2020

2

Методична розробка виховного позааудиторного заходу на тему: «Дмитро

Менделєєв: вчений, що випередив століття» («Dmitro Mendeleev: scientist that

oustepped the centuries»)

Розробила та підготувала Тубольцева І.А. - викладач кваліфікаційної

категорії «спеціаліст першої категорії» Костянтинівського індустріального

технікуму ДВНЗ «ДонНТУ»

Для викладачів іноземної мови та хімії ВНЗ II рівня акредитації, вчителів

шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних

дисциплін та фізично-патріотичного виховання

Протокол №7 від 27.02.2020 року

Голова циклової комісії ________ Боюс В.П.

3

ПЕРЕДМОВА

Ми живемо у ХХІ столітті — це нова цікава епоха, коли починають

перетворюватися на дійсність найсміливіші ідеї. Усі досягнення науки стали

можливими завдяки великій праці вчених. Протягом багатьох століть вони

досліджували явища, відкривали закони, висували гіпотези та спростовували

їх у процесі нових відкриттів. Але незалежно від цього світ існував,

підпорядковувався законам природи. Одним із таких законів природи, який

реально існує й діє незалежно від людської свідомості, є періодичний закон.

Основоположником закону є видатний учений, корифей науки Дмитро

Іванович Менделєєв.

2019 рік було проголошено Генеральною асамблеєю ООН Міжнародним

роком Періодичної таблиці хімічних елементів у зв’язку з 150-річчям з дня

створення таблиці Дмитром Івановичем Менделєєвим. Періодична система

хімічних елементів – одне з найбільш важливих наукових досягнень, що

відбиває суть не тільки хімії, але також фізики, біології та інших дисциплін.

Вона являє собою унікальний інструмент, що дає вченим можливість

передбачати появу та властивості елементів на Землі і у Всесвіті в цілому.

Д. І. Менделєєв був і залишається видатним громадським діячем, ученим-

просвітителем. Йому належать праці з різних питань економіки, організації

промисловості та сільського господарства, освіти. Видатні люди залишаються в

пам’яті та серцях потомків не лише завдяки їхнім відкриттям і теоріям, але

вони залишають свій слід як яскраві, неповторні особистості, які створили

власний життєвий світ.

Але незважаючи на всі досягнення він так і не був удостоєний Нобелівської

премії, на яку іноземні вчені висували його кандидатуру тричі, а вітчизняні —

жодного разу. Цікаво, що ж це за людина Д. І. Менделєєв? Як йому вдалося

сягнути такої висоти, звідки він бачиться нам науковим генієм, відкриття якого

не підвладні часу? Якими рисами повинна бути наділена людина, щоб зробити

в науці щось вагоме? Якою ціною даються справжні наукові досягнення? Саме

про це і багато іншого і піде мова у виховному заході.

4

Мета:

навчальна:

поглибити знання студентів про життя і наукову діяльність Д.І. Менделєєва —

вченого, громадянина, людини всебічних інтересів; показати, у яких умовах

відбувалось формування особистості геніального вченого, стимулювати

пізнавальну активність студентів та підтримувати пізнавальний інтерес до

вивчення хімії та англійської мови; удосконалювати мовленнєві навички,

розширити словниковий запас; узагальнити знання про значення відкриття

Періодичного закону для розвитку науки;

розвивальна:

розвивати інтелектуальний та пізнавальний інтерес студентів, увагу, пам’ять,

логічне мислення, мовну здогадку, вміння працювати з додатковою

літературою, інтернет-ресурсами; реалізувати принцип взаємозв’язку

аудиторної та позааудиторної роботи з метою підвищення інтересу студентів

до навчання;

виховна:

виховувати інтерес до вивчення іноземної мови та хімії, культуру спілкування,

почуття відповідальності, прагнення до самоосвіти, самовдосконалення;

виховувати в дітях найкращі людські якості на прикладі життя вченого.

Тип заняття: інтегроване (англійська мова, хімія)

Обладнання: проєктор, мультимедійна дошка, ноутбук, портрет Д.І.

Менделєєва, тематичні фільми та студентські презентації, хімічні реактиви для

дослідів.

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, інформатика, хімія.

5

Перебіг заходу

Слово викладача. Дорогі друзі! Сьогодні я запрошую вас здійснити подорож

у XIX століття. Сьогодні ми перегорнемо сторінки життєвого шляху й наукової

діяльності видатного вченого Дмитра Івановича Менделєєва. Оноре Бальзак

писав: «…великі таланти випереджають роки, генії — випереджають століття».

Саме таким генієм був Дмитро Іванович, натхненний любов’ю до батьківщини

всіма силами свого незвичайного таланту, прагнув примножити добробут і

авторитет своєї країни. Минулий 2019 рік було проголошено Генеральною

асамблеєю ООН Міжнародним роком Періодичної таблиці хімічних елементів у

зв’язку з 150-річчям з дня її створення. До 151-річниці з дня відкриття

періодичного закону і 186-річниці від дня народження Дмитра Івановича

Менделєєва присвячено наш захід.

