КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАДЗАПОРІЗЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

"ДЖЕРЕЛО"ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

м. Запоріжжя2011

ЗМІСТ

1. Зміст 2

2. Мета і завдання педагогічної ради 3

3. Порядок виступу творчих груп 4

4. Теорія проблеми педради 5

4.1. Колектив як джерело виховання (експрес-інтерв’ю „Очима

експертів”)5

4.2. Відомі вітчизняні педагоги та досвідчені педагоги Центру про

колектив та його роль у становленні особистості.9

4.3. Роль особистості класного керівника (вихователя) у

формування творчого працездатного колективу учнів. 15

4.4. Організація життєдіяльності класного колективу молодших

школярів (малюнки 2, 3-А, 3-Б „Мій клас у малюнках”).19

4.5. Розвиток емоційного настрою у колективі – складова

духовного здоров’я вихованців та педагогів (твори роздуми „Я і

мій клас”, 4-Б, 5-Б, 7, 8-Б, 9-Б)

21

4.6. Соціально-психологічний мікроклімат класного колективу

(анкетування, „Клас року”, „Результати методичного тижня”)24

5. Підведення підсумків педради 29

5.1. „Синквейн”, „Колективний проект”

5.2. Рішення педради

29

30

6. Список використаних джерел 31

7. Додатки 32

2

1. Мета і завдання педагогічної ради

3

Творчі групиТворчі групиТворчі групиТворчі групи

інформаційно-аналітичнаінформаційно-аналітична наукової експертизинаукової експертизи

забезпечення теоретичної компетентності учасників

засідання педагогічної ради, вивчення та

узагальнення досвіду

діагностика учасників навчально-виховного

процесу

визначення стилів роботи та пріоритетних напрямків

діяльності педагогів для згуртування колективу, розроблення пам’яток

рекомендацій

соціологічнасоціологічна

- сприяти поліпшенню соціально-психологічного мікроклімату в шкільному (класному) колективах;

- визначити цілісну, дієву систему цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки, притаманних згуртованому колективу;

- сприяти ефективному впровадженню діалогічних технологій у практику роботи педагогів з метою формування в учнів прагнення

до співпраці та спільної творчої діяльності.

- з’ясувати, як впливають умови школи та класний колектив на розвиток особистості учня;

- визначити основні напрямки роботи педагогів по згуртуванню дитячого колективу;

- розробити низку заходів з поліпшення виховного середовища у класному колективі.

Порядок виступу творчих груп№ Назва змісту діяльності Група Виконавець Термін

1.Колектив як джерело виховання (експрес-інтерв’ю „Очима експертів”)

інформаційно-аналітична,

соціологічна

Арзамаскова Л.М.Новосад Л.М.Хупавка Н.М.

засідання п/р до 15.03

2.Відомі вітчизняні педагоги та досвідчені педагоги Центру про колектив та його роль у становленні особистості.

інформаційно-аналітична

Ткаченко О.В.Рилушко І.М.

Синявіна Ю.А.Ботнарева Н.В.

засідання п/р

3.Роль особистості класного керівника (вихователя) у формування творчого працездатного колективу учнів.

наукової експертизи

Сапальова Н.Г.Воробйова С.Б.

Єрмак О.С.Жук О.А.

засідання п/р

4.

Організація життєдіяльності класного колективу молодших школярів (малюнки 2, 3-А, 3-Б „Мій клас у малюнках”).

наукової експертизи, соціологічна

Рябченко Н.М.Бохун Л.М.

Федосєєва Н.М.Федорова Т.М.

Шеховцова О.В.Хупавка Н.М.

засідання п/р

5.

Розвиток емоційного настрою у колективі – складова духовного здоров’я вихованців та педагогів (твори роздуми „Я і мій клас”, 4-Б, 5-Б, 7, 8-Б, 9-Б)

наукової експертизи, соціологічна

Флюр О.Г.Бондаренко Л.М.

Засоріна О.В.Данкевич Г.Б.Конограй І.В.

засідання п/р до 15.03

6.

Соціально-психологічний мікроклімат класного колективу (анкетування, „Клас року”, „Результати методичного тижня”)

наукової експертизи, соціологічна

Мандрикіна Г.О.Жовтяк Г.К.

Панфілова Г.М.Переяслова С.Л.

Жук О.А.

засідання п/р до 15.03

7.Підведення підсумку педради („Синквейн”, „Колективний проект”).

Коршунова Н.І.Чоботар Л.К.

засідання п/р

8. Рішення перади

4

дотримуйтеся регламенту засідання

педагогічної ради

виступайте по суті питання

підтримуйте спокійну і ділову

обстановку

поважайте думку колективу

4. Теорія проблеми педради

4.1. Колектив як джерело виховання (експрес-інтерв’ю „Очима

експертів”)

Набуття соціального досвіду, самореалізація особистості значною мірою відбувається у процесі спілкування і взаємодії у колективі, який є важливим виховним, організуючим і регулюючим чинником. Часто взаємодія в колективі підказує дитині і шляхи самовиховання. Оцінюючи роль колективу у вихованні особистості, значення колективізму як риси особистості, слід мати на увазі, що «ніякі благородні цілі ніколи не були досягнуті без об'єднання людей на певних засадах (безперечно, це не стосується творчості, морального вибору тощо). Отже, ми не можемо відкидати все краще, що стосувалося колективістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, свідомої дисципліни як поваги до інших, до суспільства, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина, повноцінного члена суспільства».

Колектив – організована форма об єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.

Характерними рисами колективу є суспільне значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.

