Embed Size (px)
Citation preview
1
Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра геології та гідрології 01-05-23
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ за ступенем бакалавра для спеціальності 103 «Науки про Землю» Затверджено методичною комісією із спеціальності 103 «Науки про Землю» Протокол № 2 від 14.10.2017 р.
Рівне - 2017
2
Методичні вказівки до підготовки та проведення кваліфікаційного державного екзамену за ступенем бакалавра із спеціальності 103 «Науки про Землю» / В.С. Холоденко – Рівне: НУВГП, 2017. – 50 с. Укладач: В.С. Холоденко, к. геогр. н., доцент кафедри геології та гідрології Рецензенти: Д.С. Косяк, к. геогр. н, доцент кафедри геології та гідрології; М.В. Криницька, к. геол. н., старший викладач кафедри геології та гідрології
Відповідальний за випуск: В.Г. Мельничук, д. геолог. н., професор, в. о. завідувача кафедри геології та гідрології © В.С. Холоденко, 2017 © НУВГП, 2017
3
ЗМІСТ стор. 1. Підготовка до державної атестації……………….………………....4 1.1. Вихідні положення Стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України про державний екзамен..............................4 1.2. Основні принципи та засоби державного екзамену…............5 1.3. Загальні вимоги до організації державного екзамену.............6 1.4. Формування Державних екзаменаційних комісій (ДЕК)........9 1.5. Про перелік документів та їх підготовку для ДЕК…………..9 1.6. Розклад державного екзамену та формування складу екзаменаційних студентських груп………………………………..9 1.7. Вибіркова тематика оглядових лекцій………………………10 1.8. Методика проведення консультацій (індивідуальних і групових)…………………………………………………………...10 1.9. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань………………………………………………………………11 1.10. Підготовка та характер екзаменаційних питань…………..11 2. Організація і проведення кваліфікаційного державного екзамену……………………………………………………………….12 2.1. Про форму проведення кваліфікаційного державного екзамену……………..................................................................12 2.2. Рекомендації до виконання тестових завдань.……………...12 2.3. Зміст програми кваліфікаційного Державного екзамену із спеціалізації «Гідрологія»………………………………………13 2.3.1. Зміст програми кваліфікаційного Державного екзамену із спеціалізації «Геологія»…………………………………………..28 2.4. Критерії оцінювання виконання завдань кваліфікаційного державного екзамену………………………………………….…..39 2.5. Оформлення результатів кваліфікаційного державного екзамену……………………………………………………………42 3. Підведення підсумків кваліфікаційного державного екзамену……………………………………………………………….42 3.1. Методика аналізу та оголошення результатів кваліфікаційного державного екзамену…………….………………42 3.2. Звіт про результати кваліфікаційного державного екзамену……………………………………………………………….48 Перелік використаних джерел……………………………………….49 Додаток………………………………………………………………...50
4
1. ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ 1.1. Вихідні положення Стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України про державний екзамен Державна атестація випускників – бакалаврів Національного університету водного господарства та природокористування здійснюється відповідно до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, державних та галузевих стандартів освіти, а також ГСВО МОН-2004 Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0706 «Гідрометеорологія», ГСВО МОН-2004 Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0707 «Геологія», освітньо-професійна програма підготовки бакалавра спеціальності 103 «Науки про Землю» для спеціалізації «Геологія» та «Гідрологія» 2017 року НУВГП, Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» та інших нормативних актів України з питань освіти, Статуту Національного університету водного господарства та природокористування. Відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, у ННІ водного господарства та природооблаштування вибрано структуру завдань державної атестації випускників бакалаврів із спеціальності 103 «Науки про Землю» згідно з наступним варіантом: державний екзамен. Він включає завдання з навчальних дисциплін з циклу загальної підготовки - статистична обробка та аналіз інформації в науках про Землю, методи геофізичних вимірювань, загальна гідрологія, загальна геологія та навчальних дисциплін з циклу професійної підготовки для спеціалізації «Гідрологія» - основи агрометеорології, кліматологія, фізика атмосфери, гідрометрія та
5
облік стоку, загальна та річкова гідравліка, водний кадастр та водний фонд України, охорона водних ресурсів, річковий стік, гідрологічні розрахунки, водогосподарські розрахунки. І навчальних дисциплін з циклу професійної підготовки для спеціалізації «Геологія» - історична геологія з основами палеонтології, структурна геологія та геокартування, геотектоніка, регіональна геологія, геологія родовищ корисних копалин, геологорозвідувальна справа, інженерна геологія, гідрогеологія, методи геофізичних вимірювань, мінералогія, петрографія, літологія, основи геохімії та гідрохімії. Кількість питань в тесті формується пропорційно до об’єму навчальної дисципліни в плані підготовки. 1.2. Основні принципи та засоби державного екзамену Державний екзамен повинен визначати рівень встановлення відповідності якості здобутої вищої освіти, рівня набутих професійних компетенцій випускника НУВГП вимогам стандартів вищої освіти України із спеціальності 103 «Науки про Землю» галузі знань 10 «Природничі науки», а саме засвоєння студентами матеріалів наведених вище дисциплін, вміння самостійно аналізувати складні явища та процеси, активно використовувати набуті знання у своїй професійній та суспільній діяльності. Державна атестація випускників здійснюється за допомогою засобів контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки з дотриманням принципів формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості знань. Принципами формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості знань бакалавра із спеціальності 103 «Науки про Землю» є: уніфікація, комплексність, взаємозамінність, взаємодоповненість, актуальність, інформативність, дієвість, індивідуальність, диференційованість, об'єктивність, відкритість, єдність вимог, предметність, інноваційність, валідність, варіативність. Державна атестація здійснюється на підставі оцінки якості засвоєння освітньо-професійної програми, рівня професійних знань, умінь та навичок, ступеня сформованості системи професійних компетенцій бакалавра, передбачених стандартами вищої освіти України із спеціальності 103 «Науки про Землю»
6
галузі знань 10 «Природничі науки». Засоби діагностики якості вищої освіти у підготовці бакалавра із спеціальності 103 «Науки про Землю» встановлюють вимоги, які забезпечують визначення рівня здатності розв'язувати складні спеціалізовані завдання, практичні проблеми у професійній діяльності, що передбачає здійснення інновацій в умовах невизначеності та складності оточуючого середовища. Державна атестація якості підготовки бакалавра із спеціальності 103 «Науки про Землю» щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та професійної підготовки вимогам стандарту здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) Національного університету водного господарства та природокористування з комплексного державного екзамену за фахом, голова якої затверджується Міністерством освіти і науки України. До комплексного державного екзамену за фахом допускаються студенти, які виконали навчальний план у повному обсязі за всіма видами, практичного і теоретичного навчання. Випускнику кафедри геології та гідрології Національного університету водного господарства та природокористування, який успішно здав державний екзамен, рішенням ДКК присвоюється кваліфікація бакалавра та видається державний документ про освіту встановленого зразка. Державний екзамен, за умов всебічного аналізу його результатів, дозволяє найбільш повно з'ясувати позитивний досвід та недоліки в організації, змісті й методиці викладання фахових дисциплін, а також самостійної роботи студентів. 1.3. Загальні вимоги до організації державного екзамену Комплексний державний екзамен за фахом передбачає виконання комплексу атестаційних завдань і є адекватною формою кваліфікаційних випробувань щодо об'єктивного визначення рівня якості освітньої та професійної підготовки випускників НУВГП. Засобами оцінювання рівня професійних знань, умінь та навичок бакалавра, ступеня сформованості їх професійних компетенцій є: теоретичні (тести закритого і відкритого типу) та практичні завдання.
7
Державне кваліфікаційне випробування проводиться у письмовій формі. Інформаційною базою формування засобів об'єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки є змістові модулі програм навчальних дисциплін, що формують систему компетенцій бакалавра і виносяться на державну атестацію. Програма комплексного державного екзамену за фахом, в програму якого увійшли питання з навчальних дисциплін: фізика атмосфери, загальна гідрологія, основи агрометеорології, кліматологія, методи геофізичних вимірювань, статистичні методи обробки та аналізу інформації в науках про Землю, гідрометрія і облік стоку, загальна та річкова гідравліка, водний кадастр і водний фонд України, охорона водних ресурсів, річний стік, гідрологічні розрахунки, водогосподарські розрахунки НУВГП складається з циклу загальної підготовки та практичної, згідно навчального плану підготовки бакалаврів за спеціальністю 103 «Науки про Землю». Форма проведення комплексного державного екзамену за фахом: види засобів оцінювання якості підготовки бакалавра та порядок їх застосування у процесі державної діагностики встановлюються НУВГП. Екзаменаційний білет комплексного державного екзамену для спеціалізації гідрології (фізика атмосфери, загальна гідрологія, основи агрометеорології, кліматологія, методи геофізичних вимірювань, статистичні методи обробки та аналізу інформації в науках про Землю, гідрометрія і облік стоку, загальна та річкова гідравліка, водний кадастр і водний фонд України, охорона водних ресурсів, річковий стік, гідрологічні розрахунки, водогосподарські розрахунки) та спеціалізації геології (історична геологія з основами палеонтології, структурна геологія та геокартування, геотектоніка, регіональна геологія, геологія родовищ корисних копалин, геологорозвідувальна справа, інженерна геологія, гідрогеологія, методи геофізичних вимірювань, мінералогія, петрографія, літологія, основи геохімії та гідрохімії) включає 25 теоретичних тестових питань (закритої і відкритої форми), одне практичне завдання (розв’язування задачі), направлених на вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, спроможність проводити аналіз реальних ситуацій і робити обґрунтовані висновки
8
та тестові завдання закритої і відкритої форми із запропонованими відповідями, із яких вибирають одну правильну. На вирішення тестових завдань відводиться 1 година, а на вирішення кваліфікаційних задач відводиться 2 години. Державний екзамен передбачає співбесіду з членами Державної екзаменаційної комісії з метою уточнення рівня знань та ступеня сформованості професійних компетенцій випускника. Додаткові питання формулюються на основі Програми державного екзамену, затвердженої в установленому порядку. Кафедра геології та гідрології НУВГП забезпечує дотримання правил і процедури проведення комплексного державного екзамену за фахом шляхом: � уніфікації умов проведення, засобів оцінювання, методик оброблення результатів опитування та форм їхнього подання; � інформаційно-консультаційної та психологічної підготовки студента до екзамену; � використання критеріїв об'єктивного оцінювання. Комплекс засобів оцінювання, що формується кафедрою геології та гідрології НУВГП самостійно, охоплює увесь масив змістових модулів програми державного екзамену. Програма державного екзамену НУВГП відтворює основні функціональні складові компетентнісної моделі бакалавра із спеціальності 103 «Науки про Землю», відповідають принципам валідності, наукової наповненості, інформативності, інноваційності, спрямовані на вирішення прикладних і теоретико-методологічних завдань з обґрунтування економічних рішень відповідно до узагальненого об'єкта діяльності. Кафедра геології та гідрології НУВГП забезпечує членів ДЕК еталонним рішенням контрольних завдань. Забезпечує організацію та проведення комплексного державного екзамену за фахом написання та подання до захисту випускної роботи кафедри геології та гідрології НУВГП. На підготовку і складання державних екзаменів надається не менше п’яти навчальних днів, протягом яких організовується читання оглядових лекцій, проведення групових та індивідуальних консультацій.
9
1.4. Формування Державних екзаменаційних комісій (ДЕК) Контроль державного екзамену здійснюється Державною екзаменаційною комісією. Державна екзаменаційна комісія із спеціалізації гідрології, геології формується щорічно на період проведення Державного екзамену в межах Державної екзаменаційної комісії за напрямком з числа професорсько-викладацького складу кафедри геології та гідрології в кількості чотирьох осіб на чолі з головою – висококваліфікованим фахівцем в галузі гідрології, геології, який має вчений ступінь доктора географічних або геологічних наук, або звання професора. Голова Державної екзаменаційної комісії та персональний склад затверджується ректором НУВГП, не пізніше як за місяць до початку державного екзамену. 1.5. Про перелік документів та їх підготовку для ДЕК У Державну екзаменаційну комісію до початку державного екзамену подаються такі документи: - наказ ректора НУВГП про допуск студентів до державного іспиту; довідка про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, практики тощо. Для оформлення протоколів Державної екзаменаційної комісії призначається секретар. 1.6. Розклад державного екзамену та формування складу екзаменаційних студентських груп Розклад державного екзамену складається заступником директора ННІ водного господарства та природооблаштування з навчальної роботи, затверджується директором і доводиться до відома всіх учасників державного екзамену, не пізніше як за місяць до його початку. Списки навчальних груп складаються заступником директора ННІ водного господарства та природооблаштування навчальної роботи відповідно до затвердженого розкладу. Кожна ДЕК приймає за день тільки одну екзаменаційну групу. Для
10
складання держекзамену навчальним відділом спеціально виділяються і закріплюються за ДЕК постійні аудиторії. 1.7. Вибіркова тематика оглядових лекцій Оглядові лекції під час підготовки до кваліфікаційного державного екзамену не повинні бути: • простим повторенням прочитаних раніше тем з визначених дисциплін; • коротким та поверховим викладенням програмних тем навчальних курсів; • відповідями на питання екзаменаційних білетів. Враховуючи кількість відведених на оглядові лекції годин, лектору необхідно будувати їх на таких засадах: • лекції повинні мати цілеспрямований, методологічний характер; • розкрити спадкоємність та взаємозв'язок дисциплін, питання програм яких включені до державного екзамену; • здійснити органічний зв'язок теоретичних і практичних питань щодо професійної підготовки студентів. Врешті решт, оглядові лекції повинні допомогти студентам розібратися з найбільш складними питаннями фахових дисциплін. Формуючи тематику оглядових лекцій, першочергова увага приділяється висвітленню декількох вузлових, найбільш важких, актуальних і одночасно складних для самостійного вивчення студентами проблем. 1.8. Методика проведення консультацій (індивідуальних і групових) Під час підготовки до екзамену велику роль відіграють консультації. Зазвичай кожній групі дають одну передекзаменаційну консультацію. Вона має установчий характер. Тому вона організовується для бакалаврів на самому початку терміну, виділеного для підготовки й складання кваліфікаційного держекзамену. На консультації пропонуються методичні рекомендації з організації самостійної роботи в період підготовки до державного екзамену. Важливо також на першій консультації ознайомити бакалаврів: з обсягом вимог, що висуваються на екзамені; з характером питань, користуючись при цьому навчальними програмами з відповідних курсів. На консультації викладач розповідає бакалаврам: про принципи групування питань;
11
про місце (аудиторії), час та порядок проведення екзамену; про режим роботи в дні підготовки до екзамену; про методичні вказівки до підготовки і проведення кваліфікаційного державного екзамену за фахом. Консультація має на меті надати бакалаврам допомогу у вивченні нових і найбільш складних питань фахових дисциплін. Ця консультація проводиться напередодні екзамену для окремої групи студентів. Викладач рекомендує бакалаврам заздалегідь сформулювати питання, на які вони бажають отримати додаткові пояснення. Це, зрозуміло, не виключає можливості для кожного студента задавати свої питання під час проведення консультації. Доцільно також на консультації проаналізувати найбільш поширені помилки, які допускали бакалаври в попередніх групах на держекзамені. Консультацію можна проводити у формі “круглого столу” за участю викладачів, які входять до складу Державної екзаменаційної комісії. 1.9. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань Підготовка і формування екзаменаційних питань є одним з найбільш складних і відповідальних завдань. При їх формуванні можна користуватися двома різними підходами. Перший полягає у збереженні специфіки кожної дисципліни. Це полегшує вирішення організаційних моментів: питання оглядових лекцій, проведення консультацій, підведення підсумків іспитів тощо. Але можливе дублювання окремих питань. Другий підхід – комплексний, системний, являє собою синтез усіх наскрізних проблем фахової підготовки. У цьому випадку екзаменаційні питання повинні формуватися на засадах методологічного їх значення, актуальності з погляду на сучасні вимоги. Безумовно, за таким підходом частина питань може залишитися поза увагою укладачів, тому доцільно включати їх як самостійні питання. 1.10. Підготовка та характер екзаменаційних питань Кваліфікаційний державний екзамен проводиться за тестовими завданнями, складеними відповідно до програми навчання
12
бакалаврів за спеціальністю 103 «Науки про Землю». Тестові питання підготовлені у двох варіантах (відкритої та закритої форм), що дає змогу досконало перевірити знання бакалаврів. Тестові завдання затверджуються на засіданні Вченої ради ННІ водного господарства та природооблаштування. 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ 2.1. Про форму проведення кваліфікаційного державного екзамену До початку екзамену група бакалаврів, які складають його за розкладом у цей день, запрошується в аудиторію, де відбувається засідання ДЕК. Голова комісії поздоровляє студентів з початком держекзамену, знайомить їх зі складом ДЕК і коротко пояснює порядок її роботи. Кожному зі студентів для підготовки відповідей виділяють окремий стіл. Необхідні записи студент робить на стандартних аркушах, що видаються комісією. Студенту видаються комплексні тестові завдання державної атестації для спеціальності 103 «Науки про Землю». Варіант тестових завдань бакалавром отримується довільно. На виконання тесту відведено 1 година, а на вирішення кваліфікаційних задач відводиться 2 години. У матеріалах державної атестації використані тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання складається з запитання та декількох варіантів відповіді, серед яких потрібно обрати одну правильну. Завдання вважатиметься виконаним правильно, якщо обрано та позначено в бланку правильний варіант відповіді. За це бакалавр отримує 1 бал. Якщо ж бакалавр: а) позначив неправильний варіант відповіді; б) позначив два або більше варіантів відповіді, навіть якщо поміж них є правильний; в) не позначив жодного варіанта відповіді, то завдання вважатиметься виконаним помилково. У такому випадку бакалавр отримає 0 балів. Максимальна кількість балів, що можна отримати за виконані завдання, складає 100 балів. 2.2. Рекомендації до виконання тестових завдань
13
Важливо у першу чергу уважно ознайомитися зі змістом тестового завдання, зосередитись на тестовому запитанні. Потрібно уважно переглянути поле відповіді. Навіть якщо бакалавр упевнений у правильності обраної відповіді, необхідно уважно прочитати всі інші варіанти, щоб остаточно переконатися в правильності свого вибору. На бланку відповідей потрібно зазначити ті відповіді, в яких бакалавр остаточно впевнений. Слід ретельно, охайно і уважно заповнювати бланки відповідей, які видаються разом із тестовими завданнями. Кваліфікаційні задачі повинні бути вирішені правильно. 2.3. Зміст програми кваліфікаційного державного екзамену із спеціалізації «Гідрологія» Екзаменаційний білет містить тестові завдання з дисциплін: − фізика атмосфери; − загальна гідрологія; − основи агрометеорології; − кліматологія; − методи геофізичних вимірювань; − статистична обробка та аналіз інформації в науках про Землю; − гідрометрія і облік стоку; − загальна та річкова гідравліка; − водний кадастр і водний фонд України; − охорона водних ресурсів; − річковий стік; − гідрологічні розрахунки; − водогосподарські розрахунки. Дисципліна «Фізика атмосфери» 1. Потоки променистої енергії в атмосфері та на земній поверхні. 2. Нагрівання та охолодження активного шару земної поверхні. 3. Нагрівання та охолодження нижніх шарів атмосфери. 4. Вертикальні рухи атмосферного повітря. 5. Випаровування води з активного шару земної поверхні. Вологість повітря.
