«Журвесна» пішла, але обіцяла повернутися

Слово Дмитра Заго-рулька, головного редактора «Столичного часу».

Вже відбулися всі заходи цьогорічної «Журналістскьої весни», фестиваль офіційно оголошено завершеним. На-став час підводити підсумки не лише «Журвесні», але й роботі редації «Столично-го часу», для якої найвищою оцінкою стало розміщення випусків бюлетеню на офіцій-ній сторінці Інститутуту.

«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Гала-концерт завершив фестивальний тижденьРепортаж

Фестиваль «Журна-лістська весна-2013» офіцій-но завершився 25 травня.

Фінальний день фести-валю був надзвичайно бага-тим на події, адже щорічно остання субота травня - день випускників Інституту жур-налістики.

- Це день, коли ми зу-стрічаємося разом. Цей день важливий для тих, хто ще тільки навчається, тобто сту-дентів, коли старші можуть щось порадити молодшим,

дружньо похлопати по пле-чах, - заявив на гала-концерті до закриття «Журвесни» Во-лодимир Різун, директор Ін-ституту журналістики.

Окрім концерту 25 трав-ня в Інституті презентува-ли офіційні герб та прапор «Журналістської весни», а для випускників відбулася й чергова презентація гімну фестивалю.

На закриття 46-ої «Жур-весни» були запрошені За-служений академічний зраз-ково-показовий оркестр

Збройних сил України, ан-самбль скрипалів «Тутті», козаки Мистецького центру «Гопак», дівчата-гімнастки з ансамблю «Візінова».

Нагадаємо, що цього-річний фестиваль «Журна-лістська весна» тривав з 20 до 25 травня. За цей час в Інституті журналістики від-булася серія майстер-класів, низка конкурсів та концер-тів, відкрилася Алея пам’яті.

У 2014 році фестиваль триватиме з 26 до 31 травня.

Оперативно, актуально, об’єктивно

Рубрика свіжих новинФінал «Журвесни»

ОглядРозповідь про перебіг концерту «Журналіст на варті...», який завершив цьогорічний тиждень фес-тивалю «Журналіст-ська весна».

Повідомлення про події, які відбулися в 25 травня, в останній день фестива-лю, який щорічно святку-ється в ІЖ як День ви-пускників.

«Столичний час» пропо-нує огляд подій, які від-булися в Інституті жур-налістики за тиждень фестивалю «Журвес-на-2013».4 2 6

Закінчення на стор. 6

Козаки в ІЖФотофакт

На церемонії закриття «Жур-весни» козаки Мистецького цен-тру «Гопак» показали всім при-сутнім свою майстерність.Дмитро ЗАГОРУЛЬКО

Фот

о: В

олод

имир

Дре

валь

Фот

о: Т

етян

а Го

рбан

ь

Спеціальний випуск №9 26 травня 2013

Слово редактора, або Тиждень експериментів

Інтерв’ю

Фот

о: О

льга

Голо

вко

Фот

о з о

соби

стог

о ар

хіву

Д.З

агор

ульк

а

Майбутня алея дерев буде символізувати пам’ять про видатних журналіс-тів випускників Інституту журналістики, які загинули через свою професійну ді-яльність.

Участь у заході взя-ли випускники колишніх років, викладачі та студен-ти ІЖ. Директор Інституту журналістики Володимир Володимирович Різун влас-норуч посадив кілька дерев і запрошував гостей долучи-тись до цього.

- Ми зараз символічно

закладаємо цю алею і цим розпочинаємо пошуково-досліницьку роботу щодо тих наших випускників, які загинули при виконанні службових обов’язків, - про-голосив Володимир Володи-мирович.

Додамо, що в остан-ній день «Журвесни» також було представлено меморі-альну дошку пам’яті Михай-ла Матвійовича Шестопала, декана Київського держав-ного університету імені Та-раса Шевченка.

Ведучим урочистої по-дії на подвір’ї Інституту журналістики був студент першого курсу Антон Ску-ратов, а музичний супровід забезпечив Заслужений ака-демічний зразково-показо-вий оркестр Збройних Сил України.

Слід відмітити, що ор-ганізація заходу була не на вищому рівні, внаслідок чого час і зусилля були роз-поділені нераціонально. Деякі гості були оголошені

двічі, а інші не знали про необхідність проходження реєстрації, тому їхні імена не прозвучали взагалі.

