ЗАПОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 32ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шкільне наукове товариство учнів «Пошук»

Секція: музичне мистецтво

ЧОМУ ПІСНІ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА

Є МУЗИЧНИМ СИМВОЛОМ УКРАЇНИ?

Дослідницька робота Бєлоусової Поліни учениці 8-А кл ЗЗОШ № 32,

Липовської Ілони учениці 8-А класу ЗЗОШ № 32 Керівник: Комір Ірина Вікторівна, вчитель музичного мистецтва

ЗАПОРІЖЖЯ2016

Етапи роботи над проектом

Підготовчий етап

1.Створення творчої групи для роботи над проектом: Липовська Ілона, Бєлоусова Поліна.

2.Визначення проблеми, теми, мети проекту:

•Проблема: Формування національної свідомості молодого покоління шляхом вивчення пісенної творчості Володимира Івасюка.

•Тема: Чому пісні Володимира Івасюка є музичним символом України?

•Мета: Дослідити, наскільки важливим і глибоким був вплив творчості Володимира Івасюка на розвиток української національної самосвідомості .

3.Розподіл обов'язків: Липовська Ілона – керівник групи, вивчення творів, збір критичних статей; Бєлоусова Поліна – дослідження музикознавчої літератури, оформлення роботи, підготовка презентації.

4. Практична частина підготовчого етапу: робота над пошуком та збором інформації.

Практично-виконавчий етап

1. Пошук інформації в мережі Інтернет, фахових виданнях.

2.Аналіз інформації та формулювання висновків.

3.Оформлення результатів дослідницької діяльності,створення презентації проекту.

Заключний етап

1.Презентація проекту.

2.Відповіді на запитання.

План роботи

Підготовча робота

1. Продумати тему проекту.2. Визначити мету, цілі, завдання, висунути гіпотезу.3. Скласти план, визначити розділи.4. Розподілити обов’язки.5. Підібрати або написати свої тексти, знайти матеріали з інших джерел.6. Підібрати малюнки, фотографії, інший графічний матеріал.

Робота за комп’ютером

1. Настроювання параметрів сторінки.2. Набір, сканування, переклад на потрібну мову основного тексту по

розділах.3. Робота з основним текстом – форматування (стовпчики, таблиці,

шрифти й текст на сторінці).4. Робота з графічними об’єктами (сканування й вставка властивостей

малюнків і фото, тексти-надписи).5. Колонтитули й нумерація сторінок.6. Складання змісту.7. Пошук та підготовка анкетних форм та текстів.8. Перевірка орфографії та правопису.9. Створення опорної презентації проекту.10.Настроювання параметрів показу презентації, анімації об’єктів.

Захист проекту

1. Компонування матеріалів проекту.2. Представлення проекту.3. Відповіді на поставлені запитання.

Характеристика проекту за типом:

за метою діяльності – дослідницький;

за видом координації проекту – безпосередній;

за кількістю учасників – груповий;

за часом проведення – довгостроковий;

за змістовим аспектом – художньо-естетичний.

Особливості проекту за методом та видом діяльності:

дослідницький – потребує добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників , соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів;

інформаційний – спрямований на збирання інформації про об'єкт дослідження для всіх учасників дослідження, на ознайомлення учасників проекту з тією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

ТЕЗИ

Дослідницької роботи з музичного мистецтва

«Чому пісні Володимира Івасюка є музичним символом України?»

Робота викладена на 24 сторінках друкованого тексту, містить 7 літературних джерел.

Метою проекту було з'ясувати, наскільки важливим і глибоким був вплив творчості Володимира Івасюка на розвиток української національної самосвідомості .

Актуальність - визначення значущості творчого потенціалу і художніх можливостей В.Івасюка для розвитку сучасної популярної музики, естетизації і гуманізації сьогоднішнього музичного простору, його внеску у національно-мистецьке відродження України.

Об'єкт дослідження - спрямованість пісенної творчості Володимира Івасюка на ствердження української національної духовності .

Предметом дослідження є творчий доробок В.Івасюка – естрадні пісні композитора.

