Embed Size (px)
Citation preview
Листопадовий Чин
Інтерактивна книжково - ілюстративна
виставка до 100-ліття утворення ЗУНР
Шишка О. В., Волкова Л. В., Букатевич К. А
Розпад Австро-Угорської імперії
Після Жовтневої революції Вілсон виступив з планом загального мирного врегулювання
(«Чотирнадцять пунктів», січень 1918),
розглядаючи його як альтернативу антивоєнній агітації більшовиків.
Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити
огородженим і забезпеченим, повинні отримати найширшу
можливість автономного розвитку.
Необхідно було створити незалежну Польську державу, яка мала містити в собі всі
території з незаперечно польським населенням,
якому повинні були забезпечений вільний і надійний доступ до моря,
а політична і економічна незалежність, так само як і територіальна цілісність,
повинні були бути гарантовані міжнародним договором.
Львівська національна
наукова бібліотека України
ім. В. Стефаника
http://diasporiana.org.ua/wp-
content/uploads/books/5625/file.pdfhttp://diasporiana.org.ua/istoriya
/939-ukrayinski-sichovi-striltsi-
1914-1920/
Склад Головної Української Ради
Січове стрілецтво –
бойовий підрозділ
української армії
В жовтні 1918 р. національними силами Галичини
проголошений вихід з складу Австрії і утворення
Західно-української народної республіки
Кость Левицький –
прем’єр-міністр ЗУНР
Євген Петрушевич –
президент ЗУНР
Памятна дошка К. Левицькому
па будівлі “Народної гостинниці”
Памятна дошка М. Міхновському на
будівлі “Народної гостинниці”
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
“Народна гостинниця” – штаб ЦВК
Український готель (вул. Костюшка) у 1918
році був осередком українських патріотичних
сил в період підготовки повстання
http://diasporiana.org.ua/istoriya/
7978-gutsulyak-m-pershiy-listopad-1918-
roku
https://goo.gl/Dm4wx4
Дмитро Вітовський –
керівник повстання
Народний дім – штаб повстання
В ніч на перше листопада керівництво
повстанням перейшло в Народний дім на
вулиці Театральній
http://diasporiana.org.ua/wp-content/
uploads/books/1044/file.pdf
https://goo.gl/uYXPX1
Український прапор над Львовом
Пам’ятна дошка про
підняття прапору над
Ратушею
Жовто-блакитний стяг
на ратушевій вежі
встановив стрілець УСС
Степан Паньківський
http://diasporiana.org.ua/wp-content/
uploads/books/10186/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/wp-content/
uploads/books/3650/file.pdf
Українські скоростріли на вулицях Львова
Початок збройного опору поляків
Школа Сенкевича – штаб польських формувань
Група польських добровольців
Чеслав Мончинський –
комендант польських сил
https://goo.gl/zbrgiU
Бої за Головний двірець
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3540/file.pdf
Оборона українських позицій
Львівська національна наукова
бібліотека України ім. В. Стефаника
Державне будівництво ЗУНР
Територія ЗУНР на момент проголошення
незалежності
Львівська національна наукова
бібліотека України ім. В. Стефаника
Марки української пошти у Львові та Станіславові
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Формування лінії фронту у Львові
На бойовій позиції поляків
Польська боївка “Клепарів”
Схема бойових дій у Львові 1-4 листопада 1918 року
Жіночі підрозділи польських добровольців
Львівська національна наукова
бібліотека України ім. В. Стефаника
Львівська національна наукова
бібліотека України ім. В.
Стефаника
Опорні пункти українців
Головна пошта – П. Газдайкка Єзуїтський город – І. Цьокан Казарма Фердинанда – Р. Купчинський
http://diasporiana.org.ua/istoriya
/7978-gutsulyak-m-pershiy-listopad-1918-rokuhttps://goo.gl/skb3R6 Львівська національна наукова
бібліотека України ім. В. Стефаника
Гриць Коссак –
другий командувач українських підрозділів
Боротьба за центр міста
Четвертого листопада Д. Вітовський залишив пост командувача
Збройних сил українців. Його замінив отаман УСС Гриць Косак. Він
розпочав наступ на центральні квартали, очищення Городецької та
Жовківського передмістя і Замарстинова. Проте нестача сил привела
до провалу операції. 9 листопада командувачем був призначений
Гнат СтефанівОборона Сойму
Бойові дії на вулицях Львова
Однією з причин слабкості українських сил
було те, що вони мали досвід польових боїв,
де противники протистояли один одному. У
Львові стрільці зустрілися з ворогом, який
нападав ззаду і збоку, з вікон і брам будинків,
воювало цивільне населення, навіть
малолітки. Українське населення було
розпорошене в «польському морі» і не могло
надати підтримки своїм воякам
Гнат Стефанів –
третій командувач українських формувань
Бойові дії на Підзамче
Українська артилерія на Високому замку
Під час перемир’я
У листопаді 1918 року в будівлях Політехніки
продовжував функціонувати колишній
австрійський військовий шпиталь, який
зайняли поляки. У західній частині парку було
споруджено будівлю моргу, тимчасову
каплицю та невеликий цвинтар для померлих
вояків. Після боїв їх останки перенесено на
Личаківське кладовище
Поранені і медперсонал при вході в
головний корпус Політехніки Тимчасові цвинтарі біля Політехніки і на площі
Бема. (Ярослава Мудрого)
Польський наступ 21-22 листопада 1918 року
Польські підрозділи, підсилені частинами з
Великопольщі, налічували понад дві тисячі
солдатів і офіцерів, 61 кулемет і 45 гармат. Під
тиском переважаючих сил противника Гнат
Стефанів видав наказ залишити столицю
https://goo.gl/GG6UYo
Після відступу українців
польська солдатеска і
міське шумовиння
влаштували погром у
єврейських кварталах на
півночі Львова, була
спалена синагога,
пограбовано маєток
мешканців, вбито близько
ста осіб. Це була помста за
лояльність єврейської
громади до утворення
ЗУНР
Єврейський погром у Львові 21 – 23 листопада 1918 р.
