Підмогильний Валер’ян Петрович

(1901-1937)

Автор інтелектуально- психологічної прози,

перекладач

• Український Український письменник і письменник і перекладачперекладач

•Один із Один із найвидатніших найвидатніших прозаїків українського прозаїків українського «розстріляного «розстріляного відродження».відродження».

Біографія 2 лютого 1901р. народився в с. Чаплі

(с. Писарівка) на Катеринославщині (нині околиця Дніпропетровська) в заможній родині.

Мав сестру Нату. Хлопчик рано залишився без батька.

Навчання Церковноприходська школа (1910 р. закінч.) Катеринославське реальне училище (під

псевдонімом Лорд Лістер друкує в шкільному журналі авантюрні оповідання. (1918 р. закінчив училище “з відзнакою”)

Катеринославський університет математичний факультет (у 1919 р. через скрутне матеріальне становище залишає навчання)

Працює вчителем. У цей час пише оповідання «Добрий Бог», «Гайдамака», «Пророк», «На селі», друкує у катеринославському збірнику «Січ» оповідання «Ваня» і «Старець».

У 1920 р. написав збірку оповіданьзбірку оповідань «Твори. Том 1»: «Собака», «Смерть», «В епідемічному бараці», «Остап Шаптала».

Цього ж року письменник вирушає до Києва.

Працює З 1920-1921 р. учителюєучителює в Павлограді та

Катеринославщині.

3 1921 р. - бібліограф бібліограф Книжкової палати в Києві.

Невдовзі виїжджає до містечка Ворзель, де одружується з донькою місцевого священика Катериною Червінською, актрисою Театру юного глядача.

1922 року Валер’ян Петрович разом з дружиною Катериною Іванівною перебирається до Києва (вул.Володимирська, 49) За свідченням сучасників письменника, двері цієї квартири ніколи не зачинялися.

Своїм духовним наставником у відчутті слова В.Підмогильний вважав М.М.Коцюбинського, гідно продовжуючи розбудову української словесності

Київський період

Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка,

Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян

Підмогильний, Тодось Осьмачка.

1925 рік.

Стає активним членом щойно створеного "Аспису" (Асоціації письменників). 1924р ця організація трансформувалася в "Ланку", а з 1926 року носила назву "МАРС" ("Майстерня

революційного слова"), що стала, по суті, київською філією "ВАПЛІТЕ".

Харківський період У грудні 1929 р. переїздить

до м. Харкова, оселяється в письменницькому будинку “Слово”

У 1933 р. в «Літературній У 1933 р. в «Літературній газеті»газеті»

друкується оповіданнядрукується оповідання «З «З життя будинку» (життя будинку» (останній твір за життя автора)

У 1933-1934 рр. пише свій останній твір “Повість без назви…”

«…Класовий ворог,

це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось

та повинен займати...»

Арешт

8 грудня 1934 р. письменник був безпідставно 8 грудня 1934 р. письменник був безпідставно заарештований у харківському будинку заарештований у харківському будинку

«Слово» у справі вбивства Кірова. Відбувся «Слово» у справі вбивства Кірова. Відбувся закритий суд: письменник отримав вирок без закритий суд: письменник отримав вирок без оскарження та був засланий до концтабору.оскарження та був засланий до концтабору.

З 27 жовтня до 3 листопада 1937 р. З 27 жовтня до 3 листопада 1937 р. В. Підмогильного розстріляно на Соловках в В. Підмогильного розстріляно на Соловках в

урочищі Сандармох (Карелія). урочищі Сандармох (Карелія).

Урочище Сандармох Є відомості, що в ув'язненні Є відомості, що в ув'язненні

він написав кілька оповідань він написав кілька оповідань і роман про колекти-візацію і роман про колекти-візацію «Осінь, 1929», але ці твори, «Осінь, 1929», але ці твори, очевидно, втрачені.очевидно, втрачені.

198 осіб — вихідці з України: 198 осіб — вихідці з України: Лесь Курбас, , Микола Куліш, , Микола Зеров, , Марко Вороний, , Валер'ян Підмогильний, , професори-історики професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, , Сергій Грушевський, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти письменник та міністр освіти УНР Антін УНР Антін Крушельницький.Крушельницький.

Родина Катерина Іванівна Катерина Іванівна

ПідмогильнаПідмогильна з малолітнім сином Романом декілька років поневірялася в Росії, в Алма-Аті, по війні повернулася в Київ.

Роман став студентом медінституту. У 1950 р. помер від недуги серця.

У 1956 р. батька було реабілітовано.

Літературна спадщина

Найвизначніші твори:-- ’’Гайдамаки’’ і ’’Ваня” (1919)-- збірка оповідань ’’Твори’’(1920)-- ’’Остап Шаптала" (1921)--’’Місто’’ (1928)--’’Собака’’, ”Третя революція’’(1924, 1925)--’’Проблема хліба’’ (1927)-- ’’Син’’ (1930)