1

ГО КримСОС

Доступ до медицини для внутрішньо

переміщених осіб

2017

2

Вступ………………………………………………………………………………………………………………….…….…….3

Загальна ситуація у сфері доступу переселенців до медицини……………………….…………3

Законодавче регулювання у сфері отримання медичних послуг…….…………………….…..5

Висновки…………………………………………………………………………………………………………………….....8

Додатки………………………………………………………………………………………………….………….……......10

СОДЕРЖАНИЕ

Зміст

3

За даними Міністерства соціальної

політики України, станом на 15 травня 2017 року, в Україні зареєстровано 1 582 565 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Криму, Донецької та Луганської областей1.

Через окупацію Криму та війну на

Донбасі велика кількість ВПО

знаходиться в стані постійного стресу.

До цих проблем додаються труднощі

пов'язані з переїздом, відсутністю

власного житла, роботи, втратою

звичного кола спілкування і

невизначеності в житті в цілому. За

власними оцінками людей, стан їх

здоров'я погіршився (діаграма 1).

Через стрес порушується звичний

ритм життя людини і, як наслідок цього,

страждають найбільш вразливі системи

організму.

1 http://www.msp.gov.ua/news/13159.html

Через деякий час стрес може стати

причиною виникнення серйозних

захворювань.

Опитані ВПО відмічають, що в

окремих випадках через стрес у них

загострилися вже наявні захворювання.

Особливо це спостерігається у дітей

переселенців, чиї батьки періодично

звертаються в КримСОС за допомогою в

пошуку психотерапевтів,

психоневрологів, психологів, логопедів і

дефектологів.

За нашими спостереженнями,

найбільш вразливими в аспекті здоров'я

є такі категорії переселенців: літні люди,

самотні батьки, люди з інвалідністю.

Через перевірки фактичного місця проживання і тривалого періоду призначення/відновлення соціальних виплат (пенсій за віком, по втраті працездатності, по інвалідності, адресної допомоги та інших виплат) ці категорії людей виявилися у важкому матеріальному становищі. Як наслідок, вони часто обмежують себе у витратах на продукти харчування й у ліках.

Для розуміння загальної ситуації у

сфері доступу внутрішньо переміщених осіб до медицини, проведено дослідження, яке включає:

- аналіз 393 звернень в КримСОС з приводу медицини за період з січня 2016 р. по січень 2017 р.;

- аналіз результатів анкетування 27-ох, відібраних випадковим чином, ВПО;

Вступ

02468

1012

Діаграма 1. Чи погіршився Ваш стан здоров'я і ваших близьких після переїзду?

Загальна ситуація у сфері доступу

переселенців до медицини

4

- аналіз законодавства України у сфері медицини;

- аналіз даних соціологічних досліджень різних організацій та інститутів;

- аналіз інтерв'ю з різними категоріями ВПО.

Дослідження показало, що переселенці найбільше потребують юридичних консультацій, гуманітарної та медичної допомоги (діаграма 2).

Актуальними залишаються питання про ліки, оплату лікування та операцій (діаграма 3).

Також є актуальною допомога в лікуванні онкологічних захворювань заявників та їхніх родичів.

Дослідження показало, що запити на пологові набори є одними з найпопулярніших. Вони поступаються тільки запитам на ліки, оплату операцій і допомогу на лікування онкозахворювань (діаграма 3).

ВПО з хронічними хворобами найчастіше називали питання оформлення чи переоформлення інвалідності одним із найпроблемніших (діаграма 8). Щоб пройти процедуру оформлення/переоформлення інвалідності, необхідно пройти стаціонарне лікування в лікарні, отримати висновок лікаря, який розглядає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Вона, в свою чергу повинна винести рішення про надання або продовження групи інвалідності. Переселенці часто не можуть навіть лягти в лікарню через скрутне матеріальне становище. Тому без оформлення або переоформлення групи пенсію по інвалідності вони не

отримують. Зважаючи на це їхнє здоров'я, фінансові можливості та соціальні умови життя погіршуються. Відзначимо також, що спостерігається тенденція позбавлення ВПО груп інвалідності після проходження МСЕК.