Дитячий колектив — об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою)

У школі є такі типи колективів: а) навчальні — класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків; б) самодіяльні організації — колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки); в) товариства — спортивне, книголюбів та ін.; г) об'єднання за інтересами; ґ) тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи. Усі типи колективів пов'язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності. Найважливіший за характером діяльності — колектив класу. У ньому виникають найтриваліші стосунки між його членами та між педагогами і колективом. Кожен колектив має органи самоврядування, які разом становлять систему учнівського самоврядування школи.

Між структурними одиницями загальношкільного колективу існують певні зв'язки і взаємозалежності. Особливо важливі для виховної роботи зв'язки між первинними колективами (класами), загальношкільного колективу з учнівськими колективами інших шкіл, дитячими та юнацькими організаціями. Вони сприяють

5

розвиткові широких соціальних контактів, інтересу до життя та діяльності інших колективів, запозиченню досвіду.

Колектив здійснює організаторську (керує своєю діяльністю), виховну (є носієм моральних переконань), стимулюючу (сприяє формуванню морально цінних стимулів, регулює поведінку своїх членів, взаємовідносини учасників) функції.

На думку В. Сухомлинського, висока виховна ефективність взаємовідносин між особистістю і колективом досягається, якщо "це гуманні, людські взаємини між учнями, між вихователями і вихованцями, і на цій основі єдині поняття про добро і зло" 1.Для гуманних стосунків між членами колективу характерний постійний дружелюбний тон, увага один до одного, готовність допомогти товаришеві. У такому колективі всі вихованці відчувають себе частиною цілого, немає "ізольованих", відкинутих, групового егоїзму та групової поруки. Це сприяє формуванню гуманної людини, хорошого товариша, 2.Виховний вплив колективу залежить також від становища учнів у системі внутріколективних взаємин, від ставлення до первинного колективу.Виходячи з цього, А. Розенберг виділяє чотири групи дітей, підхід до виховання яких потребує певної диференціації.

Перша група - учні, які цілковито віддані своєму колективу, легко підкоряються його вимогам, сумлінно ставляться до своїх учнівських обов'язків і дбають про відповідне ставлення до них усіх членів колективу.

Друга група - школярі, переважно віддані колективу, виявляють активність та ініціативу у громадській роботі, але не вирізняються пізнавальною активністю, не завжди відповідально ставляться до навчання.

Третя група - учні, які ретельні у навчанні, беруть активну участь у громадській роботі, претендуючи на авангардну роль у колективі, проте підтримкою і повагою його членів не користуються, оскільки охоче виконують тільки ті доручення, які підкреслюють їх зверхність у класі, їхні здібності та вміння.

Четверта група - учні, які не визнають вимог колективу, не дорожать його інтересами, байдужі до його життя. Ці школярі недисципліновані, негативно ставляться до навчання, до участі в громадському житті.

Вагому роль у вихованні особистості в колективі відіграє громадська думкаРозглядаючи дитячий колектив як засіб виховання, слід зважати на те, що

«вплив соціального і фізичного оточення утворює середні типи людей, нівелюючи, уніформуючи характери: усі переймають один від другого одяг, звичаї, розпорядок дня. Лише в деяких випадках обставини дитячого життя складаються так щасливо, що сприяють суцільному розвитку індивідуального характеру й дають цілком гармонійну, бажану для суспільства постать». Розглядаючи колектив як засіб виховання, на думку М. Красовицького, треба відкинути такі погляди радянської педагогіки:

а) політичне втручання у життя шкільного колективу, у зміст його діяльності;

6

б) абсолютизування кожного положення або елементів досвіду А. Макаренка без урахування особливостей часу і критичного аналізу нашої виховної практики;

в) нереальні та безперспективні спроби втілювати у практику всю систему А. Макаренка;

г) положення про те, що колектив є єдиним інструментом виховання;г) колективну відповідальність за вчинки окремої особистості;д) беззастережне підпорядкування інтересів особистості інтересам

колективу, доведення особистості у разі конфлікту з колективом до морального знищення;

е) про перевагу колективної думки над думкою особистості при вирішенні тих чи тих питань життя колективу;

є) обмеження свободи дитини у таких сферах, як участь у певних виховних заходах, форми і об'єкти спілкування, політичні погляди, світоглядні та релігійні цінності, хобі тощо;

ж) заорганізованість життя дітей у школі, намагання обплутати учнів такою системою виховних заходів, щоб вони перебували під постійним педагогічним

впливом упродовж усіх навчальних та вихідних днів;з) обговорення в колективі будь-якого вчинку

особистості.Рішуче відкидаючи гіпертрофованість

принципу виховання "в колективі й через колектив", М. Красовицький вважає за необхідне зберегти усе найкраще, що виправдало себе у виховній практиці педагогів-гуманістів:

а) головною метою формування та діяльності дитячого колективу є особистість, її здібності, інтереси, потреби, розкриття творчого потенціалу;

б) необхідно зберегти й розширити реальні права дитини у шкільному колективі; в) важливо забезпечити свободу вибору дитиною світоглядних, політичних, релігійних поглядів, її незалежність від офіційних шкільних орієнтирів;

г) фундаментальною засадою колективістського виховання є створення у дитячому колективі системи гуманних стосунків, які забезпечують гідне місце

кожної особистості, увагу і повагу до її думок, проблем, турбот;

г) забезпечення свободи кожної особистості в колективі передбачає і певні обмеження, необхідні для її нормального функціонування;

д) важливою ознакою і умовою успішного розвитку колективу є визнання спільної творчої діяльності, спільного творення добра, піклування про навколишній світ, про іншу людину;

7

е) сповідування принципу А. Макаренка: "Якщо хто-небудь запитає, як би я міг у короткій формулі визначити сутність мого педагогічного досвіду, я відповів би: якомога більше вимог до людини і якомога більше поваги до неї".

А. Макаренко вважав важливим для колективу стиль і тон його життя та діяльності. Вони — найістотніші й найважливіші елементи колективного виховання. Стиль — внутрішня духовна сила колективу — передбачає почуття власної гідності, що випливає з уявлення про цінність свого колективу, гордість за нього; активність (готовність до впорядкованої ділової ігрової дії); стриманість у рухах, слові, вияві емоцій. Він виявляється в тоні — загальному духовно-емоційному забарвленні діяльності колективу (мажорність, упевнена спокійна діяльність, бадьорість, оптимізм).

Життя та діяльність учнівського колективу будуються на таких принципах. Єдність і цілісність. Первинні колективи й об'єднання не повинні

організовувати свою діяльність ізольовано, а мають спрямовувати її на досягнення загальної мети виховання всебічно розвиненої особистості.

Постійний рух уперед. А. Макаренко основним законом колективу вважав рух як форму його життя, а будь-яку зупинку — формою його смерті. Реалізація цього принципу потребує послідовної постановки завдань, залучення вихованців до їх розв'язання, вияву з їх боку активності, переживання радості від успішного їх виконання.

Організація різноманітної діяльності. Людська особистість формується тільки в діяльності, і що різноманітніші її види, то кращі умови для її всебічного розвитку. З урахуванням цього учнів, крім навчальної діяльності, залучають до суспільне корисної праці, спорту, художньої самодіяльності. Таким чином збагачується духовне життя колективу взагалі й кожного його члена зокрема.

Формування почуття честі. Воно є індикатором ставлення учня до колективу. Почуття честі пов'язане з почуттями обов'язку й відповідальності. Учень, який дорожить честю своєї школи, відповідальніше виконує свій обов'язок.

Спадкоємність поколінь, збереження колективних традицій. Шкільний колектив щороку оновлюється, тому є можливість передавати від покоління до покоління всі надбання, традиції школи. Особливу увагу слід приділити збереженню та примноженню шкільних традицій як неписаних законів, що роблять життя колективу змістовним, цілеспрямованим.

8

4.2. Відомі вітчизняні педагоги та досвідчені педагоги Центру про

колектив та його роль у становленні особистості (Додаток 1)

Отдельный человек слаб, как покинутый Робинзон; лишь в сообществе с другими он может сделать многое.

А. Шопенгауэр

Человек, отделяющий себя от других людей, лишает себя счастья, потому что чем больше он отделяет себя, тем хуже его жизнь.

Л. Н. Толстой

Серед відомих педагогів багато уваги вивченню колективу приділяв А.С.Макаренко. В його творах міститься широка і смілива програма вивчення рушійних сил розвитку людської особи, де їх головна роль відводиться вихованню потреб колективу.

Головним засобом педагогічної теорії А.С. Макаренка виступає принцип паралельної дії. „Моїм основним принципом... завжди було: як можна більше вимоги до людини, але разом з тим і як можна більше поваги до неї”. Ним підказані і методичні розв'язки цієї формули: виховання працею і довір'ям, організація сьогоднішньої і завтрашньої радості дітей, педагогіка паралельної дії, принцип мажору і традиції у життєдіяльності колективу, формування активу і здорової громадської думки і багато ін. Слід підкреслити, що формуючи колектив і виховуючи відносини у ньому він вимагав „індивідуального корективу”, який розумів, як встановлення кожної окремої індивідуальності, що є важливим аспектом особистісно-орієнтованого виховання.

Колектив, на думку А.С. Макаренка, - стале об'єднання дітей, яке має суспільно-значущу мету, спільну діяльність, спрямоване на реалізацію цієї мети і характеризується стосунками взаємовідповідальності. Великого значення А.С. Макаренко надавав традиціям, святам, символіці та атрибутиці в житті колективу. Свята і традиції, вважав він, збагачують духовне життя вихованців, роблять його радісним і щасливим.

За А.С. Макаренком ознаки колективу такі:

• суспільно-цінна мета,

• спільна діяльність,

• відносини взаємної відповідальності,

• наявність органів самоврядування,

• єдність з іншими колективами,

• чітка структура,

• постійна динамічність.

9

Стадії розвитку: створення, наявність активу, розквіт, підкорення соціальним вимогам.

Шляхи формування:• налагодженість роботи активом,

• звітність у зробленому,

• колектив не може розвиватись без перспектив.

Великого значення А.С. Макаренко надавав вихованню почуття обов'язку, відповідальності і дисципліні у колективі. А.С. Макаренко вважав, що дисциплінованість виховується правильною організацією всього життя вихованця. У ній проявляють вольові якості, здатність до гальмування, стриманість, витримка. Діти оволодівали саморегулюванням поведінки, гальмуванням бурхливих проявів негативних емоцій, підтримували порядок у всьому.

Теорія Макаренка врахувала індивідуальний підхід до особистості в процесі колективного виховання.

В.О.Сухомлинський про особливості функціонування колективу.Щоб уміло здійснювати педагогічно продуманий навчально-виховний

процес у колективі,кожному вчителеві слід мати чіткі уявлення про основу функціонування дитячого колективу. Основою існування дитячого колективу є декілька їх особливостей та принципів.

1. Багатство відносин між учнями та педагогами.Спільність,багатогранне переплетення інтересів вихователів та

вихованців,спільне задоволення духовних потреб, взаємне збагачення і постійна передача духовних багатств-ось неодмінні риси дитячого колективу. Не забуваймо,що в школі дитина не тільки вчиться, в школі вона живе. Колектив живе багатим, повноцінним духовним життям тоді, коли в ньому є ідейні, громадські, інтелектуальні, трудові, естетичні відносини. Це означає, що сфера спілкування людини з людиною обіймає багатогранність інтересів особистості.

