nmc-pto.zp.uanmc-pto.zp.ua/old/data/0024/22_2013_.pdf · УДК 377.1.(477.64) (055) «Профтехосвіта Запоріжжя» №22, 2013 Методична робота:

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Запорізькій області

Інформаційно-методичний бюлетень

№22 2013

МЕТОДИЧНА РОБОТА: ОРІЄНТАЦІЯ НА ТВОРЧІСТЬ

Запоріжжя 2013

УДК 377.1.(477.64) (055) «Профтехосвіта Запоріжжя» №22, 2013

Методична робота: орієнтація на творчість РЕКОМЕНДОВАНО Науково-методичною радою НМЦ ПТО у ЗО як інформаційно- методичний матеріал для педагогічних працівників ПТНЗ Протокол № 3 від 25.06.2013р.

Укладач: Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області Відповідальний за випуск: Старовойт Н.П., директор НМЦ ПТО у Запорізькій області Комп'ютерний набір та верстка, редагування та коректура: Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області Творчі напрацювання педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області і методистів науково-методичного центру професійно-технічної освіти продовжують публікуватися на шпальтах інформаційно-методичного бюлетеня. Видання містить цікаві матеріали з досвіду роботи педагогів із використанням сучасних освітніх та виробничих технологій, нових форм та методів професійної підготовки кваліфікованого робітника.

Профтехосвіта Запоріжжя №22

3

Зміст 1.

2.

.

Роль учнівського самоврядування в життєдіяльності учнівських колективів професійно-технічних навчальних закладів. Старовойт Н.П., виконуючий обов’язки директора НМЦ ПТО у Запорізькій області;, Грищенко Н.П., Петерик С.М., методисти науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Проектування регіональної моделі соціального партнерства. Кластерний підхід Короткова Л.І., директор ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю»

4

99

3. Компетентнісний підхід в освіті.

Семенова О.В., заступник директора з навчально-методичної роботи ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту»

108

4. Організація охорони праці в професійно-технічних навчальних закладах Терещенко Я.Ю., методист науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області

120

5. Портфоліо вчителя – як узагальнення і систематизація його

педагогічних досягнень. Кириченко В.А., викладач історії ДНЗ “Запорізьке вище професійне училище “Моторобудівник”.

149

6. Формування освіченої, творчої, високоморальної особистості через розвиток комунікативної компетентності учнів за допомогою інтерактивних методів та технологій на уроках української мови та української літератури Купринюк Т. В., викладач української мови та літератури ДНЗ « Пологівський професійний ліцей»

206


4

Роль учнівського самоврядування в життєдіяльності учнівських колективів професійно-технічних навчальних

закладів

Старовойт Н.П., виконуючий обов’язки директора НМЦ ПТО у Запорізькій області, Грищенко Н.П., Петерик С.М., методисти науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області

ВСТУП…………………………………………………………………………….5

1. Роль учнівського самоврядування в життєдіяльності учнівських колективів

професійно-технічних навчальних закладів ……………………………………7

2. Організація та проведення форумів учнівського самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області …………….17

3. Організація та проведення засідань Клубу лідерів …………………….…19

Висновки…………………………………………………………………………31

Додаток 1. Положення про учнівське самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів Запорізької області ………………………………………32

Додаток 2. Положення про проведення конкурсу «Скринька добрих справ»..38

Додаток 3. Присяга Президента учнівського самоврядування ПТНЗ

Запорізької області………………………………………………………………41

Додаток 4. Угода про співпрацю………………………………………………..41

Додаток 5. Тренінг «Розвиток особистісних якостей лідера»………………...44

Додаток 6. Тренінг «Мій життєвий досвід»……………………………………65

Додаток 7. Анкета «Соло для лідера»…………………………………………..78

Додаток 8. Анкета «Гнучкість чи терпимість»………………………………...79

Додаток 9. Анкета «Чи вмієте ви розподілити час?»……..…………………...80

Додаток 10. Тест «Визначення лідерських якостей»………………………..…83

Додаток 11. Тест «Чи здатні Ви вести за собою?»………………..……………88

Додаток 12. Психогеометричний тест………………………………………….91

Додаток 13. Тест «Якості лідера» (тест для жінок)……………………………97


5

Вступ

Зміни в науці, техніці, економіці, у соціальних відносинах і суспільній

свідомості, а також глобальні перетворення в системі професійно-технічної

освіти обумовили необхідність модернізації змісту виховної роботи у

професійно-технічних навчальних закладах, від якого значною мірою

залежать інтелектуальний та емоційний розвиток молодого покоління,

формування його ціннісних орієнтацій, соціальних, етичних і естетичних

ідеалів, одержання необхідних знань і розвиток умінь, набуття першого

досвіду творчої діяльності.

Становлення української державності, побудова громадянського

суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство

передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають

основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-

виховного процесу.

Виховна робота у професійно-технічних навчальних закладах

розглядається як упорядкована, цілісна, відкрита, соціально-педагогічна та

ціннісно-орієнтована система, що забезпечує формування та розвиток

особистості майбутнього фахівця. Вона має безліч зв'язків і відносин з

навколишнім соціальним і природним середовищем, що забезпечує її

функціонування і розвиток. Виховна система орієнтована на гуманістичні

цінності й реалізацію наступних педагогічних задач: формування у майбутніх

фахівців цілісного сприйняття наукових знань про природу, суспільство,

ціннісних відносин до різних сторін навколишньої дійсності і до самих себе,

національної та громадянської свідомості, поваги до людини, зокрема

толерантності до її поглядів та переконань, відповідального ставлення до

своєї майбутньої професійної діяльності, вміння працювати у колективі;

розвиток креативних здібностей особистості, її нахилів, талантів, прагнення і

здатності до самопізнання та самоствердження. Для вирішення названих

задач використовуються відповідні форми, прийоми і методи педагогічної

діяльності.


6

Однією з найважливіших передумов гармонійного розвитку

особистості є створення організованої життєдіяльності учнів професійно-

технічних навчальних закладів як педагогічно доцільної системи

різноманітних видів діяльності і спілкування, спрямованої на розвиток

особистості.

Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений,

національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин,

здатний до саморозвитку і самовдосконалення.

Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних,

відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих

лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка

відповідає вимогам нового ХХІ століття.

Сьогоднішній день вимагає від педагогічних працівників інтеграції та

мобілізації внутрішніх ресурсів – зокрема, учнівського активу. Ось чому

необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання

спрямовані на активну участь у громадському житті; молоді, яка має

організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером. Цілком

очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини

тоді, коли участь в учнівському самоврядуванні сприятиме набуттю учнем

необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії.

Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити,

сформувавши покоління людей, які мислять і працюють по-новому. Звідси –

значна увага до загального розвитку особистості, її комунікативних

здібностей, засвоєння знань; самостійності у прийнятті рішень, критичності

та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок,

адаптація системи освіти до норм, стандартів та основних положень

європейського простору освіти, забезпечення соціального контексту освіти,

що дасть можливість випускникам навчальних закладів формувати свою

професійну кар’єру на принципах соціальної справедливості,

відповідальності, загальнолюдських цінностей.


7

Учнівське самоврядування – це засіб реалізації учнівською громадою

своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень, їх впровадження

за допомогою власних ресурсів у життя, співпрацю з адміністрацією.

Самоврядування дає можливість учням вирішувати питання і проблеми, що їх

стосуються.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий

шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що

відбуваються у нашому суспільстві. Найвідчутніші результати у формуванні

соціально компетентної молоді дає широка варіативність учнівського

самоврядування.

І. РОЛЬ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ ПРОФЕСІЙНО-

ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Учнівське самоврядування дає змогу учням розкрити такі соціальні

якості людини як толерантність, критичність і конструктивність мислення,

повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до

самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у

життєдіяльності колективу, є реальним чинником формування

демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні

учнівської молоді, їхньої підготовки до розбудови громадянського суспільства

України.

Доцільно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування

має потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує

соціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації;

сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, вияву

самостійності учнівської молоді, захищає від негативних впливів соціального

середовища.

Метою діяльності учнівського самоврядування є:

- активізація процесу діяльності органів учнівського самоврядування на


8

рівні навчального закладу, району, міста, області, участі молоді у процесі

прийняття рішень;

- захист прав та інтересів учнів на різних рівнях;

- всебічна реалізація учнями своїх інтересів, здібностей, прав та свобод

на засадах загальнолюдських цінностей;

- поширення серед учнівської молоді інформації про шляхи захисту та

реалізації своїх прав та свобод;

- налагодження контактів, обмін інформацією, координація дій

учасників учнівського самоврядування та реалізація спільних проектів.

Завданнями учнівського самоврядування є:

- залучення учнівської молоді до участі в організації свого життя та

діяльності, прийняття необхідних для цього рішень на обласних, районних чи

міських рівнях;

- формування навичок самоврядування, соціальної активності та

соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності;

- об’єднання учнів для добрих, корисних, цікавих справ; розвиток їх

творчих здібностей;

- сприяння культурному розвиткові, духовному збагаченню молоді;

- формування особистості, її суспільно-громадського досвіду,

стимулювання, реалізація творчого потенціалу.

Для здійснення мети і завдань учнівське самоврядування:

- представляє і захищає законні інтереси своїх членів у громадських та

державних органах;

- здійснює інформування учнів про їх права та свободи відповідно до

Конвенції ООН про права дитини та чинного законодавства України;

- проводить соціологічні дослідження та опитування серед учнівської

молоді та підлітків з питань їх життєдіяльності;

- налагоджує шляхи співробітництва з дитячими, молодіжними

організаціями, парламентами і органами місцевого самоврядування;

- всебічно підтримує дитячі, молодіжні організації, фонди, установи в


9

розробці та реалізації молодіжних програм;

- організовує форуми, семінари, тренінги, конференції, масові заходи як

ділового, так і розважального спрямування та ін.;

- може мати свої засоби масової інформації (розділ «Учнівське

самоврядування» на сайті НМЦ ПТО у Запорізькій області).

Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у

Запорізькій області та педагогічними колективами навчальних закладів

проводиться значна робота, спрямована на формування соціальної активності

та громадянської самосвідомості молоді через розвиток органів учнівського

самоврядування.

Досвід роботи професійно-технічних навчальних закладів переконливо

доводить: учнівське самоврядування – це ефективна форма виховання гідного

і прогресивного підростаючого покоління.

З метою підтримки і розвитку учнівського самоврядування, пошуку

нових форм, методів і моделей його організації, учнівське самоврядування

активно співпрацює з педагогічними колективами, батьківськими радами,

державними установами, органами місцевого самоврядування, благодійними

фондами, громадськими організаціями, волонтерськими організаціями та

рухами (схема 1).


10

Схема 1 Соціальне партнерство

Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у

Запорізькій області розроблено «Положення про учнівське самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області» (Додаток

№1), в якому визначені мета і завдання учнівського самоврядування,

структура Президії учнівського самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів Запорізької області, прописані їх функціональні

обов’язки (Схема 2).


11


12


13

Зміни та доповнення до Положення приймаються на Форумі

учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів

області, набувають чинності з моменту прийняття. Вони не повинні

скасовувати чи обмежувати права та інтереси членів учнівського

самоврядування, передбачені чинним законодавством.

Підвищенню ініціативи учнів та педагогічних працівників у творчому

пошуку нових форм і методів учнівського самоврядування, створенню

атмосфери співдружності та об’єднанню членів єдиного колективу

навчального закладу сприяють форуми лідерів учнівського самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області, семінари,

школи лідерів, конкурси, акції, волонтерські рухи та інші заходи (Схема 3).

Схема 3. Форми роботи

З метою удосконалення та вивчення передових технологій учнівського

самоврядування науково-методичним центром ПТО проводяться семінари-

практикуми для заступників директорів з виховної роботи та вихователів

гуртожитків, на яких розглядаються інноваційні форми і методи організації

учнівського самоврядування навчального закладу.

Одним із найважливіших завдань діяльності учнівського

самоврядування залишається активізація молодіжного руху за здоровий

Форми роботи учнівського самовряду-вання ПТНЗ

Форуми голів учнівського самовряду-

вання

Засідання Клубу лідерів учнівського самовряду-

вання

Конкурси благодійних проектів

Збори лідерів учнівського самовряду-

вання

Благодійні, волонтерські

акції


14

спосіб життя та поширення кращого досвіду з профілактики запобігання

негативних проявів серед учнів, впровадження нових форм здорового

дозвілля. Невід’ємною складовою здорового способу життя в сучасній

молодіжній культурі є екологічне виховання. Учнівське самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів області бере активну участь в

екологічних акціях «Посади дерево», «Зелений Запорізький край», під час

яких була проведена робота по прибиранню, благоустрою та озелененню

прилеглих територій навчальних закладів, висаджені дерева, кущі та квіти.

За ініціативи учнівського самоврядування в навчальних закладах

проведені заходи, присвячені Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом, в

рамках якого діяла акція «Червона стрічка», організовано випуск

інформаційних газет, спортивні змагання, Дні Здоров’я, інформаційно-

просвітницькі заходи з метою пропаганди здорового способу життя.

Вагомих результатів у згуртуванні учнівського колективу та підвищенні

соціальної активності юних громадян досягнуто шляхом залучення їх до

соціальних проектів, благодійних акцій і волонтерського руху. Має місце

позитивний досвід участі учнівського самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів у благодійних акціях «Почуйте всі» (надання допомоги

дітям з вадами слуху та зору), «Діти – дітям» (привертання уваги до

соціально незахищених категорій дітей), новорічні та різдвяні свята для

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Учні професійно-

технічних навчальних закладів щороку долучаються до акції Всеукраїнського

благодійного фонду «Серце до серця», в ході якої збирали кошти на

придбання медичного обладнання для діагностування та лікування

новонароджених дітей.

Самоврядування ДНЗ «Мелітопольський будівельний центр

професійно-технічної освіти» ініціювало проведення благодійної акції «Зміни

життя на краще», в ході якої учні зібрали речі та іграшки для хірургічного

відділення дитячої лікарні м. Мелітополя.

У професійно-технічних навчальних закладах м. Запоріжжя щороку


15

проводиться благодійна акція зі збору речей, книжок та дитячих іграшок для

підопічних Запорізького обласного відділення Дитячого фонду України. Учні ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» теж не

стоять осторонь проблем покинутих дітей. У закладі діє соціальний проект

«Добрі справи», метою якого є відвідування учнями дитячих будинків та

інтернатів, проведення постійно діючих благодійних ярмарок, допомога

дитячому будинку «Сонечко» в облаштуванні території, іграшками, надання

перукарських послуг.

У рамках соціального проекту учнівського самоврядування ДНЗ

«Бердянський центр професійно-технічної освіти» за кошти учнівської

профспілкової організації щороку здійснює придбання новорічних

подарунків дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування,

дітям із малозабезпечених, багатодітних сімей та малечі бердянського

притулку.

Не залишилась поза увагою учнівського самоврядування річниця

Великої Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Зусилля учнів

були направлені на збір коштів для реставрації, відновлення пам’ятників та

меморіалів Великої Вітчизняної війни, проведені акції «Георгіївська стрічка»,

«Допоможи ветерану».

Продовжуються найкращі традиції волонтерського руху. В ДНЗ

«Мелітопольське вище професійне училище» постійно діє акція «Турбота»:

проводяться зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної та Афганської воєн,

надається їм посильна адресна допомога.

Волонтерський загін ДНЗ «Запорізький центр професійної освіти

водного транспорту» провів благодійні акції «Допоможи ветерану», «Подаруй

дітям радість». Діяльність загону була відзначена Почесною грамотою

Обласного товариства Червоного Хреста та грамотою відділення Запорізького

обласного Дитячого фонду України.

З метою покращення житлово-побутових умов для проживання,

навчання та виховання учнівської молоді, активізації діяльності учнівського


16

самоврядування професійно-технічні навчальні заклади Запоріжжя щороку

беруть участь у конкурсі-огляді на кращий гуртожиток. За результатами

конкурсу визнані кращими гуртожитки ДНЗ «Запорізький центр професійної

освіти водного транспорту», ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище

моди і стилю», ДНЗ «Запорізький професійний будівельний ліцей», ДНЗ

«Запорізьке машинобудівне вище професійне училище».

З метою піднесення престижу професій сфери послуг та покращення

матеріально-технічної бази навчального закладу в ДНЗ «Запорізький

професійний торгово-кулінарний ліцей» учнівським самоврядуванням

щороку проводиться акція «Мій ліцей – моя гордість».

Уже декілька років поспіль активну участь у конкурсі Запорізької

міської ради «Кращий учень професійно-технічного навчального закладу»

беруть участь наші учні.

З метою об’єднання зусиль учнівської молоді для відродження

благодійництва як норми суспільного життя і соціальної відповідальності,

популяризації молодіжних благодійних та соціальних ініціатив, підтримки

соціально-активної учнівської молоді, розвитку та активізації учнівського

самоврядування професійно-технічних навчальних закладів проведено

конкурс благодійний проектів «Скринька добрих справ» (Додаток

«Положення про проведення конкурсу «Скринька добрих справ»).

Благодійні проекти визначалися за такими напрямами:

- соціального спрямування – підтримка людей

похилого віку, інвалідів, дітей з особливими потребами, дітей-

сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- культурологічного спрямування – організація

етнографічних експедицій, допомога у відродженні мистецьких

цінностей рідного краю, підготовка та поширення інформації

про культурні, художні пам’ятки (міста, села);

- екологічного спрямування – реалізація заходів щодо

збереження та відновлення навколишнього природного


17

середовища, організація туристичних та спортивно-оздоровчих

акцій.

Конкурс складався з двох частин: зміст проекту та конкретний

результат його виконання, соціальні наслідки проведення заходів і акції для

окремих соціальних груп , практичні пропозиції щодо вирішення окресленого

питання. Кращими були визнані благодійні проекти ДНЗ «Мелітопольський

професійний ліцей залізничного транспорту» – «Пам’ятаючи минуле,

будуємо сьогодення, піклуємося про майбутнє», ДНЗ «Бердянський центр

професійно-технічної освіти» – «Добро починається з тебе».

Навчальні заклади продовжують цілеспрямовану системну роботу щодо

сприяння ініціативі й активності молоді у всіх сферах життєдіяльності

навчального закладу, розширення її участі у формуванні та реалізації завдань

органів учнівського самоврядування.

З цією метою:

організовано інформаційне забезпечення сторінки

«Учнівське самоврядування» на сайті науково-методичного центру

професійно-технічної освіти у Запорізькій області та відповідного

розділу в друкованому виданні професійно-технічної освіти у

Запорізькій області газеті «Обрій»;

створено умови для діяльності органів учнівського

самоврядування (підтримка та надання методичної допомоги,

забезпечення приміщенням та обладнанням);

залучено органи учнівського самоврядування до

превентивно-профілактичних заходів, спрямованих на

попередження правопорушень серед неповнолітніх, розв’язання

проблем насильства, жорстокості, гендерної нерівності, наркоманії

та інших негативних явищ у молодіжному середовищі;

учнівська молодь активно реалізує соціальні програми і

проекти, проводить акції та інші заходи;

проводиться активна співпраця органів учнівського


18

самоврядування із засобами масової інформації щодо

інформування громадськості про свою діяльність.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФОРУМІВ УЧНІВСЬКОГО

САМОВРЯДУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Формуванню демократичних та правових засад, розвитку лідерських

якостей учнів сприяють форуми голів учнівського самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області, які проходять

щороку в листопаді. Для участі у форумі запрошуються голови учнівського

самоврядування навчальних закладів, представники освіти і науки

облдержадміністрації, методисти науково-методичного центру професійно-

технічної освіти у Запорізькій області, заступники директорів з виховної

роботи професійно-технічних навчальних закладів області, які є кураторами

учнівського самоврядування у навчальному закладі.

Президент учнівського самоврядування ПТНЗ області виступає з

доповіддю про роль учнівського самоврядування в життєдіяльності

учнівських колективів, окреслює проблеми, з якими зустрічаються в процесі

роботи лідери, визначає перспективи подальшої діяльності. Лідери

учнівського самоврядування навчальних закладів презентують кращі

благодійні проекти екологічного, культурологічного та соціального

спрямування, обмінюються досвідом роботи.

На форумі обирається склад ради учнівського самоврядування ПТНЗ

області та Президент. Президент приймає присягу, отримує посвідчення

Президента учнівського самоврядування ПТНЗ Запорізької області та

перехідний символ влади – булаву від попереднього Президента , підписує

двосторонню угоду про співпрацю з представником управління освіти і науки

облдержадміністрації. (Додаток 3,4)

Також на форумі відбувається перше робоче засідання Ради учнівського

самоврядування, на якому розподіляються обов’язки та розглядається план

подальшої роботи, з яким будуть ознайомлені всі учасники форуму.


19

План роботи включає в себе наступні напрямки:

Інформаційна робота:

- інформаційне забезпечення сторінки «Учнівське

самоврядування» на сайті науково-методичного центру

професійно-технічної освіти у Запорізькій області;

- інформаційне забезпечення розділу «Учнівське

самоврядування» у друкованому виданні професійно-технічної

освіти у Запорізькій області «Обрій»;

- надання матеріалів на Web-портал «Професійно-

технічна освіта в Україні»;

- інформування засобів масової інформації (обласних

та державних) щодо результатів роботи учнівського

самоврядування;

- участь у конкурсі на кращу сторінку «Учнівське

самоврядування» на сайті навчального закладу.

Правова освіта:

- проведення форуму голів учнівського самоврядування

в професійно-технічних навчальних закладах Запорізької області;

- проведення засідання клубу лідерів учнівського

самоврядування в професійно-технічних навчальних закладах

Запорізької області.

Здоровий спосіб життя. Екологічна освіта:

- участь в обласному конкурсі проектів (презентацій)

«За здоровий спосіб життя»;

- проведення екологічної акції «Зелений Запорізький

край», «Посади дерево»;

- участь у спортивно-оздоровчій акції «День здоров’я».

Благодійні проекти:

- проведення обласного конкурсу презентацій

учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних


20

закладів;

- участь у міському конкурсі «Кращий учнівський

гуртожиток професійно-технічного навчального закладу»;

- участь у міському конкурсі «Лідер року»;

- участь у Всеукраїнській благодійній акції

«Моральний вчинок»;

- проведення конкурсу молодіжних благодійних

проектів «Скринька добрих справ»;

- участь в організації і проведенні Дня Святого

Миколая та новорічних свят;

- проведення акції «Мій ліцей – моя гордість»;

- участь у благодійних акціях «Турбота про ветеранів»,

«Чиста Земля – чиста Україна»;

- участь у Всеукраїнських благодійних акціях «Почуйте

всі», «Турбота».

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАНЬ КЛУБУ ЛІДЕРІВ

З метою стимулювання учнів до самопізнання, вивчення власних

сильних та слабких сторін, розвитку навичок спілкування, формування та

взаєморозуміння лідерських якостей два рази на рік проводяться засідання

клубу лідерів учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних

закладів області. На засіданнях клубу лідерів кваліфіковані психологи

проводять тестування, тренінги, надають поради.

Лідери знайомляться з роботою учнівського самоврядування, його

досягненнями, перспективами, цікавими справами та заходами.

Ці заходи допомагають їм розвивати свої здібності та пізнавати себе,

досягати поставлених цілей, реалізуватися як особистість. На тренінгах

лідери вчаться аналізувати свої вчинки, визначати риси характеру, якими

повинна бути наділена людина. Кожен пізнає для себе щось нове, корисне, а

головне – відкриває для себе таємницю «Як стати успішною людиною».


21

Такі заходи позитивно впливають на формування особистостей, а успіх

приходить лише до того, хто того прагне, хто вміє максимально використати

все найкраще із власних внутрішніх резервів. Лідери відкривають самі себе,

їх гасло «Я хочу, я можу, я зроблю».

В ході роботи Клубу для лідерів учнівського самоврядування були

підготовлені поради:

1. Думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори.

2. Часу не марнуй, пропозиції внось короткі й чіткі.

3. Не бійся, що вносиш ідеї прості – з банку ідей виберуться

золоті.

4. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття

ефективного колективного рішення.

5. Чітко втямиш – краще зробиш.

6. Всіляке діло величає результат. Не соромно помилятись –

соромно не вміти й не бажати виправитись.

7. Перш ніж прийняти рішення, навчись бездоганно

виконувати його.

8. Твори, фантазуй сміливіше – шукай шляхів виконання

рішень.

9. Не відкладай на завтра вирішення того питання, яке

необхідно і можна вирішити сьогодні.

10. Прийняв рішення – виконуй! Доручив іншим – довіряй!

Училищна управлінська еліта – особлива когорта людей, спроможних

узяти на себе відповідальність, організувати, здійснити задум...

Їх необхідно розгледіти серед учнів – і завтра матимемо благородну

та інтелектуальну управлінську еліту нашої держави.

Процес формування організаторських здібностей здійснюється в кілька

етапів. Перший етап ілюструє спрощене виконання доручень. Це перша

спроба відповідальності, бажання бути в центрі уваги.

Другий етап дає можливість зафіксувати самостійний пошук учнем


22

організаторських дій, завдань, прагнення до ускладнення організаторських

завдань.

Третій – дозволяє зафіксувати систематичні ініціативи учнів. Цей етап

потребує уміння планувати свою діяльність, координувати зусилля інших,

стимулювати їхню активність, прогнозувати в майбутньому результати

спільної справи.

Четвертий етап- це створення свого стилю, характеру, підходу до

вирішення організаторського завдання. На цьому етапі учні краще розуміють

саму особистість і окремо колектив, легко можуть вносити зміни в засоби

впливу, зменшують кількість впливів на тих, кого організовують і

підвищують ефективність їхньої діяльності. В умовах ділового спілкування,

шляхом заміни старих засобів новими, адекватним очікуванням тих, кого

організовують, підвищується рівень організаторських здібностей. У процесі

навчання учні користуються взірцями з літератури та мистецтва як еталоном

для оцінки інших людей і самих себе.

Успіх організаторської діяльності залежить від здатності учня розуміти

інших людей, обмірковувати способи їх стимулювання.

Здібні до організаторської діяльності учні (на відміну від нездібних)

по-особливому сприймають ситуацію та людей у ній. Суттєва різниця між

першими й другими – ступені інтересу до управлінських організаторських

завдань, розуміння їхньої цінності для групи. Вони вміють, на думку

педагогів, оперативно спланувати свою роботу (впорядкувати перелік

конкретних операцій), підібрати виконавців, аргументувати причини їх

включення в конкретні операції та ролі, прогнозувати майбутні результати та

критерії їх оцінювання.

Ефективне управління не можна уявити без комунікативних умінь

управлінців. Високий рівень комунікативних умінь включає: уміння слухати

співрозмовника, зосередитися на основних фактах та проблемах, не

перебивати співрозмовника; уміння подати свої думки, обміркувати форму

викладу своїх думок, стежити за людиною у співбесіді, говорити чемно,


23

порядно та доброзичливо; тактовна поведінка в різноманітних ситуаціях;

запобігання суперечкам та їх нейтралізація, формування бажання бути

прийнятним для більшості оточення. В уявленнях старших учнів образ

талановитого організатора за своїм обсягом дуже широкий.

Ось конкретні показники талановитого організатора за рангами:

- великий авторитет у колективі: члени колективу

дозволяють йому вести себе до мети та успіху;

- активність, ініціативність у справах колективу; його

рішення проблем – оригінальні;

- уміння встановлювати добрі стосунки з людьми;

- уміння запалювати своїми ідеями і завойовувати

однодумців;

- уміння знаходити спільну мову з іншими у дискусії,

суперечці;

- наявність широкого кола способів впливу на

поведінку інших;

- уміння контролювати свої емоції;

- наявність ґрунтовних знань (ерудит виявляє інтерес

до всіх справ групи);

- вміння цінувати самостійність, незалежність суджень і думок інших

та активно відстоювати свою думку у вирішенні акт життєрадісність.

У структурі образу талановитого організатора чітко розрізняють дві

сторони:

- мотиваційну, змістовну або спрямовуючу, яка дає

відповідь на запитання «Що особистість робить спокійно,

впевнено, як лідер у співробітництві з іншими?»;

- способи й манера його поведінки: розкриває форму, у

якій проявляється стиль його діяльності, що обумовлює

вибірковість ставлення до інших та вибір стратегії і тактик його

діяльності, тобто відповідає на запитання: «Як робити?».


24

З метою успішного розвитку організаторських здібностей учневі

потрібні конкретні дії, тобто доручення.

Мета доручення – забезпечити інструкцією найвищу ініціативність і

самостійність його виконавця.

Доручення можна давати по-різному (поспіхом, мимохідь, через інших

осіб, у письмовій формі, по телефону тощо), але бажано:

- у спокійній обстановці, з серйозним виразом обличчя;

- на мажорній ноті, з упевненістю у силі й здібності

виконавця;

- у дружному діловому тоні, в тоні порадника;

- з усвідомленням зацікавленості обох сторін, з

передбаченням успіху.

З боку педагога треба вжити заохочувальні дії:

- представити виконавця в групі як відповідальну

людину;

- стимулювання інших брати з нього приклад у певних

ситуаціях;

- запропонувати учневі ускладнене завдання,

підвищуючи тим самим його статус та авторитет;

- відзначити публічно, висловити вдячність від імені

всього колективу, адміністрації;

- делегувати йому конкретні повноваження (керівника)

у виконанні групового доручення.

На відміну від доручень організаторські завдання розглядаються як

частина організаційної роботи (безперервної, тривалої), як окреме

включення її в індивідуальну роботу учня. Перевага програми над

звичайною формою доручення полягає в чіткості поставлених вимог і

спонукань учня до організаційної роботи.

Організаторські завдання мають свої характерні особливості:

- не визначені, а то й суперечливі умови;


25

- відсутність достатньої інформації про можливі

способи вирішення;

- брак часу.

При цьому учні навчаються працювати й приймати рішення

самостійно, розробляти свою тактику (з ризиком, відповідальністю,

вимогливістю до себе та інших). Точність вибору зумовлена, як правило,

орієнтацією на найбільший успіх у діяльності та високу самооцінку і

прагнення реалізації.

Здатність людини бути лідером багато в чому залежить від

розвиненості організаторських і комунікативних якостей. Якими

характерологічними рисами особистості повинен володіти справжній лідер?

Такими ознаками, як відзначають Є. Жариков і Є. Крушельницький,

можуть служити наступні прояви:

вольовий, здатний долати перешкоди на шляху до мети;

наполегливий, уміє розумно ризикувати;

терплячий, готовий довго і добре виконувати одноманітну, нецікаву

роботу;

ініціативний і воліє працювати без дріб'язкової опіки;

незалежний;

психічно стійкий і не дає захопити себе нереальними пропозиціями;

добре пристосовується до нових умов і вимог;

самокритичний, тверезо оцінює не тільки свої успіхи, але й невдачі;

вимогливий до себе та інших, уміє запитати звіт за доручену роботу;

критичний, здатний бачити в привабливих пропозиціях слабкі сторони;

надійний, тримає слово, на нього можна покластися;

витривалий, може працювати навіть в умовах перевантажень;

сприйнятливий до нового, схильний вирішувати нетрадиційні задачі

оригінальними методами;

стресостійкий, не втрачає самовладання і працездатності в екстремальних


26

ситуаціях;

оптимістичний, ставиться до труднощів як до неминучих і переборних

перешкод;

рішучий, здатний самостійно і своєчасно приймати рішення, в критичних

ситуаціях брати відповідальність на себе;

здатний змінювати стиль поведінки в залежності від умов, може і

вимагати, і підбадьорити.

Доналд Уолтерс виділяє такі психологічні правила лідерської

поведінки:

1. Правила лідерства, що надихають інших на успіх:

- справжній лідер повинен підтримувати, а не

наполягати;

- справжній лідер повинен спонукати інших до дій, а не

примушувати;

- лідерство – це залучення інших;

- лідерство – це передусім бачення, і лише потім – дії;

- лідерство – це усвідомлення того, що люди більш

важливі, ніж речі;

- лідерство – це мистецтво, якого навчаються і яке

застосовують дуже обережно. Його не варто плутати з посадою.

2. Лідерство – це не гра вашого «Его»

Зважайте на те, що:

- самозакоханість лідера нищить його;

- атмосфера всередині групи відображає психологічний

стан її лідера;

- ваше «Его» може або перешкоджати, або допомагати

в творчій діяльності. Воно допомагає, якщо потік вашої енергії

спрямований на виконання завдань вашої компанії чи групи, а не

всередину себе;

- запам'ятайте, що лідерство – не гра вашого «Его».


27

3. Лідерство означає відповідальність

Рекомендується пам'ятати:

- сприймати лідерство необхідно лише як роботу, подібну до всіх

інших;

- бути лідером – це означає надавати послуги, а не отримувати їх;

- терпіння та простота – більш важливі якості лідера, ніж будь-які

дипломи та медалі за успіхи й досягнення;

- стриманість – це правдивість і чесність стосовно себе.

4. Лідерство означає лояльність

Запам'ятайте такі правила лояльності:

- сприймайте людей такими, якими вони є, а не такими, якими ви

хотіли б їх бачити;

- будьте терплячими. Зрозумійте: щоб з'явилися якісь нові ідеї,

потрібен час;

- щоб отримати любов та повагу, спочатку поділіться ними самі.

5. Лідерство – це інтуїція зі здоровим глуздом

Корисно пам'ятати:

- мудрий лідер більше думає про те, що є, а не про те, що мало б бути;

- лідер вірить у те, що робить;

- лідер більше думає про правду, аніж про те, що думають інші;

- мудрий лідер переконує вагомими аргументами або за допомогою

магнетизму свого переконання, а не за допомогою влади, яку надає йому

посада;

- лідер завжди керується своєю інтуїцією, здоровим глуздом, тому що

здоровий глузд – це бажання вчитися на досвіді.

Намагайтеся жити за такими принципами:

- будьте готові визнати свої помилки. Пам'ятайте, що правда завжди

перемагає;

- пристосовуйте свої дії до реальної ситуації;

- розглядайте кожну ситуацію, починаючи все спочатку;


28

- не встановлюйте занадто багато правил, щоб не зруйнувати дух

вашого підприємства;

- щиро ставтеся до точок зору інших; вони можуть виявитися

кращими, ніж ваші.

Необхідність дій

Запам'ятайте правила:

- бути лідером – це означає діяти, а не просто мати

хороші ідеї для дій. Не витрачайте надто багато енергії на

планування, вам ще погрібна енергія на виконання того, що ви

запланували;

- дії породжують творчу активність;

- будь-яка дія краща за тривалу бездіяльність,

породжену невизначеністю.

Надавайте підтримку

Дотримуйтеся таких правил:

- завжди підтримуйте творчість, винахідливість,

лідерські риси ваших підлеглих;

- дозволяйте підлеглим учитися на помилках;

- ідіть на компроміси. Не вимагайте від людей

більшого, ніж вони можуть зробити, але якщо це сталося, то

навантаження збільшуйте поступово.

Працюйте на зміцнення сильних сторін своїх підлеглих

Ось деякі правила:

1. Підтримуйте найкращі риси своїх підлеглих. Ви досягнете набагато

більшого, коли будете підтримувати інших.

2. Витрачайте більше енергії на зміцнення позиції вашої організації.

Підтримуйте, стимулюйте тих людей, котрі підтримують і розуміють вас.

3. Не витрачайте свій час та енергію на вирішення негативних ситуацій.

Краще зміцнюйте позитивну сторону діяльності організації, і всі сплески

негативної енергії поступово розсіються й зникнуть.


29

4. Не дозволяйте підлеглим застосовувати неаргументовану критику.

Спонукайте їх переводити свої негативні думки в позитивне русло,

пропонуючи можливі шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми.

5. Ніколи не шукайте для себе популярності. Думайте про питання, які

виникають, та про принципи, яких ви дотримуєтесь.

6. Ніколи не говоріть від імені своїх емоцій та упереджень, а лише від імені

справедливості, чесності та правди.

Є психологічні засади успіху, їх не так уже й мало. Це і створення свого

ділового середовища, і технології прийняття рішень, ведення переговорів,

підбір кадрів та управління персоналом, розв'язання конфліктів, психологічні

засади планування й багато чого іншого. Сюди можна додати довгий перелік

якостей, необхідних лідерові, якими треба оволодіти обов'язково, оскільки в

багатьох ситуаціях треба захищати свою справу.

До необхідних лідерських якостей можна піднести вміння та здатність:

аналізувати;

відчувати ситуацію;

бачити ситуацію цілісно;

приймати рішення;

бачити позитивне в будь-якій ситуації;

брати на себе повноваження і відповідальність;

делегувати повноваження;

ризикувати;

до змін;

швидко навчатися тощо.

Таким чином, лідеру треба бути досить досконалим, багато чого знати і

вміти. Але це не повинно відлякувати вас. Багато чого можна навчитися.

Подані нижче психологічні матеріали дозволять вам чогось навчитися, а то й

підтримають вас.

Людина: що треба про неї знати, щоб успішно керувати собою та

іншими


30

Щоб успішно спілкуватися з колегами, вести переговори, захищати свої

проекти, розв'язувати конфлікти тощо, треба навчитися вирішувати такі

завдання:

діагностика врахування результатів сприйняття себе та

інших у ситуаціях комунікації;

аналіз – засіб реагування під час контакту та виходу з

нього;

корекція комунікативних умінь;

створення активної творчої пізнавальної установки у

спілкуванні;

оволодіння технологіями розв'язання конфліктів;

оволодіння технологіями комунікації;

розвиток творчих здібностей та підвищення мотивації

лідерів.

Обов'язковою умовою успішної сфери людини є наявність у неї

позитивної мотивації щодо тієї діяльності, якою вона займається.

Ось деякі важливі мотиви, що визначають вчинки людей:

честолюбство;

прагнення до пізнання;

бажання збагатитися;

жага влади;

марнославство;

альтруїзм;

заздрість;

готовність жертвувати собою тощо.

Людина багатогранна. В неї може бути багато мотивів. Скажімо, мотив

збагачення Дійсно, робота – це шлях до збагачення. А гроші – це основа

економічної системи на всіх щаблях функціонування суспільства. Але

бажання збагатитися завжди йде поруч із ризиком. Тільки збалансованість


31

між мотивом та мірою ризику може забезпечити стабільність вашого бізнесу.

Але про це ми поговоримо пізніше.

Прагнення до пізнання є важливою складовою успіху. Ви маєте

навчитися всього того, що забезпечує ваш успіх – від правил ведення

переговорів та розв'язання конфліктів - до правил роботи з командою,

створення свого іміджу, вміння спілкуватися з пресою тощо.

Жага влади виступає мотивом діяльності багатьох людей. Але треба

завжди пам'ятати, що влада є багатогранною складовою людських стосунків,

у яких нема автоматичного зв'язку між кількістю грошей і потужністю влади.

Влада – це мистецтво можливого, мистецтво управляти людьми, це велика

відповідальність. А тому людині, яка має владу, треба багато чого знати і

вміти.

Честолюбство є мотивом, який визначає поведінку людини, що хоче

бути відомою, увійти в історію. Для неї важливо бути широко відомою,

відчути свою значущість навіть за рахунок якихось втрат у своїй справі. Але

честолюбство часто стає рушійною силою і для хороших вчинків, доброчин-

ності, бо славлять людину здебільшого добрі справи.

Марнославство – мотив, який заважає багатьом людям робити добрі

справи. Людина швидше втрачає, ніж одержує зиск від спроб показати себе

як особу всім відому та видатну. Більшість людей ставиться до марнославців

з гумором і не поважає їх.

Альтруїзм – прекрасний мотив людської діяльності. Такі відомі діячі,

як Альберт Швейцер та мати Тереза дали величезний імпульс добрим

справам на нашій планеті. І всі ми орієнтуємося на такі особистості, коли

хочемо творити Добро. Але альтруїзм має й інший бік – жертовність, яка

поряд із бажанням іншої людини використати вас зі своєю метою може

принести нещастя.

Заздрість – мотив, що рухає деякими небезпечними пристрастями

людини. Зазіхання на успіхи інших людей, злість та агресія керують

вчинками людей, паралізують власну справу таких людей, надихають на


32

ризики і вчинки, що мають руйнівний характер.

Тож людині, яка має власну справу, треба розумітися на мотивах, що

визначають поведінку оточуючих людей – колег, членів своєї команди, членів

ділового середовища.

Важливою рушійною силою поведінки людини є її потреби.

ВИСНОВКИ

Учнівське самоврядування – це принцип організації учнівського

колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх

залучення до участі у справах навчального закладу.

Головним завданням учнівського самоврядування є формування і

розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з

глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної

свідомості.

Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно

мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію, приймати розумне

рішення.

Саме тому в області організовано навчання лідерів учнівського

самоврядування. Вони беруть участь у тренінгах, проходять тестування на

виявлення рівня мотивації, вміння вести за собою колектив, вчаться

оцінювати свої можливості, лідерські якості. На таких засіданнях

відбувається обмін досвідом. Під час обговорення конкретних питань учні

дискутують, вчаться прислухатися до думки інших співрозмовників.

Успішне розв’язання проблем учнівського самоврядування в контексті

сучасних соціально-педагогічних процесів передбачає визначення

оптимальних варіантів взаємодії навчального закладу з учнями, їх соціальним

оточенням, вирішення ряду завдань спільними зусиллями, що сприятиме

розвитку самостійності й формуванню готовності молодого покоління до

виконання громадських та особистих обов’язків.


33

Додаток 1

ПОЛОЖЕННЯ ПРО

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. Загальні положення

1.1 Учнівське самоврядування професійно-технічних навчальних

закладів Запорізької області - це добровільне незалежне об’єднання осередків

учнівських колективів.

1.2 Учнівське самоврядування керується у своїй діяльності

Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами

України «Про об’єднання громадян», «Про молодіжні та дитячі громадські

організації», «Про освіту» та «Про професійно-технічну освіту», чинним

законодавством, даним Положенням.

1.3 Діяльність учнівського самоврядування будується на засадах

законності, добровільності, самоврядування, гласності, рівноправності його

членів і поширюється на всі учнівські колективи професійно-технічних

навчальних закладів.

1.4 Учнівське самоврядування взаємодіє з державними установами,

органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та

об’єднаннями, які дотримуються демократичних і гуманістичних принципів,

співпрацює з батьками учнів, педагогічними колективами.

2. Мета і завдання

Метою діяльності учнівського самоврядування є:

2.1.1 активізація процесу діяльності органів учнівського

самоврядування на рівні навчального закладу, району, міста, області, участі

молоді у процесі прийняття рішень;

2.1.2 захист прав та інтересів учнів на різних рівнях;

2.1.3 всебічна реалізація учнями своїх інтересів, здібностей, прав та

свобод на засадах загальнолюдських цінностей;


35

2.1.4 поширення серед учнівської молоді інформації про шляхи захисту

та реалізації своїх прав та свобод;

2.1.5 налагодження контактів, обмін інформацією, координація дій

учасників учнівського самоврядування та реалізація спільних проектів.

1. Завданнями учнівського самоврядування є:

2.2.1 залучення учнівської молоді до участі в організації свого життя та

діяльності, прийняття необхідних для цього рішень на обласних, районних чи

міських рівнях;

2.2.2 формування навичок самоврядування, соціальної активності і

соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності;

2.2.3 об’єднання учнів для добрих, корисних, цікавих справ, розвиток їх

творчих здібностей;

2.2.4 сприяння культурному розвиткові, духовному збагаченню молоді;

2.2.5 формування особистості, її суспільно-громадського досвіду,

розвитку, стимулювання, реалізація творчого потенціалу.

Для здійснення мети і завдань, визначених цим Положенням, учнівське

самоврядування:

2.3.1 представляє і захищає законні інтереси своїх членів у громадських

та державних органах;

2.3.2 здійснює інформування учнів про їх права та свободи відповідно

до Конвенції ООН про права дитини та чинного законодавства України;

2.3.3 проводить соціологічні дослідження та опитування серед

учнівської молоді та підлітків з питань їх життєдіяльності;

2.3.4 налагоджує шляхи співробітництва з дитячими, молодіжними

організаціями, парламентами і органами місцевого самоврядування;

2.3.5 всебічно підтримує дитячі, молодіжні організації, фонди, установи

в розробці та реалізації молодіжних програм;

2.3.6 організовує форуми, семінари, тренінги, конференції, масові

заходи як ділового, так і розважального спрямування та ін.;

2.3.7 може мати свої засоби масової інформації (розділ «Учнівське


36

самоврядування» на сайті НМЦ ПТО у Запорізькій області).

3. Члени Президії. Їх права та обов’язки

3.1 Президія є представницьким органом і складається з 7 членів, які

організовують її діяльність.

3.2 Члени Президії учнівського самоврядування обираються на Форумі

учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів

Запорізької області відкритим голосуванням на альтернативній основі,

щороку у листопаді, терміном на 1 рік.

