ПередПлатний індекс

газета виходить з 1960 року

28.04.2010

№19(5009)

Міська влада Черкас та міліція роблять чергову спробу «переселити» 600 торговців із вулиці

на ринки, де пустує 1500 торговельних місць

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея•голова правління

ВАТ «Черкаси­обленерго» Юрій Власенко:

«Впевнений, Черкащині пощастило з тим, що головою Ода призначено сергія тулуба»

сторінка 5

стихійноїПриборкання

сторінка 3

28 квітня 20102 наші новини

Кримінал •

Торговці смертю під замкомПрацівники Обласного управління по боротьбі з організованою злочинніс-тю викрили організоване злочинне угруповання, учасники якого на території Черкащини збували героїн. До складу групи, за повідом-ленням Центру громадських зв’язків УМВС, входило троє осіб ромської національності та троє жителів м. Черкаси.

Коментар•

Реєстр ні пече, ні грієпрезентація•

Нова сила за реальні зміни

фот

о з

сайт

у Ц

ГЗ У

МВС

в Ч

ерка

ські

й об

ласт

і

Віталій Кличко очолив «Українсь-кий демократич-ний альянс за ре-форми». Обрання відомого політика лідером всеук-раїнської партії «УДАР» одного-лосно підтримали делегати з’їзду, котрий відбувся 24 квітня у Києві.

«Мета нашої коман-ди – створити переду-мови для успіху країни. Ми прагнемо об’єднати успішних, освічених, активних людей та до-лучити їх до управління державою. Тільки після цього в Україні розпоч-нуться реальні зміни. Адже старі політики довели – вони не здатні керувати державою. Країна ста-ла заручницю осіб, які не хочуть ніяких змін, відірвані від реаль-них проблем громадян. Але цих змін прагнуть звичайні українці, і ми, політики нового покоління, повинні виправдати їхні надії», – заявив під час з’їзду Віталій Кличко.

Політик наголосив, що хоче, аби люди не просто приєднува-лися до партії Кличка, а знахо-дили в Альянсі команду одно-думців.

– Зверніть увагу на нашу назву – у ній присутнє слово «альянс». Об’єднання людей, які виступа-ють за реформи. Людей, які від-стоюють принципи справжньої європейської демократії, а не її подоби, що ми спостерігаємо в Україні. Зрештою, людей, які просто люблять свою країну і готові захищати її інтереси, – наголосив Кличко. Він зазна-чив, що прагне бачити «Альянс за реформи» не звичайною пар-тією, а потужним громадським рухом. «У нас є команда, котра знає, як вирішувати проблеми в конкретному регіоні. Адже така команда формується на місцях, а не за вказівкою згори. Ми створюємо не просто партійну

вертикаль, а мережу ефектив-них проектів, які працюватимуть і в найвіддаленішому селі, і у ве-ликому промисловому центрі», – додав Віталій Кличко.

– Я звик досягати своєї мети. Переконаний, що так буде не лише в спорті, але і в політиці. Кияни вже змогли оцінити діяль-ність Блоку Кличка в Києві, де упродовж кількох років ми про-тистояли злочинним діям сто-личної влади. Сьогодні ж розпо-чинається новий етап – сильним та влучним «УДАРом» я готовий розбити стіну між суспільством та владою, що стримує розви-ток України, стати точкою опори для оновлення країни», – пере-конаний Кличко.

Черкащину на з’їзді представ-ляли 20 делегатів із Лисянсько-го, Смілянського, Золотонісько-го, Чорнобаївського районів та Черкас. Очолював делегацію го-лова обласної організації всеук-раїнської партії «УДАР» Андрій Більда. За його словами, найб-лижчим часом у планах розши-рити мережу осередків партії по всіх районах Черкащини.

– Наші двері відчинені для всіх талановитих, ініціативних, порядних людей, – зазначив Ан-дрій Більда.

М.Ч.

Минулого тижня Черкаську теле-студію авторського телебачення «Студія-2» вилучили з державно-го реєстру телерадіоорганізацій.

На останньому засіданні Національ-на рада України з питань телебачення та радіомовлення ухвалила рішення про вилучення суб’єктів інформаційної діяль-ності, які не підтвердили свою діяльність, із Державного реєстру телерадіооргані-зацій України та постановила вважати не-дійсними свідоцтва про державну реєст-рацію, які були отримані цими компаніями, серед них і черкаська «Студія-2». Про реакцію на зміни «Молодіжка» дізнава-

лася з перших уст – від керівника студії авторського телебачення «Студія-2» Олександра Марченка:

– Просто смішно з такої інформації, не-вже немає цікавіших речей, про які можна писати? Треба знати закони: це добровіль-на реєстрація, яка, до речі, у нас була під номером 001, тобто ми стали першими в Україні. Реєстрація ніяким чином не пов’язана з обов’язковим ліцензуванням. Чому так сталося? У мене багато «доб-розичливців», які раді мені «допомогти». Рішення ніяк не вплине на вихід програми – вона буде в ефірі, як і раніше.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Кадрові зміни•

У п’ятницю – Ткаченко, в понеділок – ХукаленкоУ Черкаської податкової адміністрації новий-старий очільник.Головою дПа області призначено 60-річного Петра Хукаленка – з 26 квітня новий начальник приступив до виконання своїх обов’язків. Ще до п’ятниці минулого тижня керманичем дПа в Черкаській області був Юрій ткаченко. та наприкінці тижня Юрій Олегович написав заяву на звільнення за власним бажанням. робота в Чер-каській податковій адміністрації для нового очільника не нова, адже із 1999 по 2001 рік він уже обіймав цю посаду. із 2001 по 2008 рік працював начальником контрольно-ревізійного управління Черкаської області.

Наталія ЗАЇКА

гуляння•

Як відпочиватимемо на маївкутижневих вихідних на травневі свята цьогоріч не буде. Відпочиватимемо лише кілька днів. Як повідомили у Черкаській облдержадміністрації, згідно з «кодек-сом законів України про працю», якщо червоні дні календаря припадають на суботу чи неділю, то вони переносять-ся на будні дні. тобто за 1 та 2 травня відпочиватимемо 3 та 4 травня. а за день Перемоги – гулятимемо 10 травня.

М. Ч.

наркобізнесмени створили на території області розгалужену мережу точок продажу смерто-носного зілля. Були його пос-тавниками, а іноді й самі про-давали наркотики. точки збуту героїну зловмисники організува-ли в Черкасах та Звенигородці. смертоносним бізнесом хлопці

займалися майже півроку. УБОЗівці тривалий час спос-

терігали за торгівцями наркоти-ками. У ході спеціальної операції зловмисників було затримано на гарячому. Під час обшуку місць проживання учасників організо-ваної групи та спеціально облад-наних схованок для зберігання

наркотичних речовин було ви-лучено 25 грамів розфасованого героїну. до речі, всезнаючий ін-тернет повідомляє, що один грам героїну на чорному ринку коштує 70-80 доларів.

За даним фактом порушено кримінальну справу.

М.Ч.

Під час затримання наркоділків

фот

о зі

з’їз

ду п

арті

ї "Уд

ар"

рекл

ама

рекл

ама

Черкащанин Андрій Більда з лідером партії "Удар" Віталієм Кличком

№19 3наші новини: черкасиаКтуально•

Сміття палити – собі ж на шкодуМуніципальна інспекція розпочала полювання на черкащан, які спалюють листя та побутові відходи.Протягом минулого тижня інс-пектори виїхали на 18 викликів містян, які повідомляли про спа-лювання листя біля їхніх будинків та прилеглих до них територій.

– Інспекторам, на жаль, не за-вжди вдається встановити осо-бу порушника, який здійснював підпалення, – розповідає «Мо-лоджці» заступник директора департаменту муніципальної інспекції Черкаського міськви-конкому Ольга Швець. – Тому за тиждень роботи складено лише 8 протоколів. Окрім спалю-вання листя, встановлено факти спалювання відходів деревини на території школи та побутових відходів на території розважаль-ного закладу. До речі, один із власників станції техобслугову-вання додумався спалити гумові скати, присипані листям. Можете уявити, який там стояв сморід.

Троє з восьми порушників, як юридичні особи, мають сплатити штраф у розмірі 850 грн., решта п’ятеро – по 340 грн. Проте, як зізнається Ольга Швець, існує проблема стягнення коштів, а тому кінцевий результат зале-жить від виконавчої служби.

Як додає пані Швець, дешевше заплатити за вивіз сміття, адже штрафи вдесятеро перевищу-ють суму за його вивезення – 36 грн. за метр кубічний.

Як зазначає головний еколог Черкас Володимир Гусачен-ко, задимлення від спаленого торішнього листя небезпечне для здоров’я, особливо для вер-хніх дихальних шляхів, адже під час згорання виділяються ток-сичні речовини – важкі метали, свинець, ртуть, а також залишки вихлопних газів автомобілів.

– Проблема в тому, що містяни спалюють не лише сміття, а й папір, пластик та навіть пакети з побутовими відходами, – додає Володимир Гусаченко. – Увесь цей «мікс» осідає у легенях го-родян.

Нагадаємо, до лютого поруш-ники, що спалювали листя та побутові відходи, відбувалися попередженням або невелики-ми штрафами – від 17 до 51 грн. для фізичних осіб та від 51 до 119 грн. – для організацій. Нині ж мінімальна сума штрафів ста-новить 340 грн. для фізичних осіб та 850 – для юридичних. А поняття “попередження” взагалі вилучено з переліку адміністра-тивних покарань.

Олена БЕРЕСТЕНКО

КонфліКт•

Виграти «двобій» із місцевими торговцями-стихійниками вже вкотре обіцяє міський голова Сергій Одарич. До кінця квітня 600 приватних підприємців, які торгують поза територіями ринків, мають прибрати намети та перейти на інші ринки міста, місця на яких їм пропонує міс-цева влада.

Після нещодавнього призначення нового губер-натора робота у цьому напрямку дещо пожвави-лась. Минулого тижня міліціонери, представники санстанції, муніципальні інспектори та представ-ники ринків вирушили до стихійників уручати їм приписи на «виселення». Чотири робочі групи вийшли до торговців на вулицях леніна, Гоголя, смілянській та Благовісній. до складу робочої групи увійшли і кореспонденти «Молодіжки», які на собі відчули невдоволення стихійних торговців такими ініціативами мера. Більшість зі стихійни-ків стверджує, що переїздити на інші ринки міста вони не хочуть, адже «це ніби обміняти квартиру в центрі на аналогічну на околиці».

Нові спроби побороти стару проблему– Мені нададуть місце десь на ринку, де «залі-зяками» торгують, хто там квіти купуватиме? Це мій єдиний хліб, у мене на вихованні 10-річна

дитина, – так прокоментувала вручення припису черкащанка Тетяна Іваненко, яка продає квіти прямо в центрі міста.

Як стверджує директор Чер-каського обласного об’єднання ринків Володимир Марунич, на сьогодні у Черкасах вільні по-над 1,5 тисячі торгових місць, зокрема на Центральному рин-ку – 155.

Щоправда, далеко не всі стихійні торговці цікавились, які місця їм пропонує міська влада: деякі з них виривали приписи з рук муніципальних

інспекторів та, кидаючи папери на тротуар, спе-ресердя топтали їх.

серед аргументів, якими оперували стихійники, були й такі, що, мовляв, свого часу сергій Одарич обіцяв їм місця для торгівлі там, де зараз збудо-вано магазин «Шарм» (на розі вул. смілянської та Гоголя) та під стінами Будинку піонерів. Мер Черкас, коментуючи «Молодіжці» такі заяви, від-хрещується від подібних обіцянок і стверджує, що його позиція принципова і непохитна:

– коли розпочали будівництво «Шарму», я ще не був міським головою, а працював ди-ректором черкаського дОку. тому навряд чи зі мною тоді могли вирішувати подібне. Проблема стихійної торгівлі стала першим питанням, яке ми обговорили з новим губернатором. Це була моя ініціатива, а сергій тулуб мене підтримав.

Проте стверджувати, що на початку трав-ня стихійників на міських вулицях вже не буде, сергій Одарич не береться. каже, що велике зна-чення має те, як спрацює черкаська міліція. із 30 квітня правоохоронці вже мають згортати торгові палатки, які розміщені у недозволених місцях.

– Я воював із трьома попередніми начальника-ми правоохоронців, сподіваюся, що цього разу ми таки ліквідуємо стихійну торгівлю, – додає мер.

Трохи історіїДиректор Центру дитячої та юнацької творчості Олег Забєлін, теж проти стихійної торгівлі (на прилеглій до Центру території вже давно «ота-

борилися» стихійники). директор від імені усьо-го трудового колективу зізнається, що у праців-ників Центру вже просто немає сил боротися з торговцями.

– Вони там гроші заробляють, а ми після них прибираємо недопалки та насіння, – обурюєть-ся директор. – Праворуч будівлі нашого закла-ду приносять продавати котів і собак. Продавці залишають на «робочому місці» їжу і сміття. а прибираємо знову ми. Черкаси це, напевне, єди-не місто в Україні, де не бояться торгувати будь-чим прямісінько в центрі.

нагадаємо, в обласному центрі ще з грудня 2006 року діє рішення Черкаської міської ради «Про заборону торгівлі поза межами ринку», а сергій Одарич, щойно сівши у крісло мера, обіцяв будь-що припинити торгівлю на тротуа-рах і дорогах, назвавши викорінення стихійної торгівлі одним із першочергових завдань.

За каденції мера було кілька спроб поборо-ти незаконну торгівлю, проте жодна з них не увінчалася успіхом. Перечекавши короткочасні гоніння, «власники» торгових місць знову по-верталися на роботу.

Поради бувалогоПро можливі шляхи вирішення проблеми «Мо-лодіжка» поцікавилась у колишнього міського голови Черкас, а нині депутата Верховної Ради Володимира Олійника:

– Проблема стихійної торгівлі мені давно знайома, адже я маю досвід боротьби з нею. свого часу шляхом діалогу та конструктивної співпраці з торговцями ми змогли частково по-бороти стихійну торгівлю на ринках казбету та поряд із залізничним вокзалом. Мені шкода лю-дей, яких хочуть прогнати з їхніх робочих місць, але й порядок місту потрібен. Боротися слід, але цивілізованим способом, не горнучи людей бульдозером. Я вірю в благі наміри губернато-ра, бо він людина нова і хоче порядку у місті. а сергію Одаричу радитиму виходити до людей і шукати з ними компромісу в особистій розмові. Після розмови з вами буду дзвонити сергію Олеговичу і пропонуватиму свою допомогу у вирішенні цього питання.

Олена БЕРЕСТЕНКО

Міський голова планує звільнити директора «Черкасиелектро-транс», а той у свою чергу обіцяє судитися зараз таке рішення.

Мер Черкас Сергій Одарич неза-доволений роботою директора кП «Черкасиелектротранс» Олек-сандра іщука, навіть незважаючи на те, що з суботи тролейбуси вже вийшли на свої маршрути.

У вихідні на лінії працювало 30 «рогатих», а в понеділок містом курсувало вже 53 тролейбуси.

Минулого тижня мер пообіцяв звільнити пана іщука, посилаю-чись на те, що через необдуману роботу директора у колективі виникли непорозуміння.

– люди зрозуміли, що адмініст-рація підприємства і керівництво страйкового комітету вели підпри-ємство не туди, – заявив міський голова. – тому страйковий комітет

було переобрано. директора буде звільнено, а причина цього – до-ведення підприємства до ниніш-нього стану. неодноразово мали місце факти неефективного ви-користання коштів підприємства. скажімо, великі площі гуртожитку здавалися в оренду за символіч-ними цінами, а за рахунок вартості квитків утримувалася їдальня. Значна частина вини за те, що торік підприємство працювало зі збитками лежить на адміністрації

«Черкасиелектротранс».тим часом Олександр Іщук

вважає звинувачення у свій бік безпідставними і обіцяє відстою-вати власні права.