Також протягом дослідження було виявлено, що частина переселенців повинна платити за ліки та послуги, які раніше надавалися безкоштовно за місцем проживання до переїзду (діаграма 7). Деякі ВПО відзначали, що в лікарнях населених пунктів, у які вони переїхали, їм відмовляють в законній допомозі, посилаючись на відсутність фінансових ресурсів у місцевому бюджеті.

Також, важливою залишається

проблема контролю соціально

небезпечних захворювань, в тому числі

серед переселенців.

За даними Українського центру

контролю за соціально небезпечними

захворюваннями Міністерства охорони

здоров'я України, за період з березня

2015 по грудень 2016 р за медичною

допомогою звернулися 1017 ВІЛ-

позитивних переселенців по всій

Україні. З них 679 осіб отримують

антиретровірусну терапію (АРТ), а 338

не отримують. Більшість зареєстрованих

ВІЛ-позитивних переселенців

проживають в Києві, Харківській,

Дніпропетровській і Запорізькій

областях2.

Найчастіше переселенці відвідують державні медичні установи, які

2http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/hiv_aids/statisti

cs

5

знаходяться за місцем їх фактичного проживання (діаграма 10). Прийом дільничного і спеціалізованого лікарів, окремі види аналізів залишаються безкоштовними. Але, кількість талонів, за якими можна їх здати в державних медустановах, обмежена. У приватних клініках, зі слів ВПО, не потрібно стояти в чергах (на відміну від державних), лабораторні дослідження більш якісні і краще ставлення медичного персоналу до хворих. Частина опитаних ВПО сказали, що в державні поліклініки ходять за довідками, а в приватні медичні установи - для обстеження і лікування. У той же час відвідувати приватні медичні установи можуть не всі, а тільки ті, кому вистачає на це грошей. Як правило, соціально незахищені ВПО не мають такої можливості.

Величезним викликом для ВПО є «добровільний страховий внесок» в державних лікарнях (діаграма 17). Без його оплати, як правило, не обслуговують в медичній установі.

Також переселенці не задоволені медичним обладнанням, технічним оснащенням і якістю обслуговування в державних лікарнях і поліклініках (діаграми 15, 16).

Частина опитаних людей вважає, що через статус ВПО до них було упереджене ставлення (діаграми 13,14).

Незважаючи на перераховані вище проблеми, велика частина опитаних позитивно відгукувалась про надану їм медичну допомогу, будь-то приватна чи державна медустанова (діаграма 11).

В цілому, проведене дослідження дозволило виділити такі основні

проблеми у сфері медицини: ● низький рівень забезпечення

охорони здоров'я в Україні; ● порушення прав переселенців в

доступі до медицини; ● недостатнє фінансування

програм, спрямованих на лікування цукрового діабету, серцево-судинних, онкологічних та інших захворювань;

● дискримінація переселенців з боку лікарів і медичного персоналу;

● скрутне становище незахищених категорій ВПО (людей з інвалідністю, хронічно хворих).

Яке рішення проблем бачать ВПО

в галузі охорони здоров'я?

Переселенці висловлювали різні

ідеї та пропозиції:

● організація контролю суспільства

за діяльністю державних установ та

організацій у сфері медицини

(наприклад, цільове використання

коштів);

● системи пільгових програм

доступу до медицини;

● підвищення якості освіти лікарів і

рівня їхньої заробітної плати;

● перехід на страхову медицину.

Право на здоров'я гарантується

нормами національного і міжнародного

права. Так, статтею 12 Міжнародного

пакту ООН про економічні, соціальні й

культурні права, визначається право

кожної людини на найвищий досяжний

рівень фізичного і психічного здоров'я. У

свою чергу, Керівні принципи ООН з

Законодавче регулювання у сфері

отримання медичних послуг

6

питань внутрішнього переміщення

(Принцип 19) закріплюють необхідність

надання органами державної влади в

державі, в якій відбулося переміщення,

медичної допомоги для внутрішньо

переміщених осіб без дискримінації в

максимально можливій мірі і в

найкоротші терміни. Стаття 49

Конституції України закріплює на

національному рівні право кожного на

охорону здоров'я, медичну допомогу та

медичне страхування. Таким чином,

реалізація та захист права на здоров'я є

невід'ємним обов'язком держави.

