ISSN 0351-3181 BROJ ЧИСЛО 214 GODINA РОК XLVIII 6/2019€¦ · 86. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske Savjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske

ISSN 0351-3181 6/2019BROJЧИСЛО 214 GODINA

РОК XLVIII

Savez Rusina Republike Hrvatske • Союз Русинох Републики Горвaтскей

НоваДумка

Interaktivan način prijave programa kulturne autonomije i izvještaj

o ostvarivanju programaU organizaciji Savjeta za nacionalne ma-njine Republike Hrvatske u hotelu „Pa-norama“ u Zagrebu 29. 11. 2019. godine, održan je seminar o interaktivnom nači-nu prijava programa kulturne autonomije nacionalnih manjina putem interneta za 2020. Također, tema seminara bio je i go-dišnji izvještaj o ostvarivanju programa i utrošku sredstava iz državnog proračuna za 2019. za predstavnike udruga nacional-nih manjina.

Poslije uvodnih riječi pozdrava Alek-sandra Tolnauera, predsjednika Savje-ta, osvrnio se na položaj nacionalnih manjina i ulogu Savjeta za nacionalne manjine u očuvanju dosegnutih razina zaštite nacionalnih manjina. Osvrnio se i na Javni poziv udrugama i ustano-vama nacionalnih manjina za prijavu programa kulturne autonomije za 2020. godinu.

Hajdica Filipčić, voditeljica Službe za ne-profitno računovodstvo i izvještavanje Ministarstva financija, prezentirala nam je predaju financijskih izvještaja za udruge – neprofitne organizacije s osvrtom na naj-češće greške i primjere iz prakse kao i na prekršajne odredbe u vezi sankcioniranja za nedostavljanje istih.

U produžetku, Aleksandar Tolnauer go-vorio je o položaju nacionalnih manjina u RH i mogućnosti proračuna Savjeta za nacionalne manjine.

Poslije stanke nastavljeno je predavanje Tibora Varge, zamjenika predstojnika Stručne službe Savjeta, o interaktivnoj prijavi programa kulturne autonomije udruga i ustanova nacionalnih manjina za 2020. godinu i interaktivna predaja godiš-njih izvještaja udruga i ustanova nacional-nih manjina za 2019. godinu.

Seminaru je, pored svih nacionalnih ma-njina, sudjelovao i Savez Rusina Republike Hrvatske s dopredsjednikom Vladom Ru-sinom, tajnikom Zvonkom Kostelnikom i članicama Saveza KUD Joakim Govlja Mikluševci Violetom Hirjovati, KD Rusi-na Vinkovci Melanijom Pap i KD Rušnjak Rijeka Vladimirom Provčijem, KPD Ru-sinka i Rusin Zagreb Olenkom Grišković i Olgicom Mudri.

Zvonko Kostelnik, prof.

XX DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA

Pozorno praćenje podataka

S lijeva na desno Hajdica Filipčić, Tibor Varga i Aleksandar Tolanuer

Prvi red s lijeva na desno Melanija Pap, Violeta Hirjovati, Vlado Rusin; drugi red s lijeva na desno Zvonko Kostelnik, Olenka Gršković, Olgica Mudri i Vadimir Provči

2 НОВА ДУМКА ЧИСЛО 6/2019

XX IMPRESSUM – ИМПРЕССУМ SADRŽAJ – ЗМИСТ

“NOVA DUMKA”Izdavač: Savez Rusina RH

http://www.savezrusina.hr [email protected] [email protected]

Facebook: Savez Rusina RH VukovarZa nakladnika: Dubravka RašljaninUredništvo: Vukovar,

Vijeća Europe 93Tel. / faks: 032 428–342IBAN HR1623400091110057465Tisak: Certis d.o.o. CernaNaklada: 700 primjeraka

“НОВА ДУМКА”Видава: Союз Русинох РГ

http://www.savezrusina.hr [email protected] [email protected]

Фейсбук: Savez Rusina RH VukovarЗа видавателя: Дубравка РашлянинРедaкция: Вуковaр, Рaди Европи 93Tел. / факс. 032 428–342ИБАН HR1623400091110057465Друкує: Цертис д.о.о. ЦернаТираж: 700 прикладнїки

BROJЧИСЛО

GODINAPOK

Tiskano – Друковaне12 / 2019

Насловни бок: Звонко Костелник – КУД Русинох и Українцох РГ «Рушняк»Остатнї бок: Звонко Костелник – Шицки учашнїки «Дравских габох» 2019.

2142019.XLVIII

CijenaЦенa

KunaКуни10

UREDNIŠTVO: Vera Pavlović (glavna i odgovorna urednica), Ahnetka Balatinac, Ljubica Harhaj, Manuela Dudaš, Lesya Mudri i Vladimir ProvčiSAVJET UREDNIŠTVA: dr.sc. Oksana Timko Đitko (predsjednica), Marijana Džudžar, vl. Vladimir SedlakLEKTORI: Marija Vulić (rusinski jezik), Andreja Magoč (hrvatski jezik)Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske s Rješenjem Ministarstva informiranja Republike Hrvatske od 15. siječnja 1992. godine (ur. Br. 523-92-1),“Nova dumka” je upisana u evidenciji glasila pod brojem 1366Prilozi autora potpisani imenom ne moraju odražavati mišljenje uredništva i izdavača.

РЕДAКЦИЯ: Вера Павлович (главна и одвичательна редакторка), Агнетка Балатинац, Мануела Дудаш, Любица Гаргай, Владимир Провчи, Леся МудриСОВИТ РЕДAКЦИЇ: д.ф.н. Оксана Тимко Дїтко (предсидатель), Марияна Джуджар, о. Владимир СедлакЛЕКТОРЕ: Мария Вулич (руски язик), Aндрея Магоч (гортватски язик)Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.Нa вимaгaнє Союзу Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей з Ришеньом Министерствa информовaня Републики Горвaтскей од 15. януaрa 1992. року (УЧ. 523–92–1) „Новa думкa” уписaнa до евиденциї явних видaньох под числом 1366.Aвторизовaни тексти нє знaчa же то источaсно и стaновиско редaкциї лєбо видaвaтеля.

Rukopisi se ne vraćaju.Objavljeni prilozi se honoriraju.

Рукописи ше нє врaцaю.Обявени прилоги ше гонорую.

DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКAInteraktivan način prijave programa kulturne autonomije i izvještaj o ostvarivanju programa . . . . . . . . . 286. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4Okvirna konvencija za zaštitu nacionalnih manjina . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4Цали державни верх и предсидателє политичних странкох були у Вуковаре . . . . . . . . . . . . . . . . 5Покладанє венцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Dan sjećanja na žrtvu Vukovara u Rajevom Selu . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Дзень Вуковарско-сримскей жупаниї. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8Национални меншини городу Осиєку на дарунок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8Руснаци зоз Заґребу нащивели Вуковар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9Нови состав предлужел там дзе стари станул . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

INTERVJU - ИНТЕРВЮНаша руска писня ме и лїчи, и полнї шерцо II . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA - ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХМиклошевчанє у Сримскей Митровици . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Рочна схадзка КУД „Осиф Костелник“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104. Kulturna manifestacija Rusina Rajevo Selo . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12Вечар националних меншинох у Бєловару. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14Ювилейни 15. „Дравски габи“ у Осиєку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Подобова вистава Владимира Провчия у Заґребе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22Рушняк на Фестивалу поезиї Мадярох у Риєки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

IZ DUHOVNOG ŽIVOTA - ЗОЗ ДУХОВНОГ ЖИВОТAKIRBAJ – župa sv. Jozafata Rajevo Selo . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Дате нам се навеселити? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

IZ RADA SAVEZA - ЗОЗ РОБОТИ СОЮЗУОтримани пияти Округли стол у Ораховици . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18Отримана звитова Скупштина Союзу Русинох РГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Отримана 5. културна манифестация Руснацох „Крачун у Заґребе“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХВИРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23Порада сотруднїцтва медзи Руснацами Републики Горватскей и Мадярскей . . . . . . . . . . . . . . . 26„Стретнуца“ у Будапешту (Мадярска) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Вельки крочай за апликацию „Rusinski rječnik“ и Ивону Гнатко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27„Явна хижа“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28Vježbe za skoliotično držanje . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

STARE FOTOGRAFIJE - СТАРИ ФОТОҐРАФИЇДзень єдней беби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

PETROVCI KOJI NESTAJU - ПЕТРОВЦИ ХТОРИ НЄСТAВAЮЗатримац руске єство у процесу ґлобализациї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

SPORT - СПОРТРушняк завжал перши места на риєцким жупанийским змаганю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

3ЧИСЛО 6/2019 НОВА ДУМКА


86. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske

Savjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske održao je 14. studenoga 2019. godine 86. sjednicu u zgradi Vlade Repu-blike Hrvatske na Trgu sv. Marka 2, u dvo-rani 121/I u Zagrebu. Uz nazočnost većine članova Savjeta i saborskih zastupnika, medija i TV postaja, gospodin Aleksandar Tolnauer, predsjednik Savjeta za nacional-ne manjine, otvorio je sjednicu, pozdravio prisutne i predložio

DNEVNI REDUsvajanje zapisnika s 85. telefonske sjed-nice;1. Informacija o Prijedlogu državnog pro-računa Republike Hrvatske za 2020. godi-nu i projekcija za 2021. i 2022. (razdjel 020 Vlada Republike Hrvatske, glava 21 Struč-na služba Savjeta za nacionalne manjine);2. Imenovanje Povjerenstva za raspodjelu sredstva udrugama i ustanovama nacio-nalnih manjina za ostvarivanje programa kulturne autonomije;3. Imenovanje Komisije za otvaranje prija-va prijedloga programa pristiglih na Javni poziv za 2020. godinu;4. Usvajanje Poslovnika o radu Povjeren-stva za raspodjelu sredstava nevladinim

udrugama i ustanovama nacionalnih ma-njina za ostvarivanje programa kulturne autonomije nacionalnih manjina u po-dručju informiranja, izdavaštva, kultur-nog amaterizma i manifestacija, programi koji proizlaze iz bilateralnog sporazuma i ugovora te pretpostavke za ostavrivanje kulturne autonomije nacionalnih manjina za 2020. godinu;5. Zamolbe za prenamjenom sredstava udruga nacionalnih manjina6.Razno.AD 1. Predsjednik Savjeta Aleksandar Tol-nauer informirao je članove Savjeta o Pri-jedlogu državnog proračuna RH za 2020. i projekcija za 2021. i 2022. godinu. Pred-sjednik je istaknuo da po pitanju financira-nja manjina, brojnost manjina ne igra nika-kvu ulogu. Što se tiče kulturne autonomije, isključivo su programi kulturne autonomi-je ti koji određuju koja će se sredstva izdva-jati za nacionalne manjine. „Ova godina je rekordna godina i moram u ime Savjeta i svih nas izraziti zahvalnost jer su sredstva ove godine došla na rekordnih 44,7 miliju-na kuna. To je dosad najveći iznos koji smo dobili, a svake godine manjinske udruge

Savjetu prijave prosječno 1300 programa za koje traže sredstva” – rekao je Tolnauer.AD 2. Na sjednici je imenovano Povje-renstvo za raspodjelu sredstava udruga-ma i ustanovama nacionalnih manjina za ostvarivanje programa kulturne autono-mije.AD 3. Imenovana je Komisija za otvaranje prijava prijedloga programa pristiglih na Javni poziv za 2020. godinu.AD 4. Usvojen je Poslovnik o radu Povje-renstva za raspodjelu sredstava nevladi-nim udrugama i ustanovama nacionalnih manjina za ostvarivanje programa kul-turne autonomije nacionalnih manjina u području informiranja, izdavaštva, kultur-nog amaterizma i manifestacija, programi koji proizlaze iz bilateralnog sporazuma i ugovora te pretpostavke za ostavrivanje kulturne autonomije nacionalnih manjina za 2020. godinu.AD 5. Usvojene su zamolbe i donesene Odluke o prenamjeni sredstava udrugamaAD 6. Pod točkom razno nije bilo pitanja i prijedloga, predsjednik je svima zahvalio i zaključio sjednicu Savjeta.

Zvonko Kostelnik, prof.

Okvirna konvencija za zaštitu nacionalnih manjina

U organizaciji Ureda za ljudska prava i prava nacionalnih manjina u Hrvatskom je saboru 10. prosinca 2019. godine održan seminar o provedbi Okvirne konvencije za zaštitu nacionalnih manjina. Konvenci-jom je predsjedavao Alen Tahiri, ravnatelj Ureda za ljudska prava i prava nacionalnih manjina Vlade Republike Hrvatske. Pored predstavnika udruga nacionalnih manji-na sudjelovao je i Savez Rusina Republike Hrvatske s predstavnicima, dopredsjedni-kom Saveza Vladom Rusinom i tajnikom Saveza Zvonkom Kostelnikom. U uvodnim izlaganjima sudjelovali su: Aleksandar Tolnauer, predsjednik Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvat-ske; dr. sc. Antonija Petričušić, Pravni Fa-kultet Sveučilišta u Zagrebu; prof. dr. sc. Milorad Pupovac, predsjednik Odbora za ljudska prava i prava nacionalnih manjina Hrvatskoga sabora. Nakon kraće stanke nastavljena su izla-ganja predstavnika tijela državne uprave koji sudjeluju u Izradi izvješća o provedbi Okvirne konvencije za zaštitu nacional-nih manjina: predstavnici Ministarstva uprave, Ministarstva pravosuđa, Ministar-stva znanosti i obrazovanja, Ministarstva kulture, Ministarstva unutarnjih poslova,

Ministarstva vanjskih i europskih poslo-va, Središnjeg državnog Ureda za Hrvate izvan Republike Hrvatske, Središnjeg dr-žavnog ureda za obnovu i stambeno zbri-njavanje, Ureda pučkog pravobranitelja, Ureda komisije za odnose s vjerskim za-jednicama, Agencije za elektroničke medi-je i Hrvatske radiotelevizije.Tijekom izvještajnog razdoblja došlo je do unaprjeđenja prava nacionalnih manjina u svim područjima. Republika Hrvatska stalno nadograđuje sustav zaštite prava nacionalnih manjina u zakonodavno prav-nom području nastojeći maksimalno uva-žavati mišljenja nacionalnih manjina, a što je potvrđeno izmjenama Ustava Republike Hrvatske i Ustavnog zakona o pravima na-cionalnih manjina. Izmjenama i dopuna-ma Ustava RH iz 2010. godine poboljšana je ravnopravnost pripadnika nacionalnih manjina te se u preambuli umjesto deset izrijekom navode sve 22 nacionalne manji-ne: Albanci, Austrijanci, Bošnjaci, Bugari, Crnogorci, Česi, Mađari, Makedonci, Ni-jemci, Poljaci, Romi, Rumunji, Rusi, Rusi-ni, Slovaci, Slovenci, Srbi, Talijani, Turci, Ukrajinci, Vlasi i Židovi.Napretku u provođenju Okvirne kon-vencije doprinijeli su i redoviti godišnji

seminari koje je organizirao Ured za ljud-ska prava i prava nacionalnih manjina uz sudjelovanje predstavnika Savjetodavnog odbora Vijeća Europe za praćenje Okvir-ne konvencije za zaštitu nacionalnih ma-njina. Na navedenim su skupovima u raspravi sudjelovali predstavnici udruga i vijeća nacionalnih manjina, zastupnici nacionalnih manjina u Hrvatskom saboru te predstavnici ministarstava.

