504
ßëàááàñ Ñîíóí áàøëàíüûúû ïîâåñò âÿ ùåêàéÿëÿð Áàêû "Íóðëàí" - 2007

Ñîíóí áàøëàíüûúû - HIDDEN...Араг-чахырын щесабына алим олму-сан. Ялбяття, севинмяк лазымды…" Кяндляриндян

  • Upload
    others

  • View
    24

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

  • ßëàááàñ

    ÑÑîîííóóííááààøøëëààííüüûûúúûû

    ïîâåñò âÿ ùåêàéÿëÿð

    ÁÁààêêûû ""ÍÍóóððëëààíí"" -- 22000077

  • Þí ñþçöí ìöÿëëèôè ßßññýýÿÿðð ÐÐÿÿññóóëëîîââôèëîëîýèéà åëìëÿðè äîêòîðó

    Ðåäàêòîð ÍÍÿÿððèèììààíí ßßááääööëëððÿÿùùììààííëëûûÐÿññàì ÊÊèèððììààíí ÀÀááääèèíí

    ßßËËÀÀÁÁÁÁÀÀÑÑ..

    Ñîíóí áàøëàíüûúû. Ïîâåñò âÿ ùåêàéÿëÿð. Áàêû, "Íóðëàí", 2007. - 504 ñÿù.

    Êèòàáà éàçû÷ûíûí îòóç èëëèê áèð äþâðö ÿùàòÿ åäÿí ÿäÿáèéàðàäûúûëûüûíûí èëê íöìóíÿëÿðèíäÿí òóòìóø ñîí ÿñÿðëÿðèíÿ -úÿí éåíèäÿí èøëÿíìèø ïîâåñò âÿ ùåêàéÿëÿðèíèí áèð ãèñìèäàõèë åäèëìèøäèð.

    4702000000N - 098 - 2007

    Я

    © ßßëëààááááààññ, 2007

    © "Нурлан", 2007

  • ÖÖrrÿÿyyii iillÿÿ øøaaiirr,, ddööøøöönnccÿÿssii iillÿÿ ffiilloossooff,, qqÿÿllÿÿmmii iillÿÿ nnaassiirr

    Azÿrbaycan nÿsrinin 80-ci illÿr nÿslinÿ mÿnsub istedadlûyazû÷û ßlabbas haqqûnda ÿn yûücam vÿ sÿrrast fikri, zÿnnim-cÿ, tanûnmûø tÿdqiqat÷û, ÿdÿbiyyatøönas-filosof Sabir Bÿøirovdeyib. O, ÿllisinÿ nÿrdivan dayamûø bu sþz sÿnÿti xiridarûnûnyaradûcûlûüûna hÿsr etdiyi monoqrafiyasûnûn dþrdcÿ kÿlmÿlik,lakin tutumlu adûnda gþrkÿmli nasirin ÿdÿbi portretini dÿqiq÷ÿkÿ bilib: "ßlabbas: Sþzön kþhnÿ kiøisi" Bu ad eyni zamandaßlabbasûn Azÿrbaycan nÿsrindÿ ÿdÿbi hadisÿ sayûla bilÿcÿk(lakin tÿÿssöf ki, uzun illÿr ÷ap olunmayan, ÷apûndan sonrada xeyli vaxt östöndÿn sökutla ke÷ilÿn) "Kþhnÿ kiøi" po ves -tinÿ gþndÿrmÿdir.Aydûndûr ki, buradakû "kþhnÿ" sþzö vaxtû ke÷miø, nimdaø

    mÿnasûnda yox, mödrik, dönyagþrmöø sþz-qÿlÿm ÿhli mÿ -na larûnda iølÿdilib. Øöbhÿsiz ki, bu ifadÿni yalnûz ßlabbasûnotuz ilÿ yaxûnlaøan ÿdÿbi fÿaliyyÿtinin indiki ucalûüûndangeriyÿ - bu zirvÿnin yamaclarûna, ÿtÿklÿrinÿ, kþklÿrinÿ, qay-naqlarûna doüru boylanan, onun bötön yaradûcûlûüûnû yaxûndanizlÿyÿn vÿ möasir ÿdÿbiyyatøönaslûüûn tÿlÿblÿri sÿviyyÿsindÿtÿhlil edÿ bilÿn tÿdqiqat÷û iølÿdÿ bilÿrdi.Bu ifadÿnin mÿnim ö÷ön ÿn maraqlû mÿqamû hÿm dÿ

    burasûdûr ki, ßlabbas "Kþhnÿ kiøi"ni qÿlÿmÿ alanda 20-21yaølû gÿnc idi vÿ o dÿliqanlû ÷aüûnda, þzönön dÿ vurulduüubÿdii obrazûnûn - Qaratelin yaøûnda olmasûna baxmayaraq,qÿ lÿmi elÿ o vaxtlar "kþhnÿ" kiøilÿrin pöxtÿlÿømiø mödrik-liyindÿ idi. Onun elÿ o illÿrdÿn baølayaraq deyilÿsi sþzö var -dû. Aradan ke÷ÿn ÿsrin dþrdÿ biri qÿdÿrki zaman dilimi gþs -

    3

  • tÿrdi ki, ßlabbasû yazmaüa sþvq vÿ tÿøviq edÿn ke÷ici gÿnc -lik hÿvÿsi, øþhrÿt azarû deyildi. O, ÿdÿbiyyat dönyasûna qÿ -dÿm qoyduüu ilk illÿrdÿn nÿzÿriyyÿdÿ adûna ideya mÿz-munu deyilÿn, oxucuya ÷atdûrûlmaq istÿnÿn birbaøa vÿ yadolaylû mesajû-mÿramû olan sÿnÿtkar yetkinliyindÿ idi.Èlk mÿtbu ÿsÿrlÿrindÿn bu gönÿ qÿdÿr ke÷ÿn iyirmi beø il,

    yaxøû mÿnada, ßlabbasû dÿyiødirmÿyib: sþzöbötþv qalûb,simasûnû ÿn gÿrgin anlarda vÿ dþnÿmlÿrdÿ belÿ itirmÿyib,bÿdii dilÿ sÿdaqÿtini qoruyub, ÿdÿbiyyata xÿyanÿt etmÿyibvÿ hÿr sþzön östöndÿ ÿsmÿkdÿ davam edib, yazû÷ûnûn þztÿbiriylÿ desÿk, "sþzlÿri qûzûl suyuna ÷ÿkmÿyi" sördöröb. Vÿÿdÿbiyyata ki÷ik hekayÿlÿrlÿ gÿlÿn ßlabbas yaradûcûlûüa uzunillÿr povestlÿrlÿ davam edib, nÿhayÿt, qûsa bir möddÿt ÿvvÿlroman janrûnda ilk ÿsÿrini dÿ oxuculara tÿqdim edib. ßlabbas ÿdÿbiyyatûn ÿbÿdi vÿ humanist missiyasûnûn fþv -

    qöndÿdir, qÿlÿmini ancaq inandûüû vÿ doüru bildiyi mþvzu-larûn iølÿnmÿsinÿ, bÿdii cÿhÿtdÿn mÿnalandûrûlmasûna yþ -nÿldir. Onun ÿsÿrlÿrindÿ "kþhnÿ" mþvzular - þzönÿqÿdÿrbÿdii tÿsvir predmetinÿ ÷evrilmiø mþvzular iølÿnirsÿ, demÿk,yazû÷ûnûn bu mþvzuda yeni sþzö var, hadisÿlÿrÿ yeni baxûøbucaüû var, ÿvvÿlki deyilmiølÿrdÿ onu qane etmÿyÿn, iølÿn-mÿ øÿkli, dil, öslub vÿ s. baxûmdan razû salmayan mÿqamlarvar. Buna gþrÿ yazû÷ûnûn mþvzularû hÿmiøÿ yenidir, oriæinaldûrvÿ þzönÿmÿxsusdur.Èlk hekayÿsi hÿlÿ iyirmi beø il bundan ÿvvÿl ÷ap olunan

    ßlabbasûn (1981-ci ildÿ "Ulduç"" jurnalûnda ÷ap olunan "Ki -øiliê"" hekayÿsi) 80-ci illÿrin sonlarûndan etibarÿn iøûq özö gþr-mÿyÿ baølayan kitablarûnû - "Gömöøö gecÿlÿð"" (1989), "Doü -ma ocaq" (1989), "Gödaz" (1993), "U÷urum" (2001) vÿ hÿlÿ-lik son kitabû "Qiyam÷û" romanûnû (2004), son illÿrin mÿtbuatvÿ internet sÿhifÿlÿrindÿ dÿrc edilÿn vÿ kitablaømayan he -kayÿlÿrini oxuyub qurtaranda ilk aülûma gÿlÿn fikir bu olub:

    4

  • örÿyi ilÿ øair, döøöncÿlÿri ilÿ filosof, qÿlÿmi ilÿ nasir olansÿnÿtkar! Èndi bu sÿtirlÿri qÿlÿmÿ alarkÿn vaxtilÿ aülûmagÿlÿn bu fikri yavaø-yavaø xûrdalamaüa, necÿ deyÿrlÿr, "ÿsas -landûrmaüa" baølayûram.ßlabbas örÿyi ilÿ øairdir, ÷önki ÿsÿrlÿrinin dilinÿ folklora

    mÿxsus sÿyyallûq, axûcûlûq, xalq danûøûq nitqinÿ xas duruluq,saflûq, zÿnginlik hakimdir. Diqqÿt edin, sanki "Dÿdÿ Qor -qud"un ozan diliylÿ danûøûr: " - Bÿri gÿlgil, qÿm tötÿyi, - dedi,- gÿl dÿrdimÿ ÷arÿ elÿ!Elÿ bu dÿhgÿdÿ nagahani sÿslÿ kiminsÿ onu þz adûyla

    ÷aüûrdûüûnû eøidib dinøÿmÿyÿ baøladû. Nÿ sÿs, nÿ sÿmir, qudesÿn, qulaq tutulardû"Doürudur, ÿsÿrin tÿhkiyÿsi, ifadÿ vÿ tÿsvir vasitÿlÿri, söjet

    vÿ kompozisiyasû, mökalimÿlÿr vÿ daxili monoloqlar, addûm -baøû sÿnÿ bunun nÿsr - ya hekayÿ ("Mÿrÿnd þlösö"), ya po -vest ("Kþhnÿ kiøi"), yaxud da roman ("Qiyam÷û") olduüunuxatûrladûr. Lakin daha dÿrin mötaliÿdÿ hiss edirsÿn ki, sþz -lÿrin siqlÿti, semantik yökö, sintaktik konstruksiyalarûn quru-luøu, cömlÿlÿrdÿ kÿlmÿlÿrin dözömö, obrazlarûn rÿngarÿngdönyasû, lirik psixologizmi, zÿngin dili, sÿnÿtkarlûqla iølÿnmiøÿsrarÿngiz tÿbiÿt lþvhÿlÿri poetik ovqata, ruha kþklÿnib,sanki vÿznini vÿ qafiyÿsini yerinÿ oturtsan, sÿtirlÿr misralara,proza poeziyaya ÷evrilÿcÿk... ßlabbas döøöncÿlÿri ilÿ filosofdur. Qÿhrÿmanlarûnûn da -

    nûøûüû, möhakimÿlÿri, hadisÿlÿrÿ baxûø tÿrzi filosofanÿdir. ßnki÷ik hekayÿsindÿ dÿ, ortahÿcmli povestindÿ dÿ, irimasøtablûromanûnda da yazû÷ûnû bÿdii tÿhlil vÿ tÿsvir predmetinÿ ÷ev -rilÿn mþvzunun anatomiyasû, daha doürusu, anatomik fÿl-sÿfÿsi, obrazlarûn danûøûq, hal vÿ hÿrÿkÿtlÿrinin motivasiyasû,hadisÿlÿrin sÿbÿb-nÿticÿ ÿlaqÿlÿri, zaman vÿ mÿkanûn, icti-mai-siyasi möhitin tip vÿ xarakterlÿri formalaødûrma prosesivÿ s. mÿsÿlÿlÿr döøöndörör.

