СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

ТМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Л.М.Яременко

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ВПРАВИ З КУЛЬТУРИ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОФЕСІЙНОГО КОМУНІКАТОРА КУРСУ

“УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ”

для студентів технічних спеціальностей

денної форми навчання

ЧАСТИНА 1

Затверджено редакційно - видавничою радою університету. Протокол №5 від 12.03.2003р.

СУМИ ВИД-ВО СУМДУ 2003

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

3

ПЕРЕДМОВА Мовна культура - важлива риса сучасної ділової людини.

Розвиток мови особистості – складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні – усному чи писемному – свою індивідуальність, усвідомлюючи, що “Я є мова”. Мовний суржик є вадою, хворобою, яку треба лікувати. Фахівцеві-початківцю треба подолати небажання пильно й ненастанно вивчати рідну мову. На жаль, і надалі найавторитетнішим джерелом знання літературної мови залишається: “Бо в нас так говорять!” чи “А мені так подобається”. Довільно змішуючи слова української та російської мов, відмінюючи і сполучаючи їх за зразком російської, творячи фрази всупереч моделям рідної мови, її носій мимоволі стає “напівмовним”, приймає мовне перекручення. Скалічена мова притупляє людину, зводить її мислення до примітива. Адже мова виражає не тільки думку, слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує.

Матеріали, подані в методичних вказівках, мають допомогти майбутнім фахівцям інженерних спеціальностей оволодіти культурою української мови, спираючись на знання російської мови. Граматичні коментарі допоможуть мовцеві зорієнтуватися в складних питаннях української граматики, слововживання, збагачення ділової мови, відтворення етикетних форм спілкування.

Усі вправи і завдання націлені на формування вмінь і навичок грамотного письма, підвищення мовної культури майбутнього фахівця, зняття акценту у володінні українською мовою в умовах російськомовного оточення, вироблення мовних стереотипів фахової галузі.

Матеріал у вказівках згрупований відповідно до програми курсу “Українська мова за професійним спрямуванням”, передбачена самостійна робота студентів з окремих аспектів культури української мови.

Подається список навчальних посібників, словників, іншої довідкової літератури з питань культури української мови.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

4

АКЦЕНТОЛОГІЧНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Увага! Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих

показників культури усного мовлення. Як відомо, в українській літературній мові є чимало випадків, коли мовці зазнають труднощів у доборі правильного наголошення слів,зокрема, й у зв’язку з тим, що акцентологічні норми порушуться під впливом близькоспорідненої російської мови.

Так, маємо слова, в яких мовці найчастіше припускаються акцентологічних помилок: аге`нт, ака`фіст, ви`падок, катало`г, каучу`к, кварта`л, листопа`д, обіця`нка, пере`пустка, сільськогоспода`рський, украї`нський, цеме`нт, це`нтнер.

Слід пам’ятати, що в українській мові є слова з подвійним нормативним наголосом, наприклад: весняни`й і весня`ний, вітчи`зняний і вічизня`ний, комба`йнер і комбайне`р, користув`ання і кори`стування, пе`рвісний і перві`сний, щіли`на і щі`лина.

При словотворенні може змінюватися місце наголосу в похідному слові, наприклад: абетко`вий ( хоч абе`тка), заліко`вий(хоч за`лік), докорі`нний ( хоч корінни`й), навскі`сний (хоч скісни`й), примо`рський ( хоч морськи`й).

Є слова в українській мові, наголошення яких відрізняється від наголошення їх прямих лексичних відповідників у російській мові, наприклад:

укр. верете`но рос. веретено`. вітчи`м о`тчим коро`мисло коромы`сло кропив`а крапи`ва при`чіп прице`п черпа`ти че`рпать і відповідно в граматичних формах: дзво`нять звоня`т пісе`нь пе`сен. Інколи аналогічні лексичні утворення мають відмінні наголоси,

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

5

наприклад: чорно`зем, але глинозе`м; безпереста`нку, але безпере`стану; напро`весні, але навесні`; пра`дід, але діди`.

Вправа 1 Поставте наголоси у словах. Правильність перевірте за

словником. 1 Адаптер, беладона, васильковий, виробіток, бавовництво,

інженерія, зубожіти, жолобчастий, вилиск, ненависть, гаданий, нитковий, фарфор.

2 Бостон, бостон, бунгало, безстроковий, вирахування, вуглеводневий, гастрономія, дармовий, диспансер, довідник, звичаєвий, короткостроковий.

3 Дрімотливий, Ізраїль, майновий, надлюдський, податковий, животрепетний, благодіяння, задарма, гідрометр, вивідач, помилка.

Вправа 2 До поданих слів доберіть українські відповідники, порівняйте

наголошування в цих словах у російській і українській мовах. Чи є відмінності у наголошуванні? Авиазаводской, беднота, вырождение, выселение, восьмой,

горяченький, гетьманский,горошина, приглашенный, согнутый, едкий, курятина, атаман, оборванец, переборка, подружка.

Вправа 3 Сформулюйте правило орфоепії, за яким підібрані ці слова. Розставте наголоси, зазначте можливі варіанти наголошення. Бабовняний, байдуже, безвихідь, беззахисний, берестовий,

винагорода, високоповажний, військовий, вітчизняний, волошковий, вугільний, газонапірний, гілковий, господарка, джинсовий, договір, затишний, залишковий, лікарський, камфора, капустяний.

Вправа 4 Пригадайте правила наголошування складних слів з

іншомовними постпозиційними компонентами. Поставте наголос у наведених словах.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

6

Кінематограф, стенограф, спетрограф, хронограф, каліграф, поліграф, телеграф. Барометр, гальванометр, манометр, термометр, хронометр, гекзаметр, діаметр, периметр, дециметр, міліметр, кубометр, сантиметр, вольтметр.

Вправа 5 Поставте наголос у словах і прокоментуйте.Перевірте

постановку наголосів за словником. Завдання, змагання, дослідження, намагання, читання, пізнання,

видання, вболівання, оперування, звертання. Вправа 6 Прокоментуйте постановку наголосу у наведених словах

іншомовного походження. Міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр, спідометр, песиміст,

гуморист, бюрократія, партократія, монолог, каталог, псевдонім, анонім, паронім.

Бальзак, Дюма, Стендаль, Гамлет, Діккенс, Міцкевич, Словацький, Шекспір, Ньютон, Рентген, Фультон.

Вправа 7 Прочитайте вголос слова з ненаголошеним / и/. Яка особливість

спостерігається? Ведмедиця, бувальщина, бромистий, брильянт, екслібрис,

запирати, винятковий, аудиторія, асигнування, дециметр. З ненаголошеним /е/ : конвертований, конденсатор, елеватор,

експеримент, деформований, дефіцит, деталізація, детермінант, делегований.

Вправа 8 Адаптуйте текст до сучасних лексичних і граматичних норм. Поясніть значення слів “еволюція”, “фікція”, “генеалогія”,

“аспірація”, їх походження, наведіть українські синонімічні відповідники. Одним-двома реченнями передайте на письмі основну думку вченого.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

7

Слушніше говорити за праслов’янський язиковий обшир, за праслов’янську добу певних язикових явищ і ніколи не спускати з ока, що реального підкладу сучасних слов’янських язиків ми не знаємо і що так званий праслов’янський язик це не що інше, як наше збудування, науковий препарат, що об’єднує тільки сукупність спільних слов’янам рис ( що ми находимо дорогою зіставлення поодиноких слов’янських язиків у їх найдавніших пам’ятках), - рис, часто ріжної передісторичної доби, що нам тільки як вихідна точка в розгляданні пізнішої язикової еволюції. Маючи таку вихідну точку, не потребуємо вже творити язикових мітів у постаті праруського, прапівденнослов’янського і празахіднослов’янського язика, бо з наукового погляду такі фікції шкідливі: не вносячи нічого в розуміння язикових явищ, вони творять фальшиві генеалогії і підпирають певні політичні аспірації.

( Є.Тимченко “Слов’янськіа одність і становище української мови в слов’янській родині”). Вправа 9 Уважно ознайомтесь із запропонованим уривком із статті

професора О.Сербенської, перекажіть його письмово, додавши власні міркування щодо теми,яка розглядається.

“У кожної людини голос має свій тембр – своєрідне забарвлення, силу, звучність, які багато в чому залежать від фізіологічних, вроджених особливостей, але це не означає, що людина не здатна удосконалювати свій голос, вчитися гарно “грати” на цьому “інструменті”, творячи свій ритмомелодійний малюнок, дбаючи про гарну дикцію і основне – національну специфіку мелодики. Не забуваймо, що успіх спілкування часто залежить від голосу людини, його тембру, гучності, темпу. Мудреці в давнину за ознаками голосу визначали навіть риси характеру людини. А в інтонацію можна вкласти таку інформацію, що не завжди легко передати словами. Жартома кажуть: “ Є люди, що їх можна слухати, а є люди, яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати.”

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

8

Вправа 10 Уважно прочитайте уривок із статті професора О.Сербенської.

Дайте тезисно відповідь на запитання: чим відрізняється усне мовлення від писемного? Охарактеризуйте просодичні засоби мови (інтонація, пауза) в запропонованому уривку.

“Відмінностей чимало. Насамперед: усне мовлення первинне. Письмо є вторинним щодо усної мови і виникає як спосіб фіксації. Усне мовлення є основою спілкування, воно передбачає співрозмовника. І труднощі мовного спілкування зростають прямо пропопційно до числа тих, хто спілкується. А там, де одна зі сторін є невизначеною множиною, ці труднощі досягають максимуму. Варто відзначити ще такі моменти: для усного мовлення мусить бути реальна життєва ситуація; звукове мовлення сприймається на слух як цілісний відрізок мовленнєвого потоку, де є своя гра темпоритмів, темброве забарвлення, модуляції голосу;

- надзвичайно важливою для усного мовлення є інтонація. У ній, метафорично висловлюючись, серце й розум живої мови, її “музика”, ритмомелодика;

- для усного мовлення характерні несподіваність, спонтанність; людина звичайно не думає, як вона говорить, а що скаже; гнучкість думки при цьому більша, ніж коли людина пише; в усному мовленні частіше користуємося готовими формулами, тут у багатьох ситуаціях якщо й не виправдані, то принаймні допустимі повтори й інші “зайві” слова.

Живе мовлення не відтворюється у часі, його супроводжує ще “мова тіла” - жести, міміка, поза, хода тощо. Комунікація в процесі розмови проходить зовсім інакше, аніж у процесі письма. Говоримо зовсім не так, як пишемо, хоч і говоримо, і пишемо тією самою мовою”.