– Міський голова може вигаду-вати що завгодно, але я вважаю, що не здійснював порушення, які б давали підстави для мого звільнення, – прокоментував «Молодіжці» Олександр іщук. – думаю, колектив підприємства стане на мій захист. і, якщо буде потрібно, я готовий навіть судити-ся з мером.

Євгенія МОЛЧАНОВА

ситуація•

Базарна стихія під прицілом порядку

У Черкасах розпочато черговий процес «переселення» стихійних торгівців

Війни тролейбусного масштабу

реКлама

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

28 квітня 20104думКа• ініціативи•

Дитячу обласну лікарню добудують, а річковий порт відновлять?Голова Черкаської облдержадміністрації Сер-гій Тулуб заходився активно вирішувати про-блеми Черкащини. Протягом минулого тижня він інспектував довгобуд Дитячої обласної лікарні, побував у Каневі, висадив дерева та провів численні зустрічі.

Велике прибиранняВсеукраїнський суботник, що проходив 24 квітня, не оминув і Черкащину. Пере-довиками у цьому заході стали працівники Черкаської облдержадміністрації, об-ласної ради та міськвикон-кому на чолі з губернатором сергієм тулубом та мером міста сергієм Одаричем.

– сьогодні у нас багато не-гараздів із упорядкуванням території. а навесні дбай-ливий господар традиційно приводить до ладу свій двір, – зазначив сергій тулуб.

Губернатор Черкащини за-певнив, що молоденькі де-рева візьме під свою опіку. тим більше, що на акцію з висаджування дерев увстиг і куратор Черкаської області, віце-прем’єр-міністр України Володимир сівкович.

Річковий порт запрацює?Перебуваючи на черкаському причалі, голова облдержадміністрації торкнувся питання відновлення річкового транспорту. на його дум-ку, аби налагодити тут пасажирське сполучення, потрібно зробити кілька кроків.

– насамперед – розібратися із власниками річкового порту, які колись узяли його в оренду. По-друге, з’ясувати питання із чер-каськими плавзасобами, які нині працюють де завгодно, але не в Черкасах, – зазначив сергій тулуб.

Губернатор сподівається, що за узгоджених дій обласної та міської влади вдасться пускати плавзасоби у святкові дні, а згодом і відно-вити перевезення сполученням «Черкаси – київ».

Дитяча обласна: на добудову – рікГаньбою назвав губернатор 22-річне будівництво Черкаської об-ласної дитячої лікарні. насамперед, його зацікавило, чому корпуси будували нерівномірно: поліклініка практично вже готова до здачі в експлуатацію, а в лікарняному корпусі роботи не проводилися вже кілька років.

– Ми повинні зробити все можливе, щоб добудувати цей об’єкт за рік, – наголосив сергій тулуб. – тому поки немає бюджету, проси-тиму черкаські філіали банків надати підряднику невеликий кредит.

До річниці перепоховання КобзаряМузей у Шевченківському національному заповіднику, що в каневі, може відкритися вже за кілька місяців.

– також буде здійснено реставраційні роботи навколо пам’ятника та схилоукріплення. В держбюджет закладено необхідні кошти, – запевнив сергій тулуб. – думаю, що за рік до 150-ої річниці з дня перепоховання кобзаря виконаємо весь комплекс запланованих заходів.

Наталія ЗАЇКА

посівна•

Цукрозаводи без роботи, мабуть, не залишаться– Як і планувалося, ним засіяли майже 32 тисячі гектарів. Це дасть можливість мати сировинну базу для роботи чотирьох цукрозаводів, – вважає заступник голови Черкаської облдержадміністрації Василь Корнієко, – що дозволить збільшити ви-робництво цукру в області у 1,7 раза.

Якщо із весняними польовими ро-ботами все йде за планом, то озимим культурам цьогоріч не пощастило.

– Пересівати доведеться п’ятдесят відсотків ріпаку. Багато загинуло цієї культури із насіння іноземної селекції, – зазначає Василь корнієнко. – із засія-них 230 тисяч гектарів озимої пшениці нині пересівається вісім тисяч.

Директор приватного сільськогоспо-дарського підприємства «Плешкані» Зо-лотоніського району Дмитро Лисун го-ворить, що нині посіяти – не проблема.

– Мене більше хвилює перспектива на кілька наступних років та ринок збу-ту вирощеного. адже ми заздалегідь повинні планувати, скільки чого вирос-тимо та скільки продамо, – зауважує дмитро лисун.

на думку голови сільськогоспо-дарського ТОВ «Верхняцьке» Хрис-тинівського району Григорія Грушо-венка, найперше, що сьогодні потрібне

селянам, – доступні та дешеві кредити:– для цього необхідно створити дер-

жавний аграрний банк, щоб кредити брати не через комерційні банківські установи під великі відсотки. також на Черкащині треба створити оптовий ринок, де б селяни без проблем могли виставляти свою продукцію. Це додасть цінам стабільності.

Наталія ЗАЇКА

Завершити сівбу зернових на Чер-кащині планують до 15 травня. Вже нині п’ятдесят відсотків посівного матеріалу – в землі. Днями заверши-лося висівання цукрового буряку.

Тяганина – не на користь слідствуНещодавно народного депутата України Воло-димира Олійника було призначено першим заступником голови комітету з питань за-безпечення правоохо-ронної діяльності. Він пообіцяв, що сповна використовуватиме можливості цієї поса-ди, всіляко захищати-ме інтереси громадян.

– В комітету є уні-кальна функція – пар-ламентський контроль за діяльністю право-охоронних органів. Тобто на засідання комітету ми можемо викликати будь-якого прокурора, керівника міліцейського підрозді-лу, – пояснює Володи-мир Олійник.

Вже нині колишній мер Черкас працює над удосконаленням правоохоронної сис-теми України. Він вва-жає, що вона потребує чіткої законодавчої бази.

– Роздумую над од-ним цікавим питанням – а чи не скасувати нам закон у частині, яка надає право оскаржувати в суді постанови прокурату-ри і слідчих органів? – міркує народний депутат. – З одного боку, такі процедури покликані захищати конституційні права громадян. Та аналіз по-

казує, що нині судяться ті, хто має мільйони, а простій людині у такий спосіб важко захис-титися. З іншого боку – є юридичне проти-річчя: без порушення кримінальної справи не можемо провести різні дії, в тому числі й експертизу.

В діяльності сило-вих структур нардеп пропонує втілювати в Україні європейські стандарти.

– Скажімо, справи у правоохоронних органах не повинні розслідуватися по три роки. Адже у такому разі перспективи розслідування стають мінімальними, свідки навіть забувають, про що йшла мова, – пере-конаний політик.

Володимир Олійник вважає, що однією з причин такого затягу-вання стають несвоє-часні допити, які інколи призначаються аж че-рез кілька місяців після вчинення злочину.

– Це називається тяганиною. Тому, щоб не мордувати людей, повинні бути чіткі терміни розслідування, – стверджує Володи-мир Олійник. – Отож законодавча діяльність правоохоронних ор-ганів потребує вдоско-налення. Ми повинні перейти до конкретної боротьби з розкрадан-ням, кримінальними злочинами та ін. Адже сьогодні крадуть

безбожно і не тільки на рівні простих людей, а насамперед високопо-садовців.

Ближче до людейРозповісти про свої проблеми народному депутатові Володимиру Олійнику черкащани можуть у його громад-ській приймальні, що діє у приміщенні При-дніпровської райради обласного центру.

Нардеп стверджує, що у сучасній ук-раїнській політиці має діяти система, яка не відриває народного об-ранця від людей, а це передбачає постійне спілкування з виборця-ми. Саме під час таких розмов можна дові-датися про нагальні проблеми черкащан.

Державні проблемиВолодимир Олійник украй невдоволений станом економіки краї-ни, що залишила після себе попередня влада. За його словами, економіка не вийшла з кризи, податкова сис-тема в незадовільному стані, а банки не нада-ють кредитів. Та чи не найбільше Володимир Олійник стурбований газовими питаннями. Нинішню угоду між Росією та Україною та домовленість про трид-цятивідсоткові знижки,

він вважає вимуше-ною, але необхідною.

– Зважаючи на ціну газу, в Україні невдов-зі могло зупинитися чимало підприємств, – коментує Володимир Олійник.

Разом із тим, у проблемах навколо газового непорозумін-ня народний депутат звинувачує попереднє керівництво.

– Я підписав депу-татське звернення про порушення криміналь-ної справи по факту підписання торішньої газової угоди, бо тоді це було зроблено з оз-наками злочину. Адже коли у 2009 році тодіш-ній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко їхала до Росії домовляти-ся про газ, уряд не давав їй директиву на переговори, в якій обумовлювалися б її повноваження. І тоді Юлія Володимирівна, за повідомленнями преси, сама написала директиву і поставила печатку Кабміну. Але Прем’єр не наділений такими повноважен-нями. Якщо у діях посадової особи справ-ді виявляться ознаки злочину, то необхід-но притягнути її до відповідальності. Хочу звернути увагу, що ще в січні я звертався до Віктора Ющенка з ана-логічною заявою, але тоді вона залишилася без уваги.

Євгенія ВЯТКІНА

Володимир Олійник: “Діяльність правоохоронних органів потребує вдосконалення”

Про газові питання, діяльність громадської приймаль-ні та про необхідність удосконалення правоохорон-ної системи розповів на прес-конференції минулого тижня народний депутат України від Партії регіонів, екс-мер Черкас Володимир Олійник (на знімку).

об’єктив

Сергій Тулуб: – Сам саджаю

й інших припрошую

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

Ки

№19 5об’єктивеКсКлюзив•

Юрій Власенко:

“Перша зустріч з губернатором Черкащини відбулась у непростій ситуації, проте...”

Минулого тижня з’явилась інформація, що Фонд державного майна України най-ближчим часом планує виставити на продаж контрольний пакет акцій Відкритого ак-ціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Від приватизації гроші«Молодіжка» поцікавилась у голови правління ВАТ «Черка-сиобленерго» Юрія Власенка (на знімку), як, на його думку, приватизація компанії може вплинути на ефективність її роботи та збереження трудо-вого колективу?

– Насамперед усе залежа-тиме від того, що ставитимуть за мету власники цього пакета і якої бізнес-стратегії дотриму-ватимуться. Мається на увазі, яким чином розподілятимуть кошти від прибутку. Коли вони йтимуть на модернізацію об-ладнання та розвиток технічної бази, і при цьому вестиметься робота із залучення інвестицій для покращення технічного

стану обладнання, то все буде гаразд: і для компанії, і для її трудового колективу. А якщо прибуток відразу буде розгля-датися виключно як повернен-ня коштів, укладених у купівлю контрольного пакета акцій, то слід чекати скорочення пра-цівників. Багато обладнання нам залишилось у спадок від радянських часів, і якщо його не замінювати, то самі знаєте, чого можна очікувати.

– А яку ж частку акцій пла-нується приватизувати?

– Майже 71%. З них 46%, які торік Національна акціо-нерна компанія «Енергетична компанія України» передала Фонду держмайна, та 25%, що належать ЗАТ «УкрЕСКО».

– Чи вже відомо, якою су-мою може поповнитися дер-жавна казна від продажу контрольного пакета акцій «Черкасиобленерго»?

– У 2009 році переможець тендера із визначення почат-кової вартості контрольного пакета акцій консалтингова компанія «Сейл Прайс Ком-пані» 71% акцій оцінила в 680 млн. гривень. Зрозуміло, що кінцеву ціну визначить уже аукціон.

– Коли мова зайшла про гроші, то поділіться з нами,

чим проштрафилось «Чер-касиобленерго» перед На-ціональною комісією з регу-лювання електроенергетики України, що та навіть нещо-давно наклала на компанію 50 тисяч гривень штрафу?

– Невиконанням у 2009 році в повному обсязі інвестицій-ної програми. Річ у тім, що ВАТ «Азот» не розрахувався з нами за спожиту електроенер-гію в нелегкий для країни еко-номічний період у грудні 2008-го і січні 2009 року. У зв’язку з цим ВАТ «Черкасиобленерго» недофінансувало свою інвес-тиційну програму на суму 30 мільйонів гривень. По боргах ми виграли всі суди і маємо надію, що «Азот» усі кошти по-верне найближчим часом, і ми зможемо виконати інвестицій-ні зобов’язання.

Старі знайомі– Юрію Петровичу, сьогодні Черкащиною керує Сергій Тулуб, за плечима якого ве-ликий стаж роботи на керів-них посадах в енергетичній галузі країни. Чи не перети-налися ви раніше по роботі з Сергієм Борисовичем?

– Розкажу цікаву історію. Було це 15 квітня 2000 року.

Мене, як і усіх керівників районних електромереж Чер-каської області, викликали тоді до Кіровограда на виїзну колегію, на якій розглядалося питання стану розрахунків за спожиту електроенергію. Крім нас, прибули ще представники енергопостачальних компаній: ВАТ «Миколаївобленерго» та ВАТ «Кіровоградобленерго». Засідання проходило під голо-вуванням Сергія Борисовича Тулуба, тоді Міністра палива та енергетики. Розбір «поль-отів» вийшов дуже серйозний. Прямо на засіданні позбулися своїх посад уже немолоді керів-ники Золотоніського, Канівсь-кого та Городищенського РЕМів. Дійшла і моя черга, як директора Катеринопільсько-го РЕМу, пояснити, чому підпо-рядкована мені районна елек-тромережа не відзначається високими показниками. Про те, що я керував РЕМом лише чотири місяці й тільки розпочи-нав налагоджувати справи, я не встиг повідомити. За мене це сказав тодішній керівник «Черкасиобленерго» Василь Миколайович Калашнік тоді, коли Сергій Борисович зібрав-ся запропонувати мені «піти у відставку». Але дізнавшись, що у мене дуже малий термін

перебування на посаді дирек-тора районної електромережі, сказав: «Гаразд, я бачу і від-чуваю, що Власенко ще може виправити ситуацію у себе в районі, тож нехай працює». Після цього він доручив своє-му заступнику та водночас головному державному інс-пектору Держенергонагля-ду Володимирові Антоно-вичу Дарчуку та ще одному заступнику міністра палива та енергетики Олександрові Дмитровичу Светеліку взяти під особливий контроль вип-равлення ситуації з втратами електроенергії та покращення стану розрахунків у цілому по «Черкасиобленерго».

– І як швидко тоді була проведена робота над по-милками?

– За кілька місяців у нас усі недоліки були усунуті. Тож перша зустріч з губернато-ром Черкащини відбулась у непростій ситуації, проте Сер-гієві Борисовичу вистачило мудрості не робити поспішних висновків. Загалом, знаючи Сергія Борисовича по роботі в енергетичній галузі, хотів би відзначити його уміння страте-гічно мислити та будувати пла-ни на майбутнє. Впевнений, Черкащині пощастило з тим, що головою обласної держав-ної адміністрації призначено Сергія Тулуба.

Купуємо дорожче, ніж продаємо– Ми починали нашу розмо-ву з енергетичних питань, тому є пропозиція ними і за-кінчити її. Юрію Петровичу, проблему ціни на газ в Ук-раїні вже вирішено. Чи є на сьогодні оптимальною ціна на електроенергію?

– ВАТ «Черкасиобленерго» купує у Державного підпри-ємства «Енергоринок» електро-енергію за ціною, вищою від тієї, що платить за неї населен-ня. Мінусова різниця у вартості покривається дотаційними сер-тифікатами. Якщо розгляда-ти це питання з економічного боку, то без підняття тарифів на електроенергію економіці країни далі обходитися буде важко. Але ці питання вже у компетенції Уряду або Націо-нальної комісії з регулювання електроенергетики.