3.3 Член Президії має право:

3.3.1 брати участь у діяльності Президії, обирати, бути обраним на

керівні посади;

3.3.2 на захист своїх прав та законних інтересів;

3.3.3 вносити свої пропозиції щодо роботи Президії;

3.3.4 організовувати та брати участь у культурно-масових заходах,

акціях, зборах, форумах, семінарах;

3.3.5 звертатись до керівних та робочих органів Президії з будь-яких

питань діяльності Президії;

3.3.6 очолювати одну із комісій та керувати її роботою;

3.3.7 діяти лише на підставі та у межах повноважень, що передбачені

цим Положенням;

3.3.8 вийти з членів Президії за власним бажанням.

4. Структура Президії

Президент є головою Президії учнівського самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів області, виступає від її імені.

Обирається на Форумі учнівського самоврядування відкритим голосуванням

на альтернативній основі, щороку у листопаді, терміном на 1 рік. Перед

вступом на посаду складає присягу.

Президент – представник інтересів та захисник законних прав учнів.

Президент підпорядковується Форуму учнівського самоврядування.

Ніхто не може позбавити повноважень чи обмежити компетенцію


37

легітимно обраного Президента протягом терміну, на який він був обраний.

Обов’язки Президента учнівського самоврядування:

- призначає заступника Президента;

- призначає голів комісій та контролює їх діяльність;

- захищає законні права та інтереси учнів;

- представляє інтереси учнів у інших громадських, муніципальних,

державних та суспільних організаціях і об’єднаннях;

- пропонує проекти, програми щодо діяльності учнівського

самоврядування професійно-технічних навчальних закладів області;

- у разі неможливості виконання своїх обов’язків з поважних причин,

обов’язки Президента виконує заступник Президента.

Заступник Президента:

- виконує завдання Президента;

- організовує та забезпечує проведення Форумів голів учнівського


- організовує та забезпечує проведення навчання лідерів учнівського


- бере участь в організації і проведенні обласних та міських

молодіжних акцій, конкурсів та фестивалів;

- забезпечує захист прав та інтересів учнів;

- організовує заходи, спрямовані на виявлення та підтримку

обдарованої молоді.

1. Комісія з питань правової освіти, захисту прав учнів, допомоги у

проблемних ситуаціях:

- проводить роботу з правової освіти учнівської молоді, здійснює

інформування учнів про їх права та свободи відповідно чинного

законодавства України;

- забезпечує захист прав та законних інтересів учнів;

- проводить опитування та анкетування учнівської молоді з питань їх

життєдіяльності;


38

- у разі потреби проводить роботу з психологічної та соціальної

підтримки учнів.

2. Комісія інформаційного забезпечення:

- забезпечує формування банку даних про склад, структуру та напрямки

роботи органів учнівського самоврядування області;

- здійснює інформаційне забезпечення сторінки «Учнівське

самоврядування» на сайті НМЦ ПТО у Запорізькій області;

- здійснює інформаційне забезпечення розділу «Учнівське

самоврядування» у друкованому виданні професійно-технічної освіти у

Запорізькій області «Обрій»;

- забезпечує підготовку та надання матеріалів на Web-портал

«Професійно-технічна освіта в Україні»;

- здійснює інформування засобів масової інформації (області та

держави) щодо результатів роботи учнівського самоврядування.

3. Комісія з питань толерантності, духовного розвитку, благодійності та

волонтерства:

- проводить роботу, спрямовану на розвиток духовності серед

учнівської молоді, формування толерантного ставлення у колективах

навчальних закладів, у суспільстві;

- організовує та проводить благодійні заходи, акції для соціально

незахищених категорій учнів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей-

сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- бере участь у Всеукраїнських благодійних акціях «Почуйте всі», «На

крилах щастя», «Серце до серця», «Моральний вчинок» та інших.

4. Комісія з питань культури та дозвілля:

- організовує естетичне виховання учнів;

- організовує змістовний відпочинок учнів у позаурочний час,

залучаючи їх до участі у проведенні конкурсів, фестивалів, концертів;

- розвиває творчі здібності учнів шляхом залучення їх до роботи в

гуртках, об’єднаннях, творчих групах;


39

- проводить роботу щодо виявлення обдарованих учнів;

- організовує участь обдарованих учнів в обласних, Всеукраїнських

фестивалях та оглядах-конкурсах.

5. Комісія з питань екології, спорту та здорового способу життя:

- забезпечує повноцінний фізичний розвиток, дбає про охорону

здоров’я учнів;

- пропагує здоровий спосіб життя;

- залучає учнів, педагогів, батьків до спортивно-масової, фізкультурно-

оздоровчої, екологічної роботи;

- організовує та проводить спортивно-оздоровчі, екологічні акції та

експедиції, конкурси, туристичні походи, екскурсії, Дні здоров’я;

- організовує трудові десанти по облагороджуванню та прибиранню

територій навчального закладу і громади.

5. Прикінцеві положення

5.1 Положення про учнівське самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів Запорізької області набуває чинності з дня його

прийняття Форумом учнівського самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів області.

5.2 Зміни та доповнення приймаються на Форумі учнівського

самоврядування професійно-технічних навчальних закладів області і

набувають чинності з моменту прийняття. Вони не повинні скасовувати чи

обмежувати права та інтереси членів учнівського самоврядування,

передбачені чинним законодавством.


40

Додаток 2 Умови проведення

обласного конкурсу благодійних проектів «Скринька добрих справ»

1. Загальні положення

1.1 Умови проведення конкурсу благодійних проектів "Скринька

добрих справ" (далі Конкурс) ґрунтуються на нормах Конституції України,

Національної доктрини розвитку освіти, Конвенції про права дитини, Законів

України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту».

1.2 Мета Конкурсу: об’єднання зусиль для відродження благодійництва

як норми суспільного життя і соціальної відповідальності, виховання у

молоді потреби й навичок благодійної діяльності, популяризації молодіжних

благодійних та соціальних ініціатив, підтримка соціально-активної

учнівської молоді, розвиток та активізація учнівського самоврядування

професійно-технічних навчальних закладів.

1.3 У Конкурсі можуть брати участь учні, учнівські та педагогічні

колективи професійно-технічних навчальних закладів.

2. Пріоритети Конкурсу

2.1 Подані на Конкурс благодійні проекти будуть розглядатися за

такими тематичними напрямками:

- благодійні ініціативи соціального спрямування (підтримка людей

похилого віку, інвалідів, дітей з особливими потребами, дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування);

- благодійні ініціативи культурологічного спрямування (організація

етнографічних експедицій, допомога у відродженні мистецьких цінностей

свого краю, підготовка та поширення інформації про культурні, художні

пам’ятки регіону (міста, села) тощо);

благодійні ініціативи екологічного спрямування (реалізація заходів

щодо збереження та відновлення навколишнього природного середовища,

організація туристичних та спортивно-оздоровчих акцій тощо).


41

3. Умови Конкурсу

3.1 Конкурс проводиться з 01.02.2012 р. до 01.05.2012 р.

Проведення Конкурсу здійснюється в два етапи:

І етап (в навчальних закладах) з 01 лютого по 01 квітня 2012 року;

ІІ етап (обласний заочний) 02 квітня по 01 травня 2012 року;

3.2 Кожен професійно-технічний навчальний заклад надає для участі у

конкурсі один проект у друкованому та електронному вигляді. Конкурсні

роботи повинні складатися з двох частин: зміст проекту та конкретний

результат його виконання, соціальні наслідки проведених заходів та акцій

для окремих суспільних груп, проектні пропозиції щодо вирішення

окресленого питання.

3.3 У конкурсній роботі повинна бути відображена роль і робота

учнівського самоврядування в реалізації проекту.

3.4 Матеріали на Конкурс надаються в письмовому та електронному

вигляді, мають бути виконані державною мовою, комп’ютерним набором,

шрифт Times New Roman, 14 розмір – основний текст, через 1 інтервал, на

одному боці аркуша А4. Обсяг роботи не більше 5 друкованих аркушів.

3.5 Роботи повинні мати назву, прізвище ім’я та по-батькові авторів

проекту (повністю), назву навчального закладу.

3.6 Кожен професійно-технічний навчальний заклад для участі в

конкурсі надає CD диск з презентацією в програмі PowerPoint.

3.7 Додатково додаються:

фото- та відеоматеріали;

відгуки та подяки від окремих громадян, державних установ та суспільних

організацій;

розробки сценаріїв позакласних заходів;

статті із газет, журналів;

інші документи і матеріали, які на думку учасника, допоможуть найповніше

розкрити зміст проекту.


42

4. Оцінювання проектів та визначення переможців

4.1 Основними критеріями оцінювання проектів є:

актуальність ідеї та можливість її реалізації;

оригінальність ідеї, покладеної в основу проекту;

відповідність проведених заходів зазначеній меті й завданням

проекту;

ефективність і дієвість інструментарію, використаного під час

реалізації проекту;

перспективи розвитку проекту;

можливість узагальнення та поширення досвіду реалізації проекту.

5. Визначення переможців

5.1 Переможці Конкурсу будуть нагороджені грамотами управління

освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

5.2 Кращі благодійні проекти будуть розміщені на сайті науково-

методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області та в

друкованому органі професійно-технічної освіти газеті «Обрій».


43

Додаток 3

ПРИСЯГА

Я, ____________________________________________________, обраний

представниками учнівського самоврядування професійно-технічних

навчальних закладів Запорізької області Президентом, заступаючи на цю

посаду, урочисто присягаю бути гідним займаної посади. Зобов’язуюсь усіма

справами сприяти розвитку учнівського самоврядування в Запорізькій

області, дбати про благо і добробут учнівської молоді, захищати права і

свободу учнів, сприяти зміцненню доброзичливих стосунків, додержуватись

Конституції України, нормативно-правових документів учнівського

самоврядування професійно-технічних навчальних закладів Запорізької

області, піднімати авторитет учнівського самоврядування

Президент

м. Запоріжжя

Додаток 4

УГОДА ПРО СПІВПРАЦЮ

___________________ м. Запоріжжя (дата підписання)

МИ:

Рада учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів

Запорізької області, управління освіти і науки Запорізької

облдержадміністрації (далі – Сторони)

уклали цю Угоду про наступне:

1. Сторони, укладаючи цю Угоду, заявляють, що об'єднання спільних

зусиль найповніше сприятиме формуванню соціальної активності та


44

громадської самосвідомості молоді професійно-технічних навчальних

закладів області.

2. Сторони визнають одне одного як рівноправних партнерів в

організації освітнього процесу, позаурочного і громадського життя, дозвілля й

оздоровлення; у захисті прав та інтересів педагогів та учнів, у соціальній та

інформаційній підтримці освіти.

3. Сторони визначають основоположними засадами співпраці:

демократизм, добровільність, відкритість, взаємну поінформованість, взаємне

представництво при проведенні управлінських, організаційних заходів на всіх

рівнях, толерантність, наступність.

4. Сторони зобов'язуються:

поважати інтереси один одного і неухильно дотримуватися прав,

свобод і обов'язків громадян України, які гарантовані Конституцією України,

Законом України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», чинним

законодавством;

сприяти створенню широкого діапазону умов для здобуття якісної

освіти кожним юним українцем; підтримувати єдину концепцію розвитку

освіти;

забезпечити активну участь сторін у підготовці та прийнятті

перспективних і довгострокових проектів і програм розвитку освіти

Запорізької області шляхом створення спільних аналітичних і робочих груп,

проведення дискусій, круглих столів, конференцій тощо;

будь-яке рішення, що стосується діяльності безпосередньо всіх або

одного з партнерів і має вплив на їхні інтереси, приймати тільки на основі

взаємних консультацій та узгоджень;

постійно інформувати один одного про свою діяльність, прийняті

рішення та їх результати;

сприяти створенню у всіх закладах освіти безпечних для життя та

здоров'я, психологічно-комфортних умов викладачам – у педагогічній

діяльності, учням – у навчанні; виявляти і піддавати критиці всі прояви

приниження гідності, утиску, відмови у задоволенні законних вимог

учасників навчально-виховного процесу, вимагати вирішення конфліктів в

межах прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, та у


45

відповідності до Законів України, ініціювати та підтримувати всі форми

співпраці викладачів та учнів.

5. Для реалізації положень цієї Угоди Сторони домовилися:

- щорічно складати план спільних дій на навчальний рік;

- сприяти підписанню відповідних Угод на рівні окремих навчальних

закладів Запорізької області, які б конкретизували напрямки співробітництва

з урахуванням місцевих умов;

- змінювати і доповнювати надалі умови цієї Угоди тільки за

спільною згодою Сторін, при чому зміни й доповнення можуть бути

направлені лише на розширення повноважень і прав Сторін, удосконалення

спільної діяльності.

6. Ця Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами та не

обмежується терміном дії.

7. Цю Угоду укладено в двох оригінальних примірниках, що мають

однакову силу, по одному для кожної зі Сторін.

Підписи сторін:

Представник управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації ________________

Президент Ради учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області ________________

Представник управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації ________________

Президент Ради учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області ________________


46

Додаток 5

Тренінг

для учасників Клубу лідерів учнівського самоврядування

ПТНЗ Запорізької області

«Розвиток особистісних якостей лідера»

розробила: практичний психолог ДНЗ «Запорізький професійний

ліцей залізничного транспорту» Сайковська О.Г.

Привітання учасників тренінгу.

Доброго дня! Ми раді вітати на сьогоднішньому семінарі-тренінгу всіх

учасників! Мене звуть Олександра Георгіївна, працюю психологом у ДНЗ

«Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» . Разом зі мною

проводити тренінг буде Шкроботько Олена Олександрівна – методист НМЦ

ПТО у Запорізькій області.

Пропоную познайомитись з кожним із Вас.

Привітання «Здрастуй, Лідер! Я радий з Вами спілкуватися!».

Учасники, починаючи з тренера, почергово називають своє ім’я і

говорять, наприклад, «Олександра! Здрастуй, Лідер! Я рада з Вами

спілкуватися!», звертаючись до поряд сидячого, і тиснуть йому руку. Ми

добре запам’ятали один одного, а тепер запрошуємо усіх взяти активну

участь у творчій роботі.

Вправа «Японські машинки».

Розрахуватися від 0 до числа учасників. «0» – тренер плескає долонями

по колінах та називає свій номер, потім, клацаючи пальцями правої руки

«включає» поряд сидячого учасника групи (наприклад, 0-1, далі 1-2, 2-3). І

так до залучення усіх учасників.

Повідомлення теми та мети тренінгу.

Тема сьогоднішнього тренінгу: «Розвиток особистісних якостей

лідера».


47

Усі ми є активними учасниками учнівського самоврядування своїх

навчальних закладів, а також Ради лідерів Запорізької області.

У кожного є певні особистісні якості, на основі яких ми сформуємо

навички роботи керівника, навчимося долати труднощі, підвищимо

вмотивованість до саморозвитку, розвинемо вміння організувати та

направити роботу групи, що в підсумку призведе до ефективної діяльності

учасників тренінгу в системі самоврядування.

Оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу

2. Що найбільше запам’яталося чи сподобалося на попередньому

тренінгу?

3. Які плоди дало дерево-проект, яке ви посадили на минулому

тренінгу?

4. Що забезпечило ефективність у реалізації планів, а що – гальмувало і

заважало здійсненню проекту?

Таким чином, ми виявили Ваші очікування від сьогоднішнього

спілкування.

Повторення правил роботи групи.

Пропоную пригадати правила, за якими Ви будете сьогодні працювати:

- бути приємним співрозмовником;

- уміти уважно слухати;

- виявляти активність у роботі;

- висловлювати свою думку лаконічно;

- проявляти повагу та доброзичливість один до одного.

Вправа «Очікування».

Учасники тренінгу записують на стікерах свої очікування від тренінгу й

розміщують їх на дошці.

Психодіагностика: Тест «Капітан – рульовий – пасажир».

Пропоную провести тест з метою самооцінки своїх лідерських якостей.


48

На аркуші Вам пропонується поставити відповіді на запитання «так»

чи «ні». Запитань – 15. Наприкінці шкала оцінок буде виведена на екран,

тому результати тесту будуть відомі тільки Вам. Почнемо!

1. Я завжди відчуваю відповідальність за все, що відбувається в моєму житті.

2. У моєму житті не було б стільки проблем, якби деякі люди змінили

ставлення до мене.

3. Я віддаю перевагу дії, а не розмірковую над причинами невдач.

4. Іноді мені здається, що я народився під щасливою зіркою.

5. Я вважаю, що невдахи самі винні у своїх невдачах.

6. Інколи я думаю, що за вчинки в моєму житті відповідальні ті люди, під

впливом яких я став таким, який я є.

7. Якщо застуджуся, віддаю перевагу – лікуватися самостійно, не

звертаючись за допомогою до лікаря.

8. Я вважаю, що за безглуздість і агресивність, які мене так дратують у будь-

якій людині, винні інші люди.

9. Вважаю, що будь-яку проблему можна вирішити і не розумію тих, хто не

може подолати свої труднощі.

10. Я люблю допомагати людям, тому що відчуваю вдячність за те, що інші

зробили для мене.

11. Якщо виникає конфлікт, то я, розмірковуючи хто винен, починаю аналіз із

себе.

12. Якщо чорна кішка перебіжить дорогу, я переходжу на іншу сторону.

13. Я вважаю, що кожна людина, незалежно від обставин, повинна бути

сильною, впевненою і самостійною.

14.Я знаю свої недоліки, але хочу, щоб навколишні ставилися до них

поблажливо.

15. Зазвичай я мирюся із ситуацією, вплинути на яку не в змозі.


49

Обробка результатів:

На 1,3, 5,7,9,11,13: так -10балів, не знаю – 5 балів, ні – 0 балів.

На 2,4,6,8,10,12,14,15: так – 0 балів, не знаю – 5 балів, ні – 10 балів.

Від 100 до 150 балів. Ви - лідер, капітан власного життя. Ви відчуваєте

відповідальність за все, що з вами відбувається, багато берете на себе,

долаєте труднощі, не перебільшуючи їх, не зводячи в ранг серйозних

життєвих проблем.

Ви завжди бачите перед собою мету і думаєте над тим, як її досягти.

Ви вмієте підключити до вирішення важливих для вас завдань інших людей.

Що ви відчуваєте в складні періоди життя, і що відбувається у вашій душі –

для навколишніх завжди загадка.

Від 50 до 99 балів. Ви охоче стаєте рульовим, але можете при необхідності

передати штурвал у надійні руки. При оцінці причин власних труднощів ви

завжди мислите реалістично.

Гнучкість, розважливість і чіткість – у вашій натурі. Ви здатні брати

відповідальність на себе в складних ситуаціях, коли потрібно це зробити. Ви

вмієте жити в злагоді з іншими людьми, не порушуючи внутрішньої згоди із

собою.

49 балів і менше. Ви – пасажир на кораблі цього життя, легко підкоряєтеся

зовнішнім силам, говорячи, що так склалися обставини, доля. У своїх

труднощах звинувачуєте кого завгодно, тільки не себе, бо не бажаєте нести

ніякої відповідальності ні за що. Справжня незалежність здається вам

недосяжною. Тим більше, ви вмієте мирно співіснувати з іншими людьми.

Ці відомості ви можете використовувати для самоаналізу.

Інформування

Дозвольте розпочати словами психолога Франца Хасселбайна: «Лідерство

починається з особистісних якостей лідера». Якості лідера – це сукупність

психологічних якостей, умінь та здібностей взаємодіяти з групою, які здатні

забезпечити виконання лідерських завдань та функцій. Можна досить довго


50

перераховувати якості та трактувати їх як лідерські, але розглянемо ті, які

можуть з будь-якої людини зробити справжнього лідера

До особистісної якості лідера належить інтуїція – вміння

прислуховуватись до своєї інтуїції, до своїх почуттів. Це допомагає не

проґавити свій шанс, розпізнати певну можливість, розуміти та розпізнавати

інших людей. Справжнього лідера «не збити» з визначеного шляху, ним

важко маніпулювати, тому що він точно знає, чого хоче.

Лідер живе майбутнім, як теперішнім. Щоб бути попереду інших, треба

уміти жити майбутнім уже сьогодні. Людина, яка живе майбутнім, не бачить

перешкод у досягненні цього майбутнього. Так, наприклад, Наполеон чітко

бачив перед собою мету – завоювання Італії, але при цьому не бачив

перешкоди – гори Альпи, тому він зміг домогтися того, чого хотів.

Нейрофізіолог Давид Інгвар на підставі численних дослідів довів, що

лідери бачать майбутнє парадоксально: як спогад про майбутнє. На цьому

феномені засновано метод Леонардо да Вінчі: «Дивлячись на шматок

мармуру, я бачу в ньому скульптуру, а потім прибираю все зайве». Людина,

використовуючи цей метод, подумки заглядає в майбутнє, вживається в цей

стан і в найдрібніших подробицях уявляє, що проблема вже вирішена. А

потім, згадуючи, успішно справляється зі складним завданням. Сьогодні цей

метод називається – метод візуалізації.

Вправа «Сліпа геометрія»

Ми потренуємо вміння розуміти та відчувати інших людей, інтуїтивно

розпізнавати певну можливість. Учасники (лідери дитячих колективів)

стають у коло, беруться за руки і закривають очі. Інструкція: «Зараз ваше

завдання: тримаючись за руки, із закритими очима вишикуватися в квадрат

(трикутник, круг, овал)». Потім проводиться обговорення: що допомогло

впоратися із завданням, що заважало.


Лідер не обов’язково повинен бути найрозумнішим та

найкомпетентнішим у якійсь галузі. але йому необхідно бути мудрим. Лідер


51

привертає до себе у команду (групу) найрізноманітніших людей:

талановитих, розумних, одержимих, непередбачених тощо. Як сказав Теодор

Рузвельт: «Кращий керівник – це той, хто керується здоровим глуздом,

підбираючи гідних людей, які зроблять те, що йому треба, і може тримати

себе в руках, не втручаючись, поки вони не виконають завдання».

Постановка загальної мети і цінностей, контроль над прихильністю

послідовників (членів групи) цій меті є одними з головних лідерських

якостей.

Анекдот про розум та мудрість

Пішли чукча і русич на полювання. Бачать – величезний ведмідь біжить

на них. Чукча побіг щодуху, а русич вистрілив і повалив ведмедя. Чукча

підходить і каже: «А тепер сам тягни його до чума».

– Хто мав розум, а хто – мудрість? Поясніть чому.

(Бліц-опитування. Що потрібно задля розвитку у собі мудрості? –

спостережливість, винахідливість, навчання на своїх помилках,

вдумливість, інтуїція, що вміщує в себе досвід).

Завдання на розвиток мудрості

Історія про мудрого селянина.

Селянин захотів одружитися на принцесі. Король, її батько, розлютився

і наказав відрубати голову селянинові за зухвалість.

Селянин був гарний, а королева добра і бажала дочці щастя, тому

вмовила короля піддати селянина випробуванню.

Було вирішено, що він повинен витягти з шухляди одну з двох карт,

прийняти те, що буде на ній написано, як свою долю. На одній карті буде

написано «весілля», на іншій – «смерть». Якщо він відмовиться, то помре.

Однак король змахлював: позначив обидві карти словом «смерть» і поклав їх

у скриньку.

Королева помітила це, тому поспішила розповісти про все принцесі, щоб та

могла попередити свого коханого про складне завдання і ту жахливу

небезпеку, що нависла над ним. Однак, коли прийшов час випробувань,


52

селянин тримався спокійно. Він витягнув карту, після чого одружився на

принцесі і жив дуже щасливо. Король так розлютився, що помер від удару, а

королева успадкувала престол.

Як селянинові вдалося уникнути пастки, влаштованої злим королем?

Відповідь: Селянин витягнув карту і, не глянувши на неї, порвав на шматки,

проковтнув і сказав: «Нехай іншу карту дістане король, і я дізнаюся свою

долю з його рук. Якщо він витягне «Весілля», я буду знати, що моєю картою

була «смерть», і змирюся зі своєю долею. Але якщо картою короля буде

«смерть», я зрозумію, що моєю була «весілля», і зможу одружитися на

принцесі».

Будьте лідером, який розвиває в собі мудрість!


Ініціативність, готовність до ризику, рішучість. Причиною, що

пояснює, чому справжні лідери не бояться ризикнути і змінити своє життя, є

розуміння: за не проявлену ініціативу часом доводиться платити чималу ціну

(кожен згадайте у своєму житті, коли Ви промовчали, не проявили

ініціативу на межі ризику (все або нічого) і це зашкодило спільній справі).

Вправа «Підведіться разом»

Пропоную потренувати Вашу інтуїцію та ініціативність.

Учасники повинні встати разом одночасно тільки за допомогою

невербального спілкування.

Таким чином, ми виявили лідера в нашій групі та рівень згуртованості

групи.

Вправа «Аргентинський дощ»

Закріпимо згуртованість, єдність дій та позитивного настрою в нашій

сьогоднішній групі.

Послідовно, по черзі учасники повторюють за тренером дії (потирання

долоньок, клацання пальцями, поплескування по колінах, легке постукування

ногами об підлогу) при цьому не можна вимовляти ані слова. В результаті

неоднакові дії всіх учасників групи призводять до незвичайного звуку -


53

«аргентинського дощу».

Розвиток навичок подолання труднощів

Ми підійшли до розвитку навичок подолання труднощів, базовою

основою яких є така особистісна якість, як психологічна стійкість.

Вправа «Подолання лінощів»

Правило №1. Будь-яке чудо, будь-який успіх складаються з конкретних

дій.

Якщо ми самі не вибудовуємо своє життя уважно, крок за кроком, то

обставини це роблять за нас.

Одна з головних перешкод на шляху до успіху – лінь.

Лінь – це всього лише певні шаблони поведінки, звички. А звички

можна змінювати. Існує хибна думка: «Лінь – це коли я нічого не роблю». Це

неправда, бо коли ви говорите: «Я лінуюся», робите дуже багато.

Запишіть на аркуші паперу ті дії, які ви можете занести в список:

«Коли я лінуюся, я роблю» (Наприклад: їм, дивлюся телевізор, слухаю музику,

«ходжу» по Інтернету, граю в комп'ютерні ігри, валяюся на дивані, гуляю

або розмовляю з друзями та сусідами. Додайте приклад своїх унікальних

лінощів).

Все це – дії. Інша справа, коли ці дії забирають по 6 і більше годин на

день, вони заважають жити. Тому більш правильним визначенням буде

наступне: «Лінь – це марні дії, які не змінюють на краще Ваше життя».

Наша вправа полягає в одній-єдиній фразі: «Щоб перестати лінуватися,

треба нічого не робити».

Припустимо, вам треба зробити якусь дію. Ви записуєте на папері, о

котрій годині ви цю справу розпочнете і скільки часу будете цим займатися.

Наприклад, ви почнете цим займатися об 11:00 і будете цим займатися

наступні 2 години (тобто до 13:00).

Об 11:00 починаєте боротися з лінню, а саме: нічого не робити. Тобто

припиняєте всі перераховані вище в списку справи. Взагалі перестаєте що-

небудь робити. Просто сидите або стоїте в кімнаті. Лежати не треба, це


54

приведе організм у стан сну.

Незабаром ви відчуєте, що можете взятися за роботу. В голові настане

прояснення, що прямо зараз треба зробити. І ви приступите до виконання.

Відразу попереджаємо вас про можливу помилку: щоб братися за

роботу, досить визначити найближчу дію. Не потрібно представляти весь

обсяг роботи. Якщо перший крок – натиснути кнопку «Пуск», натисніть

кнопку «Пуск», навіть якщо не знаєте, якою буде наступна дія (або не хочете

її здійснювати). Після того, як зробите перший невеликий крок, незабаром і

згадаєте, і захочете.

Якщо ж під час роботи ви знову відчуєте напад ліні – знову припиняйте

що-небудь робити. І тоді ви незабаром знову повернетеся у працездатний

стан.

Цей спосіб можна застосовувати в будь-який час для різних справ. Не

треба переконувати себе, що треба працювати. Не потрібно «робити над

собою зусиль». Не треба, більше того, не можна пригнічувати свої думки.

Думкам треба дозволити текти вільно в будь-яку сторону. Багато учасників

тренінгів запитують нас: «А як скоро вирішаться мої проблеми? Як скоро я

досягну того, чого хочу?» Відповідь завжди одна: для кожного це

індивідуально, оскільки кожен рухається зі своєю швидкістю.

Мужність – якість лідера

Як ви думаєте, що таке МУЖНІСТЬ? Назвіть синоніми до цього

поняття.

Мужність інакше називають сміливістю, безстрашністю, відвагою,

хоробрістю, впевненістю, силою. Існують також інші синоніми: твердість

характеру, витримка, стійкість, сила духу.

Як ви думаєте, чому лідер повинен володіти мужністю?

(Заслуховуються відповіді).

Лідерство часто представляє собою битву, а бій вимагає мужності.

Наявність мужності не означає відсутність внутрішнього страху. Проявляти

мужність – значить чинити правильно, незалежно від обставин.


55

Згадайте ті ситуації, коли ви, можливо, проявляли мужність. Хто

хоче поділитися з нами? Хто вчинив правильно, незалежно від обставин?

Мужністю можна назвати внутрішню силу, присутність духу перед

лицем випробувань, рішучість. У ньому є сила стійкості. Мужність вела

першовідкривачів, вона змушує інвалідів відмовитися від співчуття

оточуючих і пробудити в собі бажання жити. Мужність надихає людину

дивитися в завтрашній день.

Істинна мужність у тому, щоб говорити життю «ТАК», а не відступати

перед обличчям випробувань. Мужність – це не відсутність страху, а вміння

його долати.


Шлях, по якому можна пройти, – не ідеальний шлях. Так Лао Цзи

констатував простий факт: наскільки б ти не був сильним, твій шлях не

обійдеться без перешкод, ворожнечі, труднощів і падінь.

У біографії всіх сильних і успішних людей бували падіння, ворожнеча і

перешкоди. Навіть найсильніший стратег може виявитися жертвою збігу

обставин і несподіваного збігу зусиль багатьох ворогів.

Падати доводиться всім. Різниться лише реакція на падіння. Один

встане і піде далі. Він буде робити все заново, з нуля. Він стане робити нову

справу, забуде про зруйноване і стане творити знову. Інший ніколи не

підніметься. Образа, почуття несправедливості, бажання реваншу, помста –

все це буде відволікати його від творення нового.

Здатність встати після падіння і йти далі відрізняє людину успіху від

невдахи. Жаль, метання, страхи – все це слабкості, прояви сумніву у своєму

праві на успіх.

Життя завжди завдає удари. Якщо кожен удар змінює ваш психічний

стан, запускає внутрішній діалог, низку сумнівів і жалю, це забирає у Вас

величезні ресурси, які можуть бути спрямовані на творення нового, на те, що

приносить успіх.

Не думайте про втрати. Забудьте про них.


56

Думайте про перспективи. Світ належить Вам. Ця позиція і забезпечує

психічну стійкість. Вона робить Вас сильним.

Уміння підніматися (притча)

Була в одного народу прикмета! Той, хто зірве білу квітку на горі в

переддень Нового року, буде щасливий. Гора, на якій розквітала квітка щастя,

- зачарована. Вона постійно тряслася, і ніхто не міг втриматися на ній.

Кожен Новий рік прибували сміливці, які намагалися залізти на гору.

Одного разу троє друзів теж вирішили спробувати щастя.

Перед тим, як іти на гору, зайшли вони до мудреця поради запитати:

- Впадеш сім разів – піднімися у восьмий раз, – порадив їм мудрець.

Пішли троє друзів на гору, всі з різних сторін.

Через годину повернувся перший хлопець, весь у синцях.

- Не правий був мудрець, – сказав він. – Я впав сім разів, а коли

восьмий раз піднявся, то побачив, що пройшов лише чверть гори. Тоді я

вирішив повернутися.

Другий юнак прийшов через 2 години весь побитий і сказав:

- Мудрець нас обдурив. Я впав сім разів, а коли на восьмий раз

піднявся, то побачив, що пройшов лише третину гори. Тоді я вирішив

повернутися.

Третій юнак прийшов через день з білою квіткою в руках, і на ньому не

було ні подряпини.

- Хіба ти не падав? – запитали його друзі.

- Падав, може, сто раз падав, а може, й більше. Я не рахував, – відповів

юнак.

- Чому на тобі немає синців і подряпин? – здивувалися друзі.

- Перед тим, як іти на гору, я навчився падати, – засміявся юнак.

- Ця людина навчилася не падати, а підніматися, значить, він досягне

будь-якої мети в житті! – сказав мудрець, дізнавшись про юнака.

Розвиток навичок керівника

Згадайте тих відомих лідерів, чиї перемоги були досягнуті тільки


57

завдяки команді (Наполеон, який завоював Альпи; Суворов, який захопив

фортецю Ізмаїл; Ісус з 12 учнями розповсюдили християнство по всій

Римській імперії). Лідер створює команду задля досягнення мети. Щоб

правильно організувати і спрямувати роботу команди, нам потрібно вибрати

правильний стиль лідера.

Які стилі управління Вам відомі?(заслухаємо відповіді).

Успіх лідера залежить від стилю його керівництва. Ми виділили три

види:

1. Стиль, у якому панує жорсткість у всьому: дисципліні, контролі. Тут

єдиновладдя і директивне управління – авторитарний стиль управління.

Застосовується до тих членів колективу, які нічого не хочуть, пливуть за

течією.

2. Стиль, при якому втягується команда в спільну діяльність, прагнення

до колективного управління, при якому панує взаєморозуміння і дружні

відносини – демократичний стиль керівництва.

3. Стиль, при якому існує відстороненість від управління, справу

пущено на самоплив, свобода дій у підлеглих – ліберальний стиль

керівництва.

Як на Вашу думку, який стиль керування найбільш прийнятний та

продуктивний?Чому?

Всі погодяться, що демократичний.

Для адекватної орієнтації в ситуації лідеру необхідна така якість, як

активна життєва позиція – коли лідер перебуває в гущі подій, дізнається про

все з перших вуст і завжди більш інформований, ніж інші.

Для чого це потрібно? (відповіді дітей).

Лідеру необхідно знати здібності кожного члена команди, лише тоді він

зможе розподіляти доручення, виходячи з можливостей і здібностей кожного

члена команди. Це допоможе йому бути впевненим у правильності виконання

завдання.

Необхідно, наскільки це можливо, залучати до прийняття рішень свою


58

команду. Запитуйте про ідеї, пропозиції, зауваження, перш ніж прийняти

важливі рішення.

Мужністю можна назвати внутрішню силу, присутність духу перед

лицем випробувань, рішучість. У ньому є сила стійкості. Мужність вела

першовідкривачів, вона змушує інвалідів відмовитися від співчуття

оточуючих і пробудити в собі бажання жити. Мужність надихає людину

дивитися в завтрашній день.

Істинна мужність у тому, щоб говорити життю «ТАК», а не відступати

перед обличчям випробувань. Мужність – це не відсутність страху, а вміння

його долати.


Шлях, по якому можна пройти, – не ідеальний шлях. Так Лао Цзи

констатував простий факт: наскільки б ти не був сильним, твій шлях не

обійдеться без перешкод, ворожнечі, труднощів і падінь.

У біографії всіх сильних і успішних людей бували падіння, ворожнеча і

перешкоди. Навіть найсильніший стратег може виявитися жертвою збігу

обставин і несподіваного збігу зусиль багатьох ворогів.

Падати доводиться всім. Різниться лише реакція на падіння. Один

встане і піде далі. Він буде робити все заново, з нуля. Він стане робити нову

справу, забуде про зруйноване і стане творити знову. Інший ніколи не

підніметься. Образа, почуття несправедливості, бажання реваншу, помста –

все це буде відволікати його від творення нового.

Здатність встати після падіння і йти далі відрізняє людину успіху від

невдахи. Жаль, метання, страхи – все це слабкості, прояви сумніву у своєму

праві на успіх.

Життя завжди завдає удари. Якщо кожен удар змінює ваш психічний

стан, запускає внутрішній діалог, низку сумнівів і жалю, це забирає у Вас

величезні ресурси, які можуть бути спрямовані на творення нового, на те, що

приносить успіх.

Не думайте про втрати. Забудьте про них.


59

Думайте про перспективи. Світ належить Вам. Ця позиція і забезпечує

психічну стійкість. Вона робить Вас сильним.

Уміння підніматися (притча)

Була в одного народу прикмета! Той, хто зірве білу квітку на горі в

переддень Нового року, буде щасливий. Гора, на якій розквітала квітка щастя,

- зачарована. Вона постійно тряслася, і ніхто не міг втриматися на ній.

Кожен Новий рік прибували сміливці, які намагалися залізти на гору.

Одного разу троє друзів теж вирішили спробувати щастя.

Перед тим, як іти на гору, зайшли вони до мудреця поради запитати:

- Впадеш сім разів – піднімися у восьмий раз, – порадив їм мудрець.

Пішли троє друзів на гору, всі з різних сторін.

Через годину повернувся перший хлопець, весь у синцях.

- Не правий був мудрець, – сказав він. – Я впав сім разів, а коли

восьмий раз піднявся, то побачив, що пройшов лише чверть гори. Тоді я

вирішив повернутися.

Другий юнак прийшов через 2 години весь побитий і сказав:

- Мудрець нас обдурив. Я впав сім разів, а коли на восьмий раз

піднявся, то побачив, що пройшов лише третину гори. Тоді я вирішив

повернутися.

Третій юнак прийшов через день з білою квіткою в руках, і на ньому не

було ні подряпини.

- Хіба ти не падав? – запитали його друзі.

- Падав, може, сто раз падав, а може, й більше. Я не рахував, – відповів

юнак.

- Чому на тобі немає синців і подряпин? – здивувалися друзі.

- Перед тим, як іти на гору, я навчився падати, – засміявся юнак.

- Ця людина навчилася не падати, а підніматися, значить, він досягне

будь-якої мети в житті! – сказав мудрець, дізнавшись про юнака.

Розвиток навичок керівника

Згадайте тих відомих лідерів, чиї перемоги були досягнуті тільки


60

завдяки команді (Наполеон, який завоював Альпи; Суворов, який захопив

фортецю Ізмаїл; Ісус з 12 учнями розповсюдили християнство по всій

Римській імперії). Лідер створює команду задля досягнення мети. Щоб

правильно організувати і спрямувати роботу команди, нам потрібно вибрати

правильний стиль лідера.

Які стилі управління Вам відомі?(заслухаємо відповіді).

Успіх лідера залежить від стилю його керівництва. Ми виділили три

види:

1. Стиль, у якому панує жорсткість у всьому: дисципліні, контролі. Тут

єдиновладдя і директивне управління – авторитарний стиль управління.

Застосовується до тих членів колективу, які нічого не хочуть, пливуть за

течією.

2. Стиль, при якому втягується команда в спільну діяльність, прагнення

до колективного управління, при якому панує взаєморозуміння і дружні

відносини – демократичний стиль керівництва.

3. Стиль, при якому існує відстороненість від управління, справу

пущено на самоплив, свобода дій у підлеглих – ліберальний стиль

керівництва.

Як на Вашу думку, який стиль керування найбільш прийнятний та

продуктивний?Чому?

Всі погодяться, що демократичний.

Для адекватної орієнтації в ситуації лідеру необхідна така якість, як

активна життєва позиція – коли лідер перебуває в гущі подій, дізнається про

все з перших вуст і завжди більш інформований, ніж інші.

Для чого це потрібно? (відповіді дітей).

Лідеру необхідно знати здібності кожного члена команди, лише тоді він

зможе розподіляти доручення, виходячи з можливостей і здібностей кожного

члена команди. Це допоможе йому бути впевненим у правильності виконання

завдання.

Необхідно, наскільки це можливо, залучати до прийняття рішень свою


61

команду. Запитуйте про ідеї, пропозиції, зауваження, перш ніж прийняти

важливі рішення.

Якщо ви хочете, щоб за вами йшли інші, розвивайте в собі якості

рішучого лідера.

Піклуйся про команду

У команді необхідний кожен її член, точно так само, як у казці «Ріпка»:

без маленької, слабенької, непомітної мишки не був би досягнутий бажаний

результат.

Коли Бог створив людину, він сказав: «Недобре бути людині самотній».

Тим самим заклав у нас потребу мати особисті відносини, дружбу. Адже

розділена радість подвоюється, а поділене горе зменшується вдвічі.

Притча про допомогу

Помер чоловік, потрапив на небеса і запитує Бога:

- Коли я був успішний, ти мене підтримував, допомагав, я відчував

чудове везіння. А коли мені було погано, я відчував потребу, заливався

гіркими сльозами, і не було сил іти, де ж ти був?

- Подивися на свої сліди, – відповів Бог. Ось бачиш чотири сліди? Коли

тобі було добре – я весь час йшов поруч з тобою. А ось два сліди. Коли тобі

було погано, я ніс тебе на руках.

Заохочуй за найменші досягнення

Успіх команди лідер сприймає як норму. Вселяє кожному: «Ти здатен на

більше». В такому напрямку інформуйте і направляйте його подальшу

діяльність. Американський адвокат, відомий політичний діяч, який

балотувався 4 рази на посаду президента США Ральф Нейдер, казав з цього

приводу: «Завдання лідера в тому, щоб було більше лідерів, а не в тому, щоб

було більше тих, хто йде за лідером» (навчати, удосконалювати членів

команди).

Приймай інших такими, якими вони є.

Навчіться приймати інших такими, які вони є насправді – з усіма їхніми

недоліками. Головний принцип лідера: перед ним усі рівні. Наведу яскравий


62

життєвий приклад:

Під час корейської війни в одному із заможних домів пролунав

телефонний дзвінок. Жінка, яка підняла трубку, почула голос власного сина.

Протягом довгих місяців мати не отримувала від нього жодних звісток і зараз

дуже зраділа, почувши, що її син їде додому.

- Мамо, я тільки хотів сказати, що привезу з собою товариша. Його

серйозно поранило, він втратив око, руку і ногу. Мені дуже хотілося б, щоб

він жив з нами.

- Зрозуміло, синку, – відповіла мати. – Схоже, що це хоробрий і мужній

юнак. У нас знайдеться для нього місце на деякий час.

- Мамо, ти не зрозуміла мене. Я хотів би, щоб він залишився жити з

нами.

- Добре, – поступилася вона. – Він може пожити у нас місяців шість.

- Ні, мамо. Я хочу, щоб він залишився з нами назавжди. Ми йому

потрібні. У нього тільки одне око, одна рука, одна нога. Він у дуже поганому

стані.

Тут мати втратила терпець:

- Сину, ти не здатний тверезо оцінити ситуацію. Ти занадто близько

приймаєш це до серця, тому що побував на війні. Цей хлопець буде тягарем

для тебе і створить нам усім серйозні проблеми. Будь розумною людиною.

Несподівано телефонна лінія роз'єдналася. Наступного дня батьки

отримали від командування телеграму, що повідомляла: напередодні ввечері

їх син покінчив із собою, викинувся з вікна багатоповерхового готелю. Через

тиждень у батьківський дім прибула труна. З невимовною тугою вони

дивилися на тіло свого одноокого, однорукого і одноногого сина.

Якщо ви приймаєте людей лише на певних умовах, це їх убиває.

Успіх справи, добрі стосунки в команді залежать від здібностей лідера:

Тримай своє слово, радься з іншими (тоді люди будуть слідувати твоїм

розпорядженням), «Все під контролем» (лідер повинен зберігати спокій, щоб

команда відчувала захист).


63

Прагнення до особистого успіху – необхідна умова лідерства

Висуваючись на лідерську позицію, людина по суті бере на себе

вирішення чужих (групових) проблем. Робить він це безкорисливо?

Альтруїст він?Яка Ваша думка?

При першому розгляді можна подумати, що люди діляться на

альтруїстів і егоїстів, і саме так проявляються в лідерстві. Насправді, лідер

завжди приймає на себе чужі проблеми задля вирішення своїх власних. По

суті, дії в інтересах групи – всього лише спосіб вирішувати свої проблеми. Це

може здатися цинічним, але той, хто не бажає власного успіху – байдужий не

тільки до себе, але й до інших. Не робити зла – ще не значить робити добро.

Бездіяльність сама по собі може бути злом.

Проблеми можуть бути різні. Від банального збагачення і задоволення

амбіцій (популярність, слава) до проблем, пов'язаних з більш тонкими

духовними планами (релігійні лідери). Лідерство може бути необхідне для

самореалізації.

Одні хочуть бути, інші хочуть мати. Але завжди вони діють ДЛЯ СЕБЕ.

Метою лідера завжди є особистий успіх. Він може виявлятися в різних

формах, виражатися в різних потребах. Він може досягатися різними

способами. Але завжди – це успіх.

Тому лідер – людина успіху.

Тому людина успіху – лідер.

