Виходить злютого 1935 року

Ціна договірнаГазета районної державної адміністрації

та районної ради

14 травня 2016 р.№19 (8559)

Субота

УВАГА! ПРЯМА ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ!18 травня 2016 р. з 10-00 до 12-00 год. відбудеться

пряма телефонна лінія начальника фінансовогоуправління райдержадміністрації Галини МиколаївниКрекотень із населенням району. Тел. 2-13-30.

Кожного року дирекція СТОВ “Батьківщина” вітаєветеранів Другої світової війни Срібнянського іТалалаївського районів з Днем Перемоги, а пред-ставники товариства відвідують кожного з них вдомата вручають подарунки. Не став винятком і нинішнійрік. У “Батьківщині” напередодні свята надали такождопомогу продуктами харчування Карпилівськомустаціонарному відділенню для проживання одинокихнепрацездатних громадян.

Вітальні листівку та подарунок одержав і єдиний насьогодні ветеран війни з Олексинець Федір СавовичЦигура, якого ви бачите на знімку. Ветеран щиродякував за увагу та щирі побажання з нагоди святаПеремоги.

Фото С. Бебика.

18 листопада минулогороку Савинський будиноккультури приймав дорогийподарунок. Підсилювач, мік-шерний пульт, радіомікро-фони, колонки, стійки домікрофонів загальною вар-тістю біля 28 тисяч гривень,придбані за кошти СТОВ“Батьківщина” в рахунок со-ціальної угоди між това-риством та Савинськоюсільською радою, передавдиректору будинку культуриОлександру Ляшенку тасільському голові ВікторуВолую виконавчий директорСТОВ “Батьківщина” МиколаДмитренко.

За кілька днів, після вста-новлення обладнання, озна-йомлення з його роботою,жителі села могли оцінитинову якість звучання. Не будеперебільшенням сказати, щоцей подарунок вдихнув сві-жий струмінь у роботубудинку культури. На різнісвяткові, тематичні заходи,молодіжні дискотеки уСавинці стали приїжджатинавіть з інших сіл.

З успіхом відбувся нещо-давно концерт “Ми єдині іУкраїна у нас одна”, присвя-чений землякам, які захи-

На всій землі люди готуються до земних свят, і,тим більше, до такої події, як Великдень. Великдень -це радість, це нагорода людині, саме в цей день миотримуємо особливий, жаданий подарунок. Це святоВоскресіння Ісуса Христа, перемоги добра над злом,життя - над смертю.

Напередодні свята учнями та педагогами Срібнян-ської загальноосвітньої школи було підтриманоініціативу волонтера Яни Желіби щодо допомогиземлякам-воїнам АТО у відзначенні Великоднятрадиційними пасхальними кошиками. До цієї справидолучилися всі небайдужі: учні, вчителі, батьки. Дітипідготували привітальні листи, малюнки з поба-жаннями бути мужніми, сильними духом, повертатисяживими та здоровими, з перемогою.

Воїнам АТО були відправлені продукти допасхального кошика: паски, писанки, солодощі тощона суму 1500 гривень.

Учн і, учасники шкільної команди національно-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») «Срібнянськасотня», виготовили та передали в зону АТОмаскувальну сітку.Така сітка може врятувати не однежиття українського солдата. З найкращими щиримипобажаннями воїнам від колективу школи, кожногокласу був відправлений прапор України.

Низький уклін воїнам-землякам, які захищаютьсвободу і незалежність України, нашу честь і гідність!

Слава Україні! Героям Слава!І. ЗІНЧЕНКО,

педагог-організатор Срібнянської школи.

У Срібному відбулися районні заходи з нагоди 71-їрічниці Перемоги у Другій світовій війні – покладанняквітів до меморіального комплексу жертвам нацизму,урочисті збори і святковий концерт.

В урочистостях взяли участь голова райдерж-адміністрації Ніна Бондаренко, голова районної радиОлена Панченко, депутати районної ради, ветераниДругої світової війни, учасники АТО.

Очільники району привітали зі святом Перемогиветеранів та вручили Почесні відзнаки обласної ірайонної державних адміністрацій та районної ради.

Учасники художньої самодіяльності районногобудинку культури підготували чудову концертнупрограму.

Минулої середи головарайонної державної адмініст-рації Ніна Бондаренко про-вела засідання круглогостолу за участю сільських таселищних голів щодо добро-вільного об’єднання терито-ріальних громад.

Срібнянський селищнийголова Олег Куделя розповівпро переваги об’єднанихтериторіальних громад Поль-щі, Литви, Німеччини, з якимивін ознайомився під часперебування у цих країнах, таподілився враженнями відспілкування з головамиоб’єднаних громад у ДесніКозелецького району таПарафіївці Ічнянського ра-йону. А всього на Чернігівщиніутворено вже п’ять такихгромад.

Олег Куделя зазначив, щоініціатива об’єднання повин-на йти від самих громад, відлюдей, які повинні зважитиобидва варіанти майбутньо-го існування – в однійгромаді, і окремо, як зараз.

Керівники територіальнихгромад Срібнянщини булиодностайними в тому, щооб’єднання все одно неуникнути. Держава ставитьіснуючі територіальні гро-мади в такі економічні умови,що у них просто не залиша-ється іншого вибору. Вели-кою перевагою Срібнянщинив перспективі об’єднанняназивали створення самеоднієї громади на територіїрайону, що підходить нам і потериторії, і по кількостінаселення району. Тим ча-сом, більші райони можутьвиявитись “ розірваними ” надві - три громади.

Щодо конкретних кроків нашляху до об’єднаної громадиу кожного з учасників кругло-го столу було своє баченнявирішення проблеми, плюсів

і мінусів об’єднання. Так,Гриціївський сільський голо-ва Михайло Ковальов вва-жає, що найбільш об’єктив-ним волевиявленням сільсь-кої громади у прийняттірішення про об’єднання міг бистати місцевий референдум.Це потребує не таких вже йвеликих коштів, але відпалиб усі підстави говорити протиск влади у цьому питанні.

На думку Дігтярівськогоселищного голови ВіктораХропоста, перш, ніж прий-мати такі радикальні рішення,варто було б реалізуватипілотний проект на базі кіль-кох районів і робити прак-тичні, а не переважно теоре-тичні висновки, як сьогодні,про переваги і недолікиоб’єднання громад. АджеДеснянська і Парафіївськагромади це далеко не тесаме, що об’єднана Сріб-нянська громада на базі всіхнинішніх громад району.

Сокиринський сільськийголова Анатолій Маснухапереконаний, що починатиоб’єднання потрібно не знинішньої невизначеності, аз економічної зацікавленостігромад, з фінансування, якце зробили у Польщі, колидержава виділила коло-сальні, по наших мірках,кошти громадам на ремонтдоріг, розвиток соціальноїсфери, аби зацікавити їх уоб’єднанні. Як говорили тоді,Польща фактично купилабажання громад до об’єд-нання.

А хто у нас повірить уобіцянки держави? Де візь-муться гроші для об’єднанихгромад, коли держава нес-проможна навіть вчасно ви-плачувати зарплату праців-никам бюджетних установ? Іщо конкретно чекає Соки-ринці? Важко повірити, що

одна громада утримуватиме,наприклад, два агроліцеї, ароль цього навчальногозакладу в Сокиринцях над-звичайно велика.

Не раз під час обговореннязгадувались перспективиіснування найменших шкілрайону. Звісно, хочеться,щоб школа існувала в кож-ному селі. Але якою має бутиголовна мета її існування –забезпечити роботою сіль-ських вчителів чи дати якіснуосвіту учням?

Шлях до розуміння людьмипереваг об’єднання має бутипідтверджений конкретнимисправами. Про це говоривКарпилівський сільський го-лова Ігор Бринза. У людей нинідуже низький рівень довіридо влади і потрібно робитищось конкретне, не тількигодувати обіцянками, абивідновити цю довіру. Коженсільський голова має бутиготовий відповісти на прос-те, на перший погляд, запи-тання людей: “А що ми зцього будемо мати?”

Детальніше про конкретикусказав Калюжинський сіль-ський голова ОлександрКоваленко. Чому б не зробитидля калюжинської громади,як стимул до об’єднання,визначення Калюжинськоїшколи базовою для Калю-жинець, Сокиринець і Вась-ківець? Така пропозиціязначно збільшила б зацікав-леність калюжинської грома-ди до об’єднання.

Потрібно перед об’єднан-ням йти до людей не простоз пропозиціями зробити зкількох громад одну, а мативідповіді на очікувані і болючізапитання – чи залишиться уселі школа, ФАП, збільшитьсячи зменшиться кількістьробочих місць, у якому станібудуть місцеві дороги?

Ряд сільських голів вели-кою перешкодою на шляхурозуміння людьми перевагоб’єднання називали недо-віру до влади, корупцію,розкрадання державних кош-тів. Таким способом, як вонивважають, держава простохоче перекласти проблемиселян на місцеві громади,стати ще далі від людей,

Підводячи підсумки об-говорення, Ніна Бондаренкозауважила, що об’єднаннягромад відбудеться в будь-якому випадку, але слідпідійти до цього питаннявдумливо та виважено.