Висновки. Пісенна творчість Володимира Івасюка правдиво і достаменно віддзеркалює українську національну духовність і світоглядні переконання українців, завдяки чому найпопулярніші пісні композитора стали в наш час музичним символом України.

ЗМІСТ

1. Вступ

2.Дослідницька частина. Розділ 1. Творча спадщина Володимира Івасюка як об'єкт соціокультурного дослідження. 1.1 Визнання пісень В.Івасюка широким загалом слухачів. 1.2 Вплив творчої співпраці В.Івасюка з певними виконавцями на популяризацію його пісень. 1.3 Особливості тематики та образної сфери пісенних творів композитора.

Розділ 2. Пісенна творчість В. Івасюка як частина української національної духовності і світоглядних переконань сучасних українців. 2.1 Особливості суспільно-політичних обставин 70-х років ХХ століття в Україні, їх вплив на життя і творчість композитора. 2.3 Вплив нової хвилі зацікавленості українців піснями В.Івасюка на підвищення української національної самосвідомості.

3. Висновки.

4. Список використаних джерел.

1.ВСТУП

Проблемі аналізу напрямів композиторсько-виконавської творчості В.Івасюка присвячена значна кількість досліджень, розвідок, вступних статей до збірників його творів ( М.Івасюк, О.Костюк, І.Лепша, О.Волошина, Т. Макаренко та ін.). Безперечно, у кожного з авторів наявне власне чуттєве чи наукове сприйняття музичних горизонтів В.Івасюка, що характеризує його талант, людяність і незгасну жагу любові до рідного краю, України. Варто зауважити, що і нині ми не подолали меж усвідомлення значущості творчого потенціалу і художніх можливостей В.Івасюка для розвитку сучасної музики, естетизації і гуманізації сьогоднішнього музичного простору, його внеску у національно-мистецьке відродження України.

Неодноразово зустрічаючись на уроках музичного мистецтва з піснями Володимира Івасюка, звернули увагу на неперевершену красу мелодій, на яскравість образів поетичних текстів пісень композитора. Всі учні нашого класу ще до програмового вивчення «Червоної рути» знали цю пісню, або принаймні багато разів чули її, наші батьки знають і співають пісні Івасюка. Знайомлячись із пісенною творчістю композитора і вивчаючи її, помічаємо, що пісні композитора стають частиною нашого життя, віддзеркалюють наші настрої та почуття. Естрадні твори композитора продовжують переживати нові втілення, мають багато версій аранжувань, виконуються багатьма найпопулярнішими українськими і зарубіжними виконавцями

Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження внеску В.Івасюка у розвиток української музичної культури сучасності у контексті використання фольклорної пісенності, гуманістичних та духовних засад української культури.

Мета дослідницької роботи – з'ясувати, наскільки важливим і глибоким був вплив творчості Володимира Івасюка на розвиток української національної самосвідомості .

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1) Відшукати факти з життя і творчості композитора, що вказували б на визнання його пісень широким загалом слухачів;

2) З'ясувати, в якій мірі впливала творча співпраця В.Івасюка з певними виконавцями на популяризацію його пісень;

3) Проаналізувати тематику та образну сферу пісенних творів композитора, визначити пріоритети в тематиці пісень В.Івасюка;

4) Дослідити вплив суспільно-політичних обставин 70-х років ХХ століття в Україні на життя і творчість композитора;

5) Встановити зв'язок між новою хвилею зацікавленості українців піснями В.Івасюка та підвищенням української національної самосвідомості;

6) Проаналізувати рівень обізнаності піснями Володимира Івасюка сучасної української молоді, ступінь захопленості піснями композитора молодими слухачами нашого сьогодення.

Гіпотеза: Чи були втілені в пісенній творчості композитора українська національна духовність і світоглядні переконання українців?

Об’єктом дослідження є спрямованість пісенної творчості Володимира Івасюка на ствердження української національної духовності.

Джерелами матеріалу послужили збірки пісень композитора, аудіо записи його естрадних творів.

Методи дослідження. Вибір методів соціокультурного аналізу зумовлений специфікою об’єкта і конкретними завданнями роботи. Використано метод соціологічного опитування, описовий, зіставний та порівняльний методи.

