ІІ СС ТТ ОО РР ІІ ЯЯХМЕЛЬНИЦЬКОГОНАЦІОНАЛЬНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ

Учервні 1962 р. ректор Українського поліграфічногоінституту ім. Івана Федорова у Львові ВолодимирГригорович Шпіца підписав наказ про призначення

комісії з організації загальнотехнічного факультету у містіХмельницькому у складі декана загальнотехнічного фа-культету інституту О. В. Золотухіна, начальника навчальноїчастини Г. О. Годлевського та старшого викладача С. М. Ган-журова, котрий був призначений головою комісії і мав ви-конувати обов’язки декана новостворюваного факультету.

Підставою для появи такого наказу було розпоряджен-ня міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСРЮ. М.Даденкова про організацію у Хмельницькому загально-технічного факультету Українського поліграфічного інсти-туту. Відтак Хмельницький національний університет маєсвої витоки з інтелектуальної і духовної столиці Західногорегіону України — давнього Львова.

Найперше, що треба було зробити, — в доволі обмеженийтермін налагодити дійові та результативні контакти з керівни-ками міста та області,підібрати і сформувати необхідний штатвикладачів, технічного й допоміжного персоналу, підготувати

уже до початку навчального року відповідну матеріальну базу:аудиторії, лабораторії, кабінети, майстерні, зрештою, організу-вати набір студентів на перший курс.

Можна з певністю сказати, що жоден зі створюваних вУкраїні вищих навчальних закладів не мав таких часовихобмежень і не переживав такої напруги перед його відкрит-тям.Адже практично у двомісячний термін під потреби фа-культету слід було переобладнати приміщення колишньоїобласної друкарні, вирішити проблему кадрів вищої науко-вої кваліфікації,молодших наукових працівників,допоміж-ного персоналу та виконати чимало інших великих і малихорганізаційних завдань. Серйозною була проблема гостроїнестачі, а часом і повної відсутності технічної науковоїлітератури, навчальних посібників, методичних матеріалівтощо.

Варто зазначити, що оперативно і цілеспрямовано під-ключилися до питань новостворюваного загальнотехніч-ного факультету міські та обласні органи влади, які й булиініціаторами його створення та відкриття. Вони, зокрема,виділили для цього необхідні кошти, взяли під свій

Приїзд в інститут Міністра побутового обслуговування Л. К. Шпаковського (перший ряд, п’ятий зліва)

13

вимогливий контроль перебудову приміщення староїдрукарні, допомогли із тимчасовою орендою приміщення,рекомендували своїх відповідальних працівників до участіу приймальній комісії, залучивши до прийому вступнихекзаменів 12 найкращих учителів обласного центру.

Однак основний тягар створення факультету, особливов науковій частині, лягав усе-таки на Український полігра-фічний інститут ім. Івана Федорова, працівники якого роз-робили необхідну технічну документацію з облаштуваннялабораторій, виділили для їх оснащення необхідні матері-али й устаткування, забезпечили його монтування й апро-бацію у Хмельницькому.

Професорсько-викладацький склад поліграфічного інс-титуту ще тривалий час забезпечував якісне викладанняосновних предметів і навчальних курсів,проводив консуль-тації, прийом семестрових іспитів. Неоціненним подарун-ком для новоствореного факультету стали виділені зфондів УПІ 20 тисяч книг, що започаткувало створення су-часної наукової і комп’ютеризованої бібліотеки Хмельни-цького інституту.

Результативно дбало про створення загальнотехнічно-го факультету Міністерство вищої і середньої спеціальноїосвіти України, надаючи допомогу із комплектацією кадра-ми вищої кваліфікації, направляючи у Хмельницький ви-пускників аспірантури різних профілів та прикріплюючифакультетських викладачів до цільової аспірантури упровідних наукових центрах.

17 вересня 1962 р. відбулося урочисте відкриття Хмель-ницького загальнотехнічного факультету Українськогополіграфічного інституту ім. Івана Федорова. Факультетрозташувався у триповерховій споруді. У навчальному кор-пусі було облаштовано шість аудиторій, лабораторії хімії,фізики, технології металів, опору деталей і машин, бібліоте-ка із читальним залом.

На перший курс було подано 824 заяви, а за підсумкамиконкурсних іспитів зараховано на навчання 250 студентів.15 жовтня того ж року був підписаний наказ про створенняпри Хмельницькому ЗТФ підготовчих курсів, затвердженоштат керівництва і викладачів у кількості десяти осіб. 5 лис-топада на підготовчих курсах розпочалися заняття.

Сьогодні, через півстоліття, варто згадати, що великусправу — сходження до вершин національного університе-ту — розпочали тоді всього одинадцять викладачів і шістьосіб допоміжного персоналу: В. О. Чекирда, В. П. Ліснічук,Б. К. Куфель, К. І. Чесноков, С. М. Ганжуров, В. І. Сакун,Л. Б. Мітіна, С. В. Цимбалюк, О. М. Кулик, Т. О. Рутт, В. І. Пи-

липів, І. Х. Ткачук, Г. С. Тімкова, Я. Ф. Мухамет, К. О. Дроно-ва, П. І. Колмаков, М. І. Міль. Трохи згодом до них приєдна-лися Г. П. Ільїн, Г. О. Лось, В. А. Дубасов, В. П. Міхєєв,Я. Т. Кіницький, П. К. Новицький, Є. Б. Гериш, С. В. Шку-ратенко, М. О. Пастушак, М. О. Кондратюк, В. С. Павлов,В. Г. Каплун та багато інших.

Не всі вони дожили до піввікового ювілею навчальногозакладу, не кожен із них став кандидатом чи доктором наук,доцентом чи професором, але вони, безсумнівно, доклалимаксимум зусиль, енергії, уміння і нелегкої подвижницькоїпраці до створення нинішнього Хмельницького національ-ного університету.

Також варто згадати про перших студентів Хмельниць-кого ЗТФ. Тогочасні місцеві періодичні видання (газети«Прапор юності» та «Радянське Поділля») повідомляли чи-тачам, що студентами новоствореного факультету сталикіномеханік міського кінотеатру, рентгенотехнік обласноїлікарні, електрик цукрозаводу, тесляр «Міжколгоспбуду»,майстер будівельного управління, яке займалося перебудо-вою приміщення під інститут, молоді колгоспники, служ-бовці, робітники. Прикметно, що значна частина першихвступників уже мала середню спеціальну освіту.

Як згадують перші викладачі загальнотехнічногофакультету, його трудовий колектив загалом і кожен із пра-цівників зокрема (від декана до прибиральниці) вкладалидушу в роботу, аби факультет діяв чітко і злагоджено,як годинниковий механізм.

Вивчався і впроваджувався передовий досвід, всілякопідтримувалася місцева ініціатива, на факультеті панувалидух творчості, інтелектуального піднесення, позитивна на-лаштованість на майбутнє.

Не дивно, що спільними зусиллями Хмельницький за-гальнотехнічний факультет невдовзі перетворився на зраз-ковий. Але необхідно було замислитися над перспективою,поставити перед собою нові амбітні завдання. Уже в січні1966 р. факультет був реорганізований у філію Українсько-го поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, а 1 вересня1966 р. сюди прийшли перші 90 студентів стаціонарноговідділення.

Поступове розширення і зміцнення матеріально-технічної бази філіалу, зростання професійного рівня такількості викладацького складу за рахунок власних кадрів,а також запрошених науковців із Києва, Львова, Одеси,Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського — усе це ство-рило реальні передумови відкриття повноцінного техніч-ного вищого навчального закладу. Серйозно переймалисяцим і керівники області, розраховуючи на подальший роз-виток і розширення першого в обласному центрі вишу.

Зліва направо: студент Н. В. Стєпанов, викл. фізики В. О. Чекир-да, ст. викл. історії І. Х. Ткачук, декан факультету С. М. Ган-

журов, ст. викл. фізики В. І. Пилипів і студент В. В. Варинюк

Студенти під час практичних занять

14

18 травня 1967 р. перший секретар Хмельницького об-кому компартії України М. Бубновський підписав листа ЦККомпартії України із проханням про створення у м. Хмель-ницькому технологічного інституту з підготовки інженерівпобуту на базі наявного філіалу Українського поліграфіч-ного інституту, який тоді займав 500 м2 загальної корисноїплощі (водночас будувався новий типовий корпус площею7400 м2 на 1800 місць). У цьому листі місцеве партійнекерівництво пропонувало центральному комітетові ство-рити в місті технологічний інститут із технологічним і ме-ханічним факультетами.

