1З іЗ іЗ іЗ іЗ і святомсвятомсвятомсвятомсвятом 88888 БерезняБерезняБерезняБерезняБерезня!!!!!

Майдан 2014 — це історична подія, ознаканеповернення країни до тоталітарного режиму.Молодь нашого університету, як і всі молоді лю�ди України, була активним учасником подій наМайдані протягом всього часу його існування.Думки у всіх студентів КНУБА, хто виходив намайдани протесту, були непохитними, глибо�кими, щоб відстояти ідею, щоб краще жилосяна Україні. Наша молодь відстоювала і відсто�юватиме право громади жити у чесній країні.

Ми не принизимо пам’ять тієї кількості ак�тивістів Майдану, що віддала своє життя за ци�вілізовану і вільну країну. Ми пам’ятатимемо їх,ту Небесну сотню, яка відстоювала інтересинароду не з примусу, а з власних переконань.

20 лютого у КНУБА хвилиною мовчання бу�ло вшановано пам’ять про загиблого випускни�ка нашого університету Олександра Плехано�ва. Прийшли усі небайдужі і висловили своїспівчуття хвилиною скорботи.

У Актовому залі університету після завер�шення ремонтних робіт буде встановлена ме�

Слава героям

СТУДЕНТИ КНУБА — НЕ БАЙДУЖІ

В останні дні в Україні відбулося багато змін. Чимало з них — трагічні. Але не мож�на не сказати, що наша батьківщина не потребує перемін. Що я, студент будівельно�го навчального закладу, про це думаю?

З1 січня відбулося за�сідання Вченої ради уні�верситету. Серед пи�тань, які розглядалися,було вручення восьминауковцям нашого нав�чального закладу почес�ного звання «Заслуже�ний професор КНУБА».Серед них: Степан Пет�рович Войтенко, ІгорПетрович Бойко, Олек�сандр Арсентійович Во�лянський, Марія Марків�на Кушніренко, ВікторМефодійович Міхайлен�ко, Всеволод Євдокимо�вич Михайленко, ІусуфМухамедович Таваркі�ладзе, Леонід ТихоновичШкельов. Почесні наго�роди вручив викладачамректор КНУБА Петро Му�сійович Куліков.

Доктор технічних на�ук, професор кафедриархітектурних конструк�цій Олексій ЛеонтійовичПідгорний стал кавале�ром ордена «За заслуги»ІІІ ступеня.

Завідувача кафедрихімії Віру Григорівну Гре�чанюк ректор закладупривітав із отриманнямдиплому Доктора наук.

Четверо науковців на�шого університету от�римали дипломи стар�шого наукового співро�бітника. Серед них: Де�ніс Олексійович Хохлін(кафедра залізобетон�них конструкцій), ОленаВолодимирівна Костіна іОлег Валерійович Гера�щенко з кафедри буді�вельної механіки таІрина Віленівна Ігнатова(кафедра будівельнихматеріалів і виробів).

Вітаємо викладачівуніверситету за невтом�ну багаторічну працю нанауковій ниві!

Підготовленогазетою

Вчена рада

ВРУЧЕННЯ ПОЧЕСНИХ ЗНАКІВ І НАУКОВИХ ДИПЛОМІВ

моріальна дошка на честь загиблого Олек�сандра Плеханова.

Колектив нашого університету матеріальнодопоміг сім’ї покійного Героя майдану Олек�сандра Плеханова, виділивши близько 15 ти�сяч гривень.

Тимофій ТАРАНЕНКО,студентський кореспондент газети

Напередодні нового 2014року в КНУБА вийшов друкомперший науково�виробничийзбірник «Архітектурний вісникКНУБА». Статті у виданні над�руковані трьома мовами: ук�раїнською, російською та ан�глійською. До збірника вхо�дять три розділи: теорія та іс�

Наукові збірники

АРХІТЕКТУРНИЙ ВІСНИК КНУБАторія архітектури, містобуду�вання, архітектура будівель іспоруд.

Новий науковий збірниквийшов за загальною редак�цією ректора Київського уні�верситету будівництва і архі�тектури (КНУБА), заслужено�го працівника освіти України,лауреата Державної премії вгалузі науки і техніки, доктораекономічних наук, професораП. М. Кулікова. Заступниквідповідального редактора —завідувач кафедри Основ ар�хітектури і архітектурного про�ектування КНУБА, член Націо�нальної спілки архітекторів Ук�раїни, заслужений архітекторУкраїни, лауреат Державноїпремії України в галузі архітек�тури, дійсний член Українськоїакадемії архітектури О. С.Слєпцов. Відповідальнийсекретар збірника — доценткафедри Основ архітектури і

архітектурного проектуванняКНУБА, кандидат архітектуриС. О. Ніканоров.

У виданні беруть участь 15членів редакційної колегії. Се�ред них 7 — завідувачі кафедрКНУБА, доктори наук, профе�сори — М. М. Дьомін, Є. Є.Клюшніченко, Л. М. Коваль�ський, Т. Ф. Панченко, В. О.Плоский, В. О. Тімохін, В.В.Товбич, п’ятеро — доктори на�ук, професори: Г.І. Лаврик, О.Л. Підгорний, О. В.Сергейчук,В.І. Соченко, В. Г.Штолько таП.П. Безродний — кандидатнаук, професор. До редколе�гії входять і директори Інсти�туту архітектури ОДАБА В. П.Уреньов та Інституту урбаніс�тики Міністерства регіональ�ної політики та будівництва Г.Й. Фільваров, доктори наук,професори.

За прес)службоюКНУБА

Нещодавно закінчилосяінтернет�голосування, якепровела мережа київськихновин Сегодня. ua. Воно сто�

сувалося думки киян, якиймонумент може з’явитися напочатку бульвару Шевченказамість «поваленого» пам’ят�ника Леніну. Вивчало її опиту�вання, в ході якого городянивибирали з кількох варіантів.Всього проголосували 7131чоловік.

Виявилося, що більшістьжителів столиці хотіли б бачи�ти на місці пам’ятника Леніну

Думка киян

ВАРІАНТИ МОНУМЕНТІВ НА БУЛЬВАРІ ШЕВЧЕНКАмонумент цукрозаводчикам імеценатам Лазарю Брод�ському і Миколі Терещенку(44%, 3140 голосів). За сло�

вами істориків, саме завдя�ки цим меценатам Київ нарубежі ХІХ�ХХ століть роз�

вивався активними темпами,в місті з’явилися будівлі,якими Україна пишається інині.

Були й інші варіанти. Середних пам’ятник ВолодимируЛеніну хотіли б відновити39,6% учасників опитування.На третьому місці — 7% з кіль�кістю голосів 500 — перебу�

вав пам’ятник відомому гу�бернатору Києва Івану Фун�дуклею. 5,1% киян хотіли бвстановити на цьому місці встолиці фонтан. І, нарешті,2,8% (202 голоси) проголосу�вали за пам’ятник українсько�му письменнику Івану Нечуй�Левицькому і 1,4% (102 голо�си) віддали голоси висадці тутклумби. Деякі кияни пропону�вали встановити на місці мо�нумента Леніну абстракцію«пам’ятник Майдану».

Вже найближчим часомкиївські художники визна�чать, як повинен виглядатипам’ятник, після чого питан�ня зведення монумента вине�суть на розгляд Київради. По�тім почнуть шукати мецената.Крім інвесторів, планують та�кож залучити до збору коштівкиян. На зведення монумен�тів знадобиться до 1 млн. грні близько півроку.

Петро ЛОПАТА,студент КНУБА

І. Фундуклей

Виходитьз 1962 р.

№ 4–6(1432–1434)БЕРЕЗЕНЬ

2014 рік

Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т Б У Д І В Н И Ц Т В А І А Р Х І Т Е К Т У Р И

2

МІТИНГ У ПАМ’ЯТЬ НЕБЕСНОЇ СОТНІ25 лютого об 11.50 у хол головного університет�

ського корпусу не можна було пробитися. Колективстудентів, викладачів і співробітників КНУБА вшано�вував пам’ять загиблої Небесної Сотні, як назвали їїна Майдані. Все збільшується і збільшується кількістьквітів, свічок. На касці напис: Небесна сотня навічнов серцях… Неможливо стояти тут без сліз. Жодногобайдужого. Такого в університеті ще не було.

Починаючи з нового навчального року дошки оголошень рясні�ють різноманітними пропозиціями на екскурсії: Львів, Санкт�Петер�бург і ін. Та ще й ціни на поїздки не дуже дорогі, як говорять «сту�дентські». От і ми вирішили побувати у історичному місті Львові,поринути у незабутні історичні часи… Хочу поділитись враження�ми від поїздки.

Розпочалась вона з верхньої бокової полиці плацкарти біля ту�алету… Добре, що не їхали ще у купе цигани чи дембеля. Якби невесела компанія та не чудова людина, яка помінялась місцями —настрій був би не для прогулянок у Львові. Прибули до місця приз�начення майже о 5�ій ранку, де ми здзвонились з дівчиною�провід�ником до готелю. До 6�ої години простояли на вокзалі, потім пів�тори години йшли до хостелу, де нам повідомили, що поселять тіль�ки о 12.00!!! Хоч порадувала новина, що речі можна тут залишити.Отже, перша екскурсія почалася на 9 годину ранку… тобто через 4години після прибуття.

Змучені і невиспані ми пішли у «Криївку». Заклад порадував нассвоєю унікальною «родзинкою» оформлення приміщення та зви�чаями, придуманими для відвідувачів. Готують смачно, ціни, зви�чайно, «не студентські», але перекусити треба — попереду екскур�сійний день.

