3 клас
ВОДА - МАНДРІВНИЦЯ
ПРИДИВИСЬ, ЯКА МАЛЕНЬКА КРАПЛИНА ВОДИ!
У РУЧАЯХ, В ОЗЕРАХ І МОРЯХ ПЛЕСКОТИТЬ ВОДА.
А ВОДА – ЦЕ БАГАТО КРИХІТНИХ КРАПЛИНОК, ЗІБРАНИХ ДОКУПИ, ТАК БАГАТО, ЩО ЇХ НЕ МОЖНА ПЕРЕЛІЧИТИ.
Хлюпоче синя річка –Ой річка, ой ріка!Юрба нас невеличка,Зате ж бо гомінка!
Здогадайся, чому там немає рослин ?
У пустелі, куди не глянь, - лише один розпечений пісок.
ЛЮБИТЬ ВОДА ПОДОРОЖУВАТИ, ВІЧНА ВОНА МАНДРІВНИЦЯ. ВСЮ ЗЕМЛЮ ОБІЙДЕ, СКРІЗЬ ПОБУВАЄ, ВСІХ НАПУВАЄ.
А починає вода мандри з
випаровування
Парує не тільки окріп. Вода випаровується
також з поверхонь річок, озер, морів.
У погожу днину пари не побачити, бо вона ,
як і повітря, - газ.
А повіє холодний вітерець, пара зіщулиться, перетвориться на
малюсінькі, легенькі крапельки, стане туманом
Тумани сиві табунцямиповзуть з річок, озер, боліт,висять кошлатими клубками
на кінчиках вологих віт,і довго вітер гребінцями
їм не розчісує борід.
МАНДРУЄ ВОДА І СТАВШИ ПАРОЮ, І СТАВШИ
ТУМАНОМ.
Прямує до неба. Така в неї путь: все вище і
вище.
Меркне небо. Маленькі краплинки зібралися у
хмарку, стали важкими. Їм вже не втриматись у повітрі. І вони дощем повертаються
на землю.
Радіють рослини: напилися свіженької дощової водички.
Взимку мандрівниця – вода повертається на
землю, та вже не дощем, а снігом.
Вода просочується в землю й утворює підземні річки та озера.
Наша мандрівниця в темряві знаходить собі
шлях. А нагулявшись під землею, шукає вихід на її
поверхню.
З маленького струмочка починається велика річка.
Так мандрує наша водичка
Текст за книгою Паоли Утевської “ Вода – мандрівниця, вода – трудівниця”.
Створено учителем початкових класів Андріївської СЗШ Вовк О. О.