Наукова новизна дослідження. Вперше представлено вплив музично-пісенної, літературно-історичної, фольклорної компетентності В.Івасюка , музично-діяльнісного , суспільного і національного аспектів професійного таланту композитора на формування сучасної музичної культури.

Практичне значення дослідження. Результати роботи можуть бути використані у виступах на тематичних музичних заходах, при написанні рефератів, дослідницьких робіт, а також для осмислення історії розвитку популярної української естради.

2.ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА

Розділ1. Творча спадщина Володимира Івасюка як об'єкт соціокультурного дослідження.

1.1 Факти з життя і творчості композитора, що вказують на визнання його пісень широким загалом слухачів. Володимир Михайлович Івасюк  — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний лікар, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Пісні Володимира Івасюка увірвалися в українську естраду тодішніх 70-х років широким бурхливим потоком, полонили слухачів темпераментними ритмами і ліричними пристрасними інтонаціями та захопили своєю невимушеною легкістю й імпровізаційним характером. 13 жовтня 1970 р. – перший приголомшуючий успіх Івасюкової музики і поезії. З театральної площі Чернівців у зібранні тисяч чернівчан і на очах мільйонної глядацької аудиторії на всю Україну по телебаченню у виконанні ансамблю «Карпати» пролунали «Червона рута» і «Водограй». Це була сенсація, а образ червоної рути з першого ж дня стає символом високої поезії. Слухачі були вражені почутими в піснях незрадливою синівською любов’ю до отчого дому, рідної Буковини та своєї матері – України. Під час концерту на площі та прилеглих вулицях завмер автомобільний рух. У 1971 році з'являється «Балада про дві скрипки» –пісня на слова В.Марсюка . Знавці української пісні вважають цей твір новаторським. Його новаторство в тому, що композитор органічно поєднав різні регіональні мелоси: східноукраїнський і західноукраїнський, буковинський, гуцульський. Сама балада – це широка й могутня, з виразним внутрішнім драматизмом, наддніпрянська народна пісня, яку співають, звичайно, на повні груди. А супровід її – цимбали, що передають тугу, тривогу й болісне чекання світлої днини. Жодна нова пісня Володимира Івасюка не була схожа на вже написані. Вже перші популярні пісні В.Івасюка: «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Я піду в далекі гори» у потрактуванні композитора — це не просто щире велике кохання двох молодих людей. В цих піснях міститься незбагненна глибина, вища таємниця. Адже вони не стали шлягером одного дня. Минули десятиліття, а ці пісні без перекладу співають у всьому світі. Володимир Івасюк не писав пісень на кон'юнктурні замовлення. В творах композитора ми не знаходимо колгоспного чи московського намулу. Його пісні сповнені красою, мелодією, поетичним змістом. Оскільки тоді на Україні національно- патріотичні пісні були заборонені, навіть класичні твори що раз, то менше виконувалися, то пісні Івасюка, з виразним народним

