КОНКУРСНА НАУКОВА РОБОТАkhibs.ubs.edu.ua/wp-content/uploads/2019/04/... · 2019-04-05 · КОНКУРСНА НАУКОВА ... тому робота у напрямку

1

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з галузей знань і

спеціальностей з спеціальності «Банківська справа»

ШИФР «HONESTY»

КОНКУРСНА НАУКОВА РОБОТА

на тему:

«Дослідження динаміки проблемних кредитів в

європейських країнах»

2

АНОТАЦІЯ

конкурсної роботи

на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,

технічних та гуманітарних наук у 2018-2019 навчальному році

зі спеціальності «Банківська справа» на тему:

«Дослідження динаміки проблемних кредитів в європейських країнах»

ШИФР «HONESTY»

Актуальність. Кредитна діяльність хоча і є прибутковою, у той же самий

час є найбільш ризиковою серед інших напрямів. Неефективне управління

кредитним портфелем наражає банк на значний кредитний ризик, і навіть одна

неякісна операція, за якою виникає великий індивідуальний кредитний ризик,

здатна вплинути на загальний результат. Саме тому управління проблемною

заборгованістю є одним з першочергових завдань банківського менеджменту.

Метою наукової роботи є розробка науково-методичних підходів щодо

виявлення залежності рівня проблемних кредитів від циклів в економіці та

практичні рекомендації щодо диверсифікації кредитного портфеля банку в

галузі, що є циклічними.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі

таких завдань:

- з’ясувати сутність поняття «проблемний кредит банку», виділити та

класифікувати фактори, що визначають його рівень;

- дослідити індивідуальний кредитний ризик в умовах циклічності

економіки;

- проаналізувати динаміку проблемних кредитів в європейських

країнах;

- розробити пропозиції для формування ефективної системи

управління індивідуальним кредитним ризиком в частині врахування

циклічності галузей економіки.

3

Використана методика дослідження. У процесі дослідження

використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання дійсності, як

теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація; системного аналізу;

методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, методи графічного зображення

даних. Для проведення аналітичної частини дослідження використовувалися

графічний, табличний види аналізу, метод коефіцієнтів.

Загальна характеристика роботи. На основі огляду вітчизняних та

іноземних джерел було досліджено поняття «проблемний кредит» банку;

вивчені фактори впливу на проблемні кредити; вивчена сутність циклічності

економіки, її вплив на кредитну діяльність банків; доведено вплив

економічного циклу на кредитування; на основі звітності банків України

визначено циклічні галузі економіки; наведені пропозиції щодо формування

політики диверсифікації наданих кредитів; запропоновано розраховувати

показник концентрації галузевого кредитування, на основі якого банк зможе

коригувати свою кредитну політику, враховуючи можливі коливання

економічного циклу і, як наслідок, попереджувати настання наслідків

кредитного ризику. Внесені рекомендації з запровадження інструментарію

управління індивідуальним кредитним ризиком з урахуванням чутливості

галузей до циклічності економіки.

4

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 3

1 Теоретичні основи вивчення проблемних кредитів банку ……………… 5

1.1 Поняття «проблемний кредит» банку та фактори, що на

нього впливають………………………. ……………………..

5

1.2 Вплив циклічності економіки на результати кредитної

діяльності банків………………………………………………..

8

2 Вивчення динаміки проблемних кредитів банків………………………... 16

2.1 Управління проблемними кредитами банку з урахуванням

чутливості галузей до циклічності економіки ………………..

16

2.2 Пропозиції щодо формування заходів з управління

кредитним ризиком з урахуванням фази економічного

циклу……………………………………………………………

24

Висновки………………………………………………………………………... 31

Список використаних джерел………………………………………………… 32

Додатки…………………………………………………………………………. 36

5

ВСТУП

Наявність працюючої банківської системи є запорукою розвитку і

зростання економіки через кредитне підкріплення підприємств за наявності в

них такої потреби. Як правило, діяльність саме у кредитному секторі і є

каталізатором для генерування прибутку для банку. Однак, кредитна діяльність

хоча і є дохідною, у той же самий час є найбільш ризиковою серед інших

напрямів. Збільшення в структурі кредитних портфелів банків частки

проблемної заборгованості призводить до збиткового фінансового результату.

Значні обсяги прострочених кредитів призводять до втрати довіри з боку

вкладників, виникнення проблем з платоспроможністю та ліквідністю,

погіршення репутації, що негативно позначається на результатах фінансової

діяльності банків.

Метою наукової роботи є розробка науково-методичних підходів щодо

виявлення залежності рівня проблемних кредитів від циклів в економіці та

практичні рекомендації щодо диверсифікації кредитного портфеля банку в


Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі

таких завдань:

- з’ясувати сутність поняття «проблемний кредит банку», виділити

фактори, що визначають його рівень;

- визначити вплив циклічності економіки на результати кредитної

діяльності банків;

- проаналізувати динаміку проблемних кредитів в європейських

країнах;

- проаналізувати концентрації наданих кредитів у чутливих до фаз

економічного циклу галузях;

- розробити пропозиції для формування ефективної системи

управління індивідуальним кредитним ризиком в частині врахування

6

циклічності галузей економіки.

Об’єктом дослідження є динаміка банківських кредитів по галузях

економіки.

Предметом дослідження є проблемні кредити банків.

У процесі дослідження використовувалися праці вітчизняних і

зарубіжних учених у галузі економічної теорії, банківської справи, нормативні

документи Національного банку України, офіційні матеріали Всесвітнього

банку, Європейського центрального банку. Було використано такі методи:

класифікації та теоретичного узагальнення – при трактуванні поняття

«проблемний кредит» та визначенні факторів, що на нього впливають;

системного аналізу – під час розробки концепції галузевої диверсифікації

кредитного портфеля банку; статистичного аналізу – для моделювання

взаємозалежності галузей економіки України та ЄС; методи графічного та

табличного зображення даних – при представленні результатів дослідження.

7

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ КРЕДИТІВ

БАНКУ

1.1 Поняття «проблемний кредит» банку та фактори, що на нього

впливають

Кредитні операції є найважливішим елементом діяльності банку й

одночасно однією з найризикованіших його операцій. Останнє десятиріччя

поставило перед банками багатьох країн світу проблему «поганих» кредитів. А

особливо актуальною ця проблема є для України. В теорії існує багато різних

визначень кредитів поганої якості, тобто таких, де є проблема із поверненням їх

банку. Отже, виникає необхідність уточнити сутність понять проблемний/

поганий кредит. Їх можна розглянути як з точки зору державного регулювання,

так і зі сторони внутрішньобанківського управління. Різниця в тому, що банк

намагається ідентифікувати та на ранніх етапах зупинити перетворення

простроченого кредиту в безнадійний, повернути його в категорію з меншим

ризиком. Відповідно до погляду регулятора – центробанку - проблемний кредит

розглядається як непрацюючий, і вивчається на предмет формування

необхідних резервів для покриття втрат.

Оскільки у нормативних документах немає визначення поняття

«проблемний кредит», банки у внутрішніх документах самостійно визначають

його значення. Найчастіше – це кредит, за яким не здійснено один або ж два

платежі, та за яким виникли обставини, що можуть призвести до неповернення

кредиту.

Розглянемо поняття «проблемний кредит» на законодавчому рівні.

Національний Банк України (далі НБУ) виділяє таке поняття як «непрацюючі

кредити» (NPL - Nonperforming loans) та трактує його як сумнівні та безнадійні

до повернення. Згідно з рекомендаціями Міжнародного валютного фонду (далі

МВФ), кредити вважають недіючими, якщо платіж є простроченим понад 90

8

днів; процентні виплати, еквівалентні процентам більше ніж 90 днів,

капіталізовані, рефінансовані або пролонговані; кредити з прострочкою менше

ніж 90 днів, що визнаються як непрацюючі відповідно до національних норм

нагляду та обслуговування такого кредиту є «слабким» або «незадовільним»

[1]. Поряд з цією категорією згадується і «проблемний кредит», як поняття

вузче, до складу якого входять прострочені та сумнівні кредити.

Базельський комітет з банківського нагляду трактує проблемний кредит

як кредит, за яким існують істотні порушення строків виконання зобов’язань

перед банківською установою, істотне погіршення фінансового стану боржника

та погіршення якості забезпечення [2].

Як бачимо, трактування МВФ є більш точним, оскільки вказується

конкретна кількість днів заборгованості [1].

Запровадження Постанови Правління НБУ №351 від 30 червня 2016р.

призвело до змін категоризації активів банків [3]. Новий підхід НБУ

передбачив ідентичність понять «дефолтний» та «непрацюючий» актив. Повна

гармонізація зі стандартами Європейського Союзу (далі ЄС) відбулася після

переходу на стандарти звітності IFRS 9 (International Financial Reporting

Standards – стандарти, що затверджуються Радою з міжнародних стандартів

бухгалтерського обліку), проте не має помітного впливу на статистику NPL.

Проаналізувавши вітчизняний досвід підходів до визначення проблемних

кредитів, порівняємо його із світовою практикою. Отже, у міжнародній

практиці у країнах ЄС існують три підходи до визначення поняття

«проблемний кредит/актив» (табл. 1.1).

