ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИімені В. СТЕФАНИКА

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ВІДДІЛ ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЙ

До 10-річчя науково-дослідного відділу історичних колекцій ЛННБ України

ім. В. Стефаника

Маргарита Кривенко, Галина Сварник

ІСТОРИЧНІ КОЛЕКЦІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ

БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. СТЕФАНИКА:

З ДОСВІДУ ВИВЧЕННЯ ТА НАУКОВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

ЛЬВІВ – 2014

Друкується за ухвалою вченої радиЛьвівської національної наукової бібліотеки

України імені В. Стефаника(протокол № 4 від 23.09.2014)

ББК Ч 734(4Укр-4Лві)715.12УДК 025.17 : 027.021(477.83-25)К 82

Рецензенти: Ковальчук Галина, д. і. н., проф.Качур Ірина, к. і. н.

К 82Кривенко М. Історичні колекції Львівської національної

наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: з досвіду вивчення та наукової реконструкції / Маргарита Кривенко, Галина Сварник ; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Науково-дослідний відділ історичних колекцій. – Львів : ЛННБ України ім. В. Стефаника, 2014. – 112 с. ISBN 978-966-02-7477-8

У виданні узагальнено теоретичний аспект проблеми дослідження й опрацювання історичних колекцій в Україні й за кордоном та підсумовано десятирічний досвід НД Відділу історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника з цього питання. Запропоновано загальну схему уніфікованого опису історичних колекцій з урахуванням особливостей історії та складу фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника; обґрунтовано основні принципи укладання паспорта як базового облікового документа; розглянуто джерела і шляхи виявлення інформації для його заповнення; наведено зразки опису різних типів і видів історичних колекцій.

Видання може слугувати всім, хто працює з документуванням історичних колекцій у бібліотеках, архівах, музеях тощо, а також власникам приватних книгозбірень та колекціонерам.

ISBN 978-966-02-7477-8

© Львівська національна наукова бібліотекаУкраїни імені В. Стефаника, 2014

© М. Кривенко, Г. Сварник, 2014

2

З М І С ТВступ ..................................................................................................................... 5

І. Досвід дослідження та документування історичних колекцій в Україні

й за кордоном....................................................................................................17

І.1. Україна, Національна бібліотека України імені В.І.

Вернадського, Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій;

інші структурні підрозділи ……………………………………………..21

І.2. Польща, Національна бібліотека у Варшаві, Сектор документації

історичних книгозбірень; інші польські інституції………………….25

І.3. Російська Федерація, Російська державна бібліотека, Науково-

дослідний відділ рідкісних книг; Всеросійська державна бібліотека

іноземної літератури ім. М. І. Рудоміно……………………………………31

І.4. Україна, Львівська національна наукова бібліотека України

імені В. Стефаника, Науково-дослідний відділ історичних колекцій

……………………………………………………………………………….34

ІІ. Основні терміни та їх визначення……………........................................43

ІІІ. Паспортизація історичних колекцій ЛННБ України ім. В.

Стефаника: джерела та схема наукового опису……………………..........59

ДОДАТКИ

ДОДАТОК І. Зразки паспортів-характеристик історичних колекцій

ЛННБ України ім. В. Стефаника

Зразок 1. Паспорт-характеристика особистої колекції……………..69

Зразок 2. Паспорт-характеристика родинної колекції………….….76

Зразок 3. Паспорт-характеристика інституційної колекції………..86

Зразок 4. Паспорт-характеристика архівної колекції ……………..92

3

ДОДАТОК ІІ. Список рекомендованої допоміжної літератури для

паспортизації історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника..95

ДОДАТОК ІІІ. Перелік прийнятих скорочень для паспортизації

історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника……………….100

ДОДАТОК ІV. Формуляри описів історичних колекцій………………105

1. Паспорт-характеристика колекцiї, особової бiблiотеки,

книжкового зiбрання, що зберігаються в бібліотеках науково-дослідних

установ НАН України………………………………..……………………..105

2. Паспорт бібліотечної колекції Національного університету

«Києво-Могилянська академія» …………………………………………107

3. Структура опису колекції Національної бібліотеки України ім.

В. І. Вернадського для включення до Державного реєстру

національного культурного надбання……………………………………109

4. Анкета Департаменту культурної спадщини Міністерства

культури і національної спадщини Польщі з реєстрації полонійних

зібрань у закордонних сховищах……………………………......................110

4

Вступ

Зі здобуттям Україною незалежності було знято

ідеологічні обмеження на вивчення її достовірної історії й

розширено доступ до документальних джерел. Тому робота з

виявлення, обліку, наукового опрацювання, збереження

історичних колекцій як важливої складової національної

спадщини набула державного значення1.

Особливу увагу звернено на вивчення і розкриття

історико-культурних фондів сучасних великих наукових

бібліотек, в яких свого часу було сконцентровано і

збережено фрагменти колишніх цілісних книжкових і

рукописних комплексів. Здебільшого процеси концентрації

фондів відбувалися без належного обліку їх походження,

необхідного документального оформлення та пошукового

апарату. Виникла потреба введення цих інформаційних

ресурсів до наукового обігу, адже історико-культурна 1 Про стан зберігання рідкісних видань, рукописів і стародруків у бібліотеках НАН України : Постанова Президії НАН України від 9 верес. 1998 р. № 281 // Бібліотечне законодавство України. – Режим доступу: http://lib.lg.ua/b%D1%96bl%D1%96otechne-zakonodavstvo-ukra%D1%97ni.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 23 берез. 2013 р.; Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 верес. 1999 р. № 1716 // Бібліотечне законодавство України. – Режим доступу: http://lib.lg.ua/b%D1%96bl%D1%96otechne-zakonodavstvo-ukra%D1%97ni.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 23 берез. 2013 р.; Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки // Бібліотечний вісник. – 1999. – № 6. – С. 5-10; Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 верес. 1999 р. № 1716 // Бібліотечне законодавство України. – Режим доступу: http://lib.lg.ua/b%D1%96bl%D1%96otechne-zakonodavstvo-ukra%D1%97ni.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 23 берез. 2013 р.; Про охорону культурної спадщини : Закон України від 8 черв. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.

5

спадщина не може залишатися недоступним і мертвим

капіталом, вона повинна функціонувати в науці та суспільній

свідомості. Історичні колекції є важливими свідками і

цінним джерелом інформації про події, людей, їхню

діяльність, навіть якщо не містять унікальних творів

(документів, предметів) і не пов’язані з відомими

особистостями. Як історичний факт і явище культури вони є

вагомими об’єктами міждисциплінарних досліджень.

На початку 1990-х років особливо гостро постало

питання захисту національних інтересів, зокрема у сфері

культурного надбання, та проблеми реституції незаконно

вивезених та переміщених у різний час на Захід і Схід

бібліотечних, архівних, музейних збірок2 і пов’язаних з цим

ревіндикаційних вимог до Української держави3. З огляду на

вирішення цих проблем існує нагальна потреба реєстрації

історичних колекцій як важливого сегмента культури і

політики. Документальна реконструкція історичних колекцій

є також важливою в контексті відтворення долі спільної

європейської культурної спадщини, зокрема періоду Другої

світової війни та в повоєнний час. Більшість європейських

країн, і в тому числі Україна, зазнали потрясінь і втрат через

військові дії, зміни державного устрою та кордонів,

внаслідок чого об’єкти національного культурного надбання

опинилися поза їх межами.

2 Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи / Нац. Комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, М-во культури України, Ін-т укр. археографії НАН України ; [упоряд. Н. О. Гудімова]. – Київ, 1994. – Вип. 4. – 49, [1] с. Докладніше див.: Сварник Г. Проблема реституції культурних цінностей в українсько-польських відносинах / Галина Сварник // Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність : доп. та повідом. Міжнар. наук. конф., Львів, 28-30 жовт. 2010 р. – Львів, 2010. – С. 250-255.3 Wnioski rewindykacyjne księgozbioru Ossolineum oraz dzieł sztuki ze zbiorów lwowskich / red. nauk. Jan Pruszyński. – Warszawa : MKiS, Biuro Pełnomocnika Rządu do spraw Polskiego Dziedzictwa Kulturalnego za Granicą, 1998. – 148 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria C: Materiały i Documenty).

6

Отже, проблема вивчення і збереження розпорошеної

культурної спадщини актуальна для всіх: нею опікуються

державні діячі і політики (іноді – зі спекулятивною метою),

досліджують наукові та культурні установи, які зберігають

такі фонди. Для цього вони використовують традиційний,

набутий раніше, досвід, а також розробляють власні наукові

підходи та інноваційні методики досліджень.

Слід відзначити позитивну роль започаткованої

ЮНЕСКО у 1992 р. програми “Пам’ять світу”4 –

міжнародного проекту, спрямованого на об’єднання й

координацію зусиль у вивченні й збереженні культурної

спадщини; сприяння розробленню національних програм і

проектів у цій ділянці, важливим завданням яких є

державний облік і реєстрація історико-культурних

цінностей; надання допомоги у науково-методичному

забезпеченні цієї діяльності; формування загальнодоступних

електронних інформаційних ресурсів; організацію

відповідної системи інформування тощо. Цю програму

Генеральна конференція ЮНЕСКО 1993 р. визнала

важливою складовою світової інформаційної програми.

Частиною програми «Пам'ять світу» стало виконання

програми «Пам’ять Польщі», в якій активну участь брали

центральні архівні установи України. На виконання

програми «Пам’ять світу» 1992 р. було прийнято постанову

Кабінету Міністрів України про створення державного

реєстру національного культурного надбання і розроблено

державну комплексну програму „Документальна пам'ять

України”.

4 Ковальчук Г. Програма ЮНЕСКО „Пам'ять світу”: діяльність бібліотек, архівів, музеїв зі збереження документального надбання / Галина Ковальчук, Людмила Муха // Бібліотечний вісник. – 2007. – № 2. – С. 42-47.

7

Проблеми збереження культурної спадщини та

реституції переміщених цінностей однією з перших

порушила американська дослідниця Патриція Кеннеді

Ґрімстед. Найбільш точну оцінку її внеску у висвітлення

втрат українського культурного надбання5 дав історик С.

Білокінь: «в роки перестройки й розвалу СРСР

монументальний підсумок історії українських архівів та

книгозбірень виконала Патриція Кеннеді Ґрімстед»6. Цій

проблематиці вона присвятила ряд публікацій7.

Про втрати українських культурних цінностей

(зокрема, історичних колекцій) в роки Другої світової війни

та в радянський період писали українські науковці Я.

Дашкевич, Л. Крушельницька, О. Федорук, С. Кот та ін.8

5 Grimsted Kennedy P. Archives and manuscript repositories in the URSS, Ukraine and Moldavia / Patricia Kennedy Grimsted. – New Jersey : Princeton University Press, 1981. – 930 p.; Grimsted Kennedy P. Trophies of War and Empire : The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution / Patricia Kennedy Grimsted ; Harvard Ukrainian Research Institute. – Cambridge, Massachusetts, 2001. – XLVII, 749 p. – (Harvard Papers in Ukrainian Studies / Ukrainian Research Institute, Harvard University). (Р. 695). 6 Білокінь С. Час збирати каміння: на шляхах українського бібліофільства : передмова / С. Білокінь // Дарчі написи в бібліотеці Івана Микитенка : каталог / НАН України, Центр культурологічних студій Ін-ту історії України ; уклад. і авт. вступ. нарису О. Микитенко. – К., 2007. – С. 5–14. – (Серія: Джерела до культурологічних студій ; вип. 2); Білокінь С. Нові студії з історії більшовизму. I–VIII / Сергій Білокінь ; НАН України, Центр культурологічних студій, Ін-т історії України. – Вид. 2, розшир. і доповн. – К., 2007. – 409, [2] с.7 Grimsted Kennedy P. Lviv manuscript collections and their fate. Eucharisterion : essays in honor of Omeljan Pritsak on the occasion of his sixtieth birthday / Patricia Kennedy Grimsted // Harvard Ukrainian Studies. – 1979–1980. – Vol. 3/4. – P. 348-375; Grimsted Kennedy P. The Stefanyk Library of the Ukrainian Academy of sciences : a treasure of manuscript collections in Lviv / Patricia Kennedy Grimsted // Harvard Ukrainian Studies. – 1981. – Vol. 5, № 2 (June). – P. 195-229; Grimsted Kennedy Patricia. The Fate of Ukrainian Cultural Treasures during Warld War II: The Plunder of Archives, Libraries, and Museums under the Third Reich / Patricia Kennedy Grimsted // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. – 1991. – N 39, Heft 1. – S. 53-80; Грімстед Кеннеді П. Доля скарбів української культури під час Другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв / Патриція Кеннеді Грімстед за участю Геннадія Боряка. – Київ : Ін-т укр. археографії АН УРСР, 1991. – 107 с.8 Дашкевич Я. Доля і недоля нашої бібліотеки / Ярослав Дашкевич // Культура і життя. – 1991. – 6 трав. (№ 18). – С. 3; Дашкевич Я. Р. Після погрому : (Про долю і недолю бібліотеки НТШ) / Я. Р. Дашкевич // Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка: книги і люди : матеріали круглого столу / [упорядкув. та заг. ред. текстів Л. І. Ільницької ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НТШ у Львові]. – Львів, 1996. – С. 9-14; Крушельницька Л. Правдиво про Оссолінеум / Лариса Крушельницька // Пам’ятки України. – 1994. – № 3/6. – С. 85-86; Крушельницька Л. Збірки Оссолінеума реституції не підлягають / Лариса Крушельницька // Універсум. – 1997. – № 3/4. – С. 42-45; Федорук О. Реліквії повертаються на батьківщину / Олександр Федорук // Хроніка’2000. – Київ, 1998. – Вип. 27/28. – С. 601-602; Федорук О. Повернення культурних цінностей – повернення національної гідності / Олександр Федорук //

8

Серед книжкових видань, які з’явилися упродовж останніх

десятиліть, слід виокремити фундаментальне дослідження і

публікації документів про бібліотеки Києва в період

нацистської окупації (1942–1943) (К., 2004, уклад.: Л. А.

Дубровіна, Н. І. Малолєтова); дослідження бібліотечних

фондів Харкова в роки Другої світової війни (К., 1997), яке

побачило світ у серії «Доля культурних скарбів України під

час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї»;

матеріали наукового семінару «Проблеми повернення

національно-культурних пам’яток, втрачених або

переміщених під час Другої світової війни», який відбувся у

Чернігові 1994 р. (К., 1996), тощо9.

Актуальність виконання цієї програми зумовила появу

праць методологічного характеру, в яких теоретики і

практики архівної та бібліотечної справи Л. Муха, Л.

Дубровіна, Г. Ковальчук, Л. Лисенко, М. Іваннікова, І.

Віче. – 1993. – № 3. – С. 12-20; Федорук О. Справа державної важливості : [про роботу Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей] / Олександр Федорук // Жизнь. – 1993. – 14 квіт. – С. 6; Федорук О. Про деякі аспекти реалізації державної політики щодо відновлення та збереження національної духовної спадщини, повернення в Україну культурних цінностей / Олександр Федорук // Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. – Київ, 1993. – С. 5-10; Федорук О. Повернення та реституція культурних цінностей як фактор міжнародного культурного співробітництва / Олександр Федорук // Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи : матеріали наук.-практ. симпозіуму “Правові аспекти реституції культурних цінностей: теорія і практика”. – Київ, 1997. – С. 9-14; Кот С. Реституція чи конфіскація?: Російський закон про переміщені під час Другої світової війни культурні цінності та Україна / Сергій Кот // Політика і час. – 1998. – № 8. – С. 27-35; Кот С. Як повертаються наші клейноди: З історії правового врегулювання проблеми українських культурних цінностей в Росії / Сергій Кот // Хроніка’ 2000. – Київ, 1998. – Вип. 27/28. – С. 603-625; Koт С. Українські культурні цінності в Росії: Перша спроба повернення, 1917-1918 / Сергій Koт, Олексій Нестуля. – Київ : Соборна Україна, 1996. – 300 с. – (Повернення культурного надбання України: документи свідчать ; [вип.] 1).9 Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) : Дослідження. Анотований покажчик. Публікації документів / НАН України, НБУВ, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Держком архівів України, ЦДАВОВУ ; уклад. : Л. А. Дубровіна, Н. І. Малолєтова. – К., 2004. – 812, [1] с.; Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни. – К., 1997. – 101, [1] с. – (Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музей ; вип. 2); Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. Вип. 6: Матеріали наук. семінару «Проблеми повернення національно-культурних пам’яток, втрачених або переміщених під час Другої світової війни», Чернігів, вересень 1994. – К., 1996. – 339, [1] с.

9

Матяш, С. Арсірій та ін.10 порушили питання обліку,

наукового опису та державної реєстрації історичних

колекцій як об'єктів національної спадщини на

внутрішньобібліотечному та загальнодержавному рівнях. У

цих працях висвітлено методологічні засади здійснення їх

наукової (документальної, бібліографічної) реконструкції та

створення науково-довідкового апарату; також йдеться про

вироблення єдиних науково-методичних підходів до

визначення їх цінності та місця в системі колекційних

фондів. Дослідник-бібліотекознавець Л. В. Муха наголосила

на необхідності ставлення до наукової реконструкції як до

10 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – 52 с.; Дубровіна Л. А. Національна архівна інформаційна система НАІС: актуальні проблеми «Архівної та рукописної Україніки» і шляхи створення зведеної бази даних на бібліотечні, музейні та архівні колекції, фонди / Л. А. Дубровіна, Г. В. Боряк, С. М. Кіржаєв // Бібліотечний вісник. – 1993. – № 3/4. – С. 58-64; Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 58-80; Лисенко Л. В. Наукові категорії «колекція», «зібрання», «бібліотека» як об’єкт вивчення опису та реєстрації: до проблеми класифікації понять / Л. В. Лисенко // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2003. – № 8. – С. 216-224; Лисенко Л. В. Бібліотечні колекції та зібрання НБУВ: історіографічний аспект описання / Л. В. Лисенко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2002. – Вип. 9. – С. 428–436; Лисенко Л. В. Методика складання заголовка як основного елементу реєстраційного археографічного опису історико-культурних фондів для Державного реєстру національного культурного надбання / Л. В. Лисенко // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 2.– С. 30–35; Лисенко Л. В. Створення паспортної системи на історичні книжкові колекційні фонди / Л. В. Лисенко // Колекції пам’яток писемності та друку в бібліотечних фондах України: Проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2003. – С. 127–137; Ковальчук Г. Дослідження історії формування колекцій стародруків та їх паспортизація / Галина Ковальчук // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 18–173; Ковальчук Г. І. Створення державного реєстру книжкових пам’яток України як складової частини Державного реєстру національного культурного надбання / Г. І. Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 2. – С. 2-22; Арсірій С. Ретроспективна частина фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: проблеми вивчення і реконструкції / Світлана Арсірій // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. : доп. та повідомл. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 5-15; Матяш І. Б. Методологічні засади й понятійний апарат архівознавства / І. Б. Матяш // Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 124–134; Матяш І. Б. Специфічні принципи і методи архівознавства / І. Б. Матяш // Архіви України. — 2010. — № 5. — С. 19-44; Іваннікова М. Шляхи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Марія Іваннікова // Наукові праці НБУВ. – Київ, 2009. – Вип. 24. – С. 154-164.

10

комплексного і творчого процесу11. Джерелознавець, історик

бібліотечної справи Л. А. Дубровіна порушила питання про

«створення методичної основи для підготовки довідників

нового покоління трьох рівнів (паспорта фонду, наукового

довідника, державного реєстру) з орієнтуванням на

створення електронних ресурсів...»12. Вона підкреслила, що

всі три рівні опису повинні базуватися на його загальній

структурі, однак відрізнятися якістю й повнотою інформації

залежно від виду інформаційного продукту. Вся система

науково-інформаційних ресурсів спрямована на опис фондів

для внесення їх до Державного реєстру національного

культурного надбання України.

Слід зазначити, що сучасне архівознавство володіє

великим діапазоном розроблених стандартів опису для

різних рівнів інформаційних ресурсів13. Теоретичні й

методологічні питання інформаційного опису колекцій і

зібрань є постійним об’єктом розгляду на сторінках збірника

наукових праць Інституту рукопису НБУВ «Рукописна та

книжкова спадщина України», заснованого у 1993 р.

Керівник Інституту рукопису НБУВ Л. А. Дубровіна

присвятила чимало уваги розробленню державної програми

«Архівна та рукописна україніка»14.

11 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 44. 12 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 64.13 Український досвід в ділянці архівної справи повно представлений на веб-сторінці Державного комітету архівів України (www . archives . gov . ua ). Зарубіжний досвід у розробці правил уніфікованої каталогізації архівних та рукописних документів підсумував американський науковець Стівен Хенсен. Див., напр. Хенсен Стівен. Архіви, особові фонди та рукописні зібрання : до правил уніфікованої каталогізації архівних та рукописних документів / Стівен Хенсен // Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна україніка» і комп’ютеризація архівної справи в Україні. – Київ, 1996. – Вип. 1 : Інформатизація архівної справи в Україні: сучасний стан та перспективи. – С. 225-259. 14 Див. напр.: Дубровіна Л. А. «Архівна та рукописна україніка»: до проблеми об’єкта археографічного та інформаційного опису в системі НАІС / Л. А. Дубровіна //

11

Однак досі в сучасному книгознавстві й

бібліотекознавстві України немає затверджених єдиних

підходів до методики опису історичних колекцій, хоча

ґрунтовно опрацьовані методичні рекомендації опису

книжкових пам’яток15. Методика опису історичних колекцій

часто зумовлена не їх складом і змістом, а саме місцем їх

зберігання: відділи рукописів академічних установ,

бібліотек, музеїв та архівні установи використовують різні

системи обліку й документування ідентичних пам’яток. Тож

залишається ще чимало невирішених і дискусійних питань,

зокрема щодо термінології дослідження, стандартизації

процесу опису колекції та уніфікації його структури тощо.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В.

Стефаника (у 1940-х рр. – Львівська філія Бібліотеки АН

УРСР) була створена на базі великої кількості бібліотечних,

архівних, музейних зібрань (за дуже приблизними

підрахунками – їх понад 50016), що внаслідок суспільно-

політичних подій і процесів зазнали націоналізації,

реорганізацій, переміщень, втрат, і нині розпорошені в

найбільшому книгосховищі Західної України. Значних

збитків Бібліотека зазнала під час Другої світової війни17 та в

повоєнний період. На 1 січня 2011 р. у Бібліотеці

зберігається понад 8 млн од. зб., зокрема найвагоміше у світі

зібрання україніки — це рукописні та друковані видання XI

Рукописна та книжкова спадщина України. – Київ, 1994. – Вип. 2. – С. 189-210. 15 Методичні рекомендації для державної реєстрації книжкових пам’яток України : кириличні рукописні книги та стародруки / НАНУ, НБУВ ; [уклад. : Н. П. Бондар, Л. А. Гнатенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова, О. А. Іванова ; передм. : Л. А. Дубровіна, Г. І. Ковальчук]. – Київ, 2007. – 133, [1] с.16 Солук В. Обмінно-резервні фонди Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: загальна характеристика фонду та основні проблеми роботи з ним / Віра Солук // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. : доп. та повідом. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 117.17 Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів : зб. док. і матеріалів. Т. 1 (1939-1945) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. відділ іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (кер.) та ін.]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).

12

– початку XX ст.; особові архівні фонди XVIII—XX ст.;

українська й іншомовна періодика ХІХ—першої половини

ХХ ст. (понад 3 млн. од. зб.); цінні колекції інкунабул (50

од.зб.), палеотипів (більше 800 од.зб.), стародруків (близько

120 тис. од. зб.) і картографічних видань XVI—XVIII ст.

(понад 22 тис. од. зб.). Окрім того, ЛННБ України ім. В.

Стефаника — єдина в Україні книгозбірня, яка володіє

творами українського і світового мистецтва — гравюрами,

скульптурами, рисунками, акварелями, гуашами,

фотографіями та найбільшою в Україні колекцією нотних

творів вітчизняних і зарубіжних композиторів (378 тис. од.

зб.). Рукописні й особові архівні фонди XVII-XX ст.

становлять близько 120 тис. од. зб. 18.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від

19.12.2001 р. унікальні колекції та зібрання Бібліотеки

зараховані до наукових об’єктів, що визначені як

національне надбання. Загальний обсяг фондів, що мають

виняткове значення для української науки і не можуть бути

відтворені у разі їх втрати або руйнування, становить 3 млн

725 тис. од. зб.19.

Фонди ЛННБ України ім. В. Стефаника, як і інших

книгозбірень, постійно поповнюються, зокрема,

колекційними матеріалами власників, спадкоємців та

установ з України й закордону. Практичний відбір

книжкових колекційних фондів здійснюється згідно з 18 Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника [Електронний ресурс] : [веб-портал]. – Режим доступу: http://www.lsl.lviv.ua. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 23 лют. 2013 р.; Романюк М. М. Віхи науково-дослідницької праці та видавничого поступу / М. М. Романюк // Львівська національна наукова бібліотека України імеі В. Стефаника : покажч. вид. б-ки та л-ри про її діяльність (2006-2009) / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; [уклад.: Л. О. Ільницька та ін.]. – Львів, 2010. – С. 3-4.19 Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника [Електронний ресурс] : [веб-портал]. – Режим доступу: http://www.lsl.lviv.ua. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 23 лют. 2013 р.

13

«Інструкцією з класифікаційного визначення збірки

документів («колекція», «зібрання», «особиста бібліотека»),

отриманих від видатної особи (установи) Львівською

національною науковою бібліотекою України імені В.

Стефаника», затвердженою у 2011 р. Цю Інструкцію

розроблено на основі методичних рекомендацій НБУ ім.

В. І. Вернадського щодо організації роботи з колекціями,

особовими бібліотеками та книжковими зібраннями20 та

напрацювань С. А. Арсірій21. Створюється перелік

книжкових колекцій, які зберігаються у різних структурних

підрозділах ЛННБ України ім. В. Стефаника як окремі

формування (на кінець 2013 р. зареєстровано 21 приватну

книгозбірню). До них належать як давні колекції з

ретроспективної частини фонду (напр., П. Бажанського,

акад. М. Возняка, А. Петрушевича та ін.), так і новітні

книгозбірні (родини Антоновичів, Л. Винара, М. Коця та ін.).

Умови їх надходження до бібліотеки передбачають, в

основному, збереження їх структурної цілісності та

первісного складу, що дає змогу ефективніше здійснювати їх

науковий опис і використання. Гідним прикладом сучасного

розкриття й використання свого фонду колекцій (56 на

20 Методичні рекомендації з питань організації роботи з колекціями, особовими бібліотеками та книжковими зібраннями у бібліотеках науково-дослідних установ НАН України // Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України : зб. док. і матеріалів / НАН України, НБУВ. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 54-64.21 Колишня завідувач відділу бібліотекознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника Світлана Андріївна Арсірій однією з перших у бібліотеці порушила проблему вивчення ретроспективної частини фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника на предмет його походження (Арсірій С. Ретроспективна частина фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: проблеми вивчення і реконструкції / Світлана Арсірій // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. : доп. та повідомл. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 5-15. У 1999 р. вона почала розробляти «Інструкцію для організації роботи з колекціями, зібраннями та особистими бібліотеками в ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України». Основою „Інструкції” стали напрацювання НБУВ (Методичні рекомендації з питань організаційної роботи з колекціями, особовими бібліотеками та книжковими зібраннями у бібліотеках науково-дослідних установ НАН України // Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України : зб. док. і матеріалів. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 54 – 63).

14

1.01.2013 р.) може слугувати веб-сайт Наукової бібліотеки

Національного університету «Києво-Могилянська академія»

(НАУКМА).

Проте основна, особливо цінна, частина

ретроспективного фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника

походить саме з колишніх цілісних колекцій, які не

збереглися окремими комплексами і розпорошені нині в

різних підрозділах Бібліотеки (у відділах основних

книжкових фондів, україніки, рідкісної книги, рукописів,

науково-інформаційному відділі, Інституті дослідження

мистецьких ресурсів та ін.). Вони знаходяться як у сховищах

загального зберігання, так і в обмінно-резервних фондах.

Окремі частини цих історичних колекцій були переміщені не

лише до інших архіво-, бібліотеко- й музеєсховищ Львова та

Києва, а й вивезені до Росії та Польщі й тепер не завжди

доступні для дослідників. Саме для їх виявлення й опису,

включно з розпорошеними, переміщеними і втраченими

частинами, у Науково-дослідному відділі історичних

колекцій (далі – ВІК) розроблено методику їх

документування, яка сприятиме створенню в майбутньому

єдиного стандарту опису різноманітних за видами, типами,

складом історичних колекцій ЛННБ України ім. В.

Стефаника, здійсненню їх систематичного та якісного

обліку.

Узагальнено вітчизняний і закордонний досвід у цьому

важливому й необхідному напрямі науково-бібліотечної

діяльності; розкрито значення термінів, що

використовуються в дослідженні, з урахуванням

особливостей історії та складу фонду ЛННБ України ім. В.

Стефаника; запропоновано загальну схему уніфікованого

опису історичної колекції; обґрунтовано основні принципи

15

укладання паспорта як базового облікового документа;

розглянуто джерела і шляхи виявлення інформації для його

заповнення; наведено зразки опису різних типів і видів

історичних колекцій.

Розроблена методика опису й паспортизації історичних

колекцій може слугувати всім, хто працює з

документуванням історичних колекцій у бібліотеках,

архівах, музеях тощо. Рівень дослідження проблеми великою

мірою показує загальний стан відсутності консенсусу з цього

питання в наукових і фахових колах України, зокрема, в

ділянці термінології.

Щиро дякуємо всім, хто взяв участь в обговоренні

проблематики дослідження історичних колекцій, висловив

суттєві зауваження й поради, таким чином спричинившись

до ґрунтовного доопрацювання тексту, зокрема розділу

«Основні терміни та їх визначення». Передусім –

завідувачеві відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ,

доктору історичних наук, професору Г. І. Ковальчук, а також

заступнику директора з наукової роботи ЛННБ України ім.

В. Стефаника О. М. Колосовській, завідувачеві відділу

наукової бібліографії Л. І. Ільницькій, науковим

співробітникам І. Б. Качур та Я. П. Сенику.

16

І. Досвід дослідження та документування історичних колекцій

в Україні й за кордоном

Систематичні дослідження бібліотечних зібрань,

колекцій, приватних книгозбірень, що активізувалися в

пострадянський час, сигналізують про розвиток нового

напряму книгознавства в Україні, який є складовою

частиною національної культури. Про посилений інтерес до

цієї проблематики свідчить чимала кількість історико-

книгознавчих розвідок, в яких розглядаються питання

походження, формування, долі, складу і змісту історико-

культурних фондів. Зокрема, на основі матеріалів, які

зібрали дослідники С. Міщук, Є. Біленький, І. Римарович, Н.

Миронець, С. Булатова, Г. Бородіна, В. Мозгова, Є.

Рукавіцина та ін., здійснено дисертаційні опрацювання

17

книжкових і архівних колекцій та зібрань різних регіонів

України22, а також видано монографії23.

Результатом широкого зацікавлення та детального

вивчення, зокрема особистих бібліотек і матеріалів з

приватних збірок, стала реконструкція їхньої інформаційної

системи – публікації друкованих каталогів, як, наприклад,

22 Міщук С. М. Бібліотека Волинського краєзнавчого музею у Житомирі (1900–1932): походження, склад, доля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Міщук Сергій Миколайович ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2003. – 16 с.; Біленький Є. А. Архів і бібліотека Шодуарів як джерело з історії колекціонування і біобібліографії в Україні ХІХ–ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Біленький Євген Андрійович ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2001. – 18 с.; Римарович І. О. Родові книгозбірні Правобережної України XVIII ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія та бібліографічна реконструкція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Римарович Ірина Олегівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2001. – 17 с.; Миронець Н. Р. Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля: формування, зміст, доля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Миронець Ніна Ростиславівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2004. – 18 с.; Бородіна Г. Г. Мережа бібліотек Півдня України: формування та тенденція розвитку (ХІХ–початок ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Бородіна Галина Григорівна ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2003. – 21 с.; Булатова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблуновських XVII–сер. ХІХ ст.: походження, доля та історико-книгознавча реконструкція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Булатова Світлана Олегівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1999. – 16, [1] с.; Мозгова В. П. Бібліотеки ліцеїв України: становлення та розвиток (ХІХ–ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Мозгова Валентина Петрівна ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2000. – 20 с.; Рукавіцина Є. В. Бібліотека і архів митрополита Євгенія (Є. О. Болховітінова) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 05.25.04 «Книгознавство» / Рукавіцина Євгенія Віталіївна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1995. – 23, [1] с. 23 Булатова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблоновських у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : [монографія] / С. О. Булатова ; НАН України, НБУВ, Ін-т рукопису. – Київ, 2006. – 332, [1] с. : іл.; Мяскова Т. Є. Бібліотека Імператорського університету св. Володимира: з історії комплектування (1834–1927 рр.) / Тетяна Євгенівна Мяскова ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2005. – 183 с.; Міщук С. М. Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія, склад, наукове дослідження : [монографія] / Міщук Сергій Миколайович ; О. С. Онищенко (відп. ред) ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2007. – 243 с.; Ціборовська-Римарович І. Родові бібліотеки Правобережної України XVIII століття (Вишневецьких – Мнішеків, Потоцьких, Мікошевських): історична доля та сучасний стан : [монографія] / Ірина Ціборовська-Римарович ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2006. – 394, [1] с. : іл.

18

бібліотеки Філарета Колесси, Івана Франка24, а також таких,

які фіксують книжки з інскриптами25.

У провідних різновідомчих наукових бібліотеках

України, які теж здійснюють аналогічну роботу з

реконструкції історичних колекцій, зокрема у Харківській

державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, Науковій

бібліотеці Одеського національного університету ім. І. І.

Мечникова, Одеській державній науковій бібліотеці ім. М.

Горького, є цікаві напрацювання в цій ділянці26. З метою

обміну досвідом щодо роботи з пам’ятками писемності і

друку, якими багаті сучасні фондосховища України, що

свого часу акумулювали масиви історичних колекцій, ними

проведено ряд наукових конференцій27. Чимало років

24 Книгозбірня Філарета Колесси : каталог / упоряд. Оксана Мельник-Гнатишин. –

Львів, 1995. – 118 с.; Бібліотека Івана Франка. Наук. опис. У 4 т. Т. 1 / [уклад.: Галина Бурлака (наук. кер. проекту), Степан Захаркін, Роман Кисельов та ін.]. – Київ : [Критика], 2010. – 624 с. Ще у 1988 р. був виданий каталог книжкової збірки Бориса Грінченка: Каталог фондів. [Т.] 1. Бібліотечні колекції. Вип. 1 : Б. Д. Грінченко / Академія наук УРСР, ЦНБ ім. В. І. Вернадського ; [ вип. підгот.: І. Г. Шовкопляс, М. А. Воробей, Г. Г. Дідківська]. – Київ, 1988. – 958 с.25 Дарчі написи в бібліотеці Івана Микитенка : каталог / НАН України, Центр культурологічних студій Ін-ту історії України ; уклад. і авт. вступ. нарису О. Микитенко. – Київ, 2007. – 205, [1] с. – (Серія: Джерела до культурологічних студій ; вип. 2); Книги з автографами у фондах Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького. Збірка М. Г. Крейна : каталог / Одес. держ. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. І. Е. Рікун. – Одеса, 2000. – 60 с.; Книги з автографами у фондах Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького. Збірка М. Ф. Комарова : каталог / Одес. держ. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. : Л. В. Арюпіна, Г. Д. Зленко. – Одеса, 1996. – 43 с.26 Полевщикова Е. Книги из библиотек семьи Воронцовых в ЛННБ Украины им. В. Стефаника / Елена Полевщикова // Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність : доп. та повідом. Міжнар. наук. конф., Львів, 28-30 жовт. 2010 р. – Львів, 2010. – С. 242-250; Лосієвський І. Я. Особисті бібліотеки видатних вчених і письменників у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка / Ігор Якович Лосієвський // Короленківські читання : матеріали наук.-практ. конф. ХДНБ, 8 жовт. 2003 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка. – Харків : ХДНБ, 2003. – С. 33-46; Подкупко Т.Л. Особові рукописні фонди українських діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. в ОДНБ ім. М. Горького / Т.Л. Подкупко // Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 24-25 верес. 2009 р.) / ОДНБ ім. М. Горького – Одеса, 2010. – С. 106-111.27 Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; наук. ред. І. Я. Лосієвський. – Харків, 2003. – 147 с.; Історичні колекції у книгозбірнях: проблеми збереження, вивчення, реконструкції : матеріали Міжнар. наук. конф. / Наук. б-ка Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова ; відп. ред. М. Подрезова ; упоряд.: О. Полевщикова, О. Суровцева. – Одеса : Астропринт, 2004. – 174, [1] с.; Книжкові колекції, рідкісні видання та рукописи в сучасному науково-інформаційному просторі : матеріали конф., присвяч. 85-річчю Музею книги

19

поспіль ці проблеми обговорюють дослідники на «круглих

столах» в рамках роботи щорічних міжнародних

конференцій НБУВ28. У матеріалах Міжнародної наукової

конференції НБУВ (Київ, 8-10 жовтня 2013) цим

дослідженням присвячений окремий розділ «Історико-

культурні фонди бібліотек: науковий опис і презентація

цифрового ресурсу», який містить 36 публікацій29.

Здобутки в дослідженні історичних колекцій різних

країн часто залежать від того, яку політику в ділянці

культури вела держава, які були створені інституції для

вирішення цих завдань і яку підтримку вони мали.

У національних бібліотеках України й Польщі у різний

час були створені спеціальні структурні підрозділи,

покликані систематично провадити роботу з документування

історичних колекцій. Незважаючи на різні назви, підходи,

можливості, завдання і шляхи їх реалізації, кожна з установ і

структур зробила певний внесок у вивчення історичних

колекцій та методологію їх дослідження.

Розглянемо діяльність основних структур, які

досліджували і продовжують досліджувати історичні

колекції в Україні й за кордоном.

Одес. держ. наук. б-ки ім. М. Горького, Одеса, 25–27 верес. 2007 р. / упоряд. Т. Л. Подкупко. – Одеса, 2008. – 323 с.28 Матеріали цих конференцій публікуються у збірнику «Наукові праці НБУВ». Також публікації за темою є у часописі «Бібліотечний вісник» та у різних випусках «Рукописної та книжкової спадщини», у т. ч. стаття німецького колеги О. Хаманна «Исследование провениенций и перемещенные книжные коллекции: основные направления исследований в Германии (2012, № 16); стаття Л. Литвинової «Колекційні фонди НБУВ: історико-книгознавча тематика дисертаційних досліджень» (там само); К. Лобузіної «Онлайновий інформаційний ресурс «Історико-культурні фонди» (№ 15).29Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів : матеріали Міжнар. наук. конф., Київ, 8–10 жовт. 2013 р. / НАН України, НБУВ, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наук. б-к та інформаційних центрів – членів МААН. – Київ, 2013. – С. 232-315.

20

І.1. Україна, Національна бібліотека України імені

В.І. Вернадського, Відділ бібліотечних зібрань та

історичних колекцій (ВБЗІК); інші структурні підрозділи

В Україні найбільший досвід у документуванні

історичних книгозбірень має Національна бібліотека

України імені В.І. Вернадського (НБУВ).

У складі НБУВ історичні колекції загальнодержавного

значення перебували від 1920-х – 1930-х років. Тут їх

впорядковували, описували й досліджували, про що свідчать

десятки публікацій, зокрема: Є. О. Колесник, І. Г.

Шовкопляса, П. А. Сотниченка30. Бібліотекознавці Л. Муха і

Л. Дубровіна розпочали оприлюднювати своє теоретичне

бачення паспортизації колекцій в 1989 р., тож не тільки

30 Колесник Е. А. Книжные коллекции ЦНБ АН УССР / Е. А. Колесник. – Киев, 1988. – 116 с.; Шовкопляс І. Г. Книжкові фонди Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського Академії наук УРСР : корот. огляд / І. Г. Шовкопляс, П. А. Сотниченко, М. А. Воробей ; АН УРСР, ЦНБ. – Київ, 1989. – 84 с. : іл.; Шовкопляс І. Г. Фонди Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського : корот. інформ. : до 75-річчя від часу заснування / І. Г. Шовкопляс, А.Г. Бровкін ; АН України, ЦНБ ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1993. – 57 с.

21

відділ БЗІК досліджує, описує та реконструює такі історичні

формування31. Над вивченням історичних бібліотек плідно

працюють і у відділі стародруків та рідкісних видань,

насамперед це І. Ціборовська-Римарович, яка має реальні

здобутки з реконструкції історичних зібрань, десятки

відповідних публікацій, монографію, автореферат і

дисертацію32. На сайті НБУВ представлено Матеріали до

Державного реєстру національного культурного надбання

(www . nbuv . gov . ua / node /610 ), де розміщено, крім іншого,

опис колекцій, структуру цього опису33, перелік колекцій-

книжкових пам’яток НБУВ, які рекомендовані до включення

в Державний реєстр34.

Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій,

який функціонує у НБУВ як науковий підрозділ з 1993 р.,

створений на основі фонду Подільської філії Всенародної

бібліотеки України (ВБУ)35. 31 Наприклад, див.: Кириченко Р. Українські вчені кінця ХІХ – початку ХХ ст.: бібліотекарі, бібліофіли, творці і хранителі історії України (до проблеми вивчення розпорошених бібліотек В. Антоновича, Ф. Вовка, І. Лучицького) / Раїса Кириченко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 331-358; Рабчун О. Приватні книжкові зібрання та колекції у фонді Відділу бібліотечних зібрант та історичних колекцій НБУВ / Оксана Рабчун // Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність : доп. та повідом. Міжнар. наук. конф., Львів, 28-30 жовт. 2010 р. – Львів, 2010. – С. 300-305; Рабчун О. С. Родова книгозбірня Урбановських та Стажинських як об’єкт історико-книгознавчого дослідження (ХІХ – поч. ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. : спец. 27.00.03 „Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство” / Рабчун Оксана Станіславівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2012. – 16 с.; Заєць О. В. Бібліотека архімандрита Антонія (Петрушевського) у складі фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського / О. В. Заєць // Труди Київської Духовної Академії : [зб. наук. ст.] / Київ. Духовна Акад., Укр. Православна Церква. – Київ, 2013. – № 18. – С. 306-315.32 Наприклад, див.: Ціборовська-Римарович І. Реконструкція історії та фондів родових шляхетських бібліотек: теоретичні та практичні аспекти проблеми / І. Ціборовська-Римарович // Історичні колекції у книгозбірнях: проблеми збереження, вивчення, реконструкції : матеріали Міжнар. наук. конф. – Одеса, 2004. – С. 165–175. 33 Див. Додаток IV. Формуляри описів історичних колекцій.34 Детальніше про це див.: Ковальчук Г. І. Про створення Державного реєстру національного культурного надбання / Г. І. Ковальчук // Робота бібліотек науково-дослідних установ Національної академії наук України в 2011 році : інформаційно-аналітичний огляд / НАН України, Інформаційно-бібліотечна рада НАН України, НБУВ. – Київ, 2012. – Вип. 17. – С. 69-73. 35 Джерельною базою відділу стали цілісні монастирські книжкові колекції та бібліотеки; дореволюційні фонди ліквідованих владою установ; приватні зібрання, які у фонді Відділу зберігаються окремими комплексами. Це бібліотеки духовних закладів дореволюційної Росії (Київської духовної академії, Києво-Печерської лаври;

22

Окрім зібрань, історично сформованих упродовж

XVIII–ХХ ст., у відділі зберігаються бібліотечні колекції,

штучно створені за певною колекційною ознакою. Це фонд

дореволюційної світської та духовної періодики ХІХ –

початку ХХ ст., сформований у середині ХХ ст. шляхом

вилучення періодичних видань зі складу різних зібрань, та

колекції окремих видів документів (палеотипів, Біблій

тощо)36.

У науково-прикладній діяльності ВБЗІК здійснює

забезпечення наукової організації, функціонування та

використання колекційних фондів НБУВ, введення їх у

бібліографічний обіг (підготовка та видання наукових

каталогів, ведення бібліографічних баз даних), створення

резервних цифрових копій унікальних та рідкісних

документів.

Систематична робота з паспортизації фондів відділу

розпочалася в 2007 р. Для документування історичних

колекцій НБУВ за основу взято схему, яку розробила

дослідниця ретроспективних зібрань Л. Муха37. Ще на кінець

2012 р. із наявних 84 бібліотечних зібрань було

паспортизовано 18. Здійснено наукові описи колекцій

Яблоновських, Шодуарів, Урбановських-Стажинських,

Київського університету та ін.

монастирські зібрання Михайлівського Золотоверхого, Микільського, Видубицького монастирів, Почаївської лаври, Софійського собору та ін.); бібліотеки вищих навчальних закладів Російської імперії (до складу цих бібліотек входили родові зібрання видатних державних та культурних діячів, які зберігаються окремими комплексами). Зокрема, бібліотека Імператорського Університету св. Володимира включає Королівську бібліотеку «Regia», родове зібрання Яблоновських, бібліотеки Кременецького єзуїтського колегіуму, Бердичівського монастиря кармелітів босих, Почаївського повітового училища, Віленської медико-хірургічної академії, багато зібрань інших навчальних закладів.36 Фонд відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій [НБУВ]// www . nbuv . gov . ua /node/58.37 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 49-51.

23

Оскільки підрозділ функціональний, то і напрями його

діяльності мають відповідну специфіку, спрямовану на

зберігання, опрацювання і розкриття своїх фондів та

обслуговування користувачів38.

Слід зазначити, що на початку ХХІ ст. над темою

«Унікальні книжкові та рукописні фонди: науковий опис,

державна реєстрація, проблеми використання» почали

працювати науковці інших відділів НБУВ. Певний досвід,

набутий ними у формуванні, розкритті та документуванні

історичних колекцій, було використано в підготовці

зведеного довідника-путівника НБУВ по історико-

культурних фондах, які представлені меморіальними

бібліотеками, іншими історичними зібраннями, колекціями.

Було прийнято систему описових рубрик, які передбачають

фіксування найбільш важливих відомостей про колекцію:

фондоутворювача, історію формування фонду, його

переміщення та сучасні місця зберігання; обсяг, склад і зміст

фонду; довідково-пошуковий апарат; наявність марґіналій та

провенієнцій; використані джерела. Від особливостей

об’єкта опису залежало наповнення рубрик, а отже, й обсяг

статті (одна, дві чи більше сторінок).

Був також прийнятий принцип розміщення статей у

довіднику, що відображав би структуру бібліотечних

відділів, в яких зберігаються історичні бібліотеки, колекції,

зібрання (ІБКЗ). Наприклад: Відділ історичних колекцій і

зібрань. «Віленська медико-хірургічна академія (1832-1842)».

Бібліотека вищого навчального закладу;

38 Голобуцький П. В. Проблеми комплектування та збереження книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій / П.В. Голобуцький, Л. М. Дениско // Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки = Strategy of Acquisition of the Scientific Library : міжнар. наук. конф., Київ, 8-10 жовт. 1996 р. : тези доп. / НАН України, НБУВ, Асоціація бібліотек України. – Київ, 1996. – С. 116-118.

24

Відділ стародруків та рідкісних видань. «Мініатюрні

видання» (1933-). Колекція ВСРВ (яка продовжується);

Відділ зарубіжної україніки. Товариство «Український

народний дім (1917-1999)» в Торонто. Книжкове зібрання39.

У довідник-путівник увійдуть описи лише книжкових

зібрань, зібрань періодики, фондів спеціалізованих видань.

На архівні колекції і фонди створюватимуться окремі

путівники по особових архівних фондах і по архівних

фондах установ та організацій.

Укладання такого довідника, в якому подано склад

колекційних фондів, «як виділених в окремі колекції

топографічно, так і топографічно невиділених, однак тих, які

заслуговують бути вказаними і описаними, стало фактично

цілісною науковою роботою кількох відділів НБУВ»40.

І.2. Польща, Національна бібліотека у Варшаві,

Сектор документації історичних книгозбірень (Pracownia

Dokumentacji Księgozbiorów Historycznych).

Польща, яка, як і Україна, сильно постраждала під час

Другої світової війни, і з якою ми маємо чимало спільних

рис історичної долі, ще до закінчення військових дій активно

розпочала роботу з виявлення, реєстрації, порятунку об’єктів

національної спадщини, які опинилися під загрозою41. А це

39 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 72.40 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 75.41 Matwijów M. Walka o Lwowskie dobra kultury w latach 1945-1948 / Maciej Matwijów. – Wrocław : T-wo Przyjaciół Ossolineum, 1996. – 334, [1] s.; Wrόbel-Lipowa K. Rewindykacja archiwaliόw polskich z ZSRR w latach 1945-1964 : rozprawa habilitacyjna / Krystyna Wrόbel-Lipowa ; Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. – Lublin, 1982. – 200 s. – (Rozprawy Wydziału humanistycznego ; Rozprawy habilitacyjne ; [t.] 26); Grimsted Kennedy P. Trophies of War and Empire : The Archival Heritage of Ukraine, World War II,

25

нерідко означало їх вивезення і втрату для країн-сусідів:

України, Білорусії, Литви і навіть Німеччини. Відразу після

війни на державному рівні було організовано роботу з

документування втрачених культурних цінностей і тих, які

підлягали ревіндикації. Завдяки такій цілеспрямованій

політиці, організаційній і фінансовій підтримці держави

польським бібліотекарям і архівістам вдалося зібрати велику

базу даних, описати й опублікувати серії видань про «цінні,

безцінні і втрачені» рукописні та книжкові скарби польської

культури.

З ініціативи Польського бібліологічного товариства

при підтримці Міністерства культури і мистецтва в головній

книгозбірні Польщі – Національній бібліотеці у Варшаві

(Biblioteka Narodowa, Warszawa) – при відділі спеціальних

зібрань 1 жовтня 1990 р. було створено спеціальний науково-

дослідний сектор – Робітню документації історичних

книгозбірень (Pracownia Dokumentacji Księgozbiorów

Historycznych). Основна тема досліджень цього підрозділу –

доля розпорошених книжкових зібрань, переміщених

внаслідок воєнних дій і відповідної зміни державних

кордонів. Робота розпочалася з дослідження бібліотеки

польського короля Станіслава Авґуста Понятовського, яка

зберігається в Національній бібліотеці України в Києві (т. з.

Королівська бібліотека «Regia»)42.

and the International Politics of Restitution / Patricia Kennedy Grimsted ; Harvard Ukrainian Research Institute. – Cambridge, Mass., 2001. – P. 695; Mężyński A. Kommando Paulsen (październik – grudzień 1939 r.) / Andrzej Mężyński. – Warszawa, 1994. – 187 s.; Kuntze E. Dzieje biblioteki Jagiellońskiej pod okupacją niemiecką w okresie od 1 września 1939 do 18 stycznia 1945 r. / Edward Kuntze // Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej. – 1975. – R. XXV. – S. 5-57.42 Łaskarzewska H. Biblioteka krόla Stanisława Augusta Poniatowskiego przechowywana w Kijowie / Hanna Łaskarzewska // Cenne, Bezcenne/ Utracone = Valuable, priceless / lost. – 1997. – N 4. – S. 10-11; Łaskarzewska H. Księgozbiόr krόla Stanisława Augusta Poniatowskiego w Kijowie: Historia, stan obecny, rejestracja / Hanna Łaskarzewska // Biuletyn Informacyjny Biblioteki Narodowej. – 1996. – N 2 (137). – S. 7-12; Łaskarzewska H. Bibliotekа Króla Stanisława Augusta Poniatowskiego / Hanna Łaskarzewska // Dziennik Kijowski. – 1996. – N 12. – S. 5.

26

Цей структурний підрозділ став центром документації

та інформації про переміщені зібрання з відповідною базою

даних та консультаційним осередком для зацікавлених

вітчизняних і закордонних інституцій. До завдань сектора

належало: збирання даних про історичні колекції в

польських бібліотеках, про польські історичні колекції в

бібліотеках за кордоном та їх облік; здійснення відповідної

інформаційної і консультаційної діяльності; опрацювання і

публікація інформаторів, а також каталогів історичних

колекцій; здійснення дослідницької і методичної роботи в

ділянці документації історичних колекцій; організація

співпраці Національної бібліотеки з вітчизняними й

закордонними науковцями у документуванні історичних

колекцій43.

Тоді було розроблено схему гасла для інформатора

„Бібліотеки на східних землях ІІ Речі Посполитої”, виданого

через 8 років44. Схема описової статті включала: І. Загальні

дані (назва місцевості, назва інституції чи особи, адреса); ІІ.

Відомості про колекцію (дата і місце виникнення колекції,

кількісні дані); ІІІ. Характеристику зібрання (періоди його

існування, сучасний стан колекції та її опрацювання,

відомості про довідково-бібліографічний апарат,

провенієнції); IV. Бібліографію і список джерел. У виданні

описано 5 056 бібліотек, з них – 4 067 інституційних, 989

приватних; додатково зафіксовано ще 185. Цей та інші

43 Łaskarzewska H. Pracownia dokumentacji księgozbiorów historycznych w dziale zbiorów specjalnych Biblioteki Narodowej / Hanna Łaskarzewska // Zbiory rozproszone; [red. nauk.: Barbara Bieńkowska]. – Warszawa, 1993. – S. 13-15. – (Z badań nad Polskimi księgozbiorami historycznymi ; [t.] 15); Ласкажевська Х. Створення бази даних історичних колекцій бібліотек Європи та їх максимальне наближення до користувача : доп. на міжнар. наук. конф. «1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні (13-16 жовт. 1998, Київ) / Ханна Ласкажевська // Програми міжнар. наук. конф. «1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні; Інформаційна діяльність наукової бібліотеки; Проблеми створення українського біографічного словника» / НАНУ, НБУВ, Асоціація бібліотек України. – Київ, 1998. – С. 7.44 Biblioteki na Wschodnich ziemiach II Rzeczypospolitej : informator / opracowali: U. Paszkiewicz i in. – Poznań, 1998. – 795, [4] s.

27

польські довідники включають також дані про українські

колекції з колишніх східних земель Речі Посполитої, які

зараз належать до території сучасної України45.

При зміні структури БН функції документування

історичних книгозбірень перейшли до Закладу книгознавчої

документації (Zakład Dokumentacji Księgoznawczej).

Інші польські інституції

Діяльність з реєстрації історичних книгозбірень у Польщі

здійснювалася під патронатом і при фінансовій підтримці

Бюро Уповноваженого уряду Польщі в справах охорони

культурної спадщини за кордоном при Міністерстві

культури та мистецтв Польщі (Biuro Pełnomocnika Rządu

do Spraw Polskiego Dziedzictwa Kulturalnego za Granicą),

згодом – Департамент національної спадщини

(Departament Dziedzictwa Narodowego). Цей державний

структурний підрозділ, який був створений у 1990 р. для

документування й охорони спільного культурного надбання,

значну увагу приділяв документуванню розпорошених

бібліотечних і архівних зібрань, зокрема, втрат польських

бібліотек під час Другої світової війни. Результатом такої

роботи стала публікація серії інформаторів (Seria A: Straty

Kultury Polskiej) про втрати бібліотек і приватних зібрань на

польських землях в межах кордонів 1939-1945 рр.46.

45 Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1553-1939) / Urszula Paszkiewicz. – Warszawa, 1996. – 96 s.; Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1510-1939) / Urszula Paszkiewicz ; Ministerstwo kultury i sztuki, Biuro Pełnomocnika Rządu do Spraw Polskiego dziedzicnwa kulturalnego za Granicą ; [red. Hanna Łaskarzewska]. – Warszawa : DiG, 1998. – 260 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria B. Wspólne Dziedzictwo). 46 Straty bibliotek polskich w czasie II Wojny Światowej / oprac. Barbara Bieńkowska. – Warszawa 1994. – 131 s., mapy. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria A. Straty Kultury Polskiej); Mężyński A. Kommando Paulsen, październik-grudzień 1939 r. / Andrzej Mężyński. – Warszawa, 1994. – 187 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria A. Straty Kultury Polskiej); Biblioteki na wschodnich ziemiach II Rzeczypospolitej : informator / oprac. U. Paszkiewicz [i in.] ; red. B. Bieńkowska ; Biuro pełnomocnika Rządu do spraw Polskiego dziedzictwa kulturalnego za granicą. – Poznań : Bogucki Wydawnictwo Naukowe, 1998. – 795, [4] s., 2 l. dod. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria B. Dziedzictwo kulturalne); Informator o stratach bibliotek i księgozbiorów domowych na

28

Ще одна його видавнича серія – (довідники дослідниці

Уршулі Пашкевич про рукописні інвентарі й каталоги

бібліотек на колишніх східних землях Речі Посполитої за

1510-1939 рр.47) стосується проблем книжки і бібліотек на

східних землях Речі Посполитої (Seria B: Wspólne

Dziedzictwo).

Окрім того, Варшавський університет разом з

Інститутом бібліотекознавства і наукової інформації у

1975-2003 рр. видавали серію „Z badań nad Polskimi

księgozbiorami historycznymi” (вийшов 21 т.), 15-й том якої

присвячено розпорошеним колекціям48. Важливо, що в цьому

виданні є розділ „З теорії і методології бібліотекознавства”, в

якому розглядаються питання методологічного характеру. У

2006 р. назва серії була змінена на: „Z badań nad ksiażką i

księgozbiorami historycznymi”, в якій до 2011 р. побачило світ

5 томів.

Відома в Польщі установа – Осередок охорони і

консервації пам’яток (Ośrodek Ochrony i Konserwacji

Zabytków) – від січня 1997 р. видавала часопис, присвячений

втраченим пам’яткам історії та культури, „Cenne,

Bezcenne/Utracone” – спершу як двомісячник, згодом як

квартальник (з’явилося 67 випусків). Постійні рубрики

видання висвітлюють долю польських колекцій, втрачених

terytoriach polskich okupowanych w latach 1939-1945 (bez ziem wschodnich) / oprac. U. Paszkiewicz, J. Szymański ; red. B. Bieńkowska. – Poznań : Bogucki Wyd-wo naukowe S.C., 2000. – S. 209-459, 1 l. dod. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria A. Straty kultury polskiej); Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939-1945 : wybór dokumentów źródłowych / wybór i oprac. Andrzej Mężyński przy współpracy Hanny Łaskarzewskiej. – Warszawa, 2003. – XXXIV, 540 s.47 Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1553-1939) / Urszula Paszkiewicz. – Warszawa, 1996. – 96 s.; Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1510-1939) / Urszula Paszkiewicz ; Ministerstwo kultury i sztuki, Biuro Pełnomocnika Rządu do Spraw Polskiego dziedzicwa kulturalnego za Granicą ; [red. Hanna Łaskarzewska]. – Warszawa : DiG, 1998. – 260 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria B. Wspólne Dziedzictwo).48 Z badań nad polskimi księgozbiorami historycznymi. – Warszawa, 1993. – T. 15 : Zbiory rozproszone. – 190 s.

29

під час Другої світової війни, польських резиденцій і садиб

на колишніх східних землях, польських бібліотек, музеїв та

архівів на всіх континентах, втрату безцінних пам’яток, їх

крадіжки тощо.

З метою обміну досвідом у вивченні історичних колекцій

Польське бібліологічне товариство провело у співпраці з

різними інституціями понад 10 міжнародних наукових

тематичних конференцій, присвячених польським

історичним книгозбірням49.

Найновіший досвід у реєстрації полонійних колекцій за

кордоном демонструє Департамент культурної спадщини

Міністерства культури і національної спадщини Польщі

(Departament Dziedzictwa Kulturowego Ministerstwa

Kultury i Dziedzictwa Narodowego). Продовжуючи програму

«Реєстрація польських зібрань за кордоном», яка

здійснюється від 2006 р., ця державна інституція розпочала

реєстрацію полонійних зібрань у закордонних сховищах.

Головною метою проекту є «збирання й публікація

інформації про існуючі зараз польські збірки для

впорядкування знань і формування напрямів можливих

наукових досліджень»50. «Полонійними» колекціями

вважаються такі, що відповідають хоча б одному з названих

критеріїв: польська мова, польська тематика або польське

авторство, надруковані в польських (чи полонійних)

видавництвах, а також мають польське походження – зібрані

поляками і містять іноземну літературу. Реєстрації

49 Напр.: “Dokumentacja księgozbiorów historycznych. Współpraca krajowa i międzynarodowa”; “Zabezpieczenie i wykorzystanie księgozbiorów instytucji likwidowanych i reorganizowanych” (обидві в 1993 р.); “Skutki II wojny światowej dla bibliotek polskich” (1994), “Bibliotekarskie kontakty polsko-niemieckie – wczoraj i dziś” (1996); “Z problemów ochrony europejskiego i narodowego dziedzictwa piśmienniczego” (1997) та ін.50 Інформаційний лист директора Департаменту Культурної Спадщини Яцека Мілера (Варшава, 21 травня 2010), надісланий до Відділу історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника 7 жовтня 2013 р.

30

підлягають історичні, наукові й бібліофільські зібрання

(колекції), які становлять польську культурну спадщину.

Окрім бібліографічних записів, найважливішим джерелом

інформації про колекції є анкета, розроблена Департаментом

культурної спадщини (див. Додаток IV). Зібраний матеріал

планується опублікувати як другий том довідника

«Współczesne księgozbiory polskie za granicą. Kolekcje polskie

w bibliotekach obcych: Informator». Цікаво, що поняття

польських книгозбірень передбачає реєстрацію всіх видів

фондів: рукописів, стародрукованих видань, картографії,

іконографії, нотодруків, архівних матеріалів, творів

мистецтва й історичних предметів.

Варто зазначити також значний внесок у дослідження

львівських бібліотек XVI-XVII ст. колишнього львів’янина

Едварда Ружицького (Інститут бібліотекознавства та

наукової інформації Сілезького університтеу в Катовіце)51.

І.3. Російська Федерація, Російська державна бібліотека,

Науково-дослідний відділ рідкісних книг; Всеросійська

державна бібліотека іноземної літератури ім. М. І.

Рудоміно

Серед робіт, в яких історичні колекції потрапляють в

проекцію наукового огляду, прислужилися різножанрові

праці закордонних науковців, зокрема російських

книгознавців М. Афанасьєва, С. Фунтікової, М. Салонікова,

51 Różycki E. Książka polska i księgozbiory we Lwowie w epoce renesansu i baroku / Edward Różycki. – Wrocław : Ossolineum, 1994. – 269, [1] s.; Różycki E. Księgozbiory i ich użytkownicy we Lwowie w epoce renesansu / Edward Różycki // Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. – Kraków, 1995. – T. I : Studia z dziejów Lwowa / pod red. W. Żalińskiego i K. Karolczaka. – S. 8–10; Różycki E. Druki XVI wieku w zbiorach Biblioteki Katedralnej we Lwowie / Jolanta Gwioździk, Edward Różycki. – Warszawa : DiG, 2008. – 251 s.; Ружицький Е. До історії бібліотеки львівського Катедрального костелу латинського обряду / Ружицький Едвард // Вісник Львів. ун-ту. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. – Львів, 2009. – Вип. 4. – С. 195–199 та ін.

31

Н. Єлизарової52. Цікаві теоретичні дослідження стосовно

приватних бібліотек, наприклад, у Російській національній

бібліотеці в Санкт-Петербурзі (колишня Державна публічна

біліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна) багато років

провадить О. М. Ільїна53.

Крім того, у Російській державній бібліотеці (раніше –

Державна біліотека СРСР ім. В. І. Леніна) за останні

тридцять років опубліковано чимало матеріалів щодо

книжкових пам’яток, у т. ч. колекцій-книжкових пам’яток,

починаючи від праць К. Яцунок54 і каталогів «Фонды

книжных памятников РФ». У Росії внесли відповідні зміни

до «Закону про бібліотеки та бібліотечну справу»,

підготували й ратифікували ГОСТ 7-87 «Книжные

памятники», де чітко зазначили, що таке колекція-книжкова

52 Афанасьев М. Перемещенные коллекции и их судьба / М. Афанасьев // Библиотека. – 1996. – № 10. – С. 12–15. (Спец. вкладка № 2); Библиотека Ф. М. Достоевского : опыт реконструкции ; научное описание / Рос. акад. наук, Ин-т русской литературы (Пушкинский дом) ; сост. : Н. Ф. Буданова, Н. С. Быкова, С. А. Ипатова [и др.]. – СПб. : Наука, 2005. – 336, [2] с. : ил.; Фунтикова С. П. Православные библиотеки: прошлое и настоящее : учеб. пособие / С. П. Фунтикова ; Моск. гос. ун-т культуры и искусств. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – М. : Изд-во МГУКИ, ИПО Профиздат, 2002. – 254 с. – (Серия «Современная библиотека» ; вып. 23); Салоников Н. В. Библиотека Новгородской духовной семинарии: состав и история формирования : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография, источниковедение и методы исторических исследований» / Салоников Николай Вячеславович ; Ин-т всеобщ. истории РАН. – Великий Новгород, 2004. – 28 с.; Елизарова Н. В. Библиотеки Русской православной церкви в распространении духовного просвещения среди населения Сибири в 1881– 1917 гг. : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. ист. наук : 07.00.02 «Отечественная история» / Елизарова Наталья Владимировна ; Кемеров. гос. ин-т. – Кемерово, 2007. – 24 с.; Елизарова Н. В. Библиотеки Русской православной церкви в распространении духовного просвещения среди населения Западной Сибири в 1881 – 1917 гг. : монография / Н. В. Елизарова. – Омск : Литера, 2014. – 328 с.53 Ильина О. Н. О некоторых подходах к реконструкции личных библиотек / О. Н. Ильина // Книжное дело в России в ХІХ – начале ХХІ века. – СПб., 2006. – Вып. 13. – С. 70-94; Ильина О.Н. Изучение личных библиотек в России : материалы к указ. лит. на рус. яз. за 1934–2006 гг. / О. Н. Ильина. – Санкт-Петербург : Сударыня, 2008. – 502 с. 54 Яцунок Е.И. Единый фонд книжных памятников страны как взаимодополняющая система / Е. И. Яцунок // Национальная библиотека в современном социокультурном процессе : Румянцевские чтения – 2002 : тезисы и сообщения. – Москва : Пашков дом, 2002 . – С. 102-105; Яцунок Е.И. Подпрограмма "Книжные памятники РФ": проблемы реализации и перспективы / Яцунок Е.И. // Библиотечное дело – ХХІ век : науч.-практ. сб. – М., 2006. – Вып. 1(11). – С.64-95. – (Прил. к журн. "Библиотековедение"); Яцунок Е. И. О ходе работы по созданию электронного Общероссийского свода книжных памятников / Е. И. Яцунок // Румянцевские чтения – 2003: Культура: от информации – к знанию [Электронный ресурс] : тезисы и сообщения. – Москва : Пашков дом, 2003. – С. 284-288.

32

пам’ятка, критерії ознак колекцій і т. д. З 2000 р. виконується

національна програма зі збереження бібліотечних фондів

РФ, складовою якої є підпрограма «Книжкові пам’ятки

Російської Федерації» («Книжные памятники Российской

Федерации»). Одним із головних її завдань від 2002 р. є

формування «Загальноросійського зводу книжкових

пам’яток» («Общероссийского свода книжных памятников»),

який складається з трьох незалежних реєстрів: «Фонди

книжкових пам’яток», «Книжкові пам’ятки-колекції» і

«Окремі книжкові пам’ятки».55

Від 2010 р. на їх підставі створюється банк даних

бібліографічного і книгознавчого характеру про книжкові

пам’ятки Російської Федерації, який служить основою для

централізованого державного обліку книжкових пам’яток.

Координатором формування Зводу є Російська державна

бібліотека (Науково-дослідний відділ рідкісних книг).

Учасниками формування Зводу є сертифіковані фахівці

бібліотек, музеїв і архівів федерального рівня, які володіють

великими зібраннями книжкових пам’яток, і працівники

регіональних центрів роботи з книжковими пам’ятками.

За 2000—2011 роки було зібрано відомості про фонди

542 установ, в яких зберігаються книжкові пам’ятки (204

бібліотеки, 148 музеїв, 69 архівів, 27 наукових установ, 94

навчальних закладів) і 519 колекцій, які мають ознаки

книжкових пам’яток, підготовано описи 120 000 видань, всі

примірники яких можуть вважатися окремими книжковими

пам’ятками.

55 Руденко И.А. Книжные памятники-коллекции: типология, объектов регистрации и принципы описания / И.А. Руденко // Библиотечное дело – ХХІ век : науч.-практ. сб. – Москва, 2011. – Вып. 1 (21). – С. 83-91; Карпова И.Л. Методология и технологический инструментарий описания единичных книжных памятников / И.Л. Карпова, И.А. Руденко // Библиотечное дело – ХХІ век : науч.-практ. сб. – Москва, 2011. – Вып. 1 (21). – С. 91-100.

33

До реєстру «Книжкових пам’яток-колекцій» внесено

дані про: тематичні, видові та ін. книжкові колекції (73);

книжкові колекції колективних власників (11); приватні

книжкові колекції (189)56.

Якщо говорити про наявність великої кількості

книжкових колекцій т. зв. «трофейної» літератури, не можна

не згадати Всеросійську державну бібліотеку іноземної

літератури ім. М. І. Рудоміно та її досвід вивчення

історичних колекцій57. Ці переміщені культурні цінності

були вивезені до Російської Федерації в основному після

Другої світової війни з Німеччини, Австрії та інших

європейських країн58. Також до фонду ВДБІЛ на початку

1950-х років було влито значний масив літератури,

вилученої із книгозбірень України, зокрема зі Львова59.

І.4. Україна, Львівська національна наукова бібліотека

України імені В. Стефаника, Науково-дослідний відділ

історичних колекцій

56 Российская государственная библиотека : Книжные памятники Российской Федерации [Електронний ресурс] : [веб-портал]. – Режим доступу: http://kp.rsl.ru/index.php?f=167. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 17 трав. 2013 р.57Дмитриева К. Исторические коллекции ВГБИЛ в современном научно-информационном пространстве / К. Дмитриева // Книжкові колекції, рідкісні видання та рукописи в сучасному науково-інформаційному просторі : матеріали конф., присвяч. 85-річчю Музею книги Одес. держ. наук. б-ки ім. М. Горького, Одеса, 25–27 верес. 2007 р. / упоряд. Т. Л. Подкупко. – Одеса, 2008. – С. 62–68; Иностранные книжные знаки в собрании редких книг Всероссийской государственной библиотеки иностранной литературы имени М. И. Рудомино : [кат. экслибрисов] / сост. : Е. В. Журавлева, Н. Н. Зубков, Е. А. Коркмазова. – М. : Рудомино, 1999. – 447 с. : ил. 58 Перемещенные культурные ценности: коллекции // www.libfl.ru/restitution/collection.html.59 Більше про це у передмові до каталога, який є одним з позитивних прикладів опрацювання та наукового використання історичних колекцій ВДБІЛ: Зубков Н. Предисловие / Николай Зубков // Иностранные книжные знаки в собрании редких книг Всероссийской государственной библиотеки иностранной литературы имени М. И. Рудомино / М-во образования, культуры и науки Нидерландов, Посольство Королевства Нидерландов, Всероссийская государственная библиотека иностранной литературы им. М. И. Рудомино ; [сост.: Е. В. Журавлева, Н. Н. Зубков, Е. А. Коркмазова]. – М., 1999. – С. 16. Також див. статті: Кривенко М. Львівська бібліотека іноземної літератури: з історії формування фондів / Маргарита Кривенко // Książka, biblioteka, informacja – między podziałami a wspólnotą / red. Jołanta Dzieniakowska. – Kielce : Wyd-wo Akademii Świętokrzyskiej, 2007. – S. 349-357. (S. 350-351); Кривенко М. Омелян Масляк – фундатор Львівської бібліотеки іноземної літератури / Маргарита Кривенко // Записки ЛНБ. – Львів, 2004. – Вип. 12. – С. 253-254.

34

З початком новітньої історії України активізувалося

вивчення книжкових та рукописних колекцій ЛННБ України

ім. В. Стефаника. Окремі дослідження про великі історичні

книгозбірні, які стали основою львівської академічної

бібліотеки, здійснювалися в різних функціональних

підрозділах і стосувалися власних фондів. Бібліографи,

бібліотекознавці і книгознавці ЛННБ України ім. В.

Стефаника (М. Романюк, М. Вальо, Є. Наконечний, С.

Костюк, Л. Ільницька, Л. Крушельницька, О. Колосовська, І.

Качур, Л. Головата, С. Арсірій, Н. Кунанець, П. Баб’як, О.

Дзьобан, Т. Гуцаленко, В. Фрис, М. Дядюк, Я. Сеник, В.

Солук, О. Осадця, В. Пасічник, Н. Падюка, Т. Огородник, Т.

Литвин, З. Бродик, М. Кривенко, Г. Сварник, Р. Дзюбан, Л.

Кусий та інші) розглядали питання походження,

формування, долі, складу і змісту історичних бібліотек,

зібрань та колекцій. Були видані довідники, каталоги,

збірники статей та матеріалів конференцій, чимало окремих

публікацій60.

Дослідженню бібліотек західного регіону України

присвячено ряд статей з питань історії бібліотечної справи

Галичини другої половини ХІХ ст. – першої половини ХХ ст.

60 Більшість цих праць зареєстровано в бібліографічних покажчиках: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України : покажч. вид. б-ки та л-ри про її діяльність (1981 – 2000 рр.) / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [уклад.: Л. П. Квятковська, В. М. Мартинович]. – Львів, 2004. – 323 с. ; Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України : покажч. вид. б-ки та л-ри про її діяльність (2001 – 2005) / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [уклад. В. М. Мартинович]. – Львів, 2007. – 298, [1] с. ; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника : покажч. вид. б-ки та л-ри про її діяльність (2006 – 2009) / НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника ; [уклад.: Л. О. Ільницька, М. З. Литвин, І. В. Морозова, , В. М. Мартинович]. – Львів, 2010. – 276, [1] с. Також у 2010-2011 рр. вийшли друком одразу два (хоча й дуже схожі за наповненням) монографічні дослідження колишньої працівниці ЛННБ України ім. В. Стефаника Н. Кунанець, яка узагальнила багаторічну роботу колективу бібліотеки: Кунанець Н. Е. Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. – 1939 р.) : консолідований інформаційний ресурс : монографія / Н. Е. Кунанець ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2011. – 446 с., іл.; Кунанець Н. Е. Наукові бібліотеки Львова (1784-1939) : особливості становлення і розвитку, формування фондів та колекцій / Н. Е. Кунанець ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010. – 241 с., іл.

35

як методологічного й узагальнюючого характеру61, так і

публікації про окремі формування та певні періоди

функціонування бібліотек Львова різних типів (наукових,

відомчих, громадських, монастирських, приватних), таких

як: Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), Народного

дому, «Просвіти», бібліотеки та Центрального

василіанського архіву у Львові, бібліотеки митрополита

Андрея Шептицького, А. Петрушевича, родини

Свідзінських, І. Крип’якевича, І. Свєнціцького,

Дідушицьких, Дортуса де Мерана та ін.62. Однак досі жодне з

львівських бібліотечних зібрань чи колекцій не отримало

дисертаційного (окрім книгозбірні «Студіону»63) чи

61 Арсірій С. Історія бібліотечної справи на західноукраїнських землях: досвід і проблеми вивчення / Світлана Арсірій // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 77–88; Арсірій С. Ретроспективна частина фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: проблеми вивчення і реконструкції / Світлана Арсірій // Бібліотеки на західноукраїнських землях ХVІІІ–ХХ ст. : доп. та повідомл. Другої наук. конф., Львів, 29–30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 5–15; Кунанець Н. До історії бібліотек у Західній Україні (1848–1900 рр.) / Кунанець Наталія // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 89–98; Фрис В. Бібліотеки на західноукраїнських землях у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. / Фрис Віра // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 171–186.62 Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди : матеріали круглого столу / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НТШ у Львові ; упорядкув. та заг. ред. текстів Л. І. Ільницької. – Львів, 1996. – 138 с.; Колосовська О. Бібліотека Народного Дому: з історії формування фондів / Колосовська Ольга // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 114–134; Гуцаленко Т. «Бібліотека та центральний василіанський архів у Львові» / Тетяна Гуцаленко // Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 20–21 верес. 1996 р. – Львів, 1999. – С. 128–149; Дзьобан О. Бібліотека Митрополита Андрея Шептицького у Львові / Дзьобан Олександр // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 141–151; Колосовська О. Автографи на книгах бібліотеки А. С. Петрушевича / О. Колосовська // Записки ЛНБ. – Львів, 2003. – Вип. 11.– С. 39–72; Колосовська О. Формування славістичної бібліотеки Антона Петрушевича / Ольга Колосовська // Проблеми слов’янознавства : зб. наук. пр. – Львів, 2004. – Вип. 54. – С. 190–201; Кольбух М. З історії бібліотеки родини Свідзінських / Кольбух Марія // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 152–159; Литвин Т. Бібліотека Івана Крип’якевича: тематична та історико-книгознавча характеристика / Тамара Литвин // Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 519-540; Сідун О. Автографи на книгах з приватної бібліотеки Іларіона Свєнціцького / Ольга Сідун, Володимир Труш // Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 381-410; Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких: історія, шляхи формування фондів / Мирослава Дядюк // Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 431-455; Качур І .  Доля однієї французької книгозбірні XVIII ст. (На основі збереженої в ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України частини колекції Ж.-Ж. Дортуса де Мерана / І. Качур // Записки ЛНБ. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 410-429.63 Кривенко М. О. Книгозбірня «Студіону» у Львові (1909-1940): історія, сучасний стан фонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Кривенко Маргарита Олександрівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2010. – 20 с.

36

монографічного опрацювання; немає друкованих каталогів

цих українських історичних формувань.

Про необхідність системного дослідження історичних

колекцій ЛНБ ім. В. Стефаника АН України йшлося ще

наприкінці 1992 р., коли директор бібліотеки Л.І.

Крушельницька на засіданні Вченої Ради 14 грудня 1992 р.

доповіла про «українські історичні колекції як джерело до

вивчення історії України і про створення відділу

документації українських історичних книгозбірок»64. Тоді ж

було встановлено контакти з відділом історичних

книгозбірень Національної бібліотеки у Варшаві з метою

створення аналогічного підрозділу для вивчення українських

книжкових колекцій у бібліотеках світу.

Невдовзі, у лютому 1993 р., заступник директора ЛНБ

ім. В. Стефаника з наукової роботи М. М. Романюк

повідомив, що вирішується «питання про створення відділу

документації українських історичних книгозбірок»65. Однак

лише через 10 років з’явилася можливість реалізувати цю

ідею.

Науково-дослідний відділ історичних колекцій (далі –

ВІК) ЛННБ України ім. В. Стефаника створений у 2003 р. з

метою, як зазначено в Положенні про нього, «наукового

дослідження та складання документації про бібліотечні

колекції, зібрання, особисті бібліотеки та рукописні

матеріали в Україні й за кордоном, їх формування, історію та

сучасний стан збереження»66. Слід зазначити, що вперше в

64 Протоколи засідань Вченої Ради при дирекції та оперативних нарад дирекції за 1990-1995 рр. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архів. – Оп.1, спр. 2741. – Арк. 32 зв.65 Протоколи засідань Вченої Ради при дирекції і матеріали до них за 1993 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. – Оп.1, спр. 2794. – Арк. 14.66 Положення про Науково-дослідний відділ історичних колекцій від 1 квітня 2003 р. Докладніше про історію та діяльність відділу див.: Сварник Г. Науково-дослідний відділ історичних колекцій / Галина Сварник // Записки ЛННБУ. – Львів, 2010. – Вип. 2 (18). – С. 512-524.

37

системі бібліотечних установ України було «створено

окремий колектив науковців, дослідницька робота якого

спрямована на вивчення долі бібліотечних, музейних та

архівних збірок у період Другої світової війни, втрат і

переміщення культурних цінностей на Захід і на Схід»67.

Робота у відділі почалася з накопичення матеріалу, який

мав служити відправною точкою і певним часовим зрізом

для дослідження історичних колекцій на українських

етнічних землях. Одним із масштабних завдань ВІКу стала

підготовка Довідника про українські книжкові та рукописні

зібрання Центрально-Східної Європи68. Виконання теми

передбачало пошукову роботу з виявлення, обліку і

складання реєстру бібліотечних, музейних та архівних

установ в Україні й за кордоном, передусім, в Польщі, які

містять колекції україніки. Зокрема, дослідження мало на

меті простежити післявоєнну долю книгозбірень

еміграційних осередків у Польщі й зібрати про них

відповідні матеріали. Шляхом пошуку та копіювання

матеріалів з літератури, вивчення довідково-інформаційних

видань, періодики, науково-довідкового апарату бібліотек,

архівів, музеїв, інтернет-ресурсів та перевірки відомостей de

visu на місці під час закордонних відряджень сформовано

банк даних історичної документації про книжкові й

рукописні колекції. Укладено перелік тематичної

бібліографії, яка стосується рукописної україніки в Польщі, а

до довідки про кожну з інституцій укладено спеціальну

бібліографію. Опрацьовано дані про понад 50 населених

пунктів Польщі та укладено реєстри. Вивчено та здійснено

науковий опис окремих історичних колекцій. У ході цієї 67 Сварник Г. Науково-дослідний відділ історичних колекцій / Галина Сварник // Записки ЛННБУ. – Львів, 2010. – Вип. 2 (18). – С. 513.68 Тема затверджена Постановою Бюро відділення історії, філософії та права НАН України 10 січня 2005 р.

38

роботи виявлено комплекси рукописної україніки в

Національному закладі ім. Оссолінських у Вроцлаві, де

опинилася значна частина збірок довоєнного львівського

Оссолінеуму, документацію Бібліотеки НТШ у Львові та

інших львівських інституцій.

Завдяки тривалій співпраці з Національною бібліотекою

у Варшаві (БНВ), докладно вивчено й описано цінні

українські збірки з Бібліотеки НТШ у Львові, вивезені під

час Другої світової війни з рукописного відділу Львівської

філії БАН УРСР. На сьогодні у Варшаві архів НТШ

опрацьований, змікрофільмований і доступний для

використання69. Також досліджено і введено до наукового

обігу нові матеріали про найдавнішу західноукраїнську

книгозбірню – Бібліотеку греко-католицької митрополичої

капітули в Перемишлі, яка в післявоєнний період була

розпорошена по різних установах Польщі70.

У 2006 р. у ВІК опрацьовано двотомне видання

польського бібліофіла Едварда Хвалєвіка “Zbiory polskie”71, –

на той час найповніший інформатор про польські історичні

колекції здебільшого на території Галичини й Волині. Цей

довідник охоплював також зібрання української

провенієнції, тому на його підставі було укладено робочу

базу даних, до якої внесено близько 400 позицій, частину

яких становили українські історичні колекції.

69 Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві : каталог-інформатор / Галина Сварник. – Варшава ; Львів ; Нью-Йорк : Укр. архів ; НТШ, 2005. – 352 c. : іл.70 Кривенко М. Бібліотека Перемиської греко-католицької капітули у світлі архівних матеріалів м. Любліна / Маргарита Кривенко // Записки ЛНБ. – Львів, 2009. – Вип. 1 (17). – С. 544-570 : іл.71 Chwalewik E. Zbiory Polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone / Edward Chwalewik. – Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza ; T-wo wydawnicze w Warszawie. – T. 1 : A-M. – 1926. – IX, 489 s. ; T. 2 : N – Ż. – 1927. – 559, [1] s.

39

Логічним етапом у дослідженні історичних колекцій

стала науково-дослідна робота з їх паспортизації, адже від

моменту свого заснування ВІК займався документуванням

бібліотечних зібрань і рукописних колекцій Львівської

наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Починаючи з 2008 р., у

планах роботи Відділу передбачено їх систематичне

виявлення, реєстрація і науковий опис.

Формується загальна база даних «Історичні бібліотечні

зібрання і колекції», яка включає відомості про історичні

колекції (бібліотеки, архіви, музеї, збірки церковних установ,

приватні зібрання тощо) різної національної провенієнції,

передусім, українські, з території Галичини, зокрема, Львова

– від найдавніших часів і до припинення їхнього існування.

Об’єктом дослідження стали не тільки книгозбірні

українських власників чи галицькі колекції; а також всі їх

складові частини, що увійшли до ЛННБУ у 1940-х рр.

Окремим історичним колекціям присвячено ряд

публікацій науковців ВІК: архівам Дмитра Донцова, Івана

Франка, УНР-івської еміграції, товариства “Просвіта”,

Легіону Українських Січових Стрільців, бібліотекам Юра

Меженка та Ярослава Дашкевича (Галина Сварник);

книгозбірні «Студіону» у Львові, приватним бібліотекам

українських діячів, бібліотеці Карла Крумбахера

(Маргарита Кривенко); історії відділу спецфондів ЛНБ АН

УРСР, Бібліотеці Єврейської релігійної громади (Леся

Кусий); архівам Міністерства закордонних справ

Чехословаччини, ОУН, історії відділу концентрації

Львівської філії БАН УРСР (Володимир Муравський);

бібліотеці „Народного дому” у Львові, фонду Архівного

управління у Львові за 1941-1944 рр., історії ІІ відділу

Державної бібліотеки у Львові 1944 р., мистецьким

40

пам’яткам і збіркам Львова, зокрема, колекції рисунків

Альбрехта Дюрера, архіву Федора Максименка, бібліотеці

Михайла Грушевського (Роман Дзюбан); Бібліотеці

львівського Оссолінеуму (Г. Сварник, Р. Дзюбан) та ін.

На даному етапі паспортизації підлягають саме

історичні колекції нашої бібліотеки, сформовані в різні

історичні періоди, передусім – колекції українського

походження. Основою для формування цієї бази даних стали

рукописні та друковані джерела, виявлені в бібліотеках,

архівах і музеях України (передусім – в Архіві ЛННБУ та ін.

відділах), а також за кордоном (зокрема, НЗіО у Вроцлаві).

Додаткові відомості черпаються з широкого діапазону

науково-довідкової літератури: з українських і польських

довідників, монографічних видань та окремих статей

працівників нашої й інших львівських бібліотек, музеїв,

архівів, наукових установ тощо.

Частина опрацьованих матеріалів увійшла до першого

тому збірника документів і матеріалів «Львівська

національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника:

переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945»72, ще частина

буде опублікована в наступному томі, який охоплюватиме

1946 – 1990-ті рр. За документальними джерелами до бази

даних було внесено облікові дані за різні періоди існування

історичних книгозбірень, зміни їхніх кількісних

характеристик, місць зберігання тощо. Задокументовано

більше тисячі історичних колекцій, які зберігалися в

державних, приватних та громадських зібраннях Західної

України до 1939 р. і були націоналізовані, реорганізовані,

72 Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945 : зб. док. і матеріалів / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).

41

переміщені, розпорошені, втрачені під час Другої світової

війни та в перші повоєнні роки. Серед них – 556 приватних

(особистих і родинних) колекцій, у т. ч. – 231 українська та

325 – польських, вірменських, єврейських, німецьких та

інших; 167 бібліотек та випозичалень книжок (у т. ч. – понад

70 тільки у Львові); 19 архівів; 85 музеїв; 46 інших установ;

186 – окремих збірок.

Міжнародне значення цього збірника, де вперше

введено в наукових обіг ряд документальних матеріалів, а

також зазначено українську державну позицію в питанні

переміщення і втрат українських культурних цінностей під

час війни, підкреслено у ґрунтовних рецензіях,

опублікованих польськими дослідниками протягом 2011-

2013 рр.73.

Паспортизації передувала тривала й поглиблена

науково-пошукова робота. Упродовж 2011-2013 рр.

працівники Відділу упорядковували паспортну систему

історичних колекцій, опрацьовували форму паспорта-

характеристики окремих формувань і здійснювали їхню

паспортизацію; формували „Перелік паспортизованих

колекцій”. Створено уніфіковану систему запису джерел для

граф «Підстава паспортизації» та «Підстава доповнення». У

процесі створення переліку виникла потреба ввести умовне

позначення для колекцій, які не належали до фондів ЛННБ

України ім. В. Стефаника.

73 Dworschaczek M. [Рецензія] / М. Dworschaczek // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. – Wrocław, 2011. – Zesz. 22. – S. 329-335; Matwijów M. [Рецензія] / М. Matwijów // Roczniki Biblioteczne. – Wrocław, 2012. – Zesz. LVI. – S. 255-262. – Рец. на кн.: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945 : зб. док. і матеріалів / НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).

42

На кінець 2013 р. загальна кількість паспортизованих

історичних формувань становить 371 колекцію (у т.ч. 87

паспортів бібліотек установ; 284 – особистих і родинних

колекцій).

Комп’ютерна база даних створюється згідно з

паспортом на бібліотечне зібрання та колекцію для

державного реєстру національної історико-культурної

спадщини. Для зручності використовується звичайний

текстовий формат Word і паспорти створюються у вигляді

окремих файлів. У додатках передбачено поля для зображень

власницьких знаків тощо. Таблиця адрес історичних

колекцій формується у форматі Microsoft Excell.

На основі заповнених паспортів ВІК планує

підготувати (2014-2016 рр.) і видати путівник „Приватні

бібліотеки українських діячів у фонді ЛННБ України ім. В.

Стефаника”.

Підсумовуючи, треба сказати, що досліджувати

історичні колекції можна двома основними методами: а)

через реконструкцію фонду конкретного зібрання та його

аналіз (тобто зсередини); б) через виявлення джерел, які

містять потрібні відомості про колекцію (тобто ззовні).

Використання першого методу (ним користуються

київські колеги), передбачає зосередження основної уваги на

самій книжці як джерелі інформації про неї. Аналіз

покрайніх записів, присвят, власницьких знаків, шрифтів,

ілюстрацій, оправ тощо допомагає не лише вивчити

книгознавчі аспекти цих колекцій, а й дослідити їхню

історію. Цей метод не виключає залучення архівних

документів як необхідних джерел дослідження.

Другий метод (який обрали, зокрема, польські колеги)

передбачає передусім виявлення та опрацювання в

43

бібліотеках і архівах різнорідних документальних,

друкованих та електронних джерел.

Очевидно, що ВІК ЛННБ України ім. В. Стефаника

обрав саме другий метод дослідження, оскільки: а) одним із

завдань цього структурного підрозділу є документування

історичних колекцій, які зазнали переміщення,

розпорошення чи втрат; б) робота відділу не пов’язана

безпосередньо з бібліотечними фондами (відділ не є

фондозберігачем) і здійснюється через формування

документаційно-інформаційної бази даних про ці фонди.

Однак це не означає, що працівники ВІК не поєднують ці два

методи наукового дослідження історичних колекцій,

розуміючи, що наукова реконструкція можлива лише за

умови залучення сукупності різноманітних джерел.

ІІ. Основні терміни та їх визначення

Дослідження історичних колекцій, як вже було

зазначено, є важливим напрямом сучасного книгознавства та

бібліотекознавства в Україні. На сьогодні методологія

вивчення цих формувань як об’єктів наукового опису

розвивається і досі не є остаточно усталеною. У спеціальній

науковій літературі немає однозначності в термінології, яка

застосовується залежно від характеру і аспекту завдань

дослідження, – передусім щодо обліково-реєстраційних

понять складових ретроспективних фондів – «колекція»,

«бібліотека», «зібрання», а також, коли йдеться про

вживання термінів «особиста» та «особова» (колекція,

книгозбірня тощо), які часто використовуються на

позначення тих самих понять. У праці про домашні

бібліотеки Східної Галичини 1772-1918 рр. польський

дослідник Ю. Шоцький вживає терміни „приватна”,

44

„особиста”, „власна книгозбірня” як синоніми, на відміну від

інституційних бібліотек74. Слід зазначити, що в українській

книгознавчій науці побутував термін «особиста

бібліотека»75, а з кінця ХХ ст. (Л. Дубровіна, Л. Муха, Г.

Ковальчук, Л. Лисенко та ін.) для позначення приватної

бібліотеки, яка перейшла в іншу власність, активно

використовують термін «особова», запозичений з архівної

практики. Із знищенням будь-якої історичної колекції чи з

поглинанням її іншим зібранням вона не втрачає ознак свого

походження, що є основним чинником для її ідентифікації.

Однак, з огляду на значення слів „особиста” та „особова”,

цей термін набуває нового значення, – відображаючи долю

приватної колекції (зміна власника, втрата цілісності тощо),

він вказує на її сучасний статус стосовно до установи-

фондозберігача і позначає фонд особового походження.

Питання понятійно-категоріального апарату та

класифікації термінів і визначень в Україні в останні

десятиліття найбільше вивчали у Києві (в НБУВ – Л.А.

Дубровіна, Л.В. Муха, Л.В. Лисенко, П.В. Голобуцький,

Н.М. Ольховик76) та у Львові (ЛННБ України ім. В. 74 Szocki J. Księgozbiory domowe w Galicji Wschodniej, 1772-1918 / Józef Szocki. – Kraków : Wyd-wo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001. – S. 5.75 Напр.: Колесник, Є. О. Особисті бібліотеки вчених у наукових установах АН УРСР / Є. А. Колесник // Вісник АН УРСР. – 1979. – № 9. – С. 108–110.76 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 58-80; Дубровина Л. А. Исторические коллекции книг и библиотечных собраний и cовершенствование их организации и хранения / Л. А. Дубовина, Л. В. Муха // Прогрессивные библиотечные технологии: организация и управление. – Киев, 1989. – С. 127–133; Дубровина Л. А. Историко-культурные фонды библиотек как объект междисциплинарных исследований / Л. А. Дубовина, М. С. Слободяник // Роль библиотек в развитии общества : тез. докл. и сообщ. Междунар. науч. конф. (10–13 окт. 1989 г., Киев). – Киев, 1989. – С. 33–37; Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАНУ, НБУВ. – Київ, 1997. – 52 с.; Муха Л. В. Бібліотечні колекції та зібрання в системі історико-культурних фондів: реконструкція і реєстраційний опис : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Муха Людмила Вікторівна ; НАНУ, НБУВ. – Київ, 1997. – 26 с.; Лисенко Л. В. Наукові категорії “колекція”, “зібрання”, “бібліотека” як об’єкт вивчення, опису та реєстрації: до проблеми класифікації понять / Л. В. Лисенко // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2003. – № 8. – С. 216–224; Лисенко Л. В.

45

Стефаника – С.А. Арсірій77). Усі вони зробили свої спроби

класифікації визначень «бібліотека», «бібліотечне зібрання»,

«колекції», «архіви» і т. ін., але в усіх випадках ці автори так

чи інакше виводять одне з основних понять

бібліотекознавства – історичні колекції. Всі історико-

культурні фонди великих сучасних бібліотек сформовані з

історичних колекцій, різних за видом, типом, складом,

розміром тощо, – яким взагалі притаманне поняття

«колекційності» як культурологічної вартості78. Київський

книгознавець Г. І. Ковальчук у монографії «Книжкові

пам’ятки» (К., 2004) також опублікувала визначення базових

термінів «книжкове зібрання», «бібліотечне зібрання»,

«бібліотечна колекція», «колекція-книжкова пам’ятка». Ще

за рік до того за її участю побачив світ «Словник

книгознавчих термінів» (Київ, 2003)79.

При формуванні понятійного апарату, яке вимагало

включення термінів, що використовуються й в інших

наукових дисциплінах (архівознавстві, джерелознавстві

тощо), ми опрацювали нормативні документи80, чинні

стандарти, довідкові та навчальні видання, методичні

матеріали, законодавчу базу. Основні терміни використано з

Бібліотечні колекції та зібрання ХІХ-ХХ століття як об’єкт археографічного та джерелознавчого опису : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Лисенко Людмила Володимирівна ; НАНУ, НБУВ. – Київ, 2004. – 19 с.; Голобуцький П.В. Термінологічний аспект у роботі з історичними колекціями / П. В. Голобуцький, Н.М. Ольховик // Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки=Strategy of Acquisition of the Scientific Library : міжнар. наук. конф., Київ, 8-10 жовт. 1996 р. : тези доп. / НАН України, НБУВ, Асоціація бібліотек України. – Київ, 1996. – С. 121-122.77 Див прим. 21. 78 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционировния, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 70-71.79 Словник книгознавчих термінів / уклад.: В. Я.Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко ; Книжк. Палата України. – Київ : Аратта, 2003.- 160 с.80 Зокрема, найновіші: Правила роботи архівних установ України / М-во юстиції України, Держ. архів. служба України,Укр. наук.-дослід. ін-т архів. справи та документознавства ; [за заг. ред. Н. М. Христової]. – Київ, 2013. – 243 с.

46

новіших термінологічних словників-довідників, які діють в

архівній і музейній системі України: «Архівістика :

термінологічний словник»81 та «Словник-довідник

термінології музейництва»82. Терміни, визначення яких не

розкрито в тексті, застосовують у значеннях, передбачених

чинним законодавством, стандартами, сучасними

термінологічними словниками.

Мета цього розділу – дати уявлення користувачеві про

те, які різновиди визначень і понять йому можуть трапитися

в процесі практичного опису історичних колекцій. Не

заглиблюючись у специфічні термінологічні дискусії, ми

наводимо основні терміни понятійно-категоріального

апарату та їх варіанти, які найчастіше використовуються в

літературі та документальних джерелах.

Дослідник, який не працює безпосередньо зі

сформованими цілісними фондами, а лише з історичною

документацією, часто не має достатніх відомостей про

історичну колекцію, яку доводиться описувати. Здебільшого

трапляються дуже загальні й приблизні визначення –

«бібліотека», «книгозбірня», «архів», «збірка», «зібрання»,

«колекція», «папери», «документи», «рукописи» тощо. В цих

випадках ніколи остаточно не відомо, чи у визначенні

«бібліотека», «книгозбірня» йдеться не лише про самі

друковані видання, а й про рукописну збірку в її складі.

Слово «архів», «папери» може означати й рукописи

фондоутворювача, і його особисті документи, і невеличку

81 Архівістика : термінолог. словник / Голов. архів. упр. при Кабінеті міністрів України, УДНДІАСД ; авт.-упоряд.: К. Є. Новохатський (кер. авт. кол.) [та ін.]. – Київ, 1998. – 106 с. // http://www.archives.gov.ua/Publicat/Manuals/dicts-h.php#b0182 Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлізавета Діденко, Тарас Рак ; НУ «Львівська політехніка», Технічний комітет стандартизації наук.-технічної термінології М-ва економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 126 с.; Овчарова О.В. Словник-довідник музейного працівника / О.В. Овчарова, Р.М. Якушева-Омельянчик, Л.С.Сургай. – Київ : Кий, 2013. – 464 с. : іл.

47

книжкову колекцію. Досліднику, більше ознайомленому зі

специфікою роботи в бібліотеці, іноді важко орієнтуватися в

особливостях організації і термінології архівної справи й

навпаки, а також музейної. Водночас, ці фахівці на практиці

мають справу з документами різного роду (рукописами,

книжками, творами мистецтва тощо). Як їх класифікувати й

описати за єдиною системою? Як зробити так, щоб створена

база даних відповідала єдиним ключовим термінам,

незалежно від того, яку саме колекцію ми описуємо?

Досвід практичної роботи з паспортизації історичних

колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника свідчить, що за

історичною документацією фіксуються історичні колекції

переважно таких типів: приватні (особисті, родинні та

родові) бібліотеки; бібліотеки інституцій, установ та

організацій; архіви (окремих осіб, родів та інституцій);

окремі збірки; музейні колекції.

Цей розподіл є дуже умовним і не завжди відповідає

критеріям класифікаційних визначень, які подає довідкова та

спеціальна література й Інтернет-джерела. Специфікою

паспортизації, яку здійснює ВІК, є представлення загальної

картини формування ретроспективного фонду бібліотеки.

Шлях історичного дослідження у нашому випадку – це опис

і паспортизація історичних колекцій на підставі

документальних джерел, які часто фіксують лише окремі

згадки про них, загальну кількість або події історичної долі:

їх надходження до ЛНБ у 1940-х рр., вивезення під час

Другої світової війни окремих частин, повернення

власникам, переміщення в післявоєнний період до інших

інституцій тощо.

Щоб задокументувати в інформаційних полях спільні

риси цих колекцій, окреслити їх за однаковими параметрами,

48

слід створити єдину уніфіковану систему для заповнення

типових полів паспорта-характеристики для майбутнього

використання електронної бази даних історичних колекцій

ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Пропонуємо перелік термінів і понять, розташованих

за абеткою. Історіографію методології, різне трактування

термінів та окремі приклади їх вживання подано в примітках.

Перелік термінів і понять

Архів 1) установа або структурний підрозділ, які здійснюють

приймання і зберігання документів з метою використання ретроспективної документної інформації;

2) місце зберігання старих документів або завершених установою справ;

3) зібрання давніх документів; збережені документальні матеріали установи, організації і т.п., які з’явилися внаслідок адміністративної чи організаційної діяльності цієї установи, зібрані на підставі їх спільного походження83. Бувають також архіви окремих осіб, родин та родів.

Див. також Архівне зібрання

Архівна колекція 1) сукупність окремих, поєднаних за однією або

декількома ознаками документів, що утворилися в процесі діяльності різних фондоутворювачів;

2) одиниця обліку архівних документів;3) штучна колекція, створена самим архівом.

Архівне зібрання – сукупність письмових пам’яток (листів, рукописів, фотографій та ін.), які стосуються діяльності якоїсь установи або особи.

Архівний документ 1) документ, який незалежно від виду, матеріального

носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає 83 Хенсен С. Архіви, особові фонди та рукописні зібрання : до правил уніфікованої каталогізації архівних та рукописних документів / Стівен Хенсен // Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна україніка» і комп’ютеризація архівної справи в Україні. – Київ, 1996. – Вип. 1 : Інформатизація архівної справи в Україні: сучасний стан та перспективи. – С. 233.

49

зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна84;

2) документ, що зберігається або підлягає зберіганню в архіві з метою забезпечення потреби в ретроспективній документній інформації або через його значущість для власника.

Архівний фонд1) комплекс документів, історично або логічно

пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи;

2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача;

3) основна одиниця обліку документів НАФ.

Архівний фонд особового походження – архівний фонд окремої особи, сім'ї, роду, що утворився впродовж їхнього життя й діяльності (особовий, сімейний, родовий архівний фонд).

Бібліотека1) заклад, що організує збирання, збереження та

громадське користування книжками;2) приміщення для зберігання книжок;3) зібрання книжок Див. також Бібліотечне зібрання

Бібліотечна колекція – штучно організований за певним принципом або ознакою фонд: за видами документів, способом відтворення, предметно-тематичними, хронологічними, видовими ознаками, культурологічною цінністю.

Бібліотечна (музейна) фундація – зібрання, створене на приватні кошти власника, але для суспільної користі. З метою подальшого користування й удоступнення загалові залучаються кваліфіковані кадри, які збирають, опрацьовують і зберігають цей фонд85.

84 Закон України „Про Національний архівний фонд та архівні установи” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 15. – Ст. 86.85 Наприклад, книгозбірня „Студіону” у Львові (1909-1940), яку заснував і фінансував митрополит Андрей Шептицький при монастирі ченців Студійського уставу для сприяння освіченості, передусім духовенства, і єдності Церкви. Також поняття „фундація” вживається на позначення виду приватної бібліотеки // Szocki J. Księgozbiory domowe w Galicji Wschodniej, 1772-1918 / Józef Szocki. – Kraków : Wyd-wo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2001. – С. 5. Музейними фундаціями були: Музей ім. Любомирських у Львові та Природничий музей ім. Дідушицьких.

50

Бібліотечне зібрання – масив документів (книжок, рукописів тощо), цілеспрямовано сформований за певними комплексами, в яких сконцентровані різні види та типи документів, що мають різні форми й засоби відтворення.

Типи бібліотечного зібрання (бібліотеки, книгозбірні):а) особисте (однієї особи), родинне (трьох поколінь однієї

родини), родове (більше трьох поколінь однієї лінії та побічних споріднених ліній роду) – сукупність документів, переважно книжок, сформована власником різними шляхами і методами за місцем його проживання для власних потреб; відображає коло його загальнокультурних і професійних інтересів, зв’язків і ділових контактів, „лабораторію” творчої думки. Зазвичай, не є опрацьованим і доступним поза родиною;

б) інституційне (установ, організацій, товариств, монастирів тощо).

Бібліотечний фонд – систематизоване зібрання творів друку та інших джерел інформації, що формуються бібліотекою.

Документ – матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві86.

Документ архівний див. Архівний документ

Документ/книга – документ опублікований, виданий або депонований, що надається в суспільне користування через книжкову торгівлю та бібліотеки87.

Документ/рукопис – будь-який рукописний чи машинописний текст, який може бути складовою частиною збірки текстів подібного роду88. 86 Закон України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 7. – Ст. 45.87 Швецова-Водка Г. М. Документознавство : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. – Київ : Знання, 2007. – С. 226. За Л. Мухою: «Тиражовані документи дорівнюються поняттю «книга» (в т. ч., естампи, репродукції, гравюри, карти тощо) // Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 35.88 Наприклад, листи, щоденники, бухгалтерські книги, протоколи, промови, правлені гранки та коректорські аркуші, рукописні книги та юридичні документи тощо // Хенсен С. Архіви, особові фонди та рукописні зібрання : до правил уніфікованої каталогізації архівних та рукописних документів / Стівен Хенсен // Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна україніка» і комп’ютеризація архівної справи в Україні. – Київ, 1996. – Вип. 1 : Інформатизація архівної справи в

51

Див. також Рукопис

Збірка 1) українська назва колекції (гравюр, порцеляни, монет,

кованих цвяхів XVII-XIX століть, фігурних пляшок, меблів, етикеток вин, годинників, копій планів садів бароко тощо)89;

2) те саме, що зібрання90.

Зібрання 1) історично чи штучно зібраний масив друкованих або

рукописних видань, універсальних за змістом та призначенням, простий чи складний за структурою, що утворився як результат діяльності одного чи декількох фондоутворювачів91;

2) поняття, яке відображає принцип збирання, а не комплектування, тобто вужче з точки зору фондоутворюючої ознаки, ніж бібліотека, яке формує тематичний фонд за одним або кількома напрямами чи критеріями92;

3) сукупність предметів, зібраних за яким-небудь принципом; колекція93.

Зібрання архівне див. Архівне зібрання Зібрання бібліотечне див. Бібліотечне зібранняЗібрання музейне див. Музейне зібранняЗібрання рукописне див. Рукописне зібрання

Історико-культурні фонди

1) різноманітні за походженням і змістом фонди, які складаються з історичних бібліотек, колекцій та зібрань як

Україні: сучасний стан та перспективи. – С. 232. Нетиражовані документи – ті, що зберігаються як унікальні, представлені в одиничному виді або обмеженою кількістю копій та примірників (в т. ч. малюнки, креслення, фото-, фонодокументи та ін.) // Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 35.89 Збірка // Вікіпедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 21 черв. 2014.90 Словник української мови : [в 11 т.] / [АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; редкол.: І. К. Білодід (голова), …Л. С. Паламарчук (заст.. голови), … Л. А. Юрчук (секретар) та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1972. – Т. 3. – С. 443.91 Лисенко Л. В. Наукові категорії «колекція», «зібрання», «бібліотека» як об’єкт вивчення опису та реєстрації: до проблеми класифікації понять / Л. В. Лисенко // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2003. – № 8. – С. 221.92 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 70. 93 Словник української мови : [в 11 т.] / [АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; редкол.: І. К. Білодід (голова), …Л. С. Паламарчук (заст.. голови), … Л. А. Юрчук (секретар) та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1972. – Т. 3. – С. 570.

52

природного (сформовані в результаті діяльності фондоутворювача), так і штучного походження (колекції, зібрані за якоюсь ознакою)94;

2) тематичні та історичні колекції, зібрання, бібліотеки, переважно ретроспективні, що мають непересічне значення для розвитку суспільства, відображають матеріальний і духовний досвід людства й національних культур95;

3) ретроспективні, цілісно організовані за принципом історичного походження фонди, що склалися в результаті цілеспрямованої органічної діяльності створювача фонду, або фонди штучного походження, сформовані за колекційним принципом. Вони складаються з книжкових, газетних, рукописних, ілюстративних та інших матеріалів бібліотечного профілю комплектування та організовані в зібрання, колекції, фонди за принципом «збирання», на відміну від «комплектування»96.

Історична колекція – завершена колекція, поповнення якої припинилося з різних причин (ліквідація установи, смерть власника, націоналізація тощо), незалежно від часу закінчення самостійного існування. В такому словосполученні термін „колекція” набуває узагальнюючого змісту і включає не лише поняття історичні бібліотеки (книгозбірні) (такий термін застосовують польські книгознавці) чи історичні бібліотеки, колекції і зібрання (ІБКЗ), яким послуговуються київські колеги. Його використовуємо для значно ширшого означення і розуміння історичних колекцій – зібрань, колекцій, збірок, архівів тощо. Вони можуть бути різними за типами (архівні, бібліотечні, музейні), видами (колекції, зібрання, бібліотеки), формою власності (приватна, державна, громадська, інституційна, церковна), складом (книжкові, рукописні, мистецькі тощо), обсягом, історичною, культурною чи мистецькою вартістю, сучасним станом зберігання (розпорошені, меморіальні), які можуть зберігатися як цілість або як фрагменти. Основним критерієм є те, що всі вони припинили своє існування й перестали поповнюватися.

Історичні книгозбірні. Польські книгознавці переважно застосовують термін “księgozbiory historyczne” (історичні книгозбірні) – як стосовно розпорошених і переміщених 94 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функциониро-вания, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 61.95 Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах : [монографія] / Г. І. Ковальчук ; НАНУ, НБУВ, Ін-т укр. книги. – Київ, 2004. – С. 581.96 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 34.

53

бібліотек, так і для всіх польських історичних книгозбірень. „Під поняттям історичної книгозбірні розуміємо дуже різні структури, які можуть налічувати від кількох чи кільканадцяти позицій (напр., з періоду античності чи середньовіччя) до багатотисячних зібрань рукописів, друків, карт, гравюр, музикалій, фонографічних і фотографічних об’єктів. Завершеною колекцією є зібрання, поповнення якого було остаточно закінчене або перерване, чи то багато століть тому, чи зовсім нещодавно. Сучасні бібліотеки, які продовжують комплектуватися книжками, звичайно містять багато завершених історичних колекцій”97. Йдеться про „всі збережені повністю (що є рідкістю), частково, у фрагментах, а також уже неіснуючі історичні книгозбірні (створені від початків збирання книжок у Польщі аж до 1950 р.), існування яких завершилося і припинилося в певний час (напр., з причини смерті власника, ліквідації інституції і т.п.). Притому це книгозбірні як інституцій, фундацій, товариств, так і приватні, які існували самостійно, чи як фрагменти іншого зібрання, становлять інтегральну частину великих бібліотек, що надалі розвиваються. Наприклад, історичні книгозбірні Національної бібліотеки у Варшаві, Бібліотеки Варшавського університету та ін.98 Термін «історична книгозбірня» вживається рівнозначно з терміном «колекція».

Історичні бібліотеки, колекції і зібрання (ІБКЗ) – „термін базується на обліку їх походження за фондоутворювачем, однак у момент надходження до НБУВ вони не існували як окремий фонд, а лише у складі іншого, більшого фонду. Вони виникали в більш ранні історичні періоди, що й послужило підставою назвати їх історичними, хоча, по суті, всі бібліотеки, які припинили своє існування в активному режимі й перейшли у стан «бібліотеки-пам’ятника», можна вважати історичними. У складі багатьох меморіальних бібліотек установ і приватних збірок, звичайно, зберігалися такі історичні бібліотеки, які за своїм значенням заслуговують самостійного наукового опису і культурологічного обліку”99.

97 Bieńkowska B. Księgozbiory rozproszone, przemieszczone i przejęte. Problemy zabiezpieczenia, dokumentacji i informacji / Barbara Bieńkowska // Zbiory rozproszone / Uniwersytet Warszawski, In-t Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowej ; [red. nauk. Barbara Bieńkowska]. – Warszawa, 1993. – S. 5-12. – (Z badań nad Polskimi księgozbiorami historycznymi ; [t.] 15). (S. 6).98 Łaskarzewska H. Pracownia dokumentacji księgozbiorów historycznych w dziale zbiorów specjalnych Biblioteki Narodowej / Hanna Łaskarzewska // Zbiory rozproszone / Uniwersytet Warszawski, In-t Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowej ; [red. nauk.: Barbara Bieńkowska]. – Warszawa, 1993. – S. 13-15. – (Z badań nad Polskimi księgozbiorami historycznymi ; [t.]. 15). (S. 14).99 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А.

54

Книгозбірня див. Бібліотека

Колекціонування – поняття, яке характеризує вузьку збирацьку діяльність за однією ознакою й пов’язане, як правило, з ціннісними критеріями або видом документів; передбачає збирання, вивчення й систематизацію матеріалу100.

Колекція (власне колекція) – сукупність однорідних документів (книжок, рукописів) чи предметів, систематизованих за однією чи кількома ознаками (предметно-тематичною, хронологічною, видовою тощо)101.

Колекція історична див. Історична колекціяКолекція приватна див. Приватна колекціяКолекція штучна див. Штучна колекція

Колекція-книжкова пам’ятка – організоване зібрання одиничних книжкових пам’яток або книжок, які окремо можуть і не становити цінності, але в сукупності мають властивості історико-культурного об’єкта.

Меморіальна бібліотека – бібліотека, яка припинила своє існування й перейшла у стан бібліотеки-пам’ятника. Поняття «меморіальна» вказує на її ретроспективність, непоповнюваність із сучасних джерел комплектування (тільки реконструйованість), цілісність і прив’язаність до імені фондоутворювача, незалежно від того, був він фізичною чи юридичною особою. До меморіальних бібліотек фізичних осіб належать бібліотеки особового походження не лише окремих осіб, а й сім’ї чи роду102.

Меморіальні бібліотеки установ, навчальних закладів, спілок та наукових товариств можна виділити в самостійну групу за принципом походження – за іменем останнього фондоутворювача і в цілісному вигляді. У їх

Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 69.100 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 10.101 Наприклад, колекція Шевченкіани Юра Меженка, яка налічувала 15 тис. одиниць; колекція рукописних кириличних книг XVIІ-XVIII ст. Івана Франка, яка налічувала 221 од. зб.; колекція «Кобзарів» Шевченка з Бібліотеки НТШ тощо.102 Дубровина Л. А. Классификация и научно-информационное описание коллекций и собраний в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / Л. А. Дубровина // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. – Киев, 2007. – Вып. 5. – С. 68. Наприклад, у складі Бібліотеки НТШ до 1940 р. зберігалося 14 меморіальних бібліотек, переданих чи подарованих самими власниками або після їх смерті (бібліотеки Ю. Медвецького, Є. Олесницького, Ф. Ржегоржа, М. Менцінського тощо).

55

складі можуть залишатися в цілості багато великих і малих окремих бібліотек, збірок та колекцій, які зберігалися єдиним масивом і не були розпорошені в загальному фонді бібліотеки103.

Музейна колекція 1) частина предметів основного фонду, що становить

групу музейних предметів, сформовану за однією чи кількома ознаками (за типом предметів, походженням, функціональним призначенням тощо);

2) сукупність музейних предметів, що об'єднані однією або кількома спільними ознаками104.

Музейне зібрання – сукупність музейних колекцій та музейних предметів105.

Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження і використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Паспорт – форма наукового опису історичної колекції як самостійної історико-культурної одиниці; базовий обліковий документ, в якому у певному порядку подано інформацію про об’єкт наукового опису за визначеною системою у вигляді інформаційних полів. Обов’язковими основними елементами в ньому є назва колекції, історична довідка про колекцію та фондоутворювача, кількісна та видова характеристика, інформація про сучасне місце зберігання, джерела заповнення паспорта. Паспорт може мати додатки106.

103 Наприклад, у НБУВ до таких книгозбірень належить Бібліотека Київського університету св. Володимира, до якої входить кілька десятків бібліотек професорів університету. Див.: Особові бібліотеки професорів Київського університету св. Володимира у фондах Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ: історія, сучасний стан і питання представлення в електронному середовищі / Гуржій І. О., Рабчун О.С., Іваннікова М.К., Мяскова Т.Є. // Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів : матеріали міжнар. наук. конф., Київ, 8–10 жовт. 2013 р. / НАН України, НБУВ, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наук. б-к та інформаційних центрів – членів МААН. – Київ, 2013. – С. 256-259. 104 Закон України «Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 25.105 Закон України «Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 25. – Ст. 191. 106 Питанням паспортизації історико-культурних фондів присвячені праці дослідників НБУВ, які розробили і запропонували схему паспорта на складові ретроспективного фонду (зібрання, бібліотеку, колекцію) для державного реєстру національної історико-культурної спадщини. Див.: Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: паспортизація фондів (Для Державного реєстру національного культурного надбання України) / Л. В. Муха // Бібліотечний вісник. – 1997. – № 3. – С. 3 –7;

56

Приватна колекція – особиста, родинна, родова колекція документів чи предметів, сформована власником (власниками) різними шляхами і методами за місцем його (їх) проживання; відображає його (їхні) загальнокультурні і професійні інтереси, зв’язки і ділові контакти. Відрізняється від інституційної колекції тим, що, зазвичай, не є опрацьованою і доступною поза родиною.

Провенієнція 1) ознака, факт чи документальне свідчення генетичного

зв’язку, що виникає між документами та інституцією чи приватною особою, яка створила й використовувала їх під час індивідуальної чи колективної діяльності;

2) у книгознавстві – походження документів, яке засвідчувалося, наприклад, за зробленими на них рукописними записами, власницькими знаками (екслібриси, штампи, печатки тощо).

Провенієнція територіальна – ознака, свідчення зв'язків документів, архівних фондів з територією, на якій вони утворилися.

Провенієнція національна – ознака, свідчення належності документів до певної національної культури.

Провенієнцпринцип (Принцип походження) – головний принцип організації архівних фондів, який потребує врахування генетичних зв'язків документів з фондоутворювачем (фондоутворювачами) для організації їх зберігання при віднесенні документів до певного архівного фонду.

Реконструкція наукова (документальна, бібліографічна) історичної колекції – комплексне відтворення: 1) історії (походження, доля, сучасне місцезнаходження); 2) складу, змісту і сучасного стану збереження фонду.

Реституція

Методичні рекомендації з питань організаційної роботи з колекціями, особовими бібліотеками та книжковими зібраннями у бібліотеках науково-дослідних установ НАН України // Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної Академії наук України : зб. док. і матеріалів. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 54 – 63; Лисенко Л. В. Створення паспортної системи на історичні книжкові колекційні фонди / Л. В. Лисенко // Колекції пам’яток писемності та друку в бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття. – Харків, 2003. – С. 127–137. У ХДНБ ім. В.Г.Короленка питаннями паспортизації займається І.Я. Лосієвський (див. напр.: Лосієвський І. Паспортизація бібліотечних колекцій та зібрань у системі обліково-охоронних заходів / Ігор Лосієвський // Наукові праці НБУВ. – Київ, 2010. – Вип. 28. – С. 249-265).

57

1) відновлення майнового стану, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоди, тобто фізичне повернення або відновлення матеріальних цінностей;

2) у міжнародному праві реституція – це повернення за мирним договором майна, неправомірно вилученого під час війни однією державою з території іншої, незаконно привласнених цінностей.

Рукопис1) документ, написаний від руки; рукопис, надрукований

на друкарській машинці, машинописний рукопис; 2) документ, написаний, продиктований чи виправлений

автором перед тиражуванням; 3) умовна назва форми фіксації представленого для

видання твору незалежно від того, написаний він від руки чи надрукований на машинці; синонім – авторський оригінал.

Рукописне зібрання1) сукупність рукописних матеріалів (наукових,

літературних, епістолярних, мемуарних), які створили різні особи;

2) комплекс рукописів (рукописних книг, документів, автографічних матеріалів), складений унаслідок збиральницької діяльності окремих осіб або установ107;

3) архівна колекція рукописів.

Фонд – у бібліотечній та архівній справі – зібрання різного роду й змісту документів, книг, часописів, літографій тощо108.

Фонди книжкових пам’яток – спеціалізовані зібрання рукописних книг та стародруків, а також примірників видатних в історико-культурному плані видань пізніших періодів або цінних колекцій, сформованих з метою оптимізації їх зберігання, вивчення й популяризації, котрі розглядаються як комплексний цінний історико-культурний об’єкт109.

Фонди музею – це повне зібрання матеріальних предметів, зосереджене в експозиційних залах та сховищах певного музею.

107 Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах : [монографія] / Г. І. Ковальчук ; НАНУ, НБУВ, Ін-т укр. книги. – К., 2004. – С. 623.108 Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах : [монографія] / Г. І. Ковальчук ; НАНУ, НБУВ, Ін-т укр. книги. – К., 2004. – С. 633.109 Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах : [монографія] / Г. І. Ковальчук ; НАНУ, НБУВ, Ін-т укр. книги. – Київ, 2004. С. 633.

58

Штучна колекція – штучно створена збірка документів чи предметів усередині самої установи (бібліотеки чи архіву) за класифікаційними принципами (мовою, видом, хронологією тощо) без урахування їхнього походження 110.

Див. також Архівна колекція, Бібліотечна колекція.

Фондозберігач (фондоутримувач) – юридична або фізична особа, яка збирає бібліотечний (архівний, музейний) фонд і організовує його використання. Фондозберігач, як правило, не створює документів як результат органічної діяльності, а збирає їх для підтримання своєї діяльності або з метою колекціонування111.

Фондоутворювач – особа, установа, колектив, які збирають, комплектують і формують бібліотечний (архівний, музейний) фонд (колекцію) за певними принципами, викликаними характером своєї діяльності112.

IІІ. Паспортизація історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника: джерела та схема наукового опису

Паспортизація – комплексне виявлення основних

інформаційних даних про конкретне історичне формування з метою їх систематизованого відображення в паспорті. Укладання паспорта, як процес наукового дослідження, охоплює такі етапи: заведення паспорта; наповнення його інформацією за визначеними полями; доповнення вміщених відомостей тощо. Науково уніфікований паспорт упроваджується з метою вдосконалення системи обліку, опрацювання та використання інформації про історичні колекції.

Джерела виявлення і наукового опису історичних колекцій

110 На праві створення та узаконення бібліотечних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника, згідно з загальноприйнятими класифікаційними визначеннями, наголошувала колишня завідувач відділу бібліотекознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника С. Арсірій (Арсірій С. Ретроспективна частина фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: проблеми вивчення і реконструкції / Світлана Арсірій // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. : доп. та повідомл. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 12). Напр., колекція стародруків ЛННБ України ім. В. Стефаника, сформована зі стародруків різної провенієнції: з Бібліотеки НТШ, книгозбірні «Студіону», Народного дому, Оссолінеуму та ін.; колекція галицьких періодичних видань, гравюр, бібліографічних покажчиків та ін.; колекція нумізматики, колекція екслібрисів львівських художників в Інституті дослідження мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника.111 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 26.112 Муха Л. В. Бібліотечні книжкові колекції та зібрання: походження, історія, реконструкція / Л. В. Муха ; НАН України, НБУВ. – Київ, 1997. – С. 26.

59

Укладання паспорта історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника вимагає звернення до різноманітних джерел. Зрозуміло, що коло джерел, які можна залучати до документування історичних колекцій різного типу, є відкритим і його варто розширювати відповідно до конкретного об’єкта.

1. Архівні документи і рукописні матеріали. Насамперед вивчаються фонди відомчого архіву та відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника і НЗіО у Вроцлаві, де накопичилося найбільше документів, пов’язаних із переміщенням зібрань, колекцій, бібліотек, які після 1940 р. склали основу історико-культурного фонду академічної бібліотеки у Львові. Планово-звітна документація відділів комплектування, концентрації, кабінету «Музей книги», музики, української літератури й мови тощо, протоколи виробничих нарад та засідань Наукової Ради Львівської філії БАН УРСР дають змогу хронологічно простежити за цим процесом. Важливим джерелом дослідження складу і змісту історичних колекцій є давні рукописні інвентарі, каталоги, описи, створені за час функціонування колекцій, які зберігаються в різних структурних підрозділах бібліотек, архівів і музеїв України.

З польських сховищ, окрім НЗіО у Вроцлаві, варто опрацьовувати джерела, які документують історію колекцій і вказують на їх сучасні місця зберігання: це Національна бібліотека у Варшаві (архів бібліотеки, відділ рукописів та відділ мікрофільмів), Державний архів у Кракові, Польська академія мистецтв, Архів Міністерства закордонних справ у Варшаві тощо.

У справах багатьох фондів ЦДІА України у Львові та Державного архіву Львівської області також є цілі комплекси документів до теми. Рукописні джерела про окремі колекції можна знайти і в інших львівських інституціях, до яких свого часу було переміщено різні збірки або їх частини: Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького, Львівський історичний музей, Львівський музей історії релігії, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ у Львові.

Плідними, з огляду на підпорядкованість Львівської філії БАН УРСР, виявилися розшуки матеріалів означеної тематики і в київських архівах – Науковому архіві Президії НАНУ та Архіві НБУВ, в яких задокументовано зміну власності багатьох приватних колекцій. Відомо, що львівські архіви українських літераторів, згідно з рішеннями вищих державних і партійних органів були переміщені до Інституту

60

літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України в Києві (у відділі текстології та рукописних фондів опинились матеріали, забрані туди згідно з постановою ЦК КП(б)У у січні 1950 р.); етнографічні колекції перейшли до Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Рильського НАН України; археологічні матеріали – до наукового архіву Інституту археології НАН України; до Національної бібліотеки ім. Вернадського НАН України – стародруковані та рукописні книги; до Інституту рукопису НБУВ – інституційні та приватні архіви – і, відповідно відділи рукописів й наукові архіви цих інституцій містять супровідну документацію цих зібрань.

Очевидно, що і в архіво- та книгосховищах Російської Федерації нині зберігаються культурні цінності львівської провенієнції, які були переміщені, зокрема, в 50-х рр. минулого століття. Однак, доступ до них та вивчення, на жаль, з відомих причин, на сьогодні не можливі (обмежені).

2. Друковані джерела. Опрацьовуються опубліковані матеріали (монографії, збірники документів, епістолярії, довідково-бібліографічна література, періодика) як вітчизняних, так і закордонних авторів, що висвітлюють історію ЛННБ України ім. В. Стефаника та розкривають склад і зміст її фондів. Наприклад, узагальнююча праця П. Кеннеді Грімстед – чи не найбільш повне і компетентне дослідження архівно-рукописної спадщини на пострадянському просторі допомагає з’ясувати дані чи поглибити знання про походження численних архівних і рукописних колекцій, зосереджених сьогодні у фонді Львівської академічної бібліотеки. Наступним цінним інформаційним джерелом є друковані каталоги ЛННБ України ім. В. Стефаника113, описи видань, які 113 Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Академії наук України. Вип. І : Видання Івана Федорова / АН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; уклад. : Я. Д. Ісаєвич, В. Я. Фрис. – Львів, 1993. – 72, [1] с.; Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІІ : Виданння друкарень Острога, Дермані, Стрятина, Крилоса, Угорець, Рохманова / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад. В. Фрис. – Львів, 1996. – 117, [4] с.; Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІІІ : Видання друкарень Львова: Михайла Сльозки, Арсенія Желиборського, Йосифа Шумлянського, монастиря св. Юра / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад. : О. Колосовська, С. Гацкова. – Львів, 2000. – 164, [3] с.; Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІV : Видання друкарні Львівського Успенського Ставропігійського братства (1591–1644 рр.) / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад.: О. М. Колосовська, С. В. Гацкова. – Львів, 2002. – 126, [1] с.; Каталог палеотипов из фондов Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР / сост. : Р. С. Харабадот, Р. М. Биганский. – Киев : Наук. думка, 1986. – 195, [4] с., ил.; Кириличні рукописні книги у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України : каталог. Т. : ХІ – ХVI ст. / [уклад.: М. М. Кольбух (голов. ред.) та ін. ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника]. – Львів, 2007. – XLVI, 522 с., 24 кол. іл.

61

супроводжуються відомостями про їхню належність. Тематична бібліографія, яку перманентно формують працівники н/д Відділу історичних колекцій, охоплює й історико-книгознавчі розвідки, передусім працівників ЛННБУ. Серед них найвагоміші ті, які безпосередньо присвячені персональним колекціям (Андрея Шептицького, родини Свідзінських, Івана Франка та ін.), а також публікації, що розкривають формування книжково-рукописних фондів наукових і просвітницьких інституцій (НТШ, Просвіта, Народний дім, «Студіон» та ін.) чи розглядають поширення книги на теренах Східної Галичини. До наукового огляду потрапляють і публікації про історію структурних підрозділів ЛННБ України ім. В. Стефаника, у складі яких у різний час «розчинилися» історичні колекції.

3. Попримірниковий перегляд та провенієнційне опрацювання великих масивів ретроспективної частини книжкового фонду академічної книгозбірні допомагає, зокрема, встановити офіційну та інші варіанти назви зібрання, ім’я власника, його професію, адресу, кількісні параметри, шлях переміщення колекції тощо. Подібну інформацію про колекції різних типів, часто назагал приховану від дослідника, можна почерпнути з тематичних виставок114.

4. Одним із можливих шляхів виявлення історичних колекцій є опрацювання бібліотечного ДБА, зокрема, службового топографічного каталогу відділу ОРФу ЛННБ України ім. В. Стефаника, що сприяє реконструкції реальної картини їх переміщення, складу, змісту115.

5. Джерела з електронних та цифрових бібліотек та з мережі Інтернет доповнюють бази даних відомостями про окремі історичні збірки, комплекси та примірники.

Для характеристики ефективності використання різного роду джерел наведемо частотний аналіз джерел заповнення паспортів працівниками ВІКу упродовж 2012 р. Він має такий вигляд.

114 Наприклад, виставка в Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАНУ "Своє/чуже: Про що мовчать музейні пам"ятки" в рамках Міжнародної наукової конференції "1914-2014. Від війни імперій до діалогу культур (культурна спадщина: трактування, збереження, спільна відповідальність) (14 листопада 2014 р., Львів), – наочно показує втрати, перерозподіл історичних колекцій різних львівських музеїв у межах міста, держави та переміщення їх закордон.115 Як випливає зі статті керівника відділу ОРФ В. Солук, у каталозі відображені результати роботи з визначення фонду відділу на предмет походження. Цю роботу на початку 2000-х років здійснили працівники відділу в рамках бібліотечної програми «Реконструкція зібрань, колекцій, особистих бібліотек», що є складовою загальноукраїнської програми «Збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 рр.». На жаль, опрацьована лише та частина, яка зберігалася в приміщенні Бернардинського костелу – понад 76 тис. од. зб. іншомовної літератури (Солук В. Обмінно-резервні фонди Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: загальна характеристика фонду та основні проблеми роботи з ним / Віра Солук // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст. : доп. та повідом. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. – Львів, 2006. – С. 117).

62

Найбільше інформації почерпнуто з близько 200 архівних документів і матеріалів116, які включають відомості про історичні колекції у різні періоди (містять їх характеристику, історію, походження, кількісний та змістовий склад) – усього 106 згадок.

На другому місці – друковані джерела (42 використання). Значну кількість інформації (10 використань) почерпнуто внаслідок опрацювання топографічного катологу відділу ОРФ. На основі провенієнційного опрацювання одиниць зберігання – вісім використань; з Інтернету та інших електронних ресурсів почерпнуто чотири інформації для доповнення формулярів паспортів.

Вказання джерел заповнення паспорта є важливим не лише з огляду на факт їх використання, а й з огляду на верифікацію повноти, вірогідності та доступності для дослідження. Кількість і якість залучених джерел збільшує наповнення баз даних і підвищує їх наукову вартість.

Паспортна система на колекції ЛННБ України ім. В. Стефаника – це сукупність паспортів на історико-культурний фонд, що створюються з метою максимально повної його ідентифікації. Паспортизації підлягають всі виявлені колекції і зібрання – як окремі, так і ті, що перебувають у складі більшого зібрання, не виокремлюючи їх за науковим і культурологічним значенням. „Проведення паспортизації дає можливість також врахувати зниклі, втрачені фонди та ті, що ще не виявлені і перебувають у загальному книгосховищі…”117.

Паспортна система, яка постійно удосконалюється, передбачає формування «Переліку паспортизованих колекцій». За його допомогою можна контролювати процес заповнення паспортів, наповнення бази даних, уникати дублювання паспортів, заведених різними виконавцями під різними назвами, тощо. В таких випадках об’єднуються відповідні поля паспортів на підставі повнішого формуляра і доповнюється інформація про виконавців.

Паспорт вважається заповненим, коли в основні інформаційні поля вміщено відповідні відомості, опрацьовано і включено дані про колекцію насамперед з архівних і рукописних джерел і передусім тих, які містять дані про колекцію на час її надходження до ЛННБ України ім. В. Стефаника, її долю у складі фондів бібліотеки, шляхи 116 Ці документальні джерела опубліковані у збірнику документів і матеріалів: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945 : зб. док. і матеріалів / НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).117 Лисенко Л. В. Бібліотечні колекції та зібрання ХІХ-ХХ століття як об’єкт археографічного та джерелознавчого опису : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец.: 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Лисенко Людмила Володимирівна ; НАН України, НБУВ. – Київ, 2004. – С. 10.

63

розформування, кількісні та якісні характеристики переміщення фонду тощо. Список рекомендованої допоміжної літератури з інформацією про історію фондоутворювачів, біографічні довідки, дані про інші місця зберігання частин розформованих історичних колекцій тощо подано в Додатку ІІ .

Базовим обліковим документом на кожну виявлену колекцію (зібрання, бібліотеку) є паспорт-характеристика, формуляр якого було розроблено з урахуванням специфіки фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника, тобто наявності у фонді різних типів і видів колекцій. Загальна його схема базується на принципах, які використовуються в архівній, бібліотечній і музейній практиці.

Структура паспорта і паспортна система складена і продумана так, щоби надалі на їх основі можна було розробити проект локальної (бібліотечної) бази даних історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника та їх провенієнцій, а відтак інтегрувати до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Схема паспорта-характеристики

Кожен формуляр побудований за визначеною схемою, яка охоплює загальні і специфічні характеристики колекції і сприяє її ідентифікації. Він включає 12 інформаційних полів, організованих у логічній послідовності, заповнення яких передбачено здійснювати українською мовою якомога лаконічніше. Основними елементами в ньому є назва колекції, історична довідка про фондоутворювача та колекцію, кількісна та видова характеристика, інформація про сучасне місце зберігання, джерела заповнення паспорта.

64

ПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКАісторичної колекції

1. Назва колекції містить записи, що розкривають повну офіційну та різні варіанти назви (скорочену, альтернативну), в т.ч. мовою оригіналу. Подається повна офіційна назва колекції на той час, коли вона припинила свою діяльність (тобто її остання назва) (в основі лежить принцип походження – за іменем останнього фондоутворювача).

Чимало зібрань, бібліотек, колекцій упродовж історичного існування набули неформальних (альтерна-тивних) назв, які доцільно вказувати в паспорті.

Так, книгозбірня „Студіону” у Львові, за висловом її засновника митрополита Андрея Шептицького, відома як „візантійська” бібліотека; бібліотека Дідушицьких – як „Поторицька” тощо.

2. Місце створення колекції. Вказуються адреса на час створення чи зберігання колекції, її зміни (населений пункт, вулиця) та дати. В дужках подається сучасний відповідник географічної назви.

3. Класифікаційне визначення колекції за типом: архів, рукописне зібрання, бібліотека (книгозбірня), музейні збірки;за формою власності: приватна (особиста, родинна, родова), державна, громадська, інституційна, церковна.

Наприклад, особиста бібліотека М. Грушевського, Централь-ний василіянський архів у Львові, Музей Болеслава Ожеховича у Львові.

4. Історична довідка про фондоутворювача. Наводяться основні відомості про створення та діяльність інституції; біографію власника, дані про його службову, громадську та творчу діяльність, коло зацікавлень та занять, національність.

65

Заповнення цього поля особливо важливе, оскільки історико-культурна значущість кожної колекції визначається як за зовнішніми (особою чи інституцією-фондоутворю-вачем, тобто за її походженням), так і за внутрішніми критеріями (склад, зміст, дублетність фонду).

5. Коротка історична довідка про колекцію. Відображаються важливі періоди в її історії до моменту знищення чи поглинання іншим зібранням: дата створення основної частини, зміни власності, реорганізації та припинення діяльності. Подається історія самої колекції та її складових частин, на які заповнюється окремий паспорт. У таких випадках потрібно робити відсилання від основних (зведених) паспортів до паспортів на її окремі складові частини і навпаки. Це допоможе зрозуміти їх «генетичну» спорідненість.

Наприклад, бібліотечне зібрання „Студіону” формувалося також за рахунок приватних бібліотек релігійних і світських осіб, серед яких о. Василій Копитчак, Микола Залізняк та ін.

Ще одним прикладом є Бібліотека НТШ, до складу якої увійшло чимало різних за обсягом і цінністю бібліотек та колекцій, серед яких книгозбірні відомих діячів: Івана Франка, Володимира Лесевича, Юліа-на Медвецького, Петра Крип’якевича, Франтішка Ржегоржа та ін.

6. Час та обставини надходження до ЛННБУ. Фіксується час та описуються всі відомі обставини надходження колекції: дар, купівля, націоналізація тощо; зазначається наявність заповіту власника.

7. Обсяг фонду. Вказується кількість одиниць зберігання: на час діяльності колекції, надходження до ЛННБУ, повернення власнику, сучасний обсяг фонду тощо. У випадку відсутності точних кількісних даних наводяться означення, подані в доступних джерелах, для загальної уяви про розміри колекції (велика, значна, багата і т. д.)

8. Склад і зміст фонду. Відображається наявність рукописів, стародруків, цінних видань ХІХ-ХХ ст., періодики, архівних документів, іконографії, нот, картографічних матеріалів, музейних експонатів; визначається тематичне спрямування; подається мовний спектр.

9. Довідково-пошуковий апарат колекції. Вказується наявність рукописних і друкованих інвентарів, каталогів, картотек, описів, покажчиків, оглядів та їхня характеристика

66

(хронологічні рамки, структура, розміщення матеріалів тощо).

10. Сучасне місце (місця) знаходження та загальний стан збереження колекції. Вказується основна установа-фондозберігач (ЛННБУ) та повнота зібрання на час заповнення паспорта: зберігається окремим комплексом, розформована, частина колекції втрачена тощо.

Встановлюються інші місця зберігання (установи-фондозберігачі), куди потрапили окремі її частини або була переміщена вся колекція. Наводиться інформація про фрагменти колекції чи її поодинокі примірники, що зберігаються:

– в ЛННБУ (з посиланням на структурний підрозділ). Шифр для книжкових колекцій; сучасний номер, назва та хронологічні рамки фонду для архівних збірок при необхідності подаються в Додатку 3 до паспорта (Д3).

– в інших установах (сховищах) України (напр., Бібліотека Івана Франка; архів Івана Франка) та за кордоном (напр., Архів Легіону УСС в Національній бібліотеці у Варшаві). Вказуються назва країни, міста, офіційна назва установи-фондозберігача (скорочено), структурний підрозділ, назви фондів тощо.Доля історичних колекцій та встановлення місць

зберігання їхніх частин, відображені в цьому інформаційному полі, є важливим елементом загальної паспортизації фондів великих наукових бібліотек, оскільки дають підставу документально поєднати фрагменти цілісної за походженням колекції, розпорошеної не лише в Бібліотеці, а й в інших сховищах.

11. Джерела заповнення паспорта. Наводиться перелік джерел, які стали підставою для укладання (заведення і заповнення) паспорта і мають безпосередній зв’язок з внесеними до формуляру даними. Джерела інформації розміщуються в такому порядку і доповнюються відповідно до їх виявлення:

І. Архівні матеріали;ІІ. Друковані джерела;ІІІ. Одиниці зберігання колекції (з різними варіантами

провенієнцій) (до 5 позицій);IV. Електронні ресурси.Поклики на джерела подаються в квадратних дужках:

римська цифра вказує на вид джерела; арабська – на порядковий номер зареєстрованого джерела; також вказано номер сторінки, з якої використано інформацію. У зв’язку з частотою їх використання запропоновано подавати їх опис у

67

скороченому вигляді. Перелік прийнятих скорочень (крім загальновживаних) – див. Додаток ІІІ.

12. Дата заповнення паспорта, виконавець. Паспортизація колекції – це колективний бібліотечний опис, який охоплює елементи бібліографічного, археографічного, кодикографічного описів. Заповнення паспорта – процес тривалий і часто його здійснює не одна особа (в міру надходження інформаційних даних про конкретне формування). Тому це інформаційне поле передбачає подання інформації про те, коли і ким заведено, заповнено цей обліковий документ.

Додатки до Паспорта історичної колекціїВажливим доповненням паспорта можуть бути три

додатки, які містять відомості, не зафіксовані в паспорті. Їх заповнюють при наявності додаткових відомостей про колекцію.

Додатки можуть бути текстовими, цифровими, містити суттєву інформацію про історичну колекцію (її історію, одиниці зберігання, книжкові знаки, літературу тощо).

Додаток 1 (Д1) «Власницькі знаки» містить зображення власницького знака (далі – ВЗ) та його опис. Загальна схема опису враховує принципи, які застосовуються у сфрагістиці, й подається за такими параметрами:

Д1.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка, штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис);Д1.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення); Д1.3. Література про ВЗ.

Додаток 2 (Д2) «Джерела і література про колекцію» складається з трьох частин, де збираються відомості про колекцію, зафіксовані в архівних документах, друкованих джерелах, в електронних ресурсах і не повторюються в жодному з полів паспорта. У випадку маловідомих колекцій нотуються всі джерела зі згадками про них. Про великі й відомі колекції фіксуються тільки основні видання та спеціальні дослідження.

Д2.І. Архівні документи;Д2.ІІ. Друковані матеріали;Д2.ІІІ. Електронні ресурси.

68

Додаток 3 (Д3) «Miscellanea» передбачає різні за змістом і формою додаткові цікаві та цінні дані про колекцію: інформація про її функціонування (внутрішня організація та виконавці, читацькі персоналії та їхні запити), виявлені одиниці зберігання, їх описи, шифри; ілюстративний та текстовий матеріал (описи, спогади) тощо.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК І. Зразки паспортів-характеристик історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника

Зразок 1. Паспорт-характеристика особистої колекції

ПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКАісторичної колекції

1. Назва колекції: бібліотека о. Василія Копитчака

2. Місце створення колекції: м. Тернопіль

3. Класифікаційне визначення: особиста бібліотека

4. Історична довідка про фондоутворювача: Копитчак Василій (1838 – 4.06.1905 )[ІІ,1] – греко-католицький священик, катехит, громадський діяч москвофільських поглядів, бібліофіл [ІІ, 7, с. 191]. Народився в м. Турці (тепер Львів. обл.) в міщан. сім’ї, яка згодом переїхала до м. Радівці на Буковині (тепер – Radauţi в Румунії). Спершу навчався у ремісника, потім закінчив середню школу в Радівцях та вступив до гімназії в Чернівцях, де 1861 р. склав іспит зрілості [ІІ, 8, с. 462]. Богословську освіту здобув у Львові. Висвячений у 1865 р. У 1866–1868 дияконував в м. Снятині та с. Русові на Станіславівщині (нині – Івано-Франківська

69

обл.), у Доброводах на Тернопільщині; 1869-1893 – вчитель релігії в Тернопільській гімназії з пол. мовою викладання. Член товариств «Народний Дім», «Просвіта» та ін. [І, 2], Матиці Сербської (1852) [ІІ, 5, с. 37]; голова (1877-1879) Тернопільської філії Товариства ім. М. Качковського [ІІ, 2]. Знав багато іноземних мов, серед яких – гебрейська, сирійська і халдейська [ІІ, 6, с. 176].

5. Коротка історична довідка про колекцію: створена у другій половині ХІХ ст. У 1886 о. В. Копитчак висловив бажання подарувати свою бібліотеку вартістю 6 000 зл. ринських "Народному Дому" у Львові з умовою, що установа прийме її у власність після смерті жертводавця [IV, 1]. У зв’язку з цим на прохання управи Народного дому о. Володимир Кальба (1865-1912) склав її перелік. Згідно з переліком (на 54 арк.) ця книгозбірня у 1887 р. нараховувала 2380 кн. позицій [І, 3, арк. 5, 8]. У 1891 В. Копитчак залишив заповіт, за яким його бібліотека мала бути поділена на декілька частин. Одну третю мали розділити між собою його діти – сини Богдан, Василій, Феофан та донька Надія. Книги латинських і грецьких авторів, згідно з волею батька, сини передали Святоюрській семінарії в Тернополі [І, 3, арк. 30]. Дві третини своєї книгозбірні священик заповів Народному дому за умови її перевезення до Львова коштом організації та заснування фамільної фундації [І, 3, арк. 29]. З огляду на невигідні для себе умови, рішенням від 16.01.1906 управа Народного дому відмовилася виконувати заповіт покійного [І, 3, арк. 31].

Згодом, 24.05.1907, до управи звернувся син В. Копитчака, Феофан, який за 1 000 крон викупив у братів їхні частини батькової книгозбірні й у такий спосіб став власником майже всієї його бібліотеки (за винятком частки своєї сестри та книг, переданих іншим спадкоємцям). Ф. Копитчак запропонував управі Народного дому перейняти в спадок батькову книгозбірню за умови відшкодування коштів, витрачених на придбання часток братів. Управа відмовилася, однак попросила надіслати каталог книг, які залишилися в книгозбірні [І, 3, арк. 33].

У 1909 митрополит Андрей Шептицький першою для книгозбірні «Студіону» придбав бібліотеку В. Копитчака. Її перевезення на вул. Петра Скарги, 2а обійшлося в 193 австрійські корони [І, 1]. Див. також паспорт «Книгозбірня «Студіону» у Львові.

6. Форма та обставини надходження до ЛННБУ (дар, купівля, націоналізація тощо; наявність заповіту

70

власника): 2 лютого 1940 р. націоналізована разом з книгозбірнею „Студіону», у складі якої вона була [ІІ, 3]. 7. Обсяг фонду (на час діяльності колекції, надходження до ЛННБУ, повернення власнику тощо): у 1887 р. нараховувала 2380 позицій книг [І, 3, арк. 5, 8].

8. Склад фонду (наявність рукописів, стародруків, цінних видань ХІХ-ХХ ст., періодики, архівних документів, іконографії, нот, картографічних матеріалів, музейних експонатів; визначається тематичне спрямування; подається мовний спектр): латинські і кириличні стародруки, серед яких – палеотипи [IІ, 4], видання ХІХ-ХХ ст.; наукова, освітня, довідкова література богословського, історико-філософського, релігійного змісту, світова художня література, всесвітня історія, мовознавство тощо – рос., укр., лат., нім., франц., англ., серб., чеськ., пол., хорват. та ін. мовами.

9. Довідково-пошуковий апарат колекції (наявність рукописних та друкованих інвентарів, каталогів, карто-тек, описів, покажчиків, оглядів) та їхня характеристика (хронологічні рамки, структура, розміщення матеріалів тощо): відсутність на книжках будь-яких цифрових позначок підтверджує, що бібліотека не була опрацьована власником і не мала довідкового апарату (каталогу). У 1887 р. був складений перелік книг [І, 3, арк. 5, 8].

10. Сучасне місце (місця) та загальний стан збереження історичної колекції: розпорошена у фонді ЛННБУ та інших інституцій. – в ЛННБУ (структурний підрозділ) (шифри для книжкових колекцій; сучасний номер, назва та хронологічні рамки фонду для архівних збірок): у відділах: РК, НІВ, ВР, ВФ, ОРФ).

– в інших установах (сховищах) України та за кордоном: частина книжкової колекції (135 книг у 282 т.) у 1921-22 рр. надійшла в НМЛ. НБ [ІІ, 8, с. 463];

окремі одиниці зберігання в ЛМІР надійшли в 1980-х рр. з ОРФу ЛНБ ім. В. Стефаника [І, 4].

11. Джерела заповнення паспорта :І. Архівні матеріали:

1. ЦДІАЛ, ф. 684, оп. 1, спр. 3298, арк. 2. 2. ЛННБУ. ВР, ф. 167, оп. 2, спр. 1564.3. ЦДІАЛ, ф. 130, оп. 1, спр. 810, 33 арк.

71

4. ЛМІР. Архів. Акти надходжень за ІІ кв. 1983 р., арк. 28.

ІІ. Друковані джерела:1. [Студинський К.]. Копитчак Василь // Руслан (Львів).

– 1905. – 7 черв. (чис. 117). – С. 3. – Рубр.: Посмертні оповістки.

2. Сухий О. Товариство імені Михайла Качковського: ідеологія та напрями діяльності (70-80-ті рр. ХІХ ст.) / Олексій Сухий // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Київ : Ін-т історії України, 2004. – Вип. 7. – С. 220.

3. ЛННБУ: переміщення і втрати фондів. Т. 1. – С. 45-49, 79-80.

4. Каталог палеотипов из фондов Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР / [сост.: Р. С. Харабадот, Р. М. Биганский]. – Киев : Наук. думка, 1986. – С. 52 (П.221).

5. Олексів І. Видання сербських будителів в особистих бібліотеках галицьких громадських та культурних діячів ХІХ ст. (у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) / Ілона Олексів // Записки ЛНБ. – Львів, 2007. – Вип. 15. – С. 33-47.

6. Олесницький Є. Мої гімназійні літа : Тернопільська гімназія і її учительський збір / Євген Олесницький // Ювілейна книга української гімназії в Тернополі, 1898-1998 : до сторіччя заснування / за ред. Степана Яреми ; НТШ у Львові, Львів. крайове т-во „Рідна школа”. – Тернопіль ; Львів, 1998. – С. 172-188.

7. Студинський К. Із днів моєї юності / Кирило Студинський // Ювілейна книга української гімназії в Тернополі, 1898-1998 : до сторіччя заснування / за ред. Степана Яреми ; НТШ у Львові, Львів. крайове т-во „Рідна школа”. – Тернопіль ; Львів, 1998. – С. 189-191.

8. Ткачук О. Хорватські видання з книгозбірні отця Василія Копитчака у фондах Наукової бібліотеки Національного музею у Львові ім. А. Шептицького / Ольга Ткачук // Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності : [матеріали Міжнар. наук. конф., Львів, 25-27 верес. 2013 р.] / Нац. музей у Львові ім. Андрея Шептицького. – Львів, 2013. – С. 461-469.

ІІІ. Примірники колекції (з різними варіантами провенієнцій):

1. Zaborski Wł. Najstarsze ludy na świecie. – Kraków, 1898.В 27916 (ОРФ ЛННБУ топокат.)

72

Штамп: Василій В. Копытчакъ.

2. Horatii Flacci. Opera. – Lipsiae, 1853. В 73584 (ОРФ ЛННБУ топокат.)

Василій В. Копытчакъ грек.-кат. катехитъ гимназія.

3. Baumeister, Friedrich Christian. Elementa philosophiae recentioris usibus iuventutis scholasticae accommodata et pluribus sententiis exemplisque ex veterum scriptorum Romanorum monimentis illustrata. – Ed. novissima. – Viennae: Typis Ioan. Thomae nob. de Trattnern, 1777. – [8], 586, [13] s. СТ-І 78853 (РК ЛННБУ)

Печатка „Книгозбірня Студіону св. Іоана Хрестителя у Львові”.

Штамп круглий «Василій В. Копытчакъ».Штамп круглий «Богданъ Васильевичъ Копытчакъ».

IV. Інтернет-джерела:1. ІСТОРІЯ МІСТА ТЕРНОПОЛЯ / ФОРУМ

→ Бібліотека → Тернопіль. 1540–1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І (2010) → Розділ 9. У складі Австро-Угорщини. 1886 рік. – Режим доступу: http://www.tarnopol.te.ua/forums/viewtopic.php?id=893. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 28 січ. 2013 р.

12. Дати заповнення паспорта, виконавець: заведено 20.09.2012; заповнено 28.01.2013; доповнено 12.05. 2014 М. Кривенко

ДОДАТКИ ДО ПАСПОРТА

ДОДАТОК 1 (Д1) „Власницькі знаки”

ВЗ № 1:

73

Д1.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка, штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис): штамп Д1.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення): круглий фіолетовий (чорнильний). У центрі – восьмираменний хрест. По колу напис українською мовою: «Василій В. Копытчакъ» [ІІІ, 1]. Д1.3. Література про ВЗ: Кривенко М. Власницькі знаки як джерело вивчення історичних колекцій (на прикладі українських приватних бібліотек Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у фонді Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника) / Маргарита Кривенко // Записки ЛННБУ. – Львів, 2011. – Вип. 3 (19). – С. 438.

ДОДАТОК 2 (Д2) «Джерела і література про колекцію»

Д2.І. Архівні документи:

Д2.ІІ. Друковані матеріали:1. Єдлінська У. Кирило Студинський, 1868-1941 :

життєписно-бібліогр. нарис / Уляна Єдлінська. – Львів, 2006. – С. 158. – (Визначні діячі НТШ).

2. Кривенко М. «Літопис монастиря священномученика Йосафата Студійського уставу у Львові» як джерело до вивчення історії книгозбірні «Студіону» (1909-1940) / Маргарита Кривенко // Записки ЛНБ. – Львів, 2008. – Вип. 1 (16). – С. 467-468.

Д2.ІІІ. Електронні ресурси:2. Кліш А. Життєвий та творчий шлях академіка Кирила

Студинського. – Режим доступу до електронної версії документа: 74

http://www. ukrterra.com.ua/developments/history/biograf/klish_studynskiy.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 28 січ. 2013 р.

ДОДАТОК 3 (Д3) «Miscellanea» О. Василь Копитчак був людиною освіченою, великим бібліоманом,

«що видавав маєток на книжки, на жаль, своє знання зберіг тільки для себе, бо не вмів ним поділитися з другими” [ ІІ, 7, с. 191].

Частина друків промаркована штампом сина – Богдана Васильовича Копитчака [ІІІ, 4], тому можемо говорити про родинне зібрання.

Судячи з шифрів, під якими зберігається переміщений значний масив книжок з цієї колекції в ОРФі (а це здебільшого 69000-72000), можна припустити, що у «Студіоні» вона також зберігалася одним окремим масивом (комплексом). Розпорошення у фонді ЛННБУ: (РК) СТ-ІІ 21625 / 1-2, СТ-І 78853, СТ-ІІ 91463 / 2 пр., СТ-ІІ 96559 / 1; Д-І 8947 (комп 1-2), Д-ІІІ 1055; ІІІ Лис-565088/26-27, ІІІ Лис-565088/50,52, ІІІ Лис-565088/54-55, ІІІ Лис-565088/58-59, ІІІ Лис-565088/60, ІІІ Лис-565088/приб. 13;

(НІВ) И-ІІІ 78817 / 3 прим.; (ВР) 81. 840, 81. 817/2; (ВФ) ІІІ 853569, 573815/2, И 77662 / 1-3, И-ІІІ 83661 / комп. 1, И-

ІІІ 83661 / 1 / комп. 2, И-ІІІ 83661 / 1-2 / комп. 3, 574834 / 1, 2024463, 2022060;

(ОРФ топокат.) В 10238, В 10248, В 10258, В 10739, В 10740, В 10765, В 29627, В 29889, В 29923,В 31409, В 31446-31447, В 31448, В 38382,В 43722,В 49953-49954, В 66638, В 66674, В 66679, В 67286, В 68114, В 68266, В 69006, В 69031, В 69181, В 69228, В 69231, В 69241, В 69242, В 69247, В 69392, В 69393, В 69394/к. 1, В 69397, В 69451, В 69552, В 69553, В 69561, В 69617, В 69860, В 69886, В 69887, В 70120, В 70131, В 70262, В 70300, В 70335, В 70417, В 70570/комп. 1, В 70789, В 71242, В 71735/комп. 1, В 71741/комп. 1, В 71790, В 71791, В 71944, В 71991, В 71993, В 72396, В 72508-72510, В 72513, В 72540/комп. 2, В 72542, В 72556, В 72592, В 72593, В 72596, В 72599, В 72600, В 72634, В В 72783, В 72787, В 73187, В 73204, В 73306, В 73429, В 73558, В 73584, В 73592, 73687, В 73688, В 75680, В 75681, В 75887.

75

Зразок 2. Паспорт-характеристика родинної колекціїПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКА

історичної колекції

1. Назва колекції: Поторицька бібліотека (Вiblioteka Poturzycka,

Поторицька Бібліотека Дідушицьких, Вiblioteka Dzieduszyckich w

Poturzycy)

2. Місце створення колекції: с. Поториця біля м. Сокаля (тепер у

межах міста), потім м. Львів (ріг вулиць Фредра і Баторія (тепер –

вул. Князя Романа); вул. Довга (тепер – вул. Театральна, 18); вул.

Куркова, 15, 17 (тепер – вул. Лисенка, 15, 17).

3. Класифікаційне визначення: родинна бібліотека

4. Історична довідка про фондоутворювача:

Єжи Станіслав Дідушицький (1670–1730 рр.) на початку XVIII ст. мав

бібліотеку, яка налічувала понад 3 500 т. в маєтку с. Цуцилівці (тепер

– с. Вільхівці), під Жидачевом (Львів. обл.) і величезну колекцію картин.

76

Тадей Гервази Дідушицький (1724–1777) – батько засновника

Поторицької бібліотеки Юзефа Калясанти, також колекціонував

книжки. Його син Валеріан після невдалої політичної діяльності (був

ув’язнений австрійцями) осів у Поториці і теж збирав бібліотеку.

Після смерті Тадея частину збірок Валеріан перевіз до свого маєтку в

Поточиськах (тепер – с. Поточиська Городенківського р-ну Івано-

Франків. обл.), а згодом – до львівського Оссолінеуму [ІІ, 3, с. 43].

Юзеф Калясанти Дідушицький (1772–1847) – наймолодший син Тадея,

теж збирав книги. Його книгозбірня, окрім тогочасної літератури,

містала пергаменти, рукописи, рідкісні видання і картини. Дійсний

член Краківського наукового товариства. Колекцію Юзефа

Дідушицького прийнято називати Поторицькою бібліотекою – від

назви маєтку в с. Поториці.

Володимир Дідушицький-старший (1825–1899) – єдиний син Юзефа,

виростав у с. Поториці, колекціонер з молодих літ і засновник

Природничого музею у Львові. Посол крайового сейму у 1865–1876.

Видатний природознавець, музейний меценат, орнітолог і біолог.

Помер у Поторицях. Похований у родовому маєтку в с. Заріччі (нині –

село Старосамбірського р-ну Львів. обл.) [ІІ,1].

Володимир Дідушицький-молодший (1885–1971) – син Володимира

Дідушицького-старшого, опікувався бібліотекою до вересня 1939 р.

5. Коротка історична довідка про колекцію: заснував граф Юзеф

Калясанти Дідушицький бл. 1815. Син Юзефа Володимир у листопаді

1858 р. переніс Поторицьку книгозбірню до Львова [II, 7, с. 433],

купивши для неї спершу будинок Лєваковських на розі вул. Фредра і

Баторія. Урочисто відкрита 1 серпня 1859 р. Згодом її як частину

Природничого музею розмістили у палаці на вул. Курковій, 15 (тепер –

вул. Лисенка, 15). У 1874 її закрито для загалу. У 1886 р. бібліотеку

перенесено до нового приміщення на вул. Рутовського (тепер –

вул. Театральна, 18). У 1887 р. бібліотека отримала статус публічної

книгозбірні [II, 7, с. 433]. Після смерті В. Дідушицького (18.ІХ.1899)

вдова Альфонсина Дідушицька перевезла до палацу на вул. Курковій, 15

[IV, 2]. Спеціалізовану бібліотеку залишено у приміщенні музею. Після

смерті А. Дідушицької (померла під час Першої світової війни) до

вересня 1939 р. бібліотекою опікувався Володимир Дідушицький-

77

молодший (1885–1971). На жовтень 1930 р. Бібліотека Дідушицьких

займала п’ять кімнат у партері палацу [II, 7, с. 440]. Видається, що

саме у 1930-х рр., щоб збільшити площу бібліотеки, розпочали

освоювати сусіднє крило будинку [II, 7, с. 437]. Напевно, йдеться про

сусідній будинок під 17-м номером. У лютому 1940 р. бібліотеку

націоналізовано і передано до ЛфБАН УРСР. На вул. Оссолінських, 11

до відділу концентрації перевезено бл. 30 000 вцілілих т. бібліотеки [II, 4,

с. 176.]. Навесні 1944 р. з ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg німці вивезли

30 рукописів зі збірки Поторицької бібліотеки Дідушицьких, яка була

включена до рукописних збірок ЛфБАН УРСР у 1940 (евакуйовано

найдавніші і найцінніші рукописи, в т. ч. фрагмент автографа «Króla

Ducha» Ю. Словацького і «Dziennik podróży rzymskiej Jana Ocieskiego»

за 1540–1541 рр.) [II, 5, s. 225]. Серед них особисті матеріали членів

родини Дідушицьких: «Opis podróźy Jerzego Dzieduszyckiego»;

«Encyklopedia Tad. Dzieduszyckiego (A–K)», щоденники сейму за 1585, 1758

і 1780 рр., Євангеліє домініканське, збірки теологічних трактатів,

молитовники; переклади латинських творів П. Кохановського,

Й. Копчинського, щоденники та спогади учасника польського повстання

1831 р. генерала Юзефа Дверницького (1779–1857) [II, 7, c. 444]. Тепер

вони у вроцлавському Оссолінеумі.

У 1946 р. частину бібліотеки передано до Вроцлава до відновленого

НЗіО. Є свідчення, що тоді скрині з грамотами були в костелі

Бернардинів [І, 2], а документи з Поторицької бібліотеки – в монастирі

Домінікан [І, 1, арк. 212-213]. Очевидно, за посередництвом львівських

домінікан, які виїжджали до Польщі, потрапили до вроцлавського

НЗіО в кінці 1947 р. – 158 рукописів зі збірки Поторицької бібліотеки

Дідушицьких, а також 20 автографів заінвентаризованих (тепер сигн.

13179) і 16 дипломів [ IІ, 5, s. 240].

6. Форма та обставини надходження до ЛННБУ (дар, купівля,

націоналізація тощо; наявність заповіту власника): у лютому 1940 р.

бібліотеку націоналізовано, передано до ЛфБАН УРСР і перевезено до

відділу концентрації на вул. Оссолінських, 11 [II, 4, с. 176.].

7. Обсяг фонду (на час діяльності колекції, надходження до

ЛННБУ, повернення власнику тощо: на 1926 нараховувала 48 222 т.

78

[ІІ, 2, s. 379], а у лютому 1940 до ЛфБАН УРСР надійшло бл. 30 000 т.

[II, 4, с. 176.].

8. Склад фонду (наявність рукописів, стародруків, цінних видань

ХІХ-ХХ ст., періодики, архівних документів, іконографії, нот,

картографічних матеріалів, музейних експонатів; визначається

тематичне спрямування; подається мовний спектр): мала 4

інкунабули, багату збірку стародруків XVI ст. З дарунків графині

Альфонсини Дідушицької постав досить великий відділ теології, а

також польської, французької, англійської белетристики. Мала 334

цінні рукописи. Серед стародруків – 30 унікатів, серед яких видання

Вєтора, Шарфенберґа та ін. У рукописному відділі було 105

пергаментів, починаючи з ХІІІ ст., в т. ч. 9 ілюмінованих XVI ст., які

стосуються львівського малярства, 140 документів з підписами

польських королів, листи польських королів, Длуґоша, Петра І та ін.

Родинний архів Дідушицьких. Збірка гравюр: бл. 3000 переважно зі

збірки по Люціяні Сємєнському. Нумізматичний кабінет мав бл. 3000

монет і медалей [ІІ, 2, S. 379-380].

9. Довідково-пошуковий апарат колекції (наявність рукописних та

друкованих інвентарів, каталогів, картотек, описів, покажчиків,

оглядів) та їхня характеристика (хронологічні рамки, структура,

розміщення матеріалів тощо): ряд рукописних тематичних каталогів

та інвентарів різного часу [ІІ, 6]. Частину карткового каталогу було

знищено у 1939-1940 [І, 1].

Mарія Зайончковська (працювала бібліотекарем у 1899–1929 рр.)

опрацювала алфавітний каталог рукописів, відредагувала

хронологічний каталог рукописних документів [IV,1].

10. Сучасне місце (місця) та загальний стан збереження історичної

колекції:

– в ЛННБУ (структурний підрозділ та шифр для книжкових

колекцій; сучасний номер, назва та хронологічні рамки фонду для

архівних збірок):

Книжкова частина розпорошена у фонді ЛННБУ: ВФ, РК, ВК, ВП,

підручній б-ці ВР, ВМ, ОРФ.

79

У першій половині 1940 р. складено «Список книг, альбомів світлин

та інших предметів колишньої Поторицької бібліотеки Дідушицьких,

переданих до Музею ім. Любомирських» – 123 позиції, які прийняв керівник

кабінету мистецтв М. Ґембарович [II, 7, c. 443].

У Львові залишилася (після вивезення до Вроцлава у 1946 р.)

частина рукописної збірки Бібліотеки Дідушицьких з Поториці (бл. 185

рукописних одиниць) [II, 5, s. 237]. Очевидно, тепер вони об’єднані у

загальне рукописне зібрання роду Дідушицьких, яка зберігається у відділі

рукописів ЛННБУ (тепер фонд № 45 «Дідушицькі, графи, власники

маєтків у Галичині, ХVІ–ХХ ст.»), яке складається з чотирьох описів:

перший опис (872 од. зб.; 1527–1943 рр.), другий опис (945 од. зб.;

1576–1939 рр.), третій опис (2 332 од. зб.; 1552–1939 рр.), четвертий

опис (4 825 од. зб.; 1767–1939 рр.) [II, 7, c. 447-448].

– в інших установах (сховищах) України та за кордоном:

У ЦДІАЛ – архівні матеріали (ф. 64 (Дідушицькі / Dzieduszyccy),

597 спр. (1612-1929 рр.) – документи про суспільно-політичну

діяльність В. Дідушицького, членів сім’ї та споріднених родів

Дзялинських, Мійончинських та ін., що охоплюють 1612–1929 рр. [II, 7, с.

446].

У НЗіО – рукописна збірка, зокрема «Pamiętna Księga Zwiedzających

Zbiory Ojczyste Pana Włodzimierza Dzieduszyckiego» (Од. зб. 9840/ІІ). [II,

7, с. 435]. У 1946 р., за підрахунками М. Дядюк, зі Львова до Вроцлава

було вивезено 148 од. зб. [II, 7, с. 445].

У БНВ – документальна спадщина родини Дідушицьких [II, 7, с.

446].

У відділі літератури іноземними мовами Львівської обласної

універсальної наукової бібліотеки – фрагменти бібліотеки [II, 8, s.

352].

11. Джерела заповнення паспорта:

I. Архівні матеріали:

1. НЗіО. ВР, № 17066/ІІ, арк. 3, 8, 212-213.

2. ЦДІАЛ, ф. 755, оп. 1, спр. 142, арк. 2-10.

II. Друковані джерела:

80

1. Карольчак К. Меценати Дідушицькі / Казімєж Карольчак // Літопис

Червоної Калини. – Львів, 1995. – № 1/3. – С. 28-29.

2. Сhwalewik. T. 1. – S. 379-380.

3. Рейзес-Дзедушицький Є. Юзеф Лозінський   – співзасновник

Потужицької бібліотеки у Львові / Єжи Рейзес-Дзедушицький //

Бібліотечний вісник. – 2008. – № 4. – C. 42-50. 

4. ЛННБУ : переміщення і втрати фондів. Т. 1. – С. 176.

5. Matwijów M. Zbiory rękopiśmienne Zakładu Narodowego im.

Ossolińskich we Lwowie w latach 1939–1946 / Maciej Matwijόw //

Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. – Wrocław, 1999. –

Zesz. 10. – S. 211-241.

6. Paszkiewicz. Rękopiśmienne inwentarze. – S. 100-102.

7. Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких: Історія, шляхи формування

фондів / Мирослава Дядюк // Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4

(20). – С. 431-454.

8. Кривенко М. Львівська бібліотека іноземної літератури: з історії

формування фондів / Маргарита Кривенко // Książka, biblioteka,

informacja – między podziałami a wspólnotą / red. Jolanta Dzieniakowska.

– Kielce : Wyd-wo Akademii Świętokrzyskiej, 2007. – S. 349-357.

ІІІ. Примірники колекції (до 5 позицій повний опис од. зб.)

1. Bużeński S. Żywoty arcybiskupów gnieźnieńskich, prymasów Korony

Polskiej i Wielkiego Księstwa Litewskiego, od Wilibalda do Andrzeja

Olszowskiego włącznie / opisał / Stanisław Bużeński Dziekan i Officjał

Warmiński, Kanonik Gnieźnieński i Krakowski ; z niewydanego dotąd

rękopismu łacińskiego na język polski przełożył Michał Bohusz Szyszko ;

wstęp i wiadomość o założeniu arcybiskupstwa, tudzież o jedenastu

późniejszych prymasach, do zgonu książęcia Michała Poniatowskiego

dodał Mikołaj Malinowski. – Wilno, 1852. – Т. І. – 211 s. ; T. II. – 254 s.

ІІ 59.660/1-3 (ВР ЛННБУ)

Внизу зліва круглий штамп: «BIBLIOTEKA POTURZYCKA»,

посередині: « J.W.D.».

2. Czołowski A. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej / Dr.

Aleksander Czołowski. – Odbitka z «Teki Konserwatorskiej». – Z

tablicą i 23 rycinami w tekscie. – We Lwowie : Nakładem autora ; Z

drukarni W. A. Szyjkowskiego, 1892. – 70 s. : il.

IV И 646. 781 (ВР ЛННБУ)

81

Угорі на титульному аркуші по центру автограф: «JExc. Jaśnie

Wielmożnemu Hrabiemu Włodzimierżowi Dzieduszyckiemu z wyrazem

najgłębszej czci – poświęca autor». [Д1, ВЗ № 5].

Внизу у правому кутку темно-синій еліпсоподібний штамп :

угорі напис «BIBLIOTEKA», внизу: «POTURZYCKA»,

посередині: «W.D.»

IV. Інтернет-ресурси:

1. Поторицька бібліотека [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Поторицька_бібліотека. – Назва з

екрана. – Дата перегляду: 17 верес. 2013 р.

2. Палац Дідушицьких (Львів) [Електронний ресурс] / Режим

доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Палац Дідушицьких (Львів). –

Назва з екрана. – Дата перегляду: 7 серп. 2014 р.

12. Дата заповнення паспорта, виконавець: заведено і заповнено

16.11.2011; доповнено 17.09.2013, Р. Дзюбан. Доповнено: 7.08.2014, Р.

Дзюбан.

ДОДАТКИ ДО ПАСПОРТА

ДОДАТОК 1 (Д1) „Власницькі знаки”

ВЗ № 1

Д1.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка,

штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис): екслібрис

Бібліотеки графа Юзефа Калясанти Дідушицького – засновника

Поторицької бібліотеки.

82

Д1.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення): Z Biblioteki JOZEFA Hr. DZIEDUSZYCKIEGO. Офорт. Худ. Каетан-Вінсент Келісінський. 1830-ті рр.Розкрита книга, на якій вказано, кому належить екслібрис; на задньому плані сонце, що сходить; книга обрамлена дубовою та лавровою гілками; змія на передньому плані символізує мудрість і фах власника [4, с. 100-101].

Д1.3. Література про ВЗ:

1. Сhwalewik. Т. 1. – S. 380; 2. Lenartowicz-Zagrodna A. «Eklezjastes» Hieronima z Wielunia (1522) ;

Transliteracja i transkrypcja ; Monografia języka / Anna Lenartowicz-Zagrodna. – Łódź : Księży Młyn Dom Wydawniczy, 2011. – S. 15-16.

3. Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких: Історія, шляхи формування фондів / Мирослава Дядюк // Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 431-454. – Із змісту: Фото екслібриса. – С. 440.

4. Нестеренко П. Історія українського екслібриса / Петро Несторенко. – Київ : Темпора, 2010. – 326 с. : іл.

ВЗ № 2

83

Д2.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка,

штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис): штамп

Поторицької бібліотеки Володимира Дідушицького-старшого

(?).

Д2.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний

текст на зображенні; опис зображення; автор і рік

створення): темно-коричневий; напис по колу польською

мовою: «BIBLIOTEKA POTURZYCKA», посередині: « J.W.D.».

Д2.3. Література про ВЗ: 1. Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких:

Історія, шляхи формування фондів / Мирослава Дядюк //

Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 431-454. – Із

змісту: Фото штампа. – С. 448.

ВЗ № 3

Д3.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка,

штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис): штамп

84

Поторицької бібліотеки Володимира Дідушицького-молодшого

(?).

Д3.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний

текст на зображенні; опис зображення; автор і рік

створення): темно-синій еліпсоподібний; угорі напис польською

мовою «BIBLIOTEKA», внизу: «POTURZYCKA», посередині:

«W.D.»

Д3.3. Література про ВЗ: 1. Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких:

Історія, шляхи формування фондів / Мирослава Дядюк //

Записки ЛННБУ. – Львів, 2012. – Вип. 4 (20). – С. 431-454. – Із

змісту: Фото штампа. – С. 448.

ВЗ № 4

Д4.1. Вид ВЗ: (суперекслібрис, екслібрис, наліпка, печатка,

штамп, автограф (підпис власника, дарчий напис): дарчий

напис Олександра Чоловського Володимиру Дідушицькому-

старшому.

Д4.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний

текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення):

“JExc. Jaśnie Wielmożnemu Włodzimierzowi Dzieduszyckiemu z

wyrazem najgłębszej czci – poświęca autor” (рукопис, автограф,

пол. мова)

ДОДАТОК 2 (Д2) «Джерела і література про колекцію»

Д2.І. Архівні документи:

Д2.ІІ. Друковані матеріали:

1. Piotrowski J. Lemberg und Umgebung. – Lemberg, 1916.

2. Kantecki K. Z autografόw bibljoteki Poturzyckiej

[Dzieduszyckich] // Przewodnik Naukowo-Literacki. – 1878.

3. Des Loges M. Bibljoteka Ordynacji Hr. Dzieduszyckich //

Publiczne Bibljoteki Lwowskie : zarys dziejόw / [pod red. L.

Bernackiego]. – Lwόw, 1926.

85

4. Karolczak K. Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-

zarzecka / Kazimierz Karolczak . – Kraków, 2001.

5. Смірнов Ю. Палац на Курковій. Львівська резиденція графів

Дідушицьких // Галицька брама. – 2007. – № 11/12 (155/156).

Д2.ІІІ. Електронні ресурси:

ДОДАТОК 3 (Д3) «Miscellanea»

Окрім Поторицької бібліотеки, яка тепер розпорошена у фондах

ЛННБУ, власні бібліотеки також збирали й інші члени роду

Дідушицьких. Примірники книг з цих бібліотек теж знаходимо у

фондах ЛННБУ. Штампи на книгах з цих бібліотек потребують

подальшого вивчення:

1. Штамп на книзі з бібліотеки Клеменса Дідушицького, сина

Мавриція.

2.Штамп на книзі, ймовірно Валеріана Дідушицького, сина Тадея (?)

Опубл.: [II, 7, c. 448].

Зразок 3. Паспорт-характеристика інституційної колекціїПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКА

історичної колекції

86

1. Назва колекції: Бібліотека єврейської віросповідної громади у

Львові (Бібліотека єврейської конфесійної громади, Бібліотека

єврейської релігійної громади, Єврейська бібліотека, Жидівська

бібліотека, Кагальна бібліотека, Biblioteka Gminy Wyznaniowej,

Biblioteka Izraelickiej Gminy Wyznaniowej, Bibliothek der Israelitischen

Kultusgemeinde, Bibliothek der jüdischen Gemeinde, Jüdische Bibliothek).

2. Місце створення колекції: м. Львів, вул. св. Станіслава, 5 (тепер –

вул. І. Тиктора) у 1900 –1919; вул. Різницька, 5 (тепер – вул. С.

Наливайка) у 1919–1939.

3. Класифікаційне визначення: наукова публічна бібліотека, до

складу якої увійшли книжкові (у т. ч. інкунабули та стародруки) і

рукописні зібрання. Після Першої світової війни при бібліотеці

організовано Етнографічний музей з експонатами з єврейського

фольклору, етнографії та нумізматики.

4.Історична довідка про фондоутворювача: основними

організаторами бібліотеки були вчені равини : Соломон Бубер, який,

крім фінансових засобів на створення бібліотеки, пожертвував в її

фонд частину свого книжкового зібрання, та Йехескель Каро (автор

відомої праці з історії євреїв Львова); громадські діячі Самуель

Горовіц, Бернард Левенштейн, особиста колекція якого та його сина

Натана поповнили в різний час бібліотечну книгозбірню раритетними

виданнями, Давид Раппопорт та ін. [ І, 1; ІІ, 4].

5. Коротка історична довідка про колекцію: Бібліотека єврейської

релігійної громади була зареєстрована у 1900 в Австрійському

Міністерстві віросповідань та народної освіти як наукова публічна

бібліотека єврейської громади м. Львова. Її завданням було «сприяти

розповсюдженню та поглибленню знань з юдаїки, історії та

літератури єврейського народу в Галичині» [І, 1]. Бібліотека

функціонувала до встановлення у Західній Україні радянської влади

(вересень 1939). 2 січня 1940 рішенням Ради Народних Комісарів УРСР

була створена Львівська філія Бібліотеки Академії наук УРСР, одним

із структурних підрозділів якої став Відділ єврейської літератури,

87

заснований у середині лютого 1940 на базі основних книжкових фондів

Бібліотеки єврейської віросповідної громади.

6. Форма та обставини надходження до ЛННБУ (дар, купівля,

націоналізація тощо; наявність заповіту власника): 30 листопада

1939 було ухвалено на базі існуючих ще тоді у Львові бібліотек –

Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), Закладу ім. Оссолінських

(Zakład im. Ossolińskich, Oссолінеум) та Бібліотеки єврейської

віросповідної громади – створити єдину Наукову державну бібліотеку,

яка мала стати Львівською філією Бібліотеки Академії наук у Києві з

трьома відділами: Україніки й Россіки, Полоніки та Гебраїки.

Єврейський відділ планували розмістити в Оссолінеумі або в палаці

Бєсядецьких на площі Галицькій [І, 3].

Архівні матеріали та рукописні фонди бібліотеки були розподілені

між Львівською філією Бібліотеки АН УРСР та Львівською філією

Центрального державного історичного архіву України. Експонати музею

було передано Етнографічному музею АН УРСР у Львові [ІІ, 3, с. 136].

7. Обсяг фонду (на час діяльності колекції, надходження до

ЛННБУ, повернення власнику тощо): нараховувала в кінці 20-х рр.

ХХ ст. бл. 19 000 т. на івриті, польською та німецькою мовами [ІІ, 2,

с. 139]. Наприкінці 1939 нараховувала майже 18 000 скаталогованих

томів (в т. ч. приблизно 300 друків XVI ст.) та 106 рукописних од. зб., –

майже виключно юдаїки та єврейських богословських книжок [І, 5]. За

іншими даними, перед війною єврейська бібліотека нараховувала

близько 40 000 бібліографічних позицій, а серед них – майже 8 000

стародруків і 2 000 рукописів [І, 6].

8. Склад фонду (наявність рукописів, стародруків, цінних видань

ХІХ-ХХ ст., періодики, архівних документів, іконографії, нот,

картографічних матеріалів, музейних експонатів; визначається

тематичне спрямування; подається мовний спектр): книжковий

фонд бібліотеки на початку її створення налічував 15 000 т. юдаїки

багатьма мовами світу, в т. ч. гебрейською, арабською, арамейською.

Перед Першою світовою війною при бібліотеці був створений архів

рукописів учених, які вивчали історію та літературу євреїв Польщі,

Галичини, всієї Східної Європи. При бібліотеці нумізмат та етнограф

88

М. Гольдштейн заснував Етнографічний музей, в якому налічувалося

бл. 5 000 експонатів. На 1914 в бібліотеці налічувалося бл. 60 000 т.

літератури, в т. ч. стародруків і кілька десятків інкунабул [ІІ, 3,

с. 135-136].

У 20-ті рр. ХХ ст. фонди бібліотеки поповнилися за рахунок

надходжень з бібліотек Варшави та Відня. На початок 30-х рр. ХХ ст.

її фонди нараховували більше 80 000 т. Тут зберігалися пінкаси за 1617

та 1625, багато актів Львівського кагалу 1712, 1745, документи

Прикагалів міст Жовкви, Бродів, Белза та ін. міст Галичини [І, 8].

Багатими були відділи рукописів та періодики бібліотеки. Там

зберігалися газети і журнали єврейських общин Польщі, Німеччини,

Австро-Угорщини. В етнографічному музеї налічувалося близько 5 000

експонатів з єврейського фольклору, етнографії та нумізматики [І, 2].

9. Довідково-пошуковий апарат колекції (наявність рукописних та

друкованих інвентарів, каталогів, картотек, описів, покажчиків,

оглядів) та їхня характеристика (хронологічні рамки, структура,

розміщення матеріалів тощо): частково збережена «Інвентарна

книга бібліотеки Єврейської общини у Львові» [І, 7].

10. Сучасне місце (місця) та загальний стан збереження історичної

колекції: розпорошена у фонді ЛННБУ

– в ЛННБУ (структурний підрозділ та шифр для книжкових

колекцій; сучасний номер, назва та хронологічні рамки фонду для

архівних збірок): у відділах: РК, ВР, ВФ, ОРФ, ВП, зокрема, в

секторі рідкісних періодичних видань ХІХ–ХХ ст.

– в інших установах (сховищах) України та за кордоном:

під час німецької окупації фонди бібліотеки було пограбовано і

вивезено. Втрачено близько 2 000 рукописів, 8 000 стародруків,

інкунабули, мистецькі видання, енциклопедії, словники. Найвартісніша

їх частина продана в США та вивезена до Франкфурта-на-Майні.

Значну кількість видань бібліотеки було подаровано монастирю ОО

Василіян та бібліотеці митрополита Андрея Шептицького при соборі

св. Юра у Львові [ ІІ, 1, с. 371].

У 1946 Президія АН УРСР прийняла рішення про перевезення

цінної єврейської літератури зі Львова до Києва – у Кабінет з вивчення

єврейської мови, літератури та фольклору Академії наук УРСР. Всю 89

єврейську літературу, крім сучасної, яка мала залишитись у Львові,

було спаковано в 76 скриньок і розподілено за такими видами:

а) талмудистика, екзотика, рукописи та стародруки – 8375

прим.;

б) періодика давньоєврейською мовою – 812 прим.;

в) юдаїка нім., пол. та ін. мовами – 3916 прим.;

г) давньоєврейські – 6482 прим. [І, 4].

26 січня 1949 Кабінет з вивчення єврейської мови, літератури

та фольклору АН УРСР було ліквідовано. Влітку 1949 ліквідували й

Кабінет єврейської літератури у Львові. Його книжкові фонди

частково перевезено в підвали основного приміщення Львівської філії

Бібліотеки АН УРСР на вул. Стефаника, 2 та в приміщення

колишнього костелу єзуїтів. Значну частину старої літератури,

підготованої для перевезення, було утилізовано. 19 скринь

спакованої літератури перевезено до Києва і передано Бібліотеці

АН УРСР ім. Вернадського [ІІ, 3, С. 137]. Документів, які

підтверджують цю передачу, в архіві ЛННБУ не виявлено.

11. Джерела заповнення паспорта:

І. Архівні матеріали:

1. ДАЛО, ф. 35, оп. 12, спр. 326.2. ДАЛО, ф. 35, оп. 13, спр. 146, арк. 7-33.3. ЛГМ. Архів, оп. 1, спр. 1, арк. 4, 5, 6, 8-9 зв.4. ЛННБУ. Архів, оп. 1, спр. 122. – 86 арк.5. ЛННБУ. ВР, ф. 9, спр. 3896/8, арк. 2.6. ЛННБУ. ВР, ф. 9, спр. 4910, арк. 1-2.7. ЛННБУ. ВР, ф.50, спр. 34. – 205 арк.8. ЦДІАЛ, ф. 701, оп. 2, спр. 1769.

ІІ. Друковані джерела:

1. ЛННБУ : переміщення і втрати фондів. Т. 1. — С. ІX, ХІІ, XXXVIII,

XXXIX, XL, 7, 10, 13, 50, 73, 89, 98, 106, 109, 110, 125, 126, 151, 153, 170,

176, 193, 210, 263, 266, 283, 368, 369, 371. 

2. Меламед В. М. Евреи во Львове (XIII – первая половина ХХ века) :

События. Общество. Люди / Владимир Меламед. – Львов : Укр.-амер.

совместное предприятие ТЕКОП, 1994. – 265 с.

3. Хонігсман Я. С. Несколько слов о Кабинете юдаики при Библиотеке

им. В. Стефаника Академии наук УССР во Львове / Я. С. Хонігсман //

Пам’ятати заради життя : матеріали «круглого столу» з приводу 40-

90

річчя загибелі членів Єврейського антифашистського комітету, Київ,

серпень 1992 р. – Київ, 1993. – С. 135-137.

4. Bałaban M. Żydowska biblioteka gminna we Lwowie / M. Bałaban //

Chwila (Lwów). – 1922. – 7 stycz. – S. 2.

ІІІ. Примірники колекції (з різними варіантами

провенієнцій):

Orientalistische Literaturzeitung : Monatsschrift für die Wissenschaft vom ganzen Orient und seinen Beziehungen zu den angrenzenden Kulturkreisen / unter Mitwirkung von Prof. Dr. G. Bergstrasser, Dr. H. Ehelolf [u. a.] ; hrsg. von Prof. Dr. Walter Wreszinski. – Leipzig : J. C. Hinrichs’sche Buchhandlung in Leipzig, 1924. – 27. Jahrgang. – T. 1-12.

Ж 13304 (ВП ЛННВУ)Штамп на їдиш та пол. мовами : «Izraelicka Biblioteka Gminna we Lwowie»

[Дописано олівцем] Rubina A. [Обведено олівцем] 941/І

IV. Інтернет-джерела:

12. Дата заповнення паспорта, виконавець: заведено: 17.10.2011;

доповнено архівними джерелами: 20.10.2011; 24.10.2011; 16.05.2012;

літературою: 7.11.2011; 14.11.2011, Л. Кусий.

ДОДАТКИ ДО ПАСПОРТА

ДОДАТОК 1 (Д.1) «Власницькі знаки»

ВЗ № 1:

Д1.1. Вид ВЗ (суперекслібрис, екслібрис, печатка, штамп, наліпка, автограф (підпис власника, дарчий напис): штамп

Д1.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки; дослівний текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення): штамп на їдиш та пол. мовами: «Izraelicka Biblioteka Gminna we Lwowie»

Д1.3. Література про ВЗ:

91

ДОДАТОК 2 (Д2) «Джерела і література про колекцію»

Д2.І. Архівні матеріали:

1. Лист директора Бібліотеки АН УРСР Ю. Меженка

директору Львівської філії Бібліотеки АН УРСР від 17 березня 1947 р.

про порядок відбору юдаїки та гебраїки для висилки до Києва //

ЛННБУ. Архів, оп. 1, спр. 117, арк. 20.

2. Листування з Бібліотекою АН УРСР про міжнародний

книгообмін за 1947 р. // ЛННБУ. Архів, оп. 1, спр. 117. – 54 арк. – Із

змісту: [про бібліотеку]. – С. 34, 38, 38 зв.

Д2.ІІ. Друковані джерела:

1. Банчик Н. Я. Збірка єврейських рукописів у фондах ЛНБ НАН

України / Н. Я. Банчик // Записки ЛНБ. – Львів, 1994. – Вип. 4. – С. 90–

104.

2. Глембоцкая Г. Деятельность еврейских общественных

организаций Львова в области сохранения национально-культурного

наследия (1910–1930-е годы) / Галина Глембоцкая // Доля єврейських

громад Центральної та Східної Європи в першій половині ХХ

століття : матеріали конф. 6–28 серп. 2003 р., Київ. – Київ, 2003. – С.

6-7.

3. Гуцаленко Т. Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки

ім. В. Стефаника НАН України у 1940–1949 рр. : постаті та події /

Тетяна Гуцаленко // Записки ЛНБ. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С. 175-

237. – Із змісту: [про бібліотеку]. – С. 210-211.

4. Колосовская О. М. Коллекция еврейских старопечатных

изданий в фондах Отдела редкой книги Львовской научной библиотеки

им. В. Стефаника НАН Украины / О. М. Колосовская // Материалы

Девятой Ежегодной Международной Междисциплинарной

конференции по иудаике : тезисы. — М., 2002. — С. 34-35.

5. Biblioteki naukowe w G G. – S. 136, 137, 233, 234.

6. Wystawa książki lwowskiej hebrajskiej i zabytkόw sztuki

żydowskiej : katalog. – Lwów, 1928, maj-czerwiec.

Д2.ІІІ. Електронні ресурси

ДОДАТОК 3 (Д3) «Miscellanea»

92

Зразок 4. Паспорт-характеристика архівної колекції

ПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКАісторичної колекції

1. Назва колекції: архів Пеленського Євгена-Юлія

2. Місце створення колекції:

3. Класифікаційне визначення: архів, рукописи

4. Історична довідка про фондоутворювача: Євген-Юлій Пеленський (літ. псевдоніми та криптоніми: Іренко, Євген, Буй-Тур; Пл., Є. Ю. П., П., Е. Ю. П.; *3 січня 1908, с. Конюхів, повіт Стрий, Галичина, Австро-Угорщина, нині: Стрийський район Львівської обл., †25 вересня 1956, Сідней, Австралія) — бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг, громадський діяч, пластун.Нар. в сім'ї судового виконавця. Відвідував укр. відділ пол. держ. класичної гімназії в м. Стрию (1918-1926). Основне виховання та формування світогляду отримав у «Пласті» (1922-1934). Закінчив філософський ф-т Львівського університету (1930) докторатом з історії укр. мови і слов'ян. етнології.

Був стипендіатом, працював адміністратором та наук. співробітником Українського національного музею у Львові: упорядковував стародруки й рукописи, цікавився бібліографією. Заснував пластове видавництво і журнал «Вогні», які протривали до 1939. Співзасновник, згодом – голова Т-ва українських бібліофілів; секретар і заст. голови етнологічної комісії НТШ. Праці Є.-Ю. Пеленського в галузі бібліографії – серед найвагоміших наук. досягнень НТШ. Друкувався у «Літературно-науковому вістнику», ін. виданнях НТШ, ж-лі «Богословія», редагував ж-л «Дажбог» (1932-1934) і бібліографічний місячник «Українська книга».

За рад. окупації у 1939 перебрався зі Львова до Кракова, де заснував вид-ва «Бистриця» й «Українське видавництво» та газету «Краківські вісті». Працював викладачем Українського вільного університету в Празі, згодом переїхав до Німеччини, а в 1949 емігрував до Австралії. У Німеччині працював у власному вид-ві «Бистриця», в Австралії заснував вид-во «Слово», яке випускало однойменний часопис.

З-під пера Є. Пеленського вийшло бл. 250 творів — із них понад 30 шевченкознавчих праць; книжки про Б. Лепкого (1932, 1943), про розвиток укр. літ. пародії (1935), про Р.М. Рільке та Україну (1935), про західноукр. л-ру в роках 1930-1935 (1935), про Овідія в укр. л-рі (1937, 1943), про період «Русалки Дністрової» (1938), про Марка Черемшину (1938) та про Наукове товариство імені Шевченка (1949). Як бібліограф упорядкував «Бібліографію української бібліографії» (1934) та нім. мовою Ucrainica «Ausgewählte Bibliographie über die Ukraine in west-europäischen Sprachen» (1948). Для галицьких шкіл написав кільканадцять букварів і підручників, друкував укр. класиків у різних редакціях з власними наук. передмовами, редагував антологію сучасної укр. поезії (1936). Помер в Австралії на 49 році життя [ІІ, 1; ІІ, 2].

93

5. Коротка історична довідка про колекцію: до відділу рукописів Бібліотеки НТШ у Львові архів надійшов як «Літературне листування» у 1930-х рр. і зберігався під № 535. 6. Форма та обставини надходження до ЛННБУ (дар, купівля, націоналізація тощо; наявність заповіту власника): 1939-1940 переданий як депозит до Бібліотеки НТШ.Націоналізований разом з відділом рукописів Бібліотеки НТШ [ІІ, 3].

7. Обсяг фонду (на час діяльності колекції, надходження до ЛННБУ, повернення власнику тощо: 10 пачок (Е.-Ю. Пеленського /10 пачок/ «відібрав») [ІІ, 3].

8. Склад фонду (наявність рукописів, стародруків, цінних видань ХІХ-ХХ ст., періодики, архівних документів, іконографії, нот, картографічних матеріалів, музейних експонатів; визначається тематичне спрямування; подається мовний спектр): рукописи, листування [ІІ, 1]. Фонд Є.-Ю. Пеленського містить автобіографічні матеріали, зібрані для «Словника західноукраїнських письменників», зокрема листи К. Гриневичевої, Є. Грицака, Р. Завадовича, Ф. Коковського, А. Курдидика, Т. Курпіти, С. Лакусти, К. Ластівки, В. Павлусевича, О. Цегельської [І, 2].

9. Довідково-пошуковий апарат колекції (наявність рукописних та друкованих інвентарів, каталогів, картотек, описів, покажчиків, оглядів) та їхня характеристика (хронологічні рамки, структура, розміщення матеріалів тощо): довідка про архів [ІІ, 1], огляд архіву [ ІІ, 2].

10. Сучасне місце (місця) та загальний стан збереження історичної колекції:

– в ЛННБУ (структурний підрозділ та шифр для книжкових колекцій; сучасний номер, назва та хронологічні рамки фонду для архівних збірок): ВР, ф. 232, оп.1, 151 од.зб. (1922-1939).

– в інших установах (сховищах) України та за кордоном:ЦДІАЛ, ф. 201, оп. 4, спр. 7216-7221; ф. 309, оп. 1, спр. 2160; ф.

408, оп. 1, спр. 1073.

11. Джерела заповнення паспорта:І. Архівні матеріали:

1. ЛННБУ, ВР. ф. 9, спр. 1494, арк. 1-8.2. ЛННБУ. ВР, ф. 232 (Пеленський Євген Юлій), оп. 1, спр. 24, п. 3.

– Арк. 6–116.

ІІ. Друковані джерела:1. Особисті архівні фонди ВР. – С. 158-159.2. Мороз М. Архів Є.-Ю. Пеленського / Мороз Мирослав // Євген-

Юлій Пеленський. Життєписно-бібліогр. нарис / редкол.: Я. Падох, А. Курдидик, Р. Микитович. — Львів, 1994. — С. 63-70.

3. ЛННБУ : переміщення і втрати фондів. Т. 1. – С. 183.

94

ІІІ. Примірники колекції (з різними варіантами провенієнцій):

IV. Інтернет-джерела:

12. Дата заповнення паспорта, виконавець: заповнено 15.07.2012, Г. Сварник.

ДОДАТКИ ДО ПАСПОРТА

ДОДАТОК 1 (Д.1) «Власницькі знаки»Д1.1. Вид ВЗ (суперекслібрис, екслібрис, печатка,

штамп, наліпка, автограф (підпис власника, дарчий напис): Д1.2. Опис ВЗ (форма і розмір; колір відбитки;

дослівний текст на зображенні; опис зображення; автор і рік створення):

Д1.3. Література про ВЗ:

ДОДАТОК 2 (Д2) «Джерела і література про колекцію» Д2.І. Архівні документи: Д2.ІІ. Друковані матеріали: Д2.ІІІ. Електронні ресурси.

ДОДАТОК 3 (Д3) «Miscellanea».

95

ДОДАТОК ІІ. Список рекомендованої допоміжної літератури для паспортизації історичних колекцій ЛННБ

України ім. В. Стефаника

Бібліотеки на західноукраїнських землях ХVIII –XX ст. : доп. і повідомл. Другої наук. конф., Львів, 29-30 жовт. 2004 р. / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець ; наук. ред. С. А. Арсірій]. – Львів, 2006. – 202 с.

Енциклопедія українознавства / НТШ у Львові. – Перевид. в Україні. – Львів, 1993-2000. – Т. 1-10.

Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 1992 – 2008 . – Вип. 1-1 (16).

Записки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2009 – . – Вип. 1 (17) – .

Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові / авт.-упоряд.: В. Арофікін, Д. Посацька. – Київ ; Львів, 1996. – 102 с., іл.

Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Академії наук України. Вип. І : Видання Івана Федорова / АН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; уклад. : Я. Д. Ісаєвич, В. Я. Фрис. – Львів, 1993. – 72, [1] с.

Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІІ : Виданння друкарень Острога, Дермані, Стрятина, Крилоса, Угорець, Рохманова / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад. В. Фрис. – Львів, 1996. – 117, [4] с.

Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІІІ : Видання друкарень Львова: Михайла Сльозки, Арсенія Желиборського, Йосифа Шумлянського, монастиря св. Юра / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад. : О. Колосовська, С. Гацкова. – Львів, 2000. – 164, [3] с.

Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника Національної Академії наук України. Вип. ІV : Видання друкарні Львівського Успенського Ставропігійського братства (1591–1644 рр.) / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; авт.-уклад.: О. М. Колосовська, С. В. Гацкова. – Львів, 2002. – 126, [1] с.

96

Каталог палеотипов из фондов Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР / сост. : Р. С. Харабадот, Р. М. Биганский. – Киев : Наук. думка, 1986. – 195, [4] с., ил.

Кириличні рукописні книги у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України : каталог. Т. : ХІ – ХVI ст. / [уклад.: М. М. Кольбух (голов. ред.) та ін. ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника]. – Львів, 2007. – XLVI, 522 с., 24 кол. іл.

Культурне життя в Україні : Західні землі : док. і матеріали. Т. 1 (1939–1953) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Б. Микитів та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1995. – 747, [1] с.

Культурне життя в Україні : Західні землі : [док. і матеріали]. Т. 2 (1953-1966) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Ю. Сливка та ін.]. – Львів, 1996. – 916, [2] с.

Культурне життя в Україні : Західні землі : [док. і матеріали]. Т. 3 (1966-1971) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький]. – Львів, 2006. – 855, [1] с.

Кунанець Н. Е. Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. – 1939 р.) : консолідований інформаційний ресурс : монографія / Н. Е. Кунанець ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2011. – 446 с., іл.

Кунанець Н. Е. Наукові бібліотеки Львова (1784-1939) : особливості становлення і розвитку, формування фондів та колекцій / Н. Е. Кунанець ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010. – 241 с., іл.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника: історія і сучасність : доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., Львів, 28-30 жовт. 2010 р. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; [відп. ред. М. М. Романюк]. – Львів, 2010. – 621, [1] с.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945 : зб. док. і матеріалів / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).

Львівський обласний державний архів : путівник / Архів. упр. при Раді Міністрів УРСР ; [склали: В. І. Костельнікова

97

та ін. ; під ред. Б. К. Дудикевича та ін.]. – Львів : Каменяр, 1965. – 374, [1] с.

Матеріали до біографічного словника І. О. Левицького : анотований покажч. архівних документів. Т. 1 : А – Б / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Відділ рукописів ; [упорядкув., передм. та наук.-довід. апарат М. М. Трегуб]. – Львів, 2012. – 354 с.

Національна книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база : матеріали міжнар. наук. конф., Львів, 29-30 квіт. 2009 р. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Від-ня «Наукова бібліографія і книгознавство». – Львів, 2009. – 132, [5] с.

Особисті архівні фонди відділу рукописів : анот. покажч. / [уклали: П. Баб’як, О. Дзьобан, Є. Домбровська, М. Трегуб]. – Львів, 1995. – 271 с.

Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів ; [підгот.: В. А. Бурбела та ін. ; заг. ред. Г. М. Бурлаки]. – Київ : Спадщина, 1999. – 864 с.

Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 верес. 1996 р. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [упорядкув., заг. ред. текстів, доп. покажч. М. М. Трегуб]. – Львів, 1999. – 653 с.

Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві : каталог-інформатор / Галина Сварник. – Варшава ; Львів ; Нью-Йорк : Укр. архів ; НТШ, 2005. – 352 c. : іл.

Українська журналістика в іменах : матетріали до ениклопедичного словника / за ред. М. М. Романюка ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. ін-т пресознавства. – Львів, 1994 – . – Вип. 1 – .

Українська преса в Україні та світі ХІХ – ХХ ст. : іст.-бібліогр. дослідження / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Від-ня «Науково-дослідний центр періодики» ; [уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко, Л. В. Сніцарчук]. – Львів, 2007 – . – Т. 1 – .

Центральний державний історичний архів України, м. Львів : путівник / ЦДІА України у Львові, Держархів у Перемишлі ; [підгот.: О. Гнєвишева та ін. ; заг. ред. Г. Сварник]. – Львів ; Перемишль, 2003. – 500 с.

Biblioteki na Wschodnich ziemiach II Rzeczypospolitej : informator / opracowali: U. Paszkiewicz i in. – Poznań, 1998. – 795, [4] s.

98

Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939-1945 : wybór dokumentów źródłowych / wybór i oprac. Andrzej Mężyński przy współpracy Hanny Łaskarzewskiej. – Warszawa, 2003. – XXXIV, 540 s.

Chwalewik E. Zbiory Polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 1 : A-M / Edward Chwaliewik. – Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza ; T-wo wydawnicze w Warszawie, 1926. – IX, 489 s.

Chwalewik E. Zbiory Polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 2 : N-Ż / Edward Chwaliewik. – Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza ; T-wo wydawnicze w Warszawie, 1927. – 559 s.

Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR : Ukraine and Moldavia. Book 1 : General Bibliography and Institutional Directory / Patricia Kennedy Grimsted. – Princeton, New Jersey : Princeton University Press, 1988. – LIII, 1107 p.

Grimsted Kennedy P. Trophies of War and Empire : The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution / Patricia Kennedy Grimsted ; Harvard Ukrainian Research Institute. – Cambridge, Mass., 2001. – XLVII, 749 p. – (Harvard Papers in Ukrainian Studies).

Informator o polonikach w zbiorach rękopiśmiennych Lwowskiej Narodowej Naukowej Biblioteki Ukrainy im. Wasyla Stefanyka. Cz. I : Zbiory Biblioteki Zakładu Narodowego im. Ossolińskich zinwentaryzowane przed 1945 r. / oprac. : Maciej Matwijów i Elżbieta Ostromęcka. – Wrocław : Ossolineun, 2010. – XXIV, 539 s.

Matwijόw M. Mieczysław Gębarowicz (1893-1984) uczony i opiekun narodowych dόbr kultury / Maciej Matwijόw. – Warszawa : DiG, 2013. – 543 s.

Matwijόw M. Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945-1948 / Maciej Matwijόw. – Wrocław : T-wo Przyjacόł Ossolineun, 1996. – 334, [1] s. : il.

Matwijόw M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939-1946 / Maciej Matwijόw. – Wrocław : T-wo Przyjacόł Ossolineun, 2003. – 350 s., il.

Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1553-1939) / Urszula Paszkiewicz. – Warszawa, 1996. – 96 s.

99

Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1510-1939) / Urszula Paszkiewicz ; Ministerstwo kultury i sztuki, Biuro Pełnomocnika Rządu do Spraw Polskiego dziedzicnwa kulturalnego za Granicą ; [red. Hanna Łaskarzewska]. – Warszawa : DiG, 1998. – 260 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria B. Wspólne Dziedzictwo).

Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce / oprac. Danuta Kamolowa przy współudziale Teresy Sieniateckiej. – Wyd. 2-e, poprawione i rozszerzone. – Warszawa : Biblioteka Narodowa, 2003. – XLIII, 561 s.

Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce : indeks / oprac. Danuta Kamolowa i Teresa Sieniatecka. – Wyd. 2-e, poprawione i rozszerzone. – Warszawa : Biblioteka Narodowa, 2003. – 263 s.

100

ДОДАТОК ІІІ

Перелік прийнятих скорочень для паспортизації

історичних колекцій ЛННБ України ім. В. Стефаника

Інституції

БНВ = Національна бібліотека у Варшаві (Biblioteka Narodowa, Warszawa)

ДАЛО = Державний архів Львівської області

ІЛ. ВР. = Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. Відділ рукописних фондів та текстології

ІМФЕ. ВР = Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського НАН України. Відділ рукописів

ЛГМ. Архів = Львівська галерея мистецтв. Архів

ЛМІР. Архів = Львівський музей історії релігії. Архів

ЛННБУ. Архів = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Архів

ЛННБУ. ВМ = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів

ЛННБУ. ВП = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Науковий відділ періодичних видань ім. Мар’яна та Іванни Коців

ЛННБУ. ВР = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рукописів

ЛННБУ. ВУ = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ україніки

ЛННБУ. ВФ = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ основних фондів

ЛННБУ. НІВ = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Науково-інформаційний відділ

101

ЛННБУ. ОРФ = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ обмінно-резервних фондів

ЛННБУ. РК = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рідкісної книги

НАП НАНУ = Науковий архів Президії НАН України

НБУВ. Архів = Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів

НЗіО. ВР = Національний Заклад імені Оссолінських у Вроцлаві. Відділ рукописів (Zakład Narodowy imienia Ossolińskich. Dział rękopisów)

НМЛ. НБ = Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Наукова бібліотека

ЦДАВОВУ = Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

ЦДАГОУ = Центральний державний архів громадських об’єднань України

ЦДІАЛ = Центральний державний історичний архів України, м. Львів

Література

ЕУ = Енциклопедія українознавства / НТШ у Львові. – Перевид. в Україні. – Львів, 1993-2000. – Т. 1-10.

Записки ЛНБ = Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 1992 – 2008 . – Вип. 1 – 1 (16).

Записки ЛННБУ = Записки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2009 – . – Вип. 1 (17) – .

Культурне життя. Т. 1 = Культурне життя в Україні : Західні землі : док. і матеріали. Т. 1 (1939–1953) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Б. Микитів та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1995. – 747, [1] с.

Культурне життя. Т. 2 = Культурне життя в Україні : Західні землі : [док. і матеріали]. Т. 2 (1953-1966) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ;

102

[упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький, Ю. Сливка та ін.]. – Львів, 1996. – 916, [2] с.

Культурне життя. Т. 3 = Культурне життя в Україні : Західні землі : [док. і матеріали]. Т. 3 (1966-1971) / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича ; [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький]. – Львів, 2006. – 855, [1] с.

ЛННБУ : переміщення і втрати фондів. Т. 1 = Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 : 1939-1945 : зб. док. і матеріалів / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій ; [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський]. – Львів, 2010. – L, 565, [1] с. – (Джерелознавча серія).

ЛОДА : путівник = Львівський обласний державний архів : путівник / Архів. упр. при Раді Міністрів УРСР ; [склали: В. І. Костельнікова та ін. ; під ред. Б. К. Дудикевича та ін.]. – Львів : Каменяр, 1965. – 374, [1] с.

Особисті архівні фонди = Особисті архівні фонди відділу рукописів : анот. покажч. / [уклали: П. Баб’як, О. Дзьобан, Є. Домбровська, М. Трегуб]. – Львів, 1995. – 271 с.

Путівник по фондах ВР ІЛ = Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів ; [підгот.: В. А. Бурбела та ін. ; заг. ред. Г. М. Бурлаки]. – Київ : Спадщина, 1999. – 864 с.

Рукописна україніка = Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 верес. 1996 р. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; [упорядкув., заг. ред. текстів, доп. покажч. М. М. Трегуб]. – Львів, 1999. – 653 с.

Українська журналістика = Українська журналістика в іменах : матетріали до ениклопедичного словника / за ред. М. М. Романюка ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Н.-д. ін-т пресознавства. – Львів, 1994 – . – Вип. 1 – .

Українська преса = Українська преса в Україні та світі ХІХ – ХХ ст. : іст.-бібліогр. дослідження / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Відділення «Науково-дослідний центр періодики» ; [уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко, Л. В. Сніцарчук]. – Львів, 2007 – . – Т. 1 – .

103

ЦДІАЛ : путівник = Центральний державний історичний архів України, м. Львів : путівник / ЦДІА України у Львові, Держархів у Перемишлі ; [підгот.: О. Гнєвишева та ін. ; заг. ред. Г. Сварник]. – Львів ; Перемишль, 2003. – 500 с.

Biblioteki na Wschodnich ziemiach = Biblioteki na Wschodnich ziemiach II Rzeczypospolitej : informator / opracowali: U. Paszkiewicz i in. – Poznań, 1998. – 795, [4] s.

Biblioteki naukowe w GG = Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939-1945 : wybór dokumentów źródłowych / wybór i oprac. Andrzej Mężyński przy współpracy Hanny Łaskarzewskiej. – Warszawa, 2003. – XXXIV, 540 s.

Chwalewik. Т. 1 = Chwalewik E. Zbiory Polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 1 : A-M / Edward Chwaliewik. – Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza ; T-wo wydawnicze w Warszawie, 1926. – IX, 489 s.

Chwalewik. Т. 2 = Chwalewik E. Zbiory Polskie : archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyżnie i na obczyznie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. 2 : N-Ż / Edward Chwaliewik. – Warszawa ; Kraków : Wyd-wo J. Mortkowicza ; T-wo wydawnicze w Warszawie, 1927. – 559 s.

Grimsted. Archives = Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR : Ukraine and Moldavia. Book 1 : General Bibliography and Institutional Directory / Patricia Kennedy Grimsted. – Princeton,New Jersey : Princeton University Press, 1988. – LIII, 1107 p.

Matwijόw. ZNIO = Matwijόw M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939-1946 / Maciej Matwijόw. – Wrocław : T-wo Przyjacόł Ossolineun, 2003. – 350 s., il.

Paszkiewicz. Rękopiśmienne inwentarze = Paszkiewicz U. Rękopiśmienne inwentarze i katalogi bibliotek z ziem wschodnich Rzeczypospolitej (spis za lata 1510-1939) / Urszula Paszkiewicz ; Ministerstwo kultury i sztuki, Biuro Pełnomocnika Rządu do Spraw Polskiego dziedzicnwa kulturalnego za Granicą ; [red. Hanna Łaskarzewska]. – Warszawa : DiG, 1998. – 260 s. – (Polskie dziedzictwo kulturalne. Seria B. Wspólne Dziedzictwo).

Zbiory rękopisów w bibliotekach = Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce / oprac. Danuta Kamolowa przy współudziale Teresy Sieniateckiej. – Wyd. 2-

104

e, poprawione i rozszerzone. – Warszawa : Biblioteka Narodowa, 2003. – XLIII, 561 s.

Zbiory rękopisów w bibliotekach : indeks = Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce : indeks / oprac. Danuta Kamolowa i Teresa Sieniatecka. – Wyd. 2-e, poprawione i rozszerzone. – Warszawa : Biblioteka Narodowa, 2003. – 263 s.

105

ДОДАТОК ІV

Формуляри описів історичних колекцій

1

ПАСПОРТ-ХАРАКТЕРИСТИКА колекцiї, особової бiблiотеки, книжкового зiбрання, що

зберігаються в бібліотеках науково-дослідних установ НАН України118

1.Повна офiцiйна назва ____________________________________________2. Класифiкацiйне визначення фонду (колекцiя, особова біблiотека, книжковезiбрання) __________________________________________________________

3. Коротка бiографічна довідка про власника ____________________________

(посада, коло наукових iнтересiв)

4. Форма та обставини надходження (дар, купiвля тощо) ___________________5 Наявність заповiту власника щодо умов зберiгання зiбрання ______________

6. Обсяг фонду особової біблiотеки ________________________________ прим. – в тому числi книг, записаних до iнвентарної книги (кiлькiсть ________________________________ з якого по який № №_________________ ); в тому числі документів особового походження (рукописи, листи, гранки, чернетки) __________________ описів; – в тому числi рiдкiсних i цiних документiв ________________ _________прим. – в тому числi матералiв, що мають екслiбриси _______________________прим. – в тому числi матерiалiв з помiтками власника _______________________прим. 7. Наявнiсь матерiалiв зiбрання в iнших бiблiотеках, архiвах, приватних зiбраннях ____________________________________________________________

118 Методичні рекомендації з питань організації роботи з колекціями, особовими бібліотеками та книжковими зібраннями у бібліотеках науково-дослідних установ НАН України // Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України : зб. док. і матеріалів / НАН України, НБУВ. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 62-64.

106

8. Умови зберiгання особової бiблiотеки __________________________________ 9. Схема класифiкації матерiалiв _________________________________________ 10. Довiдково-пошуковий апарат на фонд особової бiблiотеки та його коротка характеристика (хронологiчнi рамки, структура, розмiщення матерiалiв тощо). каталоги ____________________________________________________ карток картотеки ___________________________________________________ карток

11. Наявнiсть: друкованих каталогiв _________________________________________________ покажчикiв __________________________________________________________ коротких оглядових характеристик ______________________________________ 12. Використання матерiалiв особової бiблiотеки в пiдготовці: праць, розробок, дослiджень ____________________________________________ – прикнижної та пристатейної бiблiографії _________________________________ та iн. ________________________________________________________________ 13. Експонування матерiалiв особових бiблiотек на виставках, псреглядах, ін. заходах ___________________________________________________________ (дата, кількість примірників) 14. Наявнiсть страхового фонду на мікроносiях _____________________ прим. 15. Необхiднiсть реставрації, вiдновлення документiв ________________ прим. 16. Необхiднiсть наукового опрацювання осообової бібліотеки, книжкового зiбрання: – колективний опис зiбрання, колекції __________________________________ – поодинокий опис окремих одиниць зберiгання __________________________

107

2

ПАСПОРТБібліотечної колекції НАУКМА119

1. Повна офіційна назва колекції: Скорочена назва колекції: 2. Кваліфікаційні визначення фонду (колекція, особова бібліотека, бібліотечне зібрання, книжкове зібрання, книжкова збірка, тематична колекція).

3. Коротка біографічна довідка про власника: (посада, кола наукових інтересів)4. Форма та обставини надходження (дар, купівля тощо)

5. Наявність заповіту власника щодо умов зберігання зібрання: ______

6. Обсяг фонду особової бібліотеки_____ прим._____назв- в тому числі книг, записаних до інвентарної книги (кількість)_ пр.,

з якого по який номер - Загальна кількість прийнятих одиниць зберігання:

- під час надходження (дата)_ ___пр. - поповнення (дати)_ ____ пр. - сучасний стан (дата) ___ пр. __ назв - в тому числі:

- документів особового походження (рукописи, листи, чернетки, гранки)____ описів;

- рідкісних та цінних документів___________прим. - документів, що мають екслібриси _________прим.- в тому числі документів з помітками власника______прим.Назви структурних частин зібрання та їх хронологія: _______книги: вітч._______пр. інозем. _____пр.

періодика: газети_______ журнали_______

брошюри_____пр. дисертації______

кффд_________ мапи__________листівки________фотографії ______

7. Наявність матеріалів зібрання в інших бібліотеках, архівах, приватних зібраннях: 8. Умови зберігання особової бібліотеки: 9. Схема класифікації матеріалів: 10. Довідково-пошуковий апарат на фонд особової бібліотеки та його коротка характеристика (хрологічні межі, структура, розміщення матеріалів тощо) каталоги_________ карток

119 library.ukma.kiev.ua/fileadmin/documents/108

картотеки _________карток11. Наявність:друкованих каталогівпокажчиківкоротких оглядових характеристиктематичні огляди джерелознавчі працістатті 12. Використання матеріалів особової бібліотеки в підготовці:праць, розробок, досліджень прикнижкової та пристатейної бібліографії та ін.13. Експонування матеріалів особової колекції на виставках, переглядах:

(дата, кількість прим.)14. Наявність страхового фонду на мікроносіях ________прим.

15. Необхідність реставрації, відновлення документів________прим.

16. Інформація про втрачені або передані документи: 17. Необхідність наукового опрацювання особової бібліотеки, книжкового зібрання:

- колективний опис зібрання, колекції- поодинокий опис окремих одиниць

зібрання____________________прим.18. Відомості про осіб, що передали зібрання: Короткі відомості про осіб, що формували зібрання: 19. Відомості про приналежність до інших колекцій та зібрань:

ШТАМПИ ЕКСЛІБРИСИ МАРГІНАЛЬНІ ЗАПИСИ

109

3

Структура опису колекції НБУВ для включеннядо Державного реєстру національного культурного

надбання 120

1. Фондоутримувач2. Підрозділ3. Назва колекції4. Тип зібрання або колекції (тематична, видова, хронологічна,

видавнича, особова, зібрання історичної установи, монастиря тощо)

5. Фондозасновник6. Дата і місце формування фонду7. Місце зберігання (фондоутримувачі, зв’язані колекції)8. Хронологічні межі видань9. Обсяг фонду10. Видовий склад і тематичний зміст11. Мовна характеристика12. Зовнішні ознаки (провенієнції)13. Додаткові відомості

120 irbis-nbuv.gov.ua/fond/register/info_reg.html110

4

Анкета Департаменту культурної спадщини

Міністерства культури і національної спадщини Польщі

з реєстрації полонійних зібрань у закордонних сховищах

Министерство культуры и национального наследияДепартамент культурного наследия

ПОЛОНИЙНЫЕ КОЛЛЕКЦИИРЕГИСТРАЦИОННАЯ АНКЕТА

СТРАНА..............................................................................................................................

НАЗВАНИЕ НАСЕЛЕННОГО ПУНКТА........................................................................

ДОПОЛНИТЕЛЬНОЕ МЕСТОНАХОЖДЕНИЕ

1. Название библиотеки........................................................................................................

2. Aдрес библиотеки121...........................................................................................................

3. Хранитель польской коллекции (тел., e-mail)...................................................................

4. Владелец/организатор/вышестоящая инстанция……...................................................

5. Характеристика библиотеки (общие данные)..................................................................

6. Численность коллекции (укажите дату, к которой относятся численные сведения) ...................................................................................................................................................

7. Имеются ли в польской коллекции: рукописи, старые печатные тексты, картография, иконография, нотные издания, архивные материалы, произведения искусства, исторические предметы122? ...................................................................................................................................................

8. Характеристика польской коллекции история коллекции; выделена ли она каким-либо образом? (документация собраний (инвентари,каталоги)123; условия хранения собраний............................................................................................................................

9. Финансовое состояние (источник финансирования коллекции) ……………………………………………………………………………………………..

10. Дополнительная информация

121 Укажите полный адрес, номера телефона и факса, а также адрес e-mail и веб-сайт, если они имеются.122 Подчеркните, пожалуйста, соответствующий вид собраний.123 Департамент культурного наследия МКиНН будет благодарен за приложение к анкете, если это возможно, копии документации собрания книг (напр. списки книг, печатные каталоги, копии книжных знаков происхождения – суперэкслибрисы, экслибрисы, печати, наклейки, записи и т.п.).

111

(условия получения доступа к коллекции, работники).................................................. 11. Сотрудничество с другими учреждениями и формы культурной деятельности, связанной с коллекцией (напр. выставки, презентации, лекции, доклады и т.п.) ..............................................................................................................................................

12. Библиография публикации на тему польской коллекции..........................................................................................................................

13. Иллюстративный материал, который Вы, возможно, хотели бы включить в том II Справочника «Польские собрания в иностранных библиотеках»124...............................................................................................................

14. Имя и фамилия лица, функция лица заполняющего................................................................................................................

15. Дата заполнения анкеты .......................................................................................

124 При этом просим выразить согласие на размещение переданных Вами снимков в публикации, а также сообщить название объекта, имя и фамилию автора снимка.

112