Методичний кабінетвідділу освіти виконавчого комітету Нетішинської

міської радиСхвалено Радою методичного кабінету

(Протокол № __ від )

ВВПРОВАДЖУЮПРОВАДЖУЮ

НОВІНОВІ Д ДЕРЖАВНІЕРЖАВНІ СТАНДАРТИСТАНДАРТИ..

6 6 КЛАСКЛАС. Б. БІОЛОГІЯІОЛОГІЯ

Укладач – Троцик Л.В. , методист відділу освіти

Автор – Лукашук О.І.

Пропонований посібник познайомить з

розгорнутими конспектами уроків біології у 6 класах

та методичними рекомендаціями щодо їх проведення

відповідно до нової Програми.

Для вчителів, керівників навчальних закладів,

творчо працюючих педагогів.

1

ЗМІСТ

Вступ……………………………..……...……………...3

Зміст понять нового Державног

стандарту………......5

Календарно-тематичне планування 6 клас....…..

…..10

Підготовка особистісно орієнтованого уроку…...…

23

Рекомендації до проведення особистісно

орієнтованого

уроку.....................................................25

Причини невдалого уроку…………...........................27

Орієнтовний самоаналіз уроку……………………..…28

Розгорнуті плани-конспекти уроків біології у 6

класі

Урок 1 ……...…............................................................29

Урок 2.............................................................................39

Урок 3.............................................................................48

Урок 4.............................................................................67

Урок 5…..........................................................................91

Урок 6..........................................................................106

Список використаних джерел...................................122

2

3

ВСТУП

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі

розбудови національної освіти, так і у професійній

долі кожного учителя. Освіта України переживає

процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні

освітні стандарти, оновлені програми, підручники.

Час не стоїть на місці. Нагромаджуються нові знання,

нові психологічні підходи, педагогічні методики,

навіть діти стають іншими.

Упевнено розпочалося впровадження нового

Державного стандарту у загальноосвітніх навчальних

закладах нашої держави. Учні працюють за новими

програмами та підручниками, розробленими на

основі компетентнісного та особистісно

зорієнтованого підходів.

З вересня 2014 року біологія за новою програмою

буде здійснюватися у 6 класах. Нова навчальна

програма з біології спрямована на досягнення

головної мети забезпечення оволодіння учнями

термінологічним апаратом природничих наук,

засвоєння предметних знань та усвідомлення суті

основних законів і закономірностей, що дають змогу

4

зрозуміти перебіг природних явищ і процесів,

забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних

ідей і принципів природничих наук, набуття досвіду

практичної та експериментальної діяльності,

здатності застосовувати знання у процесі пізнання

світу, формування ціннісних орієнтацій на

збереження природи, гармонійну взаємодію людини і

природи, а також ідей сталого розвитку.

До ефективного переходу шестикласників на роботу

за новими умовами вчителі біології м. Нетішина

готуються заздалегідь: опрацювують нормативні

документи, вивчають психологічні вимоги до вікових

особливостей школярів, радяться з класними

керівниками, знайомляться з досвідом колег-

новаторів, узагальнюють власні методичні надбання.

До вашої уваги методичні матеріали, підготовлені

вчителем біології першої кваліфікаційної категорії м.

Нетішина, які допоможуть полегшити впровадження

нової програми з біології у 6 класі.

5

ЗМІСТ ПОНЯТЬ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО

СТАНДАРТУ

1) громадянська компетентність — здатність учня

активно, відповідально та ефективно реалізовувати

права та обов’язки з метою розвитку демократичного

суспільства;

2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-

виховного процесу на розвиток умінь і навичок

особистості, застосування на практиці здобутих знань

з різних навчальних предметів, успішну адаптацію

людини в соціумі, професійну самореалізацію,

формування здібностей до колективної діяльності та

самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність — здатність

учня аналізувати та оцінювати досягнення

національної та світової культури, орієнтуватися в

культурному та духовному контексті сучасного

суспільства, застосовувати методи самовиховання,

орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність —

здатність учня застосовувати в умовах конкретної

ситуації сукупність здоров’язбережувальних

6

компетенцій, дбайливо ставитися до власного

здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність —

здатність учня використовувати інформаційно-

комунікаційні технології та відповідні засоби для

виконання особистісних і суспільно значущих

завдань;

6) ключова компетентність — спеціально

структурований комплекс характеристик (якостей)

особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у

різних сферах життєдіяльності і належить до

загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція — певний рівень знань,

умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у

сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід — спрямованість

навчально-виховного процесу на досягнення

результатів, якими є ієрархічно підпорядковані

ключова, загальнопредметна і предметна (галузева)

компетентності;

9) компетентність — набута у процесі навчання

інтегрована здатність учня, що складається із знань,

7

умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть

цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань,

умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності

людини;

11) комунікативна компетентність — здатність

особистості застосовувати у конкретному виді

спілкування знання мови, способи взаємодії з

людьми, що оточують її та перебувають на відстані,

навички роботи у групі, володіння різними

соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність —

здатність виявляти естетичне ставлення до світу в

різних сферах діяльності людини, оцінювати

предмети і явища, їх взаємодію, що формується під

час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність — здатність учня

застосовувати щодо міжпредметного кола проблем

знання, уміння, навички, способи діяльності та

ставлення, які належать до певного кола навчальних

предметів і освітніх галузей;

8

14) навчальна програма — нормативний документ,

що конкретизує для кожного класу визначені цим

Державним стандартом результати навчання

відповідно до освітньої галузі або її складової,

деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння

якого такі результати досягаються, а також містить

рекомендації щодо виявлення та оцінювання

результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід —

спрямованість навчально-виховного процесу на

взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та

його учнів на основі рівності у спілкуванні та

партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність — набутий

учнями у процесі навчання досвід специфічної для

певного предмета діяльності, пов’язаної із

засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція — сукупність знань,

умінь та характерних рис у межах змісту конкретного

предмета, необхідних для виконання учнями певних

дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач,

ситуацій;

9

18) предметна мистецька компетентність — здатність

до розуміння і творчого самовираження у сфері

музичного, образотворчого та інших видів мистецтва,

що формується під час сприймання творів таких

видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність —

здатність учнів застосовувати знання, уміння та

особистий досвід у предметно-перетворювальній

діяльності;

20) соціальна компетентність — здатність

особистості продуктивно співпрацювати з

партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі

та функції у колективі.

10

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 6 КЛАС

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)

№ К-тьгод

Зміст навчального

матеріалу

Практичні роботи

Дата, клас

6 А

6 Б

6 В

6 Г

4 Вступ.

1. 1 Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

2. 1 Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій).

3. 1 Поняття про Віруси.

4. 1 Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів.

11

10

Тема 1. Клітина.

5. 1 Клітина - одиниця живого.

6. 1 Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп.

7. 1 Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

8. 1 Будова рослинної і тваринної клітини. Будова клітини на світлооптичному електронно-мікроскопічному рівнях.

9. 1 Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

Практична робота №2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски

12

цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

10 1 Будова рослинної і тваринної клітини

11 1 Надходження речовин у клітину. Лабораторнідослідження. Будова клітини листка елодеї. Рухцитоплазми в клітинах листка елодеї.

12 1 Утворення нових клітин. Ріст клітин

13 1 Основні положення клітинної теорії

14 1 Урок-узагальнення. Тематичне оцінювання.

9 Тема 2. Одноклітинні організми ( 8 годин + 1 година резервного часу)

13

15 1 Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторне дослідження:“Спостереження інфузорій”.

16 1 Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами

17 1 Хламідомонада, хлорела — одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)

18 1 Дріжджі — одноклітинні гриби

19 1 Бактерії — найменші

14

одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій.

20 1 Роль бактерій у природі та значення у житті людини.

21 1 Вольвокс — колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) — багатоклітинні організми

22 Міні-проект (за вибором):Чому скисає молоко?Корисний йогурт.Живі фільтри.

23 1 Узагальнюючий урок.Контрольна робота №1.

22

Тема 3. Рослини (20 годин + 2 години резервного часу)

24 1 Рослина — живий

15

організм.25 1 Клітинна

будова рослин. 26 1 Тканини

рослин.27 1 Органи рослин.

28 1 Корінь. Видозміни корення.Лабораторнедослідження «Будова кореня».

29 1 Внутрішня будова корення. Мінеральне живлення.

30 1 Мінеральне живлення рослин.

31 1 Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження «Будова пагона», «Будова бруньки».

32 1 Стебло – вісь пагона.

33 1 Внутрішня будова стебла.

16

34 1 Листок – бічний орган пагона.

35 1 Внутрішня будова листка.

36 1 Функції листка.

37 1 Різноманітність видозмін пагона. Лабораторне дослідження «Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду».

38 1 Узагальнюючий урок.Тематичне оцінювання.

39 1 Розмноження рослин.

40 1 Квітка — орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження «Будова квітки».

41 1 Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

17

42 1 Запилення та запліднення у квіткових рослин.

43 1 Будова насінини. Лабораторне дослідження «Будова насінини».

44 1 Плід, його будова, значення та різноманітність. Поширення плодів. Лабораторне дослідження «Будова плоду».

45 1 Міні-проект (за вибором):Листопад.Квіти і комахи.Рослини мандрівники.Рослини хижаки.

15

Тема 4. Різноманітність рослин (12 годин + 3 години резервного часу)

46 1 Водорості (зелені бурі, червоні, діатомові).

18

Лабораторне дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей».

47 1 Мохи. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльносі. Лабораторне дослідження «Будова моху».

48 1 Хвощі, плауни.

49 1 Папороті. Лабораторне дослідження «Будова папоротей».

50 1 Загальна характеристика голонасінних. Лабораторне дослідження «Будова голонасінних».

51 1 Покритонасінні (Квіткові).

19

52 1 Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

53 1 Сільськогосподарські рослини.

54 1 Екологічні групи рослин. (за відношенням до світла, води, температури).

55 1 Життєві форми рослин. Рослинні угрупування.

56 1 Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини

57 1 Практична робота 4. Визначення видів

20

кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

58 1 Рослинні угруповання. Екскурсія «Вивчення рослинних угруповань»

59 1 Міні-проект (за вибором)Як утворився торф і кам’яне вугілля?Викопні рослини.

60 1 Контрольна робота №2

8 Тема 5. Гриби (8 годин)

61 1 Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

62 1 Особливості живлення грибів.

63 1 Розмноження та поширення грибів.

21

641 Різноманітніст

ь грибів: симбіотичні –мікоризо утворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження «Будова шапинкових грибів».

65 1 Різноманітність грибів: сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження «Будова цвілевих грибів».

66 1 Групи грибів: паразитичні грби.

67 1 Лишайники.

68 1 Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

22

69 1 Значення грибів у природі та житті людини.

2 Узагальнення 2 години

70 1 Екскурсія«Різн

оманітність

рослин свого

краю».71 1 Екскурсія

«Вивчення

рослинних

угрупувань»».

ПІДГОТОВКА ОСОБИСТІСНО

23

ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

Проектування і технологія проведення

особистісно-орієнтованого уроку, розрахованого на

роботу з індивідуальністю кожного учня, ставить

вчителя в нову, поки не звичну для нього професійну

позицію - бути одночасно і наочником, і психологом,

що вміє здійснювати комплексне педагогічне

спостереження за кожним учнем в процесі його

індивідуального (вікового) розвитку, особистісного

становлення.