Zvonko Kostelnik prof

Zvonko Kostelnik i Vlado Rusin skupa s drugim manjinskim predstavnicima,

saborskim zastupnikom Veljkom Kajtazijem te predsjednikom

Savjeta za nacionalne manjine Aleksandrom Tolnauerom


28 роки од спаднуца Вуковару

Цали державни верх и предсидателє политичних странкох були у Вуковаре

Отримана колона задогадованя на жертву Вуковару 1991. року

Прешли 28 роки од збуваньох хтори остали записани як найтраґичнєйши у сучасней горватскей историї – дня кед после тромашачних борбох и каж-додньового руйнованя Вуковар завжа-ла ЮНА и сербски паравойни моци. Ушлїдзели страхоти за прежитих Ву-коварцох – роздвойованє фамелийох, дзелєне хлопох од женох и дзецох, де-портованє хлопох до лаґрох у Сербиї, одводзенє ранєтих зоз вуковарского шпиталю хтори зоз цивилами и бранї-телями позабивани на Овчари.У колони Здогадованя на жертву Ву-ковару 18. новембра того року прешло коло 65.000 людзох хтори жадали поло-жиц квеце и запалїц швичку страдалим у борбох за Вуковар у Отечественей войни. У кругу вуковарского Общо-го шпиталю, з початком на 10 годзин, отримна святочна програма под стал-ну назву „Вуковар место окремного пиєтету“ у хторей наступела клапа горватскей воєней моранрици „Святи Юрай“, а стихи пошвецени символу Отечественей войни – городу Вукова-ру читал познати Вуковарец, драмски и филмски ґлумец Дарко Милас.Вуковарску крижну драгу, Колону здо-гадованя длугоку 5,5 километри од Общого шпиталю по Мемориялни те-метов того року превдодзели горватски бранїтелє Вуковару и члени погинутих, забитих и насилно одведзених горват-ских бранїтельох.У колони здогадованя того року було на тисячи людзох, здруженя настали зоз Отечественей войни, члени вельих горватских историйних воєних моцох (Дубровацки тромбунєри, Зринска ґар-да Чаковец, Крижевска дзивоцка стра-жа, Синьски алкаре, Почесна соколска

ґарда Осиєк...) як и здруженя и граж-данє зоз сушедней Босни и Герцеґовини.Медзи тима хтори ше поклонєли жер-твом Отечественей войни на вуковар-ским теметове бул и политични верх Републики Горватскей на чолє зоз пред-сидательку РГ Колинду Ґрабар Кита-рович хтору провадзели предсидатель Горватского собору Ґордан Яндрокович, премиєр Андрей Пленкович, подпред-сидатель Влади и министер нукашнїх дї-лох Давор Божинович, найвисши длуж-носнїки РГ, представителє горватских жупанийох, Городу Вуковару, Дубров-нику, Заґребу, представителє церковних власцох и числених институцийох.Колона здогадованя крачала по улїцох городу Вуковару на хторих од вуковар-ского шпиталю по Мемориялни теме-тов школяре основних школох вечар пред Дньом здогадованя на жертву Ву-ковару 1991. запалєли швички. На Мемориялним теметове Отече-ственей войни Святу Службу Божу за шицких погинутих и нєсталих пре-дводзел кардинал монс. др Ратко Пе-рич, мостарско-дуваньски бискуп и апостолски упавитель требинь-ско-мракански.Спрам його словох тромешачна епопея бранїтельох у очих людзох закончела як катастрофа. Людзе ше наздавали же бранїтелє, медиї, политичаре, медзина-родна заєднїца защица Вуковар кед по-чали забойства, депортациї, нєставаня, силованя, знїтоженє... И теди зоз глїби-ни поразу и телєй нєдлужней прелятей креви указала ше велїчезна побида, Бог указал же ше нє склада анї з єдну нєправду и нєнависц гоч чия була, бо Бог мира правди, шветлосци и мира любови. Вон на боку гевтого хто твори

правду, твердзи правду и враца любов за любов гоч хто то бул.Дотхнул ше християнских кореньох Горватох и Сербох, за хторих гварел же ше и єдни и други знаю пишиц зоз своїм християнским меном, и у своїх шорох мали и таких хтори нє були вше Христово ученїки, як цо було и гевтих хтори як надбискуп Степинац жертво-вали живот за єдинство Церкви Исусо-вей. Парохиялна, городска або держав-на заєднїца може буц успишна лєм теди кед у своїх шорох ма слугох за обще до-бро порихтаних шлїдзиц идеали прав-ди. Од Бога модлїме чим вецей таких священїкох, учительох, адвокатох, воя-кох, дохторох и гражданских предвод-нїкох. Нєнависц медзи народами ше нє може утаргнуц з нїяку националистич-ну аґресию и прероснуц до приятель-ства, то оможлївює лєм власна жертва преткана з любову и хтора уключена до Христовей жертви.Медзи коло дзешец бискупох на Служ-би Божей бул и апостолски нунций у РГ Дьордїо Линґуа и верхбосански над-бискуп и митрополит кардинал Винко Пулїч. На Служби Божей шпивал Ака-демски хор Про Музика у провадзеню мостарского Тамбурового оркестру под дириґентску палїчку дон Драґана Филиповича.У вечарших годзинох истого дня на ул-їву Вуки до Дунаю запалїни швички и пущени до Дунаю на чесц гевтим хтори нєстали руцени до рики.

За НД вибрала з интернетских бокохВера Павлович

Державни верх у колони здогадованя 2019. рокуРуководство ВСЖ и Городу Вуковару

у колони здогадованя

Гражданє РГ на вуковарских улїчкох



XX INTERVJU - ИНТЕРВЮ

Розгварка з бранїтельом

Наша руска писня ме и лїчи, и полнї шерцо IIУ тим чишлє предлужуєме розгварку з петровским бранительом Звонком Ру-скайом Рулетом.- И вец сце добили розпорядок далєй?- Гей, я пошол до братняка, та цо будзем там у тей дворани, там жимно. Зоз За-прешичу сом преруцени до Боронґаю, а вец сом на телевизиї патрел же Рус-наци и Українци зоз Петровцох вигна-ти. Кед мойо сцигли до Заґребу були змесцени на xемийни институт. Було то наяр 1992. року.Явел сом ше на капури у Боронґаю же мушим пойсц опатриц чи и мойо нє сцигли, та ме з кампаньолу одвезли. Збачел сом Марчу як стої у шоре за те-лефон же би ме волалала до Запрешичу бо нє знала дзе сом. Я ше єй крашнє оз-вал, а вона на мнє вдерела пальбу же як сом их шмел так охабиц. Знам же сом бул виновати же сом их охабел, алє нє мал сом намиру нє присц по нїх.- Нєшка то випатра дакус комично, алє були то чежки хвильки и за Вашу жену хтора остала з дзивчатми дома, а и за Вас хтори сце шицко прежили.- Нє знам, нє можем буц свидоми того хто охранєл мою фамелию же би их нє позабивали. Кед зме уж були у Дюрдю, хтошка ме наволал на телефон и гварел же би ми позабивали фамелию кед би нє було його. Бул то хтошка з їх боку, алє анї дзень нєшка знам хто то бул. Бул сом зоз шицкима добри, велїм сом свадзби грал, озда сом дакому и дацо добре зробел та нас посановал.- Як ше далєй одвивала ситуация? Дзе сце пошли зоз жену и дзивчатми?- Нашол сом их у тей школи и такой ше вноци орґанизовало змесцанє. Ми пошли до Ґрадацу на морю, при Плочох. Там зме були єден час, добре сом ше окрипел од тих лаґрох, од того шицкого стресу, а Мижо Голиков хтори уж бул у Святим Дюрдю нашол ми там єдну празну хижу, так же зме з моря пришли до Осиєку дзе нас вон доче-кал и одведол там. Оцец и мац скорей пошли, так же зме ше змесецели. Алє нєодлуга знова сом пошол до войска у Нуштру.- Кельо сом порозумела исти дзень вигнати и Вашо родичи, жена и дзеци?- Гей, исти дзень, мушели подписац же им охабяю хижу и шицко. - Хто остал у валалє?- Остал єдино мой брат бо му жена була Сербкиня. Алє робели по лєше як и шицки, ношел людзом древа и койцо друге.- Значи, знова сце ше уключели до воєних моцох у Нуштру 1993. року.

Кадзи сце ишли теди? Тримали сце линию ту коло нас, чи сце ишли и до Босней?- Ми у остатнї час тримали линию Нуштар - Ярмина, алє мушел сом ше зняц бо сом уж нє мал живци буц у тих ровох и преробело у мнє шицко тото цо сом прешол. Кед сом видзел єдного ранєтого пайташа хторого потрафел снайпер, такой сом ше здогаднул по-койного Мирка и шицки емоциї пре-робели, так же сом вецей нє могол ос-тац у униформи. Тоту линию тримали хлапци з Илоку, Вуковару, Томповцох, Ловасу и так сом ше знял и пошол ґу своїм, а потим зме ше и врацели до Пе-тровцох.- Кеди сце ше врацели до Петровцох?- Моя супруга мушела робиц там у Дому здравя бо робела ту у шпиталю, та єй послали допис же муши робиц у шпиталю бо страци место. Прето зме пришли кус скорей як други до валалу. Були зме перше у брата, а нас змесеце-ли до готелу. Док зме чекали ришенє спораєли зме себе за хижу у дворе, та зме там бивали, а Сербови хтори ми бивал у хижи крашнє сом ше озвал най ше спакує и идзе. Вон бул зоз Вочину. Пошли зме вєдно до Електрославониї, мал и преплацену струю, а робел у лєше як и мой оцец. Гуторел же им обе-цали же ту буду жиц и же тераз видзи же су поспреведани. Цо им обецали я нє знам, бизовно вельо. Потим зме до-били обнову, а я охорел.- Кеди сце достали пенизию?- Кед сом ше врацел з лаґру и пришол з моря до Осиєку и Дюрдю, такой ми гуторели же мам право на пензию и направели ми папери. Мал сом и роки стажу, а окрем того тото цо сом бул у войску дупло ураховали, та ше ми пи-тали чи приставам.- Кед сце ше врацели до Петровцох, почал ше врацац и живот, бо вельке

число наших вигнатих ше врацело. Дораз зажил и културни живот.- Гей, то перше почало. Ми ше зоз Звон-ком Костелником стретали и у войни. Кед зме требали даґдзе наступац глєдал сом днї же бим могол пойсц. У Заґребе ше зберали дзеци зоз шицких бокох, була то красна громадка танєчнїкох у Водоводней улїчки у Заґребе, приход-зели Туринсково дзивчата з Коприв-ници, з Пули, з других бокох. То ше так дзечнє зберало и мали зме моцни ан-самбл. З нами грал покойни Боцо Боб-неков, бачи Янко Чордаш нам помагал. Томислав Дороґхази найвецей з нами прешол, а нажаль и його нєт.- Цо вас тримало? Тота потреба же бисце затримали свойо руске єство, свой язик, свой танєц?- Тримало ме тото же зме ше сходзе-ли. Томислав Дороґхази на гармоники, Бобнек на тамбурки, я на беґешу зна-ли у трамваю заграц себе по цихи, а кед зме медзи собу почали бешедовац по руски людзе думали же зме пришли хто зна одкаль, же зме странци. Знали зме зисц зоз трамваю на площи и грац длужей.- Хтора то писня була найчастейше?- „Ей нє видно тот мой валал“. Вона нас вше тримала и рушала, знаце як то кед телї роки нє видзиш свой валал. Ин-тересантне тото же кед сом ше врацел дому до Петровцох же людзе обрацали главу одо мнє, як кед бим дакому даяке зло направел. Идзе з гевтого боку, я поздравкам, а вон главу обраца.- Требало ше медзи иншим помириц медзи собу у валалє. Як толкуєце од-ношеня медзи нашима людзми хто-ри ше врацели и тих цо були у валалє цали час, заш лєм шицки Руснаци?- Видзи ше ми же кед ми вишли и кед тоти други були вигнати, людзе цо ту остали думали же ше ми нїґда вецей нє врациме дому, та ше векше число здру-жело зоз тима Сербами. Кед ше людзе почали врацац и даєдни почувствова-ли же буду виновати, вони ше позбе-рали и пошли, а тоти остали без нїх.- Чи можеме повесц же ше менше чис-ло Руснацох нє усудзело осатц у Пе-тровцох и же их нєт вельо хтори були вязани за бувшу ЮНА?- Од наших людзох було двоме, троме, штирме, то нє вельо, а вельке зло нам направели Серби цо жили з нами, цо зме им помагали правиц хижи и копа-ли им водовод, цо зме спали єден у дру-гого и єдли за єдним столом – цо нам направели.- Кед ше комуникация отворела, кед


XX INTERVJU - ИНТЕРВЮ DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA

сце почали бешедовац, цо ше дознало? Як жили нашо людзе под час окупациї?- Барз чежко. Ми вше думали же вони остали там, им добре, там их гевти по-магаю. Прейґа од моєй хижи, дзе пре-блєкальнї за фодбалерох, дзелєли по-моц зоз Каритасу, та моя жена гутори же назберала шматки за дзеци, а Вера Чупичова ю врацела зоз словами же за усташох нєт нїчого. Яки усташе ми були, питам ше? И у Нишу ме єден пу-ковнїк питал же як то я як Руснак по-шол до горватского войска. Одвитовал сом му же я нє пошол до горватского восйка, алє сом барнєл свойо обисце, свой дом, а цо вони ту робели? Нє дал ми одвит, прициснул ґомбичку, при-шли, вицагли ме и набили. Ми шицки ту родзени, и мой дїдо ту родзени, а

гоч зме меншина вше зме припадали Горватскей. Єст тераз наших Русна-цох хтори ше водза як Горвати и дзеци виховали нє бешедуюци по руски, на-жаль. А чом то? Предали свою душу. Кед сом Руснак будзем Руснак док сом живи, а и мойо дзеци гоч нє жию тераз у валалє.- Тераз сце уж и дїдо.- Мам унуку и унука. Унук тераз на штвартим року факултету у Осиєку, унука закончела штредню школу. Уж су вельки дзеци, лєм най ми буду живи и здрави.- Тих дньох ше бешедує же 18. но-вембер будзе преглашени як державне швето. Цо думеце о тим предкладу?- Думам же би було и у шоре. Найлєпше би було з людзми бешедовац, а нє же би

там даскельо нїх хтори нїґда анї нє були ту одлучовали о судьби Вуковару. Пи-тац би ше народ хтори ту жиє и людзох хтори пришли хто зна одкаль же би ше борели за наш Вуковар кеди прикладне преглашиц швето. Политичаре з Влади приду, одбуду даєдну годзину и пойду, а народ най патри цо и як будзе далєй.- Цо бисце нам за конєц поручели? - За конєц можем повесц дай Боже шицким здравя и злоги, и най би тото нашо Дружтво робело, бо без музики и без нашей писнї нє можеме. Вона нас лїчи, бо кед пойдзем на пробу нє думам анї о лаґрох, анї о нїчим другим, опу-щим ше як и шицки, та шпиваме и гра-єме тото цо зме вше любели.- Дзекуєм крашнє.

