1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Кафедра регіонального управління,місцевого самоврядування та управління містом

РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

ПІДРУЧНИК

За загальною редакцією Ю. В. Ковбасюка,В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого

Київ2014

2

УДК 353(075.8) Р32

Схвалено Вченою радою Національної академіїдержавного управління при Президентові України

(протокол № 204/6-6 від 30 серпня 2013 р.)Автори -упорядники :Ю. В. Ковбасюк, В. М. Вакуленко, М. К. Орлатий, О. І. Васильєва, К. О. Ващенко,О. С. Ігнатенко, О. М. Коваль, В. С. Куйбіда, В. П. Удовиченко, Ю. М. Андрійчук,О. В. Берданова, Г. А. Борщ, І. В. Валентюк, Н. В. Васильєва, Н. М. Гринчук,Ю. Ф. Дехтяренко, І. О. Дегтярьова, С. А. Романюк, Н. А. Сич.

Р е ц е н з е н т и :Т. І. Іванова, доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівникосвіти України, Академія муніципального управління;І. В. Розпутенко, доктор наук з державного управління, професор, заслужений діячнауки і техніки України, Національна академія державного управління приПрезидентові України;В. В. Тертичка, доктор наук з державного управління, професор, Національна академіядержавного управління при Президентові України;В. О. Шамрай, доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч наукиі техніки України, Академія праці, соціальних відносин і туризму.

Регіональне управління : підручник / за заг. ред .Ю. В. Ковбасюка, В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ,2014. – 740 с.

ISBN 978-966-619-283-0.У підручнику викладено найважливіші теоретичні, методологічні

та практичні питання регіонального управління: основи теорії, суть, прин-ципи і правове поле. Визначено найбільш суттєві характеристики змісту іприроди регіонального управління. Розглянуто основні механізми збалан-сованого регіонального розвитку. Розкрито особливості управління роз-витком виробничої та соціальної інфраструктури. Проаналізовано особ-ливості проблемних регіонів. Відображено сучасні форми відносин в уп-равлінні розвитком регіонів. Вивчено зарубіжний досвід державної регіо-нальної політики та управління регіональним розвитком.

Розрахований на слухачів Національної академії державного управ-ління при Президентові України, студентів, аспірантів, докторантів та ви-кладачів вищих навчальних закладів, фахівців державних органів та органівмісцевого самоврядування, фахівців з питань державної регіональної полі-тики та реформування регіонального управління.

УДК 353(075.8)

© Національна академіядержавного управлінняпри Президентові України, 2014

Р32

ISBN 978-966-619-283-0

Видання здійснено за фінансової підтримкиПредставництва Фонду Ганса Зайделя в Україні

3

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................. 7

ТЕМА 1. Предмет, мета, завдання та методи дослідження навчальної дисципліни “Регіональне управління” ....................................... 13

ТЕМА 2. Теоретичні засади управління регіональним розвиткомв Україні ............................................................................................. 252.1. Теорії регіонального розвитку та їх еволюція .......................... 252.2. Державна регіональна політика та управління регіональнимрозвитком ............................................................................................ 352.3. Регіоналізм і регіоналізація як загальносвітовийтрансформаційний процес ................................................................. 54

ТЕМА 3. Інституційне забезпечення формування та реалізаціїдержавної регіональної політики .................................................. 713.1. Організаційно-правові засади формування та реалізаціїдержавної регіональної політики ...................................................... 713.2. Суб’єкти формування державної регіональної політикив Україні ............................................................................................... 843.3. Інституційне забезпечення реалізації державної політикина регіональному рівні ....................................................................... 943.4. Використання нових інституційних інструментів у системіпублічної служби .............................................................................. 1073.5. Залучення недержавних структур до участі у забезпеченніпрограм регіонального розвитку ......................................................116

ТЕМА 4. Адміністративно-територіальний устрій України .................. 1294.1. Сутність поняття “територія” ................................................... 1294.2. Співвідношення змісту понять “державна територія”і “територія адміністративно-територіальної одиниці” ............... 1364.3. Співвідношення змісту понять “адміністративно-територіальний поділ” і “адміністративно-територіальний устрій” .................................................................... 1404.4. Засади (принципи) адміністративно-територіальногоустрою ................................................................................................ 1434.5. Адміністративно-територіальні одиниці:поняття та види ................................................................................. 1464.6. Правове регулювання статусуадміністративно-територіальних одиниць України ...................... 185

4

ТЕМА 5. Регіональні стратегії як інструмент управліннярозвитком територій ...................................................................... 2015.1. Регіональні стратегії розвитку: сутність, роль у загальнійсистемі планування розвитку регіонів,особливості розробки ....................................................................... 2015.2. Методичні засади підготовки регіональних стратегійрозвитку ............................................................................................. 2125.3. Моніторинг та оцінювання реалізації регіональнихстратегій розвитку ............................................................................ 2255.4. Комунікативне забезпечення процесу стратегічногопланування ........................................................................................ 231

ТЕМА 6. Маркетинг регіону ........................................................................ 2396.1. Методологічні засади регіонального маркетингу................... 2396.2. Проведення маркетингових досліджень .................................. 2516.3. Маркетингові стратегії регіонів і міст: типологіїза формою, змістом та способом реалізації ................................... 2606.4. Розробка бренда території ........................................................ 274

ТЕМА 7. Управління регіональною інфраструктурою ........................... 2897.1. Визначення регіональної інфраструктури ............................... 2897.2. Науково-теоретичні основи розвитку економічноїінфраструктури регіону .................................................................... 2957.3. Особливості функціонування об’єктів регіональноїінфраструктури комунальної форми власності .............................. 3027.4. Роль державно-приватного партнерства в розвиткурегіональної інфраструктури ............................................................ 310