2. Взаємовідносини поза школою. Учитель та учень мають діяти разом.Шкільне життя має бути таким, щоб у ньому завжди діяла радість за

суспільство. Людина^колектив - суспільство - ось та система взаємовідносин, завдяки якій колектив стає силою, що виховує активного громадянина.

3. Ініціативність та творчість.Висока ідейність означає, що кожен виховується так, щоб мати в собі

ідейне, духовне, моральне, інтелектуальне багатство для впливу на іншого. Разом з тим кожен перебуває під виховним впливом когось іншого - людини, що має ідейні, моральні, інтелектуальні багатства, необхідні для того, щоб формувати душу іншої людини.

10

4. Умноження інтелектуальних багатств.Важливою умовою функціонування дитячого колективу є постійне

умноження інтелектуальних багатств. Від того, що думають вихованці, які інтереси їх хвилюють, яке місце в житті колективу посідають відносини, засновані на інтелектуальному спілкуванні, залежить дух шкільного життя, виховна сила колективу.

5. Дисципліна.Важливо щоб у колективі були такі взаємовідносини, коли кожна людина

відчуває і дорожить честю колективу. Дуже важливо, щоб були створені такі трудові, товариські, творчі обставини в колективі, за яких би людина ставила вимоги перед собою, відчувала відповідальність перед суспільством. Важливим є те, щоб дисциплінованість була рисою, притаманній молодій людині завжди особливо тоді, коли вона залишається наодинці з труднощами, з необхідністю подолати їх

На думку В.О. Сухомлинського колектив з'являється не одразу і перш за все він має пройти ряд кроків:

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро активу з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити взаємодіяти з органами учнівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчання один одного, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги висувають до учнів категоричні вимоги, спираючись на ядро колективу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму відтепер слід розглядати як свідому протидію і вживати певних заходів впливу.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних

З можливостей. Вимоги педагогів і активу учнів стають лінією поведінки всього учнівського колективу.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги, як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

Але проходячи всі стадії розвитку колективу треба пам’ятати вислів Фазиля Іскандера: «Духовне здоров’я суспільства визначається не ступенем його

11

добробуту на сьогоднішній день, а ступенем його реально відчуваємого руху до добра і правди»

А духовне здоров’я - це дотримання традицій культури здоров’я українського народу, національні особливості формування здоров’я,календарні народні свята,духовне вчення про здоров’я,ідеал здорової людини і все це втілюється в умовах виховної роботи з колективом.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням. Важливою у цій роботі є система - низка послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких зумовлює перехід від простого задоволення до глибокого почуття обов'язку, способу життя учнів, який сприяв би їх моральному розвиткові. Існують кілька законів,які впорядковують діяльність та особливості колективів учнів,тобто діють спеціальні правила,які ви бачите на екрані:

• якщо діти живуть в умовах постійної критики, вони навчаються

засуджувати;

• якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються

насильства;

• якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе;

• якщо дітей постійно соромлять, вони навчаються відчувати постійну

провину;

• якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються

терпимості;

• якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі;

• якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;

• якщо діти живуть в умовах справедливості вони навчаються бути

справедливими;

• якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти;

• якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності, вони

навчаються знаходити любов до землі.

«Воспитание в том и заключается, что более взрослое поколение передает свой опыт, свою страсть, свои убеждения младшему поколению.»

А.С.Макаренко

В нашому колективі є досвідчені педагоги, які вже багато років працюють і передають свої знання та вміння дітям.

12

1. Гоман Валентина Іванівна в нашій школі працює 45 років. Основним методом навчання дошкільників вважає гру та навчання в грі. Серед її випускників:Єрмохін Денис - закінчив Донецький інститут комп’ютерних технологій; Латипов Денис, Кравцов Максим, Матикіна Валерія, Кривий Денис - закінчили Херсонський зубопротезний технікум; Саприкіна Марина закінчила Запорізьке художнє училище, працює художником-оформлювачем.

2. Чоботар Любов Костянтинівна. Педагогічний стаж - 50 років, з них 28 років працює в «Джерелі». В житті і роботі дотримується такого правила: «Завжди будь поваги гідний працюй так, щоб був потрібний!» Найбільш відомими методами роботи з учнями вважає творчі справи, ринги, дискусії, зустрічі, святкові ранки чи вечори, особистісно-рольові ігри та інноваційні методи, спрямовані безпосередньо на зміцнення здоров’я дітей. Серед випускників Любові Костянтинівни: Блінов Артур - працює за межами країни зубним техніком, Латипов Денис - закінчили Херсонський зубопротезний технікум, працює зубним техніком

3. Білявська Таїсія Павлівна. Педстаж - 52 роки, з них 32 працює в «Джерелі». Життєве кредо: «Створи себе сам», «Сенс життя - безперервний рух»

4. Новосад Лідія Миколаївна. Педстаж - 47 років, з них 27 працює в «Джерелі». В своїй роботі дотримується наступних правил: «Проявляй любов до дитини не словами, а діями, вчинками. Зберігай активність і зацікавленість в своїй справі» Серед випускників Лідії Миколаївни є рябуха Наталя (випуск 1992 р.) - учасниця Дифолімпіади 2001р. в Римі, працює тренером жіночої команди з баскетболу. Каверзін В’ячеслав - закінчив Донецький технікум промавтоматики. Малишко Дмитро закінчив Херсонський коледж, працює в медичній клініці.

5. Меснянкіна Любов Михайлівна вже 39 років працює в нашій школі. Життєве кредо « Виховувати та навчати дітей в грі». Серед випускників Любові Михайлівни: Кальченко Оля закінчила Київський державний університет фізкультури ім.. Драгоманова, працює учителем-тренером реабілітологом інвалідів дитинства глухих. Майстер спорту з баскетболу, грає в збірній України з баскетболу. Брала участь в параолімпійських іграх серед глухих дорослих в Китаї, в Німеччині, В Швеції. Саприкіна Марина та Сур Оксана закінчили Запорізьке художнє училище, працює художником-оформлювачем.

6. Євженко Алла Миколаївна в «Джерелі» працює 42 роки під девізом «Серце віддаю дітям». Її випускники закінчили Херсонський зубопротезний технікум. Це Кравцов Максим, Латипов Денис, Матикіна Валерія, Кривий Денис. Єрмохін Денис - Донецький інститут комп’ютерних технологій. Саприкіна Марина - Запорізьке художнє училище.

7. Бохун Лариса Євгенівна в нашій школі-25 років.В роботі дотримується золотого правила: «Стався до людей так,як би ти хотіла,щоб вони ставились до тебе». Випускниця Лариси Євгенівни-Кошель Тетяна стала переможнецею в конкурсі «Міс Запоріжжя» серед глухих дівчат.

13

Цей виступ хочеться закінчити такими словами:

«Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм учителем.»

Ш. Амонашвілі

14

4.3. Роль особистості класного керівника (вихователя) у формування

творчого працездатного колективу учнів

У житті кожної людини, яка у свій час була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь найближче стояв біля джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання".

Класний керівник і вихователь - основа творчої діяльності.Класний керівник та вихователь - це особистість,

індивідуальність, це любов і повага, це вдумливість психолога, це організаторські, комунікативні професійні здібності, це оптимізм

життєвої мудрості, це нелегка праця розуму і серця:

«Тепло душі, красу любовіВід серця - серцю дітям передам...»Професіоналізм цього тандему полягає в

оволодінні цілою низкою технологій і вмілим їх використанням, а це сприяє перетворенню класу в центр розвитку особистості.

Розвиток творчої особистості – головне завдання школи ХХІ століття. Проблема творчості в наші дні стала настільки актуальною, що нині є проблемою. Людина - це саморозвивальна система, що все пропускає через своє усвідомлення й свою душу. Згідно з цим твердженням, мають змінитися ціннісні орієнтації вчителя, бо він має уявляти, що перед ним не просто діти, яких треба виховувати, а яскраві, неповторні індивідуальності, що їм необхідно допомагати в засвоєнні досвіду старшого покоління, їх треба розвивати і цінувати. У сучасній освіті актуальним є питання оновлення виховного процесу, побудови його відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. Необхідно організувати виховання відповідно до здібностей дитини, її таланту і здатності навчатись

Нова школа ставить собі за головну мету - збудити, дати виявитися самостійним творчим

15

силам дитини. Мета виховання-сформувати людину з незалежним високорозвиненим розумом, людину, яка реалізує в житті свою незалежну думку. Усі діти талановиті. Необхідно тільки, щоб школа допомогла дізнатися про свої здібності. Дітям цікаво вчитися, коли вони люблять свою школу, люблять свого вчителя. Отож першорядним завданням учителя має стати виявлення тих задатків, які має кожен учень. Знайти та здобути в кожній дитині якісь творчі здібності, навчити її працювати, допомогти зрозуміти і знайти себе, зробити перші кроки в творчості задля радісного, щасливого життя - ось мета кожного вчителя. Краще вчити, краще виховувати - ось потреба часу. Активність, ініціатива, творчий пошук педагога - необхідна умова для успішного вирішення тих складних завдань, які стоять перед школою. Виховання творчості - це виховання передусім творчого ставлення до праці, виховувати не споживачів, а активних учасників, які не бояться труднощів. У процесі творчості в учнів виробляються такі цінні людські риси як: працьовитість, посидючість, старанність, допитливість, цілеспрямованість, ініціативність, самостійність, уміння обирати працю й визначати, як її краще виконати, здатність якісно доводити справу до кінця. Творчі завдання, проблемні завдання, завдання пошукового характеру дають дітям їжу для розуму, розвитку уяви, спостережливості - рис, які завжди поруч із творчістю, які сприяють розширенню кругозору. Розвитку творчих здібностей сприяє творчий, доброзичливий клімат, атмосфера поваги і співробітництва вчителя та учнів, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху

Сучасна педагогічна наука пропонує такі принципи розвитку творчих схильностей у дітей

1. Численні подорожі,нові враження і знайомства позитивно впливають на здатність імітувати й учать не боятися невизначених ситуацій.

2. Дитині повинна бути надана свобода дослідження світу, свобода вчинків і рухів, звичайно не допускаючи катастрофи.

3. Вселіть дитині, що відрізнятись від інших-це чудово. Лідери відрізняються від інших.

4. Використовуйте розв’язання абстрактних проблем, головоломки. Це розвиває її інтуїтивні здібності

5. Книги, фільми й герої - ключі до успіху в розвитку дитини. 6. До знань і допитливості слід відноситись з повагою. Діти

повинні одержувати знання в мистецтві, точних науках, поезії, філософії. Знання народжують ентузіазм.

16

7. Створюйте дитині оточення, що стимулює її. Слід врахувати, що дитина вбирає в себе все, як губка.

8. Гіперактивність. Висока енергійність і швидкість завжди виграють. Спостерігайте за надто активними дітьми, але не заспокоюйте їх ліками і не карайте. Пам’ятайте, що таку поведінку не змінюють, а керують нею.

9. Не обмежуйте уяви.Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних

ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Відомо, що у позакласній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби школярів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школярі можуть задовольняти особистністні потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умова для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.

Нехай це будуть традиційні (класні години, усні журнали, етичні бесіди), діалогічні (диспути, конференції, захисти творчих робіт, дебати, конкурси проектів) чи національно-освітні технології (театралізовано-пізнавальна програми, капітал-шоу «Поле чудес», заочна подорож «Веде життєпис Україна від древніх українських міст», свято українського костюма, музична вітальня «Народні пісні», ігри-конкурси «Розмаїття візерунків на полотні...», «Сплетемо український віночок», обрядові народні свята), а також шоу-програми («Зоряний час», «Розумниці й розумники», «Відгадай мелодію», «Брейн-ринг»), колективні творчі справи (фестиваль наук, фірма «Допомога в класі», бюро добрих послуг, акції милосердя) та інтерактивні технології (ділові й рольові ігри, комунікативні тренінги, розв'язання ситуативних завдань, психологічні студії).

З-поміж технологій критичного мислення - творчі обговорення, дебати, методики: «Кути», «Асоціативний кущ», «Суд».

17

Сприяє становленню активної громадянської позиції учнів метод соціального проектування за темами: «Екологічні проблеми нашого району», «Дозвілля учнів», «Соціальна справедливість та діти інваліди», «Армія, яка потрібна Україні».

Кожний класний керівник пам'ятає: гра пронизує все шкільне життя, робить його привабливим і багатим на події. Тому грайте з дітьми будь-якого віку!

В арсеналі класного керівника має бути ціла низка захоплюючих ігор: «Смішинки», «День добрих сюрпризів», «У колі симпатій», «Казкова естафета», «Екологічна карта», бізнес-турнір.

Ми переконані, що виховання - головна справа школи. Все інше - уроки, зміст навчальних дисциплін, програм, методики, управлінська діяльність - тільки засоби в розв'язанні благородної справи - виховання.

Учитель на уроці, після уроків, у поході, в театрі, на екскурсії - всюди, де він разом із учнями, має прагнути до створення сприятливих умов для їхнього розвитку. А як це зробити, якщо ти не знаєш, як відбувається процес розвитку, що гальмує його, що стимулює? Вважаємо, що виховання - це найвищий пілотаж педагогічної діяльності, який потребує від кожного з нас занурення в психологію й гуманістичну педагогіку.

Діяльність класного керівника та вихователя - це велика багатобарвна мозаїчна картина. В її створенні задіяно багато людей: це і вихованці, їхні батьки й всі ті, з ким зустрічаються на життєвому шляху. Тож нехай картина ця неоднозначно буде яскравою, барвистою. Звісно, на ній можуть проступати й темні барви - прикрості, розчарування, проте все ж таки нехай більше буде радісних фарб, які символізують осяяння, радість відкриття, успіхів учнів.

Сенс цих людей є доволі простим - подарувати дитині чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий благословенний дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи справжнім громадянином, навчитися вірити в свої сили й жити в гармонії з собою.

Кожна дитина прагне жити творчо. Чому з роками творчість потроху зникає з нашого життя, чому творчі здібності зберігаються й розвиваються не в кожному? Хочеться відповісти словами письменника Василя Бєлова: «Тому що ми або зайнялися не своєю працею (не знайшли себе, свого обличчя, свого таланту), або не навчилися жити та працювати» А в основі таланту-праця, знання, вміння. «Шлях творчості є чарівним шляхом, адже він перетворює нас».

18

4.4. Організація життєдіяльності класного колективу молодших

школярів (Додаток 2, 3).

Малюнки 2, 3-А, 3-Б „Мій клас у малюнках”

19

20

4.5. Розвиток емоційного настрою у колективі – складова духовного

здоров’я вихованців та педагогів (твори роздуми „Я і мій клас”, 4-Б, 5-Б, 7, 8-

Б, 9-Б)

Энергозаторы – короткие упражнения, которые восстанавливают

энергию класса и способствуют созданию позитивной психолого-эмоциональной

атмосферы в коллективе, создают групповую активность.

«Подарок»

Учащиеся стоят. Начиная с учителя, каждый

по очереди приемами пантомимы изображает какой-

то предмет или понятие и «дарит» его

соседу( мороженое, цветок, кошку, солнце, свое

настроение). Сосед «принимает подарок» и делает

какой-то подарок следующему участнику.

«Один к одному»

Учащиеся стоят парами. Ведущий дает команду:

рука к руке, ухо к уху, спина к спине, плечо к плечу. По

команде: «Один к одному» участники меняют пару.

ЕМОЦІЇ В КОНФЛІКТІ

Мета: ознайомити учнів із поняттям «конфлікт».

Завдання:

1) дати уявлення про різні стилі вирішення конфлікту;

2) поглибити самоаналіз шляхом виявлення власного стилю,

характерного для поводження в конфлікті.

3) коригувати й здійснювати профілактику конфліктної взаємодії.

Основні поняття: конфлікт, емоції.

Алфавіт емоцій»

Учитель. Це в нас групова робота. Сядьте зручніше, щоб ми могли

бачити й чути один одного.21

Потрібно записати назви емоцій і почуттів у конфлікті за абеткою (за

винятком деяких букв).

22

А — агресія;

Б — байдужість;

Г — гнів;

Д — депресія;

Є — єхидство;

Ж — жорсткість;

З — запопадливість;

І — істерика;

К — зарозумілість;

Л — лагідність;

Н — ненавість;

О — образа;

Р — роздратування;

С — спокій;

Т — тривога;

У— уважність;

Ч— чуйність.

Вправа «Малюнок удвох»

Клас ділиться на пари. Кожна пара одержує аркуш паперу. Із

цього моменту й до закінчення вправи розмовляти не можна.

Необхідно взяти одну ручку вдвох і так, щоб обидва партнера

тримали її, намалювати малюнок на вільну тему. Готові малюнки

обговорюються за принципом: «Чому намалювали саме це?», «Хто що

малював?», «Як вам малювалося?» тощо.)

Тест «Чи вмієте ви тримати себе в руках у конфліктній ситуації?»

Інструкція. Одні люди не в змозі залишатися спокійними під час

сварки, інші ж здатні зберігати спокій та рівновагу навіть у пікові

моменти, коли вирують пристрасті. Чи вмієте ви справлятися з кон-

фліктними ситуаціями? Обведіть кружечком необхідну відповідь у

бланку.

1. Чи можете ви в приступі люті розбити посуд?

А. Так, це можливо.

Б. Якщо мене спровокувати, то без сумніву.

В. Ні, це тільки погіршить ситуацію, та й посуд шкода.

2. Дискусії, у яких учасники дотримуються різних думок...

А. Не потрібні.

Б. На жаль, необхідні.

В. Нічого не дають.

3. Двоє друзів (подруг) почали гарячу дискусію.

А. Буду триматися осторонь.

Б. Мене це розважить.

В. Спробую бути посередником.

4. Що ви думаєте стосовно вислову «Завжди поступається той, хто

розумніший»?

А. Дурниці — відмовка не для розумних, а для слабких.

Б. Подібна тактика, здатна зберегти багато нервових клітин.

В. Перш ніж поступитися, потрібно все гарненько обміркувати.

5. Ваш(а) друг (подруга) кілька днів дуже роздратовані(а).

А. Запитаю, що трапилося.

Б. Попрошу його (її) бути стриманим(ою).

В. Буду уникати спілкування з ним (нею).

6. За сусіднім столиком у кафе хтось робить безтактні зауваження

на вашу адресу.

А. Дам відсіч.

Б. Пересяду за інший столик.

В. Мене це не хвилює.

Эмоциональное состояние является, образно говоря,

дирижером, от взмаха чудесной палочки которого разрозненные

звуки превращаются в стройное звучание прекрасной мелодии.

23

4.6. Соціально-психологічний мікроклімат класного колективу

(анкетування, „Результати методичного тижня”)

Також при підготовці до педагогічної ради працювала соціологічна

група, яка провела обстеження дитячих колективів з визначеної

проблеми.

Коли дитина потрапляє в колектив в неї відкриваються нові

можливості розвитку. Виникають і труднощі, проблеми, які їй

доводиться розв’язувати. Дорослі повинні підтримувати дитину на цьому

важкому для неї шляху входження в суспільство й життя в ньому.

Доведено, що осмислений досвід спілкування сприяє розвитку

особистості дитини. Якого ж досвіду спілкування повинна набувати

дитина?

У взаєминах з однолітками дитина може посідати різні позиції:

- бути в центрі уваги;

- спілкуватися з великою кількістю однолітків;

- прагнути бути лідером;

- спілкуватися з обраним колом однолітків;

- триматися осторонь;

- дотримуватися лінії співробітництва;

- бути доброзичливою до всіх;

- вишукувати в інших помилки й недоліки;

- прагнути надавати допомогу іншим.

Вибір варіантів поведінки дитини пов’язана з різними установками

родини, школи, однолітків, з їхнім очікуванням, позицією, умовами, у які

потрапляє дитина.

Активність вихованців, рівень їх фізичного та розумового

розвитку, їх можливості та здібності обумовлюють виховну силу та

вплив колективу.

24

За кінцевими результатами колективні стосунки проявляються тим

яскравіше, чим більш активні члени колективу, чим повніше вони

використовують свої індивідуальні можливості у житті цього колективу.

Дорослі повинні навчити дитину:

1. підтримувати контакт з іншими людьми в найрізноманітніших

ситуаціях: під час знайомства, бесіди,спільного заняття, у дружніх

відносинах;

2. спостерігати за іншими у спілкуванні й намагатися зрозуміти

його; звернути увагу на розмаїтість рис, особливості різних людей

(дитина отримує уявлення про свою індивідуальність);

3. розуміти, з ким та як слід спілкуватися;

- з ким краще веселитися, грати;

- обговорювати певні питання;

- використовувати певну роботу;

- дружити;

Тож, пропоную Вашій увазі результати обстеження на:

- взаємовідносини у класних колективах між учнями та педагогами

„Класний керівник та вихователь очима вихованця”:

З яким настроєм ти йдеш до школи?

Чи бувають у тебе в школі неприємності?

25

Старшаланка

Молодшаланка

Ти вважаєш, що твій клас?

Як ставиться класний керівник до тебе? 26

Тобі хотілось б від класного керівника (вихователя) перейняти?

  великодушний характер;

  манеру поведінки;

  вміння завжди добре виглядати;

  різноманітні знання.

- рівень міжособистісних стосунків у класних колективах 5-12 кл.

Класний Класний керівник керівник

ВиховатеВиховательль

2211

1919,4,4

2020,2,2

3737,5,5 1818

,4,4

2828,6,6 1414

,3,3

3838,8,8

27

Для того, щоб виявити мікроклімат у дитячому колективі,

відслідкувати взаємини дітей під час інтелектуального, емоційного,

поведінкового спілкування, група скористалася діагностикою

спостереження:

- у 5-Б класі під час «Брейн-рингу»;

- у 8-Б класі під час засідання дискусійного клубу «Чи вміємо ми

дружити».

Під час «Брейн-рингу» у 5-Б класі перед грою клас було поділено

на 3 групи. Поділитися за принципом, який запропонував педагог, учні

відмовилися. Клас уже був розбитий на мікрогрупи. Порівнюючи роботу

команд у працесі гр., відмічаємо, що достойним лідером виявився лідер І

команди – Куліков А., ІІ команда була дуже активною, дружньою в

обговоренні, а ось лідерських якостей Бутко О. не вистачило, тому

28

результат виявився гіршим. У ІІІ команди лідером одноголосно діти

обрали Дяченка Д., хоча довіру товаришів Давид не виправдав: відсутня

тактика обговорення, єдності у роботі не спостерігалося. «Лідер» навіть

«дозволив собі» покинути команду на декілька хвилин. Це порушило і

темп, і емоційний настрій колективу (команди) та вплинуло на результат.

(Додаток 4)

29

5 . Підведення підсумків педради

5.1. „Синквейн”, „Колективний проект”

ТЕМА: 1 іменник

опис: 2 прикметника

дія: 3 дієслова

ставлення: 4 слова - ставлення до теми

синоніми до теми

ДОБРОТА

тепла, скромна

допомагає, рятує, зігріває

без неї неможливе життя

почуття

30

5.2. Рішення педради

1. Психологу Центру:

1.1. Розробити програму тренінгових занять щодо згуртування

дитячого колективу (вересень 2011 р.);

1.2. На батьківських зборах розглянути питання «Психологічний

комфорт у сім’ї як запорука становлення успішної особистості, здатної

позитивно впливати на колектив (квітень, травень 2011 р.)

2. Класним керівникам, вихователям, вчителям-

предметникам:

2.1. Моделювати педагогічний процес на основі технології

діалогової взаємодії (постійно);

2.2. Забезпечити для учнів відповідні організаційні та дидактичні

умови, сприятливий мікроклімат для розвитку дружнього і згуртованого

колективу (постійно).

3. Методичним об’єднанням класних керівників та вихователів

організувати та провести семінар з проблеми «Розвиток учнівського

самоврядування у класному колективі» (жовтень 2011 р.).

4. Сприяти активній участі у змаганні «Клас року» з метою

стимулювання мотивації колективної творчої праці (класні

керівники, вихователі, педагог-організатор; протягом року).

5. Здійснювати моніторинг міжособистісних стосунків

вихованців для подальшої індивідуальної роботи з формування

толерантних відносин в учнівському колективі (соціально-

психологічна служба, голови МО; протягом року).

31

6. Список використаних джерел

32

Додаток 1

33

Додаток 2

П’ять секретів встановлення духовних

стосунків між учителем та учнем

1. Спілкуйтесь якомога більше з дітьми, особливо в

позаурочний час.

2. Пам’ятай: знання стосунків у колективі (лідери, учні з

підвищеним авторитетом та ін.) обов’язково допоможе на

уроках, особливо в екстремальних ситуаціях.

3. Пізнай у дітях себе колишнього – й учись у дітей!

Відчувати іншу людину, сприймати її такою, якою вона є,

зрозуміти її внутрішній світ, передбачити поведінку. Умій

передбачити й оцінити якусь ситуацію, річ або точку зору учня

очима самого учня.

4. Особливо запам’ятай: духовний контакт – це така сфера,

яка легко руйнується, отож постійно підживлює її. Дрібниць у

стосунках немає. Інколи дрібниці в твоїх очах виглядатиме

вагомою обставиною в очах учня чи й класу. Найбільше

зміцнення духовних контактів сприяють спільні інтереси та

потреби.

34

5. Дорожи довірою дітей. Це обов’язків компонент у

діяльності будь-якої соціальної групи, яке досягається

компетентністю, сумлінністю і чесністю.

35

Додаток 3

Поради для поліпшення

психологічного клімату в дитячому

колективі• звертатися до дітей на ім’я; • допомагати дітям відчути свою

значущість,що вони визнані як ним,так і ровесниками;

• частіше використовувати виховні та методичні можливості гумору;

• поганий настрій учителя не повинен впливати на дітей;

• оптимістична установка,віра в дитину – запорука позитивного психологічного комфорту в колективі;

• бути щедрим на похвалу;• педагогічний такт – засіб

гармонізації спілкування;• невимушено розмовляти з учнями

про їх інтереси;• забезпечувати педагогічну

підтримку;• спиратися на сильні сторони дитини;• контролювати свої відносини з

«проблемними» дітьми.

36

Додаток 4РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОГО АНКЕТУВАННЯ МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ У 5-12 КЛАСАХ

№ п/п

Питання5-Б 6 7 8-А 8-Б 9-А 9-Б 10 12

1. Чи подобаються тобі

заходи, які проводяться у

твоєму класі?4,2 4,2 4 4,4 4 4 3 4,5 5

2. Чи подобаються тобі

заходи, що проводяться у

школі?4,9 4,8 4,6 4,6 4,1 4,5 4,2 4,6 4

3.

Ти задоволений

характером стосунків з

учнями у своєму класі?3,7 4 4,25 4,2 4 4 2,5 3,8 3

4.

Чи можна сказати, що в

твоєму класі гарні

стосунки між класом і

класним керівником?

4,2 4 4 4,4 4,2 4 3,2 4 4

5.

Чи можна сказати, що в

твоєму класі гарні

стосунки між класом і

вихователем?

4 4 3,9 4 4,2 4 3 4,2 4

6.

Чи згодний ти, що твій

клас дружній і

згуртований колектив?3,5 4 4 4 3,8 2,8 2,3 4 3

7.

Чи можна сказати, що

вчителі та учні ставляться

одне до одного з теплотою

й повагою?

4 4 4 3,9 3,9 3,5 2,3 3,9 3,5

8.Оціни своє ставлення до

школи, в якій ти вчишся? 5 4,8 4,8 4,5 4,4 4,8 4,2 4,8 4,5

37