3 – РІВЕНЬ

Для античної натурфілософії характерним є розуміння матерії як субстанції, що є першоосновою всіх речей у світі фізичного поля, що не має визначених меж речовини, що має дискретну (атомарну) структуру об’єктивної реальності, даної нам у досвіді, через безпосередні відчуття Кого, згідно з Фалесом, можна вважати щасливим? хто нічого не заборгував хто тілом здоровий, натурою багатий, душею вихований хто щасливий у себе вдома хто бачить зорі у щоденних калюжах життя Вставте пропущене слово у твердженні Анаксимандра: «Живі істоти утворюються з невизначеної матерії – “…” за тими ж законами, що й об’єкти неживої природи» ефіру гомеомерії апейрону атому Чим уявлення Геракліта Ефеського про першооснову світу відрізняються від уявлень мілетських філософів? його першооснова тісно пов’язана з розумом його першооснова скінченна його першооснова незмінна його першооснова незбагненна Що, згідно з твердженням Геракліта, “треба гасити сильніше від пожежі”? любов мудрість ненависть свавілля Що, згідно з уявленнями Геракліта, є причиною хвороби? надмірна злість божественна воля вірус переважання одного з елементів у людському організмі Скільки разів за життя, на думку Геракліта, людина помирає? лише один раз її життя складається з постійного вмирання смерті взагалі немає стільки, скільки визначено Богом Проти чого виступав Геракліт, говорячи про неможливість “брудом очиститись від бруду”? проти жертвоприношень проти лихослів’я проти брехливих висловлювань проти заздрощів

Хто з античних філософів вважав, що: “який Всесвіт тепер, таким він вічно був і буде, тому що змінюватись йому немає в що”? Марк Аврелій Епікур Геракліт Платон Яку основну філософську проблему поставили та намагалися розв’язати філософи-досократики? проблему моралі проблему пізнання проблему першопочатку проблему безсмертя душі Продовжіть думку Епіктета: “Відняти в людини розум – …” звільнити її від відповідальності приректи її на страждання врятувати її вбити її Кому з античних мислителів належали слова: “Кожен нещасний на стільки, наскільки вважає себе нещасним”? Піфагор Сенека Піррон Сократ Хоч Марк Аврелій і вважав, що все в світі – “суща марнота”, та все ж, на його думку, є в житті те, до чого варто ставитися серйозно – це небесні явища, Бог, смерть держава, релігія, смерть праведна думка, загальнодержавна користь, правдива мова думки, бажання, мрії Кому з мислителів античності належала теза: “Жодна річ не відбувається марно, але все в силу причинного зв’язку та доконечності”? Ксенофану Протагору Демокріту Горгію Дослідники історії філософії головним внеском мегарської школи в розвиток філософської думки вважають здійснену ними переоцінку цінностей здійснений ними антропологічний поворот сформульований ними закон збереження буття здійснений ними критичний аналіз людських понять і суджень У чому полягає суть основного закону збереження буття, сформульованого елеатами? світ існує вічно існують два світи: уявний та реальний

нічого не виникає з нічого буття виникає з небуття За що Аристотель критикував вчення Платона? за вчення про душу за теорію пізнання як пригадування за підкорення індивідів ідеї держави за обособлення сутностей речей від їх існування Що таке матерія в трактуванні Аристотеля? дійсність протяжна субстанція можливість здійснення форми сукупність всього існуючого. Якого значення у філософії Аристотеля набуває поняття “ентелехія”? втілення ідеальної сутності тимчасова форма речі початковий стан речі дійсність, завершеність Згідно з філософією Аристотеля душа це накопичення вогнеподібних, рухомих атомів субстанція, незалежна від тіла функція нервової системи ентелехія тіла У чому, згідно з філософією Аристотеля, полягає людське благо? у діяльності душі співмірно доброчесності у апатії, відсутності страждань і незворушності духу у задоволенні у любові Сократ казав: “Я знаю, що я нічого не знаю, але ...” знати все неможливо це не робить мене гіршим за інших інші не знають і того, що знаю я знати щось зовсім і не потрібно Оберіть твердження, яке відповідає філософії Аристотеля? мета наукового знання – приносити користь і збільшувати владу людини над природою всі тіла в світі мають мету свого руху та розвитку, яка задана Богом як причиною всіх причин все виникає з протилежностей та пізнається через них існує безліч світів які постійно виникають і гинуть Для чого представниками античного скептицизму були розроблені “тропи”? для спростування догматизму для доведення можливості точного достовірного знання для доведення існування єдиного Бога для дотримання людиною моральних норм та законів

