Кам’янець-Подільський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр

УРОК-ПОДОРОЖ

„Знайомий незнайомець” (для дітей молодшого шкільного віку)

Вчитель інформатики

Романишина Л.Й.

Тема: „Знайомий незнайомець”. Мета: перевірити знання, уміння, які були отримані учнями на попередніх

уроках.

Розвивати навички зв’язного мовлення, увагу та кмітливість.

Розвивати пам’ять, пізнавальні інтереси, логічне мислення;

збагачувати словниковий запас.

Виховувати цікавість до комп’ютерної техніки.

Обладнання: комп’ютер, плакати, маски, комп’ютерна програма „Сходинки

до інформатики”.

Хід уроку. І. Організаційний момент. Вчитель: Діти, нещодавно до нас в центр прийшов лист. Я хочу вам його

зачитати. „Любі друзі! Якось по телевізору побачив передачу

про ваш центр. Я був дуже здивований, що діти молодших

класів вивчають предмет „Комп’ютерна азбука”. Мені батьки

подарували комп’ютер, але я дуже мало знаю про нього. Буду

дуже вдячний, якщо запросите до себе в гості.”

З дружнім привітом ваш Пустунчик.

Отже, дорогенькі мої, ми запросили до нас в гості Пустунчика,

прошу вас з ним познайомитись

(В клас входить хлопчик-Пустунчик.)

Пустунчик: Доброго дня, друзі.

(Діти вітаються з Пустунчиком.)

Вчитель: Шановний Пустунчику. Сьогодні у нас в нульовому класі

підсумкове заняття з ”Комп’ютерної азбуки”. Я хочу

перевірити, чого діти навчились за весь цей період, що нового,

цікавого вони дізналися про Знайомого незнайомця. Для цього,

щоб це зробити , ми проведемо урок-подорож.

ІІ. Основна частина.

1. Складові частини комп’ютера.

Вчитель: Всі ви переконалися, що людина чи дитина, що працює на

комп’ютері, трохи чарівник. А ти, Пустунчику, бажаєш стати

чарівником і навчитися творити чудеса?

Пустунчик: Так.

Вчитель: Тоді сміливо з нами приймай участь і на тебе чекають

захоплюючі пригоди. А зараз ми з вами потрапимо в казку –

Царство комп’ютера.

Прошу познайомитись з його мешканцями.

(Вчитель підходить з Пустунчиком до дітей, що переодягнені в частини

комп’ютера.)

Монітор: Я найчарівніша частина комп’ютера. Як гадаєш, на що я

схожий?

Діти: На телевізор.

Монітор: Справді так.

Без мене компік – як людина без очей,

Тому і звати мене: Монітор або Дисплей.

Пустунчик забув, як мене вмикати. Хто йому допоможе?

(Діти показують кнопку включення монітора.)

Вчитель: Прошу, продовжуй знайомство.

Пустунчик: (помітив щось маленьке, сіреньке, з довгим хвостиком)

Хто ти?

Мишка: Я – мишка, але не жива,

І зовсім не боюсь кота,

Бо я Мишка комп’ютерна.

Я дуже люблю спати, але варто лише доторкнутися до

мене – і я прокидаюся. А ще я дуже чутлива.

Вчитель: познайомся Пустунчику.

(Підходять до Курсора.)

Курсорчик: Куди пересуваєш мишку по килимку на столі, туди

пересувається маленька стрілочка на екрані монітора. Це я –

Курсорчик.

Я трохи чарівник, бо можу перетворюватися то на

стрілку, то на руку, то на машину, то на олівець і т.д. Я

постійно підказуватиму тобі, що треба зробити у частині

екрана.

Вчитель: Пустунчику, бачу, що ти поки так і не зрозумів, а що ж таке

комп’ютер? Отож продовжимо знайомство.

Системний блок: Я – справжній цар, я головний тут. А звуть мене –

Системний блок.

Головний тому, що не тільки об’єдную усі частини, а й керую

усім. Ставитися до мене треба дбайливо, з повагою, ніколи без

дорослих не вмикати і не вимикати. Керувати комп’ютером

мені допомагають програми. Вони і про моє здоров’я дбають, і

навчають, і виховують мене. Без програм я не можу

працювати.

Вчитель: Пустунчику, продовжимо знайомство?

Пустунчик: (киває стверджувально головою) Звичайно.

Клавіатура: На мені безліч клавіш з літерами та різними значками. Я

потрібна для того, щоб набирати букви, цифри, всілякі значки.

А ще я маю клавіші зі стрілочками. Вони, як і мишка, можуть

пересувати курсорчик по екрану.

Отже звати мене – Клавіатура. Завжди знаходжуся

перед екраном.

Пустунчик: Ура! Я – зрозумів! Комп’ютером називають усі частини, без

яких він не міг би працювати. Це: Монітор, Мишка,

Системний блок, Клавіатура.

Вчитель: Молодець, Пустунчику! Правильно.

А зараз я пропоную трішки розважитись всім – пограти

ігри і заодно перевірити як Пустунчик засвоїв все побачене.

Отже, першою ми зіграємо гру „Знайди пару”. Прошу

всіх зайняти місця біля моніторів. На своїх екранах ви бачите

різні предмети. Знайдіть пару для кожного з них і з’єднайте

лініями.

Молодці! Всі впевнено виконали завдання. Наступною у

нас буде гра „Проведи вершника до казкового замку”.

Використовуючи стрілки на клавіатурі ( , , , )

проведіть вершника будь-якою стежкою до замку. Хто швидше

справиться з завданням отримає бонус з використанням

комп’ютерного часу.

І ще в нас залишилась гарна гра „Знайди своє місце”.

Ви бачите на дошці висить плакат з зображенням клавіатури.

Кожен з вас тримає в руці позначення певної клавіші це -

вивчені вами букви, цифри, кнопка „резинка”, кнопка ПУСК,

кнопка ОК. По моїй команді ви повинні свої позначення

прикріпити до відповідної клавіші.

Молодці. Я задоволена вами, але які ігри без танців.

Пропоную вам подивитись танець „Мишки і Курсорчиків”.

2. Правила роботи за комп’ютером.

Вчитель: Хоч недовго, дітки, ви працювали за комп’ютером, але

втомилися.

Я вірю, що ви дотримуєтесь строгого розпорядку дня.

Вранці, звичайно, робите зарядку, вмиваєтесь прохолодною

водою. Своєчасно гуляєте і лягаєте спати. Але для того, щоб не

втомлюватися за комп’ютером, цього замало. Слід ще й

дотримуватися таких правил.

(На екранах моніторів з’являються малюнки, на яких зображено правила

поведінки при роботі з комп’ютером. Діти невеликими розповідями

коментують зображене.)

Пустунчик: Тепер, при роботі за комп’ютером, я буду дотримуватися всіх

правил.

3. Весела зарядка.

Вчитель: Поки ми мандрували, друзі мої, казковими шляхами-дорогами,

ви багато чого дізналися і багато чого навчилися.

Зір ваш став тепер більш гострим, а погляд – пильним,

руки спритнішими і працелюбнішими. Це вам стане у пригоді

не раз.

Ви стали чарівниками. І як будь-який справжній

чарівник ви обов’язково мусите бути добрими і сильними.

Тому, будь ласка, зараз ми проведемо веселу зарядку.

Пустунчик: Я дуже полюбляю чарівну та веселу зарядку.

Вчитель: Давайте спробуємо разом.

Хто здоровим хоче буть,

Про зарядку не забудь!

Перетворюємось на звірят.

(Діти виконують вправи. Потім всі виконують вправи для очей.)

4. Використання комп’ютера.

Вчитель: Наша казкова історія добігає кінця. І в нас Пустунчику

залишилося останнє завдання.

На екранах моніторів ви бачите малюнки. Спробуйте

скласти невеличкі історії про те, що вміє комп’ютер.

(Діти розказують придумані історії).

ІІІ. Підсумок уроку. Вчитель: Ось і закінчився наш урок-подорож. Я думаю, що наш друг

Пустунчик дізнався багато цікаво про досі знайомого

незнайомця і тепер зможе сам працювати за комп’ютером.

Пустунчик: Авжеж. Друзі, я дуже вдячний вам. Я побачив багато нового.

До побачення.

(Діти прощаються з Пустунчиком.)