ТА ВИТРАТИ НА ВИРОЩУВАННЯ ...internal.khntusg.com.ua/fulltext/PAZK/UCHEBNIKI/tex... · 2012-10-18 · 4 обґрунтовано найкращі попередники

Харківський національний технічний університет сільського господарства

імені Петра Василенка

Науково-дослідна лабораторія обґрунтування інноваційних технологій виробництва продукції

рослинництва

ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОЩУВАННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР З РІЗНИМ РЕСУРСНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ

За редакцією чл.-кор. УААН Д.І. Мазоренка,

професора Г.Є. Мазнєва

Харків - 2006

2

УДК 633:635 ББК 40.711 Т 38 Авторський колектив: Мазоренко Д.І., Мазнєв Г.Є., Мельник С.І., Тіщенко Л.М., Амбросов В.Я., Гаврилович Н.Ю., Красноруцький О.О., Бобловський О.Ю., Артеменко О.О., Заїка С.О., Звєрєв В.О., Криворучко А.Т., Чернов С.І. Рецензенти: Галушко В.П., доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН. Антоненко Л.А., доктор економічних наук, професор.

Рекомендовано до видання рішенням вченої ради Харківського національного технічного університету сільського господарства

імені Петра Василенка, протокол № 5 від 25.05.2006 р.

Т38

Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур з різним ресурсним забезпеченням / За ред. Д.І. Мазоренка, Г.Є. Мазнєва. — Харків: ХНТУСГ. — 2006. — 725 с.

ISBN _________________

В книзі наведено технологічні карти новітніх технологій

вирощування зернових, зернобобових, круп’яних та технічних культур по різним попередникам. Технологічні карти адаптовано до умов різного ресурсного забезпечення від мінімально необхідного до повного забезпечення ресурсами високих інноваційних технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та зарубіжної техніки.

Розрахована на науковців, керівників та спеціалістів агроформувань різних форм власності, а також студентів.

ISBN _________________

© Харківський національний технічний університет сільського господарства, 2006.

© Колектив авторів, 2006.

3

ПЕРЕДМОВА Стрімкий розвиток провідних країн світу наприкінці двадцятого століття

обумовлений, насамперед, революційними технологічними змінами і інтелектуалізацією виробництва, небаченими темпами інновацій. Технологічні інновації забезпечують 70-90 % валового внутрішнього продукту країни. У Сполучених Штатах Америки приріст національного доходу на душу населення за рахунок технологічних інновацій сягає 90 % [33, с.4].

Недооцінка провідної ролі технологій виробництва великою мірою зумовлює зниження його конкурентоспроможності.

Технологічний розрив між Україною і промислово розвинутими країнами невпинно збільшується. І це стосується, насамперед, агропромислового комплексу. Під загрозою опинилися економічний суверенітет і продовольча безпека країни.

Використання застарілих ресурсо-, енергоємних технологій, техніко-технологічна відсталість вітчизняного аграрного виробництва не дозволяють отримувати конкурентноспроможну продукцію.

Досвід високорозвинутих країн свідчить, що рушійного силою економічного зростання є розвиток інноваційних високопродуктивних технологій. Тому Україні для подолання технологічної відсталості потрібна стратегія технологічного прориву, яка передбачає широкомасштабне застосування прогресивних ресурсозберігаючих інноваційних технологій. Необхідна концепція технологічного динамізму, яка здобула визнання в західних країнах і базується на безперервному використанні інновацій.

Технологічні карти, які запропоновано читачеві, базуються на досягненнях науки і передового досвіду застосування інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Варто підкреслити, що передбачено різні варіанти технологій і технічних засобів, що дозволяє адаптувати їх до конкретних умов, як високо розвинутих агроформувань, так і малозабезпечених господарств.

Запропоновано технології для чотирьох рівнів ресурсного забезпечення агропідприємств: від варіанта мінімально необхідного переліку агротехнічних операцій при мінімальному застосуванні добрив та з використанням традиційних найпоширеніших зразків вітчизняної техніки до варіанта використання інноваційних високих технологій із застосуванням всього необхідного комплексу добрив і засобів захисту рослин та високопродуктивної новітньої техніки, як вітчизняного виробництва, так і виробництва провідних фірм світу.

Технологічні карти розроблено для умов зони нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України. Враховано особливості ґрунтів та науково

4

обґрунтовано найкращі попередники для зернових, зернобобових, круп'яних та технічних культур.

Представлені технологічні карти будуть корисними керівникам та спеціалістам сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм та різних форм власності, науковцям і студентам аграрних спеціальностей. Вони також можуть становити методичну основу розробки бізнес-планів у сфері агробізнесу та формування техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємств аграрної сфери АПК.

Зауваження та пропозиції щодо вдосконалення технологічних

карт та розрахунків витрат на вирощування сільськогосподарських культур просимо надсилати за адресою:

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка,

кафедра організації виробництва, бізнесу та менеджменту,

науково-дослідна лабораторія обґрунтування інноваційних технологій виробництва продукції рослинництва

61002, м. Харків, вул. Артема, 44, тел. (057) 716-41-54, 700-38-88, факс 700-39-14

e-mail: [email protected]

5

1. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Виконання всіх процесів виробничо-комерційної діяльності суб’єктів аграрного виробництва, а також отримання прибутку від здійснення цієї діяльності неможливе без залучення та використання певних ресурсів. При цьому максимальної ефективності сільськогосподарське виробництво, зокрема, виробництво продукції рослинництва, досягає за оптимальної комбінації залучених ресурсів процесу виробництва продукції.

Завдання, що стоять на сьогоднішній день перед аграрним сектором економіки держави, полягають передусім в подоланні збитковості аграрного виробництва. Рослинництво, як галузь сільського господарства, традиційно було найбільш ефективним. Досить часто за рахунок ефективного функціонування галузі рослинництва успішно діяли та розвивались й інші напрямки виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.

Нажаль, за роки загальної економічної кризи в державі, руйнування виробничої сфери економіки та кризи в аграрній сфері усі ці надбання були втрачені. На сьогоднішній день збиткова діяльність аграрних підприємств стала явищем, яке зустрічається набагато частіше, ніж отримання стабільних прибутків від здійснення поточної виробничої діяльності. При цьому створена десятиріччями матеріально-технічна база аграрного виробництва занепадає внаслідок дії об’єктивних економічних закономірностей, обмеженості ресурсів, а отже скорочується ресурсне забезпечення виробництва в аграрному секторі. Саме тому, пошук шляхів до оздоровлення економічної ситуації в аграрному секторі економіки потрібно виконувати орієнтуючись на створення умов для оптимального забезпечення ресурсами виробничого процесу, як головної передумови здійснення успішної виробничо-комерційної діяльності підприємств. До того ж, розпочинати ці процеси необхідно саме в галузі рослинництва, яка має набагато більші за інші галузі сільськогосподарського виробництва, передумови для сталого розвитку та ефективного функціонування.

Метою виконання дослідження, результати якого знаходять відображення в даному виданні, є створення науково-обґрунтованої системи нормативної та довідкової інформації для використання в аграрних підприємствах, що внаслідок дії певних обставин мають різне ресурсне забезпечення своєї діяльності, планування виробництва основних видів рослинницької продукції.

В сільськогосподарському виробництві, як і в будь-якому іншому виробничо-комерційному процесі, поєднуються засоби виробництва, предмети праці та процес праці для отримання певного результату, тобто створення продукції. Виконання цього процесу поєднання ресурсів після свого завершення, а саме, збуту продукції, має забезпечувати розширене відтворення капіталу, що розміщений в аграрному бізнесі. Проте, в практичній діяльності суб’єктів

6

аграрного сектору економіки України часто не відбувається навіть простого відтворення розміщеного у виробництві капіталу, що, в свою чергу, призводить до погіршення стану матеріально-технічної бази аграрних підприємств та занепаду виробничої сфери АПК.

Основними ресурсами сільськогосподарського виробництва в галузі рослинництва є:

- земельні ресурси; - матеріально-технічні ресурси; - трудові ресурси; - фінансові ресурси; - інформаційні ресурси. При цьому відтворення ресурсів в аграрному виробництві, зокрема,

рослинництві, при реалізації виробничих процесів є досить специфічним у порівнянні з іншими галузями народного господарства. Процес відтворення носить не тільки фінансовий (матеріальний), а й екологічний характер, адже основним ресурсом аграрного виробництва в рослинництві є земельні ресурси, стан яких віддзеркалюється не тільки на ефективності процесів аграрного виробництва, а й на стані зовнішнього середовища взагалі. До того ж, відтворення родючості ґрунтів сільськогосподарського призначення при нераціональному їх використанні потребує великих витрат часу та матеріальних ресурсів.

Трудові ресурси є важливою складовою виробничого процесу, адже вони являють собою виробничий персонал, що безпосередньо виконує основні та допоміжні технологічні операції. Важливість цього ресурсу зумовлюється демографічними проблемами, а саме невигідним співвідношенням сільського та міського населення, яке є наслідком масового відтоку кваліфікованих кадрів з сільської місцевості та загальним рівнем старіння населення.

Матеріально-технічні ресурси виробничого процесу опосередковуються в основних та оборотних засобах аграрних підприємств. Склад основних засобів, особливо активної їх частини, визначає можливість виконання необхідних для якісної реалізації виробничого процесу технологічних операцій, а разом з трудовими ресурсами, що залучаються, та організаційно-управлінськими заходами формують рівень технології на підприємстві та культуру виробництва на ньому. Оборотні засоби аграрних підприємств втілюються в матеріальних та нематеріальних витратах, основними з яких є витрати на утримання та експлуатацію сільськогосподарської техніки, закупівлю насіннєвих матеріалів, добрив, засобів захисту рослин та оплату праці персоналу підприємства. Безумовно, цілі здійснення виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників передбачають повне відтворення розміщених оборотних засобів, формування фондів оновлення складу основних засобів та забезпечення прибутку. Проте, в силу дії об’єктивних та суб’єктивних факторів ефективність аграрного виробництва в нашій країні залишає бажати кращого. При цьому основним негативним фактором об’єктивного характеру, що зумовлює формування негативних результатів, є сезонний характер виробництва, який надто далеко розносить в часі моменти несення витрат та моменти

7

отримання результатів. Дія цього фактору може бути успішно компенсована за рахунок використання дієвих та ефективних механізмів кредитування оборотних засобів аграрного виробництва. Проте, на сьогоднішній день в Україні ця система залишається в стадії формування та розвитку й далека від досконалої відповідності діючим умовам ведення господарської діяльності аграрними товаровиробниками. Тому вирішувати проблему залучення в свою діяльність коштів для фінансування оборотних засобів та коштів для інвестицій в оновлення та вдосконалення складу основних засобів суб’єктам господарювання доводиться поки що самотужки.

Наявність фінансових ресурсів дозволяє виробникам сільськогосподарської продукції забезпечити виробництво необхідними матеріально-технічними ресурсами в повному обсязі й за повним асортиментом.