Вправа 11 Уважно опрацюйте схему “Композиційна побудова публічного

виступу”. Які прийоми залучення уваги, з Вашого погляду, найбільш дієві? Як Ви розумієте вимогу максимальної лаконічності виступу? Охарактеризуйте комунікативні вимоги до мовної поведінки оратора.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

9

Композиційна побудова публічного виступу Частини виступу Прийоми залучення уваги

1 Вступ. Завдання: - виклакати інтерес до теми майбутньої розмови; - встановити контакт; -підготувати слухачів до сприйняття виступу; - обгрунтувати постановку питання; - основна вимога – апеляція до подій в історії держави, максимальна лаконічність. 2 Головна частина. Завдання: - послідовно пояснити висунуті положення; - довести їх правильність; - підвести слухачів до потрібних висновків. 3 Висновки. Завдання: - підсумувати сказане; - підняти інтерес до предмета виступу; - підкреслити значення сказаного; - поставити завдання; - закликати до безпосередніх дій.

- - звертання; - виклад мети виступу, огляд головних розділів теми; - прийом співпереживання; - виклад парадоксальної ситуації; - апеляція до інтересів аудиторії; - прийом співучасті громади. - апеляція до виступу попереднього оратора; - апеляція до авторитетів або відомих джерел; - апеляція до особи оратора; - гумористичні зауваження; - питання до аудиторії.

Пам’ятка. “Не намагайтесь сісти й приготувати виступ за тридцять

хвилин. Не можна “спекти” промову на замовлення, як пиріг.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

10

Промова повинна визріти. Оберіть тему на початку тижня, обдумайте її у вільний час, виношуйте її, не забувайте про неї ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями. Робіть це предметом бесід. Задавайте самому собі різноманітні питання на цю тему. Записуйте на шматках паперу всі думки й приклади, які приходять вам у голову, і продовжуйте шукати. Ідеї, думки, приклади будуть приходити до вас у різний час – коли ви приймаєте ванну, їдете в центр міста, коли ви чекаєте, щоб вам подали обід. Таким був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі оратори, що мали успіх.”

( Д.Карнегі )

ВПРАВА 12 Уважно прочитайте і стисло перекажіть запропонований текст.

Додайте власні міркування щодо теми,означеної в цьому тексті.

Панує думка, що слово «пан» постало через скорочення слова

«жупан», як у російській із «государ» постало «судар»: жупан – жпан – пан.

Це слово східного походження, чи не аварсько-болгарського, де жупаном звався панський урядник, пізніше взагалі владика якоїсь більшої чи меншої країни ( жупи). При розкопках в Абобі знайдено колони болгарського князя-хана Оморгага 813 – 832 рр., а на них він зветься «жупаном». У болгарській мові слова «жупанство», «жупан» мають лише історичну вартість, тоді як у румунській мові jupan і досі живе у значенні пан. На думку деяких вчених, саме це слово “жупан” проникло у західнослов’янські мови, скоротилось до слова “пан”.

Слово “пан” відоме по наших пам’ятках із ХІV століття, діє часто у різних формах - пан, пані, панський, а це говорить про те, що слово це мусило з’явитись в нас ще задовго до ХІV ст. Слово “пан” спочатку стосувалось тільки до великих владик, пізніше воно ступенево опускалось все нижче, аж поки не стало словом загальним. Ця доля слова “пан” зовсім однакова з долею грецького

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

11

Kurios, ст.сл. Господь та старого “господин” – спочатку це були означення головного Бога, пізніше владик, далі всіх тих, хто мав рабів, а врешті так стали звати з чемності один одного.

Слово “пан” так сильно закріпилось в нас, що годі легко вивести його з нашої мови, хоч воно малодемократичне й не все слугує до змісту нашої історії. “Добродій” дуже гарне давнє слово, відоме з ХV ст., позначало спершу людину, що справді робила комусь добро (благодетель), а пізніше перейшло й на титул осіб поважних. Для теперішнього часу всі титули придатні: “пан”, у буденній розмові, коли хочемо підкреслити свою демократичність, вживаємо “громадянин”,коли ж хочемо висловити свою чемність і повагу до людини, звемо її “добродієм”.

ВПРАВА 13

Уважно прочитайте, напишіть конспект цього уривка, додайте власні міркування щодо теми, яка розглядається.

Ще більше непорозумінь і суперечок викликає інша проблема: як традиційно звертались українці до рідних – на “ти” чи на “ви”? Яка форма є давнішою? Адже в сучасному українському мовленні обидві вважаються нормативними. Тим паче, що зникнення “Ви” у звертанні до рідних, особливо в останні десятиліття, багатьма людьми сприймається значно болісніше, ніж звичайне руйнування граматичної форми ,як занепад моральних засад нашого суспільства: “Вже рідні діти з матір’ю на “ти” ( Л.Костенко).

Справді, звертання на “Ви” до рідних – одна з питомих ознак мовного етикету українців. Геродот “зафіксував звертання на “Ви” в Індії, Єгипті й Скіфії, тобто в Україні. Можна допустити, що воно було ще в деяких світових культурах як ціла світоглядна система. “Ви”позначає нашу сукупність, що є в кожному,повагу до Роду, до предків, пам’ять про яких передається з покоління в покоління.

Звертання на “Ви” – це визнання автономності індивіда, повноти, цілості й цілісності цього світу. Однак значно давнішою вважається форма звертання на “ти”. Щоб переконатись у цьому, пригадаймо рядки відомої української пісні: “Дякую тобі, мамо, що будила мене рано, більше не будеш, не будеш”. До того ж, подібних

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

12

прикладів в усній поетичній творчості можна знайти чимало. Пор.: “Терен, мати, коло хати, схочу – перескочу. Віддай мене, моя мати, за кого я схочу”. Сумніватися в нормативності цих джерел підстав немає. Прикметно й те, що в молитвах до Господа ми звертаємось на “Ти”.

Очевидно, первісно звертання на “ти” було виявом найбільшої прихильності. Недарма в одному з віршів сучасних поетів зустрічаємо: “Не говоріть, будь ласка, “ти” мені, бо так звертаються тільки до святих”. Підкресленої гречності це звертання набуло в писемному тексті: займенник “ти” завжди писали з великої літери, зокрема в текстах конфесійних, епістолярних, ділових.

У Київській Русі звертання на “Ви” не знали. Традиція звертання на “Ви” була запозичена українською мовою значно пізніше, з кінця ХІV ст. До речі, шанобливе “Ви” мають і зараз не всі народи. Зокрема, шведи й поляки вважають його не зовсім ввічливим, а тому уникають його, звертаючись до незнайомих, старших людей і до керівництва. А виникла ця традиція ще за часів Римської імперії, що мала, як відомо, лише двох правителів, звертаючись до яких, послуговувались займенником множини “ви”.

У сучасній мові на “Ви” звертаються до малознайомого співбесідника, до старшого за віком, посадою. Пошанним Ви послуговуються на початку знайомства закохані.

Займенник “ти” є виразником (мірилом) близьких стосунків між людьми. Воно передає повагу, що виникла на основі дружби, товариськості чи кохання. Через ти спілкуються між собою товариші, друзі, брати і сестри, подружжя.

ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ БАГАТСТВО ПРОФЕСІЙНОГО

МОВЛЕННЯ Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно

оформлених компонентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають по-

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

13

няття, називаються фразеологічними одиницями, або фразеологічними зворотами, чи просто фразеологізмами. Тому вони виступають у ролі синонімів до окремих слів. На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виділити прислів’я, приказки, крилаті слова, афоризми, літературні цитати тощо. Фразеологічні звороти різних типів досить часто використовуються у професійному мовленні як один із найважливіших засобів посилення експресії та поглиблення логізації викладу. Одні фразеологізми спільні для багатьох мов. До таких належать давньогрецькі ( ріг Амальтеї, яблуко розбрату), євангельські ( шлях на Голгофу), біблійні ( дух і буква), літературні цитати (“Спинись,хвилино, гарна ти!”). Є фразеологічні звороти, належні тільки одній мові, і для відтворення позначуваних ними понять в інших мовах слід шукати рівноцінні відповідники. Якщо фразеологізми вживаються недоречно, вони викликають негативний відрух у комунікантів. Тому ретельне вивчення багатої синоніміки української мови дає змогу якнайточніше висловити думку, втілити її в довершену форму.

Вправа 14 Уважно прочитайте латинські прислів’я і приказки, порівняйте з

українськими відповідниками. Введіть 3-4 латинські вирази у речення.

1 Audi, sile.-Слухай і мовчи. Пор.: Мовчи, глуха, менш гріха. Хто мовчить, той трьох навчить. 2 Сlavis is lingua.-Язик під замком. Пор.: у Софокла – “Золотий ключ стримує язик”. 3 Cujus regio, ejus lingua.-Чия країна, того й мова. Пор.: Чий край, того й звичай. 4 Dictum ac factum.-Сказано – зроблено. Пор.: Сказано як зав’язано. 5 Homo semper in ore aliud fert, aliud cogitat.-У людини завжди

на язику одне, а в думках інше. Пор.: На словах милість просить, а за халявою ножа носить.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

14

6 Melius est prudenter tacere, quam inaniter loqui.-Краще мудро мовчати, ніж даремно базікати.

7 Montes auri polliceri.- Обіцяти золоті гори. 8 Multa paucis.- Багато небагатьма словами. Пор.: Сказати з горобця, щоб розжувати з галку. 9 Pectus est quod disertos facit (et vis mentis).-Саме душа робить

людей красномовними (і сила розуму). 10 Philippica.-Філіппіка. Слово вживається у значенні грізна, викривальна промова.

Цицерон назвав свої промови проти Марка Антонія філіппіками, тим самим порівнюючи їх з полум’яними викривальними промовами Демосфена проти Філіппа Македонського.

11 Plures occidit gula quam gladius.-Язик знищив більше людей, ніж меч.

Пор.: Язиче, язиче, лихо тебе миче, тільки те й робиш, що людей гробиш. 12 Qualis vir, talis oratio.-Яка людина, така й мова . Пор.: Яка головонька, така й розмовонька. Сократ в одному з Платонових діалогів наказує юнакові

Харміду:”Говори , щоб я тебе розпізнав.” Римський поет Персій твердить, що душу людини можна пізнати за мовою, як кришталеву вазу за дзвоном.

Вправа 15 Прочитайте і візміть запропоновані вислови до свого активного

словника. 1 Qui nescit facere, nescit et loqui.-Хто не вміє діяти (робити), той

не вміє й говорити. У кого діла світлі, у того й слова ясні. 2 Res est magna tacere!- Велика справа – мовчання. Слово –

срібло, мовчання – золото. 3 Stultus stulta loquitur.-У дурня й мова дурна. Дурний й дурне

говорить. Що не скаже, то все півтора людського. 4 Viva vjx alit plenius.-Живе слово краще виховує. Вчи дитину

не штурханцями, а хорошими слівцями. 5 Bona fides.-Сумлінність. 6 Fide sed cui, vide.- Довіряй, але дивись кому.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

15

Вправа 16 Познайомтесь зі “Словарем української мови” Б.Грінченка,

виданого в 1907-1909 рр. Простежте, чи змінилося у часі значення відомих слів, чи залишились у сучасній лексиці окремі слова:

кармалюк, катеринка, катрага, квадра (квадранець), краля,

кревність, кучма, лихва, маноцівник?

Наприклад: Карта 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клетка.

Употребляется, когда говорится о полевой земле, о рисунке клетчастой матеріи. 2) Листокъ бумаги. 3) Игральная карта. 4)Билетъ. 5) Письмо. 6)Указъ, предписаніе (Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, тупали до войни).

Карман – небольшой изукрашенный мешочек, пришитый къ поясу и носимый женщинами.

Вправа 17 Користуючись «Практичним російсько-українським

словником приказок» (упорядник Г.С.Млодзинський), до поданих російських приказок доберіть українські відповідники. Які із запропонованих приказок можна використовувати в мові сучасного фахівця?

Зразок: Век живи – век учись. – Учись – на старість буде як нахідка. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Чоловік цілий свій вік розуму вчиться, а дурнем умирає. 1 Мягко стелет - жестко спать. 2 Ворона в павлиных перьях. 3 Вор на воре сидит и вором погоняет. 4 В чужом глазу видит сучок, а в своём бревна не замечает. 5 Дуракам счастье. 6 А ларчик просто открывался. 7 На нет и суда нет. 8 Не сули журавля в небе, дай синицу в руки. 9 Человек предполагает, а Бог располагает.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

16

Вправа 18 Користуючись «Практичним російсько-українським

словником приказок» (упорядник Г.С.Млодзинський), до поданих українських приказок доберіть російські відповідники. Здійсніть спостереження, чи завжди останні є дослівним перекладом українських приказок? Чим можна пояснити розбіжності?

Зразок: До Бога високо, до царя далеко, а ті панки що хтять, те й роблять. – До Бога высоко, до царя далеко.

1 Дивиться лисицею, а думає вовком. 2 Добувся, як швед під Полтавою. 3 Золото і в попелі блищить.

4 Казав пан, кожух дам, та слово тепле. 5 Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зломала. 6 Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягнуть. 7 Перейшов вже крізь сито й решето. 8 Рання птичка пшеничку клює, а пізня очі дере.

Увага! Крилаті вислови є фразеологізмами книжного походження,

тому на відміну від прислів’їв та приказок їх перекладають буквально, але з дотриманням певних павил, нехтування яких знижує виразово-зображальні якості цих мовних одиниць. Наприклад, якщо в першотворі вислів має риму й віршований розмір, то й у перекладі слід зберігати ці особливості. Так рядок із вірша О.Пушкіна “Я помню чудное мгновение” має український варіант “Я мить чудову пам’ятаю”. А рядок із французької жартівливої пісеньки, відомої в російському перекладі: “А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо!” має точний український переклад такий: “А поза тим, добродійко маркізо, усе гаразд, усе гаразд!”

У царині фразеології, як і на рівні лексики, виявляється синонімічне багатство української мови. Скажімо, на позначення поняття “ людина невизначених здібностей, невиразної вдачі” існують такі фразеологізми: ні се ні те, ні риба ні м’ясо, ні пава ні гава, ні два ні півтора, ні Богові свічка ні чортові кочерга, ні швець

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

17

ні жнець, ні грач ні помагач. Не варто оригінальні українські фразеологізми замінювати на кальковані з російської мови звороти.

Вправа 19 Доберіть до запропонованих фразеологізмів українські

відповідники. Зразок: Много шума из ничего. – Багато галасу даремно.

1 Врет как по писанному, без запинки. 2 Довести до белого каления. 3 На всякого мудреца довольно простоты. 4 Худой мир лучше доброй ссоры. 5 На вкус и цвет товарища нет. 6 Краеугольный камень. 7 Много сулит, да мало даёт. 8 Ранняя птичка носок прочищает, а поздняя глазки продирает. 9 Тонкий намек на толстые обстоятельства. 10 Выеденного яйца не стоит.

Увага! Для активного запам’ятовування. Міні-словничок фразеологізмів

Неправильно Правильно Аби не так! Аж ніяк! Де там! Від нічого робити Знічев’я В кінці кінців Зрештою, врешті-решт Вчинити злочин Скоїти злочин Дякуючи допомозі Завдяки допомозі За адресою (куди?) На адресу Забезпечувати безпеку Гарантувати безпеку Задаватися метою Ставити на меті (за мету), мати на

меті Залишати (кого?) в спокої Давати (кому?) спокій Лід зрушився Крига скресла Наводити тінь на тин Напускати туману На цей рахунок Щодо цього Не ликом шитий Ні в тім’я битий

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

18

Одержувати перемогу Здобувати перемогу Передплата на газети і журнали Передплата газет і журналів Під відкритим небом Просто неба Підводити підсумки Підбивати підсумки Попереджувати хворобу Запобігати хворобі Терпіти поразку Зазнавати поразки Приймати міри Вживати заходів Приймати участь Брати участь Розбивати намет Напинати (ставити) намет Розбивати парк Саджати (вирощувати) парк

Вправа 20 Прочитайте прислів’я, витлумачте їх значення.

1 З поклонів не згорбатієш, але й не збагатієш. 2 З поклонів голова не болить нікому. 3 “Будь ласка” не кланяється, а “спасибі” спини не гне. 4 Не поклонившись до землі, і гриба не піднімеш. 5 Ти ще скажеш: “Прийдімо поклонімося!"

Вправа 21 Прочитайте й запам’ятайте значення слів. З трьома – чотирма

словами складіть речення. 1 Ввічливий – “Який дотримується правил пристойності,

виявляє уважність, люб’язність; чемний” / 1,304/. 2 Вихований- “Який внаслідок виховання набув навиків

пристойного поводження; чемний, ввічливий” /1,629/. 3 Галантний- “Вишукано чемний, люб’язний” /2,18/. 4 Гречний - “Чемний, ввічливий – запозичення з польської

мови. /1,592/. 5 Делікатний-“Ввічливий, люб’язний, завжди готовий виявити

увагу, зробити послугу”. /2,273/. 6 Коректний- “Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми,

ввічливий” /4,287/. 7 Привітний- “Який виявляє щирість, доброзичливість до

когось” /8,576/.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

19

8 Люб’язний-“Уважний, привітний... уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання”.

9 Тактовний-“Який володіє почуттям міри, такту”/5,26/. 10 Шанобливий-“Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого-небудь”/11, 404/. 11 Шляхетний-“Який відзначається високими моральними якостями, який дістав добре виховання, благородний”/11,495/. 12 Чемний -“Шанобливо ввічливий до людей”/11,293/.

Вправа 22 Уважно прочитайте та запам’ятайте функціонально-семантичні

характеристики наведених пар слів у типових для них ситуаціях мовлення. Дві-три пари слів введіть у речення, щоб стала прозорою семантика кожного слова.

Заступник (друга особа після керівника, постійна посада) – замісник (той, хто тимчасово виконує обов’язки керівника). Громадянський (властивий громаді) – громадський (суспільний). Екземпляр (рідкісний) – примірник (один з тиражу). Зумовлювати (бути причиною) – обумовлювати (обмежувати якоюсь умовою, застереженням). Сподіватись (чекати когось, чогось) – надіятися (покладатися на когось, щось). Передплата (газет, багатотомного видання) – підписка (про невиїзд, нерозголошення ). Показник (успіхів) – покажчик (словопокажчик). Свідоцтво (біографічні дані, сімейний стан) – посвідчення (засвідчує особу). Положення (правило, поза, розташування у просторі) – становище (обстановка). Відчинити (двері, вікна) – відкрити (новий магазин). Випливати (бути висновком) –

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

20

витікати (фізичне: литися). Вправа 23 Дайте тлумачення крилатих висловів біблійного походження. У

яких мовленнєвих ситуаціях їх можна застосовувати (використовувати)?

А) Берегти, як зіницю ока. Будьте мудрі, як змії, і кроткі, як голуби. Відділяти твердь од хлябі. Віра горами двигає. Жне, де не сіяв. Іщітє і обрящете, толцитє і отвєрзєтся вам.. Кость від кості, плоть від плоті. Б) Манна небесна. Мир дому цьому. Не знає ліва рука, що робить правиця. Нести свій хрест. Перекувати мечі на рала. Повертатися на круги своя. Хто сіє вітер, пожне бурю. Зразок: міцно увійшов у нашу мову і став узвичаєним вислів

“Усьому свій час” (повний обсяг цього вислову: “Усьому свій час, і кожна річ має свою пору”.)

Походить цей вислів із такого тексту: “Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, час плакати і час реготати, час ридати і час танцювати, час розкидати каміння і час громадити,... час мовчати і час говорити, час кохати і час ненавидіти, час війни і час миру!”

Нагнітаючи ці протилежні поняття, автор підсилює думку: життя швидкоплинне, жити треба сьогодні, зараз, у цю хвилину, нічого не відкладаючи на завтра, бо завтра промине час кохати і, можливо, настане час ненавидіти – і людина втратить найдорожче.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

21

Вправа 24 Дайте тлумачення біблійних та євангельських висловів. З одним

із них складіть твір-мініатюру. • Не хлібом єдиним буде жити людина. • Бути записаним на скрижалі. • Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові. • Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте -

і відчинять вам; бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому.

• Лікарю, зцілися сам! • Кому багато дано, з того багато спитають. • Во многой мудрості много печалі. • Козел відпущення. • Притча во язицех.

Вправа 25 Чи можна назвати професійні вислови фразеологізмами? Чому?

Продовжіть ряд професійних висловів, що набули образного звучання.

Підрізати під корінь, закручувати гайку, зводити до спільного знаменника, дати зелену вулицю, спіймати на вудку, чорним по білому, гірка пілюля...

Вправа 26 Як називаються подані вислови, які набули переносного

значення? Продовжіть запропонований ряд. Питома вага, зійти з орбіти, поставити на лінійку готовності,

тримати руку на пульсі, кінська сила, поставити наголос... Вправа 27 Поясніть, як правильно сказати: Житель чи мешканець України? Житель чи мешканець цього будинку? Рятівник чи рятувальник за професією? Поштова скринька чи поштовий ящик у під’їзді?

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

22

Аптека працює круглу чи цілу добу? Двері відчинити чи відкрити? Сторінку книжки перевернути чи перегорнути? Котра чи яка тепер чи зараз година? Газети підписувати/ чи передплачувати? Туфлі одягти, взути чи обути? Екзаменаційний білет чи квиток? На літак білет чи квиток? Дефекти, вади чи недоліки артикуляції? Ставлення чи відношення твоє до мене? Взаємини, стосунки чи відносини між державами? Прокидатися чи просипатися зі сну? Музикальна чи музична школа? Музикально чи музично обдарована дитина? Пам’ятка чи пам’ятник архітектури? Компанія чи кампанія виборча?

СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ.

ТЕРМІНИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ Увага! Зміст поняття сучасної поліфункціональної літературної

мови розкривається в таких її ознаках, як відпрацьованість і перевіреність суспільною практикою в плані задоволення потреб мовної комунікації (писемної й усної) всіма її компонентами, її здатність охоплювати і відображати сучасний рівень людських знань, глибину соціального і науково-технічного прогресу, поліфункціонального у всіх сферах життя.

Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови... В українській мові, за підрахунками лінгвістів, чужомовні слова становлять приблизно 10 відсотків. Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріалу ( пор:. алфавіт – абетка, пейзаж – краєвид,

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

23

фон – тло) і не боїться втратити оригінальності та неповторності від уживання певної кількості чужих слів.

Проте запозичати треба лише тоді, коли мова не має лексичного позначення для якогось поняття... Чужі слова не загрожуватимуть мові лише тоді, коли, як писав Володимир Самійленко, дотримуватимемося такого принципу – “не цуратися їх ( чужих слів), але й не бгати їх у нашу мову “без міри”.

Саме з цими випадками, тобто з бганням чужих слів без жодної міри, дедалі частіше маємо справу на сторінках преси, в теле- й радіопередачах. На відміну від багатьох цивілізованих країн, де слово може стати надбанням літературної мови тільки після дозволу академічної мовознавчої установи, у нас будь-хто може вживати що завгодно і де завгодно. Замість того, щоб пошукати відповідного слова в далеко не бідній з лексичного погляду рідній мові або надати відомій лексемі нового значення, семантично розширити її, люди бездумно тягнуть чуже. І вже замість збут, організація збуту чуємо й читаємо маркетинг, замість вкладання капіталу – інвестиції, замість управління – менеджмент, замість керівник – менеджер... Прикладів засмічення української мови зайвими чужими словами безліч.

Вправа 28 Поясніть значення і специфіку вживання слів, підберіть, де

можливо, українські відповідники. Автобіографія, анфас, публіка, нотабене, статус-кво, персона

нон грата, посткриптум, функціонер, репрезентувати, реприза, преамбула, постулат, аксіома, пафос, орієнталіст, мариніст, феномен, мутант, куратор, клан, концепція, касація, директива, дисгармонія.

Вправа 29 Поясніть значення та функціонування наведених

іншомовних слів, обгрунтовуючи доречність вживання того чи іншого слова через семантично виразний контекст.

Ректор, кафедра, лекція, аудитор, аудієнція, колоквіум, рефері, брифінг, прес-конференція, ленч, презент, кемпінг, бестселер,

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

24

пресинг, альтернатива, сервіс, отель-мотель-готель, форвард, фарватер, менеджер, шеф, імідж, симпозіум, офіс, рекет, уікенд (уік-енд),діаспора, конверсія, пантеон, консенсус, рейтинг.

Вправа 30 Визначте рід поданих слів, обгрунтовуючи свій вибір. Уведіть

слова в речення. Авізо, ажіо, алібі, амплуа, аташе, брутто, вето, ембарго, журі,

лобі, рандеву. Вправа 31 З’ясуйте поняття: “термін”, “професіоналізм”, “канцеляризм”,

“мовний штамп”, “фамільярність”, “толерантність”. Вправа 32 Подумайте і назвіть три значення терміна ділової мови

“справа”, перше із яких- постійне заняття, фах. Проілюструйте прикладами кожне із трьох значень.

Вправа 33 Доберіть до запропонованих іменників-термінів означення

(одне чи кілька),що разом утворюють термінологію торговельно-комерційної діяльності.

Ринок, знак, ім’я, валюта, мережа,ціна. Зразок: спеціалізація-міжнародна,багатобічна(багатостороння); фірма - агентська, зовнішньоторговельна, інженерно-

консультативна, лізингова, маркетингова, рекламна, торговельна; цикл - економічний, виробничий, інвестиційний. Вправа 34 Перекладіть подані тексти українською мовою. Дайте (усно)

тлумачення термінів, які використані в текстах. 1 Крупные фирмы-производители заинтересованы реализовать

свою продукцию в больших объёмах и находить новые рынки сбыта. Для этого требуются услуги дистрибьюторов и дилеров – торговых посредников.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

25

Дистрибьютор ( англ. Distributor - распределитель) – это, как правило, достаточно крупная фирма-оптовик, торгующая полностью от своего имени. Она заключает двухсторонние договоры как с производителями, так и с покупателями. Имеет собственные склады и автотранспорт для грузовых перевозок, самостоятельно изучает рынок и устанавливает цены, обеспечивает сервис. Дистрибьютором может быть и отдельное лицо.

Дилер (dealer – тоговец, агент по продаже) – мелкая независимая фирма или предприниматель, которые закупают товары со скидками у изготовителей и реализуют их потребителям. Действуют на основе договоров с фирмами-производителями и, как правило, участвуют в рекламных кампаниях.

2 Золото знакомо человечеству уже около семи тысячелетий. Благородный, божественный металл и «желтый дьявол». В качестве денег впервые стало использоваться в Древнем Египте (примерно в 2800г. до н.э.). Золотые монеты первым начал чеканить отец легендарного лидийского царя Креза Алиат (605-502 г.до н.э.)

За единицу массы драгоценных металлов на международном рынке принят так называемый лондонский добротный слиток. Он должен весить от 350 до 430 тройских унций золота (около12,5 кг). Тройская унция равна 31,1035 г. Такая унция стоит 340 долларов. На слитках вес ставить не принято, но обязателен серийный номер и фирменный штамп одного из 49 признанных в мире золотоплавильных заводов.

3 Сегодня все больше работают «пластиковые деньги», или расчетные (кредитные) карточки, в памяти которых заложена наличность, хранящаяся на лицевых счетах в банках. Например, только в США вращается приблизительно 660 млн. карточек. Общая сумма кредита по ним превышает 230 млн. долларов. На Западе считается хорошим тоном пользоваться карточками крупнейших кредитных компаний «Виза», «Европей», «Мастер-кард», «Америкен экспресс».

Удобства и преимущества «пластиковой карточки» очевидны. Ваши деньги хранятся в банке – это надежнее и выгоднее, чем в чулке или кошельке. Операции по расчетам мгновенны. И наконец, если грабитель отнимет ваш бумажник, можно без особых

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

26

огорчений отдать его. А затем позвонить из ближайшего автомата в свой банк, где сразу же «заморозят» расчеты по украденной карточке.

4 На современном этапе развития Украины франчайзинг является такой формой организации бизнеса, выработанной мировой практикой, которая в комплексе с другими рыночными структурами могла бы стимулировать антикризисные процессы и способствовать возрождению отечественной экономики.

Cлово франчайзинг происходит от французского franchir, которое означает «освобождать», в английском варианте – это право, привилегия.

Содержание франчайзинга сводится к следующему: главная компания (франчайзер) предоставляет индивидуальному предпринимателю (франчайзу) или группе предпринимателей лицензию (франшизу) на производство продукции, торговлю товарами или предоставление услуг под торговой маркой данной компании, на срок и условиях, которые определены договором.

5 В последние пять лет оффшорный бизнес в нашей стране изменился до неузнаваемости. Сейчас уже вряд ли кто вспомнит то время, когда наиболее сложными формами оффшорного планирования считались панамские или либерийские компании с акциями на предъявителя.

И всё-таки, что такое «оффшор»? Термин, также как и понятие, впервые появился в одной из газет на восточном побережье США в конце 50-х годов и обозначал финансовую организацию, избежавшую правительственного контроля путём географической изобретательности.

Иначе, компания территориально переместила деятельность, которую правительство США желало регулировать и контролировать, за пределы возможной досягаемости налоговых органов. Так что термин «оффшор» является не юридическим понятием, а экономико-географическим.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

27

Вправа 35 Подайте власне українські відповідники до російських кальок:

міроприємство, виключно, випливає висновок, прийняти участь. Складіть із ними речення.

Вправа 36 Наведіть прикметники, що можуть в офіційно-діловому стилі

сполучатися з іменниками УСПІХИ, ДОПОМОГА, ОЦІНКА, ПІДТРИМКА, СТАВЛЕННЯ, РІШЕННЯ.

Вправа 37 Із словників, довідників випишіть словосполучення із словами

ДОГОВІР, УГОДА, КОНТРАКТ. Поясніть різницю у значенні цих термінів.

Вправа 38 Які ви знаєте терміносполуки і номенклатурні назви зі словами

НАЦІОНАЛЬНИЙ, ДЕРЖАВНИЙ? Поясніть, у чому виявляються відмінності між цими поняттями?

Вправа 39 Перегляньте книгу “Універсальний довідник-практикум з

ділових паперів” (С.П.Бибик, І.Л.Михно та ін. – К.: Довіра,1997) і випишіть ті назви документів, що, на Вашу думку, увійшли в ділову мовну практику наприкінці 80-х років ХХ століття. Свої спостереження прокоментуйте.

Вправа 40 Користуючись “Російсько-українським словником ділової

мови” (Редактори-упорядники О.Мокровський, О.Шокало –К.,1992), прочитайте і випишіть словникові статті “відомість”, “внесок”, “влада”, “діяльність”, “документ”, “лист”, “податок”, дайте визначення понять, позначених термінологічними словосполученнями.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

28

Вправа 41 Перегляньте “Українсько-російсько-англійський тлумачний

словник ділової людини” (П.Г.Зеленський, О.П.Зеленська. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу,1998) і прочитайте словникові статті “активи”, “більйон”, “бонус”, “дисконт”, “інжиніринг”, “квота”, “легітимність”, “моніторинг”, “поліс” і дайте визначення поняттям, позначеним термінами.

Вправа 42 Складіть словосполучення з даних іменників і прикметників.

Поясніть свій вибір. АДРЕС//АДРЕСА - вітальний, підписаний, домашній,

службовий, поштовий, старий, тимчасовий. АФЕКТ//ЕФЕКТ - зовнішній, дешевий, гумористичний,

музичний, сильний, глибокий. Вправа 43 Яким терміном називають подані пари слів? Поясніть різницю в

значенні. Перевірте себе за словником. 1 Боцман// лоцман, будівельник// будівник, вимисел// домисел,

досвід// дослід, група// трупа, легіон// регіон, мимохіть// мимохідь, орден// ордер, пломінь// промінь, текст// тест, шторм// штурм, світило// світоч, прописка// приписка.

2 Компанія// кампанія, вакансія// вакація, комунікативний// комунікаційний, гуманний// гуманістичний, абонемент// абонент, контакт// контракт, диктант// диктат, складний// складений, лірик// лірник, прощання// прощення, авторський// авторитарний, адрес// адреса, акордовий// акордний, братерський// братський.

