The Ukrainian Cleveland, Issue 2, June 2007

27 травня 2007 року Усвідомлюючи всю повноту відпо-відальності за суспільно-політичну та соціально-економічну ситуацію в державі, гарантуючи недопущення ескалації політичної кризи, прагнучи її негайного розв'язання виключно мирним шляхом на основі діалогу провідних політичних сил, керую-чись Конституцією України і для за-безпечення національних інтересів та єдності країни, Сторони домови-лись: 1. З метою створення належних умов для реалізації конституційних прав громадян забезпечити недопу-щення будь-яких спроб нагнітання протистояння у суспільстві та упере-дити усі можливі дії щодо провоку-вання «силового» розвитку подій. 2. Провести позачергові вибори до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року. 3. Визнати, що позачергові вибори до Верховної Ради України прово-дяться згідно Указу Президента Ук-раїни на підставі частини другої статті 82 Конституції України.

4. Для законодавчого забезпечен-ня чесних, прозорих і демократич-них позачергових виборів до Верхов-ної Ради України ініціювати прове-дення з 29 травня 2007 року протя-гом двох днів (29-30 травня) пленар-них засідань Верховної Ради Украї-ни, на якому: • прийняти в цілому погоджені

Робочою групою уповноважених представників Президента Укра-їни, Кабінету Міністрів України, парламентської коаліції та пар-ламентської опозиції проекти нормативно-правових актів (до-даток 1);

• підтвердити результати голосу-вання щодо ухвалених у період з 2 квітня по 29 травня 2007 року актів Верховної Ради України (додаток 2);

• прийняти попередньо погоджені закони, що стосуються вступу України до СОТ, та інші норма-тивно-правові акти з соціально-економічних питань (додаток 3).

(Закінчення на ст. 2)

8 лютого цього ро-ку лідер фракції «На-ша Україна» В'яче-слав Кириленко вніс на розгляд парламен-ту проект постанови про відзначення 100-річчя від дня народ-ження головноко-мандувача УПА Ро-мана Шухевича, що минає 30 червня цьо-го року. «Ми будемо пропонувати всьому парламенту підтри-мати цю постанову, бо Шухевич є постаттю загаль-нонаціонального масштабу, — наголосив Кирилен-ко. — Він боровся за волю, свободу і незалежність України, і ця боротьба не була регіональною — во-на мала величезне значення для всієї нашої дер-жави». Утім ВРУ постанови не підтримала. Отож ювілей відзначають окремі області й світове укра-їнство. Світовий ювілейний комітет очолили голо-ва Всеукраїнського братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук (Україна), голова Світового братства воя-ків УПА ім. генерал-хорунжого Романа Шухевича-Тараса Чупринки — Лев Футала (США) і останній командувач УПА Василь Кук. Центральні урочис-тості координує Центр національного відроджен-ня ім. Степана Бандери в Києві, який на виконан-ня Указу Президента №879/2006 «Про всебічне вивчення та об'єктивне висвітлення діяльності ук-раїнського визвольного руху та сприяння процесу національного примирення» від 14 жовтня 2006 року розробив Національну програму «Правда про УПА».

(Закінчення на ст. 13)

Випуск 2 (2) | Червень 2007 р. www.ukrainiancleveland.com Виходить щомісяця

THE UKRAINIAN CLEVELAND — НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА ГАЗЕТА

Крайовий комітет відзначатиме річницю Ґеноциду НЬЮ-ЙОРК, Н.Й. — Крайовий комітет для відзна-чення 75-ої річниці українського Голодомору-Ґе-ноциду 1932-1933 років планує розпочати в листо-паді 2007 року рік відзначень 75-ої річниці Голо-домору-Ґеноциду, який закінчиться відкриттям пам’ятника жертвам Ґеноциду в столиці США во-сени 2008 року. Крайовий комітет запланував ряд імпрез включно зі соборною панахидою в катедрі св. Пат-рика після Крайового походу пам’яти в Нью-Йор-ку 17-го листопада 2007 року; пересувною вистав-кою документів про Голодомор-Ґеноцид; та публі-кацією пропам’ятної книжки з нагоди відкриття пам’ятника жертвам Голодомору у Вашинґтоні. Серед членів Крайового комітету є представни-ки крайових громадських організацій включно зі Українським конґресовим комітетом Америки, Ук-раїнським народним союзом, Союзом українок Америки, Українським лікарським товариством Північної Америки, Централею українських коо-ператив Америки, Організацією оборони чотирьох свобід України, Українською скавтською організа-цією – Пласт, Спілкою української молоді Амери-ки, Організацією української демократичної моло-ді, Українською православною лігою, Асоціацією українців-католиків «Провидіння», З’єднаним ук-раїнським американським допомоговим коміте-том, Фундацією українського Голодомору; Україн-ським музеєм; Українським братським союзом; Українською вільною академією наук в США, Ук-раїнськими американськими ветеранами, Органі-зацією оборони Лемківщини, Товариством україн-ських інженерів Америки, Українською американ-ською асоціацією правників, Товариством вояків УПА, Українським інститутом Америки, Вашинґ-тонською групою, Науковим товариством ім. Шев-ченка, Українським патріархальним товариством Америки, Фундацією «Тризуб», Фондом допомоги і розвитку «Дітям Чорнобиля», Українською Брук-лінською групою, Федерацією українських амери-канських студентських організацій, та Комісією з

питань прав людини в Україні, та ін. Почесний Комітет Крайового комітету включає ієрархів української католицької, православної та євангелистської церков, український дипломатич-ний корпус в США та Світовий конґрес українців. До складу Екзекутиви Крайового комітету вхо-дять Михайло Савків, мол. (президент Українсько-го конґресовго комітету Америки) – голова; Ігор Ґавдяк (голова Української американської коорди-наційної ради) – заступник голови; Дарія Пішко Комічак (Українська православна ліґа) – англо-мовний секретар; Осип Рошка (часопис «Амери-ка») – україномовний секретар; Богдан Курчак (Федеральна кредитова кооператива «Самопоміч», Н.-Й.) та Михайло Целюх (Федеральна кредитова кооператива «Самопоміч», Н.-Дж.) – скарбники. «Надзвичайно приємно, що ціла українська американська громада працює спільно для відзна-чення 75-ої річниці українського Голодомору-Ґе-ноциду», – сказав М. Савків. «Усі співпрацюють дуже тісно та у повній злагоді, щоб розповісти ши-рокому американському загалові про страждання, які Сталін та його уряд спричинили Україні у 1932-1933 роках. Ми закликаємо всіх взяти участь у відзначеннях наступного року», – додав він. Крайовий комітет концентрує свою увагу на під-готовці до широко-маштабної інформаційної кам-панії про Голодомор-Ґеноцид, як також і на стра-тегії збірки фондів на побудову Меморіялу у Ва-шинґтоні, Д. К. Крайовий комітет закликає всі громади творити свої власні місцеві комітети і співпрацювати з крайовою групою. Крайовий ко-мітет також співпрацює з Міжнародним комітетом Голодомору Світового конґресу українців та «Пре-зидентською Радою» Президента Віктора Ющенка для організації відзначення. Крайовий комітет також зареєстрував свою ін-тернет-сторінку www.ukrainegenocide.org, на якій будуть розміщені інформації про Ґеноцид, як та-кож і деталі про плани та заходи Крайового

(далі на стор. 2)

Ювілей командарма УПА 100-річчя Романа Шухевича

відзначається не на державному, а на народному рівні

СПІЛЬНА ЗАЯВА Президента України, Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України щодо невідкладних заходів, спрямованих на розв'язання політичної кризи

шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України

Фото з сайту офіційного інтернет-представництва Президента України Спільна прес-конференція Президента В. Ющенка (посередині), Прем’єр-міністра В. Януковича (праворуч)і Голови Верховної Ради О. Мороза. 27 травня 2007 року

The Ukrainian Cleveland ... page 1

Composite

Thursday, June 07, 2007 12:23

5. Кабінету Міністрів України ра-зом із Центральною виборчою комі-сією забезпечити виконання Закону України «Про Державний реєстр ви-борців». 6. З метою забезпечення чесних, прозорих і демократичних виборів внести зміни до персонального скла-ду Центральної виборчої комісії на засадах домовленостей, досягнутих Робочою групою уповноважених представників Президента України,

Кабінету Міністрів України, парла-ментської коаліції та парламентської опозиції. 7. Сторони беруть зобов'язання не допускати поза межами своєї компе-тенції втручання у діяльність органів судової влади та правоохоронних ор-ганів. Президент України В. А. ЮЩЕНКО Голова Верховної Ради України О. О. МОРОЗ Прем'єр-міністр України В. Ф. ЯНУКОВИЧ

СПІЛЬНА ЗАЯВА (зі стор. 1)

ЧИКАҐО, Іл. — Виставка «ТАНЯ Д’А-ВІНЬЙОН: ЗОБРАЖЕННЯ З ТАБО-РУ РОМІВ» прибуває до Українсь-кого інституту модерного мистецтва. Виставка відкривається 3 червня, в неділю о 1:00 дня з промовою, яку художниця прочитає о 2:00 дня. Фо-тографії Д’Авіньйон, виставка част-ково проспонсорована 29 відділом Союзу українок Америки, буде пока-зана до 22 липня 2007 року. Роми є етнічною групою, яку мож-на виявити по цілому світу і в Украї-ні. Їх часто називають циганами і по-деколи все ще уявляють мандрівни-ми кочівниками. Прибуття циган в Україну датується 14-им століттям. Світова чисельність ромів зараз оці-нюється від 10 до 12 мільйонів. За офіційною оцінкою Україна є домом для 48,000 ромів, але неофіційні джерела називають число у 400,000. У Закарпатті офіційно мешкає 14,000 ромів, а неофіційно число ближче до 50,000. Складно бути точним, бо багато ромів приховують своє походження з економічних, соціальних і полі-тичних мотивів. Упродовж своєї історії, ромі виганяли з багатьох країн. У Закарпатті більшість ромів мешкають в 50-и таборах, що розсіяні по ре-ґіону. Кожен табір є домом для від 300 до кількох тисяч ромів. Деякі з табо-рів розташовані поблизу або в межах головних міст — Ужгорода, Мукачевого і Берегового. Багато ромів у цих таборах живуть на межі голодної смерті. Будинки біль-ше схожі на глиняні хати. Багато з них збудовані з металобрухту й будь-яких інших матеріалів, що мешканцям вдалося роздобути. Ці поселення зазвичай дуже примітивні, без водогону чи каналізації. Лише деякі вживають електри-ку. У результаті — ендемії хвороб і недомагань. Д’Авіньйон схопила трагедію ромів у яскравих фото їхніх житлових умов. Що більш важливо, вона розповідає історію життя в бідності і несправедли-вості, що існує в межах кілометрів міської зони, що заповнена сучасними зручностями. Про Таню Д’Авіньйон Таня Д’Авіньйон — вільний фотограф, що мешкає у м. Ньютон (шт. Маса-чусетс, USA), і деколи у Києві (Україна). Вона закінчила Коледж мистецтв Мерилендського Інституту в Балтиморі (шт. Мериленд) зі ступенем у фото-графії. Від 1986 до 1994 р. вона працювала за контрактом із National Geo-graphic Magazine. 1994 року вона була визнана і відзначена як Видатний ви-пуксник Мерилендського інституту. Таня є членом PSA (Photographers Society of America) і Спілки українських фотографів. Танині фотографії були показані більш ніж 60-ти персональних і міжна-родних виставках. 1998 року вона видала Simply Ukraine — альбом фотогра-фій з її численних подорожей до України на протязі 35 років. 1999 року Таня стала півфіналістом Шевченківської премії (Україна) у фотожурналізмі. Пе-ребуваючи в якості Фулбрайтового стипендіата в Україні (2002-2003) з фото-журналістики, вона документувала українських жінок перехідного періоду. Зараз вона працює над кількома проектами: «Чорнобиль — зона розбитих сердець», «Пейзажі України», «Українські жінки» й «Утікачі». Про Український інститут модерного мистецтва Український інститут модерного мистецтва створений, щоб зберегти і про-пагувати знання і произнання сучасного українського мистецтва і культури. Він служить художнім символом Чиказької громади Весттауну впродовж більш як 30 років, забезпечуючи виставки, концерти, бібліотечні читання, освітні і культурні обміни світового класу. Відвідання Українського інституту модерного мистецтва УІММ розташований за адресою 2320 W. Chicago Ave, Chicago, IL. Телефон 773-227-5522. Інститут відкритий від середи до неділі з 12:00 до 4:00 дня.

Фотографія Тані Д’Авіньйон в Українському інституту модерного мистецтва

Випуск № 2(2) Червень 2007 р. 2 УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД

ТРЕТІЙ РІЧНИЙ АВКЦІОН В УІММ ЧИКАГО, Іл. — Третій річний авкці-он в Українському інституті модер-ного мистецтва (УІММ) в Чикаго від-бувся 21 квітня, 2007 року. Ідея тако-го авкціону була пропонована Олен-кою Приймою, віце-президентом УІММ, і увінчалася великим успіхом з участю біля 100 осіб. Авкціон відбу-вається щорічно весною в Інституті і знаний любителям мистецтва, як на-года придбати праці знаних україн-ських мистців – наприклад, Якова Гніздовського, Аки Перейми чи Єв-гена Прокопова. Тут можна набути також традиційні речі — українські тканини, вишивки чи кераміку. Міс-цеві підприємці підтримують авкці-он датками та дарами-сертифіката-ми.

Цьогорічний авкціон був двогран-ний – тихий і усний. Усний авкціон був перевела голова Авкціонного ко-мітету Люба Маркевич, довголітній член Екзекутиви Інституту і голова Освітньої секції. Присутні на авкціо-ні мали нагоду не тільки придбати цінні речі, але також поласувати смачним буфетом під звуки музики. Напої були фундовані Чарльзом Франком.

Членами цьогорічного Авкціонно-го комітету були Ляля Кучма, Олен-ка Прийма, Орися Кардосо, Калина Помірко, Христя Соболь і Алла Оста-пенко.

Вечір щедро підтримали члени і приятелі Інституту. Дохід призначе-ний на відновлення Інституту в 2007 році.

За матеріалами прес-релізу УІММ

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 476/2007 Про зупинення дії статті 2 Указу Президента України від 26 квітня 2007 року № 355 З метою реалізації невідкладних заходів, спрямованих на розв'язання по-літичної кризи шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України, постановляю: 1. Зупинити на 29 і 30 травня 2007 року дію статті 2 Указу Президента Ук-раїни від 26 квітня 2007 року № 355 «Про дострокове припинення повнова-жень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». 2. Цей Указ набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 29 травня 2007 року

ВЕРХОВНА РАДА НЕ ЗМОГЛА ЗА ДВА ДНІ УХВАЛИТИ НЕОБХІДНІ ЗАКОНИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСТРОКОВИХ ВИБОРІВ

КИЇВ, 31 травня. (УКРІНФОРМ). Голова Вер-ховної Ради України Олександр Мороз після 24. 00 закрив вечірнє засідання парламенту до 10-ї години ранку четверга. Перед цим Верховна Рада не ухвалила жод-ного законопроекту з внесених на розгляд, зо-крема, і закон про імперативний мандат.

О 24 годині закінчився час дії президентського указу, яким він припинив дію іншого свого указу про розпуск парламенту. 27 травня Президент, Прем'єр-міністр і Голова Верховної Ради домовили-ся про проведення дострокових парламентських виборів 30 вересня. Верховна Рада 29-30 травня мала прийняти три пакети документів для за-безпечення законодавчої бази проведення дострокових виборів. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРОДОВЖИВ СКАСУВАННЯ СВОГО УКАЗУ

ПРО РОЗПУСК ПАРЛАМЕНТУ ЩЕ НА ОДИН ДЕНЬ КИЇВ, 31 травня. (УКРІНФОРМ). Президент України Віктор Ющенко продов-жив ще на один день, 31 травня, дію свого указу про скасування попереднього указу про дострокові парламентські вибори. "Внести до статті 1 указу Президента України від 29 травня 2007 року № 476 "Про призупинення дії статті 2 Указу Президента України від 26 квітня 2007 року № 355" зміну, замінивши слова і цифри "на 29 і 30 травня 2007 ро-ку" словами і цифрами "на 29, 30 і 31 травня 2007 року", — сказано в указі від 31 травня. 29 травня Ющенко призупинив свій указ про розпуск Верховної Ради на 2 дні для ухвалення парламентом пакету законопроектів, необхідних для про-ведення дострокових виборів. Верховна Рада не вклалася в цей термін через розходження між депутата-ми коаліції і опозиції.

ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА 11 ЗАКОНІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРИВЕДЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У ВІДПОВІДНІСТЬ ІЗ

НОРМАМИ СОТ КИЇВ, 31 травня. (Тетяна Весна — УКРІНФОРМ). Верховна Рада на засіданні у четвер ухвалила 11 законів, що стосуються приведення законодавства Украї-ни у відповідність із нормами СОТ. Зокрема, внесено зміни до Закону Украї-ни «Про безпечність та якість харчових продуктів», ухвалено закон про дер-жавну систему біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів. Парламент затвердив зміни до закону України про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів, внесено зміни до закону України про ставки вивізного (експортного) мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням. Ухвалено зміни до закону України про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. Прийнято зміни про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті, зміни до Закону «Про митний тариф України», «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», «Про податок на додану вартість щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств», "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності (стосовно виконання вимог пов'язаних із вступом України до СОТ)" та внесено зміни до Закону України «Про страху-вання». Майже усі згадані закони ухвалені конституційною більшістю у Вер-ховній Раді. Не голосували за СОТівські закони представники фракції КПУ.

КОЛИ НОМЕР ВЖЕ ВЕРСТАВСЯ

комітету. Крайовий комітет включає численні комісії такі як: будівництва (пам’ят-ника жертвам Голодомору); наукова; ЗМІ/громадських відносин; Дуранті; культурна; збірки фондів, організаційна, та ін. Осіб, зацікавлених працювати в підкомісіях просимо контактуватися з Українською національною інформа-ційною службою (УНІС) за числом телефону (202) 547-0018 або електронною поштою на адресу [email protected].

КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ (зі стор. 1)

Хлопчик-рома.


Composite


В ІТАЛІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ СТВОРЕНО ГРУПУ ДРУЖБИ З

УКРАЇНОЮ

При італійському парламенті створено групу дружби з Україною, до якої увійшли понад 100 парла-ментарів. Як передає наш кореспон-дент, це найчисельніше подібне об’-єднання.

Головним завдання групи буде встановлення та підтримання між-парламентських зв’язків. Зокрема, члени групи приділятимуть увагу та-ким темам як підтримка прагнень України щодо вступу до європейсь-ких структур, визнання голодомору 1932-33 років на міжнародному рів-ні, розвиток економічного співробіт-ництва, а також проведення інфор-маційних та культурних заходів. Не-вдовзі має відбутись перше засідання новоствореної групи, під час якого буде обрано її правління. В рамках засідання Комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, яке пройде 21-23 травня в Києві, відбудеться та-кож зустріч голови італійської пар-ламентської групи Андреа Рігоні з керівником групи міжпарламентсь-ких зв’язків з Італійською Республі-кою Тарасом Чорноволом.

«Німецька хвиля»,

УКРАЇНЦІ ЗАПОЛЯР'Я ПРИВІТАЛИ НОРВЕГІЮ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

17 травня в Норвегії святкується День незалежності, який співпадає одночасно з Днем конституції. З ци-ми світлими святами вирішили при-вітати норвезький народ, в особі Ге-нерального Консула Королівства Норвегії Руне Остхейма в результаті особистої аудієнції, Національно-культурна автономія українців Мур-манської області і Спілка української

молоді Мурмана. Співголови НКАУ МО Наталя Литвиненко-Орлова, Богдан Лаврів і голова СУМ Микола Малуха побажали міцного здоров'я, світлого неба над Норвегією, щастя і успіху, а також Многої Літи процві-тання і миру Пану Консулові, рід-ним, друзям, а також всім його спів-вітчизникам. Керівники української діаспори Мурманської області пода-рували пану Руне букет квітів, віталь-ну листівку і державний прапор Ук-раїни. У ході поздоровлення Наталія Литвиненко-Орлова і Богдан Лаврів запросили Генерального консула на майбутні заходи національно-куль-турної автономії і концерти хору ук-раїнської пісні «Лелеки».

Майдан-ІНФОРМ

ЛУК ХОЧЕ ОБ'ЄДНАТИ СІМ'Ї

ТОРОНТО, Канада — Ліґа українців Канади (ЛУК) організовує сесію-се-мінар про новий федеральний Зако-нопроект С-394, відомий як «Once in a Lifetime», що має на меті полегши-ти спонсорство родичів, котрі за те-перішнім імміграційним законом не підпадають під статус сімейної кате-горії. Законопроект був запропоно-ваний Пеґі Н'аш — федеральним де-путатом від околиці Паркдейл-Гай Парк, щоб громадяни Канади та імі-гранти зі статусом «landed immi-grants» змогли об'єднати сім'ї після довгої розлуки й упростити складні бар'єри імміграційних процесів.

Сесія-семінар відбудеться в неді-лю, 10 червня о 14:00 год. в Українсь-кому культурному осередку за адре-сою 83 Christie St. у м. Торонто. Ціль семінару — висвітлення проблем, з якими зустрічаються іммігранти і люди, роз'єднані з своїми родинами, а також порадити їм, що можна зро-

бити, щоб успішно пролобіювати по-зитивні іміграційні зміни.

У Семінарі візьмуть участь: Пеґі Н'аш, Українська Суспільна Служба і Українська Імміграційна Служба. Вхід на семінар безкоштовний.

Прес-служба ЛУК

ПАПА БЕНЕДИКТ XVI ПОДАРУВАВ 100 ТИСЯЧ ЄВРО ДЛЯ РОЗБУДОВИ

СТУДЕНТСЬКОГО МІСТЕЧКА

ЛЬВІВ — Сучасне студентське містеч-ко Українського католицького уні-верситету (УКУ) стане важливим бу-дівельним проектом не лише для Львова, а й для усього західного регі-ону України. Церква, музей, центр для конференцій, академічні будин-ки, гуртожитки і навіть невеликий готель увійдуть до комплексу універ-ситетського містечка, на місці будови якого 22 травня освятили дерев’яний хрест. Будуватимуть його за кошти Церкви і меценатів. Одним із пер-ших гроші пожертвував Папа Римсь-кий Бенедикт XVI, який передав УКУ 100 тисяч євро із особистих коштів, отриманих на вісімдесятий день на-родження.

США ДОПОМОЖУТЬ ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКІ ШАХТИ БЕЗПЕЧНІШИМИ

Сполучені Штати Америки мають намір виділити мільйон 400 тисяч доларів на поліпшення безпеки в ук-раїнських шахтах у наступному році. Як зазначає голова Держгірпромна-гляду Сергій Сторчак, всі загальні ук-раїно-американські проекти, спря-мовані на зниження виробничого травматизму на вугільних шахтах України, є ефективними і надзвичай-но важливими для створення безпеч-них умов праці шахтарів. Президент американської компанії «Партнер-ство з енергетичної і екологічної ре-

форм» Джері Тріплетт, зі свого боку, повідомив, що уряд США в рамках програми «Шахтна безпека України» планує виділити близько кошти для реалізації цього проекту.