Як Платон пояснював те, що душа володіє знанням про ідеї? ідеї осягаються душею завдяки раціональній інтуїції ідеї є наслідком узагальнення чуттєвого досвіду людини душа споглядає ідеї в період свого безтілесного існування ці знання закладаються в душу Богом Що є головним принципом та ознакою скептицизму (пірронізму)? визнання існування об’єктивних істин сумнів у всьому утримання від суджень заперечення всього Що, згідно з Платоном, найбільше сприяє очищенню душі від вад та пороків? заняття філософією заняття музикою театральне мистецтво поезія Яке з тверджень належить Аристотелю? світ є результатом творчої діяльності бога-Деміурга світ так само вічний, як і його причина світ витканий із незліченної кількості протилежностей, суперечностей, протиборчих сил світ – це вічно існуюче, незмінне, єдине й нерухоме буття Які три моменти в пізнанні виділяють стоїки? зір, слух, дотик відчуття, розсудок, розум відчуття, інтуїція, передбачення означуване, означуюче, середнє між означуваним та означуючим Яка із запропонованих тез належить Анаксагору? «Все тече все змінюється» «І мені й іншим вже винесла вирок природа» «Людина − міра всіх речей» «Пізнай самого себе» Що стоїки вважали істинною основою понять? ідея каталептичне сприйняття дія подразника на відповідний аналізатор символи У розв’язанні проблеми загального та одиничного в пізнанні, стоїки притримувалися думки що реально існують тільки одиничні речі що реально існують тільки ідеї що реально не існує ні загальне, ні одиничне що реально існують тільки загальні речі У чому, на думку Геракліта, полягає найвища мудрість? дотримуватися державних і суспільних законів говорити істину і діяти відповідно до природи

творити добро жити згідно з власними бажаннями Якому принципу був підпорядкований епікурейський спосіб життя? усьому свій час пізнай самого себе боротьба без надії на успіх проживи непомітно Розрізняючи три види знання, Платон під “доксою” розумів приблизне, ймовірне знання, засноване на чуттєвому сприйнятті та уяві обґрунтоване логічне міркування вищий діалектичний тип знання, що спирається на інтуїтивне осягнення істини знання отримані без доказів та сумнівів Що, згідно з Платоном існує вічно, “не знає ні народження, ні загибелі, ні зростання, ні збідніння”? ідея душа матерія світ Яке з наступних тверджень є вірним? Аристотель був прихильником розвитку товарного виробництва та засуджував існування рабства Протагор вважав, що держава є природним утворенням, а тому розвивається згідно з природними законами Платон намагався створити модель ідеальної держави Геракліт стверджував, що рівності в державі бути не може, оскільки люди не рівні від природи Стоїки душу немовляти вподібнювали до колісниці глибокого озера птаха чистого папірусу Про вчення якого античного філософа йдеться: “Цей космос, один і той самий для всього існуючого, не створив ніякий бог і ніяка людина, але завжди він був, є і буде вічно живим вогнем, що до певної міри розгорається та затухає”? Геракліта Емпедокла Анаксагора Хрисіппа Згідно з ученням Парменіда, ми впадаємо в оману, коли мислимо першопочаток божество небуття буття Онтологія Демокріта будується на принципі

світ складається з невидимих, неподільних частинок – атомів будь-яка річ є поєднанням матерії та форми першоосновою світу є апейрон пізнання світу неможливе У своїй етичній концепції стоїки висунули ідеал героя, який протистоїть усьому світу ідеал віруючого, який приймаючи удари долі, сподівається на вічне загробне життя анархічний принцип соціального життя ідеал мудреця, який безпристрасно переносить випробування долі Як у давньогрецькій філософії називалася гармонія зовнішніх і внутрішніх якостей, фізичних і духовних здатностей людини – як ідеал виховання людини? маєвтика калокагатія софістика агоністика Які два види руху атомів визначає Епікур? відповідно до ваги та розміру відповідно до ваги та відповідно до відхилення відповідно до форми та відхилення відповідно до якості та густини М.Кузанський вважається засновником ренесансного неостоїцизму неоплатонізму неоепікуреїзму неоаристотелізму «Філософією Христа» називали філософію М.Кузанського Е.Ротердамського П.Помпонацці Ф.Петрарки Космологічні погляди М.Кузанського особливо вплинули на ідеї Л. да Вінчі Г.Галілея М.Коперніка Дж.Бруно Яке висловлення характеризує Бога за М.Кузанським? «абсолютний максимум» «форма всіх форм» «абсолютна можливість» усі вище зазначені варіанти Божественне мистецтво в створенні світу за М.Кузанським виражалось у геометрії арифметиці геометрії, арифметиці