Вера Павлович

Dan sjećanja na žrtvu Vukovara u Rajevom Selu17. studenog 2019. godine, kao i prethod-ne dvije godine, u Rajevom Selu obilježen je dan sjećanja na žrtvu Vukovara. U 18 h u crkvi sv. Jozafata započela je panahida za poginule i umrle branitelje. Panahidu je služio domaći župnik Oleg Zakaljuk zajedno sa susjednim rimokatoličkim žu-

pnikom Markom Mikićem te fra Nikom Josićem, gvardijanom iz Dubrava (BiH). Nakon panahide okupljeni su upalili svi-jeće te se uputili u koloni prema crkvi

sv. Ilije., koračajući i razmišljajući o žrtvi svojih sumještana te ostalih branitelja koji su položili svoje živote za našu domovi-nu. Tamo je župnik Mikić održao opijelo. Svijeće su zatim ostavljene pred Domom kulture u Rajevom Selu.

Marija Zakaljuk

Покладанє венцохКоординация радох и Представите-льох националних меншинох Вуковар-ско-сримскей жупаниї, 16. новембра, на мемориялним теметове положела венєц и запалєла швичку же би шицки

почувствовали рану Вуковару, алє и вельку гордосц и подзекованє варошу и людзом хтори го бранєли, прето же вони приведли до побиди Горватскей у Отечественей войни и до отвераня

драги шлєбоди и нєзависносци.Венєц положела делеґация на чолє зоз предсидательом Координациї Светисла-вом Микеревичом и подпредсидательом Якимом Ердельом. Марияна Джуджар

Оpelo ispred crvke sv. Ilije u Rajevom Selu

Sveta misa zadušnica za poginule i umrle branitelje u crkvi sv. Jozafata

Svijeće ispred doma kulture u Rajevom Selu

Члени Координациї националних меншинох ВСЖ

Координация националних меншинох ВСЖ положела венци и запалєла швички на Мемориялним теметове у Вуковаре



Дзень Вуковарско-сримскей жупаниїЗ нагоди означованя Дня Вуковар-ско-сримскей жупаниї и швета святого Мартина, защитнїка истей, у Отоку от-

римана святочна схадзка Жупанийскей скупштини. У документарним филму „Славония

преткана зоз златом“, зоз хторим за-почала святочносц, представени по-терашнї успихи и можлївосци розвою жупаниї.Вуковарско-сримски жупан Божо Ґалич виражел задовольство зоз зробеним у прешлим периодзе, наглашуюци же зоз европских фондох поцагнути 2,8 мили-ярди куни, а у остатнїм року и занятосц наросла за 8%. Предклад жупана же би ше у шлїдуюцим финансийним рамику од 2021. по 2027. рок принєсол окремни оперативни програм за пейц славонски жупаниї и же би ше орґанизация Горват-ских лєсох спущела на уровень славон-ских жупанийох, же би ше могло лєпше и лєгчейше управяц зоз сировину.Присутних привитал и висланїк пред-сидательки Републики Горватскей и соборски заступнїк Младен Карлич и предсидатель Жупанийскей скупшти-ни Дражен Милинкович.На святочней схадзки Жупанийскей скупштини додзелєни припознаня и наґради за 2019. рок.

Марияня Джуджар

Национални меншини городу Осиєку на дарунок

КУД Руснацох Осиєк було єдно од 12 националних меншинох хтори всоботу, 30. новембра, у дзецинским театру „Бранко Михалєвич“ отримали концерт з нагоди Дня городу Осиєку.

Под руководзеньом Яґоди Цветича-нин, концерт под назву „Стретнуце на-ционалних меншинох городу Осиєку – городу на дарунок“ започал зоз гимну Републики Горватскей, гимну Европи и писню „Мой Осиєк“ хтору одшпивал здружени хор националних меншинох. Дзецински хор националних менши-нох, хторого тиж порихтала Яґода Цве-тичанин, одшпивал шпиванку „Кad bi sva djeca na svijetu“, а потим наступели шлїдуюци национални меншини: бош-няцка, нємецка, албанска, руска (ру-синска), чарногорска, ческа, українска, македонска, словацка, жидовска, серб-ска и мадярска.Меншини ше представели през реци-татциї, шпиванки лєбо танци, а КУД Руснацох Осиєк, окрем же вжал учасц у здруженим хору, наступел зоз трома шпиванками. Провадзел их оркестер Дружтва, а порихтал их Оґнєн Здрав-кович. Город Осиєк потримал тоту иници-ятиву и обезпечел репрезентатив-ни простор у дзецинским театру, а по 90-минутовей програми, друженє предлужене коло етно столох на хто-

рих були понукнути єдла националних меншинох. Руснаци понукли капу-щанїки, череґи, ґоргелї, белюши, куку-ричну питу, прегнєтанци и кифлочки, а єдла було тельо вельо же ше шицко анї нє могло змесциц на порихтани столи.Конферансу водзел Филип Север, а по-при технїчней потримовки Влатки Ка-лафатич, котра роби у оддзелєню за ро-боту городскей ради и городоначалнїка Осиєку, нащивительох привитал и Бо-

рис Пилижота, заменїк городоначалнїка Осиєку, док на концерту були присут-ни велї представителє и предсидателє радох националних меншинох, як на уровню городу Осиєку, так и на уров-ню Осєцко-бараньскей жупаниї, медзи котрима була и Агнетка Балатинац, Представителька рускей националней меншини Осєцко-бараньскей жупаниї.

Агнетка БалатинацФото: А. Балатинац

КУД Руснацох Осиєк

Награди ВСЖ културним и явним дїячом



Руснаци зоз Заґребу нащивели ВуковарВсоботу, 16. новембра, Руснаци зоз Заґребу нащивели Вуковар у рамикох здогадованя на жертву Вуковару 1991. року. З тей нагоди положели венци на Мемориялним теметове страдалим бранїтельом у Вуковаре, на Овачри

обишли Спомин дом Овчару, розпатра-ли водотурню на Митници, нащивели музей у вуковарскей касарнї и музей у Общим шпиталю Вуковар. Положели и венєц при Дунаю коло билого крижу у центру Вуковару.

Нащиву финансийно оможлївел Пред-ставитель рускей националней менши-ни Городу Заґребу Михайло Тимко, а орґанизацийно помогли Союз Русинох РГ и Координация радох рускей нацио-налней меншини. Вера Павлович

Зоз роботи Ради рускей националней меншини городу Вуковару

Нови состав предлужел там дзе стари станулУ маю зме мали меншински виберанки и нови состав Ради рускей националней меншини городу Вуковару пошвидко достал нове водство. За предсидателя вибрани Зденко Бур-чак, за подпредсидателя Мирослав Дїтко и за касирку Ната-лия Барна. Рада такой почал з роботу. Предлужело ше там дзе стари состав станул. Нє було нїяки турбуленциї цо и до-бре, бо як ше гвари „мирна вода бреги валя“. Так ше робело и заплановане зробело.По май Рада финансийно помогла отримованє Дня мацерин-ского язика у Основней школи „Антуна Бауера“ у фебруаре. У марцу орґанизовала одход до Нового Саду на „Ружову за-градку“ кед за тоту драгу зацикавеним гражданом заплаце-ла автобус. Истого мешаца орґанизовала одход до Райового села на стретнуце зоз мукачевским владиком Миланом Ша-шиком, а чийо госци були члени вуковарского КУД „Осиф Костелник“ рок пред тим у Ужгородзе.Рутенияда – олимпияда старих спортох нє прешла анї того року без финансийней потримовки вуковарскей рускей Ради. Рутенияда отримана у Миклошевцох, а на нєй ше зма-гали дзеци зоз шицких наших местох, як и госци зоз Руского Керестура. Орґанизаторе були Координация рускей нацио-налней меншини Републики Горватскей и Општина Томпо-вци.И того року Рада орґанизовала одход до Руского Керестура на „Червену ружу“, точнєйше на програму под назву „Одгу-ки ровнїни“. Була то за велїх Вуковарчаньох ище єдна нагода пойсц до Керестура и стретнуц ше зоз свою родзину и кул-

турно ше на програми воздзвигнуц.Рада тиж финансийно помогла отримованє Лєтней школи у Ораховици хтору орґанизовал Союз Русинох Републики Горватскей початком юлия. Надалєй, финансийно помогла манифестацию „Кед голубица лєцела“ хтора отримана у ор-ґанизациї Дружтва „Руснак“, схадзку Спортских бавискох „Яша Баков“, як и партиципацию за єдного школяра музич-ней школи у Вуковаре.По час писаня того тексту ище нє поробене, алє по конец рока будзе, винчованє Крачуна наймладших и дзелєнє паке-цикох, як и видаванє Билтену хтори уж традицийно виходзи коло Крачуна. Любица Гаргай

Рада рускей националней меншини Городу Вуковару

Делеґаиция Руснацох зоз Заґребу з домашнїма опрез крижа на улїву Вуки до Дунаю


XX IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA - ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ

Миклошевчанє у Сримскей МитровициНа традицийней манифестациї Русна-цох у Сримскей Митровици под назву „Мацери Рускинї“ зоз цаловечаршим концертом наступели члени Култур-но-уметнїцкого дружтва „Яким Ґовля“ з Миклошевцох. Програма отримана у парохиялней сали Парохиї Вознесеня Господнього, а на початку присутних привитали домашнї парох о. Владис-лав Варґа, предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач и Ни-кола Ляхович, предсидатель Национал-ного совиту Українцох.

Програму отворел домашнї хор „Руски зарї“ зоз даскелїма рускима шпиванками, а потим Миклошевчанє публики пред-ставели роботу шицких своїх секцийох.На концу, як увод до наиходзацих кра-чунских шветох, домашнї церковни хор одшпивал даскельо коляди.У духу манифестациї, на програми до-машнї привитали найстаршу Рускиню у Митровици, дзеведзешатрочну Паулину Рац. Єй, як и шицким присутним, до-машнї и госци, як то и швечи, на концу одшпивали „Многая лїт“. Леся Мудри

Женска шпивацка ґрупа з Миклошевцох

Младши танєчнїки Подросткова танєчна ґрупа

Рочна схадзка КУД „Осиф Костелник“Внєдзелю, 01. децембра на 15 годзин, у своїх просторийох у Вуковаре, КУД „Осиф Костекник“ отримало порядну Рочну схадзку.Перше усвоєни дньови шор, хтори ше состоял зоз осем точкох, потим вибра-не роботне предсидательство, запис-нїчар, верификацийна комисия и по-дписователє записнїку. До роботного предсидательства вибрани Владо Ру-син, предсидатель, Звонимир Барна и Зденко Бурчак, члени, а за записнїчар-ку Любица Гаргай. До верификацийней комисиї вибрани Мирко Дорокази и Звонко Гайдук. За подписовательох за-писнїку вибрани Мария Закалюк и Лю-бица Крезо.Кед верификайцийна комисия заклю-чела же иснує кворум, дала дошлєбод-зенє же би ше Скупштина отримала.Звит о роботи дружтва за 2019. рок поднєсол предсидатель Дружтва Владо Русин. Вон бешедовал о роботи Друж-тва у прешлим периодзе. Дружтво робело добре, шорово ше зиходзели шицки секциї хтори у Дружтве исную. По схадзку Дружтво мало 26 наступи, и то у Мариї Бистрици, Ораховици, Заґребе, Осиєку, Вуковаре, Петровцох, Миклошевцох, Пишкуревцох и Райо-

вим Селє... По конєц рока буду ище найменєй три наступи. Тиж так Друж-тво по осми раз успишно орґанизова-ло дзецинску манифестацию „Перши аплауз“ на хторей наступели руски дзе-цински ансамбли зоз Петровцох, Ми-клошевцох, Винковцох и Вуковару, як

и госцуюце горватске КУД „Сава“ зоз Райового Села.Предсидатель Владо Русин бешедовал и о планох за идуци рок. Наглашел же ше и надалєй будзе наступац вшадзи дзе Дружтво будзе поволане, а вшелїяк на наших манифестацийох „Петров-ским дзвонє“, „Миклошевцох“, „Пер-шим аплаузу“ и „Дравских габох“.Под точку рижне було досц дискусиї. Бешедовало ше о можлївосци же би ше до активносци Дружтва уведло ище два манифестациї, а хтори би ше одбували на литературним и драмским полю.Вельо ше бешедовало и о ушорйова-ню двора и простору опрез Союзового будинку, як и ушорйованю просториї хтора ше находзи у пиньвици истого будинку.Наглашене и же вецей нєдопущуюцо на бину виходзиц у нєкомплетним на-родним облєчиве, та порадзене же ше по конєц рока покупя лайбики и ка-лапи за хлопох, як и платно за женски шали и прикраски.По законченей схадзки розгварака ше предлужела медзи членами у єдним нєобовязним напряме, та ше дакус и заграло и зашпивало.

Любица Гаргай

Роботне предисдательство Любица Гаргай, Зденко Бурчак, Владо Русин и Звонимир Барна

Члени Дружтва на Скупштини


XX IZ DUHOVNOG ŽIVOTA - ЗОЗ ДУХОВНОГ ЖИВОТA

KIRBAJ – župa sv. Jozafata Rajevo SeloŽupa sv. Jozafata u Rajevom Selu dana 12. 11. 2019. prisjetila se svoga zaštitnika sve-toga Jozafata Kunceviča, poznatijeg kao Jozafata Polockog jer je bio nadbiskup u Polocku (Rutenija). Dvanaest zlikovaca ubilo ga je u Vitebsku 12. studenoga 1623. godine. Njegova smrt bila je povodom mnogih obraćenja. Papa Pio IX. progla-sio je 1867. godine sv. Jozafata kao prvog istočnjaka svetim. Liturgijsko slavlje, koje je započelo u 11 h, predvodio je apostolski administrator Križevačke eparhije mons. Milan Stipić. Uz domaćeg župnika Olega Zakaljuka na slavlju je prisustvovalo još mnoštvo sve-ćenika što istočnog, što zapadnog obreda. Sudjelovali su: vikar Slavonsko-srijemski o. Vladimir Sedlak, župnik u Petrovcima; vikar Bosanski o. Miroslav Krnješin, žu-pnik u Banja Luci i Jablanu; dekan Srijem-ski o. Roman Stupjak, župnik u Miklušev-cima i Berku; dekan Slavonski o. Nikola Stupjak, župnik u Kanjiži i Šumeću; de-kan Beogradski o. Vladislav Varga, župnik

u Srijemskoj Mitrovici i Beogradu; dekan Sremski o. Mihajlo Režak, župnik u Šidu; dekan Cvelferije vlč. Marko Mikić, župnik u Posavskim Podgajcima i Rajevom Selu; dekan Brčanski vlč. Damir Ivanović, žu-pnik u Brčkom; o. Darko Rac, župnik u Bačincima; o. Vladimir Edelinsk, župnik u Berkasovu; gvardijan u Dubravama fra Niko Josić; o. Vladimir Magoč, župnik u Vukovaru; o. Igor Sikora, župnik u Piš-korevcima; vlč. Robert Farkaš, župnik u Slavonskom Brodu i kapelan za mlade; fra Martin Dretvić; vlč. Filip Maršić, žu-pnik iz Boće; o. Orel Zakaljuk, župnik u Prnjavoru; vlč. Tomislav Lasić, župnik u

Vrbanji, vlč. Željko Simić, župnik u Dre-novcima; vlč. Krešimir Šaf, župnik u Solja-nima i Strošincima; vlč. Ivica Zrno, župnik u Laćarku; vlč. Tomislav Kolar, župnik u Prelošnici; vlč. Robert Jugović, župnik u Županji; vlč. Leon Sagbohan. Uz mnoš-tvo župnika domaći župnik Oleg Zakaljuk pozdravio je i goste: biskupa kalvinistič-ke crkve Jasmina Milića, efendiju ima-ma gunjanskog Idriza Bešića, dožupana Vukovarsko-srijemske županije g. Josipa Dabru, savjetnika župana za branitelje g. Marinka Belju, donačelnika općine Dre-novci g. Borisa Španića, ravnatelja OŠ An-tuna i Stjepana Radića iz Gunje g. Stipicu Mišuru, direktora Komunalca Drenovci g. Branimira Filipovića. Sa svete službe otiš-li smo noseći u mislima i srcu riječ mons. Milana Stipića o jedinstvu za koje se borio sv. Jozafat i za koje je čak dao i ono najvri-jednije, a to je život.Nakon svete službe uslijedio je ručak za uzvanike.