Ця ініціатива враховує пропози-цію Держгірпромнагляду і передба-чає введення в 2008 році професій-ної підготовки фахівців, які займа-ються безпекою праці на вугільних шахтах. Таким чином, у випадку ух-валення Конгресом США пропозицій до бюджету 2008 року загальна вар-тість україно-американської програ-ми складе більше ніж 10 млн. дола-рів США.

proUA

ПОСОЛ ШАМШУР ВЗЯВ УЧАСТЬ У ПОМИНАЛЬНІЙ ПАНАХИДІ ЗІ

ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ АМЕРИКАНСЬКОГО АКТОРА

УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЖЕКА ПЕЛЕНСА

22 травня в м. Хезлтон, штат Пен-сильванія, відбулась урочиста цере-монія вшанування пам'яті відомого американського кіноактора українсь-кого походження Джека Пеленса (Володимира Палагнюка). Саме в цьому невеликому американському містечку, де народився Джек Пеленс, пройшло його дитинство та юнацтво.

Захід відбувся в Українській като-лицькій церкві Св. Михаїла, настоя-тель якої — отець Грегорі Маслак — відправив жалобну панахиду в су-проводі церковного хору та органної музики.

Висловлюючи співчуття сім'ї Дж. Пеленса, Посол України у своєму виступі відзначив його творчий шлях як актора, яким у рівній мірі може пишатися як Україна, так і США. Бу-дучи американським актором, зазна-чив Посол, Дж.Пеленс вболівав за Україну і пишався тим, що він – ук-раїнець за походженням.

Посольство України в США

НОВИЙ АКТ ВАНДАЛІЗМУ НА МОНУМЕНТІ ГЕРОЯМ КРУТ

У Чернігівській області порушено кримінальну справу за фактом ван-далізму над пам’ятником героям Крут, спорудженого на честь київсь-ких студентів та учнів, які загинули, захищаючи Українську народну рес-публіку від армії більшовицької Ро-сії.

Зловмисники залили монумент фарбою і нанесли, як сказано у пові-домленнях, грубі антиукраїнські гас-ла.

На меморіальній плиті, де викар-бовано слова гімну, вони розпалили багаття.

Невідомі облили фарбою мону-мент Героям Крут та залишили кіль-ка написів. Неподалік правоохоронці знайшли порожню каністру з-під фарби. Зловмисники також намага-лися розпалити багаття на самій ме-моріальній плиті. Один з написів, який вони залишили можна прочи-тати як "Слава Росії".

Інший напис було зроблено на капличці неподалік, де білою фар-бою було написано лайку. За фактом нападу відкрито кримінальну справу. Керівник СБУ Валентин Наливай-ченко запевнив, що спецслужба до-помагатиме міліції у пошуках зло-вмисників.

Пам’ятник обливають фарбою вже вдруге. За словами одного з творців монументу Бориса Дєдова, перший раз акт вандалізму було скоєно від-разу після відкриття монументу. Тоді зловмисників так і не знайшли.

Олена СИДОРЕНКО

ВВС

Випуск № 2(2) Червень 2007 р. УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 3

УКРАЇНА І СВІТ

«Перехрестя – Україна та тріумф

демократії» Фільм, виданий на DVD ВАШИНҐТОН, О. К. — Повномет-ражний документальний фільм «CROSSROADS — Ukraine and the Triumph of Democracy» («Перехрестя — Україна та тріумф демократії») вийшов у продаж у форматі DVD 28 березня 2007 року. Очима шести українців «Пере-хрестя» розглядає історію та сучасні події в Україні з точки зору питання демократії, та що означає бути - чи стати - вільним народом із незалеж-ністю та самоврядуванням. Знятий компанією «Алея Продакшнз», цей шестидесятихвилинний докумен-тальний фільм доступний через ряд американьських і канадських інтер-нет сторінок та каталогів, у тому чис-лі через крамниці української діаспо-ри. Вашинґтон Поуст кіно-критик Ен Горнадей пише, що «кіно-митець Пол Тремблей зробив чутливий, на-прочуд інтимний документальний фільм про Помаранчеву Революцію 2004 року в Україні, що зображує бо-ротьбу за демократію у контексті іс-торії зовнішніх зазіхань і проводить паралелі між учасниками революції та поетичними кінокадрами знятими українським кіно-митцем Олександ-ром Довженком». З яких мрій і з яких перешкод складається ця боротьба за демокра-

тію? Це перше, що заінтригувало продюсерів. «Відповідь на це питан-ня не має ні справжнього початку, ні кінця», — говорить Пол Тремблей, директор фільму. «Вона — як і істо-рія самої України. Теми періодично повторюються, саме тому ми і побу-дували оповідь у такий спосіб, щоб занурити глядача у це середовище. Це складна оповідь, але на Україні вони живуть із цією складністю що-денно». У фільмі «розповідь про нашу кра-їну піднесена до надзвичайно людсь-кого рівня і доступна та переконлива не тільки для розуму але і для сер-ця,» — говорить Олег Шамшур, По-сол України до США. «Як для дипло-матів, це є одне із найважливіших завдань: показати людське обличчя нашого народу, нашої землі, наших традицій, нашої нації. Власне цього і досягає цей вдумливий фільм.»

Перегляди фільму відбулися у Ва-шинґтоні (О. К.), Нью-Йорку, Лос-Анджелосі та Лондоні. Він був офі-ційно відібраний для Фестивалю до-кументальних та художніх фільмів у Філадельфії 2006 року та для Кіно-фестивалю у Ешвілі 2006 року. Адрі-ан Ерлінгер, який був на Україні під час Помаранчевої революції у якості перекладача для Організації із безпе-ки та співробітництва у Європі, пи-ше, що «я дізнався так багато про (Помаранчеву) революцію від шести осіб, що дають інтерв’ю, хоч я сам пе-режив її». Пан Ерлінгер бачив фільм у Вашинґтоні (О. К.), де він зараз працює для прес агенції, спеціалізу-ючись на аналізі подій у Євразії. «Я був вражений, — говорить він, — мас-штабами фільму та тим, що він за-торкує так багато аспектів — історію, культуру, політику, економіку». Зацікавлена громадськість може звернутися до будь-якої із цих інтер-нет сторінок, щоб придбати цей до-кументальний фільм: Alaya Productions (www.alaya-productions.com) All Things Ukrainian (www.allthingsukrainian.com) Amazon.com (www.amazon.com) Film Baby (www.filmbaby.com) Yevshan (www.yevshan.com) Фільм також можна замовити, на-писавши напряму до Alaya Produc-tions на адресу 504 Fillmore Street, Herndon, VA, USA, або зателефону-вавши на 571-278-6081. «Алея Продакшнз» — незалежна компанія документальних фільмів, яка посвячує себе створенню розпо-відей про людей через зображення їх особитих переживань і досвіду. До-даткову інформацію можна придбати на www.alaya-productions.com.


Composite


ПАРМА, Огайо — 20 травня біля Свято-Володимирського пам’ятника жерт-вам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні відбулася щорічна Панахида в їхню пам'ять. Пам’ятну відправу відслужили священники Українського православ-ного собору св. Володимира о. Іван Наконечний, о. Іван Міронко, о. Михайло Страпко та о. диякон Ігор Махлай. Служба супроводжувалась співом церков-ного хору під керівництвом Маркіяна Комічака. У короткій пам’ятній програ-мі взяли участь члени молодіжного відділу Української православної ліги, уч-ні недільної школи та учні Школи українознавства ім. Тараса Шевченка.

ПАРМА, Огайо — 20 травня у Свято-Володимирському культурному осередку відбувся щорічний весняний обід-барбек'ю Школи українознавства ім. Т. Шевченка. Мета цього заходу— збірка додаткових фондів для Школи украї-нознавства. Понад 250 гостей зі всього Великого Клівленду ласували смачни-ми печеними ребрами і куркою і насолоджувались виступами учасників Дру-гого фестивалю учнівських талантів «Калиновий цвіт 2007», що відбувся під час обіду. Декламація, спів, гру на музичних інструментах, театральне дійство — щсь неповний перелік того, що демонстрували учні школи. Увесь дохід від обіду отримала Школа ім. Шевченка.

ПАРМА, Огайо — 31 травня о 7 год. вечора у в горішній залі Кредитівки «Са-мопоміч» відбулися річні загальні збори Українських злучених організацій Огайо (УЗО). Збори заслухали звіти голови і членів Управи і Комітетів УЗО. Ухвалено зміни до Статуту УЗО і обрано новий склад Управи. Головою Упра-ви УЗО переобрано Василя Ліщинецького.

ПАРМА, Огайо — 7 червня 2007 р., у четвер год. о 7:00 вечора в Святопокров-ському осередку (6810 Brodview Road, Parma, Ohio) відбудеться зустріч з д-ром Аскольдом Лозинським, Президентом Світового конґресу українців. Тема: «Стан українства в Україні та в світі».

Я ков Гніздовський (Jacques Hnizdovsky) є пе-реконливо найбільш визнаним українським

художником нинішнього світу, не лише тому, що його роботи лічаться сотнями, якщо не тисячами, у приватних колекціях, мистецьких музеях і гале-реях, але й тому, що його виразний стиль дере-вориту (гравюри на дереві) і офорту миттєво впі-знається. Ґрунтуючи своє мистецтво на українсь-кій, китайській і японській дерев’яній гравюрі і та-кож гравюрі великого німецького майстра Аль-брехта Дюрера, Гніздовський виробив стиль, що є цілком його власним, що характеризується яс-ністю, заплутаністю, пишною красою і, подеколи, гумором. Народжений в Україні, Гніздовський вивчав мистецтво у Варшаві і Загребі перед тим, як осе-

лився в Сполучених Штатах, де він розпочав видатну кар'єру художника, створюючи сотні гравюр і численні олійні картини. Український музей-архів, у співпраці з Клівлендським відділом Союзу ук-раїнок Америки, з радістю організовує виставку і продаж репродукцій робіт Якова Гніздовського, наданих Маєтком Великого Майстра. Це буде перша та-ка подія в Огайо за покоління, окрасою якої будуть твори Гніздовського. Виставкові години такі: • 8 червня, п'ятниця — від 6:00 до 9:30 год. вечора;

• 9 червня, субота — від 10:00 ранку до 6:00 вечора; • 10 червня, неділя — від 10:00 ранку до 6:00 вечора; • 11 червня, понеділок — від 10:00 ранку до 6:00 вечора; • 12 червня, вівторок — від 10:00 ранку до 6:00 вечора; • 13 червня, середа — від 6:00 вечора до 9:00 вечора; • 14 червня, четвер — від 12:00 дня до 4:00 дня;

• 15 червня, п'ятниця — від 12:00 дня до 4:00 дня і від 6:00 вечора до 9:00 вечора.

Прилучайтесь до нас, бо така подія трапляється раз у житті! Український музей-архів, Клівленд ( www.umacleveland.org)

Виставка Якова Гніздовського в УМА


КЛІВЛЕНДСЬКІ ВІСТІ

Редакція не відповідає за зміст реклами і приватних оголошень. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Погляди ре-дакції можуть не збігатись із думками авторів статей. Дизайн рекламних матеріалів і статтей є власністю UKRSVIT LTD і не може відтворюватися без згоди редакції. При використанні матеріалів посилання на «Український Клівленд» обов’язкове.

THE UKRAINIAN CLEVELAND, P. O. Box 627, Kent, OH 44240-0011

Реклама: 330-554-6429 або [email protected] © THE UKRAINIAN CLEVELAND All Rights Reserved

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД ЩОМІСЯЧНА УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА ГАЗЕТА

Засновник і видавець: UKRSVIT LTD Головний редактор: Володимир Боднар Ел. адреса: [email protected]

Веб: www.ukrainiancleveland.com

THE UKRAINIAN CLEVELAND MONTHLY UKRAINIAN-AMERICAN NEWSPAPER

Founder & Publisher: UKRSVIT LTD Editor-in-Chief: Volodymyr Bodnar

E-mail: [email protected] Web: www.ukrainiancleveland.com

СВІТЛИЧКА ГОСТИТЬ У ШЕВЧЕНКОВОМУ ДОМІ ПАРМА, Огайо — 18 травня ц. р. вихованці садочку «Світличка» при 130 від-ділі Союзу українок Америки разом зі своїми вчителями та батьками відвідали мешканців Шевченкового дому. Діти з великим задоволенням

декламували для присутніх глядачів віршики, затанцювали танок і заспівали пісні: «Галюсина родина», «Подарунок мамі» та «Маю два очка». По закінченні концерту діти подарували вдячним мешканцям Шевченкового дому вітальні картки, виготовлені власноручно, та живі квіти.

Н. Б. Світлини Аретки КУЛЬЧИЦЬКОЇ

Юні вихованці “Світлички” вітають глядачів. Танок для мешканців Шевченкового дому і матерів під керівництвом Наталії Боднар і Тереси Полатайко. Супровід на піано — Леся Сенів.


Composite


ВАШИНҐТОН, О.К. – 1 травня 2007 р., у вівторок, міністр закордон-них справ України Арсеній Яценюк під час свого робочого візиту до Ва-шинґтону (О. К.), мав робочий обід з членами Української фракції Кон-ґресу Палати представників США. Обід, котрий спільно організували Українська фракція Конґресу і Укра-їнський конґресовий комітет Амери-ки (УККА), відбувся в бенкетному за-лі Американського Капітолію. Члени конгресу, хто взяв участь в обіді член Палати представників Марсі Каптур (D-OH), співголова Української фракції Конґресу, член Палати пред-ставників Деніс Кусиніч (D-OH), кан-дидат в президенти від Де-мократичної партії, член Палати представників Алсі Гастінґс (D-FL), голова Гелсінської комісії США, член Палати представників Біл Паскрел, мол. (D-NJ); член палати представ-ників Лінколн Діаз-Баларт (R-FL); і д-р Кей Кінґ, радник Спікера Ненсі Пелосі (D-CA) з питань міжнародних стосунків. Михайло Савків, мол., президент УККА, д-р Лариса Кий, Виконавчий заступник голови УККА, Тамара Олексій, виконавчий дирек-тор Національної канцелярії УККА, і Сергій Жихарев, директор стосунків з Конґресом Української національ-ної інформаційної служби представ-ляли українсько-американську гро-маду. Його Екселенція, Олег

Шамшур, Посол України в Сполуче-них Штатах Америки, Сергій Корсун-ський, директор Департменту еконо-мічної співпраці Міністерства закор-донних справ України, і Олександр Щерба, зв’язковий з Конґресом при Посольстві України в США, були час-тиною української делегації. Атмосфера обіду була теплою і приятельською. Міністр Яценюк і члени Конґресу обговорили ряд пи-тань стосовно політичної ситуації в Україні. Міністр запевнив американ-ських законодавців, що незалежно від ухвали Конституційного суду і ре-зультатів виборів, Україна і далі спів-працюватиме з і Сполученими Шта-тами Америки і Євроатлантичною спільнотою і залишатиметься на шляху демократизації. Міністр за-кордонних справ також наголосив важливість стратегічної співпраці між Україною і Сполученими Штата-ми і відзначив, що цей напрямок за-лишиться пріорітетним в роботі його міністерства. Кандидат в президенти США, член Палати представників Кусиніч висловив своє задоволення з посту-пом України до демократії. Зокрема він нагадав приклад Помаранчевої революції 2004 року і відзначив та-кож, що зусилля для розв’язку кри-зи, що триває в Україні, політични-ми засобами і спираючись на ухвалу Конституційного суду є знаком по-

дальшої стабілізації української де-мократії. Член Палати представників Діаз Баларт підкреслив важливість непе-рервних культурних обмінів між Ук-раїною і Сполученими Штатами, щоб далі розвивати двосторонні сто-сунки. Він відзначив, що обмін сту-дентами є одним з найбільш важли-вих аспектів цього виду роботи. “Ді-знавшись про життя в різних краї-нах, молодше покоління легше від-шукає спільний ґрунт і буде здатне покращити співпрацю у всіх сферах економічних і політичних стосунків між двома нашими народами”, — заявив конґресмен. Міністр Яценюк і

інші члени делегації погодились з його думками і висловили зацікавле-ність у продовженні такої співпраці. Голова Гельсінської комісії США Гастінґс зазначив, що впродовж сво-го головування тема енергетичної безпеки буде однією з центральних у діяльності Комісіїі висловив надію, що Україна і США плідно співпрацю-ватимуть у цій ділянці. Гастінґс та-кож заявив, що він з нетерпінням очікує продовження діалогу в липні, під час візиту конґресової делегації США до Києва для участі в засіданні Міжпарламентської асамблеї OSCE.

(Закіечення на стор. 14)


ЧЕРВЕНЬ Субота, 2 — Закінчення навчального року в школах українознавства. Субота, 2 — День родини на «Верхо-вині». Неділя, 3 — Свято героїв на «Верхо-вині». Неділя, 3 — Новацьке свято весни Пластової станиці на пластовій оселі «Писаний камінь». Четвер, 7 — Зустріч з д-ром Асколь-дом Лозинським, Президентом Сві-тового конґресу українців в Святопо-кровському осередку. Тема: "Стан українства в Україні та в світі". Субота, 9 — 50-ліття Української Кредитової Кооперативи «Самопо-міч» в залі парафії св. Покрови. Неділя, 17 — День Батька на оселі СУМ «Хортиця». Неділя, 17 — Благодійний концерт “Збудуймо храм любові” за участю

Павла Дворського і Лілі Остапенко в залі парафії св. Покрови ЛИПЕНЬ Неділя, 1 — Пікнік 33-го відділу СУА на посілості парафії св. Трійці в Норт Роялтоні. Субота, 7 — субота, 28 — Пластові ок-ружні табори на оселі «Писаний ка-мінь». Субота, 7 — субота, 21 — Виховно-відпочинкові табори СУМ на оселі «Хортиця». Субота, 21 — субота, 28 — Мандрів-ний сумівський табір. Неділя, 22 — День Пластуна на оселі «Писаний камінь». Неділя, 22 — Початок Вчительського семінару Шкільної Ради на оселі УНС “Союзівка” (Кергонксон, Н.-Й.). Неділя, 29 — Храмове свято в пара-фії св. Володимира.

ГРОМАДСЬКИЙ КАЛЕНДАР

НОВИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ

Щонеділі, від 10:06 до 11:00 вечора, на хвилях FM90.3

WCPN Cleveland Public Radio слухайте

РАДІОХВИЛЮ УЗО «УКРАЇНА». Ті, хто мешкає за межами Великого Клівленду,

можуть слухати радіохвилю «Україна» у зазначений час через всесвітню павутину

(Інтернет) за такою адресою: www.publicbroadcasting.net/wcpn/ppr/wcpn.asx.

Редактор програми Петро Твардовський, диктор — Оксана Рабосюк.

Тел. 216-749-3025

На фото (зліва направо): член Палати представників Деніс Кусиніч (Демокра-тична партія , Огайо); Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк і член палати представників Марсі Каптур (Демократична партія , Огайо), спів-голова Української фракції Конґресу.

МІНІСТР ЯЦЕНЮК ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ З ЧЛЕНАМИ КОНҐРЕСУ США

НОВА УКРАЇНСЬКА ХВИЛЯ представляє акцію

благодійних концертів «Збудуймо храм любові»

за участю Народного артиста

України Павла ДВОРСЬКОГО

та Заслуженої артистки України Лілі ОСТАПЕНКО

В Пармі, Огайо

17 червня, о 4:00 дня — у залі церкви Покрови Пресвятої Богородиці

6812 Broadview Road Parma, OH 44134

Тел. 216-524-0918 Куплений Вами квиток є Вашою добровільною пожертвою, Вашою особистою цеглиною у Патріарший собор Воскресіння Христового у столиці України місті Києві.

Наш храм—це не звичайна кам’яна споруда, це символ нашої єдности. Ми відчуваємо, що маємо щось спільне, що нас єднає одне з одним та з Господом Богом. На підставі ж такої єдности хочемо, відчуваємо потребу об’єднання далеко ширшого і глибшого, на яке сьогодні ми можемо тільки сподіватися і яке своїми молитвами й зусиллями хочемо приблизити.

Патріярх Любомир


Composite


Мабуть, під вражінням перших двох днів відзначень 60-ої річниці тут, в Перемишлі, я сьогодні рано прокинувся о 3-ій годині. Не міг далі заснути, бо в моїй голові дзвонили, немов дзвони слова надзвичайно глибокого поета Лемківської землі Богдана Ігоря Антонича: «Боюсь згасити світло лямпи, Бо може стати ще страшніш. І ніч, розкладена на ямби, У серце влилась, наче ніж. Ніяк заснути! Кличуть півні, Годинник б’є і місяць лине. Мій сон, мій голос неспокійний В моїй трагічній Батьківщині». Дійсно, трагічна Батьківщина. Я сьогодні клоню голову в пам’ять по-терпілих, їх дітей, внуків і правнуків. Клонять голову українці з різних найбільш віддаленних і доступних куточків земної кулі, від Торонто і Нью-Йорку до Камчатки,...від Мель-бурна до Мозамбіку. Так, сьогодні українці Омська, Павлодару, Таш-кенту, Таллінну, Белграду, Риму, Мадриду та Лондону відчувають Ваш і наш спільний біль. Акція «Вісла» – це не тільки трагедія перемишлян, надсянців, холмщан, підляшців, лемків. Це трагедія цілого нашого українського народу. Ми свідомі важливости сьогод-нішніх українсько-польських відно-син. Ми тішимось дружбою двох ве-ликих європейських держав. Ми ці-нуємо і дякуємо за всі показники приятельської дбайливости з боку польської влади. Це ж Польща пер-ша визнала незалежну Україну.

Польща поставила питання вклю-чення України в європейське су-спільство. Сьогодні Польща двома парламентами засудила Великий Го-лод-Геноцид нашого народу у 1932-22 роках і поставила це питання пе-ред Парламентською Асамблеєю Ра-ди Европи. Сьогодні Україна і Поль-ща разом визначені співорганізато-рами европейського футболу 2012 року. Одначе Правда повинна бути ос-новою людських і міжнаціональних відносин. Складником Правди по-винна бути і справедливість. Найкра-щий знавець українсько-польських відносин бл. пам. Ясек Курон сказав, що українці ніколи не окуповували Польщу, а поляки Україну - тричі. Ми вибачаємось за надуживання, які мали місце з нашого боку на Волині під час Другої Світової Війни. Але бу-ли великі злочини Армії Крайової у тій самій Волині в той час також. Важливіше у історії українсько-поль-ських відносин Волинь була чи не єдиним прикладом української вини. З боку поляків таких Волинів, Пав-локомів і їм подібних було багато. Українська Повстанська Армія була в основі і в діяльности захисником ук-раїнського люду подібно як АК була захисником польського. Ми не сплюндровуємо героїчну пам’ять АК для польського народу. Давайте, на-ші польські сусіди і сьогоднішні дру-зі, не робіть цього по відношенню до УПА-ОУН, які є нашими великими героями. Давайте ліквідуємо наслідки акції «Вісла». Я бачив, відвідуючи у п’ят-ницю Костьол Св. Тереси і Кармелі-

тів Босих, як збезчестили наш Собор анти-українськими написами мов-ляв, у пам’ять про польських ветера-нів, які були «замордовані бандами УПА-ОУН». Я звертаюся до польсь-кого народу і до Кармелітів: зніміть ці написи. Я звертаюсь до Перемиш-лянської міської ради: віддайте укра-їнській громаді Народний Дім. Я звертаюся до Сейму демократичної Польщі: засудіть врешті акцію «Віс-ла». Давайте бодай символічно надо-лужимо скоєному великому злочину. Сьогодні ми розірвані між болем минулого і радістю сучасного. Акція «Вісла» по кількости жертв є другою найбільшою трагедією нашого наро-ду ХХ віку. Ми згадуємо також вже надходячу річницю Великого Голо-ду, під час якого загинуло сім міль-йонів нашого люду. Ми також свідо-мі великого торжества проголошен-ня незалежности нашої нескореної нації, 24 серпня 1991 року. Від того часу Україна пройшла великий шлях розвитку. Ми сьогодні є великою частиною світового співтовариства. Ми маємо свою державу, свій дім. І тому сьогодні ми розділяємо наш глибокий біль, що був заподіяний шідесят років тому, якому без лікві-дації наслідків, здається, немає кін-ця, з великою радістю нашого майже шістнадцятилітьного торжества волі. Ми служили рано Панахиду на військовому цвинтарі в Пикуличах на могилах наших героїв і на завер-шення співали пісню про журавлів на слова Богдана Лепкого: «Видиш брате мій, товаришу мій, Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій... Кличуть кру, кру, кру... Мерехтить в очах безконечний шлях, Гине, гине в сірій мряці слід по журавлях...» Не сміємо дозволити, щоби заги-нув слід по наших журавлях.

Майдан-ІНФОРМ


ПАМ ’ЯТАЄМО

Н овий постійний представник України при ООН Юрій Сергє-

єв закликав міжнародне співтовари-ство активніше сприяти просуванню культурної різноманітності в світі і діалогу між релігіями і цивілізація-ми. Він спонукає ООН «як колектив-ний голос міжнародного співтовари-ства зробити свій внесок до прове-дення заходів, присвячених 75-им роковинам Великого голоду 1932-1933 років (Голодомору), зокрема шляхом ухвалення відповідного до-кумента». «Ми не маємо наміру покладати на якусь державу відповідальність за акти, здійснені на території України в 1932-1933 роках. Ми недвозначно підкреслюємо, що відповідальність за штучно створений голод несе то-дішній тоталітарний режим», - за-значив постпред України, виступаю-чи на засіданні Генеральної Асамб-леї ООН, яке було присвячене темі «Цивілізації і проблемі світу: пере-шкоди і сприятливі можливості». Зазначивши, що ООН була засно-вана на урочистій обіцянці утверди-ти віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особис-тості, посол України заявив, що без визнання трагічних подій минулого ця прихильність залишиться нереа-лізованою. «Важливо пам'ятати минуле з тим, щоб витягнути з нього уроки й уникати повторення помилок», - на-голосив Юрій Сергєєв. Він додав, що вкрай важливо належним чином ви-знати злочини проти людства і від-дати дань пам'яті їх жертвам. Він підкреслив, що це сприятиме зміц-ненню довіри і розуміння між наро-дами і співпраці нових поколінь у дусі гармонії та діалогу. Юрій Сергєєв заявив, що його країна робить важливий внесок у зміцнення взаєморозуміння між культурами і релігіями. Так, нещо-давно в Києві відбувся Всесвітній са-міт за мир і терпимість. Він був орга-нізований Всесвітнім конгресом християн, іудеїв і мусульман і Гло-бальним фондом за демократію. У ньому взяли участь відомі релігійні лідери різних конфесій з різних ку-точків планети. (Центр новин ООН)

Україна нагадала ООН про голодомор

Аскольд Лозинський: Не сміємо дозволити, щоби загинув слід по наших журавлях

Слово Президента Світового кон-ґресу українців Аскольда Лозинсько-го на концерті-реквіємі акції «Віс-ла» в Кафедральному соборі УГКЦ в Перемишлі, Польща

ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В США ІНФОРМУЄ

1. Повідомляємо, що Ужгородська міська рада зве-рнулася з проханням сприяти в налагодженні зв’язків з громадськими організаціями закордон-ного українства, які могли б залучитися до благо-дійної гуманітарної допомоги Територіальному центру обслуговування пенсіонерів і одиноких не-працездатних громадян, що діє в Ужгороді.

Заклад був створений у квітні 1993 року з метою надання послуг пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально незахищеним особам. Його фінансування здійс-нюється за рахунок коштів, що надходять з місько-го бюджету.

З березня поточного року в Центрі функціонує відділення медико-соціальної допомоги. Протя-гом року на його базі також планується відкриття будинку для безпритульних.

У разі Вашого наміру надати посильну благо-дійну гуманітарну допомогу Територіальному центру обслуговування пенсіонерів і одиноких не-працездатних громадян подаємо його адресу для встановлення можливих контактів: пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, тел./факс 61-29-79, електронна пошта: [email protected].

У випадку якщо такі контакти будуть установле-ні, просимо повідомити про це Посольство Украї-ни в США (контактна особа Олександр Михаль-чук, тел. (202) 349-2977, електронна пошта: [email protected]).

2. Доводимо до вашого відома, що влітку 2007 ро-ку Міністерство освіти і науки України проводить україномовний табір для дітей та молоді українсь-кого походження зарубіжних країн. Організація відпочинку відбувається за сприяння Українсько-го відділення Міжнародної культурно-освітньої Асоціації з метою налагодити співпрацю із закор-донними українцями та зміцнити їхні зв'язки з Україною.

Для участі в цьогорічній літній програмі перед-бачається залучити дітей українського зарубіжжя, переможців олімпіад, конкурсів з українознавства, української мови, в тому числі VII Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика, укра-їнської художньої словесності, авторів художніх творів, мистецьких конкурсів, представників дитя-чих і молодіжних громадських об’єднань українсь-кої діаспори віком від 9 до 16 років. Учасники про-грами матимуть нагоду поглибити знання україн-ської мови, удосконалити навички володіння нею шляхом спілкування зі своїми ровесниками в ук-раїномовному середовищі. Вони також зможуть взяти участь у роботі творчих майстерень, глибше ознайомитися з історією, культурою і звичаями України, зустрітися з відомими письменниками, художниками, композиторами, співаками, актора-ми.

Літній україномовний табір буде проводитись на базі Українського дитячого центру «Молода гвардія» (м. Одеса) з 17 липня до 06 серпня 2007

року.

Відповідно до програми, в ході тематичної змі-ни «Козацькому роду нема переводу» в таборі буде проводитись Міжнародний конкурс-фестиваль ди-тячої та юнацької творчості «Всі ми діти твої, Ук-раїно!», для участі в якому запрошуються пере-можці мистецьких конкурсів, творчих олімпіад, оглядів, виставок та творчі колективи української діаспори.

Всі учасники повинні мати оформлені медичні довідки встановленого зразка. За попередньою ін-формацією Міністерства освіти і науки України, оформлену медичну картку учасники подають по приїзду в табір.

Оплата проїзду учасників програми до місця її проведення (м. Одеса), культвитрати та екскурсій-на програма в період перебування в Україні прово-диться за власні кошти учасників відповідно до за-мовлень.

У разі зацікавленості в участі ваших дітей у програмі україномовного табору та, зокрема, в Міжнародному конкурсі-фестивалі «Всі ми діти твої, Україно!», просимо до 07 червня повідомити про це Посольство для складання відповідного списку та його передачі до Міністерства освіти і науки України (контактна особа в Посольстві – Олександр Михальчук, тел. (202) 349 2977, e-mail: [email protected]).

Додаткові роз’яснення та довідки можна отри-мати за телефонами у Києві: +38 044 331 35 57, 486 22 30, 417 85 53.

Шановні представники української громади!


Composite


«ІСТОРІЯ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ 20-30-Х РОКІВ ЗОВСІМ НЕ РОЗКРИ-ВАЄТЬСЯ У РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІ-ОГРАФІЇ...»

— Ігоре Рафаї-ловичу, незаба-ром виповню-ється рік, як створено Інсти-тут Національ-ної пам ’яті, який ви очолю-єте. Що вдало-ся зробити за рік? — Ідеологію то-

го, чим має займатися Інститут Наці-ональної пам’яті, ми виробляли фак-тично півроку. Інститут почав пра-цювати з того моменту, як пересели-лися в це приміщення на Липській. Хоч він офіційно був створений у червні, десь у липні ми були зареє-стровані як юридична особа у дер-жавному казначействі. Фінансування нам прийшло у грудні, ми працюва-ли тут без зарплати, намагаючись зробити той інститут. А зараз ще один заступник голови Інституту професор Владислав Верстюк ще до-сі не затверджений Кабінетом міні-стрів, хоча він, як науковець, відпові-дає за історичний цикл нашої діяль-ності. — А чому він ще не затверджений? — Ми самі не знаємо. Коли я говорю із віце-прем’єром Дмитром Табачни-ком, він каже, що все зробив. А коли я говорю із міністром Кабінету мініс-трів Анатолієм Толстоуховим, то він каже, що Верстюк ще не був у пре-м’єр-міністра. Але він повністю був прослуханий, пройшов всі стадії, які були необхідні для зарахування на державну службу у кабінеті міністрів. І досі затягуються питання із його призначенням, а це нам дуже сильно заважає. — Ви думаєте, що це саботаж Кабмі-ну? — Серденько, це ви можете дозволи-ти собі таке слово. А я мушу змінити ваше означення більш м’яким «із не-зрозумілих причин». Із середини січ-ня ми почали працювати, зробили мінімальний ремонт у цьому примі-щенні, повісили занавіски, щоби не було помітно старих вікон, які недоб-ре закриваються. Зараз це справляє враження гарного кабінету. І люди, які сюди приходять кажуть, що це – таки інститут національної пам’яті. Це щодо зовнішньої сторони. Ми розгорнули публіцистичну та органі-заційну діяльність. Вже підготували до громадського обговорення дер-жавну програму про Голодомор, одержали відповідні візи міністерств стосовно цієї програми. Все це вима-гає певної організаційної діяльності. У понеділок буде громадське обгово-рення державної програми стосовно Голодомору. Державна програма бу-де виконуватися упродовж п’яти ро-ків і є цілий ряд запланованих захо-дів, які ми будемо розглядати на об-говоренні. Ми підготували до розгляду закон про учасників збройної боротьби за визволення України. Справа в тому, що з ініціативи Президента та депу-татів багато разів у Верховній Раді

ставилось питання про надання воя-кам ОУН – УПА статусу воюючої сто-рони у Другій Світовій війні, втім за-кон ніяк не проходив. Замість того, Інститут національної пам’яті пропо-нує інший законопроект, консоліду-ючий для нашої держави «Про збройну боротьбу українського наро-ду за незалежність України». Розгля-дається тільки двадцяте століття, і боротьба починається з 1917 року і закінчується у 1956 році, коли були знищені остатки ОУН – УПА на те-риторії Західної України. Ми ж має-мо цілу географію повстань, героїч-них змагань українського селянства, українського народу, починаючи від Полтавської, Донецької областей, Південних степів, Правобережної України аж до Західної України. Це повстання 1917-23 років, повстання 1928-31 років, перше повстання на підтримку Центральної Ради від вла-ди більшовиків, друге повстання проти колективізації і останнє по-встання під час Другої Світової війни ОУН-УПА за незалежність України. Крім того, боротьба українського на-роду проти гітлерівських загарбни-ків, тобто боротьба всього народу. Все це є визвольна боротьба за неза-лежність України. Беручи до уваги, що статус учасників Великої Вітчиз-няної війни є законодавчо врегульо-ваним, а статус інших учасників є за-конодавчо неврегульованим, ми вво-димо поняття Учасника збройної бо-ротьби за незалежність України, який включає всіх тих, хто боровся за незалежність України, включаючи учасників Великої Вітчизняної війни і вводимо статус учасника збройної боротьби і надаємо відповідні пільги тим учасникам, які мають учасники Великої Вітчизняної війни. — Вдасться провести цей закон у парламенті наступного скликання? — Оскільки є відгуки усіх міні-стерств, і вони згідні з цим, я вва-жаю, що цей проект вдасться провес-ти через Верховну Раду і це буде справедливо. Справедливо, бо саме ця історія збройної боротьби 20-30-х років зовсім не розкривається у ра-дянській історіографії і не розкрива-ється у пам’яті українського народу. Трагічні проблеми боротьби і по-встань чи Махна чи Холодного Яру чи інші повстання, які були на Украї-ні і які були жорстоко більшовиками придушені, все це трактується як бо-ротьба проти бандитів, проти націо-налістичних банд і так далі. Ці люди, їхня добра слава мають бути вшано-вані. Найтрагічнішою у ті часи була проблема колективізації. Чи може собі нормальна сім’я представити, коли хтось приходить і каже, що все ваше добро реквізується, а тебе виво-зять. Є маса сімей, яка живе в містах. Діти були збережені, вони втекли по дитбудинках, втекли в міста, а бать-ків, дідів вивезли хто-зна куди і ця трагічна сторінка має бути показана. У кінці 20-х років були величезні по-встання, там були багатодітні сім’ї, гарні хлопці, вони всі виступали із своєю боротьбою і всі були знищені. І тоді жінки робили свої загони, і ви-ганяли уповноважених, які проходи-ли. Це страшна трагічна боротьба. І вона має бути показана. Бо все це на-

ша пам’ять. Програма нашої діяль-ності включає частину, яка назива-ється «Пам’ять народу», про полі-тичні переслідування, які тривали невелику кількість місяців, але під час яких була фактично знищена вся українська інтелігенція. Не на Захід-ній Україні, яка була під Польщею, а в Україні, яка була під Радянським Союзом. Друга наша ділянка – це славні сторінки української нації. Ми будемо висвітлювати, подавати у під-ручники всіх славних українців, всіх націй та народностей, які проживали на території України, етнічних укра-їнців, чи етнічних євреїв або етніч-них росіян, які прославили Україну своїми вчинками з тим, щоби народ розумів свою національну гордість. Ми вважаємо, що держава може бу-дуватися лише на національній ідеї, і що основним недоліком уряду Вікто-ра Федоровича є відхід від націо-нальної ідеї та перехід до космополі-тизму. На космополітизмі українську державу побудувати не можна, я спо-діваюсь, що мудрість візьме тут свій верх. І третій напрямок – напрямок майбутнього. Яке суспільство ми маємо будувати в Україні, щоби ці трагедії ніколи не повторилися? Ми глибоко переконані, що таким має стати суспільство із панівним серед-нім класом. І створення суспільства, не такого, як зараз, де багато бідних і олігархи правлять всією державою, коли комуністи зацікавлені, щоби кількість бідних була максимальною, а олігархи зацікавлені, щоби кіль-кість середнього ґатунку капіталістів розорялися, а їхнє добро зростало. Від такого дурного стану ми маємо прийти до стану, де панівним з точки зору соціальної та політичної пове-дінки має стати середній клас. Серед-ній клас, це клас творчих людей, які творять. І це неважно, що творять: обробляють поле, будують будинок, роблять машини, навчають чи ство-рюють мистецтво. Це є середній клас, який створює 80 відсотків про-дукції довготривалого вжитку, і який має відповідно до цього достойну зарплату. Формування отакого про-шарку та його свідомості - це також

завдання нашого інституту. До кож-ної із зазначених ділянок ми вже на-писали цілий ряд статей, надрукува-ли їх. Ми зберемо раду істориків, який має на меті створити стовбур україн-ської державної історії. Історію дер-жави України. Навколо цього стовбу-ру мають робитися різні історичні дослідження конкретних істориків, котрі будуть показувати свою індиві-дуальність, свою ділянку часу. Проте стовбуром державності мають бути велич і єдність української нації. Що-

би коли описували наших гетьманів, їхні інтимні діла не описували би більше, ніж їхні державні вчинки. Ми будемо всюди намагатися виді-лити позитивну сторону діяльності наших попередників.

«... ВОНИ НЕ УКРАЇНЦІ, ВОНИ — РАДЯНСЬКІ ОФІЦЕРИ»

— Минуло 9 травня. Цього разу зно-ву було чимало спекуляцій на тему примирення ветеранів війни та воя-ків ОУН-УПА. Чи Ви не вважаєте, що не варто торпедувати цю тему? — Я умовлю Президента, щоби він зовсім перестав займатися цією проблемою. Це проблема не може бути вирішена. Я голова Всеукраїнсь-кого об’єднання ветеранів, яке було створене саме із метою примирення. Примирення не буде. Чому? Коли ви подивитеся на тих ветеранів, то ви побачите, що то в основному генера-ли, полковники, ветерани Радянської армії. Коли після війни було оголо-шено демобілізацію, то я за всяку ці-ну хотів йти, вчитися. Але наші лей-тенанти, командири взводів за всяку ціну хотіли залишитися в армії. Бо вони більше нічого не вміли, крім командувати. Хоча командували во-ни добре... Так само було із капітана-ми, із майорами. І вони залишалися за всяку ціну в армії. В армії вони по-виростали до генерал-полковників, і таке інше. Послідовно їм давали різ-номанітні медалі, нагороди, вони брали участь у різноманітних опера-ціях, які Радянський Союз вів за кор-доном. Але вони не українці, вони радянські офіцери. Вони офіцери, які служили то на Камчатці, то на Далекій Півночі, то в Казахстані, то в Україні, то в Росії. Вони радянські космополіти, у них в крові – Радян-ська дійсність, Радянський Союз. Споконвіку вони займалися тим, що шукали ворога. Найлегшим ворогом є внутрішній ворог. І найкращим взірцем внутрішнього ворога є ОУН-УПА. І тому ця ворожість до ОУН-УПА є глибоким переконанням. Для того, щоби сотворити з людини воро-га, треба сотворити про нього істо-рію. І вони видумували різноманітні історії, радянська пропаганда поши-рювала, те НКВД видумувала стосов-но тих нещасних людей, які служили в ОУН-УПА та повмирали за Украї-ну. І немає сенсу їх примирювати. ОУН-УПА й не хоче цього примирен-ня, їх осталося, здається, три тисячі чоловік, не більше. І тим людям тре-ба дати гонор, нашу повагу. Визнати їх учасниками боротьби за незалеж-ність України, і більше їм нічого не треба, ніякого примирення із тими генералами, серед яких багато гене-ралів НКВД. І цими генералами не варто займатися, вони вже люди літ-ні. Тому я буду умовляти Президента зупинити будь-які розмови про так зване примирення старшого поко-ління.

«Я Б НЕ РОБИВ МУЗЕЙ РАДЯНСЬ-КОЇ ОКУПАЦІЇ, БО ЗАЛИШИЛИСЯ ДІТИ ТА ОНУКИ, ЯКІ ПОВАЖАЮТЬ СВОЇХ ДІДІВ...»

— Президент багато говорить про створення музею радянської окупа-ції. Чи має це бути частиною Інсти-

(Далі на стор. 20)


ІГОР ЮХНОВСЬКИЙ: «Я ВМОВЛЮ ПРЕЗИДЕНТА: ПРИМИРЕННЯ НЕ БУДЕ...» ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ІГОР ЮХНОВСЬКИЙ ДАВ ІНТЕРВ’Ю УНІАН

ПОГЛЯД

Фото Віктора СУВОРОВА Парк, в якому зібрані пам`ятники Лені-на і Маркса на річці Іртиш в Сибіру.


Composite



Доступний веб-гостінґ для

малого бізнесу

Пакет Silver Gold Platinum Серверний простір 200 Mb 500 Mb 800 Mb Пропускна здатність 3000 Mb 5000 Mb 10000 Mb E-mail/Webmail CGI PHP MySQL Розширення Frontpage Fantastico ImageMagick Багато інших рис Місячна оплата $4.95 $9.95 $13.95 Річна оплата* $54.45 $109.45 $143.45 *Один місяць безплатно

www.ukrsvit.com 330-554-6429 Розмовляємо українською

Останній здобуток талановитого чоловічого секстету – восьмий за лі-ком альбом «Антологія . Том 2. Фолк», у який увійш-ли авторські обробки на-родних пісень із цілої Украї-ни. Правда , першими почу-ли та оцінили симбіоз народ-ної та «піккар-дійської» твор-чості шануваль-ники в Америці та Канаді: на за- прошення укра-їнської діаспори впродовж місяця формація провела гастрольний тур у 8 найбільших містах Америки та в Канаді. СПОЧАТКУ БУЛА ІДЕЯ. ПОТІМ БУВ ПІНГ-ПОНГ Коли вперше Славко Нудик заго-ворив із Володимирем Якимцем (До-нальдом) в Львівському музичному училищі про створення ансамблю, який співав би акапельно, то сумні-вів було більше, ніж достатньо. Ідея видавался оригінальною, навіть були кандидати, готові її втілювати. Але чи сприйняла би її українська публі-ка, чи вкладені зусилля відповідали би результатам? Гордієв вузол вирі-шили розрубати...пінг-понгом. Якщо програє ідейний натхненник Славко Нудик, то ансамблю не буде, якщо ж критик Володимир Якимець – то до-ведеться брати до важкої праці. Втрутилася доля. Після партії-жере-ба почали відбуватися репетиції два-надцятиосібного мішаного хору, який співав старовинні українські канти та класичні твори. Першою «розчарувалася» жіноча половина, переставши відвідувати заняття, по-тім з них почали брати приклад і чо-

ловіки. Врешті Дональд запропону-вав залишитися учотирьох (Андрій Капраль, Богдан Богач та Славко Нудик), спробува-ти відспівати об-робки пісень «Го-ріла сосна», «Ту-ман яром» та кількох реклам-них роликів. Са-ме таким був ре-пертуар першо-го концерту, який провели 1994 року май-

бутні «піккардійці». Невдовзі склад поповнився ще двома ентузіас-тами, які закріпили статус чоловічо-го секстету. Але от чого не змогли пробачити «піккардійці», так це зради жінкам. За негласною, але спільною згодою, «ноги жінки» в формації більше не було. Причин, як стверджує Андрій

Капраль, є багато: «по-перше, давно доведено, що чоловічий голос має набагато більший діапазон: від груд-ного басу до фальцетного тенору. При добрій розспівці можна добре співати жіночі партії. По-друге, якщо суто чоловічий колектив, то не по-трібно вдаватися до умовностей в спілкуванню, легше переносити по-льові умови наших частих подоро-жей. Ну і по-третє, є багато прикла-дів, коли саме через жінок розпада-лися дуже прогресивні та перспек-тивні колективи». Тож можна вважа-ти «піккардійців» послідовниками диригента Герберта фон Караяна, який переконаний, що «гарна жінка заважає музикантам грати, а негарна в перших рядах заважає працювати диригентові». Невідомо наскільки суттєво від-сутність жінок позначилася на кар’-єрі цієї вокальної формації, але успіх почав її просто переслідувати. Пере-моги на фестивалях можна із 1994 року записувати до активів: перемога на фестивалі «Доля» в Чернівцях, на самий новий – 1995 – рік стали лав-реатами телеконкурсу «Мелодія». і з початку 1995 року «Піккардійська терція» штурмує вершини хіт-параду «12 мінус 2». Завоювавши з піснею «Пустельник» Гран-Прі телефести-валю «Мелодія-95» зовсім не попсо-ва «Піккардійська терція» несподіва-но потрапила в трійку претендентів на «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації краща поп-група ро-ку. Вдалий почин – половина зробле-ної справи. Тоді ще сімнадцятилітні хлопці одразу відчули смак успіху, який упродовж 14 років спільної пра-ці намагалися підтримувати невтом-ною працею та творчістю. Неабия-ким виявом визнання в світі стало запрошення від організаторів Між-народного фестивалю акапельної му-зики «Vokal Total» до участі. Форма-ція стала єдиною представницею Східної Європи на цьому престижно-му відборі музичних талантів.

Утім, «піккардійці» отримують на-городи не лише за музичні компози-ції. Стратегією розвитку співаки для себе визначили, що кожен займаєть-ся тим, що вдається найкраще, співа-ки – співатимуть, видатні режисери

– оформлюватимуть сценічні дій-ства, художники – дбатимуть за «об-личчя» компакт-дисків. Причому, за словами продюсера Романа Климов-ського, вони вже навчилися довіряти професіоналам, головне аби вони вміли запропонувати, відстоювати та відповідати за результативність своїх ідей. Скажімо, в 1997/98 роках ре-кордингові компанії України визна-ли обкладинку до компакт-диска «Сад ангельських пісень» найкра-щою, плакат пензля того ж художни-ка Євгена Равського в Польщі на конкурсі зайняв 3 місце за високу майстерність. Серед піккардійців не-має поетів, тому більшість пісень на-писані на слова видатних майстрів слова. Навіть якщо в музичного кри-тика виникне ну дуже велике бажан-ня покритикувати тексти (зараз це практикується найбільше), то мусить бути готовий, що може мати справу з Бернсом, Верленом, Аполінером, Си-моненком, Коротичем etc. Багато ж хто досі не може забути, як під час різдвяного концерту оригі-нальна шістка в Львівському оперно-му театрі в буквальному сенсі спусти-лася з неба до землі на качелях, або чорнильної плями, яка самовільно розтікалася по декораціях, символі-зуючи собою різдвяну зорю. За сло-вами продюсера Романа Климовсь-кого, раніше вони найбільше спів-працювали з режисерами Сергієм Проскурнею та Володимиром Кауф-маном, які дуже чітко відчували та доповнювали імідж «піккардійців» естетичними сценічними дійствами. Правда, не завжди це було безпечно для життя та здоров’я піккардійців. «Найбільш екстеремальне випробу-вання було було спускання на каче-лях. – Розповідає Роман Климовсь-кий. – За 20 хвилин до початку кон-церту прибігає до мене жінка, яка відповідала за техніку безпеки в оперному театрі, та повідомляє, що не має права нам дозволяти таку ви-тівку. «Піккардійці» вже сидять під куполом, глядачі починають заходи-ти в зал, а я пишу «історичну» заяву, що беру на себе відповідальність за всі можливі наслідки».

(Закінчення на стор. 20)

6 + 1= «Піккардійська терція» ЗНАЙОМТЕСЬ

Замість прологу. — Славко, а чим Ти займаєшся? — Співаю. — Та я теж, коли вип’ю, то співаю. — Так співати кожен зможе, а от Ти спробуй на тверезу голову. Діалог Славка Нудика зі сусідом. Уже друге десятиліття поцінову-вачі доброї музики в Україні мо-

жуть насолоджуватися творчістю одного з найбільш унікальних та успіш-них творчих проектів — вокальної формації «Піккардійська терція». Вони не живуть за законами українського шоу-бізнесу, керуючись власними смаками та вподобаннями, співають a-capella (без інструментального су-проводу), відкриваючи незвичне звучання класики джазу, фолку, року, поп, блюзу, кантрі, баладного стилю. Мабуть, вже сама назва (мажорне за-вершення навіть мінорного твору) зобов’язує чоловічий секстет бути твор-чими професіоналами, які екпериментують, постійно увінчуючи кожне своє починання піккардійською терцією. Славко Нудик навіть відшукав особисту формулу щастя в формації: займатися улюбленою справою, яка є основною роботою, та за яку Тобі ще й гроші платять.

LVIV INTERNATIONAL FOODS

BAZAR IMPORT GIFT CORP. Українські сувеніри, писанки і приладдя, компакт-диски, книги, кераміка,

вишивка, фарбоване чеське скло, шарфи 5689 State Road · Parma, OH 44134 · (440) 887-1199 · (440) 845-6078

Багаторічні традиції і товари для всієї

родини: • Великий вибір найсвіжіших і найсмачніших продуктів;

• Свіжоспечений хліб і булочки;

• Європейське морозиво найкращих сортів


Composite


— Що з точки зору історії відбуваєть-ся нині в Україні? — Україна переживає те, що про-йшла західноєвропейська цивіліза-ція у ХІХ столітті.

На Заході тоді всім заволодівав ве-ликий капітал. А поряд була вели-чезна людська маса, яка прагнула жити краще, тобто стати середнім класом. Були й робітники, які хотіли більш-менш переконливо існувати.

Французьку революцію 1830-го облаштували тогочасні ”оранжеві” — дрібна буржуазія й частина пролета-ріату. Вони сподівалися отримати щось після цього. Але не отримали нічого, а країна опинилася в руках гі-пербанкірів. Тому 1848 року олігар-хічний устрій був повалений. Цього разу щось отримала дрібна буржуа-зія. Пролетаріатові знову нічого не дісталося, що й призвело до Паризь-кої комуни 1871-го.

І лише під кінець ХІХ століття у Франції з’явилося загальне розумін-ня того, що великий капітал повинен знайти спільну мову з середнім кла-сом, а то й із пролетаріатом. Остаточ-но ж суспільна злагода настала лише в 1930-х роках, коли до влади прий-шов ліво-ліберальний Народний фронт.

— Як це все повторюється в нас? — Від перших років незалежності ми вважали події в країні похідним від діяльності політичних персон. Але на глобальні тенденції уваги не зверта-ли. І тепер за це розплачуємося. Ре-жим Кравчука облаштовував лише верхні ешелони української бюро-кратії. За часів Кучми виник великий капітал. Бо якою б зношеною не була

радянська інфраструктура південно-східної України — це один з найсиль-ніших фрагментів індустріальної ци-вілізації планети. Протягом цілого століття платив данину так званому центрові й раптом опинився сам на сам з величезними сумами грошей. Почалося нагромадження капіталу.

Тамтешній пролетаріат і ті про-шарки, які можуть визначитися як середній клас, перебувають у стані радянської інерції — підкорення сво-єму начальству. Великий капітал швидко знайшов спільну мову з партгоспноменклатурою. Крім того, поряд Росія, яка поставила на наших олігархів.

—Що ж повинне зробити керівниц-тво країни?

— Насамперед підтримати середній клас, чого зроблено не було. Почина-ючи з серпня 1991 року, українське керівництво лише дратувало народ своєю риторикою про те, що все буде добре. Ми опинилися в ситуації лю-того 1848-го у Франції. З одного боку — ультраолігархи, які успішно їли за-гальнонаціональний продукт і ні з ким не хотіли ділитися. З другого — мільйони людей, які бажали більш-менш пристойно жити. Зрозуміло, що це мало скінчитися 2004-го, і пе-ремогою ”помаранчевих”.

Але після красивих мітингів і про-мов повинна була початися конкрет-на робота для людей. Великий капі-тал не тільки не хоче цього робити, а й не розуміє. З іншого боку, наш пре-зидент і його адміністрація теж не можуть нічого зробити — адже має місце постійний саботаж нормально-го соціального розвитку від олі-гархів.

— Чи довго так триватиме? — Це може скінчитися дуже важкою економічною й загальнодержавною кризою. І тут виникає зваба піноче-тівського жесту. Як з одного, так і з іншого боку. У когось можуть не ви-тримати нерви. А це так само небез-

печно, як і нинішня дурна диктатура великого капіталу.

—- Чи природна коаліція олігархів з комуністами і соціалістами? — Це справді національна трагедія! Бо в людей найманої праці мають бу-ти свої партії, так звані ліві — кому-ністична, соціалістична, соціал-де-мократична... Так завжди було на За-ході. Різне можна говорити про там-тешніх комуністів, але після того, як скінчилися їхні сталінські галюцина-ції, вони наполегливо працювали на пролетарів і патронували високоякіс-ній інтелігенції.

А що трапилося з нашими комуні-стами і соціалістами? Я мав надію на їхню еволюцію ще з 1991 року. Та пе-реконався, що вони не здатні до цьо-го. Йдеться не про масовий склад цих партій (якого, можливо, й не-має), а про лідерів. Що можна гово-рити про Мороза, який все життя був у обкомах? Чого можна від нього че-кати, крім політичних інтриг?

Про Симоненка найкраще сказав президент: ”Я не пам’ятаю, щоб ви колись опікувалися стабільністю в цій країні”.

Трагедія для України в тому, що ліве місце порожнє. А раз нема справжніх лівих, то там сидять Мо-роз, який і облаштував цю дурну кризу, і Симоненко — суміш застарі-лої догми і цинічного кар’єризму.

— На Заході, крім політичних партій, і профспілки відіграють велику роль... — Звичайно, має бути інтенсивний профспілковий рух. У тій же Італії чи Франції ліві пішли до профспілок. Це величезна структура людей най-маної праці — чи то індустріальних робітників, чи акторів. А у нас нема таких традицій. У романовській Росії на профспілки бюрократія дивилася як на явище, яке треба негайно до нігтя... А з 1921 року вони були ”шко-лою комунізму”.

Ми на шляху до Європи, але як по-вторюємо помилки Заходу! У США наприкінці ХІХ століття вища адмі-ністрація почала приборкувати бага-тіїв. Прийняли так звані антитрастів-ські закони. Тогочасні ахметови в них теж рішуче все захоплювали. Але з’явилися юридичні перепони проти абсолютної монополізації життя.

В Америці ліві партії були доволі слабкими й ексцентричними. А от профспілки — потужними. Для ро-

бітничого класу вони зробили бага-то. Причому ніколи не намагалися змінити політичний устрій.

— Непрофесійність керівництва — єдина найбільша завада поступу дер-жави? — Ні. За радянських часів наше на-чальство привчилося грюкати кула-ком по столу. А отримавши шалені капітали, хоче так само грюкати для їхнього примноження. Згадаймо ри-торику Януковича 2004-го: ”Всё бу-дет Донбасс!”. Це хамський радянсь-кий стиль. Поєднання капіталу і сту-ку радянського п’ястука — це і є наша історія останніх 16 років.

Подивіться на поведінку наших поліцаїв — міліціонерів і слідчих. Річ не лише в тім, що п’яний міліціонер збив трьох діток на Волині. Стилісти-ка їхнього життя — від радянського енкаведиста-кагебіста, який вважав себе господарем світу. А скільки та-ких серед депутатів!

Крім того, люди слабкі. Скажімо, син Чорновола в тій самій компанії. Того Чорновола, який пройшов че-рез страшне радянське пекло. За цим стоїть якась особлива радянська інерція, де намішано всього: і удар поліційного кулака, і безперестанна зрада...

— Ющенко та його оточення — такі ж чи інші? — Трохи інші. Але теж навчаються стукати кулаком по столу, і, відверто кажучи, я боюся, щоб вони завтра не грюкнули... Бо за всіх обставин пар-ламентсько-президентську модель, домовленість між класами, між полі-тичними силами — хай навіть на рів-ні риторики — треба зберегти. Інак-ше буде те, що трапилося в Європі в 30-ті роки від Балтії до Балкан. Усі починали з красивої ліберальної ри-торики, а закінчили фашистськими і напівфашистськими режимами. А потім прийшли Гітлер і Сталін і їх поділили.

Треба, щоб команда Ющенка була посередині між доброю політичною волею та звабою сказати якось уран-ці, що введено надзвичайний стан. У перші кілька хвилин нам буде при-ємно, коли ми уявимо обличчя всієї тієї синьо-білої, червоно-рожевої компанії. А потім настане чилійсь-кий варіант.

Олександр ГУНЬКО Газета по-українськи

(www.gpu-ua.info)


Ваш партнер i помiчник при продажi та покупцi

нерухомостi!

• Поради, пiдтримка та консультації про будь-які види нерухомості чи землі

• Швидка доставка необхідної інформації допоможе Вам зробити правильний вибір

• Поради та допомога тим, хто купуватиме дім уперше

• Інформація про позики, страхівки та все, що повя’зане з переведенням нерухомості на Ваше ім’я

ЗВЕРТАЙТ

ЕСЯ

ЗВЕРТАЙТ

ЕСЯ

ЗВЕРТАЙТ

ЕСЯ

ЦІЛОДОБО

ВО!

ЦІЛОДОБО

ВО!

ЦІЛОДОБО

ВО!

Тел: 440-570-3294 / 440-971-5600 Факс: 440-971-5699 [email protected] www.realtyone.com/solomia.stahiv

Соломія Стахів До уваги приватних осіб, організацій і бізнесів, що мають справу з членами

української громади Великого Клівленду

ТУТ МОЖЕ МІСТИТИСЯ ВАША РЕКЛАМА ЧИ ОГОЛОШЕННЯ З питань розміщення реклами чи

оголошень на шпальтах «Українського Клівленду» звертатися на телефон

330-554-6429 або електронною поштою на [email protected]

ПОГЛЯД

«Що можна говорити про Мороза, який все життя був у обкомах?» Ющенко й оточення теж навчаються стукати кулаком по столу

Культуролог Вадим Скуратівський, 65 років, вважає, що Україна про-ходить етап розвитку, який країни Західної Європи пройшли ще в ХІХ столітті.

Вадим Скуратівський: «Згадаймо риторику Януковича 2004-го: «Всё будет Донбасс!». Це хамський ра-дянський стиль»


Composite



Україна втрачає дорогоцін-ний час. Всім доброчесним громадянам зрозуміло: ви-йти з політичної кризи без виборів неможливо. Без ви-борів криза поглиблювати-меться. Зволікати з їх прове-денням – це лише збільшу-вати всебічні втрати нашої держави, нашого суспіль-ства. В економіці цей час непев-ності й невизначеності спричинятиме лише стаг-націю інвестиційних вливань не лише іноземного капіталу, а й внутрішніх фінансових ресурсів на-ших громадян. Ба більше, такий непевний стан сприяє відпливу внутрішніх фінансових ресурсів за кордон, їх нераціональним витратам. Політично Україна втрачає авторитет і повагу в світі, а це ускладнює можливість ефективно обсто-ювати наші національні інтереси. Зволікання з ви-борами призведе до зволіканням із вступом Украї-ни до СОТ. А без вступу до СОТ наша країна не мо-же сподіватися на членство у вільному європейсь-кому ринку. Відтак – цілий ланцюг негативів. Перенесення виборів на осінь дезорганізує бюд-жетний процес. Бо від уряду нічого доброго споді-ватися не варто: він намагатиметься працювати не на країну, а на вибори своєї політичної сили й на власну користь більшості урядовців. За півроку чимало ще можна буде розікрасти. Фонд держмай-на ще не один об’єкт встигне так «прихватизува-ти» як, наприклад, «Луганськтепловоз», а пані Се-менюк зможе зрівнятися з паном Чечетовим в йо-го діяльності на цій посаді. Знов неприпустимо за-тягнеться розв’язання однієї з найважливіших проблем України — земельної реформи. Не доче-каємося й якісної, давно вже перезрілої, податко-вої реформи. Позірна згода коаліціантів на дострокові (але з відтермінуванням їх до осені) вибори – це лука-вий, підступний пропаґандистський маневр, це відчайдушна спроба взагалі унеможливити їх або принаймні відтягнути до чергових президентських виборів. Для цього коаліціанти вдаються до різноманіт-них витівок. Одна з них – шоу 7 травня в Українсь-кому домі, де такі творці олігархічно-мафіозного режиму в Україні, як Кравчук і Кучма, силкували-ся переконувати публіку в шкідливості достроко-вих виборів.

Верхом цинізму виглядали крокодилячі сльози цих діячів на захист Конституції і права. Ніби не Кучма був зухвалим порушником Конституції! А хіба не коаліціанти почали державний переворот, ухваливши антиконституційний Закон про Кабі-нет Міністрів?Саме цим законом зроблено спробу позбавити Президента можливості здійснювати свої конституційні обов’язки. Зараз повсюдно гуляє теза, буцімто дострокові вибори практично нічого не змінять, бо, мовляв, результати мало чим відрізнятимуться від попе-редніх виборів. На підтвердження цього наводять-ся аргументи про недолугість закону про вибори і відсутність реєстру виборів тощо. Все це так. Але, по-перше, щоб все це виправи-ти, потрібен час, а це означає перенесення виборів на невизначений термін. По-друге, цей парламент все одно не зробить потрібних законодавчих актів якісно, бо їхня мета інша: не допустити достроко-вих виборів. По-третє, придумано доручити пар-ламенту прийняти рішення про саморозпуск, а це потребує внесення змін до Конституції, що знову ж таки означає затягнути час і не допустити до-строкових виборів. До того ж з’явиться чергова можливість звинуватити Президента в нібито не-конституційності його Указу про розпуск парла-менту. Чому до таких відчайдушних зусиль недопу-щення дострокових виборів вдаються всі складові коаліції? Адже становище їхнє аж ніяк не однако-ве. Зрозуміло, що перспектива Мороза і його ото-чення очевидна: вилетіти з політичної гри після виборів, і чим швидше вони відбудуться, тим ни-щівнішого удару зазнають соціалісти. Комуністам на цих дострокових виборах, навпа-ки, ще є можливість пробитися до парламенту більше, ніж на чергових. Тобто вони нічого не втрачають і навіть можуть непогано заробити від своїх господарів. «Регіони» теж особливо не втра-чають, хоч і не повторять успіху, якого їм вдалося досягнути на попередніх виборах, натомість мо-жуть позбутися незручного баласту соціалістів і комуністів. Щоправда, їм є що втрачати. Адже піс-ля такого вдалого реваншу, де регіонали отримали майже все і негайно, їм, очевидно, здавалося, що це надовго, а може, й назавжди. Проте не хочеться вірити, що у них немає людей зі здоровим ґлуз-дом, які б не розуміли, що такий «бліцкріґ» по-роджує небезпеку великого опору й майбутньої власної болісної поразки. Тобто всі ці об’єктивні обставини за логікою речей не повинні б штовхати

їх до категоричного опору перевиборам. Але такий розвиток подій не відповідає неоколоніальній стратегії Кремля. Що ж усе-таки об’єднує цю різношерстну тріаду з вельми неоднозначними перспективами? Тут не треба забувати про зовнішній чинник: нашого кремлівського «стратегічного партнера», який спить і бачить Україну у своїх ведмежих обіймах. Донедавна кремлівські владоможці не прихову-вали свого неґативного ставлення до євроінтеґра-ційних прагнень України. Особливе роздратуван-ня Кремля викликали наміри України стати чле-ном НАТО. Зрозуміло, чому. Членство України в НАТО поклало б край імперським зазіханням Москви й нарешті треба було б будувати стосунки з Україною на справді добросусідських і взаємови-гідних засадах. Тепер Москва змінила тактику, залишивши не-змінною стратегію. А чому б і ні, коли при владі в більшості опинилися антиукраїнські сили: кому не зрозуміло, що комуністи, навіть не маскуючись, завжди виконували роль п’ятої колони Москви в Україні? Соціалісти займаються тим самим, тільки приховано, у регіоналів та ж сама домінанта. Москві тепер можна задовольнитися виконанням керівної і спрямовуючої ролі залаштункового ре-жисера. Тому тепер, як ніколи, задіяна кремлівсь-ка доктрина «керованого хаосу». Що довше такий хаос існує, то більше Україна послаблюється. Слабкий — легка здобич для хижака. Отже, за всіх недоліків виборчого законодав-ства й безлічі інших проблем, сподіватися, що до-строкові вибори принесуть разючі зміни в розкла-ді сил в новообраному парламенті, очевидно, не доводиться. Фактично це буде проміжний етап. Але ці вибори дадуть суттєво важливий результат. Вони зупинять наступ антиукраїнських сил і руй-нування української держави. Тому зараз всім справді українським політикам потрібно відкинути балачки про необхідне ухва-лення якихось законодавчих пакетів. Потрібно об-межитися найнеобхіднішими змінами до Закону про вибори і негайно розпочинати швидкий ви-борчий процес. Необхідно віхилити всі популістські пропозиції, бо різноманітні «ініціативи» щодо негайної корек-ції Конституції, про те, що вибори треба проводи-ти на новому виборчому законодавстві, тощо – ли-ше на руку тим, хто хоче затягнути процес, і вреш-ті-решт зірвати дострокові вибори. Політика має будуватися на тверезому розра-хунку для добра України. (8 травня 2007 року)

Степан ХМАРА (Майдан-ІНФОРМ, www.maidan.org.ua)

НАЗУСТРІЧ ПЕРЕВИБОРАМ

Cтепан Хмара: Вибори треба проводити негайно!

МҐ: Пане Михайле, як українська неви-значеність впливає на взаємини між обидвома державами? МС: Хоч в Україні ці політичні протиріччя про-довжуються, депутати Верховної Ради все ж таки працюють. Нещодавно міністр закордонних справ побував у Вашингтоні. Те, що діється, над-звичайно цікавить членів Конгресу. І все ж таки, вони б хотіли, аби цей процес якимось чином за-вершився. І ми сподіваємося, що до кінця цього тижня вже буде визначена дата щодо достроко-вих виборів і члени конгресу будуть стежити за тим, що відбувається в Україні задля покращен-ня демократичних процесів. МҐ: Під час виборів Ви займається організацією спостерігачів. Чи ви розпочали вже таку роботу? МС: Ми готові, але річ у тому, чи готова до цього Центральна виборча комісія. Ми чекаємо на її ін-формацію для того, щоб оголосити про набір спостерігачів і розпочати співпрацю з ЦВК, аби взяти участь у виборах. На попередніх виборах наша співпраця була дуже плідною, тому ми спо-діваємося, що такою ж вона буде і цього разу. Ми вже подали відповідну заяву. І якщо члени української громади, чи будь-хто інший захочуть

брати участь як спостерігачі в Україні, в о н и м о ж у т ь звернутися до нашого бюро у Вашинґтоні, Нью-Йорку чи Києві. І вже чимало людей за-реєструвалося, але ми чекаємо дати виборів. МҐ: Який термін для проведення виборів Ви вважаєте опти-мальним? МС: Рішення щодо терміну мали б опри-люднити вже до кінця

цього тижня. Відтак вибори мали б відбутися через 60 днів після цього рішення, тобто на по-чатку липня. Але в Україні в цей час буде велике засідання Міжпарламентської асамблеї ОБСЄ. Я вважаю, що досить важко приймати делегацію з тисячами людей і проводити вибори. Тому, мож-ливо, ці вибори перенесуть на осінь. МҐ: Ще одна важлива тема, якою Ви займаєтесь, це будівництво пам'ятника жертвам Голодомору. Як просувається цей проект? МС: Цей процес розвивається доволі динамічно, але слід врахувати такий елемент, як американ-ська та українська бюрократії. Після підписання закону, ми звернулися у національну службу парків і у співпраці з ними готуємо деякі пропо-зиції щодо ділянки для цього пам’ятника. Приємно, що міністр закордонних справ ціка-вився цим та оглянув деякі ділянки, і до кінця цього місяця можна вже очікувати рішення. Є різні ділянки за розміром і розташуванням, але, очевидно, хотілося б щось близько до Білого до-му, щоб більша кількість людей могла побачити цей пам’ятник та довідатися про трагедію, яка трапилася понад 70 років тому. (Голос Америки. www.voanews.com/ukrainian)

САВКІВ: ДІАСПОРА ГОТОВА НАДІСЛАТИ В УКРАЇНУ СПОСТЕРІГАЧІВ

Вашинґтон, O.K. — Невизначеність Києва впливає на динаміку взаємин між Україною та США. Коли мова заходить про Україну у Вашингтоні тепер лише знизу-ють плечима. Експерти кажуть, що не хочуть ризикува-ти робити прогнози щодо України оскільки логіку у діях політиків знайти важко і передбачити їхні дії практично не можливо. І все ж урядовці, політики та аналітики очікують на завершення цього періоду невизначеності. Про це та можливу підготовку до до-строкових виборів йтиметься у розмові Мирослави Ґонґадзе із президентом Українського конґресового комітету Америки Михайлом Савківим.