геометрії, арифметиці, музиці Яка властивість людини, на думку М.Кузанського, є вершиною людського інтелекту? розум розсудок уява інтуїція Людина як “четвертий світ” у вченні Дж.Піко делла Мірандоли постає іманентною космічному буттю вертикальною та протилежною до інших ієрархій світу горизонтальною до інших трьох світів буття (елементарного, небесного, ангельського) вертикальною та іманентною буттю Атомістичне вчення в добу Відродження розвивав Ф.Петрарка П.Помпонацці Парацельс Дж.Бруно Прихильником епікурейських поглядів в епоху Ренесансу був Д.Аліг’єрі М.Фічіно К.Салютатті Л.Валла

До представників раціоналізму у філософії Нового часу не належав Р.Декарт Дж.Лок Б.Спіноза Г.Ляйбніц До завдань першої філософії, за Ф.Беконом, не належить доведення єдності природи пізнання надприродного буття формулювання і дослідження понять і категорій виявлення природи і форм емпіричного буття Яке з цих відкриттів не належить Г.Галілею? встановлення закону падіння тіл винайдення телескопа відкриття закону гравітації створення експериментального природознавства Що Ф.Бекон запозичив із схоластичної філософії? систему категорій для власної метафізики споглядальний метод пізнання докази божественного буття складний і громіздкий спосіб формулювання власних тез Поняття форми у метафізиці Ф.Бекона не означає причину

закон сутність явище Хто зі згаданих філософів критикував гносеологію Р.Декарта з емпіристських позицій? Т.Гобс Н.Мальбранш Б.Паскаль Дж.Віко У своїй етиці П.Гасенді розвинув ідеї епікуреїзму перипатетизму раннього стоїцизму скептицизму Онтології П.Гасенді не притаманна така зі згаданих рис як механіцизм матеріалістичність атомізм гілозоїзм Н.Мальбранш сприйняв у філософії Р.Декарта вчення про матеріальну субстанцію вчення про духовну субстанцію вчення про метод вчення про державу У якій з цих наукових сфер, за Т.Гобсом, доцільним є використання аналітичної (індуктивної) методології? фізиці геометрії етиці політиці За Спінозою: бог і природа – це одне поняття бог знаходиться поза природою, він є її творцем бог знаходиться в природі, будучи її творцем бог не сумірний з природою, будучи її субстанцією Яке античне вчення критикував Н.Мальбранш, роз’яснюючи своє бачення природи ідей? епікуреїзм скептицизм перипатетизм космоцентризм На думку Дж.Віко, два головних «ідоли» історичного пізнання це – марнославство націй і марнославство вчених раціоналізм і емпіризм ідоли роду й ідоли площі

недовіра до розуму й віра в божество Дж.Лок вважав, що ідея субстанції потрібна з погляду онтології погляду психології погляду гносеології в ній немає жодної потреби Для Н.Мальбранша загальні ідеї існують у свідомості Бога в нашій свідомості через творення понять лише як назви одиничних речей взагалі не існують Н.Мальбранш вважає, що зв’язок між душею і тілом існує, тому що душа матеріальна за своєю природою, вона є різновидом дуже тонкої матерії важко встановити, бо це різні субстанції (духовна і тілеснА , що зовсім по-різному пізнаються існує, тому що підтримується діяльною волею Бога може існувати але дуже рідко Істинне знання, за Н.Мальбраншем, забезпечує відчуття уява розум воля У своєму етичному вченні П.Гасенді спирався на ідеї Аристотеля Епікура Сенеки Ф.Бекона Хто зі згаданих філософів не створив суспільно-політичного вчення? Р.Декарт Т.Гоббс Ф.Бекон жоден з них Гносеології Д.Г’юма притаманна така ознака як пізнавальний оптимізм скептицизм об’єктивізм еволюціонізм Д.Г’юм вважав, що джерелом морального почуття може слугувати лише розум трансцендентний абсолют чуттєвість проблема Д.Г’юмом не розглядалася

