http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

СУБОТА,8 серпня2009 р.

№ 87(27918)

Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета

Заснована Заснована у січні у січні

1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.nethttp://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net Головна газетГоловна газет

Іван Іванович ставив завдання перед під-леглими першу чергу житлового будинку передати новоселам ще наприкінці мину-

лого року. На жаль, фінансово-економічна криза серед перших боляче пройшлася по будівельній галузі, паралізувавши переду-сім процес кредитування. А без кредитів переважна більшість будівельних майдан-чиків завмерла, залишивши без роботи не лише будівельників, а й численну когорту їх партнерів-суміжників, в тому числі й буді-

вельну індустрію. Відчули будівельний па-раліч на собі навіть лісівники.

Звісно, потужні будівельні фірми – такі, як «Житлобуд», мали більший запас міцності. Але й вони не уникли втрат. Правда, у нинішньому році все виразніше простежуються тенденції, котрі свідчать: будівельний комплекс ожи-ває, отямлюється після фінансового нокауту.

Роботи, в основному завершального етапу, тривають сьогодні і на будові в Бобровиці. Виконроб Володимир Зуй, якого ми зустріли тут, розповідає, що житлобудівці ведуть опо-ряджувальні і сантехнічні роботи в кварти-рах. Електропроводка на місці – став розет-ки і вимикачі. В цьому ми пересвідчилися. У квартирах навішені двері, поставлені плас-тикові вікна. Тут же зустріли й сантехніків, зокрема, батька Віктора Нестеренка та його сина Сергія, групу опоряджувальниць із Ні-жина – Ніну Михайлівну Трохименко, Ганну Миколаївну Клопотенко, Катерину Микола-ївну Левченко, Ольгу Федорівну (прізвище, на жаль, не назвала). Всі вони – робітники «Житлобуду».

Відчувається, трудова напруга на об’єкті зростає, що підтвердив і виконроб Володи-мир Зуй.

– Наше завдання – першу чергу цього бу-динку передати новоселам наприкінці ни-нішнього року. Насамперед облаштовуємо ті квартири, майбутні власники яких уже спла-тили відповідні внески.

Володимир Михайлович, як виконроб діль-ниці, опікується не тільки будовою в Боброви-ці. На його контролі – об’єкти нинішні і май-бутні в Острі, Носівці і Ніжині.

Будова в Бобровиці має стати втіленням іде Івана Куровського щодо спорудження со-ціального, доступного житла – і в першу чер-

гу для трудівників ПП «Агропрогрес». Цей житловий будинок – один із варіантів реа-лізації задуму.

Та про це – пізніше. Зачекаємо на пер-ші новосілля. Сьогодні ж хочеться сердечно привітати житлобудівців і їх натхненника і керманича Івана Куровського з професійним святом – Днем будівельника. Привітати і по-бажати наслідувати приклад наших пращу-рів, чиї зодчі заповіти і через століття не за-лишають нас байдужими.

Петро ГРОМОВИЙФото Віктора КОШМАЛА

Інвестори та інвестиції

«Житлобуд»: житло – буде!

Окрасою Бобровиці невдовзі має стати семисекційна п’яти-поверхівка, у якій за проектом 171 квартира – одно-, дво-, три– і чо-тирикімнатні. Зводить будову відома київська фірма «Житлобуд» – хрещене дітище народного депутатат України Івана Куровського.

Батько Віктор Іванович Нестеренко та його син Сергій уже ставлять сантехніку Опоряджувальниці із Ніжина

стор. 22

стор. 44

стор. 55

Околиця

Глухомань

Пам’ять серця

Черешенські діти

Ювілейне

Пантелеймон Кулішхотів, щоб його книги виходили в Чернігові...

Вчора в облдержадміністрації відбулася зу-стріч керівництва області з представниками провідних будівельних підприємств, присвяче-на їх завтрашньому професійному святу.

Професія будівельника буде завжди затре-бувана суспільством. Вона, образно кажучи, працює на майбутнє, зберігаючи минуле в не-тлінних пам’ятках історії та культури, визна-чає рівень нашої цивілізованості. Важко також переоцінити і її економічну складову.

Тепло вітаючи представників галузі з Днем будівельника, виконуюча обов’язки голови об-лдержадміністрації Наталія Білоус зазначила, що в цій сфері в області задіяні 222 підпри-ємства – проектувальні, підрядні, будівельної індустрії. А це майже 6,7 тисячі чоловік. Не-легко сьогодні усім, будівельникам – зокрема. Але, об’єднавши зусилля, можна і треба здо-лати кризові негаразди. Іншого шляху про-сто не існує.

Тому Наталія Василівна закликала буді-вельників і їх партнерів взяти найактивні-шу участь в освоєнні коштів Стабілізаційного фонду (а це 46 мільйонів гривень). Ще більше – 686 мільйонів – виділено на впорядкування наших доріг. Дещиця з державної казни пе-репаде також на добудову об’єктів, готовність яких становить не менше 70-ти відсотків. Сло-вом, роботи вистачить.

Потім Наталія Білоус вручила окремим представникам галузі Почесні грамоти облдер-жадміністрації – начальнику відділу бухгал-терського обліку та господарського забезпе-чення управління капітального будівництва облдержадміністрації Оксані Буштрук, вико-навцю робіт будівельно-монтажного управлін-ня «Житлобуд-2» ВАТ «Чернігівбуд» Олексан-дру Мураю та маляру-штукатуру 5-го розряду Чернігівської дільниці ТОВ «Чернігівська рес-тавраційна майстерня» Сергію Яковенку. Групі

фахівців будівельної справи оголошено Подяки голови облдержадміністрації.

Голова обласної ради Наталія Романова у своєму вітальному слові наголосила на пер-спективах будівельної галузі, європейських цивілізаційних підходах до будівництва житла і об’єктів соцкультпобуту, аби створити спри-ятливе середовище для проживання людей. У зв’язку з цим уже зараз слід переглядати існу-ючі ген плани забудови населених пунктів.

Є надія, що Чернігівщина стане в цій спра-ві пілотним проектом.

Наталія Андріївна повідомила, що урядова про-грама будівництва соціального, доступного житла починає реально здійснюватися: з п’яти об’єктів в Україні, що включені в цю програму на останньо-му засіданні Кабміну, три перебувають у нашій області. Житло – найнеобхідніша умова сімей-ного благополуччя. Але воно має бути комфорт-ним і доступним для пересічного громадянина.

Наталія Андріївна вручила Почесні грамоти з пам’ятним знаком групі представників буді-вельної галузі, зокрема – головному інженеру управління малої механізації ВАТ «Чернігів-буд» Михайлу Доку, виконробу опоряджуваль-ної дільниці ВАТ «Домобудівник» Миколі На-заренку, заступнику директора та головному інженеру гіпермаркету «Вена» Оксані Мороз й Ігорю Андруші.

Олекса ДОРОШФото Віктора КОШМАЛА

З нагоди професійного свята

Вшанували будівельників

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року2 ОколицяОколиця

Уже на початку шляху зрозуміли: без гіда ми б були сліпими

кошенятами. Вузенька лі-сова доріжка петляє по-між соснами та березами, час від часу розділяється на кілька дрібніших. На-раз поміж дерев угледіли хатинку.

– То наш місцевий за-водик, де гонять березовий дьоготь, – пояснив Анато-лій. – Важка і невдячна робота, – скривився, ніби вкусив грушу-кисличку.

Як не побачити, як до-бувають дьоготь з берези,

та не судилося: будиночок був на замку.

– Ще донедавна у наших лісах живицю із сосон зби-рали, – доповнив інформа-цію про місцеві промисли Толя. – А тепер, кажуть, ніх-то її не купляє. – У Блешні випалюють деревне вугілля для печей-гриль і шашлич-ниць. На «джипі» привозять якихось людей і відвозять. Законне те діло чи ні, не знаю. Та і хто в Блешні спитає? Там хіба прикордон-ники бувають? Та, думаю, з документами у заготівель-ників усе в порядку.

На півдорозі зупиняємо-ся. Водій роздивляється, як краще об’їхати глибокі тракторні колії. Не встигли одну перешкоду здолати, як інша трапилася: впопе-рек шляху лежали молоді сухі сосни. Вітер поваляв чи самі попадали?

А ось і перша несподіва-на зустріч: молодий зайчук вибіг на дорогу, крутнувся перед автомобілем і гайнув у кущі.

Так само несподівано ви-гулькнули з-за дерев перші хати лісової Блешні.

Важко повірити, що яки-хось два десятки років тому це загублене у лісових не-трях село жило повнокров-ним життям. Відділення зв’язку, клуб, магазин, шко-ла, автобусна зупинка – все

це колись працювало. За селом навіть відвоювали у лісу невеличкі поля і сія-ли жито-пшеницю, садили картоплю. Були люди в селі, була їм і робота. Нині поле знову «затягнуло» лісовою порослю. І вже, либонь, на-довго. Ораниці в області ви-стачає, а ось ліси випилю-ються. Хай хоч у глибинці ростуть.

Хат у Блешні чимало, а ось у яких люди живуть – лише чотири. Колись го-ловна вулиця, яка й досі носить ім’я неоднозначної особистості Якова Сверд-лова, привітно стелеть-ся моріжком і ближче до центру Блешні несподі-вано переходить у потем-нілу від часу бруківку. Такі дороги-трясучки ви-мощувалися у 60-ті роки і з’єднували не всі, а пе-реважно великі перспек-тивні села. Отже і Блеш-ня не була останньою на Семенівщині.

Свідчення цьому – про-стора школа, добротний клуб, поштове відділення, магазин. Усе, як у людей, тільки в Блешні, щоб лю-дину зустріти, треба всі чо-тири кутки оббігти.

Кутками називають чо-тири вулиці села – Кара-сівщина, Макіївщина, Ку-ликівщина і Одноребрівка. Втім, точніше буде, нази-вали у часи, коли дзвені-ло село дитячими голо-сами біля школи, співало вокальним ансамблем у клубі, гуло комбайном на куценькому полі, що на-лежало відділенню рад-госпу.

Нині клуб в оточенні густого травостою і могут-ніх дерев зовсім не нага-дує культурний заклад, а якийсь дім з химерами ча-сів Дракули. Давно заросли стежки до школи, пошти, магазину. І навіть авто-бусна зупинка, як переки-нутий хвилею часу бетон-ний дзот, чорніє воронкою з-поміж зеленої порослі. А звідси люди їхали в Росію. Ось вона, поруч. Тільки до-рога до сусідньої держави заростає, і, крім прикор-донників, нею вже ніхто не їздить.

Тиша навкіл, тільки ліс, якому, здається, немає ні кінця, ні краю, шумить,

як і вчора, як і сто років тому.

Блешня завжди була в оточенні лісів. Але не була глухим закутком району. Уже за роки незалежності це село, як і багато інших, прирекла доля.

У центрі Блешні не тіль-ки жодного працюючого соціально-культурного за-кладу, а й жилої хати не знайдеш. В усі двори про-чинені хвіртки, подекуди впала крівля сарайчиків, а хати здебільшого вцілі-ли. Невже сюди не діста-лися мисливці за іконами та старовинними виробами з дерева?

– Ви знаєте, бува, вночі їздить машина, освітлює фарами хати, аж страшно стає, – розповідає житель-ка Блешні 70-річна Лідія Андріївна Шовкун. – Я, хоч і з сином живу, а як спо-ночіє, хату на всі засувки зачиняю.

Син Олександр має ще міцні руки, та до якої ро-боти їх прикласти? Коли в Блешні лісництво було, то всі жителі були при ділі, а нині картина, як казав ві-домий кіногерой, давно не маслом. Сашко, як і мати, гриби і ягоди в лісі збирає. Добре, як заїде покупець, щось вторгує.

Сусід Шовкунів Іван Григорович Римарєв тесля добрий і столяр вправний. Не може без улюбленої роботи. Все, що міг, вдо-ма перебудував, а нині то граблі робить, то навиль-ники вистругує. На базар свої вироби не повезе. Да-леко та і транспорту немає. З’явиться покупець – до-бре, а ні, то все одно намар-ною роботу не вважає. Без діла сидіти теж не гоже, а спрагу душі втамувати для Римарєва радість.

Крім курей, у Блешні ін-шої живності не тримають.

– В Атамана коза була, але держав він її на м’ясо, – розповіла баба Ліда.

Атаманом сам себе на-звав наймолодший жи-тель Блешні Сергій Сте-панченко. Чоловіку ще й 50 років немає. Зустріти-ся з ним не пощастило. Люди сказали: десь у лісі бродить.

– Курей на ніч у сарай-чику зачиняю, бо лисиці та куниці витягають, – по-казує нехитре господарство баба Ліда.

– Колись у селі було дві череди корів. Останнім збув молочницю Микола Коров’яко, – згадала ста-ренька. – Та вже і цього чо-ловіка немає на світі.

– До нас ніякий транспорт не ходить. Хіба раз на тиж-день автолавка із Семенівки. Отоді вже раюємо. Особли-во мій Сашко. Скажу вам правду, винце полюбляє. Не слухається матір.

Вечоріє у Блешні. З гуща-вини лісу тече прохолода і су-тінки оточують село. Не мине й години, як чорне покрива-ло темряви накриє мертві і живі хати. І тиша до самих зірок стоятиме в Блешні. І ніхто її не порушить. Хіба гавкіт наляканого звіриною собаки у дворі Шовкунів, єдиного і останнього сторо-жа села у лісовій глухомані.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото Миколи ТИЩЕНКА

Семенівський район

ГлухоманьВід найближчого села Орликівки до Блешні кілометрів з десять.

Для нас, уже звиклих мандрувати околицею області не битими шляхами, а почасти польовими путівцями, ніби й не відстань. Але заковика в іншому: дорога до прикордонного сільця розби-та лісовозами.

Сільський голова Галина Козіна розуміє, що нам конче потрібно побувати в Блешні, й гарячково шукає вихід.

– Я вам дам провожатого. Толя Заколодник усі лісові доріжки знає.Толя неохоче погоджується забиватися в глухомань.– Дощі пройшли. Та й буря дерев наваляла. Можемо не доїхати.Та, не знайшовши більш вагомих аргументів, дотиснутий авто-

ритетом головихи, сідає в нашого легковика...

Одна з наймолодших жительок Блешні 70-річна

Лідія Андріївна Шовкун

Давно заросла стежка до клубу

Тесля і столяр Іван Григорович Римарєв

Навіть автобусну зупинку вже «затягує» лісова поросль

Важка дорога на Блешню

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року 3

Сільські й міські пенсіонери – в чому ж різниця?На початку 90-х у селі

Полуботки Чернігівського району жителі обласного центру отримали клаптики землі для ведення госпо-дарства – простіше кажу-чи, «під дачі». Так утворив-ся садівничий кооператив «Стрижень», який нині на-раховує понад 450 чоловік. Його члени – в основному люди похилого віку. Тому ті 5 соток землі – хоч якесь доповнення до пенсії, та й старенькі люблять «копир-сатися» в городі. Одна про-блема: як добиратися до дачної ділянки? Квиток у автобусі «Чернігів-Халявин» (проходить через Полубот-ки) коштує дві з половиною гривні. Очевидно, з серед-ньою пенсією в 811 грн. ба-гато не наїздишся… До речі, багато з цих пенсіонерів ма-ють статус «ветеран праці». Довго люди «вибивали» у влади пільговий автобус-ний маршрут. І домоглися: наприкінці липня 2007 року на нараді представників об-лдержадміністрації, міської ради та перевізника (ВАТ «Чернігівавтосервіс») вирі-шили, що кожного вівтор-ка та четверга будуть без-

коштовно перевозити в тому числі й ветеранів праці до садово-городніх товариств на околиці села Полуботки (лист №1-08/09 від 25.07.2007 р. Управління транспорту та зв’язку Чернігівської місь-кої ради). Два роки перево-зили. А з липня 2009 року кондуктори дивляться на прописку: сільські пенсіо-нери – будь ласка, їдь без-коштовно. Міські – купуй-те квитки.

Ось і звернулася до ре-дакції газети «Деснянська правда» від імені членів цього садівничого товари-ства «Стрижень» його голо-ва Антоніна Клешня.

– Чим ми гірші від сіль-ських жителів? Чому у них є пільги, а у нас немає? – за-питує жінка.

