«Американець, який прагнув розповісти правду, необхідну не лише українцям» «Джеймс Мейс. Траєкторія долі», – так називається но-вий документальний фільм, присвячений досліднику Голодо-мору в Україні. Про це «Вечірці» розпові-дає доктор історичних наук, профе-сор Юрій Шаповал.

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

www.vechirniykiev.com.ua

111 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

12 жовтня 2017 року №40 (19274)

Демократія із префіксом «Е»� ЧИ МОЖЛИВА ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ З МІСЬКОЮ ВЛАДОЮ ЗАСОБОМ ОДНОГО КОМП’ЮТЕРНОГО КЛІКА?

ПОГЛЯД

Продовження на 6-й стор.

Повертайся живим...Повертайся живим...

ДО 85-РІЧЧЯ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ

Продовження на 19-й стор.

Історія Майдану блукає світами Музей Революції Гідності, за словами його гендирек-тора Ігоря Пошивайла, «став на ноги». Але ще не на підмурівок. Для цього знадобиться, за його підрахун-ком, 5-7 років. А доти, де знайде собі притулок?

РЕЛІКВІЇ

Продовження на 5-й стор.

«Зимова» субсидія: якою вона може бутиУ жовтні управління соціального захисту населення автоматично розрахує розмір допомоги на опалю-вальний сезон усім тим, кому у травні цього року субсидію було перепризначено на новий період – 2017-2018 рр.

В гостях у «Енеїди» � � У СТОЛИЦІ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВІЖИЙ У СТОЛИЦІ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВІЖИЙ ПОГЛЯД НА КЛАСИКУ ПОГЛЯД НА КЛАСИКУ До 29 жовтня в Національному художньому музеї триває «Проект Енеїда», що знайомить з візуальним кодом легендарної поеми. Це не просто добірка експонатів, а ціла історія українського мистецтва, що стосується й популяризації національної ідеї.

Продовження на 9-й стор.

Продовження на 22-й стор.

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

ПАРК КУЛЬТУРИ

Продовження теми на 18 стор.

� 14 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ УКРАЇНЦІ ВШАНОВУЮТЬ СВОЇХ БІЙЦІВ, ВІЙСЬКОВІ ТРАДИЦІЇ ТА ГЕРОЇЧНІ ПОДВИГИ НАРОДУ. ЦЕЙ ДЕНЬ ОФІЦІЙНО ВИЗНАЧЕНО СВЯТКОВИМ ТА НЕРОБОЧИМ УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА ВІД 5 БЕРЕЗНЯ 2015 РОКУ

Фот

о Бо

риса

Ф

ото

Бори

са К

ОРП

УСЕН

КАКО

РПУС

ЕНКА

Фото http://klitschko-brothers.com

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)КУР’ЄР «ВК»2

ФОТОФАКТ

� КМДА закупила спеці-альні автівки для ліквідації проривів на теплових та водопостачальних мере-жах. «У зв’язку з тим, що зростає кількість аварійних ситуацій, потужності ава-рійних служб повинні бути збільшені, – пояснив заступ-ник голови КМДА Петро Пантелеєв. – Ми плануємо закуповувати нову техніку, створювати додаткові під-розділи, які будуть займатися саме оперативною реакцією на пошкодження теплових мереж».

� Польська компанія Pesa на своєму виробничому майданчику в місті Бид-гощ завершила складання першого з 40 трамваїв для Києва. Планується, що все замовлення буде виконане до кінця нинішнього року.

� Школам Києва доз-волять відмовитись від форми? Адміністраціям столичних шкіл доручено впродовж двох наступних мі-сяців провести обговорення питання доцільності вико-ристання учнями шкільної форми з представниками органів самоврядування за-кладу освіти. Про це йдеться у наказі столичного Департа-менту освіти і науки, молоді та спорту.

� Будівництво автоза-правної станції (АЗС) на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі Києва буде призупинено до завершення всіх спорів у правовому полі, заявляє прес-служба мережі «ОККО». 4 жовтня громадські активі-сти та місцеві жителі вийшли на акцію протесту проти бу-дівництва АЗС. Під час акції сталися сутички і мітингу-вальники частково зруйнува-ли АЗС. В компанії наголошу-ють, що відкриті до діалогу з місцевими жителями.

У Києві відбулася презентація книги про першого тренера братів Кличків – Володимира Золотарьова. Презентація

була присвячена 65-річчю легендарного тренера та 50-річчю його боксерської кар’єри. У книзі «Золотарьов: тренер на

ринзі та в житті» зібрані унікальні фотографії, думки про бокс, тренерську кар’єру та людські стосунки фахівця, який

відкрив для світової спільноти легендарних боксерів – братів Кличків.

Привітати свого першого тренера приїхав і його зірковий вихованець – Київський міський голова Віталій Кличко.

КОРОТКО

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ

СПІВРОБІТНИЦТВО

Так називається серія відеосюжетів, які транслюються на телеканалі «Київ».

Як повідомили в Управлінні інформаційної політики та комуні-кацій, десять коротких кіноісторій про людей, чиї імена увічнені у топоніміці Києва, виклали у вільному доступі в Інтернеті.

– Нам дуже приємно, що члени Комісії з питань найменувань схвально відгукнулися про цей проект, дали слушні поради, які ми обов’язково врахуємо. На черзі ще 15 сюжетів про нові назви вулиць, які мешканці столиці зможуть побачити вже цього року, – зазначила начальник відділу публічних та цифрових комунікацій Наталія Хандога.

Нагадуємо, над проектом працювала телестудія «Апграунд», що стала переможцем закупівлі в системі PROZZORО. Тривалість кожного фільму становить 2 хвилини. Також планується випуск буклетів та організація лекцій у публічних просторах столиці.

«Герої, увічнені у вулицях Києва»

МИСТЕЦТВО

ТУРИЗМ

ОБГОВОРЕННЯ

Президент України Петро Порошенко визнав, що реконструкція нового при-міщення Театру на Подолі не обійшлася без проблем і відбувалася «в муках». Про це він заявив під час уро-чистої церемонії відкриття нового приміщення театру на Андріївському узвозі.

– Тут є унікальне сценічне об-ладнання, є унікальне обладнання для голограм, є унікальна логістика декорацій і є унікальний театр – храм мистецтва ХХІ століття, і він нарешті є в Києві. Я впевнений, що ми всі будемо ним пишатися,

– сказав глава держави. Прези-дент також висловив подяку за реалізацію цього проекту всім, хто долучився до неї і, зокрема, Київському міському голові Ві-талію Кличку.

Нагадаємо, реконструкція бу-дівлі тривала 21 місяць.

– Двадцять чотири роки ми були змушені разом із декорація-ми, реквізитом й іншим скарбом тулитися в чужих приміщеннях. Це не просто отримання сучасного залу з найсучаснішими можливос-тями – це справжнє повернення додому, – вважає художній ке-рівник Театру на Подолі Віталій Малахов.

Театр на Подолі відкрито

Дружина президента Туреч-чини Еміне Ердоган відкри-ла на базі кафедри тюрко-логії Інституту філології КНУ ім. Т.Г.Шевченка інтерактив-ний клас і Центр ім. Ісмаїла Гаспринського, кримсько-татарського просвітителя, видавця і політика.

Інтерактивний клас і Центр відкриті за технічної допомоги та підтримки Турецької агенції з питань розвитку та координації.

– Такі проекти є символом друж-би між Україною і Туреччиною, які розташовані по обидва боки Чорного моря. Я вірю в те, що надана сьогод-ні технічна підтримка підвищить якість викладання в Інституті філо-

логії і зробить вивчення турецької мови в Україні більш привабливим, – сказала Еміне Ердоган.

Вона також відзначила, що в Туреччині на сьогодні проживають мільйони людей, які мають крим-ськотатарське коріння, тому Крим, який Туреччина вважає невід’єм-ною частиною України, займає особливе місце у серці турків.

– Ми підтримуємо боротьбу українського народу за незалеж-ність та добробут і дуже засму-чені агресією, спрямованою на територіальну цілісність України. Я хочу, аби Україна знала, що ту-рецькі друзі будуть завжди поруч з Україною і підтримуватимуть її у цій справедливій боротьбі, – під-креслила перша леді Туреччини.

У Київському університеті відкрили інтерактивний клас

Про це йшла мова на публічних обговореннях, які влаштували Центр CEDOS (Київ), ГО «Агенти Змін» разом із Дарницькою райдерж адміністрацією.

Під час обговорень учасники працювали у 5 робочих групах разом із модераторами над ос-новними проблемами скверу та потребами його відвідувачів, на-носили їх на план скверу, таким

чином локалізуючі свої уявлення про комфортний та затишний пу-блічний простір. Серед змін, які запропонували учасники, були названі висадка додаткових дерев та кущів для захисту від вуличного шуму та сонця, заміна бетонних плит на більш зручне покриття, створення додаткових газонів та більш затишних місць відпочинку, облаштування місць для дозвілля підлітків (сцени чи рамки для скей-терів), громадського туалету тощо.

Яким бути скверу на вулиці Кошиця

На церемонії вручення нагород Кyiv Tourism Awards-2017 відзначено досягнення найкращих готелей, хостелів, рес-торанів, підприємств туристичної галузі.

Завдяки «Євробаченню» багато європейців дізнались про Україну та завітали до Києва. Якщо минулого року до нас приїхало близько 1 мільйона іноземних туристів, то цього року – вже більше 1,2 мільйона.

– Впевнений, що кожен з вас, незалежно від того, чи отримає він сьогодні нагороду, вже переможець. Адже ви вкладаєте свої сили, час та енергію, аби про Україну і Київ у світі говорили як про місце, куди хочеться повертатися знову і знову, та запрошували своїх друзів відвідати Київ, – сказав Київський міський голова Віталій Кличко.

Він наголосив, що міська влада робить усе можливе, щоб розвивати туристичну інфраструктуру столиці. Наприклад, цьогоріч почнеться будівництво пішохідного полегшеного мосту від арки Дружби народів поблизу Європейської площі до Володимирської гірки. Столична влада також планує оновити фунікулер та реконструювати знакові туристичні місця – Володимирську гірку, Пейзажну алею тощо.

Премія Кyiv Tourism Awards-2017 проводиться вже вдруге. Нагороди вручалися в 13 різних номінаціях.

Іноземні туристи їдуть до Києва

Київський міський центр реабілітації дітей з інва-лідністю розпочав другий семестр занять з програму-вання для своїх вихованців.

– 34 дитини з інвалідністю освоюють базовий курс «Основи програмування», – говорить каже директор Департаменту соціаль-ної політики КМДА Юрій Крику-нов. – Після літніх канікул навчання відновлено. Тепер, після освоєння основних знань з програмування, дітей очікує більш глибоке вивчен-ня ІТ-напрямів. Це дозволить їм у подальшому створювати власні

програми, веб-сайти, ігри тощо. Партнери Центру та досвідчені ви-кладачі розробили курс навчання, звернули особливу увагу на вимо-ги вихованців та зміст навчальної програми. Визначили преференції з урахуванням віку слухачів, їхньої попередньої підготовленості та навичок. Навчання триває безко-штовно, в рамках проекту Smile to Future.

Після випуску першого курсу із програмування Київський міський центр реабілітації дітей з інвалід-ністю разом із партнерами планує набирати наступну групу.

Михайло КАМІНСЬКИЙ

ТУРБОТА

Курси з ІТ-спеціалізації для дітей з інвалідністю

ІНФРАСТРУКТУРА

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) 3

Фото Павла ПАЩЕНКА

Реклама

МЕДИЦИНА

АКТУАЛЬНА ТЕМА

ВИСТАВКИ

Олег ПЕТРЕНКО

Найближчим часом парла-ментарі мають намір роз-глянути у другому читанні законопроект, що посилює відповідальність за захо-плення та незаконне будів-ництво на берегах водойм. Про це йдеться у відповіді на звернення до Верховної Ради київських ГО «Тверди-ня» і «Стоп свавіллю».

Активісти цих громадських ор-ганізацій постійно проводять під парламентом акції-нагадування про обіцянку. Вони переконані, що тільки цей закон зможе зупинити свавілля на берегах, адже їхні акції «прямої дії» з демонтажу парканів на природоохоронних берегових смугах уздовж Дніпра виявилися неефективними.

– За Водним кодексом, захисна смуга Дніпра – сто метрів. Але закон дозволяє відхилятися від

цієї норми в межах населених пунктів. А оскільки такі смуги у Києві не встановлені за фактом, то законодавством маніпулюють, захоплюючи береги й острови. Скоро не стане жодного метра доступу киян до води, – розпові-дає депутат Київради Ігор Мі-рошниченко. – Нещодавно ми демонтували частину одного з парканів і виявили за ним довже-лезну набережну, вимощену такою дорогою бруківкою, яка столиці й не снилася.

За словами пана Мірошниченка, привласнення берегів давно від-бувається за накатаною схемою: на земельну ділянку оформляють договір оренди нібито для інших цілей, обгороджують її і будують що заманеться. Коли активісти вказують орендареві, що в договорі зазначено «за умови вільного до-ступу» та нагадують про заборону капітального будівництва, той посилає всіх… до суду.

– Доводити в судах незаконність кожного будівництва не вистачить

життя, коштів і можливостей, – вважає депутат. – Скажімо, сотні гектарів виділено, зокрема й на Жуковому острові, фіктивним кооперативам, що оформлені на довірених осіб знаних олігархів. На сьогодні Генпрокуратурою порушені кримінальні справи за фактами незаконного відчуження цих земель, суди тривають, справи доходять до Верховного Суду, а по-тім їх знову повертають на чергове коло у нижчі інстанції Феміди. Ми будемо так вічно судитися і нічого не доведемо.

Зрештою, якщо активісти й ви-грають суд у власника незаконного будівництва, то на останнього мо-жуть накласти штраф у розмірі… півтори-три тисячі гривень.

– Тому, аби громадськість си-ломіць не демонтувала паркани, вимагаємо зробити це цивілізова-но – ухвалити закон №1107, який у першому читанні прийнятий ще в лютому 2015-го, тобто на початку каденції парламенту цього скли-кання, – наполягає Мірошниченко.

Як звільнити береги Дніпра? Як звільнити береги Дніпра?

ДО ТЕМИ

Як «Вечірка» вже інформувала, природоохоронними заходами, затвер-

дженими Київрадою, передбачено фіксацію берегових зон на місцевості

межовими знаками, чого не було зроблено упродовж багатьох років.

За словами Андрія Мальованого, начальника управління екології та

природних ресурсів КМДА, на озерах такі межі заплановано встано-

вити до кінця 2017-го, а на Дніпрі – наступного року. Пан Мальований

також пропонує створити муніципальний природоохоронний орган,

адже Держ екоінспекція мерії не підпорядкована. Крім того, наразі її

руки зв’язано мораторієм на перевірки суб’єктів підприємництва. А саме

нібито для комерції беруть в оренду береги Дніпра.

Київрада створила ко-мунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр крові».

За підрахунками Департаменту охорони здоров’я, злиття в одне під-приємство державного підприєм-ства «Дорожна станція переливання крові Південно-Західної залізниці» та Київського міського центру крові дозволить створити єдину потужну службу крові, яка зможе збільшити об’єми заготівлі донорської крові та мінімізувати фінансові витрати зі столичного бюджету.

– Оснащення Київського місь-кого центру крові апаратурою й обладнанням знаходиться на рівні 80-90-х років. Упродовж останніх 12-ти років матеріально-технічна база не оновлювалась. Обладнання морально застаріло. Загалом зно-шеність основних фондів служби крові досягла 85-95%. За рахунок об’єднання закладів та введення централізованого обстеження заготовленої донорської крові частково вирішиться питання ка-дрового дефіциту. Брак лікарів та медперсоналу лабораторної служ-би одного закладу буде покрито за

рахунок профільних працівників іншого», – зазначила заступник директора Департаменту охоро-ни здоров’я виконавчого органу Київради (КМДА) Валентина Гінзбург.

Новоутворена структура функ-ціонуватиме без права прива-тизації.

Міський центр крові реорганізують

У столиці може з’явитися зоополіція Столичні депутати мають намір звернутися до Верховної Ради з проханням про створення зоополіції. Про це повідомляє прес-служба Київради.

Київська влада пропонує внести зміни в закон про Національну поліцію – до-повнити його пунктом про створення зоополіції як окремої структури. Наразі її створення не передбачено законодавством України.

– З метою захисту домашніх і безпритульних тварин від жорстокого поводження і попередження нападів агресивних тварин на людей якраз і необхідно створити зоополіцію. Зазначу, що відповідне рішення підготовлено у відповідь на електронну петицію, яка пропонувала створити окрему службу, покликану захищати тварин, – зазначив автор рішення, депутат Київради Костянтин Яловий.

ПРОПОЗИЦІЯ

На вулиці Симиренка,22 (Святошин-ський район) відкрито стадіон зі штучним футбольним полем.

Стадіон знаходиться в середній шко-лі №196. Крім футбольного поля, до речі, найбільшого в районі (60х40 метрів), він облаштований біговими доріжками, бас-кетбольним майданчиком, глядачевими трибунами та освітленням.

