ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ...sites.znu.edu.ua/bank/public_files/2011/11/6529...ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

1 курсу факультету іноземної філології (спеціальностей „англійська мова та література”, „німецька мова та

література”, „французька мова та література”, „іспанська мова та література”, „переклад”)

З курсу „ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА”

Укладач: к.ф.н., доц.

Ніколова Олександра Олександрівна

Запоріжжя 2011-2012

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

http://www.novapdf.com


ВСТУП

Курс „Вступ до літературознавства” має велике значення для підготовки майбутніх

філологів (викладачів іноземної мови та літератури), оскільки формує теоретичну базу та навички аналізу художніх творів, необхідні для подальшого вивчення зарубіжної літератури, знайомить з найновішими дослідженнями відповідного проблемного поля. Він тісно пов’язаний із дисципліною „Історія зарубіжної літератури”(„Антична література”, „Історія зарубіжної літератури Середньовіччя та Відродження”, „Історія зарубіжної літератури 17-18 ст.”, „Історія зарубіжної літератури 19 ст.”, „Історія зарубіжної літератури 20 ст.”): в курсі розглядається своєрідність літератури як предмета наукового дослідження, основні поняття та категорії, необхідні для усвідомлення специфіки поетичних, прозаїчних та драматичних творів зарубіжної літератури, опису взаємозв’язків відповідних текстів.

Курс тісно пов’язаний з освітньо-кваліфікаційними характеристиками філолога, освітньо-професійною програмою: формує навички аналізу художніх творів, вміння працювати з критичною літературою, самостійно здобувати потрібну інформацію.

Мета курсу - познайомити студентів з проблемним полем та дослідницьким апаратом літературознавства з урахуванням історії і сучасного стану дисципліни у вітчизняній і зарубіжній науці, сформувати системні теоретико-літературні знання та навички їх застосування на практиці.

Завдання курсу: ознайомити студентів із сутністю мистецтва як особливої форми суспільної

свідомості; розглянути специфічні риси літератури як виду мистецтва; розглянути основні літературознавчі поняття і категорії в синхронічному та

діахронічному аспектах; сформувати навички аналізу художнього твору; “висвітлити” закономірності розвитку літературного процесу.

За підсумками курсу студент повинен знати: суттєві риси мистецтва як особливої форми суспільної свідомості та

літератури як виду мистецтва; визначення, сутність основних літературознавчих понять та категорій; риси художніх систем, літературних епох; напрямки, школи, методи літературознавства.

Вміти:

застосовувати теоретичні знання на практиці, володіти навичками літературознавчого аналізу;

добирати ілюстративний матеріал до кожного терміна; орієнтуватися в основних питаннях сучасного літературознавствах; користуватися термінологічним апаратом сучасного літературознавства.




ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ. 1. Користуючись рекомендованою літературою самостійно опрацювати тему „Роди та жанри літератури”, звернути особливу увагу на виконання наступних завдань: - дати чітке визначення літературного роду та висвітлити питання історії розвитку вчення про роди літератури (погляди Платона, Арістотеля, Шлегеля, Гегеля, Бєлінського, Веселовського, Фосслера, Штейгера, Білецького, Борєва, Кагана та ін.); - визначити етимологію терміну „епос”, виділити основні специфічні риси епосу як літературного роду за наступними показниками: предмет зображення, об’єктивність / суб’єктивність, наявність / відсутність сюжету, особливості художнього часу та простору, основні зображальні засоби (пейзаж, побут, портретні характеристики, діалоги та монологи тощо), прозова / віршована форма, оповідна форма, обсяг, призначення; - диференціювати „оповідача” та „розповідача”, охарактеризувати типи розповідачів, дати аргументовану відповідь на питання „Чи можна ототожнювати оповідача і автора, розповідача і автора?”; - визначити етимологію терміну „драма”, виділити основні специфічні риси драми як літературного роду за наступними показниками: предмет зображення, об’єктивність / суб’єктивність, наявність / відсутність сюжету, особливості художнього часу та простору, основні зображальні засоби (ремарки, діалоги та монологи тощо), прозова / віршована форма, поняття „дійова особа”, обсяг, призначення; - визначити етимологію терміну „лірика”, виділити основні специфічні риси лірики як літературного роду за наступними показниками: предмет зображення, об’єктивність / суб’єктивність, наявність / відсутність сюжету, особливості художнього часу та простору, основні зображальні засоби, прозова / віршована форма, поняття „ліричний герой”, обсяг, призначення; - особливу увагу приділити характеристиці ліричного героя; - дати визначення понять „жанр”, „вид”, висвітлити різні підходи до вирішення питання співвіднесеності виду і жанру, виду і роду, розглянути питання історії розвитку вчення про жанри літератури (погляди Арістотеля, Буало, Лессінга, Дідро, Гегеля, Бєлінського, Франка та ін.); - дати чітке визначення понять „жанрова матриця”, „жанрова домінанта”, „жанрова модальність”, „жанровий канон”; - знайти відповідь на питання „Чому часто дуже складно визначити жанр літературного твору?”; - довести, що жанри „народжуються” та „помирають”, зазнають суттєвих змін у процесі розвитку літературного процесу, визначити за яким принципом жанри поділяються на канонічні та неканонічні, універсальні та історично-локальні; - охарактеризувати усі виділені епічні, ліричні, драматичні жанри за наступною схемою: - етимологія (походження) терміну, дослівний переклад; - визначення жанру (бажано навести 2-3 визначення, скориставшись різними джерелами) та специфічні риси; - приблизний час виникнення, історія розвитку (які жанрові зміни відбувалися); - типологія ( типи романів, комедій, драми, поеми тощо); - 2-3 приклади ( бажано з західноєвропейської літератури). *Порівняйте епопею та роман-епопею, роман-епопею та роман, роман та новелу, новелу та оповідання, легенду та казку, притчу та байку, есе, памфлет, нарис та фейлетон, трагедію та драму, виділіть спільні та відмінні риси. *Дайте визначення поняття „ліричний відступ”. Випишіть по одному-два приклади ліричних відступів з таких творів: спеціальність „англійська мова та література” – „Втрачений рай” Дж. Мільтона або „Паломництво Чайльд Гарольда” Дж. Байрона; спеціальність „німецька мова та література” – „Германія. Зимова казка” Г. Гейне; спеціальність „французька мова та література” – поеми Вольтера, Альфреда де Віньї.




* Виписати окремо у індивідуальні словники літературознавчих та загальнонаукових термінів ключові поняття та підготуватися до термінологічного диктанту. Література. Основна:

1. Галіч О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487с. 2. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для

гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448с. 3. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова и др., М.: Высшая школа,

1983.– 327с. 4. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 5. Чернец Л. В., Хализев В.Е. и др. Введение в литературоведение. – М.: Высшая

школа, 2000. – 680 с. 6. Введение в литературоведение: Учебник / Под ред. Л. М. Крупчанова. – М.:

„Оникс”, 2005. – 416с.

7. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274с.

8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с. 9. Чернец Л. В. Литературные жанры (Проблемы типологии и поэтики). – М.: МГУ,

1982. – 192c. 10. Пронин В.А. Теория литературных жанров. – М.: Логос, 2003. – 229с.

WEB – підручники: 1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для

студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80с. 3. Милюгина Е. Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов

педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru. 4. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов

филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. - 286с.

Додаткова: 1. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль: Підручники та посібники,

2000. – 191с. 2. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 334с. 3. Давидова Т. Жанры и антижанры // Литературная учеба. – 2002. – № 3. – С. 48-151. 4. Эсалнек А. Роман // Русская словесность. – 1999. – № 5. – С.72-79. 5. Ортега-і-Гассет Х. Думки про роман // Слово і час. – 1994. – № 415. – С. 46-106. 6. Литературная баллада // Зарубежная литература. – 2005. – № 39. – С.11-23. 7. Поетика балади // Слово і час. – 1998. – № 12. – С.45-48. 8. Давидова Т., Пронин В. Новелла, рассказ, очерк // Литературная учеба. – 2002. – № 6. – С. 159-161. 9. Тамарченко Н. Методологические проблемы теории рода и жанра в поэтике

