Запрошуємо до співпраці студентів та викладачів! E-mail: inozemnyk_2008@mail.ru

№ 5 (22)ГРУДЕНЬ, 2014 рік

Листопад 2014 року дозволив пере-горнути факультету іноземних мов нову сторінку в історії австрійсько-українських контактів. Адже протягом цілого місяця (з 01.11.2014 р. по 01.12.2014 р.) проф. Олександр Білоус і ст. викл. Богдан Стасюк мали змогу на власні очі пересвідчитися в тому, як відбувається підготовка в одно-го з найстаріших університетів світу, що 12.03.2015 відзначатиме 650-ліття свого існування – UniversitätWien, Віденському університеті.

71 рік при цьому універси-теті (найдавні-шому ВНЗсеред німецькомових) існує Центр пе-рекладознав-ства. В його стінах тільки на І курсі на-вчається понад 700 студентів з усього світу. Тут викладають пе-реклад із 16 мов та працює близько 140 викладачів. Центр має власну докторан-туру і стале реноме провідного осередку перекладацької думки в старій Європі.

Завданням українського десанту на маленькому плацдармі в 19 окрузі Відня на Ґімназіумштрассе, 50 стало вивчення досвіду викладання аспектних видів пе-рекладу із застосуванням найсучасніших засобів навчання цього, фактично, інсти-туту в складі AlmaMaterRudolphina (як ін-коли називають Віденський університет на честь його засновника, ерцгерцога Рудольфа IV). По-друге, це навчально-виховний процес у розрізі втілення Бо-лонської системи та ліквідації негативних наслідків цього процесу на фоні давніших національних традицій освітян. (Так, в Австрії також не все так гладко із упро-вадженням загальноєвропейського стан-дарту!) По-третє, це вивчення особливос-тей адміністрування великого і розмаїтого педагогічного колективу. По-четверте, од-нією з найважливіших цілей поїздки до країни ЄС було вивчення питання впро-вадження European Masterin Translation – стандарту підготовки перекладача як його бачать інституції ЄС – і перспектив його застосування на українському ґрунті. Ну, і по-п’яте, вивчен-ня матеріально-технічної бази та передового техно-логічного досвіду.

Успішне стажу-вання професора О. Білоуса та Б. Стасюка мало за передумову нала-годження контактів

та зв’язків із професорсько-викладацьким складом Центру перекладознавства на чолі з його директором – доктором Лари-сою Шіппель, яка от уже 4 роки очолює міс-цевий педагогічний колектив. Представни-ки факультету іноземних мов відвідували заняття найширшого спектру, досліджую-чи методологію роботи і провідний досвід австрійських колег. Детальне вивчення навчальних планів та робочих програм дисциплін, зустрічі та обговорення поба-

ченого, почутого та прочитаного з викладачами (серед яких 6 так званих «габіліто-ваних» докторів наук), а також гос-тем місяця – ди-ректором Центру перекладознав-ства Іллінойсько-го університету в Урбана-Шампейн (США), професо-ром Е. Лоу-Мак-

Кой, відвідання захисту магістерських робіт і семестрових екзаменів, робота в бібліотеці – все це стало передумовою об’єктивного погляду на досягнення та по-точні клопоти сучасної європейської сис-теми підготовки перекладачів.

Візит став можливий плідній і тривалій співпраці керівництва інмов зі Службою академічних обмінів Австрії (OeAD). І тут не можна не згадати, що історія відносин з австрійськими колегами сягає аж 1999 р. Завдяки численним друзям України, а саме фундатору айстро-української ака-демічної дружби, Другу України з Великої Букви, нині покійному доктору Б. Штіль-фріду, а також його колегам і послідов-никам: співробітнику OeAD, історику і знавцю Відня, проф. М. Діппельрайтеру, енергійному керівнику представництва OeAD в Україні, А. Веннінґеру, факультет може похвалитися участю в програмах від цієї установи на протягу останніх 15 років. Завдяки їм в Австрії (Відень, Ґрац, Клаґенфурт)побували доц. Ярова Л. О., ст. викл. Білоус О. І. та Міщенко А. Л., викл. Кіт Л. М., Тюпа Н. До Кіровограда читати лекції вже мали змогу завітати доктори наук А. Зельнер, Г. Фляйшман, Е. Шварц, Ґ. Ґетц і навіть зірка європейського

перекладознав-ства, проф. М. Снелл-Горнбі. А ще 10 студентів німецького від-ділення змогли за цей період побувати в Ав-стрії за програ-мами академіч-ного обміну.