    5

  • ßdÿbiyyatûn maariflÿndirmÿ, informasiya-bilgi þtörmÿ,ÿx laqi tÿrbiyÿlÿndirmÿ, bÿdii hÿzz vermÿ, etik-estetik zþvqformalaødûrma vÿ s. kimi rÿngarÿng funksiyalarû i÷ÿrisindÿ birdÿ insanû döøöndörmÿ, bu vÿ ya digÿr mÿsÿlÿ (sþhbÿt bÿ -øÿri ideyalardan, qlobal problemlÿrdÿn dÿ gedÿ bilÿr, sûrfmilli, dar mÿkan ÷ÿr÷ivÿsindÿ cÿrÿyan edÿn hadisÿlÿrdÿn dÿ- bötön hallarda mþvzu bÿøÿridir!) ÿtrafûnda obyektiv fikir for-malaødûrma missiyasû var ki, ßlabbasûn ÿsÿrlÿrindÿ bu funk -siya digÿrlÿrindÿn daha qabarûqdûr. Vÿ bu funksiyanûn ger -÷ÿk lÿødirilmÿ metodu publisistikadan fÿrqli olaraq möÿlliftÿhkiyÿsindÿ verilmir, yazû÷û "mÿn"inin tÿhlil vÿ øÿrhindÿ dilÿgÿtirilmir. Bu missiya obrazlarûn þz aralarûndakû mökalimÿlÿr,tÿsvir edilÿn hadisÿlÿr, nÿql olunan ÿhvalatlar, tip vÿ xarak-terlÿrin daxili monoloqlarû, bu vÿ ya digÿr mÿsÿlÿ barÿdÿkimölahizÿ vÿ möhakimÿlÿri vasitÿsilÿ yerinÿ yetirilir. Bu me -tod möÿllifin oxucuya önvanladûüû mesajû adresata dÿqiqþtör mÿyÿ kþmÿk edir, möÿllifi döøöndörÿn mÿsÿlÿlÿr eynizamanda oxucunu döøöndörÿn problemÿ ÷evrilir. Elÿ bunagþrÿ dÿ ßlabbasûn qÿhrÿmanlarûnûn ÿksÿriyyÿti ziyalûlardûr,elm adamlarûdûr. Möÿllif baøa döøör ki, onu döøöndörÿn fÿrdilÿ fÿrd arsûndakû ikitÿrÿfli mönasibÿtlÿr, fÿrd ilÿ cÿmiyyÿtarasûndakû ÷oxyþnlö ÿlaqÿlÿr, fÿrd vÿ cÿmiyyÿt ilÿ tÿbiÿt ara -sûndakû mörÿkkÿb vÿ ziddiyyÿtli mÿqamlar ziyalû obrazlarûva sitÿsilÿ daha dolüun bÿdii tÿhlil obyektinÿ ÷evrilÿ bilÿr.Yazû÷û sÿhv etmir. ßlabbasûn yuxarûda sûraladûüûmûz qlobalproblemlÿrÿ dair fÿlsÿfi döøöncÿlÿrini, onu narahat edÿntaleyöklö sosial-siyasi problemlÿri, cÿmiyyÿtdÿ baø verÿnmÿnÿvi tÿnÿzzöl, ÿxlaqsûzlûq, mÿnÿviyyatsûzlûq, biganÿlik,þzgÿlÿømÿ vÿ ÿn ÿsasû, sonu gþrönmÿyÿn dibsiz quyu misa -lû vÿziyyÿtdÿn qurtuluø yolunu tapmaqdakû ÷arÿsizlik kimiqÿliz problemlÿri onun tip vÿ xarakter sÿviyyÿsinÿ yöksÿlmiøziyalû obrazlarû dilÿ gÿtirirlÿr. Þtÿn yözilin ilk iki onilliyindÿn

    6

  • fÿrqli olaraq son iki onilliyindÿ Azÿrbaycan ziyalûlarû qorxunc,tÿlatömlö hadisÿlÿr burulüanû imtahanûndan kÿsrlÿ ÷ûxdûlar.Xalqûn 70 illik "ideologiyasûzlûq" mÿktÿbindÿ tÿlim-tÿrbiyÿalmûø ziyalûlarû ilÿ digÿr tÿbÿqÿlÿri arasûndakû dÿrin "u÷urum-lar" olduüu þçöíö bötön dÿhøÿtilÿ gþstÿrdi. Vÿ ßlabbas bu"qopuqluüu" þz sÿnÿtkar fÿhmiylÿ hiss edir vÿ dilÿ gÿtirir.Ali tÿhsilli, ancaq aylûq mÿvacibi tÿk boüazûnû dolandûr-

    maüa kifayÿt etmÿyÿn, kirayÿ÷i qaldûüû evin pulunu verÿ bil -mÿyÿn ÷arÿsiz vÿ kþmÿksiz qÿhrÿmanûn problemi onundaxi li monoloqu vasitÿsilÿ oxucuya ÷atdûrûlûr ("Kö÷ÿ").Ènsanlarûn biganÿliyi vÿ laqeydliyi fonunda döødöyö hÿyat

    girdabûndan ÷ûxûø yolunu ancaq þzönö þldörmÿkdÿ gþrÿn zi -yalû Talûbû intihara söröklÿyÿn ictimai möhit, sosial motivlÿronun þzö tÿrÿfindÿn yox, arvadû, meyitxana hÿkimi, möstÿn-tiq, qardaøû vÿ oülu tÿrÿfindÿn a÷ûqlanûr ("Mÿrÿnd þlösö")."Gÿlin ayaqqabûsû" hekayÿsindÿ ideya oxucuya ÿsÿrin sÿk -

    kiz il elmi iø yazmaqla mÿøüul olan qÿhrÿmanû Fÿrÿclÿ onundoqquzillik arvadû Ölkÿr arasûndakû mökalimÿ vasitÿsilÿ ÷at -dûrûlûr."Baøsaülûüû" hekayÿsinin qÿhrÿmanû otuz altû yaølû Seyfÿli

    dÿ elm adamûdûr, mödafiÿyÿ hazûrlaøûr. Bu mÿsÿlÿ ÿtrafûndakûmöÿllif döøöncÿlÿri qismÿn ÿsÿrin qÿhrÿmanû ilÿ onun elmirÿhbÿri arasûndakû dialoqlarda sÿslÿnsÿ dÿ, final sonluüu(mö ÿllif tapûntûsû) vasitÿsilÿ - Seyfÿlinin êÿíääÿí êþùíÿ ùÿì -êàðëàðûíà gþndÿrdiyi baøsaülûüû teleqramûnda dilÿ gÿtirilir."Gecÿyarûsû hadisÿ" hekayÿsinin qÿhrÿmanû Sÿlim möÿllim

    dÿ ziyalûdûr, alimdir, professordur. Lakin mÿnÿviyyatû ÷þk -mÿkdÿ, ÿxlaqi dÿyÿrlÿri ÷örömÿkdÿ olan bir cÿmiyyÿtdÿMö qÿddÿs Kitaba sûüûnmaq da insanû mÿnÿvi bþhrandanqur tarmaüa kifayÿt elÿmir. ßlÿëxösus, ÿgÿr bu Kitabû almaqö÷ön lazûm olan xûrda bir mÿblÿüi tapmaq mÿsÿlÿsi möø köl -dörsÿ! ßslindÿ, Sÿlim möÿllim imkanlû adamdûr. Lakin mÿ sÿ -

    7

  • lÿ burasûndadûr ki, Sÿlimin anasû Xanûm ana "Qurani-Kÿrim"inan caq halal zÿhmÿtlÿ qazanûlmûø pulla alûna bilÿcÿyini sþy -lÿyir ki, bu halal pul Sÿlim möÿllimdÿ vÿ onun tanûø-biliøindÿyoxdur! Mÿhz hekayÿnin fÿlsÿfi mÿqamû bu nþqtÿdÿn baø -layûr: bötön zaman vÿ mÿkanlarda, xösusilÿ dÿ dönyÿvi cÿ -miyyÿt sahibi xalqlarda bu gönÿ qÿdÿr þz hÿllini tapmayanhalal-haram mÿsÿlÿsi Èslam ÿxlaqû möstÿvisindÿ sûnaüa÷ÿkilir vÿ hadisÿlÿr ÷þzÿlÿndikcÿ mÿlum olur ki, Sÿlim möÿl-limin ailÿsindÿ dÿ, onun ÷evrÿsindÿki dostlarûnda da, iølÿdiyiakademiya sistemindÿ dÿ "halal-haram" möbarizÿsi he÷ dÿhalalûn xeyrinÿ deyil... Onlarla maraqlû hekayÿnin, bir ne÷ÿ göclö povestin ardûn-

    dan nasir ßlabbasdan ÿdÿbi hadisÿyÿ ÷evrilÿ bilÿcÿk bir ro -manûn doüuøunu gþzlÿmÿk yazû÷ûnûn yaradûcûlûüûnû yaxûndanizlÿyÿnlÿrin haqqû idi. Øÿxsÿn mÿn bunu gþzlÿyirdim. Lakinbu doüuøun àüðûñûç þòöøìÿéÿúÿéèíè äÿ áèëirdim. ßlabbas"Kþh nÿ kiøi"dÿn zÿif ÿsÿr qÿlÿmÿ almamalûydû. Vÿ nÿ yaxøûki, bu øöbhÿlÿrim þzönö doürultmadû (Romanûn ÿvvÿlindÿmöÿllifin yazdûüû "Bir ne÷ÿ kÿlmÿ"dÿn anlaøûlûr ki, eyni ni -garan÷ûlûq onun þzöndÿ dÿ varmûø) ßlabbas þz adûna vÿ mö -asir Azÿrbaycan nÿsrinÿ layiq bir romanla ortaya ÷ûxdû: "Qi -yam÷i"Burada ÿsÿrin geniø tÿhlilini vermÿk istÿmirÿm. Tÿd qi qat -