Нас розподілили на дві групи, а потім — гайда з екскурсовода�

Перед очима з великого екрану проходятьдокументальні зйомки кровавих днів 18–21 лю�того в Києві на Майдані: на вулицях Печерськата Інститутській. Молоді красиві чоловіки. Ми незнали цих мужніх людей. Важко це все усвідо�мити…

Інформація газети

Подорожі

НЕЗАБУТНЄ МІСТО ЛЕВА…ми по площам, вуличкам, костелам Львова! Ці чудові оздоблення,пам’ятники та незабутня бруківка вулиць, музеї. А львівська копаль�ня кави!!! Напевно кожен з нас на все життя запам’ятає той п’ян�кий і духмяний аромат кави… Також львівська майстерня шокола�ду, де бажаючі можуть поласували смачненькими солодощами.

В обідню пору нас, нарешті, поселили у хостел та відвели віль�ний час для обіду. Після відпочинку — знову пішохідні прогулянкипо місту. Парки, алеї, приміщення минулого казино… Це все прос�то незабутнє. Всі вулички дихають тими минулими подіями… А ве�чірній Львів з вершини гори «Високий Замок», її ще називають:«Княжа гора», «Замкова гора» (це найвища точка міста — 413м надрівнем моря) просто захоплює.

Здійснивши за цілий день пішки марафон по місту, хотілосьпросто поїсти, сходити в душ і поспати… але не знаю, що з цьогобажали найбільше. Цілий день «на ногах», невиспаним тяжко гуля�ти і посміхатись в об’єктив фотоапарата друга…

На другий день екскурсії розпочинались з 12 �ї ранку, тому лю�бителям погуляти до ранку та поспати видалась чудова нагода дляцього. І… новина: зранку нас виселяють знову не порадувала, ад�же попереду цілий день екскурсій! Добре, що хостел «приютив» на�ші сумки та рюкзаки знову. Зустрівшись з екскурсоводом зновугайда за новими враженнями та історіями.

Оперний театр, знову ж таки пам’ятники та підземелля старо�давнього Львова, де напевно у кожного залишились чудові спога�ди про різні цікаві факти з історії львів’ян.

Далі по плану екскурсій — музей «Личаківський цвинтар». Незнаю, як усю екскурсійну групу, але мене здивувало те, що з цвин�таря зробили музей, адже для мене — це місце, де можна спокій�но помолитись за упокій душі людини, якої уже немає, та простоніби поговорити з нею… А тут зробили музей… Не знаю, не менісудити про це, але мені було моторошно та «не по собі». Так, тамчудові пам’ятники, багато поховано видатних людей… І різні фактиісторії цікаві, але знаходитись там як у музеї просто душевно тяж�ко. Пройшовши цікаві місцинки музею — цвинтаря ми рушили доплощі Ринок, де був вільний час на обід.

Після цього у нас по плану — відвідини львівської пивоварні. По�бували у їхньому музеї та в самій броварні, де бажаючі могли нетільки продегустувати знамените пиво «Львівське 1715» та «Білийлев», а й купити у подарунок.

Ось і закінчилась остання екскурсія. Близько 19.00 наш візит уЛьвові мав закінчитись, але ж потяг наш прибуває о 00.45 ночі. Щож було робити… Знову ж таки гуляли по чудовим вуличкам, відві�дали незабутню, романтичну «Масонську ложу», купили невеличкі

сувеніри друзям та рідним, повечеряли й відправились на вокзал,де ще майже 2�і години чекали на потяг…

Дочекавшись, знову зайняла свою «почесну» верхню плацкар�ту біля туалету та після марафонських рекордів, натертих мозолівце уже не мало ніякого значення…

Приїхавши до рідного Києва, ти розумієш, що у гостях добре,але вдома, все одно краще. Я, звичайно, не забуду чудові місця,краєвиди, пам’ятки та історії прекрасного місця, адже давно мрія�ла побувати там, та з іншої сторони незабутньою й стала організа�ція цієї екскурсії. Звичайно, виникає багато запитань та пропози�цій, які, я думаю, кожен зробить сам, прочитавши цю статейку.

Раджу усім побувати у чудовому місті Лева, поринути в неза�бутні історії минулого та відчути той аромат кави та шоколаду, цедуже гарне місто!!! Але не забудьте добре організувати поїздку, ад�же значна частина вражень залежить саме від цього. І ще: старай�тесь добре фільтрувати пропозиції на дошках оголошень.

Враженнями поділилась Оксана БИЧКОВА, ПНК�41

Фото автораСпоруда національного університету «Львівська Політехніка»

Храм Преображення Господнього у самому центрі Львова.

Актуально

ЕВГЕНИЙ ЕВТУШЕНКО – МАЙДАНУВШАНУЙМО

ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХЗа даними МОЗ України, під час

останніх трагічних подій на Майдані вКиєві загинули та ідентифіковані 82особи, включаючи правоохоронців,сотні поранені. Молоді і Дорослі. Куліне жаліли нікого. І не обирали ціль...Готелі перетворилися в лазарет іморг...

Усі небайдужі люди протягом тра�урних днів вшановували пам’ять за�гиблих, поклавши квіти або поставив�ши запалену свічку. По всій Україніпройшли похорони загиблих за Укра�їну ...Від Криму до Харкова, Львова іТернополя.

Загинув на Майдані й ОлександрПлеханов,. 22 річний випускник на�шого університету будівництва та ар�хітектури. Архітектор. До нього невстигла дійти допомога — швидкаспізнилася. Вічна пам’ять тобі, Олек�сандре!

У пам’ять невинно убитих газета пропонує читачам слова поминальноїпісні «Мамо, не плач. Я повернуся весною». Її проникливо виконує во�кальний чоловічий колектив зі Львова «Піккардійська терція».

Выдающийся российский поэт Евгений Евтушенко двое суток подряд следил засобытиями в центре Киева и написал новое стихотворение, посвященное горящемуМайдану.

«Без слез смотреть на все происходящее в Украине невозможно, — признался Ев)тушенко изданию Gordonua.com. Люди, говорящие на одном языке, теряют общийязык души. Считают друг друга чуть ли не врагами. Я вырос в сталинское время, ви)дел многое, знаю, что ни к чему хорошему противостояние не приводит».

81)летний поэт ныне проживает и преподает в городе Талса в США, он вниматель)но следит за событиями в Украине с начала Евромайдана. Но последние события вцентре Киева, кадры горящего Майдана до глубины души поразили Евтушенко. В ночьс 18 на 19 февраля, во время ожесточенных боев активистов с силовиками, ЕвгенийАлександрович написал стихотворение, посвященное событиям последних двух дней.

ГОСУДАРСТВО,БУДЬ ЧЕЛОВЕКОМ!

Ненька предков моих — Украина,во Днепре окрестившая Русь,неужели ты будешь руина?Я боюсь за тебя и молюсь.

Невидимками на Майдане Вместе— Пушкин, Брюллов, мы стоим.Здесь прижались к народу мы втайнекак давно и навеки к своим.

И трагическая эпопея,словно призрак гражданской войны

эта киевская Помпея,где все стали друг другу «воны».

Здесь идут, как на стенку стенка,брат на брата, а сын на отца.Вы, Шевченко и Лина Костенко,помирите их всех до конца!

Что за ненависть, что за яростьи с одной, и с другой стороны!Разве мало вам Бабьего Яра,и вам надо друг с другом войны?

Ты еще расцветешь, Украина,расцелуешь земли своей ком.

Как родных, ты обнимешь раввинас православным священником.

Государство, будь человеком!Примири всех других, а не мсти.Над амбициями, над веком,встань, и всем, вместе с Юлей, прости.

Всем Европой нам стать удастся.Это на небесах решено.Но задумайся, государство– а ты разве ни в чем не грешно?

Евгений ЕВТУШЕНКОНочь пылающего Майдана с 18 на19 февраля 2014 Талса, Оклахома

Мамо, не плач.Я повернусь весною.

У шибку пташиноювдарюсь твою.

Прийду на світанні в садокіз росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.Так судилося, ненько,Вже слово, матусю,

не буде моїм.Прийду і попрошуся

в сон твій тихенькоРозкажу, як мається

в домі новім.

Мені колискову ангел співаєІ рана смертельно

уже не болить.Ти знаєш, матусю,

й тут сумно буває:Душа за тобою, рідненька,

щемить.

Мамочко, вибач за чорнухустину,

За те, що віднині будеш сама.Тебе я люблю і люблю Україну,Вона, як ти, була в мене одна.

ОксанаМАКСИМИШИН)КОРАБЕЛЬРеволюционный Майдан. Февраль 2014 Эти кадры до глубины души поразили поэта

3

Надія Миколаївна Шебек — про�фесор кафедри дизайну архітектур�ного середовища університету. Пос�пілкувавшись з нею, можна без жод�ного сумніву сказати, що архітекту�ра для неї — це і професія, і життя,це все. Життєві «університети», яквважав в автобіографічній повістіО.М.Горький, стають віхами на шля�ху становлення людини як особис�тості, як архітектора, вченого, педа�гога. Сюди входить багато чинників:і самостійна професійна освіта, і от�римання інформації при підготовцідисертацій, і робота зі студентамита людьми, близькими за професі�єю. Одним словом, повноцінне жит�

Люди університету

ВСІМ: СПОКОЮ РОЗУМУ І МИРУ У СЕРЦІ!тя у всіх його проявах і є сукупністьуніверситетів кожної людини. Газе�та попросила професора Шебек від�повісти на кілька запитань. Читайте!