1. При плануванні особистісно орієнтованого уроку

важливо врахувати:

• загальну мету і її конкретизацію залежно від різних

етапів уроку;

• підбір і організацію дидактичного матеріалу, що

дозволяє виявляти індивідуальну вибірковість учнів

до змісту, вигляду і форми учбового матеріалу, що

полегшує його засвоєння;

• планування різних форм організації навчальної

діяльності (співвідношення фронтальної,

індивідуальної, самостійної роботи);

24

• виявлення вимог до оцінки продуктивності роботи з

урахуванням характеру завдань (дослівний переказ,

короткий виклад своїми словами, використання

відомих алгоритмів, виконання проблемних, творчих

завдань).

2. Планування характеру спілкування, міжособових

взаємодій в процесі уроку включає:

• використання різних форм спілкування (монологу,

діалогу, полілогу) з урахуванням конкретних завдань

уроку;

• проектування характеру взаємодій учнів на уроці з

урахуванням їх особистісних особливостей, вимог до

міжгрупової взаємодії (розподіл по групах, парах і

тому подібне);

• використання змісту суб'єктного досвіду всіх

учасників уроку в діалозі "учень - вчитель", "учень -

клас";

• передбачення можливих змін в організації

колективної роботи класу, корекція їх по ходу уроку.

3. Планування результативності уроку передбачає:

• узагальнення отриманих знань і умінь, оцінка їх

засвоєності;

25

• аналіз результатів групової і індивідуальної роботи;

• увага до процесу виконання завдань, а не тільки до

кінцевого результату

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ:

• використання вчителем різноманітних форм і

методів організації роботи учнів, дозволяють

розкрити зміст їх суб'єктного досвіду щодо

запропонованої теми;

• необхідно створити атмосферу зацікавленості

кожного учня в роботі класу;

• вчитель повинен стимулювати учнів до

використання на уроці різноманітних способів

виконання завдань, без боязні помилитися, отримати

неправильну відповідь;

• важливо заохочувати прагнення учня пропонувати

свій спосіб роботи (вирішення задачі), аналізувати в

ході уроку різні способи, запропоновані дітьми,

відбирати і аналізувати найбільш раціональні,

відзначати і підтримувати оригінальні;

26

• застосування завдань, що дозволяють учневі самому

вибирати тип, вигляд і форму матеріалу сприятиме

формуванню ініціативної особистості;

• створення педагогічних ситуацій спілкування

дозволяють кожному учневі, незалежно від його

готовності до уроку, проявляти ініціативу,

самостійність, вибірковість до способів роботи;

• діти відчуватимуть себе партнерами вчителя, якщо

вони будуть залучатися до обговорення в кінці уроку

не тільки того, що "ми дізналися" (чим оволоділи),

але і того, що сподобалося (не сподобалося) і чому;

що б хотілося виконати ще раз, а що зробити по-

іншому;

• при опитуванні на уроці (при виставлянні оцінок)

потрібно аналізувати не тільки правильність

(неправильність) відповіді, але і самостійність,

оригінальність, прагнення учня шукати і знаходити

різноманітні способи виконання завдань;

• при завданні додому необхідно називати не тільки

зміст і об'єм завдання, але і давати докладні

рекомендації по раціональній організації навчальної

27

роботи, що забезпечує виконання домашнього

завдання.

ПРИЧИНИ НЕВДАЛОГО УРОКУ

1. Погане самопочуття вчителя.

2. Невміння педагога втілити задумане в практичних

діях.

3. Недостатня продуманість певних моментів уроку.

4. Перевантаження учнів інформацією, яку вони не в

змозі обробити.

5. Відсутність системи роботи вчителя на уроці й на

уроках.

6. Непідготовленість до уроку учнів.

7. Роздратованість учителя попередніми уроками.

8. Нелюбов до певної теми навчального предмету.

9. Невдоволення якогось учня класу, яке

відбивається на інших учнях.

28

ОРІЄНТОВАНИЙ САМОАНАЛІЗ УРОКУ

Самоаналіз уроку вчителем (схема бесіди)

Перелік питань, для самоаналізу

Дайте коротку характеристику класу, в якому проходив урок.

Які завдання ви ставили перед уроком?

Назвіть тему уроку, охарак-теризуйте її місце в загальній системі інших уроків.

Які завдання вважали особливо важливими та як при цьому враховували особливості класу?

Дайте характеристику триєдиній дидактичній меті уроку, співставивши її з кінцевим результатом.

Яке місце уроку серед інших уроків теми, що вивчається?

Висловіть свою думку про тип уроку, його відповідність дидактичній меті.

Чому обрали саме такі методи, форми та засоби навчання?

Визначте етапи уроку і покажіть розв’язання навчальних завдань на кожному з них.

Як враховували особливості учнів, які відстають у навчанні та сильно підготовлених?

Охарактеризуйте використання методів навчання, їх відпові-дність змісту матеріалу та способам організації діяльності учнів, співставивши це з отриманим

Як забезпечували попередження перевантаження учнів домаш-ньою роботою?

29

результатом.

Вкажіть найбільш вдалі та невдалі моменти уроку.

Як ви самі оцінюєте результати реалізації основних завдань уроку?

РОЗГОРНУТІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

БІОЛОГІЇ У 6 КЛАСІ

УРОК № 1

Лукашук О.І. вчитель біології

Нетішинської ЗОШ І-ІІІст. №1,

перша кваліфікаційна

категорія,

стаж роботи 13 років.

Тема: Біологія – наука про живу природу.

Основні властивості живого.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з наукою про живу

природу – біологією; сформувати уявлення про

біологію як науку, що вивчає живі організми;

поглибити знання про відмінності живої і неживої

природи; дати поняття про основні ознаки життя.

30

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати

тіла природи між собою та робити відповідні

висновки; уміння логічно мислити та давати

розгорнуті відповіді на запитання.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до

навколишнього середовища; проводити

просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що

біологія має важливе значення для вирішення

проблем сьогодення, тому що її вважають наукою

ХІХ століття.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: інформація, пояснення, розповідь,

бесіда.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення,

активізація уваги та мислення, одержання з тексту та

ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим

матеріалом.

2. Репродуктивний.

31

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому

вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих

знань.

3. Візуальний: складання схем.

4.Сугестивний: застосування різних видів

мистецтва.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́ язки: природознавство,

історія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

Основні поняття та терміни: біологія,

автотрофне і гетеротрофне живлення, біологічні

науки: ботаніка, мікологія, зоологія, бактеріологія,

анатомія, морфологія, фізіологія, екологія,

систематика, таксон, вид, царство.

Структура уроку

I.Організаційний момент - 7 хв.

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної

діяльності учнів- 10 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.:

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв.

V. Підсумки уроку 5 хв.

32

VІ. Домашнє завдання 1 хв.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап. (2-3 хв.). Добрий день, учні!

Чи всі присутні у класі? Чи готові до заняття.

(відмічає відсутніх, перевіряє готовність робочих

місць та матеріалів).

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого

досвіду учнів.

Методом фронтальної та індивідуальних бесід

з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі

тіла.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів.

Подумати над словами Ф.Тютчева:

Не те, що ви гадаєте, природа:

Не зліпок, не безликеє лице –

В ній є душа, в ній є свобода,

В ній є любов, в ній мозок є!

ІV. Повідомити тему, мету та завдань уроку.

V. Сприймання та засвоювання учнями нового

матеріалу.

33

На початку уроку вчитель повідомляє

sнструкці. з безпечної поведінки під час занять у

кабінеті біології.

Розповідь учителя

1. Біологія як наука.

Поняття “біологія” водночас запропонували

незалежно один від одного у 1802р. фр. учений

Ж.Б.Ламарк та нім. учений Г.Тревіранус.

Біологія – це система наук про живу природу.

До неї входять:

- ботаніка – вивчає рослини;

- зоологія – вивчає тварини;

- мікологія – вивчає гриби;

- мікробіологія – наука про мікроскопічні організми,

до неї входять вірусологія та бактеріологія;

- екологія – наука про взаємозв’язки між організмами

та середовищем;

- систематика – вивчає різноманітність організмів та

класифікує їх;

- анатомія – наука про будову організму;

- фізіологія – наука про функції та процеси

життєдіяльності організму;

34

- гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм

та його здоров’я;

- генетика – наука, що вивчає спадковість і

мінливість організмів;

- палеонтологія – вивчає вимерлі організми;

- цитологія – вивчає клітини організмів.

Повторення ознак живого і неживого.

Ознаки живого (учні повинні самі назвати): дихання,

ріст, розвиток, рух, живлення, обмін речовин,

розмноження, подразливість.

Вправа для порівняння.

Знайти ознаки живого.

1. Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей

кальцію в печерах, що збільшуються з кожним

роком. Отже, вони ростуть.

2. Синичка щодня приносить своїм пташенятам

гусінь та різних комашок. Вони їдять, отже,

збільшуються у розмірах.

3. З великої гранітної брили шляхом подрібнення

виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже –

це розмноження.

35

4.Кульбаба поширює вітром парашутики з

насінинками, з яких виростають нові рослини. Це

розмноження.

5. Під час дощу річка поповнюється водою – це

називають живленням річки.

6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне

проміння, здійснює фотосинтез і так живиться.

7. На вершині гори є кратер вулкану, який

періодично випускає дим – це дихання вулкану.

8. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він

дихає.

9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і

перекидає пісок.

10. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до

сонця.

VІ. Осмислення об‘єктивних зв’язків та

взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Доповнити схему

36

VІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Учні діляться враженнями від першого уроку,

коментуючи свої очікування

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про життя й наукові

досягнення Карла Ліннея.

Дякую за урок. До побачення!

Додаток 1

Інструкція з безпечної поведінки під час

занять у кабінеті біології

І. Загальні положення

1. Під час знаходження в кабінеті біології будьте

обережними, дотримуйтесь порядку й чистоти на

робочому місці, виконуйте правила безпеки.

Безладність, поспішність, необачність й порушення

правил техніки безпеки можуть призвести до

нещасних випадків.

II. Вимоги безпеки перед початком занять

1. Перед початком занять:

- чітко з'ясуйте порядок і правила проведення

досліду;

37

б) перевірте наявність і надійність посуду, приладів

та інших предметів, необхідних для виконання

завдання;

- звільніть робоче місце від усіх непотрібних для

роботи предметів та матеріалів.

2. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу

вчителя.

3. Виконуйте тільки ті завдання, що передбачені

завданням або доручені вчителем. Виконувати

практичні завдання, не пов'язані з навчальними

завданням -забороняється.

4. Не відволікайтесь самі і не відволікайте інших від

роботи сторонніми розмовами.

III. Вимоги безпеки під час проведення

занять

1. Для виконання завдання користуйтесь посудом і

приладами, виданим вчителем.

2. Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором

від себе і не спрямовуйте на сусідів.

3. Обережно поводьтесь з гострими предметами

(ножицями, препарувальними голками).

38

4. Розбавляючи концентровані кислоти водою,

обережно доливайте кислоту у воду, а не навпаки.

