Технології». 10—11 класи. (22 модулі по 20 год кожен)

Варіативні модулідо навчальної програми «Технології»

10—11 класи (22 модулі по 20 год кожен)

1. Технологія вишивання весільних рушників

Олена БЕЗНОСЮК, учитель трудового навчання СШ № 31, м. Київ

Пояснювальна запискаВаріативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10—11

класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів як з теорією вишивання

весільних рушників, так і з технологією їх виготовлення.Українські рушники завжди мали символічне значення. Рушники — це полотняні

скарби, символ України, це багатство, яке дісталося нам у спадок із бабусиних скринь, і на яких закодовано тисячолітнє світобачення нашого народу. Одним із найважливіших виробів завжди вважали саме весільний рушник. У народі кажуть: «Незнання — не гріх, а гріх — відсутність бажання знати». Тому так важливо повернутися до першоджерел та досвіду, накопиченого протягом тисячоліть нашими предками, допомогти учням віднайти в рушнику ту силу, яку він мав колись.

На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями теоретичний матеріал з теми «Дослідження традиції вишивання весільного рушника», що дає їм змогу розпочати пошук потрібної інформації, визначити напрям, за яким вони будуть працювати. Під час вивчення наступних тем учні виконують дослідження кольорової гами та орнаментики весільного рушника.

Виготовлення весільних рушників відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із портфоліо і виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід. Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і

вартість.Усе необхідне для виконання проекту — від теоретичних відомостей до технології

виготовлення і матеріалів для роботи, учні мають віднайти та скомпонувати самостійно. Основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання цієї творчої навчально-пошукової роботи. Слід зазначити, що головним місцем для дослідження можна вважати краєзнавчі музеї свого регіону. Варто скористатися і можливістю роботи у фондах музею, що приносить найбільший результат, бо як кажуть фахівці з народознавства: «на рушники треба надивлятися».

Наступними етапами проектної діяльності є створення ескізних композицій обраного весільного рушника та перенесення малюнка на тканину.

Далі учні вирішують, відповідно до власних ескізних малюнків та набутого досвіду, якими техніками вони будуть вишивати. За необхідності, учитель пропонує

1

використання простих або складних рушникових швів, чи їх поєднання, але рішення щодо техніки виконання вишивки учні приймають самостійно.

Робота за цим модулем сприяє розвитку світобачення, художніх здібностей, творчої уяви. Крім того, закріплюються на практиці знання з матеріалознавства, колористики у традиційній вишивці (відповідно до регіонів України), орнаментики, побудови композиції, розвивається окомір, напрацьовуються навички вишивання при виконанні великих об’ємів роботи.

Важливо контролювати якість виконуваної роботи протягом усього процесу виконання. Після закінчення роботи необхідно провести остаточну обробку виробу, дотримуючись правил догляду за вишитими виробами, волого-теплової обробки.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

Тематичний план№ з/п Назва теми К-ть

год1 Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних

рушників2

2 Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

Програма№ з/п

К-ть год Назва теми та її зміст Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних

рушниківКороткі історичні відомості про традиції вишивання весільних рушників. Правила їх вишивання.Вибір кольорової гами та орнаментики весільних рушників.Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає вироби, які відповідають призначенню весільного рушника;• розрізняє вироби, виконані в різних регіонах України;• характеризує матеріали, які використовуються для виконання весільних рушників, їх кольорову гаму відповідно до регіону України; найбільш поширені орнаменти та їх значення;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує вибір композиції рушника;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника

2

Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформації, яка необхідна для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрями пошуку: вишивання, весільний рушник, орнаментика весільного рушника, кольорова гама та ін. Аналіз та систематизація зібраної інформації (за призначенням, за орнаментикою, технікою виконання, за кольорами тощо).Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням знайдених зразків. Технологічна послідовність виготовлення виробу.Добір матеріалу, ниток. Перенесення малюнка на тканину. Виготовлення виробу.Остаточна обробка виробу.Технологія виготовлення та декорування виробу.Контроль якості виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації (історія, види, техніки, матеріали) та виробів-аналогів; • аналізує та систематизує інформацію; • компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• створює візерунок для вишивання;• добирає матеріали, інструменти, пристосування;• розкроює тканину;• переносить малюнок на тканину;• обробляє краї виробу;• виготовляє виріб;• контролює якість виробу;• організовує робоче місце під час виконання роботи;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;• визначає собівартість виробу;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)

3 2 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльностіКомпонування портфоліо проекту.Захист проекту (за планом)

• Характеризує складники портфоліо;• компонує портфоліо; • захищає проект;• здійснює оцінювання виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками

Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняВесільний рушник (для короваю, ікон, вінчання тощо).Обладнання, інструменти та пристосуванняНожиці, голки, лінійка, олівець, роликовий ніж, шпильки, наперсток.МатеріалиТканина бавовняна або льняна; нитки бавовняні для вишивання «DMC», «Anhor»

та ін.; копіювальний папір.

3

Література1. Гасюк О.О., Степан М.Г. Художнє вишивання. — К.: Вища шк., 1986. — 247 с.2. Кара-Васильєва Т. Трансформація давніх образних структур в українських

рушниках. Регрес і регенерація в народному мистецтві. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1998. — 328 с.

3. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. — К.: Либідь, 2002. — 159 с.

4. Когутич Татьяна. Хакеры с пяльцами в руках // Киев. Ведомости, 2008, 5 июня.5. Кулинич-Стахурська Олена. Мистецтво української вишивки.— Львів: Техніка і

технологія, 2007. — 264 с.6. Мельничук Юрій. Магічність української вишивки // Артанія. — 1999. — № 5. —

(Альманах).7. Мельничук. Юрій. Семантика українських вишитих рушників // Нар. мистец. —

2004. — № 3—4; 2005. — № 1—2. 8. Мельничук Юрій. У чоботах на весільний рушник? Нонсенс! // Укр. газ., 2005, 22

груд., № 47.9. Наумко В.І. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 230 с.10. Ольшанська І., Гураль-Стасенко О., Стасенко В. Символіка орнаменту в

українській народній вишивці. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1995. — 328 с.

11. Орел Л. Українські рушники. — Львів: Кальварія, 2003. — 230 с.12. Радкевич В.О., Палащенко Г.М. Технологія вишивки. — К.: Вища шк., 1997. —

240 с.13. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики. — К.: Ред. вісн. «Ант»,

2005. — 399 с.14. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области

мифопоэтического. — М.: Прогресс — Культура, 1995. — 624 с.

2. Технологія вишивання сорочки

Ніна ОДИНЕЦЬ, заслужений учитель трудового навчання СЗШ № 262, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією виготовлення

орнаментованої сорочки в традиціях української народної вишивки.Вивчення технології виготовлення вишитої сорочки є актуальною для школярів,

тому що дає можливість творчого самовираження, розвитку естетичних смаків і уподобань на багатій основі народних традицій. Додатковою мотивацією для учнів може бути й те, що потрапити в «Країну мрій» (фестиваль популярного серед молоді керівника групи «ВВ» Олега Скрипки) можна тільки у вишиванці. І, звичайно, молода людина буде гордитись собою, якщо цю вишиванку вона зробила за своїм задумом власноруч.

4

Для виготовлення вишитої сорочки можна використовувати різні вишивальні техніки (переважну більшість учні вивчали в 5—9 класах, нові — передбачено засвоїти окремо).

Натуральну тканину для виробу учні добирають самостійно (вона може бути традиційно білою або інших світлих кольорів).

Візерунок для вишивання не повинен бути перевантаженим, щоб його можна було виконати в ході практичних робіт.

Виготовлення вишитої сорочки відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:

1) портфоліо:• обґрунтування вибору теми проекту, його актуальність;• план роботи з виконання проекту;• план проектної діяльності;• вимоги до виробу чи критерії виробу;• визначення необхідних знань та вмінь;• інформація про еволюцію техніки чи виробу;• вироби-аналоги та їх аналіз; • конструювання власного виробу (опис, ескізні замальовки — клаузура, схеми,

технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу.Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому

варіанті.Основним принципом тут є творчий підхід.Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і

вартість тканин та ниток для вишивання, а також розрахувати час для вишивання й пошиття сорочки.

Виготовляється вишита сорочка із застосуванням ручних і машинних робіт. Особливо цікавими є ті вишиванки, які розроблені учнями за зразками вишитих сорочок своїх предків, або мають «свою історію», тобто створені на основі зразків сорочок історичних осіб.

Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у

художніх салонах, торговельній мережі тощо.5. Труднощі, які виникали під час виконання творчого проекту, шляхи їх

подолання.6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.7. Чому отримали саме такий результат?

5

8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?9. Плани на майбутнє. Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в

програмі, наприклад, Power Point, а також презентацію різних моделей вишитих сорочок (у тому числі й історичних). Доцільно буде влаштувати виставку учнівських робіт для батьків, демонстрацію виробів та відзначити кращі з них.



год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення вишитої сорочки 12 Тема 2. Проектування та виготовлення вишитої сорочки 173 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 1 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення вишитої сорочки

Історичні та етнографічні основи народної вишивки. Історія народного вбрання, засоби його декоративного оздоблення і крою. Розташування візерунка на сорочці. Особливості чоловічих, жіночих, дитячих та обрядових вишитих сорочок. Техніки вишивання українських сорочок.Технологія виготовлення вишитої сорочки.Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Наводить приклади регіональних особливостей оздоблення сорочок в українських народних традиціях;• розпізнає техніки вишивок українських сорочок;• визначає послідовність технологічного процесу виготовлення вишитої сорочки;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 17 Тема 2. Проектування та виготовлення вишитої сорочкиПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації (ксерокопії чи замальовки з журналів, підручників, книжок, Інтернету) моделей вишитих сорочок.

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• визначає крій сорочки;

6

Аналіз та систематизація інформації.Виявлення найкращих ознак оздоблення вишивкою у кожній моделі. Розробка власної моделі, складання візерунка для вишивання з урахуванням сучасних тенденцій розвитку молодіжної моди. Розробка ескізного малюнка виробу (передача силуету моделі, фактури матеріалу), візерунка для вишивання. Опис моделі.Конструювання і моделювання сорочки із вшивним рукавом. Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) розмічання на тканині місця розташування деталей виробу;2) розкроювання деталей виробу;3) вишивання деталей сорочки;4) обробка деталей виробу відповідно до технологічної послідовності;5) пошиття виробу;60 остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Розробка реклами

• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• створює візерунок для вишивання;• конструює та моделює сорочку;• добирає тканину, нитки, інструменти, пристосування, обладнання.• розкроює тканину;• вишиває візерунок на деталях сорочки;• виконує повузлову та волого-теплову обробку сорочки;• зшиває деталі сорочки;• контролює якість виробу;• організовує робоче місце під час виконання роботи;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняЖіночі вишиті сорочки, чоловічі вишиті сорочки, молодіжні вишиті блузи, дитячі

сорочки, оздоблені вишивкою, обрядові сорочки.Обладнання, інструменти та пристосуванняШвейна машина, ножиці, голки вишивальні, голки швацькі, п’яльця, рамка для

вишивання, копіювальне коліщатко.МатеріалиТканина бавовняна або льняна, канва, нитки «муліне», копіювальний папір.

Література

7

1. Боринець Н. Творчий проект. // Трудове навчання. — 2008. — № 2.2. Боринець Н., Ходзицька І. Українська народна вишивка в шкільному курсі

трудового навчання. — К.: Навч. посіб., 1997.3. Кара-Васильєва Т. Українська сорочка. — К.: ТОМІ РІС, 1994.4. Ліва Б.Ф., Боринець Н.І. Українська народна вишивка. Програма середньої

загальноосвіт. шк. 9—11 кл. — К., 1994.5. Литвинець Е.М. Українське народне мистецтво вишивання і нанизування. — К.:

Вища шк., 2004.6. Трудове навчання. Програма для загальноосвіт. навч. закл. 5—12 класи. — К.:

Перун, 2005.

3. Технологія вишивання бісером

Валентина НЕЧИТАЙЛО, учитель трудового навчання СЗШ № 101, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією вишивання

бісером — одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва.Вишивання бісером поширене у світі для оздоблення одягу, прикрас та інших речей

(гольники, різноманітні футляри, сумочки, клатчі, косметички, іграшки, сувеніри, картини тощо). Цією технікою оздоблюють не тільки концертні костюми, святковий одяг, а й повсякденний одяг — починаючи з футболок і закінчуючи діловим костюмом. Це дуже захоплююче заняття, яке не тільки розвиває дрібну моторику пальців рук, а й виховує естетичний смак, охайність.

Вивчення технології вишивання бісером відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:


технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями, бісеру — за формою, розміром, кольором;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу.

8

Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і

вартість. Слід ураховувати, що у вишиванні бісером значну роль відіграють:1) розробка композиції;2) добір бісеру за кольором, розміром, формою;3) добір ниток та голок.Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у


подолання.6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.7. Чому отримали саме такий результат?8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?9. Плани на майбутнє. Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в

програмі, наприклад, Power Point.Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці,

організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.


год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію вишивання бісером 22 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів, вишитих бісером 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію вишивання бісером

Місце та роль техніки вишивання бісером у сучасному декоративно-ужитковому мистецтві.Короткі історичні відомості про виникнення бісеру, його виробництва, застосування. Види бісеру та матеріали, з яких він виготовляється.Основні прийоми вишивання.