Надіє Миколаївно! Вже минулопонад 20 років з часу, як Ви закін)чили наш КНУБА, стільки ж викла)даєте на архітектурному факуль)теті, захистили кандидатську, те)пер докторську дисертації. Чи ду)мали ви ким могли б бути, якби нестали викладачем?

Після закінчення Київського інже�нерно�будівельного інституту я свідо�мо обрала свій життєвий шлях, зва�живши усі його переваги і недоліки, іжодного разу не пошкодувала проздійснений вибір. Разом з тим, пере�конана, що освіта, отримана на архі�тектурному факультеті цього навчаль�ного закладу, дозволила б мені твор�чо реалізовуватися і впевнено почува�ти себе в різних сферах життя.

Професія архітектора в нашчас вимагає від людини велико)го обсягу знань будівельних нормпроектування, інноваційних тех)нологій, а також величезної кіль)кості будівельних матеріалів, якіпостійно удосконалюються в на)ше століття, що стрімко розвива)ється. Архітектор)дизайнер пок)ликаний створити для людиникомфортне середовище прожи)вання ...Чи можна сказати, щонинішні студенти ставляться досвоїх обов’язків — навчання — звеликою відповідальністю, нама)гаються оволодіти якомога біль)шою кількістю знань?

Студентів архітектурного факуль�тету завжди відрізняла захопленістьмайбутньою професією. Про це роз�повідали мої викладачі, яки вже піш�ли у вічність, це підтверджує мійвласний життєвий досвід, про цесвідчать сяючі очі тих, хто навчаєть�ся сьогодні. Паростки бажання на�полегливо працювати задля того,щоб стати архітекторами, помітні і всерцях сьогоднішніх абітурієнтів, якіприїздять на заняття підготовчихкурсів з різних куточків України і за�тамувавши подих роблять першікроки до своєї мрії.

Можна сказати, що всі студенти,які свідомо пов’язали свою долю зархітектурою, розуміють немину�чість важкої кропіткої праці в осво�єнні майбутньої професії і відпові�дально ставляться до розвитку при�таманних ним природних здібнос�тей. Проте, цей висновок не розпов�сюджується на незначну частку тихмолодих людей, які вступили на ар�хітектурний факультет під тискомродичів. Я щиро бажаю їм не гаятичас, шукати власний шлях у житті ідосягати успіхів саме в улюбленійпраці.

Кажуть, що хороший дизайнерможе заробити за день стільки,скільки викладач вузу — за місяць...Чи не шкодуєте, що займаєте)ся навчанням студентів, а нестворюєте комфортне середови)ще — архітектурні та дизайнер)ські проекти для забезпеченихукраїнців?

Вперше чую такі слова. Вірогідно

вони належать людині, яка не розуміє,що викладач університету це: і фахі�вець своєї справи, який часто займа�ється практичною діяльністю; і науко�вець, який відстежує причинно�нас�лідкові зв’язки між явищами і подія�ми віддаленими у часі і просторі; і ке�рівник проектною і науковою діяльніс�тю студентів, який протягом однієї па�ри працює над розробкою десятківоб’єктів і вирішенням десятків фахо�вих проблем; і вихователь, який допо�магає молодим людям розібратися всобі. Все це підтримує тонус, тренуєшвидкість реакцій, спонукає до са�мовдосконалення і дає ще багато пе�реваг у порівнянні з життям виключнопрактикуючого архітектора.

Чи є у вас серед студентів —гідні помічники у навчальнійсправі, підготовці міжнароднихвиставок, конференцій, семіна)рів, такі, на яких без огляду мож)на було б покластися? Хто це?

Студенти архітектурного факуль�тету мають досить велике учбове на�вантаження, крім того, у вільний віднавчання час вони зазвичай займа�ються іншими видами творчості (му�зикою, танцями, живописом тощо).Тому до участі у виставках і конфе�ренціях, а також до їх підготовки іпроведення студенти залучаютьсявиключно за їх власним бажанням.Повинна сказати, що ті, хто має такуможливість, завжди приймають по�дібні пропозиції із задоволенням івиправдовують наші сподівання. Якприклад, можу назвати прізвищадвох студенток групи ДАС�55 Д. Д.

Денисенко і М. О.Дідіченко, які до�помагали монтувати експозиціювиставки огляду�конкурсу диплом�них проектів дизайнерських шкіл, атакож брали участь у конкурсі ди�зайн�проектів у номінаціях в рамкахVII Міжнародного форуму «Дизайн�освіта 2013» (14–18 жовтня 2013 р.,м. Харків, Харківська державна ака�демія дизайну і мистецтв).

Як ставитесь до життя: песи)містично чи оптимістично? Чимце обґрунтовуєте?

До життя ставлюся реалістично,проте не намагаюся нікого переко�нати в правильності саме такої по�зиції.

Напередодні Жіноче свято 8Березня. Що для вас важливішев житті: любов, успіхи у навчаннімолодого покоління, роботі, до)ля друзів? Чому?

Для мене найважливішим у життіє родина — батьки, дитина, коханалюдина. Родина завжди підтримуємене і, тим самим, створює переду�мови для моєї самореалізації в різ�них сферах діяльності. З іншого бо�ку, я відчуваю задоволення від піклу�вання про людей, поряд з якимипрямую життям.

Щоб ви хотіли побажати собі й ін�шим жінкам до свята 8 Березня?

Напередодні 8 Березня я хоті)ла б побажати і собі, і іншим жін)кам та чоловікам спокою розумуі миру у серці. На мій погляд, са)ме у цьому — запорука щастя.

Бесіду вела І. ГЕРАЩЕНКОВА

Зря полагают без причинВсе женщины с рожденья,Что нету сердца у мужчин.У всех, без исключенья.

Оно закрыто на печатьОт века и доныне.Но чтоб его вам отыскать,Вам нужно быть богиней.

Собою разгоняя тьму,Сверкает, словно пламя!Оно ранимо – потомуСкрывается за камнем.

Не всё так простоу мужчин,

Прелестнейшие дамы.Их сердца чахнут

от морщин,Когда они не с вами.

СЕРДЦЕ МУЖЧИНЫ

Вас сотни мотыльков летитНа свет, чтобы погреться.Но лишь одной

принадлежитОно, мужское сердце.

В нём зарождение всего,И в нём всё в Лету канет.Оно умрёт, если егоЛюбить вдруг перестанут.

Там жар пылающей души,Другим быть не умеет!Но от сомнения и лжиОно всегда черствеет.

Вам не сокрыться от негоИ никуда не деться.Так берегите же его!Оно – мужское сердце.

Либлинг Райхерфольг

Інтерв’ю

МИ — ОЧИМА ЧОЛОВІКІВ Кажуть, чоловік і жінка — істоти з різних планет. Виявляється це у всьому: у кохан�

ні та відпочинку і навіть в роботі, ставлення до якої у чоловіків також різне. Вони по�різному приймають рішення, інакше від нас мислять. Але саме чоловіча половинаможе найкраще, найсправедливіше оцінити жінку. І нам, жінкам, треба прислухову�ватися до їх думки, щоб краще розуміти одне одного і… залишатися собою, прагну�чі при цьому стати ще краще. Щоб там не думали чоловіки! Свої думки щодо почуттівта жінок висловлюють декілька співробітників КНУБА у інтерв’ю з «А+Б». Ми задалиїм вісім запитань:

1. Що викликає у вас душевний підйом: А) кохання, б)успіхи на роботі, талан (до�ля) друзів?

2. Чи існує у вас улюблений образ жінки — в живопису,літературі, кіно?3. Чи збереглася в глибинах вашої пам’яті, в серці жінка вашої мрії? Що про неї

може нагадати: шерхіт осіннього листя, напівзабута мелодія, нічне світло ліхтаря упровулку?

4. Які риси жінки для вас як божество?5. Як вважаєте, бути закоханим — це щастя чи мука?6. Як ви ставитесь до ревнощів?7. Що для вас є щастям? Сім’я, діти або кохання?8. Чи до вподоби робити дарунки? Які?

І. О.Скляров, доцент ка�федри металевих та де�рев’яних конструкцій, 27років:

«Мій сонячнийпромінчик!»

1. Душевний підйом вик�ликає поцілунок коханої дру�жини після робочого дня, ру�ки твоїх дітей, які тягнутьсядо тебе як тільки ти заходишу кімнату. У цьому справжнєлюдське щастя.

2. Улюблений образ жінки— Маша Миронова з творуО.С. Пушкіна «Капітанськадочка».

3. З жінкою своєї мрії япов’язав власне життя. Нага�дує про неї промінь сонця,що пробивається крізь щі�линку у вікні. Іноді я її так і на�зиваю: «мой солнечный лу�чик».

4. Головне, що привертаєувагу у жінці — це виразні очіта сяюча посмішка.

5. Бути закоханим привзаємному почутті — цещастя, якщо ж взаємностінемає — це може стати му�кою.

6. Без ревнощів коханнянеможливе, але це почуття

не повинно затьмарюватисамого кохання.

7. Щастя — це сукупністьусього переліченого.

8. Дуже люблю робити по�дарунки — і корисні, які по�легшують життя, ну і, звісно,прикраси.