5. Посуд, у якому проводять досліди з органічними

розчинниками, перед заповненням повинен бути

чистим і сухим.

IV. Вимоги безпеки після занять

Розлиті випадково кислоти або розчини лугів

збирайте і зливайте в місця, вказані вчителем.

Після закінчення занять ретельно вимийте руки з

милом.

V. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях

1. Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-

яка з них у тій чи іншій мірі є отруйною.

2. Не заглядайте в посудину зверху (навіть у

пробірку), тому що у випадку виштовхування рідини

може статись нещасний випадок.

3. Нагріваючи рідини, не залишайте їх без нагляду

навіть на короткий час.

4. При виявленні несправності установок негайно

припиніть роботу і повідомте про це вчителя.

39

5. При попаданні на шкіру, одяг будь-яких речовин

негайно припиніть роботу і змийте їх великою

кількістю води.

УРОК № 2

Тема: Різноманітність життя (на прикладах

тварин, рослин, грибів, бактерій).

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю

життя, кількістю видів на планеті; ввести поняття

“систематика”; розглянути основні одиниці

класифікації; розкрити принципи поділу організмів

на Царства живої природи і дати їм стислу

характеристику.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати

тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі,

що вивчається; уміння логічно мислити та робити

висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до

живої природи планети; виховувати екологічне

мислення.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінована.

40

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда,

повідомлення, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації,

пояснення, активізація уваги та мислення, одержання

з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в

готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже

набутих знань.

3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного

питання.

Прийоми навчання: постановка

взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація

уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів

мистецтва – вірші.

41

6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка,

психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́ язки: природознавство,

історія, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки,

таблиці.

Основні поняття та терміни: систематика,

систематична категорія, таксон, царство, вид.

Структура уроку

I.Організаційний момент - 7 хв.

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної

діяльності учнів- 10 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв.

V. Підсумки уроку 5 хв.

VІ. Домашнє завдання 1 хв.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап уроку. (2-3 хв.). Добрий

день, учні! Чи всі присутні у класі? Чи готові до

заняття. (відмічає відсутніх, перевіряє готовність

робочих місць та матеріалів).

42

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого

досвіду учнів.

Фронтальне опитування учнів домашнього

завдання:

1. Що таке біологія?

2. Які галузі науки вам відомі?

3. Назвіть ознаки живого?

4. Назвати ознаки неживого?

5. Хто запропонував термін біологія?

6. Які ви знаєте правила поведінки в кабінеті

біології?

Заслуховування повідомлення про життя й наукові

досягнення Карла Ліннея.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

Поставити проблемне завдання:

- спроба самостійно побудувати систему рослин на

підставі однієї та кількох ознак.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового

матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди

43

1. Про кількість живих організмів на планеті.

На сьогодні відомо близько 100 тисяч видів

грибів, 500 тисяч видів рослин і 2 млн. видів тварин.

Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи

надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Крім

клітинних життя поза межами організму хазяїна,

але, проникнувши в нього, починають рости і

розмножуватися. Разом рослини, тварини, бактерії і

віруси становлять світ живої природи.

2. Розповідь про систематику та категорії.

Основна одиниця систематики – вид – це група

організмів, подібних за будовою та процесами

життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають

плідне потомство.

Систематика – наука, яка визначає

систематичне положення виду у системі органічного

світу.

3. Розповідь про середовища існування організмів.

Середовища існування – частина природи, яка

оточує живі організми, з якою вони взаємодіють:

Під час розповіді вчителя учні в зошитах

складають схему (учитель зображує схему на дошці).

44

На Землі не існує жодного організму, життя

якого б не залежало від навколишнього середовища,

тобто кожен організм піддається впливу довкілля і

сам певною мірою впливає на навколишнє

середовище. Кожний живий організм існує у певному

середовищі. Усе, що оточує організм і так чи інакше

впливає на його стан, розвиток, виживання і

розмноження, називається середовищем життя.

На нашій планеті існують різноманітні умови

середовищ життя. Розрізняють чотири основних

середовища життя. Такими середовищами є:

- водне середовище життя – ставки, озера, річки,

моря.

- наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі,

луки, гори, болота;

- підземне – грунт;

- організми – паразити.

Вчитель наводить приклади організмів, які

можуть жити в даних середовищах і

пристосовуватись до них певним чином на прикладі

(рослин, тварин, бактерій, грибів).

45

V.Осмислення об‘єктивних зв’язків та

взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Гра: “Знайти пару”.

Учні в парах пригадують рослини своєї

місцевості різних середовищ існування. Один називає

середовище, а інший рослину цього середовища.

Найкращі записують у зошит.

Наприклад:

- мішаний ліс – підсніжник звичайний;

- болото – аїр тростинний;

- лука – конюшина;

- ставок – латаття біле;

- хвойний ліс – сосна звичайна.

Інтерактивна гра «Хто де живе?» (робота в малих

групах).

Кожна група отримує набір фотографій

організмів. Учні мають порадитись між собою й

швидко та правильно визначити середовище

існування організмів. (Роздатковий матеріал.)

Завдання на встановлення відповідності «Що до

чого?».

(Роздатковий матеріал.)

46

VI. Узагальнення та систематизація знань.

VIІ. Підведення підсумків уроку.

Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою

візьміться за вказівний палець лівої – нехай він

символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену

квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному

пальці.

Середній палець буде уособлювати царство

Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша

улюблена тварина і говорить до вас.

47

А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай

він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей

палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).

Потім торкніться до мізинця. Він найменший і

тому символізує мікроорганізми (бактерії), які

входять до царства Дроб’янок (від дрібний,

маленький).

Залишається великий палець, який направлений

вбік від інших – нехай він позначає царство Віра

(віруси) – неклітинні форми життя.

Щоб краще все

запам’ятати, складіть

кулак і побачите, що

чотири пальці

символізують рослин,

тварин, гриби і бактерії

(організми клітинної будови), бо вони тримаються

разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову),

окремо, лише торкається до них.

Земля унікальна планета Сонячної системи. На

ній постійно зароджується життя, відбуваються якісь

перетворення, вона і є саме життя. Саме умови, які є

48

на нашій плане-ті, дають змогу жити нам і всім

живим організмам, які оточують нас.

VІIІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника.

Підготувати інформацію про пристосування живих

організмів до середовища життя.

Дякую за урок. До побачення!

УРОК № 3

Тема: Поняття про віруси.

Мета:

Навчальна: ввести поняття «Вірус», вивчити

будову, властивості, класифікацію вірусів,

ознайомитися з історією відкриття неклітинних форм

життя, з’ясувати їх вплив на живу та неживу

природу; розглянути специфічний механізм взаємодії

вірусу і клітини;

Розвивальна: створювати умови для розвитку

логічного мислення учнів, розвивати вміння

аналізувати, порівнювати, робити висновки;

розвивати пізнавальний інтерес при демонстрації

різних способів пізнання світу, різних прийомів

49

подачі навчального матеріалу, розвивати

самоосвітню компетентність;

Виховна: виховувати в учнів позитивне

відношення до навчання через мотивацію учбової

діяльності, шляхом розкриття практичного значення

теми виховувати потребу у здоровому способі життя.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: бінарний урок.

Методи роботи на уроці: проблемні, ілюстративні,

інтерактивні.

Форми роботи на уроці: повідомлення учнів,

мультимедійна презентація, відео демонстрація,

робота в парах, фізкультхвилинка.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, диск

з презентацією «Віруси», опорні конспекти, буклети

«Шляхи запобігання ураження вірусами», відео

фрагменти «Неклітинні форми життя»,

«Комп’ютерні віруси».

Епіграф уроку:

«Відкриття приходить лише до тих,

хто готовий до їх розуміння»

Луї Пастер

50

Хід уроку

I.Організаційний момент.

Черговий подає список відсутніх на уроці учнів,

перевірка стану підготовленості групи до уроку.

Доброго дня ! Сьогодні у нас з вами не зовсім

звичайний урок. Незвичайний тим, що в нас присутні

гості. Але не хвилюйтеся. Нас об’єднує інтерес до

біології, бажання більше знати про оточуючий світ.

Тож приязно подивимося один одному в очі,

побажаємо натхнення в нашій роботі. Які асоціації

викликає у вас урок? Давайте розкладемо його по

літерах. Учні називають , вчитель записує на плакаті:

У – удача, успіх, Р – радість, раціональність, О –

обдарованість, освіченість, К – кмітливість,

компетентність

- Сподівась, що сьогодні на уроці на нас чекає і успіх,

і радість, ви зможете продемонструвати свою

обдарованість і кмітливість.

II. Актуалізація опорних знань

Отже, вирушаємо з вами у подорож до Країни знань.

Перед тим, як вирушати у подорож, необхідно

«зібрати рюкзак» (методом «Мікрофон»), тобто

51

пригадати деякі поняття, які необхідні для вивчення

нового матеріалу:

- Що таке неклітинні організми?

- Які організми належать до неклітинних форм?

- Що ви можете

повідомити

про віруси?

III. Мотивація

навчальної

діяльності

Вчитель біології: Чи замислювалися ви над

тим, що людству із самого початку його існування

загрожували і загрожують серйозні вороги? Ці

вороги часто без зброї сіяли смерть. Їх жертвами

ставали мільйони людей, які загинули від віспи,

чуми, енцефаліту, а зараз від Сніду. Ці вороги

невидимі, підступні і з’являються неочікувано.

Вчитель інформатики: Велика популярність

персональних комп’ютерів разом з розвитком мережі

Інтернет, інформаційних технологій сприяла появі

великої кількості різних шкідливих програм, які

52

знижують швидкість роботи користувача,

пошкоджують файли, знищують інформацію.

Вчитель біології: Ви отримали коротку

інформацію від вчителів біології та інформатики і

тепер, мабуть, здогадалися про що ми будемо

говорити на сьогоднішньому занятті? (роздуми

учнів).

Вчитель інформатики: Так, вірно, про віруси.

Як ви вважаєте, ця тема має відношення до кожного з

вас? Вона актуальна? (роздуми учнів).

Вчитель біології: Саме у зв’язку з

поширенням вірусів, зростанням кількості вірусних

інфекцій ми і вивчаємо сьогодні тему «Віруси, їх

будова та життєві цикли».

Вчитель інформатики: Девізом нашого уроку

ми обрали слова Луі Пастера «Відкриття приходить

лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння». Ми

пропонуємо вам зробити сьогодні таке відкриття у

процесі вивчення нової теми.

Вчитель біології: Ф.Енгельсу належить

наступне визначення «Життя є спосіб існування

білкових тіл, істотним моментом якого є постійний

53

обмін речовин з оточуючим середовищем», з якого

автоматично витікає, що віруси, у яких ніякого

обміну речовин немає і бути не може, до живих

об’єктів віднести ми не можемо.

Вчитель інформатики: А як же щодо

комп’ютерних вірусів?

Вчитель біології: Як бачимо

В нас проблема виникає,

розв’язання вимагає!

Вірус – є речовиною,

чи істотою живою?.

Цю проблему ми повинні вирішити з вами до

кінця нашого заняття.

Ми повинні вивчити будову, властивості,

механізм проникнення вірусів у клітину. З’ясувати

внесок вітчизняних вчених у розвиток вірусології.