Так що ж таке успіх? – запитаєте Ви. На наш погляд успіх – це не

випадкове явище, а результат безперервної діяльності у напрямку бажаного

вами життя. Перш за все, потрібно розуміти, що означає успіх саме для Вас!

Неможливо прагнути до чого-небудь, не знаючи, як це щось виглядає.

Вправа «Закрийте очі і уявіть собі кумкват продоні».

- Ну як? Вийшло?

-Ні. Звичайно, ні. Оскільки у вас в пам'яті немає такої абракадабри. Ви

ні з чим подібним раніше не зустрічалися.

-Як це виглядає? З чим це їдять? Як це пахне?


64

-НЕ ЗНАЮ.

-А тепер закрийте очі і уявіть у себе в руці яскраво-жовтий, блискучий,

соковитий, ароматний лимон. Ви берете ніж і починаєте різати його на

часточки. Ви відчуваєте його запах, бачите, як у міру того, як ви його ріжете,

на всі боки бризкає сік.

Ось у вас почалося рясне слиновиділення. Це в роботу включилася

ваша уява.

Ви знаєте, що це таке. Знаєте, як це пахне, тримали лимон у руках і,

звичайно, пам'ятаєте його смак.

На основі цього експерименту можна зробити висновок про те, що

уявити ми можемо тільки те, з чим знайомі, з чим зустрічалися, що бачили,

чіпали, відчували. Якщо ви не можете представити свій успіх – швидше за

все, ви не зможете його досягти.

Особисте зростання, розвиток, самовдосконалення

Спочатку потрібно створити образ того, яким життям ви хочете жити, а

потім ваша задача – стати такою людиною, яка зможе втілити це в

реальність. У зв'язку з цим особистий успіх нерозривно пов'язаний з таким

поняттями як особисте зростання, розвиток, самовдосконалення. Істинний

успіх завжди формується зсередини назовні, спочатку ви змінюєтеся, а потім

процвітаєте зовнішнє.

З чого почати?

Формуйте свій світогляд – читайте книги про успіх, бізнес та гроші.

Це важливий фактор у досягненні успіху. Якщо ваше життя піде інакше, це

відбудеться тільки тому, що ви зміните свій спосіб мислення, свої почуття і

свої вчинки. Більше 80% успіху закладено в психології.

Розвивайтеся – вбудовуйте нові навички, змінюйте свої звички,

проходьте тренінги особистісного зростання.

Ставте мету і плануйте своє життя.

Згідно з висновком Елмера Літтермана, який протягом своєї п'ятдесятирічної

кар'єри навчив більше 20 000 торгових працівників, єдиною якістю, що


65

гарантує успіх, є те, що він назвав «інтенсивність мети». Якщо взяти двох

людей з подібним рівнем розвитку інтелекту, біографією, освітою і досвідом,

то той із них, чия мета інтенсивніша, завжди обійде іншого.

Багато розумних книжок говорять про те, що вихід – це поставити собі

амбітну мету, візуалізувати прекрасне майбутнє. Сказано – зроблено! І чим

гірша ситуація зараз (і була в минулому), і чим більше привабливість

майбутнього образу, тим потужніша напруга між початковою і кінцевою

точкою маршруту. Це дає потужний поштовх до руху вперед? Не те слово!

Тільки де гарантія, що котел не розірве від немислимого тиску і паровоз

взагалі зрушить з місця? Звичайно, в реальності такий розрив котла рідко

відбувається – все-таки наше несвідоме мудріше і пильнує, щоб не завдати

шкоди своєму нерозумному організму. Тому людина просто кидає робити те,

заради чого йому доведеться сильно напружуватися і перебудовувати своє

життя, або взагалі не приступає до справи. Прошу врахувати: вищесказані

міркування нітрохи не заперечують важливості позитивного цілепокладання,

корисності мрії про краще майбутнє і надій на щастя. Зовсім ні! Мова саме

про те, щоб робити щось зараз, невеликими справами наближаючи

мрію!

Вправа «Складання портрета лідера» (зворотній зв'язок)

Учасники спочатку в групах (8-10 чоловік) складають вербальний портрет

лідера, включаючи те, що прозвучало на тренінгу, потім спільно, в ході

обговорення приходять до єдиного портрету (інтуїція, мудрість,

ініціативність, психологічна стійкість, мужність, психічна стійкість, активна

життєва позиція, рішучість, піклуйся про команду, заохочуй за найменші

досягнення, приймай інших такими, якими вони є, тримай своє слово, радься

з іншими, «Все під контролем» (лідер повинен зберігати спокій, щоб команда

відчувала захист), прагнення до особистого успіху – необхідна умова

лідерства,самовдосконалення.


66

Комплекс мовних формул успішної людини

Давайте разом повторимо комплекс мовних формул успішної людини: «Я з

радісним подивом приймаю успіх, що досягається мною у всьому, що я

роблю. Я вірю в свою здатність вирішити всі питання, які ставить переді

мною життя. Я знаходжу легке і приємне отримання похвал і компліментів на

свою адресу. Я знаю, що подобаюся людям, і що вони хочуть проводити

більше часу в моїй компанії. Коли я терплю невдачу, я обов'язково дізнаюся

про що-небудь цінне, здатне допомогти мені в наступний раз домогтися

успіху».

Скріпивши руки, зімкнувши їх у замок, передайте по ланцюгу потік енергії,

що випромінює тепло та доброту.


67

Додаток 6

Тренінг

для учасників Клубу лідерів

учнівського самоврядування ПТНЗ Запорізької області

«Мій життєвий успіх»

Розробила: педагог-організатор ДНЗ «Бердянський центр професійно-

технічної освіти» Воробйова К. Ю.

1. Привітання учасників тренінгу

Доброго дня! Ми раді вітати на сьогоднішньому семінарі-тренінгу усіх

учасників! Тема заняття: «Мій життєвий успіх». Усі ми є активними

учасниками учнівського самоврядування своїх навчальних закладів, а також

ради лідерів Запорізької області. Перед тим, як оголосити мету тренінгу,

необхідно познайомитись. У цьому нам допоможе:

2. Вправа «Снігова куля» - 1

Тепер ми добре запам'ятали один одного і можемо розпочинати працювати.

Та для цього нам необхідно розділитися на групи наступним чином.

3. Розподіл на групи. Вправа «Чарівний капелюх»

Учасники стають у коло й витягують із капелюха «смайли» різних

кольорів. Відповідно до кольорів учасники формуються у групи.

4. Вправа «Правила роботи групи»

Для спільної продуктивної роботи пропоную учасникам правила роботи в

групах і під час тренінгу взагалі.

Не перебивати

Уміти слухати

Відстоювати свою думку

Виявляти доброзичливість

Проявляти повагу один до одного

Точно висловлювати свої думки

Бути активними в роботі.

5. Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу

Наш сьогоднішній тренінг має назву «Шлях до життєвого успіху». І це не

випадково, тому що наш час потребує людей, компетентних у своїй справі,

здатних мислити неординарно, конструктивно, креативно, бути рішучим,

брати відповідальність на себе. Усі ці якості притаманні справжньому лідеру.

Кожен із вас є лідером учнівського самоврядування. Я впевнена, що ви не є

байдужими й інертними до всіх справ, що плануються та відбуваються у

сферах суспільно-громадської діяльності та дозвілля вашого навчального

закладу, тому що ви є основними генераторами ідей учнівських активів. Усі

прагнете до самореалізації, готові до постійного саморозвитку, безперервної

самоосвіти, а це означає, що зараз ви стоїте на першій сходинці на шляху до

вершини життєвого успіху.

У ході нашого заняття ви намагатиметеся:

зрозуміти себе (навчитися реально оцінювати сильні та слабкі

сторони свого характеру, усвідомити необхідність самовдосконалення,

саморозвитку, самоосвіти);

розуміти оточуючих (розвивати толерантність, здатність до розуміння

та прийняття іншої точки зору);

навчитися жити активно (сформувати уміння ставити мету та

знаходити шляхи її досягнення, проявляти ініціативу, не боятися труднощів.)

6. Вправа «Берег надій»

Ведучий пропонує учасникам на стікерах у формі корабликів записати, чого

вони чекають від заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування

і приклеює листок на малюнок «Берег надій»

7. Вправа «Асоціації»

Кожній групі пропонується написати на аркуші слово «Успіх», розташовуючи

букви вертикально. Навпроти кожної з букв учасники записують слова , що

починаються з даної букви і асоціюються зі словом «успіх». Наприклад:

У – упевненість

С – саморозвиток


69

П – перемога

І – ідеї

Х – харизма

8. Інформаційне повідомлення «Успіх – основа щастя»

Сьогодні говоримо про успіх, тому що кожен із нас про нього мріє, як у

професійному напрямку, так і в житті в цілому. Успіх –основа щастя.

Якщо людина прямувала до якихось подій або благ у житті як до мети, і

в результаті отримала те, чого хотіла, то це і є успіх.

Успішними бажають стати багато людей. Але якщо у кожного з них

запитаєте, що таке успіх, отримаєте сотні різних визначень. І від того, як

людина відноситься до цього визначення, залежить саме її успіх. Також від

цього поняття залежить те, якого способу життя дотримується людина. Якщо

людина вважає, що успіх настає в результаті важкої праці, то вона буде днями

і ночами щось робити, забувши про відпочинок і про радощі життя.

Якщо ж людина міркує, що успіх – це справа випадку, то вона

займатиметься справою «на автоматі», приділяючи їй мінімум уваги,

покладаючи надії лише на вдалий збіг обставин. Таким чином, спосіб життя

дуже точно відображає рівень успішності людини, тобто існує такий

взаємозв’язок:

ВІДНОШЕННЯ ДО УСПІХУ+СПОСІБ ЖИТТЯ=УСПІХ

9. Мозковий штурм «Успіх – це…».

На аркушах паперу кожен учасник тренінгу пише своє визначення поняття

«успіх».

А зараз прошу відповісти вас на декілька питань:

10. Чи можна вважати людину успішною, якщо в неї проблеми зі

здоров’ям і усі свої дії їй доводиться робити крізь біль?

11. Чи можна назвати успішною людину, якщо в неї проблеми в

особистому житті і вона є одинокою?

12. Чи можна сказати, що людина успішна, якщо її справа дає добрий


70

прибуток, але не приносить ніякого задоволення?

13. Чи є людина успішною, якщо усі справи, які вона робить, ані на

мить не наблизили її до здійснення власних мрій?

14. Чи можна вважати людину успішною, якщо вона постійно жаліється

на своє життя і вважає, що хтось повинен привести її до власного

успіху?

15. Чи є людина успішною. Якщо вона сама нічого не вирішує в своєму

житті та діє тільки за чужими вказівками?

Більшість із вас відповіла на ці питання негативно. Отже, ви розумієте і

відчуваєте, що успішність – це дещо більше, ніж матеріальні блага та відоме

ім’я загалом. А це розуміння –вже половина справи. Зараз подивіться на ваше

власне визначення успіху, чи містить воно цінні аспекти, які стосуються

здоров’я, гармонії та душевної рівноваги? Якщо так, то ваше визначення

дуже близьке до вашої мети стати успішним.

У цілому успіх – поняття багатогранне. Справжнє поняття успіху

викликає почуття задоволення, драйву, азарту, легкості та цікавості. Тільки

таке поняття дозволить людині бути щасливою.

На ваших столах та на екрані є визначення успіху. Давайте розглянемо

деякі з них:

Успіх — досягнення певної мети, і якщо складніший шлях, тим

солодшим і більшим є успіх. Успіх і досягнення мети йдуть практично пліч-о-

пліч, але іноді розумієш, що мета була засобом, і успіх стає не таким

яскравим.

Будь-яка перемога є успіхом незалежно від того, чим ти

займаєшся. Успіх — довести справу до кінця з «позитивним рахунком».

Успіх — коли тобі не соромно, коли тобі добре завдяки твоїм же

діям або зусиллям.

Успіх - коли ти щасливий, адже щастя ніколи просто так не

дається, його треба заслужити!

Успіх — досягнення поставленої мети.


71

Успіх — внутрішня гармонія і коли себе почуваєш комфортно.

Успіх — позитивне завершення якоїсь конкретної справи. Ми

поздоровляємо й бажаємо людині успіхів у житті, тобто якихось позитивних

зрушень у житті, які роблять його життя цілеспрямованим, осмисленим,

більш яскравим.

Коли людина довго працює над чимось і наприкінці досягає

поставленої мети, тоді її можна назвати успішною. Успішним може бути і

бізнесмен з мільйонним доходом, і мати чотирьох здорових дітей; школяр,

який виграв олімпіаду з математики, і дорослий спортсмен, що завоював

золото на змаганнях. Усі вони вкладали сумління у свою справу, і в підсумку

вийшов Успіх.

10. Вправа «Колесо життя»

Для того, щоб підвищити мотивацію активної участі в тренінгу,

учасникам пропонується побудувати так зване «колесо життя». Учні

отримують аркуші паперу формату А-4, на якому намальоване колесо життя.

Кінець і початок спиць позначають таким чином, щоб біля центру виявилися

назви з негативним забарвленням, тобто зі знаком «-», а біля великого кола –

назви зі знаком «+». Далі учасники знаходять і позначають на кожній спиці

місце, яке найбільшою мірою відповідає їхньому стану на сучасному

життєвому етапі. Потім поєднують ці відмітки суцільною лінією.


72

Полюси спиць

Духовна (пасивний-активний)

Інтелектуальна (обмежений-допитливий)

Емоційна (нестійкий-стійкий)

Соціальна (одинокий-причетний до соціальних систем, груп)

Професійна (невдоволений-задоволений)

Особистісна (незрілий-самодостатній)

Психологічна (не адаптивний-адаптивний)

Фізична (здоровий-нездоровий)

Питання для обговорення:

Чи утворилося коло з проведеної вами лінії?

В якому аспекті життя ви найбільш благополучні?

Які сфери життєдіяльності ви хотіли б удосконалити?


73

Яким чином ви це можете зробити?

Про що свідчить виконання цього завдання?

Кожна зі «спиць» утримує колесо в рівновазі. Кожна вимагає нашої

уваги. Необхідно постійно розвивати в собі якості, зазначені на спицях, щоб

ми могли прожити своє життя гармонійно і досягти успіху.

Притча «Усе в твоїх руках»

«Колись у давньому Китаї жив дуже розумний, але занадто пихатий

Мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого

вбрання та розмов з підданими про свій розум… Так минали дні за днями,

роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від

кордону з’явився мудрець, розумнішій за всіх на світі. Дійшли ті слухи і до

Мандарина. Дуже розлютився він: хто може назвати якогось там ченця

найрозумнішою людиною у світі?!. Але виду не подав, запросив мудреця у

свій палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика,

сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве. І якщо

чернець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я

випущу його… « І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато

людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у

світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з

нетерпінням чекав на приход ченця. Аж ось двері відчинилися. До зали

увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина,

привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, зло

всміхаючись, Мандарин запитав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках –

живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав і, посміхнувшись, відповів: «Усе в

твоїх руках». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук і той полетів

на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

В драме под названием «Жизнь» существует бездонная пропасть

между теми, кто сам написал себе главную роль, и теми, кто бесцельно

плывет по течению» Казуо Имамори.

Життя – це драма, у якій кожний із нас грає свою головну роль. Але в


74

драмі нашого життя ми не просто граємо – насправді ми пишемо сценарій. На

відміну від п'єси, яка неминуче приходить до заздалегідь відомого кінця,

підсумок нашого життя у власних руках.

Деякі люди вірять, що підсумок життя визначений долею. Але з цією

думкою не варто погоджуватися. Потрібно вірити, що, виховуючи свій розум і

стиль мислення, долю можна змінити.

Вправа «Портрет успішної людини»

Учасникам тренінгу пропонується на аркуші формату А-3 намалювати

груповий портрет успішної людини. Свої портрети учасники презентують

іншим учасникам та обговорюють.

Інформаційне повідомлення

«Риси характеру людини – фактори її життєвого успіху»

Чи існує деяке виграшне поєднання рис характеру людини, яке

неодмінно стане запорукою її успіху? Так, існує.

1. Уміння об’єктивно оцінювати ситуацію (здібність дивитися «в

корінь» тієї чи іншої події ).

2. Знання свої справи (професійні знання, постійне навчання).

3. Упевненість у власних силах (готовність до сміливих дій, сила волі,

уміння ставити перед собою чітку мету).

4. Високий рівень загального розвитку (гарний словниковий запас,

ораторські здібності, начитаність).

5. Уміння доводити справу до кінця (організаторський талант і сумлінна

праця).

Також існують інші фактори успіху: здатність керувати, творчий

потенціал, взаємовідносини з колегами, удача. Але п’ять вищеперерахованих

рис характеру відіграють найбільш важливу роль у становленні успішної


Пам’ятка-рекомендація «Уміння позитивно мислити»

Існує безліч тверджень, що думка зумовлює в людині певні

психологічні та фізіологічні зміни. Так, негативні думки пригнічують, а


75

позитивні, навпаки, надихають. Ти, мабуть, сам помітив: коли думаєш про

можливу невдачу, тебе може спіткати невдача. Або іноді боїшся чогось, і воно

трапляється з тобою. Якщо ти вважаєш, що ти непомітний і не гідний уваги,

безталанний і нікому не подобаєшся, знай: тебе справді не помічатимуть. Але

все залежить від тебе! А також від думок, дій, почуттів. З них ми почали і з

ними боремося за щастя. Отже, спробуємо дати раду думкам.

Наші думки тісно пов’язані з позицією, яку ми займаємо відносно

інших людей. Спробуй визначитися із власною позицією.

У мене не все добре – у них – все добре, тобто я – «-», вони «+».

Як правило – це позиція людини, яка низько цінує себе. Ті, хто

дотримуються цієї позиції, вважають, що вони ні на що не здатні, а успіх їх

обходить. Зазвичай вони діють вкрай обережно, довго наважуються на щось,

передбачають усі можливі перешкоди, заздрять іншим, не схильні до ризику і

майже ніколи не досягають успіху.

У мене все добре – у них не все добре, або я – «+», вони «-».

Це позиція людини із завищеною самооцінкою. Такі люди ніколи не

вважають себе винними, у всіх неприємностях звинувачують інших, вони

часто досягають бажаного, але не викликають симпатії в оточення.

У мене не все добре, у них не все добре, або я – «-», вони – «-».

Це позиція безнадії. Людина з такою позицією не помічає нічого

доброго ані в собі, ані в інших. Світ для неї завжди у темних фарбах. Така

людина ні себе не любить, ні своє оточення. Про успіх годі й говорити.

У мене все добре –у них все добре. Або я – «+», вони «+».

Це оптимістична позиція. Люди, що її займають, добре ставляться і до

себе, і до інших; з-поміж вад завжди знаходять щось позитивне, а коли когось

критикують, не зачіпають гідності, не принижують, не ображають. Такій

людині завжди симпатизують і вона досягає значних успіхів.

Зорієнтувався у своїй позиції?

Якщо це не є № 4, спробуй змінитися, бо це і є позитивне мислення.


76

Щодо дій та почуттів, мудрість сходу каже: «Навіть, якщо ми не можемо

змінити обставини, ми можемо змінити своє ставлення до них». Зміни

«–» на «+.» Це і є дії. Почуття зміняться самі.

Позитивне мислення – запорука твого успіху!

Вправа «Долонька»

Майже у кожній вправі ми стикаємося із словосполученням «досягати

мети». Давайте виконаємо вправу «Долонька», щоб краще зрозуміти цю

фразу. Пропоную кожному обвести на аркуші паперу свою долоню, і на

кожному з пальців записати будь-яку власну мету, якої хотілося б досягти в

найближчі три роки. А в середині долоні те, на кого або на що можна

покластися при досягненні цієї мети, хто допоможе на шляху до неї (тобто за

що можна вхопитися долонею, просуваючись до своєї мети).

Обговорення. Кожен із учасників говорить, що нового він зрозумів про

себе в процесі виконання цієї вправи. Учасники демонструють свої малюнки

групі.

Вправа-медитація «Моє майбутнє»

Звучить релаксаційна музика. Ведучий промовляє: «Зараз я запрошую

кожного з вас в уявну подорож. Сядьте зручніше. Зробіть глибокий вдих… і

видих… Відчуйте, як з кожним вдихом і кожним видихом хвиля спокою

огортає ваше тіло… Уявіть собі, що ви знаходитесь в порожньому

приміщенні з білими стінами. Прямо перед вами двері, на них написано

«Майбутнє». Огляньте ці двері краще, відкрийте їх. Відчуйте потік повітря,

що йде з відкритих дверей. Який він: теплий чи холодний? Як він пахне? Там

темно чи світло? Якщо там темно, знайдіть маленький ліхтарик, який вам

може знадобитися. Тепер сміливо увійдіть у кімнату і подивіться, які важливі

події можуть відбутися у вашому житті. Запам’ятайте їх усі, щоб потім про

них розповісти. Подякуйте своєму майбутньому за те, що воно відкрило вам

свої таємниці, і повертайтеся сюди».

Питання для обговорення

1. Які радісні події ви побачили у своєму майбутньому?


77

2. Чи були сумні події?

3. Чи можемо ми вплинути на наше майбутнє? Як?

Вправа «Групове малювання картинок»

Кожен учасник на аркуші паперу починає малювати якийсь сюжет і

робить штрихи, що дозволяють визначити задум. Потім малюнки

передаються по колу до тих пір, доки малюнок не повернеться до першого

автора.

Обговорення. Ми інколи плануємо події свого життя в певній

послідовності, наче робимо начерк на чистому аркуші паперу. Усе вийшло б,

як задумано, якби це залежало тільки від нас. Але інші люди додають

декілька штрихів – вони бачать усе інакше і дещо змінюють задумане. Ми

живемо, спілкуючись з іншими людьми, які вносять поправки до наших

планів, порушуючи накреслену нами послідовність.

Розкажіть про свої враження від колективної праці. Чи схожий

результат на те, що було задумано?

Із останніх двох вправ можна зробити висновок, що шлях до

життєвого успіху залежить не тільки від нас самих, але й від близьких

людей, від тієї команди, в якій ти знаходишся. Таким чином, якщо людина

працює в команді однодумців, вона швидше досягне успіху, ніж досягатиме

мети сам-на-сам.

Вправа на зняття емоційного напруження «Хазяїн, будинок,

ураган»

Ведучий об’єднує учасників у трійки так, щоб члени кожної пари

ставали обличчям один до одного і, з’єднуючи руки над головою, утворювали

«дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом»: він буде

«хазяїном».

Учасники уважно слухають і виконують команди тренера: за

командою «будинок» двійки, які утворюють «дах», мають знайти собі інших

хазяїв, які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях.

За командою «Хазяїн» на місці залишаються будинки, а всі «хазяї»


78

мають знайти собі нові «будинки».

За командою «Ураган» кожний член трійки повинен знайти собі

нових партнерів.

Хто залишається без «даху» над головою, стає на місце ведучого.

Вправа шлях до успіху

Із запропонованих дій виберіть ті, які на думку вашої групи складають

шлях до життєвого успіху і проранжуйте їх:

Мріяти про велике

Визначити мету

Все життя вчитися

Робити улюблену справу

Удосконалювати себе

Довго та сумлінно працювати

Створити план дій

Бути чесним із собою та іншими

Розвивати творчі здібності

Проявляти турботу про своє фізичне здоров’я

Бути рішучим та орієнтованим на потрібні події

Програмувати себе на удачу

Шукати зміст життя

Вчитися у старших

Контролювати свої дії

Працювати в команді

Бути упевненим у собі

Пам’ятка «Як досягти успіху в житті»

Постав перед собою реальну мету.

Склади власну схему досягнення успіху.

Розвивай силу волі.

Не зупиняйтеся на досягнутому.

Учися працьовитості й наполегливості.


79

Думай про позитивне.

Умій захоплюватися справою.

Вправа «Дерево-проект»

Завдання учасників – намалювати дерево. Стовбур зображує основний

проект. Коріння – умови, за яких можна реалізувати даний план, які

забезпечують його ефективність. Гілки зображують результати, «плоди»

зусиль команди. Все, що оточує дерево, зображує зовнішні фактори, які

можуть сприяти чи заважати здійсненню проекту.

Назви проектів:

«Ми – за здоровий спосіб життя».

«Твори добро на цій землі».

«Одне дерево посадив – недарма прожив».

Підбиття підсумків «Ліцензія на щастя»

Ведучий звертається до учасників тренінгу з пропозицією написати на

виданих аркушах паперу те, що вони мають право робити, щоб почувати себе

щасливими, що при цьому можуть відчувати, про що думати, як

поводитися. Спочатку тренер пропонує написати ім’я учасника, поставити

дату, а потім виконувати роботу. Після завершення роботи ведучий пропонує

учасникам перевернути свої аркуші, на яких вони писали. Там уже є напис

«Ліцензія на щастя». Таким чином кожен учасник отримав свою ліцензію на

щастя.

Вправа «Піраміда почуттів»

Учасники тренінгу діляться думками і почуттями, які викликав у них

тренінг.

Успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально

використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів. Не чекайте, що

хтось відкриє вас, відкрийте себе самі, скажіть собі: «Я хочу, я можу, я

зроблю». Щастя й успіх — у ваших руках!


80

Додаток 7

Анкета «Соло для лідера»

Хоча слово «лідер» і англійського походження, але його зміст

зрозумілий кожному: це людина, що вміє керувати. Якщо ви самі не

зараховуєте себе до подібної категорії людей, то це, повірте, ще не факт.

Можливо, саме у вас дрімають чудові здібності. У цьому можна

переконатися, якщо відверто відповісти («так» чи «ні») на запитання тесту

(позитивна відповідь – І бал).

1. Бажання домогтися мети, дисципліна, рішучість – визначальні риси

мого характеру.

2. Щоб зав'язати корисні контакти, часто ходжу на різного роду збори.

3. Ніколи не кину початої справи.

4. Коли що-небудь розповідаю, усі навколо уважно слухають.

5. При необхідності можу навіть розплакатися.

6. Я впевнено можу балотуватися в президенти.

7. Якщо в мене не все в порядку, ніколи не буду сидіти вдома та

хандрити.

8. Коли збираюся подивитися новий фільм чи спектакль, думка

критиків чи інших людей мене не зупинить.

9. Мені властиве почуття співпереживання і жалю до інших.

10. Мені дуже важливо, що думають про мене інші.

11. Прогулюючись, часто оглядаюся.

12. Мені завжди приємно бути в оточенні тих, хто мене хвалить.

Від 9 до 12 «так». Ви – безперечний лідер, упевнені в собі, відкриті,

здатні до ризику. У вас швидкий розум, активний інтерес до життя. Багато хто

вам симпатизує, і ви правильно використовуєте ці симпатії у своїх цілях.

Від 5 до 8 «так». За необхідності ви можете зосередитися й направити

свої зусилля в потрібне русло. Ви знаєте, що вас вигідно вирізняють ваші

здібності. Однак часом намагаєтесь відгородити себе від зайвих стресів, тому


81

що боїтеся ризику.

Від 0 до 4 «так». Ви почуваєте себе спокійнішими «за кулісами

подій». У вас досить впевненості і здібностей, щоб не засмучуватися, якщо

хтось інший став центром уваги. Однак майте на увазі: багато хто може

приймати вашу сором'язливість за снобізм, будьте більш комунікабельним – і

люди до вас потягнуться.

Додаток 8

Анкета «Гнучкість чи терпимість»

Для того, щоб не зруйнувати внутрішній світ іншої людини, потрібні

гнучкість у спілкуванні й терпимість. Щоб домогтися від людини щось

змінити в собі, насамперед треба прийняти її такою, якою вона є.

Виберіть із запитань ті, які найбільше вам імпонують.

1. У вас з’явилась геніальна ідея. Чи засмутить вас байдужість колег

(так 0, ні – 2).

2. Чи дратує вас нетвереза людина в громадському місці? (Так, мені

вона неприємна – 0. Якщо вона тримається в пристойних рамках, то мені

байдуже – 2).

3. Чи легко вам знайти спільну мову з людиною іншого соціального

середовища? (так – 2, ні 0).

4. Як ви реагуєте, коли над вами відверто жартують? (Намагаюся

відповісти в тій же манері – 2. Відчуваю роздратування – 0).

5. Чи зберігаєте ви спокій, почувши неприємну для вас новину? (так

– 2, ні – 0).

6. Якщо ви привели в компанію знайомого і він привернув всю увагу

на себе, як ви відреагуєте? (Засмучуся – 0, порадію за нього 2).

2 бали і менше. Ваша непохитність межує з упертістю. Вам складно

ладити з людьми, що думають інакше, ніж ви. Швидше за все ви нав'язуєте

свою думку оточуючим. Така позиція може призвести до успіху, але навколо


82

вас створиться психологічна напруга, яка врешті-решт розрядиться.

4-8 балів. Ви здатні сприйняти незвичайну ідею чи зрозуміти іншу

точку зору, але іноді виявляєте твердість і різкість у судженнях. Намагайтеся

не зловживати такими силовими методами.

10 балів і більше. Ви просто почуваєтеся в незвичному для вас

середовищі. Ви здатні прийняти революційну ідею, погодитися з

парадоксальним, на перший погляд, вчинком. Ви легко відмовляєтесь від

своєї думки, якщо вона йде врозріз із фактами. Ви ніколи не будете

наполягати на своєму, усвідомивши свої помилки, і завжди готові виявити

повагу до чужої думки, якою б дивною вона не виявилась. Оточуючим легко з

вами.

Додаток 9

Анкета «Чи вмієте ви розподілити час?»

Часті недосипання, аврали, неякісна робота пов'язані з невмінням

організувати своє життя. Вибратися з постійного цейтноту можна. Спочатку

знайдіть його причини.

З варіантів відповідей виберіть той, котрий вам найбільше підходить.

1. Чи схильні ви до поспіху під час виконання різних справ на

роботі чи вдома?

а) не терплю поспіху;

б) це мій стиль;

в) за обставинами.

2. Чи розподіляєте ви свої справи за ступенем їх важливості й

терміновості виконання?

а) без цього неможливо;

б) час від часу;

в) не займаюся цим.

3. Ви помітили, що більшість часу у вас «з'їдає» пошук інформації?

а) зазвичай так;


83

б) ні;

в) іноді буває.

4. Чи є у вас звичка планувати справи на день, тиждень, місяць

тощо?

а) ні, але прагну цього;

б) не бачу в цьому необхідності;

в) обов'язково.

5.Чи згодні ви з тим, що вам часто бракує часу для завершення роботи ?

а) так, часто не встигаю;

б) такого не буває;

в) іноді трапляється.

6. Чи намагаєтесь ви все робити самостійно, не покладаючись на

інших?

а) розраховую тільки на себе;

б) так простіше;

в) ні, розподіляю обов'язки.

7. Чи спроможні ви прийняти важливе рішення, якщо інформація,

на ваш погляд, не повна?

а) усього знати не можна;

б) волію не ризикувати;

в) не знаю.

8. Чи можна сказати, що спілкування з колегами і знайомими

забирає у вас багато часу?

а) мабуть, так;

б) у якійсь мірі;

в) ні.

9. Чи буває таке, що ви беретеся відразу за кілька справ і

намагаєтесь виконувати їх одночасно?

а) трапляється;

б) а як же інакше?


84

в) це невдала практика.

10. Чи часто телефонні розмови відволікають вас від роботи?

а) так, дуже часто;

б) не зловживаю цим;

в) буває, але рідко.

Підрахуйте кількість балів за таблицею.

Запитання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

А 5 5 1 3 1 1 5 1 3 1

Б 1 3 5 1 5 3 1 3 1 5

В 3 1 3 5 3 5 3 5 5 3

1-15 балів. На жаль, ви втрачаєте дарма багато корисного часу.

Навчіться відмовлятися від якихось дрібних справ, що заважають

досягненню мети. Намагайтеся більш чітко розраховувати час на кожен захід

окремо, щоб уникнути поспіху.

16-35 балів. Бувають періоди, коли в роботі з'являється ритм і ви

встигаєте цей процес контролювати. Але трапляється так, що налагоджений

ритм життя збивається. У паніці ви намагаєтеся справитись із ситуацією.

Заспокойтеся, проаналізуйте причини безладу і виправте допущені помилки.

36-50 балів. Ви – зібрана й організована людина, вмієте об'єктивно

оцінити свої сили й можливості, завзяті в досягненні поставлених завдань. До

того ж, ви цінний працівник, котрий уміє організувати робочий процес, у

якому будуть задіяні всі колеги. Не дивно, що така робота завжди гідна

похвали.

Додаток 10

ТЕСТ

«Визначення лідерських якостей»

Вам пропонується 50 висловлювань. Потрібно обрати варіант відповіді


85

«так»- або «ні».

Довго не замислюйтесь над відповіддю.

1. Чи часто ви перебуваєте у центрі уваги?

а) так б) ні

2. Чи вважаєте ви, що багато хто з оточуючих вас людей мають більш

високе положення серед оточуючих?

а) так б) ні

3. Перебуваючи у компанії людей, чи відчуваєте ви бажання не

висловлювати своєї думки, навіть коли це необхідно?

а) так б) ні

4. Чи подобається вам бути лідером серед однолітків?

а) так б) ні

5. Чи відчуваєте ви задоволення, коли вам вдається переконати когось?

а) так б) ні

6. Чи трапляється так, що вас називають нерішучою людиною?

а) так б) ні

7. Чи згодні ви з твердженням: «Усе найкорисніше у світі є результатом

діяльності невеликої кількості видатних людей»?

а) так б) ні

8. Чи відчуваєте ви нагальну потребу в пораднику, який міг би

спрямувати вашу діяльність?

а) так б) ні

9. Чи втрачали ви іноді рівновагу при розмові з людьми?

а) так б) ні

10. Чи отримуєте ви задоволення від того, що оточуючі побоюються вас?

а) так б) ні

11. Чи намагаєтеся ви зайняти за столом (у компанії, зборах тощо) таке

місце, що дозволяло б вам бути у центрі уваги і контролювати ситуацію?

а) так б) ні

12. Чи вважаєте ви, що складає враження значущості (імпозантності)?


86

а) так б) ні

13. Чи вважаєте ви себе мрійником?

а) так б) ні

14. Чи губитеся ви, якщо люди, що оточують вас, висловлюють незгоду з

вами?

а) так б) ні

15. Чи траплялося вам з особистої ініціативи займатися організацією

трудових, спортивних та інших команд і колективів?

а) так б) ні

16. Якщо те, що ви запланували, не дало очікуваних результатів, тоді ви:

а) будете раді, якщо відповідальність за цю справу покладуть на кого-небудь

іншого

б) візьмете на себе відповідальність, самі доведете справу до кінця

17. Яка з двох думок вам ближче?

а) справжній керівник повинен сам робити ту справу, якою він керує, і брати

участь у ній особисто

б) справжній керівник повинен тільки вміти керувати іншими і не обов'язково

робити справу сам

18. Уявіть, що ви керівник. З ким ви прагнете працювати?

а) з покірними людьми

б) із незалежними, самостійними людьми

19. Чи намагаєтеся ви уникати гострих дискусій?

а) так б) ні

20. Чи часто ви зіштовхувалися з проявом владності вашого батька?

а) так б) ні

21. Чи вмієте ви у дискусії на тему, яку ви добре знаєте, залучити на свою

сторону тих, хто раніше був з вами не згодний?

а) так б) ні

22. Уявіть собі таку ситуацію: під час прогулянки з друзями у лісі ви


87

загубилися. Вечір, потрібно приймати рішення. Які ваші дії?

а) надаєте ухвалити рішення компетентнішому з вас

б) просто не будете нічого робити, розраховуючи на інших

23. Є таке прислів'я: «Краще бути першим у селі, ніж останнім у місті».

Чи правильне воно?

а) так б) ні

24. Чи вважаєте ви себе людиною, що має вплив на інших?

а) так б) ні

25. Чи може невдача у прояві ініціативи змусити вас більше ніколи цього

не робити?

а) так б) ні

26. Хто, на ваш погляд, справжній лідер?

а) найбільш компетентна людина

б) той, у кого найсильніший характер

27. Чи завжди ви намагаєтеся зрозуміти і правильно оцінити людей?

а) так б) ні

28. Чи поважаєте ви дисципліну?

а) так б) ні

29. Якому з наступних двох керівників ви віддасте перевагу?

а) тому, хто все вирішує сам

б) тому, хто завжди радиться і прислухається до думок інших

30. Який з наступних стилів керівництва, на вашу думку, найкращий для

роботи з колективом?

а) колегіальний

б) авторитарний

31. Чи часто у вас виникає враження, що інші зловживають вами?

а) так б) ні

32. Який з наступних портретів більше нагадує вас?

а) людина, у якої сильний голос, виразні жести, «за словом у кишеню не лізе»

б) людина, яка має спокійний, тихий голос, стримана, замислена


88

33. Як ви поводитиметеся на зборах, у колективі, якщо вважаєте свою

думку правильною, але інші з вами не згодні?

а) промовчите

б) будете відстоювати свою думку

34. Чи підкоряєте ви свої інтереси і поведінку інших людей справі, якою

займаєтеся?

а) так б) ні

35. Чи виникає у вас почуття тривоги, якщо на вас покладено

відповідальність за яку-небудь важливу справу?

а) так б) ні

36. Чому б ви віддали перевагу?

а) працювати під керівництвом гарної людини

б) працювати самостійно, без керівників

37. Як ви ставитеся до твердження: «Для того, щоб сімейне життя було

гарним, необхідно, щоб рішення в родині приймав один з подружжя»?

а) згодний

б) не згодний

38. Чи траплялося вам купувати що-небудь під впливом думки інших

людей, а не виходячи з власної потреби?

а) так б) ні

39. Чи вважаєте ви свої організаторські здібності гарними?

а) так б) ні

40. Як поводитесь, зіштовхнувшись з труднощами?

а) опускаєте руки

б) з'являється сильне бажання їх подолати

41. Чи дорікаєте ви людям, якщо вони на це заслуговують?

а) так б) ні

42. Чи вважаєте ви, що ваша нервова система здатна витримати життєве

навантаження?

а) так б) ні


89

43. Уявіть, що ви - керівник великої компанії. Як ви вчините, якщо вам

запропонують реорганізувати вашу установу або організацію?

а) запроваджу потрібні зміни негайно

б) не буду квапитися і спочатку все ретельно обміркую

44. Чи зумієте ви перервати занадто балакучого співрозмовника, якщо це

необхідно?

а) так б) ні

45. Чи згодні ви з твердженням: «Для того, щоб бути щасливим, треба

жити непомітно»?

а) так б) ні

46. Чи вважаєте ви, що людина повинна зробити що-небудь видатне?

а) так б) ні

47. Ким ви прагнете стати?

а) художником, поетом, композитором, вченим

б) видатним керівником, політичним діячем

48. Яку музику вам приємніше слухати?

а) гучну й урочисту

б) тиху і ліричну

49. Чи відчуваєте ви хвилювання, очікуючи зустрічі з важливими і

відомими людьми?

а) так б) ні

50. Чи часто ви зустрічали людей з більш сильною волею, ніж ваша?

а) так б) ні

Ключ

Сума балів за ваші відповіді підраховується за допомогою ключа до

опитувальника:

Ключ: 1а, 2а, 3б, 4а, 5а, 6б, 7а, 8б, 9б,10а, 11а, 12а, 13б, 14б, 15а, 16б,

17а, 18б, 19б, 20а, 21а, 22а, 23а, 24а, 25б, 26а, 27б, 28а, 29б, 30б, 31а, 32а, 33б,

34а, 35б, 36б, 37а, 38б, 39а, 40б, 41а, 42а, 43а, 44а, 45б, 46а, 47б, 48а, 49б, 50б.


90

За кожну відповідь, яка співпадає з ключовою, нараховується один бал,

в іншому випадку – 0 балів.

Інтерпретація результатів тесту

Якщо сума балів менше 25, то якості лідера виражені слабо.

Якщо сума балів в межах від 26 до 35, то якості лідера виражені на

середньому рівні.

Якщо сума балів від 36 до 40, то лідерські якості виражені сильно.

Якщо сума балів більше 40, то людина як лідер схильна до диктату.

Додаток 11

ТЕСТ

«Чи здатні Ви вести за собою?»

Американський мільйонер Хантингтон Хартфорд вважає: «Дуже

багатими людьми стають не ті, які вміють ладнати стосунки з шефом і завжди

все робити як належить. Такі люди можуть стати тільки високооплачуваними

співробітниками, не більше того».

Його думку повторює найзаможніша людина світу - Поль Гетті: «Ви

ніколи не отримаєте багато, працюючи на когось. Досягти справжнього

успіху в якійсь справі – означає очолити її». Ну а я? Чи здатен я стати

ініціатором перспективних початків і повести за собою зосереджених

послідовників?

1. Якщо якась авторитетна особа публічно висловлює думку, яку я

вважаю неправильною, намагатимусь, щоб присутні вислухали й мою

точку зору:

а) так;

б) не знаю, не впевнений;

в) ні.

2. У дитинстві мене часто називали неслухняною дитиною:

а) так;



91

в) ні.

3. Переконаний, що навколишній світ можна покращити:

а) так;


в) ні.

4. Не люблю, коли друзі й рідні намагаються мене опікати, докучають

порадами:

а) так;


в) ні.

5. У ситуаціях, що вимагають серйозного рішення, я не схильний до

довгих коливань:

а) так;


в) ні.

6. Здається, більшість суспільно-політичних проблем виникають через

недостатню рішучість відповідальних керівників:

а) так;


в) ні.

7. Я не хвилююся, якщо мені доводиться комусь докоряти:

а) так;


в) ні.

8. Якщо з якоюсь справою неможливо впоратися одному, то для її

виконання мені потрібні помічники, а не порадники:

а) так;


в) ні.

9. У суперечках завжди прагну залишити за собою останнє слово:


92

а) так;


в) ні.

10. Вважаю, що жоден прогрес неможливий без прагнення людей до

переваги над іншими:

а) так;


в) ні.

11. Часто мені доводиться брати на себе відповідальність, тому що інші

недостатньо рішучі:

а) так;


в) ні.

12. Не вірю в абсолютну рівноправність у подружніх стосунках, у своїй

сім'ї віддаю перевагу бути головним:

а) так;


в) ні.

13. Коли в гостях ніхто не наважується взяти з тарілки останній шматок

торта, я спокійно можу це зробити:

а) так;


в) ні.

14. Люблю бути в центрі уваги:

а) так;


в) ні.

15. У своїй кар'єрі готовий змиритися з роллю підлеглого тільки як із

тимчасовою:

а) так;


93


в) ні.

Підсумуємо: за кожну відповідь «так» – 10 балів, «не знаю, не

впевнений» – 5 балів, «ні» – 0 балів.

Більше 100 балів. Тобі не бракує ініціативи й упевненості у собі.

Схоже, в тобі є всі необхідні якості, щоб виконувати роль ватажка –

сміливість, цілеспрямованість, тверда воля. Однак у цих чеснот буває й

зворотна сторона – завищена самооцінка, безцеремонність, невміння зважати

на чужі інтереси. Тобі вдасться досягти неабияких успіхів, якщо ти

пам'ятатимеш: люди охоче йдуть за лідерами, але недолюблюють диктаторів.

Від 50 до 100 балів. Ти володієш винятково цінною якістю – умінням

виконувати провідну роль залежно від обставин. Повага до авторитету не

заважає тобі мати власної точки зору. Для тебе знайдеться місце в будь-якому

колективі. Залишається лише вибрати місце, яке б тебе влаштовувало.

Менше 50 балів. За своєю натурою ти більш схильний бути виконавцем і

підлеглим. Тебе обтяжує особиста відповідальність, і ти швидше віддаси

перевагу слідувати директивам. А може, ти вартий більшого? Щоб досягти

успіху, частіше пригадуй мудрий афоризм: «Два ґатунки людей ніколи нічого

не досягнуть: ті, хто не вміє виконувати вказівки, і ті, хто вміє лише

виконувати вказівки».

Додаток 12

Психогеометричний тест

Інструкція:

Подивіться на п'ять фігур (КВАДРАТ, ТРИКУТНИК, ПРЯМОКУТНИК,

КРУГ, Z-подібний ЗИГЗАГ). Виберіть з них ту, відносно якої Ви можете


94

сказати: це – «Я»! Постарайтеся відчути свою форму. Якщо Ви затрудняєтесь,

виберіть з фігур ту, яка першою привернула Вашу увагу.

Запишіть її назву під номером 1. Тепер розставте чотири фігури, що

залишилися, в порядку Вашої переваги (запишіть їх назви під відповідними

номерами).

Отже, найважчий етап закінчений. Яку б фігуру Ви не помістили на

перше місце, це – Ваша основна фігура або суб'єктивна форма. Вона дає

можливість визначити Ваші головні, домінуючі риси вдачі і особливості

поведінки.

Решта чотири фігури – це своєрідні модулятори, які можуть

намалювати провідну мелодію Вашої поведінки. Остання фігура вказує на

форму людини, взаємодія з якою завдаватиме Вам найбільших труднощів.