    ÷û S.Bÿøirovun yuxarûda adû ÷ÿkilÿn monoqrafiyasûnda ro ma -nûn sÿriøtÿli tÿhlili verilib. "Qiyam÷û" haqqûnda gþrkÿmli tÿn-qid÷imiz A.Höseynov da þz mösbÿt fikirlÿrini sþylÿyib. Mÿt -buat sÿhifÿlÿrindÿ roman haqqûnda ÷ûxan tanûtma yazûlarûn-dan vÿ mösbÿt rÿylÿrdÿn dÿ, yÿqin ki, oxucu xÿbÿrdardûr.Mÿn yalnûz ÿsÿr haqqûnda indiyÿ qÿdÿr deyilÿnlÿrÿ bir ne÷ÿki÷ik øtrix ÿlavÿ etmÿklÿ kifayÿtlÿnirÿm."Qiyam÷û" romanû son dþvrlÿrdÿ dÿbdÿ olan postmodern-

    izm öslubunda yazûlmayûb. ßsÿr klassik Azÿrbaycan nÿsri

    8

  • öslubunda vÿ ÿnÿnÿvi törk tÿhkiyÿ mÿdÿniyyÿti mös tÿ visin -dÿ ãÿëÿìÿ àëûíûá. Romandakû zaman dilimi vÿ coürafi mÿkanbaxûmûndan øÿrti ke÷idlÿr hadisÿlÿrin 80-cû illÿrdÿ cÿrÿyaneòäèéè tÿÿssöratû oyadûrsa da, ÿslindÿ daha ÿvvÿlki dþvrlÿrÿaid dir. Baøqa sþzlÿ, bu hadisÿlÿr son iki onillikdÿ ortaya÷ûxan millÿt vÿ din qarøûdurmasû, etnik-ayrûlûq÷û zÿ min dÿmeydana gÿlÿn hadisÿlÿr deyil. Bu hadisÿlÿr 70 il yaøa -dûüûmûz ictimai-siyasi möhitdÿ baø verÿn "sovet ÿcaibliklÿ rin -dÿn" tipik bir epizoddur (Magistral dÿmiryolu ÷ÿkilmÿsi -mÿ sÿlÿn, mÿøhur BAM, elektrik stansiyasû ö÷ön sututar in øa -atû - mÿsÿlÿn, Araz SES vÿ s. mÿqsÿdlÿrlÿ ne÷ÿ-ne÷ÿ kÿn -din-qÿsÿbÿnin boøaldûlmasû, insanlarûn dÿdÿ-baba yurdun-dan kþ÷örölmÿsi hadisÿlÿrini xatûrlayaq). ßmr vÿ sÿrÿncam-larla yaøamaüa alûømûø xalq, hþkumÿtin aldûüû bir qÿrarla þzdÿdÿ-baba torpaqlarûnû sakitcÿ tÿrk edir, buna ösyan edÿn,qiyam qaldûran yoxdur. Daüdan arana, arandan daüa sörölÿndilsiz-aüûzsûz, ÿn dÿhøÿtlisi isÿ kþk yaddaøûndan, torpaq vÿÿcdad baülûlûüûndan mÿhrum milli ruhsuz xalqûn baøqa birzaman vÿ mÿkanda þz torpaqlarûnû zorla vÿ ya "kþnöllö" tÿrketmÿsi ÷ox da tÿÿccöblö gþrönmör... Vÿ romanûn yazû÷ûnûnhekayÿlÿrindÿn ÿn möhöm fÿrqlÿrindÿn biri budur ki, "kþ÷"ÿqarøû qiyam qaldûran, ösyan edÿn Bÿbir ziyalû deyil! Onunyan-yþrÿsindÿki tÿk-tök ziyalûlar isÿ yalnûz mÿslÿhÿt verÿn-lÿr, hadisÿlÿrin qûzüûn ÷aüûnda "aüûzlarûna su alûb duranlar",canlarûndan hÿlÿ dÿ "37-ci il xofu" ÷ûxmayanlardû!Roman i÷-i÷ÿ ke÷miø zÿncirvari hadisÿlÿr yumaüû olsa da,

    tÿsvir vÿ tÿhkiyÿ klassik ÿnÿnÿvi nÿsr öslubundadûr, sakit vÿtÿmkinlidir, "aüayanadûr". Yazû÷ûnûn bu cör anlatûø tÿrzihadisÿ lÿrin dinamik inkiøafûnû qÿtiyyÿn yavaølatmûr. Roman÷ox øa xÿli vÿ ÿlvan söjet xÿttinÿ malikdir. Möÿllif tÿxÿyyölöolan qurmaca dönya ilÿ real ger÷ÿklik arasûndakû mönasibÿt -lÿr dözgön qurulub vÿ þl÷ö mötÿnasibliyi gþzlÿnilib. Kom po -

    9

  • zi siya yazû÷û mÿramûnûn, insan psixologiyasûnûn anlaøûlmaz sir-lÿrinin, mörÿkkÿb hÿyat reallûqlarûnûn a÷ûlmasûna, hadisÿlÿrinmöfÿssÿl dinamikasûnûn yöksÿlÿn xÿtlÿ inkiøafûna maksimumdÿrÿcÿdÿ imkan verÿcÿk øÿkildÿ döøönölöb. Bötþvlökdÿ"Qi yam÷û" romanû dÿrin möndÿricÿsi vÿ bÿdiiliyi, yöksÿk ide -ya mÿzmunu, mörÿkkÿb obraz vÿ xarakterlÿrin mökÿmmÿliølÿniøi, möÿllifin peøÿkar yazû÷û tÿhkiyÿsi vÿ ÿsÿr qÿhrÿman-larûnûn dilinin canlûlûüû, öslubunun þzönÿmÿxsusluüu, yöksÿksÿnÿtkarlûqla qÿlÿmÿ alûnmûø ÿsrarÿngiz tÿbiÿt lþvhÿlÿrininobrazlûlûüû ilÿ hÿm yazû÷û ßlabbasûn yaradûcûlûüûnda, hÿm dÿAzÿrbaycan nÿsrindÿ yeni sþzdör.

    ßßssggÿÿrr RRÿÿssuulloovvfilologiya elmlÿri doktoru

    10

  • щекайяляр

  • ЭЯЛИН АЙАГГАБЫСЫ

    Еля бирдян, улдузлары яфил-яфил йанан конйак шцшяляриня ба -хыб, ялини ъибиня саланда дярд эютцрдц Фяряъи: нийя, ахы нийя бузящримара пул версин? Ушаьына бир дяст палтар, юзцня ке фи ис тя -йян бир кюйняк ала билмязми?

    Алыъылар эялиб-эедир, касса щямишяки адятиля чаггылдайыр,ам ма Фяряъин яли ъибиндян чыхмырды ки, чыхмырды.

    "Нийя севинмяйясян ки? Араг-чахырын щесабына алим ол му -сан. Ялбяття, севинмяк лазымды…"

    Кяндляриндян чох-чох узагларда, бу уъсуз-буъагсыз Бакышящяриндя, бу шяраб маьазасынын ортасында о сяс дярин бош луг -дакы кими якс-сяда гопара-гопара щяр ан, щяр дягигя кас са -нын чаг-чуггу иля щямащянэ тякрарланырды: "Араг-чахырын ще -са бына, араг-чахырын... Нийя?... Ахы нийя?..."

    Бу щямин сакит йай эеъяси иди ки, Фяряъ аз гала сцбщ ся щя ря -ъян йуху эюрмцшдц. Эюзцнцн габаьында йа рящбяринин эцлянчющряси ъанланырды, йа да о шейляр ки, онлардан сон вахтлар итай рандан безян кими безмишди вя йухудан йарымчыг галхыбйеринин ичиндя отуран кими фикирляшмишди ки, яэяр сабащ Бакыйада бу ящвал-рущиййя иля йола дцшся, щеч ня... Эетмяся йахшыды.Щяля шей-шцйцнц йыьмалы, каьыз-куьузуну гайдайа салмалы,ся щяр дя обашдан дурмалыйды ки, гузуну кясиб щазырласын.

    Ахырда безмиш, алышган вя тяк бир сигарет эютцрцб чыхмышдыки, байырда чох да йубанмасын.

    Отурмушду, фикирляширди: биръя бу ил дя тез эялиб кечсяйди,ъаны бирдяфялик гуртарарды. Бясди Бакыйа айаг дюйдцйц... Ахыким олса, безмяз? Бу сяккиз илдя ора эетмядийи ай, бялкя дя,

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    13

  • йохду. Та о вагон бялядчиси галмайыб ки, ону танымамыш ол -сун. Билирляр ки, филанкясди, щансы кянддянди, нечя илин дис сер -тантыды. Бир дяфя щятта бири сюз дя салмышды: "Амма юз ара -мызды, бу диссертантлыг да бир шей дейил щаа! Щайыф дейил ас пи -рант? Цч иля билясян ки, йа щя, йа йох... Мяним гардашым дцзцч иля мцдафия еляди" Сонра да юзц Фяряъя щагг газандырмышды:"Амма нейляйясян, ев-ешик йийяси, аиля-ушаг сащиби, цстялик дякянд йери... Эял аспирант ол эюрцм неъя олурсан?!"

    -Фяряъ?-Горхуздун мяни,-дюнцб йолдашыны эюрян кими деди,-щяля

    йатмамысан? -Бу ня вахтын сигаретиди? Бу да тязя чыхыб? -Сигарет адамы дцшцнъяли эюстярир.-Дейирям ахы, нийя алимя охшайырсан сон вахтлар.Ня вахтаъан диниб-данышмадылар. Сцкут иди, ит-зад щцрцб

    елямир, тякъя ашаьыдан - мешядяки батаглыгдан гурбаьаларынзяиф гурултусу эялирди. Кянарында отурдуглары чарщовузун ор -та сындан сакитъя фышгыран суйун сычрантылары аьлы-эюйлц ишыгдабярг вуруб, тез дя йох олурду. Беля сакитликляр олса-олса, бирдя адам тязя-тязя ешгя дцшян вахтлар олур: щеч ня даныш ма -дан, сяссиз-сямирсиз отуруб дцшцнцр, мин ъцр хяйала далырсан.Анъаг о йашда бу сясляри дуймаг да щамыйа нясиб олан шейдейил.

    Орда яйляшмишдиляр ки, Цлкяр эялин эялянин онму-он бешмиэцнц тамам оланда дцзялтмишдиляр. "Йатмаздан яввял оту ра -рыг" демишди Цлкяр. "Йяни эеъяляри, сцкуту беля хошлайырсан?""Сян сиз олмайанда щяя" "Бяс оланда?" "Дцнйа бомбош вяким сясиз эюрцнцр"

    Амма йаман гярибяймиш дцнйа: цч ай, беш ай... вя лал-дин -мяз ахшамларын бириндя эеъялярин эюрцнмяз сещриня сыьал чя -кян о су шырылтысы да нийяся минлярля ади шейдян бириня дюн мцш -дц.