ГР

Liebe Lehrende und Lernende,Für Weihnachts -und Neujahrfeste hat Frau Rat GOETHE,J. W. GOETHEs Mutter KATHARINA ELISABETH (1731-1808), die viel Hei-terkeit und Phantasie besaß, ein hervor-ragendes Rezept:

„Man nehme 12 Monate, putze sie sauber von Neid, Bitterkeit,

Geiz, Pedanterieund zerlege sie in 30 oder 31 Teile, so-

dass der Vorrat für ein Jahr reicht.Jeder Tag wird einzeln angerichtet aus

einem Teil Arbeit und zwei Teilen Frohsinn und Humor.

Man füge drei gehäufte Esslöffel Optimis-mus hinzu,

einen Teelöffel Toleranz, ein Körnchen Ironie und eine Prise Takt.

Dann wird die Masse mit sehr viel Liebe übergossen.

Das fertige Gericht schmücke man mit Sträußchen kleiner

Aufmerksamkeiten und serviere es täglich mit Heiterkeit.“

So blicken wir voll Zuversicht dem neuen 2015 Jahr entgegen.

Ich wünsche Ihnenein gesundes und glückliches Jahr 2015,ein frohes und gesegnetes Weihnachts-

fest,mit unvergesslichen Erlebnissen von

bleibendem Wert,dazu Mut für schwere Tage und Gottes

Segen,verbunden mit herzlichen Neujahrs- und

Weihnachtsgrüßen!

Mit herzlichen Grüssen und WünschenDekan Prof. Dr. Oleksandr Bilous

Б.Стасюк, д-р.Л.Шіппель і д-р.О.Білоус

Запали свічку пам’яті21 листопада

для студентів I курсу факуль-тету іноземних мов була про-ведена лекція, присвячена пам’яті жертв голодомору в Укра-їні 1932-33 років.

Зібралось багато сту-дентів факультету інозем-них мов, аби почути від Проскурової Світлани Во-лодимирівни, кандидата історичних наук, доцента кафедри України, Заслу-женого працівника освіти України, про жорстокі часи 1932-1933 років. Світлана Володимирівна розпові-ла про вражаючі факти, які змусили задуматися над важливістю цієї по-дії, а саме, вшанування тих невинних людей, які загинули найстрашнішою смертю-голодом.

Голодомор залишив по собі не тільки мільйони безіменних поховань, не

тільки сталінську «стовідсоткову колективізацію», а й страшну ду-ховну руїну. Від

3 до 10 мільйонів людей загинуло,

серед яких були діти. Нам були зачитані цитати зі слів очевидців, серед них і ті, які безпосередньо про-живають на Кіровоград-щині. Важко було уявити, в яких умовах люди нама-галися вижити. Світлана Володимирівна розповіла нам про свого дідуся, який із гною намагався добу-ти хоча б якусь їжу, яка зможе врятувати його від смерті.

Тож, не будьте байду-жими, пам’ятайте загаль-нонаціональну трагедію, віддайте шану мільйонам безвинних ,запаливши свічку!

Андрущенко Яна,106 підгрупа

На цих вихідних ма-ленька делегація нашо-го університету була у м.Харкові на турнірі по дебатах «Перша Столи-ця». Турнір проводився по просторово-часових кейсах на історичні теми в період з 1918-1924 роки. У ньому брали участь 36 команд з різних куточків України. Турнір складався в п’яти відбіркових раун-дів, пів-фіналу та фіналу.

Після другої гри у нашої команди «Videmur Vicisse» взяли інтерв’ю про вражен-ня від турніру.

У суботу ми зіграли чоти-ри гри, а у неділю п’яту гру і

отримали 2 других місця , 2 третіх місця і 1 четверте.

Все було дуже цікаво і захоплююче. Хочу подяку-вати моєму рідненькому «тіммейту» Волковій Олесі (студентці 1 курсу 11 групи) за чудово проведений час

та новий досвід, який ми здобули разом.

Також хочу подякувати студпрофкому, який опла-тив оргвнесок.