смаком, були цінним магнітом, що притягав, тримав і закріплював молодь при національній українській стихії. У 1971 та 1972 роках пісні «Червона рута» і «Водограй» стали переможцями Всесоюзного телевізійного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти!» (два роки підряд — такого успіху не мав жоден український професійний композитор, член Спілки композиторів України, а Івасюк на той час вважався самодіяльним композитором). Тоді ж, у 1971 р. «Червона рута» була визнана “піснею року”: на тодішній радянській естраді пісні молодого композитора стали відкриттям, сенсацією, явищем. Тож не випадковим був їхній успіх і в Москві — туди привезли їх самобутні співаки Василь Зінкевич та Назарій Яремчук, виховані талановитим музикою Левком Дутківським у містечку Вижниця на Буковині в оригінальному вокально-інструментальному ансамблі «Смерічка». На всесоюзному фестивалі «Пісня року» звучало тріо Івасюк-Зінкевич-Яремчук. Із спогадів Василя Зінкевича, народного артиста України: «Ті, чия юність припала на другу половину шістдесятих років— добре пам’ятають, як весняним вихором, стрімким птахом вилетіла в широкий світ пісня Володимира Івасюка «Червона рута». ЇЇ прекрасна мелодія, в якій органічно злилися, поєдналися сучасні ритми з кращими елементами традиційного українського співу, звучала повсюдно — з професійної і самодіяльної сцени, з голубого екрана, на студентських вечорах і сільських весіллях, у наметах геологів та прикордонних заставах… «Червону руту» люди прийняли всім серцем, бо це була чесна пісня. Це була не позичена, а ніби самим народом написана пісня, яка, без перебільшення, можна сказати, стала чи не найвищим проявом української естради, що тільки-но, зрештою, почала зароджуватися». Успіх пісень Івасюка на телеконкурсі в Москві вилився у телефільм «Червона рута», в якому знялися друзі-соратники композитора по творчості: Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Марічка Ісак, а також буковинські колективи «Червона рута» і «Карпати», івано-франківські «Росинка» та «Еврика». Фільм, котрий неодноразово транслювало телебачення, доводив: на Буковині народилася справжня національна вокально-інструментальна естрада, батьком якої по праву називали Володимира Івасюка, а хрещеним татом — Левка Дутківського. У 1974 р. Софія Ротару з «Водограєм» стає лауреатом фестивалю естрадної пісні «Сопот». Саме тоді вперше на міжнародному конкурсі прозвучала українська пісня, а про Володимира Івасюка дуже багато пише польська преса, перекладає та друкує тексти його пісень. У 1977 р. Софія Ротару з піснею Володимира Івасюка «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот», а сам він працює над підготовкою платівки-гіганта. Як згадує київський звукорежисер М. Дідик, право на платівку-гігант мали лише члени Спілки композиторів, Івасюк же тоді був звичайним студентом консерваторії, тому «гігант» дався йому дуже важко. Одразу після появи цієї платівки у продажу, весь наклад миттєво розійшовся.

Складові пісенної творчості Володимира Івасюка, що сприяли зростанню популярності естрадних творів

композитора, визнанню його пісень широким загалом слухачів:

відчуття незрадливої синівської любові до отчого дому, рідної

Буковини та своєї матері – України.

жодна нова пісня Володимира Івасюка не була схожа на вже

написані

органічне поєднання сучасних темпераментних ритмів з кращими

елементами традиційного українського співу

Івасюк не писав пісень на кон'юнктурні замовлення

пісні витримані в народному стилі

пісні сповнені красою, мелодією, поетичним змістом

пісні утримували слухача в національній українській

стихії

незбагненна глибина, вища таємниця

поєднання різних регіональних мелосів: східноукраїнського і

західноукраїнського, буковинського, гуцульського

ліричні пристрасні інтонації

невимушена легкість імпровізаційний характер звучання

1.2 Вплив творчої співпраці В.Івасюка з певними виконавцями на популяризацію його пісень .

З ім’ям Володимира Івасюка пов’язаний своєрідний мистецький вибух, який відбувся на Буковині на початку 1970-х років. Композитор безпомилково вгадав ту міру поєднання національної автентики і сучасних ритмів,що зробило його пісні не просто шлягерами, а улюбленими творами кількох поколінь. Саме на піснях Володимира Івасюка розпочалася щаслива творча доля широко відомих співаків: Софії Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Лілії Сандулеси, Іво Бобула.

Пісні Володимира Івасюка переспівали багато виконавців, що були здатні донести до слухачів народний характер творів, благородство та доброту Івасюківських образів.

Композитор зазнав за життя великої і щирої прихильності людей, а особливо талановитої молоді. Феномен Івасюка полягає в тому, що він зумів створити своєрідний кодекс сучасної української естрадної пісні.

Тож не випадково навколо композитора гуртуються кращі співаки-виконавці та вокально-інструментальні ансамблі 70-х років— Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Ігор Кушплер, Людмила Артеменко, Лідія Відаш, Віктор Шпортько, Лідія Михайленко, а також ансамблі «Червона рута» і «Водограй» (названі йменнями пісень Івасюка), «Смерічка», «Жива вода», «Кобза», «Краяни», «Світязь», «Опришки», «Ватра» .

Творчість композитора стає взірцем і прикладом для його колег по естраді — Івана Поповича, Левка Дутківського, Ігоря Білозіра, Валерія Громцева, Миколи Мозгового, Тараса Петриненка, Павла Дворського, котрі збагачують і творчу палітру, і художню майстерність виконавців народженої на той час української естради.

