46
:: ТЕМА НОМЕРУ А.Абромавичус: провал вместо реформ? Какие из начинаний главы МЭРТ не оправдали ожиданий бизнеса 04.02.2016 О своем желании уйти в от ставку, «из-за резкой активизации блокирования системных и важных реформ в стране», заявил один из наиболее одиозных министров-экспатов в украинском правительстве – Айварас Абромавичус. По словам министра, он больше не хочет «быть ширмой для откровенной коррупции». После громкого заявления министра не заставила долго себя ждать международная реакция. В частности послы Канады, Франции, Германии, Италии, Швеции, Швейцарии, США, Британии, Литвы, Японии опубликовали совместное заявление, в котором объяснили, что не рады такому развитию событий в Украине. … Заявление Айвараса Абромавичуса о намерении подать в отставку вызвало широкий резонанс и внутри страны – как в украинском политическом истеблишменте, так и в бизнес-среде. Безусловно, последствия ухода министра-«варяга» могут стать самыми разными: от потери внешнеэкономической помощи со стороны западных партнеров Украины до досрочных парламентских выборов. Однако, если здраво взглянуть на итоги работы министра, симпатия последних суток начинает таять на фоне очевидного реформаторского провала. Политический шлейф, сопровождающий возможную отставку А.Абромавичуса с поста министра экономического развития и торговли, несколько упрощает ситуацию. Внимание СМИ в большей мере было приковано к обвинениям со стороны А.Абромавичуса в адрес «серого кардинала» БПП – Игоря Кононенко. Но это лишь вершина айсберга того конфликта внутри украинской элиты, который спровоцировал пока еще действующий министр. К которому, к слову, вопросов не меньше, чем к теневым лидерам президентского и премьерского лагерей. 14 месяцев – ровно столько А.Абромавичус возглавлял оптимизированное Министерство экономического развития и торговли, которое должно было стать главным локомотивом украинских реформ. … Год и два месяца – более чем приличный срок для реализации быстрых реформ, которые страна должна была увидеть в исполнении Абромавичуса и его команды. Чем же объективно запомнился нам министр экономики? Дерегуляция и электронные закупки С самого начала своей работы Айварас Абромавичус позиционировал себя как дотошный либерал с прогрессивным мышлением. Но при этом, как показала практика, полностью оторванный от украинских реалий. Инициированный МЭРТ проект ProZorro, предусматривающий реализацию госзакупок в электронной форме, оказался неспособным исключить коррупционную составляющую. В прошлом году система работала в тестовом режиме, и к е-закупкам были подключены лишь несколько сотен предприятий. И только каждая 500-я закупка приходилась на электронный формат – ключевые деньги, как и раньше, курсировали в формате традиционных тендерных процедур. Но проблема вовсе не в массовости, а в самом механизме. ProZorro оказалась обыкновенным электронным клоном традиционной заявки с соблюдением всех формальностей и сохранением тех же лазеек. Тендерную комиссию, как и раньше, определяет заказчик, а любую заявку на участие в тендере можно подать от подставной компании. Сама же ProZorro выглядит откровенно сырой разработкой – с массой технических багов и отмененных по непонятной причине конкурсов. Немного порядка в этом вопросе мог бы навести принятый в конце года Верховной радой законопроект «О публичных закупках». Вступить в силу он должен в апреле, но возможный уход Абромавичуса, очевидно, похоронит и эту инициативу. Также министр регулярно рапортовал перед прессой, что ему удалось существенно улучшить показатель Украины в рейтинге Doing Business. На самом деле, если почитать доклады Всемирного банка, то Украина в 2015 г. поднялась всего на четыре позиции, заняв по итогу 83-е место. И это при всей лояльности международных финансовых институций к нашей стране. Отметим, Россия в прошлом году тоже поднялась на три позиции, и закрепилась на 51-м месте. Аналогия явно не в пользу нашего министра экономики, который заявлял об упрощении регистрации бизнеса и сокращении регуляционных функций государства. В реальности Абромавичусу удалось отменить лишь несколько ведомственных и подзаконных нормативно-правовых актов. Всемирный банк же, как и раньше, отмечает извечные «болевые точки» украинской деловой сферы: проблемы с получением разрешения на строительство для украинского бизнеса, ведение трансграничной торговли и завершение процедуры банкротства. Кадровые чистки и лоббизм Одним из главных приоритетов работы Минэкономики Абромавичус обозначил повышение эффективности госпредприятий. С точки зрения наполняемости бюджета эта работа оказалась малозаметной, зато чиновник успел стать фигурантом нескольких кадровых скандалов, которые не закончились до сих пор и нанесли немалый ущерб государству. Речь идет, в первую очередь, о двух госпредприятиях – «Объединенной горно- химической компании» (ОГХК) и «Укрхимтрансаммиаке». Обе компании подчинялись напрямую Абромавичусу, оба оказались замешаны в коррупционных скандалах, и оба – готовились к приватизации. Второе из них больше на слуху, и уже год работает в условиях постоянного скандала. Близкого к Давиду Жвании руководителя «Укрхимтрансаммиака» около года безрезультатно пытался сменить на своего кандидата именно Абромавичус, который сегодня обвиняет в лоббизме И.Кононенко. «Укрхимтрансаммиак» – предприятие с ежегодным оборотом в 1 млрд грн – монополист на рынке аммиака. Зато еще в начале года прокуратура открыла уголовное дело по факту незаконного завладения менеджментом компании 37 млн грн. Результатов пока нет. С «ОГХК» все еще интереснее. В состав компании, созданной Кабмином в 2014 г., включены титановые рудники, которые до сентября 2014-го находились в долгосрочной аренде у завода «Крымский Титан» Дмитрия Фирташа. Речь идет об Иршанском ГОКе (Житомирская обл.) и Вольногорском ГМК (Днепропетровская обл.). Эти два крупнейших горно-обогатительных предприятия были основными поставщиками сырья на титановые предприятия всего СССР. Доступ к сырью, которое они производят, обеспечивал Фирташу ключевую роль в украинской титановой отрасли. Арсений Яценюк решил изменить расклад на рынке и вернуть рудники государству. Так возникла идея сконцентрировать привлекательные титановые активы в одной госкомпании. Кабмин договоры об их аренде с Фирташем продлить отказался. На это предприятие Абромавичус практически открыто лоббировал своего бизнес-партнера Константина Лиснычего, делая все для отставки действующего гендиректора ОГХК Руслана Журило. В ответ на претензии, которые предъявлял Абромавичус руководству ОГХК, Журило реагировал достаточно сдержанно. «Я – неподходящий формат для Абромавичуса, в этом вся проблема. Кембридж или Гарвард не заканчивал. Строгим деловым костюмам и галстукам предпочитаю джинсы…» – говорил он в интервью Forbes осенью прошлого года, когда Абромавичус активизировал критику руководителей госпредприятий, с которыми не смог найти общий язык, и захотел их уволить, обвинив в злоупотреблениях и коррупции. В ответ пресс-служба ОГХК распространила