За словами голови Святошинської рай-держадміністрації Володимира Каретка, нині в районі функціонує близько 40 систем вуличного фітнесу (WorkOut), кожна третя школа буде оснащена міні-футбольним полем зі штучним покриттям. На новий стадіон ви-трачено трохи більше 4 мільйонів гривень із міського бюджету. Як повідомляла «Вечірка», в наступному році влада Києва планує модер-нізувати 257 шкільних спортмайданчиків.

Найбільше штучне поле в районі

14 жовтня у «Софії Київській» відкриється виставка «Ко-зацька Покрова». Киянам та гостям столиці покажуть рідкісне зібрання старовинної козацької зброї та рарите-тів. Найдавніші артефакти – ровесники заснування Запо-розької Січі.

«Козацька Покрова» – це міжмузейний проект Національного заповідника «Софія Київська» та Feldman Family Museum. Експонати з фондів заповідника та колекції громадського діяча і колекціонера Олександра Фельдмана справді важко переоцінити – це безцінні реліквії козацької доби та зброя, яку віками тримали в руках укра-їнські воїни, здобуваючи нашу свободу.

У виставкових залах галереї «Хлібня» на території Національного заповідника представлять понад 40 зразків холодної зброї: шаблі, ятагани, ножі, кинджали, наконечники списів, шестопери, перначі і гармату кінця ХVI століття. У рамках проекту проводитимуться лекції, майстер-класи, кінопокази, дискусії. Виставка триватиме до 15 січня.

Козацька зброя у Софії

«Війномир’я» — так називається фотовиставка, що відкрилася на першому поверсі Печерської райдержадміністрації.

На виставці будуть представлені ро-боти авторського проекту Посла Миру, заслуженого художника Міжнародної федерації фотомистецтва, члена правлін-ня Національної спілки фотохудожників Олександра Харвата.

З самого початку воєнних дій Олек-сандр Миколайович перебував на передо-вій. Результатом побаченого стали десятки чорно-білих фотознімків: порита окопами земля, оселі перетворилися в руїни, мужні

українські чоловіки, обличчя яких осяяні посмішками, хоча руки стискають зброю. За кожною світлиною в автора яскраві розповіді про людей, котрі мають великі люблячі серця, які братерство і дружбу бережуть як найбільшу цінність та твердо стоять на своїй українській землі.

Крім того, на виставці відбудеться пре-зентація ікони «Богородиця військова», написана відомим художником Юрієм Нікітіним. Автор зобразив Богородицю, що оберігає воїнів нашої землі, де поряд з історичними постатями оборонців країни стоять герої Революції Гідності та воїни АТО.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Фотовиставка з лінії фронту

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)КОМУНІКАЦІЇ 4

«М’яка українізація» «М’яка українізація» від Київрадивід КиїврадиЯкщо у французькій кав’ярні до вас звертаються французькою мовою, ви, очевидно, не дивуєтеся. Не знаєте мови? Відповідаєте англійською, і вам принесуть меню анг-лійською… Так буде і в Києві. Тепер до вас мають звертатися українською та, якщо ви попросите, перейдуть на зручну для вас мову. Здається, нічого дивного. Але для цього Київрада мала ухвалити рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації в мов-ній царині».

Тепер меню в ресторанах має бути державною мовою. Крім того, мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, уста-нов та організацій комунальної форми власності, а також мовою офіційних оголошень і повідомлень.

«Вечірка» поцікавилася, чому депутати прийняли таке рішення і як сприйняли нова-цію кияни.

Юрій СИРОТЮК, депутат Київради: – Київрада одностайно (80 голосів

«за», жоден депутат не висловився проти) у другому читанні підтримала «свободівський» проект рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації» в другому читанні і вцілому.

Нехай це рішення носить рекомендаційний характер, а нинішній склад Київради трохи ще «злагіднив», проект рішення, прибравши будь-які санкції провопорушникам, усе ж нині в Києві надавачі послуг зобов’язані послу-говуватися українською першочергово, а на інші мови можна переходити виключно за проханням клієнта й у випадку бажання, і знання цієї мови.

Меню в ресторанах теж має бути українізоване. Щодо зовнішньої реклами, тут у «глухий кут» (а ми на-

магалися, щоб усі оголошення, вивіски були українськими або транслітеровані рівновеликими літерами) нас загнало діюче надто ліберальне антиукраїнське законодавство про зовнішню рекламу.

Усе ж Київ став першим містом, де закріплено 10 статтю Конституції у сфері послуг.

Застерігаю суб’єктів підприємництва від невиконання цього рішення. Наступний варіант може бути у такому випадку набагато жорсткішим.

Вікторія МУХА, депутат Київради, голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та ін-формаційної політики:

– Київрада прийняла рішення про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві! Рішенням

передбачається, що: – офіційною мовою роботи, діловодства і документації

всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, уста-нов та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова;

– назви установ, підприємств, організацій, вивіски, пла-кати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення та інші форми аудіо- й візуальної рекламної продукції, інформація для споживачів товарів і послуг виконуються державною мовою і на розсуд власника англійською та будь-якою іншою мовою (крім дипломатичних установ

та офіційних представництв міжнародних організацій). Знаки для товарів і послуг наводяться в господарському та публічному обігу у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона відповідно до законодавства;

– у всіх сферах громадського обслуговування громадян, при реалізації товарів і наданні послуг першочергово використовується державна мова. Іноземна мова може використовуватись на прохання споживача для повного донесення інформації про товари та належного обслуго-вування споживачів.

Володимир ПРОКОПІВ, заступник міського голови-секретар Київради:

– Я вважаю, що це абсолютно правильна ініціатива, і як громадя-нин, я хочу, щоб до мене зверталися українською мовою, і пропонували меню рідною мовою. Але якщо ми

вже взялися за цю проблему, то треба вирішувати її системно, у відповідності з усіма юридичними норма-ми. Необхідно також прописати конкретні механізми його реалізації.

Юрій ІВАЩЕНКО , юрист:

– Прийняте Київ-радою рішення – це очевидне порушення статті 10 Конституції. В частині першій цієї

статті сказано, що держава забезпечує все-бічний розвиток і функціонування україн-ської мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Але при цьому в частині третій сказано, що «в Україні гаран-тується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України». Читати ч. 10 і опускати ч. 3 – неправильно. І це стосується не тільки російської мови. В законі про місцеве са-моврядування у місцевої ради прав у сфері обмеження мовної політики не передбачено. І відповідальності за невикористання дер-жавної мови приватні підприємці не можуть

нести ніякої, тому що це рішення Київради. А відповідальність будь-якої людини може бути встановлена лише законом. Поки це суто декларативна норма…

Анзор АБУЛАДЗЕ, керуючий столичної мережі кав’ярень:

– Великі мережеві ресторани приймають у клієнтів замовлення тією мовою, на якій від-

відувачі звертаються до обслуговуючого персоналу. Ми намагаємося керуватися тим же правилом. Майже всі наші спів-робітники-кияни в повсякденному житті спілкуються російською мовою, а якщо приходить клієнт і замовляє каву україн-ською, то для них не складає труднощів перейти на державну мову. Але, що я по-мітив: приблизно 80% аудиторії наших

кав’ярень – російськомовні, а, наприклад, в центрі Києва, на площі Льва Толстого, взагалі практично не знають української мови, там не знають, хто такий письменник Сергій Жадан, там усі говорять з російським акцентом…

Руслан СОБОЛЬ , голова Асоціації пред-ставників малого та середнього бізнесу:

– Якщо буде ска-зано: мовляв, хлопці, давайте підтримаємо

ідею й перекладемо вивіски на українську мову, багато хто може проявити громадян-ську позицію і піти назустріч. Але якщо вказівка буде в обов’язковому порядку, а, можливо, ще й з адміністративним тиском, аж до силового демонтажу вивісок, це ма-тиме вкрай негативні наслідки і викличе у

суспільства обурення. Але ми побоюємося, що в Києві може з’явитися нове КП, яке за-йметься контролем, демонтажем та навіть платним перекладом ресторанних вивісок, і тоді можливий опір…

Сидір КІЗІН, юрист: – Насправді, є такий

цілий психологічний бар’єр у людей при пе-реході на українську мову. Особливо, якщо людина приїхала з ін-

шого міста. Тоді у неї складається враження, що, приїхавши у Київ, вона мусить говорити російською, щоб не відрізнятися від решти середовища. Взагалі достатньо 10 слів, щоб навіть китайця навчити обслуговувати укра-їнською. Це – «добрий день», «замовляйте будь ласка», «чого бажаєте», «прошу, будь ласка», «всього найкращого».

Андрій ЛЮБКА, письменник: – Йдеться начебто про дрібницю,

про очевидну кожному річ – у столиці держави має бути забезпечено мож-ливість отримати меню державною мовою. Очевидну, але наскільки важко ми до неї йшли! Без перебільшення,

всі роки незалежності тривають дискусії про мову об-слуговування, діловодства та спілкування в офіційних установах. Навіть після початку війни справа ця руха-ється дуже повільно: лише через три роки у Київради дійшли руки до цього питання. Можу сказати лише одне – нарешті!

Але Київ – це ще не вся Україна. Меню українською має бути і в Миколаєві, і в Ужгороді, і в Чернігові. Кожна нова перемога у відстоюванні законних прав україн-ської мови в Україні – чи йдеться про квоти на радіо і телебаченні, чи про мовну статтю в Законі про освіту, чи про вже згадане рішення Київської міської ради – все гостріше ставиться питання про формування комплексної мовної політики в Україні. Бо хапаємося то за одне, то за інше, рухаємося хаотично, але цілісної картини так і не бачимо.

Савелій ЛІБКІН , ресторатор і письменник:

– Українська мова особисто для мене – складність. Я її ніколи не вчив. Не було підстав, оскільки завжди всі навколо говорили російською. У школі мене цікавили інші дисципліни. Зараз

українську я знаю дуже середньо, розумію, але не говорю. Не думаю, що це якесь, знаєте, ключове питання. З іншого боку, армія контролерів, яка буде ходити і перевіряти, – сама погано знає мову, як і, до речі, майже увесь наш уряд. Я не розумію, навіщо регулювати питання мови. Навіщо зобов’язувати, навіщо диктувати? Будь-яке обмеження свобод – погано. Особливо в такій тонкій сфері, як мовна. Не розумію, навіщо тут щось вказувати?

Alex MAKITRA: – На мою думку, суворі санкції

навряд чи будуть. Але впевнений, більшість і без них, в основному, буде виконувати це рішення. Під нашим пильним контролем! Бо бізнесмени, в основному, не хочуть головної болі,

вони люблять, щоб спокійно працювали гроші й розквітав без скандалів бізнес. Тим більше, коли мовними питаннями вже почала займатись місцева влада…

Олександр ВОВЧЕНКО, голова ГО «За україномовний Київ»:

– Під час прямого ефіру на радіо «Го-лос Києва» говорили про те, як зробити столицю україномовною. Приємно, що до студії додзвонилася неймовірна кількість людей, котрі висловилися за

підтримку українізації Києва. І, головне те, що не було жодного дзвінка типу: «Какая разница, на каком языке говорить».

Серед думок, що пролунали: створення мовної поліції, яка б жорстко контролювала дотримання вимог законодавства підприємцями; підвищення заробітної плати вчителям української мови; заохочення громадських закладів за обслуговування українською мовою.

Для того, щоб Київ заговорив державною, потрібно зро-бити українське слово модним. До цієї роботи необхідно залучати лідерів громадської думки, які мають авторитет у суспільстві. Велику увагу тут необхідно приділити молоді та дітям, адже за ними майбутнє.

ГРОМАДСЬКІСТЬ

БІЗНЕС

ВЛАДА

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) ПРОЗА ЖИТТЯ 5

КОМУНАЛКА

«Компола»: роби, як ми!Микола ПАЦЕРА

У той час, коли більшість дітей захоплюються різноманітними комп’ютерними «стрілялками», захоплено крутять спінери чи знаходять інші подібні забавки, двоє семикласників перейма-ються проблемою… переробки органічних добрив. І не без успіху…

Ідея всерйоз зайнятися перероб-кою органічних відходів прийшла минулої весни Нікіті Шульзі, який навчався тоді в шостому класі спеціа-лізованої школи № 17. Вони з мамою не раз обговорювали екологічні про-блеми, і хлопець звернув увагу на те, що в шкільній їдальні залишається багато відходів, які просто викида-ють у сміттєві баки. «А їх же можна переробляти на корисні добрива, якими підживлювати дерева», – по-думав юнак.

Своєю ідеєю поділився з одноклас-ницею Софією-Христиною Борисюк, яка живе в приватному будинку, що має у господарстві компостну яму. Дівчина, «як практик», підтримала Нікіту. Разом розшукали в Інтернеті інформацію, як можна переробляти відходи, підрахували, скільки потріб-но коштів на закупівлю компостера, хробаків, які прискорюють переробку. І вирішили спробувати реалізувати свій задум, а для цього зібрати гроші через той же Інтернет. Оприлюднили ідею у мережі, запустивши кампанію на платформі GoFundEd…

– Як не дивно, нас підтримали десятки небайдужих, які допомогли швидко зібрати потрібні 11 тисяч гривень, – розповів «Вечірці» Нікіта. – Після такої шаленої підтримки ми ви-рішили не обмежуватися встановлен-ням компостера лише в своїй школі, й продовжили збір коштів. І менше, ніж за місяць зібрали ще 32 тисячі, на які й закупили німецькі компостери, спеціальних хробаків «старателів», яких придбали на вінницькій фабриці з їх розведення та інше обладнання. Контейнери встановили не лише у своїй, а й ще в шістьох київських школах. Нас підтримала директор Га-лина Ковальова та вчителі, особливо, викладач географії Світлана Писанка. Працівники їдальні стали заповнюва-ти компостер.

Проект назвали «Компала» – від скорочених назв «компостер» та «школа». Згодом він завоював грант – 5 тисяч доларів у екологічному конкурсі, оголошеному фондом DREAMactions. На них закупили ще 24 контейнери, 48 відер та хробаків. І розіслали «Новою поштою» у школи в різних регіонах, де також зайнялися цією справою. Зараз загалом закомпостовано вже понад п’ять тонн відходів, які переробили на органічні добрива. Використано за півроку близько тонни відходів, з яких мають до 300 кілограмів компосту. Для його виготовлення потрібно періодич-но накривати очистки листям та шаром землі, щоб утворювалася однорідна біомаса.

Нікіта продемонстрував зелений пластиковий контейнер-компостер. Хлопець розповів, що їхніми добри-вами також підживили деревце гінкго білоба, подароване школі ботанічним садом, яке вони висадили в парку на Подолі. Нещодавно доробком школярів зацікавилися й працівники «Київзеленбуду», які обіцяли забра-ти компост на удобрення дерев біля кінотеатру «Жовтень».

Олег ПЕТРЕНКО

Музей Революції Гідності, за словами його генди-ректора Ігоря Пошивай-ла, «став на ноги». Але ще не на підмурівок. Для цього знадобиться, за його підрахунком, 5-7 років. А доти, де знайде собі притулок?

«Прописаний» музей на Лип-ській,16, за адресою Інституту національної пам’яті, частину експонатів зберігає у непри-стосованому приміщенні без охорони та столичних музеях. Інша частина «мандрує» у ви-гляді різноманітних виставок та експозицій по українських і зарубіжних містах. Ще одна частина, яку учасники Майдану зголосилися передати музеєві з приватних колекцій, зберігається поки що у їх власників.

Попри це пан Пошивайло вельми оптимістичний щодо майбутнього:

– Ще рік тому ми лише мрі-яли про земельну ділянку, але 12 вересня Київрада вже виділила (1,22 га на Алеї Героїв Небес-ної Сотні на вул. Інститутській, 3-5. – Ред.). Це велике досягнен-

ня. Ми навіть не очікували такого прогресу і такої перспективи для втілення в життя ідеї музею. Рік тому мали трьох співробітників, нині 23-х, більшість із них мають пряме відношення до Майдану – учасники, родичі загиблих геро-їв... Торік фінансування ледь ви-стачало на зарплатню, цьогоріч виділено кошти й на капітальні видатки. Залучаємо волонтерів, формується клуб друзів музею. 70 заходів за рік – їх заслуга.

Зібрано півтисячі цінних екс-понатів-предметів, а загалом понад дві тисячі різноманітних артефактів, зокрема світлин, документів, свідчень, аудіо– й відеозаписів тощо. Багато пред-метів експонуються з персо-нальними історіями. Готується видання усних історій Майдану. До комплексу належать також місця та об’єкти, пов’язані з по-діями чотирирічної давності, триває їх маркування, «польові» дослідження.

– Але, наразі, не маємо до цієї території прямого право-вого відношення, більшість нерухомих пам’яток належать іншим власникам, – каже Ігор Пошивайло. – Усі були свідка-ми, як 2 вересня зникли «ікони революції» на Грушевського, 4. Плануємо надати охоронні

статуси цим пам’яткам, аби збе-регти те, що залишилося. Поза нашою волею зникли пам’ятки на Алеї, заштукатурені сліди куль на клумбах, фасаді Жовтневого палацу…

Музей Майдану має намір поширити свою географію не лише на центр столиці. На його сайті, відкритому місяць тому, є карта України, на якій уже по-значено сотню місць, що мають відношення до Революції Гід-ності, – вулиці Героїв Майдану, придорожні знаки, поховання загиблих у ті дні. Кожен може запропонувати нові адреси, ко-трі увійдуть в єдину базу місць пам’яті.