28 вересня 1967 р. уряд УРСР прийняв постанову«Про заходи з подальшого розвитку побутового обслуго-вування населення в Українській РСР». На її виконанняМіністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСРвидало наказ про організацію з 1 жовтня 1967 р. у Хмель-ницькому на базі філіалу Українського поліграфічногоінституту ім. Івана Федорова Хмельницького техноло-гічного інституту побутового обслуговування (ХТІПО) ізмеханічним, технологічним і загальнотехнічним факуль-тетами.

На момент заснування ХТІПО у ньому навчалося900 студентів, на дев’яти кафедрах працювало 63 викладачі(із них 13 кандидатів наук). В арсеналі інституту було дванавчальні корпуси та гуртожиток на 180 місць.

Виш був віднесений до третьої категорії, а виконанняобов’язків ректора інституту було покладене на доцента,кандидата технічних наук Семена Михайловича Ганжурова.На цій посаді він перебував до 30 червня 1969 р. Під йогоенергійним керівництвом заклад щороку долав нові щабліна шляху свого становлення й утвердження: у 1967 р. булозапочатковано підготовку інженерів за спеціальностями«Хімічна технологія опоряджувального виробництва» та«Економіка і організація побутового обслуговування»;у 1968 р. відкрито спеціальності «Технологія швейних ви-робів», «Технологія виробів зі шкіри» та «Машини і апара-ти легкої промисловості»; у 1969 р. створено науково-дослідний сектор. ХТІПО дістав у підпорядкування Кам’я-нець-Подільський загальнотехнічний факультет, на якомунавчалося 760 студентів.

30 червня 1969 р. ректором інституту призначили кан-дидата технічних наук, доцента Михайла Івановича Карпи-ленка. На той час в інституті уже на 15-ти кафедрах працю-вало 135 викладачів, зокрема 43 кандидати наук, 22 доценти.На трьох факультетах навчалося близько 3000 студентів.Проте навчальний процес проходив у доволі складнихумовах. Через відсутність необхідної кількості аудиторійзаняття відбувалися у три зміни, що погано впливало наякість навчальної роботи.

Не випадково в інституті виник і набув широкого розма-ху студентський рух «Свій дім — своїми руками!». В йогомежах на будівництві третього навчального корпусу та дру-гого і третього гуртожитків працювали студентські буді-вельні загони, регулярно проводилися суботники. Це даломожливість уже в 1970 р. здати в експлуатацію третій нав-чальний корпус, а в 1971 і 1972 рр. — другий і третій сту-дентські гуртожитки.

1970 рік був особливим і для інституту: відбувся пер-ший випуск 30-ти студентів денної форми навчання.Дипломи з відзнакою отримали Т. Д. Гончарук, В. В. Голо-янцев, Н. Я. Залуцька, С. М. Тараненко, А. Г. Горовий. Цедопомогло ХТІПО перейти із вищого навчального закла-ду третьої категорії у заклад першої категорії.

Студентський будівельний загін на будівництві гуртожитку № 4

М. П. Войнаренко спілкується зі студентами будівельногозагону на будівництві гуртожитку

Нові гуртожитки інституту

15

Особливий, навіть визначальний етап розвитку інститу-ту розпочався у 1975 р.

1 грудня 1974 р. ректором був призначений Радомир Іва-нович Сілін. Прихід до керма закладу 43-річного докторатехнічних наук, професора Львівської політехніки, стажеракращих університетів США ознаменував початок 27-річноїепохи (саме стільки Р. І. Сілін був ректором) стрімкого роз-витку від маленького провінційного інституту до знаного вУкраїні й за кордоном університету. Безперечно, попередни-ки Р. І. Сіліна — С. М. Ганжуров і М. І. Карпиленко — багатозробили для становлення інституту, але молодий колективще не мав традицій, досвіду і не ставив перед собою високихамбітних цілей. Багатьох задовольняли вже досягнуті резуль-тати: на п’яти факультетах (механічному, технологічному,інженерно-економічному, Хмельницькому та Кам’янець-Подільському загальнотехнічних) навчалося 5639 студентів,із них 2556 — на денній формі навчання за вісьмома спеціа-льностями; професорсько-викладацький склад нарахував254 особи (серед них — один доктор і 99 кандидатів наук);заняття проходили у 111 лабораторіях, кабінетах, майстер-нях; у бібліотеці нараховувалося 245 тис. томів навчальноїлітератури, діяв читальний зал на 250 місць.

Здавалося б, досягнуто певної стабільності, поступовозростав авторитет інституту, не було проблем з абітурієн-тами, кількість яких збільшувалася із року в рік. ОднакР. І. Сілін зумів прищепити колективу прагнення здобуватипозиції лідера в системі вищої школи. Для досягнення цієїмети потрібно було кардинально покращити матеріально-технічну базу інституту. Відтак розробили і запровадиливідповідну комплексну програму. Ректор взяв її виконання

під свій особистий контроль. Результат не забарився: у 1978–1979 рр. ввели в дію навчальний корпус № 4 та студентськийгуртожиток № 4, у 1982 р. — студентський гуртожиток № 5.ХТІПО став першим інститутом в Україні, де студентів іаспірантів повністю забезпечували гуртожитком. У 1986 р.став до ладу корпус фізичного виховання. У 1987 р. прийня-ли в експлуатацію дев’ятиповерховий бібліотечний корпус.Він зводився усупереч секретній забороні політбюро ЦККПРС на спорудження таких об’єктів. Потрібна була осо-биста мужність ректора Р. І. Сіліна, щоб не злякатися загро-зи втратити посаду й організувати студентський колективдля будівництва одного із кращих в Україні навчальнихбібліотечних корпусів.

Поступово розв’язувалася і проблема забезпечення ви-шу кадрами вищої кваліфікації. Спочатку професорсько-викладацький колектив складався із запрошених фахівців,проте доктори наук практично не відповідали на такізапрошення, і плинність кадрів серед таких осіб наприкінці70-х років досягла 50%. Тому для викладацької роботипотрібно було залишати кращих випускників, а також готу-вати докторів наук із власних викладачів, які мали ступінькандидата наук. Цей напрямок підготовки науково-педа-гогічних кадрів вимагав створення в інституті умов для на-укової творчості.

Ректорат активно направляв молодих викладачів доаспірантури вишів Києва, Москви, Одеси, Львова. Це доз-волило на кінець 80-х років щорічно готувати від 12 до 16кандидатів наук. Але цього було мало. Саме тому у грудні1988 р. відкрили аспірантуру із чотирьох спеціальностей іприйняли до неї перших вісьмох аспірантів. Невдовзі була

В. Я. Карачун веде заняття у лабораторії кафедри технологіїмашинобудування

Заняття в лабораторії кафедри опору матеріалів

Ректор інституту М. І. Карпиленко приймає іспитПосвята першокурсників у студенти на майдані

біля 3-го навчального корпусу

16

створена спеціалізована вчена рада для захисту кандидат-ських і докторських дисертацій зі спеціальностей «Тертя ізношування в машинах», «Машинознавство» і «Матеріало-знавство».

Першим серед випускників вишу в 1991 р.захистив док-торську дисертацію в університеті м. Цитау (Німеччина)М. Ф. Семенюк — доцент кафедри конструювання машин.Закінчили докторантуру і стали докторами наук Г. Калда,Ю. Шалапко, В. Лук’янова, О. Диха, В. Нижник, Н. Хрущ,І. Троцишин, О. Поморова.

На засіданнях ректорату Р. І. Сілін наголошував, щоінститут не матиме перспектив розвитку, якщо не працю-ватиме над відкриттям нових напрямів підготовки спеці-альностей. Сьогодні можна стверджувати, що тодішнійкурс на зміни у структурі підготовки фахівців мав доленос-не значення. Він дав можливість вишу вперше змінити ста-тус (ХТІПО реорганізували у Хмельницький технологічнийінститут) та сформувати нову концепцію вже не як вузькопрофільного, орієнтованого на побутове обслуговування,а як багатогалузевого навчального і наукового центру з роз-робки новітніх технологій і підготовки фахівців відповід-ного напряму і рівня.