    ßëàááàñ

    14

  • -Нийя эялдин, йатайдын.-Гапынын сясиня ойандым, эюрдцм чыхырсан, йазыьым эялди. -Йазыьын?-Фяряъ сигарети йарымчыг тулламалы олду.-Фикирляшдим ки, няйиня эяряйиди ахы бу зящримар алимлик?-

    Цлкяр бцрцндцйц йайлыьы чийниня чякди,-биз ъящянням, ня эе -ъян вар, ня эцндцзцн. Бяс дейилми бу андыра галмыш дяфтяр-ки -та бла ялляшдийин?

    -Бу да юз арвадын, ахыр о да диля эялди,-Фяряъ цзцнц йанатутуб дейинди,-няйи писди бунун?

    -Бяс няйи йахшыды?Фяряъин цзцня эцлцш эялди:-Алим арвады олассан.-Чох еля лазыммыш...-Бура бах, эял ачыг данышаг,-о, голларыны арвадынын бой ну -

    на долады.-Саь ол, Фяряяяъ! Сяндян беля нявазиш?-Эюрцрсян, йеня биринъи сян башладын зарафата. -Зарафат... зарафат... Щямишя беля дейирсян. Амма бу гол -

    ла рын зарафатына ня вахтдан щясрят галдыьымы юзцн дя унут му -сан. Эюр ня иййамды бир црякачан сюзцнц ешитмирям? Ня вахтки, ушаг тяк яйлянмяк истяйирям, йа йазы йазыр, йа китаб оху -йур сан. Онда ки, охшанмаьым, язизлянмяйим эялир, мерят ма -ки надан йапышырсан. Сян габаглар, ня гядяр ки, дяфтяр-китабагуршанмамышдын, истийдин, од кими... Аьлыма да эялмязди ки,беля буза дюня билярсян. Еля билирсян, бу илляри бир дя йаша йа -ъайыг?

    -Тяяъъцблянмя,-Фяряъ дцнйалар йола салмыш адам кими да -ныш ды,-щяйатда адиляшмяйян шей йохду. Щяр шей яввял-ахыр са -кит бир ахара дцшцр. Щяйат бунсуз, йягин ки, щяйатлыьыны ити ряр -ди.

    -Мяни бу алим ъцмляляринля товлайа билмязсян. Эуйа, бизбилмирик, щяйат дедийин няди? Йахшысы буду бойнуна ал ки, о

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    15

  • каьыз-гялям, о дяфтяр-китаб сяни даша дюндяриб, дямиря че ви -риб. Ев-ешик дярди, арвад-ушаг гайьысы инди сянинчцн щеч няди.Мяня няляр вяд елямирдин, йадында? Еля алаъам, беля бязя йя -ъям. Бяс щаны?… Лазым дейил, Фяряъ, даща щеч бири лазым дейилмяня. Сакит, бязяк-дцзяксиз, исти бир оъаг, балаларым олан йеринди щяр шейдян язизди мяня. Амма сян мяни бунларын ща мы -сын дан мящрум елямисян, щамысындан. Щяр дяфя сяня бахан -да витрин мцгяввалары йадыма дцшцр.

    -Бунлары сян дейирсян, Цлкяр?-Ня вахтдан истяйирям, щеч олмайа ону сорушасан ки, дог -

    гуз илди бир айаггабынын ичиндясян, бу, писиня эялмирми? Яй -нин дяки сойхалар эялинлик палтарынды, нечя илин нимдашыды, он -лары ев-ешик эейими елямяйин вахты чатмайыбмы? Башгалары кимиики айаьымы бир башмаьа дирямямишям ки, щюкмян мян дейянолмалыды. Йохун ня олдуьуну билирям, мцяллим адамсан, гу -ру ъа маашла доланырсан, алдыьын ятя, уна, гяндя-чайа йетир,бю йцк шейди. Амма щесабла эюр, нечя илди Бакыйа айаг дю йцр -сян? О вахтдан дяфтяр-китаба, йола-ризя сярф елядиклярини топ -ла са йдын, инди филан гядяр хярълик иди. Ахы ня гядяр йазыб-оху -маг олар? Щардан бейниня йерляшди бу, билмирям? Яввял эцлки ми доланышыьымыз, эцн-эцзяранымыз варды. Гой ачыьын де йим:яэяр билсяйдим ки, бу ады сян тямиз яллярля газанырсан, щеч вахтдилимя беля сюз эятирмяздим. Амма она йанырам ки, щяр шейтярсиняди. Йохса алимлийя, шан-шющрятя ким пис дейир ки?... Щярдяфя эедяндя бир ъямдяк гузу, бир баьлама тязя тяндир чюряйи,ня гядяр араг-конйак, щядиййяси-филаны да юз йериндя... Бумц ряббя арвадынын - щяким буйуруб, шящярдя олмур, бу мер-мейвя гызынын - эяляндя юзц дилийля тапшырыб. Оьлуна да бир айрышей, эяряк, мцтляг Шащбуз кагору эедя ки, ичиб кюкяля, ана -данэялмя зяифлийи вар. Беля мяним эюзляримин икиси дя бирдянайдын. Ахы алнымызын тяри, ялимизин зящмятийля газанылмышщалал-щцммят пулумузу нийя итя-гурда йедирдяк?

    ßëàááàñ

    16

  • -Инди щяр шей беляди, нийя ахы сян бу сюзц дейирсян?-о, ъиб ля -рини ешяляди, олсун ки, сигарет ахтарырды,-тяк мян олсайдым, сянщаглы идин.

    -Бу да бизим алим,-о гядяр ляззят еляди ки, Цлкяр яллярини бир-бириня вуруб эцлдц,-данышдыьы сюзя бир бах! Динмя, айыбды,эцлярляр.

    -Еля билирсян, мян баша дцшмцрям? Ахы бунун юзц дя бирад-санды. Инди тяк-тцк алим тапарсан ки, о йолу бунларсыз кеч -миш олсун.

    -Эюр бир юзцня няйля тясялли верирсян? О да сизин маймаг лы -ьынызды ки, эюзцнцз эюря-эюря башыныза дюйцб чюряйинизи яли низ -дян алырлар.

    -Мян дейилям, сянсян, ай Цлкяр, бир юзцн фикирляш эюр, районйериндян ялибош, еля-беля атыла-атыла эедяня ня дейярляр? Айыбдейилми? Щяля бу да щеч… Дейяк ки, щеч онлар демядиляр. Еля-беля дейирям дяя, сюзэялиши, бяс мяним юз адамлыьыма ня эя -либ? Гарамъа данышмазлармы ки, а филан-филан шцдя, бу бой дайекялмисян, билмирсян ки, цзц щансы ял йуйар?... Дцздц, чятинди,билирям, амма беля олмасайды, мяним дя ишим башгаларынынкыкими он-он беш иляъян чякярди. Шцкцр аллаща, щяля щеч сяккиз илтамам дейил, интящасы бу ил дя олмаса, дост дейян олсун, эялянилин сонларына кими ишин кцряйини гойаъам йеря. Севинмяклазымды, амма сян цряйими тюкцрсян.

    -Ялбяття, севинмяк лазымды, нийя севинмяйясян ки? Араг-чахырын, ъямдяк-ъямдяк гузунун щесабына алим олурсан. Бу -нунламы севиндирирсян бизи, бунамы алимлик дейирсян?

    -Ня дилбилмяз адамсан сян?-Фяряъ арвадыны еля чяп-чяп сцз -дц ки, эуйа, ону илк дяфя иди эюрцрдц.

    -Бяс о Гуланды, Гуламды, няди рящбярин, онун виъданы щар -да ды? Йяни баша дцшмцр ки, апардыьын шейлярин щамысы ким ля -ринся боьазындан, ращатлыьындан, яйин-башындан кясилмяйинще сабына баша эялир? Виъдансыз яълафлар! Ийирминъи ясрин со ну -

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    17

  • ßëàááàñ

    18

    ду, амма щяля дя адамлар бир-бирини соймагла мяшьулдулар.Мян белялярини, билирсян, ня еляйярдим?

    -Ня еляйярдин?-Фяряъ башыны да силкяляди.-Дивара дайайыб щамынын эюзц габаьында алнындан эцл ля ля -

    йяр дим.-Йахшы ки, сянин ялиндя ихтийар-зад йохду, йохса эюзц тю кцл -

    мя миш адам гоймаздын,-Фяряъ голларыны йана ачыб ясняйя-ясняйя эярняшди,-дур,-деди,-дур, бир аз да отурсан, алями га -тас сан бир-бириня. Щяля йухудан йарымчыг дурмусан беля оделяйирсян, эюр айыг башла данышсайдын, няляр ешидярдим?

    Арвад дурмаьына дурду, анъаг эетмяди.-Эятир,-деди,-айагларыны йуйум, сонра. Сящяр йол эедяссян.

    Бирдян йанына ъаван гадын-зад дцшяр, йахшы дейил.-Щардайды мяндя о бяхт? Мяним йолдашларым йа кар киши

    олар, йа кор арвад.-Тайлы тайыны дейибляр ахы...-Бяс инди нийя йадына дцшцб?-Фяряъ айаьы йуйуланда хябяр

    алырды,-бялкя, щеч ойанмаздын.-Бакыйа эетмяк сющбяти эяляндя щямишя башыма еля гийамят

    гопур, щеч цзцня бахмаг истямирям, сян щяля айаьыны де йир -сян... Амма дейим ки, сянин кими щярифи чятин бир-ики иля ялдянбурахалар. Чякдийим онун дярдиди...

    -Бя ня олду? Сиз гуртармайаъагсыныз?-кимся архадан йцн -эцл ъя тохунду,- ахы иш адамыйыг, йубанырыг.

    Сяс ешидян Фяряъ бир йеря бахды, бир эюйя бахды, бир ъибиндянчыхартдыьы пуллара бахды. Сонра Фяряъя, онун ялиндя тутдуьупуллара кассир гыз бахды, анъаг эюрсятмя иди ки, Фяряъ нийямящз бу гарабуьдайы, бу суйуширин гызы эцлмяк тутанда ов -ъун дакы пуллары хышмалайыб язя-язя суйу сцзцлян адам йеришииля баш алыб эетди?

  • Архадан даща киминся эцлцшц ешидилди. Пулун ялиндя, гу ру -йуб галасан кассанын габаьында, сонра да ки, о щярякят - кимэцлмязди буна? Амма бяхти орда эятирмишди ки, ону таныйыбеляйян йох иди.

    Лап дцзцня галсайды, щамысы Цлкярин ойунлары иди. О ъянъялсющбятдян сонра мяктуб да йазыб гойасан ки, билирям, ахшамгялбиня дяйдим, амма йягин ки, баьышлайарсан. Биз гадынларйаман тез кцкряйян олуруг, щеч нядян алышыб, тезъя дя сю -нцрцк... Пулу да хярълик едярсян. Эяряк ки, сяндя аз иди. Бахда, араг-конйак, цмумиййятля, кюнлцн ня истяйир, аларсан. Хя -йа лына айры шей эялмясин, тямиз црякля дейирям. Билирям ки,евдян аъыглы чыхдын. Бир сюзля, сойуб-сойуб гуйруьунда мур -дар лама!