Нагадаємо, що за тра-дицією остання субота травня вважається Днем випускників Інституту жур-налістики Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка, а з 1967 року ця подія святкується щорічно.

Власне, увесь ярмарок вакансій і пропозицій обмеж-ився стендом у центрі фойє Інституту журналістики. Студенти і випускники мали змогу залишити свою анкету пошуку роботи у спеціально відведеному місці на столі. Така ж нагода надавалась ро-ботодавцям. Утім, кількість пропозицій та резюме разом не перевищувала двадцяти.

На прес-конференції, що відбулась 20 травня, Інна Во-лодимирівна Белінська закли-кала студентів приносити свої анкети. Проте на фоні свят-кової програми на подвір’ї Інституту журналістики, яр-

марок виявився непримітним й не привернув до себе належ-ної уваги.

До того ж, першокурс-ники очікували побачити ро-ботодавців й по можливості поспілкуватись із ними. На-томість могли лише задоволь-нитися буклетами Центру працевлаштування студентів та випускників КНУ імені Та-раса Шевченка.

Нагадаємо, ярмарок ва-кансій та пропозицій тривав в останній день фестивалю «Журвесна-2013» з 11:00 до 13:00 на першому поверсі Ін-ституту журналістики.

2

«Столичний час» №61(453), 16-18 www.stolichnychas.com.ua«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Марина ГОРДІЄНКО

Оперативно, актуально, об’єктивнорубрика свіжих новин

Ярмарок вакансій не привернув увагу студентів і роботодавцівПроект Відділу практики та кар’єри ІЖ та Центру працев-лаштування студентів і випускників КНУ заохочував зали-шати резюме й пропозиції щодо працевлаштування, але ско-ристатися такою можливістю вирішили одиниці.

Наталя ЗМІЮК

На подвір’ї Інституту журналістики відкрито Алею пам’яті25 травня, в останній день фестивалю «Журналістська вес-на-2013» однією з головних подій стало урочисте висаджуван-ня близько десяти фруктових дерев на території подвір’я Інституту журналістики.

Поліна ЗИМІНА

Випускники Інституту журналістики пройшли урочистою ходою25 травня, в день закриття фестивалю «Журвесна», відбу-лась урочиста хода випускників ІЖ. У ній взяли участь де-кілька поколінь випускників, починаючи з 1961 року.

Фот

о: О

льга

Голо

вко

Фот

о: О

льга

Голо

вко

Фот

о: О

льга

Голо

вко

Після урочистої ходи випускників крізь шеренги учасників Заслуженого акаде-мічного зразково-показового оркестру Збройних сил Укра-їни було винесено офіційний прапор «Журналістської вес-ни» - новий і перший за всю історію існування фестивалю.

На прапорі зображений новостворений герб фести-валю «Журналістська весна»: янгол з чорнильницею та пе-ром в оточенні квітучих віт.

Цю знаменну подію за-вершив кульковий феєрверк.

Нагадаємо, що фести-валь «Журналістська весна» є щорічним і проводиться в стінах Інституту журналісти-ки Київського національно-го університету імені Тараса Шевченка кожного травня вже 46 років. Цьогоріч «Жур-весна» тривала з 20 до 25 травня.

«Столичний час» №61(453), 16-18 www.stolichnychas.com.ua

3

«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Ольга ГОЛОВКО

Офіційний прапор «Журналістської весни» в студію!О 12 годині 25 травня відбулося перше урочисте винесення офіційного прапору Журналістської весни.

Фот

о: О

льга

Голо

вко

Повiтряно-кольоровий феєрверк запустили на подвір’ї Iнституту журналіс-тики 25 травня одразу пiсля Першого урочистого винесен-ня офiцiйного прапору фести-валю «Журналістська весна» о 12:00, а за цим вiдбувся гала-концерт фестивалю. Цi заходи стали завершальними в тижнi «Журналістської весни».

Як повідомив директор ІЖ Володимир Різун в чет-вер, 23 травня, спеціально для святкування завершення фес-тивалю, в студентів відмінили всі суботні заліки: «Немає ні-чого важливішого, ніж при-йти на «Журвесну». Раніше її проводили викладачі, але ми зрозуміли, що креативу у вас більше, ніж у нас, тому пере-

клали «Журвесну» на плечі студентів. Та й у вас цікавіше виходить це організовувати. У 2005 чи 2006 році ми запрова-дили «Журвесну» як проект – колективна дипломна робота. Тобто 3-5 осіб організовують її і представляють у вигляді певних документів. За це їм бонус – вони отримають, ну, не сто, принаймні 90 балів. Десь у 2000-му році ми запро-понували замість одного дня – цілий тиждень».

Це вже 46 святкування фестивалю «Журналiстська весна». У перiод з 20 по 25 травня було проведе-но низку заходiв, зокрема майстер-класiв із вiдомими журналiстами.

Володимир ДРЕВАЛЬ

Випускники Iнституту журналістики запустили денний феєрверкВипускники IЖ КНУ iм.Т.Шевченка в останнiй день «Журвес-ни» одночасно запустили в небо повiтрянi кульки.

Фот

о: В

олод

имир

Дре

валь

Останній день ЖВ був присвячений усім випускни-кам ІЖ. Повсюди панувала атмосфера свята. Урочистості заходу надав номер військово-го оркестру. Спершу військові виступили після відкриття Алеї пам’яті загиблим жур-налістам-випускникам Інсти-туту та факультету журналіс-тики. Потім звуками оркестру супроводжувалась історична подія – перше урочисте ви-несення офіційного прапору ЖВ. Шлях урочистої ходи випускників по центральній алеї Інституту журналістики пролягав також між двома ря-дами людей у формі, завдяки

чому атмосфера справді була піднесеною та святковою.

Після цих подій оркестру була виголошена подяка за участь і військові у нестро-йовому порядку під оплески присутніх залишили терито-рію інституту.

Повідомляємо, окрім військового оркестру на захо-ді виступали артисти вулич-ного театру «Хайлайтс», укра-їнські козаки Мистецького центру Арт-Шоу «Гопак» при «Козацькій Лицарській Шко-лі», учасники Театру Танцю «Трікадо».

Сабіна ГРИГОРИШИНА

Свято під звуки військового маршу25 травня – фінальний етап 46 Журвесни. Цього дня в честь людей «5-ї групи крові» виступали не лише театральні, хоре-ографічні та спортивні гурти, але й військовий оркестр.

Фот

о: В

олод

имир

Дре

валь

4

www.stolichnychas.com.ua«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013

Гримлять фанфа-ри, світлові прожектори розфарбовують сцену у синє й малинове, на сцені з’являється ведучий, і заод-но, - головний організатор цьогорічної «Журвесни», Мар’ян Кушнір.

На запрошення остан-нього директор ІЖ Воло-димир Різун піднімається на сцену: «Це день, коли ми зустрічаємося разом. Цей день важливий для тих, хто ще тільки навчається, тобто студентів, коли старші мо-жуть щось порадити молод-шим, дружньо похлопати по плечах».

«Я хочу розказати вам про цьогорічні наші досяг-нення, - говорить пан Різун. – Ми відкрили новий бака-лаврський напрям «Кіно- і телемистецтво». Якщо Мі-ністерство освіти дозво-лить, то ми вже на новий навчальний рік набирати-мемо майбутніх режисерів, телеведучих, операторів. Будемо а ля університет імені Карпенка-Карого або Поплавського». На останню фразу гості реагують оваці-ями і сміхом. «Університет виділив нам 1 мільйон гри-вень для створення сучасної телевізійної студії, - продо-вжує Володимир Володими-рович. Директор зупинився. Із зали чутно якісь підказки. «І ще мені Юлія Нестеряк нагадує, що в рамках швед-ської програми в нас була видана книга для викладачів журналістики. Що ж, а зараз хочу надати слово голові На-ціональної спілки журналіс-тів, Олегу Наливайку».

Пан Наливайко пові-домляє про проект спілки: видання серії книг «Золоті

імена української журналіс-тики».

«Рівень навчального за-кладу визначають його ви-пускники», - констатує Во-лодимир Різун і продовжує, - «треба вже нам готувати-ся до 2017 року, коли в нас буде два величезних ювілеї: 70 років Інституту й 50 ро-ків Журвесні. У нас є задум розпочати написання історії ІЖ і створити музей, щоб це було щось дуже сучасне, як Newsroom. І зауважте, ша-новні випускники: саме до вас ми будемо звертатися по допомогу…»

На сцені знову з’являється ведучий і ого-лошує виступ голови студ-парламенту, Саляра Алі, з піснею «Старі фотографії». Опісля на сцену виходить керівник студентської деле-гації з Білорусі: «Я хочу ска-зати, що журналіст стоїть на варті майбутнього». Пані дякує за запрошення біло-руською, тому Володимир Різун спромігся жартома пе-рекласти все у кількох сло-вах: «Білоруси кажуть, що люблять нас, а ми їх». Поміч-ники приносять солом’яну білоруську бабу – символ дружби між двома універси-тетами. Директор інститут вручає подарунки делегації журналістів БДУ.