Досягнення цієї мети збіглося із необхідністю на той часготувати інженерні кадри для зарубіжних країн. Був створе-ний деканат для роботи з іноземними студентами. Підкерівництвом проф. М. Є. Скиби за період існування декана-ту в 1985–1996 рр. було підготовлено понад 500 фахівців длябільш ніж 20 країн Азії,Африки та Латинської Америки.Проякість навчання свідчить те, що чимало його вихованцівпосіли чільні посади в урядах своїх країн і тепер сприяютьрозширенню співпраці з нашою державою. Жуліо Гонсалвішіз Мозамбіку,Гасан Насер і Хайдар Хаджджи із Сирії закінчи-ли аспірантуру та захистили кандидатські дисертації у своїйalma mater (у 2000, 2001 і 2006 рр. відповідно).

У виші сприймалося, уважно аналізувалося і негайновпроваджувалося усе нове й перспективне. Зокрема у 90-хроках розпочалася реалізація масштабної програмикомп’ютеризації навчального процесу, наукової та управ-лінської діяльності. Була налагоджена тісна співпраця замериканською фірмою «Digital». Помітну роль у комп’ю-теризації інституту відіграли нинішній директор інфор-маційно-обчислювального центру університету, тоді щедоцент О. О. Мясіщев, заступник завідувача кафедри техно-логії М. П. Мазур, завідувач лабораторії кафедри комп’ю-терних систем В. М. Стецюк та інші. Самовідданопрацювала доцент Т. П. Завгородня, яка у 1995 р. захистиладокторську дисертацію «Моделі і методи в нормуваннізатрат і результатів праці».

Наявність достатньої кількості комп’ютерної техніки ікваліфікованих кадрів, які опанували її, дала можливістьстворити в інституті один із найкращих у країні інфор-маційно-комп’ютерний центр, широку мережу навчальнихкомп’ютерних систем, одними із перших увійти в Інтернет.

Зі здобуттям у 1991 р. незалежності було закладено якіс-но новий етап у житті ХТІ. Процеси політичних і економіч-них перетворень в Україні мали безпосередній вплив найого діяльність. Розпочалося реформування вищої освітиі запровадження ступеневої системи підготовку фахівців,тривав нелегкий процес переходу на ринкові принципивідносин, зокрема і в системі освіти. Хмельницький техно-логічний інститут увійшов у цю епоху змін доволі організо-вано. Все робилося для того, щоб у нових умовах забезпечи-ти подальший розвиток вишу.

Лабораторні роботи на кафедрі технології швейних виробів

Лінгафонний кабінет кафедри іноземної мови

Заняття у спортивному залі інституту

Робота в обчислювальному центрі, 1985 р.

17

На зборах трудового колективу, професорсько-викла-дацького складу, на засіданнях учених рад і ректорату проф.P. І. Сілін не раз наголошував на нових вимогах, які висуваєдо фахівця конкуренція, стверджував, що лише підвищен-ня якості підготовки спеціалістів дасть можливість підня-тися на належний рівень. Переконливими й аргументова-ними у цьому плані були й лекції запрошуваних до вишуамериканських науковців. Пізніше з одним із них, професо-ром Вашингтонського університету Р. Коупом, P. І. Сілін ви-дасть спільну монографію.

Поступово ідея піднесення якостіпідготовки спеціалістів на основіудосконалення і демократизації усіхаспектів вузівського життя набулазагальної підтримки. Головним напря-мом діяльності інституту стало по-дальше залучення до роботи викла-дачів вищої кваліфікації та підготовкавласних талановитих молодих нау-ковців.

Важливу роль у цій справі відігра-ло розширення плану прийому доаспірантури: в 1993 р. здійснюваласяпідготовка кандидатів наук за 12спеціальностями. Це складало 80% відзагальної кількості спеціальностей, ізяких виш готував фахівців. Із травня 1994 р. ці можливостізбільшилися завдяки створенню спеціалізованої вченої ра-ди із захисту докторських дисертацій.

У докторантурі й аспірантурі навчалися молоді вчені зінших вишів. Усім без винятку створювали відповідні умо-ви: давали творчі відпустки, зменшували педнавантаження,відряджали на консультації тощо. Водночас кафедри і дека-нати посилили вимоги до тих, хто працював упівсили.Внаслідок такої цілеспрямованої уваги до підвищеннякваліфікаційного рівня викладачів питома вага докторів ікандидатів наук сягнула 56%. Лише за 1993 рік десятеро осібзахистили кандидатські і дві — докторські дисертації. Затой самий рік було видано підручник, дев’ять курсів лекцій,чимало методичних розробок і рекомендацій.

Справжнім переворотом в інтенсифікації науковоїдіяльності і поліпшенні навчального процесу на шляху доакредитації вищого рівня стала розпочата з ініціативи рек-тора тотальна комп’ютеризація: оснащення наукових і нав-чальних лабораторій найновішою комп’ютерною технікою,використання її можливостей у розв’язанні наукових проб-

лем та оптимізації навчального процесу. Приклад у цьомуподавала кафедра технології машинобудування, яку на тойчас очолював ректор.

Як відомо, забезпечення високої якості наукової про-дукції та рівня викладання великою мірою залежить від ор-ганізаційно-структурної системи управління. Тому в інсти-туті регулярно здійснювався пошук шляхів, форм і методівїї удосконалення. У липні 1993 р. в інституті створили однез перших науково-виробничих об’єднань — Центр «Інно-

вація». На нього покладалося завдан-ня організації наукових дослідженьта конструкторсько-технологічнихрозробок у легкій промисловості.Фінансування Центру здійснювалосяза рахунок прибутків від наукової,конструкторсько-технологічної, нав-чальної та виробничої діяльності.Його директором призначили доцен-та кафедри технології та конструю-вання швейних виробів О. В. Ярощук.

Досвід роботи Центру «Інновація»підказав ідею організації науковихпідрозділів. На початку грудня 1993 р. уХмельницькому технологічному інсти-туті, як структурні підрозділи без пра-ва юридичної особи, були утворені

навчально-науково-виробничий центр технологічної меха-ніки та Подільський науковий фізико-технологічний центр.

У січні 1994 р. у складі навчально-науково-виробничогоцентру створили загальноінститутську лабораторію фізи-ко-механічних досліджень матеріалів — як самостійнийструктурний підрозділ інституту. Наукове керівництво ла-бораторією покладалося на проректора з навчально-мето-дичної роботи С. Г. Костогриза.

Досвід новоутворених підрозділів уважно аналізувавнауково-дослідний сектор та проректор із наукової роботипроф. В. Г. Каплун. На основі цих спостережень вчена радаінституту виробила і затвердила «Положення про структу-ру та порядок роботи наукових підрозділів ХТІ», що забез-печувало гармонійне поєднання наукової, навчальної та ви-робничої діяльності.

Згідно із цим положенням у квітні 1994 р. розпочала ро-боту науково-виробнича лабораторія енергетичних техно-логій (ЛЕТ) — як госпрозрахунковий підрозділ інституту.Науковим керівником цього підрозділу став доктор техніч-них наук В. В. Назаров. Лабораторія, як і інші подібні до неї,

Іноземні студенти на заняттях у лабораторіїкафедри радіотехніки

Випуск іноземних студентів

Cтудент із Куби у складі студентськогобудівельного загону

18

була ще однією сходинкою на шляху до вищого рівня акре-дитації.

Процес удосконалення управління виявився і у ство-ренні нових та ліквідації старих організаційних структур.

У липні 1994 р. відповідно до ухвали міжгалузевої акре-дитаційної комісії від 30 червня та рішення вченої радиінституту від 4 липня був відкритий факультет бізнесуі права. Його очолила випускниця інституту, доцентЛ. В. Торгова. Набір студентів на цей факультет (100 осіб наденну і 50 — на заочну форми навчання) здійснювався наконтрактній основі.

Одночасно з утворенням нових структурних підрозді-лів тривав пошук шляхів доцільної реорганізації факульте-ту підвищення кваліфікації, підготовчого відділення тапідготовчих курсів, які вичерпали свій творчий потенціал.Згодом, уже після отримання нового статусу інституту, ціструктури були ліквідовані. Натомість у вересні 1994 р. накомерційній основі був створений факультет довузівськоїта післявузівської підготовки, деканом якого призначилидоцента М. С. Бабича.