    Гатарын йекнясяг таггылтысында Фяряъ арвадынын чыхартдыьыщоггайа гязяблянся дя, щямишяки кими, сялигя иля бцкцб гой -ду ьу кюрпя хийары, тязя-тяр эюйяртини, тойуг гызартмасыны ляз -зят вя иштаща иля бядяня вурду. Эеъя иди, купенин пянъярясиндяпучур-пучур дамлалар ишарырды вя бу дамлаларда байырдакы со -йу ьа, выйылтыйа йарашмайан, щятта о йаьышын юзцнц беля унут -дуран тямиз бир шяффафлыг варды. Галан шейляр дя лап сенти мен -тал романларда олдуьу кимийди: чискин, дямир тякярляринащянэ дар таггылтысы, щясрят голлар кими архаларынъа узанан эц -мц шц релсляр... Купе йолдашы да ъаван, щятта дейясян, арасы за -ра фатла, демяк-эцлмякля саз олан бир гадыныды. Цстдяки икийердян бири бошуду.

    Мяктуб пенъяйин дюш ъибиндян, пул ися алышган гутусунданчыхды. Яввял, йягин, дузду, фикирляшди. Сонра... Дцзц, щеч сонрада ящямиййят вермяк лазым эялмяди. Беля шейлярин ня олду ьу -ну йахшы билирди о: бир вахтлар атасынын айаьы Бакыйа, Йере ва -на, Тбилисийя дцшяндя йаддан чыхмасын дейя, анасынын юз яли иляйаздыьы алынасы айын-ойунун, шей-шцйцн сийащысындан ибарятмяк тублары азмы эюрмцшдц? Еля Цлкярин юзц дя... Даща о шей

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    19

  • гал мырды ки, сийащыйа салмасын. Пул ялли цч манат иди. Гяпик-гяпик, гуруш-гуруш йыьылыб топ -

    ланмыш ялли цч манат... Доьрудан, гярибя адаммыш бу Цлкяр.Щям дейир, алнымызын тярийля, щалал зящмятимизля газандыьымызпулумузу нийя башгасына йедирдяк, щям дя хялвятъя юз ялийляпул гойур ки, дярдиня эяряк елясин. Эял инди баша дцш!

    Ня гядяр ки, мяктубу ачмамышды, фикирляширди ки, йягин, Цл -кяр йеня ян биринъи ашсцзяндян башламыш олар. Ики дяфя ады сийа -щыда биринъи эялся дя, Фяряъ кяндя онсуз гайытмышды. Пити бар -да ьы да онун кими. Нядянся щеч растына чыхмырды. Фикир вер -миш ди, сийащыда щямишя дя ясас йери мятбях аваданлыглары ту -тур ду. Мясялян, ики мцхтялиф рянэдя чайник, он-он беш стякан-нялбяки, ирили-хырдалы бир дяст газан, абэярдян, тахта чюмчя, биръцт мейвя габы... Сонра ушаглара яйин-баш. Анасына айры шейла зым дейил, кялаьайы, галын ъораб, чуст... "Язиййят чякиб, сянбойда оьул бюйцдцб. Айры ня олса, башынын уъалыьыды"

    Щярдян няйися сийащыйа салмаьы унуданда цстялик гадынай рылыг дяминдя дили иля дя бярк-бярк тапшырырды ки, филан шейийад дан чыхартмасын. Фяряъ ися щяр дяфя китаб эятирирди, бир дябцкцлцб баьланмыш дястя-дястя макина вярягляри...

    Амма Цлкяр бу дяфя щям каьыз йазыб гойуб, щям дя пулки, йекя кишисян, бяс дейилми сюзцмц гулагардына вурдуьун?

    Еля ки, мяктубу ачды, йол йолдашы дярщал зарафата башлады:-Адамынданды, йягин, охуйуб эцлцрсян...-Сиз ня данышырсыныз, ъаным, доггуз илди, евлийям.-Онда евя шей-шцй алмалысыныз,-эюрцнцр, о, сющбяти йарымчыг

    гоймаг истямяди,-айры ня ола биляр ки?Фяряъ гясдян дцз демяди:-Еляди ки, вар, дцз тапмысыныз.-Сиз кишиляр дя бу ъцр йазыг олмусунуз. Бир йеря ращат эе -

    диб-эяля билмязсиз арвадларын ялиндян. Филаны ал, филаны тап...-Чаря няди?-дейян Фяряъ мящз щямин дягигялярдя фикир ляш -

    ßëàááàñ

    20

  • мишди ки, йахшы олду, евдян ясяби чыхмышды, фикри юзцндя дейилди.Эюр беля дя башысойуглуг олар? Кимя, кимя арвадына аъыг еля -йир. Сяфещин бири, сяфещ! Ня ися, кечиб даща. Гайыданда цзр хащ -лыг едяр, бунунла да щяр шей дцзяляр. Ишин бу мягамында хырдамясяляляря чох да фикир вермяк лазым дейил. Ясас оду ки, гя м -эин олдуьуну бцрузя вермясин, сабащ дцшян кими щеч ол ма садюрд дяня "Эюй эюл" бешулдузу алсын, йохса бу, Цлкярин сю зцолмасын, доьрудан да, сойуб-сойуб гуйруьунда мур дар ла -маг олар.

    ...Гатар эеъянин адамларын йорьуну йатан вахтында щар да -са бир дцзянин ортасында, дейясян, щеч стансийа-зад олмайанбир йердя фысщафысла тювшцйцб сакитляшди. Йаьыш щеч кясяня ох -ша мырды. Щяр шей о йана, йеря дцшмяк мцмкцн олма йа ъаг ды.Мяъбур галыб сигаретини аракясмядя чякмяли олду. Щар да сагабагкы вагонларда сярнишинлярин щай-кцйц ешидилирди. Ол сунки, йер цстя чяня-боьаз олмушдулар. Эеъя йа бу сяслярийля ва -щи мялийди, йа бу зцлмятя эюря беляйди, йа да Фяряъя еля эялирди.Бирдян аьлына батды ки, вагонлары гатардан айрылыб галса, бупалчыг дцзцн, бу гаранлыг ирямянин ортасында агибятляри неъяаъынаъаглы олар вя бахды ки, тцкляри биз-биз дуруб... Щяля бущарасыды? Бирдян гатар тярпяняндя йыхылса, неъя? Эюрясян,ким ся онун щайына галармы? Адамлар гатарын далынъа зарыйа-зарыйа йцйцрян бир диссертанты, щалына аъыйыб хилас едярлярми?Билярлярми ки, йазыгды, нечя иллярди бу йолларда айаг дюйцр:район сянин, Бакы мяним... Йа бялкя, яллярини дизляриня вуруб,гатардан топ кими йумаланараг учан бу маьмын адама эц -ля-эцля узаглашарлар?

    "Бу няди? Она ня олуб? Ахшам еля, инди беля. Ня ися башверир!"

    -Мян ъящянням, яти эютцрцб арадан чыхарлар е!-гяфлятян йе -рин дян эютцрцлдц, дяли кими купейя сохулду вя бир даща яминолду ки, няся гярибя бир щал баш вермякдяди, щярчянд купедя

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    21

  • сакитлик иди, йатмышдылар. Щювлнак йатаъаьын гапаьыны галдырдывя яти йериндя эюрся дя, яйилиб тор зянбилдяки аманаты кясик-кясик няфясля гохулайана кими цряйи йериня эялмяди. Ят тяр тя -миз иди - эцл кими. Биръя аз-маз гуру ган ийи эялирди ки, о даолан шей иди. Пенъяк яввялкитяк асылгандан салланырды, бунунлабеля ялини ъибиня щачан вя неъя атды, юзц дя билмяди. Йалнызсифятиндяки цряйяйатан овгаты дуйандан сонра щисс еляди ки,нащаг йолдашы щагда бяд эцмана дцшцб: бу эюзялликдя, бузярифликдя гадын няди, оьурлуг еляди, башгасынын ъибиня эирдиняди? Эюр бир ня сакит йатыб? Бялкя дя, йуху-зад эюрцр. Бясэюрясян, бу ушаг ня каряди? Йягин, Бакыда гощуму-зады вар.О адам ки, ваьзалдан ону йола салырды, демяйиня эюря, шящяр -дя габаьына чыхан олаъагды, биръя эюзляри цстя олсун ки, дцш -мя йя-зада гоймайалар, гатардан галар.

    Ичяридян бир йцнэцлвари ятир гохусу да эялирди. Гадын бир азйюнц о тяряфя узанмышды. Бойун-боьазы, ялялхцсус, синяси йары -йа ъан ачыг иди... вя Фяряъ сяс салмадан сойунду. Дцшцндц ки,эюрясян, бу гяшянэликдя гадыны, юзц дя бу йашда йола тяк ютц -рян кишинин башында аьыл адында шей вармы?

    Гапыны килидляся дя, йеня архайын ола билмяди. Чюндц, бах -ды, бир дя йохлады. Анъаг мянасыз шей иди: палтарларыны, айаг -габысыны, щятта асылгандан асылмыш енли, бярбязякли галстукунувя кюйняйини чыхарыб сялигя-сащманла йатаъаьын алтына, ятин йа -нын дакы бош йеря йыьды. Интящасы йериня узанандан сонра бяркпешманлады: "Бирдян башмаьын, ъорабын ятя ийи чыхар, биабыроллам!"

    Бяли, ачыг-ашкар ня ися баш верирди.Дурду. Эютцрдц. Ъорабы айаггабынын ичиня, айаггабыны ися

    столун алтына, лап дибя гойду вя узанды. Щятта эцлцмсяди дя;йох, йахшы ки, эютцрдц, йохса, доьрудан, сойуб-сойуб гуйру -ьун да мурдарламаг щеч йахшы иш дейил. Бу Цлкяр дя бир ъцряадамды. Бейниня сюз салды да: гуйруьунда мурдарламаг!

    ßëàááàñ

    22

  • Бял кя, лаьла йазыб? Йоох, бу лаь елямяйя охшамыр. Еля фикриолсайды, демязди ки, няйиня лазымыды бу зящримар алимлик? Ни -йя севинмяйясян ки? Араг-конйакын, ъямдяк-ъямдяк гузушаг галарынын щесабына алим олурсан!

    Алим. Доьрудан да, бу эцн-сящяр мцдафия еляйир, йени нятапыб? Инсанлыьа ня бяхш еляйиб? Космосда йени кяшфми, йенипейк ихтирасымы, йа машын иъады, йени тяййаря? Эцлмяйя бил мя -ди: о ня йазырды? Биабырчылыг! Ахы бундан инсанлыьа ня? Елмяня? Эюрясян, адамлар индийяъян неъя йашайырмыш бунсуз?Неъя олуб ки, бу "тапынты" ян биринъи онун аьлына эялиб вя неъяолуб ки, бу щягигяти дя бу эцняъян дярк елямяйиб?

    Ня вахтса эеъянин сцкутуну йеня гатар тякярляринин сясидолдурду. Анъаг йол йолдашы демишкян, еля бил гатар йох, бри -га дир аты эедирди; щара йетир, дайаныр, щарда адам эюрдц, сах -лайыр, адамын лап зящлясини тюкцрдц.