52 дні Україна спостерігала за спробами Президен-та відновити законність у Державі і побороти політич-ну корупцію у Верховній Раді. Світова спільнота висо-ко оцінила те, що політичне протистоянніа відбувало-ся мирно, притаманним українцям шляхом перегово-рів, подібно до тохо, як цсе відбувається у західних де-мократичних державах. Невтішні події, неприродні українській менталь-ності, що відбулися в Україні 24 червня, красномовно демонструють анти-українську суть пралячої коаліції на чолі з «Регіонами» та злочинні наміри «заколотни-ка» Мороза і його прибічника і однопартійтся, мініст-ра внутрішніх справ Цушка, понад усе утриматися при владі. 24 травня підрозділи Міністерства внутрішніх справ і «Беркуту», очолювані особисто Цушком, неза-конно захопили будинок Генеральної прокуратури в Києві. Нехтуючи Указом Президента про звільнення Піскуна з посади Генерального прокурора України, Цушко противоправно застосував силу, не даючи, та-ким чином, новопризначеному Генеральному проку-ророві Шемчуку виконувати покладені на нього обо-в’язки. Не викликає сумнівів, що у відповідь на Указ Президента про розпуск Верховної Ради і призначен-ня позачергових виборів до ВР, правляча коаліція (Ре-гіони, КПУ і СПУ) застосовують «силові» методи тис-ки. «Регіони» й інші партії, прихильні до Росії, які є «адвокатами» утворення так званого «союзу незалеж-них держав» на чолі з Росією, проігнорували кінцеву дату подання списків до Центральної виборчої комісії. Натомість, у той же день, на зустрічі лідерів «неза-лежних» держав, що відбувалася в Криму, Янукович був обраний головою цього міждержавного утворен-ня. Випадковий збіг обставин чи красномовне свід-чення про застосування «політичних технологій» з боку сил і політиків, які мають на меті реставрацію ностальгічного для них екс-Радянського Союзу ґатун-ку часів «холодної війни» з домінуючою роллю Росії у ньому?

Олександр ВАСИЛЕНКО (м. Вашинґтон)

ДУМКА


Composite


Ольга народилася в Ніжині на Чер-нігівщині 17 червня 1891 року. Її батько був полковником, походив із

давнього князівського роду. Після переїзду сім’ї до Петербурга дівчина потрапила до ”Російського балету” Сергія Дягілєва, який згодом пе-ребрався до Парижа. Дягiлєв доби-рав балерин за двома ознаками: одні

вирізнялися мистецтвом танцю, інші — красою й приналежністю до шля-хетних родин. Хохлова розуміла: ви-датною балериною їй не стати. А шанс вийти заміж за чоловіка світо-вої слави навряд чи ще колись тра-питься. Пабло ж сподівався, що жін-ка з благородної сім’ї допоможе йому увійти до вишуканого товариства.

Жодна жінка не зможе бути щасливою з моїм сином

Однак коли Пікассо у Барселоні представляв наречену своїй матері, та вигукнула: — О, моя крихітко! Ви не знаєте, що вас чекає. Якби я була вашою подру-гою, то порадила б не виходити за-між за нього. Гадаю, жодна жінка не зможе бути щасливою з моїм сином. Але Пабло й Ольга побралися. І, за бажанням українки, повінчалися за православним обрядом. Пікассо запевняв, що їхній шлюб — довіку. Він навіть погодився записати до контракту пункт про право дружини на половину його майна, зокрема й художніх творів. Однак Ольга мало цікавилася жи-вописом. Вона віддавала перевагу ве-ликосвітським балам, вечіркам, фур-шетам. Пікассо також заводив рома-

ни, випивав. У подружжя почалися сварки. 1921 року в них народився син, якого назвали Полем. Ольга спочат-ку доглядала дитину, а потім стала

дедалі частіше залишати сина з нянькою, а сама відвідувала вечірки. Пікассо перестав супроводжувати її, замкнувся в собі. Це викликало в Ольги напади ревнощів. Вона безпе-рестанку накидалася на чоловіка з докорами. Пабло ж нерідко тягав її по квартирі за волосся. 1927 року він познайомився із 17-річною Марією-Терезою Вальтер. Якийсь час цей зв’язок був таємним. А коли став явним, Ольга впала в де-пресію. Художник вирішив розірвати шлюб. Однак дружина до 1935 року не давала згоди. Пікассо поділив з нею своє майно, але узаконити роз-рив так і не вдалося. За французьким правом, шлюб двох іноземців можна розірвати згідно із законами їхніх країн. Але на місці Російської імперії постав Радянський Союз, а Пікассо через режим Франко не міг приїхати до рідної Іспанії. Тим часом на зміну Марії-Терезі прийшла югославська фотографік

Дора Маар. А 1943 року Пікассо став жити із художницею Франсуазою Жі-ло. Ольга писала йому гнівні записки мішаниною іспанської, французької та російської. Їхній зміст зводився до того, що художник опустився й ніко-ли не стане таким великим, як Рем-брандт чи Бетховен. Хохлова пере-слідувала Франсуазу, скандалила й навіть билася з нею. 1949 року в Поля народився син. Його назвали Пабліто.Ольга довго й важко хворіла. Померла вона 11 лю-того 1955 року від раку. На похорон прийшли тільки син Поль та кілька друзів. Пікассо саме закінчував кар-тину «Алжирські жінки» й не приї-хав. Його не стало 8 квітня 1973 року. Художникові йшов 92-й рік. Їхнього з Ольгою онука Пабліто не пустили на похорон діда, і він випив флакон отруйної речовини. Через три місяці Пабліто помер у страшних муках. Поля не стало 1975 року через ци-роз печінки. Він багато пив, вживав наркотики. Після смерті Пікассо його наступ-никами суд визнав двох дітей Поля — Марину і Пабліто, останню дружи-ну Жаклін і трьох позашлюбних ді-тей. Художник залишив майже 50 тис. робіт, в тому числі 1885 картин, 1228 скульптур, близько 12 тис. ма-люнків, 11 гобеленів тощо. Полотно «Голова і рука жінки», яке продали більш ніж за $18 млн, тоді дісталося її внучці Марині. Пікассо — один із найдорожчих ху-дожників світу. Три роки тому його картина «Хлопчик із люлькою» вста-новила світовий рекорд: її придбали за $104 млн. («Газета по-українсь-ки»)


КУЛЬТУРА

Портрет українки купили за 18 мільйонів доларів

Пікассо намалював Ольгу Хохлову влітку 1921 року На торгах аукціону «Крістіс» у Нью-Йорку портрет українки Ольги Хохлової продали за $18,52 млн. Іспанець Пабло Пікассо написав його влітку 1921-го під Парижем. Його дружині Ользі тоді було 30 років.

НЬЮ-ЙОРК, 22 травня — У Нью-

Йорку проходить виставка українсь-

кого художника Майкла Мерфенка.

Його роботи представлені широкому

американському глядачеві уперше,

проте з моменту відкриття експози-

ція викликала широкий інтерес поці-

новувачів прекрасного та місцевих

мистецтвознавців, повідомляє влас-

ний кореспондент УКРІНФОРМу у

США.

Виставку своїх творів автор назвав

«Гілізм». І це не просто заперечення

нігілізму (від латинського nihil —

«ніщо»), а швидше — філософія іс-

нування чогось, що надихає, вражає

уяву, є сенсом буття. «Немає значен-

ня, наскільки малим є це «щось», чи

наскільки важко його роздивитися,

воно все ж таки існує і тільки це має

сенс», - зазначив автор у передмові

до каталогу своїх робіт.

Кожен, хто бачив роботи Майкла

Мерфенка, виніс з них різні почуття,

побачив у кожній картині щось своє,

проте жоден відвідувач не залишив-

ся байдужим. Під час презентації

гості уважно розглядали експонати

виставки, ділилися враженнями та

намагалися поспілкуватися з авто-

ром. Проте особливу увагу присутніх

привабила картина у жовто-блакит-

них кольорах, на якій вгадується об-

раз жінки. Про її оригінальну історію

автор розповів кореспондентові

УКРІНФОРМу: «Коли я малював, то

не думав власне про Україну, як про

образ, а просто намагався передати

красу природи тієї місцевості, де пе-

ребував у той момент. Закінчивши

роботу, я показав її своїй дружині,

яка перша звернула мою увагу на

відповідність колористики картини

українському національному прапо-

ру». Постать жінки, яка прокидаєть-

ся від глибокого сну автор також ото-

тожнює з Україною, що довгі роки

перебувала у напівзабутті, а тепер

намагається підвестися на ноги.

Майкл Мерфі народився у Шот-

ландії, дитинство провів в Австралії,

навчався мистецтву у Бельгії, зако-

хався в Німеччині. Закохався в укра-

їнську дівчину, а згодом — і в Украї-

ну. Його любов була настільки силь-

ною, що художник залишився жити

й творити на її широких просторах,

взявши псевдонім Мерфенко. Більш

того, він вважає себе українським

митцем. «Уже 10 років я черпаю своє

натхнення у розмаїтті українських

кольорів і радий називатися україн-

ським художником», — зазначив

Майкл Мерфі.

Наталія БУКВИЧ — УКРІНФОРМ

Полотно ”Голова і рука жінки” Пабло Пікассо написав 1921 року на відпо-чинку з дружиною та сином у Фон-тенбло під Парижем.

Пабло Пікассо та Ольга Хохлова в Парижі у майстерні художника. 1919 рік.

Майкл Мерфенко (Фото: Н. Машарова)

Майкл Мерфенко. “Україна” (murphenko.com)

У НЬЮ-ЙОРКУ ПРОХОДИТЬ ВИСТАВКА РОБІТ УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА МАЙКЛА

МЕРФЕНКА «ГІЛІЗМ»


Composite


КРОСВОРДИ І ГОЛОВОЛОМКИ

ОМОЛОДЖУЮТЬ МОЗОК Розумові вправи можуть на кілька років зменшити вік мозку людей, старших за 60 років, поліпшити їхню пам’ять і відстрочити спад інтелекту-альної діяльності. Про це оголосили науковці на науковому фестивалі Британської асоціації.

Пізнавальні задачки і ментальні стимуляції, такі як кросворди і голо-воломки, можуть зменшити вік моз-ку на 14 років, повідомив професор Іен Робертсон із коледжу Трініті в Дубліні. «Мозок – це пластичний ор-ганізм, який ми формуємо своєю ді-яльністю, – сказав він. – Ми стаємо здоровшими, і тривалість життя зростає, але найбільша загроза ста-ріння населення пов’язана з функці-єю мозку».

Люди, яким за шістдесят, котрі брали участь у програмі з аеробіки – достатньо складної, щоб у них при-скорилися дихання і серцебиття, – продемонстрували поліпшення розу-мових здібностей. Особливо поміт-ними були поліпшення у фронталь-них ділянках мозку, що відповідають за здатність організовуватися, прий-мати рішення, за почуття гумору, уважність і здатність до запам’ятову-вання.

Вправи допомагають за рахунок того, що сприяють виробленню хі-мічної речовини, що стимулює утво-рення нових зв’язків у мозку, за раху-нок збільшення рівня серотоніну, що впливає на настрій, і за рахунок утво-рення нових кровоносних судин, що живлять мозок. «Для людей, яким за 50, вправи – це чарівний засіб, що допомагає зберігати гостроту розуму, пам’ять і відкладає втрату розумових здібностей», – каже професор Ро-бертсон.

Не менш важливою є добра дієта, тому що продукти, які містять наси-чені жири, прискорюють спад розу-мової діяльності. Сильний і тривалий стрес також може справляти шкідли-вий вплив, стверджують науковці.

Робертсон, чия нова книга назива-ється «Гострий розум назавжди», ка-же, що розумові вправи – це дуже гарний спосіб зберегти пам’ять, що потерпає насамперед від спаду розу-мової діяльності. Ідея полягає в тому, щоб не дозволяти мозкові піддавати-ся лінощам і повернути його до тієї насиченої роботи, яку він робив у мо-лодості. «Одна з причин, через яку наша пам’ять нас підводить, коли ми старіємо, полягає в тому, що ми не накидаємося на інформацію з такою жадібністю, як у молодості», – каже він.

Це було підтверджено досліджен-нями з застосуванням сканування мозку. Коли молоді люди отримують список слів, які вони мають запам’-ятати, можна побачити активну ро-боту лівої частини фронтальної ді-лянки їхнього мозку, а також основ-

(Далі на стор. 13)


Ірина КУШИНСЬКА Чи вимірювали ви свій артеріальний тиск? Якщо тонометр показав вам 120/80 мм рт. ст. – може-те вважати себе щаслив-цем, бо це – норма. Оптимальним вважа-ють тиск, нижчий за ці показники, а якщо вже близько 135/85 — це сиг-нал, що у житті потрібно щось міня-ти: скажімо, позбутися шкідливих звичок, вживати більш здорову їжу, частіше гуляти на свіжому повітрі, зайнятися спортом… До цих та інших рекомендацій лікарів потрібно стави-тися вкрай серйозно, бо це - шанс для вашого тиску внормуватися. Піс-ля позначки 140/90 людину автома-тично відносять до списку хворих на артеріальну гіпертензію.

СЕРЦЕ Й МОЗОК – «ПІД ПРИЦІЛОМ»

— Артеріальна гіпертензія — це синд-ром стійкого підвищення артеріаль-ного тиску, — розповідає Валентина Коваль (на фото), головний поза-штатний кардіолог управління охо-рони здоров’я м. Львова, завідувач кардіологічного відділення 8-ї місь-кої клінічної лікарні. — Ця хвороба підступна тим, що людина може вза-галі її не відчувати, бо специфічних симптомів підвищення тиску не іс-нує. У когось - болить голова (най-частіше — у потиличній ділянці), шу-мить у вухах, хтось відчуває нудоту чи запаморочення, а дехто почува-ється нормально, а тиск у нього в цей час «зашкалює». Часто єдиним симптомом артеріальної гіпертензії є тільки підвищення артеріального тиску, і щоб виявити недугу, достат-ньо поміряти тиск. У той час, коли людина може не відчувати жодного дискомфорту, найважливіші органи її організму (їх називають «органа-ми-мішенями») — головний мозок, серце, нирки — як під дулом пістоле-та: у будь-який момент може статися інсульт чи інфаркт – найвищі план-ки, які «бере» артеріальний тиск. Смертність від серцево-судинних за-хворювань займає першість у світі, в Україні цей показник становить 62,5%, у Львові – 64,7% загальної смертності. Раніше вважали, що під-вищення тиску, гіпертонія – це проб-лема пенсіонерів. Але все частіше це стосується молодих людей праце-здатного віку, які іноді навіть не пі-дозрюють, що мають високий тиск, і вперше про нього дізнаються тоді, коли стається гіпертонічний криз чи навіть інсульт. Молодь не звикла за-міряти свій тиск. Старші люди, які стежать за своїм тиском, також не всі знають, що їм вже потрібно вживати медикаменти. Бо раніше кардіологи визначали нормальний артеріальний тиск для людини, додавши 100 до її віку. Таким чином визначали норму тиску. Досі дехто з 60-річних вважає, що «верхній» (систолічний) тиск 160 — для них нормальний. Нещодавно ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я — прим. У. К.) затвердила чітку градацію тиску, за якою нор-мальним вважається тиск 120/80 для людей будь-якого віку, в тому числі похилого. Оптимальним – нижчий за цей показник, проте не набагато. По-казники 135/85 потребують вже візи-ту до лікаря, 140/90 – діагностують артеріальну гіпертензію першого ступеня. До того ж у старших людей

буває, що “верхній” тиск (систолічний) підвищу-є т ь с я , а “нижн ій ” (діастолічний) – нижчий за норму, скажімо, 160/60 – люди думають, що це нормально, і не зверта-ються до лікарів. А такий

тиск потребує лікування, особливо у старшому віці, коли судини вже втратили еластичність, і будь-який натиск артеріального тиску може спричинити інсульт чи інфаркт. ХВОРОБА ЖИТЕЛІВ ВЕЛИКИХ

МІСТ — Ще однією помилкою людей є те, що препарати для зниження тиску приймають тільки тоді, коли тиск підвищився, і перестають приймати, коли стає легше, — веде далі Вален-тина Григорівна, — або купують до-ступні усім препарати для зниження тиску, керуючись порадою сусідки чи провізора в аптеці. Неправильно лі-кована артеріальна гіпертензія може спричинити ускладнення. Тільки лі-кар може визначити препарат, який не тільки знизить тиск, а й покра-щить загальну ситуацію, викликану артеріальною гіпертензією. Потрібно зважати на вік людини і її супутні за-хворювання. Існують фактори ризи-ку, які призводять до артеріальної гі-пертензії. Це, в першу чергу, обтяже-на спадковість: якщо хтось з батьків мав гіпертонію, інсульт, інфаркт, у родині були випадки раптової серце-вої смерті. До факторів ризику нале-жить і вік людини – чим старший – тим більша вірогідність гіпертонії. Також — зайва вага, часті стреси і пе-ревтома, сидячий спосіб життя, не-правильне харчування, шкідливі звички, цукровий діабет. Важливо вчасно виявити схильність до підви-щення тиску і систематично вживати ліки, щоб досягнути його цільових рівнів, за яких можна уникнути ус-кладнень. Важливо вчасно скоригу-вати свій життєвий ритм, спосіб жит-тя, харчування, позбутися шкідливих звичок, відмовитися від кави, щоб за-побігти інсульту чи інфаркту. Для цього потрібно з 18-річного віку (як-що раніше не було показань) почати вимірювати свій тиск. Найчастіше підвищений тиск стосується жителів великих міст: у селах люди мають більше фізичне навантаження, пере-живають менше стресів. А кожен чет-вертий житель Києва чи Львова хво-ріє на артеріальну гіпертензію. Зі зростанням систолічного артері-ального тиску від 115 мм на кожні 20 мм рт. ст. загальна смертність зростає вдвічі. Для діастолічного тис-ку залежність має аналогічний ха-рактер: починаючи з 75 мм рт. ст. во-на зростає на кожні 10 мм рт. ст. і підвищує рівень смертності у два ра-зи. Зниження рівня артеріального тиску на 2 мм рт. ст. зменшує ризик смерті на 7-10%. Тому потрібно нама-гатися тримати свій тиск у нормі або хоча б постійно його контролювати. В Україні 23 мільйони людей страждає від порушення системи кровообігу (понад 60% дорослого на-селення), з них понад 10 мільйонів – хворі на артеріальну гіпертензію. Вилікувати артеріальну гіпертен-зію неможливо. Проте, дотримую-чись здорового способу життя та приймаючи ефективні ліки, можна контролювати артеріальний тиск і не

допустити розвитку ускладнень. З 50% померлих раптово від ін-сультів половина не знала про те, що вони мали підвищений артеріальний тиск. Якщо тиск високий: • щодня споживайте не менш як

400 г овочів та 300 г фруктів • вилучіть з раціону гострі припра-

ви, соління і страви, насичені тваринними жирами, солодкі і мучні вироби;

• введіть у харчування повноцінні білки — сир, м’ясо, рибу, вуглево-ди, багаті на клітковину, жири, що містять поліненасичені жирні кислоти – соняшникову чи куку-рудзяну олію;

• готуючи їжу, віддавайте перевагу варінню і запіканню;

• збагатіть організм кальцієм (мо-локо, сир, йогурт, нежирні мо-лочні продукти, риба і морепро-дукти), магнієм (гречка, пшоно, овес, горох, соняшник, петрушка, хрін, гарбуз, картопля, буряк), калієм (абрикоси, курага, род-зинки, чорнослив, смородина, редька).

Щоб тиск не піднімався: • уникайте психоемоційних та фі-

зичних перевантажень у профе-сійній роботі та побуті;

• відрегулюйте свій режим праці і відпочинку, щоб не допускати перевтоми і виснаження;

• відмовтеся від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкого-лем);

• не допускайте надмірної маси ті-ла;

• необхідні динамічні навантажен-ня невисокої інтенсивності до 3-5 разів на тиждень протягом 30-45 хвилин. Це можуть бути прогу-лянки пішки, плавання, їзда на велосипеді, катання на лижах, робота у саду чи на городі.

«Високий Замок» - інтернет версія (www.wz.lviv.ua)

Фото Мирона МАСЛЮКА

ЗДОРОВ ’Я І КРАСА

Як уникнути гіпертонії Тримайте свій тиск «в руках»

ХОЛОДНА ЇЖА СПРИЯЄ ОЖИРІННЮ

Ще в 60-х роках мину-лого століття російські ме-дики встано-вили: час пе-р е б у в а н н я

будь-якої їжі в шлунку залежить від її температури. Якщо їжа тепла, вона перетравлю-ється протягом двох-трьох годин, значить, відбувається повноцінне розщеплювання крупних білкових молекул на амінокислоти. Холодна їжа покидає шлунок у декілька разів швидше, і нормального переварен-ня не буде, повідомляють «Факти». Неперетравлені білки, потрапля-ючи в тонкий кишечник, де відбува-ється всмоктування пищи, нікуди всмоктатися не можуть. Більш того, в місці, де повинні працювати бак-терії, що відповідають за розщеплю-вання тільки вуглеводів, починають множитися бактерії, які "живуть" на м'ясі і інших тваринних білках. В ре-зультаті розвивається дисбактеріоз, порушується обмін речовин, з'явля-ються хвороби, зокрема ожиріння. Звичайно, нічого страшного не відбудеться, якщо людина час від часу побалує себе окрошкою, холод-цем або морозивом. Проте постійне живлення за принципом фаст-фуда, де булки і котлети запивають дуже холодними напоями, може привес-ти до сумних наслідків

www.rkm.kiev.ua

ЦЕ ЦІКАВО

Розумові вправи омолоджують мозок


Composite


Утім основні події відбуватимуть-ся у Львові, де 10 лютого урочисто відкрили Рік Шухевича. Як розповів голова львівського оргкомітету, на-чальник управління з питань внут-рішньої політики Львівської облад-мiнiстрацiї Святослав Шеремета, від-повідне розпорядження голови Львівської ОДА налічує 17 пунктів. Один iз перших —урочиста академія з нагоди 100-ліття Шухевича у Львів-ській національній опері 29 червня. «Ми запропонували зайнятися ре-жисурою заходу Василеві Вовкуну, — каже Святослав Шеремета. — Плану-ється, що ця академія буде всеукраїн-ською». 30 червня на будинку у Львові, де в 1907 році народився Ро-ман Шухевич (на вулиці Довбуша, 2), встановлять меморіальну дошку. У травні Центр дослідження ви-

з в о л ь н о г о р у х у і управління освіти Львів-ської міської держад-міністрації організовує в Національному універси-теті імені Івана Франка наукову конференцію, присвячену Шухевичу. Найближчим часом на Львівщині буде ого-лошено конкурс на кра-щий твір про Романа Шу-хевича серед учнівської молоді. У всіх молодіж-них таборах на Галичині відбудуться акції, при-свячені Шухевичу. У місті Краківці, де минуло ди-тинство головнокоманду-вача, на червень заплано-вано фестиваль націо-нально-патріотичного ви-

ховання. Згідно з дев’ятим пунктом розпорядження голови Львівської ОДА, з нагоди 100-річчя Романа Шухевича буде випущено пам'ятну відзнаку для ве-теранів національно-ви-звольної боротьби. Сесія Львівської міськради вже затвердила проект відзна-ки — ветеранський хрест iз зображенням Романа Шухевича. «На Світовому к о м і т е т і м и запропонували цей проект восьми областям Західної України, на те-ренах яких УПА визнана воюючою стороною, — розповів Святослав Шере-мета. — Це те, що ми мо-жемо профінансувати з

обласних бюджетів. Звичайно, ми будемо передбачати певну кількість відзнак для тих ветеранів, які живуть в інших областях». 30 червня заплановане погашен-ня поштової марки до 100-ліття Шу-хевича. Уже побачив світ 45-й том Літопису УПА, повністю присвяче-ний командарму. По львівських те-леканалах і військових частинах де-монструватимуть художній фільм «Нескорений». Львівська телерадіо-компанія береться створити доку-ментальний фільм про життя Романа Шухевича. Для Львова готуються плакати, аудіо- і відеоролики, зов-нішня реклама. «Ми дуже хотіли б, щоб УТ-1 і «5-й канал» транслювали сюжети, присвячені Шухевичу, — ді-литься пан Шеремета. — Щоб при-вернути увагу до героїзму цієї постаті і до УПА, сприяти визнанню армії на

державному рівні. Бо народ її уже визнав. Тепер це має бути законодав-чо закріплено на рівні парламенту. Але поки iнiцiатива iде знизу. Уже ві-

сім облрад визнали УПА: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька і Закарпатська і, першою з-за Збруча — Хмельницька область, на території якої було знайдено останки генерал-хорунжого. На черзі Вінницька й Житомирська і місто Київ. Якщо на-береться критична маса і 13 областей визнають УПА на місцевому рівні, до цієї думки доведеться прислухатися і центральній владі».

Ярослава МУЗИЧЕНКО, «Україна Mолода»

ЮВІЛЕЙ КОМАНДАРМА (зі стор. 1)


ного центра пам’яті в гіппокампі. А коли те саме завдання виконують 70-літні, їхня ліва лобова ділянка задія-на не так сильно, і, ймовірно, тому вони гірше запам’ятовують.

Однак люди похилого віку можуть активувати такий тип запам’ятову-вання, змушуючи себе систематично виконувати розумові вправи. Основ-ний принцип полягає в тому, щоб доповнювати процес запам’ятову-вання додатковим розумовим зав-данням, за якого буде задіяно фрон-тальні ділянки.

Такі вправи, поєднані з діяльніс-тю, що задіює мозок, можуть дати чудові результати. Професор Роберт-сон наводить як доказ приклад трьох тисяч людей віком від 65 до 94 років, які під час дослідження виконували

розумові вправи на запам’ятовуван-ня, вирішували задачі або працюва-ли над швидкістю реакції за допомо-гою комп’ютерних ігор.

Порівняно з контрольною групою, представники якої нічого подібного не робили, учасники експерименту демонстрували підвищення мозкової функції, приблизно відповідне споді-ваному спаду.

«Іншими словами, ці тренування омолодили мозок добровольців при-близно на 10 років, – каже Роберт-сон. – Нині середній вік населення збільшується, і люди мають довше зберігати розумову активність. У майбутньому ми повинні будемо під-тримувати роботу мозку точно так само, як роботу тіла».

За матеріалами «The Times»

КРОСВОРДИ (зі стор. 12)

ПОСТАТЬ

Nationwide Health Care, LLC

НАШІ ПОСЛУГИ:

*Кваліфікована допомога медсестер *Персональна гігієна *Приготування їжі *Прибирання Вашого помешкання *Супровід на прогулянку *Супровід на візит до лікаря *Закупівля необхідних продуктів та ліків *Легка руханка *Та багато більше ...

Дзвоніть за телефоном (440) 888-8888 або (440) 888-8875

Пропонуємо українській громаді кваліфікований догляд за хворими та людьми похилого віку в затишку їхнього помешкання.

Надаємо послуги 24 години 7 днів на тиждень.

Запрошуємо на роботу всіх, хто хоче працювати по догляду за людьми похилого віку.

Пропонуємо зручні години роботи, конкурентну оплату, медичну страхівку при повній зайнятості , безкоштовне навчання для тих, хто не має досвіду роботи.

Для роботи потрібно мати легальний статус .

За направленням Вашого лікаря: Ми успішно співпрацюємо з багатьма державними та *Аналізи вдома приватними страховими компаніями, а також приймаємо *Фізична терапія приватну оплату. З будь-якими питаннями звертайтеся до працівників нашого офісу. У нас всі говорять по-українськи.

Пам'ятна дошка, при-свячена Романові Шу-хевичу, на стіні польсь-кої середньої школи у Львові.

Пам'ятник над Збручем неподалік с. Гуків Чемеровецького району. Напис гласить: "На цьому місці 9. 03. 1950 р. вознісся на Небо лицарський дух Го-ловного командира УПА генерала Ро-мана Шухевича


Composite


З питань розміщення реклами в «УКРАЇНСЬКОМУ

КЛІВЛЕНДІ» звертатись телефоном

330-554-6429 або електронною поштою на [email protected]

ШУКАЮ РОБОТУ Спеціаліст-комп'-ютерник шукає працю за фахом на-лагодження, монтаж і складання комп'ютерів. Тел. 440-887-9283. Питати Михайла. ПРОПОНУЄМО РОБОТУ вчителя в суботній школі українознавства в м. Парма, Огайо. Освітній диплом і дозвіл на працевлаштування в США обов’язкові. Звертатись тел. 330-554-6429.


Тетянка сиділа під столом і слуха-ла, як розважаються дорослі. Дядя Валик гарним густим баритоном роз-повідав про свої американські при-годи. Таня бачила, як світиться ма-мине обличчя, – вона давно намили-лася до Штатів. І маленькій доні кор-тіло в країну пепсі-коли, Дісней-лен-ду, лакованих авто... Ближче до півночі розмови старших перетворилися на вінегрет із вигуків, зітхань та хрюків. Дядя Валик зі скляними очима кадрив ма-мину подругу Тасю, інша пара нама-галася танцювати під хриплий «Ма-як», і тільки мама дрімала в кріслі з блаженною усмішкою на блідих гу-бах. Певне, мріяла про Америку. Туди дядько Валик полетів сам, залишивши на пам’ять про себе ста-рий китайський будильник. Він що-ранку піднімав маму на нудну, а го-ловне безперспективну роботу адмі-ністратора в супермаркеті, а Таню – на уроки. І так п’ять років поспіль. Після школи вона мріяла вступити на програмування в політех, але про-валилася й вибрала скромний торго-вий технікум у Луцьку. Життя, й до того не яскраве, посіріло. Якщо не зважати на знайомого ще по абітурі-єнтській кампанії. Ігор вступив, але, як і в пору вступних екзаменів, його голова з відстовбурченими вухами маячила то біля технікуму, то біля

Тетянчиного будинку. Якось мама прибігла з роботи ве-села як ніколи: «Йдемо сьогодні лі-пити з тебе наречену для американ-ця». Виявилося, що Тася влаштува-лася на роботу в якесь шлюбне агентство і тепер Таню залишалося тільки сфоткати у найпринадніших позах та чекати, коли клюне… Її личко не могло не сподобатися американцям, і в агентство на її ад-ресу пішли стоси листів. Чесно кажу-чи, її однолітки так за нею не труси-лися. Тепер їхні з мамою вечори було чим заповнити. Вони накривалися коцом і читали американські сльози за українським дівчам… Щоправда, частіше дівчата сміялися із їхньої не-долугості та безлічі помилок. «Привіт, Таню! Мені 32 роки, я се-реднього зросту, маю зелені, наче в кота, очі. Шкода, не можу надіслати тобі фото, де ми з друзями святкува-ли мій 30-річний ювілей. Я люблю гаяти час на друзів, які виходять гу-ляти для пошуків смачної їжі та со-ціальних напоїв (Таня переглянула кілька словників, але інакше цю фразу годі було перекласти). Але до спиртного байдужий. Шукаю щирого друга і когось, щоб любити та турбу-ватися. Моя робота забирає багато часу, але я завжди знаходжу дещицю для забавок. Шукаю серйозних сто-сунків і хочу дітей. А ви? Ніклас». «Дорога Тетяно! Я живу з батька-ми, молодшими сестрами, котом та двома собаками (обнадійливий поча-ток). Я дуже сором’язливий, чесний і такий, кому можна довіритися. Біль-ша частина мого часу – це робота, бо моїм босом є батько. Тому немає жодного шансу уникнути його при-сутності. Моя головна мрія – допо-могти татові влаштувати бізнес, ніж-на красива дружина, з якою я хотів би мати шістьох дітей. Ви хотіли б стати матір’ю моїх хлопчиків? Шон, 23 роки». Десь через тиждень усі ці «незаба-

ром купую великий будинок», «шу-каю дівчину-мрію», «здається, ви мене влаштовуєте» і т. ін. набридли. Усі обіцяли приїхати до Луцька, але, як правило, ніхто далі за пошту не чимчикував. Усі претенденти на її душу й тіло трималися щонайбільше два місяці, зникаючи так само раптово, як і з’яв-лялися. Ані розчарування, ані смутку Таня в такі моменти не відчувала, бо на місце старого нареченого прихо-див новий. А один американський «друг» зізнався їй, що одночасно листується з кількома десятками жі-нок, надсилаючи всім однакові лис-ти… – Нічого-нічого, – заспокоювала доньку подруги тітка Тася. – Головне – не відступати! Он у нас одне дівча за мільйонера вискочило, а іншій щомісяця перекази надсилають. І Таня не відступала. Її подружки цілувалися біля під’їздів із земними луцькими хлопцями, раділи й страж-дали, а бідна дівчина поспішала до-дому відповісти черговому Неду, Джеку чи Френку. І не було на її го-ризонті жодного реального хлопця, якщо не вважати таким клаповухого Ігорка, який встигав й олімпіади ви-гравати, і на наукових конференціях виступати. Спливали роки. Таня працювала менеджером у невеличкій фірмочці, але не просто залишалася самот-ньою, а зацементувалася в самотнос-ті. Відчуваючи себе обманутою, бага-торазово забракованою старою ді-вою. Її американське листування пе-ретворилося на своєрідний нарко-тик. Дарма мама намагалася виштов-хати доньку на якийсь молодіжний тусняк. Таня вперто кричала, що в «цій країні жити неможливо». На-віть смішний клаповухий Ігорчик ку-дись безслідно зник. Якось у потічок англомовних лис-тів потрапило послання чистою ук-раїнською. Писали з комами, крап-

ками і навіть без русизмів. Якийсь Іг-насіо освідчувався Тетяні й запрошу-вав на травневі свята до …Рима. Не сумніваючись, що це її хтось із колег вирішив розіграти, Таня вирішила навіть не відповідати на лист. Але за кілька днів їй додому привезли …за-кордонний паспорт із шенгенською візою та квитки до Рима і додому. – А ти нічого не втрачаєш, їдь! – квоктала мама. – Такий подарунок долі! А якщо хлопець тобі не сподо-бається, зачинишся в номері й удава-тимеш хвору. І Тетяна полетіла до Рима. Чого тільки не передумала в літаку: про те, що це все-таки розводка, що це хитромудра пастка маніяка, що в Ри-мі її зустріне старезний дідуган-ім-потент. На летовищі її зустрів незнайо-мець та відвіз до готелю. Таня прий-няла душ і задрімала на широчезно-му ліжку. А коли розплющила очі, поряд на тумбочці пахли на всю кім-нату ніжно-рожеві тюльпани. У буке-ті за класикою жанру стирчала за-писка: «Піднімайся в ресторано, че-каю, Ігнасіо». Здавалося, ще мить – і серце ви-скочить із грудей. Коридор, ліфт, двері ресторану. Це ж треба – коли вона зайшла, усі наче за командою повернули голови в її бік. Хто ж він? Таня вхопилася поглядом за перше-ліпше обличчя й спіткнулася об зна-йомі, давно забуті риси – пшенич-ний чубчик та смішні вуха. – Ти? Як ти сюди потрапив? Перед нею стояв Ігорчик, колись абітурієнт, згодом відмінник-сту-дент, а тепер успішний програміст, який працює на самого Біла Гейтса. В Америці, звичайно ж… …Найсмішніше те, що в Штатах Тані не сподобалося. Тепер у неї мрія: заробити якомога більше грошей і повернутися з чоловіком та донькою до Луцька.

Віктор ТРАВЕНЬ «Сім'я і дім», www.simya.com.ua

АМЕРИКЕН БОЙ, ПОЇДУ ЗА ТОБОЮ …В УКРАЇНУ

Вартість короткого оголошен-ня (до 20-ти слів) в розділі «Дріб-них оголошень» газети «Україн-ський Клівленд» — 10 дол. за один випуск. Оголошення з жир-ним шрифтом і рамкою — 15 дол. Оголошення з використанням кольору — додатково 5 дол. Дрібні оголошення можна по-давати електронною поштою на classifieds@ukrаiniancleveland.com, або звичайною поштою на адресу The Ukrainian Cleveland P.O. Box 627. Kent, OH 44240-0011, вклавши чек або грошовий пере-каз (money order) для оплати. Якщо висилаєте оголошення електронною поштою, переко-найтесь, що ви повідомили мі-сяць випуску газети, платіжні ві-домості і контактну інформацію для зв’язку з вами. Крайній термін подання ого-лошень — 25 число кожного мі-сяця. Оголошення телефоном не приймаються.

КУПОН ОГОЛОШЕННЯ

В “УКРАЇНСЬКОМУ КЛІВЛЕНДІ”

□ ШУКАЮ РОБОТУ □ ПРОПОНУЮ РОБОТУ

□ ПРОПОНУЮ ПОСЛУГИ □ ПОТРЕБУЮ

□ КУПЛЮ □ ПРОДАМ

□ ВИНАЙМУ □ ЗДАМ У НАЙМ

□ ШУКАЮ □ ПОЗНАЙОМЛЮСЬ

Текст оголошення (до 20-ти слів, писати розбірливо):

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Контактний телефон: ____(_______)____________________________ Ім’я ________________________________________________________ ОПЛАТА: Оголошення $10.00

□ Рамка і збільшені шрифти ($5.00) $_______

□ Виділення кольором ($5.00) $_______

Загальна вартість $_______× _______ випуск(ів)

Для розміщення оголошення у кількох місячних випусках газети, загальну вартість помножте на число випусків. Вкладено: $ ________

Виповнений купон разом з чеком або грошовим переказом (money order), виписаним на The Ukrainian Cleveland, вислати на адресу:

Відзначивши, що українсько-аме-риканська громада є дуже чисель-ною і активною в його дистрикті, член палати представників Паскрел заявив, що українська діаспора є ду-же цінним ресурсом у розвитку спів-праці між Україною і Сполученими Штатами. Він висловив свю віру, що Міністерство закордонних справ Ук-раїни буде далі використовувати досвід своїх організацій, зокрема УККА, для встановлення близьких стосунків з Конґресом США й інши-ми офіційними установами Сполу-чених Штатів. Представник Каптур подякувала Міністрові закордонних справ за ці-каву бесіду і його бачення ситуації в Україні. Вона відзначила входження молодшого покоління, представни-ком якого є Міністр Яценюк, на по-літичну арену є також важливим знаком демократичного розвитку України і висловила впевненість, що нове покоління українських політи-ків далі розвиватиме демократичні традиції в Україні і допоможе їй за-няти належне місце у глобальній де-мократичній громаді.

УНІС

МІНІСТР ЯЦЕНЮК (зі стор. 5) ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ


Composite



”Íр‡øÌÒ¸Í‡ Õ‡рÓ‰Ì‡ ‘ÛÌ‰‡ˆ≥ˇ ‰Îˇ Ô≥‰ÚрËÏÍË —Ó˛Á≥‚ÍË Á‡ÔрÓ¯Û∫ Ì‡

ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛЬМУ Й КУЛЬТУРИФІЛЬМУ Й КУЛЬТУРИ 1111--15 15 липня липня 2007 2007 р.р.

УЧАСТЬ ВІЗЬМУТЬ: Наталія Бучинська — співачка з Тернополя, Україна Учасники танцювального табору ім. Роми Прийми-Богачевської

Ансамбль Олега Кульчицького зі Львова та соліст Филип Змахер з Києва «Левко Дурко», комедійна вистава зі Львова

«Бандурна Розмова» — дует бандуристів Тараса Лазуркевича і Олега Созанського зі Львова Скрипалі—Іннеса Тимочко-Декайло і Мар’ян Підвірний зі Львова

Роман Цимбала — український оперовий співак Марина Склярова — солістка з Києва

«Відлуння» — українська оркестра під керівництвом Степана Беня Конферансьє — народний співак Ерко Палидович

Українська кінематографія представлена Українським фільмовим клюбом Колюмбійського університету, керівник кінопрограми — д-р Ігор Шевчук; керівник Кінофестивалю — Христина Котляр

Українські мистці продаватимуть свої мистецькі вироби. Для гостей — українські й американські страви тощо.

Середа, 11 липня

Відкриття — 5:00 веч. “Гуцульський” обід — 6:00 веч.

Відкриття Кінофестивалю — 8:00 веч.

Четвер, 12 липня

Показ українського мистецтва, Кінофестиваль — 2:00-4:00 по пол. і

6:30 веч. Обід в їдальні — 5:00-7:00 веч.

Концерт — 9:00 веч.

П’ятниця, 13 липня

Показ українського мистецтва на Майдані українського мистецтва і

продавців ручних виробів — 12:00 дня

Кінофестиваль — 2:00-4:00 по пол. і 6:00-8:00 веч.

Обід в їдальні — 5:00-8:00 веч. Вечірній концерт — 8:00-9:30 веч.

Забава, грають “Буря” і “Луна” — 9:30 веч.

Субота, 14 липня

Показ українського мистецтва — 10:00 ранку

Food Court BBQ (печення поросяти — 11:00 ранку)

Концерт—1:00-2:30 по пол. і 7:00 веч. Кінофестиваль — 2:00-6:00 по пол. Концерт для дітей з участю Левка

Дурка — 3:00 по пол. Обід в їдальні — 5:00-8:00 веч. Забава, грають “Буря” і “Луна” —

9:30 веч.

ВСТУП: Середа або четвер: 5 дол. від особи (діти менше 8 років задармо) П’ятниця: 10 дол. від особи (діти/молодь 9-20 років 5 дол.) Субота: 20 дол. від особи (діти/молодь 9-20 років 10 дол.) Чотири дні: 25 дол.

Soyuzivka · P. O. Box 529, Foordmore Road · Kerhonkson, NY 12446 · (845) 626-5641 · www.Soyuzivka.com

За дальшими інформаціями просимо звертатися на

(845) 626-5641 або www.Soyuzivka.com. Якщо Ви хочете продавати свої вироби

під час фестивалю, просимо телефонувати (203) 274-5579 після 6-oї год. веч.

Побут на Союзівці включає басейн, тенісові корти, стежки для піших прогулянок, майданчик для відбиванки, сніданок та обід в їдальні, Snack Bar, Tiki Bar, Trembita, крамниця.

*Усі години можуть змінюватися Знижка для прибулих автобусами. Паркування задармо.


Composite


Святослав КАРАВАНСЬКИЙ ВІДТВОРЕННЯ ЗВУКІВ АБО ТРАНСКРИПЦІЯ Різні людські мови записувано різ-ними письменами – різними алфаві-тами. І що більше носії різних мов спілкуються, то більше потребують відтворювати слова, написані одним алфавітом, знаками іншого алфавіту. До таких слів належать імена й пріз-вища людей, назви міст, річок тощо.

Наша мова послуговується укра-їнською версією кириличного алфаві-ту – кирилицею, розробленою тисячу років тому. А народи Европи, Амери-ки й Африки звикли писати латинкою – латинським алфавітом. Алфавіт за-писує окремі звуки мови певними знаками – літерами або буквами.

Здавалося б, що ж тут складного – записати один певний звук, - на-приклад звук З тим або тим алфаві-том. У більшості випадків це дійсно просто. Наше З це латинське Z. Сло-во Zagreb по-нашому Заґреб. Але вже це слово викликає полеміку: де-хто пише Заґреб, а дехто Загреб. Так само дехто фінську столицю Helsinki зве Хельсінки, а дехто — Гельсінки. То як правильно? Правильно так, як вимовляють фіни свою столицю, а хорвати - свою. Як ці слова вимовля-ють там, звідки їх запозичено, так і треба писати по-нашому. “Велике ді-ло – скаже дехто – як назвати. Назви хоч горщиком, тільки в піч не сад-жай”. Теж ніби мудро, а втім...

ЛІТЕРА Ґ

Свого часу віцепрезидент США Al Gore /Ал Ґор/ приїхав до Києва, а тут його журналісти на летовищі звуть Ал Гор. А слово Whore – вимовляєть-ся Гор – по-англійськи значить ‘по-вія’. Отже, помилка в транскрипції може викликати небажані наслідки, аж до дипломатичних демаршів. Чо-му так нарекли Ґора в Києві? Бо мав-ши Україну колонією, Кремль хотів злити усі мови з мовою Брежнева. Тому з нашої азбуки викинуто букву Ґ, як націоналістичну. А передати без цієї букви усі звуки, мовлені інозем-цями й записані латинкою, нема як.

Сьогодні звук Ґ у нашій абетці від-

роджено, але правила транскрипції, які вживають у нас для передачі іно-земних прізвищ, лишилися колоні-яльні. У транскрипції іноземних пріз-вищ, міст, річок звуку Ґ не практико-вано. Чому? Бо досі не переборено малоросійської та імперської мен-тальности у наших чинодралів і нау-ковців.

ЛІТЕРА Г У багатьох мовах – в тому числі й українській – існують два звуки G /Ґ/ та H /Г/, які через тупість наших чи-нуш завдають клопоту для тих, хто хоче відтво-рити ці звуки тим або тим алфаві-том. Якщо порів-няти вимову цих звуків у нашій та европейських мо-вах, то латинсь-кий звук Н по-на-шому звучить як Г: Hamburg – Гам-бурґ, Hoffman – Гофман, Havana – Гавана. Саме так наші попередники до 1933 року й передавали цей звук.