• Називає вироби, вишиті бісером, їх застосування;• розрізняє способи вишивання бісером;• розпізнає види бісеру;• характеризує матеріали, які використовуються для вишивання бісером; • добирає інструменти та

9

Технологія виготовлення виробу, вишитого бісером. Прийоми вишивання бісером.Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.Організація робочого місця

пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу; • дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів, вишитих бісеромПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації. Аналіз та систематизація інформації. Розробка малюнка для вишивання. Розробка власної моделі, складання візерунка на папері у клітинку (за необхідності). Технологічна послідовність виготовлення виробу:1) підготовка малюнка до вишивання;2) добір тканини (виробу) для вишивання;3) добір швів для вишивання;4) добір бісеру за розміром, кольором і формою;5) вишивання виробу. Догляд за виробом.Контроль якості готового виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності; • здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію; • компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу; • створює візерунок для вишивання;• добирає виріб (тканину), бісер, нитки, інструменти, пристосування; • визначає види швів («уперед голкою», «назад голкою», «півхрестик»), кількість тканини; • вишиває виріб; • контролює якість готового виробу; • організовує своє робоче місце під час виконання різних робіт; • дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняРепродукції картин, міні-панно, чохли і сумочки для мобільного телефону,

10

окулярів, настінне панно, обереги, оздоблення одягу вишивкою бісером тощо.Обладнання, інструменти та пристосуванняНожиці, голки з маленьким вушком (щоб проходили в отвір бісеру), наперсток,

п’яльці, підкладка для вишивання бісером.МатеріалиБісер, нитки (міцні, бажано капронові), матеріал для вишивання (тканина, замша,

шкіра тощо), готовий виріб для оздоблення бісером.

Література1. Гринченко Анна. Вышивка бисером: техника, схемы, орнаменты, изделия,

советы. — М.: Эксмо, 2006. — 64 с.2. Украшения и узоры из бисера / Кэроп Тейлор; пер. с англ. М. Авдониной. — М.:

Эксмо, 2007. — 144 с. — (Книги для всей семьи).

Список сайтів1. http://asus.msk.ru.2. www.valet.com.ua.3. www.magic-beads.ru.4. www.biser.info.5. www.malecha.org.ua.

4. Технологія бісерного ткацтва

Світлана ШЕРСТЮК, учитель трудового навчання СШ № 269, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією бісерного

ткацтва.Сучасні способи нанизування бісеру — це збережені традиції старовинних

майстрів, доповнені новими прийомами і технологіями. Однією з таких технологій є бісерне ткацтво.

Бісерне ткацтво — давня, але надзвичайно популярна в наш час, технологія виготовлення виробів із бісеру. Ткацтво дає змогу отримати вироби пласкої форми за допомогою пристрою, який має назву «станок для бісероплетіння». Такий пристрій для ткацтва можна придбати готовий, а можна виготовити самому, узявши за основу дерев’яну рамку з паралельно натягнутими нитками основи. При цьому довжина станка залежить від довжини виробу, який виготовляється.

Технологія бісерного ткацтва полягає у нанизуванні бісерин на робочу нитку, укладанні її під основою так, щоб між двома нитками лежало по одній бісерині. Потім робочу нитку пропускають у зворотному напрямку через нанизаний бісер над нитками основи.

Використання цієї технології дає можливість учням створювати власні оригінальні аксесуари, сувеніри, подарунки, не потребуючи при цьому спеціального обладнання в

11

http://www.biser.info/

http://www.magic-beads.ru/

http://www.valet.com.ua/

http://asus.msk.ru/

майстерні з трудового навчання. Бісерним ткацтвом можуть займатись як дівчата, так і хлопці.

Вивчення технології бісерного ткацтва відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість, оскільки вартість бісеру залежить не тільки від якості, а й від кількості в одній упаковці.

Зміст програми модуля передбачає виготовлення виробів з бісеру пласкої форми (браслети, пояси, ґердани, зáкладки для книжок, панно тощо), ознайомлення з прийомами ткання бісером; формування вміння створювати задуманий виріб як за орнаментами вишивок хрестиком, так і розробками вільних власних композицій.




програмі, наприклад, Power Point.

12



год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію бісерного ткацтва 22 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів з використанням

технології бісерного ткацтва 16

3 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію бісерного ткацтва

Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток бісерного ткацтва.Відомості про основні та допоміжні матеріали для бісероплетіння: види бісеру, намистин, стеклярус, пайєтки. Калібрування бісеру.Ознайомлення з основними техніками плетіння бісером. Особливості виготовлення виробів з бісеру тканням:• інструменти та матеріали, необхідні для роботи;• схеми візерунків;• способи виготовлення станка;• прийоми ткання бісером: однією голкою; двома голками; з гумовими нитками основи. Правила роботи на станку для бісероплетіння:1) натягування нитки на станок;2) закріплення робочої нитки;3) зменшення або збільшення бісерин в ряду;4) подовження (нарощування) робочої нитки;5) закріплення ниток основи в кінці роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.

• Називає вироби, виготовлені бісерним ткацтвом;• розрізняє різні види технік бісероплетіння;• характеризує матеріали, які використовуються для бісерного ткацтва;• створює схеми орнаментів для бісерного ткацтва;• добирає матеріали для роботи;• калібрує бісер;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

13

Організація робочого місця2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів з використанням

технології бісерного ткацтваПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка задуманого виробу. Створення схеми орнаменту. Добір прийомів ткання.Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) підготовка ниток основи;2) закріплення робочої нитки;3) ткання виробу за схемою одним із прийомів;4) закріплення ниток основи після завершення роботи;5) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу, схему для ткання;• добирає матеріали та інструменти;• визначає прийом ткання виробу залежно від обраної моделі;• виготовляє та оздоблює виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняБраслет, декоративний пояс, сумочка, косметичка, зáкладки для книжок, настінне

панно, гобелен, картина, чохол для мобільного телефону, нагрудна прикраса — ґердан, гайтан, підвіска, кулон, краватка, кольє.

Обладнання, інструменти та пристосуванняСтанок для бісерного ткацтва, голки для бісероплетіння, ножиці.МатеріалиБісер різних кольорів, нитки для плетіння, гумові нитки (для еластичного

плетіння).

14

Література1. Ануфриева М.Я. Искусство бисерного плетения. Современная школа. — М.:

Культура и традиции, 2002. — 400 с.2. Литвинец Э.Н. Забытое искусство (о бисере). Сделай сам. — 1971. — № 2. — С.

3—43.3. Ляукина М.В. Бисер. — М.: АСТ-ПРЕСС, 2000. — 168 с.4. Наниашвили И., Соцкова А. Фантазии из бисера. — Х.: Книжный клуб, 2008. —

250 с.

Список сайтів1. http://blog.antropceva.com/.2. http://www.magic-beads.ru/.3. http://festival.1september.ru/.4. http://www.beads.com.ua/.

5. Технологія декупажу

Таміла БЕКЕТОВА, учитель трудового навчання СШ № 187, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів одним із видів обробки

матеріалів — декупаж.Термін «декупаж» походить від французького слова decouper вирізати. Декупаж —

вид аплікації, техніка вирізування та наклеювання. Мета такої аплікації — отримати ефект намальованої картини. За допомогою цієї техніки можна швидко й легко прикрасити панно, вази, декоративні тарілки, рамки, склянки тощо; пошити із тканини скатертину і серветки; виготовити диванну подушку під інтер’єр.

Декупаж не потребує великих затрат. Для його виконання використовують спеціальні або паперові серветки з яскравим малюнком.

Виготовлення виробів з використанням декупажу відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:


технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;

15

http://festival.1september.ru/

http://www.magic-beads.ru/

http://blog.antropceva.com/

• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу.Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому

варіанті.Основним принципом тут є творчий підхід. Учитель повинен сформувати в учнів

художньо-конструкторські якості, спонукати до предметно перетворювальної діяльності, пошуку.

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і вартість.






Тематичний план№ з/п Назви теми К-ть

год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію вирізування візерунків із

різних матеріалів та наклеювання їх на поверхню (декупаж)2

2 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів із використанням декупажу

16




загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію вирізування візерунків із

різних матеріалів та наклеювання їх на поверхню (декупаж)Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток декупажу.

• Називає сфери застосування техніки декупажу;

16

Новітні тенденції техніки декупажу по тканині, склу, дереву та інших поверхнях. Вибір форми, фарбування, розміщення та освітлення творів декоративно-ужиткового мистецтва. Види декупажу (традиційний, декупаж із серветок на тканині, із тканини на тканину, об’ємний). Види матеріалів для декорування, їх властивості. Інструменти та пристосування.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• розрізняє види декупажу; • характеризує матеріали, які використовуються для виготовлення та оздоблення виробу;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів із використанням декупажуПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей. Аналіз та систематизація інформації. Розробка ескізного малюнка виробу.Технологічна послідовність виготовлення виробу:1) добір паперових серветок, карти для декупажу;2) виготовлення шаблонів;3) підготовка поверхні (обробка ґрунтувальним засобом);4) вирізування візерунків із різних матеріалів;5) виготовлення окремих деталей для об’ємного декупажу із керамопласту (моделююча маса, яка швидко висихає на повітрі) або тіста;6) з’єднання деталей з керамопласту (тіста) з основою виробу клеєм для страз або клеєм «Момент»;7) розміщення фрагмента малюнка на поґрунтованій поверхні чи тканині (деталі з керамопласту);8) покриття поґрунтованого полотна клеєм для декупажу або

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності; • здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію; • компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу; • створює візерунок декору;• добирає тканину, серветки, елементи декору, інструменти, пристосування; • визначає спосіб з’єднання деталей між собою та з основою виробу; • вирізує візерунки з різних матеріалів та наклеює їх на поверхню (тканина, скло, деревина тощо);• виготовляє елементи декору;• здійснює оздоблення виробу;• контролює якість виробу;• організовує робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; • виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження; • розробляє рекламу; • готує матеріали для портфоліо;

17

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%BE

клеєм ПВА, розбавленим водою);9) накладання заготовки із серветки на підготовлену поверхню;10) нанесення клею на верхній шар серветки від центра до краю;11) покриття лаком «3D — ефект» (лак має вигляд гелю білого кольору, після висихання дає прозорий об’єм та блиск (за бажанням));12) висушування виробу феном зі зворотного боку;13) прасування виробу через бавовняну тканину.Остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості готового виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняКоробки для ювелірних виробів, предметів мистецтва, футляри, панно, вази,

декоративні тарілки, рамки, склянки, скринька для зберігання біжутерії, несесер для рукоділля, торбинки для зберігання продуктів, серветки, картинки, декоративні подушки, листівки; декоративне оздоблення: одягу, сумок, скатертин, рушників, фартушків тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняНожиці, ніж для різання паперу канцелярський, лінійка, олівець, синтетичні

пензлики пласкі для декупажу № 12 (для тонких робіт — круглий № 3), фен для висушування виробу, праска.

МатеріалиПаперові серветки, льняна тканина, керамопласт (або тісто), ґрунтувальний засіб,

прозорий рідкий акриловий клей для декупажу на твердих поверхнях (або ПВА), клей для страз (або «Момент»), фацетний лак, фарби акрилові.

Література1. Вешкина О.Б. Декупаж. Креативная техника для хобби и творчества / Ольга

Вешкина. — М.: Эксмо, 2008. — 64 с.

18

2. Черутти П.Н. Декупаж: декоративная отделка предметов интерьера, посуды, аксессуаров: Практическое руководство / Пер. с итал. — М.: Ниола-Пресс, 2010. — 160 с.

6. Технологія пошиття швейних виробів(із суцільнокроєним рукавом, на основі нічної сорочки)

Людмила КРИСЬКО, учитель трудового навчання гімназії № 136, м. Київ


класи».Моделі сучасного одягу дуже різноманітні за конструкцією, фасоном, художнім

оформленням. Вироби із суцільнокроєним рукавом (на основі нічної сорочки) нагадують нам туніку, яку носили не тільки у Стародавньому Римі, Візантії, а й на Русі. Проте й зараз вони можуть бути сучасними, модними, привабливими і відрізнятись один від одного призначенням, формою горловини або коміра, довжиною рукава, конструкцією застібки або її відсутністю, довжиною виробу й обробкою низу, а також художнім оформленням виробу. Така різноманітність фасонів і в той же час простота конструкції робить виріб привабливим і доступним для більшості учнів.

Виготовлення швейних виробів відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість.Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:

19

1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у






год1 Тема 1. Види моделей сучасного одягу (класифікація одягу за

призначенням, за силуетом, за кроєм рукава) 1

2 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу із суцільнокроєним рукавом (на основі нічної сорочки)

17


Програма

№ з/п


загальноосвітньої підготовки учня1 1 Тема 1. Види моделей сучасного одягу (класифікація одягу за

призначенням, за силуетом, за кроєм рукава)Класифікація одягу за призначенням, за силуетом, за кроєм рукава (вшивний, реглан, суцільнокроєний).Суцільнокроєний рукав — його переваги та недоліки.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.Організація робочого місця

• Розрізняє види одягу за кроєм рукава; • обґрунтовує переваги та недоліки суцільнокроєного рукава;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 17 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу із суцільнокроєним рукавом (на основі нічної сорочки)Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Складання плану роботи з виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами.