ХХ века // Изв. АН. Сер. Литература и язык. – 2001. – Т. 60. – № 6. – С. 3-14. 2. Користуючись рекомендованою літературою самостійно опрацювати тему „Персонаж”, звернути особливу увагу на виконання наступних завдань:

-вказати на етимологію та дати чітке визначення терміну „персонаж”, пояснити, чому він є більш точнім, аніж поняття „літературний герой” та „дійова особа”, виділити основні джерела, якими може користуватися автор, створюючи свого персонажа, навести приклади;




- дати визначення типу, зазначити, що художній образ (персонаж) є результатом типізації, поєднує типові та індивідуалізовані риси, висвітлити шлях створення літературного типу, навести приклади найбільш поширених у світовій літературі типів; - розглянути різні підходи до вирішення питання класифікації персонажів, охарактеризувати „чисті типи”: авантюрно-героїчний та житійно-ідилічний, діяч та ідеолог, статичний та динамічний, позитивний та негативний, головний, другорядний, епізодичний, позасценічний тощо; - казати, що ім’я персонажа та портрет часто є засобами розкриття його внутрішнього світу, розглянути основні типи портретів (статичний та динамічний, ідеалізуючий, індивідуалізований, лейтмотивний тощо), простежити, як змінювалися зовнішні характеристики персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу; - охарактеризувати побут, поведінку, мову як засоби розкриття внутрішнього світу персонажа, дати визначення понять „поведінковий канон”, „семіотична поведінка”, „монолог” (виділити різновиди монологів), „діалог”, „полілог”. Простежити, як змінювалися форми поведінки та мова персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу; - дати чітке визначення поняття „психологізм”, визначити різновиди (явний, відкритий, прихований) та прийоми (внутрішній монолог, авторські коментарі, сни тощо) психологізму, простежити, як змінювалися підходи до зображення внутрішнього світу персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу.

* Виписати окремо у індивідуальні словники літературознавчих та загальнонаукових термінів ключові поняття. Література. Основна:




школа, 2000. – 680 с. 6. Введение в литературоведение: Учебник / Под общ. ред. Л. М. Крупчанова. – М.:

„Оникс”, 2005. – 416с. 7. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина – М.:

НПК „Интелвак”, 2001. – 1274с. 8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова,

О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с. WEB – підручники:

1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для



филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286 с.

Додаткова: 1. Мацапура В. Литературный психологізм // Всесвітня література в навчальних

закладах України. – 2001. – № 1. – С.41-43.




2. Мирошникова Н. Сон литературного героя // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2001. – № 6. – С. 32-35.

3. Мирошникова Н. Портрет литературного героя // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2001. – № 3. – С. 13-15.

4. Кирилюк З. Характер – основа образу літературного героя // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 7. – С. 52-55.

5. Синенко В. Имя и судьба // Филологические науки. – 1995. – №3. – С.14-22. 6. Шацький І. Художні засоби зображення характеру в ліричному творі // Українська

мова та література. – 2003. – № 34. – С.20-22. 3. Користуючись рекомендованою літературою самостійно опрацювати тему „Комічне як естетична категорія”, звернути особливу увагу на виконання наступних завдань:

- визначити специфіку комічного як естетичної категорії (у порівнянні з трагічним), його основу та джерела, простежити як змінювалися погляди на природу комічного (теорії Арістотеля, І. Канта, А. Бергсона, Ф. Шлегеля, Ф. Ніцше, Ф. Зольгера та ін.);

- чітко визначити етимологію, специфіку кожної з форм комічного, навести по 1-2 приклади сатири, іронії та гумору з творів західноєвропейської літератури.