Навчитися бути обережними, щоб зберегти своє

здоров’я.

Ми також довідаємося, що ховається під

наступними назвами …..

- Вірус, Вірусологія, Бактеріофаг.

- Спробуємо відповісти на запитання:

54

- Як визначили, що вірус відноситься до окремого

царства живих істот?

- Чому більшість вірусів специфічні?

- Чому в перші часи після зараження вірусами немає

клінічних проявів хвороби?

- Чому нобелівський лауреат Пітер Медовар дав

вірусам дуже дотепне визначення : «Віруси – це

погані новини в упаковці з білка».

Наприкінці уроку кожен з вас буде мати

опорний конспект, що полегшить підготовку

домашнього завдання.

Вчитель інформатики: Бажаємо вам плідної та

цікавої роботи!

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель біології: Ви були об’єднані у групи і

кожна група готувала завдання до сьогоднішнього

уроку Все має свою історію, а чи мають її віруси?

Повідомлення учня №1: У

1892 р. Д.Й.Івановський

визначив типові

“прикмети” невидимого

збудника різноманітних

55

хвороб, названого пізніше вірусом. Перший

відкритий вірус був збудником “тютюнової мозаїки”.

Вірус назвали саме так, тому що виявлений він був у

тютюні. Івановський вивчав природу хвороби, що

вразила тютюнові плантації Криму. Листя на рослині

мало жовті плями,не зважаючи на нормальні

природні умови. Івановський при пропусканні через

фільтр соку рослини виявив, що, коли він вводить

його у здорову рослину, вона все одно заражається.

Тоді Івановський зрозумів, що

існує щось набагато менше за мікроби. Відкриття

Івановського вразило багатьох дослідників, хоча не

всі його відразу визнали.

Вчитель біології: Царство вірусів відкрито

відносно недавно: 120 років – це дитячий вік в

порівнянні з математикою, 120 років – це багато у

порівнянні з генною інженерією. Але в науки немає

віку, вона подібно людям має юність, але ніколи не

буває старою…

Більшість вірусів було відкрито при встановлені

причини того чи іншого захворювання людини,

тварини або рослини. Саме це наклало відбиток на

56

відношення до вірусів і до науки «вірусології», яка

їх вивчає. Найменші об’єкти, досліджувані цією

наукою, назвали однозначно – отрута. Як ви гадаєте

чому?

Віруси – це

облігатні

внутрішньоклітинні паразити, і поза клітиною не

проявляють жодних властивостей.

Віруси – це наші супутники із самого

народження. Шкода, яку вони спричиняють,

надзвичайно велика. Майже половина усіх

захворювань людини на «совісті» вірусів, якщо

згадати, що ці найменші з найменших вражають

навіть своїх побратимів по «мікросвіту» – бактерій,

то стане зрозуміло, що боротьба з вірусами – одна з

першочергових задач. Але, щоб успішно боротися з

небезпечними невидимками, необхідно детально

вивчити їх властивості та будову. Їм характерні: мала

57

молекулярна маса, відсутність рибосом, проста

організація, примітивна будова. Яка ж саме?

(відповіді учнів).

Поки вірусів було відомо мало та ще менше

знали про них, вчених влаштовувала проста

класифікація: віруси тварин, людини, віруси рослин і

віруси бактерій. На сьогодні відомо понад 1,5 тисячі

видів вірусів.

Знання про них нагромадились і класифікація

на сьогодні значно складніша.

Вчитель інформатики:

58

Історія появи та еволюції комп’ютерних вірусів

являє собою досить цікавий для вивчення предмет.

Зародившись як явище вельми незвичайне, як

комп’ютерний феномен, з 50-х років примітивні

віруси поступово перетворювалися в складні

технологічні розробки, освоювали нові ніші,

проникали у комп’ютерні мережі.

Повідомлення учня №2. У 1959 р. – на ЕОМ

виявлений вірус, який “з’їдав” частину слова. У 1977

р. письменник-фантаст Т. Дж. Райн в одній із своїх

книжок описав епідемію, яка за короткий час охопила

біля 7000 комп’ютерів.

59

Причиною епідемії став комп’ютерний вірус,

котрий передавався від одного комп’ютера до

іншого, пробирався в їх операційні системи і виводив

комп’ютери з-під контролю людини. Перші випадки

масового зараження ПК були відмічені у 1987 р. в

США в Лехайскому університеті. У 1988 р. Роберт

60

Морріс в США створив вірус, який пошкодив 2000

комп’ютерів. У кінці 1989 р. в деяких країнах (США,

Великобританія, Німеччина) прийняті закони, які

передбачають для розробників комп’ютерних вірусів

значні строки тюремного ув’язнення (в США до 15

років). Уперше термін “комп’ютерний вірус”

з’явився у 1989р. Про це доповів співробітник

Лехайського університету Фред Коен на 7-й

конференції, яка відбулася в США. До цього часу

єдиного чіткого означення вірусу не було.

Вчитель інформатики: Комп’ютерний вірус

це – комп’ютерна програма, створена для заподіяння

шкоди у роботі комп’ютера: знищення і крадіжки

даних, пониження працездатності комп’ютера тощо.

Уперше термін «комп’ютерний вірус» зя’вився у

1989р.

Віруси класифікуються за:

- місцем існування: мережеві, файлові,

завантажувальні, файло – завантажувальні.

- ступенем дії: не шкідливі, безпечні, небезпечні,

дуже небезпечні.

- способом зараження: резидентні, нерезидентні.

61

- особливостями алгоритму: прості віруси, віруси-

невидимки, віруси – черв’яки, «троянські коні».

Вчитель біології: Отже, ми з вами

розглянули будову біологічних вірусів. Чи дає вона

нам можливість розв’язати проблему: живі це

організми чи ні? За вашею реакцією я бачу, що іще не

можемо. А чому? За якими ознаками живі організми

відрізняються від неживих? (пропозиції учнів)

Так, всі живі організми здатні до розмноження.

Вірус – неклітинна форма життя. Він досить просто

побудований, але розмножується. Розмножуватися

62

вірус здатний лише у клітинах інших організмів і цей

процес є багатоступеневий.

Вчитель інформатики: А які ж можуть бути

джерела зараження вірусами? Джерелами

комп’ютерних вірусів можуть бути зовнішні носії, на

яких знаходяться заражені вірусом файли та

комп’ютерна мережа, особливо мережа Internet.

Ознаки зараження комп’ютерними вірусами:

1.Ознаки в роботі з жорстким диском.

2.Ознаки під час запуску програми.

3.Звукові ознаки.

4. На екран виводиться текст.

5. Відео ознаки. (учні наводять приклади).

63

Нове гірниче обладнання, зокрема і екскаватори, на

яких вам незабаром доведеться працювати, оснащені

бортовими комп’ютерами. А це означає, що вони

піддаються зараженню такими ж вірусами як і

звичайні портативні комп’ютери. Тому тема

сьогоднішнього уроку актуальна у вашій майбутній

професії.

Вчитель біології: А зараз я хочу надати слово

учням, які підготували повідомлення «Вірусні

ураження».

Повідомлення учнів

№3.

1 учень: Тут на

слайді ці організми

гарні, симетричні.

Але за їхньою

оболонкою ховається підступництво. Нобелівський

лауреат Пітер Медовар дав вірусам дотепне

визначення: «Віруси – це погані новини в упакуванні

з білка». Розрізняються вірусні хвороби рослин,

тварин та людини. Більшість із вас зустрічалися з

таким вірусним захворюванням як грип. З 1886 року

64

іюдство не розлучається із цим захворюванням. В

останні роки з’явилися нові небезпечні віруси –

пташиного та свинного грипу, СНІДу. На сьогодні

від СНІДу у світі померло близько 28 млн. людей.

Вірусні інфекції – поширені скрізь, вони вражають

усі види живих організмів.

2 учень: На даний час не існує точної офіційної

класифікації комп’ютерних вірусів, однак, коли мова

заходить про зараження або пошкодження

комп’ютера вірусами найбільш часто, як нам вдалося

з’ясувати та відобразити на діаграмі,

використовується наступна термінологія:

- мережеві черв’яки та троянські програми, що

являються найбільш небезпечними, оскільки

маскуючись під корисну програму руйнують

загрузочний сектор і файлову систему;

- зомбі;

- шпигунські програми;

- фітинг;

- фармінг;

- мобільні віруси;

- шкідливі програми.

65

Вчитель біології: Перш ніж ми перейдемо до

наступного етапу нашої роботи, проведемо

фізкультхвилинку.

Я буду називати

речення, а ви, якщо

погоджуєтесь зі мною

– киваєте головою,

якщо не згодні –

стискаєте плечима.

Запитання

Вчитель біології:

1.Віруси - це багатоклітинні

організми.

2. Віруси – паразити інших клітин.

3. Віруси СНІДу невиліковні.

4. Віруси корисні для людини.

Вчитель інформатики:

1. Комп’ютерні віруси покращують роботу

комп’ютера.(Ні)

2. Джерелом комп’ютерних вірусів є мережа

Інтернет.(Так)

3. Комп’ютерні віруси є творінням природи. (Ні)

66

4. Комп’ютерні віруси виникли у 17 столітті.(Ні)

VІ. Закріплення знань

Вчитель інформатики:

Проаналізуйте ваш опорний конспект. Зясуйте

схожість і відмінність біологічних та комп’ютерних

вірусів (самостійна творча робота учнів в парах:

завдання виконується за допомогою кольорових

ручок: червоний колір – схожі, чорний –

відрізняються, відповіді учнів).

Вчитель біології: Як ви гадаєте,чи можемо

тепер ми дати відповідь на поставлене проблемне

запитання: Вірус – хто чи що, жива істота чи

речовина? (сумісно з учнями проходить обговорення

проблемного питання і формулювання висновків).

Аби убезпечити вас від особистого знайомства з

вірусами, пропоную вам

Пам’ятку «Знати, щоб не хворіти!», яку

підготували ваші одногрупники (учні роздають

пам’ятки).

VІІ. Підведення підсумків уроку

Оцінювання учнів, аргументація оцінок.

VІІІ. Рефлексія:

67

Вчитель біології: Чи сподобався вам урок? У

вас на партах є фігурки і коли ви будете виходити з

кабінету поставте вашу фігурку на відповідному

місці:

- «Я все зрозумів»,

- «У мене залишилися запитання».

Таким чином ви поставите оцінку і вчителям.

Вчитель біології: Наш урок завершений! І не

забувайте, що найбільша цінність у житті людини –

це здоров’я!

Викладач інформатики: Дякуємо за співпрацю!

IX. Пояснення домашнього завдання.

Обов’язкова частина

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Відповісти на запитання до параграфа.

3. Вивчити поняття.

Додаткові завдання для допитливих: підготувати

повідомлення:

1. Гіпотези походження неклітинних форм життя.

2. Роль вірусів в еволюції організмів.

3.Обґрунтувати основні принципи профілактики

вірусних захворювань людини.

68

4. Написати міні-твір «Кілька слів на захист вірусу»

УРОК № 4

Тема: Квітка – орган статевого розмноження.

Лабораторне дослідження «Будова квітки».

Мета: Освітня: сформувати в учнів поняття

про будову та різноманітність квіток; продовжити

формування самостійності учнів у навчанні,

здатності до самоаналізу; умінні працювати в групах,

з роздатковим матеріалом, порівнювати, роботи

висновки; працювати з додатковою літературою,

роботи цікаві доповіді, застосовувати отримані

знання на практиці; працювати на уроці творчо, з

натхненням.

Розвиваюча: інтерес до вивчення ботаніки.

Виховна: бережливе ставлення до флори

України, формувати культуру поведінки в природі.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форми та методи: Фронтальні, індивідуальні

та групові форми роботи; словесні, практичні,

інтерактивні вправи.

69

Основні поняття і терміни: Квітка-

генеративний орган рослини, оцвітина, маточка,

тичинка, квітконіжка, чашолисток.

Обладнання: Модель квітки, таблиця „ Будова

квітки”, гербарні зразки квіткових рослин.

Девіз уроку:

Стривай! Не рви!

Квіти - це природи діти.

Дивись, як розпустились пелюстки

Повинні вміти розуміти,

Що їх потрібно берегти.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго дня вам, любі друзі!

Вітаю Вас в чудовий час.

Вже кучерява жовта осінь

Ось щойно відійшла від нас.

Зима, морози й заметілі

Все кличе ось на зміну їй

Й небесні простирадла білі

Легенько стелить по землі.

Та хай оці чудові квіти

70

Зігріють ніжністю серця .

Послухайте уважно, діти,

Урок з початку й до кінця.

Сьогодні ми з вами будемо говорити про

прекрасні створіння природи – квіти. І я хотіла б

дізнатися, яка ваша улюблена квітка чому? Для цього

скористаємось методом «Прес».

Моя улюблена квітка…

тому, що… Наприклад…. Отже….

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Мозковий штурм.

1. Здатність живих організмів відтворювати

особистість того ж виду називається розмноженням.

2. Передача основних ознак материнського організму

новому поколінню особин процес розмноження.

3. Два типи розмноження статеве і нестатеве.

4. У розмноженні, в якому бере участь тільки один

організм, який віддає на утворення наступного

покоління одну клітину, групу клітин або частину -

це нестатеве розмноження.

71

5. Форми нестатевого розмноження - вегетативне

розмноження рослин.

6. Розмноження рослин частинами тіла або

вегетативними органами називають вегетативним

розмноженням рослин.

7. Здатність організму відновлювати втрачені органи

називається регенерацією.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На екрані ми бачимо квіткову рослину. Вона

має квіти і листки. Але чи можуть ці органи існувати

окремо? Ні! Тож і вчитель без учнів не існує, і

навпаки. Тому зараз об'єднаємо свої зусилля для

кращого опанування матеріалу. Я розраховую на

вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух

партнерства допоможе вам у цьому.

Перед вивченням нового матеріалу звертаю

вашу увагу на те, що впродовж усього уроку за

правильні відповіді ви будете нагороджені

квіточками, а в кінці уроку ми оформимо міні проект

під назвою «Квіти нашого класу – це ми та наші

знання з біології».

Працюємо і пам'ятаємо китайську мудрість

72

Скажи мені, і я забуду

Покажи мені, і я запам'ятаю

Дай можливість діяти, я навчуся!

Квіти - неповторний дарунок природи. І, дійсно,

білі, червоні, жовті, фіолетові, яких тільки не

побачиш у природі. Це справжнє диво природи, яке

нас милує і захоплює . Іноді нам здається, що квіти

для того й існують, щоб ми могли ними

милуватися. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена

гама барв і пахощів позитивно впливають на наші

емоції і загальний психічний стан. Вирощування

рослин, складання букетів і композиції створюють

гарний настрій.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

План нашого уроку

1. Будова квітки

2. Різноманітність квіток

3. Цікова знати, що … .

Квіти — це найкращий витвір природи, які в

рослин виникли задовго до того, як на Землі з'явилася

людина.

73

В усі часи люди вшановували квіти. Про них

написано багато пісень та віршів.

Слів на описи не трачу, словом не передаси

їх земної безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж

слова.

V. Вступна розповідь вчителя з елементами бесіди.

1. Будова квітки.

Уперше визначення квітки як видозміненого

пагона дав відомий німецький поет і вчений Й. В.

Гете в праці «Метаморфози рослин» у 1790 році.

Квітка - це вкорочений, видозмінений і

обмежений у рості пагін, який пристосований для

статевого розмноження рослин.

Квіти- це прикраси нашої

землі. Скільки їх: польові,

лісові, декоративні. Які вони

різні: червоні, білі, рожеві….

74

Без них наша планета була б сіра і сумна. А справді,

квітка, яке прекрасне створіння, яка краса!

Починаючи із найдавніших часів і закінчуючи

сьогоденням квіти дарували радість закоханим, ними

прикрашали вівтарі, вони були символами,

цілющими ліками. Вони мали значення в житті

окремих осіб і цілих народів. Саме квітам

присв’ячено багато легенд, міфів. І ми сьогодні

спробуємо ближче познайомитись із цими

створіннями природи.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Квітка (орган насінного розмноження) — це

вкорочений та обмежений у рості видозмінений

пагін, який є репродуктивним (генеративним)

органом. У квітці розрізняють оцвітину, маточку і

тичинки.

Розміщені ці частини квітки

на квітколожі — розширеній частині

квітконіжки (видовжене продовження стебла).

75

Коли квітконіжки скорочені і зовні непомітні, квітки

називають сидячими (конюшина,подорожник,

соняшник).

Оцвітина складається з чашолистиків (вони

утворюють віночок). Чашечка та віночок бувають

вільно-пелюстковими (малина, шипшина, грицики) та

зросло-пелюстковими (картопля, кульбаба,

дзвоники). Якщо в оцвітині є чашечка і віночок — це

подвійна оцвітина, коли немає поділу на віночок

і чашечку — проста. Якщо через квітки можна

провести декілька площин симетрії (яблуня,

гвоздика), їх називають правильними, якщо одну або

76

ні одної — неправильними (шавлія, квасоля). Головні

частини квітки — маточки та тичинки. Кожна

тичинка утворена пиляком і тичиночною ниткою.

У пиляку є 4 гнізда, в них розвивається пилок.

Маточка утворена одним або декількома

плодолистиками, складається у нижньої розширеної

частини — зав’язі, видовженого (не у всіх

квіток) стовпчика та верхньої

частини — приймочки маточки. На внутрішніх

стінках зав’язі знаходяться один або кілька насінних

зачатків. Покриви насінного зачатку не зростаються,

залишається отвір —пилковхід. Із насінного зачатку

після запилення і запліднення розвивається насінина,

із зав’язі — оплодень; разом вони утворюють плід.

77

Іноді в утворенні плоду беруть участь інші частини

квітки (наприклад, квітколоже).

За положенням відносно покриву квітки

розрізняють зав’язь верхню і нижню. Квітки, що

мають маточки та тичинки, називають двостатевими.

Ті, в яких тільки маточки (маточкові) або тільки

тичинки (тичинкові), називаються одностатевими.

Тичинкові та маточкові квітки можуть бути

розташовані на одній (однодомні) або на різних

(дводомні) рослинах.

2. Різноманітність квіток

Розповідь вчителя про різноманітність квіток із

використанням таблиць, малюнків підручника та

оформленням таблиці в зошиті.

— Які рослини називають дводомними?

однодомними?

Учні знаходять відповіді в підручнику, складають

опорну схему.

3. Сметрія квітки.

78

Правильна квітка- якщо через квітку можна

провести кілька площин симетрії, її називають

правильною або актиноморфною (правильні квітки у

вишні, тюльпана, троянди, лілії, суниці мал. 1).

Неправильна квітка - якщо через квітку можна

провести лише одну площину симетрії –

вона неправильна або зигоморфна (неправильні

квітки у гороху, квасолі, акації, кропиви мал. 2).

Асиметрична квітка – це коли у квітці

неможливо провести жодної площини симетрії, тоді

квітку називають асиметричною (такі квітки мають

гладіолуси, канни, антуріум мал 3).

Закінчили вже виконання ?

Тож перевіримо завдання

А допоможе в цьому нам уже знайомий метод вам .

79

Зробіть ви зошитами обмін з сусідою своїм по

парті.

Я буду відповідь казати , а ви - хутчій

перевіряти .

Візьміть червону пасту всі і будьте в ролі

вчителів .

Учні перевіряють правильність оформлення завдань.

VІ. Фізкультхвилинка

Хто ж там, хто вже там стомився?

І додолу похилився.

Треба дружно всім нам встати

Фізкультпаузу почати

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть, розведіть їх в

сторони

Щоб були опорою, плесніть кілька раз

За роботу! Все гаразд.

VІ. Узагальнення вивченого матеріалу.

Виконання лабораторноої роботи.

Лабораторна робота № 9

Тема: Будова та різноманітність квіток.

80

Мета: ознайомитись з будовою квіток та

їхньою різноманітністю, навчитись розрізняти

частини квітки, різні типи квіток. Довести, що квітка

є органом розмноження.

Матеріали та об'єкти дослідження: живі

квіти, гербарні зразки, таблиця, модель квітки, опорні

конспекти, підручник, листівки.

Хід роботи

1. Запишіть назви частин квітки та заповніть

таблицю.

2.Погляньте, діти на таблицю, усі уважно, як

годиться. Знання свої ми підсумуєм і ще практично

попрацюєм. У вигляді таблиці на партах вам

розданий додатковий матеріал, яким ви можете

скористатися для оформлення таблиці, а також у

пригоді стане вам підручник. .Працюємо самостійно.

Частина квітки

Будова Функції

КвітконіжкаВидозмінене стебло пагона, на якому розташована квітка; квітки без квітконіжок називаються сидячими

Розташування квітки .

81

(соняшник, подорожник ) .

Квітколоже Вісь квітки, на якій розташовуються всі частини квітки, за формою може бути опуклим, видовженим, укороченим, плоским або увігнутим .

Вісь квітки, на якій розташовуються інші частини квітки

Чашолистки (чашечка )

Зовнішня частина подвійної оцвітини, що складається з чашолистків , видозмінені листки переважно зеленого ко-льору , які виконують функцію захисту внутрішніх частин квітки до їхнього розкривання;може бути роздільнопе - люсткова або зрослопелюсткова

захист внутрішніх частин квітки до їхнього розкривання

Пелюстки( віночок)

Внутрішня , яскраво забарвлена частина подвійної оцвітини , що складається з пелюсток ,що сприяють запиленню ; з пелюсток утворєються вільно - або зрослопелюстковий віночок квітки

сприяють запиленню

82

Тичинки Репродуктивні органи квітки , у яких утворюються пилкові зерна ; тичинка складається з пиляка й тичинкової нитки .

Утворення пилкових зерен .

Маточки Репродуктивні частини квітки, складається із зав'язі і приймочки , які розташовані на стовпчику . Утворюються насінні зачатки в результаті зрощення країв одного або декількох плодолистків .

Утворення насінних зачатків

А тепер перевіримо правильність виконаного

вами завдання . Молодці.

2. Для закріплення нового матеріалу я вам буду

зачитувати віршовані загадки та запитання, а ви

будете мені говорити відповіді до них . За правильну

відповідь ви отримаєте чарівну квітку. Для квіткової

рослини пора цвітіння настає .

