Про розвиток творчої уяви молодшого школяра

Творча уява це

Це відхід від минулого досвіду,

це перетворення даного та породження на цій основі нових образів,

які є або продуктами творчої

діяльності людини і прообразами для неї.

С.Л. Рубінштейн

Творча уява не

повторює вражень,

які накопичені раніше,

а будує якісь нові

ряди з раніше

накопичених вражень.

Л.С. Виготський

Творча уява - одна з провідних

характеристик творчої

особистості. Г. Сельє

Розвиток творчих здібностей проходить через:

Вміння переводити ідею в образи

Розвиток уяви і фантазії в

визначеній ситуації

Використання прийому «мозгового штурму» для розвитку швидкісного мислення

Вміння серед багатьох відповідей і рішень знаходити потрібні

Оригінальність мислення.

Розвиток творчої уяви • Арт-терапія,• Музикотерапія,• Пуантилізм;• Казкотерапія; • Техніка колажу• Техніка оригамі .

АРТ – з англ. це одночасно і живопис і мистецтво. Тому під

арт-терапією розуміють, так звані, візуальні види мистецтва (живопис, малюнок, ліплення,

грим, боді-арт, мозаїки, колажі, ляльки, тобто те, що можна

побачити).

ВИДИ АРТ - ТЕРАПІЇ

• Музикотерапія• Танцювальна терапія• Драматерапія• Казкотерапія• Бібліотерапія• Кольоротерапія• Пісочна терапія

Техніка «Монотипія» та малювання

«Уявна тварина»,« Фантазії в природі», намалюй поняття.Монотипія – це один з видів друкованої графіки. Особливість даної техніки полягає в тому, що фарба довільно наноситься пензликом на ідеально гладеньку поверхню ( скло, оргскло, дзеркало і т. д.) і з утвореного малюнку художник робить відтиск на папері.

.

Click to add title in here

Техніка колажуКол жа́ (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в

образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.-

Завдання на розвиток прогнозування «Ми-майбутні громадяни»,« Як бути здоровим?»

Казко-терапія

Завдання «Продовж в казку…»,

Правила проведення казкотерапії:

1. Найзручніше місце для проведення казкотерапії – окреме, невелике за розмірами, добре освітлене приміщення (кімната казки, психологічне розвантаження тощо).

2. Проводяться заняття по можливості раз на тиждень .

Пуантилізм

Малювання крапочками

Кольоротерапія•

ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДІТЕЙ ДО ПРОПОНОВАНОГО КОЛЬОРУ МОЖНА ЛИШЕ НА ДЕКІЛЬКА ХВИЛИН. ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ З КОЛЬОРАМИ НА УРОЦІ: 1. ПОЧАТОК УРОКУ З ОБИРАННЯ КОЛЬОРУ НАСТРОЮ: ЗЕЛЕНИЙ – УПЕВНЕНІСТЬ;

• ЧЕРВОНИЙ – ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ, УСЕМОГУТНІСТЬ; • РОЖЕВИЙ – НІЖНІСТЬ; • ФІОЛЕТОВИЙ – СХВИЛЬОВАНІСТЬ, ТРИВОЖНІСТЬ; • СИНІЙ – СПОКІЙ; • КОРИЧНЕВИЙ – ВИСНАГА; • ЧОРНИЙ – БАЙДУЖІСТЬ; • ЖОВТИЙ – РАДІСТЬ.

www.themegallery.com

• 2.• . ДІТЯМ ПРОПОНУЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ ХВИЛИНИ ДИВИТИСЬ НА РІЗНОКОЛЬОРОВІ

КАРТКИ (7Х7 СМ.). ДАЄТЬСЯ НАСТАНОВА: "ПРИДИВІТЬСЯ ДО КОЛЬОРІВ, ТОРКНІТЬСЯ ЇХ ПАЛЬЧИКОМ, РОЗКЛАДІТЬ НА ПАРТІ У БУДЬ-ЯКОМУ ПОРЯДКУ".

• МЕТА ВПРАВИ: ДАВАТИ МОЖЛИВІСТЬ УЧНЯМ ПРИЗВИЧАЇТИСЬ ДО КОЛЬОРІВ, ПРИВЧИТИ ОЧІ ДО РІЗНОБАРВ’Я.

•3. "ХВИЛИНКИ - КОЛЬОРИНКИ". ГРАФІЧНІ ВПРАВИ З КОЛЬОРОВИМИ ОЛІВЦЯМИ. КІЛЬКА ХВИЛИН ДІТИ ДОВІЛЬНО МАЛЮЮТЬ (ЛІНІЇ, КУЛЬКИ, СНІЖИНКИ ТОЩО).

•МЕТА ВПРАВИ: ПОПОВНЮВАТИ ОРГАНІЗМ ДИТИНИ ПОЗИТИВНИМИ ЕМОЦІЯМИ.

•4. ВПРАВА "УЯВИ КОЛІР". ДІТИ ЗАПЛЮЩУЮТЬ ОЧІ ТА УЯВЛЯЮТЬ ЗАДАНИЙ КОЛІР. 5. ВПРАВА "ЗАФАРБУЙ МУЗИКУ". ШКОЛЯРІ СЛУХАЮТЬ МУЗИКУ І БЕРУТЬ ДО РУК КАРТКУ ТАКОГО САМОГО КОЛЬОРУ, У ЯКИЙ ВОНИ ХОЧУТЬ ЗАФАРБУВАТИ ЦЮ МУЗИКУ. ДІТЯМ ПРОПОНУЄТЬСЯ ЗАУЧУВАННЯ ПРИКАЗОК, ПРИСЛІВ’ЇВ ПРО ЗДОРОВ’Я

www.themegallery.com

Бех І.Д.Виховання особистості: У 2 кн. – Кн.1;Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К.: Либідь, 2003. –11 с. Виготський Л.С. Мышление й речь. - М. - Л., Госуд. соц. - экон. издат., 1934. - 519с. Г. Костюк Н.М. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі формування мовленнєвої компетентності / Г. Костюк // Початкова школа. – 2008. - №8. – С. 89-90. Львів М.Р. Методика розвитку мовлення молодших школярів: Посібник для вчителя. - 2-е вид., Перераб. - М.: Просвещение, 1985.-176 с. Львів М.Р., Рамзаева Т.Г., Світловська М.М. Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - М.: Просвещение, 1987.-468 с.

Література: