SOPHUS | Науковий клуб - Головна / Main pagesophus.at.ua/Zb_KM_04_2014.pdf · Місце електронного документообігу в комп’ютеризації

ПОДІЛЬСЬКИЙДЕРЖАВНИЙАГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТЛУЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТОБЛІКУІФІНАНСІВНААНННЦ«ІНСТИТУТАГРАРНОЇЕКОНОМІКИ»НААН

ФЕДЕРАЦІЯАУДИТОРІВ,БУХГАЛТЕРІВІФІНАНСИСТІВАПКУКРАЇНИНАУКОВИЙКЛУБ«SOPHUS»

ІІННССТТИИТТУУТТББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ,,ККООННТТРРООЛЛЬЬТТААААННААЛЛІІЗЗ

ВВУУММООВВААХХГГЛЛООББААЛЛІІЗЗААЦЦІІЇЇ

Міжнароднийзбірникнауковихпраць

Випуск2

м.Кам’янець-Подільський–2014

2

УДК657.1:657.6:658.8ББК65.052.9(4укр)2І69

Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовахглобалізації : міжнародний збірник наукових праць. Випуск 2.(м.Кам’янець-Подільський) / відпов. ред. Н.В. Семенишена. – Тернопіль :Крок,2014.–250с.

ISBN978-617-692-184-4

Збірникнауковихпрацьміститьрезультатинауковихдосліджень,оприлюдненніна міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Інститут бухгалтерськогообліку і аудиту, контроль та аналіз в умовах глобальних економічних змін” (17-18квітня 2014 р.), яка відбулася на web-сайті www.sophus.at.ua, та спрямовані наформування теоретичних і практичних засад бухгалтерського обліку, контролю тааналізувумовахглобальнихекономічнихзмін.Редакційнаколегія:

ЖукВ.М.,д.е.н.,член-кореспондентНААН(Україна),ДерійВ.А.,д.е.н.,в.о.професора(Україна),ЛупенкоЮ.О.,д.е.н.,професор(Україна),КірейцевГ.Г.,д.е.н.,професор(Україна),МазурН.А.,д.е.н.,в.о.професора(Україна),ПетрукО.М.,д.е.н.,професор(Україна),ХоминП.Я.,д.е.н.,професор(Україна),СадовськаІ.Б.,к.е.н,професор(Україна),СеменишенаН.В.к.е.н.,доцент(Україна),АльбрехтД.,д.е.н.,професор(СполученіШтатиАмерики),ВахрушинаМ.А.,д.е.н.,професор(РосійськаФедерація)

РекомендованододрукуВченоюрадоюННІБФПДАТУ(протокол№7від29.04.2014р.)

Відповідальнийредактор:к.е.н.,доцент,Н.В.Семенишена

Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори науковихпраць. Точки зору авторів публікаційможутьне співпадати з точкою зору редколегіїзбірника.ISBN978-617-692-184-4

ÓПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,2014ÓКрок,2014

http://www.sophus.at.ua/

3

PODOLSKYSTATEAGRARIANTECHNICALUNIVERSITYLUTSKNATIONALTECHNICALUNIVERSITY

INSTITUTEOFACCOUNTINGANDFINANCENAASNSC"INSTITUTEOFAGRARIANECONOMICS"NAAS

FEDERATIONOFAUDITORS,ACCOUNTANTSANDFINANCIALAICOFUKRAINESCIENTIFICCLUB«SOPHUS»

TTHHEEIINNSSTTIITTUUTTEEOOFFAACCCCOOUUNNTTIINNGG,,CCOONNTTRROOLLAANNDDAANNAALLYYSSIISSIINNTTHHEE

GGLLOOBBAALLIIZZAATTIIOONNCCIIRRCCUUMMSSTTAANNCCEESS

Internationalcollectionofscientificpapers

Issue2

Kamyanets-Podilskyi–2014

4

UDC657.1:657.6:658.8BBK65.052.9(4ukr)2

Theinstituteofaccounting,controlandanalysisintheglobalizationcircumstances : international collection of scientific papers. Issue 2.(Kamyanets-Podilskyi) / сontributing editor N.V. Semenyshena. – Ternopil :Krok,2014.–250p.

ISBN978-617-692-184-4

The scientific papers collection contains the research results, released by theinternational scientific-practical Internet-conference "The Institute of Accounting andAuditing,monitoringandanalysis in the contextofglobaleconomic changes" (April,17-182014), which was held on web-site www.sophus.at.ua, and are aimed at developingtheoreticalandpracticalbasesofaccounting,thecontrolandanalysisinthecontextofglobaleconomicchanges.Editorialboard:

ZhukV.,DoctorofEconomics,CorrespondingMember,NAAS(Ukraine),DeriyV.,DoctorofEconomics,theexecutivedutyofProfessor(Ukraine),LupenkoY.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine),KireytsevG.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine),MazurN.,DoctorofEconomics,theexecutivedutyofProfessor(Ukraine),PetrukA.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine),KhominP.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine),SadovskaI.,PhD,Professor(Ukraine),SemenyshenaN.,Ph.D.,associateProfessor(Ukraine),AlbrechtD.,AccountingProfessor(USA),VakhrushinaM.,DoctorofEconomics,Professor(RussianFederation)

RecommendedforpublicationbyAcademicCouncilNNIBIFPDATU(protocol#7,from04.29.2014)

Contributingeditor:Ph.D.,associateProfessor,N.V.Semenyshena

The content and authenticity of of publications are the authors of scientific papers.Viewsoftheauthorsofpublicationsdonotnecessarilyreflecttheviewsoftheeditorialboardofthepublication.ISBN978-617-692-184-4

ÓPodolskystateagrariantechnicaluniversity,2014ÓKrok,2014

5

ЗМІСТ

РРООЗЗВВИИТТООККППААРРААДДИИГГММТТААТТЕЕООРРІІЇЇББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ::ЕЕВВООЛЛЮЮЦЦІІЙЙННИИЙЙППІІДДХХІІДДТТААППООДДААЛЛЬЬШШИИЙЙГГЕЕННЕЕЗЗИИССООББЛЛІІККООВВООЇЇДДУУММККИИ

АмалянАрутюнВизначеннятаобліксправедливоївартостібонусіввопераціяхпродажузізнижками

9

БруханськийРусланВаріантивзаємодіїобліковогозабезпеченнярізнихрівнівуправлінняпідприємством:стратегічнийаспект

13

ГольманСветланаПротиворечияисодержаниеприбыликакпоказателяэффективностидеятельностипредприятияй

17

ГречинаІрина,ВащенкоЛінаПотенціалогічнийаналіз:теоретичнийаспект

20

ГурочкінаВікторіяОбліковаполітикавконтекстіінтеграційнихпроцесів

24

ЛегенчукСергій,ПетрукОлександр,ВольськаКатеринаФактигосподарськогожиттяякелементарнічастинкидійсностівсистемібухгалтерськогообліку

29

ПисаренкоТетянаОрганізаціяоблікубракуувиробництві:управлінськийаспект

32

СадагашвилиЛали,КокашвилиНанулиАктуальныевопросыналоговойсистемыианализпутейеесовершенстваниявучетности

36

СадовськаІринаЕволюціякалькуляційноїбухгалтерії

39

СлєсарТетяна,ВознюкВіталіяГенезисоблікуадміністративнихвитрат

41

ТлучкевичНаталія,ШолухаОксанаОбліковийвектортеоріїагентськихвідносин

45

Юхименко-НазарукІринаПричининеобхідностіпобудовиінституційноїтеоріїбухгалтерськогообліку

48

ППРРООББЛЛЕЕММИИООББЛЛІІККООВВООГГООТТААААННААЛЛІІТТИИЧЧННООГГООЗЗААББЕЕЗЗППЕЕЧЧЕЕННННЯЯФФУУННККЦЦІІООННУУВВААННННЯЯ

ООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙТТААІІННССТТИИТТУУЦЦІІЙЙННІІЗЗААССААДДИИВВППРРООВВААДДЖЖЕЕННННЯЯММССФФЗЗ

АнтоноваМайя,КузикНаталяОсобливостіоблікуподаткунадоданувартістьвумовахпільговогооподаткування

53

ГрибовськаЮліяВизначеннятавиправленняпомилоквідповіднодоМСФЗ

56

ДуганецьНаталія,АндрусикВолодимирСучаснийстанташляхивдосконаленняоблікуоплатипраці

60

ЗеленкоСергій,БосакевичОлесяОсобливостіоблікузапасівнацукровихзаводах

63

КапляІрина,БоршулякНаталіяТеоретичніпідходидовизнаннянематеріальнихактивів

66

6

КондрюкЛеся,ДуганецьНаталія,ЗазулякАртурПроблемніпитаннястроківздачіавансовихкоштівукасу

70

КоритнийВасильПитанняскладуосновнихзасобіввбухгалтерськомуобліку

74

КучерСвітланаБухгалтерськийоблікоподаткуванняприбуткупідприємстввкраїнахсвіту

77

ЛаговськаОлена,ЯкименкоМаріяОбліково-аналітичнезабезпеченняпроцесууправлінняприбуткомпідприємства

81

МихайловськийОлег,НіколашинАндрійМодельоцінкиякостіінформаційногопотокущодооблікугрошовихкоштів

84

НіколашинАндрій,МельничукМиколаМісцедокументообігувоблікувиробничихзапасів

87

ОчеретнаМаріяСистеманаглядузадотриманнямміжнароднихстандартівфінансовоїзвітності:європейськийдосвід

90

РоманецьВасиль,ДуганецьНаталіяШляхиудосконаленняоблікувиробничихзапасів

94

СаваАндрій,ПалюхМиколаОсобливостіорганізаціїоблікувсільськогосподарськихобслуговуючихкооперативах

97

СарапінаОльга,КутишенкоЯнаВдосконаленняоблікуфінансовихрезультатів

101

СеменишенаНаталіяБухгалтерськийоблікякінститутобслуговуванняінфраструктуриаграрногоринку

104

СкрипникНаталіяУдосконаленняоблікузапасіввумовахпереходунаміжнародністандартифінансовоїзвітностідлямалихісередніхпідприємств

108

СлободянВолодимирУдосконаленняорганізаційбухгалтерськогооблікууфермерськихгосподарствах

112

СмірноваОлександра,СтадникМаринаФінансовазвітність:історичнийаспектрозвиткутасучасніорієнтири

116

СтефановичНаталія,КостенкоОленаПідходищодосутностіікласифікаціїдоходів

120

ССУУЧЧААССННИИЙЙССТТААННББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООТТЕЕРРММІІННООЛЛООГГІІЧЧННООГГООФФООННДДУУ,,

ББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККААТТЕЕРРММІІННООССИИССТТЕЕММААВВССУУЧЧААССННИИХХННААУУККООВВИИХХДДООССЛЛІІДДЖЖЕЕННННЯЯХХ

БергАнастасіяКритеріїформуванняобліковоїполітикивуправліннівиробничимипроцесами

125

КостецькийЯрослав,ЗахарчукНаталіяОбліквитратнавиробництвойреалізаціюпродукціїфермерськихгосподарств

128

ФедишинЛюдмилаОблікрозрахунківздебіторамиікредиторами

131

ІІННФФООРРММААЦЦІІЙЙННІІССИИССТТЕЕММИИООББЛЛІІККУУ,,ЕЕККООННООММІІЧЧННООГГООААННААЛЛІІЗЗУУІІААУУДДИИТТУУ

ВВООЦЦІІННЦЦІІЕЕФФЕЕККТТИИВВННООССТТІІФФУУННККЦЦІІООННУУВВААННННЯЯООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙ

БєловаАліна,СорокаНінаОцінкаефективностіінформаційнихсистемвобліку

135

7

БерлякГалинаІнвестиційніризикитаневизначеністьвумовахглобалізаційнихзмін:обліково-аналітичнийпідхід

138

БогданюкОленаУдосконаленняінформаційно-аналітичногозабезпеченняуправлінняконкурентоспроможністюсадівництва

142

БуроваТетяна,ВолковицькаОльгаУдосконаленняметодикиаудитудоходівпідприємств

145

ВатуляІван,КорніяченкоАнгелінаІнвентаризаціязапасівнаскладі:перевагиавтоматизації

148

КирильєваЛюдмила,ЯнчевАндрій,КирильєваДаріяОбліквпідприємствахіндустріїгостинності(ресторани)призастосуванніновітніхінформаційно-розрахунковихтехнологій

151

МазурНаталіяУдосконаленняінформаційноїбазиоблікувиробництваорганічноїсільськогосподарськоїпродукціїісировини

155

МакарчукОксанаМетодиоцінкиприйняттяефективнихуправлінськихрішеньвумовахневизначеності

158

НужнаОксанаХарактеристикаформкапіталізаціїзалежновідмеханізмунарощування

161

ПеченюкАндрійОсобливостіорганізаціїінформаційноїбезпекисучасногопідприємства

165

ПостноваМаринаМісцеелектронногодокументообігувкомп’ютеризаціїбухгалтерськогообліку

169

ШевчукОлена,МорозЯрославаАналізсистемиадмініструванняпдввукраїні:сучаснийстаніперспективирозвитку

172

РРООЗЗВВИИТТООККББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООЇЇППРРООФФЕЕССІІЇЇТТААІІННННООВВААЦЦІІЙЙННІІТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇ

ВВППІІДДГГООТТООВВЦЦІІФФААХХІІВВЦЦІІВВЗЗООББЛЛІІККУУ,,ААУУДДИИТТУУ,,ФФІІННААННССІІВВ

ГолячукНаталія,РихлюкВікторіяЕлектроннийдокументообігпідприємства

177

РусєваДомнікіяРозвитокбухгалтерськоїпрофесіїтаінноваціївпідготовціфахівцівзоблікуаудиту,фінансів

180

ТкачукІринаЗначеннялогікиупрофесійнійдіяльностібухгалтера

184

ККООННТТРРООЛЛЬЬЯЯККФФУУННККЦЦІІЯЯММЕЕННЕЕДДЖЖММЕЕННТТУУООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙ

ТТААІІННССТТИИТТУУТТААУУДДИИТТУУВВУУККРРААЇЇННІІ::ССУУЧЧААССННИИЙЙССТТААННТТААППЕЕРРССППЕЕККТТИИВВИИРРООЗЗВВИИТТККУУ

БаллаІнна,ГуменюкІринаОрганізаціяобов’язковогоаудитувУкраїні

187

Дерев’янкоСвітлана,МурзінаКатеринаКонтрольформуваннястатутногокапіталувумовахглобальнихекономічнихзмін

190

ЖураковськаІринаНормативнезабезпеченнявідображенняінтелектуальногокапіталувзвітності

193

КравченкоЮліяПорушеннявдержавномусекторі:проблемикласифікаціїташляхиїхмінімізації

197

8

КузикНаталія,КропОленаОрганізаційно-методичніаспектиконтролюопераційноїорендиосновнихзасобів

203

ПрокопишинОксана,РоманівОлегОсновніаспектиаудитуефективності,йоговпровадженнятавикористаннявУкраїні

206

ЧугуновІван,ОлійникСвітланаОсобливостісистемивнутрішньогоконтролюрозрахунківзаподаткомнаприбуток

209

ЧудовецьВіталійПроблеминормативногорегламентуванняконтролю

212

ЧумаковаІринаУправлінськапідзвітністьіконтрольудержавномусекторі

216

ШавлоІрина,ШкуренкоНаталіяПодатковийконтрольусистеміподатковогоадміністрування

220

ШестаковаОленаНормативно-правовезабезпеченнявнутрішньогоаудитувдержавномусекторіУкраїни

223

ФФІІННААННССООВВОО--ККРРЕЕДДИИТТННААССИИССТТЕЕММИИТТААЇЇЇЇВВППЛЛИИВВННААРРООЗЗВВИИТТООКК

ІІННССТТИИТТУУТТУУББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ

BerezovskayaMargaritaChieffinancialofficers’keyconcerns

227

ГарасимПетро,ЛободаНаталя,ГарасимМиколаФінансовіінструментиякоб'єктінвестування:компаративістсько-аналітичнийаспект

229

РадченкоОксанаДосвідбюджетногофінансуваннясільськогогосподарстванаприкладікраїнПрибалтики

232

РудикВолодимирОсобливостіформуванняінвестиційногопортфеляучасниківобов’язковоїнакопичувальноїпенсійноїсистемиУкраїни

236

ТулушЛеонідПодатковерегулюваннярозвиткуагропромисловоговиробництва:стантаперспективи

239

Відомостіпроавторів 244Редакційнаколегія 248

РРооззввииттооккппааррааддииггммттааттееооррііїїббууххггааллттееррссььккооггооооббллііккуу::ееввооллююццііййннииййппііддххііддттааппооддааллььшшииййггееннееззииссооббллііккооввооїїддууммккии

9

РРООЗЗВВИИТТООККППААРРААДДИИГГММТТААТТЕЕООРРІІЇЇББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ::

ЕЕВВООЛЛЮЮЦЦІІЙЙННИИЙЙППІІДДХХІІДДТТААППООДДААЛЛЬЬШШИИЙЙГГЕЕННЕЕЗЗИИССООББЛЛІІККООВВООЇЇДДУУММККИИ

УДК657.471.66АмалянАрутюн

аспірантНаціональнаакадеміястатистикиоблікутааудиту

м.Київ

ВИЗНАЧЕННЯТАОБЛІКСПРАВЕДЛИВОЇВАРТОСТІБОНУСІВВОПЕРАЦІЯХПРОДАЖУЗІЗНИЖКАМИ

Анотація

У статті розглянуто альтернативні підходи до визначення справедливої вартостібонусів,що надаються клієнтам в рамках програм лояльності,та їх обліку у вітчизнянійтазарубіжнійпрактиці.

Ключовіслова: справедливавартість,бонус,бухгалтерськийоблік,мультикомпонентніугоди.

Сутністьбонуснихпрограмлояльностіклієнтівполягаєунаданніклієнтам

програми (покупцям) її учасниками (продавцями) при (первісній) покупціпевної кількості бонусів (балів, залікових одиниць винагороди тощо), якіможутьбутипогашені(увиглядіпродажівзізнижкамиабобезоплатноїпередачітоварів)принаступнихпокупкахуторговельнихзакладах.Дочислаостанніх,взалежностівідвидупрограми,можутьвходитилишетойзаклад,щонадавбонус,або інші господарюючі одиниці даної торгової мережі, або інші партнери попрограмахлояльності.

У вітчизняній практиці загальноприйнятий підхід до обліку бонусів, якіможуть бути погашені в рамках бонусних програм, сформульованийД.Бузановим наступним чином: “Очевидно, що у момент видачі і відповідноотримання купона на потенційну знижку жодних змін в обліку сторін невідбувається. Тому що, по-перше, невідомо, чи скористається покупець цимбонусом у майбутньому, а по-друге, купон за своєю суттю не є первиннимбухгалтерськимдокументом.Тобтоякийсьвпливнаобліквикористаннякупонана знижку матиме лише у момент здійснення подальшої операції купівлі-продажу”[1].

Ще один фахівець з питань оподаткування та бухгалтерського обліку(О.Золотухін) вважає за необхідне (з огляду на те, що покупець може й нереалізувати своє право щодо використання бонусу) трактувати зобов’язанняпри нарахуванні бонусу як непередбачені, тобто імовірнісні, і відповідно,обліковувати наданий бонус на позабалансових рахунках 04 «Непередбаченіактиви й зобов'язання» за обліковою оцінкою (згідно з п.19 П(С)БО 11). Прицьому під “час продажу товару, за яким відображається нарахуваннябонусу,

ІІннссттииттуутт ббууххггааллттееррссььккооггоо ооббллііккуу,, ккооннттрроолльь ттаа ааннаалліізз вв ууммоовваахх ггллооббааллііззааццііїї.. ММііжжннаарроодднниийй ззббііррнниикк ннааууккооввиихх ппррааццьь.. ВВииппуусскк 22.. 22001144

10

підлягає отриманню вся сума його вартості. Тому за кредитом рахунку 70«Доходи від реалізації» відображається така сума повністю, без вирахуваннянарахованогобонусу”[2].

Уповнійвідповідностідотакогометодологічногопідходунавітьнайновішівітчизняні системи автоматизації бухгалтерського обліку в найкращомувипадку дозволяютьдиференціюватикількістьбонусів,нарахованихпорізнихпрограмах.

Прямопротилежнимєпідхідзарубіжнихфахівців.Облікопераційпродажуврамках бонусних програм регулюється положеннями декількох стандартівМСБО(включноізМСБО18Дохід[3],МСБО37Забезпечення,умовнізобов’язаннята умовні активи [4], МСБО 13Оцінка справедливої вартості[5] та інших), якімістять положення про необхідність трактувати продаж товарів із наданнямбонусів на наступні операції купівлі як мультикомпонентну угоду, в процесіобліку якої надані бонуси мають враховуватись не тільки в кількісному, а й вгрошовому виразі. Іншими словами, продавець в момент продажу товару (доякогододаєтьсябонуснанаступніпільговіпокупки),неповиненвизнаватияквиручку “справедливувартістьбонусу” - тобтоту частинуотриманої суми, якавідноситьсядомайбутніхпотенційнихпокупок.

Досить тривалий час міжнародні стандарти обліку залишали на розсудпродавцям вибір процедури обліку грошової вартості бонусів - бухгалтерампропонувалосьсамимобиратипідхіддоїхінтерпретації:відноситиїхдо“доходівмайбутніх періодів” або до “майбутніх зобов’язань”. Ситуація змінилась 28червня2007року,колибулоопублікованеТлумаченняIFRIC13Фінансовийоблікпрограм лояльності [6]. В ньому було закріплено трактування бонуснихпартнерськихпрограмякмультикомпонентнихугод,вякихвиручказапродажмаєбутирозподіленаміж:

1. надходженнямзапродажтовару;2. баламивинагороди,якімаютьбутипогашенівмайбутньомуіоблікована

як“доходимайбутніхперіодів”.Схематичносутністьнововведеньможназобразитинаступнимчином:

Таблиця1Трактуваннятапрактиказастосуваннябонуснихпартнерськихпрограм

Ознака ІснуючапрактикавУкраїні

ІснуючапрактикавСША РекомендаціїIFRIC13

Класифікаціяузвітіпроприбуткиізбитки

Ігнорування Зменшеннядоходівабовитратинамаркетинг

Зменшеннядоходів

Класифікаціявбалансі

Нарахування/резерв

Нарахування/резерв Доходимайбутніхперіодів

Оцінка Ігнорування Різніметоди;переважнозавартістювиконаннязобов’язаньдлякомпанії

Справедливавартістьдляклієнта

Визнаннябаліввинагороди

Ігнорування Різніметоди:надатунаданняабопогашення

Надатупогашення

Джерело:СкладеноавторомнаосновіIFRIC13[6]тавітчизнянихП(С)БО


11

Практична реалізація рекомендацій Тлумачення IFRIC 13 як длязакордонних, так і для вітчизняних обліковців пов’язана з необхідністювирішеннянизкитеоретичнихтапрактичнихпитаньвизначення“справедливоївартості”.

У відповідності до МСФЗ 13, “справедлива вартість – це ціна, яка була ботриманазапродажактиваабосплаченазапередачузобов’язанняузвичаиніиопераціı̈ на головному (або наисприятливішому) ринку на дату оцінки запоточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чиспостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншоı̈методики оцінювання”. Стосовно справедливої вартості бонусів авториТлумачення пропонують у разі, коли вартість бонусу прямо не вказується вумовахакції,визначатиїїнабазісередньозваженоїцінитоварів,якіможутьбутибезоплатноотриманіпокупцямивобміннабонуси(п.AG2IFRIC13).

Практичнареалізаціяцієїпропозиціїнаштовхуєтьсянацілунизкупроблем,включно із невизначеністю, обумовленою відсутністю досвіду реалізаціїподібнихпрограм,атакожбагатоваріантністюфакторів,якіможутьокремоабозапринципомсинергії суттєвовпливатина її конкретнувеличину.Відсутністьдосвіду реалізації подібних програм не дозволяє більш-менш достовірнопередбачити частоту використання бонусів, що може обумовити завищену (уразіневисокоїчасткиїхпред’явленнядопогашення)чизанижену(уразіїх100-відсотковоговикористання)оцінкусправедливоївартостібонусів.

Справедливавартістьбонусівукожномуконкретномувипадку їхнаданнязалежить від значної кількості факторів, головними з яких є наявність чивідсутністьобмежень:

1. натерміндіїбонусу;2. наасортименттоварів,щоможутьбутипроданіздисконтом(абонадані

безкоштовно)припогашеннібонусу.За наявності першого обмеження на момент завершення терміну

придатності бонусу (за умови його невикористання) всі нараховані доходимайбутніхперіодів,ранішеневизнанідоходом,маютьбутивіднесенідодоходів.Якщожтерміндіїнеобмежений(доцільністьчоговикликаєсумнівиуукладачівIFRIC13),господарюючаодиницямаєсамарозрахуватитермінїхпотенційноговикористання, який має періодично коригуватись у відповідності до змінситуації.

У разі наявності обмежень на асортимент товарів велике значення длявизначення справедливої вартості бонусів мають такі фактори, як рівеньторговельної націнки на пропоновані товари, попит на них, терміни їхпридатності, моральний знос та інші показники. Видається очевидним, щоефективна маркетингова стратегія продавця за умови надання бонусів напридбанняобмеженогоколатоварів:

1. які втрачають конкурентні позиції із-за появи на ринку більшпривабливихзфінансовоїчитехнічноїточкизоруаналогів,

2. якікористуютьсяобмеженимпопитом,3. термінпридатностіякихдобігаєкінця,4. на які попередньо встановлена висока торговельна оцінка тощо може

суттєво підвищити рентабельність торговельного закладу, що буде


12

реалізовуватитакустратегію.Неменшочевиднимвидається іте,щорозробкатакої стратегії неможлива без попередньої розробки методики визначеннясправедливоївартостібонусів.

Процесвизначеннясправедливоївартостібонусівірозробкирекомендаційщодо їхоблікуувітчизнянихторговельнихзакладахєнадзвичайноскладним інеоднозначним (особливо з урахуванням проблем оподаткування операційпільгових продажів). Але стрімке поширення продажів зі знижками навітчизняному ринку актуалізує необхідність безвідкладної розробкиметодикивизначення та обліку справедливої вартості бонусів при здійсненні такихоперацій.

Списоквикористанихджерел

1.Бузанов,Д.Бонуснаторгівля[Електронний ресурс] / Д.Бузанов //Дебет-Кредит.–2009.–№20.–Режимдоступу:dtkt.com.ua/show/1cid04060.html.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Золотухін, О. Оформлення та облік накопичувальних бонусів /О.Золотухін // «Інтерактивна бухгалтерія». – 31.05.2013. – Режим доступу:http://www.interbuh.com.ua/ua/view/newspaper/3014/7312. – Заголовок зекрана.

3. Дохід : МСБО 18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_025. – Заголовок з екрана (дата звернення10.04.2014р.).

4. Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи : МСБО 37[Електроннийресурс].–Режимдоступу :zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_051.–Заголовокзекрана.(датазвернення10.04.2014р.).

5.Оцінка справедливої вартості :МСБО13 [Електроннийресурс]. – Режимдоступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_068. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

6.Practicalguideto IFRS. Fairvaluemeasurement –unifyingtheconceptof‘fairvalue’. – Режим доступу : http://aechile.cl/wp-content/uploads/2013/11/IFRS-13-PRICE.pdf. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/ib

http://aechile.cl/wp-content/uploads/2013/11/IFRS-13-PRICE.pdf

http://aechile.cl/wp-content/uploads/2013/11/IFRS-13-PRICE.pdf


13

УДК657:005.921БруханськийРуслан

к.е.н.,доцент,завідувачкафедриТернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситет

м.Тернопіль

ВАРІАНТИВЗАЄМОДІЇОБЛІКОВОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯРІЗНИХРІВНІВУПРАВЛІННЯПІДПРИЄМСТВОМ:СТРАТЕГІЧНИЙАСПЕКТ

Анотація

Розглянутоможливіваріантивзаємодії облікового забезпеченнярізнихрівнів управлінняпідприємствомвстратегічномуконтексті.

Ключовіслова:обліковезабезпеченнясистемистратегічногоуправління.Одним із основних теоретичних питань, що стосується побудови

стратегічно-орієнтованої парадигми бухгалтерського обліку, на яке має бутинадана відповідь науковцями – це чи може бухгалтерський облік бутибагатоцільовим? Тобто, чи може бухгалтерський облік виконувати традиційнідля нього функції (збереження майна власників, надання інформації дляоперативного і тактичного управління, визначення фінансового результату впоточному періоді), забезпечуючи вимоги оперативного і тактичногоуправління, та одночасно відповідати вимогам стратегічного управління –забезпечувати інформаційну підтримку реалізації стратегії підприємства тазабезпечуватиприйняттястратегічнихуправлінськихрішень.

Цюобліковупроблемуодним із першихпоставивпроф.Б.І.Валуєв, який у1998році, розглядаючи питання поділу обліку на окремі види та аналізуючиможливість існування неуправлінського обліку відмічав, що питання полягаєлише в тому, як підпорядкувати всі складові бухгалтерського обліку цілямоперативного, поточного та стратегічного управління [2, с. 7]. В останні рокипопуляризації цієї проблематики в Україні сприяв проф. С.Ф.Голов [3, с.3-13],який зазначав про можливість одночасного задоволення потреб всіхкористувачівобліковоїінформаціїзадопомогоюєдиноїсистемиобліку.

На сьогодні існуютьнеоднозначні підходи стосовноможливості побудовиєдиної системи обліку, яка б забезпечувала потреби різних рівнів управління.Наприклад, проф. П.О.Куцик відмічає, що прийняття рішень на оперативному,тактичному і стратегічному рівнях управління потребує формування різнихфінансовихданих,зрізноюдеталізацієюйаналітичнимопрацюванням(залежновідситуації).Цеозначає,щопришвидшеннязмінузовнішньомубізнес-оточенніспонукатиме користувачів робити більше нерегламентованих запитів черезінформаційнусистемуобліку,арівеньвимогдопов’язаноїбізнес-аналітикибудевищим[4,с.58].Відповідно,авторвважає,щообліковасистемаможеодночаснозабезпечити надання необхідної інформації для різних управлінських рівнів(оперативного, тактичного та стратегічного), однак при цьому для кожного зрівнів має бути сформована своя система рахунків, система звітності таоблікових показників. В той же час, весь цей методологічний інструментарійбудезастосовуватисьдоєдиноїбазиданих,зякоюформуватиметьсяінформація


14

длякожногозрівнів.Подібного підходу дотримується проф. С.Ф.Голов [3, с. 13], проф.

І.М.Богатая[1,с.16]таЗ.В.Семанюк[6,с.239].Спільнимвпідходахавторівєте,що на їх думку система обліку може об’єднати в єдине ціле підсистеми, якібудуть одночасно забезпечувати інформаційну підтримку оперативного,тактичногоістратегічногоуправління.

Описаний вище підхід, який базується на можливості системи облікунадавати менеджменту інформацію для потреб операційного, тактичного істратегічного призначення, є лише одним із можливих варіантів взаємодіїобліковогозабезпеченняоперативного,тактичного істратегічногоуправління.Оскільки на сьогодні облікова система (фінансового і управлінського обліку)дозволяє одночасно забезпечувати ефективне функціонування оперативного ітактичного управління (що, наприклад, підтверджує проф. М.С.Пушкар, якийвиділяє три основні інформаційні підсистеми менеджменту – операційного(управлінський облік), тактичного (фінансовий облік) та стратегічного(контролінг) [5, с. 160]), то загальний (теоретично можливий) набір іншихваріантів взаємодії облікового забезпечення оперативного, тактичного істратегічногоуправліннявиглядатименаступнимчином(рис.1).

Варіанти взаємодії облікового забезпечення

оперативного, тактичного і стратегічного управління

ОЗСУ

ОЗСУ ОЗОТУ ОЗСУ

ОЗОТУ і ОЗСУ є незалежними одне

від одного

Окремі види даних використовуються як для ОЗОТУ, так

і для ОЗСУ

ОЗСУ включає до свого складу ОЗОТУ

й інші джерела інформації

Примітки: ОЗОТУ – облікове забезпечення оперативного і тактичного управління; ОЗСУ – облікове забезпечення стратегічного управління.

ОЗОТУ включає до свого складу ОЗСУ

ОЗСУ

Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4

ОЗОТУ ОЗОТУ ОЗОТУ

Рис.1.Можливіваріантивзаємодіїобліковогозабезпеченняоперативногоі

тактичногоуправліннятаобліковогозабезпеченнястратегічногоуправлінняЗгідноваріанту1ОЗОТУтаОЗСУєнезалежнимисистемами,щопобудовані

залежно від свого функціонального призначення – забезпечувати потребивідповідного рівня управління. Виходячи з такого підходу ОЗСУ повиннабазуватись на власній незалежній обліковій концепції, мати свій об’єкт таметодологію, інеповиннавикористовуватибудь-якої інформаціїзтрадиційноїоблікової системи підприємства. Реалізація такого варіанту в практичнійдіяльностіпідприємствнасьогодніможливазаумови,колиоб’єктомОЗСУбуделише зовнішнє середовище системи підприємства, що в переважній більшості


15

випадківневивчаєтьсяобліковоюсистемою.Однак,втакомувипадку,ОЗСУневідповідатиме вимогам системи стратегічного менеджменту, для ефективногофункціонування якої необхідна інформація як про внутрішнє, так і зовнішнєсередовищепідприємства.

За варіантом 2 окремі види даних використовуються як для ОЗОТУ, так ідля ОЗСУ, або ОЗСУ використовує частину інформації з ОЗОТУ дляформулювання та реалізації стратегій підприємства. Такий варіант побудовиОЗСУ є одним із найбільшприйнятних для вітчизнянихпідприємств, оскількипередбачає доповнення елементів ОЗОТУ, необхідних для стратегічногоменеджменту, новими елементами, відсутніми в ОЗОТУ, однак без якихфункціонуваннясистемистратегічногоменеджментуєнеможливим.

Згідноваріанту3ОЗСУвключаєдосвогоскладуОЗОТУ,щоозначає,щовсяповністю чинна система бухгалтерського обліку є складовою інформаційногосупроводу стратегічного менеджменту підприємства, тобто, кожен її елемент(об’єкти, методи оцінки, рахунки, звіти тощо), що використовується длязадоволенняпотребоперативного і тактичногоуправління,одночасноможутьвикористовуватись і для забезпечення потреб стратегічного управління. Затакого варіанту повинні бути відсутні будь-які взаємосуперечиві аспектифункціонування ОЗСУ та ОЗОТУ, що є неможливим, оскільки існування різнихцілейнарізнихрівняхуправліннязумовлюєнеобхідністьвикористаннярізнихвидів об’єктів та методологічних інструментів. Наприклад, різні видиуправління потребують використання різних видів облікових оцінок –консервативнихабопрогресивних(перспективних),якісуперечатьодинодномута не можуть бути використані одночасно в одній системі. Реалізований насьогодні в системі бухгалтерського обліку принцип обачності не дозволяєвикористовувати стратегічно орієнтовані оцінки, оскільки вони “завищують”вартість активів підприємства,що є прикладомнеможливості розглядуОЗОТУякскладовоїОЗСУ.

Згідно варіанту 4 ОЗОТУ включає до свого складу ОЗСУ, тобто чиннасистема бухгалтерського обліку містить в собі весь необхідний предметно-методологічний інструментарій, необхідний для інформаційного забезпеченняприйняття стратегічних рішень. Однак, якщо б такий варіант був сьогодніреалізований на практиці, жодних би проблем щодо необхідності побудовистратегічно-орієнтованоїсистемиоблікуневиникалоб,оскількибтакасистемаапріорі була б стратегічно-орієнтованою. Однак на сьогодні, як доказвищенаведеного,існуєзначнакількістькритичнихзаявдослідників(М.Бромвіч,К.Гілдінг,В.Говіндараджан,С.Ф.Голов,П.Друкер,К.Друрі,Р.Каплан,Д.Нортон,М.С.Пушкар, Б.Райан, Р.В.Скепенс, К.Уорд, А.В.Шайкан, Дж.Шанк та ін.) іпереконливих доказів щодо невідповідності чинної системи обліку потребамстратегічногоуправління.

Проведений аналіз теоретично можливих варіантів взаємодії обліковогозабезпечення оперативного, тактичного і стратегічного управління дозволяєдійти висновку, що в сучасних умовах розвитку національної системи облікунайбільш прийнятним для вітчизняних підприємств є побудова обліковогозабезпечення стратегічного управління на основі використання даних провнутрішнє середовище підприємства (із чинної облікової системи) та їх


16

доповнення даними про зовнішнє середовище підприємства, для збору якоїнеобхідноюєпобудовастратегічно-орієнтованоїсистемиобліку(фінансовоготауправлінського).


1. Богатая, И.Н. Стратегический учет как перспективное направлениеразвитиябухгалтерскогоучета[Текст]/И.Н.Богатая,Л.О.Ивашиненко//УчетиСтатистика.–2008.–№2(12).–С.13-19.

2. Валуєв,Б.И.Проблемыуправленческойориентациибухгалтерскогоучета[Текст]/Б.И.Валуев//Світбухгалтерськогообліку.–1998.–№1(7).–С.2-10.

3. Голов,С.Ф.Теоріябагатоцільовогобухгалтерськогообліку[Текст]/С.Ф.Голов//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2011.–№4.–С.3-13.

4. Куцик, П.О. Концептуальні підходи до розгляду інформаційних системобліку в корпоративному управлінні [Текст] / П.О. Куцик // Облік і фінанси. –2013.–№4(62).–С.52-60.

5. Пушкар, М. Сутність інтелектуалізації облікової системи та структураінформаційнихресурсівпідприємства/МихайлоПушкар//ВісникТНЕУ.–2008.–№2.–С.160-168.

6. Семанюк,В.З.Облікдлястратегічногоуправління:проблемитеоретичноїконцептуалізації [Текст] / В.З. Семанюк // Менеджмент та підприємництво вУкраїні:етапистановленняіпроблемирозвитку.–2012.–№722.–С.236-241.


17

УДК658ГольманСветлана

магистрСевастопольскийнациональныйтехническийуниверситет

г.Севастополь

ПРОТИВОРЕЧИЯИСОДЕРЖАНИЕПРИБЫЛИКАКПОКАЗАТЕЛЯЭФФЕКТИВНОСТИДЕЯТЕЛЬНОСТИПРЕДПРИЯТИЯЙ

Аннотация

В статье рассмотрены вопросы оценки эффективности деятельности предприятий,противоречивость показателя прибыли, а так же необходимость применения системыпоказателейэффективностиипутиееусовершенствования.

Ключевые слова: эффективность,прибыль, система сбалансированныхпоказателей,интегрированнаяотчетность.

Понятия «экономического эффекта» и «экономической эффективности»

относятсякчислуважнейшихприрассмотренииосновныхвопросовэкономикипредприятия. Проблема методики определения эффективности компаниивсегдаволновалаируководителейисобственников.Напротяжениенесколькихлет вопрос оценки эффективности деятельности компании активнообсуждаетсявэкономическойлитературе..

Показателейэффективностирассматриваютсявработахинаконференцияхавторов: Я.В. Соколова, С.Н. Кушакова, Е.А. Скриптуновой, Р.С. Каплана иД.П.Нортонаидругих.

Всовременныхпубликацияхчащевсегопредпочтениеотдаютприбыли,какпоказателю эффективности предприятия. В тоже время, изучениеопубликованныхработ отечественныхи зарубежных авторов показало, что досего времени ученые и практики в области бухгалтерского учета не осозналинеобходимость комплексного подхода при оценки экономическойэффективности, когда во внимание принимаются не только стоимостныепоказатели, а и репутация, взаимоотношения фирмы с внешними ивнутренними пользователями. Большинство авторов рекомендует крассмотрениюсистемупоказателейэффективности.

Общепринято,чтоприбыльявляетсяпоказателем,которыйнаиболееполноотражает эффективность производства. В финансовой отчетностипредставлены несколько показателей прибыли : валовая прибыль, чистаяприбыль, нераспределенная прибыль и другие. Однако, в настоящее время,когда большую долю в доходах предприятия, занимает нефинансоваядеятельность, показатель «прибыль» не может выступать, единственнымкритериемоценкиэффективностикомпании.

Возникает ряд вопросов. Может ли один показатель охарактеризоватьэффективностьпредприятия?Еслида,токакойизпоказателейприбыли?

Целью данной статьи является исследование имеющихся точек зренияавторов на использование показателя прибыли для оценки эффективностидеятельности предприятии и тех противоречий, которые содержаться в ней, атак же разработка подходов при определении оценки эффективности


18

деятельностипредприятия.Все большую популярность приобретает холистический подход, при

которомэффективностьоцениваетсяцелойсовокупностьюкритериев.Тоесть,что одним показателем невозможно оценить эффективность деятельностипредприятиявдолгосрочнойперспективе.Всеэто,вдевяностыегодыпрошлогостолетия, привело к созданию, американцами Р. Капланом и Д. Нортоном,методики«Сбалансированнаясистемапоказателейэффективности».

Сбалансированная система показателей, основана на применении какфинансовых,такинефинансовыхпоказателей,которыегарантируютполнотуидостоверность оценки эффективности деятельности организации, и в этомсостоитегопреимущество[1,с.215].

Метод Каплана и Нортона является стратегическим подходом и системойуправленияэффективностью,котораяпозволяетпривестивдействиевидениеистратегиюкомпаниив4аспектах:

- финансы (показывает, насколько интересно акционерам вкладыватьденьгивпредприятие);

- взаимоотношения с клиентами (показывает, чем можно заинтересоватьклиентов,чтобыпривлечьихидобитьсятребуемыхфинансовыхрезультатов);

- внутренние процессы (показывает, какие процессы играют наиболееважнуюрольприреализацииконкурентныхпреимуществкомпании);

- инновации, развитие персонала и инфраструктуры (показывает, за счеткаких знаний, умений, опыта, технологий и прочих нематериальных активовможнореализоватьконкурентноепреимуществокомпании).

Выделенныечетыреаспектапоказателейпозволяютучестьинтересывсехзаинтересованных сторон. Данный метод позволяет контролировать текущуюэффективность, а также нацелен на обработку информации о будущихперспективахфункционированияорганизации.

В своей работе Е.А. Скриптунова [2, с. 7] предлагает видоизмененныйвариантметодики«Сбалансированныхпоказателейэффективности».Основнойсмыслданнойметодикисостоитвтом,чтопредприятиенеможетсуществоватьна рынкенезависимо от всех, а воздействуетнаширокийкруг пользователей.Это и акционеры, и клиенты, и общественность, и партнеры, и СМИ, исобственные сотрудники. Всехпользователейкомпаниипроклассифицировалина4группыпообщностиинтересовтойилиинойгруппы(акционеры;реальныеипотенциальныеклиентыкомпании;сотрудники;общественностьипартнеры)[2,c.9].

У каждой группы пользователей есть свои потребности и ожидания отпредприятия.Соответственно,удовлетворяяэтипотребности,нужнооцениватьопределенные критерии, которые их отражают. Это и будут показателиэффективности с учетом различных мнений. Для акционеров потребностьюявляется максимизация собственных дивидендов, поэтому показателямиэффективности могут выступать: рентабельность бизнеса, чистая прибыльпредприятия,ликвидность.Дляклиентовприоритетнымявляетсяоптимальноесоотношение «цена и качество», а так же высокий уровень сервиса, исходя изэтого показатели эффективности: себестоимость продукции, количествопретензий, доля постоянных клиентов. Учитывая потребности сотрудников,


19

показателями эффективности могут выступать: средняя заработная плата,текучестькадров,удовлетворенностьтрудомит.д.[2,c.11].

Основной задачей, исходя из этого, является определение наиболеезначимых критериев. Если учесть все потребности пользователей, то списокпоказателей эффективности будет слишком большим. И затраты на сбор,обработкуианализнеобходимойинформациизначительнопревыситэффектотполученныхданных.Заосновуберутсянаиболеезначимые,натекущиймоментинаперспективу,потребности.

Необходимо отметить противоречивость прибыли как обобщающегопоказателя деятельности. Отечественная и зарубежная практика показывает,что рост прибыли может являться не только следствием эффективнойэкономической деятельности. Прибыль предприятия может быть получена засчет монопольного положения производителя (рост цен), отступления отстандартов, ухудшения качества продукции и т. п. Кроме того, уровеньприбыльности зависит от ценовойполитики, изменений ставок налогов и т.д.Такимобразом,самфактполученияприбылинедаетвозможностьговоритьобэффективностиорганизации[4,с.16].

Финансовая отчетность предприятий на современном этапе больше неотвечаеттребованиямизадачам,которыеставитпередсобойпредпринимательдляуспешногоуправлениябизнесом.Оттого,достовернолиоцененаприбыльпредприятиязависитдальнейшееуправлениекомпанией.Наданныймоментвсуществующей отчетности показатель «прибыль» не отражает полнуюинформацию о деятельности фирмы. Так же, в ней не находят отражениеэкологический,производственный,кадровый,финансовыйкапитал.

С целью полноты отражения как финансовых, так и нефинансовыхпоказателей, позволяющих достоверно определить эффективностьдеятельности предприятия целесообразно использовать интегрированнуюотчетность, которая сводит воедино все существенные данные о стратегииорганизации, показателях ее деятельности и перспективах таким образом,чтобыониотражалиееэкономическое,социальноеиэкологическоеокружение.В ней отражается использование всех видов капитала и его результат.Включениевсехнефинансовыхпоказателейвотчетностьпозволитулучшитьеекачество и отразить существенное влияние фактора окружающей среды,социального фактора. Итегрированная отчетность болеешироко представляетпоказатели работы организации, чем традиционная отчетность. Такие данныеявляются необходимыми для успешного управления предприятием идостовернойоценкиприбыли.

На сегодняшний день прибыль не характеризует эффективностьдеятельности предприятия. Существует ряд противоречий, обуславливающихнеобходимость рассмотрения прибыли в системе показателей эффективностипредприятия. Так метод сбалансированных показателей, позволяеторганизации привести в действие стратегию компании в четырех аспектах.Информацию о финансовых и нефинансовых показателях деятельностипредприятия отражает интегрированная отчетность. Использование такогоотчетапозволитдоступноидостовернооценитьэффективностьдеятельностипредприятия.


20

Списокиспользованныхисточников1.Бланк,И.А.Управлениеприбылью[Текст]/И.Бланк.—К.:«Ника-Центр»,

1998.—544с.2. Каплан, Р.С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к

действию[Текст]/Изд.2-е,испр.идоп.:Пер.сангл.–М.:ЗАО«Олимп-Бизнес»,2003.–320с.

3. Скриптунова, Е.А. Основные показатели эффективности предприятия,которые необходимо знать руководителю [Текст] / Е.А.Скриптунова //Менеджментсегодня.–№2.–2003–С.9–12.

4.Соколов,Я.В.Бухгалтерскийучет:отистоковдонашихдней[Текст].—М.:ЮНИТИ,1996.—734с.

УДК168.4:005

ГречинаІринак.е.н.,доцент

ВащенкоЛінак.е.н.,доцент

ДонецькийнаціональнийуніверситетекономікиіторгівлііменіМихайлаТуган-Барановського

м.Донецьк

ПОТЕНЦІАЛОГІЧНИЙАНАЛІЗ:ТЕОРЕТИЧНИЙАСПЕКТ

АнотаціяУ статті розглядається проблема дослідження сутності та визначення основних

принципівпотенціалогічногоаналізу. Зокрема,проведенотеоретичнийогляд існуючихпідходівдо аналітичної ідентифікації потенціалу економічних систем, обґрунтовано доцільністьвиокремленнятакоговидуекономічногоаналізуякпотенціалогічний.

Ключовіслова:аналіз,економічний,потенціал,потенціалогічний,модальність.Розгляд сутності категорії «потенціал» позволив зробити висновок про

неоднозначність підходів науковців до розуміння даного феномену. Існуючіпраці,якістосуютьсядослідженняпотенціалупідприємстваірозкриваютьйогосутнісніхарактеристикитанадаютьзмогуякісногоуправлінняним,топитанняаналітичноїінтерпретаціївважаютьсядужесуперечливими.

У даному контексті слід згадати, що питання аналізу потенціалупідприємства розглядали: В.М. Гальперін, С.М. Ігнатієва, В.І. Моргунов,Н.С.Краснокутська, Е.В. Лапін та ін. Але проблеми виокремленняспеціалізованого виду аналізу потенціалу підприємства залишаютьсявідкритими.

Мета статті – дослідження теоретичних аспектів аналізу потенціалупідприємства. Рішенню даної проблеми може сприяти дослідження еволюції


21

розвитку економічного аналізу та науки потенціалогії. Підхід, якийрекомендується, базується на теоретичних засадах економічного аналізу тафілософіїможливого.

Отже, можна припустити,що протиріччя у визначенні сутності сукупногопотенціалу економічної системи та його основних складових тягнуть за собоюпояву проблеми його якісного аналізу. Взагалі, сучасна теорія економічногоаналізумаєцілийрядпитань,якітрактуютьсянеоднозначно:

1. Трактування аудиту як аналізу фінансово-господарського стану,фінансовогоаналізу.

2. Включення аналізу в такі функції управління як бухгалтерський облікабоконтроль.

3. Ідентифікація таких понять як аналіз фінансової звітності, фінансовийаналізіаналізфінансово-господарськоїдіяльності.

Серед факторів, які привели до появи та розвитку економічного аналізуможнавиділити:внутрішні: реальність оцінки результатів діяльності;необхідність поліпшення управління підприємством; зовнішні: можливістьреальної оцінки результатів діяльності; необхідність порівняння результатівдіяльності як за різі періоди, так і з іншими підприємствами; розвитокбухгалтерськогооблікутаудосконаленняфінансовоїзвітності.

Попереднійоглядлітературнихджерелдаєправотвердити,щокеруючисьосновнимипідходамиекономічногоаналізу(йоговидівтанапрямів)більшістьвчених нібито нівелюють аналітичну функцію управління і напрямувикористовують його методичний інструментарій при аналізі потенціалуекономічноїсистемитайогоскладових.

Опрацювання літературних джерел за [1–6] показало, що тільки у 3випадках автори аналізують потенціал економічної системи у межахекономічного аналізу з посиланням на його певний вид або напрям. У даномувипадку можна припустити, що аналіз потенціалу підприємства стає одним ізвидівекономічногоаналізу.

У цілому результати проведеного дослідження дозволяють твердити пронаступне: розвиток теорії та практики економічного аналізу у сучасномуекономічному просторі дав життя новим його видам та напрямам(інноваційному, стратегічному, маркетинговому, інвестиційному та ін.);проведене дослідження підтверджує факт існування безлічі праць з проблеманалітичноїідентифікаціїпотенціалупідприємстваабойогоскладових,алейдотеперішньогочасуаналіз(абооцінка)потенціалуекономічноїсистеминесталиспеціалізованими видами або напрямами економічного аналізу; нівелюваннязначимості аналітичної функції управління привело до того, що аналітичнаідентифікація потенціалу економічної системи має розсіяний, хаотичнийхарактер, майже відсутній зв'язок з економічним аналізом (його видами абонапрямами).При цьому, керуючисьосновнимиметодами економічного аналізупри аналізі (оцінці) потенціалу підприємства або його складових у багатьохвипадкахспотворюютьсяпоставленіцілітазавданнязавдякизмініпредметноїобластідослідження.

Так, нами сформоване теоретичне підґрунтя до необхідності розвиненнянового виду економічного аналізу, який спеціалізовано буде відповідати за


22

аналізабооцінкупотенціалуекономічноїсистеми.Іпершочерговоюпроблемоюприцьомустаєвизначенняназвитакоговиду

аналізу.Звертаючисьдовищевикладеного,бачимо,щоулітературнихджерелахнайчастішезустрічаєтьсяпідхід–оцінкапотенціалутааналізпотенціалу,рідше– діагностика потенціалу, і багато праць присвячено аналітичної ідентифікаціїпотенціалуумежахуправлінськогоаспектубазпосиланьнааналітичнуфункціюуправління. За таким підходом, цілком логічно було б обрати назву «аналізпотенціалу економічної системи», але у попередніх працях нами підіймаласьпроблеми визначення спеціалізованої науки, яка була би спрямована надослідженняпотенціалупідприємства.Булодоведенонеобхідністьрозвиненнянауки потенціалогії у рамках філософії можливого та науки енвіроники, які усполученні дають змогу дослідити потенціал економічної системи за умовсистемного підходу. Авторський підхід спонукає до необхідності розвиненняідейданоїнауки,іуконтекстіаналітичноїідентифікаціїпотенціалуекономічноїсистеми доцільно обрати таку назву нового самостійного виду економічногоаналізуяк:«потенціалогічнийаналіз». Сутністьпотенціалогічногоаналізубудеполягатиуаналізімодальнихвідносинурамкахекономічноїсистеми,атакожуоцінціусіхформіпроявїїпотенційностііпотенціалу.Зокрема:

- потенціалогічнийаналізповиненматисправузкритеріямимодальностіекономічної системи, такими як: «необхідне», «реальне» та «можливе», тобтодавати можливість оцінити необхідний, реальний або можливий потенціалекономічної системи або його складових: організованості, розвитку іудосконалення,можливості,взаємодіючихпроцесівтафункціональний;

- потенціалогічнийаналізповиненбутиспрямованийнаоцінкуосновнихнапрямівпотенціаціїмодальностейекономічної системи, а саме: структуралізм(структуризацію),деконструкціютаконструкціонізм(конструювання);

- він повинен охоплювати не тільки, безпосередньо, усі напрямидіяльностіпідприємства,алезовнішнєоточенняпідприємства;

- потенціалогічний аналіз повинен бути тісно пов'язаний з основнимиметодологічнимипідходамиекономічногоаналізу,йоговидівтанапрямівіматиприцьомусвійокремийпредметвивчення(аналізу,оцінки);

- вінмаєчіткуцільовуорієнтацію.Потенціалогічний аналіз повинен проводитись за будь-яких ситуацій, в

яких знаходиться економічна система, зокрема, при зміні оточуючогосередовища, досягненні або не досягненні визначеного рівня потенціалу абоокремихйогоскладових,тощо.

Головноюціллюпотенціалогічногоаналізуєоцінканеобхідного,реальногоабоможливогопотенціалуекономічноїсистемитайогоскладових.

Доосновнихзавданьпотенціалогічногоаналізувідносяться:- об’єктивна оцінка потенціалу економічної системи за модальними

критеріями:«необхідно»,«реальне»та«можливе»;- об’єктивна оцінка складових потенціалу економічної системи за

модальнимикритеріями:«необхідно»,«реальне»та«можливе»;- аналізмоделейрозвиткуіреалізаціїможливостейекономічноїсистеми;- оцінкаосновнихнапрямівпотенціаціїмодальностейекономічноїсистеми

(структуралізму (структуризації), реконструкції, конструкціонизму


23

(конструювання);- визначення основних потенцій росту (або зниження) потенціалу

економічноїсистемитайогоскладових;- оцінкарівняризиків,щовпливаютьнарозвитокпотенціалуекономічної

системитайогоскладових;- розробка конкретних заходів по підвищенню ефективності управління

потенціаломекономічноїсистемитайогоскладовими,тощо.Такимчином, дослідження теоретичних засад аналізу (оцінки) потенціалу

економічної системи дозволило дослідити основні риси розвитку сучасногоекономічного аналізу, його видів та напрямів та обґрунтувати доцільністьвизначення нового виду економічного аналізу, спрямованого на оцінкупотенціалупідприємстватайогоскладових,асаме–потенціалогічногоаналізу.


1. Гречина І.В. Потенціалогія підприємства [Текст] / І.В. Гречина //ТоргівляіринокУкраїни:Темат.зб.наук.пр.–Донецьк:ДонНУЕТ,2011–Вип.33.–С.198–204.,Библиогр.:с.201.

2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка:навч.посіб.[Текст]/Н.С.Краснокутська.–К. :Центрнавч.літ-ри,2005.–352с.,Библиогр.:с.83.

3. Блонська В.І.Методичні підходи до оцінки потенціалу підприємства уході формування стратегічних переваг [Текст] / В.І.Блонська, С.Я. Нагірна//Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2. – с. 150 – 155, Библиогр.:с.152.

4. Сіменко І. Принципи економічного аналізу: дослідження питанькласифікації [Текст]/ І.Сіменко//Економічнийаналіз.–2008. –№2(18). – с.23–27.

5. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч.посіб.[Текст]/О.С.Федонін,І.М.Рєпіна,О.І.Олексюк.—К.:КНЕУ,2004.—316с.–Библиогр.:с.83.ISBN966–574–519–0

6. ЛапинЕ.В.Экономическийпотенциалпредприятийпромышленности:формирование,оценка,управление[Текст]:дис…докт.эк.наук.:08.07.01/ЛапинЕвгенийВасильевич;Сум.гос.универ.–Сумы,2006.–432с.,Бібліогр.:c.92.


24

УДК657.1ГурочкінаВікторія

к.е.н.,доцентНаціональнийуніверситетподатковоїслужбиУкраїни

м.Ірпінь

ОБЛІКОВАПОЛІТИКАВКОНТЕКСТІІНТЕГРАЦІЙНИХПРОЦЕСІВ

АнотаціяУ статтідосліджено сутністьоблікової політики, розглянутоосновні елементинаказу

прообліковуполітикунаетапіекономічнихреформ.Ключові слова:сутність, значення облікової політики, елементи, наказ про облікову

політикупідприємства.Впорядкованість господарської системи залежить від належного ведення

обліку, результатом якого є збалансування соціальних диспропорцій тадосягнення культурного, суспільного та сталого розвитку підприємства.Необхідною основою для соціального та культурного порядку є обліковийпорядок, господарський і державний. Досягнувши та забезпечивши порядоксуспільство може процвітати, прогресувати і досягти кращого майбутнього.Головним інструментом управління у вітчизняному бухгалтерському обліку єобліковаполітикапідприємства.Черезобліковуполітикувласникипідприємстві організацій реалізують свою власну політику у сфері бухгалтерського облікупідприємства.

Питання формування облікової політики підприємства дедалі набуваєактуальності з огляду світових інтеграційних процесів в цілому, та постійнуперебудову економічної системи держави зокрема. Якщо висвітлення таформування організаційно-технічної частини є узгодженим, то визначенняметодичноїскладовоїобліковоїполітикизалишаєтьсянадзвичайнопроблемним.Саме методична складова більшою мірою визначатиме вплив обліковоїполітикина фінансові результати діяльності підприємства. Основні аспектиформування обліковоїполітики відображено в роботах В.Я. Амбросов,Л.М.Васільєва, Ф.Ф.Бутинця,П.Є.Житнього,Л. Пантелійчук та інших. Протевизначення основних елементівоблікової політики щодо об’єктів обліку єдискусійнимпитаннясьогодення.

Метою даної статті є узагальнення теоретичних розробок вітчизнянихнауковцівщодосутності,значеннятаформуванняосновнихелементівобліковоїполітикизаумовінтеграційноїперебудовипідприємствУкраїни.

Поняття «облікова політика» (accounting polisy) офіційно введено уміжнародну практику обліку в 1975 році з виходом Міжнародного стандартубухгалтерського обліку МСБО 1 «Розкриття облікової політики» [8]. ЗгідноЗаконуУкраїни«ПробухгалтерськийобліктафінансовузвітністьвУкраїні»№996-ХІV від 16 липня 1999 р.: «Облікова політика – сукупність принципів,методів і процедур, що використовуються підприємством для складання таподання фінансової звітності» [9]. Трактування поняття в Законі є стислим,протеце не означає,що обліковаполітика не займаєвагомогомісцяв системі


25

управлінняпідприємством.Обліковаполітикаєосновоюфінансовогоіміджу,такяксамевнійформуютьбазові«принципи,методиіпроцедури».

Завдякинаявностіефективноїобліковоїполітикизабезпечуєтьсяточністьта правдивість показників результативності господарської діяльності суб’єктагосподарювання,хочаїхвеличиназалежитьвідальтернативнихоцінокактивівіпасивів. На визначення фінансових результатів впливає вибір обліковоїполітики, а саме: методичні підходи визнання доходів і витрат, амортизаційнаполітика,підходидооцінкивиробничихзапасів.

Облікова політика – система способів і прийомів організації та веденняобліку на конкретному підприємстві, закріплена відповідним нормативнимактомнаневизначенийтермін[3,с.120].

Отже, розглянемо більш детально різноманіття трактувань в науковійзарубіжній та вітчизняній літературі даного поняття. Бутинець Ф.Ф. [2, с. 15],КарпушенкоМ.Ю.[6,с.25],ЦвєтковаН.[15,с.14]вважають,щообліковаполітикаявляєтьсясукупністюспособівведеннябухгалтерськогообліку,якібулиобраніпідприємством, Житний П. [5, с. 3], Сук П. [14, с. 2] розуміють під обліковоюполітикоюпринципи і правилаведеннябухгалтерськогообліку, а СоколовЯ.В.[13, с. 16] взагалі, трактує його як можливість легально маніпулюватифінансовимирезультатаминаконкретномупідприємстві.

Враховуючи безперервний інтеграційний процес, перебудову економіки вцілому та адаптацію вітчизняних підприємств зокрема, доцільним єдослідження сутності поняття у нормативній базі, що є основою длязовнішньоекономічноїдіяльностісуб’єктівгосподарювання.

УМіжнароднихстандартахфінансовоїзвітності№1;8обліковаполітика–конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосованісуб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансових звітів [8]. Узв’язкузцим,обліковаполітикає індивідуальною,вонадозволяємаксимальноефективновикористовувативиробничийтафінансовийпотенціал,здійснюючиманеврування засобамий враховуючи зміни ринкової кон’юнктуривідповіднодостратегіїітактикиконкретногопідприємства.

В цілому аналіз підходів до трактувань у вітчизняній літературі поняття«облікова політика» свідчить про відсутність єдиної думки науковців з цьогоприводу. Враховуючи функціональну складову облікової політики, а саме:можливістьобиратитавизначатишляхипошукуальтернативнихрішеньщодораціоналізації та спрощення облікового процесу на підприємстві, доцільним єдоповненнятрактування.

Отже, облікова політика – це сукупність можливих принципів, методів іпроцедур, що використовуються підприємством з метою раціоналізації таспрощенняобліковогопроцесудляскладаннятаподанняфінансовоїзвітності.

Підприємство повинне висвітлювати обрану облікову політику запринципомоб’єктивностітадостовірності(п.6розд.IV)[9].

- принципівоцінкистатейзвітності;- методівоблікущодоокремихстатейзвітності.Вимоги Мінфіну до облікової політики періодично змінюються, проте

потрібно порівняти рекомендовані структурні елементи для підприємств іорганізацій,щопредставленіутаблиці1.


26

Таблиця1Порівняльнахарактеристикаелементівобліковоїполітикипідприємства№з/п

Питання,щопотребуютьвизначеннятазатвердженнянапідприємстві

ЛистМінфінувід

21.12.05р.[7]

Методичнірекомендації№635від27.06.13р.

[12]1. Методиоцінкивибуттязапасів: + +2. Періодичність визначення середньозваженої собівартості

одиницізапасів+ +

3. Порядок обліку й розподілу транспортно-заготівельнихвитрат,веденняокремогосубрахункуїхобліку

+ +

4. Методи амортизації основних засобів, інших необоротнихматеріальних активів, нематеріальних активів, а такождовгострокових біологічних активів та інвестиційноїнерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісноювартістю

+ +

5. Вартісні ознакипредметів,що входятьдо складумалоціннихнеоборотнихматеріальнихактивів

+ +

6. Переоцінка (індексація) необоротних активів: критерії,періодичність,відображеннярезультатів

+ Розширеноп.7

7. Підходидопереоцінкинеоборотнихактивів - +8. Підходи до періодичності зарахування сум дооцінки

необоротнихактивівдоскладунерозподіленогоприбутку+ +

9. Методобчисленнярезервусумнівнихборгів(уразіпотреби–спосіброзрахункукоефіцієнтасумнівності)

+ +

10. Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат таплатежів

+ +

11. Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з наданняпослуг

+ +

12. Сегменти діяльності, пріоритетний вигляд сегмента, засадиціноутворенняувнутрішньогосподарськихрозрахунках

+ +

13. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничихвитрат,базиїхрозподілу

+ +

14. Перелік і склад статей калькулювання виробничоїсобівартостіпродукції(робіт,послуг)

+ +

15. Порігсуттєвостіщодоокремихоб’єктівобліку + Розширеноп.15

16. Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації прогосподарськіоперації,подіїтастаттіфінансовоїзвітності

- +

17. Порядок визначення ступеня завершеності робіт забудівельнимконтрактом

+ +

18. Дата визнання придбаних в результаті систематичнихопераційфінансовихактивів

+ +

19. База розподілу витрат за операціями з інструментамивласногокапіталу

+ +

20. Періодичністьвідображеннявідстроченихподатковихактивівівідстроченихподатковихзобов’язань

+ +

21. Критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості таінвестиційноїнерухомості

+

22. Підходидокласифікаціїпов’язанихсторін - +


27

23. Датавключенняпростихакцій,випускякихзареєстровано,дорозрахункусередньорічноїкількостіпростихакційвобігу

- +

24. Дата первісного визнання необоротних активів та групивибуттяякутримуванихдляпродажу

- +

25. Складання окремого балансу філіями, представництвами,відділеннями та іншими відокремленими підрозділамипідприємства

+ +

26. Застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань ігосподарськихопераційпідприємствіорганізацій

+ +

27. Робочийпланрахунків(зсубрахункамианалітичногообліку) + 28. Визначенняодиниціаналітичногооблікузапасів - +29. Спосібскладаннязвітупрорухгрошовихкоштів - +30. Підходи до віднесення витрат, пов’язаних із поліпшенням

об’єкта основних засобів, до первісної вартості або витратзвітногоперіоду

- +

31. Порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (длядержавнихікомунальнихпідприємств)

- +

32. Періодичністьтаоб’єктипроведенняінвентаризації - +33. Складкомісіїдлявизначеннястрокукорисноговикористання

необоротнихактивів+

34. Переоцінка запасів: критерії, періодичність, відображеннярезультатів

+

35. Порядокоприбуткуванняматеріальнихцінностей,одержанийнабезоплатнійоснові

+

36. Форми самостійно створених первинних документів таформвнутрішньоїзвітності

+

Отже, новації Мінфіну щодо обліково-аналітичної інформації обумовлює

якісно вищий рівень корисності зовнішньої та внутрішньої форми звітностівітчизняногопідприємства.Поступово зростаєрольефективного застосуванняобліковихпроцедурзоглядунаформуванняфінансовогорезультатудіяльностісуб’єктівгосподарювання.

Списоквикористанихджерел1. Амбросов, В. Я. Обліковаполітика в агроформуваннях [Текст] / В. Я.

Амбросов,Т.Г.Маренич//ЕкономікаАПК.–2004.–№7.–С.96–99.2. Бутинець, Ф. Ф. Теоріябухгалтерськогообліку [Текст]:[підручник для

студ. вузів спец.7.050106 «Облік і аудит»] /Ф.Ф. Бутинець. –Житомир :ЖІТІ,2000.–640с.

3. Бухгалтерський словник [Текст] / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. –Житомир:ПП«Рута»,2001.–224с.

4. Васільєва,Л.М.Сутністьобліковоїполітики,їїзначенняівимоги,якідонеї пред’являються [Електронний ресурс] / Л. М. Васільєва // Ефективнаекономіка. – 2013. – №6. – Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2131. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

5. Житний, П. Організаційно-методологічні засади формування обліковоїполітикипідприємства [Текст] /П.Житний// Бухгалтерськийоблік і аудит. –

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2131


28

2006.–№3.–С.3–10.6. Карпушенко М. Ю. Організація обліку :[навч. посібник (для студентів

економічнихспеціальностей,якінавчаютьсязаспеціальністю«Облікіаудит»)]/М.Ю.Карпушенко.–Харк.нац.акад.міськ.госп-ва.–Х.:ХНАМГ,2011.–241с.

7. ЛистМінфінувід21.12.2005р.№31-34000-10-5/27793 / [Електроннийресурс]. – Режим доступу : // http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=58984&cat_id=34931

8. Міжнародні стандарти фінансової звітності № 1; 8 [Електроннийресурс]. – Режим доступу : www.minfin.gov.ua. – Заголовок з екрану (датазвернення10.04.2014р.).

9. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1«Загальнівимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансівУкраїни від 07.02.2013р.№73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13. – Заголовок з екрану (датазвернення10.04.2014р.).

10. Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів таоперацій і змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансівУкраїни з бухгалтерського обліку від 19.12.2006р. №1213. [Електроннийресурс]. – Режим доступу : // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1363-06. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

11. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : ЗаконУкраїни:від16.07.1999р.№996-XIV[Електроннийресурс].–Режимдоступу://http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

12. Про затвердженняМетодичних рекомендаційщодо облікової політикипідприємстватавнесеннязміндодеякихнаказівМіністерствафінансівУкраїни:від 27.06.2013 р. №635 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=382876&cat_id=293537

13. Соколов, Я. В. Основы теории бухгалтерского учета [Текст] /Я.В.Соколов.–М.:Финансыистатистика,2000.–496с.

14. СукП.Обліковаполітикапідприємства[Текст]/П.Сук//Бухгалтеріявсільськомугосподарстві.–2005.–№1.–С.2–4.

15. Цвєткова Н. Сучасна організація обліку та складання звітності дляприйняттяуправлінськихрішень[Текст]/Н.Цвєткова//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2008.–№3.–С.14–27.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13


http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14


29

УДК657.24ЛегенчукСергій

д.е.н.,професорзавідувачкафедриПетрукОлександр

д.е.н.,професор,деканфакультетуоблікуіфінансівВольськаКатерина

аспірантЖитомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет

м.Житомир

ФАКТИГОСПОДАРСЬКОГОЖИТТЯЯКЕЛЕМЕНТАРНІЧАСТИНКИДІЙСНОСТІВСИСТЕМІБУХГАЛТЕРСЬКОГООБЛІКУ

Анотація

Проаналізовано трактування сутності понять “факт господарського життя”,“господарська операція”, “наслідки фактів господарського життя”, “факт господарськоїдіяльності”. Обґрунтовано принципову відмінність між фактами господарського життя танаслідкамифактівгосподарськогожиття.

Ключові слова: факт господарського життя, господарська операція, наслідки фактівгосподарськогожиття.

На сьогодні в обліковій науковій думці існує плюралізм поглядів щодо

розуміння ряду понять та категорій, зокрема, таких основних як “фактгосподарського життя”, “господарська операція”, “наслідки фактівгосподарського життя”, “факт господарської діяльності”. Перелічені поняттяфактично є цеглинами, з яких будується наука про бухгалтерський облік таобліковапрактика.

Сутність терміну “факт” розглядали ряд відомих філософів, фізиків,математиків, письменників. Внауці про бухгалтерський облік даномупоняттюприділив велику увагу та присвятив практично все своє наукове життяросійський професор Я.В.Соколов. Серед інших дослідників, які у своїх працяхвисвітлювали обліковий аспект термінів “факт”, “факт господарського життя”,“наслідки фактів господарського життя” можна назвати Т.А.Бутинець,Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Легенчука, Л.Ф.Маценко, М.С.Пушкаря, Н.М.Малюгу,С.О.Левицькутаін.

Вперше термін “факт господарського життя” (далі – ФГЖ) запропонуваввченийусферібухгалтерськогообліку,професорЯ.В.Соколоввкінці70-хроківХХст.назамінупоняття“господарськаоперація”.НадумкуЯ.В.СоколоваФГЖєелементарний момент господарського процесу, який змінює або підтверджуєскладзасобівпідприємстваабоїхджерел,абозасобівіджерелодночасно[4].

Розглянемобільшдетальноякрозуміють“факт”улітературіфілософськогоспрямування.Так,відомийяпонськийписьменник іперекладачХарукіМуракаміпише:“Вбудь-якомуфакті–вагомістьтаточність.Авжеякіемоціївінвикликає–справадесята”.Данийвислів говоритьпроте,щокоженфактмаєоб’єктивнутасуб’єктивну сторону, і якщо розглядати факт в бухгалтерському обліку, тоосновною метою науковців та бухгалтерів має бути максимальне виключеннясуб’єктивізму з ФГЖ, щоб якомога прозоріше відображати господарське життя

http://ru.wikiquote.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8


30

підприємствавсистемібухгалтерськогообліку.СоколовЯ.В.усвоїйостанніймонографії[3]визначавбухгалтерськийоблік

яксумуФГЖ.Напротивагуданомутвердженнюможнанавестивисліввідомогофранцузькогоматематика,фізика, астронома іфілософаАнріПуанкаре: “Наукане зводиться до суми фактів, як будівля не зводиться до груди каменів”.Безперечно не можна не погодитися з Я.В.Соколовим, адже вся наука тапрактикабухгалтерськогооблікупочинаєтьсяззадокументованогоФГЖ,проте,сукупність цих фактів ще не визначає науку, їх потрібно описати, перевірити,згрупувати, застосувати по відношенню до них елементи методубухгалтерськогообліку, і тоді таку сумуфактів можна вважатиосновоюнаукипробухгалтерськийоблік.

Кутер М. І. [1] взагалі не використовує поняття “господарська операція”,натомість оперує терміном “наслідки фактів господарського життя” (далі –НФГЖ).

Щоб правильно розуміти та використовувати понятійно-категорійнийапаратбухгалтерськогооблікуслідвизначитирізницюміжвикористовуваниминауковцямитермінами“господарськаоперація”,“ФГЖ”та“НФГЖ”.

Досліджуючирізницюміжпоняттями“господарськаоперація”та“ФГЖ”неможнаневідмітитивислівВольтера“Невсе,щоєфактом,заслуговуєнате,щоббутиописаним”.ДанийвислівповідношеннюдоФГЖвсистемібухгалтерськогооблікуможнатрактуватинаступнимчином:некоженФГЖможнавідображативсистемібухгалтерськогообліку.ВідображеннювоблікупідлягаєлишетойФГЖ,який відповідає наступним вимогам: 1)можливість вираження в грошовомувимірнику;2)спричиняєзмінивструктуріактивівабопасивів;3)відноситьсядосфери діяльності даного підприємства;4)є можливість здійснення подвійногозапису.ПрикладамиФГЖ,якінебудутьвважатисягосподарськимиопераціями,та не будуть відображені в системі бухгалтерського обліку є наступні:1)отримання замовлення від покупців; 2)укладення договору з працівникомпроприйняттянароботу;3)укладеннядоговорунапостачанняматеріалів.

Щодо поняття “НФГЖ”, вважаємо тут слід розуміти наступне – якщоМ.І.Кутерговоритьпронаслідки,повиннібутиіпричини,томуслідрозглянутипричино-наслідковий зв’язок виникнення на підприємстві ФГЖ. Поставленепитання вимагає нагального вирішення, адже спричиняє дуалізм поглядів унаукових колах, а також в цілому у науці про бухгалтерський облік (рис. 1),зокрема,чибухгалтерськийоблікпочинаєтьсязФГЖ,чизїхнаслідків.

Умовніпозначення:------–позиціявобліковійдумці,щобухгалтерськийоблікґрунтуєтьсянаФГЖ;_____–позиціявобліковійдумці,щобухгалтерськийоблікґрунтуєтьсянаНФГЖ.

Рис.1.ДуалізмпоглядіввобліковійнауковійдумціщодорозумінняФГЖ

ПричиниФГЖ ФГЖ

НаслідкиФГЖ

СИСТЕМАБУХГАЛТЕРСЬКОГО

ОБЛІКУ

? ?


31

Як видно з рис. 1, проблемним питанням є точка ідентифікації входу всистему бухгалтерського обліку. На сьогодні в обліковій літературі виділяютьумовні ФГЖ, які також називають фактами з невизначеними наслідками [2].Таким чином, є ФГЖ і наслідки – визначені або ж невизначені. В системібухгалтерського обліку ФГЖ з невизначеними наслідками (умовні ФГЖ)відображаютьсязаумови,щоіснуєвисокаймовірністьвиникненняїхнаслідків(умовні активи або умовні зобов’язання). Звідси можна говорити про те, що всистемі бухгалтерського обліку всеж таки знаходять своє відображенняФГЖ,проте,вонимаютьпрямузалежністьвідїхнаслідків.НавісічасумоментиФГЖта НФГЖ можуть співпадати (ФГЖ з визначеними наслідками) або ж неспівпадати(ФГЖзневизначениминаслідками(умовніФГЖ))(рис.2).

Умовніпозначення:

–моментздійсненняФГЖтаНФГЖ;Рис.2.ФГЖзвизначенимитаневизначениминаслідкаминачасовійвісіНаслідкамиФГЖє змінив балансі підприємства, зокрема, збільшення або

зменшення активів, власного капіталу, зобов’язань. Виходячи з того, що всистемі бухгалтерського обліку відображаються на рахунках бухгалтерськогообліку за допомогою подвійного запису збільшення або зменшення активів,власного капіталу, зобов’язань, можна зробити висновок, що зазначенимелементамметодупередує документування, аджеФГЖспочаткуповиненбутизадокументованим,апотімвжеданізпервинногодокументувідображаютьсявсистемі бухгалтерського обліку. Проте, з правил можуть бути винятки, іпервиннийдокументможескладатисявжепіслявідображенняФГЖнарахункахбухгалтерського обліку (формування фінансового результату (в комп’ютернійсистемі фінансовий результат формується автоматично, а бухгалтер створюєвнутрішній документ – розрахунок бухгалтерії), розрахунок різного родурезервів (сам розрахунок здійснюється на основі нормативно-правових таорганізаційно-розпорядчихдокументів)тощо).

Виходячи з проведеного дослідження визначено, що наслідками ФГЖ єзміни в балансі підприємства, зокрема, збільшення або зменшення активів,власного капіталу, зобов’язань. З цього можна зробити умовивід, що точкоювходу в систему бухгалтерського обліку може бути як сам ФГЖ, так і йогонаслідок.Першийвипадок–входомвсистемубухгалтерськогооблікуєФГЖ,–має місце тоді, коли ФГЖ спочатку реєструється в первинному документі, апотім вже відображається на рахунках бухгалтерського обліку за допомогоюподвійногозапису;другийвипадок–входомвсистемубухгалтерськогооблікуєНФГЖ, – за умови, що первинний документ складається після відображення

t

t

ФГЖ + наслідок ФГЖ

ФГЖ НФГЖ

Часовий лаг між ФГЖ та НФГЖ

ФГЖ з визначеними наслідками

ФГЖ з не-визначеними наслідками

(умовні ФГЖ)


32

ФГЖнарахункахбухгалтерськогообліку.

Списоквикористанихджерел1. КутерМ.И.Теориябухгалтерскогоучета:[учебник].–[3-еизд.,перераб.и

доп.].–М.:Финансыистатистика,2007.–592с.2. Маценко Л.Ф. Бухгалтерський облік та контроль фактів господарського

життя з невизначеними наслідками / Дис… на здоб. наук. ступ. к.е.н. за спец.08.00.09. – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічноїдіяльності).–Житомир,2012.–217с.

3. СоколовЯ.В.Бухгалтерскийучеткаксуммафактовхозяйственнойжизни.–М.:Магистр,2010–224с.

4. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета. – М.: Финансы истатистика,2003.–496с.

УДК657.1

ПисаренкоТетянак.е.н.,доцент

Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситетм.Луцьк

ОРГАНІЗАЦІЯОБЛІКУБРАКУУВИРОБНИЦТВІ:УПРАВЛІНСЬКИЙАСПЕКТ

Анотація

У статті розкрито економічний зміст браку, наведено класифікацію браку; висвітленоосновніпідходидоналагодженняаналітичногооблікубракуувиробничомупроцесіпромисловогопідприємства.

Ключовіслова:брак,витратинабрак,втративідбраку,класифікаціябраку.Слово«брак»походитьзнімецькоїмовиіозначає–недолік,вада,«вирібіз

дефектом», «недоброякісний товар». Смислове значення слова «брак» широке:браккомерційний,бракопціонуйакцій,бракпродукції.