В.І.Савенко, доценткафедри організації і уп�равління будівництвом,60 років:

«Віддаватигарне, приємне —

це здорово»

1. Все сказане. Але начасі зараз — щастя народу іуспіхи Держави. Сподіва�юсь, що знайдеться україн�ський Перікл і настане «Зо�лотий вік» для трудоголіків.Не сила, а Розум буде напрестолі.

2. Та жінки завжди, як Бо�гині. Але їм треба більшепосміхатися та не лаятисяматерними словами…

3. Звичайно, це свято, якезавжди з нами. Головне, ко�ли є прекрасні почуття і є зким ними поділитись. Відда�вати щось гарне, приємне —це здорово.

4. Любов, посмішка, доб�рота.

5. Дай Боже, усім нам по�більше мучитись від щастя,як кажуть мої друзі�тибетці —хай будуть щасливими усіживі єства і, в першу чергу,наші вороги, бо вони найкра�щі наші вчителі — не поща�дять, не пожаліють і витяг�нуть на світ Божий усі помил�ки і промахи, які треба пере�жити і зробити висновки накористь усім нам і Державі.

6. Як буддист вважаю —треба насолоджуватись кож�ною миттю життя, і даруватитаку можливість усім.

7. Все це: і любов, і кохання,а головне — «жила бы, странародная, и нету других забот».

8. Дуже, особливо ті, щовикликають радість і посміш�ки у адресатів і у інших лю�дей.

М.Ю.Авксєнтьєв, про�ректор з навчальної танавчально�виробничої ро�боти, 29 років

«Без закоханостістан щастя

недосяжний»1. Виключно любов.2. Своєрідним збірним

образом ідеальної жінки длямене є Одрі Хепберн — бри�танська і американська ак�торка, фотомодель і гумані�тарний діяч.

3. Без відповіді.4. Дотепність, чуйність,

благородство.5. Це можливість, коли ти

закоханий, у тебе з’являєть�ся можливість бути щасли�вим, яку необхідно викорис�товувати. Без закоханостістан щастя недосяжний.

6. Негативно. Впевненийу собі чоловік, який цінує жін�ку і дорожить нею, не боїть�ся ревнощів.

7. Без усього вище пере�ліченого щастя неможливе.

8. Самий цікавий подару�нок — несподіваний. Томулюблю влаштовувати сюр�призи.

Ю.Е. Тимофеєв, доценткафедри організації і уп�равління будівництвом, 39років

«Закоханість —це щаслива

мука, від якоїнемає ліків»

1. Важко виділити щосьодне. Скоріш за все — і лю�бов, і успіхи ...

2. У кіно — образ Тані зсеріалу «Тетянин день», у лі�

тературі — жіночі образи впоезії О.С Пушкіна, образНаташі Ростової в романіЛ.Толстого «Війна і мир», вживопису — Джоконда.

3. Я б сказав так: нагада�ти можуть місячні розсипиперламутрових зірок на бе�резі тихого моря. Або чарів�ні трелі солов’я у весняномутумані. По — різному буває.Мрія — вона тому й мрія, щоз’явитися може в будь�якомуантуражі і в самий несподіва�ний момент.

4. Зовнішня чарівність івнутрішня краса, розум і лю�дяність.

5. Закоханість — це щас�лива мука, хвороба, від неї— немає ліків. І краще, ні�

І. Скляров з дружиною та дітками

коли від неї не виліковува�тися.

6. Якщо прояв почуттяревнощів помірний — тотерпимо. Але скоріше —різко негативно. Ревнощіпонад міри гублять любов,причому незалежно відстаті ревнивця. Потрібнодовіряти один одному — цеаксіома щастя.

7. Усе разом.8. Звичайно. Які? Хіба це

має значення? Якщо людиніподарунок приємний, то цевже щастя для того, хто да�рує. Головне, що б подарунокбув від душі.

Підготовлено газетою

4Опитування

8 БЕРЕЗНЯ — СВЯТО ЖІНОЦТВА…

КЛИМЕНКО Маша(ФАІТ, ІТЕП)42):

«Почуття закоханості маєбути…»

1. Розум, стриманість, надій�ність, впевненість у собі, вміння вскладній ситуації взяти все під свійконтроль, почуття гумору…

2. Ні, лише через свято усіх жінок.3. Незважаючи на масштабність,

для мене це завжди сімейне свято,коли вітаємо бабусю, маму, тітку.Щороку ми з батьком вигадуємонезвичний подарунок мамі — про�цес підготовки завжди веселий.

4. Потрібно, адже для коханих жі�нок вони ніколи не порадять погано�го:)

5. Без кохання тяжко, щоб не го�ворили. Почуття закоханості завждимає супроводжувати нас — це і хо�роший настрій, і натхнення. Але безроботи і гідної заробітної плати од�нією любов’ю не наситишся. Тож, ме�ні складно відповісти на це питання.Головне, щоб здоров’я вистачало!

6. Банально: справжнього жіно�чого щастя нам!

ГОРЬКАВАЯ Дарья,(ГІСУТ, МБГ)53):

«Без рідної душі –людинасамотня»

1.Чоловік повинен бути надій�ним, мужнім, впевненим у собі, від�повідальним, добрим, уважним ідбайливим, дуже важлива присут�ність почуття гумору. Безумовно!))

2. Без відповіді.3. Торік приємний сюрприз зро�

били нам чоловіки нашої групи. Зіз�наюся, інтригу тримали вони дужедобре. Влаштували свято в приват�ному кінотеатрі. Ми дивилися фільм,співали караоке та танцювали. Ве�чір видався душевним і дуже пози�тивним. Дорогі наші, спасибі Вамвеличезне!

4. Мужчина є опорою для будь�якої жінки. Тому прислухатися до їх�ньої думки потрібно, але не завжди.

5. Найдорожче, найцінніше, що єу кожної людини, — його сім’я. Лю�ди, які в будь�яку хвилину допомо�жуть, підкажуть, спрямують в потріб�не русло, щиро порадіють. Без рід�ної, близької душі людина самотня.Бережіть сім’ю!

6. Хотілося б побажати в день 8Березня чудового настрою, щирихкомпліментів, добрих слів. Нехай жі�ночий день стане далеко не єдинимднем у році, коли збуваються жіночімрії, і нехай у душі завжди панує вес�на!

Ось і починає тепліти, все прокидається від зимового сну, повертаються до рід�ного краю птахи, розквітають квіти, так, як саме 8�го березня наші жінки та дівча�та….

Звичайно, кожна з них хоче бачити біля себе ту кохану людину, з якою буде відчу�вати себе упевнено, як «за кам’яною стіною». Більшість, напевно, полюбляють цейдень за особливі події, ситуації, сюрпризи і т.д. Адже це ще один привід сказати ко�ханій про свою любов…

От я й вирішила зробити невеличке опитування у наших дівчат. Від себе хочу побажати усіх жінкам та дівчатам щирого, чистого кохання, справ�

жнього і незгасного жіночого щастя, побільше посмішок, радості та приємних мо�ментів. Нехай душа ваша сяє весною… Зі святом Вас!

МІСЮРА Люба і Ліда,(ФАІТ, ІТЕП)3):

«До думки чоловіків —прислуховуємось»

1. Ліда: Я б хотіла, щоб поруч зімною була рішуча та впевнена в со�бі людина, чоловік який знає чогохоче в житті. Цих якостей у могодруга (чоловіка; мужчини, якомусимпатизую) нема, тому, що такоїлюдини нема:&. Прізвище не назву.

Люба: Чесність, мужність… Час�тково. Прізвища симпатій назватине можу.

2. Ліда: Для мене, ще зі школи,свято 8 березня перш за все — свя�то весни, а вже потім МіжнароднийЖіночий День. В цей день вітаю ма�му та бабусю, подруг не лише якпредставниць слабкої статі з їхнім«професійним» святом, а ще й зприходом прекрасної пори пробуд�ження природи.

3. Люба: Ні, мені це свято подо�бається лише тому, що це Міжна�родний жіночий день…

Ліда: На жаль, особливих подій зімною не траплялось.

Люба: Не було.4. Ліда: Так, до їхньої думки пот�

рібно прислухуватись, бо вони навідміну від жінок, приймаючи рішен�ня або розв’язуючи проблему вико�ристовують більше логіки і реальнихфактів, ніж почуттів. І зазвичай прий�няті рішення ґрунтуються на чітко ви�важених «за»і «проти», а не просто«Я так захотіла»!!!

Люба: Потрібно. Тому що, як по�казує практика, їхня думка не упе�реджена і об’єктивна.

5.Ліда: Для мене на першому міс�ці любов (тому, що найважливіше вжитті для кожної жінки — сім’я (її ко�ханий чоловік та діти) і звісно безлюбові не можна побудувати надій�ні стосунки і міцну родину), потім ус�піхи в навчанні та роботі і вже потімдоля друзів.

Люба: Доля друзів. Тому, що целюди, які зі мною протягом трива�лого часу, які завжди підтримують.

6. Ліда: Чарівні дівчата (жінки),будьте завжди квітучими і молоди�ми берегинями сімейного щастя,терпіння вам та сил, нехай вами за�хоплюються оточуючі й ніколи навітьтінь печалі не з’явиться у вашихочах. Мамам бажаю здорових таслухняних дітей, а дружинам — люб�лячих, надійних і уважних чоловіків.

Люба: Залишатися самими со�бою.

ЛИСИЦЬКА Юлія(ФАІТ, ПНК)21):

«Чоловіча сила, турбота,розуміння — жодномухлопцю не завадила»

1. На мою думку, кохана люди�на, перш за все, кохана! Але все жіноді хочеться бачити біля себе, такби мовити, «білого принца на коні».Я вважаю, що чоловіча сила, муж�ність, вихованість, турбота та розу�міння ще жодному хлопцеві не зава�дила. На даний момент я нікому несимпатизую, але хочу бачити ціякості в майбутньому обранцеві.

2. Без відповіді.3. Міжнародний Жіночий день —

для мене це привід поздоровити ма�му та бабусю, мені він якось не дужеприносить радощі та несподіванки.

4. Вважаю, що потрібно прислу�хатись до думки чоловіків, так як вних присутня логіка, а ми, жінки, ду�маємо емоціями. Особливо слідприслухатись до освіченого, мудро�го чоловіка.

5.Для мене найважливіше в жит�ті — сім’я. Заради неї можна пожер�твувати всім: і роботою, і навчанням,і своїми переконаннями.

6. На 8 Березня бажаю всім жін�кам і дівчатам уваги зі сторониблизьких людей, турботи та квітів!

Оксана ПІСНА (БТФ, ТКД)11):

«Головне, щоб людинабула твоя!»

1. У сучасному світі переважає некохання, почуття та вірність, а ко�рисність, вигода, лицемірство.Знайшовши кохану людину, кожнадівчина не звертає уваги навіть на їїнедоліки! Навпаки, вони (недоліки)нас приваблюють. А взагалі голов�не, щоб людина була твоя! У мене єкоханий хлопець, хоч я не знаю на�шого майбутнього, але в ньому я ба�чу свою половинку.

2. Звичайно, всі жінки обож�нюють цей день за квіти, подарункиі перевагу над чоловіками. Але є йінші причини! Наприклад, школярам— це ще один день для розваг та від�починку; підприємцям — додатко�вий заробіток; в деяких людей — цеще й день народження. Тому у кож�ного свої причини любити його.

3. Особисто у мене, не було нія�ких незвичайних подій в день 8 бе�резня.

4. Прислухатись, звичайно, пот�рібно, бо чоловік має свій погляд напевну ситуацію. Але не забувати, щови маєте і свою думку.

5. На даному етапі життя найваж�ливішими для мене є батьки. Але ж,звичайно, не можна забувати провище перелічене. Батьки, друзі, нав�чання, кохана людина — це все і єнаше життя.

6. Бажати можна багато і різноготому, що кожен хоче свого. Головне,щоб кожен чоловік у день 8 березнявтілив в життя мрію коханої жінки, ав кого її немає — це шанс знайти її!

ШЕСТОПАЛОВА Анастасія(ФАІТ, КН)12):

«Нехай поруч будуть гіднілюди…»

1.Самостійність, зібраність, ввіч�ливість, зосередженість, вміння вскладній ситуації все взяти під свійконтроль, до кінця доводити склад�ну справу; повинен мати гарне по�чуття гумору, має викликати довіруу оточуючих людей. Так.

2. Завжди приємно, коли тобі да�рують квіти і подарунки. У цей деньвсі жінки відчувають себе більш люб�

лячими та щасливішими. Мені подо�бається цей день тим, що ми не ли�ше отримуємо приємні слова тапривітання, але й можемо привіта�ти мам, бабусь та рідних нам жінок.

3. Можу сказати, що з дитинствапам’ятаю, як кожного року батькоприносив нам з мамою квіти.

4. Звісно, потрібно. Не завжди жі�ноча думка правильна, існують галу�зі, в яких чоловік розуміється краще.

5. Для мене найважливіше — ко�хання. Дивлячись на батьків, настарше покоління — дідуся та бабу�сю — розумієш, що важливою ри�сою в житті кожної людини є сім’я.Як не складалася б кар’єра людиничи дружні стосунки з колегами, ро�дина ніколи не буде до кінця щасли�вою без другої половинки.

6. Любі жінки та дівчата! ВітаюВас зі святом весни. Бажаю Вамзавжди бути юними, ніжними, кра�сивими та чуйними. Від усієї душібажаю величезного жіночого щастя,любові і добра! Нехай поруч з вамизавжди будуть лише гідні люди, а се�ред них — чоловік, з яким будуть нестрашні будь�які негоди! Бажаю,щоб кожен прийдешній день Ви зус�трічали з посмішкою, з передчуттямрадості та впевненістю.

РАФАЛЬСЬКА Олена(ФАІТ, асистент кафедри ІТ):

«Чоловікам важливознати — ми потребуємо їх

допомоги!»1. У чоловікові має поєднуватися

мужність і ніжність: мужність, щобвідчувати себе поряд з ним захище�ною від усіх «негод», мужність, щосупроводжується рішучістю і вірни�ми обдуманими вчинками; а ніж�ність — щоб відчувати силу його ко�хання, адже коли ми кохаємо і коха�ні — ми щасливі))). Поряд має бутилюдина, яка є другом, яка чесна звами, яка пробуджує бажання рос�ти як професійно, так і духовно.

2. 8 Березня — ще одна можли�вість зробити приємно людям: при�ємно бачити радість в очах МАМИ!!!

3. На одне зі свят 8 Березня меніподарували проліски — здаєтьсязвичайне явище весною у свято, алев той день земля була вкрита шаромснігу, а купити їх в тій місцевості небуло можливості. Як дістали букет —для мене залишилося загадкою).

4. Звичайно! І радитися, і прис�лухатися, і просто слухати потрібно,адже для чоловіків важливо знати,що ми потребуємо їх допомоги! Аот що ми вирішимо — то вже іншепитання).

5. Головне в житті — здоров’я!

Щастя рідних людей. І, звичайно,особисте жіноче щастя). А решта —головне бажання…

6. Звичайно, бажаю справжньо�го жіночого щастя! Для дівчат, щонавчаються, — успіхів у навчанні;для колег — нових досягнень у ро�боті; для мам — здоров’я вашим ді�тям! Всім жінкам миру і злагоди, щи�рих і вірних людей поряд, приємнихсюрпризів і кохання!!!

ДЕРЖАНІВСЬКА Марія(ФАІТ, КН)12):

«Ваша половинка нехайбуде вашим УСІМ»

1. Головна якість — кохання у від�

повідь. Коханий має довіряти, під�тримувати, бути добрим та даватинатхнення до розвитку. Так, у могокоханого все це є. Глей Максим.

2. Відношусь до Жіночого дняповністю нейтрально, день як день).

3. Без відповіді.4. Звичайно ж, потрібно! Як мож�

на надіятись на таке по відношеннюдо себе, якщо не робиш так у відпо�відь).

5. Для мене найважливіша моясім’я, що теперішня, що майбутня.Адже це, як на мене, головне. В сім’їщастя — з роботою та навчаннямскладатиметься все успішно. І з дру�зями те ж.

6. Напевно, щастя. Щоб у вас бу�ла у житті ваша половина, яка б іде�ально вас доповнювала. Тоді вам нетреба буде нічого, бо саме ваша по�ловина буде вашим УСІМ. Якось так,якщо зрозуміли;�)

ЛІТВЕНЧУК Валерія(ФАІТ, ПНК)21):

«Бажаю дівчатамнезалежності!»

1. Вважаю це питання дуже осо�бистим:)

2. Так, додатковий вихідний день)3. На жаль, ні.4. Так, інколи вони кажуть розум�

ні речі.5. Не можна порівнювати любов,

успіхи в навчанні та долю друзів, цесумісні речі, які ведуть до щастя за�галом.

6. Враховуючи, що 8 березня —день емансипації жінок, хочу поба�жати усім дівчатам незалежності!)

Бесіду вела Оксана БИЧКОВА, кореспондент газети

Ось шість питань до дівчат:1. Які чоловічі якості ви хотіли б бачити у коханої людини? Чи є ці якості у вашого

друга, чоловіка, мужчини, якому симпатизуєте? Якщо можна, назвіть прізвища сим�патій.

2. Міжнародний Жіночий день люблять усі жінки. Але, можливо, цей день подоба�ється з іншого випадку? З якого?

3. Чи були в житті у вас події під час свята 8 Березня, які особливо запам’яталися.Що це за події?

4. Чи потрібно прислухатися до думки чоловіків? Чому?5. Що для вас важливіше в житті: любов, успіхи у навчанні (роботі), доля друзів?

Чому?6. Щоб ви хотіли побажати собі і іншим дівчатам (жінкам) на свято 8 Березня?

5

ІСТОРІЯ НАЗВ ВУЛИЦЬ КИЄВАБанковаБанкова вулиця виникла в 1870 х

роках на місці колишньої садиби ге�нерал�губернатора Федора Трепова.З 1905р. по приблизно 1946р. по Бан�ковій вулиці пролягала трамвайна лі�нія (в різний час № 7 та № 18), яказ’єднувала Бессарабську площу з ни�нішньою вулицею Михайла Грушев�ського.

Назва Банкова походить відблизькості вулиці до будівлі колиш�ньої Київської контори Державного

банку Російської імперії (Інститут�ська вулиця, 9; будівля побудована в1840 році, неодноразово перебудо�вувалася). Паралельно вулиця булавідома під назвами Царедарська іТрепівська.

Нині слово «Банкова» часто вжи�вається (особливо в українських по�літичних текстах) як синонім україн�ської влади, точно в тому ж сенсі, що

«Кремль» або «Білий дім» стосовно доСРСР — Росії чи до США.

Банкова (1870–1919), паралельніназви — Царедарська, Трепівська;Комуністична — (1919–1938); Орджо�нікідзе — (1938–1941); Бісмаркштра�се — (1941–1943); Орджонікідзе —(1944–1992); Банкова — (з 1992).

Червоноармійська(Велика Васильківська)

Відома з давніх часів як дорога зКиєва на Васильків. З 1�ї третини 19ст.. мала назву Велика Васильківськавулиця. До середини XIX століття біляБессарабської площі була міська зас�тава, далі пролягала піщана дорога, пообидві сторони якої стояли однопо�верхові будинки, де проживали відсе�лені в 1830 х роках з району Нової Пе�черської фортеці домовласники, в ос�новному дрібні чиновники і відставнісолдати. У 1833 р.. на Велику Василь�ківську була переведена з Печерськацерква князя Володимира, від якої от�римали назви Володимирська площа(нині не існує) та Володимиро�Либід�ська вулиця (поблизу нинішнього Во�лодимирського ринку).

На місці скверу, розташованого бі�

ля перетину з вулицею Івана Федоро�ва, була так звана Кінна площа, наякій до 1890 х років проходили кінніярмарки. На Троїцькій площі біля ни�нішнього Олімпійського стадіону з1860 року розміщувався ринок.

На початку 20 ст. поруч з площеюбули побудовані Троїцька церква (незбереглася), Троїцький народний дім(нині Театр Оперети). У 1913 р. на міс�

ці Троїцького ринку були побудованіпавільйони Всеросійської промисло�вої виставки 1913 року.

Інтенсивна забудова вулиці поча�лася з 2�ї половини ХІХ ст.., коли тутз’явився район так званої Нової За�будови. Його центральною вулицеюстала Велика Васильківська. Забудо�ва кінця ХІХ — початку ХХ ст. значноюмірою збереглася.

У фокусі

ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ — НЕ#ЧИТАЧІ.ЩО З ЦИМ РОБИТИ?

Наприкінці 2013 року компанія GfK Ukraine, Форум видавців та «Київстар» ініціювали й провеливсеукраїнське дослідження «Читання книжок в Україні». У результатах опитування взяла участь тися�ча респондентів з усіх регіонів України віком від 15 до 59 років. Вони були оприлюднені під час Фору�му видавців, а згодом — в інтернеті. Цей великий зріз читацьких уподобань та тенденцій показав, щоукраїнці могли б читати і купувати книжки більше, якби не…

Бар’єри на читацькомушляху

Покупців книжок в Україні майжевдвічі менше, аніж читачів. А читачівсеред українців теж негусто — приб�лизно половина населення. Найбіль�ше дорослих не�читачів проживає уселі. Вони проводять вільний час од�номанітно — дивляться телевізор,займаються побутом, не мають пла�нів на майбутнє. Читачі ж різноманіт�ні у своїх вподобаннях, активно вико�ристовують електронні пристрої, ін�тернет, прищеплюють звичку читатидітям.

Взагалі, якщо людина любить чи�тати, то вона не бачить бар’єрів длячитання і читає все — книжки, журна�ли, газети, пізнавальні наукові статті,тоді як нелюбителі читання надаютьперевагу ЗМІ. Діти, як і раніше, чита�ють найбільше. Але у старшомушкільному віці частка читачів суттєвозменшується.

Гендерно серед читачів�покупцівпереважають жінки — вони більш ос�вічені і відповідають за купівлю книгдля дітей. Не�читачі ж становлятьнайстаршу групу респондентів. Ті зспілкування, в якому можна обгово�

рити прочитане — ще один додатко�вий чинник на користь читання. І тутхочеться зауважити, що це коло тежне повинне формуватися з приму�су.Добрим прикладом наразі для ме�не є фестиваль книги «Літературнебомбардування», де і книжками мож�на обмінятися, і думками. Це проект,у якому кожен учасник презентуєулюблену книжку, обмінюється нею зіншими, які також презентують те, щоприпало до душі. Інтелектуально�лі�тературні кола легко утворювати і всоцмережах.

Читачів до читання мотивує потре�ба розвитку особистості, читаннямвони заповнюють дозвілля. Нечитачіберуть у руки книжку від випадку довипадку, коли нема більше чим зай�нятись, коли необхідно щось конкрет�не знайти чи почитати дітям або вну�кам. Таке розумовозатратне заняттяяк читання вони воліють замінити пе�реглядом телепередач або сидінняму соцмережах. Ті, які колись читали,вважають, що все важливе вже про�читано, а нових авторів вони знаютьмало або в них розчаровані.

На читання немасилування

Якщо, прочитавши цю статистику,ви раптом захочете когось примуси�ти читати, то не надто сподівайтесяотримати позитивний результат: 60 %читачів вважають, що найбільш впли�

вовим на них був приклад батьків іпершої вчительки, які ненав’язливозацікавили їх читанням. Велика до�машня бібліотека — на дозвіллі зав�жди можна вибрати собі книжку довподоби — також відіграла свою рольнаявність кола.

Хто хоче, той можеЦікаво, що лише 1 % опитаних наз�

вав нестачу коштів головною причи�ною не�читання книжок. Спочатку по�думалося, що це неправда, бо навітьна Форумі видавців була свідком, яклюди із захопленням брали книгу дорук. Коли ж дізнавалися ціну, то із су�мом клали її на місце. «Торік на алко�голь, цигарки та наркотики українцівитратили 76 млрд гривень і лише 1млрд 600 млн — на книжки. В людей єбільше грошей, ніж ми думаємо, тіль�ки вони не на те їх витрачають, бо ма�ють інші споживчі пріоритети», — та�кий погляд на проблему у президентаФоруму Олександри Коваль. До пев�ної міри, вона має рацію, тим більше,що той, хто хоче читати, завжди знай�де для цього можливість: запишетьсядо бібліотеки, позичить книжку в дру�зів, зрештою, знайде сайт із безплат�ним скачуванням в інтернеті чи зеко�

номить на розвагах.і таки купить те, що дуже

хочеться почитати. Бачите,скільки альтернатив?

А для власників сучаснихсмартфонів або планшетів єсвої економ�варіанти, як�отмобільні бібліотеки. За до�помогою спеціальних QR�кодів у ній можна безкош�товно завантажити черезWi�Fi понад 500 тисяч книгрізних жанрів. (Електроннібібліотеки: RoyalLib.ru ;bookZ.ru ).

Наверненнямалочитаючих

Опитані під час дослідження, запро�понували власні методи стимулюваннячитання й продажукниг. Серед них: попу�ляризація книжковихрейтингів, посилюван�ня реклами книжок,р о з п о в с ю д ж е н н яелектронних книжокшляхом створення он�лайн�бібліотек та сис�тем продажу. До речі,був визначений кри�тичний ціновий діапа�зон — 30 гривень, а дляпаперових книжок —50 — 100 грн. Пропо�нувалося і поширюва�ти соціальну рекламущодо корисності чи�тання, створювати в книгарнях більшдружню та комфортну атмосферу тощо.

Де в Києві можнабезкоштовно взяти

книги?У деяких книгарнях, до речі, прак�

тикують створювати приємну атмос�феру за допомогою кави — купуєшфіліжанку, сидиш, п’єш, читаєш… По�читати книжку у Києві можна у книгар�нях на Подолі : «Смолоскип», (вул.Межигірська, 21), Sister’s, (вул. Ме�жигірська, 12) та Sister’s, (вул. Про�різна, 10, що у центрі), книжковій

кав’ярні «Бабуїн», вул. Симона Пет�люри, 10; книгарні «Є» — вул. Лисен�ка, 3. У всіх цих книжкових магазинах,кав’ярнях знаходяться точки буккрос�сингу — обміну книгами, засновано�го на принципі «прочитав — віддай ін�шому».

Якщо ви хочете поділитися ціка�вою інформацією з іншими, дізнати�ся щось нове від них, завести цікавізнайомства або просто з користюпровести час в дружній атмосфері, тозавітайте туди.

Почитати книжку можна і у Кнайп�клубі «Купідон», (вул. Пушкінська, 1–3/5). Це одна з перших точок буккро�сингу в Києві. Щоб обміняти книги,слід звернутися до бармена і попере�дити його про свої наміри.

До речі, в книжковій кав’ярні «Бабу�їн», що на Симона Петлюри, 10, стела�жі заповнені класичними творами і рід�кісними книгами. Тут збираються від�кривати формуляр кожному буккрос�серу і записувати туди переміщенняйого книжок. Хто залишить більше книг,отримає бонуси від закладу (наприк�лад, напої або знижку на літературу,виставлену тут на продаж за повною ці�ною). До того ж на блозі «Бабуїна» мож�на відстежувати шлях кожної книги.

Обмінюються книгами найчасті�ше студенти. Вже більше 5 років сю�ди можна прийти і вибрати книгу. Най�частіше знайти можна різноманітністарі видання, художню літературу іфантастику.

Серед незвичайних місць круго�вороту книг — магазини одягу, шко�ла швидкочитання та центр іноземнихмов. У центрі іноземних мов «ЗНА�ТОК», як правило, є зарубіжна худож�ня література на мовах оригіналу, атакож різні посібники для навчаннямов. Кожна книга, що виходить з цен�тру, має наклейку, а також сторінку, деможна відстежувати її «долю».

У «Амірре», де вчать скорочитан�ню, знайти можна художню літерату�ру, як для дітей, так і дорослих. Адре�си: Центр іноземних мов «ЗНАТОК»,

(вул. Михайлівська, 13), Школа швид�кочитання «Амірра», (вул. Круглоуні�верситетська, 2, оф. 9).