Із спогадів Народної артистки України Софії Ротару: «Я вихована на народних піснях, у них — мій корінь. А тут раптом потягнуло на естраду. Я боялася, три роки чогось чекала. І ось він з’явився — «мій композитор» Володимир Івасюк із «Червоною рутою». У своїх естрадних піснях він зберіг народний колорит… Тоді я наважилася, у піснях Івасюка, здається, я знайшла себе, свою інтонацію. Композитор любив свою роботу до самозабуття. Та любов відчутна в його піснях, романсах, баладах. Увесь його доробок, залишений нам у спадок, був не короткочасним спалахом, а великою творчістю, що відбувалася в болісних роздумах, довготривалих пошуках і сумнівах. Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята!» ( вступне слово до

найповнішої посмертної збірки пісень Володимира Івасюка, видавництво «Музична Україна», 1983 р.)

Володимир Івасюк пристрасно, радісно шукає нові теми, сюжети, образи. З юнацьким завзяттям працює над "Водограєм", "Червоною рутою". Задум "Водограю" навіяв йому косівський водоспад Гук, а в Розтасах записав легенду про чар-зілля, символ вічного кохання. Ціною немалих зусиль він хоче знайти тлумачення загадки червоної рути. Загадку не відгадав, але зустрівся з популярною співачкою Лідією Відаш, яка вносить його пісні до свого репертуару. З її легкої руки пісні Івасюка доходять до слухача. З того часу вони лунають від Карпат до Владивостока. Вся Україна буковинку Лідію Відаш почула в 1970 році - Володимир Івасюк довірив їй перше виконання однієї з найкращих своїх пісень «Я піду в далекі гори». Пізніше Лідія стала першою виконавицею таких пісень Івасюка як «Казка гір» та «Відлуння твоїх кроків».

Кожен із вищезгаданих співаків і гуртів по-своєму трактував пісні композитора, підкреслюючи найважливіші інтонації, загострюючи яскравість пісенних образів, доносячи до слухачів їх красу і щирість, що робило пісні близькими кожному українцю.

Вагомим фактором популяризації пісень В.Івасюка стала його творча дружба із керівником ансамблю «Смерічка» Левком Дутківським. Саме цьому талановитому музиканту належать кращі аранжування пісень Івасюка в 70-х роках.

Лыдыя Выдаш

Червона рута

Назарій Яремчук

Смерічка

Василь Зінкевич

Виконавці,творча співпраця з якими суттєво впливала на популяризацію пісень Володимира Івасюка в 70-х роках ХХ

століття:

Лідія Відаш

1.3 Анліз тематики та образної сфери пісенних творів композитора, визначення пріоритетів у тематиці пісень В.Івасюка.

Прослухавши пісні та прочитавши тексти більшості пісенних творів композитора (58) , можемо означити провідні пісенні образи творів В.Івасюка:

кохання, краса рідної природи, матір ,

дівчина – мрія Батьківщина, війна,

батьківський дім, братерство, синівська любов,

щастя, самотність, ностальгія.

Переважна більшість пісень присвячена темі кохання, яке оспівується у нерозривній єдності із поетичною красою рідної природи (65%). Велику групу пісень складають твори , в яких звучить воєнна тематика, тема Батьківщини, природи, рідного краю (14%). Значне місто в тематичній сфері пісень композитора займають пісні про людські роздуми, переживання, долю людей (14%). Певна кількість пісень написана Володимиром Івасюком про родинні почуття, материнську любов і ніжність, синівську любов, святість батьківського дому (7%).

аранжувальник пісень

Левко Дутківський

Софія Ротару

Пісні про кохання та поетичну

красу рідної природи Пісні

про людські роздуми,

переживання, долю людей

Пісні про родинні почуття,

материнську любов і ніжність, синівську любов,

батьківський дім.

Пісні воєнної тематики,

про Бітьківщину,

природу, рідний край

Розділ 2. Пісенна творчість В. Івасюка як частина української національної духовності і світоглядних переконань сучасних українців.