Marija Zakaljuk

Vjernici na svetoj misi

Svećenici, uzvanici i vjernici ispred crkve sv. Jozafata

Propovijed apostolskog administratora Milana Stipića

Katarina Zakaljuk apostolskom administratoru daruje cvijeće



4. Kulturna manifestacija Rusina Rajevo SeloU nedjelju 10. studenog 2019. godine u 16 h započela je po četvrti put Kulturna manifestacija Rusina Rajevo Selo. Mani-festacija se održala pod pokroviteljstvom Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske, općine Drenovci i Saveza Rusi-na Republike Hrvatske.Domaćin je manifestacije Društvo Rusi-na Cvelferije, čiji se predsjednik Zvonko Hrubenja obratio gostima s prigodnim ri-ječima. Sve je goste pozdravio te predsta-vio KUD-a koja će održati svoj program. Zamolio je člana Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske Zvonka Kostelnika da se obrati. Kostelnik je poka-zao svoju radost što se ova manifestacija po četvrti put održava u Rajevom Selu te da će se nastaviti i dalje održavati iz godi-ne u godinu.Prvi se predstavio domaćin, KD „Rusina Cvelferije“, koje je osnovano 2009. godine. Danas sadrži pjevačku i tamburašku sekci-ju. Otpjevali su dvije pjesme: „Ruži, červe-ni ruži˝ i „Červena ruža trojaka˝.KUD „Joakim Govlja“ dolazi iz Miklu-ševaca. Osnovano je 1950. godine, a tre-nutno djeluje u folklornoj, recitatorskoj i pjevačkoj sekciji. Predstavili su se s pje-smama: „ Do varošu dražočka˝, „Ked ja išla prez tot ljes˝ i „Nje pij konju vodu˝.KD „Rusina˝ Vinkovci osnovano je 1993.

godine. Najaktivnija im je zborna sekcija, a osim pjevanja bave se još raznim djelat-nostima. Izveli su 3 pjesme : „Ked ja išol popod oblak, „Darmu šuhaj darmu˝ i „V viflejemi novina˝.KUD „Joakim Hardi“ iz Petrovaca osno-vano je 1950. godine, a kulturnu djelatnost počeli su još 1919. godine. Imaju folklor-nu, zbornu, kazališnu i tamburašku sek-ciju. Predstavili su se s pjesmama: „Ked idzeš kolo nas˝, „Bundevara˝, „Už stanula švekra˝.KUD „Osif Kostelnik“ iz Vukovara, osno-vano je 1968. godine. Imaju zborno pjeva-

nje, folklornu sekciju i orkestar. Izveli su pjesme: „Zreje žito zreje i „Vežnji zajdu i ja zajdu˝ i ples Bukovinska polka.KUD „Graničar“ Gunja osnovano je 1971. godine. Sadrže folklornu skupinu, pjevač-ku skupinu i tamburašku sekciju. Pred-stavili su se s pjesmama: „U bašči sazreli orasi˝, „Berem grožđe˝ te sa Spletom šo-kačkih kola.KUD „Sava“ Rajevo Selo osnovano je 1929. godine pod imenom „Rašk“, a 1987. godine dobiva današnje ime. U sklopu KUD-a „Sava“ djeluje ženske pjevačka skupina „Rajevčanke“ koje su se predsta-vile s pjesmama: „Zaspo Janko˝, „Neven vene˝ i „Kad sam bila kod mame djevoj-če˝.BKUD „Ljiljan“ iz Rajevog Sela osnovano je 2009. godine. Gostovali su diljem Repu-blike Hrvatske, Bosne i Hercegovine, a i Turske. Predstavili su se sa spletom make-donskih igara.Kulturnu manifestaciju zatvorio je do-maćin s pjesmom „Jak som še zaljubel˝ u izvođenju Danijela Hrubenje i tamburaš-kog sastava KD „Rusina Cvelferije˝.Konferansu je vodila Julija Hovanjec.Nakon programa zabava je nastavljena u Domu kulture Rajevo Selo u kojemu je održan i program.

Marija Zakaljuk

BKUD „Ljiljan“ Rajevo Selo“

KUD Rusina VinkovciŽenska pjevačka skupina Rajevčanke

Predsjednik KUD Rusina Cvelferije Zvonko Hrubenja


Mješoviti zbor KUD „Osif Kostelnik“ Vukovar KUD „Graničar“ Gunja


Danijel Hrubenja i tamburaški sastav KUD -a Rusina Cvelferije

KUD „Joakim Hardi“ Petrovci KUD „Joakim Govlja“ Mikluševci

KUD Rusina Cvelferije Rajevo Selo



Вечар националних меншинох у БєловаруПод покровительством Совиту за на-ционални меншини и Городу Бєловару, а у орґанизациї Ческей обец Бєловар, 30. новембра, у Школско-спортскей дворани отримана тринаста по шоре манифестация – „Вечар националних меншинох“ на котрей Руснацох по штварти раз представяло КУД „Яким Гарди“ зоз Петровцох змоцнєне зоз членами КУД „Осиф Костелник“ з Ву-ковару. Окрем же нашо дружтва насту-пели зоз рускима народнима танцами „Петровски танцоше нялкоше“, члени дружтва Любица Крезо и Томислав Кетелеш презентовали нашо народне облєчиво и єдло, од котрого визначи-ме капущанїки, садланїки, череґи и бе-люши. Тиж так були виложени и нашо виданя Союзу: Нова думка, Венчик, Руски народни писнї и други.Нащивителье тей манифестациї пред початком програми могли уживац у де-ґустациї наших и других традицийних специялитетох, и за кратки час стол на котрим шицко було виложене остал празни, цо знак же ше им нашо нацио-нални специялитети барз попачели, а велї зоз нїх питали и за рецепти.Того року у преполней Школско-спорт-скей сали у понад 3 годзини програми уживали представителє локалней по-литичней елити и сами патраче. На манифестациї присуствовали Ясна Ва-ничек Фила, висланїца предсидателя Горватского собору, Велимир Жунац, висланїк предсидателя Влади РГ, Ми-лан Пезель, висланїк министерки кул-тури, Славомир Ґоґа, висланїк амба-садора Ческей у Горватскей, соборски заступнїк Владимир Билек, Владимир Хам, подпредсидатель Совиту за на-ционални меншини РГ, Дамир Байс, жупан Бєловарско-билоґорскей жу-паниї, Дарио Гребак, городоначалнїк Бєловару и други госци, припаднїки

националних меншинох и домашнї зоз Бєловару.Програма почала зоз гимну Републики Горватскей котру одшпивал хор Ческей обец зоз Бєловару, а нащивительом ше обрацели и привитали: Мирушка Лон-чар, предсидателька Ческей обец зоз Бєловару, Ясна Ваничек Фила, вислан-їца предсидателя Горватского собору, Дарио Гребак, городоначалнїк Бєлова-ру и Владимир Хам, подпредсидатель Совиту за национални меншини Репу-блики Горватскей. Програму започали члени Ческей обец, а виведли венчик ческих писньох. У дефи-леу кажду националну меншину пред-ставел єден пар зоз заставу и привитом на своїм мацеринским язику. Зоз „Добри вечар, витайце“ присутних привитали Златко Медєши и Таня Кренїцки.После дефилеу домашнїм и госцом ма-нифестациї представели ше: бошняцка

национална меншина – КУД „Севдах“ Заґреб, ческа национална меншина Ческа обец Бєловар, мадярска нацио-нална меншина – Заєднїца Мадярох Городу Бєловару, ромска национална меншина – КУД „Дарда“ Дарда и Здру-женє Ромох Городу Бєловару, руска на-ционална меншина – КУД „Яким Гар-ди“ Петровци, словацка национална меншина КУД „Людовит Штур“ Илок, италиянска национална меншина –За-єднїца Италиянох Ловречица – Бабичи з Умаґу, українска национална менши-на – УКПД „Тарас Шевшенко“ Канижа, госци горватске КУД „Младосц“ Одра, Заґреб, сербске городске КУД „Раван-ґрад“ Сомбор, Сербия.После програми подзелєни припозна-ня и шицки пошли на вечеру на котрей ше поупознавали и розменєли адреси за будуце сотруднїцтво.

Звонко Костелник, проф.

Члени КУД Яким Гарди и Осиф Костелник у Бєловару

Венчик руских народних танцохХлопска шпивацка ґрупа и оркестра


XX IZ DUHOVNOG ŽIVOTA - ЗОЗ ДУХОВНОГ ЖИВОТA

Дате нам се навеселити?Верим же нам тото питанє шицким познате ище зоз дзецинских дньох кед зме го учели од своїх мацерох як часц народней традициї колядованя зоз ко-трим започина цали ритуал винчованя Рождества Христового котри ше одбу-ва на Вилїю вечар.З часом ше улоги меняю, питанє по-ставяю младши, а старши пребераю улогу своїх родичох, бабох и дїдох. Тримам же тото питанє фундаментал-не за дожитосц швета, бо Крачун чеж-ко задумац без радосци котра би мала буц очивисна, нє лєм у филмох, алє и у власней фамелиї. Прето ше и гутори же крачунски днї єдни з найвеселших дньох у цалим року.Паметам часи у своїм дзецинстве кед струя була порядно виключована по осем годзини на дзень и кед теди полов-ка Вилїового вечара була без швичочкох котри швицели на оквиценим крачунє, телевизия нє робела, музика нє грала. Мобители були ище вше лєм мобители, а нє мини компютери. З нїма ше нє мог-ло вельо зробиц. Тот рок зме єдли при швичкох як дакеди… И заш лєм було святочно! Гоч то уж бул и сам конєц два-цетого столїтия, гевти часи баржей зда-бали на конєц дзеветнастого, пре теди настали обставини. Могла ше чувство-вац потреба прикрашиц тот цми вечар зоз радосцу колядуюцих шерцох, же би

час по саночне швидше прешол.Бул сом теди у рокох кед хлапци поста-ваю леґинє и кед уж помали преставаю исц по шпиваню, окрем кед маю свой оркестер або подобну екипу, такволану „банду“ або „банд“. Думал сом же кра-чунска радосц то лакотка дзецинских шерцох, а одроснути з озбильним по-хопйованьом живота за таке дацо нє маю вецей розуменя и спреведол сом ше теди, похопел сом то з роками.Єдна стара присловка як совит владаро-ви гутори: „Док народ шпива, нє бой ше, алє кед уцихнє запитай ше“. Писня влас-на єству чловеческому у виражованьох чувства и духовней експресиї, та и крачунска радосц руша и витворює ше найвецей през писню, а же би ше шмело зашпивац, требало ше опитац „Дате нам се навеселити?“. Одвит: „Даме, даме“ зоз свою форму вигваряня указує яка по-рихтаносц слухателя войсц до интерак-циї з радосцу шпивача.У Святим писму видзиме же пастире даруюци шпивали и хори ангелски сла-ву давали. Радовал ше цали юдейски край. Троме мудерци з востоку допо-лнєли тоту радосц з мудросцу гвиздо-спознаня, а з радосцу власного шерца смутного, потраценого и застрашено-го Ирода збунєли. Вец тот исти Ирод патрел як би ше з нєконтроловану ра-досцу обраховал у своїм народзе. Тот

напрям комерциялизациї радосци на єднообрзани и контроловани модел, котри понукнути же би ше го лєм па-сивно конзумовало у рижних формох заступеносци нєшка вельки опонент радосци котра виходзи з єдноствносци чловеческей особи.Понеже постало нєпристойно питац ше другому: „Даце нам ше навешелїц?“, почали вимерац и обичаї колядованя. При Руснацох вони ище жию, алє при даєдних других народох зоз котрима дзелїме живот и судьбу о тих обичайох лєм ше фахово виучує, а старши люд-зе потвердза же шпивнає колядох було нєвихаблїве у нє так давней прешлос-ци, лєм два ґенерациї скорей и при нїх.Чувайме тот духовни скарб наволани радосц! Лєм хто ше радує, тот и жиє! Радосц дацо вецей од ошмиху на твари, вона дефинує цалого чловека, дава му змист и смисел жица. Крачунска радо-сц допомага на свой способ же бизме на радосц нїґда нє забули, и у своїм живоце ю глєдали. Одложиц на хвиль-ку свою бриґу, свою „печаль“ як у цер-ковнославянскей форми поволани зме и на тогорочни святи крачунски днї. Одволайме ше шмело и щиро!Благословени, весели, розшпивани Крачун – Рождество Христове и успи-шни Нови 2020. рок!

Христос раждаєтся! – Славите єго!


Ювилейни 15. „Дравски габи“ у ОсиєкуУ орґанизациї КУД-a Руснацох Осиєк, а под покровительством Совиту за на-ционални мешини РГ и Союзу Русинох РГ, всоботу, 7. децембра, у мадярским културно-просвитним центре у Оси-єку, отримани 15. „Дравски габи“, стре-тнуце хорох и шпивацких ґрупох Рус-нацох Републики Горватскей. Предсидатель КУД Руснацох Осиєк, Оґнєн Здравкович, привитал шицких присутних и наглашел значносц очу-ваня тей красней традициї отримо-ваня фестивалу хорского шпиваня руских шпиванкох, а отворела го пред-сидателька Союзу Русинох РГ, Дубрав-ка Рашлянин. Медзи визначнима госцами, окрем уж спомнутей предси-дательки Союзу, мож було замерковац члена Совиту за национални меншини РГ, Звонка Костелника, делеґацию На-ционалного совиту Руснацох Сербиї на чолє зоз предсидательом ВО НС, Жельком Ковачом, представительох македонскей националней меншини у городу Осиєку и Осєцко-бараньскей жупаниї, Яґоду Цветичанин и Драґо-люба Силяноского, Представительку рускей нм ОБЖ, Агнетку Балатинац, та висшу совитнїцу при уряду городо-началнїка Осиєку, Влатку Калафатич.„Дравски габи“ отворело домашнє КУД Руснацох Осиєк з традицийну шпиван-ку „Мой Осиєк“, понеже тот фестивал источашнє и дар Руснацох городу Оси-єку за його дзень.