3 Виборний // виборчий // вибірний, оголошувати // проголошувати, винятковий//виключний, військовий// воєнний//воїнський, вклад// уклад, гармонійний// гармонічний, годівниця// годувальниця, декваліфікація// дискваліфікація, експонат//експонент, адресат// адресант, жалібний// жалобний, інтер’єр// екстер’єр,одинарний// ординарний.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

29

Вправа 44 Поєднайте паронімічні прикметники з іменниками, що

пропонуються. Свій вибір поясніть. Гармонічний // гармонійний: аналіз, людина, коливання,

відносини, витвір, стиль, побудова. Дружний // дружній: взаємини, народ, країна, рука, вітання, зв’язка, колектив, клас.

Корисливий // корисний : людина, довідник, монографія, діяльність, зустріч, дядько, дівчина.

Особистий // особовий : власність, господарство, майно, книжка, підпис, склад, посвідчення, назва, рахунок.

Вправа 45 Користуючись тлумачним словником української мови,

поясніть різницю у значенні таких слів-паронімів: Буланий // булатний, винахідливий // винахідницький, водний //

водяний //водневий, виголошувати // проголошувати, виділяти // приділяти, затверджувати // утверджувати, формувати // формулювати, класний // класовий, лікарняний // лікарський, тафта // тахта, багатир // богатир, стрес // струс.

Вправа 46 Користуючись книгою Б.Антоненка-Давидовича “Як ми

говоримо”, поясніть різницю у значенні таких слів-паронімів: Письменність // писемність, госпіталь // шпиталь, наймит //

найманець, дружний // дружній, помірний // поміркований, робочий // робітничий, тривкий // тривалий, чисельний // численний, повстати // постати, уявляти // являти, їх // їхній, виключно // винятково, професійний // професіональний, первісний // первинний.

Вправа 47 Користуючись фразеологічним словником української мови,

поясніть значення поданих фразеологічних зворотів. На вагу золота, варитися у власному соку, вбиватися в

колодочки, верста пирятинська (чугуївська), взяти за роги, висіти на язиці, вискочити, як Пилип з конопель, виссати з пальця, на всю

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

30

губу, збити з пантелику, десята вода на киселі, крига скресла, бити в литаври, нашому тинові двоюрідний пліт, очей у Сірка позичати, тихою сапою, лити крокодилячі сльози, руки загребущі, мамин мізинчик, закрутити гайки.

Вправа 48 Поясніть відтінки значення поданих фразеологічних паронімів. Пошити в дурні // пошитися в дурні, на гачок ловити // на гачок

ловитися, бувати у бувальцях // бувалий у бувальцях, збити з пантелику // збиватися з пантелику, звихнутися розумом // звихнутий розумом.

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ. ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА

СПЕЦИФІКА ЕТИКЕТУ Увага! Чи задумувались ми, чому при зустрічі зі знайомою людиною

після взаємного привітання розмову починаємо з набору стереотипних, часто еліптованих запитань про життя, здоров’я, на які отримуємо лаконічні, стримані відповіді: “Дякую, гаразд”, “Спасибі, добре”, “А як у вас?”Що за цим стоїть? Увага? Ввічливість? Цікавість?

Мовний коментар. Слово “етикет” з французької мови (etiquette – ярлик, етикетка;

від фламандського steeken – встромляти) і має два значення: 1 Зведення норм поведінки, порядок дій і правил чемності при

дворах монархів, титулованих осіб (придворний етикет), а також у дипломатичних колах.

2 Переносно – правила поведінки взагалі. Службовий етикет визначає норми і правила поведінки під час

виконання службових обов’язків. Етикет відзначається стійкістю й консервативністю, має такі риси:

1) невідворотність, обов’язковість виконання норм; 2) бажаний, приємний;

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

31

3) етикетні знаки, закріплені за певними ситуаціями і викорис- товувані беззастережно;

4) завжди має національний характер, його структури існують для налагодження контакту й демонстрації свого ставлення до співрозмовника;

5) у суспільстві існує велика кількість мовноетичних знаків, які бувають загальнонаціональними, знаками соціального середовища чи соціальної групи, чи вузького кола людей, але завжди мають важливу інформацію: свій – чужий, близький – далекий, бажаний – небажаний, знайомий – незнайомий.

На вибір етикетного знака впливають такі фактори, як особисті стосунки між мовцями, обставини чи місце розмови, цільова настанова (повідомити, вплинути, здивувати).

Етикетні знаки можна поділити на: а) привітання; б) звертання та привертання уваги; в) для знайомства; г) запрошення; г)побажання; д) що мають допустове значення;е) вибачення; є)подяки.

Під час професійного спілкування ввічливіше звучить звертання до співрозмовника на ім’я та по батькові. Тому формула ( ім’я та по батькові в кличному відмінку) або ( ім’я по батькові та прізвище) є важливим елементом ділової мовної культури. В офіційних звертаннях використовують такі формули: Добродію! Добродійко! Пане! Пані! Товаришу! Товаришко! Товариші! Дорогий друже! Дорогі друзі! Шановне товариство! Вельмишановне панство!

Прийнятною формою є пошанна множина. Використовуючи пошанну множину, потрібно узгоджувати присудок із підметом у числі: Ви обіцяли розглянути це питання! Ви не залишили своєї адреси. Якщо ж присудок виражено прикметником, то він може стояти як у множині, так і в формі однини : Ви були (був, була) відсутні на нараді. Ви вільні (вільний, вільна) на сьогодні.

Як правило, використані мовноетичні шаблони “диктують”, якою буде загальна тональність спілкування: урочистою, іронічною, нейтральною, дружньо-фамільярною, вульгарною, офіційною і т.ін. Ось чому стає зрозумілим, що без достатнього знання національного мовного етикету, професійного етикету людина не може налагодити нормальних ділових стосунків, а значить, і

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

32

виявити себе добрим фахівцем. Вправа 49 Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем: “Мовний етикет української науки”,“Мовний етикет українців:

традиції і сучасність”,”Етнолінгвістичні особливості етикету укра- їнців”.

Вправа 50 Із словами ПАН, ДОБРОДІЙ, ГРОМАДЯНИН, КОЛЕГА,

ДИРЕКТОР, ЗАВІДУВАЧ, КОМАНДИР утворіть словосполучення-звертання.

Вправа 51 Утворіть варіанти звертань і зазначте рівні тональностей: Громадянин, добродій, вельмишановний, високоповажний,

достойний,пан Ігор Іванович, Марія Василівна, Олег Петрович, Любов Іванівна, Павло Юрійович, Сергій Генріхович, Мирослава Якимівна, Тарас Сильвестрович, Тадей Мефодійович.

Вправа 52 Як можуть розрізнятися службове та дипломатичне звернення

до особи. Наведіть приклади. Вправа 53 Враховуючи те, що у сучасному діловому листуванні

прийнятним вважається також використання звання адресата чи вказівка на його професію як звертання, напишіть зразок вітальної листівки. Листівка може починатися так:

Вельмишановний професоре,… Шановний лікарю,… Пане вчителю,... Шановний пане суддя,... Вельмишановний пане прокуроре,...

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

33

Вправа 54 Доволі складною і делікатною є проблема звертання до

церковних осіб. Запам’ятайте, до служителів церкви звертаємось: Слава Ісусу Христу! Всечесніший отче, Високопреподобний Отче Раднику, Ваше Преосвященство, Ваше Блаженство, Ваше Святосте (до Патріарха).

Вправа 55 Запишіть українською мовою подані етикетні вислови:

o Благодарим за запрос и высылаем твердую оферту на поставку… o Мы будем весьма благодарны, если Вы обеспечите нас

техническим оборудованием. o Мы были бы искренне благодарны, если б Вы могли сообщить о

своём решении в ближайшее время. o Будет приятно, если Вы сообщите, что нашли возможность нам

помочь... o Сообщите, пожалуйста, заинтересовало ли Вас наше

предложение... o Окажете нам неоценимую услугу, если предоставите

информацию о... o К сожалению, мы не можем принять Вашего предложения... o Жаль, но мы не можем согласиться с Вашей редакцией

некоторых пунктов проекта соглашения... o Считаем необходимым напомнить Вам о... o Хотели бы обратить Ваше внимание.... o Высказываем свое неудовлетворение по поводу... o Это, к сожалению, противоречит условиям нашего соглашения... o Не можем согласиться с Вашими обвинениями по поводу... o Приносим извинения за причиненные Вам не по нашей вине

неудобства... o Позвольте выразить свою признательность за активное

содействие.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

34

СТАНДАРТИЗАЦІЯ МОВНИХ ЗАСОБІВ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ. МОВНІ КЛІШЕ І

ШТАМПИ Під мовними кліше розуміють мовні одиниці, яким властиві

постійний склад компонентів (слів), звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: встановити контроль; закладати фундамент; визвольний рух; посилення боротьби зі зловживаннями; мирне співіснування; матеріальне благополуччя.

Поява кліше пов’язана з частотністю й повторюваністю мовленнєвих ситуацій. За цих умов навколо стрижневого (головного) слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні та звучанні. Такі сполучення слів перетворюються у стандартні й починають функціонувати як одиниці мови, забезпечуючи найповнішу інформацію при економії часу. Мовні кліше, як правило, є сталими словосполученнями, які у сучаній мові актуалізувалися внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для спілкування. Наприклад: сфера обслуговування; підтримувати дипломатичні відносини; бортові системи функціонують нормально; революційне оновлення; всенародне обговорення; сесія прийняла постанову та ін.

Мовні кліше поділяються на прості, складні й ускладнені. Прості – двослівні сполучення типу: одностайна підтримка:

соціальна справедливість; мати значення, суд совісті. Ускладнені - кліше, в яких до простого кліше додається якесь

слово й утворюється сталий зворот: розширене засідання кафедри: різко критикувати недоліки; підвищення безпеки атомних електростанцій; поліпшення радіаційної обстановки.

Складні - кліше із кількох простих словосполучень (простих кліше): напутнє слово майбутнім захисникам Вітчизни; грубі порушення правил техніки безпеки; вживаються заходи щодо

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

35

усунення недоліків; сприятливий міжнародний клімат в Європі; глибше вникати в проблеми молоді.

Усі мовні кліше організовують мовлення, виконують функцію агітації й вироблення переконань. У мові документів кліше є обов’язковим елементом в організації тексту. В першу чергу вони використовуються в текстах документів із високим рівнем стандартизації, що полегшує сприйняття документа й економить час на його опрацювання. Наприклад: Предметом цього договору є створення малого підприємства...; Діяльність малого підприємства будується за такими основними напрямками...;Засновники зобов’язані здійснювати відрахування від прибутку...

На відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови документів і становлять схему, закріплену за відповідною управлінською дією, мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект.