Як результат, численні відмінності в ідентифікації поняття «проблемний

актив/кредит», різні порогові величини створюють проблеми при порівнянні

даних та перешкоджають оцінці ефективності кредитної діяльності банківських

установ.

Існує безліч класифікацій, які виявляють фактори, що впливають на

зменшення або ж збільшення проблемних кредитів. Досить часто передумови

до виникнення проблемних кредитів банку можна пов’язати із кредитним

9

ризиком, оскільки заборгованість за проблемними кредитами є основним

наслідком останнього.

Таблиця 1.1 – Підходи для категоризації проблемних активів у країнах ЄС

[4]

Підходи Сутність

Бухгалтерський підхід

(impaired/non-impaired)

- актив є знеціненим, коли є об’єктивні свідчення появи втрат

(зокрема, значні фін. труднощі боржника, порушення умов

контракту, можливість банкрутства, надання позичальнику

поступок, які в нормальних умовах були би неможливими, ін.);

- знецінення визначається із урахуванням наявності застави

Пруденційний підхід (defaulted

asset/loan

- прострочення понад 90 днів;

- мала ймовірність виконання зобов’язань у повному обсязі без

реалізації забезпечення

Підхід статистичної звітності

для уніфікації між

юрисдикціями та отримання

порівнюваних міжнародних

даних.

- вся знецінена заборгованість (impaired);

- заборгованість, за якою настав дефолт (defaulted);

- вся інша заборгованість, яка не знецінена або за якою не настав

дефолт

Передумови до виникнення проблемних кредитів поділяють на зовнішні

та внутрішньобанківські. Зовнішні фактори, що впливають на проблемні

кредити банку, відображені у додатку А.

Зовнішні фактори прямо і опосередковано впливають як на носія ризику

(позичальника) і його забезпечення, так і на середовище функціонування банку

та боржника. У цілому зовнішні фактори можна пов’язати із фінансовим,

політичним станом в країні. Відповідно до Постанови Правління НБУ №104

про «Систему оцінки ризиків» зовнішні фактори виникають через валютний

ризик (несприятливі коливання курсів іноземних валют), ризик зміни

процентної ставки ( несприятливі зміни процентних ставок) тощо [5].

Фактори виникнення проблемних кредитів банку, пов’язані з

позичальником, можна поділити на фінансові та нефінансові. До фінансових

відносять все, що призводить до невиконання позичальником своїх зобов’язань

перед банком своєчасно та в повному розмірі, до нефінансових – морально-

етитичні якості позичальника, непередбачені обставини внаслідок нещасних

випадків чи природних катаклізмів, відсутність професійних навичок.

10

Внутрішні фактори, що впливають на проблемні кредити банку

відображені у додатку Б. Вони визначаються безпосередньо кредитною

політикою та проявляються в межах банку. Зі сторони банка виникає

операційний ризик, пов’язаний із операційно-технічними помилками

працівників банку, шахрайством, недоліками корпоративного управління, та

також кредитний, стратегічний та юридичний (пов’язаний з допущеними

правовими помилками при здійсненні кредитної діяльності).

Тому банкам необхідно мати ефективну систему ранньої діагностики

проблемних кредитів, тобто прогнозувати їх появу. Цей механізм найкраще

працює там, де банк має вплив на позичальника. Тобто є можливість зменшити

кількість та масштаб саме внутрішніх факторів, що впливають на зростання

проблемних активів, а саме: модифікувати кредитний договір (розглядати

питання про зміни умов за ним), підтримувати постійний контакт із

позичальниками та отримувати інформацію про третіх осіб, аналізувати

бухгалтерську та статистичну звітність боржника.

Отже, можна також зробити висновок, що рівень соціальної напруги в

суспільстві, фактори пов’язані із зміною політичної ситуації в країні, зміни в

законодавчо-нормативній базі прямо та опосередковано впливають на

фінансовий стан позичальника та, в кінцевому висновку, на виконання

боржником своїх фінансових зобов’язань в строки та в повному розмірі.

1.2 Вплив циклічності економіки на результати кредитної діяльності

банків

Остання економічна криза показала, що зміна рівня обсягу проблемних

кредитів в банках має істотну залежність від фази економічного циклу

(економічна активність, що періодично повторюється за певним сценарієм [6]).

Прийнято виділяти такі фази економічного циклу:

11

- підйом – зростання виробництва і занятості населення, попит

зростає, запроваджують інноваційні проекти;

- пік – найвища точка економічного росту, ділова активність

максимальна, майже відсутнє безробіття, ринки переповнені товарами,

конкуренція зростає;

- рецесія – ділова активність падає, скорочується обсяг інвестицій і

виробництва, як наслідок зростає безробіття, скорочується попит;

- дно – найнижча точка ділової активності, максимальне безробіття,

неактивна торгівля, мінімальні обсяги виробництва [7].

У періоди підйому економіки кредитний ризик контрагентів банку буде

низьким, як і вимоги до капіталу. Це означає, що банк буде здатний збільшити

обсяги кредитування, що буде служити джерелом нового проциклічного

імпульсу. У періоди економічного спаду, відбувається зворотний процес [8].

В результаті використання даних підходів банки різко скоротили обсяги

кредитування в період економічного занепаду, коли економіка найбільше

потребувала додаткового капіталу. Тому постало питання проводити аналіз

кредитного ринку і кредитних ризиків, враховуючи фазу економічного циклу,

виокремлюючи галузі, котрі є ациклічними або навпаки і використовувати для

формування мінімально ризикової діяльності.

В пункті 1.1 було зазначено, що одним з факторів, що впливають на

обсяги проблемних кредитів є фактор зовнішнього середовища, крім того, за

останній час українська економіка перенесла 2 кризи, тому робота у напрямку

мінімізації ризиків за «токсичними» кредитами через врахування циклів

економіки має місце бути. Для початку необхідно виділити фази поточного

економічного циклу в Україні

З наведеного нижче рисунку 1.1 видно, що 2009 рік став для темпів росту

світової економіки роком нижньої межі, абсолютного падіння. Це співпало і з

роком кризи української економіки, після 2009 року спостерігається зростання

показника Внутрішнього валового продукту (далі ВВП), тому 2009 рік можна

вважати початком нового економічного циклу. Протягом наступних 4-ї років

12

50133

64883

86142

107753

142719

179992

117228

136419

163160 175781

183310

131805

90615 93270

5,30 5,20

3,10

-0,80

5,10

3,80 3,10 3,30

3,30

3,00 3,10

-2

-1

0

1

2

3

4

5

6

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

180000

200000

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

ВВП України, млн.дол. (ліва шкала)

Темпи росту світового ВВП, % (права шкала)

спостерігається тенденція до зростання, а отже і протіканням фази росту

економічного циклу, 2013 рік – рік «піку» економіки, після цього відбувається

2-х річний різкий спад – відбувається фаза спаду, 2015 рік – рік «дна», з 2016

року – фаза поновлення економічної діяльності, початок зростання ВВП.

Узагальнюючи, можна стверджувати, що повний економічний цикл відбувався

в Україні з 2009 по 2015 рік.

Рисунок 1.1 – Динаміка зміни номінального ВВП України і темпів росту

світового ВВП за період 2003 – 2016 рр., млн. дол. (складено на основі [9],[10])

Примітка. До розрахунку було взято ВВП України у доларах, оскільки вітчизняна валюта у

досліджувані роки і зараз перебуває у стані знецінення [11]

Однак використання даних щодо реального ВВП у національній валюті

дає змогу виділити міні-цикли ділової активності в українській економіці.

Наведемо інформацію стосовно динаміки ВВП України за період 2008 – 2016

рр в національній та іноземній валютах (рисунок 1.2).

Аналізуючи отриманий рисунок можна спостерігати, що ВВП України

офіційно зростає, однак це зростання спричинене підвищенням курсу долара до

гривні, а отже відбувається зростання ВВП у знеціненій національній валюті, у

той час як той самий показник у іноземній валюті має тенденцію до зменшення

13

уже з 2013 року, тому тенденція до зростання має оманливий характер, хоча у

останніх 2 роки дослідження спостерігається зростання показника за обома

показниками. Тому фактично аналізувати вплив економічного циклу на будь-

яку сферу української економіки, в тому числі і на кредитний сектор, є доволі

складним і неточним процесом.

Рисунок 1.2 – Динаміка обсягів ВВП України за період 2008 -2017 рр.,

млн. грн. \ млн. доларів (складено на основі [12])

По-перше, як тільки Україна почала ліквідувати наслідки світової

економічної кризи, і ВВП почав зростати, відбулася ще одна криза – вже

політичного характеру, що супроводжувалося зміною влади, відторгненням

деяких територій, котрі були одними з найрозвиненіших, та ін., що, безумовно,

відбилося на економічних показниках. По-друге, закриття багатьох банків і їх

відділень з різних причин також спотворює дані. До того ж і багато банків

невчасно подають звітність або викривлюють її, що також не дає змогу в повній

мірі оцінити вплив саме фази економічного циклу. Тому у подальшому в аналізі

для більшої точності використовуватимемо дані іноземних структур.