У засіданні круглого столувзяв участь заступник голо-ви районної ради МиколаБлизнюк. Він запропонувавзвернути більше уваги надосвід першопрохідців у ційсправі, керівникам місцевихрад району більше спілкува-тись з колегами об’єднанихгромад. Не в кращому стано-вищі, на його думку, опинить-ся Срібнянщина, якщо пер-шими утворять об’єднані гро-мади в сус ідніх Варвинсь-кому і Талалаївському райо-нах.

Після почутого в ході обго-ворення усіх переваг і недо-ліків об’єднання очевиднимвиглядав наступний розви-ток подій: перспективи об’єд-нання у ряді напрямків зали-шаються невизначеними та,безперечно, що шанси зали-шити у районі все, як є, немають жодних перспектив. Упідсумку тільки гірше вийде,порівняно з іншими. Втра-тимо і шанс, і час, і своїпереваги. Іншого виходу, якпоказує досвід країн Європи,просто не існує. Тож кращескористатися вже готовим іперевіреним досвідом, ніжнамагатися виживати поо-динці.

С. БЕБИК.

Весняна пора гаряча для всіхгородників. І ринок нині забуяв зеленнюрозсади. Різноманітні сорти, ранні і пізні,на будь-який смак - все це можна знайтина ринковому майданчику райцентру і всереду, і в п’ятницю. Ціна на розсадупомідорів коливається від 10 до 15 грн.за десяток залежно від сорту, перець -

щають нашу країну в зоні АТО.Одночасно готувались іншісвяткові програми – до ДняПеремоги, Дня матері.

А в ніч з 5 на 6 травнябудинок культури обікрали.Злодії видавили скло навхідних дверях, потрапили вприміщення і вже зсерединивідкрили двері. Діяли вони так,наче добре знали, що де лежитьі за чим прийшли. Апаратуру,що знаходилась біля сцени,винесли всю, крім чотирьохвеликих колонок та чотирьохліхтарів. Винесли, зокрема,два мікшерних пульти, блокдля радіомікрофонів, підси-лювач, забрали новий теле-візор. Навіть електроподов-жувачі-“переноски” покрали.

У більярдній забрали з від-критого відділення металевогосейфа всю документацію навкрадене. А от замкнутевідділення, де знаходивсяпроектор, відкрити не змогли.

Ще вдалося вберегти ноут-бук і радіомікрофони, яких цієїночі у будинку культури небуло. Хоча мікрофонами бездодаткового обладнання доних тепер не скористаєшся.

За попередніми оцінками,загальна вартість вкраденогостановить біля 50 тисяч

гривень.Першим зламані двері

зранку, біля дев’ятої години, 6травня, побачив директорбудинку культури ОлександрЛяшенко. Відразу ж про злочинповідомили працівників Сріб-нянського відділення поліції.Огляд місця події не давсуттєвих підказок для швид-кого розкриття злочину.Свідків, які б могли бачитизлодіїв, теж поки що незнайшлося.

Жителі села, з якими мину-лого вівторка, а це був якразбазарний день у Савинцях,спілкувалися голова райдерж-адміністрації Ніна Бондаренкота голова районної радиОлена Панченко, були одно-стайними у свої висновкахщодо перспектив розкриттякрадіжки – ніхто нічого незнайде. І крапка. Дехто взагалібув впевнений, що ніхто і нешукатиме по-серйозному. Тактільки, для вигляду походять,ніби щось робиться.

Чому так песимістично?Люди наводили один залізнийаргумент на підтвердженнясвоїх слів, на який важко булощось заперечити: “А вискажіть, багато понаходили зтого, що за останній рік-два

вкрали у нашому селі, у іншихселах? Отож!” Навіть пріз-вища дільничного у Савинцяхніхто не зміг згадати. Чи йоговзагалі немає, чи такийзайнятий, що не був і нащорічних загальних зборах?Де вже там сподіватись хочінколи, як було колись,побачити дільничного навечірній дискотеці, середлюдей. І як тепер, не воло-діючи оперативною ситуа-цією у селі, починати шукатизлодіїв?

Більш реалістичними длявідновлення повноцінноїроботи будинку культурибули пропозиції збирати грошіз кожного двору, нехай не натаку, як була, а хоч на прос-тішу, дешевшу апаратуру. Щепропонували звернутись допрограми телеканалу СТБ“Слідство ведуть екстра-сенси ”. Звертаються жлюди, і допомагають.

Сільський голова ВікторВолуй пообіцяв розглянутивсі пропозиції жителів села,обговорити їх з депутатамита незабаром визначитисьз рішенням.

С. БЕБИК.

15-20 грн./дес., капуста - 10-15 грн./дес.,баклажани - 15-20 грн./дес. Є також ірозсада квітів, можна купити розсадупетунії по 20 грн., сальвія і айстрикоштують 15 грн. за десяток.

Продуктовий кошик залишився майженезмінним у плані цін. Пшоно коштує 8грн./кг, рис - від 15 (січка) до 19 грн. за

кілограм, гречка - 34 грн./кг, гречана січка– 24 грн./кг. За олію доведеться викласти26-28 грн. за літр, цукор залишається нарівні 14 грн./кг, с іль - 4,5 грн. Щодорізноманітних консервів, то ціна забаночку бичків складає 10 грн., сардини- 15 грн., кілька - 7,5-9 грн. Томатна пастакоштує 15 грн. за півлітрову баночку, соус– 15 грн.

О. МУСІЄНКО.

З ПОЧЕСНИМИ ВІДЗНАКАМИ!За мужність і самовідданість у роки війни

та з нагоди Дня пам’яті та примирення і Дняперемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Подяку голови районної державноїадміністрації оголошено:

МИКИТЕНКО Марії Степанівні - ветерану війни,жительці с. Савинці.

ХРИПКУ Миколі Івановичу - ветерану війни, жителюс. Гурбинці.

2 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 14 травня 2016 р.

Настала весняна спекотна пора - час, колив країні проходять весняні толоки, громадиприбирають закріплені території, власні оселі,кладовища, проводять акції за чистедовкілля, борються зі стихійнимисміттєзвалищами, щоб було зручно ікомфортно жити в населених пунктах.

Селище Срібне – один з найчарівніших,найдивовижніших, найкрасивіших куточківдля нас, його жителів. Зрозуміло, хочеться,щоб і в нас скрізь було чисто і охайно.

На весняну толоку відгукнулося кому-нальне підприємство, адже благоустрій - цеїхня безпосередня робота, працівники зблагоустрою селищної ради, небайдужікерівники організацій і підприємств, приватніпідприємці, жителі багатоповерхівок іприватних осель, за що їм щиро вдячний.Дуже приємно, що багато жителів громадидбають про селище, як про свою ріднудомівку.

Але є і такі, що в штики сприйняли веснянутолоку. Мовляв, для чого нам це потрібно? Унас є своя робота, важливіші справи ідопомагати громаді ми не зобов’язані.

Цього року травневі свята співпали звихідними днями, відтак навантаження накомунальне господарство і працівників

У травні працівникамиСрібнянського районногосектора Управління ДСНСУкраїни у Чернігівській об-ласті спільно з районнимвідділенням поліції та пред-ставниками ЗМІ проведенорейд в місцях масового від-починку людей по дот-риманню правил пожежноїбезпеки під час перебуванняу лісопаркових зонах тадотримання правил пове-дінки на водних об’єктах.

Працівники відомств пере-віряли наявність мінералі-зованих смуг, обкошуваннялісових масивів, наявністьзастережних знаків прозаборону паління і корис-тування відкритим вогнемтощо. З громадянами про-ведена роз’яснювальнаробота по запобіганнюпожежам у лісових масивах

Чернігівський обласний Фондпідтримки індивідуального житловогобудівництва на селі, в межах діючоїобласної Програми «Власний дім”,надає жителям сіл, селищ та малихміст Чернігівської області довгостро-кові пільгові кредити під 3 % річнихна наступні цілі:

- нове будівництво індивідуальногожитла - 200 тис. грн. до 20 років;

- добудову, реконструкцію житла -100 тис. грн. до 20 років;

Блакить весняного неба,смарагдові гаї, луки, вієпахощами, крізь ліси, поля талуги біжать джерельні струмки, ніби доповнюючи щедротивесни.

Саме цієї пори року у будинку дитячої та юнацькоїтворчості проходив конкурс драматичних колективів«Театральна весна 2016 року». Учні нашого драматичногогуртка «Рампа» брали участь у конкурсі «Казка завжди знами». Наші гуртківці презентували нову, дещо осучасненуверсію казки «Червона шапочка».

Журі високо оцінило виступ наших учнів, а саме: ІнниПолковніченко, Марії Пляшки, Богдани Романько, Надії

благоустрою нашої селищної ради збіль-шилось, тому вони і звернулися за допо-могою до громади. Здавалося б, усій громаді,а не тільки штатним працівникам зблагоустрою потрібно, щоб у селищі булочисто і охайно. Та вийшло навпаки, щонайбільше це все потрібно працівникамселищної ради. Зрозуміло, впоратися з усімобсягом робіт було не під силу, хочпрацювали зранку і до пізньої пори.