В Україні на законодавчому рівні

передбачається можливість

безкоштовного або пільгового

отримання лікарських засобів за

рецептами лікарів у разі амбулаторного

лікування окремих груп населення з

певними категоріями захворювань

(додатки 1, 2). Про це йдеться в

постанові КМУ «Про впорядкування

безоплатного та пільгового відпуску

лікарських засобів за рецептами лікарів

у разі амбулаторного лікування окремих

груп населення та за певними

категоріями захворювань» від 17 серпня

1998 року № 1303.

Доступ внутрішньо переміщених

осіб до медичних послуг здійснюється

відповідно до територіального

принципу. Первинна, вторинна

(спеціалізована) та третинна

(високоспеціалізована) медична

допомога надається в амбулаторних або

стаціонарних умовах за місцем

направлення (перебування) або в місці

направлення відповідно до медичних

показників. Паліативна (підтримуюча,

але не передбачає безпосереднього

лікування) допомога і медична

реабілітація здійснюється за місцем

направлення лікаря. Згідно із законом

екстренна допомога надається

незалежно від місця проживання всім

громадянам та іншим особам, які

перебувають на території України3.

Переселенці мають право на

надання необхідної медичної допомоги

в державних і комунальних медичних

закладах охорони здоров'я за місцем

фактичного перебування (проживання).

Це означає, що людина після отримання

довідки внутрішньо переміщеної особи

(ВПО) може, в разі необхідності,

звернутися в поліклініку за місцем свого

фактичного проживання для отримання

медичної допомоги.

Міністерство охорони здоров'я

України розробило «Інструкцію для

внутрішньо переміщених осіб щодо

отримання медичної допомоги» (див.

Додаток 6).

Пільгове забезпечення

медикаментами та ліками не пов'язане

зі статусом ВПО. Можливість пільгового

(безкоштовного або зі знижкою)

отримання ліків передбачена в разі

амбулаторного лікування для певних

категорій населення при конкретних

захворюваннях4.

3 Закон України «Про екстренну медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI 4 Постанова КМ України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування

7

Фінансування державних медичних

установ проводиться з Державного

бюджету України та місцевих бюджетів,

фондів медичного страхування,

благодійних фондів та інших джерел,

дозволених законодавством5.

У 2017 році затверджені програми

в медичній сфері, фінансування яких

проводиться з державного бюджету за

такими напрямками:

● Забезпечення медичних заходів,

окремих державних програм та

комплексних заходів програмного

характеру. Це означає, що в результаті

будуть визначені конкретні заходи в

рамках вже існуючих програм.

Запланований обсяг фінансування -

5,6 млн. грн.

● Субвенція (передача коштів) з

державного бюджету до місцевих

бюджетів на придбання витратних

матеріалів для закладів охорони

здоров'я та лікарських засобів для

інгаляційної анестезії, медикаментів і

виробів медичного призначення для

забезпечення швидкої медичної

окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17.08.1998 №1303 5 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801

допомоги. Це означає, що фінансування

в рамках цього напрямку проводиться

виключно на закупівлю медикаментів та

засобів медичного призначення.

Запланований обсяг фінансування - 650

тис. грн.

• Медична субвенція з державного

бюджету місцевим для покриття

поточних витрат закладів охорони

здоров'я та регіональних програм

(наприклад, лікування людей, хворих на

цукровий діабет). Запланований обсяг

фінансування - 55,5 млн.

На даний момент на офіційному

сайті Міністерства охорони здоров'я

України є інформація про програми,

реалізація яких була запланована до

кінця 2016 року.6

На місцевому рівні також

затверджуються медичні програми.