Вплив різних фаз економічного циклу на кредитну діяльність можна

спостерігати і на міжнародному рівні. Для прикладу взято показники ставки

225810 267344

345113 441452

544153 720731 948056

913345 1082569

1316600

1408889

1454931

1566728

1979458

2383182

2982920

107753

142719

179992

117228

136419 163160

175781 183310

131805

90615

93270

112154

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

180000

200000

0

500000

1000000

1500000

2000000

2500000

3000000

3500000

2002200320042005200620072008200920102011201220132014201520162017

ВВП України, млн.грн. (ліва шкала) ВВП України, млн.дол. (права шкала)

14

Європейського центрального банку (далі ЄЦБ), а саме ключову відсоткову

ставку, що фактично являє собою ставку рефінансування для комерційних

банків і ставку за кредитами, яка є фактично верхньою межею для кредитів

овернайт [13]. Як і у випадку з іншими подібними ставками, підвищення

призводить до зниження темпів ділової активності і спрямоване на процес

удорожчання національних валют, зниження ставки – до підвищення темпів

ділової активності і підвищення інфляції до необхідного рівня [14].

Рисунок 1.3 – Динаміка зміни ключової процентної ставки і ставки за

кредитами Європейського центрального банку у період 2002-2018 рр., %

(складено на основі [15], [16])

Як можна спостерігати, період 2008-2009 років, котрий характеризується

настанням дна економічного циклу у світовій економіці, був періодом різкого

зниження ставок Європейського центрального банку, що, звісно, робилося з

метою відновлення роботи кредитних ринків після його фактичного падіння у

сфері іпотечного кредитування. Практично тенденція на встановлення ставок

на мінімальному рівні сьогодні спрямована на те ж саме, оскільки низка країн

3,25

2,75

2,50 2,00

4,00

3,25

2,50 2,00

1,50 1,25

1,00 1,00

1,25

1,50

1,00

0,75 0,50

0,25 0,05 0,00 0,00

4,25 3,75 3,5

3 3

5 4,75

4,25

3,75

1,75 2

2,5

1,75 1,5

1 0,75

0,3 0,25 0,25

0

1

2

3

4

5

6

07.1

2.2

001

07.0

7.2

002

07.0

2.2

003

07.0

9.2

003

07.0

4.2

004

07.1

1.2

004

07.0

6.2

005

07.0

1.2

006

07.0

8.2

006

07.0

3.2

007

07.1

0.2

007

07.0

5.2

008

07.1

2.2

008

07.0

7.2

009

07.0

2.2

010

07.0

9.2

010

07.0

4.2

011

07.1

1.2

011

07.0

6.2

012

07.0

1.2

013

07.0

8.2

013

07.0

3.2

014

07.1

0.2

014

07.0

5.2

015

07.1

2.2

015

07.0

7.2

016

07.0

2.2

017

07.0

9.2

017

07.0

4.2

018

ключова ставка ЄЦБ ставка за кредитами ЄЦБ

15

все ще не змогла подолати усі наслідки економічної кризи, що також видно у

підвищенні інфляції з рівня у 0,3% до бажаних 2% (котрий вважається

оптимальним і необхідним для розвитку економіки в умовах конкуренції) [17].

Таким чином, період спаду економічного циклу впливає на кредитну діяльність

так, що при знеціненні національної валюти і нестабільності банків, фактично

кредитування перестає бути вигідним і надійним, що спричиняє за собою

реалізацію політики пом’якшення ставок кредитування, яка, за словами голови

ЄЦБ, розрахована на довгий термін [18].

Вплив економічного циклу розглянемо за результатами кредитної

діяльності на прикладі розвиненої країни зі стійкою валютою - Великобританії.

Одним із ключових показників оздоровлення економіки є динаміка зміни ВВП.

Дані щоквартальних змін фактично вказують на темпи росту економіки [19].

Вони наведені нижче на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 – Динаміка щоквартальних змін ВВП Великобританії за

період березень 2008 – липень 2018 рр., % (складено на основі [20],[21])

Великобританія, як і велика кількість інших країн, відчула на собі етап

спаду в економічному циклі 2008 - 2009 років, на що вказує негативний

-1,50%

-1,90%

-2,40%

-0,80%

-0,60% -0,30%

-0,20%

0,10%

0,30%

1,10%

1,20%

0,80%

-0,50%

0,50%

0,10%

0,60%

-0,20%

-0,70%

-0,50%

1,00%

-0,30%

0,30%

0,60%

0,70% 0,80%

0,80% 0,50%

0,40%

0,70% 0,50% 0,60%

0,70%

0,30%

0,40%

0,10%

0,40% 0,60%

-3,00%

-2,50%

-2,00%

-1,50%

-1,00%

-0,50%

0,00%

0,50%

1,00%

1,50%

1 к

вар

тал 2

00

9

2 к

вар

тал 2

00

9

3 к

вар

тал 2

00

9

1 к

вар

тал 2

01

0

2 к

вар

тал 2

01

0

3 к

вар

тал 2

01

0

1 к

вар

тал 2

01

1

2 к

вар

тал 2

01

1

3 к

вар

тал 2

01

1

1 к

вар

тал 2

01

2

2 к

вар

тал 2

01

2

3 к

вар

тал 2

01

2

1 к

вар

тал 2

01

3

2 к

вар

тал 2

01

3

3 к

вар

тал 2

01

3

1 к

вар

тал 2

01

4

2 к

вар

тал 2

01

4

3 к

вар

тал 2

01

4

1 к

вар

тал 2

01

5

2 к

вар

тал 2

01

5

3 к

вар

тал 2

01

5

1 к

вар

тал 2

01

6

2 к

вар

тал 2

01

6

3 к

вар

тал 2

01

6

1 к

вар

тал 2

01

7

2 к

вар

тал 2

01

7

3 к

вар

тал 2

01

7

1 к

вар

тал 2

01

8

2 к

вар

тал 2

01

8

3 к

вар

тал 2

01

8

16

показник темпу росту ВВП, однак оперативно прийняті рішення дозволили

пройти цей етап доволі швидко, і, як вказують дослідження, подолати більшу

кількість наслідків уже у 2013 році, коли ВВП країни почало зростати не тільки

у щорічному, а і у щоквартальному значені, що дає право сказати, що у 2013

році для Великобританії почався період підйому після кризи, період

відновлення економічної і кредитної діяльності.

Дані щодо кредитної діяльності вказують на прямий вплив циклу на них,

наприклад, дані про валове кредитування (рисунок 1.5).

Рисунок 1.5 – Динаміка зміни показників валового кредитування

Великобританії за період 2007 – вересень 2018 р., млн. фунт. стерл. (складено

автором на основі [22], [23])

Дані щодо валового кредитування вказують, що пожвавлення і зростання

у кредитуванні відбувається з 2013 року, котрий вважають першим роком

виходу з періоду рецесії. Також у період з 2008 по 2013 рік видно, наскільки

ретельно і максимально безпечно велась кредитна діяльність – сума валового

кредитування майже була рівною сумі погашення кредитів, що свідчить про

низький рівень проблемних кредитів у Великобританії.

9353

4709

939 1105 1192 1281 1224 2155

7262

695

3780 4013

30038

23629

13507 13134

18420

27835

20551 22771 22433

19143 10932

10933

11297 13973

15143 19339 18429

18837

-5000

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

01.0

1.2

007

01.0

6.2

007

01.1

1.2

007

01.0

4.2

008

01.0

9.2

008

01.0

2.2

009

01.0

7.2

009

01.1

2.2

009

01.0

5.2

010

01.1

0.2

010

01.0

3.2

011

01.0

8.2

011

01.0

1.2

012

01.0

6.2

012

01.1

1.2

012

01.0

4.2

013

01.0

9.2

013

01.0

2.2

014

01.0

7.2

014

01.1

2.2

014

01.0

5.2

015

01.1

0.2

015

01.0

3.2

016

01.0

8.2

016

01.0

1.2

017

01.0

6.2

017

01.1

1.2

017

01.0

4.2

018

01.0

9.2

018

Чисте кредитування за період Валове кредитування за період Сума погашення

17

Таким чином, аналізуючи все вище сказане, можна стверджувати про

наявність прямого зв’язку між фазою економічного циклу і кредитною

діяльністю. Фаза підйому стимулює банки розширювати кредитування,

розробляти нові банківські кредитні продукти, а фаза спаду - змушує

формувати більшу кількість резервів, знижувати відсоткові ставки і т.д.

Зростання показника проблемних кредитів повністю відповідає кризовим

умовам розвитку економіки і характеризує циклічність її розвитку. Отже,

враховуючи такий зв’язок між циклом і кредитною діяльністю і проводячи

заходи з прогнозування коливання циклу, банки можуть

сприяти попередженню появи проблемних кредитів.