У листопаді 1993 р. наказом ректора «Про методичне іорганізаційне забезпечення рейтингової системи оцінкиуспішності студентів» під керівництвом проректора з нав-чальної роботи С. Г. Костогриза була створена робоча групадля узагальнення наявних концепцій рейтингової системиоцінки успішності студентів на рівні окремих предметів тана рівні факультету. Перед робочою групою постало зав-дання виробити концепцію рейтингової оцінки знань ірозробити відповідні керівні методичні документи. Вже11 січня 1994 р. наказом ректора рейтингова система запро-ваджувалася на всіх курсах та спеціальностях денноїформи навчання згідно з виробленим робочою групоюПоложенням.

Важливим показником активізації студентства сталанаукова робота: участь в олімпіадах, конкурсах, науковихконференціях. Зріс науковий рівень представлених робіт.Наприклад, за результатами XXIII Загальноінститутськоїконференції (21–23 квітня 1993 р.) були премійовані12 учасників, відзначені почесними грамотами 17, отрима-ли подяку 46 учасників. Ще семеро студентів були нагород-жені за участь у всеукраїнських конкурсах та олімпіадах.Наступного року кількість студентів, відзначених за участьу науковій роботі, подвоїлася.

Така робота принесла бажаний результат: постановоюКабінету Міністрів України № 592 від 29 серпня 1994 р. та

наказом Міносвіти України № 270 від 16 вересня 1994 р.на базі Хмельницького технологічного інституту бувстворений Технологічний університет Поділля. Його рек-тором призначили Радомира Івановича Сіліна, який одра-зу поставив перед колективом нову стратегічну мету —досягнення статусу класичного державного університету.Була сформована комісія, яка розробила перспективнийплан розвитку університету, затверджений вченоюрадою. Він передбачав суттєве розширення напрямівпідготовки молодих спеціалістів, насамперед за рахунокгуманітарної складової. Першим кроком до реалізаціїцього плану було створення у 1996 р. гуманітарно-педа-гогічного факультету (ГПФ) під керівництвом декана —проф. М. Є. Скиби. Невдовзі факультет став найбільшимв університеті.

Наступні кроки — відкриття у 1998 р. напряму підго-товки «Міжнародні відносини», створення у 2001 р. музеюуніверситету (директором якого був призначений ветерануніверситету, доцент І. X. Ткачук) і Центру культури та мис-тецтв.

У 2000 р. за клопотанням декана гуманітарно-педа-гогічного факультету проф. М. Є. Скиби та «враховуючи не-обхідність дальшого розгортання археографічної роботи врегіонах України» наказом директора Інституту українськоїархеографії та джерелознавства ім. М. С. ГрушевськогоНАН України чл.-кор. НАН України П. С. Соханя від13.03.2000 р.та наказом ректора Технологічного університетуПоділля проф. Р. І. Сіліна від 19.04.2000 р. на базі гума-нітарно-педагогічного факультету створили Подільськийосередок (польову експедицію) Інституту української архе-ографії та джерелознавства ім. М. С. ГрушевськогоНАН України (на громадських засадах).

У жовтні 2001 р. ректором Технологічного університетуПоділля обрали проф. М. Є. Скибу. На той час в універси-теті на дев’яти факультетах навчалося 11 786 студентів.На 40 кафедрах працювало 750 викладачів (із них 42 докто-ри і 282 кандидати наук). Були опубліковані 19 підручників(для порівняння: у 1993 р. — один).

М. Є. Скиба із честю продовжив справу свого вчителяР. І. Сіліна. Вже на початку грудня 2001 р. учена рада ухвали-ла, а ректор затвердив нову комплексну програму розвиткууніверситету на 2002–2006 роки. Його реалізація дозволилане лише досягти бажаного (розпорядженням КабінетуМіністрів України № 771-р від 7.12.2003 р. на базі ТУПбуло створено Хмельницький державний університет),

П. І. Капустенський проводить заняття у лабораторіїкафедри машин і апаратів легкої промисловості

А. Посполита з будівельним загоном технологічногофакультету

19

а й втілити найсміливіші мрії: указом Президента України№ 954/2004 від 21.08.2004 р. Хмельницькому державномууніверситету «за загальнодержавне і міжнародне визнаннярезультатів діяльності та вагомий внесок у розвиток націо-нальної освіти і науки» було надано статус національного.Крім того, у 2004 р. Хмельницький національний універси-тет був акредитований за найвищим рівнем.

Здобуття статусу національного університету дозволилосуттєво вдосконалити структуру закладу. 14 факультетів,близьких за напрямами підготовки,об’єднали в шість інсти-тутів: механіки та інформатики; гуманітарний; технології,дизайну та сервісу; економіки і управління; телекомуні-каційних і комп’ютерних систем; заочного і дистанційногонавчання; післядипломної освіти і довузівської підготовки.Це дало можливість забезпечити оперативність управлінняфакультетами,розширити їх можливості у питаннях органі-зації навчально-виховного процесу. Ректорат університетунатомість отримав більше можливостей сконцентруватисяна розв’язанні стратегічних завдань, зокрема на розши-ренні структури напрямів підготовки та спеціальностей.У результаті за 2004–2008 роки було розпочато підготовкуфахівців із 12 нових спеціальностей за дев’ятьма напря-мами. Їх загальна кількість досягла 43 спеціальностей із31 напряму підготовки фахівців. Відповідно до розширен-ня спектра підготовки молодих спеціалістів зросла ікількість кафедр — до 48 (із них 32 випускні). Це сприялозначному збільшенню кількості студентів університету:з 11 786 осіб у 2002 р. до 13 581 у 2009 р. (на 15%).

Пріоритетною в університеті залишається підготовкакадрів вищої кваліфікації — через аспірантуру і докторан-туру.

Сьогодні набір до аспірантури здійснюється за 18 спеці-альностями. Для навчання обирають обдарованих студен-тів, які виявляють здібність до наукової діяльності ще начетвертому курсі, беруть участь у наукових конференціях,олімпіадах, мають публікації і, після закінчення університе-ту, диплом із відзнакою магістра або спеціаліста.

Щороку до аспірантури вступають 35–45 осіб,як правило,90% — це випускники ХНУ. Зараз тут навчається близько115 аспірантів, наукове керівництво здійснюють 34 докторинаук та 30 кандидатів наук. Під керівництвом О. О. Орловазахищені понад 20 кандидатських дисертацій, М. П. Война-ренка — 15, І. В. Троцишина — сім, А. Г. Кузьменка — вісім,А. Л. Славінської — п’ять, В. М. Локазюка — більше десяти,М. Ф. Семенюка — п’ять.

В Університеті діє п’ять спеціалізованих рад із захистудокторських та кандидатських дисертацій із машинознавства,

економіки та управління підприємствами, технології взуття,шкіряних виробів і хутра, технології текстильних матеріалів,швейних і трикотажних виробів, радіотехнічних пристроїв тазасобів телекомунікації, радіотехнічних і телевізійних систем.За останні п’ять років було захищено більше 160 кандидатсь-ких та 19 докторських дисертацій. Це дозволило довестикількість докторів наук і професорів, що працюють напостійній основі, до 55, а кандидатів наук і доцентів до 438.

Під керівництвом ректора М. Є. Скиби в університетівідбулася системна реорганізація навчального процесу, зу-мовлена вступом України до Болонського процесу. Зокремабула розроблена та запроваджена кредитно-трансфернасистема організації навчального процесу ECTS. На першо-му етапі її впровадження у 2004–2005 навчальному роцібула відпрацьована методика такої роботи (як експеримент)в 11 академічних групах на восьми спеціальностях із шестинапрямів підготовки. Навчально-методичне управлінняузагальнило напрацювання, і з 2005–2006 навчального рокуексперимент поширили на всі напрями підготовки. Набу-тий досвід і вивчення міжнародного, зокрема навчальнихзакладів Литви, Польщі, Іспанії, Росії тощо, дозволилизапровадити КТС із 2007–2008 н. р. у повному обсязі.

За досягнуті результати у використанні Європейськоїкредитно-трансферної системи ECTS на виставці «Сучаснаосвіта в Україні — 2007» у номінації «Модернізація вищоїосвіти в контексті вимог Болонської конвенції» Хмельни-цький національний університет був відзначений срібноюмедаллю.

