1

Міністерство освіти і науки України Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу

Кафедра філології та перекладу

ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор проф.___________ Ф. В.Козак "____"__________ 2015

ПРОГРАМА фахових вступних випробувань

на навчання за ОПП спеціаліста спеціальності 7.02030304 – "Переклад"

на базі ОКХ та ОПП бакалавра за напрямом 6.020303 – "Філологія"

м. Івано-Франківськ 2015

2

Програма призначена для вступних випробувань на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста.

Програма ґрунтується на освітньо-кваліфікаційні характеристиці та освітньо-професійній програмі підготовки за напрямом 6.020303 "Філологія".

Програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри філології та перекладу (протокол № 9 від "17" квітня 2015 р.).

Розробник програми: к. пед. н., доцент кафедри філології та перекладу

Г. Д. Малик

Завідувач кафедри філології та перекладу, д.ф.н., проф.

О. В. Когут

3

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВСТУПНОГО ІСПИТУ

МЕТОЮ вступного іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки випускників вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра за напрямом підготовки 6.020303 “Філологія”.

ЗАВДАННЯМ вступного іспиту є: – оцінити рівень теоретичної підготовки студентів з дисципліни

фундаментальної та професійної підготовки бакалавра; – виявити рівень сформованості практичних умінь і навичок; – визначити здатність застосовувати набуті знання, уміння і навички при

розв’язанні практичних ситуацій. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ВСТУПНОГО ІСПИТУ Зміст програми вступного іспиту забезпечує виявлення рівня

фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні: ● володіти поглибленими знаннями основної іноземної мови і уміннями

інноваційного характеру, вільно, впевнено і правильно користуватися англійською мовою у професійних, наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на рівні С1 за шкалою Ради Європи: розуміти при читанні і сприйнятті на слух інтегрований зміст і деталі текстів усіх типів будь-якого рівня змістової і мовної складності (крім вузькоспеціальних), уміти вилучати із текстів як експліцитну так і імпліцитну інформацію, що міститься в них; вільно і адекватно використовувати англійську мову в ситуаціях усного спілкування: вміти інформувати, описувати, повідомляти, висловлювати свій погляд та аргументувати його, дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, мовної правильності, відповідної структурованості та зв’язності; писати добре структуровані тексти, відповідно до ситуації і комунікативного наміру (твір, реферат, доповідь, тези доповіді, коментар, анотацію, наукову статтю); реферувати й анотувати наукові та науково-методичні матеріали на різну тематику;

● володіти знаннями з теорії мови: знати основні положення сучасних лінгвістичних теорій, що складають концептуальну основу теоретичних дисциплін, базові поняття теорії мови; визначати на функціональному рівні граматичний статус омонімічних, синонімічних та полісемантичних конструкцій, трансформувати певні конструкції в семантично еквівалентні; розкривати закономірності відношень між мовними формами та їх змістом, володіти основами контрастивного методу дослідження мов, мати належні знання історії формування фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної систем англійської мови; знати особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угрупувань лексики, можливості збагачення лексичного складу, його соціальний та територіальний поділ, основні типи словників; кваліфіковано аналізувати лексичне значення

4

слова, особливості формування лексичних одиниць, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

● володіти широкою теоретичною базою перекладознавства; вільно оперувати основними поняттями, концепціями і фактами сучасної науки про переклад; застосовувати головні методи перекладознавчого аналізу; знати ключові концепції перекладання в історичному зрізі, лінгвістичний та літературознавчий підходи до перекладу; розуміти динаміку розвитку перекладацьких принципів; вміти відтворювати одиниці тексту з проблемною еквівалентністю, обирати стратегію для досягнення необхідного рівня еквівалентності, перекладати тексти з урахуванням жанрово-стилістичної домінанти та типу тексту, аналізувати перекладні тексти в історичному зрізі, розпізнавати функцію, що її переклад виконує у полісистемі.

Програму фахових вступних випробувань укладено згідно із зазначенми вище

вимогами на основі навчальних програм наступних фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін, що входять до трьох блоків: 1) блок 1: “Практичний курс основної іноземної мови (англійської)”; 2) блок 2: лінгвістика та комунікація:

“Порівняльна граматика української та англійської мов”; “Порівняльна лексикологія української та англійської мов”; “Стилістика основної іноземної мови”; “Основи теорії мовної комунікації”;

3) блок 3: перекладознавство: “Вступ до перекладознавства”; “Основи теорії перекладу”; “Практика перекладу з основної іноземної мови”; “Переклад науково-технічного тексту”; “Нафтогазова термінологія”.

БЛОК 1 ПРАКТИЧНИЙ КУРС ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (АНГЛІЙСЬКОЇ) Мета і завдання дисципліни. Загальна мета «Практичного курсу основної

іноземної мови (англійської)» – сформувати у студентів професійну іншомовну комунікативну компетенцію, тобто вміння та навички володіння різними видами іншомовної мовленнєвої діяльності, на необхідному професійному рівні, що дозволить їм вільно й правильно, з дотриманням фонетичних, граматичних та стилістичних норм та на основі засвоєння широкого словникового запасу говорити й писати англійською мовою, розуміти мовлення на слух та перекладати, реферувати письмово й усно з англійської мови на рідну будь-які тексти, розвивати навички перекладу, а також читати і адекватно інтерпретувати оригінальну англомовну літературу, а відтак – сприятиме їх ефективному

5

англомовному функціонуванню у культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ. Особливість даного курсу полягає в тому, що іноземна мова є одночасно змістом дисципліни та засобом опанування нею.

Цілі. Робоча програма «Практичного курсу основної іноземної мови (англійської)» розрахована на досягнення рівня володіння іноземною мовою наближеному до рівня С1 або Advanced, який є стандартом для ступеня бакалавра за напрямом підготовки 6.020203 «Філологія». Навчальні цілі, описані програмою, визначаються національним освітньо-кваліфікаційним стандартом для бакалаврів та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти. Навчальні цілі для кожного рівня володіння мовою є типовими за характером і можуть переноситися на різні спеціалізації. Вони включають у себе професійні комунікативні компетенції, які складаються із загальних мовленнєвих/навчальних умінь, мовних знань, соціолінгвістичної та прагматичної компетенцій.

Практична мета курсу полягає в тому, щоб забезпечити достатньо вільне, нормативно вірне і функціонально адекватне володіння всіма видами мовленнєвої діяльності англійською мовою на рівні не нижче С1 (читання й усне мовлення) / В2+ (аудіювання та письмо) за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Завдання «Практичного курсу основної іноземної мови» – навчити майбутніх перекладачів говорити та писати англійською мовою, дотримуючись усіх фонетичних, граматичних і стилістичних, соціолінгвістичних і прагматичних норм, вільно й правильно розуміти на слух іншомовне мовлення, прищепити навички письмового й усного перекладу (як непрофесійного вміння) та реферування з іноземної мови на рідну і навпаки будь-які тексти, окрім вузькоспеціалізованих, а також застосовувати на практиці знання, отримані під час вивчення теоретичних англомовних курсів.

Завдання курсу в межах кожного блоку змістових модулів від ОІМ–1 до ОІМ–8: удосконалити та забезпечити подальший розвиток набутих у школі знань,

умінь та навичок з англійської мови в різних видах мовленнєвої діяльності; розуміти на слух автентичне мовлення; на основі засвоєння широкого словникового запасу вільно і правильно

спілкуватися іноземною мовою (з дотриманням усіх фонетичних, лексико-граматичних, стилістичних норм) у різних ситуаціях повсякденного і професійного спілкування в усній та письмовій формі;

сформувати у майбутнього фахівця англомовну комунікативну компетенцію у певних сферах повсякденного і професійного життя з рахуванням вимог певного рівня Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти (від В1 до С1) та урахуванням особливостей навчання перекладу (посередництва/медіації) як нефахового вміння, засадничих положень методики викладання іноземних мов, організації та планування навчального процесу і організації контролю за рівнем засвоєння знань;

6

забезпечити інтегроване формування всіх аспектів іншомовної комунікативної компетенції, оволодінню загальновживаною та термінологічною лексикою, граматикою англійської мови, набуття навичок читання та усного і письмового перекладу, вміння розуміти англійську мову як при безпосередньому спілкуванні, так і у аудіозапису, діалогічно та монологічно спілкуватися в межах тем, зазначених програмою;

сприяти формуванню у студентів необхідних для нового ступеню мовної свідомості навичок та умінь, плюрилінгвізму та плюрикультуралізму;

навчити застосувати на практиці отримані з теоретичних курсів сучасної англійської мови знання та сформовані на їх основі вміння та навички для вирішення повсякденних проблем та у професійних ситуаціях.

