10 КЛАС

ТЕМА: Будова і функції рослинних тканин,

їх здатність до регенерації МЕТА УРОКУ: поглибити знання учнів про основні типи

рослинних тканин, встановити зв'язок між їх будовою і функціями у

рослинному організмі, визначити здатність рослинних тканин до

регенерації, встановити роль цього процесу в життєдіяльності

рослин; продовжити формування основних біологічних понять,

вчити працювати з біологічними термінами; формувати навички

оформлення опорного конспекту в робочому зошиті; розвивати

мислення учнів, вміння порівнювати; виховувати допитливість,

любов до природи в усіх її проявах.

ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: мультимедійна презентація до

уроку «Тканини рослин», відеофрагменти «Механічні тканини

рослин», таблиці із зображенням різноманітних рослинних тканин.

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: клітина, тканина,

міжклітинники, анатомія рослин, покривна тканина, твірна тканина,

основна тканина, провідна тканина, механічна тканина.

КОНЦЕПЦІЯ УРОКУ: поглибити та розширити поняття про

основні типи рослинних тканин, їх розташування в організмі рослини

та виконувані функції; встановити зв’язок між будовою та функціями

різних типів тканин; розглянути різновиди типів тканин та порівняти

їх за особливостями будови, підготувати учнів до виконання

лабораторної роботи № 11 «Будова тканин рослинного організму» .

ТИП УРОКУ: комбінований

ФОРМА УРОКУ: урок - презентація

ЛІТЕРАТУРА: 1. Задорожній К. М. Усі уроки біології. 10 клас. Стандарт і

академічний рівень. – Х.: Вид. група «Основа», 2010.– ст. 154 –

157

2. Жигуліна О. О. Біологія. 10 клас. Розробки уроків (рівні

стандарту та академічний) – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – ст. 245 -

249

3. Інтернет-ресурси: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/141690/Ткани http://textreferat.com.ua/referat2.php?id=3548 http://pti.kiev.ua/korysna- info/roslsvit/263-klasifikacija-mizhklitinnikiv-u-roslinnikh.html

4. Талгіна О. В. Біологія.10 клас. Підручн. для загальноосв. навч.

закл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – ст. 224 – 227. 1

СТРУКТУРА І ЗМІСТ УРОКУ І. Організаційний етап уроку.

Слайд 1

Перевірка готовності класу до роботи, облік відвідування.

Добрий день, шановні учні, починаємо урок! Сподіваюсь на співпрацю і на цілий шквал думок.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Термінологічна хвилинка - А почнемо ми наш урок з того, що перевіримо, як ви володієте основними

біологічними термінами і поняттями, які уже розглядалися на попередніх уроках.

Слайд 2

- Візьміть картки-завдання термінологічної хвилинки, які лежать у вас на

партах. На виконання роботи у вас є 3 хвилини. Завдання: встановити відповідність між терміном та його визначенням,

з’єднавши їх стрілками. Приступайте! Учні отримують картки (на партах) із завданням на визначення термінів. За кожну правильно визначену відповідність - 1 бал (максимально – 10 балів)

- Час вичерпано. Проведемо взаємоперевірку виконаного завдання.

Обміняйтеся картками із своїм товаришем по парті. Перевірте за допомогою

слайду правильність визначення термінів, порахуйте і запишіть кількість набраних балів.

2

Взаємоперевірка: учні обмінюються картками із сусідом за партою і проводять взаємоперевірку за допомогою слайду презентації, на якому з’являється відповідь. Оцінювання: порахувати і записати кількість набраних балів, здати картку вчителю.

2. Фронтальна бесіда за запитаннями:

Слайд 3

Прийом «Впізнай об’єкт»

- А зараз пропоную вам перевірити, як ви орієнтуєтесь у біорозмаїтті живих організмів нашої планети.

- Подивіться на біологічні об’єкти, зображені на малюнках і спробуйте впізнати їх.