Рекомендована література для спеціальностей: англійська мова та література – твори Дж. Свіфта („Мандри Гуллівера”), Г. Філдінга („Історія Тома Джонса, знайди”, „Історія Джозефа Ендруса та його друга Абраама Адамса”), Дж. Байрона („Дон Жуан”), Ч. Діккенса („Домбі та син”, „Посмертні записи Піквікського клубу”), Дж. К. Джерома („Троє у човні”), М. Твена („Пригоди Тома Соєра”); німецька мова та література – твори Гріммельсгаузена („Сімпліциссімус”), Гофмана (новели „Золотий горщик”, „Крихітка Цахес” тощо), Г. Гейне („Германія. Зимова казка”); французька мова та література – твори Ф. Рабле („Гаргантюа та Пантагрюель”), Ж.-Б. Мольєра (комедії), Вольтера („Орлеанська незаймана”, „Кандід, або Оптимізм”). - визначити етимологію понять „пародія”, „травестія”, „бурлеск”, їх специфіку, а також навести відповідні приклади. - розглянути питання етимології, історію питання (погляди Вазарі, Мезера, Гегеля, Кайзера та ін.), висвітлити дві основні концепції гротеску, диференціювати гротеск як прийом комічного та „чорний, похмурий гротеск”. Для підготовки відповіді на питання рекомендовано звернутися до праці М. Бахтіна.

Література. Основна:






НПК „Интелвак”, 2001. – 1274с. 8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, 9. О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с.

WEB – підручники:




1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для



филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286с.

Додаткова: 1. Чернец Л. Ирония как стилистический прием // Русская словесность. – 2001. –

№ 5. – С. 69-72. 2. Зверев А. Смеющийся век. О комическом // Вопросы литературы. – 2000. – № 4. –

С. 3-37. 3. Тынянов Ю. О пародии // Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. –

М.: Наука, 1977. – 574 с. 4. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и

Ренессанса // Литературно-критические статьи. – М.: Художественная литература, 1986. – С. 291-353.

4. Користуючись рекомендованою літературою самостійно опрацювати тему „Тропи та фігури”, звернути особливу увагу на виконання наступних завдань: -Виписати з творів художньої літератури по 2-3 приклади різних тропів, фігур: спеціальність „англійська мова та література” – із сонетів У. Шекспіра, лірики Р. Бернса, С. Кольріджа, Дж. Байрона, творів інших поетів Великобританії (за власним вибором); спеціальність „німецька мова та література” – із лірики Г. Гейне, І. Гете, творів інших поетів Германії (за власним вибором); спеціальність „французька мова та література” – із поезії Ф. Війона, Ш. Бодлера,Т. Готьє, П. Верлена, А. Рембо, творів інших поетів Франції (за власним вибором); Виділити та визначити тропи та фігури у художніх текстах, наведених нижче. Література. Основна:

1. Галіч О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487с. 2. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Всуп до літературознавства): підручник для





НПК „Интелвак”, 2001. – 1274с. 8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, 9. О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с.

WEB – підручники: 1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для

студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80с.




3. Милюгина Е. Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов


филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286с

Додаткова: 1. Ю. Лотман. Анализ поэтического текста. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с. 2. В. Жирмунский. Теория стиха. – Л.: Советский писатель, 1975. – 664 с. 3. Е. Попова. Поэтический текст как литературное произведение // Литература в

школе. – 1991. – № 8. – С. 34-35. ТЕКСТИ, У ЯКИХ ТРЕБА ВИДІЛИТИ ТРОПИ ТА ФІГУРИ. Спеціальність „англійська мова та література”. * ”Утихни, мой Афтон, в зеленом краю, Утихни, а я тебе песню спою. Пусть милую Мэри не будит волна На склоне, где сладко уснула она. Пусть голубя стон из лесного гнезда, Пусть звонкая, чистая флейта дрозда, Зеленоголового чибиса крик Покоя ее не встревожат на миг” (Р. Бернс). *”Унылый лес Поник седой главою; Вот уж солнце Шлет с запада вечерний, долгий луч, И грудь земли – пустыня ледяная Под снегом схоронившая глубоко труд человека...” (Дж. Томсон) *„Люблю закат румяный в море, Когда он тонет в бездне вод, В мечтах о прошлом стихнет горе, И юность, будто вновь придет... В волнах дорожкой золотой На запад солнца луч бежит, Пойти бы по дорожке той, Она в волшебный мир манит...” (Т. Мур) *”А женщина? Тебя считал я Надеждой, утешеньем, всем! Каким же мертвым камнем стал я, Когда твой лик для сердца нем! Дары судьбы, ее пристрастья, Весь этот праздник без конца Я отдал бы за каплю счастья, Что знают чистые сердца!” (Дж. Байрон) *”Как одинокая гробница Вниманье путника зовет, Так эта бледная страница Пусть милый взор твой привлечет” (Дж. Байрон).