Загальний зміст та структура дисципліни. Практичний курс основної іноземної мови (англійської) є невід’ємною складовою навчального плану підготовки перекладача/філолога, який вивчається з 1-го до 8-го семестру і, у поєднанні з іншими навчальними дисциплінами, має забезпечити всебічну підготовку майбутніх перекладачів/філологів, забезпечивши формування у них усіх складових іншомовної комунікативної мовленнєвої компетенції. Іншомовна комунікативна мовленнєва компетенція (ІКМК) передбачає здатність сприймати та продовжувати іншомовне мовлення відповідно до умов мовленнєвої комунікації. ІКМК охоплює такі компоненти: лінгвістичні компетенції, соціолінгвістичну та прагматичну компетенції. Лінгвістичні компетенції охоплюють знання системи мови і правил її функціонування в процесі іншомовної комунікації. До їх складу входять фонологічна, орфографічна й орфоепічна, граматична, лексична та семантична компетенції. Соціолінгвістична компетенція охоплює знання і вміння соціальних аспектів застосування мови. Прагматична компетенція передбачає здатність логічно побудувати та функціонально вірно вжити висловлювання. Вивчення дисципліни сприяє частковому формуванню лінгвокраїнознавчої компетенції, що включає в себе знання про основні особливості соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, та вміння здійснювати мовленнєву поведінку відповідно до них.

Програма курсу передбачає: комплексне викладання різних аспектів англійської мови; послідовність викладення матеріалу та поступове ускладнення

навчального матеріалу та тематики; різноманітність та адекватність типів вправ, завдань і видів роботи, які

базуються на ньому; роботу з різноманітним автентичними матеріалами на всіх курсах.. На першому етапі (І-ІІ семестри) формуються та вправляються до

досягнення певного рівня автоматизму основні навички в області вимови, читання, письма, структурного оформлення мовлення в усній та письмовій формах.

Для розвитку орфографічної та орфоепічної компетенцій велике значення має регулярне проведення письмових контрольних робіт при обов’язковому

7

поступовому збільшенні їх обсягу та складності. Рекомендуються такі види письмових робіт: різноманітні диктанти (фонетичні, лексико-фонетичні, диктанти-переклади тощо), детальні та стислі перекази, твори, проблемні есе, реферування газетних статей, коментарі до прочитаної статті тощо.

На І-ІІ курсах закладаються основи практичного володіння усною та письмовою мовою, її правильного фонетичного (орфографічного) та граматичного оформлення. Навчальний матеріал з фонетики й граматики подається концентрично, починаючи з основних положень на І курсі і закінчуючи поглибленим опрацюванням матеріалу на II та ІII курсах. На ІV курсі робота над фонетикою і граматикою проводиться виключно на основі матеріалу, який вивчається на заняттях з практики мови.

На III курсі завершується закладання основ практичного володіння усною та письмовою мовою і починається перехід до використання англійської мови як засобу спілкування та розширення загального та філологічного кругозору. Проводиться навчання лінгвістичного та стилістичного аналізів іншомовного тексту.

Навчання на IV курсі спрямовується на поглиблення навичок практичного застосування отриманих теоретичних знань, закріплення та вдосконалення навичок і вмінь, набутих за попередні три роки.

Граматичний матеріал закріплюється на основі різних підходів. Граматичні структури відбираються з оригінальних текстів, які використовуються також і для подачі лексичного матеріалу. Застосовуються методи аналізу помилок та пояснення випадків уживання того чи іншого граматичного правила на готових прикладах. Кожне теоретичне представлення певних граматичних явищ супроводжується численними вправами, усними та письмовими, а також різноманітними видами діяльності, що розвивають вміння студентів уживати ті чи інші граматичні структури у мовленні та на письмі.

На першому курсі граматичний матеріал представлений у ретельно підібраних текстах для читання, які подані у базовому підручнику (як от, Upstream Upper Intermediate), а також вибраних з інших джерел (сучасні англомовні ЗМІ, Інтернет, художня література). Аналіз граматичних правил, вправи на пояснення вживання певних структур допомагають студентам зрозуміти та засвоїти структурне значення елементів мови. Саме у цьому і полягає свідомий підхід, що сприяє швидкому вивченню та вдосконаленню мовних навичок. Зіставлення граматичних особливостей у межах іноземної мови (напр., Present Simple vs Present Continuous), а також іноземної з рідною на основі відповідних вправ (вправ на переклад включно) допомагає свідомо засвоювати граматичний матеріал та готує студентів до майбутньої професії. Практичний, структурний та ситуативний підходи зумовлюють використання комунікативних методів, особливо на початкових етапах вивчення іноземної мови. Диференціація між активною (спілкування) та пасивною (читання та розуміння текстів) граматикою лежить в основі викладання цього аспекту на старших курсах.

8

На першому курсі студенти докладно вивчають дієслово (часові форми, узгождення часів, перетворення прямої мови на непряму), іменник (множину, присвійний відмінок), прикментник (ступені порівняння), числівник, займенник, артикль.

На другому курсі закріплюються набуті знання та навички, а також розглядається інфінітив, герундій, дієприкметник, умовні речення та модальні дієслова. Особлива увага приділяється морфологічній структурі слова. Активно вводяться прийменникові дієслівні структури, зокрема з лексемами соте, get, go, give, run.

На третьому курсі студенти повторюють та докладніше розглядають граматичний матеріал, вивчений на попередніх курсах, а саме: часові форми, означений та неозначений артиклі, герундій, інфінітив, дієприкметник, модальні дієслова. Крім того, поглиблено вивчаються перехідні та неперехідні дієслова, умовний спосіб, іменникові словосполучення, зокрема конструкцію "N+N", еліптичні та емфатичні структури. Студенти спочатку ознайомлюються з теоретичним матеріалом, який вміщений у підручнику (для прикладу, Upstream Upper Intermediate, Upstream Advanced), а надалі – з додатковим граматичним матеріалом, та закріплюють знання на практиці, виконуючи вправи. Під час роботи над темою "Конструкція N+ N" увага звертається на те, що ці словосполучення властиві тільки англійській мові, тому обов'язковий елемент роботи – способи їхнього перекладу українською мовою. Засвоюючи граматичний матеріал, студенти виконують не тільки вправи з базового підручника, а й відповідні завдання з граматичних посібників.

На четвертомуу курсі студенти повторюють більшість тем граматики, зосереджуючись на означальних та неозначальних підрядних реченнях, групі тривалих часів, дієсловах стану. Поглиблено вивчаються граматичні структури дієслів to have, to get, допустові підрядні речення, інверсія. Робота над граматикою включає опрацювання теоретичного матеріалу, виконання вправ на трансформації різних граматичних структур, що тісно пов'язані з активною лексикою, добирання цих структур з текстів та їхній переклад.

Лексичний матеріал ретельно добирається за принципом частоти вживання в мові, у різних функціональних стилях, усному та писемному мовленні. Особлива увага приділяється словотвору, його основним принципам та способам. Зокрема, наголошується значення афіксів, ідентифікація різних частин мови та вміння самостійно творити слова в іноземній мові, використовуючи задані основи та афікси. Це сприяє розвиткові не лише перцептивних, а й продуктивних навичок студентів: мовленню, письму, перекладу. Окремо вивчаються фразові дієслова, які закріплюються на основі різноманітних вправ. Запам'ятовування лексичного матеріалу поєднується з розвитком інших навичок – аудіювання, мовлення, читання, граматики та письма. Починаючи з другого курсу, текстовий матеріал ґрунтується на оригінальних неадаптованих текстах – сучасних та класичних творах художньої літератури, публіцистики, відео- та аудіозаписах мовлення носіїв мови. Важлива роль у поясненні та засвоєнні лексичного матеріалу

9

відводиться вправам на переклад. Опрацювання лексичного матеріалу (повторення та закріплення) передбачає системний тематичний поділ.

На 1-му курсі опрацьовуються лексичні групи Communication (crossing barriers), Moods and feelings, Jobs (earning money, work/jobs), Dwellings (houses, household items, make yourself at home), Modern living (modern trends, lifestyles, clothes) на базі відібраних текстів з основного підручника та додаткових джерел. Сумарна кількість лексичних одиниць, що рекомендуються для засвоєння на першому етапі, – 1200-1400.

На 2-му курсі продовжується опрацювання нового лексичного матеріалу та розглядаються теми Travelling (holidays, going places, types of vehicles), History (historical figures and events), Education (learning lessons), Environment (environmental issues), Food (eating habits, health, the cycle of life). Орієнтована кількість нових лексем для засвоєння на цьому етапі – 1500-1600.