Пільговики – у поіменному спискуПасажирів на маршруті

Чернігів-Халявин перево-зить ТОВ «Автотранс». Саме йому з районного, місько-го чи обласного бюдже-тів мають відшкодовувати вартість цих «пільгових» маршрутів.

– Цього року ми уклали з Чернігівською райдерж-адміністрацію договір на

перевезення: два пільгові дні на тиждень, дев’ять ка-тегорій громадян. Але Чер-нігівська райдержадміні-страція відшкодовує пере-везення лише за районних жителів. За міських нам ніхто не платить, – запев-нив начальник ТОВ «Авто-транс» Валерій Головченко.

Як сказав начальник від-ділу експлуатації ВАТ «Чер-нігівавтосервіс» Сергій Ва-куленко, спочатку автобуси перевозили всіх громадян, які мають пільги. Але нині компенсації з районного бю-джету не вистачає, тому під-приємство й змушене вдати-ся до таких заходів.

За інформацією началь-ника управління праці і соціального захисту насе-лення Чернігівської рай-держадміністрації Людмили Драчко, пільговиків перера-ховують поіменно. Щороку ведуть облік тих, хто має право на безкоштовний про-їзд, коректуючи список.

– Перевізнику ми відшко-довуємо лише за квитки жи-телів району. За мешканців міста Чернігів я не відпові-даю. Це компетенція міської ради, – роз’яснила Людми-ла Драчко.

А в міській раді від цьо-го маршруту «відхрещу-ються».

– Це не міський напря-мок, – зазначив перший заступник Чернігівського міського голови Олег Біло-усов. – Ми не маємо права компенсувати перевізнику витрати. Міська рада від-повідає лише за маршрути у межах Чернігова.

Усі крапки над «і» в цій історії має розставити Чер-нігівська облдержадміні-страція. За словами заступ-ника голови ОДА, керівника апарату Володимира При-ходька, нині перевізника на предмет дотримання за-конодавства перевіряє тери-торіальний орган Головної державної інспекції на авто-мобільному транспорті. Ре-зультати перевірки стануть відомі наступного тижня.

Який же вихід?Можливий вихід із цієї

ситуації – перевести мар-шрут «Чернігів-Халявин» у відання міської ради. Так як це зробили в 2003 році. Тоді за згодою з Чернігів-ською РДА до міської мере-жі пасажирського транспор-ту включили 11 маршрутів до сіл району, тому що вони впродовж багатьох років за-лишалися у сфері дії повно-важень міської ради. До пе-реліку, до речі, входять ав-тобуси маршруту №22 «вул.

Одинцова – с. Рівнопілля», які проходять повз Полу-ботки. У квітні 2007 року він заїжджав до дачного масиву і кожного вівторка та четверга безкоштовно пе-ревозив «ветеранів праці». Однак так він пропрацював менше місяця. Ось як пояс-нило причину припинення заїзду в Полуботки управ-ління транспорту та зв’язку міської ради (лист №1-08/15 від 03.05.2007 р.):

«Через погіршення до-рожнього полотна до цього села та не вирішення чле-нами садівничих товариств питання облаштування роз-воротного кола для автобу-

са, що викликало незадо-волення водіїв умовами ро-боти на цьому маршруті, а також пасажирів, що їдуть до села Рівнопілля, автобус №22а тимчасово припинив заїжджати в Полуботки». До цього питання чиновни-ки пообіцяли повернутися після ремонту дороги, об-лаштування розворотного кола та майданчиків для по-садки й висадки пасажирів. Але, судячи з листа, робити це мають прості громадяни – члени садівничих това-риств. Чи не абсурд?

Наталія ГАРБУЗ

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Закон&беззаконня

Право на химерні пільги...З давніх-давен молодь опікувалася людьми поважного віку. Спочатку цю функцію викону-

вали в родині (старі доживали віку при дітях), потім, з розвитком цивілізації, люди, що до-сягли пенсійного віку, могли самі про себе подбати: жили за рахунок пристойної пенсії.

Однак у нашому суспільстві й досі залишається багато чого нецивілізованого. В Україні низка законодавчих актів визначають засади «піклування» про людей похилого віку. Так, категорія «ветерани праці», згідно з п. 12 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», мають право «на безкоштовний проїзд усіма видами місько го пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання». Чудовий закон! Одне прикро: діє він лише на папері…

P.S.: Насправді, людей не хвилює: з якого бюджету й кому перераховують кошти. І тим більше облаштовувати дороги – не компетенція пенсіонерів. Влада має вирішити, що для неї дешевше: відремонтувати дорогу до дачного масиву й спряму-вати туди автобус, що йде на Рівнопілля, чи домовитися з пе-ревізником маршруту Чернігів-Халявин і відшкодують йому витрати. Для пенсіонерів (і не тільки) головне: користуватися своїми законними правами. Громадянин має відчувати себе гос-подарем у власній країні, а не йти у «владні кабінети» з про-тягнутою рукою. Держава має забезпечити людям поважного віку або безбідне утримання, або реальні соціальні гарантії та пільги. Перевізника можна зрозуміти: кожне місце в автобу-сі має хтось оплатити: будь то сам пасажир чи держава. Такі правила нормального бізнесу.

В Україні вже давно варто запровадити адресну допомо-гу: кожному пільговику надавати конкретну суму коштів для проїзду в транспорті. Тоді питання з пільгами не було б таким болючим і не заганяло людей, перевізників і владу в глухий кут. А поки що люди змушені «ходити по інстанціях», шука-ючи правди. Сподіваємося, що в цьому випадку вони її все ж таки знайдуть.

Благодійна діяльність народного депутата від Блоку Юлії Тимошен-

ко Олега Ляшка на При-луччині добре відома. Олег Валерійович з синівською любов’ю піклується про пен-сіонерів та одиноких оди-ноких громадян похилого віку, переймається пробле-мами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, допомагає ма-лозабезпеченим родинам. У полі зору депутата й питання оздоровлення та відпочин-ку обдарованих і таланови-тих юних прилучан та меш-канців Прилуцького району – першого серпня п’ятдесят дітей з Прилуцького окру-гу завдяки його зусиллям і підтримці поїхали відпочи-вати на берег Чорного моря

у міжгосподарський оздо-ровчий табір «Примор’я», який розташований у селі Рибаківка Миколаївської області.

Сьогодні, у час фінансово-економічної кризи, яка ни-щівним кроком уже майже рік мандрує державою, мало хто з чернігівців, як, до речі і більшість українців, має нагоду забезпечити родину і особливо дітей, повноцін-ним відпочинком. Здебіль-шого вдовольняються міс-цевими пляжами та прохо-лодними затінками поблизу Десни, Снову, Сейму, Удаю чи сільських ставків. Про чорноморську засмагу і ці-лющу морську воду більшос-ті доводиться лише мріяти. Тож, розуміючи усю склад-ність ситуації, Олег Ляшко не міг залишити земляків напризволяще. За його бла-годійної підтримки діти, які

упродовж навчального року показали відмінні успіхи у навчанні, стали перемож-цями змагань, предметних олімпіад, творчих конкур-сів, діти з багатодітних пра-цьовитих родин з позитив-ним іміджем у громаді від-правилися на відпочинок до Чорного моря. Упродовж чотирнадцяти днів дівчатка і хлопчики купатимуться у теплій морській воді, пов-ноцінно харчуватимуться, оздоровлюватимуться і за-гартовуватимуться.

Я вперше так далеко про-воджаю сина, – ділиться вра-женнями Ольга Ковальова, мати 13-річного Сергійка з села Товкачівка Прилуцько-го району, член партії «Бать-ківщина» з 1999 року. – В основному Сергійко оздо-ровлювався у наших місце-вих таборах відпочинку. Тож коли нам запропонували цю

путівку, його і моїй радості не було меж. Мій син ніколи не відпочивав біля моря – я одинока мати з двома дітьми на руках і придбати путівку (особливо сьогодні) на відпо-чинок до моря у мене немає коштів. Спасибі Олегу Ва-лерійовичу за подаровану сину можливість побачити море, покупатися в ньому, засмагнути – одним словом, відпочити на усі сто відсот-ків. Сергійко, напевно, так і би просидів усе літо в селі і не поїхав би нікуди.

Я також у цьому році лише мріяв про море, – до-дає десятирічний прилуча-нин Руслан Пашко. – Уже й літо майже закінчується, а я ніде ще не був. Так скла-лося, що моя бабуся серйоз-но захворіла і у батьків не залишилося грошей на мій відпочинок. Та я і не про-сився нікуди, бо бачив, як

непросто нині моїм батькам долати скруту. Тому два літ-ніх місяці провів вдома, іноді з дідусем ходив на пляж. Та хіба такий відпочинок мож-на порівняти з морським? Ця путівка для нашої родини, як подарунок з неба. Я не-ймовірно радий і щасливий, що їду до моря. Сподіваюся гарно відпочити і набратися сил перед новим навчальним роком, адже я спортсмен і мені потрібно бути у відпо-відній формі.

Першого серпня до Чор-ного моря з Прилук поїха-ло п’ятдесят діток – жителів Прилуцького, Срібнянського, Варвинського, Талалаївсько-го районів і міста Прилуки. Через два дні будуть від-правлені ще сто дітей з Бах-мацького та Корюківського округів. А загалом з Черні-гівської області завдяки Оле-гу Ляшку буде оздоровлено на морському узбережжі сто п’ятдесят дітей з малозабез-печених родин.

Тамара ЖУК,член ВО «Батьківщина»,

кореспондент газети «В двух словах»

Справи депутатські

На відпочинок до моря

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року4

Серпневий день, молодий і со-нячний, навшпиньки підійшов до знайомих воріт і зупинив-ся, прислухаючись до голосів, які видзвонювали на подвір’ї. З далеких доріг з’їжджалися до своєї домівки – Черешен-ської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, що на Коропщині, – її колишні ви-хованці. Неначе птахи, котрі поверталися з вирію до рідно-го гнізда.

Нинішнього літа у велико-му родинному колі відзнача-лася дорога для кожного дата: 100-річчя з дня народження ди-ректора дитячого будинку іме-ні І.Я. Франка Іллі Наумовича Темеса. Через роки і відстані оживали в серцях сивочолих людей світлі спомини: не влад-ний час над вдячною пам’яттю, глибокою, мов невичерпний ко-лодязь із джерельною водою. І здавалося, що звичною бруків-кою пробігають босоногі роки. А Ілля Наумович теж тут, по-руч, ховає усмішку за скельця-ми окулярів: «Здрастуйте, мої сини і донечки!».

«Він був для всіх нас батьком»– Ми, колишні дитбудинків-

ці, називали нашого Іллю На-умовича батьком, – зволожує роса очі киянці Надії Григорівні Бойчун.– У голодні й холодні по-воєнні роки потрапила я в Чере-шеньки. Четверо нас було, дітей з однієї сім’ї, одне менше друго-го: старший брат Гриша (немає вже його з нами), сестра Люба (ми з нею двійнята) і брат Вітя. («Мізинчика» Сашу я розшука-ла, коли на свій хліб пішла). Круглі сироти: батько від рук бандерівців у Львові загинув і мама молодою померла. Що б з нами сталося, якби не дитбуди-нок й ті хороші люди, які під-ранків війни виховували і душі наші вистуджені відігріли? При-гадую, як підлітків і до роботи та відповідальності привчали, і здібності-таланти наші роз-кривали. Любочку-відмінницю навіть хотіли забрати в школу для обдарованих дітей у Москву. Якось її й удочерити збирали-ся, але директор не дозволив роз’єднувати сім’ю.

Доля тоді кожному дитбудин-ківцю руку подала, бо ж зроста-ли ми під крилом Іллі Наумови-ча, міцним, батьківським. А він і костюма зайвого не мав: для нас жив. Тільки уявити: у той час гіркий наш директор ще й на море дітей вивозив! Хіба ж

можна його чи наших настав-ників забути? Та й друзі най-кращі звідси! Тому і я, і Люба, і Віктор неодмінно на зустрічі приїжджаємо. І наші дорослі діти й онуки (і правнуки теж!) знають про Черешеньки, лю-блять їх…

– А ви моїх не бачили?– під-ходить до гурту Марфа Васи-лівна Сміян (Адаменко) з Со-сниччини. – Так скучила за «своїми», всі очі видивилася, виглядаю. Я з покоління дітей війни. Після Перемоги одна-однісінька на світі залишилася: батько з фронту не повернувся, а мама з сестрою у воєнну роз-руху померли. Як їхала сюди, і страшно, і сумно було. Та зу-стрів мене директор тепло, до-нечкою назвав – і Черешеньки рідними стали. Не кожен батько про власних дітей так дбає, як про нас Ілля Наумович піклу-вався. Та й ми, діти, не підво-дили, роботящі були. Ніколи не

забуду, як у Сосницю, у швей-ну артіль, мене виправляли. Плакала, тепер уже жаль було розлучатися. Знову Ілля Наумо-вич заспокоював : не залишимо тебе, доню, саму, заглядатимемо. І справді, вихователі не забува-ли малу швачку, навідувалися, підтримували. Нерідко, коли черешенський водій у справах до містечка приїздив, якогось нехитрого гостинчика «з дому» привозив…

Мелодія спогадів душу бентежить– І ви до нас? А з якого ви-

пуску? – прочиняє хвірточку, пропускаючи мене до заквіт-чаного двору, веселий і гомін-кий Михайло Пузирний (він із Дніпропетровська приїхав, щоб друзів побачити, з Десною при-

вітатися й улюблену наставни-цю провідати).

На ошатному обійсті Ольги Іванівни Мальчукової гостей назбиралося так рясно, що й стара яблуня позаздрила.

– Знаєте, коли я до Темеса на роботу прийшла? Якщо не відгадаєте, тоді скажу: у 1947 році, – усміхаються Ользі Іва-нівні спогади.– А виповнилося мені о тій порі всього двадцять літ. Гарно зустрів мене дирек-тор, до першокласників послав. І кожного вечора сидів на ган-ку й чекав, щоб розпитати, як же день минув у заклопотаного і ще такого недосвідченого пе-дагога? Уважно вислуховував і поради слушні давав. Він від-чував, що мене непокоїть – і я довірливо розповідала йому про свої проблеми...

Вмів Ілля Наумович «вилі-плювати» колектив! Між ін-шим, він мене й заміж видав за свого вихованця. Іван Мальчу-

ков, бойовий офіцер-артилерист, який виховувався у цьому дит-будинку ще до війни, став моїм чоловіком. Так удвох ми тут і працювали, а в сім’ї троє дітей зростало.

Згадаю Іллю Наумовича – і немов у молодість повернуся. Прекрасною він був людиною і педагогом від Бога. Сам гіркі «життєві університети прой-шов»: зазнав сирітства у гро-мадянську і з сестрами потра-пив до дитбудинку в Дніпро-петровську. Тому й серце мав мудре, розумів маленьку пора-нену душу і вмів зцілити її.

...А спомини перебігали від одного гурту до іншого: чимало колишніх вихованців з’їхалося на серпневу зустріч. Вони так її чекали і раділи дитинно, що знову опинилися у теплих доло-

нях свого справді отчого дому. Тож не помічали плину часу, говорили і не могли наговори-тися, ходили до болю рідними стежками. І вклонилися місцям останнього спочинку своїх на-ставників. Кілька років тому відійшла у вічність незабутня Віра Прохорівна Федоренко, яка все своє життя присвятила че-решенським дітям. Вони колись обсідали її маковим цвітом і на-зивали матір’ю. А ще багатьом хотілося підійти до вчителя Пе-тра Степановича Міхеєва, «ста-рійшини» колективу, і побажати йому здоров’я. Незважаючи на поважні роки – рукою подати до вікового ювілею – прибув він до своєї дорослої дітвори.

Низький уклін вам, Учителю!– Серце мого татка тут, у Че-

решеньках,– сказав, хвилюю-чись, Олександр Свірський про свого батька, Едуарда Борисови-ча. – Це заслуга Іллі Наумовича, що батько після війни вступив до Московського державного університету.

Він приїздив у Короп про-вести свого Учителя в останню путь. А тоді зібрав спогади ви-хованців дитбудинку і видав у Москві книгу про Іллю Наумо-вича та його Черешеньки.

– Здається, що й стіни нас обнімають,– крізь сльози гово-рили подруги Лідочка і Вірочка – прилучанка Лідія Миколаїв-на Полякова і Віра Степанівна Журавська з Дніпропетровська. – І повітря тут якесь особливе. Ми завжди були, є і будемо ді-тьми Іллі Наумовича. Адже нас, дівчаток-сиріт, у повоєнному лихолітті врятував Черешен-ський дитбудинок.