14
6. Умови конденсації водяної пари в атмосфері та на земній поверхні. 7. Утворення та випадіння атмосферних опадів. 8. Баричне поле, баричні системи. 9. Рух повітря та повітряні течії. 10. Загальна та місцева циркуляція атмосфери. Рекомендована література 1. Матвеев Л. Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 752 с. 2. Семенчено Б. А. Физическая метеорология. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 416 с. 3. Школьний Є. П. Фізика атмосфери: Підручник. – К.: КНТ, 2007. – 508 с. 4. Хргиан А. Х. Физика атмосферы. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 328 с. 5. Метеорологія: підручник / С. І. Сніжко, Л. В. Паламарчук, В. І. Затула. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – 592 с. 6. Метеорология / И. И. Гуральник, Г. П. Дубинский, В. В. Ларин и др.; отв. ред. А. Г. Бройдо, С. В. Зверева. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982. – 440 с. 7. Атмосфера. Справочник / Под ред. Ю. С. Седунова. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 510 с. Дисципліна «Загальна гідрологія» 1. Основні фізичні та хімічні властивості води. Кругообіг води в природі. 2. Водні ресурси Землі та України. 3. Водний баланс. 4. Річка та її система. 5. Фізико-географічні фактори стоку. 6. Живлення та режим річок. 7. Формування поверхневого стоку. 8. Водна ерозія. 9. Гідрологія озер та водосховищ. 10. Гідрологія боліт та льодовиків.
15
Рекомендована література 1. Авакян А. Б., Широков В. М. Рациональное использование и охрана водных ресурсов. — Екатеринбург: Виктор, 1994. — 312 с. 2. Великанов М. А. Русловой процесс. - М.: Госфизматиздат, 1958. – 359 с. 3. Гидрологические и водно-балансовые расчеты / Под ред. Н. Г. Галушенко. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 248 с. 4. Железняков Г. В., Неговская Т. А., Овчаров Е. Е. Гидрология, гидрометрия и регулирование стока. — М.: Колос, 1984. — 432 с. 5. Зверев А. С., Кирюхин Б. В., Кондратьев К. Я. Курс метеорологии: (Физика атмосферы). — Л.: Гидрометеоиздат, 1951. - 888 с. 6. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 638 с. 7. Ободовський О. Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). — К.: Ніка-Центр, 2001. — 274 с. 8. Огиевский А. В. Гидрология суши: (Общая и инженерная). - М.: Сельхозгиз, 1951. – 516 с. 9. Основи загальної гідрології. С. П. Пустовойт, Л. М. Козинцева, С. С. Левківський та ін. — К.: Вища шк., 1975. - 192 с. 10. Поляков Б. В. Гидрологический анализ и расчеты. - Л.: Гидрометеоиздат, 1946. - 480 с. 11. Рекомендации по расчету испарения с поверхности суши. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. — 96 с. 12. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - 637 с. 13. Соболевский Э. Э., Яковлев С. А. Прогнозные ресурсы подземных вод питьевого назначения Украинской ССР // Геол. журн. — 1985. — № 3. — С. 110-115. 14. Справочник по водным ресурсам / Ред. сост.: А. В. Яцык, О.З. Ревера, В. Д. Дупляк; под ред. Б. И. Стрельца. - К.: Урожай, 1987. - 304 с. 15. Указания по расчету испарения с поверхностных
16
водоемов. - Л.: Гидрометеоиздат, 1969. — 83 с. 16. Чеботарев А. И. Общая гидрология: (Воды суши). — Л.: Гидрометеоиздат, 1960. - 538 с. 17. Чеботарев А. И. Гидрологический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1964. - 222 с. 18. Чеботарев Н. П. Учение о стоке. — М.: Изд-во МГУ, 1962. — 406 с. 19. Яцык А. В. Экологические основы рационального водопользования. – К.: - Генеза, 1997. – 640 с. Дисципліна «Основи агрометеорології» 1. Методи дослідження в агрометеорології. 2. Небезпечні для сільського господарства метеорологічні явища. 3. Сільськогосподарська оцінка клімату. 4. Агрокліматичне районування і ресурси. 5. Види агрометеорологічних спостережень. 6. Робота агрометеорологічного поста. 7.Використання агрометеорологічної та агрокліматичної інформації. 8. Види агрометеорологічних прогнозів та методи їх складання. Рекомендована література 1. Грингоф И. Г., Попова В. В., Страшный В. Н. Агорометеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 310 с. 2. Полевой А. Н. Сельськохозяйсвенная метеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1992. – 400 с. 3. Лосев А. П. Сборник задач и вопросов по агрометеорологии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1988. – 144 с. 4. Павлова М. Д. Практикум по агрометеорологии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 184 с. 5. Чирков Ю. И. Агорометеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 296 с. 6. Павловський Б. В, Василенко І. Д., Урсулов В. Ф. Агрометеорологія. – К.: Вища школа, 1994. – 174 с. Дисципліна «Кліматологія» 1. Поняття про клімат та основні процеси утворення клімату. 2. Основні фактори утворення клімату.
17
3. Класифікація кліматів. 4. Поняття про мезо- та мікроклімат. 5. Кліматична характеристика радіаційного режиму підстильної поверхні. 6. Індекси активних та ефективних температур повітря. 7. Індекси континентальності клімату та зволоження території. 8. Динаміка клімату. 9. Роль антропогенних факторів у зміні клімату. Рекомендована література 1. Климатология / О. Л. Дроздов, В. А. Васильев, Н. В.Кобышев и др. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 586 с. 2. Хромов С. П. Метеорология и климатология для географических факультетов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 455 с. 3. Хромов С. П. Петроснц М. А. Метеорология и климатология. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 528 с. 4. Хромов С. П., Петросянц М. А. Метеорология и климатология. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 528 с. 5. Клімат України. – К.: Вид-во Раєвського, 2003. – 343 с. Дисципліна «Методи геофізичних вимірювань» 1. Методи і прилади для вимірювання атмосферного тиску. 2. Методи і прилади для вимірювання показників променистої енергії в атмосфері. 3. Методи і прилади для вимірювання температури повітря, ґрунту і води. 4. Методи і прилади для вимірювання характеристик вологості повітря. 5. Методи і прилади для вимірювання атмосферних опадів та снігового покриву. 6. Методи і прилади для вимірювання швидкості і напряму вітру. 7. Методи і прилади для проведення промірних робіт. 8. Методи і прилади для вимірювання швидкості течії в річкових потоках. 9. Методи і прилади для вимірювання випаровування з поверхні води і з поверхні ґрунту. 10. Методи і прилади для визначення завислих і донних наносів. 11. Методи і прилади для визначення щільності грунту.
18
12. Методи і прилади для визначення коефіцієнта фільтрації піщаного грунту. 13. Методи і прилади для визначення стисливості грунту. 14. Методи і прилади для визначення опору грунту зсуву. 15. Методи і прилади дослідження гравітаційного поля Землі. Рекомендована література 1. Галік О.І. Метеорологічні прилади і методи спостережень. Практикум: Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2008. -134 с. 2. Галік О. І., Корбутяк М. В., Кушнірук Ю. С. Основи метеорології: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Кредитно-модульна система організації навчального процесу. Для студентів напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування", "Агрономія" .-Рівне: НУВГП,2009. - 252с. 3. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку: Навчальний посібник. – Рівне: УДУВГП, 2003, - 287 с. 4. Лучшева А. А. Практическая гидрометрия. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 424 с. 5. Литовченко О.Ф. Практикум з інженерної гідрології та регулювання стоку. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2007. – 252 с. 6. Литовченко О.Ф. Інженерна гідрологія та регулювання стоку. – К.: Вища школа, 1999. – 360 с. 7. Коровин В.П., Тимец В.М. Методы и средства гидрометеоролоогических измерений (Океанографические работы). – Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 2000. – 307 с. 8. Федорчук Г. Ф., Фурсович М. О., Жеребьятьєв О. В. Механіка грунтів. Лабораторний практикум:навч. посіб.-2-ге вид., переробл. і доповн.-Рівне:НУВГП,2016. - 134 с. Дисципліна «Статистичні методи обробки та аналізу інформації в науках про Землю» 1. Особливості застосування методів математичної статистики. 2. Повторюваність, забезпеченість і щільність розподілу випадкових величин. 3. Основні характеристики статистичного ряду. 4. Зв'язки між випадковими величинами. 5. Основи моделювання в гідрології.
19
6. Емпіричні зв’язки між показниками. 7. Оцінка однорідності рядів спостережень. 8. Застосування картографічних методів при обробці та аналізі інформації. 9. Статистичні оцінки параметрів. 10. Кореляційний зв'язок між двома випадковими величинами. 11. Інтервальні оцінки параметрів. 12. Згладжування нестаціонарних часових рядів. 13. Поняття ймовірності. 14. Визначення статистичних характеристик випадкових величин. 15. Залежні та незалежні випадкові величини. Рекомендована література 1. Лук'янець О.І. Математичне моделювання в гідрометеорології як фактор наукового пізнання. – К.: Ніка-Ценр, 2005. 2. Корень В.И. Математические модели в прогнозах речного стока. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 3. Рождественский А.В., Ежов А.В., Сахарюк А.В. Оценки точности гидрологических расчетов. - Ленинград: Гидрометеоиздат,1990. - 277с. 4. Рождественский А.В., Чеботарев А.И. Статистические методы в гидрологии - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 5. Самохин А.А., Соловьева Н.Н., Догановский А.М. Практикум по гидрологии. - Л.: Гидрометеиздат, 1980. 6. Виноградов Ю.Б. Математическое моделирование процессов формирования стока. – Л., Гидрометеоиздат, 1988. 7. Гидрологические и водобалансовые расчеты/ под ред. Н.Г.Галущенко – К.: Вища школа, 1987. 8. Гончарова Л.Д., Школьний Є.П. Методи обробки та аналізу гідрометричної інформації (збірник задач і вправ): Навчальний посібник. – Одеса: “Екологія”, 2006. – 458 с. 9. Школьний Є.П., Лосєва І.Д., Гончарова Л.Д. Обробка та аналіз гідрометеорологічної інформації: Підручник. – К.: Міносвіти України, 1999 – 591 с. Рекомендована література 1. Галік О.І. Метеорологічні прилади і методи спостережень. Практикум: Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2008. -134 с.
