ПЛАН

ВСТУП.......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО

ВИХОВАННЯ УЧНІВ..............................................................................................5

1.1. Мета і завдання екологічного виховання школярів....................................5

1.2. Форми і методи екологічного виховання.....................................................7

1.3. Екологізація навчальних предметів природничого циклу.......................12

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ

КЛАСІВ....................................................................................................................16

2.1. Еколого-дослідницька робота «Сім чудес Малинська»...........................16

2.2. Екологічний бумеранг..................................................................................22

2.3. Екологічний тренінг «Шляхи розв'язання екологічних проблем»..........26

ВИСНОВКИ............................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................................33

ДОДАТКИ...............................................................................................................34

ВСТУП

Актуальність дослідження. Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості. Тому потрібно формувати екологічну свідомість школярів, що проходить найбільш ефективно, якщо педагогічний процес екологічного виховання враховує психологічні особливості учнів та процеси формування екологічної свідомості.

З року в рік екологічний компонент набуває все більшого значення. В першу чергу це зумовлено тим, що природні ресурси, їх відтворюваність мають скінченні величини, а тиск від діяльності людини на природу зростає і став практично неконтрольованим, майже непрогнозованим. Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди. Саме тому так важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитинства.

Отже, екологічна освіта і виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати прагнення і вміння брати активну участь в охороні й поліпшенні навколишнього середовища.

У зв'язку з цим виникає необхідність суттєвого удосконалення змісту навчального процесу, створення відповідних педагогічних умов для екологічного виховання школярів, відбору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології.

Екологічне виховання вже перестало бути новим елементом для школи, якому раніше майже або й зовсім не приділялося уваги. Загрозлива екологічна ситуація, що склалася, зробила його одним з найпріоритетніших напрямків в галузі освіти та виховання. Вже зараз в багатьох середніх навчальних закладах України вводиться такий предмет як екологія, створюються факультативи. Все більше освітян схиляються до необхідності екологізації всіх навчальних предметів. Педагогічні діячі проводять ґрунтовні дослідження, створюють спеціальні програми. Ми також вирішили залучитися до їхньої роботи.

Виходячи з усього вище зазначеного, ми переконані, що тема нашого дослідження є актуальною.

Мета даної роботи теоретично обґрунтувати основні аспекти, форми та 3

методи здійснення екологічного виховання учнів на уроках та в позаурочний час.

Завдання роботи:1) встановити місце екологічних знань в шкільному курсі;2) з’ясувати основні напрямки в формуванні екологічних понять;3) розробити сценарії заходів з екологічного виховання учнів середньої

школи.Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,

висновків, списку використаної літератури та додатків.

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

1.1. Мета і завдання екологічного виховання школярів

Створення нового відношення людини до природи - задача не тільки соціально-економічна і технічна, але і етична. Вона витікає з необхідності виховувати екологічну культуру, формувати нове відношення до природи, засноване на нерозривному зв'язку людини з природою. Одним із засобів рішення даної задачі стає екологічне виховання, де під вихованням в широкому значенні слова розуміється освіта, розвиток, виховання (у вузькому значенні слова).

Мета екологічного виховання - формування відповідального відношення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання етичних і правових принципів природокористування і пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність по вивченню і охороні природи своєї місцевості.

Сама природа розуміється не тільки як зовнішнє по відношенню до людини середовище - вона включає людину.

Відношення до природи тісно пов'язано з сімейними, суспільними, виробничими, міжособовими відносинами людини, охоплює всі сфери свідомості: наукову, політичну, ідеологічну, художню, етичну, естетичну, правову.

Відповідальне відношення до природи - складна характеристика особи. Вона означає розуміння законів природи, що визначають життя людини, виявляється в дотриманні етичних і правових принципів природокористування, в активній творчій діяльності по вивченню і охороні середовища, пропаганді ідей правильного природокористування, в боротьбі зі всім, що згубно відображається на навколишній природі.

Умовою такого навчання і виховання виступає організація взаємозв'язаної наукової, етичної, правової, естетичної і практичної діяльності вчаться, направленої на вивчення і поліпшення відносин між природою і людиною.

Критерієм сформованості відповідального відношення до навколишнього середовища є етична турбота про майбутні покоління.

5

Мета екологічного виховання досягається у міру рішення в єдності наступних задач:

освітніх - формування системи знань про екологічні проблеми сучасності і шляху їх дозволу;

виховних - формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки і діяльності, здорового способу життя;

розвиваючих - розвиток системи інтелектуальних і практичних умінь по вивченню, оцінці стану і поліпшенню навколишнього середовища своєї місцевості; розвиток прагнення до активної діяльності по охороні навколишнього середовища: інтелектуального (здібності до аналізу екологічних ситуацій), емоційного (відношення до природи як до універсальної цінності), етичного (волі і наполегливості, відповідальності).

Потрібні конкретні вимоги, що охоплюють ціннісні орієнтації, знання і уміння на базовому рівні екологічної освіти. Цьому сприяє певний зміст, заснований на інтеграції областей знання: соціальної екології (людина розглядається єдиним свідомим компонентом всіх екосистем); екології людини (науки про системні зв'язки людини з навколишнім середовищем).

Зміст екологічного виховання включає систему норм (заборон і розпоряджень), які витікають з ціннісних орієнтацій, принципово відмінних від пануючих.

З традиційної точки зору мир існує для людини, яка виступає мірою всіх речей, мірою ж природи є її корисність. Звідси споживацьке відношення до природи.

На противагу нова система цінностей виходить з розуміння унікальності і самоцінності природи. При цьому людина розглядається як частина природи, а при характеристиці природи підкреслюється її багатобічна цінність для людини.

Виявляється міждисциплінарний склад змісту екологічного виховання, яке можна згрупувати в чотири компоненти - науковий, ціннісний, нормативний і діяльнісний.

Науковий - ведучі ідеї, теорії і концепції, що характеризують здоров'я людини і природне середовище його незаселеного; походження, еволюцію і організацію природних систем як об'єктів використовування і охорони.

Ціннісний - екологічні орієнтації людини на різних етапах історії суспільства; цілі, ідеали, ідеї, що характеризують людину і природу як

6

універсальні цінності; поняття економічної оцінки навколишнього середовища, збитку, що наноситься їй, витрат, необхідних на її відновлення і запобігання збитку.