релиз, в котором обвинила министра в попытке взять под собственный контроль «компанию с большими оборотами» и назначить на место Журило Константина Лиснычего. Лиснычий сейчас возглавляет ГП «Украинские полиметаллы», ранее работал в инвесткомпании «Сократ». Абромавичус и Лиснычий выпады ОГХК и ее топ-менеджера игнорировали. «У них есть надежда, что я напишу заявление об уходе по собственному желанию. Но этого не будет», – предупреждал Журило. А теперь история развернулась так, что именно Абромавичус решился на такие действия и уходит из МЭРТ. Не обошел Абромавичуса стороной и прошлогодний конфликт с незаконной добычей янтаря. Госпредприятие – прямая сфера ответственности министра экономики. Напомним, переданное расформированным Министерством промышленной политики предприятие «Укрбурштын», возглавляемое протеже Абромавичуса, было замешано в скандале с 2,6 тонны янтаря, задержанного в Ровно. Фантомный мегахолдинг Абромавичус был инициатором резонансной идеи по созданию публичного акционерного общества «Укрхолдинг», который должен объединить 12 крупнейших госкомпаний и банков, неподконтрольных МЭРТ. В списке оказались объекты, за контроль над которыми разные группы влияния в политике постоянно ведут борьбу, чтобы получить доступ к их финансовым потокам. Среди них: «Нафтогаз Украины», «Укргидроэнерго», «Турбоатом», «Надра Украины», Ощадбанк, Укрэксимбанк, Родовид Банк. Новый «корпоративный монстр» (а именно так стали называть оппоненты Абромавичуса «Укрхолдинг»), по задумке экс-министра, призван улучшить качество управления наиболее крупными хозяйствующими субъектами госсектора экономики и повысить их эффективность. Для этого была разработана схема координации работы «Укрхолдинга»: крупнейшие госкомпании и банки в его структуре должны подчиняться непосредственно Кабмину. Руководитель «Укрхолдинга» главе правления. Его кандидатуру на утверждение правительству должен подавать наблюдательный совет, в составе которого – по одному представителю от Кабмина, МЭРТ и Администрации президента, а также четыре члена от правительственного Комитета по назначению руководителей особо важных для экономики предприятий. Реализация этих планов застопорилась. Против них стали выступать не только соратники Арсения Яценюка, но и бизнесмены из окружения Петра Порошенко, который одобрил назначение Абромавичуса в правительство. Создание «Укрхолдинга» также требовало урегулирования множества проблемных вопросов с международными кредиторами, в развитии сотрудничества с которыми заинтересована Украина для поддержки своей экономики. Кроме того, создание «Укрхолдинга» открывало возможности для теневой приватизации привлекательных госактивов. Потому что передача госпакетов акций компаний в структуру «Укрхолдинга» может привести к потере акциями статуса государственных. А значит, компании станут уязвимыми для банкротства или ареста их имущества. Для этого понадобится несколько судебных решений, которыми акции госкомпании будут признаны частной собственностью. В результате акции останутся в структуре госхолдинга, но на них больше не будут распространяться нормы национального законодательства о защите госсобственности. Подобный прецедент в истории украинского корпоративного управления уже есть. Весной-летом 2013 года компании «Укртрансгаз» и «Укргаздобыча» из структуры НАК «Нафтогаз Украины», которыми в то время управляли топ-менеджеры, близкие владельцу Group DF Дмитрию Фирташу, инициировали судебные разбирательства с материнской компанией. В результате за короткий промежуток времени появилось несколько судебных решений хозяйственных и административных судов, согласно которым акции «Укртрансгаза» и «Укргаздобычи» утратили статус государственных и были признаны частными. Так эти две компании, оставаясь в структуре «Нафтогаза», стали открыты для теневой приватизации. В правительстве утверждают, что намерены привлечь частных инвесторов через открытые конкурсы. С распродажей не сложилось Нереализованной задачей министра экономики, вне всякого сомнения, можно считать масштабную приватизацию, которую он неоднократно анонсировал, но так и не реализовал. Заявленная сумма, которую государство планировало получить от продажи госсобственности, колебалась от 17 до 30 млрд грн. Суммы космические даже с учетом девальвации гривны (к чему министр тоже имел если не прямое, то уж точно косвенное отношение). А теперь самое интересное. За 11 месяцев 2015 г., согласно официальной информации ФГИ, Украина получила от приватизации всего лишь 144 млн грн. Это 0,85% от годового плана, установленного самим же Абромавичусом. Для сравнения, в 2014 г. (год активных военных действий) Павел Шеремета и то смог привлечь 465 млн грн. Были ли основания предполагать, что Абромавичус в этом году привлечет 30 млрд грн? Вопрос риторический. Если же загвоздка крылась в несовершенстве законодательной базы, то и эта проблема Верховной радой была решена – обязательная продажа на фондовых биржах 5-10% акций предприятий при приватизации была отменена. Поэтому в текущем году у министра экономики уже не было бы отговорок при объяснении причин провальной приватизации. И еще есть, что продавать – «Центрэнерго» и Одесский припортовый завод в случае заключения сделок по рыночной стоимости могли в одиночку сделать весь план на 2016 год. Правда, за всю каденцию Абромавичуса так и не стало понятно, как министр- реформатор планировал распорядиться полученной прибылью. Неудачи Абромавичуса можно было бы перечислять долго. В этот ряд бы встала и блокировка санкций в отношении России, которую уже связывают с бизнес-профилем министра, и отсутствие плана развития стратегических отраслей, и провал инвестиционного направления. Абромавичус стал лучшим развенчанием мифа об иностранных министрах, которые «имеют стратегию» и «не попадают в истории». Отставка нынешнего руководителя Минэкономразвития, безусловно, может сказаться на внешнеэкономических связях Украины (реакция мирового истеблишмента это подтверждает). И сохраняется высокая вероятность того, что мы еще увидим Абромавичуса если не на этой, то на какой-нибудь другой должности в украинском правительстве. Собеседник Forbes из команды Абрамавичуса на вопрос, окончательное ли это решение министра, ответить не смог. Не исключено, что глава МЭРТ свою должность не покинет. Более того, наверняка международные кредиторы потребуют от высших властей Украины устранить давление со стороны политиков. Если эти требования будут проигнорированы, Украине грозит более глубокий и затяжной кризис – как политический, так и экономический. Читать полностью >>> © Виталий Филипповский, Светлана Долинчук, Дарья Кравченко По материалам forbes.ua МІСЦЕ ДЛЯ ВАШОЇ РЕКЛАМИ. від 500 ГРН. за 5-ть ВИПУСКІВ ЖУРНАЛУ Відділ реклами: 096-158-13-61; [email protected] Weekly Digital Magazine Chrematistic Хрематистика (от др.-греч. χρηματιστική - обогащение) - термин, которым Аристотель обозначал науку об обогащении, искусство накапливать деньги и имущество … © Видавничий Дім «Renaissance Publishing» 139 від 07.02.2016

