№ 29 (5/2015)

Тема номера Галерея нових облич львівської політики

Олег баляш: «Розвиток Рідного кРаю – наша відповідальність»

мандрівкасправжні чоловікиобирають ісландію

СпорТкапоейра vs Гопак:хто коГо

Години запису з 09.00 до 21.00 м. Львів, вул. Щирецька, 36, ТВК «Південний»

+38 032 295 91 63+38 098 388 88 09+38 099 450 93 03

саунабаня

басейн 25 мфітнес- та тренажерний зал

SPA акваспорт

соляна кімната душ Шарко

«ТРИ СТИХІЇ» – центр здоров’я, краси та відпочинкуЗапрошуємо Вас відвідати наш оздоровчий центр щоденно, без вихідних

Бутік весільного та вечірнього вБрання

екслюзивний представник у львові Бренду Sherri hill

CryStal DeSing

tarik eDiz

terani Couture

м. львів, вул. і.Франка, 61тел. (032) 225 61 84тел. (067) 675 51 78

www.CryStalSalon.Com.ua

4

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали:

Богдан ЮрочкоЮрко ПирчДарія Бура

Дизайн та верстка:

Рекламний відділ:

Всеволод Деревацький

Зоряна КрачковськаНаталя КлимюкМарія ВінчураАнна Косик

Розміщення реклами:

тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції

УкраїниСвідоцтво серія КВ № 18262-7062

від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник та видавець:

ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках,

автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на

домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1 000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 07.10.2015 р.

Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий

або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе

рекламодавець.

від редактора

Не знаю як вам, але мені галицькі традиції подо-баються, та, все ж, не всі. Останнім часом, наприклад, дуже дратує схильність нашого люду до надмірного споживання. Здається, ніби споживацька культура у всьому світі перемогла, але є один нюанс. На Заході споживач переважно купує не тому, що треба, а тому, що захотілося (з посильною допомогою рекламістів і маркетологів, звісно). У нас же все частіше людина ро-бить це не тому, що треба, а тому, що хочеться показа-ти іншим, що не ликом шитий (з посильною допомогою рекламістів, маркетологів та старшого покоління, яке нав’язує принцип «а що люди скажуть»).

Поясню на прикладі. Їду собі в авто, слухаю не най-гірше львівське радіо. Двоє молодих і, на перший (тільки на перший) погляд, прогресивних ведучих обговорюють, як вони їх назвали, багатіїв-диваків. І ото чую я розповідь На обкладинці: Олег Баляш з сином

про власника компанії IKEA мільярдера Інгвара Кампра-да. І така зневага звучить у голосах ведучих, коли вони кажуть, що дядько при своїх статках їздить на старенько-му «Вольво» і ходить у недорогих костюмах, ніби мова не про лахи, а про те, що він вбиває християнських немов-лят і п’є їхню кров. А наостанок ведуча добиває Кампра-да словами про його жахливу жадібність: бо він змушує працівників писати і друкувати на обох сторонах аркушів офісного паперу. «Це неймовірно!, – каже вона, – на обох боках аркуша! Жах, який він жаднюга!».

Обклали людину лайном з ніг до голови з трьох причин:

А) Він одягається в недорогі костюми (зауважте, не в лахміття, не ходить голим, навіть не в подертих брокер-ських джинсах, просто в недорогому одязі.

Б) Він їздить не на дорогій німецькій чи японській «тачці», а на рідному шведському авто 12-річної давності, таким чином підкреслюючи його надійність.

В) Він використовує папір сам і змушує інших робити саме так, як тому паперу призначено, а не марнотратно. І через все це його оголошують жадібним монстром.

І от, мабуть, вживають же ці люди такі вислови як «захист екології», «підтримка національного виробни-ка», «соціально орієнтований бізнес». Вживають, але взагалі не вкладають жодного змісту. Бо суспільство у нас таке – зі спотвореними змістами. Скромність можна назвати жадібністю, чесного назвати зневажливо «пра-вільним», якщо хтось не бере хабарів – ну то він просто «лох». Отак і живемо, отак і не вилазить країна зі задниці.

А нормальні суспільства вже давно живуть з іншими цінностями. І там важливо, що ти створив у житті, і що ти залишиш нащадкам, а не лише на якій ти машині їздиш і скільки башточок у тебе на особняку. І мільярдери там цілком замислюються і про найдрібніші наслідки своїх дій для екології, і про те, як їхня діяльність впливає на суспільство, і про банальні життєві радощі, яких не купиш за гроші. Це демонструє не тільки Інгвар Кампрад, а й багато інших світових багатіїв. Саме про таких людей – одна з центральних тем цього номера «Егоїста».

Всеволод Поліщук

6 відпочинок • дрібниці життя

• РестОРаНи, баРи, кав’яРНі, паби • япі тепаН | пр. свободи, 6/8 • GLORIA Cafe | пл. Міцкевича, 1 • L’UFT | вул. копер-ніка, 17 • MOns PIUs | вул. Л. Українки, 14 • sTRUdeL hOUse | вул. Шевська, 6 • The GAs sTATIOn | вул. Джерельна, 20 • аМаДеУс | пл. катедральна, 7 • аРсеНаЛьське | вул. арсенальська, 7 • багРатіОНі | пр. в. Чорновола, 59 • веЛика таРіЛка | вул. Менцин-ського, 3 • веЛика таРіЛка | вул. валова, 13 • веРОНіка | пр. Шевченка, 21 • віДеНська кав’яРНя | пр. свободи, 12 • гаРМата | вул. грабов-ського, 11 • РестОРація баЧевських | вул. Шевська, 6/10 • ДеЛіс | вул. самчука, 8 • ДЗиґа | вул. вірменська, 35 • ДиНаМО бЛюЗ | вул. стуса, 4 • ЗОЛОта гУса | вул. січ. стрільців, 3 • кафе 1 | пл.катедральна, 5 • кеНтавР | пл. Ринок, 34 • кОРЗО | вул. братів Рогатинців, 10 • кУЛьт | вул. Чай-ковського, 7 • кУМпеЛь | вул. винниченка, 6 • паН  таО | вул. кримська, 28 • паНОРаМа | пр. свободи, 45 • паНська ЧаРка | вул. винничен-ка, 3 • пекіН | вул. грушевського, 8 • пРага | вул. гнатюка, 8 • саЛО | пр. свободи, 6/8 • сМакОЛик | вул. Михальчука, 5 • таРОН | вул. кузневича, 16а • фРеска | вул. краківська, 9 • цУкеРНя | вул. староєврейська, 3 • ЧОРНий кіт | вул. гвардійська, 4 • ШекспіР | вул. Любінська, 144 • ШтУ-ка | вул.  котлярська, 8 • МагаЗиНи • BAseL | вул. банківська, 5 • CezARe | вул. Дудаєва, 12 • біЗНес стиЛь | вул. театральна, 23 • юве-ЛіРНий бУтік «кОЛекція» | пр. Шевченка, 15 • пРеЗиДеНт | вул. городоцька, 8 • кЛУби • CAzAnOvA | вул. ставропігійська, 7 • MUsIC Lab | вул. братів Рогатинців, 27 • MAesTRO | вул. Лазнева, 3а • RAFInAd PeOPLe | вул. Руданського, 1 • sPLIT-LvIv | вул.  Міцкевича, 6\7 • атМОсфеРа | вул. братів Рогатинців, 18 • тУРфіРМи • аЛгОЛь | вул. коперніка, 16/3 • кОЛіЗей | вул. братів Рогатинців, 18 • Міст-тУР | пр. Шевченка, 34 •

піЛігРиМ | вул. коперніка, 26 • РітУРНеЛь | вул. водогінна, 2 • кЛіНіки • аЛьтеРНатива | вул. героїв Упа, 73 • віЗекс | вул. Наукова, 96б • кЛіНіка ЗабЛОцькОгО | вул. коперника, 20 • кЛіНіка св. паРаскеви | вул. Заводська, 7 • ЛаЗеР пЛюс | вул. Миколайчука, 9 • РікОта | вул. в. великого, 31 • гОтеЛі • NobiLis | вул. фредра, 5 • ReIkARTz | вул. городоцька, 107 • ReIkARTz | вул. Друкарська, 9 • аНДРіївський ДіМ | вул. к. Левицького, 112 • вежа веДМежа | Львівська обл., с. волосян-ка, урочище цоцора • віНтаж бУтік гОтеЛь | вул. сербська, 11 • еДеМ | вул. городоцька, 95а • ЄвРОгОтеЛь | вул. тершаковців, 6а • кУпава | вул. комарова, 17 • ЛеОпОЛіс | вул. театральна, 16 • ОпеРа | пр. свободи, 45 • РУДОЛьфО | вул. вірменська, 4 • цитаДеЛь іНН | вул. грабовського, 11 • ШвейцаРський | вул. кня-зя Романа, 20 • ШОпеН | пл. Маланюка, 7 • авіакОМпаНії • кий-авіа | пр. Шевченка, 11 • кий-авіа | пл. григоренка, 5 • автОсаЛОНи • гаЛиЧиНа автО | вул. городоцька, 282 • ЗахіД-МОтОРс | вул. Липинського, 50 б • ЗахіДНО-УкРаїНський автОМОбіЛьНий ДіМ | вул. антоновича, 59 • іЛта Львів (пежО) | вул. Чай-ковського, 20 • НікО-ЗахіД | вул. Липинського, 50 б • пф «христина» (BMW) | вул. п’ясецького,1 • тОйОта цеНтР Львів «ДіаМаНт» | вул. кульпарківська, 226 • автОтОваРи • AUTO PARTneR | вул. перфецького, 2а • автОЗапЧастиНи | вул. Липова алея, 1 • фітНес-кЛУби • 3 стихії | вул.  Щирецька, 36 • аквапаРк «пЛяж» | вул.  кн. Ольги, 114 • іНШе • св-вагони потягів у напрямку києва, Одеси, сімферополя •а також на www.issuu.com/egoist_magazine, www.store.obreey.com, www.presspoint.ua, www.journals.ua

Ч и т а й т е ж у р н а л т у т :

9

64

30

44

ЗМІСт 8 СНІДАНОК: Новий працівник. Що з ним робити

14 проект: ГАлерея НОвих Облич львІвСьКОї пОлІтиКи

40 Історія справжнього чоловіка: Мандрівка життя

38 ЩАСливІ без МІльйОНІв: Найскромніші багатії світу

44 Відпустка легко: 5 онлайн-сервісів, які економлять час та гроші

56 КОКтейль вІД “еГОїСтА“: Джин Гарден

62 СтилЬ: 6 способів носити шалик

Для кожного підприємця неймовірно важливим є персонал його компанії. Про те, як знайти «свого» працівника ми гово-рили на черговому бізнес-сніданку. Цього разу нашими партнерами стала відома київська компанія Visotsky Consulting. А разом з їхнім спікером Ігорем Хижняком ми намагались з’ясувати усі ці аспекти, а смачно пригощав нас та наших гостей ресторан італійської кухні «Buon Gusto» (ТЦ «Володимир», ТВК «Південний», вул. Щирецька, 36).

Отож, безумовно найперше слід чітко сформулювати критерії для нашої посади. Тобто, потрібно заздалегідь визначити, яку саме людину ми шукаємо.

Важливим кроком у подальшій роботі буде введення новачка у курс усіх справ та опис зобов’язань. Адже правильне розуміння своїх обов’язків – запорука вдалої та конструктивної праці. Вже на цьому етапі ми маємо нагоду оцінити про-фесіоналізм працівника і скерувати його у потрібному напрямку. А у пригоді нам

стануть цікаві тестові завдання на перші дні, бо вміння знаходити вихід з нестан-дартних ситуацій, приймати конструктивні рішення є основою працездатності.

Як зауважує спікер Ігор Хижняк, необ-хідно не тільки розуміти свої обов’язки та вміти їх виконувати, а й бачити «кінцевий продукт». Це додасть наснаги та стимулю-ватиме до продуктивнішої роботи.

Отже, підтримуйте та допомагайте сво-їм підопічним, і вони розвиватимуть ваш бізнес.

Новий працівник. Що з ним робити

тц «володимир», твк «південний»,

вул. Щирецька, 36

10

Будьте оптимістами. Песимізм – це неефективно.

[Шимон Перес]

11

12

Олег Баляш: “Наш край” – партія, в яку популістів не беруть”

розмова • суспільство

– Олеже григорійовичу, чому ви, успішна людина, вирішили йти на ці ви-бори? адже вибори це і витрати, і бруд. Навіщо це вам?

– Чесно кажучи, я дійсно вагався, чи потрібно йти на виборчі перегони цієї осені. Це надзвичайно складні вибори, в країні війна, народ бідніє, економічне становище країни на грані дефолту, люди втомились, вони розчаровані. Але ви знаєте, після того, як я побував на Сході в зоні АТО, як поспілкувався з нашими хлопцями, вирішив, що потрібно йти. Вони там глибоко розуміють процеси, які проходять тут у нас, на мирній землі. Вони живуть надією, що допоки вони за-хищають нас там – ми будуватимемо країну тут. Чесну, справедливу, соціально відповідальну, країну їхньої мрії. Ми провели одну з ночей в окопі разом з бій-цями. І знаєте, коли ти в таких умовах, хочеться заради них перевернути гори, зробити все, щоб їх мрія втілилась.

Олег баляш, депутат Львівської обласної ради, банкір та управлінець, кандидат на посаду місь-кого голови Львова. Він виглядає «білою вороною» в когорті кандидатів-популістів, адже не роз-дає обіцянок змінити життя на краще, знищивши корупцію, зробивши позитивні зміни чи зберігши країну. Для нього існує один Львів, Львів, де людей об’єднує проблема зубожіння, Львів, у якому люди старшого покоління не можуть заплатити комунальні послуги, Львів, відкритий для світу, але далекий від громади. Сьогодні розмова з Олегом Григорійовичем про міські вибори, про команду однодумців та плани на майбутнє...

13розмова • суспільство

– а чому ж з партією «НаШ кРай»? Чому саме ця сила?

– Тому що це не популісти. Ми об’єднуємо тільки людей справи, успішних, які в своєму житті змогли створити підприємство, навчити студента, реалізу-вати соціальний проект. Скільки вже часу можна обирати депутатів, які хіба говорять і приймають звернення. Я стою на позиції «депутат – слуга на-роду», як би це банально не звучало. Дійсно, ті хто у Верховній раді мають бути політиками, вони ви-значають політичний розвиток країни. Депутати ж на місцях повинні бути першочергово ефективними управлінцями, організаторами. Депутат повинен знати свій округ, повинен жити його проблемами, проблемами людей. Окрім цього ми йдемо до де-централізації. Фінансові ресурси будуть на місцях, ми прийматимемо стратегічні рішення з економіч-ного розвитку територій. Хто це буде робити? Для цього потрібно системно розумітись на економіці, на фінансах, знати законодавство. Таких людей об’єднує «Наш Край». У нашій партії більше 100 міських голів. Вони –лідери своїх громад, їм довіря-ють люди. Саме вони будують Україну у своєму рід-ному краї. Не чекаючи, що там в Києві вирішиться.

– Для чого вам посада міського голови? – Посада міського голови мені не потрібна. Мені

потрібна можливість розвивати місто Львів. Розви-ток рідного краю – наша відповідальність. З цим гаслом я йду до виборця. Відповідальний міський голова ніколи не розпочне ремонт доріг восени, коли люди виходять з відпусток, відповідальний міський голова заради власних політичних амбіцій не робитиме містян заручниками кредитів та полі-тичних інтриг. Відповідальність – це те, чого бракує владі на всіх рівнях. Багато обіцяють, виграють ви-бори і забувають, що говорили. Я хочу щоб ми були друзями з львів’янами.

– які реальні проекти ви готові запропонувати львів’янам?

– Перше – це чиста вода. Вода – це здоров’я кожного містянина. Сьогодні ми п’ємо ледь не тех-нічну воду. Ресурси міста з бюджету розвитку по-

трібно спрямувати на модернізацію системи водо-постачання міста.

Друге – це чисте повітря. На жаль, місто часто має специфічний запах. Ми розуміємо чому. Це на-слідок безвідповідальної політики міських чиновни-ків та особисто міського голови. Потрібно терміно-во ліквідувати джерела виникнення цього запаху. Притягнути підприємства, в наслідок роботи яких він утворюється до відповідальності та змусити їх перестати труїти львів’ян.

Третій пріоритет локальніший – це рекон-струкція лікарні на вул. Топольній. Люди добрі, та напевне кожен городянин побував там. Це ж жах-ливо. Потрібно терміново спрямувати кошти на оснащення цієї лікарні сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням. Відремонтувати палати, закупити нові ліжка та матраци. Здоров’я городян важливіше, ніж якісь фестивалі чи концерти.

Четверте – терміновий перегляд умов закупівлі газу комунальними підприємствами. Треба знизи-ти тарифи на опалення та підігрів води і зробити це будь-якою ціною. Це реально. Ми впровадили це у себе на підприємстві: купуємо газ, який видобува-ють українські компанії на території області і таким чином маємо вдвічі дешевше тепло. Люди плати-тимуть на 50% менше вартості тепла. А це вкрай важливо для всіх.

Це, на мою думку, основні та пріоритетні завдан-ня. Щоб їх реалізувати, потрібна клопітка праця со-тень людей, щоденний контроль і першочергово бажання думати про здоров’я та добробут людей.

