МОВНІ ЗАСОБИ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ

У ЖАРТІВЛИВО-САТИРИЧНИХ ПІСНЯХ

Наталя Дягель, студентка групи УР 3.

Науковий керівник:канд. пед. наук Попова О.А.

• Мова - форма духовної культури народу, виразник його ментальності.

• Семантика слова виражає розуміння світу, суб’єктивні оцінки дійсності.

• Слово передає ставлення суб’єкта до світу.

• Негативна семантика відбиває істинні ідеали та позитивні уявлення про світ носіїв мови.

• Інтерес науковців до функції мовних засовбів у художньому тексті Т. Борисової, Р. Гладкової, О. Калити.

• У фольклорі потужно актуалізовано поняття суб’єктивної негативної оцінки образу людини.

семантичне навантаження мовних одиниць.

мовні засоби, що використовуються для негативних характеристик образів-персонажів українських народних пісень.

роботи є визначення типових мовних засобів, що використовуються для негативної оцінки образів-персонажів в українських жартівливо-сатиричних народних піснях.

– вивчити науково-критичну літературу;– проаналізувати тексти українських народних пісень з точки зору дослідження обраної нами теми;– систематизувати матеріал і виділити мовні засоби негативної оцінки, з’ясувати їх різновиди;– узагальнити зібраний матеріал;– зробити кількісний та якісний аналіз результатів.

– індуктивно-дедуктивний;– описовий, – порівняльний, – порівняльно-описовий; – семантико-стилістичних спостережень; – емпіричного дослідження (вивчення наукової літератури, навчально-методичних матеріалів).

найменша самостійна й вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значеннєва одиниця мови

співвідноситься з пізнаним і вичленованим окремим елементом дійсності

основна функція – позначення, знакова репрезентація елемента – його називання, вказування на нього або його вираження

При дослідженні слова, як мовної одиниці,

слід зважати на його номінативну функцію,

тобто називання предмету

лексичне значення

Роботи Л. Булаховського, В. Ващенка, М. Кочергана та інших.

МОВНІ ЗАСОБИ

ФОНЕМИ

МОРФЕМИСЛОВА Й

СЛОВОФОРМИ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ

Не мають самодостатнього значення — існують тільки заради мовлення.

МОВНІ ЗАСОБИ

становлять складну систему

сприяють виявленню імпліцитності

(прихованого) і естетичного змісту художнього тексту

Роботи Р. Гладкової та Т. Борисової

надають негативну оцінку зовнішності

персонажа

надають негативну оцінку внутрішніх

якостей та поведінки людини

У кожній

ЛТГ було

виділено

підгрупи.

• великі очі (він балухатий, очі витріщила, очі, як цибулі); •великий або незвичної форми ніс (вона жовтоноса, він кирпатий, рябий, у героя отакий ніс, булька, ніс, як булка);

•великий рот, рідкі зуби (вона рідкозуба);

•великі вуха (клаповуха);

•неохайне посивіле волосся, борода, брови (борода та вуса, велика, сивая, як у цапа, як у діда; як віхоть; як рогожа; з отакою бородою; з отаким вусом; брови, як волоки).

• згорбленістю (горбатий; ізігнувся згорбив сі; перегнувся; горбик має);

•малим або завеликим зрістом (великий; низький; дрібний; росту малого);

•вадами фігури (годовані; гладкая; гембатая; надута; отакий череватий; отакий плечистий; сухорлява; як драбина).

старий сива бородастарий дідуган бородою коле

У текстах жартівливо-сатиричних пісень старість набуває негативного значення,

якщо діди, розраховуючи на свої маєтки, сватаються до молодих дівчат.

обдертий

латана свитина підтикана як віник

свита з репляхами

cермяжина по коліна

•лінь і безгосподарність: миче, смиче, не зшию, шити не вмію, не їздою, спекти не ладна, не вдалися, з помийниці воду брала, затерти забула;

• негативні моральні якості за допомогою наступних лексем: поганцем, баламутом, хуліганом, нехороший;

• нерозумність людини: придуркувата, дурна, дураком;

• нескромність і легковажність: вішається, моргала, ніц не втрачу;

• брехливість: великі брехуни, брехливі, скрипливі .

•У народних піснях засобами слова створюється широка палітра негативної оцінки поведінки людини.

• Негативні характеристики зовнішності та рис характеру відбивають естетичний та морально-естетичний кодекс народу.

• Велика увага надається таким якостям, як чесність, скромність та працьовитість.

• Зосередження уваги при негативній характеристиці рис обличчя свідчить про велике значення, яке приділяється красі людського обличчя.

1. Борисова Т.С. До питання про мовні засоби стереотипізації образу персонажа художнього твору / Т.С. Борисова // Записки з романо-германської філології: зб. наукових праць Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова – Вип.4 – Одеса – 1999. – С. 5–10.2. Гладкова Р.Я. Художественный текст как объект лингвостилистики / Р.Я. Гладкова // Педагогічні науки: збірник наукових праць. – Вип. XVI. – Херсон: Айлант, 2000. – С. 230-232.3. Енциклопедія: Українська мова / [ред.-упоряд. В.М. Русанівський]. – 2-ге вид., виправ. і доповн. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. – 832с.4. Калита О. М. Мовні засоби вираження іронії в сучасній українській малій прозі: зб. наукових праць факультету української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – К. : Логос, 2006. – С. 10-12.5. Кудряшова О. Мовно-художні засоби у творенні образної системи Г. Чупринки / О. Кудряшова // Українська мова та література: всеукраїнська газета для вчителів. – 2010. – № 22. – С. 5– 7.