Weekly Digital Magazine Chrematistic - АФО2016/02/07  · информации ФГИ, Украина получила от приватизации всего лишь 144 млн

  • Upload
    others

  • View
    0

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

  • :: ТЕМА НОМЕРУ

    А.Абромавичус: провал вместо реформ? Какие из начинаний главы МЭРТ не оправдали ожиданий бизнеса

    04.02.2016

    О своем желании уйти в от ставку, «из-за резкой активизации блокирования системных и важных реформ в стране», заявил один из наиболее одиозных министров-экспатов в украинском правительстве – Айварас Абромавичус. По словам министра, он больше не хочет «быть ширмой для откровенной коррупции».

    После громкого заявления министра не заставила долго себя ждать международная реакция. В частности послы Канады, Франции, Германии, Италии, Швеции, Швейцарии, США, Британии, Литвы, Японии опубликовали совместное заявление, в котором объяснили, что не рады такому развитию событий в Украине. … Заявление Айвараса Абромавичуса о намерении подать в отставку вызвало широкий резонанс и внутри страны – как в украинском политическом истеблишменте, так и в бизнес-среде. Безусловно, последствия ухода министра-«варяга» могут стать самыми разными: от потери внешнеэкономической помощи со стороны западных партнеров Украины до досрочных парламентских выборов. Однако, если здраво взглянуть на итоги работы министра, симпатия последних суток начинает таять на фоне очевидного реформаторского провала. Политический шлейф, сопровождающий возможную отставку А.Абромавичуса с поста министра экономического развития и торговли, несколько упрощает ситуацию. Внимание СМИ в большей мере было приковано к обвинениям со стороны А.Абромавичуса в адрес «серого кардинала» БПП – Игоря Кононенко. Но это лишь вершина айсберга того конфликта внутри украинской элиты, который спровоцировал пока еще действующий министр. К которому, к слову, вопросов не меньше, чем к теневым лидерам президентского и премьерского лагерей. … 14 месяцев – ровно столько А.Абромавичус возглавлял оптимизированное Министерство экономического развития и торговли, которое должно было стать главным локомотивом украинских реформ. … Год и два месяца – более чем приличный срок для реализации быстрых реформ, которые страна должна была увидеть в исполнении Абромавичуса и его команды. Чем же объективно запомнился нам министр экономики?

    Дерегуляция и электронные закупки С самого начала своей работы Айварас Абромавичус позиционировал себя как

    дотошный либерал с прогрессивным мышлением. Но при этом, как показала практика, полностью оторванный от украинских реалий. Инициированный МЭРТ проект ProZorro, предусматривающий реализацию госзакупок в электронной форме, оказался неспособным исключить коррупционную составляющую. В прошлом году система работала в тестовом режиме, и к е-закупкам были подключены лишь несколько сотен предприятий. И только каждая 500-я закупка приходилась на электронный формат – ключевые деньги, как и раньше, курсировали в формате традиционных тендерных процедур. Но проблема вовсе не в массовости, а в самом механизме. ProZorro оказалась обыкновенным электронным клоном традиционной заявки с соблюдением всех формальностей и сохранением тех же лазеек. Тендерную комиссию, как и раньше, определяет заказчик, а любую заявку на участие в тендере можно подать от подставной компании. Сама же ProZorro выглядит откровенно сырой разработкой – с массой технических багов и отмененных по непонятной причине конкурсов. Немного порядка в этом вопросе мог бы навести принятый в конце года Верховной радой законопроект «О публичных закупках». Вступить в силу он должен в апреле, но возможный уход Абромавичуса, очевидно, похоронит и эту инициативу. Также министр регулярно рапортовал перед прессой, что ему удалось существенно улучшить показатель Украины в рейтинге Doing Business. На самом деле, если почитать доклады Всемирного банка, то Украина в 2015 г. поднялась всего на четыре позиции, заняв по итогу 83-е место. И это при всей лояльности международных финансовых институций к нашей стране. Отметим, Россия в прошлом году тоже поднялась на три позиции, и закрепилась на 51-м месте. Аналогия явно не в пользу нашего министра экономики, который заявлял об упрощении регистрации бизнеса и сокращении регуляционных функций государства. В реальности Абромавичусу удалось отменить лишь несколько ведомственных и подзаконных нормативно-правовых актов. Всемирный банк же, как и раньше, отмечает извечные «болевые точки» украинской деловой сферы: проблемы с получением разрешения на строительство для украинского бизнеса, ведение трансграничной торговли и завершение процедуры банкротства.

    Кадровые чистки и лоббизм Одним из главных приоритетов работы Минэкономики Абромавичус обозначил

    повышение эффективности госпредприятий. С точки зрения наполняемости бюджета эта работа оказалась малозаметной, зато чиновник успел стать фигурантом нескольких кадровых скандалов, которые не закончились до сих пор и нанесли немалый ущерб государству. Речь идет, в первую очередь, о двух госпредприятиях – «Объединенной горно-химической компании» (ОГХК) и «Укрхимтрансаммиаке». Обе компании подчинялись напрямую Абромавичусу, оба оказались замешаны в коррупционных скандалах, и оба – готовились к приватизации. Второе из них больше на слуху, и уже год работает в условиях постоянного скандала. Близкого к Давиду Жвании руководителя «Укрхимтрансаммиака» около года безрезультатно пытался сменить на своего кандидата именно Абромавичус, который сегодня обвиняет в лоббизме И.Кононенко. «Укрхимтрансаммиак» – предприятие с ежегодным оборотом в 1 млрд грн – монополист на рынке аммиака. Зато еще в начале года прокуратура открыла уголовное дело по факту незаконного завладения менеджментом компании 37 млн грн. Результатов пока нет. С «ОГХК» все еще интереснее. В состав компании, созданной Кабмином в 2014 г., включены титановые рудники, которые до сентября 2014-го находились в долгосрочной аренде у завода «Крымский Титан» Дмитрия Фирташа. Речь идет об Иршанском ГОКе (Житомирская обл.) и Вольногорском ГМК (Днепропетровская обл.). Эти два крупнейших горно-обогатительных предприятия были основными поставщиками сырья на титановые предприятия всего СССР. Доступ к сырью, которое они производят, обеспечивал Фирташу ключевую роль в украинской титановой отрасли. Арсений Яценюк решил изменить расклад на рынке и вернуть рудники государству. Так возникла идея сконцентрировать привлекательные титановые активы в одной госкомпании. Кабмин договоры об их аренде с Фирташем продлить отказался. На это предприятие Абромавичус практически открыто лоббировал своего бизнес-партнера Константина Лиснычего, делая все для отставки действующего гендиректора ОГХК Руслана Журило. В ответ на претензии, которые предъявлял Абромавичус руководству ОГХК, Журило реагировал достаточно сдержанно. «Я – неподходящий формат для Абромавичуса, в этом вся проблема. Кембридж или Гарвард не заканчивал. Строгим деловым костюмам и галстукам предпочитаю джинсы…» – говорил он в интервью Forbes осенью прошлого года, когда Абромавичус активизировал критику руководителей госпредприятий, с которыми не смог найти общий язык, и захотел их уволить, обвинив в злоупотреблениях и коррупции.