Тупиця Валентина,студентка 2 курсу

З 31 жовтня по 1 листопада декан факультету іноземних мов професор О. М. Білоус і викладачі кафедри перекладу,прикладної та загальної лінгвістики доцент О. В. Материнська, старший викладач А. Л. Міщенко та асистент Л. О. Беспальченко взяли участь у ХХІ Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів «Молода германістика України між традицією та новатор-ством», яка проходила в одному з найстаріших університетів Украї-ни та Східної Європи–Львівському національному університет імені Івана Франка.

У роботі конференції взяли участь понад 90 германістівз України, Німеччини, Австрії та Польщі, а головним завданням конференції було і залишається обговорення актуального стану германістичних студій в Україні та світі, науковий обмін між укра-їнськими та закордонними про-відними вченими та молодими науковцями, розширення та по-глиблення співпраці українських університетів з науковими інститу-ціями та інститутами германістики

всього світу, збагачення традицій української германістики новатор-ськими ідеями.

Високий фаховий рівень за-ходу засвідчили почесні гості, які взяли участь у роботі конферен-ції: заступник Посла ФРН в Укра-їні Анка Фельдгузен, Голова Фон-ду Ганнса-Зайделя, Міністр Уряду землі Баварія, професор Урсула Меннле, Виконавчий директор та керівник мовної роботи Ґете-інституту в Україні доктор Сюзан-на Бекер, Координатор проектів Німецької служби академічних обмінів Оксана Швайка. Саме ці інституції плідно співпрацюють з

Асоціацією українських германіс-тів задля розширення та погли-блення австрійсько-української та німецько-української відносин, плекання німецької мови в Укра-їні, підтримкиучителів німецької мови та наукових досліджень молодих українських германістів.Візит до України високих гостей і колег з ФРН, Австрії та Польщі свідчить про підтримку українців у боротьбі за незалежність України та активне сприяння на шляху до розбудові успішної європейської держави Україна.

Після пленарного засідання конференції відбулося нагоро-

дження лауреатів перекладаць-кого конкурсу Асоціації україн-ських германістів «Нехай це буде любов», у якому студентка 4 курсу факультету іноземних мов Кашкова Марина посіла почесне друге місце, гідно представивши свій факультет та університет у міжнародному перекладацькому конкурсі. Факультет пишається успіхами своїх вихованців, ба-жає їм віри у власні сили,успіхів і «творчого вогню», оскільки лише кропітка й наполеглива праця та активна життєва позиція стають запорукою успіху та взірцем для наступних поколінь студентів-перекладачів.

За високі досягнення кірово-градської германістики та багато-річну плідну співпрацю відомий Фонд Ганнса Зайделя виділив факультету інмов КДПУ 3 сти-пендії на 2015 р.: 2 навчальні для студентства старших курсів і 1 – науково-дослідну для викладачів.

Алла Міщенко, ст. виклалдач кафедриперекладу, прикладноїта загальної лінгвістики

У КДПУ знову відбувся квест на групоутворення під назвою “Студентський Острів”. У ньому наша ко-манда факультету інозем-них мов посіла почесне 2 місце, з чим ми можемо її привітати. До складу на-шої команди увійшли такі студенти 1 курсу: Анна Ре-мізова, Лимборська Юлія, Іванова Анастасія, Владов Олександр, Дмитро Кей-стін та єдина студентка 2 курсу Анна Ротунда.

Нашим студентам про-тягом квесту довелося зга-дати всі свої навики, на-буті ще в молодшій школі, а саме на уроках малю-вання. Адже завданням конкурсу було побудувати місто, прямо кажучи , із паперу. Методом жереб-кування визначили, яка команда буде представ-ляти собою певне мініс-терство. Нашим гравцям дісталося “Міністерство освіти та науки”. Завдан-ням цього міністерства, тож і нашої команди, було побудувати навчальні за-клади, такі як університе-ти, школи, дитячі садки тощо. Не дивлячись на те, що студенти займалися аплікацією, малювали, та вирізали, все було дуже серйозно. У кожного мі-ністерства були: міністр, інженер та переговорник. Усі вони проводили засі-дання щогодини. Міністри створювали план міста, та кількість закладів. Інжене-ри вирішували, чого кому не вистачає та домовля-лися про обмін певними

речами, як то клеєм, сте-плером, або ж фломас-терами. А переговорники якраз і створювали цей обмін.