https://goo.gl/MsH5QB
https://goo.gl/7STcLmhttps://goo.gl/sAMS8g
На стороні поляків в українсько-польській війні виступили держави Антанти.
З Франції в Галичину була перекинута так звана «Блакитна армія»
під командуванням генерала Ю. Галлєра, яка хоч призначалася для
боротьби з меншовиками, але виступивши проти українців, зіграла
вирішальну роль в поразці останніх.
Представники країн Антанти на чолі з генералом Бартелемі
Українсько – польська війна 1918-1919 років
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Відступивши з міста, підрозділи
Української Галицької Армії
продовжували бойові дії в
околицях Львова. Облога міста
тривала до липня 1919 року.
Схема воєнних дій в околицях
Львова 1918-1919 роках.
http://diasporiana.org.ua/istoriya/
1737-shankovskiy-l-ukrayinska-galitska-armiya
-voyenno-istorichna-studiya/
http://diasporiana.org.ua/istoriya/
3391-ukrayinska-galitska-armiya-t-4
-materiyali-do-istoriyi/
Петро Франко –
Командир української авіації
https://goo.gl/cLuS6r
Після поразки українців
поляки розв’язали проти них
жорсткий терор. Тисячі
колишніх стрільців були кинуті
в тюрми, переслідувалась
інтелігенція і духовенство.
Були створені концентраційні
табори в Тухолі і Домб`ю.
Сотні стрільців вимушені були
виїхати на еміграцію
Документи українського мучеництва
http://diasporiana.org.ua/wp-
content/uploads/books/8009/file.pdfhttp://diasporiana.org.ua/wp
-content/uploads/books/9727/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/istoriya/992-krivava-kniga-ch-2-materiyali-do-polskoyi-invaziyi-na-ukrayinski-zemli-shidnoyi-galichini-1918-1919-roku/
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Український пантеон у Львові
На початку 30-х років Українське товариство
охорони воєнних могил домоглося виділення на
Янівському цвинтарі у Львові окремого поля
«№ 38» для поховання загиблих воїнів, померлих
від хвороб та в таборах і ветеранів УСС і УГА. Тут
перезахоронено також останки загинувших в
околицях Львова
Меморіал воїнів УГА на Личаківському кладовищі
«Польські військові поховання 1918-1920 років» на
Личаківському кладовищі у Львові
Могила американських льотчиків-добровольців Могила французьких добровольців
Колонада та Арка Слави.Індрух – архітектор, автор меморіалу
Станіслав Славомір Ніцея – історик,
дослідних польських поховань
на Личаківському цвинтарі
https://goo.gl/Wfavhy
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Знищений більшовиками польський меморіал в 70-х роках 20 століття
Польські пам’ятні знаки про бої за Львів
Пам’ятник біля Львівської політехніки
Пам’ятна дошка жертвам війни
у Львівській політехніці
Військовий меморіал
на Янівському цвинтарі
Пам’ятник полеглим на Персенківці
Хрест «Оборони Львова» на фасаді Львівської політехніки
Нагородження Львова
орденом «Віртуті Мілітарі»
Усі пам'ятні знаки знищені в радянські часи
https://goo.gl/b3KYmy
Українські публікації про події Листопадового Чину
http://diasporiana.org.ua/wp
-content/uploads/books/14797/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/993/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/wp
-content/uploads/books/1468/file.pdfhttps://goo.gl/t2j1vg
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Лонгин Цегельський –
міністр іноземних справ ЗУНР
Лонгин Цегельський і його твори
http://diasporiana.org.ua/wp-
content/uploads/books/1441/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/wp
-content/uploads/books/1443/file.pdf
http://diasporiana.org.ua/wp
-content/uploads/books/3472/file.pdf
Керівництво польських боївок у Львові в листопаді 1918 року
Польські публікації про події Листопадового Чину
https://goo.gl/AmZjn2
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Львівська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника
Акт Злуки 1919 року
Святкування у Києві
Святкування у Калуші