На виробництві найчастіше мають справу з браком продукції. Бракпродукції – виготовлена продукція, яку через низьку якість не можнавикористовувати за прямим призначенням, або її використання пов’язане здодатковимивитратамизвиправленнядефектів.

Втрати від бракуможна розглядати якдодаткові витрати підприємства уналагодженому виробничому процесі. Вони зумовлені складністю технологіївиробництва, неминучим господарським ризиком, багатогранністю взаємин ізпостачальникамитоварно-матеріальнихцінностей.

Складвтратвідбраку,щовключаютьдовиробничоїсобівартостіпродукції(робіт, послуг), регламентовано п. 14 П(С)БО №16 «Витрати», відповідно доякоговтративідбракускладаютьсязвартостіостаточнозабракованоїпродукції


33

(виробів, напівфабрикатів, деталей, вузлів) і витрат на виправлення браку [1].При цьому величину таких втрат зменшують на: вартість остаточнозабракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що маютьвідшкодовувати працівники, які допустили брак; суми, отримані відпостачальників за недоброякісні матеріали і комплектуючі вироби, котрізумовилибракпродукції.

Для визначення розмірів втрат від браку, що включають до виробничоїсобівартості продукції (робіт, послуг), відображення сум таких втрат убухгалтерському обліку розглянемо передусім класифікацію браку і порядокйогооцінки.

За місцем виявлення дефектів брак продукції буває внутрішнім тазовнішнім,захарактеромвиявлення–непоправним(остаточним)іпоправним.Брак продукції, виявлений до її відправлення споживачеві, називаютьвнутрішнім браком, а брак, що споживач виявив у процесі збирання, монтажуабопідчасексплуатаціївиробу,єзовнішнім.

Залежно відпричинвиникненнябракподіляютьнатехнічнонеминучий ібрак, що трапився з вини осіб, котрі допустили його (ними можуть бути якпрацівникипідприємства,так іпостачальники).Удеякихситуаціяхнеможливовстановитиосіб,виннихувиробництвiбраку.

До технічно неминучого браку у виробництві належать напівфабрикати,деталі, вузли і вироби, що з технологічних причин не відповідають вимогамнормативно-технічної документації і не можуть бути використані за прямимпризначеннямабоможутьбутивикористанітількипісляусуненнянедоліків.

Стаття калькуляції «Втрати від браку» охоплює: вартість остаточнозабракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) із технологічних причин;вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під часналагодження обладнання; вартість скляних, керамічних і пластмасовихвиробів, розбитих у технологічному потоці при їх виробленні, обробленні,пакуванні;розбитихпідчастранспортуваннянавиробництві (бій); витратинаусунення браку; витрати, що перевищують установлені норми на гарантійнийремонт, витрати на утримання гарантійних майстерень. Такий вид втрат відбракувиникаєнапідприємствіутомуразі,якщонапідприємствівідповіднодопункту13П(С)БО№11створенийрезервнийфонддлявиконаннягарантійнихзобов’язань.Якщонапідприємствітакийрезервнийфонднестворювали,товсіфактичні витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговуваннявключаютьдовитратназбут[2];технологічнівтрати.

Не вважають браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені заособливимипідвищенимитехнологічнимивимогами,утомуразі,якщовониневідповідаютьцимвимогам,алевідповідаютьстандартамаботехнічнимумовамна аналогічні продукти чи вироби широкого вжитку. Не належить до бракупродукція,переведенавнижчийзаякістюсорт.

Неабияке значення має оцінка браку. Собівартість внутрішньогоневиправного браку оцінюють за нормативною (плановою) сумою прямихвитрат,охоплюютьчастинузагальновиробничихвитрат.

На відміну від собівартості остаточного браку собівартість внутрішньогопоправного браку складається з: вартості сировини, матеріалів і


34

напівфабрикатів, витрачених на виправлення дефектної продукції; витрат назаробітнуплату,нарахованувиробничимробітникамзаопераціїзвиправленнябраку, з відрахуваннями на соціальні заходи; відповідної часткизагальновиробничихвитрат.

Собівартість самих виробів і напівфабрикатів,що є поправним браком, невключаютьдовитратнавиправленнябраку.

Що стосується вартості зовнішнього браку, то вона складається звиробничої собівартості продукції (виробів, робіт), яку остаточно забракувалиспоживачі, суми відшкодування покупцям їхніх витрат у зв’язку з придбаннямцієїпродукції,витратнадемонтажзабракованихвиробів,атакожтранспортнихвитрат,спричиненихзаміноюзабракованоїпродукції.Якщобракпоправний,тодо вартості зовнішнього браку включають тільки витрати споживача навиправленнязабракованоїпродукції.

Облік і визначення втрат від браку здійснює бухгалтерська службапідприємства, а оперативно-технічний облік – відділ технічного контролю. Прицьому для організації належного обліку втрат від браку і систематизаціївідомостей про брак на підприємствах установлюють типовий перелік причинбракуійоговинуватців.

На виявлений у виробництві остаточний і поправний брак відділтехнічногоконтролюабомайстри,якіприймаютьпродукціютадеталізаякістю,складають акт за формою №Т-46 (повідомлення про брак). Оформляти бракможнатакожзадопомогоюзаписузабракованоїкількостідеталейабовиробівуробочомунарядічидокументі,щойогозамінює (зміннийрапорт,маршрутнийлист тощо). У цьому випадку дані про брак за звітний період обчислюють забригадами, дільницями, а також за причинами, винуватцями й оформляютьпідсумковоюдовідкоюпробрак.

Зауважимо,щосировина,матеріалиікупованінапівфабрикати,забракованіупроцесівиробництвазвинипостачальника,оформляють,окрімактапробрак,спеціальнимдокументомдляпред’явленняпретензійдопостачальника.

Після закінчення звітного місяця на підставі актів складають звіт провитрати щодо браку, де визначають суму втрат від забракованої продукції зперерахуванням виробів і зазначенням винуватців. Разом із тим дляоперативногоаналізузаокремимидільницямивиробництваскладаютьрапортипро забраковану продукцію за коротші періоди (тиждень, півмісяця), в якихвказуютьвинуватцівбракуісумизаподіяноїшкоди.

Для обліку і визначення суми втрат від браку у виробництвівикористовуютьрахунок24«Бракувиробництві»[3].

На дебеті цього рахунку накопичують затрати на виправлення браку абовартість остаточно забракованої продукції, а також затрати на гарантійнийремонтвобсязі,щоперевищуєнорму.Закредитомрахунку–суми,щовідносятьна зменшення втрат від браку; вартість забракованої продукції за ціною їїможливоговикористання;суми,фактичноутриманізвинуватцівбраку;вартістьматеріалів або відходів від забракованої продукції; інші суми,що списують назатративиробництваяквтративідбраку.

Втративідбраку–церізницяміжзатратаминавиправленнябраку(дебетрахунку24 «Бракувиробництві») тавідшкодованимисумами (кредитрахунку


35

24 «Брак у виробництві»). Втрати від браку щомісяця списують на затративідповідного виду виробництва і вводять у собівартість того виробу або тихробіт,ізякихвиявленобрак.

Рахунок24«Бракувиробництві»щомісяцязакривають,переносячисальдо(суми втрат від браку) на собівартість продукції (дебет рахунку 23«Виробництво»–кредитрахунку24«Бракувиробництві»).

Аналітичний облік втрат від браку ведуть за цехами, видами продукції,статтямивитрат,причинамиівинуватцямибраку.

Дляорганізаціїналежногооблікувтратвідбраку і систематизації зведеньпро брак на підприємствах установлюють перелік причин браку та йогоможливихвинуватців.

Такі основні підходи до організації обліку браку на промисловомупідприємстві.Підсумовуючисказане,слідзазначити,щокожнепідприємство,занаявності значних втрат від браку, самостійно організовує детальнийаналітичний облік браку. Саме за даними такого аналітичного обліку йприймаютьуправлінськірішення.


1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від31.12.1999 № 318. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» від31.01.2000 № 20. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського облікуактивів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств іорганізацій, затвердженонаказомМіністерствафінансівУкраїнивід30.11.1999за№291 із змінами,внесенимизгіднознаказомМіністерствафінансівУкраїни№1012 від 9.12.2002р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).



36

УДК336.2СадагашвилиЛали

к.э.н.,ассоциированныйпрофессорКокашвилиНанули

к.э.н.,ассоциированныйпрофессорГорийскийгосударственныйуниверситет

г.Гори,Грузия

АКТУАЛЬНЫЕВОПРОСЫНАЛОГОВОЙСИСТЕМЫИАНАЛИЗПУТЕЙЕЕСОВЕРШЕНСТВАНИЯВУЧЕТНОСТИ

Аннотация

На основе анализа налоговой практики приходим к заключению, что налоговоезаконодательствосложноекакпосодержанию,такисадминистративнойточкизрения,из-зачего невозможно соблюдениие всех аспектов законодательства со стороныналогоплательщика,чтовсвоюочередьотрицательносказываетсянабухгалтерскомучете.

Ключевые слова: совершенствование налогов, анализ, бухгалтерский учет, налоговаясистема.

Налоги являются одним из главных рычагов, определяющихсуществование государства. С 2004 года в Грузии изменилась концепцияналоговых реформ и по налоговому кодексу от января 2011 года получиласовершенный вид. Была признана необходимость нейтральностиналогооблажения, сущность которой заключается в том, чтобы невоздействовать на мотивацию поведения предпринимателя, на выбор егодеятельности и соответственно на капиталовложение. Налоговая системаГрузии применяет только фискальную функцию налогов, подразумевающуюпополнение государственного бюджета стабильными налогами ицентрализованным путем, что превратит государство в крупнейшийэкономический субъект. На первый взгляд, такая налоговая политика должнабыть приемлемой и реальной, но здесь надо учесть то обстоятельство, чтострого ориентированная фискальная политика изначально способствуетпривлечению налогов в государственный бюджет, но если при этом неиспользуютсярегулирующиеистимулирующиефункцииналоговойсистемы,несокращаются ставки в некоторых отраслях национального хозяйства, тогдапостепенно налоговая база уменьшается и соответственно уменьшается доляналогов в бюджетных доходах, хотя в абсолютных показателях внешнеможетбыть тенденция роста. Целесообразно, путем корректирования налоговыхставок создать условия расширения налоговой базы, вместе с тем снижениеналоговыхставокбудетспособствоватьповышениюхозяйственнойактивности,привлечению инвестиций, росту занятости. Изменяя налоговые ставки,государство создает дополнительные стимулы для увеличения финансовыхресурсов, следовательно, налоговая система страны должна способствовать исоздать условия расширения производства, научно-технического прогресса иналоговой базы, в противном случае снизится возможность развитияпроизводства, ограничится налоговая база и этим возникнут условиядлительногохроническогодефицитабюджета.


37

По нашему мнению, соотношение прямых и косвенных налогов весьмавысок в налоговых поступлениях бюджета Грузии. Доля прямых налоговхарактеризуетсятенденциейроста.Например, в2010 году48%илибольше2миллиардов203миллионов,в2011году–48,1%илибольше2миллиардов784миллионов, в2012 году –48,7%или больше 3миллиардов070 миллионов, в2013 году – 48,8 % или больше 3 миллиардов170 миллионов всех налоговыхпоступлений были получены в виде налогов дополнительной стоимости. Длясовершенствования налоговых систем главным считается защита принциповналогооблажения,вчастности:дифференциацияналоговыхставокподоходам;точное соблюдениесроковизъятияналогов; созданиеблагоприятныхусловийдля налогоплательщиков; сокращение расходов на изъятие налогов ирационализацияналоговойсистемы.

При установлении налоговых ставок обязательно соблюдение налоговыхоптимов, что подразумевает пополнение налоговой части бюджета и оставитьналогоплательщику такую долю доходов, которая даст ему возможностьрасширить масштабы производства и создать новые рабочие места.Трансформация методов стимулирования инвестиций – одно из важнейшихнаправлений процесса преобразования налогового механизма.Совершенствование налоговой системы невозможно без правильносформированной налоговой политики, цели которой: достижениеэкономической независимости страны и защита финансовой безопасности,стимулирование бизнеса, рост валового внутреннего продукта и развитиедоходнойбазыбюджета,стабильностьналогов,упрощениепорядкаисчисленияи изъятия налогов, защита принципа справедливости, выравниваниетерриториальногоисоциально-экономическогоразвитиястраны.

Такимобразом,основныминаправлениямисовершенствованияналоговойсистемыявляются:

1)обеспечениестабильностиналоговойсистемы;2)максимальноеупрощениеналоговойсистемы;3)сокращениеналоговыхльготдоминимума;4)оптимальнаясоотношениепрямыхикосвенныхналогов;5) совершенствование подоходных налогов физических лиц с учетом

инфляционныхпроцессов;6) разумное сокращение налоговых ставок, сокращение налогового

прессинга;7)впроцессеналогооблажениямаксимальныйучеттехреальныхрасходов

хозяйственного субъекта, которые связаны с хозяйственной деятельностью,оптимальное распределение налоговой нагрузки на товаропроизводителя,потребителяикапитал.

По сегодняшнему налоговому режиму отношения междуналогоплательщиком и налоговой администрацией носят характерсотрудничества, что подразумевает, что налоги подлежат оплате, за счеткоторыхфункционируетвесьгосудаоственныймеханизм.Поэтомуобязательно:одна сторрона добросовестно платит налоги, вторая также добросовестнопроверяеттечениеэтогопроцесса.Хотя,ксожалению,вГрузиивэтойчастиещеоченьмногопредстоитсделать.


38

На основе анализа отдельных налогов и налоговой практики приходим кзаключению, что налоговое законодательство весьма сложное как посодержанию, так и с административной точки зрения, из-за чего практическиневозможно соблюдение всех пунктов законодательства налогоплательщиком.Всеэтоотрицательносказываетсянабухгалтерскойотчетности,влечетзасобойнеоправданныесанкцииивынуждаетпредпринимателяуклонитьсяотналогов.

Очевидно,чтоналоговаясистемануждаетсявсовершенствовании,длячегобудетцелесообразнопровестиследующиемероприятия:

а) искоренить практику повторного и многократного налогооблаженияобъектов, по сегодняшнему законодательству по такому налоговому режимуоблагаютсянапример:транспортныесредства,дивидендыидр.,чтонеобходимопересмотреть;

б)усовершенствоватьсодержаниеобъектаналогооблажения,егорасчетнедолжен быть сложным для предпринимателя и налоговых органов. Объектналогооблажениянедолженнестиабстрактныйхарактер;

в) пересмотреть налоговую ставку налога дополнительной стоимости вцельюеесокращения;

г) создать гибкий механизм налогового администрирования, разделитьфункции контролирующих органов в вопросе изъятия налогов; д) назаконодательном уровне нужно определить и конкретизировать характерналоговогонарушения,вчастности,разделитьумышленноесокрытиедоходовифакты ошибок, в то же время необходимо усилить санкции за умышленноесокрытиеналогов;

е)низкаяналоговаяставка–дополнительныйстимулдлябизнеса,потомукак уменьшается налоговая нагрузка, предпринимателю остается большеденежныхсредствдлярасширенияареаласвоейдеятельности;ж)считаем,чтоналогиопятьдолжнылиберализоваться;

з) ставки налога на имущество должны устанавливать органы местногосамоуправления, поскольку установление этих налогов правительствомпротиворечитконституции;

и)сократитьналоговыеставки,потомукакчемвышеналоговаяставка,темнестабильнееналоговаябаза;

к) частое изменение, нестабильность налогового законодательстваотрицательновлияетнабизнессреду,пугаетинвестора.

На основе общего анализа налоговой системы Грузии можно заключить,чтоусовершенствованиеналоговойсистемы,введениеоптимальныхналоговыхставок, упрощение механизма налогооблажения будет способствоватьлегализацииналоговиупорядочениюучетаиотчетности,чтосчитаемоднойизпредпосылоквыходастраныизтеневойэкономики.

Cписокиспользованныхисточников1. НалоговыйКодекс Грузии : по состояниюна1.04.2014 г. [Электронный

ресурс] / Грузия, Кодекс, 2013г.. – Режим доступа :ttp://www.businessombudsman.ge/cms/site_images/Sagadasaxao_A5_Rus.pdf. –Заголовоксэкрана(датаобращения6.04.2014р.).

2. Садагашвили,Л.АктуальныевопросыналоговойсистемыГрузииипути


39

еесовершенствования[Текст]/Л.Садагашвили//Гори,2011г.3. БахтадзеЛ.Налоговоедело/Л.Бахтадзе,Р.Какулиа,М.Чикваидзе.—Тб.,

2007.—420с.4. www.economist.ge.5. www.geoeconomists,ge.6. www.geostat.ge..

УДК657

СадовськаІринак.е.н.,професор,завідувачкафедри


ЕВОЛЮЦІЯКАЛЬКУЛЯЦІЙНОЇБУХГАЛТЕРІЇ

Анотація

Розкрито питання еволюції калькуляційної бухгалтерії. Визначено етапи розвиткукалькуляції як економічної категорії і методу бухгалтерського обліку. Введено нове поняттякалькуляційної політики, що уособлює інституціональне обмеження у виборі методичнихприйомівобчисленнясобівартості.

Ключові слова: калькуляція, калькулювання, калькуляційна політика, методбухгалтерськогообліку.

Інтерес кожної науки підтверджується наявністю в її складі прийомів

ключовихпринципів,якіроблятьцюнаукувідмінноювідіншихсуміжнихзнеюнаук. Пізнання історії розвитку бухгалтерського обліку дозволило сучасномуекономістові виділитиключовіприйомибухгалтерськогообліку, відомінамякрахунки і подвійний запис, оцінка і калькуляція, баланс і балансовеузагальнення, інвентаризація. Проте жоден з прийомів не супроводжувавсястількома досягненнями економічних категорій, як оцінка і калькуляція.Наприклад,якпідкреслюєПалійВ.Ф.,«...самівеликінашідосягненняпісля1930р. були зв'язані з врахуванням витрат і калькуляцією собівартості готовоїпродукції, робіт, послуг. У теорії і на практиці більш всього наших колегхвилювали питання використання в обліку витрат і калькуляції собівартостіготової продукції, робіт і послуг» [1, с. 7]. Етап становлення виробничоїбухгалтеріїнаосновіпроцесівкалькуляціїбувтривалиміскладним.Щезадовгодо появи Трактату про подвійний запис застосовувалася подвійна бухгалтеріянадзвичайно високого рівня. Вже в XIV столітті рахівники систематичнозастосовували майже всі відомі в теперішнійчас методи ведення обліку,регулярноскладали бухгалтерськузвітність, аголовне,вониуміливирішуватинайважчудлябухгалтерів задачу - обчислюватифінансовийрезультат і навітьдиференціювати йогопо видах діяльності. Історія бухгалтерського обліку – цепошук розумних рішень числення вартості власного капіталу порівняно з


40

витраченими ресурсами, а «продуктивна сила праці вже в давнину досягалатакого розвитку, що виникала різниця між витратами праці на виробництвопродукту і необхідними витратами на відшкодування засобів виробництва івідновленняпродуктивноїсили»[1,с.7].

Як підтверджує відомий учений В.Ф. Палій, «з появою і розвиткоммануфактурного виробництва, особливо текстильного і кораблебудівного,отримали розвиток калькуляційні методи формування інформації. Британськаенциклопедіяповідомляє,щочас зародженнякалькуляціїневідомий, аметодикалькуляції в кораблебудуванні породили позамовну, а в текстильномувиробництві – попроцесну калькуляцію, які є прямими попередниками усіхсучасних методів калькуляції. Такі витоки того, що ми тепер називаємовиробничимоблікомвитрат ікалькуляцією.Виробничийоблікставскладовоючастиноюзагальногобухгалтерськогообліку»[2].

У практичній діяльності комерційних підприємств застосуваннякалькуляційних розрахунків випередило потребу трактування цьогоекономічногоявища.Векономічнійтермінологіїслово"калькуляція"з'явилосявдругій половині XIX ст., оскільки ні тлумачний словник Даля В.І., ніенциклопедичнийсловникБракгаузаФ.А.немістятьвизначенняцьогослова.

На початку XX ст. вже широко застосовуються калькуляційні розрахунки,підякимирозумієтьсяобчислення собівартостіодиниціпродукції абопослуги.Обчислення собівартості відоме для широкого кола практиків яккалькулювання.ПрицьомусловникросійськоїмовиОжеговаС.І.пояснюєпроцескалькулювання як обчислення вартості товару або величини витрат. В умовахвідтворювального процесу калькуляція є не самоціллю, а затребуванимприйомомпросуваннякомпаніїдоекономічновиправданихцілей.Такаприродаоблікової науки. Її більшою мірою цікавить, як кожна операція вплине нарезультативні показники фінансової звітності. У зв'язку з цим обґрунтованийінтерес у менеджерів викликає прагнення до ухвалення управлінських рішеньна основі результативних облікових показників. При цьому витрати сферивідповідальності менеджерів можуть гнучко мінятися залежно від рівнявиробничої діяльності організації. Саме ця гнучкість викликала бажання, азгодомінеобхідністьобчислювативартістьрезультатіврізнихсферуправління.

З появою в науковому середовищі парадигми інституціоналізму, якийпоширився і на облікові науки, змінилися підходи до калькулювання.Фінансовийоблік, орієнтованийназовнішньогокористувачавособі інвестора,державногоісуспільногорегулятора,широкопропагуєзастосуваннятакзваноїсправедливої вартості, яка є діаметрально протилежною до методівкалькулювання.Проте,такийпідхідставитьпідсумнівпотребувоблікувзагалі.А це вибиває з-під економіки інформаційний фундамент. Тобто, однобокеприйняття лише методу оцінки за справедливою вартістю, унеможливитьфактичні розрахунки, що приведе до втрати інформації про минулі події. Таківажливіфункціїуправлінняяканалізіконтроль,задопомогоюякихвиявляютьвідхилення і вступаєв силурегулюючафункція, не будуть реалізовані. Процесуправління втратить можливість передбачати ризики і приймати відповіднірішення щодо їх уникнення. Все вище наведене свідчить про важливість ігостроту питання стосовно розвитку теорії і практики калькулювання в


41

сучаснихумовахглобальноїілокальноїекономічнихсистем.Рекомендуємо поряд з обліковою, виокремити блок калькуляційної

політики.Дляполітикикалькуляціїсобівартостіхарактернимєвибіркомплексуметодів калькуляції собівартості, що відповідають ідентифікованимінформаційнимпотребамкористувачівзвітності,вціляхформуванняпоказниківфінансовогоіуправлінськогообліку.

Методика ведення обліку обумовлена індивідуальними характеристикамифірми, її галузевими особливостями. Методика веденнябухгалтерського(фінансового) обліку обумовлена діючими законодавчимиобмеженнями. Політика калькуляції собівартості, будучи інформаційноюосновою,якдляпідготовкифінансовоїзвітності,такідляпідготовкиінформаціїдля управління, впливає на рішення, що приймаються користувачами і, отже,маєбутипогодженазїхцілямиіпотребами.


1. Палий, В.Ф. Основы калькулирования [Текст] / В.Ф. Палий. – М. :Финансыистатистика,1987.–288с.

2. Палий, В.Ф. Развитиеметодологи управленческого учета [Текст] /В.Ф.Палий//Бухгалтерскийучет.–2004.–№12.–С.52-55.

УДК657.21

СлєсарТетянак.е.н.,доцент

ВознюкВіталіяслухачмагістратури

НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни

м.Київ

ГЕНЕЗИСОБЛІКУАДМІНІСТРАТИВНИХВИТРАТ

АнотаціяВ статті розглянуті питання організації обліку адміністративних витрат і передумов

йогоудосконаленнятаобґрунтованонеобхідністьїхрозподілунаокремівидипродукції.Ключові слова: адміністративні витрати, розподіл на окремі види продукції, облік і

контроль,повнасобівартість,базарозподілу.Процес виробництва супроводжується виробничими і адміністративними

витратами. Невпинне зростання питомої ваги адміністративних витрат взагальному їх обсязі обумовлює необхідність пошуку оптимальної методикиобліку та контролю, адаптованої до потреб управління на основі релевантноїекономічної інформації. Удосконалення обліку адміністративних витрат є


42

складовою еволюційного підходу до управління господарською діяльністюпідприємстввринковихумовахтапокращенняїхфінансовихрезультатів.

Окремі положення організації обліку адміністративних витрат напідприємствах недостатньо досліджені, що передбачає необхідністьвдосконалення системи обліку і контролю для узгодження з потребамиуправління та підтверджує актуальність поглибленого їх вивчення в сучаснихумовах.

Теоретичну основу дослідження питань обліку адміністративних витратсклали закони України, Інструкції та Положення з бухгалтерського обліку,науковіпрацізарубіжнихтавітчизнянихвчених,такихяк:В.Н.Добровський[1]Ф.Ф. Бутинець [2], П.В. Іванюта [3], Г.О. Партин [4], П.Л. Сук [5], Л.К. Сук [6],В.В.Сопко [7], Н. Соколовська [8], В.П. Ярмоленко [9] та інших. Продовженнядискусійзданихпитаньпотребуютьподальшихдослідженьвнапрямкуоблікутарозподілуадміністративнихвитрат.

Метою дослідження є генезис теоретичних положень і практичнихрекомендаційщодоудосконаленняоблікуадміністративнихвитратпідприємствяк засіб удосконалення інформаційного забезпечення процесу управлінняадміністративними витратами підприємств та пошук оптимальної бази їхрозподілунаокремівидипродукції.

Розвиток ринкових відносин в Україні сприяв еволюції підприємницькоїдіяльностітаумовамїїфункціонуваннянаринку.Томупідприємствамдлятого,щобвижити,необхідноправильновизначитистратегію ітактикуповедінкинаринку та систематично здійснювати облік прибутків, витрат та фінансовихрезультатівгосподарськоїдіяльності.

Парадигмою бухгалтерського обліку визначено завдання з поліпшенняінформаційногозабезпеченняуправлінняіконтролюзазбереженнямвласностіта зміцненням фінансового стану підприємств, підвищенням ефективностідіяльностітазменшеннямризикувтратикоштівчерезнепродуманідії,зокрема,іуправлінські.

Витрати на управління та обслуговування в бухгалтерському облікуналежать до адміністративних витрат, які відображаються на рахунку 92«Адміністративні витрати». За дебетом рахунку відображається сума визнанихадміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 «Фінансовірезультати».Аналітичнийоблікведетьсязастаттямивитрат.ЗгідноП(С)БО16«Витрати» [10] до адміністративних витрат відносяться витрати, пов’язані зуправлінням та організацією діяльності підприємства, які не включаються дособівартості реалізованої продукції. Такий підхід був запроваджений зпереходомУкраїнинаміжнародністандартиоблікуівикликаєпостійнідискусії.

Так, В. П. Ярмоленко зазначає, що загальногосподарські витрати як ізагальновиробничі мають відношення до процесу основного виробництва,заради якого створюється підприємство. Покриття адміністративних витрат«валовим»прибуткомперекручуєїхекономічнусуть[9].

Певні дискусії викликають і еволюційні підходи до методики розподілуадміністративнихвитрат.НанеобхідністьїхрозподілудляуправлінськихцілейзверталиувагуП.Л.Сук[5]тарядіншихвітчизнянихтазарубіжнихнауковців.

Значна увага була приділена також дослідженню баз розподілу. При


43

формуванні повної собівартості необхідною умовою є розподіладміністративних витрат на думку П.В. Іванюти [3] між підрозділамипропорційно виробничим витратам. Розподіляти витрати на управлінняпропорційнокількостіпрацівників,заробітнійплаті,годинампраці,витратамнаоренду,страхування,опаленняіосвітленняпропорційноплощібудівліпропонуєГ.О.Партин[4].

Напідставідослідженого,прослідковується,щотаківитратинегарантуютьу майбутньому доходу, тобто створення додаткової вартості конкретногопродукту. Виникають вони на етапах життєвого циклу продукту прямо непов’язаного з процесом виробництва, тому враховуючи існуючу на даниймомент нормативно-законодавчу базу, їх включення до собівартості продукціївикликає діаметрально-протилежні пропозиції. Але більшість авторіввизначають адміністративні витрати як витрати, пов’язані з обслуговуваннямвиробництва.

На нашу думку, адміністративні витрати – це сукупність усіх витратпідприємства, якінеможнапрямовіднестина виробництво, алеякі єжиттєвонеобхідними, тобто без їх здійснення діяльність буде неможливою. МиподіляємодумкуБутинцяФ.Ф.[2]таСукаЛ.К.[6],алеякзазначаєЗагороднійА.Г.[4]адміністративнівитратинегарантуютьотриманнявигідвідїхздійснення,товжежтакинепрямівигодипідприємствоотримуєубудь–якомувипадку.

Адміністративнівитратичасторозглядаютьсяавторамиунауковихпрацяхівбільшості випадківвонипогоджуються ізтвердженням,що адміністративнівитрати–цевитратинаобслуговуванняосновноїдіяльності.

Потрібно здійснювати науково обґрунтований розподіл адміністративнихвитрат, тому проблема виникає у правильному виборі бази розподілу цихвитрат. Потрібно вибрати базу розподілу, що в найбільшій мірі відповідаєневиробничимнакладнимвитратам.

Першніжрозподілятиадміністративнівитратидоцільновизначитиоб’єктрозподілу.Об’єктирозподілуможутьбутипроміжнітакінцеві.Передбачається,що проміжними об’єктами розподілу адміністративних витрат мають бутивиключно виробничі підрозділи, так як витрати допоміжних підрозділів вкінцевому результаті включаються в собівартість виробленої продукції ірозподіладміністративнихвитратщейнаціпідрозділипризведедоподвійногоїх включення до собівартості продукції. Підсумковими ж об’єктами розподілуадміністративнихвитратєокремівидипродукції.

Наведені пропозиціїщодо удосконалення обліку адміністративних витратне відкидають сучасної методики їх обліку. Враховуючи діючу нормативно-законодавчу базу, вважаємо, що на даний час у фінансовому облікуадміністративні витрати мають списуватись на рахунок 79 «Фінансовірезультати». В управлінському ж обліку адміністративні витрати доцільнорозподіляти на окремі види виробленої продукції, формуючи її повнусобівартість. При цьому досліджувані витрати не будуть капіталізуватись увиробничих витратах, а керівники та менеджери матимуть необхідну їмінформацію.

На завершення зазначимо, що оскільки результати господарсько-фінансової діяльності кожного підприємства залежать безпосередньо від


44

величини адміністративних витрат, питання обліку і контролю таких витратзавждибули, є і будуть актуальними. Значноюмірою їх вирішеннюсприятимерозширення номенклатури статей адміністративних витрат для повнішогозабезпеченнякерівниківіменеджерівпідприємствдостатньоюінформацією.

Крім того, для отримання інформації про повну собівартість продукціїдоцільно адміністративні витрати розподіляти пропорційно обсягувиготовленої продукції. Такий підхід до методики розподілу адміністративнихвитрат також дозволить приймати вірні управлінські рішення щодовиробництватогочиіншоговидупродукціїтаподальшоїефективноїдіяльностіпідприємства.


1. Добровський, В.М. Управлінський облік [Текст] : навч. посіб. /В.М.Добровський,Л.В.Гнилицька,Р.С.Коршикова;заред.В.М.Добровського.–К.:КНЕУ,2005.–278с.

2.БутинецьФ.Ф.Теоріябухгалтерськогообліку:Підручник.–3-евид..,доп.іперероб.-Житомир:ЖІТІ,2011.–440с.

3. Іванюта П.В. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік увиробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб’єктів:Навчальнийпосібник/П.В.Іванюта.- К.:Центрнавчальноїлітератури,2011.–362с.

4. Бухгалтерський облік : Основи теорії та практики [Текст] : підручник /ЗагороднійА.Г.,ПартинГ.О.–К.,2009.–422с.

5. Сук, П. Облік витрат, що підлягають розподілу [Текст] / П. Сук //Бухгалтеріявсільськомугосподарстві.–2005.–№12.–С.8-14.

6.Сук,Л.К.Фінансовийоблік[Текст] :навч.посіб./Л,К.Сук,П.Л,Сук.–2-гевид.,переробл.ідоповн.–К.:Знання,2012.–647с.

7. Сопко, В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством [Текст] :Навч.посіб.–К.:КНЕУ,2006.–526с.

8.Соколовська,Н.Поштовівитратипідприємства:бухгалтерськийобліктаоподаткування[Текст]/Н.Соколовська//Всепробухгалтерськийоблік.–2011.–№31.–С.33.

9. Ярмоленко, В.П. Про склад і класифікацію виробничих витрат [Текст] /В.П.Ярмоленко//Бухгалтеріявсільськомугосподарстві.–2010.–№11. –С.20-24.

10.Витрати :Положення(стандарт)бухгалтерськогообліку16 :застаномна 1.04.2014 р. / Положення. Стандарт. Затверджено наказом МіністерствафінансівУкраїни№318від19січня2010р.[Електронний ресурс]. – Режимдоступу:–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).


45

УДК657ТлучкевичНаталія

к.е.н.,доцентШолухаОксана

магістрЛуцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Луцьк

ОБЛІКОВИЙВЕКТОРТЕОРІЇАГЕНТСЬКИХВІДНОСИН

АнотаціяУ статті розглянуто питання еволюції теорії агентських відноси, значення облікової

інформаціївпроцесівирішенняпроблемагентськихвідноси.Ключові слова: агент, агентські відносини, опортунізм, принципал, теорія агентських

відносин.Теорія агентських відносин (агентська теорія, теорія контрактів) – цеще

одна можливість неоінституціонального аналізу, яка використовується длябагатьох типівконтрактнихвідносин, існуючих середменеджменту, власників,кредиторівтаіншихсторінринковогосередовища.

Появіагентськоїтеоріїпередуєрядпраць.Передусім,цедвіосновніроботи,які описують адміністративну поведінку. Перша, виконана на основі лекційЧ.Барнарда [1] і вперше видана в 1938 році, характеризувала ідеальнихуправлінців як раціональних людей. Друга - праця Г.Саймона [2, с. 105] 1959року, в якій модель поведінки керівника як раціональної людини заміненалюдиною, яка володіє «обмеженою раціональністю». В агентській теоріїповедінкаменеджерівпочинаєрозглядатисясврахуваннямїхвласнихінтересів.

Другий аспект – питання відокремлення власності від контролю, буврозглянутий в працях ряду авторів, таких як, А.Сміт, Т.Веблен і інших, в томучислі і праці А. Берлі і Г.Мінза «Сучасна корпорація і приватна власність», якавийшла в 1932 році і завдала суттєвого впливу на дослідження в областібухгалтерського обліку та регулювання звітності, ставши основною длярозвитку агентських моделей в обліку. Поєднуючи юридичні та економічніпитання, автори висунули провокаційну тезу, що відокремлення функціївласності (володіння), яка включає понесення ризику, і функції контролю,притаманної менеджменту, створюють умови, в яких професійні менеджериможутьробитидії,направленінананесенняшкодикерівникуідосягненнясвоїхособистих цілей. На їхню думку однією з умов вирішення такої проблеми, єнаполеглива потреба в нових і надійних каналах зв’язку з метою захистуінтересівакціонерів,надавшиїмможливістьоцінюватидіяльністькерівниківякрозпорядників ресурсів корпорації [2, с. 105]. Одним із таких каналів і ставобліковийпроцес,вчастиніякфінансового,такіуправлінськогообліку.

У сучасній економічній літературі теорія агентських відносин — розділекономічної теорії трансакційних витрат. Вона є теоретичною основою дляаналізу організаційних форм з точки зору агентських відносин (відносинуправлінняповедінкоювиконавця).


46

Агентські відносини (відносини управління поведінкою виконавця)— цеконтракт, умежахякогоодинабобільше суб'єктів (поручителів, принципалів)привертають (наймають) іншого суб'єкта (виконавця, агента) з метоювиконання дій (надання послуг) від їх імені, що припускає делегуваннявиконавцюдеякихправухваленнярішень.Зекономічноїточкизору,принципал—суб'єкт,якийвстановлюєнорми,обмеженнятаправиладіяльності.Агент—суб'єкт, який унаслідок специфічного власного економічного становища маєздійснювати господарську діяльність в межах правил, установленихпринципалом. Агент перебуває у відносинах субординації з принципалом,дотримуєтьсявстановленихнорм іправил.Уразівідхиленнявіднихдоагентазастосовують певні санкції [3]. Принципали покладають завдання на агентів,оскільки не мають ні часу, ні можливості, а іноді і бажання, здійснювати цесамостійно.Очікується,щоагент,виступаючивідіменіпринципала,будедіятивйогонайкращихінтересах.

Втойжечас,згіднозположеннямтеоріїагентськихвідносин,принципаліагент,поперше,прагнутьдомаксимізаціївласноївигоди,апо-друге,їхінтересине завжди співпадають. Таким чином, неминуче виникає «агентська проблема(проблемаагентськихвідносин)»,яказаключаєтьсявтому,щоагентможедіятине в інтересах принципала, а за його рахунок прагне до збільшення своговласного добробуту або, демонструвати опортуністичну поведінку. Такаповедінкаагентаможливазаумовиволодіннянимунікальноюінформацією,щосприяє його становленню як монополіста. Розуміння своєї інформаційноїпереваги часто спонукає агента корегувати принципи, дані принципалом, унапрямізбільшеннявласноївигоди[3].

Опортунізм (просування, задоволення власних інтересів що досягаютьсяшляхом обману) в теорії агентських відносин існує там, де агенти маютьможливість спотворювати інформацію і використанняресурсів дляособистогокористування[2,с.107].

Взагалі, опортуністична поведінка є важливою передумовою, на якійґрунтується інституціональна теорія. За О. Вільямсоном, індивіди завждинамагаються максимізувати корисність і можуть поводитися опортуністично,приміром,зловживатисвоїммонопольнимстановищемщодоякостівиробленихблаг та їх асортименту,що дає їм змогуотримуватинадприбуток [3]. Поряд ізцим виникають трансакційні витрати, що супроводжують взаємодіюекономічнихагентів.

Тому очевидно, що потрібні додаткові заходи і механізми для вирішеннявиникаючихпроблемвособливихумовах,уокремогосуб’єктагосподарювання.Дослідження корпоративного управління в сфері бухгалтерського облікузводитьсядовивченняроліобліковоїінформації,якджереладостовірнихданихіпоказників,якіпідтверджуютьобґрунтованістьдіючихконтрактнихвідносин.Таким чином, теорія агентських відносин дозволяє більш точно визначитиконфліктиінтересів,проблемизаохоченняімеханізмиконтролю.

Отже, теорія агентських відносин розглядає два типи проблем: проблемаагентських відносин та проблема розподілу ризику. Перша виникає колиінтересипринципала і агентане співпадають, друга – колине співпадаєризикпринципалаіагента.Разомзтим,проблемаагентськихвідносинускладнюється


47

в умовах інформаційної асиметрії, тобто коли одна із сторінмає інформаційнуперевагу над іншою, що є характерним для більшості ділових відносин. Якправило,більшпроінформованоюстороноюєагент,якийнапрямузалученийвповсякденнудіяльністьсуб’єктагосподарювання.

Для вирішення проблем агентських відносин агентська теорія з метоюмаксимізації добробуту принципала, спрямована на структуризацію конфліктуміж принципалом і агентом. При цьому внутрішня структура суб’єктагосподарювання є сукупністю реальних контрактів (правових) і нереальних,пов’язаних зрізнимивидами агентськихвитрат,які єчастиноютрансакційнихтаінформаційнихвитратімаютьвідображеннялишевуправлінськомуобліку.Вбухгалтерськомуоблікудіїпринципалаіагентазводятьсядовідносинкерівникатавиконавця.

Взагаліагентськівитратискладаютьсяз:1. Витрат на моніторинг зі сторони принципала – прямі витрати, які

відносяться до моніторингу поведінки агента (методи обліку витрат, системабюджетування,іншіметодиуправління);

2. Обмежувальних витрат зі сторони агента – стосуються витрат, котріпринципалздійснюєщодоагента, зметоюгарантуваннятого,що діїагентаповитрачаннюресурсівнепринесутьшкодипринципалу;

3. Витрат розбіжностей (альтернативних витрат) або втрат – зміна курсуіноземної валюти, еквівалент іноземної валюти, які призвели до отриманнянегативних результатів для принципала, що виникає в результатіневідповідності дій агента тим діям, які збільшують добробут принципала(втраченіможливості)[2].

Отже, теорія агентських витратбазуєтьсяв основномуна бухгалтерськихданих, зокрема інформації управлінського обліку. Так наприклад, длявизначення витрат на моніторинг поведінки виконавця (менеджера)застосовується облікова практика, зокремафінансова й управлінська звітністьта елементи і методи бюджетування. Агенти, з одного боку, наділеніповноваженнями, делегованими їм принципалами, і отримують більшіможливостідлясвоєїдіяльності,азіншогобоку,вониобмежуютьсяправиламиведення бухгалтерського обліку. Обмеження проявляються на різних етапахоблікового процесу, який повинен бути організований таким чином, щобнадавати інформацію для оцінки ризику, правильності вибору стратегії іконтролю над поведінкою менеджерів. Іншими словами, облікова практиканаправленаназменшенняагентськихвитрат,прицьомуїхвеличинапрактичнонепіддаєтьсяточномувиміру.

В Україні агентські відносини є досить проблемними, що пов’язанокадровимтаінформаційнимзабезпеченнямсуб’єктівгосподарювання,веденнямтак званої «чорної бухгалтерії» та невідповідності інтересів власників іпрацівників. Тому, для покращення ситуації у взаємовідносинах міжкерівникамитавиконавцямислідпершочерговопереглянутиособистіпоглядиучасниківгосподарськихпроцесівнарезультатидіяльності.


1. Barnard C.I. The functions of the executive [Текст] / C.I. Barnard //


48

Cambridge,MA:HarvardUniversityPress.2005.2. Воронова,Е.А.Неоинституциональныйанализучетногопроцесса[Текст]

:монография/Е.Ю.Воронова.Моск.гос.ин-тмеждунар.отношений(ун-т)МИДРоссии, каф. учета, статистики и аудита. –М.: «МГИМО-Унирверситет»,2010. –230с.

3. Інституціонально-інформаційна економіка [Текст] : підручник / А.А.Чухно,П.М.Леоненко,П.І.Юхименко;заред.А.А.Чухно,2010.—543с.

4. Ковтун С. Бюджетирование на современном предприятии или какэффективноуправлятьфинансами.–Х.,2005.–340с.

УДК657.1

Юхименко-НазарукІринак.е.н.,деканфакультету

Рівненськийдержавнийгуманітарнийуніверситетм.Рівне

ПРИЧИНИНЕОБХІДНОСТІПОБУДОВИІНСТИТУЦІЙНОЇТЕОРІЇ

БУХГАЛТЕРСЬКОГООБЛІКУ

АнотаціяУ статті розглянуто причини необхідності побудови інституційної теорії

бухгалтерськогооблікувсучаснихумовахрозвиткуринковоїекономікивУкраїні.Ключовіслова:інституціоналізм,інституційнатеоріяобліку.Обліковий інституціоналізм – це напрям сучасної теорії бухгалтерського

обліку, який в пострадянських країнах з’явився напочаткуХХІ-го століття,щопередбачає застосування інституційної теорії та її методологічногоінструментаріюпри вирішенні облікових проблем та аналізі змін національноїсистемибухгалтерськогообліку.ВУкраїнірозвитокданогонапрямудослідженьвідбувається завдяки працям В.М.Жука, С.Ф.Легенчука, В.М.Метелиці,І.Б.Садовської,Н.В.Семенишеної,О.М.Петрука,таінших.

Сучасними вченими виділяються різноманітні причини необхідностізастосування інституційної теорії в бухгалтерських наукових дослідженнях тавідноснорізнихйогоструктурнихелементів:

1. Відносно складових національної системи бухгалтерського обліку(системи ведення бухгалтерського обліку, системи регулюваннябухгалтерськогообліку);

2. Відносно різних видів обліку (фінансовий облік, податковий облік,управлінськийоблік);

3. Відносно методики бухгалтерського обліку окремих об’єктів (основнихзасобів,виробничихзапасів,податковихрозрахунківтощо).

В той же час, можна виділити наступні групи причин, які зумовлюють


49

пріоритетністьзастосування інституціональноїтеоріївнауковихдослідженняхзбухгалтерськогообліку(рис.1).

Групи причин, які зумовлюють пріоритетність застосування

інституціональної теорії в облікових наукових дослідженнях

Здатність виступати базисом для розвитку

бухгалтерського обліку

Міждисциплінарна природа

Здатність ідентифікувати нові зрізи господарської діяльності підприємства

Рис. 1. Групи причин, які зумовлюють пріоритетність застосування

інституційноїтеоріївбухгалтерськомуоблікуІ.Економічна теорія є базисом для розвитку бухгалтерського обліку,тому,

внаслідоквинайденняновихекономіко-теоретичнихдоктриніметодологій,наїхосновіможебутисформованановатеоріябухгалтерськогообліку.Яквідмічаєз цього приводу В.М.Метелиця, відсутність значних досягнень у теоріїбухгалтерськогооблікузаостанніп’ятдесятроків,нездатністьїївідповідатинасучасні інституціональні запити створює загрозу для руху наукибухгалтерського обліку назад до облікової техніки, яку серед інших функційзастосовуватиме не бухгалтер, а управлінський персонал. Така ситуаціязумовлює потребу в розробці інституціональної теорії бухгалтерського обліку,яка базується на положеннях неоінституціоналізму, філософії науки та сама єосновоюдлямайбутньоїбухгалтерськоїпрофесії[3,с.99].

На думку Т.Г.Камінської застосування інституціонального підходу урозвиткуобліковоїнаукипояснюєтьсякількомаобставинами:економічнатеоріяє методологічною основою бухгалтерського обліку, тому будь-які її змінивпливають на теорію бухгалтерського обліку; практика обліку знаходитьсябезпосередньо в сфері розвитку економіки.Інституціоналізаціїбухгалтерськогообліку сприяють такі його характеристики, як здатність облікової системиакумулюватиінформаціюпрофактичнийстан,накопичуватиїї,перероблятитанадавити зацікавленим інституціям [2, с. 20]. Такий підхід передбачаєвикористання економічної теорії в якості відправного пункту для подальшогорозвиткубухгалтерськогообліку.

ІІ.Міждисциплінарна природа інституціоналізму дозволяє “по-новому”вирішувати існуючі проблеми.Вперше така позиція була оприлюднена проф.Л.О.Чайковською у 2007 р. Зокрема, автор відмітила, що інституціоналізм,активновикористовуючиідеї іншихнаук,такихякпсихологія,соціологія,можесприяти більш глибокому аналізу інституту бухгалтерського обліку, абухгалтерський облік, будучи відкритою і еволюціонуючою системою, неповинен розглядатися як щось одного разу встановлене, оскільки постійновідчуває на собі вплив середовища, в якому він знаходиться [6, с. 24]. ТакийпідхідЛ.О.Чайковськоїставоб’єктомкритикизбокуіншихвчених.Так,надумкуІ.М.Саннікової така точка зору автора є дещо сумнівною, оскільки авторрозглядаєінституціоналізмвякостіповноцінноїнауки,анеякодинзнапрямів


50

державознавства,нехайнавітьсамоговизнаного.Алебезперечнимєзверненняавторадоміждисциплінарнихдосліджень[5,с.24].Тобто,критицібулапідданаспроба піднести інституціоналізм до статусу науки, однак, не йогоміждисциплінарнаприродатаїїзначеннядлярозвиткубухгалтерськогообліку.

На думку Е.С. Гейєр, базуючись на результатах досліджень з теоріїінституціоналізму можна з її допомогою знайти відповіді і на деякі питаннябухгалтерськогообліку,середяких:можливістьстворенняєдиноїуніверсальноїсистеми обліку, визначенняметитакої системи, потребкористувачів обліковоїінформації, визначення інститутів, що сприяють розвитку бухгалтерськогообліку [1, с. 323]. Внаслідок цього в сучасних умовах можна констатуватинезаперечністьнеобхідностізастосуванняінституціоналізмувбухгалтерськомуобліку, що дозволяє піднести наукові дослідження на новий якісний рівень узв’язкузйогоміждисциплінарноюприродою.

ІІІ.Інституціоналізм дозволяє ідентифікувати нові зрізи господарськоїдіяльності підприємства шляхом виділення трансакційних витрат тарозширити межі бухгалтерських досліджень. Завдяки інституційній теорії вбухгалтерському обліку з’явилась нова категорія – трансакційні витрати, щодозволило розглядати бухгалтерський облік з позиції ефективностіфункціонування як окремого інституту та аналізу його ролі в суспільстві – всоціальномуінституційномусередовищі.

На думку проф. І.Б.Садовської спрямування наукових досліджень вобліковій сфері на вивчення впливу інституційної економічної теорії єпроривом. Накопичення наукових праць вказаного напряму сформує новупарадигму управлінського обліку, в основі якої будуть вчення про обліковийвимір трансакцій та інституціональний підхід до відображення тавпорядкуваннягосподарськихпроцесівукругообігукапіталів[4,с.15]

Інституційна теорія та концепція трансакційних витрат при їхвпровадженні в облікову систему виступають передумовоюформування новоїоблікової парадигми, оскільки виділення трансакційних та трансформаційнихвитрат змінює світоглядякбухгалтерів, так і суб’єктів, якіна основі обліковоїінформаціїприймаютьуправлінськірішення.

Проведений аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних вчених дозволяєвиділити наступні причини необхідності застосування інституційної теорії іметодології (інституційного аналізу) в бухгалтерському облікудля побудовийогоновоїтеорії:

1. Існує доцільність використання інституціоналізму в умовахтрансформаційних процесів, що відбуваються в національній системібухгалтерського обліку – завершенні переходу від радянської до ринковоїмоделібухгалтерськогообліку;

2. Інституційна теорія дозволяє вирішувати існуючі нагальні проблемитеоретико-методологічногохарактерувбухгалтерськомуобліку;

3. Інституційна теорія дозволяє пов’язати бухгалтерський облік на рівніпідприємства та національну систему бухгалтерського обліку із їхінституційнимисередовищами;

4. Інституційна методологія дозволяє враховувати соціально-культурніфактори розвитку бухгалтерського обліку та теоретично обґрунтовує його


51

соціальнезначення;5. Інституційнатеоріядозволяєрозширитидослідницькетазмістовнеполе

теоріїбухгалтерськогообліку;6. Інституційний аналіз дозволяє підняти на новий якісний рівень

бухгалтерські наукові дослідження шляхом ефективного використанняінституційногоінструментарію.

Списоквикористанихджерел1.Гейєр,Е.С. Інституціональний підхід до проблеми взаємодії

бухгалтерськогооблікуйоподаткування[Текст]/Е.С.Гейєр//Науковийжурнал“ВісникДонНУЕТ”.–2012.–№3(55).–С.322-330.

2.Камінська, Т.Г. Обліково-інформаційна система управліннякругооборотом капіталу [Текст] / Т.Г. Камінська // Програма і матеріалиВсеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і студентів«Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку і маркетингу в сучасномусередовищі»,25–26жовтня2012р.–К.:НУХТ,2012.–265с.

3.Метелиця, В.М. Інституціональна теорія бухгалтерського обліку врозвиткупрофесіїбухгалтера[Текст]/В.М.Метелиця//ЗбірникнауковихпрацьВНАУ.Серія:Економічнінауки.–2012.–№3(69).Том2.–С.99-104.

4.Садовська,І.Б.Обліктрансакційнихвитрат:науковіпогляди[Текст]/І.Б.Садовська// Бухгалтерськийоблік, аналіз і аудит: сучасний стан, проблемитаперспективи розвитку: Всеукраїнська науково-практична конференція (м.Чернігів,25-26жовтня2013р.):тезидоповідей.–Чернігів:Черніг.держ.технол.ун-т,2013.–С.14-15.

5.Санникова,И.Н. Возможно липреодолеть кризис теории бухгалтерскогоучета?[Текст]/И.Н.Санникова//Международныйбухгалтерскийучет.–2008.–№4.–С.24-27.

6.Чайковская,Л.А.Современныеконцепциибухгалтерскогоучета(теорияиметодология): автореф. дис. на соисканиеуч. степенидокт. экон. наук: спец.08.00.12“Бухгалтерскийучет,статистика”/Л.А.Чайковская.–Москва,2007.–57с.


52

ППррооббллееммииооббллііккооввооггооттааааннааллііттииччннооггооззааббееззппееччеенннняяффууннккццііооннуувваанннняяооррггааннііззааццііййттааііннссттииттууццііййннііззаассааддииввппрроовваадджжеенннняяММССФФЗЗ

53

ППРРООББЛЛЕЕММИИООББЛЛІІККООВВООГГООТТААААННААЛЛІІТТИИЧЧННООГГООЗЗААББЕЕЗЗППЕЕЧЧЕЕННННЯЯФФУУННККЦЦІІООННУУВВААННННЯЯООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙТТААІІННССТТИИТТУУЦЦІІЙЙННІІЗЗААССААДДИИ

ВВППРРООВВААДДЖЖЕЕННННЯЯММССФФЗЗ

УДК657.1:336.226.332АнтоноваМайя

магістрКузикНаталя

доцентНаціональнийуніверситетбіоресурсів

іприродокористуванняУкраїним.Київ

ОСОБЛИВОСТІОБЛІКУПОДАТКУНАДОДАНУВАРТІСТЬВУМОВАХ

ПІЛЬГОВОГООПОДАТКУВАННЯ

АнотаціяВ статті розкрито порядок облікового відображення вхідного ПДВ при здійсненні

пільговихтаоподатковуванихоперацій.Ключові слова: податок на додану вартість, податковий кредит, оподатковувані та

пільговіоперації,деклараціязПДВ.Податок на додану вартість (надалі − ПДВ) є внутрішнім непрямим

податком на споживання та справляється з операцій з постачання товарів,послуг,якіспоживаютьсянамитнійтериторіїУкраїни.Однеізосновнихджерелнаповнення бюджету України одночасно є проблемним податком і з позиціййогоадміністрування, і зпозиціййогообліку.Практичніреаліїпідтверджують,щообліковезабезпеченнярозрахунківзПДВхарактеризуєтьсянеоднозначнимипідходамищодоправильногорозподілуподатковогокредитузПДВ,особливовумовах використання податкових пільг. Тому актуальність зазначених питаньневикликаєсумнівів.

Особливості і методика побудови обліку розрахунків з ПДВ є об’єктомвивчення вітчизняної економічної науки та практики,щорозкриті у науковихрозробкахМ.П.Войнаренко,О.В.Довганя,М.М.Коцупатрого,О.І.Малишкіна,В.М.Метелиці, Г.В. Пухальської, В.М. Сердюк та інших. Проте, все ж питанняособливостейзастосуванняподатковоїпільгипоподаткунадоданувартістьтаїх відображення в обліку і звітності підприємства вимагають подальшихдосліджень.

МетоюстаттієдослідженняпорядкурозподілуподатковогокредитузПДВпо з пільгових і оподатковуваних операціях та особливостей їх обліковоговідображення.

Придбаваючи товари, необоротні активи , одержуючи послуги приздійсненні оподатковуваної діяльності, увесь ПДВ, включений до їх вартості,


54

спрямовують до податкового кредиту. Якщо ж здійснюють тільки пільговудіяльність, то права на податковий кредит немає і податковий кредит з ПДВ,сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, та основнихзасобів і нематеріальних активів що підлягають амортизації, включаєтьсявідповідно до витрат або вартості відповідного об’єкта основних засобів чинематеріальногоактиву[1].

У випадку, коли одночасно здійснюють оподатковувані й пільговіпостачання за тими покупками, які спрямовані на оподатковувану діяльність,ПДВповністювідносятьдоподатковогокредиту.Заопераціями,якіпризначеннідляпільговихпостачань–податковийкредитзПДВобліковуютьзаправиламиПКУ[1].Алеприздійсненнітакоїдіяльностічастовиникаютьситуації,колинеможна чітко співвіднести операції з придбання з конкретними постачаннями(пільговими або оподатковуваними). Тому саме в цьому випадку податковийкредит з ПДВ, включений до їхньої вартості розподіляють. Найчастіше цезагальногосподарські витрати, наприклад, на оренду офісу, послуги з йогоохорони, телефонні переговори, комунальні платежі, витрати на Інтернет,канцелярські товари, миючі засоби, офісну техніку, інші адміністративнівитрати.Звісно,будь-яківитратиможнавизначити,пов’язавшиїхізконкретнимвидомдіяльністюзапільговими абооподатковуванимиопераціями, якийбудевимагатиокремихпідходівдоїхоблікуівідображеннявдеклараціїзПДВ.

Відповідно до п. 199.1 ПКУ, якщо придбані та/або виготовленітовари/послуги, необоротні активи частково використовуються воподатковуванихопераціях,ачастково−ні,тодосумподатку,якіплатникмаєправо віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого(нарахованого)податкупідчас їх придбанняабовиготовлення,якавідповідаєчастці використання таких товарів/послуг, необоротних активів воподатковуванихопераціях[1].Так,наприклад,витратинарозміщеннястатейірекламних матеріалів у періодичному виданні: рекламні послуги обкладаютьПДВ за ставкою 20%, а постачання (передплати) періодичних виданьдрукованих засобів масової інформації та книжок учнівських зошитів,підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, доставкитаких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митнійтериторії України, відповідно до пп. 197.1.25 ПКУ, звільнено від ПДВ. Тому,податковийкредитзПДВслідбулоброзрахуватипропорційнодовикористанняплощ друкованих засобів. Однак, проблема полягає в тому, що на етапіпридбаннятакаінформаціявпідприємствавідсутня,аподатковийкредитзПДВвідображаютьзапершоюподією.Такоюподієюможебутипопередняоплата. Іякщорозглядатиситуацію,колипередоплатастосуєтьсяопераційзпільговогопостачання,яківідобразиливдекларації,афактичноговикористанняпокупокупільгових операціях ще не відбулося, то у цьому зв’язку виникає проблемнепитаннящодоможливостірозподілуподатковогокредитузПДВміжпільговимиіоподатковуванимиопераціями.Нанашпогляд,слідрозподілятивхіднийПДВвході передоплати, оскільки все ж передбачається (планується) спрямовуваннявитратнадвавидидіяльності.

У випадку, коли все-таки невідомо на які операції надаліспрямовуватимуться проавансовані витрати – можна визнати всю суму


55

податкового кредиту з ПДВ або ж навпаки включити до складу витрат чинаправитиназбільшеннявартостінеоборотнихактивів,апотімвідкоригуватийого.

Інодівобліковійпрактицівиникаютьситуації:· податковий кредит з ПДВ не відображали, а вхідний ПДВ повністю

віднеслиувартістьпокупки,якувподальшомуспрямувалиінаоподатковуваніоперації,інапільгові;

· вхідний ПДВ не розподіляли (включили у податковий кредит),припускаючи, що вони повністю спрямовуватимуться на оподатковуваніоперації, однак в подальшому спрямували і на оподатковувані операції, і напільгові.

У таких ситуаціях також слід проводити коригування. За першої −запонюють рядок 16.6 декларації з ПДВ, розподіляючи податок між йогорядками16.6.1і16.6.2.Задругоїситуаціїспочаткусліднарахуватизобов’язаннявідповіднодоп.198.5ПКУ(йогофіксуютьурядку1) ірозподілитиподатковийкредитнапідставібухгалтерськоїдовідкиміжрядками16.6.1і16.6.2.Уситуації,коли придбані необоротні активи використовували тільки в оподатковуванихопераціях,аузвітномуперіодіїхвикористовувалиупільговійіоподатковуванійдіяльності, то слід також здійснити розподіл за аналогією з попереднімвипадком.

Вартовідмітити,щовідповіднопопп.4.5.5розділуVПорядку№1492 [4] іпп.5 п.4 розділу V Порядку №678 [5], необхідно підготувати бухгалтерськудовідку, яку оформляють згідно з податковими накладними, митнимидеклараціями, іншимидокументами,передбаченимипп.201.11 статті201ПКУ,які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податковогокредиту,зурахуваннямнормпункту198.6статті198ПКУ,таміститивичерпнийїх перелік [2]. Відповідно, коригування розподіленого ПДВ вимагає такого жоформлення.

Коригування ПДВ, окрім відображення у податковій звітності, маєпроводитися і нарахункахбухгалтерськогооблікущомісячно, і остаточно−позакінченню звітного року. Упрактикуючихбухгалтерів виникає питаннящодорахунку,якийслідвикористовуватидлявідображеннясумиПДВ,якічастковонепотрапили до податкового кредиту. Відповідно до п.10 Інструкції збухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказомМінфіну України від 01.07.1997 р. № 141, суми податку на додану вартість,зараховуються до первісної вартості виробничих запасів, товарів, основнихзасобів і нематеріальних активів, до витрат діяльності в кореспонденції зкредитом рахунків обліку зобов'язань. Тому прийнятними є такі способивідображеннякоригувань:накожненайменуванняабогрупупридбанихзапасів,необоротних активів або за кожним синтетичним рахунком у цілому окремимрядкомувідповіднихсальдовихвідомостях(дебетрахунку641кредит20,22,28,23,93,94 (методом сторно)); метою уникнення коригування вартості активівдоцільнимможебутикредитуваннярахунківвитрат.

Характерною рисою обліку ПДВ виступає необхідність розподілуподатковогокредитузПДВзанаявностіпільговихіоподатковуванихоперацій.Найбільш оптимальним підходом є застосування законодавчо обґрунтованої


56

методики пропорційного розподілу, реалізація якої вимагає розгляду кожноїокремої ситуації, яка виникає в практичній діяльності підприємства, тадостовірногоїхвідображенняуподатковійзвітностітаоблікупідприємства.


1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електроннийресурс] // Офіційний сайт ВРУ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податковоїзвітності з податку на додану вартість: Затв. наказом Мінфіну України від25.11.2011 № 1492 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВРУ. – Режимдоступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана (дата звернення10.04.2014р.).

3. Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податковоїзвітностізподаткунадоданувартість:Затв.наказомМіндоходівУкраїнивідвід13.11.13№678 [Електроннийресурс]//ОфіційнийсайтМіністерствадоходів ізборів. – Режим доступу: http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62956.html. – Заголовок з екрана (дата звернення10.04.2014р.).

УДК657

ГрибовськаЮліяк.е.н.,доцент

Полтавськадержавнааграрнаакадеміям.Полтава

ВИЗНАЧЕННЯТАВИПРАВЛЕННЯПОМИЛОКВІДПОВІДНОДОМСФЗ

Анотація

Устаттідослідженосутністьізначенняпомилкиташахрайства.Встановленопричинивиникнення помилок у фінансовій звітності, наведено порядок їх виправлення та наданорекомендаціїщодоїхмінімізації.

Ключові слова: міжнародні стандарти фінансової звітності, помилка, шахрайство,суттєвість.

Узагальненаінформаціяпроякісніхарактеристикибухгалтерськогообліку

всистеміуправліннявідображаєтьсяуфінансовійзвітності. Головнівимогидорозкриттяосновнихстатейуфінансовійзвітностідлясуб'єктівгосподарювання,які застосовують Міжнародні стандарти фінансової звітності, регламентованоМіністерством фінансів України. Однак, вимоги щодо розкриття інформації узвітності можуть бути не виконані внаслідок відхилень у системі формуванняобліковихзаписівтаїхвпливунастаттіфінансовоїзвітності.

http://zakon.rada.gov.ua/

http://zakon.rada.gov.ua/

http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62956.html

http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62956.html


57

Питанням визначення та виправлення помилок у звітності відповідно доМСФЗ присвячено незначний обсяг наукових публікацій, серед авторів –К.Безверхий,С.Ф.Голов,С.Касаткін,І.О.Пономаренко,С.Токар,щообумовлюєпотребуподальшихнауковихрозвідок.

Порядок виправлення помилок та розкриття інформації щодо такихвиправлень у звітності підпиємств регламентовано Міжнародним стандартомбухгалтерського обліку 8 «Облікова політика, зміни в облікових оцінках тапомилки»(далі–МСБО8)[1].

Метадослідження–встановити,якможливовиправитидопущеніпомилкиірозкритиінформаціющодонихуфінансовійзвітностіпідприємства.

Викривлення показників фінансової звітності можуть бути пов’язані знекоректним визнанням, оцінкою, поданням або розкриттям елементівфінансовоїзвітності.Таківикривленняможутьвиникатияквнаслідокпомилок,таківнаслідокшахрайства.

Відповіднодо§5МСБО8,помилкипопередніхперіодів–цепропускиабовикривленняуфінансовійзвітностіпідприємствазаодинабокількапопередніхперіодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірноюінформацією,яка:

- була наявна, коли фінансову звітність за ті періоди затвердили довипуску;

- за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованоюприскладаннітаподанніфінансовоїзвітності[1].

Доцільність оприлюднення інформації про виправлення помилок уфінансовійзвітностівизначаєтьсяїїсуттєвістю.

Згідно із §41МСБО8, фінансова звітність підприємства не відповідатимеМСФЗ,якщовонамістить:

- суттєвіпомилки;- несуттєві помилки, зроблені навмисно для досягнення особливого

подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності або грошовихпотоківкомпанії[1].

Суттєва інформація – це інформація, відсутність якої може вплинути нарішеннякористувачівфінансовоїзвітності.

Орієнтовніпорогисуттєвості:- для окремих видів витрат – величина, що дорівнює 2 % суми чистого

прибутку(збитку)підприємства;- дляокремих активів, зобов'язань і власногокапіталу –5%відповідно їх

підсумку.Викривленнячипропускінформаціїщодопереліченихнижчеопераційабо

подійзавждиєсуттєвимдляфінансовихзвітівнезалежноовідсумипомилки:- операціїзпов’язанимисторонами;- операції або коригування, в результаті яких переглядаються кредитні

домовленостітаіншідоговірнівідносини;- судовірозглядитапред’явленіштрафи;- операції або коригування, в результаті яких збільшується розмір

компенсаційнихвиплаткерівництвукомпанії;- недотриманнявимогзаконодавчихтанормативнихактів;


58

- залежність компанії від певного клієнта, постачальника абоспівробітникатощо[2].

Будь-яка навіть несуттєва помилка спричиняє невідповідність фінансовоїзвітності вимогам МСФЗ, якщо така помилка виникла внаслідок шахрайства.Шахрайство–ценавмиснонеправильне відображенняйподанняданихоблікутазвітностіоднієючидекількомаособамизіскладукерівництвачислужбовцівпідприємства.

Для підприємств стратегічно важливим є створення ефективної системипопередження шахрайства, яка повинна включати: подвійний контрольдостовірностіінформації,аудитіаналізфінансовихпоказників,ІТ-безпеку[2].

Якщо помилку виявлено після дати Балансу, але до затвердженняфінансової звітності, то її виправляють шляхом коригування відповіднихактивівтазобов'язаньспособомсторноабододатковихзаписіввоблікузвітногоперіоду.

Помилки, виявлені після подання фінансової звітності, виправляютьшляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітногороку, а такожповторновідображаютьпорівняльну інформаціюу проміжній тарічнійфінансовійзвітностіувідповіднихформах.

Алгоритмвиправленняпомилокпередбачаєперерахунок:-порівняльнихданихзапредставленийпопереднійперіод(абоперіоди), в

якомубулодопущенопомилку;- початкового сальдо активів, зобов’язань і капіталу за найбільш ранній з

представлених періодів, якщо помилка була допущена до самого раннього зпредставленихузвітностіминулихперіодів[2].

Усі помилки повинні виправлятися ретроспективно. Ретроспективневиправлення–цевиправленняпоказниківуфінансовійзвітностітакимчином,нібипомилкавпопередньомуперіодунебуладопущена.Виправленняпомилокє трудомістким та складним завданням, що зумовлено значними витратамичасу.

Підприємство в обов’язковому порядку повинне розкрити відповіднуінформаціющодопомилокпопередніхзвітнихперіодів:

1.Характерпомилкипопередніхперіодів.2. Величину кожної помилки попередніх періодів та її вплив на кожну

статтюфінансовоїзвітностітанапоказникприбуткунаакцію.3.Сумувиправленнянапочатокнайпершогозподанихпопередніхперіодів.4. Обставини, які призвели до неможливості ретроспективного пере-

рахування помилки попереднього періоду, та запис, як та коли виправленопомилку[2].

У наступних звітних періодах повторне розкриття інформації щодопомилокуфінансовійзвітностіневимагається.

Розглянемопрактичнуситуацію:прискладанніфінансовоїзвітностіза2013рік бухгалтер виявив, що за одним з об’єктів основних засобів (офіснеприміщення)у2012та2013рокахпомилковонебуланарахованаамортизаціявбухгалтерському обліку в розмірі 20 тис. грн. та 40 тис. грн. відповідно. Вподатковомуоблікуамортизаційнівідрахуваннявідображенікоректно.

Длявиправленняпомилкибухгалтерунеобхідноздійснитинаступнідії:


59

1) відкоригувати у фінансовій звітності за 2013 рік порівняльнуінформаціюза2012рік:

- зменшити сальдо статті Балансу «Основні засоби» на 20 тис. грн. тавідкоригуватинавідповіднісумисальдостатей«Нерозподіленийприбуток»та«Відстроченіподатковізобов'язання»;

- відкоригувати статті Звіту про сукупні прибутки та збитки запорівняльнийперіод:адміністративнівитрати,витратизподаткунаприбуток,показники прибутку/збитку, а також інформаціющодо елементів операційнихвитрат;

- у Звіті про зміни у власному капіталі відкоригувати показник залишкукапіталунапочатокзвітногоперіоду;

2) внести коригування до показників 2013 року, а саме збільшитиадміністративнівитратитасумунарахованогозносуза2013рікна40тис.грн.та коректно відобразити всі статті фінансової звітності за звітний період, якізмінилисяпіслятакихкоригувань.

Отже, з метою недопущення виникнення помилок та їх мінімізаціїнеобхідно посилити контроль за формуванням даних первинних документів іперенесенням їх даних до відомостей та регістрів бухгалтерського обліку, а зрегістрів–дофінансовоїзвітностіпідприємства.Уякостідодатковогоелементуконтролю за виникненням помилок доцільно запровадити аналітичніпроцедури щодо звітності на завершальному етапі її підготовки, зокрема,факторнийаналіззмінзастаттямизвітності.

Списоквикористанихджерел1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікова політика,

змінивобліковихоцінкахтапомилки»[Електороннийресурс].–Режимдоступу:htpp://www.mimfin.gov.ua.–Заголовокзекрану(датазвернення10.04.2014р.).

2. Пономаренко, І. О. Помилки у фінансових звітах [Текст] / І. О.Пономаренко//АудиторУкраїни.–2013.–№6.–С.51–53.

http://www.mimfin.gov.ua./


60

УДК657.331.2ДуганецьНаталія

к.е.н.,доцентАндрусикВолодимирстудентмагістратури

Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситетм.Кам’янець-Подільський

СУЧАСНИЙСТАНТАШЛЯХИВДОСКОНАЛЕННЯОБЛІКУОПЛАТИПРАЦІ

Анотація

Розглянутоосновнісучасніпроблемиоблікуоплатипраці,запропонованошляхивирішеннярозглянутихпроблем,атакожвизначенозавданнядлявдосконаленняоблікуоплатипраці.

Ключовіслова:заробітнаплата,облікоплатипраці,персонал,організаціяоплатипраці.Стрімкийрозвитокринковихвідносинсприявтрансформаціївсіхекономічних

відносин в Україні, включаючи відносини у сфері оплати праці. Це призвело достворенняпринциповоіншогомеханізмурегулюванняпроцесівоплатипраці[2].

При цьому стан обліку оплати праці працівників потребує впровадженнязаходів удосконалення. Отже, існує необхідність у ретельному виборі напрямівудосконаленняоплатипрацізметоюстворенняефективноїсистемирозрахунків.

Теоретичні, методологічні та економіко-організаційні аспектиоблікупраціта її оплати привертають увагу багатьох вчених, зокрема: Андросової О.Ф,КантаєвоїО.В.,ГапоненкоН.Л.,ПотриваєвоїН.В.,СирцевоїС.В.,СєкіріноїН.В.тощо.

З переходом на ринкові умови господарювання змінюється концепціявстановлення розміру та вибору форм і системи оплати праці працівниківпідприємствбудь-якихформвласностіігосподарювання.Змінаконцепціїполягаєвтому,щозаринковихумовгосподарюваннямаксимальнийрозміроплатипрацінеобмежується і він залежить від фінансових можливостей підприємства, аобмежуєтьсялишенижнійїїрівень,якийзаконодавчорегулюєтьсядержавою[6].

Розрахунокзаробітноїплатиєдужевідповідальноюйтрудомісткоюроботою,яку треба виконати за короткий термін між наданням інформації та виплатоюпрацівнику.Тому,заздалегідьпідготовленийпорядокоблікудопоможезекономитичас. Організація оплати праці має великий вплив на ефективність діяльностіпідприємства.Доосновнихфакторів,щовпливаютьнаефективністьпраці,можнавіднестимотиваційнімеханізми.Важливурольмотиваціївідіграєсоціальнийпакет.Що стосується ефективності праці, то це співвідношення між результативністюпрацітавеличиноювитрат,щовиражаєтьсявдосягненнімаксимального ефектуза мінімальних витрат. Отже, збалансування цих чинників і є результатомефективноїорганізаціїоплатипраці[3].

Одним з важливих питань реформування бухгалтерського обліку заробітноїплати є вдосконалення діючої моделі аналітичного обліку, оскільки даніаналітичного обліку відіграють важливу роль, характеризуючи розміщення тасклад персоналу за місцями його використання, відпрацьований іневідпрацьованийчас,обсягпродукції,виконаннянормпродажів,фондзаробітноїплатиійогоструктуру.


61

Від організації обліку оплати праці залежить якість, справедливість,повнотаісвоєчасністьрозрахунківзробітникамизоплатипраці.

Основнимиположеннями,наякихмаєґрунтуватисяудосконаленняорганізаціїоплатипрацінапідприємствах,маєбути:

- удосконалення тарифної системи шляхом встановлення співвідношеньтарифнихставокзалежновідрівнякваліфікаціїробітників;

- розроблення внутрішньовиробничих тарифних умов оплати праці якчинниківпідвищеннямотивувальноїтастимулюючоїролітарифнихсистем;

- удосконаленнянормуванняякзасобурегулюваннямірипрацітаїїоплати;- обґрунтуваннявиборунайефективнішихформісистемзаробітноїплати;- колективнерегулюваннязаробітноїплати[5].Облік праці та заробітної плати має бути організований таким чином, щоб

сприятипідвищеннюпродуктивностіпраці,повномувикористаннюробочогочасу,а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітноїплатизметоюоподаткування[3].

Здійснюючи побудову або удосконалення організації обліку оплати праці,підприємства мають підходити до цього питання обґрунтовано, враховуючидоцільність,використовуючирезультатинауковихдосліджень,передовогодосвіду.

Важливими завданнями вдосконалення обліку оплати праці є: прискореннянауково-технічногопрогресу,зменшеннявикористання«живої»праці,механізаціятрудомісткихробіт,оптимізаціявикористаннятрудовихресурсів,зменшеннявтратробочогочасу.

Насьогоднішнійденьдужешироковикористовуютьсязасобиобчислювальноїтехніки.Відмінноюїхособливістюєможливістьскладаннявавтоматичномурежимімашинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах, необхідних дляуправління,контролю,аналізутаскладаннябухгалтерськоїзвітності[6].

Неслідзабуватийнапрямкиудосконаленняорганізації заробітноїплати,якімають здійснюватися разом із проведенням загальної соціально-економічної,структурної, податкової, цінової політики Одним з можливих напряміввдосконаленняоплатипраціпрацівниківєпідвищенняматеріальноїзацікавленостіпрацівників.Тому,дужеважливовсучаснихумовахпередбачитинапідприємствахтакісистемиматеріальногойморальногозаохочення,такпобудувативідносинивколективі, щоб психологічний клімат сприяв поліпшенню працездатності,підвищеннюефективностівиробництва.

Основним і визначальним елементом трудового процесу є працівник з йоговміннямікваліфікацією,відношеннямдопраці,потребамийможливостямиїхньогозадоволення.

Заробітнаплатаповинназалежатибезпосередньовідрезультатівпраційутойже час впливати на його показники, стимулювати розвиток виробництва,ефективністьроботи,підвищеннякількіснихіякіснихрезультатівпраці.

Автоматизація обліку розрахунків по оплаті праці дозволить вирішитипроблему не тільки удосконалення форми бухгалтерського обліку насільськогосподарськихпідприємствах,айсвоєчасностіпогашенняборгів.

Отже, здійснюючи удосконалення організації обліку оплати праці,підприємство повинно підходити до цього обґрунтовано, враховуючидоцільність, використовуючи результати наукових досліджень, передового


62

досвіду.

Списоквикористанихджерел1. Гапоненко, Н.В. Оплата праці в сільському господарстві: аспекти

удосконалення / Н.В. Гапоненко, Л.В. Мельянкова // Науковий вісник НУБіПУкраїни.–2011.–№163.Частина1.–С.208-213.

2. Кантаєва, О.В. Шляхи удосконалення обліку оплати праці / О.В.Кантаєва,Л.С.Герасимчук//МолодіжнийнауковийвісникУАБСНБУ.–2012. –№2.–С.186.

3. Кім, Г.С. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їхзаповнення[Текст]:навч.посіб./Г.С.Кім,В.В.Сопко,Ю.Г.Кім;2-гевид.,перероб.тадоп.–К.:Центрнавчальноїлітератури,2009.–480с.

4. Потриваєва, Н.В. Перспективи удосконалення обліку оплати праці всучасних умовах гоподарювання [Текст] / Н.В. Потриваєва, М.Д. Бабенко //ВісникаграрноїнаукиПричорномор'я.–2008.–№3.–С.31.

5. Сирцева,С.В.Проблемиоблікурозрахунківзавиплатамипрацівникамвсучаснихумовах[Текст]/С.В.Сирцева//ВісникПричорноморськоїрегіональноїнауково-практичної конференції професорсько-викладацького складу —Миколаїв.–2011.—133с.

6. Сєкіріна, Н.В. Удосконалення організації обліку розрахунків з оплатипраці на підприємствах / Н.В.Сєкіріна, І.О. Лобанова // Вісник Київськогоінститутубізнесутатехнологій.–2012.–№2.–С.34.

7. Терещенко, О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві[Текст]/ТерещенкоО.О.–К.:КНЕУ,2010.–268с.


63

УДК657.62:332.872ЗеленкоСергій

к.е.н.,доцентБосакевичОлеся

магістрантЛуцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Луцьк

ОСОБЛИВОСТІОБЛІКУЗАПАСІВНАЦУКРОВИХЗАВОДАХ

АнотаціяСтаттяприсвяченависвітленнюособливостейдіяльностіцукровихзаводівУкраїнитаїх

впливунапроцеспервинноговідображенняінформаціївбухгалтерськомуобліку.Ключові слова: цукровий завод, первинний облік сировини, бухгалтерський облік, облік

цукру.Цукровий буряк є основною сировинною базою вітчизняних цукрових

заводів України, а конкурентоспроможність та ефективність виробництвацукровихбуряківвУкраїнієоднимзнайбільшважливихелементівупроблеміпідтримкитазбереженнявсьогоцукровогомаркетинговоголанцюжка.

Цукрове виробництво носить сезонний характер. Тривалість роботицукрового заводу залежить від об’єму заготівлі цукрового буряка і складає всередньому 100-120 діб в рік. Решту часу виробниче обладнання невикористовуєтьсяабознаходитьсявремонті.

Цукровапромисловість є однієюзнайбільшматеріаломістких галузей.Навиробництво 1 т. Цукру витрачається 7,5-9т. буряка, а при пониженій їїцукристості допустимийрозхід сировинищебільший.В структурі собівартостіцукрузатратинасировинузаймаютьблизько90%.