- Назвіть ті із зображених організмів, що належать до прокаріотів. (на слайді під

номерами назвати номер, назву) (№ 1 – ціанобактерія;

№ 8 – бактерія)

- А які з організмів, зображених на слайді, є представниками Надцарства

Еукаріоти? (вибрати, назвати) (№ 2 – інфузорія-туфелька; № 3 – медуза корнерот;

№ 4 – водорість вольвокс; № 5 – підсніжник; № 6 – білий гриб; № 7 – водорість ламінарія)

- Знайдіть серед зображених організмів одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні форми. (одноклітинні: № 2 – інфузорія-туфелька; № 8 – бактерія;

колоніальні: № 4 - вольвокс; багатоклітинні: № 1 – ціанобактерія (нитчаста форма),

№ 3 – медуза корнерот; № 5 – підсніжник; № 6 – білий гриб; № 7 – водорість ламінарія)

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної

діяльності. - Отже, ми багато вже знаємо про особливості організації та життєдіяльності

прокаріотичних та еукаріотичних організмів. Про що ж піде мова сьогодні? - З’ясувати це нам допоможе невеличка поетична хвилинка.

Слайд 4 Прийом «Поетична хвилинка»

3

Із формою подібною Та функцією спільною

Однакові клітини утворюють тканини. Тканини ті усякими бувають:

Одна тканина органи вкриває, А друга забезпечить ріст рослини, А третя виділяє певні речовини.

До того ж ці тканини утворюють всі органи рослини.

- То як ви вважаєте, про що піде мова сьогодні на уроці? - Так, сьогодні ми будемо говорити про рослинні тканини. Ми вже розглядали

їх, коли вивчали будову рослинного організму у 7 класі. - Пригадайте, а чи всі рослини мають тканини? (ні)

- Як називаються рослини, які не мають сформованих тканин і органів? (нижчі

рослини)

- Які ж саме рослини належать до нижчих рослин? (водорості)

- Як же називаються ті рослини, у яких формуються справжні тканини і органи? (вищі)

- Пригадайте, у зв’язку з чим у вищих рослин виникають тканини і органи? (у

зв’язку з пристосуванням до життя на суходолі)

- Як називається процес, при якому спершу однакові клітини набувають відмінних рис будови, спеціалізуючись на виконанні певної функції? (диференціація клітин)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Слайд 5

- Отже, запишемо дату та тему уроку в робочі зошити: «Будова і функції рослинних тканин, їх здатність до регенерації»

- В підручнику цей матеріал міститься в § 41. - Як би ви сформулювали завдання нашого уроку? Що ми повинні зробити на

сьогоднішньому уроці? - Отже, наша мета:

- поглибити та розширити наявні знання про основні типи рослинних тканин;

- встановити зв'язок між будовою і функціями тканин у рослинному організмі;

4

- визначити здатність рослинних тканин до регенерації, встановити роль цього процесу в життєдіяльності рослин;

- продовжити формування основних біологічних понять та термінів. - Ми розглянемо основні типи рослинних тканин, їх різновиди, з’ясуємо їх

розташування в організмі рослин та виконувані функції. - Ваша навчальна задача – у процесі ознайомлення з новим матеріалом ви в робочих зошитах будуєте свій власний опорний конспект, готуючись тим

самим до наступного уроку – лабораторної роботи «Тканини рослинного організму».

V. Вивчення нового матеріалу. 1. Тканинний рівень організації рослин

Слайд 6

- Як ми вже згадали, рослини за будовою бувають одноклітинні, колоніальні та

багатоклітинні. - І якщо у одноклітинному організмі одна клітина здійснює всі життєві

процеси, забезпечуючи його функціонування, то…

2. Що таке тканини рослин?

Слайд 7

- …багатоклітинний організм складається із сукупностей багатьох клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій.

- Функції рослинного організму різноманітні, і для їх виконання потрібні клітини різної будови. Так, клітини, що містять хлоропласти, здійснюють фотосинтез; клітини з лейкопластами відкладають про запас поживні

речовини; клітини з хромопластами забарвлюють органи рослин, клітини з

5

потовщеними або здерев’янілими стінками надають частинам тіла рослин міцності і пружності тощо.

- Клітини в організмі рослини працюють спільно, виконуючи ту або інші важливу для нього роботу. Як у біології називають такі групи клітин? (тканини)

- Пригадаємо визначення терміну «тканина». - Отже, групу клітин, які подібні за походженням, за будовою та виконують однакові функції, називають тканиною.