2.1 Особливості суспільно-політичних обставин 70-х років ХХ століття в Україні, їх вплив на життя і творчість композитора.

На 70-ті роки ХХ століття в Радянському Союзі припав час Брежнєвського соціалістичного застою, коли більшість пісень писалися на замовлення, на догоду владі.

Незважаючи на всі видимі успіхи В.Івасюка, його життя було всіяне безліччю неприємностей, які йшли від комуністичної системи тодішньої УРСР. Справа в тому, що радянська система того часу всіляко опиралася будь-яким проявам національної української культури, що виходили за межі пропаганди комуністичної ідеології. Тому яскрава фігура композитора була невигідна курсу партійної верхівки. Пісні В.Івасюка несли в собі неповторну українську мелодику у поєднанні з сучасними ритмами, що робило їх надзвичайно популярними в молодіжному середовищі.

Доля Володимира Івасюка – один із багатьох прикладів трагізму мистецького життя часів радянської влади, коли за любов до України  карали смертю. На нелегкий час припадає злет його творчості. Фактично наприкінці 60-х — початку 70-х років минулого століття в Україні відбувалася ідеологічна війна з “українським націоналізмом”, хоча, як правило, мало хто був тоді спроможний точно окреслити рамки цього поняття. Суспільно-політична атмосфера в Україні ставала дедалі задушливішою. Посилився ідеологічний тиск на інтелігенцію, прокотилася хиля репресій проти представників української культури. За ґратами концтаборів опинилися В. Стус, І. Світличний, Є. Сверстюк, Ю. Бадзьо, серед репресованих — В. Рубан, журналіст В. Марченко.

У мистецтві та літературі існувала своєрідна ієрархія тем і героїв, за якою до особливо “престижних” належали теми партії, образи комуністів, робітничого класу тощо. Дослідження з історії України вважалися неактуальними, невідповідними партійному курсу.

Та 15 років застою не були безплідними для українського мистецтва . Одним із митців, який вписав золоту сторінку у книгу нашої культури, був Володимир Івасюк — автор безсмертної «Червоної Рути». Разом з Василем Стусом, Григорієм Тютюнником, Сергієм Параджановим, Іваном Миколайчуком він творив обличчя української культури. Своєю геніальною творчістю названі митці підносили національний дух нашого народу, спростовували твердження про його меншовартісність. У той час, коли масово закривалися українські школи, вилучалися книги, де згадувалося про

українську історію, українська мова витіснялася з вузів і наукових установ, зі службових кабінетів, Івасюкову «Червону Руту» співали по всьому СРСР — від Балтики до Камчатки. Попри всі заборони сталінсько-брежнєвських денаціоналізаторів, фольклорне багатство народу знаходило силу пробитися до людських сердець у тому числі і через пісні В. Івасюка .

Феномен успіху пісень Володимира Івасюка суперечив розвитку української естради 70-х років, що потрапила в суцільні лещата чиновників від культури, більшість яких отримала попереднє «загартування» в керівних комсомольських чи компартійних кріслах. Учасникі вокально- інструментальних ансамблів та рок-груп, як і фольк-гуртів отримували розпорядження, заборони, вказівки з метою так званого «підвищення ідейно-політичного рівня виконуваних творів». Серед цих «ідейно-політичних» розпоряджень було й обмеження виконувати не більше трьох творів композиторів-аматорів, і насаджування тематичних програм, як, приміром, львівській «Ватрі» — тема дружби народів, київській «Кобзі» — оповідь про Київ, полтавським «Краянам» — тема праці, чернівецькій «Смерічці» — комсомольський подвиг.

В усіх видах мистецтва тодішнього СРСР втілювалася у життя доктрина радянського ідеолога Суслова про «радянський народ» — без коріння, без національної ознаки.

Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади. Попри попередження спецслужб у всіх львівських установах і навчальних закладах про те, що відвідування похорону «небажане», десятки тисяч львів’ян вийшли проводити улюбленого композитора. Багатьох діячів культури після похорону заарештовано, переслідувано, позбавлено посад і піддано цькуванню. Архіви самої справи (вбивства) ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривали аж дотепер, посилаючись на гриф «таємно», а можливо тому, що ще живі учасники тих драматичних подій. Страшне цькування пам'яті Володимира Івасюка продовжилося навіть після похорону. Могилу тричі підпалювали, а пам'ятник чекав 10 років дозволу на встановлення. Після смерті композитора почалася неофіційна заборона на його ім’я і творчу спадщину.