– Де на це взяти гроші?– Бюджет країни, бюджет області та бюджет

міста – раз, допомога іноземців – два, вклад со-ціально відповідального бізнесу – три. Я думаю, багато підприємців готові будуть підтримати такі проекти, але повинні бути прозорі й відверті умо-ви виконання, а ще політики не повинні піаритись на таких проектах. Дуже часто багато людей ро-блять, допомагають, а потім приходять політики з власними медіа і показують це як власне до-сягнення. У бізнесу опускаються руки. Бізнес використовують просто. Так не можна. Потрібно

відверто говорити громаді. «Ось ці люди допо-магають місту, вони роблять свій вклад в наше спільне завтра, ми повинні знати і поважати та-ких підприємців».

– Окрім походу на міського голову, ви – пер-ший номер у списку партії Наш край. хто в коман-ді?

– Це і о. Володимир Бачинський, секретар Львівського єпархіального управління, протоієрей УПЦ КП, військовий капелан; Віктор Іваницький, директор ТРК «Львівська хвиля» - в/о № 13, най-популярнішого радіо нашого міста; Віктор Чарно-морський, безкомпромісний борець із корупцією міських чиновників, заступник редактора газети «Ратуша»; Олеся Гінайло, менеджер з управління персоналом одного із найбільших платників по-датків Львова та Львівщини ТзОВ «Актіон Україна»; Сергій Підгородецький, генеральний директор авіакомпанії «АТЛАС-ДЖЕТ-УКРАЇНА»; Микола Куш-нірчук, лікар-хірург Клінічної лікарні Львівської залізниці; Віктор Жук, заступник директора ТзОВ «Росан-Глобал» – складової частини одного із най-більших роботодавців Західної України групи компа-ній «Росан»; Михайло Новак, заступник генерально-го директор одного з провідних платників податків міста та області ТзОВ НВП «Гетьман»; Наталія-Оль-га Палій, головний лікар Клінічної лікарні Львівської залізниці; Юрій Скуратівський, начальник Військо-во-медичного клінічного центру Західного регіону, де лікують українських героїв учасників АТО; Га-лина Софінська, директор Львівської української приватної гімназії; Олег Гарас, тренер-викладач дитячої спортивної школи ФК «Карпати». На жаль, всіх не зможу тут назвати. Нехай мене вибачать. Але підтверджу вам ще раз раніше сказані слова. Ці люди надзвичайно всі поважні та досвідчені. Усі вони відбулись, як спеціалісти своїй галузі. Їм не потрібно вчитись, щось робити для людей. Вони це роблять щодня. Я прошу усіх львів’ян підтримувати їх на округах. Обирайте відповідальність та досвід. Обирайте справи, а не слова.

Розмовляв Ігор Бондар

14

У пошуку нових облич

15

Вибори – час розкидати макулатуру, роздавати гречку і змагатися в фантазії: хто дасть найфантас-тичнішу обіцянку. А ще – для більшості медіа – час робити рейтинги. Найвпливовіші політики, найкраси-віші бізнесмени, найбізнесовіші жінки, найжіночніші партії... Чого не нафантазуєш, аби підгребти власну порцію врожаю під час «журналістських жнив».

Але «Егоїст» – не більшість видань. Жнива жнива-ми, а життя – життям, і на виборах воно не закінчу-ється. Ми виходимо з двох базових постулатів. По-перше, має бути повага до читачів. По-друге, країна має жити по-новому, не обмежуючись гаслами на бордах. Нова поліція – це добре. Але мають бути но-вий суд, нова прокуратура, нові муніципалітети, зага-

лом – зовсім інші стосунки між владою і людьми. А для цього у владі, для початку місцевій, повинні бути нові обличчя і нові політичні сили, а не перетасована колода старих фізіономій, які лише змінюють вивіски і гасла.

Тому ми присвятили стільки уваги новим людям і новим політичним силам, які намагаються потрапити у владу у Львові, і які в ній, владі, ще не були. Жодного рейтингування, жодних розрахунків на «перший-дру-гий». Людей, про яких ітиметься далі, ми або знаємо особисто і можемо за них поручитися, або були до-тичними до одних громадських проектів, або бачили чіткі результати їхньої праці як активістів чи волон-терів. У будь-якому разі, ми тільки розповідаємо, але вирішувати лише вам.

16

андрій породкодиректор ЛКП «Львівський кіноцентр», засновник ГО «САМІ»,кандидат до Львівської міської ради від «Самопомочі»

Випускник економічної кібернетики Львівської комерційної академії, Андрій Породко відоміший як громадський діяч і благодійник. У 2009 році він за-снував ГО «САМІ» (допомога дітям, які хворіють на тяжкі недуги, дітям соці-альної категорії). З 2011 року – керів-ник комплексного проекту «Львів со-ціальний» (довідник, глянцеве видання, телевізійний проект). У 2012 – керівник проекту «Спеціальна олімпіада – Львів» (промоція спорту серед дітей та молоді з вадами розумового розвитку). У лис-топаді 2013 став одним із координато-рів львівського Євромайдану. З січня 2014 – відповідальний за блокування військової частини на вул. Стрийській. З 2012 року опікується парком «Горіхо-вий гай», за цей період спільно з небай-дужими активістами та мешканцями району було проведено десятки толок; встановлено лавки, смітники; унемож-ливлено проїзд автомобілів у паркову зону; освітлено майданчик; встановлені качелі; проведено wi-fi; розчищено озе-ро; створено паркову зону. З 2015 року – голова Комісії сім`ї, молоді та спорту громадської ради при ЛОДА.

Юрко Бойкодиректор мистецької галереї «Гердан», культуролог,кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

Як один із засновників Народного Руху та товариства «Меморіал», орга-нізатор багатьох мистецьких проектів, Юрій Бойко є знаковою постаттю у гро-мадському й культурному житті міста. Ще 1986 разом подружжям Калинців та іншими однодумцями він видав у 5 екземплярах першу самвидавчу збірку Василя Стуса. З того часу на його рахун-ку – сотні мистецьких проектів.

На думку Юрія, приватні заклади у Львові є ініціативнішими й мають кра-щий менеджмент, ніж державні музеї, театри, концертні зали. Тому місто перетворилося з культурної столиці на столицю розваг. Міський голова і майбутній депутатський корпус, спіль-но з Міністерством культури, мають зробити все можливе, щоб змінити менеджмент закладів культури, роз-робивши відповідну стратегію їхньої роботи.

Іванка Гаврилкоеколог, фахівець з енергоменеджменту,кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

Уже понад рік Іванка Гаврилко очолює відділ енергоменеджменту у Львівській міській раді. Після того, як вона завершила навчання на програ-мі «Good governance» Львівської біз-нес-школи та УКУ, за активну позицію щодо вирішення екологічних проблем міста на цю посаду Іванку запросив сам міський голова. За освітою Іванка – еколог, і не раз брала участь у між-народних школах, працювала еколо-гом та геологом, тепер навчається на магістерській програмі з публічного адміністрування в УКУ.

За рік Іванці вдалося кардинально змінити формат роботи свого відділу та систему енергоменеджменту у бю-джетних закладах Львова. Вона запо-чаткувала й разом із колегами успішно реалізовує багато проектів у цій сфері. Один із них спрямований на підвищення ефективності використання енергоре-сурсів та, відповідно, коштів у бюджет-них установах Львова. Цей проект охо-плює понад 500 будівель у місті.

Степан ВеселовськийIT-фахівець, підприємець,кандидат до Львівської міської ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність»

Степан Веселовський відомий у Львові не лише як успішний підпри-ємець у сфері IT, але і як громадський діяч, який допомагає розвиватися мо-лодим фахівцям та підприємцям. Він заснував «Львівський IT-кластер» та ще кілька організацій. Зараз Степан в рамках групи ентузіастів бере участь в розробці стратегії міста на 2025 рік.

«Для мене важливо, щоб у Львові були найкомфортніші умови для розви-тку бізнесу та win-win ставлення до ін-весторів. Я переконаний, що Львів має всі шанси стати найбільшим освітнім кластером в Україні, а це можливо че-рез модернізацію навчального процесу, підвищення рівня технічного забезпе-чення університетів та створення нових навчальних програм. Досвід у цьому в нас є. Я прийняв рішення взяти участь у місцевих виборах до Львівської міської ради. Я готовий допомагати своєму міс-ту та розвивати ІТ-індустрію у ньому. Я вірю в те, що ІТ-галузь має що принести у міську раду і я переконаний, що пред-ставники сфери інформаційних техно-логій зможуть гідно представити своїх колег у місцевій владі», – каже Степан Веселовський.

галерея нових облич • політика

17

ростислав антимисволонтер, приватний підприємець,кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

У грудні 2012 Ростислав першим організував рятуваль-ну експедицію, аби визволити зі «снігового полону» людей, які застрягли на трасі «Київ-Чоп» після страшної заметілі. А за рік він уже допомагав розбудовувати Майдан у Ки-єві. Коли Росія вторглася на Донбас, Ростислав кинувся забезпечувати необхідним українське військо. «Я кажу так: нашій державі лише пів-тора року, по суті. А те, що було 23 роки до того, називаю «Проектом «Україна». Тому нам доводиться зараз і буду-вати армію, і забезпечувати її, і навіть не з нуля, а з мінусової точки відліку. І таке будівни-цтво треба провести у всіх структурах на Галичині, а далі – по всій країні. Ми повинні ліквідувати всі недоліки ме-неджменту, які Україна успад-кувала з радянських часів», – переконаний Ростислав.

Святослав Стецьпідприємець, громадський активіст,кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

Багато львів’ян знають Святослава Стеця як активно-го пластуна, який завжди гото-вий допомогти тим, хто цього потребує. Сам Святослав не любить розповідати про Май-дан та АТО – він воліє робити, а не говорити.

Святослав – підприємець та громадський активіст. За освітою – політолог, закінчив аспірантуру. Саме тому багато знає про політику, хоча ніколи не займався нею. Його велике бажання – створити у Львові такі умови, аби це місто стало комфортним для молоді, орга-нізувати більше можливостей, щоб молода людина могла себе тут реалізувати: мати змо-гу знайти роботу чи розпочати власну справу, облаштувати своє житло.

Ярина Матвіївжурналістка, кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

Ярина – журналістка, з якою кільком представникам «Егоїста» довелося попрацюва-ти разом. Зараз вона – ведуча новин та аналітичного ток-шоу «В об’єктиві» на львівському телебаченні. Лауреат багатьох літературних конкурсів, тепер вона активніше розвивається в напрямку соціальних проектів. Ярина є членом Міжнародного мирянського руху «Спільнота Святого Егідія», в рамках якого займається благодійною со-ціальною роботою з бездомни-ми. Це організація благодійних вечерь, збір одягу і багато іншо-го. Саме соціальною політикою вона планує найбільше займа-тися і в міській раді.

Юрій Дмитришинволонтер, керівник Батальйону Святого серця,кандидат до Львівської міської ради від партії «Батьківщина»

До війни – успішний дан-тист – Юрій створив одну із найактивніших груп медиків, які рятують вояків, поране-них в АТО. Батальйон Святого серця – це більше десятка лікарів різних профілів, і ко-ординує їхню діяльність саме Юрій. «Якщо ми змогли орга-нізувати «швидку медичну до-помогу Майдану», «допомогу армії України» та «медичний батальйон Святого серця», то й зможемо впровадити реформу охорони здоров’я на місцях. Я не один, у нас є команда, яка активно та ефективно працює. Крім того, навчаючись в Естонії у військово-медичній академії НАТО, я добре ознайомився з системою медицини країни на різних рівнях», – розповідає Юрій.

наталя піпа,засновниця ГО «Кращий Сихів», кандидат до Львівської міської ради від Української галицької партії

Наталя Піпа ще кілька років тому була звичайною собі сихів-чанкою, якій хотілося мати міс-це, де можна гуляти з дітьми. Громадською діячкою вона стала мимовільно, коли неза-конні забудовники спробували вирубати парк. Наталя почала збирати людей на протест, і виявилося, що має неабиякі ор-ганізаторські здібності. Разом з іншими активними сихівчанами Наталя таки зупинила незакон-не будівництво у зеленій зоні. Вона врятувала сквер і засну-вала громадський рух «Кращий Сихів». Тепер команда працює над ідеєю «Скверу гідності», де буде місце відпочинку для усіх. Наталя вірить: великі справи починаються зі щоденних, ма-леньких, але наполегливих кро-ків. Відповідальність за долю міста кожен має брати на себе.

Поза тим Наталя має ще одну місію – вона працює у ре-абілітаційному центрі для дітей та молоді з особливими потре-бами «Джерело». Досвід, який вона отримала там, вважає неоціненним в житті.

політика • галерея нових облич

18 галерея нових облич • політика

Федір Гарапко: «Я – антикризовий менеджер. Я вмію працювати в складних економічних умовах»

– пане федоре, ви – успішний бізнесмен, гро-мадський діяч, спортсмен, яка справа у вашому житті є найреалізованішою?

– Найбільше реалізований я у сім’ї. Я пишаюся своєю дочкою. Вона у мене росте розумною, хорошою та успішною. Якщо говорити про біз-нес, то найбільший проект на теренах Львівщини це торгово-офісний центр, до складу якого належить ТЦ «Скри-ня». Це наша з братами спільна сі-мейна справа. Я – один із її співвлас-ників. Наш бізнес цілком прозорий та соціально відповідальний. У 2012 році Торговий центр «Скриня» здобув перемогу в одній із номінацій проекту «Люди Львова» як успішний соціаль-но спрямований бізнес. Ми створили для своїх працівників комфорт для продуктивної праці. Торговий комп-лекс успішно працює і надає людям стабільну роботу.

– ви – голова благодійної організації «благо-дійний фонд братів гарапків». хто був ініціатором створення фонду?

– Я є очільником та ініціатором створення цього фонду. Брати мене

підтримали. Наш фонд вдало реалі-зує різні соціально спрямовані про-грами. Це проведення дитячих свят на Різдво, до Дня Св. Миколая, це і допомога людям з особливими по-требами, і дитячим фондам. Ми та-кож сприяли у придбанні реанімо-біля для хворих діток. Також ми з братом брали активну участь у бла-годійній акції «Бал квітів». Основною метою аукціону був збір грошей для Миколи Шота, який потребує опера-ції з пересадки нирки. У 2015 році ми вирішили продовжити добру спра-ву і вже самим ініціювати нагоро-дження достойних. Під патронатом «Благодійного фонду братів Гарап-ків» проводили нагородження у но-мінації «Соціальна ініціатива року», яку отримав керівник проекту «Спе-ціальна Олімпіада – Львів», голова правління та засновник громадської організації «Самі» Андрій Породко.

– ви постійно підтримуєте українську армію. Розкажіть про це.

– Я нашу армію підтримував, під-тримую та буду підтримувати – це

наш громадянський обов’язок. Не-залежно від того, чи закінчиться ві-йна, чи буде тривати надалі, не дай Боже. Світовий та український до-свід за півтора роки війни показує, що якщо ми не будемо годувати свою армію, то нам доведеться го-дувати чужу, яка прийде на нашу те-риторію. Також ставлюся з великою повагою до учасників АТО, які йдуть на місцеві вибори, всебічно їм допо-магаю. Особисто я – найактивніший учасник двох майданів: Помаран-чевої революції та Майдану гіднос-ті. Жодних бонусів я там не шукав, допомагав чим міг, і матеріально, і власною участю з патріотичним настроєм. За що під час Революції гідності отримав подяку за активну допомогу, ініційовану Степаном Ку-бівим, який на той момент був ко-мендантом Майдану.

– ви вміло налагодили сімейний бізнес. Чи приносить вам задоволення співпраця з братами, і ким вони для вас є?

– Як каже наша мама: «Хочеш на-жити собі серйозного ворога – ві-

Федір Гарапко – відомий львівський бізнесмен та громадський діяч. Людина, яка створила хороший психо-логічний мікроклімат у колективі. Він з повагою ставиться до підлеглих та конкурентів. Його авторитет в очах співробітників є дуже високим. Він – керівник, який завжди бере до уваги інформацію та поради своїх працівни-ків. Йому властиве почуття відповідальності, здатність перспективно мислити, наполегливість та цілеспрямо-ваність. Має здатність заряджати працівників своєю енергією, волею та впевненістю в своїх силах. Пан Федір постійно допомагає хворим людям та дітям з особливими потребами, а також не залишає у складну хвилину учасників АТО. Вдало реалізує соціально-спрямовані проекти.

19політика • галерея нових облич

зьми родича на роботу». Але в нашій сім’ї це не так. Батьки нами пиша-ються. Мої брати – це частинка мене самого. З роками ми все більше гур-туємося. Люди дивуються, як нам стільки років вдається бути разом. Звичайно, робочі суперечки є. Ми зі старшим братом Віктором близько тридцяти років співпрацюємо. Він – досвідчений бізнесмен, політик, наш сімейний «локомотив», для якого ми з братом Василем є тилом. Ми за-вжди прислухаємося до його порад у бізнесі й не тільки. У нас злагодже-ний колектив.

– як ви прийняли рішення йти на вибори і чому приєдналися до команди блоку петра порошенка «солідарність»?

– Я не збирався йти на вибори, але один з народних депутатів, мій давній колега, рекомендував мені взяти участь і сказав, що я пови-нен до них приєднатись, оскільки я є патріотом та надійним партнером держави. Потім я відвідав обласну конференцію партії «Солідарність» та зрозумів, що це згуртована, від-крита й відповідальна команда, яка чесно діє від імені народу та в його інтересах. І я вирішив приєд-натись до цієї партії, щоб працюва-ти на благо нашого міста і зробити його чистим, безпечним та ком-фортним.

– Чи маєте ви бачення, як співпрацювати з громадою міста, щоб забезпечити високі стан-дарти життя простих людей?

