tlPOJIВТАРl ВСІХ КРАІН, 8АНАИТЕСЯI

ОРГАН ВРОВАРСЬКОГО РАИОННОГО КОМІТЕТУ КОМУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАmи ТА РАИОННОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІОВЛАСТІ

РОНИ ми.нають, але вони не вла.д,ні .tтерти в пам'яті людсь:Кій велич подви­гу радянського народу, я:кому жити у

нінах.

ІОноли не забудеться той перший МНЬ, та перша ГОДИ ІІа і ІІавІть перша ~;'JIина фашистсьної навали, ноли все вl\tйть кудись пішло: і тихий чеРВlІевий

світанон, забарвлений легним багрян­цем сходу сонця, і ясний спонІй підне­бесся, і мирне трудове життя. Повlтря сповнилось ронотанням вор~жих літа­ків, грому артилерійсьних залпів, скре­готу танків з чорннми хрестами, спала­хів згубного вогню ...

Тридцять років пролетіло відтоді.: Обсипались і заросли травою траншеl та окопи. Стерлися з лиця землі ворон­J\И ,В·ід ClнаРЯДі:в і бомб . Ви,росли нові міста, донорінно змінилися поля ко­лишніх боїв, загоїлися страшні рани, заподІяні війною. Довгим і важким був наш шлях до Перемоги. 1.418 суворих ~iB і ночей гриміли битви Велино! Віт­~яної війни - найтяжчої і найжор­с""l!iшої в історії нашої БатЬнlвщинн. '

:J2 червня 1941 рону... Нам нІноли не забути цього дня, не забуtи тих, жи­вих і полеглих, хто першим прийняв на себе уДари ворога. І понині,' ян німі свідни, стоять стіни героІч~ої Брест­сьної фортеці, побиті і вищерблеНі ну­лями й оснолнами. На них і зараз ще

можна прочитати напис, надряпаний чи то штиком, чи то гільзою: : ~BMpeMO, але не відійдеМо. 22. 6. 41 , р... Ворог уже рвався до МІнсьна, вихоДIШ на під­єтупи до С;молеиська, а в еф.р, як і ра­R1ше • .аетіло: ~Я фортеця ... Я фортеця .. . 8еАемо бій..... . ТО були перші зерна відваги, стійно­

ст[; retюІзму. Потім ці дорогоцІнні зер­на дали ,рясН1: сходи: на·РОДQltув·ались иlnьAoltи. rep(JIJJв. IП.о.л;'l'Кер1В1НИ.к Василь

R.пOticО8. ВОЮЮЧИ на панфlЛQВСЬКИХ ру­беЖах БUul роз'!зду Ду6освкрво, виго­.поСив сЛова. ЯRі сталибойоаим закли­коil: .ВeJuпca PocUr. а віДстУпати ніку­ДИ. ПОЗ8д1 Мocna.. Безприкладний ге­роїзм І стІйкІсть захиснинІв волзької TBepAJ!Нl nакоНічно і мужньо висловив снайвер Василь Зайцев: «~a Волгою дJtя нас зеМ1 немає!.. . Але хоч як важко було, фронтовн­

ків. усІх радянських людей ніколи не покидала найглИбша впевненість в то­му. що вони неодмінно відстоять спра­ведливу справу. подолають віроломного

ворога. Відважні захиснини ВІтчизни нашої довели це, героІчно б'ючись біля

стін Моснви, У приволзьких степах, на Курсьній дузі, під Ленінградом - на ВСіх фронтах і напрямах велиної битви . Перші ж тижні війни поназали, що гіт­лерівсьна воєнна авантюра приречена на провал .

Переможцями увійшли радянські во­їни в повалений Берлін, винонали свій інтернаціональний обов'язон - визво­лили народи багатьох нраїн Єврапи від фашистсьного ярма. Дорогаю цінаю ді -

1941-1971 W/AWH~H~/HH~H/AW/AW1

ПОАВИГОВІІ жити І

.. Y~al.~~ сталась нам перемога. 20 мільйонів си ­нів і ДОЧОН народу не повернулись в

батьнівсьні домІвни. Неможливо забути того,_ що пережив і вистражда,в радян­

ський народ за тяжкі рони війни.

Велина ВІтчизняна війна показала, що у світі немає сил, здатних подолати

СОЦіалІзм , перемогти радянсьний народ, який рЗброєний ідеями марнсизму-ле­нінІзму, безмежна любить свою Батьнів­щину, має такого політичного організа­тора і нерівнина, як партія комуністів. Це вона мобілІзувала всі сили і резер­ви краІни на розгром фашистських за­гарбникІв, це під її нерlвництвом ра­дянський народ витримав суворі випро­бування війни і переміг.

Проте велині уроки минулої війни забувають імперіалістичні агресори. ЛЮбителі воєнних авантюр дорІкають нам за те, що ми ніяк не можемо від­мовитись від спогадІв про давно пере­жите, минуле. Вони хочуть, щоб ми за­були війну, смертельний двобій з во­рогом, загибель мільйонів, бланаду, згарища, табори смертІ. Вони тримають прицІл на нову війну - ще страшнішу і 'Ру'йНівніШу - теРМОІЯде.р,ну. В різних

місцях планети палахкотять воєнні по­жежі, то тут, то там вини нають воєнні канфлінти. .

Особливу небезпеку для спра,ви Миру являє ' собою агресивний бл он НАТО, очолюваний США. Тільни за минулий рік нраїни НАТО витратили на підго­товну війни 103 мільярди доларів. Во­ни тримають під рушницею шість міль­йанів солдатів. Самі тільки США мають армію в десять раз біЛьшу, ніж була у них да другої сйітової війни. У 30 країнах земної кулі розмІщено 3.500 америнансьних війсьнових баз. Сили агресії і мілітаризму, як відзначив ХХІУ з'їзд КПРС, хоч і потісненl, але не знешноджені· Вістря . їх зростаючої агресивності спрямовується, ян і ранІ­ше, проти Радянсьного Союзу та ін­ших соціалістичннх нраїн .

І пони ми живемо в неспокійному сві­ті, радянсьний солдат стоїть на бойо­вій вахті, оберігає мирне життя своїх СIl,;'вві·тчи!зник,lв. ЛеНінська паlртія, Ра­дянський уряд, весь наш народ безу­станно дбають про підвищення оБОРОНО­здаТНО'СТі краЇоНИ, про зміцнення армії j флоту - грізного щита і меча нашої Вітчизни . «У нас, - відзначив у Звіт­ній доповіді ЦН НПРС ХХІУ з'їздові партії тов. Л. І. Брежнєв, - є все не­обхідне - і чесна полІтика миру, і війсьнова .МОГу!ТНі'СТЬ, і з'гу.ртова:Ністьра­дянсьного народу, -- щоб забезпечити недоторканість наших кордонІв вІд будь-яних посягань захистити завою­вання соціалізму».

Відчутний вклад у розрядну міжна­родної напруженості вніс ХХІУ з'їзд НПРС. Він прийняв широну зовнішньо­політичну програму. lї основа - бо­ротьба за ВрЯТУВ$ННЯ людства від но­вої світової війни, за безпеку і соцІаль­ний прогрес. Невіднладним завданням наша партія вважає лінвідацію воєнних вогнищ у Південно-Схlдній АзІї і на Близьному Сході.'

Дуже важливі пропозиції вніс ХХІУ з'їзд партії по гарантуванню європей­ської безпени, по боротьбі за припи­нення ГОННИ озброєнь - і ядерних, і звичайних, - за роззброєння, аж до загального і повного, про скликання

нонференцlї п'яти ядерних держав· r либоно МИРНі прагнення Радянсьної

країни, яна nepeM0J:Jla ІВ небачено тяж­ній війні з гітлерівсьним фашизмом. ви­кликають співчуття і пІдтримну у всіх, ному ненависна війна, хто хоче завжди бачити над головою мирне небо.

А. КОЧЕТКОВ.

ПОСИЛИТИ РЕМОНТ - І догляд інший бур'ян, насіння яного вже обсипається. А можна ж бу· ло на ІЦИІХ дlляннах ВИlрощу,вати якусь прос·апну 'культуру.

,механі·затори, усі рільоокн снладом В. Марченно бeзnора,д­радгоопу '11М. Щорса вчасно і НО IроіЗВОДIl'l'Ь ,рymаIМИ: «Що я я:к,існо .nРО1lелИl СіВібу І садІння можу зробити •. сіЛЬІСЬІ1югocnодарсьних :ну ЛЬТУіР. А чому б не взяти Ів ру,ки 1Н0-ор,гаlНЮУilали догляд за ними. су іза IrllВГОДИНИ не НЗJвес'ти Своєча,с80 .розпочали пlідГОТОВ- вlдrюв!дннй порцдок, поставити ку до зБИ!ра.ння нового в:рожаю. машини на 'Підстав'ки? Недале·

ЗлагО!джено працює нолектив ко вІд 'складу 1 майстерн1 ле~ МаіЙСтернІ. НQlИен, хто заЙlДе сю- жить бarа1'О .м,етаJJОЛОМУ. Сп,ра­ДИ • . 000ОО!'~ЗНOJЮ ,зверне увзrу на цьован! тра.КТОІрніl'усеНИЦI по­зразкову чистоту. порядон. І заростаЛИ'l'pа,вооО. Меха'нік Г. ·.юч оібм,аль рOlбачих верстатів СЛУІЦеНКОВИlПРа!ЩOOJ~Є1'ЬСЯ : та Інструменту, роб:ТRИНИВідре- - Нема atB'TOITpaHcnopTY, щоб мо.нтували десятки машин і ме- відвезти металобрухт Іна бalЗУ. хаlнtзмІв, а за!раіЗ roтують до Тра:}tторн~,й стан бри.гВt.Ци. Тут роботи сІм тракторІв (БІльшість І розмІщено найбільше техніки, :з ,КИХ на ·техогляді). У ма~йстер­ні немало й таких ентуЗіасТ'l'!!, [І,к т"анар с. lПетренко. Вони ви­·;;)товлЯilOТЬ .нові деталі, В:ДНОВ ­f!ЮЮТЬ отарі.