Щоб здійснювати процес виробництва, господарство повинно матинеобхідні запаси посівного матеріалу, палива, мінеральних добрив, засобівзахистурослин,запаснихчастин,іншихвиробничихзапасів.Приїхвикористаннізбільшуються витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва єстворенняготовоїпродукції,внаслідокчогопредметипраціпереходятьуформуготовоїпродукції[1,с.61].

В процесі виробництва на цукрових заводах використовується великакількість палива (6-8% до маси переробленого буряка) і вапнякового каменю(до 6-8,5%). У великій кількості використовується вода з умовою повторноговикористання у виробництві відпрацьованих вод (без всякої очистки і післядеякої очистки). Розхід свіжої холодної води складає до 550-600% до масипереробленого буряка. Водне господарство представляє собою відповідальнуділянку виробництва. На утримання в доброму стані джерел водопостачаннязаводивитрачаютьвеликікошти[2,с.25].

Насучасномуетапіпершочерговимзавданнямкожногоцукровогозаводуєсуттєве зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів. Безумовно, щоосновнаувагазосереджуєтьсянаможливостідосягненнямінімальнонеобхідноїпитомої витрати тепла на технологічний процес переробки цукрових буряків


64

оскількинавиробництвоцьоготеплавитрачаєтьсяблизько80%всієїкількостіпалива.

Процес виробництва продукції потребує систематичного поповненнявиробничих запасів. Джерелами їх надходження можуть бути промисловіпідприємства або установи та організації, які спеціалізуються на постачанніцінностейдлясільськогосподарськихпідприємств(мінеральнідобрива,паливоімастила, запасні частини й матеріали для ремонту, пестициди тощо),виготовленняпродукціїнадавальницькихумовах.

Операції з давальницькою сировиною є досить складними танеоднозначними, що зумовлено порядком визнання права власності напередану сировину та вироблену з неї продукцію, а також наявністю різнихвидівтакихоперацій,шляхівреалізації готовоїпродукції і способіврозрахункуза переробку сировини. Зазначені особливості ускладнюютьпроцес організаціїтаведеннябухгалтерськогооблікунапромисловихпідприємствах.

Незважаючина досить складні танеоднозначні операції з давальницькоюсировиноюїїзростаючітемпирівнявикористаннядужевисоківгосподарськійдіяльності українських підприємств, законодавче регулювання щодо такихоперацій здійснюється лише у зовнішньоекономічній діяльності. Тобто увітчизняному законодавстві відсутній належний рівень регламентації порядкуздійснення операцій з давальницькою сировиною саме між резидентами [3,с.68].

З огляду на зазначене операції з давальницькою сировиноюхарактеризуються наступними ознаками: наявність двох суб’єктівгосподарювання: замовника (власник сировини) і виконавця (переробниксировини).

Цукровий буряк, що надходять на склад, ретельно перевіряютьсявстановлюютьвідповідністьїхякості,кількості,асортименту,умовампоставокісупровіднимдокументам.

Так,набуряк,щонадійшоввідбурякоздавальників,накожнутранспортнуодиницю (автомашину, прицеп,) окремо виписується «Накладна на цукровийбуряк». До вимірювання кожна машина з цукровим буряком оглядаєтьсябракувальником (приймальником). Під час огляду проводиться вибіркакоренеплодів із1-3місцьнарізній глибині.Якщоприймальниквстановив,щоцукровий буряк однорідний (конденційний чи некондинційний) він допускаємашину до ваговимірювання. Після чого буряк з машин висипають на кагатніполя.

Цукровий буряк відпускається у виробництво на підставі належнооформленихдокументів.

Цикл варки розділяють на 4 стадії: згущення до утворення кристалів;утвореннякристалів;нарощуваннякристалів;уварюваннятаспускутфелю.Длявідділення кристалів із міжкристального розчину під дією центр обіжної силивикористовують центрифуги. Меляса проходить через сито, кристализалишаються на ньому. Після відходу зеленої меляси, кристали промиваютьконденсатом – водою з t=90°С, відходить біла меляса (яку повертають науварювання І продукту), вологий цукор-пісок вивантажується з центрифуг натрясун, транспортується в сушильне відділення, сушиться, відсортовуються


65

грудки, просипається через магніти тонкої очистки і збирається в бункерах. Збункерівнаавтоматичнихвагах-дозаторахзатарюєтьсяв50кгполіпропіленовімішки.Мішкизцукромштабелюютьзподальшимвідвантаженнямспоживачам[4,с.27;5,с.227].

Випускпродукціїзвиробництватапередачаїїнаскладоформляється:- ордеромнавихідготовихвиробівнавиробництві;- актомнапередачузалишківготовоїпродукції;- накладними на повернення готової продукції та іншими приймально-

здавальнимидокументами.На цукровому заводі відвантаження готової продукції оформляється

накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Для веденнясинтетичногооблікувикористовуютьрахунок26«Готовапродукція».

Аналітичний облік готової продукції ведеться за її видами. Готовапродукція відвантажується згідно з договорами за накладними або іншимипервиннимидокументами[7,с.91-92].

Особливістю цукрового заводу є також те, що його продукція маєбагатокомпонентнийхарактер, їївикористовуютьзарізнимиканалами (цукор,жом,меляса).

Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служитькормомдляхудоби.

Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовленнястратегічного продукту – спирту, а також для виготовлення кормових тахлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великоїрогатоїхудоби.

До допоміжних виробництв відносяться: цех механізації, ТЕЦ (котельня),транспортнегосподарство,ремонтнімайстерні,воднегосподарство,сировиннегосподарство.

До непромислових господарств відносять житлово-комунальнігосподарства,призначенідляпобутовогообслуговуванняперсоналу[5,с.232].

Від того, наскільки чітко і оперативно ведеться облік готової продукції,залежить ефективність та доцільність прийняття управлінських рішень попідприємству,а,значить,ірезультатйоговиробничо-фінансовоїдіяльності.


1. Саблук, П. Т. Бухгалтерський облік у сільськогосподарськихпідприємствах[Текст]/СаблукП.Т.,МоссаковськийВ.Б.,СукЛ.К.–К.:Урожай,2003.–416с.

2.Долженко, І.І.Формування системи інтеграційнихвідносинпідприємствбурякоцукрового підкомплексу [Текст] : дис. канд. екон. наук: 08.06.01 /ДолженкоІннаІванівна.—К.,2002.—200с.

3. Коденська, М. Ю. Передумови і шляхи організації агропромисловихоб’єднань у сфері виробництва і переробки цукрових буряків [Текст]/ М. Ю.Коденська//Вісниксільськогосподарськоїнауки.–1983.–№5.–С.67-69.

4.Зеленська,О.О.СтаніпроблемирозвиткуцукробуряковогопідкомплексуЧернігівськоїобласті[Текст]/О.О.Зеленська//ЕкономікаАПК.–2000.–№9.–С.26-30.


66

5.Сирохман,І.В.Товарознавствоцукру,меду,кондитерськихвиробів[Текст]: підручник / І.В.Сирохман, Т.М.Лозова . – 2-ге видання, перероблене тадоповнене.–К.:Центручбовоїлітератури,2008.–616с.

6. Дуганець Н. В. Первинний облік виробництва цукрових буряків / Н. В.Дуганець//ЕкономікаАПК,2006,№2.–С.90-92.

УДК657.421

КапляІринак.е.н,доцент

БоршулякНаталіястудентмагістратури


ТЕОРЕТИЧНІПІДХОДИДОВИЗНАННЯНЕМАТЕРІАЛЬНИХАКТИВІВ

Анотація

У статті досліджено підходи науковців щодо визначення сутності нематеріальнихактивів, проведено аналіз класифікації нематеріальних актив та підходів до критеріїв їхвизнаннявобліку.

Ключові слова: активи, нематеріальні активи, право власності, інтелектуальнавласність,гудвіл,облік.

Практика господарювання підприємств все більше потребує врахування

вартості інтелектуального продукту. Конкурентні переваги підприємств усечастіше стають наслідком ефективного використання нематеріальних активів,якінасьогоднієголовнимчинникомувизначенніїхринковоївартості.

Сутність нематеріальних активів досліджується у працях багатьохдослідників.Коженздослідниківвисвітлюєсвійпогляднанематеріальніактивиі своє бачення даної економічної категорії. Це зумовлює наявність певнихрозбіжностей.

На думку багатьох авторів, нематеріальними активами є об’єкти прававласності,щозабезпечуютьїхвласникамдохідчиіншукористь.

Як зазначає Покропивний С.Ф., нематеріальні активи це «категорія, якавиникаєвнаслідокволодінняправаминаоб’єктиінтелектуальноївласностіабообмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності дляотримання прибутку». В даному визначенні акцентується увага на правахвласності,аленевраховановсіскладовінематеріальнихактивів,щопередбаченіП(С)БО8«Нематеріальніактиви»[7].

ЗовсіміншийпідхідуКраївськоїІ.А.,якавизначаєнематеріальніактиви,як«довгостроковіактиви,якінемаютьфізичноїсубстанції,алемаютьвартість.Цеактиви, які використовуються в операційній діяльності та забезпечують


67

власникупевніправа,аленеіснуютьфізично».Авторомпідкреслено,щоактивинеіснуютьфізично,алемаютьвартість[4].

Група авторів - Валдайцев С.В., Завлін П.Н., Мінделі Л.Е. визначаютьнематеріальніактивияк"вложениявнематериальныеобъекты,используемыевхозяйственной деятельности в течение длительного периода и приносящиедоход".Вданомувизначенніакцентуєтьсяуваганенаїхсутності,анаджерелахформування[3].

Господарський кодекс України статтею 139 «Майно у сферігосподарювання» визначає, що нематеріальні активи можуть включатися доскладумайна,маютьвартісневизначення,виробляютьсячивикористовуютьсяу діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі абовраховуютьсявіншихпередбаченихзакономформахоблікумайнацихсуб'єктів.НавідмінувідньогоЦивільнийкодексУкраїнистосовнонематеріальнихактивіввиокремлює поняття “інтелектуальна власність”. Він визначає, що результатиінтелектуальної, творчої діяльності та інші об'єкти права інтелектуальноївласності створюютьцивільніправатаобов'язки.В ст.424 визначеномайновіправанаінтелектуальнувласність,якіможутьбутивнескомустатутнийкапіталюридичної особи. Це стосується, зокрема, права на наукове відкриття, а такожправнакомерційненайменування,яківідповіднодост.490передаються іншійособі лише разом із цілісним майновим комплексом особи, який ці праваналежать,абойоговизначеноючастиною[2].

Разом з цим, у законодавчій базі України передбачено два підходи довизначеннянематеріальнихактивів(рис.1).

Рис.1.Визначеннянематеріальнихактивівзгіднофінансовогоіподаткового

Нематеріальніактиви

П(С)БО8 «Нематеріаліактиви»п. 4нематеріальнимактивомєнемонетарний актив, який не має матеріальної форми, можебути ідентифікований та утримується підприємством з метоювикористанняпротягомперіодупонадодногороку(абоодногоопераційного циклу, якщо він перевищує один рік) длявиробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання ворендуіншимособам.

ПодатковийкодексУкраїнип.14.1.120.нематеріальніактиви -право власності на результати інтелектуальної діяльності, утому числі промислової власності, а також інші аналогічніправа, визнані об'єктом права власності (інтелектуальноївласності),правокористуваннямайномтамайновимиправамиплатникаподаткувустановленомузаконодавствомпорядку,утому числі набуті в установленому законодавством порядкуправа користування природними ресурсами, майном тамайновимиправами.

П(С)БО 38 «Нематеріалі активи» нематеріальним активом єідентифікованийнегрошовийактив,щонемаєфізичноїформи,використовуєтьсяпривиробництві абонаданнітоварів/послуг,дляздачіворендуабодляуправлінськихцілей.


68

облікуСтандарти визначають як внутрішні властивості нематеріальних активів

(бути не грошовими і не мати фізичної форми), що відрізняють їх від іншихактивів, так і ознаки, загальні для будь якого активу : ідентифікованість,можливість контролю і отримання майбутніх економічних зисків. Натомістьподатковийкодексзатверджуєвидиправвласностінаціактиви.

Проаналізувавши підходи до поняття нематеріальних активів длянаочностіпредставимовизначеннянематеріальногоактивутакимчином:

1. Нематеріальні активи - це будь-які активи, що не мають матеріальноїформи, за винятком: грошовихкоштів (готівка, коштинарахунках у банках тадепозитидозапитання); їхніхеквівалентів (короткостроковихвисоколіквіднихфінансовихінвестицій,яківільноконвертуютьсявпевнісумигрошовихкоштівіякі характеризуються незначним ризиком зміни вартості); дебіторськоїзаборгованості уфіксованій (або визначеній) сумі грошів (сумазаборгованостідебіторівпідприємствунапевнудату).

2. Нематеріальними активами вважаються тільки ті з них, які можнаідентифікувати.

3. Нематеріальні активи утримуються підприємством з метоювикористанняпротягомперіодупонадодногороку.

Згідноп.5П(С)БО8бухгалтерськийоблікнематеріальнихактивівведетьсящодокожногооб’єктазатакимигрупами.

1. Права користування природними ресурсами (право користуваннянадрами,іншимиресурсамиприродногосередовища.

2.Правакористуваннямайном:правокористуванняземельноюділянкою;правокористуваннябудівлею;правонаорендуприміщень.3. Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки,

фірмовіназвитощо).4. Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні

моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист віднедобросовісноїконкуренціїтощо).

5.Авторськітасуміжні знимиправа(правоналітературнітамузичнідій,програмидляЕОМ,базиданихтощо).

6.Незавершенікапітальніінвестиціївнематеріальніактиви.7. Інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності,

використанняекономічнихтаіншихпривілеївтощо)[7].Існуєбагаторізнихтипівікласівнематеріальнихактивів,аленайчастішев

світовійпрактиціїхкласифікуютьзашістьмаосновнимикатегоріями:1. Нематеріальні активи, пов’язані з ринком. Наприклад, торгові марки,

фірмовіімена,газетнізаголовки,доменніімена.2. Нематеріальні активи, пов’язані з замовником. Наприклад, список

замовників(клієнтів),невиконанихзамовлень.3. Нематеріальні активи, пов’язані з мистецтвом. Авторські права на

літературні,музичнітвори,картини,фотографії,відеоматеріали.4. Нематеріальні активи, пов’язані з договором (контрактом). Наприклад,

франшиза,ліцензії,дозвілнабудівництво,правонарадіомовлення.5.Нематеріальні активи, пов’язані з технічнимита прикладниминауками,


69

інновацієютатехнічнимпрогресом.6.Гудвіл[1].Придбанийабоотриманийнематеріальнийактиввідображаєтьсявбалансі

тількивтомувипадку,якщо:а)існуєймовірністьодержаннямайбутніхекономічнихвигод,пов’язанихз

йоговикористанням.б)йоговартістьможебутидостовірновизначена.Не визнаються активом, а підлягають відображенню в складі витрат того

звітногоперіоду,вякомувонибулиздійснені:1)витратинадослідження;2) витратинапідготовкутаперепідготовкукадрів;3) витратинарекламу

та просування продукції на ринку; 4) витрати на створення, реорганізацію тапереміщенняпідприємстваабойогочастини;5)витратинапідвищенняділовоїрепутаціїпідприємства,вартістьвиданьівитратинастворенняторговихмарок(товарнихзнаків)[7].

Аналізуючи поняття, склад та визнання нематеріальних активів можнавідмітитипроблеми,щопотребуютьвирішення:

-проблемадостовірної ідентифікації,тобтовиділенняданоговидуактивусередіншихактивів,наданнялишейомувластивихознактахарактеристик$

- складність оцінки нематеріальних активів, оскільки неможливорозробити єдину методику розрахунку цінності для кожного об’єктанематеріального активу. Достовірна оцінка об’єктів нематеріальних активівнадає ряд переваг: збалансування обліку всіх активів на підприємстві;підвищення ринкової вартості підприємства; врахування повної вартостінематеріальних активів при злитті чи поглинанні даного підприємства;контрольвеличиниамортизаційнихвідрахувань.


1. Банасько, Т. Проблеми та перспективи дослідження нематеріальнихактивіввУкраїні[Текст]/Т.Банасько//Економіст.–2010.–№2.–с.30-33.

2. Бондаренко, О. С. Визнання нематеріальних активів у вітчизняній ізарубіжнійпрактицігосподарювання//О.С.БондаренкоО.С.,ГончаренкоМ.С.//Ефективнаекономіка.–2010.–№9.

3.Валдайцев С.В., Завлин П.Н., Миндели Л.Е. Нематериальные активы внауке:оценкаииспользование[Текст]/С.В.Валдайцев,П.Н.Завлин,Л.Е.Миндели//БюллетеньВАКРоссии.–№2.–1997.–С.24-40

4.Краївська, І.А. Облік у зарубіжних країнах [Текст] : конспект лекцій. –Харків:ХНАМГ,2009.–243с.

5. Міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 38 «Нематеріальніактиви»:затвердженийрадоюКМСБОулипні1998р.,зізмінамиідоповненнями[Електроннийресурс].–Режимдоступу:ade-solutions.com.–Заголовокзекрана(датазвернення12.04.2014р.).

6.ПодатковийкодексУкраїнивід02.12.2010р.,зізмінамиідоповненнями[Електроннийресурс].–Режимдоступу:zakon4.rada.gov.ua.–Заголовокзекрана(датазвернення12.04.2014р.).

7.Положення(стандарт)бухгалтерськогообліку8«Нематеріальніактиви»:затвердженонаказомМіністерствафінансівУкраїнивід18жовтня1999р.№242,


70

зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу:buhgalter911.com.–Заголовокзекрана(датазвернення12.04.2014р.).

УДК657.631.1

КондрюкЛесяк.е.н.,доцент

ДуганецьНаталіяк.е.н.,доцент

ЗазулякАртурстудентмагістратури


ПРОБЛЕМНІПИТАННЯСТРОКІВЗДАЧІАВАНСОВИХКОШТІВУКАСУ

Анотація

У статті розглянуто практичний стан обліку операцій за відрядженнями та. строкиздачіавансовихкоштівукасу.

Ключовіслова:відрядження,облік,авансовікошти,звітпровідрядження,каса,авансовийзвіт.

Дослідження практичного стану обліку операцій за відрядженнями

свідчить, що частина бухгалтерів вимагають від підзвітних осіб оформленняавансового звіту у триденний термін. Як і з іншими питаннями регламентаціїокремих господарських операцій, виникає проблема у своєчасному врахуванніпрацівниками бухгалтерії частих і різноманітних змін у нормативно-правовихактах.

У коментарях газети ”Інтерактива бухгалтерія” нами було розглянутопорядокстроківздачіавансовогозвітунапідприємстві.

Як випливає з пп.170.9.3 Податковогокодексу України (далі – ПКУ) [2]таПорядкускладанняЗвітупровикористаннякоштів,виданихнавідрядженняабопідзвіт,затвердженийнаказомМінфінувід05.12.2012р.№1276(далі–Порядку№1276)[3],Звітпровикористаннякоштів,виданихнавідрядженняабопідзвіт(далі–авансовийзвіт)доведетьсяскладати,якщопрацівниковівидавалиаванснавідрядженнячикоштипідзвітнагосподарські(виробничі)цілі,навитрати,пов’язані з виконанням деяких цивільно-правових дій. Окрім того, такий звітскладають, коли працівник витратив власні кошти під час відрядження чи нагосподарськіпотреби.

На терміни звітування впливає форма та спосіб розрахунків. Длявизначення граничного терміну для звітування за виданий на відрядженняаванс і кошти, видані під звіт, керуються пп. пп. 170.9.2 та 170.9.3 ПКУ. Длянаочностінаведемоцюінформаціювтаблиці1[1].


71

Стосовнозвітуваннязакоштами,отриманимизособистоїплатіжноїкартки,–єдвіточкизору.Однавимальовується,колибуквальночитатипп.170.9.2ПКУ:звітувати за готівку, зняту з особистої платіжної картки і витрачену навідрядження, потрібно так само, як і за видану з каси підприємства – дозакінчення п’ятого банківського дня, що настав після дня завершеннявідрядження.

Таблиця1Строкизвітуваннязалежновідпорядкуіформрозрахунків[1]

Видивитратіформрозрахунків Правовінорми Граничнийтермін

звітування Примітки

Витратиувідрядженні

Кошти, отримані як аванс на витрати,безпосередньопов’язанізвідрядженням:

аванс включає добові,витрати на проїзд тапроживання

черезкасупідприємства

пп.«а»пп.170.9.2ПКУ,п.п.2.11Положення№637

дозакінченняп’ятогобанківськогодня,щонастаєзаднемзакінченнявідрядження

уцейжетермінпотрібноповернутисумунадмірувитраченихкоштівіззастосуванням

корпоративнихплатіжнихкарток

пп.«а»пп.170.9.3ПКУ,п.п.2.11,2.12Положення№637

дозакінченнятретьогобанківськогодня,щонастаєзаднемзавершеннявідрядження

іззастосуваннямособистихплатіжнихкарток(авансперерахованонаособистийкартковийрахунокпрацівника)

пп.170.9.2ПКУ,п.п.2.11,2.12Положення№637

дозакінченняп’ятогобанківськогодня,щонастаєзаднемзавершеннявідрядження

ДПСУнаполягаєвлистівід06.02.2012р.№2292/6/23-50.0214,щодозакінченнятретьогобанківськогодня

Готівковікошти,отриманідлярозрахунківувідрядженніна:

закупівлюсільгосппродукціїтаназаготівлювторсировини,крімметалобрухту

пп.«б»пп.170.9.2ПКУп.п.2.11Положення№637

дозакінченняп’ятогобанківськогодня,щонастаєзаднемзакупки,аленепізніше10робочихдніввідднявидачітакихкоштів

якщоодночасновиданікоштинавідрядженняідлявирішенняпідчасньогогосподарськихпитань,строкможнаподовжитидозавершеннявідрядження

іншігосподарські(виробничі)потреби

п.п.2.11Положення№637

наступногодняпісляотриманнякоштівпідзвіт

Проведеннябезготівковихрозрахунківувідрядженні:іззастосуваннямкорпоративнихплатіжнихкарток пп.«б»пп.

170.9.3ПКУ,п.п.2.11,2.12Положення№637

неперевищує10банківськихднів

іззастосуваннямкорпоративнихплатіжнихкарток(занаявностіповажнихпричин)

роботодавець(самозайнятаособа)можейогоподовжитидо20банківськихднів

доз’ясування–уразівиявленнярозбіжностейміжвідповіднимизвітнимидокументами

ОднакДПСУузгаданомувищелистінаполягає,щовразіотриманнякоштів


72

з особистої платіжної картки, звітувати слід до закінчення третьогобанківського дня після завершення відрядження. На це вказує й абз. 4 п. 2Порядку№1276.Тим,хтонебажаєсперечатисязподатковимиорганами,кращедотримуватисятриденноготермінузвітування.Атим,хтохочевідстоятисвоюпозиціюпередподатківцями,можутьдопомогтип.56.21тапп.4.1.4ПКУ,згіднозякимизанаявності суперечностейнормусамомуПКУпитаннявирішуєтьсянакористьплатникаподатків[1].

Уснеопитуваннябухгалтера,щоздійснюєоблікгосподарськийопераційнасубрахунку372 ”Облік розрахунків з підзвітними особами ” дає змогу зробитивисновок про незнання у необхідності оподаткування несвоєчасно внесених укасуавансовихкоштів.

Платникподаткуповиненповернутинадмірувитраченікоштивкасучинабанківський рахунок особи, яка їх видала, до або під час подання авансовогозвіту(абз.2п.2Порядку№1276).

Уразіякщопрацівникповернувсязвідрядження,склававансовийзвіт,алене повернув надмірно витрачені кошти, бухгалтер повинен розрахувати сумуПДФО.Іхочавсамійформіавансовогозвітутап.3Порядку№1276вказано,щотакийрозрахунокроблять,коликоштинеповернутовпродовжмісяця,наякийприпадає граничний термін їхнього повернення,у платника податку виникаєобов’язокобкластиїхПДФОодразуяктількидобігкінцявстановленийп.170.9ПКУстрокдлязвітування.Цевипливаєзп.164.2.11ПКУ.

Слід звернути увагу на особливості обкладення ПДФО таких коштів: базуоподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку навідрядження, визначають із застосуванням «негрошового» коефіцієнта: дляставки 15% – 1,176471, для 17% – 1,204819 (абз. 2 п. 164.5 ПКУ). Такийкоефіцієнт застосовують для того щоб збільшити доходи працівника на сумуПДФО, яку слід утримати знадмірувитраченихкоштів. Тобтовиходить,що запрацівника суму ПДФО фактично сплачує підприємство за рахунок власнихкоштів.НапрактицізустрічаєтьсяйіншийпідхіддообкладенняПДФОнадмірновитрачених коштів – за рахунок будь-якого оподатковуваного доходупрацівника (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разінедостатності коштів – за рахунок оподатковуваних доходів інших звітнихперіодів[1].

Отож, у разі неповернення чи невчасного повернення залишку підзвітних(надміру витрачених) коштів бухгалтер (уже після затвердження авансовогозвіту) здійснює розрахунок суми податку, який належить утримати, йознайомлює працівника із зазначеним розрахунком під розпис. Наостанокзазначимо, що відповідно до пп. 168.5 ПКУ оподатковуваний дохід, якийнараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається)платникуподатку,підлягаєутриманнютаперерахуваннюдобюджетувстроки,установленіПКУдлямісячногоподатковогоперіоду[1].

Врахування розглянутих змін нормативно-правового регулювання тарекомендацій у практичній діяльності підприємств дозволить уникнутиштрафнихсанкцій.

http://www.interbuh.com.ua/ua/view/oneregulations/3022


http://www.inforbuh.com.ua/docs/pku.pdf




73

Списоквикористанихджерел1. Лістрова С. Авансовий звіт : порядок заповнення, строки повернення

невикористаних коштів [Електронний ресурс] / С.Лістрова // Інтерактивнабухгалтерія – Режим доступу :http://www.interbuh.com.ua/ua/view/oneregulations/3903. – Заголовок з екрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Податковий кодекс України : за станомна10.04.2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодексвід02.12.2010№2755-VI. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

3. Про затвердження Положення про ведення касових операцій унаціональнійвалютівУкраїні:застаномна1.09.2013[Електронний ресурс] /Національний банк; Постанова, Положення, Форма типового документавід15.12.2004№637. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0040-05. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

4. Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих навідрядженняабопідзвіт,таПорядку[...][Електронний ресурс] /Міндоходів України; Наказ, Звіт, Форма [...] від24.12.2013№845 . – Режимдоступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0104-14. – Заголовок з екрана(датазвернення10.04.2014р.).



http://zakon.rada.gov.ua/go/z0104-14




74

УДК657.421КоритнийВасиль

науковийспівробітникНаціональнийуніверситетбіоресурсів


ПИТАННЯСКЛАДУОСНОВНИХЗАСОБІВВБУХГАЛТЕРСЬКОМУОБЛІКУ

Анотація

У статті проаналізовано складові основних засобів згідно діючого законодавства збухгалтерськогообліку.Поданопропозиціїщодовдосконаленняякісногоскладуосновнихзасобівтавідображенняїхокремихгрупнарахункахобліку.

Ключовіслова:основнізасоби,активи,склад,група,рахунки,облік.В сучасних умовах зростає роль засобів виробництва у формуванні

фінансових результатів підприємств, внаслідок чого підвищуються вимогикористувачівдо інформаціїбухгалтерськогообліку.Прицьому,першимкрокомєвизначенняскладутихчиіншихактивівтаметодикиїхвідображеннявобліку.Нажаль,насьогоднінормативніактимістятьсуперечливіположеннястосовновіднесенняокремихгрупоб’єктівдоосновнихзасобівтаїхідентифікації.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО)№ 7„Основні засоби”) основними засобами є матеріальні активи, якіпідприємство/установа утримує з метою використання їх у процесівиробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання воренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурнихфункцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації)якихбільшеодногороку(абоопераційногоциклу,якщовіндовшийзарік) [1].ДанеП(С)БО,зокремапункт5,виділяєнаступнігрупиосновнихзасобів:

1. Основнізасоби,якамаєвсвоємускладітакіпідгрупи:земельніділянки,капітальнівитратинаполіпшенняземель,непов'язанізбудівництвом,будівлі,спорудитапередавальніпристрої,машинитаобладнання,транспортнізасоби,інструменти, прилади, інвентар (меблі), тварини, багаторічні насадження, іншіосновнізасоби;

2. Інші необоротні матеріальні активи – цю групу формують бібліотечніфонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні)споруди,природніресурси,інвентарнатара,предметипрокату,іншінеоборотніматеріальніактиви.

Для їх обліку Планом рахунків бухгалтерського активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та ІнструкцієюдоПлану передбачено відповідно синтетичні рахунки10 „Основні засоби” і11„Іншінеоборотніматеріальніактиви”тасубрахункидоних.Вважаємо,щоназварахунка11невідображаєсутністьоб’єктів,яківідображаютьсянаньому.Томуцей рахунок слід перейменувати на „Інші основні засоби” та, при цьому,облічуватинаньомугрупиосновнихзасобів,щонеберутьбезпосередньоїучастівосновнійдіяльностіпідприємства.


75

ПрийняттяП(С)БО30 „Біологічні активи” спричинилодовиокремленнязіскладу основних засобів групи довгострокових біологічних активів, до якихвіднесено біологічні активи сільськогосподарської діяльності – багаторічнінасадження та тварини довгострокового використання. Такі активи єматеріальними живими активами, використовуються для отриманнясільськогосподарської продукції, очікуваний строк корисного їх використання(експлуатації) більше одного року. Тому, довгострокові біологічні активинеобхідно розглядати складовими основних засобів сільськогосподарськихпідприємств[2;3].Облікїхздійснюютьнаоднойменномурахунку16.

Разом з тим, перебування молодих багаторічних насаджень (незрілихактивів)вскладіосновнихзасобівтаїхгрупі„довгостроковібіологічніактиви”єнеобґрунтованим.Цепояснюєтьсятим,щодовступууфазуплодоношеннявонине приймають (чи майже не приймають) участь у виробництві продукту, авитратипоїхвирощуваннюідентичнівитратамнабудівництво[4].Тому,молодібагаторічні насадження слід облічувати в складі капітальних інвестицій насубрахунку 155 „Придбання (вирощування) довгострокових біологічнихактивів”аналогічновитратамнастворенняоб’єктів.

Також в обліку з’явилися проблеми з введенням в дію П(С)БО 32"Інвестиційнанерухомість".Зокрема, зацимП(С)БОоб’єктинерухомогомайна,необхідно включити в групу операційної нерухомості або групу інвестиційноїнерухомості, що на практиці зробити важко, якщо відбувається використанняодного об’єкта в різних цілях. Тому, критерії віднесення нерухомості доінвестиційної мають бути передбачені обліковою політикою [5]. Такимкритеріємможебутиякплоща(обсяг)частиноб’єкту,такідохід,щоотримуютьвідїхвикористання.

До складу нерухомості відносяться власні або орендовані на умовахфінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються наземлі, відмінністю між ними є мета їх використання: для інвестиційноїнерухомості – це отримання орендних платежів та/або збільшення власногокапіталу. Для обліку інвестиційної нерухомості призначений субрахунок 100„Інвестиційнанерухомість”дорахунка10.

На наш погляд, виділення окремого субрахунка для таких об’єктів єпозитивним, однак є лише частковим кроком, що не враховує інші основнізасоби такого ж призначення. Тому, пропонується в залежності відуправлінських потреб виділяти в обліку один або декілька субрахунків дляоблікувсіхгрупосновнихзасобівінвестиційногопризначення.

Щеоднимпитанням,щопотребуєвирішення,єчіткерозмежуванняоб’єктівосновнихзасобів,щовикористовуютьсявдіяльностіпідприємств,таоб’єктів,щоготуються до продажу. Так, згідно розділу II пункту 1 П(С)БО 27 "Необоротніактиви,утримуванідляпродажу, таприпиненадіяльність"необоротнийактиввизнаєтьсяутримуванимдляпродажууразі,якщо:

· економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їхвикористаннязапризначенням;

· вониготовідопродажууїхтеперішньомустані;· їхпродаж,якочікується,будезавершенопротягомрокуздативизнання


76

їхтакими,щоутримуютьсядляпродажу;· умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для

подібнихактивів;· здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо

керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладенотвердийконтрактпропродаж,здійснюєтьсяїхактивнапропозиціянаринкузаціною,щовідповідаєсправедливійвартості[6].

Ця норма не відповідає на запитання: чи вважати основними засобамиоб’єкти, які продовжують експлуатуватися та готові в існуючому стані допродажу, який очікується на протязі року. На нашу думку, такі об’єкти єосновними засобами доти, доки використовуються, а лише після припиненнявикористання в господарській діяльності підприємства їх слід виключити зіскладу основних засобів і організувати облік на окремому субрахунку"Необоротніактиви,утримуванідляпродажу”дорахунка18.Доречі,наньомуждоцільновестиоблікпоголів’ятвариннавідгодівлі, вибракуваних з основногостада. Також вважаємо необґрунтованим віднесення необоротних активів,утримуванихдляпродажу,доскладуоборотнихзасобів[7;8].

Впровадження поданих рекомендацій сприятиме забезпеченнюкористувачів бухгалтерського обліку структуризованою і достовірноюінформацієюпронаявністьосновнихзасобівврозрізігруптавцілому.


1. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7„Основні засоби” : за станом на 1.04.2014 р. / Наказ Міністерства фінансівУкраїни „N92 від27.квітня2000 року [Електроннийресурс]. – Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

2. Семенов О.О. Довгострокові біологічні активи: особливості обліку тавідновлення/О.О.Семенов//ОблікіфінансиАПК.–2007.–№11-12.–С.59-61.

3. Моссаковський, В. Шляхи вдосконалення обліку амортизації [Текст]/В.Моссаковський,Т.Кононенко//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2012.–№4.–С.12-17.

4.Обуховский,В.М.Использованиепроизводственныхфондоввколхозахисовхозах[Текст]/В.М.Обуховский.–М.:Колос,1973.–240с.

5. Веренич, О. Нові напрямки обліку нерухомості [Текст] / О. Веренич,А.Шаповалова//ВісникКНТЕУ–2009.–№1.–С.88-94.

6. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27"Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" : застаном на 1.04.2014 р. / Наказ Міністерства фінансів України N 617 від 07листопада 2003 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1054-03. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

7. Атамас, П. Аналіз і оцінка пропозицій з удосконалення Плану рахунків[Текст]/П.Атамас,О.Атамас//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2010.–№5.–С.3-16




77

8. Хома, С. Особливості обліку необоротних активів, утримуваних дляпродажу[Текст]/С.Хома//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2009.–№4.–С.20-24.

УДК657.1

КучерСвітланак.е.н.

Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситетм.Житомир

БУХГАЛТЕРСЬКИЙОБЛІКОПОДАТКУВАННЯПРИБУТКУПІДПРИЄМСТВВ

КРАЇНАХСВІТУ

АнотаціяВ статті розглянуто особливості оподаткування прибутку суб’єктів господарювання

окремих країн світу як представників різних макромоделей бухгалтерського обліку, а такожнаведено особливості гармонізаціїфінансовогота податкового обліку на рівні законодавствадосліджуванихкраїн.

Ключові слова:прибуток до оподаткування, корпоративний податок, макромодельбухгалтерськогообліку.

Засучаснихумовгосподарюванняпроблемаспівіснуваннябухгалтерського

обліку та податкових розрахунків існує в кожній країні, безпосередньо їїпосилення спричинено поступовим запровадженням міжнародних стандартівбухгалтерського обліку, які ставлять принципово інші вимоги до веденнябухгалтерського обліку, ніж запроваджені на національномурівні країни. Крімтого,міжнародністандартифінансовоїзвітностіпристосованідовикористаннякраїнами англо-американської макромоделі бухгалтерського обліку, щоспричинюєзначніпроблемипривпровадженніїхвкраїнахіншихмакромоделейбухгалтерського обліку.З метою виділення шляхів гармонізації вітчизняноїсистеми бухгалтерського обліку, розглянемо особливості бухгалтерськогообліку окремих країн-представників кожної моделі бухгалтерського обліку,зокрема Великої Британії, Франції, Німеччини, Латвії та РеспублікиАзербайджан. Коротка характеристикаособливостей оподаткування податкомнаприбутоквобранихкраїнахнаведенавтабл.1.

Велика Британія. Порядок оподаткування податком на прибутокрегулюється Податковим кодексом Великобританії (IncomeTaxAct2007) [2], абухгалтерський облік – національним стандартом бухгалтерського обліку FRS19“Deferred Tax” [3]. Порядок обчислення прибутку у Великій Британіїаналогічнийвітчизняному:спочаткуобчислюєтьсяприбутокдооподаткуваннязаданимибухгалтерськогообліку,потімвінкоригуєтьсянаметодиамортизації,доходитавитратидляцілейоподаткування–отриманийприбутокмножитьсяна ставку податку на прибуток. Податок на прибуток нараховує бухгалтер

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=income%20tax%20act%20great%20britain&source=web&cd=7&sqi=2&ved=0CFkQFjAG&url=http%3A%2F%2Fwww.lawontheweb.co.uk%2F~%2Fmedia%2FLOTW%2FFiles%2FLegislation%2FIncomeTaxAct2007.ashx&ei=4udYT-OGN8_0sgb-mMGhDA&usg=AFQjCNE9Csuy3A9O-FnGUDW4T0yENKttMg


78

платника податку або найманий податковий агент. В тому випадку, якщоплатник податку використовуватиме послуги податкового агента, вінобов’язковоповиненповідомитипроцеБританськуподатковуслужбу (HMRC).На відміну від вітчизняної методики бухгалтерського обліку податку наприбуток, у Великобританії при обчисленні оподатковуваного прибуткувраховуютьсяіпостійніподатковірізниці.

Таблиця1Короткахарактеристикаособливостейоподаткуванняподаткомна

прибутоккраїнсвітуу2013р.*

Ознака

Країни

Велика

Британія

Німеччина

Франція

Литва

Республіка

Азербайджан

Назваподаткунаприбуток

CorporationTax

Körperschaftsteuer

L'impôtsurlessociétés

Įmoniųpelnomokestis

Mənfəətvergisi

Базаоподаткування

Прибуток Прибуток Прибуток Прибуток Прибуток

Кількістьгодин наведенняобліку таскладаннязвітності зарік:–загальна;

110

218

132

175

214–зподаткунаприбуток 37 41 26 32 60

*інформаціясформованазаданими[1,с.167-172]Німеччина. Розвиток бухгалтерського обліку в Німеччині останнім часом

пов’язанийіззастосуваннямМіжнароднихстандартівфінансовоїзвітності,GAAP(США), але в цілому німецька система бухгалтерського обліку залишаєтьсянаціональною. Так, порядок нарахування та сплати податку на прибутоквизначається Корпоративним Законом про прибутковий податок (КІТА)(Körperschaftsteuergesetz (KStG) [4], визначені яким положення щодонарахування податків жорстко контролюються державними фінансовимиорганами. В Німеччині бухгалтерський облік визначається основою длярозрахункуподаткунаприбуток.

Відстрочені податкові активи та зобов’язання обліковуються убухгалтерськомуоблікуНімеччини,недивлячисьнате,щоправилафінансовоготаподатковогозаконодавствамайжеповністюгармонізовані.Протевідстроченіподаткивідображаютьлишематеринськікомпаніїуконсолідованійфінансовійзвітності, оскільки вони складають звітність заМСФЗ. Особливістю складанняфінансової звітності в Німеччині є те, що вона складається з двох видів:комерційної (аналог вітчизняної фінансової звітності) та податкової


79

(складається на основі комерційної звітності шляхом коригування показниківвідповіднодонормподатковогозаконодавств).

Франція. Правила бухгалтерського обліку податку на прибуток Франціїрегулюються Уніфікованим законом про корпоративну звітність(ActeUniformesurlacomptabilitédesentreprises) [5] та Міжнародним стандартомфінансової звітності 12“Податки на прибуток”. Порядок оподаткуванняподаткомнаприбутоквизначаєтьсяПодатковимкодексомФранціїприйнятиму2011році (Codegénéraldesimpôts) [6]. Порядок бухгалтерського обліку податкуна прибуток аналогічний німецькому – в звітності відстрочені податки такожвідображаються лише компаніями, які складають звітність за міжнароднимистандартами бухгалтерського обліку, а на національному рівні вони не маютьзначення.ОсобливістюподатковогокодексуФранціїєте,щовйогоположенняходразупередбаченіправилабухгалтерськогооблікуоподатковуванихоперацій,що є основою повної гармонізації податкового та бухгалтерськогозаконодавства.

Литовська Республіка. Литовська Республіка є країною змішаного типу, вякій податок на прибуток розраховується на основі данихфінансового обліку.Особливістюоподаткуванняподаткомнаприбутокданоїкраїниєте,щоправилабухгалтерського обліку оцінки доходів та витрат для цілей оподаткуваннявизначаються безпосередньо в Законі Литовської Республіки “Податок наприбуток”(PelnomokesčioĮSTATYMAS)[7].Так,відповіднодост.7даногозакону,доходи та витрати відображаються відповідно до встановлених принципівбухгалтерського обліку, за винятком випадків, коли доходи визнаються закасовимметодом.Закасовимметодоммаютьправовизнаватидоходисуб’єктівгосподарювання,якіотрималидохідзакалендарнийрікнебільше100тис.літів[7].

Фінансова звітність подається разом з податковою декларацією доподаткових органів та показник податку на прибуток в Звіті про прибутки тазбиткиповиненбутиоднаковимзпередбаченимвподатковійдекларації.

Проте,недивлячисьнате,щодлярозрахункуподаткунаприбутокслугуєбалансовий прибуток до оподаткування, в Литовській Республіці все ж такиіснують податкові різниці, які виникають у зв’язку із застосуванням касовогометоду визнання доходів та у зв’язку з обмеженнями щодо витрат. Аналізположень стандарту бухгалтерського обліку податку на прибуток ЛитовськоїРеспубліки №24 дозволив встановити, що облік відстрочених податків таподаткунаприбутоканалогічнийвітчизняномуобліку.

РеспублікаАзербайджан.Порядокведеннябухгалтерськогооблікуподаткуна прибуток та порядок його оподаткування аналогічний вітчизняному.Бухгалтерський облік податку на прибуток регулюється Національнимстандартомбухгалтерськогообліку№4“Відстрочениіподатки”,якийповністювідповідає Міжнародному стандарту фінансової звітності 12“Податки наприбуток”. Особливості справляння податку на прибуток регулюютьсяПодатковим кодексом Республіки Азербайджан прийнятим у 2000р. №905-ІГ(AzərbaycanRespublikasınınVergiMəcəlləsi)[8].

Відмінністьвідвітчизняноїсистемиоподаткуванняподаткомнаприбутокполягаєвтому,щоПодатковимкодексомРеспублікиАзербайджандозволеноза

http://translate.googleusercontent.com/translate_c?hl=ru&prev=/search%3Fq%3Dimp%25C3%25B4t%2Bsur%2Bles%2Bsoci%25C3%25A9t%25C3%25A9s%2B2011%26hl%3Dru%26biw%3D1280%26bih%3D649%26prmd%3Dimvns&rurl=translate.google.com&sl=fr&u=http://droit-finances.commentcamarche.net/legifrance/74-code-general-des-impots&usg=ALkJrhhtJFjmGnx7mM25HM69lm8rllUnkQ


80

базу оподаткування обирати балансовий прибуток лише за умови,що методиоцінки доходів та витрат не суперечать методам оцінки, передбаченимПодатковим кодексом. Крімтого, податковим законодавствомне визначаєтьсяобов’язокплатниківподатківвестиподатковірозрахунки.

Для удосконалення існуючої вітчизняної моделі бухгалтерського обліку,пропонуємо запозичити досвід Німеччини, Франції та Латвійської Республікишляхом гармонізації правил ведення бухгалтерського фінансового обліку назаконодавчомурівнітавизначатиподатокнаприбутокзбалансовогоприбутку.Такожпропонуємоневідображатинабалансівідстроченіподаткизподаткунаприбуток, оскільки вони суттєво штучно збільшують валюту балансу.Відстрочені податки повинні лише відображати ті платники податку наприбуток, які відповідно донорм чинного законодавства зобов’язані складатизвітністьзаміжнароднимистандартамибухгалтерськогообліку.

Списоквикористанихджерел1.PayingTaxesseriesbyPricewaterhouseCooper [Електронний ресурс].– Режим

доступу:http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/assets/pwc-paying-taxes-2014.pdf.2.Income Tax Act2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2007/3/contents.3.FinancialReportingStandard19“DeferredTax” [Елетроннийресурс].– Режим

доступу:http://www.frc.org.uk/images/uploaded/documents/FRS%20191.pdf.4.Körperschaftsteuergesetz (KStG) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.gesetze-im-internet.de/kstg_1977/BJNR025990976.html.5.ActeUniformesurlacomptabilitédesentreprises [Електронний ресурс]. – Режим

доступу:www.droits-Afrique.com.6.Codegénéraldesimpôts[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://droit-

finances.commentcamarche.net/legifrance/74-code-general-des-impots.7.Pelnomokesčioįstatymasgruodžio20,2001,№IX-675 [Електронний ресурс].–

Режимдоступу:http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=157066.8.AzərbaycanRespublikasınınVergi Məcəlləsi [Електронний ресурс].– Режим

доступу:http://www.taxes.gov.az/rus/qanun/.

http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/assets/pwc-paying-taxes-2014.pdf

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=income%20tax%20act%20great%20britain&source=web&cd=7&sqi=2&ved=0CFkQFjAG&url=http%3A%2F%2Fwww.lawontheweb.co.uk%2F~%2Fmedia%2FLOTW%2FFiles%2FLegislation%2FIncomeTaxAct2007.ashx&ei=4udYT-OGN8_0sgb-mMGhDA&usg=AFQjCNE9Csuy3A9O-FnGUDW4T0yENKttMg

http://www.frc.org.uk/asb/technical/pub2437.html

http://www.frc.org.uk/asb/technical/pub0210.html

http://www.frc.org.uk/images/uploaded/documents/FRS%20%20191.pdf

http://www.gesetze-im-internet.de/kstg_1977/BJNR025990976.html

http://www.droits-afrique.com/

http://translate.googleusercontent.com/translate_c?hl=ru&prev=/search%3Fq%3Dimp%25C3%25B4t%2Bsur%2Bles%2Bsoci%25C3%25A9t%25C3%25A9s%2B2011%26hl%3Dru%26biw%3D1280%26bih%3D649%26prmd%3Dimvns&rurl=translate.google.com&sl=fr&u=http://droit-finances.commentcamarche.net/legifrance/74-code-general-des-impots&usg=ALkJrhhtJFjmGnx7mM25HM69lm8rllUnkQ

http://droit-finances.commentcamarche.net/legifrance/74-code-general-des-impots

http://droit-finances.commentcamarche.net/legifrance/74-code-general-des-impots

http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?%20p_id=157066

http://www.taxes.gov.az/rus/qanun/


81

УДК657ЛаговськаОлена

д.е.н.,доцентЯкименкоМарія

здобувачЖитомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет

м.Житомир

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯПРОЦЕСУУПРАВЛІННЯПРИБУТКОМПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Встаттівиділеноосновніоб’єктипроцесууправлінняприбуткомпідприємстваврозрізійого формування, розподілу та використання та на основі цього запропоновано шляхиудосконаленняобліково-аналітичногозабезпеченняданогопроцесу.

Ключовіслова:прибуток,збиток,обліковезабезпечення,аналітичнезабезпечення.В сучасних умовах господарювання та посилення економічної кризи для

вітчизняних промислових підприємств отримання прибутку є першочерговимзавданням, оскільки прибуток є основним джерелом фінансування діяльностісуб’єктів господарювання та виплати дивідендів їх власникам. При цьомуефективна діяльність промислових підприємств неможлива без розвиненоїсистеми обліково-аналітичного забезпечення процесу управління результатомгосподарювання. Так, вирішенню вищевказаних проблем займалися такі вчені,як І.Балабанова, С.Бичкова, КГраффіт, Б.Данилишина, В.Івашкевич, Т. Коллер,Т.Коупленд,Г.Крамаренко,ВКожинов, В.Кузь,А.Мазаракі, І.Маслова,В.Палій,Ш. Прат, Г.Савицька, Я.Соколов, А.Шеремет та ін. Хоча у вітчизнянійекономічній літературі приділяється достатньо уваги проблемі обліково-аналітичного забезпечення процесу управління прибутком, дане питання єнедостатньовивченимізврахуваннямвпливукризовихявищ,щовідбуваютьсявекономічнійсистемі.

Метою даної статті є удосконалення обліково-аналітичного забезпеченняпроцесууправлінняприбуткомпідприємства.

Дляуправлінняприбуткомпідприємстванеобхіднарелевантнаінформаціяпро процеси його формування та розподілу. Така інформація формується задопомогою системи обліково-аналітичного забезпечення, що надаєуправлінському персоналу інформацію у вигляді форм фінансової, податкової,управлінської та статистичної звітності, аналітичних даних, необхідних дляздійснення оперативного аналізу процесу формування та використанняприбутку підприємства, виходячи із підпорядкованості загальним цілямсистемиуправління.

Бесараба Л.В. вважає, що система управління прибутком підприємства є“сукупність фінансово-правових та організаційно-технічних механізмів іприйомів обліку, прогнозування, планування та контролю доходів, витратпідприємства з метою забезпечення прийнятного рівня рентабельності йогодіяльності у поточній та довгостроковій перспективі, тобто отримання


82

максимального розміру прибутку в умовах ризику й невизначеності. Тількичітко структурована та збалансована система управління прибутку згіднопотреб користувачів забезпечить цілеспрямований, систематичний процеспідготовки,оцінки,відборутареалізаціїальтернативнихуправлінськихрішеньповсіхпитанняхформування,розподілутавикористанняприбуткуякприростуринковоївартостікапіталушвейногопідприємства”[1].

Одним із напрямів удосконалення системи обліково-аналітичногозабезпечення прибутку є формування чіткої системи об’єктів різного рівняуправління. Так, А.О.Касич, Р.М.Циган, О.І.Карбан виділяють наступні об’єктиуправлінняприбутком [2, с.195]: в частині управлінняформуваннямприбутку(фінансовий результат в розрізі, операційної, фінансової, інвестиційноїдіяльності та доходи); в частині управління розподілом прибутку (чистийприбуток (збиток); в частині управління використанням прибутку (прибуток,спрямований на капіталізацію та прибуток, спрямований на споживання).Погоджуємося з виділеними авторами об’єктами управління, проте вважаємо,щовчастиніформуваннямприбутку,обов’язковонеобхіднодооб’єктівдодативитрати, скільки вони здійснюють значний вплив на формування фінансовихрезультатівпідприємства,атакожданіоб’єктирозглядатинелишедляпотребфінансового обліку, але й виділити подібні об’єкти, враховуючи особливостіоподаткування.

Вважаємо, що до основних елементів системи обліково-аналітичногозабезпеченняналежать:

–в системі фінансового обліку (облікове відображення формуванняприбуткутазбитку,розподілуприбутку,формуваннябухгалтерськоїзвітності);

–в системі податкового обліку (особливості обліку доходів та витратипідприємства з метою розрахунку та сплати податку на прибуток, порядкуврахуваннязбитківзвітнихперіодів,формуванняподатковоїзвітності);

–в системі економічного аналізу (методика аналізу формування тавикористання прибутку, дивідендної політики підприємства, в тому числі зметоюоподаткування.

Облікове забезпечення процесу управління прибутком потребує чіткої таадекватноїдозапитівкористувачівсистемирахунківзвідповіднимирозрізамианалітики.Діючий План рахунків бухгалтерського обліку в Україні, в частиніобліку фінансових результатів, побудований такими чином, що на рахункахбухгалтерськогооблікунеможливооперативнопобачитиповнуінформаціюпроформування, розподіл та використання прибутку підприємства, а такожврахуваннязбитківвнаступнихзвітнихперіодах.

Тому, пропонуємо для отримання повної та об’єктивної інформаціїорганізувати оперативний облік фінансових результатів не за підсумкамизвітного року, як це існує сьогодні, а й протягом року. До напрямів такогоудосконалення належать: внесення змін до Плану рахунків до рахунку44“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, на якомудеталізуватимутьсянапрями використання прибутку відповідно до виділених вище об’єктівуправління прибутком; розробка форм внутрішньої звітності “Звіт провикористанняприбутку”,вякомувідображатимутьсяпоказникирозподіленогота капіталізованого прибутку відповідно до запропонованих змін до рахунку


83

44“Нерозподіленіприбутки(непокритізбитки)”.Особливої уваги заслуговує удосконалення обліково-аналітичного

забезпеченнявчастиніподатковихрозрахунків.Задоцільневважаєморозробкуформи внутрішньої звітності “Інформація щодо погашення збитків минулихзвітнихперіодів”,яказабезпечуватимедотриманнявимогПодатковогокодексуУкраїни щодо порядку покриття прибутком збитків, отриманих в попередніхзвітнихперіодах.

Крім того, зазначені зміни пропонуємо внести до програмно-прикладнихпродуктів, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку в Україні, щопідвищить оперативність отримання та формування необхідної інформації таскладанняДеклараціїзподаткунаприбутокпідприємства.

Отже, в ході дослідження нами виділено об’єкти управління прибуткомпідприємства та запропоновано шляхи облікового та аналітичного супроводупроцесу управління прибутком, що дозволить підвищити точність інформаціїпро прибутки для короткотермінового планування та аналізу результатівдіяльності,удосконаленняякихєперспективоюподальшихдосліджень.


1.Бесараба, Л.В. Обліково-аналітичне забезпечення як основна складовауправління прибутком підприємства [Електронний ресурс] / Л.В.Бесараба. –Режимдоступу:http://www.bsfa.edu.ua/files/konf/Besaraba.pdf.

2.Касич, А.О. Науково-методичні основи обліково-аналітичногозабезпечення управління прибутком підприємства [Текст] / А.О.Касич,Р.М.Циган,О.І.Карбан//Проблемиекономіки.–2013.–№1.–С.191-196.


84

УДК657.1МихайловськийОлегстудентмагістратуриНіколашинАндрій

к.е.н.,доцентПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет

м.Кам’янець-Подільський

МОДЕЛЬОЦІНКИЯКОСТІІНФОРМАЦІЙНОГОПОТОКУЩОДООБЛІКУГРОШОВИХКОШТІВ

Анотація

У статті розглянуто питання отримання якісної інформації, щодо обліку грошовихкоштів,якабудекорисноюдлякінцевогоспоживача.Атакожпорядокконтролюзарухомтакоїінформації.

Ключові слова: грошові кошти, облік, контроль, користувачі інформації, рух грошовихкоштів.

Від оперативності надходження повної та неупередженої інформації про

фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів залежитьприйняття правильних та своєчасних рішень щодо подальшого напрямкудіяльності підприємства. Відповідно використання в процесі управлінняпідприємством достовірної та повної інформації про рух грошових коштівпідвищує якість управлінських рішень, позитивно впливає на поточний іпрогнознийфінансовийстанпідприємств.

Ціпитаннястаютьособливоважливимивсьогоднішнійперіодекономічноїкризи, коли існує потреба в ефективній мобілізації наявних грошових коштівпідприємства.

Дослідженнямпитанняоблікуіконтролюгрошовихкоштівзаймалисятаківітчизняні та зарубіжні вчені, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинць [1], Ю.А.Верига,С.Ф.Голов [2], Н.Г. Горицька, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, М.С. Пушкарь,В.В.Сопко [3], Б.Коласс,М.Р.Метью,В.В.Палій,Я.В. Соколов, Е.С.Хендріксен таінші.

Процесоборотутоварівміжюридичнимиіфізичнимиособамиздійснюєтьсяякзаучастюгрошей,такібезготівковимшляхом.Процесобертанняматеріальнихцінностей,щопостійноповторюється,неминучевикликаєдожиттяіншийпроцес–процесутвореннягрошовихкоштів.

Складна сукупність товарного і грошового обороту у зв’язку з усімланцюгом розрахункових відносин і процесом їх ліквідації складають сферуобороту[4,с.11].

Такимчином,необхідноюумовоюзабезпеченнябезперервностікругообігузасобів,щоєнакожномупідприємстві,євзаємовідносиниз іншимисуб’єктамигосподарюванняприздійсненніугодпопоставкахматеріалів,сировини,палива,енергії,продукції,товарівінаданніпослуг.

Вважаємо,щоубухгалтерськомуоблікугрошівиконувалирольрахунковихзсамогопочаткуїхзастосування,оскількисамевбухгалтерськомуоблікугроші


85

завжди були присутні як інструмент обчислення вартості окремих об’єктів ісистемного їх узагальнення. Це ж стосується і використання грошовоговимірника в статистичному узагальненні економічної інформації, зокрема всистемінаціональнихрахунків.

Правильнийпідхіддоуправліннятаконтролюзадотриманнямкасовоїтарозрахунково-платіжної дисципліни в сучасних умовах набуває важливогозначення, особливо в тих підприємствах, де значна частина господарськихопераційздійснюєтьсячерезкасуготівкою.

Статтею3ЗаконуУкраїни„ПробухгалтерськийобліктафінансовузвітністьвУкраїні” передбачено,щометою ведення бухгалтерськогообліку і складанняфінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної,правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результатидіяльності та рух грошових коштів підприємства [5]. Згідно цього положення,приходимо до висновку, що засоби контролю повинні бути спрямовані напідтвердження або заперечення повноти, правдивості та неупередженості цієїобліковоїінформації.

Однак, чиповиннаматиоблікова інформаціялишеці три властивості абибути корисною для споживача? Звичайно, ні. Якщо облікова інформація будеповною, однак занадто складною, нераціональноюпо своїй побудові, кінцевийкористувач ризикує за потоком фактів господарського життя, оформлених уцифрові дані та звітні форми втратити низку показників, які йому справдіпотрібні.Поприправдивість інформації,останняможебутинеекономічною,щопризведе до перевищення витрат на її отримання над очікуванимирезультатами від використання, що може вилитися в перевищеннякошторисних витрат на ведення бухгалтерського обліку та недотриманнячасовихпараметрів. І,нарешті,неупередженістьуформуванніобліковихданихщенегарантуєїхрелевантність,тобтовідношеннядопроблеми,длявирішенняякоївонипризначалися.Втакомувипадкукористувачотримуватимевідомості,якіневідповідаютьйогозапиту.

Отже, квінтесенцією здійснення бухгалтерського обліку є отриманняякісної інформації (вона може бути встановлена бухгалтерською службою,зовнішніми та внутрішніми користувачами), яка є корисною для кінцевогоспоживача.Показниккорисностівизначаєтьсявиключноспоживачемінформаціїі випливає як з можливості та доцільності використання її для прийняттярішеньтакізрезультатівостанніх.

Однак, при дослідженні підприємства нами встановлено суттєвийдисбалансміжпотребами користувачів та практичноюзначимістю відомостей,яківониотримують.Всистемікоординат„бухгалтер-керівник”цевиливаєтьсявнаступному: менеджер отримує дані, які йому насправді не потрібні дляприйняття поточних рішень або ускладнені зайвими підрахунками; наявною євідсутність вчасного коригування неточних відомостей, спрямованих вищомукерівництву; неврегульованим залишається механізм виявлення та покаранняосіб, винних у невчасному та неповному подання інформації тощо. Наявні напідприємстві засоби контролю не вирішують цього комплексу проблем,оскількичастоздійснюютьсяформально,абстраговановідпотребкористувачів,без врахування середовища діяльності, зовнішніх факторів та кінцевих


86

результатів. Для розв’язання виділених завдань нами рекомендуєтьсявикористанняметодів „активного”контролю,який, серед іншого, базуєтьсянамаксимальномуврахуванніпотребкористувачівобліковоїінформаціїзарахуноквстановленняцінностіостанньої.

Такимчиномпереднамипостаєзавданнясформуватимодельоцінкиякостіінформаційногопотокущодооблікугрошовихкоштіввідбухгалтерськоїслужбидокерівництвапідприємствазасобамиекономічногоконтролю.

В основі пропонованої моделі оцінки якості облікової інформації про рухгрошовихкоштівлежатьтривзаємопов’язанітвердження:

1. Бухгалтерська служба підприємства повинна намагатися максимальнозадовольнитиінформаційніпотребиспоживачів.

2. Споживач прагне до максимізації показника цінності отримуваної нимінформації.

3.Цінністьінформаціїєпоказникомїїякості(чимвищаякістьгенерованоїсуб’єктом інформації тимбільшуцінністьвонамаєдлякінцевогоодержувача).Якість,всвоючергу,складаєтьсязнизкиспоживчиххарактеристик.

Твердження№1 випливає безпосередньо зі статті 3 Закону України „Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Бухгалтерію можнапорівнятизісвоєріднимфільтром,якийакумулюєінформаціюпрогосподарськіпроцеси,яківідбуваютьсянапідприємствіабостосуютьсяйого,опрацьовує її іподає в адаптованому вигляді кінцевому користувачу. Функція останньогозводиться до прийняття максимально ефективних рішень, базованих наотриманій інформації. Тому кінцевий споживач є зацікавлений в отриманнінайбільшцінноїдляньогоінформації.Цейфактзафіксованийвтвердженні№2.Цінністьдлякористувачапрямопов’язаназякістюдлябухгалтерськоїслужби.Якщовиключитифакторвипадковості, то неможливо на основі представленоїнеякісноїінформаціїсформуватиефективнеуправлінськерішення(твердження№3).


1. Бухгалтерськийфінансовийоблік[Текст]/заред.проф.Ф.Ф.Бутинця.–Житомир:ЖІТІ,2001.–672с.

2. Голов, С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами:прикладитакоментарі[Текст]:практ.посіб./С.Ф.Голов,В.М.Костюченко.–К.:Лібра,2001.–839с.

3. Сопко, В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством [Текст] :навч.посіб./В.В.Сопко.–К.:КНЕУ,2006.–526с.

4. Лютий, І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки[Текст]:монографія/І.О.Лютий–К.:Атіка,2000.–240с.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні»№996–14від16.07.99р.//Всепробухгалтерськийоблік.–2002.–№84.–С.25–31.


87

УДК657.1НіколашинАндрій

к.е.н.,доцентМельничукМиколастудентмагістратури


МІСЦЕДОКУМЕНТООБІГУВОБЛІКУВИРОБНИЧИХЗАПАСІВ

Анотація

У статтірозглянутопитанняпорядкудокументальногооформленняоблікувиробничихзапасів,атакожзапропонованапобудоваграфікудокументообігузоблікувиробничихзапасів.

Ключовіслова:документообіг,виробничізапаси,накладні,лімітно-забірнікартки.

Реформування діючої системи обліку та впровадження вітчизнянихстандартіввнеслисуттєвізміниуметодикутаорганізаціюобліковогопроцесу,втому числі і обліку виробничих запасів. Підприємства одержали значніможливості у виборі правил ведення облікової політики у відповідності доспецифікивиробництва.Ацевсвоючергупотребуєналежноїорганізаціїобліку,контролютааналізувиробничихзапасів.

Крім того, постійні зміни чинного законодавства України, умоввикористання капіталу, зростаючі вимоги користувачів інформації,трансформація вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до вимогміжнародних стандартів зумовлюють об’єктивну необхідність поглибленнядослідження питань обліку контролю та аналізу виробничих запасів усільськогосподарськихпідприємствах.

Серед науковців, що займалися вивченням проблеми обліку виробничихзапасів,слідвиділититакихвітчизнянихвчених,якН.Борщ,Ф.Ф.Бутинець [1],І.Буфатіна, С.Ф. Голов [2], Н.М. Грабова, С.І. Дерев’янко, В.П. Завгородній,Г.Г.Кірейцев,О.В.Мурашко,М.Ф.Огійчук,В.В. Сопко [3],Л.К.Сук,Н.М.Ткаченкота інші вчені; серед зарубіжних вчених найбільш значний вклад в вивченнядосліджуваноїтемизробили:С.В.Абрамов,Р.Н.Антоні,С.А.Вирабов,П.А.Костюк,О.А.Кролі,А.Ш.Маргуліс,Б.Нідлзтаінші.

Всучаснихумовахгосподарюванняважливогозначеннянабуває:- удосконаленняоблікувиробничихзапасів;- забезпеченнясуворогопорядкуїхзберігання;- впровадження ефективних форм контролю за ефективністю їх

використання.Правильна і раціональна організаціяобліку запасів забезпечується чіткою

системою документообороту і суворим порядком оформлення операцій з рухуматеріалів. Усі операції пов’язані з надходженням, переміщенням і відпускомвиробничихзапасівповинніоформлятисяпервиннимидокументами[3,с.9].

Основнимидокументами,щовідображаютьвідпускматеріалівзі складудлявнутрішньогосподарськихпотреб,єлімітно-забірнікартки,накладні-вимоги.

Напідставізалишківнапершечисломісяця,яківиводятьсяпокожному


88

номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаютьсявідомостіоблікузалишківзапасів(сальдовівідомості),яківикористовуютьсядля порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничихзапасів.

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних іпаливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом,аджеструктурадокументообігуповиннабутитакою,щобзабезпечувативчасненадходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю таоперативного управління рухом виробничих запасів. Крім того, длязабезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрахбухгалтерськогооблікунапідприємствахповиннібутичітковизначенітермінипередачіпервиннихдокументівдобухгалтерії.

Від правильності документального оформлення операцій з надходженнявиробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витративиробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та йоговідображенняузвітності.

Документообіг сільськогосподарських підприємств повинен містити такуінформацію:

- кількість і назви підрозділів, через які проходить кожний первиннийдокумент;

-посадивиконавців,якіпрацюютьзним;-мінімальнийімаксимальнийстрокиперебуванняпервиннихдокументіву

підрозділіабоувиконавця;-вякиймоменткоженвидпервиннихдокументівскладають,приймаютьдо

обліку,передаютьвобробкуіздаютьвархів.Ряд проблем при обліку виробничих запасів в сільськогосподарських

підприємствахвиникаєсамепривідсутностіграфікадокументообігу.Швидшезавсе,цепов’язанозтим,щонормативніактизданогоприводузберігаютьгордемовчання. Проте, підприємство в цілому і керівник з головним бухгалтеромзокрема,повиннібутизацікавленівнаявностіграфікадокументообігу.Згіднозп.5 ст.8 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”підприємство на свій розсуд затверджує правила документообігу і технологіюобробки облікової інформації, а п.6 тієї самої статті наполягає на тому, щобкерівникстворивнеобхідніумовидлябездоганноговеденняобліку,забезпечивнеухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками,причетними до обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотриманняпорядкуоформленняіподаннядляоблікупервиннихдокументів[4].

В Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерськомуобліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р.№88 п.5.3відмічено,щонайчастішеграфікдокументообігунапідприємствіоформляютьувиглядісхемиабоперелікуробітзістворенняобробкитаперевіркидокументів,виконуваних кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями іззазначенням їх взаємозв’язку і строків виконання робіт. Щоб правильно бувналагоджений рух документів, необхідно належним чином складатидокументооборот[5].

Можнавиділититакінапрямкиудосконаленнядокументообороту:


89

1) використання документів з наперед заповненими постійнимиреквізитами (фірмовими бланками) та широке використання комп’ютернихпрограм;

2) скорочення кількості документів, які виписуються та обробляються, врезультаті застосування накопичувальних та багатострокових документів,зручногорозташуванняреквізитів;

3) раціоналізація документообігу шляхом скорочення кількості осіб, якіприймаютьучасть у складанні документів, ліквідація некорисноїдокументації,застосування прогресивних форм організації обліку, попереднє плануваннядокументообігу.

Слід наголосити, що документооборот має дуже важливе значення.Відобразимо рух деяких документів з обліку виробничих запасів усільськогосподарськихпідприємствах(табл.1).

Таблиця1Графікдокументообігущодооблікувиробничихзапасів

№п/п

Перелікдокументів,якіздаютьсявбухгалтерію

Відпові-дальнаособаза

складанняіздачу

документів

Строкздачідокументів

Підписвідпові-дальноїособи

Особа,якаприймаєіперевіряєдокументи

Особа,щозатверджуєдокументи

1Звітпрорухматеріальнихцінностей

Зав.складомПІБ*

Щомісячно1числа підпис ПІБ ПІБ

2 Звітпопереробцівмлині

Зав.складомПІБ


3 Відомостівитратикормів

Бригадиритваринницьких

фермПІБ

28-29числакожногомісяця

підпис ПІБ ПІБ

4Актинасписання

добривіотрутохімікатів

Бригадирипольовихі

садовихбригадПІБ

Втижневийстрокпіслявнесення


5

Актинасписаннянасінняі

посадковогоматеріалу

Бригадирипольовихі

садовихбригадПІБ

Втижневийстрокпісляпосівучипосадки


6Звітпрорух

будматеріалівтаіншихТМЦ

СтаршийвиконробПІБ


7

Звітпрорухмінеральнихдобривта

отрутохімікатів

ГоловнийагрономПІБ

Щомісячнодо1числа підпис ПІБ ПІБ

8 Звітпрорухвет.медикаментів

ГоловнийветлікарПІБ


*ПІБ–прізвище,ім’ятапобатькові


90

Списоквикористанихджерел1. Бухгалтерськийфінансовийоблік[Текст]/заред.проф.Ф.Ф.Бутинця.–

Житомир:ЖІТІ,2001.–672с.2. Голов, С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами:

прикладитакоментарі[Текст]:практ.посіб./С.Ф.Голов,В.М.Костюченко.–К.:Лібра,2001.–839с.

3. Сопко, В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством [Текст] :навч.посіб./В.В.Сопко.–К.:КНЕУ,2006.–526с.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні»№996–14від16.07.99р.//Всепробухгалтерськийоблік.–2002.–№84.–С.25–31.

5. НаказМіністерствафінансівУкраїни«ПрозатвердженняПоложенняпродокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №88 від 25травня 1995 року. Режим доступу: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

УДК657

ОчеретнаМаріянауковийспівробітник

ДННУ«Академіяфінансовогоуправління»м.Київ

СИСТЕМАНАГЛЯДУЗАДОТРИМАННЯММІЖНАРОДНИХСТАНДАРТІВ

ФІНАНСОВОЇЗВІТНОСТІ:ЄВРОПЕЙСЬКИЙДОСВІД

АнотаціяУ статті розглянуто вимоги Європейського союзу щодо нагляду за фінансовою

інформацією. Наведено досвідНімеччини у забезпеченні дотриманняміжнародних стандартівфінансовоїзвітності,якийможебутикориснимдляУкраїнинашляхудовступууЄвропейськийсоюзіконвергенціївітчизняногозаконодавствазєвропейським.

Ключові слова: фінансова звітність, міжнародні стандарти, нагляд, фінансоваінформація,інфорсмент.

Починаючи з січня 2012 року в Україні запроваджено обов’язкове

застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) дляпублічних акціонерних товариств та інших суб’єктів суспільного інтересу. Цевагомийкрокнашляхудопідвищенняякостіфінансовоїзвітностівітчизнянихкомпаній. Проте, встановлення вимоги щодо застосування стандартів необов’язково означає її дотримання. Дослідження [1] вказують, що ефект відзапровадження МСФЗ більш помітний в тих країнах, де сформована потужна,функціонуюча правова система та система «інфорсменту» (забезпеченнядотриманнямвимог)МСФЗ.


91

В Україні суб’єкти господарювання подають фінансову звітність доДержавноїслужбистатистикиУкраїни,центральнихорганіввиконавчоївлади,всферіуправлінняякихвонизнаходяться,атакождоорганів,уповноваженихнарегулювання відповідних ринків. Здебільшого вони лише збирають даніфінансової звітності та використовують їх для статистико-аналітичнихузагальнень або просто розміщують у себе на веб-сайті. Національна комісія зцінних паперів та фондового ринку здійснює перевірки діяльності емітентівцінних паперів з питань дотримання вимог законодавства про цінні паперита/або акціонерні товариства, проте перевірка дотримання стандартівбухгалтерського обліку та фінансової звітності до їх компетенції не входить.ТобтопитанняінфорсментуМСФЗвУкраїніневрегульовано.

В умовах прагнення України до вступу в Європейський союз (далі – ЄС)дослідження європейської системи інфорсментуМСФЗ дозволить використатинабутий досвід для побудови надійної системи інформаційного забезпеченнякористувачівфінансовоїзвітності,якабвідповідалавимогамЄСтасьогодення.

Вимога до держав-членів ЄС вживати належних заходів для забезпеченнядотриманняМСФЗ компаніямиміститься у РегуляторномуАкті ЄвропейськогоПарламенту та Ради від 19 липня 2002 року№ 1606/2002 «Про застосуванняміжнароднихстандартівфінансовоїзвітності»[2,с.4].Зметоюпідтримкикраїнзпитань розробки загального підходу до нагляду за дотриманням вимогМСФЗАктом був встановлений спеціальний орган − Комітет європейських органів зрегулювання ринків цінних паперів (The Committee of European SecuritiesRegulators − CESR). CESR визначив основні принципи наглядової діяльності вєвропейських країнах, затвердивши два стандарти: Стандарт 1 «Нагляд задотриманням вимог до фінансової інформації в Європі» (CESR/03-0731) таСтандарт2«Координаціянаглядовоїдіяльності»(CESR/03-317c2).

У 2010 році CESR було замінено Європейським органом у сфері ціннихпаперівтаринків(EuropeanSecuritiesandMarketsAuthority–ESMA),якийнадаєможливістьобговоренняпрактичногодосвідузпитаньнаглядузадотриманнямМСФЗ через координаційні засідання європейських наглядачів (EuropeanEnforcers Coordination Sessions –EECS) – 39 європейських органів з 30 країн вЄвропейськогоекономічногопростору(далі–ЄЕП).

EECS також сприяє гармонізації застосування МСФЗ в ЄЕП шляхомвизначенняобластей,якінеохоплені стандартамифінансовоїзвітностіабоякіможуть бути інтерпретовані зі значними розбіжностями, та направлення цієїінформації до Комітету з інтерпретації МСФЗ (International Financial ReportingStandardsInterpretationCommittee−IFRSIC)помірінеобхідності.

Безпосередній нагляд за лістинговими компаніями та їх фінансовоюінформацією в країнах ЄЕП здійснюється національними компетентнимиорганами(NationalEnforcersoffinancialinformation).

У відповідності зі статтею 24.1 Директиви ЄС «Про прозорість», в кожнійдержаві-члені ЄЕП призначається компетентний орган для нагляду зафінансовою інформацією [3]. Здебільшого, наглядовими органами є органи зрегулювання та нагляду за фінансовими ринками, комісії з цінних паперів тацентральні банки. Також в якості одного з компетентних органів можутьпризначатися інші регулятори: Орган з регулювання бізнесу (Данія), Рада з


92

фінансової звітності (Великобританія), біржі (Швеція),Орган з питаньнаглядуза аудитом та бухгалтерським обліком (Ірландія). В ряді країн наглядздійснюютьодночаснокількаорганів,розподіляючисферинаглядуабофункції(Данія, Швеція, Німеччина, Італія, Португалія, Ірландія). В кількох країнахцентральнийбанкздійснюєнаглядодноосібно(Чехія,Литва,Словаччина).

Однієюзкраїн,щомаютьпотужнусистемунаглядузадотриманнямвимогдофінансовоїзвітностієНімеччина.

Німеччина здійснила законодавче впровадження принців нагляду,закладених у Стандарті 1 CESR, у2004 році прийняттям Закону про нагляд зафінансовою звітністю компаній [4]. Ним встановлено дворівневу системунагляду.Першийрівеньпредставляєпризначенаурядомприватна інституція−Рада із забезпечення дотримання стандартів фінансової звітності (FinancialReportingEnforcementPanel–FREP),якаєвиконавчиморганом,другийрівень–це державний нагляд, що здійснюється Федеральним органом з фінансовогонаглядуНімеччини(GermanFederalFinancialSupervisoryAuthority-BaFin).

Усі лістингові компанії зобов’язані щорічно сплачувати внески наздійсненнянагляду урозмірі 9 відсотків від сумибіржовогообороту їхціннихпаперів. Крім цих внесків, відповідно до закону Німеччини «Про торгівлюціннимипаперами»[5],діяльністьBaFinтаFREPфінансуєтьсязарахунок:

1) 68%відтретиниобсягуопераційкредитнихінституційтаустанов;2) 4 % від третини обсягу операцій біржових брокерів та підприємств,

допущенихдоторгів,якіневідносятьсядопункту1;3) 9%відрезультатувідзвичайноїдіяльностіабоваловихнадходженьвід

наданняінвестиційнихпослугабоприватноїторгівлі.FREP ініціює перевірку у трьох випадках: якщо BaFin зробив запит на

перевірку, якщо існують конкретні індикатори невиконання вимог стандартів(перевірказпричини)абобезконкретнихіндикаторів(вибірковаперевірка).

Вибірковаперевірказдійснюєтьсязурахуваннямвизначеногоколапитань,щоносятьризиковийхарактеріможутьвплинутинаінтересизацікавленихосіб,громадськості таотриманнядоходукомпанією.Наприкінці кожногорокуFREPпублікує на своєму сайті перелік сфер на яких акцентуватиметься увага приздійсненнівибірковоїперевіркиунаступномуроці.

При перевірці компанії з конкретних причин, сфера огляду обмежуєтьсярозділами,щодоякихіндикаторисвідчатьпропорушеннявимог.

ПісляздійсненняперевіркиFREPзвітуєпередвідповідальноюПалатою,якавизначаєчивідповідаєфінансова звітність компанії вимогам стандартів. ЯкщоПалатаробитьвисновок,щозвітністьнеміститьпомилок,вонаповідомляєпроце компанію та BaFin. Якщо Палата робить висновок, що звітність міститьпомилки, компанії пропонується опублікувати цей факт, інформацію пропомилки та обґрунтування. Якщо компанія не погоджується із результатамиперевірки та необхідністю їх публікації BaFin дає розпорядження провестидержавну перевірку компанії (2-й рівень нагляду) з метою підтвердження чиспростування висновку FREP. У разі підтвердження результатів BaFin віддаєнаказпропублікаціюпомилок.

Якщо в ході перевірки встановлено, що фінансова звітність має помилки,компанія повинна опублікувати інформацію щодо помилок і обгрунтувння в


93

електронномуФедеральномуВісникуіміжрегіональнійфінансовійгазеті.У 2013 році FREP здійснила 110 перевірок, з них – 98 вибіркових. У 14%

випадків фінансові звіти містили помилки. Це є кращим показником заминулорічний, який становив 16%. Загалом з 2010 року часка випадківвиявленняпомилокпідчасперевірокзнизиласьна12%[6].

ДосвідНімеччинивказуєнапозитивнийефектвіднаглядузадотриманнямстандартівзвітностіщорічнимзменшеннямкількостівиявленихвнійпомилок.Загалом у ЄС до цього питання прикута значна увага регуляторів, оскількиінфорсмент МСФЗ є важливим елементом побудови надійної системиінформаційного забезпечення користувачів фінансової звітності. ВрахуваннявимогЄСсприятимеконвергенціївітчизняногозаконодавствазєвропейським.


1. H. Christensen Mandatory IFRS Reporting and Changes in Enforcement.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://business.rice.edu/uploadedFiles/Faculty_and_Research/Academic_Areas/Accounting/papers/Paper_Hail.pdf

2. RegulationoftheEuropeanParliamentandoftheCouncilof19 July2002N1606/2002 on the application of international accounting standards [Електроннийресурс]. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:2002R1606:20080410:EN:PDF.