    В ответ пресс-служба ОГХК распространила релиз, в котором обвинила министра в попытке взять под собственный контроль «компанию с большими оборотами» и назначить на место Журило Константина Лиснычего. Лиснычий сейчас возглавляет ГП «Украинские полиметаллы», ранее работал в инвесткомпании «Сократ». Абромавичус и Лиснычий выпады ОГХК и ее топ-менеджера игнорировали. «У них есть надежда, что я напишу заявление об уходе по собственному желанию. Но этого не будет», – предупреждал Журило. А теперь история развернулась так, что именно Абромавичус решился на такие действия и уходит из МЭРТ. Не обошел Абромавичуса стороной и прошлогодний конфликт с незаконной добычей янтаря. Госпредприятие – прямая сфера ответственности министра экономики. Напомним, переданное расформированным Министерством промышленной политики предприятие «Укрбурштын», возглавляемое протеже Абромавичуса, было замешано в скандале с 2,6 тонны янтаря, задержанного в Ровно.

    Фантомный мегахолдинг Абромавичус был инициатором резонансной идеи по созданию публичного

    акционерного общества «Укрхолдинг», который должен объединить 12 крупнейших госкомпаний и банков, неподконтрольных МЭРТ. В списке оказались объекты, за контроль над которыми разные группы влияния в политике постоянно ведут борьбу, чтобы получить доступ к их финансовым потокам. Среди них: «Нафтогаз Украины», «Укргидроэнерго», «Турбоатом», «Надра Украины», Ощадбанк, Укрэксимбанк, Родовид Банк. Новый «корпоративный монстр» (а именно так стали называть оппоненты Абромавичуса «Укрхолдинг»), по задумке экс-министра, призван улучшить качество управления наиболее крупными хозяйствующими субъектами госсектора экономики и повысить их эффективность. Для этого была разработана схема координации работы «Укрхолдинга»: крупнейшие госкомпании и банки в его структуре должны подчиняться непосредственно Кабмину. Руководитель «Укрхолдинга» – главе правления. Его кандидатуру на утверждение правительству должен подавать наблюдательный совет, в составе которого – по одному представителю от Кабмина, МЭРТ и Администрации президента, а также четыре члена от правительственного Комитета по назначению руководителей особо важных для экономики предприятий. Реализация этих планов застопорилась. Против них стали выступать не только соратники Арсения Яценюка, но и бизнесмены из окружения Петра Порошенко, который одобрил назначение Абромавичуса в правительство. Создание «Укрхолдинга» также требовало урегулирования множества проблемных вопросов с международными кредиторами, в развитии сотрудничества с которыми заинтересована Украина для поддержки своей экономики. Кроме того, создание «Укрхолдинга» открывало возможности для теневой приватизации привлекательных госактивов. Потому что передача госпакетов акций компаний в структуру «Укрхолдинга» может привести к потере акциями статуса государственных. А значит, компании станут уязвимыми для банкротства или ареста их имущества. Для этого понадобится несколько судебных решений, которыми акции госкомпании будут признаны частной собственностью. В результате акции останутся в структуре госхолдинга, но на них больше не будут распространяться нормы национального законодательства о защите госсобственности. Подобный прецедент в истории украинского корпоративного управления уже есть. Весной-летом 2013 года компании «Укртрансгаз» и «Укргаздобыча» из структуры НАК «Нафтогаз Украины», которыми в то время управляли топ-менеджеры, близкие владельцу Group DF Дмитрию Фирташу, инициировали судебные разбирательства с материнской компанией. В результате за короткий промежуток времени появилось несколько судебных решений хозяйственных и административных судов, согласно которым акции «Укртрансгаза» и «Укргаздобычи» утратили статус государственных и были признаны частными. Так эти две компании, оставаясь в структуре «Нафтогаза», стали открыты для теневой приватизации. В правительстве утверждают, что намерены привлечь частных инвесторов через открытые конкурсы.

    С распродажей не сложилось Нереализованной задачей министра экономики, вне всякого сомнения, можно

    считать масштабную приватизацию, которую он неоднократно анонсировал, но так и не реализовал. Заявленная сумма, которую государство планировало получить от продажи госсобственности, колебалась от 17 до 30 млрд грн. Суммы космические даже с учетом девальвации гривны (к чему министр тоже имел если не прямое, то уж точно косвенное отношение). А теперь самое интересное. За 11 месяцев 2015 г., согласно официальной информации ФГИ, Украина получила от приватизации всего лишь 144 млн грн. Это 0,85% от годового плана, установленного самим же Абромавичусом. Для сравнения, в 2014 г. (год активных военных действий) Павел Шеремета и то смог привлечь 465 млн грн. Были ли основания предполагать, что Абромавичус в этом году привлечет 30 млрд грн? Вопрос риторический. Если же загвоздка крылась в несовершенстве законодательной базы, то и эта проблема Верховной радой была решена – обязательная продажа на фондовых биржах 5-10% акций предприятий при приватизации была отменена. Поэтому в текущем году у министра экономики уже не было бы отговорок при объяснении причин провальной приватизации. И еще есть, что продавать – «Центрэнерго» и Одесский припортовый завод в случае заключения сделок по рыночной стоимости могли в одиночку сделать весь план на 2016 год. Правда, за всю каденцию Абромавичуса так и не стало понятно, как министр-реформатор планировал распорядиться полученной прибылью. Неудачи Абромавичуса можно было бы перечислять долго. В этот ряд бы встала и блокировка санкций в отношении России, которую уже связывают с бизнес-профилем министра, и отсутствие плана развития стратегических отраслей, и провал инвестиционного направления. Абромавичус стал лучшим развенчанием мифа об иностранных министрах, которые «имеют стратегию» и «не попадают в истории». Отставка нынешнего руководителя Минэкономразвития, безусловно, может сказаться на внешнеэкономических связях Украины (реакция мирового истеблишмента это подтверждает). И сохраняется высокая вероятность того, что мы еще увидим Абромавичуса если не на этой, то на какой-нибудь другой должности в украинском правительстве. Собеседник Forbes из команды Абрамавичуса на вопрос, окончательное ли это решение министра, ответить не смог. Не исключено, что глава МЭРТ свою должность не покинет. Более того, наверняка международные кредиторы потребуют от высших властей Украины устранить давление со стороны политиков. Если эти требования будут проигнорированы, Украине грозит более глубокий и затяжной кризис – как политический, так и экономический.

    Читать полностью >>>

    © Виталий Филипповский, Светлана Долинчук, Дарья Кравченко

    По материалам forbes.ua

    МІСЦЕ ДЛЯ ВАШОЇ РЕКЛАМИ. від 500 ГРН. за 5-ть ВИПУСКІВ ЖУРНАЛУ

    Відділ реклами:

    096-158-13-61; [email protected]

    Weekly Digital Magazine

    Chrematistic Хрематистика (от др.-греч. χρηματιστική - обогащение) - термин, которым Аристотель обозначал

    науку об обогащении, искусство накапливать деньги и имущество …

    © Видавничий Дім «Renaissance Publishing» № 139 від 07.02.2016

    http://forbes.ua/nation/1410279-ajvaras-abromavichus-proval-vmesto-reformhttp://forbes.ua/

  • 2 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; [email protected]

    :: РЕДАКЦІЯ

    :: ІНТЕРАКТИВНИЙ ЗМІСТ / НАТИСНІТЬ НА РОЗДІЛ :: ПРО КОМПАНІЮ

    ЗАСНОВНИК ТА ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: Анатолій Ігорович Марущак (044) 425-49-52 (096) 158-13-61 [email protected] Київ, Контрактова пл. (станція метро «Університет»)