Зміст деяких медичних установ і

фінансування окремих медичних послуг

проводиться за рахунок місцевого

бюджету.

У зв'язку c військовим конфліктом

на сході України медична допомога

жителям непідконтрольних територій

українськими державними установами

не надається. Потреба в медикаментах

частково покривалася гуманітарною та

благодійною допомогою від

міжнародних і національних

громадських організацій.

Це дослідження спрямоване на

аналіз доступності медичних послуг та

допомоги для внутрішньо переміщених

осіб, але при цьому необхідно

6 http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ms_programs/

8

відзначити останні зміни в

законодавстві, щодо жителів

непідконтрольних територій Донецької

та Луганської областей. Це важливо

тому що, з нашої точки зору,

простежується недостатня робота з

тимчасово непідконтрольними

територіями з боку держави та

громадських організацій.

11 січня 2017 року Кабінетом

Міністрів України затверджено «План

заходів, спрямованих на реалізацію

деяких основ державної внутрішньої

політики щодо окремих регіонів

Донецької та Луганської областей, де

органи державної влади тимчасово не

здійснюють свої повноваження»7.

Серед основних заходів, у сфері

охорони здоров'я передбачені наступні:

● надання можливості для

громадян, які проживають на

непідконтрольній території, отримувати

певні соціальні послуги на

підконтрольній території, в тому числі -

отримання соціально-медичних послуг;

● сприяння в доступі міжнародних

організацій на непідконтрольну

територію з метою виявлення осіб,

хворих на туберкульоз, надання їм

медичної допомоги, проведення

профілактичних щеплень, а також

забезпечення медпрепаратами ВІЛ-

інфікованих, хворих на СНІД, цукровий

діабет.

Актуальними проблемами ВПО у

7 Розпорядження КМ України №8-р від 11.12.2017

сфері охорони здоров'я є:

1) загальне погіршення здоров'я

після вимушеного переміщення;

2) зниження матеріального

добробуту через перевірки фактичного

місця проживання і тривалий період

призначення/відновлення соціальних

виплат, відмова в їх продовженні;

3) складнощі в

оформленні/продовженні інвалідності;

4) неможливість безкоштовного

отримання ліків для тих, хто одержував

їх безкоштовно до переїзду через те, що

місцеві бюджети формуються без

урахування кількості переселенців;

5) упереджене ставлення або

дискримінація з боку лікарів, медичного

персоналу і місцевих жителів.

Для вирішення проблем у сфері

медицини потрібен комплексний підхід.

Рекомендації із вирішення проблем

можна розділити на дві частини:

юридичні та соціальні.

Юридичні:

1) припинення практики

примусової оплати «добровільних

пожертвувань» в державних медичних

установах;

2) інформування ВПО про пільги

для певних категорій населення і

можливості участі в державних

програмах;

3) облік кількості ВПО при

формуванні місцевих бюджетів та

виділення фінансування на медичні

потреби;

4) моніторинг порушень прав

людини в доступі до медичних послуг;

Висновки

9

5) створення резервних фондів

лікарських препаратів для соціально

незахищених категорій населення;

6) спрощення механізму

відновлення медичних документів і

отримання/продовження групи

інвалідності;

7) аналіз можливості переходу на

страхову медицину;

8) протидія дискримінації ВПО в

медичних установах шляхом активних

дій з боку керівництва установ по

відношенню до винних працівників.

Соціальні:

1) реалізація програм підтримки

соціально незахищених ВПО;

2) адресна допомога медичними

препаратами (в тому числі пологовими

наборами) людям, які знаходяться в

складному фінансовому становищі;

3) інформаційна та фінансова

підтримка громад, які займаються

реалізацією програм в галузі медицини;

4) створення дорожньої карти у

сфері медицини для ВПО, в якій

відобразити:

• організації, які компенсують

вартість ліків;

• медичні організації, які проводять

лабораторні дослідження і обстеження

зі знижкою для ВПО;

• номери телефонів, які необхідно

знати в разі екстреної проблеми зі

здоров'ям.