18

2. ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ ПРОБЛЕМНИХ КРЕДИТІВ БАНКІВ

2.1 Управління проблемними кредитами банку з урахуванням чутливості

галузей до циклічності економіки

Кредитний ризик займає значне місце серед інших банківських ризиків,

про це свідчать обсяг кредитних операцій у загальних активах і зростання

питомої ваги проблемних кредитів у кредитному портфелі банків. Обсяги

працюючих та непрацюючих кредитів у країнах ЄС відображені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Загальна сума та непрацюючі кредити в країнах ЄС станом

на ІІ кв. 2018 року, млрд. євро [24]

Країни

Загальна сума

кредитів

Непрацюючі

кредити

Рівень непрацюючих

кредитів, %

Бельгія 499,03 12,25 2,45%

Німеччина 2830,21 47,15 1,67%

Ірландія 243,08 21,09 8,68%

Греція 211,10 94,59 44,81%

Іспанія 2333,20 98,87 4,24%

Франція 4469,84 132,56 2,97%

Італія 1633,92 158,97 9,73%

Кіпр 45,37 13,25 29,22%

Латвія 10,32 0,20 1,91%

Литва 29,05 1,00 3,43%

Мальта 14,06 0,54 3,81%

Нідерланди 1853,47 38,16 2,06%

Австрія 385,31 12,52 3,25%

Португалія 148,57 22,66 15,25%

Словенія 15,05 1,35 8,99%

Отже, за даними Європейського центрального банку частка непрацюючих

кредитів у вищезазначених країнах коливається в межах від 2 до 4 %, що є

прийнятним (табл. 2.1), і лише в Греції, Кіпрі та Португалії показник значно

перевищує норму. Близько половини кредитних портфелів місцевих банків

Греції не обслуговуються. Майже 10 % проблемних кредитів у Італії аналітики

пояснюють особливостями італійського законодавства, що затрудняє

19

реалізацію заставного майна. Ситуацію тут намагаються поправити новою,

спрощеною процедурою банкрутства, яку прийняли в жовтні 2017 року.

Далі перейдемо до вивчення ситуації в Україні. На сучасному етапі

розвитку її економічної системи характерною рисою є збільшення обсягів

проблемних кредитів. Головними факторами впливу є зовнішні чинники, а саме

макроекономічні показники. Девальвація національної валюти, суттєві

інфляційні процеси, анексія АР Крим і ведення бойових дій на сході України

дуже вплинули на банківський сектор.

Проаналізуємо частку недіючих кредитів в структурі сукупних валових

кредитів (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Співвідношення недіючих кредитів до сукупних валових

кредитів в Україні за період І кв. 2015 р. – ІІІ кв. 2018 р., % [25]

Отже, за період аналізу спостерігається суттєве зростання недіючих

кредитів і станом на ІІІ кв. 2018 року їх частка в сукупних валових кредитах

складає 54,3 %, що в 2 рази більше, ніж за базисний 2015 рік.

Відповідно постає питання, чому саме така виникає суттєва різниця

частки поганих кредитів в Україні та країнах ЄС. В даному випадку потрібно

зробити більш глибокий аналіз кредитного портфеля з погляду диверсифікації

кредитних вкладень.

Для багатьох економік світу, включаючи і Україну, після фінансової

кризи постало питання проводити аналіз кредитних ризиків, враховуючи фазу

24,7

24,3 25,6 28,0

29,7

30,4

31,0

30,5

55,1

57,7 56,4 54,5

56,5

55,7 54,3

0%10%20%30%40%50%60%70%80%90%

100%

201

5Q

1

201

5Q

2

201

5Q

3

201

5Q

4

201

6Q

1

201

6Q

2

201

6Q

3

201

6Q

4

201

7Q

1

201

7Q

2

201

7Q

3

201

7Q

4

201

8Q

1

201

8Q

2

201

8Q

3

Недіючі кредити

20

економічного циклу, виокремлюючи галузі, котрі є ациклічними або навпаки, і

використовувати для зменшення обсягів проблемних кредитів підхід

лімітування діяльності у певній сфері чи галузі або ж повної відмови від

надання певних кредитних послуг.

Тому тут важливим є дотримуватися галузевої диверсифікації: не

надавати кредит надто великій кількості підприємств однієї галузі, оскільки

погіршення становища в цілому по галузі посилює ймовірність банкрутства, не

надавати кредит підприємствам різних галузей, але пов'язаних технологічним

процесом (наприклад, виробництво цукрового буряка, заводи з перероблення

цукрового буряка, кондитерська промисловість, реалізація продукції);

піддавати детальному аналізу техніко-економічне обґрунтування на кредит

(розрахунок окупності кредитних вкладень).

Для подальшого аналізу на чутливість до циклу нами було відібрано 6

галузей української економіки, кредитування у котрі було найбільшим зі

сторони українських банків, а саме: сільське господарство, електропостачання,

переробна промисловість, операції з нерухомим майном, будівництво, торгівля.

На рис.2.2 масштаби обсягів кредитування відображені разом з

показником ВВП, а період дослідження поділено на періоди економічного

спаду або зростання (показано стрілками); виділено 2 точки – піку і «дна»

економіки (позначено хрестиками).

Галузь сільського господарства завжди була і є найбільш життєво

важливою галуззю, фактично відображає рівень життя громадян. Особливість

цієї галузі – сезонний характер виробничого процесу, і відповідно і кредитного

процесу також [26].

Рисунок 2.2 підтверджує факт наявної сезонної складової у процесі

ділового циклу і кредитування – підвищення показника у перших двох

кварталах і спад у ІІІ і ІV кварталах.

Галузь є ациклічною, оскільки під час як фази спаду, так і фази зростання

кардинальних змін у обсягах кредитування не спостерігалося, що пояснюється

21

тим, що фактично галузь, де виробляють товари першої необхідності, завжди

працює і розвивається через попит населення навіть у кризові періоди.

Рисунок 2.2 – Динаміка зміни наданих кредитів і ВВП для галузі

«Сільське господарство» у період 01.04.2013 – 01.04.2018 рр. у щоквартальній

динаміці, млн. грн. (складено на основі [27], [28])

Наступна галузь – електропостачання, що являє собою комплекс

технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача

електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою

технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі

договору [29]. Результати дослідження представлені в додатку Г.1. Галузь є

ациклічною, оскільки під час як фази спаду, так і фази зростання кардинальних

змін у обсягах кредитування не спостерігалося.

Скорочення показника у кінці 2014 року відображає процес повернення

заборгованості підприємств кредитонадавачам, однак у наступному році

(2015р.) показник одразу зріс за І квартал, фактично повернувшись на рівень як

кінця 2014 року, так і аналогічного кварталу 2014 року. Незважаючи на велику

36081

38276

40423

43534 47063

52820

53068

55335

59435 54577

49530

48425

52078

56722 56540

55374

51520

59058

58934

57895

61628

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

140000

160000

01.0

4.2

013

01.0

7.2

013

01.1

0.2

013

01.0

1.2

014

01.0

4.2

014

01.0

7.2

014

01.1

0.2

014

01.0

1.2

015

01.0

4.2

015

01.0

7.2

015

01.1

0.2

015

01.0

1.2

016

01.0

4.2

016

01.0

7.2

016

01.1

0.2

016

01.0

1.2

017

01.0

4.2

017

01.0

7.2

017

01.1

0.2

017

01.0

1.2

018

01.0

4.2

018

Кредити у секторі, млн.грн ВВП, млн.грн

22

кількість збиткових підприємств в сфері електропостачання, 33,3% опитаних

керівників розраховували на отримання кредитів протягом 2017 -2018 рр. [30].

Переробна промисловість посідає значне місце у функціонально-

галузевій структурі агропромислового комплексу і розвивається у тісному

взаємозв'язку з центральною його ланкою – сільським господарством.

В ході дослідження було виявлено, що галузь є ациклічною, оскільки під

час як фази спаду, так і фази зростання кардинальних змін у обсягах

кредитування не спостерігалося (результати представлені в додатку Г.2).

Спадання після піку у ІІ кварталі 2015 року не можна вважати наслідком

впливу економічного циклу. Така ситуація цілком зумовлена втратою великої

кількості підприємств через воєнні дії у Донецькій і Луганській областях, що і

спричинило значний спад у обсягах кредитування сектору -як основний фактор,

і як додатковий – слабкий внутрішній попит на ринку, віддання переваги

іноземним підприємствам – відповідно і кредитування цих підприємств.

Аналогічна ситуація і з галуззю торгівлі і ремонту автомеханізмів. Галузь

так само є ациклічною, за обсягами кредитування друга після переробної

промисловості (результати представлені в додатку Г.3). Обсяги кредитування у

критичних точках майже однакові.

Зовсім інша справа у галузі «Будівництво», що являє собою окрему

самостійну галузь економіки країни, яка призначена для введення в дію нових,

а також реконструкції, розширення, ремонту і технічного переозброєння

діючих об'єктів виробничого та невиробничого призначення. Визначальна роль

галузі будівництво полягає у створенні умов для динамічного розвитку

економіки країни [29]. Результати дослідження представлені в додатку Г.4.

Галузь є циклічною, оскільки під час фази економічного спаду відбувається

скорочення обсягів кредитування майже на 30%. Як видно, таке падіння

відбулося у ІІ кварталі 2015 року, тобто галузь реагує на кризу із затримкою

приблизно у рік – півтора, так само як, наприклад, на девальвацію гривні. Така

ситуація зі зниженням кредитування напряму пов’язана з невигідністю таких

операцій зараз. Будь-яка будівельна компанія не буде будувати будинок, до

23

поки майбутні мешканці не розкуплять хоча б 2/3 квартир, що зараз є майже

неможливим.

