Upload
others
View
26
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
БЕЗПЕКА ПРАЦІУ М ІН ІС Т Е Р С Т В А Х І В ІД О М С Т В А Х
Дані про індивідуальні та колективні дози опромінення є одним з основних показників рівня оптимізації радіаційного захисту працівників та радіаційної безпеки джерел іонізуючого випромінювання.
Передаварійна діагностика ергатичних систем є закінченою методичною розробкою і може бути використана у будь-яких галузях промисловості.
*Першим,хто угледів пожежу, був дванадцятирічний школяр Сашко Чернявський. Повідомивши свого батька, хлопчик кинувся на ферму відв’язувати корів.
Чи має право керувати заводом працівник, якого на очах у підлеглих міліція примусово виводить із кабінету і везе в спецавтомобілі у прокуратуру?
Енергети ки п р о п о н ую тьГалузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви
робничого середовища на підприємствах Міненерго включає нормативно-правове забезпечення, організаційні заходи, наукові дослідження, використання досвіду в галузі охорони праці.
В період активного функціонування галузевого фонду охорони праці (1994-1996 рр.) в Міненерго було здійснено розробки та організовано виробництво необхідних засобів індивідуального захисту, які до цього не випускалися в Україні, розпочато реконструкцію систем вентиляції, утилізацію небезпечних речовин на електростанціях та підстанціях, здійснювалися перегляд та розробка нових нормативних документів, проводилася атестація робочих місць.
Після прийняття та введення в дію 20 лютого 1997 р. змін до Закону України «Про систему оподаткування» надходження коштів у галузевий фонд припинилися. З метою підвищення рівня безпеки виробництва та впровадження заходів з охорони праці, підтримки прикладних наукових досліджень Міненерго внесло у Верховну Раду України проект доповнень до ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування». До вже наявних 19 пунктів статті 14 «Загальнодержавні податки та збір (обов'язкові платежі)» пропонується додати ще два, які стосуються збору в галузевий фонд охорони праці Міненерго України та збору в позабюджетні фонди розвитку науки і техніки.
П рийнято га л у з е в у п р о гр а м уТорік Державна адміністрація залізничного транспорту України
прийняла галузеву програму «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті України на 1997—2006 роки», оскільки проблема екологічної безпеки є дуже актуальною.
За даними вчених, тільки сумарний викид токсичних речовин під час аварій на залізничному транспорті країн — членів Організації співробітництва залізниць у 1995—1996 рр. становив майже 13 тис. т.
Вчені констатують, що ми є свідками зародження нових напрямів — екологізації транспортних процесів, перебудови технологій, які повинні привести до зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище. Хоча варто визнати, що бажання змін на краще не завжди співпадає з можливостями.
П олегш и ти п рац ю м е ха н іза то р івУкраїнський науково-виробничий інженерний центр з охорони праці
в сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраці» Міністерства агропромислового комплексу України на виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996—2000 рр. розробив проект комплексної міжгалузевої програми створення безпечних і комфортних умов праці механізаторів сільськогосподарського виробництва. Проект програми був розглянутий 12 серпня 1997 р. на нараді в Міністерстві промислової політики. У вересні комплексна міжгалузева програма з урахуванням пропозицій та зауважень була затверджена.
Програма передбачає розробку і уточнення гранично допустимих та оптимальних рівнів параметрів виробничого середовища; обгрунтування вихідних вимог до неї; конструювання та організацію спеціалізованого виробництва технічних заходів забезпечення комфортних умов праці; розробку та організацію спеціалізованого виробництва засобів автоматизації контролю та управління машинами і технологічними процесами; підвищення безпеки обслуговування та ремонту машин і устаткування.
Намічено конкретні заходи, які дають можливість поліпшити якість навчання та періодичного інформаційного забезпечення механізаторівз питань безпечного обслуговування сільськогосподарських машин.
4. Зам. № 0166801 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 Щт
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Я Д Е Р Н А Б Е З П Е К А
Радіац перо
захистАЕС
Майже 50% усієї електроенергії в країні виробляється на атомних електростанціях. Проблеми ядерної енергетики цікавлять не тільки фахівців, але й широке коло читачів журналу. Ми запропонували заступнику начальника Д ерж атом інспекції М. БЕРЕЖ Н О М У розповісти про ядерну безпеку і стан охорони праці в галузі.