На 3-му курсі студенти поповнюють свій словниковий запас. У кожному розділі підручника виділяється активна лексика. Вона закріплюється виконанням вправ, переказом і обговоренням текстів та моделюванням ситуацій. На третьому курсі студенти поглиблюють лексичні знання з таких тем: Career (ambition, success, achievement, happiness), Travelling (travel, entertainment, leisure, relaxing), People power (people, families, appearances), Society (social problems, civil liberties, unemployment, poverty, international issues, environmental problems), Technology (technology, computers, space travel, technology in everyday life). Увага звертається також на прислівники способу дії, слова зі схожим лексичним значенням, іменникові словосполучення та словосполучення з carry, make, get keep. Лексику студенти записують у спеціальні зошити; значення пояснюють англійською мовою, послуговуючись тлумачними словниками, подається переклад українською мовою. Студенти повинні запам'ятовувати лексико-семантичні групи слів. Детально розглядається сполучуваність слів активної лексики за Oxford Collocations. Dictionary for Students of English (Oxford University Press, 2002). Обсяг лексики, пропонованої для засвоєння на цьому курсі – 1300-1400.

На 4-му курсі детально обговорюється лексика на теми Jobs (work, the workplace, business, professions, money), Health (fitness, medicine, sport and exercise), Education (school, education, university life, educational issues), Your Image (the fashion industry, image, the visual arts), Shopping (shopping, the economy, advertising). Лексика вибирається з тексту, опрацьовується (даються пояснення англійською мовою та переклад українською) і закріплюється вправами на перефразування, переклад речень та усне обговорення. Засвоївши конструкції з тексту, слова розглядають як частини різних конструкцій, не пов'язаних із темою, що розглядається. У тому полягає і особливість вивчення словника на цьому етапі не лише тематично, а й вивчення сполучуваності одного слова. Наприклад, докладно розглядаються вислови зі словами time, do, tie, run, look, book, come і т.д. Виділяється багато лексики на теми, що розглядаються побіжно. Наприклад, студенти повинні повторити і знайти вислови, що стосуються теми Career, People Power і т.д. Вивчення суспільно-політичної лексики – окремий аспект (дві години

10

на тиждень). Робота полягає у прочитанні газетних і журнальних статей і виділенні активних сполучень. Рекомендуються завдання на закріплення вокабуляру. На цьому курсі пропонується вивчити 1200-1350 лексичних одиниць.

На 4-му курсі студенти працюють над особливостями сполучуваності слів, зокрема у зіставленні українських та англійських варіантів за Oxford Collocations Dictionary (див. список реком. літ.). Багато уваги приділяється вивченню англійської фразеології та віднайденню українських відповідників. Систематична робота ведеться над повторенням і засвоєнням фразових дієслів. Крім того, студенти самостійно працюють над засвоєнням вокабуляру, читаючи книжки в оригіналі на уроках домашнього та індивідуального читання. Заняття домашнього читання проводяться раз на тиждень, а індивідуального – в останній місяць навчання. Завдання з індивідуального читання передбачає опрацювання книжки, яку кожен студент обирає самостійно і робить коротке резюме щодо змісту, мови та проблематики твору. Знання нової лексики може перевірятися як усно, так і письмово.

Навчальні матеріали. Навчання здійснюється за підручниками та навчальними посібниками. Для позааудиторного читання використовуються оригінальні художні твори відповідної складності. Широко застосовуються матеріали періодичних видань, випущених у англомовних країнах. Тематика та методика підбору конкретних текстів забезпечує ознайомлення студентів із різними функціональними стилями англійської мови та навчає їх стилістично правильно оформлювати усну та письмову мову. На старших курсах передбачено виконання значної кількості творчих завдань. Для розвитку навичок перекладу (як непрофесійного вміння) та вміння реферувати використовуються художні, газетно-публіцистичні, суспільно-політичні та філологічні тексти англійською та рідною мовами, зокрема англомовні та україномовні медіатексти із газет, суспільно-політичних, літературно-художніх та філологічних журналів, філологічної та суспільно-політичної літератури.

Для розвитку усного мовлення, засвоєння сучасних ідіоматичних одиниць, та ознайомлення з побутом країн, мова яких вивчається, на всіх курсах рекомендовано використовувати навчальні аудіо - та відео матеріали.

ТЕМАТИЧНІ СИТУАЦІЇ

1. Роль жінки в сучасному суспільстві. Проблеми фемінізму. 2. Світова культура: ciм чудес стародавнього та сучасного світу. Проблеми

збереження icтopичних пам'яток в Україні та світі. 3. Здоровий cпociб життя. Проблеми довголіття. 4. Сучасне місто: проблеми мегаполісу. 5. Енергоефективність в Україні: мала проблема великої економіки ? 6. Вербальне i невербальне спілкування: міжкультурний вимір. 7. Зміни у кліматі: планета під тиском. 8. Книга як джерело пізнання. Видавнича справа. Книжкові ярмарки. 9. Хто винен в українській кризі. Інфраструктура соціальної відповідальності та

11

посткризові орієнтири. 10. Сучасна сім'я: виховання дитини, соціальні зміни в молодій сім’ї. Планування

сім’ї. 11. Освіта як основний фактор життєвого успіху. Шляхи вдосконалення системи

вищої освіти. 12. Національні кухні. Кризове меню. 13. Сучасна мода як один з напрямів розвитку світової культури. 14. Сучасний дім як відображення особистого добробуту. 15. Політичні партії, політичні фігури та громадські рухи в Україні. Демократія i

вибори. Чи має межу народна довіра? 16. З повагою до минулого, з надією до майбутнього. Приклади справжніх героїв:

відроджена спадщина. 17. Найвизначніші спортивні події світу. Олімпійський рух: історія та розвиток.

Чемпіонати світу і континентів. 18. Людина та її оточення. Проблема перенаселення. 19. Правосуддя в Україні, Великобританії та США. 20. Дружба, любов, шлюб. 21. Сучасне споживацьке суспільство. Філософія споживання та сучасна

організація торгівлі. Вплив реклами на економіку та психологію споживача. 22. Основні напрями міжнародної політики у світі. Україна і світова співдружність:

проблеми i здобутки. 23. Світ музики: напрями i тенденції розвитку. Шоу-бізнес. Музичні конкурси в

Україні як вікно у Європу. 24. Науково-технічна революція: уроки історії. Мова науки очима лінгвіста.

Комунікативна вправність дослідника як складова його професійної компетентності.

25. Глобалізація культури: "за" i "проти". Проблеми підвищення національної свідомості. Чи може стати соціальна справедливість головною складовою національної ідеї ?

26. Роль кіно i театру в формуванні духовності сучасної молодої людини (в історичній перспективі).

27. Поняття чecть i мораль в сучасному суспільстві. 28. Лікар – це людина, якій я довіряю своє життя. Проблеми страхової медицини.

СНІД як чума ХХІ-го століття. 29. Міжнародні opгaнізації світу та Європи (ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи,

Європарламент, НАТО, ПАРЄ): функції та діяльність. 30. Засоби масової інформації: газети, журнали, радіо, телебачення, інтернет.

Вплив мас-медіа на формування соціальної психології.

БЛОК 2 2 ПОРІВНЯЛЬНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

Мета навчальної дисципліни “Порівняльна граматика української та англійської мов” – ознайомити студентів із спільними та відмінними рисами в

12

граматичній будові, фонетичному, морфологічному та лексичному складі англійської і української мов, їх синтаксисі, дослідити причини, якими пояснюються відмінності в граматичних структурах мов, а також виявити взаємовплив мовленнєвих структур даних мов.

Завдання курсу: сформувати систему теоретичних знань порівняльної грамматики англійської та

української мов; виявити спільні та відмінні риси граматичного складу української та

англійської мов; проаналізувати суть та особливості фонетичного, морфологічного і

синтаксичного складу англійської та української мов; спонукати до дослідження граматичних особливостей англійської та

української мов на основі текстів науково-технічного спрямування. Змістові модулі 1. Основні етапи історії розвитку граматики в англомовних країнах та Україні.

Типи граматик. Основні методи дослідження у порівняльній граматиці. 2. Типологічні характеристики частин мови української та англійсь кої мов.

Граматична будова англійської та української мов. Проблема класифікації і принципи виділення частин мови в англійській мові в зіставленні з українською.

3. Категоріальні парадигми іменника у зіставленні мов. Кореляція категорій числа, відмінка і роду іменників у порівнюваних мовах. Омонімія відмінкових форм іменника англійської мови та системи відмін і відмінків в українській. Способи та мовні засоби вираження означеності/неозначеності в українській мові. Загальна характеристика прикметника. Ступені порівняння прикметників. Субстантивація прикметника.