ТЕМА 8. Соціальна інфраструктура як об’єкт регіональногоуправління ....................................................................................... 3318.1. Теоретичні засади формування соціальної інфраструктурирегіону................................................................................................ 3318.2. Розвиток основних галузей соціально-побутовогопризначення ...................................................................................... 3428.3. Розвиток основних галузей соціально-культурногопризначення ...................................................................................... 3498.4. Державне регулювання розвитку соціальноїінфраструктури регіону .................................................................... 372

ТЕМА 9. Державне управління земельними ресурсамина регіональному рівні .................................................................. 3919.1. Історичні та соціальні передумови розвитку системиуправління земельними ресурсами ................................................. 391

5

9.2. Теоретичні засади управління земельними ресурсамина регіональному рівні ....................................................................... 4009.3. Підвищення ефективності управління земельнимиресурсами в регіоні ........................................................................... 4099.4. Забезпечення ефективного менеджменту використанняземельних ресурсів регіону ............................................................. 4239.5. Інформаційне забезпечення управління земельнимиресурсами на регіональному рівні .................................................. 428

ТЕМА 10. Контролінг у системі регіонального управління регіонів ..... 45110.1. Контролінг як сучасна концепція регіональногоуправління ........................................................................................ 45110.2. Завдання та функції контролінгу в системі регіональногоуправління ........................................................................................ 45710.3. Види контролінгу. Сутність стратегічного та оперативногоконтролінгу ....................................................................................... 46010.4. Структура та змістова характеристика елементів системиконтролінгу ....................................................................................... 46510.5. Алгоритм упровадження контролінгу в системурегіонального управління ................................................................ 47610.6. Основні вимоги до контролера та його функції .................. 480

ТЕМА 11. Стимулювання економічного розвитку регіонів ................... 48511.1. Сучасні підходи до аналізу та оцінювання економічногорозвитку регіонів .............................................................................. 48511.2. Державні механізми стимулювання економічногорозвитку регіонів ............................................................................. 49311.3. Стимулювання інноваційного розвитку регіонів ................. 50311.4. Науково-методичні підходи до формування комплексногомеханізму стимулювання економічного розвитку регіону........... 514

ТЕМА 12. Управління регіональними логістичними системами ......... 53112.1. Зміст та сутність логістичного менеджментув регіональному управлінні ............................................................ 53112.2. Засоби управління регіональними логістичнимисистемами ......................................................................................... 54012.3. Оптимізація розвитку регіональних логістичнихсистем ............................................................................................... 54912.4. Інформаційне забезпечення в логістичномудержавному регулюванні ................................................................ 55412.5. Прогнозування показників регуляторного впливув регіональних логістичних системах ........................................... 565

6

12.6. Пріоритети управління якістю в логістичномудержавному регулюванні ................................................................ 568

ТЕМА 13. Фінансові ресурси регіону .......................................................... 58513.1. Структура та функції фінансових ресурсів регіону ............. 58513.2. Нормативно-правова база формування фінансовихресурсів регіону: етапи розвитку ................................................... 59213.3. Напрями зміцнення фінансово-ресурсної бази регіонів ..... 608

ТЕМА 14. Досвід країн світу з питань регіонального управління ....... 62114.1. Модернізація регіональної політики в країнах з різнимрівнем розвитку ............................................................................... 62114.2. Основні напрями змін у політиці єднанняЄвропейського Союзу ...................................................................... 62914.3. Напрями інституційної трансформації державноїполітики в умовах глобалізації ....................................................... 64014.4. Європейський досвід інституційного забезпеченнярегіонального управління ............................................................... 649

Практичні заняття ......................................................................................... 675

Семінарські заняття ....................................................................................... 685

Організація самостійної роботи слухача .................................................... 695

Словник основних термінів .......................................................................... 701

7

ВСТУП

Стратегічним напрямом інституційних перетворень в Україні єтрансформація існуючої системи публічної влади, зокрема на регіо-нальному рівні, з метою її наближення до стандартів європейськихкраїн. Зазначені перетворення потребують обґрунтування напрямівта відповідного інструментарію забезпечення сталого розвитку ре-гіонів як основної мети сучасного регіонального управління.Система регіонального управління має стати стрижнем реалізаціївнутрішньої політики держави, сприяти здійсненню суспільнихреформ на територіях, забезпечити надання якісних послуг насе-ленню та сформувати підґрунтя для інноваційного розвитку як окре-мих регіонів, так і країни в цілому. Разом з тим сама система регіо-нального управління потребує вдосконалення шляхом запровадженнясучасних механізмів та інструментів у діяльність органів виконав-чої влади та органів місцевого самоврядування, що сприятиме за-безпеченню регіонального розвитку.Сучасний стан регіонального розвитку країни характеризуєтьсядедалі більшою концентрацією економічної активності на рівні ве-ликих міст, значними диспропорціями в розвитку територій, наяв-ністю неефективної системи державного управління регіональнимрозвитком та непрозорого механізму його фінансового забезпечен-ня, обмеженістю ресурсів, застарілими механізмами взаємовідно-син центру з регіонами та регіонів між собою. Значною проблемоює недосконалість системи територіальної організації влади та зволі-кання з реалізацією адміністративно-територіальної реформи. Існу-ючі зовнішні та внутрішні виклики, які постають перед Україноюна сучасному етапі розвитку, вимагають формування нової держав-ної регіональної політики, яка б відповідала нагальним потребамрозвитку регіонів і територіальних громад та базувалася на найкра-щих вітчизняних і світових теоріях та практиках.У процесі формування і реалізації державної регіональної політи-ки слід враховувати інтегрований підхід, який передбачатиме по-єднання й узгодження трьох взаємопов’язаних та взаємозалежнихскладових комплексного виміру регіонального розвитку: галузево-секторального, територіально-просторового та управлінського, щосприятиме підвищенню конкурентоспроможності регіонів, досяг-ненню збалансованого територіального розвитку, успішномуздійсненню комплексу започаткованих реформ та покращенню доб-робуту населення України.