– Зміниться стандарт проживан-ня, коли зміниться система. Я вмію працювати в складних економічних умовах. І знаю, як у ці важкі часи виходити зі складного положення з без втрат або мінімізувати їх. Я – антикризовий менеджер. І готовий

– як ви ставитесь до децентралізації влади? – Децентралізація влади дасть

змогу значно прискорити розвиток громад і країни в цілому. Громади мають стати головним елементом у конструкції, на якій базується дер-жава. Децентралізація створює пе-редумови для виникнення потужно-го середнього класу. Максимальна кількість повноважень має бути пе-редана місцевому самоврядуванню. Місцеві громади краще знають, як вирішувати свої проблеми.

– Чи готове наше суспільство до цих змін? – Я вважаю, що ми цілком гото-

ві. Свідомість молоді в рази зросла, і настільки радикально налашто-вана, що це приведе до потужного економічного злету. Потрібно залу-чати найкращих спеціалістів з кон-кретним досвідом роботи для роз-витку місцевого самоврядування. Слабкі громади мають об’єднатися, щоб стати сильними та самодостат-німи, а наша влада повинна фінан-сово підтримати їхні проекти.

– Що б ви побажали громаді Львова? – Зараз дуже складний час для

України. Тому мені хочеться, щоб до влади прийшли мудрі політики, які могли б об’єднати суспільство і під-няти Україну з руїн. Лише в діалозі з громадою можна ефективно ви-рішити проблеми міста, яких дуже багато. Головне – не будьте байду-жими до виборів, адже байдужість вбиває будь-яку ініціативу та дає можливість скористатись вашим голосом. Також побажаю всім сили і віри в краще майбутнє, яке разом з депутатами Блоку Петра Порошенка «Солідарність» я готовий покращу-вати. Слава Україні!

Розмовляла Марія Вінчура

дбати про підвищення якості життя та добробуту громадян.

– які конкретні справи ви робитимете задля добробуту нашого краю?

– У мене є своя програма дій по місту, зокрема на моєму вибор-чому окрузі №45 у Франківському районі. Я знаю потреби свого окру-гу. Це брак дитячих майданчиків, і перед батьками завжди стоїть пи-тання безпеки та екологічності про-гулянок з дітьми на вулиці. Також великою проблемою є міст перед Мотозаводом, через що завжди великі корки по вул. Городоцькій. Необхідно створити нові транспорт-ні розв’язки і місця паркування, а також провести реконструкцію стадіону «Сільмаш». Треба подбати про місцеву молодь, яка не має в місті нормального дозвілля. стаді-он можна поділити на два міні-по-ля для волейболу і баскетболу, це може бути і тенісний корт.

20

Ігор Коцьжиттєвий принцип: «пообіцяв – зроби!»

Святослав Літинський

про політику– Я в політиці з 18 років, з першого Майдану. Усі ці 12 років я з «Батьківщиною». У нас були складні часи жор-

сткої опозиції до режиму Януковича, який позбавив нас можливості відстоювати інтереси громади у місцевому самоврядуванні Львівщини. Після цього партія пройшла очищення. З нами залишились найстійкіші – команда однодумців, патріотів, професіоналів, які готові брати на себе відповідальність.

про вибори– Нас всіх чекають великі зміни, які започаткувала Революція гідності. Місцеві вибори – це реальний шанс

для громад змінити своє життя. Так, «система» впирається і не хоче змін, не хоче нових облич, але цей процес уже незворотній. Мій досвід, активна політична позиція дозволяють мені сміливо заявити: я готовий відстоювати інтереси виборців у владі.

про себе– Для мене бути успішним – означає втілити в життя задумане. Лише самовіддана праця та сильне бажання

можуть принести результат. Мій бізнес – робота злагодженої команди будівельників-професіоналів. Я захоплю-юсь боксом та всіляко підтримую розвиток спорту у Львові. Мій найбільший скарб – моя сім’я: кохана дружина та двоє милих діточок. Заради них я буду змінювати нашу країну.

громадський активіст, кандидат до Львівської міської ради від блоку петра порошен-ка «солідарність» по виборчому округу №50

Святослав Літинський відомий на всю Україну як людина, яка змусила виступати українською міністра Ава-кова. Утім, це далеко не єдине його досягнення. В межах руху на захист україномовних споживачів він спонукав чимало компаній надавати інструкції до виробів чи перекладати сайти українською мовою. Також активіст до-мігся через суд права на оформлення паспорта громадянина України лише українською мовою.

Ще з 2008 року він бореться зі свавіллям працівників ДАІ. Кількох із них звільнено за незаконні вимоги до водіїв завдяки судовим зверненням від Святослава Літинського.

Святослав народився у 1981 році у місті Львові. У 2003 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав диплом за спеціальністю «Магістр з інформатики». 2003-2012 – асистент Кафе-дри програмування факультету прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка, а з 2012 до теперішнього часу – старший викладач цієї ж кафедри. 2003-2008 – інженер-про-граміст ТОВ «Елекс» і ПНВП «Автоконтроль». З 2008 року до теперішнього часу працює приватним підприємцем у сфері програмування.

Кандидат займається громадською роботою не лише в мовній сфері, а й за такими напрямками: – забезпечення дотримання законності у діяльності державних органів; – протидія нецільовим витратам коштів державою; – волонтерська діяльність для допомоги ЗСУ, СБУ та МВС. Святослав одружений, виховує двох дітей.

галерея нових облич • політика

ігор коць, кандидат по виборчому округу № 42 міста Львова, політична партія «вО «батьківщи-на», три вищі освіти (економічна, юридична, бу-дівельна), директор будівельної компанії «гарант буд», громадський діяч, меценат

21

Ярослав Пилипець

Анна-Марія Романчуккандидат у депутати львівської міської ради по виборчому округу №24

координатор «Громадського руху «народний контроль» у Сихівському районі львова, кандидат у депутати львівської міської ради по виборчому округу №30 (у списку №10).

політика • галерея нових облич

Народилася 22 вересня 1981 року у місті Львові. За освітою – економіст і працює за фахом. Анна-Марія захарактеризувала себе, як всебічно розвинена особа, яка здатна ефективно соціалізовуватися у сучасному суспільстві. На формування її особис-тості найбільший вплив справила скаутська організація «Пласт», яка заклала патріотичні цінності та відчуття відповідальності за кожного, кому потрібна підтримка і допомога.

За всі роки своєї діяльності «Пласт» виховав тисячі відповідальних громадян та лідерів, які беруть активну участь у розви-тку як організації, так і суспільства в цілому. Сотні пластунів стали співорганізаторами та учасниками студентської Революції на граніті у жовтні 1990 року, Помаранчевої революції 2004 року, Євромайдану та Революції гідності, а врешті сотні відважних пластунів та пластунок стали на захист своєї держави від російського окупанта. Це дійсно свідчить про те, що слова пластової присяги мають вагоме значення для усіх пластунів, які несуть їх крізь життя: «Бути вірним Богові та Україні»...

«Треба завжди вдосконалюватись, навчатись і мати змогу бути корисним суспільству. Активність і цілеспрямованість – це ті риси характеру, які не дають мені можливості спокійно і пасивно спостерігати за подіями в країні, місті. Маю напрацювання новаторських та проєвропейських реформ, які змінять життя українців на краще, залюбки буду сприяти цьому і шукаю усі доступні шляхи до практичного втілення своєї програми. Однією з таких реформ є децентралізація, добровільне об’єднання громадян та передання більшості повноважень до їхніх рук. А ще – прозорість роботи влади; допуск до керівних посад в місті фахівців лише на конкурсній основі; публічність усіх рішень міської влади; контролюючі функції за діями влади мають виконува-ти представники громади – кожен з Вас. Не ми працюємо на чиновників, а вони на нас! Чомусь про це усі забули» , – говорить молодий кандидат.

Основні програмні засади у виборчому окрузі:

Ярослав Пилипець – один із тих, хто прийшов у політику з Майдану і волонтерських ініціатив. Узимку 2013-14 у Києві на Май-дані вдень допомагав на кухні готувати їжу, уночі – вартував із Самообороною. Після Революції гідності більше трьох місяців він був керівником одного із Центрів забезпечення військових, що розташований на просп. Червоної Калини, 109.

Ярослав – співзасновник громадської організації «Рідний Сихів». Один із організаторів проведення на Сихові свят «Парад вишиванок», «Я – захисник вітчизни». Організовував військово-патріотичні навчання, тренінги для нової поліції.

Перед Майданом Ярослав Пилипець 4 роки працював у соціальній сфері в Нідерландах. Повернувся в Україну, аби на Бать-ківщині реалізовувати отриманий досвід.

«Віддалені райони у Львові є занедбаними. Аби вирішити комунальні питання, потрібні важелі впливу. Я готовий добиватися покращених умов життя, тому я йду разом з командою «Громадського Руху «Народний Контроль» на місцеві вибори», – роз-повідає Ярослав Пилипець. В його програмі: покращення інфраструктури Сихова, збільшення кількості патрулів, допомога у створенні ОСББ тощо.

1. Працювати з молоддю – відновити та відкрити центри розвитку активних громадян;2. Реалізувати проекти – створити соціальну кімнату матері й дитини та відновити в школах години профорієнтації. 3. Впровадити програму цілодобового забезпечення населення якісною питною водою, спільно з фахівцями розробити нову програму очищення стічних комунальних вод;3. Здійснювати контроль за ліквідацією стихійних сміттєзвалищ та зупинити незаконне вирубування дерев;4. Захист інтересів пенсіонерів та інших малозахищених верств населення.5. Підтримувати проекти та громадські ініціативи, які сприяють розвитку мікрорайону і допоможуть зробити його максимально привабливим.

22 галерея нових облич • політика

Віталій ковтун: «Ми формуємо альтернативу для всієї пострадянської системи»

– Чому ви вирішили йти у політику?– Все почалося в 2005 році, коли мала місце По-

маранчева революція. Будучи студентом, мені здава-лося, що країна йде у дуже правильному напрямку. На той час я вже був досить соціально активним і вважав, що все можливе. Але згодом з’явилися всі ознаки від-коту України від демократичного розвитку. За влади Януковича відбулось згортання права та свободи громадян України. Тоді, на запрошення своїх друзів, я взяв участь у виборах до місцевих рад. Здобув перший досвід виборчої кампанії та впевнився у тому, що по-літикою потрібно займатися.

– тобто, ви тоді думали, що, беручи активну участь у політиці, можна впливати і змінювати?

– Я ніколи не сумнівався, що це можливо робити. Мій досвід показував, що політику потрібно змінюва-ти. Головне – це ідея та послідовність їй.

– але існують такі стереотипи, коли хтось йде в політику, рано чи пізно прогнеться під систему, чи система просто його поглине.

– Переконаний: те, що політика – брудна справа – це нав’язування суспільству, щоб відсіювати чес-них людей. Політика сама по собі дуже нейтральна. Її роблять конкретні люди. Протягом усіх 24 років

Незалежності суспільство віддавало цю ініціативу не найкращим представникам. Саме через це, тепер є стереотип, що чесні люди не балотуються.

– політсила, від якої ви балотуєтеся на цих ви-борах, досить молода. Розкажіть, що це за партія – «сила людей».

– У 2013 році середовище людей – підприємців, молодих політиків, громадських активістів – зробили для себе дискусійний майданчик для виявлення осно-вних проблем. Ми виявили певні проблеми, які нас хвилюють, і визначили аспекти, навколо яких і сфор-мувалася партія «Сила людей». Ми прийшли до розу-міння, що партію треба будувати знизу догори – від первинного осередку, які об’єднуватимуться у районні та міські організації до розбудови обласної організації, представників якої делегуватимуть у політраду партії. Важливим пунктом у «Силі людей» є те, що у нас немає явного лідера. Усі рішення ми приймаємо колегіально. Ми не хотіли мати вождя, тому створили багатолідерну структуру. Всі обрані посади у нас визначають спосо-бом таємного голосування, і так сформована політра-да, яка налічує 8 осіб із різних регіонів. «Сила людей» – загальнонаціональна партія, у нас немає регіональ-них ознак, у нас є внутрішньопартійна конкуренція за регіонами.

– Звідки партія «сила людей» отримує фінан-сування?

– Фінансування надходить виключно з членських внесків. Для реалізації певних проектів, у яких задіяні члени партії, гроші надходять з різних джерел: при-хильників, активістів, донорів. У нас немає такого, що фінансування йде з одного джерела.

– Чому саме «силі людей» повинні вірити ви-борці?

– В ідеалі, партія «Сила людей» – це стійка ін-ституція, яка має багато проектів, і можливість їх реалізовувати. В основі нашого бачення – вільна та відповідальна, освічена людина, яка живе в достат-ку. Ми говоримо про людину, яка має можливість для самореалізації. Ми стверджуємо те, що мусимо разом формувати країну можливостей, в якій кожен матиме змогу себе реалізовувати тою мірою, в якій сам вважатиме за потрібне. Ми відкрито показуємо свою ідеологію і дотримуємося її. Партія не при-ймає рішень без попереднього оприлюднення. За нами немає олігархів, і ми сміло демонструємо це. Відповідність між тим, що ти говориш, і яким ти є – це єдиний елемент, яким можна сформувати дові-ру суспільства до партії. «Сила людей» – це партія, яка зорієнтована на добробут. Наш варіант розви-

Українці хочуть бачити в політиці нові обличчя, чути нові імена та знати, що на чергових виборах своїм при-йнятим рішенням вплинуть на нашу країну. Та, все ж, коли нові імена з’являються, разом з ними невід’ємно при-ходить обережність та певною мірою недовіра до них, яку потрібно долати.

«Сила людей» – нова політична партія, основою якої є людина, як найвища цінність держави. Член політради партії Віталій Ковтун стверджує, що лише спільними зусиллями ми зможемо збудувати державу, про яку мріємо.

Партія «Сила Людей» - № 3 у виборчому бюлетені до Львівської міської ради та №9 до обласної

23політика • галерея нових облич

тку всіх процесів – це вирішувати проблеми разом, громадою.

– але серед населення все одно залишається певний відсоток людей, яким нічого окрім ста-більності не треба. як «сила людей» працюватиме з ними?

– Освіта – найперше, з чого починається мис-лення про стабільність. Я досліджував це питання, і як виявилось, 85% населення України ніколи в житті не виїжджали за межі свого населеного пункту. Чи є в них якесь бачення того, що можна змінювати? Зміни робитимуть ті, хто може бути провідниками інформації та показувати власний досвід. Події на Сході простимулювали масову внутрішню міграцію. Із західних регіонів багато людей пішли на Схід, зі Сходу переїхали на Захід. Рух людей несе в собі силь-ний обмін інформації. Тому з такими людьми, яким окрім стабільності нічого не треба, будемо ділитись власним прикладом, досвідом та показуватимемо їм можливості.

– Чим першочергово займається ваша партія?– Наша партія займається розпрацюванням нових

підходів, а не підтримуванням старої системи. Це щас-тя, коли людина нічого не чекає від держави, а просто робить, і єдине, чого просить від неї, – не заважати. Якщо говорити про бізнес, то це новий підхід, який стимулюватиме людей займатися власними спра-вами. Адже на західному кордоні з Україною стоять величезні інвестиції, які чекають на сприятливі умови та відсутність перешкод. Ми працюємо в напрямку ідеї усунення цих перешкод.

– як ви готові співпрацювати з партіями, які є зараз при владі? Чи готові ви боротися за ті важливі законопроекти, які зараз часто «заріка-ються»?

– Боротьба при владі з іншими партіями – це конкуренція у політиці за відстоювання інтересів сус-пільства. В основі всіх змін є люди, і якщо нас в «Силі людей» буде мільйон, то ми точно втілимо зміни. До людей апеляція проста: давайте спільно робити, разом ми – сила.

– Чого вже досягла ваша партія?– «Сила людей» взяла участь у парламентських

виборах. Ми значно виросли за один рік. Ми втілили кілька ініціатив, як на законодавчому рівні, так і на сус-пільному. Я не схильний розповідати про досягнення, тому що кожна людина займається якимось певним проектом. Наш проект – змінити систему та збудувати гідне життя для кожної людини.

– З чого повинні починатися реформи в кра-їні?

– З судової системи. Всі мають займатися своїми справами. Тобто, розподіл законодавчої, виконавчої і судової гілок влади – це необхідність і перша ре-форма, яка мала б бути. Потім – питання виконавчої влади: Кабмін, тут усе зрозуміло. Щодо законодавчої влади – якщо депутат не ходить на роботу, потрібно це вирішувати. Якщо в приватному секторі людина тиж-день не прийде на роботу – її просто звільнять. Нам потрібно змінити сприйняття влади на ментальному

рівні. Наприклад, найвища посада – президент, і ми не повинні все звалювати на нього. Його потрібно контр-олювати і з ним дискутувати. Далі необхідно реформу-вати освіту і медицину. Очевидно, змін потребує вся правоохоронна система.

– але всі розуміють, що навіть якби сьогодні почали проходити зміни у цих системах, завтра вони не стануть іншими. скільки, на вашу думку, потрібно часу, щоб зміни стали помітними?

– Як сказав Маринович: «У нас немає часу для всіх цих змін». Нам не потрібно рахувати час для цих змін. Нам потрібно розпочати та закласти по-зитивний темп зросту. Щоб побачити, скільки часу знадобиться, можна глянути на досвід інших країн. Поляки, наприклад, це робили 10-15 років. А щодо на-шої держави, то нам нема куди відкладати початок змін своєї країни.