Чого, з морально-психологічного погляду, варто уникати, на думку Б.Спінози? смутку втіхи прагнення до користі надії Г.Ляйбніц у теологічній сфері мав на меті утвердити здобутки реформації захистити католицизм обстоювати природну релігію поза існуючими конфесіями примирити наявні релігії Монади Г.Ляйбніца – це фізичні точки метафізичні точки геометричні точки феноменологічні точки Ідеї Дж.Лока належать гносеології емпіризму раціоналізму інструменталізму агностицизму З погляду Дж.Лока навіть первинні якості суб’єктивні навіть вторинні якості містять частку об’єктивності первинні якості – об’єктивні, вторинні – суб’єктивні поділ на первинні і вторинні якості взагалі недоцільний Сувереном у державі, на думку Дж.Лока, є народ монарх парламент військо Дж.Берклі вважав, що Бог – духовна субстанція – не має такої ознаки як бути розчиненим у природі бути джерелом ідей бути суб’єктом сприйняття ідей забезпечувати регулярність і впорядкованість досвіду Як співвідносяться, за Д.Г’юмом, враження та ідеї? ідеї є блідими копіями яскравих вражень враження – це лише чуттєвий відбиток ідей ідеї та враження рівноцінні враження дають інформацію, але тільки ідеї – повне знання Мораль, на думку Д.Г’юма, має свої витоки у божественній реальності спільних і незмінних для всіх народів і часів нормах домовленостях між людьми

природі людини, яка спрямована на почуття задоволення На думку Д.Г’юма, між причиною і наслідком існує доконечний зв'язок іноді буває доконечний зв'язок жодного обов’язкового зв’язку не існує немає жодної точки дотику Яке з цих понять не є визначальним для розуміння суті етичної доктрини Ф.Хатчесона? милосердя воля розум співчуття Ідею матеріальної субстанції Дж.Берклі критикував, тому що вона належить матеріалістичній філософії, а Берклі – ідеаліст не існує ідей, що відповідали б окремим матеріальним предметам не існує ідеї, що відповідала б матерії як субстанції ідея матеріальної субстанції пов’язана з властивістю протяжності, що викликає суперечності У якій частині своєї філософії Д.Г’юмові довелося найбільше відійти від вихідних принципів власного гносеологічного вчення? онтології психології етиці естетиці Право називатися громадянином втрачає, за Ш.Монтеск’є громадянин, який змирився з деспотизмом громадянин, взятий у полон громадянин, який постає проти законної влади жодна з цих підстав не позбавляє права називатися громадянином Для морального ідеалу Б.Спінози не притаманна така ознака як невдоволеність собою незворушність перед ударами долі отримання внутрішньої рівноваги повага до світу Д.Г’юм вважає, що субстанція – це незмінна основа всіх речей причина самої себе сукупність простих ідей, об’єднаних уявою природа, або Бог У своїй метафізиці Р.Декарт використав таке доведення буття Бога космологічне етико-теологічне онтологічне жодне

Для Т.Гобса філософія – це наука про причини... щастя страждань тіл духу Логіка як спосіб мислення зводиться Гобсом до мовлення розрахунку аналізу встановлення правил Які методи пізнання Бога були основними для представників філософії Нового часу? містично-інтуїтивні раціонально-логічні емпіричні спекулятивні Провидіння, на думку Дж.Віко, має діяти в історії тільки ззовні, трансцендентно винятково внутрішньо, іманентно взагалі не діє і трансцендентно, й іманентно Дж.Віко надавав перевагу критеріям істини, виробленим в емпіризмі індуктивізмі раціоналізмі скептицизмі Праця І.Н’ютона «Математичні принципи натуральної філософії» позначає: завершення періоду наукової революції кінець класичного природознавства початок Нового часу початок ери НТР Згідно з етичним вченням Е.Шефтсбері до протиприродних емоцій належить егоїзм альтруїзм товариськість любов до себе Учнем А.Рюдігера та А.Фр.Хоффмана був Хр.Крузій Хр.Вольфф І.Кант Д.Юм За І.Гердером, історичний прогрес почався з мови трудової діяльності