Окремі жителі громади допомагали лише,коли їм було зручно. Перед Великоднімисвятами витягнули обрізані гілки дерев навул. Незалежності перед ТОВ «Ашер» ічекають, хто ж їх прибере? За готелем«Лисогір» встановили сміттєві контейнери,простояли вони близько року, постійновивозилися за кошти громади, бо бажаючих,крім перукарні, заключити договори на вивізсміття так і не знайшлося. А коли перенеслисміттєві контейнери в інше місце, то сміттяпочали складати у сміттєві урни, на бетонніплити, у вбиральню, висипати просто піддеревами. Здавалося б, не така вже йвелика плата за цю послугу - близько 10-20гривень на місяць. Та вигідніше, виходить,викидати абикуди, а громада нехай платить.

Придбали новий сміттєвоз, нові кон-

тейнери, думали стане чисто, алеодночасно створили і проблему: потрібніпаливно-мастильні матеріали, запчастинидо авто, зарплата водію. Але ж скількикористі від цих витрат, якщо людям кращежити в смітті і ні за що не платити?

Настала пора косити узбіччя і більшістьжителів селища та працівники підприємств,установ, організацій вчасно зробили цюроботу, а дехто й сьогодні, як ви можетебачити, говорять, що це їм не потрібно.

Із засобів масової інформації, зокремагазети «Срібнянщина», ми знаємо, що вбагатьох селах проходять прибирання накладовищах. У селищі ми років тринамагалися провести толоку, але неприжилося, більше 2-3 жителів селища натаку роботу не з’являлося. Турбуємося саміпро кладовище, як можемо. За коштигромади, кошти самооподаткування нановому і старому кладовищах встановилизалізобетонні огорожі, бочку для технічноїводи, зробили покриття зі столами,покосили, прибрали сміття, насадили квіти.На старому кладовищі по вул. Шевченкавивезли сміття, розширили заїзд. Упоминальні дні надали автобус длябезкоштовного підвезення людей, але багато

кому і це не подобається. Сміття несуть івикидають перед кладовищем по вул.Шевченка. Де стоїть пам’ятний знакжертвам репресій в роки голодомору риютьземлю, а на питання «Чому?” відповідають:“Бо нам так зручно. Носити недалеко”.

Дороги в селищі – це взагалі жах. На пре-великий жаль, погода не сприяла ремонтудорожнього покриття. До погоди додалисяще й фінансові витрати, а все це коштигромади.

Кожен житель громади може підтвердити,що такої великовантажної техніки і в такійкількості, напевно, не їздить в жодному зрайцентрів. Дороги просто не розрахованіна такі вантажі. Якщо ми не зробимо всіразом об’їзної дороги, то щороку будемовитрачати немалі кошти на ремонтцентральних доріг.

Хочеться вкотре нагадати жителямгромади, що в комунальному підприємствіє сміттєвоз, тракторний причіп, який запомірну ціну ми можемо надати длявивезення сміття, гілок. Не викидайте сміттяна дорогу, цінуйте працю комунальників іповажайте інших жителів селища.

О. КУДЕЛЯ,Срібнянський селищний голова.

Без минулого немаємайбутнього… І пам’ять проте, що було, про те, щопережив наш народ, по-винна жити серед нащадків.

До річниці Перемоги наднацизмом у Другій світовійвійні у Гриціївській бібліотецібув проведений урок муж-ності «У слові й пісні оживавелика слава перемоги» дляучнів 1-6 класів. Дітвора,затамувавши подих, слуха-ла розповідь сільськогобібліотекаря про подвигукраїнських солдатів упротистоянні із загарбни-ками. Потім читали вірші,присвячені цьому великомудню, розглядали викладкулітератури «Тільки пам’ятьне сивіє», де були пред-ставлені книги про подвигнаших дідів-прадідів, фото-

9 травня – пам’ятний деньдля нашого народу. До річ-ниці Перемоги над нацизмому Другій світовій війні уСавинцях було проведеномітинг пам’яті. Незважаючина те, що сільський будиноккультури напередодні такоговажливого дня обікрали і вінзалишився без музичноїапаратури, спільними зу-силлями були проведеніурочистості для учасниківвійни. На них були присутніучасники воєнних дій Олек-сандра Михайлівна Кири-ченко та Іван КузьмовичПотапенко, а також Марія

Нещодавно атестовано Подільськийдошкільний навчальний заклад «Віно-чок», що дає йому право надаватиосвітні послуги протягом наступнихдесяти років.

Заклад створений у 2013 році, маєвідповідну матеріальну базу та кад-рове забезпечення для навчання івиховання дітей дошкільного віку.

Дошкільний заклад відвідують 20дошкільнят.

Постійну підтримку надає дитсадкуПодільська сільська рада, яка допо-магає у вирішенні фінансових та іншихпроблемних питань. Приємно від-значити, що у садочку за кошти сіль-ської ради встановлено сучасну

Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця»щорічно проводить акції з метою забезпечення дитячихлікарень якісним медичним обладнанням.

З 4 по 24 квітня 2016 року в усіх областях Українивідбулася Акція з метою збору коштів для закупівліреанімаційного медичного обладнання. Обстеження наустаткуванні, що було закуплене за кошти благодійної акції«Серце до серця», проводиться безкоштовно.

Жителі Срібнянщини також взяли участь у її проведенні.У визначений термін Акції – з 4 по 24 квітня волонтерипрацювали під час культурно-масових, спортивних тапросвітницьких заходів. Наклейки-сердечка, які є символомАкції, пропонували усім, хто кидав кошти до скриньки, щосприяло кращій візуалізації кількості небайдужих людей тастворювало відповідну святкову атмосферу і довіру.

У проведенні Акції активну участь взяли учні та вчителізагальноосвітніх навчальних закладів, працівникиметодичного кабінету та відділу освіти районної державноїадміністрації, районного будинку дитячої та юнацькоїтворчості, Центру первинної медико-санітарної допомоги,районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,відділу у справах сім’ї, молоді та спорту районної державноїадміністрації.

Зібрані кошти в сумі 1271 гривня перераховані на єдинийрахунок Акції. Від оргкомітету щиро дякуємо всімнебайдужим людям, хто долучився до проведення Акції,бажаємо всім міцного здоров’я і благополуччя.

Г. ТИМОШЕНКО,начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту

районної державної адміністрації.

- придбання завершеного або незавершеного будівництвом індиві-дуального житла - 100 тис. грн. до 20років;

- будівництво, добудова, реконст-рукція підсобних господарськихприміщень - 50 тис. грн. до 10 років;

- будівництво інженерних мереж(газифікація, водозабезпечення, опа-лення, електрифікація житла, замінакотлів) - 20 тис. грн. до 8 років;

- розвиток особистого селянського

господарства (придбання тракторів,навісного обладнання до них, мото-блоків, домашньої худоби, кормів таінше) - 75 тис. грн. до 10 років;

Інформація з питань отриманнякредиту розміщена на сайті Фонду заадресою: chfond@at.ua. За більшдетальною інформацією просимо звер-татись:

м. Чернігів, вул. Малиновського, 32– б. тел. (0462) 69-37-97, 69-37-85 або(067) 460-79-75; м. Прилуки, вул.Київська, 220, кімната 207 та зателефонами: (063) 523-51-27.

До уваги жителів району!

ВЕ ЛИЧ ВЕ ЛИК О Ї ПЕ Р Е М О Г И

графії воїнів-односельців,котрі воювали на фронті. Нажаль, наживо поспілкува-тися дітворі вже немає зким. Всі ветерани війни, якіпроживали на території Гри-ціївської сільської ради, вжевідійшли у вічність. Алезалишилися спогади, їхнібіографії, розповіді про воєннібудні.

Цей день назавжди зали-шиться в пам’яті нашогонароду і, сподіваємося, щовійськові дії на Сході нашоїкраїни припиняться і мирненебо простягнеться надненькою-Україною, а сол-дати всі повернуться додо-му живими і неушкод-женими.

Т. МУСІЄНКО,завідуюча Гриціївською

бібліотекою.

Степанівна Микитенко, якабуда вивезена на роботиостарбайтером. Хочетьсявисловити слова вдячностісільському голові ВікторуВолую, працівникам сіль-ської ради, які допомоглинам організувати дійство іпотім почастувати всіхсмачною кашею. Сподіва-ємося, що вкрадену апара-туру знайдуть і вже нас-тупне свято пройде звідповідним музичним су-проводом.

ПрацівникиСавинського будинку

культури.

Кирильченко, Олі Немцевої,Валентина Кузьменка,Олександра Хоменка, Павла

Гараха та Назара Клочка, присудивши їм найвищунагороду «Гран-прі».

Казка закінчилась щасливо. Хороша і справжня дружбата порозуміння здолають усі перешкоди в житті, всінебезпеки та негаразди. Усі герої казки стали друзями.

Дирекція школи виносить подяку всім дітям. Молодці!Так тримати!

Л. ХОМЕНКО,заступник директора з навчально - виховної роботи

Сокиринської школи.

АТЕСТОВАНО ПОДІЛЬСЬКИЙ ДИТСАДОКогорожу.

Активно співпрацюють із дитсадкомбатьки та громадськість села. Узакладі організовано куточок длябатьків, де розміщені інформаційніматеріали щодо виховання дітей, тавиставки малюнків і виробів вихо-ванців. Батьки є активними учас-никами свят та заходів, які прово-дяться в садочку.

Пропонує свою допомогу закладу іПодільська школа, яка надає методичнудопомогу педпрацівникам дитячогосадка та дає можливість скорис-татися своєю матеріальною базою.

Колектив дошкільного закладу(завідуюча В. Г. Кропива) докладає

зусиль для створення навчально-розвивального середовища для своїхвихованців. У дитсадку світло, за-тишно, організовано повноціннехарчування.

Поряд з тим, потрібно удоско-налювати навчально-виховний про-цес шляхом впровадження мульти-медійного обладнання, використанняможливостей інформаційної мережіІнтернет, що потребує відповідногофінансування.

Л. ЯКИМЕНКО,головний спеціаліст відділу

освіти Срібнянської районноїдержавної адміністрації.

ЩОБ І У ВОГНІ НЕ ГОРІТЬ, І У ВОДІ НЕ ТОНУТЬ...та на сільгоспугіддях, роз-повсюджено листівки з про-типожежної тематики. Пра-цівники поліції нагадали проадміністративну відпові-дальність за випалюваннястерні, луків, пасовищ, діля-нок зі степовою, водно-болотною та іншою природ-ною рослинністю, а такожрослинності або її залишківта опалого листя на земляхсільськогосподарського при-значення, у смугах відводуавтомобільних доріг, упарках, інших зеленихнасадженнях, на газонах унаселених пунктах бездозволу органів державногоконтролю у галузі охоронинавколишнього природногосередовища або з пору-шенням умов такого доз-волу.

Перевірка показала, що

багато людей, незважаючина заборони і застереження,відпочивають у не приз-начених для цього місцях.Перевіряючи водойми, ряту-вальники провели роз’ясню-вальну роботу з насе-ленням: розповсюджувалипрофілактичні наочні мате-ріали з правилами повод-ження на воді, поясниливідпочиваючим різницю міжвизначеннями «офіційнийпляж» та «місце відпочинкубіля води», навели статис-тику загибелі людей наводоймах області та району.Особливу увагу приділилигромадянам, які відпочивализ дітьми, та дітям безнагляду дорослих.

Варто ще раз наголо-сити: шановні громадяни, некупайтеся і не пірнайте унезнайомих місцях та на

несанкціонованих пляжах,тим паче, якщо перебуваєтеу нетверезому стані. У жод-ному разі не залишайте дітейбез нагляду. Щоб відпочинокна воді був безпечнимнеобхідно суворо дотриму-ватися правил безпечноїповедінки.

Головною метою прове-дених заходів є поперед-ження випадків травма-тизму та загибелі людей, щовиникають внаслідок недо-тримання правил поведінкина водоймах, а такожнадзвичайних ситуацій,пов’язаних із можливимвиникненням пожеж.

В. ФЕСЕНКО,начальник

Срібнянського РСУправління ДСНС України

у Чернігівській області.

ЛАСКАВО ПРОСИМО! У смт. Срібне Срібнянського району Чернігівської обл.

розпочинає діяти філіал благодійного проекту «Биття серця»для молоді з обмеженими можливостями в рамкахблагодійного фонду «ЮНІТІ» (www.bfunity.com.ua). Метоюпроекту є створення платформи для молоді з інвалідністю та

без неї для зустрічей, знайомств, спілкування тастворення щасливих сімей. Зустрічі будуть проходити увигляді цікавих конкурсів, запальних танців, активногоспілкування, семінарів, тренінгів, ток-шоу тощо. Тожбудемо раді бачити кожного з вас. Подробиці та запис зателефонами: 0635019419,0951966012 - Лілія (організатор),смт. Срібне.

3 стор. «СРІБНЯНЩИНА» 14 травня 2016 р.

12 травня святкував свій ювілей-ний день народження дорогий нашбрат, племінник, дядь о Серг ійВікторович САКУН із Побочіївки.Тож щиро вітаємо іменинника ішлемо найкращі побажання.

Хай пливе щасливо твій життєвийчовен і минає легко береги круті, ілюбові буде хай завжди він повен, тонайголовніше у людськім житті. Нехай вдуші завжди горять іскринки радості йбажання. Бажаєм щастя і достатку, ясного неба і тепла,в житті - згоди й порядку, щоб доля світлою була. Вроботі – успіхів, везіння, у справах – вічного горіння! Віддуші успіхів бажаєм і хай Господь Бог допомагає.

Сім’я Сакунів.

12 травня свій ювілей - 30-річчя -святкував дорогий наш син, чоловік,

люблячий тато, внук Сергій ВікторовичСАКУН із Побочіївки.З ювілеєм, дорогий, вітаємо, від усього серця

ми бажаємо: щастя, радості, добра, здоров’я,успіхів, тепла. Благополуччя та достатку, щоб справи

всі були в порядку. Хай посміхається життя та буде кращиммайбуття! У цей дорогий для серця день бажаєм квітів іпісень. Від друзів - щирих привітань, від зірок - здійсненнябажань. Від сонця - світла і тепла, щоб доля щедрою була.І не спинити часу лік, нехай щастить весь довгий вік!

Тато, мама, дружина, донечки Алінка і Крістінка,бабуся Віра.

12 травня святкував 30-річчя дорогий наш брат,дядьо Сергій Вікторович САКУН із Побочіївки. Щировітаємо його з цієї нагоди.

Ми вітаєм і бажаєм днів щасливих, золотих, щоб родилощастя рясно, все в житті було прекрасно, щоб усе моглосьі вмілось, квітувало, веселіло! Щоб в сім’ї завжди булилюбов, повага і тепло! Хай серце зігрівається любов’ю, хайрадує веселий, добрий світ. Натхнення, щастя, спокою,здоров’я, добробуту, довгих і прекрасних літ!

Сестра Леся, зять Віктор, племінники Даша, Ільюша.

15 травня святкує свійювілейний день народження - 70-річчя - дорога наша подруга ЛідіяСтепанівна КИРИЧОК із Сріб-ного. Щиро вітаємо ювілярку.

Твої літа - твоє багатство, а вньому й сонце і дощі. Тож щастями тобі бажаєм, здоров’я йрадості в душі. Твій ювілей і намна радість, бо з нами поруч тиідеш, і завжди посмішку привітнуі добре слово всім несеш. Ой,невловимі ці роки! Хоч зупинитиїх не вдасться. Так хай же будетак завжди: чим більше літ, тимбільше щастя! Здоров’я міцного іщирої долі хай Бог посилає й тебебереже.

Подруги.

18 травня святкуватиме свій 85-річний ювілей нашадорога бабуся та прабабуся Віра МиколаївнаКОНОНОВИЧ із Карпилівки.

Хай доля шле добро і щастя, міцне здоров‘я, море благземних. І щедрі дні, мов рушники квітчасті, хай довго йрясно стеляться до ніг. Хай завжди пахне хлібом у оселіі на столі красуються меди. І пісня з серця до людейзлітає, і радість буде із тобою хай завжди. Нехай добропанує в твоїм домі і злагода й достаток будуть повсякчас,міцним здоров‘ям хай Господь наділить і доля щастямщедро обдарує вас.

Внук Руслан з дружиною Оксаною таправнуками Сніжаною, Владиславом і Назарчиком.

12 травня відсвяткувала свій ювілейний день народ-ження депутат Срібнянської селищної ради НаталіяМиколаївна КУЗЬМЕНКО.

У цей святковий світлий день, коли настав Ваш ювілей,ми щиро Вас вітаємо, добра і щастя Вам бажаємо. Хайобминають Вас тривоги, хай Бог дасть щастя на путі. Хайсвітла, радісна дорога щасливо стелиться в житті! Тож нестарійте і не знайте в житті ні смутку, ані бід, у серцімолодість плекайте, живіть до ста щасливих літ! Бажаємосвітлої радості й сили, ласкавої долі, добра і тепла, щобласку Вам слало небесне світило, здоров’ям наповниларідна земля!

З повагою селищний головаО. Куделя

та депутатський корпусСрібнянської селищної ради.

Річка стала болотом, а в болоті зачаївсяострів Марфа. Горбик землі, горобцю нідестрибнути. Там була одна єдина хата, і в тійхаті жили баба з онукою. Взимку вони ходилидо села по льоду, навесні добиралисячовном, видовбаним зі старої верби. Бабапливла чорним веслом, а дитина сиділа, якструнка, не ворушилася. Човна ставили підверболозом і не примикали. Влітку плавніпересихали, і до острова вела стежка, якуховали під гіллям і сіном. Коли баба з онукоюз’являлися в селі, люди підходили й запиту-вали, чи немає очерету на продаж. Очеретбув, але дорого за куль.

Баба з онукою жили бідно, купували тількимило, сірники й сіль. Інколи дитина просилахалви, тоді продавець зіскрібала крихти зцелофану і сипала на ваги. Виходило стограмів.

Хата була на два входи, лісяна, підочеретом. Колись там жили дві родини,чоловік десять, старші померли, а молодшівиїхали. Всіх жінок на острові завжди звалиМарфами. Через тонку ногу, яка почалавсихати ще в молоді літа, баба не знала ніланки, ні ферми, до пенсії прибирала в клубі.За це її незлюбили і поза очі звали Тонка Нога.

Дівчинку привезли в кінці дев’яностих,коли та залишилася круглою сиротою. Матидівчинки, молода Марфа з острова, обвія-ного сирими вітрами, померла в спекотномуКиєві од великої любові. Стара Марфамовчки взяла стеблинку руки в свою чорнуод попелу й сажі руку. І повела дитину,накульгуючи, на острів. .