Розмовляла Ольга Ходжай

24 галерея нових облич • політика

роман Матисзасновник руху «И так поймут», кандидат в депутати Львівської обласної ради по округу № 1 від БПП «Солідарність»

Роман Матис найвідомі-ший як засновник руху за пра-ва україномовних споживачів. З його подачі українізовано десятки, а може вже й сотні сторінок в Інтернеті та меню в ресторанах. Але крім того Роман має досвід і в самовря-дуванні, як радник міського голови Самбора, і в револю-ційній діяльності, як один із організаторів Євромайдану у Львові.

Основні цілі, які ставить перед собою Роман Матис: зупинити незаконну забудо-ву Львова, покращити якість туризму в місті, аби залучити культурного, європейського туриста, інтенсифікувати про-цеси зі створення індустріаль-них парків для приведення більшої кількості компаній, які зможуть розмістити свої ви-робництва неподалік Львова, запропонувавши роботу бага-тьом львів’янам.

Юлія Гвоздович економіст, секретар міської організації Української галицької партії, кандидат до Львівської міської ради по округу №18

Юлія Гвоздович – дуже молода, але при цьому вже досвідчена громадська діячка, яка реалізувала не один про-ект, спрямований на збережен-ня сімейних цінностей у Львові. Юлія – кандидат економічних наук, закінчила аспірантуру в Інституті регіональних дослі-джень НАН України, учасниця асоціації випускників програ-ми «Молодь змінить Україну» БФ Б. Гаврилишина, співініці-атор громадської організації «Батьки в дії», член молодіжної скаутської організації «Пласт».

Юлія Хомчин керівник відділу інформації Мистецького об‘єднання «Дзиґа», кандидат до Львівської міської ради в окрузі №8 від «Самопомочі»

Юлю Хомчин знають всі, хто дотичний до мистецького життя Львова. Вона організу-вала чи співорганізувала сотні акцій різного рівня, зокрема й гучний захід у вересні цього року – Європейський конгрес партнерства. Юля Хомчин є директором двох фестивалів: «Джаз Без» та «Флюгери Льво-ва». З 2008 року вона керує ГО «Інститут актуального мисте-цтва», з 2014 року є помічни-ком народного депутата Укра-їни Ірини Подоляк. За освітою Юля Хомчин – документозна-вець та юрист, що теж не за-вадить у діяльності депутата.

Юрій лопатинський засновник пекарні «Горіховий дім», кандидат до Львівської міської ради від «Самопомочі»

Юрій Лопатинський – лю-дина добре відома як у колах гастрономічних, так і в сфері соціальних проектів. Його Соці-альна пекарня – дуже цікавий, і, головне, вдалий експеримент. Для роботи над випіканням печива і булочок Юрій залучає безхатченків, надаючи можли-вість найменш захищеним еко-номічно і психологічно людям не жебракувати, а заробляти гроші. Але при цьому пекарня ще й видає продукцію стабіль-но високої якості, яку з радістю беруть на продаж найвідоміші ресторанні мережі.

Окрім того Юрій – керів-ник МГО «Народна допомога – Львів», має досвід роботи в управлінні соціального захисту ЛМР. Під його керівництвом реалізовано «Соціальне таксі – служба транспортування для осіб з особливим потребами» та Центр інтегральної опіки для жінок у кризових ситуаціях.

Юрій Досяк юрист, боєць батальйону «Донбас», кандидат до Львівської міської ради від «Самопомочі»

Юрко Досяк – той, кого із завмиранням подиху чека-ли, без перебільшення, сотні львів’ян з полону, в який він потрапив як боєць батальйону «Донбас». Випускника юридич-ного факультету ЛНУ ім. Фран-ка багато хто знає з «Пласту» і з юридичної діяльності, як організатора соціальних та мистецьких акцій, таких як «Черемош-Фест», а пізніше – як одного з перших добровольців «Донбасу». Після повернення з полону боєць продовжує адво-катську діяльність.

25політика • галерея нових облич

Ігор Саврій: «Ми будуємо Україну»

– пане ігорю, серед львів’ян ви найбільше ві-домі як успішний керівник девелоперської компа-нії «Ms». Чи саме досвід у будівельній сфері дає вам краще розуміння справжній потреб розвитку міста?

– Справді, ми заснували компанію «MS» 3 роки тому і за цей час вже збудували 4 будинки. Разом з друзями почали займатися виробництвом, і це пере-росло у велику компанію. Почали все з чистого арку-ша. Це має й свої переваги. Ми мали змогу вивчити ринок, придивитись до потреб людей, звернути увагу на чимало деталей, на які конкуренти вже давно не зважали. Саме знання цих деталей і запитів людей дало нам розуміння того, які будинки будувати, з чого, для якого сегменту людей. Але не лише це. Успішно здавши кілька проектів, контактуючи при цьому з багатьма львів’янами, я та наша компанія бачить ре-альні проблеми міста. З точки зору будівництва, роз-витку, необхідних до нагального вирішення питань, я з власного досвіду знаю про запити містян до влади, про складнощі, з якими вони стикаються та про про-блеми, вирішення яких вони потребують.

– як успішний бізнесмен, що б ви порадили колегам?– Знаєте, мене дивували і продовжують дивувати пора-ди людей на зразок: «Збирай валізу». Я звідси ніколи не поїду! Я тут народився, вчився, маю роботу. Можливо, поїхавши кудись, я б не зміг досягти того, що маю. В мене є можливість розвиватися у справі, яку я люблю і вмію робити. Зрештою, компанія «MS», яку я очолюю, вже зараз у буквальному розумінні творить, тобто бу-дує, Львів. Від нас залежить, як виглядатиме наше місто за десятки років, і я справді відчуваю, що можу допомогти йому розвиватися краще, не лише будучи бізнесменом, але й активно впроваджувати здобутий за ці роки досвід. З точки зору підприємництва я сам пройшов усі складнощі та бюрократичні питання, з яки-ми стикаються місцеві бізнесмени, і я точно знаю, що треба робити, аби уникнути цього в майбутньому. Про-блема лише в тому, що пересічні підприємці не мають на це впливу. Саме тому представники цього прошарку повинні бути ініціаторами змін на краще. Моя порада – не здаватися та працювати на благо міста і країни.

– кажуть, що в бізнесі – як на війні. як учас-ник атО, ви з власного досвіду можете сказати, чи

так це. вас не насторожує, що ситуація у політиці може бути схожою?

– Справді, нещодавно я отримав нагороду Народ-ний герой України. Був добровольцем в АТО, потрапив у славнозвісний аеропорт. На щастя, отримав нагоро-ду власноруч, і головне – живим. Сьогодні йде неправ-дива війна, це великі ігри, в результаті яких гине цвіт нації. Але бізнес – це зовсім не війна, це лише конку-ренція. Треба просто бути постійно в тонусі, йти в ногу з часом, розвиватись щодня. Тоді ти отримаєш резуль-тат, за який не буде соромно.

А депутатство – це щось зовсім інше. Це важка і дуже відповідальна місія, мета якої – постійно працю-вати над удосконаленням якості життя містян шляхом розгляду та вирішення широкого спектру нагальних пи-тань, якими живе місто. Це не бізнес, де все залежить виключно від тебе, і не війна, де перевага на боці того, в кого є зброя. Це діяльність, яка потребує великого до-свіду, розуму, мудрості та відповідальності, адже лише злагоджені, рішучі та обдумані дії можуть допомогти по-долати ті складнощі, які ми зараз маємо та забезпечити кращі умови життя нам з вами.

Сьогодні Львів активно розбудовують, завдяки будівельним компані-ям оживає не лише центр міста, але й околиці обживаються красивими сучасними новобудовами. Природно, що люди, які це успішно роблять, відчувають впевненість і потенціал для глибших та ґрунтовніших змін у Львові. А якщо це бажання поєднане з досвідом та вишколом учасника АТО – за політичні звершення такого кандидата можна не перейматися. Таким, на нашу думку, є Ігор Саврій – директор девелоперської компанії «MS», учасник АТО та Народний герой України – учасник нашого проекту «Галерея нових облич львівської політики»

26 галерея нових облич • політика

ростислав Гаврилов: «Президентові потрібна опора на місцях»Успішний підприємець, досвідчений керівник, активний громадський діяч, кандидат від БПП “Солідарність” по виборчому округу №4

– пане Ростиславе, ви – нове обличчя на аре-ні львівської політики, тому скажіть декілька слів про себе

– Я – корінний львів’янин, на-вчався у СЗШ № 1 та №5, здобував освіту у Львівській комерційній академії та отримав кваліфікацію спеціаліста з економічної кіберне-тики. Близько десяти років пра-цюю на посаді генерального ди-ректора ТОВ «Довіра-Захід», яке займається виготовленням ме-талоконструкцій та сервісним об-слуговуванням національних ком-паній на Західній Україні. За період існування підприємства було ство-рено понад 286 робочих місць.

Одружений, разом з дружиною Ольгою виховуємо доньку Богдану, їй уже три роки.

– Наскільки мені відомо, окрім цього ви за-ймаєтесь будівництвом?

– Так, ми займаємось індивіду-альним будівництвом котеджів і маємо партнерські відносини із за-будовниками Львова. Наша коман-да впроваджує новітні та енергоз-берігаючі технології.

– Ми зараз спостерігаємо, як розростається Львів, і як активно зводять нові житлові комп-лекси та будинки, на ваш погляд, у чому така по-пулярність?

– Почнімо з того, що Львів – це історична перлина нашої держави – культурна столиця Західної України, який завжди був, є і, гадаю, що буде привабливим місцем для життя. Це місто великих можливостей та успіш-ної реалізації для кожного з нас! Львів

притягує українців, адже неможливо його не любити. Вартість житла на вторинному ринку стала фінансово невигідною для покупців, а ціна забу-довника є набагато привабливішою. Окрім того наплив жителів зі східних регіонів спричинив вкладання коштів у житло в нашому місті. Відтак виріс і попит на нерухомість.

– Опираючись на власний досвід, які пробле-ми міста ви вирішували б насамперед?

– Завданням номер один є ре-альне покращення життя містян у короткий терміни! Я впевнений, що це цілком реально шляхом створен-ня цільових програм для міста за конкретними напрямками!

По-перше, це програма віднов-лення житлового фонду – капіталь-

Продаж модерних котеджів

Проектування та будівництво

житла європейського

рівня+38 067 371 4744

27політика • галерея нових облич

ний ремонт водостоків та покрівель будинків.

По-друге, це багаторівнева про-грама з впровадження енергозбері-гаючих технологій, яка передбачає заміну вікон за пільговими креди-тами для громадян та об’єднань співвласників квартир, утеплення під’їздів та фасадів будинків, заміну вуличного освітлення із застосу-ванням автономних та енергозбері-гаючих технологій.

По-третє, це програма підтрим-ки малозабезпеченої частини львів’ян – впровадження електро-нної «Картки львів’янина». Це новий проект для мешканців, який перед-бачає адресну допомогу по опла-ті за комунальні послуги, проїзд у міському транспорті, отримання медичної допомоги та дешевих лі-ків. Такий підхід значно спростить життя і дозволить прозоро контр-олювати перебіг надання послуг та їхньої оплати, остаточно виключить корупційну складову.

По-четверте, це комплексна про-грама управління та автоматизації транспортними потоками у місті та вирішення питання організації місць паркування в центральній частині міста та на прилеглих до центру те-риторіях, наприклад, будівництво багаторівневих та підземних паркін-гів, які вже давно використовують у європейських містах.

– пане Ростиславе, ви балотуєтесь по вибор-чому округу №4 від блоку петра порошенка «со-лідарність», чим саме імпонує вам ця політична сила?

– Я підтримував цю партію під час парламентських виборів бо, розумів, що поділяю ідеї повного перезавантаження влади, а також

заходи, котрі вона ініціювала сто-совно децентралізації та передачі більшої кількості прав та повнова-жень з центру на місця. Цього року я відстоюю ту ж позицію і вважаю, що впоратися з усіма проблемами та досягти поставлених цілей са-мотужки президент не в силі, тому йому потрібна достойна опора та підтримка на місцях. Адже лише спільними зусиллями ми зможемо подолати ворога та втілити в життя усі плани.

– На чому ви акцентуєте увагу у своїй перед-виборчій кампанії?

– Знаєте, я не обіцяю людям, що збудую європейську країну та по-кращу благоустрій Львова за один день. Але я наголошую, що громад-ська приймальна у разі перемоги працюватиме і після виборів. Усі

охочі можуть звернутись у при-ймальню з пропозиціями та питан-нями і отримати відповідну пораду та кваліфіковану допомогу.

– і наостанок, що б ви побажали львів’янам?– Жителям нашого міста я б по-

бажав бути свідомішими і зробити правильний вибір. Перефразуємо ві-домий вислів: «Розруха не в країні, а в наших головах» і потрібно завжди починати з себе цей шлях до нової держави. Потрібно кожним кроком наближатись до мети і разом буду-вати європейське майбутнє – об-рати сильних особистостей, котрі зуміють відстояти інтереси львів’ян і працюватимуть на благо міста і кра-їни. Кожен з нас робить свій внесок у сьогодення, і яким стане наш край залежить лише від нас.

Розмовляла Наталя Климюк

28 гроші • суспільство

Ідея Банк – надійний польський партнер українців

Тільки недавно у попередньому номері «Егоїста» ми ретроспективно розглядали успішну діяльність ПАТ «Ідея Банк» на українському ринку протягом останніх 26 років і от тепер дізналися ще одну чудову новину. Львівський «Ідея Банк» увійшов до ТОП-20 найнадійніших банків 2015 року за версією журналу «Новий час». Особливо приємно отримувати такі новини на тлі недавнього закінчення очищення банківської системи Украї-ни від неплатоспроможних фінустанов і «банків-мийок».

І справді, невеликий за розміром «Ідея Банк» заслуговує того, щоб бути в числі лідерів серед надійних фінансових установ країни. Адже він входить до складу однієї з най-успішніших фінансових груп Євро-пи – Getin Holding S. A. Холдинг має польське коріння і вже більше 26 ро-ків працює у сфері фінансів та лізин-гу. На сьогодні група представлена

в таких країнах як Польща, Україна, Румунія, Білорусь і Росія. Прибуток Getin Holding у 2014 році склав 259,8 тис. польських злотих ($ 69 млн.).

До України група увійшла в 2007 році, коли придбала 93% акцій акці-онерного комерційного банку «При-карпаття». У 2011 українська «донь-ка» Getin Holding успішно пройшла ребрендинг і змінила назву на «Ідея

Банк». Сьогодні польському інвесто-ру належить більше 99% акцій банку.

Весь цей час, а це вже більше 8 років, материнська група активно підтримує «Ідея Банк», надаючи як фінансову допомогу, так і здійснюю-чи трансфер технологій і банківських ноу-хау. Це дало можливість «Ідея Банку» розвинути високотехнологіч-ні відділення в 40 українських містах і бізнес-центр для обслуговування корпоративних клієнтів, заснувати однойменну лізингову компанію для гнучкішого надання фінансування, а також постійно вдосконалювати Інтернет-доступ до банківських опе-рацій для своїх клієнтів. І все завдя-ки досвіду групи на глобальнішому і технологічнішому європейському банківському ринку.

Сьогодні, незважаючи на складну економічну та політичну ситуацію в країні, акціонер «Ідея Банку» відкри-то декларує своє бажання залиша-тися і працювати на українському ринку. Незважаючи на те, що протя-гом останніх п’яти років європейські банківські групи поступово зали-шають Україну, польський інвестор вважає українську доньку не тільки стратегічною інвестицією, але і ба-

29гроші • суспільство

чить у банку потенціал для розви-тку. На підтвердження цієї позиції власник прийняв впевнене рішення збільшити капітал «Ідея Банку» на 100 млн грн для подальшої підтрим-ки та розвитку діяльності. Тепер банк якраз проходить реєстрацію статутного фонду, в результаті якого фонд складе близько 286 млн грн. Таке рішення стратегічного інвесто-ра вже дало свої плоди: рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» під-твердило довгостроковий кредит-ний рейтинг банку за національною шкалою на рівні uaА з прогнозом «стабільний». Це характеризує банк як установу з високою кредитоспро-можністю.

Як зазначив директор Депар-таменту роздрібних продажів ПАТ «Ідея Банк» Володимир Малий: «Ми упевнено можемо вважати себе успішним банком-лідером роз-дрібного бізнесу. Наші кредитні та депозитні програми експерти нео-дноразово відзначали як найкращі на ринку. «Ідея Банк» пропонує клі-єнтам прості та зрозумілі продукти, швидке обслуговування, високо-класний сервіс європейського рівня і різні програми лояльності. Також, що вельми важливо, ми пропонуємо конкурентні ставки за депозитними

та кредитними продуктами – 26-28% річних. У 2016 році банк планує ви-вести на ринок і активно розвивати корпоративний напрямок. Наші ста-більні інвестори й українська профе-сійна команда «Ідея Банк» завжди готові запропонувати найкращі умо-ви клієнтам, які обрали наш банк своїм фінансовим партнером».

«Ідея Банк» знає, як складно в те-перішній час переконати населення і бізнес принести свої заощадження в банк, але, незважаючи на це, чистий приплив депозитів за шість місяців поточного року склав 33 млн грн, що дозволило збільшити депозит-ний портфель до 2,1 млрд грн. Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і всі депозити у сумі до 200 тис грн є гарантовани-ми до повернення з боку держави. Додатковим аргументом для май-

бутніх вкладників «Ідея Банку» є той факт, що за час банківської кризи, жоден банк з іноземним західним капіталом не збанкрутував.