У 90-минутовей програми, коло 100 виводзачох приказало полне богатство рускей шпиванки, а тогорочни госци фестивалу були македонске дружтво „Брача Миладиновци“, хор Вардарки, док зоз Сербиї пришло КПД „Дюра Киш“ зоз Шиду.По отвераню фестивалу, службову часц започало домашнє Дружтво зоз шпиванками Пошол бим брац квеце, Вилєцела куковичка и Кед я пойдзем маршировац. Провадзел их оркестер Дружтва, а увежбал Оґнєн Здравкович.Члени КУД „Осиф Костелник“ з Вуко-вару, под руководзеньом Мариї Зака-люк и тиж з провадзеньом власного оркестру, одшпивали шпиванки: А дзе идзеш Геленко, Геленко, Кед идзеш коло нас и Вежнї зайду и я зайду. Програму предлужело КД Руснацох з Винковцох. Под фаховим руководзеньом Деяна Циковца одшпивали шпиванки: Кед сом ишол и Дому шугай дому, та пре-красну коляду В Вифлеєми новина. Кул-турне дружтво Руснацох Цвелфериї з Райового Села нєсподзивало патрачох з покус бетярскима шпиванками, алє младим хлапцом таке и швечи. Под руководзеньом Даниєла Грубеньового одшпивали шпиванки Вежнї зайду и Як сом ше залюбел. Владо Торма порихтал шпивачох КПД „Дюра Киш“ зоз Шиду, а одшпивали шпиванки: Милєнка моя, Заградко моєй младосци и Дай нам Боже добри час. „Руснак“, дружтво Рус-

нацох у РГ представело ше зоз шпиван-ками Ша ми тадзи преходзели и Плєла дзивка. Шпивачох порихтала Наталия Гнатко, а оркестер Иван Лїкар.Руководителька женскей шпивацкей ґрупи КУД „Яким Ґовля“ з Миклошев-цох, Леся Мудри, з тей нагоди приведла менше число членох, алє єднак успиш-них. Одшпивали шпиванки: Шалата, шалата, Мила моя мац презлата и До нас, хлапци. Єдно з наших найстарших Дружтвох то вшелїяк КУД „Яким Гарди“ з Пе-тровцох. Основани су 1950. року кеди и КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох. На 15. „Дравских габох“, предста-вели ше зоз шпиванками: Як ши ми гварела и Оженєл би я ше. Остатня шпиванка окреме розвешелєла патра-чох, а могол ше чуц и гласни шмих на текст шпиванки, хтори през франту бешедує о тим яку жену би леґинь себе вжал.

КУД Руснацох Цвелфериї Раєво Село


КУД Яким Ґовля Миклошевци

Здружени наступ Дружтва Руснак и КУД Руснацох Осиєк


Додзельованє пакецикох з нагоди св. Миколая



КПД Дюра Киш Шид

КУД Русинох Винковци

КУД Яким Гарди ПетровциКУД Осиф Костелник Вуковар

Учащнїки 15. «Дравских габох»

Дружтво Руснак

Вардарки македонске КПД Браца Миладинов, Осиєк

Понеже Дравски габи „наполнєли“ 15 роки, КУД Руснацох Осиєк у сотрудн-їцтве з Дружтвом Руснак за конєц фес-тивалу подаровал патрачом шпиванку З давен давна. Солисти були Антонио Недич и Вероника Маркович, хторих вєдно зоз шпивацку ґрупу „Руснака“ увежбала Наталия Гнатко, а оркестер Иван Лїкар и Матей Бурчак, док шпи-

вачох КУД Руснацох Осиєк увежбал Оґнєн Здравкович.Конферансу водзела Татяна Миклош, а двоязично ю написала Агнетка Балати-нац.По законченей фестивалскей часци про-грами, Представителька рускей нацио-налней меншини Осєцко-бараньскей жупаниї, Агнетка Балатинац, присут-

ним дзецом подзелєла пакецики, поне-же дзень пред тим було швето Миколая.Потим КУД Руснацох Осиєк шицких присутних поволал на смачну окрипу. У приємней атмосфери, предлужело ше шпивац руски шпиванки, а дзепо-єдни и затанцовали.

Агнетка БалатинацФото:А. Балатинац


XX IZ RADA SAVEZA - ЗОЗ РОБОТИ СОЮЗУ

Отримани пияти Округли стол у ОраховициТогорочни Округли стол – Руснаци вчера, нєшка, ютре отримани 23. и 24. новембра того року у Ораховици, у ту-ристичним и едукативни центру „Мер-кур“.Орґанизатор Округлого стола Союз Ру-синох РГ хтори тоту програму приявює до Совиту за национални меншини РГ за финансийну потримовку, а чий глав-ни циль обєдинєне зашеданє руских културних, политичних, информатив-них, просвитних и других дїячох раз рочнє и розпатранє актуалних окло-носцох вязаних за живот Руснацох у РГ нєшка и планованє будуцих активнос-цох. Того року у Ораховици отримана схад-зка Предсидательства Союзу Русинох РГ, у составе Мелания Пап (Винковци), Владо Русин (Вуковар), Звонко Костел-ник (Петровци), Дубравка Рашлянин (Осиєк), Владимир Провчи „Рушняк“ (Риєка) и Оленка Ґршкович (Заґреб), на хторей ше бешедовало о почежкосцох у роботи даєдних Дружтвох, алє и о медийней заступеносци рускей нацио-лней меншини на державней ГРТ. На Округли стол ше того року нє одвола-ли члени КУД „Яким Ґовля“ з Микло-шевцох, Дружтвo „Калїна“ з Риєки и КУД Руснацох Цвелфериї з Райового Села. Найвекшу почежкосц нашо кул-турно-уметнїцки дружтва чувствую у одлїву младих зоз наших штредкох, зоз чим и робота очежана. Заш лєм треба

потримац кажду активнисц вязану за инплементованє младих до културней дїялносци, треба им оможлївиц же би свойо знаня презентовали пред ши-ршу явносцу, першенствено у наших местох. Єдна зоз драгох анимированя то представянє наученого репертоару зоз Лєтней школи през дзецинске дру-женє – бал у наших местох, понеже дзе-цински бал обстал лєм у Петровцох. Права хтори руска национална менши-на ма у РГ треба витвориц у цалосци и у тим напряме ше треба штредком як цо то Заґреб и Риєка, у хторих чежше позберац припаднїкох рускей нацио-налносци, намагац помогнуц и ожиц їх културну дїялносц. Вельки вароши маю проблем у медзисобней оддалєносци припаднїкох националней меншини, у длугоким роботним чаше и уж покус страценей националней свидомсци, та их треба порушац. Велька надїя у тим напряме ше трима коло нового Пред-ставителя рускей националней мен-шини Городу Заґребу хтори зоз своїма сотруднїками поможе активнєйшому животу заґребского КУД „Рускиня и Руснак“. Предклад бул же би ше Друж-тво и пременовало до Дружтва Русна-цох городу Заґребу. Попри Предсидательства Союзу Руси-нох РГ и Совит Новей думки, хтори совитодавне цело, з членами редак-циї мал свою рочну схадзку на хторей поднєшени звит о тогорочней роботи

и принєшени план за наступни рок. Нашо порядни часописи Нова думка и Венчик виходза зоз заданим темпом и у планованим обсягу. У технїчним смис-лу части зауваги на велькосц фотоґра-фийох у наших виданьох, бо читателє любя себе видзиц у новинох. У тим на-пряме зменша ше обсяг текстох и звек-ша простор фотоґрафийох бо, нажаль, о кавлитети текстох ше нє коментаро-вало. Нашо сотруднїки аматере и велї з нїх нє познаю правила новинарского стилу, та їх тексти чежко розумлїви, а ґу тому тексти пишу на латиници та за нїма треба преписовац и язично ушор-йовац написане. Нажаль, членство нам стареє, а на пальци зме годни почитац младих зацикавених сотруднїкох.Представителє политичних здруже-ньох Руснацох у РГ того року були у зменшаним числу. На совитованю була присутна Представителька Руснацох у Осєцко-бараньскей жупаниї Агнетка Балатинац, член Ради рускей национал-ней меншини Општини Боґдановци Томислав Кетелеш и секретарка Ради рускей националней меншини ВСЖ Марияна Джуджар. Главни задаток на-ших политичних дїячох затримованє шицких политичних правох Руснацох у РГ и преширйованє активносцох прейґ повязованя зоз Руснацами у ши-ршей реґиї. Тото становиско завжала и Координация националних меншинох ВСЖ. Зєдинєни у векших проєктох мо-жеме апликовац за средства ЕУ.


Совит Новей думкиВєдно зоз политичним целами Русинох РГ

Шицки учашнїки на Округлим столу

Члени Предсидательства Союзу Руснох РГ

Заєднїцка анализа



Отримана звитова Скупштина Союзу Русинох РГ

Внєдзелю, 15. децембра, у просторийох Союзу Русиних РГ на 15 годзин отри-мана порядана звитова Скупштина Со-юзу Русинох РГ.На Скупштину ше одволала векши-на членства так же кворум утвердзе-ни. Опрез вуковарского КУД „Осиф Костелник“ на Скупштини були при-сутни предсидатель Дружтва и под-предсидатель Союзу Русиних РГ Владо Русин, члени управного одбору Люби-ца Гаргай и Зденко Бурчак, КУД „Яким Гарди“ з Петровцох на Скупштини за-ступали Владимир Дудаш, Таня Крен-їцки и Томислав Кетелеш, КУД „Яким Ґовля“ заступал предсидатель Дружтва Славко Ждиняк, КУД Русинох Винков-ци предсидателька Дружтва Мелания Пап и Мирко Колбас, КУД Руснацох Цвелфериї з Райового Села предсида-тель Дружтва Звонко Грубеня, опрез КУД Руснацох Осиєк була предсида-телька Союзу Русинох РГ Дубравка Ра-шлянин.Союзово цела ище представяли секре-тар Союзу Русинох РГ Звонко Костел-ник и главна и одвичательна редактор-ка информованя Вера Павлович.На скупштини Дубравка Рашлянин поднєсла звит о роботи цеком 2019. року. Спарм звиту може ше заключиц же шицки плановани Союзово програ-ми за тот календарски рок витворени на час и же средства утрошени спрам критериюмох Совиту за национални меншини. Цо ше дотика финансийно-го звиту поднєшени дзевецмешачни звит, понеже остатнї манифестациї и информованє ище у цеку.У розправи о поднєшених и єдноглас-но прилапених звитох найдлужей ше и найдетальнєйше бешедовало о инфор-мативней дїялносци Союзу Русинох РГ. Спрам словох Славка Ждиняка, Нова думка би ше требала змистово премен-їц и преширйовац рубрики на вецей боки спрам потребох одредзених збу-ваньох же би ше людзе могли видзиц. Зденко Бурчак думаня же би часопис мушел мац подписани мена шицких учашнїкох у програмох, бо би як таки требал мац историйну вредносц. Вла-димир Дудаш думаня же ше на наслов-них бокох треба затримац слики наших Дружтвох без огляду же нє маме репре-зентативни фотоґрафиї зоз збуваньох и наступох. Предклади вислухани и на наступним року же би ше виправели зауваги.Шлїдуюца точка бул предклад актив-носцох планох и програмох Союзу Ру-

синох РГ у наступним 2020. року. План и проґрам у наступним року у орґани-зациї Союзу будзе таки як и у тим року, зоз предвидзенима манифестациями: Ноц музейох, Дзень Союзу Русинох РГ, Петровски дзвон, Маялос, Саям кн-їжкох националних меншиних, Лєтна школа, Крачун у Заґребе, видаватель-ство и информованє у потрашнїм об-сягу. Спрам планох и програмох будзе поднєшени и финансийни план спрам

Совиту за национални меншини РГ.План роботи за 2020. рок и финансий-ни план тиж так єдногласно усвоєни без додатковей розправи.Скупштина закончена зоз винчованьом Крачуна и Нового року шицким при-сутним и другим членом наших Друж-твох, зоз жаданьом же би ше културна дїялносц Руснацох у РГ и надалєй роз-вивала и злєпшовала спрам можлїв-осцох. Вера Павлович

Присутни на Скупштини

Роботне предсидательство Вера Павлович, Дубравка Рашлянин и Звонко Костелник



Отримана 5. културна манифестация Руснацох „Крачун у Заґребе“

Тогорочна, пията по шоре културна манифестация Руснацох „Крачун у За-ґребе“ отримана всоботу, 14. децемб-ра, у заґребским дїловним просторе „Кромос“ на 15,30 годзин. Орґанизатор манифестациї Союз Русинох РГ зоз за-ґребским КПД „Рускиня и Руснак“, а збуванє финансийно помогнул Совит за национални меншини РГ.У кратким привитним слове предси-дателька Союзу Русинох РГ наглашела же смисел тей манифестациї здогаднуц першенствено заґребских Руснацох на нашо традицийни карчунски шпи-ванки и звичаї хтори цеком двох сто-лїтийох отримали руски национални идентитет на просторе Републики Горватскей. На одредзени спосб тото културне збуванє и нагода нащивиц Заґреб, главни город нашого отечества, у окремно оквиценим адвентским ам-биєнту. Познате же Заґреб даскельо остатнї роки забера перши места жада-них дестинацийох за адвентски тури-зем, та и члени наших културно-уметн-їцких дружтвох маю нагоду участвовац у таких красних збуваньох. Присутних привитала и предсидателька заґребс-кого КПД „Рускиня и Руснак“, Оленка Ґршкович. Репертоар на културней манифеста-циї бул вязани за Крачун и крачунски шпиванки и винчованки. Зоз вибо-ром крачунских шпиванкох наступе-ли КУД Руснацох Осиєк зоз чиїм ор-

кестром и мишаним хором руководзи млади предсидатель Дружтва Оґнєн Здравкович. Спред КУД „Яким Гарди“ зоз Петровцох петровски парох Вла-димир Седлак привитал присутних и пожадал им щешїви крачунски швета. КУД „Яким Ґовля“ представел ше зоз програму хтору одшпивала Женска шпивацка ґрупа, алє и зоз дзецинску винчованку хтору дзецински щиро и весело одрецитовала Анастасия Нико-лич. Зоз Риєки пришло Дружтво ПҐЖ „Рушняк“ у чийо мено дует Владимир и Верица Провчи одшпивали дасекльо коляди. КУД „Осиф Костелник“ насту-пел у найчисленшим сотаве зоз двома крачунскима шпиванками, а на самим концу наступело риєцке Дружтво Ру-синох и Українцох „Калїна“ хторе, уж так повесц станадрдно наступа зоз ре-пертоаром на професийним уровню, и того року одшпивало щедривки на ру-ским и українским язику.Програму порихтал и конферансу вод-зел аниматор култури и секретар Сою-зу Русинох РГ Звонко Костелник.На концу шицких присутних з даскел-їма словами привитал Представитель рускей националней манешини Го-роду Заґребу Михайло Тимко, хтори шицким присутним пожадал щешлїви карчунски и новорочни швета зоз зви-чайним здравканьом Христос раждаєт-ся! Славите єго!