– Не бійся, – сказала вона малій, що збрелов голову, – баба ніколи тебе не битиме. І некричатиме.

– А що ти мені купиш? – спитало дитя, щобзаспокоїтись після довгої дороги.

– Ми нашиємо з тобою ляльок.– А в тебе є гойдалка?– Ні, є коза, – зітхнула Марфа. – Ледащо,

правда, але молочина для тебе буде.На льоду вже пішов полій, вони ледве

добрели до хати. Стара затопила піч, ігарячий дух очерету з білим димом підхопивгорня з картоплею та сковороду з в’юнами.

– Мафуню, вечеряти! – баба поставила настіл гасову лампу.

– Я Летісія.– Нема такого слова, – строго сказала

стара. Не вистачало ще імен із землі, що

породила такого перевертня. Задуривстудентці голову, обіцяв, царицею стане. Тавсе її царство – горбок біля Києва, вкритийтравою й суницями.

– Ти Марфа, Марфа, запам’ятай… І я тежМарфа.

Дівчинка заснула, волосся стікало зподушки бурчаком.

Стара сіла на припічку, притулиласяголовою до голови онучки. Дихання дитиниторкнулося до бабиної щоки. І старазавмерла. Щось мов ударило їй у груди йзапекло давно забутим пеком ніжності.

Діти спустошують людину до дна,вибирають із неї все живе, але без дітей неможна. Марфа прокидалася ще до сонця.Вітер розколихував занавіски, свистів удимарі, мов навіжений. Вона заносила в’язкуочерету, ламала його до коліна і сунула впіч. Очерет спалахував, бухкав вогнем учерінь, висвічував обличчя Марфи, схожена дно старої діжі. Починався день. У горнятібулькала страва, на сковороді шкварчалазасмажка.

На печі завжди тепло. Там маленькевіконце, з якого видно дахи і димарі села, аввечері – світло вікон. Тепер на печі спалатільки Марфуня. Стара знала: щоб дитинавиросла, її треба вигріти. Вона подавала напіч кислички з погреба, які пахли, ажзабивали дух, молозиво, печену зайчатину.Баба спала на лежанці, і коли маласхлипувала або скрикувала, схоплювалася,хрестила її і прикривала своїм плетенимжакетом.

Бліда, аж зелена дівчинка до весни сталакругловида, мов яблучко. Коли проталаземля на пагорбі, Марфа випустила дитину ікозу з козенятами. Марфуня вистрибувала,кружляла, щось вигукувала. А потім неспо-

дівано заспівала. Слів у пісні майже не було,але голос був низький і сильний, як у дорослої.

Тонка Нога стояла на порозі, з перелякусхрестивши руки на грудях. То був Талан,якого стара боялася, як вогню. Талан щенікому з острова нічого доброго не дав. Водивпо світах, піднімав до неба і кидав на каміння.

– Не горлань! – накричала вона. – А товодяний бугай почує. Стопче на смерть.

Марфуня бігала у вишневому пальтечку зпанбархату, на яке баба перешила дівоцькуспідницю, підклавши чимало сірої вати.Хустина на ній збилася, покривлені чоботибули заляпані грязюкою. «Так і є, – думалаМарфа, – це Воно, те, що згубило її матір. Матималювала. Стригла білкам хвости, робилапензлики. Добувала червоне з калини, чорнез крушини, фіолетове зі смородини. Вчителі,бувало, не схваляться. Малюнки надіслалив Чернігів на виставку, звідти прилетіввиклик. Так дівчина потрапила в столичнухудожню школу. Тонка Нога була проти, алевчителі напосілися, мов треба дати дорогу вмайбутнє. Де вона та дорога? Загубилася внетрях. Де те майбутнє? Онде бігає – сиротасиротою.

Якось у закутку острова, між кущами вер-болозу, дитина побачила дзеркало води. Тобув не розлив, чорніла глибочінь. Вона взяладовгу лозину, таку довгу, яку могла тількивиламати, але так і не торкнулася дна.

– Ти моє озеро, – сказала вона воді, – титільки моє озеро. Нікому не зізнавайся, що тиє.

Вода погодилася. Тоді мала сплела зкульбаби вінок і поклала на воду. То була їїперша таємниця, яку вона берегла навіть відбаби. Відтоді вона щодня приходила до своєїводи.

Вечорами при лампі Тонка Нога розповідаладівчинці про Бога. Бог живе у білих хмарах,стоїть над усім і над усіма. Бог все бачить ізнає про всіх.

Марфуня поглядала на піч, де була схованаочеретяна трубка, й опускала очі. Т ієютрубкою вона витягала з торби під коминомцукор, заставивши її в дірочку. Дівчинкасхопилася й затулила собою маленькевіконце на печі. Може Бог не побачить?

Інколи вночі здавалося, що вітер здіймаєострів з вербами й лісяну хату з кривимивіконцями, очеретяний погрібник і хлів.

Влітку мала збирала смородину наздичавілих кущах скраю острова, купаласяв ковбанях і ловила в’юнів старим сачком ізнадтріснутою ручкою. Коли стара не бачила,Марфуня розмовляла зі своїм озером. Вонарозповідала йому про матір, про Київ, про те,що хотіла б покататися на крилах старогошуліки. Шуліка літав до села по здобич, хапавтам курча або каченя і волік до свого гнізда.Він був уже старий, у нього хиталися крила,коли ніс щось важке. А, може, то його мучилипрокльони селян. Бо кожного разу, коли вінз’являвся в небі, жінки вибігали з вилами йпалками, а чоловіки хапалися за рушниці.

Одного разу шуліка летів так низько, щозачіпався за кущі, а потім упав і затих.Дівчина кинулася до нього, у птаха булопрострелене крило, там не вистачало пір’я,коли наблизилася, намагався піднятися йзаплутався в траві.

– Шуро, Шуро, – покликала його мала, – небійся. Якщо не будеш кусатися, ми з бабусеютебе вилікуємо.

На дотик птах був шорсткий і худий. Гачкомзагнутий дзьоб і сторожкі очі видавалихижака. Кому ж він носив свою здобич?Дівчинка притулила його до серця, відчула,як він злиться, тремтить, боїться, але,мабуть, на якусь краплину їй довіряє. І тамить довіри зріднила її з шулікою. У повітрівін здавався їй більшим, справжній він тількив небі.

Дівчинка розтирала в руках деревій іприкладала йому до рани. Але, здавалося,йому вже ніщо не допоможе. Шуліка смикавсяі сапав повітря.

Тонка Нога до села їздила сама, вонабоялася за дитину, хай би менше людей їїбачило. Цього разу її не було надто довго.Коли човен нарешті шугнув по мілині,Марфуня кинулася до баби, почаларозповідати про птаха і розмахувати руками.

Стара була надто стомлена, мовчкикульгала до хати.

– Ось же він, бабусю, дивіться!– Не неси його до хати! – гримнула баба.Дитина стояла в розпачі, тримаючи

великого сірого шуліку, що вже вицвів одстарості, але рвався й клювався, немов бив ньому було ще багато життя. Тонка Ногапожаліла його старість. Промила рану,чимось закрапала, чимось засипала. Наострові не знали лікарень, там було коріння,намочене на горілці, молитви і глей. Глеємлікували кістки, корінням – серце, легені йшлунок. Баба знала свої хвороби, а крилабули такі ж, як руки, зранені руки.

Потім Марфуня сиділа біля шуліки,накривши його кофтиною і пошепки розмов-ляла.

– Шуро, а в тебе є мама? І в мене тежнемає. А хочеш я буду твоєю мамою?

Шуліка скидався в гарячці, вона клала нанього тоненьку, немов пташину, руку.

– Знаєш, коли я виросту, то буду мамоювсіх річок, озер, островів, птахів і звірів.Тільки ти не кажи нікому, добре?

Птаха залишила на ніч у повітці, удосвітавін почав ридма кричати. Тонка Ногавідчинила двері, й він пострибав у болото,зачіпаючись за гілки й траву, мовби хтосьйого кликав здалеку, і в нього розривалосясерце. Його могли спотрошити видра абокуниця, в його дзьобі не було ще сили длязахисту. Його могли прибити весломрибалки або схопити лисиця. На кожномукроці чатувала смерть, але те, що йогокликало, було сильніше за смерть.

І недарма Тонка Нога боялася за внучку.Одного разу її перестріла голова сільради удовгому сірому піджаці, на високих підборах,мов телиця. І почала розпитувати проМарфуню. Мов, звідки у вас дитина, чи є нанеї документи. Мов, служба у справах дітейпланує обстежити умови її проживання. Таумови, як умови, схитнула плечима Марфа.

А потім поназбиралося всілякого люду,стара тричі їздила човном на той берег. Укостюмах, череваті й розпарені на сонці.Сиру долівку Марфуня застелила талабаном,на столі поставила букет з водяних лілій. Тіходили островом і стогнали чи то від спеки,чи то від не таких умов проживання.

– Збирайте її, – мотнула головою Телиця.– Покладемо на обстеження в райлікарню, адалі буде видно.

– Марфуню, – тихо мовила Тонка Нога, алеголос її надломився. – Ти... тобі треба з цимилюдьми... поїхати.

– Не віддавайте мене, бабусю! – зарепе-тувало дівча. Припало їй до вуха й заше-потіло: «Вони мене з’їдять, бабусечко. Осьпобачите!»

Коли Марфуню намагалися посадити вчовен, вона рвонулася й полетіла позахатою до свого озера. Стрибнула туди йзарепетувала, що втопиться. Озеро булотаке маленьке, що могли дістати її з берега.Але дитина всіх спантеличила. Телицянаказала заспокоїти малу і завтра вранціпривести до сільради. А про себе подумала,що це треба везти її на комісії й перекомісії.Треба визначати рівень психічного здоров’яі тип навчального закладу. Скільки муторнихпроблем з нічого. А хто це робитиме?

– Щоб вам сонця не бачити, щоб вам хлібане їсти, щоб вам кров’ю вмиватися! –горланила дівчинка.

Минув рік, Тонка Нога повезла дівчину дошколи. Того дня весло її не слухалося. Старабула одягнена в усе чорне, а на дівчинкуодягла шкільну форму її матері. Форма трохипахла сирістю, але білий комірець сяяв білим.Кіски, які бабуся заплела з кучерявої чорноїкопиці, смирно тулилися до шиї. Учителькатрапилася хороша, взяла дитину за руку,посадила на першу парту.

Весь урок Марфа стояла під класом інамагалася нічого не пропустити. Колиназивали прізвища учнів, кожен повинен бувпіднятися і розповісти якогось віршика чизаспівати пісеньку.

– Летіс ія Мурантес! – проголосилавчителька. Діти засміялися. Ніхто непіднявся. Вчителька повторила. Тонка Ногавідчинила двері й сказала: – У метрикахзаписано неправильно. Її звати Марфуня, ане Летісія. Такого імені немає в святцях.

Вчителька якийсь час помовчала, а потімкивнула. Марфуня встала з місця, повер-

нулася до дітей і заспівала. Слів у тій пісні небуло, але низький голос забив усім дихання.Після уроку їм видали книжки і дозволилирозходитися. Стара Марфа дивилася нависоку в ластовинні вчительку, намагаю-чись зрозуміти, що за людина прийшла в їхнєжиття. Боятися її чи довіряти їй.

– Я тобі казала не горланити. Водянийбугай затопче, – нагадала Тонка Нога, коливесло чиргикнуло об човен і тихо сплеснуло,мов карась.

– Вірша не знаю, а мені хотілося їмпоказатися.

Від цього й приходили на острів біди. Всімхотілося чимось показатися. Той вирізав здерева ікони, той плів кошики, той з глеюліпив, та малювала. А треба жити, як усі.Непомітно. Вдома Тонка Нога пригрозиладівчині лозиною і підвела до ікони ВарвариВеликомучениці.

* * *Вікно на печі ніколи не засівають дощові

краплі. Ти дивишся в нього у травні, коли наострові оживає латаття, жовтим застилаєберег. І влітку, коли піднімається очерет ізастує дахи по той бік ріки. І дивишся влистопаді, як морозчик уже погуляє, і підплівкою льоду застигають очі в’юна.

Ти дивишся на світ рано-вранці, коливідблиски сонця розливаються на склі.

– Хто я така? – запитуєш удосвіта Марфу,яка дрімає на лежанці. У Марфи чорнеобличчя, ніби вона прожила під землею.Стара довго кліпає, перш, ніж забіліютьрисочки очей, і потім каже:

– Навіщо тобі?– Я не знаю.Западає мовчанка. Через одинарні шибки

чути, як верби випрямляють змучені тіла, ікогось оплакує в небесах сива ворона.

Марфа чекала, що ти про це запитаєш. Алеж не тепер, тобі всього дванадцять. Старалюбить дивитися, коли ти між дітьми. Худа,як лозина, з товстими короткими косами. Ітепер ти найвища в класі. Коли Марфаповертається до човна, ти біжиш у коридордо дзеркала і розплутуєш тугі коси, бо такходять усі дівчата. На уроках перша тягнешруку, але вчителі мов би не бачать. Коли наперерві приносять кип’ячене молоко, деякідіти не хочуть, а ти випиваєш і за них, бокоза саме не доїться.

За те молоко і за дармові обіди тебештовхають і дражнять.

– Ми скажемо твоїй бабі, що ти зновубилася! – верещать хлопчаки.

– Побачимо, хто отримає вдома верби! –підпрягаються дівчата.

Ти виймаєш із кишені безокий камінчик інамагаєшся торкнутися до їхніх рук, вониверещать і розбігаються. Вчителі ставлятьтебе спиною до дошки, на весь урок. Вучительській вони говорять про допоміжнушколу-інтернат.

А одного разу діти побачили в тебе на спиніякусь руду комаху з довгими ніжками і почаливідсувати парти від твоєї так, що посередкласу стояла тільки твоя парта, одна-єдина.Зайшла на урок учителька з трьомапідборіддями, від здивування і неї випала зрук указка.

– Як це називається? – гримнула вона.– У неї воші, – загудів клас.Коли Тонка Нога наближалася до школи,

тричі впустила з рук торбинку на хліб. Уфізичному кабінеті стояла медсестра взім’ятому халаті і вчителька з довгим волом.Марфуня забилася в куток, затулиласяруками і здригалися. Все це Тонка Ногапобачила в щілину, і почула, як медсестраговорила «чисто, нема нічого». Коли старапрочинила двері, невидиме зло підбило їйколіна, вона трохи не впала на підлогу алепідняла голову і мовчки чекала слів.

Вчителька лякала її санстанцією, міліцією,комісією сільради. Тонка Нога дивилася завікно, де юрмилися хати з перепаленої цегли,протікали вулички, знахабніло виблиску-вали антени. Спортмайданчики, свіжоско-пані квітники, пострижені дерева, – ценагадувало їй колонію. Людина дресирує світнавколо і підпрягає своїй волі, та зрештоюопиняється в клітці.

Любов ПОНОМАРЕНКО.(Із книги «Нехворощ»).

Продовження у наступному номері.

КОЛЕКТИВ СРІБНЯНСЬКОГО ДНЗ «СОНЕЧКО» щировітає з ювілеями працівників дитсадка ЛюдмилуІванівну ХРИСТЕНКО, який вона відсвяткувала 12травня, і Тетяну Павлівну КОЗАЧОК, який вонавідзначатиме 15 травня.

За роком рік життя невпинно лине, дарує весенвеселковий час. У цю прекрасну, світлу днину вітаннящирі ви прийміть від нас. Хай доля вам шле добро і щастя,міцне здоров’я, море благ земних, а щедрі дні, мов рушникиквітчасті, нехай ще довго стеляться до ніг. Бажаємопісень, що лиш весна співає, і музики, що награють ліси,і квітів тих, що нині розквітають, і повні пригорщі любовіі краси. Хай будуть поруч віра і надія, як два крила, щовпасти не дадуть, а сам Господь по милості наділить щедовгих літ, щасливу світлу путь.

17 травнясвоє 25-річчяс вя т куват им едорога донечка,любляча мама іс е с т р и ч к а ,внучка ЯнаВ а л е р і ї в н аСИДОРЕНКО зПодолу.

Сегодня ма-ленькой дочур-ке уже так многовзрослых лет! Как быстро времяпролетело, мы жили счастливо,без бед, ты стала взрослой икрасивой. Горда я за такую дочь!Пусть в жизни сладкой исчастливой, тоска и беды сгинутпрочь! Любви и счастья, благпобольше, ни капли слез и океанпобед, пусть исполняются же-ланья, плодов фортуны многовслед!

Мама, тато, донечка Міланка,сестра Маринка, бабуся Маша,

сім’я Ранських.

16 травня 65-річнийювілей відзначає дороганаша Раїса ДмитрівнаХАЛЕЗІНА з Олексинець.

Хай життєві стежкиустеля дивоцвіт, на гарнездоров’я багато ще літ.Бажаємо в твоє прекраснесвято тепла, любові йрадості багато. І щоб усюди:вдома, серед друзів тивідчувала лиш увагу, ласкуі тепло. Щоб у житті твоїмна виднокрузі похмурихднів і болю не було. Весни усерце, в душу лиш розмаю,достатку в дім й добра тобібажаєм. Хай будуть ранкизолоті й у всьому будеперемога і хай ще довго ужитті щаслива стелитьсядорога.

Сестри Ніна іЛюся з

Олексинець тасестра Надя зГоробіївки

з сім’ями.

16 травня 65-річнийювілей відзначає найрід-ніша мама, найніжнішабабуся Раїса ДмитрівнаХАЛЕЗІНА з Олексинець.

Кто самый лучший излюдей и чей сегодня деньрождения? Любимоймамочке моей. Прими жеэти поздравления. Ты непечалься никогда, пускайздоровье крепким будет ипомни главное всегда - мывсе тебя так сильнолюбим.

Доньки Таня, Оля,син Славік з сім’ями і

онуки Саша, Віка, Тая іКатя.

4 стор. 14 травня 2016 р. «СРІБНЯНЩИНА»

Засновник - районна державнаадміністрація та районна рада.

Смт. Срібне Чернігівської області.Видавець - редакція газети «Срібнянщина»

«Срібнянщина» Телефони: редактора - 2-12-30, відповідального секретаря,відділів сільського господарства - 2-11-21,

бухгалтерії - 2-13-06.

Точка зору авторів може не співпадати з позицією редакції. Листування з читачами редакція ведена сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та

рекламодавці. Редакція залишає за собою право редагувати або скорочувати тексти.

РедакторС. А. Бебик.

Наша адреса:17300, смт. Срібне,вул. Миру, 41А.

Електронна пошта:media_sr@cg.ukrtel.net

Друк офсетний. Обсяг - 1 друк. аркуш. Індекс 63992. Тираж 2447. Замовлення №71. Віддрукована у Прилуцькій друкарні, м.Прилуки, вул. Ярмаркова,47.

Газета виходить з лютого 1935 року.Реєстраційне свідоцтво серіяЧГ №022 від 22 лютого 1994 р.

Відповідальний за випуск С. А. Бебик.

СКИДКИ на работы+материалы. КРОВЕЛЬНЫЕ РАБО-ТЫ под ключ. Мансардные крыши, стропильные систе-мы. Мягкая кровля, метал, битумная, полимерная,керамическая черепица. УТЕПЛЕНИЕ, ОБЛИЦОВКАдомов, квартир. Сайдинг, фактурная штукатурка, коро-ед, термопанели. Доставка материалов 096-9721514,066-8393483.

С тр о и те л ь н ы е у с л уг иСКИДКИ на работы+материалы. РЕМОНТЫ квартир,

домов, балконов. Перепланировки, подвесные потол-ки, гипсокартон. Отопление, теплый пол, водопровод,канализация, электрика и т. д. СТРОИТЕЛЬСТВО - дома,бани, пристройки, гаража, павильона. Навесы, бесед-ки, ворота, заборы. Доставка материалов 096-9721514,066-8393483.

НОВІ ОБПРИСКУВАЧІ, ГРЕБКИ, КОСАРКИ, БДН, ЛІЙКИ,ПЛУГИ, БДН, КУЛЬТИВАТОРИ, САДЖАЛКИ, ІНШЕ. ЗАПЧАСТИНИ ДО ПРЕСІВ. ШПАГАТ, ОВОЧЕВА СІТКА.

WWW.SIPMA.COM.UA, 099-318-10-39, 067-536-11-50.

www.vikonda.com.uaсмт. Срібне, вул. Калініна, 4Тел. 099-3255099, 063-2298050.

В І К О Н D AФАБРИКА ВІКОН

ДЕРЖАВА ПОВЕРНЕ ВАМ 30%ВИТРАТ ЗА ВІКНА ВІКОНДА

ЗА ДЕРЖАВНОЮ ПРОГРАМОЮВІДШКОДУВАННЯ

R

КУПЛЮ БИКІВ ДОРОГО ВІД 350 КГ. ТЕЛ. 096-9610935,066-4219822.

КУПЛЮ ВРХ, БИКІВ, КОНЕЙ, КНУРІВ, ТЕЛЯТ НА ХАРКІВ.ТЕЛ. 066-5715110, 098-3823130.

ЗАКУПОВУЄМО ЦІЛОДОБОВО МОЛОЧНІ ТА ПІДРОЩЕНІТЕЛЯТА, КОРОВИ, БИКИ, КОНІ, ТЕЛИЦІ, КНУРІ, ВИМУШЕНИЙЗАБІЙ. ТЕЛ. 096-8496276, 066-3481572.

ЗАКУПОВУЄМО ДОРОГО КОРІВ, БИКІВ, КОНЕЙ.ТЕРМІНОВИЙ ДОРІЗ. ТЕЛ. 063-8294803, 097-0578546.

ПОСТІЙНО ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО МОЛОЧНИХ ТАПІДРОЩЕНИХ ТЕЛЯТ, А ТАКОЖ КОРІВ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ ТАЇХНЄ М’ЯСО. ТЕЛ. 096-1211816, 066-2835463.

КУПУЮ ДОРОГО, ЦІЛОДОБОВО, КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ,ТЕЛЯТ, КНУРІВ, А ТАКОЖ М‘ЯСО ЯЛОВИЧИНИ ТАКОНИНИ.ТЕЛ. 098-445-20-28, 066-0762648.

КУПУЮ КОРІВ, ТЕЛЯТ, БИКІВ, КОНЕЙ, КНУРІВ,ЦІЛОДОБОВО. ТЕЛ. 098-343-20-99, 095-606-55-31.

ЗАКУПОВУЄМО ПОСТІЙНО КОРІВ, КОНЕЙ.НАЙДОРОЖЧЕ ТЕЛИЦЬ ТА БИКІВ ПОНАД 300 КГ. ТЕЛ. 068-0669894, 095-7565058.

МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ. ТЕЛ. 066-5979991,063-1727760.

Нові ОП, обприскувачі, БДН, сіялки 1,8м., лійки, плуги,БДН, культиватори, катки, косарки, гребки, саджалки,спецгума, помпи для ДП на 12v. Запчастини, шпагат,www.sipma.com.ua, 099-318-10-39.

ПРОДАЄТЬСЯ ГОСПОДАРСТВО В СМТ. СРІБНЕ. ТЕЛ.099-2205396, 066-6056563.

ПРОДАЄТЬСЯ ГАЗИФІКОВАНИЙЖИТЛОВИЙ БУДИНОК В СМТ.СРІБНЕ, ВУЛ. БЕРЕЗОВА, 22А. ТЕЛ.097-5428502.

ПРОДАМ БУДИНОК. ТЕЛ. 099-2393096, 063-7869042.

КУПЛЮСТАРОДАВНІ РЕЧІ:

К И Л И М И ,С О Р О Ч К И ,РУШНИКИ, ПЛАХТИ,КОРСЕТИ, ПЛАТКИ,Н А М И С Т О ,ПОЛОТНО ТА ІНШЕДОРОГО. ТЕЛ. 067-9924043, 066-5618529.

КУПЛЮ ВІСК, ПРОПО-ЛІС І МЕРВУ. ТЕЛ. 067-9834554.

П Р О Д А МВ ’ Є Т Н А М С Ь К О -КОРЕЙСЬКИХ ПОРОСЯТ(БІЛІ І ЧОРНІ). ТЕЛ. 093-5944979, 098-5079319, 050-6037933.

ПРОДАМ «ТАВРІЯ-НОВА» 1,1, 2006 Р. В., МУРЕНА 58000КМ., ШИПИ «БАРУМ» 4,5Х100 КМ, В ГАРНОМУ СТАНІ. ТЕЛ.050-1809334.

14 травня мине рік, як пішов із життя дорогийнаш чоловік, батько, дідусь ГригорійІванович КАМІНЕЦЬКИЙ (смт. Срібне).

Хто втратив рідних, той знає, як болитьсерце та плаче душа, бо у всьому відчутнавідсутність дорогої людини. Ми не можемоповірити, що тебе немає з нами. Твоядоброта, щедре серце назавжди залишаться

в наших серцях і пам’яті. Ніколи не заростестежка до місця твого останнього спочинку.

Скільки б часу не пройшло, ми будемо згадуватитебе з любов’ю і вдячністю. Ти в наших люблячих серцяхзавжди. Всі, хто знав і пам’ятає Григорія Івановича -пом’яніть в цей день щирим теплим словом. ЦарствоНебесне, рідний, земля пухом і вічна пам’ять.

Вічно сумуючі дружина, син, невістка, внукиДіаночка і Дениска.

ПРОДАМ ДІЙНУ КОРОВУ. ТЕЛ. 066-6683578, 095-9420028.

ВИКОНУЄМО ВСІ ВИДИ ВНУТРІШНЬОГО РЕМОНТУБУДЬ-ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ, КОРОТКИЙ ТЕРМІН. ТЕЛ. 066-2280073.

ПРИВЕЗУ ПІСОК, ЩЕБІНЬ, ГРАНВІДСІВ. ТЕЛ. 066-7784657,093-6609720.

ПРОДАМ ДРОВА ПИЛЯНІ, РУБАНІ. ТЕЛ. 066-9844157, 097-6069876.

У С. ПОБОЧІЇВЦІ ЗДАЄТЬСЯ У КОРИСТУВАННЯГОСПОДАРСТВО. ТЕЛ. 093-8018310, 099-3240087.

17 травня 20 років світлої пам'яті дорогогочоловіка, батька, дідуся Василя ВасильовичаБРЮХОВЦЯ (смт. Срібне).

Рідненький наш, як швидко плине час, вже20 років, як ти покинув нас. Так хочеться утишу вечорову побачити тебе, рідненький,знову, розповісти свій біль, своє життя, але

відтіль немає вороття. Не вистачає усмішки іслова, і погляду ласкавого й простого. Любив

життя, любив людей, прожив ти для сім’ї і длядітей. Пішов ти гідно в небуття, тобі не буде

забуття. Сумують родина, діти, сльоза забринить ще не раз.Останній дарунок - це квіти з скорботою, любий, від нас. Милюбимо і гордимося тобою. Вічна пам'ять про тебе житимев наших серцях. Хто знав Василя Васильовича - пом'янітьйого разом з нами.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки.

РОКОВИНИ СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ17 травня минає 20 років світлої пам'яті нашого шановного

колеги, колишнього заступника редактора ВасиляВасильовича БРЮХОВЦЯ (смт. Срібне).