- З рослинних тканин складаються всі органи рослин. Тканини забезпечують виконання органами їхніх функцій. Тому спостерігається зв’язок між

особливостями будови тканин і тими функціями, які вони виконують.

Слайд 8

- Так як багато рослинних клітин можуть мати неправильну форму,

розміщуватися досить рихло, то між ними часто утворюються проміжки більшого чи меншого розміру, заповнені повітрям або водою. Такі проміжки

називаються міжклітинники. - Отже, особливістю рослинних тканин є наявність міжклітинників. (до

опорного конспекту)

Міжклітинники – це проміжки різного розміру між оболонками сусідніх

клітин, з яких утворена певна рослинна тканина.

- Що із почутого, найголовніше, на вашу думку, ми повинні внести до опорного конспекту? (визначення міжклітинників із слайду учні записують у зошити)

Прийом «Міні -проект»

- Цікаво, а як взагалі в біології з’явився сам термін «тканина»? Яким чином з

швейної майстерні чи суконної мануфактури це слово потрапило у науку?

Слайд 9

6

- Про це нам розкажуть наші молоді дослідники, які працювали над міні-проектом «З історії походження біологічних термінів» . Прошу до слова.

(виступ учнів з проектом – 3 хв.) До опорного конспекту: автор терміну «тканина»,

наука, що вивчає тканини рослин.

3. Типи рослинних тканин

- Які ж тканини присутні в тілі рослини? - Пригадайте функції органів, і ви зможете уявити, які саме тканини для

цього необхідні.

Слайд 10

- У рослин виділяють такі типи тканин: покривні (захищають рослину), твірні (дають початок усім іншим тканинам),

провідні (проводять воду та поживні речовини), опорні, або механічні (протистоять силі тяжіння),

основні тканини (заповнюють простір між спеціалізованими тканинами).

- Не забудьте внести інформацію про основні типи рослинних тканин до вашого опорного конспекту.

4. Характеристика типів рослинних тканин

Слайд 11

А) Покривні тканини

7

- Рослинам необхідний захист, оскільки вони нерухомі й не можуть втекти або сховатися від шкідників, дощу, вітру, снігу. Покривні тканини рослин ззовні

покривають всі органи рослини, відмежовуючи внутрішні тканини від зовнішнього середовища.

- Тим самим покривні тканини захищають організм рослини від шкідливого впливу довкілля: від механічних пошкоджень, від висихання, від надмірного випаровування, від перегріву.

- Крім того, покривні тканини беруть участь у газообміні та у випаровуванні надлишку води з організму рослини. - Отже, покривна тканина — це шар клітин, які вкривають органи тіла

рослини ззовні, розташовуючись на межі із зовнішнім середовищем.

- Ці тканини можуть складатися із живих або відмерлих клітин, залежно від чого їх поділяють на кілька видів.

Слайд 12

- Рослини мають декілька різновидів покривних тканин. Це епідерма (шкірка),

корок та кора (кірка).

- Епідерма – первинна покривна тканина, клітини якої розміщені в один шар і

щільно прилягають одна до одної, вкриваючи молоді органи рослини, листки, соковиті стебла трав’янистих рослин. Має продихи, може мати восковий

наліт, утворювати вирости у вигляді волосків. - Корок – вторинна покривна тканинина, яка замінює епідерму на багаторічних органах рослин. Складається з кількох шарів мертвих клітин, має

сочевички. - У дерев’янистих рослин за рахунок корку утворюється третинна покривна

тканина - кора (кірка), що являє собою комплекс відмерлих тканин, які вкривають стовбур дерева. Кора також утворює сочевички.

- Розглянемо детальніше ці види покривної тканини.

Слайд 13 - Листки та молоді зелені стебла, вкриті епідермою (шкіркою), яка складається

з одного шару прозорих клітин. Прозорість покривної тканини дуже важлива,

оскільки, захищаючи орган, шкірка не заважає проникненню світла в клітини з хлоропластами, які лежать глибше. Шкірка вкриває також пелюстки і плоди

рослин. - Захисні властивості шкірки визначаються тим, що її клітини щільно зімкнуті,

притиснуті одна до одної, тому міжклітинників між ними немає.

8

- Отже, клітини епідерми живі, безбарвні, тонкостінні, окремі клітини (продихи) – з хлоропластами.

- Епідерма захищає органи рослини від висихання, перегріву, різких коливань

температури, через продихи відбувається газообмін та випаровування води.

Слайд 14

- Продихи являють собою вузькі отвори, оточені двома замикаючими

продиховими клітинами, що мають бобоподібну форму та зелене забарвлення на відміну від прозорих клітин шкірки. Зеленого забарвлення продиховим

клітинам надають хлоропласти. - Продихи можуть відкриватися та закриватися. Замикаючі клітини при цьому

розходяться або зближуються (малюнок 41.3 у підручнику, ст. 244). Під продихами розташовані міжклітинники, по яких повітря доходить до всіх

клітин листка або молодого стебла. - Також клітини шкірки часто мають вирости різноманітної форми: волоски,

залози, лусочки тощо.

Слайд 15

9

- Зовнішня оболонка клітин епідерми часто буває потовщена й вкрита зверху жироподібною речовиною, а іноді ще й воском - кутикула. Це захищає органи

від висихання та проникнення всередину грибів і бактерій, які спричиняють хвороби рослин.

Слайд 16

- Різні вирости епідерми у вигляді волосків, як правило, підсилюють її захисні властивості.

Слайд 17

- У дерев’янистих рослин стебло покрите іншою покривною тканиною — корком. Це багатошарова тканина, утворена мертвими клітинами. Живий вміст

клітин корка відмирає, порожнини клітини заповнюються повітрям, смолами чи

дубильними речовинами. - Корок – набагато надійніший захист для рослини, ніж епідерма (шкірка).

- У деяких дерев (корковий дуб) шар корка може бути дуже товстим, до 20-30 см. Корок з таких дерев час від часу зрізують. Його використовують для

виготовлення звукової ізоляції та для закупорювання пляшок. Саме такий корок розглядав Р. Гук під мікроскопом.

Слайд 18 - Оболонки клітин корка потовщені і просочені речовиною суберином, за

складом близькою до жирів, майже непроникною для води й повітря. Ці клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає), вони виконують

основні захисні функції. - Газообмін рослин, вкритих корком, відбувається крізь сочевички.

10

- Сочевички – це розриви в корку, крізь які повітря потрапляє всередину

стебла.

Слайд 19

Кора – багатошарова мертва тканина, утворюється на зміну корку і являє собою

третинну покривну тканину. Типова кора спостерігається у дерев'янистих

рослин.

Слайд 20

- Клітини кори мертві, заповнені повітрям, з товстими оболонками. Кора, вкриваючи багаторічні органи рослини, які найдовше ростуть, виконує захисну

функцію, а через тріщини кори і сочевички відбувається газообмін.

Б) Основні тканини

Слайд 21

- Основна тканина складається з живих клітин з порівняно тонкими стінками.

11

- Клітини цієї тканини заповнюють проміжки між спеціалізованими тканинами, тому її ще називають паренхімою.

- Мікрофотографія поперечного перерізу листка та схема його будови внизу

ілюструє розташування паренхіми у листковій пластинці. Поверхня листкової пластинки, як ми вже знаємо, вкрита епідермою – покривною тканиною, а

простір між верхньою і нижньою епідермою заповнений основною тканиною – паренхімою листка.

- Клітини основної тканини можуть бути великими або дрібними, з тонкими або потовщеними оболонками, щільно зімкненими або розташовуватися з

міжклітинниками. - Основна тканина в різних органах рослин може виконувати різні функції:

залежно від чого її і поділяють на кілька різновидів: асиміляційну, запасаючу, водоносну, повітроносну, видільну (секреторну).

