Моніторингові дослідження Центру ПП, СР та ЗСЖ

у 2015-2016 н.р.

Психологічні дослідження як складова регіональної

системи моніторингу якості освіти

Замазій Ю.О., методист Центру ПП,СР та ЗСЖ

У 2015-2016 н.р. працівниками психологічної служби системи

освіти Харківської області було проведено:

• Дослідження рівня готовності дитини до школи

• Дослідження щодо професійного самовизначення учнів 9-х класів

Результати дослідження готовності дитини до

школи

Учасниками дослідження стали 2 459 учнів 1-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів.

У якості показників рівня готовності дитини до

навчання в школі було обрано:

мотиваційну готовність, інтелектуальну

готовність, довільну саморегуляцію.

1. Методика «Бесіда про школу» разроблена Т.Нєжновою2. Методика А.Керна-Я.Йєрасика

Висновки• Переважна більшість учнів 1-х

класів (понад 80 %) протягом двох років показує низький або середній рівень мотиваційної готовності (за результатами анкетування

за Т. Нєжновою).

Результати тестування за методикою А. Керна-

Я. Йерасика • Перше завдання (зображення дитиною

фігури людини) дозволяло визначити інтелектуальний розвиток дитини.

• Друге завдання було спрямоване на виявлення уміння працювати за зразком та рівень розвитку моторики рук у наслідуванні писемних букв.

• Третє завдання (змалювання групи точок) виявляло уміння працювати за зразком та орієнтацію дитини у просторі.

ВИСНОВКИ

• Два роки поспіль більшість учнів 1-х класів демонструє середній рівень

• інтелектуального розвитку (57,34 % – у І-му етапі; 53,49 % – у ІІ-му),

• розвитку моторики рук (відповідно 50,70 % і 51,43 %) та

• орієнтації в просторі (46,38 % і 45,82 %).

Висновки• За методикою А. Керна-Я. Йерасика більшість

першокласників (понад 60 %) демонструє середній рівень інтелектуальної та довільної саморегуляції, а майже кожний четвертий – високий.

• Два роки поспіль більшість першокласників демонструє середній рівень інтелектуального розвитку (понад 53 %), розвитку моторики рук (понад 50 %) та орієнтації в просторі (понад 45 %). Високий рівень за цими показниками у ІІ-му етапі моніторингу виявили відповідно 24 %, 37 % і 42 % школярів.

У межах ІІ етапу моніторингу якості поглибленого та профільного навчання

проводилося дослідження щодо професійного самовизначення учнів 9-х класів, що включало

анкетування школярів за методиками Дж. Голланда та

Є. Клімова.

У дослідженні взяли участь 1 789 учнів.

Анкетування за Дж. Голландом• передбачало визначення професійного типу

особистості та полягало у виборі з кожної із запропонованих пар професій однієї, найбільш прийнятної для учнів.Серед професійних типів особистостей розглядалися:

• реалістичний, • інтелектуальний, • соціальний, • конвенціальний, • діловий,• артистичний.

Реалістичний тип «Чоловічий», несоціальний, емоційно

стабільний, зорієнтований на сьогодення. Цьому типові найменш властиві математичні

здібності, а психомоторні навички перевищують гуманітарні здібності.

• Інтелектуальний тип• Орієнтується на розумову працю. Він

некомунікабельний, аналітичний, раціональний, незалежний, оригінальний. Йому подобається вирішувати завдання, які вимагають абстрактного мислення. Інтелектуал надає перевагу науковим професіям, наприклад: ботанік, астроном та ін. Має високорозвинені як гуманітарні, так і математичні здібності.

Соціальний тип Має комунікативні вміння і потребує соціальних контактів.

Рисами його характеру є комунікабельність, бажання повчати і виховувати, гуманність. Він активний, залежний,

йому притаманна пристосовуваність. Проблеми він вирішує, спираючись в основному на емоції, почуття і вміння

спілкуватися. Має хороші гуманітарні, але відносно слабкі

математичні здібності. Конвенціальний тип

Спонтанність і оригінальність йому не притаманні. Деякою мірою для нього характерні ригідність, консерватизм і залежність. Надає перевагу професіям, які пов’язані з канцелярією та розрахунками: машинопис, бухгалтерія, економіка. Він уміє добре спілкуватись і має хороші моторні навички. Це слабкий організатор і керівник.