Ядерна безпека діючих в Україні блоків атомних електростанцій (А Е С ) і дослідницьких реакторів, що були збудовані у колишньому Радянському Со ю зі, уважно вивчалась не тільки національними, але й міжнародними експертами. В Україні на А Е С експлуатуються чотири різновиди реактор- них установок:
реакторні установки типу РБМК на першому та третьому блоках Чорнобильської А Е С , які не мають захисної оболонки (як і реакторна установка четвертого блоку);
дві реакторні установки типу ВВЕР-440 на першому і другом у блоках Рівненської А ЕС ;
дві реакторні установки типу ВВЕР-1000 на першому і другому блоках Південно-Української А ЕС - реактори «малої серії», що передували появі серійних реакторів ВВЕР-1000;
дев'ять серійних реакторних установок типу ВВЕР-1000 на 1 -6 блоках Запорізької, третьом у блоці Південно-Української, третьому блоці Рівненської і першому блоці Хмельницької А ЕС .
Всі 14 діючих блоків А ЕС відповідно до ст. 89 Закону України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» до 2000 р. повинні отримати ліцензії регулю ючого органу на постійну експлуатацію. Враховуючи, що в колишньому Радянському Сою зі не проводився повномасштабний аналіз безпеки блоків А Е С , необхідною умовою отримання цієї ліцензії є надання звітів з аналізу безпеки в регулюючий орган. Ні в кого немає сумнівів у необхідності виконання цієї роботи, і на окремих блоках А ЕС вона почалася, хоч і з запізненням.
Одночасно з проведенням робіт з оцінки безпеки блоків А ЕС для отримання ліцензій на постійну їх експлуатацію необхідно виконати ще ряд важливих для безпеки робіт, перелік яких був визначений на основі досвіду експлуатації ще в колишньому СРСР, а потім переглядався й уточнювався у 1994 р.
Держкоматом ом і Держатомнаглядом України. Всі роботи із цього переліку увійшли до «Програми підвищення безпеки діючих блоків з реакторами ВВЕР-1000, 440», встановлені пріоритети і терміни їх виконання.
Економічне становище в Україні спричинило гострий дефіцит фінансових та матеріальних ресурсів, зокрем а у галузі ядерної енергетики. Значною мірою це позначилось і на виконанні «Програми підвищення безпеки...».
Однією із складових безпечної експлуатації А ЕС є показник стану радіаційного захисту, який характеризується рівнем опромінення персоналу. Дані про індивідуальні та колективні дози опромінення є одним з основних показників рівня оптимізації радіаційного захисту працівників та радіаційної безпеки джерел іонізуючого випромінювання. Тому адміністрація А Е С зобов'язана забезпечувати облік доз опромінення персоналу, розробляти та впроваджувати заходи щодо їх зниження.
На сьогодні в Україні граничне значення допустимої індивідуальної дози опромінення персоналу визначається Н Р Б-76/87 і дорівнює 5 сЗв (або
Схема розташування підприємств ядерно-енергетичної галузі.
26 * ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
0,05 бера) на рік. Але з метою зниження дозового навантаження на персонал до якомога нижчого рівня та більш жорсткого контролю за ситуацією, що складається з радіаційним захистом на станціях, для кожної А ЕС України з урахуванням існуючої радіаційної обстановки та досягнутого рівня технології і організації робіт встановлюються власні контрольні рівні. У звітному році контрольні рівні на А ЕС дорівнювали: на Рівненській - 4 с З в / р ік ; Запорізькій — 2 с З в / р ік для ж інок до 40 років та4 с З в / р ік для реш ти персоналу; П івденно-Українській — 4,8 сЗв/р ік; Хмельницькій — 3,5 сЗв/р ік; Чорнобильській - 2 с З в /р ік для персоналу, який отримав потенціально небезпечну дозу опромінення (вище 10 сЗв) у 1986-1988 р р ., та 4 сЗв для решти персоналу.
Контроль за опроміненням працівників А Е С У країни включає:
індивідуальний контроль за дозою зовнішнього опромінення з використанням одного або кількох індивідуальних дозиметрів (контроль здійснюється з періодичністю один раз на місяць у підрозділах, де існує ймовірність отримати дозу опромінення вищу ніж 1,5 сЗ в /р ік та один раз на квартал для персоналу тих підрозділів, які не пов'язані з радіаційно небезпечними роботами);
індивідуальний контроль за надходженням та вмістом радіонуклідів в організмі або в окремому критичному органі людини (контроль здійснюється методом прямого вимірювання гамма-випромінювання людини з періодичністю один раз на рік);
контроль за зовнішнім забрудненням шкірного покриву тіла, засобів індивідуального захисту та ефективністю їх дезактивації;
розрахунок дози опромінення, поглинутої кришталиком ока при проведенні робіт у високих полях слабопроникаючого випромінювання;
розрахунок колективних доз опромінення персоналу.
На підставі аналізу звітів про радіаційну безпеку, отриманих з А ЕС , можна зробити висновок, що величини індивідуальних доз опромінення працівників на усіх станціях не перевищували у 1996-1997 рр. як дозові м еж і опромінення, так і контрольний рівень. Індивідуальні дози опромінення більшості персоналу (9 0 -9 7 % ) на А Е С країни не перевищують 0,1—0,5 с З в /р ік . Таке дозове навантаження відповідає розподілу річних доз опромінення персоналу на А ЕС Європи.
Частина осіб, у яких рівень річної ефективної дози опромінення перевищує 1,5 сЗ в /р ік , складає: на Хмельницькій А ЕС — 0,62% , Запорізькій — 1,5%, Рівненській — 3% , Південно-Українській - 5 ,9 % , Чорнобильській А Е С — понад 10% загальної кількості персоналу на кожній А ЕС відповідно.
Найбільш критичними за дозами індивідуального опромінення вважаються професії операторів реак- торних цехів, слюсарів ремонтних цехів, дефекто- скопістів лабораторії металів, чергових дозим ет- ристів, робітників ремонтно-будівельних цехів, дез- активаторників, слюсарів та електрозварників цеху централізованого ремонту.
Основними дозоутворю ю чим и операціями на А Е С є ремонтні роботи на парогенераторах, арма
турі, насосах при проведенні планово-попереджувальних робіт (ППР); транспортно-технологічні операції з внутрішньокорпусними установками; відвідування гермозони для усунення порушень у роботі обладнання; ревізія, ремонт та дефектоскопія трубопроводів першого контуру.
У табл. 1 наведені значення колективних доз опромінення відносно кількості реакторів, що експлуатуються на А Е С . Це співвідношення в усьому світі використовується як радіологічний індикатор стану радіаційного захисту. Як видно з наведених даних, Запорізька та Рівненська А ЕС можуть конкурувати за цим показником із закордонними А ЕС .
Таблиця 1Відносні величини колективних доз опромінення
персоналу АЕС (Злюд)
Назва АЕС Типреактора S , сЗв
Л Ю Д /
Чорнобильська РБМК 1683,13Рівненська ВВЕР 163,86Хмельницька ВВЕР 464,31Південно-Українська ВВЕР 388,21Запорізька ВВЕР 116,75Середня для А ЕС Європи PW R,BW R 180,0Середня для А ЕС Америки PW R.B W R 196,0
Левову частку колективної дози опромінення працюючі на А ЕС отримують під час планових та непланових ремонтів. Для різних станцій в Україні вона складає від 45 до 85% усієї колективної дози.
Контроль за вмістом радіонуклідів у організмі робітників станцій показав, що основний «вклад» у дозу внутрішнього опромінення дають Cs-137 та Со-60. Радіонукліди надходять до організму працюючих пероральним шляхом. Динаміка надходження залежить від мікроклімату на робочому місці, характеру та обсягу виконуваних робіт.
Аналіз даних щодо вмісту радіонуклідів в організмі працюючих на А Е С показав, що найбільшу кількість радіонуклідів та більш різноманітний їх склад мали працівники цехів централізованого ремонту та реакторного, які брали безпосередню участь у ремонтних операціях та перевантаженні палива.
У 1996 р. в організмі працюючих на А Е С У к раїни не було зареєстровано перевищення допустимого рівня вмісту радіонуклідів станційного походження.
Оцінка річного інгаляційного надходження аль- фа-активних ізотопів для працюючих на усіх А ЕС у середньому не перевищувала 0,01 межі річного надходження, а сформована цим надходженням доза дуже незначна порівняно з дозою зовнішнього опромінення.
Колективні дози опромінення персоналу є одним із основних показників реалізації принципів A LA R A на А ЕС , оскільки зменшення цих доз (при умові не- перевищення контрольних рівнів індивідуальних доз опромінення) свідчить про процес оптимізації радіаційного захисту персоналу на А ЕС .
Поряд з ци*> у світовій практиці одним з показ
4* ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Відношення щорічної колективної дози опромінення персоналу АЕС до кількості електроенергії, виробленої за рік
Таблиця 2
Б , сЗв/МВтЛ Ю Д . ' '
ЗАЕС ПУАЕС РАЕС ХАЕС ЧАЕС РУ/Й В У/йБез урахування колективної дози за ППР 0,045 0,327 0,211 0,208 - - _
Загальна колективна доза 0,148 0,604
ників оптимізації радіаційного захисту персоналу А ЕС є відношення щорічної колективної дози опромінення до кількості виробленої електроенергії у звітному році. У табл. 2 ці показники порівнюються з аналогічними закордонними даними.
Як видно з таблиці, найбільший показник відношення колективної дози до виробленої електроенергії має Чорнобильська А Е С . Перш за все це обумовлено тим, що колективна доза опромінення персоналу ЧАЕС складається з колективної дози безпосередньо персоналу станції та персоналу об'єкта «Укриття», що суттєво впливає на величини усіх показників щодо радіаційного захисту персоналу ЧАЕС. На підставі матеріалів, які надійшли до адміністрації ядерного регулювання М інекобезпеки (А Я Р) у1996 р. з Чорнобильської А ЕС , важко визначити реальний стан радіаційного захисту персоналу працюючих блоків. Враховуючи цей факт, для більш чіткої роботи, адміністрації Ч А ЕС треба робити окремі звіти про стан радіаційного захисту основного і при- командированого персоналу А ЕС , а також основно
0,365 0,844 2,545 0,32 0,594
го і прикомандированого персоналу об'єкта «Укриття». Це питання можна пов'язати з оформленням ліцензії на експлуатацію об'єкта «Укриття».
На підставі аналізу звітів про радіаційну безпеку А ЕС можна зробити деякі висновки.
Індивідуальні дози опромінення персоналу на всіх А ЕС у 1996—1997 рр. не перевищували допустимих рівнів і мали тенденцію до зниження. Для більшості персоналу значення індивідуальних річних доз знаходяться в інтервалі 0,1—0,7 сЗв в основному за рахунок зовнішнього опромінення. Нейтронне опромінення не перевищує 1% величини зовнішнього опромінення. Надходження радіонуклідів станційного походження в організм працюючих мінімальне і не має суттєвого впливу на формування індивідуальних доз опромінення персоналу.
Радіаційний захист на А Е С України в цілому задовільний. Але ще не всі резерви використані щодо підвищення його ефективності при виконанні плано- во-попереджувальних ремонтів, які ф орм ую ть до 85% колективної дози опромінення.
Н А У К А - В И Р О Б Н И Ц Т В У
ПЕРЕДАВАРІЙНА ДІАГНОСТИКА ЕРГАТИЧНИХ СИСТЕМ
Процес розвитку техносфери сповнений суперечностей. Безперервне удосконалення технічних систем, нерівномірність розвитку окремих їх частин, розширення функціональної спрямованості та перерозподіл функцій у системі «людина—машина», чи ергатичній системі базується на технічних, соціальних, економічних та інших суперечностях, що становлять основу розвитку суспільства. Важливою особливістю цього процесу є небезпека, на яку наражається суспільство, окремі його структури чи конкретні індивіди внаслідок взаємодії з об'єктами техносфери. Основу цієї небезпеки становлять нештатні, аварійні ситуації, які можуть виникнути з тим чи іншим ступенем вірогідності у будь-яких ергатич- них системах, незалежно від їх складності та ф ункціональної належності.
Задачу запобігання аваріям в ергатичних системах можна розглядати у двох взаємодоповнюючих напрямах: запобіжної, чи передаварійної діагностики системи з превентивним усуненням причин аварії та післяаварійних робіт з метою мінімізації шкоди і забезпечення післяаварійного режиму експлуатації системи.
В основі методики передаварійної діагностики ер-
гатичних систем лежать об'єктивні закони розвитку технічних систем, відповідно до яких вони функціоную ть як у нормальному режимі, так і в аварійній ситуації.
М етодика передаварійної діагностики передбачає системний аналіз технічного о б ’єкта та оператора з метою виявлення найбільш вірогідних аварійнонебезпечних зон, режимів роботи для наступної корекції чи модифікації.
В основі аналітичного дослідження лежать пошук і розв'язання технічних суперечностей між конфліктуючими парами елементів, вузлів, підсистем, у тому числі й оператора, системи в цілому та над- системи, які призводять до виникнення аварійних ситуацій. Під технічною суперечністю треба розуміти взаємовиключні вимоги, що висуваються до взаємодіючих частин системи і виникають внаслідок нерівномірності їх розвитку на різних етапах експлуа-
28 І ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Структуризація ергатичної системи за N конфліктуючих пар
Побудова ф ункціональної діаграми ісікави
і = і + 1 Функціональний аналіз системи
( і = і. 1.....Ы)
Розв’язання прямої задачі підвищення
ідеальності /-Ї конфліктуючої пари
( - )
( * )
Р Е З У Л Ь Т А Т
база даних за типовими ресурсами та небезпечними зонами
Розв’язання оберненої задачі
зниження ідеальності /-Ї конфліктуючої пари
i< N
П Р Я М И Й ІПаспортизація та
використання ресурсів системи
-\ Р Е З У Л Ь Т А Т З В О Р О Т Н И Й |
база знань«Інформаціїфонди(прийоми,ефекти,стандарти)»
база даних за типовими способами посилення шкідливих
( 1 )
Р О З В ’Я З А Н Н Я
і = N
висновок
ефектів
ефектів заПошук шляхів
І! ЦІННИМ Идами ( 2 ) шкідливого ефекту
база даних за типовими засобами маскування шкідливих ефектів
база знань «Інформаційні фонди (прийоми, ефекти, стандарти)»
Усуненняшкідливих
ефектівалгоритм
розв'язання технічних задач
Маскушкідлив
вання их явищ
1Г1 Р Е З У Л Ь Т А Т 1 | З В О Р О Т Н И Й І
Блок-схема реалізації м е то ду передаварійної діагно сти ки ергатичних си сте м .
тації цієї системи. Наприклад, нерівномірність розвитку функцій управління та виконання в системі призводить до виникнення суперечності між ритмікою прямих і зворотних зв'язків в управлінні технологічним процесом, що в свою чергу є потенційною причиною аварійної ситуації.
Функціональний аналіз ергатичної системи здійснюється за допомогою причинно-наслідкової діаграми Ісікави, яка дає можливість виявити небезпечні фактори та ефекти в системі і надсистемі, а також виділити конфліктуючі пари елементів, вузлів, частин і сформулювати головні технічні суперечності для цих пар.
Розв'язання суперечності в конфліктуючій парі елементів за прямим формулю ванням завдання «Усунути виявлену суперечність» дає можливість використати алгоритм розв'язання технічних задач і одержати при цьому деякі принципово нові рішен
ня щодо запобігання аварійним ситуаціям в ергатичних системах.
Проте частіше причини аварійних ситуацій неочевидні, а самі аварії є результатом поєднання кількох причин. Це утруднює прогнозування аварійних ситуацій. Розв'язання таких задач методом передаварій- ної діагностики пов'язане з використанням так званого «диверсійного» підходу. Суть його полягає у розв'язанні «оберненої» задачі, постановка якої пов'язана з умовами руйнування системи. Вона спрямована на виявлення прихованих причинно-наслідкових зв'язків між окремими частинами ергатичної системи, включаючи людину як її складову частину, використання ресурсів системи, в т. ч. неявних, пошук шляхів посилення конфліктної ситуації та одержання як результату рішення типу «як зруйнувати систему». Використовуючи інформацію про механізм руйнування системи, за допомогою існуючого алгоритму розв'язання
ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 » 29
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
технічних задач можна одержати кінцевий результат — структуру системи, яка робить неможливим входження її в конкретний аварійний режим.
Особливість методики полягає у використанні великих масивів аналітичних даних, що групуються в бази даних і є специфічними для систем різного функціонального призначення. Практика підтверджує, що такі бази даних можна цілком уніфікувати для окремих галузей промисловості або для груп споріднених систем.
Номенклатура баз даних, які використовуються в методиці, включає: типові помилки на різних етапах розвитку системи; типові небезпечні зони системи, включаючи надсистему; типові способи шкідливого впливу на систему (безпосередні та опосередковані); типові результати шкідливої дії на частини ергатичної системи; ресурси системи, що забезпечують появу шкідливих ефектів; типові причини появи шкідливих ефектів у системах; типові способи посилення шкідливих ефектів; типові засоби «маскування» шкідливих явищ у системах заданої конфігурації.
Правильне формування баз даних для методики передаварійної дігностики є основою її ефективного застосування. Треба відзначити, що в більшості галузей промисловості таких баз даних зараз немає. Для окремих галузей людської діяльності, таких, як космос, оборонна промисловість тощо, їх створенням займалися відповідні наукові організації в колишньому С РС Р. В Україні необхідно створювати такі бази даних заново.
Методика передаварійної діагностики містить потужний механізм реконструкції системи — алгоритм розв'язання технічних задач і базу знань «Інформаційний фонд для розв'язання технічних суперечностей у системах (прийоми розв'язання технічних суперечностей, банк даних за фізичними, хімічними та ін. ефектами, стандарти для розв'язання технічних задач)». Тому методика є конструктивною , тобто дає можливість одержати не тільки рекомендації, але й нові технічні вирішення, що унеможливлюють появу небажаних ефектів і шкідливих явищ у системі, яка вивчається. Алгоритм розв'язання технічних задач має своїм прототипом відомий альт- шуллерівський АРІЗ-85-В*, розширений за рахунок максимального використання методів регулювання структури технічних систем.
Прикладом використання методики передаварійної діагностики ергатичних систем є задача про аварійне руйнування електрошлакоплавильної печі у киснево-конвертерному цеху одного з найбільших металургійних комбінатів України.
Електрошлакоплавильна піч періодичної дії має подову яму для стікання тугоплавких малорухомих металів внаслідок рафінування шлаку. Фактичний рівень металу в подовій ямі не контролюється і невідомий. Якщо він досягає рівня стінових водоохо- лодних панелей печі, нижня частина яких знаходиться на рівні подини, панелі проплавляються, і виникає вибухонебезпечна ситуація. Подібний вибух — явище непередбачуване. Вірогідність його виникнення особливо велика при інтенсивному режимі використання печі або в тих випадках, коли хімічний склад завантаж уваного м атеріалу зм інюється в широкому діапазоні, і швидкість накопичення металу в подовій ямі неможливо прогнозувати. Внаслідок вибуху піч, як правило, руйнується. Це призводить до тяжких травм, каліцтва, а іноді й до загибелі людей.