Слайд 22

- Коротко охарактеризуємо ці види основної тканини. - Так як асиміляція – це процес синтезу органічних речовин, то основна функція асиміляційної основної тканини – здійснення фотосинтезу. Саме тому її клітини мають багато хлоропластів, за що її ще називають хлоренхімою. Вона

утворює всі зелені частини рослини. - Запасаюча основна тканина розташована в органах, у яких відкладаються

про запас поживні речовини. Складається з великих живих клітин. Вона утворює ендосперм насінини, міститься у видозмінах кореня і пагона, які

служать для накопичення поживних речовин, запасаюча паренхіма утворює серцевину стовбура у дерев’янистих рослин.

12

- Повітроносна паренхіма або аеренхіма слугує для газообміну і має великі

міжклітинники. Найбільше властива водним і болотяним рослинам. - Водоносна паренхіма розвинена у рослин посушливої місцевості –

сукулентів, у листках і стеблах яких запасається значний запас вологи (кактуси,

агава тощо). - Окремі клітини основної тканини забезпечують функцію секреції та виділення різних речовин, вони утворюють видільну, або секреторну основну тканину.

- Видільна тканина утворює залози, залозисті волоски, вмістилища різних виділень, наприклад, нектарники, а також смоляні і ефірні ходи.

- Ця тканина утворює і виділяє назовні ефірні олії, смоли (живиця), нектар, молочний сік – латекс, краплини рідини на кінчиках листків у так званих

рослин-барометрів. - Наступні слайди проілюструють деякі з названих видів основної тканини.

Слайд 23

- Ми бачимо мікрофотографію асиміляційної паренхіми листкової пластинки, зроблену за допомогою мікроскопу. Зверніть увагу на хлоропласти, які у

великій кількості є у клітинах. - У запасаючих тканинах відкладаються про запас поживні речовини, які

утворилися в асиміляційних тканинах. Клітини цих тканин великі, іноді дуже великі. Наприклад, якщо ви розламаєте стигле яблуко або стиглий помідор, то

на розломі побачите маленькі бульбашки. Це великі клітини запасаючої тканини, у вакуолях яких відкладаються різні розчинені у воді речовини, серед

них і цукор. Запасаюча паренхіма бульби картоплі запасає таку сполуку як крохмаль у вигляді крохмальних зерен.

Слайд 24

13

- Асиміляційна паренхіма розташовується у різних частинах рослини, її клітини, як бачимо, можуть відрізнятися за розміром і формою, проте

наявність великої кількості хлоропластів і зелене забарвлення – обов’язкова риса цього різновиду основної тканини.

- Повітроносну паренхіму легко впізнати по великій кількості крупних міжклітинників, заповнених повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.

Слайд 25

- Наступний слайд ілюструє секреторну основну тканину. Вона утворює

нектарники з нектаром, яким полюбляють живитися комахи; здійснює виділення надлишку краплинно-рідкої води; утворює смоляні ходи, по яких

виділяє смолу (живицю) у багатьох порід хвойних дерев; утворює молочники, які виділяють латекс, каучук та інші секрети, наприклад, у

чистотілу, молочаю та інших рослин; залозисті волоски виділяють липкі сполуки у рослин-хижаків (росянка). В) Твірні тканини

Слайд 26

- Твірна тканина – це тканина, яка дає початок усім іншим типам рослинних

тканин. - Твірна тканина має ще одну назву - меристема. Функція цієї тканини —

утворення нових клітин шляхом поділу. Завдяки цьому відбувається ріст всіх органів рослини. На мікрофотографіях (мал. 1) ми можемо бачити, як

відбувається розвиток конусу наростання – верхівки молодого пагона рослини.

14

- Твірна тканина складається з дрібних клітин з великими ядрами і без вакуоль. Клітини цієї тканини постійно діляться. На другому зображенні (мал. 2) добре

видно цей процес поділу клітин. - Одна частина дочірніх клітин, доростаючи до розмірів материнської, знову

ділиться, а інша частина поступово перетворюється на клітини постійних тканин. Постійними називають усі тканини, крім твірних. Клітини постійних тканин зазвичай не здатні ділитися.

Слайд 27

- За місцем розташування у тілі рослини виділяють три різновиди твірної

тканини. - Твірні тканини розташовуються на кінчику кореня і на верхівці стебла - це верхівкова меристема. Вона забезпечує постійний ріст рослини в довжину.