Проте може виявитися, що жодна фігура Вам повністю не підходить. Тоді Вас

можна описати комбінацією з двох або навіть трьох форм.

Короткі психологічні характеристики відповідних форм особистості:

КВАДРАТ

Якщо Вашою основною фігурою виявився Квадрат, то Ви – невтомний

працівник. Працьовитість, старанність, потреба доводити почату справу до

кінця, завзятість, що дозволяє добиватися завершення роботи, – ось основні

якості істинних Квадратів. Витривалість, терпіння і методичність зазвичай

роблять Квадрата висококласним фахівцем в своїй області. Цьому сприяє і

невситима потреба в інформації. Всі відомості, якими вони володіють,

систематизовані і розкладені по поличках. Квадрат здатний видати необхідну

інформацію моментально. Тому Квадрати заслужено славляться ерудитами,

принаймні, в своїй області. Якщо Ви вибрали для себе квадрат – фігуру

лінійну, то, наймовірніше, Ви відноситеся до «лівопівкульних» мислителів,

тобто до тих, хто переробляє дані послідовно... Квадрати скоріше

«обчислюють результат», чим здогадуються про нього. Квадрати надзвичайно

уважні до деталей, подробиць. Квадрати люблять раз і назавжди заведений

порядок. Їх ідеал – розплановане, передбачене життя, і йому не до душі зміна


95

звичного ходу подій. Він постійно «впорядковує», організовує людей і речі

навколо себе.

Всі ці якості сприяють тому, що Квадрати можуть стати хорошими

спеціалістами-техніками, чудовими адміністраторами, але рідко бувають

хорошими менеджерами.

Надмірна пристрасть до деталей, потреба в уточнюючій інформації для

ухвалення рішень позбавляє Квадрата оперативності. Акуратність,

дотримання правил і т.п. можуть розвинутися до паралізуючої крайності.

Крім того, раціональність, емоційна сухість, консерватизм в оцінках

заважають Квадратам швидко встановлювати контакти з різними

особистостями. Квадрати неефективно діють в аморфній ситуації.

ТРИКУТНИК

Ця форма символізує лідерство, і багато Трикутників відчувають у

цьому своє призначення. Найхарактерніша особливість дійсного Трикутника

– здатність концентруватися на головній меті. Вони – енергійні, сильні


У тесті Люшера вони часто надають перевагу зеленому кольору і

малюють ялинку, коли їх просять намалювати дерево.

Трикутники, як і їх родичі – Квадрати, належать до лінійних форм і в

тенденції також є «лівопівкульними» мислителями, здатними глибоко і

швидко аналізувати ситуації. В протилежність Квадратам, орієнтованим на

деталі, Трикутники зосереджуються на головному, на суті проблеми. Їх

сильна прагматична орієнтація направляє розумовий аналіз і обмежує його

пошуком ефективного в даних умовах рішення проблеми.

Трикутник – це дуже впевнена людина. Потреба бути правим і

управляти положенням справ, вирішувати не тільки за себе, але і, по

можливості, за інших, робить Трикутника особою, що постійно змагається,

конкурує з іншими.

Трикутники насилу визнають свої помилки! Можна сказати, що вони

бачать те, що хочуть бачити, не люблять змінювати свої рішення, часто


96

бувають категоричні, не визнають протесту. На щастя (для них і оточуючих)

Трикутники швидко і успішно вчаться (вбирають корисну інформацію як

губка), правда тільки тому, що відповідає їх прагматичній орієнтації, сприяє

(із їхньої точки зору) досягненню головної мети.

Трикутники честолюбні. Якщо справою честі для Квадрата є

досягнення вищої якості виконуваної роботи, то Трикутник прагне досягти

високого положення, придбати високий статус, інакше кажучи – зробити

кар'єру.

З Трикутників виходять відмінні менеджери. Головна негативна якість

Трикутника: сильний егоцентризм, спрямованість на себе. На шляху до

вершин влади вони не проявляють особливої педантичності відносно

моральних норм. Трикутники примушують все і всіх обертатися навколо

себе... Можливо, без них життя втратило б свою гостроту.

ПРЯМОКУТНИК

Ця фігура символізує стан переходу і зміни. Це тимчасова форма

особистості, яку можуть «носити» інші чотири порівняно стійкі фігури в

певні періоди життя. Це люди, не задоволені тим способом життя, який вони

ведуть зараз, і тому зайняті пошуками кращого положення. Причини

«прямокутного» стану можуть бути найрізноманітнішими, але об'єднує їх

одне – значущість змін для певної людини.

Основним психічним станом Прямокутника є більш-менш

усвідомлюваний стан замішання, заплутаність у проблемах і невизначеності

виконувати вказівки».

Найбільш характерні риси Прямокутників – непослідовність і

непередбачуваність вчинків у перебігу перехідного періоду. Вони мають, як

правило, низьку самооцінку. Прагнуть стати краще в чомусь, шукають нові

методи роботи, стилі життя. Швидкі, круті і непередбачувані зміни в

поведінці Прямокутника зазвичай бентежать і насторожують інших людей, і

вони свідомо можуть ухилятися від контактів з «людиною без стрижня».

Прямокутникам же спілкування з іншими людьми просто необхідне, і в цьому


97

полягає ще одна складність перехідного періоду.

Проте у Прямокутника виявляються і позитивні якості, що привертають

до нього оточуючих: цікавість, допитливість, живий інтерес до всього, що

відбувається і ...сміливість! У даний період вони відкриті для нових ідей,

цінностей, способів мислення і життя, легко засвоюють все нове. Правда,

зворотною стороною цього є надмірна довірливість, навіюваність. Тому

Прямокутниками легко маніпулювати.

«Прямокутність» – всього лише стадія. Вона пройде!

КРУГ

Круг – це міфологічний символ гармонії. Той, хто впевнено вибирає

його, щиро зацікавлений перш за все в хороших міжособистісних відносинах.

Вища цінність для Круга – люди. Круг – найдоброзичливіша з п'яти форм.

Він найчастіше служить тим «клеєм», який скріпляє і робочий колектив, і

сім'ю, тобто – стабілізує групу.

Круги – найбільш комунікабельні перш за все тому, що вони кращі

слухачі. Вони володіють високою чутливістю, здатністю співпереживати.

Круги чудово «читають» людей і в одну хвилину здатні розпізнати

удавальника, обманщика. Круги «хворіють» за свій колектив і популярні

серед колег по роботі. Проте вони, як правило, слабкі менеджери і керівники

у сфері бізнесу.

По-перше, Круги направлені скоріше на людей, чим на справу.

Намагаючись зберегти мир, вони іноді уникають займати «тверду» позицію і

ухвалювати непопулярні рішення. Для Круга немає нічого важчого, ніж

вступати в міжособистісний конфлікт. Вони за всяку ціну прагнуть його

уникнути. Іноді – у збиток справі.

По-друге, Круги взагалі не відзначаються рішучістю, часто не можуть

подати себе належним чином. Трикутники, як правило, легко беруть над ними

гору. Проте Круги не дуже турбуються, в чиїх руках знаходиться влада. В

одному Круги проявляють завидну твердість – якщо справа стосується питань

моралі або порушення справедливості.


98

Круг – нелінійна форма, і ті, хто впевнено ідентифікує себе з Кругом,

скоріше належать до «правопівкульних» мислителів. «Правопівкульне»

мислення – більш образне, інтуїтивне, емоційно забарвлене, скоріше

інтеграційне, ніж аналізуюче. Тому переробка інформації у Кругів

здійснюється не послідовно, а скоріше мозаїчно, проривами з пропусками

окремих ланок. Це не означає, що Круги не в ладах з логікою. Просто головна

риса їхнього мислення – орієнтація на суб'єктивні чинники проблеми

(цінності, оцінки, відчуття і т.д.) і прагнення знайти загальне навіть у

протилежних точках зору. Можна сказати, що Круг – природжений психолог.

Однак, часто він слабкий організатор – йому не вистачає «лівопівкульних»

навичок своїх «лінійних братів» – Трикутника і Квадрата.

ЗИГЗАГ

Ця фігура символізує креативність, творчість хоч би тому, що вона сама

унікальна - з п'яти фігур, і єдина розімкнена фігура. Якщо Ви твердо вибрали

Зигзаг як основну форму, то Ви, швидше за все,- істинний «правопівкульний»

мислитель, інакодумець.

Вам, як і Вашому найближчому родичеві Кругу, тільки ще в більшому

ступені, властива образність, інтуїтивність, інтегративність, мозаїчність.

Сувора, послідовна дедукція – це не Ваш стиль. Думка Зигзага робить

відчайдушні стрибки від «а» до «я», тому багатьом «лівопівкульним» важко

зрозуміти Зигзагів. «Правопівкульне» мислення не фіксується на деталях,

тому воно спрощує в чомусь картину світу, дозволяє будувати цілісні,

гармонійні концепції і образи, бачити красу. Зигзаги зазвичай мають

розвинене естетичне відчуття.

Домінуючим стилем мислення Зигзага найчастіше є синтетичний стиль.

На відміну від Кругів, Зигзаги зовсім не зацікавлені в консенсусі і

добиваються синтезу не шляхом поступок, а навпаки – загостренням

конфлікту ідей і побудовою нової концепції, в якій цей конфлікт

розв’язується, «знімається». Причому, використовуючи свою природну

дотепність, вони можуть бути вельми гострі на язик, «відкривати очі» іншим.


99

Зигзаги просто не можуть працювати в добре структурованих

ситуаціях. Їх дратують чіткі вертикальні і горизонтальні зв'язки, строго

фіксовані обов'язки і постійні способи роботи. У роботі їм потрібна

незалежність від інших і високий рівень стимуляції на робочому місці. Тоді

Зигзаг «оживає» і починає виконувати своє основне призначення – генерувати

нові ідеї і методи роботи.

Зигзаги – ідеалісти, звідси беруть початок такі їх риси, як

непрактичність, наївність.

Зигзаг найлегше збуджується з п'яти запропонованих фігур. Вони

нестримані, дуже експресивні, що разом з їх ексцентричністю часто заважає

проводити свої ідеї в життя. До того ж, вони не сильні в опрацьовуванні

конкретних деталей і не дуже наполегливі в доведенні справи до кінця

(оскільки з втратою новизни втрачається і інтерес до ідеї).

Додаток 13

ТЕСТ«ЯКОСТІ ЛІДЕРА» (Тест для жінок)

На запитання слід відповідати «так», «ні» або «не знаю», не

роздумуючи при цьому занадто довго.

1. Ще в ранньому дитинстві необхідність підкорятися іншим була для

мене проблемою.

2.Вважаю, що прогрес у науці та культурі немислимий без людей з

розвиненими потребами панувати над іншими.

3.Я думаю, що справжня жінка вміє підкоряти своїй волі чоловіків.

4. Чесно кажучи, не люблю, коли близькі мене опікають.

5. Я не згодна з твердженням, що щира натура жінки – покірність.

6. Можливо, не всі здогадуються, що брати все на себе мені доводиться

через постійні побоювання за благополуччя моїх рідних.

7. Вважаю, що більшість проблем у нас виникає через нестачу лідерів із

«залізною рукою».

8. У важких ситуаціях, що вимагають швидкого вирішення, мені


100

звичайно не потрібно багато часу, щоб поступити правильно.

9. Я знаю, що можу і люблю керувати іншими людьми.

10. Я не вмію і не хочу відкриватися до кінця ні перед ким.

11. Мені не чужі мрії про «тиху пристань».

12. Я думаю, що підлеглому необхідно вміти виконувати будь-які

накази начальника.

13. Можливо, це дивно, але в стосунках з близькими мені людьми

відчуваю внутрішній опір, коли мені доводиться про щось їх просити.

14.Часто стикаюся з ситуацією, в якій хтось чекає від мене пояснень,

хоча, на мій погляд, все і так ясно.

15. Мені здається, що мій характер схожий на характер батька (матері),

який (-а) є опорою в родині.

РЕЗУЛЬТАТИ

За відповідь «так» нараховується 10 балів; за відповідь «не знаю» – 5

балів; за відповідь «ні» – 0 балів.

150-100 балів. Твої відповіді малюють образ великого диктатора, який

вважає, що знає як є і як має бути. Ти вмієш переконувати і керувати іншими,

змусити виконати роботу у визначений термін. Але іноді щось у тоні, погляді,

жесті твоїх «підлеглих» говорить: «дай перепочити!».

99-50 балів. Гармонія і рішучість, мудрість і розрахунок, уміння дати

добру пораду – ось твої головні достоїнства. Якщо необхідно – ти керуєш,

якщо потрібно – поступаєшся, завжди беручи до уваги чужу думку і бажання.

Але тільки одній тобі відомо, чи завжди ти досягаєш мети гідними засобами.

49-0 балів. Твої відповіді характерні для «психологічного вужа». Ти

здатна проковтнути будь-який докір, навіть якщо в цьому немає необхідності;

пожертвувати всім, навіть тоді, коли цього ніхто не вимагає. Часто,

відчуваючи власне безсилля, ти здатна на ... рішучий вчинок. Відчуваючи

безпорадність, ти шукаєш в інших риси характеру, які відсутні у тебе, і в

цьому знаходиш сенс та надію на краще для тебе життя.


101

Проектування регіональної моделі соціального партнерства. Кластерний підхід

Короткова Л.І., директор ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю»

Світові тенденції глобалізації, активізація євроінтеграційних процесів,

формування вітчизняної інноваційної системи, зміни на ринку праці висувають підвищені вимоги до якості робочої сили, її конкурентоспроможності й професійної мобільності. Сучасному виробництву потрібні працівники, які володіють широким технічним світоглядом, здатні оперативно реагувати на будь-які зміни у технологічному процесі, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових дій, що вимагає від них ґрунтовних знань, умінь і особистісних якостей. Цим зумовлюється необхідність пошуку та впровадження ефективної системи підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління, створених з урахуванням компетентнісного підходу, що сприятиме підвищенню рівня професійної відповідності випускників професійно-технічних навчальних закладів вимогам робочого місця, їхньому працевлаштуванню та адаптації на виробництві.

Однак досягнення необхідної якості підготовки кваліфікованих робітників гальмується відсутністю науково обґрунтованої системи визначення кваліфікацій і професійної стандартизації, узгодженої з Національною рамкою кваліфікацій й системами кваліфікацій країн Європейського Союзу; використанням застарілих ДСПТО з конкретних професій, які не відповідають сучасним вимогам роботодавців; повільним впровадженням у навчально-виробничий процес інноваційних технологій навчання. Такий стан зумовлює необхідність створення педагогічних умов для розробки професійних стандартів, а на їх основі побудови державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління та гнучких навчальних планів і програм професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю.

З 2008 року на базі експериментального педагогічного майданчика Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» проводиться всеукраїнський експеримент з розроблення Державного стандарту професійно-технічної освіти на основі компетентнісного підходу під керівництвом директора навчального закладу Короткової Ліни Ігорівни. Результати, одержані в ході експериментальної


102

діяльності, знайшли своє відображення в дисертаційному дослідженні керівника на тему «Педагогічні умови створення професійних стандартів швейного профілю на основі компетентнісного підходу», виконаним відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України під керівництвом доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, директора Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України Радкевич Валентини Олександрівни.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови створення професійних стандартів швейного профілю на основі компетентнісного підходу (врахування досвіду країн ЄС щодо професійної стандартизації; здійснення аналізу ринку праці швейної галузі з метою визначення затребуваних професій, кваліфікацій, трудових функцій, компетенцій; проектування галузевої рамки кваліфікацій для об’єднання професійних кваліфікацій швейної галузі в єдину систему; застосування методики створення професійних стандартів швейного профілю як основи для побудови ДСПТО нового покоління); розроблено модель професійного стандарту швейного профілю (на прикладі професії «Кравець»); удосконалено методичні підходи до побудови навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців на основі професійного стандарту й модульно-компетентнісного підходу; подальшого розвитку дістало положення щодо посилення ролі роботодавців у визначенні вимог до змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю, розробки професійних і державних стандартів професійно-технічної освіти на основі компетентнісного підходу.

Практичне значення проведеного дослідження полягає у впровадженні його основних результатів в процес підготовки майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю у ПТНЗ України, що здійснено шляхом: розробки проекту галузевої рамки кваліфікацій швейного профілю та професійного стандарту (на прикладі професії «Кравець»), навчально-методичного комплексу професійної підготовки майбутніх кравців; підготовки методичних рекомендацій щодо аналізу ринку праці швейної галузі, розроблення професійних стандартів швейного профілю, модульно-компетентнісної побудови навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців на основі професійного стандарту.

Основні положення та результати здійсненого дослідження доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку вчених,


103

педагогів-практиків на 3-х міжнародних і 5-ти всеукраїнських науково-практичних конференціях; засіданнях круглого столу «Інноватика в освіті України» (Київ, 2009, 2010); засіданнях робочих груп «Розробка державних стандартів професійно-технічної освіти, заснованих на компетенціях» (Київ, 2009, 2010); звітних науково-практичних конференціях Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Київ, 2010, 2011); регіональному семінарі «Інновації у професійно-технічній освіті» (Запоріжжя, 2009); засіданнях педагогічної ради ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» (Запоріжжя, 2008–2011).

Основний зміст і результати наукової роботи Короткової Л.І. висвітлено у 18 одноосібних публікаціях, з-поміж них: 9 статей у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць; 5 статей у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій; 4 брошури з методичними рекомендаціями.

Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані у науково-методичних і навчально-методичних центрах професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, у професійно-технічних навчальних закладах України.

Формуванню якісно нової економіки регіону сприяє відповідний перехід підготовки кваліфікованих робітників на новий рівень, який дозволяє виводити її в режим стабільного, стійкого розвитку. Світова практика доводить, що ці проблеми успішно вирішуються при реалізації принципів соціального партнерства. Саме соціальне партнерство відіграє важливу роль. Стратегія соціального партнерства може бути реалізована у різних формах, але основу її задає сформована нова система відношень між партнерами.


104

Запорізька область входить у склад регіонів України, які є основою її економічного та інтелектуального потенціалу. В області згруповані практично всі основні галузі промисловості, серед яких основне місце займають електроенергетика, металургія, машинобудування, транспорт, а також легка промисловість і сфера послуг. У регіоні знаходиться більше 300 промислових підприємств, функціонує 875 малих підприємств.

Металургійний комплекс області представлений такими підприємствами, як «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Укрграфіт», «Запорізький алюмінієвий комбінат», «Титано-магнієвий комбінат», машинобудівний – «АвтоЗАЗ – ДЕУ», «ІВЕКО – Мотор Січ», «Мотор Січ», «Запорізький трансформаторний завод», «Запоріжабразив». Фірми «Мік», «Динамо», «Елегант» гідно представляють галузь легкої промисловості не тільки в межах українського ринку і країн СНД, але і плідно співпрацюють з партнерами країн Західної Європи.

Стратегією регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року» визначено створення ефективної регіональної, інноваційної системи, яка включає систему наукової та технологічної освіти, інноваційну інфраструктуру, систему державної підтримки інноваційного бізнесу, комплексу, що дозволить ліквідувати існуючий розрив між науково-технічним потенціалом регіону і практичним використанням інновацій в економіці області.

Досвід країн європейського союзу, США, Фінляндії, Канади, Японії та ін. показує, щоб об’єднати в єдиний економічний, соціальний і освітній простір навчальні заклади, приватні компанії, державні органи потрібна неформальна організація кластерного типу, сформована на основі інноваційної ідеології.

Засновником кластерної теорії по праву вважають американського економіста, професора Майкла Портера. Кластер по Портеру (класичне визначення) – це група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній і організацій, які діють у певній сфері, характеризуються спільністю діяльності і взаємодоповнюють одна одну.

Слово «кластер» у назві інноваційної програми – це об’єднання, де немає ієрархії, лінійної підпорядкованості; це структура, яка складається із декількох рівноправних частин.

Замовниками продукції кластера, в переважній більшості, виступає суспільство. Це громадяни, бізнес-структури, адміністрації різних рівнів. Для організації кластера необхідна висока ступінь довіри учасників по відношенню один до одного, а також довготривале планування процесу.


105

Важливою рисою кластера є його інноваційна орієнтація. Кластерна форма організації приводить до створення особливої форми інновації – «інноваційного продукту».

В основі відносин між партнерами лежать ключові принципи, які сприяють успішному результату:

взаємовигода;

добровільність;

відкритість;

законність;

довіра;

чітке планування програми розвитку. Соціальне партнерство кластерного типу на відміну від звичної співпраці професійно-технічних навчальних закладів і підприємств відрізняється наявністю стійкої стратегії розвитку, вираженої в програмі, для виконання інтересів якої консолідуються інтереси підприємств, органів влади, освітніх, науково-методичних закладів, суспільних організацій та ін.

Таким чином, соціальне партнерство виступає як механізм реалізації кластерного підходу і тим самим :

дозволяє вирішувати питання фінансування, інвестування;

створює єдиний інформаційний простір, кооперацію, інфраструктуру, умови для здорової конкуренції і забезпечує конкурентоспроможність;

об’єднує зусилля науки, освіти, виробництва на розвиток інтелекту, професійної компетенції, особистісних якостей потенційних кадрів економіки регіону.

Розуміння суті кластерного підходу в освіті, значення інструментів його формування, грамотне застосування створюють необхідні передумови для пошуку нових ресурсів і можливостей розвитку системи ПТО, підвищення її якості й конкурентоспроможності.

Однак потрібно пам’ятати, що для створення освітнього кластера необхідно забезпечити умови:

організаційно-комунікативні умови мають на меті освіту суб’єкта розвитку кластера і розвиток комунікативного середовища. При цьому варто зазначити, що без активної участі керівників освітніх і інших закладів, активних педагогів, зацікавлених у професійній і особистій самореалізації, використання передового досвіду неможливо реалізувати і застосувати даний тип інструментарію до освіти;


106

інвестиційні інструменти пов’язані зі створенням інфраструктури, необхідної для формування кластера. Інакше кажучи, будь-який кластер потребує фінансування: бюджет, грант, загальний фонд і ін.;

організаційно-правові умови вимагають розробки нормативно-правового забезпечення і відповідних програм (кадрових, інформаційних, маркетингових та ін.), наприклад, нормативні документи, які регламентують характер взаємовідносин між суб’єктами освітнього кластера, напрямами їх діяльності, особливостей повноважень, ступінь участі в реалізації спільних проектів і ін.

Кластер можна розглядати як групу підприємств і організацій, які з ними співпрацюють, включаючи науково-методичні і освітні заклади. Формується структура, в якій основним компонентом є наука, а складовими: роботодавець, який використовує результати наукових досліджень і визначає вимоги до випускників; освіта, яка враховує вимоги ринку праці; наука, діяльність якої направлена на задоволення інтересів промисловості і бізнесу для забезпечення конкурентоздатності країни і регіону.

Таким чином, на рівні регіону створюються підходи для формування і розвитку інноваційних науково-освітніх кластерів як найбільш ефективних структур розвитку системи «освіта-наука-виробництво»:

кадрове забезпечення розвитку кластерів;

створення інноваційно-експериментальних освітніх закладів;

реалізація інноваційних програм і проектів;

консолідація всіх учасників кластера;

рішення соціальних задач;

створення освітньо-виробничих структур кластерного типу; розвиток малого і середнього бізнесу.

Аналіз сучасного стану регіональної системи професійно-технічної освіти і навчання дозволив виділити наступну загальну проблему – відсутність стабільної інтегрованої системи «освіта –наука – виробництво», що породжує

невідповідність якості професійної підготовки умовам виробництва, дефіцит кваліфікованих робітників,

нерозроблене нормативне забезпечення взаємовідносин між професійно-освітніми закладами і користувачами освітніх послуг,

недостатнє державне фінансування процесу реалізації навчальних планів і програм;


107

низький престиж робітничих професій, подовжені терміни підготовки; невідповідність навчально-матеріальної бази професійно-освітніх закладів сучасним технологіям виробництва;

повільну реалізацію інноваційних технологій і програм, що гальмує розвиток економіки регіону в цілому.

Враховуючи потреби економіки, виробництва, невиробничої сфери у кваліфікованих кадрах, а також швидко старіючі знання, система ПТО повинна шукати нові способи функціонування й інноваційні форми навчання. У зв’язку з цим на перший план виступає проблема формування системи підготовки мобільних і конкурентоспроможних робітників на базі функціонування освітньо-науково-виробничого кластера, учасниками якого є влада різних рівнів, наукові організації та об’єднання роботодавців, а центром – науково-методична структура, яка є кластерної моделлю. Роль науково-методичної структури в кластері зводиться до того, щоб виробляти інноваційний товар. Під інноваційним товаром у даному випадку маємо на увазі товар, який ми виробляємо – це випускник програми професійної освіти і навчання, спеціаліст, педагог професійного навчання, який підвищив кваліфікацію, а також результати науково-методичних досліджень, які служать фундаментом для інновацій у всіх аспектах, визначених у Державній цільовій програмі розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015рр. і Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015року. Кластерна структура регіонального інституту розвитку професійної освіти сама може створювати інноваційні структури, які будуть реалізовувати перспективні напрямки модернізації професійної освіти і навчання. Прикладом може бути формування освітньо-виробничих кластерів на основі інтеграції великих багаторівневих професійних і територіальних коледжів і підприємств. Кожен із них, у свою чергу, являє собою рівневий кластер локального партнерства освітнього закладу з іншими організаціями.

Кластерний підхід може успішно застосовуватися у навчально-виробничому процесі освітнього закладу, створюючи кластери за участю таких суб’єктів як «керівник закладу – керівники за функціями», «керівники структурних підрозділів –педагоги», «педагоги – учні» і ін. У даному випадку як кластери розглядаються елементи внутрішнього життя. У цій якості можна відзначити методичні комісії викладачів і майстрів виробничого навчання, наставництво, творчі і наукові колективи педагогів і вихованців (як тимчасові, так і постійні, реалізацію навчальних і соціальних проектів) на рівні професії, між професіями, по окремій навчальній


108

дисципліні, які роблять внесок в інновації від спільної діяльності, що дозволить досягти соціальних і економічних ефектів.

Таким чином, вище викладений матеріал дає можливість представити соціальне партнерство як багаторівневу кластерну модель, яка дозволить:

підвищити рівень науково-освітнього процесу;

створити науково-освітні комплекси – професійні коледжі;

підвищить рівень впровадження інноваційних освітніх і наукоємних технологій;

забезпечить проведення науково-дослідницьких експериментів по удосконаленню змісту професійної освіти;

розширить освітній, науково-методичний і виробничий простір регіону;

підніме соціально-економічний розвиток регіону. Об’єднання в кластер на тій чи іншій основі формує не спонтанну концентрацію різноманітних наукових, технологічних і освітніх інновацій, а певну систему розповсюдження нових знань, виробничих і освітніх технологій. Таким чином, кластерний підхід можна розглядати як одну із нових технологій управління соціально-економічним розвитком суспільства, в тому числі й освітою. Чи доцільно застосувати кластерний підхід на шляху до підвищення ефективності регіональної системи професійної освіти? Вважаю такий підхід перспективним, але для цього необхідне об’єднання зусиль влади, освіти, науки і виробництва для ініціювання створення науково-освітньої структури кластерного типу, яка на основі обліку регіональних особливостей професійної освіти і навчання виконає наступні функції:

1. розширить освітній, науково-методичний і виробничий простір регіону і забезпечить баланс між регіональним ринком праці і системою ПТО;

2. розробить науково і практично обґрунтовану програму модернізації професійної освіти в області;

3. забезпечить проведення науково-дослідницьких експериментів по удосконаленню змісту професійної освіти, апробації і впровадження професійних і освітніх стандартів нового покоління;

4. забезпечить інноваційний розвиток підприємств регіону в цілому;

5. об’єднає зусилля всіх структур системи ПТО у справі формування ефективного робочого потенціалу регіону.


109

Таким чином, соціальне партнерство відіграє ключову роль у забезпеченні професійно направленого навчання кваліфікованих робітників і є основною формою взаємодії професійно-освітніх закладів зі споживачами освітніх послуг - підприємствами різних галузей, які необхідно і далі розвивати з використанням кластерного підходу, наповнювати новим змістом, долаючи існуючі перешкоди і стереотипи.


110

Компетентнісний підхід в освіті Семенова О.В., заступник директора з навчально-методичної роботи ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту»

Завдання, визначені державними освітянськими документами щодо удосконалення управління навчальними закладами, неможливо реалізувати без трансформації ідей науки та впровадження інноваційних технологій навчання та виховання. У зв’язку з цим першочергового значення набуває проблема створення таких педагогічних колективів, де є сприятливий психологічний мікроклімат, де панує атмосфера творчості та відповідальності, де здатні адаптуватися до змін , де завжди вчаться новому. Однак, як зазначав великий режисер зі світовим іменем К. Станіславський: “Колектив із декількох десятків чоловік не може об’єднатися, держатися і міцніти лише на основі особистої взаємної симпатії всіх членів. Для цього люди дуже різні, а почуття симпатії нестійке і зрадливе. Щоб об’єднати людей, потрібна більш ясна і міцна основа – це ідея”.

Такою об’єднуючою силою у педагогічних колективах, яка допомогла б переорієнтуватися на новий підхід в організації навчально-виховного процесу, є компетентнісний підхід , суть якого зводиться до створення умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості із відповідними компетентностями.

Як відомо, науково-методична робота виконує роль сполучної ланки між життям, діяльністю конкретного педагогічного колективу і державною системою освіти, психолого-педагогічною наукою, передовим педагогічним досвідом.

Для забезпечення особистісно орієнтованого підходу до підвищення професіоналізму, розвитку індивідуального творчого стилю діяльності педагога методична робота повинна бути різнорівневою.

Форми та методи обираються відповідно до потреб та запитів кожного педагога, можливостей регіону та ПТНЗ. При організації методичної (науково-методичної) роботи також потрібно опиратися на компетентнісний (компетентнісно зорієнтований) підхід.

Компетентнісно зорієнтований підхід — один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів розвитку змісту освіти в Україні та розвинених країнах світу. Відомі міжнародні організації, що нині працюють у сфері освіти, останніми десятиліттями вивчають проблеми,


111

пов’язані з появою компетентнісно зорієнтованої освіти, серед них — ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Рада Європи тощо.

На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.

Головне завдання сучасної системи освіти — створення умов для якісної освіти. А впровадження компетентнісного підходу — це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміємо спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має формуватися у процесі навчання і містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й моделі поведінки особистості.

Компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно зорієнтованим і діяльнісним підходами до навчання, оскільки стосується особистості педагога й може бути реалізованим і перевіреним тільки у процесі виконання конкретним педагогом певного комплексу дій. Він потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі, яка існує об’єктивно, для «всіх», на суб’єктивні надбання одного, які можна виміряти.

Загальний аналіз сутності цього поняття, характеристику компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн здійснили на попередньому етапі дослідження О. В. Овчарук, О. І. Пометун, О. І. Локшина, О. Я. Савченко, І. Г. Єрмаков. Ці матеріали дають і нам змогу на рівні ПТНЗ зосередитися на проблемі впровадження ключових компетентностей в освітній процес.

Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають: 1. Ключові компетентності (міжпредметні та надпремедметні компетентності) – здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурнодоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми. 2. Загальногалузеві компетентності – компетентності, які формуються упродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі і які відбиваються в розумінні «способу існування» відповідної галузі , тобто того місця, яке ця галузь посідає в суспільстві, а також уміння застосовувати їх на практиці у


112

рамках культурно доцільної діяльності для розв’язку індивідуальних та соціальних проблем. 3. Предметні компетентності – складова загальногалузевих компетентностей, яка стосується конкретного предмета.

Предметні компетентності викладачів залежать від предмета, який вони викладають. Такі компетентності відносяться до предметно-орієнтованих, або фахових компетентностей, тобто здатності викладача викладати конкретний предмет, володіти методикою і навичками викладання.

Структура загальних (загальногалузевих) компетентностей викладачів:

предметно-методична;

психологічна; інформаційно-комунікаційна;

загальнонаукова; загальнокультурна.

Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмета. Дана компетентність вимагає від сучасного педагога вдосконалювати свою педагогічну майстерність упродовж усього життя, що, у свою чергу, вимагає від суспільства створення умов для самоосвіти і неперервної освіти викладачів.

Сформована предметно-методична компетентність дозволяє викладачу:

аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання;

удосконалювати вміння викладання свого предмета;

застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного предмета;

здійснювати рефлексію формування власної методики викладання;

здійснювати моніторинг досягнень учнів з предмета;

розповсюджувати власний досвід викладання з предмета.


113

Компетентності викладачів-предметників

Інформаційно-комунікаційна

Загально-наукова

Предметно-методична

Психологічна

Загально-культурна

Загальна

Предметно-орієнтована

Здатність створювати: текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації; комп’ютерні графічні об’єкти; Flash-анімацію тощо

Здатність застосовувати у навчально-виховному процесі: готові навчальні програми; демонстраційні програми; енциклопедії; електронні лабораторії; електронні підручники; Здатність використовувати:

Інтернет-технології; телеконференції; локальні мережі; бази даних; інтерактивні дошки тощо

Здатність розроблювати: власні електронні розробки

Діагностична

Здатність здійснювати:моніторинг; діагностування; електронне тестування; прогнозування тощо


114

Психологічна компетентність останнім часом турбує суспільство і батьків. Багато викладачів мають проблеми, пов’язані з інтелектуальною непристосованістю до дітей «постіндустріального суспільства».

Сформована психологічна компетентність передбачає здатність викладача:

здійснювати особистісно орієнтований підхід під час навчання;

створювати творчу атмосферу під час уроку;

стимулювати інтерес до власного предмета;

розв’язувати конфлікти у колективі;

вирішувати конфлікти між учителем і учнем;

взаємодіяти із психологом;

адекватно поводитися в колективі під час спілкування з батьками, адміністрацією, учнями;

оперувати знаннями з вікової психології;

застосовувати новітні методики керування конфліктами. Загальнонаукова компетентність передбачає здатність викладача -

предметника отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки вчених, прогнозувати можливості їх застосування у навчально-виховному процесі, також разом з учнями брати участь у проектній діяльності, отримувати результати і доповідати про них на наукових конференціях. Такий взаємозв’язок науки й освіти у перспективі дасть поштовх до нових відкриттів.

Загальнокультурна компетентність стосується культури особистості в усіх її аспектах. Вона передбачає від викладача-предметника володіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності. Сформована загальнокультурна компетентність дозволяє особистості:

аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення етнічної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в сучасному культурному просторі;

застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;

користуватися рідною та іноземними мовами; доцільно застосовувати мовленнєві навички та норми відповідної мовної культури, символіку, тексти в процесі комунікації;

застосовувати методи самовиховання, які орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар’єри;


115

опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття.

Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність викладача-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Інформаційно-комунікаційна компетентність поділяється на три основні, що відповідають окремим видам діяльності викладачів-предметників:

загальна; діагностична; предметно-орієнтована.

Загальна компетентність – це здатність викладача-предметника використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати:

текстові документи;

таблиці; малюнки;

діаграми;

презентації; комп’ютерні графічні об’єкти;

Flash-анімацію тощо. Педагог у постійному пошуку. Під час самопідготовки і

самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації викладачу необхідно мати здатність використовувати:

Інтернет-технології; телеконференції; локальні мережі; бази даних;

інтерактивні дошки тощо. Маючи достатні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід,

педагог формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають бачення викладача щодо викладання конкретного предмета і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають викладачу самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню, бути для нього наставником.


116

Діагностична компетентність допомагає викладачам аналізувати досягнення учнів під час навчання. Процес навчання за останні роки змінився, бо став насичений тестовими завданнями. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів та ПТНЗ, бажаючи вступити до вузів, проходять зовнішнє незалежне оцінювання. Змінюється сама система проведення оцінювання знань і вмінь учнів, а також ставлення до цього процесу.

Тому викладачі повинні вміти здійснювати:

моніторинг; проміжне діагностування;

електронне тестування;

прогнозування тощо. Така система відслідковування успішності навчання буде

взаємовигідною як для викладача, так і для учня. Неможливо уявити діяльність викладачівпредметників без

застосування електронних підручників, енциклопедій, готових навчальних програм, демонстраційних програм т. п. Такий набір електронних розробок із кожним роком збільшується, урізноманітнюється. Тому предметно орієнтована компетентність – це також здатність педагога гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності.

Схему організації методичної (науково-методичної) роботи можна

зобразити таким чином:

Вибір загальних науково-методичних

проблем

Діагностика

Аналіз результатів діагностування


117

Методична робота з педагогічними працівниками реалізується в основному через традиційні колективні (масові, групові) та індивідуальні форми її організації.

Орієнтовний перелік форм та методів організації методичної роботи з педагогічними працівниками

Форми науково-методичної роботи поділяються на традиційні та нетрадиційні; колективні (масові), групові та індивідуальні.

Форми науково-методичної роботи можна представити схемою:

Вибір форм і методів науково-методичної роботи

Вибір науково-методичних проблем щодо

кожної з форм науково-методичної роботи

Контроль за проведенням науково-методичної роботи

Корекція


118

У ПТНЗ для забезпечення особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу, розвитку індивідуального творчого потенціалу кожного педагога також потрібно проводити різнорівневу методичну (науково-методичну) роботу. Організовує і керує цією роботою методична рада.

Структуру науково-методичної роботи в ПТНЗ можна представити

такою орієнтовною схемою


119

Предметні методичні комісії

Однією з функцій методичної (науково-методичної) роботи є інформаційне забезпечення педагогів. Напрямки цієї роботи можна також показати схемою:

Педагогічна рада

Методична рада

Інструктивно-методичні наради

Науково-методична конференція

Проблемний семінар-практикум

Ярмарок педагогічної творчості

Пошуково-методичний семінар

Атестація. Творчі звіти вчителів

Фестиваль – педагогічна майстерність – дітям»

Динамічні групи Педагогічні консиліуми

Клуб творчої педагогіки Творчі групи

Школа вдосконалення педмайстерності


120

Інформаційне забезпечення педагогів

Інформаційне забезпечення

Інструктивно-методичні наради

Випуск інформацій-них вісників

Розробка пам’яток, рекомендацій

Створення картотек з теми

1.Огляд пед.преси, адреси ППД. 2.Особистісний підхід до навчання. 3.Особливості роботи з дітьми, які потребують підвищеної пед. уваги. 4.Робота з обдарованими дітьми. 5.Методи самостійного здобуття знань. 6.Знайомство з прогресивними ідеями тощо.

1.Самоосвіта й самореалізація особистості. 2.Інновації в навчанні. 3.Основні компоненти творчого мислення та прийоми їх активізації.

Поповнення фонду уроків різних типів і форм їх проведення


121

Рекомендована література

1. Психологія і педагогіка життєтворчості. — К., 1996. 2. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. — К., 1997. 3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //

Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1 – 2. – С. 5 – 60.

4. Дружилова С.А. Этапы формирования профессиональной компетентности // Непрерывное образование как условие развития творческой личности: Сб. мат. Фестиваля педагогического творчества, 28–29 августа 2000 г. – Новокузнецк: ИПК, 2001. – С. 32 – 36.

5. Управление развитием школы / Под ред. М.М. Поташника и В.С.Лазарева. — М.: Новая школа, 1995.

6. Методическая работа : организация и управление / Научно-исследовательский институт управления, экономики и развития образования АПН СССР. — М., 1991.

7. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. — К., 1995.

8. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. — К., 1998.

9. Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. – Дрогобич, 1997.

10. Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. – К., 2002.

11. Діалог культур і духовний розвиток людини (матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції). – К., 1995.

12. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. – К., 2000. 13. Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991. 14. Андрущенко В., Табачек І. Формування особистості вчителя в сучасних

умовах // Політичний менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C.58-69


122

Організація охорони праці в професійно-технічних навчальних закладах

Терещенко Я.Ю., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області

Вступ Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,

організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

(Із Закону України «Про охорону праці») Створення цілком безпечних та здорових умов праці є одним з

найважливіших завдань, що стоять перед державою та роботодавцем. Виконання цього завдання нерозривно пов’язано з удосконаленням методів управління охороною праці.

Однак, пріоритетним залишається збереження життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Сьогодення передбачає нові вимоги до професійного рівня педагога, який за обсягом і різнобічністю вирішуваних завдань повинен бути спеціалістом широкого профілю, володіти основами навчальних предметів, інноваційними технологіями, хорошою психологічною і педагогічною підготовкою. Зростання масштабів техногенної діяльності сьогоднішнього суспільства, індивідуальні зміни оточуючого середовища створюють реальні загрози для життя і праці людини. Росте кількість жертв від наслідків різноманітних надзвичайних ситуацій, промислових аварій, катастроф, стихійних лих. Вивчення найбільш імовірних надзвичайних ситуацій, їх особливостей і можливих наслідків, навчання поведінці в таких умовах покликані підготувати людину до вибору найбільш розумного рішення для виходу з небезпечних ситуацій із найменшими втратами.

Забезпечення здорових, безпечних умов навчально-виховного процесу, попередження травматизму його учасників буде успішним за умови змістовної і цілеспрямованої організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, де адміністрація є наставником і створює таку систему управління охороною праці, коли кожен педагог прикладе максимум зусиль, аби насамперед через освіту впливати на умови збереження, зміцнення і відновлення здоров’я особистості.


123

1. Законодавство України про охорону праці: Конституція України: Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави -

захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Закон України «Про освіту»: Стаття 51. п.1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі,

стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:

- безпечні і нешкідливі умови навчання та праці. Стаття 57. п.1. Держава забезпечує педагогічним та науково-

педагогічним працівникам: - належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування. Закон України «Про загальну середню освіту»: Стаття 22. п.1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує

безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

Закон України «Про охорону праці» Стаття 43. За порушення законодавства про охорону праці,

невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Кодекс законів про працю України Стаття 29. Обов’язок власника або уповноваженого ним органу

проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце. Охорона праці неповнолітніх Неповнолітні, тобто особи, які не досягли 18 років, у трудових

правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством. Важливим винятком із загальних правил регулювання праці є заборона використовувати неповнолітніх на важких роботах і з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на


124

підземних роботах. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх,

затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 р. за № 176/385). Цей перелік поширюється як на підземні, так і інші роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці.

При проходженні виробничої практики (виробничого навчання) особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальному закладі, можуть перебувати на виробництвах і роботах, зазначених у Переліку, не більше 4 годин на день за умови суворого дотримання на цих виробництвах і роботах чинних правил і норм з охорони праці.

Перенесення і переміщення важких речей неповнолітніми як чоловічої, так і жіночої статі в межах зазначених норм допускається лише у тих випадках, якщо це пов'язаний з виконанням ними постійної роботи і займає не більше як третини їх робочого часу.

Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років встановлені такі граничні норми:

- перенесення важких речей: для неповнолітніх чоловічої статі - 16,4 кг, жіночої статі - 10,25 кг;

- переміщення важких речей у вагонетках по рейках: для неповнолітніх чоловічої статі - 492 кг, жіночого - 328 кг;

- переміщення важких речей на одноколісний візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 49,2 кг. Неповнолітні жіночої статі у віці до 18 років до переміщення важких речей на візках не допускаються. Переміщення важких речей на одноколісний візках допускається лише по дошках, при цьому граничний підйом не повинен перевищувати 0,02;

- переміщення важких речей на двоколісних ручних візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 114,8 кг по рівній підлозі та 57,4 кг - по нерівному ґрунту або бруківці. При цьому граничний підйом не може перевищувати 0,01. Неповнолітні жіночої статі у віці до 18 років до переміщення важких речей на двоколісних ручних візках не допускаються;

- переміщення важких речей на трьох - і чотириколісних візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 82 кг, жіночого - 57,4 кг. При цьому переміщення важких речей допускається лише по рівній підлозі - асфальтової, дерев'яної, плиткової і т.п. - При граничному підйомі не більше 0,02.

Всі ці вагові норми передбачають включення маси вантажу разом з належністю для перенесення або переміщення (вагонеткою, візком і т.п.).

Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після


125

попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду.

Законодавство України забороняє залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Тривалість робочого дня для неповнолітніх працівників становить: у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, від 15 до 16 років, а також учнів у віці від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - 24 години на тиждень.

Неповнолітні приймаються на роботу, як правило, після досягнення 16 років. За згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

Для підготовки молоді до продуктивної роботи допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл та професійних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не перериває процесу навчання, у вільний від навчання час при досягненні ними 14-річного віку. Для прийняття на роботу неповнолітніх у таких випадках необхідна згода одного з батьків або особи, яка його замінює.

Щорічна відпустка неповнолітнім працівникам надається тривалістю один календарний місяць. До щорічних і додаткових відпусток не включаються відпустки, які надаються у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з вагітністю та пологами.