Нормативний - система етичних і правових принципів, норм і правил, розпоряджень і заборон екологічного характеру.

Критерієм ефективності екологічного виховання і освіти можуть служити як система знань на глобальному, регіональному, локальному рівнях, так і реальне поліпшення навколишнього середовища своєї місцевості, досягнуте зусиллями школярів.

1.2. Форми і методи екологічного виховання

Формування морально-екологічних понять є однією з умов ефективності екологічної освіти й виховання. Для цього необхідне залучення учнів до різних видів діяльності: навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, туристично-краєзнавчої, пропагандистсько-просвітницької, природо-охоронної тощо. Слід зазначити, що тільки за органічного поєднання різних видів діяльності можна забезпечити розв'язання всіх завдань екологічної освіти й виховання учнів.

Доцільність будь-якої з форм екологічної освіти й виховання визна-чається дидактичною метою, змістом, методами навчальної діяльності та обсягами конкретної природоохоронної роботи учнів у довкіллі.

За дидактичною метою виокремлюють такі форми позакласної та позашкільної роботи з екологічної освіти й виховання учнів:

теоретичного навчання (предметні гуртки, факультативи, лекції, бесіди, конференції, семінари, конгреси, симпозіуми, кінолекторії);

комбінованого навчання (клуби, гуртки, факультативи, колоквіуми, олімпіади, школи юного еколога, учнівські наукові товариства, Малі академії наук, домашні роботи);

навчально-практичні (спостереження, лабораторно-практичні роботи, експерименти, практикуми, дослідницька діяльність, рольові ігри, прес-конференції, екскурсії, походи, експедиції, екологічний моніторинг);

масової роботи (конкурси, виставки, свята, ранки, презентації, акції та рухи екологічного, суспільно корисного та природоохоронного спрямування

7

— «Пролісок», «Конвалія», «Джерело», «Ялинка», «Сад», «Лелека» та ін.);

конкретної природоохоронної роботи («зелені» й «голубі» патрулі, екологічні й лісові варти, сигнальні пости, трудові десанти «Живе срібло», «Зернятко», «Зелена аптека», «Бджілки» тощо, створення екологічних стежин, шкільні лісництва, проекти чи програми з охорони як окремих об'єктів довкілля, так і біогеоценозів або екосистем у цілому);

активні (дають необмежені можливості для організації навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності та конкретної природоохоронної роботи учнів саме в довкіллі — «Екологічний майданчик» «Ентомологічний мікрозаказник», «Програма охорони прісних водойм України», «Екологічний табір-експедиція» тощо).

Ефективність екологічної освіти й виховання школярів залежить не лише від обґрунтованого добору змісту навчального матеріалу, а й від особистісної орієнтації педагогічних технологій, яка досягається такими шляхами:

зосередження уваги під час вивчення матеріалу екологічного змісту на корекції наявного в учнів екологічного досвіду, та відповідних ціннісних орієнтацій, оскільки вони досить часто мають споживацький характер;

розгляд проблем довкілля не в загальному плані, а як таких, що сто-суються кожного й на які кожен впливає в повсякденному житті;

використання інформаційного й комунікативного «вибухів», котрі спричиняють духовне потрясіння, емоційне переживання: зіставлення кожним учнем свого «Я» з «Я» своїх ровесників. Для цього доцільно зменшити тривалість спілкування вчителя з вихованцями й надати їм можливість частіше спілкуватися між собою та обміню ватись інформацією. Спілкування має бути відкритим, тобто таким, що гарантує кожному право на висловлювання власної думки й на вільне обговорення міркувань інших;

створення ситуацій, за яких екологічна проблема обговорюється всебічно й якомога об'єктивніше, висувається кілька можливих способів її розв'язання, і учень сам приймає якесь рішення. Таким чином, під час розгляду екологічних питань залучається емоційно-почуттєва сфера особистості, виявляються мотиви, ставлення, по чуття учнів, завдяки чому посилюється пізнавальний інтерес.

8

Оскільки компонентами процесу виховання особистості є її свідомість, емоційно-почуттєва сфера, навички й звички, то заняття екологічного змісту мають базуватися на реалізації таких психоемоційних властивостей людини, як співпереживання, співчуття, радість, любов, відчуття гармонії тощо. Тому необхідно шукати ефективніші форми екологічного виховання молоді.

У процесі екологічної освіти й виховання перевагу слід віддавати активним та інтерактивним методам, методам оцінкової діяльності, які базуються на психолого-педагогічних методах ідентифікації, емпатії та рефлексії.

Метод екологічної ідентифікації полягає в педагогічній актуалізації особистої причетності людини до того чи іншого природного об'єкта, ситуацій, обставин, в яких цей об'єкт перебуває. Цей метод стимулює процес психологічного моделювання стану природних об'єктів, дає змогу краще зрозуміти цей стан, що поглиблює уявлення школярів про даний об'єкт і сприяє формуванню ціннісного ставлення до об'єктів живої та неживої природи.

Метою методу екологічної емпатії є педагогічна актуалізація спів-переживання людини за стан природного об'єкта, а також співчуття йому. Це стимулює проекцію особистих станів на природні об'єкти через ототожнення з ними, а також переживання особистих емоцій і почуттів із приводу стану природних об'єктів. Таким чином формується суб'єктивне сприйняття природних об'єктів.

Метод екологічної рефлексії полягає в стимулюванні самоаналізу людиною своїх дій і вчинків з погляду їхньої екологічної доцільності. Цей метод сприяє усвідомленню того, як поведінка людини «виглядає» з точки зору природних об'єктів, яких вона стосується.

Ефективність активних методів екологічної освіти й виховання зумовлена тим, що вони передбачають самостійну пізнавальну діяльність школярів із використанням різноманітних джерел інформації, орієнтовані на пошукову та дослідну роботу, яка сприяє прояву власної ініціативи та зацікавленості.

Інтерактивні методи базуються на спілкуванні як життєвій потребі людини, створюють умови для діалогу чи полілогу для всіх учасників навчання, виробляють уміння працювати в групі для відшукання спільного погодженого рішення шляхом обговорення висунутих пропозицій, поступово

9

формують екологічні знання та відповідні ставлення через сенсорне сприйняття, дискусію, рольові та імітаційні ігри, життєву практику.

