Особливості моделювання навчально-дослідницької...

Зогова Олена Тимофіївна

вчитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-

методист Помічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Добровеличківської райдержадміністрації Кіровоградської області

ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СФА

Згідно з «Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті»,

головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку

і творчої реалізації та самореалізації кожного громадянина України, виховання

покоління людей, здатних навчатися впродовж життя. Черговий період розвитку

суспільства, при якому найбільш цінним продуктом вважаються інформація і

наукові технології, сучасна інтелектуалізація економіки визначила

інформаційним. Гострішою стає проблема як навчати, як створити умови для

розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання. Головним

завданням школи є оптимальний пошук шляхів зацікавлення учнів, підвищення їх

розумової діяльності, спонукання до творчості, вироблення вмінь практичного і

творчого застосування знань. Значною мірою цього можна досягти,

використавши сучасні інноваційні педагогічні технології навчання та

підготувавши нове покоління, яке вміє працювати в команді, генерувати нові

ідеї та швидко засвоювати і практично використовувати нову інформацію.

Інформаційно-репродуктивний характер традиційної системи освіти

вимагає серйозної перебудови, так як формує людину-виконавця. В сучасних

умовах суспільству потрібна творча особистість з методологічним, системним,

творчим мисленням. Результатом творчого пошуку оригінальних,

нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем, як доводить

досвід сьогодення, є педагогічні інновації. Педагогічним продуктом інновацій,

як процесу творчої діяльності, є зростання педагогічної майстерності

1

вчителя. Ядром, смисловим центром інновацій є нова ідея, а її джерелом

– дослідницька діяльність.

Актуальність та значущість системно-функціонального аналізу як основної

форми навчально-дослідницької діяльності молодшого школяра полягає в

наступному:

по-перше – це ключ до розвитку творчого мислення;

по-друге – це метод системно-функціонального мислення;

по-третє – це джерело для навчально-дослідницької діяльності;

по-четверте – це засіб навчання для подолання проблем;

по-п’яте – це рух вперед.

Багатосторонність оточуючого світу, його протиріччя, закономірності

розвитку допомагає побачити практична діалектика, як інколи називають

вчені ТРВЗ. Це майже єдина в світі системна теорія навчання творчості, яку

треба застосовувати в навчально-виховному процесі, бо вона вчить

аналізувати все навколо, бачити явища і системи не тільки в структурі, але

й в тимчасовій динаміці.

Наукову технологію творчості розробив талановитий письменник-фантаст

Генріх Саулович Альтшуллер у ХХ столітті, яка пізніше стала називатися

теорією розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Він наголошує:

«Нерозумно чекати творчого прозріння, коли можна користуватися

системним інструментом, який може направити думку в потрібне русло».

ТРВЗ – це наука про розвиток систем і про ефективне мислення взагалі, в

будь-якій області творчості. ТРВЗ називають прикладною діалектикою або

загальною теорією творчості, яка порівняно молода, але вже починає швидко

розвиватися.

Тільки в творчій діяльності проходить розвиток творчих здібностей –

оволодіння методами і способами пізнання і перетворення ознак об’єктів.

Звідки виникає необхідність активізувати пізнавальну творчу і практичну

діяльність дітей. Розвинуте креативне мислення розкриває творчі здібності.

«… Творческая способность зависит от способности познания, налагающего

2

на первую обязанность принять его форму и следовать его закону развития»

(Рибо Т. Творческое воображение. Пер. с франц. – СПб., 1901).

Для розвитку мислення, на основі теорії розв’язання винахідницьких задач,

була створена «Випереджаюча педагогіка», в основі якої – системно-

функціональний аналіз, що забезпечує вивчення природничо-математичних,

гуманітарних і теоретичних наук як матеріал, утримуючий реальну проблему,

і методи усвідомленого оволодіння розумовими операціями і прийомами.

Головне – управління процесом мислення, це мислення по алгоритмам, за

законами та правилами. Якщо ми навчимося керувати розумом, то будемо

керувати власним життям.

Основа ТРВЗ – це системно-функціональний підхід на базі об’єктивно

діючих законів розвитку систем. Виявляючи причинно-наслідкові зв’язки і

приховані залежності всередині системи, та між її окремими елементами у

відносинах з іншими об’єктами, системний підхід виступає в якості

інструмента для дослідження, а також дає можливість організувати

інформацію і робити висновки. Виконання навчально-дослідницької

діяльності, за певними правилами дозволяє сформувати навички і

вміння, а потім використовувати їх як узагальнені способи при аналізі

любих ситуацій і об’єктів. Вправи системного аналізу підвищують

ефективність процесів засвоєння знань, тому що в їх основі лежить логічна

пам’ять. Функціональний підхід дає можливість ввести учня у світ реальних

потреб, для утворення яких були створені конкретні об’єкти, і таким чином

поглибити знання, які необхідні були для створення цих об’єктів.