Кредитний портфель банку в пер-шому півріччі 2015 виріс на 41 млн грн, склавши 2,25 млр. грн. Це гідне число в умовах стагнації української економіки, падіння доходів насе-лення, скорочення прибутку підпри-ємств і низької кредитоспромож-ності українських позичальників.

«Ідея Банку» довіряє свої фінанси польське консульство та візові цен-три ЄС – вже майже рік як банк обра-ний фінансовим партнером з надан-ня сервісу пунктів прийому візових анкет до Польщі. Банк щодня працює над тим, щоб його продукти та послу-ги відповідали потребам найвимо-гливіших клієнтів – вас, наші читачі.

Олександр Тригубенко

Директор Департаменту роздрібних продажів ПАТ «Ідея Банк» Володимир Малий: «Ми упевнено можемо вважати себе успішним банком-лідером роздрібного бізнесу. Наші кредитні та депозитні програми експерти неодноразово відзначали як найкращі на ринку.

30

Андрій ІОНОВ: “Моя громадянська позиція – майбутнє належить сміливим і творчим…”

розмова • суспільство

– пане андрію, впродовж досить довгого часу ви категорично відмов-лялися йти у політику. Що спонукало вас до рішення поборотись за звання депутата місцевої ради?

– Від походу в депутати стримувало розуміння того, що від мене там нічого не залежить. Тому я вибрав по-зицію спостерігача за діями влади, стараючись аналізу-вати наскільки можливо ті глибинні процеси, що прохо-дять у державі. Мені стало цікаво – за якими законами розвивається наше суспільство, і до чого воно прямує? Так виникла книга, а згодом і громадське об’єднання «Вектор». А рішення стати депутатом визріло від розу-міння, що мої знання і досвід можуть стати корисними та вплинути на розвиток подій у регіоні. І повірте, ризик того, що вони підуть не в тому руслі, дуже великий. Для мене це рішення і є тим, про що я постійно говорю у «Векторі» – реалізацією усвідомленого права вибору.

– Наскільки «громадянська позиція» анатолія гриценка відповідає гро-мадянській позиції андрія іонова?

– Я – не член партії, я йду від партії. Я знаю Анато-лія Гриценка як вдумливу людину без диктаторських замашок і дешевого популізму, з поміркованим рівнем лібералізму і реальним бажанням зробити щось добре. Спілкуючись з представниками «Громадянської позиції» в регіоні, я побачив реальний інтерес і знайшов подібно-думців – для мене це важливо, мене це гріє і дає надію на те, що я зможу втілити ідеї «Вектора», яким би склад-ними вони не видавались на перший погляд.

– передвиборні програми кандидатів у депутати дуже схожі. На які век-тори спрямуєте свою діяльність?

– Основний вектор – ми повинні створити умови, щоб молоді люди мали можливість розвинути власні талан-ти, отримати роботу та достойну зарплатню, відчути себе потрібними своїй країні й стати максимально ефек-тивними. «Інвестуючи в молодих, підтримуємо старших»

У наших попередніх інтерв’ю голова громад-ського об’єднання «Вектор» Андрій Іонов до-сить критично висловлювався про владу, пропонував політикам читати Гобса та Ма-кіавеллі та заявляв про відсутність бажання ставати «кнопкодавом». Поява його імені у списках кандидатів у депутати міської ради викликала неабияку цікавість у львів’ян. Тож, відкриваємо секрети Андрія Іонова.

31розмова • суспільство

– це не просто гасло, це формула вирішення проблем і молоді, і пенсіонерів. Мене шокує відверте ігнорування владою ситуації, яка насправді є катастрофічною, тра-гізм якої збільшується по мірі наближення України до безвізового режиму з країнами Європи. І якщо ми вже сьогодні не почнемо вирішувати питання працевлашту-вання молоді, то з відкриттям кордонів Україна просто стане вимираючою країною пенсіонерів.

– У вас є ідеї щодо поліпшення ситуації на місцевому рівні?– Ідей є багато: від створення Міністерства кадрів до

того, щоб за рахунок місцевого бюджету Львівська місь-ка рада відправляла на навчання найкращих студентів у престижні закордонні ВУЗи з обов’язковим укладенням контракту з ними. Особливо це стосується інженерних спеціальностей.

– Щоб дати молоді роботу, треба створити робочі місця. Звідки їм взя-тись?

– У нас є серйозні потенційні можливості відроджен-ня промисловості, немає тільки далекоглядної місцевої влади. Тепер, коли місцеве самоврядування внаслідок децентралізації буде мати більше коштів, ситуація може змінитись кардинально. Оцінювати ефективність ді-яльності міського голови і депутатського корпусу треба кількістю створених нових робочих місць.

– які ще шляхи можуть нас привести до економічного прориву? – На мою думку, одним із шляхів має стати терміно-

ве сприяння розвитку венчурного капіталізму в Україні. Треба, щоб венчурні фонди прийшли в нашу економіку із своїми ноу-хау. Де-юре законодавство це дозволяє, але де-факто я не бачу венчурних start-up-компаній в Украї-ні.

Ще один шлях – це створення на базі колишніх про-мислових гігантів «zona industrialе» з потужною інфра-структурою, які б давали можливість кожному охочому втілювати свої ідеї. У Львові багато таких підприємств-привидів з величезними площами, саме час серйозно подумати, як на їхній базі запустити нові виробництва.

– пане андрію, ви часто говорите «коефіцієнт творчості суспільства» і наголошуєте на необхідності його підвищення. як влада може його підвищу-вати?

– Підтримкою громадських організацій, бо громадян-ське суспільство формується не з політичних партій, а з об’єднань громадян – подібнодумців. І місто має яко-мога більше сприяти цьому процесу. В нас вже є багато

громадських організацій, їхній розвиток і буде підви-щувати коефіцієнт творчості суспільства. Конкретно – надавати приміщення на пільгових умовах, щоб люди мали можливість збиратись, дискутувати, вирішувати якісь питання. Соціальні мережі не можуть замінити жи-вого спілкування, бо інакше ми і справді перетворимось на біороботів.

– Дехто вважає, що місцеві депутати мають вирішувати питання виключ-но місцевого рівня. ваше бачення діяльності депутата міської ради?

– Я категорично не погоджуюсь з тими, хто розка-зує, що завдання місцевого депутата – думати лише про ямковий ремонт і заміну труб. Я живу у цьому суспіль-стві, у цій державі та на цій планеті. І вважаю, що бути депутатом першочергово означає бути громадським ді-ячем, використовувати громадську трибуну для точко-вого впливу на розвиток суспільства в цілому. Світ вже визнав Львів як цікаве туристичне місто. Настав час зробити його культурним, мистецьким і філософським центром. Для цього нам потрібно знайти кошти. Прибу-ток у міську скарбницю принесуть нові робочі місця, які дасть розвиток промисловості. Казка? Ні, можлива ре-альність. У нас є дуже багато талановитих і креативних людей, потрібна тільки влада, яка б активно сприяла їх ній позитивній кооперації.

– Що треба змінити депутатам в собі, щоб виправдати очікування людей?–  Мислення. Депутат-громадський діяч просто

зобов’язаний мислити стратегічно. Є така давня китай-ська приказка: «Треба завжди думати про стратегію. За відсутності стратегії будь-яка тактика є просто шумом». Але Ваше питання стосується і людей, які прийдуть на вибори: що їм треба змінити в собі, щоб вибрати достой-них депутатів? Лише одне – скористатись усвідомленим правом вибору.

– Успішний бізнесмен, громадський діяч, філософ, філантроп – таким вас знають у Львові. Для чого вам політика?

– Мабуть «дозрів» (сміється). Я – людина з іншим баченням і світоглядом – бо справді дуже багато чого побачив у світі. І мені ближче американське ставлення до політики – там у владу йдуть, щоб віддати суспіль-ству свої знання, досвід, залишити про себе добру славу. Можливо, хтось не зрозуміє і скаже, що це лише високо-парні слова. Але в цьому весь я – Андрій Іонов.

Розмовляла Анна Косик

32

ЗаХопленнЯ

тенденції • захоплення

Футбол – це є вєщ. Загибель українського футболу

Привіт, Вася. Давно не бачились. Як ся маєш? Я й бачу, що добре – ма-буть, про український футбол нічого не читав і не дивився у себе на селі. Ну то я тобі розкажу. Бо зараз скида-ється на те, Вася, що це є така вєщ, яку буде дуже просто поняти – бо, можливо, її скоро не стане.

Ти думаєш, Вася, я жартую? Аж ніяк. От дивись. Є в місті Запоріжжі такий клуб «Металург». З 1992 року у Вищій лізі, пропустив лише один

сезон, грав у фіналі Кубка України, неодноразово брав участь у євро-кубках. Далеко не найгірший клуб в Україні, одним словом. А яка там дитяча школа – куди не ткни по Прем’єр-лізі, наткнешся на тамтеш-нього вихованця. Навіть у «Дина-мо-3»… пардон, Вася, «Говерлі» є.

І оце такий цікавий клуб зараз пе-ребуває в стані чи то коми, чи то клі-нічної смерті. Ну, це коли ти на селі самогону перепив і був у відключці –

десь так зараз із «Металургом». Тіль-ки ти потім проспався, а він, може, й не «проспиться»… Так я про що хотів сказати. От були такі «Кривбас», «Ар-сенал», донецький «Металург» – теж і в фіналі Кубка грали (кияни ще під дівочим прізвищем ЦСКА), на євроа-рені виступали. А теж згинули, мало-го сліду не залишивши. Усі з різних причин, але фініта одна. От ти будеш сміятися, Вася, але я тобі скажу, що і слава Богу. Криворіжці ще якось і

33тенденції • захоплення www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83

Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67

Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16

Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51

Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

комусь були цікаві – а ті двоє навіть у рідному місті не викликали серйоз-них уваги та симпатій.

Але в Запоріжжі – то інша справа. При такій потужній школі, з такими давніми традиціями грати переваж-но своїми вихованцями – це зараз вони так грають, бо виходу немає, а колись же вони доморощеними футболістами серйозні результати показували – можна жити, прямо скажемо, не тужити. Як які-небудь «Аякс» чи «Порту». Ну а що – вирос-тив і продав, виростив і продав. І при цьому португальці навіть Лігу чем-піонів не так давно, 11 років тому, вигравали – ти маєш пам’ятати, ми тоді з тобою до школи запізнилися, бо до ночі той матч дивились.

Словом, перспективи – космічні. Та нема чомусь охочих вкластися в цей потенційно привабливий (Вася, не заморочуйся, я потім поясню, що це означає) проект. А десь на півно-чі, в Києві, грає донецький «Олімпік». Клуб без свого міста, без свого ста-діону, без своїх уболівальників. Про школу і говорити нічого. Купа скан-далів навколо клубу. А бач – живе і непогано почувається, принаймні, ніяких чуток про його зникнення на-віть не починало з’являтися. От як так, Вася?

Та я теж думаю, що диму без вог-ню не буває – і всі оті скандали, вони не на порожньому місці виникають. І що весь цей навколобукмекерський шум… Ну, ти зрозумів. Ще б не зрозу-міти: поки контори не закрили, сам в них просиджував годинами. Одного разу навіть тисячу гривень виграв, пам’ятаєш, як ви з Миколою тоді в нічному клубі погуляли? Пам’ята-а-аєш.

І от виходить у результаті така печальна ситуація. Що клуб, у якого є класна школа, який має в оренді красень-стадіон (молодіжна збірна грала офіційні матчі, це тобі не хвіст собачий!), з нормальною тренуваль-ною базою, у великому місті, тобто з усіх боків привабливий – тільки бери і роби, – нікому не потрібен. Настільки не потрібен, що ось-ось остаточно загнеться. А хтось, не ма-ючи за душею нічого, крім якихось напіваферистичних, а, можливо, і відверто кримінальних схем, живе і хліб жує. Подобається тобі такий футбол, Вася? Та що я питаю – сам же знаю, що ти крім англійського футболу давно нічого не дивишся…

Ми з тобою, Вася, коли йшли у перший клас, ще існував Совєтський союз. І ми уже тоді його не любили, і зірочки жовтенятські познімали відразу ж після того, як нам їх на-чепили. А от зараз я сумно див-люся на наш футбол і думаю, що рядок із комуняцької пісні «Раз-рушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим» – не такий вже й поганий. Принаймні, пе-ребудовувати оце от, що ми зараз маємо, – це якесь абсолютне без-глуздя. Краще вже дійсно – довести до повного занепаду, згребти усе на смітник і починати будувати з нуля. Ну так, Ліга чемпіонів у Львові та Ки-єві в такому випадку буде нескоро – але треба ж чимось жертвувати. Пам’ятаєш, як ти на рік пити кинув? Так зате ж чемпіонат області виграв із сільською командою! Значить, жертви того варті, як гадаєш, Вася?

Володимир Миленко www.ua-football.com,

спеціально для «Егоїста»

34 спорт • захоплення

Бойовий гопак, як школа гармонійного розвитку

«Козацькому роду нема перево-ду» – говорить народна мудрість. І справді – немає, адже саме сьогод-ні українці відчувають свою прина-лежність до сильних і вільних коза-ків. Саме ці якості виховують у собі прихильники українських бойових

мистецтв. Гопак є візитною карт-кою України. В нас, певно, складно знайти ансамбль народної твор-чості, в репертуарі якого не було б гопака.

У мистецтві бойового гопака об’єднані ударна та кидкова техніки з пластикою танцю. Для бойового гопака характерні нанесення ударів руками і ногами.

Козаки завжди служили прикла-дом для усіх поколінь українців. Та якими ж були вони – герої кількох століть для нашого народу, якщо окрім досконалого вміння воюва-ти, вміли танцювати так, що про їх-ній бойовий танець знає увесь світ. Козаки мали залізний характер і вміли досконало володіти своїми тілами. При цьому неабияку увагу

МиСтецтВо БойоВоГо танцЮ: Гопак vs капоейра

Експресія, емоційність, боротьба притаманні українцям навіть під час танцю. Танець – це те, що без слів до-помагає висловити найбажаніше. А бойовий танець ще й демонструє дух нації та її красу.

Українці за своєю емоційністю дещо схожі з пристрасними латиноамериканцями. І бойові танці існують у культурах обох народів. Бойовий гопак і капоейра – танці, які окрім емоцій демонструють самозахист, культу-ру, розвиток. Якщо ви вагаєтеся, який з цих бойових танців обрати – порівняйте їх.

35спорт • захоплення

вони приділяли розвитку духовних і розумових якостей, умінню пере-магати.

Бойове мистецтво в Україні має чотири напрямки: оздоровчий (який загалом покликаний покращити здоров’я), фольклорно-мистецький (який демонструє красу та доско-налість рухів), спортивний (розрахо-ваний на людей активних та напо-легливих, що здатні перемагати на спортивних змаганнях) та бойовий (окреслює Шлях Лицаря Святої Бор-ні за торжество Правди, Світла, До-бра та Любові).

У бойовому гопаку легко відсте-жити наявність бойових прийомів, схожих до карате і ката. Бойовий на-прямок окреслює шлях українсько-го лицаря, який самостверджується як захисник Вітчизни, жертовно слу-жить Україні та сприяє утверджен-ню Правди та Добра. Чи це не найак-туальніше сьогодні? Цей напрямок передбачає володіння різними ви-дами зброї, а також енергетичними практиками та медитацією.

У гопаку використовують спосо-би боротьби ногами, як на землі, так і у повітрі. Удари у бойовому гопаку називають по-різному: «повзунці», «тинки», «розніжка». «Щупак» – удар у стрибку двома ногами вперед, «піс-толь» – удар однією ногою у стриб-ку вбік. Притаманні танцю і багато рухів для рук, що імітують блоки та удари.

У бойовому гопаку відпрацьована навчально-виховна система, в якій утверджено сім рівнів майстерності та чотири напрямки розвитку. Перші три рівні майстерності – учнівські: «Жовтяк», «Сокіл» i «Яструб» (які від-повідають ІІІ, ІІ та І спортивним роз-

> МиСтецтВо БойоВоГо танцЮ: Гопак vs капоейра >

рядам єдиної кваліфікаційної систе-ми України), проміжний – «Джура» (відповідає кандидату в майстри спорту єдиної кваліфікаційної систе-ми України) та мистецькі – «Козак», «Характерник» i «Волхв» (які відпо-відають званням майстра спорту, майстра спорту міжнародного кла-су та заслуженого майстра спорту). «Волхв» є найвищим ступенем, де

має місце перехід від чистої фізич-ної роботи в площину розумової боротьби, духовної та енергетичних практик.

Найбільші центри бойового гопа-ка працюють у Тернополі, Києві, Дні-пропетровську, Чернівцях та Львові. З 2000 року в Дніпродзержинську в Коледжі фізичного виховання ввели спеціалізацію «Бойовий гопак».

36

> МиСтецтВо БойоВоГо танцЮ: Гопак vs капоейра >

капоейра – унікальне мистецтво ведення бою

Ще один бойовий танець, який вчить не просто боротися, а робити це мистецьки – бразильська капо-ейра. Зародився він у Південній Аме-риці завдяки африканцям. Але осо-бливо широкої популярності здобув у Бразилії. Це бойове мистецтво тво-рять у поєднанні із бразильською національною музикою, акробати-кою й танцем.

Капоейра має навіть негативні нотки у своїй історії. Окрім того, що це «танець рабів», яких масово зво-зили до Бразилії в XVII столітті, його ще й використовують вуличні банди в Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу. До того ж, бандити під час застосуван-ня бойових прийомів застовують ще й ножі та бритви.