– Передбачаємо, що комплекс буде на Алеї Героїв, 3. Скоро оголосять конкурс і архітектори знайдуть ефективну форму... Але ми б дуже хотіли, щоб у нас був тимчасовий експозиційний простір на 5-7 років, допоки буде

збудовано постійний комплекс. Але, на жаль, проблему не вирі-шено. Бо це не може бути одна кімнатка, – вважає Ігор Поши-вайло. – Наші колекції мандру-ють. Скажімо, нині діє виставка в Чикаго, її відвідують не лише представники нашої діаспори, а й учні американських шкіл. У грудні проект виставлять в Единбурзі, у Шотландському парламенті. Частина експонатів працюють у інших музеях, щоб не лежати в коробках...

До речі, Музей Майдану став першим в Україні членом Міжна-родної коаліції місць сумління, що охоплює музеї, меморіали, місця, що пов’язані з драматич-ними подіями в різних країнах. А навесні цього року його екс-понати долучили до експозицій музею «Європейський дім істо-рії» – нового проекту Євросоюзу в Брюсселі. Та вдома, на жаль, він поки що бездомний…

Ніна ГУЦУЛ

Цікава комунальна історія сталася в одній із багатоповерхівок на По-зняках. Досить заможне подружжя (про що свідчить придбана чоти-рикімнатна квартира) надумало розлучитися. Автоматично постало питання про долю житла, яке вирі-шили продати, а гроші поділити.

Та от біда: при блискучому квартирному євроремонті покупців відлякував «облізлий» під’їзд. Довелося чоловікові і дружині піти на «перемир’я», аби скинутися грошима, най-няти робітників та контролювати ремонтні роботи. За наведенням ладу в під’їзді… пара помирилася.

Звичайно, подібні, до того ж іще й курйозні випадки трапляються в столиці не кожен день. А от те, що все більше мешканців ки-ївських багатоповерхівок хочуть бачити свої під’їзди, прибудинкові території чистими і облаштованими – це факт.

Наприклад, сім’я киян Курило вже п’ять років поспіль постійно прикрашає подвір’я однієї із багатоповерхівок. Кажуть, їм це дуже подобається. А сусіди, та й просто перехожі мають можливість наочно переконатися, що навести чистоту і лад під силу будь-кому і будь-де, було б лише бажання.

І, виявляється, витрачатися на всі 100 відсотків для цього зовсім не потрібно. Адже мешканці столиці можуть звернутися безпосе-редньо до керуючої компанії, або подати свої пропозиції щодо планів поточних ремонтів у їхніх будинках за посиланням: http://dzki.kievcity.gov.ua/content/kapremont-spilnogo-mayna-u-bagatopoverhovyh-budynkah.html

Ремонти спільними зусиллями киян, які сплачують лише 30 відсотків вартості робіт, і міської влади, що покриває з міського бю-джету решту 70 відсотків, можна робити будь-які: відремонтувати дах будинку, замінити

внутрішньобудинкову систему водопроводу, електрики або опалення, встановити енерго-зберігаюче освітлення в під’їздах, встановити енергозберігаючі вікна, утеплити стіни чи навіть зміцнити фасад будинку.

Визначити перелік нагальних робіт у бага-топоверхівці, аби не виникло розбіжностей і суперечок, можна шляхом проведення загальнобудинкових зборів. А оптимальною формою комунікації з житлово-комуналь-ною дільницею в усіх питаннях поточного ремонту може бути обрання на таких зборах спеціально уповноваженої особи.

Два роки поспіль програма «30 на 70» діяла лише для ОСББ та ЖБК (тобто, для будинків з відпрацьованим механізмом прийняття колективних рішень). Та міська влада дійшла висновку, що всім, без винятку, будинкам необхідно надати можливість кооперува-тися для вирішення проблем, навіть якщо створити ОСББ вони ще не готові. Завдяки цьому ремонтні роботи за схемою «30 на 70» можуть бути здійснені фактично для

мешканців кожного будинку, незалежно від форми власності.

Для порівняння: в 2015 році, коли ця програма тільки починалася, на неї було виділено лише 5 млн гривень, і лише 16 столичних будинків узяли в ній участь. У 2016 році в міському бюджеті було виділено на неї 20 млн, і вже 62 багатоповерхівки були учасниками цього проекту. В цьому році на програму «30 на 70» виділено 40 млн гривень, зокрема, 10 млн – для будинків, де немає ОСББ і ЖБК (для останніх виділено втричі більше – 30 млн). Тобто, ця «розумна» про-грама стає все більш популярною і набирає обертів, бо це вигідно і не так уже й важко.

Щоправда, є в програмі «30 на 70» один нюанс: в першу чергу, вона розрахована на так звані «старі» будинки від 10 років і старші, тобто, мешканцям відносно нових багатоповерхівок доведеться зачекати або ж підтримувати лад у під’їздах чи на прибу-динкових територіях своїми силами (а при нагоді – й коштами).

НОУ-ХАУРЕЛІКВІЇ

Хто відремонтує під’їздХто відремонтує під’їзд

Історія Майдану Історія Майдану блукає світами блукає світами

КОМЕНТАР

Олег КОСТЮШКО, секретар постійної комісії Київської міської

ради з питань житлово-комунального господарства:

– «Положенням про співфінансування реконструкції, реставрації,

проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного

майна у багатоквартирних будинках м. Києва», затвердженим Київською

міською радою в грудні минулого року, передбачається фінансування

містом 70 % ремонтних робіт для будинків усіх форм власності без на-

бридлих усім черг, обіцянок зробити ремонт в наступному році тощо. Мешканці будинків самі

визначають, що саме їм треба відремонтувати і коли, але мають укласти 30% від потрібної

загальної суми.

Це дуже суттєвий момент. Адже таким чином у власників житла виховується почуття відпові-

дальності за територію навкруги власних квартир. Наразі не всі з них навіть здогадуються, що

існує відповідальність громадян і за місця загального користування теж. Поступово житловий

фонд, що перебуває на балансі комунальних підприємств столиці, передається киянам. І

не має значення, скільки ще пройде років – 5 чи 15, – все одно всі столичні будинки будуть

передані до «приватних рук». І чим раніше це відбудеться, тим краще буде для громадян, адже

насправді наше житло не закінчується порогом власної квартири. Правило самим наводити

лад навкруги, яке відноситься до так званого «малого світу» людей, дозволить наблизити той

час, коли вони будуть ставитися до громадських місць, як до своїх.

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)ПОГЛЯД6

Таких, як, скажімо, Лев Левицький. Ще до того, як почав працювати в Київському молодіжному центрі, координував Фести-валь молодіжних ініціатив Youth Day («День молоді»). А цьогоріч хлопець уже підкорив національний Олімп – фестиваль, яким він опікується, офіційно увійшов до Книги рекордів України за найбільшою кількістю організацій, залучених до підготовки. Їх виявилося аж 157.

А от Дарині Агішевій, керівникові проекту «ПроПрофесії», яка нині здобуває диплом на економічному факультеті Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка, громадська діяльність допомогла зрозуміти, що з вибором професії вона, можливо... по-милилася. А все через те, що профорієнта-ційною роботою зі шкільною молоддю тоді всерйоз ніхто не займався. Як тільки Дарина

це зрозуміла, вона активно долучилася до проекту «ПроПрофесії», спочатку – на правах волонтера, а потім і очолила його.

– Мені подобається допомагати іншим, – каже дівчина. – «ПроПрофесії» – це соці-альний проект (усі заходи безкоштовні), організатором якого є Київський молодіжний центр. Ми допомагаємо учням 8-11 класів зробити усвідомлений вибір професії. Що-тижня організовуємо для них майстер-кла-си, зустрічі з експертами, тренінги. Це

відбувається або ж в офісах компаній, або в приміщенні КМДА. Зазвичай, пишемо оголошення на сайті чи у Фейсбуці. У нас вже сформувалася своя база підлітків. Така велика кількість бажаючих, що багатьом змушені відмовляти, бо просто не можемо підібрати такого приміщення, де б усі роз-ташувалися і провели свій час із користю для себе. Головна наша мета – познайомити учнів із практичною стороною професії. На мою думку, дуже важливо, щоб сьогоднішні

випускники шкіл робили свій вибір усвідом-лено, в залежності від потреб і здібностей.

– Сьогодні молодь стала більш активною. Якщо, скажімо, п’ять років тому громадською діяльністю було охоплено близько 2 відсо-тків молодих жителів столиці, то нині цей показник сягнув до 7 відсотків, – говорить директор Київського молодіжного центру Анна Куценко. – Політики часто вживають фразу: «Молодь – рушійна сила змін». І це правда. Активною громадською діяльністю КМЦ охоплено близько десяти тисяч молодих людей у віці від 14 до 35 років. Серед них – і старшокласники, і студенти, і молоді люди, які шукають перше місце роботи…

Аби сприяти активізації творчих процесів, що відбуваються у молодіжному середовищі, Київський молодіжний центр влаштував NETБрифінг – комунікаційну платформу, під час якої презентував свою діяльність та можливості партисипації для бізнесу, влади, громадськості, студентських інституцій.

Напрями різноманітні. Тут і національ-но-патріотичне виховання, і молодіжне підприємництво, працевлаштування, проф-діагностика. Щотижня у Центрі відбувається щонайменше чотири великих тренінги з різних тем, щомісяця – великі форуми, на які зазвичай збираються більше ста учасників.

Фінансування своїх проектів молоді ав-тори можуть отримати через громадський бюджет. Зокрема Київський молодіжний центр проводить експертизу проектів, нада-ючи свої рекомендації, як краще написати, на що доцільніше використовувати кошти. Щоправда, існує проблема – молоді ніде збиратися, щоб генерувати свої ідеї. Конче потрібен єдиний простір, платформа для того, щоб люди мали місце, де працювати. Над цим нині і працює Київський моло-діжний центр.

– Усі інноватори люблять пов-торювати: наша мета – змінити світ. Піднімаючись сходами Мо-гилянської бізнес-школи, важко не помітити слова Махатми Ганді: «Хочеш змінити світ, зміни спо-чатку себе», – розповідає Сергій Лобойко.– Насправді електронна демократія – це фундаментальна трансформація нашої традиційної політичної культури. Так само по-ява електронної пошти, Інтернету, стільникових телефонів змінили наш дотеперішній спосіб життя, невимовно прискорили ще доне-давна відсталі комунікації.

Сьогодні інструмент електрон-ної петиції (ЕП) став звичним для десятків тисяч киян. У західних демократіях громадяни зазви-чай звертаються до президентів, прем’єр-міністрів чи парламентів. Ініціюючи ЕП, Центр розвитку ін-новацій запропонував застосувати цю соціальну технологію не лише до Президента, уряду, парламенту, а й до органів місцевого самовря-дування.

Громадські активісти змогли вчасно захистити сервіс ЕП у сто-лиці. Відтак київська влада однією з перших почала застосовувати інструмент е-демократії. Спочат-ку пропонувалося запровадити доволі низький поріг для успішної

петиції – 1 чи 2 тисячі підписантів. Активістам ЦРІ вдалося переконати чиновників і колег, що потрібно встановити планку в 10 тисяч під-писів протягом 3 місяців.

– Петиції не повинні перетво-рюватися на банальну книгу скарг, щодо, скажімо, ями на дорозі чи відсутності води, про це пишуть ледь не щодня до служби 1551. Тоді ніхто серйозно до петицій і не поставився б – ані влада, ані громадськість, – обґрунтовує пра-вильність обраної моделі Сергій Лобойко. – Один із керівників міста якось зауважив, що най-успішніший депутат міськради

набрав на виборах близько 4,5 тисячі голосів. Отже, якщо якась ініціатива залучає вдвічі-втричі більше прихильників, то просто так «затролити» її, надати людям

порожню відписку можновладцям буде вже не з руки.

Важливо, що кожна людина в особистому кабінеті на сайті КМДА може відстежити не лише перебіг голосування і визнання петиції успішною, але й побачити, як вона реалізується. Наприклад, мерією була прийнята до розгляду ЕП щодо впровадження нічних маршрутів громадського транспорту. Реалі-зація тривала рік – «Київпастранс» створював план, досліджував допу-стимість маршрутів, проводилися тендери. Людям здавалося, що все це можна було вирішити за пару днів одним розчерком пера. Хоча пізніше і громадськість почала вчитися, яким чином муніципальний ме-неджмент відбувається зсередини.

На думку пана Лобойка, успішні петиції сприяють гуртуванню гро-

мадських спільнот, котрі напряму залучаються до вирішення болючих проблем міста – від екології до будівництва. Наприклад, завдяки ЕП почалися роботи з очищення «вмираючої» річки Либеді. При-пинено низку скандальних забу-дов, зокрема на території парку «Юність», привернуто публічну увагу до проблемного будівництва торгового центру біля станції метро «Героїв Дніпра». Завдяки успішній петиції киянам вдалося заблокувати спорудження сміттєспалювального заводу на Троєщині…

Більшість петицій в Києві на-писали особи, які не є публічно відомими. ЦРІ планує запровадити для цього сегменту систему Call to Action: коли людина, підписавши петицію, сама має змогу долучитися до команди виконавців.

Більшість петицій в Києві написали особи, які не є публічно відомими. ЦРІ планує запровадити для цього сегменту систему Call to Action: коли люди-на, підписавши петицію, сама має змогу долучити-ся до команди виконавців.

Демократія із префіксом «Е»� ЧИ МОЖЛИВА ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ З МІСЬКОЮ ВЛАДОЮ ЗАСОБОМ ОДНОГО КОМП’ЮТЕРНОГО КЛІКА?

КОМЕНТАР

Юрій НАЗАРОВ, директор

Департаменту інформацій-

но-комунікаційних техно-

логій КМДА:

– Завдяки

впрова-

дженню

електронної

демократії

кияни мо-

жуть нареш-

ті впливати на рішення влади і

брати пряму участь у житті міста.

Вони отримали можливість ви-

трачати частину коштів міського

бюджету на критично важливі

для них проекти. Сьогодні близь-

ко 500 тисяч містян беруть участь

у поданні й підписанні електро-

нних петицій. У жовтні стартує

відбір проектів до Громадсько-

го бюджету-2. Фінансування

збільшене з 50 до 100 мільйонів

гривень. Відтепер кияни мо-

жуть подавати проекти зі вдвічі

збільшеним кошторисом – до 2

мільйонів гривень.

За нашими підрахунками, 25 %

дорослого населення столиці

користуються інструментами

електронної демократії, управ-

ління містом. Саме завдяки

об’єднанню зусиль громадських

організацій, бізнесу та місцевої

влади можливо перетворити

Київ на СМАРТ-СІТІ. У моєму

розумінні, це – комфортне

проживання мешканців міста,

доступність е-сервісів мерії в

найважливіших сферах, як-то

електронний запис на прийом

до лікаря, дитини у дитячий са-

док. Це й, не в останню чергу, –

відсутність заторів на дорогах,

ритмічний рух громадського

транспорту та впорядковане

паркування, вчасно вивезене

сміття тощо.

Андрій КОВАЛЕНКО

Про перспективи електронної демократії (е-демократії), участь громадян у проектному управлінні містом «Вечір-ка» спілкувалася із Сергієм Лобойком, директором Центру розвитку інновацій Національного університету «Киє-во-Могилянська Академія», радником першого заступни-ка голови КМДА.

Фот

о Ір

ини

КРИ

КЛІ

ІНІЦІАТИВИ

Аби сприяти активізації творчих процесів, що відбуваються у молодіжному середовищі, Київський молодіжний центр влашту-вав NETБрифінг – комунікаційну платформу, під час якої презенту-

вав свою діяльність та можливості партисипації для бізнесу, влади, громадськості, студентських інституцій

Петро ЗУБЕНКО

Чи легко бути молодим? Над цим запитанням суспільство сушило го-лову в усі часи. Років 30 тому фільм із такою назвою став культовим в колишньому Радянському Союзі. Нині ж існує думка, що сьогодні молодь нікому не потрібна, що їй ніде розкрити свою особистість. У Київському молодіжному центрі категорично з цим не погоджуються і запрошують до себе всіх небайду-жих, ініціативних та наполегливих.

Крила для юних� СЬОГОДНІ ВОНИ – МОЛОДІ АКТИВІСТИ, А ЗАВТРА – УСПІШНІ ПОЛІТИКИ І ТОП-МЕНЕДЖЕРИ

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) СУСПІЛЬСТВО 7

Київська влада контролює виконання проектів-пе-реможців минулорічного Громадського бюджету. Нещодавно відбулася чергова робоча нарада авторів проекту та роз-порядників бюджетних коштів, на якій розглянули складнощі реалізації.

З 62 проектів, які стали пере-можцями ГБ-1, вже втілено 18. Переважна більшість знаходиться на фінальному етапі. Серед при-чин «затягування» – процедурні питання: час на підготовку про-ектно-кошторисної документації, експертизу, проведення тендерів.

Вже зрозуміло, що кілька про-ектів з різних причин реалізовані цьогоріч не будуть. Зокрема це футбольне поле КПІ, де автори не змогли домовитися з адміністра-цією університету про відкритий доступ до майданчику. А також створення набережної річки Ли-бідь в районі університету КПІ та екопарк «Озеро Качине», що пов’язане з юридичними питан-нями щодо земельних ділянок, де вони мали реалізовуватися.