    Йеня ичяринин щавасы чатышмады, йеня Фяряъ ямялли-башлыбоьул маьа башлады вя йеня нийяся бцтцн бунларын щамысынынчаряси кими мяляфяси цстцндян сцрцшцб дцшмцш гадыны узун-узады сцзмяли олду. Еля-беля, гуру-гуру баханда да ятир са ча -ъаьыны эцман елядийи о гянирсиз сифятдя, йахасынын дцймяси йа -ры йаъан ачылмыш, юзцндян хырдаъа эцлляри олан эеъя кюйня йин -дя, инъя, няъим бармагларда, енсиз, назик додагларда, щятта оаьаппаг синядя дя бу зяриф варлыьа йарашмайан ятирсизлийя юзцдя мат галды. Ялялхцсус она эюря ки, купе та индиляряъян бя -нюв шя гохусуйла бир иди. Доьрудан, эюрясян, щардайды о ба -йаг кы ий? Эетдикъя бу гатарын щяр шейи лап юзцня охшамаьабашлайырды...

    Дурду, бир хейли йеринин ичиндя отурду. Бойун-боьазыны га -шы ды вя щандан-щана аьлына йерляшди ки, чыхсын цстя, бялкя, пян -ъя рядян щава вура. Анъаг орда, йаьышын тямиз гохусуну си ня -долусу ъийярляриня чякяндян сонра да щисс еляди ки, ичяридякисадяъя щавасызлыг дейил, йа юзцня няся олуб, йа да бу гатар ки -

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    23

  • ми дцнйанын да ямялли-башлы харабы чыхыб. Йохса беля шей олар -ды: эцл кими йумшаг вагонда, сакитлик, цстялик эюзцнцн га ба -ьын да йатмыш дцнйа маралы... сянся боьулуб юлцрсян! Фяряъгей ри-ихтийари тякрарян байагкы фикриня гайытды: йох, шяхсянмян арвадымы йола тяк бурахманам. Шцбщясиз, яри маймагадамды ки, беля сяфещлик еляйиб. Залым гызына бахмаьа икиъяэюз лазымды: дону, айаггабысы, зяриф гапаглы сааты, дяст-дястцзцк- сырьалары, щяля явязсиз щямаили... Эюрясян, няйля, щансыпулларла алыблар? Бяс яри ня ишдяди? Щялбят прокурор-зад олар.Щяр щалда диссертант дейил, мялум мясяляди...

    Еля бу ан аьлына эюрцнмямиш бир фикир эялди: силкяляйиб бугадыны ойатсын, сорушсун ки, бяри бах, эюр ня дейирям? Йол да -шыныз щарда ишляйир? Еля-беля хябяр алырам, истяйирям эюрцм, о,пулуну неъя хяръляйир ки, сян беля зювгля эейиня билирсян? Сизаллащ, баьышлайын, сиз дя мяним юз баъым. Ахы мяним Цлкяримщяля дя эялинлик палтарларынын ичиндяди. Нечя иллярди, она бирчцрцк дяня дя ала билмямишям. Баша дцшцрсцнцзмц, ня де -йирям? Ня вахтданды йанында эюзцкюлэялийям...

    Эеъянин бир аляминдян сонра неъя олдуса, бирдян-биря бугатар гаранлыьын гойнунда еля учмаьа башлады ки, дейярдинбяс лейдян ганад алыб. Амма бу, Фяряъя беля эялмирди, елядоьрудан, беля иди...

    Вя сящярин эюзц ачылан кими Фяряъ саламсыз-сабащсыз "ба ъы -сынын" цстя щцъум чякди:

    -Яриниз щарда ишляйир?-Мцяллимди.-Мцдафия-зад елямяйиб ки?-суалыны вермякдян Фяряъ юзцнц

    щеч ъцр сахлайа билмяди.-Дярди йохду,-гадын цзцнц пянъяряйя сары чевирди,-яввяла,

    бу, кянд йериндя няйя лазымды, икинъиси дя, йахшы доланышыгчцнэяряк еля мцтляг мцдафия еляйясян? Бир щектар торпаг сащямизвар, няйимизя бяс дейил?...

    ßëàááàñ

    24

  • Фяряъ о йеря эялиб чыхмышды ки, машынларын тырылтысындан гу -лаг тутулурду. О тяряфдя, тахта щасарын ичиндя цстцюртцлц щей -кя лин бюйцр-башыны дцзялдирдиляр. Бу тяряфдя, кянарына эейимииля бир-бириня охшайан октйабрйат ушаглар кими бойщабойаьаъ лар дцзцмлянмиш сякидя адамлар гарышга кими гайнашыр ды -лар. Фяряъ ялиндякиляри йеря гойан кими ян биринъи мяктубу ъы -рыб атды вя цзяриндя ири гырмызы хятля "Тязя дана яти" йазылмышшцшяли маьазанын аьзында йаранмыш узун-узады нювбяни вяща рай-щяшир гопаран адамлары эюряр-эюрмяз хяйалына эялди ки,эюрясян, Гулам мцяллим юмрцндя биръя дяфяся дя ят нювбясинядайаныбмы? Бу вурчатласынын ня олдуьундан хябяри вармы?Дондурма ят неъя, дилиня дяйибми беля шей?

    Чцнки Фяряъ рящбяри Гулам мцяллим олан она гядяр ас пи -рант вя диссертант таныйырды ки, яксяриййяти дя кянд вя районйе рин дян олан ушагларыды... вя ят нювбясиндяки о гырьыныэюряндян сонра онун хяйалына айры ня эяля билярди?...

    Фяряъин бир аз башы ашаьы яйилди, бир аз ялиндяки тор зянбилйухары галхды вя о бу совгаты имсиляйя билдикъя имсиляди, ин тя -ща сы адам она мяяттял галырды ки, гатардан дцшяндян бяриюзцй ля бярабяр Бакынын кцчялярини дюрд доландырдыьы бир нясягуру ган ийи эялян бу он ики кило ятин тямизлийи онун тцкцнц ни -йя тярпятмяди? Яэяр бу ятин ятлийи онун тязялийиндя, Гуламмцял лимин щцзурунда Фяряъин адамлыьы бу ятин эцл кими ол ма -ьын дайдыса, о, цряйини буз кими сахлайа билярди. Ди эял ят нюв -бясиндя дайанан кцтлянин сифятиндя еля аьрылы бир овгат - ят алабилмямяк горхусу, ишя йубанмаг тящлцкяси, айаг цстя дур -маг дярди - долашырды ки, ону щисс елямяйи иля Фяряъин гушунунюлмяйи бир олду. Ахы щягигятян, Гулам мцяллимин бу адам лар -дан няйи артыг иди? О да юз бой-бухуну, йериш-дурушу иля буадамлардан бири дейилдими?

    Фяряъин эюзц юнцндян шага-шагга ятляр, ъямдяк-ъямдякгузулар эялиб кечирди, бош араг вя конйак шцшяляри бир-бириня

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    25

  • дя йяряк ъинэилти гопарырды. Аз кечмиш онун юз башы фырланды,сонра гярибя сясляр вя ят ийи иля долу олан бу дцнйанын онунбашына фырланмаьы башлады вя бу гармагарышыгда нечя илин дис -сер танты бир юзцня бахды, бир ялиндяки ятя бахды, аз галды утан -дыьындан ярийиб йеря кирсин, аз галды йер айрылыб ону удсун...

    Бюйцр-башында щеч ким олмадыьы щалда, Фяряъ бяркдян, нятящяр ки, адам адамла данышар, лап о ъцря деди:

    -Щарам олсун бу бой-бухун мяня! Бу ня юмцрмцш, мянйашайырмышам? Бу ня щяйатмыш, мян сцрцрмцшям?

    Демя, сирр ичиндя сирр вармыш: йохса о он ики кило йарым ятни йя дуран йердя Фяряъин ялиндян биръя эюз гырпымында сц рц -шцб дцшяйди ки? Нювбядякилярин бахышымы дюзцлмяз иди, дащаяли-голуму щейдян дцшмцшдц, йа бу тор зянбил дцнйанын янаьыр йцкцня чеврилмишди - баш ачмаг чятин иди...

    Бир дя хатириндя яйилиб зянбили йердян галдырмаьы галмышды.Щцндцрмяртябяли бинанын гяншяриндяки зибилханайа щачанэялдийи, адамларын эюзцндян неъя йайындыьы сирри-худа иди.Щан дан-щана йадына дцшдц ки, дейясян, орда буна охшар бириш олду: щарданса бейниня йерляшди ки, чятини нювбя эюз ля йян -лярин онун ялиндяки баьламанын ят олмаьындан хябяр тут ма ла -ры ды. Аллащ эюстярмясин, адамы ятли-задлы щоп эютцрцб тцкцнцдидя-дидя:

    -Яълафын бири, яълаф,-дейярляр,-щеч юлцрсян? Бя сянин виъда -нын щаны? Бир кило ят цчцн сящяр обашдан бурда баш йарырыг,сян дя она-буна рцшвят дашыйырсан? Яти вер бяри, юзцн дя нягядяр ки, ял-айаьымыз дяймяйиб, сцрцш бурдан, кяндчинин бири,кяндчи!

    Доьрудан, онлардан беля шей эюзлямяйя ня варды ки? Янмцщцмц ися: бу баьлама ялиндя дурдугъа Фяряъ еля яввялкиФяряъ иди вя ня гядяр ки, бу яти башындан елямямишди, демяли,бу ят дя щяля Гулам мцяллимин ятийди, лап эюйя чыхсайды да,бунун бир айры тящяр-тющрц йох иди... О дцз, бурда чятин бир шей

    ßëàááàñ

    26

  • йохуду: бу яти еля-беляъя эютцрцб йахын достлардан, тялябяйолдашы олмуш ушаглардан биринин евиня апармаг да оларды вябир аллащ шащид иди ки, бу, Фяряъчцн ня гядяр башуъалыьы эя ти ряр -ди. Амма бу дар мягамда онун аьлына тамам башга бир шейэялди: демязлярми, я, Фяряъ, йол азмысан, няди? Бу ня хяъалятдивермисян бизя, айыб дейилми щеч?... Щяя, баша дцшдцм, йягин,ахыр-ахырда кишийля аты сцрмцсцз дашлыьа. Йохса сян щара, бу -ра лар щара? Айыбды, дур яти дя эютцр, бирбаша дцз Гулам мцял -лимэиля, биз ятсиз дя ютцшярик...

    Зарафат, йа ъидди - дейиляндян сонра ня фярги? Еля о тярпянян ки, тярпянди...

    Бура бир аз аралыда башына чохлу ушаг комалашмыш, голу -йох, ъайдаг бир кишинин эюйярчинляри дянлядийи йер иди. О тя ря ф -дя, аьаълыьын ортасында он-он ики йашлы футболчулар топговурдулар. Дюрд эюдякдон да балаъа бир кюлэяликдя щя вясляахса-гыча ойнайырды. Олса-олса Фяряъи балконда чай ичян ляр,пянъярядян бойлашанлар эюря билярдиляр ки, онларда да щеч кимэюзя дяймирди.

