Театралізоване дійство

«Колобок» Мета: вчити дітей розігрувати дії за

змістом казки,використовуючи мовленнєві виражальні засоби (жести, міміку, відповідні рухи). Формувати у дітей навички діалогічного мовлення. Розвивати артистичні здібності вихованців, вміння входити в образи персонажів. Виховувати інтерес до казок, доброту, щирість, ввічливість, бажання допомагати іншим.

Обладнання: декорація лісу, хатки, костюми героїв казки.

Попередня робота: читання казки «Колобок», бесіда про героїв казки, розглядання ілюстрацій проведення словесної гри «Опиши казкового героя».

Дійові особи: Ведуча – вихователь; Колобок Дід Баба Зайчик Вовк Лисичка – діти різновікової групи.

Ведуча Були собі дід та баба та дожились уже до того,

що й хліба нема. Дід і просить: Дід — Бабусю! Спекла б ти колобок! Бабуся — Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? Дід — От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку

борошенця, то й буде колобок. Ведуча Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в

засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.

А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.

Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

Зайчик — Колобок, колобок, я тебе з'їм! Колобок — Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі

пісеньки заспіваю:

Зайчик — Ану заспівай! Колобок Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, То й від тебе втечу!

Ведуча Та й побіг знову. Біжить та й біжить...

Перестріває його вовк: Вовк — Колобок, колобок, я тебе з'їм! Колобок — Не їж мене, вовчику-братику, я тобі

пісеньки заспіваю. Вовк — Ану заспівай! Колобок Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, Я від зайця втік, То й від тебе втечу!

Ведуча Та й побіг... Аж іде ведмідь. Ведмідь — Колобок, колобок, я тебе з'їм! Колобок — Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки

заспіваю. Ведмідь — Ану заспівай! Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, Я від зайця втік, Я від вовка втік, То й від тебе втечу!

Ведуча Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою...

Стрічається з лисичкою: Лисичка — Колобок, колобок, я тебе з'їм! Колобок — Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі

пісеньки заспіваю. Лисичка — Ану заспівай!

Колобок Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, Я від зайця втік, Я від вовка втік, Від ведмедя втік, То й від тебе втечу!

Лисичка — Ну й пісня ж гарна! — От тільки я

недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Ведуча Колобок скочив їй на язик та й почав співати: Колобок Я по засіку метений... Ведуча А лисичка — гам його! Та й з'їла. Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець! (всі герої вклоняються).

Що таке театр? Це краще, як стверджує К.С. Станіславський, «Засіб для спілкування людей, розуміння їх сокровенних почуттів». Це диво, здатне розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати тілесну пластичність, формувати творчу активність; сприяти зменшенню духовної прірви між дорослими й дітьми. Усе життя дитини насичена грою, кожна дитина хоче зіграти у ній свою роль. У грі дитина отримує інформацію про світ, законах суспільства, красу людських стосунків, й вчиться жити у світі, будувати стосунки з оточуючими, але це своєю чергою, вимагає творчу активність особистості, вміння тримати себе у суспільстві.

Театралізована діяльність у дитсадку - можливість розкрити творчий потенціал дитини, виховання творчої спрямованості особистості. Діти помічають в навколишньому світі цікаві ідеї, втілюють їх, створюють свій художній образ персонажа, вони розвивають творчу уяву, асоціативне мислення, вміння бачити незвичне в повсякденному. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле як дітям, так і дорослим, насамперед тому, що у основі його лежить гра.

Залучення дітей до театралізованої діяльності сприяє освоєнню світу людських почуттів, комунікативних навичок, розвитку здатності до співпереживання. З першими театралізованими діями малята знайомляться дуже рано у процесі різноманітних забав, хороводів. З театралізованими уявленнями діти можуть познайомитися під час перегляду спектаклю лялькового театру у постановці професійних артистів, і педагогів, батьків, старших дітей.

Заняття театральної діяльністю з дітьми розвивають як психічні функції особистості дитини, художні здібності, творчий потенціал, так й загальнолюдську спроможність до міжособистісної взаємодії, творчості у галузі, допомагають адаптуватися у суспільстві, відчути себе успішним. Дорослий має допомагати дитині відкривати риси прекрасного в навколишньому світі, прилучати його до доступних видів художньо-естетичної діяльності.

Організація театралізованої діяльності дошкільнят різних вікових етапів.

- Форми організації театралізованої діяльності

Обираючи матеріал для інсценівки, потрібно відштовхуватися від вікових

можливостей, знань і умінь дітей, збагачувати їх життєвий досвід, спонукати інтерес до

нових знань, розширювати творчий потенціал:

1. Спільна театралізована діяльність дорослих та дітей, музей ляльок, театральне заняття,

театралізована гра на святах і розваги.

2. Самостійна театрально-художня діяльність, театралізовані гра у повсякденному житті.