4. Ізоморфні та аломорфні характеристики англійського та українського дієсло- ва. Зіставний аналіз дієслівних категорій двох мов. Основні класи дієслів в англійській мові порівняно з українською. Кореляція ка- тегорій особи, числа, часу, виду, стану та способу дії у порівнюваних мовахПрислівник в англійській та українській мовах. Ступені порівняння.

5. Характеристика службових частин мови в англійській та українській мовах. 6. Основні характеристики синтаксису англійської та української мов. Типи

предикативних синтаксичних відношень в англійській та українській мовах. Проблема напівпредикативних відношень і спо- соби їх відтворення у мові перекладу. Структурні та семантичні типи словосполучень в англійській та українській мовах. Зіставний аналіз валентних ознак, типів і моделей сполучуваності. Зіставна характеристика структурних типів речення у порівнюваних мовах.

7. Зіставний аналіз простого речення. Зіставна характеристика структурних типів речення у порівнюваних мовах. Способи збереження предикації при перекладі. Зіставна характеристика комунікативних типів речення. Головні та другорядні

13

члени речення в англійській мові порівняно з українською, синтаксичний алгоритм перекладу, способи збереження темо-рематичних зв’язків при перекладі.

8. Зіставний аналіз складного речення. Предикативні комплекси англійської мови та способи їх відтворення українською. Сурядні та підрядні речення в англійській та українській мовах. Типи та засоби синтаксичного зв’язку, класи сполучників у складносурядних і склад- нопідрядних реченнях англійської та української мов.

3 ПОРІВНЯЛЬНА ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ Мета навчальної дисципліни “Порівняльна лексикологія української та

англійської мов” – систематично співставити факти англійської та української мов у системі функціонування їх у мовленні, найбільш повно висвітлити питання розходження у системах лексичного фонду обох мов. Завдання курсу: – ознайомити студентів із систематичним викладом теоретичних положень,

висунутих вітчизняними та зарубіжними вченими у галузі лексикології англійської та української мов;

– розглянути теоретичні та методологічні проблеми порівняльної лексикології; – ознайомити з розвитком різнопланових теоретичних концепцій вивчення

проблемних питань даної науки; – розглянути предмет порівняльної лексикології у співвідношенні з курсами

історії мови, граматики, фонетики та стилістики; – ознайомити студентів з основними методами дослідження мовних систем; – ознайомити студентів з теоретичними проблемами визначення слова, з

питанням словотворення у сучасній англійській та українській мовах; – вивчити такі розділи лексичної науки як морфемна та семантична структура

слова, словниковий склад мови та етимологічні основи словникового складу мови, британський та американський варіанти англійської мови, фразеологія та лексикографія;

– сформувати у студентів навички самостійного аналізу та дослідження нового матеріалу в галузі української та англійської мов.

Студенти повинні знати: – основні відомості із предмету порівняльної лексикології; – основні методи лінгвістичних досліджень лексичних явищ англійської та

української мов; – специфіку морфемної та семантичної структури слова, словниковий склад

мов та етимологічні основи словникового складу мов, британський та американський варіанти англійської мови, фразеологію та лексикографію англійської та української мов.

Студенти повинні вміти: – осмислювати набуті теоретичні відомості із порівняльної лексикології;

14

– володіти лінгвістичними поняттями і термінами; – свідомо аналізувати мовний матеріал;

Змістові модулі

1. Лексикологія як філологічна дисципліна. Завдання, предмет і об'єкт лексикології. Розвиток контрастивної лексикології як науки. Розвиток контрастивної лексикології в Україні. Методи лінгвістичних досліджень в лексикології.

2. Морфологічна структура слова в англійській та українській мовах. Морфеми. Класифікація афіксів. Словотвір: афіксація і продуктивні афікси англійської та української мов. Функції демінутивних суфіксів в українській та англійській мовах. Словотвір: конверсія як спосіб словотворення в українській та англійській мовах. Словотвір: складання основ і скорочення як основні способи словотворення в українській та англійській мовах. Другорядні способи словотворення в українській та англійській мовах: звуконаслідування, редуплікація, зворотне словотворення.

3. Семасіологія як галузь лексикології. Комунікативний підхід до лексичного значення слова.

4. Семантика як лінгвістична наука про значення слова. Підходи до трактування значення слова. Лексичне і граматичне значення слова.

5. Макро- та мікрокомпоненти семантичної структури слова. Класифікація компонентів значення. Характеристика денотативного макрокомпонента значення. Характеристика конотативного макрокомпонента значення.

6. Актуальний смисл слова та його види. Процеси семного та семемного варіювання. Лексико-семантичні процеси: синонімія, омонімія, полісемія, антонімія в англійській та українській мовах. Типи синонімів. Поняття моносемії та полісемії, утворення омонімічних слів. Омоніми в українській та англійській мовах та їхня класифікація. Пароніми. Проблеми синонімії та антонімії в українській та англійській мовах. Евфемізми.

7. Види взаємозв’язку між лексемами: включення, накладання, доповнення, суміжність. Неологізми в структурі англійської та української мов і їхні види.

8. Лексико-граматичні, семантичні та тематичні групи в межах словникового складу мови.

9. Етимологічна структура словника англійської мови. Слова власного походження та запозичення. Етимологічна структура словника української мови. Запозичення та слова власного походження. Асиміляція запозичень. Етимологічні дуплети.

10. Територіальні та соціальні діалекти української мови. 11. Інтернаціоналізми та їхні види. 12. Фразеологія. Вільні словосполучення та фразеологічні одиниці. Критерії

фразеологічних одиниць. Класифікація та структура фразеологізмів за різними науковцями. Способи творення фразеологізмів. Прислів’я і приказки.

15

13. Англійська мова як глобальна мова. Статус та варіанти англійської мови. Особливості британського варіанту англійської мови. Нормативна вимова. Особливості американського варіанту англійської мови.

4 СТИЛІСТИКА ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ Метою дисципліни “Стилістики основної іноземної мови” є формування

уявлення студентів про стилістику як мовознавчу дисципліну, що пов’язана з іншими галузями лінгвістики – фонологією, морфологією, лексикологією, синтаксисом, – а також з теорією та історією літератури, перекладознавством, психолінгвістикою, теорією інформації тощо. В курсі робиться головний акцент на лінгвостилістиці, однак розкриваються й певні аспекти літературознавчої стилістики для набуття студентами філологічного підходу до інтерпретації художніх текстів.

Студент повинен знати основні поняття курсів із загальної стилістики, лексичної, синтаксичної, фонетичної, графічної та функціональної стилістики.

Студент повинен вміти проводити лінгвостилістичний аналіз текстів різного комунікативного спрямування.

Зсістові модулі

1. Загальне поняття про стилістику. Стилістика декодування / закодування. 2. Різні підходи до поняття стилю. Індивідуальний стиль, стиль мови і стиль

мовлення. Функціональні стилі, форми стилю. 3. Особливості наукового стилю. 4. Особливості офіційно-ділового стилю. 5. Особливості публіцистичного стилю. 6. Особливості художнього стилю. 7. Загальна стилістично-комунікативна класифікація лексики. Стандартна

лексика. Літературна мова: загальна та спеціальна (терміни, архаїзми, іншомовні слова, неологізми) лексика.

8. Загальна стилістично-комунікативна класифікація лексики. Стандартна лексика. Розмовна мова: загальна та спеціальна (сленг, жаргонізми, вульгаризми, діалектизми) лексика.

9. Стилістична класифікація словника англійської мови. Розмовний стиль. Діалекти.

10. Стилістична класифікація словника англійської мови. Офіційний стиль. Застарілі слова та архаїзми. Професійна термінологія.

11. Стилістична диференціація української лексики. Стилістично нейтральна та експресивна лексика.

12. Фоностилістика. Звуковий символізм як проблема стилістики. Типи звукового символізму. Ономатопея. Алітерація і її функції. Асонанс, консонанс, парономазія.

13. Тропи і фігури. Три типи взаємозв’язку між словниковим і контекстуальним значенням. Кількісні / якісні тропи.

16

14. Фігури тотожності. Фігури нерівності. Фігури протилежності. 15. Лексико-семантичні стилістичні засоби: метонімія, синекдоха, перифраз,

евфемізми. 16. Лексико-семантичні стилістичні засоби: метафора, антономазія, персоніфікація,

іронія. 17. Синтаксичні стилістичні засоби: синтаксичний паралелізм, еліпс, асиндетон,

повтор. 18. Лексико-синтаксичні стилістичні засоби виразності: порівняння, оксюморон,

інверсія, антитеза, риторичні запитання. 19. Стилістичне використання засобів морфології. Структурно-конотативна реалія

в англо-українському зіставленні. 20. Стилістичне використання засобів синтаксису. Експресивний синтаксис. 21. Образ і символ. Класифікація словесних образів. Семантична структура

словесних образів. 22. Стилістика тексту. Властивості тексту. Імплікації і їх типи. Контекст. 23. Концепція міжтекстуальності. Вертикальний контекст і фонова інформація.

