Виховний захід до Міжнародного дня рідної мови: «Квітни, мово, зірницями слова»

Мета заходу: ознайомити студентів з витоками святкування Міжнародного дня рідної мови;- формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання вивчати українську мову та спілкуватися нею; збагачувати словниковий запас і розвивати мовлення студентів;- розвивати творчі здібності, спонукати до власної творчості, навички виразного читання, пам'ять, уміння узагальнювати та робити висновки; - виховувати етичні та естетичні смаки, любов до слова, рідної мови, народу, країни, до національної культури, прагнення бути справжніми патріотами своєї держави; Обладнання: мультимедійні презентації, музичне оформлення, відеоролики, слайд-шоу, реклама посібника О. Авраменка «Було - стало»

Хід заходуІ. Привітання. Доброго дня шановне товариство: студенти, викладачі, гості ! Сьогодні ми говоримо про рідну мову не дарма, адже 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Оголошення мети заходу. (слайд 2) Епіграф:

Слова росли із грунту, мов жита.Добірним зерном колосилась мова.Вона як хліб. Вона мені свята.

Ліна Костенко

(Відеослайд «Найкрасивіші місця України» , звучить пісня «Як у нас на Україні»)

Ведучий.  Ми зібралися, щоб сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну мову, щоб зрозуміти, яке значення має мова для людини. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Милуймося красою рідної природи, вслухаймося у чарівні мелодії українських пісень, вбираймо в себе ніжні звуки української мови!

ІІ. Давайте переглянемо історію створення свята

Слайд 4. Мова ‒ інтелектуальний портрет народу, його душа

Ведучий 1. Минуло багато років. У жовтні 1999 року, на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у пам'ять про цю подію було запроваджено Міжнародний день рідної мови, який відзначають у різних країнах щорічно цього дня. А з 2002 року це свято з’явилося і в Україні. Право на рідну мову - одне з головних прав людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги і захисту.

Ведучий 2. Українська мова багата на цікавинки! Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами. Зібрали цікаві факти про українську мову, які вас здивують. Ці відомості має знати кожен!

Дізнайтеся ще більше цікавих відомостей про українську мову в нашому матеріалі!

Слайд 5 . Цікавинки про українську мову

1. Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «...згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».

2. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана — буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.

3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

4. У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?

5. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

6. Найбільше псевдонімів мав поет Олексндр Кониський — свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

ІІІ. Ведучий. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова — а підтверджені факти.

Інсценізація притчі «Геніально про українську мову»

Ведуча: Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.

Слайд 7. У купе. Англієць. Першим заговорив англієць:– Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.

Німець. – Ні в якому разі, – гордовито заявив німець . – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера,

Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.

Італієць. Італієць усміхнувся і тихо промовив:– Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.

Українець. Українець довго думав і нарешті промовив:– Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?– Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.– На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця.– Нехай буде П – сказав той.– Добре. Оповідання буде називатися: «Перший поцілунок»

Слайд 8. ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОКУкраїнець :

- Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту ПолікарпПаскевич,- погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький привітно прийняв приїжджого поета.Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів, поспішила панночка Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези. Поспівали пісень, потанцювали . Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок портвейну, пива. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Походили, погуляли.…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’ янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем . Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!

Автор:В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки.

Німець: – Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С !Українець:– Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С . Якщо Ваша ласка, прошу послухати.

Слайд 9. САМІТНИЙ САД…Спить самітній сонний сад.Сипле, стелить сад самітнійСірий смуток – срібний сніг,Сумно стогне сонний струміньСерце слуха скорбний сміхСеред саду страх сіріє.Сад - солодкий спокій - спить.

Англієць й італієць:

– Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.

(Панас Столярчук, професор(“Українська думка”, Лондон)від Вальдемара Чарноцького).

Ведуча:

В нас українська мова промениста,Доступна й лагідна, весела і дзвінка.Багата, як земля, джерельно чистаІ тепла, наче мамина рука.Ведучий:Я вчуся нею гарно розмовляти,Читаю вірші і пишу слова,Бо рідну мову треба добре знати.Вона чудова, ніжна і жива.Ведуча:

Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів’ях, приказках, казках, народних піснях, билинах, народних звичаях та традиціях, народних ремеслах тощо.

Евристична бесіда:

- Що є найцінніше в житті кожної людини? - Що характеризує нашу сутність як українців?

Відповіді: мати, бо вона берегиня роду, земля, бо на ній вирощуємо хліб, українська символіка : герб, прапор, гімн, бо свідчать про незалежність держави, народні ремесла: гончарство, ткацтво, землеробство; народні вишиванки і звичайно наша найчарівніша мова!

Ведучий :

Українська мова – це барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації і прості люди, які називають себе українцями. Кожне слово в ній – це коштовний камінь з десятками граней.

Ведуча:

Наша мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало українського менталітету, доброти, душевності, щирості.

Ведучий: Цінності зберігаються тоді, коли вони передаються з покоління в покоління.

Виступ гітариста Сугоняко К. гр. КТ-18. Композиція «Моє місто»

Ведуча: Мова – це показник культури людини. Недаром кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало, насамперед, те, що в результаті співіснування української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним, оскільки засмічує і руйнує одну з найкрасивіших мов світу.

Інсценізування гуморески П. Глазового «У трамваї»)

(Звук трамвая, пасажири тісно стоять один біля одного, рухаються ритмічно і декламують слова вірша)

Павло Глазовий . У трамваїУ трамваї повно.

— Что ви за народ?Впереді слободно, проході вперод!Ти чево, чувішка, прьося на носок?Опупєла, что лі? В головє пєсок?Нікакіх пойнятій об культуре нєт.

Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.Дама в полосатом, топай вєсєлєй!

Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі.Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.

Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?Я же тібя спрашую руським язиком!

Так, бува, в трамваї здоровань гука.А у нього мова, чуєте, яка?

І, либонь, гадає лобуряка той,Що російську знає так, як Лев Толстой.

Ведуча : І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі, в час, коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового „Кухлик”.

(Звучить гумореска у виконанні студента гр. ХТ-19 Радченка Олександра ).

 Дід приїхав із села,Ходить по столиці.Має гроші – не минаЖодної крамниці.Попросив він: - ПокажітьКухлик той, що з краю.Продавщиця: - Што? Чєво?Я не панімаю.- Кухлик, люба, покажіть,Той, що збоку смужка.- Да какой же кухлік здєсь,Єслі ето кружка!Дід у руки кухлик взявІ насупив брови:- В Україні живетеЙ не знаєте мови…Продавщиця теж булаГостра та бідова.- У мєня єсть свой язик,Ні к чєму мне мова.І сказав їй мудрий дід:- Цим пишатися не слід,Бо така сама бідаВ моєї корови:Має, бідна, язика– І не знає мови! 

Ведуча : Отже! Говорити слід правильно, взяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашого народу.

Коли мовиш, як належить,-Слово чисте, як роса…І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Ведучий: Продовжимо евристичну бесіду. Скажіть :

- А хто такий патріот? (Відповіді студентів).

Ведуча. Патріот – це людина, яка любить свою Батьківщину, а значить і мову, людей, готова завжди прийти на допомогу тим, кому вона потрібна, готова служити інтересам держави, а державі потрібні розумні, духовно багаті громадяни.

- А чи серед вас є патріоти? Підтвердіть власною думкою те, що ви патріот своєї держави.

Слади 10.(по одному встають учасники і читають слова. На екрані з’являється мультимедійна презентація «Я – патріот України»)

1) Я народився і живу на своїй, Богом даній землі. Це — моя країна, Батьківщина, яку не обирають. Я – українець.

2) Я люблю свою країну. Всю — від Донбасу до Галичини, від Полісся й до Чорного моря. Я — Українець.

3) Я — патріот. Я завжди боронитиму свою країну до останньої краплі крові, до останнього подиху. Я - Українець.

4) Я — представник сильної, волелюбної нації, єдиній для мене в усьому світі. Ми толерантні, ми поважаємо інші народи, але Україна — понад усе. Я — Українець.

5) У мене перехоплює подих, коли підіймається синьо-жовтий прапор, і лунає державний гімн. Я знаю, це — те, що може і має об’єднувати всю мою країну. Я — Українець.

6) У що б я не був вдягнений, в моїх грудях б'ється серце у вишиванці. Моя кров — кров козацького роду. Мій дух — дух вікової боротьби за Україну. Я — Українець.

7) Мені може не подобатися наша держава, наша влада, але ж це не є моя країна. Влада змінюється, країна — назавжди. Я- українець.

8) Я не присягаюся у любові і вірности до своєї Батьківщини. Мені це не потрібно, адже я — Українець!

Ведучий. Так, наші учасники сьогодні довели, що знання мови і вміння нею користуватися – це шлях до всебічного розвитку людини. Таким чином , вони можуть стати гідними громадянами України.

Ведучий. Дорогі друзі! Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!» хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

Слайд 11. Пісня «Українська мова» плюс відео.

Ведучий: Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.      

Я знаю силу слова –       воно гостріш штика       І швидше навіть кулі,       не тільки літака.        Воно проміння швидше,        в нім – думка й почуття        воно іде в народи        для вічного життя…Ведуча: Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей. На весь світ стало відомим ім’я Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду і підтримку розвитку української мови. 

Ведучий: Сучасна мова змінюється. На разі в Україні відбуваються поступовий перехід до нового правопису. Пропонуємо вашій увазі переглянути невеличкі мовні зміни, що, на нашу думку, зацікавлять вас.

Слайд 13. «Було - стало»

НАПИСАННЯ ПІВ ОКРЕМО І РАЗОМПівлимона чи пів лимона?

БУЛО СТАЛОРАЗОМ пишуться складні іменники з

першою частиною пів: піваркуша,півгодини, півдюжини, півкар-

бованця, півколо, північ, півогірка, пів 'яблука.

ЧЕРЕЗ ДЕФІС пишеться пів перед іменниками -

власними назвами:пів-Європи, пів-Києва.

Невідмінюваний числівник пів зі значенням 'половина' з наступним іменником - загальною чи

власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо ОКРЕМО: пів аркуша, пів відра, пів години,

пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів Європи, пів Києва. Якщо ж пів з

наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття й не виражає значення по-ловини, то їх пишемо РАЗОМ: піваркуш, південь,

півзахист, півколо, півкуля, півострів.

НЕСИСТЕМНІ ЗМІНИСвященик чи священник? Ігорович чи Ігорьович?

БУЛО СТАЛОсвященик священник

Донской, Трубецкой Донський, Трубецький, але ТолстойІгорович, Назарович Ігорьович, Лазарьович

архієрей, архімандрит, ар- хістратиг

архієрей і архиєрей, архімандрит і архи- мандрит, архістратиг і архистратиг

Україна і Вкраїна УкраїнаПримітка. Вкраїна - тільки в поезії.

хабара хабаря

- Сьогодні ми переконалися, що мова велична, милозвучна, поетична… Ми горді тим, що українське слово звучить не тільки в нашій державі, а й за її межами. Отже, цінуймо, вивчаймо, пізнаваймо, удосконалюймо мову!

Любіть Україну, краплиночку раю,Любіть її мову чудову, благаю!До вас я звертаюсь, нове покоління,Ви – наше майбутнє!