51

Дифракція світла

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Дифракція світла
Page 2: Дифракція світла

Характерним проявом хвильових властивостей

світла є

дифракція світла - відхилення від прямолінійного поширенняна різких неоднорідностях

середовища .

Page 3: Дифракція світла

Франческо Грімальді в кінці XVII ст. Пояснення явища дифракції світла

дано Томасом Юнгом і Огюстом Френелем, які не тільки дали опис експериментів по спостереженню

явищ інтерференції і дифракції світла, але і пояснили властивість прямолінійності поширення світла з

позицій хвильової теорії.

Page 4: Дифракція світла

Для виведення законів відбиття і заломлення ми використовували принцип Гюйгенса . Френель доповнив його формулювання для пояснення явища дифракції

Визначте, яке доповнення ввів Френель?

Page 5: Дифракція світла

кожна точка хвильової поверхні є джерелом вторинних сферичних

хвиль

Page 6: Дифракція світла

• кожна точка хвильової поверхні є джерелом вторинних сферичних хвиль,

які інтерферують між собою

Page 7: Дифракція світла

Дифракціональна картина

Page 8: Дифракція світла

Побудова дифракційної картини

Від круглого отвору та круглого не прозорого екрану.

Page 9: Дифракція світла

а) від тонкого дрота; б) від круглого отвору; в)від круглого не прозорго екрану.

Page 10: Дифракція світла

Перешкода - круглий отвір R=3.9

Page 11: Дифракція світла

Перешкода - круглий отвір R=3.3

Page 12: Дифракція світла

Перешкода через голку d=2.3

Page 13: Дифракція світла

Перешкода-голка d=2.3

Page 14: Дифракція світла

Перешкода голка d=2.3

Page 15: Дифракція світла
Page 16: Дифракція світла

Для того щоб знайти амплітуду світлової хвилі від точкового монохроматичного джерела світла А в довільній точці Про ізотропного середовища, треба джерело світла оточити сферою радіусом r=ct

Page 17: Дифракція світла

Інтерференція хвилі від вторинних джерел, розташованих на цій поверхні, визначає амплітуду в розглянутій точці P,      тобто необхідно провести додавання когерентних коливань від усіх вторинних джерел хвильової поверхні

Page 18: Дифракція світла

Так як відстані від них до точки О різні, то коливання будуть приходити в різних фазах.

     Найменша відстань від точки О до хвильової поверхні В одно r0

Page 19: Дифракція світла

Перша зона Френеля обмежується точками хвильової поверхні, відстані від яких до точки О рівні :

де — довжина світлової хвилі

2rr 01

Page 20: Дифракція світла

Друга зона:

     Аналогічно визначаються межі інших зон

012 r2

rr

Page 21: Дифракція світла
Page 22: Дифракція світла

від одного перешкоди з різним числом відкритих зон

Page 23: Дифракція світла

Прилад

Page 24: Дифракція світла

Інтерференційні екстремуми

Якщо різниця ходу від двох сусідніх зон дорівнює половині довжини хвилі, то коливання від них приходять в точку

О в протилежних фазах і спостерігається інтерференційний мінімум, якщо різниця ходу дорівнює довжині хвилі, то спостерігається

інтерференційний максимум

Page 25: Дифракція світла

Таким чином, якщо на перешкоді укладається ціле число довжин

хвиль, то вони гасять один одного і в даній точці

спостерігається мінімум (темна пляма). Якщо непарне число

півхвиль, то спостерігається максимум (світла пляма)

Page 26: Дифракція світла

На цьому принципі засновані т.зв. зонні пластинки

Page 27: Дифракція світла
Page 28: Дифракція світла

Получене зображення за допомогою зонної пластинки.

Page 29: Дифракція світла

Дифракція відбувається на предметах будь-яких розмірів, а не тільки порівнянних з

довжиною хвилі

Page 30: Дифракція світла

Умови спостереження дифракції

Труднощі спостереження полягають в тому, що внаслідок малості довжини світлової хвилі

інтерференційні максимуми розташовуються дуже близько

один до одного, а їх інтенсивність швидко убуває

Page 31: Дифракція світла

Границі застосування геометричної оптики

Дифракція спостерігається добре на відстані

Якщо, то дифракція невидно і виходить різка тінь (d - діаметр екрану).

Ці співвідношення визначають межі застосування геометричної оптики

2dL

2dL

Page 32: Дифракція світла

Границі застосування

геометричної оптики

Якщо спостереження ведеться на

відстані, де d-розмір предмета, то

починають проявлятися хвильові

властивості світла

2dL

Page 33: Дифракція світла

Співвідношення довжини

хвилі і розміру перешкоди На рис. показана приблизна залежність результатів досвіду

з розповсюдження хвиль в залежності від співвідношення

розмірів перешкоди і довжини хвилі .

Page 34: Дифракція світла

від різних точок предмета перекриваються, і зображення змащується, тому прилад не

виділяє окремі деталі предмета. Дифракція встановлює межу

роздільної здатності будь-якого оптичного приладу

Page 35: Дифракція світла

приблизно дорівнює одній кутовий хвилині:

  де D - діаметр зіниці; телескопа = 0,02'';

у мікроскопа збільшення не більше 2.103 разів.

Можна бачити предмети, розміри якихсумірні з довжиною світлової хвилі

D

Page 36: Дифракція світла

Дифракційні решітки, що представляють собою точну

систему штрихів деякого профілю, нанесену на плоску або

увігнуту оптичну поверхню, застосовуються в спектральному

приладобудуванні, лазерах, метрологічних заходи малої

довжини і т.д

Page 37: Дифракція світла
Page 38: Дифракція світла
Page 39: Дифракція світла

• Величина d = a + b називається постійної (періодом) дифракційної решітки, де а - ширина щілини; b - ширина непрозорої частини

Page 40: Дифракція світла

• Кут - кут відхилення світлових хвиль

внаслідок дифракції.Наша задача -

визначити, що буде спостерігатися в

довільному напрямку - максимум чи мінімум

Page 41: Дифракція світла

• Оптична різниця ходуЗ умови максимуму інтерференції отримаємо :

sindACd

kd

Page 42: Дифракція світла

• Отже:

• - Формула дифракційної

решітки.Величина k - порядок

дифракційного максимуму

(Дорівнює 0,1, 2 і т.д.)

ksind

Page 43: Дифракція світла

кута малости види

y

x sin то

x,MN y,ОМ

.k

sin d

,y

x

tg

Якщо

ky

xd

tg

Page 44: Дифракція світла
Page 45: Дифракція світла

Італійський учений. З 1651 року - священик.Відкрив дифракцію світла, систематично її вивчав і сформулював деякі правила. Описав сонячний спектр, отриманий за допомогою призми. У 1662 р. визначив величину поверхні Землі.

Page 46: Дифракція світла

Френель Огюст Жан (10.V.1788 - 14.VII.1827)

Французький фізик. Наукові праці присвячені фізичної оптики.Доповнив відомий принцип Гюйгенса, увівши так звані зони Френеля (принцип Гюйгенса - Френеля). Розробив у 1818 році теорію дифракції світла.

Page 47: Дифракція світла

Англійський учений. Поліглот. Навчився читати в 2 роки. Пояснив акомодацію ока, виявив інтерференцію звуку, пояснив інтерференцію світла, і ввів цей термін. Виміряв довжини хвиль світлових променів. досліджував деформацію

Page 48: Дифракція світла

Араго Доменик Франсуа(26.II.1786-2.X.1853)

Французький фізик і політичний діяч. Автор багатьох відкриттів з оптики і електромагнетизму: хроматичну поляризацію світла, обертання площини поляризації, намагнічування ошурок поблизу провідника зі струмом. Встановив зв'язок полярних сяйв з магнітними бурями. За його вказівками А. Фізо і У.Фуко виміряли швидкість світла, а У.Леверье відкрив планету Нептун

Page 49: Дифракція світла

Фраунгофер Йозеф (6.III.1787- 7.VI.1826)

Німецький фізик.       Наукові роботи відносяться до фізичної оптики. Вніс істотний вклад у дослідження дисперсії і створення ахроматичних лінз. Фраунгофер вивчав дифракцію в паралельних променях (так звана дифракція Фраунгофера). Спочатку від однієї щілини, а потім від багатьох. Великою заслугою вченого є використання (з 1821 року) дифракційних решіток для дослідження спектрів (деякі дослідники вважають його навіть винахідником першої дифракційної решітки)

Page 50: Дифракція світла

Пуассон Семион Дени (21.VI.1781 - 25.IV.1840)

Французький механік, математик, фізик, член Паризької академії наук (з 1812 року). Фізичні дослідження відносяться до магнетизму, капілярності, теорії пружності, гідромеханіки, теорії коливань, теорії світла. Член Петербурзької академії наук (з 1826 року)

Page 51: Дифракція світла

Підготувала

Учениця 11 класу

Макарова Анастасія