Активні та інтерактивні методи екологічного виховання передбачають роботу в малих групах, дискусії, диспути, мозкові штурми, рольові та ділові ігри, тренінги, розробку екологічних проектів, екскурсії в природу, екологічні польові практикуми, організацію екологічних стежок, дослідну роботу на заповідних територіях тощо.

До методів оцінкової діяльності, які доцільно застосовувати для екологічного виховання, належать розв'язання проблемно-оцінкових завдань з аналізу певних висновків, уміщених у підручниках, порівняння та узагальнення кількох оцінювальних суджень, вирішення ситуацій альтернативного вибору.

Враховуючи специфіку психолого-педагогічних методів і психологічні особливості старшокласників, у навчально-виховний процес у 10—11 класах доцільно впроваджувати такі комплексні форми й засоби екологічної освіти та виховання: еколого-психологічний тренінг; інтегрально-пошукові групові та рольові ігри; творчу «терапію»; імітаційне моделювання.

Схарактеризуємо деякі із сучасних методів екологічного виховання.В екологічній освіті та вихованні особливо цінним є метод екологічних

проектів, під яким розуміють конкретне творче завдання, індивідуальне або групове виконання якого забезпечує поетапний рух до визначеної та усвідомленої мети. Цей метод сприяє формуванню не лише екологічної культури та екологічної свідомості, а й екологічної поведінки, оскільки передбачає застосування теоретичних знань на практиці та реалізацію їх у конкретних результатах (проекті екологічно чистого міста, моделюванні способів утилізації побутового сміття та відходів, модернізації системи водопостачання тощо).

Мозковий штурм — форма колективної роботи, що характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідей і підходів для розв'язання певної проблеми. Його можна розглядати як особливий тип дискусії, що сприяє творчому вирішенню проблеми. Передбачається вислуховування всіх ідей без обговорення, як таких, що сприяють генерації нових. Мозковий штурм — досить ефективний спосіб пошуку шляхів розв'язання глобальних проблем, оскільки кожен його учасник робить свій особистий внесок у

10

спільну справу, а оригінальність і неповторність пропозицій підвищують емоційність навчально-виховного процесу.

Еколого-психологічний тренінг ґрунтується на методології соціально-психологічного тренінгу й спрямований на корекцію екологічної свідомості особистості. В екологічному вихованні можна використовувати також структурні вправи та елементи тренінгу, які добираються вчителем відповідно до специфіки аудиторії та інформаційної наповненості заняття. Виокремлюють два варіанти тренінгових вправ згідно з їхньою спрямованістю: співпереживання й самоусвідомлення причетності до Природи та актуалізація готовності до розв'язання екологічних проблем.

Інтегрально-пошукові групові та рольові екологічні ігри основані на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності, а їхня специфіка полягає в ототожненні людиною себе з іншими живими істотами або природними об'єктами. Це дає змогу учням вийти за межі їхнього нормального сприйняття проблеми й поставити себе на місце іншої живої істоти, щоб краще зрозуміти її почуття в даній ситуації. Таким чином, намагаючись робити висновки та прийти до конкретних рішень, базуючись саме на своїх пережитих почуттях, учні більше дізнаються про поставлену проблему та шляхи її розв'язання.

Творча «терапія» — це відображення людиною довкілля й почуттів, викликаних ним, засобами мистецтва. Досить широко можна використовувати засоби образотворчого мистецтва, ліплення (з глини, пластиліну), моделювання за допомогою природних матеріалів, музику. Доцільно використовувати творчу «терапію» в межах еколого-психологічного тренінгу. Творча «терапія» вдало інтегрується в структуру уроку на будь-якому його етапі залежно від інформації, яку подає вчитель.

Імітаційне моделювання — це прогнозування й демонстрування природних процесів або фрагментів екологічної реальності за допомогою створеної моделі через особистісну включеність у неї. Моделювання крізь призму особистісних ставлень і почуттів, що стимулює екоатрибутивну поведінку людини, є ефективним засобом формування екологічного типу мислення учнів у процесі їх екологічного виховання на уроках або позакласних заходах із біології. В процесі імітаційного моделювання беруть участь усі учні класу. Прикладами можуть бути: імітація дощу (під час пояснення кругообігу води), складання оповідань за слідами звірів і птахів на

11

снігу (під час екскурсії в природу), створення дітьми дерева та імітація його росту й розвитку. Особливого сенсу тут набувають почуття, які дуже важливі у формуванні екологічної свідомості учнів.

Використовуючи технологію «глибинної екології», необхідно враховувати вік учнів. Для старших школярів перевагу слід віддати тренінгам співпереживання та моделюванню конкретних дій, практичним семінарам та екскурсіям екологічного змісту, для молодших — груповим і рольовим іграм.

1.3. Екологізація навчальних предметів природничого циклу

Чинником формування екологічної компетентності учнів виступає екологізованість шкільних предметів. В українській школі така проблематика розкривається на міжпредметній основі, оскільки екологія і природокористування не виступає окремим навчальним предметом. Аналіз навчальних програм свідчить, що головне дидактичне навантаження у висвітленні екологічних проблем належить географи і біології.

Співвідношення кількості екологічних питань і відведеного на їх вивчення навчального часу порівняно з іншими у цих предметах найбільше. Таке співвідношення означено нами терміном «екологізованість».

Тож, екологічній проблематиці у школі належить 8% з усього обсягу навчальних питань, і 6% навчального часу. Такі кількісні показники не узгоджуються зі світовими тенденціями, що передбачають розширення екологічної проблематики в освітньому просторі. Незначна частка екологічної проблематики робить формування екологічної компетентності вкрай утрудненим.

Для успішного формування інформаційно-пізнавальної складової важливим є також збалансованість змісту екологічного матеріалу за глобально-регіонально-краєзнавчим принципом. Дотримання цього загального принципу екологічної освіти у формуванні екологічної компетентності є особливо актуальним, оскільки безпосередньо формує цю якість знання кола екологічних проблем, до яких учень особисто причетний - місцевого рангу і побутових. Саме вони є підґрунтям для формування притаманної школярам побутово-повсякденної екологічної компетентності. А екологічна інформація глобального рівня виступає у цьому процесі допоміжною, обумовлюючи загально-світоглядну позицію особистості. Тому є сенс з'ясувати, проблематика якого рангу наявна у шкільних предметах.