20
2. Галік О. І., Корбутяк М. В., Кушнірук Ю. С. Основи метеорології: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Кредитно-модульна система організації навчального процесу. Для студентів напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування", "Агрономія" .-Рівне: НУВГП,2009. - 252с. 3. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку: Навчальний посібник. – Рівне: УДУВГП, 2003, - 287 с. 4. Лучшева А. А. Практическая гидрометрия. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 424 с. 5. Литовченко О.Ф. Практикум з інженерної гідрології та регулювання стоку. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2007. – 252 с. 6. Литовченко О.Ф. Інженерна гідрологія та регулювання стоку. – К.: Вища школа, 1999. – 360 с. Дисципліна «Гідрометрія і облік стоку» 1. Проведення водомірних спостережень, обробка та аналіз їх результатів. 2. Промірні роботи на водопостах та водоймах, обробка та аналіз їх результатів. 3. Вимірювання швидкостей течії в руслових потоках, обробка та аналіз їх результатів. 4. Визначення витрат води в річкових потоках, обробка та аналіз результатів. 5. Залежність витрат води та рівнів. 6. Підрахунок стоку води. 7. Визначення витрат зважених та донних наносів, обробка та аналіз результатів. 8. Проведення спостережень за температурою води та льодовими явищами. 9. Підготовка гідрологічних даних для комп’ютерної обробки. Рекомендована література 1. Лучшева А. А. Пракическая гидрометрия. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 424 с. 2. Быков В. Д., Васильев А. В. Гидрометрия. – Л.:
21
Гидрометеоиздат, 1977. – 448 с. 3. Літовченко О. Ф., Сорокін В. Г. Гідрологія і гідрометрія. – К.: Вища школа, 1985. – 240 с. 4. Літовченко О. Ф., Сорокін В. Г. Гідрологія і гідрометрія (практикум). – К.: Вища школа, 1987. – 167 с. Дисципліна «Загальна та річкова гідравліка» 1. Основні рівняння статики рідини. 2. Основні рівняння динаміки рідини. 3. Гідравлічні опори у безнапірному потоці. 4. Рівномірний рух потоку у відкритих руслах. 5. Нерівномірний рух потоку у природних руслах. 6. Гідравлічний стрибок. 7. Водозливи. 8. Спряження б’єфів. 9. Спрягаючі споруди. 10. Рух потоку зі змінною витратою. Рекомендована література 1. Спицын И.П., Соколова В.А. Общая и речная гидравлика: Учебник для вузов. - Ленинград: Гидрометеоиздат,1990. – 359 с. 2. Науменко І.І. Гідравліка:Підручник / Ред. Н.С. Науменко. - Рівне: РДТУ, 2001. – 361 с. 3. Науменко І.І. Гідравліка: Підручник. - Рівне: НУВГП, 2005. – 475 с. 4. Рогалевич Ю. П. Гідравліка: Підручник / За ред. П. І. Коваленка. - Київ: Вища школа, 2010. – 431 с. 5. Справочник по гидравлике / В.А. Бальшакова, Ю.М. Константинов, В.Н. Попов и др.; Под ред. В.А. Большакова. - 2-е изд., перераб. и доп.- Киев: Высшая школа,1984. – 343 с. 6. Справочник по гидравлическим расчетам / Под ред. П.Г. Киселева. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - Москва: Энергия,1972. – 322 с. 7. Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка. Загальний курс: Підручник. - Львів: Світ,1994. – 264 с. 8. Караушев А.В. Речная гидравлика. – Ленинград: Гидрометеорологическое издательство, 1969. – 416 с.
22
Дисципліна «Водний кадастр і водний фонд України» 1. Виникнення та розвиток кадастрової діяльності. 2. Водні ресурси України та їхній облік. 3. Історія становлення державного водного кадастру. 4. Структура державного водного кадастру. 5. Облік поверхневих вод та порядок ведення кадастру. 6. Облік підземних вод і ведення кадастру. 7. Склад даних кадастру використання водних ресурсів та особливості ведення кадастру водокористування. 8. Сучасні підходи щодо ведення водного кадастру. 9. Аналіз даних водного кадастру. 10. Реєстрація водних об'єктів і ресурсів та облік їхньої кількості та якості. 11. Використання даних водного кадастру. 12. Використання кадастрових робіт та закордонний досвід ведення водного кадастру. Рекомендована література 1. Автоматизированная информационная система Государственного водного кадастра (АИС ГВК). 1 очередь. ВДНХ СССР. Серия "Гидрометеорологическое обеспечение народного хозяйства". - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 9 с. 2. Анишкова А. И. Паспортизация водопунктов при ведении Государственного водного кадастра (раздел "Подземные воды"). ЭИ. Вып.8. Гидрогеология и инженерная геология. Отеч. произв. опыт. - М.: ВИЭМС, 1985. - С. 1-6. 3. Бердніков Є. С, Бондар Л. О. Екологічне законодавство України. Збірник нормативних актів та судової практики / За ред. О.О. Погрібного - Харків: ТОВ "Одісей", 2002. - 928 с. 4. Білявський Г .О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995. - 368 с. 5. Ведмідь М. М. Загальна характеристика лісів України // Лісове господарство України. - 2002. - 24 с. 6. Вишневсъкий В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. - К.: Віпол, 2000. - 376 с. 7. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000. - 456 с. 8. Водний кодекс України. - К.: ІВА "Астрая", 1995.
23
9. Вопросы Государственного водного кадастра и методы автоматизированной обработки данных. 1990. - 187 с. 10. Временные методические рекомендации по ведению Государственного водного кадастра (методическое пособие). М.: ВСЕГИНГЕО, 1978. - 73 с. 11. Вуглинский В. С. Автоматизированная информационная система Государственного водного кадастра /Человек и стихия (Науч.-попул. гидромет. сборник за 1990 год). Л.: Гидрометеоиздат. С. 113-115. 12. Гидрологическая изученность. Т.6. Вып.1 (Западная Украина и Молдавия). Л.: Гидрометеоиздат, 1976. 13. Гидрогеология СССР. Украинская ССР. - М.: Недра, 1971. - Т. 5 - 614 с. 14. Гідрологічний щорічник про стан підземних вод України за 2003 рік. - К.: 2004. - 87 с. 15. Левківський С. С, Падун М. М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів. - К.: Либідь, 2006. - 280 с. 16. Левковский С. С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. - К.: Вища шк., 1982. - 224 с. 17. Малі річки України. Довідник / Під ред. А.В. Яцика - К.: Урожай, 1991. - 296 с. 18. Методические указания по ведению государственного водного кадастра. Раздел 1. Поверхностные воды. Вып. 6. Ч. 1. Обнинск: ВНИИГМИ - МЦД, 1983.-209 с. 19. Методические указания по ведению Государственного водного кадастра. Раздел 2. Подземные воды. Выпуск 8. Учет и хранение кадастровой информации. Часть 2. Составление паспортов месторождений подземных вод. М.: ВСЕГИН ГЕО, 1984. 20. Методические указания по ведению Государственного водного кадастра. Раздел 2. Подземные воды. Выпуск 8. Учет и хранение кадастровой информации. Часть 3. Инструкция по учету эксплуатационных запасов и прогнозных ресурсов подземных вод. М.: ВСЕГИН ГЕО, 1984. 21. Методические указания по ведению государственного водного кадастра. Раздел 3. Использование вод. Выпуск 1, Общие положения. М.: Изд-во Союзгипроводгосп, 1985. - 52 с. 22. Методические указания по ведению государственного
24
водного кадастра. Раздел 3. Использование вод. Выпуск 3. Подготовка первичной информации и состав ежегодников водопользования. М.: Изд-во Союзгипроводгосп, 1986. 23. Методы ведения государственного водного кадастра по подземным водам. Сборник научных трудов. - М.: ВСЕГИНГЕО, 1989. - 119 с. 24. Микупа О. Я., Ступень М. Г., Пересопяк В. Ю. Кадастр природних ресурсів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: Новий Світ - 2000, 2006. - 192 с. 25. Основные положения о порядке ведения государственного водного кадастра. М.: Гидрометеоиздат, 1983. - 24 с. 26. Паламарчук М. М. Сучасна структура водного фонду України / Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - К.: Ніка-Центр, 2000. - Т. 1. - С. 189-195. 27. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. В. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорева, К. А. Алієва. - К,: Ніка-Центр, 2001. - 392 с. 28. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413 "Про порядок ведення державного водного кадастру". 29. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б. Стрельца. - Киев: Урожай, 1987. - 304 с. 30. Яцик А. В. Водогосподарська екологія: У 4-х т., 7 кн. - К.: Генеза, 2003-2004. - 1960 с. 31. Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні. - К.: Генеза, 2001. - 216 с. 32. Яцык А. В., Шмаков В. М. Гидроэкология. - К.: Урожай, 1991. - 192 с. 33. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №41. 34. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. -№36. 35. Указ Президента України "Питання Міністерства екології та природних ресурсів України" (№ 724/2000 від 29.05.2000 p.). 36. Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища (затв. пост. КМУ №785 від 10.08.92 p.). 37. Порядок користування землями водного фонду (затв. пост. КМУ №502 від 13.05.96 p.). 38. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та
25
режиму ведення господарської діяльності в них (затв. пост. КМУ №486 від 08.05.96 p.). Дисципліна «Oхорона водних ресурсів» 1. Вплив господарської діяльності на екологічний стан водних ресурсів. 2. Показники ефективності використання водних ресурсів і досконалості систем водопостачання. 3. Показники якості вод. 4. Нормативи якості води для різних водокористувачів. 5. Джерела забруднення водних ресурсів. 6. Правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами. 7. Умови скиду стічних вод у поверхневі води. 8. Розробка моделі забруднення поверхневих вод за басейновим принципом. 9. Розробка проекту гранично допустимого скиду забруднюючих речовин. 10. Планування водоохоронних заходів. Рекомендована література 1. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. 2. Водні ресурси: використання, охорона, відтворення, управління. /Яцик А.В., Грищенко Ю.М., Волкова Л.А., Пашенюк І.В. Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1.4/18Г-933 від 14.06.07). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Генеза, 2007. – 360 с.. ISBN978-966-504-708-7. 3. Волкова Л.А. Природокористування. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-8608 від 14.10.09р). Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2010. – 172 с. ISBN 978-966-327-154-5. 4. Волкова Л.А., Басюк Т.О. Водні ресурси, їх використання та охорона. Практикум. (затверджено вченою радою НУВГП (протокол № 4 від 29 квітня 2011р.). Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 96 с. 5. Грищенко Ю.М., Волкова Л.А. Водні ресурси, їх використання та охорона. (Затверджено вченою радою НУВГП
26
(протокол № 13 від 29.12.06). Інтерактивний посібник навчально-методичного забезпечення. Рівне: НУВГП, 2007. – 129 с. 6. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. 7. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: Генеза, 2001. – 216с. 8. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями (Затверджено наказом Мінекобезпеки України від 31.03.1998., №44. 9.Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами (Затв. постановою Кабміну України від 25.03.1999., № 465. 10.Технология очистки природных вод/Л.А.Кульский, П.П.Строкач – 2-е изд., переработано и дополнено. – К.: Высшая школа. Главное изд-во. 1986. – 352 с. 11. Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій ГДК (шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм) затв. Головрибводом Мінрибгоспу СРСР. 09.08.90р. № 1204-11. 11. Укрупненные нормы водопотробления и водоотведения для различных отраслей промышленности. – М.: Стройиздат, 1982. – 528 с. Дисципліна «Річний стік» 1. Характеристика методів дослідження стоку: експедиційний, стаціонарний, експериментальний, теоретичний. 2. Коротка характеристика історії розвитку вчення про стік. 3. Генетичні методи дослідження стоку. 4. Статистичні методи дослідження стоку. 5. Характеристика факторів річкового стоку. 6. Методи розрахунку норми стоку. 7. Методи розрахунку стоку заданої забезпеченості. 8. Методи та фактори, які впливають на розрахунки внутрішньорічного розподілу стоку. 9. Методи розрахунку максимальних витрат стоку. 10. Методи розрахунку мінімальних витрат стоку. 11. Методи розрахунку стоку наносів. 12. Методи розрахунку характеристик теплового і льодового стоку.