Потім усі учасники ра-зом відтворювали місто, розставляючи будівлі за планом. І після всієї ро-боти ми отримали, мож-на сказати, “Острів Мрії”, який просто зачаровував своїм різнобарв’ям та кіль-кістю закладів, таких як: театр, жовто-блакитний університет, лабораторія, аеропорт та багато інших. Більше того, на цьому ост-рові було навіть електро- та газопостачання.

Після цього, представ-ник команди повинен був показати нам усі заклади, побудовані командою, та представити їх журі, які вже потім обирали найкра-щу команду. Тож, студенти факультету інозмених мов поступилися лише коман-ді факультету фізичного виховання. У якості призу за друге місце наша ко-манда отримала грошову винагороду.

За відкликами учасни-ків, усім сподобався цей захід, який не тільки зміц-нив стосунки студентів різ-них груп, курсів, та навіть факультетів, але й приніс різноманіття у навчальне життя та безперечно за-безпечив усіх учасників веселим настроєм та гар-ними спогадами.

Троцький Андрій,голова профкому

факультету іноземних мов

18 листопада 2014 п’ятеро студентів-переможців різних Всеукраїнських конкур-сів, що проводяться Спілкою англійської мови України в Кіровоградському держав-ному педагогічному університеті, були запрошені на зустріч з Послом Великої Британії в Україні Саймоном Смітом до його резиденції в Києві.

Життя ле-тить, все швидко минає, дні пе-рекочуються із одного в інший, накручуючи по-дії кожного, ніби на великий моток ниток із спогадів та вражень, і пе-реходячи у міся-ці, а місяці у роки. Дивне вступне речення для фідбеку про чаювання у посла, хоча і є простою істиною швидкоплинності нашого буття. Так от, до чого це я, а до того, що до посла ми збиралися довгих 8 місяців. Тож, так довго ми чекали, і так швидко все відбулося і зайняло свою нішу у спогадах (з особливим відтінком гордості) кожного з “чаювальників”. Але по порядку про все.

Ми виявилися аж занадто пункту-альними та з’явилися у резиденцію посла на півгодини раніше. Нас, звичайно, не за-лишили чекати під дверима, а ласкаво за-просили до будинку. Зустрічала нас (хто ви думаєте??) дружина посла власною персо-ною! Із теплою посмішкою та щирою радіс-тю вона відчинила нам двері та провела у спеціальну кімнату для гостей, де ми змо-гли зняти верхній одяг та припудрити носи-ки (для дівчаток) чи поправити краватки ( для хлопчиків) перед зустрічі із непересіч-ним громадянином Великої Британії. Все ще маючи трохи часу перед зустріччю ми змогли оглянути розкішний світлий хол із картинами, книжковими шафами, піаніно. Також, нам запропонували почастуватися кавою-чаєм із смачнючими тістечками. Ми встигли зробити лише по ковтку теплих на-поїв, як з’явився господар будинку – Сай-мон Сміт (вибіг із кімнати, як хлопчик, з посмішкою на обличчі). Вітаючись, він по-жимав кожному руку,і представлявся про-сто “Саймон”, без всяких офіційних звань чи титулів, та, навіть, прізвища. Він запро-понував нам продовжити розмову, зручно вмістившись на м’яких диванчиках та кріс-лах, що були в холі, взявши собі кави чи чаю. Побачивши, що ми вже маємо напої, попросив собі чаю та, зайнявши своє міс-це, почав розмову.

Спочатку, Саймон Сміт зробив неве-личкий вступ і надав слово кожному з нас. По черзі ми розповідали про себе: хто ми, що ми, звідки, чим займаємося. Кожен роз-повідав, що вважав за потрібне, обираючи ту частинку свого життя, якою хотілося по-ділитися. Пан Сміт уважно слухав всіх та задавав питання, розказуючи й про своє минуле, про цікаві події та ситуації в яких опинявся. На першому колі розмови до нас приєдналася й дружина пана Сміта, яка безперечно внесла багато яскравих фарб у спогади про цю зустріч. Розумна, відкри-та, позитивна, харизматична та надзви-чайно щира жінка, справжня пара своєму чоловікові вона додала тепла та хороших емоцій у наше спілкування. Вона активно

брала участь у нашій розмові, розповідаю-чи на пару із господарем будинку про свій досвід, інтереси та враження.

Першу частину нашої розмови за-йняла наболіла всім тема кризи в Україні, війни на сході, нового уряду та перспектив на майбутнє. Було важливо почути думку людини, яка перебуває у вищих колах та

з перших вуст знає, що там насправді відбу-вається, більш того — є пред-ставником про-гресивної євро-пейської країни та може розка-зати про настрої в Європі. Тому, ми скористали-

ся можливістю отримати інформацію із першоджерела і задавали багато питань, які нас хвилювали. Але, не все ж про сум-не говорити. Далі почалася найвеселіша частина зустрічі. Ми почали говорити про книги! У пана Сміта запитали, яку книгу він наразі читає, але він не зміг швидко від-повісти, тому що забув назву, і поки шви-денько бігав за своєю книгою, пані Сміт показала книжку Джумпи Лахірі, сучасної американської письменниці бенгальського походження,та розказала із захватом про неї. Потім пан Сміт (уже глянувши назву своєї книги) розказав нам, що читає він. Далі повели розмову про улюблені книги кожного з нас, про те, чому ми їх любимо. Також, Саймон Сміт попросив,щоб ми по-радили, що з сучасних чи не дуже сучасних українських авторів варто почитати і пообі-цяв, що обов’язково познайомиться із тво-рами, які йому назвали. Уже на завершення розмови пан Сміт звернувся із питанням, коли він знову може відвідати Кіровоград, тому що має величезне бажання поверну-тися до нашого міста та відвідати культур-ні місця-перлини Кіровограда. Відповідь Маргарити Іванівни Данілко, голови Спілки англійської мови в Україні, була “Завтра”. Всі дружньо посміялися, але посол пообі-цяв обов’язково навідатися до нас знову.

На цій позитивній ноті ми завершили розмову. Всі підвелися прощатися і тут хтось запитав про піаніно, хто на ньому грає, пан Сміт відмовив, що то пані Сміт дає концерти, але господарка будинку від-хрестилася від цього. Тоді Андрій Скал-кович, який зайняв 2 місце у NPSC, 2014 продемонстрував свої музичні таланти. А після Саймон Сміт зіграв на піаніно для нас. Ми також сфотографувалися гуртом та залишили свої сліди у вічності —книзі відвідувань резиденції. Наприкінці зустрічі пан Сміт розказав нам, що дуже любить Київ, любить гуляти із дружиною пішки містом та насолоджуватися архітектурою столиці. Побажавши один одному гарного дня та ще раз потиснувши руки із господа-рями будинку, ми розпрощалися. Пан Сміт пішов далі виконувати свої обов’язки Над-звичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, а ми, натхненні та вра-жені, пішли гуляти Києвом або у справах.

Оксана Шиманович, студентка факуль-тету іноземних мов КДПУ, виграла приз глядацьких симпатій у Національному

конкурсі з ораторського мистецтва 2014.

17 листопада факуль-тет іноземних мов з наго-ди Дня студента, створю-ючи приємну та святкову атмосферу, привітав сту-дентів, зустрічаючи їх при вході в університет соло-дощами, даруючи щирі по-смішки та гарний настрій.

Цього ж дня відбулося нагородження подяками найкращих та найактивні-ших студентів деканатом факультету іноземних мов.

Починаючи з самого ранку для студентів про-водили караоке, на якому вони показували не тільки

свої співочі таланти, а й артистичність в цілому.

І на останок хочеться сказати, що студентська пора – це найкращий час для самовираження, са-мореалізації та втілення своїх мрій у реальність!

Студенти – креативні й вільні у думках, ламають стереотипи і творять нову історію! То ж ще раз хо-четься привітати всіх сту-дентів з їх професійним святом!

Мельник Інеса,культорг факультету

У гостях у посла Великої Британії

Гідно представили університет

Обізнаний означає озброєний

6-7 грудня 2014 року міні-делегація з Кіровогра-ду була у місті Одеса на Всеукраїнському дебатно-му турнірі “Кубок Одеси”, де для учасників було два тре-ки “новачки” та “досвідчені”.

У треку “новачки” бра-ли участь 52 команди , а у треку “ досвідчені” 32 кома-ди. Кіровоградська коман-да “Нащадки Демосфена” гідно представила свій уч-бовий заклад. Ми зайняли три - 2х місця, одне - 3тє місце та одне - 4місце .