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує

20

Пошук та аналіз інформації і моделей-аналогів.Створення ескізного малюнка та опису виробу.Зняття мірок та побудова креслення викрійки основи.Моделювання викрійки та виготовлення лекал. Розрахунок кількості тканини та допоміжних матеріалів.Складання технологічної послідовності пошиття виробу.Виготовлення та оздоблення виробу.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• виготовляє викрійку, лекала виробу;• добирає тканину, допоміжні матеріали та фурнітуру;• визначає технологічну послідовність пошиття виробу;• здійснює пошиття та оздоблення виробу;• виконує остаточну та волого-теплову обробку виробу;• контролює якість виробу;• організує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняНічна сорочка, блуза, туніка, халат, сукня, сарафан, жилет, куртка, плащ.Обладнання, інструменти та пристосуванняШвейна машина, ножиці, голки, праска, наперсток.МатеріалиТканина, допоміжні матеріали, фурнітура.

Література1. Борецька Є.Я. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу. —

К.: Вища шк., 1991.2. Егорова Р.И., Монастырная В.П. Учись шить. — М.: Просвещение, 1989.

21

3. Орлова Л.В. Азбука моды. — М.: Просвещение, 1998.4. Черемных А.И. Основы художественного проектирования одежды. — М.: Легкая

индустрия.5. Чижиков Л.П. Кружок конструирования и моделирования одежды. — М.:

Просвещение, 1990.

7. Технологія конструювання та моделювання швейних виробів

Ірина ХОДЗИЦЬКА, учитель трудового навчання СЗШ № 243, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією

конструювання та моделювання швейних виробів. Вивчення цього курсу допоможе учням 10—11 класів поглибити знання про

основні принципи конструювання та моделювання швейних виробів, більш детально ознайомитись із роботою конструкторів та закрійників; отримати базові знання про швейні виробництва; розширити політехнічний світогляд. На практичних заняттях учні зможуть удосконалити свої вміння та навички з конструювання та моделювання швейних виробів не тільки на папері, а й з використанням комп’ютерних програм. Модуль передбачає виконання різних моделей одягу, а також виготовлення макетів одягу та міні-манекенів. Роботи, виконані учнями на практичних заняттях, можна використовувати як наочні посібники для навчальних шкільних майстерень під час вивчення технології виготовлення швейних виробів у 5—9 класах.

Конструювання та моделювання швейних виробів відповідно до структури та змісту програми здійнюється через проектно-технологічну діяльність учнів. Учень може обрати тему проекту із списку, запропонованого вчителем, або ж, виходячи із особистих уподобань та інтересів, визначити її самостійно. Проекти можуть бути як індивідуальні, так і групові.

Практичним результатом роботи над змістом модуля має стати проект, який складається із:


технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;

22

• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу.Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому


вартість. Учні мають визначитись із матеріалами для виготовлення макета швейного виробу та міні-манекена (тканина, волокнисті матеріали, папір, картон, клейонка, пінопласт тощо).







год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію конструювання та

моделювання одягу2

2 Тема 2. Проектування та виготовлення макета швейного виробу 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учняТема 1. Загальні відомості про технологію конструювання та моделювання одягуТехнологія конструювання та моделювання одягу. Перспективи розвитку та вдосконалення процесу конструювання одягу. Відомості про автоматизацію і

• Характеризує конструювання та моделювання швейних виробів;• розрізняє професії конструктора-модельєра, закрійника, розкрійника;• називає вимоги до рівня підготовки

23

комп’ютеризацію процесу конструювання одягу. Загальна характеристика спеціальності «Моделювання і конструювання швейних виробів». Функції конструктора-модельєра на підприємстві. Вимоги до рівня підготовки конструктора-модельєра

конструктора-модельєра;• наводить приклади комп’ютеризованих робіт у швейній промисловості

Тема 2. Проектування та виготовлення макета швейного виробуПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу.Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) побудова креслення виробу (з використанням системи автоматичного проектування одягу — САПРо, за наявності);2) моделювання відповідно до розробленої моделі виробу;3) виготовлення міні-манекена з пап’є-маше;4) добір матеріалів для виконання макета швейного виробу;5) виготовлення макета швейного виробу;6) остаточна обробка виробу.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• виготовляє креслення та викрійку виробу;• добирає матеріали, інструменти, пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою;• виготовляє міні-манекен та макет швейного виробу;• контролює якість виробу;• організує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)


• Характеризує складники портфоліо;• компонує портфоліо; • захищає проект;• здійснює оцінювання виготовленого

24

виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками

Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняМіні-манекен та макет швейного виробу:• дитячий, жіночий, чоловічий одяг — поясні, плечові вироби;• робочий та спеціальний одяг;• концертний одяг тощо.Обладнання, інструменти та пристосуванняНожиці, голки, лінійка, олівець, косинець, циркуль, роликовий ніж (або просто

ніж), шпильки, степлер.МатеріалиКартон, тканина (бавовняна, вовняна, шовкова, синтетична) гладкофарбована, з

різними малюнками, міліметровий папір, калька, офсетний папір, клейонка, пінопласт, клей.

Література1. Злачевская Г.М. Шьем без примерки на нестандартную фигуру. Генетика

индивидуального кроя. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. — 271 с.2. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С. и др. Лабораторный практикум по конструированию

одежды: Учеб. пособие для студентов вузов легкой промышленности. — М.: Легкая индустрия, 1976. — 320 с.

3. Коблякова Е.Б., Ивлева Т.С., Романов В.Е. Конструирование одежды с элементами САПР: Учеб. для вузов. — М.: Легпромбытиздат, 1988. — 464 с.

4. Кочесова Л.В. Конструирование женской одежды: Учеб. для начального проф. образования. — М.: Изд. центр «Академия», 2006. — 304 с.

5. Крючкова Г.А. Конструирование женской и мужской одежды: Учеб. для начального проф. образования. — М.: Изд. центр «Академия». 2005. — 384 с.

6. Куренова С.В., Савельева Н.Ю. Конструирование одежды: Учеб. пособие / Серия «Учебники, учебные пособия». — Ростов н/Д.: Феникс, 2003. — 480 с.

7. Медведева Т.В. Художественное конструирование одежды: Учеб. пособие. — М.: ФОРУМ: ИНФРА. — 2003. — 480 с.

8. Мхитарян Л.С. Дефекты одежды: Справ. — М.: АСТ; Донецк: Сталкер, 2008. — 383 с.

9. Патлашенко О.А. Основи конструювання одягу. Лабораторний практикум. — К.: Арістей, 2003. — 188 с.

10. Сорины, сестры. Презентация внешности или фигура в одежде и без / Серия «Одежда плюс психология». — М.: ГНОМ — ПРЕСС, 1998. — 224 с.

11. Шершнева Л.П., Ларькина Л.В. Конструирование одежды: Теория и практика: Учеб. пособие. — М.: Форум: ИНФА — М., 2006. — 288 с.

12. Шершнева Л.П. Основы конструирования женской и детской одежды: Учеб. пособие для сред. профессионально-технических училищ. — М.: Легпромбытиздат, 1987. — 224 с.

Список сайтівІ. Викрійки одягу

25

1. www.dtta.dk — викрійки спідниці та корсетів із введенням своїх розмірів.2. www.osinka.ru — викрійки одягу.3. www.kostyor.ru — викрійка сорочки 44—46 р.4. patternshop.by.ru — безкоштовні викрійки жіночих нарядів.

ІІ. Побудова креслень швейних виробів1. www.people.freenet.de — побудова креслення сукні.2. www.modn.h1.ru — побудова креслення спідниці, сукні.3. www. passion.ru — креслення спідниці.

ІІІ. Моделювання1. www.tauntoon.com — можливість виконання малюнків моделей одягу за

готовими шаблонами тіла людини (англ. мова).2. www.osinka.ru — пропонує моделювання одягу, перенесення виточок пілочки,

конструювання комірів, моделювання спідниць, прийоми моделювання.3. www.livingsoft.com — безкоштовна Demo-версія програми з крою.4. www.patterrnscad.best-host.ru — програма для побудови креслень одягу в

натуральну величину.

8. Технологія конструювання та моделювання жіночого одягу

Тетяна КУПРАШ, учитель трудового навчання МНВМ № 1 Подільського району, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією

конструювання та моделювання жіночого одягу (за вибором).У програмі основна увага звертається на найважливіші принципи побудови

креслень швейних виробів з метою формування в учнів чіткого уявлення про взаємозалежність ліній фігури людини з лініями креслення.

Креслення швейних виробів виконуються в натуральну величину (або в масштабі) за індивідуальними мірками учнів.

На уроках учитель повинен сприяти ініціативі й творчості учнів, приділяти увагу естетичному і художньому вихованню, використовуючи національні мотиви.

Конструювання та моделювання жіночого одягу відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із портфоліо та виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і

вартість.У процесі засвоєння першого розділу програми модуля вчитель розкриває загальні

відомості про технологію конструювання та моделювання одягу, який дасть їм змогу

26

http://www.patterrnscad.best-host.ru/

http://www.livingsoft.com/

http://www.osinka.ru/

http://www.tauntoon.com/

http://www.modn.h1.ru/

http://www.people.freenet.de/

http://www.kostyor.ru/

http://www.osinka.ru/

розпочати пошук потрібної інформації, визначитися з напрямом, за яким вони бажають працювати.

Під час виконання проекту учні працюють з інформаційними джерелами, добирають та аналізують вироби-аналоги, складають план проектної діяльності та план виконання проекту, виконують ескізні малюнки, креслення, моделювання тощо та виготовляють макет виробу.







год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію конструювання та

моделювання одягу1

2 Тема 2. Проектування, конструювання та моделювання жіночого одягу

17




загальноосвітньої підготовки учня

1 1 Тема 1. Загальні відомості про технологію конструювання та моделювання одягуКороткий огляд історичного костюма.Класифікація швейних виробів. Види жіночого легкого одягу.Конструювання одягу в швейній промисловості.Способи передачі форми предметів: малюнок, фотографія, креслення. Призначення й оформлення креслень

• Називає способи передачі форми предметів;• розпізнає види швейних виробів;• розрізняє етапи конструювання одягу (художнього та технічного);• характеризує фасонні (модельні), конструктивні й декоративні лінії одягу; системи і методи

27

швейних виробів та ескізних малюнків. Поняття про конструювання швейних виробів. Коротка характеристика систем і методів конструювання. Ознайомлення з основними етапами конструювання одягу (художнього та технічного).Поняття про моделювання швейних виробів.Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

конструювання;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 17 Тема 2. Проектування, конструювання та моделювання жіночого одягуПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту Робота з інформаційними джерелами, пошук інформації, необхідної для виконання завдань проекту.Створення банку ідей. Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням особливостей фігури і зорових ілюзій в одязі.Коротка характеристика зовнішніх форм і пропорцій тіла людини. Умовно-типова фігура людини, відхилення від неї.Антропометричні точки і розмірні ознаки фігури людини. Групи розмірних ознак, їх позначення. Правила вимірювання й запису мірок. Провідні розмірні ознаки: ріст, обхват грудей, талії, стегон. Шкала типо-ростів і типо-розмірів. Прибавки на вільне облягання та їх розрахунки.Розрахунок і побудова базисної конструкції жіночої сукні з вшивним рукавом. Прийоми моделювання жіночої сукні: переміщення виточок, побудова підрізів, рельєфів, кокеток. Технологічна послідовність конструювання та моделювання

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації (історія, види жіночого одягу, модний одяг, технології конструювання та моделювання);• аналізує та систематизує отриману інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок моделі жіночої сукні;• знімає і записує мірки;• розраховує прибавки на вільне облягання;• виконує креслення основи жіночої сукні з вшивним рукавом (у масштабі 1:4 або в натуральну величину);• виготовляє викрійки (лекала) та макет виробу;• контролює якість креслення і моделювання;• визначає орієнтовну собівартість сукні;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

28

жіночої сукні:1) знімання і записування мірок, розрахунок прибавок на вільне облягання;2) побудова креслення жіночої сукні з вшивним рукавом;3) розробка ескізного малюнка моделі; технічне моделювання;4) добір матеріалів та фурнітури для виготовлення виробу;5) розрахунок собівартості спроектованого виробу (при індивідуальному та промисловому виготовленні);6) виготовлення макета виробу. Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняЖіноча сукня, блузка, жакет, халат, легке пальто без підкладки.Обладнання, інструменти та пристосуванняКреслярське приладдя, лінійка закрійника, сантиметрова стрічка, ножиці.МатеріалиМіліметровий папір, кольоровий папір, калька, клей, картон.

Література1. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С. и др. Лабораторный практикум по конструированию

одежды: Учеб. пособие для студентов вузов легкой промышленности. — М.: Легкая индустрия, 1976. — 320 с.

2. Кочесова Л.В. Конструирование женской одежды: Учеб. для начального проф. образования. — М.: Изд. центр «Академия», 2006. — 304 с.

3. Медведева Т.В. Художественное конструирование одежды: Учеб. пособие. — М.: ФОРУМ: ИНФРА — М., 2003. — 480 с.