Що написано пером – і сокирою не вирубаєш Володимир СВІТЛЕНКО

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Під політичною напругою– Багато хто з місцевих політиків відзначають, що у «Черкасиобленерго» із попередньою владою були, м’яко кажучи, не теплі стосунки. Чи не пов’язано це з тим, що п’ять років тому ваше підприємство, як де-хто запевняє, підтримувало кандидата в Президенти України Віктора Януковича?

– Не хочу коментувати ту ситуацію, коли після виборів 2004 року всі ми були свідками люстрацій, а на «Чер-касиобленерго» посипався шквал незрозумілих звину-вачень, при цьому у різні інстанції, як місцевого, так і всеукраїнського масштабу, полетіли на нас наклепи. Я розумів, що усі каверзи мають політичне забарвлення, проте це психологічно заважало нам працювати. Знає-те, неприємно, коли далекі від енергетики люди «ка-ламутять воду» для вирішення своїх ідейних проблем. Єдине, що скажу – до тих подій у мене не було бажання займатися політикою, а після них – тим паче. Знаєте, у нашої обласної енергопостачальної компанії завдання займатися виробничими питаннями, а не звертати увагу на різноманітні заяви громадських організацій та полі-тичних сил. Енергетика завжди була поза політикою.

28 квітня 20106 відверто

«Годинники не ношу вже років із двадцять. Вони мене дратують, як і будь-які інші прикраси» – так у одному з інтерв’ю міс-цевій пресі сказав міський голова Сергій Одарич. З’ясовувати причини нелюбові мера до часомірів «Молодіжка» не стала, а от про смаки щодо цього його «колег по цеху» вирішила дізнатися. Отож про те, в яких стосунках із часом міські народні об-ранці та годинникам яких марок віддають перевагу, – далі у матеріалі.

Вчасно прийти на зустріч – обов’язокДепутат фракції «Ре-форми і порядок» Сергій Саєнко вважає, що годин-ник – це річ, яка потрібна винятково для виміру часу. Пристрасті до часомірів не має, хоча й часто читає в пресі про те, як «сильні світу цього» викладають за го-динники величезні суми.

– Я дуже пунктуальний і чекаю від інших того ж, – розповідає народний об-ранець. – Вчасно прийти на зустріч – це для мене обов’язок.

Коли депутат працював у міській школі №18, на со-рокаріччя отримав від колег-педагогів у подарунок го-динник «Сейко» («Seiko»), який коштував тоді близь-ко 150 грн.

– Він простенький, але дуже дорогий мені як спогад про чудовий колектив, – зізнається Сергій Саєнко. – Дуже подобається, що його не потрібно заводити і він простий у користуванні. Скло не дряпається, механізм не зупиняється – я ним задоволений.

На думку Сергія Саєнка, пунктуальні люди більш успішні та заможні.

– На жаль, нерідко саме через необов’язковість та запізнення української сторони (навіть на міжнародно-му рівні) зриваються контракти, – додає депутат. – Це й не дивно, адже людей, які запізнюються на важливі заходи, важко сприймати всерйоз.

Від «Польоту» до «Ролекса»Пунктуальною людиною вва-жає себе депутат від БЮТу Араік Мкртчян. Народний обранець стверджує – він за-пізнюється на зустрічі вкрай рідко, та й то через поважні причини. У цьому йому до-помагає наручний годинник, який щодня при ньому. Ра-зом з тим, пан Араік не вва-жає годинник показником статусу чи діловитості.

– Знаєте, можна бути одягненим як на весілля і мати дорогий годинник, але при цьому справляти вкрай

негативне враження, – пояснює депутат. Годинник, який депутат зараз носить, привезли

йому на замовлення друзі з Італії. Араік Рафікович

точно знав, який саме хоче. Зараз на руці депутата – швейцарський «Ролекс» («Rolex»). Одягає його щодня, бо без годинника відчуває дискомфорт – наче чогось бракує. Перший годинник на його руці зявився близько тридцяти років тому. То був «Польот», який тоді юнаку придбали бать-ки.

Годинник – річ статуснаОдин із наймолодших депутатів міської ради В’ячеслав Овчаренко (група «Демократичний вибір») вважає, що дві речі визначають ста-тус чоловіка – це взуття і годин-ник.

– У представ-ника сильної статі не надто багато мож-ливостей себе при-красити, – жартує пан В’ячеслав. – А тому, думаю, на взутті й годиннику вже можна «відірватися» як слід.

На зустрічі депутат майже ніколи не спізнюєть-ся, у цьому йому допомагає швейцарський «Тіссо» («Tissot»). Його пан Овчаренко придбав чотири роки тому в одному з місцевих магазинів. Нині у колекції депутата вже чотири годинники, усі однієї марки. Коштує «Тіссо» близько 400 доларів.

Під час ділових зустрічей народний обранець завж-ди звертає увагу на часомір свого співрозмовника.

– По годиннику можна зрозуміти, як людина ста-виться до себе, який спосіб життя веде, – додає депу-тат. – Інколи годинник навіть розповідає про характер його власника.

У забобони міський народний обранець не вірить, а тому жіночий «Тіссо» вже встиг подарувати своїй дружині.

Подарунок дружиниДепутат від блоку «Ре-форми і порядок» Ми-хайло Щербінін не вважає себе пунктуальним – інколи запізнюється на зустрічі з друзями. Тому поблажливо ставиться до людей, які не приходять секунда в секунду. Проте до-дає – на важливі зустрічі, які не передбачають з а п і з н е н ь , завжди зяв-ляється вчасно.

Зараз на руці на-родного обранця годинник «Кандіно» («Candino»). Його п’ять років тому подарувала кохана дружина. Попе-редній «Тіссо», як розповідає пан Михай-ло, скоріш за все був підробкою.

– Відпочиваючи за кордоном, я ску-пався у Середземному морі, не знімаю-чи годинника (на ньому було написано, що вологостійкий), – розповідає депутат. – А скло запотіло. Я засмутився, бо вже звик до речі, та і дизайн часоміру мені

дуже подобався. Дружині, певне, стало шкода мене, і вона, дочекав-шись мого дня народження, презен-тувала новий годинник.

З подарунком коханої пан Михай-ло не розлучається. На ньому він ба-чить не тільки час, а й дату. Точної вартості подарунка пан Михайло не знає, бо ніколи не цікавився цим.

Тендітній жінці – «тендітний» годинникГодинник «Романсон» (Romanson), куплений у місцевому Будинку торгів-лі, уже чотири роки показує час депутатці від БЮТу Наталії Коваленко. Жінка придбала його 2006 року, тоді він коштував близько 650 грн. Зараз пані Наталя вже подумує про те, щоб купити новий, більш сучас-ний та вишуканий. Проте, як пояснює пані Коваленко, через звичку до теперішнього хронометра ніяк не на-важується це зробити.

– Мені подобається, що він легенький і не зава-жає своєю присутністю на руці, – пояснює депутатка. – Крім того, моя сфера діяльності не дозволяє носити масивні прикраси, а тому годинник невеликого розмі-ру – саме те.

На часомір жінка-депутат часто поглядає – звіряти час за мобільним телефоном не звикла.

– Я усвідомлюю, що годинник – це статусна річ, особливо для чоловіків, – додає Наталя Коваленко. – Проте рідко звертаю увагу на руки співрозмовника.

Дарувати годинники та приймати їх у дар пані Ната-ля не поспішає. Як підказує їй досвід, годинники – це на розлуку. Серед фірм-виробників пані Коваленко придивляється до «Армані» («Armani») та «Омега» («Omega»). Можливо, якась із моделей цих виробни-ків незабаром красуватиметься на тендітній руці де-путатки.

Головне – душа, годинник – потімДва годинники – «Сітізен» («Citizen») та «Касіо» («Casio») – має депутат від блоку «Реформи і порядок» Арій Матвєєв. «Касіо» народний обранець надягає щодня. Як розповідає пан Мат-вєєв, це подарунок від колег із корпорації ав-тозаводу «Богдан», і саме тому він так до душі депутату. Ціни годинника чоловік не знає, бо не має звички цікавитися вартістю подарунків. Дорогих годинників Арій Матвєєв собі не купує, бо вважає, що головна їхня функція проста – показувати час.

– Я людина скромна, а тому не розумію, навіщо на подібні речі викидати тисячі гривень, – додає народ-ний обранець. – Велику суму грошей, вважаю, можна

витратити на інші, більш значущі речі. Скажімо, на хороший автомобіль грошей не шкода. Але авто – то зовсім інша річ.

Арій Матвєєв на-дає перевагу го-динникам простої форми та зручним у користуванні. Людей оцінює відповідно до їхніх духовних якос-тей, а тому при зуст-річі ніколи не звертає увагу на марку го-динника співрозмов-ника.

Олена БЕРЕСТЕНКО,

фото автора

Підмічено, що люди, які надають перевагу...дорогим годинникам: зазвичай, організовані,

цінують власний час та час інших. В усьому люблять порядок. Займаються улюбленою справою та отримують від неї велике задоволення.

...годинникам от кутюр: їх власник, швидше за все, полюбляє елегантність в усьому, акуратний, педантичний та уважний.

...«навороченним» годинникам (кілька циферблатів, секундомірів тощо): такі люди легкі в спілкуванні, люблять все нове і незвичайне. В душі вони – милі й добрі.

...годинникам з римською нумерацією: надають перевагу класичному стилю, хорошій кухні та акуратності. Вони дещо консервативні, поважають усе, що витримало перевірку часом – давніх друзів, витрима-не вино, сімейні цінності тощо.

...годинникам із арабською нумера-цією: як правило, особливо реалістично дивляться на світ та не будують повітряні замки. Багато з них у душі романтики.

...годинникам з позначками замість цифр: мають на все власну точку зору та особливий погляд на світ. Вони допитливі та відкриті, проте їх нелегко в чомусь переконати.

уподобання•

Життя за депутатським часом

рекл

ам

а

№19 7вільна думкабрейн-ринг•

У лівому куті Леонід ТУМенКО,

журналіст

У правому куті Олексій МАЛинОВСьКий, 1956 р.н., Черкаський державний педагогічний інститут ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією, народний депутат України ІV-V скликань, секретар Політради Соціалістичної партії України

“Каюся, що не переконав соратників не йти у виконавчу владу”

– Олексію Петровичу, ви колись сказали, що каєтесь, що не переконали соратни-ків йти на другорядні мініс-терські посади. З чим це було пов’язано?

– Сталося це після того, як наші партійці Станіслав Ні-колаєнко та Олександр Ба-ранівський посиділи у мініс-терських кріслах, ще з десяток – у кріслах нижчого рангу. Посади ці не контролювали фінансових потоків, не забез-печували належного впливу на державну політику, а відпові-дальність у свідомості виборців за стан справ – однакова.

– Так, Станіслава Ніколаєн-ка називають чи не найкра-щим Міністром освіти, і Соц-партія має пишатися таким представником.

– Колись і пишалися, але ж ви знаєте, де тепер цей видат-ний діяч та йому подібні.

– Грунтовно.– Уточнюю, якщо й пишати-

ся, то тим, що наша партія вміє готувати кадри, виховувати керівника-професіонала. І те, що на перший погляд, дуже додало авторитету нашій полі-тичній силі – входження до ви-конавчої влади – згодом відіг-рало негативну роль. Народ чи не одним видихом: а що ті соціалісти, вони вже були біля керма, кермували і докермува-лися. От вам і парадокс – Соц-партія завжди стояла, стоїть і буде стояти на варті соціальних завоювань, боротися за права і свободи громадян, а тут «умо-чилася».

– Так узяти владу, бороти-ся за неї, святеньку, – це про-грамні цілі і завдання будь-якої політичної сили.

– Повторюю, немає для нас більшого завдання, ніж відсто-ювати соціальні права народу. До речі, вітаю всіх черкащан зі святом 1 Травня! Цей день і сьогодні актуальний, історія по-вернула колесо на 180 градусів – ще вчора радянські робітни-ки і селяни, сьогодні – люди найманої праці з відповідними «соціальними гарантіями». А кому, як не цьому прошарку, треба саме боротися за робо-че місце, за гідну зарплату, за гарантовані соціальні права?! Де ж їхня активність? Взагалі, є така наука – партійне будів-

ництво. Так от, вона говорить: якщо партія має підтримку в суспільстві меншу 10%, то йти у виконавчу владу – означає поховати себе як парламент-ську партію. Що і відбулося з СПУ.

– Справді, як тоді передо-викам та ударникам, облас-каним рідною радянською владою, було боротися проти своїх благодійників? Сьогод-ні ж слово «наймана» є одно-кореневим до «наймит».

– Не будьте таким уїдливим. Те, що сталося в Україні за майже 20 років, не так легко розвернути на ті ж 180 градусів. Приватна власність запанува-ла чи не навіки. Підприємства саме цієї форми власності до-рогі державі насамперед своє-часним і повним сплачуванням податків. А вони їх сплачують? Сьогодні майже 70% економіки перебуває в тіні, а це означає, що до бюджету держави не надходить десятки мільярдів гривень. Виведення економіки з тіні – одне з головних завдань нинішньої влади. Якщо вона цього не зробить, соціалісти підуть в опозицію.

– Нині на політичному морі суцільний штиль. Що плану-ють соціалісти?

– Не скажіть. Нещодавно перший секретар Черкасько-го обкому Соціалістичної пар-тії України Олена Задорожна зустрічалася з головою Чер-каської обласної державної ад-міністрації Сергієм Тулубом.

– І що вона мала повідоми-ти йому?

– Перш за все – бачення со-ціалістами області перспектив розвитку регіону, пропозиції щодо кадрової політики, об-говорювались інші питання. В цілому розмова пройшла конс-труктивно, по-діловому.

– Ваші пропозиції будуть враховані?

– Сподіваюсь, що так. Адже соціалісти послідовні в своїх діях, і час підтверджує, що ми дивимось на кілька кроків упе-ред. Почитайте наші програмні документи, виступи Олександ-ра Мороза. Те, що відбуваєть-ся сьогодні, ми прогнозували 8-10 років тому.

– Всі хочуть виборів до ор-ганів місцевого самовряду-вання якнайшвидше.

– Не всі. Депутати місцевих рад від Соціалістичної партії України, а їх по Україні понад 20 тисяч, на Черкащині зокре-ма більше тисячі, на своєму місці.

– Тобто кожен «зайвий» місяць перебування у пред-ставницькій владі на користь депутатам-соціалістам?

– Саме так! Ці місяці зміцню-ють авторитет наших партійців. І наступні вибори тільки під-твердять, що вони заслужили знову повне право на мандати у місцевих радах, бо гідно від-стоюють інтереси громади.

– А все ж таки, на вашу думку, коли відбудуться ви-бори до місцевих рад?

– Я думаю, в березні наступ-ного року. І суспільство має з цим терміном погодитися. Дуже багато треба зробити, щоб ці вибори відбулися за но-вими, світовими стандартами. І насамперед треба розвести вибори до Верховної Ради і ви-бори до місцевих рад. Бо така «каша», яка пропонувалася досі – гірка на смак. Погодьте-ся, виборцям пропонувалася не політична сила, не її програма, а всього-на-всього харизма-тичні постаті, – між двома пе-реважно й треба було обирати. Олександр Мороз, голова пар-тії, від імені нашої політичної сили вніс пропозиції про змі-ни вибо рчого законодавства. Скажу свою думку: чи не варто перейняти досвід Сполучених Штатів Америки, де до виборів залучають тільки виборників? От вони б, за своїм законом, обрали Президентом Юлію Тимошенко – адже більшість областей в Україні проголосу-вали за неї. Але більшість ви-борців – за Віктора Януковича. Та, повторюю, сьогодні це тіль-ки сентенції. У майбутньому вони мають стати змінами в законодавстві, інакше, на мою думку, існує серйозна загроза розколу держави.

