Столичний час №2

Інститут журналістики відсвяткував День Землі флешмобом

Студентське життя часто показує те, на що ми здатні. Хтось пропускає пари й наприкінці семестру з жалісливиим обличчям претендує на високі оцінки, а хтось весь час опановує науки, працює і виявляє не-абияку активність у житті навчального закладу. Саме другий варіант коротко опи-сує одну з організаторів акції до Дня Землі Віолетту Єрьо-міну.

«Столичний час» Спеціальний номер №2, 23 квітня 2013 www.stolichnychas.com.ua

«Хотілося сісти на велосипед і поїхати»Репортаж

22 квітня студенти Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка влаштували флешмоб на подвір’ї перед своїм навчаль-ним закладом на честь Дня Землі та відкриття велоси-педної стоянки.

День землі в Інститу-ті журналістики на вулиці Мельникова 36/1 розпочався виступом нечисленних вело-сипедистів, які показали пу-бліці свою майстерність.

Продовжив програму флешмоб, виконаний сту-дентами першого та третьо-го курсу. Незначні проблеми з музичним супроводом не завадили молоді донести го-ловне повідомлення: «Жур-налісти за здоровий спосіб життя!»

Ректор Інституту Во-лодимир Різун звернувся до юнаків та дівчат із закликом використовувати екологічно безпечний транспорт: «А ви-

кладачі подивляться на вас і, можливо, теж пересядуть на велосипеди».

Олена Пащенко, коор-динатор Всеукраїнської ди-тячої спілки «Екологічна вар-та», з нагоди свята передала до бібліотеки Інституту при-мірник журналу «Екологіч-ний вісник», а також перший у Києві окремий контейнер для утилізації відпрацьова-них батарейок.

Дорогу молодимІнтерв’ю

Прекрасна зеленаАнотація

Розповідь про святкуван-ня Дня Землі в Інституті журналістики, відкриття велосипедної стоянки та жарти від Володмира Різуна, директора ІЖ.

Розмова з Дмитром Ча-лим, одним з ініціаторів встановлення парковки для велосипедів біля бу-дівлі Інституту журна-лістики.

Огляд цікавого одноймен-ного фільму, який спону-кає глядачів до роздумів про якість та сенс люд-ського існування на на-шій планеті.

«Велосипедом до інсти-туту? Знаємо, вміємо, практикуємо!»

Дмитро ГРІНЧЕНКО

3 5 6

Закінчення на стор. 2

Інтерв’ю

Оазис асфальтуФотофакт

Цей витвір мистецтва з’явив-ся на місці діри в асфальтово-му покритті вул. Мельникова.Ольга ГОЛОВКО

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Спеціальний випуск №2 23 квітня 2013

2

«Столичний час» №2 (23 квітня 2013) www.stolichnychas.com.ua

«Велосипедом до інституту? Знаємо, вміємо, практикуємо!» (закінчення, початок на стор.1)

- Віоло, скажи, що спону-кало тебе стати однією з ме-неджерів цього проекту?

- Напевно, неординар-ність ідеї. Я вже не перший раз організовую заходи в нашому інституті, але, як на мене, та-кого ще не було. До того ж, вважаю себе однією з тих, хто намагається боротися за чистоту довкілля. Приміром, коли ми з друзями виходимо на прогулянку за місто, я не дозволяю їм залишати сміття на землі – для цього ж є сміт-ники: хоч і небагато, але поки достатньо. Та й хіба це так складно?(посміхається)

- Один із студентів ціка-виться, а чого саме велопар-кінг? Зізнайся, ти прихильни-ця велосипедів?

- Так! Це ж класно при-їздити до місця навчання, не міняючи кілька видів громад-ського транспорту, а скорис-тавшись власним. Саме так я сьогодні і зробила – приїхала на велосипеді. Витратила десь 40 хвилин, адже мешкаю не-подалік від Жулян, але отри-мала неабияке задоволення. Особливо тоді, коли спуска-лася згори (сміється). А от вже на другому підйомі ста-ло важкувато – зимова пауза дала своє. Прямуючи точно по одному з маршрутів гро-мадського транспорту, чесно

кажучи, трохи поспостеріга-ла і можу впевнено сказати, що за швидкістю я була десь як непоганий тролейбус (смі-ється).

- А чи є якась мотивація? Що отримаєш за підготовку та проведення цієї акції?

- Перш за все ми це зро-били для себе. А гарним зао-хоченням будуть сертифікати для вступу до магістратури за соціальну активність.

- Чи важко було співпра-цювати з цьогорічними пер-шокурсниками?

- Спочатку я навіть дещо засумнівалася в успіхові справи, бо застосований нами добровільно-примусовий ме-тод не одразу спрацював. Але минула перша репетиція, а за два дні мала бути наступна. І йдучи на неї я очам своїм не

повірила – у зазначений час на нас вже чекали студенти! До слова, сьогодні танцювало майже 30 молодих активістів.

- Екологічна акція добігла кінця менше години тому. Які ж твої перші враження?

- Я завжди себе налашто-вую на те, що слід викластися на сто двадцять відсотків на репетиції, щоб на прем’єрі все було на повні й беззаперечні сто. Так власне і сталося.

- Хотілося б почути твої думки щодо майбутніх захо-дів, долучатимешся до них?

- Чесно кажучи, на 3 курсі з цим варто потихеньку зав’язувати, адже гряде остан-ній рік навчання і завершити його треба гідно. Напевно, у майбутньому доведеться та-кож перекласти на когось із молодших акторів обов’язки

керівника театральної студії «Комільфо», але допомагати зобов’язуюсь – одразу порва-ти з улюбленою справою не вийде. Звісно ж, якщо пер-ший курс захоче щось про-вести, я теж із задоволенням допоможу в цьому.

- Наостанок скажи, як звичайна тендітна студент-ка може всюди встигати. По-ділися своєю формулою успіху?

- По-перше, треба ві-рити, що з будь-якої спра-ви щось обов’язково вийде, вміти не опускати рук перед першою проблемою і гідно з нею розправлятися Теж важ-ливо, як на мене, продумува-ти все до деталей. По-друге, з роками набуваючи досвіду, я помічаю, що стала прихиль-ником вислову «Хочеш щось зробити вдало, зроби це сам» (сміється). Але можна й зна-йти відповідальних людей, які не підведуть, розділити все на сектори і працювати вку-пі. Адже один не набігаєшся всюди, хвацько впоратись зі справами не кожен зможе. До речі, порада тим, кому пропо-нують, нав’язують якусь ро-боту: витлумачте її з користю для себе і зрозумійте, що вам принесе якісний результат її виконання, - тоді вам нео-дмінно все вдасться!

Дмитро ГРИНЧЕНКО

Всесвітній День Землі22 квітня відзначається Всесвітній день Землі, мета якого - привернути увагу всього суспільства і

кожної конкретної людини до проблем навколишнього середовища.Традиція святкуван-

ня Дня Землі бере початок із 40-х років XIX століття, коли в Небрасці (США), було призначено день, який всі мешканці штату при-свячували озеленінню. Вже у 1872 році було висадже-но близько мільйона дерев. Традицію проведення свята продовжила молодь США.

У 2009 році Генасамб-лея ООН проголосила Між-

народний день Матері-Зем-лі, ухваливши відзначати його 22 квітня.

У свято природи в різ-них країнах традиційно звучить Дзвін Миру, за-кликаючи людей відчути всепланетну спільність і до-класти сумісних зусиль для захисту миру і збереження безцінної краси планети. Це незмінний символ дружби, братерства й солідарності

народів, а в той же час - за-клик до дії в ім’я Землі. На-пис на дзвоні каже: «Нехай буде спільний мир у всьому світі».

Цього року організа-тором святкування Дня Землі в Києві є Молодіжна рада при Посольстві США. У рамках заходу всі охочі матимуть змогу залишити побажання нашій планеті, взяти участь у майстер-кла-

сі зі створення еко-сумки і скласти величезний еко-пазл.

Міжнародний день Землі нагадує про страш-ні екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість побороти власну байдужість, задума-тися над тим, яку роль її дії можуть відіграти у вирішен-ні екологічних проблем.

Поліна ЗИМІНА

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

3


«Хотілося сісти на велосипед і поїхати»Понеділок кожен роз-почав на свій лад. Ціка-во, як багато людей зга-дало зранку, що сьогодні День Землі? Чи хтось по-думав про те, що хоча б сьогодні можна було спробувати дістатися до пункту призначення не на машині, а пішки чи на велосипеді? Кілька студентів-журналістів спробували – і недарма: це був жест привернен-ня уваги до святкування Дня Землі в ІЖ…

Організатори й учасни-ки заходу насправді розпо-чали свій день з репетицій. А День Землі для всіх студен-тів Інституту журналістики взяв початок із того моменту, коли деяким із них пощасти-ло отримати зелену кульку – символ…

О пів на четверту вже наближається старт святку-вання. Під університетом і на лавах збираються студенти й викладачі. Лунає динамічна музика, й на подвір’ї інститу-ту з’являється троє студентів на велосипедах. Під музику вони «намотують» круги, на-магаються виконувати «трю-ки» з транспортними засо-бами і паркують їх на новій велосипедній стоянці.

Гості зосереджують свою увагу на центрі площадки. Змінюється музика, посеред подвір’я виринають дві ді-вчини, до них приєднується решта із майже 30 чоловік, які після деяких вагань влов-люють такт мелодії і влашто-вують флешмоб. «З Днем Землі!!! Журналісти за здоро-вий спосіб життя!», - кричать студенти 1 курсу наостанок і розбігаються хто-куди. Гості перемикають увагу…

Опісля слово надається директору Інституту журна-лістики, Володимиру Різу-ну: «Знаєте, ось дивився я на вас, і мені хотілося сісти на велосипед і поїхати. У нас, у старших, є надія, що про на-вколишнє середовище буде піклуватися молоде поколін-ня, ви… Хоча старші іноді й заважають молоді (жартує). Ви, напевно, знаєте, що День Землі зазвичай супроводжу-ється певними заходами. Тож ми сьогодні відкриваємо ве-лосипедну стоянку. Ви будете дивитися одне на одного, ви-кладачі будуть дивитися на вас, і , можливо, теж будуть приїжджати на велосипедах. Тож я закликаю вас робити все можливе, щоби наша пла-нета жила довго-довго, якщо те залежить від нас… Бере-

жіть свою Землю».Заступник директора ІЖ

з виховної роботи, Інна Воло-димирівна Бєлінська, отрима-ла слово наступною: «Давайте подякуємо студентам 1 курсу, які брали участь у флешмобі, а також організаторам... Хочу нагадати всім девіз нашого за-ходу: «Давайте діяти сьогодні, бо завтра може бути пізно». Наразі ми відкрили велосто-янки, думаю, наш наступний крок, мабуть, - кинути пали-ти (сміх серед студентів). А ну, підніміть руки ті, хто хоче кинути палити! (поодинокі студенти піднімають руки)Гаразд, а в мене ще є сюрп-риз для вас. Сьогодні до нас завітала заступник голови Всеукраїнської екологічної Ліги (ми, до речі, встановили із ними тісні зв’язки), Олена Вікторівна Пащенко, яка роз-каже вам зараз дещо цікаве».

Гостя вклоняється сту-дентам і з посмішкою пові-домляє, що вони першими в Україні отримають контейнер для утилізації джерел струму. На обличчях деяких студентів на мить з’являються подив і захоплення.

Під знову динамічну му-зику пан Різун і пані Бєлін-ська урочисто відкривають вело стоянку, традиційно пе-

рерізаючи ножицями червону стрічку. Студенти повільно розбрідаються на пари.

І лише кілька дорослих дівчат «граються» зеленими кульками в холі Інституту журналістики на першому поверсі...

Екологічні факти24 тисячі труб щоденно коптять небо над однією лише столицею України.У 30-40 разів вміст забруднювачів у стічних водах Києва перевищує норму.

Очима математиків

До Дня Землі в Інституті журналістики підійшли творчо.

30 студентів взяли участь у флешмобі. Постановка трива-ла 3 хвилини, а на її підготовку два організатори мали 6 днів, протягом яких було проведено 4 репетиції.

Окрім того, в ІЖ відкрили велосипедну стоянку приблизно на 18 місць (загалом же в Києві лише 27 велопарковок). Уже в понеділок три студенти-вело-сипедисти мали змогу першими припаркувати свої транспортні засоби.

На все це дійство зібра-лись подивитися понад 160 студентів і викладачів, а дві те-лекамери знімали його на відео. Перехожі не могли не помітити масштабність події – 100 зеле-них повітряних кульок, безпе-речно, привертали увагу.

Марина ГОРДІЄНКО

Статистична замітка

Тетяна ГОРБАНЬ

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько


4

Роздуми небайдужогоКоли всі українці ще со-

лодко сплять, переглядаю-чи власноруч вигадані муль-тфільми, Вона вже на ногах – тримає в руках філіжанку кави і усміхнено вітає новий день. Що він їй принесе, чим запам’ятається, як здивує або ж розчарує? Так і зараз. Ста-ла біля вікна й замріялась. Із-за обрію показався перший грайливий промінець – ранок почався. Відірваний листочок перекидного календаря зму-сить на певний час змінити посмішку на розпач – сьогодні (так, Вона теж в це вірить!) чи не найгірший день тижня – по-неділок.

Тим часом українці вже варять каву, нашвидкуруч го-тують сніданок, збираються на роботу... Аж раптом Її лег-ка меланхолія зникла, все тіло вкрилося висипами – то люди, ідучи на роботу, почали вики-дати сміття, що назбиралося

за два вихідних дні. Та тільки не в спеціально облаштовані місця, а повсюди – сміттярок у нас майже нема, а за тими, що є, ніхто не доглядає. Подекуди місяцями гори мотлоху при-крашають вулиці, провулки, двори будинків.

Дев’ята година. Та тільки Їй все гіршало й гіршало. Над-мірне, некваліфіковане видо-бування корисних копалин – у

неї відбирає частини тіла. Ви-рубування зелених масивів – облазить шкіра. Забруднення ґрунту хімічними речовинами – злоякісні новоутворення. Зливання у воду побутових відходів – хвороба крові. Біль-ше, більше, більше... Швидка. Лікарня. Кома.

Чудовий весняний вечір. Пересічні українці, які ще не встигли звикнути до різкої

зміни погоди, зустрічають те-пло в зимових пальтах. Дещо незручно, але завтра вони нео-дмінно вдягнуть щось краще. А що вдягне Вона? Нове тіло? Дякуючи копіткій праці і, звіс-но ж, золотим рукам світочів-лікарів Її, як кажуть між лю-дей, «відкачали».

Завтра вона, ослабла від подій сьогоднішніх, зустріне ще один день. А що буде за рік, десять, п’ятдесят? Думаєте, її щодня будуть витягувати з того світу? А хто це зможе ви-тримати? Вам це не здається абсурдом?

Може, варто поважати її? Зрозуміти її надзвичайне значення і до всіх це донести? Навчити своїх дітей, як треба жити? Поміркуйте.

Так минув черговий день Землі. Дякувати Богові, що не останній. Чи не так?

Дмитро ГРИНЧЕНКО

Власна думка

Юлія Лісовська- Задум цікавий; видно,

що дівчата постаралися на славу, хоча й хвилювалися. Спочатку думала, що просто зніматимуть танець на ка-меру, тому присутність Во-лодимира Різуна потішила. Смішний момент був, коли він сказав, що студенти мо-лодці й не курять, а при цьо-му багато хто сидів, ласуючи цигаркою...Поліна Зиміна

- Я охоче підтримую нові ініціативи, тому флеш-моб не залишив мене бай-дужою. Приємним бонусом стала можливість отримати додаткові бали до магістра-тури. Не все вийшло так, як було заплановано – недо-

свідченість і певні технічні негаразди відіграли свою роль. В цілому, я задоволена.Уляна Домашева

- Про флешмоб не зна-ла, але здогадувалася, бо декілька разів бачила репи-тицію. Дівчата - молодці, а велостоянка - річ важлива!Владислав Красінський

- Можна було б сказати, що все зовсім не ідеально: були огріхи і в підготов-ці, і у виконанні, але мене підкорили щирі посмішки учасниць. Можливо, вони не створили шедевр, але за-клали його фундамент. Вони спробували і у них вийшло. Спасибі їм за прекрасний настрій!

Інститут журналістики - унікальний навчаль-ний заклад, де у студентів відсутнє право не мати власної думки щодо будь-якого питання. Тож, очевидно, що й від святкування Дня Землі враження були так само різними.

Дмитро ЗАГОРУЛЬКО

Два об’єктиви стежили за кожним рухом учасників

Для тих, хто бачив велосипеди вперше, були й підказки

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

2

1

3

4

6

5

7ІЖ

1 - урочище Кирилівський Гай. На місці сучасного парку раніше був цвинтар, тож окрім ву-зеньких тінистих доріжок місцевою атракцією є старовинна усипальниця родини Качковських, збудована в кінці ХІХ сторіччя.

2,3 - парк Бабин Яр. Меморіальний парк має розгалужену мережу шляхів та нерівномір-ний рельєф. Комбінація рівнини та крутих спусків робить його цікавим для велосипедистів.

4 - Сирецький парк. Певно, кожен киянин знайомий з цим місцем ще з дитинства, адже саме в Сирецькому парку діє столична дитяча залізниця. До потягів з велосипедом не пускають, а от проїхатися між численних хвойних рослин на затінених алеях парку - завжди приємно.

5 - парк Нивки. Старі високі дерева та численні ставки додають цьому парку особливого романтичного настрою, який і приваблює киян до прогулянок пішки або на велосипеді.

6 - парк Дубки. Унікальність цієї пам’ятки садово-паркового мистецтва в тому, що вона є залишком великих дібров, які раніше оточували столицю. Тепер тут часто відбуваються змаган-ня з різних видів велоспорту, а для тих, хто не має власного велосипеда, працює прокат.

Велосипедна парковка ІЖ відкриває студен-там можливість про-гулянки перед або після (головне, щоб не за-мість) пар численними парками, розташова-ними біля інституту. Розглянемо найцікаві-ші з джерел натхнення до навчання та твор-чості.

Дорогу молодим

- Дмитре, чи ти єдиний автор ідеї відкрити велостоян-ку? Чи є спільники, однодумці в цій справі?

- Я взагалі на авторство не претендую (посміхається). Просто незручно було велик до ліхтарів ІЖівських чіпля-ти – от і вирішив запропону-вати те, що спало на думку, донести це до громадськості. Спочатку хотів зібрати під-писи тих, хто підтримує ідею . Їх виявилося не дуже багато...Тому просто поспілкувався із профоргом, а далі – пішло-поїхало.

- Хто ж організовує та фі-нансує проект?

- В основному, – Микола Кізь і компанія. Коротше ка-

жучи, студентство. Я особис-то не беру участі в організа-ції, лише ідеї пропоную. Хто фінансує – навіть не знаю, не цікавився.

- Як ти вважаєш, чи є пер-спектива появи нових велосто-янок у Києві? Чесно кажучи, уявити страшно, як можна на велосипеді хоча б від гурто-житку до інституту дістатися, не кажучи вже про більші від-стані.

- Звісно, в такому місті,як Київ, таких перспек-тив практично немає. Не всім зручно, не в усіх і велосипеди є. Багато приїжджих – вони теж на великах не стануть ка-татися. Більшість просто не пристосовані до цього. Але

тим студентам, які недалеко від інституту живуть, ця сто-янка стане в нагоді. Я живу на Дорогожичах, на двох коле-сах витрачаю всього лише 20 хвилин, щоб дістатися до ін-ституту. Дуже зручно й прак-тично.

- Можливо, є якісь плани на майбутнє, якими хотілося б поділитися з громадськістю?

- Так, є ще ідея: вста-новити в інституті кулери з водою. Я вже говорив із про-

форгом, але поки що це нере-ально, як я зрозумів. Можна було б ще фонтанчик якийсь поставити, чи що… (посміха-ється)

- Чи не замислювався про щось більш масштабне?

- Іще? Заробити багато грошей (сміється). Та взагалі поки що нічого не спадає на думку. Подивимось що буде далі…

Сабіна ГРИГОРИШИНА

Дмитро Чалий - студент-першокурсник Інсти-туту журналістики, головний ініціатор від-криття велосипедної стоянки ІЖ - поділився з нами деталями проекту, історією виникнення своєї ідеї та планами на майбутнє.

Кіркпатрік Макміллан

Винахідник велосипеду на- родився 1812 року на півдні Шотландії. З 12 років почав пра-цювати в кузні батька.

У 1839 році модернізував вже існуючу модель самокату, застосувавши педальний при-від. Так з’явився перший у світі велосипед!

Макміллан швидко засво-їв основи вправного керування своїм транспортним засобом та зміг досягти швидкості у 20 кі-лометрів на годину.

В червні 1842 року за 2 дні подолав відстань у 110 кіломе-трів від свого села до Глазго.

Він ніколи не збирався патентувати чи продавати свій винахід й не звертав уваги на те, що на копіях його велосипеду заробляють чималі гроші.

Помер у січні 1878.

Портрет


Фот

о: v

elor

ama.

ru

Лісапєд мій, лісапєд

5


Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

6


7 - парк Івана Котляревського та дача Хрущова. Найближчий до будівлі Інституту жур-налістики парк є водночас і найсучаснішим з розглянутих: нова бруківка, фонтани, акуратно підстрижений газон та яскраві клумби - фірмова ознака парку. Окрім того, навпроти нього зна-ходиться сад колишньої дачі Хрущова, який також пропонуємо відвідати.


Прибирання, яке вже втретє проводиться в Украї-ні, відбувається в рамках все-світнього проекту Let’s Do It, World!, який стартував у 2008 році в Естонії. Українська енергетична компанія ДТЕК стала цьогоріч національним партнером акції в країні.

Одним із місць прове-дення суботника в Києві був Труханів острів, де координа-тор Тетяна Конченко зустріла всіх бажаючих долучити свої зусилля до акції об 11 годині.

В інструкції волонтера, яка була викладена на офі-ційному сайті проекту, зазна-чалось, що кожному учаснику необхідно взяти із собою ру-кавички та пакети для сміття, але присутнім, у яких не було

всього потрібного, інвентар надавали самі організатори.

Найактивнішими учас-никами акції були члени громадської організації «Єв-ропейський молодіжний пар-ламент», які об’єдналися за-здалегідь у соціальній мережі та організували після субот-ника невеличкий пікнік.

Організатори вважають, що їхні зусилля приведуть до загального поліпшення екологічної ситуації на Землі, оскільки людство почне біль-ше замислюватися про чис-ленні негативні наслідки своєї життєдіяльності.

Самі ж учасники акції теж в захваті від ідеї прове-дення суботників.

- Коли людина сама або

зі своєю сім’єю прийде сюди допомогти збирати сміття, то тут стане чистіше, а ця людина вже ніколи не вики-не папірець чи будь-яке інше сміття. Це виховує відпові-дальність у людей, адже чи-сто не там, де прибирають, а там, де не смітять, – ді-литься думками Наталя, яка разом зі своїм чоловіком та 7-річним сином, прийшла ря-тувати природу Труханового острова від бруду.

Такі акції проводити-муться в цьому році й нада-лі. Зокрема, вже за тиждень киян знову закликають вийти у сквери та парки міста й за-вершити розпочате весняне прибирання столиці.

Прекрасна зеленаАнотація

Наталя ЗМІЮК

Рукавички напоготові

Екологічні факти70% дерев української столиці страждають від різноманітних «хвороб».5 мільярдів гривень мінімум потрібно на повне оновлення Бортницької станції.

Говорячи про чарівну земну природу та мотивацію до її захисту, не можна за-лишити поза увагою фільм Коліна Серро «Прекрасна Зе-лена».

Це некласична фран-цузька комедія 1996 року. Акторський склад представ-лений Коліном Серро, Вен-саном Ліндоном та Маріон Котійяр. Стрічка змушує за-мислитись над тим, як і наві-що ми живемо.

Сюжет доволі незвич-ний. На одній із паралельних планет тисячі років живуть люди, зовсім схожі і не схожі на землян водночас. Дивні «гомо сапієнс» час від часу збираються разом і вирішу-ють, кого саме відправити на інші планети. Пропозиції розходяться швидко, немов гарячі пиріжки, але усі крім однієї – Землі. Чому ж так?

Хоробра жінка Міла ви-рушила на блакитну планету, де її охоплює жах від того, що вона побачила. Мільйо-ни автівок, повітря, яким неможливо дихати, їжа, яку неможливо їсти, змучені ру-тиною мешканці мегаполісів ображають одне одного і на-віть не відчувають своєї про-вини - живуть у постійному напруженні та шумі.

Однак у Міли є чудова здатність – вона володіє те-лепатичним зв’язком і може «відключати» людей від їх звичного способу життя, тим самим відкриває їм очі на все, що відбувається навко-ло. Вона навчає землян при-слухатися до свого внутріш-нього голосу, бути чуйними, допомагати ближнім.

Наскрізною ідеєю стріч-ки є всеохоплюючий гума-нізм, оптимізм та гармонія з навколишнім світом.

У суботу 20 квітня пройшла всеукраїнська волонтерська акція «Зробимо Укра-їну чистою!», приурочена до національного Дня довкілля. За повідомленнями організаторів майже 100 тисяч українців зібрались для того, щоби власноруч очистити свої міста й селища від залишеного в недозволених місцях сміття.

Юлія ГОПАЛЮК

Наталія ЗМІЮК

Фот

о: w

ww.

city

.kha

rkov

.ua

Фот

о: th

eory

andp

ract

ice.r

u

?

7


Країна суботнього режиму

Автобус із Києва щойно перетнув державний кордон і впевнено попрямував до Гоме-ля. Туристи щільно пригорну-лися до вікон, вдивляючись у таємничу темноту могутнього соснового бору.

Хвойні ліси, звичайно, є і в Україні, але вражають ту-ристів не вони. Неможливо не звернути увагу на відсутність сміття на узбіччі та ту бездо-ганну чистоту, що починається акурат після в’їзду на терито-рію Білорусі.

- Глянь, яке тут все чис-теньке!, - кричить молодий вчений Олег своїй колезі, яка сидить на сусідньому сидін-ні від нього. Тепер вони вже вдвох дивляться в автобусне вікно і даються диву.

Раптом коло дороги блис-

нула на сонці кинута пластма-сова пляшка від мінеральної води відомого українського виробника. Туристи ніякові-ють і відвертаються - це ж, певно, наші й кинули...

- А дороги з українськими братські, - жартує Наталка, су-путниця Олега. І справді, чисті узбіччя, нова тротуарна плит-ка та свіжа фасадна фарба на будинках йдуть в комплекті з численними ямами в асфальто-вому покритті.

Ще не всі проблеми здо-лала «синьоока Білорусь» під керівництвом «бацькі», але на досягнення в чистоті все ж варто звернути увагу.

- Якщо створити людям необхідні умови, вони й самі віднесуть сміття до урни, - ді-литься роздумами студентка

журфаку БГУ Юлія, - Та й за-кони в нас суворі щодо сміття. Штрафи великі і люди вже зви-кли берегти довкілля. Часто можна побачити дітей з фан-тиком у руках, які несуть його до смітника - батьки привча-ють діточок до чистоти з мало-го віку, та й реклами по телеба-ченню про захист природи та звірів Білорусі багато.

В парках Гомеля вже по-білили дерева та почали са-джати перші квіти. У вихідні відвідувачів тут стільки, що на численних лавках неможливо знайти вільне місце. При цьо-му чистота все та ж, зразкова.

Смітники в громадських місцях міста виготовлені у ви-гляді невеличких гармат: ніби попереджають, що дадуть залп по тим, хто посміє викинути

своє сміття повз них.- Ну, папірців та фантиків

у нас також вистачає, - каже студентка Анастасія, але немає ні бажання, ні змоги їй повіри-ти, - Не сказала б, що в нас такі вже порядні громадяни, які за-вжди слідкують за тим, куди викинути сміття. Хоча чистоті Білорусь зобов’язана і кому-нальщикам, і простим білору-сам - свою країну ми прибирає-мо не тільки по суботниках.

З цим вже погодитися легко - ідеально прибране до-вкілля виглядає так, ніби краї-на постійно живе у суцільному суботньому режимі.

Звичайно, краще поба-чити все це своїми очима, щоб усвідомити, що єдине, від чого залежить стан світу навколо нас - ми самі, а чистота довкіл-ля - це ще й чистота нашого па-тріотизму.

Що перше спадає на дум-ку, коли чуємо про Біло-русь? Суворий дикта-тор, порушення прав людей, відсутність сво-боди... Ми шукаємо не-гатив у всьому, що нас оточує, ігноруючи той факт, що достатньо кількох годин в Білорусі, аби помітити, що укра-їнцям є чому повчитися у своїх північних сусідів.


Зіркова мотиваціяНе тільки студенти Інституту журналістики занепокоєні екологією Землі. Про проблеми планетарного масштабу не забувають і зірки відповідної величини. Чи то для піару, чи для збереження довкілля, але публічні люди виявляють неабияке бажання зробити щось корисне для оточуючого середовища.

«Чи зупинялися ви, щоб подивитись на Землю, що плаче?», – співав король поп-музики Майкл Джексон. Зна-йома кожному в світі «Earth Song» є результатом пережи-вань виконавця за планету, яку пожирають не лише при-родні катастрофи, а й самі її жителі. Джексон ніколи на залишався байдужим до про-блем Землі, за що й був у 2000 році визнаний Книгою рекор-дів Гінеса найбільшим філан-тропом поміж світових зірок.

Сьогодні ж про захист Землі активно турбується ак-тор Леонардо Ді Капріо. Уже 15 років діє його екологічний фонд. Актор стверджує, що «сучасна цивілізація має над-звичайно сильний вплив на екосистеми», тому й користу-ється автомобілем із гібрид-ним двигуном і щосили на-магається переконати людей у важливості проблем екології, зокрема в 2007 році Ді Капріо зняв документальний фільм «Одинадцята година».

А от українські зірки не поспішають на захист при-роди. Єдиним значним до-сягненням у цій сфері для них стала спільна пісня «Повінь», записана для допомоги по-терпілим від бурхливої стихії на заході України в 2008 році. «Усі разом ми зможемо здола-ти будь-яку біду», - співалося в пісні, але на тому великі ак-ції завершилися. Схоже, що нашим зіркам спочатку треба здолати власну байдужість.

Марина ГОРДІЄНКО


Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: Д

митр

о За

гору

лько

Фот

о: w

ww.

daily

show

.ru/о

8

«Столичний час» №61(453), 16-18 www.stolichnychas.com.ua

Головний редактор: Дмитро ЗагорулькоЛітературний редактор: Тетяна ГорбаньКореспонденти: Ольга Головко, Дмитро Грінчен-ко, Поліна Зиміна, Сабіна Григоришина,

Наталія Зміюк,Марина Гордієнко, Юлія ГопалюкДизайн і верстка: Дмитро ЗагорулькоФото: Дмитро ЗагорулькоДрук: Марина Гордієнко

Наклад 1 примірник.Мова видання: українська.«Столичний час», м.Київ№2, 23 квітня 2013 року.

Над випуском працювали:

Від розмов до справи

«Столичний час» Спеціальний номер №2, 23 квітня 2013 www.stolichnychas.com.ua

Ті, хто, читаючи матеріали про захист довкілля, подумав: «Скільки відбувається корисних акцій, та всі вони вже завершилися, і я не зможу прийняти в них участь», дуже помиляються. Спеціально для ініціа-тивних та небайдужих киян ми презентуємо анонс майбутніх «еко-подій» столиці України.

Екологічний форум ее«Довкілля для України»

Міжнародний еколо-гічний форум за сприяння М.Азарова відбудеться в Ки-єві Цього року в музеї очі-кується нова виставка, яка пов’язана з історичним фа-культетом університету. Три-ватиме вона з вересня 2013 року, і аж до новорічних свят. Планується, що на експози-ції можна буде побачити ре-зультати численних польових досліджень студентів КНУ. Також будуть представлені результати досліджень за-лишків затонулих кораблів ХІ-ХІІІ століть з дна Чорного моря. Окрім цього, в ново-му сезоні в музеї історії КНУ можна буде застати різно-манітні виставки, які будуть присвячені книжкам, малюн-кам та науковим роботам.

Додаткова інформація на: group-expo.com

«Зробимо Україну чи-оостою - 2013»

28 квітня відбудеться дру-

га частина всеукраїнської со-ціально-екологічної акції з прибирання парків, скверів та інших засмічених місць від-починку людей – «Зробимо Україну чистою - 2013». Мета заходу – не просто прибрати зелені зони від сміття, а змі-нити ставлення українських громадян до життєвого про-стору та прищепити в сус-пільній свідомості потребу не смітити і піклуватися про довкілля.

Організатори планують залучити до участі більше 100 000 українців з 200 населених пунктів.

Інформація про проект: letsdoit.org.ua

«За доступний громад-оський простір»

Майже екологічну, але від того не менш корисну акцію проводитимуть ініціатива «За доступний громадський про-стір» разом із Асоціацією ве-лисопедистів Києва. Прийди на Поштову – забезпеч доступ до громадського простору!

23 квітня о 8:40 прийди на

флешмоб, Поштова площа, вихід з переходу в бік фуні-кулеру. Пройди по переходу спільно з велосипедистами, інвалідами та людьми з дитя-чими візками, і покажи жур-налістам та чиновникам, що буде після реконструкції По-штової.

Після реконструкції По-штова площа буде майже непридатною для проходу людей літнього віку, людей з обмеженими фізичними мож-ливостями та проїзду велоси-педистів. Під Поштовою про-ектують торгівельний центр з єдиним вузьким підземним переходом (6 метрів). Спус-титися можна лише по трьох маршах сходів. Пройти на на-бережну – по 5 маршах сходів, або по пандусу з нереальним ухилом 18%.

Веб-сторінка про проект: poshtova.wordpress.com

«Чистий берег»14 травня, з 10:00 до 14:00,

на київській набережній біля Річкового вокзалу буде про-

ведена екологічна акція «Чис-тий берег». З ініціативи Клу-бу «Турекс» та за підтримки дружніх клубів підводних мисливців та дайверів від-буватиметься прибирання сміття на березі і під водою в прибережній зоні. Після про-ведення акції планується пік-нік і живе спілкування.

Підводники і дайвери «по-люватимуть» за сміттям на дні Дніпра, а інші учасники акції прибиратимуть на бере-зі і будуть упаковувати «здо-бич» підводників у мішки. а повні мішки - в сміттєві баки, а сміттєві баки - у сміттєвози.

Це одна з акцій глобаль-ного екологічного проекту «Чисте місто», що проводить-ся клубом. Організатори спо-діваються, що в майбутньому вона стане регулярним рухом і невеликим внеском киян у чисте майбутнє нашої столи-ці.

Дізнайтеся більше можна на сайті: tourex.com.ua

На стінах зеленіють дерева…В холі навчального корпусу Інституту журналістики та Інституту міжнародних відносин проходить виставка робіт студентів спеціальності «Міжнародне право» КІМВ. Виставка присвячена двадцятій річниці спеціальності, та, разом з тим, є актуальною і до Дня Землі. Молоді таланти зобразили на своїх роботах красу та різнобарвну велич української природи. Пропонуємо вашій увазі деякі з них.

Тетяна ГОРБАНЬ


Фот

о-ф

рагм

енти

кар

тин:

Дми

тро

Заго

руль

ко

Documents

Столичний час №2