(Демонстрація відео «150 річниця таблиці Менделєєва»)

Ведучий 1.

Пані хімія – дивна наука!

В ній таємна прихована суть.

Простягає вона свої руки

Аби світу корисною буть.

Це чарує сучасну людину,

І дарує їй блага земні.

Ведучий 2.

З нею людство ніколи не згине,

Якщо вивчить закони її.

І тому кожен з нас має знати

Всі хімічні закони життя.

Вчити хімію треба завзято

І в майбутнє нести ці знання!

Ведучий 1. 8 лютого 1834 року у директора Тобольської гімназії Івана Павловича

Менделєєва та його дружини Марії Дмитрівни народився син Дмитро. Саме він,

все своє життя буде нести в майбутнє неоціненні знання для всього людства. Він

був останньою, сімнадцятою дитиною. До часу його народження в сім’ї

Менделєєвих з дітей залишилось в живих два брати і п’ять сестер. Дев’ятеро дітей

померли ще в дитячому віці, а трьом з них батьки навіть не встигли дати імена.

Ще до народження сина батько Дмитра Івановича був хворий на катаракту, осліп і

пішов у відставку. Пенсія, яку Івану Павловичу вдалося виклопотати, була

невеликою, тому чисельна його сім’я опинилась у дуже скрутному матеріальному

становищі.

Ведучий 2. Основна маса турбот про сім’ю та виховання дітей лягла на плечі

матері - жінки розумної, із сильним характером та неабиякими розумовими

якостями. Мати Менделєєва походила зі старовинного роду сибірських купців і

промисловців. Ця розумна й енергійна жінка зіграла особливу роль у житті

родини. У брата Марії Дмитрівни неподалік Тобольська, у селі Верхні Аремзяни,

6

був невеликий скляний завод. Брат запропонував їй керувати цим заводом, який

не приносив майже ніякого прибутку. Родина Менделєєвих переїжджає у село й

оселяється в простому панському будинку. Працювати Марії Дмитрівні перший

час було дуже важко.

Ведучий 1. Але незабаром справи йдуть в гору. За її вказівкою в селі починають

будувати школу для селянських дітей і церкву. У родині Менделєєвих було два

культи — книги й праця. Кожен член родини мав свої обов’язки. Діти допомагали

дорослим. Маленький Дмитро дуже полюбляв прогулянки в лісі. Він із цікавістю

розглядав різні рослини, спостерігав за комахами й птахами. З ранніх років у

хлопчика розвивалися такі риси, як допитливість і спостережливість. У вільний

час Дмитрик багато читав, а отже, багато дізнавався.

Ведучий 2. І ще одне улюблене заняття було у хлопчика: він приходив на

скляний завод і годинами спостерігав, як варять скло. З піску й соди піднімалася

розплавлена маса, що пузирилася й вирувала, змінюючи кольори. Напевно, саме

тут, спостерігаючи за чудесними перетвореннями, захопився маленький Дмитрик

наукою, якій присвятив усе своє життя.

(Декламування вірша «Читая Менделеева»)

Ведучий 1. 1841 року родина повертається в Тобольськ. Тут, у віці 7 років,

Дмитро вступив до гімназії. Перші роки його навчання не відрізняються

особливими успіхами. Були у Дмитра й улюблені предмети: література,

математика та фізика. Незважаючи на те, що навчався Дмитро не блискуче, він

добре закінчив гімназію. За два роки до закінчення гімназії помер батько. Марія

Дмитрівна розпродала небагате майно й вирушила до Москви з молодшими

дітьми — Лізою та Дмитром. Так закінчилися дитячі роки й Тобольський період у

його житті.

Ведучий 2. 1850 року Дмитро вступає до

Петербурзького педагогічного інституту на фізико-

математичний факультет. В інституті Дмитро

захоплюється мінералогією, пише свою першу

наукову працю. Але сталося горе. Помирає мати

Марія Дмитрівна. Дмитро осиротів, однак,

незважаючи ні на що, закінчив університет із

золотою медаллю та блискуче витримав іспити.

Усього через два роки він захистив магістерську

дисертацію в галузі неорганічної хімії та отримав

7

звання старшого вчителя. Його викладацька

діяльність почалася в Одесі. Тут у вченого

з’явилася перша лабораторія.

Ведучий 1. Через півроку Менделєєв повернувся

до Петербурга з роботою про питомі об’єми. Це

фактично була його дисертація, що дала йому

вчений ступінь магістра фізики та хімії. Через

кілька місяців Менделєєв захищає другу дисертацію — із проблеми скловаріння.