Алюзії і цитати.

6 ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Мета навчальної дисципліни “Основи теорії мовної комунікації” –

формування у студентів системи сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної (в тому числі міжкультурної) комунікації, вмінь використовувати набуті знання у практиці іншомовного спілкування, перекладу й у науковому аналізі мовленнєвої взаємодії.

Завдання курсу ознайомити: зі структурою теорії мовної комунікації та її понятійним апаратом; з основними компонентами мовленнєвої комунікації; універсальними і етноспеціфічними аспектами мовного спілкування та

бар’єрами міжкультурної комунікації; ілокутивним і перлокутивним аспектами мовної комунікації; комунікативними хибами та невдачами; проблемами продукування і сприйняття совлення у спілкуванні; принципами і закономірностями діалогічної взаємодії; теоретичними основами аналізу дискурсу; основними правилами усного та письмового спілкування англійською

мовою в різних соціальних контекстах; розвивати навички аналізу усного мовлення – розмов, переговорів,

мовленнєвих дій та сюжетів – та письмового спілкування – від формальних риторичних структур до неформального стилю.

Студент повинен знати: структуру та основні типи й елементи спілкування, системні, соціальні та ритуальні обмеження у комунікації,

17

структуру типових скриптів, основи теорії мовленнєвих актів, основи теорії аналізу дискурсу, основи риторичного аналізу, основи гендерних принципів у мовленні, основи міжособистісних, організаційних та публічних комунікацій.

Студент повинен вміти: аналізувати різні типи дискурсу, співвідносити системні обмеження з компонентами аналізу мовлення, моделювати скрипти різних ситуацій, готувати інформаційні матеріали для англомовних користувачів, виступати з інформаційними повідомленнями.

Змістові модулі 1. Сутність, значення та функції комунікації 2. Структура комунікативного акту. 3. Контексти комунікації. 4. Типологія комунікації. 5. Моделі комунікації. 6. Переклад як вторинна міжкультурна комунікація. 7. Етнографія комунікації. 8. Основні закони та принципи комунікації. 9. Обмеження та регулятиви в міжкультурній комунікації 10. Мовленнєвий акт. 11. Структурні властивості діалогу та полілогу. 12. Інтерв’ю як особливий тип діадного спілкування . Типи інтерв’ю. Типи

питань. 13. Фрейми та скрипти. 14. Категорії тексту та дискурсу. 15. Максими Грайса та принцип співробітництва. 16. Соціальні та комунікативні ролі. Рольові конфлікти. 17. Стратегіїі та тактики спілкування 18. Гендерні аспекти спілкування. 19. Соціальні аспекти спілкування. 20. Когезійні засоби: референція, дейксис, субституція, еліпс, сполучники,

лексичні зв’язки.

БЛОК № 3 : ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО

7 ВСТУП ДО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА 8 ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ

1. Предмет теорії перекладу, місце теорії перекладу серед інших гу- манітарних дисциплін. Роль перекладу в розвитку світової культури, взаємозбагаченні

18

культур та зміцненні міжнародних зв’язків. 2. Проблема перекладності. Теорія перекладу і порівняльне вивчен- ня мов.

Загальна та спеціальні теорії перекладу. 3. Поняття перекладу як особливого виду комунікацій. Етапи пере- кладацького

процесу і фактори, що впливають на цей процес. Пере- клад як різновид міжмовного та міжкультурного спілкування. Пере- клад і двомовність. Контекст оригіналу і контекст перекладу.

4. Мовні форми, мовні значення і позамовна ситуація при перекладі. Денотативний, конотативний та прагматичний аспекти перекладу. Інваріант та варіативність у перекладі. Зміст як інваріант перекладу. Види екстралінгвістичної інформації (константної та оказіональної): денотативна (семантична), конотативна (експресивно-стилістична), соціолокальна, соціокультурна (прагматична), асоціативно-образна та ін. Взаємозв’язок екстралінгвістичної та лінгвістичної інформації в тексті та її врахування при перекладі. Поняття функціональної інформації (домінанти) тексту і її відображення у перекладі.

5. Поняття точності і адекватності перекладу, переклад буквальний, адекватний та вільний. Шляхи досягнення адекватності у перекладі. Рівні та одиниці перекладу. Рівні еквівалентності. Співвідношення формальних і змістових категорій при визначенні рівнів еквівалентності. Поняття динамічної еквівалентності.

6. Основні типи лексико-граматичних перетворень в перекладі: пе- рерозподіл смислових компонентів висловлення, заміна, додавання і опущення смислових одиниць. Структура і лексико-семантична зу- мовленість перетворень при перекладі з іноземної мови і на іноземну мову. Втрати і компенсації змісту при перекладі.

7. Різновиди перекладу: письмовий та усний. Переклад, анотування та реферування. Критерії оцінювання якості перекладу.

9 АСПЕКТНИЙ ПЕРЕКЛАД Лексикологічні проблеми перекладу

1. Види перекладацьких відповідників згідно з теорією закономір- них відповідностей: еквіваленти та аналоги (варіантні відповідники). Класифікація типів міжмовних лексичних відповідників за формою (конвергентні та дивергентні), за обсягом переданої екстралінгвіс- тичної інформації (повні та часткові), за характером функціонування у мові (константні та оказіональні), за способом перекладу (прямі, синонімічні, антонімічні, гіперонімічні, описові, запозичені).

2. Види та типи перекладу: буквальний, дослівний, підрядковий, літера- турний, антонімічний, машинний, реферативний, анотаційний.

3. Лексико-семантичні трансформації у перекладі. Диференціація зна- чень (синонімічні відповідники), генералізація та конкретизація зна- чень (гіпероніми та гіпоніми). Прийом логічного розвитку поняття (ме- тонімічний

19

перенос у перекладі). Прийоми перефразування. Векторні заміни у перекладі. Прийоми компенсації та конденсації (компресії).

4. Так звана “безеквівалентна” лексика і шляхи її відтворення у пе- рекладі, транслітерація і транскрипція, калькування, описовий переклад і підстановка. Відтворення реалій у перекладі. Прагматична адаптація перекладу.

5. Специфіка перекладу окремих розрядів лексики. Переклад суспільно-політичних і науково-технічних термінів. Відтворення у перекладі власних імен, географічних назв, назв установ, організацій, періодичних видань тощо. Роль традиції у перекладі власних імен. Відтворення у перекладі інтернаціональної і псевдоінтернаціональ- ної лексики. Поняття “хибних друзів перекладача”.

6. Способи відтворення у перекладі фразеологічних/ ідіоматичних одиниць. Особливості перекладу стійких словосполучень. Збереження (повне та часткове) та втрати образності при перекладі.

7. Переклад та лексикографія. Види лексикографічних посібників. Використання словників різних типів: двомовних, багатомовних, тлумачних, синонімічних, фразеологічних, термінологічних, словників скорочень та ін. енциклопедії, довідники та їх роль у процесі перекладу. Ведення перекладацької картотеки.

Граматичні проблеми перекладу

1. Граматичні моделі рідної та іноземної мов. Вибір граматичного від- повідника залежно від семантико-синтаксичної функції, лексичного наповнення та стилістично-експресивної функції конструкції.

2. Трансформаційна модель перекладу. Граматичні трансформації при перекладі: перестановки, заміни членів речення та частин мови, додавання та опущення слів. Структурна обумовленість граматичних трансформацій. Обов’язкові граматичні заміни при відсутності де- яких морфологічних категорій у мові перекладу (наприклад відтво- рення засобами іноземної мови видових форм рідної мови, функцій артиклів, особливих випадків вживання займенників, конструкцій з безособовими формами дієслів, які відсутні у рідній мові, тощо). Від творення модальності у перекладі.

3. Суб’єктно-об’єктна трансформація у перекладі. Трансформації складного речення у просте і навпаки. Заміни підрядності сурядністю та сурядності підрядністю.

4. Способи підкреслення смислового центру (реми) висловлення у рідній та іноземній мовах. Шляхи подолання інверсії в реченнях при перекладі на іноземну мову.

5. Комунікативне членування тексту і його відображення у перекладі. 9 ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ З ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Мета навчальної дисципліни “Практика перекладу з основної іноземної мови” : розкрити основні відомості про шляхи вирішення головних труднощів

перекладу термінів з огляду на їх неоднозначність, відсутність відповідників

20

(у випадку термінів – неологізмів) та національну варіативність (тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському та інших варіантах англійської мови, що позначають одне і те ж явище, процес, об’єкт тощо);

розвивати вміння та навички письмового та усного перекладу з англійської мови на українську та навпаки;

тренувати навички письмового та усного перекладу різних типів тексту; формувати вміння подолання лексикологічних, лексико-граматичних,

семантичних і синтаксичних/структурних труднощів перекладу різних мовних одиниць;

ознайомити з теоретичними основами перекладознавчої науки, особливо тими, які стосуються лексикологічного, лексико-граматичного та семантичного аспектів перекладу;

вивчення теоретичних основ перекладу, особливо тих, які стосуються засобів вираження й відтворення об’єктивної та суб’єктивної модальності, англійських конструкцій / комплексів з віддієслівними формами а також різних видів перекладацьких трансформацій.

