14
Карантинні шкідники зернових та зернобобових культур МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Виконала студентка групи АМ 5/2 Серебрич Оксана Павлівна

карантинні шкідники зернових та зернобобових

  • Upload
    -

  • View
    406

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Карантинні шкідники зернових та зернобобових культур

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Виконала студентка групи АМ 5/2Серебрич Оксана Павлівна

Page 2: карантинні шкідники зернових та зернобобових

1. Чотирьохплямиста зернівка;2. Азіатська багатоїдна зернівка;3. Бразильська зернівка;

План

Page 3: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Рослини-господарі. Вігна, віка, горох, кінські боби, маш, соя,квасоля, сочевиця, чина, гліцинія та інші.Географічне розповсюдження. Європа: Великобританія, Греція,Італія, Франція; Азія: країни Середньої, Південно-Східної, Південної,Південно-Західної Азії, Африка, Центральна Америка, Австралія таОкеанія.Шкодочинність. Вид завдає шкоди переважно у складських приміщеннях, але можливий розвиток у полі. В одній зернині може розвиватисядо 10 личинок. При сильному заселенні повністю знищують вміст зерна.Чотирьохплямиста зернівка віддає перевагу такій кормовій рослині якмаш у фазі жовтих бобів і служить головним джерелом зараження сховищ. В умовах Куби цей вид за рік може заразити від 25 до ЗО кг насіння сої.

ЧОТИРЬОХПЛЯМИСТА ЗЕРНІВКАCallosobruchus maculatus F

Page 4: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Імаго після відродження спарюються і відкладають яйцявже через добу. Самки прикріплюють яйця на боби, що розкрилися чинасіння, на мішки, стінки різної тари і міцно приклеюють їх секретом.Жуки здатні до перельотів, особливо активні у жаркий період року. Наодну насінину часто відкладається до 15 штук яєць. Плодючість однієїсамки складає близько 100 яєць. Період яйцекладки триває у середньомудо 20 днів. Личинка вбурлюється у зернівку під оболонкою яйця. Увесьрозвиток проходить всередині однієї насінини. Личинка має чотири віки.Перед заляльковуванням вона прогризає оболонку зернини у виглядікруглого „віконця”, для виходу жука. При цьому круглі „кришечки” легковідпадають і служать сигналом зараженості насіння.Увесь цикл коливається від 40 до 180 днів.

БІОЛОГІЯ

Page 5: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Чотирьохплямиста зернівка теплолюбива. Жуки обох форм активніза високих температур. Нижній поріг розвитку складає 13,5°С. Однак,жуки нормальної форми літають слабо і на короткі відстані, а активної -за високих температур перелітають на значні відстані, що є важливою передумовою розповсюдження та зараження посівів. Між особинами обох форм не існує репродуктивної ізоляції. Вони можуть схрещуватися і давати життєздатне потомство. Чотирьохплямиста і китайська зернівки часто зустрічаються на одних складах, на одній і тій же продукції. До того ж чисельність шкідників, особливо при обмеженому живленні регулюється внутріпопуляційним механізмом. Конкуренція імаго приводила до зменшення плодовитості та виживання яєць. Внаслідок високої щільності популяції чисельність особин в наступній генерації катастрофічно зменшувалася, причому у чотирьоплямистої зернівки швидше, ніж у китайської.

Page 6: карантинні шкідники зернових та зернобобових

МорфологіяІмаго. Вид схожий на китайськузернівку, але за розмірами дещо менший. Жуки довжиною 3 мм, шириною1,5-1,7 мм.Вусики самця і самки пильчасті.Надкрила і передньоспинка опушені слабше. Забарвлення жуківсильно мінливе.Світлі ділянки надкрил покриті жовтувато-сірими волосками, утворюючирисунок у вигляді букви X. З боків другого-четвертого тергітів плями ізбілих волосків відсутні.Яйце овальне, слабо загострене з одного кінця, довжиною до 0,7мм, шириною до 0,4 мм. Верхня поверхня випукла, нижня - плоска. Щойновідкладене яйце білого кольору, напівпрозоре, поверхня без помітноїструктури.Личинка біла, вигнута, не опушена, малорухома. Личинка першоговіку довжиною 1 мм, доросла - близько 4 мм.Лялечка без волосків. Тіло овальне, звужене до кінця черевця.