Хлопцеві тоді було лише 22 роки. Це небувалий випадок! А потім молодий

учений їде у своє перше відрядження за кордон, у знаменитий Гейдельберг, де

бере участь у роботі 1-го міжнародного хімічного конгресу.

( Декламування вірша «Хімія»)

Ведучий 2. Після повернення Менделєєва у лютому 1861 року до Росії, його

призначають керівником кафедри органічної хімії Петербурзького університету.

Цього ж року Менделєєв написав перший у Російській імперії підручник із

органічної хімії, який був визнаний гідним повної Демидівської премії. У 1865

році після захисту докторської дисертації за темою «Про сполуки спирту з водою»

Менделєєв — професор кафедри хімії Петербурзького університету. Він читав

лекції з неорганічної хімії. Самобутність і оригінальність Дмитра Івановича

виявлялася в усьому, особливо в його лекціях. Лекції вченого збирався послухати

весь університет.

(Демонстрація відео «Одна історія. Хто такий Менделєєв»)

Ведучий 1. У Петербурзі Менделєєв раптом відчуває гостру радість повернення.

Він часто зустрічається з Феозвою Лещовою, подругою його сестри, і незабаром

одружується. Через три роки в Менделєєвих народився син. Придбавши ділянку

землі в Боблово, він особисто спроєктував

будинок, у якому жила вся родина. Його досліди

із сільського господарства були настільки вдалі,

що професори сільськогосподарської академії

привозили до нього у маєток студентів на

практику, а колишні селяни приходили до

Дмитра Івановича за порадою. У Боблово йому

добре. Він багато гуляє, їздить верхи, клопоче

на своєму дослідному полі, виховує сина. Але

водночас у ньому зростає великий учений.

8

( Декламування вірша «Менделеевская рожь»)

Ведучий 2. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного

закону 1 березня 1869 року стало не тільки однією з

найвидатніших подій в історії хімії ХІХ століття, але й

одним із видатніших досягнень людської думки минулого

тисячоліття. Менделєєву тоді було 35 років. Періодичний

закон ніби завершив попередні дослідження, пов’язані з

вивченням фізико-хімічних властивостей різних речовин,

пошуком зв’язків та аналогій між різними сполуками

елементів.

Ведучий 1. Достеменно відомо, що перша періодична система елементів була

складена та переписана Менделєєвим у понеділок 1 березня 1869 р. Рукописний

варіант таблиці, а також попередні її фрагменти зберігалися в паперах

Менделєєва, на той час було відомо про існування 63 хімічних елементів. Уже 19–

20 лютого таблиця була надрукована з російськими та французькими заголовками

та розіслана російським і закордонним ученим.

Ведучий 2. Навколо періодичного закону відразу ж після його відкриття

розгорнулася гостра боротьба, яка боляче відбивається на душевному стані

вченого. Прихильників у нього було мало, навіть серед російських хіміків, а

противників багато, особливо в Німеччині та Англії.

Ведучий 1. У 1875 р. французький хімік Лекок де Буабодран, який ще нічого не

знав про роботи Д. І. Менделєєва, відкрив новий метал, назвавши його галієм. По

ряду властивостей галій збігався з екаалюмінієм Менделєєва. Але питома вага

галію виявилася менше передбаченої. Незважаючи на це, Менделєєв послав до

Франції свої «Нотатки з приводу відкриття галію».

(Декламування вірша «Метал чудесный

галлий»)

Ведучий 2. Це був перший тріумф

періодичного закону, який викликав

великий інтерес до праць Менделєєва і його

прогнозiв, вчений світ був приголомшений

тим, що пророкування Менделєєвим

властивостей екаалюмінiя виявилося таким

9

точним. З цього моменту періодичний закон

починає затверджуватися в хімії, переходячи з

гіпотези в чітку доведену істину.

Ведучий 1. Менделєєв був справедливо

переконаний, що періодичному законові майбутнє

не загрожує руйнуванням, а лише «надбудова і

розвиток обіцяються». Ці слова були сказані їм у

1905 р., до відкриття електронно-ядерної

структури атома залишилося всього 6 років.

Відкриття, що висвітить фізичну сутність періодичного закону і остаточно

підтвердить його справедливість. Сьогодні науці відомі вже 118 хімічних

елементів.

( Декламування вірша «Periodic Poem»)

(Відео «Periodic Song»)

Ведучий 2. Нам Дмитро Менделєєв більше відомий як видатний учений, хімік,

людина, яка вперше обґрунтувала з наукової точки зору періодичність хімічних

елементів, створила їх систему та періодичний закон. Але його можна назвати

великим фізико-хіміком, технологом, економістом, геофізиком, метрологом. Ми

можемо впевнено назвати його самобутньою постаттю, геніальною людиною,

великим ученим. Можливо, і в наші дні підростає гідна зміна майбутніх видатних

науковців! Хто знає, можливо вони навіть живуть поряд із нами?