Кілька проектів також під загро-зою, бо часу до нового року – а всі проекти мають бути реалізовані у 2017-му – залишилося дуже мало. Втім, авторам та розпорядникам бюджетних коштів надали останню можливість, щоб знайти компро-міс та пришвидшити роботу.

Геннадій ПЛІС, перший за-ступник голови КМДА:

– Більшість поданих до опрацювання ідей, спря-мованих на покращення благоустрою

міста, його культурного та еко-номічного життя, реалізовуються.

Так, є кілька проектів, реалізація яких ускладнена. І серед них, на жаль, є ті, які вже можна назвати складними для виконання – як через судові суперечки, так і через особисті чи суб’єктивні причини. Для того, щоб розуміти, на якій стадії знаходиться кожен проект, ми регулярно зустрічаємося, я на-магаюся особисто контролювати це. Адже для мене Громадський бюджет – один із найуспішніших для міста проектів, бо ми можемо не лише практично втілити у життя те, що хочуть люди, але й нала-годити тісну взаємодію з ними.

Олег ГАРЯГА, голова Шев-ченківської РДА:

– У нас було п’ять проек-тів-перемож-ців. Зокрема один з перших реалізованих – фестиваль

Radioday до Дня Києва, який від-відало 20 тисяч людей. Крім того, до початку навчального року був створений інтерактивний кабі-нет природничих наук в школі № 101, встановлені інноваційні навчальні комплекси для семи шкіл. На реалізації знаходяться проекти з благоустрою подвір’я шкіл № 49 і 61, які до кінця місяця мають бути завершені.

Під час реалізації виникали питання і непорозуміння. У автора проекту одна ідея, а у нормативних документах і технічних завданнях є свої нюанси. Всі проблемні питан-ня ми вирішували і узгоджували.

На мою думку, варто більше розповідати авторам проектів про бюджетування, бюджетний кодекс. Щоб їм було зрозумілі-ше, які подавати проекти, що ми можемо реалізувати, а що ні. Крім того, використання бюджетних коштів передбачає певну проце-дуру, проведення тендерів.

Вибирай кращі ідеї для міста

До 30 жовтня триває голосування за про-

екти ГБ-2. Це 564 проекти. Ті ініціативи,

що наберуть найбільшу кількість голосів,

будуть реалізовані у 2018 році. На це ви-

ділять 100 мільйонів гривень.

Щоб проголосувати, зайдіть на офіційний сайт

Громадського бюджету (https://gb.kyivcity.gov.ua/) у

розділ «Переглянути проекти». Кожен з киян має змогу підтримати 5

вподобаних ідей. Ви можете подивитися проекти за категоріями та за

районами. Для зручності існує й інтерактивна мапа проектів з позначе-

ними місцями їх реалізації. Вона допоможе зорієнтувати, які з проектів

можуть бути втілені поруч з вами.

Натисніть на проект, який вам сподобався. Там міститься його опис:

мета, рішення, на кого він розрахований, план заходів з реалізації, схожі

приклади тощо. Проголосувати можна з ПК чи мобільного телефону за

допомогою Картки киянина, банківської картки, або використовуючи

електронний цифровий підпис. Підтримати обрані проекти можна також

і в Центрі надання адмінпослуг. Для цього потрібно мати Картку киянина,

або бути зареєстрованим в електронному кабінеті найбільших банків.

Крім того, обіцяють, що кияни зможуть голосувати в Приват24 як на

сайті, так і у мобільному додатку.

Голосувати за проекти можуть кияни, які зареєстровані чи

проживають у Києві, про що мають свідчити дані, які система

отримує від банків чи центрів обслуговування ЕЦП.

Громадський бюджет запроваджується в Україні з 2015 року і на сьогодні в різних орга-нах місцевого самоврядування (ОМС) діють свої механізми його роботи.

– Київ має позитивний досвід, який варто запро-вадити в інших містах. Це електронне голосування, а також ГБК, де можна оскаржити рішення щодо допуску проектів. У різних ОМС є наглядові і координаційні

ради, але найважливіше – щоб вони формувалися лише з представників громадськості. Цим може похвалитися лише невелика кількість міст. З іншого боку, в київську практику можна запозичити ряд юридичних моментів, – прокоментувала старший аналітик Центру розвитку інновацій НаУКМА Анна Ємельянова. – На мою думку, майбутнє за тим, щоб громадськість мала право визначати розмір громадського бюджету. Згідно з бюджетним кодексом громадяни не передбачені як суб’єкти бюджетного процесу, але ніхто не забороняє робити консультації.

Учасники зустрічі поділилися своїми практиками, а також обговорили питання щодо положень і етапів громадського бюджету, опрацювали пропозиції до е-сервісу «Громадський бюджет».

� У СТОЛИЦІ ОБГОВОРИЛИ ДОСВІД І МАЙБУТНЄ НОВОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЕМОКРАТІЇ

ГБ-1: майже 20 проектів реалізовано

Громадський бюджет: Громадський бюджет: перезавантаження перезавантаження

ДОСВІД

Ігор ХАЦЕВИЧ, керуючий справами секрета-ріату Київради:

– У вересні 2016 року ми змогли здійснити пере-завантаження київського Громадського бюджету, врахувавши побажання і зауваження громадськості. Перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс озву-чив, що влада готова бути сервісом, віддати всі важелі контролю і впливу громадськості. У нас створена ГБК, до якої входять представники громадськості, яка в цілому регулює роботу механізму ГБ, має апеляційну функцію та вирішує, чи ставити цей проект на голо-сування чи не допускати.

Ще одна важлива особливість – виключно електрон-на форма голосування, ми співпрацюємо з двома найбільшими державними банками – «ПриватБан-ком» і «Ощадбанком». Було прийнято рішення, що автором може бути не лише мешканець міста, таким чином Київ відкритий до всіх ідей. Але визначати, чи актуальна ця ідея для міста, мають виключно кияни. Ми надали можливість авторам контролювати процес реалізації проекту, бо розпорядники бюджетних ко-штів часто мають своє бачення щодо його втілення. Реалізація механізму ГБ в містах – це творча робота, наскільки творчо підійде ОМС до процесу, настільки ефективним буде цей механізм. І чим більше людей вдасться залучити до розробки механізму, тим більше будуть їм користуватися.

Орест ФАЙФУРКА, заступника начальника управління «Секретаріат ради» Львівської місь-кої ради:

– Ми запровадили Громадський бюджет у 2016 році, вивчивши польський та український досвід. Вирішили, що буде тільки електронне голосування. Щоб залучити старше покоління, залишили можливість голосувати в ЦНАПах з паспортом, однак адміністратори одразу вносили дані до системи. Ми намагалися максимально розширити коло осіб, які могли подавати проекти і голосувати. З 265 проектів переможцями стали 67.

Спочатку ми не прописали реалізацію проектів. Тож після визначення переможців, прийняли спеціальну ухвалу – в ній передбачили, що автори мають право контролю над ходом реалізації, погоджують проек-тно-кошторисну документацію і дають в систему свій висновок, що задоволені проектом. Розпорядники коштів щомісяця звітують.

Альона ГОЛОВКО, координатор бюджету участі Житомирської міської ради:

– Громадський бюджет показує проблеми: чого мешканцям не вистачає в місті. А також, де існує брак комунікації між громадськістю і владою, різними структурними підрозділами. Має бути зрозуміло, що ми робимо спільний проект для свого міста. У нас всіма процесами займається координаційна рада на чолі з представником громадського сектору. Протокольно доводить свої рішення до міської ради, яка приймає певні рішення.

Найважливішим, на мою думку, є те, чи вдалося побудувати комунікацію з мешканцями міста, а не лише з обраними представниками громадськості, налагодити механізм взаємодії структурними під-розділами в роботі над проектами. З 56 поданих проектів ми маємо 11 переможців.

ДУМКИ ВГОЛОС

Олександр СОЛОНТАЙ, екс-перт, керівник програми прак-тичної політики в Інституті сві-тової політики:

– Громадський бюджет пока-зав певні проблеми. Важливо, щоб він не перетворився на бюджет «проїдання», був орієнтований на розвиток. А також варто подумати, що унікальне можна отримати в Громадському бюджеті, чого не можна профінансувати з основного бюджету міста. Сподіваюся, колись завдяки бюджету участі весь бюджет стане бюджетом громадськості.

Максим ЛАЦИБА, директор проекту USAID «Громадяни в дії»:

– Хвиля бюджетів участі стала од-нією з ключових реформ місцевого самоврядування. Це наймасовіший інструмент залучення громадян до

процесу прийняття рішень. Для біль-шості він дає шанс вирішити кон-кретну проблему. Також це школа місцевого самоврядування, завдяки якій з’явилися активні мобілізовані ініціативні групи. Варто подумати, які нові можливості можна надати цим активістам, як їх залучити до процесу управління містом – запро-шувати до громадських експертних комісій, наглядових рад.

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, аналі-тик CEDOS у сфері розвитку міст:

– У словосполученні «бю-джет участі» для мене важли-вим є саме участь, а не бюджет. У людей є різні варіанти долу-читися: адміністрування, по-давання проектів, голосування і користування реалізованим проектом. В нас з’являється

майданчик для діалогу, ми даємо людям можливість долучитися, а проекти доступні для більшості… Важливе питання – чи те, що ми робимо, підвищує загальну справед-ливість в суспільстві, чи покращує становище найбільш вразливих груп – пенсіонерів, людей з інва-лідністю? Щоб бюджет участі був не лише для прогресивних активістів, які мають час і гроші.

процесуприйняттярішень Длябіль май

Підготувала Марія КАТАЄВА

ведення тендерів.

та

ро-

и,

в,

-

сайт

ТИЖДЕНЬ СТОЛИЦІ8

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили пам’ятну дошку випускнику закладу Андрію Галущенку, який 2 вересня 2015 року загинув на сході України.

У місті пройшов фестиваль «Китаївська фортеця» з історичною реконструк-

цією зброї та одягу, екскурсіями, ярмарком, відкритими майстер-класами та

культурними розвагами.

В Європейськоного актора Ле

Будинок на вул. Пушкінській, 32, в якому мешкав великий майстер слова і гумору Андрій Сова, віднині прикрашатиме меморіальна дошка з його портретом.

Феєрія хризантем від «Київзеленбуду» На Співочому полі проходить традиційна ви-ставка хризантем. Також тут вперше влаштували міні-зоопарк. Одне з улюблених місць відпочинку киян нагадує зараз квітковий рай. Причому – фантастичний. Тут відкрилась уже традиційна виставка хризантем із такою ж назвою «Фантастична історія», яку влашту-вали районні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень, створивши дійсно нереально гарні сюжети із різнобарвних квітів. Як повідомили «Вечірці» у «Київзеленбуді», для створення десяти квіткових композицій на площі у кілька тисяч ква-дратних метрів було висаджено 25 тисяч хризантем різних сортів та кольорів – жовтого, білого, пома-ранчевого, рожевого, бордо,червоного, теракотово-го та багатьох інших. Над оформленням виставки

працювало понад півтори сотні співробітників об’єднання. Деякі квіткові сюжети створені у фор-маті селфі-зони, що дає змогу відвідувачам зробити красиві світлини серед квітів. А вибравши для себе найкращу композицію, можна проголосувати за неї, залишивши шпильку-прапорець на спеціальній карті з позначенням її назви і району. А ще на алеї Печерського ландшафтного парку, яка веде до Співочого поля, з’явився справжній контактний міні-зоопарк. Донедавна вздовж неї розміщувалися різнотипні МАФи, що псували загальний вигляд, а днями їх знесли і на цьому місці встановили клітки-огорожі, в яких прогу-люються курочки та куріпки, гуси, індики, фазани, а також вівці.

Микола ПАЦЕРА

У суботу в Національній академії образотворчого мисте-цтва відбувся щорічний культурологічний благодійний проект «КОД» (Культура. Освіта. Духовність), який під-тримує талановиту молодь. Участь у ньому взяли молоді архітектори, художники, композитори, літератори.

В аеропорту «Київ» з’явився яскравий літак, який розмалювали молоді київські стріт-арт художники – Андрій Ковтун та Вікто-рія Лайм.

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) 17

Фото Олексія ІВАНОВА , Віктора ПІСКУНОВА та Ірини КРИКЛІ

7 жовтня урочисто нагородили переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю», чиї знімки природно-запо-відних об’єктів України визнали найкращими.

Міжнародний марафон у Києві зібрав десять тисяч бігунів У Києві відбувся традиційний Міжнародний марафон, який зібрав 10 тисяч любителів бігу з 52 країн світу. За традицією, старт мара-фонові був даний на Майдані Незалежності, і саме там фінішували спортсмени. Переможцем марафонської дистанції з великим відривом став чемпіон України Артем Піддубний з Бахмута Донецької області. Він подолав 42,195 км за 2 години 24 хвилини 20 секунд. Для Під-дубного це вже друга перемога у марафоні за останні три тижні – у Дніпрі він став чемпіоном України з бігу на цій дистанції, на початку травня виграв Харківський напівмарафон. Серед жінок чемпіонкою стала українка Ірина Масник. Її час 2 години 48 хвилин 13 секунд. Перший Київський марафон пройшов у 2010 році. З тих пір змагання проводяться ре-гулярно. З 2012-го по 2014-й марафон переносили на вес-ну, але з 2015 року він знову організовується восени.

ому культурному центрі «Краків» пам’ять видат-еоніда Бикова вшанували благодійним концертом.

На Оболоні відбулися спортивні змагання для всієї родини «Тато, мама, я – спортивна сім’я».

Навколосвітню подорож за один день змогли зробити кияни та гості столиці у Колонній залі мерії на Фестивалі культур народів світу. 35 посольств іноземних держав та 23 посли знайомили гостей зі своїми традиціями, фольклором, національними кухнями, літературою та побутом.

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ 9

У жовтні Управління соціального захисту населення автоматично розрахує розмір допомоги на опалювальний сезон усім тим, кому у травні цього року субсидію було перепризначено на новий період – 2017-2018 рр.

Жодних документів чи довідок субси-діантам повторно не потрібно подавати чи доносити. Програма житлових субсидій максимально спрощена для людей. Заяву і декларацію про доходи заново необхідно подати лише сім’ям, які: орендують помешкання мають зміни у складі сім’ї: хтось про-

писався чи виписався за останній рік хочуть отримати субсидію на тверде

паливоЯк і минулого року, субсидію нададуть

усім, хто потребує реальної допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг. Грошей вистачить на всіх.

Розмір «зимової» субсидії буде відобра-жено у платіжках за опалення, які надійдуть споживачам послуги у листопаді 2017 року.

ДАТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУБСИДІЇ АДАПТОВАНА ДО СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ГРОМАДЯН

На новий опалювальний сезон 2017/18рр. – з 1 жовтня 2017р – при розрахунку розміру субсидії будуть враховані доходи громадян за I і II квартал 2017 року, а на неопалюваль-ний період – з 1 травня 2018 року – за III і IV квартал 2017 року.

Це об’єктивно. Бо громадянин, наприклад, весь минулий рік працював і отримував ви-соку заробітну плату. У цьому році з тих чи інших причин звільнився з роботи і потребує допомоги в оплаті комуналки з об’єктивних причин. Соціально несправедливо брати до уваги його минулорічні доходи, коли він міг самотужки сплачувати рахунки за тепло, електроенергію та воду. Тому Уряд пішов назустріч таким людям, адаптуючи їх соціальний стан до дати призначення субсидії.

Крім того, у травні-червні цього року виникли затримки з перепризначенням суб-сидій на літній період, бо фіскальна служба не змогла вчасно надати інформацію про доходи громадян за I квартал цього року. Особливо помітно це було у великих містах. Уряд врахував і цей аргумент.

ПЕНСІОНЕРАМ СУБСИДІЯ РАХУЄТЬСЯ, ВИХОДЯЧИ ЛИШЕ З РОЗМІРУ ЩОМІСЯЧНОЇ ПЕНСІЇ, А НЕ НА ЗАГАЛЬНИХ УМОВАХ

Громадяни, які стали пенсіонерами, наприклад у травні цього року, або пенсі-онери, які припинили працювати, скажімо у червні цього року, і не мають інших доходів, ніж пенсія, мають змогу офор-мити субсидію, виходячи лише з одного доходу – пенсії.

Це стосується лише тих українців, які донедавна працювали і отримували заро-бітну плату, або, скажімо, зарплату і пенсію, а віднедавна – у минулому чи цьому році (І та ІІ квартали) з тих чи інших причин залишили роботу і отримують єдиний вид доходу – пенсію.

Щоб скористатися таким правом, грома-дянам необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення лише з декларацією про доходи, в якій зазначити вид доходу – пенсія, наприклад з 1 червня 2017 року. Тоді з 1 жовтня 2017 року таким українцям не враховуватиметься дохід за I і II квартал 2017 року, а братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії.

Якщо ж людина стала пенсіонером, ска-жімо, з вересня, вона має змогу у грудні

звернутися до Управління соцзахисту з декларацією про доходи і субсидію пере-рахують.

СУБСИДІЯ НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ ПРИЗНАЧАТИМЕТЬСЯ З 15 ЖОВТНЯ ДО 15 КВІТНЯ, А ДЛЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕРМІН ВИЗНАЧАТИМЕТЬСЯ МЕРОМ МІСТА

На практиці траплялися випадки, коли в одному населеному пункті дві родини проживають в одному багатоповерховому будинку, але через те, що використовують різні види опалення, по-різному отримували субсидію у жовтні та квітні.