    ВЛАДА ВЕРХОВНА РАДА ПРЕЗИДЕНТ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ СУДОВА СИСТЕМА НОВИНИ РЕГІОНІВ ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ

    ЕКОНОМІКА & БІЗНЕС МАКРОЕКОНОМІКА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

    МУЛЬТИХОЛДИНГИ КОМПАНІЇ & РИНКИ

    o ПЕК o ГМК & ПРОКАТ o ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ o МАШИНОБУДУВАННЯ o СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО o ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ o БУДІВНИЦТВО & НЕРУХОМІСТЬ o ТРАНСПОРТ & ІНФРАСТРУКТУРА o ІТ & ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ o ФІНАНСОВІ РИНКИ o ТОРГІВЛЯ o ПОСЛУГИ B2С o ПОСЛУГИ B2В

    СВІТ ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ & ТНК

    ЄВРОПА ЄВРАЗІЯ БЛИЗЬКИЙ СХІД АЗІЯ АФРИКА ЛАТИНСЬКА & ЦЕНТРАЛЬНА АМЕРИКА США & КАНАДА

    Группа компаний « Renaissance Consulting» [project management solution]:

    ЧЕМ МЫ МОЖЕМ БЫТЬ ВАМ ПОЛЕЗНЫ?!

    :: Авторські та суміжні права: :: Дистрибуция & Сбыт

    Weekly Digital Magazine «Chrematistic»® – авторський продукт на ринку ЗМІ; являється інноваційним рішенням для ефективного поширення та зберігання інформації; загальний вигляд, назва, концепція та дизайн являються інтелектуальною власністю Марущака А.І. і охороняються чинним законодавством України на території будь-якої держави світу! Несанкціоноване копіювання – переслідується законом!!!

    Позиція редакції може не співпадати з думками авторів. Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, яка опублікована з інших джерел. Авторські права на всю інформацію, яка опублікована з інших джерел, належать виключно авторам, які її створили. Надіслані матеріали в редакцію не рецензуються і не повертаються. За зміст реклами редакція відповідальності не несе. Матеріали з позначкою ® можуть публікуватись на правах рекламно-інформаційних. Використання матеріалів може бути тільки з письмового дозволу Головного редактора.

    Засновано в жовтні 2010 р. Видається з січня 2011 р.

    © Анатолій Ігорович Марущак, 2015 © Weekly Digital Magazine «Chrematistic», 2015 © Видавничий Дім «Renaissance Publishing», 2015 © ТОВ «Прогруп & Ренесанс консалтинг», 2015

    информационно-консультативный офис в центре Киева с возможностью разместить стенд для презентации примеров Вашей продукции;

    создание базы данных покупателей; распространение маркетинговых и

    рекламных материалов; формирование каналов продаж и сбыта; ведение деловых переговоров и

    презентаций; коммерческие предложения и

    заключение контрактов; логистика поставок и план продаж; сервисный центр; прочее.

    :: :: Видавець: :: Маркетинговые Исследование & Коммуникации

    Видавничий Дім

    «Renaissance Publishing»

    бренд-бук и имидж полиграфия; интернет сайт и регистрация в

    каталогах; рассылка пресс-релизов и новостей; продвижение в социальных сетях; проведения рекламных мероприятий; представительство на выставках,

    конференциях и ассоциациях; раздача листовок и проклейка

    плакатов; direct-mail и sms рассылки; спонсорство и благотворительность; программы лояльности и дисконтные

    карты; прочее.

    :: Підписка:

    Шановні читачі! Пропонуємо Вам оформити безкоштовну підписку на Weekly Digital Magazine «Chrematistic», для чого потрібно приєднатися до групи адресатів, натиснувши на кнопку:

    :: Тираж* & Архів видань доступний on-line:

    Weekly Digital Magazine «Chrematistic», публікується щонеділі. Доставляється в електронні почтові скриньки адресатам за попередньою підпискою в groups.google; соціальні мережі; on-line reader’s; direct-mail (рекламодавці, партнери та друзі). Тираж одного чергового видання ≈40 тис. адресатів.

    Канал доставки

    Ресурси Кількість %

    Підписка редакції

    groups.google.com ≈22000 ≈55%

    Соціальні мережі

    .

    ≈13000 ≈33%

    On-line Reader

    ≈ 3000 ≈7%

    Direct-mail

    ≈2000 ≈5%

    Всього: ≈ 40 000

    * станом на 01.01.2014 р.

    :: Отдел закупок & Тендерный комитет

    мониторинг цен на рынках; создание базы поставщиков; проведения экспресс тендеров; организация и проведение биржевых

    / аукционных торгов; партнерские закупки; диверсификация поставщиков; импортно-экспортные поставки; таможня и брокерские услуги; сертификация и лицензирование

    товаров; логистика и администрирование

    склада; документальное сопровождение

    закупок; финансовый контроль

    взаиморасчетов; прочее.

    :: Увага: :: Розмір & Вартість рекламних блоків: :: Открытие Представительства & Компании в Киеве Пересилаючи тексти, фотографії, інші матеріали (логотипи компаній), відправник тим самим дає свою згоду, а також підтверджує згоду зображених на фотографіях осіб на публічний показ, відображення і поширення надісланих текстів, матеріалів, фотографій та інших матеріалів в інформаційно-видавничих проектах видавництва. Відправник також передає видавництву та редакції право на будь-яке опрацювання фотозображень і редагування текстів без подальшого узгодження кінцевого вигляду.

    500 грн.

    300 грн.

    200 грн

    150 грн.

    100 грн.

    50 грн.

    * вартість вказана за 1 публікацію у 5-ти чергових випусках, тобто Ваша реклама протягом, майже, цілого місяця знаходитиметься на сторінках журналу. Формат макету А3!

    разработка статутной документации; регистрация прав на

    интеллектуальную собственность; аренда юридического адреса; регистрации и постановка на учет; печать и расчетный счет в банке; цифровая подпись и налоговый учет; бухгалтерия и аудит; лицензии и разрешения на торговлю; услуги корпоративного секретаря; регистрация членства в ассоциациях; сертификаты, грамоты и дипломы; прочее.

    http://www.poslygi.com.ua/https://groups.google.com/forum/http://vk.com/club5917085http://www.linkedin.com/profile/view?id=121981684&trk=hb_tab_pro_tophttps://twitter.com/Amaruschukhttp://www.facebook.com/pages/ProGroup-Renaissance-Consulting/276388842432051?ref=hlhttps://plus.google.comhttp://www.poslygi.com.ua/сми.htmlhttp://issuu.com/publishinghousehttp://www.ex.ua/user/Publishinghousehttp://presspoint.ua/Press/Details/623http://www.docme.ru/http://www.slideshare.net/alexanderzharkov71http://ru.calameo.com/groups/6088

  • 3 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; [email protected]

    :: ВЛАДА

    ПОВЕРНУТИСЬ ДО ЗМІСТУ

    ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ НОВИНИ РЕГІОНІВ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ БЛОГ

    ФОКУС

    Десять самых важных фактов из отчета Кабинета Министров Украины

    02.02.2016

    Стоит признаться, мы тоже не до конца понимаем, а потому просто приводим вам 10 наиболее важных, на наш субъективный взгляд, показателей 2015 года. Для статистики, так сказать.