– А зміни на капітансько-му містку Соцпартії України? Вони мені дивні.

– Викликаєте мене на від-вертість? Я був проти обрання Миколи Рудьковського першим секретарем партії. Поясню чому. Посаду першого секрета-ря ввели, коли О.Мороз був Го-ловою Верховгої Ради України.

І об’єктивно не міг у повній мірі займатися партійною роботою. Зараз такої необхідності не-має. Навіщо це двовладдя? А якщо вже й треба «першого», то я голосував за Івана Свиста-ка, першого секретаря Закар-патського обкому партії. Але наша партія демократична, в якій усе справді визначається голосуванням. А плітки, до-мисли, здогадки залишаються поза увагою. Сьогодні пер-шим секретарем СПУ обрано М.Рудьковського.

– Соціалістична партія справді кує добротні кадри. Які, здобувши гарт, «оби-рають» собі іншу політичну силу. Чи не шкода?

– «Если от кого-то уходит невеста, то неизвестно, кому повезло». Скажу про обласний рівень. Ростислав Бублієнко був першим секретарем Зве-нигородського райкому СПУ. Нині він очолює обласний осе-редок іншої партії. Не плаче-мо за цим функціонером, бо – було так зване фінансове підґрунтя «розлучення». Та не будемо далі про таке.

– Давайте про інше. На очах усього суспільства між комуністами і соціалістами ведеться непримириме зма-гання за те, хто ж більший захисник трудящих.

– Я б не перебільшував роль цього змагання. Чи не всі ми «діти сім’ї трудової й вийшли всі з народу», тобто з комуністичної ідеології. Але відмінність нас від Компартії, перш за все, в кадровому по-тенціалі, в іншому розумінні шляхів розбудови держави соціальної справедливості. Зрозуміло, що наша політична сила позапарламентська. А як поводиться Компартія України у Верховній Раді? Ставиться на голосування черговий со-ціальний законопроект. Партія регіонів, мотивуючи тим, що бюджет ще не прийнятий, не голосує, пообіцявши, що зго-дом віддасть свої голоси за потрібний законопроект. Ко-муністи ж голосують в унісон із БЮТ та НУНС. Але ж вони в коаліції з Регіонами, а не з так званими демократами. Коли соціалісти були в парламенті, то в сесійну залу коаліція при-ходила вже з узгодженою по-

зицією. Добре це чи погано? Мабуть, добре!

– А що ще добре?– А те, що наша політична

сила, зокрема Черкаська об-ласна організація, має свою програму «За справедливу Черкащину», яка передбачає конкретні кроки для подальшо-го розвитку регіону. Зрозумі-ло, що представляючи партію тільки в органах місцевого са-моврядування, домогтися її ви-конання не вистачає сил. Тому пропонуємо нинішній владній вертикалі цю програму. Не бу-демо боротися за авторство. Головне, щоб спрацювала вона на користь людей.

– Маєте на увазі «Україну для людей»?

– А хоча б! Віктор Янукович, на мою думку, – лівоцентрист. Правда, оточення його лібе-ральне. Та сподіваємося, що нова влада прислухається до наших «підказок» на кшталт: час форсовано готувати саме робітничі кадри, юристів та економістів уже вдосталь, час форсовано знищувати коруп-цію на всіх рівнях. Та багато що настав час робити. Вис-тачить роботи нинішнім, та й нам, коли повернемося до парламенту. А сьогодні мені б хотілося привітати черкащан із найбільшим травневим святом – Днем Перемоги. Немає в нас світлішої дати. Щастя, здоров’я всім, хто пройшов фронта-ми Великої Вітчизняної війни, хто кував перемогу у тилу. А особливе вітання учасникам бойових дій – соціалістам Ган-ні Миколаївні Артеменко, Ва-силеві Наумовичу Загорному, Олені Іларіонівні Новак, Олек-сандрові Івановичу Бредуну із Черкас, Дмитрові Єфремо-вичу Юрченку з Канівського району, Іванові Григоровичу Беренку з м.Ватутіне, Оксані Григорівні Руденко, Григорію Семеновичу Дерев’янку із Маньківського району, драбов-цю Іванові Мусійовичу Марчен-ку, Віктору Петровичу Донцову із Кам’янки. Синівський уклін усім-усім!

– «Молодь Черкащини» приєднується. Бо на фоні Дня Перемоги дрібнішають проблеми газових угод, се-вастопольські перипетії, ви-сокозбагачений уран...

на сторінках нашої газети надаємо можливість будь-якій громадській організації, політичній партії чи їх представникам висловити власне

бачення сучасної ситуації на політичній карті україни!

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

28 квітня 20108 профорієнтир

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ліц

. МО

н У

краї

ни а

В №

395

131

від

17.1

2.20

07 р

оку

адреса: м.Черкаси, вул. Смілянська, 116тел./факс: 63-74-55

е-mail: dasoa.dasoa@rambler.ru

ЧЕРКАСЬКА ФІЛІЯпроводить такі види освітньої діяльності, як надання вищої освіти рівня

бакалавр за спеціальністю «Облік і аудит»

По закінченні навчання видається державний диплом.

• на базі повної середньої освіти. Термін навчання – 4 роки.Абітурієнти зараховуються за конкурсом сертифікатів незалежного оцінювання з математики та української мови;

• на базі технікумів та коледжів з дипломами молодшого спеціаліста. Термін навчання – 2 роки. Абітурієнти зараховуються за співбесідою.

Харківський інститут економікиринкових відносин та менеджменту

оголошує прийом на денну та заочну форми навчання за спеціальностями:

Вступні випробування з предметів

Дні відкритих дверей: 20 березня, 17 квітня, 15 травняВипускники одержують диплом державного та міжнародного зразкаінститут надає місця в гуртожитку та можливість одержати військову підготовкуВитяг № 3213 – дак від 17.12.2009р. ГакУ

Харків, вул.Халтуріна, 6. трамвай №№ 6,8,

зуп. “дк “серп і молот”.т. (057) 738-69-65, 738-11-61

1. Українська мова та література2. Математика 3. Іноземна мова

1. Українська мова та література2. Математика 3. Історія України

Менеджмент

Економіка підприємстваОблік і аудитМаркетинг

Спеціальності

Перепідготовка фахівців на базі вищої освітиДруга та паралельна вища освіта

Лисянський професійний аграрний ліцей проводить набір учнів на навчання в 2010-2011 навчальному році за інтегрованими спеціальностями:

• тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) ви-робництва (категорія «а»,); слюсар з ремонту сільсь-когосподарських машин та устаткування ііі розряду; водій автотранспортних засобів (категорія “с”)

• Муляр ііі розряду, штука-тур ііі розряду, лицюваль-ник-плиточник ііі розряду

• Оператор комп’ютерного набору; секретар керівника підприємства (організації, установи)

Примітка: за вище-вказаними спеціаль-ностями приймаються учні на базі 9-ти класів. Термін навчання – 3 роки (з отриманням середньої освіти)

• тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) ви-робництва (категорія «а»,); водій автотранспортних засобів (категорія “В”, “с”)

• Оператор комп’ютерного набору; секретар керівника підприємства (організації, установи)

• Офіціант іV розряду, бармен IV розряду. термін навчання – 1,5 роки.

Примітка: за вище-вказаними спеціаль-ностями приймаються учні на базі 11-ти класів.

Учні ліцею забезпечуються стипендією, гуртожитком, безкоштовним триразовим харчуванням. Навчання проводиться на новітній техніці вітчизняного та іноземного виробництва.Документи приймаються до 25 серпня. Початок навчання 1 вересня.

По довідки та умови вступу

звертатись за адресою: 19300, смт Лисянка,

вул. Леніна, 50 факс 8(04749)6-20-80

тел. 8(04749)6-23-52ел.пошта lys_licey@ukrpost.ua

сайт: www.lys-pal.narod.ru

На основі повної загальної середньої освіти на І курс:ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ:

• Правознавство;• Фінанси і кредит;

ЗАОЧНА/ДИСТАНЦІЙНА ФОРМИ НАВЧАННЯ:• Менеджмент; • Фінанси і кредит; • Облік і аудит;• Маркетинг;

За результатами ЗНО якості освіти з таких предметів:

НА ПРАВОЗНАВСТВО:1. Українська мова та література.2. Історія України.3.За вибором (іноземна мова, або біологія, або географія, або фізика, або хімія)

НА ІНШІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ:1. Українська мова та література.2. Математика.3. За вибором (іноземна мова, або біологія, або географія, або фізика, або хімія)

На основі диплома молодшого спеціаліста (випускників коледжів та технікумів) на ІІІ курс:

• Правознавство• Менеджмент• Фінанси і кредит• Облік і аудит• Маркетинг

На основі диплома спеціаліста здійснюється пере-підготовка (заочна форма) за спеціальностями:

• Правознавство• Менеджмент• Фінанси і кредит• Облік і аудит• Маркетинг

Випускникам МАУП видаються диплом про вищу освіту державного зразка та диплом, оформлений відповідно до міжнародних вимог.

м.Черкаси, вул. Смілянська, 92, каб. 116 (в приміщенні кооперативного економіко-правового коледжу), тел. 63-45-15.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТЗапрошує на навчання за спеціальностями:

Ліц

. АВ

№ 0

4803

2 ві

д 10

.04.

2006

р.

• Право:Юрист для роботи в сфері оподаткування

Юрист для роботи в органах влади та місцевого самоврядування

Юрист для роботи в банківських установах

Юрист для роботи в сфері обігу цінних паперів

Юридична діяльність в сфері охорони прав інтелектуальної власності

• Облік і аудит• Фінанси і кредит

Форма навчання: денна заочнаВ ХЕПУ діє коледж, на навчання до якого за спеціальністю «Правознавство» запрошуються випускники ЗОСШ, які мають базову середню освіту

ХЕПУ – це європейська якість освіти

м. Харків, пр-т Гагаріна, 187тел. 057-720-19-21, 720-19-43, 720-19-41Коледж ХЕПУ: 057-720-19-22, 720-19-48е-mail: deans-office@hepu.edu.uawww.hepu.edu.ua

Ліцензія АВ № 443041 вид. МОНУ від 16.12.2008 р.

Харківський економіко-правовий університетоголошує набір абітурієнтів на 2010-2011 н.р. за напрямами підготовки:

реКлама•тест•

Наскільки ви задоволені життям?Цей тест допомагає у хвилини життє-вої кризи розібратися в собі.

Відповідайте “так” чи “ні”:1. Хотіли б ви мати іншу роботу?

(“так” – 0, “ні” – 1)2. Ви хочете жити в іншому будинку?

(“так” – 0, “ні” – 1)3. Інші вдягаються краще, ніж ви?

(“так” – 0, “ні” – 1)4. Чи хотілося вам хоч раз видати себе за іншого?

(“так” – 0, “ні” – 1)5. Чи пишаєтеся ви тим, що зробили у своєму житті?

(“так” – 1, “ні” – 0)6. Чи вмієте ви ладнати з партнером?

(“так” – 1, “ні” – 0)7. У вас завжди гарні стосунки з друзями?

(“так” – 1, “ні” – 0)8. Чи знаходите ви спільну мову зі своїми родичами?

(“так” – 1, “ні” – 0)9. Ви задоволені своїм сексуальним життям?

(“так” – 1, “ні” – 0)10. Вам подобається ваша зовнішність?

(“так” – 1, “ні” – 0)11. Чи добре ви спите?

(“так” – 1, “ні” – 0)12. Часто буваєте розчаровані й злі?

(“так” – 0, “ні” – 1)13. Чи подобається вам бути активним?

(“так” – 1, “ні” – 0)14. Ви легко розслаблюєтеся?

(“так” – 1, “ні” – 0)15. Чи думаєте ви, що доля була до вас несправедлива?

(“так” – 0, “ні” -1)

РезульТаТи

9 очок і більше:Ви дуже задоволені своїм життям. Цілком природ-но, що існують деякі речі, які хотілося б змінити, але загалом ви щасливі і задоволені тим, що маєте.

Від 4 до 8 очок:Ви переважно задоволені, хоча існує багато чого, що хотілося б по можливості змінити. Подумайте, як це зробити.

3 очки і менше:Ви безсумнівно незадоволені. існує безліч речей, які ви хотіли б змінити. Повне задоволення викли-кають лише деякі аспекти вашого способу життя. Швидше за все, причина цього – ваша низька самооцінка. не бійтеся зробити крок убік. Будь-які зміни за такої ситуації підуть вам на користь.

Задачки на кмітливість

1 Число 24 дуже просто виразити трьома вісім­ками: 8 + 8 + 8, а число 30 – трьома п’ятірками: 5x5 + 5. чи Можна виразити числа 24 і 30 трьо­ма іншими однаковими цифрами (не вісімками й не п’ятірками відповідно), при цьому використо­вуючи знаки математичних дій?

2 Як виразити число 1000 вісьмома однаковими цифрами? (Можна використовувати знаки дій).

3 У футбольній команді 11 гравців. Їхній середній вік – 22 роки. Під час матчу один із гравців вибув. При цьо му середній вік команди став рівний 21 року. Скільки років вибулому гравцеві?

Відповіді1. 22 + 2 = 24 33 -3 = 24 33 + 3 = 30 33-3 = 302. 888 + 88 + 8 + 8 + 8= 10003. Спочатку треба з’ясувати, який загаль-

ний вік усіх гравців команди: 22 • 11 = 242. Вік вибулого гравця – х. Після того як він вибув, загальний вік гравців команди став 242 — х. Оскільки гравців стало 10, і їхній середній вік відомий (21 рік), можна склас-ти рівняння:

(242 – х): 10 = 21242 – х = 210х = 242 – 210 = 32.Тож гравцю, який вибув – 32 роки.

№19 9профорієнтир

Ім’я Олександра Антоновича За-харенка – директора Сахнівської середньої школи, що в Корсунь-Шев-ченківському районі, народного учи-теля, академіка, державного діяча – відоме на Черкащині та за її ме-жами. Багато років із ним співпра-цював кандидат історичних наук, доцент Григорій Суховершко, який написав «Повість про Олександра Захаренка». Пропонуємо розділ із цієї книги. Ця публікація, як пам’ять про видатного педагога, який пішов із життя 30 квітня 2002 року.У мене збереглися записи лекції, яку прочитав Олек-сандр антонович на зустрічі з директорами середніх шкіл в обласному інституті післядипломної освіти педпрацівників. Власне, це була відверта розмова досвідченого керівника школи зі своїми колегами. Змістовна, ділова і довірлива.

директор школи, підкреслював Олександр Захаренко, за своєю посадою – педагог номер один. Він повинен знати, що добре, а що погано для кожного учня, скільки б їх не було у школі. Без галасу, покарань і повчань. саме від директора в першу чергу залежить, щоб в очолюваній ним школі навчали учнів талановиті педагоги, радісно почувалися діти, часто і спокійно сюди хотіли заходити батьки.

Цікаві думки висловлював Захаренко про самоор-ганізацію діяльності директора школи. У нього всі управлінські функції мають бути чітко розподілені на 3-4 групи. на першому місці тут планування роботи. і не тільки поточної, а й на перспективу. сюди входить і робота з кадрами.

тут Олександр антонович зупинився, уважно оглянув аудиторію і продовжив:

– кадрова політика у системі освіти – це делікатна справа. Буває, що випускник педагогічного вузу, який сяк-так попрацював рік-другий у школі та звільнений за профнепридатністю, за деякий час випірнув уже в якійсь керівній освітянській структурі. такий накерує... розумію, що директор не може повністю вирішувати кадрову справу. Він не добирає собі кадри, йому їх частіше направляють. але при бажанні можна вплину-ти на якісний склад колективу, запрошуючи таланови-тих учителів і делікатно звільняючись від бездарних. У сахнівці нам удалося це зробити.