Одна.к ще не все ;зроблено, щоб у всеоЗ!броєнн1 зустріТИ сl ­нООіБИ'РЗJНRЯ і mни.ва. Досі не Відремонтовано ж.а'l1ну, граБЛі TPaIНТOPHl, один СИЛОСНИЙ, два зернозбиральних та картооля­ний номбаіЙ;НИ. Жоден зерновий [ю~аАн не обладнанИІЙ зер.RО­УЛОВJLlOIВ&чами та приладаіМИ для

збирання ,полеглOlГО хліба. '

А ян же Збері.гає1'lЬІСЯ техні­ка? ОгJШДaIЄМО мащз,нчин, '~ роз.міЩеkl .новім.а:шИНR l1'а рl'3-'>е облаДЬ8іНRfl. Ось стоять СТО-

)ла,д, 1'ра.нтор Є,153. Остан­IfLЙ чомусь уже без двох сна­тІв . .. А все це за.галом позаро­стало 'бур',п8lМИ. За,вІДуючИ'Й

п овїдОМJtяє рейдова І але ,не вся ·вона в належному

пормку. ДеНіль'Ка днІв тому 3 Березані l1!Ригнализерновий ком'байп ОК-4, де він ремонту­вався. При ОІбка'тцІ розБИ1В'СЯ ПIДШИПН'ИlК ,варіатора, якого тре­. ба негаіЙнозаМlі.нити. Но.м6аЙн з неро:звантаженою гумою. Один CHal1' спущений, іздви,гуна те­чема'Стило.

Пtсля садіння ,карТОПЛі меха­нJзатор В. Артемчун добре очи­стив СВОЮ наРТООІлесаджаJllКУ, змастив рotбочІ органи. А от І. Ма.кСИlМЕЩЬ 'ЦЬОІГо не з.роБИIВ. Убу.нкеРlзалишились ,про,рослі бульби, ОІкре.Мі lВУ'зли 1П000ерво­н!ливІд ІржІ. Не ПРИ1Ведепа в

належнИІЙ стан І третя ,нартоп­л еса.д.ж ал ка. Чотири тракторНі плYJГИ, три ДИClкаві лущильники не очищені ,ві,д землІ, не зма­

щенІ, полиці :і ди\ски - іржа.ві. Три стогонлади заросли бур'я­ном. :Виявлено також, . що не­цравильно зіQранІ ·мотовила жа­тон та ,ПРОДQlвжувачі спіралей тнена. У радгоспі є майданчик з

твердим панриттям для пере­

рООкизер.на. А от ізеРНО'СХQlВИ­ще не ,пlДГОТQlвлене - досі ле­жи:тьмину ЛОіріочне зерно, ,не

проведено де::зи!lfфСlщlю примі­щення. Дві зеРНООІЧис.н.і маши­ни ОС-4,5 не очищені від поло­ви і послідl:в, я,кі залишилИlCЯ з минулого РОНУ, не відремон­товані .

ЯІ\ІЩО ГQlВОРИТИ про догляд за посіlВа!МИ, 'ТОВіН, 08 оеновно­му, органіlзов,ан!tЙ неоогано. Qднак онремІ нуль'Ту,ри вкрай забур'янені. TatК, в бригаДі М. Ткаченка БJЛьшегентара столо­вих БУРЯІНіВ заросли ClВиріnою . Соняшннн, ІпосІяний поряд З бу­ряками, теж У свирі'ПI. ТрanИ­лося це тіЛЬКИ тому, що с:воє- . часно не IІ1УСТИЛИ туди М'ЄХан1з­ми длямl<жрЦЦНОГО обробіТКУ.

Тепер даводи!тыcсanа:мии IВИ!IlО­лювати бур',ян, витра'ЧЗJЮЧИ ба­г.а.то руЧ'НоJ пращі. Або ще ТЗlне . ПЛОІЩі, де з~али .циібулю на перо, свовча.оно ,не 1ІlЮРали, і ' та·м по пояс rви,росла лобода та

ЩорсІвцям треба все зроби­ти, щоб у ,на'йіближчі ііЩі зак:н­чити підготовку техніни до зби­рання в,рожаlЮ, .ПОСИЛИТИ ДОГл.яд

за пос-іlва,ми.

:Рей:дова бри.гада: М. Кн­рІй - меха'нЬн Bl1MH-5,

,Г. Лимар - і.нсп'ектор по ;за.куПіВЛі, С. Шмlлович -член ра'ЙОННОГО штабу «НОМСОМОЛЬСЬІЮГО ПРОЖElН­тора». М. Іваннцький -працj.вник гаl3ети «Нове життя»

РІК ВИДАННJI З2-А

.Ni 73 (3225)

ВІВТОРОК

22 ЧЕРВНЯ

1971 р.

ЩН4і 2 коп.

УКАЗ ПрезидilВерховної Ради

Укра'нсько' РСР Пр.о . сt<JlИКания Верхов"ої Ради у "раїнеької РСР Президія Вер,ховної Ради

У;країнсь,кої РСР на підста­ві ,статті 37 Конституції Ук­раїнської РСР постановляє:

Скликати першу сесію Верх'овної Ра.ди Українсь,кої РаДЯНСЬІЮЇ Соціалkтичної Республіки восьмого скли­кання 14 ЛИПНЯ 1971 року в м. Києві.

Голова ПрезИАЇї Верховної

Ради Української РСР

О. ЛЯШКО.

Секретар Президії Верхоа­

ної Ради Української РСР

Я. КОЛОТУХА.

м. КИЇ'в,18 чє,Р'8Н<Я 1971 :року.

Тисяча витків навколо ЗемлІ Центр керуваНН8 ПОJlЬОТОМ.

(ТАРС). Наукоаа орбітаJlьна стан­ція .Салют» 2& червня завершила тисячниА виток наВ1[ОоІІО 3емлі, з них 206 обертІв з еиl'пажем на борту. .. 3а доповідями космонавтІв і да­

ними телеметричного. КОНТРОJlIO,

самопочуття екіпажу добре, бор­тові системи і наУК08а апаратура стан:цlі працIOЮ1'~ нормаJlЬНО. По­літ пілотованої орбlтаJlЬОЇ науко-

. вої стан'цlі "СаJlЮТ» успішно три­ває.

є піврічний Твари.в.внки радгоспу «Плос­

кІвський. одержали нову тру­дову перемоry: при п1вр1'1110МУ плані виробництва молока 1251 тонну за станом на 19 че~ вироблено 1338 товн. На цей же день при шестимісячному плaвJ. продажу молока державІ 1040 TOJUI здано 1150 тони. Зараз серед;иьодоБО8і вадоІ ста­H08JUlТЬ 14\5 юлограма на ко­рову.

С, ДІЖЕВСЬКИИ, ГОJlОВНИЙ зоотехНік радгоспу.

~НИ~НИИ"ИИИИИ~~

МИ'lюл,аїіВСl>ка 06ла,сть. В рад­гоС>nі :IM~Hli ХХоІН з'і:зд'у КПРС МИIКО.lа,Ї'8СЬКОІГО .раЙ'Он,у ·н:и·н'і .Іма­нують за!ГQТО!В-ИТИ 5()() Т . с.іон.а з діОіІЮ,ЮГОЮ ПірИlМ'У1СОВі()ІГО СУ'ШІ1ННЯ

400 ТОонн 6НIliЖУ. Фото Н. ДУдІченна .

( фОТ()І~онtка РАТАУ).

u

БЕЗСМЕРТНИИ ПОДВИІ ПО u u

БОНОВІН ТРНВ03І ,Ми сидимо з Олександром

Демидовичем Корн·іЙком і веде­мо мову про минулу ,війну. Ве­ликий 'бойовий шлях У ветера­на. Про себе РОЗJIовідає він скромно, і я намагаюсь не ,про­пустити жодного 'слова з йо­го розповіді.

22 червня 1941 року, о 4-й годині ранку .підрозділ, Ае п.ро­ходив тоді кадрову службу Олександр, був "піднятий по бо­йовій тривозі. «Фашистська Ні­меччина віроломно напала на нашу країну!» - .почули бійці. Серця Їх сповнились ненавистір до ,ворога, .прагненням будь-що відстояти рідну землю. Спочатку на ленінградському

напрямку, а згодом на Захід­ному фронті воював шофер роз­відувального дивізіону Олек­сандр. Корніііко.