В умовах, коли населення має низький рівень реальних доходів, воно

фактично не в змозі заощаджувати на нову житлову площу. Через це ціни на

житло просідають уже не перший рік, і за оцінкою експертів зміняться ще на

20% нижче, і через це багато людей, котрі навіть в змозі купити житло, чекають

більш сприятливих умов.

Абсолютно протилежна ситуація у галузі операцій з нерухомим майном

(результати дослідження представлені в додатку Г.5). За період фази

економічного спаду у українській економіці обсяги кредитування у галузь

зросли майже на 25%, у період занепаду галузь показує свою контрциклічність.

Основною причиною цього є ситуація у галузі будівництва. Громадяни, котрі

не можуть купувати собі квартиру через скрутний стан доходів вимушені

орендувати житло. Цей факт формує попит на вільне, доступне нерухоме майно

на ринку, тому багато хто бере кредит для оформлення або придбання жилої

площі, аби проводити надавання цієї площі в оренду. Показник ВВП і у період

спаду, і період зростання показував стабільну тенденцію до повільного росту.

Отже, вищезазначене вказує, що в українській економіці наявні як

ациклічні, так і циклічні галузі. Безумовно, циклічність має враховуватися під

час надання кредиту в певну галузь, щоб мати змогу оцінити на скільки може

бути великим кредитний ризик та попередити появі проблемних кредитів в

портфелі банків. Таким чином, розроблення нових методів, що включатимуть

коригування на фазу циклу, стає важливою частиною роботи кредитних

підрозділів банку.

Далі пропонуємо проаналізувати диверсифікацію кредитного портфеля

ЄС для визначення можливої концентрації наданих кредитів у чутливих до

фази економічного циклу галузях за допомогою розрахунку індексу

концентрації галузевого кредитування – модифікованого індексу Херфіндаля-

Хіршмана (далі ННІ):

24

𝐻𝐻𝐼𝑆𝐶 = (∑𝐶𝑟1

∑𝑆С )

2+ (

∑𝐶𝑟2

∑𝑆С )

2+ ⋯ + (

∑𝐶𝑟𝑛

∑𝑆С )

2 (2.1)

де 𝐻𝐻𝐼𝑆𝐶 – індекс концентрації галузевого кредитування;

∑𝐶𝑟1 – кредити у галузь №1;

∑𝐶𝑟2 – кредити у галузь №2;

∑𝐶𝑟𝑛 – кредити у галузь n;

∑𝑆𝐶 – валове кредитування галузей.

Аналіз був проведений за період з І кв. 2006 року по ІІІ кв. 2018 року в

країнах ЄС щодо концентрації наданих кредитів у чутливих до фази

економічного циклу галузях, а саме в сільське господарство, видобувну

промисловість, виробничий сектор, електроенергію, будівництво, торгівлю,

харчову промисловість, нерухомість, освіту та охорону здоров’я (вхідні дані

відображені в додатку В). Дані були зібрані зі офіційного сайту Європейського

центрального банку. Було розраховано частку кожної галузі щоквартально, а

також за допомогою формули визначено по кожному періоду індекс

Херфіндаля-Хіршмана. Результати представлені на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Індекс Херфіндаля-Хіршмана за кредитами в банках ЄС за

період з І кв. 2006 року по ІІІ кв. 2018 року, од. [31]

1550

1600

1650

1700

1750

1800

1850

1900

1950

Q1

20

06

Q3

20

06

Q1

20

07

Q3

20

07

Q1

20

08

Q3

20

08

Q1

20

09

Q3

20

09

Q1

20

10

Q3

20

10

Q1

20

11

Q3

20

11

Q1

20

12

Q3

20

12

Q1

20

13

Q3

20

13

Q1

20

14

Q3

20

14

Q1

20

15

Q3

20

15

Q1

20

16

Q3

20

16

Q1

20

17

Q3

20

17

Q1

20

18

Q3

20

18

25

Класифікацію за даним індексом можна поділити на 2 групи:

І група – високий рівень концентрації кредитів (ННІ > 1800);

ІІ група – рівень кредитної концентрації не суттєвий (1800 > ННІ).

Отже, за період аналізу можна зробити висновок, що, починаючи з ІІ

кварталу 2016 року Індекс Херфіндаля-Хіршмана перевищив 1800 і станом на

ІІІ квартал 2018 року становив 1904,17, що свідчить про високий рівень

концентрації кредитів. Близько 36 % кредитів припадають на нерухомість,

14,5 % у виробничий сектор та 13 % у торгівлю. Банки самі встановлюють

рівень ризику для окремих галузей економіки та рейтингову оцінку. Галузевий

рейтинг застосовується банківськими установами при визначенні оцінки

фінансового стану та класу позичальника. Крім того, банки можуть

встановлювати граничний ліміт галузевої концентрації кредитних вкладень для

галузей із визначеними рівнями ризику у відсотку кредитного портфелю банку.

Структура банківського сектору, здебільшого, стає більш

концентрованою в низці тих країн, які проходять процеси реструктуризації

банківського сектору, наприклад це Греція і Іспанія. Банківські системи у

великих країнах, таких як Франція, Німеччина та Італія, є більш фрагментовані

і включають сильні ощадні і кооперативні банківські сектори. Отже, рівень

концентрації, здебільшого, нижчий у цих країнах. На відміну від цього,

банківські системи в невеликих країнах, зазвичай, менш роздрібнені і більш

концентровані (наприклад у таких, як на Кіпрі, в Естонії, Фінляндії, Греції і

Литві) та мають значно вищі, ніж Україна, показники концентрації. Тому цим

можна пояснити, що в цілому по ЄС з 2016 року спостерігається високий рівень

концентрації кредитів та по окремих країнах високий рівень проблемних

кредитів. Важливо диверсифікувати напрямки кредитних вкладень, особливо у


Підсумовуючи можна зробити такі висновки:

– не всі галузі однаково реагують на прояви зовнішніх чинників, тому

потрібно вивчати специфіку поведінки кожної галузі окремо;

26

– при формуванні резервів під активні операції банку треба враховувати

фактор циклічності галузей позичальників;

– аналізуючи ризик галузі, потрібно враховувати: стан альтернативних

галузей за даний проміжок часу; чи продовжують успішно діяти галузі, які

добре працювали в минулому по відношенню до економіки в цілому; чи

досягли фірми в одній галузі однакових результатів (або є широка розбіжність в

результатах діяльності та стані);

– необхідно звертати увагу на внутрішньогалузеве середовище конкурен-

ції (ступінь сили цінової і нецінової конкуренції, складність входу і виходу з

галузі, наявність конкурентоздатних замінників, ринкову силу покупців та

постачальників, політичне та соціальне оточення), що є вагомою

характеристикою ризику.

2.2 Пропозиції щодо формування заходів з управління кредитним

ризиком з урахуванням фази економічного циклу

Пропонується використовувати інформацію щодо циклічності галузі для

управління індивідуальним кредитним ризиком банку (далі ІКРБ) за допомогою

варіації кредитної ставки і коригування застави. Крім того, отриману раніше

інформацію доцільно використовувати під час розроблення кредитної політики

через канал лімітування кредитів за галузями і за конкретним кредитом.

Взагалі відсоткова ставка складається з 3 елементів: вартості кредитного

ресурсу на ринку, плати за ризик, що бере на себе банк, і відсотку прибутку за

операцією [32]. При уважному розгляді складових процентної ставки по

кредиту, з'ясовується, що від самих банків вона залежить в набагато меншому

ступені, ніж, наприклад, від інфляції та банківських правил, або, як у нашому

випадку, від фази економічного циклу та чутливості до нього. Нижче на рис. 2.4

наведений алгоритм коригування відсоткової ставки відповідно до фази циклу.

27

Рисунок 2.4 – Структурна схема визначення процентної ставки за

кредитом з урахуванням циклічності галузі (складено автором)

Отримання інформації про

клієнта і бажаний кредитний

продукт

Визначення ставки майбутнього

кредиту

Визначення

вартості

кредитного

ресурсу

Визначення

бажаного

відсотка

прибутку

Визначення плати

за ризик

Галузь

циклічна?

Так Ні

Немає сенсу

використовувати

циклічну дельту

Розрахунок процентної

ставки

Фаза

спаду?

Так Ні

Відняти циклічну

дельту / не

використовувати

Додати циклічну

дельту

Узагальнення отриманих

даних

28

Стосовно регулювання індивідуального кредитного ризику за допомогою

інструментів забезпечення, а точніше застави, то важливо зазначити, що

процедуру оптимізації роботи у сфері оцінки і моніторингу застави у сучасних

моделях має бути досліджено краще, оскільки майже будь-яка застава не є

статичною у своїй вартості, що вказує на її схильність і чутливість до

циклічності економіки. Будь-яка нерухомість у період кризи знецінюється, і у

банку зростає можливість наразитися на кредитний ризик. А враховуючи, що

більше 95% у банківській системі всіх кредитів взяті під заставу нерухомості,

то такі потенційні втрати можуть вплинути як на банк, так і на кожен окремий

кредит. Тобто, інакше кажучи, банк може понести втрати як через галузь, що

схильна до циклічності, так і через чутливий до циклу об’єкт застави.

Запропонований механізм наведений в додатку Д.

Однак не лише через інструменти мінімізації витрат можна

використовувати інформацію щодо циклічності галузей. Під час розроблення

кредитної політики є доцільним проводити дослідження ринку і відповідно

створювати політику лімітування банку, тобто обмеження кредитування у певні

галузі. Тобто банк визначає на етапі розробки кредитної політики – для яких

галузей будуть надаватися кредити, скільки буде займати частка кредитів для

циклічних галузей і відповідно формувати більше резервів на випадок

зниження кредитоспроможності позичальників. Або діяти більш радикально –

не кредитувати/мінімально кредитувати циклічні галузі взагалі, тобто займати

більш консервативну позицію.

Також необхідно враховувати цю інформацію на стадії роботи з

клієнтами у підрозділі фронт-офісу, тобто, по-перше, менеджерам треба

доступно довести розроблену стратегію банку до підлеглих. По-друге, сам

працівник повинен постійно звіряти дозволені обсяги кредитування у циклічну

галузь вцілому – тобто вивчати ліміт, що залишився, за однією кредитною

операцією – обсяг можливого наданого кредиту. Фактично надання більшої

автономії працівникам фронт-офісу значно спрощує процес управління ІКРБ.

29

По-третє, у разі виявлення нелімітованої операції через помилку необхідно

одразу вживати дії щодо ліквідації наслідків.

Використання отриманих раніше даних щодо чутливості до фази

економічного циклу пропонується проводити на всіх рівнях управління ІКРБ,

починаючи з формування кредитної політики банку. Даний процес ураховує

низку факторів макро- (ситуація на банківському ринку, стан

макросередовища) і мікросередовища (операційний рівень, кадровий рівень,

рівень розвитку інформаційних систем у конкретному банку) [33]. Cеред

обов’язкових складових політики банку за кредитами дані про циклічність

можна використати для певних елементів за схемою, що наведена в додатку Е.

Окрім методичного забезпечення, ефективна робота із запобігання

настання втрат через ІКРБ потребує належного розвитку банківського

програмного забезпечення. Це необхідно для оперативного попередження

ризику уже на стадії роботи фронт-офісу, і фактично має включати в себе низку

факторів-індикаторів, котрі будуть надавати дозвіл на відкриття кредитної

угоди. В такому програмному забезпеченні «кредитного дозволу» пропонується

використовувати наступні індикатори, котрі будуть опрацьовуватися

програмою у режимі онлайн:

- сума бажаного кредиту – попередження виникнення кредитів з

великою часткою від загального кредитування, фактично попередження

концентрації за певним кредитним продуктом, а не за цілою галуззю; можливе

надання за великої кількості гарантій зі сторони позичальника;

- вид забезпечення – визначення ліквідності забезпечення, і, в умовах

циклічності економіки, визначення, наскільки забезпечення може знецінитися

або подорожчати протягом терміну кредитування;

- термін кредитування – визначення того, чи протягом терміну

кредиту можливі зміни фази економічного циклу, які призведуть до можливих

втрат, фактично використання інформації з прогнозування циклічності;

- загальний ліміт кредитування – доступ у працівника в режимі

онлайн визначити, чи відповідає надання поточного кредиту всім лімітам за

30

циклічними галузями, які визначені у кредитній політиці банку, і відповідно

можливість одразу відхилити дозвіл на надання кредиту;

- додаткова відсоткова ставка – розрахунок відсоткової ставки для

кредитування на основі вище викладених і введених індикаторів, тобто

додавання до ставки за кредитом коригуючої ставки на можливі втрати через

зміну фази економічного циклу;

- мета отримання кредиту – аналіз цільового призначення кредиту,

тобто аналіз галузі, для якої оформлюється кредит, на схильність до

циклічності.

Така програма, як видно, проводитиме аналіз на основі не лише цифрових

показників, а комбінуючи кількісні і якісні показники, тому розробка такої

програми вимагає детальної роботи, аби охопити всі можливі варіанти і

комбінації індикаторів, і надавати сумарний висновок для працівника, можливо

у бальному (оцінка кожного індикатора у балах, і розрахунок сумарного «балу

за кредит» - високого або недостатнього) або у відсотковому еквіваленті

(відсоток можливих втрат) і може бути виконана навіть у MS Excel за

допомогою макросів.

В українських реаліях нестабільності як банківської системи, так і

економіки вцілому, актуальним стоїть питання реагування на неочікувані та

незаплановані кризи, як наприклад політична криза 2014 року. Таким чином,

процедури стрес-тестування, як індикатор готовності банку до неочікуваних

змін середовища і можливої реалізації ІКРБ, є необхідними до проведення і

відповідного аналізу з подальшим коригуванням політики банку (рис. 2.5).

В розрізі аналізу чутливості галузевого кредитування до зміни фази

економічного циклу пропонуємо також додати сценарій повного занепаду

однієї з галузей, тобто якщо за всіма кредитами певної галузі виникне ІКРБ, і

відповідно перевірити на якому рівні готовий банк до настання такої ситуації,

наскільки буде витрачена ресурсна база, чи сформовано контрциклічний буфер

на необхідному рівні, наскільки зміниться ризик- і кредит-апетит банку, чи

змусить це змінити його свою кредитну політику у поточному періоді.

31

Відповідно до результатів такого аналізу і роботи відділу управління ризиками

можна буде формувати свою кредитну політику більш раціонально і успішно.

Рисунок 2.5 – Потенційні стрес-сценарії, які використовують банки

України для стрес-тестування (складено на основі [33])

Розроблення кредитної політики за умови врахування циклічної складової

разом з впровадженням провідних програм для управління ІКРБ фактично

спрощує і процедуру звітування щодо кредитного ризику, оскільки всі дані

будуть в електронному режимі і легко прийматимуть репрезентативний вигляд

для звітування, і, крім того, система жорсткого лімітування значно скоротить

обсяг операцій з неочікуваним настанням втрат через ІКРБ.

Таким чином, пропонується у ході розробки методики роботи системи

управління ІКРБ, використовувати інформацію стосовно впливу зміни фаз

економічного циклу на кредитну діяльність банку на наступних рівнях:

- рівень розробки кредитної політики – більш агресивна чи

консервативна політика кредитування як вцілому, так і для окремої галузі,

враховуючи дані про циклічність відповідно до політики прийняття або

уникнення ризику регулювати діяльність банку;

Потенційні стрес-сценарії

припущення щодо шокової

зміни основних

макроекономічних

показників

припущення щодо зміни фінансових

класів або кредитних рейтингів

боржників банку та відповідно

ймовірності їх дефолту (PD) у разі зміни

макроекономічних показників

припущення щодо зміни ринкової

(справедливої) вартості застави та

відповідно показника LGD у разі зміни

макроекономічних показників

специфічні припущення,

пов’язані з бізнес-моделлю

банку, якщо банк

спеціалізується на

кредитуванні певних видів

економічної діяльності

32

- рівень створення і використання нового програмного забезпечення

– обробка даних про циклічність якісного і кількісного характеру, виведення

результатів для первинного кредитного рішення – на рівні працівника фронт-

офісу;

- рівень управління диверсифікацією кредитного портфеля –

розрахунок показника ІКГК за наданою методикою, визначення галузей,

концентрація в яких наражає банк на ризик; потенційно прогнозування

майбутньої політики і дій конкурентів; прорахунок можливості нараження

конкурентів на ІКРБ за конкретною галуззю для подальшого можливого

зайняття необхідних секторів ринку;

- рівень стрес-тестування для перевірки необхідного рівня резервів –

розрахунок достатності обсягу резервів на випадок настання одного зі стрес-

сценаріїв або декількох стрес-сценаріїв, котрі виникли через різні фактори,

включаючи зміну фази економічного циклу.

33

ВИСНОВКИ

На основі огляду вітчизняних та іноземних джерел було досліджено

поняття «проблемний кредит» банку. Численні відмінності в ідентифікації

поняття «проблемний кредит» створюють проблеми при порівнянні даних та

перешкоджають оцінці ефективності кредитної діяльності банківських установ.

Було виявлено, що фактори впливу на проблемні кредити поділяються на

зовнішні чинники, що прямо і опосередковано впливають на носія ризику

(позичальника) та на внутрішньобанківські.

Також був визначений вплив циклічності економіки на кредитну

діяльність банків та доведено вплив економічного циклу на кредитування. На

основі звітності банків України визначено, що в українській економіці наявні як

ациклічні, так і циклічні галузі. Безумовно, циклічність має враховуватися під

час надання кредиту в певну галузь, щоб мати змогу оцінити на скільки може

бути великим кредитний ризик та попередити появі проблемних кредитів в

портфелі банків.

В ході дослідження було визначено рівень проблемних/недіючих кредитів

в ЄС та Україні, а також запропоновано розраховувати показник концентрації

галузевого кредитування, на основі якого банк зможе коригувати свою

кредитну політику, враховуючи можливі коливання економічного циклу і, як

наслідок, попереджувати настання наслідків кредитного ризику. Визначено, що

структура банківського сектору стає більш концентрованою в низці тих країн,

які проходять процеси реструктуризації банківського сектору, рівень

концентрації у великих країнах, що включають сильні ощадні і кооперативні

банківські сектори, здебільшого, нижчий.