– І в люди вивів, – додає Ган-на Андріївна Шило, яка прибула на зустріч із Воронежа, теж не

сама, а з дочкою Галиною. – Я потрапила сюди, як тільки Чер-нігівщину звільнили, а в кор-пусах зерно зберігалося і вікна повибивані. Ми, жменька дітей, чекали, коли ж повернуться че-решенці з евакуації, з Сибіру. Як у хорошій сім’ї тут нас ростили. Пригадую, побачив якось Ілля Наумович у мене з подругами (а ми вже ученицями ремісни-чого училища були) «підбиті ві-тром» осінні пальта і видав нам нові, зимові. Як ми раділи – не передати!

– А скільки ще в кожного з нас у душі вдячності – невимов-ної і невимовленої, – стиха ска-зала Юзефа Степанівна Муха, коли її названі брати і сестри прийшли на Михайлівське кла-довище до дорогої могили, де напередодні було встановлено пам’ятник Іллі Наумовичу та його дружині.

– Я вражений історією Че-решенського дитбудинку, який обігрів у суворі часи дітей з ре-пресованих родин і сиріт воєн-ної пори. І, звичайно ж, їх від-даністю Іллі Наумовичу, своєму батьку-директору, – був звору-шений голова Чернігівської об-ласної єврейської общини Семен Бельман. – Тож коли до мене звернулася Юзефа Степанівна після свого «ходіння по муках» (у чиновницьких кабінетах вона чула тільки відмову, мовляв, не до пам’ятника), я не міг не до-помогти. До цієї доброї справи долучився чернігівець Віктор Сергійович Миронов, людина совісна й безкорислива, який і виготовив цей пам’ятник.

...Усміхнено вдивляється Ілля Наумович у своїх вихованців, неначе вслухається в голос їх-ніх сердець.

Низький уклін вам, дорогий Учителю!

Віра ГУБАР

Віра Прохорівна Федоренко і Ольга Іванівна Мальчукова серед дорогих гостей

Ілля Наумович Темес зі своїми колишніми вихованцями

Запитання поки що залиша-ється без відповіді. Ні створена в травні 2008 року робоча група, ні депутати міської та районної рад не знайшли компромісного варіанту.

Пропонувалося створити кому-нальний лікувально-профілак-тичний заклад «Ніжинське міськ-районне територіальне медичне об’єднання», з’єднавши Ніжин-ську центральну міську лікарню, Ніжинську центральну районну

лікарню, Ніжинський міський по-логовий будинок та Лосинівську районну лікарню в єдину струк-туру з наданням їй статусу юри-дичної особи.

Керівник робочої групи, голо-вний лікар району Юрій Солодь-ко вважає такі заходи необхідни-ми через недостатнє фінансування медичних закладів, скорочення чисельності населення. На його думку, на місці реорганізованих

однакових стаціонарних відділень мають бути створені нові профіль-ні вузькоспеціалізовані: кардіоло-гічне, з блоком інтенсивної терапії, гастроентерологічне, пульмоноло-гічне, гнійно-септичної хірургії тощо. Єдина структура з єдиним апаратом управління дозволить краще контролювати викорис-тання грошових та матеріальних ресурсів, створити єдині потуж-ніші служби: переливання крові,

бактеорологічну лабораторію, а також інженерну, інформаційно-аналітичну та інші.

При цьому будуть збережені по-ліклінічні відділення всіх лікарень, служби невідкладної допомоги, всі 46 ФАПів та 4 амбулаторії в селах району, амбулаторії сімейної меди-цини в міських мікрорайонах.

Голова районної ради Валерій Марченко вважає, що оптимізація медичної галузі має відбуватися тільки за умови надання кожній з лікарень статусу юридичної особи. Це дасть можливість забезпечити

доступність медичних послуг сіль-ським жителям. Як вагомий аргу-мент проти він навів і той факт, що сьогодні лише 12 відсотків в районному бюджеті власних над-ходжень. Саме тому недостатньо фінансується пологовий будинок. А чи буде спроможний район профі-нансувати всю медичну структуру в разі об’єднання – невідомо.

Отож, проект треба ще допра-цювати перед тим, як виносити його на розгляд сесій міської та районної рад.

Надія ОНИЩЕНКО

Проблема

Чи потрібен Ніжинщині єдиний медичний простір?

Пам’ять серця

Черешенські діти:«Ви любили нас. Ви жили для нас»

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року 5ЮвілейнеЮвілейне

Двадцять років тому цього, звісно, не було. Підійшовши

до його могили, що схо-валася у густих заростях дерев, не можна було по-вірити, що тут похова-ний визначний наш поет і прозаїк, драматург, пе-рекладач, публіцист, кри-тик, літературознавець, етнограф, фольклорист, мовознавець, історик, ху-дожник, видавець…

Так склалося, що, по-чинаючи із 1930-х років, ім’я Пантелеймона Куліша радянським літературоз-навством фактично запе-речувалося – згадали йому і «дволикого Януса», відо-мого мінливістю поглядів і політичних оцінок, і «во-рога Шевченка», хоч зага-лом Тарас Шевченко при-хильно ставився до нього, і те, що він мало не розлу-чився з дружиною, пере-живши романи з Марком Вовчком, Параскою Глі-бовою, Горпиною Нікола-євою… Одне слово, на дов-гі роки у часи соцреалізму він стає «буржуазним на-ціоналістом». Його твори не видавалися, навіть на українській філології Ні-жинського педінституту, де я навчався, його ім’я згадувалося лише у не-гативному плані.

Ось чому 170-річчя Пантелеймона Ку-ліша, коли до про-

голошення України не-залежною державою за-лишалося кілька років, відзначалося вперше за багато десятиліть на офі-ційному рівні, за учас-тю Борзнянського рай-кому партії, делегаціями від Спілки письменників України, від Чернігівщи-ни та Сумщини. На моги-лі Пантелеймона Олексан-дровича я прочитав два вірші, які друкуються в цьому номері.

Звісно, після цього я віддав ці рядки у «Деснян-ську правду». Але побачив їх через… десять років. Уже при іншому редакто-рові. Адже поняття «бур-жуазний націоналіст» ще довго залишалося у свідо-

мості людей, навіть після того, як Україна стала не-залежною.

На початку 50-х ро-ків позаминулого століття редакто-

ром неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» працював Ми-кола Білозерський (1833-1896), брат Ганни Барвінок, дружини Куліша.

Він ввійшов в історію як фольклорист та етно-граф, автор праці «Тарас Шевченко в воспоминани-ях разных лиц», що по-бачила світ у 1882 році у журналі «Киевская ста-рина». Щоправда, йому не доводилося зустрічатися із Тарасом Шевченком, про-те із Пантелеймоном Ку-лішем він був знайомим, листувався з ним. Про це, зокрема, йдеться у мону-ментальному дослідженні Віктора Петрова (більше відомого як В. Домонтови-ча) «Пантелеймон Куліш у п’ятдесяті роки», яке було видано у 1929 році і лише тепер видруковане у жур-налі «Кур’єр Кривбасу».

Отож наприкінці 1853 року Куліш пише Біло-зерському до Чернігова: «Я работаю очень много и вы узнаете в свое время, что именно». А працював тоді Куліш над розвідкою «Опыты биографии Гого-ля» – першою на той час біографією щойно помер-лого письменника. Для цього автор «Чорної Ради» їде до Москви, живе в сім’ї Аксакових, де ще живий культ Гоголя.

Згодом Куліш радить Миколі Білозерському: «Вашим успехам по служ-бе я рад от всей души, и желаю Вам побольше по-лучать денег… Собирайте рукописи, образуйте хоро-шего писца, которому пла-тите щедро, и списывайте разные старинные и новые редкие вещи в однообраз-ном формате… Это будет драгоценная библиотека…»

В іншому листі до Біло-зерського, коли той зби-рався кидати Чернігів і переїхати до Києва, Ку-ліш пише: «Лучше всего

сидеть на хлебном месте, каково место редакция, и делать дело особняком!».

Після виходу розвідки «Опыт биографии Гоголя» у петербурзькому журна-лі «Современник» Куліш розпочав роботу над дво-томником «Записки о Юж-ной Руси», в якій, зокрема, йдеться і про Чернігівщи-ну, про її кобзарів, в тому числі і про Андрія Шута з села Олександрівка ни-нішнього Корюківського району.

З цього приводу 7 ве-ресня він повідомляє Ми-колі Білозерському: «Я до такой степени занят сво-ей малороссийской ра-ботой, что решительно отказываюсь от Петер-бурга и поеду туда разве печатать, если окажет-ся неудобным печатать в Киеве или в Чернигове. Может быть, следующую зиму проведем вместе, трудясь над корректурою, которую Вы должны при-учить типографию достав-лять Вам уже в сверенном с подлинником виде, как делают в Петербурге, а не в том хаотическом со-стоянии, в каком я вижу лоскутья Вашей газеты с бесчисленными Вашими поправками».

Пантелеймон Куліш не тільки читав «Черниговские гу-

бернские ведомости», а й листувався з редактором газети, мав намір видава-ти свої твори у друкарні губернського правління, де й друкували «Чернигов-ские губернские ведомос-ти». Писав він і Олексан-дру Шишацькому-Іллічу, котрий теж був укра-їнським фольклористом, автором праць «Местеч-ко Олишевка», «Сборник малорусских поверьев и поговорок», двох збірок поезії «Українська квіт-ка». Микола Білозерський, залишаючи посаду редак-тора неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей», порекоменду-вав, мабуть, губернатору саме його...

Володимир САПОН

Пантелеймон Куліш хотів,щоб його книги виходили у Чернігові...

1Мов іще невідкриті планети,Де космічних степів полини, –Українські забуті поетиНе із нашої з вами вини.

Не народу вони не вгодили,А комусь одному, й на рокиГострих «ізмів» лаковані стрілиПерекреслили їхні рядки.

Та в історії все-таки злетів,Мабуть, більш, ніж падінь, і томуВідкриваєм сьогодні поетівВсупереч отому одному.

Мов борги, і полинні, й калинні,І джерельні – ніщо не мина –Повертаються нині ВкраїніЩедрі долі, книжки, імена.

...Осипаються зорі серпневіНа вселюдські врожайні токи,Оживають рядки Кулішеві –Незів’ялого слова вінки.

Сьогодні минає 190 років від дня народження Пантелеймона Куліша. Проте у моїй пам’яті ще 170-річчя цього видатного укра-їнця, якого, за висловом Миколи Хвильового, «можна вважати за справжнього європейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтелігента».

Він був нашим земляком, не раз підкреслював, що є чернігівцем, бо ж народився у містечку Вороніж Глухівського повіту, що на той час входив до складу Чернігівської губернії (нині це Шосткінський район Сумської області). А останнє десятиріччя жив у Борзнян-ському повіті, на батьківщині своєї дружини Ганни Барвінок. Тут і похований. Нині на хуторі Мотронівка діє музей-заповідник Пан-телеймона Куліша «Ганнина пустинь».

2Яким тебе я бачу? ЗвіддалекаШумує кронами твоя бібліотекаМотронівських дубів, і поміж нихСпинився ти, натруджений, і стих.Таким, як в глині Йвана Гончара,Задивлений до овидів добра,Де сонця постає святошна брамаВід сотворіння світу і АдамаІ аж до тебе. Аж тремтить рука,Непевність відступає від рядка.Коли Тараса згадуєш – зоряЙому судилась – слава Кобзаря.Тобі ж вділила доля інші крила,Просвітнику! Мефодія й КирилаСобі обрав ти у провідники.Таким тебе я бачу крізь роки –Не натомлялась, не змовкала ліра,Бо переймався думами Шекспіра,І Пушкіна вільнолюбивий духВ малоросійський вкутував кожух,Щоб не закляк на віхолах доби.Про що шумлять мотронівські дуби?Надбав не пишні лаври на спочинок –То в узголів’ї рідний наш барвінок.

1989.Володимир САПОН

Кулішева хата у музеї «Ганнина пустинь»

Скульптура Панька Куліша у «Ганниній пустині».

ОСИПАЮТЬСЯ ЗОРІ СЕРПНЕВІВірші, прочитані у день 170-річчяПантелеймона Куліша на його могилі

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року6 Завтра – День будівельника УкраїниЗавтра – День будівельника України

За своє довге трудове життя я не раз зу-стрічався з такими

керівниками, які і перед своїм колективом, і пе-ред державою часто роз-писувалися у власній без-порадності, недбальстві, нерозумінні економіч-ної природи суспільства. Тим часом вони рвалися і рвуться до влади, до крі-сел, сіючи за собою одне – спустошення і зло.

Та, на щастя, є у нас люди, в тому числі і серед керівників, котрі живуть не одним днем, котрі не відступаються перед труд-нощами і випробування-ми, тими нескінченними проблемами, які щодня висуває нинішнє жит-тя. З числа таких людей і генеральний директор правління ВАТ «Домобу-дівник» Анатолій Мико-лайович Роговий.

Анатолій Миколайо-вич – висококваліфікова-ний професіонал-практик, який пройшов великий трудовий шлях від май-стра до керівника однієї із найпотужніших нині будівельних компаній, що стала визнаним лідером житлобудування у нашо-му регіоні, має немало за-мовників за його межами. У будь-якій справі Ана-толій Миколайович керу-ється не короткочасними вигодами, не голою інту-їцією чи суб’єктивними рішеннями, а передусім своїм великим безцінним досвідом. Він – людина з глибокими знаннями сис-теми організації, практи-ки, економіки будівельної галузі, а також з чудовими знаннями складної люд-ської психології.

Чи не тому йому і його команді вдалося створи-ти потужний потенціал як інженерно-технічних кадрів, так і трудівни-ків робітничих професій. На підприємстві трудить-ся стабільний колектив, зростання якого обумов-лене передусім розширен-ням і вдосконаленням ви-робництва.

Не хочеться напере-додні професійного свята фіксувати увагу на тому становищі, у якому опи-нилася наша економіка нинішнього року. При-гадаймо: наприкінці ми-нулого року на обрії за-

маячив привид фінансо-вої кризи – і багато хто опустив руки, протягом попередніх семи місяців нинішнього року розгу-блено сидів і чекав з моря погоди. А ось Анатолій Роговий і його команда не розгубилися перед фі-нансовою кризою. Уже з перших днів нового року Анатолій Миколайович наполегливо шукав ін-весторів, докладав зусиль, щоб і за нинішніх умов завершити будівництво на тих об’єктах, де це мож-ливо. І це дало, хай і не-великі, а все ж позитивні результати. А напередодні свята ми всі радісно зу-стріли повідомлення про виділення урядом двох мільярдів гривень на за-вершення розпочатого бу-дівництва. Серед перших будівельних компаній, що одержать цю підтримку, є і наш «Домобудівник».

Цікава і повчальна, ба-гата біографія керівни-ка компанії, яка є одним із лідерів житлобудуван-ня. Школа, дорожньо-будівельний технікум, служба в армії, будівель-ний інститут, нарешті прихід на домобудівний комбінат, де за короткий час пройшов шлях від майстра до головного ін-женера. У 1988 році, коли уже почало «штормити» у нашій економіці, Ана-толій Роговий очолив до-мобудівний комбінат. Не думалося-не гадалося, що невдовзі на нас звалять-ся великі суспільні пере-міни, і в їх розбурханому вирі Анатолій Миколайо-вич докладе всіх зусиль, щоб зберегти свій вели-кий трудовий колектив, вивести його у передо-ві підприємства України.

Більше того, понад півде-сятка років тому Черні-гівське ВАТ «Домобудів-ник» за вагомий внесок у подальший розвиток будівництва та архітек-тури нашої молодої дер-жави було нагороджено Дипломом «Лідер будівни-цтва та архітектури Укра-їни». А голову правління акціонерного товариства, уже на той час заслуже-ного будівельника Украї-ни, Анатолія Рогового ще й обирають, до його честі, членом-кореспондентом, а згодом і академіком Ака-демії будівництва і архі-тектури України, заносять його прізвище як профе-сіонала найвищого рівня до, скажу так, історичної книги «Видатні інженери України».