- ,Позаду нас була Москва, - розповідає 'він, - відступа-ти нікуди. Всі ми IlРОЙНЯлИСЬ прагненням будь-що захисти­ти люби,му столицю, розгроми­ти віроломного ворога. І захи­стили!

Олександр Демидович роз,по­відає далі, як наші частини ,пе­реслі,дували г.ітлерівців, що від­СТ}1пали, з Я'коюрадістю зу­стрічали воїнів Червоної Армії жителі ,визволених міст і сіл. Клин, Стариця, Ржев, Єльня, Орша - такий шлях пройшов земляк у ті незабутні дні. Чимало бойових побратимів

Вистояли, перемогли! ТЗКЗЗlНінчив РOlЗповідь про свій бойовий шлях старший лейтенант ЗЗіпасу, нИ!ні оБЛі­ІШВ,ЩЬ пального, lюмуНіс'Г

Федіф Семенович Тулупов. А шлях цей був великиlЙ і нелегкий

- Важко було, особливо в першИ!Йрі.к .в!.йни, - при­ГЗідує ветеран, - ноли дово­

дилось відходити і тим,часо­во залишати наші міста і се­

ла. Що.не бій, то велика школа для кожного з нас.

- Який бій особливо за­пам'ятанся? - цінавимось.

І ФеДі·Р Семенович прига­дав деякі епіIЗОДИ. Ільмень­озеро. ГітлеріВ/ці вирішили форсу.вати йото по льоду. Та не вИіЙШЛО: ба'тарея Тулупо­ва свої.м влу'Ч.ни,м вогнем примусила фашистів залягти,. а потІм вlдіЙти. А остаточно «розраху,валась:!> з BOPOГO~~

нашааВіаJЦія. Від її боМіб ла­мався лід, і гітлерівці знина­ли під водою.

.дНil!Iро мі.нометники Тулу­Іпова форсу,вали на плотах .. На п,ротилежно,му ·березі під­тримали наших стрільців, ЩО' захопили плацдарм. Бій був; жорстокий - по ~есять ата-к до'ВСщилось відбивати протя­гом дня. Вистояли, плацдарм: УТРИі.Vlали міцно, а потім по-, гнали ворОО'а. . у боях на Нірово.гроа,дщині

Федора Семеновича було по .. ранено. Але своєї батареї' В:Н не залишив - продовжу­ва·в командувати 1 одночас­но лt:куватись. Вдруте кон­тузило Ту.лупава на за.нер­шальному етЗJJtl, в·Шни - під. Бу.дanеmтОІМ. ПіДЛі.куванся і G1НOBY ,в бій. Завжди подереду бу.в НОМУІніст . иor.о фронто­вий ШJIЯХ заК:І~ в ав­стріЙСЬКіЙ' .сТ9'ліІЦЇ &i;.I!R1.

L UlВAЧКО, громадський .ореепои-деН'!'.

Радгосп «ЖеРДі~ськНІЙ~.

** * * '* втратив Корн,ійко на цьому шляху. Були сутич'ки, В яких брали участь шо.фери, кухарі, бійці інших тилових підрозді­лів. В о.дніЙ з них, усунувши по.шко.дження в лінії зв'язку, Корнійко. по.мітив, що. штабну машину о.то.чують гітлерівці. Со.лдат не ро.згуби·вся - від­крив прицільний автоматний вогонь по во.рогу-ко.манди.р і в·іЙськове спо.рядження були врято.вані. За цей по.двиг Олек­сандр Демидович наго.родже­НИй о.рденом Червоної Зірки.

Масовий ••

геРОІЗfr\

І дійсно, через де •• А час .МИКОJlа виїхав на ВідремоитоваиіА маш"ні з лісу на шлях. Наші частини були вже далеко. Проїхавши декіЛЬ'ка кіло.метрів, він побачив попереду себе воро.жу ко­ло.ну. Це був батальйон фашистської піхоти, який прямував у бік Мозера.

Полк, Я'ким Я ко.мандував, зустрів перший день війни в 17 ;кіло.метрах на схід від Бреста, нині фо.ртеці-геро.я. В цей же день полк та інші час­тини ди'візії по.трапили в ото.чення.

Що ро.бити? Мико.ла приймає сміливе рішення: про.рватися через во.рожу ко.ло.ну. На великій

швидко.сті, подаючи си·гнали, наша машина по.мча­лась вперед. Коли гітлерівці по.чули сигнал і по.ба­чили машину, що наближалась до них,. відступи­ли в бік і тим самим ,відкрили ЇЙ «3ЄJ8sIlУ вули­цю».

Брав т. Ко.рніЙко участь у визво.ленні сто.лиці Латвії­Риги, у ро.згро.мі Курляндсько.го. угрупо.вання фашистів.

1а ніхто. духо.м не впав. Бійці й командири прояв­ляли масо.виЙ геро.їзм, патріо.тизм і відданість рідній партії і народу. Всі геро.їчно бились, від­сто.юючи кожен клаптик рі.дної землі. Не раз на­ші бійці перехо.дили .в контратаку, всту.пали у p~­ко.пашниЙ бій із вигуками «За .партію, за Бать­ківщину!» відкидали воро.га.

Лише то.ді, коли Микола від'їхав метрів двісті, гітлерівці зро.зуміли, що. це радян.ська машина і відкрили по ній авто.матниЙ во.го.нь. Але буJW. вже пізно.. Незабаром Мико.ла наГНав c~ чаСТІІНУ. Сміливець загину'в смертю героя в раil..-ні Оржиці.

Шсля демо.білізації фро.нт трудо.виЙ. Олександр Демидо.вич працює шо.фером. Дружина ланковою, син Мико.ла після служби у Вій­~ЬKo.Bo.-Mo.pCbKO'MY флоті нав­чається у вищо.му учбо.во.му закладі.

- Трудимось так, - ~аже ветеран, ...., що.б ще СИЛЬНІШОЮ була наша країна, що.б діти на­ші ніколи не знали страхіть війни.

Ось о.дин з багатьох бо.Йових епі.зодііВ тих днів. Стався він у 30-40 кіло.метрах на захід від міста Мозер. Наші частини о.рганізо.вано відходи­ли на лі'ВИЙ берег р. Прип'ять із завданням за­йняти о.бо.рону. В одній з авто.машин госпвзводу

відмо.вив мо.то.р. Гітлерівці в цей час саме нама­галися оточити наші частини і rпозбавити їх мо.ж­ливості переправитись через рі·ч'ку. Шоферу (не запам'ятав прізвища) було наказа·но. вивести ав­то.машину з ладу, а само.му відходити разом з то.варишами.

Пригадую, як гро.мив во.рога у перші дні війнн осо.бо.виЙ склад штабної батареї. Підрозділ по.тра· пив в ото.чення і бився до останньо.го. патро.на. Ко.ли в живих залишилась невелика група, політ­рук батареї т. Шерн ,на'казав спалити всю доку­ментацію по.лку. По.ЛКОВИіЙ прапор no.J)iTpYK зняв з держака, обмотався ним і продовжував бій. З цим праіПо.ром т. Шерн разо.м з заступником на­чальника зв'я,зку по.лку Кацом та помічником на­чальника штабу полку Яковенко.м виходили з оточення. У Харкові вони здали святиню своєї частини в штаб однієї з армій.

Ні оточення, ні ,відступ .не похиmули нашої ві­ри в перемогу. І ми до неї прийшли!

М. КОВБАСИНСЬКИй, громадський .ко.респо.ндент.

!с. Tpe6y~iIB.

Я цьо.го зро.бити не мо.жу, - відповів Ми­кола (так звали во.дія). - Машина - державна. Я її швидко. відремонтую.

М. БОЖКО, генерал-майор аРТИJ)ерії у відставці.

м. БРОIВ·ари.

є НА БРОВАРСЬК О М 'у жИ'тлО<вому масиві підприєм­ство. Не вабить вон() арХітен­турноюзО!внішні,С'тю і.в оточен­ні анса.~блю бaJгатоповерхових

бу~инків здаєтьС1Я буденним, не· помітним. Та й IПризна1Ч.енн.я йо­го теж буденне - опале.ння.

'дренаж безперервними та пер:о­дични.:VІІІ проду.вками КОТЛОЗJгре­

гатів. Чимало 'зробив Романов і для того, щOlб забезпечити мешканщ:в масиву .гаря.чоюВ"о­дою ,ПРОТЯ1ГОМ літа.

ва~и мости через ДНіП.ро .йонах Ка.нева і Чернас.

в ра- ,район села Окунино13. Тут гіт­лер1вці наlМCJJгаЛІІСЬ лр~ваlГИ !Нашу оборону, щоб замкнути иілыеe навколо Києва.