Інформаційні ресурси аграрного виробництва включають системи маркетингової, технологічної, виробничо-організаційної, правової та іншої інформації. Система маркетингової інформації є основою формування оптимальної політики збуту продукції підприємства та раціонального витрачання коштів, які зв’язуються в придбанні матеріальних ресурсів, що врешті решт зумовлює ефективність діяльності підприємства в короткостроковому періоді. Система технологічної інформації має сприяти раціональній роботі агрономічної та інженерної служб підприємства, містити повну картину про стан земельних ресурсів та технологічні можливості підприємства в ході виробництва основної продукції. Виробничо-організаційна інформація також служить основою для загального керівництва роботою підприємства та має дозволяти раціональну розстановку та витрачання ресурсів виробничого процесу. Оптимально побудована система правової інформації дозволяє підприємству своєчасно реагувати на зміни в правовому полі ведення діяльності та уникати за рахунок цього небажаних фінансових та часових втрат. Оптимальність системи маркетингової інформації залежить не стільки від якості організації роботи відповідних служб підприємства, скільки від рівня розвитку відповідних товарних ринків: сільськогосподарської продукції та матеріальних ресурсів сільськогосподарського виробництва. Вдосконалення інших інформаційних систем можна досягти шляхом розвитку системи дорадництва в країні, розвитком наукових досліджень в галузі технології, управління та організації аграрного виробництва та розповсюдження їх результатів та іншими шляхами.

Таким чином, ресурси аграрного виробництва є складною, інтегрованою системою, що пов’язує різні за своїми характеристиками групи ресурсів матеріального та нематеріального характеру, які при використанні в своїй органічній єдності дозволяють отримувати результати шляхом створення сільськогосподарської продукції. Основними ресурсами, що визначають успіх діяльності аграрного підприємства за сучасних умов є ресурси фінансові. При цьому ресурсне забезпечення аграрного виробництва для різних підприємств одного регіону може бути різним за рахунок дії факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру, що можуть спричиняти та зумовлювати дефіцит або надлишок окремих видів ресурсів.

8

Охарактеризуємо систему факторів, що визначають ступінь ресурсного забезпечення аграрного виробництва. При цьому виходитимемо з того, що лімітуючою групою ресурсів сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах є тільки фінансові ресурси. Це доводиться тими обставинами, що земельними ресурсами аграрний сектор України забезпечений достатньо, про що свідчать статистичні дані щодо використання сільськогосподарських угідь в виробничому процесі. Залучення кадрових ресурсів до виробничого процесу є керованою проблемою за умови побудови системи адекватного винагородження персоналу за результати праці. Інформаційне забезпечення, не дивлячись на вказані вище негаразди знаходиться все ж таки на достатньому, за умови раціонального менеджменту підприємства, рівні. Отже, основною проблемою аграрного сектора економіки є брак коштів для фінансування оборотних засобів виробництва та незадовільний стан матеріально-технічної бази, тобто активної частини основних засобів, ступінь забезпеченістю якими з кожним роком знижується, про що свідчать результати вивчення статистичних матеріалів.

Таким чином, доречним є класифікація підприємств за рівнем забезпечення аграрного виробництва в розрізі таких ресурсів, як активна частина основних засобів та кошти для фінансування оборотних засобів. Виходячи з того, що вказані види ресурсів аграрного виробництва разом формують групу фінансових ресурсів, окреслимо загальний перелік основних факторів, що впливають на стан цієї складової ресурсного забезпечення аграрного виробництва:

1. Склад машинно-тракторного парку. 2. Ступінь технічної готовності машинно-тракторного парку. 3. Організація зберігання сільськогосподарської продукції в підприємстві. 4. Прибутковість основної діяльності (обсяги відтворення оборотних

засобів). 5. Обсяги рефінансування прибутку в виробничий процес. Враховуючи дію вказаних факторів можна виділити склад критеріїв

ресурсної забезпеченості аграрного виробництва, а саме: 1. Забезпеченість виробничого процесу технічними засобами механізації

виконання операцій. 2. Забезпеченість коштами для фінансування матеріальних та

нематеріальних витрат при реалізації процесу виробництва продукції. Відповідність ситуації, що склалася в підприємствах, першим двом

критеріям характеризує здатність підприємства ефективно, при оптимумі витрат, виробляти максимальний обсяг конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

На сьогоднішній день, в аграрному секторі АПК оперують суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм, масштабів та такі, що мали різні стартові умови ведення своєї діяльності. Саме це організаційно-економічне підґрунтя разом зі здобутками організації та управління поточною діяльністю визначають фактичний стан ресурсного забезпечення функціонування підприємств галузі.

9

Враховуючи задачі дослідження, спрямованого на створення науково-технічної продукції, що відповідала б специфіці діяльності суб’єктів господарювання, що функціонують в умовах різного ресурсного забезпечення, для цілей проектування доречним, на наш погляд, було б виділення категорій суб’єктів господарювання за схемою, що проілюстрована в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Категорії аграрних товаровиробників за критеріями ресурсного забезпечення

Значення критеріїв

Високий ступінь забезпечення оборотними

коштами

Достатній ступінь забезпечення оборотними

коштами

Низький ступінь забезпечення оборотними

коштами

Високий рівень розвитку матеріальної бази

Підприємства з високим рівнем

ресурсного забезпечення

Підприємства з високим рівнем


Підприємства з достатнім

рівнем ресурсного

забезпечення

Середній рівень розвитку матеріальної бази

Підприємства з достатнім рівнем


Підприємства з достатнім рівнем


Підприємства з задовільним

рівнем ресурсного

забезпечення Низький рівень розвитку матеріальної бази

Підприємства з задовільним рівнем


Підприємства з задовільним рівнем


Підприємства з низьким рівнем


Результати проведеного структурно-логічного аналізу стану ресурсного

забезпечення підприємств аграрного сектора АПК дозволяють виділити наступні їх категорії:

1. Підприємства з високим рівнем ресурсного забезпечення. 2. Підприємства з достатнім рівнем ресурсного забезпечення. 3. Підприємства з задовільним рівнем ресурсного забезпечення. 4. Підприємства з низьким рівнем ресурсного забезпечення. При цьому кількісними значеннями критеріїв ресурсозабезпеченості в

рамках підходу, що був нами використаний, виступають вартість основних фондів та обсяг виручки від реалізації продукції, які приходяться на 1000 га сільськогосподарських угідь.

