Сьогодні діти – завтра народ.

В.Сухомлинський Виховна система 8 класу

МЕТОЮ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В КЛАСІ Є ПРАГНЕННЯ ПІДГОТУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА ДО ТИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ, В ЯКИХ ЇЙ ДОВЕДЕТЬСЯ ДІЯТИ В МАЙБУТНЬОМУ, ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ, В КОНТЕКСТІ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ, ДОПОМОГТИ ПЕРЕЙТИ ЙОМУ НА ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ, ТРАНСФОРМУВАВШИСЬ В СУБ’ЄКТА ВЛАСНОЇ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ЗДАТНОГО САМОТУЖКИ ЗАЙНЯТИ ПРИТАМАННЕ ЛИШЕ ЙОМУ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКОМУ СОЦІУМІ, ДОЛАЮЧИ ВСІ МОЖЛИВІ ПЕРЕПОНИ, АДАПТУЮЧИСЬ ДО УМОВ, ЩО ЗМІНЮЮТЬСЯ.

Завдання: формувати особистість, яка у своїй

життєдіяльності буде керуватися культурно-національними та моральними цінностями;

проводити заходи, спрямовані на активізацію моральної позиції;

удосконалювати набутий соціальний досвід; утверджувати принципи загальнолюдської

моралі; готувати учнівську молодь до повноцінного життя

та праці; навчити, як потрібно гнучко адаптуватися до

різноманітних життєвих ситуацій, отримувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці, бути добрими, ввічливими, милосердними, суспільно активними, комунікабельними, уміти критично мислити, попереджувати конфліктні ситуації під час спілкування або вміло виходити з них (оволодіти системою життєвої компетентності й духовності);

сприяти соціалізації учнів.

Принципи: науковість системність врахування вікових

особливостей індивідуальна робота

з вихованцями співпраця

вихователя, класного керівника і учня

зв'язок із життям

В основу роботи покладено такі документи: 

Закон України „Про освіту ”;  

Закон України „Про загальну середню освіту ”; 

Конвенція про права дитини; 

Указ Президента України „Про національну доктрину розвитку освіти”  Указ Президента України „Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життяНаціональна програма виховання дітей та учнівської молоді (2004);

 Програма „Основні орієнтири виховання учнів 1-11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів України”;

 Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді у національній системі освіти;

 Концепція демократизації українського виховання;

 Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

НАХИЛИ

ПОТРЕБИ

ЗДІБНОСТІ

ІНТЕРЕСИ

САМОСВІДОМІСТЬ

ХАРАКТЕР

Особистість учня це:

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ

Вплив сім їВплив

суспільства

Вплив вчителів

Вплив засобів інформації

Вплив колективного

осередку

Вплив самовдосконал

ення

ЗМІСТ І НАПРЯМИ РОБОТИРобота здійснюється поетапно за принципом наступності та безперервності.Утвердження принципів загальнолюдської моралі.Створення умов для реалізації здібностей учнів.Створення моделі учнівського самоврядування класу, спрямованої на

розвиток в учнівської молоді лідерського потенціалу, громадянської активності

Вироблення системи ціннісних орієнтацій у вихованців.Сприяння тому, щоб зміст і форми індивідуального впливу допомагали

кожному з учнів знайти себе, самоствердитись.Забезпечення належного рівня загальної культури поведінки у ставленні до

себе і до оточуючих.Поглиблена індивідуалізація виховної роботи за допомогою тестів,

спостережень, бесід. Рольових ігор тощо.Створення умов для співробітництва з батьками.Максимальне використання у роботі з учнями досвіду самовиховання,

здатності до самоаналізу, самооцінки.

ВИХОВАННЯ УЧНІВ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ: - навчально-виховної діяльності;

- позаурочної та позакласної діяльності;

- позашкільної освіти; - роботи органів

учнівського самоврядування;

- взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ

Для того щоб з'ясувати, чи стала дитина емоційнішою, розумнішою, добрішою, чеснішою, відповідальнішою чи навпаки, необхідно діагностувати, як змінилися потреби, мотиви, ціннісні орієнтації конкретного вихованця, наскільки він та його вихователь задоволені процесом взаємодії. Я вважаю за доцільне проводити три типи діагностики:

- початкова, - коригуюча (поточна), - узагальнююча (підсумкова). Зміст діагностики залежить від віку учнів.

ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В КЛАСІ.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ Є ОРГАНІЗАЦІЄЮ, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З УЧНІВ, СТВОРЕНА УЧНЯМИ І ІСНУЄ ДЛЯ

УЧНІВ. ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ЧЕРЕЗ

АКТИВНІСТЬ УЧНІВ ВИХОВУВАТИ В НИХ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ, НАДАВАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЇМ ВИЯВЛЯТИ СЕБЕ,

ДОЗВОЛЯЄ УЧНЯМ РОЗВИНУТИ ТАКІ ЯКОСТІ, ЯК ТОЛЕРАНТНІСТЬ, КРИТИЧНІСТЬ ТА КОНСТРУКТИВНІСТЬ

МИСЛЕННЯ, ПОВАГА ДО ВЛАСНОЇ І ЧУЖОЇ ПРАЦІ, ОПТИМІЗМ, ЗДАТНІСТЬ ДО САМОАНАЛІЗУ

Й САМОВИХОВАННЯ.

ЧИННИКИ СУЧАСНОГО ВИХОВАННЯ

сім’я є найважливішим чинником виховання;

школа;

соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, секції тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.

Класний керівник

Учнівський колектив

Батьки

Позашкільне

спілкування

Педагогіч

ний

колектив

Громадськість

ВЗАЄМОДІЯ УЧАСНИКІВ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Вчитель – це та людина, яка повинна передати новому поколінню усі цінні накопичення століть і не передати забобонів, вад і хвороб.

А.Луначарський – письменник, громадський діяч.