2.3 Вплив нової хвилі зацікавленості українців піснями В.Івасюка на підвищення української національної самосвідомості.

Всеукраїнський конкурс молодих виконавців «Червона рута» (1989) був одним із найперших національних фестивалів в Україні. Ця подія сколихнула країну і змусила її продерти очі від летаргійного сну застою. На Буковинській землі у дні першої «Червоної рути» було продемонстровано могутнє й потужне прагнення народу нового, незалежного шляху. До організації фестивалю були причетні журналісти (а саме Іван Лепша), які на сторінках газети «Молодь України» виступили з пропозицією вшанувати пам’ять загиблого українського генія Володимира Івасюка великим пісенним святом. А місцем його проведення обрати Чернівці — місто, де й народилася пісня «Червона рута».

Чиновництво намагалося творити перепони, взяти контроль у свої руки, але організаторам вдалося відстояти своє. І 17 вересня 1989 року на стадіоні «Буковина» відбулося відкриття першого Всеукраїнського фестивалю «Червона рута». Воно було таким, яким його бачили й планували організатори — з синьо-жовтими прапорами (то був шок для партійних чиновників), з гострим і відвертим виступом Дмитра Павличка, з піснею про Народний Рух Тараса Петриненка. В ефір вийшли Віка Врадій зі знаменитою піснею «За тобою, Морозенку, Україна плаче», Андрій Миколайчук із «Підпільником Кіндратом», Андрій Середа з піснею «Суботів» та Андрій Панчишин із піснею про приїзд Горбачова у Львів. Тарас Курчик співав «Віддайте мову», а Віктор Морозов — про чернівецьку хворобу. Тобто, найбільш замовчувані справи партії й уряду були винесені на фестивальні сцени. У рамках фестивалю відбувся і вечір пам’яті Володимира Івасюка та відкриття меморіальної дошки. Цим було знято неофіційну заборону на його ім’я і творчу спадщину.

Указом Президента України №110/2009 за самовіддане служіння Україні на ниві національної музичної культури, створення вершинних зразків української пісенної творчості присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Івасюку Володимиру Михайловичу – поетові, композиторові, співакові (посмертно).

Відродження інтересу до творчості Володимира Івасюка.

Підвищення інтересу до творчості Володимира Івасюка. «Червона рута» стає назвою однойменного фестивалю.1989

2 березня Президент України Леонід Кравчук підписує Указ про присудження посмертно Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.1994

Відбувається концерт «Володимир Івасюк. Повернення» — спроба ознайомити сучасників з творчою спадщиною композитора.

1998

4 березня у Чернівцях офіційно відкривається Меморіальний музей Володимира Івасюка.1999

На V Ювілейній Церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимира Івасюка посмертно нагороджено у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».

2001

26 січня після неодноразових звернень сім’ї Володимира Івасюка, громадськості та групи народних депутатів Генеральна прокуратура України поновила розслідування причин і обставин смерті композитора.

2009

1 березня Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння Володимиру Івасюку звання Герой України посмертно за самовіддане служіння Україні на ниві національної музичної культури та створення вершинних зразків української пісенної творчості.

2009

В ході роботи над дослідженням було проведено аналіз рівня обізнаності піснями Володимира Івасюка сучасної української молоді, ступінь захопленості піснями композитора молодими слухачами нашого сьогодення .

За допомогою соціологічного опитування серед учнів 8-х класів ЗЗОШ№32 (в опитуванні брало участь 42 учні) було виявлено рівень обізнаності найбільш популярними піснями В.Івасюка:  «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Два перстені».