Також були внесені рекомендації з запровадження інструментарію

управління індивідуальним кредитним ризиком з урахуванням чутливості

галузей до циклічності економіки.

34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Недіючі кредити [Електронний ресурс] / Офіційний сайт НБУ. – Режим

доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123459

2. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital

Standards: A Revised Framework - Comprehensive Version [Electronic resource]. –

Access: http://www.bis.org/publ/bcbs54.htm.

3. Про затвердження Положення про визначення банками України

розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

[Електронний ресурс] : Закон України від 30.06.2016 № 351. – Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0351500-16

4. Нові підходи НБУ до визначення непрацюючих активів/кредитів

[Електронний ресурс] / Офіційний сайт НБУ. – Режим доступу:

https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48421073

5. Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків"

[Електронний ресурс] : Постанова НБУ від 15.03.2004 N 104. – Режим доступу:


6. Components of a Sounds Credit Risk Management program [Електронний

ресурс] / Report of Federal Reserve bank USA , Atlanta, 2017 – Режим доступу:

https://www.frbatlanta.org/-/media/ documents/ banking/ publications /components-

of-a-sound-credit-risk-management-program.pdf.

7. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Сайт аналітичної

компанії Інсайдерс – Режим доступу: https://insiders.com.ua.

8. Brad Crombie: Principles for the Management of Credit Risk: What has

changed since the Great Financial Recession [Електронний ресурс] / Report of

analytics of Сanadian Institutional Investment Nerwork, august 2013 – Режим

доступу: http://www.investmentreview.com/files/2013/08/ Principles for the

Management of Credit Risk CAD August- 2013-COMPLIED-v2.pdf.

https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48421073


35

9. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Сайт

Міністерства фінансів України – Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/

index/gdp/.

10. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Сайт огляду

економічних новин і тенденцій – Режим доступу: http://www.ereport.ru/.

11. Архів офіційного курсу долара США [Електронний ресурс] Сайт

огляду зміни торгівельних індексів – Режим доступу:

http://charts.finance.ua/ru/currency/official/-/1/usd.

12. Огляд банківського сектору [Електронний ресурс] / Дослідження

Національного банку України за серпень 2017 року –- Режим доступу:

https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=53734970.


інвестиційної аналітичної групи Investing – Режим доступу:

https://ru.investing.com.

14. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Сайт огляду

економічних новин і тенденцій. – Режим доступу: http://www.ereport.ru/.

15. Marginal lending facility: Historical interest rates with chart [Електронний

ресурс] / Тititudorancea bulletin’s data – Режим доступу:

https://www.tititudorancea.com/z/marginallending facility interest rates

historical.htm.

16. Key ECB interest rates // [Електронний ресурс] - Режим доступу:

https://www.ecb.europa.eu/stats/policy_and_exchange_rates/key_ecb_interest_rates/h

tml/index.en.html.

17. What Is The Importance Of Inflation And It’s Implications [Електронний

ресурс] / Trade and market rates onlinegroundplace – Режим доступу:

https://financeandmarkets.com /importance-of-inflation/.

18. Архів статистичної інформації [Електроний ресурс] / Сайт онлайн

навчального фінансового центру Hands on Banking. – Режим доступу:

https://handsonbanking.org/.

36

19. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Cайт онлайн

платформи з обміну інформацією щодо операцій з цінними паперами Trading

Econimics – Режим доступу: https://tradingeconomics.com.

20. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Офіційний сайт

Всесвітнього банку – Режим доступу : https://www.worldbank.org.

21. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Cайт

національної статистичної служби Великобританії з демографічних і

економічних питань. – Режим доступу: https://www.ons.gov.uk/.

22. Statistics: section of latest developments in the Bank’s money and credit

statistics [Електронний ресурс] / Great Britain national bank’s data. – Режим

доступу: https://www.bankofengland.co.uk/statistics/visual-summaries/ money-and-

credit-statistics.

23. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Сайт онлайн

бізнес порталу з обміну статистичними даними і даними економічних

досліджень Statista. – Режим доступу: https://www.statista.com.


Європейського центрального банку. – Режим доступу:

https://www.bankingsupervision.europa.eu/banking/statistics/html/index.en.html

25. Індикатори фінансової стійкості та довідкові дані [Електронний

ресурс] / Офіційний сайт НБУ. – Режим доступу:

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44575

26. Архів статистичної інформації [Електронний ресурс] / Кредитні

програми Світового банку – Режим доступу : http://projects.worldbank.org.


Міністерства фінансів України – Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/

index/gdp/.


Державної служби статистики України – Режим доступу:

http://www.ukrstat.gov.ua/.

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44575

37

29. Офіційний класифікатор видів економічної діяльності України

[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.ua.

30. Попит на кредити підприємств різних галузей [Електронний ресурс] /

Дослідження громадської організації «Центр економічних досліджень

та прогнозування «Фінансовий пульс»» – Режим доступу: http://finpuls.com.


Європейського центрального банку. – Режим доступу:

sdw.ecb.europa.eu/browse.do?node=bbn3598&fbclid=IwAR3NlTV7xcFH4NJqnd4R

zF2pOSNEH3ZjseTbvZS7Um_dmYZL9kIQ0FTjm3Y.

32. Глосарій економічних термінів [Електронний ресурс] / Офіційна

сторінка Національного банку України. – Режим доступу: https://bank.gov.ua.

33. Про затвердження Положення про організацію системи управління

ризиками в банках України та банківських групах [Електронний ресурс]:

Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 11.06.2018 № 64. –

Режим доступу: https://bank.gov.ua/document/download?docId=71600453.

https://bank.gov.ua/

38

ДОДАТКИ

39

ДОДАТОК А

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ

БАНКУ

Рисунок А.1 – Зовнішні фактори, що впливають на проблемні кредити банку

Фактори виникнення проблемних кредитів банку

Зовнішні

Рівень інфляції

Рівень безробіття

Падіння ВВП

Зміни в законодавчо-

нормативній базі

Відсутність досвіду

ведення бізнесу

Неефективність

реалізації кредитного

проекту

Позичальник

Фінансові Нефінансові

Воєнні дії та акти

громадського протесту

Вплив міжнародних

інститутів

Рівень

криміногенності в країні

Характер регулювання

НБУ кредитної діяльності

банків

Нездатність

позичальника, гаранта,

страховика виконати

свої зобов’язання

внаслідок

незадовільного

фінансового стану

Проблеми пов’язані з

розвитком підприємства

Репутація

позичальника

Небажання

позичальника повернути

кредит

Непередбачені

обставини

Знецінення

забезпечення

40

ДОДАТОК Б

ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОБЛЕМНІ

КРЕДИТИ БАНКУ

Рисунок Б.1 – Внутрішньобанківські фактори, що впливають на проблемні

кредити банку

Фактори виникнення проблемних кредитів банку

Шахрайство та

зловживання персоналу

Недоліки в складанні і

оформленні кредитного

договору

Нездатність керівництва

приймати раціональні

рішення

Самокредитування,

кредитування по’язаних

осіб та інсайдерів

Внутрішньобанківські

Неефективна організація

кредитного процесу

Неякісне оцінювання

кредитоспроможності

позичальника та проекту,

що кредитується

Недостатність інформації

про позичальника

Відсутність належного

контролю виконання

умов кредитного

договору

Недостатньо

продумана та розроблена

кредитна політика банку

41

ДОДАТОК В

ВХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ІНДЕКСУ ХЕРФІНДАЛЯ-ХІРШМАНА

Таблиця В.1 – Кредити надані за секторами економіки в ЄС за період 2005-2007 рр., млрд. євро

2005 2006 2007

Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4

Сільське господарство 123890 127083 129901 130647 134317 137408 140190 139890 143943 147987 151939 151865

Видобувна промисловість 10692 11128 11069 11552 11714 12524 12390 12634 12601 14932 14600 14881

Виробничий сектор 517125 524987 521061 526191 536513 553627 559411 576939 595134 614768 630650 646296

Електроенергія, газ, пари 92788 96541 99301 100131 103081 105783 109806 114934 120575 130392 137850 139647

Будівництво 415716 439295 450549 468382 494564 526676 559669 586054 607862 638024 662321 680913

Торгівля 421048 431503 431900 439703 449410 458187 464302 477206 489536 504517 518795 537346

Транспорт 299504 310527 306855 309565 319583 324489 327671 327489 334835 341424 344407 358198

Харчова промисловість 102328 105331 104811 109233 113420 115056 115588 119304 123299 127572 129199 134217

Нерухомість 919824 945827 970543 1010097 1052409 1089563 1118038 1161786 1191646 1238717 1277515 1338013

Освіта за здоров’я 286449 291089 296644 299342 305158 312107 319332 323302 332140 341985 358933 387651

Сума: 3189364 3283311 3322634 3404843 3520169 3635420 3726397 3839538 3951571 4100318 4226209 4389027

42


2008 2009 2010

Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4





Будівництво 701640 714952 725267 731214 759823 753334 745335 732563 722087 716126 709032 691838

Торгівля 557727 569388 574443 581367 572890 564329 551006 543811 542417 557417 554097 553451

Транспорт 372626 384265 394182 402817 403566 396573 393924 389769 392927 403455 398117 395283