З метою охорони здоров'я неповнолітніх норми виробітку встановлюються для них виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, які не досягли 18 років (ст. 193 КЗпП України). Заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

2. Перелік необхідних документів, матеріалів для організації роботи з

охорони праці Основні документи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальному закладі:

- Статут навчального закладу (розділ з охорони праці)

- Колективний договір.

- Правила внутрішнього трудового розпорядку.

- Положення про організацію роботи з охорони праці в навчальному закладі;

- Положення про навчання з питань охорони праці;


126

- Положення про комісію з питань охорони праці;

- Положення про службу охорони праці.

- Посадові, робочі інструкції працівників.

- Інструкції з охорони праці (з п’яти розділів, переглядаються 1 раз у п’ять років, для робіт з підвищеною небезпекою 1 раз на три роки).

- Санітарно-технічні паспорти приміщень.

- Програми інструктажів працівників, учнів (слухачів). Документи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, ведення яких є обов'язковим у навчальному закладі:

1. План роботи навчального закладу (розділ з охорони праці та безпеки життєдіяльності).

2. Тематика та періодичність обговорення питань охорони праці на педагогічних радах.

3. Наявність паспорта санітарно-технічного стану навчального закладу. 4. Акти: - готовності навчального закладу до нового навчального року; - акти-дозволи на проведення занять у навчальних майстернях і

спортивних залах (оформляється щорічно перед початком нового навчального року);

- акти-дозволи на проведення занять у кабінетах фізики, хімії, біології, інформатики, допризовної підготовки (оформляється щорічно перед початком нового навчального року).

5. Накази по закладу: - про організацію роботи з охорони праці, призначення відповідальних

осіб щодо проведення цієї роботи, як в цілому у закладі, так і в його структурних підрозділах (видається щорічно перед початком навчального року);

- про призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку; - про призначення відповідального за електрогосподарство; - про організацію протипожежного режиму в навчальному закладі; - про створення служби охорони праці; - про створення постійно діючої комісії по перевірці знань з питань

охорони праці (склад комісії повинен мати посвідчення з охорони праці); - про проведення навчання і перевірку знань педагогічних і технічних

працівників з питань охорони праці; - про затвердження посадових інструкцій працівників;


127

- про затвердження інструкцій з охорони праці; - про затвердження положення про адміністративно-громадський

контроль за станом охорони праці та графіка адміністративно-громадського контролю;

- про розслідування нещасного випадку (при необхідності); - про проведення атестації робочих місць за умовами праці (видається

один раз на п'ять років). 6. Матеріали навчання та перевірки знань працівників з питань охорони

праці (навчальні плани, програми, білети або тестові питання для перевірки знань з питань охорони праці та протоколи по результатах перевірки знань).

7. Інструкції з охорони праці для педагогічних, технічних працівників, обслуговуючого персоналу та учнів (переглядаються один раз на п'ять років).

8. Інструкції з охорони праці для проведення інструктажів з учнями в кабінетах, хімії, фізики, інформатики, трудового навчання, майстернях, спортзалі і майданчику та на виробничій практиці.

9. Функціональні обов'язки з питань охорони праці : - відповідальних за організацію і забезпечення здорових і безпечних

умов праці, навчально-виховного процесу, стану робочих місць, обладнання, інструментів і пристосувань, приладів, спортивного інвентарю;

- завідуючих майстернями, кабінетами; - вчителів трудового навчання, фізики, хімії, фізичного виховання,

ДПЮ, інформатики; - керівників гуртків, класних керівників. 10.Колективний договір (розділ охорони праці і акти про його

виконання). 11.Наявність інструкцій або приблизного переліку питань для

проведення інструктажів (вступного і первинного). 12.Журнали реєстрації інструктажів з ОП і БЖД: - вступного; - первинного, повторного, позапланового та цільового; - інструктажів з безпеки життєдіяльності в кабінетах фізики, хімії,

інформатики, біології, в майстернях, спортзалі і майданчику, при проведенні екскурсій та позакласних заходів та ін.;

- реєстрації потерпілих від нещасних випадків; - реєстрації інструкцій з охорони праці (ведеться спеціалістом з

охорони праці або керівником навчального закладу); - реєстрації обліку видачі інструкцій з охорони праці; - адміністративно-громадського контролю з охорони праці. Журнал реєстрації протипожежного інструктажу (вступного і на


128

робочому місці). Журнал реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями,

учнями; Журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків; Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь); Журнал реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру. Всі журнали повинні бути пронумеровані, прошнуровані (прошиті) та

скріплені печаткою навчального закладу. 13.Протоколи: - випробування заземлюючого пристрою на опір розтікання

електричного струму; - вимірювання опору ізоляції електричних провідників; - перевірки засобів індивідуального захисту. 14.Документи про стан випробування котлів і систем опалювання. 15.Положення про організацію роботи з охорони праці в установах

освіти та положення про розслідування і облік нещасних випадків. Наявність бланків актів форми Н-1; Н-2; НВТ.

16.Правила внутрішнього трудового розпорядку. 17.Правила протипожежної безпеки. Наявність і стан первинних

засобів пожежогасіння. Плани евакуації людей (графічна та текстова частина) на випадок виникнення пожежі (аварійної ситуації)

18.Наявність інструкцій з пожежної безпеки. 19.Розподіл обов'язків працівників на випадок виникнення пожежі

Крім вище вказаних нормативних актів з охорони праці, у керівника навчального закладу або відповідальних осіб мають зберігатися (на робочому місці):

- Програми вступного, первинного інструктажів з охорони праці (затверджуються керівником навчального закладу).

- Протокол зборів трудового колективу (профспілкової організації) про вибори уповноваженого з охорони праці і представників у комісію з охорони праці.

- Протоколи перевірки знань з охорони праці працівників навчального закладу (оформляється один раз на три роки, для вперше прийнятих на роботу – протягом місяця).

- Програма вступного інструктажу з охорони праці (узгоджується з профкомом та затверджується керівником навчального закладу).

- Програма первинного інструктажу з охорони праці на робочому місці (узгоджується з профкомом та затверджується керівником навчального


129

закладу). - Приписи органів державного нагляду та повідомлення про їх

виконання. - Матеріали проведення атестації робочих місць за умовами праці

(зберігаються протягом п'яти років). - Повідомлення про наслідки нещасних випадків на виробництві (у

виконавчий орган фонду соціального страхування, орган виконавчої влади, а в разі смертельного , групового або важкого нещасного випадку додатково: у територіальну інспекцію по нагляду за охороною праці, прокуратуру, об'єднання профспілок).

- Посвідчення про перевірку знань з охорони праці керівника навчального закладу, його заступників, спеціаліста з охорони праці і членів комісії з перевірки знань.

*При наявності котельні, у керівника навчального закладу або відповідальних осіб, мають зберігатися посвідчення (на робочому місці).

3. Контроль за станом організації роботи з охорони праці

Внутрішній контроль за станом охорони праці проводиться: І ступінь – завідувачі кабінетів, навчальних майстерень регулярно

перевіряють стан робочих місць, справність обладнання та інструментів, виявляють порушення правил безпеки в процесі виконання завдань учнями. Недоліки, порушення, які можуть бути ліквідовані, ліквідуються негайно;

ІІ ступінь – заступник директора з адміністративно-господарської роботи та заступник директора з навчально-виховної роботи один раз на місяць перевіряють стан охорони праці, техніки безпеки та санітарії у ввірених їм підрозділах, коригують роботу працівників, роблять відповідні записи в журналі внутрішнього контролю;

ІІІ ступінь – повний адміністративний контроль за станом охорони праці, безпеки життєдіяльності, дотриманням учасниками навчально-виховного процесу вимог техніки безпеки.

У навчальному закладі необхідно контролювати забезпечення безпечних умов організації навчально-виховного процесу на заняттях з хімії, фізики, курсу «Захист Вітчизни», фізичної культури, трудового навчання, інформатики; стан дотримання протипожежних вимог; діяльність класних керівників щодо запобігання нещасним випадкам; ведення класних журналів, оформлення відповідних бесід та виховних годин, інструктажів з учнями.

За результатами здійснення внутрішнього контролю аналізувати стан охорони праці в навчальному закладі та на підставі цього розробляти та визначати заходи щодо усунення недоліків. Результати проведення контролю


130

розглядати на засіданні педагогічної ради для прийняття управлінського рішення.

4. Приблизний перелік нормативно-правових документів для

організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах

№ Назва документу

(Наказ, лист, тощо) Заголовок документу

(короткий опис) 1. Кодекс законів про працю 2. Закон України

від 14.10.1992 р. № 2694-XII Про охорону праці

3. Закон України від 03.02.1993 р. № 2974-XII

Про Цивільну оборону України


Про дорожній рух


Про колективні договори і угоди


Про пожежну безпеку


Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

8. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.1993 р. № 241

Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками (ДНАОП 0.03-3.28-93)

9. Закон України від 15.09.1999 р. № 1045-XIV

Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності

10. Закон України від18.01.2001 р. № 2245-III

Про об'єкти підвищеної небезпеки

11. Закон України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

12. Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-III

Про охорону дитинства

13. Постанова Кабінету міністрів України від 22.03.2001 р. № 270

Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

15. Постанова Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41

Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці

16. Наказ МОН України від 20.12.1993 р. № 455

Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України

17. Наказ Державного комітету України по Про затвердження Типового положення


131

нагляду за охороною праці від 28.12.1993 р. № 135

про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці

18. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України Комітету по нагляду за охороною праці від 29.01.1998 р. № 9

Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці

19. Наказ Міносвіти України, МВС України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 р. № 348/70

Про затвердження Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України

20. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.1999 р. № 21

Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

21. Наказ МОН України від 01.08.2001 р. №563

Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти


Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах

23. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81

Про затвердження Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти

24. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 р. № 152

Про затвердження Правил експлуатації вогнегасників

25. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126

Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні

26. Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 р. № 255

Про затвердження Типового положення про службу охорони праці

27. Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15

Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою


Про затвердження примірних інструкцій


Про затвердження Положення про кабінет охорони праці та безпеки життєдіяльності професійно-технічного навчального закладу


Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах,


132

підпорядкованих Міністерству освіти і науки України

31. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 р. № 55

Про затвердження Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства

32. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 р. № 56

Про затвердження Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці


Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах

34. Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 р. № 67

Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці робітників

35. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08.02.2012 р. № 136

Про заборону продажу та вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів у навчальних закладах

36. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 р. № 53

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

5. Організація безпечного виконання робіт

5.1. Впровадження заходів для організації безпечного виконання робіт № п/п

Обов'язки роботодавця

Вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці

1 Затвердити положення:

1.1 Про систему управління охороною праці

Закон України “Про охорону праці” - ст.13 “…роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці...”

1.2 Про порядок проведення навчання та перевірки знань з охорони праці

“Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. №15. “Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України”, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 р. №304 -п.3.2 “…Навчанню і перевірці знань підлягають усі без винятку працівники установ та закладів освіти з урахуванням умов праці та їх діяльності


133

(педагогічної, громадянської тощо).”

1.3 Про службу охорони праці

“Типове положення про службу охорони праці”,затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15 листопада 2004 р. №255. - п.1.2. “На основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці...”

1.4 Про енергетичну службу

“Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 р. №4. - п.1.3.1 “Керівник підприємства зобов'язаний затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці”

1.5

Про службу пожежної безпеки

„ Правила пожежної безпеки в Україні" -п.3.17.„Діяльність СПБ повинна регламентуватися положеннями, які розробляються відповідними об'єднаннями підприємств."

2 Затвердити:

2.1 Посадові інструкції для керівного та інженерно-технічного персоналу

„ Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників". Випуск 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, затверджений наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р. №336. -п.6.„Конкретний перелік посадових обов'язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють і затверджують на основі Довідника роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації."

2.2 Інструкції з охорони праці

“Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. №9

3 Створити служби:

3.1 Охорони праці „ Довідник кваліфікаційних характеристик професій

працівників”, затверджений наказом Мінпраці від 16 лютого 1998р. №24.


134

- ст.15„На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці...”

3.2 Пожежної безпеки “Правила пожежної безпеки в Україні”, затверджені

наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126. -п.3.17. „ Для координації та вдосконалення роботи, пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням, в апаратах міністерств, інших центральних органах виконавчої влади повинні створюватися служби пожежної безпеки (далі - СПБ)”.

4 Видати наказ про призначення:

4.1 Відповідального за пожежну безпеку по закладу та в структурних підрозділах

4.2 Відповідального за справний стан та безпечну експлуатацію електрогосподарства.

„ Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 р. №4. -п.1.3.1 „ Керівник підприємства зобов'язаний: - призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);”

5 Забезпечити:

5.1 Отримання дозволу на початок робіт від органів державного нагляду та на виконання робіт підвищеної небезпеки.

„ Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами", затверджений постановою КМУ від 15 жовтня 2003 р. N1631 - п.3 „ Суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення


135

кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (далі -навчання з питань охорони праці), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу”.

5.2 Обладнання кабінету з охорони праці.

Створення куточків з охорони праці

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 п.6.3.Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва.

6 Забезпечити наявність у службі охорони праці необхідних документів:

6.1 Положення про систему управління охорони праці, затвердженого керівником підприємства.

Закон України „ Про охорону праці" - ст.13 „ розробляє і затверджує положення, інструкції, ІНШІ акти з охорони праці, що діють умежах підприємства..”

6.2 Переліку робіт підвищеної небезпеки для отримання дозволу на виконання таких робіт та переліку машин, механізмів та устаткування для отримання дозволу на їх експлуатацію.

„ Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" затверджений постановою КМУ від 15 жовтня 2003 р. №1631 п.3 „ Суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів,машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2...., повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу".

6.3 Переліку робіт підвищеної небезпеки, для ведення яких необхідне

„ Перелік робіт підвищеної небезпеки" затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005р.№15


136

проведення щорічної перевірки знань з охорони праці.

6.4 Переліку необхідних інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом керівника. Журналу реєстрації інструкцій з охорони праці. Журналу обліку видачі інструкцій з охорони праці керівниками.

„Положення про розробку інструкцій з охорони праці" затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. №9. п.4.3.2„Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства заучастю керівників підрозділів Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства." п.5.1 „Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві, реєструються службою охорони праці в журналі реєстрації..." п.5.3„Видача інструкцій керівникам структурних підрозділів (служб) підприємства провадиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій".

6.5 Затверджених програм навчання інженерно-технічних працівників та робочих, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Наказу про призначення постійно діючої екзаменаційної комісії з охорони праці. Програми та тривалості вступного інструктажу, затвердженої

„Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. N 15. п.2.3„Зміст та обсяг предмета "охорона праці" для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, визначаються типовим навчальним планом і типовою навчальною програмою з предмета "охорона праці", п.3.10.„Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом керівника".... п.6.3„Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою


137

керівником підприємства та конспекту вступного інструктажу Журналу реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. Переліку професій працівників, звільнених від повторного інструктажу з охорони праці (за необхідністю).

службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці абопрацівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу".

п. 6.11 „ Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу,затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування; застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

6. Розробляємо інструкції з охорони праці Повна відповідальність за створення належних, безпечних і здорових

умов праці покладається державою на роботодавця. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992р. № 2694-ХІІ (у редакції Закону України від 21 листопада 2002р. № 229-IV, зі змінами і доповненнями; далі — Закон про охорону праці) роботодавець зобов'язаний забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Функціонування системи управління охороною праці у навчальному закладі забезпечує керівник навчального закладу. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001р. № 563, одним із обов'язків роботодавця є організація роботи щодо розроблення та періодичного перегляду інструкцій з охорони праці для працівників. Інструкції з охорони праці слід розробляти відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998р. № 9.


138

Положенням встановлено вимоги до змісту, будови і викладу інструкцій з охорони праці, визначено порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій.

6.1. Види інструкцій з охорони праці

Примірні інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним науково-дослідним інститутом охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розроблення інструкцій, що діють у навчальному закладі.

Інструкції з охорони праці поділяються на: інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативно-

правових актів про охорону праці (типові інструкції); примірні інструкції; інструкції, що діють у навчальному закладі; Інструкції, що діють у навчальному закладі, належать до нормативно-

правових актів про охорону праці, чинних у межах конкретного навчального закладу. Такі інструкції розробляються на основі державних міжгалузевих і галузевих нормативно-правових актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації навчального закладу. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт у цьому навчальному закладі.

6.2. Вимоги до інструкцій з охорони праці

Інструкції мають відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативно-правових актів про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються. Інструкції мають містити лише ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове для самих працівників. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій покладається на роботодавця.


139

6.3. Зміст інструкцій з охорони праці Кожній інструкції, що розробляється і затверджується у навчальному

закладі, присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер). У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена. Включенню до інструкції підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки, що визначаються на основі:

чинного законодавства України про працю та охорону праці, стандартів, правил, норм та інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці;

аналізу документів з охорони праці стосовно відповідної професії (виду робіт);

характеристики робіт, що підлягають виконанню працівником конкретної професії відповідно до кваліфікаційної характеристики;

вимог безпеки до технологічного процесу, обладнання, інструментів і пристроїв, що застосовуються при виконанні відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містять в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті;

виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для відповідної професії (виду робіт) як за нормального перебігу процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення заходів та засобів захисту від них, вивчення конструктивних та експлуатаційних особливостей і ефективності використання цих засобів;

аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків та професійних захворювань, характерних для відповідної професії (виду робіт);

вивчення передового досвіду безпечної організації праці та виконання відповідних робіт, визначення найбезпечніших методів та прийомів їх виконання.

Вимоги інструкцій викладають відповідно до послідовності технологічного процесу або проведення робіт із урахуванням умов, у яких виконуються ці роботи.

6.4. Структура інструкцій з охорони праці

Інструкції з охорони праці поділяються на п’ять розділів:

1. Розділ “Загальні положення” інструкції з охорони праці має містити:

відомості про сферу застосування інструкції;

загальні відомості про об'єкт: визначення робочого місця працівника


140

відповідної професії (виду робіт) залежно від тривалості його перебування на робочому місці протягом робочої зміни (постійне чи непостійне); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на робочому місці;

умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров'я, проходження медоглядів, професійної освіти та навчання з питань охорони праці з наступною перевіркою знань, інструктажів з охорони праці тощо);

вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для відповідного виду робіт або професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників відповідної професії (які виконують відповідний вид робіт);

характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для відповідної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника;

перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам відповідної професії (виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням стандартів або технічних умов на них;

вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання робіт.

2. Розділ “Вимоги безпеки перед початком роботи” інструкції з охорони праці має містити:

порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, у т. ч. При порушенні режиму роботи обладнання або технологічного процесу;

порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;

порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення (занулення) тощо;

порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);

порядок повідомлення роботодавця про виявленні несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту тощо.


141

3. Розділ “Вимоги безпеки під час роботи” інструкції з охорони праці має містити:

5. відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;

6. правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), з допоміжними матеріалами та відходами, небезпечними для оточуючих;

7. правила безпечної експлуатації транспортних і вантажопідіймальних засобів і механізмів, тари; вимог безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу;

8. вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані; 9. можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму

роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення; 10. вимоги щодо використання засобів індивідуального та

колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів; 11. умов, за яких робота має бути припинена (технічні,

метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо); 12. вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; 13. порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи

раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявленні несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників та дітей.

4. Розділ “Вимоги безпеки після закінчення роботи” інструкції з охорони праці має містити:

6. порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі — порядок передачі їх черговій зміні;

7. порядок здавання робочого місця; 8. порядок прибирання відходів виробництва; 9. вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен

дотримуватись працівник після закінчення роботи; 10. порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що

виявились у процесі роботи.


142

5. Розділ “Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях” інструкції з охорони праці має містити:

11. відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо);

12. відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям;

порядок дій, особисті обов'язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі;

13. порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести;

14. відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;

15. порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії.

6.5. Вимоги до тексту інструкцій з охорони праці При викладенні тексту інструкції слід керуватися такими правилами:

текст інструкції повинен бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;

інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно;

слід вживати терміни і визначення, прийняті в Законі України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-93 ССБП 2Охорона праці. Терміни та визначення», "Державний класифікатор України. Класифікатор професій» та в інших нормативних актах;

у тексті інструкцій не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови, довільних словосполучень, скорочення слів, використання для одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих скорочень і абревіатур, а також заміна застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури;

у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони, а при необхідності слід давати пояснення, чим викликана заборона; не повинні


143

застосовуватися слова «категорично», «особливо», «обов'язково», «суворо» та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов'язковими;

для наочності окремі вимоги інструкцій можуть бути ілюстровані малюнками, схемами, кресленнями тощо;

якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напруги та ін.), то вони повинні бути наведені в інструкції.

6.6. Порядок розроблення, затвердження та введення в дію інструкцій з

охорони праці Інструкція з охорони праці обов'язково має містити такі розділи: 13. загальні положення; 14. вимоги безпеки перед початком роботи; 15. вимоги безпеки під час виконання роботи; 16. вимоги безпеки після закінчення роботи; 17. вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину

інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ «Додатки». У цьому ж розділі може бути наведений перелік нормативних актів, на підставі яких розроблена інструкція.

Інструкції, що діють у навчальному закладі, розробляють, узгоджують і затверджують відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві (затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993р. № 132) і з урахуванням вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998р. № 9.

Інструкції, що діють у навчальному закладі, розробляють відповідно до переліку інструкцій, який складає служба охорони праці навчального закладу.

Перелік необхідних інструкцій розробляють на підставі затвердженого у навчальному закладі штатного розпису. Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього у разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджує роботодавець.

Розроблення (перегляд) необхідних інструкцій, що діють у навчальному закладі, здійснюють безпосередні керівники робіт. Загальне керівництво розробленням (переглядом) інструкцій у навчальному закладі покладається на роботодавця. Він несе відповідальність за організацію своєчасного розроблення (перегляду) та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями.


144

Інструкція, що діє у навчальному закладі, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця. Інструкція має бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт) чи до початку роботи нового обладнання після відповідного навчання працівників.

6.7. Реєстрація, облік і видача інструкцій з охорони праці

Інструкції, які вводяться в дію у навчальному закладі, реєструють у журналі реєстрації (див. Додаток 1) в порядку, встановленому роботодавцем. Введені в дію інструкції тиражуються у вигляді брошур (для видачі працівникам на руки) або односторонніх аркушів чи плакатів (для вивішування на робочих місцях).

Особа, відповідальна за організацію роботи з охорони праці у навчальному закладі, реєструє інструкції у журналі обліку видачі інструкцій (див. Додаток 2) та видає їх працівникам під розпис.

6.8. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій з

охорони праці Інструкції, що діють у навчальному закладі, переглядаються у терміни,

передбачені державними нормативно-правовими актами про охорону праці, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою-не рідше одного разу на 3 роки.

Інструкції переглядаються до закінчення зазначених вище термінів:

- у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці;

- у разі набуття чинності новими або переглянутими державними нормативними актами про охорону праці;

- за вказівкою вищих органів, органів державного нагляду за охороною праці;

- у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що викликали необхідність перегляду (зміни) інструкції;

- при впровадженні нових технологій, зміні технологічного процесу або умов праці, а також при впровадженні нових видів обладнання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв та інструментів, видів енергії тощо. В останньому випадку перегляд інструкції проводиться до зазначених

впроваджень чи змін.


145

6.9. Навчання та інструктажі з охорони праці При прийомі на роботу і в процесі роботи всі працівники відповідно до

ст. 18 Закону України «Про охорону праці» повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж та навчання з питань охорони праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Навчання та перевірка знань визначаються «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

У разі виявлення у працівника, в тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Протягом своєї трудової діяльності працівники проходять наступні види інструктажів, що за характером і часу їх проведення поділяються на:

- вступний інструктаж;

- первинний інструктаж;

- повторний інструктаж;

- позаплановий інструктаж;

- цільовий інструктажу;

- інструктаж на робочому місці.

Вступний інструктаж проводиться: - з усіма працівниками, які приймаються на постійну чи тимчасову

роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи та посади; - з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і

беруть участь безпосередньо у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства:

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у разі екскурсії на підприємство; - з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які

навчаються в ПТНЗ, при оформленні або зарахуванні до навчальних закладів. Цей інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в

разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання та


146

перевірку знань з питань охорони праці. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником

навчального закладу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажу, що зберігається в службі охорони праці або в працівника, який відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийом працівника на роботу.

Первинний інструктаж Проводиться перед початком роботи безпосередньо на робочому місці з

працівником: - знову прийнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; - який переводиться з одного підрозділу до іншого; - який буде виконувати нову для нього роботу; - відрядженим, що безпосередньо бере участь у виробничому процесі. Проводиться з вихованцями, учнями і слухачами ПТНЗ: - перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний

процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території навчального закладу;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

- перед початком вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) - за загальними вимогами безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Проводиться індивідуально або з групою осіб однієї професії за діючими у навчальному закладі інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж Проводиться з працівниками на робочому місці один раз на пів року

при виконанні робіт без підвищеної небезпеки та один раз на три місяців при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, в обсязі і за змістом питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж Проводиться:


147

З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: - при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про

охорону праці, а також при внесенні змін і доповнень до них; - при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання,

приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушенні працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки робіт, що виконуються працівником;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів-для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо у разі порушень ними вимог нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж і т.д.

Проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників однієї професії. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку в залежності від причин і обставин, які спричинили за собою потребу його проведення.

Цільовий інструктаж Проводиться з працівниками: - при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; - при ліквідації аварії, стихійного лиха; - при проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск,

розпорядження або інші документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами навчального закладу

при організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо). Цей інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або

з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, які будуть ними виконуватися.

7. Відповідальність за порушення положень з охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та


148

кримінальної відповідальності згідно із Законом «Про охорону праці». Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність встановлюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

В разі порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки. В свою чергу, максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють служби охорони праці, державні органи з нагляду за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної безпеки, з питань гігієни праці.

Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку дотримання закону;


149

- видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці;

- забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний безплатно створювати необхідні умови для роботи посадових осіб державних органів з нагляду за охороною праці.

Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль: - за дотриманням законодавства про охорону праці; - створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних

виробничих та санітарно-побутових умов; - забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими

засобами індивідуального та колективного захисту. Посадові особи підприємств або громадяни - суб'єкти підприємницької

діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.


150

Додаток 1 Форма журналу реєстрації інструкції з охорони праці, що діють у навчальному закладі

Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці

№ з/п

Дата реєстрації

Найменування інструкції

Дата затвердження інструкції і

введення її вдію

Код або номер

інструкції

Плановий термін

перегляду інструкції

Посада, прізвище, ініціали особи, яка проводила

реєстрацію

Підпис особи, яка проводила реєстрацію

1 2 3 4 5 6 7 8

Додаток 2 Форма журналу обліку видачі інструкції з охорони праці, що діють у навчальному закладі

Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці

№ з/п

Дата видачі

Код або номер

інструкції

Найменування інструкції

Підрозділ (служба), якому видана інструкція

Кількість виданих

примірників

Посада, прізвище, ініціали одержувача інструкції

Підпис одержувача інструкції

1 2 3 4 5 6 7 8


151

Портфоліо вчителя – як узагальнення і систематизація його педагогічних досягнень

Кириченко В.А., викладач історії ДНЗ “Запорізьке вище професійне училище “Моторобудівник”.

Вступ

Сучасна освіта в умовах переходу на національну модель потребує “нового” типу вчителя - такого, що творчо думає, володіє сучасними освітніми технологіями та методами навчання, прийомами психолого-педагогічної діагностики, способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності, умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

Проблема становлення і розвитку професіоналізму вчителя є загальнодержавною, вирішенню якої відводиться пріоритетне значення. Не випадково основною метою освіти стає не проста сукупність знань, умінь і навичок, а заснована на них особиста, соціальна і професійна компетентність - уміння самостійно здобувати, аналізувати і ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально й ефективно жити і працювати у світі, що швидко змінюється.

Загальна середня освіта є основним пріоритетним напрямком в освітній політиці країни, а педагог - один з тих, хто втілює її в життя. Вчитель є головною дійовою особою будь-яких освітніх перетворень, які вимагають від нього переорієнтації його діяльності на нові педагогічні цінності, що, у свою чергу, висвітлює одну з головних проблем у роботі по підвищенню профмайстерності педагогів - формування дослідницької культури. Сьогодні вчитель поставлений в такі умови, коли опанування дослідницькими навичками виступає обов’язковою умовою його формування як педагогічного суб’єкта згідно з новою парадигмою і методологією освіти. Лише з таким педагогом можна говорити про якісну освіту, оскільки якість освіти - це показник розвитку суспільства, національної культури, національної самосвідомості.

Сьогодні існує багато підходів до формування навичок рефлексії (самооцінки) вчителя. Вчителя не заженеш у формулу “знання - уміння - навички”, і немає інструменту, яким можна виміряти все благородство душі вчителя, неповторні моменти його творчості у навчальному процесі, що повторюється із дня у день, із року в рік. Нічим не вимірюються в праці вчителя і осяяння, які не виникають ні з чого і нізвідки, а готуються усім попереднім педагогічним досвідом, його безкінечними діалогами з самим собою.

З іншого боку, у вчителя повинно бути “досьє успіхів”, в якому відображається все цікаве і варте уваги з того, що відбувається в його


152

педагогічній діяльності. Таким “досьє успіхів” може стати “портфоліо педагога”.

Кожним із нас у рамках спільної методичної теми ведеться власне дослідження за індивідуальною темою. Результати цієї роботи узагальнюються на педагогічних радах, засіданнях методичних комісій та об’єднань вчителів-предметників, публікуються статті в збірках і педагогічних виданнях. У кожного вчителя є науково-методична тека, у якій зібрана та скомпонована по розділах вся інформація про особисту науково-методичну та навчально-виховну діяльність, досягнення, досвід роботи над методичною темою.

Розділ 1

Портфоліо вчителя – як узагальнення і систематизація педагогічних досягнень

Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні форми оцінювання педагогічної і науково-методичної діяльності вчителя. Однією з таких форм може стати портфоліо вчителя, популярне в різних системах освіти.

Що таке портфоліо? В перекладі з англійської - “папка, справа, посада”; з італійської - “папка з документами”, “папка спеціаліста”; з французької - “викладати”, “формулювати”, “нести”, а також “аркуш”, “сторінка” або “досьє”, “зібрання досягнень”.

У ХV- XVI ст. поняття “портфоліо” прийшло до нас із Західної Європи. В особливій папці під назвою “портфоліо” архітектори представляли замовникам ескізи своїх будівельних проектів. Вміст таких папок давав замовнику можливість скласти уявлення про професійні здібності майстра. У свій час у портфоліо втілювалися найважливіші досягнення дизайнерів, фотографів, архітекторів. Сьогодні портфоліо застосовують для демонстрації досягнень як організацій, так і окремих працівників.

У сфері освіти портфоліо почали використовувати з середини 80-х років минулого століття у Сполучених Штатах Америки. На думку автора книги “The Teaching Portfolio” Пітера Зелдіна, портфоліо вчителя - це черговий етап у розвитку професії. Сьогодні понад 1000 американських шкіл і вузів активно використовують портфоліо.

На початку ХХІ ст. портфоліо почали запроваджувати на освітніх просторах пострадянських країн.

Однозначного тлумачення терміна не існує. Кожен із дослідників і практиків пропонує своє визначення. Отже, портфоліо – це:

візитна картка, тобто сукупність відомостей про людину, організацію; досьє, тобто сукупність документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про пропоновані можливості, послуги фірми чи спеціаліста (Новітній словник іноземних слів і виразів);


153

представлення у фактах педагогічних якостей і досягнень педагога, що включає спектр документів, які формують уявлення про специфіку підходу і ступінь ефективності професійної роботи вчителя;

візитка вчителя, що містить певні анкетні дані, інформацію про підвищення кваліфікації, досягнення, педагогічні технології і методи, що їх використовує вчитель, творчі роботи й методичні матеріали, відгуки про його роботу і публікації;

індивідуальна папка, у якій зафіксовані особисті професійні досягнення вчителя в освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку учнів, внесок педагога в розвиток системи освіти;

спосіб фіксування й накопичення матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму вчителя, його вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності, показує рівень підготовленості педагога і рівень його активності в класних і позакласних видах діяльності.

Як бачимо, тлумачення відрізняються лише акцентами. Загальне визначення терміна зі словника іншомовних слів і виразів вказує на дві основні закономірності портфоліо:

o візитна картка (тобто інформація, яка дає уявлення про особу, і в широкому сенсі - людину як особистість);

o досьє (тобто сукупність документів, які формують уявлення про здобутки у професійній діяльності цієї особистості).

Інші визначення лише вказують вектор, за яким має рухатись учитель, упорядковуючи і обираючи для презентації свої здобутки (формування уявлень про підходи, ефективність роботи тощо).

Портфоліо створюється з відповідною метою, виконує певні завдання, має різні види, тому вчитель може обрати будь-яке з визначень, керуючись поставленими перед ним завданнями.

На мій погляд, найкраще визначає пріоритетну мету створення портфоліо останнє визначення. Адже це не просто механічна фіксація здобутків упродовж звітного періоду, це засіб педагогічної діагностики, метод оцінки професіоналізму педагога, що дозволяє продемонструвати усі досягнення вчителя, зміщуючи акцент з оцінки на самооцінку. Це і форма рефлексії, що дозволяє вчителеві проаналізувати власну педагогічну діяльність, здійснити якісну оцінку результату і вибудувати план подальшої роботи, підвищити її ефективність. Це й інструмент для забезпечення моніторингу професійного зростання педагога.

Таким чином, робота над портфоліо розвиває дослідницьку культуру вчителя, удосконалюючи особистісну, соціальну й професійну компетентність – уміння самостійно здобувати, аналізувати й ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально працювати у світі, що


154

постійно змінюється. Орієнтуючись на самооцінку і рефлексію, портфоліо вчителя може стати мотиваційною основою діяльності педагога і сприяти його особистісному розвитку, стимулюючи до самоосвіти й удосконалення професійної підготовки.

В ідеї портфоліо як у сучасній формі представлення професіоналізму педагога якнайкраще реалізується гасло сучасного життя “Освіта впродовж життя”.

Створення портфоліо дає змогу від адміністративної системи обліку результативності педагогічної діяльності вчителя перейти до об’єктивної системи оцінювання рівня успішності його професійної діяльності. Використання портфоліо дає змогу вчителеві:

простежити еволюцію своєї професійної педагогічної діяльності; систематизувати створені ним навчальні матеріали та інші доробки; створити можливість гідного представлення колегам свого

педагогічного досвіду; сприяти розширенню методичного діапазону навчального закладу; підготуватися до участі в конкурсах педагогічної майстерності; підвищити рівень професійної конкурентоспроможності; підготуватися до атестації. Таким чином, робота над створенням портфоліо вирішує чимало

завдань, що постають перед сучасним учителем та має широку сферу використання.

Основну мету портфоліо можна визначити як оцінювання роботи педагога по темі самоосвіти, характеру його діяльності, відстежування творчого і професійного зростання, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). У портфоліо збираються матеріали, що регламентують роботу педагогічного працівника.

Залежно від мети створення виділяють такі види портфоліо: “Папка досягнень”, що спрямована на підвищення власної

значимості вчителя і відображає його успіхи (вміщує грамоти, дипломи учителя й учнів, сертифікати, інформацію про перемоги в конкурсах тощо);

рефлексивне портфоліо, яке простежує динаміку особистісного розвитку вчителя, допомагає проаналізувати результативність його діяльності як у кількісному, так і в якісному плані протягом певного періоду (вміщує статті, відео із записом уроків та позакласних заходів, що засвідчує якісні зміни в методиці викладання, удосконалення стилю викладання, набуття й розвиток навичок викладання тощо);

проблемно-тематичне портфоліо, пов’язане з написанням статті, реферату, наукової роботи, доповіді на конференції, узагальненням результатів діяльності за певною проблемою;

методичне портфоліо, яке містить зібрані або створені педагогом методичні матеріали, що засвідчують рівень його професіоналізму;


155

презентаційне портфоліо, яке містить стислий виклад основних досягнень учителя, відомості про його освіту, професійний досвід, наукові й методичні інтереси;

комплексне портфоліо, яке об’єднує всі попередні види портфоліо, або декілька з них. Як окремий вид деякі дослідники виділяють портфоліопідготовлене для проходження атестації. Зміст і структуру такого

портфоліо може визначати установа, яка проводить атестацію педагогічного працівника.

Залежно від носія інформації портфоліо поділяють на “паперові” й електронні.

Спектр діяльності сучасного педагога може бути настільки широким, що зібрати до купи всі результати навчальної та позаурочної діяльності в одному документі просто неможливо. У цьому випадку необхідно створити електронне портфоліо, яке об’єднає весь набір робіт вчителя і представить всі аспекти його діяльності у вигляді повної картини.

Багато авторів трактують електронне портфоліо вчителя як певний набір документів, зібраних у комп’ютері. Такий підхід має право на існування, але він застарілий. Упродовж останніх років інтернет отримав дуже великого поширення, а аудиторія його настільки виросла, що неоприлюднене в інтернеті у вигляді сайту вчителя портфоліо можна вважати “недоробленим”. Сотні людей не матимуть змоги знайти ваш сайт-портфоліо, не зможуть оцінити його відповідно до заслуг, прокоментувати його, скористатися передовими педагогічними ідеями, запозиченими з вашого сайту-портфоліо. Портфоліо, яке розміщено в теці у комп’ютері не являтиме ніякої цінності ні для вас, ні для громадськості.

Портфоліо електронне не заперечує існування “паперового” портфоліо, але значно розширює можливості самопрезентації. Автор може зробити паперовий еквівалент електронного портфоліо у вигляді стислого витягу, що містить матеріали з посиланнями на електронний варіант.

Загальноприйнятої моделі портфоліо не існує, адже портфоліо вчителя підпорядковане обраній меті, і саме вона визначає його тип, відображає індивідуальність автора, рівень його професійної майстерності, намічені ним шляхи до самовдосконалення. Значну роль у формуванні портфоліо відіграє специфіка навчальної дисципліни, у межах якої воно створюється. Робота над створенням портфоліо вимагає від учителя регулярного самомоніторингу, націленості на самовдосконалення.

Підходи до побудови портфоліо можуть бути різними, залежно від індивідуальних особливостей педагога. Необхідно, аби було проаналізовано свою роботу, власні успіхи, узагальнено і систематизовано педагогічні досягнення, об’єктивно оцінено свої можливості і способи подолання труднощів для досягнення вищих результатів.

Зазвичай визначаються такі підходи до укладання портфоліо:


156

портфоліо вчителя - це не тільки втілення успіхів педагога, а й матеріал, що висвітлює різні сторони його роботи. Навіть не зовсім вдала експериментальна робота може засвідчити його дослідницький підхід до викладання та стати поштовхом до удосконалення педагогічної діяльності;

грамотно укладене портфоліо відповідає передовсім на питання “як?” і тільки після того на питання “що?”;

змістова наповненість портфоліо відповідає принципу цілісності, що передбачає тематичну завершеність поданих матеріалів;

добір інформації до портфоліо здійснюється на основі принципів об’єктивності й достовірності;

виклад інформації в портфоліо підпорядковується двом основним правилам: послідовність і ясність, що передбачає структуризацію матеріалів, логічність і лаконічність усіх письмових пояснень;

усі декларовані педагогічні уміння підтверджуються прикладами проведених учителем заходів - таким чином реалізується вимога щодо наочності результатів роботи;

усі матеріали портфоліо повинні бути акуратно й естетично оформлені;

обсяг опису узагальнених й презентованих матеріалів має бути стислим. Додатки можуть охоплювати більший обсяг, адже вони ілюструють усі тези представленого опису;

матеріали портфоліо датуються: часовий обсяг поміщених матеріалів визначається метою укладання портфоліо (протягом п’яти років - портфоліо для атестації тощо). Матеріали портфоліо періодично оновлюються.

Головне призначення портфоліо - продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетенції, такі як реалізовані проекти, участь в олімпіадах і конкурсах, проведені педагогом дослідження.

Друге важливе призначення портфоліо педагога - це альтернативна форма оцінки професіоналізму і результативності його роботи при проведенні атестації на відповідність заявленій кваліфікаційній категорії чи для її підвищення.

Серед педагогічних працівників портфоліо завойовує все більшу популярність і стає необхідним для педагогів, котрі підвищують свій професійний рівень.

Інакше кажучі, це все те, що ми робили на протязі багатьох років, готуючись до атестації. Але тепер пакет необхідних документів більш коректно скомпановано та систематизовано. Якщо звернутися до всесвітньої мережі Інтернет, ми побачимо, що такий метод представлення власної педагогічної діяльності як портфолію, успішно впроваджено в багатьох як


157

загальноосвітніх закладах, так і закладах професійно – технічної освіти і вищої школи.

Таким чином, кажучи про створення портфоліо, як про засіб представлення своєї педагогічної діяльності, потрібно мати на увазі не просто створення презентації в програмі "Microsoft Office PowerPoint" про свої успіхи, а комплексний показ себе, як професіонала, підтверджуючи пакетом необхідних документів.

Отже, виходячи з вище викладеного, практичну значущість портфоліо можна визначити як:

атестація педагогічного працівника; ліцензування, атестація, акредитація ПТНЗ; систематизація діяльності педагогічного працівника; як стимулюючий чинник. Якщо розглянути діагностичну функцію професійної діяльності, то

саме складання портфоліо дозволяє: педагогічному працівнику: реально представити результати своєї праці; побачити свої резерви; мати стимул до безперервного самоудосконалення; адміністрації: здійснювати безперервну діагностику результатів праці педагогічних працівників; відстежувати етапи зростання педагогічної майстерності працівників; стимулювати (у тому числі і матеріально) творчих педагогів до подальшого удосконалення.

Розділ 2 Вимоги до складання портфоліо та основні його складові

Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті педагогічним працівником у різних видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Цим визначаються вимоги до оформлення портфоліо: достовірність – матеріали, подані педагогом, повинні бути

правдивими, такими, що легко перевірити; об’єктивність – у відгуках та рецензіях повинна відображатися

різностороння точка зору; конкретність і науковість - розкриття компонентів педагогічної

діяльності (методів, прийомів, способів і ін.) на основі прикладів педагогічної діяльності, відповідність описуваних компонентів їх визначенням в теорії педагогіки;

наочність результатів роботи – все сказане повинно підтверджуватися прикладами або документально;


158

цілісність, системність, тематична завершеність представлених матеріалів - послідовний опис компонентів в чіткому взаємозв’язку їх значимості;

структуризація матеріалів, логічність і лаконічність всіх письмових пояснень;

цілеспрямованість автора на самовдосконалення. Вивченню і опису можуть підлягати будь-які компоненти, що

використовуються педагогом в певній системі, дають позитивний результат і відповідають вимозі “не нашкодити”: метод, технологія, окремий прийом, спосіб, засіб і ін. При цьому оптимально розглядається досягнення найкращого результату в даних умовах при мінімальних витратах часу і зусиль усіх учасників процесу.

Вивченню і узагальненню можуть підлягати: цілісна система педагогічної діяльності; система роботи педагога з якої-небудь проблеми; використання одного ефективного прийому; досвід освоєння нових або взятих з минулого, але адаптованих до

сучасних умов, технологій (наприклад, проектний метод). Коментар до портфоліо має бути вдумливим, таким, що відображає

власні думки педагога відносно його діяльності, дає повну картину його творчого зростання. Він може бути представлений у вигляді окремого аркуша, виступу, короткого параграфа з вираженням своїх думок, есе, пояснювальної записки.

Аналізуючи різні інформаційні джерела, хотілось би зазначити, що жодне з них чітко не визначає структуру педагогічного портфоліо, його зміст та об’єм (наповненість матеріалами). Універсальна структура портфоліо вчителя містить 5 розділів. Залежно від мети і типу портфоліо окремий розділ може бути поділено на менші частини або ж можуть додаватися нові розділи. Кожен із пунктів розділу може бути виділений в окремий підрозділ.