Але найчастіше молодь відвідуєпаби, бари і кафе, серед яких «Бабу�їн», «Барабан», (вул. Прорізна, 4�а),«Віола паб», (Тараса Шевченка, 1�а),«Часопис», (вул. Льва Толстого, 3) і«Кофеман»», (вул. Б. Хмельницького(підземний перехід біля ЦУМу). У та�ких місцях книг хоч і не дуже багато,від 15 до 50, але попит на них чима�лий. Саме тут найчастіше можназнайти бестселери і класику.

Катерина Величко, випускниця КНУБА

Полиця буккроссингу в книгарні «Є»

Буккросинг у книгарні «Смолоскип» на Подолі

Велика Васильківська. Сучасний виглядБанкова. На фото 1920 р. видно трамвайну лінію

«Усе дозвілля українців прохо�дить в інтернеті та за переглядамифільмів», — вважає генеральний ди�ректор видавництва «Фоліо»Олександр Красовицький. І він маєпідстави так думати: дослідженняResearch & Branding Group показа�ло, що 50,9 % українців не читаютькнижок узагалі.

Серед прочитаних паперових кни�жок переважають сучасні детективий класика, написана до першої поло�вини ХХ століття.

Жанр прочитаної електронноїкнижки — прикладна література, якастосується побуту, робочих напря�мів, саморозвитку. Читання художніхтворів у електронному вигляді не єпріоритетним. Більшість тих, хто чи�тає, скаржиться, що читає менше,ніж хотілося б. Такої проблеми немау не�читачів — вони впевнені, що чи�тають саме стільки, скільки їм потріб�но. Читачі не стежать за появою но�винок регулярно, для них не важли�ве видавництво, тільки автор і офор�млення книжки.

Щодо українських авторів, то не�ма жодного сучасного письменника,якого би знала половина українців.Список знаних очолює Ліна Костен�ко, на другому місці — Ірена Карпа.Популярність Карпи дослідники по�яснюють не так її текстами, як тим,що вона — медіа�людина, тобто пронеї більше чули, ніж її читали. ВасильШкляр, Марія Матіос, Оксана Забуж�ко, Юрій Андрухович продовжилицей список…

У Києві вчиться щорічно в серед�ньому від 500 000 до 600 000 сту�дентів. Де вони діваються під часФоруму видавців, коли він прохо�дить в столиці, не відомо, але при�ходить не більше 20 — 30 тисяч. УЛейпцигу узвичаїлася традиція підчас проведення ярмарку учнівзвільняти з уроків і пар. Учителі тавикладачі переконані, що це дастьбільше їхньому загальному розвит�ку, ніж навчання. Але чи наші сту�денти, якби їх звільнили на день відзанять, використали б вільний часна Форум і читання? Навряд. Чи,може, я помиляюсь?

Які книжки ви читаєте? Такепитання «Архітектура і Будівниц�тво» задала студентам КНУБА.

Андрій КУЦЕНКО,студент третього курсу:

«КУПИТИ КНИЖКУ МАЄ БУТИПРОСТІШЕ, НІЖ КАВУ»

Я точнохочу читатибільше. Але,щоб не елек�тронні книж�ки з моніто�ра. Останнімчасом читавтвори ДжекаЛондона ймісяць томуз а в е р ш и вцикл йогоо п о в і д а н ь«Смок Бел�

лю». Хотів би ще прочитати твір Ген�рика Сенкевича «Камо грядеши», алевидання дуже дороге і не маю мож�ливості його купити. Серед моїх зна�йомих одні люди читають, інші — ні.Думаю, аби було більше читачів, тре�ба до цікавої книжки привчати змал�ку. Література мала б бути доступні�ша і дешевша. Купити книжку має бу�ти простіше, ніж каву біля КНУБА.

Ваша думка

ЧИ ВИ ЧИТАЄТЕ,ЩО САМЕ І ЯК?

Анатолій ЛУКАШЕВИЧ,студент другого курсу:

«ЧИТАЮ ЛИШЕ ПРОФЕСІЙНУЛІТЕРАТУРУ»

Якщо менещось конкрет�но зацікавило,як от мотоцик�ли, тоді шукаюі н ф о р м а ц і юпро це в жур�налах та інтер�неті. Художнікнижки не чи�таю, тому щомені треба читати літературу профе�сійну, про електрику й мотори. У ме�не є тільки один знайомий, який ку�пує книжки, переважно про війну, бойого цікавить ця тема. Решта сидятьв інтернеті чи роздруковують і чита�ють з паперу знайдену там інформа�цію. Хороша велика й гарно офор�млена книжка завжди оцінюється до�рого. Але для мене важливо, аби во�на була написана зрозуміло.

Богдан МИСАНЮК,студент п’ятого курсу:

«ЧИТАННЯ В НАШ ЧАС —РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ»

Надаю пере�вагу друкованимкнижкам — при�ємно тримати вруках щось ма�теріальне. В ос�новному це за�рубіжна фантас�тика, зокрема,фентезі. Передпрем’єрою тримісяці тому пе�

речитував «Хоббіта» — було цікавопорівняти текст із фільмом. Прикро,що в бібліотеках — тільки радянськівидання. Книжки купую в книгарнях(ціна мене влаштовує), позичаю удрузів. Читання в наш час — рідкіснеявище, бо люди більше дивлятьсяфільми і сидять у соцмережах. І цесумно, бо вони не розвивають мис�лення й логіку.

Анна РЕДУКА,студентка першого курсу:«ПРОЧИТУЮ ТРИ)ЧОТИРИ

КНИЖКИ ЗА МІСЯЦЬ»Мені подоба�

ється вітчизняналітература, кла�сична й сучасна,українською йросійською. На�магаюсь на мі�сяць прочитатит р и � ч о т и р икнижки. Елек�тронні мені недо вподоби, боважко і для очей,і відчуття не ті…Стараюсь купувати книжки, але, якдля студентки, досить дорого.Приємно, коли книжка гарно офор�млена, та орієнтуюсь насампередна автора. Стараюся спілкуватисяз людьми, які люблять читати, бо зними є про що поговорити, можнаобмінятися враженнями й отрима�ти пораду, що ще варто прочитати.Аби читати більше, потрібно знай�ти свого автора. Було б добре, як�би викладачі на парах рекоменду�вали цікаві книжки, які вони прочи�тали.

Опитувала Наталя ВЕЛИЧАК,студентка

6

НАШ САЙТ В ІНТЕРНЕТІ: www.knuba.edu.ua; e)mail:arh_bud@knuba.edu.ua

Засновник — Київський національній університетбудівництва і архітектури

Свідоцтво про реєстрацію: КІ, № 137 від 20.12.1995 р.

Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи точки зору автора.Редакція лишає за собою право редагувати і скорочувати матеріали авторів.

Зам. 92�02�14. Тир.750. Верстка та друк ТОВ фірма “Антологія”, вул. Маршала Гречка, 13.

Редактор Ірина ГеращенковаАдреса редакції: 03180, м. Київ�180, Повітрофлотський

проспект, 31, кімн. 608а, тел. 241�55�35

Спорт

МИ БОРЕМОСЯ! ЧЕМПІОНАТ КИЄВА З МІНІ#ФУТБОЛУ СЕРЕД ЖІНОЧИХ КОМАНД

26 січня команда КНУБА зіграла чет�верту гру на чемпіонаті Києва з міні�футболу серед жіночих команд з коман�дою НУБіП (Національний Університетбіоресурсів і природокористування Ук�раїни). Скажу відверто: ми розрахову�вали забити, що найменше 10 голів,проте щось не склалось з розуміннямодин одного, а відтак і не вдалося реа�лізувати заплановане. Результат гри:3:0 на нашу користь.

Наступна гра чекала на нас черезтиждень, 2 лютого, з командою «NRG»яка посіла друге місце у турнірній таб�лиці. Ця команда не програла жодногоматчу. Настрій у нашої команди на грубув чудовий. Дехто з гравців командитрохи нервувався, бо зрозуміло, щонам вкрай необхідна лише перемога. Ау одного гравця нашої команди, МашіУніченко, був День народження. Мипривітали її на початку гри великим бу�кетом квітів, м’якою іграшкою та нас�тільною грою у футбол. Для неї це булонесподівано і дуже приємно.

Важко передати словами ту атмос�феру, яка була у залі, як кажуть: «кращеодин раз побачити, ніж тисячу разів по�чути». Гра розпочалася на високихшвидкостях: жодна з команд не малапереваги, гра була на рівних. Однак ко�манда «NRG» мала змогу декілька ра�зів на контратаках забити гол, правда,воротар та захисники виправляли ситу�ацію. Команда «NRG» не гребувалаприхованими грубими порушеннями,зламавши зуб нашому гравцю та ніби�то ненароком вдарили ліктем гравця —суперника в горло. Супротивники нама�галися залякати нас, але в них не вий�

шло. Перший тайм напруженої бороть�би закінчився рахунком 0:0.

У другому таймі швидкість гри неспала, а, навпаки, набирала обертів іна 12 хвилині команда «NRG» порушуєправила біля штрафного майданчика.Ганна Поліщук готує м’яч для удару,свисток, Ганна б’є між двома гравця�ми у стінці та забиває довго очіку�ваний гол. Ми — на сьомому небі відщастя. Та команда «NRG» ще більше

додає натиску на наші ворота, і ми за3 хвилини до кінця тайму пропускає�мо м’яч у ворота. Але суперники з«NRG» і на цьому не зупинились, хочаїх влаштовував нічийний результат.Вони знову й знову атакували наші во�рота. Наша помилка була у тому, щоми дуже низько сіли в оборону влас�них воріт. На останній хвилині тайму«NRG» забиває нам другий м’яч і лу�нає фінальний свисток арбітра.