3. Directive2004/109/ECoftheEuropeanParliamentandoftheCouncilof15December 2004 on the harmonisation of transparency requirements in relation toinformation about issuerswhose securities are admitted to trading on a regulatedmarket [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:02004L0109-20080320&from=EN

4. GesetzzurKontrollevonUnternehmensabschlüssenvom15.Dezember2004.[Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gesmat.bundes-gerichtshof.de/gesetzesmaterialien/15_wp/Bilanzkontrollgesetz/bgbl104s3408.pdf

5. SecuritiesTradingActon09September1998[Електронийресурс].–Режимдоступу: http://www.bafin.de/SharedDocs/Aufsichtsrecht/EN/Gesetz/wphg_101119_en.html?nn=2821360#doc2684270bodyText108.

6. FREPAnnualActivityReport2013,30January2014[Електронийресурс].–Режимдоступу:http://www.frep.info/docs/jahresberichte/2013/2013_tb_en.pdf


94

УДК657.631.1РоманецьВасиль

студентмагістратуриДуганецьНаталія



ШЛЯХИУДОСКОНАЛЕННЯОБЛІКУВИРОБНИЧИХЗАПАСІВ

АнотаціяУ статті розглянуто значимість та важливість виробничих запасів для нормального

функціонуванняпідприємства.Запропонованошляхивдосконаленняорганізаціїоблікузапасівнапідприємстві.

Ключовіслова:виробничізапаси,організаціяоблікузапасів,первиннідокументи,обліковірегістри.

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм

власності та галузей економіки використовуються виробничі запаси, які єнайбільшважливоютазначноючастиноюактивівпідприємства.Зодногобоку,сформовані виробничі запаси забезпечують постійність, безперервність таритмічність діяльності підприємства, гарантують його економічну безпеку, а зіншого – виробничі запаси на рівні великих промислових підприємствпотребуютьвеликихкапіталовкладень. Тому, від організації та ведення облікувиробничихзапасівзалежитьточністьвизначенняприбуткупідприємства,йогофінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку та в цілому ефективністьроботипідприємства.

Багатьох економістів турбують проблеми розвитку та удосконаленняоблікутаконтролювиробничихзапасів.Данійтематиціприсвятилисвоїнауковіпрацітаківідомівчені,якБутинецьФ.Ф.,ВалуєвБ.І.,ГоловС.Ф.,ЖилкінаЛ.В.,Гуцайлюк З. В., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Рудницький В.С., Ткаченко Н.М.,Сопко В.В., СмоленюкП.С. Проте, у процесі реформування вітчизняної системибухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартівзмінюються вимоги до обліку виробничих запасів на підприємствах України.Незважаючинате,щовиробничізапасисталиоднимзпершихоб'єктівоблікутапідлягали досить ретельному контролю, окремі питання щодо облікувиробничих запасів залишаються недостатньо вивченими і вимагаютьдетальногорозгляду.

Головною передумовою успішного здійснення виробничого процесу якосновної ланки діяльності господарського суб’єкта є наявність та раціональневикористаннявиробничихзапасів.

Одним із напрямів удосконалення обліку наявності та руху виробничихзапасів на підприємстві є спрощення оформлення операцій, які пов’язані зоприбуткуванням та витратами матеріальних цінностей. Відпуск матеріалів увиробництво, де це доцільно, можна оформляти на підставі встановленоголімітубезпосередньовкарткахскладськогооблікуматеріалів,передбачившив


95

них підпис особи, яка отримує цінності. Також можна на картках складськогооблікувідображатиівнутрішнєпереміщенняцінностей.

Виходячи з вимог ринкової економіки, необхідно удосконалюватиметодологіюбухгалтерськогооблікуматеріальнихресурсів.Необхідностежитиза ретельним і своєчасним проведенням інвентаризацій, контрольних тавибірковихперевірок,якімаютьвеликезначенняузбереженніматеріалів.

Для забезпечення збереження виробничих запасів, правильногоприймання, зберігання та відпуску велике значення має наявність напідприємствівдостатнійкількостіскладськихприміщень,оснащенихваговимитавимірювальнимиприладами,мірноютароютаіншимипристосуваннями.

Важливим напрямом удосконалення процесу формування запасів тапідвищенняефективностіуправліннянимивумовахреформуванняекономічноїсистеми є визначення оптимальної потреби в них [1]. У зарубіжній практиціуправлінню оборотними активами приділяється значно більше уваги, ніж вУкраїні.Однимізнапрямківєоптимізаціяформуваннявиробничихзапасів.

Основними напрямами удосконалення обліку виробничими запасами є:узагальнення теоретико-методологічних основ обліку, аналізу і контролювиробничих запасів, визначення їх суті та класифікації; удосконаленняметодико-організаційних основ фінансового та управлінського облікувиробничихзапасів, атакож їхконтролю;проектуваннясистемиекономічногоаналізутаконтролюефективностівикористаннявиробничихзапасів;розробкасистеми автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні виробничимизапасами.

Унашчасіснуєнеобхідністьйодночасноможливістьновихорганізаційнихіметодичних підходів у вирішенні проблем обліку запасів, пов’язаних, з однієїсторони,зпереходомнаринковівідносинийміжнародністандарти,з іншої–зширокимвпровадженнямкомп’ютернихтехнологій[2,с.321].

Поліпшенню ресурсопостачання сприяє впорядкування первинноїдокументації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищеннярівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строгогопорядкуприймання,зберіганняйвитратсировини,матеріалів,комплектуючихвиробівтощо.

Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього йпоточного контролю за дотриманням норм запасів і витратами матеріальнихресурсів,приділятибільшеувагипідвищеннювірогідностіоперативногооблікурухунапівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей і вузлів у виробництві.Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для знаходженнярезервівзниженнясобівартостіпродукціївчастиніраціональноговикористанняматеріалів,зниженнянормвитрат,забезпеченняналежногозберігання[3].

Значно поліпшити організацію обліку виробничих запасів можна,удосконалюючи процес документування, тобто ширше використовуючинакопичувальні документи (лімітно-забірні картки, відомості тощо.), карткискладського обліку як витратний документ по відпущених матеріалах(бездокументальнусистемуоформленнявитратматеріалів)[4].

Доцільною також є розробка єдиної форми документа (на відпущенняматеріалу),призначеноїдлямашинноїобробки.Уцейдокументвартовключити


96

всіоб’єктиосновноготадопоміжноговиробництвапідвідповіднимикодами,якіб указували напрям використання матеріальних ресурсів – основні вироби,запасні частини, товари народного споживання, разові замовлення, ремонтно-експлуатаційніпотреби.

Щоб уникнути помилок і порушень при збору та реєстрації оперативнихфактів про виробничі запаси, що підлягають обліку, доцільно розробитидетальні інструкції конкретним виконавцям (у вигляді посадових інструкцій,виписок з графіків документообігу) про порядок і терміни реєстрації даних, атакож використовувати систему заохочень і покарань за виконання своїхобов’язків виконавцями. Проведення контрольних заходів (ревізії, звірки,інвентаризації ) знижують ризик неефективної системи збору і реєстраціїоперативногофакту.

Доцільне використання на всіх ділянках обліку уніфікованих формдокументації.Крімтого:

· створення графіків документообігу з обліку запасів і доведення довиконавцівїхфункційприствореннііперевірціпервинногодокумента;

· видачарозпорядчоїдокументаціїособам,щовідповідаютьзаздійсненнятієї або іншої господарської операції, і мають право підпису первиннихдокументів;

· контроль з боку працівників бухгалтерії за правильністю оформленняпервинної документації з обліку виробничих запасів (включення в обов'язокбухгалтера,щоробитьобробкудокумента,цієїфункціїчерезпосадовіінструкціїтавстановленнявідповідальностізаїїнедотримання);

Таким чином, реалізація перелічених напрямів удосконалення облікузапасів вітчизняними підприємствами призведе до значного підвищеннярезультативності їх фінансово-економічної діяльності, дозволить налагодитибільш дієвий і менш трудомісткий облік, контроль за наявністю, рухом івикористаннямвиробничихзапасів,атакождосягтиїхекономії.


1. Малюга,Н.М.Шляхиудосконаленняоцінкивбухгалтерськомуобліку:Теорія,практика,перспективи[Текст]/Н.М.Малюга.–Житомир:ЖІТІ,2007.–384с.

2. Сопко, В. В. Бухгалтерський облік [Текст] : навч. посібник. для студ.спец.«Облікіаудит»вищихнавчальнихзакладів/В.В.Сопкотаін.–Тернопіль:Астон,2009.–496с.

3. Бутинець,Ф.Ф. Бухгалтерськийфінансовийоблік [Текст] : підручникдля студентів спеціальності "Облік і аудит" вищихнавчальних закладів /Ф.Ф.Бутинець.–[8-тевид.,перероб.ідоп.].–Житомир:ПП"Рута",2009.–912с.

4. Швець, В. Г. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] : підручник / В. Г.Швець.–[2-гевид.,перероб.ідоп.].–К.:Знання,2006.–525с.


97

УДК657.1СаваАндрій

к.е.н.,с.н.с.,завідувачвідділуТернопільськадержавнасільськогосподарська

досліднастанціяІКСГПННААНм.Тернопіль

ПалюхМиколак.е.н.,доцент

Тернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситетм.Тернопіль

ОСОБЛИВОСТІОРГАНІЗАЦІЇОБЛІКУВСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ОБСЛУГОВУЮЧИХКООПЕРАТИВАХ

АнотаціяВ статті розглянуто особливості організації бухгалтерського обліку на прикладі

сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах, які ведуть облік специфічних об’єктів тагосподарськихоперацій,тазапропонованозагальніпідходидоїїреалізаціїнапрактиці.

Ключові слова: сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, виробничо-фінансовадіяльність,бухгалтерськийоблік,стандартиобліку,організація,об’єктиобліку,планрахунків.

Сільськогосподарська кооперація має подвійну природу. З одного боку,сільськогосподарськийкооператив–цепідприємство,якекеруєтьсяінтересамисвоїхклієнтів-членів,аздругого–цебазадляформуваннясоціальногокапіталунаселення,розвиткусільськихтериторій,створенняробочихмісць,підвищеннякваліфікації сільськихжителів. Такі умови його функціонування відображаютьнеприбутковуприродуобслуговуючихкооперативів(надалі–СОК), узв’язку ізчим виникає необхідність обґрунтування організації бухгалтерського обліку їхдіяльності.

Загальні принципи і засади організаційних правил обліку в СОКвизначаютьсянормативно-правовимиактамизпитаньведеннябухгалтерськогообліку та складання фінансової звітності та положеннями (стандартами)бухгалтерськогооблікувУкраїні.

Згідно Закону України від 16.07.1999 р.№996-XIV «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні» [1] кожен СОК проводить роботу зорганізації бухгалтерськогообліку, яка завершуєтьсяформуваннямнаказупрооблікову політику і затвердженням положень, що не суперечать чинномузаконодавству.СОКтакожнаданоправо:

-визначатизапогодженнямзвласником(власниками)абоуповноваженимниморганом(посадовоюособою– головаправліннячивиконавчийдиректор)відповіднодоустановчихдокументівобліковуполітикукооперативу;

-обиратиформубухгалтерськогообліку,якпевнусистемурегістрівобліку,порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержаннямєдиних засад, встановлених законодавством, та з урахуванням особливостейсвоєїдіяльностіітехнологіїобробкиобліковихданих;

-розроблятисистемуіформивнутрішньогосподарського(управлінського)обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права


98

працівниківнапідписаннябухгалтерськихдокументів;- затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової

інформації,додатковусистемурахунківірегістріваналітичногообліку;- виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші

відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, знаступнимвключеннямїхпоказниківдофінансовоїзвітностікооперативу.

Щодо інших нормативних документів з бухгалтерського обліку, тоключовими для виконання облікових процедур в СОК є положення збухгалтерського обліку, які регулюють питання формування капіталу, рухуактивів,виконаннязобов’язаньтаформуванняфінансовогорезультату:П(С)БО7«Основнізасоби» [2],П(С)БО8«Нематеріальніактиви» [3],П(С)БО9«Запаси»[4], П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [5], П(С)БО 11 «Зобов’язання» [6],П(С)БО14«Оренда»[7],П(С)БО15«Дохід»[8]таП(С)БО16«Витрати»[9].

Щеоднимважливимкритеріємвибору організаційноїформивСОКєйогорозмір. Так, залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу відреалізаціїпродукціїзаріккооперативиможутьбутивіднесенідомалих,середніхабовеликихпідприємств.Цевпливаєнавибірпланурахунків,формрегістрівтаформ фінансової звітності. Зокрема, СОК, які критеріям малих підприємств,складаютьіподаютьфінансовузвітністьяксуб’єктмалогопідприємництва.Тодіяксереднітавеликі–складаютьфінансовузвітністьназагальнихпідставах.

Слід зауважити, що особливості організації та методики бухгалтерськогооблікуосновнихопераційвСОКвизначенітакимиспецифічнимиоб’єктами:

1. Формуваннямпайовоготанеподільногофондів.2. Порядком розрахунків за надані послуги з членами кооперативу та

третімиособами.3. Визнанням витрат та калькулюванням собівартості послуг, що

надаютьсясільськогосподарськимобслуговуючимкооперативом.4. Розподіломрічногорезультатудіяльностікооперативу.Організація обліку власного капіталу СОК полягають головним чином у

потребі розподілу аналітичного обліку за видами фондів, описаних взаконодавстві про кооперацію та сільськогосподарську кооперацію, а також унеобхідності виділенняуокремі групичленівта асоційованихчленів, оскількипершіберутьучастьлишеуформуванніпайовогокапіталу,останні–іпайового,інеподільного капіталу. При цьому слід враховувати, що вступні внески членівкооперативу та пайові внески, які підтверджують право на членство чиасоційоване членство, є обов’язковими; окрім того, допускається внесеннядодаткових паїв як членами, так і асоційованими членами. Попри однаковупайову природу цих внесків, очевидною є необхідність розмежування їх заскладовими пайового капіталу у бухгалтерському обліку. Персоніфікаціїпотребує і відображення прав власності членів та асоційованих членівкооперативу на паї та додаткові паї, що зумовлює необхідність розробки тазапровадженнявідповідноїпервинноїтазведеноїдокументації.

Взаємовідносини з контрагентами СОК, як і у всіх інших структурах,поділяються на розрахунки з кредиторами та розрахунки з дебіторами.Розрахунки з кредиторами СОК не відрізняються від порядку їх здійснення упідприємствах та організаціях, основна діяльність яких спрямована на


99

отримання прибутку, адже у цій площині кооператив вступає у відносини зучасникамиекономічнихвідносин,які,постачаючийомузасобипраці,предметипраці, товари, роботи та послуги, переслідують ціль отримання прибутку відоперацій з ним. Тому і порядок відображення в бухгалтерському облікурозрахунків з кредиторами кооперативу ідентичний методиці обліку взвичайнихсільськогосподарськихпідприємствах.

Відмінними в плані бухгалтерського обліку є розрахунки з дебіторамикооперативу, особливо по наданню послуг, що визначені статутнимидокументами. Порядок відображення в обліку руху товарів, робіт, послуг взначній мірі залежить від типу кооперативу і, відповідно, від виду йогодіяльності за законодавством про сільськогосподарську кооперацію. Така жзалежністьспостерігаєтьсяіміжнаданнямпослугчленамкооперативутатретімособам,амеханізмирухуцінностей,якіпостачаютьсякооперативамичленамтатретімособамупостачальницькихкооперативах,тарухупродукції(біологічнихактивів) членів кооперативу, що надається для реалізації через заготівельно-збутовий кооператив, що пов’язані з передачею прав власності на відповідніцінності,визначаютьіндивідуальніособливостібухгалтерськогооблікурухуцихресурсів.

Якщовоблікурозрахунківзанаданіпослуги,виконаніроботи,поставленіпродукціютатовариуприбутковихпідприємстваханалітичнийоблікведетьсяза «продуктовою» ознакою, то в СОК очевидною є необхідність веденняаналітичногооблікузавідповідниминапрямами.

По закінченні ж господарського року, коли, згідно з законодавством прокооперацію та сільськогосподарську кооперацію, настає час виплатикооперативнихвиплатчленамтаотриманнячастокрезультатукооперативунапаї членів та асоційованихчленів кооперативу, характерпідсумкових операційсвідчить уже про те, що вони є і учасниками діяльності кооперативу та йогоспівзасновниками. Саме цими двома складовими – клієнтською природою таприродою учасника – і визначаються особливості ведення бухгалтерськогооблікурозрахунків.

Вимозі поділу аналітичного обліку за видами діяльності СОКпідпорядковані і особливості розмежування витрат та калькулюваннясобівартості послуг, що надаються кооперативом. При цьому слід ще разнаголосити,що і членам кооперативу, і третім особам виконуються одні і ті жоперації.Цеозначає,щовитратинавиробництвоцихпослуг(окрімтих,заякимиможна визначати точну фактичну собівартість за кожним з замовлень)збиратимутьсяразом,іфактичнасобівартістькожноїзнихвизначатиметьсяпозагальнійсумізатратіпозагальномуоб’ємунадання,включаючиїхпостачаннячленамкооперативутатретімособам.Водночассписаннясобівартостікожноїзпослуг протягом року буде розмежовуватися по відповідних субрахункахдругогопорядкудорахункусобівартостіреалізації.

Враховуючи описані вище особливості, цілком очевидно, що окремо заопераціями з членами та третіми особами в кінці року визначатиметься іфінансовий результат діяльності СОК. Фінансові результати операційноїдіяльності кооперативу розподілятимуться на результат по неприбутковійдіяльності, результат по прибутковій діяльності, а в заготівельно-збутових


100

кооперативах – ще і на результат розрахунків з покупцями продукції членівкооперативу(якийповинендорівнюватинулю).

Позитивнийрезультатдіяльностікооперативупонаданнюпослугчленамявлятимесобоюсумупереплатинимизапослугикооперативупонадфактичнувартість реалізованих послуг (включаючи частину витрат періоду, щовідноситься на операції по неприбутковій діяльності). Результат операцій зтретіми особами формуватиме прибуток від неосновної діяльності СОК, якийпідлягаєоподаткуваннювідповіднодовимогподатковогозаконодавства.

Усі перелічені вище особливості і визначають необхідність побудовибухгалтерського обліку особливих об’єктів та сфер діяльності у СОК, напідтвердження їх неприбуткового статусу та доведення суті обслуговуючоїкоопераціїнаселішляхомзастосуванняобліковихінструментів,якізабезпечилиб чітке усвідомлення різниці між посередницькими та сервіснимипідприємствами,щонадаютьпослуги,аналогічнітим,якіпропонуютьсячиннимзаконодавством такооперативнимипринципами, але заринковимицінами, тавласнеприродоюнеприбутковоїкооперативноїструктури.


1. ЗаконУкраїнивід16.07.1999р.№996-XIV «Пробухгалтерськийобліктафінансову звітність в Україні» [Електронний ресурс] – Режим доступу:Ліга:Законеліт.–1999-2011.

2. Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 «Прозатвердження П(С)БО 7 «Основні засоби» [Електронний ресурс] – Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00.

3. Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242 «ПрозатвердженняП(С)БО8«Нематеріальніактиви» [Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99.

4. Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 «Прозатвердження П(С)БО 9 «Запаси» [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.

5. Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237 «ПрозатвердженняП(С)БО10 «Дебіторська заборгованість» [Електроннийресурс] –Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99.

6. Наказ Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20 «ПрозатвердженняП(С)БО11«Зобов’язання»[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00.

7. Наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181 «Прозатвердження П(С)БО 14 «Оренда» [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00.

8. Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 «Прозатвердження П(С)БО 15 «Дохід» [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00.

9. Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р № 318 «Прозатвердження П(С)БО 16 «Витрати» [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00.


101

УДК657СарапінаОльгад.е.н.,професорКутишенкоЯна

магістрХерсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Херсон

ВДОСКОНАЛЕННЯОБЛІКУФІНАНСОВИХРЕЗУЛЬТАТІВ

АнотаціяУ статті розглянуті підходи щодо сутності прибутку, досліджено і проаналізовано

класифікаційніознакифінансовихрезультатів.Ключові слова: фінансові результати, прибуток, збиток, сукупний дохід, класифікація,

аналітичнийоблік,планрахунків.Еволюція теоретичних підходів до сутності прибутку й збитку показує її

складність та багатовимірність, характеризується рівнем розвитку світоглядунауковцівпевногочасутарозкриваєполітичнийаспекттрактуванняфінансовихрезультатів, але досліджені визначення, в основному, не суперечать однеодному,анавпакиєвзаємодоповнюючими.

Незважаючи на спільні ознаки та відмінностівтрактуванніприбуткурізниминауками,можнасформуватидвапідходидовизначенняйогосутності:бухгалтерськийтаекономічний.Прибуток(збиток)якекономічнакатегоріямаєкількіснутаякіснусторону.Прибутокзкількісноїсторони–цеприріствласногокапіталу підприємства за рахунок перевищення доходів звітного періоду надпов’язаними з їх формуванням витратами; збиток –це зменшення власногокапіталупідприємствазарахунокперевищеннясумивитратнадсумоюдоходу,дляотриманняякогобулиздійсненіцівитрати.Прибутокзякісноїсторони–цеекономічна форма додаткового продукту (доданої вартості). Узагальненнянауковихпідходівдосутностіприбуткупредставленонарис.1.

Одним із найважливіших аспектів організації бухгалтерського обліку напідприємствахєрозробкакласифікаціїдоходів,витратіфінансовихрезультатів,здатноїмаксимальнозадовольнятиінформаційніпотребикористувачів.

Практичнезначеннякласифікаціїпереоцінитинеможливо.По-перше,воназабезпечуєгрупуваннятасистематизаціюданихпродоходи,витратиіфінансовірезультати, які виступають основними об’єктами бухгалтерського обліку, урізних обліково-аналітичних розтинах залежно від цільової спрямованості їхвикористання.По-друге,класифікаціязначноюміроювизначаєосновнінапрямиорганізації бухгалтерськогооблікудоходів, витрат іфінансових результатівнаприкладному рівні, оптимальний ступінь співвідношення та взаємозв’язкуокремих його елементів, вибір відповідних методів обліку, планування,контролю,аналізуімоделюванняуправлінськихрішень.

Класифікація повинна відповідати, якмінімум, двомпостулатам:перший –вонамаєбутитеоретичнообґрунтованою;другий–застосування їїнапрактицівизначаєтьсянеобхідністю.


102

Рис.1.СутністьприбуткуІснуючі в економічній літературі підходи до класифікації фінансових

результатів містять багато спірних моментів, а тому є недосконалими. З 2013року втратив силу П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [1], в якомувизначалисьвидифінансовихрезультатівякстаттізвіту.Цеваловийприбуток,прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності дооподаткування, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток.ПрийнятийНП(С)БО 1 «Загальні вимоги дофінансової звітності» [2] ввів новуформузвітупрофінансовірезультати–Звітпросукупнийдохід,вякомувведенітаківидифінансовихрезультатів–валовийприбуток,фінансовийрезультатвідопераційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування, прибуток відприпиненої діяльності після оподаткування, чистий фінансовий результат,інший сукупний дохід до оподаткування, інший сукупний дохід післяоподаткування,сукупнийдохід.

При цьому жодним нормативним документом не визначена сутністьсукупногодоходу,атількинаведенийалгоритмйогорозрахунку.

Нормативно-правові акти, що регламентують порядок визначеннярезультатівдіяльностіпідприємства,взагалінемістятькласифікаціїфінансовихрезультатів, що могла б бути використана для створення ефективнихінформаційних облікових моделей.На думкуавторів, класифікація фінансовихрезультатів, у першу чергу, необхідна для прийняття відповідних рішенькористувачами, а тому повинна відображати продуктивний аспект з одногобоку,йправовийаспект–зіншогоурозрізіпевнихознак(рис.2).

Класифікаціяфінансовихрезультатівмає велике значеннядляорганізаціїаналітичногооблікунапідприємстві.Вважаємозадоцільневведеннядорахунку79 «Фінансові результати» наступних субрахунків: 791 «Результат операційноїдіяльності»,792«Результатфінансовихоперацій»,793«Результатінвестиційноїдіяльності»,794«Іншийсукупнийдохід».

ПРИБУТОК

Захисниймеханізмвідзагрозибанкрутства

Головнаметапідприємницькоїдіяльності

Головнеджерелозадоволеннясоціальнихпотребсуспільства

Головнеджерелозростанняринковоївартостіпідприємства

Критерійефективностідіяльності

підприємства

Основневнутрішнєджерелоформуванняфінансовогорезультату


103

*запропонованоавторами

Рис.2.Класифікаціяфінансовихрезультатів

Класифікаціяфінансовихрезультатів

Продуктивнийаспект Правовийаспект

Видидіяльності

Звичайна

основна

операційна

фінансова

інвестиційна

Надзвичайна

Джерелоформування

відреалізації

Необоротних

активів

Оборотнихактивів

робітіпослуг

Відволодінняактивами

Відзмінцін

Періодформуванн

я

Минулогороку

Звітногороку

Майбутньогороку

Рівень(підрозділ)формування

Зацентрамивідповідальності

Методикарозрахункуприбутку(збитку)

валовий

чистий

марж

инальний

Відповідністьплану

недоотриманий

плановий

надлиш

ковий

Базаоцінки

Особливостіоподаткування

прибутку(збитку)

Облікова

Податкова

Оподаткований

Звільненийвідоподаткування

Спосібвикористанняприбутку

нерозподілений

розподілений

Зметоюскладаннязвітності*

Валовийприбуток

Фінансовийрезультатвідопераційноїдіяльності

Фінансовийрезультатдооподаткування

Чистийфінансовийрезультат

Сукупнийдохід


104

Таким чином, класифікація фінансових результатів є вихідним моментомпобудови обліку доходів і витрат. Класифікаційні ознаки мають охоплюватикомплексне вивчення фінансових результатів та забезпечувати у потрібномурозрізіїхгрупування.


1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку№ 3 «Звіт про фінансовірезультати»:затв.наказомМіністерствафінансівУкраїнивід31.03.1999р.№87[Електроннийресурс]. –Режимдоступу :http://www.rada.gov.ua. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2.Національнеположення(стандарт)бухгалтерськогообліку№1«Загальнівимогидофінансовоїзвітності»:затв.наказомМіністерствафінансівУкраїнивід07.02.2013р. № 73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

УДК657.330.14

СеменишенаНаталіяк.е.н.,доцент


БУХГАЛТЕРСЬКИЙОБЛІКЯКІНСТИТУТОБСЛУГОВУВАННЯ

ІНФРАСТРУКТУРИАГРАРНОГОРИНКУ

АнотаціяДосліджено зв'язок напрями спрямованості бухгалтерського обліку як засобу

обслуговування інфраструктуриаграрногоринку.Установленоосновнікритерії інституційноїтеорії бухгалтерського обліку. Визначено основні напрями розвитку її для обслуговуванняринковоїінфраструктури.

Ключовіслова:інституційнатеорія,бухгалтерськийоблік,інфраструктураринку.Відомо, що системи бухгалтерського обліку кожної країни формувалися

виходячи з інтересів користувачів фінансово-економічної інформації і їїзатребуваності для цілей управління власністю. Особливостями еволюційногорозвитку стали економічна інтеграція та відповідна ринкова інфраструктура.Бухгалтерський облік як інформаційний постачальник економічної фінансовоїзвітності формувався практиками, тому має свою теоретичну і законодавчуосновунапотребиобслуговування.

В сучасних умовах стала актуальною проблема порівнянності обліковихданих, єдиний підхід до теорії бухгалтерського обліку став очевидним длязацікавлених в ній користувачів. Оскільки теорія бухгалтерського обліку даєоснову для оцінки облікової практики і направляє її розвиток, важливо знати,

http://www.rada.gov.ua/



105

щоуекономістівдотеоріїобліку існуютьрізніпідходи:податковий,правовий,етичний, економічний, поведінковий, структурний і т. д. Будь-який з них маєправо на існування, але кожен підхід до теорії обліку робить свій вплив насистемуоблікупрактичноїдіяльності.

Загальновизнано, зокрема за дослідженнями вітчизняних Ф. Ф. Бутинця,Г.Г.Кірейцева,Л.М.Кіндрацької,С.Ф.Легенчука,Н.М.Малюги,М.С.Пушкаряавторівщо,виходячизсоціальностібухгалтерськогооблікуякнауки,якарозвиваєтьсяпід впливом бізнесу, він сьогодні вже є не лише обліком господарськоїдіяльності,алеіаналітичноюдоктриною,щовключаєвсіетапивідплануванняіпрогнозування діяльності до контролю результативності окремих операцій івсієї діяльності, з розрахунком наслідків прийняття управлінських рішень, аотжеіобслуговуєпанівнуоновуорганізаціїекономікитаінфраструктуруринку.

За мету публікації вважаємо необхідність дослідження роліфундаментальних економічних наук у становленні та успішному розвиткутакогоключовогоявища,якінституційнатеоріябухгалтерськогообліку.

Реакція теорій обліку на потреби управління може бути представленанапрямами: обліково-аналітичного забезпечення управління власністю(застосування балансової, ринкової, справедливої, заставної і ліквідаційноїоцінок) і включає два блоки—майновийкомплекс і алгоритм управління, якстверджує Л.А.Зімакова [6]. Алгоритм управління представлений складаннямрізних видів балансових звітів за допомогою використання інструментівбухгалтерського інжинірингу, в результаті яких здійснюється оцінка змінивартості власності і наоснові цього ухвалюються управлінські рішення. Такимчином, здійснюється пристосування бухгалтерського підходу до оцінкиефективності управління вартістю для отримання інформації, що економічноінтерпретується,зокремайдляінформаціїпроуправлінняринками.

Слід зазначити, що у сучасних дослідженнях починає превалюватикомплекснийпогляднаподальшийрозвитоктеоріїоблікузагаломтаприродуоблікових процесів, зокрема. Актуальність проблематики підтверджуєтьсяактивними дослідженнями провідних західних вчених, і загальним для їхніхдосліджень стало те, що теорія обліку розглядається через призмурізноманітних економічних, соціальних, інформаційних процесів, щоперебуваютьзарамкамиїїрозгляду,алетіснознеюпов’язаних.

Незважаючи на велику кількість вітчизняних публікацій, присвяченихтехнічним та методичним аспектам обліку, наукових праць, присвячених йогоінституційнимаспектам,нажаль,покищомало.

Серед вітчизняних науковців вперше бачення бухгалтерського обліку якінституту було викладене в дослідженнях О.М. Петрука. На думку автора,«бухгалтерський облік є соціально-економічним інститутом, який створюєпередумови та одночасно накладає обмеження на дії і можливості упідприємництві. Адже за формою бухгалтерський облік – це сукупністьпринципів і правил, комплексне застосування яких надає потрібну дляуправлінняінформацію[7].

Розвиваючи основи інституційної теорії бухгалтерського обліку, В.М.Жукзапропонував розглядати бухгалтерський облік як «інститут із соціально-економічного середовища, котрий забезпечує порозуміння та керованість у


106

цьомусередовищі»;«інституттрансформаціїзадопомогоюспецифічнихметодів,підходів (формальна складова інституту) і професійних суджень (неформальнаскладоваінституту)фактівгосподарськогожиття»; інститут,якийвсукупностіформують«складові(інститути)йогоінституційногозабезпечення»[5,c.17,19].

СхожоїпозиціїпритримуютьсяіросійськінауковціЛ.О.ЧайковськатаО.Ю.Воронова [4]. Висхідним в пропонованій нами концепції інституційбухгалтерського обліку як різновиду інституційного ділового інструментуобслуговування ринкової інфраструктури лежить положення про те, щобухгалтерський облік - це владний ресурс, що являє собою систему способівпозначення, інтерпретацій,оцінок, позиціонування та ідентифікації суспільнихсуб’єктів, відносин і об’єктів реальності, які закріплюються і легітимуютьсясоціальнимиінститутами.

Сучасними дослідниками, зокрема І. Юхименко-Назарук [8] виділяютьсярізноманітні причини необхідності застосування інституційної теорії вбухгалтерських наукових дослідженнях та відносно різних його структурнихелементів:

1. Відносно складових національної системи бухгалтерського обліку(системи ведення бухгалтерського обліку, системи регулюваннябухгалтерськогообліку);

2. Відносно різних видів обліку (фінансовий облік, податковий облік,управлінськийоблік);

3. Відноснометодикибухгалтерськогооблікуокремихоб’єктів (основнихзасобів,виробничихзапасів,податковихрозрахунківтощо).

Нанашудумку,інституційністьтеоріїбухгалтерськогооблікунеобхіднаякпевний синтез знань, зі спрямуванням його на конкретну ситуацію, у нашомувипадку–обслуговуваннярозвиткуінфраструктуриринку.

Узв'язкузцим,можнавиділитичотиритипизагальнонауковихтеорійдляформуваннятарозвиткуінституційноїтеоріїбухгалтерськогообліку.

1. Емпіричні теорії. Зазвичай вони містять масу емпіричного матеріалу, аїхні основні положення є простими узагальненнями. Для вирішенняпроблемиемпіричних теорій вченими запропоновано підхід, що передбачаєпроведення демаркації між теорією, емпірикою та практикою бухгалтерськогообліку. Застосування розглядає відокремлення бухгалтерської практики тапрактикикористувачів.

2.Дедуктивнітеорії.Утеоріяхцьоготипудоситьчітковиділяютьсямасивибазисного і вивідного знання. Однак у базисне знання входять емпіричніузагальнення, а висновки мають обмеження у передбаченнях і вимагаютьдопоміжних емпіричних визначень. Це передбачає трансформацію системибухгалтерськогооблікушляхомрозширенняйогопредметучерезвключеннядойогоскладуактивівзовнішньогосередовища.

3.Змістовнітеорії.Всікомпонентилогічноїструктуритеоріїчітковиділені,вихідні принципи та визначення (базис теорій) нечисленні; висновки маютьстрогий дедуктивний характер і можуть бути здійснені без безпосередньогозвернення до емпірії. Однак конкретність їх об'єкта при його невичерпностіробить такі теорії залежними від емпірії, здатної виявити нові , неврахованівластивості об'єкта. Поява альтернативних систем збору інформації про


107

зовнішнєсередовище,якіпоступововитісняютьсистемубухгалтерськогооблікузі складу основних постачальників інформації, необхідної для стратегічногоуправління, є основною причиною необхідності розробки теорії і методологіїоблікуактивівікапіталузовнішньогосередовища.

4. Формалізовані теорії. На відміну від теорій попереднього типу вони неприв'язані в області емпірії до одного конкретного об'єкту або типу об'єктів ітомудопускаютьнайрізноманітнішіінтерпретації.Відповідноівиявленняновихвластивостей у конкретних об'єктів не вимагає перетворення цих теорій, щовизначає їх відносну самостійність від конкретних умов пізнання. Для нашоговипадку це передбачає формування спеціальних методологій, заснованих намаркетингових інформаційних системах, які забезпечуватимуть наданнянеобхідноїінформаціїкористувачампрозовнішнєсередовищесистеми.

Незалежно від типу будь-яка теорія виникає як закономірний результатрозвитку наукового пізнання і на певному етапі відчуває потребу у якіснійперебудові.Цяпотребабезпосередньопов'язаназфункціями,яківиконуєтеоріяв науковому пізнанні; вона виникає там, де стара теорія перестає задовільно«функціонувати».

Як резюме, слід відзначити, що розвиток теорії (систем) обліку поки щоноситьрамковийхарактер.Необхіднонакожномуетапіменеджментувиявлятиреакцію чинних облікових систем, узагальнювати їх слабкі місця і розвиватитеоріюоблікууруслівикликівсучаснихконцепційуправління.


1. Кушнір І.В. Розвиток інфраструктури аграрного ринку [Електроннийресурс]. — Режим доступу :http://www.rusnauka.com/33_NIEK_2008/Economics/36653.doc.htm. — Заголовокзекрану(датазвернення10.04.2014р.).

2. Вплив фінансових подій на системи бухгалтерського обліку[Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.dsbrickworks.com/mzhnarodnij-oblk-ta-audit/167--vpliv-fnansovix-podj-na-sistemi-buxgalterskogo-oblku-.html.—Заголовокзекрану(датазвернення12.04.2014р.).

3. КлимюкЛ.М.Формуваннятафункціонуванняінфраструктуриаграрногоринку: регіональний аспект [Текст]: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 /Державнийагроекологічнийун-т.–Житомир,2003.

4. Воронова Е.Ю. Бухгалтерский учет как институт современногосоциального государства [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.viperson.ru/wind.php?ID=643698. – Заголовок з еркану (датазвернення28.03.2014р.).

5. Жук В.М. Розвиток бухгалтерського обліку в аграрному секторіекономіки:теорія,методологія,практика[Текст]:дис.наздобуттянаук.ступенядоктораекон.наук:08.00.09/ЖукВалерійМиколайович.—Київ,2010.—387с.

6. Зимакова Л.А. Развитие теории и методологии формирования учетныхсистем на основеинтернациональныхмоделейфинансового учета и контроля[Текст]:автореф.дис....докт.экон.наук:08.00.12.—M,2009.—42с.

7. Петрук О.М. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в

http://www.viperson.ru/wind.php?ID=643698


108

Україні: стратегія, гармонізація, регламентація [Текст] : дис. … доктора екон.наук:08.06.04/ПетрукОлександрМихайлович.–Житомир,2006.—336с.

8. Юхименко-Назарук І. Причини необхідності побудови інституційноїтеорії бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://sophus.at.ua/publ/2014_04_17_18_kampodilsk/sekcija_1_2014_04_17_18/prichini_neobkhidnosti_pobudovi_institucijnoji_teoriji_bukhgalterskogo_obliku/51-1-0-882.–Заголовокзекрану(датазвернення17.04.2014р.).

УДК657

СкрипникНаталіяк.е.н.,доцент

Чернівецькийторговельно-економічнийінститутКНТЕУм.Чернівці

УДОСКОНАЛЕННЯОБЛІКУЗАПАСІВВУМОВАХПЕРЕХОДУНАМІЖНАРОДНІСТАНДАРТИФІНАНСОВОЇЗВІТНОСТІДЛЯМАЛИХІСЕРЕДНІХПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті досліджено окремі аспекти обліку запасів відповідно до національних таміжнароднихвимог,порівнянонаціональнітаміжнародністандартизоблікузапасів.

Ключовіслова:національністандарти,міжнародністандартифінансовоїзвітностідлямалихісередніхпідприємств,запаси,собівартість,превалюваннясутностінадформою.

При здійсненні переходу на МСФЗ для МСП (IFRS for SMEs) досить

проблемною ділянкою бухгалтерського обліку на малих і середніхпідприємствах стане облік запасів, оскільки достовірна оцінка даних об'єктівоблікубагатовчомувизначаєсобівартістьреалізованоїпродукції і,відповідно,впливає на фінансову звітність та отриманий підприємством прибуток, щопояснює необхідність аналізу даної статті балансу. Крім того, облік запасів єтрудомістким процесом бухгалтерського обліку: на багатьох підприємствах їхноменклатураможесягатизначнихцифр.

Стосовно обліку об'єктів запасів можна відзначити, що у вітчизнянійсистеміобліку таміжнароднійпрактиці існуютьяк спільні риси, так і відміннімоменти обліку, на яких ми зупинимося докладніше при аналізі розглянутогооб'єктаобліку.

Проблему гармонізації національних з міжнародними стандартамибухгалтерськогооблікуусвоїхпрацяхдосліджувалобагатовітчизнянихучених:С.В. Андрос, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов С.С.Герасименко, А.О. Єпіфанова, Ю.І.Боярський,В.І.Попович,Г.П.Голубнича,О.П.Щегловтаін.

Разом з тим, питання наближення вітчизняного бухгалтерського облікузапасів на малих та середніх підприємствах до міжнародних стандартів


109

дослідженонедостатньо.Тому метою нашої статті є визначення спільних та відмінних рис у

визначенні,оцінцітаоблікузапасіввідповіднодонаціональнихтаміжнароднихстандартівбухгалтерськогооблікузапасівзметоюгармонізаціївітчизняноготазарубіжногообліку.

Облік запасів згідно з Українським законодавством регламентованийтакимидокументами якП(С)БО9 «Запаси»таМетодичнимирекомендаціями збухгалтерського обліку запасів [2, 3]. Облік запасів малих та середніхпідприємствзаміжнароднимистандартами,всвоючергу,регламентуєтьсяIFRSforSMEs§13«Запаси»[6].

Припорівняннівизначеньтерміну«запаси»можназробитивисновкипроїхвідповідність згідно з вітчизняним і міжнародним обліком. Так, відповідно доП(С)БО9«Запаси»,дозапасіввідносятьактиви,які:

· утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умовзвичайноїгосподарськоїдіяльності;

· перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажупродуктувиробництва;

· утримуютьсядляспоживанняпідчасвиробництвапродукції,виконанняробіттанаданняпослуг,атакожуправлінняпідприємством/установою[2].

Що стосується IFRS for SMEs § 13 «Запаси», то відповідно до даногостандартузапаси-цеактиви,які:

· утримуютьсядляпродажувходізвичайноїдіяльності;· перебуваютьупроцесівиробництва,продажуабо· існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у

виробничомупроцесіабопринаданніпослуг[6].Як видно із вищезазначених визначень, вони майже однакові, єдина

відмінність стосується останнього пункту (в П(С)БО 9 зазначено, що запаси…..«утримуютьсядляуправлінняпідприємством/установою»).

Згіднозвітчизнянимзаконодавствомоблікзапасів,отриманихдомоментупереходу права власності повинен відрізнятися від обліку матеріалів, на якіпідприємствомаєповніправа.Уразівідсутностіупідприємстваправавласностіна матеріальні цінності, що надійшли, останні повинні обліковуватися напозабалансових рахунках. Тоді як міжнародні стандарти фінансової звітностідля малих і середніх підприємств незалежно від права власності визнаютьзапасиактивамиіобліковуютьїхнабалансіпідприємства.

Необхідність обов'язкової наявності документів, що підтверджують правовласності на запаси для їх визнання в бухгалтерському обліку суперечитьпринципу превалювання сутності над формою: «... відображення вбухгалтерськомуоблікуфактівгосподарськоїдіяльностівиходячинестількизїхправовоїформи,скількизїхекономічногозмістутаумовгосподарювання...»[1].

Однак виконання вимоги превалювання економічного змісту надюридичною формою (що є однією з базових основ МСФЗ) щодо запасіввиявляється мало можливим і на практиці цей критерій не завжди працює.Ситуація ускладнюється тим, що в системі Українського законодавчого танормативного регулювання бухгалтерського обліку Положення стандарти з


110

бухгалтерського обліку стоять на рівні, який займає більш вагоме місце, ніжМетодичні рекомендації і, отже, дотримання даних рекомендацій не єобов'язковим,такякувипадкувиникненняпротирічвнормативнихдокументахпріоритетвіддається документамбільшвисокогорівня. Згідно ЗаконуУкраїни«ПробухгалтерськийобліктафінансовузвітністьвУкраїні»нормативніакти іметодичнірекомендаціїзбухгалтерськогообліку,щовидаютьсяорганами,якимнадане право регулювання бухгалтерського обліку не повинні суперечитинормативним актам і методичним вказівкам Міністерства фінансів України.Проте, протиріччявищевказанихнормативнихправових актів свідчитьпроте,щонаціональнікритеріївизнаннязапасівпотребуютьуточнення.

«Принцип, що фактично є центральним гаслом Міжнародних стандартівфінансової звітності, залишається найменш зрозумілим нашим колегам і маєнайменшечислошансівнавтіленнянапрактицівРосії...»,-писавкількароківтомуЛ.Пятовустатті,якарозкриваєсенспринципупревалюваннясутностінадформою.ІнавітьсьогодніосновоположнийпринципМСФЗ-принциппріоритетуюридичної форми фактів господарської діяльності над економічним змістомзалишається найменш здійсненним і реалізованим, тоді як без реалізаціїбазового принципу неможливо здійснити правильний перехід на міжнародністандартиобліку.

Говорячи про оцінку запасів, неможливо обійти стороною питаннясобівартості цих активів. У собівартість запасів згідно IFRS for SMEs § 13включаються витрати на придбання, переробку та інші витрати, понесені упроцесідоставкизапасівдоїхтеперішньогомісцезнаходженнятаприведенняутеперішній стан. Відповідно до вітчизняного законодавства серед витрат, щознаходяться в переліку, з яких формується фактична собівартість запасів,відсутнятакастаттявитратяквитратинапереробку.

Наступним пунктом розбіжності обліку запасів за міжнародними івітчизняними стандартами є те, що при придбанні запасів Міжнародністандартифінансовоїзвітностідлямалихісередніхпідприємствпередбачаютьу разі сильної девальвації курсові різниці, за винятком відсотків за кредит, їхвключення до складу витрат для цілей обчислення їх собівартості. Тоді як вП(С)БО 9 про курсові різниці нічого не сказано. АлеМетодичні рекомендації збухгалтерського обліку запасів (п. 2.3) зазначають, що не включаються допервісноївартостізапасів,аналежатьдовитраттогоперіоду,вякомувонибулиздійснені (встановлені) курсові різниці, які виникають у разі здійсненнярозрахунків з іноземними постачальниками за одержані запаси та витрати,пов'язанізпридбанняміноземноївалютидляоплативартостізапасів[3].

Підводячи підсумки нашого дослідження необхідно відзначити, що повнапорівнянність фінансової звітності різних країн сьогодні є важко досяжноюнавітьпіслярозробкистандартівміжнародногорівня.


1. Національнеположення(стандарт)бухгалтерськогообліку1 «Загальнівимоги до фінансової звітності» Наказ Мінфіну України від 07.02.2013р.№ 73[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).


111

2. П(С)БО9«Запаси»:затвердженонаказомМіністерстваФінансівУкраїнивід 20.10.1999 №246 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної РадиУкраїни. – Режим доступу :http: / /www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0437-99. – Заголовок з екрана (дата звернення10.04.2014р.).

3. Методичнірекомендаціїзбухгалтерськогооблікузапасів[Електроннийресурс]: Наказ Мінфіну України від 10.01.2007 р., № 2. – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0344-00. – Заголовок зекрана(датазвернення10.04.2014р.).

4. Попович, В. І.Облік запасів за національними та міжнароднимистандартами бухгалтерського обліку[Електронний ресурс]/В. І. Попович.–Режимдоступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_2_2/18-2-39.pdf.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

5. Щеглов, О. П.Національні та міжнародні стандарти з обліку запасів:відмінності,недоліки,шляхигармонізації[Електроннийресурс]/О.П.Щеглов.–Режимдоступу:http://www.rusnauka.com/23_NTP_2010/Economics/70466.oc.htm.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

6. Federal Small Business Programs and the Small Business Act of 1953[Electronic resource] //ContractManagement –Ortober2009. –P.25–48. –Accessmode : http://www.ncmahq.org/files/Articles/CM1009%20-%2024-41.pdf. – Titlefromthescreen

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0027-00


112

УДК657СлободянВолодимир

к.е.н.,професорПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет


УДОСКОНАЛЕННЯОРГАНІЗАЦІЙБУХГАЛТЕРСЬКОГООБЛІКУУФЕРМЕРСЬКИХГОСПОДАРСТВАХ

Анотація

Наведено результат досліджень організації бухгалтерського обліку у фермерськихгосподарствах. Проаналізовано стан функціонування елементів організації бухгалтерськогоелементів організації бухгалтерського обліку: план рахунків бухгалтерського обліку, формабухгалтерського обліку, облікова політика підприємства, система фінансової звітності.Висловленапропозиціящодоудосконаленняцихелементіворганізаціїобліку.

Ключовіслова:організаціябухгалтерськогообліку,планрахунків,формабухгалтерськогообліку,обліковаполітика,фермерськегосподарство.

Відраціональноїорганізаціїбухгалтерськогооблікувзначніймірізалежить

достовірність та своєчасність отримання облікової інформації, яка є основоюприйняття обґрунтованих управлінських рішень. Це відноситься і дофермерських господарств, в яких в залежності від розмірів підприємства таіншихфакторіворганізовуєтьсядещоспрощенийваріантведенняобліку.

Окремі елемент організації обліку (робочий план рахунків, формабухгалтерського обліку, облікова політика підприємства, фінансова звітність)обираються самостійнофермерським господарством з варіантів, передбаченихвідповідно нормативними документами. При цьому виникають питання щодоадекватному вибору цих елементів відповідно до реального організаційно-економічногостануфермерськогогосподарства.

Питання організації бухгалтерського обліку висвітлено українськимивічними-економічними, зокрема Дем’яненком М. Я., Сабном П. Т., Жуком В.М.,ХеминемП.Я.,ДовбушомА.В.,ПелюхомВ.М.таіншими.

Так колективом авторів за редакцію Дем’яненка М. Я. розглянено веськомплекс питань організації обліку фермерського господарства. Цей матеріалвикладено в посібнику, який може слугувати основного для практичноїпобудовиоблікуФГ[1].

Облік фінансових результатів, організаційно-економічні аспектирозглядаютьсявпублікаціяхДовбушаА.В.[4],ПелюхаВ.М.[2]таіншихавторів.Однак,потребуюдодатковогодослідженняпитанняпрактичноговикористаннянормативних документів бухгалтерського обліку стосовно конкретних умовфермерськихгосподарств.

Основною метою дослідження є аналіз практичної реалізації елементіворганізацій бухгалтерського обліку фермерського господарства та поданняпропозиційщодоїхудосконалення

Бухгалтерський та податковий облік фермерських господарів ведетьсявідповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність України», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з змінами і


113

доповнення, Податкового кодексу України, інших нормативних документів зпитань організації бухгалтерського обліку та оподаткування, наказу Прообліковуполітикупідприємства.

Робочий план рахунків фермерського господарства (в т. ч. ФГ «Олвік»чернівецької області) «Олвік» складений на підставі типового Плану рахунківбухгалтерськогооблікуактивів,капіталу,зобов’язань ігосподарськихопераційсуб’єктів малого підприємства який затверджений Міністерством фінансівУкраїнивід5травня2001р.№389/5580.

Послідуючими рішеннями МФУ внесено ряд змін та доповнень до цьогоПланурахунків:

1.Введенододатковотакірахунки:21«Поточнібіологічніактиви»;48«Цільовефінансуванняіцільовінадходження»;74«Іншідоходи»;90«Собівартістьреалізації»;96«Іншівитрати».

2.Виключенозпланурахунківтакірахунки:84«Витратиопераційноїдіяльності»; 85«Іншівитрати».

Аналіз цих рішень показує, що такі зміни зроблені цілком логічно івідповідаютьвимогамсучасногостануекономіки.

Зокрема введення рахунку 21 «Поточні біологічні активи» обґрунтовано,так як прийнято НП(С)БО 30 «Біологічні активи», а рахунок 48 «Цільовефінансування і цільові надходження» - поповнення державної фінансовоїпідтримки фермерських господарств. Ведення рахунку 74 «інші доходи» єправомірним, оскільки на рахунку 70 «Доходи від реалізації» не є логічнимвідображатиіншідоходи,зокремаінвестиціїтафінансовоїдіяльності.Тежсаместосується рахунків 90 «Собівартість реалізації», та 96 «Інші витрати», якіранішевідображалисьнарахунку8-гокласу,щобулонезовсімлогічним.

Тому в даний час суб’єкти малого підприємства ( в т. ч. фермерськігосподарства)можутьвикористовуватиновийПланрахунків,шоскладаєтьсязперелікув28рахунків.Зцьогоперелікувідносяться:

-докласу1-5рахунків(10,13,14,15,18);-докласу2-4рахунки(20,21,23,26);-докласу3-5рахунків(30,31,35,37,39);-докласу4-4рахунки(40,44,47,48);-докласу5-1рахунок(5)-докласу6-3рахунки(64,66,69);-докласу7-3рахунки(70,74,79); -докласу9-2рахунки(90,96).ДанийПланрахунківвпринципідозволяєоблікуватибудь-якігосподарські

операції фермерських господарств на рахунках в укріпленому вигляді.Безумовно,вконкретномупідприємствівикористовуютьсяневсі іззазначенихрахунків,оскількиможутьнебутивсіпередбаченіпланомоб’єктиобліку.


114

Таблиця1ТиповийтаробочийПланРахунківфермерськогогосподарства«Олвік»Типовийпландлямалихпідприємств РобочийПланФГ«Олвік»

Код Назвасинтетичногорахунку Код Назвасинтетичногорахунку10 Основнізасоби 10 Основнізасоби13 Зноснеоборотніхактивів 13 Зноснеоборотніхактивів14 Довгостроковіфінансовіінвестиції - Невикористовуються15 Капітальніінвестиції - Невикористовуються18 Іншінеоборотніактиви - Невикористовуються20 Виробничізапаси 20 Виробничізапаси21 Поточнібіологічніактиви - Невикористовуються23 Виробництво 23 Виробництво26 Готовапродукція 26 Готовапродукція30 Каса 30 Каса31 Рахункивбанках 31 Рахункивбанках35 Поточніфінансовіінвестиції - Невикористовуються37 Розрахункизрізнимидебіторами 37 Розрахункизрізнимидебіторами39 Витратимайбутніхперіодів - Невикористовуються40 Власнийкапітал 40 Власнийкапітал44 Нерозподілені прибутки (непокриті

збитки)44 Нерозподілені прибутки (непокриті

збитки)47 Забезпечення майбутніх витрат і

платежів- Невикористовуються

48 Цільове фінансування і цільовінадходження

- Невикористовуються

55 Іншідовгостроковізобов’язання - Невикористовуються64 Розрахунки за податками і

платежами64 Розрахункизаподаткамиіплатижами

66 Розрахункизоплатипраці 66 Розрахункизоплатипраці69 Доходимайбутніхперіодів - Невикористовуються70 Доходивідреалізації 70 Доходивідреалізації74 Іншідоходи 74 Іншідоходи79 Фінансовірезультати 79 Фінансовірезультати90 Собівартістьреалізації 90 Собівартістьреалізації96 Іншівитрати 96 Іншівитрати28 Всьогорахунків 17 Всьогорахунків

Так, в даному підприємстві – фермерському господарстві «Олвія»використовуєтьсявданийчас17рахунків(2рахункикласу1,3,рахункикласу2,3 рахункикласу3, 2 рахунки класу4, 2 рахункикласу6, 3 рахунки класу7 і 2рахунки класу9), що цілком задовольняє його потреби в обліковомувідображення об’єктів обліку (таблиця). Для обліку фінансових результатівпередбачено5рахунків:

70«Доходивідреалізації»,74«Іншідоходи»,79«Фінансовірезультати»,90«Собівартістьрезультати»,96«Іншівитрати».Безумовно, при розширенні діяльності ФГ, особливо при отриманні


115

земельнихпаївворендувзначнихобсягахможестатипитанняпроперехіддозвичайного Плану рахунків, який використовується для середніх і великихпідприємств.

Фермерське господарство «Олвія» веде бухгалтерський облік з аспрощеноюформую,передбаченоюМетодичнимирекомендаціямиМіністерствафінансів від 25 червня 2001р. Цим документом передбачено ведення такихрегістрів:

-Відомість1-м«Облікгрошовихкоштів»;-Відомість2-м«Облікзаписів»;-Відомість3-м«Облікрозрахунків»;-Відомість4-м«Облікнеоборотніхактивівтаамортизації(зноси)»;-Відомість5-м«Обліквитрат,доходів,фінансовихдокладівкапіталу»;-Оборотньо-сальдовавідомість.Такимчином,ФГ«Олвія»облікфінансовихрезультатівведеувідомості5-м

врозділах:-РозділІ«Обліквитрат»-РозділІІІ«Облікдоходівіфінансовихрезультатів».Технологічна схема ведення обліку при спрощеній формі обліку виглядає

так: підставою для заповнення відомостей (в т.ч. відомості 5-м) є первиннідокументи, з відомостей дані заносять в оборотно-сальдому відомість, яка єосновноюдляскладанняфінансовоїзвітності.

Змінидо спрощеногоПлану рахунків бухгалтерського обліку зумовлюютьнеобхідність внесення коректив до регістрів бухгалтерського обліку малихпідприємств, в яких і досі використовуються рахунки, виключені з Плану. Заумови відповідної модифікації Методичних рекомендацій, відомість 5-м пообліку витрат (зокрема, витрат на виробництво), доходів і фінансовихрезультатів, власного капіталу, витрат майбутніх періодів та забезпечуютьмайбутніх витрат і платежів можна буде використовувати як базовийузагальнюючийдокументдлязаповненняЗвітупрофінансовірезультати.

На сьогодні все більшого поширення набуває комп’ютеризована формабухгалтерськогообліку,якаєдужезручноютаекономічною,зточкизорувитратчасу на розрахункові процеси. Адже при застосуванні такої форми облікунеобхідність у ручних розрахунках зникає. На нашу думку, перехід докомп’ютеризованоїформиоблікуєоднимзголовнихудосконалень.

Що стосується організації підготовки та подання звітності, то в більшостідосліджувальних господарств, де раціонально організований облік, проблем вцьому питанні немає. В значній мірі це обумовлено тим, що фермерськігосподарства подають обмежений перелік ферм фінансовою звітності (ферми)таїхзмістєтежспрощеним.

Аналіз нормативних документів щодо організації бухгалтерського облікуфермерського господарства свідчить що в Україні створено достатнєнормативно-правовезабезпеченняцьогопроцесу.Разомзтимдляпокращенняпрактичногообліковогозабезпеченнядіяльностідирмерськихгосподарствслідудосконалювати облікову політикуу шляхом ведення відповідного показупідприємства та удосконалювати форми обліку на базі використаннякомп’ютернихтехнологій.


116

Списоквикористанихджерел1. Облік у селянському (фермерському господарстві): / [М.Я.Дем’яненко,

П.Т.Саблук,О.Д.Радченко,Л.Е.Лавриненко,В.М.Жуктаін..].–К.:ІАЕ,2001.-403с.2. Пелюх В.М. Посібник фермера-орендаря (організаційно-економічні

аспекти): навчальний посібник / В.М.Пелюх,С.І.Дем’яненко. – К.: Урожай,1993.-96с.

3. КоминП.Я.Облікуфермерськомугосподарстві:навчальнийпосібник/П.Я.Хомин.–К.:ІСДО,1993.-96с.

4. Довбуш А.В. Визначення фінансових результатів фермерськихгосподарств / Збірник наукових праць Подільського ДАТУ, випуск 21 – м.Кам’янець–Подільський:ПДАТУ,2013.–с.170-174.

5. Методичнірекомендації поорганізації та ведення обліку в селянських(фермерських) господарствах, затверджені Міністерством аграрної політикиУкраїнивід2липня2001р.№189//Всепробухгалтерськийоблік:2001.-№77.–с.53-63.

УДК657.1

СмірноваОлександрак.е.н.,доцент,завідувачнауково-дослідноговідділу

СтадникМаринамолодшийнауковийспівробітник

Науково-досліднийінститутфінансовогоправаНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни

м.Ірпінь

ФІНАНСОВАЗВІТНІСТЬ:ІСТОРИЧНИЙАСПЕКТРОЗВИТКУТАСУЧАСНІОРІЄНТИРИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню виникнення фінансової звітності в історичнійретроспективі. Розкрито етапи становленняМіжнародних стандартів фінансової звітностітавстановленозв'язокзнаціональнимиПоложеннями(стандартами)бухгалтерськогообліку.

Ключові слова: фінансова звітність, бухгалтерський облік, Міжнародні стандартифінансовоїзвітності,Положення(стандарти)бухгалтерськогообліку.

Найважливішимджерелом сучасної системи інформаційного забезпечення

процесуприйняттяекономічнихрішеньвумовахневизначеностітаобмеженостіресурсів є фінансова звітність. Підвищення ролі як фінансової звітності, так ібухгалтерського обліку в цілому є результатом розширення кола суб’єктівуправління підприємством, тобто суб’єктів, які мають право прийматиінвестиційні та інші господарські рішення спираючись на дані фінансовоїзвітності.


117

Останнім часом у науковому суспільстві з’явилося чимало публікацій,присвячених характеристиці фінансової звітності. Однак для проникнення усутність звітностісучасногопідприємствачиорганізації, вважаємозадоцільнерозглянути історичну ретроспективу становлення фінансової звітності, якапов’язаназнизкоюпередумов.

Необхідність звітності починає простежуватися в економічних теоріяхкінця ХІ – поч. ХVIII ст. Зокрема у трактаті ХІ «Про рахунки й записи» книги«Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції й відносини» Лука Пачоліпривизначенніфінансовогорезультатуякузагальнюючогопоказникавиділяєосновнимприбуток[1,с.224-225].Подальшестановленнязвітностіпов’язанозвідомим у Франції Законом «Про торгівельне право», який отримав назву«Кодекс Саварі» (1673 р.). На думкуЖ. Саварі, звітність повинна відображатидохід підприємця за рік та відсутність фактів розкрадання доходівпрацівниками. Таким чином, фінансова звітність починає виконуватиконтролюючу функцію, а не бути лише засобом збору та узагальненняінформаціїпрорезультатидіяльностісуб’єктагосподарювання.

НайбільшогорозвиткупитанняформуваннязвітностінабуливХІХст.Самев цей період закріпилися правила подання фінансової звітності. О.М.Мінаєва,досліджуючиісторичнийгенезисстановленняфінансовоїзвітності,виділяєтриетапи[2,с.37-41]:

- перший – поч. ХІХ ст. – поява бухгалтерського балансу і подвійногозапису.Такожформуєтьсяюридичнийнапрямведеннябухгалтерськогооблікуіскладання фінансової звітності, в основу якого було покладено,що облік – цереєстрація прав та обов’язків власника, причому центром такої системи єрахуноккапіталу.Самевцейперіодфінансовазвітністьюридичнопов’язуєтьсязреалізацієюфункціїконтролюзарухомкоштів.

- другий – друга половина ХІХ – поч. ХХ ст. – складовою частиноюбухгалтерського законодавства стає звіт про прибутки і збитки. При цьомувисуваються вимоги належного ведення рахунків,складання та перевіркибалансу. Однак питання уніфікації фінансової звітності з огляду на різнііндивідуальніособливостіокремихпідприємствзалишалосяневирішеним.

- третій–ХХст.–переглядзмістутаметодологіїформуванняфінансовоїзвітності відповідно до загальносвітової тенденції у формуванні глобальноїекономіки в умовах конкуренції.Виникають передумови формуванняміжнародних стандартів, розвитку глобальної системи бухгалтерського облікутафінансовоїзвітності.

Розробка Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі –МСФЗ)починається в 60-і роки ХХ ст. під егідою Центра ООН зтранснаціональних корпорацій[3, с. 15]. МСФЗ були розроблені з метоюгармонізації стандартів бухгалтерського обліку і облікових політик, якізастосовуються в різних країнах, а також для досягнення можливостіпорівняння різних підприємств. Аналізуючи даний напрямок, підкреслимо, щоостаточнеформуванняглобальної системифінансової звітностівідбулосяуХХст.(див.табл.1).


118

Таблиця1ЕтапистановленняМіжнароднихстандартівфінансовоїзвітності*

Етап Назваетапу Період Тлумачення

І Виникнення 1959–1978рр.

Винесенняпитаньрегулюваннябухгалтерськогооблікунаміжнароднийзагал,причомуствореноспеціальнугрупузпитаньбухгалтерськогообліку,Об’єднануканадськуміжнароднугрупу,Комітетзміжнароднихстандартівбухгалтерськогообліку,експертнугрупуприООН,Міжнароднуфедераціюбухгалтерів.

ІІ Становлення 1979–1989рр.

Налагодженняконструктивнихзв’язківміжміжнароднимиорганізаціями,щозаймаютьсярозробкоютатлумаченнямгострихпитаньщодооблікутавиокремленнядвохдомінуючихсистембухгалтерськогообліку–МСФЗтаGAAP.

ІІІ Розквіт 1990–н.ч.

ПоступовевизнанняМСФЗурядамикраїнЄС,Китаю,Австраліїтаміжнароднимиорганізаціями,асаме:СОТ–Світовоюорганізацієторгівлі;МВФ–Міжнароднимвалютнимфондом;IOSCO–Міжнародноюорганізацієюкомісійзціннихпаперів;OESD–Організацієюекономічногоспівробітництватарозвитку.

*Джерело: Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національнимистандартами/І,В.Жолнер//навч.посіб.–К.:Центручбовоїлітератури,2012.–368с.–С.15.

Відзначимо,щоМСФЗналежатьдо англосаксонської традиціїфінансового

обліку та характеризуються як стандарти, що ґрунтуються на принципах(principlesbasedstandards),навідміну,наприклад,відприйнятоїуСШАсистемиGAAP – стандарти, що ґрунтуються на правилах (rules based standards). Цеозначає, що МСФЗ не деталізують всі процедури та етапи фінансового обліку,надаючиперевагудовірідопрофесійноїсамостійностібухгалтерів,службовомусумліннютаособистимпрофесійнимсудженням.

Це підтверджує доцільність наближення правил складання фінансовоїзвітностівУкраїнідоМСФЗ.Враховуючице,розпорядженнямКабінетуМіністрівУкраїни (далі – КМУ) від 24.10.2007 р. за № 911-р було ухвалено СтратегіюзастосуванняМСФЗвУкраїні,зметоюудосконаленнясистемибухгалтерськогооблікувУкраїнізурахуваннямвимогміжнароднихстандартівтазаконодавстваЄвропейського Союзу. А у 2011 р. між Міністерством фінансів УкраїнитаНаціональним банком України був укладений Меморандум про взаємодію,співробітництво та координацію дій щодо запровадження в Україні МСФЗ, щозгодомбувпідтриманийтапідписанийПроектомUSAID«Розвитокфінансовогосектору»,ФедерацієюпрофесійнихбухгалтерівтааудиторівУкраїни,Академієюфінансового управління, Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПКУкраїни, Спілкою податкових консультантів України, Радою незалежнихбухгалтерівтааудиторів,Українськоюасоціацієюсертифікованихбухгалтерівтааудиторівтанизкоюіншихкомпанійіосвітніхустанов[4,с.14-16].

З01.01.2013р.застосуванняМСФЗ(разомзПАТ,банкамитастраховиками)сталообов’язковимдляпідприємств,щоздійснюютьгосподарськудіяльністьу


119

сферах:- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного

забезпечення(завиняткомдіяльностізуправлінняактивами,датупереходунаМСФЗ яких було перенесено на 01.01.2014 р. згідно з постановою КМУ від16.01.2013р.№29);

- недержавногопенсійногозабезпечення.З 01.01.2014 р. застосування МСФЗ стало обов’язковим для кредитних

спілок – такі вимоги встановлено п. 2 Порядку надання фінансової звітності,затвердженогопостановоюКМУвід28.02.2000р.за№419.

Однак підходи до формування фінансової звітності в Україні потребуютьподальшого вдосконалення. Враховуючи це, Україна разом з Вірменією,Азербайджаном, Білорусією, Грузією та Молдовою стала країною-учасникомнової програми Зміцнення аудиту та звітності в країнах Східного партнерства(Strengthening Auditing and Reporting in the Countries of the Eastern Partnership(STAREP)), яку розпочато Світовим банком. Ця Програма призначена длянадання допомоги країнам-учасницям у створенні ефективної і сталої базибухгалтерського обліку та аудиту, що відповідає вимогам міжнароднихстандартівівраховуєвимогисистемизаконівіправил[5].

Отже, сьогодні МСФЗ є найперспективнішою системою обліку масовогозастосування, введення та використання підприємствами різних країн світу.Принципи,закладенівпорядокформуваннязвітностізгіднозМСФЗ,роблятьїїбільш адекватною і здатною відображати істинниймайновий стан організації.ЦепідтверджуєнеобхідністьікорисністьпроцесувпровадженняМСФЗдлявсіхсекторівекономікиУкраїни.


1. Чалая, Г. О. Проблема походження звітності / Г. О. Чалая // Наука іправоохорона.–2013.–№3(21).–С.223-229.

2. Мінаєва, О. М. Правове регулювання податкового обліку [Текст] : дис.Канд.юрид.наук:12.00.07/О.М.Мінаєва.–Харків,2007.–201с.

3. Жолнер, І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національнимистандартами[Текст] :навч.посіб./І.В.Жолнер.–К.:Центручбовоїлітератури,2012.–368с.

4. Гармонізація податкового та бухгалтерського обліку в контекстіоподаткування прибутку підприємств в Україні [Текст] : монографія /[ОгородніковаІ.І.,СеребрянськийД.М.,СмірноваО.М.,СтадникМ.В.ТурянськийЮ.І.];зазаг.ред.Д.М.Серебрянського.–К.:Алерта,2013.–366с.

5. Прес-реліз. Світовий банк допомагає поліпшити фінансову звітність вСхідній Європі [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.worldbank.org/uk/news/press-release/2013/10/01/world-bank-helps-improve-financial-reporting-in-eastern-europe


120

УДК657СтефановичНаталія

старшийвикладачКостенкоОлена

магістрХерсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Херсон

ПІДХОДИЩОДОСУТНОСТІІКЛАСИФІКАЦІЇДОХОДІВ

АнотаціяУстаттірозглянутіпідходищодовизначеннясутностідоходівпідприємства,досліджено

існуючіпідходищодоїхкласифікаціїідоповненокласифікаційніознаки.Ключові слова: Дохід, класифікація, економічний, бухгалтерський та управлінський

підходи.Вумовахринковоїконкуренціїосновноюметоюдіяльностіпідприємстває

одержання найбільшого прибутку, що безпосередньо залежить від величиниодержуваних доходів. Тому доходи для підприємств незалежно від галузідіяльності, форми власності і інших факторів набувають особливо важливого,ключовогозначення.

Метою статті є критичний огляд та систематизація наукових поглядів назмісткатегорії«дохід»тавизначенняпроблемїхньоїкласифікації,щосприялобправильнійорганізаціїобліковогопроцесу.

Тлумачення сутності доходів в сучасній науковій літературі базується надвох принципових підходах: економічному і бухгалтерському. Підґрунтямекономічногопідходуєдвавизначення–«грошовінадходження»і«виручка».

Проте з бухгалтерської точки зору жодне з них не витримує критики знаступнихміркувань.Зодногобоку,виручка(виторг)відреалізації–цехоча івагома,алелишеокремаскладовадоходівсучасногопідприємства.Існуютьщеівідсоткитадивідендиодержані,доходивідучастіукапіталііншихпідприємств,отримані штрафи, пені неустойки, благодійні внески, спонсорська допомогатощо. З іншого боку, трактування сутності доходів як надходжень грошовихкоштів чи матеріальних цінностей не відповідає принципу нарахування, якийзастосовується в бухгалтерському обліку. Адже доходи визнаються не у вмомент надходження грошових коштів від контрагентів, а в момент реалізаціїтоварів, робіт, послуг, тобто відвантаження та передачі права власності наактиви. До того ж не усяке надходження грошових коштів чи матеріальнихцінностейвизнаєтьсявбухгалтерськомуоблікудоходами.

Отже, категорія доходів є набагато складнішою та неоднозначною, і нанашудумку,найбільшповно їхсутністьрозкриваєтьсясамевбухгалтерськомуобліку.

Бухгалтерській підхід щодо визначення сутності доходів ґрунтується наекономічній вигоді. МСБО 18 «Дохід» [1] наводить визначення доходів як«валовенадходженняекономічнихвигодпротягомпевногоперіоду,якевиникаєв ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в


121

результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу».Зміна справедливої вартості біологічних активів, з прийняттям П(С)БО 30«Біологічніактиви», визнаєтьсядоходомсільськогосподарськогопідприємства.Взв’язкузчимпідґрунтямбухгалтерськогопідходубуденетількиекономічнавигода,аізмінасправедливоївартості.

Таблиця1Підходищодовизначеннякатегорії«доходи»

Автор Визначеннядоходу1 2

НП(С)БО1«Загальнівимогидофінансовоїзвітності»[2]

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходженняактивів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростаннявласного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесківвласників)зазвітнийперіод

МСФЗ18«Дохід»[1]

Дохід–цеваловенадходженняекономічнихвигодпротягомперіоду,щовиникає у ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання, коливласний капітал зростає в результаті цього надходження, а не врезультатівнесківучасниківкапіталу

ПодатковийкодексУкраїни[3]

Доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видівдіяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду угрошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на територіїУкраїни,їїконтинентальномушельфіувиключно(морській)економічнійзоні,такізаїхмежами

Г.І.Башнянин,В.С.Іфтемічук[4,с.149]

Дохід – це: 1) виручка від реалізації продукції за вирахуваннямматеріальних і прирівняних до них витрат; 2) потік грошових та іншихнадходженьзаодиницючасу

БутинецьФ.Ф.[5,с.324]

Як економічні категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштівтаінших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції,товарів,послуг

ВознюкГ.,ЗагороднійА.[6,с.363]

Дохід-1)різницяміжвиторгомзреалізаціїпродукції,товарівтапослугівартістюматеріальнихвитратнавиробництвоізбутцієїпродукції.Доляматеріальних витрат у визначенні доходу зараховується вартістьвикористаних в процесі виробництва матеріалів, виробів, конструкцій,палива та енергії, а також амортизаційних нарахувань, кошти насоціальне страхування та ін.. виплати. Доходи від прибуткувідрізняютьсянасумузаробітноїплатипрацівників:дохіддорівнюєсуміприбутку і заробітної плати; 2) грошові або матеріальні цінності,отриманівідвиробничої,посередницькоїтаіншоїдіяльності.

ГрузіновВ.П.[7,с.340]

Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції,основних засобів й іншого майна підприємства, а також доходів відпозареалізаційнихоперацій

Т.О.Примак[8,с.104]

Дохід – це виторг підприємства від реалізації продукції, послуг тавиконанняробітбезурахуванняподаткунадоданувартістьтаакцизногозбору

ПродіусЮ.І.[9,с.95]

Дохід – це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) завирахуванням матеріальних витрат. Він є грошовою формою чистоїпродукціїпідприємства,тобтоохоплюєоплатупрацітаприбуток

ПодолянчукО.А.

Дохід від сільськогосподарської діяльності визначає як надходженняекономічних вигод в результаті ефективного управління біологічнимиперетвореннями. Узагальнює поняття доходу сільськогосподарськогопідприємствачерезвзаємозв’язоктрьохскладових:формипрояву,змістутасутності


122

Ми можемо бачити цілий калейдоскоп підходів до розуміння сутностідоходів.Алевважатитойчиіншийпідхіднеправильним,нанашпогляд,булобнеобачно.Всіпереліченіавторирозглядаютьодну ітужпроблемупідрізнимикутами.

Соціально-економічний зміст доходів найповніше розкривається прививченні їх класифікаційних ознак, впорядкування яких є визначальнимнапрямом вдосконалення обліку. Як правило, класифікація доходівпідприємствабудуєтьсязанапрямамивикористанняінформаціїпродоходи:дляобліку, контролю, планування, управління, оподаткування. Ми вважаємо задоцільнимвосновукласифікаціїдоходівпідприємствапокластибухгалтерськийіуправлінськийпідходи.

Класифікація на базі бухгалтерського підходу дозволяє коректновідобразити доходи згідно з вимогами бухгалтерського обліку у звітності, ауправлінський - надаєможливість систематизувати інформаціюдляухваленнята реалізації рішень щодо управління доходами. Узагальнена класифікаціядоходівпідприємствапредставленавтабл.2.

Таблиця2Класифікаціядоходівпідприємства

Напрямоквикористання

Ознакакласифікації Виддоходу

Бухгалтерськійпідхід

Дляобліку

Завидамидіяльності Доходиопераційної,фінансової,інвестиційної,надзвичайнихподій

Завидамипродукції ВиходячизтоварноїгрупиЗаринкамизбуту ЗагеографічнимисегментамиЗавіднесеннямдозвітнихперіодів

Доходиминулихперіодів,поточнідоходи,доходимайбутніхперіодів

Завалютоюотриманнядоходу Монетарні,немонетарніЗаформоюрозрахунку Загальнийдохід,чистийдохідЗанапрямамивикористаннямактивів Відсотки,дивіденди,роялті

ДляоподаткуванняДоходи,яківраховуютьсядлярозрахункуоподаткованогоприбуткуітакі,якіневраховуються

Управлінськийпідхід

Для

прогнозу

-ванняі

планування Заможливістюпланування Планові,позапланові

Заступенемузагальнення Доходипідприємства,центріввідповідальності

Завпливомінфляційнихпроцесів Звисоким,середнійтанизькимризикомзнеціненнявартості

Заможливістюпередбачення Звичайні,надзвичайні

Для

прийняття

управлін

-ських

рішень

Завпливомуправлінськихрішень Релевантні,нерелевантніЗарегулярністюотримання Систематичні,разовіЗаможливістювибору Альтернативні,імперативніЗаступенемрегулювання Контрольовані,неконтрольованіЗаступенемризикуотримання Ізсуттєвимризиком,знизькимризиком

Для

контро

-лю

Зацентрамивідповідальності Зацентрамиприбутку,зацентрамидоходу


123

Таким чином, дослідження праць вітчизняних та зарубіжних науковцівщодосутностідоходівсвідчитьпронаявністьбухгалтерськоготаекономічногопідходів до їх трактування. Логічна та структурована класифікація доходів набазі бухгалтерського та управлінського підходів дасть можливість ефективнонимиуправляти,табутискладовоюсучасноїсистемиуправління.


1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 18 «Дохід»[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.minfin.gov.ua.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2.Національнеположення(стандарт)бухгалтерськогообліку№1«Загальнівимогидофінансовоїзвітності»:затв.наказомМінфінаУкраїнивід07.02.2013р.№73[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.rada.gov.ua.3.ПодатковийкодексУкраїни:застаномна10.04.2014р.[Електроннийресурс]/ВерховнаРадаУкраїни;КодексУкраїни,Закон,Кодекс від02.12.2010№2755-VI.–Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

4. Іфтемічук, В.С. Ґенеза ринкової економіки (політекономія,мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства,менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність) :терміни,поняття,персоналії[Текст]/В.С.Іфтемічук,В.А.Григорьев,М.І.Маниліч,Г.Д.Шутак.–[занаук.ред.Г.І.БашнянинаіВ.С. Іфтемічука].–К. :Магноліяплюс,2004.–688с.

5. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст]: підручник /[Ф.Ф.Бутинець, А.М. Герасимович, Г.Г. Кірейцев та інш.] –Житомир: ПП „Рута”,2007.-726с.

6. Економічна енциклопедія : у трьох томах. Т.1 / [редкол. В.С. Мочерний(відп.ред.)таін.].–К.:Видавничийцентр“Академія”,2000.–864с.

7.Грузинов,В.П.Экономикапредприятия(предпринимательская)[Текст]:ученик/ГрузиновВ.П.–[2-еизд.].–М.:ЮНИТИ-ДАНА,2002.–795с.

8.Примак,Т.О.Економікапідприємства[Текст]:навч.посіб./Т.О.Примак.–К.:Вікар,2001.–178с.

9. Продиус, Ю.И. Экономика предприятия [Текст] : учебное пособие /Ю.И.Продиус.–Х.:Одиссей,2004.–416с.

10.Облікдоходівсільськогосподарськихпідприємств[Текст]:автореф.дис.канд. екон. наук / О.А. Подолянчук. – Національний науковийцентр «Інститутаграрноїекономіки»УААН.–К.,2009.–21с.

http://www.minfin.gov.ua/




124

ССууччаассннииййссттааннббууххггааллттееррссььккооггооттееррммііннооллооггііччннооггооффооннддуу,,ббууххггааллттееррссььккааттееррммііннооссииссттееммааввссууччаассннииххннааууккооввииххддоосслліідджжеенннняяхх

125

ССУУЧЧААССННИИЙЙССТТААННББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООТТЕЕРРММІІННООЛЛООГГІІЧЧННООГГООФФООННДДУУ,,

ББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККААТТЕЕРРММІІННООССИИССТТЕЕММААВВССУУЧЧААССННИИХХННААУУККООВВИИХХДДООССЛЛІІДДЖЖЕЕННННЯЯХХ

УДК657БергАнастасія

магістрзоблікуіаудитуЛуцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Луцьк

КРИТЕРІЇФОРМУВАННЯОБЛІКОВОЇПОЛІТИКИВУПРАВЛІННІВИРОБНИЧИМИПРОЦЕСАМИ

Анотація

Висвітлено питання вимог доформування облікової політики в управлінні виробничимипроцесами.Проаналізованонауковіпідходивченихстосовновизначенняїїоб’єктівтасуб’єктів.