Розділ І. Загальні відомості про вчителя. Розділ ІІ. Науково-методична діяльність. Розділ ІІІ. Результати педагогічної діяльності. Розділ IV. Позакласна діяльність з предмета. Розділ V. Навчально-матеріальна база. Розглянемо більш детально кожен із компонентів. Розділ І. Загальні відомості про вчителя (або Візитна картка). Цей

розділ повинен представити педагога та розкрити процес його індивідуального розвитку. У розділі вказують:

прізвище, ім’я, по батькові педагога. Поруч можна помістити фото педагога, за бажанням – сформулювати девіз або педагогічне кредо;

посаду (предмет, який викладається); категорію та педагогічне звання;


159

інформацію про освіту (який заклад і коли закінчив учитель, яку спеціальність і кваліфікацію має відповідно до диплома). Якщо вчитель закінчив кілька навчальних закладів і має декілька дипломів – указують усі;

загальний трудовий і педагогічний стаж роботи. Можуть вказуватися навчальні заклади, у яких працював педагог. Цей пункт особливий тим, що дає уявлення про педагогічний досвід педагога;

інформацію про підвищення кваліфікації. У цьому пункті вказуються кількість і час проходження курсів підвищення кваліфікації, семінари та тренінги, які відвідував учитель у міжатестаційний період. Якщо учитель був організатором курсів або семінарів, - це варто вказати. Вказують також і відвідання курсів, які не пов’язані з професією педагога, а стосуються суміжних галузей;

копії документів, що підтверджують наявність вчених і почесних звань; найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки, дипломи різних конкурсів. Це дозволяє судити про процес індивідуального розвитку та зростання педагога.

Якщо вчитель створює портфоліо для участі в конкурсі, цей розділ можна доповнити інформацією про особисту карту вчителя (або виділити її в окремий підрозділ). В особистій карті вказуються всі дані про місцезнаходження вчителя і його навчального закладу, включаючи електронну адресу, номер телефону тощо.

Розділ ІІ. Науково-методична діяльність. До цього розділу поміщають методичні матеріали, які свідчать про рівень професіоналізму педагога. Він містить:

авторські програми з предмета, програми факультативів і гуртків, елективних курсів, досвід адаптації до предмета інноваційних технологій, конспекти відкритих уроків, завдання, що їх розробив педагог і які отримали громадське визнання;

рукописи кандидатської і докторської дисертацій; результати творчого звіту, реферати, доповіді, статті; результати роботи в методичних об’єднаннях, радах, комісіях,

проблемних творчих групах, співробітництво з методичним центром, Інститутом післядипломної педагогічної освіти, проведення педагогічної практики, участь в оргкомітетах і журі олімпіад, конкурсів тощо;

результати проведення експериментальної, дослідницької роботи, результати апробації підручників, посібників, педагогічних програмових засобів;

обґрунтування вибору і використання освітніх технологій; обґрунтування вибору і застосування засобів педагогічної

діагностики для оцінки освітніх результатів;


160

методику використання сучасних освітніх технологій, у тому числі ІКТ в освітньому процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку тощо. За бажанням цей пункт можна виділити в окремі розділи: “Сучасні освітні технології”, “Інноваційна діяльність”. Учителю необхідно вказати новинки, які застосовувались у його роботі і дозволили оптимізувати навчально-виховний процес та досягнути найкращого результату. Вчителю легше буде висвітлювати це питання, якщо педагогічний колектив навчального закладу бере участь в експерименті або впроваджує інноваційну діяльність, є експериментальним майданчиком наукового закладу;

інформацію про участь у професійних і творчих педагогічних конкурсах. За бажанням цей пункт можна виділити в окремий розділ “Участь у професійних конкурсах”, у якому висвітлити, у яких конкурсах, конференціях брав участь учитель, з якою метою, яку проблему педагогічної діяльності висвітлював, що йому дав такий досвід;

інформацію про участь у методичних і предметних тижнях; інформацію про організацію і проведення семінарів, круглих

столів, майстер-класів тощо. В окремий розділ, за потребою, можна помістити інформацію „ Узагальнення і поширення педагогічного досвіду”. Ця проблема може стати й провідною метою для укладання портфоліо. У цьому розділі перераховують і аналізують усі заходи, пов’язані з визначеною темою досвіду за визначений період: теми й дати виступу на педрадах, семінарах, конференціях, публікації у фахових виданнях, створені методичні розробки і виконані проекти, пройдені курси підвищення кваліфікації, які стосуються теми досвіду.

Розділ може включати наступні вкладки: “Професійна компетентність”, “Методична скарбничка” або “Творче досьє”, “Дослідження і творчість”.

Матеріали, що характеризують науково-методичну діяльність, є гордістю кожного педагога. Формування цього розділу (і заповнення в портфоліо) відбувається поступово, із зростанням професійної майстерності педагога. Саме ці матеріали свідчить про значущість і успішність професійної діяльності і міри особової самореалізації педагога. Узагальнення прогресивного педагогічного досвіду може бути здійснено в різних формах: створення навчально - методичного або навчально - наочного посібника, виступ з доповіддю на педагогічній конференції, семінарі, курсах підвищення кваліфікації, створення фотоальбому або відеофільму, презентація досвіду в електронному варіанті, написання статті і так далі.

Розділ ІІІ. Результати педагогічної діяльності. Матеріали цього розділу повинні формувати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності. За допомогою інтерв’ю, співбесіди, спостереження, ранжування, анкетування, зрізів знань, аналізу перевірочних і творчих робіт необхідно


161

регулярно проводити спостереження за результативністю навчально-виховної роботи з предмета.

У цьому розділі поміщають: матеріали, що демонструють результати опанування учнями

програм з предмета і сформованості в них ключових компетенцій з дисципліни;

порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за звітний період на основі контрольних зрізів, участі вихованців в олімпіадах і конкурсах різних рівнів;

результати проміжної підсумкової атестації учнів: відомості про наявність медалістів, відомості про вступ до вузів за спеціальністю;

опис творчих робіт учнів; опис науково-дослідної роботи учнів.

Безперечно, діаграми, графіки, покликані висвітлити позитивну динаміку досягнень учнів і справляють позитивне враження. Проте, важливіше продемонструвати зацікавленість учнів предметом, їхнє бажання продовжувати читати впродовж життя, незважаючи на обраний фах, їхню здатність критично мислити, творчо підходити до вирішення проблем, висловлення власної позиції. Здійснити це можна за допомогою анкетування, опитування й інших методів діагностики; подачі фрагментів поточних учнівських робіт, відгуків колег, батьків тощо, поміщених у додатках. На основі виконаних творчих робіт учнів необхідно визначити їх успішність і якість, вміння самостійно обробляти інформацію, використовуючи велику кількість джерел, вміння застосовувати ІКТ для реалізації мети тощо.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності викладача, що атестується, за певний період.

Відгуки адміністрації навчального закладу та колег можуть включати характеристики відношення педагога до різних видів діяльності, а також самоаналіз діяльності педагога: відгук про творчу роботу, виступ на педагогічних читаннях, педраді; рецензії на статті, методичні бюлетені про проведені відкриті уроки, висновки про якість виконаної роботи (творчої, дослідницької); резюме, підготовлене педагогом, з оцінкою власних професійних досягнень.

Розділ IV. Позакласна діяльність з предмета. Розділ повинен містити такі документи:

список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідних робіт, проектів, які виконали учнів з предмету;

список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів тощо;

сценарії позакласних заходів, фотографії, диски із записом

заходів (у додатках);


162

програми роботи гуртків, факультативів, елективних курсів тощо; опис позакласної роботи з предмета; інші документи.

Розділ V. Навчально-матеріальна база. Цей розділ містить: перелік словників та іншої довідкової літератури з предмета; список наочності (макети, схеми, ілюстрації, портрети тощо); перелік технічних засобів для впровадження ІКТ у навчально-

виховний процес (комп’ютер, проектор, SMART-дошка, мультимедійні підручники, аудіо-відео-посібники тощо);

перелік дидактичного матеріалу; презентації інформаційних проектів учнів, які можна

використовувати як довідкову літературу; інші матеріали..

Окремим розділом можна помістити інформацію, яка містить опис громадської діяльності вчителя. Наприклад, членство у профспілці, керівництво шкільним (районним) методичним об’єднанням, наставництво, керівництво школою молодого вчителя тощо. Неабияке значення в роботі педагога має його діяльність як класного керівника. До такого розділу можна помістити аналіз результативності роботи з батьками й учнями, подати результати діагностик і самоаналіз педагога, аналіз роботи з батьками, опис виховних технологій, які використовує наставник під час роботи з учнями тощо. За бажанням, до портфоліо можна додати розділ “Факти, які варто згадати”, у який можна помістити інформацію, що не підходить до жодного розділу. Наприклад, відомі імена випускників учителя, публікації про вчителя у пресі та ін.

На титульній сторінці портфоліо необхідно зазначити назву навчального закладу та дату (рік) його створення.

Насамкінець декілька методичних порад. Портфоліо – це живий документ, який вимагає до себе уваги й

безперервного коригування даних, що застаріли, і внесення нових матеріалів. Перед початком створення портфоліо необхідно чітко сформулювати мету, з якою вчитель його укладатиме і поміщати до нього ті документи, які сприяють реалізації обраної теми. Структура і виклад матеріалу залежить від поставлених завдань та від індивідуальності вчителя. Звичайно, у молодих вчителів портфоліо матиме незначний об’єм, у досвідчених воно буде більш обємним і змістовним.

Готуючись до укладання портфоліо, учитель має обміркувати, які розділи воно буде містити і яка інформація складатиме кожен розділ. За необхідності можна робити посилання з одного розділу на інший.

Особливу цінність у вчительському портфоліо мають матеріали про участь педагога в професійних конкурсах, виступи на конференціях, проведення майстер-класів, результати анкетування й відгуки про творчу (або експериментальну) роботу, рецензії на підручник, статтю, аналіз


163

проведеного відкритого уроку, резюме, підготовлене педагогом з оцінкою власних професійних досягнень.

Не слід нехтувати додатками до портфоліо. У них можуть бути розміщені такі матеріали:

автобіографія, у якій розкривається значення обраної професії в житті вчителя, його схильність до викладання предмета;

педагогічна філософія – основні підходи до навчання і виховання учнів;

матеріали виступів на педрадах, семінарах, конференціях; публікації (найвагоміші); розробки уроків і позакласних заходів, пам’ятки, програми

факультативів тощо; копії рецензій на посібники, підручники тощо; копії документів, що засвідчують проходження курсів ПК, участь

у конференціях, семінарах тощо; копії дипломів, грамот, сертифікатів, які отримав учитель і його

учні; зразки творчих робіт і проектів учнів; пояснення вчителя до створеного портфоліо.

Для полегшення роботи над портфоліо необхідно систематизувати свій доробок. Тому варто завести папки-накопичувачі, розміщуючи в них створені матеріали за рубриками. Можна складати картотеки матеріалів, що дозволить якісніше готуватися до проведення уроків. Необхідно постійно контролювати процес і результати своєї діяльності, адже без цього складно своєчасно коригувати зроблене, давати йому оцінку, удосконалювати роботу. Доцільно скласти план самоосвіти, що допоможе своєчасно вносити в освітній процес елементи нового і забезпечить систематичне зростання педагогічної майстерності. Корисно використовувати кожну можливість поділитися досвідом або взяти участь у вивченні досвіду іншого вчителя.

Розділ 3.

Основні напрямки створення та реалізації портфоліо

Створення портфоліо, безперечно, - нова форма представлення власної педагогічної діяльності для працівників навчального закладу. І викає питання: “З чого ж почати?..”

Ще Г.Форд сказав: “Зібратися разом – початок. Залишитись разом – прогрес. Працювати разом – успіх!”

Насамперед, треба самостійно проаналізувати свій педагогічний шлях, свої досягнення та поразки. Допомогти в цьому може інспектор відділу кадрів. Саме особа, відповідальна за кадри навчального закладу, має повний комплект документів, що свідчать про вашу педагогічну діяльність.

Далі дорога веде до методичного кабінету, де вам нададуть кваліфіковану консультацію щодо заповнення документації та нададуть


164

зразки бланків. Також там можна буде взяти для самостійного вивчення положення та методичні рекомендації щодо умов атестації педагогічних працівників, а також методичні рекомендації по створенню портфоліо педагогічного працівника.

Важливою ланкою вашої пошукової роботи є колеги. Саме вони допоможуть вам відшукати та оцінити ту родзинку у вашій діяльності, що підтвердить вашу компетентність. Саме вони порадять вам, як оформити свою роботу естетично витримано, системно та переконливо. Не можна обійти і роль фахівців у процедурі створення портфоліо:

викладачі-мовники – допоможуть надати вашому портфоліо грамотного, упорядкованого вигляду;

колеги за фахом – допоможуть вам представити пакет “Професійна компетентність”;

заступник директора з навчальної роботи – допоможе вам відтворити ваш рейтинг успішності учнів за останні 3 роки;

заступник директора з виховної роботи – допоможе вам систематизувати ваші доягнення з виховної та позаурочної роботи;

завідуючий навчальним комп’ютерним комплексом училища (викладач інформатики) – надасть вам професійну консультацію щодо технічної сторони оформлення портфоліо та створення презентації у програмі "Microsoft Office PowerPoint".

Портфоліо представляється педагогічним працівником, що атестується, в атестаційну комісію не пізніше, ніж за 2 тижні до атестаційного випробування. Голова атестаційної комісії може передати його методичній раді навчального закладу чи призначеним ним експертам для вивчення та аналізу на:

відповідність представленого матеріалу вимогам на заявлену кваліфікаційну категорію;

повноту розкриття професійних досягнень і ефективність педагогічної діяльності того, хто атестується;

позитивні сторони і недоліки професійної діяльності педагога; загальну оцінку роботи педагога.

Вивченню і аналізу можуть підлягати й інші питання, зазначені головою атестаційної комісії.

Розділ 4. Захист портфоліо

Захист портфоліо педагогічним працівником, що атестується, проводиться публічно на засіданні атестаційної комісії навчального закладу.

Захист портфоліо проводиться у декілька етапів: презентація портфоліо; відповідь на питання по суті представлених матеріалів; ознайомлення педагогічного працівника з рецензіями на

матеріали (якщо такі рецензії писалися);


165

пояснення педагога щодо зауважень рецензентів (якщо зауваження були вказані);

обговорення результатів членами атестаційної комісії; доведення до педагога висновків і рекомендацій атестаційної

комісії. Презентація портфоліо - форма атестаційного випробування, в ході

якого педагогічний працівник, що атестується, представляє атестаційній комісії підтвердження свого професіоналізму і результатів педагогічної діяльності у формі структурованого портфоліо.Формами презентації власної педагогічної діяльності (портфоліо) можуть бути:

виставки навчально-методичних матеріалів; слайд-шоу; доповідь, що супроводжується комп’ютерним показом за допомогою

майстра презентацій PowerPoint; інше.

Для презентації портфоліо педагогічному працівнику відводиться 25-30 хвилин. В ході презентації він повинен обґрунтувати, як представлені матеріали свідчать про його професійну компетентність.

Як свідчить практика, найпоширенішою формою презентації власної педагогічної діяльності (портфоліо) є слайд-шоу, яке ми звичніше називаємо презентацією.

Презентація - це скорочений виклад розділів портфоліо. Основна мета презентації - в короткий час представити основні результати виконаної роботи за певний період часу (три роки, міжатестаційний період тощо).

Якість презентації при захисті портфоліо оцінюється за наступними показниками:

відповідність змісту презентації змісту портфоліо; виділення основних результатів діяльності педагога; якість викладу матеріалу.

Вважається, що презентація була успішною, якщо вона відповідала змісту портфоліо, в ній представлені основні результати, отримані автором, якість володіння матеріалом висока.

Дуже часто мої колеги захоплюються роботою над такою презентацією, тому вона виходить надто громіздкою та неефективною, замість виділити “родзинку” творчості призводить до простої констатації фактів.

Як же не перестаратися та не нашкодити самому собі? Однозначної відповіді не дасть ніхто. Слід, очевидно, виходити з власного досвіду та дотримуватись загальноприйнятих вимог. Вимоги щодо структури, змісту й оформлення презентації наведено у додатку 1.

Членами атестаційної комісії задаються питання по суті представлених матеріалів. Той, хто атестується, відповідає на питання, ілюструючи свою відповідь (при необхідності) наочними матеріалами з портфоліо. Відповіді на питання мають бути короткими і стосуватися лише суті поставленого питання.


166

Обговорення результатів захисту членами атестаційної комісії проводиться без присутності того, хто атестується. В ході засідання обговорюються представлені атестуємим матеріали і визначається міра їх відповідності кваліфікаційній категорії.

Оцінка представленого працівником портфоліо визначається комісією відповідно до вимог, що пред’являються до кваліфікаційної категорії. Вважається, що педагог успішно витримав кваліфікаційні випробування, якщо представлені в портфоліо матеріали свідчать про те, що:

педагогічний працівник веде активну співпрацю з методичним центром, використовує на уроках різноманітні інноваційні методи і форми роботи, враховує при взаємодії з учнями їх індивідуальні особливості, знає сучасні технології навчання і методи діагностики рівня інтелектуального і особистого розвитку учнів;

пізнавальна активність учнів висока, учні показують стійкі позитивні результати за підсумками перевірки рівня знань, беруть участь в олімпіадах, конкурсах, інтелектуальних марафонах;

постійно ведеться позакласна робота по предмету; навчально-методичне і технічне оснащення кабінету (предмету)

відповідає сучасним вимогам і постійно удосконалюється. При аналізу портфоліо зазвичай звертається увага на найцікавіші

тематики і проблематики форми роботи, а також оцінити міру участі в них особи, що атестується:

активно: автор, промовець, консультант; пасивно: слухач, спостерігач.

При проведенні аналізу інноваційної і експериментальної діяльності педагога необхідно визначити, чи використані результати його роботи в діяльність навчального закладу, на рівні міста, області. Якщо є відгуки про роботу, то які і від кого отримані.

За наявності публікацій оцінюється їх актуальність, міра наукової новизни, практична спрямованість і впровадження в практику ПТНЗ, міста чи області.

Висновки і рекомендації членів атестаційної комісії, що визначають міру реалізації педагогом своїх професійних інтересів, можливості і здібності до подальшого розвитку, доводяться до педагогічного працівника, що атестується.

Заключна частина

Сучасному педагогу необхідно бути не лише професійно компетентним і творчо активним, але і конкурентоспроможним, здатним гідно позиціювати себе серед колег. Професійний розвиток педагогічного працівника - тривалий процес, метою якого є розвиток людини як особистості, як фахівця і майстра.


167

Творча активність педагога - це прагнення до перетворюючої діяльності в навчально - виховному процесі, до нестандартних рішень, сприяючих розвитку особистості. Творчий педагог здатний самостійно опанувати нові знання, способи, прийоми; переосмислити власну діяльність в світлі нових пізнань; розробити нові методи, прийоми, форми, засоби або модифікувати їх; він в змозі ефективно використовувати передовий досвід, знаходити оригінальні рішення нестандартних проблем, змінювати стратегію і тактику залежно від конкретної ситуації, аналізувати і оцінювати поточні і кінцеві результати процесу, а також створювати нові програми і технології навчання, виховання і розвитку дітей.

Без збору матеріалів, що ілюструють практику, без осмислення власних дій, аналізу їх результативності відносно дітей і їх успіхів, готовності до самокритики та самоудосконалення працівник не може стати справжнім фахівцем. У цьому може допомогти підбірка матеріалів, структурованих в “портфоліо педагогічного працівника”. Створення портфоліо допоможе педагогу грамотно проаналізувати свою діяльність, вибрати напрямок подальшого зростання, спланувати роботу по самоосвіті, узагальнити передовий педагогічний досвід та підготувати його до трансляції.

Підходи до побудови портфоліо можуть бути різними, залежно від індивідуальних особливостей педагогічного працівника та його педагогічного досвіду. Головне, аби педагог проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував педагогічні досягнення, об’єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення вищих результатів.

Наостанок хочеться сказати словами Г.Лонгфелло: “Ми судимо про себе по відчуттю своїх здібностей що - небудь зробити, в той час як інші судять про нас по тому, що ми вже зробили”.

Додаток 1. Вимоги щодо структури, змісту й оформлення презентації.

Планування презентацій. Основа будь-якої правильно спланованої презентації - це логічний

аналіз послідовності відображення матеріалу, можливих питань і добре продумані репліки для коментаря презентації. Успішність презентації залежить від того, наскільки ретельно перед її створенням було продумано та враховано такі фактори:

• Мета. Наскільки точно визначено суть того, про що ви хочете розповісти, і організовано факти, що використовуються для аргументації.

• Аудиторія. Чи враховано освбливості аудиторії (як слухачісприй-муть вашу інформацію).

• Зміст. Наскільки продумано схему (сценарій) презентації: текст, зображення, звуки та інші елементи, що супроводжують інформацію.

У створенні презентацій однією з найпоширеніших помилок є бажання помістити в презентацію велику кількість інформації, графічних зображень


168

та анімаційних ефектів, які лише відвертають увагу слухачів від змісту презентації.

Вимоги щодо структури та змісту матеріалу: • викладайте матеріал стисло, з максимальною інформативністю

тексту; • використовуйте слова і скорочення, уже знайомі аудиторії; • ретельно структуруйте інформацію; • використовуйте короткі та змістовні заголовки, марковані та

нумеровані списки; • важливу інформацію подавайте крупним та виділеним шрифтом і

розташовуйте у лівому верхньому куті екрана; • другорядну інформацію бажано вміщувати внизу сторінки; • кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац; • головну ідею абзацу викладайте в першому рядку абзацу; • використовуйте табличні форми запису інформації (діаграми, схеми)

для ілюстрації важливих фактів, щоб подати матеріал компактно і наочно; • графіка має органічно доповнювати текст; • пояснення треба розташовувати якнайближче до ілюстрацій, з якими

вони мають одночасно з'являтися на екрані; • використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується

краще, ніж спеціальні тексти, а вірші - краще, ніж проза); • всю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних,

граматичних і стилістичних помилок; • продуктивність перегляду презентації зростає, якщо одночасно діють зоровий і слуховий

канали сприйняття інформації. Тому рекомендується там, де це можливо, використовувати для тексту і графічних зображень звуковий супровід.

Вимоги щодо врахування фізіологічних особливостей людини у сприйнятті кольорів і форм:

• стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (у порядку спадання інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий);

• дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликать сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений);

• нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий; • поєднання двох кольорів - кольору знака і кольору фону - суттєво

впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні);

• найкраще поєднання кольорів шрифту і фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому;

• кольорова схема має бути єдиною для всіх слайдів; • будь-який фоновий малюнок втомлює очі та знижує ефективність

сприйняття інформації;


169

• чіткі, яскраві малюнки, що швидко змінюються, легко вловлює підсвідомість, вони швидко запам'ятовуються;

• будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відволікає, порушує динаміку уваги;

• підключення у вигляді фонового супроводу нерелевантних звуків (пісень, мелодій) швидко втомлює, знижує продуктивність перегляду.

Додаткові вимоги до змісту презентації (за Д.Льюісом): • кожен слайд має відображати одну думку; • текст має складатися з коротких слів та простих речень; • рядок має містити 6 - 8 слів; • всього на слайді має бути 6 - 8 рядків; • загальна кількість слів не повинна перевищувати 50; • дієслова мають бути в одній часовій формі; • заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні

засади слайда; • у заголовках мають бути і великі, і малі літери (а не тільки великі); • слайди мають бути не надто яскравими - зайві прикраси лише

створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації; • кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних

на одному слайді має бути не більше чотирьох; • підпис до ілюстрації розміщується під нею, а не над нею; • всі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.

Загальні правила використання шрифтів та принципи відбору шрифтів для презентації

1. Кожен шрифт (гарнітура + написання) має одне змістове навантаження. Для сталої гарнітури традиційними (щонайменше з XIX ст.) є такі:

• напівжирний шрифт - назви структур документа; • курсив - логічний наголос, зокрема для формулювання основних

положень, означень тощо; • “прямий” звичайний - основний масив інформації. 2. Текст, що сприймається або використовується у психологічно

напруженій нестандартній ситуації, треба подати гарнітурою зі спрощеним алгоритмом розпізнавання (sans sherif - без рисочок-шерифів у написанні літер), наприклад, Агіаі.

3. Уникайте використання понад трьох різних шрифтів на сторінці (слайді). Інакше читач передчасно втомиться, постійно виконуючи задачу вибору алгоритму розпізнавання шрифту.

Погано розроблена і виконана презентація залишить аудиторію холодною, незважаючи на багаточисельні яскраві ілюстрації, відеокліпи та гіперпосилання. З іншого боку, добре продумана, і водночас проста презентація не залишить байдужим самого втомленого глядача, навіть якщо для її створення скористалися одним шрифтом.

Про вибір шрифтів для презентації


170

Вибираючи шрифти, слід керуватися такими відомостями: • вибраний шрифт визначає вплив повідомлення на слухачів. Для

консервативної аудиторії та серйозних повідомлень обирайте класичний шрифт (наприклад, Тіmes New Roman); для радісних повідомлень – “веселий” шрифт (наприклад, Сomiс Sans МS).

• шрифти з зарубками (Тіmes New Roman і Вооkman) легко читаються, тому їх використовують для друку великих обсягів тексту.

Шрифти без зарубок (Агіаl і Vегdаnа) простіші, тому вони краще виглядають у заголовках та колонтитулах.

• cтворюючи презентації для перегляду в електронному вигляді або показу слайдів, використовуйте шрифти, які гарно виглядають на екрані. Шрифти Vегdаnа, Таhоmа та Вооkman розроблені спеціально для використання на веб-сторінках. Також можна використовувати для цього шрифти Агіаl і Тіmes New Roman.

• щоб забезпечити легкість читання, колір тексту потрібно зробити контрастним відносно кольору фону. Напівжирний шрифт і курсив використовується лише для виділення - часте використання послаблює їх ефективність.

• кожний шрифт несе в собі певну індивідуальність, тому дуже важливо дотримуватися узгодженості. Якщо часто змінювати шрифт, повідомлення може виявитися неузгодженим. У презентації рекомендується використовувати не більше 3 - 4 різних шрифтів.


171

Додаток 2. Презентація мого особистого портфоліо

Моя візитна картка

КириченкоВіктор Анатолійович

народився 23 березня 1958 р.

викладач історії Державного навчального закладу“Запорізьке вище професійне училище

“Моторобудівник”

освіта вища військова спеціальна

закінчив Одеське вище артилерійське команднеучилище у 1979 р.

педагогічне звання – “викладач-методист”

кваліфікаційна категорія – “викладач вищої категорії”

стаж педагогічної діяльності 32 роки

загальний стаж роботи 37 років

Розділ 1. Візитна картка.


172


173

Державні нагороди

Розділ 1. Візитна картка


174

Моє педагогічне кредо

Не надо говорить

неправду детям,

Не надо их в неправде

убеждать,

Не надо уверять их,

что на свете

Лишь тишь да гладь,

да Божьяблагодать…

…Ошибок не прощайте,

их узнавши, -

Они потом повторятся

сто крат.

И нас потом

воспитанники наши

За то, что мы прощали,

не простят.

Евгений Евтушенко.



175

Моє виховне кредо

Учень не чаша, яку слідзаповнити, афакел, який слідзапалити.

В.Сухомлинський.



176

Головний принцип моєїпедагогічної діяльності

Кращезапалити бодайодну свічку, аніжпроклинатипітьму.

Конфуцій.



177

Основна мета моєїосвітньої діяльності

формування в учнівключових загальнонавчальнихта предметнихкомпетентностей; формування в учнів уміннявсебічно аналізуватиісторичний матеріал, узагальнювати його та активновикористовувати внестандартній(позанавчальній) ситуації; формування в учнів навичоксамостійно добувати знання, вести пошуково-дослідницькуроботу; сприяння інтелектуальномурозвитку учнів, сформувавши вних мислення, сприятливе длязастосування в житті; виховання всебічнорозвиненої та духовнозбагаченої особистості.



178

Методична тема, над вирішенням якої я

працюю

““УдосконаленняУдосконаленнякомплексногокомплексногометодичногометодичного

забезпеченнязабезпечення урокууроку якякзасібзасіб формуванняформування

історичнихісторичних компетенційкомпетенційучнівучнів..””

Розділ 2. Педагогічна діяльність.


179

Актуальність питання

У зв'язку зупровадженням унавчально-виховнийпроцес інформаційнихтехнологій змінилися йосвітні цілі, що в значніймірі тепер спрямовані наформування й розвитокздібностей учнів досамостійного пошуку, збору, аналізу тапредставлення інформації; виховання творчоїособистості, в результатіяких вона будепідготовлена до активного, самостійного життя вінформаційномусуспільстві.



180

Принципи, якими якеруюся для досягнення

поставленої мети

сприйняття дитини як найбільшої цінності;дотримання та реалізація вимог нормативно-правової бази у галузі освіти;

системний та науковий підхід у викладанніісторії;

ефективне використання на уроках наявногота створення авторського навчально-методичного забезпечення;

вимогливість до себе, постійні самоосвіта тасамовдосконалення;

активна дія та взаємодія учнів на уроках;морально-психологічна комфортність під часзанять.



181

Урок як основа взаємодіїучителя й учня

Поєднані у групу учністворюють неповторнукомбінацію потреб, інтересів тапізнавальнихможливостей, якавиключає шаблоннийпідхід у навчанні.

Один і той же змістне може бути однаковоопрацьованим у різнихгрупах.

В побудові уроків, виборіструктурних формучитель керуєтьсянасамперед методичноюдоцільністю таконкретними умоваминавчання.

Прикметами сучасногонавчального заняття є відсутністьстандартних ознак у його структуріта методиці, розмивання меж між

його елементами.



182

Формуваннясоціальних такомунікативнихкомпетенцій

Реалізаціятворчогопотенціалу

Формуванняінформаційноїкультури

Створенняцілісногоуявленняпро науковукартину світу

Розвитокпізнавальноїактивності

Мультимедійнізасобинавчання

Вплив мультимедійнихтехнологій на особистість

учня



183

Інформаційно-комунікаційні технології на

уроках історії

Створенняпрезентацій

Створеннядидактичнихматеріалів

Пошуковаробота в мережі

INTERNET

ВикористанняКДС TEST-W

Організаціяпроектноїдіяльності

Демонстраціявідеофрагментів

ІКТНА УРОКАХ



184

Задля чого все це?

Нова організація навчально-виховного процесу дозволяєсформувати особистість

з високим інтелектуальним рівнем розвитку; з чітко сформованою здатністюадаптуватися у сучасне суспільство на певнихсоціальних умовах; з високовідповідальним відношенням досебе, до набутих знань, до обраної професії ісвоєї праці, до навколишнього світу; з набором ключових загальнолюдськихякостей і компетентностей у всіх сферахсуспільної діяльності.



185

Результати педагогічноїдіяльності

Творча робота учнів

участь учнів у творчихпроектах, олімпіадах,

конкурсах тощо

2011 рік. Обласний конкурс з історії України ідержавотворення. Перепелиця Артем – 4 місце.

2012 рік. Обласний конкурс з історії України ідержавотворення. Сівак Аліна – 7 місце.

2010 рік. Обласний конкурстворчих робіт до 65-ї річниціПеремоги. Буршталь Вікторія –приз за оригінальність.

2012 рік. Обласна олімпіада з всесвітньої історії. Іванющенко Євгеній – 18 місце.



186


Моніторинг рівнянавчальних досягнень

учнів

як дієвий механізмкорекції освітнього

процесу


0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

Діагностична 1 семестр 2 семестр 3 семестр 4 семестр

Моніторинг рівня якості знань учнів групи 13з всесвітньої історії


187


Моніторинг рівнянавчальних досягнень

учнів

як дієвий механізмкорекції освітнього

процесу


0

5

10

15

20

25

1 семестр 2 семестр 3 семестр

Моніторинг рівня якості знань учнів групи 27з історії України

ДПА


188


Творчо-пошукова тадослідницька робота

робота над моделюванням, розробкою та

затвердженням методичнихрекомендацій, наочних

посібників та ін.

Зовнішнє незалежне оцінювання. Інформаційні матеріали. -2008 р.Україна в умовах незалежності. Мультимедійний супровід

уроків. -2008 р.Вулиця імені Героя. Наочний посібник. -2008 р.

Знакові політики ХХ ст. Наочний посібник. -2009 р.

Заради життя на Землі. Наочний посібник. -2010 р.

Мультимедійне забезпечення навчального процесу науроках історії. Методичні рекомендації. -2011 р.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії. Методичні рекомендації. -2011 р.

Україна у Другій світовій війні. Мультимедійний супровідуроків. -2012 р.

Розділ 3. Науково-методична діяльність.


189


Творчо-пошукова тадослідницька робота

робота над моделюванням, розробкою та

затвердженням методичнихрекомендацій, наочних

посібників та ін.

Навчальні наочні посібники та методичні рекомендаціїпройшли наукову та практичну апробацію та рекомендованінауково-методичною радою КЗ “ЗОІППО ЗОР”.



190

Моя педагогічнафілософія

Навчально-методичнаробота

робота з апробаціїелектронних засобів

навчальногопризначення з історіїУкраїни та всесвітньої

історії

Використання ППЗ унавчальному процесі дає змогу: поліпшити засвоєння учнямизнань з курсу історії; завдяки поєднанню звичного“паперового” і новітньогоелектронного носіїв інформації, поліпшити засвоєння навчальногоматеріалу, зробити процеснавчання цікавішим і змістовнішим.


удосконалити контроль з боку вчителя і самоконтроль учнівзавдяки тестуванню; зробити вивчення історії привабливішим для учнів, знайомих з Інтернетом та електронними іграми; використовувати у навчанні здобутки новітніх ІТ.


191



робота над розробкоюматеріалів длявимірювання

стандартів освіти учнівз історії України тавсесвітньої історії

У звітний період булозмодельовано, розроблено, розглянуто та затверджено назасіданні методичної комісіїзагальноосвітнього циклу завданьдля діагностичних і семестровихконтрольних робіт.



192



робота з моделюваннята методичної розробкиуроків з історії Українита всесвітньої історії

Урок — це жива клітина навчально-виховногопроцесу. Усе найважливіше й найголовніше для учнявідбувається на уроці, оскільки за роки свого навчаннявін відвідає майже 10 тисяч уроків і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку(його плануванню, проведенню, рефлексії над ним).

Час вносить корективи в структуру й типологіюуроку, в методи і засоби навчання, однак авторитетсамого уроку настільки високий і міцний, що непідлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків.



193



участь у роботіобласної секції

викладачів суспільнихдисциплін

16 лютого 2012 р. на базінавчального закладу проведенообласний семінар викладачівсуспільних дисциплін.

Мною сплановано тапроведено урок Мужності затемою “Вулиця імені Героя…” таознайомлено присутніх зкомплексно-методичнимзабезпеченням історії України тавсесвітньої історії.



194



Участь у роботі методичної комісії: стимулює мій творчий пошук у розв’язанні актуальнихпроблем навчально-виховного характеру; стимулює мій творчий пошук педагогічних інновацій ташляхів їх впровадження у педагогічну діяльність; розвиває мій індивідуальний педагогічний стиль, якийхарактеризує мою професійну майстерність.

участь у роботіметодичної комісії

викладачівзагальноосвітнього

циклу



195



Участь у методичній роботі училища: сприяє розвитку моєї педагогічної та професійноїмайстерності, загальної культури, створює мотивації і умовидля професійного вдосконалення; сприяє інформаційному забезпеченню з проблем освіти, педагогіки, психології, доносить інформацію про досягненнянауки і техніки, передового педагогічного досвіду; надає організаційно-методичну допомогу у розвитку моєїпедагогічної творчості, в експериментально-дослідницькійроботі, у впровадженні у навчальний процес результатівнаукових досліджень, передового досвіду, педагогічнихтехнологій тощо.

мій голос уметодичному хорі

училища



196


Узагальнення досвідуроботи

коли я передаю знанняіншим, я стаю майстром

Свої творчі роботи таметодичні розробки я виклав навсеукраїнському учительськомусайті “Методпортал”. Це даєможливість не тількиузагальнювати свій педагогічнийдосвід, а й отримувати поради тазауваження колег.



197


Самоосвіта

для того, щоб вчитиінших, потрібно знати

більше, ніж інші

Моя самоосвітня діяльність включає: роботу над методичною темою; вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної та навчальної літератури; участь у колективних і групових формахроботи, у тому числі і у складі методичноїкомісії викладачів загальноосвітнього циклу; вивчення і узагальнення досвіду колег; теоретична робота і практична апробаціявласних матеріалів.



198


Позаурочна робота

як важлива умовапідвищення

ефективності всьогонавчально-виховного

процесу

Головними завданнями позаурочноїдіяльності я вбачаю поглибленнязагальнонаукових та спеціальних знань, розвиток світогляду учнів, виявленнярізноманітних творчих здібностей і сприянняїх всебічному розвитку, виховання в молодісамостійності та ініціативи, виробленнянавичок самоосвіти, підготовка домайбутньої практичної діяльності.

Розділ 4. Позаурочна та виховна робота.


199


Позаурочна робота

як важлива умовапідвищення

ефективності всьогонавчально-виховного

процесу

Найефективніші форми позаурочної роботи: предметний тиждень; зустрічі з ветеранами, “уроки мужності”; творчі екскурсії та віртуальні мандрівкиісторичними місцями рідного краю; участь у конкурсах творчих робіт і проектів, волімпіадах та спортивних змаганнях; благодійні акції; робота молодіжного дискусійного клубу “Молодь іполітика”.



200


Виховна робота

виховання громадянинаУкраїни – носія високихморальних цінностей та

загальнолюдськихнадбань


Формуваннявисокої

самосвідомості тасамооцінки учнів

шляхом всебічногорозвитку

особистості тасоціальної

компетентності.

Виховна тема, надвирішенням якої

я працюю


201



робота з виховання іформування толерантної,

освіченої, всебічнорозвиненої особистості, здатної адаптуватися усучасне суспільство

Моя система виховної роботи передбачає реалізаціюнаступних завдань: формування в учнів правової свідомості, вихованнягромадської відповідальності, культури поведінки та свідомоїдисципліни; виховання відповідального ставлення до навчання тапраці, розширення політехнічного кругозору й підготовка досамостійної трудової діяльності; фізичне удосконалення, зміцнення здоров’я й формування вучнів санітарно-гігієнічної культури; формування в учнів естетичної культури, розвиток уміньстворювати прекрасне навколо себе, розвиток художніхздібностей і талантів; виховання в учнів політичної свідомості, розвитоксуспільної активності, формування основ громадянськогосвітогляду.



202



робота з виховання іформування

толерантної, освіченої, всебічно розвиненоїособистості, здатної

адаптуватися у сучаснесуспільство

З учнями навчальної групи 4 проводиться виховна робота, спрямована на формування івиховання толерантної, освіченої, всебічно розвиненої особистості.

8 грудня 2010 р. проведеновідкритий виховний захід “ЗахистВітчизни – справа справжніхчоловіків”, присвячений днюЗбройних Сил України.



203


Створення таудосконалення

навчально-матеріальноїбази

робота з удосконаленнянавчально-матеріальноїбази та створення нових

засобів навчально-пізнавальної діяльності

У процесі вивчення історіїважливим для учнів є вирішенняпроблеми: історія творитьособистість, чи особистістьтворить історію.

З огляду на те, що історія судитьпредків судом потомків, а потомків –судом предків, можна констатувати, що визначна особистість має правона історичну пам'ять.

Розділ 5. Навчально-матеріальна база.


204







Застосування на урокахпрезентацій дає змогу

учнямза невеликийпроміжок часу

отримати більшеінформації та

краще її зрозуміти.

вчителямурізноманітнитивикладаннянавчальногоматеріалу ідопомагає йогоунаочнити.

Динаміка зміникількості населення України

0

10

20

30

40

50

60

"89 "90 "91 "92 "93 "94 "95 "96 "97 "98 "99 "00 "01 "02 "03 "04 "05 "06 "07 "08 "09

52,1 51,8 52,0 51,951,5 51,1

50,7 50,2 49,9 49,4 49,0 48,1 47,8 47,4 47,1 47,0 46,7

51,7

Кириченко В.А.

Млн. чол.

За даними Держкомстату України станом на початок вказаного року.

46,6 46,7 46,1


205







Використання краєзнавчого матеріалу допомагаєвчителю ефективно працювати над формуванням вучнів національної свідомості та історичної пам’яті, переконувати своїх вихованців у тому, що знанняісторії рідного краю духовно збагачують кожнуособистість, виховувати у молоді нездоланнувідданість Вітчизні, вчать шанувати свій народ таінші народи, що здавна пліч-о-пліч жили і працювали вУкраїні.


206

Узагальнення

Якщо ви володієте знанням – дайтеіншим запалити від нього свої

світильники.Т.Фулпер.


207

Використані джерела інформації

1. http://textbook.keldysh.ru/literacy/ (М.М.Горбунов-Посадов, Т.А.Полилова, А.Л.Семенов. Школа на пути к новой грамотности).

2. http://ps.1september.ru (Ольга Дашковская. Портфолио: за и против).

3. http://design.gossoudarev.com/portfolio.html (Государев И.Б. Веб-портфолио).

4. І.В.Кузьменчук. Портфоліо як індивідуальна траекторія підвищення кваліфікації педагога. // Педагогічний альманах. № 6, 2010.

5. Power Point. Створюємо презентації. Упор. І.В.Скляр. –К., “Редакції загальнопедагогічних газет”, 2004.


208

Формування освіченої, творчої, високоморальної особистості

через розвиток комунікативної компетентності учнів за допомогою інтерактивних методів та технологій на уроках

української мови та української літератури

Купринюк Т. В., викладач української мови та української літератури ДНЗ « Пологівський професійний ліцей»

Одним із основних завдань сучасної освіти є формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя, глибокоморального, компетентного, креативно- ініціативного, патріотично налаштованого громадянина України. Державний стандарт базової і повної загальної і середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. Держстандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях. Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально- психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. У Державному стандарті виділено освітню галузь «Мови і літератури», метою якої є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Завданнями освітньої галузі є: формулювати власну думку, висловлювати почуття щодо життєвих явищ, морально- етичних, естетичних, суспільних та інших проблем; розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними; подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення і поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище; удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності; розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів.


209

Освітня галузь «Мови і літератури» має два компоненти: мовний та літературний. Зміст мовного та літературного компонентів спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей; формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, любові до рідної мови, а також поваги до інших мов і культур. Літературний компонент має такі складові лінії: 1. Емоційно-ціннісна – забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції. 2. Компаративна – забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів ( тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур. 3. Літературознавча. 4. Загальнокультурна. Мовний компонент має такі змістові лінії: 1. Мовленнєва – забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності ( аудіювання, читання, говоріння, письма), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру. 2. Мовна- передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок. 3. Соціокультурна- сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально- етичному розвиткові учнів. 4. Діяльнісна ( стратегічна) – сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально- комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. Комунікативна компетентність є стратегічно важливою для мовного компонента, невід’ємна складова структури змісту освіти, передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і


210

писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях. Саме тому головна мета цих методичних рекомендацій полягає в тому, щоб

- на прикладах показати формування освіченої, творчої, високоморальної особистості через розвиток комунікативної компетентності учнів;

- допомогти викладачу у виборі форм роботи на різних етапах уроку; схарактеризувати психолого- дидактичні прийоми особистісно орієнтованої освіти.

2.1. Розвиток комунікативних і мовних умінь учнів

за допомогою інтерактивних методів навчання на уроках української мови

Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, забезпечення пріоритетного розвитку людини- основні завдання, які стоять перед закладами освіти. У зв’язку з цим основна мета викладачів- словесників полягає у сприянні мовленнєвому розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації. Складовою частиною процесу формування висловлювання є пізнавальна активність особистості. Спробуймо віднайти шляхи, йдучи якими учень зміг би створювати висловлювання за умов підвищення пізнавальної активності. Один із них- застосування інтерактивних методів. Спинимось на психолого- педагогічних засадах упровадження їх у практику роботи з розвитку комунікативних і мовних умінь учнів.

Навчання як потужний освітньо- культурний чинник має бути спрямований на розкриття внутрішніх ресурсів особистості учня, виявлення вже закладених у ньому потенційних можливостей. Від того, як організовано навчання, як вчать учнів мислити, залежить творчий чи не творчий шлях їх у подальшому житті. Не знання самі по собі, а творче ставлення до них формують культуру. Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння викладача обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку, застосувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували кінцеві якості особистості учня:


211

- когнітивні ( пізнавальні)- вміти відчувати навколишній світ, ставити питання, обґрунтувати своє розуміння питання, вступати в змістовний діалог чи дискусію, робити висновки;

- креативні ( творчі)- виявляти гнучкість розуму, фантазію, натхнення, мати свою точку зору, виявляти ініціативу, нестандартність, неординарність;

- оргдіяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення, програмування дій, самоаналіз і самооцінка;

- комунікативні- здатність взаємодіяти з іншими суб’єктами і навколишнім світом.