Із 2006 р., спочатку як педагогічний експеримент на базіІнституту економіки і управління, а з 2009 р. у масштабахусього університету створене модульне динамічне об’єктноорієнтоване середовище для навчання (Moodle). За йогодопомогою шляхом створення програмних комплексівнавчальних дисциплін вдалося суттєво підвищити ефек-тивність самостійної роботи студентів, особливо тих спеці-альностей і спеціалізацій, які ліцензовані недавно.

Важливим елементом діяльності університету є науковабібліотека. Це сучасний інформаційно-комунікативнийцентр, у якому створена автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) НБ ХНУ. Вона складаєтьсяіз локальної мережі, що має вихід в Інтернет, двох серверівта 62 персональних комп’ютерів, веб-сайту книгозбірні,автоматизованої системи бібліотечно-інформаційногообслуговування користувачів. Функціонування системизабезпечує український програмний продукт «УФД»Бібліотека. З 2000 р. формується електронна бібліотекауніверситету.

Захист дипломного проекту Телестудія центру технічних засобів навчання, 1989 р.

20

Серед партнерів бібліотеки ХНУ — бібліотеки вищихнавчальних закладів України, Центр безперервної інфор-маційно-бібліотечної освіти (Київ), НБУ ім. В. І. Вернадсь-кого, міжнародні благодійні фонди «Україна 3000», «Відрод-ження», «Сейбр-Світло», Головна бібліотека Краківськоїполітехніки тощо. НБ ХНУ є обласним методичним цент-ром для бібліотек вищої школи, членом Українськоїбібліотечної асоціації.

Книжковий фонд нараховує 600 тис. томів. Бібліотечно-бібліографічне обслуговування традиційно здійснюєтьсяу п’яти галузевих читальних залах, на трьох абонементах,у залі каталогів та електронної інформації, залі спецвидівНТД, трьох факультетських та 12 кафедральних бібліотеках.Значно спрощує процес обслуговування автоматизаціяобліку документовидачі з використанням електронногоформуляра та пін-коду. Комп’ютерна мережа забезпечуєдоступ до всіх баз даних книгозбірні. Окремою формоюобслуговування є міжбібліотечний абонемент, який задо-вольняє інформаційні запити читачів, використовуючифонди бібліотек України.

Віртуальне обслуговування користувачів здійснюєтьсячерез веб-сайт бібліотеки і дає можливість цілодобовогодоступу до її ресурсів: електронного каталогу, електронноїкнигозбірні, віртуальної довідкової служби, бібліографіч-них баз даних і баз даних світових на-укових видавництв EBSCO, Shpringerта ін., навігатора інтернет-ресурсів запрофілем університету, віртуальнихвиставок.

Наукова діяльність бібліотекиздійснюється за програмою «Удоско-налення обслуговування користувачівв умовах запровадження новітніхтехнологій». Крім традиційних формнаукової діяльності, бібліотека ор-ганізовує роботу з таких актуальнихнапрямів, як участь у корпоративнихпроектах, моніторинг функціонуван-ня сайту книгозбірні, запровадженняінноваційних проектів («Майбутнєпланети в наших руках», «Книги, щозцілюють душу», «Молодий спеціалістXXI століття») та інше.

Інформаційні заходи спрямованіна допомогу навчальному процесу танауковій роботі університету і є

дієвим засобом інформування користувачів про можли-вості бібліотеки. Упродовж року тут відбувається більше100 таких заходів. Раз на місяць проводяться дні інфор-мації. Стали традиційними презентації наукових працьвикладачів та студентів університету.

Підвищенню духовного та культурного рівня студент-ської молоді, збереженню національних традицій сприяєпроведення просвітницьких заходів: «Клуб цікавих зустрі-чей», літературознавчі читання, літературно-мистецькізустрічі, а також конференції, усні журнали, альманахиподорожей, вікторини, вечори тощо.

За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, по-пуляризацію української мови та літератури, підготовкузмістовних інформаційно-бібліографічних видань у 2006 р.колектив бібліотеки був відзначений Хмельницькою облас-ною премією імені Мелетія Смотрицького в галузі бібліо-течної роботи.

У Хмельницькому національному університеті діє сис-тема дистанційного навчання. Заклад був піонером запро-вадження дистанційних технологій в освітній діяльності вУкраїні. Ця робота розпочалася у 2000 р. з ініціативи рек-тора Р. І. Сіліна, професорів Я. М. Гладкого (нині директорІнституту заочного і дистанційного навчання) та М. П. Ма-зура (декан факультету дистанційного навчання).

Дистанційне навчання базується напринципово нових концептуальнихзасадах, в основі яких — використан-ня сучасних комп’ютерних техно-логій, що розроблені науковцямиуніверситету і містять у собі елемент«ноу-хау» та захищені авторськимиправами. Крім того, запровадженінові технології методичного забезпе-чення навчального процесу, що ґрун-туються на використанні модулівдистанційних курсів навчальних дис-циплін як на паперових, так і накомп’ютерних носіях. Ці технологіїапробовані у навчальному процесі із16 спеціальностей, для кожної з якихрозроблено понад 668 модулів. Сьо-годні діє розгалужена мережа локаль-них центрів дистанційної освіти(ЛЦДО). 23 таких центри функціону-ють, зокрема, в Нетішині, Старо-костянтинові, Шепетівці, с. Пасічній

Випробування нового обладнання Робота в обчислювальному центрі, 1987 р.

Бібліотека ХНУ

(Хмельницька обл.), Калинівці і Хмільнику (Вінницька обл.),Коломиї та Калуші (Івано-Франківська обл.), Донецьку,Дніпропетровську, Запоріжжі, Сімферополі.

Результати діяльності університету із застосуваннята розвитку дистанційної форми навчання були представ-лені на виставках «Освіта України — 2007» (відзначені гра-мотами МОН України) та «Високі технології в освіті»(у 2004–2007 рр. в Одесі двічі відзначені золотими медаля-ми та дипломами).

За час існування університет як науковий осередок пе-ретворився на один із найпотужніших вищих навчальнихзакладів України. Цьому сприяє довгострокова комплекснацільова програма розвитку його наукової і науково-техніч-ної діяльності. Вона передбачає: розвиток фундаменталь-них досліджень у галузі природничих, гуманітарних, психо-лого-педагогічних, соціально-економічних наук; виконанняприкладних досліджень і розробок; розробку теоретичнихта методологічних основ формування і розвитку вищоїосвіти; посилення впливу науки на розв’язання завданьосвіти і виховання; підтримку наявних та формуваннянових наукових шкіл, підтримку наукових дослідженьмолодих учених та обдарованих студентів, залучення їх донаукових шкіл; ефективне використання наукового і науково-технічного потенціалу вищої школи для розв’язання пріо-ритетних завдань оновлення виробництва та здійсненнясоціально-економічних перетворень; розвиток нових,прогресивних форм науково-технічного співробітництва іззакордонними і вітчизняними осередками академічної тагалузевої освіти, розвиток інноваційної діяльності длястворення науково-технічної продукції та конкурентоспро-можних зразків нової техніки й матеріалів, орієнтованих наринок високих технологій; сприяння захисту інтелектуаль-ної власності та авторських прав дослідників як основизміцнення і розвитку науки, виходу на світовий ринок ви-сокотехнологічної продукції; організація інформаційної івидавничої діяльності, популяризація досягнень науки ви-щої школи через засоби масової інформації; проведеннякон’юнктурних досліджень ринку наукових послуг,патентно-ліцензійної роботи, здійснення маркетингового, інформа-ційного забезпечення та трансферу науково-технічної про-дукції відповідно до міжнародних стандартів.

Для реалізації окресленої мети і розв’язання окремихзавдань у Хмельницькому національному університетівпроваджена сучасна структурно-організаційна система уп-равління науковою діяльністю, яку очолює ректор універси-тету М. Є. Скиба.

Суттєвий вплив на ефективність наукової діяльностімає фінансування, організоване за багатоканальним прин-ципом залучення коштів: надходження з державного бюд-жету, розробка спільних проектів за підтримки міжнарод-них фондів (програми NATO, Tempus тощо), позабюджетнікошти, виконання тематичного плану досліджень за раху-нок другої половини робочого часу викладачів, конкурснефінансування проектів за рахунок фонду фундамен-тальних досліджень, цільові кошти для підтримки ученихуніверситету, гранти, стипендії різних фондів, спонсорськапідтримка організації наукових конференцій, стипендіїПрезидента України та Кабінету Міністрів України для мо-лодих учених тощо.