Також враховувався стан матеріально-технічної бази підприємства, ступінь зношеності машинно-тракторного парку та стан його технічної готовності, а також інші параметри.

Використання такого методологічного підходу дозволяє виявити реальний стан ресурсного забезпечення окремого підприємства, а також виявити напрями, за якими необхідно покращувати ресурсне забезпечення підприємства.

10

Розв’язання проблеми створення умов для формування оптимальної системи ресурсного забезпечення виробництва продукції рослинництва слід починати з виявлення реального стану ресурсної бази виробників сільськогосподарської продукції. При цьому врахування саме запропонованих критеріїв дозволятиме, на наш погляд, надавати достовірну оцінку стану ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Слід також зазначити, що найбільше значення для забезпечення ефективності процесів відтворення в економіці аграрних підприємств має не стільки наявність ресурсів, скільки їх оптимальна, для вирішення задач, що стоять перед підприємством, комбінація. При цьому запропонована методика дозволяє не тільки визначити та класифікувати стан ресурсного забезпечення, а й надати оцінку комбінації ресурсів підприємства.

З врахуванням досить суттєвих розбіжностей в стані ресурсного забезпечення діяльності різних аграрних підприємств в сучасних умовах та неможливості розв’язання більшості проблем у короткостроковому періоді набуває актуальності створення обґрунтованої та придатної до практичного застосування нормативної бази планування аграрного виробництва.

Високий рівень ресурсного забезпечення підприємств характеризується наявністю сучасної сільськогосподарської техніки, застосуванням повних систем удобрення та комплексного захисту рослин. При розробці технологій для підприємств цього рівня була врахована висока культура виробництва, можливість застосування інтенсивних технологій та, відповідно, отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур.

При проектуванні технологій для підприємств достатнього рівня ресурсного забезпечення була врахована укомплектованість машинно-тракторного парку підприємств вітчизняною технікою, яка здатна виконувати всі необхідні технологічні операції за традиційними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, а також достатня кількість оборотних засобів для застосування систем удобрення та хімічного захисту рослин.

Задовільний рівень ресурсного забезпечення характеризується наявністю в складі машинно-тракторного парку підприємства техніки вітчизняного виробництва зі значною часткою застарілих машин, обмеженістю коштів для застосування повних систем удобрення та хімічного захисту рослин.

Технології вирощування сільськогосподарських культур при низькому рівні ресурсного забезпечення передбачають укомплектованість машинно-тракторного парку аграрних підприємств застарілою вітчизняною технікою та забезпеченість коштами для використання мінімальних доз добрив та засобів хімічного захисту рослин з метою отримання запланованих врожаїв.

11

2. ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

2.1. ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

ОЗИМА ПШЕНИЦЯ

Вимоги до ґрунту

Озима пшениця вимоглива до родючості ґрунту. Найкраще вона росте на родючих чорноземах, темно-сірих опідзолених та сірих лісових ґрунтах. Малопридатні для неї кислі та перезволожені ґрунти. Реакція ґрунтового розчину повинна бути близькою до нейтральної (рН 6,0-7,5). Ґрунти які мають рН нижче 5,5 потребують вапнування.

Коренева система пшениці найкраще розвивається на пухких ґрунтах, щільність яких становить 1,1-1,25 г/см3 . При щільності 1,35-1,4 г/см3 ріст коріння пригнічується. Надмірна пухкість ґрунту (щільність менше 1,1 г/см3) теж несприятлива для формування коріння, бо при осіданні ґрунту можливе обривання коріння (що буває, наприклад, при запізнілій оранці). Вибір попередника

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до вмісту вологи в ґрунті, його чистоти від бур'янів. В зв’язку з цим зростає роль попередника при вирощуванні таких сортів. Добрими попередниками для озимої пшениці є культури, які рано звільняють поле та дозволяють вчасно провести обробіток ґрунту і сівбу.

За даними наукових досліджень та виробничої практики кращими попередниками в Лісостепу, в районах нестійкого зволоження (лівобережна частина) є чисті та зайняті пари, озимі та кукурудза на зелений корм, трави на один укіс, злакові суміші на з/к, зернобобові (горох, вика) культури. Приріст врожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7-10 ц/га і більше порівняно з розміщенням після стерньових попередників. Цілком задовільним попередником за достатньої зволоженості ґрунту для озимої пшениці є кукурудза на силос, ріпак, гречка.

Система удобрення

Добрива є одним з найефективнішим та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці та поліпшення якості зерна. Особливо добре реагують на внесення добрив короткостеблові сорти пшениці, у яких прирости урожаю за рахунок добрив можуть сягати 10-16 ц/га. Найвищі врожаї озимої пшениці одержують при сумісному застосуванні в сівозміні органічних і мінеральних добрив. Гній в умовах достатньої зволоженості переважно вносять під просапні культури, а озима пшениця використовує його післядію.