В цілому, вся система охорони

здоров'я України потребує

реформування і фінансування. Вона

повинна забезпечувати можливість

отримання якісного медичного

обслуговування і своєчасно надану

допомогу не тільки внутрішньо

переміщеним особам, а й усім

громадянам України.

10

Додаток 1.

Хто має право на безкоштовне отримання ліків?

Право на безкоштовне отримання ліків мають певні категорії осіб, незалежно від

наявності або відсутності довідки ВПО при наявності захворювань (дивіться додаток

2)

1) незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї:

● діти у віці до трьох років;

● учасники бойових дій та інваліди війни відповідно до Закону України "Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

● особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до

категорій 1 і 2 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

● неповнолітні діти померлих громадян, віднесених до категорій 1 і 2, смерть яких

пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України "Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

● дівчатка-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (засоби контрацепції -

гормональні препарати);

● пенсіонери, які отримують пенсію за віком або у зв'язку з втратою годувальника

(крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо

зазначені особи отримують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір

пенсії;

● люди з інвалідністю, які отримують пенсію за віком, по інвалідності або у зв'язку

з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою

годувальника), якщо зазначені особи отримують пенсію в розмірі, що не перевищує

мінімальний розмір пенсії;

● люди з інвалідністю та особи, які отримують державну соціальну допомогу,

призначену замість пенсії, відповідно до Закону України "Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні";

● діти з інвалідністю відповідно до Закону України "Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні";

● ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани

податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної

кримінально-виконавчої служби, ветерани служби цивільного захисту, ветерани

Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації відповідно до Закону

України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і

Додатки

11

деяких інших осіб та їх соціальний захист ".

2) якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну

особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на

додаткові соціальні пільги:

● діти з багатодітних сімей відповідно до Закону України "Про охорону

дитинства";

● особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до

категорії 3 згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

● учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту";

● жертви нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви

нацистських переслідувань";

● дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за

життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин,

які не одружилися вдруге, відповідно до Закону України "Про жертви нацистських

переслідувань";

● особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною відповідно до

Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших

громадян похилого віку в Україні";

● неповнолітні діти померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків

аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з

Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

● особи, які працювали з моменту аварії на Чорнобильській АЕС 1 липня 1986 не

менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за

межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за

радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської

катастрофи, виконувалися за урядовими завданнями.

12

Додаток 2.

Захворювання, які дають право на безкоштовні ліки

Безкоштовно надаються ліки для певних категорій осіб (дивіться додаток 1) у разі

наявності у них мінімум одного з нижче перерахованих захворювань:

● онкологічні захворювання;

● гематологічні захворювання;

● діабет (цукровий і нецукровий);

● ревматизм;

● ревматоїдний артрит;

● пухирчатка;

● системний гострий вовчак;

● системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри;

● сифіліс;

● лепра;

● туберкульоз;

● Аддісонова хвороба;

● гепатоцеребральна дистрофія;

● фенілкетонурія;

● шизофренія і епілепсія;

● психічні захворювання (інвалідам I і II груп, а також хворим, які працюють в

лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів);

● після операції протезування клапанів серця;

● гостра переміжна порфірія;

● муковісцидоз;

● Важкі форми бруцельозу;

● Дизентерія;

● гіпофізарний нанізм;

● після пересадки органів і тканин;

● бронхіальна астма;

● хвороба Бехтерева;

● міастенія;

● міопатія;

● мозочкова атаксія Марі;

● хвороба Паркінсона;

● інфаркт міокарда (перші шість місяців);

● дитячий церебральний параліч;

● СНІД, ВІЛ-інфекція;

● Інші.

13

Додаток 3.

Хто має право на пільгове отримання ліків?