27
Рекомендована література 1. Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. Загальна гідрологія. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с. 2. Ющенко Ю.С., Гринь Г.І. та ін. Загальна гідрологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина. – 2005. – 368 с. 3. Лучшева А.А., Практическая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976.– 440 с. 4. Евстигнеев В.М. Речной сток и гидрологические расчеты. - М., 1990. 5. Великанов М.А. Гидрология суши. Гидрометеорологическое издательство, Л., 1948. – 530 с. 6. Великанов М.А. Гидрология суши. Гидрометеорологическое издательство, Л., 1964. – 403 с. 7. Чеботарев Н.П.Учение о стоке. Издательство Московского университета, 1962. – 406 с. Дисципліна «Гідрологічні розрахунки» 1. Річний стік. Норма річного стоку, статистичні параметри ряду, річний стік заданої забезпеченості. 2. Внутрішньорічний розподіл соку. Основні фактори та розрахунки. 3. Максимальний стік. Фактори максимального стоку. Розрахунки максимального стоку. 4. Мінімальний стік. Фактори мінімального стоку. Розрахунки мінімального стоку. Рекомендована література 1. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку. - Рівне: УДУВГП. 2003. -310 с. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/157/1/01-03-22.pdf 2. Будз О.П. Гідрологія. - Рівне: НУВГП, 2008. - 169 с. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/1842/1/059%20zah.pdf 3. Методичні вказівки для виконання розрахунків річного стоку із дисципліни "Інженерна гідрологія", 075 - 94. - Рівне, 2004. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/2517/1/075-96.pdf.
28
4. Методичні вказівки до виконання гідрологічних розрахунків в курсових та розрахунково-графічних роботах з дисциплін "Інженерна гідрологія" та "Водні ресурси", 075 - 96. - Рівне, 2009. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/2515/1/075-98.pdf. Дисципліна «Водогосподарські розрахунки» 1. Параметри водосховищ. 2. Втрати води з водосховищ та заходи по їх зменшенню. 3. Мертвий об’єм. Призначення мертвого об’єму та його розрахунок. 4. Сезонне регулювання стоку. Табличні розрахунки. Рекомендована література 1. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку. - Рівне: УДУВГП. 2003. -310 с. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/157/1/01-03-22.pdf 2. Будз О.П. Гідрологія. - Рівне: НУВГП, 2008. - 169 с. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/1842/1/059%20zah.pdf 3. Методичні вказівки для виконання розрахунків річного стоку із дисципліни "Інженерна гідрологія", 075 -94. - Рівне, 2004. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/2517/1/075-96.pdf. 4. Методичні вказівки до виконання гідрологічних розрахунків в курсових та розрахунково-графічних роботах з дисциплін "Інженерна гідрологія" та "Водні ресурси", 075 - 96. - Рівне, 2009. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ep3.nuwm.edu.ua/2515/1/075-98.pdf. 2.3.1. Зміст програми кваліфікаційного державного екзамену із спеціалізації «Геологія» Екзаменаційний білет містить тестові завдання з дисциплін: − історична геологія з основами палеонтології; − структурна геологія та геокартування; − геотектоніка;
29
− регіональна геологія; − геологія родовищ корисних копалин; − геологорозвідувальна справа; − інженерна геологія; − гідрогеологія; − методи геофізичних вимірювань; − мінералогія; − петрографія; − літологія; − основи геохімії та гідрохімії. Дисципліна «Історична геологія та палеонтологія» Методи визначення відносного та абсолютного віку гірських порід. Критерії виділення стратиграфічних одиниць та їх типи, категорії стратиграфічних шкал. Поняття про фації та формації, фаціальний метод. Характеристика типу морських, континентальних і перехідних фацій. Основи фаціального аналізу. Основні положення вчення про рухливі (геосинклінальні) пояси та платформи, плитний стан розвитку. Формування молодих платформ та їх будова, цикли тектогенезів (епох складчастостей) та їх фази. Еволюційний (таласократичний) та революційний (геократичний) етапи в історії розвитку Землі. Будова та походження океанічних западин. Історія геологічного розвитку Землі в архейський та протерозойський акрони, палеозої, мезозої, кайнозої (за періодами) Рекомендована література 1. Клюшников М.М,, Онищенко О.М. Історична геологія. –К.: Вища школа, 1975. –295с. 2. Владимирская Е.В. и др. Историческая геология с основами палеонтологии. –Л.: Недра, 1985. –423с. 3. Немков Г.В. и др. Историческая геология. –М.: Недра, 1986. –348с. 4. Леонов Г.П. Историческая геология. Т.1. Докембрий. –М.: Изд-во МГУ, 1980.– 344с. и Т.2. Палеозой. – М.: Изд-во МГУ, 1985.:381с. 5. Богданов Ю.А. и др. Происхождение и развитие океанов. –М.: Мысль, 1978.–160с.
30
Дисципліна «Структурна геологія та геокартування» Силові чинники корового структуроутворення та деформаційні процеси у геологічних середовищах, реологія геологічних середовищ. Директивні текстури осадових товщ,магматичних і метаморфічних порід. Первинні та вторинні форми залягання. Нептунічні дайки, олістостроми та рифові споруди. Незгідності, їхні типи та структурно-тектонічне значення. Флексури і складки, елементи складки. Морфологічні і генетичні форми складок. Складчастість і типи складчастостей. Тріщини і тріщинуватість. Кліваж, його реологічні та геологічні типи. Розломи, їхні кінематичні та реологічні типи, парагенезиси. Діапіризм та діапірові дислокації. Вулканічні апарати та форми залягання вулканічних порід. Субвулканічні та глибинні інтрузивні тіла. Форми залягання метаморфічних порід. Граніто-гнейсові структури. Взаємозв’язок структурної геології та геологічного картування. Геологічне картування:завдання, етапи та результати. Рекомендована література 1. Лукієнко О.І. Структурна геологія. Підручник. –К.: КНТ, 2008. 2. Смішко Р.М. Структурна геологія та геологічне картування: Навч. посіб./ Р.М. Смішко, В.Г.Пащенко. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2010, Електронна бібліотека. 3. Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование. –М.: Недра, 1984. 4. Заика-Новацкий В.С., Казаков А.Н. Структурный анализ и основы структурной геологи : Учеб.пособие для вузов –К.: Вища школа, 1989. 5. Белоусов В.В. Структурная геология. –М., 1986. 6. Організація та проведення геолого-зйомочних робіт і складання та підготовка до видання геологічної карти України масштабу 1:50000 (1:25000). Інструкція. – Київ, 2002. Дисципліна «Геотектоніка» Методи тектонічних досліджень. Земля як космічне тіло. Внутрішня будова Землі. Основні структурні елементи літосфери. Основні типи тектонічних рухів. Сучасні, молоді, новітні тектонічні рухи. Давні рухи і методи їх вивчення. Сучасна активність планети
31
та концепція тектоніки літосферних плит. Глибинні розломи. Роль глибинних розломів у розвитку земної кори і розміщенні корисних копалин. Кільцеві структури. Тектоніка складок. Тектоніка розривів. Тектонічні покрови. Внутрішня будова фундаменту древніх платформ. Структури осадового чохла. Закономірності розвитку древніх платформ. Типи геосинклінальних поясів. Внутрішня будова геосинкліналей. Еволюція геосинклінальних режимів. Епіплатформні орогени. Континентальні рифти. Структури тектоно-магматичної активізації. Основні структурні елементи океанів. Будова і походження океанів. Структурна еволюція Землі. Структурна еволюція континентів і океанів. Рекомендована література 1. Белоусов В.В. Основы геотектоники. - М: Недра, 1989. 2. Михайлов В.А. Основи геотектоніки. Навч. посібник. – К.: ВЦ “Київський університет”, 2002. 3. Шевчук В.В., Михайлов В.А. Загальна геотектоніка з основами геодинаміки. Підручник. – К.: ВЦ "Київський університет", 2005. 4. Хаин В.Е., Михайлов А.Е. Общая геотектоника. -М: Недра, 1985. 5. Хаин В.Е., Ломизе М.Г. Геотектоника с основами геодинамики. -М: МГУ, 2005. Дисципліна «Регіональна геологія» Будова Землі та методи її вивчення. Основні структурні елементи літосфери та земної кори. Геотектонічні гіпотези. Геологічні тіла і їх просторово-часові співвідношення. Геологічні структури Євразії. Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Таримська та Індостанська докембрійські платформи. Палеозойські складчасті структури та молоді платформи Євразії. Альпійські складчасті пояси Євразії. Україна на геологічній карті Європи. Геологічна будова Австралії. Основні тектонічні елементи Антарктиди. Геологія Африки. Геологічна будова Південної Америки. Геологічні структури Північної Америки. Геологія океанів. Основні етапи історії геологічного розвитку Землі. Рекомендована література 1. Атлас: Геологія і корисні копалини України. -К.: Такі справи, 2001.