    Эюз-эюзя вуруб вахт итирмядян зянбилин кянддя вурдуьудцйцнцнц дишляриля биртящяр ачыб, донмуш аьаппаг пийин ичин -дя гыпгырмызы гызаран тяртямиз, эцл кими яти бир эюз гырпымын -даъа зибил йешийинин ичиня чевирди вя биръя дяфя дя "уф" демяди.

    Сяся галын, гара киф баьлайыб ийлянмиш ири дямир йешийин ичин -дян бир топа йашылганад йекя милчяк галхды вя Фяряъин эюзцга баьындаъа Гулам мцяллимин о эцл кими, тяртямиз ятиня да -раш ды, ня дарашды...

    -Гой милчякляр йесин!-Фяряъ яринмяз-яринмяз яйилиб йешийиничиндяки мянзяряйя ъан ращатлыьы иля тамаша да еляди; ахыр ки,ону ода салан зящримары башындан елямишди,-Гулам мцяллимйемиш, сиз йемиш, инди мянимчцн щеч фярги йохду...

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    27

  • Фяряъи сящяр ертядян гапынын аьзында, еля бурдан эетдийикими, йяни ялизянбилли эюряндя Цлкяр билди ки, няся хошаэялмязбир шей баш вериб. "Щялбят мяктуба эюря тез гайыдыб, йохса буня ъцр эялмякди? Бирдян-икийя щачан щяфтя тамам олмамышгайытмышды, юзц дя ялидолу?"

    -Нийя беля тез? Хейир олсун?Фяряъ щеч ня демядян узун мцддят арвадынын сир-сифятиня,

    бойун-боьазына вя лап тязя-тязя ешгя дцшянляр кими эюзлярининдяринликляриня бахды, бахды вя эюрцнцр, даща бундан тутарлысюз тапа билмяди:

    -Саь ол, Цлкяр!Гадын эюзляйирди ки, Фяряъ даща бир айры сюз десин вя о, бир -

    дя фялик йягинляшдирсин ки, яринин щеч бир лаь елямяк ниййяти-фи ла -ны йохду. Дедийи сюзц сидг-црякдян дейиб. Еля дя олду. Фяряъчох данын айрыланы кими голларыны бойнуна долайараг о цзцн -дян, бу цзцндян, иллащ да, эюзляриндян эцля-эцля юпдц ки, Цл -кя рин фикриня айры шей эялмясин.

    -Дялисян-нясян, яти нийя гайтардын?-Бишир, гой ушаглар йесин. Тез ач ки, ийлянмясин. Цч эцндц

    баьлыдады.-Сян зарафат-зад билмирмишсян ки!-гадын инъик-инъик диллянся

    дя, зянбили эютцрдц, апара ача ки, бялкя, яля бир шей эяля, йохсабир аз да йубатса, ят тамам пуча чыхарды.

    Бу няди? Тикили дон? Кяляьайы? Айаггабы? Анасына пал-палтар, ушаглара яйин-баш, ширни, габ-гаъаг... Бяс ят?

    -Ай сянии!-бармаьы еляъя дишляринин арасында баьламаны эю -тц рцб йатаг отаьына адлады. Эюрдц ки, Фяряъ ушаглары юпя-юпя,гыдыглайа-гыдыглайа сясляйиб ойадыр. Баша дцшдц ки, даща щечня демяк лазым дейил. Ялцстц михяйи дону вя ясл эялин айаг -габысына охшайан башмаглары эейиб, ахыр ки, нечя илдян бяри илкдяфя нинай чала-чала гыз ушаглары кими щявясля сцзмяйя баш ла -ды.

    1982

    ßëàááàñ

    28

  • ДЯРД

    Давудун дурдуьу йердя хястялик тапдыьы йедди илдян бир азда чох оларды. О, эащ йатыр, эащ дурур, бир эцнц айаг цстдяоланда, цч эцнц динмяз-сюйлямяз йорьан-дюшякдя кечирирди.Йа тагдан сонунъу дяфя галхдыьы ися юлцмцндян ъями бир эцняв вяля дцшдц. Щямин эцн сящяр ертядян гоншу кяндя,баъысыэиля йолланыб, эцнортайа кими орда олду, гайыданбашйолда атыны уъуз гиймятя сатды. Пулун бир щиссясиня чохчятинликля дя олса, ялдян аь вя эцлаб алды. Сонра йолуну районмяркязиндян салыб яввялъя мясъидя дяйяряк сидри-кафирэютцрдц, сораглаша-сораглаша бир баьлам да памбыг тапыбйалныз эцн батанда гайыдыб кяндя эяля билди.

    -Буну да моллайа, сейидя верярсиниз,-пулун йердя галанщис сясини дя бюйцк гызы Сцнбцля вериб дейирди,-даща вахтды,мян сящяр юляъям, баъыларыны чаьыр, сюзцм вар сизя.

    Киши йатаьа эиряндян сонра гызларынын цчцнц дя йанындаотур дуб, чохлу пул йыьдыьыны билдирди, онун йерини, гядяринисюйляди вя ону да ялавя еляди ки, ялиня дцшяндян алыб йыьыб, ня -ляри кясир олса, щансы ъещизляри чатмаса, ямиляриня мяктуб йа -зыб гойуб, о тапыб алар, наращат олмасынлар.

    О беля дейир, интящасы гызларынын цчцня дя еля эялирди ки, оюлцб еляйян дейил, йеня дя йалан данышыр. Эюздян пярдя асыр,чцнки бу сюзц онун дилиндян чох ешитмишдиляр. Щятта беля бирэцнц аллащдан юзляри арзу елямиш, аналары иля бирликдя о эцнцнщясрятини дя аз чякмямишдиляр.

    -Ону адам йериня гоймурсан, гоймурсан, щеч олмаса, би -зи сай... Щямишя чюряйимиз зящяр олур,-бир дяфя Сцнбцл нювбятивурчатласындан сонра атасына беля демишди. Анъаг гыз щяля дяо чаьаъан билмирди ки, евляриндя тез-тез бящанясиз-задсыз дц -

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    29

  • шян галмагалын ясл сябяби няди. Она еля эялирди, бунунчцнтякъя атасынын пис адам олмаьы да кифайятди. Буна эюря дя обу ишдя щеч вахт сябяб-филан ахтармамыш, анасынын щядсиз дю -зц млцлцйц ися ону щямишя щейрятляндирмишди, чцнки о вур-щя -ши рин габаьында бу адамын эцъц йалныз эюзцнцн йашына чаты р -ды. Щятта ян щирсли-щиккяли вахтларында да... О щеч ня демир,щеч кимя гарьыш тюкмцр вя Давуд евдя олмайанда имкантапыб гызларыйла эюрцшяндя дя дилини эюдяк еляйир, яринин га ра -сын ъа биръя кялмя дя олсун данышмадан, яксяр щалларда та ле -йин дян эилейляняряк дейирди:

    -Нейнямяк олар, щялбят мяним дя алныма беля йазылыбмыш...Анъаг сон вахтлар аьзындан айры аваз эялирди:-Дяли-ъинни шейди, щеч ня дейиб елямяйин, гойун эюряк ня

    олур? Аллащ кяримди, бялкя, вахт эялди, эюзц о бири арвадыннандойду, гайыдыб иснишди ев-ешийиня...

    О беля дейяндя гызларыны юзцня инандыра билдийиня бяркямин иди, чцнки бир вахтлар зирзямидя йашамаьынын сябябини дябунунла изащ елямиш вя демишди:

    -Мян дедим, чох бай олум, галмышдыныз сиз... О вахтдангисмятим сойуг зирзямиляр олду, няди-няди демишям, сяни айрыадамла эюрян олуб...

    О сюзц ки, гызы дейирди, “ону адам йериня гоймурсан”,доь ру су, Давуд ону эюзлямирди. Анъаг ганынын ит ганынадюн мя йи тяк юз баласынын цзцня дурмаьына эюря дейилди. Ня дяушаг ола-ола юзцндян бюйцйцн ишиня гарышмаьы иди она йереляйян. Ки шинин башынын дашы евдя о ъцр аб-щаванынйаранмасыйды. О бири тяряфдян дя, бу щям дя Мяхмяринмцдафия олунмаьы де мяк иди. Цстялик, беля бир сюзц она бюйцкгызынын демяйи, йа худ о бириляринин - бунун артыг Давудчцнщеч бир фярги йох иди.

    Адятян онлар - Сцнбцлдян балаъалар щеч ня демяз, бюйцкбаъыларынын дедийи иля дуруб-отурардылар. Яэяр о, гямли идися,

    ßëàááàñ

    30

  • де мяли, о бириляр дя кядяр ичиндя олмалы идиляр. Йахуд яксиня...Сцнбцл севиняндя онларын гцссяляндийини бир кимся эюр мя миш -ди.

    -Ня вар сизя баьышладым. Яэяр сиз олмасайдыныз, йа оьланолсайдыныз, щяр шей тамам башга ъцр оларды,-Давуд да гызынабеля ъаваб вермишди. О бу цмиддя иди ки, бялкя, о юзц щяр шейибаша дцшя, интящасы гыз щеч онуса да сорушмады ки, ня цчцнмящз онлар олмасайды?

    -Сянин пислийини щамы данышыр, бцтцн кянд,-гыз цз-эюзцнцтуршудуб, щеч ня фикирляшмядян еля беля дя деди вя она еля эял -ди ки, щамынын онун щаггында ня фикирдя олдуьуну билдир мяк -ля анасынын лайигли гисасыны ала билиб. Щягигятян дя, о, дяфялярляешитмишди ки, гоншулар онун юзц щаггында, арвадына неъя яъир -ляр вердийи барядя неъя йана-йана данышырлар. Мяхмяр кими ар -ва ды эцн ишыьында чырагла ахтарыб тапмаг барядя онларын ди -лин дян ешитдикляри атасынын дедикляриндян дя чох аьлына бат мыш -ды. Одур ки, атасы “мяни пис адам олмаг горхузмур, мянигор хузан сян вя баъыларынды, сизин гыз олмаьыныз” дейяндя обунун ня мягсядля едилдийини баша дцшмямиш, щятта пешман-пешман данышан о даь бойда киши эюзцндя ъылыз бир варлыьачеврилмишди.

    Будур, инди арадан, аллащ билир, нечя ил кечмишди, атасы йеняона дейирди:

    -Юлцмцмя аз галыр, бала. Яэяр мяним ким олмаьымы бил -мяк истясян, бир эцн йолуну гябрим цстян сал, эюрсян тор па -ьым дан гангал-тикан эюйяриб, бил ки, сюз сян дейянди, пис ямялсащиби олмушам. Йох, щярэащ синям цстя чичяк бится, неъяадамын гызы олдуьуну юзцн баша дцшярсян.

    Гыз атасынын цзцня еля тяяъъцб вя инамсызлыгла бахырды ки,щеч ня баша дцшмядийини еля бунданъа да йягин етмяк оларды.

    -Адам басдырмаг аьаъ якмяк кими бир шейди,-Давуд де -йир ди,-о кяслярин гябриндян щеч ня битмир ки, демяк, бир чюп -ъян дя щюрмятляри олмайыб.

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    31

  • Гыз бу сющбяти узун мцддят унуда билмяди. Ялялхцсус, ата -сы нын бирдян-биря аьлайыб, анъаг эюзцнц силмямяси онун щечвахт хатириндян чыхмады, чцнки о, илк дяфя иди аьлайан киши эю -рцр дц...

    О вахт Давуд, щягигятян дя, киши кими сюзцнцн цстя дурду:зирзямийя ахырынъы сяфяр гызыйла илк дяфя цз-эюз олдуглары щяминсющбятдян дцз бир щяфтя сонра дцшдц. Онун бурда, демяк оларки, башга иши йох иди. О бура йалныз Мяхмярля щагг-щесабчякмяйя эялирди. Щямишя олдуьу кими, бу дяфя дя гапынын щян -дя вяриндя эюзлярини ичяри дикиб сяссиз-сямирсиз эюз йашы тюкянгызларыйла гаршылашды вя няйя эюряся юзц дя онлара гошулубузун мцддят сакитляшмяк билмяди, сонра онларын цчцнц дягол лары арасына алыб:

    -Даща гуртардыг,-деди вя бу онун сон сюзц олду.Ушаглары она инанмасалар да, эерчякдян-эерчяйя, киши яли -

    нин далыны йеря гойду вя щямин вахтдан та юлцм йатаьына дц -шя няъян арвадына бир дяфя дя ял галдырмады. Амма даща ишишдян кечмишди. О итирдийи инам вя етибары щяйаты бащасына дагазана билмяди, бахмайараг ки, щямин эцндян сонра о дащабеш ил юмцр сцрдц. Ахырда иш эялиб о йеря чатды ки, онун юлцмсаатынын анбаан йахынлашдыьыны щисс еляйяндя дя мцтяяссир ол -ма дылар; сон вахтлар дилляриня эятирмясяляр дя, ахыр ки, эюз ля -дик ляри эцн эялиб чатмышды, йягин ки, бу, евдяки щай-кцйцн,узун илляр давам едян анлашылмазлыьын да сону демяк иди.

    -Щалал еляйин мяни,-дейян киши йаш юртмцш эюзлярини онларынцзцндя эяздирди,-сизя дя аз зцлм елямямишям,-гызларыны юпян -дян сонра о, даща еля мцщцм бир шей демяди, биръя ямиляринятелеграм вурдуьундан башга,-эяляр-эялмяз юзц биляр,-хейлисцкутдан сонра инамсызлыгла диллянся дя, сясиня бир гядяр аравериб,-амма эяряк ки, эялсин,-деди,-мян юляндя дя эялмяйиб,даща ня вахт эяляъяк?... Бяс нийя эетмирсиниз?-сорушандасасясиндя ачыг-айдын хырылты дуйулурду.

    ßëàááàñ

    32

  • -Нийя эедяк ки?-бирдян-биря еля бил Сцнбцл щисс елямишди ки,бу онларын сон эюрцшцдц. Бунунла беля цчц дя яли гойнундагапыйа тяряф йюнялди.

    -Сцнбцл!Зяиф вя цзцлмцш сяс онлары астанада сахлады. Гыз баъыларыны

    баша салды ки, эетсинляр, юзц ися цстцня мяляфя ачылдыьындан еляиндидян мейити хатырладан, бят-бянизи аьаппаг аьармыш атасынасары гайытды. Хястянин эюзляринин йаны иля дцз эиъэащларынаъанузанан дярин гырышла ещмалъа йаш ахырды.

    -Баъыларыны сяня тапшырырам,-сюзлярини неъя вар еляъя, щюъ ъя -ляйиб елямядян дейя билмяк цчцн, бялкя дя, она олуб-га ланбц тцн гцввясини топламаг лазым олмушду, чцнки киши уфул -туйабянзяр бир сясля инилдяйиб эюзлярини йумду вя нядянся гызбир анлыьа дцшцндц ки, щеч вахт атасынын сяси она бу дя ря ъя дягейбдян вя ширин эялмяйиб...

    Сцнбцл о вахта гядяр сусду ки, хястя юзцнц топлайыб йе ни -дян эюзлярини ачды, бир нечя дяфя удгунандан сонра хырылтынын,йа гящяринми аман вермядийи бир сясля она хатырлатды ки,дедийини унутмасын. О да сакитъя башыны йырьалады ки, баша дц -шцр ону... Еля щямин андаъа да эюзляриндя йаш парлады; щярщал да кядярли ан иди...

    О дярди ки, Давуд юзцйля гября апармалыйды, вахтиля бунуцч няфяр билирди, йяни она сирр демямяк дя оларды, чцнки отузики дишин арасында галмаьындан кечмишди. Беля оланда о, гыр -хын ъы эцнц дя эюзляди вя о эюзляйян, бу эюзляйян арадан дащасяккиз ил ютдц. Бу ися она о эюзлядийиндян дя баща отурду.Юкцз кими саьлам бядяни олан ъями цч ушаг атасы бирдян-бирясанки хястялик тапды. Щамынын эюзц юнцндя гарагабаьын,тцнд мяъазын бириня чеврилди. Ъаны азар-безар танымайа-танымайа гяфилдян арыгламаьа, шам кими яримяйя башлады. Аз

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    33

  • мцддят ичиндя данышыьы дяйишилди, йолда-риздя аз-аз эюрцндц,хейирдя-шярдя тякдябир эюзя дяйди. Щяр дяфя адамларлагаршылашанда онларла цзбясурят дайаныб сющбятляшмяк ян аьыришэянъяйя чев рил ди. Еля билирди, юзлярини айры ъцр апарсалар да,щамы щяр шей дян хябярдарды. Ону юлдцрян дя бу дярд иди...

    Нящайят, дцз сяккиз ил сонра ялиня эирявя кечди; гоншунунишини еля оьлунун той эеъясиндяъя битирди... Кимин аьлына эяляр -ди ки, Давуд ян йахын достуну юлдцря биляр? Буна сябяб ол -ма лыйды ахы... Онлар ки бу гоншулугда пудларла дуз йемиш -диляр...

    Еля о эеъя, хябяр щяр йеря йайыландан сонра ки, филанкяс эюл -дя батыб, Мяхмяр яриндян биръя кялмя сорушду:

    -Сяян?-Мян!-дейя Давуд ъясарятля диллянди вя цстялик эцлдц дя.Сюз йох, щямин адамын юлцмц Мяхмяри мяйус еляйя бил -

    мяз ди, яксиня, эяряк о бу ишя севиняйди: неъя олмаса да, сир -сах лайан цч няфярдян бири артыг щяйатда йох иди. Цстялик еля бирэцндя гисас ала билмяйи, бялкя, Давуду да йумшалдайды.Юмцр дян чох варды щяля...

    О вахтдан биръя йол имкан тапыб цстцня эяля билдийи бу мят -ляб барядя сюз салмаьын гадынын цряйиндян олдуьу да наьдыиди вя яриня бахыб хымыр-хымыр эцлцмсцнмяйи дя, ещтимал ки, бусябябля баьлы оларды, чцнки о ящвалатдан ня аз, ня чох, дцзсяккиз ил вахт кечмишди, ня гядяр ъан атса да, яри щеч вахт онаачы лышмаьа имкан вермямиш, гярям сюзцнц аьзында гой муш -ду. Няинки бу барядя, цмумиййятля...

    Давуд щямишя зирзямийя кефи эяляндян-эяляня еняр, тях -

    минян он дягигя сонра эери гайыдар, ертяси эцн щяр шей йенидян

    тякрар олунарды. Мяхмяр щярдян отуруб фикирляшяр, ди эял йа ды -

    на сала билмязди ки, арадан кечян бу вахт ярзиндя онлар бир-

    ßëàááàñ

    34

  • бириня щансы сюзц дейибляр. Тякъя щямин эцнц чыхмаг шяртиля...О эцн Давуд щарданса гараняфяс эялмишди, йяни о вахт

    эял мишди ки, дцнйада щяр шейин баш вермясиня инанмаг оларды,биръя инанмаг олмазды ки, о, горуьу йийясиз-сащибсиз гойубэцнцн о вахтында ня цчцнся евя дюня биляр.

    -Эери гайыт!Мяхмяр саманлыгдан тязяъя чыхмышды. Охшайыр ки, ялиндя

    шив чубуг дарвазадан бир гядяр бяридя дайанмыш ярини еляичяридя икян эюрмцшдц ки, айагйолуна тяряф эедирди. Юзцнц яляалмагчцн вахт газанмагдан ютрц, йягин ки, ян мцнасиб йереля ора иди. Арвад сяси ешитмишди, буна сюз ола билмязди, анъагэери гайыда билмирди. Фикирляширди ки, ярийля цз-цзя эялян ан еляайаг цстя ъаныны тапшыраъаг.

    -Няди?-Мяхмяр бу сюзц бцтюв дейя билди, дили топуг вур -ма дан. Чох мцщцм олан бу дягигядя юлцмдян башга, щеч няба рядя дцшцня билмяся дя, гяфилдян цряйиндя цмид йаранды.Она еля эялди, саманлыьын гоншу баьчайа ачылан балаъа пян ъя -ря синдян атылыб гачан достуну Давуд, бялкя, щеч эюрмяйиб.Нийя аьъийяр олурду? Еля о цмидля дя гайытмышды. Шястля яринясямт йерийирди, анъаг бундан хябярсиз: Давудун цзцндя елябир гязяб вя щиккя варды ки, йалныз адам юлдцрмяйя щазыр ла -шан да бу кюкя дцшмяк оларды. Арвад ону яринин биръя аддым -лы ьына чатанда сезя билди.

    -Зирзямийя эет!Зирзямийя дейирдиляр, демяли, зирзямийя эетмяк лазым иди,

    амма Мяхмяря ня олдуса, мящз о сюзц ешидяндян сонра ол -ду. Ня мцдара елядися, йериндян тярпяня билмяди.

    -Еля бурда!-дейиб азъана эери дюндц вя эюз-эюзя эялдикляриеля щямин андаъа да эялинин дизляри гатланды, гатланыб Мях мя -ри Давудун йарысы бойда еляди вя о,-итин олум, еля бурда,-де -йиб кцчцк кими яринин дизляриня шырманды.

    Ñîíóí áàøëàíüûúû

    35

  • Зирзямидя, йа бурда, эюрясян, инди бунун мятлябя дяхливар дымы? Ола билсин, бядбяхтин эюзцня дуран зирзямийя гя дяр -ки о цчъя, бешъя аддымлыг йолун язабы иди... Йохса ордан-бур -дан эюз гойанларын эюзцндян йайынмаг инди нядян яфзял де -йил ди ки?

    -Дедиляр ки, зирзямийя!-кялмяляри дишляри гыъанмыш кишининдилиндя "юл-юл!" "гал-гал!" ямри кими сяслянди.

    Мяхмяр дюнмцшдц, айаьы-айаьына долаша-до