12

Безпосередньо під озиму пшеницю гній використовують при її вирощуванні по зайнятому й чистому пару. Оптимальна норма гною під озиму пшеницю по чорних парах 20-30, зайнятих – 30-35 т/га.

На всіх ґрунтах найбільший ефект забезпечує повне мінеральне добриво. Співвідношення елементів живлення і норми їх залежать від грунтово-кліматичних умов, агрохімічної характеристики ґрунту, попередника, біологічних особливостей сорту, запланованого врожаю тощо. Середня норма мінеральних добрив під озиму пшеницю на чорноземах типових по зайнятих парах становить - N60-90Р40-60К40, кукурудзи в молочно-восковій стиглості - N90-120Р60К40 і після стерньових попередників - N90-120Р40-60К40, на сірих лісових ґрунтах, після зайнятих парів – N90-120Р60К40, після кукурудзи зібраної в молочно-восковій стиглості – N90-120Р60К60, стерньових попередників – N120Р60К60 [5]. З впровадженням у виробництво інтенсивних технологій норми внесення добрив значно підвищились. Для повної реалізації потенціалу високопродуктивних сортів озимої пшениці при вирощуванні за інтенсивною технологією рекомендується вносити 90-120 кг/га діючої речовини кожного елементу. Фосфорні і калійні добрива під озиму пшеницю вносять під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію. Частину їх можна вносити локально з сівбою, але доза їх при цьому не повинна перевищувати 25-30 кг/га діючої речовини, щоб не пригнічувати проростки рослин. Переносити недовнесені до сівби фосфорні і калійні добрива в підживлення не ефективно.

Азотні добрива під озиму пшеницю ефективніше вносити в 2-3 прийоми роздрібнено. Перед сівбою азотні добрива в дозах 25-30 кг/га вносять лише на ґрунтах малозабезпечених елементами живлення і після таких попередників, як кукурудза на силос, однорічні злакові трави, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси.

Перше підживлення азотом проводять навесні. Доза азоту залежить від стану посівів. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30 % від повної норми. Якщо посіви зріджені, то під час першого підживлення вносять N40-60. Добре розвинені посіви підживлюють прикореневим способом зернотуковими сівалками. Слаборозвинені посіви підживлюють рано навесні, вносячи добрива врозкид по мерзлоталому ґрунту розкидачами добрив (РУМ-5, МВУ-5, МВУ-900, НРУ-0,5 та ін.) або з залученням авіації.

Друге підживлення проводять на початку виходу рослин в трубку (ІV етап органогенезу). Воно сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю доганяють головне стебло. Вносять 50 % загальної норми азоту (N30-40). Оптимальну норму добрив встановлюють за листовою діагностикою. Проводять його по технологічній колії навісними розкидачами (НРУ-0,5, НРУ-0,6).

Третє підживлення азотом (N20-30), як правило, проводять у період від початку фази колосіння до наливу зерна. Більшою мірою воно впливає на покращення якості зерна, ніж на врожайність. Тому, його слід проводити на посівах сильних і цінних сортів пшениці. Проводять позакореневе підживлення розчином сечовини або карбамідо-аміачної суміші (КАС-32) з домішками мікроелементів (цинк, мідь, молібден) у нормі 20-30 кг/га азоту [6].

Мінеральні добрива застосовують також при сівбі у рядки. Після кращих попередників вносять Р10, а після стерньових - N10Р10К10.

За умов ресурсного дефіциту дози добрив можна знижувати до (NРК)30-45 з використанням побічної продукції попередників (солома злакових та

13

зернобобових культур, зелена маса післяжнивних посівів та ін.) Ефективним доповненням та частковою заміною азотних добрив є біологічні та хімічні препарати рістстимулюючої дії. Обробка насіння і посівів озимих культур біостимуляторами (емістим, агростимулін та ін.) забезпечує приріст врожаю до 3-5 ц/га. Оброблення посівів біостимуляторами можна поєднувати з внесенням гербіцидів на ІІІ етапі органогенезу [21].

Обробіток ґрунту

Обробіток ґрунту в кожному полі повинен проводитись з урахуванням попередників, стану поля, наявності технічних ресурсів та погодних умов. Перевагу потрібно надавати мінімальній ресурсозберігаючій системі обробітку з застосуванням високопродуктивних чизельних, дискових та комбінованих знарядь.

Обробіток чорного пару починають після збирання попередника та проводять за системою зяблевого обробітку. Відразу після збирання соняшнику проводять дискування лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20) або важкими дисковими боронами (БДТ-7, БДВ-6,3, БДВ-6,5, БД-10, ТДБ-5 та ін.) в одному або у двох взаємно-перпендикулярних напрямках на глибину 6-8 см. Після цього вносять мінеральні добрива та гній і проводять оранку на глибину 25-27 см (ПЛН-5-35, ПЛН-6-35, ПТК-9-35, ПН-8-40, ПОН-5-40, ППО-4-40 та ін.).

Якщо органічні добрива під оранку не вносили, то за даними кафедри землеробства ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, доцільно замість оранки застосовувати поверхневий обробіток важкими дисковими боронами та глибокий чизельний (ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, КЧП-5,4) або плоскорізний обробіток (КПГ-250, КПГ-2-150, ОПТ-3-5 та ін.) [2, 36].