32
2. Карлович И.А. Геологическое строение и полезные ископаемые Северной Евразии. -М.: Академический проспект, 2004. 3. Хаин В.Е. Тектоника континентов и океанов (год 2000). -М.: Научный мир, 2001. 4. Шевчук В.В., Михайлов В.А. Загальна геотектоніка з основами геодинаміки. Підручник. -К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. Дисципліна «Геологія родовищ корисних копалин» Основні закономірності розвитку зруденіння. Ендогенна серія родовищ. Магматичні (ранньомагматичні, лікваційні та пізньомагматичні), карбонатитові, скарнові, альбітитові, грейзенові, гідротермальні (плутоногенні, вулканогенні, амагматогенні). Метаморфогенні (метаморфічні, метаморфізовані та імпактитові. Екзогенна серія родовищ. Родовища вивітрювання (залишкові та інфільтраційні), осадові (розсипні, механічні, хімічні, біохімічні). Родовища металічних корисних копалин. Родовища чорних, кольорових, благородних, рідкісних та рідкісноземельних, радіоактивних металів. Родовища неметалічних корисних копалин. Родовища горючих корисних копалин. Техногенні родовища. Геологічні фактори, що контролюють локалізацію родовищ корисних копалин. Рекомендована література 1. Авдонин М.И., Романович И.Ф. Металлические полезные ископаемые. –М.: 2006. 2. Виноградов Г.Ф., Гелета О.Л, Грінченко О.В., Курило М.В. і ін. Неметалічні корисні копалини України: Підручник. -К: ВПЦ „Київський університет”, 2003. 3. Гурський Д.С. та ін. Металічні та неметалічні корисні копалини України. В .2 т. –К.: 2006. 4. Михайлов В.А., Шевченко В.І., Огар В.В. та ін. Металічні корисні копалини України. –К.: 2007. 5. Смирнов В.І. Геологія корисних копалин. -К.: Вища школа, 1995.
33
Дисципліна «Геологорозвідувальна справа» Об’єкт, задачі, методи досліджень. Гірничорозвідувальні виробки. Фізико-механічні властивості і класифікація гірських порід. Підривні роботи. Кріплення і вентиляція виробок. Розробка родовищ корисних копалин відкритим способом. Розробка родовищ підземним способом. Буріння розвідувальних свердловин. Кріплення і промивання свердловин. Основи колонкового і роторного буріння. Викривлення і аварії в свердловинах і способи їх ліквідації. Технології буріння надглибоких свердловин. Спеціальні роботи в свердловинах. Рекомендована література 1. Володин Ю.И. Разведочное бурение. –М.: Недра, 1972. 2. Ларин К.Л. Геологоразведочное дело. – К.: Вища школа, 1975. 3. Ларин К.Л. Геологоразведочное дело. –К.: Вища школа, 1981. 4. Ларин К.Л., Виноградов Г.Ф., Шабатин В.С. та інші. Геологорозвідувальна справа. –К.: Либідь, 1996. 5. Максимов А.А., Милосердина Г.Г., Еремин И.И. Краткий курс геологоразведочного дела. –М.: Изд-во Московского у -та, 1980. Дисципліна «Інженерна геологія» Інженерно-геологічна оцінка геоморфологічних та гідрогеологічних умов місцевості. Основні фактори формування інженерно-геологічних умов. Типи ґрунтів та фактори формування їхніх інженерно-геологічних властивостей. Фізико-технічні властивості ґрунтів та їхні показники. Ендогенні фізико-геологічні процеси та викликані ними явища. Вивітрювання і основні його чинники, заходи боротьби з вивітрюванням. Сезонне та багаторічне промерзання гірських порід. Діяльність вітру (еолові процеси), заходи боротьби з еоловими процесами. Діяльність поверхневих вод, площинний змив і струмениста ерозія, яругоутворення. Діяльність річок, формування берегів природних водойм. Просадкові явища. Карст. Болота і заболочені території. Діяльність підземних вод. Суфозійні явища. Пливуни. Дія гравітаційних сил на схилах. Зсуви, умови формування та причини утворення. Класифікація зсувів і засоби боротьби з ними. Діяльність внутрішніх сил Землі. Причини землетрусів, їх класифікація. Польові й лабораторні дослідження властивостей ґрунтів.
34
Рекомендована література 1. Мельничук В.Г., Новосад Я.О., Міхницька Т.П. Інженерна геологія/ Посібник для вищих навчальних закладів. Рівне, НУВГП – 2013. 2. Ломтадзе В.Д. Инженерная геология. Инженерная геодинамика. –Л.: «Недра», 1977. 3. Сергеев Е.М. Инженерная геология.-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 4. Костюченко М.М., Шабатин В.С. Гідрогеологія та інженерна геологія. –К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. 5. Шабатин В.С., Костюченко М.М. Регіональна інженерна геологія та інженерна геологія України. –К. ВПЦ «Київський університет», 2004. Дисципліна «Гідрогеологія» Гідрогеологічна стратифікація та класифікація підземної гідросфери. Фізичні та хімічні властивості води. Основні типи підземних вод. Води зони аерації, ґрунтові води та напірні води. Умови виходу підземних вод на поверхню землі. Джерела ґрунтових та джерела напірних вод. Артезіанські води. Основні типи артезіанських басейнів. Поняття про термальні води. Практичне використання термальних вод. Визначення мінеральних вод. Класифікація мінеральних вод. Поняття про промислові води. Використання промислових вод. Режими руху підземних вод. Закони фільтрації. Швидкість фільтрації підземних вод, визначення швидкості та напрямку руху. Види руху підземних вод. Рекомендована література 1. Новосад Я.О. Гідрогеологія: Навч. посіб./ Я.О.Новосад.- Рівне: НУВГП, 2008. 2. Новосад Я.О. Геологія та гідрогеологія: Навч. посіб./ Я.О.Новосад. - Рівне: РДТУ, 2000. 3. Руденко Ф.А. Гідрогеологія України. –Київ.: Вища школа. 1972. 4. Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія. – Київ.: ВПЦ Київський університет. 2005. 5. Климентов П.П., Богданов Г.Я. Общая гидрогеология. – М., 1977.
35
Дисципліна «Методи геофізичних вимірювань» 1. Методи і прилади для вимірювання атмосферного тиску. 2. Методи і прилади для вимірювання показників променистої енергії в атмосфері. 3. Методи і прилади для вимірювання температури повітря, ґрунту і води. 4. Методи і прилади для вимірювання характеристик вологості повітря. 5. Методи і прилади для вимірювання атмосферних опадів та снігового покриву. 6. Методи і прилади для вимірювання швидкості і напряму вітру. 7. Методи і прилади для проведення промірних робіт. 8. Методи і прилади для вимірювання швидкості течії в річкових потоках. 9. Методи і прилади для вимірювання випаровування з поверхні води і з поверхні ґрунту. 10. Методи і прилади для визначення завислих і донних наносів. 11. Методи і прилади для визначення щільності грунту. 12. Методи і прилади для визначення коефіцієнта фільтрації піщаного грунту. 13. Методи і прилади для визначення стисливості грунту. 14. Методи і прилади для визначення опору грунту зсуву. 15. Методи і прилади дослідження гравітаційного поля Землі. Рекомендована література 1. Галік О.І. Метеорологічні прилади і методи спостережень. Практикум: Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2008. -134 с. 2. Галік О. І., Корбутяк М. В., Кушнірук Ю. С. Основи метеорології: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Кредитно-модульна система організації навчального процесу. Для студентів напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування", "Агрономія" .-Рівне: НУВГП,2009. - 252с. 3. Сливка П.Д., Новосад Я.О., Будз О.П. Гідрологія та регулювання стоку: Навчальний посібник. – Рівне: УДУВГП, 2003, - 287 с. 4. Лучшева А. А. Практическая гидрометрия. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 424 с.