І хоч пройшло вже багато часу з тих пір, та й досі ветерани-журналісти, працівники редакції «Ленінського слова»-«Срібнянщини» пам’ятають свого колегу, а зі шпальтпожовтілих підшивок районки озивається мудрим словомЖурналіст з великої літери, хороша людина, добрийнаставник - наш Василь Васильович.

І хоч час невблаганний, від дня смерті пройшло вже двадесятиліття, та в редакції пам’ятають вас.

Спіть спокійно. Царство Небесне вам і вічна пам’ять.Колектив, ветерани редакції газети «Срібнянщина». 14 травня минає 3 роки, як пішла із життя

дорога наша мама, бабуся, прабабуся НінаВасилівна МОСТОВА (с. Побочіївка).

Чудовий травень ронить білий цвіт,нагадує усім, що скоро літо. Так боляче іприкро на душі, що вже немає мами в цьомусвіті. Не вийде вже рідненька до воріт, нестріне нас, не проведе в дорогу. Зі смертюмами зникнув цілий світ. Так затишно і теплобуло в ньому. З доріг далеких завжди насчекала. До свого серця щиро пригортала, усіхонуків так вона любила. Аби могла, їм небо бприхилила. Пішла матуся тихо за межу у інший світ, якийніхто не бачить. А нам лишила тугу і журбу, де над горбкомземлі росою квіти плачуть. Хто знав і пам’ятає нашу маму- згадайте й пом’яніть разом з нами.

Вічно сумуючі всі рідні.

Я пам’ятаю14 травня минає 40 днів, як не стало дорогої

рідної людини Ніни БорисівниШИРОБОКОВОЇ.

Я буду пам’ятать завжди знайомі очі Ваші,сповнені любові й доброти, таку подібну зовнішність домами, походи на базар і в магазин, і критику стосовнокожної реклами. Покупку нових туфель, мокасин, розмовидовгі з чоловіком. «Коли приїдеш? Я вже жду!» Приходятьвнуки й діти, до рідних рук схиливши голови. Шматочоккрейди, чорна кава – незмінний Ваш раціон. Я пам’ятаю ібуду пам’ятать завжди, але, на жаль, мовчить Ваштелефон.

Вічно сумуюча Леся.

14 травня минає 40 днів, як жорстока смерть забраладорогу дружину, маму, сестру, бабусю, тьотю НінуБорисівну ШИРОБОКОВУ (смт. Срібне).

Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз.Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушла от нас!Великой скорби не измерить, слезами горю не помочь,тебя нет с нами, но навеки в сердцах ты наших не умрешь.Никто не смог тебя спасти, ушла ты из жизни слишком

рано, но светлый образ твой родной мы будемпомнить постоянно…

Вічно сумуючі чоловік, дочка і син зсім’ями, сестри і брати з сім’ями,

племінники.

13 травня минув рік світлої пам’яті дорогої намлюдини Ганни Панасівни ЖЕЛІБИ (с. Поділ).

Похилилась додолу калина, пелюсткамиосипала слід, де пройшла найдорожча людинау далекий незвіданий світ. Стоїть, зажурив-шись калина, калина сумує одна. До столусідає родина, та мами вже з нами нема. Не

загубиться в серці стежина, що у вічність тебеповела і впаде та сльоза на калину, щоб душа

твоя спокій знайшла.Хай ангели охороняють твій спокій на небесах.

Нехай земля береже твій вічний сон, а Господь даруєЦарство Небесне твоїй душі.

Вічно сумуючі рідні і близькі.

Адміністрація Срібнянського РЕМу глибоко сумує зприводу тяжкої втрати - смерті заступника директора зенергозбуту

Леоніда Івановича ДАРАЖІі висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного.

ПРОДАМ ПШЕНИЦЮ ПО3,50 ГРН./КГ, ЖИТО – 3ГРН./КГ. ТЕЛ. 097-5593293,093-1868956, 2-55-73.

ПОМИНАЄМО16 травня мине 40 днів, як жорстока смерть

забрала від нас дорогу дружину, турботливумаму і люблячу бабусю Валентину ІванівнуМУСІЄНКО (с. Гриціївка).

Вже 40 днів ми без тебе. Серце плаче ітремтить душа. Скільки б не шукали очі в ріднійхаті, найдорожчої людини вже нема. Як сумнобез тебе, рідненька, печаль не проходить і серцеболить. Навіщо покинула нас, дорогенька? Як важко безтебе нам жити. Якби ти знала, як із кожним днем ми всесильніше відчуваємо твою відсутність. Не віриться, щотебе ніколи більше не побачимо. Тепло душі твоєїзалишилося разом з нами, і серцю боляче, і горю немаєкінця. Хто пам’ятає нашу дорогу Валентину Іванівну -пом’яніть добрим словом і святою молитвою. Вічний спокійі Царство Небесне.

У глибокій скорботі чоловік, донька, зять, син,невістка, внучки Катя і Оля.

КВІТКОВИЙ МАГАЗИН ПРИЙМАЄ ЗАМОВЛЕННЯ НАВИГОТОВЛЕННЯ БУКЕТІВ НА ОСТАННІЙ ДЗВОНИК ІВИПУСКНИЙ ДО 25.05.

ТЕЛ. 095-5874374, 098-8374820, 073-0242171.

НА ПОСТІЙНУ РОБОТУ ПОТРІБЕН ВОДІЙ КАТЕГОРІЙ Д,Е. ДОВІДКИ ЗА ТЕЛ. 099-2716036.

Про баптистів у Срібномуможна почути різні думки. Алечасто вони бувають далекими відреальності. І причина цього, намою думку, в тому, що людипросто дуже мало знають проних.

За статистикою, кількістьбаптистів у світі знаходиться нарівні кількості православнихвіруючих. Баптисти не включенідо списку “традиційних релігій” ідивляться на віру й життя інакше.Вони проповідують спасіннятільки через віру в Ісуса Христа,незалежно від справ (не плутатиз виразом “не зважаючи насправи”). Вони не поклоняютьсяіконам, не моляться діві Марії,святим і не шанують за святинюмощі. Мають за авторитет Бібліюі не приймають перекази старцівабо рішення соборів як рівних їй.Не моляться за померлих,оскільки їх долю вже вирішено, нехрестять немовлят, оскільки

ПРОДАМ СЛАВУТУ, 2006 Р. В. ТЕЛ. 095-8564234.

вважають, що хрещення нада-ється тому, хто увірував.

Богослужіння здійснюють рід-ною мовою, співають пісні, щопрославляють Бога, і розпо-відають про любов Божу позазібраннями. Вони не берутьгрошей за здійснення релігійнихобрядів. Церквою вони назива-ють не будівлю, а зібраннявіруючих людей, а будівлею длябогослужінь, за словами Христа,- “дім Мій – буде домом молитви”.

Вони утримуються від вжи-вання алкоголю, відкидаютьлихослів’я, паління, наркотики, несхвалюють розлучення й абортиі схвалюють дітонародження,чистоту стосунків до шлюбу й унім, пристойний зовнішній вигляд,чесність у трудових стосунках.

Баптистами стають добро-вільно, у свідомому віці, колинабувають віри в живого Бога(навіть діти в сім’ях баптистів невважаються такими, поки не

досягнуть свідомого віку, щобособисто сповідувати своюгріховність і віру в спасіння Ісу-сом Христом). Вони мають правовільно міняти церкву.

Шкода, що багато хто, немаючи правдивих знань, віритьбрехні про баптистів і самі їїпоширюють, чим сіють розбрат усуспільстві. Не будьте нечестивів неуцтві, занадто висока ставка– ваше вічне життя. ЧитайтеСлово Боже.

Баптисти закликають: прими-ріться з Богом і живіть гідно Бога.Їх учення не завдасть шкодивашому здоров’ю, майну, сім’ї,державі. Вони визнані державоюрівноправними громадянаминашої країни і мають право спо-відувати свою віру серед народу.Баптисти не такі страшні, як нимилякають. Це піддається перевірці.Відвідайте їх і переконайтеся.

Н. ВЛАСЕНКО, смт. Срібне.

З ПРИВОДУ ВІТАНЬ, ОГОЛОШЕНЬ, ПОМИНАНЬЗВЕРТАТИСЯ ЗА ТЕЛ. 2-13-06.

ЩИРО ДЯКУЮОстанні 25 років ми з чоловіком

проживаємо у Києві, але кожне літопроводимо у Карпилівці. Це моябатьківщина. Мені вже 68 років і я маюнегаразди зі здоров’ям - цукровийдіабет. У квітні я поранила ногу і ранадовго не заживала. Довелосязвернутися за допомогою у районнулікарню. Я була дуже приємновражена уважністю й чуйністюхірурга Михайла МихайловичаСеменюка. Він мене обстежив,призначив лікування, а медсестраІрина Василівна Жук провела деякіпроцедури. Здається, нічогоособливого, але в Києві такої увагия не відчувала. Дуже вдячна за їхвідношення.

Також хочу сказати про медсеструхірургічного кабінету МирославуОтрош. Саме про таких завждиговорять: «Людина на своєму місці».Її поради завжди влучні і дієві.

Щиро бажаю цим людям здоров’я,наснаги і добробуту. А Україні - мируі процвітання.

О. АНТІПОВА.с. Карпилівка.