Потрібно надавати перевагу тим методам, які звернені до свідомості й активності учнів у навчанні. Саме інтерактивне навчання, як різновид активного, має свої закономірності, особливості. Сутність його в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, кожний робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де учень, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

У наш час, коли обсяг інформації збільшився, дидактична функція викладача полягає не в передаванні знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Процес навчання - це не автоматичне вкладання програмового матеріалу в голову учня. Завдання педагога в тому, щоб підвести до дверей, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання. Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, що лягли в основу викладання предмета, залучаючи їх до спільної діяльності, викладач має підготувати учня до життя в суспільстві, виробити в нього здатність до пізнання світу й самого себе, до творчої праці, до взаємодії з іншими людьми. Сучасні підходи до навчання рідної мови великого значення надають розвиткові усного та писемного мовлення, мовленнєвій культурі особистості. А комунікативно- діяльнісний підхід якраз і передбачає орієнтацію уроку на мовлення, на мову як засіб спілкування й пізнання. Спілкування у комунікативній функції є особливим видом інтелектуальної мовленнєвої діяльності. Мовець неодмінно ставить перед собою певні завдання й намагається їх виконати. Основним з- поміж таких завдань у спілкуванні вважають повідомлення та вплив на адресата. Від цього залежить вибір мовних засобів, жанр і стиль висловлювань. Розв’язати це завдання допоможе робота в групах, де учні роблять перші кроки до толерантного


212

спілкування, де виховується в них повага до особистості, виробляється вміння цінувати думку опонента, переконливо доводити істину, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї позиції. У процесі спілкування люди користуються однією і тією ж мовою, але при цьому мовлення в них різне- глибоко індивідуальне, для якого характерні певний словниковий запас, фонетична вимова, інтонація, темп, будова речень, оформлення думки.

Завдання викладача - сприяти підвищенню культури мови, яка є показником рівня культури думки. А щоб говорити і писати добре, правильно, треба вміти добирати в конкретній ситуації спілкування найвдаліші, найдоречніші мовні засоби. Маємо виплекати в душі учня прагнення мовної майстерності, якій властиві образність та творчість. Передуватиме цьому всебічна робота над словом, структурою речення. Досягти цього можна тільки навчаючи систематично спостерігати за словом, перетворювати думку на слово. Під час подорожей до джерел живого слова учні напрочуд легко засвоюють нові й маловідомі слова, вчаться вкладати свої почуття в певну словесну форму. Проте реалізація завдань, пов’язаних із формуванням умінь створювати висловлювання різних типів, потребує поглиблення і конкретизації в складанні й доборі системи вправ, особливо в процесі вивчення граматичного матеріалу. Засвоєння мови на матеріалі окремих слів, словосполучень чи розрізнених речень не дасть бажаного результату. Адже в основному ці слова й конструкції пасивні, вони рідко активізуються, бо не викликають в уяві учня живописних образів. Тому на уроці має звучати « живе» слово, яке повнокровно функціонує у найкращих зразках текстів художнього стилю, фольклорі. Багатий текст - шлях до оволодіння мовними скарбами. Опора на текст при вивченні мовного явища ніби зближує те, що лежить на поверхні: слово - об’єкт лінгвістики і слово - елемент, вияв образного, художнього мислення. Це дає поштовх асоціативному мисленню, розширює погляд на сутність речей, явищ. Учень уважно вслуховується в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету. Об’єднані в образному малюнку, вони активізують творчу уяву, мислення, фантазію. Постановка мовних і мовленнєвих завдань має навчити найголовнішого - оцінювати та добирати мовні засоби не ізольовано, а в контексті створюваного чи аналізованого висловлювання. Завдяки цьому не тільки збагачується словник і граматична структура мовлення учнів, а й виробляється механізм добору лексичних, граматичних, інтонаційних засобів із врахуванням умов і завдань спілкування. Потрібно добирати комплекс


213

вправ, які будуються на основі зв’язних текстів, що відповідають одній культурологічній лінії і програмують таку постановку завдань, яка спонукає учнів до словесної творчості й одночасно націлює на розв’язання лексичних, граматичних, правописних задач. На різних етапах (за Л.Варзацькою) процесу взаємопов’язаного навчання мови й мовлення доцільно використовувати інтерактивні методи. На початковому етапі - ознайомлення з поняттям, активізації виучуваних форм - рекомендується застосовувати фронтальну форму організації навчальної діяльності учнів. Вони вчаться спостерігати, порівнювати, зіставляти певні мовні явища. Колективне спілкування сприяє взаєморозумінню, адже «мальовничість слова» майстра надихає на співпрацю, яка дає радість та задоволення. На етапі закріплення, корекції, контролю, узагальнення розширюється уявлення про лексичне значення слова, його сполучуваність, функціональну роль, розвивається вміння добирати мовні засоби з огляду на ситуацію. Парна та групова робота допоможе розв’язати певну проблему, дійти спільного висновку, обґрунтувати рішення. Спілкуючись у групі, учень не тільки вчиться сам, а й вчить інших. Тут панує високий рівень обміну інформацією, є можливість висловитися кожному учневі, створюючи діалогічне мовлення. Робота в малих групах будується на принципах рівноправності. На етапі застосування здобутих мовних знань розвиваються комунікативні вміння створювати тексти різних типів. Підвищений інтерес до знань спонукає учнів самостійно знаходити джерела задоволення своїх природних нахилів, розкриває внутрішній потенціал кожного учня. Тому вони охоче об’єднуються в групи за інтересами: філологи, редактори, коректори, журналісти, поети, прозаїки, фольклористи, етнографи, актори, режисери, сценаристи тощо. Саме в цих групах учні працюють індивідуально, самостійно добиваються результату, який об’єднується у кінцевий результат усієї групи. Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення, виявляють творчі можливості. Урок української мови стає бажаним, адже на ньому створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми; інсценізуються власні та авторські уривки; придумуються лінгвістичні ігри та кросворди; випускається літературна газета, ведеться словник афоризмів та літературний альманах.

Такі форми і методи навчання дають і учневі, і викладачеві можливість самовираження. Орієнтація сучасної методики на діалогізм як засіб


214

комунікативної спроможності, а в педагогіці - на діалог двох суб’єктів навчального процесу: учня і викладача, робить інтерактивну технологію особливо цікавою й ефективною.

2. 2. Психолого - дидактичні прийоми

особистісно орієнтованої освіти на уроках української літератури

Чи може сучасний урок української літератури бути радісним і цікавим для учнів? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її перед ситуацією морального вибору і прийняття нею самостійного рішення? Ствердно відповісти на ці запитання можна лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології викладача - словесника і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань із літератури. Ймовірно, що саме такий варіант оптимального навчання літератури, як інноваційне навчання, є нині найефективнішим, оскільки яскраво вирізняється стилем, формами, засобами. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, зрештою, сприяє розвитку творчої особистості. Таким чином, переваги інноваційного навчання вочевидь.

Художня література - мистецтво слова. Сучасній людині важливо відчувати слово, сприймати його образність, уміти відтворювати розмаїття думок, почуттів. Викладачеві слід спиратися на добре продумані і систематизовані прийоми роботи, які потребують застосування надбань власних почуттів, розуму, волі, пізнавальної самостійності особистості.

В. Сухомлинський вважав виховання чутливості до слова найголовнішою передумовою розвитку особистості, творчих, літературних, естетичних, емоційних переживань. У книзі « Серце віддаю дітям» він визначив, що учнів треба навчати образного мислення, сприймати не лише те, про що мовиться, а й як мовиться.

Ось деякі психолого-дидактичні прийоми особистісно орієнтованої освіти на уроках української літератури.

Прийом « Голос літературного героя»

На уроках виразного читання можна читати голосами героїв казок та художніх творів. А якщо на дошці з’являються « портрети»- ілюстрації героїв, це говорить про те, що надійшов час, коли всі повинні читати, розмовляти голосами « гостей».


215

Прийом «Я- диктор» Застосовується цей прийом під час виразного читання творів. Слід звернути увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки. Спочатку учні « відточують зір та почуття», використовуючи цитати - речення різні за метою висловлювання.

Прийом « Розповідь літературного героя» Цей прийом існує в двох варіантах:

1. Учня, який добре розповідає та читає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Викладач пропонує учню уявити себе в ролі літературного героя і розповісти про нього так, щоб приємно було послухати друзям.

2. На засіданні літературного гуртка запропонувати розповісти казку від імені героя:

а). І. Франко « Фарбований Лис» - від імені Лиса; б). Шарль Перро « Попелюшка» - від імені матері Попелюшки та ін. Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції

виникають під впливом різних подразників. Вони необхідні, тому що розцвічують різноманітними барвами наше життя, роблять його цікавим. Саме слово « емоція» в перекладі з латинської мови означає « збудження, хвилювання». Навіть вираз обличчя людини впливає на її емоційний стан. Коли учні імітують вираз переляку, гніву, захоплення в них виникають і відповідні емоції. Складніше з усмішками, далеко не всі вони означають радість. Практика доводить, що учні, читаючи і розповідаючи, використовують такі засоби виразності, як жест чи міміка, невміло. Ось чому на уроках літератури потрібно навчати учнів правильно використовувати жести, міміку поруч із такими засобами виразності як темп, сила голосу, його тон.

Прийом « Живі малюнки» Цей прийом найефективніше створює ситуацію зацікавленості, спонукає працювати «мовчазних» учнів. Прослухавши чи прочитавши літературний твір, учні, за завданням викладача, відтворюють епізод із твору: приймають відповідні пози, надають обличчю необхідний вираз, представляють уявно одяг героїв. Потім розповідають про це. Прийом має варіанти:

- інсценування за допомогою пантоміми; - інсценування за допомогою підібраних викладачем цитат до

літературних образів. Прийом « Уяви»

Уява будується на « хвилинах відпочинку» під час уроку: - за вікном шелестить листя, бо в листі шелестики живуть. Ви їх

бачили? Ні! Придивіться і « намалюйте» усно;


216

- стебельце на тин поплелося. Його тримають чіплянчики. Не вірите? Та що ви, придивіться! Усно «намалюйте» чіплянчика. ( Частіше за все малюють кумедне звірятко з голочками).

Прийом « Художник» Хтось із учнів розпочинає: « Намалюю я портрет, чий, поки що таємниця. Відгадайте, хто це?» Схвалюємо художника лише тоді, якщо легко здогадуємося, кого він малює.

Прийом « Вибір ілюстрацій» Викладач пропонує учням намалювати ілюстрації до твору. Відбираємо лише ті малюнки, які відповідають авторському опису. Цей прийом зорієнтовує учнів на своєрідний підхід до життя письменника, особливості його світосприйняття.

Прийом « Малюнок на скелі» Первісні люди на стінах печер зображували тварин, речі, які мали відношення до особливості їх життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір. Наприклад: лебідь - М. Стельмах «Гуси - лебеді летять»; троянда - Ю. Яновський «Вершники»; шабля - Ю. Яновський «Чотири шаблі».

Прийом « Особисті асоціації» Це спроба перевтілення та перетворення літературного героя, його внутрішнього стану. Учням пропонується знайти асоціації до образу, пояснити, чим вони викликані. Наприклад: Чіпка - свічка, що згасла (П. Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?») Соня - суха ікебана ( І.Карпенко - Карий « Хазяїн») Можна запропонувати намалювати символ своєї особистості. Це складне завдання. Даний прийом - приклад перенесення змісту літературної освіти в ліцеї не на художній твір, а на самого учня. Книга - це лише засіб, за допомогою якого учень виховується і розвивається. Для того, щоб розвивати творчу особистість, потрібно інакше, ніж оточуючі, дивитися на світ та на твір художньої літератури.

Прийом « Що відомо і що невідомо» Після детального розгляду твору П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розглядаємо образи, в тім числі і товариство Чіпки. Що відомо нам про них, якими рисами наділено? А потім ставимо бліц-питання (на уважність): як звали Лушню, Матню, Пацюка? (Тимофій, Яким, Петро). Які історичні події згадуються в романі? (Зруйнування Січі, реформа 1861р., виникнення земства). В якому році народився Чіпка? (Чіпці минуло 17 літ. Того самого року віковічні кріпацькі кайдани розбилися: 1861-17=1844р.н.)


217

Прийом « Людське щастя літературного героя» Сучасний український письменник В. Шевчук назвав чотири складові людського щастя: живі батьки; знайти себе у цьому світі; мати добрий сімейний лад; не сказати жодного «кривого слова». Користуючись цими чинниками, дати відповідь: чи щасливий літературний герой?

Прийом « Біль літературного героя» Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати. Літературні герої, якщо вони позитивні, здебільшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймає? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? (Іван - «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).

Прийом « Обличчя майстра художнього слова» На дошці портрет письменника чи поета, творча спадщина якого вивчається. Викладач спонукає учнів пильно придивитися до обличчя, поміркувати над питанням: що можна сказати про цю людину? Які мрії, думки бентежили його душу? Прийом «Прокрустове ложе» (Характеристика літературного образу)

Прокруст – прізвисько розбійника Полипемона. За міфами, того, хто потрапляв до нього, він укладав на власне ложе; тим, для кого воно замале, відтягував ноги, тим, для кого воно було завеликим, він відрубував ноги. Звідси й пішов вираз «прокрустове ложе» - мірка, під яку силою підганяють те, що не підходить. Своєрідною міркою є таблиця «Характеристика літературного образу». Вона дає змогу учневі підібрати матеріал, що стосується зовнішності героя, його позитивних і негативних рис характеру, занотувати думки і почуття, вчинки, враження людей про нього. Все це допомагає дійти висновку, чи щасливий герой, дати оцінку стану його душі. Наприклад: Анна - І. Франко «Украдене щастя»

Прийом « Ланцюжок»». Головне в цьому прийомі - спиратися на досвід учнів, правильну чітку постановку запитань, тобто багаторазове повторення найголовнішого, того, що схвилювало, спонукало замислитися. Іноді з цього ланцюжка запитань виникне проблема, яку слід вирішити на наступному уроці, а поки, можливо, почекати. Наприклад: І. Нечуй - Левицький «Кайдашева сім'я» - чи можна Кайдашиху вважати берегинею роду?

Прийом « Очима психолога». Часто герої літературних творів страждають і закінчують життя самогубством. Спробуємо за допомогою цього прийому, використовуючи


218

загальномистецький закон: читач - суб’єкт – аналіз, передбачити, які обставини спонукали їх залишити цей світ.

Суїцидальні наміри: 1. Демонстративність - люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу оточуючих до своїх проблем, домогтися співчуття і розуміння ( Тетяна - С. Васильченко «Талант») 2. Афективність - емоції переважають над інтелектуальною оцінкою ситуації ( Зозуля - І. Карпенко- Карий «Хазяїн») 3. Неспроможність - такі люди вважають себе неспроможними, непотрібними ( Катерина – Т. Шевченко «Катерина») 4. Максималісти - втрата здається непоправною, а цінність досягнень - мінімальною (Іван - М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»)

Прийом « Фантастичне доповнення» Викладач доповнює літературну ситуацію фантастичними доповненнями. Наприклад: написати листа… (Марусі Чурай), щоб ви сказали… (Чіпці) при зустрічі?

Прийом « Знайди помилку» Учні отримують ряд цитат з посиланням на автора. Визначити, в якому випадку цитата не може належати автору.

Прийом « Питання до тексту » Доречно обумовити їх кількість, наприклад: 5 репродуктивних питань і 3 поширених, розвиваючих, які складуть учні.

Прийом « Шпаргалка-опора » Учні самостійно складають опору за текстом. Можна провести конкурс опор-шпаргалок.

Прийом « Перехрестя тем » Учні підбирають свої приклади, докази, ідеї, питання, що пов’язують виучуваний матеріал з раніше вивченими творами. Залучення і повторення старих знань при засвоєнні нового матеріалу може приймати форму порівняння, зіставлення чи протиставлення. Наприклад: І.Карпенко-Карий «Хазяїн» - І.Карпенко-Карий «Сто тисяч» - О. Островський «Гроза».

Прийом « Проблемне завдання » Розділити аркуш паперу на три колонки та заповнити їх. 1. Що я знаю з цієї теми. 2. Що я хочу дізнатися. 3. Мої очікування від вивченої теми.

Прийом « Інсценізація» Виступ автора, героїв твору. Їхні відповіді на питання учнів, їхні запитання учням.


219

Прийом «Кубування» Розгляньте предмет, явище різнобічно ( із позицій шести граней куба) за такими вказівками: 1.Опишіть це. 2. Порівняйте це. 3. Встановіть асоціації. 4. Проаналізуйте це. 5. Знайдіть застосування цьому. 6. Запропонуйте аргументи « за» і « проти».

Прийом «Вікторина» Відповіді на запитання викладача за текстом чи біографією письменника з визначенням переможця.

Прийом «Літературна хвилинка» Учні читають і коментують поезію (можна визначити її тему, ідею, виписати тропи, визначити частини мови, зробити її епіграфом уроку).

Прийом «Презентація матеріалу» На 3-5 хвилин зробити презентацію нового матеріалу, вивченої теми, домашнього завдання.

Прийом «Індикатор засвоєння матеріалу» Заповнити табличку «Чи справдилися ваші очікування від вивчення теми». Табличка має три колонки: 1. Добре засвоїв. 2. Маю сумніви. 3. Хочу дізнатися більше.

Прийом «Суд Феміди» Коли виникає суперечлива думка, запропонувати учням виразити своє ставлення « так» чи «ні» за допомогою терезів, різнокольорових камінців, карток тощо.

Прийом «Ситуативне завдання» Запропонувати учням знайти вихід із певної ситуації.

Прийом «Літературний диктант» Закінчити дані речення.

Прийом «Поєднай поняття». У двох колонках розміщені поняття, які потрібно поєднати (автор - назва твору; герой - твір; предмет - епітет, порівняння)

Прийом « Знайди помилку» Викладач читає, розповідає текст, навмисне роблячи помилки. Учні знаходять їх і, аргументуючи, виправляють.


220

Прийом « Ти - мені, а я - тобі» Учні по черзі відповідають на питання один одного.

Прийом « Вільне письмо» Це невеликий твір - асоціація за висловом, фразою, епіграфом, цитатою.

Прийом « Редактор» Виправити помилки у тексті, відредагувати текст.

Прийом « Ромашка питань» Шість пелюсток ромашки - це шість типів запитань. 1. Прості (назвати факти, пригадати інформацію). 2. Уточнюючі (починаються зі слів: «Отже, ти говориш, що …?» « Якщо я правильно розумію, то …?») 3. Інтерпретаційні (часто починаються зі слова « Чому?») 4. Творчі ( у запитанні є частка « б», елемент умовності). 5. Оцінюючі (спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів). 6. Практичні (спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою).

Прийом « Віднови послідовність» На кількох аркушах, прикріплених до дошки, записані фрази з твору, але не за розвитком сюжету, а довільно; учні повинні відновити послідовність подій, зачитати вголос, щоб інші могли проконтролювати.

Прийом « Спринт» Назвати за одну хвилину якомога більше письменників, поетів за

творами, іменами персонажів, датами, фактами біографії, подіями з творів тощо.

Названі прийоми, як і багато інших, стимулюють розумовий розвиток учнів, що забезпечує формування їхніх творчих здібностей, здатність і уміння знаходити нові шляхи для розв’язання практичних завдань, творчо забезпечувати набуті знання у майбутньому. Якщо порівняти ефективність методів навчання щодо формування пізнання інтересу, то досить ефективними є такі: бесіда, дискусія, робота з книгою, демонстрація, ілюстрація, пізнавальна гра, методи програмового навчання, ситуаційний метод.

Потрібно, щоб учні не лише сприймали матеріал, а й були активними учасниками в отриманні даних знань. Адже сучасний урок, урок в умовах демократизації і гуманізації навчального процесу, передбачає роль учня на уроці не як пасивного об’єкта, а активного суб’єкта навчальної діяльності. З цієї точки зору інтерактивні методи навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійно мислити.


221

Готуючись до уроків, необхідно враховувати не тільки своєрідність кожної групи, але й психологію, вікові особливості, потенціальні можливості кожного учня, знаходити і реалізовувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності й творчої участі в процесі вивчення української літератури. Це кропітка робота, яка вимагає від викладача і від учня наполегливості, використання додаткової літератури. Але вона себе виправдовує.

3. Розробки уроків української мови та літератури, на яких використовуються

інтерактивні методи навчання Важливо в навчально-виховному процесі передбачити системне використання інтерактивних методів навчання, досягаючи на кожному з етапів пізнання раціонального співвідношення парної, групової та самостійної діяльності. Пропоную розробки уроків української мови та літератури, на яких активно застосовуються інтерактивні методи, що сприяють розвиткові мислення та зв’язного мовлення учнів.

3.1. Урок української мови на тему: « Бринить, співає рідна мова, чарує, тішить і п’янить»

Мета: розкрити роль мови у формуванні і самовираженні особистості;

розвивати усне й писемне мовлення учнів; виховувати любов до української мови, бажання оволодіти орфоепічними, орфографічними її нормами; гордість за свій народ.

Тип уроку: урок - мандрівка ( узагальнення та систематизації знань) Обладнання: плакати з висловлюваннями про мову, портрет Т.Шевченка, інсценізовані костюми, запалена свіча перед іконою, «кирилиця і глаголиця».

Хід уроку I Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності. Викладач: Дорогі учні, шановні гості! Сьогодні ми здійснимо захоплюючу подорож у чудесну країну Української Мови, спробуємо серцем доторкнутися до найціннішого надбання нашого народу, душею зрозуміти красу і силу українського слова, відчути особисту відповідальність за чистоту і збереження рідної мови. Робота в зошиті. Під музику учні записують тему та план уроку 1. Роль мови у суспільному житті.


222

2. Як виникла писемність. 3. Краса і багатство рідного слова. Викладач: Розпочинаємо нашу подорож «Хвилиною естетичної насолоди» Учень читає вірш « До українців» В. Баранова. Викладач: Прочитаний вірш перегукується з проблемним запитанням нашого уроку: «Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема» (В. Сосюра) Чому? На нього ми і дамо відповідь, а ще, узагальнивши побачене і почуте, підберемо епіграф, девіз нашої подорожі. III. Удосконалення знань, умінь, навичок учнів Викладач: перша зупинка на шляху нашої подорожі «Хвилина мовної вправності»

Увага на екран. Прочитайте і запишіть текст статті 10 Конституції України і виконайте синтаксичний розбір поданих речень: 1 ряд - перше речення; 2 ряд - друге речення; 3 ряд - третє речення. (Індивідуальна робота учнів біля дошки). Поясніть, як ви розумієте зміст речень. Учень: Конституція України гарантує всебічний розвиток і функціонування української мови, сприяє розвитку української нації, її традицій, культури. Викладач: Але так було не завжди. І щоб переконатися в цьому, помандруємо далі - у країну Мовознавства, у королівство Граматики. Наша зупинка «Миттєвості історії» .

Хтось із великих людей сказав: « Усе минає, а слово залишається». Зникають безвісти держави, на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають річки. Гори перетворюються на купи каміння. Все стає тліном і прахом, а написане слово - залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу - диво написаного слова, яке переросло століття й покоління. Як же виникли наші літери?

Презентація: « Кирило і Мефодій» Викладач: Віддамо належне нашим великим пращурам і в пам'ять про них виконаємо завдання. Робота в групах 1. З’ясовуємо що таке слова-професіоналізми, лексика професійного спілкування. 2. В алфавітному порядку записуємо назви 5 страв, що подаються на перше, на друге, на третє. Викладач: Ми з’ясували сферу вживання професіоналізмів, та українська мова не обмежується лише сферою ділового спілкування. Подивіться, які факти наводить історія.


223

Прийом «Інсценізація» (поки викладач говорить, учні займають свої місця за столом «купе поїзда») Викладач: Було це давно, ще за часів старої Австрії, ще в далекому 1916. У купе вагона першого класу швидкого поїзда « Львів - Відень» їхали чотири пасажири: англієць, італієць, німець та українець - відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць…

Інсценізація Викладач: Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби. (Учасники сценки займають свої місця). От і ми маємо продовжити тріумф Богдана Костєва. В зошитах позначте «Розвиваюче письмо». Завдання: складіть короткий текст (із декількох речень), у якому б усі слова розпочиналися однією літерою. (Учні під музику виконують роботу. Деякі твори зачитують у класі). Викладач: І ось ця багатюща, співуча, милозвучна, визнана у всьому світі мова, в себе на Україні йшла важким тернистим шляхом. Як зазначав Іван Огієнко: «З української мови знущалися так само, як і з українського народу. Дві думки було про нашу мову: поляки писали, що мова вкраїнська - то є мова польська, та тільки трохи попсована московською, а росіяни писали, що мова вкраїнська - то є мова російська, та тільки трохи попсована польською. Назвати нашу мову окремою, ніхто не хотів, а натомість все робилося для того, щоб знищити, стоптати, примусити». Ось що про це розповідають документи.

Презентація « Ганебні циркуляри» Викладач: І це при тому, що українці завжди з повагою і розумінням ставилися до мови і культури інших народів, вважаючи, що слово - це віддзеркалення душі. Спробуємо це довести. Виконуємо вибірковий переказ - переклад. ( «Язик») Словникова робота: пояснення слова «Езоп» . Викладач: Всі надовго запам’ятали урок Езопа. І мені дуже хотілося б, щоб кожен із вас завжди пам’ятав, що слово українське - безсмертне і величне, багате і дзвінке, як сама Україна, закоханим –лагідне, наче мати, а недругам - мов постріл із гармати. Візьміть його, як скарб, в пісенній вроді, з джерел, що не міліють у народі. Пам’ятаймо про це і рушаймо далі до «Зупинки- Веселинки», яка зустрічає нас гуморескою Павла Глазового «Кухлик». Викладач: Відомий мовознавець, автор перших правописів, професор Іван Огієнко стверджував, що мовне каліцтво є початком каліцтва душі, а мовне


224

каліцтво розпочинається з нерозуміння тонкого народного гумору. Думаю, що у нас із почуттям гумору і дотепністю все гаразд, то ж пропоную вам розгадати «Заморочки з мовознавчої бочки» .

Учні по черзі дістають з діжечки картки з запитаннями: 1. Який алфавіт складається із шести літер? 2. У якому вигуку є сто однакових звуків? 3. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб

вистрелили разом кілька гармат? 4. Від яких двох букв стає жарко, гаряче? 5. Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, коли

його прочитати справа наліво? 6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його

справа наліво? 7. Що стоїть між підлогою і стелею? 8. Як написати слово «робота» п’ятьма літерами, а чотирма? 9. Що треба зробити, щоб майка злетіла? 10. Яка тваринка ховає сама себе в нірку? 11. Які два займенники, написані поруч, псують дорогу? 12. Назва якого міста складається із одного чоловічого і ста жіночих імен? 13. Яке місто можна з’їсти? 14. Чим закінчується і зима, і весна? 15. Які три займенники зроблять руки чистими? 16. Як увіковічнена пам'ять про Т.Г. Шевченка в Пологівському районі?

Викладач: Здавна мудрість народна випромінювалась у влучних, дотепних народних приказках і прислів’ях. То ж давайте виконаємо творчий диктант «Влучне слово» (доповнити прислів’я). Умій сказати… Слово - не горобець… Від теплого слова… Гостре словечко… Слово - не стріла… Від солодких слів.. Слово до слова…

IV. Підсумки Викладач: Ось і наблизилися ми до останньої зупинки «Диво калинове». Прослухайте ессе Катерини Мотрич «Молитва до мови» і подумайте, які б слова із цього тексту ви взяли епіграфом сьогоднішньої подорожі.


225

(Викладач запалює свічку. Учень читає молитву. Учні працюють з підручниками). В результаті колективної роботи, учні визначили епіграф уроку:

ПРОСТИ. ВОСКРЕСНИ! ПОВЕРНИСЯ! Викладач: Ось і прийшов час вирішити наше проблемне питання: чому ж без мови немає народу? (Учні дають відповіді і приходять до висновку: Мова - душа народу, показник його культури, свідомості. Мова - це наше обличчя, наша характеристика). V Домашнє завдання. Виписати три висловлювання видатних людей про мову. Зробити синтаксичний розбір одного з них.

3.2. Урок української мови на тему: «Головні та другорядні члени речення»

Тема: Головні та другорядні члени речення Мета: навчальна – закріпити й удосконалити знання, уміння та навички, здобуті учнями під час вивчення теми; сприяти застосуванню вивченого на практиці; виховна – виховувати почуття поваги до рідної мови, інтерес до вивчення її багатства та різноманіття; формувати почуття патріотизму; розвивальна – розвивати мовлення учнів та комунікативні здібності. Тип уроку: урок-узагальнення. Метод: проект. Обладнання: підручник, додаткова література; наочність, підготовлена учнями.

Коментар Цей урок є заключним при вивченні мікротеми „Члени речення”. Для

його проведення учнів слід розподілити на групи по 3 – 5 учнів, кожна з яких має виконати одне із завдань та підготувати презентацію результатів своєї роботи. 1-а група: „Оратори”

Підготувати й виголосити промову на захист означення, обгрунтувати його роль у мові. 2-а група: „Казкарі”

Скласти казку про те, як обставина хотіла дізнатися, кому ж вона „ближчий родич” – підмету чи присудку. 3-я група: „Актори”


226

Скласти й розіграти гумористичний діалог „На базарі”, увівши в нього 3- 4 порівняльних звороти. 4-а група: „Словникарі”

Укласти словничок фразеологізмів, прислів’їв та приказок, до складу яких входять додатки. 5-а група: „Мовознавці-теоретики”

Скласти опорну схему-малюнок „Головні та другорядні члени речення”

План уроку Організаційний момент і вступне слово вчителя, під час якого буде поставлено проблемне питання, навколо якого побудовано роботу на уроці. Практична частина уроку – презентація результатів роботи кожної з груп 1 – означення; 2 – обставина; 3 – порівняльний зворот; 4 – додаток. Заключна частина уроку: підсумки і висновки. 5 – виступ з узагальнюючою таблицею; – оцінювання роботи учнів, підведення підсумків; повідомлення та обговорення оцінок. Схема уроку

№ Етапи уроку Виконавці

1 Організаційний момент:

*вступне слово учитель

*постановка проблеми учитель, учні

2 Практична частина:

промова «Оратори»

*діалог «Актори»

*казка «Казкарі»

робота зі словником «Словникарі»

3 Заключна частина:

узагальнення «Мовознавці»

*поціновування,

рефлексії учитель, учні

*оцінювання учитель, учні


227

Перебіг уроку

Фрагмент 1 Організація класу на активну плідну роботу. Вступне слово вчителя, у якому повідомляється тема уроку та його навчальна й розвивальна мета, а також формується проблемне питання:

Чи необхідний і чи виправданий теоретичні практично прийнятий у сучасному мовознавстві поділ слів у реченні на члени речення – головні (підмет і присудок) та другорядні (означення, додаток, обставина)?

Учитель знайомить учнів із планом уроку, порядком презентації результатів роботи та рекомендує вести записи в робочих зошитах. Фрагмент 2

Практична частина уроку, під час якої учні, що працювали в кожній із груп, презентують результати своєї роботи.

Презентація роботи групи 1 – „Оратори” Тема доповіді – „захист” означення як другорядного члена речення;

ґрунтується на ролі означення у мові. 1-й учасник групи „Оратори” знайомить аудиторію з „підзахисним” –

означенням: дає визначення цього другорядного члена речення та вказує на його різновиди: означення узгоджені та неузгоджені, означення-прикладки, означення, виражені дієприкметниковими зворотами; окремо звертає увагу однокласників на те, якими частинами мови можуть бути виражені означення. При цьому він користується ілюстративним матеріалом – словосполученнями та реченнями:

*Мені не так багато треба: Під ноги росяну траву, узгоджене Вгорі легку хустину неба, узгоджене І думки пружну тятиву неузгоджене/ узгоджене

/В. Тарасенк

Діти шкільного віку; чоловік років сорока п’яти; прохання виходити; дорога праворуч. *Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів /Л.Костенко/. – прикладка; узгоджене *Буяє трояндами доглянутий учнями квітник. – дієприкметниковий зворот


228

2-й учасник проводить з однокласниками „слідчий експеримент”,

запропонувавши порівняти й дати оцінку двом текстам: Текст № 1 Текст № 2 Сонце важко опустилося в туман. Верби річкою опустили до хвиль квіти.

Утомлене сонце важко опустилося в рожевий туман. Сонні верби понад річкою опустили до срібних хвиль непорушні віти, вкриті вузьким темно-зеленим листям. Настала ніч.

3-й учасник виголошує промову на захист означення, спираючись на

те, що без цього другорядного члена речення наша мова не лише збіднілася б, стала менш образною й поетичною, але й утратила б свою точність.

2.Презентація роботи групи 2 - „Актори” Тема презентації – роль у мові порівняльного зворота.

1-й учасник групи проводить із однокласниками гру „Продовжіть твердження”:

* Особливість порівняльного звороту в тому, що... (він образно характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими).

*Порівняльний зворот вводиться в речення за допомогою сполучників... (як, мов, мовби, наче, ніби, буцім іт. д.).

*Ці сполучники називаються ... (порівняльними).

*У реченні порівняльний зворот виступає одним членом речення, який називається... (обставиною способу дії).

*В усному мовленні порівняльний зворот виділяється інтонацією, а на письмі... (комами). 2-й, 3-й і 4-й учасники групи „Актори” розігрують складений ними гумористичний діалог „На базарі”.

Тітка: Купуйте гарбузи! Купуйте гарбузи! Здорові, як кабани! Солодкі, як мед! Каша буде, пироги будуть, дітям лакомина буде!

Дядько: Почім ваш товар? Тітка: По п'ятаку за гарбуз!


229

Дядько: За оцей гарбузик? Малий, як огірочок, в'ялий, наче поросяче вухо?

Тітка: За оцей, за оцей! Товстобокий, як ви, добродію! Солодкий, як медяник. Беріть, я вступлю...

Дядько: То це я – товстобокий? Тітка:Ви, ви! Ну викапаний мій гарбуз. Беріть, не пошкодуєте. Дядько: Я – товстобокий?! Та в мене усьго-то пудів із п’ять ваги, а ви

мене з якимось гарбузом рівняєте! Не хочу вашого краму! Піду пошукаю іншу господиню, чемнішу.

Дівчинка: Мамо, мамо! А навіщо ви дядька з гарбузом порівняли? От він і образився. Треба було з кабаном, чоловіки сало он як люблять – як наш татко. 3. Презентація роботи групи 3 – „Казкарі” Учасники групи зачитують (можна за ролями) складену ними казку „Як Обставина родичів шукала”

План казки Знайомство з Обставиною. Обставина шукає родичів. Підмет – родич чи ні? Присудок – ось моя рідня! Обставина знайшла свою сім’ю.

Ілюстративний матеріал до казки (у поданих реченнях слід знайти слова, до яких відноситься обставина).

*Упала паморозь на сливи, тумани бродять по ярах. * А вночі дощ січе, в шиби стукає тонко. * Ходить ніч така стривожена в травах темних і густих. Після того, як учні прослухали казку, один із членів групи звертається

до них із запитанням: а чи може Обставина породичатися з Підметом? Чому?

4. Презентація роботи групи 4 – „Словникарі”

Члени групи пропонують однокласникам фразеологічний словничок і просять виписати із записаних фразеологізмів „сховані” в них

додатки.

Аби день до вечора як-небудь

Баглаї бити байдикувати Білими нитками шитий невміло зроблений Вбиватися в колодочки оперитися Виводити з рівноваги злити Голову сушити думати


230

Губи копилити ображатися Давати прочухана лаяти Дзвонити зубами мерзнути Є голова на плечах розумний Є лій у голові розумний Жаба цицьки дасть пропасти Заливатися сміхом реготати Заварити носом упасти І оком не моргнеш швидко І швець, і жнець, і на дуді грець майстер Їсти сухий хліб бідувати Й у вус не дути не думати Кидати то в жар, то в холод не думати Кинути оком глянути Ламати голову думати Лизати руки підлещуватись

Мати зуб сердитися Мороз по тілу бере мерзнути На ладан дихати бути кволим Не вартий шеляга дешевий Обагрити руки кров'ю убити Одним духом дихають однакові Пасти задніх відставати Передати куті меду переборщувати Рвати боки сміятися Ронити слово говорити Свічки можна сукати покірний Скрутити голову убити Таїти зло сердитись Тривога душу обгортає тривожність Убрати в голову запам'ятати Ударити чолом просити Хоч вовк траву їж байдуже Хоч до рани прикладай лагідний Цвіркати в очі говорити Через дорогу навприсядки далекий родич Швидше на долоні волосся виросте

ніколи

Щербатої копійки не вартий дешевий Як вареникові в маслі безтурботно


231

Коментар: за браком часу словник можна скоротити, узявши по одному прикладу на літеру. Фрагмент 3

Презентація результатів роботи групи 5 - „Мовознавці теоретики” Члени групи узагальнюють матеріал вивченої теми, демонструючи зведену таблицю та коментуючи її. проекція на проблемне питання.

П Р О С Т Е Р Е Ч Е Н Н Я

граматична граматичний основа центр

підмет і присудок „суб’єкт” „предикат” хто? що? що робить (підмет)? що (з ним) робиться? хто що (він) Є? який означення додаток обставина

другорядні члени Учитель: поціновування роботи учнів; самооцінка та взаємооцінка; повідомлення та обговорення оцінок, які одержали учні під час уроку; Учні: продовжують твердження ~ я знаю, що ... ~ я знаю, як ... ~ я знаю, навіщо ... ~ я вмію ... ( ~ я навчився ...) Учитель: оголошує і коментує домашнє завдання.

На основі узагальнювальної таблиці підготувати усну зв’язну розповідь (лінгвістичне повідомлення) на тему „Члени простого речення”, дібрати приклади-ілюстрації.


232

3.3. Урок української мови на тему: «Фразеологізми. Роль фразеологізмів у мовленні»

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально - стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; збагатити словник учнів новими фразеологізмами та крилатими висловами; виховувати культуру мови. Дидактична мета: формування загальнолюдських моральних норм через розвиток комунікативної компетентності учнів. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку I. Оргмомент II. Актуалізація опорних знань учнів Заморочки із мовної бочки ( учні відповідають на запитання)

- Що вивчає фразеологія? - Що таке фразеологізми? - Які джерела української фразеології?

(попереджувальне завдання: пояснити походження і значення деяких фразеологізмів) Виступи учнів Єхидна - підступна, хитра, зла людина. Взяте із грецької міфології, де єхидна- потвора, напівжінка, напівзмія. Єлисейські поля - у міфології давніх греків- потойбічний світ, рай, світ тіней, де перебувають душі праведників, славних героїв, улюблених богів. Авгієві стайні - дуже забруднене місце або вкрай занедбані справи. З давньогрецької міфології. Стайні царя Еліди Авгія не чистились 30 років. Геракл їх вичистив за один день, пустивши через них воду двох річок. Дамоклів меч - небезпека, що постійно загрожує. За давньогрецькою легендою сіракузький тиран Діонісій Старший наказав повісити над головою свого прибічника Дамокла на волосинці свій меч. Під час бенкету він посадив Дамокла на своє місце, щоб той не заздрив йому. Ноїв ковчег - рятівне безпечне місце. За біблійною легендою Ной за наказом Бога збудував великий корабель, на якому врятувався сам з родиною і «всякої тварі по парі». Геркулесові стовпи - межа чогось. Дві скелі з обох боків Гібралтарської протоки, які за міфами, поставив Геракл на згадку про свої подвиги. Скринька Пандори – джерело біди і лиха. У давньогрецькій міфології Пандора - жінка, наділена богами чарівністю, хитрістю, цікавістю і підступністю. Вона була послана Зевсом на землю із скринькою, наповненою лихом. Відкривши її, Пандора дала поширитися лиху серед людей, а коли закрила - у скриньці залишилася тільки оманлива надія.


233

Цербер - пильний та лютий сторож, охоронець. У давньогрецькій міфології це- триголовий злий пес із хвостом і гривою зі змій, який охороняє вхід у підземне царство. Прокрустове ложе - міряти всіх однією міркою. За давньогрецькою міфологією Прокруст був невеликого зросту. Він збудував собі ліжко - ложе. Заманюючи подорожніх, він вкладав її на своє місце. Якщо людина була нижчою - він розтягував її, а якщо вищою - надрубував кінцівки. Танталові муки - тяжкі страждання від невдоволених бажань. Цар Лідії Тантал викрав у богів амброзію і нектар. За це Зевс засудив його на вічні муки від голоду та спраги.

- Як перекладаються фразеологізми? - Яка різниця між прислів’ям і приказкою? - Яка синтаксична роль фразеологізмів? - Де використовуються фразеологізми? - Чи потрібно використовувати фразеологізми у своєму мовленні? - Як ви розумієте вислів «крилаті фрази», «крилаті слова»? -

Презентація « Крилаті вислови у творчості Т.Г. Шевченка» III Мотивація навчальної діяльності. 1. В зошитах записується тема уроку. 2. Епіграф: Як парость виноградної лози, Плекайте мову Гарні діти - дому вінець, Погані діти - дому кінець Любить людей мене навчила мати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину! 3. Проблемні запитання:

- Які загальнолюдські і загальнонаціональні цінності відображаються у народних влучних висловах?

- Яке виховне значення міститься у висловах, що слугують епіграфом до уроку?

IV Узагальнення і систематизація знань Хвилина мовної вправності

Прослухайте текст Як пахне хліб. Ви знаєте, як пахне хліб? Диханням сівача, вогнем безсонних діб, Трудом і творчістю, людським гарячим потом, Він пахне солодко, як пахнуть меду соти.


234

Завдання для класу: доберіть три фразеологізми, прислів’я або приказки про хліб, запишіть один із них, зробіть синтаксичний розбір. Завдання індивідуальне: зробити синтаксичний розбір даного тексту. Вибіркове письмо( картка № 1)

Картка №1

Вибіркове письмо

Із поданих речень випишіть фразеологізми та поясніть їх значення. 1 ряд

1. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого

народу. 2. Надія, що якось налагодяться його стосунки з братом, виявилась марною:

мости справді були спалені. 3. Один усе життя мріє вибитися в люди, інший - зажити слави, третій -

обійняти солідну посаду, четвертий - достатку, так нічого і не зробивши для цього.

2 ряд

1. Слухайте, Марку, не напускайте туману, як казала мені моя мама. 2. Ця ідея фікс прийшла до нього, як приходить у дім непрохана гостя:

неждано, негадано. 3. Найчастіше мене вчили приказками: «береженого Бог береже», «роби

добро, скільки можеш», «не все перескакуй, а інде і лізь».

3 ряд

1. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі. 2. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх. 3. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пий. 3. Фронтальне опитування. Щоб виконати нашу наступну вправу, давайте пригадаємо, що нам відомо про синоніми та антоніми. 4. Розподільний диктант ( картка № 2)

Картка № 2 Розподільчий диктант

До кожної фразеологічної одиниці доберіть фразеологізм - антонім.


235

1 ряд

1. Валитися із рук 1. Не близький світ 2. Ляси точити 2. Води в рот набрати 3. Топтати ряст 3. Горить у руках 4. Рукою подати 4. Дихати на ладан

2 ряд 1. Кров з молоком 1. Шкіра та кістки 2. Почервоніти, як рак 2. Кури не клюють 3. Крапля в морі 3. Побіліти, як стіна 4. Бити байдики 4. Працювати до сьомого

поту 3 ряд

1. Хоч у вухо бгай 1. Хоч зірки збирай 2. Дерти носа 2. Хоч кіл на голові теши 3. Хоч греблю гати 3. На макове зерня 4. Хоч в око стрель 4. Повісити носа Знайдіть фразеологізми, які є синонімами між собою 1 ряд Дивитися чужими очима 2 ряд Зчинити галас 3 ряд Допікати до живого Довідка:

Не мати своєї голови на в’язах; наробити шелесту (галасу, тарараму); зачіпати за живе, танцювати під чужу дудку, бити в барабани; зачепити за печінки, співати з чужого голосу; дзвонити в усі дзвони; грати на нервах, жити чужим розумом; піднімати на ноги; діяти на нерви, думати чужою головою; зчинити ґвалт (галас, гамір) ; заливати сала за шкуру; доводити до білого жару. 5. Творча вправа Вам у житті часто доводиться писати характеристики. Наша сьогоднішня характеристика буде незвичною. Звернемося до картки № 3.

Картка № 3 Вибірково - розподільча вправа

Назвіть риси характеру людини за поданими фразеологізмами. Схарактеризуйте себе або товариша одним фразеологізмом.

1 ряд 1. Ні се, ні те. 2. Як риба у воді.


236

3. Голий, як бубон. 4. Хоч картину малюй. 5. Хоч до рани прикладай. 6. Море по коліна. 7. Гострий на язик. 8. Без царя в голові. 9. Тонкого ладу. Довідка:

Почуватися добре у будь-якій обстановці, витончений, естет, злий, дурний, добрий, ласкавий, безстрашний, хоробрий, вродливий, бідний, безхарактерний.

2 ряд

1. Лихий на язик. 2. Майстер першої руки. 3. Має плечі за собою. 4. Голова на плечах. 5. І по головах піде. 6. Має свою стежку. 7. Мішок грошовий. 8. Бувалий у бувальцях. 9. Кривить душею. Довідка: Талановитий, нещирий, багатий, пліткар, авторитетний, розумний, цілеспрямований, досвідчений, жорстокий.