8

Регіональна політика на довгострокову перспективу передбачати-ме вирішення таких завдань:– вирівнювання надмірних диспропорцій регіонального розвитку,передусім за соціальними показниками;– дотримання принципів стабільного та збалансованого регіональ-ного розвитку, гармонійної взаємодії держави та регіонів на основівідмови від “державного патерналізму”, активізації місцевої ініціа-тиви, розвитку підприємництва, підвищення дієздатності місцево-го самоврядування і місцевих громад;– подальше поширення інструментів стимулювання розвитку регіо-нів, передбачених Законом України “Про стимулювання розвиткурегіонів”;– дотримання в процесі реалізації поточних завдань державної ре-гіональної політики принципів стратегічного бачення розвитку ре-гіонів, комплексного підходу до проблем просторового розвитку;– стимулювання розвитку на регіональному рівні економічних “то-чок зростання” та посилення їх взаємозв’язків із периферією;– залучення наявних місцевих матеріальних, фінансових і людськихресурсів;– формування на регіональному рівні розвиненої інфраструктури,у тому числі транспортної, виробничої, інвестиційної, соціальної,комунікаційної тощо. Орієнтирами розвитку інфраструктури є усу-нення перешкод на шляху залучення місцевої економіки до про-цесів регіональної та міжрегіональної кооперації;– розвиток сучасних форм міжтериторіальної економічної інтеграціїта кооперації для спільного освоєння ресурсів і комплексного роз-витку територій, запровадження механізму укладання угод проспівпрацю між регіонами;– формування єдиного загальнонаціонального економічного про-стору для здійснення господарської та комунікативної політики,створення сприятливих умов для розвитку периферійних і віддале-них територій;– розвиток регіональних та міжрегіональних кластерів, індустрі-альних парків як основи реалізації інноваційно-інвестиційнихструктурних зрушень, створення нових робочих місць тощо;– створення на регіональному рівні ефективних господарськихструктур, орієнтованих на інтенсифікацію використання регіональ-ного потенціалу;

9

– розширення участі громадськості у вирішенні питань розвиткутериторій, забезпечення відкритості інформації, налагодження про-зорого моніторингу соціально-економічного розвитку територій;– консолідацію зусиль і забезпечення відповідальності громад-ськості, влади та бізнесу у сфері реалізації проектів регіональногорозвитку.Необхідність удосконалення управління соціально-економічнимипроцесами в регіонах нині зумовлена, з одного боку, загостреннямконкуренції територій щодо залучення і збереження різноманітнихресурсів, а з другого – підвищенням ролі територій щодо реалізаціїекономічних реформ та формування точок зростання. З огляду наце постає необхідність використання сучасних механізмів та інстру-ментів державного управління регіональним розвитком, які б відпо-відали вимогам часу і були спрямовані на розв’язання проблем, щостоять перед регіонами, зокрема: стосовно регіональних стратегій,державно-приватного партнерства, територіального маркетингу,цільових програм та проектів розвитку, міжрегіонального, міждер-жавного міжрегіонального, транскордонного співробітництва тощо.Сучасний регіональний розвиток має базуватися на економіці знань,що сприятиме формуванню регіональних інноваційних систем тарозкриттю внутрішнього потенціалу регіону. Інноваційний потен-ціал системи регіонального управління – це здатність органів регіо-нального управління та його посадових осіб до вироблення новихнестандартних ідей щодо вирішення завдань регіонального розвит-ку. Інноваційний потенціал становлять технології, організаційні ноу-хау та ресурси, найважливішим серед яких є людський, оскільки інно-вація є результатом діяльності людей.Зазвичай оптимізація внутрішніх процесів у системі регіональногоуправління відбувається під впливом зовнішніх факторів, але су-часний етап розвитку держави потребує розкриття та реалізаціївнутрішніх потенціалів структур регіонального управління з метоюпідвищення рівня конкурентоспроможності територій та покращен-ня життя людей. Оптимізація структури регіонального управліннярозглядається в контексті розширення та ускладнення структурипотреб населення регіонів, децентралізації влади та глобалізацій-них викликів.Теоретичною та методологічною основою підручника є науковіпраці зарубіжних учених: Е.Алаєва, Ю.Гладкого, М.Портера, П.Са-муельсона, А.Сміта, В.Фадєєва, І.Фішера, Д.Хікса, А.Чистобаєва,У.Шарпа, О.Швецова, а також вітчизняних учених: В.Воротіна,