(Демонстрація відео «Пусть зимний день с метелями…»)

Ведучий 1. Менделєєв, як звичайна людина, дуже любив млинці. Але

найбільшою слабкістю в нього були чай і тютюн. Менделєєв виписував чай із

Китаю на багато років уперед. Коли отримували посилку, уся сім’я займалася

його переробкою й упакуванням. На підлогу клали чисті скатертини та змішували

чай за особливим рецептом Менделєєва. Він пив чай тільки своєї рецептури й

ніякого іншого не визнавав.

Ведучий 2. Основний час свого життя вчений

присвячував науці. Зранку він читав лекції в

університеті, потім невелика перерва й робота в

лабораторії, яка могла затягтися аж до ранку. Робота

завжди була пов’язана з реактивами, тому весь час

доводилося міняти одяг. Дмитро Іванович сам

придумав і спроєктував фасон робочої блузи.

10

Ведучий 1. Незважаючи на зайнятість,

Дмитро Іванович майстрував скриньки,

робив валізи й рамки для портретів,

переплітав книги. До свого хобі Менделєєв

підходив дуже серйозно, і речі, зроблені його

руками, відрізнялися високою якістю. Пізнє

кохання до своєї другої дружини збудило у

Дмитра Івановича незнані до того почуття, а

саме – ніжність до своїх дітей. Багато

витримав він в житті, але нічого не знав кращого за дітей, чим би не був зайнятий,

завжди радів, коли хтось з них входив до нього.

Ведучий 2. Усе справи, справи… А як же з любов’ю? Справжня любов трапилася

не відразу… Дмитро Іванович був одружений двічі. 1862-го року Менделєєв

обвінчався з Феозвою Микитівною Лещевою, (з якою прожив у шлюбі 20

років). Дружина Фіза - була старша за нього на 6 років. Від першого шлюбу

народилося троє дітей: дочка Марія, що прожила тільки декілька місяців, син

Володимир та дочка Ольга. Але шлюб тріщав по швах: дружина не хотіла

зрозуміти, чим займається її чоловік, скандалила, дорікала в неувазі і порожній

витраті часу.

Ведучий 1. Зате юна красуня Анюта Попова захоплювалася всім, що робив

вчений, і, буваючи в будинку Менделєєвих, із захватом слухала його. Щоб не

доводити до гріха, батько Попової відправив дочку в Італію. Менделєєв кинувся

за нею. Через місяць закохані оголосили про свій намір одружитися. Вибухнув

скандал: їй 19 років, йому – 43. У 1882 році Менделєєв одружився вдруге. Від 2-го

шлюбу у Менделєєва було 2 дочки та 2 сина. У рік одруження у них народилася

дочка Люба, в майбутньому дружина поета Олександра Блока, у 1883 році - син

Іван, а через 3 роки близнюки: дочка Марія і син Василь.

Ведучий 2. 1863 року Менделєєв на шість місяців

їде в Баку, на нафтопереробні заводи. Там він

розробив і впровадив у життя свій проєкт

добування та переробки нафти. Дмитро Іванович

заклав основи крекінгу нафти, яким і досі

користуються в сучасному світі.

Ведучий 1. У 1888 році він отримав доручення

уряду про вивчення стану вугільної

11

промисловості Донбасу. Менделєєв був у захваті

від багатства землі донецької: «Один донецький

басейн у змозі отопити вугіллям, закувати залізом,

засипати содою половину Європи!». Під час

перебування на Донеччині Менделєєв вивчав

побут шахтарів, розмовляв з власниками шахт.

Він побував у головних місцях добування вугілля

в Донецькому басейні: Макіївка, Лисичанськ,

Юзівка, Алчевськ.

Ведучий 2. Менделєєв вів записну книжку, яка

була названа дослідниками «донецькою». Саме

тут Дмитро Іванович записав свої спостереження,

плани, думки, зроблені в Донбасі. І у ній вперше

була сформульована думка про підземну газифікацію вугілля. Пізніше Менделєєв

напише свою прекрасну працю «Майбутня сила, що покоїться на берегах Дінця».

Ведучий 1. Особливе значення він надавав нафті. Загальновідома фраза: «Топити

можна і асигнаціями, вони також добре горять». Дмитро Іванович навіть не

допускав можливості використання нафти як палива, адже він дослідив

властивості та склад нафти, розробив нові способи її переробки. Дмитро Іванович

першим указав на необхідність побудови нафтопроводів та ідею організації

нафтопереробних заводів.

Ведучий 2. Менделєєв був одним з найосвіченіших людей свого часу, близько

знайомий майже з усіма видатними вченими, письменниками, композиторами, ху-

дожниками свого часу. Друзі Менделєєва знали, що по середам після третьої

години дня його завжди можна було застати вдома. Спочатку відвідувачами були

в основному хіміки та викладачі університету.

Поступово коло учасників розширювалося. Тут вітали

перших російських жінок-учених – Софію

Ковалевську, Юлію Лермонтову. Хто тільки не бував

на «менделєєвських середах» у петербурзькій квартирі

професора! Тут за чаєм з бутербродами дізнавалися

останні новини, розглядалися ілюстровані видання,

йшлося про майбутнє російського мистецтва.

Ініціатором і душею всіх бесід був Дмитро Іванович.

12

Очі його блищали, мова була вільною і

темпераментною, часто лунав невимушений

сміх.

Ведучий 1. 1890 року Менделєєв звільнився з

університету. Із цього часу працював

директором Головної палати мір і ваг, де він

також зробив кілька відкриттів. Зокрема, вчений

розробив найточніші еталони ваг. Займаючи це

місце, Менделєєв був фактично урядовим

радником з науки; в цій якості він отримав

можливість розробляти повномасштабну програму економічного розвитку імперії.

Саме тут, на стіні будівлі Головної палати мір і ваг була створена кам’яна

періодична таблиця Д.І. Менделєєва. Поет Анатолій Чивіліхін присвятив вірш цій

камінній таблиці.

( Декламування вірша «Таблица элементов у памятника Менделееву»)

Ведучий 2. Відзначаючи заслуги Менделєєва, п’ять російських університетів

обрали його своїм почесним членом. Кембриджський, Оксфордський і інші

найперші університети Європи присвоїли йому почесні вчені ступені. Відкривач

періодичної системи був обраний членом Лондонського королівського

товариства, Римської, Паризької, Берлінської, Американської, Бельгійської,

Краківської та багатьох інших академій. Більше 130 дипломів та почесних звань

отримав Менделєєв від російських і зарубіжних наукових товариств і закладів,

ось тільки російським академіком не був обраний.

Ведучий 1. Набуті вже у період студентства навички інтелектуальної праці

дозволили Дмитру Івановичу при досить

слабкому здоров’ї за 55 років творчої

діяльності зробити так багато, що його

ще за життя називали генієм. На це він

відповідав: «Геній? Який там геній?!

Працював все життя – ось вам і геній!»

Ведучий 2. Працюючи зі склом,

Менделєєв створив сполуку ситал, яку

1960 року використовували в будуванні

космічної ракети. 1870 року Менделєєв

13

розробив нову модель аеростату, у

цей же час здійснив політ на

повітряній кулі, спостерігаючи за

сонячним затемненням.

Ведучий 1. За життя Менделєєва

називали енциклопедистом — за його

знання з різних наук. Він перший

сконструював модель сучасного

холодильника, 1885 року винайшов формулу цементу.

Ведучий 2. 1893 року Менделєєв спроєктував першу в Росії споруду плавального

басейну. Того ж року вчений випробував у ньому перший у світі криголам

«Єрмак», який сам спроєктував. Учений також розробив маршрут цього

криголаму через Північний полюс, яким скористалися полярники аж через 100

років.

Ведучий 1. Коли розпочалася російсько-японська війна, Менделєєв став другим

після Альберта Нобеля вченим, який винайшов бездимний порох, але російський

уряд не встиг його запатентувати, і винахід відплив за океан. 1914 року російське

військове відомство змушене було закуповувати в США кілька тисяч тон цього

пороху за золото. Самі американці, сміючись, не приховували, що продають

росіянам «Менделєєвський порох».

(Декламування вірша «Взор химика…»)

Хімія – наука експериментальна, тому як же обійтися без дослідів? Тому зараз

надаємо слово нашому хіміку-експериментатору!

(Відео «Освіторія». Демонстрація хімічних дослідів)

Ведучий 2. В груднi 1906 року Менделєєв приймає в палатi мiр i ваг нового

мiнiстра торгiвлi. Вiн проводжає знатного гостя, накинувши на себе тiльки пальто.

Тому Менделєєв захворiв на запалення легенiв

та помер (у віці 73 років) 2 лютого 1907 року.

Похорон був урочистий. Проводити в останню

путь видатного вченого на Волкове кладовище

зiбрався багатотисячний натовп людей.

Ведучий 1. Над траурною процесією здіймався

величезний транспорант із зображенням

14

Періодичної таблиці. Вона тріпотіла в поривах

північного вітру і була подібна на велетенську

птаху, що несла ім’я великого вченого у безсмертя.

В особі Менделєєва світ втратив видатного

науковця, ідеї якого продовжують жити і донині.

Ведучий 2. У своєму листі до дітей він писав:

«Головний секрет у житті один: одна людина - нуль,

а разом вони - люди. Тому живіть для інших,

починаючи з мами, один з одного, брата і сестри.

Самі працюючи, ви зробите все і для себе, а якщо

при праці успіху не буде, буде невдача, не біда,

спробуйте ще, збережіть спокій і ту внутрішню

волю, яка робить людей сильних і потрібних іншим.

Другого заповіту, кращого, дати не можу. З ним живіть і його заповідайте…»

Ведучий 1. Науковий авторитет Дмитра

Менделєєва був величезний. Список титулів і

звань його включає більше ста найменувань.

Практично всіма російськими й більшістю

найшановніших зарубіжних академій наук,

університетів і наукових товариств він був

обраний своїм почесним членом. А проте свої

праці, приватні та офіційні звернення він

підписував без вказівки причетності до них:

«Дмитро Менделєєв» або «професор Менделєєв», украй рідко згадуючи якісь

присвоєні йому почесні звання.

Ведучий 2. На честь Д. І. Менделєєва створена Премія Російської Академії наук за

видатні заслуги в галузі робіт з фізики й математики. На честь ученого проводять

Менделєєвські з’їзди та Менделєєвські з читання. На його честь названо астероїд

2769 Менделєєв.

Ведучий 1. Ім’я Д. І. Менделєєва носять:

• Російське хімічне товариство.

• Науково-дослідний інститут метрології.

•Хіміко-технологічний інститут у Санкт-

Петербурзі.

• Місто на річці Кама.

15

• Містечко під Москвою.

• Вулиці в багатьох містах різних

держав світу.

• Станція московського

метрополітену.

Ведучий 2.

• Науково-дослідне судно.

• Хімічний елемент № 101

періодичної системи.

• Кратер на Місяці.

• Мінерал менделєєвіт.

• Вулкан на Курилах.

• Хребет у Північно-Льодовитому океані.

На честь вченого встановлено пам’ятники в Тобольську, Москві, Санкт-

Петербурзі, Києві, м. Рубіжному Луганської області.

Заключне слово викладача.

Все своє життя Дмитро Іванович Менделєєв прагнув до пізнання невідомого.

Саме його працелюбність і невпинна робота над систематизацією відомих на той

час хімічних елементів прославили його на весь світ. В одному з перших своїх

щоденників учений записав: «Не можу я нічого робити, не прив’язавшись до

справи». Коли Д. І. Менделєєва називали генієм, він відповідав: «Геній? Який там

геній?! Працював усе життя — от вам і геній!» На прикладі життя і діяльності

Дмитра Івановича ми можемо побачити, що формула, за якою геніальність — це

1 відсоток таланту і 99 відсотків праці, дійсно справедлива. Пам’ятайте про це, і

тоді успіх прийде й до вас! Хочу і вам побажати такого палкого прагнення до

пізнання, гарної інтуїції, тож хай кожен правильно обере свою дорогу, свою

науку.

16

17

Читая Менделеева Другого ничего в природе нет

ни здесь, ни там, в космических глубинах:

все - от песчинок малых до планет-

из элементов состоит единых.

Как формула, как график трудовой,

строй менделеевской системы строгой.

Вокруг тебя творится мир живой,

входи в него, вдыхай, руками трогай.

Есть просто газ легчайший - водород,

есть просто кислород, и вместе это-

июньский дождь от всех своих щедрот,

сентябрьские туманы на рассветах.

Кипит железо, серебро, сурьма,

и темно-бурые растворы брома,

и кажется вселенная сама

одной лабораторией огромной.

Тут мало оптикой поможешь глазу,

тут мысль пытливая всего верней.

Пылинку и увидишь-то не сразу-

глубины мирозданья скрыты в ней.

Будь то вода, что поле оросила,

будь то железо, медь или гранит-

все страшную космическую силу,

закованную в атомы, хранит.

Мы не отступим, мы пробьем дорогу

туда, где замкнут мирозданья круг, -

и что приписывалось раньше богу,

все будет делом наших грешных рук!

Степан Щипачев, 1948.

18

Химические темы, как перроны,

Проносятся, на каждом столько лиц!

На траектории не люди – электроны,

И жизнь почти невидимых частиц!

И как планеты в космосе частицы,

Несутся, открывая мир идей.

Не химия ли открывает принцип

Валентных связей и среди людей?

Не знать законов?!

Что ж, сказать по чести,

Безграмотный, увы, убог и сир.

Все движется, мир не стоит на месте,

И ХИМИЯ – окно в огромный мир!

Борис Ильин

*****

Взор химика пытлив, ему порядок мил.

Среди своих реторт, мензурок и приборов,

Таких загадочных для любопытных взоров,

Стремится он постичь капризы тайных сил.

Он многое из них уже установил,

Следя за их игрой, участник их раздоров.

И скоро он велит, властитель этих споров,

Признать и чтить закон, который он открыл.

Завидую тебе, взыскательный ученый,

Чьи зоркие глаза мир видят обнаженный,

Как в день творенья, исток всех прочих дней.

Веди же и меня в загадочное царство!

Я верю: только в нем отыщется лекарство.

От всех бесчисленных печалей и скорбей.

Арман Сюлли-Прюдом

19

Менделеевская рожь

Приходил человек бородатый на поле.

Был участок земли не велик и не мал.

Человек сыпал в землю ученые соли,

До соленых потов над землей колдовал.

На рассвете вставал поля этого ради.

Щупал тощих суглинков он каждую пядь.

Говорили крестьяне, на опыты глядя:

– Что-то Дмитрий Иваныч затеял опять!

Солнце вешнее почву до дна прогревало.

В бороздах подсыхала весенняя грязь.

И парилась земля, и натужно вздыхала.

И зелеными всходами вдруг взорвалась.

Потянулись ростки, понацелились в небо.

Разговор многозвучный, сгустясь, повели,

Неизбежным предвестьем великого хлеба

Неуемная сила рвалась из земли!

Летом гром грохотал, с неба рушились ливни.

Тонкий стебель, беспомощен с виду и мал,

Как атлант, в неотступном порыве счастливом

Грузный колос над полем с трудом поднимал.

Был отборным зерном каждый колос наполнен.

Разливалась по полю стозвонная медь.

Изо всех волостей в августовские полдни

Мужики приходили на хлеб поглядеть.

Удивлялись крестьяне ржаной этой силе.

Наприкидку сощуря наметанный глаз.

И руками, назад отойдя, разводили:

– Что наука-то делает нынче у нас!

Крепко руки им жал человек бородатый.

Мужики с ним подолгу беседы вели.

Уходила наука к сердцам благодатным

Настоящих хозяев российской земли.

В.И.Стариков, 1964

20

Вот как-то раз узнали

Ученые всех стран:

Металл чудесный галлий

(в честь Франции назвали)

Открыл Буабодран.

Довольный и счастливый,

Рассматривал металл,

Но писем из России

Никак не ожидал.

Он взял письмо, прочел его,

От русского ученого?!

— Ошибся я! Слыхали?!

Француз был удивлен:

— В глаза не видел галлий,

А свойства знает он!

Вес высчитал удельный

Точней, чем я, стократ

Какой-то Менделеев

Еще пять лет назад!

Глаза его сверкали,

Топорщились усы.

Но вот металл свой галлий

Он кинул на весы!..

Ответ в Россию мчится:

«Прекрасная таблица!

Я вами восхищен!

Проверен мной практически

Закон периодический,

И я категорически

Приветствую закон!»

У химиков переполох!

Ведь галлий был одним из трех,

Предсказанных заранее!..

И следом, как из-под земли,

Вдруг скандий в Швеции нашли,

На свет германий извлекли

(естественно, в Германии).

Потом дополнилась таблица.

Узнали новые частицы.

Прославят, подтвердят закон

Открытья будущих времен. Евгений Ефимовский

Таблица элементов у памятника

Менделееву

Опять в вечернем полумраке

Стена отвесная видна.

На ней начертанные знаки –

Как дней минувших письмена.

Все было тления добычей –

Его приход не отразить, –

Пока не принят был обычай

На камень знаки наносить,

Чтоб избежать могли забвенья

Средь сыновей дела отцов,

Былых властителей веленья

Иль откровенья мудрецов.

Но даже камни обветшали.

Их гордость прежнюю не жаль –

Все это давние скрижали.

Видна нам новая скрижаль.

И каждый знак её взлелеяв

Суровым гением своим,

Поведал миру Менделеев

В природе понятое им.

И вот в вечернем полумраке

Стена отвесная видна.

На ней начертанные знаки –

Как дней минувших письмена.

Снег падает.

Весь мир заснежен,

Но вечно движется к весне.

Исчислен, разделён и взвешен -

Вещают знаки на стене.

Анатолий Чивилихин

22

A PERIODIC POEM

Each element has a spot on the Periodic Table,

Whether metal or gas, radioactive or stable.

You can find out its number, its symbol, its weight,

And from its position, its physical state.

Elements lined up in columns and rows,

The reason for this order, as each chemist knows,

Is that atoms are made up of still smaller bits,

Figuring this out tested scientist’s wits!

In the nucleus, protons and neutrons are found,

And a cloud of electrons is buzzing around.

First take one proton, put in its place;

Now you have hydrogen, the simplest case.

Add two neutrons and one more proton,

And suddenly, the hydrogen’s gone!

Now you have helium, quite different stuff…

You get the picture; I’ve said enough.

These tiny particles: they’re like building blocks

That make people and buildings, flowers and rocks.

They create all of the elements we find

In everyday things of every kind!

23

ВИСНОВКИ

У світлі сучасних завдань усебічного розвитку гармонійно-розвиненої

особистості проблема інтеграції набуває важливого значення. Її актуальність

зумовлена змінами у сфері науки й виробництва, новими соціальними

запитами. Інтеграція в сучасному суспільстві пояснює необхідність інтеграції в

освіті. Сучасному суспільству необхідні висококваліфіковані, добре

підготовлені спеціалісти. Від спеціаліста будь-якої професії вимагають

високого рівня загальноосвітніх знань, творчого мислення та постійної

самоосвіти. Тому залучення студентів до продукції наукової інтеграції є не

менш важливим, ніж засвоєння знань конкретних наук.

Сьогодні ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її

освоєння, як показує практика зарубіжних країн та вітчизняна педагогіка, дає

можливість формувати в студентів якісно нові знання, що характеризуються

вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях,

підвищенням їхньої дієвості та систематичності.

Інтеграція між навчальними предметами може проводитися за змістом

унаслідок залучення матеріалу різних наук і за способом пізнавальної

діяльності. Одним із напрямків методичного збагачення занять є проведення їх

на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного

навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне

збагачення сприймання, мислення й почуттів студентів завдяки залученню

цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття,

досягти цілісності знань.

Прагнення до творчості – невід’ємна риса людської особистості. Учені

педагоги написали сотні статей і книг, присвячених розвитку творчих

здібностей дітей. Але мало хто з цих авторів звертає свою увагу на роль

природничих наук у розвитку творчості. Однією з дисциплін, що формує

творчий вид мислення, є хімія. Виховний захід «Дмитро Менделєєв: вчений,

що випередив століття» мав на меті органічно поєднати відомості інших

навчальних предметів навколо спільної теми, це інновація, яка закладає нові

24

умови діяльності викладача та студентів, що має великий вплив на

ефективність сприйняття навчального матеріалу. Цей захід - пошук співпраці,

співдружності, пройнятих гуманістичними взаємовідносинами. Інтегровані

заходи розвивають мислення й мовлення студентів, їхню увагу, пам’ять,

спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість,

працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших

позитивних якостей особистості.

Інтеграція навчальних предметів — це вимога часу, це творчість,

самобутність, мистецтво педагога. Урахування класифікації, дотримання

технології проведення інтегрованих занять забезпечує високу ефективність

навчально-виховного процесу. Творча діяльність, яка активізує розвиток

творчих здібностей особистості, виступає гарантом формування потреби в

постійному пошуку, накопиченні знань, розумінні їх смислу та значення,

самостійному використанню, що необхідно для постійного зростання

особистості з урахуванням вимог сучасності.

Використання інтеграції в позааудиторній роботі не тільки відкриває

широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає до

формування духовно багатої, креативної особистості, сприяє вихованню

студентської молоді в дусі найкращих людських цінностей.

Отже, інтегровані заходи сприяють налагодженню взаєморозуміння і

поліпшенню співпраці викладачів та студентів у процесі навчання, що дає

можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального

матеріалу та розвинути творчі здібності молоді.

25

Список використаних джерел

1. Литвинчук С. В., Авраменко Ю.Л. Три служби Батьківщині // Англійська

мова та література. – 2015. - №22-23 (464-465). – с. 55-59.

2. Бабій Н.Д. Періодичний закон. Життя та діяльність Д.І. Менделєєва // Хімія.

Позакласна робота. – 2016. - №12(36). – с.2-8.

3. Волощук О.В. Сторінками життєвого шляху Д.І. Менделєєва// Хімія.

Позакласна робота. – 2016. - №10(34). – с.4-8.

4. Сіпакова А.А.,Талібова Н.М. Кращий знавець хімічних елементів Д.І.

Менделєєва та його біографії // Хімія. – 2017. - №9-10 (381-382). – с.28-31.

5. Мельник Н.П., Трохименко І.М. Інтеграція навчального процесу як сучасна

освітня технологія //Завучу. Усе для роботи. - 2010. - №22. – с. 2-12.

6. Вершиніна І. В. Інтеграція знань основ наук у викладанні хімії // Хімія. –

2014. - №13-14. – с.21-26.

7. Шарко В. І. Особистісна культура Д.І. Менделєєва як виховний фактор

розвитку пізнавальної діяльності учня / В. І. Шарко // Розвиток наукової

творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. ХIV Каришинські

читання : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. (Полтава, 24–25 трав. 2007

р.) / Ін-т інноваційних технологій та змісту освіти, Ін-т пед. АПН України,

Полтав. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2007. – С. 139–140.

8. Де Агостини. Наша история. 100 великих имен. №3, 2010.

Інтернет-ресурси:

1. http://lib.vntu.edu.ua/news/506.html

2. esc.lviv.ua/mendeljejev-dmytro-ivanovych/

3. http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-9DB7777F919E/list-164FB2C2B27

4. www.youtube.com/watch?v=lOxcpA7i3-U

5. http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/mendeleev/index.html

6. https://urok.1sept.ru/статьи/503637/

7. https://urok.1sept.ru/статьи/518140/

8. https://24tv.ua/ru/odna_istorija_kto_takoj_mendeleev_kotoryj_pridumal_tu_zhe_t

ablicu_no_ne_vodku_n923772