12

Аналіз навчальних програм дає підстави для висновку про переважно загальнонауковий характер екологічних знань. Вони стосуються глобальних і регіональних екологічних проблем і зв'язків. Водночас наявна разюча нестача матеріалу, присвяченого екологічним проблемам найближчого до школярів природно-техногенного оточення, яка є визначальною для формування екологічної компетентності учня. Адже «...особистість має навчитись приймати рішення, ураховуючи наслідки власної діяльності в довкіллі і діяти так, щоб завдавати природі якнайменшої шкоди» [3, с. 11]. Тобто справедливо вважається, що найближче довкілля учень має знати краще, ніж іншу екологічну проблематику. Однак, згідно з навчальними Програмами, географія у 5-11 класах містить 53 екологічних питання глобального характеру, 44 таких, що стосуються екологічних проблем нашої країни (завдяки курсу «Географія України») і лише 8 питань, що торкаються краєзнавчих екологічних проблем. Курс ОБЖД, що має на меті навчити учнів приймати рішення у складних ситуаціях найближчого природно-техногенного оточення, містить лише 5 питань місцевого рангу. А в біології місцевим біоценозам присвячено лише екскурсії.

Теоретичні аспекти екологічної освіти та виховання значною мірою реалізуються на уроках біології. Великі виховні можливості має позакласна та позашкільна робота з предмета.

Вивчення біології починається в 6 класі з ознайомлення з царствами живої природи — Рослини, Гриби, Дроб'янки, й провідною екологічною проблемою курсу є збереження різноманітності видів кожного з царств. Сутність даної проблеми полягає в суперечності між необхідністю використання організмів і територій, які вони займають, та обмеженими можливостями виживання організмів та їх угруповань у нових умовах. У зв'язку з цим теоретичною основою комплексу заходів зі збереження різноманітності видів є закономірність фізіологічних про цесів живлення, дихання, виділення зеленої рослини. Основним теоретичним поняттям, що дає змогу обґрунтувати як ресурсне значення рослин, так і їхню роль у довкіллі, є фотосинтез.

У курсі біології 7 класу провідною екологічною проблемою є збереження різноманітності видів царства Тварини. Теоретичні концепції, на основі яких розкриваються сутність проблеми й шляхи її розв'язання, містять елементи екології угруповань та екології популяцій. У цьому класі поглиблюються

13

поняття «жива природа», «різноманітність видів», «царства природи», «ланцюги живлення», «автотрофи», «гетеротрофи», «антропогенні фактори», «охорона природи».

У курсі біології 8—9 класів центральною екологічною проблемою є захист здоров'я людини від негативних наслідків антропогенної діяльності. Суть проблеми полягає в запобіганні порушенням пристосувальних функцій організму, які загрожують розладами здоров'я аж до захворювань у нових умовах існування: підвищення фонового рівня шумів, вібрацій, електромагнітних полів, радіоактивного випромінювання тощо. Проблема збереження здоров'я людини усвідомлюється на основі оволодіння знаннями про гіподинамію та необхідність збільшення навантажень на опорно-рухову систему, розвиток серцевої недостатності через перенапруження нервової системи й негативні емоції, патологічні зміни в органах дихання внаслідок хімічного забруднення повітря тощо.

Усвідомленню проблеми захисту здоров'я людини від негативних наслідків антропогенної діяльності сприяє розкриття її взаємозв'язку з глобальними екологічними проблемами, до яких належать: зростання чисельності населення Землі й пов'язана з цим нестача продовольства; збільшення захворюваності; дедалі сильніший руйнівний антропогенний вплив на природу.

У процесі вивчення розділу «Біологія людини» (8—9 класи) формується поняття «здоровий спосіб життя», що безпосередньо пов'язане з поняттям «екологія людини». Це передбачає засвоєння учнями профілактичних принципів, підвищення культури праці, побуту, відпочинку, споживання, поведінки тощо.

У курсі біології 10—11 класів однією з основних екологічних проблем є керована еволюція — виникнення під впливом антропогенних факторів нових напрямів природного добору, що може мати неперед-бачувані катастрофічні наслідки. Перед людиною стоїть завдання — навчитися керувати чисельністю популяцій, зменшувати інбридинг (близькоспоріднене схрещування) під час розведення диких видів у неволі, визначити мінімальний рівень чисельності видів, що зникають, уточнити напрям і швидкість еволюції видів в умовах дії антропогенних факторів. Основна теза полягає в тому, що жива природа, вся різноманітність видів — необхідна умова існування людства, оскільки саме

14

жива природа визначає естетичні й гігієнічні параметри середовища, є основним джерелом продуктів харчування й ресурсів.

У курсі біології 10—11 класів даються знання про різноманітність видів, що визначають тенденції еволюції і розвиток природних угруповань, унікальність і принципову незамінність кожного виду як продукту еволюції, особливу цінність реліктів та ендеміків. Екологічна небезпека вбачається в загрозі зменшення видової різноманітності, спонтанної загибелі угруповань.

Теоретичні концепції біологічної організації, еволюції, антропогенезу розкриваються як наукові основи керування еволюцією. В 10—11 класах провідною є також теоретико-екологічна проблема ноосфери, яка розглядається через основну суперечність у взаємодії суспільства й природи: з одного боку, зменшення людиною безпосередньої залежності від стихійного прояву сил природи, а з іншого — дедалі тісніший взаємозв'язок людини з природою. Ця суперечність має об'єктивні біологічні аспекти, які розкривають сутність екології людини: прискорені темпи перетворення середовища життя й повільний темп природної еволюції; необмеженість прогресу людини в духовній сфері на основі соціального успадкування й відносна обмеженість фізичного прогресу на базі генетичного успадкування; безмежність зміни природи й обмеженість біологічних можливостей людини пристосовуватися до умов природного середовища. Екологічна небезпека вбачається в порушен-ні процесів самоочищення біосфери, зменшенні площ лісів і зелених насаджень, непередбачуваній зміні напрямів природного добору. До антропогенних факторів відносяться всі види діяльності людини, що спричиняють як позитивні, так і негативні зміни в навколишньому природному середовищі.

Раціональне природокористування вивчається на прикладах інтенсивних технологій вирощування культур, застосування досягнень генної та клітинної інженерії, які дають змогу оптимізувати процеси вироблення лікарських препаратів, створення нових високопродуктивних сортів рослин і порід тварин, стійких до захворювань і несприятливих кліматичних умов.