4. Мельникова Л.В., Короткова М.Є., Земганно Н.П. Обробка тканини. 10—11 кл. — К.: Освіта, 1993. — 192 с.

29

5. Навчальна програма з технологій для учнів 10—11 класів / Сидоренко В.К. та ін.6. Сивак В.Г., Калініна О.К., Харламова Г.М. Легке плаття. — К.: Час, 1992. — 336

с.7. Устинова Е. Я сама делаю выкройки. — М.: Астрель, 1999. — 208 с.

9. Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном(за журнальною викрійкою)

Олександра ОБРАЗЦОВА, учитель трудового навчання СШЗ № 141, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з виготовленням плечового

виробу за готовими викрійками, якими можна скористатися із сучасних журналів моди. Ураховуючи сучасні модні тенденції, у програмі пропонується проектувати і

виготовляти плечовий одяг з капюшоном. Учні вчаться добирати тканину та оздоблення для виготовлення виробу з урахуванням виду моделі, призначення, особливостей фігури. Це сприяє розвитку творчих здібностей учнів та формує естетичний смак.

Вивчення технології пошиття плечового виробу з капюшоном відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість. У ході роботи учні навчаються користуватися журналами мод, коригувати

30

викрійки на власну фігуру, кроїти, шити та оздоблювати виріб відповідно до розробленої моделі.







год1 Тема 1. Загальні відомості про пошиття швейного виробу за готовою

викрійкою1

2 Тема 2. Проектування, виготовлення та оздоблення плечового виробу 173 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 1 Тема 1. Загальні відомості про пошиття швейного виробу за готовою

викрійкоюКороткі історичні відомості про розвиток моди. Мода, її сутність та вплив на людину. Особливості фігури та їх урахування під час добору моделі одягу.Стилі в сучасному одязі. Технологія пошиття швейного виробу за готовою викрійкою.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.Організація робочого місця

• Наводить приклади про вплив моди на людину;• розрізняє функції одягу;виявляє особливості власної фігури;• розрізняє стилі в одязі;• характеризує стилі в одязі;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 17 Тема 2. Проектування, виготовлення та оздоблення плечового виробуВизначення завдань з виконання • Складає план роботи з виконання

31

проекту. Журнали мод як інформаційна база для проектування швейних виробів за готовою викрійкою. Пошук моделей-аналогів.Створення ескізного малюнка виробу.Технологія робіт з журнальними викрійками.Копіювання журнальних викрійок на обраний розмір.Коригування викрійки з урахуванням індивідуальних особливостей фігури людини.Асортимент тканин, артикул.Види нових матеріалів для пошиття одягу, їх властивості.Розрахунок кількості тканини, необхідної для пошиття виробу.Відомості про сучасні немеханічні способи розмічання та різання матеріалів, використання комп’ютерної техніки.Складання технологічної послідовності пошиття та оздоблення виробу.Підготовка тканини до розкроювання.Розкроювання деталей виробу.Пошиття та оздоблення виробу.Оцінка якості виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

проекту та план проектної діяльності;• виконує міні-маркетингове дослідження;• здійснює пошук моделей-аналогів;• називає і розпізнає види плечових виробів;• застосовує журнали мод як інформаційну базу для проектування виробів;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• створює клаузуру;• розробляє ескізний малюнок плечового виробу;• знімає мірки для побудови креслення плечового виробу;• виявляє особливості власної фігури;• моделює викрійку (за якою буде шитися виріб);• коригує готові журнальні викрійки на конкретну фігуру (за знятими мірками);• характеризує нові види матеріалів, їх властивості;• розкриває поняття «асортимент тканин»;• називає і розпізнає матеріали для з’єднання деталей, оздоблювальні матеріали, фурнітуру;• добирає тканину, фурнітуру, оздоблювальні матеріали;• розраховує кількість тканини, необхідної для пошиття виробу;• наводить приклади використання комп’ютерної техніки для забезпечення процесів розмічання і різання;• виконує економну розкладку деталей виробу;• розкроює деталі виробу;• виконує підготовку деталей крою до обробки виробу, першої примірки, першу та другу примірки, волого-теплову обробку;• усуває дефекти обробки;

32

• виготовляє та оздоблює виріб;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняКуртка з капюшоном, анорак, джемпер з капюшоном, халат з капюшоном, блуза з

капюшоном тощо.Обладнання, інструменти та пристосуванняШвейна машина, креслярське приладдя, голки машинні та ручні, ножиці, праска,

сантиметрова стрічка, крейда, шпильки, наперсток.МатеріалиТканина, папір для викрійок, швейні нитки, матеріали для оздоблення, фурнітура.

Література1. Бєлокурова Л.С. Як навчитися шити. — К.: Рад. шк., 1980. — 80 с.2. Головніна М.В., Михайлець В.М., Ямпольська А.М. Технологія обробки деталей

швейних виробів. — К.: Техніка, 1986. — 100 с.3. Колгина И.И., Ульяшева О.П. Комплекты одежды для старших школьников и

подростков. — М.: Легпромбытиздат, 1985. — 208 с.4. Медведева Т.В. Художественное конструирование одежды: Учеб. пособие. — М.:

ФОРУМ: ИНФРА, 2003. — 480 с.5. Шершнева Л.П., Ларькина Л.В. Конструирование одежды: Теория и практика:

Учеб. пособие. — М.: Форум: ИНФА, 2006. — 288 с.

10. Технологія пошиття домашнього взуття (капців)

Наталія ГРАБОВСЬКА, учитель трудового навчання СЗШ № 280, м. Київ


класи».

33

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією пошиття взуття, зокрема домашніх капців, які мають попит серед різних верств населення.

У сучасному суспільстві з’явилися різновиди капців: дитячі, жіночі, чоловічі, гостьові, подарункові тощо. Причому кожний з цих видів капців може бути досить різноманітним як за технологією виготовлення, так і за використанням матеріалів, різних видів оздоблення (вишивка, аплікація, штучні квіти, елементи, в’язані гачком або спицями, вишивка стрічками, валяння тощо). Важливий і той факт, що для виготовлення виробів можна використовувати старі речі — пальто, штани, сумки, чоботи, клаптики тканини, шнури, пряжу тощо. А в результаті з мінімальними затратами можна виготовити зручні, комфортні капці.

Для пошиття домашнього взуття можна застосовувати як ручні інструменти, так і швейні машини.

Вивчення технології пошиття домашнього взуття (капців) відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість.Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у


подолання.6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.7. Чому отримали саме такий результат?

34

8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?9. Плани на майбутнє. Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в




год1 Тема 1. Загальні відомості про технології виготовлення домашнього

взуття2

2 Тема 2. Проектування і виготовлення домашнього взуття 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технології виготовлення домашнього

взуттяКороткі історичні відомості про виникнення та розвиток технологій виготовлення домашнього взуття. Місце і роль домашнього взуття в сучасному житті людини. Види домашнього взуття (дитяче, жіноче, чоловіче, гостьове, подарункове тощо). Матеріали для виготовлення домашнього взуття та їх властивості. Інструменти для виготовлення домашнього взуття (наперсток, голка, ножиці, шпильки, гачки № 2 та 3). Ознайомлення з технологіями виготовлення домашнього взуття.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає види домашнього взуття;• аналізує еволюцію розвитку технік виготовлення взуття;• характеризує матеріали, що використовуються для виготовлення домашнього взуття;• добирає матеріали й інструменти;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від моделі виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування і виготовлення домашнього взуттяВизначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей і пропозицій. Аналіз і систематизація інформації.

• Складає план роботи з виконання проекту й план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації;• аналізує та систематизує інформацію;

35

Розробка ескізного малюнка виробу. Створення візерунка для оздоблення виробу.Технологічна послідовність виготовлення виробу:1) виготовлення креслень деталей виробу;2) добір матеріалів для виготовлення деталей виробу;3) добір ручних швів;4) розкроювання деталей капців;5) з’єднання деталей виробу;6) оздоблення виробу;7) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• добирає матеріали та інструменти;• розробляє лекала деталей;• виконує розкроювання деталей;• використовує ручні шви та елементи в’язання гачком для з’єднання деталей у виріб;• виготовляє та оздоблює виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняДомашні капці різних моделей — дитячі, жіночі, чоловічі, гостьові, подарункові

тощо.Обладнання, інструменти та пристосуванняГолки, гачки № 2 та 3, ножиці, шило, наперсток.МатеріалиТканина, картон, поролон, нитки, пряжа, шкіра, замінник шкіри, матеріали для

оздоблення.

ЛітератураБурдюгова А.И., Парьева Е.В. Домашние тапочки своими руками. — М.; Эксмо;

Форум, 2007.

36

11. Технологія печворку, в’язаного гачком

Світлана ШЕМЧУК, учитель трудового навчання СШ № 251 ім. Хо Ши Міна, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією печворку,

в’язаного гачком.У світі ця технологія виготовлення виробів відома дуже давно, один із її різновидів

було запатентовано Вірджинією Вудс Белламі під назвою «цифрове (числове) в’язання» ще у 1948 році. Для виготовлення виробів раніше використовували залишки ниток чи перев’язували старі вироби, тепер же печворк використовують навіть при створенні нових колекцій одягу чи інших виробів всесвітньо відомі Будинки моди та модельєри (зокрема сім’я Міссоні), складаючи схеми в’язання та добираючи відповідну пряжу за фактурою, кольоровою гамою тощо.

Вивчення технології печворку, в’язаного гачком, відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість. Для виготовлення спроектованих виробів можна використовувати як нову, так і підготовлену відповідним чином пряжу із старих в’язаних виробів.

Виготовляючи задуманий виріб, можна поєднувати різні види печворку. Особливо цікавими виглядають вироби, у яких використовується поєднання між собою різних видів в’язаного гачком печворку та переходи кольорової гами.

37

Великий інтерес учнів має викликати можливість використання сучасних електронних програм на стадії створення схеми візерунка мотивів для в’язання (наприклад, My Crochet rus) та добору кольорової гами (наприклад, Random Stripe Generator).







год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію печворку, в’язаного гачком 22 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу технікою печворку,

в’язаного гачком16


Програма

№ з/п



1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію печворку, в’язаного гачком

Загальні відомості про технологію печворку, в’язаного гачком.Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток печворку, в’язаного гачком. Місце та роль виробів, виконаних з використанням технології печворку, в’язаного гачком. Види печворку, в’язаного гачком (в’язання мотивами з відривом та

• Називає вироби, виготовлені у техніці печворку, в’язаного гачком; їх застосування; • розпізнає види печворку, в’язаного гачком;• характеризує особливості різних способів з’єднання елементів виробу;• визначає матеріали, які використовуються для в’язання виробу;

38

без відриву нитки, стрічкове в’язання, «ентерлак», узори Міссоні). Технологія виконання печворку, в’язаного гачком.Елементи в’язання гачком та їх умовні позначення. Схематичне зображення візерунків для в’язання гачком. Можливості складання схем для в’язання печворку гачком з використанням сучасних електронних програм. Читання схем та в’язання за ними.Способи з’єднання між собою мотивів (елементів) в’язаного виробу: у процесі в’язання останнього ряду, зшивання голкою чи гачком, в’язання без відриву нитки.Матеріали для в’язання гачком, їх властивості. Можливості розрахунку кольорових поєднань у виробі за допомогою сучасних електронних програм.Інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• записує та читає схеми для в’язання гачком;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу; • наводить приклади використання електронних програм для складання схем та розрахунку кольорових поєднань у виробі;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу технікою печворку, в’язаного гачкомПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу. Створення схеми візерунка (за допомогою електронної програми, за наявності) та способу виконання в’язаного печворком виробу (за вибором). Технологічна послідовність

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує отриману інформацію;• розробляє ескізний малюнок виробу;• добирає схему візерунка та спосіб виконання печворку, в’язаного гачком (за вибором);• виготовляє креслення викрійки виробу (за необхідності);• добирає нитки, інструменти, пристосування;• розраховує щільність в’язання,

39

виготовлення виробу:1) виготовлення креслення викрійки виробу (за необхідності);2) добір ниток для в’язання виробу;3) виконання контрольного зразка;4) розрахунок необхідної кількості мотивів (елементів) в’язання та необхідної кількості ниток;5) виготовлення деталей (мотивів) виробу;6) волого-теплова обробка окремих деталей (мотивів) виробу;7) вибір способу з’єднання мотивів (елементів) між собою та у виріб;8) оздоблення виробу;9) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

необхідну кількість мотивів (елементів) та ниток;• виготовляє мотиви (елементи) виробу відповідно до креслення;• визначає спосіб з’єднання мотивів (елементів) між собою та у виріб;• з’єднує деталі виробу між собою обраним способом;• виготовляє та оздоблює виріб;• виконує волого-теплову обробку виробу;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняСерветка, сумка невеликих розмірів, шаль чи палантин, скатертина (кругла,

квадратна), дитячий килимок, наволочка на диванну подушку, покривало, плед, головний убір, одяг для дорослих чи дітей тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняНожиці, гачки різної товщини, сантиметрова стрічка, олівець, голки, шпильки,

мотовило для перемотування ниток.МатеріалиНитки різні за товщиною, кольором та волокнистим складом для в’язання гачком.

Література

40

1. Валя-Валентина. — 2003. — № 7.2. Волшебный клубок. — М.: АСТ, Астрель, 2001..3. Вязание крючком в стиле пэчворк // DianaKреатив. — 2000. — № 11. 4. Diana. Robotki Reczne. — 2000. — № 10.5. Золушка вяжет. — 2003. — № 2.6. Еременко Т.И. Кружок вязания крючком: Пособие для учителя. — М.:

Просвещение, 1984.7. Еременко Т.И. Рукоделие. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981.8. Кульська-Кравченко Н.М. Декоративні в’язані вироби. — К.: Техніка, 1985.9. Кульська-Кравченко Н.М. Техніка в’язання гачком. — К.: Техніка, 1977.10. Магия вязания. — К.: СПД Задорожный М.В., 2001.11. Модный журнал. — 2001. — № 9.12. Мульги А.Я. Рукоделие в школе. — М.: Просвещение, 1971.13. Парад прихваток разной формы // Валя-Валентина. — 2003. — № 7.14. Прикрась свій дім / Л.П. Гура, Л.Є. Жоголь, Н.М. Ісупова. — К.: Техніка, 1990. 15. Рукоделие: Популярная энциклопедия / Гл. ред. И.А. Андреева. — М.: Большая

рос. энцикл., 1992.16. Техника рукоделия: В 2-х ч. Вязание на спицах. Вязание крючком. Вышивание

крестом. Цветное вышивание / Пер. с нем. Т.Н. Дорожкиной. — Минск: Полымя, 1994. — Ч. 1.

17. Узоры для вязания крючком / Сост. Лотоцкая Л.В., Лотоцкая О.А. — К.: Будівельник, 1993.

18. Чудесные прихватки — хороший подарок для хозяйки // Валентина. — 2003. — № 10.

Список сайтів1. //by-hand.ru/item/view/1336/.2. //club.osinka.ru/topic-7180.3. //crochet.korabel.net/home_textile/.4. //forum/sudaruschka.int.ru/index/.5. /klubochek.net/igrushki_i_interyer/.6. //kru4ok.ru/category/vyazanye-igrushki.7.//rukodelie.by/_inc/zoom_image.php?img.

12. Технологія валяння виробів

Любов ПАСТУШЕНКО, учитель трудового навчання СШ № 105, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з основами технології

виготовлення валяних виробів із повсті.У ході вивчення цього модуля учні також ознайомлюються з історією технології

валяння, властивостями вовни, яка використовується для виготовлення валяних виробів. Модуль «Технологія валяння виробів» можна вивчати як у класах, що поділяються

на групи хлопців і дівчат, так і в змішаних класах.

41

Виготовлення валяних виробів відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:










год1 Тема 1. Основи технології валяння виробів 3

42

2 Тема 2. Проектування та виготовлення валяних виробів 153 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 3 Тема 1. Основи технології валяння виробів

Історія техніки валяння. Конструкційні матеріали (вовна, її різновиди) та їх властивості. Способи валяння вовни(голкою, з використанням мила, у пральній машині).Технологія валяння різними способами.Інструменти та пристосування для валяння голками (голки, поролоновий килимок, ланолін). Інструменти та пристосування для валяння милом (мило, бамбукові підкладки, «бульбашковий» поліетилен, ножиці).Інструменти та пристосування для валяння у пральній машині (форма, мішечок для прання, макетний ніж). Фурнітура та аксесуари для валяних виробів (швейні нитки, тасьма, застібки-блискавки, ґудзики).Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Розрізняє валяні вироби;• характеризує технологію валяння; виготовлення валяних виробів; • розрізняє види валяних виробів;• добирає матеріали, інструменти, пристосування, які використовуються для виготовлення валяних виробів;• обирає виріб для валяння, спосіб валяння виробу;• виготовляє та оздоблює виріб;• виконує технологічні вимоги;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог

2 15 Тема 2. Проектування та виготовлення валяних виробівВибір та обґрунтування теми проектної діяльності. Пошук аналогів та їх аналіз. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей. Аналіз та систематизація інформації.Складання опису виробу як виду проектної документації. Виконання ескізного малюнка. Добір способу валяння, матеріалів та інструментів.

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• добирає вовну, інструменти,

43

Технологічна послідовність виготовлення виробу.Виготовлення виробу.Остаточна обробка виготовленого виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

пристосування, спосіб валяння;• визначає технологічну послідовність виготовлення виробу;• виготовляє валяний виріб;• здійснює остаточну обробку;• контролює якість виробу;• аналізує результати роботи;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняІграшки, панно, торбинки, чохли для мобільного телефону й окулярів, прихватки,

намисто, квіти тощо.Обладнання, інструменти та пристосуванняГолки для валяння, бамбукові підкладки.МатеріалиВовна для валяння, нитки, мило, поролонові килимки, «бульбашковий» поліетилен,

ланолін.

Література1. Зайцева А.И. Валяние. Яркие идеи. — М.: РОСМЕН, 2008. — С. 56.2. Шинковская К.А. Художественный войлок. — М.: АСТ-ПРЕСС, 2009. — С. 83.

13. Технологія мозаїки по деревині (маркетрі)

Сергій ЛЮБАРЧУК, учитель трудового навчання СЗШ № 230, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією обробки

деревини — одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва — технікою мозаїки по деревині (маркетрі).

44

Ця техніка художньої обробки деревини широко застосовується для оздоблення виробів та їх елементів. Маркетрі (у перекладі з франц. — розмічати, розкреслювати) — вид мозаїки по деревині, за якого мозаїчний набір виготовляють із шматочків шпону різних порід деревини. Елементи мозаїки врізають у шпон, який слугує фоном, закріплюють папером, змащеним клеєм, і разом з фоном наклеюють на поверхню виробу.

Поява маркетрі стала можливою лише після винайдення у другій половині ХVI ст. верстата для виробництва струганого шпону. З того часу стали широко використовувати облицювання меблів, виготовлених з деревини місцевих недорогих порід, шпоном з цінних привозних порід деревини.

У маркетрі об’єднані два процеси:1) інтарсія — врізування за певним малюнком у фоновий шпон шматочків шпону

іншої породи або іншого кольору;2) облицювання — наклеювання всього набору на поверхню виробу, що

прикрашається.Вивчення маркетрі відповідно до структури та змісту програми здійснюється через

проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:


технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому


вартість. Виготовляти задуманий виріб можна з використанням різних порід деревини. Особливу увагу слід звертати на:

1) екологічність матеріалів;2) кольорову відповідність фону й окремих деталей композиції; виразність

композиції;3) чистоту і точність прирізування (підгонки) частин композиції. Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.

45

3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у






год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію маркетрі 32 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу технікою маркетрі 153 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

Програма

№ з/п



1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію маркетріКороткі історичні відомості про виникнення та розвиток мозаїки по деревині. Технологічні різновиди мозаїки (інкрустація, інтарсія, блочна мозаїка, маркетрі, паркетрі).Місце та роль маркетрі у сучасному декоративно-ужитковому мистецтві. Суть поняття «маркетрі». Процеси, поєднані в техніці маркетрі. Загальні відомості про інструменти і матеріали. Обладнання робочого місця, правила безпечної праці.Технологія обробки шпону. Добір сортів струганого шпону за кольором і фактурою відповідно до ескізу композиції.

• Називає вироби, виготовлені у техніці маркетрі, їх застосування;• називає види мозаїки по деревині;• розрізняє види мозаїки по деревині; • характеризує матеріали, які використовуються для маркетрі;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення;• виконує технологічні операції з мозаїки по деревині;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

46

Калькування і прирізування елементів композиції, набір. Наклеювання набору на основу. Виправлення дефектів. Шліфування, полірування

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробу технікою маркетріПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу. Створення композиції. Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) добір фонового шпону для основи; для виготовлення елементів деталей композиції;2) калькування і прирізування елементів композиції;3) набір елементів композиції;4) наклеювання набору на основу;5) виправлення дефектів;6) шліфування, полірування;7) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• створює клаузуру;• розробляє ескізний малюнок оздоблення виробу;• створює композицію;• добирає матеріали, інструменти, пристосування;• визначає порядок виготовлення елементів композиції, їх набір і наклеювання на основу;• розкроює матеріал для фону, елементів малюнка, основи;• з’єднує деталі композиції між собою та основою виробу;• обробляє поверхню виробу;• добирає матеріали для оздоблення виробу, оздоблює виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)


• Характеризує складники портфоліо;• компонує портфоліо; • захищає проект;

47

• здійснює оцінювання виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками

Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняПлаке, панно, предмети побутового користування, шкільне приладдя, сувеніри,

скриньки, блюда, підставки для календаря, вази, сухарниці, полички, фільонки дверей, кришка журнального столика, шахова дошка тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняНіж-різець, ніж-циркуль, ніж-пилка, молоток для притирання, олівець, лінійка,

цикля, струбцини, пензлі, тампон.МатеріалиКалька, струганий шпон деревини різних порід, клейова стрічка, клей ПВА,

копіювальний папір, ДСП, фанера, масивна деревина, губка, шліфувальна шкурка, шпаклівка, лак.

Література1. Андреева Е.А. Художественная работа по дереву. — М.: РИПОЛ класик, 2008. —

384 с. 2. Коноваленко А.И. Мозаика из дерева. — К.: Рад. шк., 1987. — 80 с.3. Матвеева Т.А. Мозаика и резьба по дереву. — М.: Высш. шк., 1989. — 142 с.4. Мельниченко П.П. Оздоблення садиби виробами з деревини. — К.: Урожай, 1993.

— 192 с.5. Мухин Б.И. Изготовление деревянной мозаики. — Л.: Стройиздат, 1987. — 135 с.

Список сайтів1. www.radera.org.ua.2. www.woodengoods.ru.3. www.igrushka.kz.

14. Технологія макетування зброї

Сергій НАЗАРОВ, методист НМЦ технологій ІППО КУ ім. Бориса Грінченка, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з виготовленням макетів

зброї для використання на уроках захисту Вітчизни, у кабінетах історії, шкільних музеях, як реквізитів для вистав.

Виготовлення макетів зброї передбачає виконання комбінованих робіт: обробка деревини та металу, де основна увага приділяється обробці деревини.

Для макетів зброї можна використовувати доступні й недорогі матеріали — обрізки дощок, металеві та пластикові труби різного діаметра, тонколистовий метал. Вироби виготовляються ручним інструментом, але за наявності можна скористатися верстатами.

48

Для проектування та виготовлення макетів зброї для уроків захисту Вітчизни, шкільних музеїв, кабінетів історії, як реквізитів для вистав можна скористатися матеріалами підручника «Захист Вітчизни», підручників історії та інших інформаційних джерел. Результати пошукової діяльності учнів варто використати не тільки для проектування виробу, а й для уроків історії, захисту Вітчизни, музеїв школи та ін.

Вивчення технології виготовлення макетів зброї відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:









49


год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення макетів зброї 22 Тема 2. Проектування та виготовлення макетів зброї 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20



загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення макетів зброї

Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток макетування зброї.Матеріали для макетів зброї, їх властивості.Технологія виготовлення макетів зброї.Інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає види зброї для виготовлення макетів;• характеризує деревину як конструкційний матеріал;• розрізняє породи деревини;• визначає вологість і твердість деревини;• складає план роботи з виготовлення виробу;• добирає деревину для виготовлення виробу;• здійснює підготовку матеріалу до роботи;• характеризує метал як конструкційний матеріал;• виконує розмічання заготовок;• розкриває поняття «технічний рисунок», «ескіз», «масштаб»;• називає види інструментів для вимірювання та розмічання, види опорядження;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення макетів зброї

Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів, планування

50

Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка макета зброї.Послідовність виготовлення виробу (макета зброї):1) добір матеріалів для основи та для виготовлення деталей;2) виготовлення основи виробу;3) виготовлення деталей;4) з’єднання деталей між собою; 5) з’єднання деталей з основою виробу;6) остаточна обробка та опоряджувальні роботи.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

раціональної послідовності виконання роботи; • аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• добирає матеріали, інструменти та пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою та з основою виробу;• користується різальним інструментом;• виготовляє макет зброї;• добирає і виконує опорядження;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняМакети зброї для занять на уроках захисту Вітчизни: АКМ (автомат Калашникова

модернізований), АК-74, РКК (ручний кулемет Калашникова), СГД (снайперська гвинтівка Драгунова), РПГ-7 (ручний протитанковий гранатомет); зброя різних історичних епох, реквізити для театралізованих вистав та ін.

Обладнання, інструменти та пристосуванняНожівки, рубанок, шерхебель, ножиці по металу, зубило, напилки, дриль, свердла,

молоток, киянка, різці для різьблення, стамески, наждачний папір, інструмент для розмічання, токарно-гвинторізний верстат (за наявності), токарний верстат для обробки деревини (за наявності), свердлильний верстат (за наявності).

МатеріалиПиломатеріали з деревини різних порід, тонколистовий метал, металеві та

пластмасові труби різного діаметра.

51

Література1. Гушулей Й.М. Основи деревообробки. — К.: Освіта, 1996.2. Жук А.Б. Стрелковое оружие. — М.: Воениздат, 1992.3. Крис Бишоп. Стрелковое оружие. — М.: Омега, 2001. — 187 с.4. Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба І.П., Фука М.М. Захист Вітчизни. —

Тернопіль: Астон.5. Тимків Б.М., Кавас К.М. Виготовлення художніх виробів з дерева: Підруч. — Л.:

Світ, 1995. — 176 с.6. Энциклопедия работ по дереву: Руководство, необходимое любителю работ по

дереву / Ред.-консультант М. Рамуц; Пер. с англ. Г.А. Сорокина. — М.: ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2004. — 512 с.

Список сайтів1. http://mil.in.ua.2. http://www.mil.gou.ua.3. http://www.mon.gov.ua.

15. Технологія електротехнічних робіт(виготовлення електрифікованих виробів)

Василь ЧХАЛО, учитель трудового навчання СЗШ № 243, м. Київ


класи». Нині життя сучасної людини неможливе без використання електроенергії.

Електричні прилади супроводжують нас у повсякденному житті.Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з електротехнікою. Учні

повинні не тільки знати будову найпоширеніших електропобутових приладів, а й виготовляти деякі з них.

Робота учнів за цим модулем передбачає розробку та виготовлення електрифікованих виробів, перелік яких може бути достатньо великим — починаючи від демонстраційних приладів для різних предметів середньої та молодшої школи (фізика, хімія, ОБЖЗД, трудове навчання та ін.) до електрифікованих іграшок, сигнальних та освітлювальних приладів тощо.

Вивчення технології електротехнічних робіт відповідно до структури та змісту програми виконується через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:

1) портфоліо:• обґрунтування вибору теми проекту, його актуальність;• план роботи з виконання проекту;• план проектної діяльності;• вимоги до виробу чи критерії виробу;• визначення необхідних знань та вмінь;• інформація про еволюцію техніки чи виробу;• вироби-аналоги та їх аналіз;

52

http://www.mon.gov.ua/

http://mil.in.ua/

http://mil.in.ua/

http://www.mon.gov.ua/pidruchniki10/+_zahist_vitchizni_gerasimov_standart_hlopchi.rar

http://www.booksgid.com/inforamtion/%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%81%20%D0%91%D0%B8%D1%88%D0%BE%D0%BF/

• конструювання власного виробу (опис, ескізні замальовки — клаузура, схеми, технологія виготовлення виробу);

• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу; 2) виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому


вартість. Програма передбачає ознайомлення учнів з будовою основних електропобутових приладів, проведення лабораторно-практичних робіт, читання та складання електричних схем. Якщо в майстернях є конструктори для електротехнічних робіт, то їх також можна використовувати під час вивчення програмового матеріалу.

Виготовляти запланований виріб можна з використанням різних конструкційних матеріалів (фанера, деревина, метал, дріт, пластик, скло, оргскло, тканина, нитки тощо). Залежно від обраного об’єкта проектування, учень вивчає властивості конструкційних матеріалів і добирає їх для виготовлення виробу. Для цього використовує знання, здобуті в попередніх класах, а також інформаційні джерела.







год1 Тема 1. Загальні відомості про електропобутові прилади 32 Тема 2. Проектування та виготовлення електрифікованих виробів 153 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

53

Програма

№ з/п



1. 3 Тема 1. Загальні відомості про електропобутові приладиКороткі історичні відомості про виникнення та розвиток електропобутових приладів.Основні елементи електричних схем.Умовні позначення на електричних схемах. Складання та читання електричних схем.Інструменти та пристосування (викрутка, плоскогубці, круглогубці, пасатижі, монтажний ніж, планшети, монтажні панелі тощо) для складання та монтажу електричних схем.Будова електропобутових приладів.Ознайомлення з технологією виготовлення електрифікованих виробів.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає електропобутові прилади та основні елементи електричних схем;• розрізняє умовні позначення на електричних схемах;• характеризує будову електропобутових приладів;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів та інструментів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 15 Тема 2. Проектування та виготовлення електрифікованих виробівПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформації, необхідної для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрями пошуку:• види та будова електропобутових (демонстраційних) приладів:• матеріали та їх властивості для виготовлення приладів;• прийоми обробки обраних матеріалів;• вироби-аналоги.Аналіз та систематизація зібраної інформації.Створення банку ідей на основі

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації (історія, види, технології, способи, матеріали, застосування) та виробів-аналогів; • аналізує та систематизує інформацію; • компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу та технологічну карту;• створює електричну схему майбутнього виробу;• виготовляє креслення та шаблони

54

зібраної та проаналізованої інформації.Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням знайдених зразків. Розробка електричної схеми виробу.Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) виготовлення креслення та шаблонів для обраного виробу;2) добір матеріалів, інструментів та пристосувань;3) складання технологічної карти на виготовлення виробу;4) виготовлення виробу;5) оздоблення виробу;6) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

майбутнього виробу;• добирає матеріали, інструменти, пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою;• з’єднує деталі виробу;• компонує електричне коло;• виготовляє та оздоблює виріб;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)

3 2 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності

Компонування портфоліо проекту.Захист проекту (за планом)


Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняДемонстраційні прилади для різних предметів середньої та молодшої школи

(фізика, хімія, ОБЖЗД, трудове навчання та ін.), електрифіковані іграшки (світлофор, електродзвінок, електрогойдалка, вентилятор, модель залізничного переїзду тощо), електросигналізація (світлова, звукова), освітлювальні прилади тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняВикрутка, плоскогубці, круглогубці, пасатижі, монтажний ніж, планшети, монтажні

панелі.МатеріалиФанера, деревина, метал, дріт, пластик, скло, оргскло, тканина, нитки тощо.

Література1. Барановский В.А. Электротехнические работы. — 2008. — 304 с.2. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники: Электрические цепи:

Учеб. для студентов электротехнических, энергетических и приборостроительных специальностей вузов. —7-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1978. — 528 с.

55

3. Горбов А.М. Справочник по эксплуатации электрооборудования. — 2008. — 143 с. 4. Гусев В.Г., Гусев Ю.М. Электроника. — М.: Высш. шк., 1991.5. Дубовицкий Г.П., Кормухов В.П., Смолин В.И. Основы электроники: Учеб.

пособие / Под ред. Г.П. Дубовицкого. — Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2002. 6. Справочник по полупроводниковым диодам, транзисторам и интегральным

микросхемам / Под ред. И.Н. Горюнова. — М.: Энергия, 1975. 7. Коряки-Черняк С.Л., Партала О.Н. Справочник электрика для профи и не

только. — 2008. — 592 с. 8. Кошевар Н. Электрика в вашем доме. — 2008. — 384 с. 9. Левадный В.С. Электрооснащение дома и участка. — 2008. — 192 с. 10. Перебаскин А.В. Влезай — не убьёт! Реальная помощь домашнему електрику.

— 2008. — 176 с. 11. Рыженко В.И. Электричество в доме и на даче: Справ. — 2008. — 320 с.

Список сайтів1. Electricalschool.info/books.2. School.security-bridge.com.

16. Технологія довбарства

Володимир ЯЩЕНКО, учитель трудового навчання СЗШ № 1, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з одним із видів народного

ремесла — довбарства. Цей вид ремесла поширений у всьому світі. Для виготовлення виробів довбарством (посуд, статуетки, іграшки, шкатулки, підставки, вази, прикраси, сільнички) використовують деревину. Її добирають за текстурою, кольором, оброблюваністю.

Виготовлення виробів технікою довбарства відповідно до структури та змісту програми виконується через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:


технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• економічне обґрунтування;

56

• міні-маркетингові дослідження;• реклама;• фото готового виробу;2) виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому


вартість.Учитель має заохочувати учнів до пошуку тієї інформації чи виробів, виготовлених

довбарством, які є найбільш цікавими для них особисто і на їхню думку виглядають оригінально чи привабливо. На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями теоретичний матеріал, який дасть їм змогу розпочати пошук потрібної інформації, визначитись із напрямом, за яким вони бажають працювати. Усе необхідне для виконання проекту — від теоретичних відомостей до технології виготовлення і матеріалів для роботи учні мають віднайти та скомпонувати самостійно, і тут основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання цієї творчої роботи.







год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію довбарства 22 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів довбарством 16


Програма

57

№ з/п


загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію довбарства

Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток довбарства.Місце та роль довбарства у сучасному народному ремеслі.Матеріали для довбарства та їх властивості.Інструменти та пристосування для довбарства (тесло, вибірки, стамески, напилки, різаки, затискні пристрої).Ознайомлення з технологією довбарства.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає вироби, виготовлені довбарством; їх застосування;• розрізняє види виробів;• характеризує матеріали, які використовуються; • обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів довбарствомПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформації, необхідної для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрями пошуку: усе про деревину, види обробки. Аналіз та систематизація зібраної інформації.Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням знайдених зразків.Технологічна послідовність виготовлення виробу:1) добір деревини, інструментів, пристосувань;2) нанесення контуру виробу на заготовку;3) чорнове довбання;4) контроль утворення

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації (історія, види, технології, матеріали, застосування) та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;• добирає деревину, інструменти, пристосування;• переносить зображення на заготовку;• виконує чорнову обробку заготовки;• перевіряє якість роботи;• виконує остаточні операції, опорядження;• перевіряє якість виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;

58

майбутнього виробу;5) чистове довбання й остаточна обробка виробу;6) опорядження виробу;7) контроль якості виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)




Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняПосуд, статуетки, іграшки, скриньки, підставки, вази, прикраси, сільнички.Обладнання, інструменти та пристосуванняОлівець, циркуль, лінійка, тесло, різець, стамески, долота, зачистки, напилки,

затискний пристрій.МатеріалиДеревина різних порід, клей, лак, фарби.

Література1. Ботюк О.Ф. Деревознавство: Навч. посібник. — Тернопіль: Астон, 2002. — 100 с.2. Білевич І. Українські народні ремесла: довбарство // Трудова підготовка в

закладах освіти. — 2002. — № 3.3. Коноваленко А.М. Основи столярного ремесла. — К: Мистецтво, 1994. — 304 с.

17. Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістиролу

Сергій НАЗАРОВ, методист НМЦ технологій ІППО КУ ім. Б. Грінченка, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів із загальними відомостями

про екструдований пінополістирол як конструкційний матеріал, способами його обробки, технологією виготовлення виробів з нього.

59

Вивчення технології виготовлення виробів з екструдованого пінополістиролу відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:










год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення виробів з 2

60

екструдованого пінополістиролу 2 Тема 2. Проектування та виготовлення виробів 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

Програма

№ з/п



1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення виробів з екструдованого пінополістиролуКороткі історичні відомості про виникнення та виготовлення конструкційного матеріалу — екструдованого пінополістиролу (далі — пінополістиролу). Його властивості та галузі застосування. Види виробів, виготовлених із пінополістиролу.Інструменти для обробки пінополістиролу.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця.Технологія виготовлення виробів з екструдованого пінополістиролу

• Називає галузі застосування екструдованого пінополістиролу;• характеризує пінополістирол як конструкційний матеріал;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• розкриває поняття технічного рисунка, ескізу;• складає план роботи з виготовлення виробу;• здійснює підготовку матеріалу до роботи;• називає види інструментів: для вимірювання та розмічання; опорядження;• добирає інструменти для роботи;• виконує розмічання заготовок; • дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення виробівПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу.Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) розробка карти

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів, планування раціональної послідовності виконання роботи; • аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу;

61

раціонального розкроювання екструдованого пінополістиролу; 2) розмічання матеріалів;3) виготовлення деталей;4) з’єднання деталей між собою;5) остаточна обробка виробу;6) опоряджувальні роботи.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• добирає матеріали, інструменти;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою;• виготовляє виріб;• називає і добирає види опорядження;• уміє користуватися різальним інструментом;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняМакети архітектурні (будинків, інтер’єрів, меморіальних комплексів та

пам’ятників), дитячі іграшки, сувеніри, скриньки, скарбнички, декорації для вертепів, театралізованих вистав та ін.

Обладнання, інструменти та пристосуванняІнструмент для розмічання, ножівки, напилки, дриль, свердла, різці для різьблення,

стамески, свердлильний верстат (за наявності), наждачний папір.МатеріалиЕкструдований пінополістирол, клей, ПВХ (полівінілхлорид) прозорий та

кольоровийЛітература

1. Химический энциклопедический словар / Гл. ред. И.Л. Кнунянц. — М.: Совет. энцикл., 1983. — 792 с.

2. Энциклопедия полимеров. (Л-Полинозные волокна) / Под ред. В.А. Кабанова. Справочник: В 3-х т. — М.: Совет. энцикл., 1974. — Т. 2. — С. 563—564.

Список сайтів1. http://dictionary.stroit.ru.

62

http://dictionary.stroit.ru/

http://www.ximicat.com/ebook.php?file=en_polimer_2.djvu&page=158

2. http://dic.academic.ru.3. http://www.teploma.com.ua.4. http://www.technoplex.ru.5. http://www.basf.de.

18. Технологія художньої в’язі

Сергій НАЗАРОВ, методист НМЦ технологій ІППО КУ ім. Б. Грінченка, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією художньої

в’язі, яку можна використовувати як для виготовлення окремих виробів, наприклад, панно, шеврони, так і для оздоблення виробів.

В’язь — це вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються у суцільний орнамент. В’язь використовували й для оздоблення виробів.