Завдання курсу: навчити студентів письмового і усного перекладу з англійської мови на

українську та навпаки; навчити студентів теоретичних основ перекладу, особливо тих, які

стосуються засобів вираження й відтворення об’єктивної та суб’єктивної модальності, англійських конструкцій / комплексів з віддієслівними формами, а також різних видів перекладацьких трансформацій;

навчання навичкам перекладацького скоропису. Студенти повинні вміти: орієнтуватися в основних поняттях перекладознавчого курсу та адекватно

аналізувати, оцінювати матеріал оригіналу та перекладу, обирати прийоми передачі науково-технічного терміну, неологізму, скорочення або граматичної конструкції при перекладі текстів нафтогазової промисловості;

застосовувати навички самостійного опрацювання наукових джерел з проблем перекладу науково-технічної літератури;

вирішувати практичні завдання, поставлені у ході занять, вміти пояснити явища, характерні для цього виду перекладу, виконати їх переклад;

комплексно підходити до відтворення точного змістового значення особливостей науково-технічних текстів газонафтової промисловості у перекладі.

21

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВІ ВСТУПНІ ВИПРОБУВАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ПЕРЕКЛАД (АНГЛІЙСЬКА МОВА)”

ПОРІВНЯЛЬНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

1. Contrastive grammar as a branch of typology. 2. Object, aims and notions of the contrastive grammar. 3. Methods of typological investigation at the morphological and syntactical levels. 4. Connection of the contrastive grammar with other linguistic sciences. 5. Contrastive grammar and translation. 6. Factors facilitating the typological study of grammar of English and Ukrainian. 7. Typological features of the morphological systems of the contrasted languages. 8. Isomorphism and allomorphism in the morphemic structure of English and

Ukrainian words. 9. Criteria for part-of-speech comparison in English and Ukrainian. 10. The category of number in the system of English and Ukrainian nouns. 11. Contrastive analysis of the category of case in the languages under investigation. 12. The grammatical category of gender in English and Ukrainian. 13. Categories of definiteness / indefiniteness, animateness/ inanimateness in the

contrasted languages. 14. The adjective via typological investigation. 15. The category of degree of quality. 16. Typological characteristics of English and Ukrainian pronouns. 17. Contrastive analysis of numerals in English and Ukrainian. 18. Typology of adverb in English and Ukrainian. 19. Contrastive analysis of statives in the languages under investigation. 20. Typological characteristics of prepositions. 21. Typology of conjunctions. 22. Particles in English vs. Ukrainian. 23. Interjections in English vs. Ukrainian. 24. The category of modality in the contrasted languages. 25. Isomorphic and allomorphic classes of verbs in the languages under investigation. 26. The category of tense in English and Ukrainian. 27. The category of voice in the contrasted languages. 28. Contrastive analysis of the category of mood in the languages under investigation. 29. Allomorphic categories of verb in the contrasted languages. 30. The categories of person and number in the verb system in English and Ukrainian. 31. Syntactic level as a level of typological investigation. 32. Contrastive analysis of syntactic relations and connections in English and

Ukrainian. 33. Typology of the word group in the languages under investigation. 34. The sentence as an object of typological analysis.

22

35. Typological characteristics of the simple sentence in English vs. Ukrainian. 36. Contrastive analysis of the main parts of the sentence. 37. Secondary parts of the sentence in the languages under investigation. 38. The detached secondary parts of the sentence in English vs. Ukrainian. 39. The composite sentence in the contrasted languages. 40. Typology of supersyntactic units in English and Ukrainian.

ПОРІВНЯЛЬНА ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

1. General notions of lexicology Lexicology as a branch of linguistics. Its aims and tasks. Subject structure. Links

with other branches of linguistics. Synchronic and diachronic approaches to the study of language.

2. Etymological survey of the English vocabulary Etymological survey of the English language. Native and borrowed words. Words of native origin in Modern English. Semantic and stylistic characteristics

of native words. Word-forming ability of native words. Borrowings. Translation loans. Semantic loans. Source of borrowing and the origin of borrowing. Types and sources of borrowings. Etymological doublets. Assimilation of borrowings. Its types and degrees. Greek borrowings in English. Criteria of Greek borrowings. Latin borrowings in English. Periods of borrowings from Latin. Norman-French element in the English vocabulary system. Periods of borrowings

from French. 3. Morphology

Morpheme. Meaning in morphemes. Morpheme, IC and UC analysis, derivation, stem. Types of morphemes. Affixes and their types. Classification of words according to the number and types of morphemes.

Derivational and morphemic levels of analysis. Morphemic word classification.

4. Word formation Word formation in Modern English. Morphological structure of a word. Productive and non-productive ways of word

formation. Productive ways of word-formation in Modern English. Principal ways of word-

derivation. Non-productive ways of word-formation. Affixation. Its main types. Blending as a way of word formation in Modern English. Clipping as a way of word formation. Types of clippings. Conversion. Typical semantic relations within a conversion pair.

23

Derivation as a word-formative process in English. Shortening. Types of shortening. Word composition. Types of compound words. Different criteria for

classification. 5. Semasiology.

Semasiology. Types of meaning. Meaning of a morpheme. Word meaning. Referential and functional approaches to meaning. Connotative and denotative meaning. Types of connotative meaning. Semantic structure of a word. Polysemy. Synchronic and diachronic approaches to polysemy. Semantic structure of a word. Word paradigm. Change of word meaning. Elevation and degradation of meaning. Change of word meaning. Extension and narrowing of meaning. Change of word meaning. Figures of speech. Metaphor and metonymy

6. English vocabulary as a system Antonyms. Definition. Morphological and semantic classification of antonyms. Synonyms. Types of synonyms. Sources of synonyms. Homonymy. Classification of homonyms. Neologisms and international words. Their place in the vocabulary system of the

English language. Relations of hyponymy. The theory of semantic field. Thematic groups.

7. Free word groups Word groups and their classification. Free word groups. Definition. Classification. Context. Grammatical and lexical context. Valency. Lexical valency and grammatical valency.

8. Phraseology Phraseology as a constituent part of lexicology. Free word combinations vs. phraseological word combinations. Problem of definition of phraseological units. Phraseological units. Characteristic features. Different approaches to the classification of phraseological units: semantic,

functional, and contextual. V. V. Vinogradov’s classification of phraseological units. A. V. Coonin’s classification of phraseological units. Synonyms and antonyms in phraseology Proverbs and sayings. Familiar quotations.

9. Regional variants and dialects Regional variants and dialects of Modern English. American English. Lexical, phonetic, grammatical, etymological and semantic

particularities. Development trends.

24

Australian, Canadian, Indian, New Zealand variants of the English language. Pidgin and Creole languages.

10. Lexicography Dictionary and its main types. Glossary, concordance, thesaurus, monolingual,

bilingual and polyglot dictionaries. Problems of lexicography. History of English lexicography. History of American lexicography. History of Ukrainian lexicography.

СТИЛІСТИКА ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1. The problem of context in stylistics. Contextual meaning. Tropes: figures of substitution (metaphor, personification, metonymy, epithet, antonomasia, hyperbole, meiosis, litotes, irony).

2. Meaning from a stylistic point of view. Stylistic devices based on the polysemantic effect.

3. Tropes: figures of combination (simile, oxymoron, antithesis, paradox, climax,zeugma and pun).

4. Syntactic stylistic devices based on the reduction of sentence model (nominative sentences, elliptical sentences, break–in-the-narrative, asyndeton).

5. Syntactic stylistic devices based on the extinction of sentence model (repetition, enumeration, polysyndeton).Syntactic stylistic devices based on the change of word order (inversion, detachment).

6. Syntactic stylistic devices: parallelism, chiasmus, parceling, attachment. Rhetoric question.

7. Compositional patterns and rhythmical arrangement of a verse. Graphical and phonetic stylistic devices.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1. The definition of “communication”. 2. Components of the communication process. 3. Modern communication theories. 4. Barriers of communication. 5. Translation as cross-cultural communication. 6. Non-verbal communication.