Конферансу порихтал и читал Звонко Костелник

Привитне слово предсидательки Союзу Русинох РГ Дубравки Рашлянин

Оленка Ґршкович, предсидателька КУД Рускиня и Руснак Заґреб

Вуковарчаньом на памятку


КУД Русинох Винковци


Вера и Владимир Провчи, КУД Рушняк Дружтво Русинох и Українцох Калїна Риєка

КУД Осиф Костелник ВуковарКУД Яким Ґовля Миклошевци

Публика на манифестациї

КУД Яким Гарди Петровци




Подобова вистава Владимира Провчия у Заґребе

Подобова вистава Владимира Провчия отворена 26. новембра на 19 годзин у ґалериї Купола Городскей библиотеки у Заґребе, у Централней библиотеки Ру-синох и Україноцох хтору водзи Ката-рина Тлустенко Глача, хтора и отворела виставу.Вистава реализована у рамикох при-рихтованя за значни риєцки културни проєкт „Риєка, евопрка пристолнїца култури“ хтори зажиє уж у фебруару 2020. року.Зоз исту поставу под назву „Ведути Ри-єки“ автор ше уж представел вуковар-скей публики. Малюнки представяю Город Риєку, єй архитектуру и особе-носци. Виставу як одредзену файту пропаґованя будуцого културного збу-ваня потримали и Приморско-ґоран-ска жупания и Город Риєка.На отвераню вистави наступели члени КУД „Яким Гарди“ з Петровцох, чия Хлопска шпивацка ґрупа одшпивала венчик руских народних шпиванкох. На отвераню вистави присуствовали представнїки културного, политич-ного и явного живота Руснацох у РГ,

медзи хторима були Звонко Костелник, член Совиту за нацонални меншнини РГ, Представитель рускей национал-ней меншини Городу Заґребу Михай-ло Тимко зоз замнїцу Марию Блотней, Представителька польскей национал-ней меншини Городу Заґребу Валенти-на Лончарич, аташе за културу у Ам-басади України Руслан Єґоров и други културни и явни дїяче зоз руского штредку у РГ.Вистава реализована як длугши час

одкладани проєкт Централней библио-теки Русинох и Українцох РГ и останє отворена по конєц того рока.Автор ше тиж так уключел до култур-но-уметнїцкей програми з вибором єдней рускей писнї хтору одшпивал, а збуванє закончене зоз заєднїцку заку-ску. Владимир Провчи

Рушняк на Фестивалу поезиї Мадярох у РиєкиФестивал поезиї Демократскей заєднї-ци Мадярох Приморско-ґоранскей жу-паниї отримани 25. новембра у Риєки, а на хторим ше представели 12 авторе.Нова предсидателька риєцкей Демо-каратскей заєднїци Мадярох Зденка Шибалин Клепец, по фаху професор-ка горватского язика, орґанизовала литературне стретнуце националних меншинох Риєки. Того року наступело зманшане число авторох, а нєкаждо-

дньове то же найстарши медзи поета-ми ма 93 роки, витални припаднїк ита-лиянскей националней меншини, пан Скоти.На фестивалу наступели предствнїки Словенцох, Сербох, Словакох, орґани-заторох Мадярох и Руснацох.Поезия читана двоязично, на меншин-ским, жридловим язику и на горват-ским язику, а авторе ше представели и зоз свою биоґрафию. Була то нагода ри-

єцкей публики представиц кнїжки по-езиї написани на меншинских язикох.КУД „Рушняк“ представели Владимир Провчи и Бисерка Вукович. Провчи пречитал писню „Моя ровнїна“, хтора оддихує зоз носталґичнима тонами за родимим карйом.У културно-уметнїцкей програми Ма-дяре ше представели и зоз традиций-ним мадярским танцом „Чардашом“. У нєофицийней часци учашнїки збу-ваня остали досц длуго при лакоткох и єдлу. Владимир Провчи предложел снованє фестивалу под назву „Поезия под гвиздами“ за цо присутни указали интерес. Владимир Провчи

Автор вистави Владимир Провчи з водительку Централней библотеки

Русинох и Українцох у Заґребе Катарину Тлустенко Гача

КУД Яким Гарди Петровци

Поет Владимир Провчи з орґанизаторку

Учашнїки на културней манифестациї


XX IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ

Звичаї у Петровцох пейдзешатих рокох прешлого столїтияХII часц

ВИРАНєшкайшу розгварку зоз панї Верун-ку водзиме о вири, а вона ю започина зоз словми: „Вира твоя спасет тя – так дакеди писало у Катехизму хтори нам паноцец толковал“. Наша вира грекокатолїцка, алє було и случаї же зоз нєй дахто прешол до даєдней другей вири, а найвецей до суботарох хтори уствари євангелисти. Вони лєм соботу швецели. И нєшка єст Руснацох суботарох та иду ту до їх церкви у Вуковаре хтора ше находзи у улїчки спрам Адици. Суботарох од наших людзих було у Шиду, Бачинцох, Миклошевцох и Вуковаре. У Петров-цох тиж були Никола Ґачов и Осиф Папуґов, алє уж познєйше и вони на їх служеня ишли до Сримскей Митро-вици. Знало ше случиц же ше даєдна дзивка одала за римокатолїка, та вец то и прилапела. Алє шицко вєдно того нє було вельо.

Одрастанє у вири

По кресценю як дзеци одрастали так ше их у обисце учело модлїц. Перше цо дзеци научели то були молитва анге-лови хранительови и малому Исусови хтори глаша:

Ангелку хранительку мой,ти вше при мнє стой, як воднє так и вноци, будз ми на помоци. Исусе мой малючки, дай ми свойо ручки, прицагнї ме ґу себе, да я любим тебе.

Без тей молитви дзецко нє ишло спац, а модлєло ше так: до посцелї дзецко шед-ло, побожно ручки зложело и тоту мо-литву вимодлєло. Друга молитва хтору дзеци научели була Оче наш. Дзеци ше учело модлїц ище док шепетлїво беше-довали, та кед анї слова ище правилно нє вигваряли. Нашо людзе, Руснаци, були прави християнє, та ше модлєли скорей єдзеня. Ґазда у обисцу найчас-тейше бул дїдо и вон предводзел мо-

литву наглас. Вимодлєло ше Оче наш и ґазда додал „Благослов Господи тото єдзенє“ и вец ше починало єсц. Так же дзеци молитву Оче наш научели и на таки способ.Панї Верунка гвари же перши два роки єй школованя виронаука була у школи и то два раз до тижня. Кед пришла ко-мунистична держава вец ю утаргли и почало ше на виронауку ходзиц до цер-кви. Виронаука ше отримовала каждей нєдзелї у два годзин пополадню. Исти час приходзели дзеци шицких класох, пошедали до столкох пред олтар и там паноцец тримал виронауку.За Першу причасц ше тиж пририхтова-ло. Дзеци ше мушели знац крашнє мод-лїц, а подучовани були и о тим як ше треба споведац, цо значи причасц и же ше причащац треба наще. Теди Перша причасц нє була у Велькей Служби Бо-жей як нєшка, алє ше дзеци причащали у Утринї. Перша причасц була у маю, лєбо юнию кед днї длугоки. Утриня по-чинала на шейсц годзин рано. Дзивчата ше за причасц облєкало до билого и на главу ше кладло били венчик, хлапци були обично, шветочно облєчени. За тоту нагоду венчики ше нє куповало, алє кед млоди престали ношиц на вин-чаню венци и почали ношиц венчики зоз шлаєром, вец ше тоти венчики чу-вали же би дакому похасновали за Пер-шу причасц. Вше дахто дакого мал та себе жичали. Всоботу дополадня, дзень скорей причасци, була Служба Божа и вец по ше Служби дзеци споведали. По споведзи дзеци барз мерковали же би дакого нє увредзели, або даєден други грих нє зробели.Раз ше случело же ше владика Букатко нашол у валалє праве кед була Перша причасц, а причащали ше дзеци зоз ве-цей класох. Вон им вец вельо бешедо-вал о нашей християнскей вири, а дзе-ци го слухали зоз отворенима устами. Вон бул барз добри чловек, нє прешол коло дзецка же би го нє погласкал.

МлодятаКед ше леґинь и дзивка сцели побрац перше ше мушели пойсц до паноца пописац, так же би их вон вец могол три нєдзелї скорей свадзби оглашовац у церкви. Вец им там отримал красне слово о тим цо значи винчанє, цо зна-чи малженство и подобне. На остатку им гварел: „Ти дзивочко моя кед ци ше дацо нє пачи, або кед дацо нє идзе як треба, на пол ноци задуркай на мой облак и поведз: – Паноцец, нє дайце ме!

Так исто и ти леґиню, кед ци ше дацо нє пачи, кед же це єй нє признаваю, лєбо родзина ше помиша, тиж так придз и я вец будзем знац цо треба зробиц.“ То думал на час по винчанє, а прето же досц малженства у гевтот час були по-радзени од старших, а млади мушели слухац и исц ше пописац. После того ше млодята три раз у церкви оглашо-вали и вец ше могли повинчац. Огла-шовало ше после казанї, а приклад нам панї Верунка дала свой особни: “Огла-шує ше чесни младенєц Томислав Ви-славски, син Миколи Виславского и Ве-руни народзеней Павлович. Бере себе за жену Верунку Бучко, дзивку Йов-ґена Бучкового и Мелани народзеней Льовчош“, так же ту шицки спомнути, а вец предлужел же кед ма дахто дяку пригварку най пове, най ше нє чека же би ше млади побрали. Найчастейше нє було пригварки, алє було и таке же ше „зруцали“, та ше вец шицко погубело. Було и же уж були оглашени, а вец ше зруцали лєбо ше млоди зруцал лєбо ше млода зруцала. Нажаль, у гевтих часох барз ше шицки мишали до наставаня нового малженста, нє лєм родичи, алє и родзина (нини и шовґрове, бачикове и андї). Мало хторе малженство наста-ло, а же нє було зоз боку рушане, бо ро-дзина знала бешедовац же тота фаме-лия нєдобра, тоти таки, гвети таки, то ше зберало од „Кулина бана“. Вше бул дахто нєдобри, а ми добри... (настава шмих), а панї Верунка предлужує зоз єдну животну анеґдоту: „Кед сом була нєвеста та ми швекра була барз нєдо-бра, а тераз кед я швекра таку мам нє-весту же з ню нє мож дурац“.

Места у церкви

Нє було шицко єдно хто дзе стал у цер-кви. Пред олтаром по перши столки на правим боку стали хлапчики, а на лївим дзивчатка. По други шор стали старши хлапци и дзивчата, тиж єдни на правим, а други на лївим боку. Понеже ше стало през цалу Службу, а дзецом то

Нукашньосц петровскей церкви

Столки у церкви



нє було лєгко, вони понагляли цо ско-рей пойсц до церкви забрац себе место такой споза дески, та ше вец могли три-мац за деску, цо було вельо лєгчейше.Споза нїх по штреднї дзвери стали дзивки. Споза столкох од штреднїх дзверох на правим боку стали млад-ши нєвести у фитюлох, а на лївим боку старши нєвести у хусточкох и цмейших шматох. Споза нїх ставали жени хтори нє мали столки, то нє було важне хтора дзе. Тиж бул и вельки ковруш на хтори ишли жени. Хлопи ставали до столкох од штреднїх дзверох по олтар и до пра-вого и лївого крилосу, як и на ковруши понад тоти крилоси.

Ходзенє до церквиДо церкви ше вельо ишло, нє лєм внєд-зелю, алє и на швета. Служби Божо служело ше и през тидзень, и углавним були рано. У валалє було таки жени хтори ишли кажди дзень до церкви. Ве-чурнї ше служело на швета и нєдзеля-ми. До Вечурнї и до Утринї ишли и хло-пи. Теди хлопи ишли вецей до церкви як нєшка. Утриня починала на шейсц годзин рано влєце, а на седем вжиме. Вечурнї були на штири годзин попо-ладню. Велька Служба ше служела як и нєшка, на дзешец годзин як внєдзелю, так и на швета. През май мешац кажди вечар на седем годзин вечар служел ше Молебен Пречистей Дїви Мариї. Моле-бен ше служело зоз дзияком и церква вше була полна. Кед дзияк зашпивал „О, Мариє, Мати Божа...“ шицки при-сутни го єдногласно провадзели. Було и Молебени ґу Шерцу Исусовому, а вони були служени по Вечурнї и вше були виглашени кеди буду. Споведало ше обовязно найменєй два раз до рока, за Вельку Ноц и за Крачун. Ридко кеди пришол даєден паноцец зоз боку, алє домашнї паноцец постарчел сам кус-покус шицких повисповедац. Вирнїки ше найчастейше споведали пред велькима шветами роботнима днями, през тидзень, у раншей, Малей Служби. Споведз була пред Службу. През Службу ше зберал дзвончок, а зберал го дзвончкар. Пенєжи ше клад-ло до мещка хтори бул зошити зоз ви-шньового блишу, вишел на древеней ручки и на нїм бул заквачени бренчок. Першей нєдзелї у мешацу пенеж ишол за семинарию. Дїдо Штефан Семанов и бачи Романов були дзвончкаре. Служба Божа тирвала годзину и пол, та и два годзини, цо найвецей завишело кельо длуго була казань. То ше найве-цей случовало кед до валалу пришол паноцец госц. Часто приходзел пано-цец Копчански, а вон любел длуго на-казовац. Домашнї паноцец Бурян нє наказовал вельо, алє на кратко гварел

шицко цо треба. Вец приходзел пано-цец Звонко Бесерминї хтори бул влас-ни брат учительки Вири та доходзел до нєй. Вон барз крашнє наказовал и нє бул длугоки.Док нє було струї дзвони ше цагало ручно. Понеже нє було шветла у церкви швицели лєм швички и то лєм даскельо бо ше шпоровало, та було баржей цма як видно. Швички швицели на лустеру хтори вишел зоз повали долу. Пре чи-танє и при паноцови и при дзиякови швицела дакус векша швичка.

Каждей нєдзелї були штирме хлапци швичкаре. Же биш бул швичкар мушел ши барз вчас пойсц до церкви. Хлапци ше за тоту службу однїмали. А то ше и плацело по дзешец динари, такволану „банку“. То им вец було на трошок.Церкву пораєли и ушорйовали жени. Кед було дацо потребне порайбац, зме-ньовали ше и ношели дому. Теди скоро шицко требало вивариц, вирайбац, за-крохмалїц и випейґлац. Тота робота ше ридко кому плацела, звичайно то жени робели задармо зоз гевту: „Най Бог за-плаци“.Руковина ше теди плацела у житу. Од-борнїки ю зберали по валалє. Давало ше миричку, два... хто яке мал та таке дал. Паноцец од того жил, а и хованє ше плацело, гоч паноцец Бурян нєрид-ко од худобних нє сцел вжац пенєжи, праве можебуц лєм тельо за швички.У петровскей церкви теди ше столки предавало. Шицки столки були попре-дани и просто як кед би ше чекало же би дахто умар же би ше мало нагоду ку-пиц столок. Кед дахто умар його столок ше предавало на лицитациї, хто да ве-цей, нїхто нє мал предносц нї пред ким. Так ше предавали и хлопски и женски столки, лєм же женски столки були ве-льо драгши.У паметаню панї Верунки и мальо-ванє церкви, бо скорей роками була лєм обилєна. За мальованє ше зберал пенєж од вирних зоз валалу. Тиж и тоти лєгки столки направени у гевтот час. Правени су у Вуковаре. Скорей у

церкви були стари, узки, чежки столки хтори вец подзвигани на шицки три ковруши, бо по теди на коврушох нє було столки, лєм лавки.