Суть технології художньої в’язі полягає в тому, що із певних матеріалів (дроту, шнура, стрічки, тасьми) виготовляються окремі елементи — завиток, хрестик, листок, промінці, вусики, які прикріплюються до поверхні тканини, деревини, пластмаси, оргскла тощо, створюючи суцільний візерунок або орнамент. Пустоти між в’яззю інколи заповнюють стразами, бісером, намистинками тощо.

Вивчення варіативного модуля «Технологія художньої в’язі» доцільно особливо у змішаних класах (хлопці працюють із дротом, дівчата — із шнуром).

Виготовлення виробів технікою художньої в’язі з використанням різних матеріалів відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:



варіанті.Основним принципом тут є творчий підхід.

63

http://www.basf.de/

http://www.technoplex.ru/

http://www.teploma.com.ua/

http://dic.academic.ru/

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і вартість.

На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями теоретичний матеріал, який дасть їм змогу розпочати пошук потрібної інформації, визначитись із напрямом, за яким вони бажають працювати.

Учитель має спонукати учнів до пошуку інформації (про орнаменти, створені в’яззю, та вироби, оздоблені дротом, шнуром), яка є найбільш цікавою особисто для них; виробів-аналогів, оздоблених в’яззю, і які, на їхню думку, виглядають оригінально чи привабливо.

Слід пам’ятати, що все необхідне для виконання проекту — від теоретичних відомостей до технології виготовлення і матеріалів для роботи учні мають віднайти та скомпонувати самостійно. Основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання цієї творчої навчально-пошукової роботи.







год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію художньої в’язі 22 Тема 2. Проектування та виготовлення (оздоблення) виробів з

використанням технології художньої в’язі16




загальноосвітньої підготовки учня1 2 Тема 1.Загальні відомості про технологію художньої в’язі

Короткі історичні відомості про орнаменти, виконані в’яззю. Використання в’язі для

• Називає вироби з використанням художньої в’язі;• характеризує конструкційні

64

оздоблення виробів (одяг, посуд, зброя, прикраси і т. ін.).Матеріали та інструменти для виготовлення та оздоблення виробів художньою в’яззю.Технологія виготовлення виробів та оздоблення виробів художньою в’яззю.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

матеріали (дріт, шнур, стрічки, тасьма) для виконання в’язі;• складає план роботи з виготовлення виробу;• здійснює підготовку матеріалу до роботи;• називає види інструментів для вимірювання та розмічання;• добирає інструменти для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• виконує нескладні вправи із переплетення дроту (шнура);• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення (оздоблення) виробів з використанням технології художньої в’язіПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу (чи оздоблення готового виробу). Технологічна послідовність виготовлення виробу (оздоблення готового виробу): 1) розробка шаблонів елементів орнаменту (візерунка); 2) розмічання основи виробу для закріплення елементів орнаменту (візерунка);3) виготовлення елементів орнаменту (візерунка);4) закріплення окремих елементів орнаменту (візерунка) на виробі;5) переплітання і закріплення елементів (між собою та з основою);6) остаточна обробка виробу.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів, планування раціональної послідовності виконання роботи; • аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу (чи оздоблення готового виробу);• добирає матеріали, інструменти та пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою та з основою виробу;• виготовляє (оздоблює) виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)

65

виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами



Орієнтовний перелік об’єктів проектування Панно, шеврони, елементи меблів, шкатулки, абажури, вази, елементи одягу тощо. Обладнання, інструменти та пристосуванняІнструмент для розмічання, дриль, свердла, різці для різьблення, кусачки,

круглогубці, плоскогубці, голки, наждачний папір, п’яльця та планшет з фанери для роботи з тканиною, кнопки для закріплення тканини.

МатеріалиДріт, клей, тканина, шнур, нитки та ін.

Література1. Голод І.В., Білик В.І. та ін. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник. У 2-х т. /

Кер. авт. кол. Я.П. Запаско. — Львів: Афіша, 2000. 2. Смирнова Э.С. Культура древней Руси. — Просвещение, 1967. — 302 с.

Список сайтів1. http://www.trozo.ru.2. http://bibliotekar.ru/ornamenty/21.htm.3. http://www.artgalery.ru.

19. Технологія шкіряної пластики

Лола ЧЕРНІЛЕВСЬКА, учитель трудового навчання СЗШ № 93, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з одним із видів обробки

матеріалів (шкіри) — шкіряною пластикою. На відміну від вишивання, ткацтва, гончарства, що мають багатовікову історію, шкіряна пластика виникла зовсім недавно. Її історія налічує тільки кілька десятиліть.

Для виготовлення виробів використовують натуральну шкіру різних видів, а для оздоблення — бісер, клаптики хутра, намистини; для основи — картон, тканину тощо. Добираючи матеріали для виготовлення виробів, важливо звертати увагу на їх матеріалоємність і вартість. Інструменти можна використовувати як ручні, так і електроінструменти.

66

http://www.artgalery.ru/

http://bibliotekar.ru/ornamenty/21.htm

http://www.trozo.ru/

Вивчення технології шкіряної пластики відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:



варіанті.Основним принципом тут є творчий підхід.Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у






год1 Тема 1. Загальні відомості про технологію шкіряної пластики 22 Тема 2. Проектування та виготовлення декоративних виробів із шкіри 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

67

Усього: 20

Програма

№ з/п



1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію шкіряної пластикиКороткі історичні відомості про розвиток шкіряної пластики.Місце та роль виробів із шкіри у житті людини, сучасному декоративно-ужитковому мистецтві.Види декоративних виробів із шкіри (призначення, використання, композиції тощо).Матеріали для виробів із шкіри (натуральна та штучна шкіра, тканина, папір, картон, клей, нитки, бісер, хутро, намисто тощо).Інструменти та пристосування (ножиці, ножі, шило, пінцет, прищіпки тощо).Технологія виготовлення декоративних виробів із шкіри.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає вироби із шкіри, їх застосування;• розрізняє види виробів;• характеризує матеріали, які використовуються для виготовлення виробів із шкіри;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення декоративних виробів із шкіриПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей. Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка виробу. Технологічна послідовність виготовлення виробу:1) виготовлення шаблонів для окремих деталей;2) підготовка шкіри та матеріалів;3) розкроювання деталей;4) термічна обробка деталей;5) з’єднання деталей (композиції);

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок (композицію) виробу;• виготовляє шаблони деталей виробу;• добирає шкіру, матеріали, інструменти;

68

6) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• визначає спосіб виготовлення окремих деталей та спосіб з’єднання деталей між собою;• розкроює шкіру;• компонує композицію;• з’єднує деталі між собою та основою виробу; • добирає оздоблення та оздоблює виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняПідставка для косметичного набору, декоративні баночки, скринька, зав’язки для

закріплення штор, декоративні вази (пляшки, банки, вази, оздоблені шкірою), плоскі та об’ємні картини тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняНіж канцелярський, ножиці, циганська голка, олівець, шило, пінцет.МатеріалиШкіра (натуральна, штучна), шкіряні вироби (непридатні для використання),

тканина, клаптики хутра, бісер, намистинки, папір, картон, поролон, клей ПВА-М («Секунда»), сухе пальне, свічка, сірники.

Література1. Скребцова Т.О., Данильченко Л.А., Ивлева А.Т. Объемные картины из кожи. —

Ростов-на-Дону: Феликс, 2006. — 158 с.2. Чибрикова О. Поделки из кожи своими руками. — М.: Эксмо, 2006. — 62 с.

20. Технологія ремонту та виготовлення меблів

69

Ігор КОЛЯДА, Василь ЧХАЛО, учителі трудового навчання СЗШ № 243, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з матеріалами, з яких

виготовляють меблі; кріпленнями деталей, оздобленням сучасних меблів, технологією нескладних ремонтів меблів та їх виготовленням (дитячий стіл, стілець, полиця, складальний стілець тощо).

У побуті, у школі часто виникає потреба у ремонті меблів, у виготовленні нескладних меблів, додаткових поличок у шафах, кабінетах тощо. Сучасна промисловість випускає достатньо різноманітного матеріалу та кріплення для виготовлення будь-яких меблів. Маючи в наявності необхідні матеріали, інструмент та бажання, можна як відремонтувати, так і виготовити самостійно меблі, причому з набагато меншою вартістю, ніж у продажу. Якщо немає необхідного електроінструменту, його можна взяти напрокат (за наявності такої послуги). Щоб заготовити плити ДВП, фанеру певних розмірів, можна скористатися послугами спеціалізованих магазинів (за їх наявності).

Метою цього модуля є практичне застосування учнями знань властивостей деревини, ДВП, МДФ, кріпильних матеріалів для ремонту та виготовлення меблів. Учні мають уміти добирати необхідні матеріали, інструменти, обладнання та пристосування.

Вивчення технології ремонту та виготовлення меблів відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:




вартість.Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:

70

1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у






год1 Тема 1. Загальні відомості про меблі, технологію їх ремонту та

виготовлення3

2 Тема 2. Проектування та виготовлення меблів 153 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

Програма

№ з/п

К-ть год Назва та зміст теми Державні вимоги до рівня


1 3 Тема 1. Загальні відомості про меблі, технологію їх ремонту та виготовленняКороткі історичні відомості про виникнення меблів.Види меблів. Конструкційні матеріали для виготовлення (ремонту) меблів.Основні конструкційні елементи меблів.Технологія з’єднання деталей меблів. Технологія ремонту та виготовлення меблів.Інструменти, обладнання (викрутка, плоскогубці, шуруповерт, дриль, електролобзик, молоток, лінійка, олівець, свердлильний верстат

• Називає види меблів, основні їх конструкційні елементи;• розрізняє конструкційні та кріпильні матеріали;• характеризує технологію з’єднання деталей меблів; ремонту меблів, їх виготовлення;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів та інструментів залежно від виду робіт (ремонт, виготовлення) та призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

71

тощо).Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

2 15 Тема 2. Проектування та виготовлення меблів.

Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформації, необхідної для виконання завдань проекту. Орієнтовні напрями пошуку:• види меблів (дитячі, шкільні, офісні, для дому, для дачі, для відпочинку);• матеріали для виготовлення, їх властивості;• прийоми обробки обраних матеріалів;• вироби-аналоги.Аналіз та систематизація зібраної інформації.Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.Розробка ескізного малюнка виробу з урахуванням знайдених зразків. Розробка технології виготовлення виробу. Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) виготовлення креслення;2) добір матеріалів, інструментів, обладнання, пристосувань;3) складання технологічної карти;4) виготовлення виробу;5) оздоблення виробу;6) остаточна обробка виробу.Догляд за виробом.Контроль якості виробу.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження.Розробка реклами

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації (історія, види, технології, способи, матеріали, застосування) та виробів-аналогів; • аналізує та систематизує інформацію; • компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);• розробляє ескізний малюнок виробу та технологічну карту;• виготовляє креслення виробу;• добирає матеріали, інструменти, обладнання, пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою;• виготовляє та з’єднує деталі виробу;• оздоблює виріб;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)

72




Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняРемонт меблів (нескладний); стільці для майстерні, полички, столики,

демонстраційні меблі, меблі для дитячого садка, відпочинку, нескладні меблі для дому (стільчики, столики, підставки) тощо.

Обладнання, інструменти та пристосуванняВикрутка, плоскогубці, молоток, олівець, лінійка, дриль (електричний або

коловорот), електролобзик, свердлильний верстат, шуруповерт.МатеріалиФанера, деревина, метал, ДВП, МДФ, пластик, скло, оргскло, тканина, кріпильні,

оздоблювальні матеріали тощо.

Література1. Горбов А.М. Справочник по эксплуатации электрооборудования. — 2008. — 143

с. 2. Коноваленко А.М. Столярничаю сам. — К.: Будівельник, 1989. 3. Лисак П.І. Саморобні пристрої. — К.: Рад. шк., 1979. 4. Рыженко В.И. Электричество в доме и на даче: Справ. — 2008. — 320 с. 5. Симоненко В.Д. Сборник творческих проектов учащихся. — М.: Изд. центр

«Вентана-Граф». — 2005.6. Честмир Барта. 200 работ для умелых рук / Пер. с чешск. В. Седакова. —

Прага: АРТИЯ, 1961. — 400 с.

Список сайтів1. Electricalschool.info/books.2. School.security-bridge.com.

21. Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби

Ігор СНІГІРЬОВ, учитель трудового навчання СЗШ № 55, м. Київ


класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з технологією виготовлення

штучних приманок для вудіння риби (блешень, воблерів, поролонових рибок, поперів, тощо.) У світі ці приманки дуже поширені і користуються великим попитом. Тепер над

73

виготовленням штучних приманок працюють цілі лабораторії та підприємства, які виготовляють ці популярні вироби.

Штучні приманки можна виготовляти і самостійно. Для виготовлення цих виробів можна використовувати залишки металу, дроту, ниток, ворсу тварин і т. ін.

Вивчення виготовлення штучних приманок для вудіння риби відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:



варіанті.Основним принципом тут є творчий підхід.Вироби, які виготовляються, мають бути нематеріалоємними, а матеріали —

недорогими, екологічними. Виготовляти приманки можна з використанням як верстатних, так і ручних робіт.