Право на отримання ліків з оплатою 50 відсотків їх вартості мають такі групи осіб,

незалежно від наявності або відсутності довідки ВПО:

● діти у віці від трьох до шести років;

● люди з інвалідністю I і II груп відповідно до Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

● депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є інвалідами, відповідно до

Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»;

● реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій або є

пенсіонерами, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних

репресій на Україні»;

● почесні донори України відповідно до Закону України «Про донорство крові та її

компонентів» і громадяни України, нагороджені нагрудним знаком "Почесний донор

СРСР", відповідно до постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №

240/95-ВР "Про введення в дію Закону України «Про донорство крові та її

компонентів».

14

Додаток 4.

Як отримати ліки пільгово чи безкоштовно?

Отримати лікарські засоби безкоштовно або на пільгових умовах можна тільки в разі

амбулаторного лікування та за наступним механізмом:

1. Звернутися до лікаря за місцем амбулаторного лікування за рецептом для

отримання лікарських засобів. Рецепт повинен обов'язково бути оригіналом,

підписаним і з печаткою уповноваженої особи в установленому законодавством

порядку. Також обов'язково ще раз проінформувати лікаря про наявність у Вас права

на отримання лікарських засобів безкоштовно або на пільгових умовах;

2. З виписаним рецептом звернутися в аптеку, яка закріплена за Вашим

лікувально-профілактичним закладом. Контакти та адреса такої аптеки важливо

уточнити у Вашого лікаря, який виписував рецепт.

3. Таким чином, пільгове отримання ліків (безкоштовне або зі знижкою) не

пов'язане з отриманням довідки про взяття на облік в якості ВПО, але людина може

належати до однієї з категорій, зазначених вище і в залежності від захворювання

скористатися пільгою.

15

Додаток 5.

Що робити, якщо лікар відмовляється виписувати рецепт або аптекар не хоче

видавати ліки?

У разі відмови лікарем у виписці рецепта або аптекарем у видачі ліків Ви маєте

право звернутися зі скаргою:

● До головного лікаря Вашої ЛПУ або завідувачу аптеки;

● В управління або департамент охорони здоров'я міських, районних, обласних

державних адміністрацій;

● До Міністерства охорони здоров'я України.

16

Додаток 6.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ЩОДО ОТРИМАННЯ МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ

1. Після виїзду із зони АТО і визначення подальшого місця перебування, Вам необхідно в триденний термін звернутися до найближчого медичного закладу з метою прикріплення і можливості отримання невідкладної первинної медичної допомоги. 2. Якщо у Вашій родині очікується народження дитини, Вам необхідно дізнатися про найближчий заклад охорони здоров'я (жіноча консультація, пологовий стаціонар і т.д.) і в перші дні звернутися до них. 3. Якщо у Вас або в одного з членів вашої сім'ї під час переміщення на іншу територію спостерігаються тривожні симптоми порушення здоров'я (запаморочення, судоми, блювота, різке підвищення температури тіла до 38 градусів, порушення серцевого ритму, задишка, різке підвищення або зниження артеріального тиску і т.п.), необхідно негайно зателефонувати 103 і викликати екстрену (швидку) медичну допомогу. 4. Якщо ви або один з членів вашої сім'ї має важкі хронічні захворювання і постійно потребує медикаментозного забезпечення, які раніше надавалися за рахунок коштів Державного бюджету та державних програм, при виборі майбутнього тимчасового проживання вам необхідно отримати інформацію про найближчі медичні установи, де Ви можете отримати таку допомогу. 5. Якщо у Вас виникли будь-які проблеми з отриманням необхідної інформації або організації медичної допомоги для Вас або для одного з членів вашої сім'ї, просимо повідомити на гарячу лінію за телефоном 0-800-801-333, або отримати необхідну інформацію за інтернет адресою: www.moz.gov.ua (банер «Важлива інформація для осіб, які змушені покинути свої будинки»)

Прес-служба Міністерства охорони здоров'я України

17

Додаток 7.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ БЕЗКОШТОВНИХ ЛІКІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ

У квітні 2017 року почала діяти Урядова програма «Доступні ліки». Тепер переселенці

можуть взяти рецепт в лікарні, звернутись в аптеку та отримати ліки безкоштовно або з

доплатою різниці.