Отже, команда КНУБА показала гід�ну гру і хоч результат на табло був 2:1не на нашу користь, але ми відчули се�бе переможцями, тому що в цій грі мирозуміли і підтримували один одного.Ми дуже об’єдналися! МИ — КОМАН�ДА!!! Наш клич: —«Кто лучший?» —«МЫ!!!» —«Кто лучший?» —«МЫ!!!» —«Кто лучший?» —«МЫ!!! МЫ!!! МЫ!!!»

До речі, цей клич придумала гравецькоманди Тамара Модебадзе (випускни�ця КНУБА), який ми вже використовує�мо приблизно два роки. «Найбільша пе�ремога — це перемога над собою»!

На нашу гру з «NRG» завітав нас під�тримати ректор університету Петро Му�сійович Куліков. Він також привітав і Ма�рію Уніченко з Днем народження. Дуже

приємно, що жіноча команда КНУБАмає таку міцну підтримку. Наша коман�да буде наполегливо тренуватися тагідно захищати честь рідного закладу.«Найсильніший той, хто, впавши, зумівпіднятися й іти далі».

Хочу поділитися з читачами газети,думками наших гравців:

Уляна Джурляк: Я для себя поня�ла, что безумно всех вас люблю))!! И мы— одна семья!..У нас уже много общихсветлых воспоминаний. И...знаете что?Мы еще себя покажем, сегодня пока�зали, это новый этап в жизни нашей ко�манды, у нас уже нету КНУБА 1 и КНУБА2, мы все вместе — сила и страшная си�ла, потому что «Кто лучший? — Мы! Ктолучший? — Мы! — Кто лучший? — Мы!Мы! Мы!.. Огромное спасибо нашемутренеру, потому что, если бы не ее ста�рания и забота, мы бы были никем. Да�же сложно слова подобрать, чтобывысказать все, что я чувствую. И пла�кала я сегодня после игры не из�за про�игрыша, а из�за того, что увидела ко�манду, не кучку людей, которые игра�ют в футбол, а именно КОМАНДУ!

Маша Уніченко: Спасибо, что выесть у меня!!! Люблю Вас всех и каждо�го по — отдельности! :)) Рядом с Вамиверю в дружбу, честность, и мечту! Этобыл лучший мой день рожденья! И луч�шим подарком было наше единство!!!Верю в НАС!!!

Надюха Колесник: Ребята, мы луч�ше всех! Мы — одна жизнь, одна коман�да, одна любовь)))

Останню гру наша команда прове�ла 16 лютого о 16.45 годині. Також у ос�танній день ігор було урочисте нагород�ження фіналістів чемпіонату.

Склад командина останні дві гри:

Гасанова Саіда — граючий тренерУніченко Марія,Поліщук Ганна,Фам Майя — випускниця,Колесник Надія,Модебадзе Тамара — випускниця,Семенець Ярослава — випускниця,Джурляк Уляна — АБС�32А,Вовченко Ольга — МО�31,Альохіна Тетяна — АБС�34А,Куприненко Маргарита — АБС�32А,Шульга Ірина — ГД�51,Харченко Маіна — АБС�24Б,Мельник Анна — ПЦБ�12 Для мене дуже приємно, що у ко�

манді панує порозуміння та теплівзаємовідносини, бо це є одним зголовних принципів перемоги! Дя�кую моїй улюбленій команді. Я вамигорджуся!

Саіда ГАСАНОВА, ст. викладач кафедри фізвиховання

та спорту, граючий тренер

ІВАН БЕРЕЗЮК – «МАЙСТЕРСПОРТУ УКРАЇНИ»

Студент четвертого кур)су будівельного факультетуспеціальності «Промисловеі цивільне будівництво»КНУБА Іван Березюк здо)був звання «Майстер спор)ту України». У Міністерствімолоді та спорту Українипрезидент Федерації пей)нтболу України О.І. Дічекпривітав нашого студента звисоким досягненням і вру)чив йому посвідчення.

23 лютого завершились Олімпійські ігри �2014 в Сочі. У лідери домаш�ньої Олімпіади вибилася збірна Росії, завоювавши 13 золотих, 11 срібнихі 9 бронзових медалей. Наша Україна йде на 20�му місці.

Першу медаль принесла країні Віта Семеренко через два дні після по�чатку Олімпіади.

Наша країна завоювала дві медалі: «золото» у жіночій естафеті в біат�лоні і «бронза» Віти Семеренко у жіночому спринті на 7,5 км.

Золоті медалі Олімпіади�2014 отримали наші біатлоністки Віта Семе�ренко, Юлія Джима, Валя Семеренко та Олена Підгрушна.

І. ТЕЛЕПЧУК

1 січня новий рік починається вУкраїні, Росії, Канаді, США, Японії,Австралії, Шотландії, Великобрита�нії, Італії, Австрії, Румунії, ОАЕ, Фін�ляндії та в інших країнах.

14 січня, коли в нашій країні таРосії відзначають Старий Новий рік,вважається початком року в Греції.Це день Святого Василя, який прос�лавився колись своєю добротою іособливою любов’ю до дітей.

Наступний Новий рік настає вкраїнах, на території яких прийнятомісячний календар: Китай, В’єтнам,Сінгапур, Корея, Монголія, Малай�зія і ін. Цікаво, що це свято не має

фіксованої дати, оскільки його від�значають в перший весняний моло�дик, а він може «трапитися» в пері�од з кінця січня по кінець лютого.

Так само непостійний Новий ріку мусульманських державах, де йо�го називають Хіджри. Вважається,що Хіджра настає в перший деньпершого місяця року, і щороку цядата міняється.

У ніч з 21 на 22 березня Новий рікприходить в країни, що живуть заперсидським календарем: Афганіс�тан, Таджикистан, Іран, Пакистан,Азербайджан. 22 березня там нази�

УКРАЇНАНА ОЛІМПІАДІ 2014

Цікавинки

СКІЛЬКИ У РОЦІНОВИХ РОКІВ?

вають «навруз»– перший день ново�го року.

Якщо за помахом чарівної палич�ки раптово перенестися з Афганіс�тану до Індії, можна зустріти Новийрік 22 березня ще раз. До речі, у Ін�дії цілих вісім днів у році, які черезрізні повір’я вважаються початкомроку.

У Бірмі Новий рік відзначають 1квітня — це один з найспекотнішихднів, тому жителі країни традиційнополивають один одного водою про�тягом цілого тижня. Такими «фонта�нами» вони бажають один одномущастя і процвітання, оскільки в цей

період у країні в самомурозпалі фестиваль води— тінджан. Також 1 квіт�ня Новий рік зустріча�ють жителі Одеси, зна�менитого міста гумо�ристів. Але там ця датавважається швидше по�чатком ще одного рокугумору, ніж настаннямроку календарного.

14 квітня Новий рікприходить на територіюЛаосу. Це передденьдавно очікуваного сезо�ну дощів. А от у Бірмі уцей же період, навпаки,дощі тільки�тільки закін�чуються, поступаючисьмісцем посухи. У Бірміточну дату святкуванняНового року встанов�

лює Міністерство культури — як пра�вило, дата припадає на проміжок з12 по 17 квітня. Урочистості з наго�ди початку року тривають три дні.

У Таїланді зустріч Нового рокупроходить двічі: згідно офіційнимдержавним актам, ця дата закріпле�на за 1 січня, а ось народні звичаї які раніше, «наполягають» на одномуз днів у другій декаді квітня, оскіль�ки саме так зустрічали Новий рік,або Сонгаркан, у Таїланді ще п’ятьстоліть тому.

Хто сказав, що Новий рік не мож�на зустріти у самий розпал літа? У

деяких племен майя в Мексиці ця по�дія припадає на 16 липня, а у Джибу�ті і Нігері — на один із днів серпня.

1 вересня в Україні та Росії відзна�чають початок навчального року, а уСирії цей день вважається початкомроку календарного. Цього ж дня Но�вий рік приходить у єврейські будин�ки, де його називають Рошха�Шана.

У першій декаді вересня в жаркійЕфіопії закінчується тривалий сезондощів, і зміна сезонів у корінного на�селення асоціюється з настанням щеодного року. Найчастіше Новий рік тутурочисто відзначають 11 вересня.

7 жовтня новорічні заходи пишнопроходять в Гамбії та Індонезії. Длямісцевих жителів це особлива дата— можна надягти своє найкращевбрання, причепуритися, попроси�ти одне в одного прощення за всіобрази і вступити в новий рік з чис�тою совістю.

Ніч з 31 жовтня на 1 листопада,відома у католицьких країнах як«Хелловін», вважається початкомроку у кельтських народів, але вониназивають його «Самайн». Ця датаособливо важлива у Шотландії, Ір�ландії і на острові Мен, де все щеживуть і зберігають багатовікові Новий рік у Таїланді

У Фінляндії Дідові Морозу необхідна оленячаупряжка

звичаї нащадки давніх кельтів.18 листопада один рік змінюєть�

ся іншим на території Гавайських ос�тровів, Океанії та Ємену. У цих регі�онах Новий рік зустрічають пізніше

за всіх, коли інші країни вже готу�ються зустріти наступний.

Підібрала Світлана ЖАРТОК, студкор газети