- Усередині коренів і стебел є кільце твірної тканини з видовжених клітин. Його називають камбієм. Камбій забезпечує розростання коренів і стебел у товщину. Це так звана бічна меристема.

- Виділяють також вставну меристему, яка властива для злакових рослин і

розташовується у вузлах. Вона забезпечує швидкій ріст міжвузля у злакових.

Слайд 28

- На першій мікрофотографії ми бачимо верхівкову меристему пагона – конус

наростання, розміщений у верхівковій бруньці. - Друга мікрофотографія показує верхівкову меристему кінчика кореня – це зона поділу кореня, за рахунок якої корінь росте вглиб ґрунту.

15

- Схема ілюструє, як за рахунок бічної меристеми – камбію стебла,

відбувається ріст стебла у товщину та утворення нових шарів клітин лубу

(кори) і деревини.

Слайд 29

- Особливим різновидом твірної тканини є раньова або травматична меристема. Вона виникає у місцях пошкодження, де відбувається процес

регенерації рослини. - Пригадайте, що таке регенерація? (відновлення втрачених чи пошкоджених тканин,

органів) - На місці пошкодження утворюється калюс - шар захисної тканини, який

сприяє заживленню місця ушкодження рослини. Калюс утворюється і на зрізі стеблового чи листкового живця, зрізаного для вегетативного розмноження.

- Клітини калюса слабо диференційовані, однорідні, вони дають початок клітинам різних тканин. Калюс використовують для отримання ізольованої

культури рослинних тканин та для клонування рослин. Г) Провідні тканини

Слайд 30

- Провідні тканини пристосовані для руху води та розчинених у ній речовин

як у напрямку від кореня до пагона, так і для переміщення органічних сполук у

зворотному напрямі — від листків до коренів.

Слайд 31

- У рослин є два різновиди провідних тканин. Ближче до кори, у лубі розташована комплексна провідна тканина - флоема. У глибших шарах

стовбура, у деревині проходить така комплексна провідна тканина як ксилема.

16

- Флоема складається із живих без’ядерних клітин, що отримали назву

ситоподібні трубки. Вони проводять органічні поживні речовини, що

утворюються в листку під час фотосинтезу, вниз по рослині. Флоема утворює

так званий низхідний потік поживних речовин. - Ксилема складається з мертвих клітин - судин та трахеїд. Вона проводить

воду та мінеральні речовини з коренів у листки. Це так званий висхідний потік поживних речовин.

Слайд 32

- Судини (трахеї) утворюються з ряду клітин, які ростуть, видовжуються,

оболонки їхні дерев'яніють, живий вміст відмирає, а поперечні стінки руйнуються. Утворюються трубки, а на місці поперечних перегородок

залишаються вузькі обідки за якими можна визначити, що судини утворилися з ряду клітин. - Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими

вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і судини, це мертві клітини з нерівномірно здерев'янілими стінками. Завдяки

потовщенням судини і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню.

Слайд 33 - Подивіться, як відбувається рух води по судинах у напрямку від кореня до

листків. - Молекули води, зв’язані між собою, ніби прилипають до поверхні клітинної стінки судин і під дією кореневого тиску піднімаються по судинах вгору. По

провідних пучках вода надходить до листка. У листковій пластинці частина води надходить до клітин асиміляційної паренхіми і бере участь у реакціях

17

фотосинтезу, а надлишок води надходить до міжклітинників і через продихи випаровується у вигляді водяної пари.

Слайд 34

- Ситоподібні трубки – це клітини, що мають видовжену форму, яка сприяє

проведенню речовин. У поперечних клітинних оболонках утворюється багато

дрібних отворів, що робить їх подібними до сита. Звідси назва й клітин — ситоподібні. Отвори полегшують проходження поживних речовин з однієї

ситоподібної клітини в іншу. - Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини — клітини-супутники.

Слайд 35

- Ми бачимо мікрофотографію ситовидних трубок, по яких органічні речовини

із листка відтікають в усі інші органи рослини – стебло, корінь, плоди.