Нерухомість 1395607 1430424 1469085 1487535 1467754 1457231 1458508 1450357 1454383 1462313 1475531 1476480


Сума: 4548607 4671969 4762655 4826988 4843932 4804950 4741386 4691300 4679719 4697865 4687455 4668457

43


2011 2012 2013

Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4





Будівництво 691519 684554 677189 658049 648258 642021 634462 548033 531492 522576 514170 490116

Торгівля 564586 569218 574090 567765 569295 564597 562491 557227 555860 546790 541921 539325

Транспорт 393329 398458 405343 408481 403148 406875 406098 397164 389674 383449 374290 370568


Нерухомість 1488048 1506174 1517693 1517445 1514577 1505489 1487145 1486341 1474898 1464437 1458606 1446453


Сума: 4705525 4739195 4755287 4719922 4699243 4700352 4652261 4535727 4502924 4446366 4393465 4345203

44


2014 2015 2016

Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3 Q4





Будівництво 481410 471548 470883 453918 450143 440808 433916 420273 414101 408911 403689 392577

Торгівля 543798 545430 542755 573256 562557 557869 557349 560466 566308 569273 555416 560618

Транспорт 367562 364275 360363 363426 367714 363433 354293 361493 360091 363531 354646 358316


Нерухомість 1441158 1434096 1430655 1422114 1425627 1433893 1433491 1441200 1442537 1468048 1473774 1482472


Сума: 4336780 4316276 4288588 4302797 4319524 4320261 4292968 4277354 4302863 4324564 4299897 4301041

45


2017 2018

Q1 Q2 Q3 Q4 Q1 Q2 Q3

Сільське господарство 186109 187293 187849 188443 188694 190479 192821

Видобувна промисловість 24624 24410 23173 22650 23309 24035 23661

Виробничий сектор 634440 633091 626589 622304 633137 637578 631131

Електроенергія, газ, пари 226338 225572 225884 228530 229257 226429 225041

Будівництво 391969 379116 370015 361585 351548 351129 347986

Торгівля 568581 568820 565257 570790 581131 579929 576127

Транспорт 355647 356029 352713 356424 354977 358850 359685

Харчова промисловість 145192 145823 143369 145131 144528 144743 144602

Нерухомість 1496664 1502452 1507511 1521851 1540409 1547492 1573123

Освіта за здоров’я 303826 291770 292744 297853 301803 308627 310778

Сума: 4333390 4314376 4295104 4315561 4348793 4369291 4384955

46

ДОДАТОК Г

ДИНАМІКА НАДАНИХ КРЕДИТІВ ДЛЯ ОКРЕМИХ СЕКТОРІВ

ЕКОНОМІКИ І ВВП УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД 01.04.2013 – 01.04.2018

Рисунок Г.1 – Динаміка ВВП і наданих кредитів для сектору

«Електропостачання»

Рисунок Г.2 – Динаміка ВВП і наданих кредитів для сектору «Переробна

промисловість»

20198

21766

24808

27092

34258

33155

33374

28791

33318 28330

28290

31402

33445

33306 38302

39789

42253

42998

43610 48238

51695

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

01.0

4.2

01

3

01.0

7.2

01

3

01.1

0.2

01

3

01.0

1.2

01

4

01.0

4.2

01

4

01.0

7.2

01

4

01.1

0.2

01

4

01.0

1.2

01

5

01.0

4.2

01

5

01.0

7.2

01

5

01.1

0.2

01

5

01.0

1.2

01

6

01.0

4.2

01

6

01.0

7.2

01

6

01.1

0.2

01

6

01.0

1.2

01

7

01.0

4.2

01

7

01.0

7.2

01

7

01.1

0.2

01

7

01.0

1.2

01

8

01.0

4.2

01

8

Кредити у секторі, млн.грн ВВП, млн.грн

133223

133442

133926

135898

158611

157115

163947 183916

229276 208539

197534 194288

209314

196003

196970 204255

200791 194420

200345

199391

221841

0

50000

100000

150000

200000

250000

01

.04

.20

13

01

.07

.20

13

01

.10

.20

13

01.0

1.2

014

01

.04

.20

14

01

.07

.20

14

01

.10

.20

14

01

.01

.20

15

01

.04

.20

15

01

.07

.20

15

01

.10

.20

15

01

.01

.20

16

01

.04

.20

16

01

.07

.20

16

01

.10

.20

16

01

.01

.20

17

01

.04

.20

17

01

.07

.20

17

01

.10

.20

17

01

.01

.20

18

01

.04

.20

18

Кредити у сектор, млн.грн ВВП, млн.грн

47

Рисунок Г.3 – Динаміка ВВП і наданих кредитів для сектору «Торгівля,

ремонт автомеханізмів»

Рисунок Г.4 – Динаміка ВВП і наданих кредитів для сектору «Будівництво»

220578

227217

240618

268519 289980

270003

265838

269797

299379

267546

267256

265733 276212

261604 274948

275015

264643

258735

267321

269570

279804

0

50000

100000

150000

200000

250000

300000

350000

01.0

4.2

013

01.0

7.2

013

01.1

0.2

013

01.0

1.2

014

01.0

4.2

014

01.0

7.2

014

01.1

0.2

014

01.0

1.2

015

01.0

4.2

015

01.0

7.2

015

01.1

0.2

015

01.0

1.2

016

01.0

4.2

016

01.0

7.2

016

01.1

0.2

016

01.0

1.2

017

01.0

4.2

017

01.0

7.2

017

01.1

0.2

017

01.0

1.2

018

01.0

4.2

018


44845

44341

43882

50217

54854

54716

55926 55552

65662

55350

42137

41905

39574

38624

39582

45047

45110

43510

44606

46037 42138

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

70000

01.0

4.2

013

01.0

7.2

013

01.1

0.2

013

01.0

1.2

014

01.0

4.2

014

01.0

7.2

014

01.1

0.2

014

01.0

1.2

015

01.0

4.2

015

01.0

7.2

015

01.1

0.2

015

01.0

1.2

016

01.0

4.2

016

01.0

7.2

016

01.1

0.2

016

01.0

1.2

017

01.0

4.2

017

01.0

7.2

017

01.1

0.2

017

01.0

1.2

018

01.0

4.2

018


48

Рисунок Г.5 – Динаміка ВВП і наданих кредитів для сектору «Операції з

нерухомим майном»

43734

46630

46254

50746

58714

59154

60328

60174

69938

62239

72715

75308 81123

75360

76641

81190 75788

73113

72981

71563

70410

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

70000

80000

90000

01.0

4.2

013

01.0

7.2

013

01.1

0.2

013

01.0

1.2

014

01.0

4.2

014

01.0

7.2

014

01.1

0.2

014

01.0

1.2

015

01.0

4.2

015

01.0

7.2

015

01.1

0.2

015

01.0

1.2

016

01.0

4.2

016

01.0

7.2

016

01.1

0.2

016

01.0

1.2

017

01.0

4.2

017

01.0

7.2

017

01.1

0.2

017

01.0

1.2

018

01.0

4.2

018


49

ДОДАТОК Д

СТРУКТУРНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ЗАСТАВИ ЗА

КРЕДИТОМ З УРАХУВАННЯМ ЦИКЛІЧНОСТІ ГАЛУЗІ

Рисунок Д.1 – Структурна схема визначення обсягу застави за кредитом з

урахуванням циклічності галузі (складено автором)

Отримання інформації про клієнта

і бажаний кредитний продукт

Визначення розміру застави

Недостатній Достатній

Галузь

циклічна?

Вартість

об’єкту застави

циклічна?

Ні Так

Термін кредиту

охоплює проблемні

частини циклу?

Провести коригування

обсягу застави за

параметром галузі

Проведення коригування

обсягу застави не є

потрібним

Провести коригування обсягу застави

за циклічністю об’єкту застави

Так

Проведення коригування не

є потрібним

Ні

Провести коригування обсягу застави

за циклічністю і терміном кредиту

Проведення коригування не

є потрібним

Так Ні

Узагальнення отриманої інформації

Надання кредиту під

кориговану заставу

50

Елем

енти

кред

итн

ої

політ

ики

Визначення цільових

ринків кредитування

Перелік цільових

напрямів

кредитування

Загальні критерії

прийнятності

кредитування

Принципи управління

ризиком концентрації

Загальні умови надання

кредитів

Порядок ухвалення

кредитних рішень

Процедури делегування

повноважень ухвалення

кредитних рішень

Введення до розрахунку

індексу 𝐻𝐻𝐼𝑆𝐶

Використання інформації

про циклічні/ациклічні/

контрциклічні галузі

Встановлення лімітування

на кредитування в певні

галузі або певним

позичальникам

Відповідно до фази циклу

визначення обсягу, строку

кредиту, виду його

забезпечення

ДОДАТОК Е

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ЦИКЛІЧНОСТІ

ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Рисунок Е.1 – Шляхи використання інформації щодо циклічності для

удосконалення елементів кредитної політики

Documents

КОНКУРСНА НАУКОВА РОБОТАkhibs.ubs.edu.ua/wp-content/uploads/2019/04/... · 2019-04-05 · КОНКУРСНА НАУКОВА ... тому робота у напрямку