прямоходіння розвитку рук На думку І.Канта, метафізика має справу з апріорними синтетичними судженнями апостеріорними синтетичними судженнями апріорними аналітичними судженнями апостеріорними аналітичними судженнями Від вирішення якого питання, на думку І.Канта, повністю залежить збереження чи крах метафізики як можливі апріорні синтетичні судження? як можливі апріорні аналітичні судження? чи існує істина? чи існує душа? За І.Кантом, метафізика відповідно до своєї мети складається виключно з апріорних синтетичних положень апріорних аналітичних положень апостеріорних синтетичних положень апостеріорних аналітичних положень За І.Кантом, розсудок – це спроможність мислити предмети чуттєвого споглядання спроможність вибудовувати метафізику основа метафізики спроможність мислити метафізичні предмети Для здатності пізнання, за І.Кантом, законодавчим є розум розсудок уява чуттєвість І.Кант ділить критику здатності судження на теологічну й наукову метафізичну й теологічну естетичну й теологічну етичну й естетичну Гносеології І.Канта відповідає твердження все наше пізнання починається з чуттєвого досвіду пізнання починається з “душевних сприйняттів”, які впорядковуються нашим розумом пізнання – це сприйняття чуттями ідей як сукупності властивостей, притаманних відчуттям наших органів чуття пізнання є поєднанням емпіричного досвіду та нечуттєвої основи досвіду У етиці І.Канта обґрунтовується моральний закон, відповідно до якого людина є “метою в собі”, оскільки зв’язок між чуттєвим стимулом і поведінкою є прямою необхідністю людина – це істота, здатна до абсолютно вільної автономної мотивації поведінки

людина повинна узгоджувати свою автономну мотивацію з мотивацією інших людей, розглядаючи їх як засіб досягнення своїх цілей людина повинна узгоджувати свою автономну мотивацію з мотивацією інших людей, розглядаючи їх як мету в самих собі І.Кант у своїй теорії естетичного судження вперше охарактеризував естетично приємне з погляду людської потреби творчої здатності практики незацікавленості На думку І.Канта, приємне, породжене естетичним об’єктом, зумовлене співмірністю об’єкта з пізнавальними здібностями чуттєвою насолодою як сукупністю простих відчуттів логічними атрибутами, що перебувають в основі понять про піднесене, величне корисністю і практичною значимістю конкретних предметів У критичній філософії І.Канта послідовно розрізняються такі підходи до світу практичний – незацікавлений – синтетичний споглядальний – естетичний – практичний споглядальний – практичний – естетичний незацікавлений – споглядальний – синтетичний Головними принципами філософії Й.Фіхте є критицизм, агностицизм, свобода самосвідомість, самодіяльність, свобода самодіяльність, свобода, пантеїзм скептицизм, самосвідомість, агностицизм Wissenschaftslehre – це метафізика науковчення діалектична логіка традиційна логіка Єдиною справжньою реальністю, за Й.Фіхте, є об’єктивна реальність дана в досвіді практичне Я теоретичне Я філософія Діалектичний метод Й.Фіхте виявився найбільш плідним у галузі історії й культури філософії науки філософії релігії природничих науках Вічно рухлива, плинна діяльність уяви, за Й.Фіхте, припиняється розсудком досвідом інтуїцією