Але 1933 року Кремль змінив цю розумну практику. Чому?. Бо в російській версії кирилиці нема букви Г, і російські мовознавці латинське Н транскрибували як Х: Helsinki – -Хельсинки, Hussein – Хуссейн, Hanna — Ханна . Дбаючи , щоб між українською та російською мовами не було “различия”, цю транскрипцію, всупереч логіці й здоровому глузду, запровадили і для української мови. І нам приписано – під страхом бути звинуваченим у нацоналізмі – писати Хусейн, Ханна, секондхенд, геппі енд тощо.

Така “всесоюзна” транскрипція су-перечить правильній вимові цих слів у мовах, звідки їх запозичено. Там вони звучать Гусейн, Ганна, секенд-генд, геппі енд. Крім того, “всесоюз-на” транскрипція спотворює і нашу мову. Сьогодні наш побут збагатився на Інтернет, який з бігом часу буде охоплювати ширші й ширші кола на-селення. Інтернет послуговується ад-ресною системою в латинській тран-скрипції. І в цій транскрипції українсь-кі імена й прізвища звучать для іно-земців неправильно і навіть карика-турно. Прізвище Григурко, напри-клад, в E-mail адресі фігурує як Gry-gurko@. Тобто для іноземця украї-нець Григурко має звучати Ґриґурко. Це ж спотворення прізвища. Або в закордонному пашпорті українки Ган-ни її ім’я записано як Ganna, тобто Ґанна. Чи ж не знущання? Але сьо-годнішні транскрипційні правила, ско-пійовані з колоніяльних часів, вима-гають саме такої транскрипції. То чи може це толерувати кожен, хто має хоч трохи національної гідности?

Усе впирається у байдужість до національної культури та національ-ної гідности високих достойників з числа колишніх колоніяльних науков-ців та адміністраторів. Отже, розумні громадяни мусять брати цю ділянку української культури у свої руки. Де-які органи преси переходять на пра-вильну транскрипцію самостійно, без санкції згаданих достойників. Те са-ме мають робити усі патріотичні ви-дання, в тому числі й інтернетні.

НА БІЙ З “ВІТРЯНИМИ МЛИНАМИ!” Чого тільки не вичитаєш у сучасних “текстах”! Тут і зцілюючий бальзам (цілющий), і більш легкий (легший), і обуяла пристрасть (опосіла), і демі-фологізуючий (міфоборчий), і за сма-ком (до смаку), і бій з вітряними мли-нами, і..., і... Що не текст, то збірка ребусів та анекдотів. Хоч стій, хоч падай! Звідки й береться – ця гра без правил? Освіта, мабуть, завинила. Мудрі мужі кажуть, що наш сучасник знає лише дві мови - російську та ук-

раїнську. Що ро-сійську (сяк-так) він знає, то знає, а щодо ук-раїнської – то тут прошу про-бачення. Не знає наш сучас-ник питомої ук-раїнської, хоч ти гопки скачи, не знає! Цих двох мов (тобто од-ної!) – кажуть мудрі мужі - ма-ло для сучас-

ників, треба ще знати бодай дві іно-земних мови. Розумна річ, тільки ж тим, хто не знає своєї не поможуть і десять чужих. А що ми не знаємо своєї мови, то це факт. Усе робилося за останні 70 років до 1991 року, щоб цей факт став фактом, і він ним таки став. Після ж 1991 року нічого не ро-биться, щоб того, що сталося, позбу-тися. У висліді, як казали галичани, а тепер уже й негаличани, питомої ук-раїнської мови не знають ні академі-ки, ні доктори наук, ні професори ук-раїнознавства, ні письменники, не ка-жучи вже про нашого брата – перо-дряпа. Тому, виходячи з мудрости, що вчитися ніколи не пізно, нумо вчи-тися! Вивчення своєї мови, коли хо-чете, дорівнює вивченню двох іно-земних мов, бо справжня українська мова для багатьох із нас – мова іно-земна, і вивчаючи цю іноземну для нас мову, ми зрозуміємо краще і дру-гу іноземну мову – накинуте нам псевдоукраїнське койне, джерело ре-бусів та анекдотів. Отже, не гаймо часу – берімось до двох іноземних мов ув одній!

З ЧОГО ПОЧИНАТИ Усяка мова – самобутнє твориво, яке вимагає (не потребує – вимагає!) самостійного розвитку. Бо вимоги ритмомелодики для кожної мови різ-ні. Росіянин каже ловись рыбка ма-лая и большая, а українець – ловись рибка велика й мала. Так само один каже всё это ложь, а другий (недво-мовний) – це все брехня. Структурою мови керує не зміст, а ритмомелоди-ка. Тому почнімо з афоризмів, де найкраще цю ритмомелодику відби-то..

МИР ХАЛУПАМ, ВІЙНА ПАЛАЦАМ чи МИР ХАТАМ, ВІЙНА ПАЛАЦАМ?

Не треба бути підкутим мовознав-цем, щоб віддати перевагу другому варіянту. Перший варіянт – вдамся до математики - дорівнює російсько-му виразу мир хижинам – война дворцам. Другий варіянт – не дорів-нює, але він кращий. Виходить, що мова не підлягає правилам матема-тики. Тут потрібна вища мовна мате-матика – ритмо-мелодика. Щоб збаг-нути цю вищу мовну математику, придивляймось і прислухаємось до афористики

СИВИНА В ГОЛОВУ, А БІС У РЕБРО чи СИВИНИ В БОРОДУ, А ДІДЬКО В ГОЛОВУ

Перший варіянт – це переклад з єдиної мови, якою тільки й володіють і з якої тільки й перекладають сучас-ники. А їм не завадило б знати, що поки дана приказка дістала таку фор-му, вона пройшла через стадію добо-ру найкращого варіянту, відому кож-ній мові у процесі її вироблення. Уже запис цієї приказки у словнику Даля свідчить про наявність варіянтів Се-дина в голову (в бороду), а бес в ребро. Але ці два варіянти – це теж наслідок попереднього добору. Попе-редній добір засвідчує український фолклор, бо північне населення зростало коштом пришляків з Київсь-кої Руси, де зафіксовано таких попе-редників сучасного афоризму:

чоловік старіє, а чорт під бік,

волос сивіє, а голова шаліє,

сивини в голову, а дідько в бороду,

і нарешті сивини в бороду, а дідько в голову.

Цей приклад показує, який шлях проходять мовні перлини, заки ста-ють довершиними під усіма огляда-ми.

Наочна лекція для тих, хто, пере-кладаючи на коліні з мови на мову, має свої сируваті переклади за верх перекладацтва. Та лихо не в цім, а в тім, що цього останнього довершено-го варіянту не наводить жоден наш словник, жодна збірка афоризмів. Як же з такою матеріяльною базою ви-вчати ще дві іноземні мови?

З ІСКРИ СПАЛАХНЕ ПОЛУМ'Я чи [І]З ІСКРИ РОЗГОРИТЬСЯ ПЛОМІНЬ? Обидва наведені варіянти, що їх пропонують І. Вирган (поет) і М. Пи-линська (мовник), на мій погляд, не можуть претендувати на знак якости. Прототип цих претендентів из искры возгорится пламя аж ніяк не підстри-бує з радости від таких бідних на мовну досконалість родичів. А наша ж мовна стихія лягла в основу чи не трьох слов'янських мов! І не має гід-ного відповідника до якогось там афоризму! Не може такого бути! Я не вірю в це. Тому й звертаюсь до тих, хто читає цю рубрику, першим ділом, ясна річ, до редакторів, що мають ді-ло із сучас-ними геніями. Нумо дума-ти! Невже нічого не надумаєм?! Головне, не триматися сліпо за оригі-нал. Може, відійшовши і від іскри і від полум'я, створимо шедевр. Проба: вулкан вогню запалить іскра!

З МАЛОЇ ІСКРИ ТА ВЕЛИКА ПОЖЕЖА чи ТИХА ВОДА ГРЕБЛІ РВЕ? Наведена альтернативна пара – наочний приклад, як можна покращи-ти якість висловлюваного, знайшов-ши народній відповідник до матема-тично правильної кальки. За цим прикладом і треба йти у пошуках перлин.

НА ЛОВИ ЇХАТИ ХОРТІВ ГОДУВАТИ чи ШИТИ-БІЛИТИ - ЗАВТРА ВЕЛИКДЕНЬ?

Ще один приклад, як наші малоосві-чені предки викорінювали зі свого мовлення повстяну лексику, творив-ши мовні шедеври.

*) Правопис автора збережено


В УКРАЇНІ ВИДАНО "НОВИЙ ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" Видавництво "Навчальна книга - Богдан" видало "Новий орфографіч-ний словник української мови", який містить 43 тисячі слів. За обсягом він є словником середнього типу й призначається для найширших кіл користувачів, насамперед школярів та студентів, повідомляє прес-служ-ба видавництва. У словнику подано значну кіль-кість слів, що з’явилися в українсь-кій мові за останні десять років і які відсутні в інших орфографічних словниках української мови. Оскіль-ки написання й відмінювання гео-графічних назв викликає, зазвичай, труднощі, укладачі словника пода-ють понад 2500 географічних назв, у тому числі: назви усіх країн світу та їх столиць, найбільших міст світу, морів та океанів, усіх обласних та районних центрів України. Вперше в практиці укладання ук-раїнських орфографічних словників до реєстру вибірково включено ши-роковживану в усному мовленні та літературних текстах просторічну й вульгарну лексику.

www.osvita.org.ua

ДО МОВИ З РОЗУМОМ


Composite



ЖИВА ВОДА Н айбільшим благословінням для людини є хліб і вода. В Біблії знахо-

дим багато оповідань про те, як люди, маючи воду, були благосло-венними або страждали, коли не мали води. Вода і хліб є основою фізич-ного життя людини. Саме тому Христос, проповідуючи Євангелію, порів-нював Себе з хлібом і водою: «А Ісус їм сказав: “Поправді, поправді кажу вам. Не Мойсей хліб із неба вам дав — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. Бо хліб Божий є Той, що сходить із неба й дає життя світові. Я – хліб життя. Хто до Мене приходить — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене — ніколи не прагнутиме”» (Івана 6).

У Євангелії від святого Івана (розділ 4) розповідається про подорож Ісуса з учениками із Юдеї в Галілею. Відчувши голод, вони зупини-

лись біля криниці в Самарії. Учні пішли шукати поживи, а Ісус залишився спочивати один. І сказав Він до жінки із Самарії, що прийшла тоді по во-ду: «Дай напитися Мені!». На її здивування і розгубленість Христос пояс-нив: «Коли б знала ти Божий дар і хто Той, що говорить тобі – ти б у Ньо-го просила і Він тобі дав би живої води». Самарянка не спішила вірити за-хожому юдеєві, більше довіряючи своїм релігійним владикам, нащадкам патріарха Якова. Однак Христос неквапно продовжував будувати віру в душі самарянки Своїм Словом. Бо ж Він і є тим Словом, що було споконві-ку (Івана 1:1). Продовжуючи бесіду, Ісус промовив: «Хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне». Сказала до Нього жінка: «Дай мені, Пане, цієї води».

Х ристос сердечно, без докори, викрив криві стежки в її сімейному жит-ті. І самарянка вбачила у співрозмовникові Божого пророка. Мовчки,

в душі, каючись у своїх прогріхах, вона готова йти іншою дорогою. Але якою? В Юдеї і Самарії різні конфесії, різне поклоніння Богові. Де знайти правдиву дорогу до спасіння? Христос не вдавався в подробиці – хто пра-вий, а хто ні. Натомість, Він величаво проголосив Божу Правду: «Наступає година, й тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в Дусі та в правді вклонятись».

Х оча життя самарянки було далеко не святим, але в душі ще жевріла віра у прихід Месії. Для Христа було втіхою бачити цей вогник надії,

Він промовив: «Це Я, що розмовляю з тобою – Я є тим очікуваним всіма Месією». Христос бачив в душі самарянки її каяття, бажання почати жит-тя з нової сторінки. Від Слова Христового в її душі зародилась віра в Ісуса, як Месію, якому слід поклонятись і служити. Ця переміна, народження згори, від Духа Святого, викликала в ній бажання всім свідкувати, клика-ти йти за спасінням до Христа: «Покинула жінка тоді водоноса свого і по-бігла до міста та й людям говорить: “Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що була я вчинила. Чи Він не Христос?”». Іван закінчує оповідь тим, що «з того міста багато хто із самарян в Нього ввірували че-рез слово жінки, що свідчила... а коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. Значно ж більш вони ввірували через слово Його. А до жінки казали вони: “Не за словом твоїм ми вже віруємо – самі бо ми чули й пізнали, що справді Спа-ситель Він світу!”».

Ч итаючи цей четвертий розділ Євангелії від Івана, ми можемо запита-ти себе:

• Бог шукає справжніх поклонників. А чи знайшов Бог мене?

• Наступає година, і тепер вона є, вклонятися Отцеві в дусі та правді. Коли ж ця година наступить в моєму житті?

• Пожива Христа – чинити волю Того, Хто послав Його. А чию волю я чиню?

• Через слова жінки із Самарії ціле містечко повірило в Христа. А що ми особисто зробили для Христа, для свого народу?

• Коли люди спілкуються з нами, який дух на них спливає? Чи бажають вони бути подібними на Христа?

А постоли звіщали, що Христос вчора, сьогодні і навіки той самий. Він залишив нам спасаючу, чудову обітницю: «Прийдіть до Мене, всі

працею зморені та обтяжені – і Я дам вам спочинок» (Матвія 11:28). Про криниці Христової живої води звіщав пророк Ісайя: «Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела – посеред долин, оберну Я пустиню на озеро вод-не, а суху землю – на джерела» (Ісайї 41:18). Отож, прийдімо в покорі з молитвою до Христа і скажімо: «Прости мені мої провини, бо я багато років пив воду із криниць цього світу, отруїв ду-шу і тіло. Дай і мені Твоєї живої води – віри, надії і любові. Допоможи по-чати життя нове, для мого добра, а Твоєї слави». Щоденно читаймо Єван-гелію і Дух Святий буде нам допомагати.

Н а закінчення хотілося б привести приклад із життя безводних пус-тель світу. В Туркменістані все життя зосереджене в оазисах по бере-

гах річок, які стікають з гір і губляться в пісках. Люди по незліченних яри-ках (каналах) проводять воду із річок на свої поля і сади. Ця вода забезпе-чує їм багаті врожаї. Де закінчуються арики, там закінчуються сади і поля, а починається пустеля.

С віт також є духовною пустелею. Громади справді віруючих людей по-винні бути такими ж оазисами, зрошуваними Божою живою водою.

Куди жива Христова вода сягає, там життя плодоносне, а де Божі струмки висохли, там починається духовна пустеля з мертвою обрядовою релігій-ністю.

Пастор-євангелист А. Горошко

29 квітня ц. р. в місті Клівленді (Огайо), відбулось урочисте свя-то християнської пісні з нагоди випуску студентів Регентських Курсів. Курси акредитовано від Рівненської Духовної Семінарії Церкви ХВЄ Ук-раїни (єп. М. С. Паночко). Навчання за однорічною заочно-очною про-грамою проходило в Домі Молитви громади ХВЄ, де пастирське служін-ня несе єпископ Є. Пилипів.

Курс навчання пройшли і успішно закінчили тридцять студентів від багатьох п’ятидесятницьких і баптиських громад регіону. Регентсько-му мистецтву церковного співу навчали А. Торчило, В. Кадучок, П. Пав-ловець, Мирослава з Канади, Тетяна з Колумбусу та інші.

На свято пісні і випуску регентів прибуло багато гостей, а най-більше молодь – з різних довколишніх протестантських церков разом зі своїми пастирями: Є. Пилипів, Б. Мальський, А. Олеш, В. Язиков, Я. Яр-мошик, С. Євтух, К. Легкий. Від об’єднання взяли участь у служінні при-сідник єпископ В. Лімонченко, лідери молоді М. Остапович, В. Лаври-шин, Р. Скальський і член Ради Пастирів А. Горошко. За головного про-повідника запрошено місіонера-євангелиста Дж. Давидюка, який також відомий як християнський співак.

З привітальним словом і побажаннями виступили пастирі, ліде-ри молоді. Наче у весняному гаю бриніли пісні об’єднаного хору церков Клівленда, гуртів «Джерело» (Ів.-Франківськ), «Світанок» (Рочестер), «Падусів» (Філадельфія), «Веледчуків» (Клівленд), бандуристки К. Ми-рослави (Торонто), Дж. Давидюка, Молодіжних хорів і інших виконав-ців. Диригували хорами як діючі регенти церков, так і випускники кур-сів: А. Торчило, Р. Яремко, С. Ромасьо, В. Кадучок, В. Зозуля, Я. Рутков-ський, Я. Ромасьо та інші.

Зворушливо звучали милозвучні рядки християнської поезії ав-тора, гостя з України, Сергія Рачинця. Заключне настановче слово до ви-пускників виголосив єпископ Є. Пилипів. Урочистості вручення дипло-мів послужив єпископ В. Лімонченко, який спільно з іншими пастирями звершив і заключну молитву про благословіння цього молодого за віком загону митців духовного співу. У завершенні свята директор курсів А. Торчило висловив щиру подяку всім пастирям, учителям, гостям, лі-дерам молоді (Р. Скальському, В. Лавришину, Р. Галаю), гуртам і соліс-там, черговим – усім, хто прислужився словом і ділом цьому благосло-венному святу на славу воскреслому і знову грядучому Спасу Христу. Бо лиш Йому належить хвала і поклоніння за дар спасіння, братерського єднання, віри, надії, і любови. Хто знайшов ті духовні перли, співатиме навіть крізь сльози і терпіння.

Із записів А. Г. (Клівленд)

БОЖА КРИНИЦЯ Спонсор сторінки: Slavic Full Gospel Church

5851 East Wallings Rd, Broadview Heights, OH 44137

Пастор: Євген Пилипів (тел. 440-570-8145)

Редактор: Антон Горошко (тел. 440-243-4619)

Сторінка друкується на пожертви читачів

Знову у краю моєму весна І калина в лузі розцвітає Вітер ніжно квіти обійма Мою землю Бог благословляє

Україно, зіронько моя, До твойого лину я порога Тут за тебе у чужих краях Я молитви підношу до Бога

Україно, доленько моя, Солов’їний, калиновий краю Бо без тебе, наче сирота, Я життя свого не уявляю

Знову йду у батьківськім саду Яблунь цвіт на плечі опадає Під ногами килим споришу І хрущі над вишнями літають

Я не знаю чи побачу ще Твої очі житньо-волошкові Та ніколи вже не промине В моїм серці музика любові

Ти сьогодні тяжко ще живеш Але вірю, скоро день настане Що до Бога з каяттям прийдеш Перед Всевишнім на коліна станеш

Хай ніколи у твоїх садах Солов’їна пісня не змовкає Хай живе надія у серцях Україну Бог благословляє!

Оля БЕЛІНКЕВИЧ (Клівленд)

Вірш про Україну

СВЯТО ПІСНІ

Божа Криниця


Composite


Телефонне опитування, проведене вранці 1 січня 2001 року, дало такі результати: 2% опитаних відповіли «так», 3% — «алло», 95% — не змог-ли дати жодної відповіді.

В однієї жінки на Новий рік засиді-лися гості. Вона вже і не знає, що ро-бити. Раптом телефонний дзвінок. Вона бере слухавку, і тут їй спадає на думку чудова ідея. Переговоривши, вона повертається до гостей і кричить: — Пожежа! Пожежа! Всі: — У кого пожежа? — Я не розчула, у когось із вас...

До власника квартири, який вчасно не заплатив за воду, з водоканалу приходить відповідний лист. Влас-ник пише відповідь директору фір-ми: «Вельмишановний пане, довод-жу до вашого відома, що раз на мі-сяць, коли я отримую рахунки за квартиру, складаю їх докупи, ретель-но перемішую, витягую перші три і оплачую їх. Якщо ви дозволите собі надіслати мені хоча б ще один лист у подібному тоні, то рахунки вашої фірми взагалі будуть виключені з лотереї».

Рано-вранці дзвонить будильник, і чоловік штовхає жінку в бік. Жінка (сонно): — Ти що, мене будиш? — Звичайно, буду, — відповідає чо-ловік.

Заходить хворий до лікаря, а в його історії хвороби яких тільки позначок немає: і СНІД, і сибірська виразка, і холера, і вірусний менінгіт, і ще купа найзаразніших хвороб. — Вас треба негайно помістити в ізо-лятор, — каже лікар. — Годувати бу-демо чіпсами і камбалою. — Та ви що, я їх ніколи не їв. — Доведеться звикати, тому що біль-ше нічого під двері не пролазить.

— Дівчино, у вас сало є? — Ні. — А я намацав.

Оголошення в газеті: «Хочете дізна-тись всю правду про себе, рідних та

близьких? Подзвоніть о 5 год. ранку у будь-яку квартиру».

Не треба мати друзів, з ними треба дружити.

Телефонний дзвінок Путіну від пре-зидента компанії «Кока-кола»: — Володимире Володимировичу, ви змінюєте гімн країни, можливо, і прапор на попередній червоний по-міняєте? А якщо ще й в куточку ма-ленькими літерами напишете «Кока-кола», то ми вирішимо всі ваші фі-нансові проблеми з пенсіями і зар-платами на кілька років наперед. Прикривши долонею слухавку, Путін запитує у помічника: — Коли там у нас закінчується кон-тракт з «Аква фреш»?

— Алло, а Остап Григорович ще вдо-ма? — Так... але вінки вже винесли...

Якщо на вас впало яблуко, то тікайте

якомога швидше — яблуня від яб-лука недалеко падає.

Текст в телеграмі: «Щоб вас трафи-ло! Подробиці у листі».

— Дівчино, коли я бачу вашу усміш-ку, мені хочеться запросити вас до себе. — Ой, ну що ви! — немовби засором-лено. — Не бійтесь, я — стоматолог.

Безпрецедентна рекламна акція ком-панії «Кока-кола»! Відтепер під кож-ним сьомим корком — ГОРІЛКА!

У тролейбусі мужчина звертається до жінки: — Пробийте квиточок! — А чарівне слово? Мужчина з сумнівом: — Криблі, краблі, бумс...

Кандидат в депутати приходить до-дому. Дружина його запитує:

— Скільки ти набрав голосів? — Три. — Я так і знала, що в тебе є коханка.

— Коли жінки розмовляють наймен-ше? — У лютому — це найкоротший міся-ць.

Вінчаються раб Божий Василь і страх Божий Наталя!

Один наркоман каже другому: — Давай вип’ємо сухого вина! — Добре... насипай!

— Я не злопам’ятний — зроблю зло і забуду.

— Дівчино, не запливайте за буйки! — Це не буйки, кретине, я на спині пливу.

При посадці розбився літак. Екіпаж вилазить з-під уламків і бігає навко-ло. Командир жалібно: — Це все через мене... Я неправильно захід побудував, пізно скомандував. — Ні, це через мене, — каже штур-ман, — я неправильно курс проклав, висоту не розрахував... Бортінженер: — Все через мене. Мабуть, не той ре-жим двигуна встановив... Підходить пілот: — Блін, ледь не вбили, сволота!

— У вас, хлопці, одне на думці! — Як одне? А закусити?

18 років буває тільки один раз в житті! А 81 і того рідше...

Українці перейняли в іспанців кори-ду. Тепер свині в Україні вмирають красиво.

—Кругом повно гарних дівчат, які не хочуть заміж... — Відки знаєш? — Сам пропонував.