схвальне пожвавлення викликали у слухачів думки Захаренка про українську мову. на думку педагога, треба без будь-яких дипломатичних тонкощів від-стоювати єдину державну мову. Бо саме рідне слово – образне, яскраве, висококультурне і педагогічно доцільне – є головним знаряддям засіву людяності в молодих душах, засобом формування національного характеру.

– директор має дотримуватися таких правил, – про-довжив Захаренко, – перш ніж відвідати урок колеги, треба запросити його до себе на урок і показати, що ти вмієш, які педагогічні новинки є в твоєму арсеналі. ніколи не слід гримати на підлеглих. крик – ознака слабкості керівника. Впродовж робочого дня треба знайти час для того, щоб поспілкуватися з двома-трьо-ма учнями, уважно, довірливо, зацікавлено. директор школи повинен добре розбиратися і у фінансових справах, розумно витрачати кожну державну копійку. Мають допомагати школі й батьки. але і тут треба дотримуватися міри.

Пролунав дзвінок. та слухачі ще кілька хвилин не відпускали Олександра антоновича. йшли за ним ко-ридором, ставлячи на ходу нові запитання. Він охоче відповідав на них із властивим йому тонким гумором.

кинувши оком на годинник, Захаренко вибачився і по-чав прощатися. кожному говорив добрі слова, дотепні побажання і закінчував оптимістично: «до зустрічі!».

але ця вже була, як виявилося, останньою.

Вісім років тому зупинилося серце видатного черкась-кого педагога, який зробив вагомий внесок у наукову спадщину усього колишнього Ра-дянського Союзу. Для когось Олек-сандр Захаренко був взірцем, для когось – учителем, а для його онуків Ок-сани та Олександра він був люблячим дідусем. Коли помер Олександр Заха-ренко, онучці ви-повнилося 12 років, а її брату – 14. Лише зараз вони повною мірою почали усві-домлювати масш-таби його впливу як на себе, так і на оточуючих.

пам’ять•

Остання зустріч із колективом

з перших уст•

Прізвище діда зобов’язуєОнуки не пішли стежкою відомого педагога, проте дбають про поширення його наукової спадщини та мріють заснувати інтернат на його честь

Хочеться виправдати відоме прізвище– Добре, що вчені-теоре-тики вивчають спадщину дідуся, – додає онук Олек-сандр. – Дід був насам-перед практиком, і через постійну зайнятість йому бракувало часу, аби усі свої ідеї і думки зафіксувати на папері. Розповідали, коли дідусь приїздив на засідан-ня Академії педнаук, то зби-рався повний зал, усі сиділи і записували за ним. Проте внуки відомого педа-гога не пішли його стежкою: Оксана – студентка-істо-рик, а Олександр працює в лавах Служби безпеки України. Обоє прагнуть популяризувати творчу спадщину діда.

– Ми мріємо створити інтернат для обдарованих діток на базі Сахнівської школи, – ділиться планами Саша. – Вже зверталися в обласне управління освіти з цією ідеєю, але там сказа-ли, що задум чудовий, от тільки на нього поки немає коштів.

– Хочеться якось виправ-дати своє прізвище, адже воно відоме і накладає певні зобов’язання. Нама-гаємося не жити у відлунні дідусевої слави, шукаємо свої «я», – переконують Олександр та Оксана.

– Дідуся згадуємо часто, але тільки зараз розуміємо, що він геніаль-ний, – розповідає «Молодіжці» онук Олександр. – Я вважаю, що є два типи людей: ті, хто змінює світ, і ті, хто підлаштовується під нього. Так от, Олександр Антонович – яскра-вий приклад людини, яка змінювала світ на краще. Нам відомий навіть

такий цікавий факт, що дідусеві на початку 90-их Леонід Кравчук про-понував обійняти посаду Міністра освіти. Але він відмовився. Напев-не, розумів, що у Сахнівці він змо-же зробити набагато більше, і його запам’ятають з кращого боку, аніж він буде у столиці, і йому доведеть-ся внутрішньо ламати себе.

Рано-вранці вирушав на огляд території школи

Вікіпедія вже знає про захаренка

Запам’ятали дідуся м’яким та терпля-чим. Кажуть, – жод-ного разу не чули, щоб він підвищував голос.

– Я взагалі не пам’ятаю, щоб дідусь коли-не-будь сердився чи сварився, – розпові-дає онука Оксана. – Пригадую, якщо робила шкоду, то дідусь із бабу-сею настільки все роз’яснювали, що було страшенно

соромно за свій учинок, і відразу ставало видно межу між дозволеним і недозволеним.

Олександр Заха-ренко з дитинства виховував в онуках працелюбність та дисципліну.

– Я пригадую, як будячи мене вранці, дідусь вручав пе-релік завдань, які я мала зробити упро-довж дня, – розпові-дає онука Оксана. – Завдання ці, до

речі, були цікавими. Скажімо, висадити квіти на клумбі в якійсь цікавій ком-бінації.

Онуки добре пам’ятають ді-дові ранки – він прокидався ще о шостій і відразу після сніданку йшов робити огляд школи та прилеглої території. Бажаючи бути у курсі подій, Олександр Захарен-ко слухав по радіо ранкові новини.

В Олександра та Оксани немає «зіркової хвороби», вони не вважа-ють себе найкращими. Проте іноді, через відоме прізвище, потрапля-ють у не дуже комфортні ситуації.

– Коли я тільки-но вступила на перший курс університету (дівчина навчається в ЧНУ ім. Б. Хмельниць-кого – Авт. ), то буквально перша ж викладачка, яка дізналась про мою рідню, сказала – дивіться, з ким ви сидите за однією партою, та це ж онука відомого педагога! Я тоді, напевне, здивувалася не менше, аніж інші студенти (сміється). Той, хто «крутиться» в науковій сфері, знає про дідуся, а тому, почувши

моє прізвище, завжди перепитує, чи маємо ми якесь відношення до педагога із Сахнівки. Загалом при-ємно, що раніше через пошук в Ін-тернеті на запит «Захаренко О. А.» видавалося мало інформації, а за-раз уже існує навіть сторінка у Вікі-педії.

Син відомого педагога і батько Оксани та Олександра нині продов-жує справу батька – у сфері науки працює вже більше шести років. Зараз обіймає посаду доцента, працює на кафедрі теорії та історії педагогіки ЧНУ ім. Б. Хмельниць-кого, має вчене звання кандидата педагогічних наук. Олена БЕРЕСТЕНКО

фот

о з

особ

исто

го а

рхів

у ге

роїв

пуб

ліка

ції

Онуки педагога хочуть популяризувати наукову спадщину діда

28 квітня 201010новації•

В майбутнє повезе електротяга

сигнал

Більше 300 працівни-ків ДАІ з усієї облас-ті протягом квітня перевіряли у Черка-сах як дотримання правил руху водія-ми пасажирського транспорту, так і технічний стан автобусів. В одному з таких рейдів узяв участь кореспондент «Молодіжки».

Перевірки допомогли «перевзутися»– Скільки ж ви мене пе-ревірятимете? – заводить тираду огрядний водій «ПАЗика», якого відірвали від «перекусу» на кінцевій зупинці.

ДАІшники вибачаються, але пояснюють, що три-ває операція «Весна-авто-перевізник», отже, і з них вимагають, аби на лінії працювали лише справні автобуси. Проте чолов’яга не заспокоюється, показу-ючи інспекторам необхідні документи, голосно про-довжує свій монолог про важке життя водія марш-рутки, пересипаючи його «перлами» ненормативної лексики, від яких навіть у кондукторки в салоні про-падає апетит:

– Ось дивіться: все справне – електрооблад-нання, шини новенькі. Щойно ви почали ці пере-вірки, ми (водії автопідпри-ємства – Авт.) зібралися і поставили хазяїну вимогу: «Чому із власної кишені маємо платити штрафи за зношені покришки? Це тур-бота підприємства!». То за-раз уже всі наші автобуси

на новеньких шинах. Чого ж ви ще від нас хочете?

С п р а в д і , водій хоч і був не в гуморі, про-те його автобус у порядку. Як розповіли інс-пектори ДАІ, ще позаторік у більшості аналогічних ситуацій керівники автопід-приємств воліли сплатити штраф, а не відремонтува-ти автобус. Адже до вве-дення нових штрафів, так було навіть дешевше...

– Які порушення техніч-ного стану пасажирсько-го автотранспорту зараз у Черкасах фіксують найбільше? – запитуємо в старшого державтоінс-пектора ВДАІ Черкас Ан-дрія Яковлєва.

– Після зношених шин це несправності електро-обладнання, зокрема час-то не працюють кнопки аварійного відкривання дверей, світлова сигналіза-ція, іноді бачу несправності у рульовому механізмі, гальмівній системі. Слід зазначити, що останніми роками технічний стан ав-тобусів справді покращив-ся. На це вплинула заміна автопарку новими автобу-сами і те, що перевізники більше уваги приділяють цим питанням.

Червоний, який спочатку здався... зеленим– А як же із порушеннями правил руху? – продов-жую розмову з інспекто-ром.

– Такі порушення викорі-нити важче, адже тут дається взнаки складна психологія взаємовідно-син водія з іншими учас-никами руху, а також іноді нестримне бажан-ня більше заробити.

Як приклад, інспекто-ри запропонували парі – в час пік поспостерігати за одним із перехресть і протягом півгодини чатувати потенційно-го порушника. Мовляв, обов’язково порушить. Приймаю таке парі.

Протягом 10 хвилин кілька водіїв автобусів цілком сумлінно вико-нують маневр повороту.

Аж ось за великою кіль-кістю машин автобус, що рухався маршрутом №4, не встигає на зелений про-їхати перехрестя. Це на якусь мить зупиняє водія, подивившись уліво-вправо й оцінивши дорожню об-становку, він... почав рух на жовтий, а виїхав на пе-рехрестя вже на червоний сигнал світлофора.

На кінцевій зупинці водій спробував було розповісти інспекторам про «мигаю-чий зелений», проте, по-бачивши серію знімків, де чітко видно знаходження автобуса й сигнали світло-фора, вже не сперечався й підписав протокол.

– Таку б техніку, та в кож-ну патрульну машину, – по-казуючи на редакційний фотоапарат, говорить інс-пектор. – Настільки б легше працювалося міліціонерам – ніхто б не сперечався.

Ціна поступуЗгадуючи аналогічний рейд років із вісім тому, хо-четься зауважити, що з тих пір у сфері пасажирських перевезень відбулося ба-гато змін. Черкасці напев-не пам’ятають незручні «бусики», перероблені з вантажних на пасажирські, старі, ще радянського ви-робництва ПАЗики... Нові автобуси безперечно пок-ращили сервіс у Черкасах. Але вплинути на сумління водіїв не змогли навіть ве-ликі штрафи. Так, порушу-ють менше, але ж говорять по мобільному телефону під час руху, смалять ци-гарки, словом, не завжди спрацьовує принцип клієнт (читай – пасажир) завж-ди правий. Дехто з водіїв на справедливі зауважен-ня із салону може навіть відповісти нецензурною лайкою. Мабуть, поки трапляються такі серед водійсь-кої когорти, доти й набридатимуть зако-нослухняним водіям автобусів дошкульні ДАІшні перевірки.

Віталій РІПАК

Віднедавна збулася мрія багатьох любителів велосипедів – відтепер можна рухатися й не крутити педалі!Про новітні розроб-ки альтернативних джерел живлення для транспорту «Молодіжка» писа-ла вже не раз. Про-те, й час не стоїть на місці – виявляється, технології, про які ще пару років тому йшлося в наукових журналах, можна віль-но придбати в Черкасах. Мова про електровелосипеди, електроскутери та навіть електромобілі.

звичайне диво технікиМенталітет українців (поки в сусіда не побачу, собі не придбаю) поки не сприяє продажу такої техніки. Проте вже є перші паростки – задо-волені клієнти, як стверджують у фірмі «Електра», раз сівши за кермо електроскутера чи електровелосипеда, вже на щось бензинове не пе-ресядуть. Приводять до магазину своїх родичів, друзів...

Переступивши поріг фірми, запитую, невже й справді можна обійтися без бензину та скільки таке екологічне пересування коштуватиме? Ви-являється, новітні технології не такі вже й недоступні – найдешевший комплект для переобладнання велосипеда – 260 доларів США, зібра-ний електровелосипед – 370, електроскутер – 560.

Як розповіли в «Електрі», увесь секрет – у спеціальному двигуні та акумуляторах. До складу обладнання входить також контролер, який регулює подачу напруги на двигун та спеціальне руків’я на кермі ве-лосипеда (схоже на аналогічне в бензинових скутерах чи мотоциклах) та зарядний пристрій. В електроскутерах – аналогічний набір, схожа схема й на електроавтомобілях.

електрозвитяга А які ж параметри такого механізму? Велосипед, обладнаний колесом-мотором та акумуляторами середньої потужності проїде близько 30 кілометрів зі швидкістю до 40 км/год. Скутер зі швидкістю 45 км/год. проїде відстань до 60 км. А от автомобіль на такій тязі проїде до 130 кілометрів, причому максимальна швидкість може сягати 110 км/год. Але потужність тут прямо пропорційна ціні – авто, що матиме наведені вище характеристики, потягне на 20 тисяч доларів. Проте є й дешев-ший аналог за 12 тисяч: його максимальна швидкість – 50 км/год., а відстань пробігу – 110 км.

Обраховуючи вигоду транспортного засобу на електротязі, не мож-на оминути такого параметру, як кількість циклів заряду-розряду. В середньому заряджати акумулятори (від звичайної електророзетки) можна 500 разів. Процес цей займає зазвичай 3-4 години.

Черкащани – одні з першихПопитом поки що найбільше користуються саме електровелосипеди, хоча, як розповідають засновники фірми «Електра», торгівлю розпо-чинали з електроскутерів. До речі, черкаська фірма – єдина в Україні, яка має відповідну ліцензію та сертифікати. Сьогодні її представництва є в більшості регіонів України, звідки вже надходять замовлення. Ком-плектуючі «Електра» замовляє переважно в Китаї (ціни там, порівняно з європейськими виробниками, значно дешевші), але ретельно конт-ролює якість та надає гарантію на продану техніку. На жаль, вітчизняні заводи аналогів китайській техніці поки не виробляють.

Команда, яка працює на ринку з 2008 року, впевнена в майбутніх ус-піхах. Адже аль-тернативні техно-логії все частіше з’являються під капотами автівок, а велосипеди, в яких «крутить педалі» електродвигун, уже можна побачити на міських вулицях.

Роман КИРЕЙ

Свідчить статистика • Перевірено суб’єктів господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів 113• Оглянуто автобусів 1146• Виявлено технічних несправностей 162• Виявлено порушень водіями 230 (в тому числі у стані

алкогольного сп’яніння 4)• Тимчасово затримано автобусів 4

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

пильність•

Вузькі місця для черкаських маршруток

Їздити на такому велосипеді легше, ніж на звичайному

Порушення. Протокол. Штраф

рекл

ама

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

№19 11черкаси-спорт

Волейбол. Жінки. Суперліга. ІІ етап. ІV тур

М Команда I В П С/П О

1 Галичанка 12 8 4 29:18 292 джінестра 12 8 4 28:19 223 Круг 12 5 7 19:27 154 сєверодончанка 12 3 9 18:30 12

Баскетбол. Чоловіки. Вища лігастаном на 26.04.2010

М Команда I В П О

1 Черкаські Мавпи 24 24 0 482 кремінь 24 17 7 413 ктУ 24 15 9 394 авантаж-Політехнік 24 11 13 355 динамо 24 9 15 336 Вінницькі Зубри 24 8 16 327 Волиньбаскет 24 6 18 308 скорпіони 24 6 18 29

Волиньбаскет – Черкаські Мавпи 61:74, 45:70

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

Волейболісти золо-тоніського «Злато-гора» і цього сезону позмагаються за медалі чемпіонату України серед ама-торських команд. Успішно зігравши на першому етапі, підопічні Віктора Голубєва та Ана-толія Адаменка потрапили до фінальної четвір-ки, яка на початку червня визначить переможця та при-зерів чемпіонату.