3 ряд

1. Легкого хліба шукає. 2. Ні пари з уст. 3. Варить воду . 4. Останню сорочку віддасть. 5. Стелиться під ноги. 6. Вільний птах. 7. Працює до сьомого поту. 8. Зимою снігу не випросиш. 9. Тримає камінь за пазухою. Довідка: Жадібний, працелюбний, ледачий, мовчазний, вередливий, облесливий, незалежний, щедрий, мстивий.


237

6. Цікаве мовознавство Часто виникає потреба, як, мабуть, і у вас, коли ви виконували вправу, звернутись за допомогою, пояснити, витлумачити значення того чи іншого фразеологізму. І тоді у пригоді стають словники: тлумачний, словник фразеологізмів, іншомовних слів, крилатих виразів. А що нам взагалі відомо цікавого про словники? ( попереджувальне завдання) Цікаве мовознавство 1. Найбільший словник знаходиться в одній із бібліотек Нью- Йорка. Його

ширина 3 метри, товщина 1. Гортати його можна тільки за допомогою спеціальної апаратури.

2. Найменший словник виданий у 1896р. в італійському місті Падуя. Його розмір 16 на 11мм. що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. Крім пояснення слів у цій книзі ще й надрукований лист Галілео Галілея.

3. Одна з найбільших бібліотек світу - Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800р. ЇЇ книжковий фонд налічує 40 млн. примірників - рівно половину з них складають різні словники та довідники.

4. Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У

ній є всього одна книга - орфографічний словник. 5. Найбільша бібліотека на Україні - Національна бібліотека ім.

Вернадського, заснована у 1714р. У її фондах зберігається 10 млн. словників.

6. Найперший у світі словник з’явився в Англії у1491р. Написаний він був

латинською мовою. 7. На стінах храму у Фівах висічений древній словник. Стіни храму є

своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні сторінки її сягають 40 м. заввишки.

Слово вчителя Виявляється, що новітні технології торкнулися і лексикографії. У

минулому році на Україні був записаний лазерний диск «Словники України», який об’єднує п’ять словників: орфографічний, орфоепічний, фразеологічний, словник синонімів та антонімів. Якщо роздрукувати весь інформаційний матеріал. Записаний на цьому диску, то вийде більше ста томів по тисячі сторінок у кожному. До речі, цей лазерний словник є і у


238

нашій бібліотеці. 7. Ситуативні вправи. ( картка № 4) Картка № 4 Вирішення ситуативних проблем Які б прислів’я, приказки змогли б схарактеризувати дану ситуацію. Знайдіть і запишіть їх. Я спостерігала таку картину. У міському транспорті мати сидить із сином - підлітком, а старий чоловік із палицею стоїть, тісниться. Хтось із пасажирів звернувся до хлопця, щоб той поступився місцем. Хлопець і не подумав піднятись, лише сердито зиркнув на дідуся. А тут іще й мати його почала галасувати, що він стомився після екзамену, що нічого з дідом не станиться… Довідка: Переконатися пора: зробивши зло, не жди добра; наговорила сім мішків гречаної вовни; за все, що взяв од пирога життя, платити доведеться по рахунку; топчеться, як Марко у пеклі; цідить крізь зуби; поганому виду немає стиду; поспішиш - людей насмішиш; шануй старість, бо й сам старим будеш; не плюй у криницю, бо прийдеться води напитися; що посієш, те й пожнеш; ти йому про Хому, а він тобі про Ярему; сидить, в рот води набравши; битися, як риба об лід; краще один раз побачити, ніж сім разів почути; розумний слова побоїться, а дурневі і батіг не допоможе. 8. Я- перекладач ( картка №5) Ми говорили з вами про те, що фразеологізми не перекладаються дослівно, потрібно шукати відповідники - близькі за значенням вирази. Ось ми і побудемо з вами у ролі перекладачів.

Картка № 5 Переклад

Знайдіть відповідники 1 ряд

1. Хеппі-енд 2. Тет-а-тет 3. Мементо морі 4. Важная шишка 5. Нечистая совесть спать не дает Довідка: Поважна птаха (велике цабе), щасливий кінець, пам’ятай про смерть, совість гризе без зубів (стид, хоч не дим, а очі виїсть), віч-на-віч.

2 ряд 1. Се ля ві 2. Терра інкогніто


239

3. Шерше ля фам 4. Быть на хорошем счету 5. Раскидывать умом Довідка: Мати добру репутацію, таке життя, шукайте жінку, розмірковувати, невідома земля.

3 ряд 1. Венні, віді, віці 2. Візаві 3. Кірхе, кіндер, кухе 4. Два сапога пара 5. В тесноте, да не в обиде Довідка: Обоє рябоє ( який їхав, таку й стрів), прийшов, побачив, переміг; тісно, зате тепло ( де згода, там і догода); супротивник ( той, що сидить навпроти); церква, дитина, дім. 9. Весела граматика. Я- художник.

Прийшов час «Веселої граматики». Ми трішки відпочинемо і уявимо себе художниками. Кожен із вас отримає картку із фразеологізмом. Я буду демонструвати малюнки художника, а ви стежте, чи не ваш фразеологізм бува зображений на малюнку. Називаєте фразеологізм і пояснюєте його значення.

Картка № 6 Весела граматика

Фразеологізми очима художника Водити за ніс - обдурювати, брехати

Картка № 6

Весела граматика Фразеологізми очима художника Упіймати на гачок - примусити людину виконувати чиюсь волю, шантажуючи її

Картка № 6

Весела граматика Фразеологізми очима художника Маслом каші не зіпсуєш - щось гарне, що неможливо зіпсувати чимось кращим.

Картка № 6

Весела граматика Фразеологізми очима художника Вилами по воді писано- щось малоймовірне, що може і не здійснитися.


240


Фразеологізми очима художника Як кіт наплакав - дуже мало.


Фразеологізми очима художника Тримати камінь за пазухою - зробити кому – не будь неприємність, готуватися до помсти, потай злоститися на когось.


Фразеологізми очима художника Сорока на хвості принесла - швидке розповсюдження пліток, вісті, які невідомо звідки взято.


Фразеологізми очима художника Як п’яте колесо до воза – зайве, ні до чого


Фразеологізми очима художника Аж волосся догори лізе – несподівано здивуватися або злякатись


Фразеологізми очима художника Яблуку впасти ніде – дуже багато, тісно, у великій кількості.


Фразеологізми очима художника Розв’язати язика – стати балакучим


Фразеологізми очима художника Ловити гав – бути неуважним, нічого не робити

Картка № 6

Весела граматика Фразеологізми очима художника Сидіти на шиї – бути на утриманні в кого-небудь


241


Фразеологізми очима художника Висіти на телефоні – без кінця телефонувати, вести безкінечні розмови


Фразеологізми очима художника Гнатися за двома зайцями – братися за кілька справ одночасно


Фразеологізми очима художника Водою не розлити – міцно, щиро дружити, бути завжди разом


Фразеологізми очима художника Як крізь землю провалився – зникнути, не залишити сліду, не повернутися


Фразеологізми очима художника Як сніг на голову – несподівано, раптово 10. Весела граматика. Я- артист

Ми розглянули, як фразеологізми уявив художник. Та крім пензля і фарб, є ще мова жестів, так звана пантоміма. Я запрошую сюди (прізвище учня) і вручаю йому картку, де записані шість фразеологізмів. На ваших картках їх 12. Учень за допомогою жестів повинен продемонструвати фразеологізми, а ви вже відгадуйте. Ну ж бо, покажи свої артистичні таланти!

Картка № 7 Пантоміма

Фразеологізми мовою жестів 1. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

2. Серце віддаю дітям.

3. Ці горіхи не на ваші зуби.

4. Без труда, не буде плода.


242

5. Не одяг прикрашає людину, а розум.

6. Наймиліший рідний край.

11. Щоб не забулась рідна мова, мандруємо в країну слова Доповніть прислів’я і вкажіть, які загальнолюдські і загальнонаціональні цінності відображаються у народних влучних висловах ( проблемне запитання).

Картка № 8

Словограй

Щоб не забулась рідна мова, мандруємо в країну слова Продовжіть прислів’я і вкажіть, які загальнолюдські і загальнонаціональні цінності відображаються у народних влучних висловах.

1. Хто матір забуває, 2. Вік живи - 3. Мудрим ніхто не вродився, 4. Найбільше багатство - 5. Знання за плечима 6. Краще своє латане, 7. Гірко заробиш, 8. До кого пристанеш, 9. З ким поведешся, 10. Козацькому роду - 11. До булави ще треба 12. Книга вчить, 13. Не кажи – не вмію, кажи - 14. Добре ім’я - 15. Добро довго пам’ятаєш, а лихо 16. Робиш добро - не кайся, робиш зло - 17. Все минеться, одна правда 18. На хвилину спізнився - 19. Краще на п’ять хвилин раніше, 20. Згаяного часу 21. Життя прожити - 22. Пісня ні в добру, ні в злу годину 23. Батьком, матір’ю не хвалися, 24. Яке коріння, 25. Яка хата, такий тин, 26. За одного вченого - 27. Наука не в ліс веде, а 28. Учись змолоду -


243

29. Сій вчасно – 30. Не той урожай, що на полі, а той 31. Семеро одного 32. Працює, 33. Без мови - 34. Вірний друг - 35. Мама - 36. Як сіно косять, то 37. Літом пролежиш - 38. Весняний день 39. Хліб та вода - 40. Де козак - 41. Степ та воля - 42. Кожному мила 43. За рідний край 44. Вдома і 45. Скрізь добре, а 46. Кожному птаху 47. Що май казати, 48. Не хочеш почути поганих слів, 49. Мудрий не все каже, що знає, 50. Слово - не горобець, 51. Шабля ранить голову, 52. Вода все сполоще, 53. Більше діла - 54. Від солодких слів 55. Слово до слова -

V Підсумок Ось ми і відповіли на наше основне запитання уроку. І це дає нам підстави виконати чи не найголовнішу вправу сьогоднішнього уроку: скласти моральний кодекс українця. Звернемося до картки № 9.

Картка № 9 Творча вправа

Моральний кодекс українця. Словник: кодекс – сукупність естетичних норм, правил поведінки, що склалися в суспільстві.

1. Будь патріотом своєї держави. 2. Борись за чистоту і збагачення рідної мови. 3. Вивчай культурне надбання інших народів. 4. Пам’ятай : міцна родина - міцна держава. 5. Відстоюй правду, прагни волі.


244

6. Дотримуйся одвічних моральних цінностей: а) не плями честі; б) захищай матір; в) поспішай робити добро; г) збагачуй свої знання; д) працюй на совість; е) поважай людей, будь вірним надійним товаришем.

Довідка:

1. Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема. 2. Єдина родина: від батька - до сина, від матері - доньці добро передай. 3. Ми працю любимо, що в творчість перейшла. 4. Як парость виноградної лози плекайте мову, чистіша від сльози вона

хай буде. 5. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 6. Борітеся - поборете! Вам Бог помагає: з Вами правда, з Вами сила і

воля святая. 7. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна матір рідну

вибирати. 8. Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею. 9. Добро роби скільки зможеш, від того не занеможеш. 10. Бережи честь змолоду. 11. Праця людину годує, а лінь марнує. 12. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. 13. Друга пізнаєш в біді.

14. Любіть книгу - джерело знань. 15. Мати моя, сива горлиця, син до її серця горнеться. 16. Найвища краса - це краса вірності. 17. Поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводились з тобою. 18. Вчення світ, а невчення - тьма. 19. За рідний край і життя віддай.

Висновок: і оживе добра слава - слава України! VI Оцінки за урок. Домашнє завдання. Написати твір –мініатюру, вживаючи фразеологізми.

3.4. Урок української мови на тему: « Прислівник як частина мови»

Тема: ПРИСЛІВНИК: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль


245

Мета: розвивати в учнів уміння розпізнавати прислівники в мовному потоці, виділяти їх у реченні, визначати їх лексичне значення та синтаксичну роль, удосконалювати навички грамотного й охайного письма, уміння висловлюватися (усно й письмово), збагачувати словниковий запас учнів, виховувати інтерес і любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку 1. Організаційна хвилина.

Вправа «Хвилинка настрою» Спробуємо оцінити своє самопочуття (настрій, фізичний стан) за допомогою «кольоротесту». У вас на партах лежать кольорові картки. Виберіть картку того кольору, що відображає ваш стан на початку уроку. Рожевий — активне прагнення до діяльності; жовтий — позитивний емоційний стан; зелений — спокійний стан; синій — напруга, стан хвилювання. 2. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок. Над яким розділом мовознавства ми з вами працюємо? Вправа «Диктант-продовження» (усно) *Морфологія — це... *Кількість частин мови в українській мові дорівнює… *За значенням та роллю в мові частини мови поділяються на... *Із самостійних частин мови ви вже вивчили... *До іменних частин мови належать... *Дієслово не належить до іменних частин мови, тому що... *Разом із дієсловом до іменних частин мови не належить... От і прозвучало слово, яке буде центральним у назві нашої теми. Записуємо тему уроку. Мета: дослідимо, що таке ПРИСЛІВНИК, які він має морфологічні ознаки, для чого і як вживається в мові.

Таким чином, ми підготуємо підгрунтя для наступної роботи, коли будемо вивчати будову прислівника, його творення та правопис.

Вивчення нового матеріалу


246

ТАБЛИЦЯ

НАЗВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИСЛІВНИК (самостійна частина мови) Лексичне значення. Питання Синтаксична роль. Здатність змінюват Сьогодні на уроці ми дослідимо прислівник і заповнимо графи цієї

таблиці. Розглянемо тексти.

Текст №1 Настає весна. Пригріло сонце. Сходить сніг. Повертаються з вирію птахи. Політ закінчиться на своїй землі. Радіє весні серце.

Текст №2 НАДЗВИЧАЙНО ШВИДКО настає юна весна. ЗРАНКУ пригріло березневе сонце. УСЮДИ сходить посірілий сніг. РАДО повертаються з вирію птахи. Політ НАВМАННЯ закінчиться на своїй рідній землі. Радіє весні людське серце.

Як бачимо, перший текст лише подає певну інформацію, другий — набагато емоційніший, не лише інформує, а ще й впливає на почуття. Завдяки чому це відбувається?

Підкреслимо у другому тексті слова, яких немає у першому. * Які з підкреслених слів належать до частини мови, що її ми вже

вивчали? * Яка частина мови називається прикметником? * Яка синтаксична роль прикметника?

(Виділяємо та коротко характеризуємо прикметники) * Що можна сказати про підкреслені слова, які не є прикметниками? * З якими словами вони пов'язані? (Виписуємо словосполучення з підкресленими словами)

. настає (як?) ШВИДКО пригріло (коли?) ЗРАНКУ сходить (де?) УСЮДИ повертаються (як?) РАДО — усі ці прислівники означають ОЗНАКУ ДІЇ. Якщо прислівники поєднуються з дієсловом чи дієприкметником, вони вказують на ознаку дії. ШВИДКО (як?) НАДЗВИЧАЙНО - прислівник означає ОЗНАКУ ІНШОЇ ОЗНАКИ. Якщо прислівник поєднується з іншим прислівником, прикметником чи дієприкметником, він указує на ознаку ознаки.


247

політ (який?) НАВМАННЯ — прислівник означає ознаку ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА. Якщо прислівник поєднується з іменником, він указує на ознаку предмета. Заповнюємо таблицю, заносячи в неї здобуті шляхом проведеного дослідження відомості: 1. Ознака дії, ознака іншої ознаки, ознака предмета 2. Як? Коли? Де? (Який?) Решту питань учні запишуть удома, виконуючи домашнє завдання. Досліджуємо синтаксичну роль прислівника, виконуючи розбір першого та другого речень другого тексту. Заносимо в таблицю одержаний результат: 3. Обставина

Відомості про прислівники — присудки учні запишуть у таблицю вдома під час опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

Досліджуємо прислівник з погляду його змінюваності. Працюємо в групах: прислівник ШВИДКО спробуємо змінити: 1-а група — за числами; 2-а група — за родами; 3-а група — за відмінками.

Робимо висновок: за числами, родами та відмінками, як іменна частина мови, прислівник НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ. 4-а група — за особами.

Робимо висновок: за особами, як дієслово, прислівник НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ.

Заносимо в таблицю одержаний результат: 4. Незмінювана частина мови

За допомогою даних таблиці даємо визначення прислівника як частини мови: ПРИСЛІВНИК — ЦЕ САМОСТІЙНА НЕЗМІНЮВАНА ЧАСТИНА МОВИ, ЯКА ОЗНАЧАЄ ОЗНАКУ ДІЇ, ОЗНАКУ ІНШІЇ ОЗНАКИ АБО

ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА, ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ? КОЛИ? ЯК? ЧОМУ? НАВІЩО? Й У РЕЧЕННІ ВИСТУПАЄ ПЕРЕВАЖНО ОБСТАВИНОЮ.

Знаходимо аналогічне визначення в підручнику та порівнюємо зі сформульованим у процесі роботи на уроці. 4. Закріплення вивченого. Тренінг

Виконання вправ за підручником — на вибір учителя

Рефлексія Ми дослідили прислівник самостійно, ознайомилися з його визначенням у підручнику, зробили певні висновки. А зараз почуємо, як цю


248

наукову інформацію можна подати у вигляді художніх образів.(Заздалегідь підготовлений учень читає поезію К. Лужецької «Прислівник»). На наступних уроках ми досконало вивчимо прислівник і будемо користуватися ним в усному й писемному мовленні. Висловімо враження від уроку в процесі виконання вправи «Продовжіть речення»:

* Я зрозумів, що... * Я не знав, а тепер знаю... * Я не вмів, а тепер умію... * Найбільші труднощі я відчув при... * На наступних уроках мені хотілося б навчитися...

6. Підсумки. Під час уроку ми досліджували не лише прислівник, а й свій настрій. Давайте оцінимо самопочуття і настрій у кінці уроку за допомогою кольорових карток. У кого і які відбулися зміни? 7. Оцінювання та домашнє завдання. Вивчити відповідний до теми матеріал підручника. Виконати вправу 191 (письмово). Творче завдання: у народних казках богатирі зупиняються перед каменем-дороговказом. Відтворіть напис на камені, підкресліть прислівники, визначте їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

3.5. Урок української літератури на тему:

«Доки Перемога буде жити - і солдати житимуть її» Тема: „Доки Перемога буде жити – і солдати житимуть її!” (Урок-огляд поезії рідного краю про Велику Вітчизняну війну) Мета: навчальна – ознайомити учнів із творчістю літераторів Запорізької

області, які пишуть про Велику Вітчизняну війну та Перемогу; зокрема – з альманахом „Хортиця” №4, 1995 рік; виховна – виховувати почуття патріотизму, гордості за подвиг народу, а

також виробляти інтерес до творчого доробку поетів-земляків; розвивальна – розвивати дослідницькі та творчі здібності учнів; стимулювати самостійну пошукову діяльність у галузі літературознавства. Тип уроку: урок викладу нових знань Обладнання: виставка творів запорізьких письменників на теми уроку;

портрети літераторів; грамзаписи пісень періоду Великої Вітчизняної війни; об’ємний натюрморт (свічка, каска, прапор, рушник, дубова гілка); учнівські роботи (наприклад, малюнки на теми уроку).

Попередні завдання (їх слід дати учням за 10 – 15 днів до уроку)


249

1. Група істориків літератури: пригадавши вивчені в попередніх класах літературні твори, залучивши матеріали, дібрані під час роботи в бібліотеці, скласти антологію української поезії про Велику Вітчизняну війну, включивши в неї кращі, на погляд членів групи, твори. Список письменників та їхніх творів подати у вигляді таблиці. 2. Група майстрів художнього читання: підготувати виступи членів групи – ілюстрації до частин лекції; твори дібрати разом з учителем відповідно до плану лекції. 3. Група літературних критиків: підготувати ідейно-художній аналіз 1 – 2 віршів з тих, які будуть звучати на уроці.

ХІД УРОКУ І. Етап орієнтації Учні під керівництвом учителя визначають проблему уроку. Підготовлений учень читає поезію В. Лісняка: Зворушує серце хороша картина: По тихім подвір’ї дрібцює дитина. Нового будинку закінчено мазку. Всі вікна у сонці... А біля дверей У вкопану в землю есесівську каску Налито води для курей!

1946 р. Учитель: - хто, на вашу думку, є автором такої поезії? Аргументуйте свою відповідь. - яку проблему поставлено в цьому вірші? - яка його головна думка? - які почуття викликає у вас поезія „Зворушує серце...” нашого земляка Василя Лісняка? Учні висловлюють думки щодо того, що автором такого вірша є людина, яка бачила війну (адже твір датовано 1946 р.), пережила її й на власному досвіді переконалася в тому, що немає у світі нічого прекраснішого, ніж мирна картина сонячного ранку в дворі, яким мале дитя робить перші кроки. Тема вірша – це вічна тема миру й війни, проблема – що мусимо зробити ми, люди, щоб зберегти мир на землі; головна ж думка розкривається в останніх рядках твору. ІІ. Етап покладання мети

Учитель: - що ви, десятикласники, вважаєте за можливе винести з цього уроку? Про що дізнатися? Які, на вашу думку, будуть його практичні результати?

Учні зазначають, що чекають від роботи на уроці практичних наслідків, пов’язаних із розширенням рамок знань про поезію війни та Перемоги, очікують почути нові імена, одержати насолоду від поетичного слова, ще раз замислитися і про роль перемоги у Великій Вітчизняній війні, і про внесок у літературу України поетів-земляків.


250

ІІІ. Етап організації виконання плану діяльності Шкільна лекція, ілюстрована декламацією поезій 1-й учень (група майстрів художнього читання)

Знов мені ввижається той бій, Даль доріг і запах диму тлінний.. Хліб і вірші в сумці польовій

Я носив, мов скарб дорогоцінний.

Уявляю: крізь пожежі й кров Йду вперед – тривожний та упертий.

І в уяві постають і знов Ті, кому в піснях повік не вмерти.

І як день розквітне трудовий, Я новою сповнений жагою: Хліб і вірші в битві світовій Освятив я кров’ю молодою.

Цей вірш належить перу нашого земляка-поета Володимира Івановича Омельченка. Він був командиром гарматної обслуги, воював на 3-му Білоруському фронті. На початок війни йому було сімнадцять, з фронту він повернувся кавалером ордена Слави 3-го ступеня, а після Перемоги став кандидатом філологічних наук і багато років викладав у ЗДПІ. Саме такі, як він, „освятили кров’ю молодою” хліб і вірші Великої Вітчизняної війни. 2-й учень (та ж група): 22 червня 1941 року – у перший день війни! – у Будинку літераторів у Києві можна було спостерігати промовисту картину: тут у довгій незвичайній черзі вишикувалися молоді й літні люди. Це були письменники – початківці й сивочолі майстри слова, які принесли до Спілки заяви. Заяви ті складалися з одного речення:

„Прошу відправити мене на фронт, щоб із зброєю в руках захищати Батьківщину!”

Упродовж війни понад 40 відомих українських письменників поклали свої життя за велику Перемогу, ставши її безсмертними солдатами. Їхні імена сьогодні можна прочитати на меморіальній дошці у Спілці письменників України в Києві... Учитель. Серед цих імен – ім’я першого на Запоріжжі члена Спілки письменників України, талановитого літератора Михайла Денисовича Гайдабури (показати учням портрет письменника), який загинув 1942 року на оборонних редутах Севастополя.

М. Д. Гайдабура, що відомий у літературі під псевдонімом „Вербовчан”, народився 13 травня 1909 р. в с. Вербовому Пологівського району в селянській сім’Ї. Батько майбутнього поета наймитував, щоб заробити сім’ї на шматок хліба. Михайло закінчив робітфак Київського художнього інституту; згодом служив на Балтійському флоті. Після служби


251

працював співробітником спочатку районної, потім – обласної газети. Членом Спілки став 1938 року. У 30-тих роках його нариси та оповідання друкувалися в обласній та республіканській пресі, зокрема – й у московському журналі „Батрак”. А 1938 року вийшла перша книжка оповідань Вербовчана – „У морі”, яка згодом, уже після війни, двічі перевидавалася. На фронт пішов добровільно, служив на Балтійському та Чорноморському флоті; під час оборони Севастополя командував підрозділом морської піхоти й загинув у 33 роки, віддавши життя за Перемогу. Рішенням Запорізької організації Спілки письменників України ім’я письменника-воїна присвоєне обласному літературному об’єднанню.

На тому ж фронті, що й Гайдабура, воювала в роки лихоліття героїчна запоріжанка, письменниця Ольга Петрівна Джигурда (07. 12 1901 – 11. 12. 1986) (Показати портрет письменниці)

„Тієї пам’ятної ночі 1941 року,- пише вона в автобіографічній книзі „Теплоход „Кахетія”, - стоячи над Дніпром, на греблі, я дала собі слово забути свої особисті інтереси, забути своє „я”, віддати себе в повне розпорядження Батьківщині, без скарг витерпіти всі страждання й незгоди, які випадуть на мою долю...”

О. Джигурда дотримала свого слова: вона була мужнім і людяним лікарем на Чорноморському флоті, працювала в Інкерманських штольнях, брала участь в обороні Кавказу – і написала трилогію нотаток „Теплоход „Кахетия” – „Подземный госпиталь” –„Тыловые будни”, якій випала щаслива літературна доля: книга перевидавалася майже 10 разів...

3-й учень (група істориків літератури) Суворий і почесний шлях пройшов у роки війни поет Василь

Андрійович Лісняк, фронтові поезії якого дихають жагучою ненавистю до ворога, несхитною вірою в Перемогу, палкою любов’ю до отчої землі. (Показати учням портрет поета)

В. Лісняк народився 30 січня 1908 р. в с. Вербовому Пологівського району в сім’ї селянина. Закінчив робітфак при КХУ, під час війни був артилеристом, потім – співробітником фронтової газети. Був поранений; має фронтові нагороди.

Друкувався з 1932 р.; перша збірка – „Люблю село”; потім – „Широкі простори”, „Краса людська”; посмертні поетичні книжки – „Зоряний світанок”, „Бородка”.

Ім’я поета носить обласна літературна премія. Учитель. Послухаємо вірші Василя Лісняка, створені ним на фронтах Великої Вітчизняної війни. Їх прочитають члени групи майстрів художнього читання. 4-й учень:

Я вистраждав щастя... Стікаючи кров’ю, я вистраждав щастя,

В гарячці ночами я страх поборов. Невже ж мені, земле, побачить не вдасться


252

Степів твоїх любих, річок і дібров? Невже ж не вернусь я до рідної хати

Господарем жданим, як був ним колись? Невже доведеться у німця прохати І миру, й того, щоб на шиї сплелись Ті руки, що змалку мене годували. І ті, що у серце любов принесли,

Що в кожнім стремлінні мені помагали І силу велику у мене влили?

Ніколи! Я знову готовий до муки, Вже й серце зробилось немов кам’яне, Щоб тільки оті напрацьовані руки, Як вісника волі, зустріли мене.

15. 08. 42 р 5-й учень:

УКРАЇНА Вдень буду умирати – дивитимусь на сонце.

Нехай воно до краю бере моє тепло, Щоб взимку в кожній хаті розтануло віконце

І чистою водою на блюдце потекло. Вночі вмирати буду – дивитимусь на зорі, Хай блиск очей вбирають далекі зорі ті. Щоб воїни в повітрі, на суші і на морі За всякої погоди знаходили путі. Як стріну смерть світанком –

На схід зверну обличчя, Мов соняшник, що квітне на ниві голубій, Щоб всі туди дивились, почули, як покличе Громовозвука сурма із ворогом на бій.

Як стріну смерть у битвах вечірньою зорею Впаду лицем на захід, ще й руку простягну.

Дійду до України і буду вічно з нею, Щоб знав, як прийде ворог, устати на війну.

1942 р. Учитель: Навіки уславила своє ім’я безстрашна дівчина з Молочанська, воєнний

літописець, знаменита „Руда Полундра” Марія Петрівна Педенко (1920-1957) – пішла на фронт 1942 р. (у 22 роки), потрапила до бригади морської піхоти на Північно-Кавказький фронт; була на Малій Землі. Журналістка.

У складі десантних військ служив Віктор Дмитрович Черевков, був тяжко поранений. Враження воєнних літ передав у прозі: „Это было весной”, „Не предавай подснежники” та ін. Письменник Дмитро Симоненко юнаком працював на фронтових аеродромах, брав участь у розмінуванні запорізьких степів.


253

Прозаїка Павла Омеляника майже підлітком було вигнано на каторжні роботи до Німеччини (про це його роман у двох книжках „Дикая скала”). До бібліотеки про подвиг запоріжців увійшли книги:

Михайла Ласкова (старійшина поет. цеху) – вірші „Демобилизованному” „Повесть о вечном огне”;

Петра Ребра – поема „Я, Кость Великий...” Їх дитинство драм. поема „Заграва над Хортицею” обпалене війною докум. повість „Грім під Запоріжжям”;

Віктора Ликова – роман у трьох книгах „Море солоне”, Бориса Бездольного – книга нарисів „Смерть обминає сміливих” Глибокі, проникливі рядки про подвиг народу у війні знаходимо у віршах і поемах поетів Миколи Лиходіда, Олександра Шостака, які не дочекалися батьків з фронту... Нові, яскраві фарби поклали на палітру народного героїзму письменники молодого покоління : Олександр Абліцов; Григорій Лютий (поема „Суд”) Віктор Ахінько; Олександр Михайлюта; Павло Баулін; Анатолій Рекубрацький; Микола Гомон; Олександр Стешенко; Андрій Ковтун; Марко Шевельов публіцисти Іван Лукаш, Микола Клименко.

Підсумки уроку

Вітчизняна війна тривала страшенно довго – понад 1400 неймовірно суворих днів і ночей. Але хто каже, що вона скінчилася? Рани, нанесені нашому народові, досі болять, кровоточать. Крає душу пам’ять. Знову й знову з вдячністю і скорботою згадуємо тих, хто ціною життя врятував Батьківщину, захистив світову цивілізацію від фашистського поневолення. Надзвичайно дорого заплатили за Перемогу й ті, хто вижив у війні, - заплатили здоров’ям, молодістю. Серед цих захисників і визволителів Вітчизни були й письменники. Пам’ятаймо про це! Розповідаймо про це! Домашнє завдання 1. Написати твір-мініатюру за мотивами прочитаних творів. 2. Зробити філологічний аналіз вірша В. Омельченка (вірш роздрукований на картках):

Коли, знеможений від ран, Я помирав на полі бою, Коли на очі ліг туман,

Затьмив світ переді мною, І гнівом сповнене ущерть, Криваво запеклося серце, -

Я знав: то невблаганна смерть З життям схрестилася у герці.


254

Я припадав до рідних трав Землі на груди: земле-мати, Як мало я тобі віддав

І скільки міг би я віддати!.. І в ту малу й велику мить

Спромігся серцем зрозуміти, Що був я лиш – краплина в світі, А можу – морем зашуміть. Тому в криваву рань страшну

Я не помер на полі бою І смерть відкинув навісну Своєю власною рукою.

- 3.6.Урок української літератури на тему: «Порівняльна характеристика поетичного стилю класиків української

літератури ХХ століття – - Павла Тичини, Володимира Сосюри,

- Максима Рильського» -

- Тема: Порівняльна характеристика поетичного стилю класиків країнської літератури ХХ століття – Павла Тичини, Володимира Сосюри, Максима Рильського

- Мета: навчальна – удосконалювати вміння та навички учнів з - аналізу поетичних текстів; виробляти прийоми узагальнення

вивченого; навчати робити самостійні висновки, що ґрунтуються на дослідженні літературного матеріалу;

- розвивальна – розвивати усне мовлення учнів та їх критичне мислення; - виховна – виховувати патріотичні почуття, любов до - літератури, зокрема до поетичного слова; прищеплювати учням

літературний смак.

- Метод: проект - Тип уроку: узагальнення та систематизація знань. - Обладнання та наочність: видання творів поетів, названих у темі

уроку; роздатковий матеріал (або тексти на екранах комп’ютерів); ілюстрації до віршів, у т. ч. виконані учнями; плакати –схеми (або слайди) за темами виступів основних груп.

- Місце уроку в курсі літератури: слід провести його після текстуального вивчення творчості П. Тичини, В. Сосюри та М. Рильського перед написанням творчої роботи або тематичним оцінюванням.

Коментар


255

Оскільки вивчення творчості П. Тичини, В. Сосюри та М. Рильського вивчається в складі теми „Літературний процес 20 – 40х років ХХ століття” упродовж 7-8 уроків, підготовку до уроку слід розпочати за місяць. Учнів треба розподілити на групи, серед яких обов’язково повинні бути:

Назва групи

Напрямок

«Теоретики літератури»

Досліджують і коментують поняття «літературний стиль», «поетичний стиль», «особистий стиль поета», «ознаки поетичного стилю певного автора».

Мобільна група «Читці – декламатори»

Декламують поезії вказаних у темі уроку авторів, ілюструючи (супроводжуючи) виступи представників груп дослідників.

«Дослідники стилю»: а) П. Тичини; б) В. Сосюри; в) М. Рильського

На матеріалі поезій та критичної літератури виділяють ознаки поетичного стилю кожного з авторів, складають відповідні таблиці, добирають тексти для представників групи № 2, а також матеріали для практичної роботи.

План конференції

Поняття „поетичний стиль” та „індивідуальний стиль автора”:

визначення, тлумачення, коментар. Порівняльна характеристика поетичного стилю українських поетів-

класиків: а) стиль П. Тичини – раннього і зрілого періодів творчості; б) стиль В. Сосюри – громадянська та інтимна лірика; в) стиль М. Рильського – інтелектуально наснажена творчість поета-неокласика; г) спільне та відмінне у стилістиці поетичного слова видатних поетів України.


256

Практична частина конференції: визначення ознак стилю на матеріалі віршів П. Тичини, В. Сосюри та М. Рильського.

Схема уроку 7. Організаційний момент.

Налаштування класу на плідну практичну роботу, ознайомлення з метою, представлення груп. Учитель

8. Власне конференція Формулювання проблемного питання

«Теоретики», учитель

Розгляд теоретичних питань (№1 „Плану конференції...”). «Теоретики» Відомості про індивідуальний стиль «Декламатори» а)П. Тичини «Дослідники» - а б) В. Сосюри «Дослідники» - б в) М. Рильського порівняння цих стилів (№ 2 «Плану…»

«Дослідники» - в

Практична робота з визначенням ознак індивідуального стилю вказаних поетів

«Декламатори», «Теоретики»

4. Підсумки уроку. Висновки Учитель Рефлексії. Оцінювання Учні класу

Перебіг уроку

Фрагмент 1. Організаційний момент. Налаштовування класу на плідну практичну роботу: учитель у вступному слові звертає увагу учнів на тему конференції, закликає їх взяти активну участь у роботі; разом з членами групи „Теоретики літератури” формулює проблемне питання”:

*Чи правомірним є твердження про те, що поети П. Тичина, В. Сосюра та М. Рильський, будучи представниками літератури практично одного періоду розвитку („радянська література”), мали, проте, яскраві ознаки власного поетичного стилю? Чи можна за ознаками стилю упізнати письменника? Фрагмент 2. Учасники групи „Теоретики літератури” подають інформацію про основні теоретичні положення конференції; тези їх виступу можуть бути такими:


257

- Стиль (від латинського, що пох. від грецького – грифель для писання; слово це служило також для позначення способу викладу, складу мовлення) – слово, має сьогодні найрізноманітніші значення, залежно від того, у якій галузі громадського (суспільного) життя та мистецтва воно вживається.

- Найчастіше слово „стиль” уживається в таких значення : стиль політичної діяльності, роботи, особистої поведінки; стиль тих чи інших напрямків у живописі та інших видах мистецтва; мовний стиль; індивідуальний стиль письменника.

- Індивідуальні стилі відомих письменників стали сьогодні центральним явищем стильового розвитку, що вимагає типологічного їх вивчення.

- Стиль виступає в літературному творі як форма руху художньої думки, що пізнає дійсність, втілює ідеал, який будує художній світ.

- Стиль виражає й утілює в собі єдність і цільність форми літературного

твору, усіх її елементів – мови, жанру, композиції, ритму, інтонації тощо. Отже, стиль – це вершина становлення та розвитку форми.

- В індивідуальному стилі письменника відображається його духовна, творча індивідуальність, в органічній єдності, цілісності людини і письменника.

„Коли бачиш природний стиль, відчуваєш здивування й захоплення, бо Ви чекали побачити письменника, а знайшли людину”

(Паскаль). Після цього слово беруть члени групи „Дослідники стилю”, які разом з

членами групи „Читці-декламатори” ( супроводжують повідомлення поетичними ілюстраціями), презентують результати вивчення стилю поетів: подають таблиці та коментують їх.

Таблиця №1

Риси поетичного стилю П. Г. Тичини

1. Вірші про людину і Всесвіт, тематична широчінь творчого доробку: *кохання; *сенс людського буття; *космос; *природа; *Біблія; *сучасне й минуле України і світу.

2. Для юнацької поезії притаманна внутрішня свобода, прагнення боротися за волю та гідність людини.

3. Обожнювання, одухотворення природи, мистецтва, краси. 4. Безмежна оригінальність поетичної форми: *різноманіття ритмів; *незвичайна строфіка; *складні, приблизні, неочікувані рими; *понад 1000 поетичних неологізмів. 5. Станіслав Тельнюк: „Він бачив кольорові звуки і чув видзвони кольорів. Цей поет, що знав півтора десятка мов світу, відчував


258

українську мову як суцільну музику – тому ж то і його поезії звучать, як музика”. 6. Поліфонізм, багатоголосся у віршах. Виступ може супроводжуватися декламацією поезій П. Тичини „Не

бував ти у наших краях”, „Арфами, арфами”, „О панно Інно...”, „Іній”. У процесі слухання виступу учні складають у зошитах таблицю-„ланцюжок”:

Павло Тичина: людина і Всесвіт – свобода – гідність – одухотворення – оригінальність – колір / звук – поліфонія

Таблиця №2

Риси поетичного стилю В. М. Сосюри

1. Поезія емоцій, особистих почуттів, з яких головне, найважливіше – кохання.

2. Художні засоби підпорядковані передачі душевного стану ліричного героя.

3. Сильні почуття поета / ліричного героя передаються засобами гіперболізації.

4. „Музика” поезій нагадує романс. 5. Кохання поета / ліричного героя / – всеохоплююче: воно

поширюється на весь світ, полонить його. 6. Головна філософська думка усієї творчості – вічність кохання і

краси. 7. Одна з домінуючих ідей любовної лірики – неможливість пізнання

таїни кохання. 8. Оспівання рідного краю – Донбасу: індустріальні пейзажі Поезії-ілюстрації до таблиці – „Серце”, „Так ніхто не кохав”, „Марія”, „Коли потяг у даль загуркоче...”

Таблиця-„ланцюжок” за стилем В. Сосюри: Володимир Сосюра: поезія емоцій – стан душі – гіперболізація – всеохоплюваність і вічність кохання – таїна любові – Батьківщина; Донеччина Таблиця №3.

Риси поетичного стилю М. Т. Рильського

Гуманізм, повага до людини, особистості, прагнення волі для людини і людства.

Оптимізм, мудрість, філософські погляди на життя – погляди вченого. Конкретні картини природи; переплетіння пейзажів з почуттями дуже

прості, з паралелями між ними; зрозумілі символи, предметна тропіка.


259

Риторичні питання. Афористичність. Паралелі з Біблією, біблійна символіка. Класичність вірша; розвиток усіх його типів та продовження світових

традицій. Ставлення до природи як до матері. Прості, розмовні, довірливі, спокійні інтонації. Врівноважені, спокійні, м’які почуття. Широке використання загальновживаної лексики. Увага до деталей, „милих дрібниць”. Глибоке знання світової культури. Погляд на кохання – це погляд поетів епохи Відродження: мудрий і

світлий. Погляд науковця на рідну мову. Оригінальний погляд на музику.

Ілюструючи положення таблиці, члени групи „Читці-декламатори” пропонують аудиторії поезії „Поле чорніє”, „На узліссі”, „Слово про рідну матір” (уривок), „Третє цвітіння”, „Поетичне мистецтво”, „Яблука доспіли, яблука червоні...” Таблиця-„ланцюжок” за стилем М. Рильського (учні складають самостійно у зошитах): Максим Рильський: гуманізм – філософські погляди на життя – афористичність – біблійні символи – класична простота – мудрість кохання – рідна мова По закінченні виступу третьої групи дослідників стилю поетів доцільно провести попереднє підведення підсумків роботи: учитель пропонує десятикласникам, порівнявши таблиці-„ланцюжки”, складені ними самостійно, з такими ж таблицями, підготовленими членами груп „Дослідники стилю” й дібрати до кожної ключове слово. Це може виглядати так:

Зведена таблиця

Індивідуальний стиль поетів-класиків

Павло Тичина

Володимир Сосюра Максим Рильський

* людина і Всесвіт

* поезія емоцій * гуманізм

* свобода * стан душі * філософські погляди на життя


260

* гідність * гіперболізація * афористичність * одухотвореність * всеохоплювальнісь

і вічне кохання * біблійні

символи * оригінальність * таїна любов * класична

простота * колір/звук * Батьківщина

Донеччина * Мудрість

кохання * поліфонія * Рідна мова

Музика Кохання Мудрість

Фрагмент 3 Практична частина конференції Учасники групи „Читці-декламатори” читають кілька поезій, не називаючи авторів. Учні повинні на основі одержаної на занятті інформації визначити авторів прослуханих віршів, зазначивши особливості стилю кожного. Рекомендовані поезії: П. Тичина – „Сійте...” або один із віршів триптиха „Листи до поета”. В. Сосюра – „Ластівки на сонці” або „Такий я ніжний, такий тривожний” М. Рильський – „Коли копають картоплю” або „На білу гречку впали роси” Фрагмент 4

Підсумки роботи Учитель пропонує десятикласникам відповісти на проблемне питання, сформульоване на початку заняття. Діставши кілька відповідей, які доповнюють одна другу, він разом з учнями підводить підсумки конференції. Усі учні з’ясовують для себе, як саме вони можуть продовжити подані твердження: Я знаю, що особливості індивідуального стилю П. Тичини (В. Сосюри, М. Рильського) полягають у тому, що... *Мені відомо, що головною ознакою індивідуального стилю П. Тичини (В. Сосюри, М. Рильського) є ... На цьому ж етапі уроку проводиться оцінювання групової та індивідуальної роботи учнів та оголошується. Домашнє завдання: користуючись відомостями про індивідуальний стиль автора, написати прозовий чи поетичний твір у стилі


261

улюбленого поета або виконати філологічний аналіз позапрограмного вірша одного з вивчених поетів.

5. Висновки

Важливим завданням сучасної освіти є розвиток індивідуальності учня та виявлення його творчих здібностей. Провідну роль у цьому відіграють уроки української мови та літератури, які не тільки дають знання, а й позитивно впливають на духовний світ людини, на її інтелект та емоції. Уроки словесності покликані дати учням можливість глибше пізнати слово, а через нього - розкрити неповторні національні риси мови народу. Саме ці уроки донесуть до учнів розуміння того, що людина, як особистість, виявляє себе саме через мовну своєрідність, колоритність. Це сприятиме формуванню таких позитивних рис:

- забезпечення якісною мовною освітою кожного учня, враховуючи його освітні потреби і здібності;

- розбудова суспільства на основі формування потреби і здатності вчитися впродовж життя;

- прилучення до національних цінностей українського народу як інтегрованого надбання вікових культур усіх етносів, що населяють Україну, основи громадянської єдності і національного згуртування;

- формування функціональної освіченості учнів, життєствердного образу світу, здатності до багатогранного інтелектуального і духовного самовираження, стимулювання ініціативності і підприємливості;

- надання пріоритетності особистісному розвитку, виявленню і підтримці різних видів обдарованості особистості.


262

Список використаних джерел Бондарчук Л. Методику підказує текст.- Тернопіль: Мальва-ОСО, 2012 Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту. - Камянець-Подільський: Абетка, 2011 Варзацька Л. Рідна мова й мовлення. Розвивальне навчання. –Камянець-Подільський: Абетка, 2011 Маслова Н. Ноосферное образование: научные основы. Концепция. Методология, технология.- М., 2010 Мельничайко В. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови.- Тернопіль: Мальва-ОСО, 2012 Пометун О. , Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: А.С.К., 2011 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям.- К. : Радянська школа, 1986. Хуторской А. Современная дидактика.- Санкт-Петербург- Москва- Харьков-Минск, 2010

Documents

nmc-pto.zp.uanmc-pto.zp.ua/old/data/0024/22_2013_.pdf · УДК 377.1.(477.64) (055) «Профтехосвіта Запоріжжя» №22, 2013 Методична робота: