ПрезентаціяЗа темою:

“Село Преображеннеу роки Другої світової

війнита в період окупації”

Роботаучениці 10 класуСватівської ЗОШ

І-ІІІ ст. №2Киричок Анастасії

Керівник: Щербак Ю.П.

Сторінкамивійни

На фронт із села призвано більше 400 чоловік,точна цифра ще не установлена. Загинуло на полях бою 256 односельчан. Їх імена викарбовано на обеліску Слави,що розташований в центрі села.Обеліск був відновлений в 1995 році.

У вересні 1941 року в районі розпочали роботу комісії по збиранню теплого одягу для воїнів фронту.При сільраді була створена така комісія.Як пригадує жителька села Преображенне Дзюбан Феодосія Опанасівна, що жінки в’язали рукавиці,панчохи, кісети для тютюну.В грудні розгорнулася робота по відправленню на фронт новорічних подарунків

В червні 1942 року село було окуповано німцями,а у вересні цього ж року почався набір і відправлення молоді на роботу в Німеччину.Жителі села,котрі були відправлені до Німеччини:

•Усик М. Т.;•Попова М.Д.;•Твердохліб Г.О.;•Сіренко О.А.;•Слюсар М.Ф;•Гайворонська О.М.;•Травіна О.Х.;•Шевченко М.А.;

В період окупації села Преображенне німецькими загарбниками з червня 1942 року по лютий 1943 року діяла підпільна група ,очолювана Борзилом Савелієм Андрійовичем.Ця група в січні 1943 року звільнила трьох червоногвардійців з-під німецької варти з колгоспної клуні,а потім переховували їх в погребі матері Борзила до визволення села.

31 січня 1943 року 267 стрілкова дивізія звільнила село від німецьких окупантів. При звільненні села загинуло 40 воїнів. Прах їх покоїться на центральній площі села.Колишній сільський голова Верцун Л.Є. пригадував,що в одну із домівок 31 січня 1943 року зайшли четверо чи п’ятеро солдатів-визволителів.

Жителі села на тому ж місці поховали радянських солдатів,а в 1950 році їх останки перенесли до братської могили,що в центрі села.

Поранений німецький солдат, який не міг відступити, кинув гранату у будинок, де були солдати. Вони всі загинули.

Військове звання: солдат

Після війни Іван Захарович працював спочатку в м.

Рубіжне, потім в м.Попасна пожежником понад 6 років, з 1950 р. по 1956 р..Потім разом з дружиною, Анною

Антонівною, поїхав навчатися в село Фомівка в СПТУ-114.Після навчання

працював в селі Преображенне

трактористом, більш ніж 30 років.

Бойові нагороди:

•“За оборону Радянського

Заполяр’я»;

•«За перемогу над Японією”;

•“70 років збройних сил СРСР;

•Медаль Жукова

•Орден “За мужність”

•“60 років визволення України

від німецьких загарбників;

Народився 1926 року.Зустрів перемогу в Польщі.Демобілізувався 1950 року.

Бойові нагороди:•Орден ВВВ;•Медаль “За Перемогу”;•Медаль “За Мужність”;•Орден “Слави”;•Ювілейні медалі;

Військове звання:Сержант.Прикордон-никВоював під

Сталінградом.Після війни продовжив військову службу на

Китайському та Іранському кордоні. Після демобілізації працював на

шахті у м.Первомайськ

у,на цілині – трактористом, у м.Сватове – в

пожежній частині.

Останнім часом

працював тваринником у с.Преображенн

е.

Бойові нагороди:•Орден “За мужність ІІ ступеню”;•Медаль “Жукова”;•Медаль “Захиснику Вітчизни”;•Ювілейні медалі;•Знак “25 років Перемоги в ВВВ”;

Народився 2 вересня 1918 року.

1940 р.-призваний.Воював у морській піхоті, визволив Севастополь.

Дійшов до Берліну

У війни

не жіноче

обличчя

ПатулінаВалентинаМихайлівна

Посада- медична сестра;Зустріла перемогу у Німеччині. Демобілізувалася у 1945 році. Після війни пішла працювати вчителем молодших класів.

Бойові нагороди:•Орден “Вітчизняної війни ІІ ступеня”;•Орден “За мужність ІІ ступеня”;•Медаль “За Перемогу”;•Медаль “Захиснику Вітчизни”;

Народилася 1 жовтня 1922 року;

Була призвана через Нижньо-Дуванський військомат.

Пекла воїнам хліб;Форсувала Дніпро;Дійшла до Румунії.

Зустріла перемогу в Чехословаччині;

Демобілізувалася 17 листопада 1945 року;

Після війни працювала в шахті на Ханжонковій станції. Потім

працювала в м.Попасна дояркою, де і познайомилася зі своїм

майбутнім чоловіком Нижник Іваном Захаровичем.

Згодом,переїхавши до села Преображенне, знову почала

працювати дояркою.

Бойові нагороди:•“Відмінник санітарної служби”;•“50 років визволення України” та інші ювілейні медалі;

Народилася 1925 року;Червоноармієць, лейтенант,

хлібопекарка;Зустріла перемогу в Німеччині;

10 вересня 1945 року – демобілізувалася. Після Перемоги, з 1945 року

працювала виховатилькою в дитячому садочку села Нижня

Дуванка.З 15.10.46 р. по 01.09.51 р. працювала піонервожатою

Нижньо-Дуванської СШ. З 1951 року вчилася в учительському Харківському інституті. Подалі

працює вчителем російської мови та літератури (1955-1980

у Преображенській школі)

Бойові нагороди:•“ відмінний пекар”•Орден “ Вітчизняної війни ІІ ступеня”;•Орден “За мужність ІІІ ступеня”;•Медаль “За Перемогу”;•Медаль “За довголітній добросовісний труд”;

Народилася 5 травня 1914 року;Військове звання: рядова;

Перемогу зустріла за 20 км до Берліну;

Демобілізувалася 10 вересня 1945 року;

На фронт потрапила 1943 року. Йшла пішки до Румунії,

розміновуючи поля та дороги,а інколи й будинки. Пізніше змушена була пекти хліб.

Визволяла: Румунію, Венгрію, Чехославію.

Бойові нагороди:•Медаль “Ветеран війни”;•Медаль “За мужність”;•Медаль “Захисник Вітчизни”;•Медаль “Ветеран праці”;Та ювілейні медалі