Матчі III туру наші зем-ляки зіграли в Жито-мирі. У першій грі наш “Златогор” зустрівся з миколаївським клубом “Степ”. У стартовій пар-тії миколаївські волей-болісти довгий час були попереду. Однак, пос-тупаючись з рахунком 19:23, “Златогор” зумів ліквідувати відставання і в запеклій боротьбі вир-вати перемогу – 30:28. Після такої розв’язки в першій партії миколаїв-ці вже нічого не могли вдіяти зі «Златогором», який, навпаки, набрав хід. Тож у підсумку – 3:0 на користь золотонісь-кої команди.

Наступні два поєдин-ки наші спортсмени провели у день народ-

ження головного трене-ра Віктора Голубєва. І, звичайно, найкращим подарунком для настав-ника були б перемоги його підопічних. Так воно й сталося. Другий матч туру з «Бирзулою» із Котовська для золо-тонісців практично вже нічого не вирішував («Златогор» забезпе-чив собі місце у фіналі). А ось для суперників він мав надзвичайно важ-ливе значення. Опо-нентам для виявлення переможця довелося зіграти всі п’ять партій. Та все ж бажання грав-ців «Златогора» зроби-ти подарунок тренерові на день народження виявилося сильнішим – 3:2. І на завершення представники Черка-щини поставили ефект-ну крапку в поєдинку з господарями туру – 3:0.

Таким чином, “Зла-тогор” завершив I етап чемпіонату України, не

маючи у своєму пасиві жодної поразки! Такий результат дозволяє сподіватися на успіш-ний виступ команди у фіналі, де наші волей-болісти відстоювати-муть звання найсиль-нішого аматорського клубу України. Супер-никами «Златогора» у вирішальних поєдин-ках 4-6 червня будуть команди «Родничок» (Чернівецька область), «ХАЕС-НАЕК» (Нетішин Хмельницької області) та «Сокіл-Газовик» (Со-каль Львівської облас-ті). Місце проведення фінального туру буде визначено пізніше.

У заключному турі фінального етапу чем-піонату України волей-болістки черкаського «Круга» зробили, зда-валося б, неймовірне. Вони не лише ліквіду-вали 5-очкове відста-вання від «Сєверодон-чанки», а й обійшли її в турнірній таблиці, здобувши таким чи-ном бронзові медалі.У Тернополі підопічні Сергія Голотова (який, на жаль, че-рез проблеми зі здоров’ям не зміг поїхати на останній тур; також була відсутня і Марта Мулна) зуміли виграти всі три матчі. Першого дня

вони здолали новоспече-ного чемпіона України місцеву «Галичанку» – 3:2, програючи в ході зустрічі 0:2. У принци-повому протистоянні із «Сєверодончанкою»

наші дівчата взяли гору – 3:1, а останнього ігрового

дня легко перемогли невмо-тивовану одеську «Джінест-ру» – 3:0 (цікаво, що всі три партії завершилися з одна-ковим рахунком 25:11).

Таким чином, золото чем-піонату України 2009-2010

років – у «Галичанки», срібло – у «Джінест-ри», бронза – у «Кру-га». Торішній чемпіон

«Сєверодончанка» цього разу зали-шилася за межею призової трійки.

волейбол. ЖінКи•

“Круг” здобуває бронзу

спорт у регіонах•

Шаховий успіх смілянУ смілянському спортклубі «Локомотив» відбулися фінальні поєдинки з шахів, які входили в залік Спар-такіади Одеської залізниці. Як розповів директор спортклубу Олександр Говденко, спортсмени, які за-хищали честь Шевченківської дирекції залізничних перевезень, посіли I місце, випередивши суперників із Херсона, Знам’янки, Миколаєва, Котовська та Одеси. Золоті нагороди отримали Н.Якимова, Л.Коноплянко, О.Кайтмаров, В.Бояринцев і П.Лановенко.

бойове самбо•

Тріумф В’ячеслава ВасиленкаПершим в історії черкаського бойово-го самбо чемпіоном світу став студент IV курсу Інституту фізкультури, спорту і здоров’я ЧНУ ім. Б.Хмельницького В’ячеслав Василенко (на знімку). Вихо-ванець заслуженого тренера України Володимира Римаря у ваговій категорії до 62 кг переміг чотирьох суперників і зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Крім того, наш земляк виконав норматив майстра спорту міжнародного класу. Цей чемпіонат відбувся у Києві, а загалом він пройшов уп’ятнадцяте. А торік В’ячеслав Василенко став чемпіоном України з бойового самбо, виконавши при цьому норматив майстра спорту.

Юрій ЗІМЕНКОВ

Кульова стрільба•

Наші гвинтівочники поза конкуренцієюУ Львові відбувся особисто-командний чем-піонат України серед учнів ДЮСШ та училищ фізкультури, молодших 20 років. У ньому взяли участь 29 команд із різних областей.Команда Черкаської ДЮСШ №2 у підсумку стала чем-піонкою України. А лідери Сергій Куліш та Тетяна Тара-сенко вибороли особисте чемпіонське звання у п’яти з шести видів змагань. С.Куліш став абсолютним чемпіо-ном України, перемігши більше 30 суперників у вправах ГП-6, МГ-6, МГ-9. Бронзу у вправі МГ-6 здобув Владис-лав Панченко. А Т.Тарасенко перемогла у вправах МГ-5, МГ-9 та була третьою у вправі ГП-4.

Минулої суботи відбулися поєдинки 1/8 фіналу Кубка Черкащини з футболу. най-гучнішою сенсацією цього раунду турніру стала поразка срібного призера торішнього чемпіонату області «Холодно-го Яру», який склав зброю пе-ред «Штурмом» із Перервин-ців Драбівського району.

волейбол. аматори•

“Златогор” – у фіналі чемпіонату України

ПІДСУМКОВА ТАБЛиЦя I етапу

О П С/П

1. «родничок» (Чернівецька обл.) 30 32:8 4,002. «Златогор» (Золотоноша) 30 33:9 3,66 3. «Хаес-наек» (нетішин) 25 28:14 2,004. «сокіл-Газовик» (сокаль) 23 25:13 1,725. «Бирзула» (котвськ) 23 27:16 1,686. «Барком» (львів) 15 18:19 0,947. «Водник» (рівне) 15 21:23 0,71 8. «інваспорт» (Житомир) 12 17:23 0,739. «Омега» (львів) 7 10:29 0,3410. «ЧдУ-степ» (Миколаїв) 6 11:29 0,3711. «Володар» (львівська обл.) 6 11:31 0,3512. «спартак» (свалява) 5 11:30 0,36

«Златодар-колос» (Чорнобай) – «Явір» (сміла) «Зоря» (Білозір’я) – «спартак» (Золотоноша)Зат «Боровицьке» (Чигирин) – Фк «драбів»

«Штурм» (Перервинці) – «Холодний Яр» (кам’янка) Фк «Жашків» – «Христинівка»

«Ятрань» (собківка) – Фк «іллічівець-Умань» «наша ряба» (катеринопіль) – «колос» (Вільшана) Фк «тальне-Газовик» – Фк «Шпола-лнЗ-лебедин»

У матчах 1/4 фіналу Кубка області 1 травня між собою зіграють:Фк «іллічівець-Умань» – «Зоря» (Білозір’я)

«Явір» (сміла) – «Христинівка» Зат «Боровицьке» (Чигирин) – «Штурм» (Перервинці)

«наша ряба» (катеринопіль) – Фк «Шпола-лнЗ-лебедин»

– 0:0 (пен. 2:3)– 3:0– 1:1 (пен. 5:4)– 1:1 (пен. 4:2)– 1:1 (пен. 2:4)– 1:2– 4:0– 0:7

футбол. КубоК області•«Холодний яр» припиняє боротьбу

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

З 1996 року волейболістки “Круга” незмінно здобувають медалі чемпіонату України

фот

о на

дане

СК

"Бог

дан"

28 квітня 201012 історичний об’єктив

есь наприкінці минулого століт-тя група черкась-ких журналістів і архівістів вирі-шила створити книгу про дру-карство і розви-ток періодичної преси на Черка-щині. Нею були виявлені надзви-чайно цікаві до-

кументи, які свідчили, що Шевченків край віддавна був одним із могутніх осе-редків у цій галузі. Зокре-ма, зародки української преси виникли ще за часів гетьманування Івана Ви-говського у вигляді його друкованих універсалів. До речі, в той період (на відміну від Росії, де була лише одна друкарня у Москві) в Україні їх було майже три десятки. Характерно, що сім із них знаходилося в сільській місцевості. Незважаючи на всілякі переслі-дування з боку царського уряду, друкарство в Ук-раїні розвивалося. Так у XIX столітті коштом нашого земляка Василя Симиренка Михайлом Драгомано-вим у Женеві була заснована крупна українська дру-карня. Його ж коштом видавалося чимало українсь-ких газет і книг у Києві. Великий вклад у розвиток книгодрукування вніс і батько славетного вченого Агатангела Кримського – Юхим Степанович. Це ним у 1882 році була засно-вана у Звенигородці друкарня, оснащена на той час найкращим обладнанням.

Почалося з простого. Юхим Степанович, переїхавши з Во-лодимира-Волинського у Звени-городку, почав працювати смот-рителем та викладачем історії і географії у Звенигородському двокласному училищі. Оскіль-ки не вистачало підручників та посібників, Кримський вирішив сам підготувати ці книги. І 1872 року в московській друкарні В.Готьє вийшов його підручник з географії. Через два роки в друкарні братів Салаєвих була опублікована книга «Арифмети-ческие задачи в карточках». У 1877 році – «Способ преподавания арифметики в народных, приходских училищах и подготовительных классах». Наступ-ного року – «Русская азбука». За гонорар перших книг Кримський придбав собі хату і дещо залишив на чорний день. Успішне видання і перевидання під-ручників наштовхнуло його на думку: чому б самому не облаштувати друкарню? І вже у 1882 році у влас-ній друкарні він видає свою книгу «Французька аз-бука для росіян». А згодом і свою фундаментальну книгу «Повний провінційний календар-альманах на десять років», де були вміщені, крім його досліджень і порад в галузі науки хліборобства, твори Пушкіна, Лермонтова, Некрасова. Особливої популярності у Звенигородці набули публіцистичні «метелики» на-кладом до 30 примірників і обсягом до 35 сторінок. Не називаючи конкретних прізвищ, у них Кримський нещадно висміював конкретних звенигородських хабарників, бюрократів, здирників, шахраїв. Були досить влучні заголовки: «Щоденник провінційно-го ледаря» (1883), «Записки провінційного шала-пая» (1884), «Хроніка провінційного життя». Вони були такими дошкульними, що секретар міської думи Іордан Ганський, за походженням дворянин, за освітою – жодного класу, хоча мав цілий набір куплених атестатів і дипломів, за родом діяльності – здирник, не стерпів дошкульної критики і подав у суд за наклеп. Хід судового процесу у Звенигородці привернув увагу громадськості всієї Росії. Про нього

писали в Петербурзі та Москві, Києві та Одесі. Зал був пере-повнений. Мешканці Звениго-родки та довколишніх сіл при-ходили сюди, як на виставу. І часом коли зачитували уривки із «пасквіля», вибухали ней-мовірним реготом. Кримський виграв процес. Опісля матеріа-ли суду ним видані окремою брошурою накладом у 35 при-мірників. Вони негайно були розкуплені, – з десяток років розмножувалися шляхом пе-реписування. Майже двадцять літ Юхим Степанович тримав друкарню. Спочатку вона була

єдиною в місті. Мала багато замовлень. До речі, всі замовлення виконувались надзвичайно швидко – два-три дні при високій якості. Згодом у Звениго-родці відкрилося ще дві друкарні – Затуловського і Беляновського. І хоча заклад Кримського був поза конкуренцією – все ж з часом справи почали гірша-ти. «Роботи в друкарні дуже мало, – скаржився він у листі до сина наприкінці 90-их років. – Заледве вистачає на платню робітникам». Невдовзі Юхим Степанович продав друкарню, і його син Агатангел змушений був друкувати свої збірки творів у інших видавців. Зокрема, «Пальмове гілля» вийшло в 1903 році у друкарні Шпигеля.

Крім друкарні, Кримський започаткував у Звениго-родці ще одну надзвичайно цікаву справу – ним була відкрита перша в містечку публічна приватна бібліоте-ка. Взимку 1889 року вона нараховувала 2016 томів. А на початку нового століття Кримський передав своє зібрання книг у дарунок місту. Вибір книг у його бібліо-теці був надзвичайно широким. Так, із російської лі-тератури книгозбірня мала шеститомник Олександра Пушкіна, п’ятитомник Миколи Гоголя, восьмитомник Івана Тургенєва, чотирнадцятитомник Михайла Сал-тикова-Щедріна. Розділ зарубіжної літератури розпо-чинався з творів Гомера і закінчувався Мопасаном. Незважаючи на заборону царського уряду на розпов-сюдження української книги, в книгозбірні Кримського широко були представлені твори Івана Котляревсько-го, Тараса Шевченка, Степана Руданського, Євгена

Гребінки, Михайла Коцюбинського. Окремо існував відділ української народної пісні і української класич-ної музики. У відділі науки знаходилися праці Іллі Меч-никова, Генрі Бокля і Томаса Мора.

Нещодавно в Черкасах відбулася презентація кни-ги Агатангела Кримського «Звенигородщина. Шев-ченкова Батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного», виданої на замовлення Головного управління з питань внутрішньої політики облдержад-міністрації коштом обласного бюджету. Як відзначало-ся у вступній статті, матеріали до цієї книги збиралися академіком понад сорок років. Варто зазначити, що збирання матеріалів до цього академічного видання започатковано ще батьком Агатангела Юхимом Сте-пановичем. Затятий мисливець, Юхим Кримський ще в 1885 році видав книгу «Охота на птиц и зверей в Малороссии», в якій, крім опису мисливських пригод, значне місце відведено мисливським прикметам, пе-реказам, повір’ям, легендам.

Свого часу нам удалося ознайомитися з фото-альбомом сім’ї Кримських. Запам’яталося фото, зроблене 1867 року, коли 29-річний Юхим вирушав у широкій світ на освітянській ниві. В правій руці – формений кашкет, у лівій – книга «Знати і вчити». Саме цей заголовок книги став девізом усього життя нащадка мули з Бахчисарая. Пізніше його син Ага-тангел напише: «Мій батько з білоруського міщансь-кого роду, мати – полька литовська, я – знацця, а ні кровинки української не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні». Згодом додасть: «Хоч я родом не вкраїнець, але я цілком поукраїнився, так що, на-приклад, звуки вкраїнської пісні доводять мене аж до сліз». А великий українець Вернадський у листі до Агатангела Кримського підкреслював: «Нас обох єднала велика любов до України». Саме таким ве-ликим українцем Черкащини був, є і залишається нащадок кримського мули Юхим Степанович Крим-ський, у жилах якого текла кров кримського тата-рина, польської шляхтянки і велика незгасна любов до України. Шкода, що ми часом забуваємо про це. Прикро, що на Черкащині півстоліття лише ведеться мова про відкриття музею цієї славетної родини, а заснована ним у Звенигородці публічна бібліотека не носить його ім’я.

Тетяна КАЛИНОВСьКА, Петро ЖУК

А в жилах... любов до України

Свідоцтво, видане Ю.С.Кримському

на відкриття друкарні

Родина Кримських: Юхим Юхимович, Марія Фердинандівна (дружина), Юхим Степанович, Марія Юхимівна. 1908 рік

Агатангел Юхимович Кримський. 1914 рік

Будинок Кримських у Звенигородці. Давнє фото.