Грають кольори від світ-лопрожекторів, над сценою висить зелено-біла цифра «46» з дрібних повітряних кульок. Дівчина в зеленій кофтинці, Олена Сильчук, солістка студії «Соло» при КНУ, виконує пісню Мадон-ни «You see». Мурашки…

Мар’ян Кушнір викли-кає на сцену випускників 1953 року, аби вони видали

свою версію «Журналіст на варті…» Вони замешкалися, ведучий: «Невже жоден ви-пускник не може піднятися на сцену?» Зважується сиво-чолий дідусь: «Я вам ось так скажу: журналіст повинен бути на варті… Журналист - это информатор, просвети-тель… Все, що люди знають, вони отримують від журна-лістів, які і самі вчаться й ін-ших вчать». До першого смі-ливця приєднується жінка, випускниця 1968 року: «Ми всі однієї групи крові».

Слово отримують сту-денти з Білорусі. Виходить дівчина в червоній спідниці і білій вишиванці, з квіткою у волоссі, та хлопець в ді-ловому костюмі. Дівчина: «Я буду говорити з вами українською, бо вже за тиж-день майже її вивчила..» (Схвальні оплески в залі) «У вас дуже красива мова, шануйте її. Я вам заздрю, що можете нею спілкуватися щодня. В нас такого нема, у вас є – бережіть це. Чекаємо в Мінську!» Хлопець: «Ми гадаємо, що журналіст - на варті людських цінностей. І дозвольте вам заспівати» В залі лине акапельний спів юнака білоруською…

Знову з’являється Мар’ян і запрошує випус-кників 1973 року. Ніхто не виходить. 1978 – і на сцені

вишукується весь курс того року. Курс того року про-понує гасло «Журналіст на варті забутого слова й забу-того поняття «совість».

Згодом слово знову отримують випускники, 1983 рік, їх завітало найбіль-ше: «Нас, мабуть, 70% жур-налістів, майже всі пішли у професію. Нас так багато, бо ми дружні. Журналіст на варті правди».

Концерт продовжує ви-ступ ансамблю скрипалів «Тутті». Далі на сцену схо-дить останній випуск Ана-толія Москаленка: кличуть Юрія Нестеряка, містера університету своїх років, жартують співають, декла-мують вірші...

Випускники 1998 року згадують тих, хто пішов із життя. Цитують А.З. Мос-каленка: «Треба писати тоді, коли людина вкусить соба-ку, а не коли собака вкусить людину».

Після традиційної по-дяки організаторам, спон-сорам і кураторам фести-валю, глядачі виходять із зали спілкуватися. В холі ІЖ утворилось коло з дорос-лих людей, які вигоцували й співали «Бо-о-о-о-же, храни Інститут журналістики…ай-ай-ай-ай»

Тетяна ГОРБАНЬ

Гала-концерт завершив фестивальний тижденьВипускники факультету та Інституту журналістики аж із 1953 по 1998 рік, викладачі та нинішні студенти зібралися у Великій залі, щоб відсвяткувати День випускника. Кожний курс на прохання ведучого концерту, Мар’яна Кушніра, вихо-див на сцену й ділився спогадами.

Фот

о: Т

етян

а Го

рбан

ь

5

«Столичний час» №61(453), 16-18 www.stolichnychas.com.ua«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Життєві перипетії в інтерпретації юних журналістів(продовження, початок у спеціальному випуску №4)

...Секретарка порадила скористатися послугами ін-женера Чижика. Вони з Юлі-аном домовились про час та місце зустрічі, останній теж обмовився про книжку Ску-пеня, але зазначив, що сам не читав, а чув, як Еля діли-лась враженнями.

Минуло кілька днів. Гість вже збирався додому, але не так сталося, як гада-лося. Дружині директора набридло сидіти і сумува-ти вдома у периферійному містечку, а раптовий приїзд значно гарнішого за працьо-витого чоловіка столичного

письменника із неабияким шармом сплутав її думки, тож вона вдалася до інтриж-ки. Пан Юліан намагався чинити спротив, але роз-буджена жінка, яка давно чекала уваги від чоловіка, пересилила його опір і він не стримався. Свідком роман-тичної сцени став Чижик, який з невідомих причин опинився поруч із будинком свого начальника. Йому він і розповів про це, іронічно і самовпевнено. Пан Стах усе зрозумів.

Пройшо вчас. У кабі-неті директора Еля з Чижи-

ком сперечались, чи варто секретарці опікати свого керівника, який добу за до-бою проводить на підпри-ємстві і не йде додому. Зне-нацька з’являється Скупень і просить аудієнції з паном Стахом. Проходить важка розмова, в результаті якої останній розуміє, що дружи-на кудись поїхала сама, і досі від неї немає ніякої звістки. Але раптом Дорота вбігає до кабінету і шокує обох героїв: Стаха переводять до Варша-ви, головне лише швидко зі-братись. Юліан зазначає, що теж їде. Директор просить у

Елі останній звіт і дізнається ще одну неочікувану нови-ну – секретарка виходить заміж за Чижика! Тим ча-сом Дорота заносить валізи, каже, що продала дім і при-дбала квитки на потяг. Мить на роздуми – і вони втрьох їдуть на вокзал.

Зала час від часу напо-внюється сміхом, зривають-ся численні оплески. Слова вдячності за гарну виста-ву – й поготів. Хоча, може бути, що комусь постановка не припала до смаку. Що ж, нині все можливо. Як-то ка-жуть, такі часи!

Дмитро ГРИНЧЕНКО

Ретроспектива сорок шостого фестивалюВідгриміли фанфари гала-концерту «Журналістської весни-2013», сказано останні слова прощання, - і фестивальний рух від-нині робить паузу до наступної весни. Тиждень, що минув, обдарував студентів багатьма різноманітними емоціями.

Понеділок. Церемонію відкриття запланували на 14.00, але деяким першо-курсникам поталанило чи не найбільше – з дванад-цятої години відбувалась репетиція нашвидкуруч придуманого флешмобу. Далі все йшло за планом. У записі презентували гімн «Журвесни», а танцювали під нього як і новостворе-ний студентський ансамбль, так і професійний колектив Visinova. Старт дано. Ближ-че до третьої почалась прес-конференція організаторів фестивалю, а вже о 17.30 на сцені Великої актової зали ІЖ представляв свою версію п’єси «Такі часи» театраль-ний колектив «Комільфо».

Вівторок. Ранок почав-ся стартом проекту з он-лайн трансляцією в мережі, яка не відбулась - «Газета за 24». Змагались дві команди: білорусів та українців. По обіді ж на студентство че-кали 3 майстер-класи: 12.40 – «Оборона та самозахист журналіста» від бійців під-розділу «Сокіл» УБОЗ, 14.10 – «Військовий журналіст:

небезпечна професія?!» від знаних військових журна-лістів, 15.50 – «Журналіст на війні з мирним атомом» від директора «Тоніса», ліквіда-тора аварії на ЧАЕС Олек-сандра Бутка.

Середа. Ще 3 майстер-класи. На першій парі гос-тей приймав ведучий про-грами «Гроші» на 1+1 Жан Новосельцев, розповідаючи про псевдо-безпеку жур-налістських розслідувань. А на другій парі був відмі-нено-поновлений урок від фотокореспондента Сер-гія Полежаки та майстерня «Політикум у журналістиці» з Андрієм Куликовим.

Четвер. Очікувана Між-народна студентська конфе-ренція раптово змінила як і формат, так і місце прове-дення. Нагороджено трьох лауреатів премії імені Ана-толія Москаленка, перемо-гу в змаганні «Газета за 24» поважне журі на чолі з На-талією Шумаровою віддало білорусам. Із другої до п’ятої в Скляній залі тривала ви-ставка «Global Village». О 15.00 до ІЖ завітав Віталій

Портніков. Вечір дивував вподобаннями та талантами 4 учасників конкурсу «Міс-тер Х». Перемога далася Ан-тонові Митнику.

П’ятниця. прогнози по-годи не справдились – було сонячно. Протягом дня три-вав розіграш футбольного кубку фестивалю. На цере-монії нагородження Воло-димир Різун вручив його, на жаль, не ІЖ, а збірній ІМВ. О четвертій свій майстер-клас представив Володимир Володимиров. Грандіозним завершенням дня став пер-ший open air на території

ІЖ. Rock’Day звів на од-ній сцені багато гуртів, не з’явився лише анонсований Олександр Пономарьов.

Субота. Програму останнього дня (урочиста хода випускників, відкриття Алеї пам’яті, виступ орке-стру ЗСУ, перше винесення прапору «Журвесни», пові-тряно-кульковий феєрверк, ярмарок вакансій і пропози-цій та багато іншого) гідно увінчав гала-концерт із ці-кавими номерами. Оплесків та приємних слів за подаро-ване було немало. Фінал.

Дмитро ГРИНЧЕНКО

«Столичний час» №61(453), 16-18 www.stolichnychas.com.ua«Столичний час» Спеціальний номер №9, 26 травня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Головний редактор: Дмитро ЗагорулькоЛітературний редактор: Тетяна ГорбаньКореспонденти: Ольга Головко, Дмитро Гринчен-ко, Сабіна Григоришина, Марина Гордієнко, Во-

лодимир Древаль, Наталя Зміюк, Поліна ЗимінаДизайн і верстка: Дмитро ЗагорулькоФото: Дмитро ЗагорулькоДрук: Марина Гордієнко

Наклад 1 примірник.Мова видання: українська.«Столичний час», м.Київ№9, 26 травня 2013 року.

Над випуском працювали:

6Слово редактора, або Тиждень експериментів

Тиждень фестивалю «Журналістська весна» був багатим на експерименти. Численні майстер-класи, вистав-ки та безпрецедентний благодійний рок-концерт вивели цьогоріч фестиваль, історія якого налічує вже 46 років, на якісно новий рівень. Хоч і не без огріхів, починання організаторів «Журвесни» сміливо можна назвати вдалими. Своєрідним експериментом був цей тиждень і для редакції «Столичного часу», яка мала щоденно готувати свіжий номер інформаційного бюлетеню. Чи можна сказати, що експеримент вдався?

Кожен зі вступників Ін-ституту журналістики очі-кує від навчання у цьому за-кладі перш за все практики. Цілий рік першокурсники опановували теорію журна-лістських жанрів, осягали їх відмінності, писали свої «проби пера», долали заліки та іспити, але справжнім ви-пробуванням на професійну придатність став передос-танній тиждень травня, на який цьогоріч прийшлися дні фестивалю «Журналіст-ська весна-2013».

Починаючи роботу над бюлетенями в оновленому складі (11 людей - найбіль-ша редакція інформаційно-

го бюлетеню поміж всіх іс-нуючих груп потоку), треба було пильно придивитися один до одного, забути про особисті образи і зрозуміти, що журналістика - справа командна.

Наступний етап, який довелося подолати редакції «Столичного часу» - рівень професійної підготовки кожного з учасників ко-манди окремо і всіх разом у цілому. В жодному разі не хочу говорити, що хтось ро-зумніший, а хтось - ні. Не в рівні знань справа. Інколи забували, що за жанр маємо писати, інколи - що емоції в інформаційній журналіс-

тиці недоречні, бували й інші помилки... Але пози-тивний досвід «Столичного часу» показав, що адекват-ний результат можливий лише тоді, коли атмосфера в колективі дружня і кожен може дати кожному пораду. Для того ми й робимо мате-ріали разом, щоб вказувати на помилки один одного й сприймати це не як образи, а як корисні поради.

Хотілося б сказати ве-личезне спасибі Ользі та Во-лодимиру за їх роботу фо-токореспондентами. Левова доля всіх фотографій «Сто-личного часу» належить їм. Дякую Дмитру за жагу

до роботи, хай навіть інко-ли її результати немає куди вмістити. Вдячний за плідну співпрацю Поліні, Юлії, Са-біні та Наталі. Окремо дя-кую активістці «Столичного часу» Марині. Звичайно, не можу забути й літературно-го редактора бюлетеню Те-тяну.

Цей тиждень, цей екс-перимент дав нам можли-вість не лише познайоми-тися, але й стати братами по журналістській справі.

Висловлюю свої щирі сподівання на подальшу співпрацю!

Дмитро ЗАГОРУЛЬКО, головний редактор

Фот

о-ко

лаж

з ф

отог

раф

ій р

едак

ції «

Сто

личн

ого

часу

»