Для родини, яка використовує центра-лізоване опалення, субсидія у жовтні та квітні нараховувалася відповідно до рішень органу місцевого самоврядування залежно від погодних умов подачі теплоносія. Тому для таких сімей опалювальний період, починався, скажімо, 18 жовтня й завершу-вався 10 квітня. Відповідно й здійснювалося нарахування субсидії.

Для родини, яка має індивідуальне газове опалення, опалювальний період починався з 1 жовтня і завершувався 30 квітня. Однак, враховуючи погодні умови, рідко хто з українців самостійно вмикав опалення вже 1 жовтня, коли на вулиці сприятливий температурний режим.

Це питання не було унормованим на місцевому рівні, що з року в рік призво-дило до збільшення сум невикористаних субсидій. Саме тому Уряд у травні цього року врегулював це питання на користь субсидіантів.

Якщо раніше субсидія на опалювальний сезон призначалася з 1 жовтня до 30 квітня і обов’язково перераховувалася відповідно до рішення органів місцевого самовряду-вання або органів виконавчої влади про дату початку та закінчення опалювального сезону, то у 2017-2018рр. для користувачів централізованого опалення залишається прив’язка до відповідних рішень органів місцевого самоврядування або органів вико-навчої влади, а для тих, у кого індивідуальне опалення, субсидія нараховуватиметься з 15 жовтня до 15 квітня.

Дане рішення Уряду є соціально й еко-номічно обґрунтованим: розумне спо-живання енергоресурсів, особливо, коли погода в цьому сприяє, наближає країну до її стратегічної мети – до 2020 року стати енергонезалежною.

ЯК ОТРИМАТИ СУБСИДІЮ У РАЗІ НАЯВНОСТІ ЗАБОРГО-ВАНОСТІ?

Держава, надаючи субсидію, дає можли-вість сім’ї протягом року вирішити питання з накопиченою в минулому заборгованістю за комунальні послуги. Якщо цього не зро-блено, держава знову ж таки йде назустріч громадянам і дає змогу оформити договір реструктуризації боргу з постачальником послуги для продовження субсидії на на-ступний рік (2017-2018рр.).

Існують непоодинокі випадки, коли гро-мадяни оскаржують у судовому порядку виставлену надавачем послуги суму забор-гованості й тому відмовляються сплачувати відповідні кошти або ж укладати договір реструктуризації. Уряд пішов назустріч таким сім’ям: борг за комунальні послуги, який оскаржується у суді, не впливає на субсидію.

У ситуації, коли громадяни не пого-джуються із заборгованістю, вони можуть її оскаржити. На підставі рішення суду про анулювання боргу, або до винесення рішення суду розмір заборгованості, що оскаржується, рішенням Комісії з питань призначення житлових субсидій, які пра-цюють при органах виконавчої влади на місцях, дія житлової субсидії відновлюється з моменту призупинення, тобто з травня 2017 року.

Поточна заборгованість, тобто не спла-чені комунальні послуги у березні, травні та червні, не впливає на процес перепризна-чення житлових субсидій на новий період. Береться до уваги заборгованість, накопи-чена субсидіантом до лютого 2017 року.

СУБСИДІЯ БЕЗ «ПРОПИСКИ» МОЖЛИВА НА ПІДСТАВІ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЖИТЛА

Безповоротна допомога Уряду у сплаті житлово-комунальних послуг – субсидія – оформлюється виключно на зареєстрованих

у житловому приміщенні людей. Однак, Уряд пішов назустріч і тим людям, які не мають офіційної реєстрації, але сплачують комунальні послуги.

Якщо людина не змогла оформити суб-сидію через відсутність прописки в даному помешканні, але там проживає і сплачує рахунки за тепло, газ, світло й воду, держава забезпечила їй можливість скористатися безповоротною допомогою на підставі договору оренди житла. Рішенням Уряду не визначено жорстких вимог до такого документу: договір не потрібно завіряти нотаріально, достатньо лише двох підписів – власника житла та орендаря.

Такий документ є офіційним підтвер-дженням права людини на субсидію і пови-нен братися до уваги місцевими органами соціального захисту населення на користь сім’ї.

БЕЗРОБІТНІ ТА СТУДЕНТИ ТАКОЖ МАЮТЬ ПРАВО НА СУБСИДІЮ

Громадянам, які перебувають на обліку в центрі зайнятості й отримують допомогу з безробіття, студентам денної форми нав-чання при оформленні субсидії враховують фактичний розмір доходу. А громадянам, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, але не отримують допомогу з безробіття, – один прожитковий мінімум. Для тих, хто не перебуває на обліку в центрі зайнятості і свої доходи декларує як нульові, органи соціального захисту населення рахують два прожиткових мінімуми.

Тимчасово переміщені особи теж мають право на отримання субсидії, оскільки не буде враховуватися у дохід грошова допо-мога, яка їм виплачується державою.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму або відсутні доходи, але вона навчається за денною формою навчання у загальноос-вітньому, професійно-технічному, вищому навчальному закладі, для розрахунку суб-сидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні одного прожиткового мінімуму.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму, але яка протягом зазначеного періоду отримувала хоча б один із таких видів доходу: пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допо-могу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомо-гу по догляду за інвалідом I та II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, допомогу по безробіттю, або особа не досягла 18-річного віку станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, то у розрахунок субсидії включа-ються фактичні розміри отриманих такою особою доходів.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії.

Департамент інформації

та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

«Зимова» субсидія: «Зимова» субсидія: якою вона може бутиякою вона може бути

– Попри нинішню «інтернетизацію», натиск новітніх цифрових технологій, паперова книжка була і залишається однією з надзвичайно важливих речей, – зазначила під час нещодавнього круглого столу в «Укрінформі» народний депутат України Вікторія Сюмар.

Посилаючись на власний досвід пе-ребування в зоні АТО, голова Комітету Верховної Ради України з питань свобо-ди слова та інформаційної політики на-голосила, що особливо книжки потрібні на сході України, в зоні бойових дій.

Не випадково ця важлива тема була винесена для обговорення в «Укрінформі» за участю представників центральних органів законодавчої та виконавчої вла-ди, столичних видавництв, журналістів. Йшлося про долю проекту «Українська бібліотека».

Учасники круглого столу ділилися спостереженнями про те, що переду-сім військові на передовій цікавляться літературою з історії України і Донбасу (для кращого спілкування з місцевими мешканцями), українською класикою. А також щодо бойової стратегії і тактики, воєнної історії.

– Раніше як було? Українські книжки на Донбас просто не завозили. А якщо якісь і потрапляли туди, їх затирали-витискали дешеві видання російською, проросійські чиновники, – зауважила пані Сюмар. –

Сьогодні ухвалено рішення про більш системний підхід до цього питання.

Передусім програмою «Українська бібліотека» передбачено відновити практику держзамовлення української книжки для забезпечення бібліотек та шкіл Донбасу. Пріоритет, звісно, військовим частинам у зоні АТО. І якщо цього року грошей на це було не так багато, то на наступний проек-том Держбюджету передбачено 27 млн гривень. І це лише перший крок. Деякі зразки сучасної української літератури для АТО були презентовані учасникам круглого столу.

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Три роки тому, у серпні 2014-го, невелике місто Іловайськ стало відомим усій Україні, змусивши стискатися наші серця від тривоги та болю. Раптове вторг-нення регу-лярних збройних підрозділів Російської Федерації дозво-лило ворогу оточити україн-ські батальйони. Страшний лексикон війни поповнився терміном «Іловайський ко-тел»…

Трагедія Іловайська позбавила життя 366 наших воїнів. Сьогодні вони дивляться на нас зі світлин, розміщених під стелею одного із залів Національного військово-іс-торичного музею України. Тут, на другому поверсі приміщення по вулиці Грушевського, 30/1, пра-цює виставка, присвячена річниці виходу українських військових з «Іловайського котла».

Експозиція під символічною назвою «Герої не вмирають» по-чала створюватися ще з жовтня 2014-го, коли до місць кривавих боїв рушили учасники експедиції, організованої Службою цивіль-но-військового співробітництва ЗСУ та музеєм. Його працівни-ки разом із волонтерами кілька місяців вели пошук особистих речей українських воїнів у районі Савур-Могили, Іловайська, Шах-тарська, Старобешевого.

Завдяки їм відвідувачі музею мають змогу побачити дійсно унікальні реліквії, кожна з яких має неповторний відбиток долі реальних захисників Вітчизни – живих і загиблих.

Ось державний прапор Укра-їни – обгорілий, пошматований кулями та осколками снарядів. Його подарував друг солдату 93-ї окремої механізованої бри-гади Олександру Куренку, коли той рушав на війну. Волонтери знайшли прапор у вантажівці із зенітною установкою, потроще-ній прямим влученням ворожого снаряду. Прапор прикривав тіло загиблого зенітника.

Неможливо без хвилювання ди-

витися на «відправлені у відставку» пластини солдатських бронежиле-тів – пробитих наскрізь кулями, посічених вибухами. Моторошно стає від усвідомлення, що кожен такий жилет – це чиясь смерть на полі бою.

Серед зброї, боєприпасів і вій-ськових одностроїв експозиції незвично та зворушливо виглядає

невеличке Євангеліє із почорніли-ми обгорілими сторінками. Його знайшла пошукова група місії «Ева-куація-200» («Чорний тюльпан») в урочищі Червона Поляна. Тут регулярні російські війська обстрі-лювали бійців 40-го батальйону «Кривбас» та батальйонно-так-тичну групу 51-ї механізованої бригади Збройних Сил України, які намагалися вийти «зеленим коридором» із району Іловайська.

Третій поверх Національного військово-історичного музею повні-стю присвячений темі АТО. Мабуть, це єдина в Україні експозиція, що містить настільки повну, детальну та емоційно насичену інформа-цію про початок, перебіг і особ-ливості неоголошеної війни на сході держави. Виставка не тіль-ки доповнює відомі нам факти

незвичайними предметами, доку-ментами, але й спонукає до аналізу першопричин перемог і поразок, осмислення чинників, здатних вплинути на терези війни та миру.

...Споглядаючи стенд «Участь Збройних сил Російської Федерації у війні на Донбасі», мимоволі по-жалкував, що ці світлини не бачать ті із закордонних діячів, включно із керівниками міжнародних фун-дацій, хто й досі наївно вірить у пропагандистський міф «Их там нет…». На фото показово позують цілком конкретні представники цілком конкретних і документаль-но зафіксованих частин російської армії: 291-ї артилерійської брига-ди, 247-го полку 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, 51-го гвардійського парашутно-десант-ного полку 106-ї гвардійської по-вітряно-десантної дивізії.

Подумалося, що чимало з цих «гвардійців» вже ніколи не по-вернуться додому живими з чу-жої землі. Землі, яка споконвіку знеславлює загарбників, щедро даруючи сили і наснагу своїм за-хисникам.

Юрій ІВАНЕНКО

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)ВІЙНА І МИ18

Експозиція під символічною назвою «Герої не вмира-ють» почала створюватися ще з жовтня 2014-го, коли до місць кривавих боїв рушили учасники експе-диції, організованої Службою цивільно-військового

співробітництва ЗСУ та музеєм.

14 жовтня – День 14 жовтня – День захисника України

АРМІЯ ЧИТАЄ

До війська кроком руш! Михайло КАМІНСЬКИЙ

У столиці розпочинається черговий осін-ній призов на строкову військову службу. Київському міському комісаріату вже визначене планове завдання на призов 400 осіб.

– Загалом восени на військову строкову службу будуть призва-ні майже 10,5 тисячі юнаків, – зазначив начальник Головно-го управління персо-налу – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Артур Ар-теменко. – Призовні комісії розпочали роботу 2 жовтня і завершать її 30 листопада 2017 року.

Нагадаємо, що під час проведення весняно-го призову до лав військових формувань було направлено 550 киян віком від 20 до 27 років. Зокрема до Збройних Сил – 381 призовника, до Національної гвардії – 144, до Держспец-трансслужби – 25. Таким чином, весняний призов столицею виконано повністю. У порівнянні з іншими містами та областями це доволі високий показник, що свідчить про активну громадянську позицію мешканців столиці.

Станом на 3 жовтня 2017 року чисельність Збройних Сил України наблизилась до визначеного законо-давством граничного ліміту — 250 тисяч осіб.

* * * У Збройних Силах Укра-їни проходять військову службу і працюють 54

тисячі жінок, з них понад 20 тисяч є військовослуж-бовцями. Лише з початку року на контрактну службу

вступили більше двох тисяч жінок. Стільки ж їх мають статус учасників

бойових дій. * * *

У зоні проведення Анти-терористичної операції на сході держави, за словами Президента України Петра

Порошенка, загинуло понад 2600 українських військовослужбовців різ-них силових структур.

* * * В червні 2017 року вперше було проведено призов 1000 офіцерів запасу.

Основна частина призва-них офіцерів запасу мала спеціальності військового зв’язку, експлуатації і ре-монту військової техніки, морально-психологічного

забезпечення. * * *

На час проголошення Україною незалежності

чисельність військ в країні нараховувала близько 980

тисяч осіб.

Книжка на передовій ПРИЗОВ

ЦИФРИ І ФАКТИ

Реліквії, освячені Реліквії, освячені фронтом фронтом

коментарАртем Біденко, держсекретар Міністерства інформаційної політики

України: – Закупити книжки у значній кількості, щоб передати їх до бібліотек, мі-

ністерство не має права. Але ми намагаємося робити все, що можемо. І навіть через «не можу». Як бачите, вже маємо певні здобутки.

Насамперед, це унікальне за змістом спеціалізоване видання російською «АТО Байки» (книга перша), дивовижна збірка із 33 пісень про війну «Живой», художній твір, написаний на підставі реальних подій, «Люди войны». А ще серія книжок-монографій у м’якій обкладинці від харківського видавництва «Фоліо» про життя та діяльність відомих постатей в історії України. Таких, як князі Острозькі, гетьман Петро Сагайдачний, останній український гетьман Павло Скоропадський.

Це є відродження українського книговидання, відродження української книжки для потреб жителів сходу, зони АТО, солдатів. Для популяризації України.

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ 19

«Джеймс Мейс. Траєкторія долі», – так називається но-вий документальний фільм, присвячений досліднику Голодомору в Україні. Про це «Вечірці» розповідає доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

– Юрію Івановичу, ви теж брали участь у кінозйомках?

– Так. Щойно ми з режисеркою Іриною Шатохіною завершили цей фільм. Під час роботи я не-одноразово згадував про Мейса та книги, які знаходяться в його меморіальному кабінеті в Киє-во-Могилянській академії. Ми ніби гортали сторінки короткого, але насиченого життя Джеймса (Джима). Там є такий епізод: ми йдемо з Джимом по Віченці – ста-ровинному італійському містечку, де восени-2003 провели конферен-цію з нагоди 70-річчя Голодомору в Україні. Говоримо про різні речі, милуємось архітектурою знамени-того Андреа Палладіо. Непомітно наша розмова переходить на тему: навіщо італійцям український Го-лодомор?

– Хто з вас був ініціатором цього запитання?

– Я запропонував поговорити про це. Джим мовчить, а потім каже: «Знаєш, треба вміти сприй-мати чужу біду, як свою. Італійці здатні на це. На жаль, не всі так роблять. Наприклад, у світі багато хто розуміє, що в Україні на почат-ку 30-х Кремль чинив справжній геноцид, але хтось вперто стоїть на заваді визнанню цього».

Недаремно тоді, у Віченці, Мейс назвав свій виступ так: «Is the Ukrainian Genocide a Mith?» («Чи є український геноцид мі-фом?»). Він уперто і послідовно доводив, що пекельні події 1932-1933 років в Україні були наслідком злочинної політики і підпадають під загальноприйняту дефініцію «геноцид». Власне, останні 20 років свого життя дослідник присвятив доведенню саме цієї істини.

– Як ви з ним позайомились? – Спочатку заочно. Ще задовго

до нашої першої зустрічі. Я тоді працював в Інституті історії партії при ЦК КПУ, куди прийшов на по-чатку горбачовської «перебудови». Коли почалося «переосмислення історичного минулого», начальство доручило мені готувати довідки про політичні процеси і справи, інспіровані у 20-30 роки. Згодом я брав участь і в підготовці матеріалів для комісії Політбюро ЦК КПУ, яка офіційно реабілітувала жертв ре-пресій. А «голодоморівські» сюжети доручили іншому співробітнику, авторові кількох книжок, в яких він «розвінчував» (як тоді було за-ведено) український «буржуазний націоналізм». Можете лише уявити, що писав той професійний борець із націоналізмом. Про Джеймса Мейса згадував у зв’язку зі створенням у

1983 році комісії Конгресу США з ви-вчення причин і наслідків голоду в Україні. Після прочитання довідки, підготовленої згаданим автором, і після бурних дебатів на вченій раді інституту (на якій було заявлено, що я, критикуючи довідку, підпав під «західний» вплив), мені дуже захотілося зустрітись з Мейсом.