Звенигородське міське двокласне училище, у якому вчителював Юхим Степанович Кримський. Давнє фото

фот

о із

сай

ту h

ttp://

zven

yhor

odka

.org

.ua

№19 13

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

не хворіємо

НевропатологДанько Руслан Володимирович

Кандидат медичних наук

Ліц

. МО

ЗУ

АВ

№11

6339

від

19.

04.0

6

Лікування гострого болючого синдрому

Головний більЗахворювання хребтаУЗД (доплерографія)

судин голови та шиї

м.Черкаси, вул.Менделєєва, 11т. (0472) 32-98-30, 050 352-36-67Черкаський пансіонат ветеранів ре

клам

а

Переваги методики– мініінвазивність втручання з перспекти-

вою виконання в амбулаторних умовах; – можливість використання місцевої

анестезії; – косметичність і зменшення кількості

післяопераційних рубців; – скорочення тривалості операції; – значне скорочення тривалості госпіталі-

зації і періоду непрацездатності після операції;

– хороші безпосередні результати з клініч-ної та естетичної точок зору;

– можливість виконання ЕВЛК як само-стійно, так і в поєднанні з іншими вида-ми лікування варикозної хвороби.

Використання сертифікованої вітчизняної установки «Ліка-хірург», яка є в хірургічно-му відділенні Черкаської міської полікліни-ки №5, дозволяє виконувати різноманітні оперативні втручання в амбулаторних умовах. Але не потрібно забувати про те, що лазер – це лише інструмент у руках лікаря. Кожна процедура має свої пока-зання, вимагає певної загальної підготов-ки організму і місцевої підготовки ділянки втручання, правильного післяопераційного догляду.

на замітКу•

ЛІКИ, від яких можна погладшатиДеякі лікарські засоби прово-кують активне вироблення в організмі греліну – гормону голоду. Під його впливом голод відчувається особливо гостро, а бажання попоїсти стає надто дужим. При цьому апетит часом виходить з-під контролю: люди-на їсть усе підряд, здебільше не відчуваючи ситості, і не може зупинитися.

антидепресантиВідомо, що до збільшення ваги призводять антидепресанти, які належать до класу нейрохімічного серотоніну. Під час прийому препаратів, які містять літій, можна набрати до 1 кг за місяць. А якщо приймати трицик-лічні препарати, – то і до 4 кг.

Зазвичай після скарг пацієнта на зайву вагу лікарі заміняють одні ліки іншими чи зменшують дозу. Але іноді необхідно пере-глядати всю схему лікування під наглядом кваліфікованих ендокринологів чи нейро-психологів.

антигістамінні препарати, снодійнеУ деяких засобах проти алергії і порушень сну міститься дифенгідрамін. Ця речовина здатна викликати м’язову млявість, люди-на стає апатичною, її фізична активність знижується. А от апетит, навпаки, може зрости.

СтероїдиЦі препарати застосовуються при лікуванні ревматичних болів, артритів. Під впливом стероїдів жирові клітини діляться швидше і вимагають для своєї зрослої активності додаткових калорій. У результаті підви-щується потреба організму в їжі.

Препарати для нормалізації тискуВони здатні давати побічну дію у вигляді відчуття загальної втоми, зниження тонусу (крім того, ці ліки підсилюють вимивання кальцію з організму). При втраті енергії ор-ганізм прагне заповнити її за рахунок їжі, і в результаті ростуть жирові запаси.

Психотропні засобиЛікарські засоби з розряду психотропів знижують інтенсивність обміну речовин і стимулюють апетит. Іноді пацієнти глад-шають на 2,5 кг протягом тижня.

– Бесполезно!

Варикоз – як допомогти своїм ногам

Вени – наші трудівниці, адже вони цілодобово забезпечують нормальний кровообіг у нашо-му організмі. Інколи вени не справляються з роботою, і від-бувається застій крові. Вени збільшуються, з’являються судинні зірочки, що візерун-ками «прикрашають» ноги. І вся ця живописна картина на ногах називається варикозним розширенням вен. Варикоз – хронічне захворювання, яке на початковій стадії не має яскраво виражених симпто-мів, але він небезпечний тим, що і є ризик розвитку тром-бофлебіту, трофічних виразок та інших ускладнень.

Симптоми варикозної хвороби

1. Біль. Біль при варикозній хворобі може бути: гарячий пульсуючий, нічні судоми, болі при ходьбі, біль по ходу венозних стовбурів, нелокалізований біль і ломота в кінцівці.

2. Трофічні зміни у вигляді неприрод-ного кольору шкірних покривів і навіть трофічних виразок.

3. Набряки. 4. Відчуття важкості і розпирання.Швидкий розвиток медичних тех-

нологій дав поштовх до розробки і впровадження в клінічну практику нових внутрішньосудинних малотравматичних методів лікування варикозного розши-рення вен нижніх кінцівок. Таким новим напрямком лікування стало ендоваску-лярне використання лазерної енергії.

Переваги використання лазера

• Відсутній ризик утворення рубців. • Відсутній ризик інфікування тканин. • Нетоксично для серцево-судинної систе-

ми.Внутрішньосудинне лікування варикозної

хвороби – це малоінвазивне втручання з ви-користанням контрольованої теплової енер-гії, яку створює у просвіті вени хірургічний лазер, що в кінцевому результаті викликає оклюзію варикозно розширеної вени без її анатомічного виділення і висічення, виклю-чаючи склерозуючу терапію.

Необхідно додати, що незважаючи на безпечність, ЕВЛК є високотехнологічним і технічно складним утручанням. Тому рішен-ня про вибір операції в кожному конкретному випадку приймається індивідуально, тільки після ретельного огляду, збору анамнезу і виконання дуплексного сканування судин нижніх кінцівок.

Протипоказання до виконання еВлК

– інфекційні захворювання (бешихове запалення, екзема);

– артеріальна недостатність нижніх кінцівок;– гіперкоагуляційний синдром;– вагітність;– гострий тромбофлебіт оперованої вени;– недавно перенесена або активна тромбоемболія;– лімфатична недостатність кінцівок (слоновість);– алергія до місцевих анестетиків.

28 квітня 201014 кримінальне чтиво

рекл

ама

МЕСНИК

Бандитський котел: черкаськi хронiки ЛиХІ 2000-ні

Хитрий задум донецького “шизофреніка”У тенета диявола Руслан Р. пот-рапив у юні роки у місті Торезі, що на Донеччині. Відтак в облас-ний центр на Дніпрі він прибув, маючи за плечима чотири суди-мості, які, щоправда, не були для нього тягарем, оскільки закінчу-валися штрафами і умовними термінами. Вчетверте він узагалі уникнув тюремних нар завдяки довідці про неосудність через начебто виявлену в нього пара-ноїдальну шизофренію. Цей до-кумент лежав у нього в кишені, коли Руслан в’їжджав у місто по дамбі з боку Золотоноші. Крає-вид білих кварталів «Митниці» причарував молодого чоловіка. «Байдуже, де впроваджувати схему», – подумав він і, зійшов-ши у центрі, звернувся у перше-ліпше агентство з продажу квар-тир. Із півсотні запропонованих двокімнатних він зупинився на тій, яка знаходилася на вулиці Леніна.

Того ж дня у торговельній фір-мі «Лівс» ним були замовлені дорогі меблі. Поки працівники заносили їх у квартиру, Руслан набрав телефонний номер од-нієї з приватних газет і запитав, чи не зможе та розмістити ого-лошення про працевлаштування дівчат і молодих жінок у сфері з надання побутових послуг. Ре-дакція, яка у зв’язку з кризою втратила більшість рекламодав-ців, сприйняла його дзвінок, як божий дарунок. «Що ж, початок не такий уже й поганий», – від-значив Руслан і з нетерпінням став чекати вечора, щоб відві-дати один-два черкаські бари в пошуках потрібних знайомств.

Володіючи даром просвічувати людей, немов рентгеном, Руслан дійшов висновку, що у його схе-му мають шанс потрапити двоє молодиків, яких він надибав, за-вітавши майже опівночі у ресто-ран «Тарас Бульба». Незважаю-чи на те, що хлопці перебували «під градусом», його пропозиція, а вірніше – сума майбутнього гонорару – їх протверезила, оби-два швидко налаштувалися на конструктивний діалог.

– У біль-шості своїй люди марять трьома речами,

– мовив Руслан. – По-перше, їх несамовито ваблять гроші, по-друге, вони прагнуть у цьому житті будь-що прославитись, по-третє, кожен із них не проти досхочу насолоджуватися ко-ханням. Два перші варіанти ми навряд чи зможемо їм надати, а от організувати для цієї публіки сексуальні послуги – запросто. Тим паче, що перед вами той, хто вже займався цією спра-вою, – і досить успішно.

– Ми згодні, – заявили спів-розмовники. – З чого накажеш починати? Шукати повій на ву-лицях Черкас?

– Примітивне запитання, скажу відверто. Не повії мені потрібні, а вродливі дівчата, бажано із глибинки, найкраще – незаймані.

– Де таких зараз знайдеш, незайманих?

– Ви ще палець об палець не вдарили, а вже посипаєте го-лову попелом. Якщо завтра ж відбудете у райони, то побачите, що істина на моєму боці, до того ж я за неї плачу хороші бабки…

З цими словами Руслан дістав з барсетки кілька зелених ку-пюр і вручив молодикам. При цьому він не забув прочитати завербованим цілий інструк-таж, як поводитися на місцях, аби там не засвітитися.

– Найвірніший спосіб – наби-рати контингент шляхом роз-міщення у районних газетах ого-лошень. Щоб дівчата нічого не запідозрили, візьміть із собою у поїздку по дамі серця, одягніть їх у найкращі шмотки і навчіть на-вішувати на вуха локшину – це подіє на майбутніх клієнток, як гіпноз. По приїзду дівчат до Чер-кас я розмовлятиму з кожною особисто. Домовились?

Молодики ствердно кивнули головами.

***

у повії – за оголошеннямВранці з’ясувалося, що один з учасників передумав їхати «по контингент» і повернув гроші. Другий вирішив на свій страх і ризик усе ж попрацювати на Руслана. У поїздку він прихо-пив подружку і, прибувши з

нею у розташований за сімдесят кіло-метрів від Черкас

райцентр, у місце-вому готелі зустрівся

з кількома дівчатами. Всі вони почули від

ділового чоловіка, бу-цімто одна із солідних

черкаських фірм про-понує високооплачувану

роботу у сфері побуту, але для того, щоб бути за-

рахованою, треба пройти кастинг. У перемовинах бра-

ла участь і його подружка, яку вербувальник предста-

вив, як співробітницю фірми, зауваживши, що та свого часу теж приїхала у Черкаси з де-пресивного містечка і за півро-ку встигла добре розкрутитись. Вигляд вишукано вдягненої ді-виці справив на співрозмовниць неймовірне враження, майже всі вони погодились їхати до обласного центру, щоб спробу-вати й собі впіймати птаха удачі кольору ультрамарин.

У Черкасах Руслан дійсно влаштовував для приїжджих щось схоже на кастинг, змушу-ючи їх дефілювати у різних сук-нях, декламувати тексти, усмі-хатись у фотооб’єктив, писати резюме на самих себе. Потім він пропонував дівчатам професії: кому масажисток, кому секре-таря-референта, кому покоївки у готелі. З цим щасливі дівчата і поверталися додому та протя-гом кількох днів чекали виклику на «роботу». За цей час Руслан, маючи резюме на кожну, скла-дав своєрідний психологічний портрет, який давав відповідь на головне питання: чи пого-диться претендентка зайняти-ся проституцією. Оскільки його остаточний вибір припадав на дівчат із неблагополучних сі-мей, саме вони і отримували листівки з повідомленням про зарахування до штату фірми. Втім, варто було кожній пере-ступити поріг квартири, як із вуст Руслана звучала фраза: «Із секретарями-референтами у місті поки що перебір. Про-поную тимчасово зайнятися наданням інтимних послуг ба-гатим клієнтам. Оплата – 250 гривень за годину. Я розумію, це не той варіант, про який ми домовлялись із самого початку. Однак набагато гіршою є пер-спектива повернутись ні з чим до батьків і знову сісти їм на шию. Подумай добре про це».Одні дівчата з жахом тікали з квартири, інші, опинившись у справді безвихідному станови-щі, приставали на Русланову «ділову пропозицію». Згодних він проводив у сусідню кімнату і, наказавши там роздягнутися догола, фотографував на мо-більний телефон. Це – для того, щоб надсилати ММS-повідом-лення майбутнім любителям «сунички»

злочинний бізнес на широку ногуЗрештою, за допомогою Інтер-нету секс-клієнтами Русланових дівчат ставали підприємці, бан-кіри, іноземні студенти. Для лю-бовних утіх сутенер винаймав окремі квартири. Однак жодна з них не слугувала більше одного разу – він боявся проколотися, тому міняв точки з надання ін-тиму із завидною регулярністю. Відправлені за 7 гривень ММS-повідомлення забезпечували клієнтів практично з усієї Украї-ни. Але інколи на них був дефі-цит, тому у свою схему Руслан включив трьох таксистів. Вони виявилися справжніми професіо-налами своєї справи. Перш ніж доставити клієнта «на точку», вивчали, що він собою являє, чи є у нього гроші, а головне – чи бува не підставна це особа пра-воохоронців. Коли інформація ук-ладалася у схему, клієнтові – чи то черкасцю, чи то гостю міста – пропонували «відпочинок по повній програмі». При цьому у Руслана було золоте правило: він ніколи не направляв своїх дівчат на груповий секс. Відмо-вляв у цьому навіть перевіреним і надійним клієнтам. Вважав, що такий різновид замовлень най-ризикованіший у плані викриття. А викриття Руслан боявся більше за все. Через це він навіть забо-ронив дівчатам спілкуватися між собою. Одна «працівниця», немов підпільниця у роки Вели-кої Вітчизняної, могла знати в обличчя лише двох напарниць – і не більше. Між тим, незважа-ючи на виняткову обережність, а також незаперечний хист у своїй справі, від інших сутенерів Руслан мало чим відрізнявся,

особливо – щодо розрахунків з дівчатами за виконану «роботу». Беручи з клієнта по 250 гривень за годину (дуже часто гроші з тих бралися за п’ять хвилин до по-чатку надання сексуальних пос-луг), «жрицям кохання» він відда-вав щонайбільше 50 від сот ків від вказаної суми. Бували дні, коли він не давав дівчатам ані копійки. З цього приводу ті навіть зчини-ли бунт, але Руслан їх швидко втихомирив:

– Покинете роботу? Ну-ну! А як ви дивитесь на те, що завтра ж про ваші походеньки дізна-ються рідні, й не тільки вони, а й усе ваше смердюче містечко? Зі мною жарти погані. Я не з та-

кими справлявся!Відтак «страйкаркам» нічого

не залишилося, як понуривши голови, розійтися по «робочих місцях».

Майже детективний фіналОднак, хай там що, а майстерно організованій схемі проституції невдовзі настав кінець. Це тра-пилось після того, як одна з дів-чат учинила спробу накласти на себе руки, а її батьки, побувавши у нещасної у лікарні, звернулися з відповідною заявою у міліцію.