У процесі багаторічної наукової діяльності під керівницт-вом провідних науковців, відомих в Україні й за кордоном,в університеті сформовано 11 потужних наукових шкіл, якіохоплюють фундаментальні дослідження у галузі природ-

ничих, гуманітарних, психолого-педагогічних, соціально-економічних наук. Зокрема суттєвий внесок школи профе-сора М. Є. Скиби у створення технології комплексної пере-робки полімермістких відходів дозволив цій розробці якскладовій комплексної наукової роботи «Наукові основистворення ресурсозберігальних екологічно безпечних тех-нологій виготовлення конкурентоспроможних шкірянихматеріалів та виробів» претендувати на здобуття Державноїпремії України.

Для захисту інтелектуальної власності та ознайомленнянауковців і підприємців в Україні й за кордоном із розроб-ками та результатами наукових досліджень в університетістворений відділ інтелектуальної власності. Про ефектив-ність його роботи свідчить той факт, що за період 2006–2009 pp. науковці університету отримали більше 100 патен-тів на винаходи й корисні моделі.

Хмельницький національний університет є засновникомі видавцем чотирьох фахових наукових журналів. Постійнозростає кількість статей, опублікованих ученими університе-ту за результатами досліджень. Якщо у 2005 р. побачили світ1263 статті, то в 2011 р. — більше 1600, зокрема й у закордон-них наукових журналах із високим імпакт-фактором: 39 ібільше 110 відповідно. Промовистим є збільшення кількостівиданих монографій (дев’ять у 2005 р.та 33 у 2011 р.),а такожпідручників і навчальних посібників (18 та 31 відповідно).На високому рівні залишається щорічна кількість отрима-них патентів на винаходи — понад 30.

Діяльність університету передбачає активне спілкуван-ня його науковців із закордонними колегами. Із цією метоютут щороку проводиться більше десяти міжнародних кон-ференцій. В Україні та за кордоном наукове визнання здо-були конференції «Управління економічними системами:

21

IV Українсько-польські наукові діалоги

концепції, стратегії та інновації розвитку», «Маркетинговітехнології в умовах інноваційного розвитку економіки»,«Моделювання та програмування технологічних процесів.Інженерне проектування машин та вузлів», «Професійнестановлення особистості: проблеми і перспективи», «Пси-холого-педагогічна та медико-соціальна підтримкабатьківства», «Актуальні проблеми філософії та перекла-дознавства». Про їх високий рівень свідчить активна участьнауковців із провідних університетів і наукових закладівРосії, Польщі, Білорусії, Латвії, Литви, США, Німеччини.

Наукова діяльність Хмельницького національногоуніверситету передбачає не тільки використання її резуль-татів у навчальному процесі, а й широке залучення студен-тів до досліджень із перших років навчання. Основи наукистуденти опановують у науково-дослідних гуртках, створе-них на всіх кафедрах. Як правило, цими гуртками керуютьнайбільш досвідчені науковці. Про результативність такоїроботи свідчать цифри: із 7000 студентів стаціонару в нау-кових гуртках працює близько 2100.

Студентська наукова діяльність має різні форми: участьу виконанні розробок кафедр, самостійні пошуковідослідження, виготовлення дослідних зразків і моделей,розробка програмної продукції, написання статей, виступина конференціях і олімпіадах. Останніми роками студентиуніверситету стабільно виборюють понад 20 призовихмісць на всеукраїнських наукових олімпіадах. Такі показ-ники притаманні тільки провідним вищим навчальнимзакладам України і свідчать про системність наукової тапрофесійної підготовки студентів.

За підсумками наукової роботи студентів під керівницт-вом викладачів у 2005 р. були опубліковані 374 статті, а в2011 р. — 1130.

Великих успіхів молодь досягла і на міжнародномурівні: роботи студентів-дизайнерів упродовж останніхроків отримують призові місця на міжнародних конкурсаху Брно, Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Харкові, Одесі.

Активізацією діяльності студентів і аспірантів опікуєть-ся наукове товариство молодих учених, зокрема ініціюєорганізацію наукових заходів. Щорічно в університеті про-водиться п’ять-шість міжнародних і всеукраїнських конфе-

ренцій для молоді. У 2011 р. багато учасників зібрали кон-ференції «Місце національних культур в умовах всесвітньоїінтеграції» та «Проблеми розвитку соціально-економічнихсистем у контексті глобалізаційних викликів».

У 2007 р. в університеті було створено науково-дослід-ний інститут трибології і матеріалознавства, який очоливдоктор технічних наук, професор В. Г. Каплун. До структуриінституту увійшли потужні наукові підрозділи, що займа-ються розв’язанням наукоємних та інноваційних завдань:Українсько-польське відділення трибології і матеріалознав-ства, Подільський фізико-технологічний центр, науково-експериментальний центр, лабораторія композиційнихматеріалів, територіальний інноваційний центр «Поділля»,регіональний інформаційно-інноваційний центр з енерго-збереження. Науково-дослідному інституту підпорядкованінауковий журнал «Трибологія» та спеціалізована рада із за-хисту докторських і кандидатських дисертацій.

Уже через рік після створення у науково-дослідномуінституті відбувся захист трьох докторських дисертацій,а загальний обсяг фінансування науково-дослідних робітдосяг 1 млн грн.

Для підвищення трудової активності професорсько-викладацького складу і наукових співробітників університету,максимального використання їх інтелектуального потенціалу

22

Учасники конференції «Сучасні технології в легкій промисловості та сервісі»

Нагороди та відзнаки університету

23

та об’єктивного стимулювання ефективності всіх видів робітв університеті наказом ректора запроваджене щорічне рей-тингове оцінювання роботи професорсько-викладацькогоскладу університету. Це дозволило активізувати процес підго-товки й захисту дисертацій, видання монографій та підруч-ників, укладання угод на виконання науково-дослідних робіт,участь у міжнародних конкурсах і конференціях.

Досягнення науковців університету щорічно оціню-ються на конкурсі завершених науково-дослідних робіт ізфундаментальних та природничих досліджень у технічнійгалузі, який проводить Хмельницька обласна рада. У ньомуперемагають переважно науковці Хмельницького націо-нального університету, що підтверджує високий науковийрівень їх робіт. Кілька разів переможцем конкурсу в різнихномінаціях ставав професор М. Є. Скиба (зокрема в номі-нації «Прикладні НДР» із «Розробкою новітніх технологійта обладнання для розволокнення натуральної шкіри»).Крім того, згідно з рейтинговою оцінкою МОН України,останніми роками заклад за показниками наукової діяль-ності входить до першої десятки класичних університетівУкраїни.

Невід’ємною частиною діяльності Хмельницькогонаціонального університету є міжнародна співпраця, осно-ви якої були закладені ще наприкінці 1990-х років. Новийетап її розвитку розпочався у 2001 р., після затвердженняКомплексної програми розвитку університету, важливоючастиною якої стала підпрограма «Міжнародні зв’язки».В ній були означені основні напрями співпраці у сфері нау-ки, освіти, культури, спорту та адміністрування.

У галузі освіти співробітництво здійснюється у такихнапрямах: обмін досвідом з організації навчального проце-су та методики викладання, запрошення для участі у науко-во-методичних конференціях і семінарах, які проводятьсяв університетах, обмін навчальними планами, навчально-методичною літературою та програмною продукцією,викладачами, студентами, спільна підготовка та виданнянавчальних посібників і підручників.

З 2001 р. університет уклав 35 угод про співпрацю із за-рубіжними навчальними закладами, установами та органі-заціями в науковій, освітній та культурній сферах. Спільнадіяльність ґрунтується на засадах пріоритету національ-них інтересів, розвитку освітнього та наукового потенціалууніверситету, орієнтації на залучення додаткових джерелфінансування через систему грантів.

Плідною та ефективною є співпраця з Польщею(Краківська політехніка ім. Тадеуша Костюшка, Ченстохов-ський технічний університет, Краківський університет еко-номіки, Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині,Вища державна професійно-технічна школа в Кросно,Лодзинський університет) та Росією (Санкт-Петербур-зький державний інженерно-економічний університет,Іванівський державний університет, Тверський державнийуніверситет, Тольятинський державний університетсервісу, Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет).