Природоохоронні заходи, в тому числі збереження генетичного фонду планети за допомогою необхідної кількості заповідників, заказників, природних парків, характеризуються як акти національного й світового значення.

15

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ

2.1. Еколого-дослідницька робота «Сім чудес Малинська»

1-й учень.Погляньте, навкруги,Яка земля чудова – Моря і гори, і луги,Ліси, гаї діброви.Ми всі живемо на цій землі, Радієм кожній миті.І нам усім із вишиниЯскраве сонце світить.Є багато країн на землі,В них озера, річки і долини…Є країни великі й маліТа найкраща завжди – Батьківщина.

Ведучий.Для нас Батьківщина – наше мальовниче, рідне село – Малинськ.2-й учень.

Моє селоСело моє, для мене ти єдине,Як батько й мати, й увесь мій рід.Береш початок з тієї моєї хатини,Що збудував колись ще мій прадід.

Село моє – душі моєї краплина, Легенда краю із минулих літ, Ти сяєш, мов загублена краплина,Серед лісів галявин і боліт.

Село моє – мої солодкі мрії,Це світ моїх фантазій і уяв.І дуже часто плекані надії,У вирішені добрих, мудрих справ.

Моє село – це пісня солов’їна,Що все довкола себе звеселя.Моє село. Це славна Україна,Моїх онуків й правнуків земля.

16

Ведучий.- Щоб бути справжнім патріотом своєї Батьківщини, потрібно не тільки

любити її, але й знати її історію природи.Тому ми взялися за дослідницький проект «Сім чудес Малинська». Ми

ознайомилися з пам’ятками історії, архітектури та природи нашого села і вибрали найкращі з них.

Ведуча.Школа є центром культури та освітнього життя нашого села.Першим чудом, безумовно, є наша рідна школа. (ідуть фотографії школи і на фоні музики звучить вірш.)

Учень.А школа – особливий світДе все живе, вирує. ДієТут почуттів, думок політ,Всі сподівання і надії.І ти причетний до подій,Що відбуваються довкола.В потоці мудрих знань і мрійШкільне та безперервне коло.Майбутнє поруч. ПовсякчасЙого присутність відчуваю.І кожен раз. Зайшовши в клас,Щось невідоме відкриваю.В цей життєдайний світ шкільний,Щоразу з радістю заходжу,Бо школа – це струмок живий,А без води я жить не можу.

17

Ведуча.Таким струмком для кожного із нас є Альма-матір наук, в якої історія

багатогранна і в цьому Ви переконалися, коли відвідали нашу кімнату-музей «Розвиток освіти в с. Малинськ.»

2 чудо Ведуча. Божий храм – храм найвищого людського єства – її душі. Храм

святий він не може існувати без любові,віри, совісті честі.Учень. Джерела свідчать що камінь закладали 1990 р. на Самоїла

Святого Пророка. В честь святих первозданних Апостолів Петра і Павла, невдовзі була й названа церква.

12 липня селяни святкують престольний празник. Люди згадують що перша служба в церкві відбулася 2 вересня 1991 року. Її провів священик Свирид, він приїхав з сусіднього села Полян.

За свою Малинську історію церквою правило чотири отці. Першим був отець Свирид, другий отець Арсен(6 місяців),третій був Василій – 6 років), саме за часів служіння отця Василія у церкві провели систему опалення та повністю оздобили стіни. Четвертим був отець Володимир, саме він служить церкві і до тепер. Першим регентом була жінка Христина з Полян після неї була Лисичук Лариса з Поліського. Архітекторами церкви була сім я Григорія та Галини Демешки. Кошти ж на будівництво збирали всім селом, та й будували всі разом. Люди приходили почастувати будівельників смачними обідами. Куполи майстрували люди, які приїздили з села Князівни. На велике свято, на престольний празник, до села приїздять священники з сусідніх сіл.

18

Відправити службу гостей частують святим обідом. В недільну службу, та на свята приходить від 50 до 70 людей.

Найбільше людей налічується в великі свята: на Великдень, Водохреща,Різдво Христове, Трійцю, Покрову. Люди прагнуть освятити вербу, паску, яйця, воду та навіть просто поспілкуватися між собою.

3 чудоУчень. На початку xx ст. в 1905році в урочищі Коза було побудовано

залізницю. Назву станції «Малинська» дав Цар Росії Микола Другий під час свого інаугураційного переїзду спеціальним потягом по новозбудованій залізничній колії. Він настільки був зачарований надзвичайною красою дружини польського магната Малинського в честь її і назвав станцію.

У 1933 році в Малинську було збудовано першу залізничну станцію, яка була зруйнована під час Великої Вітчизняної війни.

А під час окупації німці зганяли митних людей на будівництво нової станції.

Так, як у Малинську розвивалась промислова галузь, приміщення цієї станції було замале. Тому у 1986 році було закладено перший камінь. Будівництво нової станції протяглось до20 років. Внаслідок нестачі коштів будівництво було припинено у1996 році протягом 10 років будівництво було замороженим.

А восени 2005року «Львівська залізниця» прийняла рішення про добудову Малинської залізничної станції і для цього виділили кошти.

А сама добудова почалася в березні 2006 року. У будівництві приймали участь близько сто робочих Рівненського управління буд., залізничних і цивільних споруд. Своєю наполегливою працею за короткий термін закінчили будівництво і облаштували благоустрій вокзалу.

19

4 листопада 2006року відбулося відкриття залізничної станції, яке було присвячене до Дня залізничника. Символічну стрічку перерізав начальник Львівської залізниці Мостовий Михайло Васильович.