Анатолій Миколайович із тих мудрих і досвідче-них керівників, виваже-на стратегія якого і чіт-ка позиція в організації будівельного комплек-су визначає досить ваго-мий кінцевий результат. Із злагодженою коман-дою однодумців, яку йому вдалося успішно створи-ти, легше долати всілякі перешкоди, вирішувати проблеми, що постають перед багатофункціональ-ним підприємством. ВАТ «Домобудівник», до речі, розширює своє співробіт-ництво – підписано прото-кол угоди із будівельним концерном Російської Фе-дерації на запроваджен-ня нових серій, активні-ше співпрацює з БілНДІБ Республіки Білорусь. Ке-рівник підприємства про-тягом останніх 10-15 років побував у десятках зару-біжних країн, де уважно знайомився з досвідом житлобудівельного вироб-ництва, і все, що можна на нинішньому етапі за-провадити у себе, успішно втілює в життя.

Анатолій Миколайович і ми, його колеги, горди-мось новим дітищем ком-бінату – високопродук-тивною і енергозберігаю-чою лінією «Тенсиланд» з виготовлення пустотних плит перекриття, анало-га якій в Україні поки що немає. А ще у цьому ж цеху кілька років тому почали випускати експе-риментальні палі, на які витрачається у 5-10 разів

менше металу, але вони надійніші від тих, що ви-користовувалися в будів-ництві раніше.

На «Домобудівнику» в останні роки побувало багато керівників нашої держави і базової буді-вельної галузі, зокрема, і цього року ми на них че-каємо – перед усіма ними у відвертих розмовах Ана-толій Миколайович торка-ється передусім питання спорудження в Україні доступного житла, тобто зниження його вартос-ті. Гості зі столиці, так само як і зарубіжні візи-тери з числа будівельни-ків, приємно дивувалися, як нам пощастило в ни-нішніх умовах успішно відпрацьовувати систему доступного житла. А ще всі звертали увагу на те,

що на підприємстві сто-відсотково працюють міс-цеві кадри, і що ми ви-користовуємо матеріали лише українського вироб-ництва. За винятком, зви-чайно, деяких імпортних добавок для поліпшення якості бетону.

Анатолій Миколайович Роговий і його команда ні-коли не задовольняються досягнутим. Пам’ятним для нього був рік мину-лий. В експлуатацію було здано 749 сучасних квар-тир. Це майже на сотню

квартир більше, ніж попе-реднього року. А ще мину-лого року Анатолію Мико-лайовичу було присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук. Торік він став також лауреатом пре-стижної премії імені ака-деміка М.С.Буднікова, а Міністерство регіонально-го розвитку і будівництва України відзначило його нагрудним знаком «Почес-ний працівник будівни-цтва та архітектури».

Економічний розвиток держави неможливий без розвитку духовного, вва-жає авторитетний будів-ничий. Лише при здоровій моралі та високій духо-вності і можна побудувати здорову економіку. Убога духом людина ніколи не стане цінною для суспіль-ства, переконаний Анато-

лій Миколайович. З того часу, як він очолив ком-бінат, його колектив бага-то приділяє уваги благо-дійним акціям, допомагає школам і дитсадкам, ліку-вальним установам і цер-ковним закладам.

З цих міркувань вихо-див і виходить він, коли не тільки усім колективом, а сам особисто допомагає вершити доброчинні спра-ви, зокрема, по збережен-ню стародавніх пам’яток рідного Любеча, підтримці місцевої школи і громади

Преображенської церкви (цьому храму було пере-дано у дар список однієї з найбільших православних святинь – Любецької ікони Божої Матері, іконописні образи Антонія Печер-ського, Святого Чудотвор-ця Феодосія Чернігівсько-го Углицького тощо).

Кожний свідомий грома-дянин повинен усвідомлю-вати, в якому середо вищі він живе, берегти історич-ні святині для нащадків, діяльно захищати їх. Це значною мірою стосується і людей будівничої професії, переконаний Анатолій Ми-колайович, і підтверджує це конкретними справами. Зокрема, при спорудженні підрозділами «Домобудів-ника» житлового будинку на вулиці Кирпоноса – у тому місці, що впритул прилягає до найстародав-нішої частини древнього міста, були знайдені решт-ки стоянок VII-VIII століть, а також цінні матеріали ХVII століття, що стосу-ються історії українського козацтва. Це, за оцінкою спеціалістів, справжнє на-укове відкриття.

А коли б традиційні зем-ляні роботи проводилися не під керівництвом Анато-лія Рогового, а просто бай-дужими до історії людьми, цей історико-культурний шар міг би стати навіки похованим, втраченим для наших нащадків.

Генеральний директор «Домобудівника» не тіль-ки сам сповідує принци-пи бережливого ставлення до культури, історії, духо-вності, а й навчає цього своїх колег і земляків, від-стоює ці принципи і як та-лановитий містобудівник, і як депутат. І треба сказати, що в цьому проявляється не тільки його громадян-ська позиція – це внутріш-ня потреба багатої на кра-су і добро його душі.

Валерій ФЕЩЕНКОФото автора

Під час наради по збереженню історичних пам’яток Любеча(крайній справа А.М.Роговий)

Не одним днем живемо в цьому світі

За останні півтора-два десятки років більшість із нас мали мож-ливість надивитися на тих, хто, як мовиться, «живе одним днем»: побільше взяти від життя сьогодні, а там – хоч трава не рости. Вони забувають, що у кожної людини є минуле, і майбутнє повин-но бути. Бо тільки у добрих справах і може мати своє добре про-довження день сьогоднішній.

А.М.Роговий

Передача нового списку Любецької ікони Божої Матері Преображенській церкві м. Любеча

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року 7Картинки з натуриКартинки з натури

Йдеться про цьогорічний липень. Вельми норовистим він виявився. Теплішим від переважної більшості сво-їх попередників. З активною грозовою діяльністю. Важко й пригадати таку кількість пожеж, які спричинили про-тягом одного місяця всюди-сущі блискавки. Горіли хати, сараї, у вогні гинула навіть худоба. Бувало, небесні стрі-ли влучали в людей, позбав-ляючи життя.

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячна температура липня коливалася на території області в межах 20-21 гра-дуса, що на 2 градуси вище серед-ньорічних значень за післявоєнний період. За останні 30 років схожі за температурним режимом липні були у 1994 році і торік.

Температурний максимум мину-лого місяця – плюс 35 градусів – за-фіксувала метеостанція Остра Козе-лецького району. Сталося це в неді-лю, 19 липня. П’ять днів протягом липня температури перевищували позначку 30-ти градусів. 16-25 днів, в залежності від території, темпе-ратура грунту на глибині 10 санти-метрів становила 25 і вище градусів

тепла. Одні рослини таке тепло при-гнічувало, інші стимулювало, якщо, звісно, вистачало вологи.

Правда, не обійшлося у липні і без короткочасних похолодань, коли нічні температури повітря знижува-лися до 8-11 градусів.

Вологи в принципі не бракувало. Особливо на північному сході облас-ті. У Покошичах Коропського району за добу 13 липня випало 44 міліметри дощу. Це – показник дуже сильної зливи. Середній же за місяць – 61-74 міліметри (75-90 відсотків норми), місцями – 82-100 міліметрів (норма і дещо вище норми).

Ще один феномен нинішнього літа. Дніпро двічі вже піднімав свої води: їх поповнювали правобереж-

ні притоки та верхів’я Славутича. Уперше це сталося в червні, коли в західних регіонах України, на заході й півночі Білорусі йшли рясні дощі. Тоді рівень Дніпра піднявся на пів-метра. Аналогічна ситуація спостері-гається і зараз. Такі різкі коливання рівнів у могутньому Дніпрі – рідкіс-не для літа явище.

Позавчора до редакції зайшов жи-тель Чернігова з вулиці Мурінсона Микола Ведякін. Поділився нови-ною: на його обійсті зацвіла… ви-шня. «Чому б це?» – дивується. Та, мабуть же, спровокувало липневе тепло. Зате є надія поласувати сти-глими вишнями ще й восени. Щас-тить же людям!..

Лесь ГОМІН

Пори року

Липень липням дав урок...

Наші невизнані таланти…Невідомий скульптор у селі Бо-

ромики зліпив із піску й клею фі-гуру дівчини: причому врахував найдрібніші анатомічні деталі.

Автор назвався Георгієм. Свого часу він закінчив Чернігівський державний педуніверситет, нині працює в будівельній організації.

Скільки талантів має наша зем-ля! Прикро, що багато з них так і залишаться невідомими…

Робимо абияк?Деякі пам’ятники стоять десяти-

літтями, а той століттями. Небагато років минуло з того часу, як у сквері ім. Попудренка (біля Чернігівської міської ради) встановили пам’ятні плити на честь героїв Великої Ві-тчизняної війни. А цього тижня їх вже ремонтують…

– Конструкція пам’ятників – не-вдала: вона передбачає розвал спо-руди. До того ж, зроблено недбало, ніхто не слідкував за якістю уста-новки, – розповідають майстри.

Словом, діємо за принципом: ко-лись переробимо.

Як ми відпочиваємоЛіто. Від спеки рятує

лише вода. Вона понов-лює сили, гармонію з при-родою і Всесвітом. Кожен зливається з природою по-своєму. Ми такі різні, але прагнемо одного…

А так – вимагаємо…Аби отримати відсотки по депозитах, люди змушені займати чергу в чернігів-

ській філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» з шостої ранку.– У мене строк депозитного договору закінчився ще в червні. А нині відсотки

отримати не можу. Прийшли о дев’ятій годині, а тут вже людей стільки, – розпо-відає клієнтка банку Любов Власова.

Люди говорять, що їм пропонували продовжити строк депозиту на 3-6 місяців. Однак уже під 12 відсотків річних, а не 17-23% як було раніше. Відсотки, якщо й віддають, – то максимум 100 грн., якщо сума більша – зась.

У черзі – переважно пенсіонери. Для збереження своїх заощаджень вибрали саме цей банк, бо через нього отримували пенсію. Вважали, що він надійний…

Довідково: 16 березня 2009 року в ВАТ Банк «БІГ Енергія» введено тимчасову адміністрацію. Тому до 15 вересня нинішнього року в банку встановлено мора-торій на задоволення вимог кредиторів.

Цього тижня старту-вала благодійна акція «З думкою про здоров’я чер-нігівців». Кожного дня з 12 до 19 години бажаючі можуть пройти медич-не обстеження серцево-

судинної системи та при потребі отримати на-правлення на мамогра-фію. Всі ці послуги – безкош товні.

У четвер спеціально обладнаний автомобіль

з лікарями проводив об-стеження в районі Крас-ного мосту. Бажаючих пройти обстеження було понад 120 чоловік. Для тих, хто записався, але отримати медичні по-слуги не встиг, виділять додаткові дні.

Пацієнти – в основно-му люди похилого віку.

Роботу медичних ав-томобілів забезпечува-тимуть кардіологи з ве-ликим професійним до-свідом.

Така акція проходить в Чернігові вперше. Вона триватиме до 11 жовтня 2009 року. Пересувні ме-дичні центри працюва-тимуть у кожному ра-йоні міста.

Медичне обстеження –під вашим будинком

Життя як є

Підготувала Наталія ГАРБУЗФото Віктора КОШМАЛА та автора

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року8

Усі ми, офіційно працюючі в Україні, користуємося норма-ми Кодексу законів про працю

України, що був ухвалений іще 1971 року. Він відображав тодішні уяв-лення про стосунки між працедав-цем і найманим працівником в умо-вах соціалістичної економіки.

Невдовзі минає сорок років, як ми живемо за цим Кодексом. За вік-ном уже не тільки нова ера, а й до-корінно інші економічні відносини, вільний ринок, курс на європейську інтеграцію і підвищення соціальних стандартів. За ці роки Кодекс зазнав численних змін, які часто вносилися безсистемно. Деякі питання взага-лі не передбачалися тим Кодексом, і доводилося регулювати їх підза-конними актами.

Все це призвело до зниження ролі Кодексу у регулюванні трудових відносин, істотно ускладнило його застосування і породило численні правові колізії.

Проект нового Трудового кодексу був розроблений і поданий до Вер-ховної Ради іще 2003 року. За ним стоїть величезна праця не тільки фахових юристів та народних де-путатів, а й соціальних партнерів (уряд, профспілки та роботодавці). Проект Кодексу розроблявся у тісній співпраці з Міжнародною організа-

цією праці, яка пильно відстежує до-тримання прав працівників у зако-нодавстві України. Вона двічі робила технічні коментарі до проекту.

Протягом останніх шести років проект неодноразово розглядався Ко-мітетом з питань соціальної політики та праці і на сесії Верховної Ради, опрацьовувався з об’єднаннями робо-тодавців та профспілками, урядови-ми структурами, але остаточно так і не був ухвалений парламентом.

Очевидно, не всі в Україні зацікав-лені у «виведенні з тіні» сучасних тру-дових відносин. Хтось хотів би і далі не платити за «лікарняний», не нада-вати декретної відпустки, звільнюва-ти без поважної причини, змушувати своїх робітників працювати більше, ніж 8 годин на добу, не сплачувати обіцяної грошової винагороди.

На розгляд нинішньої сесії Верхо-вної Ради винесений проект Кодексу за реєстраційним номером 1108, пода-ний народними депутатами В.Г. Ха-рою, Я.М. Сухим, О.М. Стояном. По суті, це варіант вже знайомого нам проекту Кодексу, опрацьованого со-ціальними партнерами. У травні 2008 року парламент прийняв його у пер-шому читанні і готує тепер до друго-го. Якби не ці депутати, то попередня шестирічна праця правників, пред-ставників громадських об’єднань та

урядових структур виявилася б мар-ною, і парламент нинішнього скли-кання не мав би можливості розгля-нути проект Трудового кодексу, адже законопроекту на той час навіть не було у Верховній Раді.

Цілком очікувано, що серед іні-ціаторів подання законопроекту був нинішній голова Федерації профспі-лок України Василь Хара. Очолив-ши ФПУ торік, він із самого початку став відстоювати думку, що в держа-ві повинні бути врегульовані трудо-ві відносини, а Трудовий кодекс має відповідати вимогам ринкової еко-номіки та найвищим міжнародним соціальним стандартам.

Які ж переваги нового Кодек-су у порівнянні з чинним законо-давством?

1. Чіткіше визначено сферу дії трудового законодавства. Зокрема, Кодекс регулює трудові відносини за участі іноземних працівників і роботодавців із інших країн.

2. Включено положення щодо не-допущення дискримінації, заборони примусової праці, захищено основні права працівника і роботодавця. Ці поправки зумовлені наближенням українського законодавства до євро-пейських та міжнародних стандартів.

3. Уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових

відносинах. Це захистить інтереси найманих працівників при ліквіда-ції підприємств та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб.

4. Встановлено обов’язок робото-давця шанувати честь і гідність пра-цівників, а в разі порушень має від-шкодовуватися моральна шкода.

5. Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками ро-біт, що наводяться у кваліфікацій-них характеристиках. Тобто, робо-тодавець не зможе перекладати на робітника обов’язки інших осіб або ті роботи, які не записані в трудо-вому договорі.

6. Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за влас-ною ініціативою.

7. Після закінчення строку трудо-вих відносин передбачена можливість укладення трудового договору на на-ступний строк, якщо відповідні робо-ти припиняються тимчасово (у зв’язку з їх сезонним характером тощо).

8. Сформульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що над-ходять до каси або на рахунок ро-ботодавця.

То ж за що критикують цей Ко-декс та його авторів? Як правило, за те, про що в тексті документу і згадки немає.

Міф перший. «Законопроектом встановлюється 10-ти годинний ро-бочий день». Проте, згідно зі статтею 131 проекту, нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, тобто 8 годин на день при п’ятиденному робочому тижні. Дозволяється встановлювати меншу

тижневу норму робочого часу, але без зменшення розміру оплати праці.

Міф другий. «Будуть звільняти страйкарів». Кодекс передбачає, що участь у страйку не розглядається, як порушення трудової дисципліни, і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Міф третій. «Укладати тру-довий договір у письмовій формі необов’язково». У статті 41 законопро-екту передбачена лише письмова фор-ма укладання трудового договору, що підвищує гарантії прав працівників.

Міф четвертий. «Легалізується понадурочна праця». У проекті від-творена норма чинного законодав-ства про те, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Підготовка і прийняття нового Трудового кодексу України є важ-ливим кроком щодо посилення за-хисту громадян України, а також для інтеграції України в європей-ську спільноту.

Як безпосередній учасник процесу підготовки та удосконалення нового Кодексу, можу констатувати, що кри-тики законопроекту насправді ніколи його в очі не бачили. Проект оприлюд-нений, доступний всім на сайті парла-менту. Той, хто читав Кодекс, ніколи не підтримає звинувачень на адресу його авторів. Навпаки! Прагнення де-путатів урегулювати сучасні трудові відносини викликає повагу. Потреба в цьому Кодексі давно назріла.

Галина КОЛОСЮК,завідуюча секретаріату Комітету

Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці

За чутками і по суті

Новий трудовий кодекс:права трудящих ніхто не обмежував

Висловити свою думку щодо Трудового кодексу мене спонукали останні публікації в Інтернеті, які викривлюють ідею реформування трудових відносин і паплюжать імена законотворців, що стали на захист трудящих у сучасних ринкових умовах. Здавалося б, навіщо звертати увагу на некомпетентних «коментаторів» з Інтернету? Однак, як відо-мо, поганим новинам завжди швидше вірять. Ось і виходить так, що громадськість на-лаштовується вороже до будь-яких спроб змінити безправне становище людини праці і посилити соціальний захист працівників. Але ж йдеться про наші з вами інтереси!

У період кризи, коли більшість людей нама-гається економити на

всьому, купити стільки про-дуктів не так вже й дорого.

Для сімейного бюджету обійдеться дорожче похід у супермаркет. Шмат копченого м’яса чи ковбаси це, повірте, не дешево, хоч і смачно. Та не забувайте, що копченості містять значну кількість солі і подразнюють ваш кишків-ник, що може спричинити серйозні захворювання.

Пити магазинні соки влітку принаймні не еко-номічно. Якщо літр соку коштує в середньому 6 гри-вень, то, приміром, відро до-машніх абрикосів на Цен-

тральному ринку Черніго-ва лише 15 грн. А скільки з відра вийде не розведе-ного, а стовідсоткового на-турпродукту? Підрахуйте і виберіть для себе, що ви-гідніше купувати.

Антикризове меню вліт-ку – це не купівля дешевої ковбаси замість дорогої. У дешевій і м’яса катма. Це, насамперед, зелень і фрукти. А якщо м’ясного хочеться, то купуйте натуральне і найде-шевше куряче. Якщо, примі-ром, кілограм дешевої ковба-си «зашкалює» за 20 гривень, то стільки ж курятини ко-штує від 17 до 21 грн.

Раціональний вихід і за-міна м’яса рибою. Особливо

цінний білковий продукт – кальмари.

Дорогі рис і гречку мож-на замінити дешевшими ві-

всяними, пшеничними чи кукурудзяними крупами. Важливо вміло приготува-ти гарнір.

І, звісно ж, у кожного на столі мають бути зелень і фрукти. На Центральному ринку Чернігова можна ку-пити все чи майже все. Не го-ніться за продуктами з чужих країв. Екзоти можуть мати гарний вигляд, але ви не зна-єте, а лише можете здогадува-тися, скільки вони пролежали на складах і базарних прилав-ках. Купуйте свіже, домашнє.

Приміром, кілограм огір-ків обійдеться вам лише у 3 гривні, корнішони – на 1 гривню дорожчі. Помідори від 3 (привізні) до 5-9 гри-вень (домашні). Найдорож-чі – по 9 гривень оранжеві, крупні, м’ясисті.

Три корінці столового бу-ряка обійдуться лише у 2 гривні. Кілограм кабачків – 2,50, баклажанів – 4,50, со-лодкого перцю – 4-6, морк-ви – 6, цибулі – 4-5. Картопля цьогорічного врожаю від 2 до 3 гривень кілограм.

Якщо перші кавуни, ви-рощені методом швидкого дозрівання, містили підви-щену кількість нітратів, то у серпні настало природне дозрівання кавунів і ціна на них знизилася до 2 гривень за кілограм.

Уже з’явилися в продажу яблука і груші з місцевих са-дів. Скажімо, яблука сорту Білий налив коштують 2,50 гривні кілограм.

Влітку дієтологи рекомен-дують найбільше з молочних

продуктів вживати кефір і сир. Не обов’язково купу-вати кілограм домашнього сиру за 12 гривень, можна кількасот грамів, щоб по-вністю на кілька днів «заря-дити» організм необхідними вітамінами.

Дорожчає цукор, але його вживати потрібно не більше 50 грамів на добу. Адже, щоб засвоїти цей солодкий про-дукт, організм «випалює» чималу кількість дефіцит-них вітамінів.

Бажано в антикризове меню додати курячі яйця. Десяток коштує від 6.10 до 7 гривень, а від домашніх не-сучок – 9 гривень. Але ку-рячі яйця здатні компенсу-вати нестачу у вашому меню м’ясних продуктів, бо містять нешкідливі жири, протеїни, вітаміни.

Щоб у період кризи забез-печити організм потрібни-ми для життя продуктами, не треба товстого гаманця. Походіть, побазаруйте, ви-беріть, чого душа забажає. Якщо вона хоче, приміром, добрих персиків, віддавайте 15-17 гривень за кілограм. А, може, за ці гроші краще купити відро яблук чи абри-косів? Вирішувати вам. Ми лише радимо, як зберегти здоров’я і економно витра-чати сімейний бюджет у пе-ріод кризи.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ

Споживчий кошик

Антикризове менюпропонує… літо

Щоб бути здоровою і життєрадісною, людина має щодня вживати щонайменше 12 віта-мінів і 5 основних мінеральних речовин. Так принаймні стверджують фахівці. У щоденно-му раціоні обов’язкова наявність білків (1 грам на 1 кілограм ваги), вуглеводів (200-300 г), жирів (50-70 г), клітковини (20 г). Усі ці життєво необхідні елементи можна «завантажити» у шлунок, з’ївши за добу майже кілограм овочів і фруктів, півкілограма круп і картоплі, не-величкий шматочок нежирного м’яса.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

9

Доки «Вконтакті», «Однокласники» й інші віртуальні соці-альні об’єднання (а за кордоном – Facebook, MySpace, Twitter, ін-ші) відлічують юві-лейні тисячі корис-тувачів, спостерігачі починають хвилюва-тися за моральний і психічний стан їхніх учасників.

Сучасні новини – це вже не сірий текст су-цільними колонками на шпальтах (вибачте, якщо у нас такі трап-

ляються). Читач вже не той, він скоріше як телеглядач, хоче побачити швидко й яскраво, бодай що там за змістом. Короткі ж повідомлення в соці-альних мережах – це тексти обсягом до 140 символів, які й пере-глядають користувачі. Та вчені встановили, що за таких умов ін-формація засвоюється неоднорідно. Негатив, співчуття, пережи-вання болю сприй-маються за долі се-

кунди, тоді як по-зитив, радість тощо потребують кількох секунд на реакцію

психіки. Тож під час швидкого перегляду повідомлень усвідом-люються в першу чер-гу негативні.

Не в захваті від віртуального спілку-вання й церковні дія-чі. Вестмінстерський

архієпископ Вінсент Ніколс стверджує, що в першу чергу на небезпеку наража-ються підлітки. Для них звичайна люд-ська бесіда, відчут-тя реальної людини, мови її жестів, емоцій зводяться нанівець. А згідно з принци-пом «все, або нічо-го» знайомства мимо-хідь, швидка розлука з друзями, тобто роз-рив певних соціаль-них зв’язків для осіб, що роблять перші кроки становлення у суспільстві, призво-дять до психологіч-них травм, а іноді – й самогубства.

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року Світ навколо насСвіт навколо нас

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Підготував Олександр Божок

За даними securitylab.ru, telegraph.co.uk, euroncap.com

Популярний мі-кроавтомобіль

Daewoo Matiz. Швидкість – 64 кі-лометри на годи-ну. Тест на лобо-ве зіткнення. Що тут додати? Кож-ному водію і по-тенційному по-купцю будь-якого автомобіля реко-мендую сайт www.euroncap.com – тут зібрано креш-тести багатьох автомобі-лів. Також можна завітати на сайт crash-tests.net, де цю ж інформацію перекладено ро-сійською, а відео-записи збережено окремо у файло-обмінній мережі Rapidshare. Є тут і тести російських авто. Найдрама-тичніший резуль-тат, на мій погляд, у Cherry Amulet – перевантаження мозку водія дося-гає 82g (!!!), чи-сельні деформа-ції та руйнуван-ня кузова... Гірша, за описами, тіль-ки Nexia узбець-кої збірки – її ще називають «капсу-лою смерті». Тож, цікавтеся у диле-рів, бо Matiz у нас теж не АвтоЗазів-ський...

У Лас-Вегасі (США) заверши-лася хакерська конфе-

ренція Defcon. На неї зібрало-ся понад вісім тисяч спеціалістів у галузі інформаційної безпеки із багатьох країн. Вони проде-монстрували свою майстерність, а водночас – і недоліки існуючих систем безпеки. Один із них, за сумісництвом пілот Райтер Кун-кель продемонстрував, як можна проникнути в систему керування рухом повітряного транспорту Фе-дерального управління цивільної авіації США. Атакуючий, напри-клад, може перешкоджати обміну даними з диспетчерами, блокувати радар, вводити підроблений план польоту, видавати себе за пілота, або взагалі заборонити рейсу ви-літ з аеропорту.

Не обійшлося й без курйозів. У вестибюлі готелю Riviera, де проходив захід, поза зоною віде-оспостереження було виявлено фальшивий банкомат. Він зчи-тував дані рахунку клієнта, та запам’ятовував введений PIN-код. Слідчі органи намагаються встановити особу жартівника-зловмисника.

Потаємний біксоціальних мереж в Інтернеті

Виявляється, британська залізни-ця електрифікована лише на 40 відсот-

ків. В основному це південно-східні марш-рути, головні лінії між Лондоном, Единбур-гом та Глазго, та приміські потяги навколо Ліверпуля. Решта – дизель-потяги.

Наприкінці липня прем’єр цієї країни Гордон Браун проголосив, що розробку плану електрифікації залізниці завершено. В першу чергу уряд вирішив виділити 100 мільйонів фунтів на модернізацію шляху між Манчестером та Ліверпулем.

Для порівняння, залізничні шляхи Швейцарії – на 100 відсотків електричні, Швеція та Гол-ландія досягли 70-відсоткової позна-чки, Італійські об-ладнані на 69, а Німецькі – на 56 відсотків.

ПОНЕДIЛОК, 10 СЕРПНЯ

qq 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Щоденники мисливця за

крокодилами10.00 Найзабавнiшi тварини

планети10.30 Дельфiнячi буднi11.00, 19.00 Повiтрянi щелепи12.00 Територiя тварин13.00 Мисливець за крокодилами14.00, 14.30 Жокеї15.00, 04.35 СОС дикої природи15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00 Порятунок тварин в Австралiї17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв18.00, 00.00 Маєток сурикатiв18.30, 00.30 Мавпяче життя20.00 Неймовiрнi подорожi зi

Стiвом Леонардом

jj 07.00, 15.00 «Хто ти такий?»08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Загадка болотних мумiй»11.00 «Остання дуель»12.00 «Гендель: Класик поп-музики»13.00 «К.С. Льюїс: за межами Нарнiї»14.00 «Альфонс Муха – прови-

дець Арт Нуво»17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 18.00, 02.00 «Дiккенс в Америцi» 18.30, 02.30 «Рай на Землi» 19.00, 03.00 «Iсторiя писемностi» 20.00, 04.00 «Сноудон i Марга-

рет: королiвський шлюб»21.00, 05.00 «Втеча Людовіка XVI»22.30, 06.30 «Релiгiя й полiтика» 23.00 «Хто ти такий?»

ii 05.00, 10.00, 15.00 Титанiк:

Остання таємниця07.00 Жан-Мiшель Кусто:

океанськi пригоди: Повер-нення до Амазонки

08.00 Велика бiла акула09.00, 14.00 Таємницi корабля-

скарбницi династiї Тан11.00 Гiєна: цариця хижакiв12.00 Сила вибуху13.00 З грядки на стiл13.30 Кухня пiвденних штатiв США16.00 В об’єктивi: незвичайна

поведiнка тварин17.00 Полярний ведмiдь18.00 Вiд Судану до Ефiопiї19.00 Попередження про ви-

верження вулкана20.00 Корейська формула20.30 Кiбергурмани

ВIВТОРОК, 11 СЕРПНЯ

qq 08.00, 20.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Щоденники мисливця за

крокодилами10.00 Найзабавнiшi тварини

планети10.30 Дельфiнячi буднi11.00, 19.00, 00.55 Вижити при

зустрiчi з акулою12.00 Територiя тварин13.00 Мисливець за крокодилами14.00 Неймовiрнi подорожi зi

Стiвом Леонардом15.00, 04.35 СОС дикої природи15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00 Порятунок тварин в Австралiї17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв18.00, 00.00 Маєток сурикатiв18.30, 00.30 Мавпяче життя

jj 07.00, 15.00 «Хто ти такий?»08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Римськi таємницi» 10.00 «Дiккенс в Америцi» 10.30 «Рай на Землi» 11.00 «Iсторiя писемностi» 12.00 «Сноудон i Маргарет:

королiвський шлюб»13.00 «Втеча Людовіка XVI»14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 18.00, 02.00 «Дiккенс в Америцi» 18.30, 02.30 «Рай на Землi» 19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя» 20.00 «Секрети iсторiї: справжнiй

Джордж Вашингтон»21.00 «Протестантська революцiя» 22.00 «Китайськi пiдкорювачi морiв»23.00 «Бiлл Гейтс: як дивак змiнив свiт»

ii 05.00, 12.00 Попередження про

виверження вулкана06.00, 13.00 Корейська формула06.30, 13.30 Кiбергурмани07.00 Близькi контакти08.00 Полярний ведмiдь09.00, 14.00 Вибух газу

в Пуерто-Рiко10.00, 15.00 Погляд зсередини:

Легiон 111.00 Сила гри16.00 В об’єктивi: незвичайна

поведiнка тварин II17.00 Свiт хижакiв: Цар ведмедiв18.00 Магiстри катастроф:

Смертельна пастка19.00 З погляду науки: Лох-Несс20.00 Смак Тасманiї20.30 Мексиканська Калiфорнiя21.00 Айя-Софiя в Стамбулi

СЕРЕДА, 12 СЕРПНЯ

qq 08.00, 14.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Щоденники мисливця за

крокодилами10.00 Найзабавнiшi тварини

планети10.30 Дельфiнячi буднi11.00, 19.00, 00.55 Свiт природи12.00 Територiя тварин13.00 Мисливець за крокодилами15.00, 04.35 СОС дикої природи15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00 Порятунок тварин в

Австралiї17.30, 23.30 Руйнiвники

стереотипiв18.00, 00.00 Маєток сурикатiв18.30, 00.30 Мавпяче життя20.00, 01.50 Китовi вiйни

jj 07.00, 15.00 «Бiлл Гейтс: як

дивак змiнив свiт»08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Римськi таємницi» 10.00 «Дiккенс в Америцi» 10.30 «Рай на Землi» 11.00 «Це – цивiлiзацiя» 12.00 «Секрети iсторiї: справжнiй

Джордж Вашингтон»13.00 «Протестантська революцiя» 14.00 «Китайськi пiдкорювачi морiв»17.00, 01.00 «Великi вченi» 17.30, 01.30 «Великi вченi» 18.00, 02.00 «Слiдами Лоуренса

Аравiйського»19.00 «Мости Нью-Йорка»20.00, 04.00 «Великий

англiйський комбiнатор»21.00, 05.00 «Один проти танкiв»

ii 05.00, 12.00 Лох-Несс06.00, 13.00 Смак Тасманiї06.30, 13.30 Мексиканська

Калiфорнiя07.00 Смерть Сонця08.00 Цар ведмедiв09.00, 14.00 Айя-Софiя в Стамбулi10.00, 15.00 Суперспоруди: Гiгант-

ський вертолiт – кран11.00 Легенди крижаного свiту16.00 Акула на прiзвисько Нiколь17.00 Свiт хижакiв: Лев18.00 Прокляття царя Тута19.00 Епоха танення льодовикiв20.00 Схiдна щедрiсть20.30 Коров’яча кухня21.00, 00.00, 03.00 Таємниця

Креста: Загадка тамплiєрiв22.00, 01.00, 04.00 Кришталевi

черепи: витоки легенди

ЧЕТВЕР, 13 СЕРПНЯ

qq 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Щоденники мисливця за

крокодилами10.00 Найзабавнiшi тварини планети10.30 Дельфiнячi буднi11.00, 19.00, 00.55 Бичачi акули

з Найджелом Марвеном12.00 Територiя тварин13.00 Мисливець за крокоди-

лами. Африка14.00 Китовi вiйни15.00, 04.35 СОС дикої природи15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00 Порятунок тварин в Австралiї17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв18.00, 00.00 Маєток сурикатiв18.30, 00.30 Мавпяче життя20.00, 01.50 Дикi й небезпечнi

jj 07.00, 15.00 «Перша свiтова вiй-

на в Доломiтових Альпах»08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Великi вченi» 10.00 «Слiдами Лоуренса

Аравiйського»11.00 «Мости Нью-Йорка»12.00 «Великий англiйський

комбiнатор»13.00 «Один проти танкiв»14.00 «Днi, що потрясли свiт»17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Фаворит»19.00 «Цегла: подорож вiд

Вавилона до Венерберга»20.00 «Ромеро – смерть

архiєпископа»21.00 «Викрадення лiтака»23.00 «Де жив справжнiй хоббiт»

ii 06.00, 13.00 Схiдна щедрiсть06.30, 13.30 Коров’яча кухня07.00 Космiчнi зонди08.00 Свiт хижакiв: Лев09.00, 14.00 Таємниця Креста:

Загадка тамплiєрiв10.00, 15.00 Кришталевi чере-

пи: витоки легенди11.00 В об’єктивi: незвичайна

поведiнка тварин12.00 Епоха танення льодовикiв16.00 Дикi гiганти заповiдника «Деналi»17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Лiси18.00 Вiд динозавра до iндички19.00 Попередження про цунамi20.00Сила об’єднання20.30 Магiя їжi21.00 Жан-Мiшель Кусто:

океанськi пригоди: Повер-нення до Амазонки

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ

qq 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Щоденники мисливця за

крокодилами10.00 Найзабавнiшi тварини

планети10.30 Дельфiнячi буднi11.00, 19.00, 00.55 Бiла акула,

Червоний трикутник12.00 Територiя тварин13.00 Мисливець за крокодилами14.00, 14.30 Справа майстра боїться15.00, 04.35 СОС дикої природи15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00 Порятунок тварин в Австралiї17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв18.00, 00.00 Маєток сурикатiв18.30, 00.30 Мавпяче життя20.00, 20.30, 01.50, 02.20 Жокеї

jj 08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Фаворит»11.00 «Цегла: подорож вiд

Вавилона до Венерберга»12.00 «Ромеро – смерть

архiєпископа»13.00 «Викрадення лiтака»14.00 «Днi, що потрясли свiт»15.00 «Де жив справжнiй хоббiт»17.00, 01.00 «Кривава Омаха»18.00 «Книга, що потрясла свiт»19.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 20.00, 04.00 «Ганди»21.00 «Та здраствує Пакистан!» 22.00, 06.00 «Садиба едварди-

анської епохи» 23.00 «Спiлберг про Спiлберга»00.00 «Королiвство Арна»

ii 07.00 Iншопланетний контакт08.00 Найнебезпечнiшi твари-

ни: Лiси09.00, 14.00 Жан-Мiшель Кусто:

океанськi пригоди: Повер-нення до Амазонки

10.00, 15.00 Гепарди: Наперекiр всьому

11.00 В об’єктивi: незвичайна поведiнка тварин II

12.00 Попередження про цунамi13.00 Сила об’єднання13.30 Магiя їжi16.00 Голодний напад!17.00 Найнебезпечнiшi твари-

ни: Вiд пустелi до савани18.00 Невiдомий Китай: Гребля

«Три ущелини»19.00 Атака Астероїда20.00 Дари Тоскани

СУБОТА, 15 СЕРПНЯ

qq 06.00, 23.00 Полiцiя Х’юстона07.00, 07.30, 18.30, 00.30 Мавпя-

че життя08.00 Руйнiвники стереотипiв09.00 Екстремали10.00 Щоденники мисливця за

крокодилами11.00, 12.00 Людина-акула13.00 Вижити при зустрiчi з акулою14.00 Як не стати здобиччю акул15.00 Акулотерапiя16.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00, 17.30 Справа майстра

боїться18.00, 00.00 Маєток сурикатiв19.00, 00.55 Справа про акуля-

чий напад20.00, 21.00, 01.50, 02.45 Дикi й

небезпечнi

jj 07.00, 15.00 «Спiлберг про Спiлберга»08.00, 16.00 «Королiвство Арна» 09.00 «Кривава Омаха»10.00 «Книга, що потрясла свiт»11.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 12.00 «Ганди»13.00 «Та здраствує Пакистан!» 14.00 «Садиба едвардианської

епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30, 01.30 «Втраченi боги» 18.00 «Таємниця теракотового воїна»19.00 «Загадковi цивiлiзацiї:

iнки, майя й ацтеки» 20.00, 04.00 «Toнi Блер» 21.00, 05.00 «Мусульманська

iсторiя Європи»22.00, 06.00 «Садиба едварди-

анської епохи»

ii 07.00 Суперспоруди:

Гiгантський вертолiт – кран08.00 Талановитi тварини:

Розумнi свинi09.00 Талановитi тварини:

Розумнi собаки10.00 Талановитi тварини:

Розумнi голуби11.00 Суперкiшки12.00 Неймовiрне тiло людини13.00 Люди-роботи14.00 Розумнi щури15.00 Здiбностi мавп16.00 Апокалiптичний вулкан17.00 Помпеї пiд загрозою18.00 Око леопарда20.00 Небезпечнi подорожi:

Через Гiмалаї21.00, 22.00, 23.00, 00.00 «Все

про руйнування»: Мега-злам

НЕДIЛЯ, 16 СЕРПНЯ

qq 05.00, 05.30 Ветеринарна

швидка допомога06.00, 12.00, 13.00, 23.00

Полiцiя Х’юстона07.00, 07.30, 18.30, 00.30 Мавпя-

че життя08.00 Руйнiвники стереотипiв09.00 Ветеринари-стажисти09.30, 04.35 СОС дикої природи10.00, 11.00 Територiя тварин14.00, 14.30 Жокеї15.00, 15.30 На днi безоднi16.00, 22.00, 03.40 Вiддiл за-

хисту тварин – Пiвденна Африка

17.00, 17.30 Дельфiнячi буднi18.00, 00.00 Маєток сурикатiв19.00, 00.55 Свiт природи20.00, 01.50 Найстрашнiший в

iсторiї напад акул

jj 07.00, 15.00 «Операцiя «Голлiвуд»08.00, 16.00 «Королiвство Арна» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Втраченi боги» 10.00 «Таємниця теракотового

воїна»11.00 «Загадковi цивiлiзацiї:

iнки, майя й ацтеки» 12.00 «Toнi Блер» 13.00 «Мусульманська iсторiя

Європи»14.00 «Садиба едвардианської

епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30, 01.30 «Втраченi боги» 18.00 «У пошуках фiнiкiйцiв»19.00, 03.00 «Володар Сипана»20.00, 04.00 «Жанна Д’Арк»21.00 «Королева-незаймана»

ii 05.00, 05.30, 06.00, 06.30, 07.00,

08.00, 09.00, 10.00, 11.00, 12.00, 13.00, 16.00, 17.00 Марафон «Все про руйну-вання»

14.00, 15.00, 18.00, 19.00 Мара-фон «Все про руйнування»: Професiя – руйнiвник

20.00 Розслiдування авiакатастроф: Всi двигуни вiдмовили!

21.00, 00.00, 04.00 Погляд зсередини: Суперавто

22.00, 01.00 Погляд зсередини: «Ягуар»

23.00, 02.00 З погляду науки: Апокалiпсис Землi

03.00 Мега-злам: Боїнг-747

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року10 Реклама та оголошенняРеклама та оголошення

«Ñêîëüêî ñåáÿ ïîìíþ, ïîñòîÿííî áûëè ïðîáëåìû ñ ìî÷å-ïîëîâîé ñ è ñ ò å ì î é . Òî ì å ñ ÿ ÷ í û å ïðåêðàùàëèñü, òî îáèëüíûå, òî ïî÷êè ïðèõâàòÿò, òî óïëîòíåíèÿ â ãðóäè. Óæå ãèíåêîëîãè ãîâîðèëè: «Õâàòèò òàáëåòîê. Ïîäáåðè òðàâû è ïîïåé.» Êóìà áûëà íà ïðèåìå ó Êîíîíåíêî, è âñå õâàñòàëàñü êàêèì-òî ×óäî-÷àåì. Äàëà è ìíå. Ýòî äåéñòâèòåëüíî ÷óäî! Áîþñü ñãëàçèòü. Íî ÷óâñòâóþ ñåáÿ òåïåðü êàê äåâ÷îíêà. Íè÷åãî íå áåñïîêîèò.»

Ñâåòëàíà, ã.Äæàíêîé

Ìíîãèå ñïðàøèâàþò: “×òî ýòî çà ñåíñàöèÿ - ÷óäî ÷àé, êîòîðûé ñïàñàåò ëþäåé è ïîìîãàåò ïðè íåèñ÷èñëèìûõ êîëè÷åñòâàõ áîëåçíåé?” Çäåñü Âû è íàéäåòå îòâåòû íà ìíîãèå âîïðîñû.

ÐÅØÀÅÒ ÏÐÎÁËÅÌÛ È ÑÎÕÐÀÍßÅÒ ÇÄÎÐÎÂÜÅ

Çàêëþ÷åíèå ìèíèñòåðñòâà çäðàâîîõðàíåíèÿ Óêðàèíû, ãîñóäàðñòâåííîé ñàíèòàðíî-ýïèäåìèîëîãè÷åñêîé ñëóæáû

¹ 05.03.02-04/17386ÄÈÅÒÈ×ÅÑÊÀß ÄÎÁÀÂÊÀ

Äîñòàòî÷íî íåñêîëüêî íåäåëü ïîëüçîâàòüñÿ ýòèì ÷óäî-÷àåì è Âû ñìîæåòå ñàìîñòîÿòåëüíî ñòàáèëèçèðîâàòü ñâîþ æèçíü. ß óæå ìíîãèå ãîäû óïîòðåáëÿþ ÷óäî-÷àé, è îí äàåò ìíå ìíîãî ñèë è ýíåðãèè.

Êîíñòàíòèí Êîíîíåíêî,ôèòîòåðàïåâò, ìåäèöèíñêèé ïñèõîëîã,

ïàðàïñèõîëîã, ìàãèñòð ïñèõîëîãèè,äîêòîð ôèëîñîôèè, àêàäåìèê,

äèðåêòîð Èíñòèòóòà Ïàðàïñèõîëîãèè“Íîâà Ãåíåðàö³ÿ”

«ß ïåðåíåñ äâà èíñóëüòà , ïðèíèìàë åæåäíåâíî ïî 20 òàáëåòîê. Ìåñÿö ïîïèë ×óäî-÷àé. Ëåêàðñòâ ïðèíèìàþ íåìíîãî, è ìíå òåïåðü çàìåòíî ëó÷øå.»

Ñåðãåé, ã.Õàðüêîâ

«ß ïåðåíåñëà èíôàðêò, äîëãî áîëåëà, âñå äàâëåíèå ñêàêàëî. Êóïèëà ×óäî-÷àé. Ñðàçó ïðîøëè ãîëîâíûå áîëè. ×åðåç íåäåëþ íîðìàëèçîâàëîñü äàâëåíèå.»

À. Áóðêåíÿ, ã.Íèêîëàåâ

«Ñòðàäàëà àñòìîé, áîëÿìè â ñïèíå, îòäûøêîé, âûêðó÷èâàëî ðóêè è íîãè, îñîáåííî íà ïîãîäó. Ñïàñèáî âàøåìó Îçäîðîâèòåëüíîìó ÷àþ òåïåðü íè÷òî ìåíÿ áîëüøå íå áåñïîêîèò. Âîèñòèíó ×óäî-÷àé»

Ëþäìèëà, ã.Ñèìôåðîïîëü

« × à ñ òî á îë åë è ä åò è . × ó ò ü ïåðåîõëàæäåíèå, è íå ìåñÿö ñëåãëè.  ñàäèêå ìåäñåñòðà ï î ð å ê î ì å í ä î â à ë à ó ê ð å ï è ò ü èììóííóþ ñèñòåìó ×óäî-÷àåì. Ðåçóëüòàò ïîðàçèòåëüíûé. Òåïåðü íèêàêèõ ïðîñòóä. È ñàìîå ãëàâíîå, ÷òî îíè ñ óäîâîëüñòâèåì ïüþò ýòîò ñëàäêèé ÷àé.»

Ëåíà, ïîñ.×åðíîìîðñêîå

×àé

óäî

« Ì í å 7 3 ã î ä à , è ê à ê áîëüøèíñòâî ëþäåé â ýòîì âîçðàñòå, ÿ èìåþ ìíîãî ï ð î áë å ì ñ î çä î ð î â ü å ì : àðèòìèÿ, ïàíêðåàòèò, ïðîñòàòèò, ã è ï å ð ò î í è ÿ , ÿ ç â à äâåíàäöàòèïåðñòíîé êèøêè, î ñ ò å î õ î í ä ð î ç , ä å ô î ð ì è ð ó þ ù è é à ðò ð î ç êîëåííûõ ñóñòàâîâ. Ïðèíèìàë ìíîãî ëåêàðñòâ, íî îíè íå î÷åíü ïîìîãàëè. ×àñòî âûçûâàë «ñêîðóþ». Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé äëÿ ìåíÿ ïðèîáðåë ñûí. Îí íàñòîÿë íà òîì, ÷òîáû ÿ ïîëüçîâàëñÿ ×óäî-÷àåì. Óæå ÷åðåç íåñêîëüêî äíåé ìíå ñòàëî ëåã÷å, ïîñòåïåííî ïðîøëè âñå áîëè, ïðåêðàòèëàñü îòäûøêà, íîðìàëèçîâàëîñü äàâëåíèå. Ñåé÷àñ ÷óâñòâóþ ñåáÿ õîðîøî, ðàäóþñü æèçíè. Ðàáîòàþ äîìà è íà äà÷å. Òàáëåòêè íå ïðèíèìàþ. Î÷åíü äîâîëåí.»

Ê.Ñêðèïíþê, ã.Äîíåöê

«Òàêîé ñëàäåíüêèé ýòîò ÷àåê. Ïîïðîáîâàë ïðîòèâ êóðåâà. Íèêîãäà íå äóìàë, ÷òî òàê áûñòðî îòêàæóñü îò ñèãàðåò. Ïðîñòî êëàññíî.»

Àëåêñåé, ã.Õåðñîí

«Ïèë áåçáîæíî. Äîïèëñÿ äî òîãî, ÷òî íà÷àëèñü ïðîáëåìû ñ ïå÷åíüþ. Õèìèêàòîâ íåëüçÿ. Ïðèåçæàëè Âàøè â Êðåìåí÷óã. Äî÷êà ïðèíåñëà 3 óïàêîâêè ýòîãî ÷àÿ, ÷òîáû ïå÷åíü ëå÷èòü. Ñðàçó æå î÷åíü ìÿãêî è ëåãêî ÿ ðàññòàëñÿ ñ âîäêîé, ïå÷åíü âîññòàíîâèëàñü. Äà òåïåðü ÿ è ìóæ÷èíà îãî-ãî!»

Ëåîíèä, ã.Êðåìåí÷óã

« ß á û ë à ç à ê î í ÷ å í í î é í å â ð î ñ ò è ÷ ê î é . Ï ð è ñ ò ó ï û «áåøåíñòâà» ñìåíÿëèñü íà ä ë è ò å ë ü í û å ä å ï ð å ñ ñ è è . Ðàñòåðÿëà âñåõ äðóçåé.  ñâîè 32 ãîäà íè ìóæà, íè äåòåé, äàæå ñ ðîäèòåëÿìè íå îáùàëàñü. Ïîøëà íà ïðèåì ê Êîíîíåíêî, à îí ï î ð å ê î ì å í ä î â à ë ï î ï è ò ü Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé. Ïîñëå äâóõ íåäåëü ïðèåìà ×óäî-÷àÿ ÿ êàê áóäòî çàíîâî íà ñâåò ðîäèëàñü. Ñòàëà ñïîêîéíîé, ðàññóäèòåëüíîé. Ñðàçó æå ïîñåòèëà ðîäèòåëåé, èçâèíèëàñü çà ñâîå ïîâåäåíèå. Íî ãëàâíîå, ÷òî çà ìíîé ñåé÷àñ óõàæèâàåò ìóæ÷èíà. Ñïàñèáî!»

Àëåíà, ã.Åâïàòîðèÿ

òåëüíûé ýôôåêò ïðè áîëåçíÿõ áðîíõîë¸ãî÷íîé ñèñòåìû; ãàéìîðèòå, îòèòå; áîëåçíÿõ ïî÷åê è ìî÷åïîëîâîé ñèñòåìû; áîëåçíÿõ îðãàíîâ ïèùåâàðåíèÿ; íàðóøåíèÿõ ôóíêöèé ñåðäå÷íî-ñîñóäèñòîé è íåðâíîé ñèñòåì; î ò ð à â ë å í è ÿ õ ð à ç ë è ÷ í î é ý ò è î ë î ã è è . Ñòåâèÿ - óíèêàëüíîå ðàñòåíèå, ñëàäîñòü êîòîðîãî â 300 ðàç ïðåâûøàåò ñëàäîñòü îáû÷íîãî ñàõàðà. Ñòåâèÿ, èëè ìåäîâàÿ òðàâà , ðîäîì èç Þæíîé Àìåðèêè. Äîëãîå âðåìÿ ïîä ñ ò ð à õ î ì æ å ñ ò î ÷ à é ø å ã î íàêàçàíèÿ (âïëîòü äî ñìåðòíîé êàçíè) âûâîç ýòîãî ðàñòåíèÿ çà ðóáåæ áûë ñòðîãî âîñïðåù¸í. Ëèøü â 80-å ãîäû XX âåêà ñòåâèÿ ïîïàäàåò íà òåððèòîðèþ áûâøåãî ÑÑÑÐ. Íî è òîãäà îíà á û ë à ä î ñ ò ó ï í à ë è ø ü èçáðàííûì. Ïî Ðåøåíèþ Êàáèíåòà Ìèíèñòðîâ ÑÑÑÐ ðàçðàáîòêè ïî å¸ àäàïòàöèè ê íàøèì óñëîâèÿì âåëèñü ïîä ãðèôîì "ñîâåðøåííî ñåêðåòíî”

«Íèêàê ìû íå ìîãëè èçáàâèòüñÿ îò ýíóðåçà. Ïàðíþ óæå 9 ëåò. Êàæäîå óòðî ìîêðûé. Ìíîãî âñåãî ïåðåïðîáîâàëè. Ðåøèëè åùå è ýòîò ÷àé ïîïèòü. Çà ïåðâóþ íåäåëþ ïðèåìà ×óäî-÷àÿ ïðîáëåìû áûëè òîëüêî äâà ðàçà. Åùå íåäåëþ ïîïèëè - îäèí ðàç ìîêðûé. Åùå äâå íåäåëè ïðèåìà, è ïî ñåãîäíÿ, ñëàâà Áîãó, íèêàêèõ ïðîáëåì. Âñåãäà ïðîñûïàåòñÿ ñóõîé.»

Íèíà, ã.Æèòîìèð

Óï îòð åáëå í è å : 1 ï à ê åò è êí à ñ ò à ê à í ê è ï ÿ ò ê à . Í à ñ ò î ÿ ò ü 1 5 - 2 0 ì è í ó ò . Ï ð è í è ì à ò ü 2 - 3 ð à ç à â äåíü ïî îäíîìó ñòàêàíó äî åäû.

Äîáàâêà äèåòè÷åñêàÿ

Ñâèä. Ñåðèÿ ÀÎÎ ¹ 087633 îò 27.05.94 âûäàíà Êèåâî-Ñâÿòîøèíñêîé àäìèíèñòðàöèåé Êèåâñêîé îáë. Âñå ïðàâà çàùèùåíû

Ñòîèìîñòü îäíîé óïàêîâêè 33 ãðí

Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé ìîæíî ïðèîáðåñòè òîëüêî:

.

Ìèíèìàëüíûé êóðñ ïðèìåíåíèÿ - 10 äíåé (2 óïàêîâêè), ïðè õðîíè÷åñêèõ çàáîëåâàíèÿõ - 1 ìåñÿö (5 óïàêîâîê)Ñïðàâêè ïî òåë. 8 (050) 15 - 44 - 259

Âíèìàíèå! Ïðåäëàãàåìûå ïî îòäåëüíîñòè: ñòåâèÿ, ýõèíàöåÿ è äðóãèå òðàâû â ñáîðå - ýòî íå ×óäî-÷àé! Îñòåðåãàéòåñü ïîääåëîê!

ã. ×åðíèãîâ 16,17,18 àâãóñòà ñ 9-00 äî 15-00 ïî àäðåñó: êèíîòåàòð èì. Ùîðñà, óë. Ìàãèñòðàòñêàÿ,3,(Êðàñíàÿ ïëîùàäü)

ã. Ïðèëóêè 19 àâãóñòà ñ 9-00 äî 15-00 ïî àäðåñó: ÃÄÊ, óë.Ïåðåÿñëàâñêàÿ,28.

ã. È÷íÿ 20 àâãóñòà ñ 9-00 äî 15-00 ïî àäðåñó: ÐÄÊ, óë. Ãîãîëÿ,1.

ð ä ó

З нагоди професійного свята – Дня працівників ветеринарної медицини – ряд спеціалістів відзначено

відзнаками та нагородами, а саме:1. Згідно з Указом Президента України №592 від 03.08.2009

року начальнику головного управління ветеринарної ме-дицини в Чернігівській області Кульбаку Віктору Дмитро-вичу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник ветеринарної медицини України».

2. Подякою Прем’єр-міністра України відзначено начальни-ка управління ветеринарної медицини в Менському районі Белашка О.І.

3. Трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики Украї-ни «Знак пошани» нагороджено начальника управління ве-теринарної медицини в Носівському районі Чорнозуба В.І.

4. Нагороджено відзнакою Державного Комітету ветеринар-ної медицини України «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України III ступення» – заступників начальника головного управління ветеринарної медицини в Чернігів-ській області Павлішена Юрія Володимировича та Чаплі-єва Сергія Олександровича.

5. Нагороджено Почесною грамотою Державного комітету вете-ринарної медицини України начальників управлінь ветери-нарної медицини: у Варвинському районі – Матухно В.К., Ку-ликівському – Губського А.М., Ріпкинському – Дадашева Д.К.

6. Грамотами Державного комітету ветеринарної медицини України:

6.1. начальників управлінь ветеринарної медицини в Сріб-нянському районі – Савченка В.М., Семенівському – Ко-роткого О.В., Городнянському – Малицьку О.М.6.2. на-чальнику Бахмацької районної державної лікарні ветери-нарної медицини Кравченку Ю.В.

7. Нагороджено Почесною грамотою обласної державної ад-міністрації начальника управління ветеринарної медици-ни в Козелецькому районі Пономаренка В.М. та Подякою начальника Менської районної державної лікарні ветери-нарної медицини Єрмоленко В.М.

8. Нагороджено Почесною грамотою Чернігівської обласної ра ди начальників управлінь ветеринарної медицини в Коропському районі – Максименко М.К., Новгород -Сіверському – Редкач С.О. , начальника Талалаївської районної державної лікарні ветери-нарної медицини Гордієнко І.І. та директора Ніжинської район-ної державної лабораторії ветеринарної медицини Філь О.В.

9. Нагороджено Почесною грамотою Чернігівської міської ради начальника управління ветеринарної медицини в м. Чер-нігів Пономаренко Валентину Миколаївну.

10. Оголошено Подяку Чернігівського міського голови заступ-нику начальника управління ветеринарної медицини в місті Чернігів Тимошиній Ірині Анатоліївні та заступнику начальника Чернігівської міської державної лікарні вете-ринарної медицини Горянському Сергію Миколайовичу.

Колектив головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, асоціація спеціалістів ветеринарної медицини області щиро вітають начальника головного управ-ління ветеринарної медицини в Чернігівській області КУЛЬ-БАКУ Віктора Дмитровича з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник ветеринарної медицини України».

І Н Ф О Р М А Ц І ЯЩорської районної ради

про повторний продаж на аукціоні об’єкта спільної власності територіальних громад міста та сіл

Щорського району (група А)Назва об’єкта: нежитлова будівля школи.Місцезнаходження: Чернігівська область, Щорський ра-

йон, с. Гвоздиківка, вул. Неретіна, 53.Балансоутримувач: відділ освіти Щорської райдержад-

міністрації.Відомості про об’єкт: нежитлова дерев’яна будівля з при-

будовами, загальною площею 123,2 кв.м.Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ –

14 733,73 грн.Умови продажу об’єкта: подальше використання будівлі

визначає Покупець.Інші умови продажу об’єкта:

– сплата за об’єкт приватизації проводиться грошовими ко-штами;

– утримання об’єкта та прилеглої території відповідно до санітарно-екологічних норм;

– питання відведення земельних ділянок Покупець вирішує самостійно, відповідно до чинного законодавства;

– витрати, пов’язані з оформленням права власності на об’єкт, сплачує Покупець.Реєстраційні внески в розмірі 17 грн. та грошові кошти, в

розмірі 10% від початкової вартості об’єкта (гарантійні внески) вносяться на п/р 2600523254 ТОВ «УТБ «Соціум», в БВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 32946461.

Переможцю аукціону з продажу об’єкта, який відмовив-ся від підписання протоколу аукціону або укладення до-говору купівлі-продажу, грошові кошти в розмірі 10% від початкової вартості об’єкта, внесені для участі в аукціоні, не повертаються, а враховуються при розрахунках витрат, понесених Щорською районною радою на підготовку об’єкта для продажу та проведення аукціону.

Іншим учасникам аукціону гарантійні внески повертаються.Аукціон з продажу об’єктів відбудеться 8 вересня 2009

року об 11 годині за адресою: м.Чернігів, пр.Миру, 68 (го-тель «Градецький») конференц-зал.

Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні – 4 вересня 2009 року включно.

Заяви на участь в аукціоні приймаються за адресою: м.Чернігів, пр.Миру, 68 (готель «Градецький») оф.1207,з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі. З порядком оформлення участі в аукціонах звертатися за телефоном 661-064.

Ознайомитися з об’єктом можна за місцем його розташу-вання (тел. для довідок у Щорській районній раді 2-29-40, 2-10-89).

Шановні акціонериВАТ «Чернігівський завод

радіоприладів»!30 вересня 2009 року о 13 год. 30 хв.

за адресою: Україна, 14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25 відбудуться позачер-гові загальні збори акціонерів Відкри-того акціонерного товариства «Чернігів-ський завод радіоприладів» (ідентифі-каційний код 14307392).

Реєстрація акціонерів та/або їх пред-ставників буде проводитись з 11 год. до 13 год. за місцем проведення зборів.

Для участі у загальних зборах акціо-неру (представнику акціонера) потрібно мати з собою такі документи:

документ, що посвідчує особу (для ак-• ціонера та представника акціонера).документ, що посвідчує повноважен-• ня (для представника акціонера)

Порядок денний:1. Затвердження нової редакції Стату-

ту Товариства.2. Обрання та відкликання членів На-

глядової Ради Товариства.

3. Про передачу ведення реєстру власни-ків іменних цінних паперів Товариства.

4. Затвердження звіту правління То-вариства про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2007-2008 роки та визначення основних напрямків діяльності То-вариства на 2009 рік.

5. Затвердження звіту та висновків ре-візійної комісії Товариства за 2007, 2008 роки. Затвердження річних ба-лансів і звітів про фінансові резуль-тати Товариства за 2007, 2008 роки.

6. Затвердження розподілу чистого при-бутку та/або покриття збитків Това-риства за 2007, 2008 роки та нормати-вів розподілу прибутку на 2009 рік.

7. Про підготовку плану розвитку під-приємства шляхом реструктуризації виробництва та залучення Національ-ного космічного агентства України в якості профільного консультанта.

8. Про укладення колективного дого-вору на 2010 рік.

9. Про виплату дивідендів за результа-тами фінансово-господарської діяль-ності Товариства за 2007, 2008 роки.

10. Затвердження інвестора та плану використання інвестицій в обсязі 30 мільйонів євро на розвиток під-приємства та погашення боргів.

Інформацію про основні показни-ки фінансово-господарської діяльності Товариства за 2006-2008 рр. було дове-дено до відома акціонерів Товариства шляхом додання зазначених даних до персональних повідомлень акціонерам про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «ЧеЗаРа» на 8 квітня 2009 року, а також шляхом опу-блікування в газетах «Бюлетень. Цінні папери України», №35-36 від 18 лютого 2009 року та №49-50 від 6 березня 2009 року, «Деснянська правда», №25-26 від 7 березня 2009 року.

Акціонери чи їх представники мо-жуть ознайомитися з документами, пов’язаними з питаннями порядку денного зборів, надіславши письмо-вий запит за адресою: Україна, 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, Ком-панія з обмеженою відповідальністю «Арка Капітал».

№ 87 (27918)8 серпня 2009 року 11Реклама та оголошенняРеклама та оголошення

КупонРУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)

Телефон, адреса:

Телефон: Підпис:

Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

безкоштовногобезкоштовногооголошенняоголошення

Шановні читачі!Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, запо-

вніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення.

Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.

Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Сьогодні, в умовах жорсткої кризи, яка охо-пила буквально всі сфери, виконання завдання щодо наповнення бюджету Фонду здійснювати стає все складніше. Негативні процеси, які від-буваються в економіці держави, не можуть не торкатися основних показників діяльності на-шого управління.

Станом на 01.07.2009 року в управлінні виконав-чої дирекції Фонду в Чернігівській області пере-бувають на обліку 23453 страхувальники, з них -13496 юридичних осіб, 9953 фізичних осіб – під-приємців, які використовують найману працю та 4 фізичних особи на добровільних засадах.

За звітними даними у 2 кварталі 2009 році при плані надходжень страхових внесків 16 029 500 грн. на рахунок Фонду від відділень виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області надійшло з урахуванням витрат по соціальному страхуванню 14 541 209,67 грн., що складає 90,72% від планової суми надходжень страхових внесків.

Основними причинами невиконання планового завдання по надходженню страхових внесків у І півріччі 2009 року є значне зменшення обсягів виробництва промислової продукції і відповідно нарахованої заробітної плати на підприємствах області, які забезпечують надходження страхових внесків, а також заборгованість з виплати заро-бітної плати на цих підприємствах. У структурі обсягів промислового виробництва в області зна-чну долю займають підприємства хімічної, лег-кої промисловості та машинобудування і, згідно статистичних даних, саме на цих підприємствах спостерігається значне скорочення виробництва продукції щодо рівня відповідного періоду ми-нулого року.

Так, у хімічній промисловості виробництво про-дукції становило лише 39,5% рівня відповідного періоду минулого року, у легкій промисловості та підприємствах машинобудування відповідно 40,1 та 44,2%. Крім того, спостерігалося зменшення обсягів будівельних робіт за всіма видами еконо-мічної діяльності. Будівельну діяльність в області здійснювали 150 підприємств з яких 127 (84,7%) зменшили обсяги виробництва, ними виконано будівельних робіт на суму 163,6 млн. грн., що в порівняних цінах становить лише 45,8% обсягів будівництва січня – червня 2008 року.

Станом на 01.07.2009 року в нашій області при-йнято на облік більше 5 тис. особових справ по-терпілих, які щоденно надіються, вірять і чекають від робочих органів Фонду, що страхові виплати будуть проведені своєчасно і в повному обсязі.

Працівники виконавчої дирекції Фонду, управ-ління та відділень роблять все можливе для ви-рішення цих проблем. Не можна навіть теоре-тично уявити, що наступить ситуація, коли не буде чим платити за втрачене на робочому місці здоров’я, адже ж ці виплати для багатьох єдине джерело доходу.

Щоб бути впевненими, що соціальний захист потерпілих на виробництві буде здійснюватись на належному рівні необхідно по іншому поди-

витися на окремі нормативно-правові акти, які регламентують

функціонування системи соціального страху-вання від нещасного випадку на виробництві.

В першу чергу це пільгові страхові тарифи. Наприклад у нашій області за звітними даними 48% від загальної суми виплат, на які нарахову-ються страхові внески припадає саме на страху-вальників з пільговим страховим тарифом – 0,2%, надходження від яких складають лише 13% від загальної суми страхових внесків по області. На-самперед це підприємства сільськогосподарської галузі де дуже високий виробничий травматизм, а відповідно і значні виплати.

Іншим чинником зменшення надходжень до Фонду являється недоїмка. Сума недоїмки в по-рівнянні з І кварталом 2009 року збільшилась на 10 593,32 грн., або на 2,1%. Як і в 1 кварталі 2009 року, збільшення недоїмки по управлінню обумовлено її подальшим зростанням на двох державних підприємствах «хронічних» борж-никах – ВАТ «Ніжинсільмаш» та ДП «Чернігів-торф», загальна сума недоїмки яких станом на 01.07.2009 року складає 75,4% від загальної суми недоїмки по управлінню виконавчої дирекції Фон-ду в Чернігівській області. Не зважаючи на всі вжиті заходи, на ВАТ «Ніжинсільмаш» недоїмка збільшилась в порівнянні з минулим кварталом на 15 479,08 грн., або на 5,7% і зараз складає 285 446,42 грн.(для порівняння в цілому по управлін-ню недоїмка збільшилась на 10 593,32 грн., або на 2,1%), на ДП «Чернігівторф» вона відповідно збільшилась на 1 574,85 грн. (на 1,5%) і складає 105 505,05 грн.

Крім того, відбулося зростання недоїмки на підприємствах (особливо будівельно – монтажних управліннях) міста Чернігова. До керівників цих підприємств застосовані адміністративні стягнен-ня у вигляді штрафів.

Не вирішено питання щодо створення служби охорони праці в органах місцевого самоврядуван-ня та державної виконавчої влади. Іноді нашим страховим експертам на місцевому рівні просто ні з ким взаємодіяти у питаннях профілактики виробничого травматизму. І це при тому, що ст.. 34 Закону «Про охорону праці» зобов’язує місце-ві органи влади у межах своїх територій створю-вати відповідні структурні підрозділи, головна мета яких -не тільки забезпечення додержання законодавства про охорону праці, а й комплек-сна реалізація державної політики в галузі охо-рони праці.

Управління та відділення виконавчої дирек-ції Фонду продовжують працювати над тим, щоб якісний рівень заходів державної політики у сфері страхування від нещасного випадку та профзахворювання постійно зростав та удоско-налювався.

Начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворюваньв Чернігівській області

В. РИБАЛЬЧЕНКО

Приватні оголошенняВиклики до суду Чернігівська обласна державна насіннєва інспекція

ОГОЛОШУЄ КОНКУРСна заміщення вакантної посади

державного службовця:

провідного агронома Талалаївської районної державної насіннєвої інспекції –

державного інспектора з насінництва району.Вимоги до кандидатів:

1. Вища агрономічна освіта;2. Стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років;3. Знання державної мови і вміння працювати на

комп’ютері.

Документи подаються за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41.

Документи подавати терміном 30 днів з моменту пу-блікації оголошення.

Додаткова інформація за тел.: 77-42-62.

Вдповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України Городнян-ський районний суд викликає Нурієва Зака Аліса огли, місце проживання невідоме, як відповідача у цивільній справі за позовом Галамай Вікторії Олек-сандрівни про розірвання шлюбу.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Го-роднянського районного суду 12.08.2009 р. о 9 год. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67. Суддя Криворученко Д.П.

В порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України апеляційний

суд Чернігівської області викликає в судове засі-дання на 15 год. 10 серпня 2009 року прзивача Бандуріна Юрія Вікторовича, останнє відоме міс-це проживання: вул. Константинівська, буд. 140, кв. 4, м. Прилуки, у справі за позовом Бандуріна Ю.В. до Глинської С.Г. про усунення перешкод у корис-туванні земельною ділянкою.

Менський районний сд Чернігівської області ви-

кликає як відповідача Кроху Леоніда Івановича (останнє відоме місце проживання: м. Мена, пров. Крупської, 12, Чернігівської області) у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Укрін-банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судове засідання відбудеться 25 серпня 2009 р. о 14 год. у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: вул. Ле-ніна, 146-а, місто Мена, Чернігівської облас-ті, 15600.

У разі неприбуття в судове засідання відповіда-ча без поважних причин або неповідомлення суду про причини неприбуття, справу буде вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вирішення питань соціального захисту травмованихна виробництві в умовах кризи

Продам:Дві виробничі машини, овер-• лок-51 клас, дві важкі прас-ки, мотор для машини. Все перероблене на 220 вт. Тел.: 4-57-08, 8 (050) 700-58-30.Дачу 5 соток, будиночок, са-• рай, погріб. Ціна: 3 тис. у.о. Тел.: 95-32-40.М’який куток (кутовий диван • + 2 крісла) у відмінному стані. Тел.: 8 (066) 222-56-54.Персидських кошенят, екс-• тремалів, окрас голубий мра-мор, хлопчики, голубі і чорні. Тел.: 5-43-03, 8 (063) 593-28-05, 4-83-66, 8 (050) 726-74-26.Інкубатори на 1000 шт. яєць • і на 80 шт. яєць. Ціна дого-вірна. Тел. 3-63-26.В’єтнамських поросят, де-• шево, вік 2-3,5 місяці. Тел.: 5-86-20, 8 (066) 29-700-85.ВАЗ-21013, 82 р.в., червоний, • тоніровка, фаркоп, ТО до 2010 р., у відмінному стані. Ціна 1 тис. у.о. Терміново. Тел.: 8 (093) 03-05-439.6-струнну гітару у дуже гар-• ному стані. Ціна 180 грн. Тел. 97-05-56.Дачну ділянку біля с.Халявіно • (4 км від Чернігова), без спо-руд, поруч ліс, красиве живо-писне місце. Ціна 400 у.о. без торгу. Тел.: 8 (093) 593-15-85.Абсолютно новий кутовий • жовто-блакитний диван 2,5х2,5 м, панель, супермий-ка, модель «Лорд-2». Ціна 3500 грн. (на 1 тис.грн. де-шевше заводської). Тел.: 8 (093) 593-15-85.

Куплю:Диван сучасного зразка до • 400 грн. або в комплекті з кріслами – до 900 грн., 4-конф. газову плиту, імпорт-ний або вітчизняний холо-дильник, терміново, недорого. Тел. 93-15-34.1-кімнатну кв-ру серії ЧН. • Без посередників. Ціна до-

говірна. Р-н Шерстянки і Ма-санів не пропонувати. Тел. 8-063-163-55-89.Човен будь-який, весла, бі-• нокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, дачу з будинком, гараж, сварку на 220 В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент. Тел.: 93-38-21.Холодильник в робочому ста-• ні, недорого, диван з двома кріслами (комплект), б/в до 10 років, електрогітару, ба-рабан, 6-струнну гітару. Тел.: 93-15-34.

Здаю:Частину будинка молодій • родині без дітей або двом дівчатам-студенткам. Тел. 93-01-10.

Постоянно пок упаем грузовые и спецавтомо-били в любом состоянии, можно без документов, а также УАЗы, самосвальные кузова, прицепы, кунги. Тел.: (22) 61-40-02, 8 (067) 656-89-89.

Металлопластиковые окна, балконные блоки, москитные сетки, подоконники, отливы, по цене производителя. Бесплатный выезд специа-листа по обмеру. Профессио-нальная установка и регули-ровка. Тел.: (22) 61-40-02; 097 721-17-867, 093 995-40-33.

Специалист выполнит работы по ремонту и покрас-ке крыш, домов. Бетонные работы. Цены приличные. Тел. 8 (099) 739-09-41.

Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстра-ція. Виклик майстра без-коштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.

Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85

офісні та складські

приміщення

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ

№ 87 (27918)8 серпня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка12

•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••

Співзасновники:Чернігівська обласна рада,

облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції

•Головний редактор

Лариса МІЛОВА•

Перший заступникголовного редактора

Леся КОШЕЛЬТел. 678-200

•Заступник

головного редактораБорис МЕЛАШЕНКО

Тел. 4-44-42•

Відповідальний секретарВіталій АДРУГТел. 4-21-92

•Телефони відділів редакції:

суспільно-політичних питань4-44-42, 4-22-71;

економіки4-41-36;

соціальних питань4-44-12;

гуманітарної сфери4-44-12;реклами4-40-07.

•Факс

4-21-92, 4-40-07.•

Комп’ютерний набірЛюдмила ШЕВЧЕНКО

•Комп’ютерна верстка та дизайн

Олександр БОЖОК,Ганна ЗЕВКО,

Світлана КУЗЬМЕНКО•

КоректориАльона ШЕВЧЕНКО,

Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ•

Відповідальна за випускВіра ГУБАР

•Веб-сайт:

www.dponline.cn.ua•

Електронна пошта: despravda@ukr.net

•Реєстраційне свідоцтво

ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ТОВ «Редакція

газети «Деснянська правда»•

Віддруковано в редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда»,

14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

•Газета виходить

тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).

•Тираж тижня – 36869

•Розповсюджується

по передплаті•

Передплатні індекси:для індивідуальних передплатників –

61651,для підприємств, організацій –

94530,четверговий випуск –

94531.•

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

•Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.

Знаком позначені матеріали рекламного змісту.

•Листування

з читачами – тільки на сторінках газети.

Цими дняминародилися

8.08

Український письмен-ник Пантелеймон Куліш (1819), російський офталь-молог Святослав Федоров (1927), російський кінорежи-сер Юлій Гусман (1943).

9.08

Український співак Юрій Гуляєв (1930), колишній Пре-зидент України Леонід Куч-ма (1938), колишній мер Киє-ва Олександр Омельченко (1938), українська співачка Софія Ротару (1947).

10.08

Американський винахід-ник електрогітари Лео Фен-дер (1907), російський актор Олег Стриженов (1929), футбо-ліст київського «Динамо» Ан-дрій Біба (1937), іспанський ак-тор Антоніо Бандерас (1960).

ВДЕНЬВНОЧІ 8.08 9.08 10.08

Хмарність

Опади

Температура, °C 18 ... 23 6 ... 11 17 ... 22 6 ... 11 17 ... 22

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Сх 5–10

Пн 5–10 Пн 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Чернігів 12

Ніжин 13 Покошичі 12 Семенівка 11

Остер 13 Прилуки 12 Щорс 10

Несприятливі дні у липні 9, 29

Температура води у Десні, °C 23,6 За даними облгідрометцентру

За релігійним календарем сьогодні – священномучеників Єр-молая, Єрміпа і Єрмократа, ієреїв Нікомідійських. Преподобного Мойсея Угрина, Печерського. Преподобного Мойсея, чудотворця Печерського. Преподобномучениці Параскеви.

Завтра – великомученика і цілителя Пантелеймона. Преподобно-го Германа Аляскинського. Преподобної Анфіси ігумені та 90 сес-тер її. Блаженного Николая Кочанова, Христа ради юродивого.

Післязавтра – Смоленської ікони Божої Матері «Одигітрія» (Провідниця). Апостолів від 70-ти: Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів. Гребневської, Костромської та Серафимо-Дивеєвської («Розчулення») ікон Божої Матері.

Іменинниками будуть: сьогодні – Мусій, Параска, Єрмолай; за-втра – Пантелеймон, Микола, Климентій, Герман, Анфіса, Амвросій; післязавтра – Остап, Прохор, Никанор, Мусій, Ірина, Тимофій.

Повний Місяць 06.08Схід 5:36

Захід 20:30

Тривалість 14:54

До участі також запрошені 20 мо-лодих і не дуже,

відомих і не дуже груп з Білорусі, України, Польщі та Франції – «Zero-85», «Vladivostok», «B:N», «Zatochka», «Tarpach»,

«Partyzon», «Pomidor/OFF», «LitvinTroll», «Imprudence», «ULIS» та інші. Очікується, що найближчим часом буде відомий і повний список українських учасників.

Майданчиком фести-валю вибрано мальовни-

че місце на березі Дес-ни, поруч із Центральним міським парком культу-ри та відпочинку. Саме там протягом двох днів проходитимуть концерти просто неба. Вхід на фе-стиваль безкоштовний, а для приїжджої публіки недалеко від сцени буде організовано наметове містечко.

Мета фестивалю – об’єднати кращі рок-проекти та публіку сусідніх країн ідеєю свободи творчості та самовираження, а та-кож привернути увагу до сучасної рок-сцени. Чернігів стане третім містом, де про-водиться «Be Free». Раніше фестиваль проходив у Луць-ку і Львові.

Фестиваль «Be Free»

«Воплі Відоплясова»після «Ляпіса Трубецького»

У Чернігові 22-23 серпня відбудеться Міжнародний фестиваль «Be Free/Будь вільним». Як хедлайнери на сцену вийдуть групи «Воплі Відоплясова» та «Ляпіс Трубецькой».

Десять днів у фран-цузькому місті Нант тривав чем-

піонат Європи з міні-футболу серед людей з вадами зору (категорія Б-2, Б-3). Збірна України на змаганні вважалася фаворитом, оскільки то-рік стала чемпіоном сві-ту, вперше завоювавши золоті нагороди.

Та напередодні старту трапилося непередбачене. Медична комісія чемпіо-нату заборонила висту-пати трьом українським гравцям, серед яких був і чернігівець Олександр Селіванов. Дивно, але на планетарному фору-мі-2008 до цих футболіс-тів не висувалося ніяких претензій. Це поставило команду у скрутне стано-вище, бо вдалося заявити лише п’ятьох учасників,

тобто стільки, скільки за правилами повинні грати на майданчику. Довелося змагатися без замін.

Додаткове наванта-ження випало і через стан спортивного об’єкта. Споруда – сучасна, зведе-на з металевих конструк-цій і суцільно оперезена склом. Тридцятиградус-на спека, прямі сонячні промені наскрізь просві-чували прозорі дах, сті-ни і всередині утворю-валася ще більша тем-пература.

Але проблем не вини-кало ні з проживанням (поруч розташовувався готель), ні з тренуван-ням, ні з харчуванням, ні з проведенням віль-ного часу. Всі нагальні питання одразу вирішу-валися організаторами, волонтером. Делегацією

опікувалася жінка, яка раніше мешкала у Дні-пропетровську, одружи-лася з французом і нині проживає у Нанті. За-вдяки їй наші футбо-лісти відвідали визна-чні місця французької столиці. Також органі-зувала зустріч з колиш-німи гравцями збірної Франції.

Широко висвітлювали чемпіонат засоби масової інформації. Газети де-тально описували пере-біг подій, а телебачення, радіо транслювали пря-мі репортажі. Спортивна арена, котра розрахова-на на 5 тисяч глядачів, вщерть заповнювалася болільниками.

Перший поєдинок з турками українці про-вели легко – 8:1. Один з м’ячів забив капітан

збірної чернігівець Юрій Надточій.

Дещо інакше склалася гра з англійцями. За рів-ної боротьби лише напри-кінці матчу родоначаль-ники футболу поступи-лися – 3:1.

У заключному турі в підгрупі збірна України зустрічалася з францу-зами. Болільники гаряче підтримували своїх улю-бленців, та клас україн-ців виявився на порядок вищий – 5:1.

У півфіналі наші фут-болісти зійшлися з іс-панцями (на минулій європейській першості вони завоювали брон-зові медалі, відтіснив-ши українців на четвер-ту сходинку).Сподівали-ся і тепер примножити успіх. Однак не вийшло. Наша збірна на початку

матчу вдало комбінува-ла, захопила ініціати-ву і відкрила рахунок. Гольовий пас з флангу замкнув майстер спор-ту міжнародного класу Юрій Надточій. А кін-цевий підсумок теж за нами – 4:1.

Не склався лише фі-нальний поєдинок з бі-лорусами. Виснажені попередніми матчами, українці так і не змогли нарівні протидіяти су-пернику – 0:4.

Та срібний п’єдестал пошани – теж верши-на. Щоб досягти її, до-клали майстерності ра-зом з Юрієм Надточієм харків’янин Олег Авра-мов, сумчани Максим Філь (кращий гравець турніру і найвлучніший бомбардир), Антон Гу-менюк і Роман Скотні-ков на чолі з наставни-ком команди, заслуже-ним тренером України Миколою Чхайлом.

Віктор БЕРЕГОВИЙ

Міні-футбол

Сила – в згуртованості