3.Міні-ігри на інших заняттях, театралізовані ігри-спектаклі, відвідання дітьми театрів

разом із батьками.

Молодша група

У віці 2 - 3 років малята жваво цікавляться іграми з лялькою, їх вражають невеликі

сюжети, показані вихователем, вони із задоволенням висловлюють своїх емоцій в

рухових образах-імпровізаціях під музику. На основі перших вражень від художньої гри

згодом розвиватися здібності дітей. Спочатку це короткі інсценівки, наприклад,

портретна замальовка, діалог вихователя і персонажа з дітьми. Театралізована гра міцно

пов'язана із сюжетно-рольовою грою, тому більшість ігор відбивають коло

повсякденних інтересів дітей: ігри робилися із ляльками, з машинками, в будівництві, у

лікарні й т.д. Знайомі вірші та пісеньки є хорошим ігровим матеріалом. Показуючи міні-

пєси в настільному театрі, з допомогою окремих іграшок та ляльок, вихователь передає

палітру переживань через інтонацію, а, по можливості і крізь зовнішні дії героя. Усі

слова руху персонажів повинні ясно визначатися, різнитися за своїм характером і

настроєм, слідувати у нешвидкому темпі і дія повинна бути нетривалою. З метою

розкріпачення і усунення внутрішньої скутості малят проводять спеціальні етюди,

вправи в розвитку емоцій.

Середня група

Дитина поступово переходить:

- від гри " собі " до гри, яка орієнтована на глядача;

- гри, у якій головне - процес, до гри, де значимі та інформаційний процес і результати;

- гри акторів-професіоналів у малої групі однолітків, виконуючих аналогічні ролі, до гри

групи з п'яти-семи однолітків, рольові позиції яких різні (рівноправність,

підпорядкування, управління);

- створення гри-драматизації простого образу до втілення цілісного образу, у якому

поєднуються емоції, настрої героя, їх зміна. Поглиблюється інтерес до театралізованих

ігор. Діти поєднують у ролі рух і текст, рух і слово, розвивають почуття партнерства.

Театрально-ігровой досвід дітей розширюється за рахунок освоєння гри-драматизації.

Діяльність з дітьми використовуються:

-багатоперсонажні ігри - драматизації з текстів двох – трьох казок про тварин.

- постановка спектаклю за твором.

Театрально - ігрові етюди і вправи по «Вгадай, що», позитивно впливають в розвитку

психічних якостей дітей: сприйняття, асоціативно - образного мислення, уяви, пам'яті,

уваги. У результаті такого перевтілення відбувається вдосконалення емоційної сфери;

діти миттєво, у межах заданого образу, реагують змінюють музичних характеристик,

наслідують новим героям.Импровизационность стає основою роботою на етапі

обговорення способів втілення образів героїв, і етапі аналізу результатів театралізованої

гри, дітей підводять до ідеї у тому, що самого й того героя, ситуацію, сюжет можна

показати по-різному. Розвиваєтьсярежиссерская гра. Необхідно заохочувати бажання

придумати власні засоби реалізації задуманого, діяти у залежності від свого розуміння

змісту тексту.

Старша група

Діти продовжують удосконалювати свої виконавчі вміння, розвивається почуття партнерства. Проводяться прогулянки, контролю над оточуючим (поведінка тварин, людей, їх інтонації, руху.) Для розвитку уяви проходять такі завдання, як: «Уявіть море, піщаний берег. Ми лежимо на теплому піску, загоряємо. В Україні добрий настрій.Поболтали ногами, опустили їх, розгребли теплий пісок руками» тощо.

Створюючи обстановку волі народів і розкутості, необхідно спонукати дітей фантазувати, видозмінювати, комбінувати, складати, імпровізувати з урахуванням вже наявний досвід. Тож які вони можуть переінакшувати початок і кінцівки знайомих сюжетів, придумувати нових обставин, у яких потрапляє герой, вводити на дію нових персонажів. Використовуються мімічні і пантомімічні етюди і етюди на запам'ятовування фізичних дій. Діти підключаються до придумування оформлення казок, відображенню в образотворчої діяльності.

У драматизації діти проявляються дуже емоційно так і безпосередньо, процес драматизації захоплює дитини набагато більше, ніж результат. Артистичні здібності дітей розвиваються від виступи до виступу. Спільне обговорення постановки спектаклю, колективна робота з його втіленню, саме проведення спектаклю - усе це зближує учасників творчого процесу, зробила їх союзниками, колегами загалом справі, партнерами. Робота з розвитку театралізованої роботи і формуванню творчі здібності дітей приносить суттєві результати.

Мистецтво театру, будучи однією з найважливіших чинників естетичних схильностей, інтересів, практичних умінь. У процесі театралізованої діяльності складається особливе, естетичне ставлення до світу, розвиваються загальні психічні процеси: сприйняття, образне мислення, уяву, увагу, пам'ять та інших.