Навесні, при досягненні ґрунтом фізичної стиглості, проводять боронування важкими або середніми боронами (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), а в подальшому - різноглибинні культивації: першу на 6-8 см, другу – 10-12, третю – 5-7 см. Вони проводяться культиваторами (КПС-4, КПСП-4, КПГ-4 та ін.). Влітку, після рясних дощів, ефективне розпушення ґрунту зубовими боронами БЗТС-1,0 з навареними сегментами від ріжучих ножів жниварок або лапчастими боронами на глибину 3-4 см. В роки з достатньою кількістю вологи обробіток чорного пару краще проводити частіше й глибше, а в посушливі – зменшити кількість культивацій.

На полях, дуже засмічених коренепаростковими бур'янами, перший обробіток проводять на глибину 12-14 см плоскорізами (КПШ-9, КПШ-5, КПШ-6, КПЕ-3,8) в агрегаті з котками (3ККШ-6А).

Обробіток ґрунту після зайнятих парів включає лущення стерні дисковими лущильниками або важкими дисковими боронами на глибину 6-8 см (до 10-12 см). Потім через 10-14 днів проводять основний обробіток на глибину 12-14 см, а при високій забур’яненості багаторічними коренепаростковими бур'янами на 16-18 см знаряддями чизельного типу (ПЧ-2,5, ПЩН-2,5, КЧП-5,4, КЧП-7,2, ПРПВ-5-50 та ін.). У подальшому поле обробляють як чистий пар.

Обробіток ґрунту після багаторічних трав включає дискування в двох напрямках важкими дисковими боронами (БДВ-6,3, БДТ-7, БГН-6, БД-10 , БДВ-6,5 та ін.) на глибину 6-8 см та оранку на глибину 20-22 см плугами з передплужниками обов’язково в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. Оранку закінчують не пізніше як за 3-4 тижні до сівби. У подальшому при появі бур'янів поле обробляють культиваторами.

14

Обробіток після непарових попередників. Після гороху рекомендується проводити поверхневий (6-8 см) або мілкий (10-12 см) безполицевий обробіток. Слідом за збиранням гороху проводять лущення стерні на 6-8 см (ЛДГ-15, ЛДГ-20), вносять фосфорні-калійні добрива, потім проводять обробіток важкими боронами (ДМТ-4, ТДБ-5Х, БДВ-6,3, БДТ-7) або плоскорізами (КПШ-9, КПШ-5, КПГ-2,2, КПГ-250) та широкозахватними культиваторами (типу “Horsch”, КЧП-5,4, КТС-10-01) [32]. У подальшому, для знищення сходів бур’янів, проводять культивацію на глибину 8-10 та 6-8 см.

Після пізно зібраних попередників (кукурудза на силос та ін.) для підготовки ґрунту краще застосовувати комбіновані агрегати (АКП-2,5, АКП-5, Агро-3, АРП-3, КР-4,5, “Європак” та ін.), які за один прохід забезпечують високу якість обробітку ґрунту.

Якщо в господарстві немає або не вистачає комбінованих агрегатів, то після збирання кукурудзи на силос слід застосовувати поверхневий обробіток важкими дисковими боронами (БДВ-6,3, БДТ-7, ДМТ-4 та ін.) Поле обробляють у двох напрямках на глибину від 6 до 10 см.

Дослідження відділу рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва свідчать, що застосування поверхневого обробітку забезпечує у порівнянні з оранкою та плоскорізним обробітком краще зволоження посівного шару ґрунту і вищий вміст агрономічно цінних часток ґрунту, завдяки чому більш рівномірно відбувається загортання насіння і одержання більш повних сходів [2].

Перед сівбою озимої пшениці проводять передпосівну культивацію на глибину загортання насіння. Підбір сортів

Сортовий склад озимої пшениці постійно змінюється. Так до Державного реєстру сортів рослин України на 2004 рік було занесено 86 сортів озимої пшениці.

Згідно даних Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН найкраще себе зарекомендували такі сорти:

- по чорному пару з високим агрофоном – Астет, Василина, Харус, Спалах, Куяльник, Білосніжка, Володарка, Смуглянка;

- по зайнятому пару, багаторічних травах, гороху, сої – Подолянка, Донецька 46, Донецька 48, Одеська 267, Українка Одеська, Куяльник, Володарка, Харківська 96, Харківська 105, Харус;

- після кукурудзи на силос, гречки та інших пізніх попередників – Харківська 105, Харківська 96, Одеська 267, Подолянка, Крижинка.

Потенційна врожайність інтенсивних сортів – 80 ц/га, середня врожайність при конкурсному випробуванні – 50-70 ц/га. Підготовка насіння до сівби

За Державним стандартом України для сівби озимої пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорією відповідає 1-3 репродукціям зі схожістю для м’якої пшениці не менше 92 %, твердої – 87 %, чистотою від насіння бур'янів та інших домішок не менше 98 %, сортовою чистотою не менше 98 %, вологістю не більше 15 %.

15

Перед сівбою, проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листової іржі), проводять протруювання насіння одним з препаратів (вітавакс 200 ФФ, в.с.к. - 2,5-3,0 л/т, дивіденд стар 036 FS, т.к.с. – 1 л/т, раксил ультра, т.к.с. - 0,2 л/т, сумі-8 ФЛО, к.с. – 1,5 л/т та ін.).

На полях, де при допосівних розкопках будуть виявлені гусениці озимої совки та інші ґрунтові шкідники вище порогової чисельності за 1-5 днів до посіву насіння обробляють одним із вищеназваних препаратів у суміші з прометом 400, мк.с. (2 л/т) та іншими інсектицидами (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Перелік пестицидів для захисту озимої пшениці від хвороб, шкідників і бур'янів*

Назва препарату Об’єкт, проти якого використовується Норма

внесення Строки та спосіб

проведення обробітку 1 2 3 4

Протруювання насіння

Байтан Універсал, з.п.