НА БРОВАРСЬRIП ЗЕМЛІ

ДОРОГА до ЗЛЬОТУ

іЦро ди~инство Ро.манова ба-'у :минуЛ'ому опалювальному гато не РOlзнажеш. Народив'ся

сезоні не було жоДно.го пору- У lН15 році в ТаМІбові у робіт­шення .режиму з ,вини праЦівни- ничій сім 'ії. БаIГЬКО, маючи спе­Іків котельні. В цьому немала ціальність механіна, про велині заслу.га 111 наlчальника Олексія науни для ,своїх дітей не мріяв. Миколайовича PQtMaHoBa. З Вибива,нея з .сил, аби навчились Олексієм МИ'колайовичем я по- вони якимсь технічним профе­знайо'мИ'вся деНїлька років то- с і.ям. Так 14-рі'чний Олеr}(сі,й му. З 'пеРШОІГО зН'айом,с'Гва ді'(3- став учнем профтехшколи, яка нався неба.гат'О. Хї6а тіЛЬJШ те, готувала спец:алі,стін для залї'з· що ·в минулому ві·н фронтовик, ни:чного транспорту. Навчання льотчик. При зустрічах завжди закінчив уопішно, одержав .п'я­:впадала у 'вічі його rнеIПОСИ.ЦЛИ- тай .розряд слюсаря з рекомен­вість. ЗаВ'жди - і взим.КУ, і даціrЄЮ поміlЧ1ника машиніста вл:тку - у нього 'чимало неві,д- паР080за.

На околиці нашого міста ге­:роїчно :захищала пооищії др,у­га ескадрилья 43-го винищу­вального полку. Сюди й одер­жав ПРИЗН8Jчення Романов.

йшли у БІВ

f\ладних спра'в. Та незабаром юнак з путів-.коли мені довелося денкий ною міСЬККОМу комсом о л У

час працювати з Олексієм Мико- прибуває у Ка'Чинську червоно-прапорну школу ЛЬО1'чинів. Це

ла,Йо.вичем, примітив я ще 'Одну був спеціальний набj,p. Вітчиз, Xapalj{TepHY рису комуніста -- няні,й військовій авіації потр!б­береЖЛИВі.СТЬ. Хоч і неБЗ1Гато ви- ні були ВИСО1к'ОквалlФіковані ,кидалося у іповітря :пари З де- спеціалісти.

СОЛДАТИ арато ра, та на нього все ж да- Війна застала Олексія у Льво-ремно витр.ачалась певна кіль- 3 ,к1сть енергоресурсів. От і захо- ,ві, у·2 "му винищувальному Ди'вс,я Олексій Минолайови'Ч полку, 'вже до'свLд'Ч·еним льотчи­

JЮМ -за плеЧИJМа були суворі М.і.рку,вати .над тим, як скороти- ВИПlроБУ'вання у ~ійськових діях ти ці ·витраIГИ. Раі30·М з май- по ВИЗ.ВО'ленню Західної 'УJфа­стром Анатолі~м КУlчеренко,м та ЇНИ, Білору.сИ та піід час фін­машин:стом Миколою Миронен- ських подій. Таку ж школу ко'м зм.айстру.вали власні нон- пройшли інші ЛЬОТЧИRИ ПОЛ'}(У. ·струнції БQtйлера, дещо змінили Тож з перших дні,в Велиної схему подачі техні'чно.ї води в Вітчизняної вони діяли рішуче, деа:ратор - і мріяне здійсни- сміливо. лось. I3годо,м Романова, як:j ба-

.одного разу я застав РОІма- гатьох його това:рИШіrВ, перево­нова за rкресленням. Він мірку- (l ДЯТЬ у Перея.слав-Хмел ь н и­вав над ТИМ, як 'використати ЦЬКИЙ - вg.,й винИ'щувальний іЦля потреб пральні побут.комбі- полк. Тут він одержує нову ма­на:ту воду, що випускаlЄ"ТЬСЯ в шину 'і нове завдання: ПРИlкри-

На Фронті .АРу13і піоЗНаються швидко. Олексію МкколайОВИlЧУ відраау ж після прибуття в ча­стину припав до ВПО(Доби нре­м.езнИJЙ, з в~вер'тим облИ!Ччям 'юл()вl,к. Це був' Анатолі'й-Саве­лiJйович l{ороібков. ПіС:JfJI пеpmо­ю сумісного вильоту на БОЙQве заВrдаrн:ня 3ІБСі'ГНУ:В - не поми­лився. Багато раЗів вони диви­ЛIfСЬ у ві'чі смерті, .ризикуючи життям один для одного. .Іх дружlбу цінУ'Вали в есНЗідрильї і ГОІВОРИЛИ про них :з л()вагою.

вогонь ПО БЕРЛІНУ!

НаЙ1Частіше льотчикам дово­дилось вилі''l'атн на Дніпро в

Війна ,застала Данила Саковича Миколаєнка в раЙо.ні Новоросійська на посаді наQідника гарма­ти. Незабаром він замі­нив убитого командира. На різних фронтах до­

велось воювати артиле­

ристу. 1942 рік. Крим. Тут Данило Сакович став комсомольцем. Зго­дом - участь у визво­

ленні ДніПРCllпет,ро.вська, Севастополя. 1944 рі,к­бо.ї. за виз.волення Вар­шави.

Та ніколи не забути бо.їв за Берлін.

- Декілька годин без­перервно. вели ми вогонь

по лігву фашистського звіра, - пригадує Дани­ло. Сако.вич. - Особисто я випустив декілька сот снарядів з гармати. А таких гармат були тися­чі. Потім 'вели вогонь пря'мо.ю наводко.ю по

рейхстагу ... Батьківщина вИСоко

оціНИJIа бойові заслуги відважного артилериста. .Він нагороджений орде­нами Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня, ме­даллю «За бойові заслу­ги» та іншими медалями.

Зараз ДаниJЮ Сакович сумлінно трудиться му­лярем у рідному Плос­кому. Ветеран війни ко­ристується зас.пуженою

пова'ГОЮ і авторитетом серед односельчан -15-й рік обирається народним засідателем ..

Традиції батька прим­ножує син ВОJlОдИМИР. Він ...., теж артилерист, служить в ГР}1пі paДIIH­ських військ у Німеччи­ні.

І. ДАВИДЕНКО, лейтенант запасу,

На фаю: д. MIIKOJla" EHKQ (13JI1ЇJBa)з ТТ, 'Дужи­ком та Тупівним. 3 ниімИ' ДаіІІІНЛО СаIКОВИЧnРО.Й­ШО:В ,ве'оь фФо,нто'Вий' wл'я,х.

IІНсл,я загибелі льотч 11 к а Шльом11на Романов був призна­чений начальннно;м штабу еска­дрильї, а Анатолій СавеліЙО· вич RaMaH\lWIBaB ланк()ю. У них

стало IІІра,в.и.ло-м: літати .в парі, і це часто '3а1І1обі,гало неСПQді13ан­нам. нкі на КOIЖJному кроці під­стерігали ЛЬОТЧИ~!В. Одного .ра­.~ .qlіСЛR ІВШ(()~а;ння чергового за:в;анМ;ВС). помітили, ЩО ма­ШИrJta Мимли Новожи Л О В а пішла рі!ЗКО на 'зниження.

- .. Що трапило·сь? - УМОВ­ним знакам 'ЗalI1итав Романов у Коробкова. Той відпо·вів, що не розу.міЄ,

І lПов:,в СВОЮ машину за Ново· жилQвим. Пішов на Gнижеая й Романов Раптом літак Новожи, лова, вдарившись об землю,

BCTF BETEF

Перед ужин.ом в CybtiOTY Сел nобриться Петр Ильич, Тйлько взял ся за работу, Сль/шит, дочь кри'lит:

«Москвич'»

Удивился Петр Заслон.ов: - Кто так І!оздн.о nрulФ1'u7if Не усnел сказать и слова, Как в обятья угодил.

Или сон. ему nрисн.ился (Петр Ильич nон.ять н.е мог) Перед н.им стоит Син.ица, Друг арм.еUскиЙ и парторг.

~ Що, Петро, ти розгуби вс). Чи мен.е ти н.е вnізн.ав?

НІ\РОДУ-ГЕРОЯ I~·'·'·, ". ,., , ,., ", .. ", '.' . , ДО ЗО-РІЧЧЯ З ДНЯ

ПО ЧА ТКУ ВЕЛИКО]

ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ * * * ПЕРШИЙ чий насту[І. На зах1д1 І знову

. . *. . ..... t •• * * ••••• ~

І ОСТАННІЙ 22 червня 1941 року. На

цей ~eHЬ у п;дрозділі, де слу­жив Андрій ФеДОРОВИIЧ Вегера, було заплановано бaJгато ф,ка­вих заход.'..ч: СПЩJТив.ні. змаган­ня, лекц:)if; цеР8ГЛЯД кІНофі'ЛЬ­му. Та тривога, оголошена вдо­світа, перекреслила ·все те ...

наш земляк - ПОіІ1ереду. Не раз доводилось йому дLяти. У складі повІтряного десанту, що ви-саД!Жува,в·ся вглибо.кому тилу ворога. ГітлерLвф ло спіш но від­ст~пали, ЛОТ.раJПЛЯЮЧИ на мінні

ІПОЛЯ, пwотовлені сап-ерами, в тому числі й АндріEJМ Вегерою.

- На все життя, - ка,же в;,н, - за:паМ 'Я1'ав я перший б;й, та ,н,іколи не забуду і остан­нього ... На .ReHiTC-берг ·Гі'тлерівське

ком.аНlЦУlвання, як відомо, по­

кладало великі надії. Місто бу­ло :перетворене у фортецю. Тут фашисти розрахували надовго заТ.римати радянські війська.