розумом Й.Фіхте вважає, що епоха безумовного панування розуму через інстинкт це: Епоха Просвітництва стан невинності людського роду епоха середньовіччя ця епоха ще не наступила У науковченні Й.Фіхте діяльне чисте «Я» стосовно до зовнішнього світу виявляє присутність «буття для нас» предметів безвідносність зовнішніх предметів емпіричному та теоретичному «Я» зміст зовнішніх предметів всередині свідомості «Я» наполегливий вплив предметів на біологічний організм, який дає можливість проявитися ще неусвідомленому «Я», яке здатне їх освоїти На думку Й.Фіхте, людина відрізняється від тварини тим, що задовольняє інстинктивний потяг з необхідністю усвідомлює інстинктивний потяг як інстинктивний протиставляє одному інстинктивному потягу інший задовольняє інстинктивний потяг чи ні з власної волі На думку Й.Фіхте, метою історії людства є досягнення ідентичності прагнення субординації встановлення координації визначення диспозиції На яких принципах ґрунтується натурфілософія Ф.Шеллінга? унітарності, зміни і розвитку природи, єдності протилежного холізмі, механіцизмі еволюціонізму, доцільності, унітарності редукціонізмі, зміни і розвитку природи, еволюціонізмі На думку Ф.Шеллінга життя – це єдність двох матеріальних процесів: розпаду й відновлення речовин дихання та синтезу речовин продовження роду та живлення народження та старіння За словами Шеллінга, будь-яке знання ґрунтується на: збігові об’єктивного та суб’єктивного вроджених ідеях апріорних знаннях законах діалектичної логіки На думку Ф.Шеллінга, найвищим ступенем досконалості природознавства було б: повне одухотворення всіх законів природи, яке перетворило б їх в закони споглядання й мислення абсолютне підпорядкування філософії повне підпорядкування теології відкриття всіх законів природи

Ідея цілісного розгляду всіх явищ мистецтва перебуває у Ф.Шеллінга у тісному зв’язку з: християнською догматикою засадами традиційної метафізики досягненнями гуманітарних наук принципом історизму У системі трансцендентального ідеалізму Ф.Шеллінга процес пізнання розглядається так: об’єктивна природа доповнюється трансцендентним Богом «Я» пізнає безумовне (Дух) об’єктивна природа взаємодоповнюється достовірним «Я» достовірне «Я» протистоїть природі та утверджується у своїй самодостатності Який закон духовної діяльності у «Феноменології духу» відкрив Г.Гегель? закон збігу онтогенезу духовного розвитку з його філогенезом закон заперечення заперечення закон відмінності між онтогенезом духовного розвитку та його філогенезом закон достатньої підстави Які ступені вирізняє Г.Гегель у свідомості (праця «Феноменологія духу»? чуттєву вірогідність, сприйняття, розсудок чуттєвість, розсудок, розум розсудок, розум, інтуїцію сприйняття, розсудок, розум Вищою інстанцією, за Г.Гегелем, філософії історії є дух народу свобода розум науковий підхід Істотна характеристика духу, за Г.Гегелем, це – діяльність просторовість субстанційність нематеріальність Що, за Г.Гегелем, є субстанцією, сутністю духу? свобода розсудок добро справедливість Г.Гегель уважав, що прогрес в історії – це прогрес у філософії подолання несправедливості економічний ріст прогрес у свідомості свободи Традиція марксистського витлумачення Г.Гегеля – це спроба повністю його заперечити

критика його релігійних поглядів матеріалістичне прочитання його праць критика його методу Розкриваючи діалектику релігійної свідомості, Л.Фойєрбах показує, що в ній прагнення до щастя нерозривно пов’язане з хворобливо гострим переживанням нещасть любов’ю до Бога любов’ю до близьких людей любов’ю до всіх людей Як Л.Фойєрбах ставився до тези Г.Гегеля про тотожність буття і мислення? стверджував, що існує певна тотожність буття і чуттєвості взагалі не розглядав цієї проблеми визнає повністю цю тотожність стверджував, що існує тотожність буття і віри За словами Г.Гегеля, першим і найпростішим визначенням духу є те, що він є (праця «Філософія духу»): «я» «ми» «він» «ти» На думку Г.Гегеля (праця «Філософія духу») сутністю духу з формального боку є: його повна тотожність із собою абстрактна невизначеність формальна невизначеність свобода, абсолютна негативність поняття як тотожності із собою За словами Г.Гегеля, субстанцією духу є (праця «Філософія духу»): матеріальний субстрат свобода головний мозок нервова система Які три головні форми суб’єктивного духу виокремлює Г.Гегель у праці «Філософія духу»? розсудок, розум, власне дух душа, розсудок, розум душа, свідомість, дух як такий душа, розум, свідомість На думку Г.Гегеля, в процесі пізнання послідовність етапів така: відчуття – внутрішні і зовнішні ідеї – розмірковування чуттєвий досвід і апріорні категорії – чисті (неемпіричні) принципи чуттєве пізнання і вродженні ідеї – раціональне пізнання чуттєва достовірність – сприйняття – розсудок Л.Фойєрбах називав “кульмінацією потреб”, “пізнавальним критерієм”, “ознакою буття” і творчої активності любов: статеву