У ресторані: — Це неймовірно, Голмс! Але як ви здогадалися, що в шеф-кухаря коротке чорнe волосся і звичка кусати нігті?


АНЕКДОТИ

Витримка з «Книги марних фактів», що побачила світ кілька років тому в Німеччині. Можливо не такі вони вже й марні. Утім, переконайтеся самі… — Неможливо дістати язиком влас-ний лікоть. — Людина не в змозі зламати собі ребро, притискаючи коліна до гру-дей. — Свиня не в змозі дивитися в небо. — 25% відсотків населення ніколи не телефонували. — 11% усіх копіювальних машин, що зламалися, виходять із ладу тому, що люди сідають на них для копіювання частин тіла. — Відбитки язика також індивідуаль-ні, як і відбитки пальців. — 75% відсотків тих, хто прочитав ці факти, намагаються дістати язиком власний лікоть. — Якщо ваш лемент триватиме 8 ро-ків 7 місяців і 6 днів, ви виробите до-сить акустичної енергії, щоб скип'я-тити склянку води. — Оргазм у свині триває 30 хвилин. — При перекачуванні крові в орга-нізмі, людське серце створює тиск, достатній для викиду крові на 10 метрів уперед. — Коли ви б'єтеся головою об стінку, ви витрачаєте 150 калорій на годину.

— Найдужчий мускул у людині — це язик. — А крокодил не може його висуну-ти. — Мураха може підняти вантаж, що перевищує його вагу в 50 разів, а ко-ли мурах труять хімікатами, вони завжди падають на правий бік. — Середньостатистична людина бо-їться павука більше, ніж смерті . — Полярний ведмідь — шульга. — Тарган живе без голови 9 днів, піс-ля чого він умирає від голоду. — Метелики пробують їжу ногами. — Слони - єдині тварини, що не мо-жуть стрибати. — Око страуса більше, ніж його

мозок. — У морської зірки немає мозку. — Котяча сеча світиться в ультрафіо-летовому освітленні. — Якщо хто-небудь вас дратує і ви скривитеся, у цьому беруть участь 42 мускульних м`язи. — Таргани існують на Землі 250 мільйонів років і з тих пір не підда-лися ніяким еволюційним змінам. — У білих ведмедів чорна шкіра. — Арахіс використовується при ви-робництві динаміту. — Перший в історії одеколон з'явив-ся як засіб профілактики чуми. — Щосекунди 1% населення Землі п'яний як чіп. — У мурахи найбільший з усіх живих істот мозок. Відносно тіла. — Щоб покінчити життя самогубст-вом за допомогою кави, потрібно ви-пити 100 чашок підряд. — Ганс Христіан Андерсен не міг гра-мотно написати практично жодного слова. — До чаю людина звикає швидше, ніж до героїну. — Туалетний папір був винайдений у 1857 році. — Викурювання пачки сигарет у день рівносильне щорічному випиванню кавової чашки нікотину.

— Мозок неандертальця був біль-ший, ніж у нас із вами. — Пінгвін може стрибнути на три метри у висоту. — У Південній Кореї заборонені шлюби між однофамільцями. — Майкл Джордан щорічно одержує від фірми "Найкі" більше грошей, ніж усі працівники її фабрик у Ма-лайзії, разом узяті. — У світі розкривається тільки 1 кра-діжка з 7. — 3 найрозумні породи собак - бор-дер-коллі, пудель і німецька вівчар-ка, найдурніші - афганська хортиця, бульдог і чау-чау. — У жодній мові світу немає слова для позначення зворотньої сторони коліна. — Лише 55% американців знають, що Сонце - зірка. — Більше всього "Роллс-Ройсів" на душу населення в Гонконзі. — Леонардо да Вінчі винайшов но-жиці. — Площа альвеол людини дорівнює площі тенісного корта. — У бджоли два шлунки - один для меду, інший для їжі. — Щоб заснути, нормальній людині потрібно в середньому 7 хвилин

«Аратта-Україна»

Туалетному паперу виповнилося 150 років

ЦІКАВО


Composite


ПО ГОРИЗОНТАЛІ 3. Верховода. 5. Сила, енергія. 7. Обертова частина машин. 8. Не-отруйна змія. 9. Намагання щось зробити. 13. Герой х/ф «Матриця». 15. Пісня групи «Скрябін». 18. Осе-ледець. 19. Комп'ютерний маніпу-лятор. 21. Булка-плетінка. 24. Де-таль сорочки. 26. Відокремлена ре-лігійна громада. 27. Рідкоземель-ний метал. 29. Фарфорова флейта. 31. Товариш. 34. Арабський бубон. 35. Біблія мусульман. 37. Мешка-нець Африки. 40. Прокат. 43. Сере-довище поширення радіохвиль. 44. Мароканець. 45. Настоятель ка-толицького монастиря. 48. Скан-дальна витівка. 49. Будиночок за містом. 51. Частина оптичного при-ладу. 52. Частина дистанції. 53. Бог кохання у давніх греків. 55. Спор-тивна командна гра в м'яч верхи на конях. 58. Російське самоварне міс-то. 62. Еліпс. 64. Сталевий трос. 67. Кінопремія Голівуду. 68. Пред-мет розмови. 70. Член дитячої вій-ськово-спортивної організації. 73. Слухова трубка. 75 ... Конан Дойл. 77. П'яному ... по коліно. 78. Єдиний син. 81. Багато паперів на купі. 82. Карти для ворожіння. 85. Машина. 87. Похідна кислоти. 90. М'ясна страва. 92. Хіт групи «Любе». 94. Деталь швейної ма-шинки. 96. Плямистий хижак. 98. Осуд, неслава. 99. Винахідник логарифмів. 103. Сіль азотної кис-лоти. 105. Співачка ... Пекун. 107. Етиловий спирт. 109. Термічна травма. 111. Порядок дій. 116. Час-тина обличчя. 117. Сестра С. Рота-ру. 119. Сигнальна труба. 121. Аме-риканський білий репер. 125. Еле-ментарна частинка. 126. Чагарник із запашними квітками. 128. Ки-тайський вантажник. 130. Масове звільнення робітників. 132. Шовко-ва тканина. 133.Молода гілка. 134. Масть у картах. 135. Похибка, недолік. 137. Круча. 140. «Табула ...» 141. Швейна фірма у Львові. 142. Винахід Попова. 144. Команда собаці. 147. Сорт родзинок. 149. Шосе. 152. Загальний час ро-боти. 154. Заритий у землю скарб. 155. Син Дедала. 157. Китайська гімнастика. 158. Гібрид верблюда. 160. Сніг, дощ. 161. Скринька для мощей. 162. Домашній лікер. 164. Хобі Мадонни. 165. ... Ахмето-ва. 166. Планета. 167. Столиця Ка-нади. 168. Національна академія наук. 169. Ядуха. 170. Цінний па-пір. 171. Садова квітка. 172. Поет-співак. ПО ВЕРТИКАЛІ 1. Високі калоші. 2. Засіб спілку-вання. 4. Музичний інструмент Садко. 5. Батько чоловіка. 6. Реалі-зація продукції. 10. Придане. 11. Одиниця рахунку. 12. Лічильна дошка у давніх греків та римлян. 13. Кормова трава. 14. Жовта фар-ба. 15. Облуда. 16. Король у Шек-спіра. 17. Жіноче ім'я. 20. Зовніш-ній покрив тіла тварини. 22. Ско-рочений переказ. 23. Східна бо-ротьба. 25. Притока Волги. 28. Лі-тера грецької абетки. 30. Блакитна вись. 32. Насичений розчин солі. 33. Автор «Фауста». 36. Промо-

вець. 38. Світська вечірка. 39. Одо-машнений гаур. 41. ... Пінкертон. 42. Стиль музики. 46. Легкий робо-чий одяг. 47 Довірча компанія. 50. Монгол-скотар. 54. Голос тиг-ра. 56. Крик футбольних фанатів. 57. Великий морський рак . 59. Церковна картина. 60. Один з друзів Білосніжки. 61. Низькорос-лий коник. 63. Несхвальне став-лення до чиєїсь поведінки. 65. Граф-мушкетер. 66. Кулінар-ний виріб. 69. Персонаж драми-феєрії «Лісова пісня». 71. Острів у Середземному морі. 72. ГІрська ін-дичка. 74. Великий землевласник у дав ні часи. 76. Застільна промова. 79. Крижана кірка на снігу. 80. Тверде паливо. 83. Лондонсь-кий туман. 84. Колорадський ... 86. Ганьба! 88. Актор ... Гаврилюк. 89. ... Дідро. 91. Деревний попіл. 92. Цирковий манеж. 93. ... Марія! 95. Військо русичів. 97. Фах біоло-га. 100. Г. Сенкевич «... Володиєв-

ський». 101. Ірландський танок. 102. Розмінна монета Польщі. 104. Ланка гусениці танка. 106. На-півпровідник. 108. Меморіальна споруда. 110. Біла глина. 111. Орен-да. 112. ... Костенко. 113. Сани на Півночі. 114. Ящірка. 115. Наліт на металі. 118. Поперечні нитки тка-нини. 120. Нація. 122. Угорський автобус. 123. Солодка горіхова ма-са. 124. Її шукає сапер. 127. Церков-на олія. 129. Французький худож-ник. 131. Резолюція зборів. 134. Відділення зв'язку. 136. Люди-на без таланту. 138. Самопідтриму-ване чергування станів організму. 139. Столиця Польщі. 143. Склепін-ня у формі дуги. 145. Грецька літе-ра. 146. Чорна «сестра» малини. 147. Косметичний засіб. 148. Сорт тютюну. 149.Тропічний дятел. 150. Тропічне дерево. 151. Іспансь-кий аристократ. 152. Холодна зброя на довгому держаку . 153. Перша людина. 155. ... Бого-

словська. 156. Столітник. 159. Хо-лодець з водоростей. 163. Всесвітня торгівельна організація. (Відповіді див. в наступному числі)


РОЗВАГИ

Б А Р В І Н О К Т А Д І Е З О ПД І С Т А Н К Я К І Р А ОР З А Г І Н Р Т І Т К И Т З О Н А

М Е Р В Н А С Т О Е П О С К І РС В А Л Ь С А В Р А Л Н М Е Т А А

М А Г Н А С К А Б А С Т О С О ЛА А К С О Н Л С А М Б А О П А К ФС Е Л О Н К О М А О Л А С П А М І РК А М П І Р В Л О Р А К Н Р О С АА С П А А П О С О Л О А К Р Н

Б А Н О Н С Л А Т І Н Д А М Е Б АБ А Р С К І А А Т А Ш Е Р

Н Л Л Р М А Д Р И ДА К Т С А М О Т О І Г О

У А Д А М С Е Н С К БВ О Р О Г К Р О П А Л АА А Р А Х І С Д А Н Т Е ЕТ Т О А С А К ЕР У Х О Р Е Л Б С О П А ЛА Л Е В А Р У Т А І Л І

І А Б А Т А Н А Т Е М А І О С О ТБ В А Л У Н С Л С К Л О АА Т К О М А Р Т О Р Т Е Л А В АБ А С О Н Д Р Е Д И С Р А Б Л Е А З УА О С А Д Б І Г Н А М А З А У Т О К

Ф Р А Л І А К А А С Д А Т АУ Р А Г А Н С Т Р О Н Р О П А З

Е А Л Е М А Д И Н А М О О В І ДП Л А Н В І Р А Л Е З О А М У Р В І К

І О П І Р Р Е И С Т А Р А О Т А В АН О К Л А О С Н А Н А А Т О М Н А Р

Відповіді на кросворд, розміщений у числі 1(1) «Українського Клівленду» (травень 2007 року).

1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25 26

27 28 29 30

31 32 33 34 35 36 37 38 39

40 41 42 43 44 45 46 47

48 49 50 51

52 53 54 55 56 57 58

59 60 61 62 63

64 65 66 67 68 69 70 71 72

73 74 75 76

77 78 79 80

81 82

83 84 85 86

87 88 89 90 91 92 93

94 95 96 97

98 99 100 101

102 103 104 105 106

107 108

109 110 111 112 113 114 115 116

117 118 119 120 121 122 123 124

125 126 127 128

129 130 131 132 133

134 135 136 137 138 139 140

141 142 143 144 145

146 147 148 149 150 151

152 153 154 155 156 157 158 159

160 161 162 163 164

165 166 167 168

169 170 171 172


Composite



Утім, були випадки, коли шістка не була готова взяти на себе відповідальність за сценічне перевтілення. Доволі давно до формації прийшов

зі своїми пропозиціями вже тепер покійний геніальний львівський модельєр Володимир Фурик (у його костюмах знімалися актори в кліпі Майкла Джексона “Black and white», а сукня, в якій була вдягнута українка на конкурсі «Міс Всесвіт», була визнана найкращою). Це мав би бути цілий творчий проект «6 палата»: спеціально написані під нього пісні, на сцені – репродукції Ієроніма Босха, а виконавці – мали би повернути-ся в Середньовіччя та виглядати а-ля Пьєро. Саме тоді остаточно вирішили, що найприроднішим для їхнього образу є компромісний варіант - смо-кінги. ГАЛОПОМ ПО ЄВРОПАХ, АБИ ЛИШЕ ШВИДШЕ ДОМІВ. За кількістю концертних турів за кордон «піккардійці» є одними із лідерів в Україні, адже на своїй концертній карті позначками вже не раз відмітили Америку, Канаду, Німеччину, Іспанію, Францію, Італію, Польщу та Росію. Іноді про те, що формація побувала в Бразилії та Аргентині Андрій Капраль дізнається від сторонніх осіб. Як запевняють самі співаки, співвідношення проведених коцертів в Україні та закордоном є 50/50, зате сам формат виступів є дещо іншим. За словами Володимира Якимця, якщо в Україні репертуар на 90% - україномовний, а лише 10% пісень звучать іншими мовами, то закордоном частка іншомовного матеріалу збільшується до

25%. Причому, намагаються співати мовою тієї країни, до якої збираються із творчим візитом. Із упевненістю означення «формація» можна писати через дефіс «поліглот», адже станом на зараз у «терційному» репертуарі є твори італійською, німецькою, польською, англійською, естонською, іспанською, шотланською, російською, староцер-ковною та латиною. На часі – співати й французькою, нещодавно шанувальники вислали переклад «Талісмана». Кажуть, що в музикантів відсутній природній бар’єр до вивчення мов, адже вони відчувають мелодику слів: особливості вимови звуків, їхньої протяжності. Кожний народ має свій неповторний темпоритм, головне вміти його відтворити. «Очевидно, що людям приємно слухати пісні рід-ною мовою. – ділиться думками Андрій Капраль. – Коли ми в Неаполі співали «O sole mio», то можна було виносити з магазинів абсолютно все, — поліціянти теж стояли, мов заворожені, а дехто навіть телефонував до своїх знайомих, аби ті визначили чи це італійці співають. Але зазвичай люди сприймають пісню в загальному, вона подобається тоді, коли змушує битися серця. Часом мова взагалі не відіграє жодної ролі. Скажімо, «Smoke оn the water» (група Deep Purple — ЛГ) – фантастична, неймовірно гармонійна пісня, але якщо звернути увагу на текст – усього-на-всього згоріла хата біля озера й довкола розноситься дим. Такою ж є і пісня Гайтани «Відшукаю Тебе» – усе звучить дуже добре, але от слова вже занадто примітивні». Для співаків деякі концерти, які за якістю та важливістю прирівнюються до десятка звичайних. 12 вересня 2001 рік. Аеропорт «Бориспіль». «Пік-кардійська терція» намагається вилетіти до Канади, аби відспівати 12 концертів. Через 10 днів очікування в Україні, вокальна формація таки вилітає до місця призначення, але із запланованих концертів залишається лише...3. «Тоді з’являється неповторне відчуття, що мусиш відпрацювати в тому залі всі концерти, які не з нашої провини не відбулися, — згадує продюсер Роман Климовський. – Ми перейнялися – в умовах загальносвітового форс-мажору лінія страху пройшла по серцях усіх. У Торонто через збіг усіх обставин довелося перенести наш концерт, люди довго чекали, здавали квитки, але

найкращий – Макмілан зал – на 800 місць був таки переповнений. Коли співали «Я в чужині дивлюся на небо», то плакали всі: і ми, і слухачі». Будь-які творчі колективи, які виїжджають за кордон, з одного боку є послами України, а з іншого – дослідниками інших традицій, історій та культур. «Піккардійці» справляються і з одним завданням, і з іншим. Бо вміють подарувати відчуття батьківщини, а від діаспори – перейняти досвід. «Спілкування з представниками нагадує мені розмову з мамою чи татом. – переконує Воло-димир Якимець. – Вони – наставники, які мають максимум українськості: той культурний багаж, який вивезли зі собою, законсервували та пе-

редають із покоління в покоління. Дуже багато можна почерпнути автентичних народних джерел. Не секрет, що донька українських емігрантів Квітка Цісик записувала свої альбоми з американцями. Сьогодні – це улюблені записи, які ми слухаємо в дорозі». Але всі дороги ведуть додому. Гастрольні тури завершуються, щоразу група знову повертається до важких трудоднів: гір паперу із ймовірними текстами пісень, перших наспівувань Дональдом нової мелодії, спільних дискусій на творчі теми, виснажливих кількагодинних репетицій, а потім – до бездоганно відрежисурованих концертів. Формуючись самі, вони допомагають формуватися й музичним смакам аудиторії, пропонуючи їм вишуканість та величезну палітру імпровізацій.

Леся ГОЛОВАТА, «Піккардійська терція» Артвертеп (www.artvertep.dp.ua)

ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ (зі стор. 8)

туту пам’яті? Чи має цей музей бути свого роду зібранням демонтованих пам’ятників Леніну? — Мені здається, що влада більшови-ків, якій підкорялася величезна кіль-кість людей, і я в тому числі, і багато таких як я, це погана влада. Хоча я своїй жінці казав, що намагався по-людськи прожити той час. І багато людей цей час прожили добре. Але сама ідея радянської влади, так само як ідея СРСР - чортівська ідея. І пам’-ятники Леніну, які стоять всюди, це пам’ятники сатанинського характе-ру. І поки вони будуть стояти, то ця земля не матиме спокою. Чим ско-ріш ми ці пам’ятники знімемо, чим скоріше забудемо прізвища людей, які стільки зла нанесли державі, то тим скоріше ми станемо вільними. І я би не робив музей Радянської оку-пації, бо залишилися діти та онуки, які поважають своїх дідів, і не можна просто так кинути зневагу їм в об-личчя. Ми будемо намагатися втри-мати Президента. Наш Президент — моральна порядна людина, він про-являє розумну стійкість, й Інститут буде намагатися допомагати і Прези-денту, і уряду. — Я знаю, у Сибіру на Іртиші, є міс-це, де Леніних та Марксів звезли у один парк. Чому у Росії це можна зробити, а у нас — ні? — Погоджуюся. — Наступного року ми будемо від-значати 75-ту річницю Голодомору. Які заходи плануються вашим інсти-тутом? — Ми приймаємо державну програ-му відзначення цієї річниці, і ми над цією програмою працюємо. Це має бути всезагальна акція, яка повинна мати географічне поширення, адже

майже сімдесят відсотків території України було уражене голодом. І у всіх місцях, де є поховання, або де їх немає, і люди лежали кинуті в ямах, заморені голодом, мають бути по-ставлені хрести та мають служитися молебні. І люди мають про це пам’я-тати. Друге, має бути до того часу створений Меморіал Голодомору, який пропонує наш Президент. І має бути визначений день, коли відбува-тимуться величні жалобні урочистос-ті. У нас це відбувається на Михай-лівській площі...

«ЦЕЙ ПАРЛАМЕНТ НЕСЕ НА СОБІ ТАВРО ПОГАНИХ ЗМІН ДО КОН-СТИТУЦІЇ, НЕ УВ’ЯЗАНИХ МІЖ СО-БОЮ...»

— Ви були у парламентах всіх попе-редніх скликань. Кожне із скликань має якийсь творчий доробок. Ска-жіть, ви не пішли у парламент п’ято-го скликання, бо передбачали таку його непродуктивність та швидкий кінець? — Цей парламент несе на собі тавро поганих змін до Конституції, не ув’-язаних між собою. Їх ввів Олександр Олександрович Мороз. Ви пам’ятає-те, коли постало питання про прове-дення третього туру виборів, то умо-вою того, що за це проголосують со-ціалісти, було те, що прийнято одно-часно і поправки до Конституції, які пропонував Олександр Олександро-вич. Це фактично було зроблено з ножем при горлі, ці поправки на-стільки недолугі, вони фактично знищують судову систему, адміні-стративну систему влади. На жаль, мудрий політик Володимир Литвин скористався по-дурному цими по-правками. Він хотів показати свою силу як голова Верховної Ради. І ось

вся дурна тріпотня, яка після цього виникла, виникла тому, що голова Верховної Ради не зрозумів своєї мі-сії при внесенні поганих поправок. Поправка при Конституції була і за-лишається жахливою. Парламент не може з такою Конституцією працю-вати, держава також не може за та-кою Конституцією жити. Олександр Олександрович несе основну вину за той безпорядок, який панує у су-спільстві. Але Володимир Ливтин теж несе окрему долю вини, бо він, будучи надзвичайно розумною лю-диною, не збагнув, що за такою пога-ної Конституції дуже велика вага го-лови Верховної Ради з нейтралізації її наслідків. Все пішло шкереберть... — У мене таке враження, що чимдалі в часі від другого скликання, тим менше романтики і мотивації су-спільного блага, й тим більше вну-трішньопарламентської корупції та безвідповідальності... — Цілком правильно. Йшло зростан-ня в окремих групах людей. І це при-зводило до розтління людей, як багатих так і тих, хто збіднів. Коли ви бачите, що хтось краде, і нічого йому за це не робиться, вас бере жах, що зникає право і закон. Відбувається

розтління суспільства. Створення класу олігархів і перехід середнього класу (вчителів, вчених, артистів, добрих майстрів) у розряд бідних створило ситуацію, де державою правлять олігархи. Наївний Мороз думав, що він зробить парламентську республіку, а він зробив олігархічну республіку, де дуже багатьох парла-ментаріїв було куплено звичайним елементарним чином. Тобто ми му-симо це все виправити. — Чи буде наступний парламент кра-щим? — Країна йде до консолідації. Єдине, що я хочу побажати Регіонам, щоби вони зрозуміли, що будівництво мо-же бути лише на національній ідеї. Але щодо комуністів (і соціалістів Мороза, я не маю на увазі соціалістів взагалі – вони мають існувати, я під-креслюю саме соціалістів Мороза), то це окрема розмова. Чим раніше ко-муністи будуть викинуті з політично-го життя держави та парламенту, то тим скоріше ми прийдемо до нор-мального розуміння та побудови держави. І це Регіони мають зробити за всяку ціну, я хочу їх про це просто умовляти.

Розмовляла Лана САМОХВАЛОВА

ПРИМИРЕННЯ НЕ БУДЕ (зі стор. 7)

РЕКЛАМУЙТЕ НА ШПАЛЬТАХ «УКРАЇНСЬКОГО

КЛІВЛЕНДУ» Тел. 330-554-6429 або ел. пошта

[email protected]


Composite


Documents

The Ukrainian Cleveland, Issue 2, June 2007