Діловий типОбирає мету і завдання, які дозволяють йому проявити енергію, оптимізм, ентузіазм, імпульсивність, потяг до

пригод. Надає перевагу «чоловічим», керівним ролям, в яких він може задовольнити свої потреби у домінантності й визнанні. Це – керівник, директор, репортер, дипломат, журналіст. Йому не до душі заняття, пов’язані з ручною працею, а також ті, які вимагають великої концентрації

уваги та інтелектуальних зусиль. Артистичний тип

Йому притаманна гнучкість, незалежність рішень. Це асоціальний, оригінальний тип з рисами жіночності. Артистичний тип надає перевагу заняттям творчого характеру: музиці, літературі, живопису, фотографії тощо. У представників артистичного типу гуманітарні здібності переважають над математичними. Для них характерні виняткові здібності сприйняття та моторики.

Висновки1. Дослідження щодо визначення типу

особистості за Дж. Голландом виявило, що більшість учасників моніторингу серед учнів 9-х класів становили діти, яким властивий соціальний та діловий тип особистості.

2. Найменшій кількості учнів притаманний інтелектуальний тип.

Висновки3. Більшість учнів 9-х класів, які планують

навчатися в класах природничо-математичного напряму, складають діти із соціальним та діловим типом особистості.

4. Найбільша частка учнів 9-х класах, які продовжуватимуть навчання в класах суспільно-гуманітарного напряму за історичним та правовим профілями, має соціальний тип особистості (відповідно 35,00 % і 28,93 %), що відповідає гуманітарним здібностям учнів.

Висновки5. Найбільша частина учнів, які навчатимуться

в класах економічного профілю, (37,93 %) мають діловий тип особистості, що не є характерним для цього профілю. Натомість конвенціальний тип особистості, що визначає схильність до професій, пов’язаних з економікою, властивий лише 6,90 % школярів.

6. Більшості дев’ятикласників, які обрали навчання в класах української філології (25,48 %) притаманний соціальний тип особистості, що визначає гуманітарні здібності, а 8,57 % – інтелектуальний, якому характерні як гуманітарні здібності, так і математичні.

Висновки7. Серед тих, хто обрав навчання в класах

іноземної мови, переважну більшість (74,24 %) складають учні, у яких виражені гуманітарні здібності.

8. Для більшої частини учнів, які обрали інформаційно-технологічний профіль навчання, (27,66 %) характерним є артистичний тип особистості, що визначається гуманітарними здібностями, не властивими для цього профілю. Понад 20 % школярів мають соціальний та діловий тип особистості, що також не передбачають здібностей, необхідних для подальшого навчання за зазначеним профілем.

Висновки9. Серед дев’ятикласників, які планують навчатися за

технологічним профілем, найбільшу кількість становлять діти з соціальним (40,00 %) та конвенціальним типом особистості (40,00 %). Для них характерними є хороші гуманітарні, але слабкі математичні здібності (соціальний тип), моторні навички та схильність до розрахунків (конвенц. тип).

10. Майже третина учасників дослідження, які обрали художньо-естетичний профіль навчання, характеризується артистичним типом особистості. Для цього типу особистості притаманними є схильність до занять творчого характеру, пов’язаних із музикою, літературою, живописом, фотографією, а також перевага гуманітарних здібностей над математичними.

Висновки

11. У класах універсального профілю планують навчатися учні, для більшості з яких характерними є гуманітарні здібності. Це діти, які мають соціальний (29,36 %) та артистичний тип особистості (13,75 %). Разом їх відносна кількість складає 43,11 %.

Анкетування за методикою Є.Клімова

• Передбачало виявлення схильностей учнів до певних типів професій:

• Людина – природа • Людина – техніка• Людина – людина• Людина – знак• Людина – художній образ

Висновки• Вивчення типу майбутньої професії за

методикою Є. Клімова показало, що більшу частину учасників дослідження становили учні, які орієнтовані на професії, пов’язані зі спілкуванням (30 %) та творчими спеціальностями (24 %).

• Найменшу кількість школярів (12 %) складали діти, схильні до рослинництва, тваринництва та лісового господарства.

Висновки загальні• Результати дослідження щодо визначення

типу особистості за Дж. Голландом та орієнтації учнів на певні типи професій за Є. Клімовим показали, що більшість дев’ятикласників, які обрали навчання за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, технологічним напрямом мають тип особистості та схильні до професій, що не відповідають навчанню за обраним профілем.

• Разом із тим, більшість учнів, яким характерні риси, необхідні для навчання за обраним профілем, планують навчатися в класах філологічного (77 %) та художньо-естетичного напряму (80 %).