ЩО ПЕРЕДБАЧЕНО ПРОГРАМОЮ?

Повне або часткове відшкодування вартості ліків, вказаних у реєстрі лікарських

засобів.

На кожний лікарський засіб необхідно мати окремий рецепт, що виписується не за

комерційною назвою, а на основі назви діючої речовини ліків (прим. – друга колонка у

Реєстрі).

Безкоштовно можна отримати ті ліки, що є найдешевшими та беруть участь у програмі.

Інші препарати на основі тієї ж діючої речовини, що є дорожчими, можна отримати з

доплатою різниці.

ХТО МОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ ПРОГРАМОЮ?

Люди, які страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу,

бронхіальну астму та перебувають на амбулаторному лікуванні.

ЯК ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ?

• звернутись до лікаря;

• отримати рецепт із зазначенням діючої речовини. Строк дії рецепта становить 30

календарних днів з моменту його виписки;

• прийти до аптеки, що бере участь у програмі, перелік постійно оновлюється на

сайті Міністерства охорони здоров’я України;

• отримати обрані ліки безкоштовно або з доплатою різниці.

У випадку, якщо в аптеці не має необхідних ліків можна зачекати, поки ліки надійдуть

в аптеку, звернутись в іншу аптеку або обрати іншу торгову марку та доплатити

різницю.

Детальніше ознайомитися з програмою можна на сайті МОЗ України або

зателефонувавши на урядову «гарячу лінію» 15-45.

Порядок реалізації зазначеної програми визначено Постановою Кабінету Міністрів

України «Про забезпечення доступності лікарських засобів» від 17 березня 2017 р. №

152.

18

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Діаграма 2. Загальні запити переселенців в КримSOS за 2016 із бази звернень, %

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200 Діаграма 3. Медичні звернення в КримSOS за 2016 рік

19

Діаграма 4. Вік ВПО, які взяли участь в анкетуванні

0-17 18-45 46-60 60+

0

5

10

15

20

25

захворювання травма отримання довідок (для

басейна, навчання і т.д.)

Діаграма 6. Причина звернення до лікаря ВПО

Діаграма 5. Після переїзду Ви відвідували медзаклад?

так ні

Діаграма 7. Чи доводилось Вам після переїзду платити за ліки чи послуги, які раніше отримували

безкоштовно?

так ні

20

02468

1012141618

ні I група II група III група так, але інвалідність не оформлюють

Діаграма 8. Чи маєте Ви хронічні захворювання чи встановлену групу інвалідності?

0

5

10

15

тільки державні тільки приватні більше державні більше приватні ніякі не відвідую

Діаграма 10. Ви відвідуєте державні медичні заклади чи приватні? Чому?

0

50

100

150

200

250

300

350Діаграма 9. Кількість ВІЛ-позитивних переселенців за

областями

21

Діаграма 14. Чи стикалися Ви з дискримінацією в медичних закладах, через статус ВПО?

так ні невизначено

0

2

4

6

8

10

12

14

Діаграма 13. Як Ви оцінюєте ставлення до Вас в державних

медичних закладах?

Діаграма 12. Чи вирішили Ви свою проблему після

відвідування медзакладу?

так, цілком більше так, ніж ні

більше ні, ніж так не вирішили

Діаграма 11. Чи задоволені Ви наданою медичною

допомогою?

так,цілком більше так,ніж ні

більше ні, ніж так не задоволений

22

0

2

4

6

8

10

12

14

16

так ні

Діаграма 17. Чи просили Вас сплачувати "добровільні" внески у фонд медичного

закладу?

Діаграма 16. Чи задоволені Ви організацією роботи в державних медичних закладах (навність черг

до лікарів і т. п.)?

задоволений не задоволений невизначено

Діаграма 15. Чи задовлені Ви матеріально-технічним

оснащенням в державних мед. закладах (наявність

обладнання, лабораторій)?

задоволений не задоволений

невизначено

Розроблено ГО «КримСОС» за підтримки міжнародної організації «Інтерньюc» Веб-сайт: krymsos.com