    Первое: Расходы на оборону. В 2015 государственные расходы на оборону и безопас-ность в сравнении с 2014 увеличены в 1,5 раза и по оперативным данным до 95,8 млрд грн. Второе: Международная помощь. В 2015 Украина получила $6,7 млрд в виде 2-х траншей МВФ. В результате были увеличены резервы НБУ. Была завершена реструктуризации части государственного и гарантированного государством внешнего коммерческого долга с помощью 13 выпусков еврооблигаций на сумму ≈ $15 млрд. Привлечено $1,3 млрд на политику развития финансового сектора в рамках Второго программного займа от МБРР и Правительства Японии. Третье: Компенсация зарплаты мобилизованным. В прошлом году из госбюджета было выделено 2 млрд 94 млн грн на выплату компенсации компаниям в пределах среднего заработка работников, призванных на военную службу по призыву по мобилизации, на особый период. Четвертое: Результат бюджетной децентрализации. В 2015 доходы общего фонда местных бюджетов (без трансфертных платежей) выросли по сравнению с 2014 г. на 42,1%, или на 29,6 млрд грн. 5. Доходы от госпредприятий. Утвержден базовый норматив отчисления части прибыли, направляемой на выплату дивидендов за 2014 г. предприятий, в уставном капитале которых есть акции государства. Данные компании уплатили в госбюджет в 2015 г. 3 млрд грн дивидендов и 776 млн грн части чистой прибыли. По предварительным оценкам совокупный чистый убыток госпредприятий 2015 г. составит 16 млрд грн, тога как в 2014 г. аналогичный показатель составлял 117 млрд грн. Состоялся конкурсный отбор 307 руководителей субъектов хозяйствования госсектора экономики, которые принадлежат к сфере управления Минэкономразвития (92 конкурса), Минэнергоугля (32 конкурса), Мининфраструктуры (24 конкурса), Минагрополитики (191 конкурс). Шестое: Энергонезависимость. Общий объем импорта газа в Украину в прошлом году уменьшился на 15,5% до 16,5 млрд кубометров. В частности из РФ уменьшился на 57,3% до 6,1 млрд м куб., из ЕС увеличился в два раза до 10,3 млрд м куб. Потребление газа в 2015 году уменьшилось на 21% с 42,6 до 33,8 млрд кубометров. Обеспечена диверсификация поставок угля: импорт из РФ в 2015 году составил 628 тыс. тонн, а импорт из ЮАР - 897 тыс. тонн. Седьмое: Субсидии. Субсидия для возмещения расходов на оплату ЖКУ была назначена 5,56 млн домохозяйств, что в 5 раз больше, чем на конец 2014 года. В госбюджете на 2015 год была предусмотрена субвенция местным бюджетам на предоставление льгот и жилищных субсидий в сумме 18 млрд грн (перечислены местным бюджетам в полном объеме). Восьмое: Нотариусы-регистраторы. На сегодня в сфере госрегистрации прав на недвижимость 4075 нотариусов (70% от общего количества) уже выполняют функции регистратора. Нотариусами проведено 55 тыс. действий по "первичной" регистрации недвижимости, или 38% общего количества регистрационных действий такого рода. 2,8 тыс. нотариусов уже получили доступ к Единому государственному реестру. Девятое: Уменьшение количества налоговых проверок. Количество плановых проверок органами ГФС сокращено почти в 2 раза. Также сокращено количество налоговых инспекций в Украину с 311 до 161. По оперативным данным таможенной статистики общий внешнеторговый оборот в 2015 году составил $74,6 млрд. Десятое: Электронные торги. Применение системы госзакупок ProZorro показало следующие результаты: на сегодняшний день экономия составляет более 506 млн грн; более 2 370 заказчиков и 8 056 участников работают в системе; проведено более 38,2 тыс. торгов на общую сумму более 6,76 млрд грн.

    Читать полностью >>> Отчет >>>

    По материалам delo.ua

    ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

    СЕСІЙНА ЗАЛА

    02.02.2016

    Верховна Рада України прийняла Постанову «Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України від 29.05.2014 № 1286-VІІ «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я під час проведення антитерористичної операції на сході України». докладніше

    ВРУ ухвалила ЗУ «Про внесення змін до деяких ЗУ щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції». докладніше

    ВРУ прийняла за основу законопроект про Державний Прапор України. докладніше ВРУ попередньо схвалила внесення змін до Конституції (щодо правосуддя). докладніше ВРУ ухвалила ЗУ «Про внесення зміни до ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

    соцзахисту» щодо посилення соціального захисту членів сімей загиблих». докладніше ВРУ прийняла за основу законопроект про внесення змін до ЗУ "Про добровільне

    об'єднання територіальних громад" щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад. докладніше

    ВРУ прийняла за основу проект Закону "Про житлово-комунальні послуги". докладніше ВРУ ухвалила Постанову "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 р". докладніше ВРУ ухвалила постанови про проведення парламентських слухань. докладніше

    03.02.2016

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про ратифікацію Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів". докладніше

    ВРУ ухвалила Закон "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про діяльність прикордонних уповноважених". докладніше

    ВРУ ухвалила ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі «Креативна Європа»: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі «Медіа» програми «Креативна Європа». докладніше

    ВРУ ухвалила Закон «Про ратифікацію Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги». докладніше

    ВРУ ухвалила ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2011, 2012 та 2013р), проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». докладніше

    ВРУ прийняла Постанову «Про порядок денний IV сесії ВРУ VII скликання». докладніше ВРУ ухвалила ЗУ «Про ратифікацію Фінансової угоди (проект "Програма розвитку

    муніципальної інфраструктури України") між Україною та ЄІБ». докладніше ВРУ ухвалила ЗУ "Про прийняття Протоколу про зміни до Угоди ТРІПС". докладніше

    04.02.2016

    Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти». докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про перейменування окремих населених пунктів та районів". докладніше

    ВРУ ухвалила ЗУ "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Організацією Північно-атлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні". докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії щодо Кредитної угоди про Другу позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ між Кабінетом Міністрів України та Японським агентством міжнародного співробітництва". докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти». докладніше

    Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо соціального захисту постраждалих осіб). докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про віднесення міста Балта Балтського району Одеської області до категорії міст обласного значення». докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо громадян, які працюють у зоні відчуження)». докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» щодо вдосконалення процедури документування осіб». докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію". докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій". докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів". докладніше

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу". докладніше

    КОМІТЕТИ

    01.02.2016

    Питання розвитку кредитної кооперації в Україні розглянув Комітет з питань фінансів і банківської діяльності під час виїзного засідання у м. Львові. докладніше

    Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув низку законопроектів, спрямованих на вдосконалення соціального захисту військовослужбовців, резервістів та членів їхніх сімей. докладніше

    Питання проведення пенсійної реформи з урахуванням прийнятих законодавчих змін розглядалися під час зустрічі голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денісової з експертом Світового банку. докладніше

    Відбулося чергове засідання Комітету за участю заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції А. Шевальова, заступника Міністра культури України з питань європейської інтеграції А.Вітренка, заступника Міністра інфраструктури України Ю.Васькова та заступника Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції О.Рейтер. докладніше