Потужним поштовхом до подальшої інтенсифікаціїспівпраці Хмельницького національного університетуз вищими навчальними закладами стало заснуванняу вересні 2004 р. Українсько-польського центру. Цей центрпокликаний сприяти розвитку та зміцненню двосторонніхвідносин в освітній та науковій сферах, поглибленнюспівпраці між установами та закладами освіти України йПольщі, встановленню та розвитку партнерських взаємин

між підприємствами та організаціями двох країн. Особ-ливу увагу він приділяє організації стажування студентіву Польщі.

Університет також підтримує зв’язки з Литвою (Клай-педський університет, Каунаський технологічний універси-тет), Австрією (Вища технічна школа в Карінтії), Іспанією(Політехнічний університет Валенсії), Казахстаном (Таразь-кий державний університет ім. Дулаті), Ізраїлем (Інститутпрогресивних досліджень), США (Каліфорнійський дер-жавний університет, Веслейонський коледж).

Одним із напрямів міжнародної співпраці Хмельниць-кого національного університету є реалізація міжнароднихпроектів: «Бізнес, менеджмент, освіта в Україні», «Перепід-готовка та працевлаштування офіцерів запасу», «Впровад-ження кластерних моделей об’єднання підприємницькихструктур», «Дослідження динаміки горизонтальних ротор-них машин і створення систем превенції (попередження) їхдефектів», «Всесвітня мережа центрів трансферу техно-логій», програма «ТЕМПУС» із наукових досліджень длямагістрів та кандидатів наук за напрямом «Критичні обчис-лення для аерокосмічних систем», «Комп’ютерні технологіїу матеріалознавстві, інженерії поверхні та виробництвіматеріалів».

Найтривалішим і наймасштабнішим став проект «Пере-підготовка та працевлаштування офіцерів запасу». Спочат-ку він виконувався у межах програми «TASIS» за підтримкиЄвропейського Союзу, а в листопаді 2002 р. був продовже-ний спільно з Міністерством оборони Великобританії. Приуніверситеті відкрили перший в Україні Українсько-Бри-танський центр перепідготовки та працевлаштування. Ізсічня 2006 р. проект підтримує НАТО в межах трастовогофонду «Партнерство заради миру».

Лабораторія композиційних матеріалів та мастил

Ректор М. Є. Скиба знайомиться з новим устаткуваннямлабораторії

24

Головна мета проекту — сприяння у підготовці військово-службовців, які звільняються із лав Збройних сил, до цивіль-ного життя та надання суттєвої допомоги їм та членам їхніхсімей у важкий період переходу з військового до цивільногожиття під час реформування Збройних сил України.

Звільнені в запас офіцери проходять підготовку з еко-номічних та комп’ютерних дисциплін на тримісячних кур-сах за спеціальностями «Менеджмент підприємницькоїдіяльності», «Маркетинг на ринку товарів і послуг», «Ком-п’ютерні технології в економічних системах», «Комп’ютернісистеми та мережі», «Логістика», «Графічний дизайн та рек-лама», а після закінчення отримують випускні свідоцтвадержавного і сертифікати міжнародного зразка. На цере-моніях із нагоди випуску завжди присутні представникиМіністерства оборони України, ОБСЄ, НАТО, Департамен-ту ООН, посольств країн Європи, органів місцевої влади,підприємницьких структур.

Заслуговує на увагу започаткований спільно з Каунась-ким технологічним університетом та Клайпедським техніч-ним університетом науковий проект «Дослідження дина-міки горизонтальних роторних машин і створення системпревенції їх дефектів». У межах проекту здійснювалася роз-робка заходів для забезпечення низької віброактивностіроторних машин. Результати досліджень заплановано ви-користовувати для розробки складної побутової техніки,газотурбінного обладнання на авіаційному,морському,авто-

мобільному та залізничному транспорті, у хімічній, харчо-вій та інших галузях промисловості.

Університет бере активну участь у діяльності асоціації«Поділля Перший», яка вперше в Україні впроваджує про-гресивні кластерні моделі об’єднання підприємців окремихгалузей промисловості для підвищення конкурентноздат-ності та економічного розвитку регіону. Асоціація буластворена з ініціативи Корпусу Миру США. У регіональнихта міжнародних економічних форумах, організованихасоціацією, брали участь учені, бізнесмени та державні діячізі США, Польщі, Росії, Німеччини, Австрії.

З 2006 по 2008 рр. за програмою ЄС «ТЕМПУС» Хмель-ницький національний університет спільно з УніверситетомНьюкасла (Великобританія), провідними університетамиФінляндії та Національним аерокосмічним університетомімені М. Є. Жуковського (Харків) виконує програму з науко-вих досліджень для магістрів і кандидатів наук за напрямом«Критичні обчислення для аерокосмічних систем».

У 2009 р. університет виборов грант на реалізацію(в 2009–2010 рр.) спільного українсько-польського проекту«Комп’ютерні технології у матеріалознавстві, інженерії по-верхні та виробництві матеріалів».

ХНУ, окремі його підрозділи, професорсько-викладаць-кий склад і студенти отримували гранти та матеріально-технічну допомогу для стажування, виконання досліджень,участі у міжнародних наукових конференціях, семінарах,конкурсах, фестивалях, навчання, проходження програмобміну, створення методичної бази від Організації Північ-ноатлантичного договору НАТО, Польського Сенату, Фон-ду «Допомога полякам на Сході», Посольства США вУкраїні, Ґете-Інституту в Києві, Ґете-Інституту в Москві,Академії підвищення кваліфікації працівників освітиРосійської Федерації, Міжнародної федерації з теоріїмеханізмів і машин ІІЛЬММ, компанії «МайкрософтЮкрейн», Інституту німецької культури (Геттінген, Німеч-чина), Католицького товариства вихователів (Варшава,Польща), Інституту дистанційного навчання (Касель,Німеччина), товариства «Спільнота польська», фонду«Семпер Полонія» (Польща).

Міжнародна співпраця університету не обмежується ви-конанням міжнародних проектів, залученням матеріально-

Учасники форуму промисловців та підприємців, 2011 р.

Семінар у навчально-методичному управлінні університету

25

технічної допомоги, здобуттям грантів для здійсненнярізних видів діяльності. Важливим напрямом залишаєтьсянавчання іноземних студентів.

За період 2001–2009 рр. були проведені понад 100 міжна-родних конференцій, семінарів, у яких взяли участь понад2000 науковців із різних країн. Організовані університетомконференції відбуваються не тільки у його стінах, а й дале-ко за їх межами — в Єгипті, Ізраїлі, Польщі.

Не залишається поза увагою і стажування та навчаннявикладачів університету за кордоном.З 2001 р.понад 70 викла-дачів кафедр пройшли стажування у провідних навчальнихзакладах і наукових установах Польщі, Німеччини, Австрії,Литви, Голландії.

Студентів ХНУ знають у США та Німеччині, де вони нав-чаються за грантовими програмами, беруть участь у програ-мах міжнародного культурного обміну. У Польщі вони про-ходять навчання та виробничу практику згідно з угодамипро обмін студентами, в Австрії працюють у літніх школах ізвивчення німецької мови, у Франції, Іспанії та Португалії бе-руть участь у міжнародних фольклорних фестивалях та кон-курсах у складі творчого колективу «Юність Поділля».

На базі університету успішно діють такі міжнародніорганізації, як Національний комітет України з машино-знавства світової організації ІФТОМ, філіал Міжнародноїакадемії інформаціології, асоціація «ТІСОЛ-Україна».

Важливою ділянкою діяльності університету є виховнаробота, що засвідчує затверджена у 2002 р. концепціянаціонального виховання студентської молоді. Основними їїнапрямами є національно-патріотичний, морально-духов-ний, культурно-мистецький, профілактично-оздоровчийтощо.Щороку з кожного напряму плануються та проводять-ся відповідні заходи в академічній групі, на факультеті, вуніверситеті загалом. Зокрема відзначаються День Перемо-ги, День міста, благодійні акції милосердя, «Молодь протипаління», «Молодь проти наркотиків», «Обери здоров’я —обери життя», Міжнародний день рідної мови, Шевчен-ківські дні, мистецькі, культурні та спортивні заходи. Великароль у цьому належить кураторам студентських груп —досвідченим викладачам-педагогам.