Ключовіслова:обліковаполітика,виробничіпроцеси,об’єкти,суб’єкти.Формуванняобліковоїполітикизаймаєважливезначенняуроботісуб’єкта

господарювання. Раціональний підхід до формування облікової політикиобумовлюватиме подальший вибір облікових підходів та відображенняінформації для користувачів різних рівнів. Актуальним питанням є розробкапослідовность дій дляформування облікової політики в управлінні процесамивиробництва та реалізації продукції, в межах яких визначаються конкретнівиконавці та відповідальні особи за сферами відповідальності та центрамивитратвиробництваізбуту.

На підготовчому етапі щодо формування інформації про виробництво іреалізацію продукції суттєвий вплив на організацію процесу формуванняоблікової політики матимуть підходи щодо визначення її об’єктів, серед якихважливезначеннянабуваютьпроцесивиробництватареалізаціїпродукції.

Одним з основних суб’єктів процесу формування облікової політикизалишаєтьсяголовнийбухгалтеряквисококваліфікованийспеціаліст.Наньогопокладено основні обов’язки та відповідальність щодо формування обліковоїполітикипідприємства.

Кірейцев Г.Г. щодо формування облікової політики на підприємствізазначає,щоцеєвідповідальнимзавданняміполягаєпередусім,узастосуваннінормативно передбачених принципів ведення бухгалтерського обліку,складання й подання бухгалтерської фінансової звітності, у виборі методів іпроцедуробробкиобліковоїінформації[2,с.105].

Одночасносереднауковцівіснуютьдискусіїщодовиокремленняскладовихоблікової політики. Мельничук Б.В. виділяє дві складові облікової політики:організаційну та методичну. На його думку, більший вплив на формування


126

інформації про витрати мають такі елементи методичної частини якзастосовувані методи амортизації, методи оцінки вибуття запасів, перелік ісклад статей калькулювання собівартості, вибір бази розподілузагальновиробничих витрат та ін. [3, с. 8]. Три складові виділяють на основіЗакону України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність»: принципи,методи і процедури, адже вони по різному реалізуються на різних рівняхрегулюванняобліковоїполітики[4,с.15].

Таким чином, облікову політику на рівні підприємства слід визначати нарівні окремих об’єктів, оскільки кожен з них має свою специфіку обліку,враховуючигалузевіособливості.Так,ДовбушА.стверджує,що«методологічнаконцепція облікової політики у предметно та змістовно розгорнутому виглядіохоплюєвсеправоветаекономічнеполебухгалтерськогооблікувйогоістотнійєдності,увсіхйоговизначенняхтареальнихпроявах»[1,с.240].

ПушкарМ.С.виділяєтакіелементиобліковоїполітики,якірозглядаютьсяурозрізі теорії облікової політики, методології обліку, технології та організаціїобліку [5, с. 65]. Таким чином, поряд з організаційною та методологічноюскладовою з’являється технологічна, яка представляє собою розробкуконкретних форм документів та звітності, які необхідні для достовірного ісвоєчасного формування показників обліку та звітності. Вважаємо доцільнимформування облікової політики розглядатиу розрізі трьох складових:організаційної,методичноїтатехнічної.

Організаційна складова облікової політики у формуванні інформації провиробництво і реалізацію продукції представлятиме собою визначенняструктури бухгалтерії, форми обліку, процесу взаємодії бухгалтерії з іншимиструктурнимипідрозділами,розробкувнутрішніхстандартів.

Методичнаскладовавключатимепринципитаправилаотримання,фіксаціїта обробки інформації щодо процесів виробництва та реалізації продукції,визначеннячіткихєдинихпідходівщодовідображенняданихпроцесівусистеміоблікутазвітності.

Технічна складова визначатиметься розробкою системи рахунків длявідображення процесів виробництва та реалізації, деталізацією та реалізаціїобраної форми обліку, системою документального оформлення, системою таформоюуправлінськогообліку,звітностітаконтролю.

Формуванняобліковоїполітикинеєвідокремленимпроцесом,аєчастиноюзагального процесу фінансово-господарської діяльності підприємства. Прицьому на її формування матиме вплив ряд чинників. Так Барановська Т.В.виділяє ті, які впливають на вибір облікових методик та організаційнихаспектів, розподіляючи їх на групи, вплив яких на формування обліковоїполітики підприємств є найбільш відчутним: економічно-правове поледіяльності, правовий і організаційний статус підприємства, організаційнаструктурапідприємства,стратегіяфінансово-господарськогорозвитку,кадровета матеріально-технічне забезпечення. На її думку, кожна група є відкритою,може бути доповнена новими характеристиками підприємства, які впливаютьна формування облікової політики. Таким чином, аналізуючи вплив цихчинників при формуванні облікової політики підприємства, отримуєтьсяможливість сформувати оптимальний варіант з врахуванням особливостей


127

функціонуванняпідприємства.Розробкаположеньобліковоїполітки,щобудутьїх враховувати, дастьможливість більш точно і достовірно відобразити дані вбухгалтерськомуоблікутафінансовійзвітності.Враховуючигалузевийхарактерпитаннярозробкиобліковоїполітикищодовитратвиробництватадоходів відреалізації продукції, ми пропонуємо враховувати специфічні для кожної галузічинники.

Всі господарські операції, оцінка таметоди їх облікового відображеннянеможутьбутиоднозначнорегламентовані.Затакихобставиндаєтьсяможливістьсвобода професійного судження в тлумаченні сутності господарської події тавідображення її в обліку, як це передбачено п. 10 МСБО8 «Облікові політики,змінивобліковихоцінкахтапомилки»,асаме:увипадкувідсутностістандартуабо тлумачення, які конкретно застосовуються до операції, іншої події абоумови,управлінськийперсоналмаєзастосовуватисудженняпідчасрозробкитазастосуванняобліковоїполітики,щоприводитьдо інформації,якає:доречноюдляпотребкористувачівзприйняттяекономічнихрішень;достовірною,втомузначенні, що фінансові звіти: подають достовірно фінансовий стан, фінансовірезультати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання;відображають економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лишеюридичну форму; є нейтральними, тобто вільними від упереджень; єобачливими;єповнимивусіхсуттєвихаспектах.

Професійні судження спеціалістів з бухгалтерського обліку повинніґрунтуватися на концептуальних підходах, визначених національнимистандартамитаМСФЗдляподібнихобліковихоперацій. Згідно зМСБО8п.12,слід також враховувати професійну літературу з обліку та прийняті галузевіпрактики,тоюмірою,якоювонинесуперечатьстандартамтатлумаченням.

Питаннявизначенняобліковоїполітикистаєактуальнимвумовахпереходудо обов’язкового складання звітності певним колом суб’єктів господарюваннязгідно МСФЗ. Першим кроком формування облікової політики стає вибірконцептуальної основи, відповідно до якої буде вестися облік таформуватимутьсяпоказникифінансовоїзвітності.

Отже,обліковаполітикапередбачає,щосуб’єктгосподарюваннядопочаткузвітногоперіодуздійснюєвибірвмежах,передбаченихстандартамиабоіншиминормативними документами, ті методи, методики, способи оцінки, формиорганізації обліку тощо, які використовуються підприємством для веденняпоточногооблікуіфінансовоїзвітності.Цедаєможливістьнелишезабезпечитиобліковими даними, а й використовувати їх для відображення фінансовихрезультатівдляздійсненняконтролюзавідповіднимипроцесамитарегулювативідповіднуінформацію.


1. Довбуш, А. Економічна сутність облікової політики [Текст] /А.Довбуш// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальніпроблеми розвитку економіки в умовах глобалізації». – Тернопіль – Чортків. –2012.–С.239–241.

2. Кірейцев, Г.Г. Методологічні засади формування та розвиткунаціональноїсистемибухгалтерськогооблікувУкраїні[Текст]/Г.Г.Кірейцев//


128

ВісникЖДТУ.–2003.–№2.–С.103–108.3. Мельничук, Б.В. Облікове забезпечення управління витратами в

сільськогосподарських підприємствах [Текст] : автореф. На здобуття наук.ступеню к.е.н., спец. 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Б.В.Мельничук.–К,2008.–20с.

4. Обліковаполітика[Текст]:навч.посіб./В.М.Савченко,О.В.Пальчук,Л.В.Саловськатаін.;заред.Г.М.Давидова.—К.:Знання,2010.—479с.

5. Пушкар,М.С.Теорія іпрактикаформуванняобліковоїполітики[текст]:монографія/М.С.Пушкар,М.Т.Щирба.–Тернопіль:Карт-бланш,2010.–260с.

УДК657

КостецькийЯрославк.е.н.,доцент

Тернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситетм.Тернопіль

ЗахарчукНаталіявикладач

Бучацькийінститутменеджментуіаудитум.Бучач

ОБЛІКВИТРАТНАВИРОБНИЦТВОЙРЕАЛІЗАЦІЮПРОДУКЦІЇФЕРМЕРСЬКИХ

ГОСПОДАРСТВ

АнотаціяДосліджено основні напрями удосконалення обліку витрат на виробництво і реалізацію

продукції фермерських господарств, запропоновано нові шляхи та підходи до ведення облікувитратіаналізувиходупродукціїудрібнотоварнихфермерськихгосподарствах.

Ключові слова:фермерське господарство, рентабельність, валовий дохід, меморіальнийордер,собівартість,реєстр.

Длязабезпеченняефективностіфермерськогогосподарстванеобхідномати

точніданіпрореальнівитратинавиробництвопродукції.Лишевцьомувипадкуможна порівняти одержані результати із затратами, визначити рівеньрентабельностівиробництва.

Обліквитратвиробництвауфермерськомугосподарствіможна,навідмінувідвеликихсільськогосподарськихпідприємств,значноспростити.Слідсказати,що на Тернопільщині 75% від загальної кількості фермерських господарствзаймаютьдрібнотоварнігосподарстваплощеюземлівід5до50 га [1].Досягтиточного визначення фінансового результату діяльності селянськогогосподарства можна навіть за умови, що облік витрат буде здійснюватисьзагаломпогосподарству.Дляобчисленняжсобівартостіпродукціїза їївидамиможна скористатись розрахованими нормативами, які в кінці року необхідно


129

скорегувати,виходячизфактичноїсумивитрат ікількостіодержаноїпродукції.Такі розрахунки порівняно нескладні, але вони дозволяють значно скоротитивитратичасунаведенняобліку,другоюособливістюоблікувитратвиробництвау фермерському господарстві є те, що тут відпадає потреба в щомісячнихзаписах витрат в облікових реєстрах, підрахунку оборотів і сальдо в них. Приумові,щокожнасумавитратфіксуєтьсяфермеромвмеморіальномуордері,якцебуловикладенораніше,дляузагальненняданихпровитратиможнаобмежитисьзаписом їх в облікових реєстрах в кінці року, після завершення збиранняурожаю.

Узагальнення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції вкінці року у фермерському господарстві доцільно проводити в два етапи.Спочатку необхідно виписати з меморіальних ордерів за кожний місяцьпроведені витрати на оплату праці залучених працівників, витрати насіння,добрив,пального,вартостіоплаченихремонтівтощо,тобто,такзванихзміннихвитрат,якізалежатьвідобсягувиробництва.Післяцьогослідзаписатиумовно-постійні витрати : амортизацію основних засобів, плату за землю,загальновиробничівитрати,якіпрямонезалежатьвідобсягувиробництва.

Для узагальнення витрат виробництва у фермерському господарствінеобхіднозастосовуватиспеціальнийобліковийреєстр«Відомістьоблікувитратвиробництва фермерського господарства». В ній передбачено вести облік яквитратвиробництва,такінадходженнясільськогосподарськоїпродукції.

Всівитрати,пов’язанізвиробництвоміреалізацієюпродукції,робітіпослуггрупуються у відповідні статті, які визначаються галузевою інструкцією зпланування, обліку і калькулювання собівартості продукції(робіт, послуг) зврахуванням характеру і структури виробництва. Витрати виробництвазаписуютьурозрізіелементіввідповіднодотиповоїкореспонденціїрахунків[2,3].

Користуючись наведеним переліком, фермер може самостійно провестизаписи витрат у меморіальному ордері, а відтак у Журналі реєстраціїгосподарськихопераційтаВідомостіоблікувитратвиробництвафермерськогогосподарства.

Варто звернути увагу на те, що перелік витрат у згаданій відомостівідрізняється від типових статей їх обліку у сільському господарстві, томуокремі графи необхідно розшифрувати за такими елементами як насіння(корми),добриво,засобизахистурослин(тварин)тощо.

Розшифруваннявитратприїхвідображенніполегшуєвикористанняданихобліку для проведення детального аналізу рівня витрат на виробництво, їхдинаміки, пошук на цій основі можливостей для здешевлення виробництвапродукціїфермерськогогосподарства.Такийспосібведенняоблікудозволяєбездодатковихгрупуваньівиписоклегкопорівнювативитратизаїхелементамизаряд років, що спрощує аналіз ефективності господарювання, забезпечуєнаочністьпоказників.

Облік надходження продукції рослинництва уфермерському господарствіможнавестиу«Щоденникунадходженнясільськогосподарськоїпродукції»ф.81,якийувеликихгосподарствахпризначенийлишедляоблікунадходженняяєць,овочів, плодів і ягід. Зцієюметоюнеобхіднодещо змінитиметодику записів в


130

ньому.Так,уграфі«Відкогоприйнято»,крімпрізвищосіб,зайнятихзбираннямсільськогосподарськоїпродукціїнаполі.слідвказуватидатузбирання,оскількивідповідна клітинка зверхущоденникане дозволяєпроводитищоденні записицьогопоказника.Щоденникповиненвеститой,хтоприймаєзібранупродукціюдля зберігання та реалізації. При перевезенні продукції з поля до місцязберігання необхідно забезпечити записи кількості зібраної продукції вподорожні листи водіїв чи трактористів, які доставляють продукцію і після їїзважуванняданіщоденникатребазвіритизцимилистами.

Після визначення фактичних витрат на виробництво і валового зборусільськогосподарськихкультурфермерможевизначитифактичну собівартістьвиробленої продукції за її видами. Для цього необхідно мати заздалегідьвирахувані нормативні витрати на один центнер сільськогосподарськоїпродукції, яка виробляється в господарстві. Такі нормативи розраховують,виходячизтехнологіївиробництватогочиіншоговидупродукціїівизначаютьобсяг кожного виду робіт, їх вартість, потреби у відповідних ресурсах длявиробництвапродукції,їхвартість.

Підрахувавши загальну вартість витрат за нормативами на виробництвозапланованого обсягу продукції, визначають за відповідною методикоюнормативнусобівартістьодиниціпродукції.

Однак,узв’язкузтим,щовданийчаснемаєрозробленихзагальнихчіткихнормативів на виробництво сільськогосподарської продукції в умовахфермерського господарства, тому можна рекомендувати два способивизначенняфактичноїсобівартостісільськогосподарськоїпродукції.

Суть першого полягає в тому, що у фермерському господарстві можнаскористатись розробленими за допомогою відповідних спеціалістівіндивідуальниминормативамивитратнавиробництво.

Другий спосіб визначення собівартості сільськогосподарської продукції,який може бути рекомендований для застосування у фермерськихгосподарствах, ґрунтується на співвідношенні реалізаційних цін. Він значнопростішийвідпершого,оскількитутдостатньовизначитиспіввідношенняміжреалізаційнимицінаминатівидипродукції,яківиробляютьсяуфермерськомугосподарствійперевестиїхвумовнупродукцію.

Урезультатіобчисленняфактичноїсобівартостіісписаннякалькуляційнихрізниць у фермерському господарстві можна визначити як фінансовийрезультат від реалізації кожного виду продукції, так і його суму в цілому погосподарстві.

Отже, чіткі об’єктивні дані фермерського господарства про станматеріальних ресурсів, процес виробництва продукції, її реалізації, фінансовірезультатиєнадійноюінформаційноюбазоюекономічногостанугосподарства.


1. СільськегосподарствоТернопільськоїобластіза2012рік.Статистичнийзбірник.–Тернопіль,2013.–218с.

2. Жук В.М. Облікове забезпечення інвестиційної привабливості табезпеки підприємства й аграрної галузі [Текст]/ В.М.Жук, В.В.Мельничук. – К.:Всеукраїнськийінститутправаіоцінки.–2013.


131

3. Проданчук, М. Адаптація даних бухгалтерського балансу до запитівуправлінської системи у глобальному економічному середовищі [Текст]/ М.Проданчук//Бухгалтерськийоблікіаудит.–2013.–№10.–С.7-17.

УДК657

ФедишинЛюдмиламагістр


ОБЛІКРОЗРАХУНКІВЗДЕБІТОРАМИІКРЕДИТОРАМИ

Анотація

Устаттірозглянутопитанняорганізаціїоблікурозрахунківздебіторамиікредиторамитапроблемияківиникаютьпідчасроботизними.

Ключовіслова:дебіторсаказаборгованість,довготерміновадебіторськазаборгованість,поточнадебіторськазаборгованість.

В умовах ринку надзвичайно важливе значення в забезпеченні

ефективностіфункціонування підприємств має раціональна організаціяздійсненнярозрахунковихоперацій.Прискоренняоборотностігрошовихкоштів– один з важливих шляхів поліпшення фінансового становища виробничихгосподарюючих суб’єктів. Введення в дію національних стандартівбухгалтерського обліку в Україні зумовило принциповоновийпідхіддо облікудебіторськоїзаборгованості.

ЗгідноП(С)БО10«Дебіторськазаборгованість»дебіторськазаборгованість–цесумазаборгованостідебіторівпідприємствунапевнудату.

Керуючись вимогами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» всіпідприємства(крімбюджетних)вбухгалтерськомуоблікуповиннівідображатиінформаціюпродебіторськузаборгованістьокремоподвохвидах:

· довготерміновадебіторськазаборгованість;· поточнадебіторськазаборгованість.Дебіторськазаборгованістьєпоточноюпринаявностінаступнихознак:1) виникненняїїпідчаснормальногоопераційногоциклу;2) погашеннявмежах12місяцівздатибалансу[6].Дебітораминазиваютьсяюридичнітафізичніособи,яківнаслідокминулих

подійзаборгувалипідприємствупевнісумигрошовихкоштів,їхеквівалентівабоінших активів, оцінених у грошовому вимірнику. Дебіторською вважаєтьсязаборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства зекономічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даномупідприємству на певну дату. Боржники зобов'язані погасити дебіторськузаборгованістьнаосновіукладенихміжекономічнимиагентамидоговорів[1].


132

Відповіднодоположеньстандартубухгалтерськогообліку10«Дебіторськазаборгованість» активом можна вважати лише таку заборгованість, за якоюіснує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигодтаможе бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші)підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашенняборгувустановленістрокипозовноїдавності(3роки)[6].

Якщопокупцюнадаєтьсявідстрочкаплатежузапродукцію,торізницяміжсправедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою(вказаною в документі постачальника) визнається також дебіторськоюзаборгованістю.Різницявизначаєтьсязанарахованимидоходами(процентами)уперіодїхнарахування(нараховуютьсяпроцентиівідображаютьсявдокументі,якимоформленореалізаціюпродукції).

У балансі дебіторська заборгованість показується загальною сумою зачистою реалізаційною вартістю (сума заборгованості за продукцію (роботи,послуги)замінусомрезервусумнівнихборгів)[1].

Резервсумнівнихборгівнараховуєтьсязметоюпокриттянеповернутихдебіторами з різних причин сум заборгованості (банкрутство, закриття за

рішенням суду, форс-мажорні обставини – не передбачувані,непереборніперешкоди (війни, блокади, страйки, стихійні лиха, техногеннікатастрофи)).

Резервсумнівнихборгівможнарозрахуватидвомаметодами:- виходячизплатоспроможностіокремихдебіторів;- наосновікласифікаціїдебіторськоїзаборгованості.Перший метод базується на інформації про платоспроможність дебіторів,

якаоприлюднюєтьсявзасобахмасовоїінформації,апідприємствоведедосьєнакожного з них. Вивчення динаміки показників балансу дебіторів дозволяє, упевномудіапазоніймовірності,визначитирівеньнеповерненняборгів.Процентнеповернення боргів необхідно розрахувати і затвердити підписом керівникаорганізації.

Другий метод ґрунтується на припущені, що тенденція неповерненняборгів, яка визначається за минулий період, збережеться надалі. Періодспостереженнязатенденціяминеповерненняборгівможестановитивідпіврокудотрьохроків.

Сума резерву відображається у звіті про фінансові результати у складііншихопераційнихвитрат.Списаннябезнадійноїдебіторськоїзаборгованостізапродукцію, роботи, послуги проводиться за рахунок використання резервусумнівнихборгів:

Дт.38«Резервсумнівнихборгів»;Кт.36«Розрахункизпокупцямиізамовниками».Безнадійною вважається заборгованість, відносно якої існує впевненість

проїїнеповерненняборжникомабозаякоюминувтермінпозовноїдавності.Якщо резерву виявиться недостатньо для списання безнадійної поточної

дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги, то сума відноситьсябезпосередньонаіншіопераційнівитрати:

Дт.949«Іншівитратиопераційноїдіяльності»;Кт.36«Розрахункизпокупцямиізамовниками».


133

Сума, що надійшла від дебіторів і була раніше визнана безнадійною,включається до складу інших операційних доходів з одночасним зменшеннямрезервусумнівнихборгів:

Дт.38«Резервсумнівнихборгів»;Кт.716«Відшкодуванняранішесписанихактивів».Основним законодавчим актом, який прямо регулює облік дебіторської

заборгованості є П(С)БО 10 [6]. Решта законодавчих актів розглядаютьдебіторську заборгованість як об’єкт податкового обліку, її відображення взвітності підприємств та вказують конкретні рекомендації в певних питаннях.Від початку формування ринкових відносин в Україні і досі існує багатоактуальнихпитань,пов’язанихзоблікомдебіторськоїзаборгованості[7].

По-перше, слід відмітити, що для прийняття зацікавленими особамиадекватних та вчасних рішень щодо існуючої політики управління в процесіантикризового регулюванняфінансово-господарського стану істотне значеннямають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами,щоформується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктівгосподарювання. Це зумовлює неможливість отримання інформації продебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведенняаналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом з метоюпрогнозуванняймовірностінастанняплатіжноїкризисуб'єктівгосподарюваннятаскладаннярекомендаційщодоїїпопередження.

По-друге,невирішенимиєпроблемивідображеннявоблікудовгостроковоїдебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості запродукцію,товари,роботитапослуги.Дотогож,застосовуватиунашихумовахтрадиційні за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості незавжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступноїінформаціїщодорозрахунківздебіторами.

Вирішення сучасних проблем обліку розрахунків із дебіторами повиннобути врегульоване підприємствомщоб реалізовувати свою продукціюшляхомнадання знижок чи пропонуванням передплати або ж створенням резервусумнівнихборгів[7].

Отже,проблемаоблікудебіторськоїзаборгованостіполягаєвтому,щобнедопустити прострочення термінів платежу та доведення заборгованості достану безнадійної. Правильно організований бухгалтерський облік повиненмати таку систему рахунків, яка б достатньою мірою відображала іхарактеризувалавсюгосподарськудіяльністьзвимушеноюконкретизацією.


1.Бабіч,В.В.Фінансовийоблік(облікактивів)[Текст]:навчальнийпосібник/В.В.Бабіч,С.В.Сагова.—К.:КНЕУ,2006.—282с.

2. Вареня, В. Особливості розрахунків наперед [Текст] / Ю.А.Вареня //Главбух.–2010.–№3.–С.60-63.

3. Кіяшко, О.М. Необхідність облікового забезпечення управліннядебіторськоюзаборгованістю.Актуальніпроблемиекономіки-2009-№3(93).-С.190-196.

4. Коваленко, А.М. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських


134

підприємствахУкраїни/А.М.Коваленко//Дн–ськ:ВКК«Баланс–Клуб».–2009.–736с.

5. Орєхова, А.І. Особливості управління дебіторською заборгованістю[Текст]/А.І.Орєхова//Матеріалинауково–практичноїконференціївикладачів,аспірантівтастудентівСумськогоНАУ(20-29квітня2009р.).–В3т./Т.ІІ.–Суми:Видавництво«Довкілля»,2009.–С.80-81

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська .заборгованість» : НаказМіністерства фінансів України від 08.10.1999№237, зізмінамиідоповненнями.

7. Попазова, О.В. Тенденції змін дебіторської заборгованості такредиторськоїзаборгованостінасільськогосподарськихпідприємствахУкраїни//Агросвіт.–2008.–№7.–С.40-44.

ІІннффооррммааццііййннііссииссттееммииооббллііккуу,,ееккооннооммііччннооггооааннааллііззууііааууддииттууввооццііннццііееффееккттииввннооссттііффууннккццііооннуувваанннняяооррггааннііззаацціійй

135

ІІННФФООРРММААЦЦІІЙЙННІІССИИССТТЕЕММИИООББЛЛІІККУУ,,ЕЕККООННООММІІЧЧННООГГООААННААЛЛІІЗЗУУІІААУУДДИИТТУУ

ВВООЦЦІІННЦЦІІЕЕФФЕЕККТТИИВВННООССТТІІФФУУННККЦЦІІООННУУВВААННННЯЯООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙ

УДК657.1БєловаАліна

студенткаСорокаНінастудентка

НаціональнийуніверситетПодатковоїслужбиУкраїним.Ірпінь

ОЦІНКАЕФЕКТИВНОСТІІНФОРМАЦІЙНИХСИСТЕМВОБЛІКУ

Анотація

Статтюприсвячено питанням оцінки ефективності інформаційних систем в обліку напідприємстві. Розглянуті позитивні та негативні фактори впровадження інформаційнихсистемвоблікупідприємства.

Ключові слова: автоматизація, інформаційні системи, програмнезабезпечення,бухгалтерськийоблік.

Автоматизаціяівведенняінформаційнихсистембухгалтерськогооблікуна

підприємстві і підготовка фінансової звітності в податкові органи в умовахперехідноїекономікиУкраїниєоднієїзнайбільшважливихзадач.

Чи можуть допомогти бухгалтеру інформаційні системи? Безумовно,комп'ютерна програма не замінить грамотного бухгалтера, але дозволитьзаощадитийогочас ісилизарахунокавтоматизаціїрутиннихоперацій,знайтиарифметичніпомилкивоблікуізвітності,оцінитипоточнефінансовестановищепідприємстваійогоперспективи.

Внашчасбезкомп'ютерноїтехнікитапрограмногозабезпеченнянеможедіяти навіть найменше підприємство. Проблема оцінки можливостей тавпровадження інформаційних систем бухгалтерського обліку на сьогоднізалишаєтьсядоситьактуальною,оскількизїхвпровадженнямпрацястаєбільштворчою,спрямованоюнаорганізаціютавдосконаленняобліку[1].

Вивченням теоретичних та методологічних аспектів розвитку тавпровадження комп'ютерних інформаційних систем на підприємствахзаймалися такі вчені як: М.Т Барановський, МТ Білуха, Ф.Ф Бутинець,С.В.Івахненков, Г. Г Юрейцев, Ю.А Кузьмінський, ЮІ Осадчий, М.Г Чумаченко.Дані вчені зробили значний внесок в розвиток інформаційних систембухгалтерського обліку. Проте ряд проблем щодо його впровадження єнеповністюдослідженими.

Керівнику українського підприємства сьогодні приходиться прийматирішеннявумовахневизначеностііризику,щозмушуєйогопостійнотриматипід


136

контролем різні аспекти фінансово - господарської діяльності. Ця діяльністьвідбита у великій кількості документів, що містять різнорідну інформацію.Грамотно оброблена і систематизована вона є деякою мірою гарантієюефективного управління виробництвом. Навпроти, відсутність достовірнихданих може привести до невірного управлінського рішення і, як наслідок, досерйознихзбитків[4].

Створеннятавикористаннякомп'ютерної системибухгалтерськогооблікусприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах,але й суттєвому покращеннюйого організації. Такі можливості зумовлені тим,що комп'ютерний спосіб обробки інформації вимагає формального та чіткогоопису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що призводить довпорядкування порядку виконання обов'язків працівників бухгалтерськоїслужби. Впровадження інформаційної системи дозволяє переходити на новіметоди управління, на якісно новий рівень менеджменту і веденнябухгалтерськогооблікутаєстратегічноважливимдлябудь-якогопідприємства[2].

Спочатку розглянемопозитивнийрезультат впровадження інформаційноїсистеминапідприємстві,якимможебути:

· впорядкуваннябухгалтерськогообліку;· збільшеннякількості інформації,щонадходитьзданихбухгалтерського

обліку;· зниженнякількостібухгалтерськихпомилок;підвищенняоперативності

обліку.· Таким чином до переваг, які отримує підприємство від впровадження

обліковихсистемможнавіднести:· економіюоборотнихзасобів;· зниженнявиробничогобраку;· скороченнявитратнаадміністративно-управлінськийапарат;· зростанняефективностівиробничихпотужностей;· зниженнятранспортнихвитрат;· зниженнястраховихзапасівнаскладах;· зменшеннявитратчасуназдійсненнягосподарськихоперацій[1].Донегативнихфакторів,щороблятьвикористанняінформаційнихсистем

бухгалтерськогооблікунераціональнимслідвіднести:· використаннябагаторівневоїтехнологіїпроектування,кожнастадіяякої

виконуєтьсяспеціалістамирізноїспеціальностітакваліфікації;· тривалепроектування систем_та планова довготривала експлуатація з

мінімальнимизмінами;· домінуваннянекомп'ютеризованихфункційінформаційнихсистемчерез

технічнунеможливістьабоекономічнунеефективністькомп'ютеризаціїфункційуправління,щонезабезпечуютьпрямогодоступупрацівниківдоінформації;

· надмірноцентралізованаобробкаінформації;· роздільне функціонування систем інформаційного забезпечення в

галузях виробничої, маркетингової,організаційної, фінансової, кадрової,бухгалтерськоїдіяльностіпідприємства[3].


137

В даний час існує широкий вибір різних інформаційних систембухгалтерськогообліку.Не слідподіляти їхнапогані і гарні, сильні слабкі. Усівони гарні і їхні можливості знаходять практичне застосування напідприємствах різного розміру, профілю і роду діяльності. При автоматизаціївартовибратинеобхіднуІСБО,виходячиззадачінаявнихресурсів.

При використанні інформаційних систем бухгалтерського обліку важливоне просто перевести всю паперову роботу на комп'ютер. Важливо, щоб цезбільшило ефективність роботи бухгалтерії і поліпшило контроль надфінансово-господарськоюдіяльністюпідприємства,щоусвоючергузбільшитьефективність управління підприємством, і, як наслідок, ефективність йогороботи.


1.Інформаційні системи бухгалтерського обліку : оцінка, перспективи ,проблемивпровадження[Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://naub.org.ua/?p=1206.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Івахненков, С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерськогообліку[Текст]:науковевидання/С.В.Івахненков.–Житомир,2009.–416с.

3.Івахненков, С.В. Сучасні інформаційні технології управлінняпідприємством та бухгалтерія: проблеми і виклики [Текст] / С.В.Івахненков //Бухгалтерськийоблікіаудит.–2008.–№4.–54с.

4.Харіна,К.В.Застосуванняінформаційнихсистемубухгалтерськомуобліку/К.В.Харіна.–Дніпропетровськ:ПДАБА.–2008.–№16.–С.90-97.

http://naub.org.ua/?p=1206


138

УДК657.1БерлякГалина

здобувачЖитомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет

м.Житомир

ІНВЕСТИЦІЙНІРИЗИКИТАНЕВИЗНАЧЕНІСТЬВУМОВАХГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХЗМІН:ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙПІДХІД

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність налагодження системи аналізу інвестиційнихризиків підприємства. Актуальність питання прогнозування наслідків інвестиційних ризиківдозволило виявити під час дослідження перспективних напрямів вивчення організації таметодикиекономічногоаналізуінвестиційнихризиків.

Ключовіслова:ризик,невизначеність,інвестиційнийризик.

Інвестиційне проектування – широка та розвинута область знань, якавідображає теорію та практику розробки та реалізації інвестиційних проектів,дляфінансуванняякихнеобхідновитрачатизначніобсягифінансовихресурсів.У світі розроблені методики та стандарти (ЮНІДО тощо) інвестиційногопроектування, а також відповідні комп’ютерні програми, які отрималиміжнародне визнання. проте їх застосування в українській практиці частоускладнене. Однією з основних причин такої ситуації виступає факторневизначеності, який суттєво впливає на кінцеві результати інвестиційногопроектування.

Під невизначеністю розуміємо неповноту чи неточність інформації пропередумови,умовичинаслідкиреалізаціїпроекту,втомучисліпропов’язанізним витрати та результати. На думку дослідників (В. Кузьміна, А. Губенко,А.Г.Івасенко, Я.І.Ніконової) причинами невизначеності витупають три групифакторів: незнання, випадковість та протидія. Зокрема, невизначеністьпояснюєтьсятим,щоекономічніпроблеми зводятьсядо задачвибору зпевноїкількостіальтернатив.

Всучаснійекономічнійтеоріївякості індикатораневизначеностівиступаєкатегорія ризику. Як правило, термін “ризик” використовується дляхарактеристикиекономічноїситуації,вякійвідомівсівірогідніподії.Увипадку,коли немає можливості оцінити вірогідність отримання тих чи іншихрезультатіввикористовуєтьсятермін“невизначеність”.

В кількісному вираженні невизначеність передбачає можливістьвідхиленнярезультатувідочікуваногозначенняякубікзменшеннятакіубікзбільшення. Відповідно, під ризиком в економічній теорії розумієтьсявірогідність втрати частини своїх ресурсів чи навпаки можливість отриманнязначних вигід (доходу) від реалізації інвестиційного проекту. Ризик такожможна визначити як узагальнену суб’єктивну характеристику ситуаціїприйняттярішеннявумовахневизначеності,якавідображаєможливістьпоявита значимість для суб’єкта прийняття рішень збитку в результаті наслідківприйняття того, чи іншого рішення [1, с.14]. Тому будь який вид аналізу та


139

оцінкаповинніпроводитисязурахуваннямризикутаневизначеності.Виходячи з цього, можна стверджувати, що невід’ємною частиною

налагодженої системи управління господарською діяльністю є аналізпідприємницьких ризиків. Економічний аналіз дає підстави для поєднаннязнань та досвіду у формуванні майбутньої стратегії діяльності суб’єктагосподарювання.Йоговажливістьполягає втому,щовін єпроміжноюланкоюміжінформаційниметапоміетапомприйняттярішень,тимсамимвпливаючинаякість управління діяльністю суб’єкта господарювання. Прогнозуваннянаслідків інвестиційних ризиків має важливе значення і є актуальним насьогоднішній час. Вигівська І.М. [2, с.32] зазначає, що “аналіз інвестиційнихризиківтаїхкількісневимірюваннядозволяєпорівнятивеличинуризикурізнихгосподарськихопераційтаінвестиційнихпроектівтаобиратитойваріант,якийнайбільше відповідає обраній підприємством інвестиційній стратегії”. Сучаснаекономічна наука з питань ризику має вагомі надбання, про що свідчатьрезультатинауковихдослідженьвітчизнянихвчених.Протерозробленітеоріїтапрактичні рекомендації вирішують не всі проблемні питання даного напряму,що актуалізує необхідність систематизації наукових досліджень. Це надастьможливість виявити перспективні напрями вивчення організації та методикиекономічногоаналізуінвестиційнихризиків.

В контексті нашого дослідження виникає ряд проблемних питань аналізуризиків,якісупроводжуютьдіяльністьбудь-якогосуб’єктагосподарювання.Дотакихпитаньналежать:визначеннясутностіінвестиційнихризиків,їхобліковевідображення за різними операціями підприємства, обґрунтування методикикомплексного аналізу інвестиційного ризику (враховуючи всі його види),виявленняновихметодіваналізуінвестиційнихризиків.

Дані проблемні питання взаємопов’язані, оскільки визначення сутностіінвестиційного ризику і напрямів використання можливостей системибухгалтерського обліку для їх врахування при здійсненні господарськихоперацій дозволять сформувати систему облікового забезпечення управлінняінвестиційнимиризиками.

Вважаємо, що в умовах нестабільної і швидко мінливої ситуації суб’єктамінвестиційноїдіяльностіслідвраховуватиусіфактори,якіможутьпризвестидозбитків. Таким чином, призначення аналізу ризику дати потенційнимінвесторам необхідні дані для прийняття рішення про доцільність участі впроекті і передбачити заходи по захисту від можливих фінансових втрат [3,с.162].

Особливістюметодіваналізуризикуєвикористання імовірніснихпонять істатистичного аналізу. Це відповідає сучасним міжнародним стандартам і єдосить трудомістким процесом, що вимагає пошуку і залучення численноїкількісноїінформації[4,с.232].

Розрізняють дві групи підходів до аналізу невизначеності: а)аналізневизначеності шляхом аналізу чутливості та сценаріїв; б)аналізневизначеності за допомогою оцінки ризиків, який може бути проведений звикористаннямрізноманітнихймовірнісно-статистичнихметодів.

Визначивши суть, переваги та недоліки застосування кожного з методівуправління інвестиційними ризиками, проаналізовано комбінації способів


140

обмеження ризику та запропоновано механізм управління ризикамиінвестиційноїдіяльностівбухгалтерськомуобліку(рис.1).

Так

Ні

ТакНі

Так

Ні

Ні

Так

НіТак

Механізмуправліннявбухгалтерськомуоблікуризикамиінвестиційноїдіяльностіпідприємства

1.Відмовавідздійсненняінвестиційногопроекту(уникненняризику)

Формування тавідображення в облікурезерву покриття ймовірнихнаслідків інвестиційноїоперації, яка здійснюється вумовахризику

2.Прийняттянаслідківризикууповномуобсязібезїхрозподілу

Відображення в облікувитрат (страхових платежів)на страхування ризикуінвестиційної діяльностістраховоюкомпанією

Керівництво підприємства навласний ризик приймає удопустимомуабоповномуобсязіймовірні наслідки інвестиційноїдіяльності

Вибіральтернативногоінвестиційного

проекту

Так

3.Здійсненнясамострахуванняризиків

Ні4.Здійсненнястрахуванняінвестиційнихризиків

5.Здійсненнярозподілу(передачі)інвестиційногоризику

Відображення в облікуоперацій факторингу,передачівекселятощо

6.Здійсненнядиверсифікаціїдіяльності,активів

Відображеннявоблікуінвестиційногопроцесу

Рис.1. Схема управління в бухгалтерському обліку ймовірними наслідками

операцій,якіперебуваютьвумовахризику

Бухгалтерський облік відображає результати управління ризикамидіяльностізатакимиметодамияк:

1)прийняття ризику (відображення в обліку запланованої господарськоїопераціїбезврахуванняризику;

2)створення резервів – в обліку відображається формування резервувідповіднодовидуризику;

3)страхування господарських ризиків (відображення в облікузаборгованостіпередстраховиком,отриманнявідшкодування);

4)розподіл ризику – відображення комісійних операцій з передачідебіторської заборгованості факторинговій компанії, іншим спеціалізованимфінансово-кредитнимустановам;

5)диверсифікація – відображення господарських операцій за напрямомдиверсифікаціїдіяльностіпідприємстваабоокремихоб’єктівобліку;

6)хеджування,укладанняопціонівтощо.Не знайшов своговідображення в облікуметодуникненняризику, такяк

він не викликає змін в господарській діяльності підприємства або його


141

майновомустані.Такіжметодиуправлінняризикамиякотриманнядодатковоїінформації здійснюють вплив на діяльність підприємства лише за умовинеобхідності для їх застосування додаткових витрат грошових коштів,додаткової роботи працівників окремих підрозділів. Враховуючи специфікупроблем інвестиційної безпеки та особливостей розвитку основних видівекономічної діяльності, необхідно створити особливу систему показників-індикаторівінвестиційноїбезпеки.Данасистемаповиннавраховуватинаступнірівні. До показниківпершого рівняналежатимуть: а) критерії за якимиможназробити висновок про стан інвестиційної безпеки; б) показники-індикаториінвестиційноїбезпеки.Допоказниківдругогорівнявідноситимутьсяпоказникистану інвестиційної безпеки, тому слід забезпечити комплексний розглядпоказників-індикаторів, так як розрахунок параметрів, що розглядають їхізольовано один від одного, не дозволяє об’єктивно відобразити їх пороговізначення.

Такий підхід до формування системи індикаторів дозволить оцінитиступінь ризикованості інвестиційних вкладень в ту чи іншу галузь, а такожправильно сформулюватицільові установки, необхідні для ліквідаціїфакторів,щовпливаютьнаінвестиційнубезпеку.


1.Кузьмин, В. Новое дело – повышенный риск [Текст] / В. Кузьмин, А.Губенко//Риск.–2000.–№3-4.–С.14–17.

2.Вигівська,І.М. Підприємницькі ризики як особливий вид фактівгосподарської діяльності [Текст] / І.М.Вигівська // Проблеми теорії таметодології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірникнаукових праць / Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз /Відповідальнийредакторд.е.н.,проф.Ф.Ф.Бутинець.–Випуск2(14).–Житомир:ЖДТУ,2009.–С.31-45.

3.Ивасенко,А.Г.Инвестиции:источникииметодыфинансирования[Текст]/А.Г.Ивасенко,Я.И.Никонова.–М.:Издательство“Омега-Л”,2009.–261с.

4.Асаул А.Н. Модернизация экономики на основе технологическихинноваций[Текст]/А.Н.Асаул,Б.М.Карпов,В.Б.Перевязкин,М.К.Старовойтов.–СПб:АНОИПЭВ,2008.–606с.


142

УДК657.421.1:634(477)БогданюкОлена

к.е.н.,старшийвикладачНаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни

м.Київ

УДОСКОНАЛЕННЯІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯУПРАВЛІННЯКОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮСАДІВНИЦТВА

Анотація

Запропоновано удосконалену систему інформаційно-аналітичного забезпеченняуправлінняконкурентоспроможністюсадівництва.

Ключові слова: інформаційно-аналітичне забезпечення, конкурентоспроможність,садівництво,управління.

Насучасномуетапірозвиткусуспільства,економіки,якістьтаефективність

прийняття управлінських рішень щодо функціонування садівництва залежитьвідйогоінформаційно-аналітичногозабезпечення.Аджедостатня,своєчаснатарелевантнаінформаціядозволяєприйматививаженіуправлінськірішеннящодораціонального використання ресурсів в галузі, поліпшення показниківдіяльності, підвищення конкурентоспроможності садівництва, що в кінцевомупідсумкузабезпечитьотриманнябажаногофінансовогорезультату.

Вивченню проблеми формування обліково-аналітичного забезпеченняуправління в Україні присвячені праці вітчизняних науковців, серед яких слідвиділити: Т.М. Безродну, Ф.Ф. Бутинця, C.Ф. Голова, Н.В. Голячук,О.Д.Гудзинського, В.М. Жука, О.О. Канцурова, Г.Г. Кірейцева, Т. Є. Кучеренко,Л.Г.Ловінську,М.Ф.Огійчука,В.К.Савчука,Л.К.Сука,П.Л.Суката іншихвчених.Деякі питання технологічного, організаційно-економічного удосконалення йподальшого розвитку галузі садівництва висвітлені у наукових працяхО.Ю.Єрмакова, Т.Є. Кондратенко, П.В. Кондратенка, В.А. Рульєва, В.С. Уланчука,О.Д.Чижа,О.М.Шестопалятаіншихнауковців.

Науковий аналіз здобутків згаданих вчених засвідчує, що їх дослідженняздебільшого спрямовані на вивчення обліково-аналітичних питань загальногохарактеру.Щодообліково-аналітичногозабезпеченняуправліннясадівництвомі зокрема його біологічними активами залишаються поза увагою дослідників,однак їх вирішення є необхідним. В умовах глобалізації та нарощуванняконкуренції особливої уваги потребує розгляд питань повноти, якості,достовірності та своєчасності обліково-аналітичної інформації,використовуваної для управління біологічними активами — основи життя йрозвитку аграрної економіки як на рівні підприємства, так і регіональному танаціональному рівнях. Об’єктивна необхідність в підвищенні аналітичностісучасноїобліковоїінформаціїтаїїудосконаленні,обумовилиактуальністьтемитавибірметидослідження.

Метою дослідження є удосконалення інформаційно-аналітичногозабезпечення управління садівництвом, як передумови підвищення йогоконкурентоспроможності.


143

Для досягнення мети необхіднощоб обліково-аналітична інформація, якавикористовується на садівницьких підприємствах максимально відповідалавимогамуправління.Поряд ізцим,якпоказуєпрактикаобліково-аналітичногопроцесу на сільськогосподарських підприємствах, не завжди повною міроювикористовуєтьсяінформаційнабазадляприйняттяуправлінськогорішення.Напереконання науковців [1, с. 122] в практиці менеджменту спостерігаєтьсяпевний розрив між функціями обліку, аналізу і прийняттям рішень, тобто, якправило,їхздійснюютьрізнівиконавцізапевнимивстановленимидляцихвидівдіяльності принципами, методами і показниками. Однак, сучасне ринковесередовище, висока конкуренція, зміна форм власності та організаційно-правовихформ господарювання в сільському господарстві вимагає від потокуобліково-аналітичної інформації на підприємстві відповідності принципам,дотримання яких дає можливість збирати найповніші і якісні дані дляприйняттяоперативних,поточнихтастратегічнихуправлінськихрішень.

П.Г. Шитт установив, що життя плодового дерева можна розділити на 9віковихперіодів[2,с.12].

Але останні чотири з них не мають практичного значення. Томурозглядаються тільки перші п’ять періодів: період росту, період росту іплодоношення, період плодоношення і росту, період плодоношення, періодплодоношенняівсихання.

Із численноїкількості віковихперіодів садовихрослин,дляпотребоблікутааналізу,мивиділилинайголовніші - цеперіодстворення;періодбіологічноїтрансформації, росту та плодоношення; період отримання врожаю та власнеперіод припинення життєдіяльності активу. Слід зазначити, що в садівництвінеможливопровестичіткоїмежіміжданимиетапамибіологічноговідтворенняплодоягіднихкультур,аджепісляотриманнясадівницькоїпродукції,біологічніактивисадівництвапроходятьзновуетапбіологічноїтрансформації,адодатковібіологічніактивисадівництваберутьучастьустворенніновихнасаджень,тобтоповертаютьсязновунапершийетап.Такимчином,відбуваєтьсябезперервний,постійнийпроцесбіологічногоросту,відтвореннятатрансформації.

Перший етап формування біологічних активів в садівництві є найбільшвідповідальним. Активи, які формуються на цьому етапі визначаютьнеобхідність в стартовому капіталі, умови генерування прибутку, швидкістьобертанняцихактивів,рівеньїхліквідностітощо.

Наступним етапом процесу відтворення довгострокових біологічнихактивів садівництва є посадка саду. Основноюметою управліннябіологічнимиактивами садівництвамаєбутидосягнення стратегічноїмети галузі. Однак, насьогоднішнійденьбільшістькерівниківтавласниківсадівницькихпідприємстввіддає перевагу короткостроковим перспективам над довгостроковими, і якрезультат-нестійкапозиціясадівницькихпідприємствнаринку,низькаякістьпосадковогоматеріалуізниженняконкурентоспроможностіпродукції.

Гарантією високої продуктивності та ефективності саду є посадковийматеріал, тому для забезпечення конкурентоспроможності галузі необхідноприділити увагу виробництву якісного садивного матеріалу. Опитуваннявласників та керівників садівницьких підприємств відносно оцінки садивногоматеріалу, який реалізовується вітчизняними науково-дослідними станціями


144

вказуєнаїхнедосконалуякість,тависокуціну.Насьогодні,українськісадівникиз задоволенням купують оздоровлений та високопродуктивний садивнийматеріал у польських виробників, оскільки і ціна на такі саджанці польськоговиробництвазначноневідрізняєтьсявідвітчизняної.

Те ж саме стосується виробництва плодоягідної продукції. Українськийринок переповнений імпортованою продукцією, яка створює конкуренціювітчизняній. Однак, не вся завезена продукція є якісною, та такою яка бвідповідала вимогам стандартів та дієтичного харчування. Щоб досягнутибажаногорезультатудіяльностівиробникмаєдотримуватисятехнологічнихтанормативнихпараметрівякостіпродукції,тапостійноконтролювативитратиізціноюспоживання.

Для забезпечення конкурентоспроможності галузі, на садівницькихпідприємствах ми пропонуємо наступний алгоритм облікового відображенняпрямих витрат на виробництво біологічних активів та продукції садівництва,якийдаєможливість своєчаснооцінюватиосновніпараметри,якіформують їхконкурентоспроможність(рис.1).

Рис. 1. Система обліково-аналітичного забезпечення управління

конкурентоспроможністюсадівництваТака модель облікового відображення прямих витрат на виробництво

біологічних активів та продукції садівництва дає можливість виробникамконтролювати витрати та забезпечити конкурентоспроможність садівницькоїпродукціїнавсіхетапахформуваннябіологічнихактивівсадівництва.


1.Обліковоаналітичниймеханізмменеджментупідприємств(теоретико-методологічнийаспект)[Текст]:монографія/[О.Д.Гудзинський,Г.Г.Кірейцев,Т.М,Пахомова,В.К.Савчук];зазаг.ред.О.Д.Гудзинського.–К.:ІПКДСЗУ,2009.–226с.

2.Чиж,О.Д.Інтенсивнісадияблуні/О.Д.Чиж,В.В.Фільов,О.М.Гаврилюк,

Виробник Фізіологічніетапивирощуваннябіологічнихактивівсадівництва

Поточнібіологічніактиви(посадковийматеріал)

Незрілідовгостроковібіологічніактиви(неплодоноснийсад)

Довгостроковібіологічніактиви(плодоноснінасадження)

Конкурентоспроможністьсадівницькоїпродукції

Обліково-аналітичнезабезпеченняуправлінняформуваннямбіологічнихтавиробничих

показників

Обліково-аналітичнезабезпеченняуправліннядотриманнямтаполіпшеннямеколого-

експлуатаційнихпоказників

Споживач

Обліково-аналітичнезабезпеченняуправлінняформуваннямпараметрівконкурентоспроможностіплодоягідноїпродукції


145

С.М.Чухіль.–К.:Аграрнанаука,2008.–224с.

УДК657.446

БуроваТетянад.е.н.,професор

ВолковицькаОльгак.е.н.,старшийвикладач

МиколаївськийнаціональнийуніверситетіменіВ.О.Сухомлинського

м.Миколаїв

УДОСКОНАЛЕННЯМЕТОДИКИАУДИТУДОХОДІВПІДПРИЄМСТВ

АнотаціяВстаттіпроведенодослідженняосновних завданьаудитудоходів за видамидіяльності

суб’єктагосподарювання,виходячизйогоорганізаційно-технологічнихособливостей.Розробленіокремі моделі робочих документів аудитора, запропонована послідовність етапів перевіркидоходівзавидамидіяльностісуб’єктівгосподарювання.

Ключові слова: аудит доходів, послідовність, методика, робочий документ, видидіяльності,підприємство.

Досвід вітчизняних підприємств та зарубіжних компаній показує, що

важливою складовою ефективної системи управління є застосуваннязовнішнього і внутрішнього аудиту. Отже, розробка дієвої методики аудитудоходівпідприємства,щовключаєповнийобсягінформаційнихджерел,об’єктівіоптимальнихетапівперевірки,розробкамоделейробочихдокументіваудиторає запорукою підтвердження показників фінансової, податкової та інших видівзвітності.

Питанняморганізації іметодикиаудитудоходівприділяласязначнаувагатаких відомих вчених економістів як Ф.Ф.Бутинець, В.Ф.Голов, Г.М.Давидова,М.В.Кужельний, М.В.Мельник, В.Я.Савченко, В.О.Шевчук, Л.М.Янчева та багатоінших.Алеокреміпрацівченихмістятьвузькийперелікінформаційнихджерел,не повний перелік аудиторських процедур та результативні робочі документидляпідтвердженняпоказниківзвітності.

Метою статті є дослідження основних завдань та науково обґрунтованоїпослідовності аудиту доходів за видами діяльності підприємства в умовахмінливості внутрішнього і зовнішнього середовища, які особливо актуальні вкризовийперіод.

Загальна проблема аудиту доходів полягає в недосконалості науковообґрунтованих дієвих методик аудиторських перевірок за видами діяльностіпідприємств.

Згідно власного досвіду проведення перевірок і плідних напрацюваньінших економістів, інформаційними джерелами отримання аудиторських


146

доказіваудитудоходівзавидамидіяльностіпідприємстввизначено:первинні ізведені документи (накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконанихробіт та послуг, договори, касові ордера, платіжні доручення, виписки зпоточного рахунку банківських установ, митні декларації, інвойси, фіскальнізвіти, реєстри обліку доходів та інше); облікові регістри (Журнали 3, 6, 1,відомості1.1,1.2,аналітичнірахунки7класу,Головнакнига,оборотно-сальдовавідомістьтаінше);звітність(фінансова,управлінська,статистична,податкова);акти попередніх перевірок аудиторської фірми, податкової інспекції та інші;накази,розпорядженняпідприємства.

У зв’язку з тим,що аудиторська перевірка – це творчий процес аудитора,виходячи із його професіоналізму, організаційно-технологічних особливостейпідприємстваможливарізнапослідовністьаудиту.

Мирекомендуємонаступнупослідовністьаудитуопераційзоблікудоходівзавидамидіяльностіпідприємств:

1.Перевірканаявностітаправильностіоформленняпервиннихдокументіві договорів з покупцями та замовниками. Аудитор перевіряє наявністьпервинних документів, їх оформлення, звертаючи увагу на грамотністьвиправлення помилкових записів (коректурний метод, «червоне сторно»,додатковихзаписів), атакожпорівнюєданіпервинних і зведенихдокументівзобліковимирегістрами(табл.1).

Таблиця1Модельробочогодокументащодозіставленняданихпервинних

документівзданимисинтетичногооблікузпокупцямитазамовниками№п/п

Найменування(контрагента,документа,

номер,дата)

Даніпервиннихдокументів

Згідноданихсинтетичногообліку(Кт

рах.70,71таін.)

Відхилення,+/-

1. 2.

2. Перевірка правильності класифікації, оцінки доходів та умов їх

визнаннязавидамидіяльності.Увагааудиторівприпроведеннітакоїперевіркиконцентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікаціїдоходівзавидамидіяльностізгіднодоПоложень(стандартів)бухгалтерськогообліку[2].

3. Аудит повноти відображення доходів від реалізації продукції, товарів,робіт, послуг (рахунки 701-704). Повинно бути підтверджено, що операціїналежним чином санкціоновані; на рахунках бухгалтерського облікувідображені всі здійснені угоди з продажу; записи в облікових регістрахвідображенісвоєчасно;вартіснаоцінкаопераційздійсненаправильно.Дляцьогонеобхіднопорівнятизаписиврегістрахоблікузданимипервиннихдокументів;дати,зазначеніупервиннихдокументах,здатамиурегістрахобліку;перевіритиарифметичну точність підсумків. По операціях в іноземних валютах необхідноперевірити застосуваннявалютних курсівта їх відповідність офіційномукурсуНБУ.Прицьомуаудиторрозробляємоделінеобхіднихробочихдокументів.

4. Перевірка операцій з обліку доходів від іншої операційної діяльності(рахунки 710-718). Доцільно підтвердити правильність та повноту


147

відображення доходів від штрафів, визнаних боржниками; повноту тасвоєчасність відображення доходів від безоплатно одержаних оборотнихзасобів, операційної оренди активів; повноту відображення доходів відрозміщення коштівна депозитних рахунках; правильність визначеннядоходіввідкупівлі-продажуіноземноївалютитарозрахуноккурсовихрізниць.

5. Аудитдоходіввідфінансовихоперацій(рахунки721-733)включаєвсебеперевіркудоходіввідінвестиційвасоційованіпідприємства,доходіввідспільноїдіяльності,доходіввідінвестиційвдочірніпідприємства,доходіввіддивідендівівідсотків,якіодержуютьсяпідприємством.

Одним із складних етапів аудиту обліку доходів є перевірка правильностівідображеннявоблікуопераційзнаданняуфінансовуорендуоб'єктівлізингу,які передбачають передачу прав власності активів після закінчення строкуоренди. При цьому необхідно перевірити правове забезпечення господарськихоперацій із фінансового лізингу, звернути увагу на порядок оформленняписьмових договорів, які повинні відповідати вимогам Податкового кодексуУкраїнитаіншимчиннимзаконодавчимдокументам[1].

Мета такої перевірки полягає у встановленні правильності оформленнязазначенихдоговорів,длятогощобпідприємствознижувалоризикидоведеннядійсностіпроведенихоперацій.

6. При перевірці правильності відображення доходів від інвестиційноїдіяльності та інших доходів (рахунки 741-746) необхідно звернути увагу направильність відображення доходів від фінансових інвестицій і майновихкомплексів,доходіввіднеопераційнихкурсовихрізниць,безоплатноодержанихактивів, відшкодування збитків від стихійних лих тощо. Перевірку повноти тасвоєчасності відображення в обліку доходів за фінансовими інвестиціяминеобхідно проводити за окремими її видами (акціями, облігаціями тощо),емітентамитаметодами участі вкапіталі.Приаудиті достовірності інформаціїдоходівзавидамидіяльностіпідприємствауфінансовійзвітностінеобхідноданісинтетичногооблікудоходівзвіритизданимифінансовоїзвітності(табл.2).

Таблиця2Модельробочогодокументазвіркиданихсинтетичногооблікуінших

доходівзданимифінансовоїзвітності№п/п Видидоходів Даніфінансової

звітності(ф.2)Данісинтетичного

обліку Відхилення,+/-

1 2 3 4 51.

При наявності відхилень між даними синтетичного обліку доходів і

фінансової звітності, аудитор повинен з'ясувати причини таких відхилень танадати рекомендації з виправлення встановлених помилок. Виявлені фактивідхилень обліку доходів за видами діяльності суб’єкта господарювання,недотримання законодавства реєструються в робочих документах аудитора, апотімузагальнюютьсяуаудиторськихзвітітависновку.

В процесі дослідження з’ясовано, що становлення ринкових відносин вУкраїні потребує вдосконалення організації і методики аудиту доходів завидами діяльності підприємства, виходячи з йогоорганізаційно-технологічних


148

особливостей. Розроблено окремі моделі робочих документів аудитора,запропоновано послідовність етапів перевірки доходів за видами діяльностісуб’єктівгосподарювання.


1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджененаказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 р. [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z0860-99. –Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

УДК657

ВатуляІвандоцент

КорніяченкоАнгелінастудентка

Полтавськадержавнааграрнаакадеміям.Полтава

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯЗАПАСІВНАСКЛАДІ:ПЕРЕВАГИАВТОМАТИЗАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто особливості проведення інвентаризації запасів на складах та їїперевагивумовахвикористаннябухгалтерськоїпрограми„Бухгалтерія1Ċ8.2”.

Ключовіслова:автоматизаціяобліку,запаси,інвентаризація,облік,аналітичнийоблік.

Проблемаавтоматизаціїоблікустаєдедаліактуальною,щопов’язано,першзавсе, із збільшеннямоблікової інформаціїтавимогамидошвидкостіобробкиінформації для прийняття управлінських рішень. Вирішенню цієї проблемисприятимевикористанняпрограмнихзасобівобробкиінформації.

Контрользанаявністютарухомтоварно-матеріальнихцінностей–одне іззавдань бухгалтерського обліку, що перетинається із завданнями складськогообліку. Це завдання вирішення в „1С:Бухгалтерії”. Для автоматизації обліку вУкраїнінайбільшерозповсюдженняотрималапрограма1С:Підприємство,асамеїїверсія7.7.Цеуніверсальнапрограмамасовогопризначеннядляавтоматизаціїбухгалтерського і податкового обліку, що включає підготовку обов’язкової(регламентованої звітності). Все ширшого розповсюдження набуває наступнаверсіяпрограми1С-восьма.„Бухгалтерія1Ċ8.2”забезпечуєрішеннявсіхзадач,щостоятьпередбухгалтерськоюслужбоюпідприємства,якщодоїїповноваженьповністю входить облік на підприємстві, включно з випискою первинних


149

документів,облікомпродажівіт.д.Впорівнянніз«1С:Бухгалтерією7.7»«вісімка»маєрядпереваг.− реалізована можливість ведення обліку декількох організацій в єдиній

інформаційній базі. Організації можуть використовувати загальні спискитоварів,статейвитрат,контрагентівіт.д.;

− поява в «1С:Бухгалтерії 8.2» партіонного обліку розширює областьзастосування типового рішення. Крім способу оцінки матеріально-виробничихзапасівзасередньоюсобівартістю,стаєможливимзастосуванняітакихспособів,як ФІФО і ЛІФО, незалежно для бухгалтерського і податкового обліку і длякожноїорганізації;

− реалізований опціональний аналітичний облік по місцях зберігання:кількіснийікількісно-сумовий;

− реалізована можливість обліку товарів в роздрібній торгівлі запродажнимицінами;

− у «1С:Бухгалтерії 8.2» підтримується облік діяльності індивідуальнихпідприємців,щозастосовуютьспрощенусистемуоподаткування;

− у новій версії «1С:Бухгалтерії 8.2» розширені можливості настройкитипових операцій - засоби групового введення часто використовуванихбухгалтерськихпроводок.

Проведення інвентаризації і відображення її результатів зручнореалізується в програмі „Бухгалтерія 1Ċ 8.2”. Технологічний процес обробкиінформаціїскладаєтьсязтакихетапів:

1)підготовкапервинноїінформації;2)створеннянормативно-довідковоїінформації;3)створеннянаборуданихрухунеоборотнихактивів;4)проведеннярозрахунківівведенняінформаціївбазуданих;5)проведенняаналізурезультатноїінформації;6)прийняттяуправлінськихрішеньзаотриманимирезультатами;7)передаванняданихусуміжнізавданняобліку.Для автоматизації обліку товарно-матеріальних цінностей в програмі

„1C:Бухгалтерія 8.2” передбачено закладку „Склад”, яка містить перелікдокументів („Переміщення товарів”, „Інвентаризація товарів на складі”,„Оприбуткування товарів”, „Списання товарів”) та довідників („Номенклатура”,„Склади(місцязберігання)”,„Класифікатородиницьвиміру”).

Довідникова інформація, якамістить інформаціюпро товарно-матеріальніцінностівпрограмі„1С:Бухгалтерія8.2”:

1.„Номенклатура”призначенодляведенняспискуноменклатурнихпозиційзапасів,послугіневведенихвексплуатаціюнеоборотнихактивів.

2. „Склади (місця зберігання)” передбачений для ведення списку складівпідприємства.Кожний елемент довідникамістить описконкретногофізичногомісця зберігання. Елементи довідника „Склади” використовують практично увсіхдокументах,вякихреєструєтьсярухматеріальнихцінностей,івизначаютьмісця зберігання, по якому фактично здійснено той чи інший рух. Довідник„Склади” ієрархічний і має необмежену кількість рівнів підпорядкованості.Тобто склади можна поділити на групи. Крім того передбачена додатковаможливістькласифікаціїскладівзадопомогоювластивостейтакатегорій.


150

3. Для кожного складу може бути задано одна або кілька матеріально-відповідальнихосіб,яківідповідаютьзароботувідповідногоскладу.Інформаціяпро матеріально-відповідальних осіб (комірниках, завідувачів секцій)заповняєтьсяіздовідника„Фізичніособи”.

Впрограмідля інвентаризації слугуєдокумент „Інвентаризаціятоварівнаскладі”, в табличній частині якого зазначається номенклатура, облікова тафактична кількість, відхилення, ціна, сума та облікова сума. Таблична частинадокументу заповнюється автоматично у відповідності з залишками навідповідному складі, в колонку „Кількість” вводиться фактична кількістьматеріальних цінностей, при цьому у колонці „Відхилення” автоматичнорозраховується різниця між фактичною та обліковою кількістю за данимипрограми.Вдокументіпередбаченаможливістьсформувати„Інвентаризаційнийопис”. В результаті проведення документу „Інвентаризація товарів на складі”дані бухгалтерського та податкового обліку не змінюються. Для відображеннярезультатів інвентаризації слугують два документи, які формуються шляхомвведення на підставі: „Оприбуткування товарів” – для прийняття до облікулишків матеріальних цінностей (по фактичній вартості); „Списання товарів” –для списання нестач (по фактичній вартості). Для складського господарствавеликих розмірів можна сформувати цілий комплект документів„Інвентаризація товарівна складі” – по окремому документудлякожної групиматеріальнихцінностейімісцяхзберігання–іокремороздрукувативідповіднийкомплект звіряльних відомостей. Після цього інвентаризаційній комісіїзалишитьсяпровестиоглядмайнаівручнуввестивзвіряльнувідомістьданіпрофактичну наявність цінностей. Для оформлення результатів інвентаризаціїконфігураціязабезпечуєавтоматичнеформуванняінвентаризаційногоописутаіншихдокументів.

Конфігурація «1С:Бухгалтерія 8.2» забезпечує ефективну підтримкуінвентаризації матеріальних цінностей на складах, в процесі яких кількістьматеріальних цінностей на складах звіряються з залишками цінностей заданими інформаційної бази, визначених з врахуванням їх надходження тавибуття. Завдяки програмі документальне оформлення інвентаризації і їїрезультатівстаєзручнимтаменштрудомісткимпроцесом.


1. Олійник, А. П. Сучасні методи обліку виробничих запасів [Електроннийресурс]/А.П.Олійник//Економічнінауки.Серія«Облікіаудит».–2012.−№9.–Режим доступу : archive.nbuv.gov.ua/portal/soc...9.../70.pdf. – Заголовок з екрана(датазвернення12.04.2014р.).


151

УДК657.1:640.43КирильєваЛюдмила

к.е.н,доцентЯнчевАндрій

докторантКирильєваДарія

аспірантХарківськийдержавнийуніверситетхарчуваннятаторгівлі

м.Харків

ОБЛІКВПІДПРИЄМСТВАХІНДУСТРІЇГОСТИННОСТІ(РЕСТОРАНИ)ПРИЗАСТОСУВАННІНОВІТНІХІНФОРМАЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИХТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

Устаттірозглянутоорганізаційнітаметодичніаспектиоблікурозрахунківзклієнтамиресторанногобізнесучерезтермінал.

Ключові слова: ресторанний бізнес, облік, витрати, платіжний термінал, еквайрінг,еквайр,сліп.

Вітчизняний ресторанний бізнес в умовах сьогодення набуває статусу

провідноїгалузііндустріїгостинностівмежахукраїнськогогосподарювання.Насучасномуринкуз’являютьсяповносервісніресторанивисокогорівнярозвитку,поряд із якими функціонують спеціалізовані підприємства зі скороченимнабором послуг і страв. Отримує розвиток індустрія кейтерингу (ресторанивиїзного обслуговування). «Ресторани - це особливий тип підприємствгромадського харчування, якому притаманні найвищі вимоги щодо комфорту,якості обслуговування й асортименту пропонованих страв та режиму роботи»[1].Слідвідзначити,щокерівникизакладівповинніпам’ятатиіпроорганізаціюзаходівщодокомфортутазручностірозрахунківклієнтівзанаданіпослуги.

В Україні традиційною формою розрахунків в підприємствах індустріїгостинності залишалася готівкова форма. Однак ринок електронних платежівстрімконабираєобертів.ЯкзазначаєКравчукВ. таПрем'єроваО. «безготівковірозрахунки коштують суспільству менше» [2]. З 2012 року підприємстваіндустрії гостинності відповіднодоновогоп.14.19 ст.14 ЗаконуУкраїни «Проплатіжні системи і переказ коштів в Україні» [3] зобов'язані забезпечитиможливість здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) звикористаннямелектроннихплатіжнихзасобів.

Перевагою розрахунків банківськими платіжними картками (БПК) ємаксимальне наближення у часі моментів сплати та зарахування грошей напоточний рахунок ресторану. До недоліків розрахунків БПК в практичнійдіяльності підприємств ресторанного бізнесу є відсутність можливостівідкликатиоперацію.

Однією з основних цілей обліку розрахунків в індустрії гостинностізалишається формування повної та достовірної інформації про трансакційніопераціївобліковихрегістрахтафінансовійзвітностідлязабезпеченняпотребсистемиуправлінняпідприємств,щовикористовуютьусвоїйдіяльностіновітні


152

інформаційно-розрахунковітехнологій.Практика використання платіжних карт для розрахунку за власними

потребамивгосподарськійсферідіяльностінабуваємасовоїрозповсюдженостізкожнимроком.Танезважаючинашвидкезростаннякількостіплатіжнихкартокта торгових терміналів, Україна відстає в розвитку ринку інфраструктури.Застосування підприємствами ресторанного господарства платіжногобанківського терміналу дозволить бути стабільно конкурентоспроможнимсуб’єктамбізнесувсферііндустріїгостинності.Інформуваннягостейщодоїхньоїкомфортної можливості використовувати платіжну карту замість готівковихгрошей сприяє формуванню позитивного іміджу й престижу ресторанногозакладу.

Платіжнийтермінал -електроннийпристрій,призначенийдляздійсненняплатіжних операцій, отримання довідкової інформації і друкування документаза операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Завдякитерміналам у вітчизняній економіці з’явилась можливість здійснюватиюридичними особами еквайринг - діяльність щодо технологічного,інформаційногообслуговуваннясуб'єктівгосподарюванняіздійсненняопераційзвидачіготівкикористувачамспеціальнихплатіжнихзасобів,якінеєклієнтамиемітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені іззастосуваннямспеціальнихплатіжнихзасобів[4].

Порядокрозрахунківпокупців(клієнтів)таїхоплатиБПКнаочнопоказанонарис.1.

Рис.1.ПорядокпродажутоварівтаїхоплатиБПК[5]Для відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського

облікунеобхідновраховуватиспецифікунадходженняторговельноївиручкинарахунки в банках. Важливим в організації обліку розрахунків є і реєстрація тазберігання первинних документів - сліпів. Документи за операціями з

АвторизаціяВідмовававторизації

Оплатаготівкою ОплатаБПК

ВИБІРТОВАРУ

РРО(реєстрація)

ТОРГОВИЙТЕРМІНАЛ(ІМПРІНТЕР)

ТорговийтерміналРРОРРО

Квитанціяторговоготерміналу(сліп)ЧекРРОЧекРРО


153

використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинногодокумента та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.Сліп - паперовий документ, що підтверджує факт операції з використаннямплатіжної картки і має набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжноїкартки.Термінзберіганняпервиннихдокументівврізнихбанках-еквайрахвід3до 5 років. Готівка, що списується з платіжної картки, одразу на рахунокпідприємстванепоступає.ТомудоцільновідображатиїїзаДебетомрахунку333«Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та Кредитом 331 «Грошовідокументи в національній валюті». Для організації управлінського облікунеобхідно враховувати структуру суб’єкта господарювання – в разі, якщо цемережа ресторанів, то для більш комфортного ведення обліку й відстеженнянадходження готівки на рахунки підприємства слід відкривати аналітичнісубрахунки рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» закожнимструктурнимпідрозділоммережі.

Наслідкипереходунабезготівковірозрахункигарячеобговорюються.Аджевикористання будь яких платіжних інструментів включає прямі та непрямівитрати. Прямими витратами фактично є комісія, що стягуєтьсяпостачальниками фінансових послуг. Непрямими є витрати, пов’язані зіскладністю операційних процесів, швидкістю операцій, ризиком іневизначеністю, а також альтернативні витрати покупців тапродавців. Згіднодоговорів між суб’єктом господарювання та банком-еквайром можливі й іншівідрахування з виручки на користь власника платіжної картки – гостяресторанного закладу. Облік розрахунків клієнтів за надані послуги ресторанупризастосуваннітерміналунаведеновтаблиці.

Таблиця1Облікрозрахунківклієнтівзанаданіпослугиресторану

№з/п Змістгосподарськоїоперації Кореспонденціярахунків

Дебет Кредит

1Відображенодохідвідреалізації

послуг,оплаченихБПК(оформленийсліп)

331«Грошовідокументивнаціональнійвалюті»

703«Дохідвідреалізаціїпослуг»

2 Нарахованоподатковезобов’язаннязПДВ

702«Дохідвідреалізаціїтоварів»

641ПДВ«Розрахункизаподатками»

3 Переданобанкурозрахунковідокументи(сліпи)

333«Грошовікоштивдорозівнаціональній

валюті»

331«Грошовідокументивнаціональнійвалюті»

4Зарахованонапоточнийрахуноккоштизавирахуваннямсумикомісійноївинагородибанку

311«Поточнірахункивнаціональнійвалюті»

333«Грошовікоштивдорозівнаціональнійвалюті»

5 Включенодовитратназбутсумикомісійноївинагородибанку

931«Витратиназбут/комісіябанку»


5 Включенодовитратназбутсумиакційнихвідсотківпокупцю

932«Витратиназбут/акційнівідсотки

покупцю»


Таким чином, розрахунки через термінал в ресторанному бізнесі є

сучасними та комфортними для клієнтів. Організація обліку при застосуванніновітніх інформаційно-розрахункових операцій дозволить підприємствам


154

індустрії гостинності оперативно отримувати інформацію про надходженнягрошовихкоштівзурахуваннямструктуриоб’єктагосподарювання,забезпечитьправильне документування сліпів (інформація про операції з використаннямплатіжноїкартки),посилитьпроцесконтролютарегулюваннявитратназбутврозрізі наданих акційних відсотків покупцю та суми комісійної винагородибанку.


1. Нечаюк, Л.І. Готельно-ресторанний бізнес-менеджмент [Текст] :навчальний посібник / Л.І. Нечаюк, Н.О. Телеш. – К. : Центр навчальноїлітератури,2003.–348с

2. Кравчук, В. Ринок карткових платежів України: міжнародний досвід танаціональнерегулювання[Текст]:аналітичнийзвіт/В.Кравчук,О.Прем'єрова.–К.:АДЕФ,2012.–60с.

3. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні : за станом на10.04.2014[Електронний ресурс] / Верховна Рада України; Законвід05.04.2001№2346-III.–Режимдоступу:zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

4. Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжнихзасобів : за станомна10.04.2014 /Національний банк;Постанова, Положення,Повідомлення [...] від30.04.2010№223. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0474-10. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

5. Котенко, Л.М. Облік товарних операцій в підприємствах торгівлі таресторанного господарства [Текст] : навч. посіб. /Л.М.Котенко, Н.В.Манжос,Н.В.Бойченко.–Харків:ХДУХТ,2008.–323с.

http://zakon.rada.gov.ua/go/2346-14





155

УДК657.631МазурНаталія

д.е.н.,професор,завідувачкафедриПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет

м.Кам'янець-Подільський

УДОСКОНАЛЕННЯІНФОРМАЦІЙНОЇБАЗИОБЛІКУВИРОБНИЦТВАОРГАНІЧНОЇСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇПРОДУКЦІЇІСИРОВИНИ

Анотація

Розглянуто проблеми облікової політики в сфері розвитку органічного виробництва.ВизначеноосновнізаходищодоудосконаленняінформаційноїбазиоблікувиробництваорганічноїсільськогосподарськоїпродукціїісировинивУкраїні.

Ключові слова:органічна сільськогосподарська продукція, органічне виробництво,облік,обліковаполітика,екологічневиробництво.

Світовий ринок органічних продуктів останніми роками демонструє

стабільнітависокітемпиросту.Підорганічнимвиробництвомусвітізайнято37млн.га,зякихблизько30%розташованівАвстрії,12%–вАргентиніі5%–уСША. Обсяг ринку органічної продукції перевищує 60 млрд. дол. США. Запрогнозами, до 2014 року світове споживання органічної продукції малозбільшитисьна61%тадосягти97млрд.дол.США[1,2].

З9січня2014рокувступиввсилуЗаконУкраїни«Провиробництвотаобігорганічної сільськогосподарської продукції та сировини» (від 03.09.2013р. №425-VII). Згідно ст.12 цього Закону здійснювати виробництво органічноїпродукції (сировини) має право фізична чи юридична особа будь-якоїорганізаційно-правової форми та будь-якої форми власності, яка пройшлаоцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отрималасертифікат відповідності та включена до Реєстру виробників органічноїпродукції (сировини). Реєстр виробників органічної продукції (сировини) ведецентральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державноїполітики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловомукомплексі[3].

Згідно ст.13 вищезгаданого Закону, фізичні та юридичні особи, які невнесенідоРеєструвиробниківорганічноїпродукції (сировини)немаютьправаздійснювативиробництвоорганічноїпродукціїта/абосировини.

Фізичніабоюридичніособи,якимнаданоправонавиробництвоорганічноїпродукції (сировини), зобов’язані дотримуватися таких загальних правилвиробництваорганічноїпродукціїта/абосировини(які,звичайно,впливаютьнаорганізаціюобліку):

1) дотримуватися вимог Закону і правил виробництва та обігу органічноїпродукції та сировини та/або дикорослих рослин, використовувати лишеметодивиробництваорганічноїпродукціїта/абосировини;

2) забезпечувати відокремлення виробництва органічної продукції(сировини) від виробництва неорганічної продукції (сировини), продукціїперехідногоперіоду;

3) використовуватитехнологіївиробництва,якізапобігаютьзабрудненню


156

абомінімізуютьбудь-якезбільшення забрудненнянавколишньогоприродногосередовища;

4) утилізувати відходи і побічні продукти рослинного і тваринногопоходженняупроцесівиробництваорганічноїпродукції;

5) запобігати процесам утилізації пестицидів та агрохімікатів, отриманихшляхом хімічного синтезу, на територіях, де здійснюється виробництво тазберіганняорганічноїпродукції(сировини);

6) враховувати місцевий та регіональний екологічний стан територій підчасвиборупродукціїдлявиробництва;

7) мінімізувати використання невідновлюваних ресурсів та зовнішніхресурсів;

8)забезпечуватизбереженнятавідтворенняродючостіґрунтів[3].Об’єктами обліку в органічному землеробстві є: ресурси, продукти та

процеси, які не містять генетично модифікованих організмів і речовин та привиробництвіяких:

1) у рослинництві заборонено використовувати отрутохімікати дляборотьби з бур'янами, шкідниками й хворобами рослин, а також мінеральнідобрива синтетичного походження, при цьому захист рослин здійснюєтьсяпереважно препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту йрослинвикористовуютьсяорганічнідобрива;

2) у тваринництві не дозволяються застосовувати стимулятори росту,гормони й антибіотики, а для лікування тварин використовуютьсяпрофілактичнізасобийгомеопатичніпрепарати[4].

Длявирішенняпроблемобліковоїполітикивсферірозвиткуорганічноговиробництванеобхідноздійснитирядзаходів.Зокрема:

· по-перше – організацію первинного обліку господарських операцій,пов’язаних з органічним землеробством щодо використання ресурсів,оприбуткування об’єктів діяльності та їх реалізації, визначення фінансовихрезультатів. Виробники органічної сільськогосподарської продукції та їїпереробники повинні точно зазначати: на яких площах, у яких будівлях, наякому устаткуванні здійснюється виробництво. Органічні підприємствазобов’язані точно визначати на всіх рівнях виробництва і переробки тадокументувати усі необоротні активи, виробничі запаси та виробленупродукцію. Таким чином, формування пакета первинних бухгалтерськихдокументів при виробництві екологічно чистої продукції рослинництва ітваринництва є об'єктивною необхідністю. В основу розробки такоїінформаційної бази повинні бути покладені стандарти екологічноговиробництвайтехнологіявиробництвапродукції;

· по-друге– видозміненийпідхіддоформування виробничої собівартостіорганічнихпродуктівнабухгалтерськихрахунках23«Виробництво»,26«Готовапродукція»,27«Продукціясільськогосподарськоговиробництва»і28«Товари»звиділенням окремих статей витрат, які характеризуватимуть рівеньвикористання ресурсів, що не шкодять навколишньому природномусередовищу;

· по-третє–побудовусистемиоблікущодовідображеннянаявності,рухуі


157

використання ресурсів для органічного землеробства (сільськогосподарськихземель,активівівитратнаінноваційнуробочусилу);

· по-четверте–формуваннявиробничоїсобівартості,доходівіфінансовихрезультатів на окремих аналітичних рахунках процесу виробництва (рах. 23),надходження доходів і розрахунку фінансових результатів. Органічнегосподарюваннямаєбутиекономічновигіднимдлявиробника іспоживача.Незважаючинаперевищеннявартостіекологічнихпродуктівна40-50%порівняноз традиційними, швейцарці щорічно витрачають на придбання органічнихпродуктів в середньому105 євро, датчани –51,шведи –47, італійці –25 євровідповідно[5];

· по-п'яте–розробкуефективногообліковогопроцесувсферіорганічноговиробництвазаумовивикористанняорганічнихдобрив, багаторічнихбобовихтрав та сидеральних культур. Це дасть можливість формувати необхіднуінформацію про накопичення і раціональне використання вологи, мінеральнеживленнярослин,умовижиттєдіяльностіґрунтовихмікроорганізмів,структуруґрунту та її відхилення від природної, збереження і розширення відтворенняґрунту;

· по-шосте – систему показників фінансової, статистичної і податковоїзвітності для потреб формування державної політики щодо створеннясприятливихумовусферівиробництватаобігуорганічноїпродукції(сировини);

· по-сьоме – системне узгодження податкового обліку шляхомпідпорядкування його завданням органічного виробництва щодоресурсозбереження, імпортозаміщення, диверсифікації джерел постачанняресурсів, структурної перебудови економіки та створення умов податкового іфінансовогостимулювання;

· і, наостанок, – інформаційне статистичне забезпечення управлінняорганічним виробництвом як інноваційної технології розвитку сільськогогосподарства, спрямованої на задоволення потреб споживачів в екологічнобезпечнійпродукції.

Наосновістандартіворганізації,якапроводитьсертифікаціювиробництва,необхідно розробити методичні рекомендації для бухгалтерії екологічногогосподарства, у яких варто розкрити основні визначення й положенняекологічного виробництва. У даних рекомендаціях повинні бути зазначенізагальні вимоги до техніки, сільськогосподарських машин, яківикористовуються на підприємстві, наведений перелік дозволених дозастосування препаратів і добрив. Бухгалтер може контролювати дотриманняцих вимог за актами приймання-передачі, рахунками-фактурами, актами провикористаннядобривтощо.Необхідновказатидозволеніагротехнічніприйоми,методи боротьби із хворобами й шкідниками. Їх виконання можеконтролюватися за обліковими листами тракториста-машиніста, нарядами навиконанняробіт.

Після впровадження окреслених вище заходів можливо буде чіткорозрізнятимежітрадиційноїйорганічноїдіяльності.


158

Списоквикористанихджерел1. Цал-Цалко, Ю.С. Контроль в процесі управління органічним

виробництвом у системі НАССР [Електронний ресурс] / Ю.С. Цал-Цалко. —Режимдоступу:www.ztu.edu.ua/ua/science/.—Назвазекрана(датазвернення:11.04.2014).

2. Сайт ФАО [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://apps.fao.org/page/.—Назвазекрана(датазвернення:11.04.2014).

3. Провиробництвотаобігорганічноїсільськогосподарськоїпродукціїтасировини:застаномна03.09.2013р./ВерховнаРада.ЗаконУкраїни№425-VIIвід 03.09.2013р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/425-18.—Назвазекрана(датазвернення:11.04.2014).

4. Мороз, Ю.Ю. Організація обліку виробництва і обігу органічноїсільськогосподарськоїпродукціїісировини[Електроннийресурс]/Ю.Ю.Мороз.—Режимдоступу :www.ztu.edu.ua/ua/science/.—Назвазекрана(датазвернен-ня:11.04.2014).

5. Бойко, Л. Передумови розвитку органічного виробництва в Україні[Текст]/Л.Бойко//Землевпоряднийвісник.—2011.—№2.—С.30-35.

УДК631.11.003.12

МакарчукОксанак.е.н.,доцент

НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїним.Київ

МЕТОДИОЦІНКИПРИЙНЯТТЯЕФЕКТИВНИХУПРАВЛІНСЬКИХРІШЕНЬВ

УМОВАХНЕВИЗНАЧЕНОСТІ

АнотаціяУ статті розглянуто особливості застосування методів стратегічних управлінських

рішень в умовах невизначеності, що сприяє забезпеченню розвитку підприємства та йоговиживаннявконкурентномусередовищі.

Ключовіслова:методи,оцінка,невизначеність,стратегія,управлінськірішення.Умовиневизначеностівиникають,колиособі,якаприймаєрішення,відомі

кількаальтернативтаїхможливінаслідки,алеймовірністьактуалізаціїтогочиіншого результату невідома або немає сенсу. Тому на відміну від ризику,невизначеність містить значний суб’єктивний фактор. Два спостерігачі, якірозглядають одну і ту саму ситуацію, ніколи не зможуть однаково дати їїкількісні характеристики. Це відбувається не тільки тому, що вони володіютьрізнимиоб’ємамиінформації,алейтому,щовонимаютьрізнінавички,загальнукомпетентність. Невизначеність часто буває обумовлена швидкими змінами

http://www.ztu.edu.ua/ua/science/

http://apps.fao.org/page/

http://www.ztu.edu.ua/ua/science/


159

структурнихзміннихідиспозиціїринку.Така ситуація складається тому,що немає надійних даних, на основі яких

ймовірностімоглиббутивирахуваніапостеріорі,атакожтому,щонемаєяких-небудьспособіввивестиймовірністьпріорі.Цеозначає,щоприйняттярішеннявумовахневизначеностізавждисуб’єктивне.

Оскільки допущення є суб’єктивними, то настільки повинні відрізнятисяступінь невизначеності з боку особи, яка приймає рішення. Як було ранішевідмічено, дві людини можуть розглядати одну й ту саму подію, але кожнийробитиме власні допущення з більшою чи меншою ймовірністю, ніж інший.Процедураприйняттярішенняможезалежативідсприйняття іоцінкиособою,приймаючоюрішенняступеняневизначеності.

Вумовахобмеженої інформаціїтаневизначеностістратегічніуправлінськірішення можуть прийматися або без використання кількісних значеньімовірностейрезультатів,абозвикористаннямкількіснихзначень.

Розглянемоспочаткупершийпідхід,колиімовірностірезультатівкількісноневизначаються.

На практиці для деякої формалізації прийняття рішень в умовахневизначеностінайчастішезастосовуютьтеоріюігор.

Теорія ігор - це математична теорія конфліктних ситуацій. Завдання цієїтеорії - розробка рекомендацій щодо раціоналізації дій учасників ігрового«конфлікту». При цьому будують спрощену модель конфліктної ситуації, щоназиваєтьсягрою.Під«грою»розуміютьпевнийпроцес,щоскладаєтьсязнизкидій, або «ходів». Від реальної конфліктної ситуації гра відрізняється тим, щоведеться завизначенимиправилами.Сторони,щоберутьучастьу «конфлікті»,називають«гравцями»,апідсумок«конфлікту»-«виграшем»таінше[1].

Якщоугрізіштовхуються інтересидвохсторін, граназиваєтьсяпарною, аякщосторінбільше-множинною.Множиннаграздвомапостійнимикоаліціямигравцівперетворює грунапарну.Найбільшепрактичне значеннямаютьпарніігри.

Для забезпечення можливості математичного аналізу гри повинніобов'язковобутирозроблені:

1)правилагри;2)системаумов,щорегламентує:Ø можливіваріантидійгравців;Ø обсягінформаціїкожноїсторонипроповедінкуіншоїсторони;Ø підсумокгри,доякогопризводитьпевнасукупністьходів.Існує таке поняття як гра з нульовою сумою, якщо один гравець виграє

рівностількиж, скількипрограє інший,тобтосумавиграшівдорівнюєнулю.Угрі з нульовою сумою інтереси суперниківпрямо протилежні.Далі розглянемосаметакіігри.

Розвиток гри у часі будемо подавати як такий, що складається з низкипослідовнихетапівабо«ходів».Хідвтеорії ігор-цевибір іздійсненняоднієїзпередбаченихправиламигридій.Ходибуваютьособистіівипадкові.

Особистимходомназиваєтьсясвідомийвибіргравцемодногозможливихваріантів дій та його здійснення. Випадковим ходом називають вибір з рядуможливостей,що здійснюється не гравцем, а певниммеханізмом випадкового


160

вибору (наприклад, генератором випадкових чисел та ін.). Для кожноговипадкового ходуправила грипередбачаютьрозподіл імовірностейможливихрезультатів.

Теорія ігорзаймаєтьсяаналізомтількитих ігор,якімістятьособистіходи.Такіігрибудуютьсянаосновістратегіїгравця.

Стратегією гравця називають сукупність правил, що визначають вибірваріанта дій при кожному особистому ході цього гравця залежно від ситуації,яка складається в процесі гри. Залежно від кількості можливих стратегій ігриділятьсяна«скінчені»і«нескінчені».

Гра називається скінченою, якщо у кожного гравця є визначена кількістьстратегій, інескінченою,якщохочабиводногогравцяєнеобмеженакількістьстратегій.

Оптимальною стратегією гравця називається така стратегія, яка в разібагаторазового повторення гри забезпечує цьому гравцеві максимальноможливий середній виграш (або,що теж саме,мінімальноможливий середнійпрограш). У разі вибору оптимальної стратегії підставою для роздумів єприпущення, що суперник не поступається нам і робить все для того, щобзавадитинамдосягнутипоставленоїмети.

У теорії ігор не враховуються неминучі у кожній конфліктній ситуаціїпрорахунки і помилки гравців, ризик і азарт. Крім того, найважливішим середобмеженьматематичноїтеоріїігорєте,щовиграшштучнозводитьсядоодногоєдиного числа (реально - це деякий набір параметрів ефекту: завоюваннябільшої частки ринку, зростання престижу торгової марки тощо). Стратегія,оптимальна за одним показником, необов'язково буде оптимальною за іншим[2].

Для прийняття стратегічних рішень за допомогою теорії ігор потрібнознатиключовікритеріїоптимальності.

Практикуються два підходи до прийняття рішення в умовахневизначеності:

1) особа,якаприймаєрішення,можевикористатинаявнувнеїінформацію,власні судження і досвід для ідентифікації своїх припущень відносноймовірностейтихчиіншихможливостейзовнішніхумов,вякихопинитьсяйогокомпанія, а також для оцінки витікаючих при кожній зовнішній умовірезультатів по кожній наявній стратегії. Це, по суті, робить умовиневизначеностіаналогічнимиумовамиризику,апроцедураприйняттярішення,обговорюванаранішедляумовризику,виконуєтьсяівцьомувипадку;

2) якщо ступінь невизначеності дуже високий, то особа, яка приймаєрішення, надає перевагу не робити припущень відносно ймовірностей різнихзовнішніх умов, або не враховує ймовірності, чи розглядає їх як рівні, щопрактично одне й те саме. Якщо застосовується даний підхід, то для оцінкипередбачуванихстратегійнаявнічотирикатегоріїрішення[3]:

Ø критерійрішенняВальда,якийназиваєтьсятакожмаксі-міном;Ø альфа-критерійрішенняГурвіца;Ø критерійрішенняСейвіджа,якийназиваєтьсятакожкритеріємвідмови

відміні-максу;Ø критерійрішенняЛапласа,якийназиваєтьсятакожкритеріємрішення


161

Бейєса.Такимчином,найтяжчоюзадачеюдляособи,якаприймаєрішення,євибір

конкретного критерію, який найбільше підходить для рішення пропонованоїзадачі.Вибіркритеріюповиненбутилогічнимприданихумовах.Крімтого,привиборікритеріюповиннівраховуватисьпсихологічніособливості,темпераментізагальний світогляд теперішнього керівництва фірми (оптимістичні чипесимістичні;консервативнічипрогресивні).


1. КругловаН.Ю.Стратегическийменеджмент:[учебникдлявузов]/Н.Ю.Круглова,М.И.Круглов.–М.:ИздательствоРДЛ,2003.–464с.

2. Макарчук О.Г. Стратегічний аналіз діяльності сільськогосподарськихпідприємств:монографія–К.:АграрМедіаГруп,2012.–208с.

3. ХоринА.Н.Стратегическийанализ :учебноепособие/А.Н.Хорин,В.Э.Керимов.–М.:Эксмо,2006.–288с.

УДК658.14

НужнаОксанак.е.н,доцент


ХАРАКТЕРИСТИКАФОРМКАПІТАЛІЗАЦІЇЗАЛЕЖНОВІДМЕХАНІЗМУ

НАРОЩУВАННЯ

АнотаціяУ статті розглянуто форми капіталізації залежно від механізму нарощування. Подано

характеристикуреальної,маркетингової(суб’єктивної)таринкової(фіктивної)капіталізації.Ключові слова: капіталізація, маркетингова капіталізація, реальна капіталізація,

ринковакапіталізація.Залежно від механізму нарощування капіталізації вчені виділяють три її

форми: реальна капіталізація; маркетингова або суб’єктивна капіталізація;ринкова або фіктивна капіталізація [1]. Всі перераховані форми капіталізаціївідображаютьсявбалансіпідприємстваувиглядінарощуваннявласнихджерелфінансування(розділ1пасивубалансу),протемаютьрізніджерелапоходженняірізніспособиініціювання.

Автори Хотинська Г.І. і Гальцева Е.В. зазначають, що так звана «реальнакапіталізація» виникає в результаті збільшення власного капіталу. «Якщопідприємствореінвестуєприбуток,спрямовуючиїїнапоповненнянеоборотнихактивів та оборотних активів, відбувається реальна капіталізація, щовиражаєтьсяузбільшенніреальноївартостімайна»[5,с.2].


162

Ефективно діюче підприємство практично завжди має позитивнийфінансовий результат господарської діяльності. Прибуток, точніше йогореінвестована частина, накопичується в 1 розділі пасиву балансу «Власнийкапітал»(р.1420«Нерозподіленийприбуток»),багатовчомувизначаєвартістьпідприємства і приводить до збільшення власного капіталу. Високакапіталізація говорить про здатність господарюючого суб’єкта генеруватидоходи, ефективно використовувати ресурси, розширювати бізнес, що, у своючергу,єумовоюмайбутньоїприбутковості.

Тим часом збільшення 1 розділу пасиву балансу за інших рівних умовозначає збільшення пасиву і, отже, в силу основного правила балансу,обумовлює збільшення активу господарюючого суб’єкта. Залежно від видудіяльності,стратегіїпідприємстваісформованихпоточнихпроблемзбільшеннязачіпає або необоротні, або оборотні активи, або ті й інші одночасно. Якщо врезультаті фінансово-господарської діяльності підприємство реінвестуєприбуток,спрямовуючийогонапоповненнянеоборотнихактивів(насамперед,засобів праці) і оборотних активів (у частини предметів праці або запасів),відбувається реальна капіталізація, що виражається у збільшенні реальноївартості майна. У більшості випадків підприємства з сильною стратегієюінвестують приріст власного капіталу в активи довгострокового характеру,тобтоврозділ1«Необоротніактиви»[3].Уданомувипадкукапіталізаціяявляєсобою природний результат фінансово-господарської діяльності, є економічнооб’єктивною і ініціюється з боку джерел фінансування, тобто пасиву балансу.Реальна капіталізація веде до зміцнення фінансової стійкості підприємства,підвищенню його кредитного рейтингу, зростанню маркетинговоїпривабливостітазбільшенняйогоринковоївартості.

Реальна капіталізація створюється в процесі фінансово-господарськоїдіяльності, використовуються реальні матеріальні ресурси, грошовий капітал,результатом чого стає збільшення власного капіталу. Отже, реальнакапіталізація виражається у збільшенні реальної вартості майна. У більшостівипадків підприємства з сильною стратегією інвестують приріст власногокапіталувактивидовгостроковогохарактеру.

Напрактиціпроцеснакопиченнянарівнісуб’єктагосподарюваннячастоєрезультатом активної маркетингової політики і рекламної кампанії, які«накручують» ринкову вартість підприємства, відриваючи її від реальноївартості. У такому випадку збільшення валюти балансу за інших рівних умоввідбувається спочатку з боку активів, як правило, нематеріальної складовоїбалансу, наприклад, за рахунок наступних операцій: відображення в балансівартісної оцінки ділової репутації (гудвілу); збільшення ринкової вартостіторгової марки, бренду; відображення в обліку і відповідно у балансі ноу-хау;придбанняправнарезультатиінтелектуальноїдіяльності.

Збільшення майна підприємства в цьому випадку за інших рівних умовможе відображатися в балансі в різних варіантах: балансуватися в пасивізростанням додаткового капіталу; відноситись на фінансові результати,збільшуючи нерозподілений прибуток; збільшувати статутний капітал звідповідноюреєстрацієюувстановленомупорядку.

Додатковийкапітал,нерозподіленийприбуток істатутнийкапітал,усвою


163

чергу, збільшують власний капітал підприємства. Тобто, в даному випадкукапіталізація ініціюється внутрішньофірмовим менеджментом зі сторониактивів, перш за все, нематеріальних. Вартісні оцінки в цьому випадкунайчастішеносятьдоговірний,отже,суб’єктивнийхарактер.Збільшеннямайназарахунокдоговірнихоцінок,навітьціноюперереєстрації статутногокапіталузначною мірою є суб’єктивною операцією. Операції такого роду дозволяютьсформувати «представницький» баланс компанії, проте, враховуючи, щонематеріальніактивиєвисокоризиковими,такакапіталізаціяможезникнутизанайменшихзмінполітичноїситуаціїаборинковоїкон’юнктури.

Збільшення власного капіталу за рахунок розширення статутного фондунадає операціям такого роду якусь стабільність і правове оформлення, однаквоно є екстенсивним шляхом розвитку підприємства і не свідчить проефективністьвикористанняйогопотенціалу.

Такий вид капіталізації називається суб'єктивною або маркетинговоїкапіталізацією, оскільки її природа носить суб’єктивний характер, авикористовуєтьсяцяформакапіталізації,якправило,вмаркетинговихцілях.

Суб'єктивна (маркетингова) капіталізація останнім часом є доситьпопулярноюсередPR-агентств,яківиходятьзтого,щоділоварепутаціявідіграєключову роль у формуванні вартості компанії. Такий підхід до капіталізаціїзумовивпоявупроекту«Капіталізаціярепутації», ініціаторомякогоєАгентство«Паблісіті PR». В експертному опитуванні, проведеному цим PR-агентством,взяли участь 1072 респонденти з числа топ-менеджерів, керівників іспівробітниківдепартаментівмаркетингу,рекламитаPR,фінансовиханалітиківта інших експертів великих компаній, більше60% респондентів відповіли, щоділова репутація являє собою реальний актив, що створює вартість [3]. Отже,маркетингова або суб’єктивна капіталізація – це капіталізація за рахуноквикористання нематеріальних активів, яка приводить до зростання ринковоївартостіпідприємства,аленезабезпечуєзростанняйогоматеріальноївартості.

У ринковій економіці неможливо досягти економічного підйому безконцентрації капіталу, його зростання, тому в класичному розумінні термін«капіталізація» означає реінвестування отриманого фірмою прибутку, або,іншими словами, перетворення прибутку в додатковий капітал. У сучаснійекономічній літературі термін «капіталізація» набув нових відтінків, нерідкодоситьістотних.Наприклад,вінвикористовуєтьсявтакихзначеннях,якоцінкавартості фірми на базі її основного і оборотного капіталу, оцінка вартостікомпанії на основі ринкової вартості її акцій і облігацій та на основі щорічноодержуваногоприбутку.

У контексті сказаного використовується і термін «ринкова капіталізація»(англ.marketcapitalization),підякимрозуміютьвартістьвсіхакційакціонерноїкомпанії або, іншими словами, це ціна, яку ринок готовий заплатити закомпанію у разі її продажу. Розглянемо методику визначення такої ринковоїціни компанії. На розвинених стадіях ринкової економіки, де широкорозповсюджені акціонерна форма власності, вільний обіг акцій і визначенняринкової вартості підприємствачерезкотируванняакцій, більшприйнятнимєрозуміння капіталізації в трактуванні Річарда Коха. Вчений вважає, щокапіталізація – це «ринкова вартість компанії, акції якої котируються на


164

фондовійбіржі»,щопредставляєсобоюдобутокринковоїціниакціїтазагальноїкількості акцій компанії [4]. Збільшення ринкової вартості акцій і акціонерноїкомпанії в цілому відображається в цьому випадку в активі балансу у виглядіпереоцінки фінансових вкладень і балансується в пасиві такої складовоївласногокапіталу,якдодатковийкапітал.

Данаформа прояву капіталізації має очевидну подібність із суб’єктивною(маркетинговою) капіталізацією. Проте капіталізація в цьому випадкуініціюється не внутрішньофірмовим менеджментом, а зовнішніми біржовимиструктурами,щоздійснюютькотируванняакцій.Результатибіржовихторгів,яквідомо, складаються під впливом сукупності об’єктивних і суб’єктивнихфакторів,аледіясуб’єктивнихфакторівмінімізованасуспільнимвизнанням[2].

В академічних виданнях капітал, представлений цінними паперами, щоприносятьдохід,називаєтьсяфіктивнимчифондовимкапіталом.Оскількиданаформа капіталізації складається в результаті фондових операцій, вонаназиваєтьсяфіктивноїкапіталізацією.Аналітикифондовогоринкувважаютьзакращеназиватицюформупроявукапіталізаціїринковоюкапіталізацією.


1. Гальцева, Е.В. Капитализация как фактор укрепления финансовойустойчивости предприятий сферы услуг [Текст] : дис. канд. эконом, наук. М.,2005.–137с.

2. Дедкова М.В. Капитализация и ее влияние на экономический рост (напримере непубличных компаний): Автореф. дис. … канд. экон. наук. – Москва,2008.–28с.

3. Дедкова,М.В.Капитализациякомпании:теоретическийаспект[Текст]/М.В.Дедкова//ВестникМГУС.–2007.–№1.–С.84-96.(Серия«Экономика»).

4. Кох,Р.МенеджментифинансыотАдоЯ [Текст]/Р.Кох.–СПб.:Питер,1999.–496с.

5. Хотинская, Г.И. Теория и практика капитализации в условиях рынка[Текст]/Г.И.Хотинская,Е.В.Гальцева//Собственностьирынок.–2005.–№9.–С.2-5.

http://www.mgus.ru/science-journal/


165

УДК004.056.5ПеченюкАндрій



ОСОБЛИВОСТІОРГАНІЗАЦІЇІНФОРМАЦІЙНОЇБЕЗПЕКИСУЧАСНОГОПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Проаналізовано джерела загроз інформаційній безпеці сучасного підприємства, наведенокласифікацію основних видів загроз; узагальнено головні етапи побудови політикиінформаційної безпеки;виділенопідсистемиефективного захисту інформації напідприємстві;розробленорекомендаціїзпроектуванняполітикиінформаційноїбезпеки.

Ключові слова: захист інформації, інформаційна система, інформаційна безпека,інформаційна технологія, антивірусний захист, політика інформаційної безпеки,конфіденційністьінформації,цілісністьінформації,криптографічнийзахист,несанкціонованийдоступ.

На сьогоднішній день своєчасна та об’єктивна інформація є важливим

фактором виробництва, який розглядають, як один з основних ресурсіврозвитку суспільства. Сучасні інформаційні системи та технології є засобомпідвищенняпродуктивностітаефективностіроботипрацівників.

Проте глобальна комп’ютеризація у багатьох сферах управління тавиробництва супроводжується появою принципово нових загроз інтересамособистості,підприємства,суспільства,держави[4].

Паралельно з розвитком і ускладненням засобів, методів, формавтоматизації процесів обробки інформації підвищується залежність суб’єктівпідприємництва від ступеню безпеки використовуваних ними інформаційнихтехнологій[2].

Можнавиділитицілунизкуджерелзагрозінформаційнійбезпецісучасногопідприємства:

- протизаконна діяльність деяких економічних структур у сферіформування,поширенняівикористанняінформації;

- порушення встановлених регламентів збору, обробки та передачіінформації;

- навмиснідіїтаненавмисніпомилкиперсоналуінформаційнихсистем;- помилкивпроектуванніінформаційнихсистем;- відмова технічних засобів і збої програмного забезпечення в

інформаційнихітелекомунікаційнихсистемахтощо[4].На сьогоднішній день фахівцями досліджується досить широкий перелік

загроз безпеці інформаційних систем [2], які класифікують за рядом ознак(рис.1).


166

Захист інформації – галузь науки і техніки, яка динамічно розвивається,

пропонуєринкуширокийспектрзасобівдлязахистуданих.Протежодензнихокремовзятийнеможегарантуватиадекватнубезпеку інформаційноїсистеми.Необхідною умовою ефективного захисту є проведення комплексувзаємодоповнюючихзаходів[1].

Комплекснезабезпеченняінформаційноїбезпекиавтоматизованихсистем–це сукупність криптографічних, програмно-апаратних, технічних, правових,організаційнихметодівізасобівзабезпеченнязахистуінформаціїприїїобробці,зберіганнітапередачізвикористаннямсучаснихкомп’ютернихтехнологій[2].

З липня 2003р. в Україні введена кримінальна відповідальність занезаконне втручання в роботу комп’ютерів і комп’ютерних мереж, а також запоширення комп’ютерних вірусів, що призвело до спотворення, зникнення,блокуванняінформаціїчиїїносіїв[1].

Досвідпоказує,щопрактичнокожнепідприємствомає антивірусні засобизахисту, системи ідентифікації користувачів, системи управління доступом доінформаційної системи тощо. Тобто потенціал засобів захисту є, але він нереалізуєтьсяфірмамиповністю.Більшетого,володіючискладнимиапаратнимизасобами захисту інформації, більшість підприємств навіть наполовину не

–природні;–штучні.–випадковоїдії;

–навмисноїдії.

Заприродоювиникнення

Заступенемнавмисностіпрояву

Забезпосереднімджерелом

–природнесередовище;–людина;–санкціонованіпрограмнізасоби;–несанкціонованіпрограмнізасоби;Видизагрозбезпеці

інформаційноїсистеми

Зарозташуваннямзагроз

–джерело–позаконтрольованоюзоною;–джерело–вмежахконтрольованоїзони;–джереломаєдоступдопериферійнихпристроїв;–джерело–вінформаційнійсистемі.

ЗаступенемзалежностівідактивностіІС

–проявляютьсянезалежновідактивностіІС;–проявляютьсятількивпроцесіактивностіІС.

ЗаступенемвпливунаІС

–активні;–пасивні.

Замісцемрозташуванняінформації

–назовнішньомузапам’ятовуючомупристрої;–воперативнійпам’яті;–влініяхзв’язку;–натерміналіабодрукованомунапринтері.

Рис.1.Класифікаціязагрозбезпеціінформаційноїсистеми


167

використовують їх потенціал. Переважна більшість вимог стандартівінформаційної безпеки можуть бути реалізовані наявними у фірм засобамизахисту[5].

Сучасне підприємство повинно вміти належним чином будувати політикуінформаційноїбезпеки,тобторозроблятиіефективновпроваджуватикомплекспревентивних заходів по захисту конфіденційних даних та інформаційнихпроцесів. Така політика передбачає відповідні вимоги на адресу персоналу,менеджерівітехнічнихслужб[2].

Головнимиетапамипобудовиполітикиінформаційноїбезпекиє:1) реєстраціявсіхресурсів,якімаютьбутизахищені;2) аналізтастворенняперелікуможливихзагроздлякожногоресурсу;3) оцінкаймовірностіпоявикожноїзагрози;4) вжиття заходів, які дозволяють економічно ефективно захистити

інформаційнусистему[1].Більшістьфахівцівугалузізахисту інформаціївважають,що інформаційна

безпека підтримується на належному рівні, якщо для всіх інформаційнихресурсів системи підтримується відповідний рівень конфіденційності(неможливості несанкціонованого отримання будь-якої інформації), цілісності(неможливості навмисної або випадкової її модифікації) і доступності(можливостіоперативноотриматизапитувануінформацію)[2].

Можна виділити такі підсистеми ефективного захисту інформації напідприємстві:

1. Підсистема антивірусного захисту шлюзів входу в мережу Інтернет,файлових серверів, робочих місць користувачів, централізованого управління,періодичногооновленняантивіруснихбазданих.

2. Підсистема управління контролем доступу та ідентифікацією вінформаційнійсистемі.

3. Підсистема міжмережного екранування, яка дозволяє реалізуватибезпеку міжмережної взаємодії через використання програмних і програмно-апаратнихміжмережнихекранів.

4. Підсистема криптографічного захисту, яка гарантує безпеку передачіінформаціїзавдякишифруваннюданих.

5. Підсистема забезпечення цілісності інформації та програмногосередовищашляхомзастосуваннявідповіднихзасобівдляфіксаціїтаконтролюстану програмного комплексу, управління зберіганням даних для резервногокопіюваннятаархівування.

6. Підсистема захисту від інсайдерів, яка контролює дії порушників,реалізуєінформаційнубезпекуприуправліннідоступоміреєстрації.

7. Підсистемазахистусистемуправліннябазамиданих.8. Підсистема виявлення вторгнень і спробнесанкціонованого доступу до

інформаційних ресурсів підприємства. Підсистема забезпечує реалізаціюзахиснихзаходівзпротидіїатакамхакерівіпоширеннюспаму.

9. Підсистемазахистумобільнихпристроїв.10. Підсистема моніторингу подій інформаційної безпеки, яка дозволяє

своєчасновиявлятизагрозиінформаційнійсистемітаоперативнореагуватинаних[5].


168

Сьогодніспеціалізованіфірмипропонуютьширокийспектрзасобівзахистуінформаційних систем з урахуванням їх вартості та функціональнихможливостей. Найбільш прийнятним підходом при виборі того чи іншоговаріанту єдотриманняпринципу«розумноїдостатності», сутьякогополягає втому, що визначальними при проектуванні політики інформаційної безпекиповинні бути: розмір підприємства, його ресурсні та фінансові можливості,поточнийрівеньінформаційноїбезпеки,стадіяфункціонуванняфірми.

Постійна робота в сфері підтримки інформаційної безпеки на належномурівнієнеобхідноюумовоюефективностіпідприємницькоїдіяльності[5].

Водночас безпека інформаційної системи має розглядатися як важливаскладова загальної безпеки підприємства. Причому необхідна розробкаконцепції інформаційної безпеки, в якій слід передбачити не тільки заходи,пов’язані з інформаційними технологіями (криптозахист, програмні засобиадміністрування прав користувачів, їх ідентифікації та автентифікації,брандмауери для захисту входів-виходів мережі тощо), але і відповідні заходиадміністративноготатехнічногохарактеру[3].

Метою захисту інформації має бути збереження цінності інформаційнихресурсів для їх власника. Виходячи з цього, безпосередні заходи захистуспрямовують не так на самі інформаційні ресурси, як на збереження певнихтехнологійїхстворення,обробки,зберігання,пошукутанаданнякористувачам.Цітехнологіїмаютьвраховуватиособливостіінформації,якіроблятьїїцінною,атакож давати змогу користувачам різних категорій ефективно працювати зінформаційнимиресурсами.


1. БатюкА.Є.Інформаційнісистемивменеджменті/А.Є.Батюк,З.П.Двуліт,К.М.Обельовська, І.М.Огороднік, Л.П.Фабрі.– Львів: «Інтелект-Захід», 2004.–С.343–384.

2. ВласоваЛ.А.Защитаинформации/Л.А.Власова.–Хабаровск:РИЦХГАЭП,2007.–84с.

3. ЗамковаТ.В. Проблемы защиты информации в современныхинформационных системах/ Т.В.Замкова.– [Електронний ресурс].– Режимдоступу:http://www.rae.ru/snt/?section=content&op=show_article&article_id=3893

4. ЛитвинюкА.А. Основи інформаційної безпеки. Комплексна системазахисту інформації: структура, встановлення та підтримка функціонування//А.А.Литвинюк.– [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2008_4/visnik_st_08.pdf

5. МатиевД. Средства защиты информации: проблема выбора исоответствия/ Джабраил Матиев.– Електронний ресурс.– Режим доступу:http://bankir.ru/publikacii/s/sredstva-zaschiti-informacii-problema-vibora-i-sootvetstviya-5386161/


169

УДК657.1ПостноваМарина

студенткамагістратуриПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет


МІСЦЕЕЛЕКТРОННОГОДОКУМЕНТООБІГУВКОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇБУХГАЛТЕРСЬКОГООБЛІКУ

Анотація

Устаттірозглянутопитанняелектронногодокументообігу,наводитьсяпорівнянняміжелектроннимта ручним документообігами, розглянуто питання нормативного забезпеченняелектронногодокументообігу.

Ключовіслова:електроннийдокументообіг,комп’ютеризаціяобліку,базиданих.

Цільова функція бухгалтерського обліку та аналізу передбачає вивченнявсіх фактів створення сукупного суспільного продукту для взаємозв’язаного івзаємозумовленого відображення й контролю процесу суспільноговиробництва. Для цього потрібна систематизована номенклатура даних, якахарактеризуєгосподарськіфакти.Сукупністьтакихданихвизначаютьвідповідніобліковітааналітичніхарактеристики,щопідлягаютьвідповіднійобробці.Длятого щоб у подальшому дані можна було використати, кожна облікова чианалітична номенклатура даних має бути зафіксована в носії. Це пояснюєтьсяпотребою переміщення носіїв даних у часі та просторі. Носіями даних можутьбутирізнітехнічнізасоби(папір,магнітнастрічкатощо).Такимчином,об’єктоморганізації облікового та аналітичного процесів є рух носіїв, тобтодокументообіг.

Найбільше уваги питанню електронного документообігу приділяли проф.Бутинець Ф.Ф., Кропивко М.Ф., Кузьмінський Ю.А, Івахненков С.В. та багатоіншихвчених.

Способи обробки й перетворення інформації (документообігу) тіснопов’язані з формами організації й ведення обліку: ручним, механізованим ікомп’ютеризованим. При ручному документообігу об’єктом організації єнасамперед праця людей, при механізованому – робота відповідних машин,приладів, а при комп’ютеризованому – робота комп’ютерної техніки татехнічнихпристроїв.

Ручний спосіб документообігу передбачає великі затрати праці, а такожзалучення додаткових працівників. Крім того, маршрут деяких документів єдосить складним і носить „жорсткий” характер, тобто рух документів чітковизначенийікористувачінемаютьправайогозмінювати.

Комп’ютеризація документообігу дозволяє усунути ці проблеми.Наприклад, зменшення трудомісткості досягається переведенням ручногоспособу оформлення документів на комп’ютеризований. Причому значноскорочуєтьсяпроцесобліковоїреєстрації.Так,обліковареєстраціяприручномуспособіоформленнядокументівпередбачаєтакістадії:отримання(приймання)первинних документів; групування документів за ознакою однорідності за


170

умовивеликої їхкількості;складаннязведенихдокументів;фіксаціязанесенняданихнадокументі;відображенняданихздокументіввобліковихрегістрах(якправило накопичувального характеру); групування та перегрупування данихдокументів з метою їх подальшого розподілу і відображення в групувальних ірозпо¬дільчих регістрах; математичні дії (підрахунок, розрахунок, підведенняпідсумків); контроль за обліковою інформацією; складання підсумковогооблікового регістру (звітність); порівняння даних з даними інших обліковихрегістрів; видача інформації облікових регістрів для складання звітно¬сті;передача облікових регістрів на зберігання. Необхідно врахувати, що всідокументиоформляютьсявручнунапапері.

Такожпокращуєтьсяоперативністьдокументообігу:- по-перше, збільшуються варіанти маршруту документа. З’являються

можливості оперативно змінити шлях проходження документа, збільшитикількість осіб, яким одночасно він може надходити на обробку, а такожможливість встановлювати термін актуальності документа та ступіньконфіденційності;

- по-друге, час руху документа від комп’ютера до комп’ютера майжемиттєвийіобмежуєтьсялишепропускноюшвидкістюлінійзв’язкуабомережі.Якщокомп’ютеринемаютьелектронногозв’язкуміжсобою,часрухудокументазначно збільшується, хоч і є значно меншим порівняно з ручним способомдокументообігу.

Крімтого,комп’ютеризаціядокументообігудаєзмогуоптимізуватироботупрацівниківпідприємства,щопроявляєтьсявоперативностіпошукунеобхідноїінформації, в легшому пристосовуванні до виконання малознайомої роботи, взначномузменшеннівиробничихпомилоктощо.Длякерівниківпідприємства–це можливість об’єктивного аналізу ділових процесів, швидке виробленняуправлінських рішень щодо їх оптимізації, контроль і коригуваннязавантаженостіпрацівниківпідприємства,відстеженняходувиконаннязавданьтощо.

Міжнародними організаціями по стандартизації (ІSO, CCІTT, ЕСМА)провадитьсявеликаробота,пов’язаназуніфікацієюелектроннихдокументів[5].У цих стандартах враховуються технічні проблеми узгодження відповіднихструктурних характеристик документів з метою створення загальної(універсальної)моделіелектронногодокумента.

ЗаостаннірокивУкраїнібулорозробленотакістандарти:ДСТУ08694.01—97 „Інформаційні технології. Система електронного документообігу. Основніположення”; ДСТУ „Система електронного документообігу. Терміни тавизначення”;ДСТУ„Системаелектронногодокументообігу.Основніположення”.Набули чинності закони України „Про електронні документи та електроннийдокументообіг”[2]і„Проелектроннийцифровийпідпис”[3].

Піделектроннимдокументом,відповіднодоположеньЗаконуУкраїни„Проелектронні документи та електронний документообіг”, розуміють документ,інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючиобов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язковихреквізитівелектроннихдокументіввизначаєтьсязаконодавством.Електроннийдокумент може бути створений, переданий, збережений і перетворений


171

електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою поданняелектронного документа є відображення даних, які вінмістить, електроннимизасобамиабонапаперіуформі,придатнійдлясприйняттяйогозмістулюдиною[2].

При цьому стандарти електронних документів повинні враховувати нетільки вимоги однозначної ідентифікації всіх елементів відправником іодержувачем. Дуже важливі також вимоги незалежності форматних іструктурних перетворень документа. Незалежність перетворень і модифікаційелектронного документа тлумачиться на користь одержувача як щодоособливостей систем текстової обробки відправника, так і змістуоброблюваного документа. Користувач (одержувач документа) повинен матиповну свободу дій і ефективні засоби для перетворення документа в потрібнуформу, модифікації його змісту й вибору форми відтворення на папері абоекранімонітору.

Загальна модель електронного документа має багатокомпонентнуструктуру, що враховує відповідні фази процесу обробки текстів і структурніхарактеристики документів. Стандартний обмінний формат електроннихдокументів є найважливішим інтерфейсом із комунікаційними мережевимислужбами.

Якщо розглядати ведення документообігу з практичної сторони, топідприємстваздебільшеведутьелектроннийдокументообігкомбіновано,тобтовикористовують як паперові, так і комп’ютерні носії інформації. При цьомучастинудокументіввониотримують,зберігаютьіроздруковуютьупаперовомувигляді. Або взагалі комп’ютеризують лише деякі ділянки обліку, такі якрозрахункові операції, з оплати праці, товарно-матеріальних цінностей, а взагальномупритримуютьсяведенняпаперовогодокументообігу.

Проте таке ведення документообігу є невиправданим: збільшуєтьсятрудомісткість праці, знижується ефективність розподілу праці, погіршуєтьсяоперативність обліку й аналізу, виникає необхідність ведення архіву заправиламиведенняпаперовогоархіву.Атомупідприємствунеобхідноретельнопланувати впровадження електронного документообігу, і планувати перехідпоетапно, з метою поступового переходу до комплексного електронногодокументообігу.


1. Власова, Е.Е. Современный деловой документ: Организацияделопроизводства и документооборота на предприятии / Е.Е. Власова. – Х.:Центр«Консульт»,2003.–206с.

2. Закон України «Про електронні документи та електроннийдокументообіг» від 6.10.1998 р. : Офіц. текст прийнятий Верховною РадоюУкраїни6жовтня1998р.зізм.тадоп.станомна1вересня2003р..–Офіц.вид.–К.:Вид.дім«ІнЮре»,2003.–10с.

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р.:Офіц.текстприйнятийВерховноюРадоюУкраїни22травня2003р.–Офіц.вид.–К.:Вид.Дім«ІнЮре»,2003.–14с.

4. Івахненков, С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського


172

обліку: історія, теорія, перспективи [Текст] / С.В. Івахненков. –Житомир: АСА,2001.–414с.

5. Ніколашин, А.О. Юридичне підтвердження електронних обліковихдокументів [Текст] / А.О. Ніколашин; за ред. проф. М.І. Бахмата // ЗбірникнауковихпрацьПодільськоїдержавноїаграрно-технічноїакадемії.–Кам’янець-Подільський.–2004.–№12–С.219-221.

УДК336.226.322«313»

ШевчукОленак.е.н.,доцент

МорозЯрославастудентка

Вінницькийнаціональнийаграрнийуніверситетм.Вінниця

АНАЛІЗСИСТЕМИАДМІНІСТРУВАННЯПДВВУКРАЇНІ:

СУЧАСНИЙСТАНІПЕРСПЕКТИВИРОЗВИТКУ

АнотаціяУ статті визначено податок на додану вартість як основне бюджетоутворююче

джерело доходів у загальній структурі Державного бюджету країни. Виконано аналіз чинноїсистемиадмініструванняПДВівизначеношляхиїїрозвитку.

Ключові слова: податок на додану вартість, механізм відшкодування ПДВ, прямі танепряміподатки,обов'язковіплатежі.

Одним з основнихвидівнепрямихподатків вУкраїні є податокнадодану

вартість (ПДВ). Як свідчить досвід багатьох країн світу, в умовах перехідноїекономіки важливе місце в податковій системі посідають непрямі податки. Зогляду на це проблеми їх впливу на економічні процеси й використання якекономічногостимулунабуваютьособливогозначення.СистемаоподаткуваннявУкраїніщенедосягланалежногорівняефективностітагнучкості.Цевеликоюмірою стосується й застосування найпрогресивнішої форми універсальногоакцизу-ПДВ.

ПДВ сьогодні є одним із найголовніших джерел формування бюджету таважливою фінансовою базою держави, тому будь-які зміни до порядку чимеханізмуйогосплатимаютьздійснюватисявкрайобережно.

ПитомавагаПДВуструктурідоходівДержавногобюджетуУкраїниу2011роцівизначенавтаблиці1[2].

На практиці система адміністрування ПДВ має низку вад, які негативновпливаютьнелишенанаповненняДержбюджету,алейнаекономічніпроцесивдержавізагалом.


173

Таблиця1ПитомавагаПДВуструктурідоходівдержави

Показники Загальнийфонд Спеціальнийфонд Разом1 Доходи,млрд.грн 265,80 48,80 314,602

Податокнадоданувартість,млрд.грн.

126,60 3,5 130,10

3 Питомавага,% 47,63 7,17 41,35

Це стосується і порушення принципу повноти та рівномірногорозподіленняПДВ,зокрема:

1. Порушення територіальної нейтральності. В абсолютних показникахнайбільшіобсягиПДВвносятьдобюджетуцентральнійсхіднірегіониУкраїни.Якщо ж ураховувати відшкодування податку та скорегувати його обсяги навиробничий потенціал регіону, виявиться, що основного фіскального тискузазнають інші регіони. Порушення територіальної нейтральності може бутиподолане шляхом розвитку експортного потенціалу заходу країни, а саме -розвиткувласноговиробництва.

2.Регресивністьщодооподаткуваннядоходівнаселення.Цяпроблеманеєсуто українською й зумовлена самою природою податку - у структурі витратнайбідніших верств населення частка ПДВ вища, ніж у доходах заможних [3].Регресивність і соціальна несправедливість податку може бути подолана зарахунокдиференціаціїставок.

3. Диспропорційність у стягуванні податку. Значним тягарем ПДВ є дляфізичнихосіб,оскількипринципнепрямихподатківполягаєвсплатійогосамекінцевимспоживачем,тобтонаселенням,щокупуєтічиіншітовари.Якщодляюридичнихосібможливоформуванняподатковогокредиту,задопомогоюякогоможна зменшити сплату ПДВ до бюджету, то для фізичних осіб податковенавантаження становить 20%. Вирішення такої проблеми полягає в наданніможливостінаселеннючастковоговідшкодуваннясплаченогоподатку.Загаломперелік проблем, пов'язаних із ПДВ, в Україні доволі широкий.Щодо кожної зних вироблені ефективні механізми вирішення, які успішно випробовані врізнихкраїнах.ПротебільшістьізнихстосуєтьсянезабезпеченнянейтральностіПДВ, а забезпечення максимальних податкових надходжень та оптимізаціїконтролюзацимипроцесами.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України платникиподатків,щоналежатьдовеликихтасередніхпідприємств,подаютьподатковідекларації до органу державної податкової служби в електронній формі здотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб упорядку, визначеному законодавством. Також спрощуються адміністративніпроцедури, зокрема, запроваджується автоматичне відшкодування ПДВ [4].Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює необхідність ефективногоуправління державними фінансами. У центрі уваги знаходиться процесоподаткування, виступаючи головною умовою формування фінансово-бюджетних ресурсів держави. При цьому значної уваги потребує податок надодану вартість як один з основних бюджетоутворювальних податків. Дужебагатодискусій ірозмовпронеобхідністьліквідаціїчизниженняставкизПДВ,


174

які ведуться в Україні вже з десяток років, українські уряди сприймають по-своєму і роблять із точністю до навпаки - частка ПДВ у податковихнадходженняхДержавногобюджетупостійнозростає.

ЯкнепрямийподатокПДВвключаєтьсявцінутовару,аотже, сплачуєтьсяпокупцем,аперераховуютьйогодобюджетуюридичніособитафізичніособи-підприємці, які реалізують продукцію (товари, роботи, послуги) на територіїУкраїниабоімпортуютьтоваридляїхспоживаннянатериторіїУкраїни. Об'єктом оподаткування є операції з реалізації продукції в Україні,експортуванняпродукції(товарів,робіт,послуг)таїїімпортування.НасьогодніПДВзастосовуютьпонад135державсвіту.

Ставкиподаткунадоданувартістьдужечастокорегуютьсяйзазнаютьзмінзалежно від макроекономічної умови. Ставки податку на додану вартість вУкраїні-20%та0%.Нульоваставкаєпільговоютазастосовуєтьсядотоварів,виробництво та реалізацію яких стимулює держава. У Податковому кодексіУкраїнизазначено,щоставкаПДВзалишаєтьсябеззмінйу2011–2013рр.будестановити20%,атакожпоставкаметалобрухту,відходівтазерновихкультурдо1січня2014р.узагалізвільненівідоподаткування.[4]

ІстотноюпроблемоювУкраїнієвідшкодуванняПДВ.Сумнівищодопотребицьогоподаткудлякраїнивиникаютьзоглядунате,що:

-відбуваютьсямасовізловживанняпідчаснарахуванняПДВ;-виникаютьтруднощізвідшкодуваннямПДВ;-відбуваєтьсялобіюванняфінансовихінтересівпервиннихолігарховихсил

[3].Проаналізувавши частку найвагоміших податків у загальній структурі

податковихнадходжень,можнастверджувати,щонайбільшучасткузаймаєПДВ.Скасуваннячизамінацьогоподаткунабудь-якийновийподатокпризведедощебільшої проблеми в податковій системі України. Але, зважаючи на різніаргументи,атакожнавищепроведенийаналіз,можнавизначити,щоіснуєдужебагато недоліківщодо впровадженняПодаткового кодексу, навіть ураховуючиновіположенняПодатковогокодексуУкраїни,депередбаченозниженняобсягуосновної ставки ПДВ, але не враховано потребу диференціації ставок ПДВ насоціальнонеобхіднітоварийпослуги.

Таким чином, сучасне реформування ПДВ не забезпечує належною міроюперенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категоріюгромадян,аджегромадяникраїни,купуючисоціальноважливітоварийпослуги,і надалі сплачуватимуть ПДВ, який у вигляді відшкодування отримаютьвласникивеликихпідприємств-імпортерівфактичноякчистийприбуток.

Тому нагальними залишаються зміни механізму ПДВ щодо відновленнявластивостейпринципунейтральностіПДВ.Інакшеможедійтидоекономічногоколапсуйгалузевоїтарегіональноїнестабільностівдержаві.

Отже,ураховуючипрагненняУкраїнидоєвропейськоїінтеграціїтазважаючинавжеотриманийдосвідадмініструванняПДВ,можнавиділититакішляхивдосконаленнямеханізмуфункціонуванняПДВзметоюзбереженнянимпринципуповнотитасправедливості:

- розвиток експортного потенціалу заходу країни, а саме - розвитоквласноговиробництва;


175

- упровадження різних режимів оподаткування залежно від соціальноїзначущостітоварів;

-розробкасистемиповерненнясумиПДВзтоварівдляфізичнихосіб.

Списоквикористанихджерел1. Душкова К. М. Стан та особливості адміністрування податку на додану

вартість/К.М.Душкова,Л.В.Черничук[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.rusnauka.com.–Заголовокзекрана(датазвернення10.04.2014р.).

2. Показники виконання Державного бюджету України за 2011 рік[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive / ma-in?&cat_id=77643&stind=1. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

3. ПДВ – податок для обраних? [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www. minprom.ua/digest/41334.html. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

4. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р., 4№ 2755 VІ.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2755-17. – Заголовок з екрана (дата звернення10.04.2014р.).

5. Добрик Л. О. ПДВ в Україні: проблеми адміністрування та напрямиудосконалення/Л.О.Добрик,А.А.Литовченко//Інвестиції:практикатадосвід.–2011.–№14.–С.34-36.

http://www.rusnauka/


176

РРооззввииттооккббууххггааллттееррссььккооїїппррооффеессііїїттааііннннооввааццііййннііттееххннооллооггііїїввппііддггооттооввццііффааххііввццііввззооббллііккуу,,ааууддииттуу,,ффііннааннссіівв

177

РРООЗЗВВИИТТООККББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООЇЇППРРООФФЕЕССІІЇЇТТААІІННННООВВААЦЦІІЙЙННІІТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇ

ВВППІІДДГГООТТООВВЦЦІІФФААХХІІВВЦЦІІВВЗЗООББЛЛІІККУУ,,ААУУДДИИТТУУ,,ФФІІННААННССІІВВ

УДК657:004ГолячукНаталія

к.е.н.,доцентРихлюкВікторія

здобувачЛуцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Луцьк

ЕЛЕКТРОННИЙДОКУМЕНТООБІГПІДПРИЄМСТВА

АнотаціяУстаттірозглянутопитанняпоняттяелектронногодокументообігу,видиелектронних

документів,особливостізберіганняелектроннихдокументівтаперевагиїхвикористання.Ключові слова: електронні документи, електронний документообіг, інформаційна

система,інформаційнітехнології,підприємство.Управлінськадіяльністьпов’язаназінформаційнимобміномміжсуб’єктами

та об’єктами управління. При відсутності необхідної інформації неможливеприйняттясвоєчаснихрішень,визначеннястратегіїрозвиткуорганізації.Однимзосновнихфакторіввпливунауково-технічногопрогресунавсісферидіяльностілюдиниєширокевикористанняінформаційнихтехнологій.Насучасномурівніїхрозвитку робота з інформацією здійснюється швидше, ефективніше. Підвпливом нових інформаційних технологій відбуваються докорінні зміни всистемі управління, автоматизуються процеси обґрунтування і прийняттярішень, організація їх виконання, підвищується професіоналізм фахівців,зайнятих в управлінській діяльності [1]. Якщо раніше всі документи напідприємстві велися в паперовому вигляді, то на даний час все частішевикористовуєтьсяелектроннийдокументообіг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про електронні документи таелектронний документообіг» електронний документообіг (обіг електроннихдокументів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення,передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електроннихдокументів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разінеобхідностізпідтвердженнямфактуодержаннятакихдокументів[2].

Робота з електронними документами потребує створення системиуправління документами і документообігомвмасштабі інформаційної системипідприємства (ІС). Ця система охоплює всі етапижиттєвого циклу документів:створення,зберігання,пошук,обробку,здачувархів,видаленнядокумента.

Документи в інформаційній системі за напрямами інформаційних потоків


178

розподіляються:- вхіднізовнішнідокументи;- вхіднівнутрішнідокументи;- вихіднідокументи,створенівінформаційнійсистеміпідприємства.Вхіднізовнішнідокументиреєструються,принеобхідностіперетворюються

в електронні документи. Усі вхідні документи зберігаються в архіві протягомрегламентованого строку. Якщо документ має директивний характер тодірозробляєтьсяплан заходів, визначається складвиконавців, складаєтьсяплан-графікробітітерміниїхвиконання,адокументберетьсяпідконтроль.Вхіднийдокумент може містити інформацію, яка є вихідною для вирішення окремихзавдань.Такідокументипідлягаютьобов’язковомувведеннювбазуданих.Дляелектроннихдокументіввикористовуєтьсямаршрутизація:передачадокументавиконавцю, введення документа в БД, відмітка про передачу документа замаршрутомобробкитощо.

Внутрішні документи обслуговують функції управління, всі формидокументів і схема документообігу регламентовані конфігурацієюінформаційноїсистеми,якавикористовуєтьсянапідприємстві.

Вихідні електронні документи розсилаються одержувачам за допомогоюстандартнихінформаційнихтехнологій.Длярозсилкиможевикористовуватися:кур’єрський зв’язок (передача друкованих копій документів або машиннихносіїв),електроннапошта,Web-публікації.

Система зберігання документів в електронному вигляді повинназабезпечувати: централізоване зберігання документів; ведення архівуелектронних документів; адміністрування системи управління документами;санкціонований доступ і парольний захист файлів електронних документів врежимі зчитування / запису; конвертацію файлів електронних документів урізні формати; вибір носіїв інформації для організації системи зберіганнядокументів відповідно до частоти звернення, термінів дії документа;швидкийперегляд документів різних форматів без завантаження вихідних додатків;пошукдокументівзарізнимикритеріямивідборутощо.

Програмні системи управління електронними документами маютьвідкритий програмний інтерфейс (Application Program Interface - API), щодозволяєнарощуватифункції роботи з документами, вбудовувати ціфункції вприкладне програмне забезпечення функціонального призначення. Задопомогою нової інформаційної технологи Workflow (управління потоком)можна моделювати і описувати господарські процеси (бізнес-процеси) втермінах документів, відслідковувати взаємодію суб’єктів бізнесу, настанняпевнихподійчиумов.Workflow використовує системуелектронноїпоштидлярозсилки документів маршрутом, створює сценарії господарських процесів втермінахдокументів іпевнихдійнадними.У ІСавтоматизаціядокументообігустає ефективним інструментом системи управління. За допомогою сценаріївруху документів описуються бізнес-процеси, які знаходяться під постійнимконтролем.

Перевагисистемиелектронногодокументообігунапідприємстві:а)дляуправлінськогоперсоналу:


179

- аналіз бізнес-процесів на підприємстві та прийняття оптимальнихуправлінськихрішень;

- оперативний контроль і розподіл навантаження на працівниківпідприємства;

- безпосередній контроль за діями користувачів системи електронногодокументообігу;

- можливість контролювати поставлені завдання перед працівникамипідприємства;

- погодженнявиконаннядокументаврежиміон-лайн;- дозволяє забезпечити належну інформаційну безпеку на підприємстві

засобамикриптозахисту;б)дляіншихпрацівників:- зниженняпомилоквпроцесіроботипрацівникашляхомвведенняфункцій

стандартноїперевіркидокументів;- скорочення витрат часу на пошук необхідної інформації працівниками

підприємства;- зручний алгоритм роботи, що полегшує користування системою для

працівників підприємства в процесі виконання малознайомої роботи, якийсупроводжуєтьсяінструктивнимматеріалом[3].

Технологія роботи з електронними документами дозволяє колективнийдоступдооднихітихжедокументіввпорядку:формуваннягрупкористувачівелектронних документів; включення до складу групи нових користувачів;визначення режимів роботи з електронними документами для різних груп ікористувачів.

Таким чином, для підприємств, які ефективно використовуютьінформаційні технології в повсякденній роботі електронний документообіг єнезамінним помічником в роботі підприємства. Електронний документообігзначно спрощує роботу з документами, підвищуючи продуктивність і точністьроботиспівробітників.

Списоквикористанихджерел1. Писаренко, В. Переваги електронного документообігу в діяльності

органів державної влади та проблеми впровадження / В Писаренко.-[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-3/doc/1/06.pdf.–Заголовокзекрана(датазвернення9.04.2014р.).

2. Закон України «Про електронні документи та електроннийдокументообіг» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/851-15. – Заголовок з екрана (датазвернення9.04.2014р.).

3. Безверхий,К.В.Електроннийдокументообігнапідприємствіякзапорукауспіхуведеннябізнесу[Текст]/К.В.Безверхий//Новіінформаційнітехнологіївосвіті. Технології «1» у підготовці ефективних та необхідних для національноїекономіки кадрів: матеріали Шостої всеукраїнської науково-практичноїконференціїстудентів,аспірантівтамолодихвчених/зазаг.ред.к.ф.-м.н..доц..


180

В.П.Шевченка.–К.:Кафедра,2013.–С.17-20.

УДК657

РусєваДомнікіявикладачвищоїкатегорії

Ізмаїльськийтехнікуммеханізаціїелектрифікаціїсільськогогосподарства

м.Ізмаїл

РОЗВИТОКБУХГАЛТЕРСЬКОЇПРОФЕСІЇТАІННОВАЦІЇВПІДГОТОВЦІФАХІВЦІВЗОБЛІКУАУДИТУ,ФІНАНСІВ

Анотація

У статті розглянуто загальні питання історії та розвитку бухгалтерської професії, їїроль в управлінні потоками інформації, короткий обіг про підготовку працівників обліку тавимогдоних,атакожнапрямкивдосконаленнябухгалтерськогооблікувсучаснийперіод.

Ключовіслова:бухгалтерськийоблік.бухгалтер,інновації.

"Один раз виникнувши , бухгалтерський облік буде існувати вічно".С тихпір, як500 років тому , коли вийшла відома в усьому світі працяЛукиПачолі"Трактат про рахунки та записи" , бухгалтерський облік по суті залишивсянезмінним .Міжтимусвітівиникла інформаційнареволюція , якарадикальновплинуланаоблік .Заразмиспостерігаємодещосхоженате ,щобулопідчаспромисловоїреволюції,коливикористаннятехнічнихдослідженьвідставаловідчасу їх винаходу. І томуметоюмоєї праці є − зрозумітита відшукатинапрямирозвитку особистості майбутніх бухгалтерів, та працівників обліку, аудиту тафінансів, з чого виходить, що головним завданням моєї статті є відшукатишляхивдосконаленняпідготовкипрацівниківобліку,аудитутафінансів.

Потребу вивчення історії в наш час не заперечує ніхто. це стосується йісторії бухгалтерського обліку, адже бухгалтер, що знає досвід своїхпопередників,можепрацюватикраще,віннебудевитрачатичаснавинайденнятого, що відомо було його попередникам . Історію переробити не можна, алеможнаїїпереосмислити.

Основоположниками бухгалтерського обліку , як науки безумовно булиБ.Котрулі (Катрульї) (купець з Дубровника) та Лука Пачолі. БенедетоКотрулінаписавкнигу "Проторгівлю ідоскональногокупця"(1458рік)вякувключивглаву про подвійну бухгалтерію . Він вважав бухгалтерський облік засобомуправління окремимпідприємством.Л.Пачолі розглядавбухгалтерський облікяк методологічну науку. Ні перший, ні другий не створили цільної науки пробухгалтерський облік, але вони дали поштовх до тлумачення бухгалтерськогообліку вюридичному та економічному аспектах. Незалежно від того , як різніавтори вирішували питання про природу бухгалтерського обліку , всі вони


181

внесли певний вклад у вирішення тих чи інших практичних та теоретичнихпроблем,якіпереднамипоставили.[4,с.18-19,24]

Бухгалтер− (нім.Buchhalter,Buch—книга,Halter—тримач)− спеціаліст угалузібухгалтерії,якийпрацюєвсистеміоблікузгіднодіючомузаконодавству.Його завдання − вчасно і правильно заплатити податки і відзвітувати переддержавнимиорганами,клієнтами іпартнерамикомпанії , слідкуватиза станомрахунку підприємства та зводити баланс до єдиного показника. На заразпрофесія є важлива, без неї не може обійтися не одне підприємство.Пропонуюрозглянути схему "Користувачі облікової інформації".Сучасний бухгалтерповинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію,незалежно від того , чи є вони її зовнішніми чи внутрішніми користувачами.[схема«Користувачіобліковоїінформації»]

Міжнароднінормативибухгалтерськоїосвіти.Традиційновважається,щофункцієюбухгалтераєтількиведенняоблікуірахунків.Можливо,такібулонапочатковомуетапірозвиткуцьоговидудіяльності.Сьогодні,колиінформаційнезабезпечення стало найважливішим фактором успішної господарськоїдіяльності , функції бухгалтера зазнали суттєвих змін . Сучасний бухгалтерзаймаєтьсянетількиведеннямрахунків,алейздійснюєширокудіяльність,щовключає планування і прийняття рішень , контроль і звернення увагикерівництвадопорушень,оцінку,огляддіяльностітааудит.

Рис.1.Користувачіобліковоїінформації(власнарозробка)Закордономрозробленінаціональнітаміжнародністандартищодообсягу

Користувачіобліковоїінформації

Внутрішні Зовнішні

Власники

Управлінськийперсонал

Менеджери

Керівникипідрозділів

Працівникипідприємства

Діловіпартнеринаринку

Органидержавногорегулюванняіконтролю

Іншікористувачі

Інвестори

Банки

Постачальники

Покупцітазамовники

Податковіоргани

Державнастатистика

Цільовіфонди

Комісіїікомітети

Фінансовіаналітикиірадники

Громадськіоргани

Суд,арбітраж

Аудиторськіконтори


182

знань, якими повинен володіти бухгалтер з вищою освітою .Міжнародністандарти обліку і нормативи бухгалтерської освіти та етики розробленіміжнародними професійними організаціями − Комітетом з міжнароднихстандартів обліку і комітетами з освіти етики Міжнародної федераціїбухгалтерів.

Бухгалтер повинен мати знання у таких напрямах, як: бухгалтерськийоблік, податковий облік, фінансовий аналіз, основи аудиту,згідно чинногозаконодавства, у зв'язку з цим бухгалтер повинен постійно займатисясамоосвітою, слідкувати за змінами основних правил бухгалтерського обліку,змінами в законодавстві, за можливістю відвідувати спеціалізовані семінари,курсипідвищеннякваліфікації.

Згідно з дослідженнями вчені виявили віковий діапазон найбільшпотрібнихнаринкупрацібухгалтерів23-50років;бухгалтериувіцідо30роківстановлять60% від загальної кількості спеціалістів; у віці від30 до40 років−25%, а у віці від 40 до 50 − 12%; 95 % бухгалтерів − жінки; 57% бухгалтерівволодіють англійськоюмовоюна базовому рівні та на рівні , достатньому длячитанняспеціалізованоїлітератури;нарозмовномутанавільномурівнях−8%;64% бухгалтерів мають вищу освіту ; 20% − неповну вищу; 16% − середнюспеціальну;42%бухгалтерівмаютьводійськіправакатегорії"В".Рівеньзаробітної плати бухгалтера залежить від галузі, в якій він працює , компанії,професіонального рівня. Професія бухгалтера має хороші перспективикар'єрного росту до посади головного бухгалтера, фінансового директора,можливість професіонального розвитку у галузі податкового обліку іконсультування,аудиту[4].

Впровадження інновацій у педагогічний процес навчального закладупокликане забезпечити підвищення якості навчання й виховання майбутніхспеціалістів або знизити витрати на досягнення звичних результатів освіти.Йдетьсяпроте,щометоюбудь-якогонововведенняєпідвищенняефективностіпедагогічного процесу. Ступінь ефективності залежить від того, яких витратпотребує конкретне нововведення і як довго воно даватиме корисний ефект.Якщочерезнезначнийчаспіслявпровадженнянововведенняактуальноюбудепроблемащодоосвоєннянового,якенейтралізуєдіюпопереднього,токориснийефект такого нововведення не може бути значним, а значить витрати на йоговпровадження виявляться невиправданими. Отже, ефективність нововведеннязалежить від досягнутого завдяки йому корисного ефекту, тривалостівикористанняінноваційноїтехнології,витратнаїївпровадження[1].

Міжнародні нормативи бухгалтерської освіти охоплюють різноманітністорони і ступені системи бухгалтерської освіти. Наприклад в міжнародномунормативі бухгалтерської освіти№9 вказано, що професійні бухгалтери заразвиконують обов'язки в складній соціальній , економічній та юридичній сфері,саметомурозширюєтьсяперелікзнань,якимивониповинніволодіти,ітомудляпідготовки кваліфікованого спеціаліста в галузі бухгалтерського обліку внавчальномуплані згідно з міжнародниминормативами , повиннобути такожпередбачено вивчення в якості додаткових таких дисциплін , як економіка ,право, математика і статистика, професійна етика, управління. Навчання заспеціальністю"Бухгалтерськийоблік"завершуєтьсятестуваннямнапрофесійну


183

компетентність.Міжнароднимнормативом№9такожзазначено ,щопрограминавчанняоблікуповиннірозвиватиустудентарозуміннясутііроліобліку,ацепотребує знання історичної і етичної перспектив розвитку бухгалтерськоїпрофесії,атакожтеоретичнихосновобліку.

В цілому університети є консервативними установами , в яких процесреформможетриватине одиндесятокроків.Однак, окремі навчальні закладидоклализначнихзусильдлятого,щобзабезпечитипідготовкубухгалтерів,якібвідповідалиумовамиїхкраїни.

Списоквикористанихджерел1. Бутинець, Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] : підручник для

студентіввузівспеціальності7.050106«Облікіаудит»/Ф.Ф.Бутинець.–Вид.2-е,доп.Іперероб.–Житомир:ЖІТІ,2000.–640с.

2. Лень,В.С.Облікіаудит.Вступдофаху[Текст]:навч.посіб./В.С.Лень,В.А.Нехай.–К.:Центручбовоїлітератури,2009.–256с.

3. ДичківськаІ.М.«Інноваційніпедагогічнітехнології»4. Швець, В.Г. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] : навч. посіб. /

В.Г.Швець.–К.:Знания-Прес,2003.–444с.–(ВищаосвітаХХІстоліття).5. Sophus науковий клуб. [Інтернет ресурс]

http://sophus.at.ua/publ/2013_04_18_19_kampodilsk/sekcija_6_2013_04_18_19/rol_ta_misce_innovacijnikh_tekhnologij_v_pidgotovci_specialistiv_bukhgalterskoji_profesiji/26-1-0-550.


184

УДК657ТкачукІринак.е.н.,доцент


ЗНАЧЕННЯЛОГІКИУПРОФЕСІЙНІЙДІЯЛЬНОСТІБУХГАЛТЕРА

Анотація

У статті увага приділена важливості логіки у професійній діяльності бухгалтера.Визначено,що процес становлення бухгалтера як особистості, здатної незалежно мислити іприймати адекватні рішення у нестандартних ситуаціях, неможливий без логіки, яка сприяєпідвищеннюйого інтелектуального рівня, професійноїмайстерностіта ерудиції, внутрішньоїкультуримислення.

Ключовіслова:логіка,логічнакультура,логічномислити,професійнадіяльність.Кожна людина володіє певною логічною культурою, рівень якої

характеризуєтьсятієюсукупністюлогічнихприйомівіспособівміркування,якілюдина розуміє, а також сукупністю логічних засобів, які вона використовує впроцесі пізнання і практичної діяльності.Сучасному бухгалтеру знання основлогіки є особливо важливими та необхідними для власного професійногозростання. Адже, логіка вчить мислити чітко, лаконічно, правильно, грамотновисловлювати свої думки і емоції, розсудливо сприймати що відбувається,міркуватиідіяти.

Підвищений інтерес до вивчення логіки у професійнійдіяльностіобумовлений об’єктивними та суб’єктивними причинами. Дооб’єктивних причин слід віднести зростаючі потреби допроцесу формуваннявисокого інтелектуального потенціалу держави.До числа суб’єктивних –бажання представників господарюючих суб’єктів співпрацювати не просто зосвіченимифахівцями, а з особами ініціативними, здатними логічнобездоганномислити, тобто відмінно орієнтуватися в складних ситуаціях іприймати вірнірішеннявсучасному,мінливомусвіті.

Словник сучасної української мови визначає, що логіка – це наука, якавивчаєзакониіформирозумовоїдіяльностілюдей,принципиізасобипобудовиправильних суджень і міркувань про предмети і явища об’єктивного світу,методиформалізаціїзнанняякрезультатупізнавальногопроцесу[1].Самтермін«логіка» походить від давньогрецького «logos» – слово, розум, думка, вчення,закон,порядок[2].

Вітчизнянітазарубіжнідослідникирозглядаютьлогікузпозиціїнаукипроформи і закони мислення. Зокрема, Б.Ф.Кевбрін і О.А.Кільдюшева зауважують,щологіка–наукапроформиізакониправильногомислення,щоведедоістини[3]. З точки зору В.Г. Кремень, В.В. Ільїн «логіка –наука про закони, форми таприйоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини у процесіміркуванняіпізнання»[4].НадумкуН.Г.Мозговоїлогіка–цефілософськанаукапро форми, в яких протікає людське мислення, і про закони пізнавальногомисленнялюдини[5].

Наведенівизначеннязасвідчують,щологікавивчаєструктурумисленнята


185

різні його властивості, які відокремлюють сферу абстрактного, логічного тараціонального мислення. При цьому,закониі форми мислення є необхіднимивзаємозв’язками між структурними елементами мислення,правильністюмисленнятадосягненнямістиниупроцесімислення.

Людське мислення підпорядковується логічним законам і протікає влогічнихформахнезалежновіднаукилогіки.Закони,принципиіформилогікиєзасобами,щодозволяютьгарантуватиправильністьзастосуваннятихчиіншихнорм навіть у найскладніших ситуаціях.Людина мислить логічно, навіть незнаючи,щоїїмисленняпідпорядковуєтьсялогічнимзакономірностям.АвислівА.Шопенгауэра«хтоясномислить,тойясновикладає»єнеменшактуальнимусьогоденні.

Мислити логічно – означає мислити точно і послідовно, не допускаючипротиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якостімислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичноїдіяльності,втомучислі івроботібухгалтера,якапотребуєточностімислення,обґрунтованостіприйнятихрішеньтависновків.

Логічнемисленнявідрізняєтьсявизначеністю,послідовністюідоказовістю.Розвиток логічного мислення передбачає придбання навиків практичноговолодіннялогічнимиопераціямимислення.Вченимивстановлено,щонавчитиособистість виділяти основне, міркувати, доводити, робити висновкинеможливо, якщо вона не володіє даними операціями [6]. Зокрема, аналіз,синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, обмеження, класифікація,конкретизація – це одні з основних розумових операцій, які є важливими упрофесійнійдіяльності,втомучислібухгалтера.

Отже,длябухгалтерамислитилогічно–цевміннявстановлюватизв’язкиівідносини між поняттями та подіями, вирішувати протиріччя і виявляти нові,доказово міркувати, вірно вибудовувати висновки, знаходити найбільшсприятливіумовинабуттязнань,раціональніспособивирішенняпроблеміт.д.

У світлі вищезазначеного варто відмітити, що знання законів і форммислення, їх свідоме використання в процесі пізнання підвищує професійнукультуру мислення бухгалтера, виробляє навики більш грамотно мислити,розвиває критичне відношення до власних та чужих думок.Уміння правильномислити становитьоснову вміння переконувати – найважливішого критеріюякостіпрофесійноїкомпетентностібухгалтера.

Упрофесійнійдіяльностібухгалтералогіканеобхіднадлявиборунайбільшраціональної моделі соціально-економічного розвитку підприємства. Адже,відповідно до посад, які може обіймати бухгалтер, він повинен бутипідготовленийвиконуватинаступніфункції:організаційну,обліково-аналітичну,інформаційну,контрольну, планову. У практичній діяльності для виконанняданих функцій необхідно вміти приймати рішення і контролювати хід їхвиконання.Реалізація рішень для бухгалтера починається, як правило, зпідготовки або отримання відповідного документа, що обґрунтовує цілі ізавданнядіяльностіпідприємства.

Вивчення логіки у професійній діяльностівідкриває можливість надійноконтролюватимисленнязбокуйогоформи,структури,будови,перевірятийогоправильність, попереджати логічні помилки або виявляти і виправляти їх.


186

Головнезначеннялогікидлябухгалтераполягаєвтому,щовонапідсилюєйогорозумові здібності і робить мислення більш раціональним.Таким чином, самевикористаннялогікиупрофесійнійдіяльностібухгалтерапередбачаєнаявністьдвохнеобхіднихумов:здатністьдомисленнятанеобхіднавеличиназнань.

Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що міркування, в яких відсутністрогалогіка,непослідовністьіпротиріччя,ускладнюютьроботубухгалтера,щовсвоючергуможепризвестидопомилки.Відповідно,якщобухгалтерхочебутиінтелектуально розвиненою особистістю, навчитися грамотно міркувати, зізнанням, а не стихійно застосовувати закони й правила логіки, вивчення цієїнаукидляньогоповинностатиобов’язковим.


1. Великийтлумачнийсловниксучасноїукраїнськоїмови[Текст]/Уклад.іголов.ред.В.Т.Бусел.–К.:Ірпінь:ВТФ«Перун»,2009.–1736с.

2. Карамишева,Н.В.Логіка(теоретичнаіприкладна)[Текст]:навч.посіб./Н.В.Карамишева.–К.:Знання,2011.–455с.

3. Кевбрин,Б.Ф.Логика [Текст]/Б.Ф.Кевбрин,О.А.Кильдюшева.– Саранск,2010.–48с.

4. Кремень,В.Г.Філософія:мислителі,ідеї,концепції[Текст]/В.Г.Кремень,В.В.Ільїн.–К.:Книга,2005.–528с.

5. Мозгова,Н.Г.Логіка[Текст]/Н.Г.Мозгова–К.:Каравела,2011.–248с.6. Пономарьов, О.С. Логіка вибору засобів досягнення цілей діяльності

[Текст]/О.С.Пономарьов//Філософіяісучасність.–2010.–№4.–С.37-46.

ККооннттррооллььяяккффууннккццііяяммееннеедджжммееннттууооррггааннііззааццііййттааііннссттииттууттааууддииттууввУУккррааїїнніі::ссууччаассннииййссттааннттааппееррссппееккттииввииррооззввииттккуу

187

ККООННТТРРООЛЛЬЬЯЯККФФУУННККЦЦІІЯЯММЕЕННЕЕДДЖЖММЕЕННТТУУООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЙЙТТААІІННССТТИИТТУУТТААУУДДИИТТУУВВУУККРРААЇЇННІІ::ССУУЧЧААССННИИЙЙССТТААННТТААППЕЕРРССППЕЕККТТИИВВИИРРООЗЗВВИИТТККУУ

УДК:657.6БаллаІнна

к.е.н.,в.о.доцентаГуменюкІрина

старшийвикладачПодільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет


ОРГАНІЗАЦІЯОБОВ’ЯЗКОВОГОАУДИТУВУКРАЇНІ

АнотаціяНасьогоднівходіінтеграціїУкраїниусвітовуспільноту,всебільшоїувагиуконтрольному

полі підприємництва набирає незалежний аудит. Обов’язковий аудит - щорічна обов’язковааудиторськаперевіркаведеннябухгалтерськогообліку іфінансової (бухгалтерської)звітностіорганізації.

Ключові слова: аудиторська діяльність, обов’язковий аудит, аудиторські послуги,аудиторськадіяльність,планаудиту,програмааудиту.

Важливим кроком на шляху до гармонізації вітчизняного обліку у

відповідностізміжнароднимипринципамиєприйняттянаціональнихположень(стандартів) бухгалтерського обліку і впровадження на їх основі новоїфінансової звітності. Зміст нової звітності та принципи складання роблять їїбільш прозорою, відповідною до інформаційних потреб усіх потенційних тафактичних користувачів звітності, як вітчизняних так і іноземних. Алевідсутність практики складання фінансової звітності за міжнароднимипринципами та тривалий період реформування бухгалтерського обліку,ставлятьпідсумнівреальністьпоказників,відображенихвзвітності[4].

Питання організації аудиторської діяльності досліджували вітчизнянінауковці-економісти:В.П.Бондар,Ф.Ф.Бутинець,В.П.Пантелєєв,О.Ю.Редько,В. Я. Савченко, Б. Ф. Усач, Н. Л. Шкіря. Важливе значення для з’ясуваннятеоретичних питань мали праці відомих вчених – представників наукифінансовогоправаЛ.К.Воронової,О.М.Горбунової,О.П.Орлюк.

В Україні обов’язковий аудит був проведений за 1994-1995 роки всімасуб’єктамипідприємницькоїдіяльності[6].

Обов’язковийаудитце–видзавданнязнаданняобґрунтованоївпевненостістосовно повного комплекту фінансових звітів, яке аудитор отримує відзамовникаувипадках,передбаченихчиннимзаконодавством[5].

Згідно із ЗакономУкраїни«Про аудиторськудіяльність»22.04.93№3125-XII(зізмінамийдоповненнями)проведенняаудитуєобов'язковимдля:


188

- підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності таконсолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств,підприємств-емітентівоблігацій,професійнихучасниківринкуціннихпаперів,фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність якихвідповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, завинятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунокдержавногобюджету;

- перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств зіноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичнихосіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування,довірчихтовариствтаіншихфінансовихпосередників;

-емітентівціннихпаперівприотриманніліцензіїназдійсненняпрофесійноїдіяльностінаринкуціннихпаперів.

Проведенняаудиту єобов'язковимтакожв іншихвипадках,передбаченихзаконамиУкраїни.

Метою обов'язкового аудиту є офіційне підтвердження достовірностіфінансової звітності підприємства для підвищення до неї довіри різних групкористувачів.

ВідповіднодоЗаконуУкраїни«Проаудиторськудіяльність»від22.04.93р.Аудиторською палатою України було ухвалено Рішення від 20.02.2013 р. №286/12 Про затвердження Положення з національної практики аудиту 1«Особливості узгодження умов завдання з обов’язкового аудиту та укладаннядоговору про проведення обов’язкового аудиту з врахуванням вимогнаціональногозаконодавства»,якенабралочинностіз1січня2014року[1].

ЗгідноцьогоПоложення:- завданням з обов’язкового аудиту є аудит повного комплекту річної

фінансовоїзвітності,проведенняякогоєобов’язковимувипадках,передбаченихбезпосередньотавиключнозаконамиУкраїни;

-клієнтомзобов’язковогоаудитуєсуб’єктгосподарювання,обов’язковістьаудитуфінансовоїзвітностіякоговизначеназаконамиУкраїни.

Багатокерівниківнамагаютьсяуникнутипроведенняобов’язковогоаудитуі часом не бачать особливих відмінностей між перевірками аудиторськоюкомпанією і податковою інспекцією, Але з розвитком бізнесу ставлення дообов’язкового аудиту як до повинності поступово змінюється. Якщо вашаорганізація відповідає критеріям обов’язкового аудиту, це означає, що вонасуспільно-значима і вийшла на новий рівень розвитку бізнесу. Успішнепроведення обов’язкового аудиту - це «знак якості», який показуєпостачальникам і покупцям, інвесторам і кредиторам, іншим зацікавленимособам, що у вашій компанії добре налагоджена система обліку, основнимпоказникам результатів діяльності можна довіряти, розрахунки з бюджетомведуться коректно і відсутній ризик виникнення конфлікту з фіскальнимиорганами[2].