– Для чого? – Щоб почути його аргументи

і зрозуміти: навіщо тому амери-канцеві наш голод? Як каже відома приповідка, якщо чогось хочеться, то це обов’язково здійсниться. Минуло кілька років. Одного дня зателефонував мій знайомий і запитав, чи можу я зустрітися зі Джеймсом Мейсом, який приїхав до Києва, знає мої «перебудовні» публікації і прагне нашої зустрічі. І незабаром Мейс уже був у моєму робочому кабінеті. Перше враження – здивування: він, «радянолог», не знає російської мови. Тобто лише читає. Але говорити йому краще українською. Джим абсолютно не прагнув нав’язати власну думку: наводив аргументи, дискутував, але не «тиснув». Тоді у нас була довга розмова. Ми навіть думали про те, щоб видати спільний аме-рикансько-український збірник про історію України ХХ століття. Такою була наша перша зустріч. І хто б міг подумати, що ще за кілька років, після проголошення незалежності, я буду агітувати нашого директора

(після грудня 1991-го – Інституту національних відносин і політології НАНУ) прийняти Джеймса Мейса на роботу у відділ національних меншин.

– Як потім розвивалася ваша дружба?

– Кілька років Мейс працював у нас. Я при нагоді іронічно на-гадував, що працює він у стінах колишньої партійної інституції. На це Джим завжди лагідно відповідав, що це не заважає його глибоким антикомуністичним переконанням. Згодом Джим перейшов на роботу до Києво-Могилянської академії й остаточно українізувався. Ми вже зустрічались не так часто. Не все у нього було гаразд. Однак жодного

разу на моє традиційне запитання – «Як справи, Джим?» – він завжди відповідав: «Все в порядку». І при цьому ще й не забував сказати добре слово про мою чергову публікацію.

– Що ви можете сказати про внесок науковця у дослідження Голодомору?

– Науковий доробок Мейса нині не може оминути жоден серйоз-ний дослідник доби «кореніза-ції»/«українізації». А його праця про український націонал-кому-нізм стала класичною. Так само цінними залишаться публікації (і наукові, і публіцистичні) про «наш» голод початку 1930-х років. Я кажу про «наш» у лапках – тому, що це був і його голод. Трагедію українців він розумів, переживав як свою власну, прагнув зробити її зрозумілою для західного світу.

– Ви з ним були у США? – Так, у 2003 році. З Джимом і

його дружиною, письменницею

Наталкою Дзюбенко. Виступали у Колумбійському університеті в Нью-Йорку, Центрі Рональда Рей-гана та Міжнародному торговому центрі у Вашінгтоні (де відбулися представницькі міжнародні кон-ференції, присвячені Голодомору). Мейс хоча й виглядав втомленим, але виступав вдало, динамічно, переконливо. Його позиція пере-гукувалася з точкою зору фахіців, котрі професійно займаються до-слідженням і типологією геноци-дів, яких зазнали народи. Маю на увазі, зокрема професора Френка Чока, який є співдиректором Ін-ституту з дослідження геноциду і прав людини у Монреалі, а та-кож Грегорі Стентона, президента фундації Genocide Watch. Вони аналізували те, що відбулося в Україні на початку 1930-х років у широкій порівняльній перспективі. І одностайно вписали дії кремлів-сько-сталінського істеблішменту щодо українців у поняття «гено-цид». Тобто солідаризувалися з тим, що багато років відстоював Мейс.

– Можете назвати українсько-го дослідника, якого особливо цінував Мейс?

– Одного разу, оцінюючи вне-сок тих, хто сприяв відродженню правди про Голодомор, він на-писав: «...Якщо є історик, який заслуговує на пам’ятник (а історики зазвичай віддають перевагу книзі, а не мармуру), то це – Дмитро Соловей». Цю фразу, гадаю, варто адресувати і самому Джиму. Мейс також заслуговує на пам’ятник, на пам’ятну дошку, на те, щоб пам’ять про нього увічнили бодай у назві київської вулиці. Сподіваюсь, це станеться. Може, тоді якийсь ки-янин запитає у знайомого: «А хто такий Мейс?». А у відповідь почує: «Це той американець, який дослі-джував наш Голодомор і прагнув розповісти правду, необхідну не лише українцям, а й усьому світу».

Розмову вів

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Науковий доро-бок Мейса нині не може оминути жоден серйозний дослідник доби «коренізації»/«украї-нізації». А його праця про

український націонал-кому-нізм стала класичною

Юрій ШАПОВАЛ:

«Американець, який прагнув «Американець, який прагнув розповісти правду, необхідну розповісти правду, необхідну не лише українцям»не лише українцям»

1995 рік. Джеймс Мейс і Юрій Шаповал під час українознавчої конференції

у місті Урбана-Шампейн (США).

Перші загони під назвою УПА-«По-ліська Січ» створив на початку Другої світової війни отаман Тарас Бульба-Боровець в районі по-ліського Олевська для боротьби з більшовиками.

У кінці 1941 року окупаційна адміністра-ція змусили Т.Бульбу ліквідувати «Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля, де створив нову повстанську формацію, спершу під подібною назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА).

Восени 1942 року почали також утво-рюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, що також прийняли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 року роззброїли УПА- «По-ліська Січ» Т. Бульби. Її організаторами були провідні члени ОУН: Д. Клячківський, Р. Волошин, Я. Бусел. Першим командиром УПА став Дмитро Клячківський (Клим Са-

вур), шефом штабу – полковник УНР Леонід Ступницький (Гончаренко), начальником оперативного відділу став полковник УНР Микола Омелюсік.

Символічну дату створення УПА 14 жовт-ня 1942 року було затверджено проводом ОУН(Б) вже у повоєнні роки.

Територіально УПА ділилася на три частини: УПА-Північ (Волинська, Рів-ненська і частина Житомирської та Ки-ївської областей); УПА-Захід (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та частини Закарпатської і Чернівецької областей) з окремою воєнною округою «Сян» (Перемищина, Холмщина, Лемків-щина); УПА- Південь (частини Вінницької і Хмельницької областей). Групи ділилися на воєнні округи, а округи – на тактичні відтинки.

Територіальні штаби УПА і деяких куре-нів та загонів мали такі відділи: оператив-ний, розвідувальний, вишкільний, політич-но-виховний, організаційно-персональний

і тиловий. До тилового від-ділу належали інтендантура й Український Ч е р в о н и й Хрест. Коман-дування загонів мало таку структуру: коман-дир, бунчужний, політичний вихователь, санітар (деколи лікар), начальник розвідки й польової жандармерії. У куренях іноді були і капелани.

Комплектування загонів відбувалося на добровільних засадах, проте на початку фахівців було мобілізовано. Щоб доповни-ти старшинські кадри, було організовано вишкільні курси: існували старшинська школа «Дружинники» з шестимісячною програмою, курси санітарів, медсестер, мінерів, політвихователів, адміністра-торів.

Тактичною одиницею УПА був загін – сотня або курінь. Бойовий склад сотні

становив 150-200 вояків, проте зазвичай сотні були неповні. Загони було озбро-єно піхотною зброєю, включаючи важкі кулемети, гранатомети й протипанцерні рушниці, інколи й малі гармати. Уже за перших місяців повернення комуніс-тичної влади було здійснено перехід до дії меншими загонами, щоб збільшити маневреність й полегшити забезпечення провізією.

У 1947 році було здійснено частковий розпуск загонів УПА і включено їх у збройне підпілля, іншим доручено «легалізуватися». Оперативними одиницями УПА, замість сотень і куренів, стали рої й чоти.

Чисельність підпільної народної армії визначити вкрай важко. Так, за одними да-ними, найбільшої чисельності УПА досягла на переломі 1943-1944 років, об’єднуючи не менше 40 000 активних борців, у тому числі й підпільні кадри ОУН. За іншими даними, військові підрозділи УПА могли досягати одночасно близько 90 000 осіб. Всього ж через лави УПА та націоналістичне підпілля, на думку фахівців, пройшло не менше 500 тис. осіб.

З АРХІВУ

75 років Українській повстанській армії

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)ПРАВОВА ОСВІТА20

На переобладнання потрібен дозвіл? Хочу поєднати ванну кімнату і санвузол. Чи

потрібно для цього отримувати дозвіл? Куди звертатися, щоб юридично оформити ці роботи, який порядок дій?

Перелік робіт, які не належать до самочинного будівництва, дивіться в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів не-рухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 р. зі змінами і допов-неннями. Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд

здійснювати ремонт і зміни у квартирі, на-даній йому для вико-ристання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квар-тир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Технічний паспорт на квартиру Чи можна отримати копію технічного паспорта на

квартиру? Попередній отримували 1985 року, перепла-нування не проводилось.

Виготовити копію технічного паспорта немає можливо-сті, оскільки в БТІ відсутні оригінали технічних паспортів.

Технічні паспорти в БТІ не зберігаються, після виготов-лення вони видаються замовнику.

Також чинним законодавством не встановлено порядку виготовлення копій технічних паспортів. У випадку необхід-ності власник (уповноважена особа) може замовити технічну інвентаризацію та виготовлення нового технічного паспорта.

ВАШ АДВОКАТ

Догана за прогул Я не оскаржила винесену догану

за прогул, оскільки мені не було видано копії наказу. Мене звільни-ли з роботи. Я подала позов про поновлення на роботі, але догану із вказаних причин не оскаржила. Як діяти далі?

Світлана К., Київ

За загальним правилом, догану можна оскаржити до комісії з тру-дових спорів або до суду першої інстанції у тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Таким

днем слід вважати день ознайомлення праців-ника з наказом про ого-лошення йому догани незалежно від дня ви-дання цього наказу.

Відповідно до статті 31 Цивільного процесу-ального кодексу Укра-їни, позивач має право упродовж усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. На думку столичного адвоката

Андрія Короля, вам варто надати уточнення до позовних вимог і оскаржувати догану, особливо, якщо вона потягнула за собою звільнення.

Якщо ви поїхали за кордон Трапляється так, що літ-ні люди на старості років переїжджають на постійне проживання за кордон до своїх дітей. Для того, щоб не мати клопоту в майбут-ньому із пенсією, необхідно заздалегідь подбати про її виплату.

Згідно інформації, яку ми от-римали у Партії пенсіонерів Укра-їни, пенсія, яку ви отримували в Україні до виїзду на постійне проживання в іншу країну, за ва-шою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за датою зняття з облі-ку за місцем постійного прожи-вання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється. До заяви про припинення виплати пенсії додається закордонний паспорт з відповідним записом про виїзд на постійне проживання за кордон та талон про зняття з реєстрації за місцем постійного проживання.

Виплата пенсії за кордоном мож-лива лише за наявності двосторон-нього договору (угоди) про соціаль-не забезпечення між Україною та державою, до якої ви виїжджаєте на постійне проживання.

У разі виїзду на постійне про-живання до країн Співдружності Незалежних Держав (а це такі країни як – Азербайджан, Біло-русь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркме-ністан, Узбекистан) пенсія, яку ви отримували в Україні до виїзду на постійне проживання в одну з цих країн, за вашою заявою виплачуєть-ся за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за датою зняття з обліку за місцем постійного проживання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється.

Після переїзду вам потрібно звернутися до територіального органу за новим місцем проживан-ня з заявою про призначення вам пенсії. Пенсію вам буде призначено за законодавством держави нового місця проживання.

Де можна отримати гума-нітарну допомогу переселенцеві з Донбасу?

Констянтин С., КиївГромадянам, які прибули

з районів проведення анти-терористичної операції на тимчасове проживання до міста Києва, гуманітарна до-помога надається у відділенні організації надання адресної побутової та натуральної допомоги Київського місь-кого територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у вигляді: речей, продуктових наборів (за наявності), засобів медичної реабілітації, послуг перукаря та швачки, послуги з ремонту взуття безоплатно при особистому зверненні та за наявності необхідних докумен-тів: заяви, паспорта, ідентифі-каційного коду (за наявності).

Звертатися за адресою: 03115, м. Київ, вул. Котель-никова, 32/11, тел. 450-92-79.Крім того, громадяни можуть звернутися до пунктів збору одягу та взуття для пересе-ленців з АК Криму та східних регіонів до районних органі-зацій Товариства Червоного Хреста Києва.

БТІ ІНФОРМУЄ

ПЕНСІЯ А ВИ ЗНАЄТЕ?

З ПЕРШИХ ВУСТ

Прийняття у спадщину нерухомості без документів На запитання читачів відповідає міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

Після смерті матері залишилася хата. Жодних документів на неї немає, заповіту мама також не залишила. Підкажіть, як правильно оформити хату на себе?

Ольга Качан, Київ

Що таке спадкування? Це перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад-щину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право влас-ності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, що посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Нотаріус має перевірити подані документи та дізнатися, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотарі-ус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз’яснює процедуру вирішення зазна-ченого питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернути-ся? Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в поряд-ку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та районних судах за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме? За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

При цьому розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може пе-ревищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухо-мого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду? До позовної заяви, оформленої відповідно до ви-мог Цивільного процесуально-го кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад: свідоцтво про смерть

спадкодавця; архівні довідки чи витяги

з рішень сільської ради про надання земельної ділянки; дозвіл на будівництво

будинку; довідка виконавчого ко-

мітету сільської ради депутатів трудящих; записи у погосподар-

ських книгах; реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за

паспортом; технічний паспорт на будинок; сплата за комунальні послуги; документи з колгоспу про відведення в установленому поряд-

ку земельної ділянки під забудову тощо. Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію? У Києві

кваліфіковані юристи нададуть консультацію з питань реєстрації договорів оренди за такими адресами:

Перший київський місцевий центр з надання безоплатної вто-ринної правової допомоги: бульв. Верховної Ради, 33/1, тел. 292-53-65, kyiv1.kyiv@legalaid.gov.ua;

Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторин-ної правової допомоги: вул. Ділова (Димитрова), 14-б, тел. 287-44-27, kyiv2.kyiv@legalaid.gov.ua;

Третій київський місцевий центр з надання безоплатної вторин-ної правової допомоги: вул. Сімферопольська, 5/1, тел. 566-01-19, kyiv3.kyiv@legalaid.gov.ua;

Четвертий київський місцевий центр з надання безоплатної вто-ринної правової допомоги: вул. Кривоноса, 2-а, 9 поверх, каб. 900, тел. 593-97-60, kyiv4.kyiv@legalaid.gov.ua.

Підготувала Оксана ТУПАЛЬСЬКА (прес-служба Головного територіального

управління юстиції у м. Києві)

Так, літо вже минуло і навряд чи більшість із нас наважиться скупатися у Дніпрі, та залишається невимовний варіант – басейни, яких, до речі, у Києві чимало. Сьо-годні «Вечірка» пропонує до уваги читачів кілька порад, як саме ви-брати прийнятний для себе басейн.

– Для плавання практично не-має протипоказань. Лише ті, хто схильний до отиту, мають запальні процеси (в нирках, придатках, леге-нях), повинні відвідувати басейни з обережністю, – розповідає сімей-ний лікар Лілія Мороз. – Разом з тим, плавання забезпечує природне розвантаження хребта, його витя-гування, попереджає порушення постави у дітей. Крім того, від пла-вання підвищується еластичність судин, зміцнюється серцевий м’яз, стабілізується артеріальний тиск і зростає стійкість до застуд і стресів (навіть безсоння проходить).

Наразі в місті функціонує близь-ко 20 басейнів – по 2-3 у кожному районі міста. Перш за все, варто звернути увагу на довжину дорі-жок басейну, як правило існує два види – 25 і 50 м. Якщо вам здається, що принципової різниці немає, то це зовсім не так.

– Короткі доріжки найкраще підійдуть новачкам, адже навіть така коротка відстань може стати справжнім випробуванням для непідготовленого плавця. Якщо ж вода – це ваша друга стихія, то ви сміливо можете відвідувати п’яти-десятиметрові басейни, – радить тренер з плавання Ніні Чорна.

Щодо цін, то величезних пе-репадів тут немає. В середньому ціни коливаються від 60 до 85 грн за одне відвідування (45 хвилин у басейні плюс по 15 хвилин на пере-одягання до і після). Для студентів та дітей (до 14 років) перепустки можуть обійтися від 30 до 60 грн.

Якщо брати абонементи, то можна зекономити близько 20%

коштів. Як правило, в абонемент входять одразу 8 відвідувань. Од-нак тут є один важливий нюанс – вам необхідно уточнити умови відвідування. Часто комплексні перепустки видають на 30 днів. Тож, якщо ви з тих чи інших при-чин не використаєте усі відвіду-вання, то вони просто «згорають», а не переносяться на наступний термін.

У всіх без винятку басейнах у вас вимагатимуть медичну до-відку – її потрібно буде підноси-ти раз на три місяці. Отримати «документ» безкоштовно можна в поліклініках та амбулаторіях за місцем проживання. Як правило, в довідці мають бути відмітки від терапевта та дерматолога. Хоча лікарі зазначають, що довідки, це чиста формальність.

– Часто можна почути поради на кшталт «Не йди до того басейну, там хлорована вода», – говорить інженер басейну Центру фізич-ного виховання і спорту НТУУ КПІ СК Сергій Семенчатенко. – Насправді, хлорування – це вимога законодавства, а такі новомодні методи очищення води, як озо-нування та осріблення можуть використовуватися лише як до-датковий спосіб знезараження. Щоправда, наразі більшість ба-сейнів використовують не чистий хлор, а солі – гіпохлорит кальцію,

діоксид хлору, які не дають такого їдкого запаху».