Проте сьогодні капоейра – це гарний бойовий танець, який здобу-ває все більшу популярність у світі. На відміну від Південної Америки, в

Європі капоейру фактично повніс-тю трансформували в танець, вона не несе небезпеки для оточуючих. Швидше, навпаки, набула дружньо-го характеру, щось на зразок джемів з хіп-хопу.

Це мистецтво бою також поділя-ють на стилі. Ангола і Режіонал. Анго-ла – це бій на повільній швидкості із застосуванням нижнього рівня тіла. Режіонал – і бій, і удари проводять на верхньому рівні, до того ж, швидкість ведення «бою» дуже висока.

спорт • захоплення

37спорт • захоплення

> МиСтецтВо БойоВоГо танцЮ: Гопак vs капоейраЗалежно від групи в капоейрі

може бути присутня як велика кіль-кість акробатичних елементів, так і солідний бойовий арсенал (нерідко запозичений з інших єдиноборств).

Сьогодні капоейра у фітнес-клу-бах адаптована для «масового спо-живача». Але в цьому є і свої плюси, бо вона доступна людині з будь-

яким рівнем фізичної підготовки, і навіть за її повної відсутності. Проте варто підготуватися до того, що на заняттях доведеться освоїти чима-ло акробатичних елементів. Перед тим, як записуватися на заняття з цього бойового танцю, переконай-теся, що ви володієте пластикою і спритністю.

військове мистецтво та бойова культура завжди були для українців у пріоритеті. Між цими видами бойово-го танцю чимало спільного, але обра-ти той з них, який більше відповіда-тиме вашим сприйняттям і настроям можна, лише відвідавши школи, де вчать цим бойовим танцям.

Дар’я Бура

38

чоловіча історія

39

У цьому номері розповімо вам про 46-річного мандрівника з канади Майка спенсера боуна. він обійшов пішки всю Зем-ну кулю та відвідав за 23 роки безперервних мандрів 195 країн. Майк здійснив одиноч-ний марафон від афганістану до Зімбабве, відвідавши також всі країни, що лежать між ними. він став першим туристом у понівече-ному війною Могадішо, під час вторгнення сШа в ірак автостопом дістався до рідно-го міста саддама хусейна, а також жив з пігмеями в конго. Містер боун втратив лік арештам і затриманням та іншим дивним ситуаціям. але, незважаючи на відвідуван-ня деяких найнебезпечніших місць на Зем-лі, він уникнув серйозних неприємностей чи хвороб, за винятком двох коротких нападів малярії. велику частину своєї поїздки ка-надієць пересувався автостопом, але – на відміну від більшості інших мандрівників – він надовго затримувався в країнах, які від-відував. і все це – з одним лише надійним рюкзаком, з яким він вперше залишив рідну канаду в 1990 році. свої подорожі він фінан-сує, виконуючи завдання різних компаній, наприклад, у балі він торгував сріблом, екс-портував меблі з яви, вивозив дорогоцінні камені з африки. Не знаємо, чи внесли його ім’я до книги рекордів гіннесса, але переко-нані, що він цього заслуговує як ніхто!

40 персона • захоплення

Чарльз Фіні (Charles F. Feeney)Засновник всесвітньої мережі Duty Free Shoppers (1960р.)

Мабуть, найяскравіший представник філантропії за всю історію існування цього терміну. Його називають Джеймсом Бондом благодійності. За останні 30 років його благодійний фонд вклав $6,2 млрд в освіту, науку, охорону здоров’я, захист громадянських прав та утри-мання будинків для людей похилого віку в США, Австра-

ЩаСлиВІ БеЗ МІлЬйонІВМільярди людей все життя ганяються за тим, аби заробити гроші. Частина з них вмирає в бідноті. Дехто

досягає відносного фінансового достатку. І тільки одиниці розуміють, що щастя насправді зовсім в іншому.Презентуємо вашій увазі перелік найбагатших людей планети, які знають, для чого служать гроші та пізнали

справжню суть щастя.

41персона • захоплення

лії, В’єтнамі, Південній Африці, на Бермудських островах. Ще $1,3 млрд будуть використані до 2020 року. Почав Фіні свою благодійну діяльність у 1984 році. На теперіш-ній час його статок оцінюють лише у $2 млн (саме міль-йона, а не мільярда). Решта мільярдів він роздав на до-брі справи. «Я відчуваю себе щасливим, якщо роблю те, що йде на користь людям. І мені стає прикро, коли це не так», – говорить Чарльз Фіні. На вечерю Фіні приходить у поношеному блейзері та, в основному, мовчить, потя-гуючи шардоне з водою. У нього немає власної маши-

ни. Яхти у нього теж немає – говорить, що страждає від морської хвороби. Фіні носить годинник Casio з гумовим ремінцем, бо він працює як Rolex. Мешкає не в розкіш-них особняках, а у квартирах, що належать The Atlantic Philanthropies у Дубліні, Брісбені та Сан-Франциско. Осо-бливість світогляду Фіні проявляється навіть в тому, як благодійник платить податки – він завжди намагався сплачувати якнайменше, при цьому турбувала його не особиста вигода: просто, зекономивши на податках, можна більше віддати на благодійність.

> ЩаСлиВІ БеЗ МІлЬйонІВ >

Девід Черітон (David Cheriton)професор університету Стенфорда

Професор університету Стенфорда (якого часто на-зивають найбагатшим професором у світі) Девід Чері-тон, який володіє акціями компанії Google на суму 1,3 мільярда доларів, ненавидить ідею про те, що хтось

може жити як мільярдер. «Мене ображає спосіб життя мільярдера, – говорить він у своєму інтерв’ю. – Ці люди, які будують будинки з 13 ванними кімнатами – з ними явно щось не в порядку».

Черітон вважає себе «зіпсованим» навіть через від-пустку, яку він дозволив собі на Гавайях, а його найдо-рожчою покупкою в 2012 році була «Хонда Одіссей».

42 персона • відпочинок

карл рабедер (Karl Rabeder)Засновник компанії MyMicroCredit

Вирісши в бідній австрійській родині, де доводилося багато працювати, Карл вважав, що розбагатівши він стане щасливим. Перший мільйон підприємець заро-бив уже у 30 років. Але у 47 він продав свій успішний бізнес (аксесуари для будинку та інтер’єру), шикарну ві-ллу в Тельфсі, заміський будинок у Провансі, приватний літак, лімузин і спортивні автомобілі. Таке рішення він прийняв під час відпустки на Гавайях, коли, витрачаючи величезні суми, зрозумів, що не бачить жодної реальної людини. Йому здавалося, що він оточений акторами. Після цього лозунгом його життя стало «Не залишити собі нічого. Абсолютно нічого!». Всі гроші (~ $4 млн) він перерахував на рахунок некомерційної організації

MyMicroCredit, яка допомагає кредитами бідним людям у Сальвадорі, Гондурасі, Болівії, Перу, Аргентині та Чилі, що не мають можливості взяти кредит у банку. Зараз він живе у крихітному будинку в Альпах площею 19 м2 і отримує на місяць $1350. Карл написав книгу «Той, хто не може віддати все», читає лекції та проводить тренін-ги «Щастю можна навчитися» або «Скільки грошей по-трібно, аби бути щасливим» про свій новий стиль життя. Всі гроші від продажу книг та тренінгової діяльності він жертвує на розвиток країн третього світу.

«Мій емоційний стан покращився після рішення вести скромніший спосіб життя. Відчуваю себе чудово на ма-ленькій терасі свого будиночка. Я не засуджую тих, хто вирішив зберегти та примножити свої статки. Відмов-ляючись від достатків, я просто слухав свій внутрішній голос», – розповідає Карл.

> ЩаСлиВІ БеЗ МІлЬйонІВ >

43персона • відпочинок

улав тун (Olav Thon)Засновник мережі готелів Thon. Власник 18 торгових центрів

Найбагатша людина Норвегії зі статками майже у $6 млрд передала всі свої активи благодійному фонду, який розподіляє прибуток на некомерційні проекти у сфері ма-тематики, фізики, біології та медицини. У 2005 році Тун пожертвував 15 мільйонів доларів Норвезькому турис-тичному об’єднанню, а в 2006 році розділив 26 мільйонів між 26 своїми родичами від 13 до 30 років. Зараз живе доволі скромно у передмісті Осло. Любить прогулянки на свіжому повітрі. Одружений, але прямих спадкоємців у нього немає. 90-річний мільярдер зараз у чудовій формі, почуває себе бадьорим та здоровим. Є головним спонсо-ром та почесним членом Норвезької асоціації трекінгово-го туризму. Все життя займався спортом і пройшов пішки або на лижах чи не всю Норвегію. Тому витрачає гроші зовсім не на те, щоб покращити своє здоров’я. На людях бізнесмен завжди з’являється у «фірмовій» в’язаній чер-воній шапочці. «Звичайно, що у мене не вийде забрати всі гроші на той світ. Але не хотів би, щоб організації, які я заснував, щезли разом зі мною. Маю надію, благодійний фонд зможе ефективно управляти групою компаній Olav Thon і виділятиме щороку десятки мільйонів для науко-вих досліджень… У мене є лижі та велосипед. А їм я неба-гато. Тому, думаю, все буде добре!», – говорить Тун.

> ЩаСлиВІ БеЗ МІлЬйонІВ

Владислав кириченкоЗасновник біотехнологічного товариства Heli-con (Москва, 1997р.) та мистецької агенції «Наш формат» (Київ, 2006р.)

Про Кириченка говорять, що він заробляє гроші за-кордоном, а витрачає їх в Україні. Відвертий, експре-сивний, іронічний, часами гротескно-саркастичний у своїх оцінках. Його закиди можуть слугувати призивом до дискусії, «холодним душем» для тих, хто зневірив-ся і впав духом. Всі його проекти в Україні – соціальні. Він фінансував українські фестивалі «Уніж», «Шешори», «АртПоле», «Мазепа-Фест», свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві, Українську недільну школу в Москві. Видав понад 200 аудіокниг українською. Тво-рець Українського наукового клубу (2007р.). Коорди-натор суспільної ініціативи Українська резервна армія (УРА). «Гроші, які я заробляю, вкладаю у свої проекти, які не є прибутковими. Чому я цим займаюся? Людина повинна прагнути до досконалості та відрізняється від тварини тим, що може отримувати задоволення від сво-єї роботи. Я народився в Україні і мені судилося нести за неї відповідальність. Я впевнений, якщо нам вдасть-ся реалізувати задумані проекти, в Україні виросте нове покоління з якісно іншими помислами і ставленням до життя», – говорить Владислав у одному зі своїх інтерв’ю.

Юрій ПИРЧЗасновник туристичної компанії «Час на мандри»

44 тенденції • відпочинок

ВІДпоЧинок

Якщо ви часто подорожуєте та любите організовувати і планувати все самі, то знаєте, як важливо користуватися правильними зручними сервісами, для того, аби зробити відпочинок приємним, зручним, комфортним і пізнавальним. Погодьтеся, купувати пакетні тури та прилітати й залишатися в одному і тому ж місці вподовж тижня чи двох – зараз вже не в моді. Звісно, часом хочеться просто спокою та зовсім «пасивного» відпочинку. Тоді ми зазвичай обираємо єгипетський Шарм-Ель-Шейх, турецьку Ан-талію, мальдівські острови-резорти чи індійський Гоа.

Але якщо на меті мандрівка чи відвідини хоча б кількох цікавих місць, а маршрут складаєте ви особис-то, без онлайн-помічників не обійтися. Це сайти про мандрівки, збірники порад та рекомендацій, пошу-ковики квитків, ресурси з бронювання житла та багато всього іншого. Про корисні опції, які допоможуть вам комфортніше та цікавіше подорожувати, розкажемо вам далі.

4545тенденції • відпочинок

> тенДенцІї >Tripadvisor.com – мабуть, найвідоміший сайт про по-

дорожі. Тут є все: огляди готелів, ресторанів, маршру-ти, рекомендації щодо подорожей, можливості пошуку та бронювання житла. Ресурс широко відомий у всьо-му світі, його авторитет беззаперечний, а заклади, які компанія нагороджує своїми відзнаками, справді варто відвідати. Зазвичай закордоном туристи користуються ним, аби прочитати відгуки про готелі та ресторани, які збираються відвідати. Ми б рекомендували мати його на увазі, якщо потрібно скласти маршрут громадським транспортом з одного міста до іншого. Іноді це буває не так легко, як може здаватися. Навіть у Європі. Проте ви точно не перший, хто йтиме таким шляхом, а інформація про найрізноманітніші сполучення, скоріше за все, вже давно є на www.tripadvisor.com.

Інша важлива функція – відгуки про готелі. У сві-ті дуже мало готелів, про які немає коментарів на Tripadvisor. Сайт буде корисним навіть тим, хто звик просто замовляти пакетні тури та нікуди по приїзду не відлучатися. Ви ж не хочете розчарувань на місці по при-буттю? Для цього, як гарно вам би не вихваляли готель у офісі туристичної фірми, перевірте його репутацію і тут. Причому, відгуки варто читати англомовні: вони, на від-міну від не дуже об’єктивних російськомовних, зазвичай оцінюють ситуацію правильно.

Lonelyplanet.com – один з найвідоміших сайтів про власне подорожі, маршрути, цікаві місця, природні ди-вовижі. Різноманітні путівники всіма куточками світу, рейтинги найкращих пляжів, гірськолижних курортів, історичних місць, поради щодо маршрутів, огляд з усіх можливих боків більшості туристичних і не тільки кра-їн  – це все тут. Єдиним недоліком може стати дещо надмірна часом «вишуканість» рекомендованих для відвідин місць. Ресурс це британський, і писати вкотре про Відень, Прагу, Єгипет чи Сан-Франциско їм занадто нудно. Тому в переліку найкращих до відвідин наступно-го року місць можуть бути, наприклад, водоспад в Новій Зеландії, маленьке село в джунглях Бразилії чи острів зі сотнею мешканців на півночі Канади. Словом, ви зро-зуміли.

Також багато путівників доступні для скачування за гроші або ж замовлення у друкованому вигляді.

46 тенденції • відпочинок

> тенДенцІї Airbnb.com – найбільший у світі

сайт з бронювання квартир. Чудова альтернатива проживанню в готе-лях. Окрім розширених можливос-тей до винаймання чогось бюжет-ного, сайт створює чудову нагоду ближчого ознайомлення з культу-рою міст, глибшого проникнення в побут. Пам’ятайте: орендовані квар-тири у нас та закордоном – це дві ве-ликі різниці. Зрештою, ніхто не казав обмежуватися просто квартирами – на airbnb.com можна бронювати пентхауси, вілли та інші розкішні ва-ріанти комфортного проживання з атмосферою міста чи місця, яке від-відуєте. Також сервіс усіма можли-вими грошовими бонусами заохочує здавати власне житло, запрошувати друзів до користування сайтом, а та-кож залишати відгуки про квартири, в яких ви зупинялися. Тому, активно користуючись усіма можливостя-ми сайту, маєте нагоду забезпечити собі помешкання у одній з наступних мандрівок безкоштовно.

Fly4free.com – чудовий світовий ресурс з опціями дешевих польотів та турів куди завгодно. Тут шукати нічого не треба, просто час від часу заходьте на сайт та перевіряйте до-ступні пропозиції. Дешеві перельоти до Нью-Йорка з Варшави, Стокголь-ма чи Лондона, тур на Канари з Бу-дапешта за смішні гроші, розпродаж надзвичайно дешевих квитків із Ве-неції до Бразилії, супер-пропозиція з Чехії в Малайзію чи Індонезію, Сей-шели з Польщі, квитки до Австралії вп’ятеро дешевше – це далеко не повний перелік усього доступного на сайті. Один з небагатьох недолі-ків  – більшість пропозицій почина-ють маршрут з Європи. Але, якщо справді вдасться знайти цікавий вам напрямок за дуже вигідною ці-ною – добирання до Праги, Будапе-шта, Відня чи Мілану складнощів не складе.

У сайта є «син», його назва Fly4free.pl. Думаємо, що відразу зро-зуміло: майже усі маршрути на цьо-му ресурсі – з вильотом з Польщі. Львів’янам це особливо вигідно та зручно. На це є багато причин. Пояс-нювати чому – зайве.

Lowcostavia.com – це єдиний український ресурс у нашому пере-ліку. Обрали ми його, бо він найкра-ще підходить для «лінивих». Якщо ви не хочете шукати дешеві пропозиції на www.fly4free.com та їхати далеко в Європу, і якщо навіть не надихає Польща – цей сайт точно для вас, адже тут багато пропозицій з Украї-ни, і все зосереджено довкола того, як зручно добратися кудись зі Льво-ва. Чи принаймні західних областей. Тут також часто є пропозиції з Поль-щі, Словаччини, Румунії, Білорусі, Угорщини. Словом, усіх найближчих до Західної України країн, проте все ж, це набагато ближче до рідного Львова.

4747

> тенДенцІї

тенденції • відпочинок

Blablacar.com – найбільший у Європі сервіс попутників. Сайт дозволяє домовитися про те, що вас підвезуть у потрібне місце зазвичай трохи дешев-ше, ніж квиток на громадський транспорт. Звісно, це також швидше та часом комфортні-ше. А якщо пощастить з воді-єм – ще й цікавіше та приємні-ше. Цей варіант добирання ми б рекомендували завжди мати про запас. Не як альтернативу літакам, поїздам чи автобусам, а як план «Б». Особливо, якщо ви добираєтеся до кінцевого місця призначення кількома видами транспорту, завжди є ризик спізнитися на щось. На-приклад, поїзд чи автобус до

міста, звідки маєте літак. А якщо наступні за розкладом курсують занадто пізно – от і чудова можливість встигнути та не спізнися надалі. Просто заходите на сайт, вводите місця відправлення та призначення – і вибираєте з доступних пропо-зицій.