10

М.Долішнього, М.Дністрянського, Л.Зайцевої, Ф.Заставного, В.Ке-рецмана, Я.Олійника, В.Поповкіна, В.Симоненка, Ю.Сурміна,О.Топчієва, М.Чумаченка, О.Шаблія та ін.Питанням управління регіонами присвячені праці О.Амоша,Г.Атаманчука, С.Білої, З.Варналія, Я.Жаліла, В.Мамонової, В.Тер-тички та ін. Проблеми державного регулювання розвитку регіоніврозглядалися О.Алимовим, В.Бакуменком, Т.Безверхнюк, П.Бєлєнь-ким, М.Долішнім, Я.Жовнірчиком, Т.Івановою, Ю.Кальнишем,Н.Нижник, І.Розпутенком, М.Тимчуком та іншими науковцями.У сучасних умовах регіональна політика розвитку територій маєбазуватися на внутрішньому потенціалі і тенденціях територіаль-ного розвитку, формуванні місцевих конкурентних переваг, реалі-зації соціального капіталу та інтелектуальних можливостей тери-торії, що зумовлює нові підходи до вирішення місцевих соціаль-них і економічних питань. Це передбачає розвиток різноманітнихоб’єктів соціальної та економічної інфраструктури, а такожспівробітництво територіальних суб’єктів на основі спільних цілей.Зарубіжний досвід доводить, що успіх публічних реформ та реалі-зації будь-яких програм і проектів залежить від рівня залучення доцих процесів громадян і від місцевої соціальної та економічної кон-солідації. Чим вищий рівень цієї консолідації, тим демократичні-шими є рішення місцевих та регіональних органів влади і тим вонирезультативніші.Результати моніторингу ринку праці свідчать про необхідність підго-товки фахівців регіонального управління, оскільки реалізація ефек-тивної державної регіональної політики пов’язується з прискорен-ням динамізму регіонального соціально-економічного розвиткушляхом більш повного та ефективного залучення в господарськийоборот ресурсного потенціалу регіонів, використання переваг те-риторіального поділу та кооперації праці на основі розширенняповноважень і підвищення відповідальності регіональних та місце-вих органів влади за розв’язання поточних проблем і формуванняперспективних завдань територій. Це вимагатиме від державнихслужбовців і службовців органів місцевого самоврядування фунда-ментальних знань з питань регіонального та місцевого розвитку,застосування на практиці нових форм і методів управління терито-ріями. Крім того, на сьогодні за цією спеціальністю жоден із вищихнавчальних закладів не здійснює цілеспрямовану підготовкуфахівців, потреба в яких зростає.Підручник “Регіональне управління” складається з чотирнадцятитем. У першій темі розкриваються предмет, мета та завдання дис-

11

циплін спеціальності “Регіональне управління”. У другій темі висвіт-люються теоретичні засади управління регіональним розвитком вУкраїні; в третій – інституційне забезпечення формування та реалі-зації державної регіональної політики. У четвертій темі розглядаєть-ся адміністративно-територіальний устрій України, у п’ятій досліджу-ються регіональні стратегії в системі управління розвитку територій.Шоста тема орієнтована на поглиблення знань щодо маркетингурегіону. У сьомій темі основна увага зосереджена на управлінні ре-гіональною інфраструктурою. Восьма тема присвячена соціальнійінфраструктурі як об’єкту регіонального управління, дев’ята – дер-жавному управлінню земельними ресурсами на регіональному рівні,десята – контролінгу в системі регіонального управління. В оди-надцятій темі розглядаються проблеми стимулювання економічногорозвитку регіонів. Дванадцята тема присвячена управлінню регіо-нальними логістичними системами, тринадцята – фінансовим ре-сурсам регіону. У чотирнадцятій темі розкривається досвід країнсвіту з питань регіонального управління.Кожний розділ підручника закінчується питаннями для самоперевіркита обговорення і списком використаних джерел, які дають змогу чи-тачеві самостійно перевірити, як і наскільки глибоко він зрозумівпрочитаний матеріал, а також свої знання на практиці. В кінці підруч-ника наведено словник основних термінів, що використовуються всучасній науці при дослідженні різних аспектів перебування люди-ни в соціумі.Спеціальність 8.15010010 “Регіональне управління” належить догалузі знань “Державне управління”, вона пов’язана з об’єктивноюнеобхідністю теоретичного та методологічного забезпечення фор-мування регіонального управління в загальній системі державногоуправління як єдино можливої форми організації публічної владитериторіальних громад і регіонів.Підручник “Регіональне управління” базується на результатах науко-вих досліджень, започаткованих на кафедрі регіонального управлін-ня, місцевого самоврядування та управління містом Національноїакадемії державного управління при Президентові України (далі –Національна академія), у 2006–2013 рр. відображених у підручниках“Управління сучасним містом” (2007 р.) та “Основи регіональногоуправління в Україні” (2012 р.), і представляє певні узагальненнянапрацювань у зазначеній сфері та окреслює основні теоретико-методологічні підходи до авторського розуміння суті регіонально-го управління. Крім того, в процесі підготовки цього навчальноговидання використані різноманітна наукова та аналітична інформа-