Вирішення проблеми можливе через створення системи контролю рівня металу у подовій ямі опосередкованими методами за відбитою ультразвуковою чи високочастотною хвилею, з допомогою датчиків, які розміщуються по периметру печі. Вартість системи контролю - кількасот тисяч доларів, а надійність - відносно невисока.
Використаємо метод передаварійної діагностики технічної системи.
Діаграма Ісікави для цієї технічної системи дає можливість виділити основні конфліктуючі пари її частин, які підлягають функціональному аналізові. Як одну з конфліктуючих пар вибрано пару «холодильник — високотемпературні важкі донні метали», контакт між якими може призвести до вибуху.
Формулю вання технічної суперечності: рідкий метал повинен постійно накопичуватися в печі, щоб відбувався процес рафінування синтетичного шлаку, проте шар рідкого металу не повинен досягати рівня холодильника.
Ресурси системи, які мають адекватне функціональне навантаження: шлакова льотка, футеровка подини, шлак.
Оптимальне вирішення проблеми було знайдено за алгоритмом розв'язання оберненої задачі: створити умови для неминучого зруйнування печі вибухом при контакті рідкого металу з холодильником. Цього можна досягти, усунувши подову яму з конструкції печі і піднявши шлакову льотку вище нижнього рівня холодильника. У цьому випадку метал, який зібрався на подині, вже на початку плавки зразу вступить у контакт з холодильником і створить вибухонебезпечну ситуацію. Це так званий критичний результат — абсолютно нероботоздатна піч.
Створивши абсолютний механізм руйнування об'єкта за допом огою оберненої задачі, можна розв'язати пряму задачу: як усунути дію цього механізму. Рішення можна прийняти, використовуючи базу знань «Інформаційний фонд. Правила розв'язання технічної суперечності у просторі». Треба розташувати за висотою рівень шлакової льотки і нижньої частини холодильника так, щоб перший був нижчий за другий. У цьому разі рідкий метал, що збирається у подовій ямі, ніколи не доторкнеться до холодильника і не створить аварійної ситуації за цією ознакою. Режим роботи печі при цьому не змінюється.
Реалізація такого вирішення пов'язана з переміщенням рівня шлакової льотки печі на 100 мм нижче від проектного. Вартість реалізації такого вирішення у багато разів менша від усіх інших запропонованих варіантів, а ефективність — 100%.
Передаварійна діагностика ергатичних систем є закінченою методичною розробкою і може бути використана у будь-яких галузях промисловості, де існують інформаційні бази даних, як прогнозуюча аварійна систем а, що дає можливість одержати технічні рішення, які повністю усувають можливість виникнення аварії. У перспективі можливе створення програмного продукту — машинної версії методики, що дасть можливість різко збільшити її еф ективність і зробити доступною для широкого кола користувачів.
В. В О Л О Ш И Н ,докт. техн. наук,
п р оф есо р(Приазовський державний технічний університет)
*Альтшуллер Г. С . Найти и д ею .- Новосибирск: Наука, 1991. 225 с.
____ ________________________ЗО < ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Т Р И Б У Н А Д Ш Р Ж Ш С П Е К Т О Р А
Можна нерідко почути думку, в тому числі й від спеціалістів
наглядових служб, що недоліки в реалізації державної політики в галузі охорони праці трапляються дуж е часто через те, що ще надто недосконалі, а часом і суперечливі законодавчі акти. Так, деякі з них хибують на різночитання, неточність формулювань, що утруднює нашу роботу.
Все це так, проте серйозні претензії ми повинні висунути в першу чергу до самих сеое: законодавчі акти, які вже прийняті і якими керуємося в щ оденній роботі, не завжди і не всіма сумлінно виконуються. В цьому незаперечні недоліки й наглядових служб: держава доручила їм не тільки пильно стежити за виконанням вимог законодавства з питань безпечної життєдіяльності населення, виявляти на місцях і класти їм край (прав для цього дано достатньо), але й надавати постійну й істотну допомогу в налагодженні на підконтрольних підприємствах і в організаціях дійової системи управління служ бою охорони праці.
Про це йшлося і на розширеному засіданні ради теруправлін- ня Комітету по нагляду за охороною праці по Сумській області, яке обговорило результати роботи наглядових служб у першому півріччі 1997 р. В його роботі взяв участь і виступив заступник голови Комітету по нагляду за охороною праці А . Сазонов. Учасники засідання у своїх виступах критикували не стільки керівників підприємств та організацій, де виявлено порушення, а перш за все аналізували власні недоліки. А їх, чого приховувати, ще немало. Серйозним приводом для такої самокритики оуло й рішення колегії Держнаглядохоронпраці від 16 липня 1997 р ., у якому серед інших піддано критиці й теруправ- ління по Сумській області.
Не можна сказати, що інспекторський склад теруправління відсиджувався в рооочих кабінетах, рідко бував на підконтрольних підприємствах і в організаціях, гнув спину над складанням різних довідок та звітів, на що наша служба досить-таки хибує. Було проведено 99 комплексних перевірок, цільових - 489, оперативних - 1585. Ними було охоплено 989 підприємств та організацій області. А от ефективність їх ще невисока, хоча виявлено понад 24,5 тис. пору
шень нормативних актів про охорону праці, призупинялася робота майже 2 тис. одиниць машин, устаткування та окремих об'єктів, накладено штрафи на 389 посадових осіб. Але є й інший бік справи.
За результатами комплексних перевірок тільки на 4 підприємства (з 989) накладено штрафи, а в органи прокуратури надіслано лише одне подання про притягнення до відповідальності посадової особи. Та й окремі показники на-
щенка, в Краснопільському між- лісгоспі, де стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з трактористом М. Гончаренком. Виявлено й два приховані нещасні випадки в птахорадгоспі «Мирний» Краснопільського району.
Т ому ми тепер особливу увагу звертаємо на виконавчу дис
ципліну, в першу чергу — начальників інспекцій та їх заступників. Було видано наказ № 5 від 5 серпня 1997 р ., в якому передбачено
додаткові заходи щодо зменшення недоліків в роботі інспекторського складу та теруправління в цілому. Зокрема, згідно з регіональною програмою перед керівниками
підконтрольних підприємств та організацій поставлено вимогу проводити, починаючи з 1 серпня1997 р ., щотижневий аналіз стану охорони праці з участю представників служб охорони праці виконавчих органів місцевої влади, держнагляду за охороною праці та профспілкових організацій. Для уникнення паралелізму при виконанні комплексних та групових обстежень їх графіки тепер складаються щомісячно з обов'язковим поданням копії в теруправління. За результатами комплексних обстежень проводимо обов'язкове заслуховування на засіданнях ради теруправління керівників тих підприємств та організацій, де допущено високий рівень аварій та виробничого травматизму. І не тільки заслуховуєм о, але й даємо принципову оцінку, неухильно додержуючись Закону України «Про охорону праці» та інших директивних документів з цього питання. Матеріали таких звітів в обов'язковому порядку маємо намір передавати в районні та обласну державні адміністрації й оформляти у вигляді подань до районних та обласної прокуратури.
Цілком зрозуміло, що до інспекторського складу наглядової служ би області висуватимуться підвищені вимоги, враховуючи суворі стягнення з тих, хто, йдучи на повідку недбалих господарників, приховує їх негарні діла під час спецрозслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками.
В. Т А Р А С Е Н К О ,начальник
територіального управління Держ наглядохоронпраці
по Сум ській області
КРИТИКУ ВРАХУВАЛИ, ПРАЦЮЄМОглядової і контрольно-профілактичної роботи на одного інспектора виявилися значно нижчими, ніж середні по Держнаглядохоронпраці.
У п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. N° 750 «Про додаткові заходи щодо поліпшення роботи з питань охорони праці на виробництві» записано: «За підсумками перевірок приймати рішення про доцільність дальшого перебування на посадах керівників підприємств та їх заступників». Таке ж формулювання є і в рішенні засідання Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України від 10 липня 1997 р. Ми ж цього не добиваємося, виявляючи часом безпринципність.
Т рапляється, наприклад, що факти нещасних випадків просто
приховуються від розслідування та обліку. А буває ще й гірше. Про нещасний випадок інспектори дізнаються з повідомлень родичів чи знайомих потерпілих. Інколи матеріали спеціальних розслідувань після їх розгляду на засіданні ради теруправління повертаю ться на повторне дорозслідування, бо комісія з спецрозслідування не врахувала всіх обставин нещасного випадку, пішла на повідку керівників підприємств та організацій, які намагалися вину за загибель людини перекласти на самого потерпілого, щоб уникнути відповідальності й чималих матеріальних витрат на відшкодування шкоди сім ї потерпілого.
Так, зокрема, й сталося в КСП «Полісся» Ямпільського району, де загинув електрик О . Гончаров, в АТ «Сумипроект» після загибелі співробітника цієї організації В. Ф е-
ЩгОХОРОНА ПРАЦІ 1/98 Р 31
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Т Р И Б У Н А Д С Р Ж ІН С П Е К Т О Р А
Згідно з Положенням про проведення планово-запобіжного ремонту та технічної експлуатації виробничих будівель і споруд підприємств промисловості та будматеріалів на всіх підприємствах незалежно від форм власності повинно бути організовано систематичне стеження за технічним станом і експлуатацією будівель та споруд, забезпечення їх збереження шляхом належного догляду за ними, своєчасного та якісного виконання ремонту.
Зазначене Положення передбачає правила експлуатації та ремонту виробничих будівель з усі
ма будівельними конструкціями, санітарно-технічним облаштуванням, вертикальне планування території та автомобільних доріг підприємства, комунікацій водопроводу і каналізації, теплогазо- постачання та інших споруд.
Згідно з цим Положенням будівлі та споруди повинні не рідше двох разів на рік (весною та восени) підлягати технічним оглядам, які проводяться комісією, призначеною керівником підприємства. Результати огляду повинні оформлюватися актом, у якому зазначаються заходи та терміни для усунення виявлених дефектів.
Всі технічні та техніко-еконо- мічні відомості про будівлі після їх спорудж ення, реконструкції та ремонту мають бути зосереджені в технічному паспорті, який складається на кожну будівлю та споруду, прийняту в експлуатацію. Паспортизація виконується спеціалізованою організацією . Копії паспортів зберігаю ться в архіві підприємства.
Після зруйнування колишньої владної вертикалі, в умовах економічної нестабільності в народному господарстві послабився контроль за діяльністю власника, який приватизував чи взяв в оренду підприємство. Одержавши в оренду будівлі та споруди, власник експлуатує їх, витискаючи з них усе можливе майже до повного зносу, не думаючи про завтрашній день. Ніяких технічних оглядів експлуатованих будівель і споруд ніхто не проводить. Тимчасовим власникам це невигідно з еконо
мічних причин: ремонт та обслуговування потребую ть великих витрат. Це призвело до того, що фізичне спрацювання будівель і споруд зараз становить від ЗО до 70 % . Третина з них настільки старі, що становлять небезпеку для працюючих.
У 1997 р. було виявлено перед- аварійний технічний стан буді
вель сімейного гуртожитку та клубу заводу «Більшовик» (генеральний директор Я. Савчук): там руйнуються фронтони, тріснула стіна. На головному підприємстві ВО «Одесабудматеріали» (генеральний директор П. Чебоненко) в цеху виготовлення металоконст- рукцій було виявлено порушення перекриттів, через отвори в даху дощова вода потрапляла в приміщення. Аварійною є будівля вагової ЗА Т «Балтський райагробуд» (директор А . Царюк). Тож експлуатацію її заборонено, приписано розбирання через непридатність стін та фундаменту.
В подібному стані й багато інших важливих народногосподарських об'єктів. Допомоги чекати в більшості випадків нізвідки. В цеху з виготовлення збірного залізобетону ВАТ «Іллічівський завод залізобетонних конструкцій», який зараз постачає продукцію для будівельних потреб всіх підприємств області, покрівля площ ею 15 тис. м2 потребує заміни. Для її ремонту необхідно 220 млн. грн. Керівництво підприємства на чолі з головою правління М. Ам - барниковим безрезультатно зверталося до регіонального фонду охорони праці з проханням надати допомогу в цьому питанні.
Завдання державного нагляду
за охороною праці в будівництві на сучасному етапі саме в тому й полягає, щоб змусити власника безумовно виконувати Положення щодо організації утримання та ремонту будівель і споруд. Керуючись Положенням про Державний комітет України по нагляду за охороною праці (п. 4.19), галузевий державний інспектор повинен довести до відома власника, що при оформленні договору на оренду останній повинен погодити умови договору оренди в галузевій інспекції і встановити контроль за їх виконанням.
Керівників усіх згаданих підприємств запрошували в Одеську державну інспекцію котлонагляду та охорони праці в будівництві для роз'яснення вимог і правил Положення, були обговорені можливості для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених порушень. Результати не змусили себе чекати: вже відремонтовано цех на ВО «Одесабудматеріали», розпочато ремонт гуртожитку та клубу заводу «Більшовик», ремонтуються й інші об'єкти.
На сьогодні не можна не враховувати економічне становище
з усіма труднощами та проблемами. В особливо важкому стані в області перебувають школи та лікарні, яким ніде взяти гроші на ремонт. Наприклад, влітку цього року в підвалі лікарні смт Велико- долинське Овідіопольського району просіла стіна. Коштів на її відновлення немає. Звичайно, експлуатацію будівлі заборонено до приведення її в порядок...
І все ж планово-запобіжний ремонт - процес обов'язковий. І робити його треба.
Положення про проведення планово-запобіжних ремонтів поширюється на всі види власності і в обов'язковому порядку має виконуватися власником, який експлуатує будівлі та споруди підвідомчого йому підприємства.
Контроль за виконанням зазначених заходів покладається на служ бу охорони праці підприємства (власника, орендаря), бо він є невід'ємною вимогою Положення про службу охорони праці.
В. Г О Р Г О Л Ь ,провідний інспектор
О д е сь к о ї держ авної інспекції котлонагляду та охорони праці
в будівництві
32 * ОХОРОНА ПРАЦІ 1/98