*„Она идет в красе своей, Как ночь, горящая звездами, И в глубине ее очей Тьма перемешана с лучами...” (Дж. Байрон) *„Когда же солнце волн коснулось краем, Он лютню взял, которой он привык Вверять все то, чем был обуреваем, Равно и в горький, и в счастливый миг, И на струнах отзывчивых возник Протяжный звук, как сердца стон печальный, И Чайльд запел, а белокурый бриг Летел туда, где ждали их берег дальний.” (Дж. Байрон) *”Тоскует птица о любви своей Одна в лесу седом. Крадется холод меж ветвей, Ручей затянут льдом. В полях живой травинки не найдешь, Обнажены леса. И тишину колеблет только дрожь От мельничного колеса” (П. Б. Шеллі). *”Будь я листом, ты шелестел бы мной. Будь тучей я, ты б нес меня с собой. Будь я волной, я б рос пред крутизной...” (П. Б. Шеллі) *”Англичане, почему Покорились вы ярму? Отчего простой народ Ткет и пашет на господ? Для чего вам одевать В шелк и бархат вашу знать, Отдавать ей кров и мозг, Добывать ей мед и воск?” (П. Б. Шеллі) *”Черней страх бежит, как тень, От лучей несущих день; Свет, тепло и аромат Быстро гонят тьму и хлад, Запах тленья все слабей, Запах розы все слышней...” (Т. Гуд) Спеціальність „німецька мова та література”. *” Пьет туман рассветный Островерхие дали. Зыбью огнецветной Волны вдруг засверкали.




Ветер налетевший Будит зеркало вод, И почти созревший, К влаге клонится плод” (І. Гете). *„Жизнь – штука, скверная притом, Тем – ничего, тем – полный дом. Тот – малый, тот большой едок. Тому везет, а тот не смог”. (І. Гете). *”Не молкнет бала бурная волна – Пылают свечи, скрипки завывают, То все идут вперед, то отступают...” (Т. Шторм). *„На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна, И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим Одета, как ризой, она” (Г. Гейне). *”И розы на щечках у милой моей, И глазки ее – незабудки, И белые лилии – ручки-малютки Цветут все свежей и пышней... Одно лишь сердечко засохло у ней!” (Г. Гейне) *”Я это знал: ведь ты же снилась мне! Я видел ночь души твоей на дне, Я видел змей в груди твоей больной, Я видел, как несчастна ты, друг мой.” (Г. Гейне) *”Отчего весенние розы бледны, Отчего, скажи мне, дитя? Отчего фиалки в расцвете весны Предо мной поникают, грустя? Почему так скорбно поет соловей, Разрывая душу мою? Почему в дыханье лесов и полей Запах тлена я узнаю?” (Г. Гейне) *”Легкий ветерок пронесся по воде, которая текла по-прежнему спокойной, сверкающей струей. Безумный ужас лишил его сознания. Сердце замолчало...” (Новалис) *”Мне страшно, братья, на слепых путях; Печально море здесь, туман глубок, Зову с любовью скалы – но в скалах Нет отзвука, там лед холодный лег... Я мужем стал и в слове, и в делах И точно каждый взвешиваю слог; Но прежним возвращусь к себе домой я, Я лишь дитя с седою головой” (А. фон Шаміссо).