12

ція Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністер-ства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерстваз питань житлово-комунального господарства України, Міністер-ства фінансів України, Міністерства соціальної політики України,Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держав-ної служби статистики України, Державного земельного агентстваУкраїни, Української асоціації районних та обласних рад, централь-них і територіальних органів влади різних країн світу, публікації,дослідження вітчизняних та зарубіжних учених тощо.Методика подання навчального матеріалу з базових дисциплін спе-ціальності “Регіональне управління” в підручнику відповідає світо-вому рівню, він містить достатній методологічний інструментарійне лише для слухачів Національної академії, а й для викладачів.Підручник можна використовувати під час викладання або вивчен-ня дисциплін за спеціальностями правового, економічного, соціаль-ного та управлінського напрямів освіти.Основне завдання підручника – надати дієву науково-методичну,практичну допомогу слухачам Національної академії, студентам,аспірантам, науковцям, викладачам вищих навчальних закладів,керівникам і спеціалістам державних органів та органів місцевогосамоврядування, усім тим, хто цікавиться проблемами державноїрегіональної політики, регіонального розвитку та управління.У підготовці підручника “Регіональне управління” взяли участь:Ю.Ковбасюк (вступ, підрозд. 2.1), В.Вакуленко (вступ, тема 1,підрозд. 2.2), М.Орлатий (вступ, тема 1, підрозд. 4.4; тема 8), О.Ва-сильєва (підрозд. 2.2; 3.1–3.4; 14.4), К.Ващенко (підрозд. 3.1), І.Дегтя-рьова (підрозд. 2.1, тема 11), О.Ігнатенко (тема 12), В.Куйбіда (тема 4),С.Романюк (підрозд. 2.2; 14.1–14.3), В.Удовиченко (підрозд. 4.4),Ю.Андрійчук (підрозд. 5.3), О.Берданова (тема 5), Г.Борщ (тема 12),І.Валентюк (тема 10), Н.Васильєва (підрозд. 3,3; 3.4; 14.4), Н.Грин-чук (теми 6; 13), Ю.Дехтяренко (тема 9), О.Коваль (підрозд. 11.2),Н.Сич (тема 7).

13

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ”

Поглиблення процесів глобалізації економіки, загострення проблем дов-кілля, технологічний та інформаційний вибухи, а також подолання кризовихявищ у суспільстві зумовлюють необхідність розробки нових інструментів імеханізмів становлення та розвитку регіонів. Зрозуміло, що саме територіальнігромади мають отримати адекватні інструменти реагування на зміни як гло-бального, так і регіонального характеру, зокрема в контексті соціально-еконо-мічних перетворень у самих громадах.

До ефективних інструментів реагування на зміни, впорядкуванняїх позитивного та негативного впливу на життєдіяльність терито-ріальних громад і забезпечення підвищення рівня та якості життягромадян належать упровадження децентралізованого управлін-ня в країні, подальший розвиток демократичних засад регіональ-ного управління, посилення інституту державно-приватного парт-нерства між органами місцевої влади, органами місцевого само-врядування, громадськими організаціями та населенням.

Актуальність вивчення навчальної дисципліни “Регіональне управління”пов’язана з об’єктивною необхідністю теоретичного та методологічного за-безпечення впливу місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого са-моврядування на соціально-економічний розвиток територій, підвищення ефек-тивності використання ресурсного потенціалу регіонів, поглиблення процесівдецентралізації управління тощо.

Метою навчальної дисципліни “Регіональне управління” є формуванняу слухачів сучасних теоретичних і практичних знань, умінь і навичок щододержавної регіональної політики у сфері регіонального управління.

У процесі вивчення навчальної дисципліни перед слухачами ставлятьсятакі завдання:

– поглибити теоретичні знання щодо методологічних основ у системірегіонального управління, зокрема законів, закономірностей та принципівстійкого розвитку на регіональному рівні; здійснення управлінських рішень,дотримання збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів; кон-ституційно-правових засад та практичних рекомендацій з удосконаленняуправління регіональним розвитком в Україні, інноваційного менеджменту всистемі регіонального управління та передумов реалізації інструментів інно-ваційного управління в діяльності регіональних органів влади; становлення

!

14

форм і методів управління їх розвитком, а також формування і виконання місце-вих бюджетів, здійснення інвестиційної діяльності місцевих органів виконав-чої влади та органів місцевого самоврядування;

– вміти виявляти особливості формування механізмів та шляхів децент-ралізації регіонального управління, комунальної власності як матеріальної базитериторіальної громади, основні риси управління комунальним майном;

– навчитися використовувати чинну нормативно-правову базу, враховуючизміни в ній, а також сучасні підходи щодо реформування регіонального управління;обґрунтовувати власну позицію стосовно подій і явищ суспільного життя на основілогічного аналізу соціально-економічних процесів;

– сформувати уміння самостійно визначати можливості запровадженняінноваційних підходів до розв’язання територіальних проблем, вибирати ефек-тивні варіанти рішень щодо інноваційного розвитку регіону, підготовки інно-ваційних проектів з розвитку територій;

– оволодіти навичками практичного застосування сучасних методів уп-равління регіонами та населеними пунктами, приймати відповідні управлінськірішення, а також навичками практичного аналізу законодавчої бази на регіо-нальному рівні;

– ознайомитися із перспективами вдосконалення законодавства, що ре-гулює здійснення регіонального управління в Україні.

Об’єкт вивчення – регіональне управління. Структурними складовимиоб’єкта вивчення є теоретичні, методологічні та конституційно-правові заса-ди забезпечення регіонального управління.

Предмет дисципліни (модуля) – теоретичні та практичні аспекти забез-печення регіонального управління.

Навчальна дисципліна “Регіональне управління” інтегрує відповід-но до свого предмета знання з інших освітніх і наукових галузей:юридичної, економічної, географічної, політологічної, соціологіч-ної та ін.

Після вивчення спеціальності слухачі повинні:– знати: теоретичні її засади, правове середовище та механізми форму-

вання державної регіональної політики; об’єктивні передумови виникненняостанньої як форми народовладдя; концепції державної регіональної політики,сутність цього поняття та суть, основні ознаки і принципи; специфіку відобра-ження теоретичних засад формування регіональної політики в чинному законо-давстві України; сучасні підходи щодо аналізу ефективності реалізації дер-жавної регіональної політики; шляхи реформування регіонального управлінняв загальній системі державного управління; переваги та недоліки низкиінструментів регіонального розвитку держави; основні засади розбудови інсти-туційної інфраструктури регіонального управління; політико-правові пробле-ми управління регіонами і населеними пунктами і те, як приймати відповідні

!

15

управлінські рішення; основи управління інноваційними процесами в регіоні;специфіку інноваційної діяльності та особливості інноваційних процесів усистемі вітчизняного регіонального управління; інструменти інноваційногоуправління соціально-економічним розвитком регіону; етапи формування іреалізації інноваційних проектів місцевого і регіонального розвитку; основифандрайзингової діяльності як сфери застосування інноваційних управлінськихпідходів до вирішення питань територіального розвитку;

– уміти: застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності таоцінювати чинники, що впливають на формування регіональної політики; про-водити аналіз сучасних законопроектів у системі регіонального управління;використовувати сучасні підходи щодо аналізу законодавчої бази, яка забезпе-чує функціонування інституційної інфраструктури регіональної політики вУкраїні, а також щодо аналізу ефективності реалізації державної регіональноїполітики та політики у сфері регіонального управління, інституційної інфра-структури регіональної політики; визначати оптимальні шляхи реформуваннярегіонального управління у загальній системі державного управління; розробля-ти пропозиції щодо шляхів удосконалення інституційного забезпечення роз-роблення та реалізації регіональної політики в Україні; аналізувати політико-правові проблеми управління регіонами і населеними пунктами та приймативідповідні управлінські рішення; розробляти та впроваджувати нормативнідокументи на регіональному рівні; визначати: ефективність і результативністьрегіонального управління, доцільність запровадження інновацій у регіонально-му управлінні та ефективні варіанти інноваційних рішень щодо регіональногорозвитку, регіональні конкурентні переваги та інноваційні стратегії регіональ-ного розвитку; формалізовано описувати інноваційний проект як інструмент ре-гіонального управління, визначати етапи його реалізації та необхідні заходи;розробляти, аналізувати і презентувати інноваційні проекти з питань територі-ального розвитку; приймати обґрунтовані рішення щодо взаємодії та партнер-ства органів регіонального управління з бізнес-структурами, науковими та не-державними інституціями в інноваційній сфері, використовуючи вітчизнянийта зарубіжний досвід; з’ясовувати можливості застосування нових управлінськихконцепцій в Україні;

– володіти: методами комплексного аналізу сучасної моделі регіональ-ного управління в межах певних адміністративно-територіальних одиниць,порівняльного й інституційного аналізу для визначення ефективності держав-но-управлінських рішень за результатами виконання програм розвитку тери-торій на основі відповідного вітчизняного та зарубіжного досвіду; навичкамипланування, організації та контролю виконання державних, регіональних,місцевих, галузевих (міжгалузевих) завдань у межах програм і проектів со-ціального розвитку відповідної території регіону, а також навичками оцінкиризиків щодо прийняття інноваційних управлінських рішень, підготовки муль-тимедійних презентацій щодо територіального розвитку, проектної докумен-тації для реалізації інноваційних проектів місцевого розвитку.

16

Навчальні цілі передбачають:– проведення лекцій, круглих столів, дискусій;– самостійне навчання слухачів на основі розробленого для дисципліни

комплексу навчально-методичних матеріалів;– виконання практичних завдань, спрямованих на набуття слухачами

знань і вмінь з предметної галузі;– участь слухачів у семінарських заняттях з метою розвитку критичного

мислення, обговорення практичних проблем щодо специфіки діяльності су-часного керівника;

– тестування в інтерактивному режимі.Засобами досягнення цілей та виконання завдань є:– лекції (з використанням комп’ютерних презентацій) в інтерактивній

формі (лекції-дискусії, лекції-проблеми і дослідження), спрямовані на наданнянеобхідних теоретичних знань з тематики спеціальності;

– семінарські заняття, на яких обговорюються проблеми регіональногоуправління, управління територіальною громадою, планування розвитку тери-торій, підходи до їх вирішення на центральному та місцевому рівнях, демон-струється вміння щодо пошуку інформації та користування нею; проводятьсяспівбесіди зі спеціалістами регіональних служб управління розвитком тери-торій; аналізуються нормативно-правові та економічні важелі функціонуваннясистеми регіонального управління, розвиток місцевого бюджету й удоскона-лення міжбюджетних відносин тощо;

– практичні заняття, що передбачають розгляд конкретних ситуацій, про-ведення рольових ігор з демонстрацією набутих навичок, роботу в командах зпрезентацією результатів і мають на меті оновлення та поповнення теоретичнихзнань студентів і слухачів та оволодіння ними практичних навичок щодо форму-вання нової регіональної політики, використання різних важелів і механізмів длядосягнення поставлених цілей, розвитку фінансово-кредитних відносин та ін.;

– ситуаційні вправи, аналіз яких дасть змогу студентам і слухачам оволоді-ти практичними навичками, пов’язаними з вирішенням проблем регіональногоуправління; застосовувати положення нормативно-правової бази та вдоскона-лювати її; використовувати інноваційні підходи у сфері надання послуг;

– індивідуальна робота студента і слухача – форма організації навчаль-ного процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізаціїтворчих можливостей слухачів через індивідуально спрямований розвиток їхздібностей, науково-дослідну роботу та іншу творчу діяльність;

– самостійна робота – основна форма засвоєння слухачем навчальногоматеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі науко-во-педагогічного працівника.

Індивідуальна та самостійна робота включає виконання індивідуальногонавчально-практичного завдання (підготовка аналітичної записки – теоретич-них, методологічних і експертно-аналітичних матеріалів з аналізу певної про-блеми); вивчення інтернет-ресурсів, пошук первинної інформації (наукові праці,

17

статті у періодичних виданнях, документи, офіційні звіти, статистичні мате-ріали, законодавчі та інші нормативно-правові акти, пов’язані з навчальноюдисципліною) для опанування змісту дисципліни.