Дзияк

Найдлугши час у валалє дзияк бул Дюра Медєшов. Скорей нього бул дзи-як Дюричко. Вон бивал у дзияковнї хтора ше находзела там дзе познєйше направени задружни дом, дас на месце дзе ше тераз находзи лїкарска амбулан-та. Ту ше уходзело до двора. Дзияковня була мала хижка и ту бивали дзияк и дзиячка. Дзияк Дюричко бул високи, красни чловек и барз крашнє шпивал. Иншак бул зоз Дюрдьова. Кед остарел и барз ше похорел, врацел ше зоз жену назад до Дюрдьова и вец там и умар.Дюра Медєшов почал дзиячиц ище як хлапчик. Шпивац го учела його власна нина Ґочова хтора знала барз краш-нє шпивац, ходзела вельо до церкви, а нїґда ше нє одавала. Вон то попри нєй барз полюбел и виучел ше за доброго дзияка. Роки и роки дзиячел у церкви и на хованьох. Кед читал апостол то була милота слухац. Дзияк ишол и ґу умар-тому та читал Псалтир. Тото ше му окремно плацело. През час хтори умар-ти лєжал у обисце патрело ше же би ше пречитало цали Псалтир. Нєридко тото читанє закончовало пред самим хованьом.

Други побожносци Кед пришол час посту вец ше по хижох тиж модлєло, а найвецей старши жени. Теди у валалє було вельо и ґдовици. Сходзели ше у даєдней, звичайно у за-днєй хижи, а було их од осем до дванац, дзе як. Модлєло ше пацерки и ружанєц, та их волали ружанчици. Модлєло ше и дзевятнїци пред велькима шветами, як

ИконостасДзияк Дюра Медєши



наприклад пред Вельку Матку Божу. През лєто ше модлєли вон-ка, на отворе-ним.Цо ше дотика крижох, панї Верунка чула од старших же их на уходзе до валала дал по-ложиц паноцец Шпиро, хтори бул у Петровцох пред Буряном. Вон ше остарал

же би на каждим уходзе до валалу стал криж, же би ше знало же у валалє жию християнє. Так маме криж на уходзе од Вуковару, од Янковцох, од Неґославцох и од Боґдановцох.Кед паноцец през валал ношел олїво хорому, вецка ше мушело клєкнуц пред нїм док нє прешол. Була то єдна велька побожносц людзох. Паноца ше вше волало ґу хорому и вон вше пришол.

Паноцец Янко Будински

Паноцец Янко Будински скоро цали свой паноцовски живот прежил у Пе-тровцох зоз Петровчанями. Родом бул зоз Руского Керестура. За паноца бул пошвецени 1930. року, а пошвецел го владика Дионизий Няради. Окончовал рижни служби, у велїх териториялно розруцаних местох. До Петровцох при-шол на Нови рок 1937. року, а на место паноца Шпири хтори ше барз похорел и пошол зоз валалу. Паноцови було назвиско Бурян и так го углавним шицки волали, а вон ше прето нє гнївал. Нє бул оженєти и нє мал власну фамелию. Ту му часто до-

ходзела шестра хтора мала три дзивча-та. И мац му ту доходзела, а ту и бивала под старши днї кед ше похорела. Вона була родзина зоз Верункову бабу та ю тота часто обиходзела. Раз зоз собу вжала и свою унучку, а вона ше того и нєшка здогадує, та приповеда: „Баба ме вжала за руку и уведла до хижи дзе на посцелї лєжала паноцова мац. Нука вошол и паноцец та погандровал свою мацер же ище нє попила тото цо єй вон дал за лїк, а кед вон вишол вонка вона то прекоментаровала – Яй, кед би я шицко попила цо хпа до мнє нїґда бим нє умарла“. Так ше вон старал о мацери, алє вона познєйше пошла оталь назад до Руского Керестура дзе и умарла. Вон ше барз закладал за людзох зоз валалу. Нє мал свою фамелию, та ше старал о цалим валалє. Барз велїм по-могнул. У Другей шветовей войни Нємци наш-ли у Петровцох забитого єдного їх во-яка, та у православней порти забили даскельо валалчаньох, а сцели и ище вецей, бо теди Нємци за єдного сво-його вояка забивали сто людзох. Кед полапали людзох по валалє, паноцец ше за нїх завжал та вец познєйше були ошлєбодзени. Мертвим нє могол по-могнуц, алє живих шицких виратовал.Паноцец Будински кажди дзень доста-вал и читал новини, та о шицким бул барз добре информовани, провадзел и знал закони и предписаня. Людзом писал молби, скарги, предписаня... Да-вал информациї о гайзибанох, автобу-сох, ладьох на Дунаю, служел людзом у шицких їх потребох и то задармо. На-ведземе и даскельо приклади.После Другей шветовей войни при-шли обовязки хтори були барз вельки и чежки, та ше людзе поносовали, а то им писал паноцец.Кед пришли перши леґитимациї, тре-бало за нїх виполнїц формулар, а людзе нє знали як то треба, та гайд до паноца и вон то каждому пополнєл и посови-товал цо далєй треба. Лєбо кед пришол даяки допис, а людзе го нє розумели, вец го паноцец пречитал и людзом по-толковал.Вон бул єден барз мудри чловек. Розу-мел ше и до медицини. Дома мал малу апатику. Кед дакого заболєл зуб лєбо глава, такой гайд до паноца по таблети. Каждому помогнул. Кед дахто пошол до дохтора, а тот му написал цидулку, та хто би други потолковал людзом цо там пише кед нє паноцец.Вон єдини у валалє мал барометер за хвилю. Людзе ше у ньго розпитовали и за хвилю. „Паноцец, шено ми на полю, цо най робим?“, а вон „Понагляйце цо скорей го позберац, бо цага, будзе па-дац...“.

Кед почало гирмиц теди ше починало дзвонїц на хмари. Дараз ше и цалу ноц дзвонєло. Кед приходзела буря паноцец Бурян на себе кладол епитрахель, брал крижик до руки, станул спрам напряму одкаль хмара приходзела, модлєл ше и жегнал хмару зоз крижом. Часто коло нього ше знали и валалчанє позберац и модлїц ше на хмари. Нє преставал док ше хвиля нє змирела, а барз часто нука уходзел до скори мокри од дижджу. Найчастейше хмари приходзели зоз „Бабиного кута“, а з молитву починал кед над лєсом почало блїскац и гирмиц. Теди ляд нїґда нє побил Петровци и пе-тровски хотар. Под час паноца Шпири уведло ше тре-ци дзень Русадльох як завитни дзень од ляду, бо теди єдного року ляд барз шицко побил. Тот дзень як завитни од ляду вжали и людзе з околних местох (Неґославцох, Маринцох...). Неґослав-чанє чували свойо поля, нїхто на тот дзень нє шмел робиц на полю. Кед би ше дахто и нашол, такой би го одогнали дому.

Кед паноца Буряна шлоґирало, до ва-лалу пришол паноцец Кирил Планчак. Бурян ше теди преселєл жиц до дзия-ковнї же би ше млади паноцец могол уселїц до парохиї. Таки хори жил ище дас три-штири роки. Пре шлоґ ходзел помалючки, мал старосну склерозу и досц тїлесно препаднул, бо у своїх най-лєпших рокох бул моцни чловек.Паноцец Бурян ше сам о себе старал покля могол. През живот мал и служ-нїци хтори робели цо требало. Роками у ньго служела нина Корпашова, а кед вона остарела, була то Злата Дїткова хтора го служела по шмерц. Поховани є у Петровцох на грекокатолїцким те-метове 1972. року.Ище цошка, тот паноцец нїґда на дра-гу нє вишол без реверенди. Кед требал лєм нашвидко прейсц прейґ драги зоз парохиї до церкви вше облєкал реве-ренду.Бул то єден барз добри чловек и людзе го барз любели.

*Записане од Верунки Бучко Филипо-вич зоз Вуковару.

Любица Гаргай

Каплїчка у петровскей порти

Паноцец Янко Будински Бурян (1901-1972)

Бувша дзияковня, нєшкайши музей


Порада сотруднїцтва медзи Руснацами Републики Горватскей и Мадярскей

Прилапйованє поволанки як госцох Дружтва „Руснак“ на манифестациї „Стретнуца“ насампредз значна, исто-рийна хвилька за Руснацох у Републи-ки Горватскей и Мадярскей. Внєдзелю, 24. новембра, у Пилишсенткересту, у будинку дзе 2011. р. отримани 11. Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох, зишли ше Йоаким Ерделї, предсидатель Ради рускей национал-ней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї, Зденко Бурчак, предсидатель Ради рускей националней меншини городу Вуковару и Штефан Лявинец, предсидатель Русинскей самосправи 6. району Будапешту же би ше порадзели за дальше урядове сотруднїцтво медзи Русинску самосправу у Мадярскей и Раду рускей националней меншини Ву-коварско-сримскей жупаниї Републи-ки Горватскей. На тим збуваню при-суствовали Мийо Шайтош и Наталия Гнатко, члени Ради рускей национал-ней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї. После тей догварки госци з Горватскей мали з боку орґанизатора орґанизо-ване обиходзенє Будапешту. Нащиве-ли велї його историйни часци, медзи котрима Будим и Цитаделу. Одход до Мадярскей реализовани з финансий-ну потримовку Совиту за национал-ни меншини Републики Горватскей и Општини Стари Янковци.

мр Илона Грецешин


На Будиму

Порада о дальшим сотруднїцтве Руснацох у Мадярсекй и Горватскей

У уряду



„Стретнуца“ у Будапешту (Мадярска)У Будапешту (Мадярска), 23. новемб-ра, отримана Културна манифестация „Стретнуца“. Орґанизаторе були три русински здруженя Мадярскей: Сто-личноє Русинськоє Националноє Са-мосправованя, Самосправованя VI и VIII району Будапешта и Вседержавноє Общество Русинської Iнтелiгенцiї им. А. Годинкы. Каждого пиятого року у рамикох тей манифестациї, на „Округ-лим столє“ отримує ше представянє нововибраних заступнїкох Русинских самосправох Будапешту, а на културну програму поволує ше русинске здру-женє вонка з Мадярскей, з котрим ор-ґанизаторе маю розвите сотруднїцтво. Того року поволанку достало здруженє „Руснак“ Дружтво Руснацох у Републи-ки Горватскей. Спрам поради з орґани-заторами, як госци Дружтва „Руснак“ на тей манифестациї поволанку при-лапели Йоаким Ерделї, предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї, Зден-

ко Бурчак, предсидатель Ради рускей националней меншини городу Вукова-ру и шпивацка ґрупа КУД-а Руснацох Осиєк. Спред орґанизатора, госцох и присут-них привитали др Штефан Лявинец, предсидатель Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох, Културно-го русинского здруженя Будапешту и Русинскей самосправи 6. району Бу-дапешту, та др Марияна Лявинец, но-вовибрана предсидателька Русинскей

самосправи Будапешту. После пред-ставяня нововибраних заступнїкох Русинских самосправох Будапешту, Мийо Шайтош, предсидатель Дружтва „Руснак“ подзековал на поволанки, а представени госци з Републики Горват-скей, Йоаким Ерделї и Зденко Бурчак, тиж ше мали нагоду представиц Русна-цом Мадярскей.На кулутрней програми, зоз шпиван-ками и у народним облєчиве панон-ских Руснацох, шпивацка ґрупа, со-листи и оркестер Дружтва „Руснак“, предствели ше Русином Мадярскей. Як госци Дружтва „Руснак“ у програ-ми наступела и шпивацка ґрупа КУД-а Руснацох Осиєк. Попри шпиванкох, на програми пречитани два писнї ла-уреатки Премиї награди Александра Духновича и єдней зоз снователькох Дружтва „Руснак“, Любици Сеґе-ди-Фалц. После програми пан Ляви-нец указал госцом з Горватскей урядо-во просториї Русинскей самосправи и културного здруженя. Потим шлїдзе-ла вечера, заєднїцке друженє з Русина-ми Мадярскей и одход з домашнїма на Адвент у Будапешту.


Вельки крочай за апликацию „Rusinski

rječnik“ и Ивону ГнаткоДзень 30. октобер 2019. вельки як особнє за Ивону Гнатко и Матея Штор-ґу, авторох апликациї „Rusinski rječnik“, так и за велїх панонских Руснацох. Тей стреди, на Учительским факулте-ту Универзитета у Заґребе, Ивона на-градзена з Окремну деканову награду за визначну наукову роботу фунда-ментовану на фахово-науковей робо-ти „Digitalni alati u metodičkom pristupu učenja jezika“ з менторками доц. др сц. Мартину Колар Биллеґе и поз. проф. др сц. Тамару Ґаздич-Алерич. Робо-

та бешедує о спомнутей апликациї авторох Ивони и Матея, членох фо-руму младих Дружтва „Руснак“, же ше попри лєгчейшого ученя язика бачванско-сримских Руснацох шири и свидомосц о тим славянским язику и народу, та го на тот способ чува од забуца. Винчуєме и дзекуєме деканови и його тиму же препознали значносц тей роботи и наградзели ю. То вельки крочай, и за апликацию, и за Ивону, алє и за панонских Руснацох!


Наступ КУД-а Руснацох ОсиєкНаступ Дружтва Руснак

Заєднїцка фотоґрафия з орґанизаторами

Ивона Гнатко и Матей Шторґа, авторе апликациї „Rusinski

rječnik“ з достату награду


XX IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ STARE FOTOGRAFIJE - СТАРИ ФОТОҐРАФИЇ

Дакеди було…

„Явна хижа“Часто ше у народзе може чуц прислов-ка же тераз пришли таки часи же „кур-че мудрейше од когута“. Розуми ше же ше ту у першим шоре дума на чловека, односно же яки тераз млади людзе му-дри и школовани. Алє, нє було то вше так. Вельо того цо старши знали од младших ше тото гн-єтка скривало и пред младима ше нє бешедовало шицко явно, та прето мла-ди часто и нє похопйовали велї слова цо их стари медзи собу у „шифрох“ бе-шедовали.Так раз рано станул єден оцов син и рихтаюци ше до школи глєдал амрел же би го вжал зоз собу бо вонка лял диждж як зоз кабла. Глєдал го вон, глєдал, алє го нє могол найсц, та ше опитал оцови дзе же ше амрел подзел. Оцец вечар пред тим бул у варошу и мал зоз собу и амрел, алє кед ше врацал дому диждж престал падац, та на амрел забул и зо-хабел го там дзе уж бул. Понеже ше син оцови културно опитал за амрел, оцец ше вдерел по глави, та одвитовал же го вчера вечар забул у „явней хижи“. Так син пошол до школи по дижджу

без амрела. Кед ше врацал дому зоз школи, як добри и послухни оцов син жадал оца услужиц и зайсц по зохабе-ни амрел, та ше почал розпитовац дзе ше находзи „явна хижа“. Накадзи ви-шол зоз школи на драгу стретнул єдну бабочку та ше єй, як старей и искусней, опитал же чи можебуц вона зна дзе ше у варошу находзи „явна хижа“. Старенка бабочка на ньго скричала же як ше нє ганьби єй старенкей таке дацо питац и дала му позауха.Зачудовани зоз бабочковим поступком стресол зоз главу и рушел далєй по ва-рошу. Стретнул потим єдного пана, та ше и йому исте опитал як и старенкей бабочки.Кед пан похопел же цо ше му тот челєд-нїк питал так го пляснул, же тот млади у тей хвильки шицки гвизди почитал. Нє було му ясне прецо ше то зоз нїм таке стало, та одлучел же ше о тим нє будзе вецей нїкому нїч питац.Було му жаль нє найсц амрел, та заш лєм кед стретнул першого милицайца одлучел ше и йому опитац исте, ша вон милицаєц, голєм би вон мушел знац

дзе ше цо у варошу находзи, та так и тота „явна хижа“. Кед милицаєц похо-пел цо ше му тот школяр питал, аж му вон добре прилїпел позауха. Школяр през плач и зоз слизами у очох прегва-рел „Ша я голєм думал же ви мудри чловек, та ме голєм ви як милицаєц упуцице и повеце ми дзе ше у варошу находзи тота „явна хижа.“ Милицаєц ше аж теди вилярмал на школяра зоз словами „Будз щешлїви же сом ци пре тото лєм позауха дал и же сом ци нє уг-нул по хрибце зоз тим моїм корбачом.“ Школярови аж теди нє було нїч ясне прецо ше то случує, та таки зоз горучку у лїцох и без амрела рушел дому.Кед го оцец видзел на уходних дзверох такого зоз начервенєтима лїцами почал ше шмеяц и опитал ше синови же хто му так крашнє начервенєл лїца, а син уквилєни одвитовал же му лїца начер-венєл амрел хторого по варошу глєдал и заш лєм пришол дому без нього, пре-то же го людзе у варошу пре вигваре-не слово „явна хижа“ шицки шором вишмеяли и позауха му дали.

Желько Гаргаї

Дзень єдней бебиМладим родичом кед ше им народзи пер-ше дзецко бизовно нє лєгко. Часто знаю буц застарани чи ше буду знац на добри способ старац о дзецку, та вец читаю рижни кнїжки, зазберую информациї по интернету, совитую ше зоз дохторами и другима родичами, а од шицкого того на остатку найзначнєйша пракса хтору ше кус по кус здобува. Же би ше здобу-ло добру праксу о практичних стварох вшелїяк ше треба опитац медицинским роботнїком и практично ше пред нїма остарац о дзецку, та кед ше даґдзе и по-гриши вони укажу же цо и як. Од шицко-го найважнєйше буц нїжни зоз своїм дзецком. По виходу зоз шпиталю родичи би вшелїяк требали знац дзецку премен-їц пелюхи, преблєчиц го и окупац, пра-вилно го накармиц и притримац же би подригло. У тих перших дньох було би добре при себе мац єдну искусну жену хтора уж ховала дзеци. Може то буц мац, швекра або пайташка, шицко єдно.Так то нєшка, а як було дакеди? На Фейсбуку зме нашли часц зоз кнїж-ки хтора була приручїк родичом пей-дзешатих рокох прешлого столїтия. У нїм розробени розпорядок дня єдней беби хторого ше родичи теди требали притримовац. Спрам того приручнїку бебов дзень по-чинал на шейсц годзин рано зоз карме-

ньом и преблєканьом. Потим ше ю вра-цало назад до посцелки и чекало же би заспала. На дзевец годзин бул час кед мушела пиц воду и пребувац у посцел-ки без шматох. Влєце ше препоручова-ло каждодньове слункованє беби. На пол дзешатей бебу ше купало, а на дзе-шец кармело и зохабяло спац вонка на отвореним. На тринац годзин шлїдзело будзенє, пице води и бавенє. На штер-нац годзин ознова карменє, а после того могло ше зоз дзецком и дакус порозма-зовац. На шеснац годзин беби ше дава-ло пиц соку зоз поморанчеца, а на пол шестей було ознова купанє. На осемнац годзин шлїдзело карменє и спанє у ко-лїски без шветла и бавискох, з отворе-ним облаком, а завартима дзверми. Бе-бов дзень закончовал на двацец два, або двацец три годзин з карменьом у цмей хижи, преблєканьом и укладаньом спац по шейсц годзин рано.Коментари на тото подзелєни з боку ге-втих цо за тото же би беби мали преци-зни розпорядок дня, по гевтих цо зоз иронию заключую як би то було пре-крашнє кед би ше и беба притримовала заданого розпорядку, а поготов гевтого о нєпреривним спаню од двацец три по шейсц годзин рано.Бизовно же ше тот „Бебов дзень“ при нас ту нє хасновал, а заш ше дзеци ви-

ховали и од нїх постали чесни людзе. Нєшкайша стара фотоґрафия хтора пред нами настала 07. януара 1957. року у Миклошевцох. На нєй ше находзи Мирко Мудри – Бадарков. Видзиме же є цепло облєчени, ма и рукавички и уж крашнє сам шедзи. Родичи Дюра и Сенка дали фотоґрафовац свойого сина єдинца же би овиковичели тоту хвильку и зачували од забуца. Лю. Гаргай

Мирко Мудри - Бадарков 1957 року



Vježbe za skoliotično držanjeNakon što liječnik specijalist potvrdi sko-liotično držanje, poželjno je vježbe raditi svaki dan. Ukoliko bilo koja vježba bilo kada izaziva bilo kakvu vrstu neugodno-sti ili bolova, treba prestati s izvođenjem te vježbe.

1. Početni je položaj stojeći. Voditi raču-na da su ruke opuštene uz tijelo te da su koljena u ravnini s kukovima i stopalima. Potrebno je postaviti povišenje ispred sebe, najbolje stolicu. Udaljenost od stoli-ce ne smije biti duža od dužine nogu.

Vježba se izvodi tako da se na stolicu podigne jedna pa druga noga. Ruke se spoje skupa te lagano klize po podignu-toj nozi. Tijekom izvođenja vježbe po-trebno je savijati prsni dio kralježnice, odnosno potrebno je glavom ići što više prema prsima. Vježbu ponoviti 10 puta obostrano.

2. Početni je položaj četveronožni. Posta-viti dlanove ruku u ravnini s ramenima. Koljena trebaju biti u ravnini s kukovima, a kralježnica u vodoravnoj ravnini s rame-nima i kukovima.

Vježba se izvodi tako da se kralježnica ˝napuhne˝ što više gore u zrak bez da se s mjesta pomjere noge i ruke. Voditi računa da se vježba izvodi jako polako te da glava ide maksimalno moguće prema prsima. Vježbu ponoviti 10 puta.

3. Početni je položaj četveronožni. Posta-viti dlanove ruku u ravnini s ramenima. Koljena trebaju biti u ravnini s kukovima, a kralježnica u vodoravnoj ravnini s rame-nima i kukovima.

Vježba se izvodi tako da se naizmjenično podiže u zrak suprotna ruka i suprotna noga. Obratiti pozornost da se ruka i noga u konačnici nađu u ravnini s ramenima i zdjelicom. Vježbu ponoviti 10 puta obo-strano.


XX PETROVCI KOJI NESTAJU - ПЕТРОВЦИ ХТОРИ НЄСТAВAЮ

Затримац руске єство у процесу ґлобализациїҐлобализация по дефинициї то процес зоз хторим ше у нєшкайшим швеце подполно утаргую огранїченя прецеку роби, услугох, людзох и идейох по ца-лим швеце. Тото ше запровадзує през шицки поля живота, комуникацию, технолоґию, економию, културу, ор-ґанизацию роботи и так далєй. Тоти процеси маю свойо позитивни, алє и неґативни пременки и пошлїдки. Пре-то наставаю велї антиґлобализацийни рухи котри ше боря процив ґлобализа-циї и думаня су же тот процес прино-ши вецей чкоди як хасну.За мали народи як цо ми Руснаци без матичней держави, хтори зме препу-щени на бриґу сами себе и дзеки дер-жавох у котрих жиєме, зоз тим про-цесом ґлобализациї, алє и асимилациї трациме вельо того од свойого нацио-налного єства. Руснак розошати по швеце, по велїх же-мох и континентох, найвекши енклави на походзацей матичней териториї Гор-нїци котра подзелєна на три держави Словацку, Польску и Україну, дзе ше ище вше Руснаци боря же би були признати як народ. У Словацкей тота борба досц успишна, алє у України то чежко идзе. Вшелїяк релативно велька заєднєца, а по-вед бим и найнапреднєиша у Войводини и Горватскей. Ґлобализация, як и война, на тих подручох у своїх процесох при-ноши у першим шоре вельке зменшанє числа припаднїкох руского народу. Так у Войводини по попису зоз 1991. року маме 18.000 Руснацох, а нєшка 14.500. У Горватскей ситуация ище горша, 1991. року маме 3.321 Руснака, а нєшка зме спадли на менєй од 2.000 припаднїкох. Ґлобални економски процеси принєс-

ли и нови потреби у животу чловека як єдинки, а и цалей фамелиї як основней єдинки дружтва у цалосци. Пришло до зменшованя фамелийох од седем-дзешатих рокох прешлого столїтия, число дзецох у фамелийох зведло се на єдно або двойо, а ридка руска фаме-лия з векшим числом дзецох. Векшина припаднїкох нашей националней мен-шини жиє на валалє, а од землєдїлства и статкарства вше чежше жиц, техно-лоґия и маханїзация заменєли вельо людскей роботней моци, та велї муше-ли пойсц робиц до фабрикох. Роботни вик чловека ше предлужує, баби и дїдо-ве заняти по позни роки, нє можу чу-вац унучата так як скорей, а вони були фундамент вихованя дзецох у фамелиї. Ту дзеци доставали свойо перши знаня котри им дїдове и баби преношели.Нєшка дзеци ходза до оводи, а вец до школи, цо вшелїяк добре, алє у местох дзе мале число припаднїкох нашей на-ционалней меншини нє бешедує ше по руски и велї нє достаню свойо на-ционалне вихованє, а народ без язику страцени народ, часто ше анї у фамели-йох нє бешедує з дзецми по руски, най им у оводи и школи будзе лєгчейше, цо цалком погришне.Фаховци твердза же дзеци котри од ма-лючка бешедую два язики вельо лєпше розвию свойо ментални способносци у будучносци. Вшелїяк ту и вельки уплїв технолоґиї од рахункарох, мобителох, видео бавискох, телевизиї, дружтве-них мрежох котри маю вельки уплїв на младих, алє, боме, и найстаршу попу-лацию. Знаце як, кед нє було на Фейсу або Твитеру як кед би ше анї нє случе-ло. Нє треба ше оградзиц и одупрец у

подполносци тей модерней технолоґиї, як и уплїву других вельких народох зоз котрима жиєме, Руснак муши тримац крочай зоз модерним шветом. Так вше и робел, алє и мерковал на свойо. Як то раз єден наш парох у своїм наказованю гварел «ша озда нє будземе на коньох орац», вшелїяк же нє, алє заш лєм нє шмеме забуц же нашо стари на коньох орали. Швет нє почина и нє закончує з нами. Мам упечаток же свойо лєгко забуваме, а ище дакус та нам Хеловин дзень и швичка у бундави на капури бу-дзе важнєйше од колядованя на Вилїю. Зменшованє числа припаднїкох нашого народу доприноши и политика, та ше велї Руснаци вияшню як припаднїки других народох, а то окремна тема. Тиж тому доприноши и економска ситуация хтора нє бог зна яка, плаци и живот у безпенєжносци чежко можу провадзиц живот у модерним швеце, та велї одходза и виселюю ше глєдаюци лєгчейши живот за себе и фамелию. У самих фундаментох каждого народу його предняки, учителє, священство, културни дїяче, политича-ре, а мам упечаток же ше помали шицки вєдно придаваю и попущую най шицко идзе своїм цеком. И их залапела ґлоба-лизация. И нє, нє погришне вихасновац добри ствари зоз того на хасен своєй националней заєднїци, алє треба гевти менєй добри обачиц на час и їх нєдо-бре дїйство на Руснацох звесц на мини-мум. Шицки вєдно од нас самих як по-єдинцох, фамелийох, а вец и спомнутих преднякох народу найсц ровновагу, зоз ґлобализацию исц напредок, алє и очу-вац свойо. Нє забуц буц РУСНАК!

Томислав Рац

Ноц над ВифлеємНоц над Вифлеєм, цма ше спущела.Дзе Мати Божа сина родзела.

Колїбка бидна була палата дзе го родзела Мария свята.

Ангелски хори писнї шпивалипастире з дарми швидко бежали.

Дари давали, Фуяри грали Сина Божого перши витали.

И ми Це Христе тераз витаме, а место дарох шерца даваме.


ШАХ

Рушняк завжал перши места на риєцким жупанийским змаганю

Шаховска секция Дружтва Рушняк предлужує з успихами. У тим кален-дарским року достали 5 погари. Пред роком на жупанийским змаганю зав-жали перше место, пред двома мешаца-ми перше и друге место на змаганю Го-роду Риєки, и тераз, 8. децембра, перше место на жупанийским и перше место на змаганю Городу Риєки. Тиж доста-ли чесц идуцого року буц орґанизато-ре жупанийского турниру хтори будзе вязани за манифестацию „Риєка, евро-пска пристолнїца култури“ под назву „Порто етно“ и отрима ше у першей половки септембра мешаца.Змаганє було 8. децембра на 24. Шахов-ским турниру приятельства за Город Риєку и 4. Новорочним турниру нацио-налних меншинох и приятельох При-морско-ґоранскей жупаниї. То змаганє на високим уровню, под покровитель-ством Городу Риєки, городоначалнїка мр Войка Оберснела и Приморско-ґо-ранскей жупаниї зоз жупаном Златком Комадином.Орґанизатор було сербске Култур-но-уметнїцке дружтво „Просвита“ з Вишкова, хторому предсидатель пан Радивой Малич. Турнир бул у Друж-твеним доме у Мариничох при Вишко-ву. То красна, вељка сала хтора прима коло сто особи. Участвовали 6 екипи националних меншинох, два сербски дружтва, Чарногорци, Словаци, Мадя-ре и Руснаци.Шахисти Рушняка нє страцели анї єдну партию. И кед пришли уж ше мог-

ло чуц же пришли вжац перши места. Конкуренция була досц моцна, медзи-тим бавяче Рушняка млади студенти под менторством Горана Муфича хто-ри их уж роками учи и роби з нїма, цо вшлїяк була їх предносц. Їх жаданє же би ишли напредок, та и на тим змаганю достали шицки дипломи поєдинєчно, а Дружтво Рушняк тиж достало аж и два окремни погари. То красне припознанє хторе ше будзе паметац. У Риєки ше о нас приповеда и дава ше нам вельки перспективи. О тим ше бешедовало и на Турниру, дзе були присутни велї

предсидателє дружтвох националних меншинох, а тиж и пензионовани ша-хисти з титулами у шаху.По законченю достали зме погари и ди-пломи, аж пейц. Ушлїдзел добри полу-дзенок, та ше и заграло на гармоники и, вшелїяк, зашпивало. Нє по руски, алє по домашнї, як ту граю, а то значи писнї Приморя, алє зме ше розумели и вєдно шпивали.Нашо тогорочни турнири закончели зоз краснима успихами, а нє страцели зме анї єдну партию шаху. Пред нами рок у хторим жадаме же бизме отрима-ли посцигнути уровень.

Владимир Провчи

XX SPORT - СПОРТ

Рушнякова екипа на турниру, перши штири з права

З лїва на право орґанизатор мр. Радован Милич, Владимир Провчи,

Ґоран Муфич, Иван Трошель, Сандро Шафар и Тео Томулич

Капитен екипи Владимир Провчи прима пехар и диплому


Documents

ISSN 0351-3181 BROJ ЧИСЛО 214 GODINA РОК XLVIII 6/2019€¦ · 86. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske Savjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske