ММО вчителівісторії та правознавства

Тема: Розвиток критичного

мислення на уроках історії та

правознавства

• Мета з'ясування методичних

умов ефективного розвитку

критичного мислення учнів у

процесі навчання історії та

іноземної мови в сучасній

українській школі.

Розвиток критичного мислення – це

сучасна освітня технологія, розроблена

американськими спеціалістами з

педагогіки на основі узагальнення

досвіду світової педагогіки та

психології і виходячи із актуальних

потреб системи освіти. З 1996 року

поширюється в школах Америки, Азії,

країнах Східної, Центральної Європи

та СНД.

Критичне мислення

– складний процес творчого

переосмислення понять та інформації.

Це активний процес пізнання, який

відбувається одночасно на декількох

рівнях. Адже знання, що їх засвоює

критично мисляча людина, постійно

диференціюються й систематизуються

з точки зору ступеня їх істинності,

вірогідності, достовірності.

Критичне мислення

це мислення вищого порядку; воно спирається на

отриману інформацію, усвідомлене сприйняття

власної розумової діяльності в оточуючому

інтелектуальному середовищі. Однак рівень

критичності визначається не тільки запасом знань, а

й особистісними якостями, установками,

переконаннями. Критичність особистості повинна

бути напрямлена перш за все на самого себе: на

аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних

якостей, вчинків, поведінки в цілому.

Технологія розвитку

критичного

• мислення пропонує набір конкретних

методичних прийомів, які потрібні для

використання на різних рівнях освіти (від

дитячого садочка до ВНЗ), в різних

предметних галузях, видах та формах роботи.

Технологія розрахована не на

запам’ятовування, а осмислений творчий

процес пізнання світу, на постановку

проблеми та її розв’язання.

Суть технології

• ненав’язливість, відсутність

категоричності та

авторитарності з боку вчителя,

надання учневі можливості

пізнати себе у процесі

отримання знань.

Сучасна освітня технологія розвитку

критичного мислення розв’язує задачі:

• освітньої мотивації: підвищення інтересу до

процесу навчання та активного сприйняття

навчального матеріалу;

• інформаційної грамотності: розвиток здатності

до самостійної аналітичної та оцінювальної

роботи з інформацією будь-якої складності;

• культури письма: формування навичок

написання текстів різних жанрів;

• соціальної компетентності: формування

комунікативних навичок та відповідальності

за знання.

•

Розвиток критичного мислення

можливий за виконання

наступних умов:

учителем: прийняття різних ідей і думок;

підтримка активності учнів у процесі

навчання; підтримка впевненості учнів у

тому, що їх зрозуміють; віра в кожного учня;

• учнями: розвиток впевненості в собі і

розуміння цінності своїх ідей та думок;

активна участь у навчальному процесі; повага

до різних думок.

Основні фази педагогічної технології

«Критичне мислення»

• Виклик

• Реалізація (осмислення)

• Рефлексія (самооцінка),

або роздуми

Виклик

• Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось

чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб

учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.

• Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та

критичний підхід до розуміння нової інформації, активна

участь у процесі навчання.

• Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень

сам ставив собі мету навчання.

Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання

ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери

(смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати -

взнали” тощо.

Реалізація (осмислення)

• Отримання нової інформації за умови постійної

підтримки активності до навчання, інтересу до теми.

• Осмислення нової інформації: задача вчителя –

допомога в усвідомленні учнями власного розуміння

матеріалу, сприйманні нового.

• Співставлення нової інформації з власними

знаннями.

• Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом

INSERT, складання таблиць (синтезу, “плюс – мінус –

цікаво”, концептуальної таблиці), доповнення таблиці

провідних та другорядних питань, робота з двочастинним

щоденником тощо.

Рефлексія (самооцінка), або

роздуми• Цілісне осмислення, узагальнення отриманої

інформації;закріплення нових знань і активна

перебудова уявлень у відповідності з новою

інформацією.

• Вироблення відповідного ставлення до матеріалу,

що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і

проблем для подальшої роботи: активне

переформулювання отриманої інформації сприяє

формуванню особистого ставлення до нових знань.

• Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін

думками дає можливість розширити мовний

простір і ознайомитись з іншими точками зору.

виклик – осмислення – роздуми

(самооцінка) дає викладачу можливість:

• чітко виділяти цілі навчання;

• підвищити мотивацію навчання;

• забезпечити активну навчальну діяльність;

• забезпечити обробку інформації;

• стимулювати зміни;

• стимулювати роздуми;

• давати можливість почути різні думки;

• помагати задавати питання учням;

• сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції

учнів;

• сприяти активній дискусії.

Технологія дає вчителю:

• вміння створювати в класі атмосферу

відкритості та відповідального

співробітництва;

• можливість використати модель навчання і

систему інших методик, що сприяють

розвитку навичок критичного мислення і

самостійності у процесі навчання;

• стати практиком, який вміє грамотно

аналізувати свою діяльність;

• стати джерелом цінної та професійної

інформації для інших вчителів.

Технологія розвитку

критичного мислення дає учню

• вміння критично мислити;

• вміння відповідно ставитись до власної

освіти;

• вміння працювати у співробітництві з

іншими;

• бажання і вмінні стати людиною, яка вчиться

протягом всього свого життя.

Види роботи учнів і вчителя

1. Створення кластера

– смислового блоку на основ і ключових слів з

теми

ЗнаюХочу

пізнатиПізнав

2. Постановка учнями запитань.Цей прийом використовується, зазвичай, під час

закріплення знань

3. Дискусія (від лат. Discussio – розгляд) – обмін

думками з певної проблеми.

• Постановка проблеми

• Формування груп учнів

• Розподіл функцій та завдань

• Обговорення пропозицій щодо

розв’язків проблеми

• Підведення підсумків

4. Читання тексту з позначками

INSERT:

• I – interactive – самоактивізація – “v” – вже

знав;

• N – noting – нова інформація – “+” – нове;

• S – system – системна розмітка – “–” – думав

інакше;

• E – effective – ефективна інформація – “?” – не

зрозумів, є питання;

• R, T } reading and thinking – читання та

продумування.

Створення синканів– у

перекладі з франц. «поетичний

п’ятирядник»

• 1-й рядок – один іменник: головне, про що йдеться

мова в даній темі;

• 2-й рядок – два прикметники: описують вивчене

явище (подане в першому рядку);

• 3-й рядок – три слова: одне дієслово чи опис дії;

• 4-й рядок – чотири слова: фраза, яка передбачає

особистісне ставлення до теми;

• 5-й рядок – одне – два слова: синонім до іменника в

1-му рядку.

А що потрібно знати

для досягнення результату?

лекція-5%

читання-10%

відео-аудіо-20%

демонстрація-30%

дискусійні групи-50%

практика через дію-75%

навчання інших-90%

Критично мисляча людина

здатна ставити потрібні

запитання, виділяти головне; визначати

потрібну інформацію; розпізнавати

необ'єктивні судження, відокремлювати факти

від суб'єктивної думки, відокремлювати

помилкову інформацію від правильної;

визначати проблему; робити порівняння;

виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати

варіанти рішення; передбачати наслідки;

знаходити й наводити аргументи; робити

висновки та перевіряти їх на практиці.