Суттєвим внеском у методику проведення занять є розгляд низкинапрямів реформування механізму управління регіонами, які перед-бачають цілеспрямоване визначення шляхів розв’язання нагальнихпроблем, пов’язаних з реалізацією стратегій розвитку, формуван-ня соціальної інфраструктури регіону й управління нею, вирішенняпитань щодо екології, землекористування, підприємницької діяль-ності, формування місцевих фінансів тощо.

Для висвітлення теоретичних і прикладних аспектів місцевого самовря-дування використовуються такі загальнонаукові методи дослідження.

Аналіз – метод наукового дослідження явищ, предметів тощо шляхомподілу їх на складові з метою з’ясування їх структури, якостей, зв’язків. Упідручнику зроблено аналіз теоретичних та експериментальних даних за те-мою дослідження; понятійно-категорійного апарату регіонального управління;законодавчих та нормативних актів для визначення конституційно-правовихзасад з тематики дисципліни.

Синтез – метод наукового дослідження явищ, предметів, дійсності вцілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин. У підручнику цей метод відігравзначну роль у процесі комплексної характеристики цілісності та єдностівнутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків організаційно-адміністративних струк-тур на регіональному рівні.

Індукція – логічний спосіб пізнання, що ґрунтується на отриманні за-гальних висновків і положень на основі вивчення окремих фактів, явищ і про-цесів або більш загального знання на основі менш загального. Метод індукціївикористано для теоретичного узагальнення світових тенденцій щодо сучас-ної системи державного управління розвитком регіонів.

Дедукція – логічний метод пізнання, що базується на отриманні окремихконкретних висновків, положень, закономірностей стосовно розвитку цілісноїсистеми. Метод використаний для визначення місця і ролі системи регіональ-ного управління земельними ресурсами в системі землекористування.

Аналогія – метод, за допомогою якого вивчення одних предметів і явищ ґрун-тується на їх схожості з іншими. Із застосуванням методу аналогії досліджено особ-ливості технологій моніторингу та контролю в процесі соціально-економічного роз-витку територій в Україні та європейських країнах.

Моделювання – метод, який ґрунтується на використанні моделі як засо-бу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи,що замінюють об’єкт пізнання і є джерелом інформації про нього. Метод ви-користовувався як базовий при визначенні моделей та сценаріїв розвитку ре-гіону, міста (селища, села).

!

18

Абстрагування (або відволікання) – метод, що дає змогу переходити від кон-кретних предметів до загальних понять та законів розвитку і застосовується в проце-сі перспективного планування, коли вивчається робота підприємства за минулийперіод і складається прогноз на майбутнє. Метод мав важливе значення в дослід-женні основних напрямів державної регіональної політики, зокрема щодо страте-гічного планування розвитку, планування та забудови населеного пункту.

Конкретизація – метод, за допомогою якого досліджується стан пред-метів у зв’язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку.

Системний аналіз – метод, що передбачає оцінку об’єкта як системи зусіма чинниками, що впливають на його функціонування.

Функціонально-вартісний аналіз – метод дослідження об’єкта за йогофункцією і вартістю, що застосовується під час вивчення ефективності вико-ристання матеріальних і трудових ресурсів. Він дає змогу виявити основні ка-нали непродуктивного використання ресурсів, а також найважливіші напрямиїх продуктивного використання.

Формалізація – метод дослідження об’єктів шляхом представлення їх еле-ментів як спеціальної символіки, наприклад собівартість продукції, ціна чи фінан-совий результат у вигляді формули. Ефективність використання цього методупідтверджується при розгляді питань платного використання земельних ресурсів,оподаткування земельних ділянок, інших об’єктів нерухомості тощо.

Гіпотетичний – метод, що застосовується при вивченні нових явищ, якіне мають аналогів, ґрунтується на науковому передбаченні для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на практиці та теоретичного обґрунтуваннядля формування наукової теорії.

Аксіоматичний – метод побудови наукової теорії, за якого деякі тверджен-ня приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них за певнимилогічними правилами. У підручнику комплексне дослідження системи місцево-го самоврядування побудоване на аксіоматичних твердженнях теорій державно-го управління, держави і права, економічних концепцій, положеннях конститу-ційного, адміністративного та цивільного права України, інших країн світу.

Історичний – метод, який дає змогу дослідити виникнення, формування тарозвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявленнявнутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей. Це один з ос-новних методів наукового пізнання в суспільних науках.

Монографічний – метод вивчення окремих об’єктів, які є типовими длязагальної сукупності та представляють передовий досвід.

Спостереження – метод, що передбачає систематичне, цілеспрямованевивчення об’єкта, який має відповідати таким вимогам, як передбачуваність,планомірність, цілеспрямованість, активність, систематичність.

Експеримент – метод, за допомогою якого науково представлений досвідвідповідно до мети дослідження для перевірки теоретичних результатів. Упідручнику висвітлено вітчизняний досвід регіонального управління, насам-перед стосовно можливостей та перешкод щодо впровадження концепції ста-лого розвитку територій.

19

Балансові – методи, що забезпечують пропорційність між різними яви-щами і процесами, виявляють наявні взаємозв’язки.

Соціологічні – методи, які охоплюють анкетування, інтерв’ювання, соціо-метричне опитування, соціологічний експеримент.

Загальною методологічною основою цих методів став системний моні-торинг процесу діяльності органів місцевої влади. Обґрунтованість і до-стовірність основних наукових положень, висновків та рекомендацій на підставірезультатів дослідження щодо якості послуг у підручнику визначаються задопомогою згаданих вище методів за участю представників управління тери-торіальних громад.