У затриманні організатора взяв участь увесь підрозділ з бороть-би зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Причому, сама операція чимось нагадува-ла детективний серіал. Спочатку правоохоронці «обробили» од-ного з клієнтів Руслана, вручили йому помічені гроші й посадили до одного з трьох таксистів, які працювали на сутенера. Нічого не підозрюючи, таксист доста-вив клієнта до проститутки. При-булий перед цим Руслан узяв у того гроші і спустився вниз. За-вжди обережний, цього разу він не звернув уваги на працівників комунальної служби, які викону-вали ремонтні роботи у сусідньо-му під’їзді. Насправді це були переодягнені працівники міліції. Варто було Руслану сісти у свій автомобіль (він придбав його за два тижні до цього), як міліцей-ський УАЗик відразу заблокував проїзд, а «робітники» в рожевих жилетках підбігли до автомобіля і витягли з нього сутенера. В ході проведеного обшуку правоохо-ронці вилучили у затриманого мічені гривні. У цей час у супро-воді міліціонерів і понятих до них

підійшли проститутка та її клієнт.Незважаючи на численні до-

кази (у тому числі мічені гроші), Руслан ніякої вини за собою не визнав, сказав, що повію, клієн-та і таксиста бачить уперше і взагалі є неосудною особою, оскільки хворіє на рідкісну фор-му параноїдальної шизофренії і має на цей рахунок відповідну довідку. Його документ узяли до уваги і… призначили підоз-рюваному чергову психолого-психіатричну експертизу, яка показала, що Руслан – ніякий не хворий, отож має відповіда-ти за свою злочинну діяльність у відповідності із законом.

Володимир УШАНОВ

ЗлоЧИННа СХеМа

№19 15

Шановні наші читачі!Особливістю рубрики «Зво-ротний зв’язок» є те, що у ній, на цілій сторінці, друкуються листи читачів. У запропоно-ваних нами розділах у вас є можливість стисло розповісти про ту чи іншу подію, проблему, висловити свою думку, пропо-зицію, поділитися особистим досвідом або просто надіслати замітку, фотознімок чи спогади (в листі обов’язково вказуйте вік і професію).

листи пропонуємо надсилати у такі підрозділи:

«вітаємо» – скористайтесь нагодою безкош-товно привітати рідних, близьких, знайомих із днем народження, ювілеєм, будь-яким святом;

«мозаїКа» – думки про поточні події в нашій області (не більше 5 рядків);

«Чому?» – у цьому розділі експерти відпові-датимуть читачам на запитання з охорони здоров’я, освіти, економіки, щодо пошуків роботи, а також консультуватимуть стосовно житлових та інших проблем. (Запитання читачів та відповіді експертів публікуватимуть-ся без посилання на конкретних авторів чи офіційних осіб);

«не моЖе бути» – про незвичайні історії з вашого життя; або розповіді про цікаві си-туації, у які потрапляли рідні, сусіди, знайомі, знайомі знайомих;

«дяКую» – можна висловити вдячність близьким, друзям і просто стороннім людям, які чимось допомогли: перемогти хворобу, повернути втрачений гаманець або надали допомогу на місці нещасного випадку;

«Чи моЖете ви допомогти?» – різ-ні прохання: знайти якусь книгу або загублену улюблену тваринку, нагадати назву фільму двадцятирічної давнини, знайти «загублених» однокласників або родичів;

«альбом» – сюди можна надсилати фото-знімки з весіль, днів народження, святкувань з приводу виходу на пенсію тощо;

«гумор» – гуморески та карикатури, веселі історії з життя;

«втеЧа з міста» – рекомендації читачів газети, за якими маршрутами у вихідні можна провести цікаву подорож по Черкащині (мож-ливо, ви живете там, де є маловідомі пам’ятки історії чи культури або гарні краєвиди);

«розпорядоК дня» – запрошення взяти участь у неофіційних заходах, наприклад, у роботі клубу або місцевих святкуваннях;

«перевірено на собі» – тут можна поділитися своїм досвідом у швидкому приго-туванні їжі, як кажуть, «з топора», ефективному використанні старих і непотрібних речей. або розповісти про знайомих вам людей із «золо-тими руками» та їхні винаходи, також про те, як можна «виживати» в скрутний економічний час.

зворотний зв’язок

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БеЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

Від

повід

ал

ьн

ість

за д

осто

вір

ніс

ть ін

фор

мац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

лош

ен

ня п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

наш

ої га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошеннякупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (вгазетіне

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

4Куплю насіння люцерки. Невелика пар-тія. ( 067 772-72-70.

4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.

4Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продам магнитофон-приставку “Маяк-231 стерео”, кассетный, хоро-шее состояние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.

4Продається цегляний будинок у Канівському районі. Ціна договірна. ( 098 688-50-45.

4Продам відеокарту GeForce 64 Мб. 80 грн. ( 093 933-61-09.

4Работа для молодых мам в домаш-них условиях с возможностью пере-хода на полную занятость. Достойное вознаграждение. ( 096 433-64-58.

4Для пенсионеров не тяжелая, но ответственная работа, 2-3 часа в день. Система премий и подарков для активных и исполнительных. ( 096 433-64-58, 093 908-72-02.

ДОшка ОгОлОшень

ЗлоЧИННа СХеМа

рекл

ама

Маленька модниця крутилася біля дзеркала, розчісувала пишне русяве волос­ся. Вона наче світилася, а оченята так і розбризкували радість. Ще б пак – те­пер у неї є власна кімната, свій куточок, де вона, мов справжня господинька, скоро навчиться давати усьому лад, а ще… у неї є родина, справжня любляча сім’я!

– Мамо, тільки глянь, яке в мене волос­ся! – нестримно вигукнула і знітилася. Мов тисячі невидимих голочок прониза­ли її малесеньке сердечко, яке вже пізнало, що таке біль, втрати, розпач.

«Мамо, мамо, мамо…» – відлунюва­ло в душі Лариси пекучим болем. Стоя­ла поруч дівчинки, вірила й не вірила. Як довго чекала вона цього слова, чотири роки, цілу вічність нестерпної муки і болю! Її материнська любов, понівечена, обпалена, але не знищена, оживає, їй є до кого прихилитись. Лариса витерла сль­ози, усміхнулась і пригорнула до грудей свою донечку, свою Анюту.

Лариса Яківна Довгань трудиться соціальним працівником, доглядає ста­реньких людей вдома. Вісім років на цій роботі. Спілкуючись зі старенькими, не­мічними, одинокими, щодень бачила їхні страждання, переймалася ними, намага­лась розрадити, аби хоч на мить забути власне горе, свій невимовний душевний біль.

З Ларисою Яківною ми зустрілися в управлінні праці і соцзахисту, коли вона після наради поспішала до своїх підопіч­них. Невеличка на зріст, мила й привіт­на, а в очах тихий смуток.

– Доля у мене складна, – говорить не­квапливо. – Я була щасливою, але щастя моє жіноче було коротким.

…Юна красуня, білява Лариса зуст­ріла свого Валерія у сусідньому селі Криві Коліна, а родом вона із Лоташевого. Мо­лодят, Ларису і Валерія, вітало мало не все село, гості бажали довіку жити в лю­бові й достатку. Раділи і закохані наре­чені, вірили в свою долю! Усміхалася Ла­риса, а серденько ніби відчувало біду...

Валерій був військовим. Молоде под­ружжя поїхало на Сахалін. Рік прослу­жив там чоловік і... загинув при виконан­ні службових обов’язків, а було йому лише 21 рік. Лариса залишилася сама із дворіч­ним синочком у чужій холодній стороні. Ще тоді, втираючи сльози, тамуючи біль, вирішила присвятити себе дитині, жити заради свого Саші. Повернулися вони удвох у рідне село. У пошуках робо­ти жінка приїхала в Тальне. На Сахаліні у них була квартира, а тут мусили по­невірятися по найманих кімнатах, чека­ли на квартиру вісімнадцять років. Як же зраділа жінка, тримаючи в руках но­весенькі ключі – тепер вона має власний куток. Мріяла, як разом із Сашком обла­штують свою квартиру. І подумати не могла, що це омріяне житло стане смер­тельною пасткою для її сина. Рівно двад­

цять один рік минув від страшної трагедії, коли загинув чоловік Валерій, рівно двадцять один рік – і не стало сина Сашка (загинув при пожежі у власній квартирі). Світ перестав існувати для матері. Виплакала всі сльози, а душа боліла, серце рвалося від розпачу і болю. Невже вона ніколи не почує отого трепет­ного й ніжного «мамо»?

Але життя продов­жувалося. Підмоги й розради потребували старенькі батьки. Ла­риса розуміла, що пот­рібна їм, знала, що тре­ба шукати в собі сили й жити, працювати, діяти. Тоді Лариса Яківна і вирішила взяти на виховання дитину з інтернату. Не просто було на­важитись, але ще більше лякала душевна самотність.

Лариса Яківна разом із другим своїм чоловіком Ігорем поїхали в Уманський притулок, там і побачили одинадцяти­річну Анюту. Дівчина не розгубилась, сміливо глянула прямо у вічі і запитала: « Коли ви мене заберете додому?»

– Ось так вона нас і вибрала, – усмі­хається Лариса Яківна. – Ми владнали всі справи й відразу забрали дівчинку. Як же вона раділа, розглядаючи дім, подвір’я, особливо свою кімнату. Анюта – сиро­та, але вона добре пам’ятає своїх бать­ків, згадує про них з теплом і ніжністю. У дівчинки є бабуся у селі Кучержинці Уманського району. Ми її відшукали, ро­дичаємося, часто їздимо в гості. Ганна Федорівна вже старенька, їй 80 років, а тому підтримуємо, допомагаємо по гос­подарству. Анюта потроху звикає до нашої родини, нових друзів, нового жит­тя. Живе у нас дев’ять місяців, але я вже помічаю в ній добрі зміни. Вона стала краще вчитися, допомагає мені догляда­ти за квітами, за домашніми улюбленця­ми: котом, собачкою, папужками.

Жінка розповідає, а в кожній нотці тремтливого голосу відчувається без­межна ніжність.

– Я хочу присвятити себе дітям, – продовжує Лариса Яківна. – Сподіваю­ся взяти на виховання ще одну дівчинку – сестричку для Анюти. Переконана, що дівчаткам удвох буде краще, вони ста­нуть рідними, щоб ніколи не бути самот­німи. Я сподіваюся радіти онукам. Це моя найбільша мрія.

Прощаючись із Ларисою Яківною, я була вражена її мужністю, сповненим лю­бові серцем. Витерпіла скільки горя, але не розгубила людяності, любові, добра! Саме на такій вірі й любові тримається світ.

Лариса ГОРУЩЕНКО, м.Тальне

“Сподіваюся радіти онукам...”

фот

о із

сім

ейно

го а

рхів

у Л

. Дов

гань

без церемоній•Виявляється, у Шполі – ка-тастрофічна нестача наре-чених, адже деякі чоловіки для пошуку долі навіть оголо-шення пишуть і розвішують їх на центральних зупинках міста.

долі людсьКі•

Заново радіти життю Лариса яківна навчилась

з появою у неї донечки

В щасливої Анюти тепер є свій дім, своя сім’я

28 квітня 201016 на диванІ

Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

АР

ТІС

ТЬ ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-19

рекл

ама

– Студенте, чому ви не підготувалися до занять?

– Не встиг...– Дівчата, мабуть?– Ні, що ви!– Студенте, ви мене

засмучуєте!

Сидить дів-чинка в пісочни-ці серед інших дітей, грається, поруч стоїть величезна валіза. Підходить чо-ловік і запитує:

– Дівчинко, а навіщо тобі така велика валіза?

Дівчинка встає з колін, обтрушує платтячко, йде і вслід кричить:

– Аллах акбар, дядечку!

– Слухай, дочко, ти уже велика. Мені потрібно з тобою поговорити. Скажи мені, яким чином твої фотографії опи-нилися на порносай-ті?

– Ну що ж, тату. Давай поговоримо. Скажи мені, а яким чином ти про це довідався?

У зв’язку з уведенням відео­фіксації порушень правил дорожнього руху ДАІ оголошує набір співробітників. Вимоги – досвідчені користувачі Фотошоп. Зарплата – відрядна.

– А от скажи чесно, ти уві сні хропеш?

– Начебто, ні. Від влас-ного хропіння при-наймні ще жодного разу не прокидався.

– Ну, так у дружини запитай.

– А дружина і поготів не знає. У неї дивна звичка після за-міжжя виникла: як спати лягає – беруші встромляє.

Пацієнт:– Лікарю, а ви справді можете визначити хво-робу пацієнта за його улюбленим літературним твором?– Так, звичайно. Яка ваша улюб-

лена книга?– “Що робити?” Черни-

шевського.– Та­ак... І давно це у

вас?

Земляни прибу-ли на Марс. Зустріли їх там марсіани і

давай досвідом обмінюватися. Дійшла справа до відтворення собі подібних. Вийшов марсіа-нин, засвітили-ся мікросхеми – і кібергума-ноїд готовий.– Тепер ви по-кажіть! Робити нічого, вийшла парочка і зайнялася сек-сом. Закінчили.

Їх запитують:– А дитина де?– Дитина через 9 міся-

ців тільки буде.– А навіщо ж ви напри-

кінці так квапилися?

Поручик Ржевсь-кий відчиняє двері:

– Мадам, ви так пре-красні в цьому туалеті!

– Хам! Зачиніть двері!

Після того, як місіс Джеймс наро-дила дев’яту дитину, лікар, який приймав пологи, запросив її чоловіка і сказав:

– Наступного разу, якщо вам дуже захо-четься, – запитайте себе, чи зумієте ви утримувати ще одну дитину...

– Шановний лікарю, – відповів Джеймс, – коли мені дуже хо-четься – у мене таке відчуття, що я можу утримувати весь штат Джорджія!

Сидять на кухні дві дівчини, одна запитує:

– Ти що своєму чолові-ку подаруєш?

– Ну, там сердечки, брюлики.

– Він же чоловік!– А як дарувати мені

набір насадок до дри-ля, це нормально?!

– От у мене дід – сибіряк. На ведмедя один ходив! Навіть із рідкісним уссурій-ським ведмедем за лапу привітався! Так він відтоді цю руку не миє. Так, почис-тить, змаже, болти замінить – і нор-мально!

Сидять піп з дияконом, горіл-ку глушать. Після чергової склянки піп, погладжуючи живіт, з придихом каже:

– Не пішлааааа...– Так як же так, пано-

тець, як же це вона не пішла – другу пляшку п’ємо, а ви “не пішла”?

– Назад не пішла... Наливай!

У кондитерсько-му магазині дівчинка каже продавщиці:

– Дайте мені, будь лас-ка, шоколадну фігур-ку за п’ять гривень.

– Тобі хлопчика чи дівчинку?

– Звичайно, хлопчика, там шоколаду більше!

Два євреї заклалися, хто з них менше пожер-твує грошей. Коли мимо проходив служитель, пер-ший єврей поклав копійку і перемож-но подивився на другого.– За двох, – сми-ренно вимовив другий.

Якщо ви приїхали з відряд-ження, а квартира чисто прибрана, діти роблять уро-ки, дружина готує, теща в’яже, а собака спокійно спить на своєму місці – вони таки зламали ваш комп’ютер!

– Алло, кохана, ти що більше любиш: банани чи персики?

– Ти на ринку?– Ні, в аптеці.

Підозрюючи, що чоловік завів службовий роман, дружина почала йому погрожувати:

– Попереджаю тебе! Якщо ти не припи-ниш свої каверзи з дівчатами на роботі, я утоплюся або повішуся!

– Знову твої обіцян-ки... Все життя одні обіцянки!

Розмовляють два мужики на тему сексу:

– Яка твоя улюблена поза?

– Ззаду.– Чому?– Не треба робити щас-

ливе обличчя.

– Мамо, чому мені увесь час доводиться спати з дідусем?

– Я ж тобі сказала: тому що в нас немає грошей на його по-хорон.

– Здрастуйте, лікарю, я до вас із букетом!

– Ну, і де ж квіти?– А хто казав про

квіти?

Гарна закуска – квашена капустка,

І подати не соромно,

рекл

ама