План і програма аудиту визначають характер, тимчасові рамки і об’ємзапланованих аудиторських процедур, необхідних для проведенняобов’язкового аудиту. Програма аудиту - це набір інструкцій для аудитора, атакож засіб контролю і перевірки потрібного рівня виконання роботи. Вона


189

дозволяє приділити максимум уваги найбільш проблемним ділянкам обліку,провестиобов’язковийаудитякісно,своєчасноізоптимальнимизатратамидляклієнта[3].

Результатом роботи є аудиторський висновок, а також письмоваінформаціякерівництву клієнта, вякійнаші спеціалістидокладноопишуть всізауваженняірекомендації.

Обов'язковийаудитможнаназватирегламентованим, бойогопроведенняобумовленезаконодавчимиінормативнимиактами,вякихвизначенокатегоріїпідприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за данимирічного звіту про фінансово-господарську діяльність перед поданнямаудиторського висновку до податкової адміністрації, при отриманнібанківськогокредиту;передемісієюціннихпаперівемітент,згіднозправиламиНаціонального банку України, подає аудиторський висновок про свійфінансовийстантощо).


1.Положеннязнаціональноїпрактики аудиту1 «Особливостіузгодженняумов завдання з обов’язкового аудиту та укладання договору про проведенняобов’язкового аудиту з врахуванням вимог національного законодавства» від20.02.2013р.№286/12.

2.БондарВ.П.УдосконаленнясистемиорганізаціїаудиторськоїдіяльностівУкраїні/В.П.Боднар//ФормуванняринковихвідносинвУкраїні.-2008.-№9.-С.16–19.

3.ГончарукЯ.А.Аудит:Навч.посіб./Я.А.Гончарук,В.С.Рудницький.–3-тєвид.,перероб.ідоп.–К.:Знання,2007.–С.12–14.

4.РедькоО.Ю.АудиторськіпослугивУкраїні:першікрокидоринку/О.Ю.Редько//Бухгалтерськийоблікіаудит.-2008.-№11.-С.49–55.

5.РядськаВ.В.Аудит.Навч.пос./В.В.Рядська,Я.В.Петраков.–К.:Центручбовоїлітератури,2008.-С.37–38.

6. Усач Б. Ф. Організація і методика аудиту : Підручник / [Б. Ф. Усач, З. О.Душко,М.М.Колос].–К.:Знання,2006.-С.12–13.


190

УДК657.41Дерев’янкоСвітлана

к.е.н.,доцентМурзінаКатерина

студенткаНаціональнийуніверситетбіоресурсів


КОНТРОЛЬФОРМУВАННЯСТАТУТНОГОКАПІТАЛУВУМОВАХГЛОБАЛЬНИХ

ЕКОНОМІЧНИХЗМІН

АнотаціяУ статті розглянуто фактори, що обумовлюють необхідність контролю формування

статутногокапіталувумовахглобальнихекономічнихзмін.Ключовіслова:статутнийкапітал,користувачіінформації,активи,внескизасновників.Важливою умовою успішного функціонування сучасних організаційно-

правових форм підприємницької діяльності є удосконалення теорії таметодологічних принципів контролю за формуванням та рухом статутногокапіталу.ПерехідУкраїнинапринциповоновіекономічнівідносини,відкритістьекономікитаінтеграційніпроцесиусвітовусистемугосподарюваннявимагаютьзмін в організації діючих систем контролю суб’єктів господарювання.Розмежування процесів володіння та управління, що притаманнекорпоративному управлінню, може призводити до виникнення конфліктнихситуаційнарівніпідприємства.Щобцьогонесталося,суб’єктигосподарюваннявсе частіше користуються послугами незалежних спеціалістів – аудиторів. Іззапровадженням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку звузилисяіснуючі відмінності облікових систем і процедур, пов’язані зі складаннямфінансовихзвітів.

Статутнийкапітал–цезареєстрований увстановленомузакономпорядкута закріплений в установчих документах грошовий еквівалент майна, якеповинно бути передане підприємству у власність у вигляді внесків длязабезпечення його господарської діяльності та як сплата його учасникамиотримуванихнимимайновихправ.

Проведеннявнутрішньогоконтролюстатутногокапіталу єважливимяквінтересах власників, інвесторів, інших вкладників у підприємство, так і будь-якихіншихкористувачівфінансовоїінформації,потенційнихінвесторівзметоюзабезпечення мінімальних гарантій щодо достовірності, реальності, повноти ізаконностінаведеноїінформації.Користувачівінформаціїцікавить,першзавсе,їхвласнефінансовеблагополуччя.Самецепрагнення,нанашпогляд,зумовилонеобхідністьвнутрішньогоконтролюстатутногокапіталу.

Суб’єкти господарювання починають свою господарську діяльність припервинному накопиченні капіталу, так як він є необхідною умовою дляфінансування господарської діяльності. Стартовий капітал потрібен длябезпосереднього формування активів нового підприємства і створення


191

можливостей для початку його господарської діяльності. На відміну від іншихджерелвласногокапіталу,статутнийкапіталєвідносностабільноювеличиною,щозабезпечуєпідприємствуюридичнуможливістьіснування.

Ефективність внутрішнього контролю операцій зі статутним капіталомзумовлена, в першу чергу, раціональною організацією його проведення. Якзазначає В.П. Пантелєєв: “Проблемна сфера організаціївнутрішньогосподарського контролю полягає у розпорошених зусилляхпідрозділівконтролю,тобтовідсутностіналежноїїхкоординації,несвоєчасномупроведенні контрольних заходів, недостатньому контролі одних і надмірномуконтролііншихоб’єктів”[3].

Організація здійснення контролю – це встановлені вищим органомуправління порядок і прийоми виконання певної роботи суб’єктами контролюпри узгодженні їх зусиль і способів дій з метою забезпечення максимальноїефективності використання праці суб’єктів контролю при виконанніпоставленихзавдань [1].Суб’єктивнутрішньогоконтролюстатутногокапіталуможнарозділитинадвігрупи:1)суб’єктиконтролю,визначенізаконодавчо;2)суб’єктиконтролю,створенізавласноюініціативою.Доповноваженькожногозсуб’єктіввходитьнабірвизначенихконтрольнихфункцій.

Здійснення контролю можна представити у вигляді послідовності етапів,кожен з якихпередбачає сукупність здійснюванихпроцедур.Прицьомудумкиавторівщодочерговостіетапівтаїхзмістунерідковідрізняються.

Інформація, отримана в результаті контролю є основою для прийняттяуправлінських рішень. У зв’язку з цим важливим є точність, достовірність,надійність та своєчасність такої інформації. Сьогодні на українськихпідприємствахдоситьрідкоможназустрітиналежнимчиномстворенусистемувнутрішньогоконтролю.Найчастішевонапредставленавідділомвнутрішньогоконтролю або взагалі відсутня. Слід зазначити, що в сучасній економічнійлітературі,присвяченійдослідженнюорганізаціїтаметодологіїконтролюдеякіавториабовзагаліневисвітлюютьметодикуконтролюстатутногокапіталу,аборозглядаютьцепитаннядоволіопосередковано.

Проведення інвентаризації статутного капіталу дозволить підтвердитисальдо по аналітичному обліку за кожним учасником, а також перевіритивеличину фактичної заборгованості засновників (учасників) по внесках достатутного капіталу, реально вивчити обґрунтованість сум, що обліковуютьсяна рахунках, встановити терміни виникнення зобов’язань підприємства передвласниками, реальність часток у статутному капіталі та їх власників.Проведення інвентаризації статутного капіталу, на наш погляд, є доцільним вперший рік діяльності підприємства; на кінець кожного звітного періоду тапіслязмінирозмірустатутногокапіталу.

Важливим етапом є перевірка відповідності вартості чистих активіввеличині статутного капіталу. Виконання цієї вимоги є однією з умовфункціонування підприємства, а також правового та економічного захистуінтересів кредиторів. З цією метою перевіряється дотримання обов’язковоївимоги про перевищення або рівність величини чистих активів підприємстванад розміром статутного капіталу. Якщо контролер виявить, що величиначистих активів згідно з даними річного звіту виявилась меншою, ніж


192

зареєстрований статутний капітал, необхідно повідомити про це керівництвопідприємства та провести відповідне зменшення статутного капіталу,зареєструвавшизміниувстановленомузакономпорядку.

Здійснюючи перевірку статутного капіталу, виходять із того, що вінформується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошовихкоштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчимидокументами. Надходження внесків засновників контролюється на підставіданих первинних документів і записів за кредитом рахунка 67 “Розрахунки зучасниками” в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошовихкоштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо. Так, за данимиприбутковихкасовихордерів,виписокбанкузпоточнихрахунківунаціональнійта іноземній валюті з доданими до них документами перевіряють повноту ісвоєчасність грошових сум і матеріальних цінностей. Використовуючиінформацію актів приймання-передання основних засобів, документів, щовідображають надходження нематеріальних активів, і дебетові обороти зарахунками10 “Основнізасоби”,12 “Нематеріальніактиви”визначаютьвартістьпереданого обладнання, споруд, майнових прав на інтелектуальну власністьтощо.

Особливуувагуслідприділятитехнічнійстороніреєстраціїнематеріальнихактивів, внесених учасниками (засновниками) у статутний капітал. В облікунематеріальніактивиоцінюютьсязадоговірнимицінами.Прицьомускладаютьакт,щофіксуєфактнадходженнянапідприємствонематеріальнихактивів.

Наступний етап контролю— перевірка своєчасності внесків у статутнийкапітал засновниками підприємства. Моментом фактичного надходженнявнесків у статутнийкапітал є: для грошей—дата зарахування їхнарахунокубанку чи внесення у касу підприємства, для основних засобів, матеріальних інематеріальнихактивів—датаскладанняактаприймання-переданняосновнихзасобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, щопідтверджуютьнадходженнявказанихоб’єктівнапідприємство.

Повноту внесків засновників у статутний капітал підприємстваперевіряють шляхом зіставлення його розміру,що зафіксований в установчихдокументах і обліковується на рахунку 40 “Статутний капітал”, із величиноюзаборгованості за рахунком 67 “Розрахунки з учасниками” і встановленимистроками її погашення. Одним із важливих завдань контролю є перевіркадотриманняпринципустабільностівеличинистатутногокапіталу,відповідностірозміру,визначеномуузасновницькихдокументах.

Керуючись Національним положенням (стандартом) бухгалтерськогообліку 1«Загальні вимоги до фінансової звітності» [2], аудитор перевіряєправильність розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємстваабо спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.Так, у статтях розділу “Внески учасників” наводяться дані про збільшеннястатутногокапіталупідприємстватазмінинеоплаченогокапіталуврезультатізбільшення(зменшення)дебіторськоїзаборгованостіучасниківзавнескамидостатутногокапіталупідприємства.

Власний капітал може зменшуватися внаслідок виходу учасника, випускучи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення


193

номінальної вартості акцій або з інших причин. Тому здійснюючи аудитстатутного капіталу, слід перевірити наявність і обґрунтованість змін устатутному капіталі й установчих документах підприємства. Завершальниметапом є узагальнення виявлених відхилень в обліку статутного капіталупорівнянозчинниминормативнимиположеннямиіобґрунтуванняпропозиційщодоїхусунення.


1.Контрольіревізія:[підручникдлястудентіввищихнавчальнихзакладівспеціальності “Облік і аудит”] /Ф.Ф. Бутинець, В.П. Бондар, Н.Г. Виговська,Н.І.Петренко;заред.проф.Ф.Ф.Бутинця.–[4-евид.,доп.іперероб.].–Житомир:ПП“Рута”,2006.–560с.

2. Про затвердження Національного положення (стандарту)бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до [...]: за станом на 1.04.2014 р.[Електронний ресурс] / Мінфін України; Наказ, Положення, Стандарт [...]від07.02.2013№73. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13. – Заголовок з екрана (датазвернення10.04.2014р.).

3. Пантелєєв, В.П. Внутрішньогосподарський контроль : методологія таорганізація [Текст] : монографія / В.П. Пантелєєв. – К.: ДП “Ін форм-аналіт.агентство”,2008.–491с.

УДК331.102.344

ЖураковськаІринак.е.н.,доцент


НОРМАТИВНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯВІДОБРАЖЕННЯІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО

КАПІТАЛУВЗВІТНОСТІ

АнотаціяВ статті розкрито нормативно-правове забезпечення відображення інтелектуального

капіталу, а також його складових в звітності зарубіжних країн. Досліджено міжнародністандартифінансовоїзвітностіщодоїхвпливунаоблікактивівзнематеріальноюприродою.

Ключовіслова:інтелектуальнийкапітал,нематеріальніактиви,міжнародністандартифінансовоїзвітності.

Інтелектуальний капітал складає більше половини ринкової вартості

успішних підприємств. У випадку таких компаній, як Google і Microsoft, цейпоказник досягає 90%. Експерти сходяться на думці, що інтелектуальнийкапітал є рушієм зростання економіки знань. Вимірювання, управління та





194

публікація інформації про нього стає так само важливою, як публікаціяфінансових звітів.Незважаючи на численні дослідження зарубіжних науковцівБрукінга А., Едвінссона Л., Мелоуна М. Стенфілда C., Хонері С., Каплана Р,Козирєва А.,Лева Б., Стюарта Т., Свейбі К. та ін., як за кордоном, так і вУкраїнітривають дискусії щодо формату звітності про інтелектуальний капітал та їїуніфікації. Існує необхідність у визначенні структури звіту, складу йогопоказників,обґрунтування їх соціального значення, а також шляхи реалізаціїпоставленої мети, в тому числі і зарубіжний досвід у цій сфері,що і зумовлюєактуальністьдослідження.

Прослідкуємо еволюцію облікового забезпечення формування показниківінтелектуального капіталу у звітності. З об’єктів, що мають нематеріальнуприроду,першимидосліджувати іпоказуватиузвітностіпочалинематеріальніактиви. В наших дослідженнях [1] наведено обґрунтування їх належності доінтелектуальногокапіталу.

Прийняття IFRS та FASB дещо стримує процес відображення активів знематеріальною природою у звітності. Загальними критеріями визнаннянематеріальних активів на балансі були: активи можуть бути ідентифіковані,існують економічні вигоди від використання; вартість може бути достовірнооцінена(МСБО38з1998рокуіSFAC5з1984року).Зчасомкритеріїуточнили.Активом визнають: контрольований суб'єктом господарювання у результатіминулихподій;відякогоочікуютьнадходженнямайбутніхекономічнихвигіддосуб'єкта господарювання, а нематеріальний активом - немонетарний актив,якийнемаєфізичноїсубстанціїтаможебутиідентифікований.

Хоча ці критерії справедливі для більшості нематеріальних активівотриманихвопераціяхзпридбання,длявнутрішньогенерованихмаємовеликуступінь невідповідності між вимогами законодавства і практикою, аджебільшістьнематеріальнихресурсівстворюютьсябезпосередньонапідприємстві.Невизначеність з приводу контролю майбутніх економічних вигіднематеріальнихактивівразомзтруднощамивоцінці-основніаргументипротивизнанняцихресурсівнабалансі.

Вплив нормативного забезпечення обліку на відображення об’єктів знематеріальною природою можна прослідкувати вивчаючи наступні групистандартів:

-МСБОіМСФЗ(IAS/IFRS);-AASB(AustralianAccountingStandardsBoard);- стандарти США: АРВ замінені на SFAS (AccountingPrinciplesBoard, що

використовувались з 1962 по 1973 рік), FASB (Financial Accounting StandardsBoard)прийнятів1973USgenerallyacceptedaccountingprinciples(USGAAP).

ЗвітчизняноїпрактикиможливоаналізуватилишеПоложення (стандарт)бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказомМіністерствафінансівУкраїнивід18жовтня1999року№242,такякнідонього,ніпісля,стандартівнебуло.

Аналіз вказаних стандартів обліку і звітностіпоказує,що з кожнимрокомвимогидонематеріальнихактивівстаютьбільшжорсткіші.Світовутенденціюїхвідображення у звітності уособлюють Міжнародні стандарти фінансовоїзвітності(IAS/IFRS).Зсічня2005рокуЄвропа,Австралія,НоваЗеландія,з2007


195

рокубільше90країнсвітувзялидовикористанняМСБО/МСФЗ.СШАдекларуєприйняттядо2014 року,Україна ввела длярізнихвидівпідприємств з 1 січня2012, 2013 і 2014 року. З 2004 року більшість відмінностей між системамистандартівЄС(IFRS)таСША(SFAS)усунуто.Найбільшівідмінностізалишаютьсяв системі стандартів Австралії, це питання створює великі суперечки черезподальше дотримання австралійськими фірмами МСФЗ. МСБО 38 не допускаєтакогоступенявизнаннядлявнутрішньостворенихнематеріальнихактивів,якпропонуєтьсявційкраїні.

Міжнародні стандартифінансової звітностінеберутьдоувагиприродутаекономічні характеристики різних видів нематеріальних активів та інвестиційпов’язанихзними,анайголовніше–потенційнуважливістьцієї інформаціїдлязацікавлених сторін. З наведено вищеможна зробити однозначнийпідсумок –інтелектуальний капітал не відповідає вимогам відображення у фінансовійзвітності згідно МСФЗ. Встановлені правила розкриття інформації пронематеріальні об’єкти у річній звітності призвели до того, що інформації невистачає. Все частіше підприємства, організації та установи відчуваютьнеобхідність підвищенняпрозорості звітності, їїорієнтаціїна економіку знань,відхідвідкласичнихстереотипів.Існуєпотребавінформаціїпроінтелектуальніресурсикомпаній,якідопоможутьполіпшитипроцесприйняттяуправлінськихрішеньдлякерівниківіповідомлятьсуспільствопроперспективидіяльності.

ВрядікомпанійрозробленоальтернативнідоМСФЗметодологіїоцінкитарозкриттянематеріальнихресурсіввзвітності.

Існуєбагатодосліджень(ЕліК.,ГуФ.ДженкінсЄ.Л.,МарраБ.,СпендерЖ.-К.та ін.), в яких пропонуються зміни поточної системи обліку і вдосконаленняМСФЗдлякращогопредставленнянематеріальнихактивівузвітності, їханалізнаведеновпраціБ.Лева«AnAccountingPerspectiveonIntellectualCapital»[2].Однакжодна з пропозицій не реалізована. Більшість з них стосуються використаннясправедливої вартості для бухгалтерського обліку нематеріальних активів, щоне приймається в зв’язку побоюванням завищення вартості активів. ДосвідАвстралії показує, що ці побоювання перебільшені, але зміни в законодавствівідбуваютьсяповільно.Томувнайближчомумайбутньомуоблікнематеріальнихактивів та інтелектуального капіталу буде розвиватися швидше в напрямкууправління (управлінськогообліку), стимулювання добровільногорозкриттяуфінансовійзвітності.

Нормативне регулювання, що дозволяє розкриття інтелектуальногокапіталувзвітностідеякихкраїн,наведеновтабл.1.

Існують наступні підходи до регулювання питання розкриттяінтелектуального капіталу у звітності: державна законодавча ініціатива;ініціативи міністерств і відомств; добровільне розкриття, що направлене назменшення асиметрії інформації з матеріальних ресурсів на інноваційні танематеріальні.

Численні переваги звіту про інтелектуальний капітал є безціннимінструментом для отримання інформації про ефективність діяльностіпідприємства. Практика використання звітів про інтелектуальний капіталпоказує, що інвестори та зацікавлені сторони потребують інформації провсіактиви івиробничіресурсифірмидлятого,щобматиможливістьоцінити її


196

продуктивністьімайбутнійкурс.Таблиця1

Нормативнерегулювання,щодозволяєрозкриттяінтелектуальногокапіталу

Названормативногоакту

Рікприй-няття

Зміст

НімецькийКомітет збухгалтерськихстандартів-GASC12

2002 ТакякзгідноМСБО38багатовидівінтелектуальногокапіталуне визнаються, таких як людський капітал, списки клієнтів,наукові дослідження, Німецький Комітет з бухгалтерськихстандартів (GASC 12) рекомендує компаніям узагальнюватиінформацію про їх інтелектуальний капітал в управлінськійзвітності, хоча це не є обов'язковим. Таким чином, длярозкриттяінформації,якаважливадлярозвиткупідприємстваінеможебутиотриманазданихфінансовогообліку,повиненбути розроблений управлінський звіт. Стандарт рекомендуєпідготовку«Звітупроінтелектуальнийкапітал»,особливодлятих інвестицій в нематеріальні активи, які не можуть бутикапіталізовані і розглядаються в якості витрат у звіті проприбутки та збитки. Це стосується, наприклад, інвестицій вдослідженняабовнутрішнєстворенняділовоїрепутації,якінеможуть бути капіталізовані. Стандарт перераховує різніелементиінтелектуальногокапіталу,асаме:людськийкапітал,споживчийкапітал,ринковийкапітал,організаційнийкапітал,інновації та ін. Про ці елементи інтелектуального капіталукомпанії повинні повідомляти, якщо це можливо, кількісніпоказники. Тим не менш, відомості про структуру і рамкизвітностіпроінтелектуальнийкапіталінестандартизовані.

Австрійськеміністерство освіти,науки і культури –Закон «Проуніверситети»

2002 Всі університети повинні публікувати щорічну звітність проінтелектуальний капітал. У цьому звіті кожен університетузагальнює показники про дослідження, навчання. В законізазначено: «Кожен університет повинен представити звіт зінтелектуального капіталу за минулий календарний рік,представитинараду університетудо30 квітнякожногороку.Цей звіт, як мінімум, узагальнює: 1) показники діяльностіуніверситету, соціальні і власні цілі, стратегії; 2)інтелектуальний капітал, з розбивкою на людський,структурний та організаційний; 3) проведені дослідження івиконанніугоди,включаючиїхвихідніданіівплив».

Австралійськістандарти обліку –AASBoard1010

2000 Дозволяєкапіталізаціювнутрішньостворенихнематеріальнихактивів за кредитом рахунку Резерв з переоцінки активів.Передбаченовідповідноширшерозкриттяузвітності

Урядовий підкомітетз управлінняінтелектуальнимиактивами(Японія)

2005 Запропонована нова модель для добровільної звітності щодоінтелектуальних активів. Мета полягає у досягненнінормативного розкриття відповідної інформації проінтелектуальнийкапітал.Рішенняпропублікаціюмотивуєтьсятим,що це « (...) будемати великий вплив на загальносвітовітенденціі. Також це може бути можливим , щоб встановитистандартде–факто».

Складенозаданими[3]Традиційна бухгалтерська інформація повинна бути доповнена


197

інформацієюпронематеріальніфакторивиробництваіувітчизнянійзвітностізвикористаннямдосвідуекономічнорозвинутихкраїнсвіту.


1. Жураковська, І.В. Результати інтелектуальної діяльності як ресурси,активи, власність та капітал підприємства: обліковий аспект [Текст] /ЖураковськаІ.В.//Вісникнаціональногоуніверситету«Львівськаполітехніка».–2009.-№647.–С.331-336

2. BaruchLev. AnAccountingPerspectiveonIntellectualCapital / BaruchLev,LeandroCaŕibano, BernardMarr. [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.uam.es/personal_pdi/economicas/lcanibano/2007/Tema%207%20Contabilidad%20Intangibles/Accounting%20Perspective%20on%20IC%20_Lev%20Canibano%20Marr_.pdf.

3. ReportingintellectualcapitaltoaugmentResearch,DevelopmentandInnovationinSMEs –ReporttotheCommissionoftheHighLevelExpertGroupon RICARDIS – Luxembourg:OfficeforOfficialPublicationsoftheEuropeanCommunities,2006—164pp.

УДК657.632

КравченкоЮліянауковийспівробітник


ПОРУШЕННЯВДЕРЖАВНОМУСЕКТОРІ:ПРОБЛЕМИКЛАСИФІКАЦІЇТА

ШЛЯХИЇХМІНІМІЗАЦІЇ

АнотаціяВстаттіпредставленоположенняміжнародних стандартівщодовизначенняпомилок,

шахрайств та зловживань. Досліджено складові трикутника шахрайства, запропонованіД.Р.Крейсі.Авторомзапропонованорозширенукласифікаціюшахрайстввдержавномусекторіташляхипосиленняборотьбизними.

Ключовіслова:ДержавнафінансоваінспекціяУкраїни,перевіряючий,помилка,порушеннявдержавномусекторі,Рахунковапалата,шахрайство.

В умовах глибокої політичної та економічної кризи, яка нещодавно

огорнула Україну особливої актуальності набирають питання заощадженняфінансових ресурсів держави. Адже, нині державна скарбниця розкрадена:залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку станом на лютий 2014року складає 4,3 млн. грн. при наявності несплачених платіжних доручень назагальнусумумайже10млрд.грн.[1].

Така ситуація є наслідком, в тому числі зростання кількості фінансовихпорушень,щопризвелидовтратфінансовихіматеріальнихресурсівдержавою.


198

Так, протягом перших двох місяців 2014 року в середньому на кожномуперевіреному об’єкті Державною фінансовою інспекцією України(Держфінінспекція) було виявлено порушень на загальну суму 1191 грн. Впорівнянні з аналогічним періодом2013 року дана сума виросла практично вдвічі,аджескладала540грн.Зарезультатамиконтрольнихзаходівусунуто2360фінансовихпорушень,щопризвелидовтратфінансовихіматеріальнихресурсівпопередніхроківназагальнусуму323729,39грн.[2].

Необхідністьзбільшеннясумвідшкодуваннязавданихпротягомпопередніхроків державі збитків та підвищення ефективності використання бюджетнихкоштів в майбутньому призводить до загострення уваги науковців надослідженні порушень в державному секторі та пошуку шляхів їх мінімізації.Проте,віддаючиналежне вітчизнянимдослідженням,на сьогоднішнійденьнерозробленоєдиноїкласифікаціїтакихпорушень.

Зметоювирішенняданоїпроблеми,впершучергу,необхідновизначитиякіжпорушенняможутьвчинятисявдержавномусекторі.

Згідно, Міжнародних стандартів аудиту державних фінансів Міжнародноїорганізації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) - ISSAI1240 [3]викривлення звітності суб’єктів державного сектору можуть бути наслідкомпомилок, шахрайств та зловживань. Помилки від шахрайств та зловживаньвідрізняєнаявністьумислу.Помилкоюєдія,вчиненапрацівникомустановибезнаявностіпрямогоумислу.Зловживання-поведінка,якавключаєзловживаннявладою або службовим становищем в особистих фінансових інтересах абоінтересах безпосереднього або близького члена сім'ї або ділового партнера.Зловживання не обов'язково передбачає шахрайство, порушення законів,правилабоумовдоговору,воноявляєсобоювідхідвідконцепціїпристойності,яка відображає загальні принципи фінансового управління в державномусекторітаповедінкипосадовихосібдержавногосектора[3].

Шахрайство ж є навмисною дією однієї або кількох осіб з числауправлінського персоналу, тих, кого наділено найвищими повноваженнями,працівниківаботретіхосіб,щопов’язанаіззастосуваннямоманидляотриманнянеправомірноїабонезаконноїпереваги[4].

Дослідженням причин, що провокують шахрайство, займавсяамериканськийнауковець–Д.Р.Крейсі,якийупраці“Злочиннації:Структуратаоперації організованої злочинності в Америці” (1969) визначив складовіфеномену шахрайства (тиск/стимулювання, можливість,схильність/виправдання) і зобразив їх у вигляді трикутника. Його теоріябазуєтьсянабільшніж500проведених інтерв’ю іззасудженими,які відбувалипокарання за шахрайство. За результатами їх опитування він сформулювавтеорію трикутника шахрайства [5]. Розглянемо кожну із запропонованихД.Р.Крейсіскладових.

Тиск/стимулювання. Шахрайство здійснюється в інтересах окремої особичи організації. Дії, вчинені пересічнимпрацівником, як правило, здійснюютьсяна користь самого правопорушника. Шахрайські дії, вчинені менеджерамивищих ланок, що спрямовані на введення в оману інвесторів і кредиторів (якправило, із допомогою маніпуляцій із фінансовою звітністю), частіше за всездійснюється в інтересах організації або її керівників. Більшість експертів, які


199

займаються дослідженнямшахрайства, вважають, що тиск можна поділити начотирикатегорії:1)фінансовітруднощі(жадібність,особистіфінансовівтрати,веденняспособужиття,витратинаякіперевищуютьотримуванідоходитощо);2) особисті пороки (азартні ігри, наркотики, алкоголізм тощо); 3) тиск,пов’язанийізроботою(недостатнєвизнанняздійсненоїроботи,незадоволеннянею, боязнь втратити працездатність, відчуття неадекватної винагороди зароботутощо);4)іншічинники[6].

Можливість– усвідомлення сприятливоїможливості вчинитишахрайство,приховатичиуникнутипокарання.Слабкимимісцямивсистемі,щостворюєтакіможливості, є: 1) відсутність або подолання контролю як засобу запобіганнята/або розкриття шахрайської поведінки; 2) неможливість оцінки якостівиконаної роботи; 3) відсутність дисципліни в осіб, винних у скоєннішахрайства; 4) відсутність доступу до інформації; 5) ігнорування, апатія йвідсутністьпотенціалу(активності)збокупрацівників;6)відсутністьбудь-якихзасобівконтролю[6].

Схильність/виправдання. Працівник упевнений, що шахрайство не єнезаконним.Виправданнясвоїмдіям(компаніявиннаменігроші,язапозичивїхуборгішвидкоповерну,відцьогоніхтонепостраждає,язаслуговуюнабільше,буду використовувати ці кошти для високої мети [5]) допомагає шахраямвиправдовуватисвоїнечеснівчинки.

ТеоріятрикутникашахрайствазнайшласвоєвідображеннявМіжнароднихстандартах аудиту 240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства підчасаудитуфінансовоїзвітності”,наякийпосилаєтьсяISSAI1240.Відповіднодоцього стандарту елементи трикутника покладено в основу застосуванняметодологіївиявленняйпопередженняфінансовихшахрайств,щобазуєтьсянаоцінціризиків.

Так, як і в міжнародному стандарті аудиту 240, в Україні шахрайствовважається юридичним поняттям і тому його виокремлено, як окремий видзлочину в Кримінальному кодексі України. Проте перевіряючий (працівникРахункової палати України, Держфінінспекції чи підрозділу внутрішньогоаудиту) повинен розумітися на даному злочину, адже під час проведенняперевірок в межах своєї компетенції він може виявляти порушення, які вподальшому можуть кваліфікуватися як шахрайства та фіксувати їх вдокументах, які складаються за результатами перевірки, наприклад, в Актіревізії. Безумовно перевіряючий не веде оперативно-розшукові дії та невизначає чи був присутній умисел в діях працівників під час вчиненняпорушення. Не дивлячись на це перевіряючий, наприклад, за результатамипроведеноїревізіїмаєвАктіревізіївказативиннихосіб.Виникаєпитанняякимчиномвінможез впевненістюзазначативиннихнепроводячидій,необхіднихдляпідтвердженняїхпричетностідовчиненняправопорушення?

Отже,перевіряючийвисловлюєвласнудумку,щобазуєтьсянаприпущенні.Цесуперечитьєвропейськійпрактиці.Оскільки,вЄСствореноКомісіюзпитаньборотьби з шахрайством (OLAF), основною функцією якої є контроль завикористанням фондів ЄС. OLAF, окрім контрольних повноважень, наділенаправом проведення досудового слідства. В Україні, до моменту вступу в ЄС,розмовляти про утворення такої установи зарано. Проте підвищити


200

ефективністьборотьбизпорушеннямивдержавномусекторівсежможливозарахунок: 1) підготовки відповідного методологічного забезпечення, щовідображатиме перелік основних ознак порушень (ризикових операцій) тарозтлумачить різницю між помилками та порушеннями; 2) розширеннявзаємодіїконтролюючихорганівзправоохоронними.

1) Перелік основних ознак порушень (ризикових операцій) може бутирозробленозурахуваннямкласифікаціїшахрайств,представленоїнарис.1.

Данакласифікаціябазуєтьсянакатегоріяхшахрайськихсхемусферіобліку,запропонованихАсоціацієюсертифікованихфахівців з розслідуваньшахрайств(ACFE) [7] і може бути покладена в основу професійних методичнихрекомендаційповиявленнюшахрайстввдержавномусекторі.

Нині порушеннями в державному секторі України являються виключнобюджетні правопорушення. Бюджетне правопорушення - це недотриманняучасникомбюджетногопроцесувстановленогоБюджетнимкодексомУкраїнитаіншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду,затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконаннябюджету [8]. Трактування даного порушення є вузьким і тому вважається задоцільне розглядати порушення в державному секторі більш ширше зурахуванням класифікації рисунку 1. Таким чином, адаптуючи положеннявищезгаданихміжнародних стандартів,необхіднодослідитимежу,якавідділяєпомилкувідшахрайства.

Помилка зазвичай є наслідком недостатньої компетенції працівника,арифметичного прорахунку і здебільшого не призводить до збільшення вигідсамогоправопорушникачиіншихосіб.Зарезультатамиотриманихпоясненьвідпрацівників,наякіперевіряючиймаєправо,вінможез’ясувати,щопорушеннябуло причиною помилки. Якщо є можливість оперативно виправити данупомилку, то вона не буде фіксуватися в документі, що складається зарезультатами перевірки, як бюджетне правопорушення, проте, якщо змогивиправити її немає – помилка фіксується як бюджетне правопорушення. Данеправопорушення може перетворитися в злочин, що класифікується згіднокримінального законодавства за результатами діяльності правоохороннихорганів. Проте порушення, які не підпадають під визначення бюджетногоправопорушення все ж залишаються поза увагою перевіряючих і, як наслідок,правоохоронних органів. У цьому зв’язку, необхідно удосконалити вітчизнянунормативно-правову базу, передбачивши в ній більш широку класифікаціюшахрайств(порушень)вдержавномусекторі.

2) Підвищення ефективності взаємодії з правоохоронними органамиможливе за рахунок розробки Інтегрованої інформаційної системи, якаміститимеінформаціюпрооб’єктиперевіркитаданірезультатівперевіроквсіхдержавних органів, наділених контрольними повноваженням. Це допоможе нелише оперативно отримувати затребувану інформацію і не витрачати час напаперове листування, а й мінімізувати витрати на проведення перевірокзавдякивключеннядопланудіяльностіконтролюючогоорганулишеоб’єктівзнайвищимрівнемризикудіяльності.


201

Рис.1. Класифікація видівшахрайствв державному секторі,що базується

накатегоріяхшахрайськихсхемусферіобліку,запропонованихACFEСкладенонапідставіаналізу[7]

Отже, нагальною необхідністю в умовах посиленої економії бюджетнихкоштів є посилення боротьби з порушеннями в державному секторі, що

Шахрайства

Корупція Незаконнепривласненняактивів

Недостовірнафінансовазвітність

хабарництво

«відкати»

конфліктінтересів

зловживанняпосадовимстановищем

лобізм

незаконніподарунки

кумівство(непотизм)

Фінансові Нефінансові

Незаконніопераціїзвнутрішнімитазовнішнімидокументами

Зменшенняактивів/доходів

Збільшенняактивів/доходів

Фіктивнеоприбуткування

Прихованізобов’язання/

виплати

Інші

Фіктивнікомпанії Шахрайськіоперації

Незаконнепривласненнягрошейта

матеріальнихцінностей

Витіккомерційноїтаємниціабоконфіденційної

інформаціїпроклієнтів

КрадіжкиІнші

Незаконнесписанняактивів

Вимогипередачі

маніпулювання,фальсифікаціяабозмінюванняобліковихзаписівчипідтверджувальноїдокументації

Незаконніопераціїзціннимипаперами

Навмисненеправильнезастосуванняобліковихпринципів

Наданняблагодійноїдопомоги

Незаконніопераціїзбюджетнимикоштами

Відмінностівчасі


202

потребує удосконалення методологічного забезпечення діяльностіконтролюючих органів (Рахункової палати, Держфінінспекції) в частинірозширення розуміння порушень в державному секторі на основізапропонованої їх класифікації та підвищення оперативності взаємодії такихконтролюючихорганівзправоохороннимиорганами.


1. ПрограмадіяльностіКабінетуМіністрівУкраїни.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/27/7016528/

2. Звіт про результати діяльності Держфінінспекції та її територіальнихорганів за січень-лютий 2013-2014 років. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу:http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/101874.

3. InternationalStandardsofSupremeAudit Institutions1240. [Електроннийресурс]. – Режим доступу:http://www.issai.org/media/13509/financial_audit_guidelines_e.pdf.

4. Міжнародністандартиконтролюякості,аудиту,огляду,іншогонаданнявпевненості та супутніх послуг: видання 2012 року, частина 1 / пер. з англ.ОльховіковоїО.Л.таін.–К.:Видавництво«Фенікс»,2013.–С.168.

5. GrunewaldC.TheRelationshipofFraudbetweenTheory,LegislationandtheAuditingProfession /C.Grunewald//MaastrichtUniversitySchoolofBusiness andEconomicsDepartmentofAccountingandInformationManagementMunich.–August31, 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://arno.unimaas.nl/show.cgi?fid=20460.

6. Динев Д. Икономическите измами: / Д. Динев. АПИИ. – София. – Ч. І. –2006.

7. Association of Certied Fraud Examiners – Fraud Training & Education[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.acfe.com/.

8. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 № 2542-III.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2542-14/page5.


203

УДК657.1:347.453.1КузикНаталіяк.е.н.,доцентКропОлена

магістрНаціональнийуніверситетбіоресурсів


ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІАСПЕКТИКОНТРОЛЮОПЕРАЦІЙНОЇОРЕНДИ

ОСНОВНИХЗАСОБІВ

АнотаціяУ статті розкриваються окремі питання, пов’язані з організацією, методикою і

інформаційнимзабезпеченнямконтролюопераційзопераційноїорендиосновнихзасобів.Ключовіслова:Основнізасоби,контроль,суб’єктиконтролю,операційнаоренда.На будь-якому підприємстві незалежно від галузевої приналежності та

форм власності, розмірів та обсягів діяльності основні засоби є об’єктивноюнеобхідністю.Напідприємствахагропромисловоговиробництваосновнізасобивиступають основою господарської діяльності підприємства. Однак все більшпопулярним в умовах фінансово-економічної кризи стає такий специфічниймеханізм залучення основних засобів, як оренда. Це дозволяє залучати угосподарську діяльність необхідний обсяг основних засобів без суттєвиходноразових грошових вкладень, а також надає можливість отримувати дохідвід здачі в оренду тимчасово невикористовуваних об’єктів, зберігаючи правовласності на них та поліпшуючи фінансово-господарську діяльністьпідприємства. Такі умови визначають та підкреслюють потребу поглибленогодослідженняпитаньконтролюоренднихоперацій.

Особливостііметодикапобудовиоблікутаконтролюоренднихопераційєоб’єктом вивчення вітчизняної економічної науки та практики, що розкриті унауковихрозробкахМ.І. Бондаря,Л.М. Братчук,П.І. Гайдуцького,Л.М. Діденко,С.О. Левицької, І.Ю. Литвиненко, Л.Г. Ловінської, П.Т. Саблука та інших. Неприменшуючи значимості досліджень зазначених авторів, зазначимо, щопитання обліку орендних операцій потребують дослідження, як натеоретичному,такінапрактичномурівнях.

Метоюдослідженняєаналізорганізаційно-методичнихаспектівконтролюорендних операцій основних засобів аграрних підприємств, а такожобґрунтуванняактуальнихпитаньзйогоудосконалення.

Сучасна діяльність сільськогосподарських підприємств контролюєтьсязовнішніми суб’єктами (зовнішніми аудиторами, опосередковано − органамидержавної влади, кредиторами, інвесторами). Окрім того, все більшегосподарюючих суб’єктів стверджують важливість функціонуваннявнутрішнього контролю. Однак, незалежно від того, який із суб’єктівздійснюватиме контроль, сама методика перевірки операцій з основнимизасобамиєдоситьтрудомісткимпроцесомтапотребуєзнаннявеликоїкількості


204

нормативнихдокументів.На початковому етапі перевірки орендних операцій варто вивчити умови

договорів оренди та визначити, які її види мають місце в господарськійдіяльностіпідприємства.Відповіднодоп.4цьогоП(С)БО14«Оренда»орендоювизнається угода, за якою орендар набуває права користування необоротнимактивомзаплатупротягомпогодженогозорендодавцемстроку [2].ПрицьомуП(C)БО 14 виділяє два види оренди – операційну і фінансову. Визначеннядругого з цих видів оренди, яке міститься у П(С)БО 14, передбачає наявністьхоча б однієї з наведених нижче ознак: орендар набуває права власності наорендований актив після закінчення строку оренди; орендар має можливістьінамірпридбати об'єкт оренди заціною,нижчоюзайого справедливувартістьнадату придбання; строк оренди становить більшу частину строку корисноговикористання (експлуатації) об'єкта оренди; теперішня вартість мінімальнихорендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищуєсправедливу вартість об'єкта оренди; орендований актив має особливийхарактер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витратнайого модернізацію, модифікацію, дообладнання; орендар може подовжитиоренду активу за плату, значнонижчу заринкову оренднуплату; оренда можебути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати відприпинення оренди;доходи або втративід змін справедливоївартості об'єктаорендинакінецьтермінуорендиналежатьорендарю[2].

Таким чином, контролюючому суб’єкту спочатку необхідно порівнятиумови орендного договору з ознаками, передбаченими у п. 4 П(С)БО14 дляфінансової оренди. Якщо укладений підприємством договір не відповідаєжодній з ознак, установлених для фінансової оренди, тоді таку оренду слідвідображативбухгалтерськомуоблікуякопераційну.

Під час перевірки орендних операцій слід мати на увазі, що сторонаморендного договору важливо правильно відобразити орендні операціївбухгалтерському обліку дотримуючись при цьому вимог податковогозаконодавства. У орендаря отримані на підставі договорів операційної орендиосновні засоби обліковуються на позабалансовому рахунку 01 «Орендованінеоборотніактиви»,томувходіперевіркислідзвернутиувагузаякоювартістювідображаєтьсянапозабалансовомурахункубухгалтерськогооблікуотриманийв операційну оренду об'єкт основних засобів (слід відображати за вартістю,зазначеноювугодіпрооренду).

Вартовиділититакийнапрям,якперевіркудокументальногооформленняопераційноїорендимайна.Слідматинаувазі,договірорендиможеукладатисьупростій письмовій формі. У випадку оренди деяких об'єктів будівлі або іншоїкапітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше,транспортного засобу за участю фізичної особи − вимоги до форми договорупідвищені: такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 799Цивільного Кодексу України). Тому контрольні процедури мають включативстановлення об'єкту оренди; строку, на який укладається договір оренди;розмірорендноїплати;умовйогоповерненняабовикупу.

Перевіряючи відображення таких операцій на рахунках бухгалтерськогообліку, слід мати на увазі, що належна за користування об'єктом операційної


205

орендиплатавизнаєтьсяворендарявитратамизгіднозП(С)БО16«Витрати»напрямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способуодержанняекономічнихвигід,пов'язанихізвикористаннямоб'єктаопераційноїоренди (п.9 П(С)БО 14 «Оренда») [2]. Орендна плата в орендаря повиннавідображатися залежно від призначення орендованого об'єкта: у складісобівартостіпродукції (робіт,послуг), адміністративнихвитрат,витратназбуттощо.

Помилковимнапрактицієпідхід,заякимотриманіворендуосновнізасобиневизнаютьсяоб’єктамиінвентаризації.Наотриманеворендумайнонеобхідноскладати окремі інвентаризаційні описи з посиланням на документи, якіпідтверджують прийняття відповідних об'єктів в оренду, в яких окрімустановленихвідомостей,слідзазначитиістрокоренди.Окрімтого,формуватитакі описи варто окремо за кожниморендодавцем, а кожному з них необхіднопередати його примірники після завершення процесу інвентаризації доскладаннярічногозвіту.Виявлені,однакнеоблікованіоб'єкти,атакожті,щодояких зазначено недостовірні дані, слід внести до опису із зазначеннямправильнихданихтатехнічнихпоказниківнаціоб'єкти.

Ретельно перевіряють операції щодо передачі основних засобів в оренду.Для цього вивчають зміст договорів (на який строк, розмір орендної плати,умови проведення капітального ремонту орендованих основних засобів), і їхвиконання, а також правильність розрахунків за орендовані основні засоби івідображенняцихопераційнарахункахбухгалтерськогообліку[1].

Змістзазначенихнапрямівдаєможливістьстверджувативизначальнурольбухгалтерськогоконтролю,значенняякоговпрактичнійдіяльностіпідприємствчасто недооцінюється, покладаючись більшою мірою на засоби і механізмизовнішнього контролю. Однак, якщо такий підхід може бути виправданим укрупнихпідприємствах,тонамалихісередніх(переважнабільшістьсаметакихсередпідприємствагропромисловоговиробництва)бухгалтерськийконтрольутісному зв’язку та координації з керівниками відповідних структурнихпідрозділів, за якими закріплені об’єкти основних засобів, і керівником чивласникомпідприємстваможедативідчутнийефект.

З метою посилення практичної цінності та ефекту методичних процедурслід викладати результати контролю у робочих документах, наслідуючипрактику незалежних аудиторів. Документальне узагальнення результатівконтролю дасть контролюючому суб’єкту чітко визначитись із перелікомнеобхіднихдійщодореалізаціїнапрямівперевіркитакихоперацій.Окрімтого,документальнеузагальненнярезультатівконтролюдаєможливістьдостовірнота кваліфіковано представити результати здійснення, що, в свою чергу,забезпечує своєчасність представлення інформаційних даних відповіднимкористувачам.

Оренда є особливим та розповсюдженим видом діяльності. Здійснюючиконтроль орендних операцій, слід враховувати як специфічний зміст самихоперацій,такіспецифікудіяльностіпідприємства,якіздійснюютьтакіоперації.У подальшому поглибленого дослідження вимагає розробка раціональноїсистеми контролю, яка передбачає збір і перевірку інформації шляхомзастосування відповідних прийомів і процедур з метою забезпечення


206

достовірностіобліковоїсистемиоренднихоперацій,їївідповідностіюридичнимвимогам, адекватному документальному відображенню орендних операцій,об’єктивнійоцінці.


1.Живко,3.Б.Контрольно-ревізійнадіяльність[Текст] :навч.посіб./З.Б.Живко,І.О.Ревак,М.О.Живко.–К.:Алерта,2012.–496с.

2.Положення(стандарт)бухгалтерськогообліку14«Оренда»,затверджененаказомМіністерствафінансівУкраїнивід28липня2000р.№181[Електроннийресурс].–Режимдоступа:www.rada.gov.ua.–Заголовокзекрана(датазвернення7.04.2014р.).

УДК657.6.003.13(477)

ПрокопишинОксанак.е.н.,в.о.доцента

РоманівОлегмагістр

Львівськийнаціональнийаграрнийуніверситетм.Дубляни

ОСНОВНІАСПЕКТИАУДИТУЕФЕКТИВНОСТІ,ЙОГОВПРОВАДЖЕННЯТА

ВИКОРИСТАННЯВУКРАЇНІ

АнотаціяУ статті з’ясовано поняття «аудит ефективності» відповідно до міжнародних

стандартівтанеобхідністьйогозапровадженнявУкраїні.Доцільністьйогопроведенняполягаєуобґрунтованні пропозиційщодо підвищення ефективності використання коштів державноготамісцевихбюджетівупроцесівиконаннябюджетнихпрограм.

Ключові слова:аудит ефективності, фінансовий аудит, міжнародні стандарти,бюджетнікошти.

Усвітовійпрактицівпродовжтривалогочасувикористовуютьтакуформу

державногофінансового контролю, як аудит адміністративної діяльності (даліААД), який ще називають аудитом відповідності якості витраченим коштам,аудитом результативності або аудитом ефективності. У низці країн аудитефективності в сукупному обсязі перевірок найвищих органів державногофінансового контролю сягає50-60%. На сьогодні ефективне використаннябюджетних коштів вимагає від контролюючих органів створення адекватнихмеханізмів фінансового контролю, які б дали змогу визначити ступіньдосягнення запланованих соціально-економічнихрезультатів, відтак оцінившиефективність використання державних ресурсів органами виконавчої влади.Такі механізми передбачає аудит ефективності, який широко застосовують у



207

зарубіжнихкраїнахупродовжостанніхдесятиліть як один із видівдержавногофінансовогоконтролю.

Ниніусвітішироковикористовуютьєдинузагальноприйнятутермінологіюусферідержавногоаудиту.Основніположенняйтерміни,якправило,визначеніу міжнародних стандартах з аудиту на основі глосарію термінів INTOSAI. Упрактиціпроведеннядержавногоаудитубагатьохкраїнвиділяютьдвапідходи:перший – аудит систем контролю; другий – аудит результатів. Кожний з цихаудитівмаєперевагитанедоліки.Перевагиаудитусистемконтролюполягаютьу тому, що збирання доказів/фактів зосереджено на внутрішній системі,масштаброботименший,аудиторськадіяльністьбільшодноманітна.Недолікивтому, що аудиторські коментарі характеризують потенційні, а не фактичнівпливи виявленого в системі. Переваги аудиту результатів полягають уконцентрації на результатах діяльності; формулюванні відповідей стосовнотого,щобуло,йтого,чогонебулодосягнуто;наданнякоментарівщодоякостітощо.Недолікомєбільшширокиймасштаб,тобтонеобхідністьурахування,крімвнутрішніх,щейзовнішніхдоказів/фактів.

Міжнароднимистандартамивизначено,щодержавнийаудитскладаєтьсяздвох основних видів: фінансового аудиту відповідності/правильності(regularityaudit) та аудиту ефективності діяльності (performanceaudit). Згідно зізагальноприйнятими стандартами, якщо фінансовий аудит – це дослідженняфінансової звітності, систем внутрішнього контролю й аудиту та окремихтрансакцій у підконтрольних організаціях, то аудит ефективності діяльностіпов'язаний із аудитом економічності, ефективності та результативностіадміністративноїдіяльності.

Визначення аудиту адміністративної діяльності (аудиту ефективності)обґрунтував І. Стефанюк:«цеформаконтролю,яка єсукупністюстатистичних,ревізійних і аналітичних дій, спрямованих на визначення рівня ефективностідержавнихвкладівупроцесіреалізаціїзапланованихцілей,встановленихцілей,встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимальногорезультату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних іфінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищенняефективностівикористаннядержавнихресурсів»[1,с.10].

Процес аудиту ефективності складається з таких основних етапів:підготовка до аудиту, проведення аудиту, реалізація результатів аудиту[2,с.112-124]. Аудит ефективності може проводитися в будь-якому сегментідержавного сектору: в центральному уряді, місцевих органах влади, різнихурядових структурах органами державної контрольно-ревізійної служби запланами, які складають і затверджують у визначеному законодавствомпорядку[3,с.125-131].

Однієюз важливихпроблемвиконання бюджету вбільшості країн світу єефективне використання бюджетних коштів. Для України ця тема вкрайактуальна,аджезкожнимрокомзагострюєтьсяпроблемащодонецільовоготанеефективноговикористаннябюджетнихкоштів,законностітаправильностіїхвитрачання.

ВУкраїніаудитефективностінаразіненабувналежногопоширення.Якщофінансовийаудит(аудитфінансовоїзвітності)вжемаєсвоюісторіюйрозвинену


208

методологію,щовраховуєміжнародністандартитапевнийдосвід ібагаторічнітрадиціїпроведенняперевірокіревізій,тоаудитефективностівиникпорівнянонещодавно, тому його проведення у вітчизняному законодавстві належнимчиномневрегульоване.Однієюзосновнихпроблемєнезавершеністьреформибюджетного процесу. На сьогодні впроваджено лише окремі елементипрограмно-цільового методу, а саме: розроблено і застосовано формибюджетних запитів і програму класифікації видатків державного бюджету.Однак для виконавців таких програм залишається актуальною розробкасистемипоказниківрезультативностіїхвиконання[4,с.43-45].

Як відомо, основним завданням державного фінансового аудиту в нашійкраїні є сприяння бюджетним установам у забезпеченні правильності веденнябухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів,державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітностітощо.Чиннимзаконодавствомвизначено,щов Україні державнийфінансовийаудит здійснюють Державна фінансова інспекція (далі – ДФІ), якапідпорядковуєтьсяМіністерствуфінансів, і Рахунковапалата. Варто зазначити,що традиційними формами контролю в органах ДФІ є ревізія та перевірка.Однакстатті26та113БюджетногокодексуУкраїнизобов’язуютьздійснюватиконтрольнелишезацільовим ізаконнимвитрачаннямбюджетнихкоштів,айзайогоефективністю,щонеможезабезпечуватисяніревізією,ніперевіркою,авідтак,потребуєзастосуванняновоїформиконтролю–фінансовогоаудиту[5].

Як відомо, державний фінансовий аудит відіграє важливу роль у процесіефективного використання бюджетних коштів. Виходячи з цього, виникаєнагальна потреба в розробці та прийнятті комплексу заходів з удосконаленняпроведення державного фінансового аудиту, виконання бюджетних програмвідповідно до міжнародних стандартів, обміну досвідом та ідеями, а такожстворення професійних стандартів, методичних та методологічнихрекомендаційу сфері фінансового аудиту.Для того щоб аудит ефективностізайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в нашійдержаві, сприяв модернізації бюджетного процесу і підвищенню якостідержавного управління, необхідне дотримання принципових умов для йогоподальшогорозвитку,вирішенняіснуючихпроблемінаближеннядонайкращоїміжнародноїпрактики.

Отже,аудитефективності–цеформаконтролю,спрямовананавизначенняефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованихцілей,івстановленнячинників,якіцьомуперешкоджають.


1.Стефанюк, І.Б. До нової якості бюджетного контролю через аудитефективності[Текст]/І.Б.Стефанюк//Фінансовийконтроль.–2003.–№2(15).–С.10.

2.Бутинець,Ф.Ф.Аудит[Текст]:підручник.–3-тєвид.,доповн.іпереробл./Ф.Ф.Бутинець.–Житомир:Рута,2006.–512с.

3.Сухарева, Л.О. Аудит ефективності використання бюджетних коштів:протиріччя формування понятійного апарату [Текст] / Л.О.Сухарева,Т.В.Федченко//ФінансиУкраїни.–2006.–№8.–С.125-131.


209

4.Мамишев,А.В.Аудитефективностідіяльності:етапвиконання[Текст]/А.В.Мамишев//Фінансовийконтроль.–2006.–№3(32).–С.43-45.

5. БюджетнийкодексУкраїни вiд08.07.2010 р.№2456-VI [Офіц. текст]//ГолосУкраїни.–2010.–4липня.

УДК657

ЧугуновІванмагістр

ОлійникСвітланак.е.н.,доцент

НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни

м.Київ

ОСОБЛИВОСТІСИСТЕМИВНУТРІШНЬОГОКОНТРОЛЮРОЗРАХУНКІВЗАПОДАТКОМНАПРИБУТОК

Анотація

В статті розглянуте питання внутрішнього контролю розрахунків за податком наприбуток. Розглядаються функції та об’єкти контролю, джерела інформації. Наводятьсясуб’єктитаетапивнутрішньогоконтролюрозрахунківзаподаткомнаприбуток.

Ключовіслова:контроль,внутрішнійконтроль,податокнаприбуток.Внутрішній контроль — це процес, який забезпечує відповідність

функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням іспрямованийнауспішнедосягненняпоставленоїмети.Основноюйогометоюєоб'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання,виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають навиконанняприйнятихрішеньідосягненняпоставленоїмети,тадоведенняцієїінформації до органу управління.Останнім часом вченими все більше сталоприділятисяувагиорганізаціїтаметодиці здійсненнявнутрішньогоконтролю,проте, їх розробки присвячені загальним питанням організації та методикивнутрішнього контролю як цілісної системи, а також розмежуванню такихпонятьяк“внутрішнійконтроль”та“внутрішнійаудит”.

Особливостям організації та методики внутрішнього контролюправильності, достовірності та законності здійснених операцій щодорозрахунків за податком на прибуток українськими вченими уваги неприділялося.АлезагальнимзасадаморганізаціїконтролюприсвяченіпраціФ.Ф.Бутинця, Г.Г. Кірейцева, В.П.Пантелеєва, В.О. Шевчука та ін. Метою єознайомленнятапокращеннясистемивнутрішньогосподарськогоконтролюзарозрахункамизподаткунаприбуток.

Оскільки податок на прибуток є забов’язанням підприємства перед


210

державою, то контроль за повнотою та своєчасністюйого сплати є важливим.Несвоєчасність,незаконність,неправильністьнарахуваннятасплатиподаткунаприбуток призведе до незапланованого списання грошових коштів у виглядіштрафівтапені,якінараховуватимутьсяподатковимиорганами.

Ефективно працююча система внутрішнього контролю дозволяє досягтипоставлених цілей і в бухгалтерському обліку, і в загальному керівництвіфірмою. У зв'язку із цим на підприємстві розрізняють два види внутрішньогоконтролю: адміністративний і бухгалтерський. Адміністративний контрольспрямованийнапідвищенняефективностіфінансово-господарськоїдіяльностійпов'язаний з методами й процедурами контролю керування, планування йздійснення діяльності. Бухгалтерський контроль використається длязабезпеченнясхоронностійзахистузасобівпідприємствайвірогідностіобліку.Внутрішній бухгалтерський облік є складовою частиноювнутрішньогосподарськогоконтролю.

Внутрішнійконтрольвиконуєтриосновніфункції:контрольповноважень(забезпечує виконання операцій, які сприяють розвитку підприємства),контроль документального оформлення (забезпечує відображення усіхдозволенихопераційвобліковихрегістрах)таконтрользбереження(запобігаєнеправильномувикористаннюмайна)

При організації внутрішнього контролю за формуванням інформації прооподатковуванийприбутокосновнуувагунеобхіднозвернутинаоб’єкти,якінепіддаються впливу контролюючої підсистеми при перевірці інших об’єктівконтролю.Такимиоб’єктамиє:

– елементи облікової політики (методи та процедури) в частиніформування інформації про оподатковуваний прибуток, планові показникиподатковихрізниць;

– податкові різниці, які виникають при визнані доходів та витрат,обчисленніокремихвидівприбутку;

–необґрунтованіподатковірізниці(помилкитафальсифікації),відхиленняфактичних показників від планових в частині формування інформації проподаткові різниці, окремі види прибутку (звільнений від оподаткування,підлягаєпатентуванню).

Виходячи з особливостей облікового відображення виділених об’єктів,джерела інформації, які використовуються в процесі здійснення внутрішньогоконтролюопераційзформуванняоподатковуваногоприбуткуможнаподілитина:

1.Визначаютьфактичнийстаноб’єктаконтролю:· первинні документи (документи первинного обліку щодо операцій за

якимивиниклиподатковірізниці)· облікові регістри (відомість 3.1 аналітичного обліку розрахунків з

покупцями тазамовниками; відомість 3.2 аналітичного обліку з різнимидебіторами;відомість3.5 аналітичногооблікуза іншимиопераціями;відомість4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій; відомість 4.3 аналітичногообліку нематеріальних активів; журнали 1,2,3,4, 5, 5а, 6 та ін.; аркуші-розшифровкиподатковихрізниць.)


211

· звітність ( податкова декларація з податку на прибуток та додатки донеї,звітпрофінансовірезультати.)

2.Визначаютьпорядокформуванняоб’єктаконтролю:· законодавчо-нормативні документи ( Податковий кодекс України,

Положення (стандарти)бухгалтерського обліку, міжнародні стандартифінансової звітності, наказ Міністерства фінансів України “Про затвердженняформиПодатковоїдеклараціїзподаткунаприбутокпідприємства”таін.)

· внутрішні документи підприємства (наказ про облікову політикупідприємства; положення про формування цін, витрат, собівартості; бюджетиокремихдоходівтавитраттаін.)

Варто відмітити, що процес внутрішнього контролю розрахунків заподаткомнаприбутокумовноможнаподілитинадваетапи:

1)внутрішній контроль правильності визначення бази оподаткуванняподаткомнаприбуток;2)внутрішнійконтрольнарахуваннятасплатиподаткуна прибуток. Тобто у внутрішньому контролі розрахунків за податком наприбуток виникає одразу два об’єкти перевірки: фінансовий результат дооподаткуваннятаподатокнаприбуток.

Жодна система контролю не може функціонувати без наявності суб’єктівконтролю.Ланки,яківходятьдовнутрішньогоконтролюнапідприємствіможнаупорядкувати так: самоконтроль виконавця; функціональний контроль –вертикальнийігоризонтальний;інституційнийконтроль.

Самоконтроль,якформасистемивнутрішньогоконтролю,полягаєвтому,що кожен працівник, разом з виконанням своїх основних обов’язків, якіпередбаченітрудовимдоговором,контролюєсамостійновласнудіяльність.

Функціональний внутрішній контроль, на нашу думку, при контролірозрахунків за податком на прибуток найдоречніше здійснювати в формівертикальногоконтролю.Якщонапідприємствістворенабухгалтерськаслужбана чолі з головним бухгалтером, та в даній службі передбачена окрема посадабухгалтера, відповідального за ведення податкових розрахунків, то в такомувипадку, вертикальний внутрішній контроль завжди матиме місце, оскількиголовний бухгалтер зобов’язаний перевірити показники звітності, яку вінпідписує.

Своєчасний та надійний внутрішній контроль розрахунків з податку наприбуток сприятиме уникненню штрафних санкцій, підвищуватиме рівеньекономічноїбезпекипідприємствавцілому.

Особливуувагуприздійсненніконтрольнихдійнапідприємствахусіхформвласності потрібно приділити перевірці напрямів використання прибутку, якімають відповідне грошове забезпечення, що стосується оновлення тапідвищеннявиробничоїпотужностізасобівпідприємства;забезпеченнювиплатпрацівникампідприємства (різногородупремійта іншихвиплат,пов’язанихзістимулюваннямпрацюючих).

ВподальшомудоцільнорозробитиосновніположенняСтандартусистемивнутрішнього контролю в частині розрахунків за податком на прибуток,інформаційне йметодичне забезпечення внутрішнього контролю таметодикуйогопроведення.


212

Списоквикористанихджерел1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон

України [Електронний ресурс].–Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14.

2. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

3. Кучер, С.В. Організація системи внутрішнього контролю розрахунків заподатком на прибуток [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_ekon/2012_2_1/086-089.pdf. –Заголовокзекрана(датазвернення4.04.2014р.).

4. Внутрішній контроль господарської діяльності підприємства [Текст]:[навчальний посібник ] / За ред. К.е.н., проф. М. Д. Корінька. – Фастів :«Поліфаст».2006.–440с.

5. Бутинець, Т.А. Розвиток науки господарського контролю: проблемитеорії,методологіїтапрактики[Текст]:монографія/БутинецьТ.А..–Житомир:ЖДТУ,2011.–772с.

УДК336.02ЧудовецьВіталій

к.е.н.,доцентЛуцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет

м.Луцьк

ПРОБЛЕМИНОРМАТИВНОГОРЕГЛАМЕНТУВАННЯКОНТРОЛЮ

АнотаціяВ статті досліджено актуальні проблеми нормативного забезпечення окремих видів

економічногоконтролютазапропонованонапрямкиїхвирішення.Ключові слова: контроль, види контролю, нормативне забезпечення, аудит, ревізія,

судово-бухгалтерськаекспертиза,інвентаризація.Економічний контроль є невід’ємною складовою системи менеджменту

будь-якого суб’єкту господарювання, що забезпечує його ефективну роботу.Варіативність контролю та широкий спектр його методичних прийомівдозволяють виявляти як загальні негативні тенденції в розвитку економікипідприємства,такіконкретніпорушеннятазловживання.

Незважаючи на наявність розроблених та перевірених на практиціорганізаційно-методичних підходів до здійснення контролю існують невирішенняпитаннящодойогонормативногозабезпечення.

Протягомтривалогочасуйденапрацюваннятаобговоренняновогозакону,який би регулював аудиторську діяльність в Україні та враховував би вимогиміжнародних стандартів аудиту. Існуюча редакція закону не відповідає



http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_ekon/2012_2_1/086-089.pdf


213

положенням Директиви 2006/43/ЄС і сучасній європейській практиці. Він єстримуючим фактором інституційної розбудови аудиторської діяльності вУкраїні та не містить: чітких вимог щодо обов’язкового проведення аудитуакціонерними товариствами, оскільки міститься посилання на обов’язковепідтвердження повноти та достовірності річної фінансової звітності відкритихакціонерних товариств, правова підстава існування яких фактично зупинена;однозначногопосиланняназаконністьформуванняРеєстріваудиторськихфірмтааудиторів,крімтого,якийпередбаченийстаттею11Закону“Проаудиторськудіяльність” від 22.04.1993 р. №3125-ХІІ [1], чітких норм щодо здійсненняконтролю якості аудиторських послуг; законодавчого закріпленняобов’язковостівиконаннярішень,прийнятихАудиторськоюпалатоюУкраїни.

Намагання Аудиторської палати України впорядкувати проведенняобов’язковогоаудитутарегулюванняцінинаньогочерезприйняттяПоложенняз національної практики аудиту 1 ”Особливості узгодження умов завдання зобов'язкового аудиту та укладання договору про проведення обов'язковогоаудитузврахуваннямвимогнаціонального законодавства” від20.12.2013р.№286/12, ставить питання про обов’язковість його виконання аудиторськимифірмами.

При цьому в цей нормативний акт закладений розрахунок ціни на аудит,виходячи з тарифних розрядів, затверджених для бюджетних організацій.Сумніви в обґрунтованості такого розрахунку викликані тим, що аудиторськадіяльність в Україні це підприємницька діяльність, яка відношення добюджетної сфери немає жодного, а також відсутність законодавчих підставрегулюватицінунааудиторськупослугивУкраїні.

Відсутність затверджених форм інвентаризаційних документів, які бвідповідали сучасним вимогам практики та забезпечували б інформаційніпотреби користувачів та чіткої методики відображення на рахункахбухгалтерського обліку інвентаризаційних різниць. Так для інвентаризаціїтоварно-матеріальнихцінностейвикористовуютьсядокументи,затвердженіщепостановоюДержавногокомітетустатистикиСРСРвід28.12.1989р.№241[6].

Значноюпроблемипривиявленнітаподальшомуоблікуінвентаризаційнихрізниць є відсутність чітко встановлених норм природного убутку товарно-матеріальних цінностей, та невідповідність окремих норм сучасним технічнимхарактеристикамтакихактивів.Доприкладу,нормиокремихвидівбудівельнихматеріалів, затверджені ще постановою Державного комітету СРСР поматеріально-технічномупостачаннівід15.06.1984р.№72[5].

Здебільшогоакціонернимитоваристваминевиконуютьсявимогистатті56ЗаконуУкраїни“Проакціонернітовариства”[3]вчастиніутвореннякомітетузпитань аудиту, який очолюють комітети члени наглядової ради товариства,обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цьоготовариства.ЗгідноізЗакономметоюзабезпеченнядіяльностікомітетузпитаньаудиту наглядова рада може прийняти рішення щодо запровадження втоваристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішньогоаудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначаєтьсянаглядовою радою і є підпорядкованим та підзвітним безпосередньо членунаглядової ради – голові комітету з питань аудиту. Недотримання цієї норми


214

ставить під сумнів ефективність управління товариством та належнезабезпеченняконтрольнихфункцій.

Відповідно до статті 73 Закону України “Про акціонерні товариства” [3]проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерноготовариствазагальнізбориобираютьревізійнукомісію(ревізора).Вакціонернихтовариствахзкількістюакціонерів-власниківпростихакційтовариствадо100осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а втовариствахзкількістюакціонерів-власниківпростихакційтовариствабільшяк100осібобов'язковообираєтьсяревізійнакомісія.

Права та обов'язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цимЗаконом, іншимиактамизаконодавства,статутомтаположеннямпроревізійнукомісію,атакождоговором,щоукладаєтьсязкожнимчленомревізійноїкомісії(ревізором). Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарськоїдіяльностіакціонерноготовариствазарезультатамифінансовогороку,якщоіншенепередбаченостатутомтовариства,положеннямпроревізійнукомісіюаборішеннямзагальнихзборів.

Однак незважаючи на нормативну вимогу, у багатьох випадкахпризначення ревізійної комісії є формальним та не призводить до виконанняпокладенихнанеїфункцій.

Також існує проблема відсутності належного регламентування судово-бухгалтерської експертизи в Україні. До основних спеціальних нормативнихактів,якірегулюютьцейвидконтролювідноситься:ЗаконУкраїни“Просудовуекспертизу” від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ [2] та Наказ Міністерства юстиціїУкраїни“ПрозатвердженняІнструкціїпропризначеннятапроведеннясудовихекспертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки тапризначення судових експертиз” від 03.11.1998 р. №705/3145 (далі – Наказ№705/31)[4].

Наведені нормативні акти не регулюють усіх організаційних тапроцесуальних аспектів судово-бухгалтерської експертизи та є застарілими. Воснові Наказу №705/31 ще частково лежать принципи функціонуванняперехідноїекономіки,наприклад,застарілимєорієнтовнийпитаньвирішуванихпитань. Більшість із них стосується експертизи саме матеріальних збитків,пов’язанихізрозкраданнямтоварно-матеріальнихцінностей,щонеєосновнимзавданням судово-бухгалтерської експертизи в сучасних умовах економічноїреальності.

На нашу думку, вирішення поставлених вище проблем нормативно-практичного спрямування дозволить підвищити дієвість видів економічногоконтролю та максимально забезпечити виконання завдань покладених наекономічний контроль як такий. Така робота повинна бути проведена ізшироким залученням провідних вчених, практиків та законодавців, щопрацюють в системі обліку та контролю, а в її основу покладено взаємоузгодженість, уникнення формального підходу та повне задоволення вимогпрактикитощо.


1. Закон “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р. №3125-ХІІ.


215

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3125-12.

2. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.

3. Закон України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514-17.

4. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції пропризначення та проведення судових експертиз та Науково-методичнихрекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз” від03.11.1998 р. №705/3145. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.

5. Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічногопостачання“ПрозатвердженняНормприродногоубуткунеруднихбудівельнихматеріалів при зберіганні і перевезенні” від 15.06.1984 р. №72. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon.nau.ua/?uid=1075.1.247&tit.

6. ПостановаДержавногокомітетуСРСРпостатистиці “Прозатвердженняформ первинної облікової документації для підприємств і організацій” від28.12.89 р. № 241. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN804.html#.


216

УДК657.6ЧумаковаІрина

к.е.н.,доцент,завідувачвідділуДержавнанавчально-науковаустанова

«Академіяфінансовогоуправління»м.Київ

УПРАВЛІНСЬКАПІДЗВІТНІСТЬІКОНТРОЛЬУДЕРЖАВНОМУСЕКТОРІ

Анотація

Статтю присвячено аналізу концепції управлінської підзвітності як базового елементурозвитку контролю у державному секторі в умовах реформування системи управлінняресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності,результативностітапрозорості.

Ключові слова: управлінська підзвітність, контроль, державний сектор,відповідальність,аудит.

У процесі становлення системи законодавчого регулювання державного

внутрішнього фінансового контролю (далі – ДВФК) в Україні значна увагаприділяється посиленню підзвітності керівників органів державної влади зауправління державними фінансами, що у рамках реформи системи управліннядержавнимифінансами(далі–СУДФ)спричинилозміниудіяльностііструктуріорганів державного сектору та сприяло формуванню сучасних механізмівдержавного фінансового контролю. Взятий курс на модернізацію українськоїекономіки заклав підвалини для розвитку СУДФ, завдяки яким у бюджетнийпроцес включені механізми середньострокового планування і забезпеченняефективноготапрозороговикористаннябюджетнихкоштів, анаційоснові– іпередумови для подальшого удосконалення фінансово-бюджетної політики тазабезпеченняналежногорівняфінансовоїдисциплінивкраїні.

Однак, незважаючи на перетворення і реформи, нинішній стан справ удержавному секторі економіки не може задовольняти українське суспільство.ЕкономікаУкраїнипродовжуєнестизначнізбиткиврезультатізростаючихізрокуврікобсягівпорушень,фінансовихмахінаційівипадківнедотриманняфінансово-бюджетної дисципліни. Як засвідчують результати роботи контрольних органів[1],практичнонакожних96об'єктахз100перевіренихвстановлюютьсяфінансовіпорушення. При цьому зростають обсяги як помилок, що не мають суттєвоговпливу на діяльність перевірених органів державного сектору, так і прямихпорушеньзакону,наслідкамиякихєзначнізбиткидержави.Державаісуспільствовтрачають значні ресурси також внаслідок неефективних управлінських рішень.Повернутиждержавівтраченіресурси,майно,навітьпридоведеннізлочинуудіяхпевнихпосадовихосіб,вдаєтьсянезавжди.

Корупція, яка фактично спотворила систему прийняття управлінськихрішень в економіці, дисменеджмент1, а також несприятливі зовнішні умови 1 Дисменеджмент – неологізм, синонімом якого є англійський термін «mismanagement», що означає неякісне, неефективне управління; отримано з додаванням префікса «дис-» до терміну «management» і означає порушення або ліквідацію даної властивості чи дії («диспропорція», «дисфункція», «дисбаланс» і т.д.). Див. докладніше: [2, с. 3-12].


217

призвели Україну до «найглибшій за всю історію … економічній, політичній ісоціальній кризі. Державні фінанси знаходяться у критичному стані. Дефіцитдержавного бюджету у 2013 р. склав 65 млрд. грн., з урахуванням усіхзобов’язаньуряду–понад80млрд.грн.»[3].

Одним з основних умов подолання корупції та шахрайства з державнимифінансами є управлінська підзвітність керівника за результати діяльностіочолюваного ним органу та налагодження дієвого внутрішнього контролю,якиймаєзабезпечитиналежне–законне,економічне,ефективне,результативнетапрозоре–управліннядержавнимифінансами.

Проблеми реформування ДВФК в Україні в останній час достатньо частоставалиоб’єктомнауковихпошуківвітчизнянихвчених.Водночасдослідженняконцепції управлінської підзвітності як базового елементу розвитку системиДВФК на сьогодні є питанням, робота над яким потребує подальшоготеоретичного і практичного визначення. Безпосередньо автором статті булозроблено спробу внести власний доробок у вирішення цих проблем зурахуванням трансформацій контролю і зміни відносин між органами влади ідержавногосекторувУкраїні.

Зростання інтересу до управлінської підзвітності в органах державноївлади в Україні багато у чому збігається із тенденціями реформ державногоуправлінняіконтролювекономічнорозвиненихкраїнахсвіту,якіспрямованінатрансформацію традиційних механізмів управління у ринкові механізми ізапровадження результатоорієнтованого управління, основою якого євідповідальність керівника за фінансове управління і контроль та розвитокдержавногоорганувцілому.

Основна тенденція розвитку контролю, наприклад, у країнах-членах ОЕСРполягає у переході від прямих інструментів центрального, переважнофінансового, контролю за фінансуванням – до більш збалансованої системизовнішньогоівнутрішньогоконтролю,вякійконтрольчастковопередаєтьсянарівень керівництва органу державного сектору. Головною інновацією уперебудовісистемиконтролювважаєтьсянаданнякерівникамбільшоїсвободидійіфінансовоївідповідальності.Значнозбільшуєтьсяуправлінськапідзвітністьорганів державної влади, які через різноманітні взаємопов’язані механізмимають довести, що вони використали надані їм ресурси у спосіб, що дозволяєефективновиконуватипокладенінанихфункції[4,с.2].

І аудит, як один із таких механізмів, є інструментом гарантування дляорганів виконавчої влади (внутрішній аудит) та законодавчого органу(зовнішній аудит) того, що державні кошти отримані і витрачені згідно зкошторисом,планом,контрактом,нормативнимактомтаіншимивідповіднимидокументами (аудит відповідності), звітність про використання коштівдостатньо точно відображає фінансовий стан державного органу або країни вцілому (фінансовий аудит), а також того, що забезпечене належнеспіввідношення ціни і якості завдяки економічному, ефективному йрезультативномууправліннюдержавнимикоштами(аудитефективності).

Усучаснійспеціалізованійлітературі[4,с.1-2]підкреслюється,щотерміни«підзвітність»(accountability)і«контроль»неєоднозначнимиiвpiзнихкраїнахсприймаються по-різному. Для багатьох країн термін «підзвітність» означає


218

лишесистемубухгалтерськогооблікуабосприймаєтьсяякобов'язокзвітувати.Віншихкультурахпоняттяпідзвітностізастосовуєтьсяуширокомурозумінні,зпогляду на те, яку відповідальність за свої дії несуть уповноваженіреалізовуватидержавнувладуслужбовці.

Новіпідходи,щозустрічаютьсяуспеціальнійекономічнійлітературіпідчасвизначення терміну «підзвітність» у контексті реформування державногоуправління,розглядаютьйогоякрівністьпідзвітностіівідповідальності[5].

Вважаємо,щосприйняттяпідзвітностілишеяквідповідальності,якукожнаособанесезасвоїдіїіїхнаслідкитазашкоду,завдануінтересаміншихосіб,неєправильним.Адже, виходячиз такогорівняння, длярозробкийвпровадженнявідповідних механізмів підзвітності достатньо лише забезпечити можливістьпритягнення керівників (державних службовців) до відповідальності за своюдіяльність(абобездіяльність).

Саме таке сприйняття цих понять є притаманним наразі для України, депоняття відповідальності традиційно розуміється як покарання за допущеніпорушення,тобтоунегативному(ретроспективному)плані.

Термін «підзвітність» не може бути перекладений буквально яквідповідальність, тому що цей термін, на відміну від англійського терміну«responsibility», вміщує інший конкретний зміст, який тлумачиться як«відповідальність, обов'язки, повноваження». Приставка «під», що ставитьсяпередсловом«звітність»,тутвказуєнаієрархіюрівнівуправління.

У світлі нинішніх умов і середовища, в яких працюють вітчизняні органивиконавчої влади, термін «підзвітність» є більш конкретним для вузькогозастосування і можебути визначенийяк відносини, засновані на зобов'язаннях,задля забезпечення факту засвідчення взяття на себе відповідальності задіяльністьвідповіднодоузгодженихочікувань.

У підтвердження наведеного висновку у праці [6, С. 105] доведено, щотрадиційна модель підзвітності багатьох європейських країн представляєвертикальний ланцюг, який забезпечує систему ієрархічних взаємовідносинпідзвітностіміжорганамивиконавчоївлади,посадовцями,секретарямивідділівіміністрів,міністрамиіПарламентом.

Отже, для того, щоб посадова особа (керівник державного органу)відповідала за результати діяльності очолюваного ним органу, вона має бутинаділена необхідними правами шляхом чіткого делегування повноважень. Тазадля усунення можливих випадків свавільного прийняття рішень ізловживання владою, мають бути створені й дотримуватися ефективнімеханізми підзвітності. Такими механізмами, на нашу думку, мають бутизовнішнійівнутрішнійаудит,внутрішнійконтрольтасистемабухгалтерськогооблікуіфінансовоїзвітностіудержавномусекторі.

Концепція управлінської підзвітності передбачає збалансуванняпідпорядкованості, нагляду і контролю (з одного боку) з незалежнимпрофесійним судженням, невтручанням третіх осіб у діяльність внутрішніхконтрольних і аудиторських підрозділів та повагою до думки фахівця (здругого). Але, для того, щоб така концепція була реалізована на практиці,закріплення на законодавчому рівні відповідних механізмів підзвітності недостатньо.Потрібнапоступовапередачавідповідальностіз«єдиногоцентру»до


219

конкретноговиконавцябюджетноїпрограмичимісцевогоорганувлади,атакожскорочення кількості і чисельності традиційних контролюючих органів. Цестане можливим за умови проведення повномасштабної адміністративноїреформивУкраїні.Лишепісля їїпроведеннярозпорядникибюджетнихкоштівусіх рівнів зможуть забезпечувати високу якість управлінської підзвітності зарезультати контролю бюджетних видатків і управління в цілому як на мікро-такінамакроекономічномурівнях.