БЛОК 3

ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ З ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

I. Theoretical and Methodological Aspects of Translation 1. Translation Studies as a discipline 2. What is translation? Different approaches to definition 3. Translation models

25

4. Nida’s model 5. The main terms and notions of the theory of translation/ interpreting 6. Types of translation 7. Types of interpretation (escort, public sector, medical, sign language) 8. Modes of interpretation (whispered, relay, liaison; simultaneous, consecutive) 9. Ambiguity of some terms concerning translation (free translation vs. free

adaptation / free interpretation) 10. Types of equivalence in translation 11. Basic factors that influence the choice of translation equivalents 12. Full and partial translation equivalents 13. The notion of loss and gain in translation 14. Translatability 15. Translation equivalents ( context, situation, background) 16. Functions of translation 17. Translation scientific and technical matter 18. Translating/ interpreting while teaching and learning foreign languages 19. Social and political significance of translating / interpreting 20. Typology of translation transformations 21. Dictionaries and their roles in the process of translation 22. A Unit of Translation 23. Theoretical approaches to translating (transformational, denotative, and

communicational) 24. Translation as a reader-oriented or listener-oriented activity 25. The main established principles of faithful translation realized by the outstanding

translators 26. Machine translation, its progress, present-day potentialities and spheres of

employment 27. The Importance of Effective Communication in the Translation Business 28. Translation strategies 29. Translation methods 30. Translation procedures 31. Translation and style 32. Translator’s competence 33. Interpreter’s competence.

II. A Short Historical Outline of European and Ukrainian Translation

3. Translation and Interpretation during the Middle Ages. Translation during the Renaissance Period.

4. Translation during the Period of Classicism and Enlightenment. The Epoch of Romanticism and Establishment of the Principles of Faithful Translation in Europe.

5. Translation in Kyivan Rus' during the 10th -13th Centuries and in Ukraine during the 14th-16th Centuries. The Kyiv Mohyla Academy and Revival of Translation Activities in Ukraine.

26

6. Kotlyarevskyi's Free Adaptation of Virgil's Aeneid and the Beginning of a New Era in Ukrainian Translation.

7. Translation and Translators during the Late 19th-Early 20th Centuries. 8. Translation during the Years of Ukraine's Independence (1917-1921) and Soviet

Rule. 9. Translation and Translators in Post-War Ukraine. The Development of the

Principles of Faithful Translation . Translation in Ukraine during the Last Decade of the 20th Century and the Role of the Vsesvit Journal.

III. Lexicological Aspects of Translation 10. Methods and Ways of Translating Various Proper Names. Conveying the Names

of Companies, Corporations, Firms. 11. Units of International Lexicon and Ways of Rendering . Their Meaning and

Lingual Form. Ways of Conveying the Lexical Meaning of Genuine Internationalisms.

12. Translating of Loan Internationalisms. Units of Nationally Biased Lexicon and Ways of Their Translation. Ways of Rendering the Meaning of Nationally Biased Units of Lexicon.

13. Translating of Idiomatic/Phraseological and Stable Expressions. Transformations of Some Idioms in the Process of Translating.

IV. Lexico-Grammatical Aspects of Translation 14. Rendering of the Contextual Meanings of the Definite and Indefinite Articles.

Realization of Contextual Meanings of the Definite Article. Realization of Contextual Meanings of the indefinite Article.

15. Asyndetic Noun Clusters and Rendering Their Meaning into Ukrainian. Approaches to Translating Asyndetic Substantival Clusters.Translation of Two-Componental Asyndetic Substantival Clusters.

16. Translation of Three-Componental Asyndetic Substantival Clusters. Translation of Four-Componental Asyndetic Substantival Clusters. Translation of Five-, Six- and Seven-Componental Asyndetic Substantival Clusters.

17. Translating of English Verbals and Verbal Constructions/Complexes. Ways of Rendering the Lexico-Grammatical Meanings and Function of the English Infinitive.

18. Ways of Translating Infinitival Complexes. Ways of Translating the Objective with the Infinitive Constructions/Predicative Complexes. Ways of Rendering the Meaning of the Subjective with the Infinitive Constructions.

19. Ways of Translating the Participles and Participial Constructions. Ways of Translating Participial Constructions/Complexes: the Objective with the Participle Constructions/Complexes; the Subjective with the Participle Constructions/Complexes; the Nominative Absolute Participial Constructions/Complexes.

20. Structural Types of Ukrainian Language Units Conveying the Meanings of the Nominative Absolute Participial Constructions.

27

21. Translation of the Gerund and Gerundial Complexes. Ways of Translating Gerundial Complexes/Constructions.

22. Ways and Means of Expressing Modality in English and Ukrainian. The Lexico-Grammatical Expression of Modality through Modal Verbs. English Modal Verbs not Always Having Modal Verbs Equivalents in Ukrainian.

23. Transformations in the Process of Translation. Grammatically and Stylistically Prearranged Transformations. Stylistically/Subjectively Predetermined Transformations.

24. Ways of Conveying the Passive Voice Constructions. 25. Objectively Required and Subjectively Introduced/Contextual Transformations of

Language Units. 26. Objectively and Subjectively Conditioned Transformations of Lexical Units in the

Process of Translation.

V. Semantic Aspects of Translation 27. Language Units and Levels of Their Faithful Translation. Ways of Conveying the

Meanings of Polysemantic Language Units. 28. Conveying the Meanings of Language Units at Passage/Text Level. 29. Lexico-Semantic, Stylistic and Structural Analysis of Language Units/Sense

Units of the Excerpt. 30. Publicistic and Newspaper Style Texts and Ways of Their Translation. 31. Translation of Scientific and Technical Literature (Basics of Petroleum).

28

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ “Стилістика основної іноземної мови”

1. Kukharenko V.A. A Book of Practice in Stylistics: A manual for students. – Vinnytsia: Nova Knyga, 2000. – 160 p.

2. Єфімов Л.П., Ясінецька О.А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004Ю – 240 с.

3. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту: Навчальний посібник для студентів старших курсів факультетів англійської мови. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 272 с.

4. Методичні вказівки до семінарських та практичних занять з стилістики англійської мови для студентів IV курсу стаціонару / Укл. О.П. Воробйова та ін. – К.: КДЛУ, 1997.

5. Стилистика современного английского языка / А.Н. Мороховский, О.П. Воробьева, Н.И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. - К.: Вища школа, 1991.

6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования. 2-е изд., перераб. - Л.: Просвещение. Ленингр. отд-ние, 1981.

7. Долинин К.А. Интерпретация текста. - М.: Просвещение, 1985. 8. Домашнев А.И., Шишкина И.П., Гончарова Е.А. Интерпретация

художественного теста. – М.: Просвещение, 1989. 9. Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический аналіз художественного

текста. – М.: Русский язык, 1983. 10. Иванова Т.П., Брандес О.П. Стилистическая интерпретация текста. – М.: Высш.

шк. 11. Моисеева Л.Ф. Лингвостилистический анализ художественного текста. – К.:

Изд-во КГУ, 1984. 12. Одинцов В.В. Стилистика текста. – М.: Высш. шк., 1980. 13. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. – Л.:

Просвещение, 1980. 14. Тураева З.Я. Лингвистика текста. – М.: Просвещение, 1986. 15. Soshalskaya E.G., Prokhorova V.I. Stylistic Analysis. – M.: Higher School, 1976. 16. The New Oxford Russian Dictionary. Russian – English and English – Russian. Over

180000 words and phrases. 290000 translations. Oxford University Press, 1993. 17. Балла М.І. Новий англо-український словник – Понад 70000 слів –

К.:Чумацький Шлях, 2000 18. Г.Д. Малик. Subjunctives, Suppositionals, Conditionals and Unreal Past Tenses.

Навчальний посібник з граматики англійської мови, - Івано- Франківськ, 2005, 169 с.

19. Українсько-англійський словник: У 1 т. – Близько 120000 слів / Склав М.І.Балла. – К.: Освіта, 1996. – 730

20. Longman Dictionary of Contemporary English. 21. Macmillan Dictionary.

29

“Порівняльна граматика української та англійської мов” 22. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов.

посібник для вчителів.- Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська Школа», Київ – 1960.

23. А.Л.Пумпянский. Чтение и перевод научной и технической литературы. Лексика. Грамматика. Фонетика.- Издательство Академии Наук СССР, Москва. 1962

24. Korunets’ I.V. Contrastive typology of the English and Ukrainian Languages.- Вінниця, Нова Книга, 2004

25. Соколова К.П., Гинтовт И.С. Теоретическая фонетика английского языка.- Москва, Высшая школа, 1991

26. Ganshina M.A., Vasilevskaya N.M. English grammar.- Higher School Publishing House. 1964

27. Galperin I. Stylistics: Text-book. – M.: Higher School Publ. House, 1981. – 334с. 28. Каушанская В.Л. Грамматика английского языка. Пособие для студентов

педагогических институтов и университетов. – Москва, 2000. “Порівняльна лексикологія української та англійської мов”

29. Квеселевич Д.І., Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови : Навч. посібник. - Вінниця : Нова Книга, 2003. – 128 с.

30. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків, Основа, 1993. – 256 с. 31. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Посібник

для перекладацьких відділень вузів. - Вінниця : Нова Книга, 2003. – 160 с. 32. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов.

Навчальний посібник. – Вінниця, Нова книга, 2003. – 464 с. 33. Ginsburg R.S., Khidekel B.S. A Course of Modern English Lexicology.M., 1979. 34. Ulyish V. The Structure of Modern English. L., 1972. 35. Raevskaya N. Lectures on English Lexicology, Kyiv, 1972. 36. Arnold I. V. The English Word. M., 1986. 37. Blumfield L. Structure of Learned Words. A Commemorate Volume. NY, 1996. 38. Gerald P. Delahunty, James J. Garvey. Language, Grammar, Communication. A

Course for teachers of English . Washington, 1994. 39. The Oxford Dictionary of Current English. H.W.Fowler and F.G. Fowler, edited by

J.B. Sykes. Oxford, 1989. 40. Webster’s Desk Dictionary of the English Language. Portland House, New York,

1993. 41. The Longman Register of New Words. Longman Group UK Limited, 1989. 42. Dictionary of American Slang. NTC’s. Lincolwood, Illinois, USA, 1991. 43. Кунин А.В. Англо- русский фразеологический словарь. М., 1967. 44. Волкова Н.О., Никанорова И.А. Англо- русский словарь сокращений, М., 1999.

30

“Основи теорії мовної комунікації” 45. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2004. – 342 с. 46. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – К., 1997. 47. Селиванова Е.А. Основы ленгвистической теории текста и коммуникации. - К.:

Брама, 2004. – 336 с. 48. Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. - К.:Фітосоціоцентр,

1999. – 148 с. 49. Adler B., Elmhorst J.M., Communicating at work. – McGraw-Hill College, 1999. 50. Bonvillain N. Language, culture, and communication. – Upper Saddle River, New

Jersey: Prentice Hall, 1997. 51. Echeverria, Ellen W. Speaking on issues. – New York. Harcour Brace and Company,

1987. 52. Lyons J. Linguistic Semantics. 53. Tubbs S.L., Moss S. Human Communication. McGraw-Hill, Inc., 1993. 54. Yule George. Pragmatics. Oxford University Press, 1996 55. Карабан В. И. Сложные речевые единицы. – К.: Либідь, 1989. 56. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16. М.: Прогресс, 1985. 57. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. М.: Прогресс, 1986. 58. Почепцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики. – К.: Вища школа, 1987. 59. Дейк ван Т.А. Язык, познание, коммуникация. – М: Прогресс, 1989. 60. Тарасов Е.Ф. Тенденции развития психолингвистики. – М: Наука, 1987. 61. Austin John. How to do things with words. 62. Huckin T.H. Critical Discourse Analysis. In: Functional Approaches to Written Text:

Classroom Application. Ed. Tom Miller. Washington, D.C., 1997. P. 78-92 63. Hymes D. Foundations in Sociolinguistics. An Ethnographic Approach. University

of Pennsylvania Press. Philadelphia, 1994. 64. Intralanguage Pragmatics. Ed. G. Kasper, S. Blum-Kulka. Oxford University Рress,

1993. 65. Tannen D. Talking Voices. Repetition, dialogue, and imaginery in conversational

discourse. Cambridge University Press, 1994. “Практичний курс основної іноземної мови (англійської)”

67. Практичний курс англійської мови. І курс [Text] : підруч. для студ. першого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 1. - Вінниця : Нова Книга, 2004. – 352 с.

68. Практичний курс англійської мови. І І курс [Text] : підруч. для студ. другого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 2. - Вінниця : Нова Книга, 2005. – 356 с.

69. Практичний курс англійської мови. І І І курс [Text] : підруч. для студ. третього курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 3. - Вінниця : Нова Книга, 2004. - 271 с.

31

70. Практичний курс англійської мови. ІV курс [Text] = Advanced practical Englisg course : підруч. для студ. четвертого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Пер.назв.: Advanced practical Englisg course. Ч. 4. - Вінниця : Нова Книга, 2008. - 608 с.

“Практика перекладу основної іноземної мови” 71. Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову.

Навчальний посібник – довідник для студентів вищих закладів освіти. Вінниця: Нова книга, 2003. – 608с.Корунець І. В. Теорія та практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця. ”Нова Книга”, 2003. – 448с.

72. Мескалл Б., Ключевые слова в средствах массовой информации: Пособие по англ. яз./ Б.Мескалл; Русское предисловие Т.Б.Назаровой. – М.: ООО «Астрель», 2002. – 272с.

73. Черноватий Л. М., Карабан В. І., Омелянчук О. О. Переклад англомовної технічної літератури. Устаткування: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2006. – 296 с.

74. Пумпянский А.Л. Введение в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. – М.: 1981. – 344 с.

75. Пумпянский А.Л. Чтение и перевод английской научно-технической литературы. Лексика, грамматика, фонетика, упражнения. – М.: 1968. – 487 с.

76. Комиссаров В.Н. Лингвистические основы научно-технического перево-да//Пособие по научно-техническому переводу. - М., 1980. - Ч. I.

77. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.

78. Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на русский. – М.: 1990. – 90-101 с.

79. Рецкер Л.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: 1982. – 140-141 с.

80. Л.Виссон. Практикум по синхронному переводу с _омою_н_ _омою на английский (с аудиоприложением) 3-е издание— М.:Р.Валент, 2002.

81. Мирам Г., Гон А. Профессиональный перевод: Учебное пособие. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2003. – 136 с.

82. Л.М. Черноватий, В.І. Карабан. Переклад англомовної економічної літератури. Економіка США. Загальні принципи.-Вінниця, Нова Книга, 2005.- 496 с.

83. О.В. Ребрій. Основи перекладацького скоропису./ За редакцією Л.М. Черноватого і В.І. Карабана. – Вінниця: Нова Книга, 2006.- 152 с.

84. Korunets I. “Theory and practice of translation”, - Нова книга,Вінниця, 2001. - 446 c.

85. А.Л. Бурак Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. – Москва: Intrada, 2002.

32

86. The New Oxford Russian Dictionary. Russian – English and English – Russian. Over 180000 words and phrases. 290000 translations. Oxford University Press, 1993.

87. Новый большой русско-английский словарь. В трёх томах. Более 300000 слов. Под общим руководством П.Н. Макурова, М.С. Мюллера, В.Ю. Петрова, - Москва: ”Лингвистика”, 1997.

88. Harper Collins Russian Dictionary. Russian – English and English – Russian. Over 80000 entries and 115000 translations. College Edition. Harper Collins Publishers, 1994.

89. Попов Є.Ф., Балла М.І. Великий українсько-англійський словник – Понад 150000 слів та словосполучень – К.: Чумацький Шлях, 2001.

90. Балла М.І. Новий англо-український словник – Понад 70000 слів – К.: Чумацький Шлях, 2000.

91. The American heritage dictionary of the English language. Third edition. Houghton Mifflin Company – Boston – New York, 1992.

92. Паращук Ю.В., Грицюк Л.Ф. “English Grammar”, - Нова книга,Вінниця,2002.- 238 c.

93. В.Коптілов “Теорія і практика перекладу”, - К., Юніверс, - 2003. –278 с. 94. G.Miram, V. Dainenko, “Basic translation”, - К., Ельга Ніка – Центр, - 2002. –

245 с.

33

ІІ. СТРУКТУРА КОМПЛЕКСНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ФАХУ: Екзамен складається з тесту, який має на меті перевірити навички володіння

іншомовними граматичними структурами та використання лексичних відповідників у визначеному обсязі, а також вміння їх вживати, правильно обирати прийоми передачі науково-технічного терміну, термінів економічного, юридичного та нафтогазового спрямування.

Тест містить завдання множинного вибору (5 варіантів) з лексики та граматики. На виконання цього завдання відводиться 1 академічна година.

ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАНЬ КОМПЛЕКСНОГО

ВИПРОБУВАННЯ З ФАХУ: Екзаменаційний білет складається з 24 тестових завдань (рівні А, В, С); а

саме: рівень А містить 12 тестових завдань; рівень В – 8 тестових завдань; рівень С – 6 тестових завдань. Кожне завдання рівня А оцінюється 3 бали; завдання рівня В – 5 балів; завдання рівня С – 6 балів.

Сумарна максимальна кількість балів, отриманих за виконання всіх завдань випробування, складає 100 балів.