Наостанок, про всяк випадок, нагадаємо одне важливе правило «басейного етикету». Завжди

проходьте «ритуал душового миття» як перед запливом, так і опісля. Постійні відвідувачі дуже прискіпливо дивляться за цим…

Олександр ПИРЛИК

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) СПОРТ-ТАЙМ 21

БАСЕЙНИ

Наразі в місті функціонує близько

20 басейнів – по 2-3 у кожному районі міста. Перш за все, вар-

то звернути увагу на довжину доріжок

басейну, як правило існує два види – 25 м і 50 м

Тріумфальний дебют нескорених

Україна вперше взяла участь у міжнародних спортивних змаганнях Invictus Games – ІІІ «Ігри нескорених» у Торонто. Засновником турніру є принц Вельський Гар-рі. Воістину вражаючі протиборства справжніх

чоловіків, які постраждали на війні, проте не опустили рук, не випадково мають таку гучну назву.

Перед від’їздом української команди до Канади міністр оборони України Степан Полторак зустрівся з військовослужбовцями Збройних Сил – учасниками Національної збірної. До речі, половина спортсменів у ній – кияни. Зокрема четверо – діючі військово-службовці Збройних Сил. Попри травми й поранення повернулися у стрій капітани Павло Будаєвський і Василь Пашкевич, сержант Олег Зимников і солдат Владислав Кузнєцов. Саме Павло у підсумку цих змагань завоював золото у 4 категоріях: плавання 50 метрів вільним стилем, 50 метрів на спині, 50 метрів – брас та 100 метрів вільним стилем! А Ва-силь Пашкевич виборов золото з пауерліфтингу в категорїї «середня вага». Загалом у нашої команди 14 нагород – 8 золотих, 3 срібні та 3 бронзові.

Увійшли до складу команди і представники ін-ших силових структур. Усі наполегливо змагалися в атлетиці, пауерліфтингу, плаванні, стрільбі з лука, веслуванні на тренажерах та велоспорті. А 29-річний офіцер Національної поліції Сергій Торчинський вже на старті змагань розпочав відлік медалей, ви-боровши «бронзу» в секторі для штовхання ядра. У серпні 2014 року цей мужній ветеран брав участь в обороні Савур-Могили, де отримав важке осколкове поранення в шию. Однак не здався на милість долі. Після реабілітації впевнено довів: є ще порох у поро-хівниці! Він працює інспектором у патрульній поліції.

– Наша команда – приклад того, що немає нічого неможливого. Українські захисники незламні, а нашого воїна нікому не скорити, – зазначив під час зустрічі із спортсменами глава оборонного відомства. – Вони – справжні герої…

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Кілька місяців залишається до початку головних зимових стартів чотириріччя. У лютому наступного року в корейському Пхьончхані відбудеться ХХІІІ Олімпіада. Найбільші сподіван-ня українські вболівальники покладають на жіночу збірну з біатлону.

І це не дивно, адже на попередніх Іграх у Сочі їм не було рівних. Нещодав-но у дівчат пройшов фінальний акорд літніх тренувань і невдовзі їх чекає «вкатка» на снігу, а там і до Олімпіади рукою подати. Користуючись паузою між зборами, «Вечірка» розпитала у біатлоністок про підготовку до важ-ливого сезону.

Киянка Юлія Джима, яка в рейтингу Кубку світу знаходиться найвище се-ред українок як завжди була сповнена оптимізму і впевненості у власні сили. Через інтенсивність тренувань лідер збірної була змушена пропустити літній чемпіонат України (27 вересня –1 жовт-ня), втім обіцяє надолужити все на наступних зборах:

– Навантаження, які ми отримуємо перед сезоном, і старти у Чернігові були несумісні. Ми дуже «прискорились» у підготовці на зборах у Німеччині й зараз мені потрібні швидкості по-менше, тому що можу набрати форму раніше, ніж потрібно і перед самими іграми можливий незначний спад. Попереду нас чекають ще два збори, а далі новий сезон. Як кажуть, «курчат восени рахують», а нас будуть «раху-вати» вже узимку. У будь-якому разі я кожен сезон намагаюся показати свій максимум. Так, ясна річ, Олім-пійські ігри – головний старт, але це частина сезону. Треба зробити все на що я здатна…

Капітан команди досвідчена Олена Підгрудна також пропустила старти у Чернігові, однак запевнила, що так і було заплановано. За словами ветерана біатлону, вона отримала вичерпну ін-формацію про свою форму на літньому чемпіонаті у Німеччині і нині розробляє план подальшої підготовки:

– Змагання в Обергофі були для мене першими після відпустки. Було дуже цікаво перевірити власні сили і поди-витись на якому я рівні відносно парт-нерок по команді. Не хочу відкривати усі секрети, але мені вже хочеться щоб розпочався новий тренувальний збір, бо є над чим працювати і що виправляти. Мета одна – корейський подіум.

А ось новачок збірної, колишня бі-лоруска Дарина Блашко, вже встигла здобути першу нагороду у складі нової національної команди й оцінити укра-їнських уболівальників:

– Спринтерська гонка на чемпіонаті у Чернігові була для мене найважчою у цьому році. Однак важливою з точки психології, адже я змінила громадян-ство і перемога додала впевненості. Взагалі, в Україні до нас поставились з розумінням, я тренуюсь зі своїм на-ставником Володимиром Махлаєвим,

з яким працювала ще в Білорусі, у нас є всі умови для роботи. Хочу відзначити вболівальників, їх було дійсно багато і їхня підтримка багато в чому надихала під час гонок.

Підсумував підготовку біатлоні-сток президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак, який відзначив, що передолімпійський цикл завжди тримає у напрузі усіх учасників збірної, адже кожен день може внести певні корективи у роботу. Разом з тим пан Бринзак наголошує, що Іграми у Пхьончхані вітчизняний біатлон не обмежується і потрібно думати вже про наступні змагання:

– Для нас один із пріоритетів – фор-мування команди вже на наступний олімпійський цикл, а значить, дума-ти про резерв ми повинні зараз. Ми організували спільні збори команди «Б» з основним складом, щоб головні тренери могли бачити роботу молоді і підказувати, в якому напрямі пра-цювати. Я навіть більше скажу, зараз резерву треба приділяти навіть більше уваги, ніж основній команді, в якій вже налагоджений підготовчий процес, а після Олімпіади вона може зазнати серйозних змін у складі.

ПОРАДИ

Денис СИЛАНТЬЄВ, срібний призер Олімпійських ігор 2000 року:

– При виборі басейну, я б порадив киянам не брати абонементи відразу. Придбайте разове відвідування, а потім подивіться чи вам підходить басейн. Буває так, що у вас може з’явитися подразнення на шкірі, або вам не сподобався персонал чи ще щось. Варто поці-кавитися про очистку води, все ж таки крім вас у басейні плавають інші люди. Чим більше ступенів чистки, тим краще. Щодо хлоруван-ня, то ви даремно боїтеся, я, будучи, ще зовсім юним спортсменом, чітко пам’ятаю, як ми «топтали» груди хлору на дні басейну. Нічого страшного – виріс здоровим і виграв безліч змагань. І на останок хотів би побажати, щоб кияни більше плавали і були здоровими.

Жіноча збірна з біатлону сподівається на подіум Олімпіади

Коли хочеться поплавати… Коли хочеться поплавати… Ідеального виду спорту, який був би однозначно корисний для всіх, не існує. Однак, одним із найуніверсальніших активних занять, як лікарі, так і тренери називають пла-вання.

Марія КАТАЄВА

47-й Київський міжнародний кінофестиваль «Моло-дість» відбудеться із 27 травня по 3 червня 2018 року. Втім, кіноманів восени потішать презентацією фести-валю. 21 та 22 жовтня буде конкурс національного короткого метра, дві гучні прем’єри українських філь-мів, світові кіноновинки та спеціалізований форум.

– Ми матимемо неймовірну кількість іноземних туристів. І це буде прекрасним початком новітньої історії фестивалю. Роби-тимемо все можливе, аби про «Молодість» більше дізналися за кордоном, – підкреслила директор Департаменту культури КМДА Діана Попова. – Минулого року ми підписали Меморан-дум про співпрацю, тож маємо майже родинні стосунки. Кіно-фестиваль «Молодість» є київським, яким опікуватиметься і мер міста, він стане частиною великої програми подієвого туризму. Мрію, що в майбутньому кінофестиваль отримає свою домівку в кінотеатрі «Київська Русь», який має найбільший в Україні екран.

Нові дати проведення «Молодості» схвалює і Держкіно. – Я чув багато дивних реакцій, що це зрада, що «Молодість»

зникла. Однак і Канський, і Берлінський кінофестивалі змінювали час проведення,– зазначив голова Держкіно Пилип Іллєнко. – Ми знаємо, що наприкінці жовтня – на початку листопада в Києві панує жахлива погода, яка багатьох відлякує. Є шанс, що у травні все виглядатиме інакше. Близькі дати посилять конкуренцію з Одеським кінофестивалем. Але український кінематограф здатен продукувати контент, який задовольнить смаки відбіркових комісій обох кіноподій. Ми підтримуємо проведення цьогорічної презентації, профінансуємо її в розмірі 1 млн 300 тисяч гривен.

Відкриє фестиваль 21 жовтня у Національній опері України світова прем’єра картини «Мир вашому дому».

– Це другий фільм режисера Володимира Лерта, знятий за мотивами творів Григорія Горіна і Шолом-Алейхема, – розповів керівник Київського міжнародного кінофестивалю «Моло-дість» Андрій Халпахчі. – Фестиваль віддзеркалює активний розвиток українського кінематографа. Ще 10 років тому не було стрічок, які можна гідно представити на міжнародному фестивалі від України. Цього року ми покажемо ще декілька українських прем’єр. Зокрема 22 жовтня у кінотеатрі «Київ» презентуємо українсько-словацький фільм «Межа». Чекаємо велику словацьку делегацію з відомою актрисою Емілією Вашаріовою, яка зіграла одну з центральних ролей.

До речі, «Межа» стала претендентом на «Оскар» від Словаччини. Її світова прем’єра відбулася на Міжнародному кінофес-тивалі у Карлових Варах, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру. В кримінальному трилері про організовану злочин-ність на українсько-сло-

вацькому кордоні зіграли Станіслав Боклан і Римма Зюбіна. Також у жовтневій програмі «Молодості» – національний

конкурс короткого метра, який оцінюватиме міжнародне журі на чолі з багаторічним директором «Панорами» на Берлінале Віландом Шпеком. Переможець отримає 50 тис. грн.

На різних майданчиках представлять декілька програм – «Фес-тиваль фестивалів», «Сонячний зайчик» (фільми на ЛГБТ-тематику). Польський інститут імені Адама Міцкевича готує програму «Свобо-да», що відкриється показом реставрованої копії фільму – перемож-ця Канського фестивалю 1981 року «Людина з заліза» Анджея Вайди. Також презентують київську кінокомісію та проведуть пітчинг проектів Boat Meeting.

ПАРК КУЛЬТУРИ22 Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)

ФЕСТИВАЛЬ

� КІНОФЕСТИВАЛЬ ЗМІНИВ ДАТИ ПРОВЕДЕННЯ

«Молодість» «Молодість» у жовтні у жовтні триватиме два дні

До 29 жовтня в Національно-му художньому музеї триває «Проект Енеїда», що зна-йомить з візуальним кодом легендарної поеми. Це не просто добірка експонатів, а ціла історія українського мистецтва, що стосується й популяризації національної ідеї.

Виставка унікальна – у залах зіб-рано ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мульти-плікацію, світлини та відео, порце-ляну, книжкові видання з приватних колекцій та 11-ти музеїв України. Першим цикл ілюстрацій до поеми Івана Котляревського, якій цього-річ виповнилося 175 років, створив художник Порфирій Мартинович 1903-го, а найновіші – Валентин Гордійчук, який працює над цією темою й досі.

Павло ГУДІМОВ, куратор ви-ставки:

– Наш колек-тив із самого початку, збира-ючи інформа-цію, зрозумів, що візуалізація «Енеїди» прихо-дить до серйоз-

ної кризи на початку 2000-х років. І ця виставка для того, щоб спро-вокувати нестандартний погляд на «Енеїду». Щоб він торкався не лише класичного живопису, скульптури та ілюстрацій, а й мультимедіа, кіно, комп’ютерних ігор. «Енеїда» потребує сучасного переосмислення.

На жаль, ми поступово спростили «Енеїду» до розважально-гуморис-тичної форми і нічого нового, ніж цитування моделі Базилевича чи Дерегуса, не зробили.

Данило НІКІТІН, куратор ви-ставки:

– Уваги на виставці потре-бує все. Кожен ілюстративний цикл, фотогра-фії театральних вистав, муль-

типлікація – це все сторони однієї медалі, як бачили «Енеїду» митці в різні часи. Національний художній музей представив ілюстрації Бази-левича, Данченка, Їжакевича, які зберігаються у нас в архівах і рідко експонуються.

Діана КЛОЧКО, куратор ви-ставки:

– Вперше в Україні ми пока-зуємо всіх інтер-претаторів одного твору української літератури. Скіль-ки всього було зроблено нашими

графіками! Зокрема можемо простежи-ти, як змінювався образ Енея. Перший Еней, намальований наприкінці ХІХ століття, був дуже похнюплений, не-щасний, обдертий дядечко з великим животом, десь так років за 40. Це був парубок у сенсі «нежонатий чоловік», якого добряче побило життя. Але ближче до нашого часу Еней стає молодим, зухвалим, підтягнутим, з хорошим торсом, вусами, усмішкою і всіма тими чеснотами, які ми цінуємо в чоловікові.

В гостях у «Енеїди»

Окрім основної експозиції, в Національному художньому музеї проводиться паралельна програма «Проекту Енеїда». У її рамках – екскурсії, цікаві зустрічі, кінопокази тощо. «Вечір-ка» підготувала добірку подій жовтня.

ФАКТИ ТА ЦІКАВИНКИ Над виставкою працювало

четверо кураторів, і у кожного власний погляд та свої істо-рії експонатів. Ви дізнаєтеся подробиці про художників, їх твори та епоху, в якій вони працювали. Запрошуємо на кураторські екскурсії Діани

Клочко (14 жовтня о 14.00), Поліни Ліміної (15 та 21 жовтня о 14.00), Данила Нікітіна (22 жовтня о 14.00) та Павла Гудімова (29 жовтня о 14.00). Окремо буде й огляд жіночих образів у «Енеїді» (15 жовтня о 16.00).

ЕНЕЙ НА ЕКРАНІ Знаково, що аніма-

ція «Енеїди» була заверше-на 1991 року і вважається першим повнометражним мультфільмом незалежної України. Над ним працю-вали режисер Володимир Дахно, художник Едуард Кірич, композитор Ігор Поклад. Переглянути мульт-фільм у музеї можна 12, 19 та 25 жовтня об 11.00.

П’ЯНКИЙ СМАК ПОЕМИ Спеціально для проек-

ту розробили меню кафе «Еней», яке звертається до тексту Котляревського. Барвисті описи бенкетів є чудовим джерелом знань про історію українського побуту і гастрономії. У

лекційно-дегустаційному дійстві від кафе «Еней» під назвою «Мед, пиво, брага, сирівець: п’янка історія бенкетів у «Енеїді» (21 жовтня о 16.00) ви зможете не лише послухати про давні напої, а й спробувати

їх сучасні варіанти. А також скуштувати стовпці та потапці (козацькі бутерброди) – зі щучим кав’яром, копченим сомом, оселедцем або ж фуа-гра. На захід діє окрема ціна (що включає дегустацію).

ПРО «БАТЬКА» ОБРАЗІВ «ЕНЕЇДИ» – Ви вже бачили «Енеїду»

Базилевича? – запитували люди один одного у 1968 році, коли вийшло перше видання з ілю-страціями художника. Воно стало найпопулярнішим серед усіх «Ене-їд». Сумарний наклад перевидань становить 1 мільйон примірників – рекордна на той час цифра. Про ілюстрування «Енеїди» 28 жовтня о 16.00 поділиться спогадами син художника Олексій Базилевич. На місці можна буде придбати й книгу «Енеїда Базилевича» за акційною ціною.

ВІД ІСТОРІЇ ДО ЗНАЧЕННЯ У КУЛЬТУРІ Літературний твір Кот-

ляревського в різні часи переосмислювали по-новому, він давав поштовх численним дослідженням та мистецьким проектам. Літературознавець Ростислав Семків розкаже,

як змінилося ставлення до «Енеїди» від бурлескної пародії до національного епосу (20 жовтня о 18.00), філолог Роман Веретельник проаналізує міжкультур-не прочитання поеми (14 жовтня о 16.00). Літерату-рознавець Валерій Шевчук та художник Валентин Гордійчук поговорять про бароковий код «Енеїди» Котляревського (13 жовтня о 18.00), а режисер Сергій Проскурня поділиться театральними історіями, пов’язаними з поемою (22 жовтня о 16.00).