    Комітет з питань промислової політики та підприємництва провів засідання робочої групи з доопрацювання проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (щодо забезпечення ефективного функціонування системи ліцензування). докладніше

    02.02.2016

    Комітет з питань транспорту розглянув ряд законопроектів, спрямованих на регулювання діяльності транспортної галузі. докладніше

    Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді попередньо схвалити поданий Президентом України як невідкладний доопрацьований проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя). докладніше

    Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про стратегічну екологічну оцінку. докладніше

    Комітет з питань запобігання і протидії корупції визнав таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, законопроект про створення спеціальної економічної зони „Закарпаття”. докладніше

    Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проекту Закону про внесення змін до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо повноважень Верховного Суду України у разі прийняття постанови про задоволення заяви). докладніше

    03.02.2016

    Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не підтримує законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками. докладніше

    Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг. докладніше

    Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (щодо уточнення суб'єктів управління державної власності). докладніше

    Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства розглянув ряд законопроектів щодо уточнення сфери застосування та удосконалення законодавства стосовно передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків. докладніше

    Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти. докладніше

    04.02.2016

    Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. докладніше

    Члени Комітету з питань культури і духовності заслухали звіт Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури України В’ячеслава Кириленка про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2015 р. (Нова культурна політика). докладніше

    Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді заслухати Голову НБУ на пленарному засіданні 4 лютого. докладніше

    http://delo.ua/ukraine/10-samyh-vazhnyh-faktov-v-otchete-kabmina-311428/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248801311&cat_id=244274130http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124260.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124258.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124247.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124223.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124265.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124354.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124353.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124344.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124340.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124453.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124445.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124433.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124416.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124414.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124412.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124411.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124455.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124602.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124616.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124615.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124614.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124612.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124626.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124622.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124651.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124689.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124743.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124742.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124740.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124730.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124059.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124072.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124077.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124117.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124119.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124189.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124201.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124197.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124193.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124194.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124402.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124397.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124405.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124537.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124534.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124593.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124586.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/124594.html

  • 4 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; [email protected]

    Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув лист Рахункової палати України щодо результатів аудиту річної фінансової та бюджетної звітності центрального апарату Міністерства екології та природних ресурсів України у 2014 році. докладніше

    Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва наполягає на створенні спеціальної інституції для підтримки вітчизняного експорту. докладніше

    М.Томенко: парламент відновив соціальну справедливість, ухваливши ЗУ «Про внесення зміни до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно-бильської катастрофи" (щодо громадян, які працюють у зоні відчуження)». докладніше

    Відбулося чергове засідання Комітету з питань європейської інтеграції. докладніше Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув

    питання про здійснення реорганізації фондів соцстрахування та створення нового Фонду соціального страхування України. докладніше

    Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк виступив на підтримку ІТ-галузі. докладніше

    Комітет з питань запобігання і протидії корупції вирішив продовжити до 9 лютого 2016 року термін подання документів до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. докладніше 05.02.2016

    Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства розглянув законопроекти щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності та житлово-комунального господарства. докладніше

    Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності звернувся до Міністерства фінансів з пропозицією врахувати світовий досвід щодо неприбуткового статусу кредитних спілок та відсутності вимоги щодо використання ними касових апаратів при опрацюванні чергових змін відповідного законодавства. докладніше

    Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування провів зустріч з Директором Шведсько-українського проекту Академії Фольке Бернадотта (FBA) “Місцеве самоврядування і верховенство права в Україні” п. Шейном Квінном та координатором проекту в Україні Юлією Седик. докладніше

    Комітет з питань науки і освіти затвердив план роботи Комітету на період четвертої сесії восьмого скликання. докладніше

    ГОЛОВА ВРУ

    Уряд був сформований у Парламенті, і саме цей Парламент знайде вихід із цієї ситуації

    05.02.2016

    В Україні потрібно не допустити дестабілізації ситуації та зупинки реформ, незважаючи на складну політичну ситуацію у країні. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкриваючи пленарне засідання у п'ятницю.

    Голова Парламенту поінформував, що відбулася зустріч за участі членів Коаліції та керівників фракцій Верховної Ради, які обговорили ситуацію, яка склалася у країні. "Навіть після вчорашньої розмови є три базові речі, які дозволять стабілізувати ситуацію. Хто би що не сказав, нам потрібно, перше і головне, - не допустити дестабілізації ситуації в країні. Також не менше важливо, щоби не зупинилися реформи", - заявив він. Гройсман зауважив, що на сьогодн необхідно провести "відверту розмову" для аналізу позитивних досягнень, яких вдалося досягти, та недоліків, що мали місце. "Ця робота над помилками має чітко нам дати відповідь, що ми маємо робити далі", - зазначив він. Окрім того, потрібно сформувати чіткий План дій, який "дозволить вирвати з цієї ситуації, прірви, де знаходиться сьогодні країна, щоб це відчули люди". Відзначимо, 3 лютого В.Гройсман презентував журналістам можливості нового електронного парламенту. За словами очільника Верховної Ради, у Парламенті вже встановили 50 швидкісних сканерів для оцифровування документації, щодня сканується 2,5 тисячі документів, модернізували 1 тисячу робочих місць, проклали 7,5 км оптоволоконного кабелю, адміністративні будинки оснащено 314-ма точками бездротового доступу WI-FI до мережі Інтернет, а також збільшили у 15 разів, до 600 ТБ, потужність системи збереження даних. Голова Парламенту зазначив, що в рамках реформи буде впроваджено персональний електронний кабінет народного депутата, що дозволить парламентарію дистанційно брати участь у роботі свого Комітету Верховної Ради, зокрема працювати з проектами законів і висновків, узгоджувати порядок денний, проводити дискусії, формувати спільний план дій тощо. Окрім того, у кабінеті буде сконцентрована уся аналітично-інформаційна база, необхідна депутату для прийняття рішень.

    Читати повністю >>> Година запитань до Уряду (відео) >>>

    За матеріалами прес-служби Голови Верховної Ради України

    В.ГРОЙСМАН

    АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА

    Президент разом з Прем’єр-міністром та Головою ВРУ зустрівся з послами країн «G7» та ЄС

    04.02.2016

    Президент разом з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом провів зустріч з послами країн «Великої сімки» та Європейського Союзу. Президент України наголосив, що рішуче налаштований на продовження реформ, яких від влади чекає українське суспільство. Для цього необхідно негайного перезавантажити Уряд.

    При цьому, за словами Петра Порошенка, міністри-реформатори та їх команди мають залишитися. Посли країн «Великої сімки» та ЄС наголосили на важливості збереження єдності української влади у непростих обставинах російської агресії, в яких сьогодні перебуває Україна. Співрозмовники також обговорили ситуацію з імплементацією Мінських домовленостей. Президент Петро Порошенко повідомив про їх постійне невиконання російською стороною і закликав країни-партнери продовжити тиск на Росію через санкції. Нагадаємо, 27 січня ц.р. Заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків взяв участь у засіданні Делегації Європейського парламенту до Парламентського комітету асоціації, присвяченому обговоренню процесу реформ в Україні. Також у засіданні взяли участь керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Петер Вагнер та керівник відділу двосторонніх відносин із державами «Східного партнерства» Дірк Шубель. Дмитро Шимків детально поінформував членів ЄП та інших учасників заходу про прогрес у реалізації всеохоплюючих внутрішніх реформ в Україні, які активно впроваджуються, попри триваючу російську агресію. Він представив усі ключові напрямки реформ, систему їхнього впровадження і ухвалення відповідних державних рішень. Заступник Глави АПУ підкреслив, що успіх реформ в Україні є запорукою захисту національного суверенітету в умовах зовнішніх загроз. Говорячи про підсумки першого року роботи Національної ради реформ, Заступник Глави АПУ повідомив, що із 200 її рішень понад 70% знайшли відображення в ухвалених законах, підзаконних актах, документах Уряду тощо.