*”Отец мой, в чем же моя вина? Ты мне сердце разбил, не жалея меня, Отказала ему я – таков твой приказ, Но забыть Любовь ведь я не клялась. Он живет во мне, а сама я мертва. Меня задушили твои слова” (А. фон Шаміссо). *”Когда-то гордый замок стоял в одном краю, От моря и до моря простер он власть свою. Вкруг стен зеленой кущей сады манили взор, Внутри фонтаны ткали свой радужный узор”(А. фон Шаміссо). Спеціальність „французька мова та література”. *”Налево – земля сырая, Размокших полей штрихи, Над серым пятном сарая Кривой силуэт ольхи” (А. Бертран). *”Пока за гребень гор, где мрачный бор тесниться, Еще цепляется зари последний луч, Владычицы теней восходит колесница. Уже осеребрив края далеких туч” (А. де Ламартін). *”О вечер счастья! Где ты, когда я с нею Скользил по озеру, исполнен сладких дум, И услаждал мой слух гармоней своею Согласных весел шум?” (А. де Ламартін). *”Княгиня некогда – раба теперь она, И имени ее никто не знает в мире – Не смеет знать: забыты имена Изгнанников, томящихся в Сибири. И с мужем черней хлеб делить осуждена, И стужу зимнюю, и тяжкие лишенья, И чашу горькую труда и униженья” (А. де Віньї). *”Когда на землю ночь спустилась И сад твой охватила мгла; Когда ты с матерью простилась И уж молиться начала... Когда кругом все тьмою покрыто, А в небе теплится звезда, - Скажи, мой друг, моя Пепита, О чем ты думаешь тогда?” (А. де Мюссе). *”Мечта со мной всегда: она – луга, леса... Меня волнует все – гобоев голоса И шум дубовых рощ могучих. В вечерних сумерках, корда безмолвен бор, Люблю я зеркало сияющих озер,




Когда в него глядятся тучи” (В. Гюго). *”Повсюду палачи кромсают плоть провинций. Повсюду лгет алтарь и присягают принцы, Не изменяясь в лице, не опустив глаза. И от бесчестия присяг невыполнимых, Присяг чудовищных и безнадежно мнимых Должна загрохотать небесная гроза” (В. Гюго). *”Океан сурово Бьет глухой волной Под немой луной, - Бьет волною снова. В бурых небесах, Злобный и могучий, Разрезает тучи Молнии зигзаг” (П Верлен). *”Я узнал, как в оливах таинственной меди Меркнет день и расплавленный запад лилов, Как подобно развязкам античных трагедий Потрясает раскат океанских валов” (А. Рембо). 5. Користуючись рекомендованою літературою самостійно опрацювати тему „Світовий літературний процес”, звернути особливу увагу на виконання наступних завдань: *Визначити специфіку естетичних систем античності, Середньовіччя та Відродження (хронологія, особливості світосприйняття та естетики, представники). *Підготувати характеристику літературних напрямів (бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм, постмодернізм) за наступними показниками: 1. Хронологічні рамки. 2. Країни, у літературі яких набув розповсюдження. 3. Соціально-історичні, філософські детермінанти виникнення. 4. Специфіка естетики (жанровий діапазон, тематика, „улюблені” мотиви, типи персонажів та прийоми створення характерів, стильові особливості тощо). Естетичні маніфести. 5. Представники. 6. Ставлення до традиції, взаємодія з іншими напрямами. Література. Основна:

1. Галіч О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487с. 2. Галіч О. Історія літературознавства. – К.: Шлях, 2006. – 207с. 3. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Всуп до літературознавства): підручник для

гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448с. 4. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова и др., М.: Высшая

школа, 1983.– 327с. 5. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. 6. Чернец Л. В., Хализев В.Е. и др. Введение в литературоведение. – М.: Высшая

школа, 2000. – 680 с. 7. Введение в литературоведение: Учебник / Под общ. ред. Л. М. Крупчанова. –

М.: „Оникс”, 2005. – 416с.





9. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова,

10. О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с. WEB – підручники:

1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с.

2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80с.

Додаткова: 1. Борев Ю. Естетика. Теория литературы. Энциклопедический словарь терминов. –

М.: Астрель – АСТ, 2003. – 576 с. 2. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. / Под ред. Г. Косикова. –

М.: МГУ, 1987. – 510 с. 3. Словарь культуры ХХ века / Сост.: Руднев В.П. – М.: Аграф, 1997. – 348 с.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати аналіз епічного чи драматичного та ліричного твору за схемою. СХЕМА АНАЛІЗУ (для епічних та драматичних творів).

1. Назва (тип), автор, рік створення. 2. Рід та жанр, доведіть доцільність визначення. 3. Тематичний комплекс, провідні мотиви. 4. Проблематика (тип). Основні ідеї твору. 5. Тип конфлікту. 6. Пафос (тип: героїчний, трагічний і т.д.) 7. Якщо у творі присутні форми та прийоми комічного – визначити їх. 8. Твір "життєподібний" чи фантастичний (у другому випадку визначити форми і функції фантастики). 9. Специфіка архітектоніки. 10. Специфіка композиції (оповідна композиція, співвіднесеність сюжету і фабули, основні елементи сюжету, тип сюжету, позасюжетні елементи, їхні функції, композиція персонажів тощо). Основні композиційні прийоми.

11. Специфіка хронотопу (типи художнього часу та простору). 12. Мова художнього твору. Виписати та охарактеризувати поетичні прийоми (тропи), лексичні ресурси (жаргонізми, діалектизми, професіоналізми тощо), фігури; визначити їхні функції у творі.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА. Основна:




школа, 2000. – 680 с. 6. Введение в литературоведение: Учебник / Под ред. Л. М. Крупчанова. – М.:

„Оникс”, 2005. – 416с.





8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с.

9. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80с.

10. Милюгина Е. Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru.

11. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. - 286с.

Додаткова: 1. Ю. Лотман. Анализ поэтического текста. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с. 2. В. Жирмунский. Теория стиха. – Л.: Советский писатель, 1975. – 664 с. 3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль: Підручники та посібники,

2000. – 191с. 4. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 334с. 5. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Львів: Літопис, 1996. – 6. 633 с. 7. Борев Ю. Естетика. Теория литературы. Энциклопедический словарь терминов. –

М.: Астрель – АСТ, 2003. – 576 с. 8. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. / Под ред. Г. Косикова. – М.:

МГУ, 1987. – 510 с. 9. Словарь культуры ХХ века / Сост.: Руднев В.П. – М.: Аграф, 1997. – 348 с. 10. Федотов О. Основы теории литературы. Учебное пособие в 2 частях. – М.: Владос,

2003. – 272 с. 11. Фесенко Э. Я. Теория литературы. – М.: УРСС, 2004. – 336 с. 12. Эсалнек А. Основы литературоведения. Анализ художественного произведения. -

М.: Флинта: Наука, 2003. – 216 с. 13. Волков И.Ф. Теория литературы: Учебное пособие для студентов и

преподавателей. – М.: Просвещение, Владос 1995. – 256 с. 14. Гуляев Н.А. Теория литературы: Учебное пособие для филологических

специальностей университетов и пед. институтов. – М.: Высш. шк., 1977. – 278 с. 15. Краткая литературная энциклопедия: В 8 т., 9 кн. / Гл. ред. А.А. Сурков. – М.: Сов.

энцикл., 1962 – 1978. 16. Аристотель. Об искусстве поэзии. – М.: Художественная литература,1957. – 183с. 17. Буало Н. Поэтическое искусство // Введение в литературоведение. Хрестоматия /

Под. ред. П. Николаева. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 395-398. 18. Белинский В. Г. Разделение поэзии на роды и виды // Собр. соч. в 3 т. – Т.2. – М.:

Художественная литература, 1998.– С.5-67. 19. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и

Ренессанса. – М.: Художественная литература, 1990. – 543с. 20. Літературознавчі словники та енциклопедії.




Documents

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ...sites.znu.edu.ua/bank/public_files/2011/11/6529...ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