як пристрасть як почуття всезагальну Як називається система філософських поглядів К.Маркса та Ф.Енгельса? комунізм емпіріокритицизм діалектичний матеріалізм об’єктивний ідеалізм Критерій верифікації для розрізнення наукового і ненаукового знання запропонований аналітичною філософією феноменологією прагматизмом неопозитивізмом Ідею про “уніфіковану” мову науки запропонував Е.Мах Р.Карнап М.Шлік К.Поппер Особливості логіки гуманітарного пізнання досліджував В.Віндельбанд П.Наторп Дж.Мілль Е.Мах Крім неопозитивістів, проблеми логічного аналізу мови науки досліджували представники махізму екзистенціалізму аналітичної філософії персоналізму Особливо активно актуалізація методології відбувається в умовах нових наукових відкриттів еволюційного розвитку науки бурхливого розвитку природознавства усвідомлення специфіки гуманітарного пізнання Історично першою ефективною методологією була методологія біологічного пізнання методологія гуманітарних наук механістична методологія методологія математики Розрізнення методології “наук про природу” і “наук про дух” відбулося за умов наукової революції ΧVΙΙ ст. на рубежі ΧΙΧ-ΧΧ ст. в епоху Просвітництва

у постмодерністській епістемології Розрізнення знання “світлого”/раціонального/ і “темного”/чуттєвого/ вперше здійснив Фалес Ф.Бекон В.Дільтай Геракліт Розрізнення “правильного” та “спасенного” знання відбулося у Новий час на рубежі ΧΙΧ-ΧΧ ст. в епоху середньовіччя у сучасній релігійній філософії Аргументи агностицизму спростовуються усвідомленням принципів пізнання внутрішньою логікою процесу пізнання успіхами практичного застосування знання достовірністю знання Класичне визначення істини дав Геракліт І.Кант Аристотель Г.Гегель Провідними ідеями сучасної науки є ідеї глобального еволюціонізму ідеї синергетики ідеї людиномірності науки усе вищезазначене Основною особливістю об’єктів пізнання сучасної науки є їх теоретична опосередкованість значне розширення їх предметної сфери в діапазоні “мікро-мегасвіт” комплексний характер, включення в них людини об’єкти, що саморозвиваються Основною особливістю суб’єкта сучасної науки є його колективний характер гносеологічна актуалізація всіх його сутнісних потенцій дотримання настанов деконструктивізму спрямування на конституювання і пізнання віртуальної реальності В античній філософії головним предметом пізнання є мікросвіт суспільство сутнє духовність Особливими рисами гносеології епохи середньовіччя були з’ясування співвідношення знання й віри

схоластичне тлумачення процесу пізнання орієнтація процесу пізнання на сакрально-смислову основу світу усе вищеперераховане Тлумачення процесу пізнання як пригадування душею ідей належить І.Канту Томі Аквінському Платону Епікуру Гносеологічну концепцію апріоризму обґрунтував Платон Ф.Бекон І.Кант Г.Ріккерт Для некласичної епістемології характерним є відмова від гносеологічного фундаменталізму посилення релятивістських інтерпретацій пізнання і знання поширення ідей конвенціоналізму усе вищеперераховане У некласичній епістемології причинність розглядається в дусі лапласівського детермінізму кондиціоналізму аристотелівського вчення про причинність ймовірнісної концепції каузальності Некласична епістемологія надає перевагу дослідженню закономірностей динамічних пізнавального процесу статистичних системних Для постнекласичної епістемології характерним є заперечення домінуючого статусу науки в культурі актуалізація всіх пізнавальних здатностей суб’єкта плюралізація дослідницьких програм і підходів усе вищезазначене Дослідницька стратегія постнекласичної епістемології характеризується як психоаналітична герменевтична деконструктивістська прагматистська Істина в постнекласичній епістемології інтерпретується в дусі раціоналізму плюралізму догматизму інструменталізму