36
5. Литовченко О.Ф. Практикум з інженерної гідрології та регулювання стоку. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2007. – 252 с. 6. Литовченко О.Ф. Інженерна гідрологія та регулювання стоку. – К.: Вища школа, 1999. – 360 с. 7. Коровин В.П., Тимец В.М. Методы и средства гидрометеоролоогических измерений (Океанографические работы). – Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 2000. – 307 с. 8. Федорчук Г. Ф., Фурсович М. О., Жеребьятьєв О. В. Механіка грунтів. Лабораторний практикум:навч. посіб.-2-ге вид., переробл. і доповн.-Рівне:НУВГП,2016. - 134 с. Дисципліна «Загальна геологія» Внутрішня будова Землі, хімічний та мінеральний склад земної кори. Загальна характеристика геологічних процесів у межах Землі. Екзогенні та ендогенні геологічні процеси та їх значення. Вивітрювання, кори вивітрювання, будова та його типи, кліматичні та тектонічні фактори, що сприяють їх утворенню. Геологічна діяльність поверхневих текучих вод, постійних водних потоків та діяльність підземних вод. Направленість та циклічність розвитку річкових долин. Зледеніння в історії Землі та їх можливі причини. Геологічні процеси у кріолітозоні. Геологічна діяльність морів та океанів. Загальна характеристика процесів внутрішньої динаміки Землі. Тектонічні рухи та деформації гірських порід, новітні тектонічні рухи. Типи дислокаційних порушень, плікативні, диз’юнктивні дислокації. Землетруси: їх виникнення, параметри, географічне поширення. Екологічна геологія, головні завдання та напрямки, охорона геологічного середовища. Рекомендована література 1. Куровець М., Гунька Н. Основи геології. – Львів, 1997. 2. Мельничук В.Г. Основи геології та мінералогії: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисциплін. Навч. метод. посібник/ В.Г. Мельничук. - Рівне: НУВГП, 2006. 3. Новосад Я. О. Загальна геологія: навч. посіб. / Я. О. Новосад. – Рівне : НУВГП, 2007. – 142 с. 4. Короновский Н.В. Общая геология –М.: Изд-во МГУ, 2002. – 448 с. 5. Аллисон А., Палмер Д. Геология. –М.: Мир, 1984. – 565 с.
37
6. Горшков А.П. и др. Общая геология. – М., 1978. 7. Горшков Г.П., Якушова А.Ф. Общая геология. М.: Изд-во МГУ, 1973. – 592 с. Дисципліна «Мінералогія» Мінералогія як фундаментальна наука. Основні поняття мінералогії. Основні поняття про кристали. Геометрична кристалографія. Симетрія кристалів. Сингонії. Форми кристалів. Кристалографічні символи. Структурні одиниці мінералів. Іонні радіуси. Типи хімічних зв`язків атомів в мінералах. Координаційні числа. Поляризаційні властивості мінералів. Кристалохімічні типи мінералів. Ізоморфізм. Поліморфізм. Політипія. Порядок і непорядок у мінералах. Хімічний склад та формули мінералів. Вода в мінералах. Морфологія мінеральних індивідів. Морфологія мінеральних агрегатів. Аморфний, колоїдний, метаміктний та ультрадисперсний стан речовини. Оптичні властивості мінералів. Густина мінералів. Механічні, електричні та магнітні властивості мінералів. Радіоактивність мінералів. Онтогенія мінералів. Геологічні процеси мінералоутворення. Форми мінеральних тіл у природі. Загальні уявлення про класифікацію мінералів. Рекомендована література 1. Павлишин В.І., Довгий С.О. Мінералогія. Вступ до мінералогії. Підручник. – К.: КНТ, 2008. 2. Лазаренко Є.К. Курс мінералогії. –К.: Вища школа, 1970. 3. Булах А.Г. Мінералогія с основами кристалографи. –М.: Недра, 1989. 4. Мельничук В.Г. Основи геології та мінералогії: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисциплін. Навч.метод.посібник/ В.Г.МельничукРівне: НУВГП, 2006. 5. Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Генезис мінералів. – К.: ВПЦ .- «Київський університет», 2003. Дисципліна «Петрографія» Загальні уявлення про гірські породи. Ендогенні та екзогенні фактори утворення гірських порід. Мета, задачі, основні методи петрографічних досліджень. Речовинний склад магматичних
38
гірських порід. Структури та текстури магматичних гірських порід і їх генетичне значення. Принципи класифікації та систематики магматичних гірських порід. Кислі породи. Середні породи. Основні породи. Ультраосновні породи. Ультраосновні несилікатні породи (карбонати). Форми залягання вивержених порід. Загальні уявлення про магми, умови їх виникнення. Склад та будова Землі. Магматизм в геологічній історії розвитку земної кори. Речовинний склад та будова метеоритів, астероїдів та планет земної групи. Всебічні уявлення про метаморфізм. Фізико-хімічні фактори та умови метаморфізму. Типи метаморфізму. Речовинний склад метаморфічних порід. Текстури та структури метаморфічних порід. Номенклатура та систематика метаморфічних порід. Мінеральні фації гірських порід. Метаморфічні породи фацій. Породи динамічного метаморфізму. Ультраметаморфічні породи. Метасоматичні породи. Породи ударного (імпактного) метаморфізму. Геоструктурні обстановки метаморфізму. Рекомендована література 1. Петрографічний кодекс України. – К., 1999. 2. Петрография, ч. І / Под ред. А.А. Маракушева.– М.: Изд-во МГУ, 1976. 3. Петрография, ч. ІІ / Под ред. А.А. Маракушева.– М.: Изд-во МГУ, 1981. 4. Петрография, ч. ІІІ / Под ред. А.А. Маракушева.– М.: Изд-во МГУ, 1986. 5. Молявко В.Г., Павлов Г.Г. Петрографія магматичних порід. Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. 6. Павлов Г.Г., Молявко В.Г. Петрографія метаморфічних порід. Навчальний посібник. – ВПЦ «Київський університет», 2004. Дисципліна «Літологія» Основні поняття про осадки та осадові породи та умови їх утворення. Складові частини та особливості будови осадових порід. Загальна систематика осадових порід. Уламкові теригенні породи. Вулканогенно-уламкові (піроклакстичні) породи. Колоїдогенні породи. Група глин. Колоїдогенні породи. Групи глиноземистих (алліти), залізистих (фероліти), марганцевих(манганоліти) порід. Іонно-біогенні породи. Кременисті породи (силіцитоліти). Фосфатні
39
породи (фосфорити). Карбонатні породи. Іонногенні породи. Солі (евапорити). Біогенні породи. Фації та фаціальний аналіз. Еволюція та періодичність осадового процесу. Осадові формації. Рекомендована література 1. Фролов В.Т. Литология. Учебное пособие. Кн.. 1, 2, 3. –М.: Изд-во МГУ, 1992-1995. 2. Япаскурт О. В. Литология. Учебник. – М.: Изд-во МГУ, 2008. 3. Справочник по литологии / под ред. Н.Б.Вассоевича. – М.: Недра, 1983. 4. Рухин Л.В. Основы литологии. – Л.: Недра, 1971. Дисципліна «Основи геохімії та гідрохімії» Сучасні завдання та розділи геохімії, їх зміст та предмет. Методи геохімії. Статистична геохімія та космохімія. Хімічні елементи та їх ізотопи в геохімії. Фактори, які контролюють розподіл хімічних елементів в геосферах. Геохімія ендогенних систем. Геохімія седиментогенезу. Геохімічна еволюція Землі. Рекомендована література 1. Барабанов В.Ф. Геохимия. – Л.: Недра, 1985. 2. Войткевич Г.В., Закруткин В.В. Основы геохимии. – М.: Высшая школа, 1976 3. Хендерсон П. Неорганическая геохимия. – М.: Мир, 1985. 2.4. Критерії оцінювання виконання завдань кваліфікаційного державного екзамену Екзаменаційний білет кваліфікаційного державного екзамену за фахом включає теоретичні тестові завдання (закритої і відкритої форми), одне (два )практичне завдання (розв’язування задачі), направлені на вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, спроможність проводити аналіз реальних ситуацій і робити обґрунтовані висновки та тестові завдання закритої форми із запропонованими чотирма відповідями, із яких вибирають одну правильну. Оцінка "відмінно" виставляється за:
40
• теоретичне питання, на яке надається вичерпна і повна відповідь, студент виявляє системні та глибокі знання, в повному обсязі твердо засвоїв весь програмний матеріал, послідовно дає відповіді на питання екзаменаційного білета, тісно пов’язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити економічні норми та поняття і застосовувати їх при вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, самостійно узагальнює матеріал і логічно його викладає, не допускаючи помилок. Допускаються незначні помилки (до 5%); • практичне завдання (розв’язування задач), яке було виконано як з використанням типового алгоритму, так і в дещо змінених ситуаціях. У разі допущення неточностей, зміг їх виправити самостійно. Виявив пізнавально-творчий інтерес та мотивацію до напряму професійної діяльності. Допускаються незначні помилки (до 5%); • тестове завдання, при виконанні якого дав 27-30 правильних відповідей. Допускається 3 помилки (до 10%). Оцінка"добре" виставляється за: • теоретичне питання, на яке надається часткова відповідь, студент самостійно й усвідомлено відтворює навчальний матеріал та застосовує його під час виконання практичних завдань у типових ситуаціях. Дає визначення основних понять та термінів, аналізує, порівнює інформацію, встановлює її зв'язок з відповідним напрямом професійної діяльності та робить відповідні висновки. Допускаються часткові помилки (до 6-10%); • практичне завдання (розв’язування задачі), яке було виконане за типовим алгоритмом у певній послідовності з несуттєвими помилками, які студент частково виправив самостійно. Допускаються часткові помилки (до 6-10%); • тестове завдання, при виконанні якого дав 22-26 правильних відповідей. Допускаються часткові помилки (до 30%). Оцінка "задовільно" виставляється за: • теоретичне питання, на яке надається неповна відповідь, студент на рівні запам’ятовування логічно викладає основні моменти навчального матеріалу, взагалі визначає основні поняття та категорії теоретичних положень, але може робити узагальнення, висновки, не встановлює причинно-наслідкові зв’язки. Допускаються помилки (до 11-15%);
41
• практичне завдання (розв’язування задачі), у процесі виконання якого припустив значну кількість помилок, навів формули з частковими поясненнями. Допускаються часткові помилки (до 11-15%); • тестове завдання, при виконанні якого дав 18-21 правильних відповідей. Допускаються часткові помилки (до 60%). Оцінка "незадовільно" виставляється за: • теоретичне питання, на яке надається незадовільна відповідь, студент поверхнево викладає окремі частини навчального матеріалу, на елементарному рівні описує окремі категорії, формули, вирази; • практичне завдання (розв’язування задачі), при вирішення якого не усвідомлено виконав окремі фрагменти практичного завдання, припустив суттєві помилки; • тестове завдання, при виконанні якого дав менше, ніж 18 правильних відповідей. Підсумкова оцінка виводиться як сума балів, отриманих студентом за відповіді на всі питання білету, що дає змогу оцінити знання студента з дисциплін, які входять до кваліфікаційного державного екзамену за фахом. Шкала оцінювання рівня якості підготовки бакалаврів представлена в таблиці 2. Для оформлення додатка до диплома Європейського зразка після складання кваліфікаційного Державного екзамену за фахом оцінювання за шкалою ECTS проводиться шляхом конвертації кількості балів з навчальних дисциплін в оцінки ECTS (табл. 1). Таблиця 1
Ранжування студентів для оцінювання за шкалою ECTS Оцінка ECTS Статистичний показник
А Найкращі 10 % студентів В Наступні 25 % студентів
42
С Наступні 30 % студентів D Наступні 25 % студентів E Останні 10 % студентів
2.5. Оформлення результатів кваліфікаційного державного екзамену Оцінка відповідає кількості правильних відповідей, зазначених у бланку відповідей. Бланки відповідей перевіряються членами ДЕК шляхом співставлення з ключами до тестових завдань. Рішення щодо оцінки знань студента приймається Державною екзаменаційною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Результати кваліфікаційного державного екзамену за фахом визначаються оцінками „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Бакалаврам, які не склали кваліфікаційного державний екзамен за фахом з поважних причин (підтверджених документально), директором ННІ водного господарства та природооблаштування може бути надана можливість складання екзамену у визначені терміни. Протоколи засідання Державної екзаменаційної комісії, залікові книжки з проставленими в них оцінками підписуються головою і членами комісії. 3. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ КВАЛІФІКАЦІНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ 3.1. Методика аналізу та оголошення результатів кваліфікаційного державного екзамену Результати кваліфікаційного державного екзамену за фахом оголошуються бакалаврам через день його проведення після оформлення секретарем протоколів Державної екзаменаційної комісії. При цьому дається загальна оцінка відповідей студентів, характеризується рівень фахової підготовки студентів. За результатами успішного складання державного екзамену Державна екзаменаційна комісія приймає рішення щодо присвоєння кваліфікації техніка-гідролога та про видачу випускнику диплома державного зразка.