Снігова пліснява, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, тверда та летюча сажки, борошниста роса

2 кг/т + 10 л/т води

Протруювання насіння суспензією препарату

Бункер, в.с.к.

Тверда та летюча сажки, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


Вега, т.к.с. Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, септоріоз

0,4–0,5 кг/т + 10 л/т

води


Вікінг, в.с.к.

Тверда, летюча сажки, фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння

2,5-3,0 л/т + 10 л/т

води


Вінцит SC 050, к.с.

Сажкові хвороби, септоріоз, гельмінтоспоріоз, снігова пліснява, кореневі гнилі

2 кг/т + 6-8 л/т води


Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.

Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, пліснявіння насіння

2,5-3,0 л/т + 10л/т

води


Гранівіт, в.с.к. Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, пліснявіння насіння

2,5-3,0 л/т + 10л/т

води


Дерозал, к.с. Кореневі гнилі, снігова пліснява, сажкові хвороби, 1,5 л/т +

10 л/т води


Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с.

Летюча, тверда сажки, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння

1,0 л/т Обробка насіння перед висіванням

16

Продовження табл. 2.1 1 2 3 4

Кінто Дуо, к.с.

Сажкові хвороби, фузаріозна-гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, снігова пліснява, септоріоз, борошниста роса

2,0-2,5 л/т + 10 л/т

води


Колфуго Супер, в.с. Кореневі гнилі, сажки 3,0 л/т

Обробка насіння перед висіванням

Кольчуга, т.к.с. Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, септоріоз

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


Корріоліс, т.к.с.

Летюча, тверда сажки, смугаста та сітчаста плямистості, кореневі гнилі, септоріоз, ринхоспоріоз

0,2л/т Обробка насіння перед висіванням

Лоспел, в.м.е. Тверда сажка 0,3 л/т + 10 л/т води Обробка насіння перед висіванням

Максим 025 FS, т.к.с.

Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, снігова пліснява

1,5 л/т + 10 л/т води


Моріон, т.к.с. Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, септоріоз

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


Оріус, т.к.с. Сажки, фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі

0,5 л/т Протруювання насіння суспензією препарату

Преміс 25, т.к.с. Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі, септоріоз 1,3-1,5 л/т Протруювання насіння суспензією препарату

Промет 400 CS, мк.с Хлібна жужелиця 2,0 л/т


Раксил Ультра FS, т.к.с.

Тверда сажка, кореневі гнилі, хвороби листя 0,2 л/т


Раназол, т.к.с. Сажки, фузаріозно-гельмінтоспоріозна коренева гниль

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


Реал 200, т.к.с. Летюча, тверда сажка, плямистості листя, кореневі гнилі

0,2 л/т Обробка насіння перед висіванням

Росток, к.с. Сажкові хвороби, фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі

1,0 л/т + 10 л/т води


Рубіж, к.е. Цикадки, попелиці, злакові мухи, хлібні жуки, трипси 2,0 л/т Обробка насіння перед висіванням

Сарфун Т 65 DS, з.п.

Летюча, тверда сажка, кореневі гнилі, пліснявіння насіння

2,0-3,0 кг/т + 10 л/т

води


17


Сумі-8 ФЛО, к.с. Фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, тверда і летюча сажки

1,5 л/т + 10 л/т води


Тебузан, т.к.с. Летюча, тверда сажка, кореневі гнилі, септоріоз

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


ТЕРРАсил, т.к.с. Борошниста роса, тверда та летюча сажки, кореневі гнилі

0,4-0,5 л/т + 10 л/т

води


ТМТД, в.с.к.

Пліснявіння насіння, кам’яна сажка, фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі

3,0-4,0 л/т Протруювання насіння суспензією препарату

Фундазол, з.п.

Летюча, тверда сажка, церкоспорельозна і фузаріозна кореневі гнилі, снігова пліснява

2,0-3,0 кг/т + 10 л/т

води


Хелмсіл, к.с. Сажкові хвороби, кореневі гнилі, септоріоз 0,4-0,5 л/т Протруювання насіння суспензією препарату

Штефезол, т.к.с. Тверда та летюча сажки, септоріоз 0,4-0,5 л/т Обробка насіння перед висіванням

Гербіциди

2,4-Д 500, в.р. Однорічні дводольні бур'яни 0,9-1,7 л/га Від фази кущення до виходу рослин в трубку

2,4-Д натрієва сіль 700, в.р. Однорічні дводольні бур'яни 0,8-1,0 л/га

Від фази кущення до виходу рослин в трубку

2,4-Д амінна сіль, в.р.

Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,7-1,0 л/га

Від фази кущення до виходу рослин в трубку

Аврора, в.г. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д бур'яни 37,5-

50,0 г/га

Обприскування посіві у фазі кущення культури (ранні фази розвитку бур'янів)

Агрітокс, в.р. Однорічні дводольні бур'яни 1,0-1,5 л/га Від фази кущення до виходу рослин в трубку

Агрон 300, в.р. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д та багаторічні коренепаросткові бур'яни

0,4-0,65 л/га

Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури

Аккурат 600, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 8,0-

10,0 г/га

Обприскування посівів від фази кущення до появи прапорцевого листка у культури

18


Альфа Стар, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів у фазі кущення культурі до появи прапорцевого листка включно

Амінка, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,7-1,2 л/га Від фази кущення до виходу в трубку культури

Атлант, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 20,0-

25,0 г/га

Обприскування з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка у культури

Базагран М, в.р. Однорічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2М-4Х та 2,4-Д бур'яни