JШЗНУ. Нолишній фронтови.н, ЛЮf1Й переніс на СВО'ЇХ плечах Iвелич,езнИ!Й ТЯlгарвійни, ПРОТ'Я­ro.м ба1гатьох рокІв сумлінно ТРУДИТІ>СЯ на ,посаді КОМірни'Ка відділка радгоспу. Бойові тра­диіЦіrі батька прим.ножу,є нині Йо.го син Вален'тин, якому випа­ло щастя проходити ,дііЙсну вій­ськову СЛУUfQбу в столиці наалої БаТЬКіВЩИНИ - МОСКВ!.

Д. RАЦЕНЕЛЬСОН, грО'мадський RО'респО'ндент.

!ну лажинський відділо.к радгоспу « Зорю>. Шдроз,діл саперів, у якому

сл.Уж.J./В .\10ЛОДШИІЙ сержант Ве­ff'pa, бу~~.ованиЙ у м. АJI ' Тус ЛИ-'/"WСl>КОІ РСР. Пер­ШfLЙ : день війни - перщий бій. Сутичка була впертою і КРОВО­пролитною. СaJПери під сильним

'Вогнем Мінували стра­важливі шляхи, а стріль­

ві'дбивали шалені аТaJШ гіт­лерівців. В ряді місць радянсьКі воїни переходили в контратаки, і окремі рубеЖі переходили зно­

в наші руки. Д;яли бійці м;лwв.о і відважно.

- Ми тоді переко,нались, -пригадує Андрій Федорович, -що воро,га можна бить. Було б тільки чим.

І ось приЙшо.в 'час, коли Чер­,вона Арr..!Л перейшла в рішу-

спала·~нув. Льотчики побачили, я.к Микола ВИlпав і:зка.біни і, проБJпuи 1{ілька кроків, упав. Підвівся і знов Уіпав. Во:ни зро­зуміли: Новожилов поранений. Блискавично приймається Рі­

шення - врятувати то-ва,риша.

Але як? Оглянули м:,сцевість. З ,ОДНО·ГО боку - наала ліні,я

· ФРОНТУ, з lншOJI'О - ворожа. · Мшюла - між ,ними. В Анато­л;я lСавелlйови,Ч<lнароджується р ішення: 'приземлитись і в·знти товариша на ,свіІЙ літак. НОІГО рухи P()J3YMi~ і Оленсій Мико­лаЙОВИIЧ. І вони ловели машини

· :на приземлення - й~уть за кілька метр:в від землі .

'НОРСУбков огляда~ться по-; дає 'ЗН&"К Романову, щоб ТОЙ · rпри-нривав ЙОDО, адже з воро­і жих окопів почали Івискакувати СОЛ'j).'3ТИ і, с'тріляючи, бі(['ли до пораненого.

- Не. діЖідете, гади, -ви-

Але наші воїни Ідовели, що не­має непосильних їм перешкод.

Військова майстерні'сть нашого номандування, героїзм і муж­

ність 'б:lЙфВ перекреслили всі пла,ни г;тлеріВIЦіIВ. Злетіли у по­вітря ворожі укріплення, лід я.кими наза,вжди залишились Ті,

хто там Оібороняв.ся. А це була с.права рук наШИХСaJперів і мі­нерів. Орденом Червоної Зірки відзнаЧИlJlа БаТl>Ківщина боЙо.ві васлуги А. Вегери. Три брати Андрія Федорови­

ча не повернулись з фронту, віддавши св·оо життя за В:т-

лаявся Романов. Він- подає ІКом а,нду товарнша·м стежити

за ним. Літ'8.lRИ 'знИ'зились майже до землі і стали поливати воро­гаwулемеТ.НИМ-If чергами .

.в .цей час Норобн'О,В зробив кільна витк~в над п:lдбитим лі­таком і зрооу,мів, що сісти не вда,сться - .поле .пошматоване

вирвами вl:Д бомб та сна'РЯДі,в, густо .покрите пня,ми. Та поря­тунок все ж н~йшовl РаДJПI­ські біlЙці,збагJliYlВіШИ ситуащію,

прибігли на ,мlсще на'тастрофи і вряту'вали Новожилова. .

ХОРОІ(іро бились льотчики за Дні,про. Ух літани не давали с.по­кою ворогові ні на землі, ні в повіТРі. Та не нсі :Ilовертали>сь з повітряних боїв на аеродром. Не стало Миколи Тижненка, Євгена Чернецьова, Власа Нуп­рія.нчика. Тоді тяжко пораНИЛ0

н ещодаВlIО .ми !/овідОЛlляли ПРО перебувиння у районі Ка­линівка-Скuбuн колии/Нього бійця 227 полку військ НКВС П. Аристархова. Під 'Іас своєї відпустки він відвідав Калінін­град, де зустрівся з БОЙО8l1.1t nобратuмолt П. Івановим. Павло Петрович розповів

працівникам бази траловою флоту про славні діла чекі­стів восени 1941 року, свою участь у партизанських заго­

нах на території України, Польщі і Чехословаччини. На знімку (справа наліво):

П. АРИСТАРХОВ та П. ІВА­НОВ.

... Гітлері'вці прорвали обоР0· МИf\олайович через Нобиле-ну на ДНіJПРі, захопили Остер, цьК'ого діl3нався, що Толя Но­Нозелець~ рвалися 'дО Ниєва. робков живий і незaJ6аром зу­На ПіДСТУ.пах до Цров·аРіВ ,столв стрівс-я з ним.

0---------------

НЕЗАБУТНІ

ДНІ на'смерть 227 полк ві й с ь к AlнаТОЛlй ,савелійовИlЧ розпо­H~BC. ЛЬО'l1чаки одержали на- в і;в про ТЯlЖікі вищр06ува,ння, наз: ,все, що РУХaJЄТЬСЯ Bi~ Се- Я'Кі випали на його долю пІд миполок У бік Бровар1в, ЗНИЩу- час .перельоту з їншими лора­ватІ!', лринри;вати ОІбо,рону поnну. неними. ВОl1ffЯJнL т;раси ворожих Цей на,каз було винонано. І ли- зеніт,ж 'та кулеметів в:п'ялися в ше тоді, КОЛИ ворог з'явився .у наш л;тан - і '3HO~y IІlОранення. 3Bic'l'Jra п,рО' початок вІйни за­брава1РСЬКОМУ лLсі, :коли давали Призємлилися на заЙ'нят:й во- С1'ала нас, молодь Волоroдщи­останнLй смертний б:й герої-<че- рогом території у Лубенському ни, за наJВчанням і працею. кісти, льотчики залишили аеро- районі на Полтавщи.ні. Ризину- Серед неї був і я _ роБІтник

. дром. Останні,м на трофейній ючи життям, мі,сцеВі жителі ,ро-ма:ши,ні з ШТС!ібними .документа- Зібрали поранених по Домі,ВКах, цегельного заводу. За віком у ми ПіД'НЯНС'Я У іПовіТря началь- перехонували ІХ, Лlну.вали ян діюч,у арм:ю мене ще !не ·взяли, ник ШТaJбу ескадрильї Олексій могли. Вісім мі1сяців доглядав та незабаром У числі численно­Рома'нов. '[ liОРОбкова житель с. В'Я·З!ІВКИ го заroну юна.кі,в 1 д1вчат я ви­У буреМНі дНі оборони. Сталін· ГРИГОРій нестерови. ч Моснален- Р)'ІШив у рalЙон. ЛеНіlнг.рада на

града Оле~сій Миколайович був 1i0. А ноли Норобков видужав- опорудження лІнИ Q6Qрони. поранений в обидві РУ,КИ. За ор.га~ізувавз ,м:оцевого населен- Чотири ДНі пливли на баржі штурвал ВИНИЩУіва1ча сісти вже ня Пlдпt.'ІЬНУ l1РУПУ, ~Ka завдава- пО' 'Р. Вологді, пот!м ПpOЙlШли не зміг. Та з а.віацією не розлу- Л'а ВОРОГОВ'і немалої ШКОДИ. шлюзи по ОвИРl. Ножен ду;мав чався до кіrНiЦЯ війни: літав на Сам кома,ндир носив лрі·Зви- про те, що його чекає попере­легних санітарних машинах, ще свого найкращого фронтово- ду. ян IРО3ГОРНУ'ТЬ>СЯ подИ. Воло­передавав досвід молодим. На "'о дру,га - Романова. Про під- ДИМЩJ НОІІІТОВ, пам'~таІІО, весь йоlГО раху.нну 249 бойо,вих ви- [Jільників так і ГОJЮРИЛИ: «За-час ЧИТ8.ІВ «Я-к і'арту.валась ЛЬO'll:.В Тільки за час слу'жби в гін PO'MaНOBa~. Отже, з одного сталь'> М. OcTPOBCI>КOГO. 43 винищу,вальному полку, 68 Романова стало два. _ Чу~ова КНИlгаl _ ДіЛИВСЯ ус.[JіШНих шту,рмовок, 21 ПО8':т- У 1965 році за Д0іІ10М·ОГОЮ ВГОЛОС дУ'М!R8JМИ. - Вона добре РЯНий бій. У ,Г·РУПОВИХ польо- .жУР'наЛі,ста, Героя РCliдЯнсьнОІГО допоможе нам. тах збито 7 ворожих ліТaJКів. Союзу В. Бондаренка льоТчики Ось 1 село -мІоце нашого