Системно-функціональний підхід в ТРВЗ реалізований у формі двох

базисних інструментів:

1) генетичного аналізу;

2) алгоритму розв’язування винахідницьких задач.

1. Суть генетичного аналізу полягає в наступному: любий об’єкт, предмет

чи явище можна розглядати як систему, виконуючу певну функцію –

основну функцію (О.Ф.). Система - це сукупність елементів, при об’єднанні яких

3

створюється нова якість, визначена для виконання певних функцій і якою не

володіють певною мірою її складові. Вона характеризується певними

властивостями і може бути використана для іншої дії – додаткової функції (Д.Ф.).

Система має свою надсистему – утворення, куди вона входить як складова

частина. Надсистема може бути різною в залежності від її логічної основи.

Також вона відноситься до підсистеми – окремих взаємозв'язаних елементів.

Системно-функціональний підхід включає оцінку і розвиток системи в часі. Якщо

вона не розвивається, то «відмирає» і переходить у підсистему. Кожна система

характеризується певними властивостями – основні властивості (визначення:

кольору, форми, розміру; сприйняття: на слух, на смак, на дотик, на нюх;

вказує: матеріал системи і можливість переходу з одного стану в інший).

Система має десь «жити» (будиночок), її можна порівняти з іншою системою

(= ≠) і висловити відношення до неї (♥) . Системно-функціональний аналіз

включає об’єктивну і суб’єктивну думку і оцінку. Це можна подати у вигляді

схеми моделі системно-функціонального аналізу (додаток 1).

4

СФА (системно-функціональний аналіз) дає дитині повноцінне поле

для навчально-дослідницької діяльності: формує уяву про предмет, об’єкт,

явища оточуючого світу не тільки по їх зовнішніх ознаках, але й за

необхідними засобами для розуміння особливостей їх структури,

взаємозв’язку і взаємозалежності складових. Виробляється здатність

переносити засвоєні знання на певний клас предметів, об’єктів, явищ,

узагальнювати способи дії за аналізом властивостей від структури об’єкта і

до його основної функції. При цьому процес мислення дитини починає

глибоко і якісно систематизувати, розглядати систему з різних сторін,

виявляти скриті взаємозв’язки всіх елементів і властивостей, відкривати щось

нове і цікаве у використанні.

Яскравим прикладом використання схеми моделі системно-функціонального

аналізу є розроблені та проведені мною серії уроків з природознавства і

української мови (читання, мова). Тут діти самостійно досліджують, пізнають,

відкривають, систематизують і переносять здобуті знання у власну скарбницю

знань, щоб використати їх у житті. Одним із зразків візьму урок природознавства

на тему «Вода – джерело життя на Землі» (додаток 2).

5

СФА універсальний, він дозволяє ефективно виконувати любі вправи

та завдання з дослідницької діяльності дітей, розвиває творче мислення. Це

ефективний алгоритм, який дає можливість зрозуміти, що і як треба

зробити, щоб досягти успіху.

2. Алгоритм розв’язання творчих задач на основі технології ТРВЗ –

програма розв’язання задач, що точно показує як і в якій послідовності

отримати результат, визначений метою та вихідними даними. Учні самі мають

«відкривати» алгоритми, відповідаючи на поставлені питання, коректуючи

неточності, які допускаю спеціально, щоб спровокувати активність,

розвиваючи необхідні аргументи, аналізуючи і узагальнюючи інформацію.

Досвід роботи з учнями молодшого шкільного віку показав, що одним із

засобів розвитку творчого пізнання може стати використання алгоритму

розв’язування винахідницьких задач при розв’язуванні проблемних ситуацій

(додаток 3).

6

Розвиток розумових операцій можна довести до такого рівня, коли

дитина зможе самостійно аналізувати дійсність, установлювати систему

орієнтирів, знаходити розв'язки різних ситуацій, свідомо відноситися до

власної діяльності, - це той шлях, яким потрібно йти, - кажуть винахідники

ТРВЗ.

Накопичений досвід роботи допоміг мені створити систему різних вправ,

які показують динаміку використання елементів ТРВЗ для дітей. Це дозволяє

розвивати системно-функціональне мислення учнів, вчить бачити протиріччя,

уміти моделювати процеси, знаходити і використовувати ресурси,

«перетворювати» об'єкти, тобто – досліджувати. Прикладом цьому є низка

проведених позакласних заходів: «Нові пригоди Колобка», «Звідки прийшов

Каравай», «Подорож у далеку країну», « Людина починається з добра», «Фея

Ввічливість запрошує у гості» та інші. На таких зустрічах в учнів «виростають

крила», мислення стає глибшим і ширшим, ідеї одна за одною поповнюють

варіанти рішень проблеми.