- Квітка що собою являє ?

- Яку роль відіграє ?

83

- Квітка - це вкорочений, видозмінений і обмежений

у рості пагін, який пристосований для статевого

розмноження рослин.

- В квітконіжці у рослини є розширена частина. Хто

здогадається як вона називається. (Квітколоже).

- Як продовження стебла у рослини називається. На

якому, власне, квітка пагоні тримається ?

( Квітконіжка).

- Назвіть у квітці на рослині головні її частини.

(Маточка та тичинки).

- А яка частина квітки для комах дуже помітна? Як

називається та з чого складається? (Віночок,

складається з пелюсток).

- Зазирнемо ми у квітку і побачимо тичинку. Хто

здогадається, з чого вона складається? (З тичинкової

нитки і пиляка).

- Пилякові зерна в пиляку зберігаютьс. А сукупність

зерен цих як називається? (Пилок).

- В квітці в кожній маточці на горі частина є. Яку

назву вона має? Яку роль відіграє? (Приймочка,

приймає пилок).

84

3. Повідомлення учнів творчої групи (випереджальне

завдання)

Цікаво знати, що…

- Найбільші квіти в рафлезії Арнольді. Це рослина

Індонезії і Філіппінських островів. Уперше вона була

виявлена європейським ботаніком Арнольді у 1818 р.

Росте рафлезія в тропічних лісах де багато

різноманітних ліан, і на одній з них живе рафлезія –

рослина – паразит, яка не має ні листя, ні стебла, і

складається з однієї великої квітки та коренів, які

просмоктуються до кореня хазяїна. Її легко впізнати

за запахом, схожим на запах гниючого м’яса. Цим

смородом рослина приваблює мух і жуків для

запилення. Великі квітки рафлезії (вага майже 7 кг,

діаметром більше метра) мають п’ять товстих

пелюсток червоного кольору зі світлими плямами,

насіння дуже дрібне. Іноді рафлезію називають

квіткою слона, і не лише за її розміри. Роздавлюючи

її плоди ногами, слони переносять насіння й

«висівають» його на своїх стежках.

- Найменша квітка не більша за головку булавки - це

вольфія безкоренева , яка є і найдрібнішою серед

85

усіх вищих рослин на Землі, діаметр квітки лише 0,1

мм, а вага плода - 0,00007 г., живе в стоячих

водоймах. Квітки в неї одностатеві , тіло має вигляд

зеленої пластинки , корені відсутні. Вона дуже рідко

цвіте, розмножується вегетативно. Вольфія близька

родичка ряски й нерідко трапляється поруч біля неї .

- Квітки баобаба – рослини , яку називають восьмим

дивом світу, розпускаються і цвітуть тільки одну ніч .

Вони запилюються лемурами та кажанами , які

ласують їхнім нектаром.

- У середині квіток багатьох рослин температура

вища , ніж в оточуючому середовищі , завдяки

диханню.

- Різноманітне забарвлення квіток зумовлене

пігментами, найважливіше місце серед яких

належить антоціанам . Під такою назвою

поєднуються хімічні речовини синього, фіалкового,

червоного кольорів . Білий колір у рослин

зумовлений відсутністю пігментів і наявністю в

пелюстках дрібних повітряних порожнин , від яких

відбиваються промені сонячного світла .

86

VIІ. Виставка міні – проекту «Квітка».

Вродовж усього уроку ви плідно працювали. За

що були нагороджені чарівними квітами. Наступив

фінальний момент, коли ви маєте скласти букет під

назвою «Квіти нашого класу – це ми та наші знання з

біології». Будь ласка, оформляйте по черзі. Ось така у

нас вийшла чудова композиція.

VIІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Вам вдячна учні за увагу, за вашу щирість, доброту,

Я зичу вам умінь, наснаги, знання хапайте на льоту,

Бажаю щастя всім без краю, й сердечним бути

повсякчас.

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.

Х. Рефлексія:

- Як ви почували себе на уроці?

- Що сподобалось, а що не сподобалось підчас уроку?

- Як отримані знання можна використати у вашому

життя?

- Як ви працювали на уроці?

Додаток

Квіти в міфах, легендах…

87

Квітка троянди пов’язана з дочкою Зевса –

Афродітою – богинею кохання, краси, яка і

придумала червону троянду. За легендою раніше всі

троянди були тільки білими. Дізнавшись про смерть

Адоніса, якого розірвав вепр на полюванні, богиня

кинулась до місця його загибелі, не помічаючи

гострих колючок дикої троянди –

шипшини. Краплини крові потрапили на білі квіти і

зробили їх червоними.

Учень давньогрецького лікаря Ескулапа Пеон

зцілював богів з допомогою рослини яку згодом було

названо його іменем Півонією.

Мак – це не квіти, це кров загиблих, що

піднімається до нас із землі, перетворившись на

криваві квіти. Просить нас молитися за упокій

грішних душі.

Барвінок – з вічнозеленими листями і небесно-

блакитними квіточками. Він супроводжує людину від

колиски до могили. У відварі купали немовлят. Щоб

рослин здоровими і щасливими. Ним заквітчують

окиси дівчат. Він ріс біля криниці, щоб вода була

чиста і цілюща. На кладовищах – символ вічної

88

пам’яті. Вважали, що він оберігає людину від влади

диявола і нечистої сили. Його вивішували над

дверима.

Чорнобривцями у Мексиці прикрашають житло.

В Африці – чудовий засіб проти мух, а ще

використовують індіанці висушені чорнобривці як

паливо. Ефірна олія цих рослин, застосовується для

виготовлення одеколону «Місячний камінь» і

парфуми «Ніжність». А Грузії чорнобривці додають

до страв як приправу, тому, що крім аромату, вони

містять вітаміни А.В.С, А в нас, на Україні,

називають чорнобривці бархатки, оксамитки. Існує

легенда про майстрів-чоботарів, які виготовляли

особливо гарні, святкові жіночі чоботи, що мали

яскраві червоні халяви та чорні голівки.

Стверджують, що у щільно зімкнутому бутоні

тюльпана перебувало людське щастя, і ніхто не міг

дістатися до нього, хоча й намагалися різними

способами: хто – силою, хто – хитрощами, хто

закликанням.

І йшли до тієї квітки і старі і молоді, здорові й

каліки, йшли царі й жебраки. Натовп напливав. То

89

щезав. Але все марно – щастя не давалось до рук. Та

ось одного разу луками де росла квітка, йшла жінка.

Бідна натомлена, вела вона за руку свого маленького

хлопчика, аж раптом звіддаля помітила золотистого

батончика, про якого так багато чула. Жінка й не

збиралася його відкривати, знала, що це неможливо,

але й хотілося лише подивитись на цю квітку. І, о

диво! Тієї ж миті тюльпан розкрився сам по собі.

Рослини-розвідники

Мак, що росте поблизу селища Аткиз, що в

Вірменії, не схожий на мак у нашій місцевості. Його

пелюстки розсічені на смужки, а квітка здається

махровою. Така ненормальність властива всім

рослинам, що ростуть у цьому районі. Справа в тім,

що в ґрунті тут заховані поклади свинцю та цинку.

Рожевий Іван-чай, що росте над місцями

залягання уранових покладів, може

утворювати всю гаму забарвлення квіток від

білого до яскраво-пурпурового. Наприклад, поблизу

уранових рудників на Алясці були зібрані квітки

іван-чаю восьми різних відтінків.

90

А в волохата сон-трава з великими фіолетовими

квітками зовсім замінилася, бо над покладами

нікелевих руд можна зібрати букет з однієї рослини,

але з квітками найрізноманітнішого зображення – від

білого до голубого й синього.

Ботаніки встановили, що солодка звичайна з

білими квітами пишно розростається, рясно цвіте й

плодоносить. Саме там, де в ґрунті близько від

поверхні залягає тільки прісна вода. Над солоними

підгрунтовими водами ця рослина має пригнічений

вигляд – дрібна, цвіте слабо, забарвлення квіток бліде

й змінене.

Рослини-барометри

Квітка мальви прив’яла, змінилась вологість

повітря, наближається дощ.

Квітки жовтої акації маленькі й непоказні.

Спостерігаючи за квітами цієї акації, можна

помітити, що іноді на них немає жодної комахи, іноді

– хмари комах. Я рослина чутлива до зміни вологості

повітря, але не закриває своїх квіток, як це роблять

інші рослини, а навпаки: відкриті квіти посилено

91

починають виділяти солодкий сік – нектар перед

дощем, що й приваблюють комах.

Оранжеві квітки нагідок закриваються

попереджаючи про те, що буде дощ.

Мальви, нагідки, кульбаба, конюшина – це

рослини – барометри, що попереджають про негоду

«поведінкою» своїх листочків, стебел і квіток.

Цікаво знати, що …

У Кожного народу є своя улюблена рослина –

символ. У канадців – клен, росіян – береза, а у нас

верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки,

соняшник, мальви… Квіти були оберегами, ними

лікували, оберігали від зла. Квіти – це історія нашого

народу, квіти – це наша природа, квіти – це ми. Квіти,

як і музика, створюють піднесений настрій,

надихають на творчість:

Люби природу не як символ душі своєї

Люби природу не для себе, люби для

неї

Квіти – це історія народу

Квіти – це наша природа

Квіти – це ми.

92

Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти

В полі, у лузі, над яром, -

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задарма

Гілки не втни для забави!

Ти – людина у цьому світі,

І тому ти за все в отвіті.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинні творити.

УРОК №5

Тема: Плід, поширення плодів. Лабораторна

робота №10 «Будова пллоду».

Мета.

Освітня. Розширити знання учнів про

запліднення, утворення плодів та насіння;

ознайомити з різноманітністю плодів у природі; дати

поняття “сухі” та “соковиті” плоди; розкрити процес

поширення плодів і насіння у природі та значення

плодів у житті людини.

93

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати

біологічні процеси у природі; уміння спостерігати та

робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до

довкілля, до природи рідного краю; виховувати

науковий світогляд, що насінина- це майбутня

рослина.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінований.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,

повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

Прийоми навчання: виклад інформації,

пояснення, активізація уваги та мислення, одержання

з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з

роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

94

Прийоми навчання: подання матеріалу в

готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже

набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного

питання.

Прийоми навчання: постановка

взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація

уваги та мислення. 4. Візуальний: складання схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів

мистецтва.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́ язки: фізика, історія,

географія, міфологія.

Основні поняття та терміни: сухі плоди,

соковиті плоди, оплодень, екзокарп, мезокарп,

ендокард.

Структура уроку

I.Організаційний момент - 7 хв.

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної

діяльності учнів 10 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.:

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв.

95

V. Підсумки уроку 5 хв.

VІ. Домашнє завдання 1 хв.

ХІД УРОКУ

І. Організацій етап. (2-3 хв.). Добрий день, учні! Чи

всі присутні у класі? Чи готові до заняття. (відмічає

відсутніх, перевіряє готовність робочих місць та

матеріалів).

ІІ.Актуалізація опорних знань та чуттєвого

досвіду учнів.

Дати відповіді на диференційовані запитання.

Відповіді на 1 - 6 балів:

- Назвати основні частини насіння?

- Де відкладаються поживні речовини в насінні?

- Які основні умови проростання насіння?

- Що таке спокій насіння? Яке його значення?

Відповіді на 7 - 9 балів:

- Чи правильне твердження: “Кожна насінина завжди

містить ендосперм”?

- Пояснити результати дослідів.

Відповіді на 10 – 12 балів:

- Які функції сім’ядолей?

96

- Чи залежить проростання насіння від вмісту

поживних речовин?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

Поставити проблемне запитання:

- довести, що плід – це орган, який дає початок

наступним поколінням?

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового

матеріалу.

1. Різноманітність плодів.

Розповідь з елементами бесіди

Пригадайте: Які генеративні органи є

у квіткових рослин?

Квіткові рослини мають ще назву покритонасінні,

адже у цих рослин насінина під час свого розвитку

вкривається оплоднем. Так формується

репродуктивний орган квіткових рослин - плід. До

рослини він кріпиться за допомогою плодоніжки

(мал.1).

Як утворюються плоди? Яка їхня будова? Ми

вже згадували, що плід складається з однієї чи

97

кількох насінин, оточених оплоднем (мал. 1).

Оплодень утворюється насамперед зі стінок зав'язі

(плоди вишні, персика, сливи) і складається з трьох

шарів - зовнішнього, середнього та внутрішнього

(мал. 1).

Проте у формуванні оплодня можуть брати

участь й інші частини квітки: квітколоже, основи

тичинок, чашолистків та пелюсток (наприклад, плоди

яблуні, суниць, помідорів). Плоди надзвичайно

різноманітні за розмірами, формою, будовою

оплодня, забарвленням, способом розкривання

Мал. 1. Будова плоду помідора (1) і черешні (2)

Які існують типи плодів? У випадку, коли

квітка має лише одну маточку, з неї утворюється

один простий плід (наприклад, у пшениці, вишні). За

наявності у квітці декількох маточок виникає і

98

відповідна кількість дрібних плодиків. Вони разом

утворюють збірний, або складний, плід, як у малини

чи ожини (мал. 2, 1, 2). Інколи в дуже щільних

суцвіттях плоди, кожен з яких виникає з окремої

квітки, зростаються між собою. Вони утворюють

супліддя, наприклад у шовковиці, ананаса (мал. 2, 3, )

Мал. 2. Збірний плід малини (1) та ожини (2). Супліддя і ананаса(3)

Усі ви куштували плоди помідорів чи вишні.

Мабуть, ви звернули увагу на те, що плід вишні

містить лише одну насінину, а плід помідора - багато

(мал. 1). Тому за кількістю насінин плоди поділяють

на однонасінні, що мають лише одну насінину (крім

вишні, такі плоди мають також абрикос, соняшник,

пшениця та багато інших), та багатонасінні, які

містять багато насінин (наприклад, у гарбуза, кавуна,

гороху).

А тепер зверніть увагу на плоди вишні та

соняшника. Ви легко зможете помітити різницю у

будові їхнього оплодня. Якщо оплодень плодів вишні

м'ясистий, соковитий, то у соняшника він

представлений лише тоненькою всохлою шкіркою.

99

Річ у тім, що в одних рослин під час дозрівання

плоду його оплодень висихає і вміст води в ньому

значно зменшується, наприклад у пшениці, гороху,

ліщини. Натомість у багатьох інших рослин оплодень

дозрілого плоду залишається соковитим і може

містити цукри, що надають йому солодкого присмаку

(як у вишні, абрикоса, помідора, кавуна, дині). Таким

чином, залежно від вмісту води в оплодні плоди

поділяють на сухі та соковиті.

Якими бувають сухі плоди? Сухі плоди (мал. 3)

поділяють на розкривні та нерозкривні. Розкривні

плоди переважно багатонасінні (наприклад, біб,

стручок, стручечок, коробочка), нерозкривні містять

здебільшого лише одну насінину (горіх, сім'янка,

зернівка).

100

Мал. 3. Сухі плоди: біб (1), стручок (2), стручечок

(3), коробочка (4, 5, 7), горіх (6), сім'янка (8),

зернівка (9)

У таких рослин, як горох, квасоля, соя, плід має

назву біб (мал. 3, 1). Такий плід розкривається двома

стулками, до яких прикріплені насінини. Двома

стулками розкривається й такий плід,

як стручок (у капусти, гірчиці, редьки). Однак

насінини у стручка кріпляться не до стулок, а до

плівчастої перетинки, яка поділяє порожнину плода

на дві частини (мал. 3, 2). Подібний за будовою до

стручка стручечок, але він значно коротший та

ширший (у грициків, рижію) (мал. 3, 3). До

розкривних плодів належить і коробочка. Ці плоди

дійсно нагадують коробочку, всередині якої

101

міститься багато насінин (мал. 3, 4, 5, 7). Коробочка

може розкриватися різними способами. У блекоти

після дозрівання відпадає кришечка, у маку на

верхівці виникають отвори, у дурману - численні

поздовжні щілини.

Розгляньмо нерозкривні сухі плоди. Твердий

здерев'янілий оплодень, усередині якого вільно

лежить одна насінина, має горіх (у ліщини, бука,

липи) (мал. 3, 6). Плід сім'янка має шкірястий

оплодень, який лише прилягає до насінини, проте не

зростається з нею (у соняшника, волошки, нагідок)

(мал. 3, 8). У зернівки шкірястий оплодень міцно

зростається з насіниною (у жита, пшениці, ячменю)

(мал. 3, 9).

Які відомі соковиті плоди? До соковитих

належать ягодоподібні плоди (ягода, яблуко, кістянка

та інші). Ягода - багатонасінний плід із соковитими

середнім та внутрішнім шарами оплодня, а його

зовнішній шар утворює захисну шкірку (наприклад, у

смородини, винограду, аґрусу, картоплі, журавлини)

(мал. 4, 2, 5). До багатонасінних плодів належить і

яблуко (мал. 4, 7). Проте у нього соковитий лише

102

середній шар оплодня, а внутрішній - ущільнюється

(у яблуні, груші, айви, горобини).

Усі ви ласували плодами кавунів та динь. А чи

замислювалися

ви над тим, що ці рослини - близькі родичі гарбуза та

огірків? Тому плід цих рослин має назву гарбузина

(мал. 115, 1, 6). У цього плоду середній та внутрішній

шари соковиті, а зовнішній твердий.

Прикладом однонасінних соковитих плодів є кістянка

(мал. 4, З, 4).

Ви, мабуть, помічали, що всередині

розташована тверда здерев'яніла кісточка -

внутрішній шар оплодня. Середній шар кістянки

часто соковитий, а зовнішній - тоненька шкірка (у

вишні, сливи, абрикоса).

103

Мал. 4. Соковиті плоди: гарбузина (1,6), ягода (2,

5), кістянка (3, 4), яблуко (7)

3. Біологічне значення плодів.

Розповідь учителя з елементами бесіди

У чому полягає біологічне значення плодів?

Плід є лише у покритонасінних, звідки і походить

назва цих рослин. Він слугує для поширення та

захисту насінини від несприятливих впливів

довкілля.

Плід складається з однієї чи кількох насінин та

оплодня. Оплодень розвивається після запліднення з

квітки (переважно із зав'язі) і оточує насіння. Він

складається із трьох шарів: зовнішнього, середнього

та внутрішнього. Плоди захищають зародок від

несприятливих впливів та сприяють

розповсюдженню рослин. Плоди бувають

однонасінні та багатонасінні, прості та збірні,

соковиті та сухі, розкривні та нерозкривні.

Відомо кілька способів поширення насіння:

1. Автохорія. Цей спосіб характерний для таких

рослин як: скажений огірок, акація, горох, квасоля.

104

2. Анемохорія. Насіння для цього способу повинні

володіти маленькою вагою і мати спеціальні

пристосування. Малу вагу мають таке насіння, як:

орхідея, грушанка. Кульбаба, верба, тополя, іван-чай

- мають різні вирости у вигляді хохолков або

волосків. А якими засобами у клена, ясена, берези?

Вирости у вигляді крилець.

3. Гідрохорія. Як ви думаєте для яких рослин

характерний даний вид розповсюдження? Для водних

або навколоводних рослин. Осока, вільха, кокосова

пальма.

4. Зоохорія, антропохорія. У процесі еволюції багато

рослин виробили особливі пристосування до цього

типу поширення. Які пристосування зустрічаються у

рослин для поширення за допомогою тварин? Лопух,

череда. Вони мають особливі вирости у вигляді

гачків, шипиків, липучок, які прикріплюються до

шерсті тварин, одягу людини і переносяться на далекі

відстані.

5. Орнітохорія. Соковиті плоди мають яскраве

забарвлення і тим самим привертають увагу птахів.

105

Вони поїдають їх і переносять далеко від

материнської рослини.

V.Осмислення об‘єктивних зв’язків та

взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи № 10 “Будова

плода”.

Мета: ознайомитися з будовою і різноманіттям

плодів, навчитися розпізнавати плоди.

Обладнання, матеріали та об'єкти

дослідження: свіжі плоди різних рослин та їхні

гербарні зразки, препарувальний набір, муляжі,

таблиці.

Хід роботи:

1. Розгляньте плоди, які запропонував учитель, і

встановіть їхні типи.

2. Скальпелем зробіть поперечний зріз через

соковитий плід. Визначте розташування і будову

різних його шарів, кількість та розміщення насінин.

3. Замалюйте зріз вивченого соковитого плоду, на

малюнку підпишіть деталі його будови.

4. Розгляньте сухі плоди квасолі, гороху, пшениці,

соняшника та інших рослин. Зверніть увагу на їхню

106

будову. Замалюйте досліджені плоди і підпишіть

деталі їхньої будови.

5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі

виконаних досліджень.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Визначити значення плодів та насіння у природі

та житті людини та записати головне у зошит.

Запитання для контролю

1. Що таке плід? Яка його будова?

2. Що таке прості та збірні плоди?

3. Яке значення плодів у житті рослин?

4. Що таке сухі та соковиті плоди?

5. Чим відрізняються однонасінні плоди від

багатонасінних?

Поміркуйте

1. Чи може бути більше насінин у плоду, ніж

насінних зачатків у зав'язі?

2. До якого типу плодів - сухих чи соковитих -

належить плід волоського горіха?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

УРОК № 6

107

Тема. Бурі, Червоні та Діатомові водорості.

Мета. Освітня: Сформувати знання про

особливості будови і процесів життєдіяльності

водоростей, ознайомити з різноманітністю

водоростей у Світовому океані: червоні, бурі,

золотисті, діатомові, дати поняття “багрянки”.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати,

розуміти взаємозв’язок причинно-наслідкових

зв’язків у біології; уміння логічно мислити та робити

відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до

оточуючого середовища, виховувати допитливість,

спостережливість, увагу та екологічно грамотного

громадянина.

Основні поняття і терміни: одноклітинні та

багатоклітинні водорості, діатомові водорості, бурі

водорості, червоні, панцир, алгологія, багрянки,

ламінарія, навікула, пінулярія, фукус, макроцистіс,

сарган, порфіра, кароліна, сфенела.

Обладнання: малюнки і фотографії

водоростей, таблиці “Бурі водорості”, “Діатомові

водорості”, “Червоні водорості”.