ВАРТО ВІДВІДАТИ

Кадр із фільму «Межа»Кадр із фільму «Межа»

� У СТОЛИЦІ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВІЖИЙ ПОГЛЯД НА КЛАСИКУ У СТОЛИЦІ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВІЖИЙ ПОГЛЯД НА КЛАСИКУ

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274) 23АСОРТІ

12 жовтня вшановується пам’ять святого Киріака-відлюд-ника, який став ченцем у віці 18 років. Прославився Киріак тим, що в 70 років вирішив віддалитися в пустелю, де йому прислужував великий лев. На небі зірок багато – осінь

буде сухою, а в наступному році збереш багатий урожай.

13 жовтня люди намагалися оновити свої подушки та матраци. Стару солому зазвичай спалювали, а новою набивали всі речі. На-ближалося свято Покрови, а тому необхідно було навести порядок у будинку.

14 жовтня. Покрова (Покров Пресвятої Богородиці). З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листо-пада). Це була пора наймасовіших шлюбів. Прийшла Покрова — натопи

хату без дрова.

15 жовтня вшановується пам’ять трьох мучеників: Купріна, Феоктиста та Іустини, які жили в IV столітті й загинули за віру в Христа. Повір’я говорили про те,

що якщо людина цього дня не буде вести себе обережно, то, згідно з прикметами, на неї нападуть злі сили. Сильний дощ і вітер – зима

обіцяє бути холодною. Якщо листопад розпочався –

прикмета, що скоро настануть холоди.

16 жовтня вшановується пам’ять святого Діонісія Арео-пагіта, який жив у I столітті на території Афін. Переказ свідчить, що Діонісій був учнем святого Павла, який згодом висвятив його на посаду єпископа в своєму рід-ному місті.

17 жовтня. Єрофея (Святого мученика Ієрофея). Одночасно з Діонісієм навернений у християн-ство і став учнем апостола Павла. Не варто в цей день весілля

грати – прикмета, що шлюб буде нещасливим.

18 жовтня вшановується пам’ять святої мучениці Хари-тини, яка постраждала за віру в місті Понті приблизно в IV сто-літті. У цей день селяни зазвичай намагалися завершити всі городні та польові роботи і займалися домашніми справами.

виставки

АБСОЛЮТНА ТЕМРЯВА В МУЗЕЇ

В інтерактивному музеї у темряві «Третя після опівночі» відкрилася виставка «Невидиме мистецтво». Вперше в Україні відвідувачам запропонують вга-дати на дотик усім відомі об’єкти — скульптуру Венери Мілоської, силует Ейфелевої вежі, дзиґу з кінострічки «Початок» і навіть об’ємну Мону Лізу.

Всю експозицію відвідувачі проходять у суцільній пітьмі, сприймаючи експонати на дотик, на слух і навіть на запах. Зага-лом на виставці представлять 25 експонатів, частина з яких надрукована на 3D-принтері, а частина зроблена з гіпсу, дерева і металу.

МОБІЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ В ЦУМі

На 5-му поверсі ЦУМу пра-цює рop-up виставка «Мобільна революція».

Проект «Мобільна револю-ція» – це можливість дізнатись більше про мобільний зв’язок, його розвиток та еволюцію через історію Motorola. Легендарний бренд майже 90 років лишається лідером у сфері технологій та ін-новацій. Без відкриттів Motorola ми б ніколи не дізнались, як звучить голос Ніла Армстрон-га просто з Місяця, як працює поліцейська рація та радіо в автомобілі й як влаштований мобільний зв’язок.

концерти

ПОЦІЛУНОК У РИТМІ ДЖАЗУ

12 жовтня о 20.00 на сцену Caribbean Club вийдуть десять чарівних дівчат із Freedom Jazz з новою, особливо відвертою та сміливою програмою KISS. Назва говорить сама за себе: пристрасна, відверта, інтимна. В усіх нових творах ви знайдете тему любо-ві. Безумовно, все витримано у фірмовому стилі джазеток: від театралізованих мініатюр до нестримних танців, від «зака-веренних» до невпізнання усіма улюблених пісень до тонкого жі-ночого гумору.

НОВА РЕАЛЬНІСТЬ МУЗИЧНОЇ МОЗАЇКИ

13 жовтня о 19.00 на сцені Національної опери співатиме Герой України, Лауреат Шевчен-ківської премії, Народна артист-ка України, почесна громадянка Києва Ніна Матвієнко. Вона – уособлення співочої України, її багатих традицій та незламного духу українського народу. При-святивши більшу частину свого життя українській пісні, Ніна Митрофанівна запрошує вас у день свого народження розділити з нею дві знакові дати – 70-річчя від дня народження та 50-річчя творчої діяльності. Будуть пред-ставлені унікальні архівні відео та фото з життя співачки.

театр

КАРНАВАЛ ГРІХІВ 13 жовтня о 19.00 Новий

український театр представляє спектакль за великими текстами великого Шекспіра. У виставі «КАРНАВАЛ ГРІХІВ» дивним чином зійшлися на одній сцені Ромео з Джульєттою та Отелло з Дездемоною, Офелія з Гамлетом, Леді Макбет зі своїм чоловіком та навіть Лір зі своїми дочками. Актори з великим захопленням занурюються в класичні хресто-матійні сюжети та намагаються знайти в них нові, зрозумілі сьо-годнішньому поколінню, відпо-віді на одвічні питання буття.

кіно

«ЛАГІДНА»Країна: Франція, Україна,

Німеччина, Нідерланди, Росія, Литва

Режисер: Сергій Лозниця У ролях: Василіна Маковцева,

Марина Клєщєва, Лія Ахеджа-кова, Валеріу Андріута, Борис Каморзін, Сергій Кольосов

Тривалість: 2 год.23 хв. Вікові обмеження: 16 років Жінка живе сама в російській

глибинці. Одного дня вона одер-жує посилку, надіслану її ув’яз-неному чоловікові, з позначкою «повернути відправнику». Шо-кованій та збентеженій жінці нічого не лишається, крім як поїхати до в’язниці, що розта-шована у віддаленому регіоні країни, аби дістати пояснення. Так починається історія бороть-би проти непроникної фортеці, тюрми, де сили соціального зла трудяться без упину. Хоробро зустрічаючи насильство та приниження, постаючи перед лицем противників, наша ге-роїня рушає на сліпі пошуки справедливості.

«СТОРОЖОВА ЗАСТАВА»

Країна: Україна Режисер: Юрій Ковальов У ролях: Даниіл Каменський,

Єва Кошева, Роман Луцький, Олег Волощенко, Олександр Комаров

Тривалість: 1 год. 55 хв. Сонячне затемнення активі-

зує магічний портал часу. Зви-чайний хлопець Вітько потра-пляє з 21 століття на тисячу років назад. Так починається його небезпечна, сповнена пригод подорож. Попереду смертельні небезпеки, чорна магія, зустріч з новими друзями і справжніми героями билин – богатирями: юним Олешком, могутнім Іллею та суворим Добринею. Вітько опиняється в самому епіцентрі неймовірних подій, вступає в битву з міфічними істотами і дізнається, що таке справжня хоробрість.

АФІШАПРОГНОЗ ПОГОДИ

Мінлива хмарність

Атм. тиск 748Вітер (м/с) 4,0

Вологість повітря (%) 79

Відчувається +14о

четвер, 12.10

+14о

Мінлива хмарність, дощАтм. тиск 745Вітер (м/с) 7,5

Вологість повітря (%) 58

Відчувається +11о

п’ятниця, 13.10

+12о

Сильна хмарність, дощАтм. тиск 749Вітер (м/с) 6,9

Вологість повітря (%) 65

Відчувається +8о

субота, 14.10

+9о

Мінлива хмарність, дощАтм. тиск 742Вітер (м/с) 7,9

Вологість повітря (%) 78

Відчувається +16о

неділя, 15.10

+16о

ТРАДИЦІЇ

Сир – дуже корисний продукт, він містить кальцій

і фосфор, які так необхідні нашому волоссю,

нігтям, зубам. У той же час плавлений сир дуже

поживний, але містить менше холестерину, ніж

тверді сири. А приготувати домашній плавлений

сир взагалі простіше простого. Ви будете приємно

здивовані!

Нам знадобиться: сир – 500 г, молоко – 0,5 л, вершкове масло –

2 ст. л, сода харчова – півчайної ложки, сіль, при-прави (часник, кмин, кріп, перець) – за смаком.

Приготування: Сир необхідно ретельно розім’яти. Можна вико-

ристовувати виделку, можна протерти через сито, можна застосувати блендер, тоді точно всі грудочки розійдуться. Чим одноріднішою буде маса сиру, тим ніжнішою вийде страва. Потім додати соду і ще раз гарненько розмішати. Всі перетворити в однорідну масу, потім влити молоко, ретельно перемішати.

Перекласти все в чистий посуд і поставити на маленький вогонь. Необхідно постійно помішувати,

використовувати можна і дерев’яну ложку, і залізну, як вам зручніше. Коли маса в каструлі поч-не плавитися, дода-ти сіль, приблизно половину чайної ложки.

Додати вершко-ве масло. Постійно

помішувати, не допускаючи закипання. Додаємо спеції за смаком: часник, сухі трави, кріп. Той, хто любить гостріше, може урізноманітнити рецепт, додавши чорний перець або мелену суміш перців. Все ретельно перемішуємо. Коли консистенція стане гладкою і однорідною, знімаємо каструлю з вогню.

Гарячу масу виливаємо в форму. Деякий час даємо масі охолонути при кімнатній температурі, потім накриваємо кришкою, прибираємо в холодильник на годину-дві. І все – плавлений сир домашнього приготування готовий.

СМАЧНОГО!

Як приготувати плавлений сир

Про гроші «Копійка» бере свої витоки

з часів правління Івана Грозно-го. Саме він наказав карбувати «гроші копійні» зі своїм зобра-женням. У Сполучених Штатах

Америки закон забороняє зо-бражувати на грошах живих людей. Олександр Македонський

вважається першим правите-лем, який наказав карбувати монети зі своїм зображенням.

Найважча монета минуло-го була в XVIII столітті в Швеції. Важила вона 19 кілограмів. Назви багатьох грошо-

вих одиниць походять від мір ваги. Стерлінгами в минулому називали срібні монети, а 240 таких монет складали по вазі один фунт. Звідси — і фунт стер-лінгів Великої Британії. Ліра є еквівалентом фунта. Марка (трохи легше фунта) також вико-ристовувалася для визначення ваги срібла. Першими купюрами в Ка-

наді виступали гральні карти. Перший банкомат з’явився

в 1939 році. Давньогрецька декад-

рахма — найдорожча монета в світі. На аукціоні в Цюріху вона була продана за 314 тисяч доларів. До середини XX століття

в деяких країнах Африки люди використовували худобу в якості грошової одиниці. Бронзові монети Старо-

давнього Китаю відливалися у вигляді знарядь праці людей. До 1826 р. в обороті були

гроші, зроблені зі шкіри тюле-ня. Сьогодні навіть одна така антикварна монетка коштує стільки ж, як і шматочок золота такої ж ваги.

ЦІКАВО

Вечірній Київ | 12 жовтня 2017 року | №40 (19274)В КІНЦІ НОМЕРА24

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що турбує» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 56939 Заг. наклад: 96 000.

Читайте нас в Інтернеті: www.vechirniykiev.com.ua

ОВНИ, тема партнерства є найактуальнішою, доля змусить вас переглянути сто-

сунки з діловими союзниками, ко-ханими. Зваживши всі «за і проти», піти на мирову і будувати розхита-ний альянс на абсолютно інших принципах.

ТЕЛЬЦІ, працюйте натх-ненно, заробляйте гроші та інвестуйте їх у добрі справи,

на заробітки трудягам щаститиме, а будете ледарювати – привабите злидні. Кар’єрні амбіції – пройде-ний етап, шукайте щастя в сімей-ному колі.

БЛИЗНЮКИ, ваше серце переповнене піднесеними незатребуваними відчуття-

ми. Супутник має неодмінно впи-сатися у вимоги особистого ідеалу, поєднавши в собі одночасно риси друга, духовного радника, коханця, ділового союзника.

РАКИ, доля, як в кінофіль-мі, відмотає назад плівку подій, змусивши вас зану-

ритися в минуле, усвідомити все по-новому. Ця ретроспектива піде на благо сім’ї, виправте помилки, відкиньте непотрібне, узявши на озброєння тільки хороший досвід.

ЛЕВИ, ламайте рамки об-межень, заводьте знайом-

ства та дружбу з цікавими людьми. Створеним зв’язкам при-значено зіграти доленосну роль в діловій співпраці, тому якщо вам пропонують разом попрацювати над перспективним проектом, з радістю погоджуйтеся.

ДІВИ, не хлібом єдиним живе людина. Навчіться пра-вильно розпоряджатися гро-

шима, енергоресурсами, вкладати здобутки в рентабельні справи, створювати близьким побутовий і духовний комфорт.

ТЕРЕЗИ, демонструйте на публіці свої таланти, до-

сягнення. Грошима не смі-тіть, живіть економно, дбайливо розподіляючи кожну копійку.

СКОРПІОНИ, нарешті до-чекались! Благодатні енер-

гії Небес транслюються через вас, шлагбауми скрізь відкриті, перспективи осяйні. Посвячувати в справи можна лише довірених осіб, які не зрадять, вірних друзів.

СТРІЛЬЦІ, ви блискучий громадський діяч, нефор-

мальний лідер в колективі й достойний благородний товариш. Натискайте на важелі впливу, вико-ристовуючи особисту популярність, демократичність з вигодою для себе.

КОЗЕРОГИ, приготуйте-ся до успішного кар’єрного злету, саме професія, де

розцвітає творче покликання, про-славить вас, допоможе розбагатіти.

ВОДОЛІЇ, відправляйтеся в подорож, розширюйте духовний кругозір, пізнавай-

те світ, вивчайте інші культури, традиції. Більше розмірковуйте над результатами своїх вчинків, це дасть дивовижні відкриття для особистого прогресу.

РИБИ, доведеться зіткну-тися з ситуаціями, яких бої-теся і хотіли б уникнути, але,

на жаль, оминути їх неможливо. Так треба, плекайте в собі мужність і викуріть заячий дух!

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

ГОРОСКОП 16 – 22 жовтня

Склала Оксана БАРКІНА

СКАНВОРД

Як швидко відмити посуд та кухонне приладдяКожного дня на кухні ми користуємося різним посудом, на жаль, потім його потрібно відмити та відчистити від їжі, яка прилипла. «Вечірка» пропонує вам декілька порад, які допоможуть очистити кухонне при-ладдя без шкоди для довкілля.

Для видалення жиру, який назбирався на сковорідках, роз-ріжте одну картоплину середньо-го розміру навпіл та почистіть її. Зріз картоплі посипте харчовою содою і використовуйте як губку, щоб відчистити дно сковорідки. Для видалення залишків їжі

та жиру зсередини сковорідки візьміть сухий чайний пакетик та потріть ним жир. За декіль-ка секунд ви помітите, що жир почав розчинятися. Для видалення жиру із зо-

внішнього боку візьміть ще одну сковорідку, більшу за розміром, ніж та, яку ви хочете відчистити, і покладіть туди 4-5 столових ложок харчової соди та трохи води. Помістіть меншу сковорід-ку всередину більшої й постав-те на маленький вогонь на 30 хвилин. Після цього ви зможете без зайвих зусиль видалити за-старілий жир.

Робимо екологічно чисту рідину для миття посуду

У цьому засобі поєднані в’я-жучі властивості солі та дезінфі-куючі переваги яблучного оцту та лимона. Він вбиває бактерії, видаляє жир та неприємні за-пахи, щоб посуд був чистим і його можна було знову вико-ристовувати.

Інгредієнти: 3 лимона, 2/3 склянки солі, 1/2 склянки білого оцту, 1 склянка води, 2 столові ложки ополіскувача для посу-домийних машин.

Приготування: Помийте та поріжте нечищені лимони на маленькі шматочки. Насипте подрібнений лимон та сіль у блендер та добре збийте. Потім додайте оцту, води та ополіску-вача та перемішайте.

Поставте суміш у каструлі на середній вогонь десь на 15 хвилин, постійно помішуйте дерев’яною ложкою, аби рідина не загусла. Перелийте суміш у миску та дайте охолонути. Після охолодження вона може стати досить густою. Потім перелийте в контейнер з кришкою та збе-рігайте у холодильнику.

Використовуйте як звичай-ний засіб для миття посуду (дві столові ложки). Як бачите, мити посуд натуральними засобами дуже просто та справді економно.

апельсино-вий лікер

міст для підняття

вверх шляхів сполучення

народний співець,

імпровізатор (Азія)

здатність людини пе-редбачати

англ. першо-відкривач

оголене тіло в мистецтві

історична міцевість

Києва

смужка тканини – прикраса

продукт мислення

столиця Азербай-джанської республіки

ароматна рослина

напрям руху

хірургічний ніж

тартар

півники

Бог кохання (міф.)

правитель в Стар. Індії

зимове взуття

назва літери «А» (стар.)

театральна споруда

геодезичний прилад

державна мова Ізраїлю

вічнозелене дерево

місто – курорт

рокфор

земля з усім, що на ній є

популярність у певний час

дерево, з листя якого

виготовляють напої

частина корпусу скрипки

рослина род. гарбузових

почуття пре-красного

тканина з візерунками

літера грузинської

абетки

у східній філософії –

жіночий початок

стоїть на чолі політичної

партії

відкриття художньої виставки

кумир

верхній довгий одяг

(церк.)

ПОРАДИ