Резолюції на турнірі були різноманітні та ак-туальні на сьогоднішній день. Найважчою та най-болючішою темою на від-біркових етапах стала така

резолюція “Припинення Україною фінансування захоплених територій Дон-басу”. Ми як члени опозиції відстоювали те, що це не є помилкою, а виправданим рішенням.

Дуже хочеться знову по-вернутися у ту атмосферу, в якій все так добре і ніхто не думає про сесію, а лише про результати гри!

Дякуємо організаторам і всім учасникам турніру за приємно і корисно прове-дений час, а також моєму тіммейту - Владову Олек-сандру, студенту 102 під-групи.

Тупиця Валентина, 25 група

25 листопада 2014 року відбулася зустріч студен-тів факультету іноземних мов з керівниками центру біржових технологій. Вони привідкрили двері до досі невідомого, чужого виду заробітку, такого, як фон-довий ринок.

Виявляється, вже біль-ше 17 років в Україні існує фондовий ринок (ринок цінних паперів), адже ще зовсім нещодавно його ми бачили лише з теле-екрану з життя Заходу і він здавався абсолютно неможливим в умовах на-шої країни. Але все по-ступово змінюється, і ось вже і громадяни України стикаються з цим явищем, що має великий вплив на найважливіші аспекти жит-тєвого устрою в країнах з розвиненою ринковою економікою. Акції, обліга-ції, сертифікати, чеки, век-селі і інші цінні папери, які ще зовсім нещодавно були дивиною, тепер міцно уві-йшли до нашого життя

поряд з такими звичними словами як “біржа” і “депо-зитарій”. Цінні папери ста-ли засобом вираженням підприємницького ризику, та способом непогано за-робити. У нинішній час у нашій країні поступово розвивається ринок цінних паперів, і так як в нашій країні не навчають фінан-сової грамотності, студен-там було цікаво дізнатися про можливість заробити пасивний дохід, довіривши брокерам інвестувати гро-ші, або ж на професійному рівні освоїти нову спеці-альність, та приєднатися до команди спеціалістів таких як трейдер, фінансо-вий консультант, аналітик, агент та ін. Представники компанії-брокера Teletrade ознайомили нас із тим, хто ці професіонали, з чим, та де вони працюють, та за-пропонували пройти без-коштовне навчання, щоб мати можливість розвива-тися в новому напрямку.

Прослухавши матеріал,

деякі студенти знайшли для себе це повідомлення корисним, і записали кон-такти для подальшої спів-бесіди.

Мені здається, що ко-жен з нас має право зна-ти про те, як користува-тися своїми грошима, що з ними робити окрім того, щоб бездумно витрачати їх до копійки.

В нашій країні бракує достовірної інформації про ринок цінних паперів, про фактичні операції, їх обсяги, точніше, її просто немає ні на телебаченні, ні в газетах, тому студенти були дуже вдячні за те, що прослухали таку важливу інформацію.

Тож, «обізнаний озна-чає озброєний», а далі вже вибір кожного як ко-ристуватися цими знання-ми: або продовжити жити як жили, або спробувати щось нове.

Олена Мінакова, студентка 3 курсу

РЕДКОЛЕГІЯ: Іваненко Н.В., Стасюк Б.В.НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ: О. Білоус, Н. Іваненко, Б. Стасюк, К. Бідна, І. Данилко, А. Гулак, Л. Леоновець, А. Остапчук, Є. Хільченко, А. Украдиженко

Запрошуємо студентів та викладачів факультету до участі у створенні наступного номера! Слідкуйте за оголошеннями.

У такі неспокійні для України часи є дуже мало часу на радість, але це лише об’єднує українців, робить нас сильнішими і з кожним днем загартовує. Та найважчий тягар впав на сильні плечі українських чоловіків. Вони, не покла-даючи рук, охороняють нашу державу, роблять все, щоб вибороти мир в Україні. Вони звикають жити далеко від своїх дру-жин, дітей, матерів та бать-ків. І дуже багато таких во-їнів геть зовсім молоді. Ще ніби вчора вони перейма-лися типовими для юна-ків проблемами, раділи життю, а тепер вони готові боротися з ворогом, хоча їм трохи більше (а інколи і менше) двадцяти років. Один з таких відважних хлопців завітав на факуль-тет іноземних мов і розпо-вів, як то воно жити, коли над головою свистять кулі. Богдан Несин – двадцяти-дворічний юнак, який має достатньо мужності захи-щати країну зі зброєю в ру-ках. Вже більше ніж півро-ку він обороняє українську територію від терористів із ДНР та ЛНР, які зазіхнули на територію України, не-

сучи хаос, розруху та горе. Крім того він ще і … сту-дент факультету іноземних мов. Юнак спочатку згадав як він наважився поїхати захищати Батьківщину. Він не сказав батькам, на який крок наважився і лише че-рез кілька тижнів вони ді-знались про це. Звісно ж матір прохала сина повер-нутися, але він переконав її, що цей крок був зваже-ний і потрібний. Матір Бог-дана звісно ж підтримала вибір свого сина. Потім була розповідь про побут в польових умовах, адже він кардинально відмінний від того, який більшість лю-дей має. Також він згадав своїх товаришів по службі. У них не має звертань за статутом, а 60-річні роз-мовляють з 18-річними на одному рівні, звертаючись по імені , адже немає міс-ця на війні для таких дріб-ниць.

Студенти задавали пи-тання протягом розмови, наприклад чи вистачає їм продовольства, чи є все необхідне обмундиру-вання та екіпіровка і тому подібне. Богдан відповів, що крім держави їм дуже сильно допомагають во-

лонтери, які часто допо-магають та виручать їх, а також згадав про вдячних місцевих жителів, які при-возять воду, продукти хар-чування та інші необхідні речі. Згадав хлопець коли вперше атакував та від-бивав позиції ворога, як провів день народження в окопі і замість привітань чув вибухи та свист куль. Не забув юнак і про тих то-варишів по службі, які від-дали життя за мирне небо над Україною. В свої двад-цять два роки Богдан вже побачив і війну, і смерть, але він готовий боротися далі, адже не можна дати ворогові знищити свою Батьківщину.

Весь час студенти слу-хали гостя , адже було важко і на секунду відвер-нути увагу від такої щирої та шокуючої розповіді. Ми побажали Богдану удачі, а він в свою чергу дав нам настанову вчитися. Ми зрозуміли, що допоки такі відважні чоловіки готові захищати нашу країну, нам нічого боятися!

Олександр Тихолаз,34 група 308 підгрупа

факультету іноземних мовСкажу одразу – мені

дуже сподобалось. Наш тренінг почався зі знайом-ства, і я зрозуміла, що тре-нери Настя і Сергій - доволі активні та енергійні люди. Настя перша розпочала свій виступ. Вона донесла до нас основи проведен-ня дебатів, розповіла, що це означає і як це робити. Спочатку я була не так за-цікавлена в її розповіді, оскільки знала дещо про дебати, але потім Настя дала нам шанс пограти. Після перерви між тренін-гами ми вирішили зіграти і отримали таку тему: «Ця палата заборонить де-монстрацію іншої симво-ліки, окрім національної і спортивної, на спортивних змаганнях». Спершу я зля-калась, оскільки не знала, які аргументи можна на-вести на підтвердження цієї резолюції. Та потім мені вдалось вирішити цю проблему. Особливо я була задоволена самим процесом мислення, який допомагає мені розвива-ти себе як особистість і розглядати різні явища з двох протилежних сторін.

Я зовсім не очікувала, що саме моя команда пере-може. Після цієї гри Сергій розповів нам про контрар-гументацію. І виявилось, що контраргументація - це справжнє мистецтво від-биття аргументів конку-рента. Також ми перегля-нули відео виступу двох дуже досвідчених учасни-ків дебатів. Завдяки цьому відео ми визначили свій взірець, до якого варто прагнути.

Наш тренінг тривав з 10.00 ранку до 17.00 годин вечора. Важко заперечу-вати той факт, що всі вже були доволі втомлені, але наші тренери зарядили нас особливою енергети-кою, завдяки якій я зовсім не відчувала втому. Я була дуже задоволена цим за-ходом, оскільки впевнена в тому, що все це сприяє моєму саморозвитку. Для себе я зрозуміла, що де-бати це, справді, те, що мені подобається і те, чим я хочу займатися надалі.

Студенка першого курсуфакультету іноземних мов

Волкова Олеся

Дебати – це те, що мені подобається!