Отож, обирайте напрямок на Lonely Planet, перевіряйте марш-рут і підшукайте ресторани на Tripadvisor, забронюйте гарне по-мешкання на AirBnB та вхопіться за одну з дешевих пропозицій, наприклад, на Lowcostavia  – і вперед до нових відкриттів та не-звіданих досі місць!

Остап Процик

48 стосунки • дрібниці життя

СпраВжнІ ЧолоВІки оБираЮтЬ ІСланДІЮ

49стосунки • дрібниці життя

СпраВжнІ ЧолоВІки оБираЮтЬ ІСланДІЮ

50 екскурсія • відпочинок

Ісландією неможливо не захо-плюватися. Ця неймовірна екзо-тична країна – розрив будь-яких шаблонів. Край світу – мабуть, таким його уявляли древні люди. Коли ми чуємо слово «екзотика», то зазвичай уявляємо пальми, ко-коси та безкраї білі пляжі. Іслан-дія – це не менша екзотика. Проте зовсім інша: пальм, як і будь-яких високих дерев тут немає; пляжі тут не білі, а чорні-чорнісінькі, і вся країна – це, по суті, суцільний вул-кан. Тобто, вулканічний острів.

Ісландія дивує та зачаровує ще з ілюмінатора літака. А ступивши на землю по прильоту до міжнародно-го аеропорту Кефлавік, розумієш, що підкорити цю країну зможе тільки справжній чоловік. Часті дощі, хо-лод навіть влітку, частий шквальний вітер, хмарність – це все лише по-чаток у відкриванні для себе цього північного острова. Поодинокі бу-динки далеко від цивілізації, безкраї простори, де, здавалося б, окрім вас немає ні душі, дух тихої, спокійної богом забутої нордичної країни – це

все ви бачили, про все це ви читали у книгах про Норвегію, Швецію, Ір-ландію. Проте насправді усім цим є Ісландія.

Ще з давніх давен підкорити мо-гли її лише вікінги. Це вони першими прибули на острів. Це вони тут поча-ли засновувати поселення. Це вони першими зайнялися тут рибаль-ством. Це вони почали розводити тут коней, кіз, овець та корів, схожих на які немає більше ніде у світі. І це їхні нащадки живуть сьогодні у цій багатій та розвиненій країні з висо-

5151екскурсія • відпочинок

ким ВВП та чи не найкращим рівнем життя населення.

І сьогодні підкорити Ісландію може лише справжній чоловік. Для цього вам просто необхідним буде спеціальне спорядження, термобі-лизна, дощовики та взуття для похо-дів. Якою б красивою на фото не ви-глядала країна гейзерів, льодовиків та вулканів – пам’ятайте: вона ще й дуже сувора та непередбачувана.

Пам’ятки архітектури? Музеї та галереї? Променади містом? Нічне життя? Ні, ні, ні! Зовсім не цим слав-на країна вулканів. Ісландію відвід-ують, аби досліджувати її природу, відкривати для себе неймовірні

пейзажі, які створили не люди. Їх ви-мальовувала впродовж мільйонів років Земля. Безкраї лавові поля, неймовірні кити, непередбачувані вулкани, полярне сяйво та білі ночі, гейзери та геотермальні зони, безліч водоспадів – ось чим такий цікавий та цінний цей віддалений острів на стику американської та євразійської тектонічних плит.

Найвідомішим екскурсійним ма-рш ру том та заодно обов’язковою програмою мінімум є так зване «Зо-лоте кільце». Воно об’єднує Націо-нальний парк Тінґветлір, водоспад Гульфосс (Золотий водоспад), а та-кож Долину гейзерів.

Розташований зовсім поруч з найбільшим озером країни Тінґват-лаватн заповідник Тінґветлір відо-мий першочергово не природними красотами, а тим, що у 930 році тут був створений перший у світі пар-ламент. Сьогодні ж сюди приїздять, щоб оглянути мальовничі каньйони, прогулятися дикою недоторканою природою, побачити водоспад Оска-рауфосс, який створили вікінги, по-вернувши русло однойменної річки.

Проте, якщо говорити про водо-спади, то найвідомішим тут є Гуль-фосс. Він разом з тим і один з най-більших. Також його називають чи не найкрасивішим. Широка річка

> СпраВжнІ ЧолоВІки оБираЮтЬ ІСланДІЮ >

52 екскурсія • відпочинок

Хвітау стрімко тече в напрямку пів-дня. Близько кілометра над водо-спадом вона різко повертає наліво і рухається донизу широко зігнутими трисходовими порогами і тоді рап-тово спадає двома ступенями (11 м і 21 м) у каньйон 32 м завглибшки. Здалека цього каньйона завширшки 20 м та 2,5 км завдовжки не видно, тому спершу складається враження, ніби річка щезає під землею.

Про Долину гейзерів розповідати багато не варто. Це треба просто ба-чити. Найбільший з відомих гейзерів (Великий гейзер, який, до слова, дав назву всім іншим гейзерам плане-ти) наразі затих, але є інші, за якими спостерігати не менш цікаво. Напри-

клад, Строккур, який що 5-10 хвилин виштовхує потужний струмінь води 30 м заввишки.

Поїздка цими захоплюючими місцями – лише легенький натяк на безліч природних див, якими гото-ва дивувати вас неймовірна країна. Куди б ви не поїхали – північ, південь, центр, схід чи захід країни – всюди є щось особливе та неповторне.

На південь Ісландії вирушають, аби оглянути екзотичні чорні пляжі, побувати у найбільш туманному на острові місті Вік, а також побачити надзвичайні гірські породи і слав-нозвісний вулкан Ейяф’ятлайокудль, через виверження якого кілька ро-ків тому скасували безліч авіарейсів

по всій Європі. Центр країни відо-мий неймовірно красивими геотер-мальними зонами та ліпаритовими горами, теплими озерами. На північ їдуть, аби спостерігати за китами, відкривати для себе захоплюючі фіорди, а також зблизька знайоми-тися з національними пташками Іс-ландії – тупиками. Найвідоміше та найцікавіше місце на сході остро-ва – найбільший у Європі льодовик Ватнайокудль.

Якщо охоплювати одним візитом усю країну не хочете, то навіть від-відуючи околиці столиці, сумувати не доведеться.

Неподалік Рейк’явіка (за 50 км) розташована ще одна чи не найві-

> СпраВжнІ ЧолоВІки оБираЮтЬ ІСланДІЮ >

5353екскурсія • відпочинок

> СпраВжнІ ЧолоВІки оБираЮтЬ ІСланДІЮдоміша дивовижа Ісландії – Блакит-на лагуна. Це напівприродне диво приваблює десятки тисяч туристів щороку. Теплоенергетична станція свого часу просто почала зливати відпрацьовану воду, яка заповнила порожнини та утворила озерця. Дно вкрила біла цілюща глина, що дода-ло воді блакитного кольору та при-вабило людей, які просто приходили сюди купатися. І вже за кілька років з цього місця зробити СПА-курорт, а сьогодні за відвідини Лагуни треба заплатити приблизно €35. Звісно ж, купання у лагуні є не лише дорогим, але й дуже приємним і корисним.

З найпівнічнішої ж у світі столиці можна вирушити у прогулянки ко-раблями на оглядини китів чи наці-ональних птахів тупиків. Саме місто особливого інтересу не викликає. Звичайно, слід прогулятися та озна-йомитися зі столицею країни, поба-чити головний собор країни Хатль-грімскіркья, пройтися найстарішою пішохідною вулицею Аустурстрайті, обійти довкола міський став у центрі Рейк’явіка, подивитися на, мабуть, найменшу у світі будівлю парламен-ту. А далі... вирушити у більш відда-лені від столиці країни напрямки, де вас чекає ще більше захоплюючих див природи.

Але за все треба платити. І не-мало. Ціни в Ісландії не кусаються. Вони просто зжирають. Усю готівку в гаманці та весь баланс на картці. Віддаленість від усього на світі окрім Гренландії, суворий клімат, що уне-можливлює вирощування більшості навіть звичайних для нас культур – ось що служить причиною таких ви-соких цін на продукти. Само собою заморські банани, авокадо та манго

тут за ціною золота. Але і звичні для нас персики, вишні, горіхи, кукурудза дивують своєю дороговизною. 200 грн за жменьку чорниць, 50 грн за кг яблук, 500 грн за 1 кг м’яса та 70 грн/кг картоплі – такі ціни чекають вас у супермаркетах. Ще дорожче тут вживати алкоголь. А справді круту пиятику можуть дозволити собі тіль-ки дуже заможні люди. Про типових туристів з України годі й казати. Пів-літрова пляшка горілки/рому/джи-ну/віскі обійдеться вам у мінімум 1000 грн. Найдешевша пляшка пива 0,33 л – 80 грн. І це ціна в магазині! До слова, придбати будь-який алко-голь можна лише у спеціалізованих крамницях, які контролює держава. Тому дорогою до Ісландії не оминай-те магазинів duty free в аеропорту – потім будете шкодувати.

Рибна промисловість і туризм – фактично дві основні галузі доходів країни. Тому щедро наділена при-родними красотами та багатствами Ісландія бере немалу плату за їхні оглядини. Це стосується всього – і проживання, і оренди авто, і вартос-ті екскурсій. Єдине, що не може не тішити – це те, що, беручи чималу плату за відвідування країни, ісланд-ці таки бережуть природу та дбають про неї. Тут немає засмічених узбіч, сміттєзвалищ, більшість природних див доступна до огляду безкоштов-но, всюди є туалети та смітники.

Проте якщо ви таки надумаєте відвідати країну-вулкан – підготуй-те для цього немалий бюджет. На поїздку до Ісландії доведеться ви-тратитися, але повірте, вона вартує кожнісінької заплаченої крони.

Остап Процик

54 на канапі • відпочинок

ФІлЬМи МІСЯцЯ

Брати. остання сповідь

Для поціновувачів національного кіно є хороша но-вина: нарешті на екрани вийшов фільм, який вже кілька років відомий на фестивалях та у вузьких колах кіно-критиків – «Брати. Остання сповідь» молодої таланови-тої режисерки Вікторії Трофіменко від продюсерів кіно-стрічки «Поводир». Фільм знятий за мотивами роману «Джмелиний мед» шведського письменника Торгні Лін-грена, проте дія перенесена в українські Карпати.

У центрі сюжету – історія життя двох братів, стосун-ки яких побудовані на взаємній ненависті та постійній конкуренції. Причиною якої, звісно ж, є кохання до од-нієї жінки. Головна героїня фільму випадково потрапляє на хутір і живе в одного з братів, допомагаючи іншому. Вона як клубок розплутує їхню історію та намагається зрозуміти причину ворожнечі. А коли усі пазли в історії сходяться, жінка приймає ризиковане рішення, що при-зводить до непередбачуваного фіналу…

Фільм наповнений колоритною мовою, неймовірни-ми пейзажами українських Карпат, магічною музикою. Його однозначно варто переглянути, навіть якщо не встигли у час прокату.

Загублене місто

Експерименти вченого та за сумісництвом директора атомної електростанції виходять з-під контролю, вна-слідок чого зникає ціле місто. На його пошуки відправ-ляють кілька команд рятувальників, але всі вони не по-вертаються. Аномальну територію обносять колючим дротом і відрізають від зовнішнього світу.

Проте немає нічого неможливого, якщо є бажання – той таки вчений; жінка, що втратила у зниклому місті сім’ю, та мародер таки потрапляють туди. Проте резуль-тат їх зовсім не тішить...

До уваги любителів наукової фантастики – перший український фільм у такому жанрі. Не зовсім перфектні спецефекти, дещо аматорська гра акторів, огріхи режи-сури та монтажу – так, це все присутнє. Проте без пер-шого такого млинця, не буде хороших фільмів у майбут-ньому. Любімо українське кіно!

5555на канапі • відпочинок

ГетьманУ середині XVII століття польська шляхта і впливові магнати зробили життя простих людей нестерпним. Єдиним

способом відновити справедливість стало повстання. Повести за собою козаків, які прагнуть справедливості, зміг Богдан Зиновій Хмельницький. На тлі кровопролитних битв і доленосних рішень народжується любов Богдана до молодої полячки Гелени.

Показати Богдана Хмельницького не тільки історичною особистістю, але і люблячим чоловіком зважилися творці фільму «Гетьман». Режисер Валерій Ямбурський екранізував роман Віктора Веретеннікова. Частина зйомок пройшла в місцях, де справді мали місце згадувані події. Влітку 2014 працювали в Олеському, Свірзькому та Зо-лочівському замках на Львівщині. Пізніше – у Львові, Кам’янці-Подільському та Києві.

політ золотої мушкиФільм-притча за сценарієм львівського журналіста Богдана Волошина і

за участі львівських акторів. Дівчинка, яка любить дивитися кіно на небі, три рази розказує одну і ту

ж історію про те, як в їхньому селі через бика ледь не почалася Третя світо-ва війна. Вона – поет і пише оду на смерть дзідзя, який, помираючи, сказав «Людське життя – то як політ золотої мушки над вогнем – дуже яскраве, але дуже коротке!»

коктейль

Джин ГарденДжин Гарден (Садовий Джин) – уже

близько року один із найпопулярніших коктейлів у Києві, який є не лише офіцій-ною, але й коктейльною столицею Укра-їни. У ньому терпкуватий передсмак по-єднаний з кисло-солодким основним і переходить в освіжаючий післясмак.

У своїй первісній подачі (розроблена в Лондоні у 2001 році) коктейль роблять з сухого джину, апельсинового фрешу, бузинового лікера й огірка і наливають у коктейльну чарку (як кажуть в народі, «мартінку»). Однак в Україні популярний варіант, де до цих інгредієнтів додають-ся вермут і лимонний фреш. Якщо хоче-те зробити таку варіацію – до описаних складників додайте 20 мл сухого «Марті-ні» і столову ложку свіжовитиснутого ли-мона. Подавати його варто у об’ємнішій склянці.

Інгредієнти

Огірок – шматок 3 см завдовжки + окремо 2 плястерки огірка, нарізаного повздовжДжин – 50 млапельсиновий фреш – 25 млбузиновий лікер – 25 мл

Приготування

Огірок (шматком) максимально подрібніть на дні шейке-ра. Додайте туди лід та інші інгредієнти, збийте, процідіть в охолоджену склянку. киньте один великий шмат льоду і два плястерки огірка, щоб вони сформували щось на кшталт обрамлення довкола склянки, тільки зсередини.

58

ДрІБницІ життЯ

тенденції • дрібниці життя

там, де тонко – там не рветься

Компанія Pebble нещодавно пре-зентувала «розумний» годинник Pebble Time Round, який дуже ста-не в нагоді тим, хто вподобав собі AppleWatch, але сам користується смартфоном на Andriod. Круглий ци-ферблат додає новій моделі класич-ності, а перше, що кидається в очі – товстий обідок навколо нього.

На відміну від моделей інших ви-робників, годинник Time Round має невелику вагу (всього 28 г) і тонкий корпус товщиною всього 7,5 мм. За словами виробника, це найтонший на сьогодні з усіх смарт-годинників.

Гаджет пропонують у двох версі-ях – з ремінцем завширшки 20 і 14

мм. Модель з вужчим ремінцем  – для жінок. Для них, до слова, також випустять спеціальний колір ци-ферблата – «рожеве золото».

Діаметр корпуса годинника – 38 мм, дисплей – 64-кольоровий на

базі E-Ink і під управлінням фірмової системи.

Час автономної роботи Pebble Time Round доходить до двох днів. Це менше, аніж час роботи попере-дніх моделей. Таку жертву прихиль-никам бренду та нового дизайну доведеться заплатити за надтонкий корпус. Гаджет сумісний з пристроя-ми на базі Android і IOS.

Як і інші моделі Pebble, годинники Time Round оснащені мікрофоном для запису голосових заміток або дик-тування відповідей при підключенні Android, смартфону або iOS-пристрою, але не мають такого рівня захисту від проникнення води, як попередники. Годинник можна не знімати при митті рук, але не варто брати зі собою в ба-сейн для занять плаванням або при-ймати з ним душ.

Продажі новинки стартують у листопаді, тож готуйтеся відрахува-ти з гаманця 249 доларів.

59

> тенДенцІї >

тенденції • дрібниці життя

Супербатарейка

Розроблені ще в далекому 2005 році акумулятори під торговою мар-кою Eneloop від компанії Sanyo наре-шті доступні і в Україні. У 2010 Sanyo повернулася під дах Panasonic (піс-ля 62 років окремого ведення бізне-су) і тепер продукти лінійки Eneloop маркують брендом Panasonic.

На українському ринку вже присутні «власні» акумулятори Panasonic, проте тепер їх будуть по-ступово витісняти нові супербата-рейки Eneloop.

Головна відмінність Eneloop від більшості інших нікельметалгідрид-них акумуляторів – низький само-розряд. Навіть після п’яти років збе-рігання вони здатні видати до 70% початкової ємності, тоді як звичайні акумулятори розряджаються прак-тично до нуля буквально за кілька місяців, а протягом першої доби піс-ля повного заряду можуть втратити

Готуй сани влітку, а музику – взимку

Kube Music – точно найкращий друг тусовщика, де б той не був. Розробники обожнюють схрещувати все підряд, і наша новинка – не виняток. Це симбіоз звичайного переносного холодильника з Bluetooth-колонками. Діючи на відстані приблизно 15 метрів, вона здатна відтворювати музику з вашого смартфо-на або планшета, і при цьому охолоджувати пиво або коктейлі. Силу звуку заявлено на рівні 100 децибел, а акумулятор дозволяє влаштувати «нон-стоп-паті» протягом 20 годин, та й п’ять кнопок управління да-дуть можливість розібратися всім і кожному.