Ведуча. Четвертим чудом нашої Батьківщини є незаймана природа.І не віриться, що на сьогоднішній день в XXl столітті, коли все

руйнується, вирубується у нас лишився цей куточок райської краси.(На фоні музики ідуть фотографії)

Іду по лісу стежинкою я,Де вже не раз блукала.І подумки, вже в котрий раз,з лісом розмовляла.Стоїть в зажурі сталий ліс,Поопустивши віти.О, скільки б ти сказати міг,Як бити вмів говорити.То б раз казав яким ти був, Багато літ потому.Тож плачуть сосни у гаю,Солов’їними слізьми…Ведуча. Живий пам’ятник коханню – п’яте чудо – де зрослися коренями

дуб і береза (На фоні музики звучить ця легенда)Учень. У легендах поява цього дива природи справді пов'язується з

нещасливим, але вірним коханням юнака і дівчини. На заваді їхнього шлюбу став багатий батько дівчини — не хотів віддати дочку за бідняка. Але ніяка сила не могла вже розлучити цю пару. Дівчина покинула батькову оселю, і

20

закохані бродили, взявшись за руки, лісами та болотами навколо села, не відаючи, як далі жити. Голод гнав їх назад у село, і вони вже було підійшли до його околиці, але одна тільки згадка про розлуку спинила їх тут. Неподалік росло кілька беріз, і їх біла врочистість нагадала дівчині весільну сукню. Вона не могла стримати сліз і заплакала. «Краще б я стала отакою березою, ніж бути окремо від тебе»,— схилилась на плече судженого, а той її обняв, заспокоюючи.

Так вони стояли довго-довго, сумно дивились на село, в якому їх чекала розлука. І ось одного разу вранці люди побачили, що неподалік села ростуть з одного кореня молоденькі дуб і береза. «Це та нещаслива пара», — сказали вони, бо відтоді юнака і дівчину ніхто вже ніде не бачив.

6 чудоВедучий. Птах щастя, добробуту та добробуту – лелека – облюбували

наше поліське село. Адже їх приваблюють щирі, працьовиті люди, розкішна природа благодатна земля.

(Звучить пісня «Лелеченьки»)

Ведуча. Люди з красивою душею, які відчувають щастя від дотиків до прекрасного, яке навколо.

Люди натхнені любов’ю до рідної землі, рідного куточка. Щасливі люди, бо мають в серці таку любов.

21

Щаслива земля, бо має таких синів і дочок.(Звучить пісня« Моє село»)

2.2. Екологічний бумеранг

Цілі: поглибити й узагальнити знання учнів про навколишнє середовище; розвивати екологічне мислення, культуру; формувати почуття відповідальності за стан навколишнього середовища.

Обладнання: плакати, малюнки на екологічну тематику, магнітофон, записи звуків моря, дощу, вітру, шуму води.

Учитель. Любі друзі! Сьогодні найважливішою проблемою людини є проблема виживання — проблема кожної живої істоти. Жодні блага цивілізації не замінять чистого повітря, вільних від шкідливих домішок харчових продуктів і води. Серед нас не повинно бути байдужих. Кожен повинен розуміти, що земля — наш дім і іншого бути не може. Нашу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, що летить у просторах Усесвіту. Людство — екіпаж цього корабля. Красиве й мудре порівняння. Але всі ми повинні розуміти, що в нашого корабля немає аварійного виходу. І все-таки екологічні кризи — тривожний набат, що звертається до розуму.

Якби встав Шевченко.Щось не те на Україні, щось не все в порядку.Сади вишневі похилились, хрущі давно вже не гудуть.Лише жуки ті колорадські картоплю день і ніч гризуть.Жайворонки над полями більше не співають,Тільки одні хімікати вітри розганяють.На городах наших огірки не родять,

22

Одні хмари з кислими дощами понад нами ходять. Треба любити навколишній світ, знати його та розуміти. Ви вже маєте

певний біологічний досвід. Перевіримо його в ході гри «Екологічний бумеранг».

1-й ведучий. Добридень, друзі! Вітаємо вас і впевнені, що в залі зібралися небайдужі до того, що з нами відбувається щодня, а також ті, хто добре розуміє, що Земля — наш спільний дім і іншого бути не може.

2-й ведучий. Так, сьогодні найважливіший проблемою людства є проблема виживання, проблема кожної живої істоти. Жодні блага цивілізації не замінять чистого повітря, вільного від шкідливих домішок харчових продуктів і води. 36

1-й ведучий. Сьогоднішня розмова— про проблеми еколог Чому бумеранг? У нашому випадку бумеранг означає, що нерозумні; людей на планеті Земля найближчим часом можуть обернутися протидією, нещастям для всього людства.

2-й ведучий. Ми запрошуємо до зустрічі наші команди. За грою стежитиме експертна комісія у складі... (Називає журі.)

1. РозминкаСтавляться запитання та три варіанти відповіді, потрібно підняти

табличку з літерою правильної відповіді. Час — 30 секунд.1. Хто першим увів термін «екологія»?а) Дарвін;б) Геккель;в) Вавилов.2. Скільки років пролежить у землі целофановий пакет, поки згниє?а) Тридцять;б) сто;в) двісті.3. В одній з теплиць температура ґрунту була установлена вищою

температуру повітря. Як це позначиться на врожайності?а) Ніяк;б) врожайність підвищиться;в) врожайність знизиться.4. Які тварини є найбільш морозостійкими?а) Білі ведмеді (80);

23

б) качки, гусаки (110);в) тюлені (80).2. Конкурс «Аналіз наслідків помилково прийнятих рішень»1-й ведучий. Ми знаємо, що керівники часто приймають рішення,

наслідки яких є просто катастрофічними. Наприклад, лісохімічні комбінат на оз. Байкал руйнує один з найбільших резервуарів природи з унікальною фауною. Увага, команди! Згадайте ще випадки помилкових рішень.

3. Конкурс глядачів «Чиї це голоси, звідки ці звуки?» Звучать фонограми пташиних голосів, шуму вітру, води.4. Конкурс робінзонівУявіть, що ви потрапили на незаселений острів.От умови.1. Дія відбувається в наші дні. Острів розташований у зоні вологих

субтропіків. На острові відсутні джерела прісної води. Грунт острова кам'янистий.

На березі ви знайшли гумовий шланг, шматок поліетиленової плівки, два пакети з-під чаю, поплавець рибальської сітки, шматок дошки з великим залізним цвяхом.

Ви вдягнені в спортивний костюм, і у вас є тільки складаний ножичок. Завдання: в який спосіб добути воду, вогонь, їжу?