Тлумачення пізнавального процесу як еволюційного належить Г.Ріккерту П.Наторпу Ф.Ніцше Ж.Піаже Ототожнення суб’єкта пізнання зі свідомістю характерне для матеріалізму дуалізму скептицизму + ідеалізму Ототожнення об’єкта пізнання з природою характерне для дуалізму релятивізму + споглядального матеріалізму прагматизму Автором концепції про відсутність суттєвої відмінності між науковим і ненауковим знанням є Л.Вітґенштайн І.Лакатос П.Фейєрабенд Б.Рассел Ідеал науковості зумовлюється глибинними закономірностями наукового пізнання епістемними нормами найбільш розвинених наук цінностями культури усім вищезазначеним Головними ознаками відмінності наукового знання від ненаукового є особливості його предмета застосування спеціальних методів пізнання спрямування пізнання на сутність явищ усе вищезазначене Основними поняттями логіки наукового дослідження є проблема теорія факт усе вищезазначене У класичній методології головним є принцип розвитку об`єктивності єдності теорії та практики цілісності Обмеженість принципів класичної методології особливо проявилася у пізнанні явищ культури в осягненні духовного світу людини

в умовах кризи у природознавстві на рубежі ΧΙΧ-ΧΧ ст. усе вищезазначене Ознакою некласичної методології є релятивізація принципів пізнання підвищена увага до проблем активності суб’єкта пізнання прагматичний підхід у виборі принципів пізнання усе вищезазначене Знання, що навчає мистецтву життя є раціональне інструментальне буденне софійне Головною причиною заблудження є порушення логічного міркування ігнорування вимоги конкретності істини догматизація істини скептична оцінка істинного знання Абсолютизація сумніву в істинності знань – це позиція скептицизму догматизму сенсуалізму раціоналізму Заперечення можливості пізнання сутності явищ характерне для догматизму сенсуалізму гностицизму скептицизму Характерною особливістю мови сучасної науки є “зустрічний рух” мови природознавства і гуманітаристики зв’язок з буденною мовою поєднання з образними моделями + актуалізація проблеми значень і смислів мовних висловлювань Основною ознакою методології сучасної науки є виявлення обмеженості принципів класичної методології увага до методології гуманітарних наук поєднання в методології ціннісних і когнітивних моментів плюралізація дослідницьких підходів і програм Головною настановою постмодерністських епістемних досліджень є метод психоаналізу рефлексія деконструкція дедукція Головною в некласичній раціональності є ідея

логічного обґрунтування знання співвідносності об’єкта і засобів пізнання забезпечення логічної несуперечливості знання теоретичного опосередкування фактів Ідея плюралізму методологічних настанов характерна для класичної методології сучасної методологічної свідомості некласичної методології методології математики Визнання корисливості як критерію істини властиве для концепції екзистенційної семантичної апріористської прагматичної Істина як внутрішня узгодженість знання - суть концепції кореспондентської істини когерентної істини семантичної істини екзистенційної істини Істина як властивість буття - суть концепції гносеологічної істини онтологічної істини феноменологічної істини прагматичної істини Формами незнання як регулятора пізнавальної діяльності є запитання парадокс таємниця усе вищезазначене Аксіологія науки як окремий напрям був започаткований неопозитивізмом німецькою класичною філософією баденським неокантіанством філософським постмодернізмом Головною ознакою постнекласичної наукової раціональності є творче переосмислення принципів класичної раціональності прагматизація пізнавальної діяльності врахування в науковому пізнанні людських цінностей і смислів синтез різних типів раціональності Концепція, що абсолютизує роль науки в розв’язанні актуальних проблем сучасності, називається раціоналізм плюралізм дуалізм

сцієнтизм Постнекласична епістемологія ідейно споріднена з неопозитивізмом персоналізмом постструктуралізмом екзистенціалізмом Поняття “ідеальний тип” як засіб соціогуманітарних досліджень розробив Е.Мах Р.Карнап М.Вебер Дж.Мілль Ідея про позадосвідний характер форм пізнання обґрунтована в концепції емпіризму апріоризму релятивізму інструменталізму Основним чинником процесу пізнання є цінності культури предметно-практична діяльність внутрішня логіка пізнання політичні умови Постмодерністський епістемологічний дискурс розгортається переважно в полі значень таких категорій як причинність можливість сутність цілісність До постмодерністських епістемологів не належить Р.Рорті Ж.Дерріда Р.Карнап Ж.Дельоз