43
Таблиця
2 Шка
ла оціню
вання рів
ня якост
і підгото
вки бака
лаврів
Оцінка
теоретич
ного
питання
в балах
Оцінка
практичн
ого завд
ання
в балах
Оцінка
тестовог
о завд
ання
в балах
Підсумко
ва оцін
ка за
100 баль
ною
шкалою
Оцін
ка за
націонал
ьною
шкалою
Оріє
нтовні кр
итерії
30 40
30 90-1
00 5
(відмінно
) Студ
ент послі
довно на
дає виче
рпні та п
овні
відповід
і, тісно п
ов’язує
теорію з
практик
ою; студ
ент розв’
язує зада
чу з вико
ристання
м типово
го алго
ритму, у
разі допу
щення н
еточност
ей, випр
авляє їх
самостій
но; при
виконанн
і 30 тест
ових завд
ань дає 2
7-30 п
равильни
х відпові
дей 28
35 26
82-89
4 (добре)
Студ
ент надає
часткову
відп
овідь, да
є визнач
ення
понять та
термінів,
анал
ізує, пор
івнює
інформац
ію та ро
бить
відповід
ні виснов
ки;
44
Оцінка
теоретич
ного
питання
в балах
Оцінка
практичн
ого завд
ання
в балах
Оцінка
тестовог
о завд
ання
в балах
Підсумко
ва оцін
ка за
100 баль
ною
шкалою
Оцін
ка за
націонал
ьною
шкалою
Оріє
нтовні кр
итерії
студент р
озв’язує
задачу
за типови
м алгори
тмом з
несуттєв
ими пом
илками,
які частк
ово випр
авляє
самостій
но; при
виконанн
і 30 тест
ових завд
ань дає 7
-8 прав
ильних в
ідповіде
й. -
- -
74-81
4 (добре)
Студ
ент надає
часткову
відп
овідь, да
є визнач
ення
понять та
термінів,
анал
ізує та ро
бить
відповід
ні виснов
ки; студ
ент розв’
язує зада
чу за ти
повим ал
горитмом
з несу
ттєвими
помилка
ми;
при вико
нанні 10
тестових
завдань
дає 24-
26 прави
льних від
повідей.
22
29 22
65-73
3 (задові
льно)
Студент н
адає неп
овну
відповід
ь, взагал
і
45
Оцінка
теоретич
ного
питання
в балах
Оцінка
практичн
ого завд
ання
в балах
Оцінка
тестовог
о завд
ання
в балах
Підсумко
ва оцін
ка за
100 баль
ною
шкалою
Оцін
ка за
націонал
ьною
шкалою
Оріє
нтовні кр
итерії
визначає
основні
поняття
та ка
тегорії, р
обить
узагальн
ення, вис
новки,
але не вст
ановлює
прич
инно-нас
лідкові
зв’язки; у
процесі
розв
’язання за
дачі
студент
припуска
є значну
кількість
помилок
, наво
дить фор
мули з
часткови
ми поясн
еннями;
при
виконанн
і 30 тест
ових завд
ань дає 2
1-24 в
ірних від
повідей.
-
- -
60-64
3 (задові
льно)
Студент н
а рівні
запам’ят
овування
викл
адає нав
чальний
матеріал
, взагалі
визначає
осно
вні понят
тя та
категорі
ї теорети
чних
положен
ь;
46
Оцінка
теоретич
ного
питання
в балах
Оцінка
практичн
ого завд
ання
в балах
Оцінка
тестовог
о завд
ання
в балах
Підсумко
ва оцін
ка за
100 баль
ною
шкалою
Оцін
ка за
націонал
ьною
шкалою
Оріє
нтовні кр
итерії
у процес
і розв’яза
ння зада
чі студен
т припус
кає знач
ну кільк
ість пом
илок,
наводить
тільки ф
ормули;
при вико
нанні 30
тестових
завдань
дає 18-
21 прави
льних від
повідей.
-
- -
35-59
2 (незадо
вільно
з можли
вістю
повторно
го скла
дання)
Студент н
адає
незадові
льну відп
овідь,
поверхне
во викла
дає окре
мі частин
и навч
ального м
атеріалу
; у пр
оцесі роз
в’язання
задачі ст
удент пр
ипускає
суттєві п
омилки;
при
виконанн
і 30 тест
ових
завдань
дає менш
е ніж 18
правильн
их відпо
відей.
- -
- 1-34
2 (не
задовіль
но з до
датковим
вивч
енням
Студент н
адає
незадові
льну відп
овідь, на
елем
ентарном
у рівні
47
Оцінка
теоретич
ного
питання
в балах
Оцінка
практичн
ого завд
ання
в балах
Оцінка
тестовог
о завд
ання
в балах
Підсумко
ва оцін
ка за
100 баль
ною
шкалою
Оцін
ка за
націонал
ьною
шкалою
Оріє
нтовні кр
итерії
дисциплі
ни) опис
ує окрем
і категор
ії, форм
ули, пон
яття; у
процесі р
озв’язан
ня задачі
студ
ент не у
свідомле
но вико
нує окре
мі фраг
менти пр
актичног
о завд
ання;
при вико
нанні 10
тестових
завдань
дає менш
е ніж 18 п
равильни
х відп
овідей.
48
3.2. Звіт про результати кваліфікаційного державного екзамену Після закінчення роботи Державної екзаменаційної комісії її голова складає звіт (Додаток).
49
Перелік використаних джерел 1. Державні та галузеві стандарти вищої освіти Міністерства освіти і науки України. 2. ГСВО МОН-2004 Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму 0706 «Гідрометеорологія». 3. ГСВО МОН-2004 Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0706 «Гідрометеорологія». 4. ГСВО МОН-2004 Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0707 «Геологія», 5. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра спеціальності 103 «Науки про Землю» для спеціалізації «Геологія» та «Гідрологія»: НУВГП. – Рівне. 2017. 6. Закон України «Про вищу освіту» . 7. Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності». 8. Конституція України. 9. Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах, надіслані листом МОН України від 26.02.2010 р. № 1/9-119. 10. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації». 11. План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року, затверджений Наказом МОН України від 13.07.2007 № 612. 12. Положення про державну атестацію студентів. 13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій». 14. Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».
50
Додаток МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЗАТВЕРДЖЕНО Протокол засідання державної екзаменаційної комісії № ___ від «___»_________ 20__ року Звіт Голови Державної екзаменаційної комісії про результати кваліфікаційного державного екзамену Галузь знань: 10 Природничі науки Спеціальність: 103 Науки про Землю Спеціалізація: Гідрологія (або Геологія) Форма навчання: денна Термін державної атестації: «___»_________ 20__ року Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада голови ДЕК _______________ Контингент студенті випускного курсу: ___________ Кількість студентів-випускників, які допущені до складання державного іспиту_________________ Кількість студентів, які одержали диплом: ______________. У тому числі з відзнакою: ________. Дата ___________ р. Далі вносяться результати кваліфікаційного державного екзамену бакалаврів за списком.