2,0-3,0 л/га Обприскування посівів у фазі кущення

Базагран, в.р.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д та 2М-4Х, а також з підсівом конюшини, люцерни

2,0–4,0 л/га Обприскування посівів навесні у фазі кущення

Банвел 480, в.р.к.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

0,15 – 0,3 л/га

Обприскування посівів навесні у фазі кущення

Біклон, в.р. Однорічні дводольні та багаторічні коренепаросткові бур'яни

0,16-0,66 л/га

Обприскування посівів у фазі кущення

Гербілан, з.п. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 8,0–

10,0 кг/га

Обприскування у фазу кущення культури

Герсотил, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

15,0 г/га

Обприскування від фази 2-3 листків до фази виходу в трубку культури

Герсотил, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

20,0-25,0 г/га

Обприскування від фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка у культури

Гранд WG, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

0,020-0,025 г/га

Обприскування посівів у фазі кущіння культури до появи прапорцевого листка включно (2-4 листки у однорічних, фаза розетки у багаторічних, 1-2 міжвузля у підмаренника чіпкого)

19


Гранстар 75, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно

Гранстар Про 75, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно

Гроділ Ультра, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни

0,1-0,15 кг/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури

Гроділ Ультра, в.г. Багаторічні дводольні бур’яни

0,15-0,2 кг/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури

Дезормон 600, в.р.


Обприскування посівів від фази кущення до виходу в трубку культури

Дикамба Форте, в.р.к.

Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д та МЦПА, бур'яни

0,8 л/га

Обприскування посівів від фази кущення до початку виходу в трубку культури

Дикамерон, в.р. Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни 0,12-

0,19 л/га


Діален Супер, 464 SL, в.р.к.

Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни 0,8 л/га


Діамант, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни 1,2-1,6 л/га


Дікам Плюс, в.р. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д 0,8 л/га


20


Діканіт 600, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,7-1,2 л/га


Дікопур М 80, в.г.



Дікопур Ф 600, в.р.



Естерон 60, к.е. Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни 0,6-0,8 л/га


Калібр 75, в.г. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д та багаторічні коренепаросткові бур’яни

30,0-60,0 г/га

Обприскування з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка включно у культури

Ковбой, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 120-

190 мл/га

Обприскування з фази кущення до початку трубкування культури

Компас 970, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни

0,07-0,25 кг/га


Кортес, з.п. Однорічні дводольні у т.ч. стійкі до 2,4-Д та деякі багаторічні дводольні бур'яни

8,0 г/га

Обприскування посівів восени у фазі кущення (фаза 2-4 листків у бур'янів)

Кросс, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 120-

150 мл/га

Обприскування від фази кущення до появи прапорцевого листка у культури

Ларен Про 60, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні, у т. ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни

8,0-10,0 г/га

Обприскування посівів з фази 2-3 листків до появи другого міжвузля у культури

Лінтур, 70 WG, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д

0,15–0,18 л/га

Обприскування від фази 4-х листків до кінця кущення культури

Логран 75WG, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни 6,5–10 г/га

Обприскування від фази 2-3 листків до фази прапорцевого листка у культури

21


Лонтрел 300, в.р. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, та багаторічні коренепаросткові бур’яни

0,16-0,66 л/га


Магнум, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 8,0-

10,0 г/га

Обприскування посівів у фазі кущення культури

Меркурій, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури

Монітор 750, в.г. Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур'яни

0,013-0,026 + 0,4-

0,6 ПАР “Генамін”


Мушкет 20 WG, в.г.

Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни

50,0-60,0 г/га

Обприскування посівів проводити з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка у культури

Пік 75 WG, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 15,0-

20,0 г/га

Обприскування від фази 2-3 листків культури до фази прапорцевого листка включно

Пілар 2,4-Д, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,7-1,2 л/га


Пума Супер 100, м.в.е. Однорічні злакові бур'яни 1,0 л/га

Обприскування вегетуючих бур'янів, починаючи з фази 2-го листка до кінця кущіння (незалежно від фази розвитку культури)

Сарацин, з.п. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 8,0-

10,0 г/га

Обприскування від фази кущення до фази виходу в трубку культури

Серто Плюс, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни

0,15-0,2 л/га +

0,2-0,3 л/га ПАР

“Цитовет Про”

Обприскування у фазі кущення культури

22


Старане 250, к.е. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,5-0,7 л/га

Обприскування від фази кущення до фази прапорцевого листка у культури (після появи березки польової)

Тример, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування від фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка у культури

Ультра 730, в.р. Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур'яни 0,7–1,2 л/га


Формула, в.г. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

15,0 г/га + 200 мл/га

ПАР “Тандем”

Обприскування з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка у культури

Хармоні 75, в.г. Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

15,0-20,0 г/га + 200 мл/га

ПАР “Тренд 90”

Обприскування у фазі кущення культури

Хвастокс 750, в.р.



Хелмстар, в.г. Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка включно

Хлібодар, с.е. Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни 0,3-0,5 л/га

Обприскування посівів з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури

Шериф WDG, в.г.

Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур'яни

20,0-25,0 г/га

Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка включно

Інсектициди Актара 25 WG, в.г.

Попелиці, клоп шкідлива черепашка, п’явиці, трипси

0,1–0,15 л/га

Обприскування в період вегетації

Акцент, к.е. П’явиця, злакові попелиц

Documents

ТА ВИТРАТИ НА ВИРОЩУВАННЯ ...internal.khntusg.com.ua/fulltext/PAZK/UCHEBNIKI/tex... · 2012-10-18 · 4 обґрунтовано найкращі попередники