Рівень обізнаності піснями В.Івасюка серед учнів 8-а, 8-б, 8-в класів ЗЗОШ№32

назва пісні характеристика ступеня знання пісні

добре знаю текст і

мелодію

знаю мелодію, частково

знаю текст

чув цю пісню

взагалі

пісню не знаю

Червона рута 42 учня 0 учнів 0 учнів 0 учнівВодограй 31учень 9учнів 0 учнів 0 учнівБалада про мальви 12учнів 19учнів 11 учнів 0 учнівЯ піду в далекі гори 1учень 4учнів 9учнів 28учнівДва перстені 0 учнів 0 учнів 5 учнів 37 учнів

Пісні «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви» восьмикласники знають найкраще, тому що вивчали їх на уроках музичного мистецтва. Опитуваним також було запропоновано прослухати незнайомі пісні Володимира Івасюка і поділитися враженнями від прослуханого. Звучали пісні: «Кленовий вогонь», «Тільки раз цвіте любов», «Я-твоє крило». Найбільш вживаними словами для характеристики почутих пісень були: романтично, пристрасно, гарно, натхненно, динамічно, від душі, оригінально. Таким чином, учні 8-х класів добре знають невелику кількість пісенних творів В.Івасюка, але пісні композитора оцінюються ними як цікаві та гарні,які хочеться виконувати та слухати.

3. ВИСНОВКИ

Отже, відшукавши факти з життя і творчості композитора, що вказували б на визнання його пісень широким загалом слухачів, з'ясувавши, в якій мірі впливала творча співпраця В.Івасюка з певними виконавцями на популяризацію його пісень, проаналізувавши тематику та образну сферу пісенних творів композитора, визначивши пріоритети в тематиці пісень В.Івасюка, дослідивши вплив суспільно-політичних обставин 70-х років ХХ століття в Україні на життя і творчість композитора, встановивши зв'язок між новою хвилею зацікавленості українців піснями В.Івасюка та підвищенням української національної самосвідомості, проаналізувавши рівень обізнаності піснями Володимира Івасюка сучасної української молоді, ступінь захопленості піснями композитора молодими слухачами нашого сьогодення, можемо стверджувати наступне. Володимир Івасюк назавжди увійшов в історію українського мистецтва та історію України як вісник духовного пробудження українців, воскресіння національної самосвідомості народу. Його знакова для України постать височить символом незламної мужності, беззастережної щирості та високого професійного обов’язку митця перед своїм народом. Володимир Івасюк належить до тих небагатьох безмежно обдарованих Богом особистостей, присутність яких в українській культурі не вимірюється і не обмежується їхнім життям чи смертю. Вона безконечна, як вічна українська пісня. Вже більше ніж 30 років, як немає серед нас В.Івасюка, а твори його звучать так, ніби вони написані сьогодні. І досі не знайти в Україні композитора, пісні якого б перевершили Івасюкові драматичною глибиною, дивовижною мелодійністю і енергетичною потугою. Пісенна творчість Володимира Івасюка правдиво і достаменно віддзеркалює українську національну духовність і світоглядні переконання українців.

4.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Івасюк В. Пісні. –К.: «Музична Україна», 1977.– 44с.

2.Івасюк В. Відлуння твоїх кроків.../ Упор. Г.Івасюк, О.Івасюк, Л.Криса. –Львів:Вид. дім «УкрПол», 2011.–240с.

3. «Пісні Володмира Івасюка». Збірка пісень В.Івасюка, видавництво «Музична Україна», 1983 р.

4.М. Г. Івасюк. Монолог перед обличчям сина. — Чернівці, Золоті литаври. 2000 рік. 205 сторінок

5.Іван Лепша. Життя і смерть Володимира Івасюка. 1994 Журнал «Військо України» №6

6. О.В. Волошина . Музичне мистецтво.Підручник для 8 класу заг. навч. зак. Харків .Веста. 2008

7.Т.М. Макаренко. Музичне мистецтво .Підручник для 7 класу заг. навч. зак. Харків.Оберіг.2007

8.http://www.uaestrada.org/wp-content/gallery/

9.http://svitppt.com.ua/biografiya/ivasyuk-volodimir-mihaylovich.html

10.http://www.pisni.org.ua/persons/18.html

11.http://dovidka.biz.ua/volodimir-ivasyuk-biografiya-skorocheno/

12.http://together.lviv.ua/index.php?id=947