Особливо цікавими виглядають вироби, які схожі на справжніх рибок різних видів. Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом:1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Які технологічні та естетико-конструкторські новації характерні для проекту?4. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у




організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.74


год1 Тема 1. Загальні відомості про штучні приманки та технологію їх

виготовлення 2

2 Тема 2. Проектування та виготовлення штучних приманок 163 Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності 2

Усього: 20

Програма

№ з/п



1 2 Тема 1. Загальні відомості про штучні приманки та технологію їх виготовленняКороткі історичні відомості про виникнення блешень, воблерів, поперів тощо.Місце та роль штучної наживки у сучасній риболовлі. Суть понять «воблер», «попер», «твітчер».Види штучних приманок залежно від умов лову, виду риби, характеру водоймища. Технологія виготовлення штучних приманок.Матеріали для виготовлення штучних приманок, їх властивості.Інструменти та пристосування, необхідні для виконання роботи.Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

• Називає штучні приманки для лову риби;• розрізняє поняття «воблер», «попер», «твітчер»; види штучних приманок;• характеризує матеріали, які використовуються для виготовлення штучних приманок;• добирає інструменти та пристосування для роботи;• обґрунтовує добір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;• дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення штучних приманокПостановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розробка ескізного малюнка

• Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;• здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;• аналізує та систематизує інформацію;• компонує реферат (якщо портфоліо створюється в електронному варіанті);

75

обраної приманки.Створення форми (за вибором). Технологічна послідовність виготовлення виробу: 1) виготовлення шаблонів (для виготовлення форми виробу);2) добір матеріалу для основи; для виготовлення додаткових деталей;3) розмічання матеріалу;4) виготовлення деталей виробу;5) з’єднання деталей між собою в основний виріб;6) обробка основи виробу;7) остаточна обробка виробу.Контроль якості виробу. Догляд за виробом.Економічне обґрунтування виробу.Маркетингові дослідження. Розробка реклами

• розробляє ескізний малюнок виробу;• виготовляє шаблони деталей;• добирає матеріал, інструменти, пристосування;• визначає спосіб з’єднання деталей між собою та з основою виробу;• розмічає матеріал;• виготовляє деталі;• з’єднує деталі між собою та з основою виробу;• обробляє форму виробу;• добирає оздоблення та оздоблює виріб;• виконує випробування виробу;• контролює якість виробу;• організовує своє робоче місце;• дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;• виконує економічне обґрунтування, маркетингові дослідження;• розробляє рекламу;• готує матеріали для портфоліо;• створює презентацію проекту (електронний варіант)



Орієнтовний перелік об’єктів проектуванняБлешні коливальні та обертові, воблери, попери, твітчери, спінербейти, поролонові

рибки, мармишки.Обладнання, інструменти та пристосуванняНіж-косинець, напилки, лінійка, олівець, молоток, обценьки, круглогубці,

наждачний папір, зубило, кернер, слюсарна ножівка, ножиці по металу, лобзик, свердла різних діаметрів, тигель, надфілі, слюсарні лещата, свердлильний верстат, токарний верстат, електроплитка, риболовні гачки, трійники, маркери, пензлики.

МатеріалиКартон, деревина м’яких порід, сталевий дріт діаметром до 1 мм, тонколистовий

метал, твердий ППУ, пластик або оргскло, ворс тварини (краще козлячий),

76

різнокольорові кембрики, чорна та червона нитки, ялинковий дощик, заводні кільця, фольга, свинець, фарби, лаки.

Література1. Сабанеев Л.П. Жизнь и ловля пресноводных рыб. — К: Урожай, 1970. — 668 с.2. Галич А.Ю. Справочник мастера-рыболова. — Х: Книжный клуб, 2007. — 320 с.3. Галич А.Ю. Рыбалка круглый год. — Х.: Книжный клуб, 2006. — 351 с.4. Куркин Б.М., Щербуха А.Я. Любительское рыболовство. — К: Урожай, 1985. —

280 с. 5. Ерлыкин Л.А. Лаборатория рыболова. — М: ТРИЭН. 1997. — 158 с.6. Китаев Ю.Л. Рыболов-спортсмен: Альманах. — М: Физкультура и спорт, 1983.

— 128 с.7. Фетинов Н.П. Рыболов-спортсмен: Альманах. — М: Физкультура и спорт, 1990.

— 160 с. 8. Фетисов Н.П. Риболов-спортсмен: Альманах. — М: Физкультура и спорт, 1991.

— 160 с.9. Журнали «Світ рибалки» та «Рыболов».

22. Технологія виготовлення прикрас

Людмила РАЇЛКО, учитель трудового навчання СШ № 285, учитель-методист, м. КиївНаталія Ворона, учитель трудового навчання ліцею № 157, учитель-методист, м. Київ

Пояснювальна запискаВаріативний модуль розроблено до навчальної програми «Технології. 10—11 класи».Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів з основами технології

виготовлення прикрас.Кожна дівчина має бути красивою та стильною. Для цього, юна панянка повинна не

тільки вміти добирати модний одяг, а й аксесуари та прикраси, враховуючи сучасні модні тенденції. Вишукані сережки, чарівна обручка, привабливе намисто, неперевершений браслет, зроблені самостійно, якнайкраще підкреслять чарівність та молодість. Адже вважається, що речі, виготовлені своїми руками, несуть позитивну енергію. Прикраси зможе зробити кожен. Для цього необхідно лише трохи часу, фантазія та гарний настрій.

Для виготовлення прикрас можна використовувати елементи біжутерії, що продаються у спеціалізованих магазинах, бісер, а також природний матеріал, оброблений та підготовлений відповідним чином.Виготовлення прикрас відповідно до структури та змісту програми здійснюється через

проектно-технологічну діяльність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що складається із:

1) проектної папки (портфоліо), де треба подати:• обґрунтування вибору теми проекту, його актуальність;• план роботи з виконання проекту;• план проектної діяльності;• вимоги до виробу чи критерії виробу;• перелік необхідних знань та вмінь для виконання проекту;

77

• інформацію про еволюцію техніки чи виробу;• вироби-аналоги та їх аналіз;• конструювання власного виробу (опис, ескізні замальовки — клаузура, схеми,

технологія виготовлення виробу);• добір матеріалів за їх властивостями;• добір інструментів;• розрахунок вартості витрачених матеріалів;• результати міні-маркетингових досліджень;• рекламу;• фото готового виробу;2) виготовленого спроектованого виробу.Проектну папку (портфоліо) проекту можна створювати як в електронному, так і в

паперовому варіанті.Основним принципом роботи є творчий підхід.Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його матеріалоємність і

вартість.

Захист проекту можна здійснювати за таким орієнтовним планом: 1. Відповідність готового виробу задуму, розробленим критеріям.2. Орієнтовні матеріальні затрати та час, витрачений на виготовлення виробу.3. Обґрунтування вартості виробу та її порівняння з вартістю аналогічних виробів у художніх салонах, торговельній мережі тощо.4. Технологічні та естетико-конструкторські новації, які характерні для проекту.5. Труднощі, які виникали під час виконання творчого проекту, шляхи їх подолання.6. Порівняння реальних результатів із завданнями проекту.7. Чому отримали саме такий результат?8. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?9. Плани на майбутнє.Для захисту проекту можна використати і презентацію проекту, виконану в програмі,

наприклад, Power Point.Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці,

організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.Тематичний план

№з/п Назва теми Кількість

годин1 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення прикрас 22 Тема 2. Проектування та виготовлення прикрас 163 Тема 3. Презентація та оцінка результатів проектної діяльності 2

Усього: 20Програма

№ з/п

К-сть год Назва теми та її зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учня1 2 Тема 1. Загальні відомості про технологію виготовлення прикрас

Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток прикрас.

Учень:називає вироби, виготовленні у

78

Місце та роль прикрас у формуванні естетичного смаку молодої панянки.Види прикрас (намисто, сережки, обручка, браслети, брошки, шпилька, кліпси, декоративна булавка, підвіска, кулон, кольє, обруч для волосся). Матеріали для виготовлення прикрас (намистини, бісер, ланцюжки, підвіски, металізована волосінь, нитки, волосінь, дріт, жорстка основа, застібки, кільця, гвіздочки, булавки, стопери, швензи, стрічки з органзи, атласні шнури тощо). Їх властивості, різновиди та призначення. Інструменти та пристосування для виготовлення прикрас (плоскогубці, круглогубці, кусачки, ножиці, гачок, спиці, лялечка для в’язання шнурів).Ознайомлення з технологіями виготовлення прикрас (базова, текстильна, дротяна біжутерні техніки).Способи з’єднання між собою елементів виробу. Виконання з’єднання між собою елементів виробу з застосуванням різних способів.Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця

різних біжутерних техніках, їх застосування;розпізнає види біжутерних технік;добирає матеріали, інструменти, пристосування, які використовуються для виготовлення прикрас;обирає виріб для виготовлення та техніку виготовлення;організовує своє робоче місце;дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог

2 16 Тема 2. Проектування та виготовлення прикрасВибір та обґрунтування теми проекту. Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту.Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей.Аналіз та систематизація інформації.Розроблення ескізного малюнка виробу. Створення прикраси за ескізом. Технологічна послідовність

Учень:обирає та обґрунтовує вибір теми проекту;складає план роботи щодо виконання проекту та план проектної діяльності;здійснює пошук інформації та виробів-аналогів;аналізує вироби-аналоги;систематизує інформацію;застосовує методи

79

виготовлення виробу:• добір матеріалів для виготовлення прикрас;• вибір біжутерної техніки: текстильна (плетіння гачком, спицями, плетіння шнурів);базова (з’єднання деталей за допомогою кілець, закріплення намистин за допомогою стоперів на металізованій волосіні, прикріплення намистин до заготовки обручки, з’єднання ланцюжка з підвіскою, з’єднання швензи з основою сережки, зав’язування вузлів, прикріплення застібок);дротяна (використання дроту як частини конструкції, використання дроту як основного матеріалу в прикрасах);• розрахунок необхідної кількості елементів для спроектованого виробу;• виготовлення деталей виробу;• добір способу з’єднання елементів між собою та у виріб;• виготовлення виробу;• прикріплення застібки;• виправлення дефектів;• оздоблення виробу;• остаточна обробка виробу.Догляд за виробом. Контроль якості виробу. Розрахунок вартості витрачених матеріалів. Маркетингові дослідження. Розробка реклами. Контроль якості виробу

проектування;розробляє ескізний малюнок виробу;добирає матеріали, інструменти, пристосування;підготовлює матеріали до роботи;визначає спосіб з’єднання деталей між собою та з основою виробу;виготовляє деталі виробу за обраними технологіями;з’єднує деталі між собою та прикріплює застібку;оздоблює власну прикрасу за ескізом;контролює якість виробу;організовує робоче місце під час виконання різних робіт;дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог;визначає вартість витрачених матеріалів на виготовлення виробу;розробляє рекламу;контролює якість матеріалів для портфоліо;аналізує результати роботи;виконує маркетингові дослідження;компонує проектну папку (портфоліо);створює презентацію проекту (електронний варіант)

3 2 Тема 3. Презентація проекту та оцінка проектної діяльностіЗахист проекту (за попередньо повідомленим планом).Оцінювання виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками

Учень:характеризує складові портфоліо;готує виріб до захисту проекту;захищає проект;здійснює оцінку виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та

80

функціональними показникамиОрієнтовний перелік об’єктів проектування: намисто, кольє, брошка, браслет,

сережки, обручка, кулон, брелок, кліпси, шпилька, обруч для волосся, декоративна булавка, підвіска тощо.

Інструменти та пристосування: ножиці, голки, лінійка, гачок, спиці, круглогубці, плоскогубці, кусачки, «лялечка» для в’язання шнурів.

Матеріали: намистини, бісер, камінці, ланцюжки, підвіски, металізована волосінь, нитки (бавовняні, воскові, металізовані (люрекс)), волосінь, дріт, жорстка основа, застібки, конусні ковпачки, кільця, гвіздочки, булавки, стопери, стрічки з органзи, атласні шнури, фетр, ґудзики, черепашки тощо.

Використані джерела1. Агишева Т. А. Подарки своими руками. — Ярославль: Академия Развития, 2009.2. Березовская Ю. Н. Бижутерия своими руками. Базовые техники изготовления

украшений. — М.: Ридерз Дайджест ЗАО «Издательский Дом», 2009.3. Боринець Н. І. Путівник сучасної панянки. — К.: Видавничий дім «АДЕФ-Україна»,

2005. — 208 с.4. Воронова О. Украшения и аксессуары из бисера. — М.: Эксмо, 2011.5. Донателла Чиотти. Украшения из перламутра, бисера, стекла, бусин. — М.: Ниола

Пресс, 2010.6. Лаптева Т. Необыкновенные украшения из бусин, фетра, пуговиц, ракушок. — М.:

Эксмо, 2011.7. Лучшие украшения лета 2011. 100 идей для вдохновения. Каталог конкурсних работ.

— К.: Моnpaсье, 2011.8. Магуайр М. Делаем бусины. — М.: ЗАО БММ, 2007.9. Черил Оуен. Делаем украшения из бусин. — М.: ЗАО БММ, 2007.10. Чурина Л. П. Украшения для модниц. — С-П.: Полиграфиздат, 2010.11. Шанаева О. Оригинальные украшения на основе проволоки с памятью. — М.:

Эксмо, 2011.

81

Documents

Технології». 10—11 класи. (22 модулі по 20 год кожен)