Конкурс глядачів «Чи знаєте ви народні прикмети?»1. Якщо ластівки літають високо над землею, а змії ліниво лежать у траві,

то... (Буде гарна погода)2. Якщо замовкли горобці, а зяблики збиваються у зграї, то... (Незабаром

настане похолодання)3. Якщо риби опускаються на дно водойми, а качки поспішають до води,

поглядаючи на небо, то... (Буде сильний дощ) Якщо співає снігур, а сорока ховається під дах, то... (Незабаром випаде сніг)

4. Якщо бджоли й оси літають, сідають на квіти, навіть у пізній час, то... (Наступного дня погода буде гарною)

6. Фінальний конкурс «Бліц»Час — 1 хвилина. Десять запитань кожній команді, кожне запитання —

1 бал.1. Господарство з розведення рослин. (Розсадник) 2. Давня назва Дніпра. (Борисфен, Славутич)

24

3. Найвище дерево Землі. (Евкаліпт) 4. Послідовна зміна культур. (Сівозміна) 5. Герметичний апарат для стерилізації. (Автоклав) 6. Богиня Землі в давньогрецькій міфології. (Гея) 7. Який газ є екологічно чистим паливом майбутнього? (Водень) 8. Як називаються садові ножиці? (Секатор) 9. Як називається суцвіття злаків? (Колос, складний колос, волоть) 10.Штучний трав'яний покрив. (Газон) 11.Пернатий патріот свого болота. (Кулик) 12.Дитяча хвороба з поросячою назвою. (Свинка)13.Картина природи. (Пейзаж) 14.Явище природи, в якому блукав їжачок. (Туман)15.Чи моргають риби? (Ні) 16.Ніхто не лякає, а вся тремтить. (Осика) 17.Кінь, що не вийшов ростом. (Поні) 18.Домашній заєць. (Кролик)19.Видіння в пустелі. (Міраж)20.Ягода з найбільшими за розмірами насінниками. (Кавун) 21.Лемент гусаків. (Ґелґіт)22.Метелик, що працює на текстильну промисловість. (Шовкопряд)23.'23. Корм, що протипоказаний солов'ю. (Басня)24.Кожне з дерев у корабельному гаї. (Сосна) 25.З чим бореться «Дірол»? (З карієсом) 26.У нього вуси довші за ноги. (Тарган) 27.Сільський будильник. (Півень)28.Хвостате небесне створіння. (Комета)29.Хліб під скоринкою. (М'якуш) 30.Музика незмазаного воза. (Скрип)31.Вислів з крилами. (Афоризм) 32.Тонка частина світу. (Схід) 33.Залог здоров'я. (Чистота)

1-й ведучий. Сьогоднішня наша зустріч присвячена дуже важливій проблемі. Людина повинна жити, розвиватися й діяти в гармонії з природою. А для цього природу потрібно знати, розуміти, свідомо з науковим підходом керувати нею.

25

2-й ведучий. Природа не має меж, і тому процес її пізнання нескінченний. Але особливо нам, українцям, слід замислитися та зробити все, щоб не стало реальністю те, що описано в гуморесці.

Є давня приказка в мого народу,Що має мораль, нашій темі близьку:Хто може понівечити рідну природу,Той здатний понівечить душу людську.Колись давно були в Європі,Безграмотні пітекантропи.Ходили чередою по лісахІ, безперечно, не в трусах!То були справжні джентльмени,Дерев не нищили даремно:Хоч екології не знали,Але природу шанували.Не той тепер пітекантроп.

2.3. Екологічний тренінг «Шляхи розв'язання екологічних проблем»

Мета: визначити головні екологічні проблеми, з'ясувати причини їх виникнення; формувати відчуття власної відповідальності, активну громадську позицію в пошуку шляхів розв'язання екологічних проблем.

Форма заняття: тренінг (бесіди, екологічні ігри, аналітичні вправи).Роздатковий матеріал: робочі картки, робочі таблиці до ігор.Хід тренінгуI. Організаційний моментI. Актуалізація опорних знаньБесіда— Чи можливе існування людини без природи?— Перелічіть види діяльності людини, пов'язані з використанням

природних ресурсів.— Чи є безпечною діяльність людини для природи і для неї самої?— Чи може існувати природа без людини?III. Мотивація навчальної діяльності

26

Учитель. Сучасні види діяльності людини перестали відповідати умовам гармонійного співіснування людини й природи. Вони є потужним антропогенним фактором, через який відбуваються зміни природи:

• порушення більшості екологічних систем біосфери;• істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманіття;• катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченого

забруднення поверхні Землі, гідросфери й атмосфери.На цій основі виникають екологічні проблеми.IV. Робота за темою тренінгу1) Аналітична вправа «Що буде, якщо... ?»Учитель. Екологічна проблема — глибоке порушення природної

рівновага й напружені взаємини людини і природи. Як ви гадаєте, у чому причина виникнення екологічних проблем?

27

Щоб допомогти вам у пошуку відповіді на це запитання, виконаймо аналітичну вправу. Завдання

Складіть причинно-наслідковий ланцюг, починаючи від тієї дії, яка вказана у картці. (Учні отримують роздаткові картки.)

Приклади карток Що буде, якщо...• площа населених пунктів збільшиться удвічі?• розорати річкову долину?• осушити болото?• влаштувати в лісі базу відпочинку?• постійно купувати одноразові речі?• на березі озера побудувати гаражі?• постійно надавати перевагу власному транспорту над громадським?• постійно капає вода з крана?2) Формування висновкуВисновок.Головними причинами екологічних проблем є:• збільшення кількості населення;• нераціональне використання природних ресурсів;• споживацьке ставлення до природних ресурсів тощо.За масштабами екологічні проблеми поділяють на локальні (у межах міст,

районів), регіональні (охоплюють території цілих країн, континентів) і глобальні (планета в цілому).

3) Аналітична вправа «Шукаємо взаємозв 'язки»

28

Учитель. Завдаючи шкоди довкіллю, людина відчуває наслідки своєї діяльності через зворотний вплив забрудненого повітря, води, ґрунтів, нестачу їжі, появу нових вірусів, епідемій.

Долання екологічних негараздів потребує знань, наполегливос-. ті, здатності діяти, приймати рішення, аналізувати, визначати пріоритети. Але головне — розібратися в сутності проблеми. Завдання

Обґрунтуйте логічний взаємозв'язок пари «вид діяльності людини — екологічна проблема».