Усередині чудо-холодильник-колонка вміщує чима-ло пляшок чи банок напоїв, пристрій водонепроник-ний, тільки от ціна кусається – 1100 доларів США ста-ном на зараз. Але зате і місце економить. Зрештою, а, може, взимку на таке і знижки будуть?

до 10% ємності.Такі характеристики новинки до-

зволяють продавати їх попередньо зарядженими і нормально викорис-товувати відразу після придбання, як звичайні батарейки. Борці за еко-логію повинні оцінити той факт, що первинне заряджання акумуляторів на заводах Panasonic проводять ви-ключно електрикою, отриманою від сонячних батарей.

Ще одна корисна особливість – здатність зберігати напругу на рівні 1,2 В протягом тривалого проміжку часу. Це ріднить Eneloop з якісними батарейками і відрізняє від звичай-них нікельметалгідридних акумуля-

торів, у яких напруга може впасти нижче 1,1 В (багато електронних пристроїв сприймають поріг як по-вне виснаження заряду і вимика-ються) навіть за наявності 20-30% ємності.

Представники компанії підкрес-лили, що акумулятори Eneloop є відмінною заміною звичайним ба-тареям не тільки з економних, а й з екологічних міркувань, оскільки один елемент може витримати без-ліч циклів заряджання, а «ефект пам’яті» практично відсутній.

На український ринок надходять три серії новинок, в кожній з яких є як АА-, так і ААА-акумулятори.

60 тенденції • дрібниці життя

> тенДенцІї >нагодує всіх!

Навіть домашніх улюбленців. Ваше кошеня чи щеня неправильно харчується? Ви забуваєте їх погоду-вати? Тоді, коли ви гульбаните з дру-зями, ваш домашній улюбленець на дієті?

Нічого страшного! З «розумною годівницею» Petnet це більше не

буде проблемою. Новинка розби-рається в котах чи псах не гірше за спеціаліста: достатньо лише вне-сти в пам’ять базову інформацію про тваринку, вказати вік, породу та вагу. А пристрій сам визначить, як саме треба годувати тварину і коли. Далі все, що вам залишається, це вчасно засипати корм – а пристрій видаватиме його після цього авто-

матично, в той час, який найбільше підходить для улюбленця.

«А що, якщо моя киця чи песик не полюбить цього гаджета?», – спи-таєте ви. «Мусить», – авторитетно ствердимо ми. Особливо хорошими друзями вони стануть тоді, коли ви вкотре затримаєтеся з приятелями за пивом чи допізна на роботі. Вас-бо ж немає, а їжа є!

61тенденції • дрібниці життя

> тенДенцІї

Сон – понад усе!

Компанія Samsung вирішила по-турбуватися не лише про чистоту ваших підлог, одягу, можливості до-ступу до Інтернету, перегляд телеба-чення, але й про якісний сон. Новий пристрій SleepSense аналізує стан сну людини, спеціальні датчики фіксують усі його фази і таким чином допома-гають поліпшити сон і зробити його максимально корисним для людини. У новому пристрої Samsung розроб-ники застосували вже запатентовану технологію, що дозволяє аналізувати якість і кількість сну, надавати звіти та давати рекомендації. Все це можливо зробити через мобільний додаток.

Для проведення аналізу сну необ-хідно лише розмістити пристрій між матрацом і ліжком, завантажити до-даток на свій мобільний пристрій і синхронізувати їх.

SleepSense в режимі реального часу проводить аналіз серцевих ритмів, частоти дихання і руху, поки ви бачите рожеві сни. А вранці ви отримуєте розгорнутий порівняль-ний аналіз нічної активності вашого організму і стандартних показань, відповідних вашому віку.

«Коефіцієнт сну» розраховують на підставі семи параметрів: час за-синання, час повного сну, ефектив-ність сну, чи прокидалися ви вночі та скільки разів, чи вставали ви з

ліжка, відсоткове співвідношення фаз глибокого і швидкого сну.

Користувачами цього пристрою може бути не одна людина, а ціла сім’я, що, звичайно, дуже зручно. Но-вий гаджет здатний запам’ятовувати і аналізувати дані кількох членів сім’ї. Показання, зібрані датчиком нового гаджета SleepSense, точні на 97%. Так само в прилад закладена можливість управління домашньою технікою (кондиціонер, телевізор, кавоварка, мультиварка) для ство-рення комфортних для сну умов. У продаж новий прилад SleepSense від Samsung повинен надійти до кін-ця цього року.

Петро Малечко

62

Щість способів носити шалик

Фра

нцуз

ький

вузо Др

апіру

вання

Один

оборот

Аскот

63

Концепт-стор чоловічого одягу

IMPERO UOMOМодна імперія

в твоєму гардеробі

Осінь у Львові далеко не завжди тепла та приємна, тому справжньому стильному львів’янинові не обійтися без такого доречного в цю пору року аксесуара як шалик. Носять та зав’язують їх по-різному, тому зупинятися лише на одному звичному для вас вузлі не варто. Різноманіття завжди цікавіше.

В ст

илі ху

до ника

Подв

ійний

об

орот

64 стосунки • дрібниці життя

рівні права потрібні не всімГендерна рівність псує чоловіків

65стосунки • дрібниці життя

По роботі мала двічі зустріч з од-ним чоловіком. Побачилися в за-тишному й атмосферному закладі для запису інтерв’ю. Після розмови він пішов раніше за мене. А коли я попросила рахунок за свій чай, офі-ціант сказала, що вже розрахували-ся.

Під час наступної зустрічі я ви-рішила пригостити свого співроз-мовника, від чого він категорично відмовився, додавши, що я ставлю його у незручне становище. «Моя жінка, – каже, – живе у Канаді. Там немає такого поняття, як хтось за когось платить. Навіть на побачен-нях – кожен сам за себе». З цим я погодилася, бо вважаю такий підхід чесним. Платити одне за одного, на моє переконання, можуть лише ті, хто перебуває у стосунках, ну, або є домовленість про те, що хтось при-гощає. Але навіть після історії про канадські звичаї, мій знайомий, з яким, зауважу, я зустрілася виключ-но по роботі, все одно не дозволив, аби я заплатила навіть за своє за-мовлення. А мені було водночас приємно і ніяково.

Ми, жінки, настільки хочемо зда-ватися незалежними, що переймає-мося навіть у таких випадках, коли чоловіки просто намагаються бути люб’язними. А гендерна рівність, за яку ми так вчепилися, псує чоло-віків. Своєю самовпевненістю ми просто відбиваємо бажання у вас, чоловіків, щось робити, старатися, прагнути. Не загалом, а вадносно більшості жінок. Рано чи пізно ви просто перестанете розуміти, як ді-яти, як говорити з жінкою, яка несе себе на рівні, або навіть вище за вас.

Одна моя знайома стверджує, що

це чоловічі правила, за якими жінка повинна бути слабшою, стримані-шою, спокійнішою. Але для цього, на її думку, немає підстав. Вона так і поводиться, ніби чоловіки – це лише відмінність за статевими ознаками. В результаті й має – вона лише «свій чувак» у чоловічій компанії.

Жінки створюють «загадки», які ви, на їхню думку, повинні вміти роз-гадати одразу. Те, що «та, ні, напев-но» означають «ні», яке за секунду може стати «так», повинно читатися за інтонацією. Жінки хочуть, щоб їх сприймали рівними у всіх питаннях, але разом з тим, щоб про них дбали, робили важку роботу, яка їм не під силу, піклувалися.

З одного боку, коли за дівчину платять в кафе, це ніби і приємно. Адже так і нас, і вас виховують. Але, разом з тим, кожна і сама за себе здатна заплатити. Рівноправ’я у всіх питаннях розслабляє чоловіків. І ви-нні у цьому лише жінки. Це ж ніби і добре – глобально розглядаючи це явище – мати право на освіту, роботу, погляди, які у суспільстві рівні між чоловіками і жінками. Але у цьому випадку ми, жінки, знову ж таки, граємо за своїми правила-ми. Чоловіки прямолінійні: хочеш рівноправ’я  – давай тоді у всьому, не скигли про сильну і слабку стать.

З дитинства хлопчиків вчать не плакати, не бити дівчат, «бути мужи-ком». З дитинства хлопчик сильний, а дівчинка – слабка. Але жінки да-ють неабиякий привід розслабити-ся чоловікам. Майстер, який робив у мене ремонт, розповідає: «Дружина не витримала, викликала майстра до електрики, він все полагодив. Я краще заплачу гроші, ніж лізтиму до

66 стосунки • дрібниці життя

неї. І дружина спокійна – не потріб-но випрошувати чи чекати». Жінка, замість того, щоб попросити, чи то, випросити допомоги від чоловіка, вирішила все сама – покликала майстра. А її друга половинка роз-слабилася. Ще кілька разів так, і він навіть не подумає щось робити са-мостійно.

Вимоги до рівноправ’я, за які виступають жінки, дуже вже по-жіночому сформульовані: дайте нам добратися до влади, але в шахти ми не поліземо. Дозвольте нам вислов-люватися і поводитися, як нам за-манеться, але чоловік – невихована сволота, яка нас неправильно розу-міє. Дайте нам більше прав, але мен-ше обов’язків перед суспільством.

Чоловіків це обурює, а іноді вони відверто глузують з бажання жінок все робити на рівних.

Ще одна моя подруга говорить: «Навіть найсильніша і самодостат-ня жінка хоче, щоб їй хтось допоміг вбити цвях чи зустрів ввечері з ро-боти». Та це всі жінки так говорять і так хочуть. Але разом з тим, на пи-тання: «Чи тебе зустріти?» відповіда-ють заперечливо. Навіть якщо не за-глиблюватися у те, що природою не закладена гендерна рівність, а роз-глядати її суто на побутовому рівні у сьогоденні, жінки, як завжди, хочуть всього і найбільш непоєднуваного, а чоловікам не вистачає конкретики.

Це не означає, що жінка пови-нна стати безініціативною, несамо-

стійною, слабкою. Їй лише варто зважити, що важливіше – сильний, самодостатній чоловік поряд, чи такий, який не напружуватиметься, бо навіщо, якщо в нього є жінка, яка сама все вміє. Чоловіків виховують «сильною статтю», а жінки це руйну-ють, беручи на себе частину не своїх суспільних обов’язків.

Не сприймайте це буквально і категорично, шановні чоловіки. Пам’ятайте, що усі, абсолютно і без винятку, жінки хочуть, щоб біля них був самодостатній, сильний і впев-нений чоловік. Навіть коли вона вміє ремонтувати розетки, вбивати цвяхи і заробляти гроші – ви все одно вмієте більше, а дещо і краще.

Дар’я Бура

67стосунки • дрібниці життя

Але нестримне жіноче прагнення рівності іноді, частково жартома, можна використати і на свою користь. В тему – ко-мічний випадок, переказ якого блукає просторами Інтернету.

У транспорті жінка звертається до чоловіка, що си-дить:

— Мужчино, поступіться місцем.— Вибачте, але я дуже втомився.

— ... Але я жінка!— Жінки боролися за рівноправність, щоб, незалежно

від статі, у всіх були рівні права, тому у нас з вами рівні права на це сидіння, єдине «але» – я його першим за-йняв.

— Що!?— Фемінізм переміг, дайте вже спокійно доїхати додо-

му, втомленому і переможеному чоловікові.

68

– Романе Олеговичу, мені, як жінці, чесно кажу-чи, якось незручно почи-нати розмову про чоловічі проблеми…

– А Ви вважаєте, уролог є виключно «чоловічим» лікарем? А ось і ні, урологи приймають як чоловіків, так і жінок при підозрі на цистит, пієлонефрит та інші патологічні процеси уроло-гічного тракту. Гінеколог та репродуктолог вирішу-ють проблеми суто жіночої репродуктивної сфери.

Окремою проблемою є нетримання сечі у жінок старшого віку. Для цієї ка-тегорії пацієнток звернути-ся до уролога-чоловіка з та-ким делікатним питанням

все одно, що піти на еша-фот. Вони все списують на старість та незворотні змі-ни, роками лікуються трав-ками та потерпають від по-бутових незручностей. Хоча цю патологію успішно коре-гують як консервативними, так і оперативними метода-ми. Пацієнти після операції шкодують, що не прийшли скоріше.

У чоловіків статева та сечовидільна системи тіс-но взаємодіють між со-бою, тому спеціаліст коре-гує всі нюанси чоловічого здоров’я, що виникають. Щоправда, проблеми з репродуктивною сферою вирішує андролог, але ан-дрологія є невід’ємною час-тиною урології. Тому якщо час планування вагітності сягає року, чоловікові ба-жано звернутися до уроло-га спеціалізованого медич-ного закладу. У половині випадків безпліддя виявля-ють «чоловічий» чинник.

– Зрозуміла, страх пе-ред представниками Ва-шої професії – це пережи-ток з минулого.

– Справді, не такий страшний уролог, як його уявляють! З удосконален-ням надання медичної до-помоги жінки, наприклад,

мені здається, вже подо-лали свій страх оглядів на гінекологічному кріслі. Крім того вони і відпові-дальніші за своє здоров’я, тому в рази частіше відвід-ують гінеколога, ніж чоло-віки уролога. Це, в принци-пі, зрозуміло і пов’язано з основною жіночою функці-єю – дітонародженням.

Закордоном налагодже-на система страхової ме-дицини, іноземці змушені проходити профілактичні огляди у спеціалістів. Укра-їнець зазвичай терпить до останнього, і трапляються випадки, коли дружина за руку приводить чоловіка ледь не в підгузнику, бо сеча підтікає, але він вперто не хоче бачитись зі спеціа-лістом. Або певні проблеми, які тягнуться ще з дитячого

віку, виявляють вже після початку статевого життя.

– Тоді як часто реко-мендуєте відвідувати уро-лога, і чи взагалі потрібно йти на прийом, якщо жод-них скарг немає?

– Молоді люди зазви-чай приходять при появі скарг, однак навіть за їх-ньої відсутності періодич-но відвідувати спеціаліста варто. За статистикою рі-вень патологій інфекцій-ного характеру за останні роки знизився в 2-4 рази, а ось випадків доброякіс-ної гіперплазії простати та сечокам’яної хвороби, на-впаки, побільшало. Непо-коїть той факт, що спосте-рігаємо розвиток ранніх пухлин (ще до 30 років). На профілактичний огляд

Не такий страшний уролог, як його уявляють…Розмова з Романом Білоруським, урологом клініки репродукції людини «Альтернатива»

здоров‘я • дрібниці життя

69

пацієнтам після 40 років бажано приходити 1 раз на рік. Групою особливого ризику є «вікові» пацієнти. У 60 років у 50% чоловіків діагностують аденому про-стати, у 80 років – у 80%.

У групі ризику також перебувають чоловіки з надмірною вагою різних вікових категорій. Сидячий спосіб життя, регулярне вживання фаст-фуду при-зводять до ожиріння, що провокує цілу низку уроло-гічних проблем – від ерек-тильної дисфункції до змін у показниках спермогра-ми. Численні дослідження говорять про ожиріння як одну з причин безпліддя.

– У яких випадках слід негайно звертатися до спеціаліста?

– Звернутися до уро-лога необхідно при таких симптомах:• суттєве скорочення

часу статевого акту;• зниження лібідо (ста-

тевого потягу);• проблеми при сечови-

пусканні – біль, часті пози-ви, поява крові у сечі;• неприємні больові від-

чуття в інтимній зоні – на-віть не біль, а певний дис-комфорт, на який багато чоловіків просто не звер-тають уваги;• больові відчуття в ді-

лянці попереку;• ненастання планова-

ної вагітності протягом 1

року відкритого статевого життя.

– А чоловічий клімакс – це надумане поняття чи все-таки реальність, і чи він піддається терапії, як менопауза у жінок?

– Гіпогонадизм – по-нижений рівень андроге-нів (тестостерону) може бути як раннім, так і пізнім, пов’язаним зі старінням і дійсно настанням клімаксу. Цій темі у світі зараз приді-ляють багато уваги. Сучасні чоловіки хочуть залишати-ся молодими та активними в плані сексуального жит-тя на довгі роки. Фарма-цевтична галузь пропонує досить великий арсенал засобів. Відкриття віагри, наприклад, зробило рево-люційний прорив не тільки в сексології, але й медицині загалом. Гормонотерапія також стала доступнішою та різноманітнішою, проте хочу наголосити, що займа-тися самолікуванням не-допустимо, і це стосується не тільки безконтрольного прийому препаратів тес-тостерону, але й широко розрекламованих засобів для підвищення чоловічої сили. На Заході реклама подібних засобів забороне-на, і це правильно. Те саме стосується використання анаболіків та тестостерону в силових видах спорту.

Розмовляла Зоряна Крачковська

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72e-mail:alternatyva.ivf@gmail.comwww.ivf.lviv.ua, skype – alternatyva.ivf

► Допоміжні репродуктивні технології:

внутрішньоматкові інсемінаціїспермою чоловіка або донора;різноманітні програми ЕКЗ;ІКСІ, ПІКСІ;кріопротоколи;донація ооцитів.УЗД, еластографія щитовидної залози та молочних залоз.

►

►►

►►

►

здоров‘я • дрібниці життя

70

Atle sveen / Norway/ Ilva in the riverФотографія з колекції Міжнародного Салону-турне художньої фотографії «з любов’ю до Жінки» www.galleryprostir.com

71

72