18

Д) Механічні тканини

Слайд 36

- Дуже почленоване тіло рослини потребує опори. Підтримують і укріплюють органи рослини опорні або механічні тканини. Характерною особливістю цих

тканин є надзвичайне потовщення клітинних стінок, які забезпечують

виконання їхніх функцій. - Порівняйте схематично зображені на малюнку клітини основної тканини

(паренхіми) і механічної тканини. Зверніть увагу на товщину клітинної стінки першої і другої клітини.

Слайд 37

- Розрізняють такі різновиди механічної тканини як коленхіма (утворена

живими клітинами) та склеренхіма (її клітини мертві), а також окремі клітини – склереїди.

- Часто клітинні оболонки дерев'яніють, і живий вміст клітини відмирає.

Клітини опорної тканини можуть мати видовжену форму, тоді їх називають волокнами, але можуть бути й округлими. Проте у будь-якому випадку їхні

клітинні оболонки дуже товсті. Часто буває так, що товщина оболонки опорної клітини більша, ніж розмір її порожнини.

- Клітини механічної тканини служать для опори тіла рослини, надання йому міцності і пружності.

Слайд 38 - Ось на мікрофотографіях ми бачимо клітини живої механічної тканини – коленхіми, яка розташовується безпосередньо під епідермою.

19

Слайд 39

- Клітини склеренхіми – це мертві клітини з дуже потовщеними стінками. Вони

часто утворюють механічні волокна, які надають міцності органам рослини.

Слайд 40

- Склереїди — клітини рослин з дуже потовщеними здерев'янілими

оболонками, часто просякнутими солями кальцію або кремнеземом. З таких кам'янистих клітин побудовані тверді оболонки плодів і насіння (кісточки

вишень, слив, абрикосів і т. д.).

5. Регенерація у рослин

Слайд 41 - Пригадаймо ще раз, що ми називаємо регенерацією?

- Рослини – це організми, у яких дуже добре виражена здатність до регенерації.

20

- Регенерація у рослин може відбуватися шляхом відновлення втраченої

частини тіла, або ж відновлення цілого організму рослини з його частини.

- Процес регенерації у рослин лежить в основі вегетативного розмноження і має важливе значення для рослинництва, плодівництва, лісництва,

декоративного садівництва. Найпоширенішими способами вегетативного розмноження культурних рослин є розмноження стебловими і листковими

живцями, відводками, бульбами, цибулинами тощо. - Висока здатність рослин до регенерації використовується і в біотехнології. З

ізольованої культури калюсної тканини на поживному середовищі вирощуються клоновані рослини.

VІ. Закріплення та узагальнення знань.

Слайд 42

- Пригадайте:

1.Що таке тканина? 2. Які типи рослинних тканин формуються у рослинному організмі?

3. Який тип тканини забезпечує міцність та пружність рослин? 4. Який тип тканини забезпечує процеси росту і розвитку рослин?

5. Яка тканина виконує функцію захисту від різних чинників середовища? 6. Яким типом тканини представлена транспортна система рослини?

7. Яка тканина у тілі рослини поєднує усі інші типи тканин між собою?

Слайд 43

21

- Ми дали характеристику різних типів рослинних тканин. Чи можна зробити

висновок, що будова того чи іншого типу тканини тісно пов’язана з її функціями? Доведіть це прикладами з того, що ви почули сьогодні на уроці.

VІІ. Підсумок уроку.

- Наш урок закінчується. Ми детально розглянули теоретичний матеріал про типи, будову і функції рослинних тканин.

- Як ви вважаєте, чи буде дана інформація нам необхідною на наступному уроці при виконання лабораторної роботи «Тканини рослинного організму»?

- Чи готові ви до виконання лабораторної роботи? - А підготуватися ще ґрунтовніше вам допоможе виконання домашнього

завдання:

VІІІ. Домашнє завдання.

Слайд 44

Вивчити § 41 підручника, відповісти на питання до § 41 на ст. 250 Для учнів з високим рівнем навчальних досягнень (за бажанням) –

знайти у додаткових джерелах відповіді на питання рубрики «Поміркуйте».

Слайд 45 - Дякую за плідну роботу. Ви – молодці!!

22