Із вищесказаного видно, що ТРВЗ дозволяє сформувати функцію

мислення – тобто уміння у новій для себе ситуації самостійно побачити і

поставити проблему, розглянути її системно, висунути власні гіпотези,

обґрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення. В результаті

підвищується рівень внутрішньої мотивації учнів до процесу отримання

знань, інтерес до реальних шкільних предметів, а також рівень системного

інтегрованого мислення.

Це можна побачити у вигляді діаграми рівня розвитку творчих здібностей

дітей молодшого шкільного віку, які я відслідковувала протягом п’яти років

(додаток 4).

7

Розглядаючи проблему «Особливості моделювання навчально-дослідницької

діяльності молодшого школяра через використання системно-функціонального

аналізу» в контексті ТРВЗ – педагогіки, слід виділити наступні аспекти:

Основний критерій в роботі з учнями – доступність та простота в

подачі матеріалу і у формулюванні ситуації. Роботу треба

розпочинати з казок, ігор і побутових ситуацій, використовуючи при

цьому різні ресурси.

По мірі надходження протиріч учень сам буде намагатися знайти

ідеальний результат.

Велике значення має дидактична гра. Вона є відправною точкою

подальшого перетворення, розвитку і створення різних цікавих

дослідницьких проектів.

Творчі здібності дитини спостерігати і вивчати у розвитку,

формуючи при цьому творчу інтелектуальну компетентність

особистості.

8

Робота за методикою ТРВЗ розвиває активність, зацікавленість

процесом отримання знань, учні усвідомлюють цінність і значення

результатів своєї творчості, отримують впевненість у власних силах. Це

докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх і вчителя вільними,

рухає вперед, вчить системно думати, розв’язувати свої проблеми самостійно,

а головне, – допомагає дорослим збуджувати великий інтерес до творчості,

виховує душу.

Перетворення дитини в творчу особистість залежить від технології

педагогічного процесу. Поступово засвоюючи і використовуючи різні

методи, можна досягнути високих результатів. Адже розкріпачене мислення і

здібність йти до кінця в розв’язуванні поставленої задачі – суть творчої

педагогіки. Тільки таке навчання адаптує дитину в соціум.

Теорія розв’язання винахідницьких задач дала мені можливість:

Творчо підходити до розвитку особистості.

Уміння розв'язувати нестандартні ситуації і робити відкриття.

Постійно знаходитися в розвитку.

Готуватися до «сюрпризів» життя.

В процесі роботи виникали проблеми такого характеру: у педвузах не

навчали, майже немає методичної літератури, немає чітких цілей освіти,

спочатку було важко перебудувати своє мислення.

Висновок

Системно-функціональний аналіз як основна форма навчально-дослідницької

діяльності молодшого школяра актуальна в навчально-виховному процесі і має

велике значення. Це сприяє розвитку творчих здібностей і навичок самостійного

пізнання світу дитиною різними засобами в умовах спільної діяльності вчителя та

учнів. Метод навчально-дослідницьких завдань дозволяє інтегрувати знання з

різних областей і застосувати їх на практиці, виконуючи при цьому основні

дидактичні функції:

мотиваційну – створення таких стимулів, які спонукають, формують інтерес

і позитивне ставлення до роботи;

9

інформаційну – розширює обсяг знань всіма доступними способами

подання інформації;

контрольно-коригуючу – перевірка, самооцінка, результат навчання.

ТРВЗ дає можливість замінити репродуктивну методологію викладання

на продуктивну, при якій знання не передаються, а здобуваються учнями,

що підвищує їх зацікавленість і відповідальність. Крім навчальної мети –

навчає мислити логічно і самостійно, розв’язувати реальну проблему,

усвідомлено володіти методами розумових операцій, досягаючи значних

результатів. Ядром, смисловим центром ТРВЗ є нова ідея, а її джерелом

– дослідницька діяльність.

Список використаних джерел

1. Выготский Л.С. Собрание сочинений. – М.: Педагогика, 1984, т. 4. –

432с.

2. Альтшуллер Г.С. Найти идею. – Н: «Наука», 1991. – 157 с.

3. Гин А.А. О творческих учебных задачах. – Педагогика + ТРИЗ. – Выпуск

1. – Гомель: ИПП «Сож», 1996.

4. Шрагіна Л.І. Основи культури мислення / Шрагіна Л.І., Мєєрович М. –

Шкільні технології. 1997. №5

5. Гредінарова О.М. Навчально-ігрова діяльність як засіб формування

готовності до оволодіння навчальною діяльністю. – К.: Знання, 1998. –

20 с.

10