Наприклад:• тваринництво — склад повітря;• космічні дослідження — захворювання шкіри;• виробництво сардельок — зміни ландшафту;• осушення боліт — зміна складу повітря;• виготовлення меблів — зміна клімату;• прання білизни — загибель риби;• видобування вугілля — неврожай огірків;• видобування торфу — збільшення кількості шкідливих комах;• ракетобудування — зменшення чисельності жаб.4) Екологічна гра «Битва із чудовиськом»Обладнання: ручки, папір. Учитель. Страшні чудовиська водяться в

основному в казках, але там завжди з'являється казковий принц, який перемагає їх. Уявіть собі, що і в нашому сучасному світі є справді страшні сили. Наші«чудовиська» — це екологічні проблеми: кислотні дощі, озонові діри, відходи, парниковий ефект тощо. Боротися з ними дуже складно. Чи хочете ви стати принцом, який звільнить планету від небезпечних проблем? Ваша зброя — знання, а також здатність діяти відповідно до власної свідо-мості.

Хід гриУчні об'єднуються у 2 команди. Кожна складає список «чудовиськ»,

якими буде «атакувати» іншу команду (у списках можуть бути однакові «чудовиська»). Після цього команди розпочинають «атаку». Наприклад: «Я — чудовисько на ім'я «Озонова діра». Через мене на землю проникають прямі ультрафіолетові промені, які уражують усе живе». Інша команда повинна одразу ж відреагувати: «А ми не боїмося тебе. Ми знищимо тебе голодом. Перестанемо годувати тебе фреоном та іншими речовинами, які руйнують

29

озон. А до того часу, доки ти не зникнеш повністю, будемо обережнішими. Ми не користуватимемося аерозолями, розчинниками, не засмагатимемо під прямими сонячними променями».

Чим більше такої «зброї» придумають учні, тим скоріше знищать «чудовисько». Дуже важливо, щоб у грі активно брали участь усі діти, розвиваючи таким чином уміння захищати власну думку, а також набуваючи нових знань.

Таким чином, пропоновані

30

ВИСНОВКИ

Найважливішим завданням екологічної освіти є встановлення пріоритетності екологічних знань, оскільки всі інші науки спрямовані лише на розробку технологій, і тільки екологія спроможна організувати їх у систему, яка відповідатиме законам Природи.

Першим і найважливішим стратегічним завданням екологічної освіти і виховання слід вважати формування відповідального ставлення до всього живого. Друге стратегічне завдання — пізнання природи, існування якої не залежить від людської свідомості. Бо саме це пізнання створює всі необхідні передумови для глобального (біосферного) мислення й екологічно обґрунтованих локальних дій, відповідно до конкретного природного середовища, де відбуваються дії. Воно також забезпечить глибоке розуміння якості середовища, яка визначається не технічними рішеннями, а якістю тієї роботи, яку виконують природні об'єкти (різноманітні форми життя), збереження і збільшення яких слід вважати найважливішим завданням локальних дій.

Виконання цих завдань передбачає досягнення трьох цілей.Ціль перша. Формування екологічного світогляду. Ціль друга. Утвердження у свідомості учнів думки, що життя може

існувати винятково у формі цілого, а не частин.Ціль третя. Освіта має здійснюватися у рамках раціонального

природокористування. Ціль досягається в процесі переосмислення всього, накопиченого наукою. А переоцінювання цінностей дасть змогу перейти від світосприймання і світопідкорення до світорозуміння, що означає здатність мислити в рамках уявлень про істинний світ.

Пріоритетним екологічним завданням в освітянській галузі слід вважати пошук, розробку і впровадження в навчальних закладах таких моделей виховного процесу, коли екологічна культура особистості формується як морально-етична норма «особистісного призначення», в доцільності якої дитина не сумнівається.

Ефективне екологічне виховання школярів передбачає оптимізацію змісту неперервної екологічної освіти школярів, використання міжпредметних зв’язків; удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення школярів до природоохоронної роботи; формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її,

31

примножувати її багатства.Важливого значення в екологічному вихованні учнів, вивченні довкілля,

пізнанні його законів і впливу людини на стан навколишнього середовища має робота, яка проводиться безпосередньо в природі. Спостереження за живими об’єктами пробуджують в учнів інтереси, розвивають мислення та сприяють оволодінню практичними природоохоронними операціями.

На сьогодні з’явилося багато нових, досить ефективних форм організації практичної діяльності учнів з охорони довкілля. Серед них екологічні експедиції, тематичні екскурсії, екологічні табори, екологічні пости, екологічний моніторинг тощо.

32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань; Підручник.- К.: Либідь, 2005. - 288 с.

2. Бурак З.О. Клубні форми роботи в екологічному вихованні школярів / З.О. Бурак // Хімія. Біологія. - 2013. - Лют. (№ 12). – С. 20-21.

3. Возна Я. Зупинись, людино, подивись. Тиждень екології // Хімія. Біологія. – 2014. – №21. – С.19-23.

4. Гашенко I.O., Павленко АЛ. Технологія гуманітаризації навчання природничих дисциплін в загальноосвітній середній школі // Збірник наук. пр. «Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки». -Київ-Запоріжжя - 2014. - Вил. 31.-С.183-189.

5. Екологічна освіта. 6 клас: Методичний посібник для вчителя / Л.С.Юглічек, Л.А.Мирна, Л.В.Зазуліна та ін. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2010. – 116с.

6. Екологічні стежки України. Живи, Земле!: Методичні матеріали / За ред. В.В.Вербицького. – К.: СМП “АВЕРС”, 2013. – 196с.

7. Камелькова О. О. Виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи. - К, 2013.

8. Кисельов М. М.. Деркач В.Л., Толстоухол A.B. та ін. Концептуальні виміри екологічної свідомості. - К.: Вид. Царапан. 2013. - 312 с.

9. Клименко М. О. Екологія людини: Підручник, - К.: Видавничий центр «Акадсія», 2005. - 288 с,

10.Концепція екологічної освіти України. Бібліотека Всеукраїнської Екологічної Ліги. Серій «Екологічна освіта та виховання». - 2014 - № 9. - 32 с.

11.Методичні рекомендації до екологічного виховання школярів (цифри, факти, задачі, конфліктні ситуації, фенологічні й екологічні оповідання-загадки) / А.Й.Меремінський, А.О.Курій. – Рівне, 2005. – 31с.

12.Пруцакова О. Л. Формування основ екологічної культури учнів 5-8 класів засобами дидактичної гри. - К., 2012.

13.Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах. - К.- Луганськ; Альма-матер, 2014. -540 с.

14.Руснак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. – 2013. – №28. – С.1-25.

33

ДОДАТКИ

34

35

36

37

38