«Нра>Сноармейс~ая J'азета'> у знайшли ще одного СіЮГО' това- ПРIЩНaJЧення. ШвИідКО вста.но­статті, наДР'УlІюва'ній 24 тра,вня риша - в,РЯJТованОО'о колись вили на,мети: 1 за рООоту. У-ве-1942 J)01{У пІд за:головко.м «РО- Миколу МиколаЙО'ВИlча Но~ОІЖИ- Чері відБУЛИСЯ ~омсомолЬ>сьні

·сте велика сі,м'я ,герої'В», пові- ло.ва. Згодом Д~?нались І про збори. Палну промову. ВИJГОЛО-домляла: «Безстраал,ний ЛЬОТ- долю В. І . Шишюна, д.п. Па- v І ЧИ1{,винищу,вач Оле1ОСій Мико- нов'а, Т. Г. БУ'гайо:ва, І. В. Фа- СНІв ,комсорг постянтин ,вл€в. лайови;ч Романов на,гор""пжений деєва, О. І. :СоловЙова. Він с,каза.в:

""'" В ПОЛІН - до ЛенІRГрада ,рв,уться фа-орденами Червоного Прапора . н , шкети. Місту ПОТ,nі6на дапомо-Червоної 3Lрки'>. робітник, студент фа- "

ЗУСТРІЧ ПОБРАТИМІВ ,культету журналісти- га. Наше завда,ння лраlЦЮваrn з ки ,КДУ. 110ТРООН{)Ю енергією.

На фото (зл~ва направо): . жур- Саме ТаllМИ й П'РЗ!ЦЮВaJlк.. наліст, Герой Радянського Со- Було ,нелегко. Але НOQftЄнрозу­юзу В. Бондаренко, М. НОВО'- м[.в, що це неоБХіДНО, потрlJ6но ЖНЛО'в, А. КОРобков 1'а О. Ро- для оборони м-1ста на НевІ. МJж манов !Лід час зустрі,чі в НиєвІ. БРИJГадами розгорнулось зма-i-------------------~-------__________________________ ~ гання. П!Jзно увечер1 пІоцводи-

~~.,.....,.,..~..,.....,.,~.". ... '

й Анатолія Коробкова.

СНАЙПЕР НОМОКОНОВ

У ,повоєнні роки Рома'НОВ зу­стрівся з бойовим ДРYlГОМ Іва­,ном ІвановИlЧем нобилецынм • . З того часу їх зв'язок не пере­ривався. ІВ 1957 .році ОлеRС:Й

!

)ЕЧА

Анав Так два ·. руга ,JспоминаЮ1 Что-то громко 80склицал ...

Пусть немало лет промчалось, Друга Петр Ильич узнал. Ведь в бою не раз случалось­Жизнь ему парторг спасал.

ЯС';'О-і1Й.мнит Петр Заслонов: ! Фриц прицелилея 8 него, Но упал в овраг со стоном Бил без промаха парторг! ~

Так два друга вспоминают ~

Путь свой. с. лавныl,' боевой. j І На груди у них сверкают

~8ездыl сі '!>І ТРУ. довой.

/УІ. ФОМЧЕНКОВ. м. Бровари.

~~~~,,~~~~~

у день тридцятиріччя з дня по· чатку Великої Вітчизняної війни хочеться теплим словом згадати

тих, хто в радІСНІ дні наступу Червоної Армії гна'в гітлерівців з рідної землі. Одним з них є Семен Данилови'ч Номоконов - снаЙtllер 163 стрілецької ди,візії, яка брала участь у визволенні Броварів і ра­йону у незабутні дні 1943 .року. Номоконов -відомий на всю

країну снайпер. З дитячих років він був мисливцем - «набив ру­ку» під час полювання на хутро­вого звіра у сибірських лісах. Ко­ли почалась війна, добровільнопі­шов на фронт.

Із своєї снаЙ·перської рушниці Семен Даниловичзнищив 360 гіт­лерівців, а пізніше, вже на Дале­кому Сході, - доба,вив до них ще сім і/ІПОНСЬКИХ саму,раїв. Крім то­го, виховав чимало майстрів влуч­ного вогню.

Про Номоконова в роки війни

ходили легенди, СКJщцались BiP-І но слухає розп~вІдl .просл.амеиого ші. Відомий поет Михайло Мату- снайпера .про грізнІ днІ фронтові. совський у співдру,жності з компо- Ю.БІЛОНОГОВ, зитором Мltкол~ю. КвІткам напи: майор запасу, учаСlf1tк I\из-сали у 1942 роЦІ Пlсню-марш 163-1 ВОJlення БроварщиlЦL стрілецької дивізії. В цій пісні є м. �lb.-фра 'н,юіIВіСIіК. . рядки, присвячені снайперу. На ,зн,ЬмIКУ (3JJUBa 'НМllра;во): Зараз Семеи Данилович. иа аа- М. МатусО'вський, .<;; НамОКОlioа

служеному вlдпочинк),. Часто ЗУ· 1'аМ. Квl'І'КО n,UД '!.аС 3у'С1'Ір~rч,і .іВе­стрі,чається з молод.цІО, йка уваЖ-те,раlні'в .дИ-В:lзJiТ у 1966 роцІ. '

лись пІдсYlМ·К'Н', вtдзн.ачаnись КРaJЩі.

ПОВЗ село часто у б!R Ленін­~paдa ПРяму.ваnа бойова технІ­ка. Серце раділо, коли ми бачи­ли радЯНСЬКl танки і гармати.

еМи відстоІмо Лeиl'н~рад,­казали всі, - ів ЦЬОМУ буде чаС'тка .наалої заслуги',> .

IНЗ!дНами часто зав'Я'ЗУБа­лись пов,іТрЯЯl бої. У,ваЖно сте­Жнлиза .НИlми. І я.к було боЛJЯ­че, коли перева;га була на БОЦі

ворог.а. Г!тnеРІВЩі не раз сни­д.али на село бомби, . і тоді

ПРaJГнення ,М'С1'ИТН, ненависним фаалистам ставало ще більш сильним.

.Але на фронт ,нас не брали, хоч lП'ро нього МіРІ·яливсІ. ,Ми ретельно ВИВJЧаливНkькО',ву справу. І все це npНir од Н-

лось ТОДі" коли ·нам згодом до­Вfрили зброю, щоб ВіДСТОIQвати чес11Ь, свободУ 1 ,незалежність лЩбимоІ Ба'ТЬ~!8ЩJПfиl ..

.1. ВАРВОЛІН, JIейтевавт зauaеу, ~p парторrав13Ц11 ПМК-15.

ДО ЗО-РІЧЧЯ З ДНЯ ПОЧД1КУ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОТ ВІЙНИ

'УСіЛЬСЬК{)ІМУ клубі -темати'lПИй lВ,е­чір: «Цих днLв не ,ЗМОВil\несла,ва~. Серед присутніх чимало призовної молоді. Юнаки уважно СЛУХають вистУ1П ветера­на війни АН;:\Р:ІЯ Петровича ЛУ1кашенка; ююго не ра,зслухали на заняттях ло до­

призовній пLДГОТОВЦl. Але CЬOГOдlН:1 роз-1П0відь АНДРіЯ ПетРО.ВИJЧа особлив·о за­цікавила. Він РО3ПОівLдав про свіlЙ б()Йо~ ВИЙ ШЛЯХ. Великий і :неЛEJl1mИ'Й •••

Початок вilйни МОЛOlД'llшй лейtrенант ЛунашеНJЮ зустрІв незабаром після за­кінчення артилер:йськО!Го училища на посаді командира ВЗВОДУ роавІLдJШ. Перші запеклі бої з Гі.тлерів,цями виховали у

молодого Офіцера ,витримку, вQлю і С'тій-1\1С'ть. РозвIД"НИIКИ ЙОГО n'LДРОЗДілу не раз відзначались у кровопролитних боях з ворого!:\!.

З дня у день, з року ,в рі,к росла бо­йова майстерн;сть .командира. 'У пам'ят­них боях на ОРЛОВСЬК()-ІКУ,реькій дузі 19· ІНЧНИЙ лейтенант за ,му,жнІсть І винахід­ливіСть був нагородж,ений медаллю «За відва'гу» .

... Розповідь ,ветерана т·рива,є. Присут­ніХ зафкавив БOlЙОВИЙ епізод, що трапив­ся з ним у райОНіМ. Новеля на рl'ЧІЦl

БУІГ. Т·РЄ'ба було зaJбe3lпечити пере.праву полку ,на протилежний беpeLГ, хоч гітле­ріlвці 'вели силмшй" а'р'тилері'ЙськНіЙ і .м,інометниЙ вогонь. Однак це не стало перешкодою для наших б!IЙЦї,В. ЗбаГ8JЧе­нІ боЙо.ви:м досвідом, вони піlд ворожим вогнем .навели пероорав:У, і полк ФОРСУ­вав 'В<ЩнИ1Й рУбіж. За це т. Лукашенко

СПОГАД

ВЕТЕРАНА був нагороджений орденом Вітчизняної в.і,Йlни 11 С'ту,пеня.

«Вперед до БеРЛінаl~ - ,кликали на­ших б;Щі,в нamиси .на танках, 'гарматах, мІнометах, автомашинах. 'У чи,слі насту­lІ1аючих 1 Наш земляк. На підступах до

Берліна 8ІВ~рений йому ,пІдрозділ о,дер­ЖУ'ЄЗaJВіA/ilНlНЯ: ФОРСУІвати р. Шпрее і

Підтрнма'ти аРТИJ1еріЙ'с~им В{)І1Н.еМ на-СТУіпаючі нашl піДРОЗіділи.

Всім ,в:домо, як оБQРOlНЯВСЯ тут ворОг. Смертю ХОРОQРИХ ПОЛЯГЛО чимало фрон­тових ПОбратимl-в. Та влyrчни'й ВQI1IOнь-'р,а­ДЯf!,ських ГІІрма'т зробив СВОЄ: ПРИ ОВQ-ЛО=. ДIн.Ні новим плацдар.мом було звільнено' 3400 наших вііЙСЬКОВОІполонених. А зго; дом новеза,вдання: пі!д'l1J}имати та,н,нj,с­

Т:'В і ОВОЛСЩі!ТИ Тельпельгофським аеро­дромом, захопити метро і вийти на око­Лlщю рейхста,гу в районі 'з оо л ОГlIЧ'НОІГО саду. І тут підлеглі т. ЛукашеН1\а разом 3 іншими частина,ми і Іпідро,з,цїлами про­явили зразки МlУЖНОСТі, віlдва,ги, геро,їз­му. Після цього бою на І1РУДЯХ Андр.ія Петровича засяяв орден ВіТчизняної вій­ни І ступеня. Тут і за1\;,НЧIfoВ'СЯ його БOlЙО­вий шлях.

Присутні на вечорі гаря,че дяку,вали ветерану за цікаву РОЗПОВЇ!дЬ. Вони поба­жали ЙОМУ, нині головному бу:югалтеру райкому .пРОфСПіЛКИ роб:'ТНlШів та служ­бо,вців сільського госпо,дагрств.а та заго­тівель, ,міцНОГО ,здоров',я, велик,ого особи­сто,го щастя, уопіхі,в у праЦі.

Д. БIJIОГУБ, учасиик Великої ВіТЧИЗИSlИо1 віЙии. с. Бо.БРИR.

·u

ГОРДИМОСЯІ

Ще НЄіДавно ВКПУClШИК .нашоі школи Ва,сил\Ь I\.аIСЯН - Ч'Jlен ко­мітету 'юомсомOlJIУ, о~ин З кращих CIJIЩ)'І1Сl\I)ені,в, не:w,інний У'Ч&іСНИК художньої саМОІД'іЯЛЬНОІСті, заВІЗЛ­тВіЙ турист -С'К'Л&дав еке&i1lЄНИ. Ш&олу за,кіllll'lИ:В 13 ,ВИ1С'()к,имиоцін-ками. низькиЙ

УКЛІН ВАМ, ПУХІВЧАНИ!

M-і1Й ,БJ}:lТМIWIЙЛО СllJміілОIlИЧ ПИi'fУГЇ'Н3:lIГИНУ,В у бо.ях ,за Вать­ківщину в рІУКИ Вели,кої Вітчиз­няноІ ,ві!и.ни. ДоВІГИЙ ча,с Я не зна­ла, де він lІІохо'вааШі. Допомогли мен,ів ц.ьому чер.вОН1і МVД()!ІІИТИ Пухівської ,с,ередньої школи 'вalIllо-1'0 рай'ону (,голова раіДИ дру'жи­НИ О,;JЯ B(}H~ap).

Естафета в иаДIИИИХ руках Т;яжк,о БУ'JlО РО3ЛУ'Ч&ТИіСЬ }'чи­Т·еоІ'ЯlМ ІЗ ,св'оUми. ВИJЮМIЩЯlМИ, JlJКИМ BiIд~a'HO ~есять рок1в, ,в ТОМУ чис­

іП"іIХИ У навчанні і службі другorо лі Й ,з такИІМ, JlJКИІМ ,був Ва'силь. сина - ГРИ1J1Oроія, JlКIfЙ: ,прохо- ПіIШОВ наш IВИlП}1СКНИ'К у жит­дить ,службу в одній З авіаційних тя. Сп'ершу .працював у рідному ч&стин... р.аіДІГ.ОоСШ, а приimoВ Ч&ІС-J!.Їн ЄТ.а(.

ФЕДОТ Петр,овИІЧ ,Ма'карепко з lСина,ми Д'МитрOlМ і 3axapGM

Але 6eJЗ ліlЛа не ІСИДИТЬ - підво­зить :на фер,му КОРМИ, д()помСШ'а­

пїІШЛи !'РОМИТИВQlPОІГа В lПерші ю'Чи твар,инникwм У'(Jпішно ВИlКо!ну­дні війни. вати соціалkТИ'Jні з060В'Я3аНН.я.

Ніколи не за1бу'l'И день 9 трав­ня 1971 фоку. На запрошення ~и­РеІКЦЇЇ ПlЛeJМlпта'хоре.прюдY'Itтора, IfЩYriйного КОМ iTe'l1Y , ВИІконкому lСіЛЬСIlКОЇ Ра,ди та 'В'Чител,ьсЬІ~()оГО ,кол'ектив'УЯ IприїхаlЛа у Пу'хі,вку, щоб ЮЖЛОНИТИСЬ Іпрахові брата і йО1ГО ,бойових побратимів, Jl1Кi С'ПЛЯ'ГЬ тут в~ч.ним !сном. Ю&оли не за1бути ВИСТУіпів yrча,сниItі'в М'Ї­TI~HiГY, церемон,ії по'к~аданпя він­ltiB.

П Імибо,ковдлчна пухі.В'чана'М за те[].'ІИЙ ІПРИЙІОМ на У'країНІСІ>IVJИ з~млі. Нині у мене ніби 'б'ється се'рце і тут, у l\аlЛмикti, і там, ~a­.rIe<KO на УКlра,іні, де щ}(}лита рід­на кров. ЖИВ'У тепер одними :мрія­ІМИ 'з У'країНіСЬ'КИМ 'народом. Ще раз НИlЗI>&Ші УКJllі'н ММ, до­

р'о,гі ПУ'хївчани. Важаю ва'м НО'ВИХ ТР'УІДОВИХ звершень, щаIСТЯ, миру,