1.ЗвітпрорезультатидіяльностіДержавноїфінансовоїінспекціїУкраїнитаїї територіальних органів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/97808.

2. Клейнер Г.Б. Российский дисменеджмент: проблемы преодоления /Глобальный мир: антикризисные императивы, модернизация, институты:материалы Международной научно-практической конференции (Ростов-на-Дону,24-26мая2012г.):в3т.–Т.2/подред.А.Ю.Архипова,Ю.М.Осипова,В.А.Алешина,В.Н.Овчинникова.–М.:Вузовскаякнига,2012.

3.ПрограмадіяльностіУрядуЯценюка /Українськаправда. [Електроннийресурс]. Режим доступу –http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/27/7016528/?attempt=1.

4. Модернізація державного сектора: підзвітність та контроль / ЦентрсприянняінституційномурозвиткудержавноїслужбиприГоловномууправліннідержавноїслужбиУкраїни//PolicyBrief.OECD.−2007.–Серпень.−8c.

5. Копенгагенськадекларація про соціальний розвиток : всесвітня зустрічна вищому рівні в інтересах соціального розвитку (Копенгаген, 6–12 березня1995 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/copdecl.shtml.

6. Синкова О.М. Підзвітність в органах державної влади: досвід правовогорегулювання зарубіжних країн // Часопис Київського університету права. –2009.–№2.–С.105-109.


220

УДК336.225.673ШавлоІрина

науковийспівробітникШкуренкоНаталія

науковийспівробітникНауково-досліднийінститутфінансовогоправа

м.Ірпінь

ПОДАТКОВИЙКОНТРОЛЬУСИСТЕМІПОДАТКОВОГОАДМІНІСТРУВАННЯ

АнотаціяВстаттірозглянутопитанняефективностіорганізаціїподатковогоконтролютайого

рольвсистеміподатковогоадміністрування.Ключові слова: податковий контроль, адміністрування, сплата податків, податкові

перевірки.Кожній державі для успішної реалізації економічних, політичних,

соціальних програм необхідна мобілізація достатньої кількості грошовихкоштів, основним джерелом яких є податкові надходження. Водночассьогоднішнійкурснасоціальноорієнтованудержавувимагаєзначнихвкладеньвсоціальнусферу.ДотогожпосталонагальнезавданнящодорозвиткурегіонівУкраїни, нарощування оборонної здатності держави, модернізації важливихгалузейгосподарства,щовсвоючергувимагаєзначнихфінансовихвкладень.

Необхідною передумовою для забезпечення успішної реалізаціїзадекларованих Урядом реформ є забезпечення режиму суворого дотриманнянормподатковогозаконодавства,щонеможливобезподатковогоконтролю.

Потреба у дослідженні питання щодо ефективності та удосконаленняподаткового контролю неодноразово підкреслювалась у працях вітчизнянихучених. Зокрема, дослідженню даної тематики присвячені роботиА.І.Крисоватого, Л.К. Воронової, С.В. Каламбет, В. А. Онищенка,КВ.Хмільовської, В. О. Шевчука та інших науковців. Проте, незважаючи надостатньо ґрунтовні наукові дослідження, існують не вирішені завдання уподатковомуконтролі,щозумовлюєпотребууподальшомувивченнюприродиподатковогоконтролюташляхийогоудосконалення.

Метою статті є дослідження питання щодо ефективності організаціїподатковогоконтролюворганахдоходівізборівУкраїни.

На сучасному етапі розвитку країни важливим елементом регулюванняекономіки є державнийподатковийконтроль.Крімтого, усіформиорганізаціїсоціуму набудь-якому рівні потребують відповідного контролю. Усім об’єктамсуспільної діяльності від маленької фірми до держави в цілому – необхіднийобліктаконтроль.Відсутністьконтролюабойогонадмірністьоднакововедутьдоруйнаціїтакогооб’єкта[1,с.6].

Тому,нанашпогляд,головнимзавданнякожноїдержавиєрозробкадієвогомеханізму взаємодії податкових органів з платниками податків, який міг бизабезпечити їм належне виконання своїх податкових зобов’язань тамінімізувативтручаннялюдськогофактору.


221

Потрібно підкреслити, що податковий контроль забезпечує ефективнефункціонування фінансової системи та сприяє формуванню, наповненню івикористаннюфінансовихресурсівбюджетіврізнихрівнів.

Необхідно відмітити, що за рахунок податкових надходжень в 2012 роцісформовано80,93%доходноїчастинибюджетуУкраїни[2].Алепорядзцимзарозрахунками експертів частка тіньового сектора із застосуванням різнихметодик становить близько 40-50 % внутрішнього валового продукту (ВВП).Рівень тіньової економіки в Україні за методом “витрати населення –роздрібнийтоварообіг”у2012роцістановив45%ВВП[3].Саметомуврамкахрозвиткусучасноїподатковоїсистемизначнемісцевідводитьсявдосконаленнюметодів податкового контролю, як складової податкового адміністрування,щонеможевиступатиокремо.

Варто відмітити, що податкове адміністрування, як діяльністьуповноваженихорганівуправління,охоплюєнелишевиконаннянормдіючогоподаткового законодавства, а й збір та аналіз інформації, у тому числі попрактиці виконання процедур податкових перевірок, розробку заходів пореформуванню механізму нарахування податків, процедури і методикиподаткового контролю. Одним з показників ефективності податковогоадмініструванняєзабезпеченнямаксимальногонадходженняподатківізборівдобюджетупримінімальнихадміністративнихвитратахпозборуподатківтаконтролю за дотриманням податкового законодавства, у тому числі назабезпеченняздійсненнядіяльностіапаратуконтролюючихорганів.

Важливо зауважити, що рівень добровільної сплати податковихзобов’язаньплатникамиподатків єоднимз головнихкритеріїв оцінкиякостіподаткової системи в цілому. Проте стабільні та повноцінні надходженняподатків здійснюються не там, де низькі ставки, а там, де високадобровільність участі платників податків у їх сплаті. Наприклад, вскандинавських країнах одночасно спостерігаються найвищі в світі ставки інайнижчаміраухиленнявідїхсплати[4].

Разам з цим, платникам податків має бути гарантовано ефективневикористаннядержавоюзібранихкоштів,щовсвоючергупотребуєпрозоростіта підзвітності держави щодо витрачання податкових надходжень. Такимчином, податкове адміністрування має бути направлене на дотриманнябалансу інтересів держави і платників податків. Податкова культурастворюється на основі взаємної довіри всіх учасників податковихправовідносин.

При цьому, контроль за дотриманням податкового законодавствавиступає одним із основних елементів податкового адміністрування та єзаключною стадією управління оподаткуванням. Найважливішими формамиконтролю правильності нарахування і своєчасності сплати податків, зборів,обов’язкових платежів виступають податкові перевірки (камеральні,документальні,фактичні)[5].

Сутьпроцесуподатковогоконтролюполягаєувиявленні,вивченніпроблемподатковогозаконодавстватазнаходженнішляхівїхвирішення,попередженнявиникненняправопорушеньумайбутньому.

В Податковому кодексі України податковий контроль розглядається як


222

“системазаходів,щовживаютьсяконтролюючимиорганамизметоюконтролюправильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, атакож дотримання законодавства з питань проведення розрахункових такасових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства,контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи” [5]. Такешироке коло відносин, які контролює податкова служба, потребує постійногопідвищенняефективностіорганізації податковогоконтролюта удосконаленняприйомівіметодівйогопроведення.

Підвищення ефективності здійснення податкових перевірок, зменшенняпомилокприїхпроведеннітаприйняттявідповіднихнеупередженихрішеньнасьогоднієактуальноюпроблемоюорганізаціїподатковогоконтролю.

ДосліджуючипитанняподатковогоконтролюнеобхіднозвернутиувагунаЗакон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодоперегляду ставок деяких податків і зборів” № 5503-VI від 20.11.2012 р.відповідно до якого введено новий вид перевірок – документальна невиїзнапозапланова електронна перевірка [6]. Згідно з нормами Податкового кодексуелектронні перевірки запроваджуються з 01.01.2014 р. Такого виду перевіркинадаватимуться податковими органами, як сервіс для платників податків ідадуть змогу: вирішити проблеми дистанційного обслуговування платниківподатків і вивільнити їх від необхідності особисто відвідувати територіальніподатковіінспекції;підвищитиякістьізменшититермінпроведенняперевірки,тамінімізувативпливлюдськогофактора;упевнитисьуправильностітаповнотіоподаткування здійснених фінансово-господарських операцій; знизитиадміністративне навантаження на платника податків, уніфікувати процесиподатковогоконтролю.

Крім того, до важливих заходів підвищення ефективності податковогоконтролю необхідно також віднести подальше вдосконаленняризикоорієнтованої системи адміністрування податків. Насамперед цестворення єдиної бази податкових порушень як узагальнення результатівконтролю, що дозволить здійснити систематизацію недоліків податковогозаконодавства та порушень суб’єктами господарювання його норм у процесігосподарськоїдіяльності,схемухиленнявідоподаткування,загальнихкритеріїв,що можуть вказувати на наявність таких порушень. Такий підхід надастьможливість працівникам податкових органів зосередити увагу на зліснихнеплатникахподатківтанавизначенніосновнихіндикаторіввідборуплатниківдляперевірки.

З урахуванням викладеного можна зробити висновок про те, щоподатковийконтрольєосновноюформоюподатковогоадміністрування,айогоефективність залежить від рівня мобілізації в бюджетну систему податковихдоходів і інших обов’язкових платежів;зменшення податкового тиску наплатників податків за рахунок розширення бази оподаткування; якості тарезультативності податкових перевірок; налагодження взаємодії податковихорганівзіншиморганамивлади.


223

Списоквикористанихджерел1. Попова, С.М. Організація податкового контролю [Текст] : навч. практ.

посіб. / С.М. Попова, В. Д. Понікаров, О. В. Кожушко – К.: “Центр учбовоїлітератури”,2013.–290с.

2. Річний звіт про виконання Зведеного бюджету станом на 01. 01. 2013року[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://www.treasury.gov.ua/.

3. Прасолов:РівеньтіньовоїекономікивУкраїніу2012році[Електроннийресурс] – Режим доступу :http://www.epravda.com.ua/news/2013/05/23/376252/. – Заголовок з екрана(датазвернення4.04.2014р.).

4. Єреміца В. Податки у Бельгії: багатство роздають людям у формідобробуту і соціального захисту [Електронний ресурс] – Режим доступу :www.radiosvoboda.org/content/article/25236430.html.–Заголовокзекрана(датазвернення5.04.2014р.).

5. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу :www.rada.gov.ua.–Заголовокзекрана(датазвернення5.04.2014р.).

6. ПровнесеннязміндоПодатковогокодексуУкраїнищопереглядуставокдеякихподатківізборів:ЗаконУкраїни:від20.11.2012р.№5503-VI.

УДК657

ШестаковаОленааспірант


НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯВНУТРІШНЬОГОАУДИТУВ

ДЕРЖАВНОМУСЕКТОРІУКРАЇНИ

АнотаціяУ статтірозглянутосучасний станнормативно-правового забезпеченнятайого вплив

напоточнийрозвитокфункціївнутрішньогоаудитуудержавномусекторіУкраїни.Дослідженоосновніпроблеми,якінаразівиникаютьуданомуреформаційномупроцесі.

Ключові слова: внутрішній аудит, нормативне забезпечення, державний внутрішнійфінансовийконтроль.

Одним із основних аспектів ефективного функціонування Державного

внутрішнього фінансового контролю (ДВФК) в Україні в цілому, тавнутрішнього аудиту як одного з ключових його компонентів зокрема, єнаявність чіткого, структурованого нормативно-правового забезпечення. Вононаочноілюструєтапідтверджуєосновніпринципипобудовитафункціонуваннябудь-якої державної інституції, її місію, завдання, напрями діяльності, методи,процедури, звітність, тощо, визначає правила, яким повинні слідувати усі

http://www.epravda.com.ua/news/2013/05/23/376252/


224

зацікавлені сторони та формує фундамент для довготривалого, ефективногофункціонуваннясистеми.

Враховуючи історичні особливості розвитку української економіки, провнутрішній аудит в державному секторі вперше «заговорили» у 2005 році уКонцепції розвитку ДВФК на період до 2017 року. Однак, нормативно, данафункція була закріплена лише у новій редакції Бюджетного кодексу від08.07.2010 року, як діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетнійустанові,спрямовананаудосконаленнясистемиуправління,запобіганняфактамнезаконного, неефективного та не результативного використання бюджетнихкоштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетноїустанови та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішньогоконтролю.

В рамках реалізації завдань та виконання поетапного плану заходівреформування системиДВФКта внутрішнього аудиту зокрема, булоприйняторяд нормативних документів, які формують організаційну та методичну базудляпроведеннявнутрішньогоаудиту.Зокрема,Концепціярозвиткудержавноговнутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року», схваленаРозпорядженням КМУ№1601-р від 23.12.2009, Постанова КМУ№ 1001 від 28вересня 2011 року «Деякі питання утворення структурних підрозділіввнутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, іншихцентральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах табюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, іншихцентральних органів виконавчої влади»; Стандарти внутрішнього аудиту,затверджені Наказом № 1247 від 04.10.2011; Кодекс етики працівниківпідрозділувнутрішньогоаудиту,затвердженийНаказом№1217від29.09.2011.

Однак на практиці, даного набору нормативних актів не достатньо, що всвоючергуперешкоджаєповноцінномурозвиткуфункції внутрішньогоаудитута побудові внутрішнього контролю європейського зразка. Багато експертіввідмічаютьнедосконалістьрядуужеприйнятихнормативнихактівсточкизоруїх практичного застосування [1]. В таких умовах та зважаючи на європейськіорієнтири в геополітичному курсі України, особливої актуальності набуваєврахуваннядосвідукраїнЄСвформуванніналежноїнормативно-правовоїбазиусферівнутрішньогоаудитувдержавномусекторіУкраїни.

Відповідно до розділу V концепції розвитку ДВФК одним із стратегічнихнапрямів для України є перейняття досвіду країн – кандидатів у члени ЄС:Хорватії,Македонії,Туреччини,Ісландії[2].Виходячизпроаналізованогодосвідуданих країн [3,4], важливо відмітити наступні моменти, які будуть кориснимипри реформуванні системидержавного внутрішньогофінансового контролю вУкраїні.

Поперше,нормативно-правовубазаслідрозробитиувідповідностідочіткозатвердженої організаційної структури у системі задіяних державних органів.Вонаповиннаніби«нанизуватися»насформованийкаркасдержавногоапаратуу питаннях внутрішнього фінансового контролю та аудиту. Адже без чіткогорозподілу повноважень, відповідальності посадовців, задіяних у контролі тааудиті не можливо на рівні нормативного забезпечення коректно описатиздійсненнявсіхвідповіднихпроцесівтапроцедур.Бездостатньоїнаглядностіта


225

зрозумілості організаційної структури з внутрішнього контролю та аудитувикористання навіть досить якісних законів та нормативних актів будехаотичним.

Другиймомент,стосуєтьсябезпосередньоговизначеннязаконівта іншихнормативних актів, їх ієрархічної залежності, форми подачі та користувачівінформації. Для України в умовах перейняття моделі трьох елементів PIfC [5],закріпленої в Концепції розвитку ДВФК, важливо для їх якісногофункціонування забезпечити відповідне нормативне підґрунтя, якеподілятиметься на першочергове, другорядне, рекомендоване тощо. Найбільшповною та грамотно структурованою, на наш погляд є нормативна база як повнутрішньомуконтролютакіпоаудитууТуреччинітаХорватії.СамеїхмоделіможутьслужитиякіснимприкладомдляУкраїни.

ЗважаючинаєвропейськийдосвіддляУкраїни,порядізужеприйнятимидокументами на наш погляд актуальним залишається прийняття закону, якийби регламентував питання ДВФК загалом та внутрішнього аудиту зокрема;положення (хартії) про внутрішній аудит в установах, де діє підрозділвнутрішнього аудиту; порядку звітування про діяльність підрозділіввнутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчоївлади; положення, яке б унормувало питання навчання та сертифікаціївнутрішніх аудиторів; повного комплекту навчально-методичної літератури;практичнихрекомендаційщодопроведеннявнутрішньогоаудитутощо.Наразі,лише розроблена проміжна форма звіту, на підставі якої підрозділивнутрішньогоаудитувідзвітувалиДержфінінспекціїпрорезультатидіяльності,та підготовлена навчальна методологія з організації внутрішнього контролю,проведення внутрішнього аудиту та внутрішніх і зовнішніх оцінок якостівнутрішньогоаудиту.

Важливотакожзазначити,щовнутрішнійаудитнерозривнопов'язаний ізвнутрішнім контролем, виконуючи функцію його оцінки. Тому, не меншважливим є розробка відповідних нормативних актів, направлених нарегулювання внутрішнього контролюв установі. На поточниймомент, у сферіметодології із внутрішнього контролю прийнятими є лише Методичнірекомендаціїзорганізаціївнутрішньогоконтролю,затвердженінаказом№995від14.09.2012року.

Стосовно уже прийнятої нормативно-правової бази, поділяємо думкуМарини Бариніної щодо потреби в унормуванні порядку взаємодіїправоохороннихорганівзпідрозділамивнутрішньогоаудиту;внесеннязміндонормативно-правових актів у сфері внутрішнього аудиту в частині вилученнянорм щодо погодження Держфінінспекцією планів роботи підрозділіввнутрішньогоаудитутаосвітніхвимогдляпрацівниківпідрозділувнутрішньогоаудиту,атакожзниженнявимогщодоїхстажуроботинадержавнійслужбі[1].Також, важливо затвердитипорядок організації внутрішнього контролю, якийбудеобов'язковимдлязастосуванняусімаорганамидержавноївладитапорядокпроведення оцінки якості внутрішнього аудиту, в якому мають будутьвизначеннікритеріїздійсненнятакоїоцінки.

Особливо важливо розширити сферу дії Постанови № 1001. Зокрема,утворенняструктурнихпідрозділіввнутрішньогоаудитутапроведеннятакого


226

аудиту передбачити не лише в міністерствах, інших центральних органахвиконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, якіналежать до сфери управління міністерств, інших центральних органіввиконавчоївлади,алейувсіхдержавнихорганахвладивУкраїні.

Враховуючи прямо пропорційну залежність між ефективністювнутрішнього аудиту та рівнем професійної компетентності внутрішніхаудиторів,вважаємозадоцільнеякомогашвидшеунормуватипорядокнавчаннявнутрішніх аудиторів та перейняти міжнародну практику проведеннясертифікації.Наразіданомупитаннюнеприділенодостатньоїуваги,авумовахжорсткої економії бюджетних коштів проведення навчання в достатнійкількості та впровадження сертифікації буде неможливим, адже дані процесипотребуютьдодатковихвитрат.

Узагальнюючи все вище сказане, можемо дійти висновку, що на разінормативно-правова база з внутрішнього аудиту не повністю охоплює всіаспекти, необхідні для ефективного здійснення даної функції та потребує якудосконалення уже існуючих актів так і прийняття нових нормативнихдокументів, які сприятимуть повноцінній реалізації завдань з внутрішньогоаудитутаківнутрішньогоконтролювдержанихорганахУкраїни.


1. Інформація про хід реформування ДВФК: Річні підсумки діяльностіпідрозділів внутрішнього аудиту та визначення перспектив розвиткувнутрішнього контролю та внутрішнього аудиту на наступні періоди.[Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/102423.

2. Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку державноговнутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року» від 23.12.2009№1601-р//[Електроннийресурс]-Режимдоступу:http://search.ligazakon.ua.

3. НормативнабазапофінансовомуконтролюуТуреччині [Електроннийресурс]-Режимдоступу:www.bumko.gov.tr.

4. Нормативна база по фінансовому контролю у Хорватії [Електроннийресурс]-Режимдоступу:http://www.mfin.hr.

5. WelcometotheworldofPIFC,EuropeanCommission,2006 - [Електроннийресурс]. Режим доступу -http://ec.europa.eu/budget/library/biblio/documents/control/brochure_pifc_en.pdf.

ФФііннааннссооввоо--ккррееддииттннаассииссттееммииттааїїїїввппллииввннааррооззввииттооккііннссттииттууттууббууххггааллттееррссььккооггооооббллііккуу

227

ФФІІННААННССООВВОО--ККРРЕЕДДИИТТННААССИИССТТЕЕММИИТТААЇЇЇЇВВППЛЛИИВВ

ННААРРООЗЗВВИИТТООККІІННССТТИИТТУУТТУУББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ

УДК336BerezovskayaMargarita

master’sdegreestudentMurmanskStateTechnicalUniversity

Murmansk,Russia

CHIEFFINANCIALOFFICERS’KEYCONCERNS

AnnotationInthearticlethe importanceofbeingacompetentCFO isrevealed,externaland internalfactors,

influencing their view are considered, as well as balance of accurate forecasting and risk. In ourconstantlychangingworld it isno longersufficienttobe justanadequatemanager,butbroad-mindedspecialistswithprofoundknowledgeandinsidearerequired.

Keywords:financialsystem,finance,chieffinancialofficer,forecasting,risk,revenue,costs.

Astablefinancialsystemiscapableofoperatingbeyondreproach,ofhandlingitsbasictasks,suchastheundisturbedtransmissionoffinanceandpayments,pricingoffinancial instrumentsandefficientdistributionofrisk.Furthermore, the risk-bearingcapacityofthe financialmarketagentsandpublicconfidence in financial institutionsand the financialmarketsmustbe sufficient toendureeven largedisruptions in theoperatingenvironment.

CFOs (Chief FinancialOfficers) play crucial roles in a company – be it a hugemultinationalcompany a smallone.Sometimes,having agoodCFOcanmakeall thedifference when it comes to handling forecasting, financial instruments, attainingloans,etc.

Today,CFOscouldsitdownwiththeentiremanagementteamalmostweeklytodiscuss,amend,implementandrevokedecisionsoraccess,whencrucialdecisionsareespeciallyneeded insuchurgency.FortheCFOs,theyhavetodependmuchon theirfinancial forecasting – their horizon and frequency of business risks and volatilityprofile, application of financial and non-financial revenue instruments to calculateforecasting,institutingtargetsandsoforth.

ThesefactorsdetermineaCFO’sabilitytoforecastresultsaccurately,asbalancingfactors surrounding a business often takes mere guessing or common data, keyassumptionsorrevenuedrivers.

ExternalFactorsaffectingaCFOs’concernsare:1. Inflation.2. ConsumerDemand.3. CostofFuel(especiallyforenergyorganizations).4. Creditmarketsandinterestrates.


228

5. Politicalvolatilityandchangeofadministrations.6. Currencydevaluation.7. Financialregulations.8. Marketfallouts.What’s interesting to see is actually these few concerns vary from country to

country, depending on their greatest financial gain. Reasons behind these financialgainsareoftensprucedby anumberof factors, includingbutnot limitedtopolitical,internalpressureandleverageofresources.

AndthenyouhavetheInternalFactors,affectingCFOs’concerns:1. Talented,qualifiedemployeesandleaders.2. Supplychainrisk.3. Abilitytoforecastresults.4. Intellectualpropertyprotection.5. Weaknessofbalancesheet.6. DatasecurityandmanagingITsystems.7. Jobsecurity(ifnotownedpartially).Aresearch,whichhadbeencarriedouttoidentifythemainconcernsofover50

CFOshasshownthefollowingresults:- 63%ofCFOsexpressoptimismaboutthefuturestateofrussianeconomy;- 49%of respondentsconsider inflation,politicaldirection towards economic

reformsandincreasedcommoditypricesaskeyeconomicconcerns.- 47% consider availabilityof skilled resources,changingcost structures, and

pricingtrendsastheirkeyconcerns;- 34%believetheirorganizationswillperformbetteroverthenextyear;- 54%believe revenuegrowth/preservation,cost reduction,andmaintenance

oftalentpoolaskeyorganizationspecificchallenges.CFOs’sentimentsgenerallyreflectthecurrentstateoftheircountries’economies

andopinionsabout thepaceofrecovery.Theuncertainty in theglobaleconomyhascontributedtothetideturningtowardspessimisminglobalinsights.

However,althoughtheCFOsareconcernedwiththecurrenteconomicconditions,their level of optimism appears to be significantly higher for the long term future.Regulations toencourage foreign investors, subsidycuts to reduce the fiscaldeficitsandmoderate interestratescutsto fueltheeconomyareviewedaskeydrivers forapositiveoutlook.

There is an increased appetite for risk; increased gearing is anticipated in thenext few years, due to positive views on arranging new credit or issuing debt.TheabilitytoservicedebthasalsoimprovedformaneCFOs.

Despiteacontinuousfocusoncostcontrol,manyCFOsareconsideringstrategiestogrowrevenues.Thereisalsoadesiretoincreasetheirinvolvementinthestrategicdecisionsoftheircompanies.

Looking forward, CFOs need to continue focusing on revenuegrowth/preservation,costcontainment,andprudentcapitalusage. Inaddition,CFOsmayalsohavetocontinuouslyengageinorganizationalstreamliningactivities,suchasincreasingoperationalscalability,consolidatingtheirbusinessesandimprovingaccesstoresourcesandcapabilitiestoimprovetheirworkingcapitalefficiency.


229

Thelistoftheusedsources1. Guzik,Marina.CFOTechniques /MarinaGuzik.–Apress:NewYork,2011.–

380p.2. Hope, Jeremy. Beyond Budgeting:HowManagers Can Break Free from the

AnnualPerformanceTrap / JeremyHope,RobinFraser. –HarvardBusinessReviewPress:Harvard,2007.–336p.

3. Madura, Jeff. International Financial Management / Jeff Madura. – South-WesternCollege:Kansas,2009.–704p.

4. Bragg,Steven.TheNewCFOFinancialLeadershipManual /StevenBragg.–Wiley:NewYork,2012.–456p.

УДК657.1

ГарасимПетрод.е.н.,професорЛободаНаталя

к.е.н.,старшийвикладачГарасимМикола

к.е.н.,доцентЛьвівськадержавнафінансоваакадемія

м.Львів

ФІНАНСОВІІНСТРУМЕНТИЯКОБ'ЄКТІНВЕСТУВАННЯ:КОМПАРАТИВІСТСЬКО-АНАЛІТИЧНИЙАСПЕКТ

Анотація

У статті розглянуто актуальні питання запровадження та розширення застосуванняфінансових інструментів як об'єкту інвестування в Україні. Визначено місце та рольінвестиційної діяльності серед інших видів звичайної діяльності підприємств. Дослідженозарубіжнийдосвідоблікуфінансовихінвестицій.

Ключові слова: капітальні інвестиції, фінансові інвестиції, інвестиційна діяльність,інвестиційніресурси,облік,інвестиційнапривабливість,ефективністьінвестицій.

Фінансовіінвестиціїєосновоюрозвиткупідприємства,окремихгалузейта

економікиУкраїнивцілому.Відуміння інвестуватизалежитьрозквітвласноговиробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних проблем,сучасний рівень і потенційний динамізмфізичного, фінансового та людськогокапіталів. Без надійних основ інвестиційної діяльності важко сподіватися насталийрозвитоквітчизняноговиробництва,науково-технічнийпрогрес,азнимінаналежнемісцеусвітовомугосподарстві.

Важливість проблеми поліпшення інвестиційного клімату та зарубіжнийдосвід відображення в обліку фінансових інвестицій привертає постійну увагудо цієї теми вчених. Значний внесок у розробку теоретичних і методичнихпитань обліку фінансових інвестицій зробили такі вітчизняні вчені, як

http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_2/184-9844442-1712637?_encoding=UTF8&field-author=Robin%20Fraser&search-alias=books&sort=relevancerank


230

Ф.Ф.Бутинець, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, Я.Д. Крупка, П.О. Куцик, Є.В. Мних,М.С.Пушкар,В.С.Рудницький,В.В.Сопко,О.М.Чабанюкта інші.Середвизнанихзарубіжних науковців, які займалися проблемами інвестицій, необхідновідзначити У.Шарапа, Т. Сааті, М. Алєксєєва, Х. Андерсона, В. Бочарова,Л.Гітмана,В.Ковальова,Ч.Хонгрена,C.Lawrence,C.CamererR.Thaler,A.Shleiferта інші.Віддаючиналежненауковимнапрацюваннямвітчизняних ізарубіжнихвчених у дослідженні означеної проблематики та високо оцінюючи їх внесок,вартовсе-такизауважити,щонасьогоднірядтеоретичнихіпрактичнихпитаньне знайшли свого повного вирішення та залишаються дискусійними.Реформування системи бухгалтерського обліку і звітності відповідно доміжнародних стандартів ставлять нові завдання та вимагають комплексногопідходу до розв’язання поставленим проблем. Побудова нових економічнихстосунківнеможливабезактивізаціїінвестиційнихпроцесівіполіпшенняякостіуправління ними на рівні окремих суб’єктів господарювання. В цих умовахважливим є здійснення обліку, аналізу та аудиту фінансових інвестицій як вінтересах інвесторів, власників підприємства, так і будь-яких іншихзацікавленихкористувачівфінансовоїзвітності,потенційнихінвесторів.

ЗгідноізЗакономУкраїни“Проінвестиційнудіяльність”,інвестиціямиєвсівиди майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єктипідприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюєтьсяприбуток(дохід)абодосягаєтьсясоціальнийефект.

Фінансові інвестиції здійснюються з метою: отримання відповідного, якправило, сталого доходу, який складається з доходу у вигляді дивідендів,отриманогопротягомінвестиційногоперіодутадоходувідзростанняринковоївартості цінних паперів, що знаходяться у власності інвестора; здійсненнявпливунадіяльністьпідприємства,що інвестується, тобто зметоюотриманняможливості повністю або частково контролювати виробничу чи фінансовудіяльністьоб’єктаінвестицій;отриманняподатковихпільгпоінвестиціях.

З позиції капіталу фінансові інвестиції трактуються науковцями як:вкладення інвестиційного капіталу у фінансові активи інших суб’єктів (цінніпапери, частки у статутних фондах підприємств); вкладення у фондові тагрошові фінансові інструменти, статутні капітали юридичних осіб з метоюотриманняприбутку(доходу)абозростаннявартостікапіталу.

Науковці при визначенні сутності фінансових інвестицій розкривають їхвластивості: здатність забезпечувати економічне зростання; здатність доусуспільненнянаціональногокапіталу.

У більшості випадків вчені пропонують розглядати фінансові інвестиції удвох значеннях: широкому та вузькому. У широкому розумінні фінансовіінвестиції можна трактувати як кошти інвестиційної спільноти, якіакумулюються на фінансовому ринку з метою їх збереження та примноженняшляхом залучення їх до господарської діяльності підприємств-реципієнтів. Увузькомутрактуваннікатегорії “фінансові інвестиції”пропонуєтьсярозглядативикористання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій таіншихціннихпаперів,щовипускаютьсяпідприємствамиабодержавою.

В цілому, значення інвестицій полягає в тому, що реалізація їх функцій єнеобхідноюумовою:


231

· збалансованогорозвиткувсіхгалузейгосподарства;· прискореннянауково-технічногопрогресу;· розвиткубанківськоїсфери;· конкурентоспроможністьтоварівтапослугнаринку.Такимчином,якекономічнакатегорія інвестиціївиконуютьнайважливіші

функції, без яких неможливий нормальний, економічно ефективний розвитоккраїни.

Створення умов для залучення іноземних інвестицій, інтеграціяукраїнського бізнесу в світову економіку, збереження традиційних та пошукнових ринків збуту продукції українського виробництва – всі ці процесидиктують необхідність застосування міжнародного досвіду обліку та оцінкифінансовихінвестицій.

Розвиток ефективної системи обліку фінансових інвестицій є можливимлише за умови існування дієвого та відповідного до сучасних економічнихреалій нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку. Останнєтвердження пояснює динамічний розвиток і вдосконалення нормативно-правовогорегулюванняоблікуфінансовихінвестиційсамеутихкраїнахсвіту,дефінансовийриноквідіграєнадзвичайноважливурольвекономічномурозвитку,асамеуСША,Великобританії,Німеччині,Японіїтаін.

У міжнародній практиці бухгалтерського обліку інвестиції визнаються якактив,якимволодієпідприємство зметоюзбільшенняматеріальнихцінностейзадопомогоюотриманняприбуткуізбільшеннявартостіосновногокапіталучиіншогоприбуткупідприємства-інвестора.

Зметоюоблікуінвестиціїподілятьсяна2великігрупи:короткостроковітадовгостроковіінвестиції.Алеслідзазначити,щодеякіпідприємствазавласнимбажанням не відокремлюють поточні інвестиції від довгострокових, а інодінавітьсамаформабалансувкраїнінепередбачаєтакогоподілу.

Щодо практики окремих країн, то, наприклад, російська система облікуфінансових інвестиційпередбачає однаковіметоди обліку для довгостроковихтакороткостроковихінвестицій.ЯкізаМСБО,потенційнізбиткивідзнеціненнядовгостроковихфінансовихвкладеньвакціїіншихпідприємстввідображаютьсяв тому звітному періоді, в якому виявлені. А потенційний прибуток будевідображенийпісляреалізаціїакційвсуміпідвищенихдивідендів,отриманихпоакціях.Як і занаціональнимиП(С)БО,первіснаоцінка інвестиційвідповіднодоросійських положень здійснюється за первісною вартістю, яка формуєтьсязалежно від шляхів отримання активу. Такий підхід до оцінки фінансовихінвестицій не повністю враховує сучасні реалії фінансового ринку, ізастосування лише запропонованих методів оцінки фінансових інвестицій неможе забезпечити користувачівфінансової звітності об’єктивною інформацієюпро їх вартість. В США фінансові інвестиції оцінюються згідно з правиломнижчої оцінки або оцінки за собівартістю. Слід зазначити, що більшістьіноземних підприємств подає баланси, в яких поточні активи відокремлені віддовгострокових згідно з вимогами МСБО 1 “Подання фінансових звітів”. Так,поточні інвестиції включаються до оборотних активів, а довгострокові –відображаютьсяокремимрядкомміжоборотнимиінеоборотнимиактивамиабо


232

включаються до складу необоротних активів. В балансах підприємствНімеччини і Франції для відображення фінансових інвестицій призначенаокремастаття–“Фінансовівкладення”.

Отже, на сьогодні існують суттєві розбіжності між національними таміжнароднимивимогамидооблікутаоцінкифінансовихінвестицій,узв’язкузчим виникає потреба у наближенні нормативно-правової бази України збухгалтерськогооблікудоміжнародногобухгалтерськогозаконодавства.Всеценадасть можливість українським компаніям підвищити довіру іноземнихінвесторівзарахунокпідвищенняпрозоростітанадійностіфінансовоїзвітності.

УДК338.436.33:346

РадченкоОксанак.е.н.,с.н.с.,провіднийнауковийспівробітник

ННЦ«Інститутагарноїекономіки»НААНм.Київ

ДОСВІДБЮДЖЕТНОГОФІНАНСУВАННЯСІЛЬСЬКОГОГОСПОДАРСТВАНА

ПРИКЛАДІКРАЇНПРИБАЛТИКИ

АнотаціяРозглянуто проблеми бюджетної підтримки розвитку сільського господарства в ЕСта

країнах Прибалтики. Визначено можливість та доцільність використання досвіду дляаграрногосекторуУкраїни.

Ключові слова: бюджетна підтримка, сільське господарство, ЕС, ЄСГП, програмипідтримкиаграрногосектору.

Уряди європейських країн прийняли політичний курс на підтримкусільського господарства та виробництва харчових продуктів як засібзабезпечення запасів продовольства і запобігання економічній депресії всільських районах. Він виявився досить успішним і призвів до збільшеннякількості вироблених харчових продуктів [6]. Підтримка сільськогогосподарства прийняла форму Єдиної сільськогосподарської політики (ЄСГП),якаобходитьсякраїнамЄСприблизнов40мрдєвроурік.

За останні 20 років витрати ЄС на підтримку сільського господарства впорівняннихцінах2007р.склалиприблизнопо50-60млрдєвронарік[5].Так,у2009 р. із загальногобюджетуЄС140млрд євро сільському господарствубуловиділено 57 млрд євро або 41 % бюджету. У 2012 році ЄС виділив майже 83мільярди євро аграріям, що склало 20% всіх доходів сільгоспвиробників. УбюджетіЄСна2013рік,якийстановитьприблизно158,5млрдєвро,насільськегосподарство, розвиток села та підтримку фермерства спрямовано 42 млрд(27%).

Формифінансовоїпідтримкитіснопов'язанізцілямиізавданнямикраїнЄС.


233

Зокрема, у 1980-1991 рр. бюджетні субсидії стимулювали експорт іпідтримували ціни внутрішнього ринку. На ці заходи витрачено 95-98 % всіхсубсидійЄС,щовиділялисьсільськомугосподарству.

У 1992-2005 рр. країни ЄС прямими субсидіями стимулювали зростаннявиробництва сільськогосподарської продукції. На це спрямовано 65-70 % всіхсубсидій, на регулювання ринку та експорту -17-20%, на розвиток сільськихтериторій-16-20%.

З 2006 р. країни ЄС перейшли до загальної фінансової підтримки, врозрахунку на єдиний показник оцінки економічної потужності господарства,визначеної за єдиною методикою. На цей захід використовується в даний часприблизно60-63% всіх субсидій, на прямі виплати за продукцію -10-12%, нарозвитоксільськихтериторій-16-18%,нарегулюванняринку і стимулюванняекспорту-10-15%.

На думку фахівців більшості нових країн ЄС, найбільш ефективною буласистемапрямогосубсидуванняв1992-2006рр.,тобтопрямівиплати,пов'язанізобсягомвиробництвапродукції.

У 2013 р. закінчився термін чинного багаторічного бюджету, з'явиласяпотреба узгодити спільну бюджетну політику сільського господарства зістратегією «Європа у 2020 році». Комісія по сільському господарству ЄСпроводитьпублічнеобговоренняпроектівдо2020р.увсіхкраїнахЄС,готуєновіправові засади бюджетної підтримки сільського господарства до 2020 року [5;10].

Плануєтьсявиділитинапідтримкусільгоспсектору38%бюджетуЄС–31,3млрд євро на субсидії та 95,6 млрд євро на розвиток сільськогосподарськихтериторій [1].Пріоритети,пов'язані з регіональнимрозвиткомпротягом2014-2020рр.,наступні(асигнуваннязбюджетуЄС,у%):регіональнийрозвиток34%;сільськегосподарствоірибальство30%(було27%).

ДляУкраїниможебутикориснимдосвідприбалтійськихкраїн,яківступилидо Європейського Союзу тільки в 2004 р., а раніше мали схожі умовифункціонування[2;3;5;7].

ПідтримкакраїнздійснюєтьсязарегіональноюполітикоюЄС,головнаметаякої полягає в тому, щоб посилити економічну, соціальну і територіальнуєдність,зменшуючирозбіжностіурівнірозвиткусередобластей,атакожсередкраїн-учасницьЄС.Охопленняпрограмоюпоширюєтьсянакраїни-учасниці,ВВПяких складає менше 75-90 % середнього числа по ЄС (всі Балтійські державизнаходятьсявмежахцихрамок).

Протягом фінансового періоду 2007-2013 рр. ЄС передбачала вкластиприблизно 347 млрд. євро в розвиток різних регіонів Європи (приблизно 50млрд євро щороку). Значна частина цих коштів була спрямована до СхідноїЄвропиі,зокремавкраїниБалтії.

Різні природноекономічні умови зумовили історично різну ступіньінтенсивності іспеціалізаціювиробництвавсільськомугосподарстві.Найбільшекстенсивнимивданийчасопинилисяприбалтійськікраїни,щовиробляютьвсередньомупо700 євровалової продукції на гектар сільгоспугідь,щов3разименше, ніж у середньому по ЄС і в 7 разів менше, ніж у середньому в сусідніхкраїнах-Нідерландах,Бельгії,Данії.


234

ВеличинадотаційдлярізнихчленівЄСколиваєтьсяврази,щовпливаєнаконкурентоспроможність виробників. Якщо у розрахунку на одиницю площіземліБельгія,Данія,Нідерланди,Франція,Австріяв2008р.нагасільгоспугідьотримали субсидії ЄС в середньому по 512 євро, то Естонія, Латвія, Литва іПольща-по256євроабов2разименше.

Найбільш чітка тенденція проявляється у тому, що ЄС для стимулюваннявеликихгосподарствтапереорієнтаціїЛатвіїта іншихкраїнБалтіїнатоваризЄС запропонував виплати в розмірі 1500 євро на рік з однією умовою -відмовитися від дрібного господарства. Таким способом ЄС прибрав з ринкуконкурентівідавзеленесвітлосвоїмвеликимфермерськимгосподарствам[5].

ЗагальнийобсягрегіональногофінансуваннядляЛатвії(на2007-2013рр.)складає4,6млрд.євро;дляЛитви -6,9млрд.євро;дляЕстонії -3,4млрд.євро.Фонди ЄС, спрямовані на структурний розвиток в регіонах склали 35,7% відзагальногобюджетуЄСнаціроки,абоприблизно347млрд.євро[3].

Новий бюджет ЄС передбачає допомогу естонському аграрному сектору врозмірі1,73млрдєвро,литовським–4,98млрдєвро,алатвійським-1,72млрдєвро. Більш того, в результаті прийняття нового бюджету, латвійські селяниотримуватимутьнайнижчідотаціїувсьомуЄвропейськомусоюзі[4].

Європейськийринокпрацізйоговищимрівнемзаробітноїплатистимулюєвідтік з країн Балтії найбільш кваліфікованої робочої сили. Негативниминаслідками інтеграції в ЄСдлякраїн Балтії можна вважатипосилення процесуеміграції.

Необхідність обмеження дефіциту держбюджету призвела до штучногоскорочення державних витрат країн Балтії і не дозволяла виділяти кошти напрограмивідновленняекономіки.Більштого,урядамцихкраїндоводитьсяйтишляхомскороченнявитратнасоціальніпотреби,заробітноїплати(утомучислідлядержслужбовців,працівниківправоохороннихорганів,охорониздоров'ятаосвіти)ізбільшенняподатковоготягаря[5].

У даний час величина субсидій у розрахунку на одиницю виробленоїпродукціїабонаодиницювиробничихвитратєоднаковоюяквстарих,так і внових країнах. Хоча темпи проведення аграрних реформ в прибалтійськихкраїнах і високі, проте вонипоки не вивели сучасні селянські господарстванамодельзахідноєвропейськихкраїн.

ВисновкидляУкраїни.Надумкуекспертів,«проаналізувати,якпідписаннядоговору про асоціацію з ЄС позначиться на сільському господарстві Українискладно,алезупевненістюможнасказати,щовеликогопозитивуценепринесе.Усамомудоговорісільськомугосподарствувиділенаокремаглаваіззагальнимифразами про розвиток сільського господарства, сільськогосподарськихтериторій, впровадження сучасних технологій, поліпшення якості продукції,приведенняїїдостандартівЄС»[7;9].

Насамперед,власникамсільськогосподарськихпідприємствбуденеобхіднопровестиповнумодернізаціювиробництвадляприведенняйогодостандартівта вимог ЄС [3]. Проблемою є й те, що значно підвищаться вимоги до якостіпродукції, за сучасними вітчизняними стандартами вона навряд чи зможе нарівні конкурувати з європейськими аналогами. Є певні тривоги щодо балансуекспорту та імпорту, коли відкриють кордони для всіх товарів, без діючих


235

дониніобмежуючихмит.Отже, для конкурентноздатності вітчизняного сектору з агросектором ЕС,

вітчизняномувиробникунеобхіднізначніресурсидляпроведеннямодернізації.При цьому відкритим залишається питання, чи можна буде розраховувати насубсидіїзбокудержави,навітьучиннихобсягах,якщоаграрнийбюджетстрогорегламентуватиметься за розмірами, структурою та напрямами відповідно довимогЕС.

Профільне міністерство вважає, що країни Прибалтики, зокрема Литвабагато в чому можуть об'єднати зусилля з Україною, «адже сьогодні країнимають схожі проблемищодо економічних стосунків із РосійськоюФедерацією,зокрема експортом сільськогосподарської продукції. А тому Литва можеподілитися своїм досвідом у напрямі переорієнтації продовольчих товарів наевропейський ринок, зокремащодо впровадження у виробництво відповіднихевропейськихстандартів"[8].

Списоквикористанихджерел1. Бюджет ЄС на 2014-2020 рр.: Латвія отримає гроші на сільське

господарство, а не на транспорт // [Електронний ресурс]. — Режим доступу :Dienasbizness /Rus.db.lv,21.11.2013 р. (датазвернення:14.03.2014).—Назва зекрана.

2. Кваша С.М. Стан та тенденції розвитку сільського господарства країн-членівЄвропейськогоСоюзу/С.М.Кваша,К.С.Кваша.–К.:ННЦІАЕ,2013.–40с.

3. Крауялис Я., Пранаускас Е. Обзор программы развития села до 2007–2013 г. Матер. конф. рук. с.-х. обществ и других с.-х. организаций. – Вильнюс,2010.

4. Новый бюджет ЕС: между удачей и разочарованием [Електроннийресурс]. — Режим доступу : http://www.rubaltic.ru/article/ekonomika-i-biznes/novyy-byudzhet-es-mezhdu-udachey-i-razocharovaniem/ (дата звернення:14.03.2014).—Назвазекрана.

5. Пошкус Б.И. Что нового в системе поддержки сельского хозяйства встранах Европейского Союза // [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.viapi.ru/publication/e-biblio/detail.php? (датазвернення:14.03.2014).—Назвазекрана.

6. Сайт ФАО // [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://apps.fao.org/page/.(датазвернення:11.04.2014).—Назвазекрана.

7. ЧтождетаграриевУкраиныпослеподписанияассоциациисЕС?Примердругих стран. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://raznesi.info/blog/post/11822 (дата звернення: 14.03.2014). — Назва зекрана.

8. Швайка І. : "Цьогороку запланованореалізувати зЛитвоютри спільніінвестиційні проекти" // [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/049415/ (дата звернення:14.03.2014).—Назвазекрана.

9. Danske:темпыростаВВПЛитвыиЛатвииостанутсяпрежними,Эстонии— снизятся [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.baltic-course.com/rus/_analytics/?doc=89464 (дата звернення: 14.03.2014). — Назва з

http://www.rubaltic.ru/article/ekonomika-i-biznes/novyy-byudzhet-es-mezhdu-udachey-i-razocharovaniem/

http://www.rubaltic.ru/article/ekonomika-i-biznes/novyy-byudzhet-es-mezhdu-udachey-i-razocharovaniem/

http://www.viapi.ru/publication/e-biblio/detail.php

http://www.baltic-course.com/rus/_analytics/?doc=89464

http://www.baltic-course.com/rus/_analytics/?doc=89464


236

екрана.10. The Common Agricultural Policy after 2013 - European Commission

[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/agriculture/cap-post-2013/.(датазвернення:14.03.2014).—Назвазекрана.

УДК631:368.914.2

РудикВолодимирк.е.н.,доцент,директорінститутубізнесуіфінансів

Подільськийдержавнийаграрно–технічнийуніверситетм.Кам’янець–Подільський

ОСОБЛИВОСТІФОРМУВАННЯІНВЕСТИЦІЙНОГОПОРТФЕЛЯУЧАСНИКІВОБОВ’ЯЗКОВОЇНАКОПИЧУВАЛЬНОЇПЕНСІЙНОЇСИСТЕМИУКРАЇНИ

Анотація

Розглянуто питання інвестування пенсійних активів учасників обов’язковихнакопичувальних пенсійних програм при запровадженні другого рівня національної пенсійноїсистеми.Відміченіособливостіформуванняїхінвестиційногопортфеля,проаналізованоосновніфінансові інструменти,щоможуть використовуватися при інвестуванніфінансових ресурсівдругогорівня.

Ключові слова: пенсійні активи, система обов’язкового накопичувального пенсійногострахування,інвестиційнийпортфель,фінансовіінструменти,фондовийринок.

Новий етап пенсійної реформи в нашій країні передбачає формування

цілісної національної пенсійної системи. Практичного застосування із трьохрівнів, що її повинні сформувати, відповідно до чинного вітчизняногопенсійного законодавства, на сьогоднішній день ще немає другий рівень. Вінформуєтьсянапринципахпенсійногострахуваннянакопичувальноготипуімаєобов’язківхарактер.

Надумкубільшостіфахівцівусферіпенсійногострахуваннязапровадженнязагальнообов’язкового державного накопичувального пенсійного страхуваннябуде сприяти формуванню потужної фінансової бази української пенсійноїсистеми, яка має довгостроковий характер. Її фінансові ресурси можуть статидосить суттєвим джерелом для інвестування національної економіки. В ційситуації зростає роль вітчизняногофондового ринку, який повинен стати тимфінансовим інститутом,щобуде розподіляти і акумулюватифінансовіресурсидругогорівняусвоїінвестиційніпродукти.

Основним завданням, від виконання якого буде залежати ефективністьфункціонування другого рівня, виступає захист пенсійних активів учасниківобов’язкових накопичувальних пенсійних програм. Для того щоб пенсійніактивинезнецінювалися,булизахищенівідрізноманітнихфінансовихризиків,можливовикористовуватифінансовіметодифондовогоринкудляпідвищенняїх вартості і одержання від їх вкладень інвестиційногодоходу. У зв’язку зцим

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&uact=8&ved=0CDsQFjAC&url=http%3A%2F%2Fec.europa.eu%2Fagriculture%2Fcap-post-2013%2F&ei=vxREU_OPGKXL4ASmpIGIDg&usg=AFQjCNG6bN-gj5jvQQnjk8enLKQUxvzevw&bvm=bv.64367178,d.bGE


237

інвестування пенсійних активів є важливою і необхідною умовоюфункціонуваннядругогорівняукраїнськоїпенсійної системи.Самецейфакторобґрунтовуєнеобхідністьвиходунановийбільшякіснийрівеньнаціональногофондовогоринку.

В сучасних умовах національний фондовий ринок ще не повністювідповідає вимогам, які може поставити фінансовий потенціал другого рівняперед ним. Нинішня оцінка його стану свідчить про недостатню кількістьнадійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активівнакопичувальнихпенсійнихпрограм,пронедостатнюкількістьспеціалізованихфінансовихінститутів,якібудутьзайматисяінвестуваннямфінансовихресурсівдругогорівня[7,с.12-13].

Сьогоднішні реалії склалися такі, що український фондовий ринок ще недостатньо диверсифікований і не досяг рівня розвитку більшості економічнорозвинутихкраїн.Дослідженняпоказують,щоосновноюформою інвестуванняпенсійнихактивівнедержавнимипенсійнимифондами(НПФ)третьогорівняєбанківськідепозити.Наукраїнськомуринкунаразінеіснуєудостатнійкількостіінших інструментів для інвестування. Існує істотний брак середньо- тадовгострокових державних облігацій, а довіра до ринку корпоративнихоблігацій значно зменшилась внаслідок значних дефолтів облігацій та черезнеліквідністьцьогоринку. Ринокакційвітчизняних емітентівнедужецікавийдля компаній з управлення активами, а через обмеження з боку валютногорегулювання НПФ, по суті, не можуть інвестувати кошти в цінні папериіноземних емітентів. За висновками зарубіжних експертів, для того щобфондовийринокУкраїнидосягпотрібногорівнярозвитку,знадобиться,мабутьдоситьдовгийперіодчасу[5,с.2].

Важливість інвестування пенсійних активів другого рівня пов’язана здовгостроковимхарактеромїхзберіганняівикористання,атакожзбереженнямізростаннямїхвартостіпротягомтривалогоперіоду.Порозрахункамекспертіввже перші десять років функціонування загальнообов’язкової державноїнакопичувальної пенсійної системи дасть змогу накопичити фінансовихресурсів в обсязі близько10% ВВП [5]. Такий потужнийфінансовийпотенціалбуде впливати на розвиток і удосконалення фінансової системи держави, і вцілому, на її національну економіку. Для покращання національногоекономічногосередовищаособливоважливо,щопенсійніактивистановитимутьпостійне внутрішнє джерело інвестицій, що має багато переваг порівняно ззовнішніми запозиченнями: незалежність від курсу валют, менші видатки наобслуговування тощо. Головна увага в цьому випадку має бути приділенапроцедурі відбору проектів для інвестування, що давала б змогу поєднатинизькийризикздостатнімрівнемдоходності.

Диверсифікація фінансових ресурсів другого рівня в різноманітніінвестиційні продукти вимагає для його учасників формувати інвестиційніпортфелі. Підбір фінансових інструментів для інвестування пенсійних активівповиненвраховуватиїхнадійність,високуінвестиційнудохідність,захищеністьвід прояву інфляційних процесів, стійкість в умовах фінансової кризи.Враховуючи, що населення нашої країни не має достатнього досвіду щодовикористання інвестиційнихпродуктів усистемінакопичувальногопенсійного


238

страхування, українське пенсійне законодавство, на початковому етапіфункціонування другого рівня, передбачає адміністрування пенсійних активівНакопичувальномупенсійномуфонду. Самецейфінансовий інститутпропонуєсвої варіанти формування інвестиційного портфеля для його учасників. Взаконодавчих документах відмічаються співвідношенняміжкласамиактивів, вякіможутьінвестуватисяфінансовіресурсидругогорівня[1].

Нове пенсійне законодавство удосконалює формування інвестиційногопортфелядляучасниківдругогорівня.Особливістюдляучасниківобов’язковоїнакопичувальноїпенсійноїсистемиєте,щовнесенізміниуспіввідношенняміжкласамиактивів,уякіможливоінвестувативнескидругогорівня.Основназмінаполягає у збільшенні обсягів інвестування пенсійних активів другого рівня воблігації підприємств – резидентів з 20% відповідно до Закону України «Прозагальнообов’язкове пенсійне страхування» до 40% по новому пенсійномузаконодавству,атакождозволінаінвестуваннявіпотечніоблігаціїукраїнськихемітентіввобсязідо40%відїхзагальноївартості[2].

Розміщення пенсійних активів накопичувальної системи пенсійногострахуванняпоіншихкласахінвестиційнихпродуктівзалишаєтьсянарівнітихнормативів, які передбачені пенсійним законодавством 2003 року. Звертає насебеувагудостатньовисокачастказберіганняпенсійнихактивівнабанківськихдепозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків: норматив - не більше50%,майжетакийжеякідлядержавнихціннихпаперів.Цесвідчитьпроте,щоданийфінансовийінструментєнайбільшрозвинутимнафондовомуринку,йогопропонуютьбільшістьфінансовихінститутівійомупокищонайбільшедовіряєнаселення.

Ще однією особливістю формування інвестиційного портфеля другогорівня є те,що передбачається інвестування пенсійних активів у цінні папери ііншіінвестиційніпродуктиіноземнихемітентів.Закордономможнаінвестуватипенсійні активи до 40% від їх загальної вартості. Однак, як показує аналізвітчизняної законодавчої бази, нормативні акти Національного банку Українипро операції в іноземній валюті роблять неможливим інвестування пенсійнихактивів закордон [4]. На нашу думку, дану неузгодженість нормативно –правових документів у сфері пенсійного страхування необхідно вирішити допочатку запровадження другого рівня національної пенсійної системи, аджефондові ринки за рубежем більш розвинуті і можуть пропонувати доситьефективні інвестиційні продукти для нього. Дослідження показують, що насьогоднішній день жоден з 20 найбільших недержавних пенсійних фондівУкраїнинеінвестуєактивизакордон.


1. «Прозагальнообов’язковедержавнепенсійнестрахування»(іззмінамиідоповненнями)ЗаконУкраїнивід9липня2003р.№1058-IV//www.rada.gov.ua.

2. «Прозаходищодозаконодавчогозабезпеченняреформуванняпенсійноїсистеми».ЗаконУкраїни№3668–VIвід8.07.2011р.–Газета«ГолосУкраїни»від13вересня2011р.[Електроннийресурс:]–http://zakon.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02. 2006року.№3480–ІV:[Електроннийресурс]:http://www.portal.Rada.gov.ua.


239

4. Аналіз пропонованої обов’язкової накопичувальної системи. Проектрозвитку фінансового сектору – FINREP. Електроний ресурс.http://pension.kiev.ua.

5. Захист учасників накопичувальної системи загальнообовязковогодержавного пенсійного страхування в Україні (рівня ІІ). Річард Л. Саймондс –старший спеціаліст питань ринків капіталу. Проект USAID «Розвиток ринківкапіталу».Київ,Україна.20січня2010;60с.

6. Коваль О.П. Особливості початкового етапу запровадженнязагальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи// Фінанси України. –2011р.-№6;с.75-83.

7. РумянцевС.Сучасніпитанняфондовогоринку//ЦінніпапериУкраїни.–2009.-№50.–с.12–13.

УДК336.221

ТулушЛеонідк.е.н.,с.н.с.,завідувачвідділу

ННЦ«Інститутагарноїекономіки»НААНм.Київ

ПОДАТКОВЕРЕГУЛЮВАННЯРОЗВИТКУАГРОПРОМИСЛОВОГО

ВИРОБНИЦТВА:СТАНТАПЕРСПЕКТИВИ

АнотаціяРозглянутопроблемиподатковогорегулюваннярозвиткуагропромисловоговиробництва.

Розкрито вплив пільгового оподаткування, зокрема за ФСП та ПДВ на фінансовий стансільськогосподарських товаровиробників. Визначено стан та перспективи оподаткуванняаграрногосекторуУкраїни.

Ключові слова: система оподаткування, ФСП, ПДВ, податкові пільги, агропромисловевиробництво,податковерегулювання

Податкове регулювання є одним з ключових інструментів забезпеченнявпливудержавинаекономічніпроцесивкраїні.Відобґрунтованостіподатковоїполітики, раціональності формування податкового механізму, йогоспрямованості на стимулювання підприємницької активності та формуваннясприятливого інвестиційного клімату значною мірою залежать темпиекономічногоростуекономікивціломутаокремихїїгалузей.

Варто відзначити, що з одного боку, система оподаткування в Україністворює значне податкове навантаження на підприємців. З іншого, значнакількість податкових пільг зумовлює необґрунтований перерозподіл ВВП,створює неоднакові економічні умови для господарювання. Це обумовлюєформування значного тіньового сектора економіки, масове ухилення відоподаткування. Тому податкова система України потребує подальшогореформування.



240

У розробку теоретико-прикладних засад податкового регулюваннярозвитку АПК помітний внесок зробили такі дослідники, якП. Гайдуцький,М.Дем’яненко [4], Д. Дема, П. Саблук [4], В. Синчак та інші. Ними розглядалосяширокеколопитаньпошукурезервівпідвищенняефективностіфункціонуваннясистемифіскальнихрегуляторівусферіаграрногосекторукраїни.

Нинішня фіскальна політика держави відносно аграрного секторуекономікиневідзначаєтьсякомплексністютасистемністю,маєнизкунедоліків,що не забезпечують формування сприятливого інституційного середовища тавирівнюванняумовгосподарюваннявгалузі.

З початком аграрних реформ суттєвого поширення набула практикаподаткового стимулювання розвитку агропромислового виробництва, аподатковий механізм став використовуватись лише у якості одного зінструментів державної фінансової підтримки сільськогосподарськихтоваровиробників.

Наявність численних пільг у сфері оподаткування, які безсистемнонадаються суб’єктам господарювання вже півтора десятки років, обумовилавикористання оподаткування лише у якості специфічного інструментадержавної фінансової підтримки. Це, в свою чергу, призвело до значнихдеформацій аграрної економіки, порушення оптимальної структури аграрноговиробництва, погіршення соціально-економічного розвитку сільськихтериторій.

Податковим кодексом України [3] практично збережено діючі пільговіумови оподаткування сільськогосподарської діяльності, чим фактичнозаконсервованонаявніпроблемиподатковогорегулюваннярозвиткуАПВ.

Існуваннярозгалуженоїсистемиподатковихпільг(щозастосовуютьсяприоподаткуванні доходів, справлянні ПДВ, митно-тарифному регулюванні,ресурсному оподаткуванні тощо) є наслідком діяльності потужного аграрноголобі. В Україні вже стало нормою, що представники потужних агрохолдингівперманентно займаютьключові посади удержавних структурах, причетних доформування податкової політики. Такі державні службовці безпосередньозацікавлені в збереженні дії пільгових податкових режимів, які забезпечуютьекономію значних обсягів фінансових ресурсів для пов’язаних з нимипідприємницькихструктур.

Так, лише пільга за рахунок можливості сплати ФСП, за розрахунками,згідно даних Державного бюджету [1] та інших джерел забезпечуєсільськогосподарськимпідприємствамвостаннірокинеменше3-3,5млрдгрн.Пільга за рахунок застосування спеціального порядку справляння ПДВвідповідно до норм ст. 209 ПКУ, забезпечує ще 10-12 млрд грн. додатковихфінансовихресурсівщорічно.

Враховуючи це, можна констатувати, що зміна структури аграрноговиробництвав останні10-15 років обумовлена самедією спеціальних режимівоподаткування. Переваги, які отримали агро холдинги, поставили їх впривілейоване становище як перед іншими сільськогосподарськимитоваровиробниками(зокрема,суб’єктамималогобізнесу),такіпідприємствамиінших галузей. Адже в умовах відсутності оподаткування прибутку, тавідповідно, послаблення контролю за його формуванням, з’являється


241

можливість декларування фінансового результату в потрібних для емітентаобсягахзметоюпідвищеннявласноїінвестиційноїпривабливості.

Заоцінкамиекспертів[4],самепідприємствааграрногосекторудомінуютьв останні роки за обсягами первинного розміщення акцій IPO) на зарубіжнихфондових майданчиках (в першу чергу, ВФБ). Крім того, значна частинанаціональних корпорацій додатково диверсифікують свою діяльність,включаючи у сферу своїх інтересів і аграрний напрям. Все це є наслідкомфункціонування спеціальних режимів оподаткування в аграрній галузі, а самефактично відсутності оподаткування прибутку та залишення ПДВ урозпорядженні суб’єктів господарювання,щосуттєвопідвищуєрентабельністьаграрноїдіяльності(зарозрахунками,на12-15%).

Внаслідок застосування політики податкового стимулювання, державапрактично втратила важелі впливу на розвиток суб’єктів аграрного ринку вбажаному для неї напрямку. Фінансові ресурси, що лишаються у виглядінесплаченихподатків,витрачаютьсясуб’єктамибезконтрольно,бездотриманнядержанихорієнтирівурозвиткуаграрногоринку.

Найбільшевідпроведеннятакоїполітикипотерпаютьмісцевібюджети,якіпозбавлені належних джерел фінансування, що призводить до деградаціїсільських територій, а також фермерські господарства та невеликісільськогосподарські підприємства, які не в змозі конкурувати загрохолдингами.

На даний час розмір ставок основної форми оподаткування доходівсільськогосподарських підприємств – фіксованого сільськогосподарськогоподатку, є надмірно низьким. Чинна редакція Податкового кодексу Українивизначаєтаку ставку урозмірі0,15 відсотків віднормативної грошової оцінкиземлі. Такий розмір не відповідає рівням доходів платників податку. Рівеньоподаткування таких платників є набагато нижчим у порівнянні з тими, щоперебуваютьназагальнійсистеміоподаткування.

Це, у сукупності з тим,що сплата зазначеногоподатку звільняєвласниківземельнихділяноквід сплатиземельногоподатку,призвелодотого,щообсягподаткових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування відсільськогосподарських товаровиробників, є вкрай низьким. В результатіспостерігається занепад села, катастрофічно падає зайнятість в сільськіймісцевості,інфраструктуравбільшостісвоїйзнаходитьсяуненалежномустані.

Ключовою проблемоюфункціонування механізмупрямого оподаткуваннясільськогосподарських товаровиробників є низька фіскальна ефективністьфіксованогосільськогосподарськогоподатку.

НадходженняФСПвдинаміцісуттєвознижуються:зі128,8млнгрн.у2007р. до 121,9 млн грн. у 2011 р., (на 6,9 млн грн. або на 5,4%). Серед причинзниження надходжень – зменшення бази оподаткування внаслідок виведеннячастиниземельзіскладусільгоспугідьтаперехідплатниківФСПнаіншірежимиоподаткування(зокрема,насплатуєдиногоподаткуфермерами)[1].

ФСПвостаннірокизабезпечуєнадходженьумежах120-130млнгрн.нарікі це при тому, що база оподаткування перевищує 20 млн га, а прибуткисільськогосподарськихпідприємству2010-2011рр.перевищують15млрдгрн

Водночас, варто відмітити, що частка сільгоспугідь, що оподатковуються


242

ФСП, у загальній площі таких земель, що перебувають у володіннісільгосппідприємств,напротязіостанніхроківнеопускаєтьсянижче99,8%.

Низьке фіскальне значення ФСП у доходах місцевих бюджетів давновикликаєнаріканняупредставниківорганівуправліннятериторіальнихгромад,зокрема,сільськихтериторій.

Відповідно до норм статті 69 Бюджетного кодексу України [3], ФСПзараховується до доходної частини бюджетів місцевого самоврядування тавідноситьсядодоходівмісцевихбюджетів,щоневраховуютьсяпривизначенніобсягуміжбюджетнихтрансфертів.

Нині частка ФСП у загальних податкових надходженнях до місцевихбюджетів становить менше 0,15%. Якщо при цьому врахувати, що податковінадходження місцевих бюджетів не перевищують 80% доходної їх частини,можнаконстатувати,щофіскальнезначенняФСПудоходнійчастинібюджетівємізерним – даний податок внаслідок застосування низький ставок абсолютно«не робить погоди» при формуванні ресурсної бази місцевих бюджетів (заставкив середньому6 грн/га він апріорінеможе суттєвовпливатинадоходимісцевихбюджетів).

Отже,позитивнимимоментамининішньоїподатковоїполітикиє:- збереження дії спеціальних податкових режимів, що забезпечують

підвищення рівня фінансово забезпечення сільськогосподарських підприємств(у2012р.,зарозрахунками,обсягипідтримкисягнутьрівня12,5-13,0млрдгрн.,тобто майже втричі перевищать обсяги прямого бюджетного фінансуваннярозвиткусільськогогосподарства;

- зміна механізму виплати дотацій на молоко і м'ясо стимулює переробніпідприємствадо їхзростання,щопозитивнопозначитьсянафінансовомустанісільськогосподарськихтоваровиробників.

До негативних аспектів функціонування нинішньої практикиоподаткуванняслідвіднести:

- існування непродуктивних податкових пільг для окремих категорійтоваровиробників;

- нерівномірність податкового середовища функціонуваннясільськогосподарськихтоваровиробників.

Таким чином, подальший розвиток податкової політики щодо сфериагропромислового виробництва має забезпечувати оптимальне виконанняфіскальних (забезпечення належної ресурсної бази бюджетів місцевогосамоврядування сільських територій) та регулюючих (вирівнювання умовгосподарювання для різних категорій товаровиробників) завдань, що стоятьпередсистемоюоподаткуванняваграрномусекторіекономіки.

Запровадженняозначеногопідходудоформуванняподатковихмеханізмівугалузі сільського господарства дасть можливість реалізувати податковийпотенціал товаровиробників галузі сільського господарства та забезпечитирегулюючийвпливоподаткуваннянаекономічніпроцеси.

Списоквикористанихджерел1. ДержанийбюджетУкраїни(навідповідніроки)[Електроннийресурс].—

Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/719-18] (дата звернення:


243

14.03.2014).—Назвазекрана.2. ЛупенкоЮ.О.,ТулушЛ.Д.Стратегічнінапрямиподатковогорегулювання

розвиткуаграрногосекторуекономікиУкраїнинаперіоддо2020року.-К.:ННЦІАЕ,2013.–38с.

3. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://minrd.gov.ua/nk/(датазвернення:14.03.2014).—Назвазекрана.

4. СтратегічнінапрямирозвиткусільськогогосподарстваУкраїнинаперіоддо2020року/заред.Ю.О.Лупенка,В.Я.Месель-Веселяка/НауковевиданняК:.ННЦІАЕ,2012.-112с.

244

ВІДОМОСТІПРОАВТОРІВАмалянАрутюн,аспірант,Національнаакадеміястатистикиоблікутааудиту,м.КиївАндрусикВолодимир,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет.м.Кам’янець-ПодільськийАнтоноваМайя,магістр,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївБаллаІнна,к.е.н.,в.о.доцента,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийБергАнастасія,магістрзоблікуіаудиту,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькБерезовскаяМаргарита,студентмагистратуры,Мурманскийгосударственныйтехническийуниверситет,г.Мурманск,РоссияБерлякГалина,здобувач,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирБєловаАліна,студентка,НаціональнийуніверситетПодатковоїслужбиУкраїни,м.ІрпіньБогданюкОлена,к.е.н.,старшийвикладач,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївБоршулякНаталія,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийБосакевичОлеся,магістрант,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькБруханськийРуслан,к.е.н.,доцент,завідувачкафедри,Тернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситет,м.ТернопільБуроваТетяна,д.е.н.,професор,МиколаївськийнаціональнийуніверситетіменіВ.О.Сухомлинського,м.МиколаївВатуляІван,доцент,Полтавськадержавнааграрнаакадемія,м.ПолтаваВащенкоЛіна,к.е.н.,доцент,ДонецькийнаціональнийуніверситетекономікиіторгівлііменіМихайлаТуган-Барановського,м.ДонецькВознюкВіталія,слухачмагістратури,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївВолковицькаОльга,к.е.н.,старшийвикладач,МиколаївськийнаціональнийуніверситетіменіВ.О.Сухомлинського,м.МиколаївВольськаКатерина,аспірант,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирГарасимМикола,к.е.н.,доцент,Львівськадержавнафінансоваакадемія,м.ЛьвівГарасимПетро,д.е.н.,професор,Львівськадержавнафінансоваакадемія,м.ЛьвівГольманСветлана,магістр,Севастопольскийнациональныйтехническийуніверситет,г.СевастопольГолячукНаталія,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькГречинаІрина,к.е.н.,доцент,ДонецькийнаціональнийуніверситетекономікиіторгівлііменіМихайлаТуган-Барановського,м.ДонецькГрибовськаЮлія,к.е.н.,доцент,Полтавськадержавнааграрнаакадемія,м.ПолтаваГуменюкІрина,старшийвикладач,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-Подільський

245

ГурочкінаВікторія,к.е.н.,доцент,НаціональнийуніверситетподатковоїслужбиУкраїни,м.ІрпіньДерев’янкоСвітлана,к.е.н.,доцент,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївДуганецьНаталія,к.е.н.,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийЖураковськаІрина,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькЗазулякАртур,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийЗахарчукНаталія,викладач,Бучацькийінститутменеджментуіаудиту,м.БучачЗеленкоСергій,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькКапляІрина,к.е.н,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийКирильєваДарія,аспірант,Харківськийдержавнийуніверситетхарчуваннятаторгівлі,м.ХарківКирильєваЛюдмила,к.е.н,доцент,Харківськийдержавнийуніверситетхарчуваннятаторгівлі,м.ХарківКокашвилиНанули,к.э.н.,ассоциированныйпрофесор,Горийскийгосударственныйуниверситет,г.Гори,ГрузияКондрюкЛеся,к.е.н.,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийКоритнийВасиль,науковийспівробітник,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївКорніяченкоАнгеліна,студентка,Полтавськадержавнааграрнаакадемія,м.ПолтаваКостенкоОлена,магістр,Херсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ХерсонКостецькийЯрослав,к.е.н.,доцент,Тернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситет,м.ТернопільКравченкоЮлія,науковийспівробітник,ДННУ«Академіяфінансовогоуправління»,м.КиївКропОлена,магістр,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївКузикНаталя,доцент,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївКутишенкоЯна,магістр,Херсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ХерсонКучерСвітлана,к.е.н.,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирЛаговськаОлена,д.е.н.,доцент,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирЛегенчукСергій,д.е.н.,професорзавідувачкафедри,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирЛободаНаталя,к.е.н.,старшийвикладач,Львівськадержавнафінансоваакадемія,м.ЛьвівМазурНаталія,д.е.н.,професор,завідувачкафедри,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам'янець-Подільський

246

МакарчукОксана,к.е.н.,доцент,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївМельничукМикола,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийМихайловськийОлег,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийМорозЯрослава,студентка,Вінницькийнаціональнийаграрнийуніверситет,м.ВінницяМурзінаКатерина,студентка,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївНіколашинАндрій,к.е.н.,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийНужнаОксана,к.е.н,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькОлійникСвітлана,к.е.н.,доцент,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївОчеретнаМарія,науковийспівробітник,ДННУ«Академіяфінансовогоуправління»,м.КиївПалюхМикола,к.е.н.,доцент,Тернопільськийнаціональнийекономічнийуніверситет,м.ТернопільПетрукОлександр,д.е.н.,професор,деканфакультетуоблікуіфінансів,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирПеченюкАндрій,к.е.н.,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийПисаренкоТетяна,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькПостноваМарина,студенткамагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийПрокопишинОксана,к.е.н.,в.о.доцента,Львівськийнаціональнийаграрнийуніверситет,м.ДубляниРадченкоОксана,к.е.н.,с.н.с.,провіднийнауковийспівробітник,ННЦ«Інститутагарноїекономіки»НААН,м.КиївРихлюкВікторія,здобувач,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькРоманецьВасиль,студентмагістратури,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийРоманівОлег,магістр,Львівськийнаціональнийаграрнийуніверситет,м.ДубляниРудикВолодимир,к.е.н.,доцент,директорінститутубізнесуіфінансів,Подільськийдержавнийаграрно–технічнийуніверситет,м.Кам’янець–ПодільськийРусєваДомнікія,викладачвищоїкатегорії,Ізмаїльськийтехнікуммеханізаціїелектрифікаціїсільськогогосподарства,м.ІзмаїлСаваАндрій,к.е.н.,с.н.с.,завідувачвідділу,ТернопільськадержавнасільськогосподарськадосліднастанціяІКСГПННААН,м.ТернопільСадагашвилиЛали,к.э.н.,ассоциированныйпрофесор,Горийскийгосударственныйуниверситет,г.Гори,ГрузияСадовськаІрина,к.е.н.,професор,завідувачкафедри,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькСарапінаОльга,д.е.н.,професор,Херсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.Херсон

247

СеменишенаНаталія,к.е.н.,доцент,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийСкрипникНаталія,к.е.н.,доцент,Чернівецькийторговельно-економічнийінститутКНТЕУ,м.ЧернівціСлєсарТетяна,к.е.н.,доцент,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївСлободянВолодимир,к.е.н.,професор,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийСмірноваОлександра,к.е.н.,доцент,завідувачнауково-дослідноговідділу,Науково-досліднийінститутфінансовогоправаНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни,м.ІрпіньСорокаНіна,студентка,НаціональнийуніверситетПодатковоїслужбиУкраїни,м.ІрпіньСтадникМарина,молодшийнауковийспівробітник,Науково-досліднийінститутфінансовогоправаНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни,м.ІрпіньСтефановичНаталія,старшийвикладач,Херсонськийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ХерсонТкачукІрина,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькТлучкевичНаталія,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькТулушЛеонід,к.е.н.,с.н.с.,завідувачвідділу,ННЦ«Інститутагарноїекономіки»НААН,м.КиївФедишинЛюдмила,магістр,Подільськийдержавнийаграрно-технічнийуніверситет,м.Кам’янець-ПодільськийЧугуновІван,магістр,НаціональнийуніверситетбіоресурсівіприродокористуванняУкраїни,м.КиївЧудовецьВіталій,к.е.н.,доцент,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькЧумаковаІрина,к.е.н.,доцент,завідувачвідділу,Державнанавчально-науковаустанова«Академіяфінансовогоуправління»,м.КиївШавлоІрина,науковийспівробітник,Науково-досліднийінститутфінансовогоправа,м.ІрпіньШевчукОлена,к.е.н.,доцент,Вінницькийнаціональнийаграрнийуніверситет,м.ВінницяШестаковаОлена,аспірант,ДННУ«Академіяфінансовогоуправління»,м.КиївШкуренкоНаталія,науковийспівробітник,Науково-досліднийінститутфінансовогоправа,м.ІрпіньШолухаОксана,магістр,Луцькийнаціональнийтехнічнийуніверситет,м.ЛуцькЮхименко-НазарукІрина,к.е.н.,деканфакультету,Рівненськийдержавнийгуманітарнийуніверситет,м.РівнеЯкименкоМарія,здобувач,Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет,м.ЖитомирЯнчевАндрій,докторант,Харківськийдержавнийуніверситетхарчуваннятаторгівлі,м.Харків

248

Редакційнаколегія Editorialboard

ЖукВ.М.,д.е.н.,член-кореспондентНААН(Україна)

ZhukV.,DoctorofEconomics,CorrespondingMember,NAAS(Ukraine)

ДерійВ.А.,д.е.н.,в.о.професора(Україна)

DeriyV.,DoctorofEconomics,theexecutivedutyofProfessor(Ukraine)

ЛупенкоЮ.О.,д.е.н.,професор(Україна)

LupenkoY.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine)

КірейцевГ.Г.,д.е.н.,професор(Україна)

KireytsevG.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine)

МазурН.А.,д.е.н.,в.о.професора(Україна)

MazurN.,DoctorofEconomics,theexecutivedutyofProfessor(Ukraine)

ПетрукО.М.,д.е.н.,професор(Україна)

PetrukA.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine)

249

ХоминП.Я.,д.е.н.,професор(Україна)

KhominP.,DoctorofEconomics,Professor(Ukraine)

СадовськаІ.Б.,к.е.н,професор(Україна)

SadovskaI.,PhD,Professor(Ukraine)

СеменишенаН.В.к.е.н.,доцент(Україна)

SemenyshenaN.,Ph.D.,associateProfessor(Ukraine)

АльбрехтД.,д.е.н.,професор(СполученіШтатиАмерики)

AlbrechtD.,AccountingProfessor(USA)

ВахрушинаМ.А.,д.е.н.,професор(РосійськаФедерація)

VakhrushinaM.,DoctorofEconomics,Professor(RussianFederation)

250

ІІННССТТИИТТУУТТББУУХХГГААЛЛТТЕЕРРССЬЬККООГГООООББЛЛІІККУУ,,ККООННТТРРООЛЛЬЬТТААААННААЛЛІІЗЗВВУУММООВВААХХГГЛЛООББААЛЛІІЗЗААЦЦІІЇЇ

TTHHEEIINNSSTTIITTUUTTEEOOFFAACCCCOOUUNNTTIINNGG,,CCOONNTTRROOLLAANNDDAANNAALLYYSSIISS

IINNTTHHEEGGLLOOBBAALLIIZZAATTIIOONNCCIIRRCCUUMMSSTTAANNCCEESS

Міжнароднийзбірникнауковихпраць

Internationalcollectionofscientificpapers

Випуск2

Issue2

Відповідальнийредактор:к.е.н.,доцент,Н.В.Семенишена

Contributingeditor:

Ph.D.,associateProfessor,N.V.Semenyshena

Адресаредакції:КафедраоблікуіаудитуННІБІФПДАТУ

вул.Шевченка,13,м.Кам’янець-ПодільськийХмельницькаобл.,32300

Видавець:

Видавництво«Крок»вул.Гайова,56,м.Тернопіль,46006

тел.+38096-9431704

___________________________________________________________________

Підписанододруку5.05.2014р.Формат60х90/16.Папірофсетний.ГарнітураCambria.Умовн.друк.арк.15,18

Тираж300.Замовлення№134.___________________________________________________________________

ВіддрукованозготовихдіапозитивіввСМП«ТАЙП»

вул.Чернівецька,44б,м.Тернопіль,46000Тел.+380352527500;+380352522616

251

Documents

SOPHUS | Науковий клуб - Головна / Main pagesophus.at.ua/Zb_KM_04_2014.pdf · Місце електронного документообігу в комп’ютеризації