В університеті налагоджене студентське самоврядуван-ня. У 2003 р. була створена студентська рада університету,її представники увійшли до складу вченої ради університе-ту та рад інститутів. Без участі студентів не вирішуютьсяпитання поселення в гуртожитки й організації життя в них,питання санітарії, проведення вечорів відпочинку та екскур-сій, узгодження кандидатур для переведення на державнуформу навчання. При студраді працюють клуби за інтере-сами: інтелектуальний «Start Game», фольклорно-мистець-кий «Ми — українці», дискусійний.

У 2004 і 2005 рр.студрадівці університету отримали най-вищу нагороду в огляді-конкурсі у номінації «Студентськесамоврядування» обласного фестивалю «ПодільськийОскар».

Студенти Хмельницького національного університету єактивними учасниками молодіжного парламенту.

Невід’ємною частиною студентського життя є активнедозвілля. У його організації допомагає Центр культурита естетичного виховання студентів (директор — доцентВ. Цимбалістий), у складі якого діють театр пісні «Сузір’я»(заслужений артист України С. Тимчишак), ансамбльтанцю «Юність Поділля» (В. Цимбалістий), студентськийтеатр естрадних мініатюр «Юмодес» (доцент М. Лук’я-нюк).

Відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами сту-дентський будинок моделей ХНУ під керівництвом профе-сора І. Баннової. За час свого існування СБМ взяв участьу понад 170 конкурсах та фестивалях моди (з яких 81 —міжнародні, 58 — всеукраїнські, 29 — регіональні), провівпонад 60 виставок студентських творчих робіт, близько400 виступів на концертах та показах мод. Вихованці СБМ280 разів отримували нагороди на конкурсах (25 гран-прі,91 перших, 82 других, 80 третіх місць), здобували спеціальніпризи у вигляді професійних стажувань у Голландії, Данії,Єгипті, Німеччині, Росії. Кращі манекенниці школи моде-лей працюють зараз у Лондоні, Парижі, Торонто, Мілані,Москві та Києві.

Велика увага приділяється розвиткові фізичної культу-ри і спорту, формуванню у викладачів і студентів здорово-го способу життя. Із самого початку функціонування вишукафедра здоров’я людини та фізичного виховання розро-била низку принципових положень для практичної діяль-ності і зосередила свою увагу на якості навчальної роботи,організації занять фізкультурою і спортом упродовж всьогоперіоду навчання студентів, комплектації кафедри кваліфі-кованими викладачами, створенні матеріальної бази для за-нять фізкультурою і спортом.

Розроблена довготривала програма діяльності перед-бачала три основні напрями, поєднання і розвиток яких уперспективі сприяли би перетворенню провінційного тодіХмельницького технологічного інституту побутового об-слуговування у відомий тепер у всьому світі центр підготов-ки спортсменів високого класу. Перший напрям — концен-трація зусиль на тих видах спорту, які в області достатньорозвинуті. Йшлося передусім про веслування на байдаркахі каное, велоспорт і вільну боротьбу. Другий напрям —доступність спортивної підготовки не тільки для студентіввишу. Третій — популяризація вишу через спортивні досяг-нення. Відтак почали працювати перші спортивні секції:гімнастики (тренер — В. Ф. Кузьмич), баскетболу (В. О. Ткач),волейболу (Є. М. Свіргунець) та інші, студенти виступалина міських святкових демонстраціях (імітація елементіврізних видів спорту).

Поступово розпочалося створення спортивної бази,будівництво стадіону, ігрових майданчиків. Із введенням вексплуатацію четвертого навчального корпусу в 1979 р. до-дався ігровий зал. У 1988 р. завершилося будівництво спор-тивного корпусу з легкоатлетичним і залом для боротьби,тиром, альпіністським скеледромом, лижною базою, медич-ним кабінетом, науковою лабораторією, загальна площа

Народний ансамбль танцю «Юність Поділля» —лауреат міжнародних фестивалів

26

яких склала 3490 м2. Студенти та викладачі побудували пер-шу чергу водно-веслувальної бази, викупили у будівельни-ків оздоровчо-спортивний табір «Буревісник» на 120 місць,який став улюбленим місцем відпочинку студентів, викла-дачів та співробітників, а також центром організації і про-ведення навчально-тренувальних зборів команд до відпо-відальних змагань. У цілому в університеті розвивається22 види спорту. Суттєвим досягненням стало запроваджен-ня для провідних спортсменів державних стипендій,стипендій міського голови. Це підвищило престиж спортуі дало можливість організувати навчально-тренувальнийпроцес на рівні сучасних вимог.

У 1969 р. спортсмени інституту вперше взяли участьу спартакіаді Міністерства вищої і середньої спеціальноїосвіти України і вибороли почесне третє місце серед нав-чальних закладів своєї групи. З 1971 р. ХТІПО займав лишеперші місця в усіх республіканських спартакіадах і універ-сіадах. Кращі студенти-спортсмени стали членами збірнихУкраїни з різних видів спорту, учасниками всесвітніхуніверсіад, чемпіонатів Європи та світу, Олімпійських ігор.Так студент механічного факультету, заслужений майстерспорту Сергій Нагорний на Олімпійських іграх у Монреалізавоював золоту і срібну нагороди у веслуванні на байдарці.Студент інженерно-економічного факультету Валерій Веш-ко сім разів ставав чемпіоном світу з веслування на каное,був переможцем Всесвітньої універсіади в Загребі й учасни-ком Олімпійських ігор у Сеулі. В 1992 р. студент цього жфакультету, заслужений майстер спорту Тимур Таймазов на

Олімпіаді у Барселоні здобувсрібну нагороду, трохи піз-ніше став чемпіоном світу іЄвропи з важкої атлетики.В 1993 р. легкоатлет РусланСтепанов на Всесвітній уні-версіаді в США завоювавбронзову нагороду зі стриб-ків у висоту.

Загалом 11 студентів уні-верситету були учасникамиОлімпійських ігор. Це С. На-горний, Т. Таймазов, О. Жов-нір, Г. Пундик, В. Лукашенко,О. Штурбабін, Л. Головчен-ко, В. Паламар, Т. Філонюк,В. Вешко, О. Слівінський. Завидатні спортивні досягнен-

ня дев’ятеро студентів удостоєні високих державних наго-род. Студентка Ольга Партала єдина серед спортсменівХмельницької області нагороджена дипломом Fair Play.Університет упродовж останніх років входить до когортикращих вишів країни в огляді-конкурсі на кращу фізкуль-турно-спортивну роботу серед студентів.

Учасниками XXVIII Олімпійських ігор 2004 р. в Афінахбули В. Лукашенко, О. Штурбабін (фехтування на шаблях) іЛ. Головченко (вільна боротьба). Яскравим тріумфом наXXIX літніх Олімпійських іграх у Пекіні стали виступиО. Жовнір та Г. Пундик, де вони завоювали золоті медалі зфехтування на шаблях.

У 2009 р. відбулася XXV Всесвітня літня універсіада вБелграді (Сербія), де студентка третього курсу І. Кравчук ускладі збірної команди країни з фехтування на шаблях за-воювала золоту медаль.

Досягнення студентів-спортсменів університетугідно оцінені країною: за високі результати у спорті фех-тувальники О. Штурбабін, Д. Бойко, О. Торчук та О. Пар-тала були нагороджені медаллю «За працю і звитягу»,п’ятьом присвоєне найвище спортивне звання — «За-служений майстер спорту», вісьмом — «Майстер спортуміжнародного класу», 35 отримали звання майстрівспорту.

Хмельницький національний університет сьогодні —це сучасний багатопрофільний динамічний навчальнийзаклад, що перебуває у творчому розвитку і прагне донових звершень.

Срібний призерОлімпійських ігор у важкій

атлетиці Тимур Таймазов(Барселона)

Олімпійський чемпіонта срібний призер із гребліна байдарках і каное Сергій

Нагорний (Монреаль)

Семиразовий чемпіон світу з греблі

на байдарках і каное Валерій Вешко

Є. М. Свіргунець із кращими студентами-спортсменамиінституту

Зустріч олімпійських чемпіонок Ольги Жовнір та Галини Пундик на університетському стадіоні