здо'р{)в'я! 3 щирим привітом

Л. ПИЧУГlНА.

На рмзних фронтах вою,вала сім'я. І ВClю.дин~начаЛ(1lСЬ муж­н,іlСТіЮ ІЙ вiJдвагою. Перемю·жні 'ШlЛЯ­хи їх ~ЙІІІ.ІJlИlея в рай'оні Верл,іна.

Естафета баТЬ1~ів - у НЩ1J(ііі:­них p}~Kax. ТрwдиЩї.ї фр.онтовиків примн.ажу,ють Ма'каренки-<моло\Ц­щі. Менший син ФetДота Петро­вича Іван []илнно охороняе нині мирну ПР1ЩюраiiliЯНСЬЮП л,юдей

за РУlбеЖ<l\\lИ ВFтчИlЗНИ. Служать В аріМЇЇ і два ону'ки .ветерана. Слу­жать та,к, Іяк виматає того ві,й­

сь'ко'ва ПРИСJШ'а. О JIА'ВНИЙБQiЙОВИЙ шля_х ,~~,й-

шо.в У раки МИНУЛ'Оl вllИJНИ

Іван ГрИІГОРООВ,ИІЧ Онашк,о, 'Пеvе­нісши на своіх плечах ве,сь її тя­гар'. Не раз ДОВОДИЛОDЬ діяти в сюладній обстановці, .зу,стрrчати­ся ві'ч-на-віч 3 під,стуП'IІИ:М В{ІРО­ГОіМ. Кл,ич Iпартїії «Ом,ерть ні­ме.цыІмM ,ОКУlпаНll'а;м, .перемога бу­

де ,3(1 нами!» Іпотрошвав СИlJlИ, вселяв YIFe'BHeHkTb в не.минучому розгром,і ворога.

НерЗJ3 ,слухали сини ро'зпов·ідь бать'ка ІПРО ті буремні дні. І КOIJIИ

Та не в6мсYlДИЛОСЯ повернУ'І'WСЬ І прИJibшов. час за~іНити старш~: ЩО\ЦО'МУ. ДІМитро і 3а,хар загинули товарИlШVВ, ~o Вllі1іСЛУ'~ШЛИ СІОИ смеvтю ~оробрих в жорстоких с:ро'к'В аРМ1l1l, ХЛ(НЩІ одеІ)жа:ли бо'ях. за Вать'ю~вщину. ВІД Іва'на ГР'ИlГОРО1!ича наказ: ~лу-

:'11" ·U Ф П жити таж, як СЛУЖИЛИ 'батьки! . ' І,СЛЯ .вІIlfНИ едот етІ)()ВИЧ IВатьківсишй на.ка.з ,виюонано з

ГРИГОРІЙ ТереНТIШ?ВИЧ. ~~- захис'ником Вітчизни. Нині Ваеиль 'HOMii.peIfItO у ,періШ1 ДИ~ ВlИ-1 пильно OXOPOHJlIЄ !Мирну IІІрацю ра­

ни БУIВ [J,оран,енИЙ. lНС'ЛJl JlЩtу,мн- дmнICЬK. их ЛЮіД'еі. Про це С1!ідчить ня на передову не IІЮ'l'РМlИВ - лист, нкШі одержали батМ<и воїна СлУ'ЖИВ У ,м,е~саJ:llбаті. 3ара,з - - де.путатС'іл~ськоі Ради МИ'ltола працює ел'ектрикО1М .у рїіДному .се- Ма:рко'вич та ,Лwб~в Па'Н~:івна. Л!і. fО'ріДИТІ>сяветеран СИІНОИ Ми- IКюмаНідтУвання J napTlItHa орга­К'О,'ІОЮ, я,кий слУ'ЖИТЬ в одні,й з нjooцlія повідомляють ІІІРО те, що Груи .ра.дянсь'ких віЙіСьк за ІЮр- ВаlСJIIJIЬ Касян СУМІЛінно ви~онує

слу~овіобоВ'IІIІЗІЩ в щ.иШши­iЮOOlООйомї і IПОJFіТИЧIЮЇ ~гoтOOl­ки. «!Ви M'OQКeTe rор~итИІСЬ CB()iї~1 СИ'Н()М, - IПИlJПyllЬ вони.- Коман­щ:уваНН'Jl від YlCf>OГO серця _ув в.w і8& хороше вих.оВ3ВWI СИ'на» .

доном.

«,СЛУЖJба у IВIlJIIЮГО енна іде до,бр,е, - JIо,вЦцОМИЛQ Jt()иа~у:В&н­

ня УЧ8JСНИ!к.а віАни. - lIozє're глрдитиеь ІНИМ!». '

Г. ГАДКОВА, громадський кореспондент.

с. РYlдiI1'Я.

ЩaeJlиві батьки, що ,M3mь та­!lWirO Сltlll. але не M~ щаслИІМ і вони, DЧИТ·елі Іітавціыwіi серед­ньої школи. Вони ГОо~Я то-бою! о. КУЛАК,

гро ...... 1ІЙ KOpecflOH,l.eKT.

На фото: В. Касян.

І МаТepfanи номера niАГtту­

І" rpoмaaськttй lіААіп вti­ськ ... -naтріОТИЧ~Г. 8ИХОПН­няраііru'ТИ «Ние ІКИТТЯ», 1

Редактер в. ФЕДИН . ~~##_~#_. _______ 4

КаЛIМ'НlЦl>ка АРСР, Ц:ЛНlI!1ННlЙ район,

с. ТРОЇlЦщre.

8І\Ц'ра'зу ~ю~ився в активну ч~стю. Д'обре ї\це му,Ж1ба у вій­ТрУ\Ц'ОВУ AliНJIbHreTb: В'і.дl{iудовував ськовОІГО .моряк.а МИКОЛИ Она.шка. ф·еРІМУ, 'Прщю·ваврільниюом. 3араз А нещодавно ІВ1ІІН Григорович І На фото: Г. Онашко (зл1.ва), він .на заслуженому від;почиН1К'У. одеРЖ8JВ Похвальюriі лист про ус- М. Пои.омаренко .(справа).

~ 26 ЧЕРВНЯ, В СУБОТУ, О ~ ~ :':Аіь~~~~IЧОІНАДЕ(!,нЕ:Е3~ ~ ., СЕЛІ ЛlТКИ .,

ВІДБУДЕТЬСЯ ~ -----------------~ 1' .... •• .............. .. і Затамувавши подих ... і і : І

І І ц. '""Ур," "до,,, ,"nо.'.,ало" ''''"''шщ ... ди,., : чих садків М 11 і М 13 заводу порошкової металургІЇ. По-: над СТО хлопчиків і дівчаток побували у зоні відпочинку іме-

і*і ні ЧекіСТів, біля монумента бійцям 227 полку військ НКВС та бійцям київського ополчення.

Уважно, затамувавши подих, слухали діти розповідь виховательки Н. Чеnіжко про J.ІужніСть і відвагу радянських бійців, їх беЗС.41ертні подвиги.

і до підніжжя J.юнумента діти поклали живі квіти. : : В. (;ІЛЬЧЕНКО, rOJJ08a жіночої pa~ sa- : : B°!tY, €. ЩЕТИНІНА., ЧJJен завкому проф- І

j СШJJКН.

Фото А, С;НIОIІJIOва.

~ ................................................................... .

БЛАкитниіі

~=EHPAH~== СЕРЕДА, 23 ЧЕРВНЯ

Перша програма

11.00 - Телевізійні ВІСТІ. 11.10 Телефільм .Земля троянд». 11.40 Концерт. 17.05 - lІаша афіша. 17.10 - «Палітра». (Дніпропетровськ). 17.40 - Художній телефільм «ЧОТIІРИ тан-кісти і собака». (М.). 18.40 - «Мат­Іюсы�аa пам'ять». (Одеса). 19.00-Чем­піоиат СРСР з футбола: «Динамо»

(Київ) - ЦСКА. В перерві - теле_ візійні вісті. 20.45 - Програма «Час». (М.). 21.15 - «Доиецькі самоцвіти». Естрадний концерт. 22.05 - «Україн­СЬКа кінопанорама». 23.05 - Фести_ валь дружби. Спецвипуск телевізій_ них вістей. 23.20 - ЧемпІонат Євро­пи з важкої атлетики. (Болгарія). 24.00 - Телевізійні вісті.

Друга програма

16.45 - Наша афіша. 17.00 -у Спар­такіада України. (Легка атлетика). 18.40 - «У нас в гостях поет Межи· ров». (М.). 19.00 - «Срогади про Ве-' лики!! зал». Розповідає І. Андрони· ков. 20.30 - «На добраніч, дітиІ».

ЧЕТВЕР. 24 ЧЕРВНЯ

Перша програма

-11.15 - Телевізійні вісті. 11.25 -Те·

ленарис «Кудн - прилітають лебеді». 11,40 - Українське кольорове телеба-

І 'ІСННЯ. Тележурна.~ «Самоцвітн». 17.05 - Наша афіша. 17.10 - Для школя· рів. «На приз клубу .Нептун». (М.). 17.30 - Рішення XXIV з'їзду КПРС - у жнття! (М.). 18.00 - Новини. (М.). 18.05 - Художній телефільм «Чотири танкіСТІІ і собака». (М.). 19.О5 - .Джерело». Концерт худож­ньої самодіяльності. (ЧернівцІ). 19.35 - До ОО_річчя з дня народження ге· роя громадянської війни Г. І. Котов­ського. (М.). 19.50 - Телевізійні вісті. 20.05 - Українське кольорове теле_ бачення для школярів. Прем'єра му­зичного телеспектаклю «Хоробрий кравчик». 21.00 - Програма «Час». (М.). 21.30 - «Увагу жнивам». Наш коментар. 21,45 - Художній фільм «Котовський». 23.35 - Чемпіонат ЄВ­ропи з важкої атлетики. (Болгарія). 24.00 - Телевізіі\ні вісті.

Друга програма 17.25 - Наша афіша. 17.30' -М. Го­

голь -«Майська ніч». Спектакль Жи· томирського обласного музично·дра· матичного театру. 19.50 - 3устріч письменників з трудівниками села. (М.). 21.00 - .На добраніч, діти!». 21.15 - «Д.~я вас, батьки».

ВЕЧІРНІМ! ШІРlllДІР(J)Ш~ ЗА УЧАСТЮ ПІДПРИ€МСТВ ~

. ТОРГІВЛІ ТА ГРОМАДСЬКО- ~. го ХАРЧУ,ВАННЯ СПО· \ ЖИВЧОТ КООПЕРАЦН РА· ~ ПОНУ. ~ До ваших послуг: швей- ~

ні і трикотажні вироби" взуття, тканини, товари ~

господарського вжит,ку, \ продовольчі товари, ши-, рокий вибір страв украін- \ ської кухні. ~ ШАНОВНІ ПОКУПЦІ! \

Ласкаво просимо відвіда- ~ ти вечірній ярмарок. ~ Правління раЙспоживспіJJКИ. ~

"'''''~...?'~''''''''''''47'''''#· " ................................ , ..................... , ........... • •••• • ...................... 'І ... 'І ............................. ........

НАША АДРЕСА: інд. 255020. «НОВАЯ жизнь,. - орган Броварского районного ІНДЕІ(С 61964. м. БРОВАРИ, 'комнтета КП УкраинЬІ и районного С_вета депутатов Газета виходить

к: - 1'''' труДЯщихся І(иевской области. у вІвторок. вул. Иl ВCЬlКа , "". четвер і суботу.

ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19-3-82, заст. peдa~opa. І боти), фотокореспоидента - 19·4_67, вІдповідальноГо сек. відділів (партійного життя, промисловостІ, масовоl ро- ретаря ~ 19-3·18, вІдділу сільськ. господарства - 19-4-47. . ............................................................................ ..