108

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку. Синтетична.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,

повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення,

активізація уваги та мислення, одержання з тексту та

ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим

матеріалом, з живими водоростями акваріуму.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому

вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих

знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного

питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних

проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

109

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва

– музика.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Структура уроку

I.Організаційний момент - 7 хв.

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної

діяльності учнів-10 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.:

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв.

V. Підсумки уроку 5 хв.

VІ. Домашнє завдання 1 хв.

Хід уроку

І. Організаційний момент. (2-3 хв.). Добрий день,

учні! Чи всі присутні у класі? Чи готові до заняття.

(відмічає відсутніх, перевіряє готовність робочих

місць та матеріалів).

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого

досвіду учнів.

Письмова робота.

110

Варіант 1.

Проведіть стрілки від назви рослини до ознак, що її

характеризують.

Варіант 2.

Проведіть стрілки від назви рослини до ознак,

що їх характеризують.

XЛАМІ

Одноклітинна ХЛОРЕ

БагатоклітиннаЖиве в прісній водіЖиве в солоній воді

Населяє зволожені ділянки

111

XЛАМІДОМОНАДА

Одноклітинна

СПІРОГИРА

БагатоклітиннаЖиве в прісній водіЖиве в солоній воді

Населяє зволожені ділянки ґрунтуЄ органи

Немає органівЄ хлорофіл

Хлоропласт чашоподібнийХлоропласт спіралеподібнийЯдро вільно розташоване в

цитоплазміЯдро підтримується тяжами

Є джгутикиЄ світлочутливе вічко

ДОМОН

ґрунту

ЛА

Є органиНемає органів

Є хлорофілЗелене забарвленняБуре забарвлення

Червоне забарвленняЄ джгутик

Є світлочутливе вічко

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

учнів.

Поставити проблемне завдання:

Поміркувати!

- Полярники кажуть, що у липні “цвіте” Арктика.

Великі снігові простори стають червоними, неначе

яскраві тропічні квіти виростають на полярних

крижинах. Так здавалося здалеку.

Зблизька ніяких рослин не видно. Але весь шар снігу

завглибшки іноді до 5 см ніби хтось навмисне

пофарбував. Учені дослідили дивний сніг під

мікроскопом і виявили в ньому найдрібніші яскраво-

червоні організми – живі хвостаті “кульки”. Коли

сніг скуто морозом, кульки нерухомі. Та тільки-но

влітку сонце розтопить сніг, як кульки оживають,

112

починають рости і ділитися. З однієї утворюється 4,

6, іноді 8 нових організмів. “Новонароджені”

крихітки теж мають ниткоподібні хвостики-

джгутики. Вони плавають, ударяючи по воді

джгутиками, ніби веслами.

- Що то за кульки?

- Чому вони червоні?

- Як вони живуть?

- До якої групи організмів вони належать?

Відповіді ми повинні дати на нашому уроці.

IV. Повідомити тему, мету та завдання уроку.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Постановка проблемного питання

Демонстрація таблиці “Діатомові водорості”.

Подивіться уважно на ці дивовижні утвори. Як ви

думаєте, що це може бути?

113

Це не космічні кораблі й не фантастичні

будинки казкових героїв. Але це не менш складний і

незбагненний твір природи — панцирі водоростей,

що називаються Діатомові. Ці панцирі складаються з

так званого кремнезему, або іншими словами піску.

Черепашки діатомових водоростей нагромаджуються

на дні водойм, де вони мешкають і здатні утворювати

осадові породи.

Часто спеціалісти порівнюють діатомові

водорості з ювелірними виробами. Кремнеземні

стулки охоплюють клітини коробочко-подібним

утвором. Одну з них, меншу, називають гіпотекою,

вона входить у більшу стулку (епітеку). Самі стулки

дуже різноманітні за формою і настільки

інкрустовані, що справді нагадують ювелірні вироби.

Стулки можуть бути округлими, еліптичними,

трикутними, видовженими тощо. Між собою вони

зростаються, утворюючи характерні шви та вузлики.

У всіх випадках стулки утворюють правильну

геометричну фігуру з чіткою симетрією.

А хто з вас не ласував смачним і корисним

мармеладом? Думаю, ніхто не здогадується, що деякі

114

його сорти виробляють із особливої речовини,

отриманої із водоростей, які належать до відділу

Бурі.

Ще один відділ водоростей, який ми розглянемо

сьогодні, це — Червоні, або Багрянки. А тепер

детальніше.

V. Сприйняття і первинне осмислення нового

матеріалу.

1. Відділ Діатомові водорості

Розповідь вчителя з демонстраціями зображень

на таблицях та малюнках підручника. Діатомові

водорості — відділ нижчих рослин. Налічує понад 10

тис. сучасних і викопних видів. Мікроскопічні

одноклітинні одиночні або колоніальні організми,

клітини яких зовні оточені кремнеземним панциром,

що складається із двох половинок (стулок).

Багато діатомових водоростей можуть активно

рухатися, розмножуватися вегетативним поділом і

статево. Діатомові водорості дуже поширені на

земній кулі, пристосовані

до різних умов існування.

Трапляються у водоймах

115

різного типу, в ґрунті, на скелях. Нерідко

розвиваються масово, впливаючи таким чином на

колообіг речовин у природі.

У житті водних біоценозів діатомові водорості

відіграють важливу роль, зумовлюючи

нагромадження значної кількості органічних

речовин, є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних

водних тварин. З відмерлих діатомових водоростей

утворились потужні відкладення гірських порід —

трапел і діатоміт. їх використовують як матеріал для

звукової і теплової ізоляції, під час шліфування

металів, виготовлення фільтрів.Найпоширенішими

діатомовими водоростями серед одноклітинних є

пінулярія, колоніальних — табелярія, діатома тощо.

2. Відділ Бурі водорості

Розповідь вчителя з демонстраціями зображень

на таблицях та малюнках підручника. До відділу Бурі

водорості належать 1500 видів організмів, у

хлоропластах яких, крім хлорофілу, є ще жовті та

бурі пігменти. Це винятково морські водорості, в

прісних водоймах їх немає. Вони найбільш

високоорганізовані, їхні таломи можуть досягати

116

декількох десятків метрів. Переважним середовищем

існування бурих водоростей є холодні моря Північної

і Південної півкулі. В Україні на них можна

натрапити в Чорному й Азовському морях. Таломи

мають буре забарвлення завдяки наявності

фукоксантину і хлорофілу.

Розмножуються вегетативно частинами талому.

Безстатево за допомогою спор і статево, тобто за

допомогою статевих клітин-гамет.

Бурі водорості утворюють підводні луки з

величезною фітомасою. У процесі фотосинтезу бурі,

особливо глибоководні, збагачують водойму киснем.

Вимерлі рослини утворюють водоростеве вугілля.

Зарості цих водоростей утруднюють судноплавство.

117

Найпоширенішими представниками Бурих

водоростей є фукус, саргас, ламінарія, диктіота,

цистозіра. Найбільш відома серед них — ламінарія,

або морська капуста. Її вживають у їжу перш за все

люди, які мешкають на узбережжях морів, де росте

ця рослина. По-друге, ламінарію спеціально

збирають і вирощують з харчовою метою. У складі

водорості є надзвичайно велика кількість сполук

Йоду, Брому, мікроелементи (Манган, Купрум,

Кобальт, Бор і Арсен), вітаміни А, В1, В2, В12, С

і D. Крім того, ламінарію вживають з лікувальною

метою для боротьби з багатьма хворобами травної

системи. Однак вона може зашкодити людям із

захворюваннями нирок, легенів тощо.

3. Відділ Червоні водорості

Червоних водоростей в природі є понад 4000

видів. Це також переважно морські організми, але

близько 200 видів трапляються й у прісних водоймах.

Високорозвинені, їхня довжина сягає 1,2 м. Живуть

значно глибше, ніж зелені та бурі водорості.

Клітинна оболонка може бути з солями заліза,

кальцію, магнію, тоді такі водорості утворюють цілі

118

вапнякові рифи. Червоні вони тому, що мають

забарвлення талому від червоного, малинового,

жовтувато-червоного до фіолетових кольорів

пігменту (фукоспонін і фукоеретрин). Відкладають

багрянковий крохмаль. Розмножуються вегетативно,

спорами і статево. Особливістю цих водоростей є

відсутність при розмноженні джгутикових стадій.

Найвідоміші представники

— порфира, калітамніон,

делесерія. В Чорному морі

ростуть церамній, кароліна,

батрахоспермум. Значення

цих водоростей в природі особливо велике.

Глибоководні збагачують водойми киснем і є

джерелом живлення для водних тварин,

використовуються для отримання йоду та агар-агару,

в їжу. Агар-агар використовують для отримання

желе, мармеладу, цукерок.

VI. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Самостійна робота з підручником. Методичний

прийом “Ключові слова учням пропонується

прочитати текст, розділити його на частини та до

119

кожної відшукати ключове слово. Утворивши

ланцюжок ключових слів, записати в зошиті. До

дошки по черзі виходять учні, які записують один під

одним свої ланцюжки. Потім порівнюють їхній зміст,

довжину і точність. Визначають, хто написав

найкращий ланцюжок.

2. Виконання завдань практикуму.

А) Опираючись на матеріал підручника, заповніть

порівняльну таблицю водоростей різних відділів.

Порівняльна характеристика водоростей

Ознаки ЗеленіДіатомовіБурі Червоні

1. Кількість видів 2. Організація вегетативного тіла (одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні)

3. Де живуть 4. Забарвлення клітини 5. Представники

120

6. Значення в природі (харчові ланцюги, вплив на чистоту водойм), в житті людини (в харчовій промисловості, будівництві, сільському господарстві, наукових дослідженнях тощо)

Б) Розв’яжіть кросворд.

121

Горизонталь:

1. Водорості, які мають панцир.

2. Одна з найпоширеніших діатомових водоростей.

3. Колоніальна зелена водорість.

4. Бура водорість, на честь якої названо море.

5. Спеціалізована клітина нестатевого розмноження

водоростей.

6. Тіло водорості.

7. Пігмент, який є у тілі усіх водоростей.

8. Статеві клітини.

9. Бура водорість, яку вживають у їжу.

10. Органела, що відповідає за спадкову інформацію.

122

Заповнивши клітинки кросворда, у виділеному

стовпчику прочитаєте назву науки, що вивчає

водорості.

VII. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VIII. Домашнє завдання.

Вивчити відповідний матеріал за підручником.

Підготувати повідомлення про застосування

діатомових, бурих і червоних водоростей.

IХ. Рефлексія:

- Як ви почували себе на уроці?

- Що сподобалось, а що не сподобалось підчас уроку?

- Як отримані знання можна використати у вашому

життя?

- Як ви працювали на уроці?

123

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової і повної загальної

середньої освіти / Затверджено постановою Кабінету

Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392//

Управління школою –2013 – с. 35

2. Н.П. Наволокова «Енциклопедія педагогічних

технологій та інновацій», Харків «Основа», 2012.

Програми з навчальних дисциплін.

3. В.І. Соболь «Біологія», К., Грамота, 2007.

4. Ботаника. Андреева И.И., Родман Л.С. 2 - е изд.,

перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная

энциклопедия л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-

Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная

иллюстрированная энциклопедия.)

124