Page 7: карантинні шкідники зернових та зернобобових

АЗІАТСЬКА БАГАТОІДНА ЗЕРНІВКАCallosobruchus analis

Рослини-господарі: різні види квасолі, боби, каянус, горох, сочевиця, нут, вігна, горох, акація.Географічне розповсюдження. Азія: Бірма, Індія, Ірак. Неоднора¬зово завозилася у країни Європи та Середньої Азії.

Page 8: карантинні шкідники зернових та зернобобових

БІОЛОГІЯ

Являється як польовим, так і комірним шкідником. Жукиздатні до перельотів, особливо активні у жаркий період. Плодовитістьоднієї самки у середньому 80 яєць. Розвиток відбувається у серединінасінини. У сховищах зимує личинка. У північно-західних штатах Індіїутворює 9-10 генерацій за рік.

Page 9: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Морфологічні особливостіІмаго. Голова і передньоспинка буро-каштанові. Надкрила світлі, червонувато-бурі. Знизу світло-червоно-бурі,краї темніші. Опушення на голові та передньоспинці рідке, жовте, передщитком - густе білого кольору. Голова глибоко і густо крапчаста; лобміж очима з поздовжнім добре вираженим кілем. Вусики світло-бурі,чотири перших членики конічні, 5-10-пильчасті, слабо розширені. Очіглибоко виїмчасті, чорні. Передньоспинка конічна. Надкрила з 10 гладенькими поздовжніми боріздками, міжряддязморшкуваті точечні, при основі 7-8-ї борозенок є добре помітний, алене сильно випинається плечовий бугорок. Рисунок надкрил змінюється.Іноді вони суцільно червонувато-бурі і лише в останній третині передвершиною намічається слабо опушена білими щетинками пляма. Убільшості випадків в задній половині надкрил є чорна пляма, але червоно-буре забарвлення продовжується вздовж шва на 2/3 його довжини; звідсисмуга червоного кольору іде по чорній плямі косо до зовнішнього краю.Вона переважно густо опушена білим.Яйце загострено-овальної форми з широким переднім і звуженимзаднім кінцем. Найбільша ширина яйця в передній третині - 0,4 мм;довжина - 0,7 мм. Яйця приклеюються до зерна за допомогою липкогосекрету.Личинка біла, вигнута, довжиною до 4 мм.Лялечка молочно-білого кольору, довжиною до 2,5 мм.

Page 10: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Рослини-господарі: акація, кінські боби, нут, квасоля, сочевиця,гледичія.Географічне розповсюдження. Європа: Австрія, Англія, Бельгія,Угорщина, Німеччина, Греція, Голландія, Італія, Іспанія, Португалія; Азія: Індія, Ірак, Іран, Китай, В’єтнам, Малайзія; Африка: 26 держав, ПівнічнаАмерика; США, Мексика; Центральна і Південна Америка; Нова Зеландія. Батьківщиною бразильської зернівки є тропічні регіони Америки. Незважаючи на своє тропічне походження, в дослідних умовах в Німеччині, зернівка за літній період збільшувала кількість особин у 7 разів.

БРАЗИЛЬСЬКА ЗЕРНІВКА - Zabrotes subfasciatus Boh.

Page 11: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Шкодочинність

Завдає шкоди продукції у полі та сховищах. Особ¬ливу небезпеку складає для опалюваних комор, складів та переробнихпідприємств, в яких утворює одне покоління за іншим.В умовах Куби втрати червоної квасолі після 3 місяців зберіганняскладають 5%, через 6 місяців -34%. У чорної квасолі через 6 місяцівмаса зменшується на 25%.

Page 12: карантинні шкідники зернових та зернобобових

БІОЛОГІЯ

Одна самка відкладає від 20 до 80 яєць на поверхню зеренрозтрісканих бобів. Вони широкоовальної форми, майже круглі, нижньоюстороною прикріплені до оболонки зерна. Личинка, яка відроджується із яйця безнога. Вона безпосередньо вгризається всередину зерна, де і протікає увесьцикл розвитку. Розвиток зернівки від яйця до імаго триває до 36 днів ізалежить від температури. Оптимальна температура розвитку 25-32°С.Нижній поріг - 18°С.Самки протягом 13 днів заражають до 36 насінин бобових, відкладаючи на їх поверхню до 56 яєць. При яйцекладцівид віддає перевагу вігні та квасолі. На насіння цих бобових самкавідкладає до 87% яєць. На долю гороху припадає лише 5%.

Page 13: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Морфологічні особливості.

Самці довжиною 1,6-2,6 мм, самки - 1,75-3 мм. Жуки чорні, опушення жовтувате або сіро-біле. Голова доситьсильно витягнута, в спокійному стані спрямована вниз і назад. Очі глибоківиїмчасті, в задній частині грубо сітчасті, чорні. Передньоспинка набагато коротша за ширину, при основі сильнозвужена. Вершина у двічі вужча за основу. Вершина передньоспинки пряма,з обох сторін від середини неглибоко видається за край. Задні кутипередньоспинки гострі. Надкрила з 10 ніжно-крапковими борозенками, з яких лише перша доходить до заднього краю надкрил; решта - дещо коротші. Вершини надкрил тупо заокруглені. Ноги короткі, сильні, чорні, опушені сірим. Задні гомілки розширенівід основи до вершини. На кінці гомілки є два великих рухомих жовто-бурих шипа.Яйця довжиною 0,45-0,47 мм, ширина 0,4 мм. Правильно-округлі,знизу плоскі, сильно випуклі зверху, за формою нагадують шляпку завдяки широкій і чіткій облямівці застиглого секрету, яким яйце прикріплю¬ється до зерна. Оболонка яйця прозора.Личинка 1-го віку біла, з дуже світлою кремовою головкою, ротовіоргани коричневі.Лялечка біла, овальна, задній кінець черевця округлий. Голова дещодовша за ширину. Пердньоспинка дзвоноподібна, з боків сильно випукла.Щиток маленький. 1-ий членик задніх лапок помітно вигнутий. Черевцеовальне, на задньому кінці слабо звужене, заокруглене.

Page 14: карантинні шкідники зернових та зернобобових

Завезення і розсилка імпортного насіннєвогота продовольчого матеріалу дозволяється лише за узгодженням з державною інспекцією з карантину рослин України. Все імпортне насіння бобових підлягає детальному догляду та карантинній експертизі спеціалістами фітосанітарної служби. З мстою своєчасного виявлення зараження зернівками зернобобових культур щорічно необхідно проводити обов’язковий моніторинг зерносховищ, переробних підприємств та насіннєвих господарств. Обстеження проводять в літній період щомісяця, в осінньо-зимовий-

щоквартально. Для виявлення карантинних зернівок слід проводити догляд як самого зерна, так і поверхні тари. При надходженні вантажудоглядають кожний 5, 10-й чи 20-й мішок, з яких відбирають середній зразок для лабораторного аналізу. Вага таких зразків повинна складати1 кг. Усіх виявлених при догляді комах відбирають у пробірки для їх визначення. Найбільш надійним методом виявлення прихованого зараження насіння бобових є метод рентгенографії. При виявленні зараженої партії бобових в зерносховищах проводять знезараження приміщень.

Фітосанітарні заходи.