Економічні методи дослідження, використані в підручнику, включають:– статистичні методи (індексний, кореляційний, регресійний, метод

ланцюгових підстановок і різниць, метод групувань, порівнянь, середніх абсо-лютних і відносних величин, метод підрахунку резервів за факторними відхи-леннями, метод відхилень, метод матриць координат, графічний метод). Задопомогою цих методів формується місцевий бюджет, визначається оптималь-ний варіант системи місцевих фінансів, оцінюються стратегічні рішення щодорозвитку галузей соціально-культурного та соціально-побутового призначен-ня, транспортної системи тощо;

– економіко-математичні методи (методи формулювання економічнихумов, методи економічного моделювання, методи кількісної оцінки економіч-них ризиків, функціонально-вартісний аналіз). Методи застосовано, зокрема,при оцінці переваг програмно-цільового управління соціальною структуроюрегіону, міста (селища, села) та оптимізації управління нею в умовах адмініст-ративної реформи в Україні;

– абдуктивний метод збирання політичної інформації, за допомогоюякого досліджуються процеси та явища суспільного життя. Суть методу поля-гає в тому, що дослідник сам активно включається в досліджуваний процес.Основний засіб здобуття інформації в цьому разі – пряме особисте ознайом-лення дослідника з об’єктом, станом і результатами процесу.

Застосовуючи абдуктивний метод збирання інформації, керівник органумісцевого самоврядування насамперед у неформальній обстановці спілкуєть-ся зі своїми односельцями. Мета цього спілкування – не стільки підвищеннясвого авторитету, створення іміджу “простого і доступного” керівника, скількиотримання інформації про актуальні проблеми, пов’язані з життям територі-альної громади.

Підвищення якості професійної підготовки кадрів для системиуправління регіонального та місцевого рівнів, їх збереження і роз-виток є важливою передумовою підвищення ролі місцевих органіввлади у зміцненні потенціалу регіонального та місцевого розвиткуі його ефективному використанні. У зв’язку з цим соціально-еконо-мічна значущість проблеми розвитку та управління регіонами в

20

сучасних умовах, наявність у цьому процесі численних проблем, не-вирішених теоретичних, правових, методичних, організаційнихпитань та брак досвідчених кадрів, що працюють на рівні регіону,зумовлюють необхідність запровадження окремої спеціальності8.15010010 “Регіональне управління”. Її предметом є вивчення те-оретичних, методичних і практичних аспектів впливу держави,органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів управлінняна соціально-економічний розвиток територій, підвищення ефектив-ності використання ресурсного потенціалу регіонів, поглибленняпроцесів децентралізації управління, формування вмінь та навичокпрактичного застосування законодавчих актів, форм і методів ре-гіонального управління для аналізу й розв’язання місцевих та регіо-нальних проблем, розробки регіональних програм тощо.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) за спеціальністю8.15010010 “Регіональне управління” випускників вищого навчального закла-ду є міжгалузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміствищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підго-товки, визначаються місце фахівця в структурі галузей економіки держави йвимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей таякостей.

Цей стандарт є складовою стандартів вищої освіти, в ньому узагальнюю-ться вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускни-ків до змісту вищої освіти. ОКХ спеціальності 8.15010010 “Регіональне управ-ління” відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванняманалізу професійної діяльності й вимог до змісту вищої освіти з боку державита окремих замовників фахівців.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності 8.15010010 “Ре-гіональне управління” встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціаль-но-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певноїспеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до влас-тивостей та якостей особи, яка здобула освіту певного рівня відповідного фа-хового спрямування.

Стандарт використовується в процесі:– постановки цілей освіти та професійної підготовки;– розроблення та коригування складових державного стандарту вищої

освіти (переліки кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційнимирівнями та напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовкафахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями) та галузевихстандартів вищої освіти (освітньо-професійна програма підготовки фахівців,засоби діагностики якості вищої освіти);

– визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладівта умов їх використання;

21

– розроблення та коригування складових стандартів вищої освіти вищихнавчальних закладів (варіативні частини освітньо-кваліфікаційної характери-стики, освітньо-професійної програми підготовки фахівців та засобів діагнос-тики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальних дисциплін);

– встановлення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищеннякваліфікації;

– професійної орієнтації здобувачів фаху та визначення критеріїв про-фесійного відбору;

– прогнозування потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня, планування їх підготовки під час укладання договорів абоконтрактів щодо підготовки фахівців;

– розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальнихзакладів. Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, якіздійснюють управління у галузі вищої освіти; інших юридичних осіб, що на-дають освітні послуги в галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх формвласності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спе-ціальністю 8.15010010 “Регіональне управління” напряму підготовки 1501“Державне управління”, освітнього рівня повної вищої освіти, яка визначаєтьсяза ДК 003:2005 – Національним класифікатором України. Класифікатор про-фесій за кодом та назвою групи професій залежно від сфери майбутньої діяль-ності магістра, з узагальненим об’єктом діяльності щодо забезпечення ефек-тивного управління регіоном, визначає участь в організації і функціонуваннісистем державного та муніципального управління, вдосконалення управлінняна різних рівнях влади відповідно до тенденцій соціально-економічного роз-витку і стандартів демократичного врядування.

Фахівець має бути підготовлений до виконання робіт, перелік яких вста-новлюється за ДК 003:2005 залежно від сфери майбутньої діяльності магістра,і може обіймати посади, що віднесені згідно із Законом Укра