    Читати повністю >>>

    За матеріалами прес-служби Адміністрації Президента України

    П.ПОРОШЕНКО

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    Уряд готує план дій на наступні 12 місяців і звертається до нардепів надати свої пропозиції

    05.02.2016

    Прем’єр-міністр України повідомив, що Уряд готує план дій на наступні 12 місяців, і звернувся до членів Парламенту подати своє бачення і пропозиції до економічної програми. Про це він сказав під час «Години запитань до Уряду» в Парламенті у п’ятницю, 5 лютого.

    Арсеній Яценюк наголосив на важливості діалогу між Урядом та Парламентом. Він звернувся до народних депутатів: «Це серйозне питання – економічна політика країни на наступні роки. Якщо у вас є чітке бачення і реальні пропозиції - без популізму, а там, де ми можемо досягнути результату, - цей мій обов’язок як Прем'єра - зробити так, щоби ваші положення економічної програми потрапили в нашу спільну програму, аби ви і ми їх підтримували». «Звертаюся до всіх членів Парламенту, які дійсно хочуть, щоби у нас вийшло як у країни. Дайте своє бачення, дайте свої пропозиції», - додав він. «Це не має бути дисертація на тисячу сторінок. Це конкретні пункти, які ми запропонуємо вам і українському суспільству в прозорості боротьби з корупцією, економічному зростанні, ціновій стабільності, залученні інвестицій і новому порядку управління державними компаніями і приватизації», - підкреслив Глава Уряду. Відзначимо, для залучення інвестицій до України необхідна чесна і прозора приватизація, продовження процесу дерегуляції, завершення судової реформи та створення Державного бюро розслідувань, - підкреслив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у п’ятницю, 5 лютого, під час «Години запитань до Уряду» в Парламенті. Глава Уряду підкреслив, що залучити інвестиції до України можна «тільки тоді, коли Україна далі буде знаходитись в програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом»: «Це означає, що нам треба далі буде приймати закони, необхідні для конкретного плану економічних реформ, відображених в нашому меморандумі. Це наші зобов’язання і наше бачення економічного плану як у країнської держави». «Наше завдання – це провести чесну і прозору приватизацію», - підкреслив Арсеній Яценюк, наголосивши, що стратегічні об'єкти не підлягатимуть приватизації. За його словами, необхідно приватизувати ті компанії, де «сидять чи політичні призначенці минулої чи нової влади, і через суди чи через будь-що далі будуть контролювати ці об'єкти». Глава Уряду підкреслив, що така перша чесна і прозора приватизація повинна відбутися на Одеському припортовому заводі. Арсеній Яценюк звернувся до парламентаріїв підтримати відповідні зміни до законодавства про приватизацію. Для покращення інвестиційного клімату необхідне також ухвалення урядових законопроектів щодо реформи Державної фіскальної служби України, що дасть змогу змінити «систему адміністрування і відношення до українського бізнесу» та побороти корупцію в ДФС. Уряд, зокрема, пропонує ліквідувати податкову міліцію і створити на її базі Службу фінансових розслідувань. Арсеній Яценюк висловив вдячність Парламенту за підтримку кількох пакетів законів щодо дерегуляції. Водночас він наголосив на необхідності ухвалити низку законопроектів, які, зокрема, стосуються підвищення позиції України в рейтингу Doing Business: «Ми це не зробили в минулому році з незрозумілих причин. Зараз необхідно провести низку законодавчих змін, починаючи з системи підключення до електромереж і закінчуючи системою реєстрації підприємств, для того щоб покращити наші показники». Глава Уряду нагадав, що Кабінет Міністрів передав повністю всі повноваження з призначення керівників держкомпаній «від міністрів, Уряду чи Прем'єра під номінаційний комітет, який переданий безпосередньо під Міністерство економічного розвитку та торгівлі України». «Топ-60 державних компаній будуть перепризначені виключно через незалежний номінаційний комітет. Так само, як ми зробили по НАК «Нафтогаз України». НАК «Нафтогаз» зараз стає повністю незалежною компанією - від Уряду, чи від Міністра енергетики та вугільної промисловості, чи будь-кого іншого», - наголосив Арсеній Яценюк. Необхідними для покращення інвестиційного клімату Глава Уряду назвав зміни в судовій і правоохоронній системі, що лежать поза межами повноважень Уряду: «Якщо правоохоронна система спеціальних органів далі буде використовуватись, щоби проводити замовні обшуки чи відкривати замовні кримінальні справи, то жоден інвестор не прийде. Якщо суди далі будуть корумповані, так само жоден інвестор не прийде». Також відзначимо, за минулий рік Уряд зменшив валовий зовнішній борг країни на 4,3 мільярда доларів США та скоротив дефіциту державного бюджету, - наголосив Прем’єр-міністр України. Він нагадав, що було реструктуризовано 15 мільярдів доларів США державних боргів…. Глава Уряду звернувся до народних депутатів ухвалити внесені Урядом законопроекти щодо реформи Державної фіскальної служби. В тому числі Уряд пропонує ліквідувати податкову міліцію і створити на її базі Службу фінансових розслідувань, нагадав Арсеній Яценюк і звернувся до нардепів підтримати цю ініціативу.

    Читати повністю >>>

    За матеріалами kmu.gov.ua ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ

    Україна виконує всі домовленості з Радою Європи

    на шляху реформування країни 02.02.2016

    Україна виконує всі домовленості з Радою Європи на шляху реформування країни. А головним пріоритетом співпраці України та РЄ залишається питання децентралізації та реформа місцевого самоврядування. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

    «Попри труднощі, викликані російською агресією, ми продовжуємо всі реформи, передбачені Планом дій на 2015-2017 роки. Рада Європи є нашим важливим і надійним партнером у цьому», - сказав Г.Зубко під час зустрічі зі співдоповідачами Моніторингового комітету ПА РЄ по Україні Жорді Шуклою та Акселем Фішером.. Він підкреслив, що Україна повністю виконує Мінські домовленості, тоді як РФ та керовані нею незаконні збройні формування постійно їх порушують. За словами Геннадія Зубка, поступ головної реформи країни вже відчули на місцях – доходи органів місцевого самоврядування виросли більше, ніж на 42%. Це стало можливим завдяки проведенню бюджетної та податкової децентралізації. «Вже ухвалено новий закон про державну службу і підготовлено до прийняття законопроект про службу в органах місцевого самоврядування державного управління», - наголосив урядовець. Геннадій Зубко підкреслив, що передача функцій і повноважень від це