Хоч мовні кліше рідко породжують штампи, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів, наприклад: Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська... Або: забезпечення отримання максимальної кількості продукції при найменших затратах.

“Умовою штампа виступає саме сліпий автоматизм, механічний

або механістичний характер відтворення, що є нестерпним у сфері емоційно-експресивній, образній, метафористичній” (Костомаров В.Г. “Русский язык на газетной полосе”). Отже, штамп виявляється в конкретному висловлюванні й тексті.

Головною причиною породження штампів є відсутність у мові ділової людини тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розміщених поряд: питання підвищення, забезпечення виконання, здійснення завдання. У таких випадках найкраще один із іменників (перший) замінити інфінітивом:

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

36

забезпечити виконання, виконати зобов’язання. Слово “питання” слід взагалі випускати. Особливо невиразні щодо культури мови є означення “певний” і

“даний”. Їх слід замінювати конкретними прикметниками чи займенниками – “невеликий”, “незначний”, “цей”.

Можна назвати штампами і такі вислови, що суперечать логічному зв’язку слів, типу:

- більша половина треба більша частина; - переважна більшість це і є більшість; - у березні місяці треба у березні; - озима пшениця, посіяна треба пшениця, посіяна восени; восени; - живопліт з кущів треба живопліт. Вважають штампами вислови, які часто повторюються, але не

мають ніякої інформації, наприклад: треба сказати, слід зазначити, потрібно визначити, гадаємо, так би мовити. Штампи є вадою ділової мови, тому їх слід виявляти в кожній

мовленнєвій ситуації і викорінювати, дбаючи про чистоту мови. Вправа 56 Знайдіть у наведених реченнях штампи і канцеляризми,

прокоментуйте їх, запропонуйте власний варіант правки. З боку правоохоронних органів допущене зволікання із

розслідуванням цієї резонансної справи. Доходи збільшилися за рахунок добросовісного ставлення до виконання своїх обов’язків кожним членом колективу. Ми вирішили досягти мети шляхом поєднання теорії з практикою. У справі виховання сучасного студентства з’явилися нові нагальні проблеми. З великим інтересом студенти переглянули прем’єрну виставу театру пантоміми. Включитися в обговорення проекту нового закона повинні усі громадяни нашої держави.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

37

Вправа 57 Продовжіть низку найчастіше вживаних штампів: правильні

висновки, конкретні заходи, важливе місце, вагомі показники, активна підготовка, докорінні зміни, чітка програма дій, певні успіхи, з почуттям відповідальності, покласти край...

Вправа 58 Замініть у тексті віддієслівні іменники на -ння іншими словами.

Які способи усунення таких помилок Вам відомі? 1 Товариство ставить перед собою такі основні завдання:

працевлаштування інвалідів, залучення до суспільно корисної праці, підвищення їх загальноосвітнього, культурного, технічного рівнів, сприяння у протезуванні, придбанні транспортних засобів, надання матеріально-побутової і правової допомоги.

2 Засновник малого підприємства ставить перед собою такі зобов'язання: передавання у розпорядження малого підприємства коштів і майна Засновника для формування Статутного фонду підприємства; здійснювання матеріально-технічного забезпечення підприємства; установлювання економічних нормативів відрахування до державного і місцевого бюджетів, утворення фондів економічного стимулювання, надавання малому підприємству додаткових послуг управлінського характеру, ведення бухгалтерського обліку і таке інше.

Вправа 59 На кожну з ознак канцеляризмів наведіть по 4 приклади, а саме: 1) надмірне вживання відддієслівних іменників; 2) надмірне

вживання нових прийменників; 3)надмірне використання розщеплених присудків.

Вправа 60 Запропонуйте заміну віддієслівних іменників у тексті

синонімічними конструкціями. При читанні цього проекту я зауважив... Без складання

відповідного плану я не візьму на себе... Шляхом зменшення витрат

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

38

ми зможемо здешевити...Через збільшення тиражування видавництво мало змогу...

Вправа 61 Перекладіть з російської мови на українську такі стійкі вислови

ділової мови. Принимать решение - ..., принимать участие - ..., принимать к

сведению - ..., принимать резолюцию - ..., принимать предложение - ..., принимать во внимание - ..., принимать за основу - ..., принимать на себя - ..., принимать меры - …, принимать силу закона - …, принимать форму круга - …,приобретать опыт - ..., приобретать уважение - ..., приобретать знания - ..., приобретать силу закона - …, приобретать права - …, приобретать акции -…, внести предложение - …, иметь основание - …, от случая к случаю - …, сбить с толку - … .

Врава 62 Як починаються офіційні повідомлення про прибуття в нашу

державу високопоставлених урядових осіб? Доберіть приклади з газет, запишіть їх і зазначте, які словесні формули полегшують сприйняття тексту повідомлень?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Підручники й посібники 1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.-Львів: Світ, 1990. –

232с. 2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української

мови: Навч. посібн.- К.: АртЕк, 1998. –192с. 3. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика

ділового спілкування: Навч.посібн. -К.: АтрЕк, 2000. –190с. 4. Ботвина Н.В. Ділова українська мова: Навч. посібн.- К.: АртЕк,

2001. – 278с.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

39

5. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови. Використання морфологічних засобів мови: Навч. посібн. – К.: ЛДЛ, 1998. –176с.

6. ЗубенкоЛ.Г.,НємцовВ.Д.Культура ділового спілкування: Навч. посібн.– К.: ЕксОб, 2000. – 200с.

7. Коваль А.П. Культура ділового мовлення: Писемне та усне ділове спілкування. –К.: Вища школа, 1982. –288с.

8. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібн. – К.:Либідь, 1992. – 280с.

9. Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови: Збірник вправ і завдань. –Львів: Світ,1996. – 232с.

10. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч.посібн. з етикету для студентів. –Суми: ВТД“Університетська книга”,2001.-208с.

11. Пазяк О.М.,Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення: Навч. посібн. – К.: Вища школа,1995. – 240с.

12. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітар. профілю. – К.:Вежа,1994. – 240с.

13. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.:Либідь, 1994. – 248с.

14. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч.посібн. –К.: Либідь,1999. – 240с.

15. Український правопис. – 4-те вид. – К.: Наукова думка, 1993. – 240с.

16. Сагач Г.М. Золотослів: Навч. посібн. –К.:Райдуга,1993. –367с. 17. Слово до слова- складається мова. Скарби народної педагогіки.-

Харків:Друк,1999. – 160с. 18. Чак Є.Д. Складні випадки правопису та слововживання. –К.:

А.С.К., 1998. – 272с.

Словники і довідники 19. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Либідь,1991.

– 256с. 20. Бибик С.П., Михно І.Л. та інші. Універсальний довідник-

практикум з ділових паперів. – К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1997. – 399с.

21. Ващенко Л.О., Єфімов О.М. Тлумачний словник-мінімум української мови. – К.: Довіра, 2000. – 534с.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

40

22. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник.- К.: Либідь,1995.- 192с.

23. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища школа,1995. – 319с.

24. Горпинич В.А.Русско-украинский орфоэпический словарь/ Под ред.В.М.Русановского.- К.:Освіта,1992.-254с.

25. Зеленський П.Г., Зеленська О.П. Українсько-російсько-англійський тлумачний словник ділової людини.- К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу,1998. – 544с.

26. Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. –К.: Академія, 1997. – 400с.

27. Культура української мови: Довідник /С.Я.Єрмоленко, Н.Я.Дзюбишин-Мельник, К.В.Ленець та ін. /За ред.В.М.Русанівського. –К.: Либідь,1990.- 304с.

28. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. –Харків: Прапор, 1997. –462с.

29. Приказки. Практичний російсько-український словник приказок /Упоряд. Г.С.Млодзинський. –Харків: Прапор,1996. – 143с.

30. Російсько-український словник ділової мови: Фразеологія ділової мови /Уклад.: В.Підмогильний, Є.Плужник. –3-тє вид. – К.: Ред. журн.”Український світ”,1992. –295с.

31. Русско-украинский словарь иностранных слов. –Харків: Прапор,1999. –390с.

32. Скрипник Л.Г.,Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник.- К.: Наук. думка, 1996. –335с.

33. Словник антонімів української мови Полюга Л.М. / За ред. Л.С.Паламарчука.-2-ге вид.,доп. і випр.- К.: Довіра, 2001. –276с.

34. Словник іншомовних слів /За ред. О.С.Мельничука. –К.: Голов. ред.УРЕ,1985. –966с.

35. Словник синонімів української мови: В 2т./ А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та інші. –К.: Наук. думка,2001.

36. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. шк.,1989.-336с.

37. Тугаєнко-Сєряк С.М. Довідник службовця. –К.: А.С.К.,2000. – 416с.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

41

38. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: В.М.Русанівський , О.О.Тараненко (співголови), М.П.Зяблюк та ін.- К.:Укр. енцикл, 2000. – 752с.:іл.

39. Український орфографічний словник /За ред. проф.А.О.Свашенко. –Харків:Прапор,1997. –844с.

40. Фразеологічний словник української мови: У 2т. –К.: Наук. думка, 1993. –984с.

41. Цимбалюк Ю.В. Латинські прислів’я і приказки. –К.: Вища шк.,1990. – 436с.

42. Шевченко Л.Ю.,Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. –К.: Либідь, 1993. –330с.

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

42

ДОДАТОК А (обов’язковий) Міні – словник термінів з культури мови Культура мови -

1) сукупність комунікативних якостей літературної мови, що виявляються за різних умов спілкування відповідно до мети і змісту висловлювання;

2) культивування (удосконалення) міжнародної мови і індивідуального мовлення

Активний словник -

запас слів, які мовець не лише розуміє, але й активно послуговується ним в усній та писемній мові: залежно від рівня мовного розвитку людини її активний словник у середньому налічує від 1000 до 3000 слів

Ідіолект (від гр. idios – свій, своєрідний, особливий і (діа)лект – сукупність формальних і стилістичних особливостей, характерних для мови окремої людини. Властиві кожному мовцеві манера висловлюватись, спілкуватись у різних ситуаціях, своєрідний словник

Калька (фр. kalame - копія)- нове лексичне утворення, скопійоване засобами рідної мови з іншої мови. Сучасне мовне існування заполонили кальки з російської мови, що знижують рівень культури української мови: виключення з правила (нормативно: виняток), міроприємства (норм.: заходи), виписка з протоколу (витяг), слідуюче питання (норм. наступне) та ін.

Канцеля-ризми

(лат. cancellaria - канцелярія)- слова, стійкі словосполучення, граматичні форми і конструкції, вживання яких у літературній мові закріплено традицією за офіційно-діловим стилем. Наприклад: ухвалити, заслухати, інвентаризація, квартиронаймач, пасажироперевезення. Поза офіційно-діловим стилем і спеціальним стилістичним використанням у худ. літературі канцеляризми засмічують мову

Кінесика (гр. kinesis - рух)- сукупність жестів, мімічних і

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

43

пантонімічних рухів, що входять у комунікацію як невербальні компоненти при безпосередньому спілкуванні людей

Комуніка-тивні якості мови-

реальні властивості, характеристики її змістового наповнення і формального вираження… Розрізняють такі комунікативні якості мови: правильність, точність, логічність, чистота, образність, виразність, багатство, різноманітність, доречність, доступність, достатність, стислість, змістовність, ясність, емоційність, естетичність, дієвість (17 якостей)

Критерії літератур-ної норми

(від гр. kriterion – засіб судження, мірило) – відповідність нормам літературної мови. Основні критерії літературної норми: 1) територіальний (культурно-історичний); 2) авторитетні письменники; 3) визнані зразки; 4) мовна традиція; 5)відповідність законам мови, системі, структурі мови,6)по- ширеність (статистичний); 7) національний; 8)формально-логічний; 9) естетичний

Культуро-мовна діяльність-

культивування (удосконалення) літературної мови й індивідуального мовлення, виявлення тенденцій мовного розвитку, реальне втілення у мовній практиці норм літературної мови, відповідна мовна політика у державі

Лексикон (від гр. lexikon – словник) – запас слів і виразів, що характерний для особистості мовця чи певної сфери людської діяльності. Наприклад: лексикон інженерів, військових

Літератур-на мова-

наддіалектна, унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, яка характеризується полуфункціональністю,стилістичною диференціаці- єю і тенденцію до регламентації

Ляпсус (від лат. lapsus –падіння, помилка) – прикра помилка, недоречність чи недогляд в усному або писемному мовленні через неуважність, поспішність, забудькуватість

Марно-слів’я-

невміння формулювати свої думки логічно, без зайвих слів, непотрібних застережень та відступів від

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

44

предмета розмови, що знижує інформативність та дієвість висловлювання

Мовний етикет

(фр. etiquette)- система стійких, національно – специфічних формул спілкування для встановлення контакту з співбесідником у різних ситуаціях згідно з соціальними ролями мовців (формули привітання, звернення, висловлення подяки, прощання тощо)

Мовна картина світу-

це вироблене багатовіковим досвідом народу і реалізоване засобами мовних номінацій зображення усього існуючого, як цілісного й багатоаспектного світу, який своєю будовою і осмисленими мовою зв’язками своїх частин представляє, по-перше, людину, її матеріальну і духовну життєдіяльність і , по-друге, усе те, що її оточує: простір і час, живу і неживу природу, соціум. Особливості національно-мовної картини світу відбиває передусім лексика історико– культурного, етнографічного характеру. Наприклад, бандура, булава, галушка. Окремі слова виступають як національні символи: калина, рушник, писанка

Мовне чуття -

вироблена мовною практикою здатність мовця орієнтуватися у мовних явищах, наче інтуїтивно вибираючи ті нормативні мовні елементи, які найбільшою мірою відповідають завданням й умовам комунікації

Норма лі-тературної мови -

реальний історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт,що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів загальнонародної (національної) мови у процесі спілкування

Ознаки літера-турної норми -

1) відповідність літетературної норми системі мови; 2) стабільність; 3) варіантність; 4) стилістична диференціація; 5) кодифікованість

Пасивна від (лат. passious -недіяльний) – рідковживані слова,

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

45

лексика які або застаріли (архаїзми, історизми), або ще не закріпилися в мові (неологізми). До пасивної лексики належать також діалектизми, багато запозичених слів

Просто-річчя -

1)згрубіла, знижена лексика, що входить у систему загальнонародної мови, але вживання якої засуджується з етичних міркувань. Наприклад: витріщитись, дрихнути, жерти, паскуда…; 2)усна некодифікована форма національної мови, що має наддіалектичний характер і загальнозрозуміла для носіїв мови. Просторіччя перебуває на межі народнорозмовної мови з літературною як особливий стилістичний пласт слів, фразеологізмів, форм, об’єднаних яскравим експресивним забарвленням зниженості, загрубілості, фамільярності

Професіо-налізм

(від лат. professio – офіційно зазначене заняття, спеціальність) – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу. Часто професіоналізми є неофіційними замінниками термінів і вживаються там, де термінологія ще не усталена. На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть мати експресивне забарвлення

Пуризм (від лат. purus - чистий) –надмірне прагнення до очищення літературної мови від іншомовних запозичень, неологізмів, а також намагання вберегти літературну мову від проникнення лексичних чи граматичних елементів, які стоять за межами норми (розмовних, просторічних, діалектичних)

Сленг (від англ. slang - жаргон) – сукупність жаргонізмів, які складають шар розмовної лексики, що відбиває грубувато – фамільярне, інколи гумористичне ставлення до об’єкта мовлення і вживається переважно в умовах невимушеного спілкування. Наприклад, із молодіжного сленгу такі слова: фуцан (шановний молодий чоловік), гуру (знаюча людина), брамкар (охоронець, що стоїть на дверях, портьє)

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

46

Слова-паразити

(фр. parasites, від гр. parasitas – нахлібник, дармоїд) – слова чи словосполучення, які вводяться у висловлювання, але не несуть у собі ніякого смислового навантаження. Таке явище спостерігається або у зв’язку з недостатньо високою культурою мови, або у зв’язку з тим, що мовець вагається у виборі потрібного слова, не наважується чи не може цілком виразно, чітко висловити думку. В окремих людей слова – паразити індивідуальні. Наприклад: от, ну, значить

Суржик- мовний покруч, мішанина двох мов. Суржик виник в українській мові у результаті тривалої русифікації, частого вживання русизмів

Тавтологія

(гр. tautologia, від tauto – те саме і ligos - слово )- змістове дублювання, повторення тих самих або однокореневих слів, що є порушенням чистоти мови. Наприклад: зобразити образ, мовець промовив, передовий авангард

Тезаурус (від гр. thesauros – скарб, скарниця) –тип словника, де впорядкована й розтлумачена нова лексика певної галузі (хімічної, машинобудування)

Термін (від лат. terminas – межа, кордон) – одиниця історично сформованої термінологічної системи, що називає поняття та його місце в системі інших понять,виражається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов’язаних єдністю фаху. Однією з важливих ознак термінів є їх однозначність у межах однієї терміносистеми. А також стилістична нейтральність

Штамп (нім. Stample, від ім. stampa – печатка, друг) –мовний зворот, що багаторазово механічно повторюється без творчого осмислення, із певної причини втратив для мовця текстове інформаційне навантаження. Наприклад: фронт польових робіт, спортивний дует

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

47

ДОДАТОК Б (обов’зковий) Відмінності вживання іменників, прикметників, дієслів і дієслівних форм

Відмінності вживання іменників Адрес ⇒ вітальний (з нагоди ювілею) адреса ⇒ місце проживання ______________________________________________ Адресат ⇒ одержувач кореспонденції адресант ⇒ відправник листа ______________________________________________ барва (и) ⇒ кольорів, музики фарба ⇒ олійна, коричнева ______________________________________________ батьківщина ⇒ материзна, спадщина батьків Батьківщина ⇒ рідний край Вітчизна ⇒ рідний край у високому розумінні слова ______________________________________________ будівельник ⇒ людина, яка має будівельний фах будівник ⇒ поняття широке, людина, яка бере участь у створенні чогось ______________________________________________ вежа ⇒ телевізійна, оглядова башта ⇒ водонапірна, танкова, фортеці ______________________________________________ вигляд ⇒набути, мати вигляд вид ⇒ діяльності, істот, тварин ділянка ⇒ вулиці, землі, шкіри дільниця ⇒ виборча, будівельна ______________________________________________ мета, ціль ⇒ мати на меті, мати за ціль у якійсь справі ціль, мішень ⇒ улучити в ціль, у мішень ______________________________________________ намір ⇒ певний, злий, власний думка ⇒ правильна, хибна, слушна ______________________________________________ об´єм ⇒ у кубічних одиницях, рідини, повітря обсяг ⇒ це кількість, межі, величини, бюджету, книги розмір ⇒ довжина, висота, столу, пальто

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

48

______________________________________________ особина ⇒ у тваринному світі, у природі лице ⇒ (обличчя) чисте, відкрите, усміхнене особа ⇒ (людина) офіційна, стороння особистість, індивід ⇒ (індивідуальність) талановита, творча, непересічна ______________________________________________ підписка ⇒ (власний підпис) під відозвою, про невиїзд передплата ⇒ на часописи, періодику ______________________________________________ вигода ⇒ знак, прибуток вигода ⇒ квартира з усіма вигодами (зручностями) ______________________________________________ виключення ⇒ з університету виняток ⇒ із правил відносини ⇒ між державами (дипломатичні), правові стосунки, взаємини ⇒ між людьми ______________________________________________ відношення ⇒ геометричне, між величинами, числами,до знаменника ставлення ⇒ до рідних, до колег ______________________________________________ відтінок ⇒ кольору, почуття, звука, барви відтинок ⇒ часу, відстані, простору ______________________________________________ внесок ⇒ гроші, які хтось сплачує вклад ⇒грошова сума, що зберігається в банку ______________________________________________ враження ⇒ слід у свідомості, уявлення ураження ⇒ ушкодження ______________________________________________ гранд ⇒ титул грант ⇒ інвестиція в певну галузь науки ______________________________________________ гривна ⇒ металева прикраса гривня ⇒грошова одиниця України повістка ⇒ до суду порядок ⇒ денний зборів, засідань ______________________________________________ пригода ⇒ подія, випадок, історія, інцидент ⇒

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

49

непередбачена, прикра пригода стати у пригоді ⇒ бути потрібним нагода ⇒ можливість, шанс, момент (з нагоди ювілею) ______________________________________________ результат ⇒ підрахунку, спостережень, досліду наслідок ⇒ лиха, пожежі, невправності ______________________________________________ розбіжність ⇒ думок, переконань розходження ⇒ швів, площин, крижин ______________________________________________ ступінь ⇒ учений, порівняння, відображення щабель ⇒ зростання, етап, стадія, сходи ______________________________________________ тираж ⇒ черговий розиграш наклад ⇒ кількість віддрукованих примірників книжки, газети ______________________________________________ україніка ⇒ сукупність фактів історії, економіки, культури України україністика ⇒ сукупність наук, які вивчають мову, літературу України _____________________________________________ фон ⇒ сторонній шум, другий план рельєфу⇒звуковий, радіаційний тло ⇒ основний колір тон ⇒ неба, малюнка _____________________________________________ шкода ⇒ збитки, витрати ⇒невиправна, значна шкода ⇒ жаль, чого? праці, грошей, зусиль) _____________________________________________ ящик ⇒ для сміття, товару шухляда ⇒ у столі письмовому _____________________________________________ скринька ⇒ поштова, невеличка скриня ⇒ з посагом, велика _____________________________________________

Відмінності вживання прикметників Адаптований ⇒ організм до певних умов адоптований ⇒ усиновлений

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

50

_____________________________________________ великий ⇒ за розміром камінь, блок значний ⇒ який відзначається своїми позитивними рисами, значенням ⇒ значний твір, успіх вагомий ⇒ здобуток, перемога, досягнення _____________________________________________ властивий ⇒ кому? притаманний ⇒ кому? характерний ⇒ для кого? _____________________________________________ воєнний (-а, -е, -і) ⇒ стан, тактика, промисловість, події військовий (-а, -е, -і) ⇒ трибунал, стрій, присяга, навчання або підійшов військовий воїнський (-а) ⇒ обов´язок, героїзм, повинність, честь, слава _____________________________________________ дійовий (дієвий) (-а, -е, -і) ⇒ засіб, вплив, виховання, особа (у спектаклі) діючий (-а, -е, -і) ⇒ гейзер, модель, армія, устаткування чинний (-а, -е, -і) ⇒ закон, розклад, законодавство діяльний (-а, -е, -і) ⇒ працівник, життя _____________________________________________ діловий (-а, -і) ⇒ лист, розмова, пропозиція, папери діловитий ⇒ вигляд, вираз обличчя _____________________________________________ наступний (-а) ⇒ рік, тиждень, зупинка подальший (-а, -е) ⇒ розвиток, перспектива, робота, життя _____________________________________________ навчальний ⇒ заклад, посібник, графік академічний ⇒ час, навантаження _____________________________________________ оборотний ⇒ капітал, механізм зворотний ⇒ бік, адреса _____________________________________________ особовий ⇒ від "особа", рахунок особистий ⇒ від приватний, власний автомобіль особливий ⇒ від "своєрідний, винятковий" погляд, справа

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

51

_____________________________________________ правильний (-а, -і) ⇒ дріб, фігура, риси обличчя (досконалий) вірний (-а, -е, -і) ⇒ кому? собі; кохання, друзі певний (-а, -е, -і) ⇒ факт, хода, рухи слушний (-а, -е, -і) ⇒ думка, зауваження _____________________________________________ чисельний (-а) ⇒ який стосується числа (кількісний, числовий) численний ⇒ наявний у великій кількості, війська, аудиторія, гості, делегації, досліди, жертви, зразки _____________________________________________ шкірний ⇒ зовнішній покрив людини і тварин, пов´язаний з хворобами ⇒ покрив, чутливість, судини, диспансер шкіряний ⇒ зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою плащ, промисловість, сировина _____________________________________________

Відмінності вживання дієслів і дієслівних форм

Бажати ⇒ чого? виступити, тобто хотіти, прагнути зичити ⇒ тобто бажати успіху, щастя, здоров’я _____________________________________________ вибирати ⇒ з багатьох обирати ⇒ кого? на посаду _____________________________________________ викликати ⇒ позитивну реакцію ⇒ сміх, радість, оплески спричиняти ⇒ негатив ⇒ біль, хворобу, нещастя _____________________________________________ відкрити ⇒ книжку, рахунок, збори розплющити ⇒ очі відчинити ⇒ двері, вікна відімкнути ⇒ замок, сейф відкоркувати ⇒ пляшку _____________________________________________ відмінити ⇒ вихідні, заняття (разове) скасувати ⇒ закон (назавжди) _____________________________________________

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

52

відстоювати ⇒ захищати когось, щось обстоювати ⇒ переконувати грати ⇒ роль на сцені, у кіно відігравати ⇒ значну, суттєву (неабияку, важливу) роль _____________________________________________ дзвонити ⇒ у дзвони, у двері телефонувати ⇒ другу, до міністерства _____________________________________________ займати ⇒ місце для когось обіймати ⇒ посаду завідувача кафедри посідати ⇒ призове місце в змаганні заступати ⇒ у нічну зміну, на посаду з 1 грудня _____________________________________________ зазнати ⇒ збитків, прикрощів, поразки понести ⇒ речі, документи дістати ⇒ інформацію _____________________________________________ заставити ⇒ чим? меблями, стільцями примусити ⇒ когось щось зробити _____________________________________________ звільнити ⇒ з посади усунути ⇒ з роботи (взагалі) виключити ⇒ зі школи, зі складу студентів, зі списку вимкнути ⇒ електрику, двигун загасити ⇒ свічку, полум´я _____________________________________________ здійснити ⇒ задум, проект учинити (скоїти) ⇒ злочин, пожежу _____________________________________________ зносити ⇒ неприємності, образи переносити ⇒ вантажі, час зборів _____________________________________________ зустрічаються ⇒ колеги, перехожі трапляються ⇒ помилки, недоліки, цікаві факти _____________________________________________

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

53

містить ⇒ документ, параграф, цистерна має в складі ⇒ делегація має у складі також двох українців включає ⇒ експозиція включає вироби народних умільців _____________________________________________ потрапляти ⇒ у двері, у ворота попадати ⇒ у тональність, ногою в чобіт уцілити ⇒ у мішень, у ворота (тобто улучити) опинятися ⇒ удома, на узліссі, біля університету _____________________________________________ приймати (прибирати) ⇒ зі столу, з дороги брати (узяти) ⇒ участь, із собою, до себе ужити ⇒ заходів набувати ⇒ певної форми дійти ⇒ висновку, згоди, порозуміння _____________________________________________ виявляти ⇒ увагу, гостинність чинити ⇒ опір, спротив виказувати ⇒ незгоду, розчарування _____________________________________________ рахувати ⇒ гроші, до ста вважати ⇒ за потрібне, своїм обов´язком гадати ⇒ припускати, передбачати, на картах _____________________________________________ розраховувати ⇒ час, потрібний результат сподіватися ⇒ на вас, на удачу, на успіх _____________________________________________ відноситись ⇒ вітром на відстань ставитись ⇒ до справи, до мене належати ⇒ до класу, до цієї партії, мені _____________________________________________ являється ⇒ мені у снах, мені твій образ являє собою ⇒ складний процес, концентрований розчин є ⇒ візитна карта є обличчям ділової людини _____________________________________________

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

54

ДОДАТОК В (ОБОВ’ЯЗКОВИЙ)

Народні прислів`я, афоризми про культуру мови й мовлення Добрим словом мур проб`єш, а лихим і в двері не ввійдеш. Хай одні слова роблять приятелів, а гострі слова - затятих ворогів. Красная мова знаходить добрі слова.

“Людина створила культуру, а культура-людину.Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.

Мовна культура-це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму.Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника”.

(В.Руданський) “Мова-втілення думки.Що багатша думка, то багатша мова.

Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її.Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови”…

(М.Рильський) “Мову чудову, глибинне і пружне слово ,немов гостру

зброю,дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої.”

(П.Тичина.) “Учитися гарній, спокійній, інтелігентній мові треба довго й

уважно прислухаючись, запам'ятовуючи, помічаючи й вивчаючи. Наша мова- найважливіша частина не лишень нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі,розуму, нашої здатності не піддаватися впливам сердовища,якщо воно затягує.”

(Д.Лихачов)

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

55

“Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена.”

(Вольтер) “Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови,тим тонша її

сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів,тим активніше сприймає серце красу слова... Мовна культура людини- це дзеркало її духовної культури...”

(В.Сухомлинський) “Мова народу-це найбільший національний скарб... Святим

обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова.”

(О.Гончар) У слова свої закони вічно мінливого руху, У слова свої ознаки світла, тепла,ваги. Слова-клітина мислі, артерія сили духу. Тільки воно єднає різні людські береги.

(П.Воронько) “Ввічливість, уважність і чемність- основна вимога мовного

етикету.Від чемного привітання, шляхетного потиску руки,невимушеної,ненав’язливої розмови виграш обопільний. Лихослов’я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.”

(В.Русанівський) “Як часто неправильно вжите слово породжує помилкові

судження!” (Г.Спенсер)

“Ясний виклад думок-незмінний супутник розуму, краща його

оздоба,і немає жодної великої думки,яка б не виграла від викладення толкового й доброго;влучність і соціальність сказаного

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

56

слова мають часто вирішальне значення для того поняття, яке ним виражене”.

(Ф.Вейс) “Хто ясно мислить,той ясно викладає...”

(А.Шопенгауер) “Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано

вимовленого слова іноді досить,щоб зіпсувати усе враження.” (А.Міцкевич)

“Щось в кожному слові од музики... І форма своя , і свій лад”.

(П.Мовчан)

“Я не закликаю ставати на коліна й бездумно бити перед словом поклони. Треба жити ним. А щоб життя було повноцінним, щоб воно було щедрим, як земля, і високим, як небо, слід знати своє слово, любити його, шанувати, боронити, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління.”

(А.Бортняк) “Треба пильніше придивлятися чи прислухатися до того чи

іншого свого виразу,сміливіше звільнятися від словесних стереотипів,шукати нових епітетів, порівнянь, метафор, видозмінювати усталений порядок, зв’язок слів, бо два звичних слова здаються майже новими, якщо вони зближені вперше в несподіваному контексті.”

(А.Бортняк) “Намагайтеся уникати бюрократичного “язичія”, і до вас

повернуться живі, соковиті, точні слова – з бабусиних казок, з батьківської розмови, з мудрих порад учительки, з глибин художньої літератури.”

(А.Бортняк) “Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до

гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє

СУМ

СЬ

КИЙ

ДЕРЖ

АВ

НИ

Й У

НІВ

ЕРС

ИТЕ

Т

57

пошановувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови.”

(М.Возняк) “Вплив діалектного походження на вимову, без сумніву,

чималий. Значно впливає і діалектне оточення, однак людина, яка шанує літературну мову і дбає про її авторитет, повинна позбуватися надміру говіркових рис. Це дається не відразу, а посту- пово, засобами постійного мовного самоконтролю з використанням відповідних посібників і з наслідуванням тих людей, що дотримуються усталених лінгвістичних норм.”

(А.Бортняк) “З того, як говорить та чи інша людина, можна уявити собі

загальний розвиток цієї людини, її освіту, культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок, приповідок. У природі не буває людей, що визначались би високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна, мовою.”

(Б.Антоненко-Давидович) “Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен, аби

тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це – не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас можуть бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.”

(Б.Антоненко-Давидович) “Володіння культурою мови передбачає знання

закономірностей її розвитку в минулому і сучасному..., уміння помічати і використовувати нові риси в мові. Літературна мова - не застигла, не змертвіла категорія, а жива, рухлива, динамічна, насамперед щодо свого лексико-фразеологічного складу, семантики, стилістико-експресивних відтінків, словотворення, слововживання, словосполучень...”

(І.Білодід)